Issuu on Google+

№5 (31), 2004 вересеньжовтень

ДОБРА

ВОЛЯ

ЖУРНАЛ РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ «ГУРТ» І ЦЕНТРУ ВОЛОНТЕРІАТУ «ДОБРА ВОЛЯ»

ÒÅÌÀ Í Î Ì Å Ð À :

ÑÎÖ²ÀËÜͲ ÏÎÑËÓÃÈ


ЖУРНАЛ

ДОБРА

ВОЛЯ ВИДАВЦІ:

ЧИТАЙТЕ у цьому випуску “ДВ” Дмитро Ляпін ЩОДО ЛІЦЕНЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ…….................……….4 Каролін Ньюмен ЛІЦЕНЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ……................................................…………8

Ресурсний центр “Гурт”

та

Центр волонтеріату “Добра Воля” Редактор: Тетяна Вахненко Літературний редактор: Ольга Полонська

Олена Іванова СТАНДАРТИ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ЯКИМИ ЇМ БУТИ?........................12 Олена Пак СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ НА ХЕРСОНЩИНІ: ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ……..................………………16 Тетяна Матичак СТВОРЕННЯ ДИВА ДЛЯ ПОДОЛАННЯ БУДЕННОСТІ…..............……..18 Наталя Бімбірайте ВРЯТОВАНІ "ДОБРОЮ СПРАВОЮ"………...................................…… .20

Дизайн та верстка: Маріанна Войцицька

Натан Гомберг "ВСІ ЛЮДИ Є ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ОДНЕ ЗА ОДНОГО"…………….22

Над номером працювали: Тетяна Данилів Олена Кучерява Тетяна Матичак

Анжела Карпінська ЖОДНОЇ ЗАБУТОЇ В СУСПІЛЬСТВІ ЛЮДИНИ…….....................………25

Редакційна колегія: Яна Деменко Василина Дибайло Ярина Ключковська Богдан Маслич Василь Назарук Василь Полуйко Надія Самуляк Олександр Чередайко

Мар'яна Голованова ПРОЕКТ ГРОМАДСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ".…..................……….29

Журнал видається в рамках проекту “Інформаційна підтримка соціальних ініціатив”, що фінансується Фондом Чарльза Стюарта Мотта (США) Журнал видається в рамках проекту “Інституційна підтримка мережі соціальних організацій для підвищення ефективності надання соціальних послуг місцевим громадам”, що фінансується Європейським Союзом

На обкладинці: Патрова Ніна, дівчинка знаходиться під опікою Благодійного фонду “КарітасMКиїв”

Ольга Юрчишин ДОМАШНЯ ОПІКА ВІД КАРІТАСMКИЇВ…………............................……..27

Анастасія Анохіна ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОБОТИ З БЕЗПРИТУЛЬНИМИ У ЧЕРНІВЦЯХ……….........................................….30 Галина Василів, Тетяна Матичак НЕВИЧЕРПНІ ДЖЕРЕЛА НАДІЇ………........................................………..34 Олександр Чередайко КОУЧИНГ M НОВА МОДЕЛЬ РОБОТИ КОЛЕКТИВУ…….......………….. 36 ВИДАННЯ ТА ВЕБРЕСУРСИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ………......…….38 Погляди, висловлені у цьому виданні, не обов’язково відображають офіційну позицію Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) і Європейської Комісії

Думка редакції журналу “Добра Воля” може не збігатися з поглядами, висловленими авторами статей При передруці матеріалів посилання на журнал “Добра Воля” є обов’язковим

Добра Воля №5, 2004


ДОБРИДЕНЬ ВСІМ

СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ НА СТОРІНКАХ "ДОБРОЇ ВОЛІ", або як ми обкладинку шукали Звертаючись до теми соціальних послуг зажди є небез Отже, у цьому номері розглядатимуться: законодавче регулювання, стандарти та види соціальних послуг, пека видатися банальними, адже про них, здавалося б, приклади успішних підходів до роботи з різними група стільки всього сказано і написано. І тим не менш, разу ми клієнтів, а також ресурси з раз зіштовхуєшся з проб даної тематики. лемою, що речі, про які ...Руки і хліб створюють відчуття найбільше говорять, як добра, і це добро є тою допомо Так, Дмитро Ляпін аналізує, раз і є найбільш проб гою, що надається людям, які її які наслідки для організацій лемними або не до кінця потребують. Але водночас не ду має ухвалення закону про со зрозумілими. Адже, як ві же хочеться, щоб соціальні пос ціальні послуги та які виникли домо, найважче говорити луги асоціювалися тільки із хлі колізії з іншими нормативно бом та водою... про прості речі, або такі, правовими актами, а Каролі що лише здаються прос Василина Дибайло на Ньюмен розповідає про тими. систему ліцензування соціа Обравши темою журна лу "Соціальні послуги", ми хотіли одночасно підсу мувати успішний досвід організацій, що їх нада ють, а також відобразити всю їхню різноманітність. Протирічливість цього на магання вилилась у дов гих дискусіях навколо то го, що має бути зобра жено на обкладинці жур налу  як певне втілення соціальних послуг. До розгляду редколегії та ав торського колективу жур налу було представлено кілька образів з фотокар ток, які були зроблені у БФ "КарітасКиїв". Образи, які могли б втіли ти наше бачення соціа льних послуг, були дуже різними. І кожен з них від бивав якийсь інший бік даної проблеми, тож об рати якийсь один варіант виявилось складно. Деякі образи, а також наші роздуми над ними пропонуємо вашій увазі, сподіваючись передати ними те, що залишилось осторонь цього випуску журналу, але тим не менш є н е в і д ’ є м н о ю частиною соціальних послуг...

льних послуг за кордоном. Картину того, які послуги, ко му і за чиї кошти надають гро мадські організації, змальо вують: директор благодійної організації "Хесет Авот" На тан Гомберг, голова Правління Благодійного товариства "Дже рела" Раїса Кравченко та за ступник голови "Суспільної служби України" м.Новово линська Анжела Карпінська.

...У цих клаптиках і ниточках відо бражена спроба знайти якесь "маленьке добро", оскільки часом його потрібно зробити фактично з нічого, з якихось розрізнених клап тиків.... І щоб зробити це  потрібен справжній професіоналізм... Маріанна Войцицька

...Я би обрала цей образ, адже я бачу тут, поперше, руки, які щось виробляють (як образ дії), і також ін струменти виробництва (як образ результату). Саме руки проводять асоціативну лінію зі словом "соціальні"... Яна Деменко

Також пропонуємо Вашій ува зі статтю Тетяни Матичак що до нових підходів у роботі з психічнохворими людьми, які впроваджуються Асоціацією психіатрів України. Стаття Анастасії Анохіної з Об'єд нання громадян "Народна до помога" змальовує модель роботи з бездомними у місті Чернівці. Продовженням теми попе реднього номеру стала стат тя Олександра Чередайка про демократичний стиль ме неджменту  коучинг. І тра диційно журнал завершує ог ляд ресурсів з тематики со ціальних послуг.

....Вона якась така беззахисна, на че промовляє за себе: "допомо жiть... менi так потрiбне ваше тепло і турбота..."  це видно i по тому, як вона сидить, як дивиться... Вона ма ленька, і їй ще можна допомогти...

Сподіваємося, що цей но мер журналу наштовхне Вас, наші любі читачі, на нові ідеї, думки, спровокує до нових запитань та пошуків! Успіхів!

Ольга Полонська

Маріанна Войцицька, Тетяна Данилів та вся “ДВ”

У НАСТУПНОМУ НОМЕРІ "Доброї Волі" Наступний номер журналу "Добра Воля" присвячений питанням суспільної інформації. Ми будемо намагатися з'ясувати, якою має бути роль медіа щодо суспільних ініціатив: віддзеркалювати те, що відбувається у суспільстві чи стимулювати нові проекти? Якими мають бути продуктивні стосунки між масмедіа та громадськими організаціями. У журналі Ви знайдете: інтерв'ю з Ларисою Івшиною, головним редактором газети "День", інтерв'ю з Сергієм Гузем, головою Неза

Добра Воля №5, 2004

лежної медіапрофспілки України, інтерв'ю з Наталею Лігачовою, Головним редактором журналу "Телекритика" та Сергієм Квітом, керівником Школи журналістики НаУКМА. Журнал включатиме поради журналістів громадським організаціям щодо того, як ефективно побудувати співпрацю зі ЗМІ, а також аналіз успішного досвіду громадських організацій у побудові таких стосунків. Чекайте на наступний номер!

3


ЗАКОНОДАВСТВО

ЩОДО ЛІЦЕНЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ Дмитро Ляпін, Інститут конкурентного суспільства м. Київ Закон України "Про соціальні послуги" у частині, що стосується вимоги ліцензування соціальних послуг, є яскравим прикладом недолугого державного регулювання і фактичної відсутності будь-якої визначеності державної політики. Щодо можливих наслідків для недержавних організацій через вимогу ліцензування соціальних послуг, то фактично ця вимога Закону більшою чи меншою мірою стосується лише тих недержавних організацій, які розраховують на бюджетне фінансування.

Закон України "Про соціальні послу ги" був ухвалений Верховною Радою України 19.06.2003 року і набув чин ності 01.01.2004 року. Закон у статті 1 визначив, що соціальні послуги  це комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спря мованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у склад них життєвих обставинах та потребу ють сторонньої допомоги, з метою поліпшення або відтворення їх жит тєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя. Варто наголосити, що це визначення соціальних послуг доволі розплив часте та широке, що дозволяє дос татньо вільне трактування цього терміну. У статті 5ій Закон нама гається конкретизувати види та фор ми соціальних послуг і визнає, що соціальні послуги надаються у фор мі матеріальної допомоги та со ціального обслуговування, та нас тупних видів: соціальнопобутові, пси хологічні, соціальнопедагогічні, соці альномедичні, соціальноекономіч ні, юридичні послуги, послуги з пра цевлаштування, послуги з професій ної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями, інформа ційні та інші соціальні послуги. У 1ій статті Закон також визначив пе релік суб'єктів, що мають право на давати соціальні послуги, і відніс до них державні та комунальні спеціа лізовані підприємства, установи та заклади соціального обслуговуван ня, підпорядковані центральним, місце вим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (державні та комунальні суб'єкти), юридичних осіб, створених відпо відно до законодавства, які не ма

4

ють на меті отримання прибутку (не державні суб'єкти), та фізичних осіб. Але варто визнати, що за нез розумілою логікою у цій статті зако нодавець "загубив" юридичних осіб  суб'єктів підприємницької діяль ності, які за загальними нормами національного законодавства та кож можуть надавати соціальні пос луги, хоча б на платній основі. На цьому перелік двозначних та нечітких норм Закону, на жаль, не закінчується, а внаслідок розплив частого та широкого формулюван ня термінів розпочинається перети нання вимог Закону з вимогами ін шого спеціального законодавства нашої країни, що призводить до колізії правових норм. Крім того, норми Закону "Про соціа льні послуги" перетинаються з нор мами Закону України "Про бла годійництво та благодійні організа ції", який визнає, що благодійна ді яльність здійснюється, зокрема, у напрямках сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, без робітних, інвалідів, інших осіб, які по требують піклування, а також на дання допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів, а також у наданні медич ної допомоги населенню та здійс нення соціального догляду за хво рими, інвалідами, одинокими, людь ми похилого віку та іншими особа ми, які через свої фізичні, матеріаль ні чи інші особливості потребують соціальної підтримки та піклування. Тобто вже на рівні цих двох Законів можна стверджувати про викорис тання для визначення практично од них й тих же заходів різної терміно

логії: "соціальні послуги" та заходи "соціальної підтримки та піклування". У зв'язку із цим також необхідно відмітити, що значна група осіб, які можуть бути отримувачами соціаль них послуг, відповідно до Закону "Про соціальні послуги" (тобто, які знаходяться під дією обставин, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно: інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сиріт ство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зневажли ве ставлення та негативні стосунки в сім'ї, малозабезпеченість, психо логічний чи психічний розлад, стихій не лихо, катастрофа тощо) водно час є особами, які відповідно до Цивільного кодексу України потре бують опіки та піклування. Також необхідно визнати, що відповідно до Цивільного кодексу України особа, яка за станом здоров'я не може са мостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки, має право об рати собі помічника на платній чи безоплатній основі, і помічник має право вчиняти дрібні побутові право чини в інтересах такої особи (стаття 78). При цьому незрозуміло, чим та кий помічник (за нормами Цивільно го кодексу) буде відрізнятися від су б'єкта  фізичної особи, яка надає со ціальні послуги (за нормами Закону України "Про соціальні послуги"). Ці неузгодженості між різними Зако нами, а також Цивільним кодексом, враховуючи розпливчасте та широ ке визначення соціальних послуг, призводять до суттєвого ускладнен ня щодо розуміння та правозастосу вання поняття "соціальні послуги" і,

Добра Воля №5, 2004


ЗАКОНОДАВСТВО відповідно, до виконання вимог Зако ну в цілому. Однією з таких суттєвих проблем За кону є його вимога щодо ліцензуван ня соціальних послуг, бо стаття 16 Закону визначила, що будьяка про фесійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензу ванню. Перш ніж детально проаналізувати вимогу Закону щодо ліцензування соціальних послуг та її можливі наслідки, доцільно нагадати теоре тичну сутність ліцензування. Через існуючі класичні неспромож ності ринку, які виникають за си туацій, коли обмежені суспільні ре сурси використовуються неефектив но, держава застосовує ряд інстру ментів державного регулювання, що мають обмежувальний характер. Найбільш поширеними є сертифіка ція та ліцензування. Основна різниця між ними полягає в тому, що теоре тично сертифікація має застосову ватися до товарів, підтверджуючи їх відповідність певним нормам (техніч ним регламентам), а ліцензування має застосовуватись до певних ви дів діяльності суб'єктів, підтверджую чи право суб'єкта здійснювати таку діяльність. Ліцензування певного ви ду господарської діяльності (відпо відно до вимог Господарського ко дексу України соціальні послуги є господарською діяльністю) є особ ливою процедурою офіційного під твердження права суб'єкта госпо дарювання на здійснення певного виду діяльності з дотриманням нор мативних вимог. Ліцензія  це офіцій ний дозвіл, який дозволяє суб'єкту здійснення певного виду господар ської діяльності протягом визначено го терміну за умови дотримання ліцензійних умов. Але варто визнати, що ліцензування, як інструмент державного регулю вання, вступає у протиріччя з вимо гою лібералізації ринку і застосу ванням виключно інструментів рин кового саморегулювання. І тому вар то відмітити, що лише розумне поєд нання двох регуляторних механізмів (державного регулювання та ринко вого саморегулювання) дозволяє органічно об'єднати сталість дер жавного управління та гнучкість рин кового саморегулювання, і, врешті решт, отримати високоефективну систему використання обмежених суспільних ресурсів. Порушення ба

Добра Воля №5, 2004

лансу у цій системи призводить до неефективного витрачання ресур сів і породжує або корупцію, або нехтування суспільними потребами. Задля забезпечення балансу сис теми "державне регулювання  рин кова саморегуляція" перелік товарів (для сертифікації) та видів діяльності (для ліцензування) завжди є вичерп ним. Теоретично система ліцензу вання має бути певним бар'єром, який дозволяє вхід на ринок тим су б'єктам, які відповідають певним критеріям. При завищенні цих кри теріїв система ліцензування обме жує вхід на ринок, при заниженні не відповідає потребам суспільства. А за умов нечіткого визначення кри теріїв система ліцензування пород жує корупцію та хабарництво. В той же час, прогалини в правовому ре гулюванні сфери ліцензування, від сутність або недостатність держав ного контролю за суб'єктами госпо дарювання, що здійснюють види діяльності, які вважаються суспіль ством на певному етапі його розвит ку небезпечними для життя та здо ров'я громадян, екології чи безпеки держави, можуть призвести до не гативних наслідків та поглиблення недовіри населення до державної влади. В Україні система ліцензування на була сучасного вигляду після ухва лення в червні 2000 року Закону Ук раїни "Про ліцензування певних ви дів господарської діяльності", який визначив наступні принципи дер жавної політики: забезпечення рів ності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навко лишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; встановлення єдиного порядку лі цензування певних видів господар ської діяльності на всій території Ук раїни та встановлення єдиного пе реліку видів господарської діяль ності, що підлягають ліцензуванню. Повертаючись до розгляду питання ліцензування соціальних послуг, необхідно відзначити, що законода вець задля гарантування певного рівня безпеки соціальних послуг об рав механізм їх ліцензування. Але при цьому незрозуміла вимога що до ліцензування тільки тих соціаль них послуг, що надаються недер жавними суб'єктами (у тому числі фізичними особами). При цьому у редакції Закону, що була затверд

жена у червні 2003 року, законода вець визначив, що ліцензування со ціальних послуг, які надаються не державними суб'єктами, має здій снюватись у порядку, який у тримі сячний термін буде визначено Кабі нетом Міністрів України. При цьому варто звернути увагу, що станом на червень 2003 року Закон України "Про ліцензування певних видів гос подарської діяльності" діяв уже про тягом трьох років, але законодавець чомусь не звернув на це увагу. Аргу мент, що законодавець не розгля дав соціальні послуги як вид госпо дарської діяльності не витримує критики, бо ще у січні 2003 року був ухвалений Господарський кодекс України, який визнав, що госпо дарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на надання послуг вартісного характеру, які мають цінову визначеність, і, відповідно, у цьому розумінні соціальні послуги є господарською діяльністю. Також Господарський кодекс визнав, що господарська діяльність може здій снюватись як з метою одержання прибутку (підприємництво), так і без мети одержання прибутку (неко мерційна господарська діяльність). Тому той факт, що законодавець не звернув увагу на наявність Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", можна розглядати як нормотворчу помилку. Доказом цього висновку став той факт, що Кабінет ��іністрів України через декілька місяців після набуття чинності Закону "Про соці альні послуги" так і не розробив по рядок ліцензування соціальних пос луг, як того вимагав закон, а навпаки  виступив суб'єктом законодавчої ініціативи щодо внесення змін до нього, а Верховна Рада України 24 червня 2004 року ухвалила нову норму: "Професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про ліцензуван ня певних видів господарської діяль ності". Таким чином помилка законо давця була виправлена і ліцензу вання соціальних послуг мало зай няти своє місце у національній сис темі ліцензування. Але станом на листопад 2004 року цього не сталося і ліцензування со ціальних послуг все ще залишаєть ся законодавчою абстракцією. При чина цього полягає в тому, що Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ви магає встановлення у ліцензійних

5


ЗАКОНОДАВСТВО умовах чітких кваліфікаційних, орга нізаційних, технологічних або інших вимог для провадження певних ви дів господарської діяльності і, від повідно, соціальних послуг. У свою чергу, ліцензійні умови проваджен ня певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням затверджуються органом ліцензування спільно із спеціально уповноваженим орга ном з питань ліцензування. А орган ліцензування, у свою чергу, має бу ти затверджений Кабінетом Мініст рів України із числа органів виконав чої влади (Постанова КМУ "Про за твердження переліку органів ліцен зування" від 14 листопада 2000 року №1698). Станом на листопад 2004 року Кабінет Міністрів України не визначив орган ліцензування і, від повідно, не розроблено і не за тверджено ліцензійні умови надан ня соціальних послуг. За відсутності ліцензійних умов ліцензування не можливе і, відповідно, вимоги Зако ну України "Про соціальні послуги" не виконуються передусім органа ми державної виконавчої влади. У зв'язку із цим треба визнати, що Кодекс України про адміністративні правопорушення у статті 164 визна чив, що заняття господарською діяльністю без ліцензії, якщо її отри мання передбачено законом, тягне за собою накладання штрафу від трьох до восьми неоподатковува них мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продук ції, знарядь виробництва і сировини чи без такої. Тому всі суб'єкти, які ви мушено надають сьогодні соціальні послуги без ліцензії, теоретично мо жуть бути притягнуті до адміністра тивної відповідальності. І хоча Держ підприємництво свого часу дало роз'яснення, що за відсутності лі цензійних умов суб'єкт не має нести відповідальність за діяльність без ліцензії, але це роз'яснення не вхо дить до складу національної нор мативноправової бази, і тому не відомо, чи буде воно взято до відома при можливому судовому розгляді... Також варто відмітити, що орган лі цензування за наявної в країні прак тики є окремим органом виконавчої влади. За широкого визначення змісту соціальних послуг визначен ня органу ліцензування складає певну адміністративну та організа ційну проблему. Існують окремі ви падки, коли створюються міжвідом чі комісії з питань ліцензування (при

6

Національній комісії регулювання електроенергетики (НКРЕ) та при колишньому Держкомзв'язку), але вони мають лише дорадчий статус. Тому перспектива швидкого визна чення Кабінетом Міністрів України органу ліцензування з питань со ціальних послуг виглядає досить пе симістично. Також варто визнати, що теоретично ліцензійні умови мають визначити чіткі кваліфікаційні, організаційні, технологічні або інші вимоги щодо провадження соціальних послуг, які не визначено іншими нормативно правовими актами. Це положення пов'язано з тим фактом, що законо давство має виконуватись у повно му обсязі, а не вибірково, і тому лі цензійні умови розглядаються, в першу чергу, як чітке визначення особливих умов, за умов дотриман ня яких може проводитись діяль ність, що складає особливу небез пеку для життя та здоров'я грома дян, екології чи безпеки держави, і тому ліцензується. А за умов вклю чення до переліку соціальних пос луг ще й юридичних послуг, ліцензу вання яких було скасовано на ос нові рішення Конституційного суду, інформаційних, а також соціально побутових та соціальноекономіч них послуг (та наявність незрозу мінь щодо ряду інших видів соціаль них послуг), проблема визначення чітких кваліфікаційних, організацій них, технологічних або інших вимог щодо провадження соціальних пос луг може стати непереборним ба р'єром. Також при цьому необхідно враховувати, що ліцензійні умови провадження соціальних послуг є типовим регуляторним актом, і тому мають пройти обов'язкову процеду ру підготовки аналізу регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу передбачає кількісну оцінку витрат та переваг, які отримає держава, суб'єкти господарювання та грома дяни від запровадження регулюван ня (в даному випадку – ліцензування соціальних послуг), і навіть зараз можна стверджувати, що адміні стрування ліцензування для визна чених Законом "Про соціальні пос луги" видів соціальних послуг є ви соко витратним процесом, кошти на який мають бути закладені в бюд жет відповідних органів виконавчої влади. Тобто, вже зараз виникає пи тання доцільності державного регу лювання соціальних послуг у вигляді ліцензування через економічну об тяжливість та проблемність щодо досягнення очікуваних результатів. І

ще одне зауваження  Закон "Про соціальні послуги" не встановив навіть приблизних орієнтирів щодо оцінки результативності ліцензу вання соціальних послуг. А оцінка результативності ліцензування со ціальних послуг набуває важливого значення у зв'язку з тим фактом, що відповідно до національної системи ліцензування певних видів госпо дарської діяльності в країні фактич но запроваджено заявницький прин цип отримання ліцензії, згідно з яким орган ліцензування приймає рішен ня про видачу ліцензії лише на ос нові інформації, яку повідомляє су б'єкт у своїй заявці. Цей принцип виправдано з точки зору зменшення корупції та ліквідації відомчого під ходу у ліцензуванні, але він вимагає високої свідомості суб'єкта госпо дарювання, що також забезпечу ється високим ступенем його адмі ністративної та кримінальної відпові дальності. У зв'язку з вищевикладеним постає питання – а наскільки законодавець реально впевнений у необхідності ліцензування соціальних послуг? А враховуючи, що органи виконавчої влади беруть активну участь у фор муванні державної політики, то це питання поширюється також і на ор гани виконавчої влади. Це питання не настільки риторичне, наскільки здається. Повертаючись до початку проблеми, варто нага дати її часові рамки. Більше року то му Верховна Рада ухвалила вимогу щодо ліцензування соціальних пос луг. Поняття "соціальні послуги" виг лядає у Законі малозрозумілим і, відповідно, не виконує первинної функції впорядкування суспільних відносин. Минуло більше п'ятнадця ти місяців, а необхідна нормативно правова база ще не затверджена. В Законі "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" на ведена норма, що за умови, коли суб'єкт господарювання отримав ліцензію на діяльність, провадження якої пов'язано з використанням об межених ресурсів, і протягом шести місяців не провадить господарську діяльність згідно з отриманою за ре зультатами конкурсу ліцензією, то орган ліцензування має право ану лювати таку ліцензію. У випадку що до ліцензування соціальних послуг ситуація подібна: держава визнала за необхідність ліцензувати соціаль ні послуги, але протягом 15 місяців не спромоглась підготувати та зат вердити необхідну нормативно

Добра Воля №5, 2004


ЗАКОНОДАВСТВО правову базу. Можливо, вимогу що до ліцензування соціальних послуг варто переглянути та відмінити як та ку, що не має актуального змісту? Бо коли ліцензування є актуальною ви могою, то тоді зволікання із затверд женням нормативноправової бази має ознаки службового злочину, який підляає дисциплінарному та, мож ливо, кримінальному покаранню. Але ситуація з реальною актуаль ністю ліцензування соціальних пос луг має ще й інший аспект. Недер жавні суб'єкти, що надають соціаль ні послуги, можна умовно поділити на дві частини: суб'єкти, що здійсню ють діяльність власним коштом, та суб'єкти, що розраховують на бюд жетне відшкодування. Наскільки вимоги Закону "Про со ціальні послуги" є "жорсткими" для суб'єктів, що здійснюють діяльність власним коштом? Такі суб'єкти мо жуть легко "обійти" вимоги Закону "Про соціальні послуги". Наприклад: 1) вони можуть стверджувати, що на дають соціальні послуги на непро

фесійній основі (і на основі вимог статті 7 Закону виходять зпід його юрисдикції); 2) вони можуть стверд жувати, що надають не соціальні послуги, а заходи соціальної під тримки та піклування; 3) вони можуть стверджувати, що здійснюють свою діяльність на основі Закону "Про благодійництво та благодійні ор ганізації" (якщо мають відповідну ор ганізаційноправову форму); 4) вони можуть оформити своїх співробітни ків як помічників особи, яка за ста ном здоров'я не може самостійно здійснювати свої права та виконува ти обов'язки відповідно до Цивільно го кодексу тощо. А наскільки ж вимоги Закону "Про соціальні послуги" є "жорсткими" для суб'єктів, що розраховують на бюджетне відшкодування? Відповідь на це питання залежить від "близь кості" таких суб'єктів до органів міс цевої влади. При цьому варто вра ховувати, що відповідно до структу ри бюджетної класифікації України видатки на "соціальні послуги" непе

ВИТЯГ з закону України "Про соціальні послуги" від 19.06.03 N 966+IV (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1891+IV (1891+15) від 24.06.2004) Стаття 2. Основні засади надання соціальних послуг Основними засадами надання соціальних послуг є: сприяння особам, що перебувають у складних життєвих обс тавинах, які вони не в змозі подолати за допомогою наявних за собів і можливостей; попередження виникнення складних життєвих обставин; створення умов для самостійного розв'язання життєвих проб лем, що виникають.

