__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1

ĚRZÄŃ VAL

ĚRZÄŃ VAL 1

Ěrzä raśkeń ajgemań

ěrämopingedenť #1 — 2020-ce ie

Ěś raśkeń večkemant ́ a ramasak dy a misak

52

Ěrzä raśkeń ajgemant ́ tökšmelenzě dy karmavtomanzo — 23

Завдання ерзянам від Пантелеймона Куліша — 48 №01.2020


ĚRZÄŃ VAL

2

ĚRZÄŃ VAL Видання громадської організації «ĚRZÄŃ VAL» Не є засобом масової інформації «ĚRZÄŃ VAL» — неприбуткова громадська організація, що має на меті сприяння збереженню ідентичності ерзянського народу, розвиток його мови, культури та традицій. Дата реєстрації: 16.08.2019 ЄДРПОУ: 43178255 Організація включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення контролюючого органу ДФС України № 1910044600020 від 21.08.2019. Всі матеріали цього видання розміщені на умовах ліцензії Creative Commons із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці. Видано коштом Секретаріату Інязора Редакційна колегія: Головний редактор — Сиресь Боляєнь Літературний редактор — Кірдя Ожомасонь Редактор англомовних текстів — Віталій Нечеса Мова журналу: ерзянська, англійська, українська, російська Наклад: 100 примірників Адреса редакції: erzianjwal@gmail.com www.inyazoro.info Anokstaź dy noldaź «ĚRZÄŃ VAL» lomańkuroń organizacijasont́ Avoĺ kuläńsravtnemapeĺ «ĚRZÄŃ VAL» — ěŕmekasovkstomo lomańkuroń organizacija, konań tökšmeleks aravtoź ěrzä raśkeń identičnostent́ vanstoma, sonzě kelenzě, kuĺturanzo dy koenzě vanstoma dy kastoma. Jurovtomań čiś: 16.08.2019 ЄДРПОУ: 43178255

Ěrzätne kemekstyź ěś raśkeń kočkavicä kuroń teemado dy važodemado Kojluvont ́ ������������������������������� 5 Činovniktne jovtyź ěrzätneneń ěś melest: gimnazijaś synest a ěrävi / Officials told Erzyans that they don’t need Erzyan gymnasium.......................6 Erzya approved structure of their national representative bodies......................................................7 Ěrzätne terdit ́ Mordovija Respublikań prävtont ́ panžoms ěrzäń gimnaziä / Erzya asks the head of the Republic of Mordovia to open the Erzya gymnasium.....................................................................8 Rossijań undoks raśketneń idemado ěnäldyt ́ Ěstonijań ikele................................................................9 To The President Of The Riigikogu Henn Põlluaas.................................. 10 Atäń Ězemeń odt meĺssamotne: jurovtoź Informacijań dy Terminologijań komissijatne, kočkaź raśkeń Vide Kuroś...................... 12 «Ěŕmeź» valmoroś dy lija noldavkst finněń-ugrado.... 13 Кшуманцянь Пірґужа відзначили Зіркою Ерзя Народу / Kšumancäń Pirgužněń kazeź «Ěrzäń Tešteś».......................................................................... 14 Evropant ́ Arsijkuroń Parlamentěń Assamblejasont ́ anokstyt ́ kortamo udmurtoń keĺde.............................. 16 The situation of the Udmurt language can be considered in PACE....................................................... 16 Mordovija Raśkemastorsont ́ (Respublikasont )́ tiriń keĺsě tonavtoma meĺtopavtomant ́ ěrämos sovavtomaś / Exercise of the right to education in the mother tongue in the Republic of Mordovia.......... 18

Organizacijaś putoź ěŕmekasovksstomo kurotneń dy organizaciätneń Reestras, Ukrainań DFS kontroĺkuroń meĺssamosont́ № 1910044600020, 21.08.2019.

Ěrzä raśkeń ajgemant ́ tökšmelenzě dy karmavtomanzo............................................................ 23

Te noldamosont́ vese materialtně putoź Creative Commons licenzijant́ kojsě Avtoroń Teškstamsont́ 4.0 Mastorütkoń, buti mezejak lijata tede apak sörmado seke lopasont́.

Raśkeń Ozks «mordvań» kardaso.................................24

Noldaź Inäzoroń Sekretariatont́ jarmakonzo langs Redakciän kuroś: Prävt redaktoroś — Boläeń Syreś Literaturań redaktoroś — Ožomasoń Kirdä Anglańkeleń valkoctněń redaktoroś — Vitalij Nečesa Žurnalont́ keĺtne: ěrzäń, anglań, ukrainań, ruzoń Vesemeze noldaź: 100 ěkzěmplärt Redakcijant́ adresězě: erzianjwal@gmail.com www.inyazoro.info Редакція висловлює подяку жертводавцям, завдяки яким вийшов цей номер: Ожомасонь Кірдя, м. Київ, Україна — 1000 грн. Жертводавець з України — 1000 грн. Redakcijaś sükoni lezdycätneneń, konat kazest́ jarmakt žurnalont́ noldamos: Ožomasoń Kirdä, Kevoš, Ukraina — töža grivnat. Ukrainasto lezdycäś — töža grivnat. №01.2020

Ěrzäraśkeń kočkavicä kurotneń teemadostvažodemadost Kojluvoś................................................ 25 Народ без политических прав — это сад без ограды.......................................................................... 29 Эрзя и саами языки очень близки…........................ 33 Ěrzätne javolävtyt ́ ěś raśkeń vetämoń kočkavtkuroń sistemadont ́ / Один з найбільших фіно-угорських народів РФ заявив про формування системи національних представницьких органів................ 39 Завдання ерзянам від Пантелеймона Куліша / Karmavtoma ěrzätneneń Pantelejmon Kuliš peĺde......48 Ěś raśkeń večkemant ́ a ramasak dy a misak................ 52 Lomańtnede arseź / Väjsänen / Čivalgoma jono frontoś................................................54


ĚRZÄŃ VAL

3

Дорогі друзі! Ви тримаєте у руках перше число журналу «ĚRZÄŃ VAL». Видання засноване та видається коштом Секретаріату Інязора. Місія нашого журналу — утвердження національної свідомості ерзянського народу, висвітлення діяльності Кірдійюр (національних представницьких органів), публікація новин ерзянського національного руху і донесення до міжнародної спільноти інформації про наш народ. У вступному слові хотілося б писати лише про гарне і світле. Однак, ерзя переживають далеко не найкращі часи. Всі ми знаємо яка національна політика проводиться в Російській Федерації та які її плоди. Так, хвалитися особливо нічим. Чисельність ерзян стрімко скорочується, мова вигнана з усіх сфер життя. Дедалі частіше ми говоримо про те, як зберегти, як не втратити, як вижити… Мені доводиться чути, що в усьому винна глобалізація. Мовляв, усі бездержавні народи асимілюються та зникають. Скажу прямо — це неправда. Багато корінних народів, які не мають власних держав, не лише успішно зберігають власні мови та культури, але й відроджують їх. Існує багато прикладів того, як корінні народи Європи та Америки розширяють сфери використання рідної мови, навіть запроваджують їх у сферу державного управління. Йдеться не лише про чисельні народи, такі як каталонці чи баски, а й про невеликі національні спільноти, що значно менші від ерзян. Наведу один приклад. У 2009 році менська мова була оголошена ЮНЕСКО мертвою. Сьогодні жителі острова Мен, що у Великій Британії, використовують Twitter, музику і шкільні заняття, щоб відродити мову своїх пращурів. Після століть сну мова переживає неочікуване пробудження. Протягом дев’ятнадцятого століття англійська почала активно витісняти меньску мову. Жителі острову навчали своїх дітей тільки англійської, вважаючи, менську другорядною. У 1872 році у менській газеті «Mona’s

Herald» був надрукований лист, у якому священик Джей Ті Кларк оплакував занепад рідної мови: «Жителі острову Мен повинні вчити тільки англійську, щоб мати можливість займатися торгівлею на англійських ринках». Згідно з даними перепису населення, до 1901 року 9,1% населення острова говорило менською мовою, але через двадцять років показники різко зменшились до 1,1%. Кількість менців невелика — близько 100 тисяч осіб по всьому світові. На острові Мен живе менше 2 тисяч носіїв менської мови. Вже у наш час менські активісти добились відкриття школи, де всі предмети викладаються виключно менською мовою. Менську мову почали використовувати у місцевому самоврядування. А тепер перенесемось в ерзянські реалії. Носіїв ерзянської значно більше ніж менської. Однак, уявіть, що ерзяни починають вимагати використання своєї мови у місцевому самоврядуванні. Неважко передбачити реакцію влади. А як республіканська влада реагує на наші домагання відкрити ерзянську гімназію? Є бодай одна вагома причина, чому не можна створити такої гімназії? Опоненти ерзянського національного руху кажуть, що не буде бажаючих вчитися у такій гімназії. — Стоп! Хіба не завдання республіканської влади створити умови, за яких вивчення ерзянської мови буде бажаним? Це ж прописано в конституції як РФ, так і Мордовії — створення умов для збереження мов та культур корінних

Večkeviks jalgaj! Ton kirdät ked́sět ́ «ĚRZÄŃ VAL» žurnaloń vasence noldavksont ́. Son jurovtoź dy noldaź Inäzoroń Sekretariatont ́ jarmakonzo langs. Minek žurnalont ́ tevezě — ěrzä raśkjožont ́ kemekstamoś dy kastomaś, Kirdijuroń (ěrzäń kočkavtkurotneń) važodemadont ́ jovtnemaś, ěrzäraśkeń ajgemadont ́ kulätneń noldamoś dy lija raśketnes, raśkejutkonteń, ěrzä raśkedent ́ informacijań kandomaś. Nama, uli meleś kortams teči ansäk vadrädo dy valdodo. Ansäk ěrzäń ěrämont ́ teči a pek part tevenzě. Vese miń sodatano, kodamo nacionaleń politikant ́ jutavty Rossijań Federacijaś dy kodat umart ́ kasyt ́ piresěnzě. Prä šnams a mejsě. Ěrzätnede lijadyt ́ sede alamo ěŕva čint ́ marto. Keleś paneź ěrämoń sferatnestě. Seed́stě miń kortatano avoĺ sede, koda kasoms, kastoms… Kortatano sede, koda a jomavtoms, a kuloms… Seed́stě marän globalizacijań čumovtycät. Kelä, vese mastortomo raśketne jomavtovit ́ assimiläcijasont ́. Te a istä. Lamo undoks №01.2020


ĚRZÄŃ VAL

4

народів. Якщо влада сприймає нашу мову і нашу культуру як чужу, ворожу — можливо це не наша влада? Можливо цій владі час перестати мислити у категоріях «росіяни» і «прочіє чухонци»? Можливо час повчитися справжньої дружби народів у тих же британців? На жаль, російська влада нав’язала ерзянам парадигму виживання. Мовляв радій тому, що маєш, і не гавкай. Наш журнал, і я особисто, як Інязор ерзянського народу, будемо спонукати ерзян до розвитку позитивного мислення. Прагнути розквіту своєї мови, а не її виживання, — це нормальне і природне бажання. Прагнути рівних прав із росіянами, зокрема щодо політичного представництва ерзян, забезпечення наших економічних, культурних та релігійних прав — це нормально. Головна функція держави — служити людям, бути зручним сервісом для реалізації їхніх прав та свобод. Зміни можливі. Для цього потрібно працювати, адже рахуються із сильними, впливовими та вимогливими. Закликаю ерзян спільно працювати на благо нашого народу! Редакція журналу відкрита до співпраці. Ми готові бути трибуною для ерзянських політиків, громадських діячів, письменників та поетів. Ми відкриті до співпраці. Свої публікації, нариси, новини з життя громад і організацій Ви можете надсилати на адресу: erzianjwal@gmail.com Журнал видаватиметься двічі на рік. Оскільки видавничі ресурси Секретаріату Інязора вельми обмежені — прошу ерзян передавати журнал з рук в руки, аби «Ерзянське слово» завітало до кожної ерзянської родини!

З повагою, Сиресь Боляєнь №01.2020

raśket ́, konatneń araś ěś mastorost, avoĺ ansäk vanstyt ́ ěś kelent ́ dy kuĺturant ́, dy tede baška, veĺmevtit ́ dy kastyt ́ synst. Lamo ulit ́ nevtevkst, zärdo Evropań dy Amerikań raśketne kelejgavtyt ́ ěś keĺtneń tevs putomań sferant ́, natoj kirdijvetämoskak. Dy kortamoś avoĺ ansäk pokš raśketnede, katalonecěń ěli baskoń kondätnede, a viškatnedejak, konat ěrzäń raśkedent ́ lamokst ́ sede viškat. Vana nevtemaks. 2009-ce iestěnt ́ JUNESKO javolävtyze měněń kelent ́ kulozeks. Teči, Ine Britanijaso, Měn usijasont ́ ěricätne, ěś sěrdätneń tiriń kelent ́ veĺmevtemga dy kastomga, sait ́ lezdamos Tvittěrěnt ́, muzykant ́, školaso tonavtnemant ́… Sädo ień pert ́ udomadont ́ mejle, keleś ěräzasto veĺmi dy ěri. 19-ce pingeń pert ́ anglań keleś ěškize měněń kelent ́ ěrämostont ́. Usijaso ěricätne tonavtst ́ ějdest ansäk anglań kelenteń, lovst ́ ěś měněń, tiriń kelent ́ ombosortoń keleks. 1872-ce iestěnt ́ měněń kulälopaś «Mona’s Herald» putyze lopazonzo Džej Ti Klark sväščennikent ́ lajšema sörmazo: «Měn usijań ěricätne tonavtnit ́ ansäk anglań kelenteń mikšnemga sede tov anglań najmantněsě»! 1901-ce ient ́ ikele, 9,1% ěricätnede kortast ́ měněń keĺsě. Jutaś komś iet ́ dy kadovś ansäk 1,1%. Měntněde teči alamodo a sädo töžat vese Moda mastorgant ́. Měn usijasont ́ ěrit ́ kavto töžat měněń keĺsě kortycät. Ansäk teči, usijasont ́ uli škola, koso vese disciplinatne maksovit ́ měněń keĺsě. Měněń kelent ́ putyt ́ tevs usijań prävt vetikuroń kortamotneń jutavtomsto. A nej varštatano ěrzäń tevtneń langs. Ěrzäks kortycätnede a kavto töžat koda měntněde. Ansäk arsezevtäno, meze lisi, buti miń karmavtynderävtsynek rajonoń dy respublikań prävttněń kortamo ěrzäks? Syń a maštyt !́ A koda respublikań kirdivieś vany ěrzäń gimnazijań panžomant ́ langs? Uli vejkeška tuvtal, kona a maksy panžoms istämo gimnazija? Ěrzäń ajgemań opponentně pižnit ́, kelä, a karmit ́ bažicät toso tonavtneme! Aštede! Te respublikań kirdivient ́ vide-paro tevezě Konsti-

tucijant ́ kojsě: teems uslojt ́ ěrzäń kelent ́ vanstomga dy kastomga. Uleveĺt ́ bažicät tonavtneme tiriń kelenteń. Te sörmadoź koda RF-ěń istä Mordovijań konstitucijasont ḱ ak: škinems-teems uslojt ́ undoks raśkeń keĺtneń dy kuĺturatneń vanstomga dy kastomga. Buti kirdivieś istä a lovi, sestě lisi minek keleś dy kuĺturaś sonzě turtov jattoń! Sestě, paräk, te a minek kirdivieś? Paräk, te kirdivienteń saś ška lotkams arseme «rossijanint» dy «lija čuhonect» kategorijatnesě? Paräk, ěrävi tonavtnems britanectněń peĺde, meze istämoś alkuksoń raśkejutkoń jalgaksči? Aparoś vana mejsě: rossijań kirdivieś sülmaś ěrzäń kiŕganteń «a kulomga» paradigmant ́. Kelä, kenärdt seneń, mezet ́ uli, dy ilä ongo. Minek žurnaloś dy mon, koda Inäzoroś, karmatano terdeme ěrzätneń pozitivsě arsemań kastomas. Bažams tiriń keleń panžamont ́, avoĺ kulomado vanstamont ́ — te vide meĺ. Bažams vejket ́ meĺtopavtomat (pravat) ruzoń raśkent ́ marto — te vide meĺ. Uleveĺt ́ vejket ́ ruzoń raśkent ́ marto minek ěkonomikań, kuĺturań dy kememań meĺtopavtomatne — te vide meĺ. Kirdivień tökš karmavtomaś — te uredems lomantneneń, ulems synst oläčitneń dy meĺtopavtomatneń realizacijań servisěks. Polavtomatne topavtovit ́. Teń turtov ěrävi važodems. Pokškavtnit ́, kunsolyt ́, ansäk vievtneń dy melest kisě ašticätneń. Terdän ěrzätneń vejsě važodems ěrzäń raśkent ́ langs. Žurnaloń redakcijaś terdi vejsěvažodemas. Anoktano uleme tribunaks ěrzäń politiktněneń, raśkeń teveńdejtneneń, sörmadejtneneń, poěttněneń. Miń panžoźtäno. Ěś publikacijatneń, sörmadovkstněń, ěś kuroń, organizacijań, veleń, ošoń, školań ěrämodont ́ kulätneń kučodo adresěnteń erzianjwal@gmail.com Žurnaloś noldavi kavkst ́ ve ies. Resurstně Inäzoroń Sekretariatont ́ a pokšt, seks ěnäldtano — maksnede žurnalont ́ lovnoms ked́stě-ked́s, Ěrzäń Val žurnaloś sede lamo ěrzäń ked ś pongomga. Melenk vannoź Boläeń Syreś


| KULÄT |

5

Arnevt́ inžetne Boläeń Syreś Inäzoroń Inauguracijasont́ 2019 ień 12-ce taštamkovoń či. Kevoš, Ukraina

ĚRZÄŃ VAL

Ěrzätne kemekstyź ěś raśkeń kočkavicä kuroń teemado dy važodemado Kojluvont ́ Ěrzätne, Rossijań Federacijań raśketnede vejkeś sehte pokšněde finno-ugrań raśke, kemekstyź ěś raśkeń kočkavicä kuroń teemado dy važodemado Kojluvont́. Istämo meĺs, vasence panžikovoń čistěnt́, saś Atäń Ězemeś. ěräviksčident́. Net́ terdematneń marto śkamot a türevat, Ěrzäraśkeń kočkavicä kurotneń teemadost-važodemadost vejkeneń syń a iznävit́! Kojluvsont́ koto peĺkst, konatnesě kemekstaź ěrzäraśkent́ tökšmeĺtne dy tevputomatne, sonzě vetikurotne, synst meĺtoAnsäk ěś kudoso ěrzäń kojsě ěrämoś a saty ěrzä raśkent́ pavtomast dy syŕksěś (strukturaś). Kojluvont́ koräs, ěrzäraśkeń vanstomga dy kastomga te globaleń pert́peĺkssěnt́. Uli ajgemant́ (dviženie) veti Promksoś — kozoń kočkavit́ delemelet́ ěräms — ilä ašte tarkasot. Tont́ araś istämo meĺtogatt ěrzäń kojkurotneń (partijatneń) dy pavtomat. A purnavinderäj ěrzäń raśkeś lomańkurotneń (obščestvatneń) peĺde. vejs, ХХІ-ce pingeś uli meeĺce pingeks Promksoś kočki Atäń Ězement́, kona minek raśkent́ turtov. Seks moneń savś Promkstněń jutavtoma jutksont́ — ěrzä anokstams dy maksoms Atäń Ězemenraśkeń tökš tevsviev kočkaź vetikuroś. teń onkstamos, pitneń putomas dy Son kočki Inäzoront́, kona korty-tei kemekstamos Kojluvont́, konaś lezdy ěrzäń raśkemolemant́ peĺde. ěrzäraśkenteń stävtoms syŕksěnt́, ěräzkavsazo minek važodemant́, tejsazo Karminderäjt́ Ěrzäń Mastoroń mosonzě tevkandycäks. datneń langso juridičeskojt́ ěli politiPanžikovsto ěrzätne nesyź Kirdijukań (policijań) kardamot ěli ameremat ront́ vasence tevěskeĺkstněń  — vese ěrzäraśkeń kojkurotneń dy ěrzäń veInäzoroś pškadi Ineškipazonteń. minek vetikurotneń važodemast. Istä, jsěndävkstněń turtov (Istät kardamot Inauguracijań ceremonijaś 2019 ień 12-ce maksyt́ teeme RF-ěń kirdikojtne) — minek tökšmeĺtnesě nejavit́ ambicijat taštamkovoń či. Kevoš, Ukraina Promksont́ tarkas važodi Atäń Ězemeś. dy minenek ěrävit́ ěrzätneń peĺde čaŕPromksont́, Atäń Ězement́ dy Inäzoront́ (sede tov Kirdijur) kodemaś dy nežedemaś net́ tevputomatneń topavtomga. tökš meleks ašti ěrzäraśkeń politikań, ěkonomikań dy kuĺturań Miń kemtäno — raśkeś lezdy!» kojtneń idemaś-topavtomaś, dy baška, ěsenzě raśkemodanzo Tede baška, Atäń Ězemeś kemekstyze Kirdijuroń tevriśment́ langso ěś kojtneń koräs ěrämoluvont́ aravtomaś. 2020-ce ies, koso prioritettněń jutkso teškstaź veserossijań Dokumenttněń kemekstamodont́ jovtyze valozo Boläeń lomantneń lovomaś — sörmadctomaś, ěrzäń keleń popuSyreś Inäzoroś: «Ěrzätneń ikele aštit́ pek staka terdematne: lärizacijaś, Saran ošso ěrzäń tonavtolmań (gimnazijań) viev assimiläcijań politikaś, pek bojkasto alamolgady raśkeś, panžomaś, dy od lomaneń ěrzäraśkeń ajgemas sovavtomaś. respublikań dy federaloń kirdivijtne a sodyt́, dy melestkak Kiń uli melezě lovnoms Kojluvont́, sodams sede lamo araś sodams minek meĺtopavtomatnede, ine meĺtnede dy Kirdijuroń važodemadont́, sovado Inäzoroń sajtonteń. №01.2020


6

ĚRZÄŃ VAL

| NEWS |

Činovniktne jovtyź ěrzätneneń ěś melest: gimnazijaś synenst a ěrävi Mordovija Respublikań tonavtomačiń ministerstvaś veńkstäś (veńkstäms — otvečat́) ěrzätneneń, konat kučnost́ Respublikań prävtonteń sörmat Saran ošso ěrzäń gimnazijań panžomadont́.

Ěrzäń gimnazijaś. Saeź: (Postimees/Scanpix)

Sörmaś tonavtomačiń ministrań polavtycänt́ Ivan Duguškin peĺde. Nile lopaso son jovtni, mejś ěrzäń gimnazijaś

a ěrävi. Kelä, respublikasont́, tonavtoma plantněsě uli regionaĺnoj moduĺ «Miń ěrätano Mordovijaso», dy ěrzäń kelenteń tonavtyt́ siśgemeń kolmo kurynetnesě, konatnes sovit́ 1340 ěntuziast. Duguškin azoroś lovi net́ Respublikasont́ dy Saran ošso kemekstaź uslojtneń «optiaĺnojks ěrzäń kelenteń tonavtomga dy ěrzäń kelent́ vanstomga».

Teń pingstě seke sörmasont́ jovtnevi statistikadont́. Respublikasont́ ansäk komś kavkso školat, koso ěrzäń kelenteń tonavtyt́ kavto — kolmo čast targozonzo, dy vejksěńgemeń kolmo školat, koso son maksovi vest́ — kavst́ targozonzo. Mezde te korty? Mordovijań školatnesě maksyt́ ěrzäń kelenteń anglań keĺdent́ sede alamo ška, a baška školatnesě ovse a tonavtyt́kak. «Minenek pokškavtneź venkstäst́, kelä, gimnazijatne dy universitetně ansäk ruzoń kuĺturant́ turtov. A ěrzätneń turtov ulit́ kurynet́ dy regionaĺnoj komponent «Miń ěrätano Mordovijaso». Ěrzänks tonavtomačint́ tarkas minenek altyt́ pert́peĺksěń večkicäń kurynet́ dy foĺklordo kortamot. Koda te istä lisi? Činovniktne madstit́ raśkent́ kalmozonzo dy natoj moda tov jortnit́. Miń terävttano liseme latkostont́, a minek karmavtyt́»  — «Ton madt́ dy udok. A ěrävi «situacijant́ obosträt́». Te processěś «estestvennoj»! Mon nejan ansäk vejke vitnema te asatyksěnt́: «buti minek a mari rossijan kirdivieś, minenek mezejak a kadovi mastorütkoń raśket-

Officials told Erzyans that they don’t need Erzyan gymnasium Ministry of education of Republic of Mordovia reacted to a public campaign by Erzyan activists who send their claims to the head of the republic demanding to open Erzyan gymnasium in Saransk. Four-pages letter signed by Ivan Dugushkin, deputy of Mordovian education minister, justifies that Erzyan gymnasium isn’t nessesary, because a regional module “We live in Mordovia” is already being implemented, and Erzyan language is taught in 73 groups, visited by 1340 enthusiasts. Mister Dugushkin summarizes his letter with a conclusion that “optimal conditions are created for study and support of Erzyan language in Republic of Mordovia and municipal district of Saransk”. №01.2020

At the same time the ministry itself provides sad statistics. There are only 28 schools in all Mordovia, where Erzyan language is studied at least 2–3 hours per week and 93 schools, where it is studied for 1–2 hours per week. So practically in all Mordovian schools Erzyan language is studied less than English or other foreign languages (including many schools that don’t study Erzyan at all). “It was politely explained to us that gymnasiums and universities are for Russian culture, Erzyans should be glad to have study groups and regional module “We live in Mordovia”. Instead of education in Erzyan language they offer us local history groups and conversation about folklore. Actually Russian officials are laying our people into a grave and already filling it up. We are trying to get

out from that grave, but they say to us: “You’d better lie down, lie down. It is not necessary to aggravate! It is a natural process”. I can see only one solution of this situation. If we are not heard by Russian authorities then it is necessary to appeal to international community, because we are actually deprived of our right to education by mother Erzyan language”, — Yogan’ Min’ka, participant of a civil campaign for opening Erzyan gymnasium in Saransk, told reporters. Four-pages letter signed by Ivan Dugushkin, deputy of Mordovian education minister, justifies that Erzyan gymnasium isn’t nessesary. It should be reminded that a campaign for opening Erzyan gymnasium in Saransk started in October 2019 when such demand to Mordovian government


ĚRZÄŃ VAL

| KULÄT |

7

Erzya approved structure of their national representative bodies

was publicly filed by Syreś Boliayeń, chief elder (erz. Inyazor) of Erzyan people. The same month Piotr Tultaev, head of Saransk, rejected the idea about gymnasium and mentioned that “in schools of Saransk, especially in districts with compact residence of Mordva, national languages are studied. National culture and languages of peoples of Mordovia are taught in kindergardens”. Already in January 2020 dozens of Erzyan families sent their letters to Vladimir Volkov, head of Republic of Mordovia with a suggestion to create gymnasium in Saransk, “where Erzyan language will be studied not just as language class but a number of compulsory classes would be taught in our mother Erzyan tongue too”.

One of the biggest Finno-Ugric ethnic groups in Russian Federation — Erzya — approved new system of national representative bodies. The corresponding decision was accepted by Atyań Ezem (erz. Elderś Council) on May 1, 2020. Statute on creation and functioning of national representative bodies of Erzya people consists of six chapters, describing aims and tasks of Erzya national movement, its governing bodies, their plenary powers and structure. According to the document, national movement directed by Promks  — convention of delegates from Erzya political parties and public organizations. Convention forms Atyań Ezem, that is operative between Promks sessions and elects Inyazor (Chief Elder), who presents Erzya people and speaks on behalf of all the nation. In the event that there are any legal limitations for creation and operation of national parties (such prohibition exists in Russian Federation nowadays), then plenary powers of Promks are carried by Atyań Ezem. The main objective of Promks, Atyań Ezem and Inyazor, is to provide and defend national, political, economic and cultural rights of Erzya, including right to national self-determination within national Erzya territories. Newly adopted document was commented by Syreś Boliayeń, Inyazor: “Erzya people face formidable challenges today: aggressive assimilatory policy, rapid population decline, ignoring of our rights and needs by republican and

federal Russian authorities. Individual activists aren’t able to overcome these challenges. It’s not enough to keep folk traditions in families to save our nation from extinction in global world. If we want to survive, then we have no right to remain passive. Erzya must be united, otherwise ХХІ century can become the last in history of our nation. That’s’ why I worked out Statute and put it for discussion by Atyań Ezem. Statute is designed to restructure our national movement and make it more effective. Already in May 2020 Erzya will see the very first practical steps in Kirdiyur (that means all bodies of national movement) functioning. Our aims are ambitious and realizing them is possible only with understanding and support of Erzya people. We count on this support”. Also Atyań Ezem approved its workplan-2020, including such priorities as preparation to all-russian census, popularization of Erzya language, new phase of campaign for opening Erzya gymnasium in Saransk, involvement of young people into national movement. Statute on creation and functioning of national representative bodies of Erzya people is available at Inyazor’s official web-site. Kshymantsiań Pirguzh hands over collar of Inyazor — the symbol of power in Erzya national movement — to Syreś Boliayeń

neneń pškademadont́ baška. Minek neĺgiź meĺtopavtomanok tonavtnems ěś tiriń ěrzäń keĺsě», — korty Jogań Mińka, gimnazijań panžomado sörmań kučicätnede vejkeś. Ledstäsynek, sörmatneń kučomaś ušodovś 2019-ce ień ožokovstont́, zärdo Mordovija Respublikań prävt vetikuronteń pškadś ěrzäń Inäzoroś Boläeń Syreś. Seke kovstont́ Pötr Tultaev, Saran ošoń prävtoś, pškadś te idejant́ karšo, kelä, «Saran ošoń školatnesě dy set́ rajontněsě, koso «mordvaś» ěri kompaktnojstě, raśkeń kelenteń tonavtyt́. Ějdepiretnesě tonavtyt́ Mordovijań raśketneń kuĺturanteń dy kelenteń». Kavto kovoń jutaź lamot ěrzätnede kučst́ Mordovija Respublikań prävtonteń, Vladimir Volkovněń, sörmat, ěrzäń gimnazijań panžomadont́, konatnesě terdst́ dy karmavtst́ panžoms istämo gimnazija, koso «avoĺ ansäk tonavtovoĺt́ ěrzäń kelenteń, dy, tede baška, vese disciplinatne vetävoĺt́ ěrzäks, tiriń ěrzäń keĺsě».

№01.2020


8

ĚRZÄŃ VAL

| KULÄT |

Ěrzätne terdit ́ Mordovija Respublikań prävtont ́ panžoms ěrzäń gimnaziä Ěrzätne ušodyź raśkeń kampanijant́ Saran ošso tečiškań ěrzäń gimnazijań panžomga. Gimnazijant́, koso tonavtomaś vetävoĺ ěrzäks.

Ěrzäń aktivisttně teškstyt́: «Rossijań Federacijasont́, «keĺtneń konkurencijadont́» kortamotne — rakamo tevt́. Ěrzäń keleś teevś kažov ineśkeks, zärdo sonzě tonavtoma škant́ neĺgit́, dy maksyt́ lija keleń

Ěrzätne, nej vana semijanek, pškadit́ Vladimir Volkovněń, Respublika Mordovija prävtonteń, Saran ošso ěrzäń gimnazijań panžomadont́. Gimnazijant́, koso avoĺ ansäk tonavtyt́ ěrzäń kelenteń, dy vese disciplinatnejak maksovit́ ěrzäń keĺsě. Iniciativadont́ jovtni ěrzäń poětěś dy sörmadeeś Ěrüš Vežaj: «Ěrzätneń jutkso umok molit́ kortamot ěrzäń gimnazijań panžomadont́. Tečiń raśkeń kuĺturaś a kasy cülantneva. Teń turtov ěrävit́ talanov sörmadejt́, žurnalistt, scenaristt, dy lija keĺstě jutavtycät. Kosto syń saevit́? Školatnestě, koso ěrzäń kelenteń tonavtyt́ vest́ targozonzo dy tejak fakuĺtativeks! Istät talanovtněń kastomga ěrävi keleń pert́peĺksěś. Istämo pert́peĺksěks karmi uleme ěrzäń gimnazijaś».

tonavtomas, lija kuĺturań kastomas. Dy ěrzätneneń teń pingstě merit́ vetäms ruzoń kelent́ marto peĺkstamotneń kuhnätneva dy veletneva. Kodamo konkurencijado moli kortamoś, buti ruzoń kelenteń tonavtyt́ kavksokst́-vejksěkst́ targozonzo, a ěrzäń kelenteń — targozonzo vest́?» Ěrzätne rakit́ nusmanästo: Federativnoj Dogovoront́ sörmadctomanzo mejle, keleń tonavtoma kojsěnt́ polavtovś ansäk vejke tešks: «russkij vmestE s ěrzänskim» teči lovnovi koda «Russkij vmestO ěrzänskogo». Ledstäsynek, 2019-ce ień ožokovsto Inäzoroś pškaleś Mordovija Respublikań prävt vetikuronteń ěrzäń gimnazijań panžomadont́. Seke kovstont́, Pötr Tultaev, Saran ošoń prävtoś, ěškize te melent́ dy lemdize sonzě aěräviksěks. Kelä, «v školah Saranska, osobenno v rajonah s kompaktnym proživaniem mordvy, nacionaĺnye jazyki izučajut. V sadikah izučajut kuĺturu narodov Mordovii i jazyki».

Erzya asks the head of the Republic of Mordovia to open the Erzya gymnasium Erzya launched a public campaign to achieve the opening of a modern gymnasium in Saransk with the Erzya language of the educational process. Erzya people already by the whole families ask the head of Republic of Mordovia Vladimir Volkov to create the Saransk school, where “Erzya language is not only taught as a subject, but also where a number of compulsory subjects would be taught in their native Erzya language”. Poet and writer Eryush Vezhaj says about the initiative: “Among the Erzya people there is a long discussion about the creation of Erzya grammar school. Modern national culture cannot be developed in the kitchen. It needs talented writers, journalists, screenwriters, and translators. Where could they come from? From schools where the Erzya language is taught an optional hour a week? For such talents to appear, you need an en№01.2020

vironment. The Erzya gymnasium should become such an environment for teachers and students.” Activists note that the question of “language competition” in the multinational Russian Federation is unacceptable, and the Erzya language itself is in the position of a “poor relative”, when instead of it is “learning of any language, developing any culture, and the Erzya people themselves are offered to “compete” with English and Russian languages in the kitchen and in the rural environment. What competition can we talk about if the Russian language is studied 8–9 hours a week, and the Erzya language is studied just one! Erzya people sadly joke that since the signing of the Federal Treaty, only one letter has changed in the curriculum. “Russian with Erzya TOGETHER” turned “Russian Erzya INSTEAD” (Com. — in Russian language the word “together” is “vmestE”, and the word “instead” is

“vmestO”, that’s why it turns out to be a play on words) — Eryush Vezhaj explains. In October 2019, the Chief Elder (“Inyazor”) of the Erzya people, Syres Bolyaen, appealed to the Government of the Republic of Mordovia to open an Erzya gymnasium in Saransk. In the same month, the head of Saransk, Pyotr Tultaev, rejected this idea, he noted that “in Saransk schools, especially in areas with a compact population of Mordovians, national languages are studied. In kindergartens, they study the culture of the peoples of Mordovia and languages”.


