Розділ 2 Екологічна ситуація кластеру № 1 (Сихів-Зубра) Проєктований велосипедний маршрут бере свій початок у Сихівському районі міста Львова, неподалік Храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ неподалік парку імені Папи Івана Павла ІІ, проходячи вулицями Лісова – Гната Хоткевича, далі через вул. Хуторівка. Таким чином тут він розміщується на території верхів’я басейну ріки Зубра, яка витікає північніше Патріаршого Дому (район Козельники), значною мірою перекрита і тече в трубах підземних колекторів, зокрема, під автомобільною магістраллю (вул. Хуторівка). Далі, в районі ринку «Шувар», колись меандроване, тепер спрямлене, головне русло ріки виходить на поверхню, де в нього впадають права та ліва притоки каналізаційного типу. Отже в цьому кластері мають місце різноманітні антропогеннотрансформовані лісові, лучні та водні екосистеми. Ця територія веломаршруту найгетерогенніша з екологічної точки зору, насичена як позитивними так і негативними антропогенними впливами. Тому екологічну характеристику природних комплексів та їх стану будемо аналізувати, за можливості, впродовж проходження шляху веломарштуту. Територія навколо Храму Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ – це сквер з партером, клумбами, рядовими посадками декоративних порід дерев і солітерними посадками деревно-чагарникових порід (рис. 1, 2). Партер створений з використанням спонтанної лучної рослинності шляхом частого низького скошування. У його складі переважають такі види рослин як райграс багаторічний, костриця лучна, тонконіг лучний, конюшини лучна та повзуча, деревій звичайний, стокротки багаторічні, подорожник середній, люцерна хмелевидна, лядвинець рогатий, бедринець ломикаменевий та ін. Постійний догляд за газоном унеможливлює проникнення на цю територію адвентивних видів. Клумби створені декоративними квітковотрав’яними видами рослин, зокрема чорнобривцями, космосом та ін. У рядових посадках переважають декоративні види клену й екзотичної сакури (тут найбільші посадки цієї культури у Львові); серед хвойних порід переважають туя західна та ялина колюча. Окремими садово-парковими композиціями виступають групи кущів (калина, садовий жасмин тощо). Фауна цієї території представлена деякими безхребетними (членистоногі) і хребетними (плазуни, земноводні, птахи, дрібні ссавці) видами тварин. Загалом ця частина кластеру екологічних проблем не становить. Дещо проблемними є прилеглі до скверу території, які у зв’язку з низьким рівнем окультуреності зайняті рудеральною рослинністю (рис. 3), де має місце розвиток як місцевих рудеральних видів рослин, так і неаборигенних організмів. Останні є особливо проблемними з екологічної точки зору. Зокрема, це – амброзія полинолиста (у південних регіонах України – карантинний вид). Пилок цієї рослини, який в жаркі літні місяці розлітається великою кількістю, маючи алергенні властивості, негативно впливає на дихальні шляхи, особливо дітей схильних до астматичних ускладнень. Негативний локальний екологічний вплив на навколишнє середовище має також відкритий вихід каналізаційного колектора із західної сторони скверу (рис. 4). Тут сформувався осередок прибережної рослинності з такими видами як рогіз, очерет, тощо, а на високих берегах ростуть верби козяча та сіра. Загалом, ці невеликі ділянки негативної дії мають на сьогодні виключно локальний характер, проте потребують у подальшому окультуренню цієї території з вирішенням проблеми відкритих каналізаційних стоків. Будівництвом нового житлового масиву зі східної сторони Парку імені святого Папи Римського Івана Павла ІІ (вул. Скрипника) окультурення території проведене лише навколо будинків. Значна територія між будинками і парковим масивом залишилася з залишками значної кількості будівельного сміття (місцями
с 3, 4. Рудеральна ділянка та вихід каналізаційного колектору.
89