№54(80), 2016 ГАЗЕТА ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ
Тема Тема номера: номера:
підлітковий період
КОНСУЛЬТУВАННЯ БАТЬКІВ Якщо ви дізналися, що дитина вживає… СУПЕРМЕН Герой дітей
ПІДЛІТКИПРАВОПОРУШНИКИ Кримінальновиконавча інспекція
ТУБЕРКУЛЬОЗ Нове обличчя старого ворога
ОФИСНАЯ ЙОГА Ничего сложного
Малюнок: Дмитро Білокінь
ПЕЧЕНЬ Цигунупражнение
«ПРОМІНЬ» г. Желтые Воды
Біла Альтанка
№ 54 (80), 2016
2
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
3
Консультування батьків Герой дітей – Супермен! Завжди був і буде… Джеррі Сігел, автор Супермена
Це – вікове Цей випуск «Білої Альтанки» присвячено підлітковим проблемам. На вік від 14 до 18 років часто припадає перший досвід вживання психоактивних речовин – тютюну, алкоголю, наркотиків, – тому цей період потребує особливої уваги з боку сім’ї, школи, соціальних служб. Підлітковий вік – вік становлення молодої людини, перехід з дитинства у доросле життя. У медичній і психологічній літературі цей період зветься пубертатним (від латинського «pubertat» – статева зрілість), в художній літературі і у звичайному житті люди називають цей проміжок часу – юність.
Знає той, хто був молодим: Юність – це порив! Політ життя! І не важливо куди, і не важливо з ким, головне – свобода, її відчуття…
Василь Костюк
Окрім «лірики», юність має і свою «фізику»: упродовж пубертатного періоду, тобто періоду статевого дозрівання, у фізичному стані підлітка відбуваються суттєві зміни: «ривок росту», формування вторинних статевих ознак (у дівчат з'являються менструації, у хлопчиків – полюції). Внутрішня перебудова організму закінчується досягненням статевої зрілості. На цьому етапі відбуваються важливі зміни у психіці. І часто ці зміни супроводжуються певними психологічними проблемами. Це – конфлікти підлітків між собою, непорозуміння у сім’ї, кримінальна поведінка, бо порушення закону створює у підлітка ілюзію самоствердження; експерименти з алкоголем, наркотиками і сексом, що може призвести до розвитку хімічної за-
лежності, незапланованої вагітності і небажаних хвороб. Навіть у спокійної і «домашньої» дитини, яка росла слухняною і радувала батьків та родичів, цей період може супроводжуватись складними проявами характеру і виникненням конфліктів. Часто це заважає молодій людині адаптуватись до реалій свого часу, і на порозі переходу з юності у доросле життя виникає Проблема. Якою б не була проблема, першими на допомогу молодій людині мають прийти люди дорослі. В ідеальному варіанті – це батьки. Звісно, не всім дітям повезло з батьками. Але тим дорослим, яким пощастило стати батьками, треба відповідально ставитись до розвитку своєї дитини, не пускати цей процес на самоплив, вміти розуміти і підтримати дитину у складну хвилину, вчасно прийти на допомогу. Не всі батьки вміють і знають як налагодити довірчі стосунки у родині, як розмовляти з дитиною, у якої раптом проявився бурхливий характер або виникли проблеми з наркотиками. Але закривати на це очі – теж не вихід. Бо деякі батьки, помітивши, що від дитини чути запах спиртного, або у поведінці з’явилися якісь розлади, відхрещуються від думки про щось недобре – «мені здалося», «я цього не бачив/бачила», «нічого, переросте – це вікове». Це може призвести до формування проблемної ситуації, коли всі роблять вигляд, що у нас у сім’ї все добре, але… це враження тільки назовні. Так формується дисфункціональна сім’я – сім’я, в якій не ладяться відносини. Отже, батькам треба вчитися налагоджувати діалог з дитиною, якщо вони бажають дитині добра. Вчитися ніколи не пізно. Батькам теж. Особливо, якщо мова йде про дитину і її проблеми. І першим кроком, який мають зробити батьки для налагодження діалогу з дитиною – це самим отримати консультацію. Для того, щоб мати необхідну і достовірну інформацію про про-
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
блему і свої дії. Тому що юність – це час суттєвих змін як для підлітків, так і для їх батьків. Ще у 60-ті роки минулого століття психологи помітили, що коли у сім’ї є юні діти, у батьків з’являється другий шанс пережити юність і це відтерміновує старість та подовжує тривалість життя! Отже, вирішуйте проблеми дітей спільно, у порозумінні, без конфліктів, звинувачень і відчаю. Це у ваших спільних інтересах.
Маршрут батьків,
які дізналися про факт вживання їх дитиною ПАР* Автором статті було опитано 12 сімейних пар із власного оточення, друзів і знайомих, у яких є діти 14-16 років. Результати опитування використано при підготовці цього матеріалу. На питання «До кого з фахівців ви звернетесь насамперед, у разі виникнення у вашої дитини проблем з алкоголем чи наркотиками?» відповіді розподілились наступним чином: 1. 2. 3. 4. 5.
Психолог – 5. Вчитель, класний керівник – 4. Лікар, нарколог – 1. Священик – 1. «Ні до кого звертатись не буду. Спочатку спробую зустрітись із друзями моєї дитини, з якими вона це робить» – 1.
Психолог Дійсно, як свідчить світова практика, більшість батьків у таких випадках звертаються до психолога. Але ж його ще треба знайти. Зазвичай, шукають серед друзів і знайомих, які самі зверталися до психолога і можуть порадити когось, або знають психологів серед свого оточення. Для пошуків широко застосовується інтернет і соціальні мережі. Головними критеріями при виборі психолога для опитаних батьків є: • рекомендація хороших знайомих; • наявність відповідного досвіду і спеціалізації (проблеми підліткового віку); • наявність досвіду роботи у сфері профілактики хімічних залежностей.
№ 54 (80), 2016
4
Але не всі батьки знають і орієнтуються, до яких установ звертатися за психологічною допомогою. Тому нижче ми надаємо їх перелік і спеціалізацію. Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (міські, районні, обласні). Скорочено – ЦСССДМ. Мають у своєму штаті психологів, які можуть надати первинну консультацію і спрямувати (переадресувати) до конкретного фахівця. Психологи ЦСССДМ можуть допомогти у формуванні довірчих стосунків у сім’ї. Cлід зазначити, що фахівці даних Центрів спеціалізуються на роботі із сім’ями, що опинилися у складних життєвих обставинах (СЖО) – це багатодітні, малозабезпечені, неповні сім'ї та сім'ї, у яких виховуються діти з обмеженими можливостями тощо. Школа. Основним завданням психолога в школі є діагностична і корекційна робота. До нього звертаються за допомогою у визначенні пізнавальних процесів учнів, для діагностики та корегування уваги, пам'яті, мислення та емоційної поведінки дітей. В обов'язки психолога входить складання психологічної характеристики дитини, яка розкриває її розвиток і психологічне здоров'я. Визначення психологічного клімату в сім'ї, інтересів дитини так само входить в сферу діяльності шкільного психолога. До нього мають право звернутися не тільки вчителі і учні, а й батьки Графіка: Євген Скляров за допомогою у вихованні своєї дитини, у тому числі, якщо мова йде про початок вживання ПАР і необхідно скорегувати поведінку дитини. Шкільний психолог може дати поради щодо того, з чого почати і як будувати діалог з дитиною вдома. Наркологічний диспансер, психоневрологічний диспансер. Це лікувальні заклади, у яких працюють лікарі, психотерапевти, психологи, соціальні працівники. Зазвичай сюди звертаються, коли хімічна (алкогольна, наркотична) залежність вже сформована і мають місце розлади поведінки. Але, навіть якщо у батьків тільки підозра щодо вживання їх дитиною ПАР, у них є можливість домовитись про бесіду і отримати консультацію від
* ПАР – психоактивні речовини, до яких відносять алкоголь, наркотики, аптечні препарати з наркотичним ефектом; до ПАР відноситься також тютюн, але більшість батьків і фахівців не придають факту паління тютюну підлітками значення проблеми.