ĚRZÄŃ VAL

| KULÄT |

9

Rossijań undoks raśketneń idemado ěnäldyt ́ Ěstonijań ikele

Rejgikoguń (Parlamentěnt́) Prezidentěnteń panžado pškademasont́ jovtnevi, koda seet́stě karmaś Rossijań kirdivieś kardomo raśkeajgematneń dy kememakurtneń važodemast, sovseme raśketneń kočkavtkurotneń važodemazost ěś melenzě marto, lepštämo-panseme undoks raśketnede melävtycätneń, konat aštit́ ěś kelent́ dy raśkent́ kisě. Sörmań avtortně jonkstyt́ ěstěń politiktněń vanovksost «Baškort», lomańkuroń organizacijant́ langs, konań lepštämotneń-pansematneń juroś — politikań, konatanteń Rossijań videkuroś, ěś meĺssamoso kardyze važodemant́. Jovtnevi videkuroń processtněde tataroń, ingušoń, kalmykeń, čerkessěń dy burätoń raśkeajgematneń lidertněń karšo. Baška jovtnevi, koda kirdivieś a tei mezejak muemga setneń, kit́ čaviź 2010 iestěnt́ Žukov Aslanoń, «Adygě-Hasě» čerkesěń odlomaneń ajgemań aktivisěnt́, 2018 iestěnt́ Hašaguĺgov Musliměń, ingušeń aktivistěnt́, 2015 iestěnt́ snartnest́ čavomonzo Hamaganov Evgenień, «Ěrhě», burätoń meĺtopavtoma idemań ajgemań jurovtycänt́, 2018 iestěnt́ salyź Ĺjanov Rustamoń, ingušeń aktivistěnt́. Ked́čeĺkeń putycätne teškstyt́ undoks raśkeń keĺtneń školań programmatnestě ortomadont́, meze karmavty aktivistněń teeme radikaĺnojt́ ěskeĺkst. Istä 2019 iestěnt́ Aĺbert Razin udmurtoń sodyeś, pultyze ěś pränzo, udmurtněń russifikacijant́ langs meĺtneń jonkstamga. Ěstěń mastoroń Parlamentěnt́ ikele ěnäldyt́: 1. Putoms pitne Rossijań Federacijań tevtneneń, konat jonkstaź kolamos dy kardamos undoks raśketneń poli-

Riigikogu Henn Põlluaas. Uued Uudised

Baškirtněń, burättněń, ěrzätneń, kalmyktněń dy tatartněń raśkeajgematne pškadst́ Ěstěń mastoroń parlamentěnteń. Pškademasont́ javolävtoź assimiläcijań politikant́ vievgadomadont́, aktivistněń dy raśkeajgematneń karšo repressijatneń kelejgavtomadont́.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

tikań, lomaneń, raśkeń, kememań dy kuĺturań meĺtopavtomatneń. Vievgavtoms RF-ěń langs diplomatoń lepštämont́ undoks raśketneń assimiläcijań politikant́ lotkavtomga Enkstams meĺtneń undoks raśketneń keĺtneń idemant́ langs, lezdams synst velävtomanteń školań programatneń invariativnoj peĺksěs. Karmavtoms Rossijań lotkavtoms undoks raśketeneń aktivistněń lepštämot-pansematneń, dy noldams tüŕmatnestě politikań kisě pekstaźtneń. Putoms tevs Rossijań Federacijant́ karšo vese mastorütkoń–diplomatoń dy sankcijań mehanizmatneń: — lomaneń meĺtopavtomatneń kolamont́ lotkavtomga. Karmavtoms RFěnt́ topavtoms Nilece, Rossijań Federacijant́ kuvalma, meĺssamont́, kona uĺneś kemekstaź Evropań Sovetěnt́ Konsuĺtativnoj komitetěnt́ ramočnoj konvencijasont́ undoks raśketneń idemadont́. (ACFC / OP / IV (2018) 001). Putoms tevs vese, kodat ulit́, sankcijatneń set́ Rossijań Federacijań činovniktněń karšo, konat čumot undoks raśkeń ajgematneń kardamoso dy lepštämoso. Lezdams undoks raśkeń aktivistněneń tevtnesě, konat jonkstaź ěś meĺtopavtomatneń idemas, ěś keleń, kuĺturań dy luvoń vanstomast dy kastomas.

«Miń pškadtäno ěstněneń koda raśkeneń, kona sody pitne oläčinteń. Tynenk a ěrävi jovtnems, koda staka aštems assimiläcijań politikant́ karšo, koda a maksoms potläms ěś kurgtněń, meze te istämoś, zärdo sehtej ěräzatneń kirdivieś snartni ozavtomost ěli čavmost. Ěstně jutyź teń veseń ěś ěrämopingesěnt́. Buti ěrämopingeś tago mezneń tonavty, son tonavty a čat́monems, zärdo čavit́ malaviksěnt́, a mikšnems ěś principtněń dy pitnetneń. Miń kemdänok dy učotano lezdamonk!», — jovtaś pškademant́ iniciatorozo Boläeń Syreś. Pškademant́ ked́čeĺkstyź: Fauzija Bajramova, tatar raśkeń Milli Medžlisěń prävtoś; Rafis Kašapov, «Oläčiv Rav-Ural» ajgemant́ vejkeś jurovtycätnede; Boläeń Syreś Inäzoroś; Arkadij Garaev, Kalmykeń regionaĺnoj repressijaso naŕgaź raśketeneń «Něgěděl» Fondoń prävtoś; Vladimir Hamutaev, raśkevejsěndämoń ajgemań prävtoś, burätoń raśkeń Kongressěń Prezidentěś; «Baškort», baškir raśkeń ajgemaś; Dmitrij Dorovskih, Kubań peĺde pškadicäś.

Read this news in English: http://inyazoro. info/?p=342&lang=en

№01.2020


ĚRZÄŃ VAL

10

To The President Of The Riigikogu Henn Põlluaas Dear Mr. President! We, the representatives of the indigenous peoples of the Russian Federation, request that this appeal be considered. Following the principle of international solidarity in the protection of human rights, expressing its commitment to the provisions of the United Nations Declaration on the rights of indigenous peoples, adopted by UN General Assembly resolution 61/295 of 13 September 2007, and strongly condemning the systematic and mass violations by the Russian Federation of the rights of indigenous peoples in the Russian Federation, in particular: • •

• •

• •

revocation of registration or declaration of national societies as “extremist “(Tatar Public Center, Union Of Tatar Youth “Azatliq”, Chuvash Society Of National And Cultural Revival, etc.); hindering the activities of public associations of indigenous peoples (initiation of criminal cases against the activist of the Union Of Tatar Youth “Azatliq” Batyrkhan Agzamov (2019), the leader of the organization “Bashkort” Fayeel Alsynov (2019), detention of activists of the Circassian National Movement Ruslan Gvashev and Shamsudin Neguch (2017), etc.); interference in the activities of religious associations of representatives of indigenous peoples, in particular the recognition of the holy books of the Mari traditional religion as extremistic; amendments to the Federal law “On Education” of the Russian Federation which allow not to study the state (national) languages of the republics of the Russian Federation in educational institutions; prohibition of the establishment and activity of political parties representing the interests of indigenous peoples; disregard for the right of indigenous peoples to participate in the management of the natural resources of the lands where they live;

taking into account the numerous cases of persecution of representatives of indigenous peoples in the Russian Federation for their political beliefs, in particular: •

• •

the conviction of the leader of the Milli Majlis of the Tatar people Fauzia Bayramova (2014), the leader of the Tatar national movement Rafis Kashapov (2015), the arrest of the famous Chechen human rights activist Oyub Titiev (2018), and the arrest of the Bashkir politician and publicist Ayrat Dilmukhametov (2019); dismissal of activists of mass protests in Ingushetia Angela Matieva and Zarifa Sautieva (2018); prosecution of activists from Kalmykia Batyr Boromannaev, Vladimir Dovdanov (2019), etc., journalist Badma Byurchiev, Chairman of the Kalmyk regional Fund of repressed peoples Arkady Goryaev (the Fund was closed by the court decision on 02.08.2016); obstruction by law enforcement agencies of the right to peaceful protest during mass rallies in Elista Kalmykia, as well as during rallies in defense of the right to education in their native language in Bashkortostan and Tatarstan (in 2017–2018); deprivation of state registration of the Congress of Buryat people (2006), the pressure and the further emigration of Russian scientist and Chairman of the movement for national unity “Negado” Vladimir Hamutaev (2013), the prosecution of Chairman of the public organization “Buryad Soel” Bulat Sagina (2015), failure to take action during the destruction of forests in Buryatia Republic (2018), etc.;

expressing concern about the lack of transparent and fair investigation of kidnappings, murders and assassinations on the people, defending the rights of indigenous peoples in the Russian Federation, including the murder of activist of the Circassian Youth movement “Adyge-Khase” of Aslan Zhukov (2010), the attempted murder of a Buryat journalist and founder of the human rights movement “Erhe” Eugene Khamaganova (2015), kidnapping Ingush activist Rustam lanova( 2018), the murder of activist of the Ingush national movement Muslim Hashagulgov (2018) and many others; №01.2020


ĚRZÄŃ VAL

11

taking into account the desperate attempts of representatives of the indigenous peoples of the Russian Federation (the public self- immolation of the Udmurt scientist Albert Razin (2019), committed during a picket in defense of the Udmurt language near the Parliament of the Udmurt Republic), to revise the state national policy aimed at total russification; taking into account attempts by the authorities of the Russian Federation at the constitutional level, to secure the priority of the Constitution over international law; given the numerous decisions and resolutions of international organizations and parliamentary assemblies, including the European Parliament, the Parliamentary Assembly of the Council of Europe, Parliamentary Assembly of the Organization for Security and Cooperation in Europe, NATO Parliamentary Assembly, where the Russian Federation’s actions in violation of human rights condemned, we need You to: •

• • •

condemn the actions of the Russian Federation aimed at violating and restricting the political, civil, national, religious and cultural rights of representatives of indigenous peoples in the Russian Federation as contrary to generally recognized principles and norms of international law; increase diplomatic pressure on the Russian Federation in order to stop the policy of actual assimilation of indigenous peoples, violation of the sovereignty of the republics of the Russian Federation as a form of national statehood of indigenous peoples, as well as to observe full and real equality of persons belonging to indigenous peoples in the Russian Federation; pay special attention to the necessity of protection of the languages of indigenous peoples in the Russian Federation, returning the teaching of national languages in General education institutions of national entities in full, and removing artificial obstacles to the development of higher education in indigenous languages; stop politically motivated prosecutions and immediately release all illegally convicted political prisoners; use all possible international political, diplomatic and sanctions mechanisms against the Russian Federation in order to stop its violations of human rights and freedoms; require the Russian Federation to comply with the Fourth opinion on the Russian Federation adopted by the Advisory Committee of the Council of Europe framework Convention for the protection of national minorities (ACFC / OP / IV (2018) 001); apply all possible types of sanctions to officials of state authorities of the Russian Federation involved in the persecution of representatives of indigenous peoples for their beliefs and activities to defend the rights of indigenous peoples; fully support the efforts of representatives of indigenous peoples to protect the rights of indigenous peoples and preserve their identity, languages, culture and traditions. With all respect, Fauzia Bayramova, Chairman of the Milli Majlis of the Tatar people, Republic of Tatarstan. Syreś Bolyaeń, the Chief Elder (Inyazor) of the Erzya people. Arkady Goryaev, Chairman of the regional Fund for repressed peoples, Republic of Kalmykia. Dmytro Dorovskikh, representative of the Kuban people, co-founder of the movement “Raspberry Wedge (Malinovij Klin) — Independent Kuban” Rafis Kashapov, co-founder of the Free Idel-Ural social movement. Vladimir Hamutaev, Chairman of the movement for national unity “Negado”, the President of the Congress of the Buryat people. Vladimir Khamutaev, national unity movement Negedel, chiefperson / Congress of Buriat people, president BOO “Bashkort”, Republic of Bashkortostan. №01.2020


ĚRZÄŃ VAL

12

Atäń Ězemeń odt meĺssamotne: jurovtoź Informacijań dy Terminologijań komissijatne, kočkaź raśkeń Vide Kuroś Sükońčistě, 12 aštemkovoń čistěnt́, uĺneś jutavtoź Atäń Ězemeń promksoś, omboceś te iestěnt́. Kojsodyjtne kemekstast́ znäryja meĺssamot, konat poladyt́ erzä raśkeń ajgemań institucializacijanzo.

Kadi Raudelajnen javolävtś Kongressěń jutavtomadont́ 2021-ce iestěnt́

Kemekstaź Informacijań ěrzäń komissijaś, konań tökš tevezě jovtnems ěrzätneneń dy mastorütkoń lomańkuronteń Kirdijuroń tökšmeĺtnede dy karmavtomatnede, valdovgavtoms ěrzä raśkeajgemań tevvetämont́. Komissijań prävtoks aravtoź vejkeś Ukrainaso ěrzäń diasporastont́.

Vasence Komissijań kortamotne-arsematne jutast́ aštemkovoń 14 čistěnt́. Kortamotnesě sajst́ peĺks (učastvovali) Inäzoroń Seretariatoń važodicätnejak. Te čistěnt́ uĺnest́ kemekstaź vasence ěskeĺkstně, konat jonkstaź Evropaso dy Amerikaso ěrzäń informacijań ulemačint́ vievgavtomazonzo. Baška uĺneś kemekstaź vasence ěrzäń lomańkuroń-politikań žurnaloń büdžetěś. Žurnalont́ noldamonzo anoksty Informacijań Komissijaś dy Inäzoront́ Sekretariatozo vejsě. Atäń Ězemeś meĺssamosonzo jurovtyze Terminologijań ěrzäń komissijant́. Te ěkspertěń kuro, kozoń sovast́ ěrzäń keĺsodyjtne. Komissijań tökš karmavtomaś te važodema ěrzäń kelenteń od valoń sovavtomant́ langso, terminěń valksoń purnamoś-teemaś dy terminologijaso iskuvamotne. Kojsodyjtne aravtyź komissäń prävtont́. Son ěri Ěrzäń Mastorso dy ušodynze vasence ěskeĺkstněde konsuĺtacijatneń kollegatneń marto, ěrzäń keĺsodyjtneń jutkova. Tede baška Atäń Ězemeś kemekstyze Vide Kuros kočkaźtneń lemriśment́. Kuronteń sovast́ kolmo ěrzät. Ěŕvaś koeń sodycä, ěŕvant́ tökš tonavtomačizě (obrazovanie). №01.2020

Baška meĺspramoso, ideź-vanstaź ěrzätneń kirdivień lepštämodont́, Atäń Ězemeś kardyze Kirdijurso važodicätneń lemest publikacijant́ — zärs Ěrzäń Mastorso a parolgady lomańkuroń-politikań (občšestvenno političeskoj) situacijaś. Meeĺce promksoń kortamoś uĺneś vejsěń, Atäń Ězemeń dy Inäzoroń, pškademadont́. Kortamoś VIII-ce Vesemastoroń finno-ugrań kongressěnteń ěrzä raśkeń delegacijań molemadont́. Ěrzä raśkeń delegacijań VIII-ce Vesemastoroń finno-ugrań Kongressěnteń molemadont́. Koda sodatano, tedide, Ěstěń Mastorso anokstast́ jutavtomo VIII-ce Vesemastoroń finno-ugrań Kongressěnt́. Pandemijaś ězize makso sonzě jutavtoms dy «Fenno-Ugrija» lomańkuront́ topavtoma direktoroś, Kadi Raudelajnen javolävtś Kongressěń jutavtomadont́ 2021-ce iestěnt́. Ansäk tečis apak vitne kevkstemaś ěrzäń delegacijań Kongressěv molemadont́. 2020-ce ień jakšamkovsto, Boläeń Syreś Inäzoroś, pškaleś «Fenno-Ugrija» lomańkuronteń oficialeń sörma marto, konasont́ javolävtś ěrzä raśkeń bažamodont́ kučoms Kongressěv ěś ěrzäń delegacijant́. Inäzoroń sörmaś kuvat́ kadovkšnoś veńksttěme (bez otveta). Avoĺ vest́ savś gajnems dy sörmalems Tallinněv, dy avoĺ ansäk, dy tede mejle «Fenno-Ugrija» lomańkurostont́ vit́kstast́ Inäzoroń peĺde sörmań samodont́. Tede baška uĺneś jovtaź: ěrzäń delegattně syt́ Kongressěv «mordovskoj sezděnt́» peĺde. Kelät, istä uĺneś sval. Teń langs vannoź, Atäń Ězemeś dy Inäzoroś, lovit́ ěräviksěks vejsě javolävtoms ěrzäń meĺdent́: 1. Ěrzätne — vejkeś sehtej pokštněde ěś mastortomo finno-ugrań raśketnede. Miń baška raśke ěś kelent́, kuĺturant́,

Read this news in English: http://inyazoro.info/?p=342&lang=en

ěrämopingent́ dy kojtneń marto. 2. Ěrzätne a lovit́ ěś raśkent́ «mordvań», ěli kodamojak lija raśkeń subětnosoks. Miń lovtano «mordva» valont́ naŕgamo jarlykeks, kona maksoź ěrzä raśkenteń kijak a sody kona jondo. Ěrzäń pozicijaś javolävtoź Ěrzä lemdent́ Ěrzäń Inekužoń Deklaracijasont́, kona uĺneś kemekstaź Ěrzä Raśkeń Inekužosont́ 1995-ce ień, ějzürkovoń 23-ce čistěnt́. 3. Ěrzätneń, koda lamoń undoks raśketnede, uli ěś Kirdijurost. Ěrzä raśkeń kočkavicä kurotnede Kojluvont́ koräs, te Inäzoroś dy Atäń Ězemeś kortyt́-teit́ ěrzä raśkent́ peĺde, koda Ěrzäń Mastorsont́, istä raśkejutkoń organizacijatnesějak. 4. Ěrzäń raśkeajgemaś umok saś meĺs ěś ěrzäń delegacijadont́, kemekstyze Kongressěv molicätneń lemriśment́, mezde organizatortněneń uĺneś jovtaź Inäzoroń sörmasont́. 5. Minenek jovtnit́: ěrzä raśkeń vajgeleś te rossijań činovniktne dy büdžetěń organizacijaso važodicätne, kirdivient́ alo ašticätne, kirdivień karmavtomatneń topavtycätne, kirdivień jarmak langs ěricätne. Te, kelät samaj syń ěrzäń peĺde kortycätne. 6. Ěrzätne te Raśke. Ta avoĺ činovnikeń klass. Miń lovtano raśkeń karšo jonkstaź teveks, kevkstnems, ěrzäń melent́ langs ,činovnikent́ peĺde merema. Büdžetěń organizacijaso važodicänt́ peĺde merema. Inäzoroś dy Atäń Ězemeś kortyt́-teit́ ěrzä raśkent́ peĺde. Avoĺ činovnikeń apparatoś, avoĺ «Edinaja Rossija» partijań člentně. Pškad́täno «Fenno-Ugrija» lomańkuronteń dy Vesemastoroń finno-ugrań Kongressěnt́ Konsuĺtacijań komitetěnteń ěnäldoma marto: sams meĺs dy jovtams ěrzä raśkeń delegattněń statustont́. Kemekstaź Ěrzä raśkeń Atäń Ězemeń promkssont́ Nilece meĺssamoś 2020-ce ień aštemkovoń 12 čistěnt́ Boläeń Syreś Inäzoroś


ĚRZÄŃ VAL

| NEWS |

13

2020-ce ień jakšamkovoś dy davolkovoś uĺnest́ peškse finněń-ugrań literaturań od noldavksto, saemga, Mordovijaso. Ne knigatneneń javst́ meĺ avoĺ ansäk kudova lovnycät, specialisttkak. Knigań Noldavkstně kepetetst́ interes avoĺ ansäk sörmadomanteń, istorijaneńgäk, nama, sodatano: literaturaś dy istorijaś sval sülmaź vejkest́-vejkest marto. Jakšamkovsto Mordovija respublikanteń topodst́ 90 iet́. Istä lisś, «Ěŕmeź» ěrzäń valmoront́ lisemazo karmaś respublikanteń pokš kazneks. Vasnä uĺneś meĺ noldams valmoront́ peĺiede ikelejak, ansäk ěŕva kodat ve jondo stakačit́ ěst́ makst teń teems. Pusmont́ noldamoś teezeĺ avoĺ vijkirdień — «Rucä» viška lezěpargont́ jarmak langs: tija-tuva lezdast́ lomant́ dy lezěpargoń prävtoś sonś putś ěsenzě jarmakonzo. Jakov Kuldurkaev sörmadycäś uĺneś te valmoront́ kisě repressirovaź dy 20 iet́ ašteś lagersě. Ěrämonzo pert́ son ansäk vest́ neize ěś valmoront́ noldamonzo. Pekstamodonzo mejle vese noldaź pusmotne saezeĺt́ lovnomakudotnestě. 1970—1980 ietnestě «Ěŕmeź» valmoroś tija-tuva pečatazeĺ peĺksěńpeĺks kulälopaso dy lovnomapusmoso. Jarmakoń asatoma kuvalt avoĺ vese artovkstně list́ teems tüs marto, hot́ artycäś teize tevenzě stäkodo. Lija lezdycät istä žo tevest teiź stäkodo: lovnost́-vitnest́, vešnest́ ikeĺce noldaź pusmont́. Noldavksont́ ušodkso ulit́ kavto baška sörmadovkst: V. I. Döminěń — filologijań naukań doktoront́, professoront́ dy Mariź Kemaĺ, ěrzäń sörmadycäń, Rossijań sörmadeeń Vejsěndävkosos sovicänt́. Sonś sörmadovksoś istämo žo, kodamo uĺneś 1935 iestě, samaj se, vejkine noldavksont́ koräs, konant́ neize Ja.Kuldurkaev ěrämopingstěnzě. Pusmont́ pesě apokš valks, toso pek lamo neeń škane a vastnevicät, mazyj, kezěreń valt, konatne tevs noldaviĺt́ velesě XX pingeń ušodomasto. Lambaśke veleś sodaviks: toso ěś škasto čačst́ dy kajst́ Räbov mest́. Avoĺ umok toso synenst panžozeĺ lemeń kundamo

laz. Anatolij Räbov — ěrzäń literaturań kelent́ putycäzo, lamo keleń sodycäś, Vladimir Räbov — ruzoń klassikań ěrzäń keĺs jutavtycä, tuvaka jutavtś ěrzäks staliněń konstitucija. Sonä, jalaksost, uĺneś školaso tonavtycä dy Fedot Vasiĺevič Syčkovoń «Učiteĺnica-mordovka» (1937) prototipeks. Knigań prezentacijaś jutaś Ine-Petrań ošso dy Saran ošso. Purnavozetne teškstyź valmoront́ pitnenzě koda ěrzäń literaturanteń dy istä žo istorijanteń, kundyź lement́ se lomanent́, konaś teeveĺ sede lamo dy tenzě ěst́ makst. Valmorosont́ jovtnevi ěrzätneń ěrämodo XIII pingestě. A. M. Moro sörmadycäś vana koda korty Jakov Kuldurkaevde: «1930 ietnestě sörmadozeĺ geniaĺnoj Jakov Kuldurkaeveń valmoroś — «Ěŕmeź». Sonzě pitnezě ěrzätneneń istämo žo pokš, kodamo «Slovo o Polku Igoreve» — ruztneneń. Te — citnicä ěrzäń poězijań tökš, vese literaturań tökš dy pokš putovks vese mastoroń poězijań pargos… » Omboce knigaś, konaś lisś malava veškasto Jakov Kuldurkaeveń «Ěŕmeź» marto — te «Kotova vikšneź moń paläm». Sörmadovksoś jovtni ěrzäń panaroń dy rucäń vikšnemado, vikšnemań luvdo. Knigant́ sörmadycäś-purnycäś  — te Lüdmila Ignat́evań tonavtnicäś — Mariź Kemaĺ. Lüdmila Födorovna Ignat́eva — sodaviks Mordovija respublkań vikšnicä, Rossijań artycäń Vejsěndävksos sovicä.

Ruz čačomanzo koräs, son sval kortaś meĺdenzě «liseveĺ te knigaś ěrzäks. Kiń peĺde saija te süpavčint́ — seneń velävtan». Sekskak pusmont́ sörmadycäks aštit́ kavto lomant́ — Ignat́eva Lüdmila Födorovna dy sonzě tonavtnicäzo Mariź Kemal. Ignat́evań vikšnevksěnzě vanstovit́ MROKM im. Voronina, Saran ošso. Knigant́ ušodksso Lüdmila Ignat́evań valmoroś: A melodii v zvonah monety Pust́ razbudät ěrzänskuju grust́; Vse ěrzänki pust́ budut odety, Udivläja usnuvšuju Ruś. Dy kolmoce od sörmadovksoś: lisś ruzoń keĺsě «Purgasova Ruś v svete drevnej russkoj istorii», «Ěditus» noldamo kudoś (2020) Sörmadycäś  — Malyšev A. V. Te kevkstemaś pek kucti meĺ kudova lovnycätneń dy tuvaka istorijań sodydejtneńgak. Sodatano, Purgaz — te ěrzäń inäzor, konaś ašteś Rav-Kamań Bulgarijań jono, ansäk meks ruzoń ień sörmadovksso (ruz. «letopiś») te tarkaś lemdevi «Ruś». Sonś «Purgazoń Ruseś» jomaś tatar dy mongoloń kajatoma škane, ansäk Purgaz lemeś a vastnevi set́ lemtneń jutkso, konatne sakšnost́ inäzorčiń jarlyk meĺga. Meze martonzo teevś? Net́ dy lija kevkstematne, tija-tuva apak učo kevkstematne, kepedevit́ sörmadokssont́. Vaija, Vikikulätnes №01.2020

Jakov Kuldyrkaeveń «Ěŕmeź» valmoroso jovksont́ nevtemaś, konań odsnoldyze «Rucä» ěrzäń lezepargoś. Noldavksoś teeź Kuldyrkaeveń 125-ce ień čačoma činteń dy 90-ce ień vasece noldavksont́ ějstě topodemanteń. Ine-Petrań oš. Erzianj jurnalist. CC BY-SA 4.0

«Ěŕmeź» valmoroś dy lijat noldavkst finněń-ugrado


14

ĚRZÄŃ VAL

| НОВИНИ |

Кшуманцянь Пірґужа відзначили Зіркою Ерзя Народу

Відзначення Дня ерзянської мови у 2007 р. Доповідає Інязор Кшуманцяь Пірґуж. Erzianj jurnalist. CC BY-SA 4.0

16 квітня ерзя в усьому світі відзначають День ерзянської мови (ерз. Erzäń kelen Či). Свято започатковано у 1993 році Громадським фондом порятунку ерзянської мови ім. А. П. Рябова.

Спеціально до Дня ерзянської мови, за пропозицією Ерзянь Інєкужо і багатьох ерзян, Рада Конгресу ерзянського народу ухвалила рішення про присвоєння найвищої відзнаки ерзянського національного руху — Зірки Ерзя Народу (ерз. Ěrzäń Tešteś) Кшуманцянь Пірґужу. Про це повідомив один із лідерів Конгресу, відомий ерзянський поет та громадський діяч Ерюш Вежай. «Нагорода заснована у 2015-му з метою відзначення жертовної та наполегливої праці діячів ерзянського національного руху. У попередні роки кавалерами цієї нагороди стали Нуянь Видяз (Четвергов Є. В.), Шарононь Сандра (Шаронов А. М.), Аношонь Тумай (Аношкін Н. І.). У 2020 році за пропозицією Ерзянь Інєкужо і багатьох ерзян, Рада Конгресу ерзянського народу відзначила зусилля Кшуманцянь Пірґужа  — сміливого ерзі, який не боїться обстоювати інтереси нашої нації ані перед місцевою, ані перед федеральною владою» — пояснив Вежай. Про особливості відзначення Дня ерзянської мови в умовах пандемії коронавріусу розповідає №01.2020

Інязор ерзянського народу Боляєнь Сиресь: «Цьогоріч, через обмежувальні карантинні заходи, публічні святкування скасовано. Однак, ерзянський національний рух все ж знайшов спосіб відзначити День ерзянської мови. Я записав відповідне святкове відеозвернення, привітав свого попередника на посаді Інязора Кшуманцянь Пірґужа із високою відзнакою. У приватній розмові Кшуманцянь зазначив, що головні зусилля ерзянських патріотів мають бути спрямовані на виховання молодого покоління ерзян. Саме тому сьогодні секретаріат Інязора розпочав роботу над одним дуже амбітним проєктом, спрямованим на популяризацію ерзянської мови серед дітей шкільного віку. Наразі можу лише сказати, що в проєкт інвестовано близько тисячі доларів (мої приватні гроші), і ми плануємо презентувати його влітку цього року — вже після зняття карантинних обмежень». Кшуманцянь Пірґуж (рос. Мусалёв Григорий Дмитриевич) — діяч ерзянського національного руху, правозахисник. Інязор ерзянського народу (1999–2019). З кінця 1980-х років бере участь у національному русі ерзян. Двадцять років очолює Фонд порятунку ерзянської мови, що охоплює своєю роботою багатьох ерзян по всій Росії. Один із творців, організаторів республі-

арештований російською владою. Міліція вимагала від Кшуманцянь Пірґужа скасувати проведення свята, однак ерзянський лідер не піддався тиску російської влади. Пірґуж — творець і керівник республіканського щорічного свята «Вєлєнь Озкс». Проводиться воно в селі Пірґужа Ташто Кшуманця з 1990 року в другу суботу липня. З 1994 року бере участь у виданні і розповсюдженні газети «Ерзянь Мастор». Щомісяця здійснює поїздки в райони Мордовії з метою просвітницької роботи, поширення ерзянської літератури. Делегат від Ерзя народу на 6-ому Всесвітньому конгресі фінно-угорських народів (2012 рік). Автор численних резонансних статей та звернень до центральної влади РФ на тему утисків корінних народів. Критикує русифікаційну політику щодо ерзян. У лютому 2014 року за видатні заслуги у відродженні Ерзя народу він нагороджений президентом Естонії Т. Г. Ільвесом Орденом Землі Марії 5-го ступеня (№1108). Влітку 2019 року публічно підтримав кандидатуру представника ерзянської діаспори в Україні Боляєнь Сиреся на посаду Інязора. Через свою позицію зазнав тиску з боку Міністерства культури Рес-

ПРОВОДИТЬСЯ ВОНО В СЕЛІ ПІРҐ У Ж А ТАШТО КШУМАНЦ Я З 1990 РОКУ В ДРУГ У СУБОТ У ЛИПНЯ канського свята День ерзянської мови (з 1994 року), є його беззмінним керівником. Пірґуж відновив традицію ритуально-обрядового свята «Раськень Озкс», яке з 1999 року проводиться в селі Чукали Великоігнатовского району Республіки Мордовія — на тому ж місці, де воно проводилося у ХVІІ столітті. За 5 днів до проведення першого «Раськень Озкс», як організатор моління, був за-

публіки Мордовія. Представники республіканської влади вимагали від Кшуманцянь Пірґужа відкликати голос на підтримку Боляєнь Сиреся, однак так і не домоглися цього. Взяв участь в церемонії інавгурації новообраного Інязора Боляєнь Сиреся, що відбулась 12 вересня 2019 року в Києві. Під час церемонії урочисто передав ерзянський колар (символ влади Інязора) своєму наступникові.


ĚRZÄŃ VAL

| KULÄT |

15

Kšumancäń Pirgužněń kazeź «Ěrzäń Tešteś» tonavty ěrzätneń, javši ěrzäń literaturant́. Kotoce Finno-Ugrań inekužont́ delegat ěrzä raśkent́ peĺde (2012-ce ie). Pek lamo rezonansoń sörmadovksoń dy pškademań avtor. Kirdivienteń pškademanzo undoks raśketneń korodomado dy lepštämodo. Ašti apak čat́mone rusifikacijań politikant́ karšo. 2014-ce iestěnt́, lamo ień pert́ ěrzä raśkenteń uredemanzo kisě, sonzě vanstomant́ dy veĺmevtemant́ kisě, uĺneś kazneź T. G. Iĺves Ěstonijań, Prezidentěnt́ pelde, Ěstonijań «Marjamaa» ordensěnt́, (№1108). 2019-ce iestě nežedize Ukrainaso ěricä Boläeń Syreś inäzoroks kočkamont́. Teń kisě Mordovija respublikań Kuĺturań Ministerstvaś snartneś lepštämo langozonzo. Respublikań kirdivieś karmavtś sonzě murdams vajgelezě, konań son maksyze Inäzoroń kočkamsto. Ansäk Pirguž ěź tandavtovo. Pačkodś Kevošov dy uĺneś Syreś Boläeń, kočkaź Inäzoront́, inauguracijasonzo. Son jutaś 12-ce taštamkovoń čistěnt́ Kevošso. Ceremonijant́ jutavtomsto, kazize ěrzäń kollaront́ (kirdij tešksěnt́) ěś poladycänteń. Ěrzäń Tešteś

Te činteń Ěrzäń Inekužoń Arsikuroś, topavtyze Inekužoń dy lamoń ěrzätneń melent́ dy kazize ěrzä raśkeń tökš tešksěnt́, Ěrzäń Teštent́, Kšumancäń Pirgužněń. Tede jovtni Inekužoń Arsikuros sovicätnede vejkeś, «Rucä» lezěpargont́ koordinatoroś, Ěrüš Vežaj. «Ěrzä raśkeś — idicänstěnzě» tešksěś uĺneś jurovtoź 2015-ce iestě, sundeŕkovoń 12-ce čistěnt́, Ěrzäń Inekužoń Topavtkurosont́. Son maksnevi Kazneks set́ lomantneneń, konat putyt́ lamo vijt́-prevt́ ěrzä raskeń vanstoma-veĺmevtema teventeń. Ikele te kaznesěnt́ uĺnest́ teškstaź Nujań Vidäz, Šaronoń Sandra, Anošoń Tumaj. 2020-ce iestěnt́, lamot ěrzätnede jovtyź melest, dy Inekužoń Arsikuroś net́ meĺtneń langs nežedeź, saś meĺs teškstams te Ěrzäń Teštesěnt́ Kšumancäń Pirgužoń važodemanzo. Te viev dy a pelicä ěrzä, kona idi dy vansty ěrzä raśkent́ interesěnzě apak pele Mordovijań kirdivijdent́, istä federaĺnojdent́kak», — merś Ěrüš Vežaj. Meze polavtovś Ěrzäń keleń čint́ teškstamsto koronavirusoń pandemijant́ pingstě, jovtni Inäzoroś Boläeń Syreś: «Tedide, karantiněń korodomatneń kisě, promkstně, nama, ězt́ purnavkšno. Teń langs apak vano, ěrzä raśkeń ajgemaś, muś koda teškstams Ěrzäń keleń čint́. Mon sörmadyń pškadema-šumbrakstnema, gajgstyń Arnevt́ Inäzoronteń  — Kšumancäń Pirgužněń, šumbrakstnija sonzě pokš kazne marto. Kortamsto Pirguž teškstyze minek tečiń sehte pokš karmavtomant́. Minenek ěrävi vese vijtneń jonkstäms od lomantneń marto važodemant́ langs. Seks teči, Inäzoroń sekretariatoś ušodyze važodemanzo vejke pek ambicijav proekt langso. Te proektěnt́ tökšmeleks ašti ěrzäń kelent́ populärizacijaś viška ěrzätneń jutkso. Lamo jovtams a ška, proektěnteń putoź töža dollart (te moń ěseń jarmaktně), sonzě prezentacijazo karmi kizna, karantiněnt́ prädomado mejle.» Ansäk tečijak minek uli paro kulä od ěrzätneń peĺde. Teči, teke kazne Ěrzäń keleń činteń, panžovś od sajt, konań anokstyź, dy karmit́ vetämo

minek od lomantne. Sajtont́ lemezě «KOR». Anokstycätneneń teči sükonämot. Ušodycätnede uĺnest́ koto. Te Učevatkin Aleksandr, Daniĺčev Aleksandr, Bočkanov Andrej, Räbova (Lomšina) Lüdmila, Podgornova Alina, Mokšanova Tat́jana. Sede tov muevst́ lamo lezdycät dy te pek kenärdovty. Mezde sajtoś, jovtneme a karman, kadyk uli intriga, ansäk mon maksan nevtevks, putynk kulänteń, bažicätne sovit́ nevtevksěnt́ kuvalt: http://korfond.com/ Kšumancäń Pirguž — ěrzä raśkeń ajgemań tevendej, meĺtopavtomań idicä. Ěrzä raśkeń Inäzor 1999 — 2019 ietnestě. 1980-ce ietnestě ěrzäń ajgemasont́. Komś iet́ Ěrzäń keleń idicä lezěpargont́ prävt. Ěrzäń keleń čint́ jurovtycätnede dy veticätnede vejkeś. Vemeĺsě ašticätneń marto veĺmavtyze Raśkeń Ozksont́, kona 1999 iestěnt́ ušodoź juty Čukal velesěnt́, toso, koso son jutavtokšnoś 17-ce pingestěnt́. Koto čis Raśkeń Ozksoń jutavtomant́ ikele uĺneś pekstaź rossijań kirdivijsěnt́, koda ozksoń anokstycä. Milicijaś karmavtś sonzě lotkavtoms ozksoń jutavtomant́, ansäk ěrzäń liderěś synenst ěź tandavtovo. Pirguž jurovtycä dy veticä Tašto Kšumancäń Veleń Ozksont́. Vasencede son uĺneś jutavtoź 1990-ce iestěnt́. 1994-ce iestěnt́ ušodoź saiś peĺks (ruz. Učastvoval) «Ěrzäń Mastor» kulälopant́ noldamoso dy sravtnemaso. Ěŕva kuva jaksi dy ardtni rajontněva, korty dy

Kšumancäń Pirguž. Raśkeń Ozks, Čukal vele, Pokšignadbue, 2007 ie. Erzianj jurnalist. CC BY-SA 4.0

Teči, 16-ce čadykovoń čistěnt́, vese mastortněva teškstyt́ Ěrzäń keleń čint́. Čiś uĺneś jurovtoź 1993-ce iestě A.P. Räbov lemsě Ěrzäń keleń idema pargosont́.