Стаття 3. Основні принципи надання соціальних послуг Надання соціальних послуг ґрунтується на принципах: адресності та індивідуального підходу; доступності та відкритості; добровільності вибору отримання чи відмови від надання соціальних послуг; гуманності; комплексності; максимальної ефективності використання бюджетних та поза бюджетних коштів суб'єктами, що надають соціальні послуги; законності; соціальної справедливості; забезпечення конфіденційності суб'єктами, які надають послу ги, дотримання ними стандартів якості, відповідальності за дот римання етичних і правових норм.

Відповідно до цього Закону можуть надаватися такі види соціальних послуг: соціальнопобутові послуги  забезпечення продуктами харчу вання, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціальнопобутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів тощо; психологічні послуги  надання консультацій з питань психічно го здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним се редовищем, застосування психодіагностики, спрямованої на

Добра Воля №5, 2004

редбачено. У такому випадку бюд жетні витрати будуть плануватися за рядком видатків "соціальний захист", і за формальними ознаками не відпо відати вимогам Закону "Про соціаль ні послуги". А це, у свою чергу, при зводить до того, що виконавці заходів такого соціального захисту, у тому числі із числа недержавних суб'єктів, можуть бути обрані місцевою вла дою на основі звичайних тендерів чи конкурсів. У результаті наведеного аналізу можна зробити такий висновок: За кон України "Про соціальні послуги" у частині, що стосується вимоги ліцен зування соціальних послуг, є яскра вим прикладом недолугого держав ного регулювання і фактичної відсут ності будьякої визначеності держав ної політики. Щодо можливих наслід ків для недержавних організацій че рез вимогу ліцензування соціальних послуг, то фактично ця вимога Закону більшою чи меншою мірою стосуєть ся лише тих недержавних організа цій, які розраховують на бюджетне фінансування.

вивчення соціальнопсихологічних характеристик особистості, з метою її психологічної корекції або психологічної реабілітації, на дання методичних порад; соціальнопедагогічні послуги  виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, організація індивідуального навчального, виховного та корекційного процесів, дозвілля, спортивнооздо ровчої, технічної та художньої діяльності тощо, а також залучення до роботи різноманітних закладів, громадських організацій, заінтересованих осіб; соціальномедичні послуги  консультації щодо запобігання виник ненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збере ження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактич них, лікувальнооздоровчих заходів, працетерапія; соціальноекономічні послуги  задоволення матеріальних інте ресів і потреб осіб, які перебувають у складних життєвих обста винах, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги, а також допомоги у вигляді одноразових компенсацій; юридичні послуги  надання консультацій з питань чинного зако нодавства, здійснення захисту прав та інтересів осіб, які перебу вають у складних життєвих обставинах, сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо цієї особи (оформлення правових документів, адвокатська допомога, захист прав та інте ресів особи тощо); послуги з працевлаштування  пошук підходящої роботи, сприян ня у працевлаштуванні та соціальне супроводження працевлаш тованої особи; послуги з професійної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями  комплекс медичних, психологічних, інфор маційних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для реалізації права на професійну орієнтацію та підготовку, освіту, зайнятість; інформаційні послуги  надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (довідкові послуги); розповсюдження просвітницьких та культурноосвітніх знань (просвітницькі послуги); поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та ви ди соціальних послуг, формування певних уявлень і ставлення суспільства до соціальних проблем (рекламно пропагандистські послуги);

7


ДОВКОЛА

ЛІЦЕНЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ У ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Каролін Ньюмен, Проект "Розвиток громадянського суспільства в Києві та обраних регіонах" м. Київ

Хоча соціальні послуги здебільшо го вважають державними, функцію їх надання дедалі частіше переда ють приватному сектору, особливо НДО. Проте, оскільки такі послуги є суспільними, тобто стосуються сус пільства загалом, держава несе відповідальність за їх надання. Тому для держави важливо мати змогу здійснювати суворий контроль за суб'єктами, яким делеговано право надавати такі послуги. Щоб забез печити умови, за яких надання таких послуг відповідатиме мінімальним нормам безпеки та якості, держа ва, зазвичай, видає ліцензії надава чам послуг і цим самим гарантує, що такі критерії дотримано. Щоб у НДО була мотивація до на дання соціальних послуг, які вкрай необхідні для соціальної стабіль ності країни, держава виробляє ме ханізми, що сприяють прямому чи опосередкованому фінансуванню діяльності НДО. Така підтримка пе редбачає фінансування через схе му соціального контракту, звільнен ня від податків тощо. У багатьох країнах для стимулюван ня участі НДО у соціальній сфері засновано спеціальні ради з кон сультативними повноваженнями, зо крема на місцевому рівні. Такі ради об'єднують представників уряду, за конодавчої гілки влади, установи, що опікуються здоров'ям або нада ють соціальні послуги (як державні, так і недержавні), професійні спілки та асоціації, які представляють інте реси тих, хто користується такими послугами. У цій статті увагу приділено ролі НДО у наданні соціальних послуг у країнах ЄС1, детально проаналізо вано правову перспективу ліцензу вання соціальних послуг, механізми та процедури такого ліцензування.

Особи, які зобов'язані отримати ліцензію До соціальних можна зарахувати широке коло послуг. Ступінь їхньої

8

Роль недержавних організацій (НДО) у соціальній політиці тепер широко визнана в країнах Європейського Союзу, з нею рахуються в процесі формування соціальної політики країн-членів ЄС. Адже загальною практикою в цих країнах є залучення всіх верств суспільства до визначення пріоритетів соціальної допомоги задля пошуку ефективних методів розв'язання проблем соціального обслуговування. врегульованості залежить від змісту та дорослими, за винятком інвалідів і послуги. людей похилого віку. Законодавчо регулюються послуги, які потребують ліцензування. Це, на приклад, передбачено в Соціаль ному законі Угорщини, який визна чає соціальні служби як такі, де на дають наступні послуги: • базовий догляд: нагляд за дітьми,

догляд, навчання та харчування; надання соціального харчуван ня людям похилого віку та хво рим; допомога за місцем проживання, спрямована на за доволення щоденних потреб лю дей похилого віку, інвалідів і хво рих; догляд сімей; • спеціалізований догляд: денний

догляд за місцем проживання, клуби для людей похилого віку; денні центри для інвалідів; закла ди тимчасового перебування дітей, людей похилого віку, інвалі дів, осіб з проблемами психічно го здоров'я, безпритульних; зак лади довготривалого догляду за людьми похилого віку та інваліда ми, психіатричні заклади [1]. Ці заклади соціального обслугову вання за рішенням № 161/1996 угор ського уряду зобов'язані звернутися за відповідною ліцензією, яка гаран тує дотримання професійних пра вил і вимог до кваліфікації. Доказом відповідності певним критеріям лі цензування є сертифікати, видані компетентними органами (висновок протипожежного відділення). Деякі соціальні послуги можуть не вимагати ліцензування, але потрібно повідомляти про їхню діяльність дер жавні органи. Наприклад, у Франції такою послугою є догляд за дітьми

Реглам��нтовані соціальні послуги підлягають ліцензуванню незалежно від того, хто їх надає  фізична чи юридична особа. Французькі су б'єкти, визначені як соціальні та ме дикосоціальні установи2, а також фізичні особи, які здійснюють догляд за більш як трьома інвалідами або людьми похилого віку за винагороду, підлягають ліцензуванню до того, як вони розпочнуть таку діяльність [2]. У Люксембурзі законодавство та кож регулює відносини між держа вою та організаціями, які працюють у сфері надання соціальних, тера певтичних послуг. Згідно з ним будь яка особа (фізична чи юридична, приватна чи державна), яка надає на регулярній основі послуги, що мають соціальну, соціальноосвіт ню, медикосоціальну або терапев тичну мету, має отримати письмову ліцензію, щоб займатися такою діяльністю. Спеціальні нормативні акти регулю ють процес акредитації та вимоги щодо надавачів послуг інвалідам, людям похилого віку, молодим жін кам і жінкам з дітьми, молоді. Окре мо регулюються денний медичний догляд за дітьми, тимчасове утри мання (фостеринг) дітей та молодих людей (зокрема, надання нічлігу та забезпечення денного перебування для дітей і молодих людей у примі щенні надавача). Отже, у багатьох країнах вимоги до ліцензування є загальним правилом як для приватних, так і для держав них надавачів соціальних послуг.

Добра Воля №5, 2004


ДОВКОЛА Суб'єкт, який встановлює мінімальні критерії ліцензування Щоб отримати ліцензію, особи, які за нею звертаються, мають відпові дати мінімальним вимогам. Зазви чай, такі вимоги стосуються штату працівників, які надають послуги, умов приміщень, де ці послуги на даються, і менеджменту соціальних служб. Такі вимоги висувають ком петентні органи. У багатьох унітарних державах, навіть якщо надання соціальних послуг перебуває в компетенції місцевих органів влади, мінімальні норми забезпечення соціальних по слуг встановлює міністерство, що відповідає за соціальні питання.

за місцем розташування головного офіса суб'єкта ліцензування. А лі цензування установ, що надають професійні соціальні послуги окрім зазначених вище, проводить упов новажений представник централь ної влади [4]. Подібну ситуацію можна спос терігати в Італії, де на міські ради по кладено функції видачі дозволів і на дання акредитації надавачам соці альних послуг [5]. Дозволи слід ви давати відповідно до критеріїв, вста новлених місцевим законодавст вом. В області Лігурія муніципальні ради з цією метою утворюють комісію з видачі дозволу [6].

Наприклад, у Люксембурзі для цього заснувано консультатив ний орган  Комітет діалогу, який складається з міністрів у спра вах сім'ї, захисту жінок, молоді та охорони здоров'я, чотирьох представників акредитованих суб'єктів, які не мають фінансо вих договірів з державою, і чо тирьох представників профспі лок. В Італії дещо інша ситуація. У цій країні саме органи місцевої влади мають повноваження що до встановлення критеріїв ліцен зування соціальних послуг у міс цевому законодавстві. У свою чергу, регіональне законодавст во має відповідати мінімальним національним вимогам, встанов леним наказом Міністерства со ціальної солідарності [3]. А от в Іспанії немає національного за конодавства, яке б регулювало со ціальні послуги, але кожна автоном на область ухвалила своє відповід не законодавство і свої правила проведення ліцензування, а також фінансові правила надання соці альних послуг.

Ліцензію можна видавати на необ межений або на визначений період часу. Наприклад, у Франції компе тентні органи видають ліцензію на 15 років з можливим поновленням. У разі відсутності відповіді з боку адміністрації вважається, що в лі цензії відмовлено. Упродовж двох місяців подавач може письмово звернутися за поясненням, а ор гани, у свою чергу, впродовж цьо го терміну мають пояснити причи ни відмови. Якщо такого не буде, то вважається, що ліцензію нада но. Мотивована відмова може бу ти оскаржена в суді [9].

Вимоги до штату працівників

Як правило, органи влади, що відпо відають за видачу ліцензій, діють за територіальним принципом або від повідно до своєї професійної ком петенції. Так, ліцензію на здійснення денного медичного догляду та базового дог ляду видає керівник місцевої влади

У Люксембурзі вирішальним чинни ком є сфера діяльності, й акреди тацію здійснює відповідне міністер

Добра Воля №5, 2004

В автономній області Ла Ріоха в Іспанії видачу ліцензій у сфері соціальних послуг покладено на Ге неральну дирекцію соціального за безпечення [8].

У Люксембурзі ліцензії видають на невизначений термін і публіку ють в офіційній пресі. Як і в біль шості країн, будьяка зміна в ста тусі суб'єкта стосовно критеріїв ліцензування дає підстави для звернення за новою ліцензією [10]. Заявку на нову ліцензію необ хідно подати впродовж трьох місяців з моменту зміни.

У Франції, де різні соціальні послуги перебувають у компетенції кількох рівнів державної влади залежно від виду послуги, ліцензії на соціальні послуги надають представники центральної влади або керівник міс цевого самоврядування або обид ва разом, залежно від того, який рі вень влади опікується зазначеною діяльністю [7]. Вони надають ліцен зію за рішенням Національного комі тету санітарних та соціальних орга нізацій, а також Регіонального комі тету соціальних та медикосоціаль них організацій.

Процес подання заявки і суб'єкт, який видає ліцензію

ство. Наприклад, Міністерство у справах сім'ї, соціальної солідар ності та молоді видає ліцензії на ве дення діяльності, пов'язаної з надан ням послуг людям похилого віку. На давач послуг, який обрав кілька видів діяльності, має отримати ліцензію на кожен із них.

Щоб отримати ліцензію, потрібна певна кількість працівників, які б відповідали вимогам займаної по сади, а також мали належний рівень підготовки. У деяких випадках законодавство встановлює обмеження щодо пра цівників, які надають соціальні послу ги. Так, у Франції особи, яких було засуджено за сексуальну агресію, грабіж або інші кримінальні вчинки, не можуть займатися доглядом і ви хованням ані безпосередньо, ані як працівники соціальних установ [11]. Щодо рівня підготовки соціальних працівників, то, скажімо, в Італії Міні стерство соціальної солідарності визначає вимоги та професійні ха рактеристики соціальних працівни ків, включаючи мінімальні вимоги до

9


ДОВКОЛА освіти. А у Великобританії ці функції делеговано Центральній раді з пи тань соціального обслуговування, яка розробила кодекс поведінки для соціальних працівників. Він зобо в'язує забезпечення можливості вчи тися та розвиватися з метою поліп шення вмінь і знань. Отже, у цій країні всі соціальні працівники мають реє струватися й набувати статусу со ціального працівника у радах з пи тань обслуговування, які розгляда ють відповідність підготовки та інші якості претендентів на посаду соці альних працівників.

Вимоги до приміщень, у яких надають соціальні послуги Щоб отримати ліцензію, організації, які надають соціальні послуги, ма ють відповідати мінімальним нормам санітарії та безпеки. Наприклад, на давачі соціальних послуг в авто номній області Ла Ріоха мають відпо відати мінімальному набору кри теріїв щодо якості їхнього облад нання й особливо щодо дотримання правил охорони та протипожежної безпеки [12]. Різні нормативні документи Люксем бурга містять детальні вимоги щодо приміщень. Наприклад, приміщення, де надають послуги людям похилого віку, мають відповідати нормам, що визначають такі особливості примі щення, як: вхідні двері, під'їзди, роз мір ліфтів, освітлення, розмір спа лень, кількість туалетів, покриття під логи, місця відпочинку тощо [13].

Вимоги до управління закладом Вимоги щодо управління закладом, зазвичай, висувають тоді, коли ліцен зування суб'єкта передбачає, що він також отримує субсидії від цент ральної або місцевої влади. У Франції соціальні та медико соціальні установи задля отримання ліцензії мають: • відповідати соціальним і медико

соціальним потребам, визначе ним у соціальному плані; • відповідати стандартним пра вилам організації та функціо нування; • упровадити засоби оцінки та інформаційні системи відповідно до закону; • обґрунтувати витрати на прове дення діяльності, що не мають виходити за межі доступних суб сидій [14].

10

За аналогією, в Італії ліцензія, що оз начає "акредитацію соціальної ус танови", є кроком поза звичайною ліцензією, яка дозволяє надання соціальних послуг. Акредитовані суб'єкти укладають фінансові угоди з місцевою владою. Щоб отримати акредитацію в області Лігурія, нада вач соціальних послуг передусім зо бов'язаний мати звичайну ліцензію і відповідати додатковим вимогам, як от: здійснювати діяльність, що відпо відає потребам регіонального со ціального плану, постійно покращу вати якість послуг, що надаються, для того, щоб взяти участь в акреди тації, надавачі соціальних послуг повинні прийняти набір правил (так звана "картка соціальних послуг"), що описують критерії доступу до їхніх послуг, функціонування органі зації та умови оцінки користувачами і тих, хто їх представляє. Акреди тацію проводять після роботи комісії з перевірки вимог акредитації [15].

Перехідний період У момент впровадження законодав ства, що регулює ліцензійні вимоги щодо соціальних послуг, може ста тися так, що надавачі соціальних послуг не відповідатимуть щойно встановленим критеріям. Аби не пе реривати процес надання послуг, варто встановити перехідний період з тим, аби надавачі соціальних пос луг могли зробити необхідні кроки. Такі приклади мали місце в Італії та Люксембурзі. 2000 року, коли в Італії ухвалили нове законодавство щодо встановлення єдиної системи соціальних втру чань, ті надавачі, які вже функціону вали на момент упровадження зако ну, отримали тимчасовий дозвіл на п'ять років, впродовж яких вони мали адаптуватися до нових вимог [16]. Наприклад, у Лігурії один рік надали для наближення до організаційних вимог, три роки  до технічних, п'ять  до структурних [17]. У Люксембурзі особи, які на момент ухвалення нового закону надавали соціальні послуги принаймні рік і не відповідали вимогам цього закону, як і в Італії, також отримали тимчасо ву ліцензію на п'ять років (яку можна було подовжувати ще на два роки). Після завершення перехідного пе ріоду суб'єкт мав відповідати вимо гам закону, аби й надалі працювати у своїй сфері [18].

В Угорщині Декрет уряду №161/ 1996, який передбачав ліцензування соці альних послуг, набрав чинності 1 січня 1997 року. Упродовж шести мі сяців надавачі соціальних послуг ма ли змогу отримати нову ліцензію. Ор ганізаціям, які не відповідали новим вимогам, надали тимчасову ліцен зію, що діяла до 31 грудня 1996 року, на момент якого вони або мали відповідати новим вимогам, або втрачали ліцензію [19].

Нагляд за ліцензованими суб'єктами Нагляд за ліцензованими надавача ми соціальних послуг, зазвичай, здій снюють фахівці, призначені тим орга ном, який видав ліцензію, або іншим органом, уповноваженим наглядати за ліцензованою діяльністю. Наприклад, у Франції та Люксем бурзі державні органи, що видали ліцензію, призначають інспекторів для нагляду за ліцензованими нада вачами соціальних послуг. В обох країнах ці інспектори виконують суд дівські функції з правом давати вис новки. Досить часто ці інспектори спів працюють з іншими фахівцями. Так, у Франції, якщо інспекції підлягають пос луги з охорони здоров'я, оздоров лення, безпеки та благоустрою ко ристувачів, інспекцію проводять спіль но інспектор із соціальних питань та інспектор з охорони здоров'я. Інший приклад знаходимо в іспан ській провінції Ла Ріоха, де ліцензії видають муніципальні органи, а інс пекторів, які безпосередньо прово дять інспекції, призначає регіональ на Генеральна дирекція із соціаль ного забезпечення. У будьякому разі інспекторам, які пред'явили своє посвідчення, має бути наданий вільний доступ до при міщень, можливість зустрітися та по говорити з користувачами й праців никами установи. Звичайно, краще проводити такі інс пекції в позаробочий час, щоб не пе реривати процес надання послуг. Проте є й інші підходи. Так, у Вели кобританії інспектори догляду в гро маді мають право інспектувати при міщення "в будьякий зручний час". У Франції інспекції можна проводити між 20.30 та 6.00 і лише тоді, якщо цього вимагає установа в разі отри мання скарги або з дозволу гене рального прокурора.

Добра Воля №5, 2004


ДОВКОЛА Причини проведення інспекції мають бути викладені в письмовій формі та представлені керівникові служби. Надання соціальних послуг підлягає регулярним перевіркам, аби забез печити відповідність мінімальним нор мам. Приміром, усі НДОнадавачі соціальних послуг в Угорщині підля гають перевірці щонайменше один раз на рік.

Санкції за недотримання вимог Надавачі соціальних послуг, що не відповідають мінімальним нормам, за умови виконання яких вони отримали ліцензію, підлягають санкціям. Однак державний орган, що відповідає за такий нагляд, має надати надавачеві час, аби він усунув порушення. Таку можливість передбачено, нап риклад, у Франції та Люксембурзі. Якщо в Люксембурзі інспектор вста новив, що надавач послуг для інвалі дів порушив вимоги, пов'язані з акре дитацією послуг, він надсилає пові домлення, у якому пропонує усунути порушення у термін від восьми днів до трьох місяців. У разі, якщо пору шення не вдалося виправити в зазна чений термін, міністр може позбави ти ліцензії надавача послуг. Він може потім передати (на період до одного року з можливістю поновлення) пов новаження з надання цих послуг іншій особі, яка має на це право. У Франції, якщо порушення не вдало ся усунути в термін, зазначений дер жавним органом, останній призна чає адміністратора соціальної або медикосоціальної установи на шість місяців з можливістю одноразового поновлення. Такий адміністратор від повідатиме за виправлення пору шень. Державний орган може ухва лити рішення про закриття соціальної служби, де не дотримано мінімаль них організаційних і операційних ви мог, чи якщо безпека або здоров'я користувачів перебувають під загро зою, зважаючи на норми, порушені установою. У цьому разі державний орган переводить клієнтів до альтер нативної установи [20]. Аналогічне положення містить і угорське законо давство, причому державний орган, що відповідає за ліцензування со ціальних послуг та анулює ліцензію, мусить організувати альтернативну службу для користувачів [21]. Як у Франції, так і в Люксембурзі, не спроможність усунути порушення

Добра Воля №5, 2004

може призвести до анулювання ліцензії або до ліквідації суб'єкта. Можливі й менш жорсткі санкції. Наприклад, в іспанській провінції Ла Ріоха визначено три типи порушень залежно від їх ступеня. За незначні порушення накладають штраф; вод ночас санкції за дуже серйозні по рушення можуть передбачати на віть ліквідацію надавача послуг [22]. ØØØ

У статті висвітлено позитивний дос від у правовому забезпеченні сти мулювання діяльності НДО в галузі соціальної роботи. Хоча розмаїття наведених прикладів і вказує на відсутність у країнах ЄС універсаль ного способу проведення соціаль ної роботи, зокрема – надання со ціальних послуг силами НДО, дея кий досвід правового регулювання варто запозичити. У кожному разі виправдані вимоги щодо звітності та ліцензування, по даткове стимулювання приватного фінансування недержавних соці альних служб, прозорі та чесні ме ханізми бюджетного фінансування можна розглядати як основу будь якої ефективної системи недержав ної соціальної підтримки. Сподіваємося, що наведені в цій статті приклади допоможуть ук раїнським установам в їхній важли вій справі вдосконалення правово го забезпечення соціальної роботи. 1

Ця стаття враховує збільшений розмір ЄС із 25 країнамичленами.