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
фахівців цих закладів. Тут можуть чітко розповісти про ознаки наркотичного сп’яніння, про симптоми залежності, про особливості зміни поведінки при вживанні і зловживанні окремими ПАР, про вибір тактики батьків щодо дітей, які «балуються» наркотиками, поради щодо побудови діалогу про наслідки вживання ПАР і лікування залежності. Громадські організації можуть мати у своєму штаті психолога, якщо на базі такої організації реалізуються відповідні профілактичні проекти. Так, в Україні за підтримки Глобального фонду і «Альянсу громадського здоров’я» в кожному обласному центрі працюють благодійні організації, що реалізують програми Зменшення шкоди від вживання наркотиків (Harm Reduction). В таких організаціях разом із медичними і соціальними працівниками послуги надають, зокрема, психологи, які знаються на роботі із хімічно залежними людьми і можуть надати кваліфіковану консультацію з покроковим планом дій, який розробляється разом із батьками. Детально про наявність і роботу таких організацій і проектів можна дізнатися, зателефонувавши на Національну лінію телефону довіри з проблем ВІЛ/СНІДу: 0-800-500-451. Реабілітаційні центри – це, переважно, теж громадські організації, метою яких є позбавлення від хімічної залежності за допомогою спеціальних реабілітаційних програм. Найбільш поширеною і ефективною у практиці реабілітації хімічно залежних в Україні (і в світі) є програма «12 кроків», на якій базуються спільноти «Анонімні наркомани», «Анонімні алкоголіки». Психологи, які працюють у таких реабілітаційних центрах, добре знаються на проблемі наслідків вживання ПАР і консультують з цього приводу не тільки своїх прямих клієнтів, але й їх батьків. Приватні кабінети. Приватна психологічна практика – поширений в нашій країні вид послуг. Ці послуги будуть платними у будь-якому разі, а от щодо їх ефективності сказати важко. Як повезе. Але послугами приватних психологів з кожним роком користується все більше і більше наших співвітчизників. Треба зазначити, що у країнах Західної Європи та Сполучених Штатах Америки звернення до приватного психолога (психо-
5
терапевта) є найбільш поширеним способом вирішення психологічних проблем. Поступово ця психологічна культура входить і у наше життя – вже з’являються сімейні психологи, які працюють на довірчих стосунках з певним колом сімей, які, звісно, можуть за такі послуги сплачувати. Щодо вартості психологічних послуг, зокрема, з проблем вживання ПАР і хімічної залежності, наша газета з етичних і інших причин не може публікувати ніяких розцінок, але з впевненістю можемо сказати, що послуги психолога ЦСССДМ, шкільного психолога, психолога профілактичного проекту зменшення шкоди, що реалізується на базі громадської організації є безкоштовними. В лікувальних установах, перелік яких надано, в реабілітаційних центрах і у психологів приватної практики перша консультація також часто безкоштовна, але якщо далі планується тривала і послідовна психологічна робота, то між клієнтами (батьками) і фахівцем укладається домовленість про оплату чи винагороду за роботу психолога. Консультації психолога надаються на засадах анонімності і конфіденційності зі збереженням приватності і репутації клієнта. Тому батьки, які мають застереження щодо розголосу їх випадку, мають довіряти психологу. Замовчування проблеми веде до її поглиблення. Але й звернення до психолога має бути виваженим рішенням. Графіка: Євген Скляров
Вчитель, класний керівник В оповіданні Василя Костюка «Дорога» мати наставляла свого 12-річного сина-школяра: – Слухайся вчителя, він другий після батька! В навчальний період вчитель бачить дітей більше часу, ніж батьки. Про кожну дитину у вчителя складається певне враження. Вчитель фіксує поведінку учня у процесі занять, бачить, чим займаються учні під час перерви, помічає різницю у поведінці учнів до і після канікул. Також вчитель бачить реакцію учнів на оцінки, зауваження, ми-
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
моволі слідкує за тим, як формуються дружні чи конфліктні зв’язки у класі і сам, певною мірою, є другом класу. Є «вчителі-друзі», у яких з учнями формуються довірчі і тісні стосунки. І є «вчителі-керівники», які завжди знаходяться на дистанції «дорослий – молодий», дотримуються субординації. Але і перші, і другі спостерігають дитину і зміни у ній. Хто як не вони можуть дати об’єктивну картину поведінки дитини батькам і поради щодо її корекції. З іншого боку, вчитель має при першій же фактичній підозрі на вживання дитиною ПАР, повідомляти про це батьків. Але ні в якому разі не застосовувати такі заходи як публічний розголос, виклик до завуча чи директора, відкрите обговорення у педколективі, таке інше. Вчитель у таких випадках теж має працювати на засадах конфіденційності і збереження приватності. Він викликає батьків на бесіду «між нами».
6
ня проблем є прийнятним для багатьох, тому що батькам (і дитині) у цьому випадку не потрібно розголошувати свої персональні дані, як того вимагає офіційне звернення у лікувальний заклад. А проблема вживання ПАР – пікантна, і більшість хотіли б зберегти анонімність і конфіденційність при зверненні до лікаря. І уникнути при цьому зайвих свідків і реєстрації. По-друге, будемо дивитись правді у очі: далеко не всі бажають вистоювати довгі і неспокійні черги до сімейного лікаря, а за новою реформою саме сімейний лікар має дати направлення до лікарів-спеціалістів. Реформа медицини в Україні відбувається вже втретє, але лише на словах. Незабаром четверте її перезавантаження, а вона – медицина – так і не стала дружньою до пацієнта. То ж
Під «вчителем» мається на увазі не тільки і не лише класний керівник. Вчитель з будь-якого предмету, який помітить конфлікт між учнями, дискримінацію, незвичні прояви поведінки тощо, повинен, у першу чергу, зв’язатись із батьками учня і поспілкуватись конфіденційно.
Лікар: невропатолог, нарколог До лікаря-спеціаліста варто звертатись із направленням або вже з явними розладами у поведінці підлітка. Поведінкові розлади стають помітними не одразу, а за умов, якщо дитина регулярно і часто вживає ПАР. Хоча останнім часом у незаконному обігу з’явились сильнодіючі речовини, Графіка: вживання яких вже з 1-2 разів Ткаченко Володимир, Білорусь може призвести до помітних розладів поведінки і здоров’я в цілому. Але наркологи, невропатологи – це вже остання інстанція, куди потрібно звертатись батькам з приводу вживання їх дитиною ПАР, можливо, звернення до лікарів і не знадобиться, а допомога обмежиться втручанням психолога. Тим батькам, в близькому оточенні яких є знайомі лікарі, можливо й варто порадитись з ними. Така форма послуг – неофіційне звернення до довіреного лікаря за рекомендацією друзів чи знайомих – дуже поширена в сучасному суспільстві. По-перше, такий варіант вирішен-
люди і обирають шлях до знайомого лікаря або до того, якого порадять знайомі, обходячи бюрократичні перешкоди медицини офіційної. І це не дивно.
Священик Батьки відповідають за гріхи дітей Святитель Митрофан Більш властивий і характерний для Західної України підхід, коли люди з метою вирішення своїх проблем і задля
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
душевного полегшення звертаються за словом і порадою до священика. Але останнім часом роль релігійних інституцій посилюється і на решті територій України. Так, це варіант. І це може подіяти. Особливо, якщо священик дійсно користується авторитетом у громаді, має силу, вплив і, що важливо, розуміння природи хімічної залежності (а це розуміють навіть далеко не всі лікарі!). Щоб не вийшло так, що священик прочитає проповідь про «гріх наркоманії», огульно заклеймить це «ганебне явище», засудить поведінку дитини і налаштує батьків проти власних дітей або запропонує «ізгнаніє диявола» за енну суму. Але батько із сімейної пари, який вказав священика у відповіді на питання «До кого з фахівців ви звернетесь
7
ватись своїм друзям. Я тоді, не подумавши, сильно обурився і покарав доньку – не фізично, але обмежив деякі її свободи. Після цього стосунки у сім’ї значно погіршилися. Але ж я батько, я завжди правий, і я не йшов на поп’ятну. Хоча я бачив, як переживає моя дружина, як страждає донька. Ми продовжували ходити в храм, як «зразкова» родина, але це вже якось перетворювалось на автоматизм, щирість зникла. І от я якось помітив, що після богослужіння дехто з парафіян лишається на розмову зі священиком. Було важко, але я прийняв таке рішення і ми всі разом, утрьох, лишились на бесіду. Якщо чесно, я сподівався тільки зняти камінь з власної душі і з уст священика почути виправдання своєї тактики щодо доньки – суворість, заборони і беззаперечна слухняність. Але… 15-хвилинна бесіда повністю перевернула мою уяву про уклад сімейного життя. Отець М.** не просто відхилив мої претензії на правоту як «глави сімейства», а ще й вказав на мої недоліки. Нам дуже просто і ясно пояснили, що ми у сім’ї не вміли чи не хотіли розуміти одне одного, соромились сказати «вибач». Після того як ми у його присутності вибачились один перед одним, настало справжнє, а не надумане, полегшення, а донька мені сказала: «Спасибо, папа!». З того випадку я засвоїв, що у разі виникнення будь-яких сімейних проблем, в першу чергу, звернусь до свого священика. До речі, саме тоді він і сказав мені, що примушувати дітей ходити до церкви – це теж не є розумним, якщо це робиться проти їх волі. Зараз у нас пречудові стосунки у сім’ї, але ж ніхто не знає, які іспити нас ждуть попереду».
