«За Фройдом». Біографія батька психоаналізу
Особистість 51
відмінності у річкових вугрів. За успішні зоологічні дослідження Фройда двічі нагородили спеціальними стипендіями. Але студентські будні Зигмунда не завжди були безхмарними: у тогочасному суспільстві вже назрівали антисемітські настрої. Тому хлопець в університеті нерідко стикався з образами однолітків через свою національність. Проте він навчився не зважати на кепкування, а випробування загартували в ньому стійкість характеру. Згодом ці риси пригодилися Фройду-науковцю, коли він самовіддано відстоював своє вчення психоаналізу. Після здобуття 1881 р. ступеня доктора наук Фройд хотів продовжити дослідницьку діяльність при Інституті фізіології. Проте невдовзі скромний Зигмунд познайомився з єврейкою Мартою Бернейс (Martha Bernays, 1861-1951 рр.) та вперше закохався. Він задумався про створення сім’ї й визнав, що його наукова діяльність не прогодує родину. Фройд влаштувався на роботу у Віденську міську лікарню, а в майбутньому планував зайнятися приватною практикою. У 1882 р. Зигмунд та Марта заручилися, проте весілля Фройд відклав до того часу, коли розбагатіє. У цей період очікування закохані майже щоденно писали один одному романтичні листи. Деякі з сотень послань стали доступні публіці, їх об’єднано у книзі «Листи до нареченої». «Ох, якби ти була поруч зі мною, маленька принцесо! Я повинен зібратися з силами і впродовж 14 днів обмежувати себе у бездумних насолодах життя, щоб заробити гроші…», – писав Зигмунд. Одружилися закохані 1886 р., у їхньому шлюбі народилося шестеро дітей. Наймолодша Анна пішла науковим шляхом батька й стала вірною послідовницею його вчення. Проте схоже, що в історії цієї сім’ї є своя пікантна ложка дьогтю: біографи Фройда часто натякали на позашлюбний зв’язок Зигмунда з сестрою Марти Мінною. А один німецький соціолог декілька років тому оголосив, нібито знайшов докази роману Зигмунда та Мінни: йому вдалося довести, що коханці разом таємно відпочивали у маленькому готелі… Незважаючи на здогадки й домисли, факт залишається фактом: пліч-о-пліч Марта й Зигмунд прожили 53 роки, виховавши чудових дітей. І вже у похилому віці австрієць написав сину Ернесту в листі (1928 р.): «Для мене стало безцінним усвідомлення, як багато я можу навчитися у своїх дітей!»
А оскільки Фройд дуже не любив, коли втручалися у його особисте життя, то від романтичних та сімейних досягнень повернімося до подвигів професійних. Молодий лікар спочатку серйозно зацікавився неврологією, почав вивчати методику діагностики й лікування дитячого паралічу. Також досліджував порушення мови у дітей (афазію). Праці на цю тематику добре сприйняли у медичних й наукових колах. Саме завдяки Фройду у медицині з’явився термін «дитячий церебральний параліч». Коли австрієць перейшов у психіатричний відділ лікарні, то відчув, що нарешті знайшов своє місце. Він опублікував багато наукових праць, проте ні слава, ні гроші ще не стукали у двері Зигмунда.
листопад/грудень/січень