8
Спеціальні заходи захисту
131 Національний Звіт «Зведена III та IV періодична Національна Доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини» (2002 — 2006 рр.).
Незважаючи на зазначену організаційно-правову діяльність, залишається низка нагальних стратегічних питань, що потребують вирішення як на державному, так і на відомчому рівні. В міжнародному контексті система ювенальної юстиції існує лише за умови фахової спеціалізації суб’єктів, дотичних до роботи з дітьми, котрі перебувають у контакті або конфлікті із законом. Виходячи з основних принципів та функцій ювенальної юстиції — охоронної, відновної та реабілітаційної, — її суб’єктами визнано: суддів, прокурорів, адвокатів, працівників кримінальної міліції у справах дітей, слідчих, соціальних працівників, працівників пенітенціарної системи і служби пробації, координаторів та ведучих програм відновного правосуддя, психологів, психіатрів, вихователів, учителів, які безпосередньо працюють з дітьми, що перебувають у конфлікті із законом. На цей час в Україні не здійснюється спеціалізована фахова підготовка спеціалістів вищезазначених категорій. Запровадження спеціалізації суддів щодо розгляду кримінальних справ про злочини, скоєні неповнолітніми, про що вказано у державній доповіді131, на практиці означає призначення судді, переважно голови суду, відповідального за ведення кримінальних справ стосовно неповнолітніх, що не означає його спеціалізацію як ювенального судді. В ході визначення шляхів запровадження ювенальної юстиції у державній доповіді вказується на необхідність реформування лише правоохоронної та судової систем, що значно звужує поняття ювенальної юстиції як цілісної системи і зводить його до системи покарання. Гуманізація кримінального судочинства передбачає: створення служби пробації; збільшення кількості альтернативних позбавленню волі видів покарання; запровадження програм відновного правосуддя. Розбудова інституту служби пробації вимагає відповідного законодавчого забезпечення. На цей час підготовлено два основних законопроекти «Про службу пробації», у яких поняттю «пробація» дано діаметрально протилежні тлумачення, що провокує тривалі дискусії й унеможливлює прийняття відповідних законів. Функції служби пробації фактично виконуються кримінально-виконавчою інспекцією, яка здебільшого укомплектована фахівцями з юридичною освітою без відповідної психолого-педагогічної підготовки. На обліку
61