2 Кодекс з питань соціальних дій і сім'ї Франції визначає, що медичні та соціаль номедичні установи — це суб'єкти, які на постійній основі надають такі соціальні послуги, як догляд за людьми похилого віку, інвалідами; підтримка дітей, молодих мате рів, бідних людей; надання надомного об слуговування людям похилого віку або осо бам із функціональними обмеженнями; професійна реабілітація інвалідів і безро бітних тощо.

Література 1. Local Governments and Civil Society Organizations (NGOs) in Social Care.  Hungary, 2003.  P. 1015. 2. Кодекс з питань соціальних дій та сім'ї Франції (статті L3211, L3221, L3131). 3. Закон Італії про встановлення єдиної системи соціальних втручань та послуг від 8 листопада 2000 p., № 328 (стаття 11(І). 4. Державний декрет Угорщини № 161/1996 (XІ.7) про видачу ліцензій соціальним закладам, що займаються соціальним обслуговуванням.

5. Закон Італії про встановлення єдиної системи соціальних втручань та послуг від 8 листопада 2000 p., № 328 (стаття 6). 6. Регіональний закон Лігурії про правила щодо ліцензій, нагляду та акредитації державного та приватного надання санітарних та соціальносанітарних по слуг №20 від ЗО липня 1999 р. (стаття 5). 7. Кодекс з питань соціальних дій та сім'ї Франції (стаття L3133). 8. Регіональний закон №5/1998 автономної області Ла Ріоха про права та обов'яз ки користувачів, адміністративні дозво ли, порушення і санкції, та про інспекції у сфері соціальних послуг (стаття 8). 9. Кодекс Франції з питань соціальних дій та сім'ї (стаття L3132). 10. Закон Люксембургу від 8 вересня 1998 p., який регулює відносини між держа вою та організаціями, що здійснюють діяльність у сфері надання соціальних, терапевтичних послуг, а також послуг сім'ям (статті 35). 11. Кодекс Франції з питань соціальних дій та сім'ї (статті L3212 та 3225). 12. Регіональний закон № 5/1998 автоном ної області Ла Ріоха про права та обов'язки користувачів, адміністративні дозволи, порушення і санкції та про інспекції у сфері соціальних послуг (стаття 9). 13. Постанова про акредитацію надавачів послуг для людей похилого віку від 8 грудня 1999 р. (стаття 1730). 14. Кодекс Франції з питань соціальних дій та сім'ї (стаття 3134). 15. Регіональний закон Лігурії про правила щодо ліцензій, нагляду та акредитації державного та приватного надання сані тарних та соціальносанітарних послуг № 20 від ЗО липня 1999 р. (статті 1112). 16. Закон Італії про встановлення єдиної сис теми соціальних втручань та послуг від 8 листопада 2000 p., №328 (стаття 11). 17. Регіональний закон Лігурії про правила щодо ліцензій, нагляду та акредитації державного та приватного надання са нітарних та соціальносанітарних пос луг №20 від ЗО липня 1999р. (стаття 6). 18. Закон Люксембургу від 8 вересня 1998 p., який регулює відносини між держа вою та організаціями, що здійснюють діяльність у сфері надання соціальних, терапевтичних послуг, а також послуг сім'ям (стаття 24). 19. Декрет уряду Угорщини № 161/1996 (ХІ.7) про авторизацію соціальних зак ладів, що займаються соціальним обслуговуванням (стаття 15). 20. Кодекс з питань соціальних дій та сім'ї Франції (стаття L31317). 21. Декрет уряду Угорщини № 161/1996 (ХІ.7) про авторизацію соціальних зак ладів, що займаються соціальним обс луговуванням (стаття 11). 22. Регіональний закон № 5/1998 автоном ної області Ла Ріоха про права та обов'язки користувачів, адміністративні дозволи, порушення і санкції, та про інспекції у сфері соціальних послуг (стаття 2123,28).

Джерело: http://www.ngodevelopment.org.ua Повний текст матеріалу розміщено на сайті проекту "Розвиток громадянсь кого суспільства в Києві та обраних регіонах".

11


ЗАКОНОДАВСТВО

СТАНДАРТИ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ЯКИМИ ЇМ БУТИ? Олена Іванова, Український фонд соціальних інвестицій м. Київ ведінки, відповідно до яких обира ють систему цінностей чи ідеалів (синоніми: принципи, ідеали, мо ральні цінності) [2; 5]. Приклади та ких стандартів: • визначені права та обов'язки

працівників і клієнтів; • дотримання встановлених про

цедур і правил (у яких випадках варто припиняти надання послуги); • забезпечення рівності та соціальної справедливості; • конфіденційність; • повага до клієнта.

Стандарти відіграють важливу роль у У соціальній сфері часто також соціальній роботі. Адже вони є скла довою гарантії якості. І тому в ба гатьох країнах створено нормативи й стандарти, покликані забезпечити необхідний якісний рівень послуг, запроваджено систему контролю за якістю освіти та підвищення кваліфі кації соціальних працівників. Дотри мання стандартів є обов'язковою умовою акредитації соціального або навчального закладу, а також отри мання чи підтвердження ліцензії со ціальними працівниками. У цій статті описано, які стандарти й для чого по трібні в соціальній роботі, визначено чинні в Україні соціальні стандарти.

розрізняють стандарти діяльності організації та стандарти професій ної діяльності. Стандарти професій ної діяльності мають складатися із соціальних норм, нормативів та етичних стандартів. Стандарти, по суті, є обіцянкою уря ду, місцевих органів влади чи со ціальної служби забезпечити пев ний рівень якості послуг. Ці обіцянки мають бути реалістичними, надійни ми, обґрунтованими, чіткими й вимі рюваними, тому їх належить виклас ти та затвердити у вигляді стандар тів. Стандарти необхідні тому, що во ни надають:

Насамперед, варто зауважити, що • базу для захисту й підтримки стандарти розглядають у двох ас прав користувачів; пектах. • базу для неупередженого й чіткого підходу до моніторингу Поперше, стандарт  це те, що вва якості; жається моделлю для вимірювання чи порівняння, або слугує як прийня • повноваження користувачам послуг, аби вони змогли оцінити тий зразок (синоніми: модель, канон, якість отримуваних ними послуг; норма, критерій, зразок, мірка, міри ло) [2; 5]. Приклади таких стандартів: • змогу працівникам визначати правомірність своїх дій та оціню вати, чи достатньо якісними є • час обслуговування одного послуги, які вони надають; клієнта; • допомогу урядам і постачальни • витрати на утримання одного кам послуг у визначенні й охоп клієнта; ленні найбільших з тих прогалин, • кількість клієнтів, яких має обслу що виникають між реальним за говувати один працівник; безпеченням послуг і прийнятою • кількість учнів у класі. політикою; Подруге, стандарти розглядають як • чіткі вказівки службам про вимо критерії моральної чи етичної по ги до їхніх послуг;

12

• базу й визначення пріоритетів

для навчання й розвитку персо налу [1]. У світовій практиці є два типи стан дартів, що приймаються на націо нальному рівні чи на рівні організації: мінімальні стандарти та стандарти вищої якості. Мінімальні стандарти встановлюють базисну лінію для якості послуг (як правило, прийма ються на національному чи на регіо нальному рівні: національні міні мальні стандарти чи інспекційні стандарти). Стандарти вищої якості затверджують цілі, до рівня яких по трібно піднятися (їх приймають, як правило, професійні асоціації, ок ремі організації): етичні кодекси та власне стандарти вищої якості. Упровадження стандартів може від буватися двома шляхами: • централізовано або "згори": тоб

то, держава розробляє та прий має відповідні законодавчі доку менти, що регулюють професійні стандарти надання соціальних послуг. Інструментами такого ре гулювання можуть бути ліцензу вання та сертифікація деяких видів і форм надання соціальних послуг. Дотримання цих стан дартів контролюють національні та регіональні інспекційні служби; • ініціатива впровадження стан дартів відбувається "знизу": роз робка стандартів і етичних норм усередині асоціації, мережі чи об'єднання громадських орга нізацій [2;7]. Створюючи стандарти, важливо консультуватися з усіма залученими до надання послуг, включаючи ко ристувачів послуг. Це допомагає розробити адекватні та реалістичні стандарти, забезпечує поширення знань про стандарти, стимулює ба жання їх виконувати. Стандарти не обхідно часто переглядати, щоб пе ресвідчитися в їхній відповідності якості послуг.

Добра Воля №5, 2004


ЗАКОНОДАВСТВО Отже, стандарти важливі, адже вони є ключовим механізмом, що сприяє забезпеченню прав корис тувачів послуг і поліпшенню якості послуг.

Стандарти діяльності організацій Назвемо низку стандартів, які стосу ються діяльності соціальних служб і організацій: 1) цінності, якими керується ор ганізація та її працівники у своїй діяльності (справедливість, чесність, відданість, відкритість, професіоналізм, відсутність дискримінації) [2; 5]; 2) місія, заради якої працює організація (місія має бути сформульована, затвердже на вищим керівництвом ор ганізації, уся діяльність ор ганізації має відповідати місії); 3) фінансові та законодавчі аспекти діяльності (створювати та вести фінансову звітність за сталий проміжок часу, керу ватися у своїй діяльності пев ними нормами законодав ства) [4]; 4) права та обов 'язки працівників організації й клієнтів (наприклад, мають бути письмово оформлені кадрова політика, у тому числі щодо залучення волон терів; посадові інструкції; конт ракт з клієнтом або особою, яка його представляє; доглядальни ки/соціальні працівники повинні мати доступ до емоційної підтримки, консультування, по рад. У разі потреби варто за безпечувати гнучкі коротко термінові "перерви") [5]; 5) джерела фінансових ресурсів і політика організації щодо фанд рейзингу (приклади стандартів: "поважати інтереси донорів до того, як витрачаються надані ни ми кошти"; "сума благодійних внесків, у середньому за п'ять років, повинна щонайменше у три рази перевищувати витрати на фандрейзинг"; крім того, мо жуть бути сформульовані поло ження щодо того, від кого, у яких розмірах і в якій формі орга нізація може прийняти бла годійну допомогу); 6) система та процедури підзвітності організації перед громадськістю, у тому числі й перед

Добра Воля №5, 2004

клієнтами, донорами (наприк лад, організації мають готувати та поширювати серед громадсь кості щорічні звіти, у яких відобра жатиметься інформація про місію організації, її програмну діяль ність, основні фінансові дані) [4]; 7) процедури та правила виконання певних робіт (приклади): • план догляду клієнта має скла датися на основі оцінювання потреб і враховувати як можли вості персоналу організації, так і співробітництво з іншими агенціями;

соціальної роботи. Їх можна поділи ти на три великі групи: 1) стандарти етичної відповідальності перед клієнтами: • визнавати і поважати наміри,

відповідальність клієнта щодо прийнятого рішення; • поважати особистість клієнта і гарантувати захист його гідності та прав незалежно від статі, віку, стану здоров'я, етнічної прина лежності; • повідомити клієнта в разі не можливості надати відповідну соціальну послугу, щоб зали шити за клієнтом право на свободу дій та вибору; • припиняти надання послуги клієнту та професійні стосун ки з ним, якщо такі послуги та стосунки вже не потрібні; • забезпечувати конфіденційність отриманої від клієнта інформації, якщо така інформація не пов'язана із завдаванням шкоди клієнту або оточуючим; • працівники не повинні розри вати угоди з клієнтом задля підтримання соціальних, фінансових чи сексуальних стосунків з ним. 2) стандарти етичної відповідальності перед колегами:

• клієнт, особи, які ним опікують

ся, члени сім'ї, доглядальники/ соціальні працівники мають бу ти включені у процес оцінюван ня потреб клієнта; • плани догляду повинні містити положення щодо випадків пере гляду плану, особливо коли дог лядальник/соціальний пра цівник відчуває в цьому потребу; • соціальний працівник і клієнт от римують у письмовому вигляді копії плану догляду, який має бути зрозумілий для обох сто рін, усеохоплюючий, з визначе н��ми завданнями та внеском кожного залученого до догляду; • соціальні працівники/догля дальники мають залучати клієнта або того, кого догляда ють, до оцінювання та перегля ду його потреб [58].

Етичні стандарти Серед професійних стандартів со ціальної роботи чи не найважливішу роль відіграють етичні стандарти

• уникати безпідставної крити

ки, визнавати різні точки зору; • поважати конфіденційність

інформації, отриманої від колег; • соціальні працівники, яким безпосередньо відомо про некомпетентність колеги, ма ють звернутися до нього за нагодою та допомогти йому виправити ситуацію. 3) стандарти етичної відповідальності у процесі діяльності: • працівники, які залучені до на

дання послуг, не повинні прояв ляти, підтримувати дискриміна цію за будьякою ознакою; • працівники, які залучені до на дання послуг, не повинні дозво ляти власним проблемам, пси хологічній втомі впливати на якість роботи; • працівники мають проводити інструктажі, супервізію лише в межах своїх знань і компетенції; • працівники, які залучені до на дання послуг, мають критично

13


ЗАКОНОДАВСТВО оцінювати власні знання та ціка витися новими знаннями в межах своєї професійної діяльності; • стимулювати розробку та впро вадження соціальних технологій, методів, методик, програм, що спрямовані на покращення якості життя людини, сім'ї, групи людей, громади, спільноти, суспільства [3].

• соціальне обслуговування (це –

•

Державні соціальні стандарти в Україні* Важливу роль серед професійних стандартів соціальної роботи у со ціальній сфері відіграють державні соціальні стандарти, тобто встанов лені законами, іншими нормативно правовими актами соціальні норми й нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основ них державних соціальних гарантій. В Україні державні стандарти визна чаються Законом "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (від 5 жовтня 2000 року №2017ІІІ). Цей законодавчий акт визначає правові засади фор мування та застосування держав них соціальних стандартів і норма тивів, спрямованих на реалізацію основних соціальних гарантій. Він є рамковим і встановлює: • визначення основних термінів і

понять (державні соціальні стан дарти, державні соціальні га рантії, прожитковий мінімум, соціальні норми і нормативи, нормативи витрат); • принципи формування держав них соціальних стандартів і нор мативів; • систему та класифікацію соціальних нормативів; • порядок формування, встанов лення та затвердження держав них соціальних стандартів і нор мативів. Закон визначає також сфери засто сування державних стандартів і нормативів: * Для написання цього підрозділу вико ристано додаток до звіту, підготовленого за результатами виконання проекту "Роз робка системи Українського фонду со ціальних інвестицій УФСІ з впровадження мікропроектів з надання інноваційних соціальних послуг" (проект виконувався у листопадігрудні 2003 р. консультанта ми IOS Partners, USA; SALA ГОА, Sweden, та ШСР НаУКМА, Україна).

14

• • • • •

перелік послуг, норми соціаль ного обслуговування пенсіонерів, інвалідів і дітей, які перебувають на утриманні дер жави, норми харчування та за безпечення непродовольчими товарами в державних і кому нальних закладах соціального обслуговування); житловокомунальне обслуго вування; транспортне обслуговування та зв'язок; охорона здоров'я; забезпечення навчальними закладами; обслуговування закладами культури; побутове обслуговування, торгівля та громадське харчу вання.

У законі встановлено основні дер жавні соціальні гарантії (мінімаль ний розмір заробітної платні, міні мальний розмір пенсії за віком, нео податковуваний мінімум доходів громадян, розміри державної со ціальної допомоги та інших соціаль них виплат), порядок їх визначення та затвердження. Крім того, со ціальні норми та нормативи розгля даються як показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, за безпечення освітніми, медичними, житловокомунальними, соціально культурними послугами (нормативи споживання, забезпечення, дохо ду). У законі визначено засади фі нансового забезпечення надання державних соціальних гарантій (від повідно до нормативів розробляють бюджети та фінансують видатки). Отже, у законі окреслено соціальні гарантії, пільги та обмежене коло соціальних послуг, що їх надають заклади соціального обслуговуван ня, щодо яких визначають стандар ти (перелік, обсяг і порядок фінан сування). Окрім Закону "Про державні со ціальні стандарти та державні соціальні гарантії", в Україні затве рджено і впроваджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 червня 2002 р. № 293 Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів. Цей класифікатор частково повто рює зміст Закону України "Про дер жавні соціальні стандарти та дер жавні соціальні гарантії".

Нині розроблено низку державних соціальних стандартів і нормативів, якот: • прожиткові мінімуми для різних

категорій; • види послуг; • норми харчування та забезпе

•

• •

• • • •

•

• •

•

чення непродовольчими това рами; норми видачі одягу, взуття, м'я кого інвентарю в будинкахінтер натах; норми витрат миючих засобів; нормативи наповнюваності груп у притулках для неповнолітніх служби у справах неповнолітніх; норматив співвідношення вихо ванців і вихователів; санітарні норми; штатні нормативи; нормативи організації діяльності (навчальновиховної, психолого реабілітаційної й соціальнопси хологічної); нормативи потреб у коштах по точних витрат на утримання та капітальних вкладень ЦССМ; нормативи надання конкретних послуг; нормативи потреби в коштах по точних витрат для надання ЦССМ послуг на одну особу; послуги, що надаються заклада ми і установами.

Однак здебільшого не встановлені числові значення перелічених у кла сифікаторі нормативів. У штатних нормативах не йдеться про соціаль них працівників. Також розроблено типові положен ня про окремі соціальні служби, які визначають порядок їхньої діяль ності. Прикладами можуть бути: "За гальне положення про центри со ціальних служб для молоді", "Типове положення про територіальний центр обслуговування людей похилого віку та одиноких непрацездатних грома дян". Перелік послуг, включених до таких документів, часом неповний, також не визначено стандарти на дання послуг. Аналіз чинного українського законо давства стосовно соціальних норма тивів і соціальних послуг свідчить про те, що практично не визначено не обхідності дотримання державних стандартів надання послуг недер жавними суб'єктами, а стандарти якості надання послуг згадуються лише в контексті медичних послуг.

Добра Воля №5, 2004


ЗАКОНОДАВСТВО Подальший розвиток соціальної ро боти в Україні, вочевидь, потребує більшої уваги до створення системи сучасних стандартів, передусім стандартів професійної діяльності як гарантії якості послуг. З огляду на це варто: • передбачити детальну розробку

•

• •

•

•

стандартів (їх числових значень), у тому числі стандартів якості на дання послуг; передбачити законодавче закріплення надання соціальних послуг усіма суб'єктами відповідно до встановлених державних стандартів, норм і нормативів; передбачити континуум послуг на рівні громади (community care); увести посаду соціального працівника до штатних норма тивів соціальних служб усіх типів; передбачити обов'язкову су первізію (професійну підтримку) персоналу; передбачити приведення у відповідність до кваліфікаційних категорій заробітної плати соціальних працівників, у тому числі з метою підвищення стату су соціального працівника.

Доречною є популяризація серед працівників соціальної сфери ідеї

стандартів у соціальній роботі, зок рема – дотримання етичних стан дартів (за чим мали б слідкувати від повідні етичні комісії та фахові асо ціації соціальних працівників), роз робка й дотримання кожною со ціальною службою власних стан дартів діяльності організації.

Література

(Наказ Міністерства праці та соціальної політики України 17.06.2002 N 293) (Витяг)

Державний класифікатор соціальних стандартів і нормативів Державний класифікатор соціальних стандартів та нормативів (далі  Класифікатор) є складовою частиною державної систе ми класифікації та кодування соціальноекономічної інфор мації. Класифікатор розроблено відповідно до статті 27 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Класифікатор розроблено для забезпечення визначених Конс титуцією України (254к/96вр) соціальних прав та державних соціальних гарантій достатнього життєвого рівня для кожного громадянина, законодавчого встановлення найважливіших державних соціальних стандартів і нормативів, диференційо ваного за соціальнодемографічними ознаками підходу до виз начення нормативів, наукового обгрунтування норм споживан ня, гласності та громадського контролю при їх визначенні та застосуванні. Об'єктами класифікації є державні соціальні стандарти і нор мативи у сферах: доходів населення, соціального обслугову вання, житловокомунального обслуговування, транспортного о��слуговування та зв'язку, охорони здоров'я, забезпечення навчальними закладами, обслуговування закладами культури, обслуговування закладами фізичної культури та спорту, побуто вого обслуговування, торгівлі та громадського харчування, соціальної роботи з дітьми, молоддю та різними категоріями сімей. Метою встановлення державних соціальних стандартів та нор мативів є визначення механізму реалізації соціальних прав та

Добра Воля №5, 2004

5.

1. Білсон Е., Ґотестам Р. Поліпшення стандартів захисту дітей: розвиток спеціальних послуг для дітей та сімей у країнах Східної Європи та Центральної Азії. Концептуальна до повідь.  Лютий 2002 (Доповідь підго товлено у рамках спільного проекту за підтримки UNICEF  Світового бан ку "Зміна поглядів, політики і життів", програми, створеної для підтримки національних програм зменшення інституціоналізації вразливих індивідів у Східній та Центральній Європі та Центральній Азії). 2. Все вирішують... стандарти: Посібник для громадських організацій. Про фесійні та етичні стандарти діяль ності громадських організацій.  РЦ “Гурт”, 2001. 59с. 3. Етичний Кодекс Національної Асоціації Соціальних Працівників (США). Чинний з 01/01/97 // Все вирішують... стандарти: Посібник для громадських організацій. Професійні

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СФЕРИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

4.

6.

7.

8.

та етичні стандарти діяльності гро мадських організацій.  РЦ “Гурт”, 2001.  С. 1037. Стандарти високої якості. Етичний кодекс неприбуткоих організацій штату Меріленд, США // Все вирішу ють... стандарти: Посібник для гро мадських організацій. Професійні та етичні стандарти діяльності гро мадських організацій.  РЦ “Гурт”, 2001.  С. 4355. Great Britain National Inspection Standards: Carers. Inspection of Local Authority Support for Carers.  First use: 1997. Great Britain National Inspection Standards: Disabled children and their families. Inspection of Sendees to dis abled children and their families.First use: 1997. Great Britain National Inspection Standards: Children's Services. Inspection of Children's Services.  First use: 2000. Great Britain National Inspection Standards: Ethnic minority children and families. Inspection of Services to Ethnic minority children and families.  First use: 1998.

Статтю передруковано з журналу "Соціальна політика і соціальна робота", № 3 за 2004 рік з дозволу редакції журналу та автора. ØØØ

державних соціальних гарантій громадян, визначених Консти туцією України (254к/96вр), визначення пріоритетів державної соціальної політики щодо забезпечення потреб людини в ма теріальних благах і послугах та фінансових ресурсах для їх ре алізації, визначення та обгрунтування розмірів потреби в коштах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, соціальних фондів на соціальний за хист та утримання соціальної сфери.

