майстер малих епічних жанрів. Тематична різноманітність його оповідань (“Без хліба”, “Дзвоник”, “Олеся”), їхня спорідненість із творами І. Франка та Л. Толстого. Оповідання “Каторжна”, утвердження в ньому прагнення людини до любові, добра. Глибокий психологізм у розкритті образу Докії, її душевних переживань та неординарного вчинку в екстремальній ситуації. Майстерне відтворення психології дитячої душі в оповіданні “Дзвоник”. Образ головної героїні твору. Огляд інших творів письменника (дилогія про “українське село” “Серед темної ночі” та “Під тихими вербами”, повість “Сонячні промені” про просвітительську діяльність інтелігенції, драма “Степовий гість”). Значення творчості письменника в історії української літератури.
УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70— 90-х pp. XIX ст. Від численних аматорських театральних гуртків до професійного “театру корифеїв”, що став “школою життя” (І.Франко). Театральні трупи М.Кропивницького (1882) та М.Старицького (1883), їхні провідні актори (І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Садовська-Барілотті, М.Заньковецька, Л.Ліницька та ін.). Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв’язок театру з музикою. Розвиток драматургії. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного, Б.Грінченка та ін. Створення
її внутрішнього світу. Усвідомлення важливої ролі наполегливості і працелюбності як вирішальних факторів на шляху до поставленої мети. Усвідомлення неприйняття зла, жорстокості у стосунках з людьми, переваги співчуття, доброзичливості, уваги до ближнього як необхідних моментів гармонійного спілкування
(10)
1
“Вечорниці” Уміти розповісти, як і коли в Україні виникає професійний П.Ніщинського, “театр корифеїв”, хто входив до його складу. “Запорожець за Дунаєм” С.Гулака-Артемовського, Наводити конкретні приклади зв’язку українського театру «Катерина» Аркаса, з музикою. «Тарас Бульба» М. Лисенка Називати авторів та основні драматичні твори, написані (муз. мистецтво). для професійного українського театру.
Прищеплення любові до театру, розвиток уміння цінувати красу і художню досконалість мистецтва. Виховання почуття гордості за “театр корифеїв”, що зіграв важливу роль у формуванні національної 9