№01.2020


16

ĚRZÄŃ VAL

| KULÄT |

Jaśko Elizavetaneń, Ukrainań raśkeń deputatonteń, Evropant́ Arsijkuroń Parlamentěń Assamblejasont́ (EAPA). Saeź: facebook.com/lisa.yasko1

Evropant ́ Arsijkuroń Parlamentěń Assamblejasont ́ anokstyt ́ kortamo udmurtoń keĺde Boläeń Syreś Inäzoroś pškadś Jaśko Elizavetaneń, Ukrainań raśkeń deputatonteń, Evropant́ Arsijkuroń Parlamentěń Assamblejań (EAPA), (Parliamentary Assembly of the Council of Europe, PACE) Ukrainań delegacijań prävtonteń. Ěś sörmasont́ Inäzoroś ěnäldy livtems EAPAń vannmos-kortamos Rossijań Federacijasont́ finno-ugrań raśketneń meĺtopavtomań kolamotnede. Boläeń Syreś jovtni ukrainań politikenteń sede, koda Aĺbert Razin, sodaviks Udmurtija Respublikant́ naukań teveńdej, pultyze ěś pränzo. Istämo radikaĺnoj tevsě son terävtś jonstams lomantneń meĺvannomant́ udmurtoń raśkeń katastrofanteń.

Ěrzäń liderěś ěnäldy Jaśko Elizavetań ikele: «lezdams Rossijań Federacijań finno-ugrań raśketneneń idems synst lomaneń juroń meĺtopavtomatneń». Sörmasonzo Inäzoroś terdi topavtoms: 1. Karmavtoms meĺtopavtomań kevkstematneń dy lomaneń meĺtopavtomań EAPAń Komitetěnt́, vannoms kodat tuvtaltně karmavtyź Aĺbert Raziněń pultams ěś pränt́. 2. Monitoringent́ rezuĺtatonzo kuvalt putoms pitne Rossijań Federacijant́ nacionaleń politikanteń, lomantneń meĺtopavtomast idemanteń, jutksost, avtohtonnoń finno-ugrań raśketneń №01.2020

meĺtopavtomant́ tonavtnems tiriń keĺtnesě melent́. «ĚRěFěń kirdivieś snartni sede kuroksto istovtoms Raziněń ěś präń pultamodont́. Sonzě politikań manifestacijaś, sonzě apak pele, rusifikacijant́ karšo stämoś, pek a večkevi Moskovonteń. Son pultyze ěś pränzo ěś raśkenteń dy lija raśketneneńgak lezdamga! Vese Modamastoront́ meĺvannomazo minek beränt́ tevtnes jonkstamga. Mon pškadekšniń ěstněń EAPAso delegacijanteń, ansäk veńks peĺdest kodamojak araseĺ. Nej snartnän, terävtan, saems lezdamoči ukrainań raśkent́ peĺde.» — jovtni Inäzoroś Jaśko Elizavetaneń pškademadonzo. Ledstäsynek, melät, kemence taštamkovoń čistěnt́, udmurtoń keĺsodyeś (učönoeś) Aĺbert Razin pultyze ěś pränzo Ižkar ošsont́, Udmurtoń Parlamentěnt́ ikele. Vakssonzo kadovst́ transparantně, konatnesě son terdś ěś udmurtoń ětnosont́ idemazonzo: «Buti vandy moń keleś jomi, mon anokan kuloms martonzo». 2019-ce ień jakšamkovsto Evropań Arsijkuroń viška raśkeń idemań Konsuĺtacijań Komitetěś säldokšnyze ěRěFěnt́ sonzě nacionaleń politikanzo kisě. Ěkspertně javolävtyź melävtomast «ruzoń keleń kasycä dominacijadont́», dy teń pingstě «undoks raśkeń keĺtneneń a lezdamodont́». Sede mejle, koda V. Putin pškadś a karmavtomadont́ tiriń keĺeń tonavtomsto, tiriń keĺtne jomast́ školań programmatneń tevpeń (obäzateĺnoj) peĺkstněstě. Te pek melävtovtynze Rav čireń undoks raśketneń: nevtemaks, tataroń, baškirěń, čuvašoń raśketnesě lamot terdst́ aštems keĺtneń tevpeń tonavtomań kisě. A tonavtomaś, koda syń arsit́, veti raśketneń jomamozost!

Erzyan Inyazor Syres Bolyan applied to the chairman of the Ukrainian delegation in the Parliamentary Assembly of the Council of Europe, People’s Deputy of Ukraine Yelyzaveta Yasko. In his letter, the Erzyan chief Elder asks to bring to the PACE discussion the topic of respect for the rights of the Finno-Ugric peoples of the Russian Federation. Syres Bolyan tells the Ukrainian politician about the self-immolation of the scientist, Honored Scientist of the Udmurt Republic Albert Razin, who was trying in such a radical way to draw attention to the catastrophic situation in which the Udmurt people are. Erzyan leader asks Yelyzaveta Yasko “to use her high position to protect the Finno-Ugric peoples of the Russian Federation, to protect fundamental human rights”. Among other things, Inyazor offers: To instruct the PACE Committee on Legal Affairs and Human Rights to investigate the circumstances under which Albert Razin was forced to resort to such a terrible form of protest. Basing on the monitoring results, evaluate the ethnic policy of the Russian Federation and respect for human rights, including the rights of indigenous Finno-Ugric peoples to receive education in their native languages. “The Russian authorities are trying to quickly forget about the self-immolation of Razin. His political manifestation, his public resistance to the Russification of the Udmurts is an extremely unpleasant topic for Moscow. Razin burned himself not for sympathy, but so that his death would help us, the Finno-Ugric peoples, draw attention to our extremely difficult situation. I applied to the Estonian delegation in PACE. Unfortunately, I did not receive an answer. Now I’m trying to get a reaction from the Ukrainian one”, the Erzyan Inyazor comments on his appeal to Yelyzaveta Yasko. Recall that in September 2019 Syres Bolyan made a similar appeal to PACE deputy from Estonia Eerik-Niyles Kross, but did not receive an answer.


ĚRZÄŃ VAL

| NEWS |

The situation of the Udmurt language can be considered in PACE Text of the appeal translated from Ukrainian Chairman of the Ukrainian delegation in Parliamentary Assembly of The Council of Europe, People’s Deputy of Ukraine Yelyzaveta Yasko Dear Ms. Yasko! In July 2019, according to decision of the national representative body of the Erzyan people — Atian Ezem, I was elected as Inyazor (chief Elder) and authorized to represent the interests of the Erzya before the authorities of the Russian Federation and the international community. Erzya is one of the two titles peoples of the Republic of Mordovia (RF). Along with Moksha, Mari, Udmurts, Karelians, Komi and other peoples, Erzya belong to the representatives of the Finno-Ugric language group. As you know, on September 10, 2019, in the capital of Udmurtia, the city of Izhevsk near the building of the parliament researcher, Honored Scientist of the Udmurt Republic Albert Razin committed the act of self-immolation. Thus Mr. Razin protested against the policy of forced Russification of the Udmurt, which consistently, for many years, implemented in the Russian Federation. By half an hour before the self-immolation, Mr. Razin was interviewed by the Udmurt journalist, where he described in detail the situation in which the Udmurt and other Finno-Ugric peoples whose lands are in the Russian Federation live: elimination of the Udmurt language, which is a state language in the Udmurt Republic, from the field of public administration, education, outdoor advertising; discrimination of the Udmurt people as “people of the second grade”; aggressive planting of Russian language as a language of social lift. The federal media completely ignored this political protest as well local media, which are close to the authorities, avoid mentioning in their publications motives for self-immolation — the protest against the policy of Russification, the victims of which Finno-Ugric peoples become. On the second day after the tragedy, local authorities ordered to remove the portraits of Albert Razin and flowers brought by people from the place of self-immolation. Not only position of Udmurt scientist is under censorship, but also the memory of him! In this the modern Russian authorities imitate the behavior of the communist authorities when in Ukraine as a sign of protest against national discrimination, acts of self-immolation were committed by Vasyl Makukh, Oleksa Hirnyk and Musa Mamut. According to the foregoing, I appeal to you, dear Ms. Yasko, as a Member of the Council of Europe Parliamentary Assembly — Use your high position to protect the Finno-Ugric peoples of the Russian Federation, to protect fundamental human rights. Namely, please consider possibility: Instruct the Committee on Legal Affairs and Human Rights to examine the PACE the circumstances under which Albert Razin was forced to resort to such terrible form of protest: 1.1. Are the sufficient conditions for the exercise of the legal right to education in the languages of ​​ indigenous peoples created in the Russian Federation, in particular in Udmurt Republic? 1.2. Is the Udmurt language properly represented in the field of government and public space in Udmurt Republic? 1.3. Are the cultural needs of the Udmurt people satisfied just like the cultural needs of the Russians? 1.4. Is there a dialogue between the Russian authorities and representatives of indigenous peoples or there is only an imitation of such dialogue? To evaluate the ethnic policy of the Russian Federation, respect for human rights, including the rights of autochthonous Finno-Ugric peoples to receive education on their native languages, basing on the monitoring results. I sincerely hope that our voice will be heard in the free world, because we are deprived of such “luxury” in our native lands. Regards Inyazor Syres Bolyan №01.2020

17


18

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Mordovija Raśkemastorsont ́ (Respublikasont ́) tiriń keĺsě tonavtoma meĺtopavtomant ́ ěrämos sovavtomaś Buti miń čaŕkod́synek te domka arsemant́ sodaviks čeheń sörmadeent́ smustenzě-zěmenzě, sestě čaŕkod́synekak, kosot undoksonzo se stakačint́, konasont́ nučk keršaź ěrzäń raśkeś. Ěrzätne, koda čehtnejak, koda ěstnějak — Evropań kezěreń Kuĺturań dy sodamočiń kurotne: tökšškolatne, sodamočiń raśke. Miń ězinek stävto-tee imperijat. Mekevlangt, miń lamo akademijatne, teatraś dy kinematografoś, kuläń sravtnemapeška ěrinek imperijatnesě, konat uĺnest́ stävtoź langsonok leń noldamo kurotne dy redakcijatne, te vasnäjak se lavseś, koso čači-kasy raśkeń inteligencijaś! Ansäk toso ičevi-läbavi dy apak terde «inžetnesě». Minek mastoroś teezeĺ vijsě saeź panevi minek, ěsenek, ěrzä raśkeń, nacionaĺnoj pert́peĺksěnt́ modaks-kolonijaks, kuĺturanok naŕgazeĺ. «Vasence sortoń» lomaneks ulemga, minenek savś-ěrävś stuvtnems tiriń kelenek langs vannovksoś. dy undoksonok. Ěś pränok ureks a nevtemga, minenek ěrävVasnäjak toso arsit́ dy kortnit́ set́ tökšmeĺtnede dy karmavtomatnede, konat aštit́ ěrzäń raśkeń kšnoś nevtems ěś pränok net́ «inžeń» «Čeheń nacijaś stävtozeĺ ajgemant́ ikele, ikelenek ašticä pirävkstraśkeń lomaneks. Lamot ějstěnek ězt́ cidärdo pokš raśkent́ lepštämonzo karšo něde-korodovkstěde dy synst iznicä avoĺ ušmovijsě ěli dy tust́ ěś lemde-keĺde kactamoń kijava. kitnede. Net́ kadratne anokstovit́ ansäk politikavetämoń talanso. Imperijań raśkeń čovori ineved́sěnt́ a ěrzäń školasont́. Istämo školavtomont́ a Juroń keveks tenzě teevś vajamga, Modamastor langsto a jomateevi tökšškolaś-universitetěś, kulälopań redakcijaś ěli Inealtymas noldamokuroś. mga, ikelenek ěrämosont́ ěricätne-moprevčiń vese vijtneń licätne kočkiź vejkine kadoviks vide putomaś čeheń literaturnoj Meks jomit́ finněń-ugrań keĺtne, kint́ — tiriń keĺtneń vanstomant́-kastovasnäjak, Rossijań Federacijas sovavtoź kelent ́ veĺmevtemanteń!» mant́ dy synst ěräviksěks-večkeviksěks modatneń langso? Milan Kundera, čeheń sörmadej teemast. Te kiś vetize, ěstěń dy čeheń Vasnäjak, synst a kasomast kuvalt. raśketneń veĺmevtemas-kepedemas dy Buti kelent́ ansäk «vanstoms», son jomi. vienzamos, dy ěś tiriń raśkeń Kirdi Mastorso ěrämos. Miń, Keleś — te aravtluv-sistema. Te ěricä-polavtnevicä aravtluvoś, ěrzätne, kenärdtano, večkeviks Ěstt dy Čehtt́, tynk iznämonteń konasont́ miń jovtnetäno sede, meze uli peŕkanok, ěrämosody sükonätano minenek lezdamont́ kisě. nok. Pert́peĺksěś polavtovi, kasy, sval tago-meze odkstomi, dy Teči ěrzätneneńgak pek ěrävi samaj se «vese intellektuaĺnoj net́ polavtomatnes sval ěrävi kelent́ reakcijazo-polavtomazo. vijtneń putomaś», konadont́ kortaś Kundera čeheń sodaviks Jutavtovkšnycä «Foĺkloroń festivaĺtneń» luvoś maksy ansäk sörmadeeś. Ansäk te karmi uleme a topavtovicä teveks, zärdo vejkine garantija — kelenek jomamonteń. a karmi uleme ěś raśken intelligencijaś. Kosto saems tenek Ěno, kodat ěrzäń kelent́ tevenzě teči Mordovija Respublikaraśkeń intelligencijant́? sont́? Tosoń baška tonavtoma sistemasont́?

Exercise of the right to education in the mother tongue in the Republic of Mordovia We need to grasp the main idea of this deep thought expressed by the prominent Czech writer in order to understand the root of the problems in which the Erzya people is wrapped. Erzya, like Czechs, like Estonians, is an ancient indigenous people of Europe. We did not build empires, but for a long time we lived in empires created by foreigners. Our lands were colonized, and our cultures were despised. In order to become “first-class” people in the empire, we had to forget our mother tongue and origin. We were given an opportunity to pretend to be our oppressors so that we would not №01.2020

feel oppressed. Many compatriots did not resist the temptation and chose the path of renegation. In order not to dissolve in the imperial sea, not to disappear without a trace, our predecessors chose the only right way — to support, develop, popularize national languages. This path eventually led you, Estonians, to national revival and state independence. We, Erzyas, sincerely rejoice in your success and

are grateful for any support you give us. Today, the Erzya needs that “powerful intellectual effort” of which Kundera spoke. Such an effort cannot be taken if its own national intelligentsia does not exist. However, where do these national intellectuals come from? The cradle in which the national intelligentsia is born is cultural and scientific institutions: universities, academies of science, theater and cinematography, publishing


| SÖRMADOVKST |

Jutaź pingeń vejksěce ietnestě, se «nuŕkine demokratijań tundoń škastont́», ěrzäń dy mokšoń raśketneń ajgematnesě uĺneś anokstaź Mordovija Respublikant́ Konstitucijazo. Se Konstitucijasont́ kirdij keleks uĺnest́ kemekstaź kolmo keĺt́: ěrzäń, mokšoń dy ruzoń. Tede baška, Konstitucijasont́ sörmadoź karmavtoma Prävt vetikuronteń: «Vanstoms dy kastoms respublikasont́ ěricä raśketneń keĺtneń dy kuĺturatneń». Net́ karmavtomatne tečijak tosko. Ansäk koda tečiń ěrämosont́ ěrzäń keleś putovi tevs tonavtoma sistemasont́? Mordovija Respublikasont́, melät sravtneź kulätneń kuvalt, ěrit́ kavksosädtvete töžat lomant́. Ějstěst ěrzätnede dy mokšotnede — kemnilee procentt, ruztněde  — ved́gemeń kolmo procentt, tatartněde — vete procentt. Se iestěnt́ respublikasont́ važodst́ sisem tökš tonavtoma kurot. Vejkesěnt́kak tonavtomaś ěź mole ěrzäń keĺsě. Ěrzäń keĺsěnt́ tonavtomaś araseĺ dy araś školatnesěäk. Arast́ školat, koso tonavtomań, trämoń-tonavtomań tevtne moĺst́, vetävtst́ ěrzäń keĺsě. Kosojak matematikaś, fizikaś, himijaś, dy lija predmetně a maksovit́ ěrzäks! Ěrzäks maksovi ansäk ěrzäń keleś dy literaturaś, dy tejak pokš kevkstema! Se minimumoś, kona a maksy stuvtoms tiriń kelent́ (targostont́ — kolmo urokt) uli ansäk vejkeraśkeń veletneń apokšket́ školatnesě. Nevtemaks, Otäžveleń bujsěnt́, koso ěricätneń jutkso kavksońgemeń vete procentt — ěrzät. Bueń centratnesě, koso tonavtnit́ pelest ěrzäń ějkakštněde, koeks-luvoks, ěrzäń kelenteń tonavtyt́ targoń pert́ ansä vest́. Oštněsě ěrzäń keleś, sisemce klassos, tonavtoma programmant́ variativnoj peĺkssěnt́. Tiriń keleń kočkamoś, ošoń školatnesě — štapo-säkoń javolävtoma. Malav ěŕva školasont́ tetätneń-avatneń aravtyt́ faktont́ ikele: se klassont́, koso karmi tonavtnemveme ějdest, tonavtoma keleks karmi — ruzonseś. Nama, istämo tevtneń marto staka muems tetät-avat, konat ušodyt́ teń kisě peĺkstneme školań prävttněń marto, dy karmit́ ašteme tiriń keĺsě tonavtoma meĺtopavtomant́ kisě. Istät karšo valt-stäkšnomat, paräk, uleveĺt́ raśkeń intelligencijant́ peĺde, ansäk songak lepštäź rossijań viev kirdivień stalmosont́. Ěź stuvtovo Vasilij Bokin, ěrzäń keleń tonavtycänt́ kažoń tamašaś, zärdo sonzě pansest́ «Lotkavtoms genociděnt́» publikacijanzo kisě. Meläń Rossijań «Tonavtomado» federaĺnoj zakonsont́

houses and media outlets. It is in these centers that our national, Erzya, worldview should be formed. Here we should discuss the goals and objectives of the Erzya national movement, the challenges that the Erzya people is facing, as well as the ways to overcome them. Staff for these centers should be formed by the Erzya school. It is impossible to create universities, newspapers or online editions without a school that provides education in Erzya language. Why do Finno-Ugric languages disappear, especially within the Russian

polavtomatnesě ěrzäń keleś de-fakto jomavtyze kirdij-gosudarstvennoj statusont́ tonavtoma luvsont́. Mordovijań kirdivieś snartni jortomo peštävt pitneń ěrzäń keleń tonavtomant́ tonavtoma programmant́ prädoź teveń (ruz. obäzateĺnoj) peĺksstěnt́. Set́ školatnesě, koso ěrzäń keleś prädoź teveń — tonavtomaś moli fiktivnojstě, seed́stě, targozonzo ve čassto mik alamo. Te, natoj, a tonavtoma, te ansäk kortamot ěrzäń keĺdent́ targozonzo vest́. Mezneń te maksy garantijant́? Ve jondo — ěrzäń keleń a sodamonteń, a lija jondo — kirdivieś sval mańčeź jovtni, kelä, vanodo, kelenteń tonavtyt́, ansäk sonzě jomamoś te — «prirodnyj process»! Zakontněsě polavtomatne vetit́ avoĺ ansäk školań programatnestě ěrzäń kelent́ jortomanteń. Syń teit́ ěrzäń keleń tonavtycätneń teevst́ a ěräviksěks. Natoj ve škasto kavto školava važodicätne, a purnyt́ satyška čast istä, koda synst kollegatne-tevälgatne, ruzoń keleń tonavtycätne. Seks važodemań kisě pandomaśkak tenest sede viška. Rezuĺtatoks — ěrzäń

Federation? That is because a language needs to evolve. If you simply engage in “language preservation” — it will inevitably disappear. After all, a language is a dynamic system through which we describe the world and everything in it. The world is developing, new inventions and phenomena, which require a response from a language, are emerging. If a language remains in the framework of a “folk festival”, it will inevitably disappear. What is the today’s state of the Erzya

language in the Republic of Mordovia, and in the education system in particular? In the early 1990s, the Erzya and Moksha national movements took advantage of a short period of democratic thaw and were able to achieve the adoption of the Constitution of the Republic of Mordovia. The Constitution defined three official languages: Russian, Moksha and Erzya. Moreover, the Constitution states that the Government takes steps to develop the languages and cultures of the peoples living in the №01.2020

19

Milan Kundera, čeheń sörmadej. Saeź: Catherine Helie © Éditions Gallimard

ĚRZÄŃ VAL


Rossijań Federacijań konstitucijaś dy raśkeń respublikatneń konstitucijatne maksyt́ garantija minek raśketneń dy ruzoń raśkent́ vejkeksčinteń. Meze nevti ěrämoś?

20

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

keleń tonavtycätne polavtyt́ profilest ruzoń keleń tonavtycäks, ěli tuit́ školatnestě, tonavtoma tevstěnt́. Meze te nevti? Rossijań kirdivieś topavty ansäk vejke karmavtoma ěrzätneń ruzyjavtomań kisěnt́ — ěrzäń keleń tonavtycätneń profilest polavtomaś, ěli tuemaś alamolgavty ěrzäń intelligencijant́. Tede baška, te nevti školatnesě tonavtnicätneneńgak, maksy lijaks a čaŕkodevicä signal — buti molät tonavtneme ěrzäń keleń učiteleks — kadovat važodema tarkavtomo. Baška ěrävi jovtams sede, koda Rossijań Federacijaś, ěci-sovi ěrzäń kelent́ vanstoma dy kastoma tevent́ ějs. Minenek, dy lija raśketneń aktivisttněneńgak zakontněsě korodoź latiněń grafikant́ tevs putomaś. Nevtemaks, ěrzäń kulälopaś, konań noldamozo pandovi kajavksoń pandycätneń zepstě, a noldavi ěrzäń latinicaso. A meri, a maksy zakonoś. Te pek kirdi, korody, dy a maksy kasoms minek keĺtneneń. Istä vetäms pränt́ keĺtneń marto — a tev.

republic. These norms have remained in force until now. Nevertheless, what is the real practice of using the Erzya language in the education system? As of 2018, 805,000 people live in the Republic of Mordovia. Among them there are 40% of Erzyas and Mokshas, 53% of Russians, 5% of Tatars. In 2019 there were 7 higher educational establishments functioning in the republic. In none of them the educational process is carried out in the Erzya language. There is also no school education in Erzya. That is, there are no schools where the educational process is carried out in the Erzya language — where mathematics, physics, chemistry and other subjects would be taught in the Erzya language. In fact, only the Erzya language and literature are taught in Erzya. To the minimum extent necessary for a child to simply not forget his/her mother tongue (which is three lessons №01.2020

Keleś — te avoĺ politikań partija, konań teči — noldyt́ kočkamotnes, vandy — a noldyt́, ěli čeŕkstyt́ registracijań rismestěnt́. Te — ěrij organizmaś. Kadyk ormav, ansäk jalateke ěrij, ěricä. Zärs ěricä. Buti minek raśkeń intelligencijaś, sörmadejtne, tonavtycätne, raśkeń aktivisttně neit́ keleń vandyčint́ latiněń grafikasont́, kadyk uli istä! Moskovonteń a mezt́ karmavtnems minek, koda tenek sörmadoms, latinicaso, ěli kirillicaso. Paräk, latinicaś a tuijak ěrzäń melenteń. Ansäk istämo meĺspramoś ulezě ansäk ěrzätneń. Avoĺ moskovoń činovniktneń. Buti purnams vejs ěś keĺsě tonavtnema meĺtopavtomań tevsnoldamoń kevkstemań kompleksěnt́, lisi vana meze: Rossijań Federacijań konstitucijaś dy raśkeń respublikatneń konstitucijatne maksyt́ garantija minek raśketneń dy ruzoń raśkent́ vejkeksčinteń. Meze nevti ěrämoś? Minek raśketneń «nacionaĺnojt́ dy kuĺturnojt́ ěrävikstněs meĺtopavtomaś» teińgavtoź foĺkloroń festivaleń jutavtoma keskavs, konatnesě miń moratano dy kišttäno raśkeń oršamopeĺtnesě. Ansäk miń javolävttano minek ěrämoń kevstematnede, vejsěndävttano kurotnes minek meĺtopavtomatneń idemga — minek nejke javolävtyt́ «ěkstremistěks», ěli «ombomastoroń agentěks». Istä teveś ašti avoĺ ansäk Mordovijaso, avoĺ ansäk Bokin Vasilień marto. Istä  — vese Rav-Uraloń respublikatnesě. Sudoń vetiteveś panseś, dy nejgak pansi politiktněń, raśkeń aktivisttněń, sörmadycätneń dy inesodycätneń, konatneń jutkso Fauzija Bajramova, Rafis Kašapov, Іlle Іvanov, Naiĺ Nabiullin, Faiĺ Alsynov, Batyrhan Agzamov, Lajd Šeḿjer. Moskovoś ěräzasto anoksty «ěrzäń kevkstemań ansäk muzejsě ěrämos». Jutyt́ kemeńška-keveteeška iet́ dy Moskovonteń a karmi ěrävomo vešnems čumoń noldamo tuvtalt. Son karmi apak pele mereme, kelä, erzäń školatne a ěrävit́! Araś kineń tonavtoms ějsěst dy tonavtomskak a kiń!

a week), the Erzya language is only taught in small schools in mono-ethnic villages. For example, in the villages of Atyashiv district, 85% of the population is Erzya. In district centers where half of the

“The revival of the Czechs as a nation is not the merit of military power or political talent. The cornerstone here is a powerful intellectual effort to restore literary Czech language” Milan Kundera.

children from villages study, as a rule, Erzya language is not taught more than 1 hour per week. In cities, the Erzya language is studied within the variable part of the cur-

riculum from the 1st till the 7th grade. The right to choose one’s native tongue in urban schools is a bare declaration. Almost everywhere parents are confronted with the fact that in the class where their child will study, the language of teaching will be Russian. There is no doubt that in such circumstances, it is difficult to find parents who would openly conflict with the school administration and insist on the right to education in their mother tongue. This kind of protest is possible only among the national intelligentsia, but it is also under heavy pressure from the Russian authorities. The story of Erzya language teacher Vasilii Bokin, who was prosecuted for publishing “Stop Genocide”, has not yet been forgotten. Due to the adoption in Russia of amendments to the federal law “On Education”, the Erzya has de facto lost the status of a state language in the


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Meze teeź Ukrainaso ěricä ěrzäń lomań vejsěkssěnt́ meeĺce škatnesě? • Noldaź Dmitrij Taganovoń ěrzäń poětěnt́ «Śed́ejse tarka» knigazo. Noldazeĺ Ěŕzäń Stöpanněń altaź počtań panžatke (otkrytka). Noldaź komśnilee ěrzäń valmorondeeń «Erźań Valske» valmoropusmoś. Ěŕva noldamosont́ uĺnest́ töža dy kavtosädt knigat. Syń uĺnest́ javšeź ěrzätneń jutkso pitneń apak sae. • «Erźań val» kurosont́, koso mon prävt veticäś, miń sisemkst́ teškstynek Kiev ošso Ěrzäń keleń čint́. Te uĺnest́ literaturań lovnomat, kozoń sakšnost́ ěrzätne Ukraina mastorstont́. Sakšnost́ inžet́ Rossijastojak. Vesemezě purnavkšnost́ sädodo lamo lomant́. . • Monś sörmadyń nileńgemeńška morot dy valmorot. Konat-konat ějstěst, nevtemaks «Kalmaź ĺectńema» valmoroś, uĺnest́ sörmadoź professijnoj gajt́ sörmadomań studijaso. Zäryja morotne sörmadozeĺt́ avtoroń moroluvso: «Timoń Verańeń. Tundo», vasence ěrzäń vaĺsoś, «Vergiz moro», «Čiŕe jutkso», «Pejďema nuŕkamorot» dy sede tovgak. • Sörmadoź znäryja sodamoči kandycä videot ěrzäń keĺsě dy lija raśkeń keĺsě subtitra marto. Nevtemaks, «Tüšt́ań pškad́ema» videoś. Syń jovtnit́ ěrzäń kojtnede dy ilatnede. • Noldaź podkastoń serija, koso mon ěrzäks jovtnän raśkejutkoń politikasont́ kulätnede dy tevtnede. Vasencede ěrzäks gajnest́ kulätne modamastoroń ěkonomikań tendencijatnede, tortingeń konfliktněde Sirijaso dy Irakso, Venessuělaso krizistěnt́, modamastoroń lembelgadomadont́ dy astronomijasont́ od naukań panžomatnede.

education system. The authorities of Mordovia are trying to avoid comprehensive learning of the Erzya language within the compulsory part of the curriculum. In those schools where the Erzya language is supposed to be learnt, this process is fictitious — very often it is taught less than one hour per week. Usually, this is not even a language study, but a conversation about the Erzya language once a week. Such situation guarantees, on the one hand, that children will not be able to speak the Erzya language, and on the other hand, the Russian authorities will

• Ěś jarmak langs, Rossijań ěrzätneń marto, professionaĺnoj gajt́sörmadomań studijaso uĺneś noldaź Aleksandr Tikšajkiněń «Urozket́» pusmonzo kuvalt audioknigaś. Omboceks, minenek ěrävi modaraśkejutkoń kurotneń, kužotneń dy vejsěndävkstněń peĺde lezksěś, kelej nežedemaś dy kirdemaś. Minenek ěrävi vejsě karmavtoms Rossijań Federacijant́ topavtomo vese sonzě raśkejutkoń altaź tevtneń dy kirdevems tenzě ěś konstitucijasont́ kemekstaź karmavtomatnes. Finněń-ugrań Rossijaso ěricä raśketne aštit́ Rossijań tökšmeleks putoź assimiläcijań politikant́ karšo. Miń kirdevttäno. Minek araś melemek kuloms sět́mestě dy asodaviksěks. Miń anoktano putoms dy maksoms pokš pit-

Rossijań Federacijań konstitucijaś, dy raśkeń respublikatneń konstitucijatne maksyt́ garantija minek raśketneń dy ruzoń raśkent́ vejkeksčinteń. Meze nevti ěrämoś?

Kodat mon nejan te tevstěnt́ kit́? Vasenceks, ěrävi vese vijsěnek ajgems sede vasov se čint́, zärdo ěrzäń keleś gajgsty meeĺcede. Ěrzätneneń ěrävi kirdevems se čint́ vid́s, zärdo Rossijań Federacijaś lotki lovomo Rossijaso ěricä avtohtonoń raśketneń dy respublikatneń meleń kolycä aparo jožoń kandycäks. Zärdo miń važodevt́täno zakonoń koräs, panžado, koda vadrä ěrämokojsě ěricä mastortněsě, demokratijaso ěricä mastortněsě — miń peštäsynek ěrij smust́sě «lomaneń meĺtopavtomat» valsülmavksont́. Teń turtov ulit́ lezěveks vese ěrzäń ěräzačitne, aktivčitne, konat maksyt́ jont ěrzäń keleń vanstomanteń dy kastomanteń.

21

ne ěś raśketneń idemant́ kisě, ěś mastorso azoroks ulems meĺtopavtomant́ realizacijanzo kisě. Aĺbert Razin nevtize teń vese mastortněneń, vese raśketneneń. Mon pškadän ěstěń raśkenteń: «Lezdado minenek, nežedimiź, kadyk ansäk jovtaź melsě, keme valso». Kulovty avoĺ toloś, mašty-čavi lomaneń čavo meleś (valakameleś).

always be able to say that they taught the language, but its disappearance is a “natural process”. The changes in the legislation have not only led to the supplantation of the Erzya language from school education. Teachers of Erzya are no longer needed. Even those who teach in two schools at the same time cannot get enough teaching hours to have the same salary as their Russian language teaching colleagues. The result is that teachers of the Erzya language often reorient to teachers of the Russian language or quit teaching. That is, the Russian authorities

Inäzoroś 10.10.2019 Tallinn oš

are solving another important task on the way to complete Russification of the Erzyas — reorientation or dismissal of teachers of the Erzya language results in a rapid reduction of the Erzya intelligentsia. In addition, the school graduates were sent a clear signal — if you decide to become a teacher of the Erzya language, you will not find a job. The intervention of the Russian Federation in the processes of development of the Erzya language should be studied separately. They prohibit us, like representatives of other Finno-Ugric peoples, to use the Latin graphic at №01.2020


Mordovian State University. A.Markina. CC BY-SA 4.0. In 2019 there were 7 higher educational establishments functioning in the republic. In none of them the educational process is carried out in the Erzya language.