Графіка: Ткаченко Володимир, Білорусь
насамперед, у разі виникнення у вашої дитини проблем з алкоголем чи наркотиками?» пояснив свою відповідь так: «Ми з дружиною щонеділі ходимо до храму. З нами ходить і наша 14-річна донька. Але не завжди, бо у свій вихідний їй більш цікаво присвятити день друзям чи улюбленим справам – ми не наполягаємо. Одного разу у нас виник з нею конфлікт через те, що вона без дозволу взяла деякі мої речі і дала, так би мовити, покористу** Ім’я змінено
«Ні до кого звертатись не буду. Спочатку спробую зустрітись із друзями моєї дитини, з якими вона це робить» Ну, не факт, що ті захочуть зустрітися. А якщо ця зустріч відбудеться лише по ініціативі батька одного з підлітків, то, швидше за все, діалогу не вийде. Батько виллє свій гнів на компанію своєї дитини, в купі з погрозами і образами, отримає від цього тимчасове душевне полегшення і… заспокоїться. Батьки, які йдуть цим шляхом, свідомо йдуть на конфлікт, впевнені в тому, що саме конфліктом
Біла Альтанка
КОНСУЛЬТАЦІЯ
треба вирішувати подібні справи. Дорослі цієї категорії схильні до пошуку причини не у своїй сім’ї, а ззовні. Для них винні всі – бариги***, міліція (чи пак поліція), друзі, суспільство, влада, але не їх дитина і, тим більше, не вони самі. Такі батьки будуть писати скарги, листи, звернення, організовувати самосуд, погрожувати і здіймати хвилю у соцмережах, а тим часом їх чадо так і буде поза увагою, поза опікою. Цікаво, що батьки цієї категорії впевнені у тому, що якщо вони провели «профілактичну» бесіду з друзями своєї дитини, поскаржилися у правоохоронні органи з проханням «вжити заходи», то їх совість спокійна. Цей шлях не конструктивний, але такі батьки є.
Звернення за консультацією приклад відповідальної поведінки Проблеми з наркотиками, алкоголем можуть виникнути у будь-якій сім’ї, незалежно від матеріального статку і стану здоров’я. Звісно, для кожної сім’ї важливо збереження сімейної тайни, тому батьки часто не звертаються на консультації вчасно, намагаються вживати якихось власних заходів, але не завжди вони діють так, як би хотілося батькам. Все-таки, краще отримати консультацію спеціаліста з приводу поведінки підлітка. А, можливо, ваші підозри нічого не варті? Можливо, це просто гіперопіка і висування завищених вимог до дитини? А, можливо, ваша дитина вживає речовини набагато сильніші і шкідливіші, ніж ті, про які каже вам? Такі відповіді мо*** Барига (сленг) – тут: продавець наркотиків
№ 54 (80), 2016
8
жуть дати тільки спеціалісти, інакше все це буде лише вашими підозрами. Звичайно, якщо підліток не признається в усьому сам. Тоді вам буде значно легше діяти, бо проблему прийнято до рішення з обох сторін. Але у більшості сімей проблема замовчується і часто просто через острах, що про це взнають люди… Серед сьогоднішніх батьків є такі, що мають досвід вживання наркотиків в минулому. Більшість батьків мають досвід вживання алкоголю і, можливо, знають про гіркі наслідки зловживання ним. Було б корисно, аби вони розповідали своїм дітям про шкоду психоактивних речовин, підказували альтернативи. Клієнти програм зменшення шкоди, які стали такими наприкінці 90-х, теж сьогодні звертаються в програму з новими проблемами: «дочка выходит замуж», «дети знают, что мы употребляем – как их уберечь от этого?». І так само радіють від успіхів дітей: «представляете, моя дочь стала победительницей конкурса красоты в техникуме!» Діти ростуть. Ростуть і батьки. І якщо підлітковий вік – вік становлення молодої людини, то батьківство – вік відповідальності людини дорослої. Довіряйте друзям, спеціалістам, консультуйтеся, збирайте інформацію і успішний досвід перш, ніж приймати рішення Волик Анатолій, керівник профілактичних програм ПОБФ «Громадське здоров’я», лікар
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
КУЛЬТУРА
9
П
едагогов, психологов, родителей, взрослых часто интересует вопрос: на кого хотят быть похожими современные дети. В представлении взрослых это должен быть непременно живой человек, с которого ребёнку хочется брать пример. Дети часто так и отвечают: «Хочу быть похожим на старшего брата», «Хочу быть таким, как мой отец», «Хочу вырасти, такой как мама», но включая телевизор или компьютер (а это уже привычные спутники детства), они с замиранием смотрят мультфильмы и комиксы про супергероев. И если девочки, так или иначе, стремятся быть похожими на маму или, скажем, старшую сестру, то в жизни почти каждого мальчика бывает период, когда он хочет быть «как Супермен». Не обязательно как «классический» Супермен, созданный Джерри Сигелом и Джо Шустером. Ведь у Супермена много ипостасей – трансформеры, Человек-паук, Халк, Бетмен… Но суть одна – в детстве ребенку хочется иметь супервозможности. И здесь ключевое слово не «возможности», а «супер» – то, что сверх; то, чего нет у других; то, что делает героем. Дети играют в Супермена. И это нормально в детстве. В процессе взросления образ Супермена переносится на тех взрослых, которые «круче» остальных. И в подростковом возрасте, когда смотреть комиксы уже не тянет, «призрак Супермена» всё равно живёт в подсознании подростка, выросшего с мечтой иметь суперсилу. Опасность психоактивных веществ в том, что на некоторое время они дают иллюзию «супер». И если никто из взрослых или сверстников не поможет подростку вовремя «переключить канал», то «игра в Супермена» может затянуться и привести, в конце концов, к разочарованию. Ни о чем таком, конечно, не думали создатели Супермена. Они делали своё любимое дело, старались для индустрии развлечений и добились мировой славы. Публикуя биографию создателей Супермена, хотим напомнить педагогам, психологам, родителям, что детские увлечения – суть подросткового поведения. Супермен, в том или ином воплощении, приходит с экранов (мониторов) и надолго поселяется в сознании ребёнка, управляя его мечтами. Это не есть плохо. Это – то, что следует учитывать. Ведь все мы воспитаны на мультиках, комиксах и фильмах. И это воспитание на многих повлияло сильнее, чем родительское… Редколлегия «Белой Альтанки»
Superman – супергерой комиксов. Считается иконой американской культуры и самым влиятельным детским персонажем. Придуман писателем Джерри Сигелом и художником Джо Шустером. Впервые появился на страницах Action Comics #1 в 1938-м году. Своим успехом Супермен создал жанр супергероя и занял первенство среди американских комиксов.
Біла Альтанка
КУЛЬТУРА
№ 54 (80), 2016
10
Супермен: Кто я на самом деле? Герой? Муж? Или образец для подражания? А может я все вместе взятое, и одновременно нечто большее, чем это всё? Мой грех? Спасение мира. Superman #204
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗАКОН
11
Підлітки-правопорушники: злочинці чи не полюблені в дитинстві?
«Біла Альтанка» в гостях у Кримінально-виконавчої інспекції міста Полтави Підлітки по-різному уявляють собі доросле життя. Але завжди беруть приклад із дорослих. Якщо в родині мир, любов та згода і батьки дбають про виховання дітей, їх освіту та здоров’я, то у таких сім’ях діти наслідують приклад батьків і забезпечують продовження роду, династії, сімейних цінностей і традицій. На такій молоді ґрунтується здорова частина українського суспільства. Якщо у зовні благополучній і забезпеченій родині головна сімейна цінність – це споживацтво, відносини між батьками холодні, між ними і дітьми відсутній діалог (бо батьки заклопотані, у них бізнес), від дітей відкупляються дорогими подарунками, коштовними речами, змалечку виконуючи всі їхні забаганки, то, скоріше за все, у такій родині виросте підліток-«мажор», споживач, егоїст, який зневажатиме інших людей, а поважатиме тільки гроші та речі. Часто на такому грунті зріє і кримінальна поведінка від вседозволеності і безкарності – «батьки, якщо що, від суду відмажуть» А якщо родина неповна або неблагополучна, бідна, ще й при цьому багатодітна, де взагалі немає ніякого виховання і діти ростуть як «бур’ян» і головна сімейна «цінність» – це алкоголь? Або родина у якій насильство – це «традиція»? Яку тоді поведінку засвоїть дитина? Якою вона вийде з такої сім’ї? І куди?
