Л
іцеїст
Учень - це не посудина, яку треба заповнити, а факел, який потрібно запалити К.Ушинський
Видання Дрогобицького педагогічного ліцею
№5 (132) Квітень 2015
Великоднє привітання
Щиросердечно вітаю педагогічний та учнівський колектив ліцею зі Світлим Христовим Воскресінням! Нехай свято Великодня надихає Вас на добрі справи, а любов, доброта завжди будуть Вашими надійними супутниками. Бажаю Вам Божої ласки і благословення, міцного здоров’я, благополуччя, сповнення мрій та бажань, миру і злагоди у ваших родинах, натхнення і успіхів у праці та повсякденному житті. З повагою директор ліцею Ольга Заяць
Шевченкове слово у ліцеї
У
березневі дні оселяється у нашому навчальному закладі живе Шевченкове слово. З ним зустрічаємося на уроках літератури, читаємо у стінгазетах, чуємо з театральної сцени… Феномен Кобзаря відображає нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і надії на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює гідність, дух і пам’ять. Цьогорічні шевченківські дні проводились за
традиційною програмою, яка передбачала випуск стінгазет, виховні години, конкурс читців поезії, перегляд мультимедійних презентацій, зустрічі з відомими людьми краю і літературний вечір. Змістовні та цікаві стінгазети підготували Юлія Ковалишин, Діана Вовків,
Марія Лозинська, Ганна Бугір, Тетяна Хрустинська, Софія Матвєєва. (продовження на стор. 2)
Мандрівка святими місцями Прикарпаття
О
дноденна мандрівка мальовничим Прикарпаттям стала винагородою для ліцеїстів – переможців олімпіад різних рівнів. Ліцеїсти та педагоги вирушили у відомі монастирі регіону. Перша зупинка – Скит Манявський. Ліцеїсти побували у чоловічому монастирі, осередку
духовності, культури й мистецтва. Засновником та першим ігуменом монастиря був Йов Княгницький, родом із м. Тисмениці – один з плеяди видатних представників церкви, котрі активно займалися богослужбовою і культурно-просвітницькою діяльністю. Роки заснування Скита – 1606-1785. Архітектурний
монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам’яних і дерев’яних споруд, обгороджених високою кам’яною стіною з вежами й бійнищами – вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. (продовдження на стор. 3)
2
Ліцеїст
Квітень 2015
Шевченкове слово у ліцеї (продовження, поч. на стор. 1) Знавці творів Шевченка мали можливість стати учасниками конкурсу читців поезії. Запам’яталися виступи Васьків Олександри (І місце), Савчак Анастасії (ІІ місце), Музики Ярини (ІІІ місце). Приємно, що участь у конкурсі взяли 14 ліцеїстів. Учні гуманітарного класу мали зустріч із завідувачем кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка професором Петром Іванишиним. Науковець акцентував увагу на місії Шевченка у світовій культурі та актуальності його творів для сьогодення. Цікавою новизною був перегляд мультимедійних презентацій за творчістю Тараса Шевченка. Авторами презентацій були такі учні: Софія Матвєєва, Богдан Николаїшин, Вікторія Данкович, Олександр Грицик, Ярина Музика, Лілія Кавка, Павло Лопушанський, Олена Кондур, Марія Лозинська, Діана Вовків, Марія Левицька, Дарій Мисишин. Головною складовою Шевченківських днів став літературно-мистецький вечір «Усе перемогла його любов і сила». Ведучими заходу були Федисяк Тетяна та Мисишин Віктор. Вдало втілив образ Кобзаря Дмитро Мацигін, а зіграли роль його муз – Мар’яна Когут, Анна Зварич, Вікторія Криванчик. В образах Шевченкових персонажів ми бачили Ірину Янів, Івана Кришталя, Лілію Валько, Васьків Олександру, Чепеляка Владислава, Андрія Гуцька. Ансамбль дівчат у складі Старушкевич Діани, Прядко Юлії, Петрованчук Анни, Янів Ірини, Іванової Уляни під керівництвом Миколи Васильовича Блажкевича виконали пісні «Така її доля» та «По діброві вітер віє». Незабутні враження залишилися від виступу Вікторії Криванчик та Іванової Уляни. Завершальним акордом свята стало читання поезії Кобзаря педагогами ліцею Іриною Новожиловою, Ігорем Паньківим, Оксаною Хлопик, Анною Бегей, Іриною Орищак, Тарасом Гаврилишиним, Ларисою Войтович, Вірою Підбуською, Ларисою Проць. Організаторами цьогорічного дійства стали заступник директора ліцею Ігор Степанович Паньків та учителі української мови та літератури Іванишин Тетяна Василівна, Мосевич Ірина Дмитрівна та Борецький Любомир Миколайович. Вікторія Криванчик, учениця групи П-13
Квітень 2015
Ліцеїст
3
Мандрівка святими місцями Прикарпаття
Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці, справжні лабіринти. Ченцями Скита буди Касіян Сакович, Кирило Ставровецький, Василь Туркуч та ін. На думку вчених, саме у Скиті Манявському поховали гетьмана Івана Виговського, оскільки він особисто просив про це за життя, і навіть убивця Маковський погодився «відіслати тіло в маєток у Руду» і «як русина по-руськи поховали». У 30-х роках робилися спроби розшукати могилу гетьмана (останків не виявлено). Як оригінальний експонат у Скиті залишалась надгробна плита, під якою були захоронені перші два ігумени: Йов Княжницький, Феодосій. Крім того, ще є 6 давніх ікон і 5 копій з Богородчанського іконостасу, є коругва, ризи, декілька хрестів. Про історію виникнення монастиря та цікаві новини з життя ченців розповідав ліцеїстам колишній працівник ліцею, а сьогодні екскурсовод – знавець Іван Володимирович Борковський. Після відвідин церкви, монастиря ліцеїсти вирушили на Блаженний камінь – місце молитви й очищення від скверни. Це перше житло ченців. Кажуть, що цілюще джерело Блаженного Каменя має такі ж властивості, як і води Лавру. Камінь нагадує велетенський Горган, тобто типове давнє житло ченців. Друга зупинка – Галицький замок
