58 Психодіагностика
Тетяна Федчук
– Забобони вигадка чи реальність?
Життя – це терниста дорога, на якій ми натикаємося на різноманітні проблемні ситуації, які неабияк заважають, і намагаємося знайти їм пояснення або виправдання, лиш би не визнавати, що вони сталися через наше недбальство чи байдужість. Саме така схема стала основою виникнення вже досить буденних речей – забобонів. Вони переслідують нас усюди: прокинувшись, потрібно стати на ліву ногу, не дозволити чорній кішці перебігти дорогу або сусідці перейти з пустою ємністю. Ці та багато інших забобонів особливо важливі у дитячому віці, але, виростаючи, наперекір власному розуму, ми продовжуємо дотримуватися своєрідних ритуалів, які нібито можуть захистити нас від усіх негараздів. Виявляється, зараз кожна четверта людина вірить у забобони або ж прислухається до них. Тому важливо з’ясувати, що ж це за такі славнозвісні забобони, як з’являються та які методи їх розвінчування. Забобони – помилкові переконання, в силу яких деякі явища і події подаються ознакою майбутнього і проявом надприродних сил; вид марновірства, котрий полягає у тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події і навіть впливати на них. Забобони пов’язані з відсутністю правильного, наукового уявлення про зв’язки та закономірності явищ природи і суспільства. Більшість забобонів виникають через те, що мають релігійне 11/12/13 │ 2015/2016 │ #06(10)
коріння, і швидше вважаються релігійними віруваннями, адже беруть початок із тих часів, коли люди поклонялися землі та сонцю, гадали на кишках тварин та сонячних променях, боялися блискавки й грому та були переконані, що земля – це млинець. За історичною рутиною вони мали забутися та залишитися лише на сторінках книг про історію, як це сталося з жертвоприношенням і гаданням на печінці тварин, але у кожного правила є виключення: забобони стали повсякденністю та звичайною частиною нашого життя. Існує два пояснення того, чому ж забобони так впевнено залишаються супутниками нашого життя. Перше – усна народна творчість. З покоління в покоління передавалися легенди про те, як сонячне затемнення стало причиною краху цілої імперії або як після зустрічі з вороном людина померла. Це звичайний страх, як перед апокаліпсисом чи чимось надприродним, що штовхає людей не до релігії, а до талісманів та амулетів у вигляді кролячої лапи чи шматка каміння. Друге пояснення – банальне небажання людини визнавати свої недоліки і переконати себе та оточуючих, що причиною цього є невдале розташування зірок у небі, адже так легше. Отже, більшість сучасних забобонів або не мають під собою реальної основи (чорний кіт), або були реальною картиною у минулому, але через певний час втратили свою актуальність і стали здобутками народної творчості. Натомість люди вже у наш час сприймають