ЗІ СЛОВНИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ* Аж луна покотилася — так, що далеко чути; дуже голосно, сильно. Аж мороз пішов по спині — про відчуття ознобу, тремтіння від холоду, хвилювання або страху. Березова каша — різки для покарання. Будуть люди — хтось виросте порядним, гідним тощо, досягне певного становища в суспільстві. Віддячити сторицею — щедро віддячувати за добрі справи. Віднялася мова — хтось від емоцій не може говорити. Відчувати себе як дома — добре, безтурботно, безпечно. Вуха насторожувати — напружено, уважно прислухатися до чогось. Душа вивертається — дуже переживати через щось. З доброго дива — невідомо чому. Заливатися соловейком — довго й пишномовно висловлюватися, говорити про що небудь. Занепадати на силі — нездужати. Зарубати на носі — надовго запам’ятати. Зникнути з очей — перестати бути видним. Зуб на зуб не попадає — тремтіти від страху чи холоду. І слуху не чуть — нічого невідомо про кого , що небудь. Іти на лад — так як треба; добре, успішно. Казанок варить — хто небудь розумний, кмітливий, добре орієнтується в чомусь. Ласим оком поглядати — дивитися на когось, щось із корисливими намірами. Майнуло в голові — хтось раптом подумав про що небудь. Нетямитись з радощів — дуже радіти. Очей не відірвати — хто небудь гарний, вродливий або що небудь привабливе зовні. Очі розбігаються — хтось не може зосередити увагу на чомусь одному через велику кількість предметів, вражень від них. Похнюпити ніс — зажуритись. Пустити півня — видавати фальшиві звуки під час співу чи декламації; підпалити. Пустити поголоску — поширювати певні відомості, чутки. Пхати носа — самочинно втручатися в що небудь. Спіймати облизня — лишитися без того, на що розраховував, сподівався; зазнати невдачі. Стати в пригоді — допомогти кому небудь; виявитися потрібним, необхідним. Як кіт наплакав — дуже мало. * Словник фразеологізмів української мови. — К. : Наук. думка, 2003. 268