Фото: А. Мартынов
На жаль, більшість дітей з неблагополучних сімей рано чи пізно стають на злочинний шлях, скоюють правопорушення і опиняються на лаві підсудних. Звідти шлях або в колонію для неповнолітніх (якщо термін покарання більше 5 років позбавлення волі), або в кримінально-виконавчу інспекцію (якщо термін покарання не перевищує 5 років позбавлення волі). Кримінально-виконавча інспекція (КВІ) – це служба, яку дорослі і неповнолітні правопорушники повинні обов’язково відвідувати увесь призначений судом термін. Про функції КВІ, про те, чим займаються тут підлітки-правопорушники, а також про деякі аспекти виховання молоді кореспондент «Білої Альтанки» Волик Анатолій спілкувався з фахівцями Полтавської кримінально-виконавчої інспекції
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗАКОН
12
Б.А.: Як підлітки потрапляють у вашу службу? Левченко Станіслав Григорович, начальник Октябрського районного відділу КВІ м. Полтави
Левченко С.Г.: Також на підлітка покладається обов’язок не вчиняти правопорушень. Б.А. А якщо він їх продовжує вчиняти? Левченко С.Г.: Якщо на підлітка складається більш ніж три адміністративних протоколи, наприклад за хуліганство, розпивання спиртних напоїв тощо, то справа передається до суду. І суд може змінити звільнення від покарання з випробуванням на позбавлення волі у колонії для неповнолітніх. Б.А. Як часто підлітки зобов’язувані відвідувати КВІ?
Левченко С. Г.: Нам на виконання приходить рішення суду щодо конкретного неповнолітнього і ми надсилаємо виклик за місцем проживання – викликаємо підлітка разом із батьками. Якщо в десятиденний термін підліток з батьками не з’являється, то за ними вирушає міліція, згідно Статті 164 Кримінально-виконавчого кодексу. Але суд теж виконує дисциплінуючу функцію, бо суддя має роз’яснити неповнолітньому його обов’язки, що він звільнений від покарання з випробуванням і тепер повинен відвідувати кримінально-виконавчу інспекцію. Б.А.: Разом із батьками? Левченко С.Г.: Обов’язково. З батьками або опікунами.
Левченко С.Г.: 2–4 рази на місяць, в залежності від тяжкості злочину. Б.А. А хто приймає рішення про необхідність психологічної роботи з підлітком-правопорушником? Суд? Гонтарь Юлія Володимирівна, психолог Полтавського районного відділу КВІ
Б.А.: Яку інформацію отримує неповнолітній і батьки на першій консультації? Клещенко Світлана Іванівна, соціальний працівник Ленінського районного відділу КВІ м. Полтави
Клещенко С.І.: Першу консультацію проводить інспектор. Під час першої бесіди ми роз’яснюємо умови відвідування служби, обов’язки, накладені судом, інформуємо про відповідальність за порушення умов. Зазвичай суд накладає такі обов’язки: з’являтись на реєстрацію і повідомляти про зміну місця проживання та навчання. Іноді, не часто, суд також накладає на підлітка обов’язок вибачитись.
Гонтарь Ю. В.: Робота психолога починається вже з другого відвідування. Зміст психологічної роботи розробляємо ми, психологи КВІ. По-перше, проводиться психодіагностика. За допомогою спеціальних тестів ми виявляємо рівень агресії, модель поведінки в конфліктних ситуаціях, професійну орієнтацію, життєві цінності. Це проводиться у вигляді групової роботи. По-друге, з кожним підлітком проводяться індивідуальні консультації. Теми цих консультацій обираються в залежності від результатів тестів. Наприклад, якщо у підлітка підвищений рівень агресії, то індивідуальна робота буде ставити на меті зниження рівня агресії, управління гнівом, емоціями. Третім етапом проводимо групові профілактичні бесіди на теми, наприклад, «Шкода алкоголю», «ВІЛ/СНІД», «Основи гігієни». Не так давно в нас проходили заняття за програмою «Сходинки», яка зараз закінчилася – це цикл занять про здоровий спосіб життя.
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
13
ЗАКОН
І четвертий рівень психологічної роботи – психокорекція. Це проведення тренінгів на теми «Пізнай себе», «Моя індивідуальність», «Створимо добро одне одному» та інші. Проводимо самі і запрошуємо фахівців із державних та недержавних організацій. Б.А. Вся робота з підлітками відбувається тут, у приміщенні КВІ?
Б.А. Ви пропонуєте підліткам вже готову програму дозвілля, чи вони самі обирають, куди б їм було цікаво сходити на екскурсію? Соболюк О.В.: Я завжди раджусь, куди хто хотів би сходити. Ми пропонуємо, а рішення приймають підлітки. Наприклад, вони самі відмовилися від екскурсі в слідчий ізолятор, натомість самі забажали сходити в морг. Б.А. Дітям хочеться екстріму?
Соболюк Олеся Віталіївна, в.о. начальника Київського районного відділу КВІ м. Полтави
Соболюк О.В.: В роботі нашої служби передбачено широку дозвільну програму для підлітків поза стінами інспекції – ми організовуємо екскурсії, зустрічі з авторитетними людьми, фахівцями. Тільки за останній час це були заходи пам’яті Небесної сотні – ми ходили на колишню площу Леніна, розповідали підліткам про події Майдану 2014-2015 років, відвідали пожежнотехнічну виставку, виставку навчальних закладів, організовували зустріч підлітків з протоієреєм Дмитром, з храму Серафіма Саровського УПЦ КП. Також нещодавно їздили в Ковалівку, до музею А.С. Макаренко, де діти побачили колонію, майстерні, побут колоністів. Потім, коли я опитувала хлопців, що вам дала ця екскурсія, один хлопець із таким захопленням сказав: «Я задумался над тем, что из ничего можно сделать феерию!»
Соболюк О.В.: Щодо того, що вони відмовились від екскурсії в СІЗО, то ми, фахівці, теж розділяємо цей погляд. Колонії показують «изнанку» життя, а дітям треба показувати життя повноцінне. Екскурсії в колонії, СІЗО сприяють рецидиву правопорушення. Під час таких відвідувань підліток як би адаптується до умов позбавлення волі, приміряє умови колонії на себе. Не секрет, що багато хто з таких підлітків ідеалізує «зону» – для них це модель справжнього дорослого життя. До того ж, частина підоблікових нам дітей живуть в умовах значно гірших ніж в колонії чи СІЗО. От і уявіть собі можливі наслідки таких екскурсій. А щодо моргу, так – їм хочеться адреналіну, вік такий. Заводи їх також мало цікавлять. Пропонуємо їм екскурсії на виробництво, а вони нам відповідають: «якщо йти на завод, то тільки на пивний». Отакі в нас підлітки. Б.А. Але ж і екскурсію у морг можна зробити пізнавальною – побачити легені курця, цироз печінки у людини, яка зловживала алкоголем. Всіх нас у юному віці манить у морг (сміються). А кого з представників громадськості ви запрошуєте, з якими громадськими організаціями співпрацюєте? Левченко С.Г.: На нашій базі, за укладеними угодами про співробітництво, працюють соціальні педагоги і психологи Служби соціального супроводу «Альтаїр» благодійного фонду «Громадське здоров’я». Фахівці цієї
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
14
ЗАКОН
служби беруть підлітків-правопорушників на соціальний супровід. Зараз вони працюють із віковою категорією 14-19 років та батьками. Чергує також консультант БО «Світло надії», який проводить індивідуальні консультації, групові заняття. Щодо групових занять, то це складний процес, який важко організувати. В 2013 році у нас проходив проект «Соціальні консультації». Досвід організації групових консультацій показав, що підлітків важко зібрати у групу, вони проявляють демонстративну поведінку, не слухають лектора, сміються, можуть навіть грубити йому, по суті зривають заняття. Це особливості поведінки наших підопічних, але ми все одно намагаємось такі заняття проводити, більш ретельно підбираючи фахівців для такої роботи. Соболюк О.В.: У зв'язку з цим, хотілось би звернутись до вашої та до інших громадських організацій Полтави з такою пропозицією: запросити на бесіду з підлітками неодноразово судиму людину, яка пройшла через місця позбавлення волі, і може авторитетно розповісти про те, що життя на «зоні» – це далеко не так круто, як здається підліткам. Тобто, щоб така людина розповіла їм правду про місця позбавлення волі, як воно насправді. До цього ще можна надати і продемонструвати реальні наслідки наркоманії. Такого «фахівця» вони точно будуть слухати. Отже, якщо у вас є такі клієнти з числа наркозалежних
з багаторічним досвідом перебування у місцях позбавлення волі і у них є бажання допомогти у благій справі виховання підростаючого покоління, запрошуємо до співпраці. Наша служба у цьому зацікавлена, але поки що це тільки ідея. А взагалі-то нашим підліткам треба показувати любов. Її прояви, приклади у житті. У них немає про це уяви. Зараз у них йде змагання між собою – хто крутіший. Крутіший той, кому суд дав більший термін. Той, в кого є «п’яточка» (невелика кількість марихуани – прим. ред.). А з дорослих крутий той, хто більше відсидів. Б.А. Які правопорушення типові для підлітків? Левченко С.Г.: 63% – крадіжки, 25% – розбої, 6% – грабежі, 6% – наркотичні засоби. Б.А. Я вважав, що з наркотиками пов’язано набагато більше злочинів серед підлітків… Соболюк О.В.: Так, можливо. Взагалі я хочу сказати, що майже всі підлітки курять «травку». Усі розмови у них про неї. «План – это жизнь!», «Пяточка!» – в такому дусі. 10 років назад інтереси підлітків-правопорушників оберталися навколо алкоголю. Зараз – це «травка». «Крутизна» у них вимірюється цією «травкою».