22

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

the legislative level. This means that an Erzya newspaper, which is funded with taxpayers’ money, cannot be published in Erzya using the Latin alphabet, as it is forbidden by law. Such artificial constraints cause great harm to our language. After all, a language cannot be treated like a political party — “to withdraw from the elections”, “to deprive of registration”. The Erzya language is a living organism, even if it is wounded! If our national intelligentsia, writers, teachers, community activists feel that the future of the Erzya language is in Latin graphics — let it be so. Moscow must not indicate to us how to write: using Cyrillic or Latin alphabet. Perhaps the Erzya Latin alphabet will not strike roots. However, the Erzyans must come to this conclusion themselves, not with the help of Moscow officials. If we summarize all the problems related to the realization of the right to education in the mother tongue, we will have the following situation. The constitution of the Russian Federation and the constitution of the national republics guarantee us, representatives of the titular peoples, equality with the Russians. In practice, “meeting the national and cultural needs” of non-Russian peoples is reduced to folk festivals at which we must dance and sing in national costumes. As soon as we claim about our problems, as soon as we create public associations to protect our legal rights, the Russian authorities declare us “extremists” or “foreign agents.” It is happening not only in the Republic of Mordovia, and not only with Vasilii Bokin, but in all the republics of Idel-Ural. Politicians, civic activists, writers and scholars have №01.2020

been prosecuted, including Fauziia Bayramova, Rafis Kashapov, Iliie Ivanov, Nail Nabiullin, Fail Alsinov, Batyrhan Agzamov, Laid Shemier and others. Moscow is actively preparing us to “pass Erzya question to the museum.” In 10–15 years, the federal center will no longer need any excuses — they will be able to safely say that there will be no need for Erzyan schools, because there will be no one to learn and teach. What is the way out in the current situation in my opinion? First of all, we need to make every effort to postpone the day when the Erzya language will be spoken for the last time. Erzyas must hold out until the Russian Federation ceases to perceive indigenous peoples and national republics as an unfortunate inconvenience. As soon as we can act legally and openly, as in civilized democratic states, we will fill the phrase “human rights” with the real meaning. For this purpose, any activities aimed at the development of the Erzya language are useful. What have you and the Erzya diaspora done in Ukraine in recent years? • A book by Erzya poet Dmitrii Taganov “Śed́ejse tarka” has been published. A collection of poems by 24 Erzya poets “Erźań Valske” has been published. 1,200 copies of each of these books have been printed. We distributed them free of charge in the places of residence of the Erzyas. • Due to the efforts of the Erźań val Society, which is headed by me, we have celebrated 7 times the Day of the Erzya language in Kyiv. These

were literature readings with the participation of Erzyas from all over Ukraine. Guests from Russia also came. In total, 110 guests took part in our events. • I have recorded 40 Erzya songs and recitals. Some of them, such as the poem “Kalmaź ĺectńema”, were recorded in a professional recording studio. Many songs composed by non-professional authors have been written: “Timoń Versńeń. Tundo”, “Vergiz moro”, “Čiŕe jutkso”, “Pejďema nuŕkamorot”, etc. • A series of educational videos in Erzya with subtitles in different European languages has been recorded, such as a “Tjušt́ań pškad́ema” video. These videos talk about our Erzya culture and traditions. • We made a series of podcasts, in which I spoke in the Erzya language about significant events in international politics. For the first time, news of the world economic trends, the military conflict in Syria and Iraq, the crisis in Venezuela, global warming and scientific discoveries in the field of astronomy were told in the Erzya language. • I paid my own money in order to record the works of Alexander Tikshaykin from his collected edition “Urozket́” in a professional recording studio, with the participation of Erzyas from Russia. Secondly, we must obtain the broad support of the international community. The world must require from the Russian Federation to fulfill its international obligations and to comply with its own constitutional provisions. The Finno-Ugric peoples of Russia oppose a purposeful policy of assimilation. We are struggling. We are not going to die quietly and unnoticed. We are ready to pay a high price for the salvation of our peoples, for the exercise of our right to be masters of our land. Albert Razin proved this to the whole world. I appeal to the Estonian society — support us, at least morally! The fire does not kill, but the indifference of people does. Syreś Boliayeń Inyazor of Erzyan people


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Ěrzä raśkeń ajgemant ́ tökšmelenzě dy karmavtomanzo Rossijań-finněń kordonoś. Rossijań jono apokške oške Värstilä. Istämo lemsě oške uli zärokst́ vajgeĺbet́ čivalgoma jonov, Juuvanjoki leent́ vit́ čiresěnt́, Suomiń territorijasont́. Takoli, 1939-ce ies, kavonest ošketne uĺnest́ Suomi Mastoroń, dy toso ěräst́ karelt. Teči te karšo aštikst dy pek a vejket́ tarkat. Teke Angola dy Anglija. jovtneme ěstenzě dy lijaneneńgak, meks minek istä uĺneś, uli, dy karmi uleme sval! Meks ěrzätne sval karmit́ ěrämo ureks! Meze ěno te istämoś? Meks ěrzäń raśkeś ěri pevteme tamašaso? Moneń a čaŕkodevi minek logikaś. Tynk logikaś. Tyń lemdätado ěś pränk Rossijań patriotoks! Tyń lemdätado ěś pränk rossijaniněks! Lamot ějstěnk anokt prä maksoms Rossijań kisě! Imperijant́ kisě! Seń kisě, konaś velävtyze raśkent́ meĺtopavtomavtomo, naŕgaź, lemteme subětnosoks! Arast́ veńkstämočivteme raśket́! Veńkstämočivteme raśktne ěrit́ ansäk kolonijaso. Rossijań kolonijatne sval ěräst́ dy sval karmit́ ěrämo kažočisě, araśčisě, pajstomo! Buti miń synek meĺs sval ulems kolonijań raśkeks — minek uči pevteme kažo dy jomamo. Minek ějdetne zärdojak «a pongit́ Juuvańjoki leent́ čivalgoma čires, Värtsila oškenteń»!

Minek Tökšmeleś — Ěrzä Mastoroń stävtoma

Mezde te mon? Miń ěrätano mastorlangso, koso lomantneń avoĺ vejket́ meĺtopavtomast! Raśketneń lijaksčiś istämo, kodamo Värtsileń kavto peĺkstněń jutkso — rossijantent́ dä suomintent́. Meks net́ kavtaśketne a vejket́? Vana meks! Suomiń ělitatne träst́-kastast́ raśke, kona uĺneś anok türeme ěś raśkent́ dy ěś Mastoront́ ucäskanzo kisě. Natoj buti te ucäskant́ kisě ěrävoĺ aštems kulomazost. Ěrzätneń tragedijaś avoĺ minek jomamosont́, avoĺ minek ruzoks velävtomasont́-assimiläcijasont́, avoĺ alkogoleń simemasont́. Avoĺ minek nuŕkine ěrämosont́, siśgemeń iet́kak a ěrätano…! Stakačiś vana mejsě: minek araś melemek, kodamojak bažamonokak araś, saems veńkstämočint́ (otvetstvennost́) ěsenek ked́s. Veńkstämočint́ ěś ěrämont́ kisě, minek ějdetneń ěrämost kisě! Vana koso katastrofant́ undoksonzo. Moskovoś putś ěrzäń prätnes, dy avoĺ ansäk ěrzäńtneń, paternalizmań ideologija  — «Tago kie vitnesynze moń problematneń»! Ěrzätne aštit́ dy učit́ kurgoń avteź, zärdo ledstäsamiź Putiněś, Medvedeveś ěli kodamojak volkovoś, — zärdo minek veletnes od kint́ vetäsyź, pičkamkudont́ panžsyź, keped́syź važodemań kisě pandomatneń dy pensijant́. Minek trimiź-kastymiź ureks, minek araś melenekak sodams, koda ěrit́ suomitne, ěli ěsttně — minek kondät finno-ugrań raśketne. Natoj, buti kijak ěrzätnede pongi suomiń pičkamkudos, sestějak son a vešni veńks (otvet) kevkstemant́ langs: «Meze ěrävi teems istämo pičkamkudoś Ordavelesě, Icälso, Sakuĺkaso… Ěŕva velesěnt́ ulemga!». Araś! Son karmi

Ěrzäń ěrämoso polavtomatne ušodovit́ ansäk sestě, zärdo jutksonok muevit́ lomant́, konat anokt saems kedezěst veńkstämočint́ vese ěrzä raśkent́ kisě, vese nacijant́ kisě! Istät lomatnede lamo a ěrävit́. Ansäk syntemest ěrzätneń araś dy a uli kodamojak vandyči, ikeleči. Net́ lomantneneń ěrävi: 1. Kastoms ěrzätnesě veńkstämočiń dy solidarnosteń meĺ. 2. Kuĺtivirovams od lomantnesě bažamo ulems vieveks dy vasenceks. Lezdams-nežedems sehte zěmevt́ ušodomatneń dy idejatneń langs. Jonkstams meĺtneń ěś meĺsě organizacijas, ěkspansijas bizněssě, politikaso ěli kuĺturaso. 3. Stävtnems ěrzä raśkeń instituttněń: meĺkužot, raśkeń, ošoń, rajonoń, veleń kurot-organizacijat, tonavtoma kurot, kužot, školat, ějdepiret́… 4. Kemekstams ěrzäń identičnostent́. Kuĺtivirovams ěrzäń vanovks pert́peĺksěnt́ langs, onkstams veseń vejke kriterjsě: maksy te lezě, ěli kandy kažo Ěrzäń Mastoronteń, ěrzäń raśkenteń. Lotkavtoms ruzoks kortamont́ ěś kudoso, malavikstněń marto, ěsenek jutkso. Kortams ansäk ěrzäks lomańjutkoń tarkatneva (Ěräń Mastorso). Kadoms kirillicant́ dy sörmadoms ansäk ěrzäń latinicaso. Inealtymań kurotnesě, kortams, sörmadoms ansäk ěrzäks. 5. Vešnems, muems dy ěräzkavtoms Evropaso politikań, ěkonomikań dy kuĺturań sülmavkstněń suomi, ěstněń dy ugrattneń marto. Ilä istovto, mezeks ton ěrät. Ěrämoń prävt tökšmeleś — ěräms Tökšmeĺ marto. Minek Tökšmeleś — Ěrzä Mastoroń stävtomaś. Mastoront́, konasont́ ěrzäń kirdivieś, ěrzäń meleś, ěrzäń azoroś ěś ěrzäń modant́ langso. Palt ěrzäń raśkent́ turtov. Ilä naksado imperijań kompostoń šukšlatkosont́. Vese tynk Boläeń Syreś №01.2020

23


24

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Raśkeń Ozks «mordvań» kardaso

Raśkeń Ozks, 2016. Sörmadycäś: Dmitry Madurov

2019-ce iestěnt́, Ignadbueń Čukal velesěnt́, Mordovija Respubliksont́, ěrzätne promkšnost́ ěś Raśkeń Ozksos. Son jutavtovi vest́ kolmo ies. Ěrzätneń turtov te tökš onksoń saema (meroprijatie). Te nevtema palmań (orientir), te ěrzäń identičnostent́ čaŕkodemań jur, te se, meze aravty ěrzäń raśkent́ lija raśketneń vakss. Raśkeń Ozkssonteń peštäź vese pert́peĺksěń čaŕkodema pitnetne, jurovtoź minek sěrdätneń lamopingeń prevtne, ojmeń süpavčiś dy vieś. Raśkeń Ozksoś kardy tečiń realijatneń, konat pek seed́stě kalavtyt́ ikelev ajgemant́ avoĺ ansäk raśketneń dy raśkejutkont́kak. Raśkeń Ozksoś karmavty ěrzätneń ledstäms ěrzäks ěrämoń pitnent́, vansty ěrzätneń ěś kojtneń kolamodo. Koeń, kuĺturań, kolamoś veti degradacijanteń, assimiläcijanteń, lija raśketnesě čovorämonteń (minek rusifikacijanteń). Avtoroś a vest́ sörmadovkstněsě dy publikacijatnesě säldś «mordvań», ansäk nevtemań turtov, jutavtoź onksoń saematneń, ěŕva kodat festivaĺtneń, śezdtněń, koštsto stävtoź (čuvar kudot — pesočnye zamki), «ravčireń centrant́» «obščestvennoj organizacijatneń», «afuntněń», konat a kandyt́ veĺmevtema dy vanstoma ěrzäń raśkenteń, konat apak ojmse iznit́-nardyt́ ěrzäń kelent́ dy kuĺturant́, dy teń pingstě važodit́ ěrzä raśkent́ dy lija raśketneń jarmakost langs. Raśkeń Ozks, 2016. Sörmadycäś: Valünä

№01.2020

A vest́ moń «opponentně» kevkstnest́: «…a mejsě tynk Ozkstně festivaĺtnede sede part?» Te uĺnekšneś učoviks kevkstemaks. Mon tede a vest́ sörmadokšnyń «Ěrzä Mastor» kulälopanteń. Nama, lamot setnede, kit́ sast́ Raśkeń Ozksov, lovit́ ěś präst «prazdniksě» peĺkssaicäks (učastnikeks), tevteme jakicäks, moramoń-kištemań vannycäks, inesketneń marto kortycäks… Synenst a sy prevezěst Raśkeń Ozksoń Inevańksčiś! Konant́ vaksso araś tarka ruzoń morotneneń, ruzoń kištema programmatneneń. Ěrzätne niliź kirdivient́ kečkazont́, zärdo son altaś jarmakt Raśkeń Ozksoń jutavtomanteń. «Mordvatneń» turtov, Raśkeń Ozksoś — teke festivaĺ, konań jutavtomadont́ ěrävi mazyjstě jovtnems kirdivienteń. Viźkstěme «mordvań» veticätne, ceremonijavtomo neĺgit́-nockovtyt́ mikrofonont́

ěrzätneń ked́stěst, kardyt́ ěrzäń simvoltněń stävtomant́, diktuvit́ ěś jutavtomań uslojtneń, koda syń merit́ «foĺklornogo prazdnika»! Testě kevkstemaś: meze teems ěrzätneneń net́ kemede kemet́ uslojtnesě, zärdo lepštit́ dy čavit́ vese ěrzänsent́? Mon arsän, minenek ěrävi pek parste anokstams sycä Raśkeń Ozksont́ dy jutavtoms sonzě ěś kojsě. Scenarieś ulezě anokstaź ěrzätnesě, kemekstaź Atäń Ězemsěnt́ dy Inäzorsont́ ked́čeĺkesě. Kodatkak «mordvań propagandist», dy, natoj, «mordvań» «lezdamo» minenek a ěrävit́! Paräk lomatnede promit́ a istä lamo, koda sval, ansäk te karmi ěrzäń Raśkeń Ozksoś, purnavit́ ěrzät, dy kodamojak sovamo ěrzäń tevs «mordvatneneń» a teevi. Ěrzätneń ězt́ kadovo oznoma tarkast, keremetest, liśmapräst, konat kadoź sěrdätnesě ěrzätneń turtov. Araś ojmevitnema, ojmeojmsema tarkat, tečiń keĺsě ětnoěŕmeś, ěkologijań ěrmeś, vese sehte pitneveś raužkavtoź mančemasont́, korolgavtoź (oskverneny). Seks ěrzäń Kememant́ dy Ozkstněń, velensedent́ raśkenses, ěrävi vanstams koda meeĺce kememant́, meeĺce ěrzäń Štatoloń tolněnt́. Buti madi son veĺtäsazo ěrzäń raśkent́ svalškań čopodaś. 2022 ień Raśkeń Ozkstont́ ěrävi arsems teči, vandy škaś a karmi. Arsems, koda purnams jarmakt jutavtomazonzo, koda anokstams «mordvań» kirdivienteń apak pškade? Koda jutavtoms ěrzäń tökš Ozksont́ «moskvomordvavtomo»? Jalgat, ěrzät, meze ěno tede arsetädo? Makssynek «mordvatneneń» Raśkeń Ozksont́ naŕgamos dy veĺtäsynek pränok svalškań kolso? Ěli stätano vejsě, koda atätne-sěrdätne Purgazoń škatnestě, dy idesynek ěś tiriń koent́? Jogań Mińka


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

25

Ěrzäraśkeń kočkavicä kurotneń teemadost-važodemadost Kojluvoś I-ce peĺksěś

Vejsěń kojluvtne 1-ce sörmadovksoś. Promksoś — ěrzäraśkeń kočkavicä tökš vetikuroś. 2-ce sörmadovksoś.  Promksoś purnavkšny 5 ies vest́, buti Ěrzäń Mastorsont́ oläčisě važodit́ ěrzäń vetämkoeń kojkurot, vejsěndävkst, raśkelomaneń vejs purnavkst, dy kodatkak kardavkst synst važodemanteń arast́. Promksont́ jutavtoma tarkaś-čiś javolävtovi Inäzoroń baška Meremaso, buti žo Inäzoroś kodamojak tuvtaloń koräs a karmi, sestě Atäń Ězemeń baška meĺputomaso. 3-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeś — promkstněń jutavtoma jutkso škastont́ ěrzä raśkeń tökš tevsviev kočkaź vetikuro. 4-ce sörmadovksoś. Inäzoroś — ěrzäń raśkemolemań kočkaź prävtozo, veti sonzě tevtneń, korty-tei ěrzäń raśkemolemant́ peĺde, sy meĺs dy ked́čeĺksty Atäń Ězement́ peĺde kortavksluvtněń (ruz –dogovor), kemeksty Atäń Ězemeń Vemeĺspramonzo dy Vemeĺssamonzo, Inäzoroń kojtneń koräs maksy karmavtomat Atäń Ězems sovicätneneń. 5-ce sörmadovksoś. Ěś važodemasost Promksoś, Atäń Ězemeś, Videkuroś dy Inäzoroś nežedit́ te Kojluvonteń dy mastorütkoń kojpurnavkstněń langs. 6-ce sörmadovksoś. Te Kojluvoś sovi vijs koda avoĺ svalškań tevkonöv (sede tov — Avoĺ svalškań Kojluv) Inäzoroń ked́čeĺkenzě putomado mejle dy lomaneń seĺme ikelev noldamonzo mejle Inäzoront́ I-vaĺmasonzo. Avoĺ svalškań Kojluvoś noldavi tevs se škant́ vid́s, zärdo vijs sovi Svalškań Kojluvoś (sede tov — Kojluvt), konant́ kemekstasy Atäń Ězemeś. 7-ce sörmadovksoś. Karminderäjt́ uleme ěrzäraśkeń kojkurotneń ěli ěrzäraśkeń vejsěndävkstněń teemast-važodemast koräs koeń kardamot, sestě Promksoń terdema čiś a aravtovi se škas, zärs synst važodemast karmi moleme mereź dy panžado.

II-ce peĺksěś

Tökšmeĺtne dy tevputovkstně 8-ce sörmadovksoś. Promksont́, Atäń Ězement́ dy Inäzoront́ (sede tov Kirdijur) tökš meleks ašti ěrzäraśkeń politikań, ěkonomikań dy kuĺturań koenzě idemaś-topavtomaś, dy baška, ěsenzě raśkemodanzo langso ěś kojtneń koräs ěrämo luvont́ aravtomaś. 9-ce sörmadovksoś. Te tökšmelent́ topavtomga Kirdijuroś: • anoksty dy topavty tevaravkst, konat pravtyt́ ěrzätneń meĺs velävtoms ěrämo Ěrzäń Mastorov; • topavty ěrzätneń kezěreń modatneń langso ěrzäń raśkemastoroń (Ěrzä Mastoroń) stävtomanzo melent́ ěś kirdimastoroń teemado bažamont́ dy meĺtopavtomanzo langs neže; • puty vijt́-prevt́ ěrzäń keleń veĺmevtemań tevsěnt́, ěrä-

moń ěŕva kodamo jonksso tiriń kelent́ sajnema tevsěnt́, ěrzäń kuĺturań, kojtneń-ilatneń vanstomań-kemekstamoń tevsěnt́; • karmavty RF-ń kirdivient́ teeme ěrzäraśkent́ turtov ruztněń marto vejket́ ěrämoń meremat-aravtomat raśkeń, politikań, ěkonomikań dy kuĺturań koenzě topavtomant́ kuvalma.

III-ce peĺksěś

Promksoś 10-ce sörmadovksoś. Ěś važodemant́ aravtomanzo kisě Promksoś, ěli 13-ce peĺksěnt́ koräs  — Atäń Ězemeś, tei ěrzäraśkeń vetämo tevsěnt́ vejkine kočkamo luv dy veti te tevent́ topavtomanzo. 11-ce sörmadovksoś. Inäzoroś kemeksty Promksoń purnavoma čint́ umaŕkovoń kolmoce targočistěnt́, meeĺce Promksoń jutavtoma čident́ mejle 5 ietneń jutaź. Inäzoronteń ěrävi noldams Promksont́ jutavtoma čident́ Merema. Te tevkonövoś noldavi Promksont́ jutavtoma čident́ peĺiede ikele. Vasence Promksont́ jutavtoma čint́ putsy Inäzoroś, teń kisě son aravty 6 kovt promksonteń anokstams. 12-ce sörmadovksoś. Zärdo Inäzoroś putsy ěś Meremanzo Promksoń jutavtomant́ koräs lomantneń seĺme ikelev I-vaĺmasonzo, kovoń jutaź Atäń Ězementeń ěrävi purnams Kočkamo kuro, kozoń karmit́ sovamo kolmo lomant́, konat aštemast-ulemast koräs vejket́ Promksoń delegattněń marto. Kočkamo kuroń promksoś lovovi važodicäks, zärdo ějsěnzě karmit́ uleme kavto lomande avoĺ sede alamo. Kočkamo kuront́ meĺputomatne kemekstavit́ vajgeleń lamočisěnt́ dy putovit́ protokoloń parcunso, konant́ teškstasyź (ěś ked́čeĺkesěst) ansäk set́ Kočkamo kuros sovicätne, konat uĺnest́ promkssont́. 13-ce sörmadovksoś. Karminderäjt́ Ěrzäń Mastoroń modatneń langso juridikań ěli politikań (policijań) kardamot ěli ameremat ěrzäraśkeń kojkurotneń dy ěrzäń vejsěndävkstněń turtov — Inäzoroś noldy baška Merema, konańsěnt́ javolävty Promksont́ a terdemadont́ dy net́ tuvtaltněde. Zärdo istämo Meremaś lisi, Promksont́ tarkas karmi važodeme Atäń Ězemeś sems, zärs Inäzoroś od Meremasonzo a javolävty sedikele ledstäź kardamotneń-amerematneń araśčidest. 14-ce sörmadovksoś. Te Kojluvont́ 13-ce sörmadovksoś polavtovi ansäk Inäzoront́ od Meremasonzo ěli Atäń Ězement́ vemeĺsě meĺputomasonzo. 15-ce sörmadovksoś. Promksont́ araś kemekstaź delegatoń lamoksčizě. Kočkaź lomantneń lamoksčiś kemekstavi delegattněń lemluvtneń koräs, konatne maksovit́ Kočkamo kuros kočkamo peĺkstněsě. 16-ce sörmadovksoś.  Promksoń kočkaź lomaneks merevi ulems lomanenteń, konanteń topodst́ 18 iet́ dy konaś a söpi ěrzäń lomaneks ulemačinzě. №01.2020


26

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

17-ce sörmadovksoś. Promksoń kočkavicä delegatoks lovovi: • ěrzäń vetämkoeń kojkuro, lomaneń vejsěndävks, vele-sädoń kuro, paro teveń kuro (sede tov — ěrzätneń vejsěndävks), kona jutyze teškstamo tevent́ (registracijant́) ěś mastorso; • ěrzälomaneń kuro, konasont́ 30-de avoĺ sede alamo lomant́ (sede tov — ěrzätneń kuro), konat vejsěndävit́ Promksos ěś delegatoń (kočkaź lomaneń) kočkamos; 18-ce sörmadovksoś.  Ěrzäń lomaneń kurotneneń merevi kočkams Promksos vejke delegat ěŕva kolońgemeń lomantneń jutksto. 19-ce sörmadovksoś. Promksos delegatoń kočkamoś ěrzäń lomaneń kurotneń peĺde putovi protokols, konań sörmadsty kuroń prävtoś (vetieś) dy kona kemeksty sonzě putomatešksě. Protokoloś poladovi kuront́ lemriśmesěnzě, kočkamo kvotant́ a kolamonzo meĺsě kirdeź. 20-ce sörmadovksoś. Delegatoń Promksos kočkamoś ěrzälomaneń kuroń peĺde putovi protokols, konaś kemekstavi (ěś ked́čeĺkesěń putoź) te kuronteń vese sovicätnesě; 21-ce sörmadovksoś.  Delegatoń kočkicä peĺkstně kočkit́ ěś delegatost ěś melest koräs: panžado ěli salava vajgeleń maksoma veĺde. 22-ce sörmadovksoś.  Delegatoń kočkamodo protokoltně maksovit́ kemekstamoń kis Kočkamo kuros Promksont́ jutavtoma činzě 2 kovtnede ikele. 23-ce sörmadovksoś.  Kočkamo kuront́ meĺputomanzo koräs, ěrävinderäj, jutavtovi ěrzäń vetikuroń protokolsont́ ked́čeĺktneń vannoma-iskuvamo teveś, ěli te kuronteń sovicä lomantneń lemest videstě nevtemaś: alkuks-araś te ěli tona lomaneś sovi te kuronteń. 24-ce sörmadovksoś.  Muinderäj Kočkamo kuroś kodatkak kolavkst-iĺvedevkst, konat nejaviksstě jažit́ delegatoń kočkamo luvont́ (vetikuroń lomaneń lemtneń a videstě nevtemaś, ked́čeĺktneń koräs mančemaś dy s.t.) — sestě Kočkamo kuroś kemeksty: te meĺputoma vejsěndävksont́ peĺde maksoź protokolont́ a lovoms. 25-ce sörmadovksoś. Kočkamo kuroś, delegattněń kočkicätneń protokolost alovomań koräs, kemeksty: vese aravtoź lomantne, konatne uĺnest́ kočkaź te vetikuront́ peĺde, jomavtyt́ ěś delegatoń statusost dy sede tov a važodit́ Promkssont́. Istämo meleś, buti karmi ěrävomo, merevi maksoms penäcämoń tevtneń ladso Videkuros. 26-ce sörmadovksoś. Kočkamo kuroś Promksont́ jutavtomadonzo 10 čide ikele noldy lomaneń seĺme ikelev Promksos kočkaź lomantneń lemest Inäzoront́ I-vaĺmasonzo. 27-ce sörmadovksoś. Buti kočkamo peĺksěś a musy lemriśmesěń ěś delegatonzo — sestě se kočkamo peĺksěś penäcävi Videkuros, konanteń ěrävi vankšnoms penäcämo tevent́ 2 čiń pert́. 28-ce sörmadovksoś. Buti Videkuroś redäsy-nejsy Kočkamo kurosont́ kodamojak kočkicänt́ (lomanent́, kočkamopeĺksěnt́) koenzě kolamo tevent́, sestě Videkuroś karmavtsy Kočkamo kuront́ vitems-teškstams delegatoń lemriśment́ dy putoms sonzě ods Inäzoront́ I-vaĺmazonzo. 29-ce sörmadovksoś. Videkuront́ meĺputovksoś lovovi pes kemekstazeks dy langozonzo penäcämot a makstnevit́. 30-ce sörmadovksoś.  Kočkamo kuront́ meeĺce promksozo №01.2020

jutavtovi Promksont́ ušodoma čistěnt́, zärdo Kočkamo kuroś teškstni delegattněń dy maksni tenst vajgeleń maksoma nevks lopatneń. 31-ce sörmadovksoś. Ansäk Promksoń topavtoma tevtnes sovit́: • ěrzäń raśkemolemant́ tökšmeĺtneń dy tevputovkstněń, konatneń savi topavtoms Atäń Ězementeń dy Inäzoronteń, kočkamoś dy aravtomaś-javolävtomaś; • te Kojluvonteń polavtomań teemaś; • Inäzoront́ tarkastonzo ajgemaś; • Atäń Ězement́ noldamoś; • Videkuront́ noldamoś; • Ěrzä Mastoroń bujkikstněń kemekstamoś. 32-ce sörmadovksoś. Promksont́ važodemanzo veti Inäzoroś ěli sonzě meĺsě aravtoź Čiräzoś. Promksoń veticäś aravtni dy maksni Promksonteń kemekstams vannovicä kevkstematneń, meĺputovksoń arsevkstněń, maksni dy a maksni val delegattněneń, buti kijak terävty kolamo Promksoń jutavtoma luvont́. 33-ce sörmadovksoś. Promksont́ meĺputomatne kemekstavit́ delegattněń vajgeleń lamočisěnt́. 34-ce sörmadovksoś. Te Kojluvont́ sörmadovkstněń polavtomado Promksont́ meĺputomatne kemekstavit́ delegattněń 2/3 peĺkstněde vajgeĺtnesě. 35-ce sörmadovksoś.  Promksont́ meĺputomanzo putovit́ lomaneń seĺme ikelev Inäzoront́ I-vaĺmazonzo. Promkssont́ važodema keleks lovovi ěrzänseś.

IV-ce peĺksěś

Atäń Ězemeś 36-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeś — te ěrzäraśkeń vejsěń koeń kočkavicä vetikuro, konaś purnavi-teevi ěrzäń vetämkoeń kojkurotnes, vele-sädoń vejsěndävkstněs, lomantneń vejsěndävkstněs, paro teveń teicä vejsěndävkstněs (sede tov — kočkitätnes) sovicä lomantneń jutksto. 37-ce sörmadovksoś.  Atäń Ězement́ vejke važodema škań jutkoś — 3 iet́. 38-ce sörmadovksoś. Atäń Ězems sovit́ 18 lomant́ — kojsodyjt́. 39-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeń vasence promksoś jutavtovi Raśkeń Ozksoń ušodoma čistěnt́. 40-ce sörmadovksoś.  Inäzoroś javolävty kavto kovoń pert́ kočkicätnesě kojsodyeń lemeń jovtamoń škadont́, zärdo Raśkeń Ozksoń jutavtomanteń kadovi 6-do a sede alamo kovt. 41-ce sörmadovksoś. Ěŕva kočkicäś, 10 čide Atäń Ězement́ vasence promksonzo ikele, maksy Inäzoronteń kojsodyjks jovtaź lomantneń lemriśme (sede tov — kočkicäń bülleteń), istämo meĺs nežedeź: 1 deputat vejsěndävksont́ sädo lomaneń peĺde, teke marto taštavksoks lemriśme 5 lomaneń lem marto, konatne kočkavit́ vejsěndävksoń lomantnesě panžado ěli salava kočkamoso. 42-ce sörmadovksoś. Kočkicäń bülleteneń teemado kočkicäń meĺputomaś putovi protokols, kona kemekstavi vejsěndävksont́ prävtoń ked́čeĺkesě dy putomteškssěnzě. Vejsěndävksoś puty protokolont́ ějs vejsěndävksoń lomaneń lemriśment́, kona kemeksty kočkamo luvoń kirdemant́. 43-ce sörmadovksoś. Od Atäń Ězement́ vasence promksonzo 10 čide ikele Inäzoront́ I-vaĺmasont́ nevtevit́ kočkicätneń


ĚRZÄŃ VAL

vese protokoltně, konatne uĺnest́ maksoź Inäzoronteń važodema luvont́ meĺsě kirdeź. Kočkicätneń protokoltněń nevtema čistěnt́ Inäzoroś kemekstasy Atäń Ězement́, konaś teevi istämo luvont́ koräs: • maksoź protokoltněń koräs teevi kočkicätneń rejtingeś vejsěndävksos sovsicätneń lamoksčis langs. Vejsěndävksoś, kozoń sovit́ sede lamo lomant́, sai rejtingsěnt́ vasence tarkant́, konasont́ lovovit́ sehte alamo lomant́ — meeĺce tarkant́; • kočkicätneń meĺkonövtnesě (bülleteńtnesě) vasence tarkaso sörmadoź lomaneś sovavtovi Atäń Ězems; • buti Atäń Ězems sovit́ 18 lomande sede alamo kojsodyjt́, sovavtomaś jutavtovi ods kolmoce, nilece, vetece kočkicätneń meĺkonövtnestě lomantneń marto sems, zärs Atäń Ězemeś a karmi uleme peštäź. 44-ce sörmadovksoś.  Kočkicätneneń merevi maksoms penäcämo konöv Videkuros, buti syń lovsyź, Atäń Ězement́ teemstě-aravtomsto kolazeks lomantneń kočkamo luvont́, konaś maksozeĺ te Kojluvont́ 43-ce sörmadovksont́ ějsě. Teń kočkicätneneń ěrävi teems 90 čiń pert́ se čistěnt́ saeź, zärdo Inäzoroś putsy ěsenzě I-vaĺmas ods purnaź Atäń Ězement́. 45-ce sörmadovksoś. Buti Videkuroń vese sudijatne (vese 3 sudijatne) lovsyź penäcämont́ videks — polavtovi se kojsodyeś, konań kuvalma teezeĺ iĺvedevks. Videkuroń meĺputomatne lovovit́ pede pes kemekstazeks dy penäcämot kuvalmanzo a saevit́. 46-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeń od purnavksoś jutavty ěś vasence promksonzo Raśkeń Ozksoń jutavtoma čistěnt́. Te promskssont́ koj sodyjtne kočkit́-aravtyt́ Inäzor, istä žo ěś jutksto kočkit́ Atäń Ězemeń promksoń veticä dy promksoń konövveticä. 47-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeś topavty-aravty istät tevt́: • arsi dy kemeksty važodema luvont́ set́ bažamo meĺtneń dy tevputovkstněń meĺsě kirdeź, konatneń aravty ikelenzě Promksoś; • tei ěräviks važodema kurot, vejsěndävkst dy jarmakpargot; • kemeksty jarmakmaksomat dy jarmakaznet́; • purny jarmakt ěrzä raśkemolemant́ turtov; • anoksty kuläń sravtomapeleń teema; • anoksty dy javolävty Videkuroń purnamo. 48-ce sörmadovksoś. Kojsodyjtneneń merevi: • anokstams dy maksnems Atäń Ězems meĺputomań arsevkstněń; • kunsoloms Videkuros sovamos jovtaź lomantneń pačtämost; • tejnems javolävtomat dy pačtämot Atäń Ězemsě; • kunsoloms Inäzoront́ dy Videkuront́ ień pert́ važodemadost pačtämotneń; • pškalems Inäzoronteń dy Videkuronteń kevkstema marto; • jovtams meĺt́ apak putoń Atäń Ězemeń purnavomodo. 49-ce sörmadovksoś. Promksveticänteń, kojsodyeń ěŕva čiń tevdenzě baška, merevi: • jovtnems meĺt́ Atäń Ězement́ jutavtoma škant́ dy tarkant́ kuvalma; • panžtnems Atäń Ězemeń promksont́ dy vetäms sonzě;

| SÖRMADOVKST |

• maksnems val dy lotkavtnems kortycätneń; • panžado vajgeleń maksomsto lovnoms kojsodyjtneń vajgelest; • konöveticänt́ marto vejsě lovoms kojsodyjtneń vajgeĺtneń salava vajgeĺ maksomań pingstě; • anokstakšnoms Atäń Ězemeń važodema kevkstematneń, putoms synst vajgeleń maksomas kemekstamont́ kis; • putnems ěś ked́čeĺkent́ Atäń Ězemeń protokolonteń (kemekstamoń kis). 50-ce sörmadovksoś. Konöveticänteń, kojsodyeń ěŕva čiń tevdenzě baška, merevi: • sörmalems-teškstnems Atäń Ězemeń promksoń protokolont́; • pačtnems kojsodyjtneń Atäń Ězement́ jutavtoma tarkadonzo dy škadonzo; • anokstakšnoms-vetnems Atäń Ězement́ vadrästo jutavtomań luvonzo; • promks vetient́ marto vejsě lovnoms kojsodyeń vajgeĺtneń salava vajgeĺ maksomań pingstě; • putnems ěś ked́čeĺkent́ aravtoź dy apak aravto Atäń Ězemeń promksont́ protokolonteń (kemekstamoń kis); • topavtokšnoms promks veticänt́ tevenzě, buti tonaś a savi promksos. 51-ce sörmadovksoś.  Atäń Ězemeń promksoś jutavtovi kolmo parcunso: aravtoź, apak aravto dy pek ěräviks meĺt́-kortnemat. 52-ce sörmadovksoś. Aravtoź promksoś terdevkšni ěŕva iestě, med́kovsto. Ěŕva kojsodyenteń ěrävi sams putoń promksos. A samoś ěrsi ansäk sestě, zärdo ulit́ važov tuvtalt, konatnede kojsodyenteń škastonzo ěrävi pačtäms promks vetienteń promksont́ ušodomado ikele. 53-ce sörmadovksoś. Apak aravto promksoś ěrsekšni Inäzoront́ vešemanzo koräs, buti te vešemant́ šnasyź kojsodyjtneń jutksto 2/3 peĺkstněde. Istä žo apak aravto promksoś terdtnevi 9 kojsodyjtneń vešemast koräs, konatne pačtit́ istämo promksstont́ promks veticänteń. Apak aravto Atäń Ězemeń promksont́ jutavtomado melent́ teveń ušodycäś kortasy vese kojsodyjtneń marto: promksoń važodemań kevkstematneń, istä žo zärdo dy koso karmi jutavtovomo promksoś. 54-ce sörmadovksoś.  Pek ěräviks meĺtne-kortnematne  — altymań veĺde vajgeleń maksoma baška parcun, konant́ tejsy-aravtsy Atäń Ězemeń promks veticäś. 55-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeń promksoś lovovi važodicäks, buti ějsěnzě lovovit́ 9-de sede lamo kojsodyjt́. Vajgeleń maksomaś pek ěräviks meleń-kortnemań promkssont́ lovovi topavtoviksěks, buti ějsěnzě lovovit́ 12-do a sede alamo kojsodyjt́. 56-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemsě važodema keleś — ěrzäń. 57-ce sörmadovksoś.  Atäń Ězemeś kemeksty ěś meĺputomatneń vajgeleń lamočisě vese uliks kojsodyjtneń peĺde, konat važodit́ promkssont́. 58-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemeń vese meĺputomatne — panžadot lomantneń turtov dy nevtevit́ Inäzoront́ I-vaĺmasont́. 59-ce sörmadovksoś. Aravtoź dy apak aravto promkstněsě vajgeleń maksomaś jutavtovi olästo dy panžado luvso — kedeń kepedeź. Ěŕva kojsodyent́ uli vejke vajgelezě dy vajgelent́ maksni ansäk sonś. №01.2020

27


28

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

60-ce sörmadovksoś. Promks veticänt́, konöveticänt́ ěli kojsodyeń meremast koräs, buti synst melest šnasyź promkssont́ ašticä lomantne, jutavtovkšny salava luvso vajgeleń maksoma baška kevkstemań koräs, kona stävtovi promksoń važodemant́ pingstě. 61-ce sörmadovksoś.  Kojsodyenteń a merevi saems ěś vajgelenzě vajgeleń maksomant́ jutavtomadonzo mejle dy vajgeĺtneń lovomadont́ mejle. 62-ce sörmadovksoś. Ansäk salava vajgeleń maksomaso dy ansäk aravtoź dy apak aravto promkstněsě: • kočkavi Inäzoroś; • purnavi Videkuroś; • kočkavit́ Atäń Ězemeń promks veticäś dy konöveticäś. 63-ce sörmadovksoś. Te Kojluvonteń polavtovkstně teevit́ kojsodyeń 2/3 peĺksněde meĺputovksost veĺde panžado vajgeleń maksoma luvso dy kemekstavit́ Inäzoront́ Meremasonzo. 64-ce sörmadovksoś. Atäń Ězemsěnt́ kemekstaź Ěrzäń raśkent́ kočkavicä kurotneń teemadost-važodemadost Kojluvoś, sovi vijs sonzě kemekstamodo mejle kojsodyjtneń 2/3 peĺkstněde vajgeĺtnesě, Inäzoront́ ked́čeĺkenzě putomado mejle dy Inäzoront́ I-vaĺmasonzo nevtemadonzo mejle.