ØØØ Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговуван ня встановлюються для визначення переліку соціальних послуг, які можуть надаватися громадянам похилого віку, Інвалідам, дітям інвалідам, дітямсиротам, дітям позбавленим батьківського піклу вання, безпритульним, самотнім, іншим соціально незахищеним громадянам, що перебувають у складних життєвих обставинах. Для якісного обслуговування одиноких громадян похилого віку та інвалідів в будинкахінтернатах, дитячих будинкахінтернатах, пси хоневрологічних інтернатах, територіальних центрах соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних грома дян, інших закладах, що діють у складі управлінь праці та соціаль ного захисту населення, встановлені норми харчування і забезпе чення медикаментами, норми строку носки одягу та взуття, ко ристування твердим інвентарем та норми миючих і обробляючих засобів. Для соціального захисту та якісного обслуговування безпритуль них дітей у притулках для неповнолітніх, служб у справах непов нолітніх встановлені норми харчування, одягу, білизни, взуття та предметів особистої гігієни, користування м'яким інвентарем і об ладнанням, миючих і обробляючих засобів.

15


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ НА ХЕРСОНЩИНІ: ГРОМАДСЬКА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ Олена Пак, МО "Нова генерація" м. Херсон Ефективна та дієва соціальна по літика є одним із важливих показни ків розвитку соціальної та правової держави, якою визнає себе Украї на. Особливо це стосується політи ки щодо жінок, молоді та дітей. Сьогодні в Україні формується си туація, коли мають змінитися ба зові пріоритети такої політики. Якіс на перебудова соціальної сфери вимагає від організацій надання со ціальних послуг населенню на міс цевому рівні відповідно до високих стандартів соціальноринкової еко номіки європейського зразка. Без цього важко реалізувати "європей ський вибір" українського суспіль ства. Усе це актуалізує необхідність про ведення досліджень щодо стану впровадження соціальної політики в цілому та її окремих аспектів, змісту соціальної роботи з окремими кате горіями громадян, і в першу чергу – з жінками, молоддю та дітьми. Дослідження "Стан надання со ціальних послуг жінкам, молоді та дітям на рівні територіальних гро мад в Херсонській області уповно важеними місцевими органами державної влади, органами місце вого самоврядування, неурядовими організаціями" виконувалося в рам ках партнерського проекту "Поси лення ролі недержавного сектору у наданні соціальних послуг на рівні територіальних громад", що впро ваджується спільними зусиллями Херсонського обласного центру "Успішна жінка", молодіжної ор ганізації міста Херсона "Нова гене рація" та Херсонської обласної ор ганізації Ліги соціальних працівників України. Фінансову підтримку про екту надано Європейським Сою зом e межах проекту "Розвиток гро мадянського суспільства в м. Києві та обраних регіонах України". Дослідження проводилося на базі Таврійського центру соціальних досліджень молодіжної організації

16

"Нова генерація" протягом лютого червня 2004 року. Головна мета дослідження  оцінити надання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям на рівні територіаль них громад Херсонської області організаціями урядового та неуря дового секторів. Дослідницька група обрала мето дами дослідження фокусгрупи та інтерв'ю з експертами. Також про водився аналіз нормативноправо вої бази, що регламентує організа цію та надання соціальних послуг на місцевому рівні.

Результати дослідження На сьогоднішній день існує доволі розгалужена нормативноправова база надання соціальних послуг, проте вона має значні прогалини та протиріччя. Такий стан не сприяє розвитку сфери надання соціаль них послуг  як державної, так і не державної. У Херсонській області сфера на дання соціальних послуг скла дається з державного та недержав ного секторів. До державного сек тору відповідно до законодавства належать такі суб'єкти надання соціальних послуг дітям, молоді та жінкам, як: органи виконавчої вла ди, органи місцевого самовряду вання, служби у справах непов нолітніх, центри соціальних служб для молоді, а також різноманітні ус танови, що знаходяться в державній або комунальній власності. Недержавний сектор надання соціальних послуг менш розгалуже ний та насичений. У Херсонській області насьогодні зареєстровано 163 молодіжних та дитячих, 57 жіно чих громадських організацій. Крім того, в області діє низка громадсь ких організацій, які не мають офіцій ного статусу молодіжних або жіно чих, проте активно працюють із цими категоріями, надаючи їм со

ціальні послуги. До таких організа цій належать різноманітні благодійні фонди, Товариство Червоного Хреста, центри при релігійних громадах тощо. Серед соціальних працівників від чутний значний дефіцит кваліфікова них кадрів на рівні районів та в сільській місцевості. Існує пробле ма великої плинності кадрів на ба зовому рівні надання соціальних послуг. У той же час в громадських організаціях працівники є більш ква ліфікованими, хоча кількість таких людей досить невелика. Установи та організації насьогодні не мають чітко виписаних та загаль ноприйнятих стандартів, які б дозво ляли оцінювати власне якість таких послуг та їх ефективність, а якщо вони й існують, то мають суто фор мальний характер. Отримувачі со ціальних послуг необізнані про існу вання стандартів надання соціаль них послуг, а тому застосовують власні критерії на підставі власного досвіду та бачення. Не розроблено також показники якості надання со ціальних послуг. Переважно вико ристовуються суб'єктивні критерії оцінки, орієнтуються на наявність чи відсутність скарг громадян. Важливим компонентом організації надання соціальних послуг є інфор маційна робота серед населення. За визначенням експертів ця робо та сьогодні є недостатньо ефектив ною. Як наслідок  слабка поінфор мованість населення про можли вості отримати соціальні послуги, що у свою чергу призводить до сут тєвих негативних оцінок усієї сфери. Експерти зазначають, що мате ріальнотехнічний стан сфери на дання соціальних послуг не зовсім відповідає сучасним вимогам та потребам. Відповідно до українського зако нодавства, основними формами надання соціальних послуг є ма Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД теріальна допомога та соціальне обслуговування. Матеріальна допо мога має грошову або натуральн�� форму. Соціальне обслуговування жінок, молоді та дітей здійснюється шляхом надання: соціальнопобуто вих, соціальнопсихологічних, соціаль нопедагогічних, соціальномедичних, соціальноправових послуг, профе сійної реабілітації осіб з обмежени ми фізичними можливостями, інфор маційних, соціальнопобутових та послуг із працевлаштування, оздо ровлення та відпочинок, послуги для задоволення духовних, культурних потреб, послуги з подолання шкід ливих звичок (куріння, вживання нар котиків та алкоголю). На рівні територіальних громад Хер сонської області найбільш розпов сюдженою є матеріальна допомо га. Основна частка таких послуг на дається державними та комуналь ними організаціями й установами. Громадські організації в основному надають гуманітарну натуральну допомогу. Щодо інших видів соціаль них послуг, то найбільш розповсюд женими є послуги із працевлашту вання, оздоровлення та відпочинку, задоволення духовних та культурних потреб молоді та дітей, соціально психологічні послуги, послуги з по долання шкідливих звичок. Крім того, надаються послуги, спрямовані на соціальну реабілітацію молоді, ді тей, жінок з обмеженими можливос тями. Останнім часом стала практи куватися робота із жінками, які вихо вують дітейінвалідів. Зазначені види соціальних послуг надаються як державними, так і недержавними установами та організаціями. За експертними висновками ос таннім часом спостерігається збіль шення доступності соціальних пос луг для жінок, молоді та дітей. Особ ливо це помітно на рівні обласних структур. Сьогодні існує тенденція, коли громіздкі, "об'ємні" соціальні служби переводяться на фінансу вання з обласного бюджету з одно часним управлінням обласними структурами. Експерти та представ ники потенційних споживачів со ціальних послуг зазначають збіль шення доступності соціальних пос луг через мережу громадських ор ганізацій. У той же час таких органі зацій насьогодні дуже мало. Аналіз показує, що в Херсонській області, в наданні соціальних пос луг з одного боку, існує партнер

Добра Воля №5, 2004

ство між місцевими органами вико навчої влади й органами місцевого самоврядування, та громадськими організаціями з іншого боку. Проте оцінка рівня та результативності та кої взаємодії є різною. Партнерство між державними та недержавними секторами відбувається на рівні ви рішення конкретних місцевих проб лем, що супроводжуються надан ням соціальних послуг, а також на рівні інформування. На рівні тери торіальних громад використовуєть ся обмежена кількість форм спів праці між місцевою владою та тре тім сектором. У цілому можна стверд жувати, що міжсекторальне партне рство в наданні соціальних послуг в області не набуло ще системного характеру, а, отже, ще не має відчутної позитивної віддачі. Більшість громадян, які мають право на отримання соціальних послуг, потребують отримання матеріаль ної допомоги (грошової чи в ма теріальній формі). Такого виду со ціальних послуг переважно очіку ють від органів місцевого самовря дування міських та сільських тери торіальних громад. Найбільше такої допомоги потребують жінки, які на родили та виховують дітей у непов них сім'ях. Належна грошова під тримка, речі першої необхідності для немовлят, продукти харчування – це те, що в першу чергу потребу ють неповнолітні та одинокі матері, багатодітні сім'ї. Серед молоді очікування матеріальної допомоги менш виразні при одночасному зростанні потреб у нематеріальних видах соціальних послуг. Дуже гострою є потреба в отри манні соціальнопсихологічних, со ціальноправових послуг, а також у послугах з працевлаштування. Особ ливо наголошується на соціально психологічних та юридичних послу гах. Потреба в соціальнопсихо логічних послугах актуалізується в контексті надання послуг з працев лаштування. Молоді люди, жінки під час пошуку роботи потребують на лежної психологічної підтримки. Не менш важливими є проблеми до машнього насильства та захисту прав дітей. Їхнє вирішення має су проводжуватись належною орга нізацією психологічної та юридич ної підтримки потенційних клієнтів. Юридичні послуги більше стосують ся правової освіти жінок, молоді та дітей. Насьогодні зазначені кате горії мало поінформовані про свої

права та можливості їх реалізації. За висновками експертів гострою є потреба в отриманні соціальних по слуг у сфері освіти, охорони здоро в'я, спеціального медичного обслу говування, в отриманні належних со ціальних послуг у сфері культури та відпочинку. Молодь і діти висловлю ють необхідність у створенні кращих умов для отримання послуг у сис темі позашкільної освіти. Також існує великий попит на інформаційні пос луги, які б допомагали зорієнтувати ся потенційному клієнту куди саме звертатися, як звертатися, де можна отримати потрібну послугу тощо. Ак туальним є налагодження відповід ної системної роз'яснювальної ро боти серед населення про порядок отримання соціальних послуг. Досі залишається потреба і в на лежній організації надання соціаль них послуг. Інколи, маючи реальну можливість отримати ту чи іншу пос лугу, клієнт наражається на складні процедури, формальності, прояви корупції. Це призводить до зневіри у систему надання соціальних послуг, зниження активних дій щодо реа лізації права на послуги та посилен ня соціального напруження між дер жавою і громадянином.

Рекомендації Результати проведеного досліджен ня дають підстави для таких реко мендацій:

1. Верховні Раді України, Кабінету Міністрів України: • вжити заходів щодо перегляду

правового поля надання соціальних послуг. Насамперед, потребує негайних змін чинний Закон України "Про соціальні послуги"; • прискорити роботу з розробки та впровадження державних стандартів та державного кла сифікатора соціальних послуг.

2. Місцевим органам державної влади, органам місцевого самов+ рядування: • активізувати лобістську діяльність

щодо вдосконалення законо давчої бази сфери надання соціальних послуг; • спрямувати зусилля на збільшен ня поінформованості громадян щодо можливостей та порядку отримання соціальних послуг; • вжити системних заходів щодо деконцентрації сфери надання

17


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД соціальних послуг;

складних життєвих обставин;

• передбачати в місцевих бюдже

•

•

•

•

тах кошти на фінансування соціально значущих ініціатив (проектів, програм) громадських організацій, спрямованих на на дання соціальних послуг жінкам, молоді та дітям. Здійснювати виділення таких коштів виключно на конкурсній прозорій основі з проведенням жорсткого моніто рингу та системної оцінки ефек тивності використання; сприяти становленню неприбут кових громадських організацій, які орієнтуються на надання соціальних послуг жінкам, мо лоді та дітям, особливо в сільській місцевості; використовувати бюджетні та по забюджетні кошти, призначені для соціальних потреб, на фі нансування невідповідних бюд жетних установ, а цільових со ціальних програм та соціальних проектів; створювати належні організа ційноправові умови реалізації права громадян на участь у роз робці та здійсненні місцевої політики; спрямовувати власну соціальну політику на попередження ви никнення у жінок, молоді та дітей

• при здійсненні соціальної робо

• широко розвивати різноманітні

соціальні служби з максималь ним їх наближенням до місця проживання жінок, молоді та дітей у партнерстві з недержав ними організаціями ; • впровадити систему заходів з розвитку волонтерського руху серед населення.

ти у громадах застосовувати моделі соціального планування та місцевого розвитку.

4.Громадським організаціям: • активізувати свою участь у роз

3. Державним, комунальним установам та організаціям, які надають соціальні послуги:

•

• змінювати ставлення соціальних

•

•

•

•

• •

працівників до клієнтів з опікунсь кого на партнерське; розвивати професійну підготовку та перепідготовку соціальних працівників; спрощувати процедуру отри мання соціальних послуг, орієн туючись, насамперед, у першу чергу на потреби людини; впроваджувати систему моніто рингу та оцінки якості надання соціальних послуг; розширювати спектр соціаль них послуг; при наданні соціальних послуг забезпечувати, користувачам цих послуг інтеграцію у громаду, не допускаючи їхню ізоляцію від суспільства;

•

•

•

•

робці місцевої політики, спрямо ваної на реалізацію права гро мадян на соціальні послуги; вдосконалювати навички прове дення кампаній представлення інтересів; ширше впроваджувати в практи ку своєї роботи систему оцінки потреб та ресурсів соціально вразливих груп, громад; дбати про належну професійну підготовку власних соціальних працівників; приділяти більше уваги збільшен ню поінформованості громадян про можливості та механізми от римання соціальних послуг че рез неурядовий сектор; частіше вдаватися до створення різних типів коаліцій та дбати про розширення форм співпраці урядового та неурядо вого секторів; розширювати співпрацю з нав чальними закладами, що готу ють соціальних працівників.

СТВОРЕННЯ ДИВА ДЛЯ ПОДОЛАННЯ БУДЕННОСТІ Тетяна Матичак , Ресурсний центр "Гурт", м. Київ Роком заснування АПУ вважається 1991  рік створення Незалежної екс пертної комісії, що надає психічно хворим та їхнім родичам безкоштовні консультації з медикосоціальних і правових питань. До її складу вхо дять професійні юристи та психіат ри. За словами члена комісії Стані слава Костюченка, психіатр, протя гом перших років існування до них зверталися в першу чергу постраж далі від радянської психіатрії. Висно вок незалежної комісії не міг вважа тися офіційним діагнозом, але вже ставив під сумнів результати обсте жень у державних медичних закла дах. Такі консультації були першим кроком у тривалому процесі бороть

18

Серед неурядових некомерційних організацій Східної Європи та Центральної Азії, які займаються питаннями психіатрії та професійного навчання в цій сфері, Асоціація психіатрів України (АПУ) є найбільшою і найуспішнішою. Протягом 13-ти років свого існування вона створила 31 відділення, які налічують понад 800 членів, реалізувала чимало проектів, пов'язаних із соціологічними, економічними, історичними та іншими науковими дослідженнями. Але пріоритетним напрямком діяльності АПУ лишається практична допомога людям.

би з несправедливістю радянської системи. Але, починаючи з 1998го року до комісії звертаються пере важно з юридичних питань, якот: оформлення пенсії, підписання до говору на купівлюпродаж майна,

неправомірне звільнення з роботи. Лікарі Експертної комісії також вис тупають консультантами в судах, роз'яснюючи діагнози, медичні тер міни, оскаржуючи разом з юриста ми судові вироки.

Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД Справжньою гордістю Асоціації, на думку Юлії Пієвської, координатора проектів АПУ, є бібліотека, створена у 1993му році, яка постійно надає послуги на абонементі й у читальній залі. Насьогодні кількість примірни ків, що перебувають у фондах бібліо теки, вже досягла 20000. Серед них є книжки з юридичних питань, соціо логії, соціальної роботи, психології та психоаналізу. А таких великих і цінних фондів з психіатрії, які вда лося зібрати директору бібліотеки Сергію Станіславовичу Скульсько му, не має навіть Київська медична бібліотека. Починаючи з 1990х років АПУ купує всі нові книжки з необхідної тематики, виписує чи мало журналів, і все це англійсь кою, німецькою, французькою, російською мовами. Більше того, іншомовна література, отримана від закордонних спонсорів, част ково перекладається і видається у видавництві "Сфера", що теж ство рено з ініціативи АПУ. Найбільш значущі закордонні публікації пе рекладаються і видаються в жур налі "Огляд сучасної психіатрії". На території, де розташовано АПУ, є лікувальні джерела, користува тися якими почали з давніхдавен, у тому числі й для лікування хворих козаків, які знаходили притулок у монастирі, побудованому біля церкви. Напевно тому саме тут у 2001му році було відкрито бла годійний фонд "Касталія", за допомо гою якого АПУ створила Центр меди косоціальної реабілітації, який без коштовно допомагає адаптуватися в суспільстві людям, які пройшли курс лікування у психіатричній лікарні. Центр медикосоціальної реабіліта ції  єдиний в Україні та СНД центр, який застосовує західноєвропейсь кий метод психологічної реабілітації хворих  "командний підхід". Він поля гає в тому, що всі клієнти, які зверта ються до Центру за допомогою, роз поділяються на групи  "команди" або "бригади", кожна з яких функціо нує незалежно від інших і неієрархі зована: всі члени бригади є рівноп равними і не можуть вивищуватися один над одним. Права віддавати накази не має навіть лікарпсихіатр, який працює з групою. Як пояснила нам Інна Іванівна Гокунь, керівник проектів Уентру, вони застосовують такий метод лікування, як "case man agement", або "ведення випадку". В рамках цього методу фахівець пра

Добра Воля №5, 2004

цює з клієнтом як з рівноправним ко легою: вони разом складають план реабілітації, виявляють ресурси, які можна застосувати у процесі ліку вання, визначають фахівців, які на далі працюватимуть з людиною, що звернулася до Центру.

ня, кімнату з петриківського розпису, гуртові заняття із читання. Усі картини, якими щедро прикра шені стіни в коридорах, намальовані самими відвідувачами, тобто амато рами. Інна Іванівна пояснює, що "Касталія" навіть відкрила власну га лерею, де час від часу прохо дять виставки. Інколи їх прово дять і за межами Центру, що доз воляє зацікавити більше людей і навіть знайти спонсорів, які купу ють картини, тим самим допома гаючи також і матеріально. Пер ша така виставка пройшла в 1997 році в галереї "КиєвоМоги лянської Академії".

У швацькій майстерні, що пере буває під пильним керівництвом Марії В'ячеславівни Нестерчук  людини, яка віддає гурткові не лише весь свій вільний час, а й усю душу,  гуртківці роблять кар тини з різнобарвних шматків ма терії. Кожен із сюжетів Марія В'ячеславівна вигадує сама, а втілюють їх усі її помічники разом. "Інколи вони роблять це на свій лад, і тоді картина виходить ще чарівнішою",  тішиться пані Нес терчук здобуткам своїх підопіч них. Завдяки таким яскравим і життєдайним картинам і досяга ється подолання негативного Заняття проводяться у відкритих гру ставлення до психічно хворих людей, пах, де можуть брати участь усі яке, на жаль, ще досі наявне у ба охочі, а також закритих. Кожна група гатьох людей. включає 1013 осіб, з якими двічі на тиждень проводять заняття 2 трене Гурток із читання функціонує таким ри. Із закритими групами заняття чином: інструктор, професійний пси проводяться за модулями, розроб холог за фахом, зачитує притчу і про леними професором Ліберманом: понує всім присутнім пояснити, як во ни трактують почуте. Роз'яснювати 1) активна участь клієнта в ліку бажано у візуальній формі, намалю вальній терапії; вавши те, що, на Вашу думку, хотів 2) контроль симптомів; сказати автор. Коли роботу закінче 3) основи розумових навичок; но, група аналізує разом із притчею 4) вирішення проблем; всі подані до розгляду малюнки. 5) проведення дозвілля; 6) повернення в суспільство і пошук роботи. Якщо Вас зацікавила інформація про Асоціацію Психіатрів України, Центр Центр застосовує так звану "терапію медикосоціальної реабілітації та зайнятості", яка полягає у створенні фонд "Касталія", якщо Ви потребуєте різноманітних гуртків, покликаних до допомоги або хочете відвідати помогти людині адаптуватися у сус художню галерею, звертайтеся за пільстві після виходу з лікарні. Тут детальнішою інформацією за ад вчать правилам етикету, приготуван ресою: м. Київ, вул. Фрунзе 103а, ню їжі, домоведенню, комп'ютерній корп. 2, АПУ. грамотності й навіть догляду за тва ринами; але найцікавішими є гуртки Тел.: (044) 463 6727, 468 7937. з музикотерапії та арттерапії, яка Тел. Експертної комісії: 468 5333. охоплює заняття у швацькій майс Електронна адреса: upa2@i.com.ua. терні, гуртку традиційного малюван Інтернетсайт: www.upapsychiatry.org.ua.

19


ДИВИНА

ВРЯТОВАНІ “ДОБРОЮ СПРАВОЮ” Наталя Бімбірайте, Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я м. Херсон

На фоновому фото: Ніна Волкова – перша з тих, кого врятувала “Добра справа”

До 2001 року ситуація у хірургічному відділенні Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру лишалася жахливою: не було гарячої води, медичних інструментів, необ хідних ліків і навіть журналів для ме дичних записів. Державне ж фінансу вання забезпечувало лише 30% пот реб тубдиспансеру. У 2001 році ба гато хворих потребували негайної операції, яка врятувала б життя і вбе регла оточуючих від зараження. "Лікарня забезпечена лише протиту беркульозними препаратами, а ліків, потрібних для післяопераційного періоду, недостатньо. 65% наших пацієнтів  малозабезпечені. Який хворий зважиться на операцію, не маючи за що купити хоча б антибіоти ки? От і лікуються у стаціонарі місяця ми, а то й роками, перетворюються на хронічно хворих з ускладненим деструктивним туберкульозом ле генів, наздвичайно небезпечним для оточуючих  один такий хворий зда тен заразити до 20 осіб",  розповів активістам Фонду милосердя та здо ров'я завідувач хірургічним відділен ням Херсонського протитуберкуль озного диспансеру Олександр Ста шенко. З'явилися нові види хвороби, стійкі до будьяких існуючих ліків. У таких ви падках єдиний метод лікування  хірургічний. Тим паче, що витрати на одного хірургічно вилікуваного нижчі у 5,5 разів, ніж на хронічно хворого, а отриманий економічний ефект пере вищує власне затрати на хірургічне лікування в 11,7 рази. Успіх лікування, в тому числі й хірургічного, залежить від своєчасної діагностики. У Херсонському проти туберкульозному диспансері все рентгенобладнання застаріло років десять тому. На 2001 рік усі інстру менти в хірургічному відділенні були настільки застарілими, що стала реальною загроза смерті хворого прямо на операційному столі, нап риклад, через зношеність зшиваючих апаратів.

Зараз це здається неймовірним, але впродовж 10 років у хірургічному відділенні Херсонського обласного протитуберкульозного диспансеру не було гарячої води, а відтак - і елементарного душу; не було інструментів, необхідних ліків і навіть журналів для медичних записів; не було коштів на ремонт, і в палатах та коридорах зі стін сипалася штукатурка... Тим часом за останні 10 років кількість хворих на туберкульоз в Україні зросла: насьогодні таких людей близько 142 тисячі. Проте у Херсонській області захворюваність удвічі більша, а смертність від туберкульозу у 2,6 рази вища, аніж загалом по Україні.

сними новоутвореннями в усьому світі, а Херсонщина займає перше місце в Україні за захворюваністю на рак легенів, стравоходу та молочної залози. Саме тому спеціалісти Херсонсько го обласного Фонду милосердя та здоров'я і Херсонського протитубер кульозного диспансеру розробили програму розвитку відділення груд+ ної хірургії "Добра справа", яку було започатковано 26 липня 2001 року. У перші два роки роботи добро вольці Фонду зібрали у населення Херсонської області понад 300 ти сяч гривень для реалізації програми, створивши повний запас усіх не обхідних медикаментів, придбали нові інструменти і зробили ремонт. Також оплатили навчання завідувача хірургічного відділення Олександра Дальовича Сташенка в онкологічно му центрі Татарстану у всесвітньо відомого професора Євгена Йоси повича Сігала (державним лікарням заборонено використовувати бюд жетні кошти на навчання лікарів за межами України та на придбання спеціальної літератури).