Музей Антона Макаренко находится на окраине Ковалевки (Полтавский район) в бывшем имении Трепке, где с 1921 по 1926 год располагалась колония для беспризорных им. М. Горького, возглавляемая известным писателем и педагогом Антоном Семеновичем Макаренко, и описанная в его произведении «Педагогическая поэма». Музейная экспозиция размещена в двух зданиях бывшего имения Трепке – в красном и белом корпусах . В белом корпусе – предметы, иллюстрирующие повседневный быт колонистов, интерьеры спален, мастерских, клуба и личный кабинет Антона Макаренко.
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗАКОН
Б.А. Раз ми вже торкнулися цифр. То які ще статистичні дані можна опублікувати? Левченко С.Г.: Можемо надати данні за останній звітній період. Співвідношення дорослої і підліткової злочинності – 3-4 підлітка на 100 дорослих. 65% підлітків-правопорушників – жителі міста, 35% – з сіл. 18% підлітків скоїли злочин у віці 14-16 років, 82% – від 16 до 18 років. 47% підоблікових підлітків навчається в загальноосвітніх школах, 53% – в ПТУ. 59% – виховуються у неповній сім’ї, 12% – без батьків (сироти). Ще хотів би додати, що за останні 10 років контингент підлітків-правопорушників дещо змінився. У 2007-2008 роках був період, коли правопорушення скоювали підлітки переважно з благополучних сімей. У статистиці їх було більше, ніж підлітків з неповних чи неблагополучних сімей. Б.А. Які найбільш типові труднощі виникають у вашій роботі з підлітками-правопорушниками? Ви вже казали, про те що їх важко зібрати до купи, щоб проводити групову роботу… Клещенко С. І.: Ну от, наприклад, є два хлопчики, які обидва стоять на обліку у психіатра, обидва курять «травку», при цьому у них розумова відсталість, сім’ї неблагополучні. З цими хлопцями дуже важко знайти
15
контакт. І взагалі щось намагаєшся їм сказати, чомусь навчити, а вони тобі: «що ви мені тут розказуєте, я все знаю!». На словах сміливі, а як потрібно зібратися гуртом, то уникають спільноти. З батьками також важко. З боку більшості батьків – безвідповідальність, байдужість до майбутнього своїх дітей. Соболюк О.В.: З підлітками головне – дружити. Тоді вони охоче йдуть на контакт. Але, дійсно, бувають важкі індивідуальні випадки. До того ж у нас багато своєї внутрішньої рутинної роботи, а ще ж треба працювати і з дорослими правопорушниками. Б.А. А з батьками, сім’ями яка робота проводиться? Клещенко С. І.: Крім спільного консультування підлітків і їх батьків до наших обов’язків входять перевірки за місцем проживання та навчання – ми інспектуємо сім’ї, відвідуємо навчальні заклади. Батьки підписують всі документи, щодо нашої роботи з підлітком. Соболюк О.В.: Також один раз на півроку ми проводимо загальні батьківські збори. На останні батьківські збори ми запрошували регіонального координатора, представника Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини, Яковенко Віру, яка провела для
В красном корпусе – экспонаты, рассказывающие об истории основания и развитии колонии им. М. Горького.
Біла Альтанка
№ 54 (80), 2016
ЗАКОН
16
батьків тренінг з профілактики насильства у сім’ї. Б.А. Зрозуміло, що модель поведінки, в тому числі злочинної, формується в сім’ї. Які б ви дали поради батькам з виховання підлітків? Гонтарь Ю. В.: Не застосовувати авторитарних методів, коли б’ють, лають, принижують. Дітей треба любити. Ті діти, що потрапляють до нас – не полюблені. Та й де взятись тій любові, якщо майже 70% з неповних чи неблагополучних сімей. Клещенко С. І.: Ще ми помітили таку тенденцію: де вітчим у сім’ї – там і катастрофа. Це не аксіома, звісно, бувають же й добрі вітчими. Але тенденція помітна. Гонтарь Ю. В.: Дітям потрібні приклади позитивної поведінки і компромісу, моделі вирішення проблем. Звісно, це закладається у сім’ї. Батькам слід замислитись про те, який приклад вони показують дітям. Левченко С.Г.: Цікавитись справами дитини, приділяти їй увагу регулярно, а не час від часу.
Інформаційно-просвітницька робота. З підобліковими Октябрського РП КВІ м. Полтави проводять заняття фахівці ПОБФ «Громадське здоров'я». Тема: ВІЛ-інфекція та шляхи її попередження. Фото з архіву Полтавської КВІ
Клещенко С. І.: Пройшов день. Батьки, поцікавтесь у дитини: «Як пройшов твій день?» Поздоровлення з Великоднем–2016 від підлітків, підопічних Полтавської КВІ. Фото: А. Волик
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
МРІЇ
17
Моя життєва ціль Бажане Я хочу мати маю 5 торгових точок, які приносять стабільний дохід. Дві з них знаходяться на базарі, що біля зупинки «Площа Зигіна», ще дві на базарі, що на Браїлках, а остання знаходиться на «Балковому ринку» біля району «Інститут зв’язку». Перші дві я відкрив літом, а інші три осінню. В вересні, жовтні і листопаді по одній. За один день ці точки мені особисто кладуть в кишеню 1000 грн чистого доходу.
Кроки досягнення 1. За перший місяць я планую заробити потрібну суму грошей для стартового капіталу, щоб відкрити свій бізнес. 2. За один тиждень я хочу домовитися про місце з директором ринків, з міліцією, щоб не чіпали, з постачальником товару, щоб за низьку ціну робити закупки, з продавцями, щоб добре працювали і була хороша для нас обох зарплата вигідна. 3. Все контролювати, щоб не було ніяких проколів.
Вища мета Я це роблю для того, щоб влаштувати собі життя і ще, для того, щоб збулася моя життєва ціль – стати мільярдером. Д., 14 років, підобліковий Кримінально-виконавчої інспекції, м. Полтава (орфографію і стиль збережено в оригіналі) Інформацію підготувала Нетеїв Ірина, соціальний працівник Служби соціального супроводу «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров'я», Полтава
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗДОРОВ'Я
18
НОВЕ ОБЛИЧЧЯ СТАРОГО ВОРОГА
Щорічно у всьому світі 24 березня відзначається День боротьби із туберкульозом. Не дивлячись на активну протитуберкульозну кампанію, побороти цей недуг не вдається. Щогодини в нашій країні на туберкульоз захворівають 4 людини і помирає від нього щонайменше 1 особа. 32% від загальної кількості вперше виявлених хворих на туберкульоз вже мають первинну резистентність до стандартних протитуберкульозних препаратів. Туберкульоз набирає нових обертів, а сам збудник – паличка Коха або мікобактерія туберкульозу – змінює свої фізико-хімічні властивості. Зараз людство зіткнулося з новим ворогом – хіміорезистентним туберкульозом. Але сама проблема не нова. Туберкульоз не зникає, лише змінює обличчя.