V-ce peĺksěś

Inäzoroś

65-ce sörmadovksoś. Inäzoroś kočkavi kojsodyeń vajgeleń lamočisěnt́ Atäń Ězemeń baška promksso, konasont́ vankšnovi ansäk vejke kevkstema — Inäzoroń kočkamoś. 66-ce sörmadovksoś. Inäzoroń vejke važodema jutkoś — 3 iet́. Ěŕva ěrzänteń merevi kočkavoms Inäzoroks zäro melezě karmi. 67-ce sörmadovksoś.  Inäzoroks merevi kočkavoms ěŕva lomanenteń, konanteń topodst́ 18 iet́ dy kona a söpi ěrzäń lomaneks ulemačinzě. 68-ce sörmadovksoś.  Inäzoroks ulems merevi ěŕva lomanenteń, konanteń ladit́ te Kojluvont́ 67-ce sörmadovkssont́ teškstaź vešematne, dy konaś sörmadoź ěli jovtaź ladso javolävty Atäń Ězementeń Inäzoroks kočkavoms meĺdenzě. 69-ce sörmadovksoś.  Atäń Ězementeń merevi terdtnems Inäzoroks bažicä lomantneń baška kortamos dy maksnems tenst kevkstemat. Ansäk Inäzoroń kočkamo čistěnt́ Atäń Ězemeś važodi pekstaź važodema luvso, dy ěŕva vejondoń lomaneś, mik Inäzoroks uleme bažicätnejak, a noldavit́ te promksonteń. 70-ce sörmadovksoś. Ods kočkaź Inäzoroś Atäń Ězemeń marto vejsě puty dy kemeksty Inäzoront́ tevs kundamo koeń čint́. 71-ce sörmadovksoś.  Inäzoront́ Valmaksomań, tevs kundamo koeń jutavtoma čiś, sonzě luvoś, kemekstavit́ Atäń Ězemeń meĺputomanzo koräs. Te jutavtoma koent́ koräs polavtomatne kemekstavit́ kojsodyeń 2/3 peĺkstněde panžado vajgeleń maksomast veĺde dy kemekstavit́ Inäzoront́ Meremasonzo. 72-ce sörmadovksoś. Inäzoronteń merevi ušodoms ěś važodemant́ tevs kundamo koent́ jutavtomado mejle, koso son veseń ikele jovty altamo Valonzo. 73-ce sörmadovksoś. Inäzoronteń merevi: • aštems ěrzäraśkent́ kisě, kortams dy vetäms tevt́ sonzě peĺde; №01.2020

• pškalems RF-ń, lija raśkemastoroń kirdivijtneneń dy raśkejutkoń vejsěndävkstněneń ěrzäraśkeń vetämkoeń, ěkonomikań dy kuĺturań koenzě (pravanzo) vanstomań koräs; • ěś merematneń veĺde vetäms-teems raśkemolemant́ tevenzě. 74-ce sörmadovksoś. Inäzoront́ vese Meremanzo dy ěś peĺde panžado javolävtomanzo putovit́ Inäzoront́ I-vaĺmazonzo. Inäzoroń Merematneń dy javolävtomatneń keleś — ěrzäń. 75-ce sörmadovksoś. Inäzoroś ajgevi tevenzě ějstě Promksoń delegattněń 2/3 peĺkstněde vajgeĺtnesě ansäk sestě, buti son vesemeń ikele vid́ksty, kelä, a karmi topavtomo Kirdijuront́ tevputovksonzo, konatne jovtaź te Kojluvont́ 8-ce sörmadovkssont́. 76-ce Sörmadovksoś. Inäzoronteń merevi ěś oläso lotkavtoms važodemant́. Sestě sesk purnavi Atäń Ězemeś dy jutavtovi od Inäzoroń kočkamoś.

VI-ce peĺksěś

Videkuroś 77-ce sörmadovksoś. Videkuros sovit́ kolmo sudijat, sonzě važodemazo teevi-aravtovi Atäń Ězement́ meĺputomaso, konań kemekstasy Inäzoroś. 78-ce sörmadovksoś. Videkuroń sudijaks merevi ulems ěŕva lomanenteń, konanteń topodst́ 18 iet́ dy kona a söpi ěrzä lomaneks ulemačinzě. 79-ce sörmadovksoś.  Videkuroń sudijatneneń a merevi važodems Kirdijuroń lija tarkatnesě, synenst a merevi ulems ěrzäń lija vejsěndävkstněń prävtoń veticä tarkatnesě. 80-ce sörmadovksoś. Videkuronteń merevi: • videstě aravtnems-arsems Kirdijuroń kurotneń jutkso peĺkstamotneń; • mukšnoms-nevtnems te Kojluvont́ set́ kolamotneń, konatneń teiź Kirdijuroń kurotnes ěli ěrzäraśkeń purnavksonteń sovicä lomantne; • vešems Kirdijuroń kurotneń ěli ěrzäraśkeń purnavksont́ peĺde Kojluvont́ kolamotneń lotkavtoms dy vitnems set́ aparo tevtneń, konat teevst́ teń pingsě. 81-ce sörmadovksoś. Videkuroś vankšny ansäk konöv langs sörmadoź penäcämotneń set́ lomantneń peĺde, konatneneń topodst́ 18 iet́ dy konatne a söpit́ ěś ěrzä ulemačidest. 82-ce sörmadovksoś.  Videkuroś kemeksty meĺputomanzo ansäk vemeĺsě (vese kolmo sudijatne). 83-ce sörmadovksoś. Videkuront́ langso arast́ azort, prävtt, son a ašti kińgak ked́ alo dy tenzě merevi nevtems ěś važodemanzo ansäk Promksont́ ikele. 84-ce sörmadovksoś. Videkuront́ meĺputomanzo sovit́ vijs Inäzoront́ I-vaĺmazonzo putomado mejle. 85-ce sörmadovksoś. Videkuront́ važodema škań jutkozo — 6 iet́. Sudijatne a ajgevit́ lijaks, buti ansäk Promksoń delegattněń 2/3 peĺkstněde vajgelest veĺde prädsyź ěś važodemast. 86-ce sörmadovksoś. Videkuroń važodema kelezě — ěrzäń.

Kemekstaź Atäń Ězemeń vasence meĺssamosont́ 2020 ień panžikivoń vasence čistěnt́


ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

29

Публикуем отрывок из книги «Письма далекого друга. Васольялгань сермат» известного украинского финноугориста Ореста Ткаченко. В книге опубликованы письма Ореста Ткаченко одному из лидеров эрзянского национального движения 1980–1990-х годов Маризь Кемаль. И хотя обнародованной корреспонденции уже более 25 лет — при чтении создается впечатление, что украинец пишет о сегоднешних проблемах эрзян, о годе 2020-м.

НАРОД БЕЗ ПОЛИТИЧЕСКИХ ПРАВ —

ЭТО САД БЕЗ ОГРАДЫ О присланной схеме скажу, что она, конечно, интерес­на для общей ориентации, сколько и каких родственных языков есть (имеется в виду схема языкового древа фин­но-угорских народов, взятая из газеты «Родство»). Но взаимоотношения их часто показаны неточно. Вы пра­вы, что напрасно связывают мерянский с марийским. Я  его поместил бы совсем отдельно между прибалтийско-финскими и мордовскими языками. Неправильно поче­м у-то поместили венгерский рядом с хантыйским: ближе  к нему ман-

сийский. Там часто совпадения до мелочей. Так, «три» по-венгерски харом, по-мансийски  — хурум, а по-хантыйски — хэл'эм. У ханты тут как у всех почти фин-ноугров — л: эрз. колмо, фин. колме, эст. колм, а у венг­ров и манси — р-. Очень не понравились рассуждения Солженицына о пра­вах нерусских народов Российской Федерации. Он им ос­ т авляет только право на национальную культуру, понимая  её, по-видимому, очень узко (язык, история, литература,  искусство) и отнимая все политические и, видимо,

эконо­мические права. Ни к чему, кроме ассимиляции и гибели этих народов (только более «гуманными», чем расстрелы и  ссылки 30-х годов и депортация 40-х, методами), это не приведет. Ведь экономика  — тоже часть национальной куль­ т уры. У каждого народа выработались и свои способы веде­н ия сельского хозяйства, и свои ремёсла, и в связи со всем строем жизни свои представления о праве, а это — основа политики, государственности. Из эрзянских источников я узнал, например, об устрашающем способе расправляться с  ворами среди эрзян, в сущности, своеобразной и позорной смертной казни, которая своим примером держала народ в  рамках строгой морали. Уличённого в воровстве проводили  по всему селу с веревкой и Маризь Кемаль. Автор: Олёшь. CC BY-SA 4.0

Шумбрат, Маризь Кемаль! Покш сюкпря сёрмат кис, финно-угрань буень схеманть кис. Кода эрят-аштят? Кодат од кулят тонь улить? Сёрмадок, куш чуросто. Мон свал кенярдан тонь сёрмат саемс. Сёрмадыксэлинь эрзякс седе ламо, зярс ялатеке тень а тееви. Тень кис сёрмадан седе тов рузокс. Эрзянь ильведевкстнэнь коряс вельть монь иля сёвно.

Маризь Кемаль

№01.2020


30

ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

доской, которую он нес. Потом его привязывали к этой доске, поднимали и бросали с ней  на землю. После этого человек терял дар речи и через день-два умирал: видимо, у него отбивало все внутренние  органы. Обычай жестокий, но таковы были строгие воззре­ ния эрзян, таково было их право, юриспруденция. И вот,  ничтоже сумняшеся, Солженицын предлагает превратить  все нерусские народы России в индейцев США, которые будут жить в своих резервациях по общим законам Рос­сии, а им милостиво только подарят право на язык и «изящную словесность». Ну, а если русские решат, что и этого слишком много (ведь в литературе можно разви­в ать

У дома Генриха Бёлля под Кёльном, куда был привезен высланный из СССР А. И. Солженицын. 13 февраля 1974 года / Dutch National Archives

Биографическая справка. Ткаченко Орест Борисович, украинец, родился в Харькове 10 декабря 1925 г. Родители — отец, Ткаченко Борис Данилович, языковед-украинист и переводчик художественной литературы на украинский язык с западноевропейских и русского языков (расстрелянный 23 декабря 1937 г. и посмертно реабилитированный), и мать, Ткаченко (до замужества  — Косолапова) Ольга Яковлевна, с незаконченным высшим филологическим образованием, работавшая стенографисткой в научных учреждениях Харькова — развелись в 1927 году. В 1935 г. мать вторично вышла замуж за Ленского Владимира Николаевича, инженера-монтажника (от него брат Ленский Александр Владимирович, 1937 года рождения, физик по специальности). Вследствие частых переездов родителей, связанных со спецификой работы отчима, вынужден был учиться в разных (восьми) школах. Учился в школе с русским языком преподавания с 1935 по 1945 год, поступив в среднюю школу в Харькове. С 1941 по 1943 год находился с родителями и братом в эвакуации в Свердловской области, в поселках Реж и Нейво-Рудянка. 1 января 1943 г. проходил призывную комиссию при Невьянском РВК Свердловской области, которой был признан негод№01.2020

ным к военной службе (по причине плохого зрения). При возвращении из эвакуации, потеряв много времени и отстав в учёбе, пошёл на производство. Работал на восстановлении Каменского (Ростовской области) химического комбината такелажником и слесарем-трубопроводчиком с марта по август 1944 года. С сентября 1944 года возобновил учебу и летом 1945 года закончил 10 класс Каменской средней школы. Осенью того же года поступил на украинское отделение филологического факультета Харьковского университета, где проучился до осени 1947 года. Осенью 1947 года в связи с переездом родителей из Каменска в Киев перевелся на то же отделение и факультет Киевского университета, который закончил в 1950 году. Во время учёбы проявил интерес к славянской филологии (польскому языку, изученному самостоятельно с помощью учебной и художественной литературы). Принимал участие в работе студенческого научного кружка славянской филологии, где выступил с докладом «Стиль и язык поэмы Адама Мицкевича «Гражина»» (на польском языке). Дипломная работа «Стиль и язык украинского перевода повести Ванды Василевской «Райдуга» («Радуга») («Tec za»)» была также во многом

связана с проблематикой польского языка. В связи с этим был рекомендован в аспирантуру по специальности «славянские языки» при Институте языковедения НАН Украины (тогда — АН УССР), научный руководитель акад. Л.А.Булаховский. В аспирантуре, помимо экзамена по польскому языку как основному, изучил и сдал экзамен как по второму по чешскому языку, важному при изучении истории польского. По окончании срока обучения в аспирантуре в 1953 году принят на работу в Институт языковедения в должности младшего научного сотрудника отдела общего и славянского языкознания. В 1955 г. защитил кандидатскую диссертацию «Очерк истории изъяснительных союзов в польском литературном языке (на материале произведений второй половины XVI века «Zwierciadlo» («Зерцало») Н.Рея, «Kronika polska Marcina Bielskiego» («Польская хроника Мартина Бельского») И.Бельского, «Kazania sejmowe» («Сеймовые проповеди») П.Скарги). В том же году женился на Ларисе Ивановне Прокоповой, от которой два сына: Алексей, филолог, специалист по французскому языку, 1956 года рождения, и Андрей, медик, 1964 года рождения. Л.И.Прокопова — филолог-германист (немецкий язык) и специалист по общему языкознанию


ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

патриотизм, стремление к самостоятельности), то и их будут выхолащивать по-своему... Нет, все это ерунда.  Народ, не защищенный собственным политическим пра­ вом, своей государственностью, не сможет защитить  даже своего языка и культуры. Его язык и культура будут как сад без ограды: приходи любая коза, корова и свинья и объедай, и обгладывай ветки и стволы, подрывай кор­ ни, — защиты нет. Солженицына я уважаю за его «Архипелаг ГУЛАГ» и за  суждения о русской России, но когда он вмешивается в вопросы, о которых не осведомлен, он не только допуска­ет грубые ошибки, но еще (своим авторитетом) очень вре­

дит, в том числе и России. Его высказывания об Украине крайне субъективны, тенденциозны и просто невежественны. Он их оправдывает украинской кровью (но это бред). Для того, чтобы знать историю и культуру народа, надо ей учиться, о ней читать (и не то, что пишут о ней другие, а сам этот народ). Тогда можно, не имея ни капли крови этого народа, судить о его культуре и исто­рии вполне компетентно. Именно поэтому есть множе­с тво случаев, когда чужестранцы, полюбив какой-нибудь народ, преданно ему служили, и наоборот, когда янычары из этого народа, имея 100% его крови, предавали, оплевы­вали и уничтожали его.

(экспериментальная фонетика), доктор филологических наук, профессор (Киевский национальный университет и ряд других высших учебных заведений Киева). С 1953 г. по настоящее время О.Б.Ткаченко работает в Институте языковедения им. А.А.Потебни НАН Украины, сперва младшим, а с 1959 г. старшим научным сотрудником, вначале как славист, а позже как специалист по общему языкознанию. В качестве слависта знакомился со всеми славянскими языками, особое внимание уделив, помимо упомянутых, белорусскому, словацкому, верхнелужицкому, нижнелужицкому, болгарскому. Как филолог-языковед и в особенности специалист по общему языкознанию (специальность, приобретенная позже), обязанный иметь хотя бы общее представление о разных языках, в разной степени, кроме славянских, знакомился с современными европейскими языками (немецким, английским, датским, французским, итальянским, румынским), классическими (латинским, греческим), древнеиндийским (санскритом), литовским, латышским и частично восточными (турецким, арабским). С 1960-х годов всё большее его внимание как исследователя, отодвигая эти многочисленные заинтере-

сованности, привлекли финно-угорские языки, прежде всего эрзянский (эрзя-мордовский), финский, эстонский, венгерский. Научно-теоретическое овладение этими языками, как и более обширные сведения в области других, прежде всего славянских (и индоевропейских), языков, позволили ему написать и защитить в качестве докторской диссертации монографию «Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков» (Киев, «Наукова думка», 1979) в Ленинградском (ныне — Санкт-Петербургском) университете в 1982 году по специальностям: «общее языкознание», «славянские языки», «финно-угорские языки». С 1966 по 1968 гг. принимал участие в составлении и редактировании «Словаря славянской лингвистической терминологии» (Прага, т. 1 (1977), т. 2 (1979)). В 1984 г. получил диплом доктора филологических наук. В 1992 г. получил звание профессора по специальности «теория языкознания». В 1995 г. избран членом-корреспондентом Национальной академии наук Украины по специальности «украинский язык». С 1992 по 1996 год выполнял обязанности заведующего отделом языков Украины Института языковедения НАН Украины. С 1997 г. по настоящее время является заведующим отделом

Итак, все нерусские народы России должны даже для того только, чтобы сохранить свои язык и литературу, бо­роться за тот максимум политических и экономических  прав, которых они могут добиться в данный момент. Это, так сказать, внешняя их крепость. Но должна быть и внутренняя. А ее может создать только  традиция, собранная, записанная и изучаемая, и культ пред­ков, и история. Постоянное повторение и усвоение этого народом оградит его внутренней стеной, которая, пожалуй, еще крепче и надежней той внешней. Надо параллельно с созданием своей инди­видуальности развить в народе солидарность и взаимо­

Орест Ткаченко. Фото из книги «Мерянский язык». Орест Ткаченко. Киев, 1985 общего языкознания того же Института. Участвовал в работе семи (V, VI, IX, X, XI, XII, XIII) съездов славистов и одного (VI) международного конгресса финно-угроведов. Основные направления работы и исследовательские области сосредоточены в изучении историко-типологического языкознания, межъязыковых контактов (в частности, теории языкового субстрата и реконструкции мерянского языка), социолингвистики (социолингвистическая классификация языков и проблема языковой стойкости народов), интерлингвистики (эсперан-тология), что нашло отражение в ряде коллективных работ, в которых он прини№01.2020

31


32

ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

выручку. Почему сейчас у нас очень популярными стано­вятся протестантские учения? А потому, что там людям не обещают счастье в будущем, на том свете, а помогают здесь, на земле. У православной церкви сидят нищие и, унижаясь, просят милостыни: кто даст, а кто и «Бог по­даст!» — и прошел мимо. А у протестантов человек при­ходит на собрание и рассказывает о своих трудностях, и  все считают за честь ему тут же помочь. Вот если восста­ новленная языческая эрзянская религия включит эту важную особенность, — ее полная и близкая победа не­избежна. У евреев это называется помогать Богу (руками людей) творить добро. У них счи-

тается, что не богач благодетельствует бедняка, а бедняк — богача, потому что тем самым он делает его праведным, прокладывает ему путь к Богу. ...Может, иногда и стоит похвалить человека за что-нибудь, но не стоит это делать слишком часто или много. И в этом смысле поражения гораздо более поучительны, чем победы. Воистину силен тот человек и тот народ, который не победил (победить может и дурак по счаст­ливому стечению обстоятельств), а тот, кто потерпев по­ражение, сумел его стойко вынести и превратить в свою новую победу. Самым сильным народом на земле я счи­таю поэтому евреев. Они смогли выдержать три пле-

на: египетский, вавилонский и римский (самый страшный, длившийся около 2000 лет)  — и из каждого выйти каж­дый раз еще более сильными. Именно поэтому их книги (Библия) стали универсальными учебниками жизни для всех народов земли. Особенно поучителен Ветхий Завет (Танах) и еще, может быть, более Талмуд, продолжение Танаха (Тора /Пятикнижие/ + Пророки + Писания). В ста­тьях, которые я надеюсь Вам постепенно присылать, есть и об этом. Кончаю, «ибо во многоглаголании несть спа­сения».

мал участие как один из соавторов: в частности, «Вступ до порiвняльно-iсторичного вивчення слов'янських мов» («Введение в сравнительно-историческое изучение славянских языков»), Киев, 1966; «Исследования по польскому языку», М., 1969; «Исследования по серболужицким языкам», М., 1970; «Фiлософськi питання мовознавства» («Философские вопросы языкознания»), Киев, 1972 (тж. Братислава, 1979 — переиздание на словацком языке); «Современное зарубежное языкознание. Вопросы теории и методологии», Киев, 1983; «Плановые языки: итоги и перспективы (К 100-летию эсперанто)», «Linguistica Tartuensis», Тарту, 1988; «Проблемы становления и развития серболужицких литературных языков и диалектов», М., 1995; «Українська мова. / Eнциклопедiя» («Украинский язык. / Энциклопедия»), Киев, 2000. Является одним из составителей и редакторов 7-томного издания «Етимологiчний словник української мови» («Этимологический словарь украинского языка»), тт. 1–4, Киев, 1982, 1985, 1989, 2003, где ему принадлежит свыше 3000 статей. Является автором монографий: «Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков» (Киев, 1979, 2-е изд. — «По следам исчезнувших языков (Сопоставительно-истори-

ческая (историко-типологическая) фразеология славянских и финно-угорских языков)», Ньиредьхаза, 2002); «Мерянский язык» (Киев, 1985), «Очерки теории языкового субстрата» (Киев, 1989) и двух монографий, сданных в печать, но пока не изданных, — «Українська мова i мовне життя свiту» («Украинский язык и языковая жизнь мира»), Киев, «Спалах» («Вспышка»),

Пивторак, д.ф.н. проф. И.М.Железняк, д.ф.н. Ю.Л.Мосенкис, д-р Имре Пачаи (Венгрия). Читал лекции и проводил занятия в Киевском, Ужгородском, Прикарпатском (г. Ивано-Франковск), Таврическом (г. Симферополь), Московском университетах, Костромском педагогическом университете, в Мелитопольском и Николаевском педагогических институтах. Увлечения: изучение языков; литературное творчество (поэзия), псевдонимы: Олександр Косолапов, Олесь Горленко; публикации: (вместе с М.М.Турчин) в сборнике «Каштановi свiчi» («Каштановые свечи») — подборка «З полону лiт» («Из плена лет»), Ивано-Франковск, 2000; журнал «Березiль» («Март»), Харьков, 1994, № 8; газета «Жива вода» («Живая вода»), Киев, 1990-ые годы. В целом опубликовано около 40 стихотворений. Круг стран и местностей, которые посещал или в которых учился и работал: славянские  — Украина, Россия, Белоруссия, Польша, Чехия, Словакия, Сербия, Словения; страны балтийских народов — Литва, Латвия; страны и автономии финно-угорских народов — Эстония, Венгрия, в Российской Федерации — Мордовия (Саранск), Республика Коми (Сыктывкар).

№01.2020

Орест Ткаченко. Фото из книги «Боги Лесного Заволжья. Путешествие по старым русским рубежам». Николай Морохин. Москва, 2016

272 стр. и «Мова i нацiональна ментальнiсть» («Язык и национальная ментальность»), Киев, «Грамота», 215 стр. В целом ему принадлежит около 226 научных трудов. Подготовил ряд кандидатов наук. Среди учеников и последователей — член-корреспондент НАН Украины, д.ф.н., проф. Г.П.

Шумбрачи, чанстъкак арси Ткаченко Орест, г. Киев — 21.10.94.


ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

33

ЭРЗЯ И СААМИ ЯЗЫКИ ОЧЕНЬ БЛИЗКИ… Эрзя и саами языки очень близки, несмотря на то, что Эрзянь Мастор и Саамию разделяет не менее 3000 км лесов и гористых тундр. Так распорядилась судьба, что мне, эрзе по национальности, посчастливилось жить и работать в Саами — Стране саамов, и открыть для себя удивительно красивый мир этого мужественного и стойкого северного народа, который создал свою страну в скандинавском Заполярье задолго до финнов, норгов, шведов и русских, пришедших сюда по уже давно протоптанной саамской ногою тропе. Север Скандинавии, географически включающий в себя Кольский полуостров, это и есть Саамия, известная другим народам как Лапландия — родина, древний и нынешний дом саамов — северного финно-угорского народа. Мне, тоже финно-угру, были очень интересны финские, саамские и карельские слова, которые встречаются на каждом шагу в топонимике Карелии и Лапландии: Кузема, Кочкома, Пиренга, Ловозеро… Все эти слова звучат очень по-эрзянски, хотя имеют близкое, но далеко не всегда совпадающее с эрзянскими словами значение. Кузема, это вовсе не-эрзянское кузема (залезание, восхождение), а, скорее всего, kuusimaa (kuusi+maa=ель+страна /фин./). Кусс (ссам.)=ель. Куз (эрз.)=ель. Слово ель звучит практически одинаково на финском, карельском и саамском и эрзянском языках. Саамский, карельский и эрзянский языки сейчас находятся, благодаря «заботе» российского государства, в тяжелейшем состоянии. Как в эрзянских селах, так и в саамских, и в карельских, живую речь на языках наших народов услышать своими ушами на улицах уже очень и очень большая редкость, и счастье. Тем более ценны в этих условиях те попытки, которые предпринимаются лучшими представителями этих народов для сохранения живого звучания этих песенно-звонких и непривычных русскому уху финно-угорских языков. Давно уже возникла мысль сделать хотя бы небольшой сравнительный анализ близости-отдаленности саамского и эрзянского языков. Но долго не было какого-либо исходного материала и свободного для этого времени. И вот немного появилось и того и другого. Патриот своего народа, саами Андрей Данилов, живущий в городе Мончегорске, подарил мне ксерокопию редкой книги «Саамско-русский и русско-саамский словарь» Г.М. Керта, изданной в Ленинграде в 1986 году.

И время нашлось — короткий отпуск на юге в санатории с уютным читальным залом. Эти совпавшие условия позволили написать сей небольшой очерк о близости-отдаленности языков двух финно-угорских народов, живущих друг от друга настолько далеко, что без специального интереса практически ничего не знают друг о друге. Государственное образование в РФ поставлено так, что эта информация ни буквой, ни строчкой не представлена ни в одном школьном учебнике. Близкие по языку финно-угорские народы практически ничего не знают о своих древних родственниках, ни о их языке, ни о культуре, ни об истории. Российскому государству, как бы оно ни называлось, Российская империя, СССР, Российская Федерация, по большому счету финно-угорские народы сами по себе никогда не были нужны, не нужны ни их языки, ни их культура, ни их история. Но очень нужны их земли, природные ресурсы их земель, ну и человеческий ресурс этих народов, как рабочая сила. Все мои личные знания о своём эрзянском народе, о других финно-угорских народах, это результат самообразования и выискивания по крупицам этой информации из массы литературы, в которой попадаются разрозненные сведения об истории и культуре наших народов. Однажды, когда в столице кольских саамов, в селе Ловозеро, обсуждались вопросы эрзяно-саамского культурного сотрудничества, директор националь№01.2020

Вежай Эрюш

Тон мезть лапнат, ломань?


34

ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

но-культурного центра Лариса Авдеева по случаю, мимоходом, вспомнила, что в детстве была свидетельницей беседы своего деда, саама, с раскулаченным и сосланным на кольский Север эрзей. Причем каждый, и саами и эрзя, говорили на своём языке, но при этом понимали друг друга. Я отнесся к этому рассказу весьма скептически, с большим сомнением, так как немного знаком с финским языком, и на личном опыте общения с финнами, должен сказать, что эрзя и финн услышат только то, что эрзя и суоми языки похожи в чем-то по звучанию, но смысл сказанного друг другу им понять будет сложновато, за исключением счета или фраз типа «иля тее» (эрз.) = «älä tee» (фин.) = «не делай (рус.)». Так как саамский язык на эрзянский слух фонетически во многом созвучен финскому, то у меня были основания считать, что и беседа эрзи с саамом была бы весьма затруднительна. Но… Это многоточие после «но…» будет прокомментировано в заключении этого очерка. А пока несколько заметок о восприятии на слух эрзянского языка финнами, саамами и наоборот, эрзей — финского и саамского языков. Замечательный человек, писатель и художник финн Свен Локка, послушав, как звучит живая эрзянская речь, с чувством присущего ему юмора говорил мне: — «Вы, эрзя, как-то испортили наш финский язык, ты говоришь как-то похоже по-лопарски (по-саамски), но не совсем…». Я также, шутя, парировал ему: — «Свен, это вы, финны, заметно подпортили эрзянский язык, признанный санскритом всех финно-угорских языков, говорите на эрзянском языке, испорченном шведским влиянием…» Это мнение финна о звучании эрзянского языка. А вот саами, которые слышали эрзянскую речь в документальном фильме «Эрзянь раськень озкс», отмечали, что эрзянский язык для них звучит похожим на карельский, где, в отличие от финского, также есть звонкие согласные и шипящие звуки. Итак, для финна эрзя язык похож по звучанию на саамский. Имеющиеся в эрзянском языке, как и в саамском, звуки «ч» и «ш», которых в финском нет, дают финну основание, услышав эрзянскую речь, предположить, что перед ним его ближайший сосед — саами. Для саами эрзя язык похож по звучанию на карельский. Слыша в эрзянском звонкие согласные, они предполагают, что слышат, скорее всего, карельский, так как в финском звонких согласных нет. Для эрзи саамский язык слышится похожим на карельский или даже финский. Для русских, живущих в Карелии, Ингрии и Саамии, где еще можно изредка услышать финно-угорскую речь, эрзянский язык звучит в ряду финского, карельского и эстонского языков. Иногда они спра№01.2020

шивают ещё: — Это какой-то прибалтийский? — Что, конечно, менее точно. Почему так? Причина в схожей фонетике этих родственных языков и в схожести их словарного состава. Самые популярные в любом языке слова, например, местоимения: я, ты, он (она, оно), на эрзя и саами языках звучат практически одинаково: ЭРЗЯ мон тон сон минь тынь сынь монь тонь сонзэ

СА АМИ мунн то̄нн со̄нн мыйй тыйй сыйй мун то̄н со̄н

РУССКИЙ я ты он, она (оно) мы вы они мой твой его

Поэтому, самая красивая фраза любого языка: — Я тебя люблю! — на эрзя и саами языках звучит очень похоже: — Мон тонь вечктян! (эрз.)  — Монн тонн шопша! (саам.) А теперь перейдем к непосредственному сравнению эрзя и саами языков («эрзянь кель» и «самь килл»). (Прошу читателя, особенно саамского, извинить за написание саамских слов на русской кириллице. Не нашел в компьютере саамской кириллицы, хотя саамской латиницы более, чем достаточно: финских саами два варианта, а также есть норвежский и шведский. Буду благодарен, если кто подскажет, где взять саамскую кириллицу и как её включить в клавиатуру.) Начнем с того, что «человек» на эрзя и саами звучит очень созвучно: «ломань», «ломанесь» (эрз.); «олма», «олмэсь» (саам.). Как уже упоминалось, местоимения на эрзя и саами очень похоже звучат. Сравним названия частей тела человека: ЭРЗЯ коморо пиле пей уло (подбородок) нерь (морда, клюв) кедть кенже верь сельме нилемс (глотнуть) руно кенерьпакарь кирьга (шея)

СА АМИ куэммерь пелльй па̄ннь вуаллнэшш (челюсть) нирр (щека) кӣдт кэ̄ннц вэ̄рр чалльм нялльм — рот роаӈӈҍк карьнэль кэрс (гортань)

РУССКИЙ горсть ухо зуб

руки ноготь кровь глаз тело локоть


ĚRZÄŃ VAL

ЭРЗЯ пелька

| ПО-РУССКИ |

СА АМИ пелльк

РУССКИЙ большой палец руки

Примечание: (фин.) — peukalo. Интересно, что большой палец руки в эрзянском, саамском и финском имеет очень похожее звучание. Этимология этого слова легко проясняется с помощью эрзя и саами языков. «Пеле» (эрз.), «белль» (ссам.) = сторона, т.е это палец, «смотрящий» в сторону от остальных пальцев руки. Сравниваем эрзянский и саамский счет: ЭРЗЯ вейке кавто колмо ниле вете кото сисем кавксо вейксэ кемень сядо тёжа ловкс

СА АМИ эххт куххт коллм нелльй выдт кудт кыджемь каххц аххц лоагкь чудьтя тоафант лоагк

РУССКИЙ один два три четыре пять шесть семь восемь девять десять сто тысяча счёт

Вопросительные слова: ЭРЗЯ ки кинь мезе, мень косо козо, козонь кода косто кодамо, мень мейсь

СА АМИ ке кенн ми, менн касьт коз гу касьт маньтэ мэйт

РУССКИЙ кто чей что где куда как откуда какой зачем

Животный мир: ЭРЗЯ пине лишме (лошадь) коткудав гюв кал карго кутька куцькан ур эрий нумоло мекш ваз карнось (каркала)

СА АМИ пеннэ лиххьм (корова) коттк кюввьт кюлль куррк куцьца куэцькем вуэррев еллей нюэммэль медаш вузь карнэсь (ворона)

РУССКИЙ собака муравей змея рыба журавль щенок орёл белка житель, существо заяц пчела теленок

ЭРЗЯ варака

СА АМИ вурэч

РУССКИЙ ворона

Окружающий мир, природа: ЭРЗЯ перька, перькава иень перть кувака (долгий)

СА АМИ пырр пырр ыгь кугкь (долго)

кудо (дом)

куэдть (вежа — саамское жилище)

куз

кусс

куштань (гнилой, плесневелый)

куцц (гнилой)

кельме керь коське

кэллм кэрр коашшьк

лосьсэ (сильно, о дожде)

лоссэ (тяжело)

лепе

леххьп

латось (плоская крыша, конкр.)