У липні 2002 року Фонд придбав об ладнання, якого в Україні на той час не було у жодній лікарні  відеотора коскоп, який дозволив змінити якість операцій у відділенні. Будьяка опе рація, зроблена традиційними мето дами,  це страшенний стрес і вели ка травма для хворого (розтин груд ної клітини  2030 см). За новою тех нологією хворому робиться три не І ще одна проблема: рак легенів величких розтини діаметром 510 мм стійко тримається на першому місці для маніпуляторів та ендоскопу. Хід у структурі захворюваності злоякі операції контролюється через моні

20

тор. При цьому скорочуються вит рати на перев'язку та ліки. Адже не має розрізу  не потрібна перев'яз ка. Не потрібні й дорогі антибіотики, бо практично не буває післяопе раційних ускладнень. Скорочуєть ся термін перебування прооперо ваного у ліжку: якщо після тра диційної операції хворому ще 2 тиж ні потрібні наркотики, аби вгамову вати біль, і він знаходиться на стаціо нарному лікуванні близько місяця, то після відеоторакоскопічної опе рації хворий уже наступного дня ви ходить на подвір'я, а перебування у стаціонарі зводиться до 710 днів. І  жодних наркотиків. Це значно еко номить державні кошти  доба в хірургічному відділенні (без ураху вання медпрепаратів) обходиться мінімум у 3540 гривень. У липні 2003 місцевий бізнесмен придбав не менш унікальний апа рат  відеобронхоскоп, аналога якому на той час не було в жодній з країн Східної Європи. Апарат кош тував 36,000 доларів, але японські виробники дізнавшись, що покупці з України, одразу ж зробили знижку. Коли ж власники фірми довідались, що апарат хоче купити не держава, не приватна лікарня, а фізична осо ба, учасник благодійної програми,  вони знайшли перекладача, пере дзвонили в Херсон, поговорили із завідувачем хірургічного відділення лікарні, розпитали про програму "Добра справа" – і вирішили прода ти апарат за 20,000 доларів. У липні бізнесмен оплатив апарат, а в серпні лікарня вже отримала відео бронхоскоп. Усе інше необхідне обладнання – комп'ютер, меблі, ма теріали для ремонту у бронхо логічному кабінеті – було придбано

Добра Воля №5, 2004


ДИВИНА на благодійні внески, зібрані волон Завдяки новій апаратурі та комп терами Фонду для "Доброї справи". лексній реорганізації відділення грудної хірургії у 2003 році порівня Відеобронхоскоп – надзвичайно но з 2000 роком загальна смерт точний прилад останнього по ність від туберкульозу зменшилася коління, який дозволяє на ранніх з 29,2% до 5,7%, а післяопераційна стадіях виявляти процеси будьякої – з 4,1% до 0,94%. У 2003 році кіль бронхової хвороби, і в першу чергу  кість операцій стосовно тубер рак і туберкульоз. За словами ме кульозу порівняно з 2000 роком диків, рак на крупних бронхах зросла на 314%, а на 1 червня 2004 підступний тим, що у 45% випадках року  на 356%. не має симптомів: у людини нічого не болить, вона навіть не підозрює, Відколи працює програма "Доб що хвора. Через це до 2003 року ра справа" кожен хворий, який надати хірургічну допомогу вдава потребує хірургічного лікування, лося лише 10% хворим на рак ле отримує його у повному обсязі не генів. Новий метод обстеження доз залежно від того, чи це заможна воляє вчасно ставити діагнози, хер людина, чи колишній ув'язнений, сонські хірурги отримали мож який немає жодної копійки (рані ливість рятувати вдвічі більше людей, ше такі люди тихо гинули, бо не ма вражених раком легенів, ніж це бу ли можливості придбати потрібні Президент Фонду милосердя та ло до придбання унікального діаг ліки для передопераційного та здоров'я Алла Тютюнник, завідувач ностичного апарата. Тепер у Хер післяопераційного періоду). хірургічного відділення протитуберкусоні є найсучасніший на всіх прос льозного диспансеру Олександр торах Східної Європи відеоброн У 2003 році активісти Фонду залу Сташенко в операційній хоскопічний кабінет, куди приїздять чили для розвитку "Доброї справи" обстежитися люди з усієї області та на місцевому рівні понад 200 тисяч проект створення Центру грудної з інших регіонів. гривень, за 5 місяців 2004 року – 112 хірургії в Херсоні, який підтримали тисяч гривень. Варто наголосити і на на сесії депутати обласної ради та Ще один херсонський бізнесмен прозорості програми: у будьякий час обласне Управління охорони здо (власник кількох ресторанів), який кожен благодійник може перевірити ров'я. Планується, що у третьому постійно підтримує нашу програму, фінансову діяльність Фонду. кварталі 2004 року на створення Центру буде виділено кошти з бюд 2324 жовтня 2003 року в Херсоні жету області. Фонд милосердя та за ініціативи "Доброї справи" від здоров'я також планує залучити булась дводенна Міжнародна кошти на місцевому рівні та до науковопрактична конференція норські кошти для створення при торакальних хірургів, де провідні Центрі програми стажування тора спеціалісти, професори, докто кальних хірургів та Школи активістів ри наук України й ближнього за благодійних фондів з різних регіонів рубіжжя ділилися досвідом ліку України. вання туберкульозу та раку ле генів. Такі конференції в Україні Ми вважаємо, що наш досвід спів не проводилися 13 років: у дер праці благодійного фонду з медич жави на це не вистачало гро ним закладом та участі в боротьбі з шей. Після конференції тора епідемією туберкульозу може бути кальні хірурги з ІваноФранківсь корисним для неурядових організа ка та Києва приїздили навчатися цій інших регіонів України. в Херсон. Протитуберкульозні диспансери кількох міст України Програма має успіх ще й тому, що придбали сучасні відеотора нам допомагає партнерська ор ганізація  Херсонська міська асо коскопи. ціація журналістів "Південь". Вона за Після конференції з ініціативи безпечує безперервну інформацій херсонських медиків в Україні ну кампанію нашій програмі, в якій створено Асоціацію торакаль беруть участь різні засоби масової Надія Мельник обстежує хворого них хірургів, налагоджено зв'язки інформації регіону. Окрім того, кожні за допомогою відеобронхоскопу із зарубіжними колегами, відбу 3 місяці в медіаклубі "Південь" відбу вається постійний обмін досвідом вається засідання, на якому прези власноруч відремонтував старез ний операційний стіл, який багато через мережу Інтернет (комп'ютер і дент Фонду Алла Тютюнник, голов років простояв у підвалі лікарні, доступ до мережі Інтернет херсон ний лікар Володимир Бурятинський відчистив його до блиску, виточив ським хірургам теж забезпечила та завідуючий хірургічним відділен ням протитуберкульозного диспан деталі, які зламалися чи загубилися. програма "Добра справа"). серу Олександр Сташенко розпові І власноруч пошив до нього обтягну тий замінником шкіри поролоновий Спеціалісти тубдиспансеру і Фонду дають журналістам про успіхи прог милосердя та здоров'я розробили рами "Добра справа". матрацик.

Добра Воля №5, 2004

21


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

"ВСІ ЛЮДИ Є ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ОДНЕ ЗА ОДНОГО" Натан Гомберг, Благодійний фонд "Турбота Хесед Авот" Інтерв'ю провела Тетяна Матичак, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ Відродження єврейської громади України почалося наприкінці 1980х років, але лише на початку 1990-х у ній з'явилися перші елементи соціального захисту. Тоді, на фоні економічної кризи, стало очевидним, що треба реагувати на ситуацію, яка склалася, насамперед допомогою незахищеним верствам населення. Одним з перших, хто взяв на себе такий обов'язок, став київський фонд "Турбота Хесед Авот", метою якого є допомога євреям похилого віку. Сьогодні на території України діє більше 50-ти таких фондів у всіх обласних центрах. Натан Гомберг

Про те, як цей Фонд функціонує сьогодні, ми говорили з президентом Благодійного фонду "Турбота Хесед Авот" Гомбергом Натаном Іллічем.

Пане Натане, розкажіть, будь ласка, коли виник Фонд "Турбота Хесед Авот"? Що слугувало поштовхом до цього?

На початку 1990х років (відразу після перебудови), коли Україна та інші республіки колишнього Ра дянського Союзу стали незалежни ми, наша держава переживала гли боку кризу не лише в політиці, а й в економіці. Найбільш незахищеною верствою населення виявилися пен сіонери. І саме тоді, у найпотрібні ший момент, американський єврей ський благодійний фонд "Joint" вирі шив відновити свою діяльність на те ренах колишнього СРСР після 50 літньої відсутності. Він побачив необ хідність у допомозі єврейським ор ганізаціям та у співпраці з ними. На самперед, "Joint" вирішив надати соціальну допомогу нашим грома дянам, які перебували на окупо ваній території під час II Світової війни, і звернувся до Німеччини, де тоді вже існував Фонд допомоги ко лишнім в'язням концтаборів. Там "Joint" почав переговори з приводу відкриття фонду на теренах ко лишнього СРСP і отримав грант для такої діяльності. І вже з 1 вересня 1993 року в СанктПетербурзі було зареєстровано перший фонд допо моги людям, постраждалим під час війни. З 1995 року він почав активно втілювати в життя програму віднов лення соціального захисту для єв реїв похилого віку. Також він надавав допомогу членам їхніх сімей і лю дям, які рятували євреїв згідно з єврейськими традиціями,  т.зв. пра ведникам. Відтоді і почали з'являтися такі фонди на території України. Од

22

ним з перших став наш київський фонд захисту населення, який нази вається "Благодійний єврейський фонд "Турбота Хесед Авот". "Хесед" перекладається як "турбота", "авот"  "батькам". Тобто, нашою метою є допомога літнім людям, піклування про них. Хоча це назва власне київського офісу, варто наголосити, що зараз на території України  біль ше 50ти наших фондів, які діють у всіх обласних центрах. Які категорії громадян можуть стати клієнтами вашого Фонду?

Наш фонд є типовим благодійним єврейським фондом такого зразка. Наші клієнти  це євреї, які досягли пенсійного віку, та члени їхніх сімей. Наприклад, якщо чоловік єврей, а його жінка не єврейка, чи навпаки, але теж досягла пенсійного віку і пе ребуває з ним у законному шлюбі, то ми їй також надаємо повноцінну допомогу. Третя, найважливіша для нас категорія громадян, яких ми обслуговуємо, це праведники світу  поляки, росіяни і, безперечно, ук раїнці, які допомагали євреям тим чи іншим чином, рятували їх від заги белі. На жаль, наша історія знає чи мало фактів, коли така допомога бу ла дійсно потрібна, і вони надавали її, часто ризикуючи своїм життям. Такі люди мають відповідні посвід чення, за якими ми й реєструємо їх у нашому фонді, щоб надавати допо могу і необхідний рівень соціально го забезпечення. Споконвіку ми до помагали праведникам, коли вони зверталися до нас, і ми передаємо

з покоління в покоління почуття вдяч ності за те, що вони зробили для на шого народу. На сьогоднішній день у нашому фонді їх зареєстровано близько двохсот. Розкажіть, будь ласка, докладніше про таких людей.

Одним з таких осіб був Отець Олексій Глаголєв, настоятель церк ви на Подолі, який врятував більше тридцяти євреїв у своїй церкві, на даючи їм під час II Світової війни посвідчення того, що вони є правос лавними прихожанами його церкви. І це врятувало їм життя. Як Ви знаєте, євреї Угорщини, де б вони не пере бували, шанують Вальберга – швед ського дипломата, який, на жаль, закінчив своє життя в радянському концтаборі, як людину, що врятува ла життя багатьом євреям. Врято вані ним люди в літературі назива ються "євреями Вальберга". А про тих людей, яких врятував той свяще ник, можна сказати, що вони є "євреї Глаголєва". Сьогодні ще жива його донька Магдалена, якій на той час було 16 років, і яка вже допома гала своїм батькам. Вона є правед ницею і дочкою праведників. Вза галі, історія всієї цієї родини є надз вичайною. Батько Олексія  Олек сандр Глаголєв  був професором духовної семінарії, другом Михайла Булгакова. Він був першою неза анґажованою людиною з боку ро сійської православної церкви, яка на суді Береста в 1911 році не сприйняла наклеп на нього. Він з по чатку і до кінця стояв на тому, що Бе рест невинний, і доводив це. Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД А як Ви визначаєте, кого треба відносити до "єврейської громади"?

З одного боку, для нас це дуже просто, бо ми не є організацією, яка це визначає. Люди, які прихо дять до нас, мають принести доку мент від громади, який засвідчує їхнє походження. Він видається, як правило, на основі свідоцтва про народження, що є основним доку ментом. Якщо таке свідоцтво загуб лено, то громада шукує самостій но: робить запити, піднімає архівні матеріали. На їхній основі й ви дається відповідне посвідчення. Ті критерії, за якими людина береться на облік у нашій організації, ухвали ли не ми, а наші спонсори. Ми лише можемо втілювати їх у життя. Яким чином Ви визначаєте, що людина справді потребує допомоги вашого Фонду?

Після того, як людина стала нашим клієнтом Фонду, наш працівник за повнює на неї анкету, що склада ється з 50 питань. Ми співвідносимо декілька факторів: рівень пенсії, рівень допомоги, який людині нада ють діти, якщо вони в неї є. Ми ціка вимося, чим займаються діти, який у них рівень доходу. Бо, на жаль, ба гато людей похилого віку, які прожи вають разом із дітьми, змушені самі надавати допомогу своїм дітям, які є на даний час безробітними. Яка саме допомога може бути надана, щоб вивести малозабезпечені верстви єврейського населення на рівень прожиткового мінімуму? В якій формі вона надається?

Ми надаємо безкоштовні однора зові обіди в їдальнях міста, в синаго гах, в їдальнях "Хеседу". Сьогодні в нас харчується вже близько 800 осіб, які фізично ще спроможні при ходити і отримувати обіди в їдальні. Але є багато людей, які через певні причини не мають можливості при ходити харчуватися до нас: їм по трібна спеціальна дієта, або, нап риклад, вони мешкають далеко від пунктів харчування, але при цьому можуть обслуговувати себе самі. Такі люди отримують від нас спе ціальні продовольчі набори. Крім того, двічі на рік ми надаємо допо могу одягом. У нас на обліку є категорія людей, які не можуть самостійно вийти з до му через хворобу, і ми їм також на даємо допомогу. Таких людей лише

Добра Воля №5, 2004

в Києві 700 осіб. Вони перебувають під нашим патронажем, отримуючи послуги за місцем проживання: їм приносять 7 обідів на тиждень з на шої кухніїдальні. Ці обіди мають ко шерний вигляд на вимогу спонсора. Але є ще одна категорія наших клієнтів. Це дуже бідні люди. Їм не достатньо того обіду, який ми що денно надаємо, бо вони навіть не в змозі придбати продуктів для сні данку і вечері. Для таких людей ми надаємо інший різновид послуг – "супермаркет". Вони двічі на місяць приходять до магазину, на рахунок якого ми переказуємо кошти, і отри мують продукти, яких потребують. Ми вже переконалися, що ця допо мога є дуже дієвою, хоча ми її на даємо лише перший рік. Отже, ми постійно впроваджуємо нові різно види послуг. За 7 років майже 1,500 наших клієнтів, які потребують допомоги у слухопротезуванні, отримали спе ціальні апарати. Люди, які мають проблеми із зором, можуть отрима ти від нас окуляри. Багато грошей ми виділяємо на ліки для наших пі допічних. У Київській області люди на зиму отримують безкоштовно дрова, вугілля, якщо вони живуть у приміщеннях, які треба самостійно опалювати. Ви допомагаєте своїм клієнтам лише матеріально?

"Не хлібом єдиним жива людина". Є люди, для яких важливіше отримува ти моральну допомогу, бо вони по чуваються самотніми. Їм більше по трібне спілкуванняю. Саме тому дві чі на тиждень вони відвідують т.зв. "теплі доми". Але нашим клієнтам необхідне не лише спілкування, а й отримання нових знань і вражень. Тому в нас діє бібліотека, послугами якої користуються 56 тисяч наших клієнтів. Вони із задоволенням відві дують наші свята, заходи, які ми проводимо в палацах культури і не величких приміщеннях "Хеседу". І те, що вони вільно почуваються в цій будівлі, мають тут відчуття свого до му  для нас найважливіше. Що є головним принципом у діяльності вашої організації?

На візитівці "Joint"а, якому, до речі, цього року виповнюється 90 років, написано основне гасло: "Всі євреї відповідальні одне за одного". Цей вислів узято з "Тори" ("П'ятикнижжя") 

головної книги Біблії, яка є частиною Старого Заповіту. Але ми вважаємо, що ця вимога вже давно трансфор мувалася в те, що всі люди відпові дальні одне за одного. Інакше бути не може. На підтвердження цієї тези можна згадати хоча б Маленького Принца Екзюпері, або "По кому под звін" Ернеста Хемінгуея, де був дуже влучний епіграф англійського поета Джона Дона: "Не питай, по кому йде подзвін, він  по тобі." Отже, всі труд нощі, які переживає світ, стосуються кожного з нас. Чи працюють у вас волонтери?

Безперечно. Насамперед, це сту денти. Вже зараз є багато молодих людей, які навчаються у Школі соці альної роботи при Національному університеті "КиєвоМогилянська Ака демія", які є дуже толерантними, від критими для суспільства. До нас приходять студенти Міжнародного Соломонова університету, які часто працюють у нас волонтерами на різних програмах і дуже добре зна ють "Хесед". Вони підтримують ті погляди, які ми висловлюємо, цікавляться, що мож на зробити доброго для України, як перенести той досвід, який мають закордонні фонди, до нас. Я бачу інтерес в їхніх очах і прагнення зро бити так, щоб рівень соціального за хисту населення в Україні був дос тойним і, головне, не гіршим за за хідний. Вони цікавляться тим, що таке надійний, належний рівень захисту, із чого він складається в Америці, Німеччині, Франції, Ізраїлі, які від мінності є між ними. Це дуже приєм но для нас. І коли мені кажуть, що на ша молодь є аморфною, то я не по годжуюсь із цим, адже для мене найкращими доказами ентузіазму молоді є спілкування зі студентами. Чи співпрацюєте ви з іншими благодійними організаціями в Україні та за кордоном? Який досвід ви можете перейняти від них?

Ще років п'ятьсім тому ми са мостійно опановували цю сферу послуг, але зараз я вже можу з упев неністю сказати, що є організації, у яких ми можемо чомусь навчитися. Це недержавні організації, які, як і ми, співпрацюють з державою. Вони відрізняються напрямками своєї діяльності, критеріями відбору клієн тів, але спільним у нас усіх є те, що

23


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ми прагнемо допомогти людям, зробити життя хоч трохи кращим. Це, насамперед, різного роду християнські організації, яких уже є багато на території України. Також ми співпрацюємо з міжнародними організаціями, спектр послуг яких є дуже широким. Наприклад, є аме риканський благодійний фонд, що допомагає лише людям, хворим на рак. З превеликим задоволенням співпрацюємо з пані Глінкою, яка наразі живе у Сполучених Штатах, але народилася в Москві. За її сприяння в Києві було створено відділення допомоги на території Святошинського онкоцентру. Але є вже і наші українські громадяни, які отримали певний грант, або знайш ли меценатів, бізнесменів, які мо жуть допомогти матеріально, і відкрили фонди допомоги в Україні. І зараз треба чекати, коли кількість таких організацій буде збільшувати ся, і ми зможемо тоді багато зроби ти разом. Ми вважаємо доцільним створити певну державну систему співпраці між громадськими ор ганізаціями, норми діяльності якої були б врегульовані на законодав чому рівні. Сьогодні ми вже перебу ваємо в дуже вигідному становищі, бо лише в Україні існує закон "Про благодійні організації", а інші пост радянські країни такого закону не мають, а керуються у своїй діяль ності законом "Про громадські ор ганізації". Втім, поки що українська законодавча база є дуже слаб кою, і не дає нам функціонувати повною мірою. А чи ділитесь ви своїм досвідом з іншими організаціями?

Не лише я, а й усі мої колеги в Києві та регіонах України часто замис люємося над тим, як ми могли б поділитися своїм досвідом з іншими людьми, іншими громадськими ор ганізаціями. Ми хочемо допомогти побудувати цілу систему, база для якої є, але наявні насьогодні дер жавні територіальні центри в біль шості своїй не відповідають потріб ним стандартам. Але я можу сказа ти, що кожен з директорів наших фондів із задоволенням може нада ти таку необхідну допомогу безкош товно. Мабуть прийде такий час, ко ли наш парламент прийме соціаль ну програму, яка створить кращі умови для людей, які потребують соціального захисту. Якщо пенсіо нери в державі відчувають себе не

24

зайвими, то мораль усього суспіль ства міцніє. 34 рази на рік ми проводимо спеціалізовані тренінги для керівни ків та працівників наших терито ріальних центрів, і я бачу як розши рюються їхні знання. За 6 років їхнь ого навчання змінилися їхні погляди, ставлення до нас. А те, що вони мо жуть отримати досвід у нас, це вже дуже добре. Як у вас відбувається пошук джерел фінансування? Чи допомагає вам держава?

Благодійні фонди не отримують від держави жодної допомоги. Ми функціонуємо повністю за власні кошти, які нам надають спонсори. У першу чергу, це наш головний гран тодавець "Joint"  американський єврейській благодійний фонд, а також інші міжнародні єврейські фонди. З одного боку, держава допомагає пенсіонерам: їм надаються суб сидії, пільги на користування кому нальними послугами тощо. Але з іншого боку, поки що недоскона лість нашого законодавства не доз воляє людям отримувати одночас но державні субсидії та благодійну допомогу від різних фондів. Тому лю ди, яких підтримує наша організа ція, часто бувають позбавлені дер жавних пільг, що, на нашу думку, не є правильним рішенням. Бо ж ми на даємо не дуже суттєву допомогу  інколи вона буває настільки незнач ною, що навіть у невеликій мірі не покриває тих пільг, яких позбавля ються люди. Зокрема, на початку нашої діяль ності податкова інспекція визначи ла ту допомогу, яку ми надаємо лю дям, як матеріальний прибуток, і змушувала сплачувати податок з тих коштів, що надавалися. На щас тя, минулого року наша районна податкова організація на наш запит роз'яснити ситуацію відповіла, по силаючись на закони, що ми є неп рибутковою благодійною організа цією, тому наша допомога може не декларуватися згідно із чинним за конодавством. Тепер ми чекаємо такої відповіді від Податкової адмі ністрації України. Чи мають ваші клієнти право на скарги, якщо вони не задоволені рівнем надання послуг?

Вони не лише мають право на це, а й активно ним користуються. Люди є люди. Вони щодня висловлюють нам свої думки, діляться враженнями. Але ми отримуємо більше вдячності, ніж скарг. Хто контролює якість надання соціальних послуг? Як проводиться оцінка ефективності вашої діяльності?

У нас є Опікунська рада, яка сте жить за нашою діяльністю, і щоміся ця отримує від нас звіти. Зараз у нас працюють юрист Київського "Joint", а також юрист з Харкова, які про водять юридичний аудит. Вони від стежують, наскільки наші критерії відповідають потребам спонсора з одного боку, і законам держави – з іншого. "Joint" двічі на рік отримує звіт від своїх аудиторів. Щомісяця ми на даємо звіт, який перевіряється у Києві та Єрусалимі, а потім отри муємо на нього рецензію. Також "Joint" має своїх представників, які анонімно стежать за нашою робо тою, бувають у помешканнях наших клієнтів, цікавляться їхніми вражен нями. Отже, все, що ми робимо, пе ребуває в правовому полі України. В рамках критеріїв, розроблених "Joint", ми підготували та видали книжки, які отримали всі наші юрис ти і керівники програм, тому ми зав жди знаємо, що саме потрібно для наших клієнтів. Які перспективи подальшого розвитку "Хеседу" ви бачите?

