Page 1

Сільський туризм: партнерство заради сталого розвитку Полтавського району

Сільський зелений туризм на сьогоднішній день є одним із найбільш затребуваних напрямків туризму, що активно розвиваються в усьому світі, й зокрема, в Україні. Юридичний зміст цього законодавчо закріпленого терміну трактується, як відпочинок в українському селі і має на меті комплекс туристичних послуг, що в к л юч а є г а с т р о н ом і ч н е , е кс к ур с і й н е , розважальне та відпочинкове обслуговування.

хутору складає вже 5,5 га, він об'єднує 9 садиб, оздоблених за українськими традиціями кінця XVIII - початку XX століть, які можуть одночасно приймати близько 20 туристів, етнографічний музей, стайню, кузню, міні-зоопарк зі свійськими тваринами й птахами, козацький тир, літній та зимовий шинки, козацьку лазню, облаштовану акваторію із човнами й катамаранами, серед яких є навіть власноруч побудований справжній козацький човен «Характерник». Назва ж самого хутору «Соколиний», за словами його власника, також походить від козацького характерництва: на родовому слов'янському древі сиділи три птахи – сокіл, крук і голуб...

Як це виглядає на практиці – можна переконатися, побувавши в агросадибі „Соколиний хутір”, розташованій в Ічнянському районі Чернігівської області, яка отримала екологічний сертифікат 2-го рівня „Зелена садиба” і приймає гостей чи не з усієї України та Європи. А керує усім цим господарством Хто хоче розвиватися, шукає шляхи, а хто не хоче – шукає причини. отаман Ічнянської козачої січі, член Спілки краєзнавців України і приватний підприємець Згадуючи, як все починалося, господар хутору Микола Череп - особистість харизматична, розповідає, що спочатку звернувся до одного знайомого економіста, щоб той склав кошторис для неординарна і надзвичайно цікава. створення садиби зеленого туризму. «Коли він нарахував десь півтора мільйони гривень, ми Духовні витоки «Соколиного хутору». Господар агросадиби розповідає, що ідея створення зрозуміли, що це просто космічна сума, тому зеленого туристичного осередку з'явилася у нього вирішили все робити своїми силами, - пригадує ще на початку 1990-х років. Повернувшись із армії у Микола Череп, - мені дуже допомагала моя родина, рідне село Петрушівку, він захопився краєзнавством наші друзі та родичі. Тому все, що є зараз на хуторі і старовиною: почав шукати старовині речі, які тепер – зроблено нашими руками. Щоправда, кредит у складають колекцію приватного музею, цікавився банку таки довелося взяти: в цілому витратили сто місцевою історією та знаменитими земляками. Так тисяч гривень власних коштів». Перші п'ять років, з'явилася ідея поділитися тими цікавинками з за його словами, вдавалося спати не більше ніж іншими людьми та запросити їх відвідати його малу одну-дві години на добу: довелося опанувати купу батьківщину, яка славиться не лише своїми різних професій - будівельника, ландшафтного і с т о р и ч н и м и м і с ц я м и , а й н а д з в и ч а й н о дизайнеру, музейника, юриста»... Та й зараз з усім господарством доводиться поратися без мальовничими краєвидами. «Я щиро дякую долі, що мені пощастило народитися сторонньої допомоги - господарювати панові у такому чудовому місці, де все дихає історією і Миколі допомагає його родина, найманих духовністю : ці землі колись належали славетному працівників у агросадибі немає. гетьманові Івану Мазепі, а потім тут були родові Не дивно, що до «Соколиного хутору» приїздять не маєтки знаменитих українських родів – Галаганів, лише відпочивати, а й набратися досвіду або «Зараз на моєму хуторі Тарнавських, Розумовських, Густинський монастир. отримати пораду. - розповідає пан Микола, - Отже, я й вирішив відбуваються семінари із зеленого туризму, створити тут такий своєрідний національний приїздять і питають поради бізнесмени, які хочуть духовний осередок у традиційному козацькому стильно облаштувати свою територію, та й просто стилі, який би підтримав славетні традиції нашої охочі створити власну зелену садибу, - говорить землі і, водночас, був цікавий туристам».Передусім, Микола Череп, - Тут найперша порада: треба знати Микола Череп завзято взявся доводити до ладу історію своєї землі, щоб розуміти, як її представити. дідівське обійстя, що дісталося йому у спадок, потім А щодо прибутків, про які часто запитують, як поступово приєднав до нього ще кілька сусідніх підприємці, так і журналісти, можу сказати одне : садиб, які також облаштовував у стилі доби «Не існує неприбуткової справи – існують люди, які козаччини, створивши чудовий відпочинковий неправильно керують. Той, хто хоче розвиватися, комплекс «Соколиний хутір», що розташувався на шукає шляхи, а хто не хоче – шукає причини». березі річки Смож. На сьогоднішній день територія