латэсь (ровный)

ки (дорога) каська (подпол) маней (ясный)

кяйн (зимняя дорога) кэськэсьт (между) манн (месяц)

мерьказь (раздавленный)

меррьк (гнилой)

мода (земля)

моадть (ил)

валгонемс (спускаться неск. раз)

вуэлгэннэ (низко)

витесь (правый конкр.)

вуэлькесь (правый)

ундо (дупло) вакссо ведь (вода) ён (удобный) сеск начко нузялды (ленится) чипай (диск солнца) куншка пачк теште эй (лед) тестэ (отсюда)

вуэннк (нора) высьт вэдз (снег) енн (крупный) еськ нюццк нюэзельт (плохо) пеййв кэсск пай тяссьт ай (изморось) тэста (здесь)

эрьвась (каждый, обычный)

аррькэсь (обычный)

сув (туман) вирь

сув (дым) вяррь

Ока (река в Эрзянь Мастор)

ёгк (река)

эй калмо кизэсь (конкр.)

ицц калльм кэссь

аштема (ожидание, стояние)

асст (свободное время)

уксо (вяз)

вуэккьс (сук)

РУССКИЙ вокруг, кругом в течение года

ель

холодный кора сухой

ольха

около, близко

сейчас, тут же мокрый, сырой солнце середина всегда звезда

лес

лед могила лето

№01.2020

35


36

ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

Предметы: ЭРЗЯ койме карь (лапоть) вацяр ой

СА АМИ куаййв каррь (посуда) веччар вуйй

ловномс (читать)

луввьт (саамская песня)

миле лаз (доска) суркс

мелль лоасст (щепка) сурмас

эрьме (достояние, богатство)

аррв (цена)

навола (скользкий) нурдт (дровни, сани) недь сулика уро венч

няввьл (гвоздь) ноарт (нарты) нэдт суле вуэррь вэнс

маны (в позапрошлом году)

маньна (после)

медь ледемс (стрелять) нал

мид людт нюлл

РУССКИЙ лопата молоток масло

весло кольцо

рукоять бутылка шило лодка

мёд пуля стрела

Глаголы, действия: ЭРЗЯ

СА АМИ

арсемс (думать, предполагать)

аррьвдэллэ (угадывать)

ваткамс (сдирать) виев (сильный) валгомс (спуститься) валы (льёт) вачкоди (ударяет) вели (вертится) вий валномс

вадтэ (хлестать) ваймель (бойкий) валас (вниз) валлэ (лить) васстэ (бить) веллэ (подпоясаться) витк воалхэллэ

удомс (спать)

вуадстэллэ (ложиться спать)

ваи (увязает, утопает) укстамс уи (плывет) ойме (душа)

вуаййе (увязнуть) вуаксэ вуаййе (плавать) вуайнэ (дышать)

валаня (гладкий)

вуллэ (строгать, делать гладким)

Велявтомс (повернуть, вернуться)

вяллдэттэ (перекочевать)

нуемс (жать)

нюххтэ (ловить рыбу неводом)

стявтомс автемс (открыть рот) летьке менемс (сорваться) автень айгемс (подвинуть)

цяннкэ авьдэ лэдзэ мэннэ (пойти) ав аййдэ (покрыть)

№01.2020

РУССКИЙ

сила поливать

ЭРЗЯ алтамс (обещать) саламс (красть) удомс вастомс (встречать) вызавтомс

СА АМИ альтнэллэ (подавать) ансэллэ (лишать) вуэдтэ вуэсста (навстречу) вызхэ

вырновтомс (отбросить)

выррьт (течение)

РУССКИЙ

спать натравить

венемемс (потянуться) вэнтэллэ (растягивать) ёвтамс (сказать) ям парь (кастрюля) ёртомс (бросить) лыкнэмс (шататься) лыйнемс (колыхаться) лыкавтомс миемс мерькамс кольгемс хорсо (храпя) козомс костямс кадовомс кулсонемс кеверемс леляй (старший брат) ловномс

еввэ (заявить) яммпар (ведро) еррэ (терять) лыгкнэ (двигаться) лыййвэ (качаться) лыкаххьтэ мигкэ мирьхэ коллкэ коррсэ (храпеть) коссэ кошшктэ кудтъе кулсэ кэрхэллэ лялле (нянчить) лотке

люлякат (гусята)

лёлнэдтэ (выводиться)

ёртомс (бросить) кадомс (оставить) кельмемс каподемс кенеремс

ёртэ (уронить) кадтэ (исчезать) калльме каххьце киркнэ

кершамс (перевязать туго, связать)

кирршэ (терпеть)

нулномс (болтаться) комамс (нагнуться)

нуллэ (распустить) коаммлэ (лечь)

сдвинуть, покачать продать мять протекать кашлять сушить отстать слушать катиться читать

мерзнуть хватать успеть

Человек:

вздохнуть

ставить стоймя открыть мокрый, влажный открытый

ЭРЗЯ лашук (диал.) мель урьва (невестка) уцяска

СА АМИ лашшьк милл вуэррьпень (сестра) вуэссь

РУССКИЙ ленивый память, ум, мысль

сэкс

сэкс

жирная грязь в волосах, на теле

авка (мамка) атя (дед) муст-муст (про себя)

оаххка (бабушка) аджя (отец) мушт (память)

неемс (видеть)

негке (видеть во сне)

нилемс (проглотить) нилемс нувсемс низаня (тёща)

нелльк (голодный) ниллэ нёххкэ нызан (женщина)

счастье

глотать дремать


ĚRZÄŃ VAL

ЭРЗЯ нолсемс недямс нявтемс

| ПО-РУССКИ |

СА АМИ нюаллэ нядзе нюффкэ

РУССКИЙ лизать вцепиться щипать

Представленный даже весьма короткий список сходных эрзянских и саамских слов позволяет сделать некоторые выводы. Слов со сходными основами (корнями) в эрзянском и саамском довольно значительный процент, около 40–50%, что на 10–15% больше, чем процент сходства с финскими словами. Это позволяет предположить, что эрзя и саами не просто долго жили рядом, но и произошли от общих предков, говоривших в прошлом на одном языке. Отделение от общего пранарода у эрзи и саами произошло либо позже, чем отделение финнов, либо финны подверглись в языковом отношении гораздо большему влиянию шведов.

днезвучные ä, y, о, исчезли дифтонги. В саамском «с» чаще переходит в «ш». Легко подверглись изменениям послелоги, наречия. Но самое основное, что сильнее всего изменило мелодику звучания эрзя и саами языков, это изменение окончаний глаголов и существительных при склонении слов. В основном именно это и делает речь эрзи и саами непонятной друг для друга, несмотря на столь большое сходство основ слов. Я имел возможность слушать живую речь саамов. В обычном разговорном темпе она для эрзи не является понятной. Однако совпадение звучания многих бытовых слов, всё же, на мой взгляд, делает возможным понимание эрзи и саами даже при пользовании только родными языками, если речь в их «беседе» идет об элементарных бытовых, повседневных вещах. Свидетелем именно такой «беседы» скорее всего и оказалась когда-то саами Лариса Авдеева. Как давно отделились друг от друга эрзя и саами?

Как происходило отделение саами от пранарода? Кто остался на месте, эрзяне или саами? Скорее всего от общего пранарода отделились под влиянием кочевого скотоводства саами, основным видом хозяйствования которых до сих пор является полукочевое оленеводство. Эрзяне же, перейдя к оседлому животноводству и, прежде всего, к земледелию, скорее всего, оставались более статичными и до сих пор живут в бассейне колыбели всех финно-угров современности — реки Ока, название которой стало слегка измененным обозначением слова «река» на многих языках других финно-угров (юг, йок, йогк йоки, юги), переселявшихся в силу экономических и природных причин на север. Таким образом, саами, с отступлением ледников откочевывали всё дальше и дальше на север, эрзя же оставались практически на месте. За многие века, а может и тысячи лет, расстояние между частями одного и того же народа росло и росло. К настоящему времени оно достигло более 3000 километров. Со сменой многих поколений накапливались различия в фонетике, изменялся словарный состав, как путем нового словообразования внутри каждого вновь формировавшегося народа, так и путем заимствования слов от соседних народов. Каждый народ уже в течение многих веков самостоятельно развивал свой язык, вырабатывал новые, более совершенные формы выражения мысли и описания событий. У каждого народа выработались особенности в грамматике и строе языка. В зависимости от уклада жизни и природных условий менялся словарный запас каждого языка, менялась (или сохранялась) фонетика, порядок словообразования. Наиболее подверженными изменениям оказались глагольные формыслов. В фонетике более подвержены оказались гласные звуки. В эрзянском исчезли (кроме диалектов) пере-

Несмотря на большое географическое расстояние, как ни парадоксально, но исторически не так уж и давно. В период, когда у общего пранарода эрзи и саами уже существовали достаточно развитые производственные и товарно-денежные отношения. И даже когда уже существовала, скорее всего, пиктографическая, письменность. Схожесть слов, имеющих отношение к такой деятельности, подтверждает, что отделение происходило тогда, когда общий пранарод уже много веков занимался животноводством, рыболовством, освоил изготовление и плавание на лодках, когда обмен товарами происходил уже с применением купли-продажи. Это подтверждает схожесть звучания слов, обозначающих — домашних животных, орудий труда, товарно-денежный обмен, оружие: ЭРЗЯ ваз лишме (лошадь) койме вацяр недь миле венч миемс нал

СА АМИ вузь лиххемь (корова) куаййв веччар нэдт мелль вэнс мигкэ нюлл

РУССКИЙ теленок лопата молоток черенок весло лодка продать стрела

Особое значение имеет сходство слов, подтверждающих наличие древней письменности эрзя и саами народов: ловномс — логкэ — читать. Свои слова, имеющиеся в эрзя и саами языках, обозначающие бумагу, а также слова «читать» и «писать» весьма убедительно опровергают принятую в русской историографии версию, что именно русская №01.2020

37


38

ĚRZÄŃ VAL

| ПО-РУССКИ |

Ещё пример интересный, хотя и не имеет отношения к языкам, но имеет прямое отношение к культуре: У эрзянских и саамских женщин сохранился похожий элемент национальной одежды — головной убор замужних женщин. Это эрзянский «панго» (гриб) и саамский «шамшура», название которого звучит очень даже по-эрзянски: «чама» (лицо) + «суре» (нить, повязка). Эрзянские девочки до замужества носили «прясуре» (голова + нить). Ещё один вывод.

Делегация саамов в Висбю, на политической неделе в Альмедалене. Фото: Patrick Trägårdh/SR

колонизация принесла этим народам письменность и грамотность. Оба народа долго жили примерно в одинаковых природных условиях. Это подтверждает созвучие слов, обозначающих животных и явления окружающего мира: вир — вяррь — лес, ур — вуэррев — белка, нумоло — нюэммэль — заяц, сярдо — сэррв — лось. Интересно, что со временем значение одного и того же слова менялось на противоположное или иное: орькс (свирепый) — аррькесь (робкий), лишме (лошадь) — лиххемь (лошадь). Или же, сохраняя схожесть звучания, меняло смысл на близкий: ведь (вода) — вэдз (снег), чурамс (писить) — чурэдэ (журчать), лазт (доски) — лоасст (щепка), эй (лед) — ай (изморозь) нерь (морда) — нирр (щека). Довольно интересные созвучные эрзянские и саамские слова: сэкс  — сэкс  — жирная грязь на теле, волосах, в шерсти; кольгемс — коллкэ — протекать, чурамс (писить) — чурэдэ (журчать); жаль — жаль — жаль; (Удивительно живучее слово. Одинаково звучит как в финно-угорских, так и в славянских языках. Кто его у кого заимствовал?) куйй (саам.) — муж, пуштамс  — пашшьтьтэ  — печь в собственной кожуре, тешкс — тиххт — знак, парррьн (саам.) — юноша, В русский пришло с саамского в виде «парень»?

№01.2020

Если уж настолько близки эрзя и саами языки, разделенные более чем 3000-ми километров и веками, то эта близость позволяет полностью согласиться с теми авторами и исследователями, которые утверждают, что язык эрзи и соседней с ней муромы — это практически один и тот же язык, их различие скорее всего не более, чем диалектное. То есть, мурома говорила практически на эрзянском, либо на диалекте эрзянского, как например, шокша — диалект эрзянского. Между эрзя и саами территориально находились карелы, вепсы, чудь и меря, жившая в непосредственном контакте с эрзей на северо-западе от неё. И если языки карелов, вепсов и чуди, как и саамский, гораздо больше отличались и отличаются от эрзянского, то язык соседней с эрзей мери, если и имел отличия от эрзянского, но в силу географического соседства, он был весьма и весьма близок к эрзянскому, причем настолько, что меря и эрзя могли, вероятнее всего, довольно свободно понимать и объясняться друг с другом, как, например, могут объясниться друг с другом украинец и белорус. Русское пренебрежительное «мерекать», в смысле соображать или болтать на непонятном языке, может иметь отношение как к слову меря, так и к эрзянскому слову «меремс» (сказать). Это слово встречается часто в говорах населения областей, соприкасающихся с эрзей. Вполне возможно, что этот глагол в мерянском звучал также, как на эрзянском. И не отсюда ли название народа «меря»? Таковы некоторые выводы этого ненаучного сравнения близости-отдаленности эрзя и саами языков. Давненько разошлись на пространстве Европы два древних народа — эрзя и саами. Долго не было никаких контактов между ними. Но настало время, когда они вновь открывают себя друг для друга, для своей культуры. Саами побывали на всеэрзянском празднике «Раськень Озкс» в 2004 году. Эрзяне побывали на 1-м съезде саамов. Эрзянская фотовыставка «Эрзянь раськень валдо» работает в национально-культурном центре с.Ловозеро. результатом возобновления эрзяно-саамских культурных контактов явилась и эта статья, которая пусть станет одним из новых маленьких кирпичиков в деле сохранения наших уникальных языков и культур. Эрюш Вежай


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

39

Ěrzätne javolävtyt ́ ěś raśkeń vetämoń kočkavtkuroń sistemadont ́ Situacijaś, konanteń pongst́ ěrzätne, meeĺce SSSRěń škatnestě, istämo, konasont́ uĺneś ukrainań ajgemaś Rossijań imperijań meeĺce ietnestě. Škatnestě, zärdo ukrainań raśkeś türś avoĺ ěś meĺtneń topavtomań kisě, sonenzě savkšnoś türems ěś lement́ kisě, ukrainecěks lovomant́ kisě, raśkeks lovomant́ kisě. Raśkeks ěś keleń dy kuĺturań marto. Assimiläcijaś dy migracijaś neĺgiź ěrzätneń ěś ěrämo tarkant́, sravtniź synst bujtneń Ural pandotnes. Seks, zärdo stäś kevkstemaś raśkeń okrugoń teemadont́, vitnems sonzě uĺneś a šožda teveks. Boĺševiktně sast́ meĺs vejsěndäms ěrzätneń dy mokšotneń, tarkasont́, koso ějstěst uĺneś sede lamo, dy ruzoń kojsě lemdiź te okrugont́ «mordvanseks». Istä 1928-ce iestěnt́ uĺneś teeź «Mordovskij okrug», konatanteń maksyź Ěrzä Mastoroń undoks tarkant́, tiriń modant́, ansäk peĺksěnt́. Sede tov okrugont́ javolävtyź avtonomnoj oblasteks dy avtonomnoj respublikaks. Teči ěrzätneń dy mokšotneń lamoksteś Mordovija respublikasont́ ansäk 40%. Rusifikacijaś veti pränzo azoroks ěrzäń dy mokšoń ěrämokudosost — ěś respublikasont́. Ěrzäń dy ruzoń keĺtne pek a vejket́, stakasto dy kuvat́ apak tonavtne, ěrzänseś ruzonteń a čaŕkodevi, seks lemdäms ěrzäń kelent́ ruzoń dialektěks uleveĺ talak teveks (сумасшествием — ĚV). Teń pingstě lovoms ěrzätneń baška raśkeks Moskovoń dy Saran ošoń činovniktne ězt́ kapša. Ěrzätneń dy mokšoń šabra raśkent́, lemdiź ve lemsě — «mordvaks». Te «raśkent́» uĺnest́ kavto kelenzě (ěrzäń dy mokšoń) dy syń uĺnest́ pek a vejket́. Ansäk te kińgak ěź melävto. 1955 iestěnt́ M. Kolädenkov, sovetskoj filologoś, javolävtyze teorijant́, konań kuvalt kezěreń škatnestě ěrzäń dy mokšoń keĺtneń uĺneś vejsěń juroś dy terdinze veseń tonavtnems te

«mordovskoj» kelenteń, konasont́ kijak se škastont́ ěź korta. Ansäk te idejaś uĺneś marginaĺnojks. Ěrzätneń dy mokšotneń araseĺ melest kadoms tiriń keĺtneń dy ušodoms «mordvaks» kortamont́. Te kelent́ araseĺ gramatikazo, te keĺsěnt́ araseĺt́ kodatkak literaturań taštavkst. Te idejant́ snartnest́ veĺmevtemenzě 1990-ce ietnestě, ansäk teke mezejak ěś lise. «Edinoj mordovskoj jazykeń» teemań «proektsěnt́» lamo ška važodit́ mordvań činovnikeś Aleksandr Luzgin dy Mihail Mosin keĺsodyeś. Politikań tökšmeleks uĺneś dy kadovś kavto raśkestě vejke «narodoń» ičemaś. Koda Sovetskoj Sojuzsont́, istä Rossijań Federacijasont́kak ěrzätne uĺnest́ mokšotnede sede passionarnojks kuĺturań dy politikań ěrämosont́. Koda tešksty Rostislav Martynük, Ukrainasto finno-ugrań sodycäś — ěrzäń dy mokšoń raśkeajgematne avoĺ vejket́, «syń teke ukrainań dy belarusoń raśkeajgemat, koso ukrainań raśkeś te ěrzät, a belarustně — mokšot». Seks te čovorämont́, ěrzätneń (konatneń uĺneś apokške, ansäk ěräza passionarnoj raśkeń intelligencijaś) dy mokšotneń, uĺneś baška tökšmelezě — lavšovtoms ěrzä raśkeń ajgemant́, kona ansäk čačś 1988–1994 ietnestě. Tečiń ěrzä raśkeń ajgemaś kajś 1980 ietneń pesěst, SSSRěń nacionaĺnoj politikań lavšolgavtomań jursont́. Ěrzä raśkeń ajgemant́ ideologijań juroś te politikant́ karšo molemaś, ěrzäń raśkent́ baška raśkeks javolävtomaś. Raśkeks ěś keĺ marto, ěś kuĺtura dy ěrämopinge marto. Sonzě ideologtně, ěrzäń intelligencijaś, promkšnost́ «Čilisema» žurnalont́ redakcijaso. Tesě kortast́ ěrzä raśkeń kuĺturań veĺmevtemadont́, lija finno-ugrań raśketneń marto važodemas vejsěndämodont́, ěś keĺsě tonavtoma sistemań teema perspektivadont́, ěrzäń

pressado dy knigań noldamodont́. Veticäks te intelligencijań kurosont́ uĺneś Mariź Kemaĺ — ěrzäń poětěssa, žurnalist dy foĺkloroń sodyj, kona javolävtś: «kavto keĺt́ — kavto raśket́». Ěrzätne dy mokšotne — kavto baška ětnost, avoĺ kavto subětnost «mordva» ěkzoniment́, koda tonadst́ dy tonavtst́ Rossijań imperijasont́, dy Sovetskoj Soojuzsont́kak. 1989 iestěnt́, Dmitrij Cygankin professoroś, Nikolaj Išutkin žurnalistěś, Mariź Kemaĺ poětěssaś, Grigorij Mihatov dy lija ěrzäń aktivisttně jurovtyź «Veĺmema» raśkelomaneń centrant́, kona bojkasto teevś populärnojks ěrzäń inteligencijant́ jutkso. Sede tov centrań važodemant́ neiź mokšotnejak dy ušodst́ važodeme ěrzätneń marto. Lomantnede lamolgadst́, meĺtne uĺnest́ a vejket́ dy «Veĺmemaś» karmaś lazovomo. Sede sět́mečivtne, Dmitrij Cygankin ikelest, teit́ «Vajgeĺ» organizacijant́, kona kočkize vaseń teveks ěrzä raśkeń kojtneń veĺmevtemant́ dy kelejgavtomant́, a sede radikaĺnojtne jurovtyt́ Ěrzä-mokšoń lomańajgema «Mastorava», kona snartni avoĺ ansäk kojtneń veĺmevtems-vanstoms, tede baška, terävty kortams raśkeń peĺde kirdivient́ marto. «Vajgeĺ» purny ěś peŕkanzo sörmadejtneń, poěttněń, žurnalisttněń, keĺsodyjtneń (vesemede kavksońgemeńška ěräzat tevsěnt́ peĺkssaicät (učastnikt́), dy jonksty №01.2020

Vasilij Bokin ěrzäś «Mastorava jalgakuroń promkssont́. 1990 ień 3–5 taštamkovoń čitne.

«Mordvinizacijaś» koda assimiläcijań instrumentěś. Ěrzä raśkeń ajgemant́ jurozo ěś präń ěrzäks lovomasont́, ěś raśkeń baška raśkeks neemasont́. Raśkeks, kona sülmaź ve keĺsě dy ve mastorso, ěkonomikań domka sülmavkstněsě.


40

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

ěś meĺtneń ěrzäń keleń velmevtemant́ dy kastomant́ langs. Ěrzä-mokšoń «Mastorava» lomańajgemant́ prävtoks teevś avtoritetnoj professoroś dy publicystěś Dmitrij Nad́kin. Veticätneń jutkso uĺnest́ Mariź Kemaĺ, Šaronoń Sandra, Kšumancäń Pirguž, Nujań Vidäz dy znäryja sodavikst ěrzäń aktivistt. Ěś tekšmeleks ajgemaś kočkize «ěräzalgavtoms nacionaleń, socialeń, ojmejaltoń (duhovnoj) dy kuĺturań čačoma-kasoma (развитие) mastoront́, kona teevś jožoěleks ěrzätneń dy mokšotneń turtov… istä, koda sörmadoź SSSRěń Konstitucijasont́

dy Vejsěndäź Raśkeń Organizacijant́ (VRO — OON) Deklaracijasont́ lomaneń topavtomameĺtnede». 1989 ień čadykovoń 14 čistěnt́ uĺneś jutavtoź lomańajgemant́ iniciativań gruppanzo promksoś, kona kemekstyze Mordovskoj ASSRěń Verhovnoj Sovetěnteń pškademant́ meĺkarmavtomatneń (meĺkarmavtoma — требование) marto: 1. Kardams «mordva» psevdo-ětnonimeń tevsputomant́ (использование). 2. Polavtoms raśkelement́ «mordvin» — «mordovka» «ěrzä» -«ěrzänka» dy «mokša» -«mokšanka» langs. 3. Polavtoms «Mordovija» lement́

4.

5.

6.

7. 8.

«Mastorava» langs, konasont́ «Ěrzänija» dy «Mokšanija» bujtne. Maksoms respublikanteń alkuksoń avtonomija raśkeń dy kuĺturań kevkstematneń vitnemasont́. Jutavtoms ěrzä dy mokšo raśkelomaneń lovoma — sörmadstoma vese SSSRěń territorijavant́. Maksoms ěrzäń dy mokšoń keĺtneneń kirdij (государственный) keleń statusont́. Ušodoms tiriń keĺsě tonavtomant́ ěrzäń dy mokšoń raśkeń školatnesě. Ušodoms tiriń kelenteń dy litiraturań tonavtomant́ vese SSSRěń

Один з найбільших фіно-угорських народів РФ заявив про формування системи національних представницьких органів Мордвинізація як інструмент асиміляції. Поява ерзянського національного руху тісно пов’язана із питанням самоідентифікації ерзян як окремого етносу, об’єднаного єдиною мовою і територією, глибокими внутрішніми економічними зв’язками.

кількості населення, зазнаючи подальшої русифікації вже у власній республіці. Оскільки ерзянська мова надто відмінна від російської, і зрозуміти її без наполегливого вивчення просто неможливо, — називати ерзянську мову діалектом російської було б безглуздо. Водночас і Становище, у якому опинились ерзя в період пізнього визнавати ерзян окремою нацією чиновники ані в СРСР, нагадувало український національний рух в Москві, ані в Саранську також не поспішали. Ерзян останні десятиліття Російської імперії, коли украі їх сусідів мокшан у Радянському Союзі вирішили класифікувати як єдиний народ — мордву. Щоправда їнці не просто боролись за реалізацію своїх прав, єдиний народ мав дві різних мови (ерзянську і мока змушені були доводити факт існування окремої української нації, з власною мовою шанську), цілком відмінних одна та культурою. У травні 2020 року український від одної. У 1955 р. радянський аналітичний центр «Прометей» Унаслідок асиміляції і міграцій, філолог М. Коляденков виступив опублікував першу, на нашу ерзянський народ втратив териіз доповіддю у якій обґрунтував думку, коротку історію торію компактного розселення, існування у далекому минулому ерзянського національного утворивши архіпелаг етнічних єдиної спільної основи для ерзянруху. Безумовно, публікація анклавів аж до Уралу. Тому, коли ської та мокшанської мов і запроукраїнського політолога постало питання про створення понував вивчати цю основу як Павла Подобєда демонструє національного округу, визначити окрему мову — мордовську, якою, саме український погляд на його межі було непросто. Більшощоправда, вже ніхто не говорив. окреслену тему. Однак, це робить матеріал особливо вики вирішили об’єднати більші Проте, і ця ідея виявилась маргіцікавим — як для українців, збережені ареали проживання ерзі нальною. Ерзя та мокша не виявили так і для ерзян. й мокші, за старою російською жодного інтересу до переходу на звичкою вважаючи їх одним намордовську мову, адже не існувало ні граматики, ні літературного корпусу цієї мови. родом — «мордвою». Як наслідок, 1928 року з’явивДо ідеї повернулись лише в середині 1990-х років, ся Мордовський національний округ, що частково охоплював корінні землі Ерзянь Мастор (ерз. Країна однак, так і не змогли втілити у життя. Над проектом Ерзян). Пізніше округ перетворили в автономну обстворення єдиної мордовської мови тривалий час працюють мордовський чиновник Алєксандр Лузгін ласть і автономну республіку. Нині ерзя і мокша в та мовознавець Міхаіл Мосін. Мордовії складають разом лише 40% від загальної №01.2020


ĚRZÄŃ VAL

territorijasont́, koso ěrit́ ěrzätne dy mokšotne. 9. Ušodoms ěrzäń dy mokšoń školatnesě raśkeń foĺkloroń tonavtomant́. 10. Ušodoms ěrzäń dy mokšoń ěrämopingeń tonavtomant́ vese Mordovija Respublikań školatnesě dy ěrzäń, mokšoń školatnesě vese SSSRěń territorijavant́. 11. Ušodoms respublikań ruzoń školatnesě ěrzäń dy mokšoń literaturań, foĺkloroń, keleń dy ěrämopingeń tonavtomant́. 12. Panžoms raśkeń teatrat. 13. Noldams ěŕva kovoń literaturań žurnal «Mastorava» ěrzäń, mokšoń dy ruzoń keĺtnesě. 14. Lemdäms Saran ošoń petneń lemtnesě, konat sülmaź ěrzäń dy mokšoń raśketneń ěrämopingest marto, ruzoks kortycä lomantneń marto. 15. Kemekstams ěŕva jonksoń sülmavkstněń set́ ěrzätneń dy mokšotneń

| SÖRMADOVKST |

marto, konat ěrit́ respublikań kordontněń tombale. 16. Topavtoms promyšlennost́sěnt́ dy velesě teveń vetämont́ vańks ěkologijań kojsě. 17. Parolgavtoms Saran ošoń arhitekturant́. 18. Vanstoms ěrämopingeń dy kuĺturań ledstnema teškstněń. 19. Lotkavtoms undoks raśkeń lomatneń respublikasto tuemant́. 20. Lotkavtoms paneź lija tarkasto dy tüŕmasto noldaź lomantneń respublikav samont́. 21. Vetäms internacionaĺnoj trämo-kastoma vese raśketneń konat ěrit́ respublikasont́. «Mastoravant́» karmast́ pštistě säldomo pressaś dy partijnojt́ prävttně, konat čumovtyź sonzě «razžiganie nacionalizma i političeskogo ěkstremizma v Mordovii» čumotevsěnt́. Partijnoj nomenklaturant́ marto konfrontacijant́ langs apak vano,

1989 ień davolkovoń 17 čistě «Mastorava» jutavtyze ěś konferencijant́. Te konferencijaś nevtize, «Mastoravaś», intelligencijań kurynestě, kajś viev politikań jalgakuros. 1990 ień čadykovsto «Mastorava» tejś oficialeń registracija Saran ošoń prävt vetikuroń topavtoma komitetsěnt́. Jalgakuroś ušodś anokstamo ěś vasence promksont́, kona jutaś 1990 ień taštamkovoń 3–5 čitnestě. Faktoń kuvalt te «Mastorava» uĺneś iniciatoroks Vasence Veserossijań «mordovskoj narodoń» śezděnt́, kona ulneś jutavtoź 1992 ień ějzürkovoń 14–15 čitnestě. Ěrzä raśkeń ajgemant́ organizacijaks velävtomaś. Vasence Veserossijań «mordovskoj narodoń sezdsěnt́» ěrzätnede uĺneś «mordvatnede» sede alamo. Syń pškadst́ Śezděń vetämokuronteń dy sonzě topavtomakuronteń ěnäldoma marto: — putoms tevs (использовать) ěrzätnede kortamsto synst «ěrzä» raśkelemest. Ansäk te ěnäldomaś

Московська політика ліплення з нально-культурного відродження двох народів єдиного «мордовськоерзян, їх взаємодії із представниго народу» мала і цілком політичну ками інших фіно-угорських нароскладову. Ерзя, як за радянської дів СРСР, перспективи створення доби, так і в період існування Роповноцінної системи освіти рідною сійської Федерації, виявляли більмовою, розвиток ерзянської преси шу пасіонарність в культурному та і книговидання. Цей осередок інполітичному житті ніж мокшани. телігенції діяв під проводом МаЯк зазначає український фіно-угорізь Кемаль — ерзянської поетеси, рист Ростислав Мартинюк — ерзянжурналістки та фольклористки, ський та мокшанський національні якій належить теза «kavto keĺt́  — руху не є рівнозначними, «їх можна kavto raśket́» (ерз. «дві мови — два порівняти із українським та білонароди»), що визначає ерзян та мокшан як два окремих етноси, руським національними рухами, де українці — це ерзяни, а білоруа не субетноси єдиного народу, си — мокшани». Отже, об’єднання до якого в Російській імперії та ерзян (які мали невеликий, але Дмітрій Надькін — ерзянський лінгвіст і педагог, Радянському союзі застосовувався пасіонарний прошарок національ- професор, доктор філологічних наук, поет екзонім мордва. ної інтелігенції) із мокшанами, Навесні 1989 р., з ініціативи неодмінно послабило б ерзянський націоналізм, професора Дмітрія Циганкіна, журналіста Ніколая який щойно зародився у 1988–1994 роках. Ішуткіна, поетиси Марізь Кемаль, Ґріґорія Міхатова та інших активістів-ерзян було утворено громадський Модерний ерзянський національний рух розвинувся наприкінці 1980-х років на тлі ослаблення центр «Вельмема», що швидко набув популярності національної політики СРСР. Протиставлення цій серед ерзянської інтелігенції. Невдовзі діяльність політиці, проголошення ерзян окремою самодоцентру привернула увагу мокшан, які долучились статньою нацією, з власною мовою, культурою та до його роботи. Вже у розширеному складі частині активістів рамки національно-культурної діяльності історією є ідеологічними підвалинами ерзянського стають затісними, і «Вельмема» переживає розкол. національного руху. Його ідеологи — представники Помірковані члени, на чолі з Дмітрієм Циганкіним, ерзянської інтелігенції, що гуртувались у редакції створюють організацію «Вайгель», що зайнялась віддитячого журналу «Чилисема» (ерз. «Схід сонця»). родженням та поширенням національних традицій, У стінах редакції обговорювались питання націо№01.2020

41


Nujań Vidäz — ěrzäń publicist dy sörmadej. ХХІ pingeń ěrzä raśkeń ajgemant́ lidertněde vejkeś

42

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

śezděnt́ melezěnzě ěź tue. Te karmavtyze ěrzätneń ěräzasto ušodoms anokstamont́ Vesemastortněń fino-ugrań raśketneń Kongressěnteń, kona jutaś 1992 ień davolkovoń 1–3 čitnestě Syktyvkarso. Toso «Mastoravań» delegattně, list́ Kongressěntt́ ikelev kortamos dy javolävtyź ěrzä raśkent́ baška raśkeks dy säldyź «mordva» ěkzonimeń tevsputomant́.