Ми плануємо почати роботу з інши ми категоріями населення, адже не тільки пенсіонери потребують допо моги. Ми плануємо допомагати мо лодим сім'ям, особливо тим, які ма ють маленьких дітей віком від народ ження до трьох років. Наша мета  зробити так, щоб усі громадяни Ук раїни, в тому числі всі люди похило го віку, змогли відчути на собі всю до помогу, яку ми надаємо. Це важливо для мене як для громадянина цієї країни, в якій я народився і живу. З приємністю хочу зазначити, що сьогодні на різних рівнях влади з'яв ляються люди, у яких болить серце за те, що відбувається в країні, і які б хотіли щось змінити. Ми вже стали на шлях покращення життя в суспільстві і хотілося б, щоб ми цей шлях пройш ли якомога швидше. ØØØ

Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ЖОДНОЇ ЗАБУТОЇ В СУСПІЛЬСТВІ ЛЮДИНИ Анжела Карпінська, Нововолинський осередок Суспільної служби України Інтерв'ю провела Ольга Полонська, Ресурсний центр "Гурт", м. Київ Пані Анжело, чи вивчали Ви ситуацію із соціальними проблемами у вашому місті? Які з них ви намагаєтесь сьогодні вирішувати?

Як такого соціологічного опитування осередок не проводив  ми поступо во накопичували необхідну нам інформацію. Найбільшою пробле мою в місті є бідність. Бідні люди пе реважно ще й самотні  це ще біль ше ускладнює ситуацію. Сьогодні такими людьми опікується відділ соціального захисту міської ради.

"Жодної забутої в суспільстві людини" – це один з принципів, яким керується у своїй роботі Нововолинський осередок Суспільної служби України. Сьогодні організація обслуговує одиноких громадян похилого віку, людей з обмеженими фізичними можливостями, дітей-сиріт, малозабезпечені та багатодітні родини, а також надає соціальні послуги молоді призовного віку.

Значні проблеми існують зараз і з рубрику, де постійно інформують транспортом для інвалідів та неприс інвалідів про наявні робочі вакансії. тосованістю громадських місць для Основними соціальними проблема їхнього пересування. Раніше в жод ми міста, над вирішенням яких ми ному будинку не було зручного під'їз працюємо, є також: недостатнє ма ду для інвалідів. Суспільна служба теріальне забезпечення одиноких була першою будівлею, де зробили людей похилого віку, людей з обме пандус, який заміняє для них сходи і женими фізичними можливостями, допомагає в'їжджати. Всі навколо дивувалися, коли ми це робили, і не могли зрозуміти для чого саме. Потім ми звернулися до відділу архітектури з про ханням зробити пандуси в усіх громадських закла дах, щоб інваліди мали вільний доступ до ліку вальних закладів, закладів харчування, до міської влади тощо. Отже, неод норазове нагадування та колективні звернення по сприяли тому, що тепер майже кожен новий мага зин має пандуси, а до старих приміщень вони до будовуються. На сьогод нішній день у нас триває реконструкція центр�� міс Екскурсія до славного міста Берестечка та, де незабаром з'являть ся спеціальні заїзди на дітейсиріт, напівсиріт, дітей з мало тротуар для інвалідів. забезпечених та неповних сімей; низький рівень правової освіти на Сьогодні ми також порушили важли селення, зокрема людей з обмеже ве питання з працевлаштування інва ними фізичними можливостями; об лідів, організації пристосованих для межений доступ громадян, особ них робочих місць на виробництвах. ливо молоді, до інформації про ді У цьому нас підтримав Центр зайня яльність та можливості громадських тості: вони створили в міській газеті організацій. Добра Воля №5, 2004

Анжела

Про те, які соціальні послуги пропонує осередок Карпінська найменш захищеним категоріям населення, ми говорили з Анжелою Карпінською -– заступником голови Нововолинського осередку Суспільної служби України. З якими ще категоріями населення, крім самотніх, людей похилого віку та інвалідів, ви працюєте?

Сьогодні ми опікуємось дітьмиси ротами, напівсиротами, а також дітьми з неповних родин. Кожна школа веде облік таких дітей, і ми за домовленістю з директорами на даємо таким дітям гаряче харчування. Осередок за раз співпрацює з трьома школами, розташованими біля нашої Суспільної служ би, щоб дітям було близько ходити до нас на обід. Що дня у нас харчується 10 дітей різного віку  211 клас. Які ще категорії населення мають можливість харчуватися у вашій їдальні?

У нас діє стаціонарна кух ня, тому ми намагаємося нагодувати всіх, хто цього потребує. Окрім дітей, га рячі обіди у нас отримують літні одинокі люди, а також пацієнти Медикореабілі таційного центру для інвалі дів. Додатково харчуються і члени Клубу інвалідів. Щод ня ми обслуговуємо приблизно 30 осіб. Готують обіди студенти харчо вого училища (другий і третій курс)  для них це можливість пройти ви робниче навчання. До нашої спільної програми з Голов ною управою Суспільної служби Ук

25


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД раїни "Благодійні їдальні та банки харчів" ми залучаємо також бізнес менів, приватних підприємців, які йдуть нам назустріч. Хлібозавод на дає нам борошно, пекарня виділяє щодня кілька буханців хліба.

Будні медико-реабілітаційного центру для інвалідів

вони витрачають на екскурсії, спільні візка, милиць, ходунів, вона повер святкування тощо. тає їх нам, а ми знову надаємо їх іншим користувачам. Таким чином, Вони також можуть користуватися ця акція триває й досі: засоби пе спеціалізованими періодичними ви ресування передаються від однієї даннями (газетою для інвалідів "Повір людини до іншої. Цей процес коор у себе", журналом "Соціальний динує Надія Войтюк  член Суспіль захист"), бібліотекою з правової ної служби. тематики, отримувати інформа ційноконсультаційні послуги та А чи підтримує вас місцева влада? юридичну, гуманітарну допомо гу тощо. Сьогодні у Клубі для ін Відділ у справах сім'ї та молоді місь валідів постійно спілкується 35 кої ради заклав у місцевий бюджет людей. кошти на літнє оздоровлення інвалі дів. Тепер ми маємо можливість що Спілкуючись з інвалідами ми зро року оздоровлювати 42 особи. зуміли, що вони необізнані зі Влітку 2004 року відбулись 2 оздо своїми елементарними правами ровчі поїздки на озеро Світязь, по  правами споживача, правами дорож на легендарні Козацькі моги на власність тощо. Звідси і виник ли, цікава екскурсія до с. Колодяж ла ідея написати проект "Тре не Волинської області, в якому на нінги з правової та громадянсь родилась Леся Українка. Всіляко кої освіти для інвалідів міста Но допомагає нашій організації і мер воволинська", який отримав під міста  Віктор Сапожников, і Галина тримку Посольства США в Ук Карнаухова  начальник відділу у раїні і тривав вісім місяців. 80 ак справах сім'ї та молоді міської ра тивних інвалідів пройшли право ди, відділ соціального захисту насе ве навчання, отримали юридичні лення. та психологічні консультації. Розкажіть, будь ласка, про Медико-

Які ще соціальні послуги, окрім вже згаданих, ви надаєте?

Ми започаткували роботу Клубу інвалідів. А почали з того, що я звер нулася на одній із зустрічей інвалідів до молодої жінки на візку. Познайо милася з нею, розпитала, розповіла про свою мрію створити клуб для інвалідів у Суспільній службі, де во ни могли б спілкуватися, отримувати необхідні консультації і певну психо логічну допомогу, проводити цікаві зустрічі. Я побачила, як загорілися очі цієї людини. Я зрозуміла, що це саме та людина, яку я шукаю для втілення своєї мрії. Цією чарівною жінкою була Наталія Нікітіна. Спіль ними зусиллями ми почали робити перші кроки: шукали людей, транс порт для них, почали планувати свою роботу на день, тиждень, мі сяць. Нашим завданням було орга нізувати лідерів, щоб вони могли інформувати інших членів Клубу, сти мулювати їх до дій, втілювати нові ідеї у життя. Так, для жінок з порушенням опор норухового апарату діє гурток з ви готовлення декоративних букетів "Природа і фантазія". Їх навчає ква ліфікований майстер з Будинку твор чості Віра Войтюк. Це дає мож ливість робити гарні букети з по дальшою їх реалізацією. Ці гроші

26

реабілітаційний центр для інвалідів з Після закінчення проекту учасники зрозуміли, що найкраще захищати порушенням опорно-рухового апарату власні інтереси зможе власна орга нізація  саме так виникла потреба Ідея створення подібного центру зареєструвати окрему організацію, з'явилась на зустрічах інвалідів, коли яка б лобіювала інтереси інвалідів на вони скаржилися на стан здоров'я, місцевому рівні. Сьогодні це юридично зареєстрована організація інвалідів "Довіра". Ця громадська організація створена за ініціативи Ново волинського осередку Сус пільної служби України і діє цілком самостійно. Однією з резонансних подій стала акція "Колеса для людства", завдяки якій ви змогли забезпечити інвалідними візками 80 неповносправних громадян міста. Розкажіть про ідею її започаткування?

Про акцію "Колеса для людства" ми дізналися у 1998 році від Союзу українок. Спільно з ними ми змогли за Навчання з правової тематики для людей безпечити 80 неповносправ з обмеженими фізичними можливостями них Нововолинська інвалідни ми візками. Власне перед цим ми проводили підготовчу роботу, а також на відсутність установи, яка наприклад,  індивідуальне вимірю б могла надавати їм кваліфіковану вання людей, які потребували таких медичну допомогу. Їхати до Луцька візків тощо. Візки видавалися у тимча досить далеко, а у Нововолинську сове користування без права про немає такого місця, де безкоштов дажу. Коли людина вже не потребує но двічі на рік можна було б пройти Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІДКА курс реабілітації. І тоді ми розпоча ли співпрацю з мерією міста і з лікарнею. Почали шукати спон сорів для своєї ідеї. Цю велику ро боту взяли на себе члени Новово линського осередку Суспільної служби Наталія Нікітіна (дівчина, прикута до інвалідного візка), голо ва осередку Марія Карпінська та пастор церкви Володимир Грицак. Нам вдалося переконати і заціка вити владу в необхідності створення центру: надано велике відділення травматології, яке на той час закри валося; проведено реконструкцію приміщення; ремонт за кошти церк ви. Медикореабілітаційний центр для інвалідів з порушенням опорно рухового апарату розпочав свою роботу і успішно її продовжує. Кожні три тижні лікування і ре абілітацію проходять 11 осіб із пов ним забезпеченням: харчуванням, лікувальними процедурами і ме дичними препаратами. Які фахівці допомагають вам у цьому? Чи працюють у центрі професійні реабілітатори, психологи та лікарі ?

Звичайно, у нас працюють профе сіонали: лікарреабілітолог, невро патолог, два масажисти, сестра фізпроцедур, маніпуляційна мед

сестра, адміністратор, обслугову ючий персонал. Допомагають і ква ліфіковані лікарі міської лікарні, ла боранти. Хто фінансує медико-реабілітаційний центр для інвалідів?

Центр існує на благодійні пожертви від юридичних та приватних осіб. Адміністратором центру є, як ви, мабуть, здогадалися, Наталія Нікітіна. Скільки людей вже пройшли реабілітацію?

Вже б л и з ь к о 2 3 0 о с і б пройшли реабілітацію. Ви самі шукаєте людей, яким потрібна допомога? Чи вони самі звертаються до вас за підтримкою?

Робота нашого осередку висвітлю ється у місцевій пресі, тому більшість громадян самі звертають ся до нас. Але, звичайно, якщо ми отримуємо інформацію про людей, яким необхідна допомога, ми вже безпосередньо звертаємось до них і пропонуємо свою допомогу. Окрім того, інформація поширюєть ся серед населення  з вуст у вуста. Розміщуємо відповідні оголошення у відділі соціального захисту міської

ради. Люди, які потребують реа білітації, звертаються до Суспільної служби, або відразу до реабілі таційного центру. Усі процедури є безкоштовними. Про організацію знають майже всі в місті. Багато людей приносять до нас вживані речі, з яких ми фор муємо Банк одягу, речі з якого про понуємо тим, хто потребує найбіль ше  людям похилого віку, малоза безпеченим та багатодітним роди нам тощо. І наостанок, скажіть, якими якостями, на Вашу думку, повинна володіти людина, яка працює з інвалідами?

Ця людин��, перш за все, має бути сильною духом та вірою в те, що робить, аби не надломитися, адже щодня вона бачить біль і розпач. Потрібно бути дуже комунікабель ним, людяним, добрим, щоб знайти "ключик" до співрозмовника, тому що люди з фізичними вадами мають своєрідне, особливе бачення світу. А найкраще переконати таких лю дей  це спілкуватися як рівний з рів ним. У такому випадку потрібно шу кати лідерів, вчити їх. Зрозуміло, що така людина має відстоювати пра ва інвалідів та обов'язково бути кваліфікованим фахівцем.

ДОМАШНЯ ОПІКА ВІД КАРІТАСКИЇВ Ольга Юрчишин, Благодійний фонд“Карітас6Київ", м.Киів Проте і в державній, і в недержавній сферах, на щастя, є організації, для яких проблеми тих чи інших вразли вих категорій населення не є спра вою одного дня чи сумного конста тування, що так, проблем багато, треба вирішувати. Варто згадати Благодійний фонд КарітасКиїв  один з регіональних центрів Міжна родного благодійного фонду Карі тас України. Він розпочав свою ді яльність ще наприкінці 1992 року під егідою міжнародної організації Ca ritas Internationalis , яка працює на засадах християнської моралі. Мі сією Фонду є надання на засадах християнської любові та милосердя безкорисної допомоги та благодій них послуг потребуючим особам. Головна мета полягає у поліпшенні соціальноекономічного станови ща, соціальній адаптації малоза безпечених, безробітних, інвалідів, Добра Воля №5, 2004

Часто трапляється так, що про дітей-сиріт найбільше згадують на початку літа, у День захисту дітей; про людей, які живуть з ВІЛ, активно говорять 1 грудня, коли відзначають День боротьби зі СНІДом; проблеми людей з інвалідністю обговорюють 3 грудня у Міжнародний день інвалідів; так само нечасто можемо чути і про проблеми людей похилого віку...хіба перед виборами всі ці питання стають для політиків актуальними, бо треба боротися за кожного виборця і кожен голос...

дітей та інших незахищених верств населення у м. Києві. На сьогоднішній день КарітасКиїв здійснює різноманітні проекти: "Бла годійна їдальня" (харчування дітей з неблагополучних та соціально неза хищених родин), "Благодійна праль ня" (прання особливо нужденним постільної білизни та одягу), "Ком п'ютерний клас" (навчання дітей ос новам комп'ютерної грамоти), "Ре патріація та реінтеграція" (спільно з Карітасом Бельгії  допомога та по

вернення додому осіб, які виїхали на заробітки до Бельгії та мали там проблеми з документами, роботою тощо), "Домашня опіка" (медико соціальний центр допомоги одино ким особам похилого віку та осо бам з інвалідністю), швейні послуги, надання гуманітарної допомоги одягом та речами щоденного вжит ку та інші. Проект "Домашня опіка" реалізуєть ся в Україні з 1999 року. Метою про екту є покращення якості життя оди

27


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД ноких осіб похилого віку та осіб з ін валідністю, які потребують сторон ньої допомоги. За підтримки Міжна родної благодійної організації Ca ritas, Карітас в Україні сподівається створити, розвинути та провадити надійну кваліфіковану модель з до машнього догляду. Робота, що здійснюється в межах проекту, є відносно новою в Україні. Відомо, що демографічні тенденції в Україні (та й у всьому світі) вказують на продовження старіння населен ня, а тому зростає роль медичного й соціального обслуговування осіб похилого віку, та великого значення набувають організації, які надають відповідні послуги. Суттєву роль у догляді за особами похилого віку у багатьох західних країнах відігра ють некомерційні благодійні ор ганізації,  вони зменшують наванта ження на державну систему допо моги таким людям. Можемо згадати діяльність Червоного Хреста, бла годійної єврейської організації "Турбота ХеседАвот" в Україні, БО "Турбота про літніх" та інші. Таку мету ставить перед собою і Благодійний фонд Карітас  Київ. Індивідуальна допомога за програ мою "Домашня опіка" здійснюється за списками потребуючих, згідно з якими надалі складаються плани та графіки обслуговування. З особа ми, які приймаються під опіку прог рами "Домашня опіка", підписують ся договори про надання послуг та узгоджується перелік необхідних послуг. Відповідно до визначених потреб деяких підопічних відвідують раз чи декілька разів на тиждень, інших – щоденно. Кожного дня пра

цівник відділення відвідує близько 8  10 осіб. У разі потреби підопічні отриму ють також ліки, медичне об ладнання та гарячу їжу (з благодійної їдальні при Ка рітасі). Медичні огляди про водить лікартерапевт, а у разі нагальної потреби – за прошуються дільничні ліка ріспеціалісти. Допомога надається пере важно одиноким непрацез датним особам незалежно від віку, інвалідам І та ІІ кате горії, які частково чи повні стю втратили працездат ність та згідно з рекомен дацією медичного закладу потребують соціальної до помоги чи допомоги вдома. Як виняток, опіка встанов люється над непрацездат ними особами, які мають працез датних дітей, родичів, які зобов'язані про них піклуватися, проте не мають на це можливості через серйозні причини. Програма "Домашня опіка" має на меті доповнити стаціонарні послуги, які надаються державними устано вами, а тому важливим є налагод ження мережі контактів з лікарнями, будинками престарілих, різними ор ганізаціями та установами у сфері охорони здоров'я, які виявляють по дібні проекти чи напрямки діяльності із запропонуванням послуг домаш ньої опіки за хворими. Насьогодні за програмою "Домаш ня опіка" діють 13 центрів у Києві, Тернополі, Івано Франківську, Сос нівці, Жовкві, Бо риславі, Хмельни цькому, Стрию, Бродах, Коломиї, Донецьку, а також два у Львові. Зараз у Києві на опіці відділення знаходиться 53 особи. За час сво го існування від ділення надало довготривалі ме дикосоціальні послуги більше 70 особам похилого віку та особам з інвалідністю.

28

І коли хтось згадує про допомогу ближньому лише у певні дні чи для підвищення власного рейтингу, пра цівники програми просто роблять свою добру справу, допомагаючи тим, хто справді цього потребує.

Контакти відділень "Домашної опіки": Центральний офіс: м. Львів, вул. Озаркевича, 4 Тел./факс: (032) 297 8808, (032) 272 1768 Електронна пошта: dzvinka@caritasukraine.org Контактна особа: Дзвенислава Чайківська (директор) м. Львів, вул. Листопадового Чину, 12/8а; тел.: (0322) 72 08 44 м. Хмельницький, вул. Гречка, 12, тел.: (0382) 79 65 72 м. Тернопіль, вул. За монастирська, 1, тел.: (0352) 43 01 05 м. Київ, вул. Курнатовського, 7а, тел.: (044) 512 7439 м. Борислав, Львівська обл., вул. Грушевського, 26, тел.: (03248) 5 84 05 м. Коломия, ІваноФранківська обл. вул. Петлюри, 98, тел.: (03433) 2 16 91 м. Стрий, Львівська обл., вул. Дрогобицька, 50, тел.: (03245) 5 20 85 м. Броди, Львівська обл., вул. Стуса, 9, тел.: (03266) 4 14 07 м. Донецьк, вул. Васнєцова, 5а, тел.: (062) 385 4766 м. Івано+Франківськ, вул. Л.Українки, 1, тел.: (0342) 55 26 44 м. Соснівка, Львівська обл., вул. Галицька, 3, тел.: (03249) 40 404

Добра Воля №5, 2004


ЗАКОНОДАВСТВО

ПРОЕКТ ГРОМАДСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ" Мар'яна Голованова, ХОГО "Асоціація розвитку спільнот" м. Харків Маючи за одне із завдань, що скла дають місію організації, забезпе чення сприятливих умов щодо регу ляції та інформаційного забезпе чення діяльності організацій грома дянського суспільства з надання соціальних послуг, Асоціація роз витку спільнот була дуже зацікавле на в покращенні ситуації, що регу люється цим Законом. Підґрунтям та ознакою існування реальної проб леми стало проведення організа цією у грудні 2003 року круглого сто лу "Розвиток інституційної ефектив ності організацій громадянського суспільства: проблеми законодав чого забезпечення та можливості громадянського впливу". Порушені питання законодавчого регулюван ня діяльності українських організа цій громадянського суспільства за цікавили велику кількість неурядо вих організацій регіону: після про ведення круглого столу було отри мано безліч позитивних відгуків, а та кож питань щодо практичних на слідків прийняття Закону. Після такого інформаційного резо нансу Асоціація розвитку спільнот звернулася з проектною пропози цією до проекту "Мережа грома дянської дії в Україні" Інституту ста лих спільнот (ISC/UCAN), що здій снюється за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), щодо проведення кампанії для зміни деяких положень Закону України "Про соціальні пос луги". Пропозицію було підтримано і організація розпочала роботу. У рамках проекту було проведено п'ять засідань робочих груп з екс пертами та керівниками громадсь ких та благодійних організацій різ номанітної спрямованості. Так, на робочих групах були представлені за напрямками: громадські органі зації освітянського, наукового та культурного спрямування; профе сійні об'єднання та об'єднання власників; благодійні та громадські організації, що надають допомогу

Добра Воля №5, 2004

З 1 січня 2004 року в Україні набрав чинності Закон України "Про соціальні послуги". Головним нововведенням Закону стала норма щодо ліцензування громадських та благодійних організацій, що надають будь-які соціальні послуги. Новими та несподіваними також стали вимоги до професійної атестації співробітників і волонтерів громадських організацій. найбільш уразливим групам насе лення; громадські організації, що працюють у сфері впровадження стандартів демократичного грома дянського суспільства та верховен ства права; дитячі, молодіжні та жіночі громадські організації. Загалом, у засіданнях робочих груп взяли участь більше 70 представ ників досвідчених громадських та благодійних організацій регіону, міські соціальні служби, юристи та помічники народних депутатів ре гіону. На основі матеріалів та напрацю вань п'яти робочих груп було прове дено засідання експертної групи за участю представників усіх груп та досвідчених юристів; узгоджено фінальні пропозиції законодавчих змін до Закону України "Про со ціальні послуги". На їх основі створе но порівняльну таблицю, текст змін, оформлених у вигляді законопроек ту, та пояснювальну записку до ньо го. Цей пакет документів передано народним депутатам регіону для подання у Верховну Раду України, а також зареєстровано для подаль шого його розгляду. Матеріали проекту були розміщені на новоствореному інформаційно му соціальному порталі Харківсько го регіону http://www.social.kharkov.ua. Прикладом тепер вже соціальних новацій у роботі з безпосередніми користувачами Закону стала теле фонна "гаряча лінія" для представ ників молодіжних громадських ор ганізацій щодо найбільш гострих пи

Засідання робочих груп у рамках проекту

тань Закону "Про соціальні послуги", організована Управлінням у спра вах сім'ї, молоді і спорту Київської районної ради міста Харкова та ХОГО "Асоціація розвитку спільнот". За результатами цієї роботи видано інформаційнометодичний посібник для громадських та благодійних організацій. Безкоштовний примір ник посібника можна отримати, на діславши листзапит від органі зації на електронну адресу CDA@ social.kharkov.ua. Актуальність такої діяльності під тверджується існуванням діючого механізму соціального замовлення у Харкові, що його впроваджує Уп равління праці та соціального за хисту населення в рамках Єдиної соціальної мережі. Учасниками ме режі є велика кількість харківських громадських і благодійних організа цій, що надають соціальні послуги і турбуються про соціальний захист населення. Але попри всі зусилля проекту із впорядкування законодавства про соціальні послуги, а також нама гань незалежних експертів був прийнятий Закон 1891IV від 24.06.2004 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з ліцензуванням соціальних послуг. Ним вже повністю законодавчо закріплено необхідність ліцензувати надання соціальних послуг, справа лише за виробленням механізму ліцензування. ØØØ

29


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

ІННОВАЦІЙНА МОДЕЛЬ РОБОТИ З БЕЗПРИТУЛЬНИМИ ЧЕРНІВЦЯХ Анастасія Анохіна, Чернівецьке міське об'єднання громадян "Народна допомога" м. Чернівці Напевно, ні для кого не буде новою істина, що звичайна людина майже ніколи не буває цілком задоволеною своїм життям. Незалежно від матеріального стану, соціального статусу та ще безлічі дрібниць, які визначають наше перебування на цій планеті, ми завжди прагнемо щось змінити, аби відчути себе абсолютно комфортно. Адже людина, як і будь-яка інша система, не була б завершеною без наявності внутрішнього протиріччя. Але коли ми зустрічаємо безпритульних людей, дивимось репортажі про їхнє існування на телебаченні, читаємо про них у пресі, здається, що для вирішення їхньої ситуації достатньо одного - повернути людині дах над головою. І тоді вона більше не буде безпритульною, і ця проблема перестане бути проблемою. Насправді ж перелік потреб безпритульної людини значно більший, ніж ми можемо собі уявити. Процес задоволення цих потреб отримав назву соціальної послуги. Ця стаття - привід поміркувати над тим, наскільки реалізованим в Україні є право безпритульних громадян на отримання таких послуг. Це також спроба пояснити, що для повернення однієї безпритульної людини до нормального способу життя необхідна професійна, скоординована та віддана робота колективу спеціалістів, які усвідомлюють, що тимчасове помешкання для безпритульного - тільки перший крок до відродження.