4

Контакти: Полтавська РДА: (05322) 56-07-69, 56-97-58 Відділ економіки Полтавської РДА: (05322) 2-26-84, 2-26-79, resursRDA@gmail.com

ДІТИ - ЗА ЄДНІСТЬ УКРАЇНИ! Нещодавно поблизу с. Нижні Млини Полтавськ ого району за підтримки Департаменту інфраструктури та туризму о бл д е р ж а д м і н і с т р а ц і ї , П ол т а в с ь к о ї районної державної адміністрації, за участі представників громадських організацій, с т уд е н т с ь к и х с п і л о к т а о б ' є д н а н ь туристичного спрямування, активістів туристичної галузі Полтавщини дітьми літнього пришкільного оздоровчого табору, що знаходиться у с. Гора Щербанівської сільської ради Полтавського району, проведено туристичний, спортивнооздоровчий захід ,,Діти за єдність України”. Дітьми співали пісень, читали вірші про нашу неньку Україну та про безмежну і палку нашу любов до неї, а також змагались у різноманітних спортивних конкурсах. На завершення святкового дійства діти провели свій флешмоб ,,За єдність України”, ставши у викладене на землі камінцями серце та тримаючи в руках жовті й блакитні аркуші паперу, утворюючи Державний прапор України.

Окрім того, представниками громадської організації «Еколтава» та «Зелена Хвиля»”, у рамках проектів ,,Веломандри рідним краєм” та ,,Територія здоров'я”, які реалізуються на території Полтавського району за підтримки Європейського союзу та Полтавської райдержадміністрації, було презентовано дитячий веломайданчик, обладнаний на території туристичної бази

2

,,Сенегал”. Достеменно відомо, що останнім часом відбувається зростання зацікавленості активним туризмом – велосипедним, водним, кінним тощо. А із зростанням інтересу – зростає і туристичний потік. Створення умов для збільшення цього потоку, залучення якомога більшої кількості туристів, створення привабливого іміджу території, розвиток супутніх галузей – саме це і є одним із завдань у сфері туризму органів влади, місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськими організаціями та підприємствами відповідного спрямування. У Полтавській області одним із прикладів такої співпраці влади з громадськістю – є відкриття веломайданчику, який був побудований в рамках проекту на базі туристичної агенції ,,Сенегал-тур”, яка вже давно зарекомендувала себе, як активний пропагандист і новатор багатьох видів оздоровчого, активного і екстремального туризму, започаткувала в області ряд вело- та комбінованих маршрутів (вело + водний та ін.), а сьогодні презентує відкриття веломайданчику для дітей. Проведення таких заходів на теренах Полтавщини і надалі буде підтримуватись в рамках подальшої популяризації всіх видів туризму, у тому числі з активними способами пересування, та пропогування здорового способу життя.

6

Сільський відпочинок з козацьким колоритом

ДІТИ - ЗА ЄДНІСТЬ УКРАЇНИ! Нещодавно поблизу с. Нижні Млини Полтавського району відбулося туристичне , спортивно-оздоровче свято ,,Діти за єдність України”.

Зваримо борщику в глиняному горщику… Сільський зелений туризм на сьогоднішній день є одним із найбільш затребуваних напрямків туризму, що активно розвиваються в усьому світі, й зокрема, в Україні. Юридичний зміст цього законодавчо закріпленого терміну трактується, як відпочинок в українському селі і має на меті комплекс туристичних послуг, що включає гастрономічне, екскурсійне, розважальне та відпочинкове обслуговування.