«Археологія» туберкульозу Туберкульоз був повальною хворобою людства з найглибшої давнини. У стародавніх літописах згадується про туберкульоз як про невиліковну хворобу, «сухоти», «злі сухоти», «хвороба сухотна», «скорбота сухотна», «легенева чахотка», «фтиза», а у зв’язку із позалегеневими ураженнями – «горбова хвороба», «неміч у вертлюзі» (у кульшовому суглобі), «волосатик» (туберкульоз кісток і суглобів). Туберкульозні ураження хребта виявлені вченими при дослідженні останків людини періоду неоліту (близько 5000 років до нашої ери, тобто майже 4 мільйонів років тому). Їх знаходили у двох єгипетських муміях (близько 2700 років до нашої ери), у мумії молодого жреця у Фівах (близько 1000 років до нашої ери). Кожна історична епоха відзначалась спалахами епідемій на «сухоти». Не промайнув туберкульоз і таких відомих людей як Ф.М. Достоєвський, А.П. Чехов, Фредерик Шопен, Франц Кафка, Нестор Махно, Леся Українка, Марія Башкірцева, яка померла від туберкульозу у віці 25 років.
Резистентність до туберкульозних препаратів – нечутливість збудника туберкульозу (палички Коха) до дії основних протитуберкульозних ліків. Про туберкульоз є згадка і у Старому Завіті Біблії. У п’ятій книзі Мойсеєвій «Второзаконня» (28, 22) написано: «Вразить тебе Господь чахлістю, гарячкою, лихоманкою, запаленням, засухою, палючим вітром та іржею, і вони будуть переслідувати тебе, доки не загинеш». Всі тлумачі Біблії під «чахлістю» розуміють туберкульоз. До 1943 року «сухоти» вважались невиліковною хворобою. Відкриття В Україні частота первинної хіміорезистентності складає від 7 до 20% хворих в різних регіонах, а вторинна резистентність сягає 60–75%. Туберкульоз із множинною лікарською стійкістю спостерігається майже у 9% нових хворих.
Ваксманом і Шацем стрептоміцину (першого протитуберкульозного антибактеріального препарату) ознаменувало початок ери лікованого туберкульозу. В 70 роках ХХ століття вже було розроблено основні протитуберкульозні препарати, які широко використовувались в цілому світі. На той момент озвучувались гучні заяви про подолання «сухот». Але прориву не сталося, а за роки рутинного прийому антибіотиків мікобактерія туберкульозу змогла пристосуватися і змінити свої основні хімічні властивості, що дозволило їй набути стійкість до основних протитуберкульозних препаратів.
Причини і наслідки Хіміорезистентний туберкульоз – це форма туберкульозу, що викликається мікобактеріями, які не чутливі до препаратів першого (основного) ряду. Розповсюджений вид лікарської стійкості – мультирезистентний туберкульоз, при якому втрачена чутливість до ізоніазиду і рифампіцину (основних протитуберкульозних препаратів). З кожним роком профіль резистентності тільки зростає.
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗДОРОВ'Я
19
Основними причинами розвитку резистентності стали: • неконтрольоване і недобросовісне лікування хворих на туберкульоз; • відмова хворих від розпочатого лікування; • порушення режиму щоденного прийому препаратів. Все це призвело до колосальної біди, адже мультирезистентний туберкульоз не піддається лікуванню стандартними протитуберкульозними засобами. Резервні препарати другого ряду є специфічними ліками, які необхідно приймати довгостроковим курсом (терапія триває 2 роки). Це виснажливий курс з важкими побічними реакціями, який важко витримати як фізично, так і психічно. Але це є останнім шансом на порятунок від туберкульозу. Хоча при несумлінному лікуванні мультирезистентного туберкульозу профіль резистентності зростає, шанси вилікувати таку форму туберкульоз зменшуються. Як і чутливий туберкульоз, хіміорезистентний передається у 90% випадків повітряно-краплинним шляхом. Інфікування можливе при вдиханні повітря, яке містить велику кількість мікобактерій туберкульозу, тобто при кашлі і чханні хворої людини у присутності здорової. 10% – це аліментарний шлях, тобто інфікування через заражене збудником туберкульозу молоко і м'ясо від хворих тварин. Третина населення планети має латентний (прихований) туберкульоз. Це означає, що є люди інфіковані бактеріями туберкульозу, але силами власного імунітету збудник «приспаний». Ризик того, що за життя може відбутись активація мікобактерії туберкульозу становить 10% і залежить від стану імунної системи. У людей з хронічними захворюваннями, ВІЛ–позитивних, у споживачів наркотиків, алкоголю ризик активації туберкульозного процесу у рази збільшується, адже страждає імунна система.
Семінар «Мультидисциплінарний підхід ведення випадку хворого на МРТБ» в рамках проекту «Challenge TB», БО «Світло надії»/USAID, 26 лютого 2016 р., м. Полтава. Фото: А.Волик
Основними симптомами при активації туберкульозу і розвитку захворювання є кашель, який триває більше 2 тижнів, можливо сухий або з виділенням мокроти, кровохаркання, безпричинне підвищення температури тіла, особливо над вечір, біль в грудній клітині, нічна пітливість, втрата маси тіла, немотивована загальна слабкість, швидка втомлюваність. У разі появи вказаних симптомів необхідно звернутися до лікарів та обстежитись. Оскільки вчасно діагностований туберкульоз — це запорука вдалого лікування та профілактика інфікування близьких і рідних. За рік хворий на туберкульоз може інфікувати від 10 до15 людей, з якими він контактував. У тому числі і дітей.
Скрінінг туберкульозу – розпізнавання хвороби Основним скрінінговим методом обстеження населення є флюорографія. Щорічний профогляд із рентгенографією органів грудної порожнини — це запорука раннього виявлення туберкульозу. Для підтвердження туберкульозу легень в більшості країн світу використовують мікроскопічне і культуральне дослідження мокроти. Мікроскопія – швидкий тест, для проведення якого спеціально навчені лаборанти фарбують і готують мазок із мокротиння та вивчають під мікроскопом. Якщо при мазку виявили кислотостійкі бактерії — то це свідчення відкритої форми туберкульозу легень.
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗДОРОВ'Я
20
Місячник «Об’єднуймось, щоб покласти край туберкульозу» – 2016
Заняття на тему «Мультирезистентний туберкульоз» зі студентами шостого курсу Української медичної стоматологічної академії проводить Волик Анатолій, ПОБФ «Громадське здоров’я», Полтава, 2016 р. Фото з архіву кафедри соціальної медицини УМСА.
Культуральні тести — це посів мокроти на спеціальні живильні середовища, де зростає мікобактерія туберкульозу з подальшим проведенням тесту медикаментозної чутливості (перевірка колоній мікобактерії туберкульозу на чутливість до більшості протитуберкульозних препаратів). Саме культуральний метод є основним при підтвердженні хіміорезистентного туберкульозу легень та виборі оптимальної схеми лікування.
Попередження туберкульозу На щастя, туберкульоз можна попередити. Це так звана керована інфекція, з якою можна і треба боротись. Не зважаючи на всі негаразди і проблеми необхідно наголосити, що держава сьогодні повертається обличчям до проблем фтизіатрії. Наші співгромадяни мають можливість безкоштовно пройти обстеження, проконсультуватись і у разі необхідності отримати безкоштовне протитуберкульозне лікування. Цим не можна не скористатись. Внесок кожного в боротьбу з туберкульозом – це увага до свого здоров’я і до здоров’я рідних та близьких. Давайте не будемо байдужими
Спеціаліст Одеського благодійного фонду «Дорога до дому» Степан Койса проводить інтерактивне інформаційне заняття на тему «Туберкульоз» з учнями шкіл міста Южне. 2016 рік. Фото з архіву ОБФ «Дорога до дому»
Статтю підготували: Судоплатова Катерина Андріївна, лікар-фтизіатр поліклінічного відділення Полтавського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру Соляник Олександр, керівник медикосоціальної служби БО «Світло надії», Полтава Волик Анатолій, керівник профілактичних програм ПОБФ «Громадське здоров’я», Полтава
У статті використано матеріали роботи Фещенко Ю. І., Мельник В. М., Черенько С. О., Матусевич В. Г., Журило О. А., Новожилова І. О., Линник М. І. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМ ТУБЕРКУЛЬОЗУ , - «Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», 2013 р.