1993 iestěnt́ ěrzä raśkeń ajgemaś teevś organizacijaks. Mordovijań justicijań Ministerstvaś jutavtyze «Ěrzäń Mastor», vejket́ meĺtopavtomatneń dy raśkekastomań kisě Ajgemant́, registracijanzo. Ajgemant́ prävt tökšmeleks uĺneś Ěrzä Mastor Respublikań stävtomaś. Vasence ěskeĺksěks uĺneś kočkaź «Rossijań Konstitucijant́ koräs Ěrzäń avtonomnoj okrugoń teema». Teke ień davolkovsto uĺneś jutavtoź «Ěrzäva», ěrzäń avatneń associacijant́ registracijazo. 1994 iestěnt́ ěrzä raśkeń ajgemaś ušodyze «Ěrzäń Mastoroń», ěś kulälopań, noldamont́. Kulälopań redakcijant́ uĺneś ěś koeń-meleń politikazo, dy ěś publikacijatnesě son apak pele säldś koda respublikań kirdivient́, istä federaĺnoent́kak. 1995 iestěnt́ Nujań Vidäz, «Mastoravań» jurovtycätnede vejkeś, anokstaś dy topavtyze «A.P. Räbov lemsě ěrzäń keleń idema Fondont́», konań prävt tökšmeleks uĺneś ěrzäń keleń populärizacijaś

а більш радикальні засновують Ерзяно-мокшанський громадський рух «Масторава», який опікується не лише національним відродженням ерзі та мокші, але і прагне представлення їхніх інтересів в органах влади. «Вайгель» згуртовує довкола себе письменників, поетів, журналістів, мовознавців (загалом до 80 активних членів) і концентрує свою увагу на проблемах відродження та розвитку ерзянської мови. Ерзяно-мокшанський громадський рух «Масторава» очолив авторитетний професор та публіцист Дмітрій Надькін. Його соратниками стали Марізь Кемаль, Шарононь Сандра, Кшуманцянь Пірґуж, Нуянь Видяз та низка інших відомих ерзянських активістів. Своєю метою рух задекларував «активізацію національного, соціального, духовного і культурного розвитку краю, що став батьківщиною для ерзян і мокшан… у відповідності до Конституції СРСР та загальної Декларації прав людини ООН». 14 квітня 1989 р. відбулись збори ініціативної групи громадського руху, на яких було ухвалено звернення до Верховної Ради Мордовської АРСР із такими вимогами: 1. Скасування псевдо-етноніму «мордва». 2. Заміна національності «мордвин» — «мордовка» на «ерзя» — «ерзянка», «мокша» — «мокшанка». 3. Заміна назви «Мордовія» на «Масторава» з національними областями «Ерзянія» та «Мокшанія». 4. Надання республіці повної автономії у вирішенні національно-культурних питань. 5. Проведення перепису ерзянського та мокшанського населення на всій території СРСР. №01.2020

dy sonzě ěrämoń vese jonkstněsě tevs putomaś dy kelejgavtomaś. Fondoś ušodyze Ěrzäń keleń čiń jutavtomant́ dy važodś znäryja noldamoń proektněsě. Teke iestěnt́, Kšumancäń Pirguž, «Mastoravań» jurovtycätnede vejkeś, odkstovtyze Raśkeń Ozksoń jutavtomant́. Ěrzä raśkeń ajgemant́ liś sülmavoms Vejsěndäź Raśkeń Organizacijant́ (VRO — OON) marto. 1995 iestě, ějzürkovoń 23 čistěnt́ Saran ošso jutaś Vasence ěrzäń Inekužoś, konasont́ promst́ 98 delegatt Rossijań regiontněstě. Kortamotneń ušodynze Ěrüšoń Vežaj poětěś. Delegattně kemekstyź ěś raśkeń «ěrzä» lement́, mejsě teiź «mordvań śezdtněń» avoĺ legitimnojks. Śezděń organizatortně pškalest́ avoĺ ansäk mokšotneń, dy ěrzätneń peĺdejak, ěrzäń melent́ apak kevkstne. 1999 iestě, Mordovija Respublikaso, Ignadbueń Čukal velesě, Raśkeń Ozksoń jutavtomsto, Atäń Ězemeś kočkize Inäzoroks Kšumancäń Pirgužoń.

6. Надання ерзянській та мокшанській мовам статусу державних мов. 7. Запровадження викладання рідними мовами в ерзянській та мокшанській національних школах. 8. Запровадження викладання рідної мови та літератури на території всього СРСР за місцем проживання ерзі та мокші. 9. Запровадження викладання в ерзянських та мокшанських школах національного фольклору. 10. Запровадження викладання історії ерзяно-мокшанського народу в усіх навчальних закладах республіки, а також в ерзянських та мокшанських школах на території решти СРСР. 11. Запровадження викладання у російських школах республіки ерзя-мокшанської літератури, фольклору, мови та історії. 12. Створення національного театру. 13. Створення літературно-художнього місячника “Масторава”, що видаватиметься одночасно ерзянською, мокшанською та російською мовами. 14. Перейменування головних вулиць Саранська на назви, що пов’язані з історією ерзя-мокшанського народу і місцевого російськомовного населення. 15. Встановлення усесторонніх зв’язків з ерзянами та мокшанами, які мешкають за межами республіки. 16. Досягнення екологічно чистого промислового і сільгоспвиробництва. 17. Вжиття заходів для надання нормального архітектурного вигляду Саранську. 18. Сприяння збереженню пам’яток історії та культури.


2000 vasence ietnestě Moskovoś ěś kadrań resursoks teize mokšoń raśkent́, son uĺneś sede lojaĺnojks, federaĺnoj centrań kunsolycäks. Pirguž Inäzoroś sovi konfrontacijas respublikań prävttněń marto. Vese ěrzä raśkeń ajgemaś teevi federaĺnoj centrant́ turtov a večkeviksěks dy ěrzäń ajgemanteń putyt́ «rusofoboń» dy «ěkstremistěń» tešks. Ěrzätneń a noldyt́ kuläń sravtnemapeĺtnes, aktivistněń kardyt́ avoĺ ansäk Saran ošso, dy veletnesějak. 2004 iestěnt́ Atäń Ězemeś kemekstynze Inäzoront́ dy Atäń Ězement́ meĺtopavtomatneń (pravatneń). 2000 ietneń kuvalt Ězäń Inekužoś kemekstaś znäryja meĺssamot dy topavtoź tevt́, jutksost: 1. Ěrzäń avtonomijań Rossijań Federacijaso teemadont́ karmavtoma. 2. Putoź säldomań pitne Rossijań Federacijań nacionaĺnoj politikanteń. 3. Mordovija Respublikań prävt vetikuroń säldomat ěrzätneń baška raśkeks a lovomant́ kisě.

| SÖRMADOVKST |

4. Kirdivień säldomat Ěrzäń Mastor kulälopant́ lepštämotneń-pansematneń kisě. 5. Kšumancäń Pirgužoń nežedemazo Inäzoroks važodemasont́. 6. Javolävtś Atäń Ězemeń dy Inäzoroń instituttněń nežedemado. Ěrzätneń dy mokšotneń jutkso vievgadś antagonizmaś. Lamot ěrzätnede karmast́ lovomo mordvinizacijań politikant́ koda assimiläcijań instrument, konasont́ mokšotneneń maksoź vetiicä tarkaś. Seet́stě teevkšnest́ karšostämotne ěrzätneń dy Rossijań pravoslavnoj ceŕkuvant́ jutkso. Intelligencijaś karmaś velävtomo pravoslavijastont́ Ineškipazněń kememas — raśkeń politeističnoj religijanteń, panteizmań ělement marto. Mordvań eparhijaś (RPC) agressija marto vasttyze tiriń ěrzäń religijań velmevtemanzo. Teń pingstě, ěrzä raśkeń ajgemań lidertně seed́stě čumovtyt́ proavoslavnoj ceŕkuvant́ ěrzä raśkeń lomantneń ruzoks velävtoma-

19. Зупинка міграції корінного населення з республіки. 20. Зупинка напливу до республіки депортованих та засуджених осіб. 21. Сприяння інтернаціональному вихованню всіх національностей, які мешкають в республіці. «Масторава» стала об’єктом гострої критики преси та партійного керівництва, що звинуватили її в «розпалюванні націоналізму та політичного екстремізму в Мордовії». В атмосфері прямої конфронтації із партійною номенклатурою 17 грудня 1989 р. «Масторава» провела свою конференцію, що засвідчило її перетворення із гуртка інтелігенції у впливове суспіль-політичне товариство. У квітні 1990 р. «Масторава» одержала офіційну реєстрацію у виконавчому комітеті Саранської міської ради. Товариство розпочало підготовку до свого першу з’їзду, який відбувся 3–5 серпня 1990 р. Фактично «Масторава» стала ініціатором проведення І Всеросійського з’їзду мордовського народу, що відбувся 14–15 березня 1992 р.

43

Kšumancäń Pirguž — ěrzä raśkeń ajgemań teveńdej, meĺtopavtomań idicä. Ěrzä raśkeń Inäzor (1999–2019). 2014 ień davolkovsto ine teveń kisě ěrzä raśkeń velmevtemasont́ uĺneś kazneź T.G Iĺves, Ěstěń Mastoroń Prezidentěnt́ peĺde, vetece stupeneń Marija Modant́ Hröstoń Ordensěnt́ (№ 1108)

sont́ dy lemdit́ Moskovoń patriarhijant́ «Kremläń imperijań instrumentěks». 2007 iestěnt́ Mordovi Respublikań, Ignadbueń Čukal velesěnt́, Raśkeń Ozksoń jutavtomsto teevś konflikt Ineškipazněń kemicätneń dy Mordovija Respublikań prävttněń (RPCěń poptněń marto) jutkso. Tuvtaloks uĺneś respub-

їх національну самоназву — ерзя. Ігнорування цієї вимоги підштовхнуло ерзянських делегатів взяти активну участь у підготовці І Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів, що відбувся 1–3 грудня 1992  р. у Скитивкарі. Делегати-ерзя від товариства «Масторава» публічно виступили на Конгресі із промовами, у яких задекларували свою приналежність до окремої ерзянської нації і засудили використання екзоніму «мордва». У 1993 р. ерзянський національний рух набув організаційного оформлення. Міністерство юстиції Республіки Мордовія зареєструвало Рух за рівноправ’я та розвиток «Эрзянь Мастор» (ерз. «Країна

ЗА ДЕК ЛАРУВА ЛИ СВОЮ ПРИНА ЛЕЖНІСТЬ ДО ОКРЕМОЇ ЕРЗЯНСЬКОЇ НАЦІЇ

Організаційне оформлення ерзянського національного руху. На І Всеросійському з’їзді мордовського народу (14–15 березня 1992 р.) ерзя опинились в меншості, і були вимушені звернутись до Ради з’їзду та його виконкому з проханням використовувати щодо ерзян №01.2020

Делегати І Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів, 1–3 грудня 1992 р. м. Скитивкар, Республіка Комі

ĚRZÄŃ VAL


Boläeń Syreś́ dy Ěrüš Vežaj finno-ugrań raśketneń VІ śezděń piketsěnt́. 2012 ień taštamkovoń 5–7 čitne, Šiofok, Ugrań mastor

44

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

likań kirdivień meĺspramoś: jutavtoms Raśkeń Ozksont́ avoĺ Maarsont́, koda sval, a viŕ čiresěnt́, dy od formatso, ruzoń populärnoj muzykań transläcijań kištemań-moramoń kunsoloź. Iznämoś topodś ěrzätneneń, synst lidertně promst́ scenant́ langs dy töžat dy töžat lomantneń ikele ašteź lemdiź ruzoń keĺsě moramotneń dy pškadematneń «farsoks» dy ěrzäń ušmantněń, konat kalmaź Maaront́ alo, naŕgamoks. Ěrzätne kadyź «oficiaĺnoj prazdnikent́» dy jutast́ Maaront́ vakss, koso prädyź ěś oznomatneń. Konfliktěnt́ sedejak pštilgavtyze teskeń

RPCěń uretneń agitacijaś Raśkeń Ozksoń jutavtomant́ karšo. Te pšti polemikaś ěrzäń intelligencijant́ dy pravoslavijań poptněń jutkso, valovś Inealtymas dy kuläń sravtnemapeĺtneń lopazost. 2010 ietnestě ěrzätne kelemtiź ěräza raśkejutkoń kompanijant́ ěś ěrzäń lemsě ěś raśkeń lemdämodont́ dy snartnest́ sülmavomo lija finno-ugrań raśkeń ajgematneń marto. Ěrzätne jutavtst́ piket Vese mastoroń finno-ugrań raśketneń VІ śezdsěnt́, kona jutaś 2012 ień taštamkovoń 5–7 čitnestě Šiofok ugrań ošsont́. Šiofoks saś ěrzäń delegacijaś, kona Azur otěĺsěnt́, anokstaś dy jutavtś piket. Synenst ěź tue melezěst ěrzätneń dy mokšotneń, kavto raśkeń peĺde, vejke delegacijań samoś, sejak «mordovskoj narodont́» peĺde. Ěrzätne javolävtst́ synst delegacijant́ Kongressěv a noldamodont́ dy čumovtyź te tevsěnt́ Moskovont́. Kavto ějstěst, Boläeń Syreś dy Ěrüš Vežaj, oršast́ panart, ěrzä raśkeń simvolika marto, kepediź oteleń holl-

Ерзян»). Головним завданням руху проголошено створення Республіки Ерзянь Мастор. Першим кроком на шляху до цієї мети було названо «Утворення у відповідності до Конституції РФ Ерзянського автономного округу». У грудні того ж року зареєстровано асоціацію ерзянських жінок «Эрзява». Наступного, 1994 року, ерзянський національний рух започаткував видання власної газети «Эрзянь Мастор», яка вирізнялась своєю незалежною редакційною політикою та гострою критикою як республіканської, так і федеральної влади. У 1995 р. Нуянь Видяз, один із засновників товариства «Масторава», зареєстрував Фонд порятунку ерзянської мови ім. А.П. Рябова, головним завданням якого стала популяризація ерзянської мови та розширення сфери її використання. Фондом було започатковане відзначення Дня ерзянської мови та низку видавничих проєктів. Того ж року ще один співзасновник «Масторави» Кшуманцянь Пірґуж відродив традицію ерзянських молінь Раськень Озкс. Ерзянський національний рух зміг встановити контакти із ООН. 23 березня 1995 р. в Саранську відбувся І Конгрес ерзянського народу, в роботі якого взяли участь 98 делегатів від різних суб’єктів Російської Федерації. Засідання конгресу відкрив поет Ерюш Вежай. Делегати ухвалили декларацію про офіційну назву ерзянського народу, чим поставили під сумнів ле-

sont́ ěrzäń koctont́ dy pižgalest́ «Ěräzo Ěrzäń raśkeś! » Finno-ugrań raśketneń Konsuĺtativnoj komitetěń prävtoś, Valerij Markov, vid́kstaś ěrzätneń peĺde sörmatneń lovnomadont́ dy net́ sörmatneń Mordovijań kirdivienteń kučomadont́. Tede mejle «mordvań» kirdivieś sonś kočkize, kiń kučoms Kongressěnteń dy kiń a noldams. «Istät problematne avoĺ ansäk ěrzätneń — jovtaś Markov — istä uĺneś udmurttněń dy maritneń dy sonenzě, Markovněń, te delegatoń kočkamo sistemaś melezěnzě a tui. Boläeń Syreś dy Kirdijuroń stävtoma. 2019 ień kizěstěnt́ ěrzätne tejst́ apak učoń ěskeĺks — kočkiź Inäzoroks diasporań avtoritetěv teveńdeent́. Kočkaź uĺneś Ukrainań graždaniněś, Ukrainań ušmanvijtneń podpolkovnikeś, dy ruzoń-ukrainań tortingent́ veteranoś Boläeń Syreś, konatanteń ěrzätne karmavtst́ kortamo-teeme lija raśketneń marto ěrzä raśkent́ peĺde. Inauguracijaś uĺneś jutavtoź Kevošso (Kyjiv). Nejke

гітимність мордовських з’їздів, організатори яких виступали від імені не лише мокшан, але й ерзян. У 1999 р., під час проведення Раськень Озкс (ерзянського моління) у селі Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія, ерзянські старійшини обрали Кшуманцянь Пірґужа інязором (головним старійшиною) ерзянського народу. На початку 2000-х Москва у своїй кадровій політиці в Республіці Мордовія зробила ставку на мокшан, як на більш лояльний і прихильний до федерального центру корінний народ. Інязор Пірґуж входить у відкриту конфронтацію із республіканським керівництвом. Весь ерзянський національний рух потрапляє у немилість федерального центру та одержує тавро «русофобського» і «екстремістського». Ерзян позбавляють доступу до ЗМІ, національним активістам створюють штучні перепони у веденні просвітницької роботи не лише в Саранську, але й у сільській місцевості.

ДЕЛЕГАТИ У ХВА ЛИЛИ ДЕК ЛАРАЦІЮ ПРО ОФІЦІЙНУ НА ЗВУ ЕРЗЯНСЬКОГО НАРОДУ

№01.2020

У 2004 р. Атянь Езєм (ерз. «Рада Старійшин») визначив повноваження інязора та повноваження старійшин. Протягом 2000-х років Конгрес ерзянського народу ухвалив низку документів, у яких: 1. Вимагав утворення ерзянської автономії у складі Російської Федерації. 2. Дав гостру оцінку національній політиці Російської Федерації.


ĚRZÄŃ VAL

tede mejle Inäzoroś syrgaś Tallinn ošov, koso vastovś ěrzäń diasporant́ marto, ěstěń politiktněń marto, raśkeń teveńdejtněń dy žurnalisttněń marto. Interv́jusont́, kona uĺneś maksoź «Eesti Päevaleht» targokulälopanteń, Syreś javolävtś: «Son saś Ěstěń mastors avoĺ sedejrizněmań vešneme ěstněń peĺde, konat vannyt́ langozonzo teke muzeeń ěksponat langs, son saś lelätneń-jalakstněneń lezdamost meĺga». Boläeń Syreś ěräzasto vešni ěś raśkent́ turtov lija mastortněń nežedemant́-kirdemant́. Kuläń sravtnemapeĺtnestě sodavi sonzě kontaktněde ukrainań, ěstěń, litvań politiktněń marto, Rossijań Federacijań raśketneń ajgemast marto. Inäzoroś ěri Ukrainaso, koso važodit́ znäryja ěrzäń diasporant́ kurot: Kevošso, Odesaso, Hersonso…, konat nežedit́ ěś liderěnt́ dy lezdyt́ važodemasonzo. «Prometěeń» informacijanzo kuvalt, čadykovsto Boläeń Syreś dy sonzě Sekretariatozo anokstast́ ěrzä raśkeń kočka-

| SÖRMADOVKST |

vtkurotneń kočkamodo dy važodemado Kojluvoń proekt. Te dokumentsěnt́ koto peĺkst, konatnesě teškstaź ěrzä raśkeń ajgemań tökšmeĺtne dy karmavtomatne, sonzě prävt vetikurotne, synst topavtomameĺtne dy strukturaś. Dokumentěnt́ kuvalt ěrzä raśkeń ajgemant́ veti Promksoś kozoń kočkavit́ delegattně ěrzäń meĺkurotneń (partijatneń) dy lomańkurotneń-vejsěndävkstněń peĺde. Promksoś kočki Atäń Ězem, kona važodi Promksoń jutavtoma škatneń jutksto dy kočki Inäzoront́, kona kortytei ěrzä raśkent́ peĺde. Karminderäjt́ Ěrzäń Mastoroń modatneń langso juridičeskojt́ ěli politikań (policijań) kardamot ěli ameremat ěrzä raśkeń kojkurotneń dy ěrzäń vejsěndävkstněń turtov, — Inäzoroś noldy baška Merema, konańsěnt́ javolävty Promksont́ a terdemadont́ dy net́ tuvtaltněde. Zärdo istämo Meremaś lisi, Promksont́ tarkas karmi važodeme Atäń Ězemeś sems, zärs Inäzoroś od Meremasonzo a javolävty

sedikele ledstäź kardamotneń-amerematneń araśčidest. Promksont́, Atäń Ězement́ dy Inäzoront́ tökšmeleks aravtoź ěrzä raśkeń, politikań, ěkonomikań dy kuĺturań meĺtopavtomatneń idemaś, baška meĺtopavtoma ěś ěrzä mastoroń stävtoma ěś ěrzäń ěrämo tarkatnesě. Ramazan Alpaut, «Ideĺ. Realii» kulälopań žurnalistěś, jutavty paralleĺ ěrzäń dy krymeńtataroń raśkeń kočkavtkurotneń jutkova. Promksoś te koda Kurultaeś, Atäń ězemeś — Medžlis, Inäzoroś — Medžlisěń prävt. Vese vejsě te sistemant́ lemezě — Kirdijur. Istä ěrzätne jovtyź melest «nacionaĺno-kuĺturnoj sitemasont́», konań vetit́ Kremlästo, a ěrävomodont́. Teči Rossijaś ěri politikań turbulentnosteń uslojtnesě. Kirdijuroń teema škaś uĺneś kočkaź a istäk. Boläeń Syreś ěräzasto puty tevs ěrzätneń marto kommunikacijaks socialeń altymatnesě važodemant́ dy videopškadematneń, konatnesě lamo

Нуянь Видяз — ерзянський публіцист та письменник. Один із лідерів ерзянського національного руху ХХІ століття

3. Розкритикував керівництво Республіки Мордовія через постійні заперечення існування ерзян як окремого народу. 4. Засудив судові переслідування незалежної газети «Эрзянь Мастор». 5. Підтримав діяльність Кшуманцянь Пірґужа на посаді інязора. 6. Висловив довіру та повну підтримку інститутам Атянь Езєм та Інязора. Антагонізм між ерзянами та мокшанами посилився. Багато ерзян почали сприймати політику мордвинізації як інструмент асиміляції, у якому мокшанам відведена провідна роль. Загострились протиріччя ерзян із Російською православною церквою. Інтелігенція майже одностайно відмовляється від православ’я та повертається до інешкіпазії — національної політеїстичної релігії з елементами пантеїзму. Мордовська єпархія РПЦ досить агресивно сприймає сам факт відродження традиційної релігії ерзян. Водночас, лідери ерзянського національного руху нерідко публічно звинувачують православну церкву у зросійщенні ерзянського народу і називають Московську патріархію «імперським інструментом Кремля». У 2007 р. в селі Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія під час проведення Раскень Озкс стався конфлікт між послідовниками інешкіпазії з одного боку та керівництвом Республіки Мордовія та духовенством РПЦ з іншого. Приводом для конфлікту стало перенесення республіканською владою святкувань зі священного кургану Мааре до

45

галявину біля лісу, а також новий формат відзначення: розважальне дійство із російськомовною популярною музикою. Як наслідок — ерзянські лідери захопили сцену і публічно, перед тисячами присутніх, назвали російськомовні пісні та виступи російською мовою «фарсом» і «наругою над пам’яттю ерзянських воїнів, які поховані у священному кургані Мааре». Ерзя масово залишили офіційне свято і перейшли до Мааре, де звершили свої молитви. Ще більшої напруги у конфлікт додала агітація місцевого духовенства РПЦ проти відзначення свята Раскень Озкс. Гостра полеміка між ерзянською інтелігенцією та православним духовенством вилилась в інтернет і №01.2020


46

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

säldomat koda mordvań, istä federaloń kirdivient́kak. Te säldomanteń tuvtaltněde meeĺce škastont́ pek lamo. Lisi ěrzätneń stävtoms dy kepedems ěś politikań subjektnostent́? Kodat perspektivanzo te raśkeajgemant́? Net́ kevkstematneń langs veńksěś maksovi koda Kirdijuroń Rossijań Federacijaso važodemasont́, istä Inäzoront́ diplomatoń tevtnesějak. Vejkeś mastorütkoń nalksicätnede — te Ukraina. Tedideń jakšamkovsto Boläeń Syreś pškadś Jaśko Elizavetaneń, Evropań Vetikuroń Parlamentěń Assamblejasont́ ukrainań delegacijań prävtonteń, Ukraina raśkeń deputatonteń. Ěś sörmasont́ Inäzoroś ěnäldy ukrainań deputatont́ ikele «putoms tevs deputatoń statusont́ Rossijań Federacijań finno-ugrań raśketneń idemga, lomaneń jurovtycä meĺtopavtomatneń vanstomga». Ansäk mastorütkoń politikaś te se, mezes a čaŕkodi Zelenskij Vladimirěń politikań komandaś. Zärdo ukrainań

Boläeń Syreś dy amerikań finno-ugrań sodyj Džek Rütter, Ěstěń mastor, Tallinn oš, 2019 ie. Sörmadycäś: Hiki Laan

diplomatijaś lisi politikań komasto — teči jovtams pek staka. Paräk, ukrainań raśkent́ a lisi putoms tevs Rossijań lavšočint́, kona anokstaź vese mastortněń pandemijasont́, modaoeń viška pitnesěnt́ dy Rossijań potmopolitikań krizissěnt́. Ansäk te a lotkavtsy Rossijań

на шпальти місцевих друкованих видань. У 2010-х роках ерзяни розгорнули активну міжнародну кампанію за визнання себе окремим самодостатнім народом і спробували налагодити контакти із представниками інших національних рухів фіно-угорських народів. Ерзя пікетували VІ З’їзд Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів, що проходив з 5 по 7 вересня 2012 р. в угорському місті Шиофокю. На з’їзд прибула делегація ерзян, яка пікетувала готель “Азур”, у якому проходили засідання Конгресу. Ерзя були невдоволені формування єдиної делегації “мордовського народу”, а не

Ерзянське обрядове свято Раськень Озкс. Церемоія запалення штатола. Село Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія, 2019 р. Автор фото: Валюня

№01.2020

undoks raśketneń, konat lovit́ krizisěń škant́ šansoks velävtoms lomańks ěrämont́, putoms tevs situacijant́ — kadyk sojuznikteme. Pavlo Podobed, CDBS «Prometěj», analitik

окремих делегацій ерзі та мокші. Учасники пікету заявили, що їх було не допущено до роботи Конгресу через тиск Москви. Двоє активістів: Сиресь Боляєнь та Ерюш Вежай, вдягнуті у футболки із національною символікою, розтягнули в холі готелю великий ерзянський прапор та скандували ерзянською “Слава Країні Ерзян!”. Очільник Консультативного комітету фіно-угорських народів Валєрій Марков був змушений виправдовуватись, однак визнав, що заявку ерзян одержали, переслали владним структурам Республіки Мордовія, а мордовська влада вже сама вирішувала кого слід відправляти на Конгрес, а хто недостойний їхати на високий представницький форум. Також В. Марков висловив незадоволення системою відбору делегатів, адже схожі з ерзянськими були проблеми й в делегатів від марі та удмуртів. Сиресь Боляєнь і формування Кірдійюр. Улітку 2019го ерзя зробили неочікуваний крок — обрали своїм головним старійшиною авторитетного діяча з діаспори. Ним став громадянин України, підполковник ЗСУ та ветеран російсько-української війни Сиресь Боляєнь, якому ерзяни доручили представляти народ перед міжнародною спільнотою. Після інавгурації старійшини, яку ерзянська еміграція провела в Києві, він вирушив до Таллінна, де зустрівся з представниками ерзянської діаспори, естонськими політиками, громадськими діячами та журналістами. В інтерв’ю тижневику «Eesti Päevaleht» Боляєнь заявив, що «приїхав до Естонії не в пошуках співчуття естонців, які дивляться на нього як на предмет музейної


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

експозиції, він приїхав до братів із закликом про допомогу». Сиресь Боляєнь активно шукає міжнародної підтримки для свого народу. Із повідомлень в ЗМІ відомо про його контакти із низкою українських, естонських та литовських політиків, а також із національними рухами інших корінних народів РФ. Ерзянський Інязор постійно перебуває на території України, де знаходиться одразу кілька осередків ерзянської діаспори, що одностайно підтримують політичний курс свого лідера: у Києві та Київській області, в Одесі та Херсоні. За інформацією «Прометея», Сиресь Боляєнь та його найближче оточення в Україні, у квітні 2020 року підготували проєкт Положення про створення та функціонування національних представницьких органів ерзянського народу. Цей документ містить шість розділів, у яких визначено цілі та завдання національного руху, його керівні органи, їх повноваження і структуру. Згідно документу керівництво національним рухом здійснює Промкс — з’їзд делегатів від ерзянських політичних партій та громадських об’єднань. З’їзд формує Атянь Езєм, що діє між скликаннями Промксу і обирає Інязора  — головного старійшину, який представляє ерзянський народ та виступає від його імені. В разі існування законодавчих обмежень на створення і функціонування національних партій (така заборона існує в законодавстві РФ) — повноваження Промксу перебирає на себе Атянь Езєм. Головним завданням Промксу, Атянь Езєм та Інязора є забезпечення і захист національних, політичних, економічних і культурних прав ерзянського народу, зокрема права на національно-державне самовизначення на своїй національній території. Журналіст «Idel.Реалії» Рамазан Алпаут проводить паралель між ерзянською та кримськотатарською системою національних представницьких органів. Промкс можна порівняти із Курултаєм, Атянь Езєм із Меджлісом, а Інязора — із Головою Меджлісу. Разом вся система національних представницьких органів називається Кірдійюр.

Спілкування двох старійшин: Аношонь Тумая та Нуянь Видяза під час Раськень Озкс. Село Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія, 2016 р. Автор фото: Валюня

для такої критики не бракує. Чи вдасться ерзянам підвищити власну політичну суб’єктність? Які перспективи їхнього національного руху? Це залежить як від ефективності роботи Кірідійюр на території Російської Федерації, так і від успішних дипломатичних дій інязора. Один з міжнародних гравців, до якого апелюють ерзяни — це Україна. У січні цього року Сиресь Боляєнь звернувся до голови української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи, народного депутата України Єлизавети Ясько. У своєму листі головний старійшина ерзян попросив українського депутата «використати високе становище для захисту фіно-угорських народів Російської Федерації, для захисту основоположних прав людини». Однак, міжнародну політику важко віднести до сильних якостей політичної команди Володимира Зеленського. Коли українська дипломатія вийде з політичної коми  — наразі складно прогнозувати. Можливо, що українці так і не зможуть скористатися слабкістю Росії, спричиненою всесвітньою пандемією, низькими цінами на нафту і внутрішньополітичною кризою. Та це не означає, що ситуацією не спробують скористатися корінні народи Росії, які сприйняли кризу як шанс поборотися за виживання — нехай і без союзників.

ЕРЗЯНСЬКИЙ ІНЯЗОР ПОСТІЙНО ПЕРЕБУВАЄ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ, ДЕ ЗНА ХОДИТЬСЯ ОДРА ЗУ КІЛЬК А ОСЕРЕДКІВ ЕРЗЯНСЬКОЇ ДІАСПОРИ

Висновки. Отже, ерзя відмовились від системи національно-культурних автономій, контрольованих Кремлем. В умовах політичної турбулентності, що спостерігається в Російській Федерації, можна припустити, що час для формування Кірідійюр був обраний невипадково. Сиресь Боляєнь активно використовує соціальні мережі та відеозвернення для комунікації з ерзянами та критики як мордовської, так і федеральної влади. Останнім часом приводів

Павло Подобєд, аналітик Центру дослідження безпекового середовища «Прометей» №01.2020

47


48

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

ЗАВДАННЯ ЕРЗЯНАМ ВІД ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША Створення цілісної історії Ерзянь Мастор — від давнини до наших днів  — далі стоїть на порядку денному європейських учених. Багатостолітня московська окупація не допустила створення наукових наративів ерзянської національної історії, принаймні у писаному, академічному варіанті. Це дає змогу Московщині проводити безкінечні СІО  — Спеціальні Інформаційні Операції на теренах Ерзянь Мастор, результатом яких є введення в стан своєрідного гіпонозу сотень тисяч носіїв ерзянської ідентичності та параліч волі до панування. Між тим, ерзяни мають пройти щаблі національного будівництва — можна без метушні й непотрібних помилок — спираючись на класичний досвід європейських визвольних націоналізмів: накопичення етнографічного матеріалу  — культурна політика  — оголошення війни окупаційному режиму. Саме цей шлях запропонував український шляхтич Пантелеймон Куліш у ХІХ столітті для нації, яка втратила представницькі органи після анексії Гетьманщини 1781 року  — українців. Не повстання заради повстання, не намагання вбудуватися в еліти Російської імперії, а послідовне розгортання дорожньої карти нації: накопичення — осмислення — резистанс. Досвід Пантелеймона Куліша (1819–1898) як менеджера модерної української нації цілком пасує сучасному ерзянському руху. Тим більше, перший етап  — накопичення знань про ерзянський спадок  — вже пройдений ще до Нової ерзянсько-московської війни 1918–1922, окрема драматургія №01.2020

Портрет Пантелеймона Куліша, за основу якого взято зображення письменника на літографії 1860 року. На літографії дарчий напис І. Хільчевському з особистим підписом П. Куліша.

якої традиційно похована під фейковим визначенням московської історичної школи «Гражданская война в России». Другий «кулішівський» етап — культурна політика — розгортався частково у 1920–30-их роках і  — ривками  — після ліквідації СССР і нової анексії Ерзянь Мастор у межах Російської Федерації. Нова, націоналістична Культурна Політика набула рис масовості з появою соціальних мереж та утрудненості контролю Москви за інтелектуальним обміном між ерзянськими громадами поза межами сільських місцевостей. Де-факто сформульована «націоналістична ерзянська повістка» московською мовою — мовою, що

доступна другому і третьому поколінню ерзян, відчужених від домашнього мовного виховання, але кількісно ця група людей сягає 1–2 мільйонів осіб. Пантелеймон Куліш теж не цурався використовувати московську мову для пропаганди українського націоналізму на терені всієї Російської імперії, але паралельно він творив «культурні прецеденти», що повертали Україну в контексти провідних європейських націй (наприклад, першим переклав 13 драм Вільяма Шекспіра новою українською мовою). Напрочуд смілива й влучна Культурна Політика, що розгорталася на сторінках газети «Ерзянь Мастор» від дня її заснування,


ĚRZÄŃ VAL

Ěrzä Mastoroń ěrämodont́ istorijań sörmadoma — kezěreń škatnestě tečis — vasence, meze ěrävi putoms tevriśmes evropań sodyjtneneń (učönojtneneń). Lamopingeń kuvalt moskovoń okkupacijaś ěź makso teems ěrzä raśkeń ěrämopingede narrativtněń, sermadoź, akademijań variantso. Te maksy Moskovonteń pevteme, apak lotkse, jutavtoms SIO — Spec Inform Operacijat Ěrzä Mastorsont́, mejsě son sovavty gipnozoń ons ěrzätneń, neĺgi bažamont́ ulems azoroks ěś pränt́ langso. Teń langs apak vano, ěrzätneneń ěrävi jutams vese ěś raśkeń stävtomań ětaptněń — apak kapša dy iĺvedevkstěme — ansäk vannoź, koda teń tejst́ evropań raśkeidemań nacionalizmatne: ětnografijań sodamočint́ purnamo — kuĺtu-

| SÖRMADOVKST |

Te tortingent́ dramaturgijazo kalmaź «Graždanskaja vojna v Rossii» valsülmavksont́ alo, samaj istä te tortingent́ lemdize «moskovoń istoričeskoj školaś». Omboce «kulišeń» ětapoś — kuĺturań politika — topavtozeĺ peĺksěń-peĺksěń 1920–30 ietnestě, SSSRěń likvidacijadont́ mejle, dy Rossijá Federacijań kordontněsě, Ěrzä Mastoront́ od anneksijań škastont́. Od raśkeń Kuĺturań Politikaś kelemtemś socialeń altymatneva, zärdo Moskovonteń staka karmaś neems dy kirdems ked́ alo vese intellektualeń polavtomatneń ěrzäń kurotneń jutkso, veletneń tombale. De-fakto, sörmadoź-purnaź vejs «ěrzäraśkeń ajgemań terdemaś (povestka)» moskovoń keĺsě — keĺsěnt́, konań čaŕkodit́ omboce dy kolmoce pingeń ěrzätne, konat ězt́ uĺne tonavtoź ěrzäń

KARMAVTOMA ĚRZÄTNENEŃ PANTELEJMON KULIŠ PEĹDE rań politika — okkupacijań režimenteń tortingeń javolävtoma. Samaj te kint́ nevtize ХІХ pingestěnt́ ukrainań šlähtičeś Pantelejmon Kuliš ěś raśkenteń, zärdo 1781 iestě, Get́manščinań anneksijadont́ mejle, ukrainań raśkeś jomavtyze koent́ kočkamo ěś vetikurotneń. Avoĺ kepetema (vosstanie) kepetemań turtov, avoĺ bažamo teevems Rossijań imperijań ělitaks, lijaks, čalgamosto-čalgamos jutams raśkeń kint́: taštamo — čaŕkodema — rezistans (karšo stämo). Arsän Pantelejmon Kuliš (1819– 1898), tečiń ukrainań raśkent́ měnedžerěś, istämo ki nevteveĺ ěrzäraśkeń ajgemanteńgak. Vasence ětapoś, sodamočiń purnamoś-taštamoś, ěrzätnesě jutaź Od ěrzäń-moskovoń torpingent́ (1918–1922 i.i.) ušodomadont́ ikele.

