Архіви Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства
Рива Балясна (1910–1980) – їдишомовна поетеса. Народилася у 1910 р. у містечку Радомислі Київської губернії (нині – м. Радомишль Житомирської обл.). Виховувалася в дитячому будинку. Навчалася у фабрично-заводській школі, на літературному факультеті Київського педінституту (1930–1934 рр.), в аспірантурі Інституту єврейської пролетарської культури при ВУАН. У 1935–1939 рр. працювала редактором у Головліті й Укрнацменвидаві. Під час Другої світової війни, перебуваючи в евакуації в Уфі, Рива Балясна була культпрацівником артілі й цензором облліту, а після повернення до Києва, в 1945–1952 рр., – редактором у видавництві «Радянська школа». 6 травня 1952 р. Балясну заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності й засудили до 10 років виправно-трудових таборів. Звільнили її 17 грудня 1955 р. та реабілітували 9 січня 1956 р. Померла поетеса в 1980 р. у Києві. Рива Балясна дебютувала в літературі в 1928 р. Член СРПУ з 1936 р., авторка 15 книжок їдишем, зокрема поетичних збірок «( אי איבער רופПерегук», 1934 р.), «( ליכטיקע סטעזשקעסСвітлі стежки», 1940 р.), «( ג לדענער בלעטערפאלЗолотий падолист», 1978 р.), прозових творів. В архіві Риви Балясної представлено понад 500 одиниць зберігання: рукописи, документи, фотографії, листи. Найбільшу цінність, безперечно, становлять рукописи поетичних творів: 25 віршів, написаних їдишем, поеми «Ісаак Левітан (Сторінки долі)» (без дати, рос.) і 159 віршів (рос.). Багато віршів представлено в кількох примірниках (машинописні копії). Майже на всіх рукописах (окрім поеми « מאטר סМатросови») відсутні дати. Крім того, сьогодні вже важко визначити, які з цих творів свого часу публікувалися, а які й досі не відомі читачам. Отже, творча спадщина Риви Балясної потребує детального опрацювання літературознавцями. 46