Згідно з визначенням, запропонова ним нам у Законі України "Про соці альні послуги", "соціальні послуги  різні види послуг, що надаються особам, які перебувають у склад них життєвих обставинах і потребу ють сторонньої допомоги (далі  особи, що потребують соціальних послуг), для забезпечення їх життє діяльності та повернення до пов ноцінного життя". Широке трактуван ня терміну "складні життєві обстави ни", до якого законодавець включає інвалідність, часткову втрату рухової активності у зв'язку із старістю або станом здоров'я, самотність, сиріт ство, безпритульність, відсутність житла або роботи, насильство, зне важливе ставлення та негативні сто сунки в сім'ї, малозабезпеченість то що, дає нам змогу стверджувати, що більшість жителів України тим чи іншим чином виявляються жертвами саме таких обставин, а, отже, ма ють законодавчо ґарантоване пра во на отримання певного виду соці альних послуг. Чернівецьке міське об'єднання гро мадян "Народна допомога" протя гом останніх семи років спеціалізу ється на наданні соціальних послуг безпритульним громадянам. За цей час в Україні відбулося багато еко номічних та політичних змін, але про блема безпритульності залишалась невирішеною, і кількість осіб, які мо

30

жуть вважатися безпритульними, стрімко збільшувалась. Відповідно, збільшувались потреби таких лю дей, обсяг та направленість послуг, за якими вони звертались. Так, у 2001 році кількість безпритуль них людей у Чернівцях складала 0,2% від загальної кількості населен ня (за офіційними даними Управлін ня Міністерства внутрішніх справ Ук раїни (УМВС). За перше півріччя 2003 року офіційно в місті проживає більше 600 громадян, які вважають ся безпритульними (0,3%). За дани ми досліджень, проведеними "На родною допомогою" в 2003 році, в Чернівцях проживає біля 1,500 лю дей (0,6%), чиїм постійним місцем перебування є вулиця. Причому, як що рівень безпритульності виявляти згідно з такими критеріям, якот: від сутність реєстрації за місцем про живання/перебування, відсутність май нових прав на житлове помешкання та відсутність документів, що посвід чують особу (паспорт), таких осіб реально виявиться втричі більше. Із часом стало зрозуміло, що існує необхідність створення такої струк тури, де безпритульні особи могли б отримувати комплекс соціальних послуг, оскільки процес повернен ня такої людини до нормального життя не обмежується тільки віднов ленням паспорту або виключно на данням тимчасового даху над голо

вою. Адже більшість безпритульних живуть на вулиці вже не один рік. Їхня ресоціалізація  це довгий, важ кий, іноді болісний процес. Тому ця робота вимагає комплексного під ходу, розробки певної методології, значних матеріальних та технічних ресурсів, залучення кваліфіковано го персоналу. У 2003 році при Чернівецькому місь кому об'єднанні громадян "Народ на допомога" розпочав свою робо ту Центр ресоціалізації для бездом них, створений у рамках проекту "Соціальна реінтеграція бездом них", що впроваджується за фінан сової підтримки Європейської Комі сії у партнерстві із Чернівецькою міською радою та неурядовою ор ганізацією Фольксгільфе, Австрія. Метою роботи Центру ресоціаліза+ ції для бездомних є надання комп лексу соціальних, соціальнопобу тових, медичних, психокорекційних, юридичних та інформаційних пос луг, спрямованих на подальшу реін теграцію осіб без постійного місця проживання до нормального оточу ючого середовища. У Центрі пра цює кваліфікований персонал, а саме: соціальні працівники, психо лог, лікарі, які постійно надають клієнтам необхідну допомогу. Клієнти Центру отримують такі види соціальних послуг: безкоштовне

Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД харчування, ночівля, можливість дот римуватись гігієнічних норм (душові, пральня), а також психологічні (пси ходіагностика та психокорекція) та

Такий підхід обумовлено тим, що по няття "безпритульний" включає різні групи людей за причинами безпри тульності й втрати житла, і тому авст рійська політика соціальних прог рам й послуг цим групам населення диференційо вано підходить до вирі шення проблеми безпри тульності. При врахуванні українсь кої специфіки й реалій, такий диференційований підхід було модифікова но. Це обумовлено таки ми факторами: обмеже на кількість організацій та структур в Україні, що на дають будьякі послуги цій цільовій групі, та обмеже не фінансування цього напрямку соціальної ро боти.

Наступним етапом є робота з безп ритульними в стаціонарному зак ладі без необхідності зворотної дії, в режимі вільного перебування, яка передбачає надання їм можливості користування тими чи іншими послу гами без будьяких зобов'язань з їхнього боку. Зазвичай, первинною потребою людини, яка приходить до Центру з вулиці, є отримання тим часового даху над головою, їжі та можливість дотримання гігієнічних норм (душ, прання речей). Тому на даному етапі роботи такому клієнту надається комплекс соціальнопо бутових послуг (з обмеженням терміну користування ними – до 10 діб). За цей час людина повинна самостійно пройти медичне обсте ження у лікарні. Для цього лікар Центру видає відповідне направ лення. Тобто, до соціальнопобуто вих послуг додаються послуги ме дичного характеру. Якщо ж в цей пе ріод клієнт потребуватиме первин ного медичного огляду, консультації лікаря або ліків, він також отримує й ці види медикопрофілактичних пос луг. Не менш важливою послугою для такої людини є соціальний суп ровід, який полягає у проведенні роботи щодо появи у безпритульно го самомотивації  людина повинна не тільки мати бажання змінити своє становище, але й бути готовою до

Таким чином, при ство ренні української концеп ції надання послуг безп ритульним задля вирішен ня цієї проблеми принцип дифе медичні послуги (направлення на ме ренційованого підходу було збере дичне обстеження, консультації, нап жено у такій формі, яка б відповіда равлення на стаціонарне лікування, ла місцевим реаліям. санітарнопросвітницька робота то що), юридичні послуги (ознайомлен ня клієнтів з основами законодавчої Першим етапом розробленої мето бази із соціального захисту населен дики є встановлення по ня), допомога у відновленні втраче чаткового контакту із со них документів, що посвідчують осо ціальним працівником і бу, реєстрація за місцем проживан налагодження двохсторон ня тощо. Центр розраховано на 65 нього зв'язку на елемен тарному, побутовому рів осіб. ні (робота на вулиці). Із Концепція роботи Центру ресоціа цією метою безпритуль лізації для бездомних побудована на ним пропонується ряд унікальній методології боротьби з соціальних послуг, які не бездомністю, розробленій соціаль вимагають глибокої дові ними працівниками Чернівецького ри з боку безпритульного міського об'єднання громадян "На до соціального працівни родна допомога" за участю австрій ка. Це досягається, нап ських експертів партнерської ор риклад, через безкош ганізації Фольксгільфе, Австрія. товне надання гарячих Технологія, за якою працює Центр обідів, вживаного одягу, ресоціалізації, ґрунтується на адап елементарних засобів тації принципів роботи з бездомними особистої гігієни, надан Бездомні дорослі та бездомні діти в Австрії з урахуванням української ня елементарної медич вони однаково потребують людяності ної допомоги. Однак на специфіки та реалій. та піклування цьому етапі одним з най Основна складність при розробці важливіших аспектів ро власного методу роботи з безпри боти є надання інформаційних пос здійснення самостійних вчинків у тульними в Чернівцях полягала в по луг. Це – інформація про роботу цьому напрямку. У такому випадку єднанні цілого комплексу послуг, які в Центру ресоціалізації для бездомних, мова йде про отримання медичної австрійському варіанті пропонували а також про можливість задоволен довідки на дозвіл перебування у ся різними організаціями та структу ня за допомогою соціальних пра групі. рами, в єдину групу послуг, які є мож цівників тих чи інших потреб безпри У разі успішного проходження пер ливими і доцільними в Україні. шого етапу, кількість соціальних пос тульних осіб. Вчасна медична допомога - важлива передумова повернення до суспільства

Добра Воля №5, 2004

31


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД луг, які отримуватиме клієнт, пере буваючи у наступній групі, якісно збільшується. Мешканці Центру продовжують користуватися соціа льнопобутовими та медикопрофі

сіонатом та іншими інтернатними закладами.

Як бачимо, порівняно з попереднім етапом роботи, в цьому випадку клієнтам пропону ється п'ять різновидів послуг: інформацій ні, соціальнопобу тові (із значним пок ращенням побуто вих умов), медико профілактичні, пси хокорекційні та юри дичні. Щодо остан ніх, то необхідно заз начити, що досить часто клієнти зверта ються до Центру са ме за юридичною допомогою в оформ ленні, реєстрації або відновленні докумен тів. При цьому вони можуть не потребу Повноцінне харчування та дах над головою вати ночівлі або хар задоволення первинних людських потреб чування. Але якщо в такої людини не має лактичними послугами, але побу особистих майнових прав і вона тові умови перебування є значно вважає себе безпритульною, вона кращими, харчування  регулярним, має право на отримання послуг а термін проживання у Центрі по Центру. Така група клієнтів довжується до трьох місяців. Окрім досить значна, і, можливо, цього, надаються послуги юридич потребує окремої уваги ного характеру, що передбачають держави та фінансової під можливість реєстрації, відновлення тримки цього виду діяльності і оформлення посвідчення особи, Центру. сприяння в отриманні професії, оформлення пенсії, інвалідності, Під час останнього, перед влаштування в геріатричні та психо реабілітаційного періоду пе неврологічні заклади. Клієнти також ребування клієнта у Центрі, отримують комплекс психокорек робота полягає в періодич ційних послуг, що надаються психо ному супроводі клієнта со логом Центру. ціальним працівником з пе Поряд із збільшенням кількості та ребиранням клієнтом повної покращенням якості певних послуг, відповідальності за свої дії, у клієнтів з'являється певний обсяг покращенням соціального обов'язків, що сприяє відновленню статусу та побутових умов соціальних навичок. Клієнти повинні (проживання в гуртожитку в практично самостійно за допомо окремих кімнатах) пара гою соціального супроводу та кон лельно з обмеженням в от риманні послуг Центру, що сультаційної допомоги з боку со пропонувались на попе ціального працівника, займатися редніх етапах. Як правило, відновленням та оформленням до до цієї категорії потрапля кументів, стати на облік в Центрі зай ють клієнти, які повністю дот нятості тощо. римуються правил для тих, Необхідно зазначити, що на цьому хто проживає в Центрі, має етапі важливою є співпраця Центру постійну роботу та певний прибу з державними установами міста: ток. Обмеження на певний перелік Управлінням праці та соціального послуг Центру, які вони отримували захисту Чернівецької міської ради, на попередніх етапах, безпосе відповідними відділами УМВС Ук редньо пов'язано із зміною ними раїни, паспортними столами, Цент соціального статусу. Так, наприк ром зайнятості, геріатричним пан лад, вони не забезпечуються без

32

коштовним харчуванням, оскільки вони мають певний прибуток і мо жуть себе самостійно забезпечити. Це дає можливість відновлювати і закріплювати соціальні навички, по в'язані з плануванням власного бюд жету, вмінням самостійно обслуго вувати себе тощо. Отже, ця робота більшою мірою спрямована на роз виток та закріплення навичок до са мостійного проживання і слугує своєрідним переходом до само стійного проживання клієнтів за ме жами Центру. Насьогодні Центр ресоціалізації бездомних залишається єдиною ус тановою в регіоні, яка пропонує комплексний підхід у поверненні безпритульної особи до нормаль ного способу життя. Однак практика доводить, що пот реба у соціальних послугах, які на даються в Центрі, є значно більшою. Адже зрозуміло, що матеріальні, технічні та людські ресурси Центру обмежені; крім того, є певні умови прийому клієнтів, порушення яких неможливе. Так, наприклад, соціаль ні працівники не мають права на на

Перші кроки до працевлаштування... дання соціальних послуг жінкам з неповнолітніми дітьми (до 18 років), оскільки умови Центру не пристосо вані для утримання дітей. Єдине, що може у даному випадку запропону вати Центр, це оформлення дитини в притулок для неповнолітніх, а також

Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД окреме проживання матері у Цент рі. Звичайно, це не найкращий для дитини варіант, але в екстрених ви падках, коли потрібно було обирати між вулицею та будь яким дахом над головою, до водилось чинити саме так. Як свідчить статистика, випадки звернення жінок, які в силу життєвих обставин та насиль ства в родині опинились на вулиці з дітьми, не є поодино кими. Згідно із законодавчим формулюванням, вони нале жать до категорії громадян, які перебувають у складних життєвих обставинах та ма ють право на отримання со цільних послуг та потребують створення спеціалізованих закладів. Те ж саме стосується й такої групи клієнтів, як молоді осо би, які є вихованцями інтер натних закладів та мають про блеми з розумовим розвит ком. Потрапляючи до Центру, вони виявляються зовсім непристосова

ними до життя в колективі, позбавле ними будьяких трудових навичок, тому їм надзвичайно важко викону

"Світ бездомних людей" Дитячий малюнок вати правила Центру та проходити реінтеграційний процес. З іншого

боку, після закінчення школиінтер нату вони так само опиняються на вулиці, адже частіше за все не ма ють родичів, які б могли офор мити опіку. Враховуючи моло дий вік цієї групи клієнтів, з ними повинні б були працювати вихо вателі та педагоги, і вони також потребують особливого став лення, що можливо тільки в ус танові, яка б займалася вик лючно такими випадками. Це тільки деякі приклади, які в той самий час є відповідями на питання "Чи відповідає надання соціальних послуг існуючим потребам?" та "У яких сферах не вистачає соціальних послуг?". Але, незважа ючи на існуючі труднощі, Центр ��есоціалізації для бездомних у Чернівцях продовжує свою ді яльність та намагається виріши ти проблеми якнайбільшої кіль кості людей, які вважають себе безпритульними і мають право на допомогу.

МІЖНАРОДНУ ПРЕМІЮ "СРІБНА ТРОЯНДА" ВПЕРШЕ ОТРИМАЛА УКРАЇНСЬКА НЕУРЯДОВА ОРГАНІЗАЦІЯ "НАРОДНА ДОПОМОГА" У листопаді 2004 року в м. Брюссель (Бельгія) вперше представники української гро мадської організації "Народна допомога" отримали почесну міжнародну нагороду "Срібна троянда". Церемонія нагородження "Срібна троянда" проводиться кожного ро ку з метою підвищення рівня громадської обізнаності про діяльність особистостей та ор ганізацій, спрямованої на боротьбу за соціальну справедливість. "Срібна троянда"  це почесна нагорода за самовіддану роботу людей, спрямовану на побудову більш справедливого та дбайливого суспільства. Нагорода має статус міжна родної та вручається за особисті та спільні досягнення. Нагороження "Срібною троян дою" (що проводилось уже вп'яте) є подією, ініційованою громадянським суспільством та визнаною на рівні Європейського Союзу. Чернівецьке міське об'єднання громадян "Народна допомога" нагороджено "Срібною трояндою" за роботу з найбільш уразливими категоріями населення  бідними, бездомними та літніми грома дянами. Діяльність організації є яскравим прикладом зміцнення громадянського суспільства та сприяння роз витку демократії в Україні. У церемонії нагородження взяли участь близько 300 представників Європейської Комісії, Європейського парламенту та масмедіа європейських країн. У своїй промові переможця керівник справами Чернівецького міського об'єднання громадян "Народна допо мога" Іван Ковалишин зазначив: "Сьогодні, отримуючи цю почесну нагороду, ми з гордістю усвідомлюємо, що наш девіз: "Ми створюємо перспективи" – втілено у реальне життя. Адже кожна людина, яка завдяки "Народній допомозі" повернулась до нормального способу життя  це крок на шляху до створення більш дбайливого та справедливого суспільства. Ми переконані, що "Срібна троянда" стане стимулом до вдосконалення нашої роботи, яка потрібна людям". КОНТАКТИ: Чернівецьке об'єднання громадян "Народна допомога" 58029, Чернівці, вул. Гайдара, 9а Тел/факс: (0372) 585 156 Електронна пошта: news@nardop.org.ua Інтернетсайт: http://www.nardop.org.ua

Добра Воля №5, 2004

33


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД

НЕВИЧЕРПНІ ДЖЕРЕЛА НАДІЇ Матеріал підготували: Галина Василів, Тетяна Матичак Ресурсний центр “Гурт” м. Київ Благодійне товариство допомоги інвалідам та особам з інтелектуальною недостатністю "Джерела" цього року святкує свій 10річний ювілей. Це  київська неприбуткова громадська організація батьків розумово відсталих людей, метою якої є розробка та втілення у життя окремих заходів, проектів та програм, спрямо ваних на захист прав, реабілітацію та соціальну адаптацію осіб з інтелектуальною недостатністю та їхніх родин. "Джерела" прагнуть привернути увагу громадськості до проблем людей з розумовою відсталістю, захистити їхні права. За час свого існування "Джерела" досягли значного успіху у своїй діяльності: з обмеженими коштами, але на необмеженому ентузіазмі вони втілюють у життя близько 16ти проектів на рік, налагоджують співпрацю з державними і недержавними організаціями, постійно розширюють коло людей, яким надається допо мога. На сьогоднішній день членами Товариства є більше 420ти родин, які опікують інвалідів зі зниженим інтелектом. Усі члени входять до складу 11 окремих груп, підібраних або за територіальним принципом, або відповідно до програми, в якій беруть безпосередню участь. Вищим керівним органом є Загальні збо ри членів товариства, а в період між зборами роботою керує Правління, голова якого  Кравченко Раїса Іванівна. Для громадського контролю над діяльністю товариства створено Наглядову раду. У березні 2004 року за ініціативи "Джерел" 60 громадських організацій з регіонів України об'єдналися та зареєстрували Всеукраїнську громадську організацію "Коаліція захисту прав інвалідів та осіб із інтелекту альною недостатністю". Разом із батьками з усієї України вдалося досягти значного успіху  затвердження Концепції соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю (Розпорядження Кабінету Міністрів України № 619р від 25 серпня 2004 року). За сприяння "Джерел" цього року вперше офіційно оприлюднено державну політику соціаль ного захисту осіб з розумовою відсталістю: декларовано право на урівнення допомоги тим, хто живе вдо ма, і тим, хто перебуває інтернаті, визнано необхідність розробки індивідуального плану догляду за таки ми особами та затвердження списку безкоштовних послуг для кожного з них. Серед послуг, які надає організація, найосновнішими є програми підтримки родини, програма корекції розвитку та поведінки у дошкільному віці, інтегроване навчання та інтегроване дозвілля, а також спортивні та творчі реабілітаційні заняття; програма планування майбутнього влаштування у громаді для підлітків, програма післяшкільної освіти для молодих випускників шкіл, є й схема працевлаштування  три базові мо делі; програма забезпечення житлом незалежно від родини під наглядом соціального працівника, мере жа закладів денного перебування  денні центри. Кореспондентка журналу "Добра Воля" Галина Василів розмовляла з головою Правління "Джерел" Крав+ ченко Раїсою Іванівною про різні аспекти надання соціальних послуг людям із розумовою відсталістю.

Раїсо Іванівно, розкажіть, будь ласка, які види догляду існують в Україні для розумово відсталих дітей?

Державою в основному фінансу ються інтернати соціального захис ту для дітей з розумовою відсталі стю. Для дітей, яких визнають навчу ваними, існують садочки, школи. Третина ненавчуваних дітей підля гає направленню не до школи інтернату, а до інтернатів соціально го захисту. По досягненню ж 17 річного віку на них чекає або буди нок престарілих, або психоневро логічний інтернат. Фактично сім'ю поставлено перед вибором: або віддавати дитину в ін

34

тернат, або тягти цю ношу все життя. Тут працює свого роду механізм економічного примусу  простіше віддати дитину в інтернат, бо якщо мати залишається з розумово від сталою дитиною сама, впоратись їй буде дуже важко. Ви сказали "якщо мати залишається сама"... Наскільки мені відомо, процент розлучень у сім'ях, де народжується дитина з розумовою відсталістю, набагато вищий, ніж у звичайних. Ці дані стосуються саме нашої країни, чи подібна ситуація спостерігається і на Заході?

У Британії, наприклад, за соціологіч ними даними рівень розлучень удвічі більший саме в тих сім'ях, де народ

жується дитина з розумовою відста лістю. Таке випробування не кожна сім'я винесе. Майже завжди з дити ною залишається жінка, адже вона спроможна нести будьякий тягар, а от чоловік  не завжди. Розкажіть, будь ласка, як виглядає робота з новими клієнтами?

Усе достатньо традиційно, як і в будьяких інших сервісних організа ціях. Спочатку сім'я зустрічається з соціальним працівником і заповнює анкету, де вони вказують свої потре би. Потім ми визначаємо можливості їх задовольнити. Якщо з'являються нові програми (до речі, нещодавно відкрилася майстерня з виготовлен ня свічок), намагаємося зрозуміти,

Добра Воля №5, 2004


ВАШ УСПІШНИЙ ДОСВІД хто з дітей найкраще підходить для участі саме у них. А рішення про надання послуг (що є безкоштовни ми) приймає Правління. Потім приз начається випробовувальний тер мін. У чому полягає випробувальний термін?

У 40% розумово відсталих людей є певні психіатричні проблеми, зок рема розлади поведінки. Якщо такі розлади не дозволяють клієнтам працювати у групі, ми відмовляємо. Також під час випробовувального терміну спостерігаємо, чи правиль но обрано рівень, програму. Чи вдається Вам включити до програм усіх охочих?

На жаль, ні. У нас попит перевищує пропозицію. Розумово відсталі лю ди залежні все життя і потребують соціальних послуг постійно. Як ци нічно це не звучить, причина  у фінансуванні. Якби воно було необ меженим, працювалося б набага то легше. Але потенціал ми маємо, і

він  у розвитку відносин з держа вою. Ми приречені на діалог із нею, бо інакше наша діяльність не має сенсу. Якщо переконаємо держа ву у необхідності надання якісних послуг людям з розумовою відста лістю, і вона нас підтримає, тоді діти не потраплятимуть до інтернатів. Загалом же, ми намагаємось для всіх охочих з нами співпрацювати бути приємними партнерами, від шуковувати спільні точки дотику. Але найбільше ми співпрацюємо з вико навчими органами. Вони не зо

Добра Воля №5, 2004

бов'язані працювати з нами, адже законом це не гарантовано. Київсь кі міські владні органи роблять те, що лежить поза межами їхніх поса дових обов'язків. Ми розуміємо: нам роблять крок назустріч, за що ми дуже вдячні. Раїсо Іванівно, де ви черпаєте методики роботи?

У нас працюють фахівці, здебільшо го дефектологи (зараз вони назива ються корекційними педагогами) з університету ім.М.П.Драгоманова, з яким у нас налагоджено тісну спів працю. А для розробки необхідних програм часто отримуємо гранти. Наприклад, на розроблену нами програму з набуття навичок неза лежного існування.