Сільський відпочинок з козацьким колоритом Українські регіони багаті на різноманітну місцеву кухню. Безліч туристів вирушає на Закарпаття, Прикарпаття, Буковину, Полісся чи Крим з бажанням скуштувати місцеві смаколики. Однак, в деяких місцях окрім вже звичних баношів, бограчів, чорбів, токанів та інших кулінарних родзинок, додалися і страви з істот, які є зовсім непритаманними до української кухні.

Бюлетень видається в рамках проекту «Підтримка багатостороннього співробітництва для розробки і впровадження місцевих стратегій сталого розвитку в трьох сільських громадах Полтавського району», який впроваджується за ініціативи Полтавської районної державної адміністрації у співпраці з Полтавським обласним благодійним фондом «Ініціатива» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Зваримо борщику в глиняному горщику… Опішнянська громада Зіньківського району провела Перший всеукраїнський гастрономічний фестиваль “Борщик в глиняному горщику”-2014. Фестиваль відбувався у рамках проекту “Відродження українських кулінарних традицій”. Свято організували ГО “Туристичне село Полтавщини”, міжнародний туристичний комплекс “Гостинний двір “Старий хутір”, агросадиба “Лялина світлиця”. Н а ф е с т и ва л і ч от и р и го с п од и н і і з З і н ь к і в с ь к о го р а й о н у п р и гот у в а л и два н а дцят ь р і зн о в иді в у кр а їн с ьк о ї національної гарячої страви. “Ми будемо варити борщі у глиняних г о р щ и к а х у п еч і з а с т а р о д а в н і м и рецептами. Кожна із господинь частуватиме гостей скоромним (м'ясним), пісним та особливим борщем,” – розповіла куратор фестивалю, етнолог, керамолог, к а н д и д ат і с т о р и ч н и х н а у к , гол о в а О п і ш н я н с ь к о го о с е р ед к у м а й с т р і в народної творчості Олена Щербань. Вона наголосила, що ідея гастрономічного фестивалю з'явилася, коли було вже чимало матеріалу, а саме – зібрано більше сотні рецептів приготування борщу в багатьох селах Полтавщини. “Роздобуту інформацію завжди перевіряю на практиці. Тож вирішила організувати перший га с т р о н о м і ч н и й ф е с т и ва л ь - к ве с т запросити господинь, які приготували б кілька видів борщу, а присутні визначили, який же найсмачніший. Тим паче, що нині пріоритетом нашого краю є відродження та популяризація культурних традицій Полтавщини. Уже зранку господині поралися біля своїх печей. Учасниці приїхали на фестиваль із мальовничих сіл Зіньківщини. Жінки готували борщі по-своєму, поособливому. Ганна Горопашна із села Уд о в и ч е н к и п р и г о щ а л а с м а ч н и м и борщами з печі - із куркою, без часнику; пісним із квасолею;

борщем баби Явдошки або “без м'яса”. Інша господиня із цього ж села, Ганна Удовиченко, на жаль, не змогла прибути на фестиваль, тож готувати за бабусиними рецептами приїхала онук а Марина К уд е н е ц ь . В о н а п р и го щ а л а т р ь о м а борщами: зі свининою по-нашому; із рибою і квасолею; із щавлем, кропивою та яйцями. Третя учасниця із села Глинське – Катерина Піщаленко – у печі наварила борщі із ребромГлинський»; із щукою; зелений із куркою. Борщі варили та смакували в агросадибі “Лялина світлиця”, де хазяйнували кури, пасся баран, поважно походжали коти. Хатина збудована ще в1820-х роках, у ній, окрім ляльок-мотанок, є дуже багато унік альних речей, зокрема глиняний баранчик видатного майстра гончарної справи Миколи Пошивайла, старий мисникоберіг та глечик хабанської кераміки 1820-х років. Основне дійство відбувалося на території міжнародного туристичного комплексу “Гостинний двір “Старий хутір”. Програма фестивалю була дуже насиченою. Народні умільці краю проводили майстер-класи, зокрема навчали робити тканинну ляльку-мотанку, ліпити із глини баранчиків та коників, давали уроки гончарювання. По завершенні фестивалю відбулася презентація фільму автоетнографічної експедиції “Борщик в глиняному горщику”.

3

Бюлетень 6  
Бюлетень 6  
Advertisement