ětaponteń — rezistansoń anokstamonteń. Signaloks uĺneś Boläeń Syreseń, Ukrainań graždaniněnt́, moskov–ukrainań tortingeń veteranont́, Inäzoroks kočkamoś. 2019 ień taštamkovsto, Kšumancäń Pirguž, Vasence Inäzoroś, maksynze sonenzě Ěrzä raśkeń kirdij teškstněń — Štatolont́ dy Kolaront́. Alamo škań jutaź, Inäzoront́ sekretariatozo, Kevošso anokstyze Ěrzäraśkeń kočkavicä kurotneń (Kirdijuroń) teemadost-važodemadost Kojluvont́ dy son uĺneś kemekstaź Atäń Ězemeń meĺspramosont́. 2020 iestěnt́ teevś faktoks Ěrzä Mastor stävtomant́ jurovtomaś. Kodamo taktikaś uli kočkaź te tökšmelent́ topavtomga — syt́ meĺs samaj set́ kočkavicä kurotne. Arast́ kodatkak kavtoldomat, Evropań Čilisema jonksoń oläčis aj-

«Inäzor Purgaz». Alöšiněń Paoloń «Ěrzäń ětnoromantizma» artovksoń nevtemaś. Saran oš, «Maska» art-kafěś I. M. Jauševěń lemsě Prävt sedämo teatransont́. 2017 ień panžikovoń 13 či.

kelenteń, konatnede teči 1–2 milliont lomant́. Pantelejmon Kuliškak putneś tevs moskovoń kelent́, zärdo ěrävś jovtnems ukrainań nacionalizmadont́ Rossijań Imperijavant́. Ansäk teke škastont́ son škajś (tvoril) «kuĺturań precedentt», konat kepedst́ Ukrainań Evropań veticä raśketneń jutks (nevtemaks, son uĺneś vasenceks, kie jutavtś Viĺjam Šekspirěń 13 dramat ukrainań keĺs). Mezdejak a pelicäks dy sedejs tokicäks uĺneś Kuĺturnoj Politikaś, kona kelemtevś «Erzäń Mastor» kulälopastont́. Sonzě jurovtoma škastont́ ušodoź, te «Kuĺturań Politikaś» uĺneś kandoź sädo töžat ěrzätneneń, ěrzä raśkeń intellektualtněsě ěŕva kodat kurotneva socialeń altymatnesě. (koj-kona kurotnesě uĺnest́ kemeń töža lomant́). Te škinemś (sozdal) jur meeĺce «kulišeń»

gemasont́, ěrzätne synś kočkasyź ěś ěrämokint́, ěś Mastoroń čiretneń, konatnede paro meĺsě syt́ ve meĺs vese šabratneń marto, ěli, paräk, sovit́ RavUral mastortněń Konfederacijas. Ansäk tede mejlejak, ěrzätneń vasence teveks kadovi se Pantelejmon Kulišeń karmavtomaś, kona ukrainań raśkesěnt́ uĺneś topavtoź: Ěrzä Mastoroń ěrämodo istorijaś — moskovoń intellektualtněń peĺde mančemavtomo dy Ěrzä Mastor Kirdient́ od Evropasont́ ěś missijań čaŕkodema marto. Te Ěrzä Mastoroń Istorijasont́ ulit́ te missijań čaŕkodemant́ nile jonksonzo. Peleve jonks: sülmavkst Skandinavijań mastortněń marto dy takoliń Biarmijań, tečiń «Komi mu» marto. Čipele jonks  — sülmavkst Kavkazont́ marto, vejkine pazněń kemicä №01.2020

49


50

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Російськомовна публікація в газеті «Эрзянь Мастор» була донесена до сотень тисяч ерзян у 2010-их роках когортою інтелектуалів на майданчиках різноманітних груп у соціальних мережах (окремі групи сягали 10,000 учасників-ерзян). Це створило ґрунт для нового «кулішівського» етапу — підготовки резистансу. Його сигналом стало обрання Інязором ерзянського народу громадянина України, ветерана московсько-української війни, підполковника Боляєнь Сиреся. У вересні 2019 року символи влади Ерзя народу — Штатол і Колар  — були передані йому від Першого Інязора Кшуманцянь Пірґужа. Невдовзі апарат Інязора у Києві сформулював ідею представницької влади ерзянського народу (Кірдійюр) і вона була підтримана на закритому голосуванні Атянь Езем.

Ěstěń Mastorso noldyź "Purgaz" pokš jovtamont́. Ěstěń keĺs jutavtyze Arvo Valton

№01.2020

Фактично 2020 року створені основи для легального постання Ерзя Держави. Яка тактика буде обрана для досягнення цієї мети — вирішать ті самі представницькі органи влади ерзян. Немає сумнівів, що у процесі звільнення Сходу Європи, обриси якого вимальовуються все чіткіше, ерзяни зможуть

самостійно упорядкувати своє життя, визначити межі кордонів своєї Держави і укласти угоди про добросусідські відносини з усіма сусідами чи увійти до Конфедерації країн Ідель-Урал. Проте в тилу в ерзян може залишитися ключове національне завдання, яке було вирішене укра-

NURKINESTĚ UKRAINAŃ–ĚRZÄŃ SÜLMAVKSTNĚDE 1. Kezěreń škań ukrainań-ěrzäń sülmavkstně — keleń-kortamoń kontakt (Tičšenko) dy vejsěń kordonoń vešnema Dnipro dy Don lejtneń jutkso. 2. Kevoš dy ěrzätne. Kunškapingeń kontaktně ěrzäń Ravčiretneń dy hristianoń mastortněń Baltoń-Raužoinevedeń regiontněń. Ěrzäń ěkzotikań versijatne Kevošoń jurovtycätnede, činäztněde Čšek, Kij dy Horiv. Ěrzätne ugratneń ušmanvijsě Dnipro leeń troks jutamsto Pannonijav molemstě. 3. Ěrzätne dy Sič. 4. Get ́mančšinań ěkspedicijatne Bolotnikovoń karšo dy kepetemasont ́ peĺkssaicä (prinimajučših učastie) ěrzätnede. 5. Omeĺjan Pugač dy ěrzätne. 6. Kievo-Mogilänskoj akademijasto noldaźtne dy Ěrzäń Mastoroń evangelizacijaś. 7. Ěrzäń molokantně Ukrainań čipele jono, kolmo ěrzäń velet ́ Čigiriněń bujsě, lijat ěrzäń agrarień diasporatne Ukrainaso. 8a. Ukrainań-ěrzäń agrarień vejsěndävkstně Ožo Užoso (Žöltyj Klin, Baškortostan). 8. Anatolij Räbov dy Nižeń. Miša Borov dy Kiev. Stepan Ěŕzä dy Odesa. 9a. Ěrzätne Ukrainaso Omboce torpingesěnt ́ dy UPA ušmanvijsěnt ́. 9. Ukrainań-ěrzäń literaturań sülmavkstně. 10. Ukrainań NAN Člen-korrespondent Boris Tkačenko dy sonzě missijazo Ěrzäń Mastorso. Ěrzätneneń knigazo-karmavtomazo «Vasolälgań sörmat». 11. «Ěrzäń Mastor» kulälopant ́ ukrainań korespondentěnzě. Idejatne dy meĺtne. 12. Ukrainań ěrzäń diasporatne Rossijań karšo tortingesěnt ́. Klimkin. Šumilkin. 13. Oläčiv Rav-Ural. Atäń Ězem. Inäzor. Kirdijur.


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

їнцями на вимогу Пантелеймона Куліша: створення цілісної історії Ерзянь Мастор — без колоніальних нашарувань московських інтелектуалів та з усвідомленою повісткою місії Держави Ерзянь Мастор у новій Європі. У цій Історії Ерзянь Мастор буде чотири вектори усвідомлення такої місії. Північ: контакти з країнами Скандинавії та Біармії, теперішньої Комі Му. Південь  — взаємини з Кавказом, монотеїстичним Хозарським каганатом і торговою арабською суперімперією Середньовіччя, а згодом і з громадами Хальмг Танґч (Калмикія) та Кримським ханатом купно з Османською імперією. Схід — складні й невитлумачені коректно стосунки з Волзькою Булгарією, а також Китаєм. І нарешті Захід  — взаємини із балтами, київськими даниками — мерянами (вони стали ядром «русскіх») та, власне, всім Атлантичним, Балто-Чорноморським світом до дня теперішнього. Україна сьогодні має за обов’язок створити максимально повну Історію Українсько-Ерзянських міждержавних взаємин. Історії контактів та спільної дії із Київською та Галицькою державами українців, згодом Великим князівством Литовським і Руським, Військом Запорозьким Низовим (Запорізька Січ) та Військом Запорозьким Городовим (Гетьманщина), інтелектуалами Палацу Тарновських

КОРОТ К И Й КОНСП ЕКТ ІСТОРІЇ У К РА ЇНСЬКО-ЕРЗЯ Н ЬК И Х ВЗАЄМ И Н: 1. Доісторичні українсько-ерзянські з’язки — міжмовні контакти (Тищенко) та пошук спільного кордону в Дніпровсько-Донському межиріччі.  2. Київ та ерзяни. Середньовічні контакти ерзянського Надволжя та християнських держав Балто-Чорноморського регіону. Екзотичні ерзянські версії про походження засновників Києва — легендарних князів Щека, Кия та Хорива, участь ерзян у переході Мадярських армій через Дніпро до Паннонії.    3. Ерзяни на Січі.   4. Експедиції Гетьманщини проти ерзянських повстанців Болотникова. 5. Омелько Пугач та ерзяни. 6. Роль випускників Києво-Могилянської академії в євангелізації Ерзянь Мастор. 7. Ерзянські молокани на півдні України, три ерзянські села навколо Чигирина, інші центри ерзянських аграрних діаспор в України.  8а. Українсько-ерзянські аграрні громади на Жовтому Клину (Башкортостан).  8. Рябовонь Толь і Ніжень. Міша Боров і Київ. Стьопан Ерзя і Одеса.   9а. Ерзяни в Україні під час Другої світової та у складі УПА. 9. Українсько-ерзянські літературні зв’язки.    10. Член-кореспондент НАН України Борис Ткаченко та його місія в Ерзянь Мастор. Книжка-заповіт для ерзян «Листи далекого друга». 11. Українські кореспонденти газети «Ерзянь Мастор». Ідеї та настрої.   12. Підтримка ерзянських діаспор України у війні з РФ. Клімкін. Шумілкін.   13. Вільний Ідель-Урал. Атянь Езем. Інязор. Кірдійюр. у ХІХ столітті та власне УНР, УГВР та Україною, що постала 1991 року. Це завдання буде воїстину «кулішівським». І воно під силу українським науковим колам, які так завинили перед світовою наукою у справі пояснення фено-

мену Московщини та поглинутого нею Фіно-Угорського світу, чільне місце в якому посідає Ерзянь Мастор — одна з найбільших країн східної Європи.

Hazaroń kaganatont́ marto dy Kunškapingeń (Srednevekovyj) ramsicä-mikšnicä araboń superimperijant́ marto, sede tov Haĺm Tang (Kalmykija) dy Krymeń hanatont́ marto Osmanoń imperijant́ marto vejsě. Čilisema jonks — stakat dy paro ladso a čaŕkodevicät sülmavkst Ravoń Bulgarija marto dy Kitaj marto. Dy okojniki, Čivalgoma jonks  — sülmavkst balttněń marto, Kevošneń pandycä merätneń marto (te samaj syń uĺnest́ ruztněneń juroks), mejle Atlantikań, Baltoń, Raužoinevedeń

čiretnesě mastortněń marto, kezěreń škatnestě — tečis. Ukrainaneń tečiń karmavtomaś — te škinems, mezejak apak istovto, Ukrainań-Ěrzäń mastorütkoń istorijant́. Kontaktněde dy vejsěń tevtnede Kevošoń dy Galicijań ukrainań mastortněń marto, sede tov Litvań dy Ruzoń Ine knäžestvant́ marto, Zaporožectněń Alsece (Nizovoj) ušmanvient́ marto (Zaporіźka Sіč) dy Zaporožectněń ošoń ušmanvient́ marto (Get́mančšina), ХІХ pingestěnt́ Tarnovśkoeń Inekudoń intellektualtněń marto dy, nama,, UNR,

UGVR dy Ukraina marto, kona kepedevś 1991 iestěnt́. Te vana karmavtomaś uleveĺ alkuks «kulišeń». Dy ulit́ viest ukrainań sodyeń kurotneń topavtoms sonzě. Kurotneń, konat čumot avoĺ vide jovtnemasont́ Moskovčšinań fenomenděnt́ dy nileź Moskovčšinasont́ Finno-Ugrań pertpeĺkstěnt́, arnevt́ tarka konasont́ kirdi Ěrzäń Mastoroś — sehte pokštněde Čilisema jonksoń Evropań mastortněstě vejkeś.

Леонтій Носенко

Leontij Nosenko №01.2020

51


52

ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

ĚŚ RAŚKEŃ VEČKEMANT ́ A RAMASAK DY A MISAK Kajś Rator čiresě ěrzäń cöraka. Dy uĺneś son alamodo lijaaks, a istämoks, koda vese sonzě jalgatne. Son maštyĺ kunsolomo. Son maräś, koda žojni vedeś, koda uvny varmaś pičeprätneń sudrämsto, koda pizemeś čavi kudo latonteń… Dy net́ gajtt́nesě marävś sonenzě ta-kodamo, Ineskeń, vasoldo terdema… Teke ta-ki terävtś jovtamo sonenzě tago-meze, ansäk valtně ězt́ marävo, ězt́ čaŕkodeve. Seks net́ gajtt́ne velävtokšnost́ ritmaks…, melodijaks. Paräk, seks armijaso uredemadont́ mejle, son apak kavtoldo, saś «L.P. Kirükovoń lemsě muzykaneń tonavtolmas» dy prädyze sonzě. Ansäk vajgeĺtne terdst́ sede tov, dy kurok od lomaneś ušodyze tonavtomant́ Kazaneń kirdij konservatorijasont́. Toso savś važodems sede lamo, sede stakasto, ansäk teke, muevkšneś ška lija tevtneskak: sportonteń, turistěks jakamotneneń… Škań jutaź, diplom marto, son velävtś kudov, ěś ěrzäń mastorov, dy ušodyze važodemanzo Saran ošso, NIIsě, raśkeń muzykań kafedrasont́, konań vetäś Bojarkin Nikolaj Ivanovič. Samaj son kirvazstize cörań präsont́ aspiraturado meĺtneń. Kastyze bažamont́ sedejak lamo sodams lamopingeń, ěrzä dy mokšo raśketneń muzykatnede, kuĺturatnede, keĺtnede. Foĺkloroń purnamsto saś čaŕkodemaś, mezde snartnest́ jovtamo-karmavtomo sonenzě set́ ějkakšpingeń vajgeĺtne: veĺmevtems, kastams dy vanstoms tiriń moramont́. Cörań lamo vajgeĺsě moramont́. 1990 iestě ěrzäń aläś purnaś moramo kuro, foĺkloroń ansambĺ «Torama». A lemezě se ěrzä lomanent́ uĺneś Jovlań Olo (Vladimir Ivanovič Romaškin). Škatne uĺnest́ stakat, sakšnovś pek lamo važodems. Repeticijat, ěksperimentt, ěś iĺvedevksěń čaŕkodemaś dy synst vitnemaś, udalov vannoź odoń neemaś… Istä ušodyze ansambläś ěś kint́. Teči miń mertäno: ki kolońgemeń ies kuvalmoso. Uli meze ledstäms. Stakasto važodemant́, lamodo-lamo ěŕva kodat konkursso iznämotneń. Ansambläś kajś, kujś teke kustemava sěrej pandosto sedejak sěrej pandos. Tečijak, set́ škatnede arseź tajmaskadovat. Nama,, ěŕva iznämont́ kisě savkšnoś pandoms staka važodemaso, lamo kardomań sävordomaso. Vasenceks №01.2020

ějstěst uĺneś jarmakoń asatyksěś. Konkursoń jutavtoma oštněs ěrävkšnoś ta-koda pačkodems, ardoms. Oloneń savkšnoś vačkodekšnems a vejke kenkšes, nežedemań vešneź, ěś tevent́ raśkent́ turtov pokš pitnede jovtneź. A vese čaŕkodst́, ansäk muevkšnest́ lomant́, konat lezdast́ dy nežedst́ te tevsěnt́. Te uĺnest́ bizněsměnt, ěś teveń veticät, dy natoj Mordovija Respublikań prävttněń jutksojak istät muevkšněst́. Olo sval sükonäś lezdycätneneń dy ěź korta beräństě sede, kie ězize marä, ěli ězize čaŕkode. Škaś moĺs, ansambläś važodś dy peŕkanzo purnavkšnost́ lamodo-lamo lomant́, teevkšnest́ ěŕva kodat sülmavkst. Rossijaso, Evropasojak, lomantne kunsolost́ ěrzäń dy mokšoń morotneń, divsest́ mazyčinteń, minek kojtneń, kuĺturatneń süpavčinteń. Teči miń sükonäź ledstnetäno Jovlań Oloń, ansambläń jurovtycänt́. Seks miń polavtynek lemenzě. Teči son «Foĺkloroń ansambĺ Torama Vladimir Romaškin lemsě». Ansambläso morycätne večksyź raśkest, pokškavtnit́ synst keĺtneń, kojt-

čaŕkodst́ dy lezdast́ — teči syń arast́. Teči kirdivieś a melävty sede, koda ěrit́ lomantne respublikasont́. Syń ěrit́ teke meneĺsě, verde langozonok vannoź, dy miń, undoks raśketne, ěś «viškačident́», a nejavdano synenst. Apak lotkse jutavtovit́ ta-kodat «optimizacijat», pekstavit́ veletneva školat. Od lomantne tuit́ tiriń veletnestě oštněs, uŕvakstyt́ toso, lisit́ mirdeneń. Nama,, buti velesěnt́ arast́ školat, arast́ važodema tarkat, synenst savkšny tuems tosto. Lamot ěrzätnede dy mokšotnede čaŕkodit́: net́ tevtne vetävit́ raśketneń istožamga, kulovtomga. Ulit́ lomant́, konat snartnit́ lotkavtoms te processěnt́, vanstams raśketneń, kastoms synst. Ansäk net́ lomantneń pek a večkit́ kirdivijsěnt́, Mordovijań prävt vetikurotnesě. Seks činovniktne, aldo verev, a sizekšnit́, kie peĺvajgelsě, a kie videstě, «aravtyt́ minek tarkazonok». «Ton, kelä, tesě kijak, dy lemet́kak kodamojak»! Činovnikent́ vejke tevezě: ičems dy panems «gramotnyj otčöt», ěli «proekt», kučoms sonzě Moskovonteń dy učoms jarmakt. Činovniktne teči pek

Terdän lovnycänt ́ arsems sede, meks ton čačit ́ ěrzäks, ěli mokšoks, kodamo karmavtoma putoź tonet ́ ěrämosot? Paräk, ton arsät kudoń stävtomado, čuvtoń ozavtomado dy ějdeń trämodo..? neń, ěrämopingetneń dy poladyt́ Jovlań Oloń tevent́. Tedide miń teškstatano ěś jubileent́. Minenek kolońgemeń iet́. Nama,, te pek pokš či vese ěrzätneń dy mokšotneń turtov. Kolońgemeń iet́ kenärdomatneneń. Kolońgemeń iet́ stakasto važodemanteń dy nusmanäčinteńgak. Meze polavtovś te škant́ jutaź? Polavtovś Mordovijań kirdivient́ vannmozo ěrzäń dy mokšoń tevtneń lags. Buti ikele muevkšnest́ kirdijsěnt́ lomant́, konat

večkit́ ěŕva kodat proektt: sportoń centrado — tuvoń fermas! Dy ěŕvant́ lemdit́ «nac-proektěks». Kelä, Raśkeń! Kodamo raśkeń? A jovtyt́. Dy valgak araś alkuks raśkeń proektněde. Araś meleś ušodoms proektt, konat pek ěrävit́ undoks raśketneneń. Teke anama,z ladando pelit́ Raśkeń gimnazijań teemadont́. Synenst a ěrävit́ lomantne, konat kortyt́ tiriń keĺtnesě, koda ruzontesěnt́. Ěrämos tiriń keĺtneń putomaś synst tandavtni. Paräk,


synenst večkevit́ pevteme peĺkstamotne kevkstemant́ peŕka: ěrävi školatnesě tonavtoms tiriń kelenteń ěli a ěrävi? Tago-zärdo mon kortyń vejke ministra marto, Rossijań šabra mastorsto. Sonzě kojsě činovnikenteń ěrävi važodems lomantneń turtov, lomantneń langs. Buti son a mašty istä, ěli melezě araś, sestě sonenzě a mest́ teems te tarkasont́. Minek mastorso vese mekevlangt. Pokšto-pokš, lamoraśkeń Rossijań turtov te pokš kažo. Kažoś prevteme, ojmevteme činovniktnesě, kie sody kov uskicä veticätnesě, konat a maštyt́ kortamo lomań marto, a čaŕkodit́ synst. Syń a maštyt́ meĺssamonteń dy ansäk topavtyt́ seń, meze karmavtyt́ «verde». Vasencede te minek teveś, koda dy kiks kasyt́ minek ějdetne, koda syń karmit́ ěrämo. Buti miń a tonavtsynek synst večkeme ěś kelent́, ěś raśkent́, minek kis teń tejsyź lijane. Ansäk te

| SÖRMADOVKST |

karmi lija keleń, lija raśkeń večkema. Terdän lovnycänt́ arsems sede, meks ton čačit́ ěrzäks, ěli mokšoks, kodamo karmavtoma putoź tonet́ ěrämosot? Paräk, ton arsät kudoń stävtomado, čuvtoń ozavtomado dy ějdeń trämodo…? Te istäjak čaŕkodevi. Te ěrämojuroń tevtne. Ansäk tede baška minenek maksoź prevtne, bažamoś škinems, vanstams, večkems. Meks miń tede istovttano? Meks minenek a viźks lija raśkeń kijava molemant́ kisě? Načaĺniktne vetit́? A buti vandy syt́ lija azort? Miń synenstkak karmatano piĺgs sükonämo? Miń kaštansto jovtnetäno ěś sěrdätnede, tetätnede-pokštätnede, a mejsě miń synenst pandynek synst tevtneń kisě? Čačoma čistěnt́ miń marätano ěś tiriń kelent́. Keĺstěnt́ ušodovi ěrämo kiś. Te keleś vese ěrämonteń. Te keleś tei minek lomańks. Te sehte pokšoś, meze uli minek ěrämosont́. Jovlań Olo moń tetäm. Son tonavtś

ěś ějdetneń tiriń kelenteń, morotnesě, muzykasont́, jovksso, pert́peĺkssěnt́. Sonzě uĺneś tökšmelezě, ine bažamozo, dy son moĺś dy ěräś panžado sedej marto. Sonzě a škastonzo tonačiv tuemaś — a velävtovicä jomavtoma vese minek raśkent́ turtov. Lamot sonzě arsematnede dy idejatnede čaŕkodevit́ ansäk teči. Mon sval kaštančisě tetädon. 18 iet́ son araś martom, ansäk sonzě Valdoś dy Večkemaś sval peŕkan. Te Valdont́ dy Večkemant́ nesak tongak, buti arsezevat te stat́jant́ lovnoź: Kijat ton? Kosto ton? Mezeks ton? Buti lotkat kunsolomo ěś pekent́ dy «raužo pargont́» — televizoront́, koda kortakšnoś tetäm, dy sestě ušodat lijaks neeme, marämo dy arseme. Večkemaś te sehte pokš vij pert́peĺkssěnt́. Son koly zakontněń dy kojtneń. Son vese mastortněde dy ušmanvijtnede sede viev. Jovlań Andü, Oloń cörazo №01.2020

53

Jovlań Olo dy Andü

ĚRZÄŃ VAL


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

Vannmotne saeź Od Čipelejonoń Uěls ošoń publikań bibliotekastont́: ON 388/Box 031/Item 072

54

Lomańtnede arseź 1938-ce iestěnt́ 3000 avstralijań Sidnej ošso ěrijacätneń uĺneś sulikań seĺmest. Kavto töžat ějstěst uĺnest́ avat. Istämo vana Vasence Torpingeń suĺteś. Teskeń masterlomantne lovovst́ sehte paroks vese Moda mastorgant́. Syń avoĺ ansäk ěŕvanteń kočkast́ protězěnt́ sonzě seĺmeumaŕška, syń vešnest́ tüsst seĺmeojmenteń dy seĺmeěrgenteń, snartnest́ teems sonzě vejkeks šumbra seĺment́ marto. Uĺneś istä Sovetskoj Sojuzsont́ 1938-ce iestěnt́, ěli natoj 1948-ce iestěnt́? Sovokoś parste maštś naŕgamo lomantneń, arseme lomantnede son ěź tonado.

Väjsänen Armas Otto Väjsänen (suom. Armas Otto Väisänen) (1890-ce ień čadykovoń 9-ce či — 1969-ce ień med́kovoń 18-ce či) — suomiń foĺkloroń-muzykań sodyj, Suomi-ugrań raśketneń škinemant́ purnycä dy mučkicä.

Armas Otto Väjsänen

№01.2020

Väjsäneń čačś Savonranti ošsont́. Sonzě muzykaso čaŕkodemaś nejavś ějkakšpingěstějak. Ceŕkuvań kantoroś saize sonzě lezdycäks organso sedämsto, čalgamo cicigań (pedaleń) lepšticäks. Lezdycäś son uĺneś vadrä, teń neize teskeń raśkeń školań tonavtycäś dy kučize sonzě licejs Savonlinna ošso. Toso cörant́ tonavtyź sedämo gajgesě dy son ušodś purnamo melodijań kollekcija, dy koj — kona melodijat kučnoś suomiń literaturań Kuros (strukturasonzo uĺneś muzykań peĺks). Mejle muzykantoś tonavtneś Universitsě Heĺsinki ošso, dy ve škasto teń marto tonavtneś sedämo gajgesě Heĺsinki ošoń filarmonijań Jalgakuroń orkestrań školasont́. Muzykań teorijanteń sonzě tonavtst́ Iĺmari Kron dy Armas Launis.

Suomi-ugrań Jalgakuroś makś sonenzě stipendija dy 1914-ce iestě son syrgaś Rossijań imperijav ěkspedicijas suomi-ugrań raśkeń melodijań purnamo. Son kočkize ěkspedicijant́ turtov G. Paasoneněń maršrutont́. Väjsäneń snartneś pačkodems seke tarkatnes, koso uĺneś sonzě ikele molicäś, Paasoneněń sörmadovkstněń morońluvso peštämga. Son topavtyze ěkspedicijant́ Mordovijav, Ingrijav, Vepsländijav, Rossijań Karelijav. Sonzě važodemaś ušodyze, tede baška, od purnamo ětapont́ Čipeleń Ěstonijasont́ seto raśkeń moroń melodijatneń. Vasence ardomaś uĺneś 1912-ce iestěnt́ dy tede mejle son pačkoleś Ěstonijav kotokst́ 1912–1923-ce ietnestě. 1939-ce iestěnt́ Väjsäneń tejś ěś kandidatoń dissertacijant́ prezentacija,


ĚRZÄŃ VAL

| SÖRMADOVKST |

55

Čivalgoma jono frontoś

Te frontoś venstäzeleĺ Beĺgijant́, Lüksemburgont́, Ěĺzasont́, Lotaringijant́, Germanijań Rejn lejčireń dy Francijań peleve-čilisemań modatneva. Frontont́ kuvalmozo Šeĺda leent́ ějstě saeź Švejcarijań mastor javksonzo vid́s uĺneś 480 vajgeĺbet́, troks kelezě — 500 vajgeĺbet́, Rejn leent́ ějstě saeź Kale tarkant́ vid́s. Turema tarkant́ čivalgoma jonoń peś uĺneś valaka modava, konasont́ uĺnest́ lamo kit́, tarkatne uĺnest́ part pokš ušmopeĺkstněń turtov; čilisema jonoń peś, lamoks pandovoś (Ardennat, Argont, Vogezt pandotne) kardast́ ušmotneń ajgsemast. Čivalgomań frontont́ baška jonksoks uĺneś sonzě promyslaěŕme tarkań pitnesěnzě (palykeveń durtně, kšnisě süpav modatne, ěŕmeńtei kasoź promyslatne). Torptingent́ ušodomsto, 1914 ień umaŕkovoń 2 čistěnt́ saeź germanijań ušmovieś karmaś ěceme Beĺgijas dy Lüksemburgs, sede mejle kajavś Francijant́ langs, istä terävtś saemest sonzě promyslaěŕmev modatneń. Marn vaksso turemasont́ germanijań ušmotne iznäzeĺt́, tede mejle kavonest jonkstně kemekstyź aštema tarkast saeź modatnesě, tejst́ ve tarkaso ašticä front, kona venstävś Peleve jonksoń inevedent́ čirestěnzě saeź francijań-švejcarijań mastor javksont́ vid́s. Te kiksěś kadovkšnoś apak polavtne tortingent́ sede pokš škanzo pert́. 1915–1917 ietneń pert́ uĺnest́ jutavtoź zäryja ikelev kajavoma turemań topavtovkst. Turematnesě seed́stě noldavkšnovst́ tevs staka lednemapeĺtne dy jalgo ušmotne.

konań sörmadyze nemecěń keĺsě. Son uĺneś ob́ leeń-ugrań keleń gruppant́ foĺklornoj muzykadont́ «Untersuchungen juber die Ob-ugrischen Melodien: eine vergleichende Studien nebst methodischer Einleitung».

Modamastoroń vasence tortingeń škań Francijaso Čivalgoma frontoś. Šotlandijań ušmanoń kuro, 1914

Čivalgoma jono frontoś (nem. Westfront) — Modamastoroń vasence torpingent́ frontněń jutksto vejkeś, koso tortingeś moĺś 1914-ce ień umaŕkovstont́ 1918-ce ień sundeŕkovs.

Teke marto paksäń korodomkstně, pulemöttněń, pupicä uśkent́ dy ledipočkoń vijtneń tevs noldamoś kandst́ lamo jomavkst koda ikelev kajsevicätneneń, istä idicätneneńgak. Sekskak frontoń kiksěś pek ěź polavtnevkšne. Kavonest turicä jonkstně frontoń kiksěnt́ sezemań terävtnemasost noldnest́ tevs turemań od tehnologijatneń: kulovtycä koštněń, livtivenčtněń, tankatneń. Kadyk turematne uĺnest́ ve tarkaso ašticäks, jalateke Čivalgoma frontont́ uĺneś pokš pitnezě tortigent́ prädomanzo turtov. 1918 ień vejsěturicätneń viev ikelev kajavomaś pačtize-vetize germanijań ušmovient́ präń maksomas dy Modamastoroń vasence tortingent́ prädomas.

1914-ce iestěnt́ son tejś fonografso sörmadovkst ěrzäń dy mokšoń morotneń, dy instrumentěń melodijatneń Mordovskij Buguruslan, Prońkino, Serednövka, Večkanovo, Buguruslanoń bueń veletnesě dy Boriskino, dy N. Šentala, Buguĺ-

mań bueń veletnesě. (Teči Orenburgoń oblast́ dy Respublika Tatarstan). Notatneń dy jovtnematneń son putynze ěś važodemanteń "Mordwinische Melodien" (Heĺsinki, 1948). Pusmosont́ nevteź 143 morot, 59 instrumentěń melodijat, dy, tede baška moroń jutavtomat nemecěń keĺs. Ikele valsont́ Väjsäneń teškstyze ěrzäń dy mokšoń morotneń žanrań dy stileń lamoksčint́, solo dy horso moramoń kojtneń luvtněń, morotneń poězijań tekstěnt́ melodijań marto sülmavksont́. Tede baška son kadś unikaleń vannmoń kollekcija, kona teči vanstovi Suomi Mastoroń Muzeeń Vetikurosont́ dy Kalevalaseura (Kalevala Jalgakuroń) arhivsěnt́. Väjsäneněń važodematne lovovit́ jurovtycäks ěrzäń dy mokšoń foĺkloristikant́ sodamočisěnt́. Suomi Mastorso, jurovtoź Väjsäneněń lemsě ětnomuzykań jalgakuro. №01.2020


Miń seed́stě peĺkstatano: znäro ěrzätnede teči Mordovijaso, vese Rossijasont́, Modamastorgant́? Marätano ěŕva kodat cifrat, ansäk natoj pessimistně vid́kstyt́ — ěrzätne te lamo töžań nacijaś, konań ulit́ ěś ine sodyenzě, škinemaso dy biznessě važodicänzo. Ansäk te škas ěrzätneń araseĺ ěś lomańkuroń — politikań žurnalost. Minek redakcijaś a stäko putś nomerěnteń znäryja publikacijat anglań, ukrainań dy ruzoń keĺtnesě. Minek melemek sravtnems ěrzä raśkedent́ sodamočitneń lija mastorga ěricätneń jutkso. Seed́stě mastortněva lamo meze sodyt́ indijań ěli afrikań viška raśketnede dy mezejak a sodyt́ minek raśkedent́. Te sěpej videči. Miń a mašttano jovtneme ěś raśkedent́. Miń a vešnetäno sülmavkst lija mastortněva. Redakcijaś arsi kučoms «Ěrzäń Valont́» počtava Modamastoroń sodamočiń dy politikań centratnes: bibliotekatnes dy universitetněs Suomi, Ugrań dy Ěstěń mastortněva. Ěŕva kodamo parlamentěń deputattněneń, konat meĺkstyt́ sodams suomi-ugrań raśketneń ěrämodont́. Žurnaloś te koda raśkeń vizitěń karta, kona nevti raśkent́ intellektualeń sěrent́, tei raśkeń kuĺturanzo prezentacijant́. «Ěrzäń Val» žurnalont́ teema pitnezě — SŠAń koto dollart. Kučomań pitnezě — kemeń dollart. Nevtemaks, buti kučoms žurnalont́ «Fenno-Ugrija» jalgaks kuronteń, minenek karmit́ ěrävomo 16 dollart. Lamo te ěli alamo — prams meĺs tynenk. Minek araś melemek ěnäldoms ikelenk kovoń pert́ a simems pijado ěli a targams kovoń pert́. Ěŕvaś sonś aravty ěś prioritettněń ěrämosonzo. Minek redakcijanteń ěrävi lezdamonk dy nežedemank istä, koda ěrzätneneń ěrävi ěś raśkeń-politikań žurnaloś. Buti karmi meleś, «Ěräń Val» žurnalonteń, jarmaktně kučovit́ tej:

WWW.PATREON.COM/ERZYA

Profile for inyazoro

ĚRZÄŃ VAL #1 — 2020-ce ie  

Ěrzä raśkeń ajgemań ěrämopingedenť. Pelest materialtně putoź ěrzäń keĺsě. Koj konatne ěrzäks dy tede baška anglań keĺsě. Ulit́ valkoct...

ĚRZÄŃ VAL #1 — 2020-ce ie  

Ěrzä raśkeń ajgemań ěrämopingedenť. Pelest materialtně putoź ěrzäń keĺsě. Koj konatne ěrzäks dy tede baška anglań keĺsě. Ulit́ valkoct...

Profile for inyazoro
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded