Словник термінів педагогіки, психології та шкільного адміністрування

Торможение сонное

– 60 –

т. сонное – сóнне г.; т. сопряженное – сполýчене г.; т. условное – умóвне г. Тормозить, -ся – гальмувáти, -ся. Тормозной – гальмóвий. Торопливость – хаплвість. Торопливый – хаплвий. Тоска – тýга, журбá. Тоскливый – тужлвий, жýрний, журл­ вий. Тосковать – тужти, журтися. Точка – тóчка, пункт: фіксаційний пункт [точка] свідомости. Точность – тóчність: точність сприймання. Точный – тóчний. Трата – втрата, трáта, витрачáння: витрата енергії; т. двухполюсная – двопóлюсна в.; т. однополюсная – однопóлюсна в. Требование – 1) вимóга: програмові вимоги; 2) (каприз) – зáбаг, забагáнка. Тревога – тривóга, неспóкій. Тревожный – тривóжний, неспокíйний. Тренирование, тренировка – тренувáння, вправлння, впрáви: тренуванням увага обертається в умовне наставлення. Трехлетка – трирíчка, трилíтка. Трехлетний, трехгодичный – трирíчний, трилíтний. Тригонометрия – тригономéтрія. Тригонометрический – тригономет­рч­ний. Триместр – тримéстр; т. весенний – весннй т.; т. зимний – зимóвий т.; т. летний – лíтній т.; т. осенний – осíнній т. Триместровый – триместрóвий. Тройка (балл) – трíйка. Труд – прáця; т. ручной – ручнá п. Трудновоспитываемый – важковихó­ву­ва­ ний, важкй на виховáння. Трудный – важкй: важкий предмет. Трудоведение – працезнáвство, трудознáв­ ство. Трудовой – трудовй: трудові процеси в школі. Трудолюбие – працьовтість, робот­ щість. Трудоспособность – працездáтність. Трудшкола [трудовая школа] – трудшкóла. Трус – полохлва людна, боязкá людна, страхополóх. Трусость – полохлвість, бозкість. Тупица – тупáк. Тупой – тупй.

Удерживать

Тупость – тýпість. Тупоумие – тупий рóзум, тупоýмство. Тупоумный – тупй. Тушевать – тушувáти. Тушь – туш. Тщеславие – славолбство. Тяготение – пóтяг: природній потяг у дітей до фантастики. Тяжелодум – тяжкодýм. Тяжелый – тяжкй, важкй: тяжка дефек­ тивність.

У Убеждать, -дить – перекóнувати, пере­ко­нá­ ти; -ться – перекóнуватися, пе­ре­конáтися, пересвíдчуватися, перес­вíд­читися. Убеждение – 1) (взгляд) переконáння, пере­ свíдчення; 2) (увещание) перекóнування, умовлння. Уважение – повáга, пошáна. Уверенность – пéвність, упéвненість. Увещание – умовлння. Увещать – умовлти. Увлечение – захóплення, зáхват. Увольнение – звíльнення, включення. Увольнять, уволить – звільнти, звільнти, виключáти, включити. Увязка – (связывание) зв’зування; (связь) зв’зок: зв’язування формальних знаннів з комплексом; зв’язок між дисциплінами. Угасание – згасáння, згáснення: згасання рефлекса. Углубление – 1) (чего) поглблення: поглиб­ лення матеріялу; 2) (во что) заглб­лення: заглблення в процес пророб­лення. Углублять, -бить (что) – поглблювати, по­ г­либти; -ться (во что) – заглблюватися, заглибтися (Ср. Углубление). Угнетенность – пригнíченість, пригнó­б­ле­ ність: стан пригнічености. Уговаривать – умовлти, умóвити, уговó­ рювати, уговорти. Угодливость – догíдливість. Угодливый – догíдливий. Уголок – кутóк, кутóчок: організація кутків природи в школі. Угроза – погрóза, погрóжування, грозьбá. Угрызение совести – гризóта сóвісти [сум­ ління]. Угрюмость – понýрість, похмýрість. Угрюмый – понýрий, похмýрий. Удерживать, -жать, -ся – 1) затрмувати, затрмати, задéржувати, задéржати, -ся: затримувати в пам’яті; 2) утрмувати,