Раїса Кравченко

Скажіть, будь ласка, а чи існує у вас система оцінювання послуг?

Раїсо Іванівно, останнє запитання: якою б ви хотіли бачити якість послуг "Джерел" у майбутньому?

Двічі на рік ми проводимо внут рішній оцінювальний моніторинг (що завжди відбувається в неділю), на який збирається весь колектив. За статутом раз на рік під час звіт новиборчих зборів ми переоби

Це питання досить складне й потре бує комплексного підходу. Хотілося б, звичайно, рівнятись на європейсь кі стандарти. Саме тому ми сьогодні у ході впровадження Закону України "Про соціальні послуги" працюємо

раємо Правл,іння. Саме в цей час ми і проводимо оцінювання наших послуг.

над проектом з представлення інте ресів інвалідів з розумовою відсталі стю. Хотілося б, аби ми в Україні існу вав ринок послуг, де було б предс тавлено громадські організації: тре ба, щоб між надавачем послуг і тим, хто платить, був посередник. Щоб оцінку проводила незалежна сторо на. І, звичайно, щоб держава заку повувала соціальні послуги у гро мадських організацій.

А чи берете ви до уваги результати оцінювань для покращення рівня послуг?

Теоретично  так, але практично на жаль, ні. Ми турбуємось про висо кий рівень надання послуг, проте кількість людей, яка їх потребує, та ка велика, що якість часто страж дає. Наприклад, за стандартами у групі має бути 4, а не 8 клієнтів, та кож не вистачає кімнат для надан ня консультацій.

☺☺☺ 35


ДО ВАШОГО ВІДОМА

КОУЧИНГ  НОВА МОДЕЛЬ РОБОТИ КОЛЕКТИВУ Олександр Чередайко Бізнес6школа Центральноєропейського Університету, м. Будапешт, Угорщина

Олександр Чередайко Розкажіть їм і вони забудуть. Покажіть їм і вони запам'ятають. Залучіть їх до роботи і вони зрозуміють. (стародавнє китайське прислів'я)

Коучінг як методику навчання було запозичено у спортивних тренерів, які вперше почали називати себе "коучами", а методику тренування підопічних спортсменів  коучингом. Така методика навчання спортсме нів приносила результати: спортс мени перемагали у різних змаганнях та чемпіонатах, встановлювали нові рекорди. В інтерв'ю журналістам на запитання "Як Ви тренувалися? Як досягли успіху?" спортсмени та їхні тренери розповідали про "коучинг". На початку 90х років у США та Західній Європі менеджери ком паній, бізнесконсультанти та біз нестренери зацікавилися цією ме тодикою і почали інтенсивно вико ристовувати її у своїй роботі. За ду же короткий термін часу коучинг трансформувався з техніки трену вання у спорті у більш складний та багатовимірний метод навчання і стиль менеджменту.

Що таке коучинг? Якщо спробувати відповісти на це запитання коротко, то суть методу полягає в тому, що інструкції та зав дання для працівника замінюються запитаннями. Менеджер замість то го, щоб вказувати чи контролювати, ставить працівнику запитання, відпо віді на які ведуть працівника до са мостійного прийняття рішень та вирі шення проблем. Коучінг  це демок ратичний стиль менеджменту, уні кальна методика розвитку персона лу організації та засіб для самовдо сконалення і розвитку особистості.

36

Капітал (інвестиції, прибуток, для неприбуткових організацій - гранти та пожертвування), матеріальні засоби (офіс та обладнання) і людські ресурси є основними засобами будь-якої організації для досягнення мети і завдань своєї діяльності. Напевно, найбільш складним та непередбачуваним ресурсом в управлінні є людський, який потребує значних інвестицій у вигляді грошей, часу та терпіння. З іншого боку, саме людський ресурс є найбільш продуктивним: згідно з результатами різних досліджень 70-80% кінцевого продукту (результатів) організації створюється за допомогою людського інтелекту та високої мотивації працівників. Однак людський ресурс не є повністю самовідновлюваним та самодостатнім. Розвиток персоналу має бути, мабуть, чи не основним завданням керівника організації. Серед таких методик розвитку персоналу та особистості як тренінг, оцінювання результатів працівників, фінансові винагородження та багатьох інших, коучинг залишається найбільш невикористаним та невідомим для українських компаній та організацій. Отже, про нього ми й поговоримо далі. Досить часто коучинг плутають з консультуванням, наглядом і навіть психотерапією. Він став настільки популярним та модним, що дуже ба гато компаній та людей вирішили на цьому заробити, і надають за до сить великі гонорари послуги коу чингу, які насправді є консультація ми з питань таймменеджменту чи управління персоналом. Усе більше і більше менеджерів звертаються до коучингу як до ефективного стилю управління та методу навчання у своїй організаціях, але після більш детального аудиту менеджменту в організації у більшості випадків та кий коучинг є не що інше, як інструк таж чи "контроль на лінії". Стикаю чись з проблемами у своїй роботі, менеджери звертаються до коучів задля вирішення особистих психо логічних проблем і покращення власної результативності на роботі. Остання ситуація більше схожа на візит до ...психотерапевта. Більше того, багато коучів працювали у ми нулому психотерапевтами (один з відомих – Патрік Уільямс). Це прик лади того, як сприймається коучинг багатьма людьми та організаціями, але насправді коучинг є дещо біль ше, ніж консультування, нагляд чи візит до психотерапевта.

елементами, що відрізняють справж ній коучинг від вищенаведених прик ладів. Коротко: обізнаність не озна чає лише споглядання та слухання чогось, але і бачення, відчуття та усвідомлення людиною певної події чи ситуації. Таке включення всіх "шістьох чуттів" призводить до повно го розуміння та осмислення люди ною її цілей та завдань, розкриття особистого потенціалу, а також до пошуку ефективних рішень. Відпові дальність людини означає її більш повне залучення до ситуації та при четність до кінцевих результатів. По руч з досвідченим коучем людина може відчути свій прихований по тенціал та визначити шляхи його реалізації. Головне завдання коуча  бути путівником для свого учня на шляху досягнення особистих ре зультатів. Головними інструментами коуча у роботі є запитання, які почи наються зі слів "Що?", "Хто?", "Як?", "Коли?" та "Де?", але рідше "Чому?".

Обізнаність та відповідальність лю дини, яка погодилася пройти курс коучингу, є тими двома ключовими

Сьогодні відрізняють внутрішній та зовнішній коучинг, організаційний та індивідуальний коучинг та багато

Коучинг  це взаємно побудований зв'язок "один на один" між про фесійним коучем та людиною, яка прагне позитивних та конструктив них змін у своїй роботі. Коучинг мо же використовуватися в усіх сферах діяльності: бізнесі, урядових, непри буткових та освітніх організаціях.

Добра Воля №5, 2004


ДО ВАШОГО ВІДОМА інших форм. У внутрішньому коучингу  двоє головних гравців: коуч, роль якого виконує менеджер організа ції, та працівник, суб'єкт коучингу або "коучі" (англ. мовою "coachee"); у зовнішньому коучингу – найнятий ззовні професійний коуч, працівник, суб'єкт коучингу та організація, яка замовляє і оплачує послуги коучин гу. Ключовою фігурою при такому складі є суб'єкт коучингу, від якого залежить кінцевий результат усього процесу коучингу. Не менш важливу роль відведено і коучу, який повинен, насамперед, мати знання і навички коучингу, а також значний досвід. Коуч не дає своєму підопічному жодних порад і не пропонує готових ідей чи рішень. Навпаки, коуч лише ставить запитання, які дають відповіді підопічному на його власні запитан ня. Коуч спонукає підопічного до ґенерування нових ідей, вселяє віру у власні сили та відкриває нові мож ливості. Коуч дає можливість підопіч ному переглянути критично свою роль в організації та особистому житті, побачити нові горизонти у сво їй кар'єрі та визначити шляхи досяг нення визначених цілей та завдань. Коучі не дають жодних рекомен дацій щодо того, як бути ефективним у роботі і що робити в конкретній си туації. Вони також не оцінюють відпо відей своїх підопічних чи їхню ефек тивність роботи, але вони роблять усе можливе, щоб підопічний сам зміг визначити правильність своїх від повідей та бути задоволеним своїми досягненнями на роботі. Цілі, зав дання та план особистого розвитку, оцінювання його виконання є ре зультатом спільної роботи коуча та працівника, але при цьому кожен відіграє різну роль. Завдання коуча №1  це слідкувати за тим, щоб були присутні два ключові елементи коу чингу – обізнаність та відповідаль ність підопічного. У зовнішньому коучингу не забувай мо і про третього гравця, який пасив но, але з великим інтересом спос терігає за процесом коучингу,  ор ганізація, адже вона є замовником такої послуги. Чому організації замовляють такі послуги для своїх працівників та менеджерів? Насамперед, органі зація зацікавлена у підвищенні стан дартів своєї роботи в цілому та її працівників зокрема. Сам процес коучингу є конфіденційним, усі роз мови та сесії відбуваються між коу

Добра Воля №5, 2004

чем та підопічним за дверима. Орга нізаціязамовник отримує звіт коуча про виконану роботу, на основі яко го й нараховуються гонорари (в США в середньому це 250 доларів США за годину або 2,000 доларів за повний робочий день). Коуч та пра цівник організації також інформують керівництво про прогрес коучингу, його результати.

Коучинг як демократичний стиль менеджменту

ряють одне одному, між ними вста новлюється сприятлива ділова ат мосфера. Це аж ніяк не "панібрат ство" чи перехід робочих стосунків у неформальну площину. У коучингу всі сторони залишаються партне рами від початку і до кінця. Дуже важливо, щоб обидві сторони не по чали зловживати довірою одне до одного на свою користь, але важ ливо використати сприятливу робо чу атмосферу для досягнення висо ких результатів.

Якщо ж ваш керівник щиро поціка вився вашими цілями, планами їх до сягнення та вашими здібностями, і після цієї розмови ви відчули себе окриленими та знаєте, що робити далі, то тоді вас можна привітати  у вас є досвід коучингу. Що ж насп равді відбувається? І як можна зас тосувати коучинг у своїх ор ганізаціях?

Певен, що у читача вже виникло за питання: а як запровадити коучинг у своїх організаціях, що для цього по трібно зробити? На жаль, коучинг  це не товар, який можна просто ку пити, хіба що найняти професійного коуча, яких у нашій країні поки що обмаль, і послуги їхні досить неде шеві. Коучінг – це також не панацея від усіх організаційних проблем та хвороб.

Коучкерівник навіть у тих ситуаціях, коли просто ставить своєму праців нику завдання, не лише озвучує їх, але й обов'язково цікавиться при цьо му, наскільки таке завдання співвід носиться з особистими цілями пра цівника, за допомогою яких прийо мів та методів працівник планує досягнути результату, чи є у праців ника знання та навички, необхідні для використання у роботі таких прийомів та методів тощо. Така роз мова відбувається таким чином, що працівник не побоїться сказати керівнику про своє невміння працю вати з певними комп'ютерними прог рамами, що необхідні для підготов ки звіту чи бази даних, або про те, що у працівника на завтра заплано вано важливі справи, тоді як керівни ку теж потрібні важливі дані... на за втра. Це не виглядатиме, на думку керівника, як спроба працівника втекти від виконання певних завдань, але як прагнення працівника вико нати роботу якісно. Іншими слова ми, коучкерівник та працівник дові

Насправді коучинг  це тривалий процес побудови продуктивних взаємозв'язків між керівництвом та працівниками, результати якого мо жуть бути не такими й миттєвими, але значними. Демократичний ме неджмент організації та сприятлива робоча атмосфера є ідеальними умовами для запровадження коу чингу у своїх організаціях. І якщо ви, як керівник, на запитання свого ко леги, що робити з клієнтами, які не задоволені послугами організації, відповідаєте: "А що, на твою думку, можна зробити у цьому випадку?", тоді у вас є шанси стати професій ним коучем. Чому? Бо коли ви роз кажете колегам свій алгоритм вирі шення проблеми, то вони точно за будуть, якщо покажете, то вони за пам'ятають (але знову ж таки, нав ряд чи використають), але якщо ви залучите своїх колег, щоб вони самі проаналізували ситуацію і взяли на себе відповідальність за роботу та її результати, то вони зрозуміють си туацію.

Саме слово "коуч" (від англ.  "екіпаж, коляска") означає транспортний засіб, який "перевозить" людей з одного рівня творчості на інший, вищий. Коуч допомагає людям поновому осмислити, що для них справді важли во, поставити конкретні цілі й побачити способи, за допомогою яких мож на цього досягнути. Крім того, він допомагає долати внутрішні бар'єри й обмеження, виявляти свої сильні якості й максимально їх використовувати. Коучинг є ключем до підвищення ефективності та якості роботи, поліпшен ня стосунків, кар'єрного зростання та і навичок спілкування з людьми. Мерилін Аткінсон

37


ДИВИСЬ

ВИДАННЯ ТА ВЕБРЕСУРСИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ Книжки Оксана Яцюк. Банки соціальних послуг: ефективний досвід та перс+ пективи розвитку. Вінниця, 2004. У книзі авторка описує власний досвід вигадування та участі у ство ренні Банків соціальних послуг; фі лософію, цінності та моделі Банків соціаль них послуг; історію і традиції переробки вживаного одягу, а та кож пропонує влас ний погляд на два важ ливих питання в Банках соціальних послуг  во лонтерство і вигоран ня серед працівників. Видання складається з таких розділів: • Банки соціальних

• • • • • • • •

послуг : філософія і законодавство Розповідь про народження ідеї Філософія. Український акцент Переробка вживаного одягу: історія і народні традиції Опис моделей Банків соціальних послуг Інформування громади Волонтерство в Банках Вигорання Інформація про наших партнерів

Видання здійснено в рамках проек ту "Банки соціальних послуг" Поділь ським центром соціальних техно логій за підтримки Канадського фон ду співробітництва. КОНТАКТИ: Подільський центр соціальних технологій 21050, м. Вінниця, вул. Козицького, 36, офіс 540 Тел.: (0432) 35 52 97, 35 90 79 Електронна пошта: pcst@rc.vinnitsa.com leo@rc.vinnitsa.com

Ринок соціальних послуг Харкова. Організації, законодавство, аналі+ тика. Харків, 2004. Видання та відповідний інформацій ний CDROM підготовлені Харківсь ким обласним громадським об'єд нанням "Асоціація розвитку спіль нот" у рамках проекту "Підвищення рівня доступності та запитуваності інформації про соціальні послуги та

38

Тема соціальних послуг є на сьогоднішній день дуже актуальною. Про соціальні послуги, їхні принципи, технології надання тощо ми чуємо і по радіо, і по телебаченню, читаємо на сторінках газет та журналів. Але попри весь надмір інформації, завжди залишаються питання, відповіді на які не є занадто прозорими. Тому пропонуємо Вашій увазі деякі видання та Інтернет-ресурси, що можуть допомогти у цій ситуації. діяльність громадських організацій Харківщини", підтриманого програ мою "Матра/КАП" По сольства Королівства Ні дерландів в Україні. До структури збірки "Ри нок соціальних послуг Харкова" увійшли ката лог соціальних послуг регіону зі зручним навіга тором за категоріями по слуг, презентації та іс торії успіху організацій, розділ із законодавства, що стосується надання соціальних послуг в Ук раїні, а також аналітичні матеріали щодо стану громадсько го руху регіону. Інформаційний CDROM містить усі основні ресурси вебпорталу "Хар ків соціальний" http://www.social. kharkov.ua. Це перше регіональне вебджерело, у фокусі якого  соціальні послуги громадських організа цій та їх просування се ред широкого загалу. Інформаційні ресурси проекту розповсюджу ються серед громадсь ких організацій Харків ського регіону, публічних бібліотек, лідерів органів самоорганізації насе лення, ресурсних цент рів, депутатів міської ра ди, районних територі альних центрів соціаль ного захисту населення, державних соціальних служб Головного уп равління з гуманітарних та соціаль них питань. КОНТАКТИ: ХОГО "Асоціація розвитку спільнот" 61002, м. Харків, а/с 8755 Тел./факс: (057) 759 8009 Електронна пошта: CDA@social.kharkov.ua Інтернетсайт: http://www.social.kharkov.ua

Довідник соціально орієнтованих організацій та установ Рівненщини. Рівне, 2004. У довіднику подано контактну інфор мацію про соціально орієнтовані ор ганізації та установи Рівненської об ласті, звернувшись до яких громадя ни зможуть отримати необхідні со ціальні послуги та захист. Видання складається із 3х розділів: • перелік організацій/установ за

групою населення, якій надають ся послуги; • перелік організацій/установ за видом послуг, які надаються; • інформація про організації, уста нови. Видання підготовлено в рамках проекту "Розвиток громадянського суспільства в м. Києві та обраних ре гіонах України" за фінансової під тримки Європейського Союзу. КОНТАКТИ: Рівненський центр соціального партнерства 33027, м. Рівне, вул. Київська, 36 Тел.: (0362) 29 07 52 Тел./факс: (0362) 26 27 98 Електронна пошта: Rivne@ngodevelopment.org.ua

Довідник соціально орієнтованих органі+ зацій та установ Сум+ щини. Суми, 2004. У довіднику представ лено інформацію про соціально орієнтовані організації та установи Сумської об ласті: органи державної влади та місцевого самоврядування, орга нізації громадянського суспільства (ОГС) та засоби масової інформації. Для зручності користування інфор мація структурована за адміністра тивнотериторіальним принципом, а для більш швидкого пошуку розміще

Добра Воля №5, 2004


ДИВИСЬ Інтернет+сайти но алфавітний покажчик неурядових у сфері соціальної реабілітації звіль організацій за напрямками діяль нених осіб, зміст, а також методики ності. соціальної роботи з ними. НОВИЙ МОЛОДІЖНИЙ ПОРТАЛ ДЛЯ ЛУГАНСЬКОЇ МОЛОДІ Видання підготовлено в Форми і методи роботи з HTTP://WWW.MOLOD.LG.UA рамках проекту "Розви молодою сім'єю. Київ., ток громадянського сус 2000. Портал містить інформацію про всі пільства в м.Києві та об У збірці представлено освітні заклади IIV рівня акредитації раних регіонах України" методичні матеріали, що регіону, гранти та пропозиції пра за фінансової підтримки стосуються роботи з мо цевлаштування для молоді, адреси Європейського Союзу. лодою сім'єю на допомо та контакти молодіжних організацій; гу працівникам соціаль правові документи щодо правил КОНТАКТИ: них служб для молоді. прийому та навчання у вищому нав Сумський центр соціального партнерства Зокрема, набір випробу чальному закладі, права вихованців, 40022, м. Суми, ваних методик для визна учнів, студентів, курсантів, слухачів, вул. Леваневського, 26 чення стосунків у сім'ї, за стажистів, клінічних ординаторів, ас Тел./факс: (0542) 34 77 40 Електронна пошта: доволеності шлюбом, са пірантів, докторантів; інформацію Sumy@ngodevelopment.org.ua мооцінки особистості то про додаткові види соціального і ма теріального забезпечення молоді, що. забезпечені законом; перелік га Довідник соціальних послуг у Хер+ сонській області. Херсон, 2004. Вчимося жити самостійно. Київ., 2002. рантій, передбачених законодав ством України для учнів і студентів У довіднику подано інформацію про У навчальнометодичному посібнику денної форми навчання загально соціальні послуги, що надаються ор розкрито теоретичні та практичні за освітніх, професійнотехнічних та ви ганами влади та соціально орієнто сади програми "Формування нави щих навчальних закладів державою, ваними громадськими організаціями чок самостійного життя". Методики, а також права мешканців гуртожит Херсонської області. запропоновані авторським колекти ку, права осіб, які навчаються у ви вом для роботи з вихованцями та ви щих навчальних закладах тощо. Довідник містить такі розділи: пускниками інтернатних закладів, • Державні структури розраховані на студентів вищих пе КОНТАКТИ: • Отримувачі послуг (ветерани, дагогічних навчальних закладів, вихо Молодіжний портал Луганської області військовослужбовці, діти, жінки, вателів, психологів, працівників со Електронна пошта: admin@molod.lg.ua інваліди, молодь, населення, осо ціальних служб для молоді та інших Інтернетсайт: http://www.molod.lg.ua би з хімічною залежністю, позбав фахівців, які займаються проблема ØØØ лені волі) ми дітей та молоді. • Додаткові послуги ПОРТАЛ "ХАРКІВ СОЦІАЛЬНИЙ" • Алфавітний покажчик Социальная работа по предупреж+ HTTP://WWW.SOCIAL.KHARKOV.UA • Термінові телефони дению торговли людьми и оказанию помощи потерпевшим. Київ,2001. Портал є унікальним регіональним Видання підготовлено в ресурсом, який дозволяє донести рамках проекту "Розвиток Науковопрактичний інформацію про діяльність та послу громадянського суспіль посібник, присвячений ги громадських та благодійних ор ства в м. Києві та обраних актуальним пробле ганізацій до широкої громадськості регіонах України" за фі мам сучасної соціаль регіону. нансової підтримки Євро ної роботи – поперед пейського Союзу. женню торгівлі людьми Крім того, портал надає можливості і наданню допомоги та інструменти для організації спіль КОНТАКТИ: постраждалим. Розк ної роботи, планування подій, пошу Херсонський центр риваються цілі, зав ку спеціалістів та волонтерів, ко соціального партнерства 73002, Херсон, дання, принципи, види мунікації зі ЗМІ для широкого кола вул. Перекопська, 158, офіс 126 соціальної роботи у організацій громадянського сус Тел.: (0552) 51 91 82 цій сфері на основі ог пільства Харківського регіону. Тел./факс: (0552) 55 47 40 Електронна пошта: ляду міжнародних та Kherson@ngodevelopment.org.ua національних доку Головним призначенням порталу є ментів, аналізу літерату донесення інформації громадських Соціальна адаптація людей, звільне+ ри, досвіду соціальної роботи та благодійних організацій Харківсь них від покарання: проблеми та шля+ центрів соціальних служб і недер кого регіону до якнайбільшого кола хи їх вирішення. Київ, 2003. жавних організацій. Практичне зна громадян  сучасних та потенційних чення мають сценарії тренінгів для клієнтів таких організацій. Запропонована брошура містить ма підготовки соціальних працівників з теріали дослідження проблеми со попередження торгівлі людьми і на КОНТАКТИ: ціальної адаптації осіб, звільнених з дання допомоги постраждалим. Портал "Харків соціальний" місць позбавлення волі в Україні, Електронна пошта: аналіз сучасного стану постпенітен CDA@sokial.kharkov.ua Інтернетсайт: ціарного супроводу колишніх засуд http://www.social.kharkov.ua жених, напрямки соціальної політики Добра Воля №5, 2004

39


ОТРИМУЙ ОТРИМУЙ ЖУРНАЛ ЖУРНАЛ “ДОБРА “ДОБРА ВОЛЯ” ВОЛЯ” ПОШТОЮ! ПОШТОЮ! Шановні друзі!

Ви ще не отримуєте журнал "Добра Воля" або думаєте над тим, як це можна зробити? З радістю повідомляємо Вам, що тепер кожен має нагоду отримувати журнал поштою, лише сплативши за послуги пошти. За детальнішою інформацією звертайтесь, будь ласка, за тел.: (044) 554 1052, або електронною поштою: info@gurt.org.ua. Попередні номери журналу доступні у *.pdf версії на Інтернетсайті Ресурсного центру "Гурт" http://www.gurt.org.ua у розділі “Видання”.

Запрошуємо стати читачами нашого журналу!

Журнал “Добра Воля” Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ №4423 від 22 червня 2000 року

Адреса редакції: Для листування: 01025, м. Київ, а/с 126 Офіс РЦ “Гурт”: вул. Попудренка 52, офіс 902 Тел./факс: (044) 554 1052 eMmail: info@gurt.org.ua http://www.gurt.org.ua (розділ “Видання”)

Надруковано з оригінального електронного макету замовника © Друк ЧПФ “Серж” тел./факс (044) 573 3073, 574 0236 Наклад 800 прим.

© Ресурсний центр розвитку громадських організацій “Гурт”, 2004 © Благодійний фонд “Центр волонтеріату “Добра Воля”, 2004


Журнал "Добра Воля", №31