ВСТУП
Промислове виробництво початку ХХ ст.
швидше за виробництво продуктів харчування, що призведе до загострення конкуренції за наявні робочі місця, наслідком чого стане постійне скорочення заробітної плати працівників. У результаті появи середнього класу — матеріально забезпечених і достат ньо освічених людей — постали питання про права й свободи людини, роз межування повноважень і відповідальності влади й громадян. 3. Формування громадянської рівноправності й парламентської демократії У XIX ст. не тільки стрімко розвивалась економіка, а й докорінно змінилося ставлення до освіти й науки, прийшло усвідомлення важливості й практичної користі прогресу для кожної людини. Завдяки майже одночасному створенню в Англії, Франції та Німеччині систем освіти, що фінансувалися й контролю валися державою, більшість громадян уперше отримала доступ до освіти. По ступово зростає кількість освічених людей, які починають вимагати від влади рівноправності й демократії. Принцип громадянської рівноправності знайшов образне втілення в гаслі Французької революції наприкінці XVIII ст.: «Свобода, рівність, братерство» і впродовж «довгого» століття був закріплений у конституціях і деклараціях прав людини багатьох країн. Парламентська демократія виникла у Великій Британії і була прийнята в деяких колишніх британських колоніях. Вона передбачає вільні вибори, участь громадян у політичному житті країни (особиста або через представників в ор ганах влади). Суттєвою ознакою парламентської демократії є розподіл влади на законодавчу (парламент), виконавчу (уряд) і судову. Утвердження громадянської рівноправності, зокрема рівності в правах і можливостях жінок і чоловіків, а також парламентської демократії впродовж ХІХ ст. характерне для більшості європейських країн і Сполучених Штатів
Сл о в ник Демократія — форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державою. Громадянська рівноправність — офіційно визнана державою рівність громадян (підданих) перед державою, законом і судом. Парламентська демократія — це демократична форма правління, за якої партія (або коаліція партій), що перемогла на виборах до парламенту (законодавчого органу), формує уряд, який очолює її лідер. Парламентська меншість перебуває в опозиції до більшості. Виконавча влада належить уряду.
9