Біла Альтанка
№ 54 (80), 2016
ЗДОРОВ'Я
Безкоштовна «гаряча лінія» з питань туберкульозу: 0-800-503-080
21
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗДОРОВ'Я
22
Наталья Онацко, инструктор йоги и программ Art of Living
я а н с Офи
йога
Важно определить для себя, зачем вы • Делаем все асаны (позы йоги) с уважением к ним, к своему телу, к себе. Я обычно говорю: как будто вы хотите заниматься йогой? Что это вам король и у вас на голове – корона. даст? Возможные ответы: • Улучшит состояние спины • Поможет расслабиться • Поможет снять напряжение и отключиться от работы на некоторое время • Придаст больше энергии • Восстановит тонус мышц Условия для занятий: Регулярность. Понятно, что лучше делать один раз в неделю, чем не делать вообще. Но если вы хотите реальный заметный результат – заниматься нужно каждый день. Пустой желудок. Заниматься после обеда нельзя. Через час после легкого перекуса. И сразу приступать к еде после йоги тоже не нужно, подождите хотя бы 20-30 минут. Если вы пригубили шампанское или другой алкоголь – отложите занятие на другой день. Проветренная комната или открытые окна. Отсутствие пыли. Отключите телефон. За 10-20-30 минут ничего кардинально страшного не произойдет, но вы сможете расслабиться, а нервная система избежит стресса от резкого звонка во время практики.
В йоге важно не столько ЧТО, сколько КАК. Физическое упражнение может стать асаной, а асана – простой физнагрузкой. Все дело в отношении к ним и в процессе.
• •
• •
•
• •
Все делаем медленно (замедленная съемка), не спеша. Движения синхронизируем с дыханием: подъемы и раскрытие грудной клетки – на вдохе, опускания и складывания – на выдохе. В каждой позе (асане) остаемся 4-5 вдохов-выдохов. После каждой асаны – в течение 4-5 вдохов наблюдаем за ощущением в теле с закрытыми глазами (отдыхаем). Асаны делаем с закрытыми глазами, направляя все внимание на движение, на ощущения, возникающие в теле. Вы можете слегка потянуться, но не должно быть боли или неприятных ощущений. Прежде чем приступить, вспомните, как потягиваются кошки, собаки – с удовольствием и полностью в настоящем моменте – это и есть асана.
Простой комплекс для офиса Потягиваемся в свое удовольствие, сидя или стоя, как будто мы только что проснулись с закрытыми глазами. Наклоны головы – сидя или стоя. Сидим на стуле, ровный позвоночник (перпендикулярно к полу), макушка вверху. На очередном выдохе наклоняем голову вперед (слегка растягивая заднюю часть шеи), на вдохе возвращаем в центр. На выдохе – назад (тянем подбородок вверх), на вдохе в центр. На выдохе – вправо (тянется левая сторона), на вдохе в центр. На выдохе влево (тянется правая сторона) – на вдохе в центр. Повторяем. Вращение плечами – сидя или стоя. Сидим с ровной спиной, руки висят свободно вдоль туловища. Круговые
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ЗДОРОВ'Я
23
Курс «Мистецтво життя» (Art of living) на базе НГО «Всеукраинская Сеть ЛЖВ», Харьков Фото: Наталия Онацко
вращения плечами: на вдохе плечи поднимаются вперед и вверх, с выдохом идут назад и вниз. Без остановки 5-6 кругов и потом в противоположную сторону: на вдохе назад и вверх, на выдохе – вперед и вниз. «Гора». Становимся ровно, между стопами около 10 см, внешние края стоп параллельны. Слегка подтянули ягодицы, живот, расправили плечи, подбородок параллельно полу, руки прямые, ладони 5 см от бедер – выровнялись. И некоторое время наблюдаем ощущения внутри тела, свое дыхание. Дыхание ровное спокойное, 5-10 вдохов-выдохов. Наклоны в стороны. Стоя. Из «горы» через стороны поднимаем руки вверх, соединяем ладони, делаем легкий наклон вправо в одной плоскости, как будто стоим под стенкой. 5-6 вдохов-выдохов – возвращаемся в центр, наклон влево, 5-6 вдохов-выдохов, возвращаемся в центр. Через стороны опускаем руки. С закрытыми глазами наблюдаем ощущения в теле 20-30 секунд. Тоже самое можно делать сидя на стуле, руки в замке ладонями наружу.
Прогиб. Из «горы» поднимаем руки вверх, вытянули позвоночник вслед за руками и легкий наклон назад. Прогиб в грудной клетке. Голова между рук. Делаем 5-6 вдохов-выдохов. Потянулись вверх. Наклон вперед. Стоя. Руки вверху, вытягиваем вверх позвоночник. Наклоняемся вперед и вниз с прямой спиной. Внизу расслабляем плечи, руки, шею. 5-6 вдохов-выдохов. На очередном вдохе поднимаемся позвонок за позвонком, голова поднимается последней. С закрытыми глазами 20-30 секунд наблюдаем ощущения в теле. Скручивание сидя на стуле. Спина прямая, стопы стоят на полу параллельно друг другу. Левой рукой упираемся в правое колено, правой – или сзади в спинку стула, или сзади за поясницей дотягиваемся пальцами к левому бедру. Поворачиваем корпус назад и смотрим через правое плечо. За счет упора левой рукой в колено скрутка получается чуть глубже. 5-6 вдохов-выдохов, возвращаемся в центр. Тоже самое влево. В конце – 20-30 секунд на-
блюдаем ощущения в позвоночнике, в спине. Расслабление – 5 минут сидя на стуле с закрытыми глазами в удобной позе. Удобная поза подразумевает ровный позвоночник, скрючиваться и горбиться не надо. Во время расслабления мысленно переносим внимание от правой стопы, на правое колено, бедро, ягодицу, левая стопа, левое колено, бедро, ягодица.. Живот, грудная клетка, плечи… Правая рука, левая рука, шея, лицо… В каждом месте задерживаемся на несколько секунд. Такое медленное путешествие по всему телу. По дороге нам будут встречаться разные ощущения. Мы их замечаем, но никак не оцениваем и не называем. Эти 5 минут расслабления не менее важны, чем сами асаны. Ничего сложного. Просто легкие потягивания и наклоны в разные стороны. Важно – делать осознанно. Отложить на время все рабочие вопросы и сосредоточиться на простых движениях и дыхании. И всё
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
ПЕЧЕНЬ САМОДОПОМОГА
«Печень – полководец, отвечающий за обдумывание и принятие решений» Трактат «Су-вэнь». Из главы «Рассуждение о таинственном каноне в комнате божественных орхидей»
Цигун-упражнение для стимуляции печени
стве вспомогательного к другим, в том числе, и медикаментозным лечебноочистительным терапиям. Упражнение это направлено непосредственно на меридиан печени. Ведь по китайской медицине каждый орган имеет свой меридиан (или канал) – линию на теле человека проходящую через ряд активных точек. Воздействуя на этот канал мы таким образом стимулируем связанный с ним орган. Это приводит к активации течения ци – потоку, который питает и омывает орган, да и вообще, поддерживает его жизнедеятельность. Линия канала печени изображена на приведенной схеме, она симметрична для обеих ног.
Суть упражнения состоит в многократном (не менее 21 раза) прошлепывании ладонью по траектории канала, начиная с большого пальца ноги и до паховой области. Определенной привязки ко времени нет, но как всякое воздействие такого рода, его желательно делать утром или в часы максимальной активости меридиана печени – с 1 часа до 3-х ночи. И не забывате в эту пору почаще смотреть на молодую зелень деревьев – это цвет печени по китайской медицине. И, вдыхая свежий воздух, представлять как изумрудно-зеленая, свежая субстанция вливается в печень и обновляет ее
На собственном опыте, Алексей Мартынов
В
контексте весеннего номера нашей газеты подумалось, что не лишним будет вспомнить о печени, ведь весна, по китайской натурофилософии – это ее сезон. И именно в эту пору печень лучше всего чистить. Методик очищения существует много и о всех естественно мы не сможем поговорить, но короткое и очень действенное цигун-упражнение может стать хорошим повседневным помошником, как само по себе, так и в каче-
24
Біла Альтанка
№ 54 (80), 2016
АРТ-ТЕРАПІЯ
25
УСПЕШНЫЕ КЛИЕНТЫ – НАШИ ПОБЕДЫ Хочу рассказать вам, дорогой читатель, о наших историях-победах. Мы – это Желтоводский городской благотворительный фонд «Промінь» и его клиенты. Работает наша организация в проекте профилактики ВИЧ-инфекции среди потребителей инъекционных наркотиков. Среди прочих услуг есть сайт заместительной терапии (ЗТ). Об участниках этого сайта я и хотела вам рассказать. За последние два-три года их не много (в числовом выражении), но я ими горжусь и считаю их достижения Победой нашей организации.
