Степан РУДАНСЬКИЙ
І схибнулись нові ночви, Затряслось свячене, І в болото покотилось Порося печене.
Глянув мужик на болото, Посвистав до лиха, Одвернувся, набік плюнув Та й промовив стиха:
«Та свиня таки свинею! Правду кажуть люди: Святи її, хрести її — Все свинею буде!» Теорія літератури
Гумореска. Співомовка Без сумніву, усі ми любимо слухати або читати анекдоти, байки, ку/ медні приказки й прислів’я, гуморески. Кожен літературний жанр має свої прикметні особливості. Пригадаймо: анекдоти — короткі за обся/ гом гумористичні або сатиричні твори з дотепним фіналом; у байках є оповідна частина й мораль (повчання), наявна алегорія; приказки й прислів’я — короткі фрази, що влучно й дотепно висловлюють думку про певні життєві явища, людські риси та вчинки. Які ж особливості має гумореска? Гумореска — невеликий вір/ шований або прозовий твір з гумористичним сюжетом. Цей жанр від/ різняється від сатиричного твору легким жартівливим характером. Пригадайте, чим відрізняється сатира від гумору. Майстрами україн/ ських гуморесок є Леонід Глібов, Степан Руданський, Остап Вишня, Павло Глазовий, Євген Дудар. У майбутньому ви ознайомитеся з до/ тепними перлами цих письменників/гумористів. Усі свої гуморески С. Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву «Співомовки козака Вінка Руданського» (грецьке слово стефанос перекладається як вінок). Чому поет саме так називає свої віршовані твори? Степана Рудансько/ го турбувало лише одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія повинна виконуватися співомовкою під акомпанемент кобзи чи бандури. Орієнтація віршового тексту на певну мелодію — одна з найважливіших особливостей поезії, на думку С. Руданського. Співомовка — це короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві, у якому описується якийсь один комічний випадок. У співомовці подія зобра/ жується стисло, дійових осіб — одна/дві, а завершується вона гострим, дотепним висновком. 247