Бесіда третя підтримує його на Заході. Ліві часто стверджують, що тероризм породжується, або принаймні підживлюється, бідністю. Я в це зовсім не вірю. Звичайні виконавці терористичних актів, смертники, можуть бути бідними людьми, вихідцями з бідонвілів або з таборів для біженців, але не вони фінансують теракти, не вони формують терористичні групи, не вони морально виправдовують тероризм. Чи потрібно звинувачувати в цьому суто мусульманську еліту? Сама вона була б неспроможною надавати таку підтримку тероризму без заохочення деяких кіл на Заході. У своїй знаменній промові у Фултоні Черчілль дуже точно визначив, що робитиме Радянський Союз, і описав блок, який вони от-от створять7. І справді, сьогодні констатують, що сучасний етап тероризму розпочався з радянської демагогії, підтриманої західними лівими: СРСР вітав національно-визвольні рухи та вчення, що сповідують їхні лідери, і широко підтримував ймовірні «рухи за мир» та інші організації подібного типу. Біля витоків сьогоднішньої ситуації стоїть сталінський похід проти західної цивілізації. І від цих витоків сучасного тероризму неможливо абстрагуватися, неможливо не рахуватися з ними, коли розмірковуєш про його еволюцію, зростання та розповсюдження. Мені здається, що сталінська ідеологія проникла до самих підвалин великих міжнародних структур, створених після Другої світової війни. Зокрема це стосується ООН. Звичайно, ця організація займається корисною роботою. Її Комісаріат у справах біженців допоміг численним біженцям у різних частинах світу, ЮНЕСКО відіграє величезну роль у справі охорони історичних пам’яток, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) допоміг десяткам тисяч дітей у всьому світі тощо. Але в цілому це організація деструктивна, шкідлива. Починаючи з 1948 року і до наших днів, вона приймає до своїх лав як нових членів таки країни, котрі абсолютно не поважають права людини. Але, якщо не дотримуватися цього критерію, на що перетворюється кожне голосування Генеральної Асамблеї ООН? Фактично часто йдеться про голосування, спрямовані проти прав людини, про прийняття резолюцій, шкідливих Промова, виголошена колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчіллем 5 березня 1946 року в Сполучених Штатах Америки, про необхідність союзу між британцями та американцями, аби протистояти радянському експансіонізму. 7
106
Як боротися проти навали тероризму? для людства. ООН є політичною організацією – я нагадаю тут про різницю між політичним та державним діячами – або, краще сказати, політиканською, чиї члени отримують інструкції щодо голосування від керівників своїх держав і голосують в інтересах цих керівників, а зовсім не в інтересах людства. Андре Ґлюксман: ООН забезпечує мир, коли два супротивники дійшли згоди, але коли потрібно встановити мир або ж боротися проти тероризму, ця організація не має у своєму розпорядженні жодного механізму. Але найгіршою є поведінка ООН у питаннях, що стосуються проявів геноциду. Камбоджа Пол Пота – цей кат знищив чверть свого власного народу – десять років перебувала серед членів ООН, десять довгих років, поки накопичувалися його злочини проти людства; для припинення цього масового вбивства знадобилися в’єтнамські комуністи, тоді як краще було б, якби міжнародні лідери прийшли на допомогу катованим людям. Інший геноцид, ще більш жорстокий, оскільки більше не існувало «виправдання» Холодною війною, – це Руанда, абсолютний рекорд убивств, щоденно 10 000 загиблих упродовж трьох місяців, про що сповіщало світове телебачення. На місці офіційні представники ООН (серед них був канадський генерал Даллер) вимагали присутності 5000 солдатів, аби припинити геноцид в самому зародку. Але ООН відмовила в цій вимозі і погодилася на 800 000 загиблих тутсі, більшість з яких було вирізано. Олена Боннер: ООН ніколи не реагувала на те, що Пол Пот робив із власним народом! А Чечня? Чи була хоч якась реакція ООН відносно того, що там коїться? А коли ООН надсилає гуманітарну допомогу, вона часто потрапляє до рук воюючих сторін, а не до цивільного населення. Проте, все це не завадило ООН отримати Нобелівську премію миру; а Кофі Аннану – премію ім. Сахарова від Європейського парламенту! Андре Ґлюксман: Кофі Аннан був головним винуватцем невтручання у справи Руанди. На той час він був другою людиною в ООН і відповідав за військові операції. А через рік у Сорбонні він сказав, що ООН – тобто він сам, оскільки він уже був новим Генеральним секретарем, – це «совість світу»! Олена Боннер: Я хочу вам розповісти одну історію. Наприкінці 1989 року Франсуа Міттеран організував розкішний прийом з нагоди двохсотріччя Декларації прав людини. Андрій був запро-
107