Маша,
35 лет, с наркотиком с 19 лет. Как и все потребители прошла, что называется, «огонь, воду и медные трубы». Когда здоровье пошатнулось, стала на ЗТ в 2012 году. Через год стала задумываться о дальнейших перспективах и изменениях. Около 10 месяцев готовилась, настраивалась и в мае 2014 года решилась на процедуру детокса. Спасибо соседям, Криворожскому ПНД – по предварительной договоренности взяли девчонку на эту процедуру. А дальше пошли тяжелые дни, недели и месяцы удержания и восстановления уже дома. Были и слезы, и истерики, и страхи, и переживания. Мне запомнилась наша встреча спустя почти год, когда я заставила Машу вспомнить прежнюю жизнь, момент прохождения детокса, чувства и ощущения в периоде ремиссии. И снова слезы, но уже с облегченным выдохом и благодарностью за помощь и поддержку. Сегодня она уже совсем другой человек: интересующийся,
увлекающийся, целеустремленный. Это моя первая победа! Наша с Марией!..
Виктор
– особая наша гордость! Это история о нем, о нас, о еще одной, возможно, самой большой Победе. Предлагаю ему маленькое интервью. С улыбкой соглашается. За полтора года он стал гораздо чаще улыбаться, искренне, от души. – Витя, как ты считаешь, с приходом на ЗТ твоя жизнь изменилась? Виктор: Сразу – нет: еще два года употреблял уличный наркотик. Потом понял: есть шанс! Захотелось жить, как остальные живут. Стал ходить на группы взаимопомощи и поддержки. С этого началась моя трезвая жизнь, тяжелая… – Чем она отличается от той жизни? – Да всем! Изменились заботы. Раньше была одна: где достать наркотик сегодня? Сейчас думаешь о будущем, наперед, о перспективах. – С чего началась твоя творческая история? – Искал, чем занять свободное время, как перевести мысли в другие грани. Самые тяжелые – первые полгода: воспоминания, мысли о наркотике… – Что тебе дает регулярное участие в группах? – Даже не знаю, как сказать… другие интересы, занятость, ответственность, обещания, которые стараюсь сразу вы-
полнять. Последние шесть месяцев было уже жалко своих трудов и мучений, решил идти дальше. Сейчас я этому рад! С каждым днем все легче и легче. Меня выдернуло отноше-
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
АРТ-ТЕРАПІЯ
26
ние ко мне. Совершенно противоположным оно было даже у родных. В группе же меня воспринимают по-другому. Видишь, что ты не сам, есть люди, которые помогают, беспокоятся, протягивают руку помощи… (задумался) И я вспомнила Витины слова в мой адрес: «Меня просто «поломало», что ты со мной как с обычным нормальным человеком говоришь. Нет никакого чувства пренебрежения, никакого высокомерия. Общаешься как с равным! Значит, думаю, для меня еще не все потеряно, могу быть нормальным человеком!» Это было, когда в начале 2015 года я проводила Виктору процедуру ассистированного тестирования на ВИЧ. – Твои работы, идеи, как они к тебе приходят? – Смотрю – нравится, хочу нарисовать и все. А идеи… – начинает приходить осознанная трезвость. А идеи, думаю, будут скоро! – Ну, ты же не только рисуешь, тебе интересно попробовать все? – Хочется какие-то вещи реализовать, чтобы это приносило не только моральное, но и материальное удовлетворение. Работа, которая приносит удовольствие – это (улыбается) ХОРОШО! – Какое направление сейчас актуально в твоем творчестве? – Хочу попробовать китайскую живопись. Уже психологически готов начать. Пришло время! Сегодня-завтра начну. – Что бы ты хотел сказать от себя лично? – Сотрудникам организаций – большое спасибо за их работу! Клиентам – задуматься о том, чем себя занять, кроме вредных привычек. Творчество – для тех, кого «зацепило». Задумайтесь, какой жизнью вы хотите жить? Остаться изгоем, никому не нужным или быть нормальным человеком, ячейкой общества?
БІЛА АЛЬТАНКА – благодійне видання для безкоштовного розповсюдження, спрямоване на профілактику ВІЛ/СНІДу і наркоманії, формування здорового способу життя. Засновник і видавець: Благодійний Фонд «Громадське здоров’я» Свідоцтво про реєстрацію: ПЛ – № 656, від 22 лютого 2005 року Виходить з 1995 року. Мова: українська, російська. Редактор випуску:
Волик А.М.
Редколегія:
Протопопов А. О., Воловод М. В., Левчук О. В. Садовнікова І. М., Колосов Д. В., Мацевіч О.В., Звенигородський С. Ф.
Дизайн та верстка:
Мартинов О.В.
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ (адреса для листування з читачами) Україна, 36034, м. Полтава, вул. Половка, 66-Б, офіс 402, тел.: (0532) 518-340. Сайт: publichealth.org.ua E-mail: info@publichealth.org.ua Це видання було підготовлено до друку Полтавським обласним благодійним фондом «Громадське здоров’я» в рамках проекту «Безпека. Знання. Підтримка», який реалізується в м. Полтава та Полтавській області. Продукція видана за фінансової підтримки МБФ «Альянс громадського здоров’я» в рамках реалізації програми «Інвестіції заради впливу на епідемії туберкульозу і ВІЛ-інфекції». Викладені тут думки та точки зору є думками та точками зору організації, яка видала цю продукцію, та не можуть розглядатися як думки або точки зору МБФ «Альянс громадського здоров’я». Оформлення, стиль та зміст газети є об’єктом авторського права. При використанні матеріалів газети, посилання на авторів статей та на «Білу Альтанку» обов’язкове. Редакція не несе відповідальності за зміст статей та можливе трактування змісту, і лишає за собою право не поділяти думки авторів статей. Виготовлення макету: СПД ФО Протопопов А.О. Виготовлення форм і друк: Друкарня-ТОВ "Агентство "Україна". Тираж 6000 прим. Замовлення № Головною метою діяльності Фонду є благодійна діяльність спрямована на розвиток та підтримку громадського здоров’я, формування фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я населення, служб соціально-психологічної та медичної допомоги в Полтавській області. Статут Фонду «Громадське здоров’я»
Группа взаимопомощи ЗПТ. Слева направо: Наталья, Ольга, Маша, Виктор. Фото из архива БФ «Промінь», Желтые Воды
Вот на такой нотке и закончилось наше интервью. Очень хочу, чтобы было больше Побед в истории всех ВИЧ-сервисных организаций
Демиденко Татьяна, психолог ЖВГ БФ «Проминь», г. Желтые Воды, Днепропетровская область
«Маршрут батьків» (стор. 2) розроблено за участі фахівців Служби соціального супроводу «Альтаїр» ПОБФ «Громадське здоров’я» Володської Світлани, Солодун Ірини, Нетеїв Ірини. Інфографіка – Ірина Садовнікова («Ялина»)
Круглосуточный всеукраинский телефон доверия по вопросам ВИЧ/СПИД:
0 800 500 451 (бесплатно)
№ 54 (80), 2016
Біла Альтанка
27
Город Жёлтые Воды находится в Днепропетровской области на берегу реки Жёлтая (в некоторых местах река омывала выходы железной руды и запорожские казаки назвали реку Жёлтой). В городе работает Восточный горно-обогатительный комбинат — крупнейший производитель природного урана в Европе. Жёлтые Воды — очень зелёный город. Большая часть города буквально расположена в лесу. Население: около 56 тысяч человек.
В 1987 году Желтые Воды посетил кумир молодежи 80–90-х, Виктор Цой (группа «Кино»)
Благодійний фонд
«Промінь» м. Жовті Води
Замісна підтримувальна терапія безкоштовна. Якщо від вас вимагають за неї платити, час повідомляти! Повідомляйте до Національної гарячої лінії з питань ЗПТ 0-800-507-727 www.ispeakoutnow.org
Фото: Бессонов Дмитрий Афанасьевич Лагерь юных математиков, с. Сосновка, Полтавской области, лето 1965 г.