у м. Галич Івано-Франківської області. Археологи вважають, що спочатку це була дерев’яна споруда, яка згодом переросла у міцний замок галицьких князів. Під час визвольної війни українського народу (1648-1654 р.р.) твердиню тримала в облозі армія Семена Височана, а влітку 1649 р. фортецю здобули війська Богдана Хмельницького. Після неодноразових спустошень і руйнувань необхідно було відновлювати і ремонтувати замкові будівлі. До наших днів від замку кінця 16 ст. дійшли руїни мурів 5-гранної наріжної башти на рівні 2-го порядку, решта оборонної стіни з бійнищами. На території замку збереглися численні підвальні приміщення. Нині тут ведуться реставраційні роботи. Повертаючись додому, ми вирішили зупинитися у Гошівському монастирі. Навколо питання виникнення монастиря істотно різні версії. Якщо врахувати, що перша письмова згадка про село Гошів відноситься до 1464 р. , то монастир в урочищі «Красний Ділок», як місце поселення кількох ченців-
пустельників, міг існувати раніше. У другій половині 17 ст. монастир перенесено на Ясну гору. На початку 90-х років відроджується життя в Гошівському монастирі. На пожертви віруючих були відремонтовані приміщення монастиря й церква. Іван Володимирович розказав про історію духовної святині Західної України. Потім екскурсія перемістилася до місцевого храму, де ліцеїсти і педагоги помолилися біля чудотворної ікони Гошівської Богоматері. Ліцеїсти дружно подякували Івану Володимировичу і водію Андрію Коцюбі за можливість весело і цікаво провести час. Попереду була ще чимала дорога, але у дружній компанії вона минула непомітно. Софія Проць, учениця групи П-23
4
Ліцеїст
Квітень 2015
ХХIV звітна науково-практична конференція у ліцеї Наукова конференція ліцеїстів давно уже стала заходом небуденним. З кожним роком вона збирає навколо себе усе більше гостей, а її учасники щоразу досягають нових успіхів на обласному та всеукраїнському рівнях. Актовий зал Інституту фізики, математики, економіки та інформаційних технологій Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка був ущент заповнений ліцеїстами, педагогами та гостями. Відкрила конференцію директор ліцею Ольга Василівна Заяць. Вона запросила до слова гостей конференції. З вітальним словом до присутніх звернувся в.о. міського голови, секретар міської ради Тарас Метик, завідувач відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради Петро Сушко, гість з Польщі – проректор Вищої школи стосунків міжнародних та комунікацій у м. Хелм доктор Станіслав Дубай, керівник відділу аспірантури, докторантури та наукової роботи ДДПУ ім. І.Франка Тетяна Козак. Кожен із виступаючих наголошував, що Наукове товариство педагогічного ліцею знане не тільки в нашому регіоні, а й в Україні, оскільки ліцеїсти завжди виборюють призові місця на всеукраїнському рівні. І цим пишаються освітяни міста. Для виступу на пленарному засіданні були запропоновані 6 кращих робіт ліцеїстів, керівниками яких були науковці з числа професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів та учителі ліцею. Така форма співпраці є надійною запорукою того, що наші учні стають переможцями і призерами другого і третього етапів Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів Малої академії наук України. Зокрема, це дослідження «Штучне вирощування їстівних дереворуйнівних грибів в умовах лісових підприємств Прикарпаття» Жук С., «Дослідження стану поверхневих вод Дрогобицького району» Криванчик М.-В., «Юзеф Лободовський і Україна» Музики Я., «Сучасна теорія чорних дір» Гусака В., «Буття української жінки у творах Олени Теліги в контексті літератури вісниківства» Підбуської Н., «Віртуальна читальня» Журавчака А. Гості із Польщі – проректор Вищої школи стосунків міжнародних та комунікацій у м. Хелм Станіслав Дубай та його асистенти п. Ірина та п. Тетяна – презентували свій навчальний заклад. Доктор Станіслав Дубай вручив директору ліцею Ользі Василівні Заяць диплом-подяку за співпрацю та вагомий внесок у розвиток україно-польських відносин. Після завершення пленарного засідання науково-практична конференція продовжила роботу у секціях. Ярина Музика, учениця групи І-12
5
Ліцеїст
Квітень 2015
Якщо ви мрієте навчатися у Польщі... 2-3 квітня у нашому ліцеї перебувала делегація з Вищої школи міжнародних відносин і суспільної комунікації у Хелмі, яку очолював проректор пан Станіслав Дубай. Гостей зустріла директор О.Заяць, яка провела для них невелику екскурсію ліцеєм, познайомила з учителями та учнями. Наші польські друзі з цікавістю слухали розповідь про історію приміщення ліцею, цікавилися особливостями навчального процесу, радо спілкувалися з учнями. Вони були щиро вражені рівнем науково-методичної роботи учителів, зокрема, кількістю їхніх наукових публікацій. Адміністрація ліцею запросила гостей на пленарне засідання науково-практичної конференції, де вони почули доповіді кращих наших учнів, а також мали можливість обмінятися враженнями з аудиторією.
Заступник директора І.Паньків познайомив польську делегацію з історичними місцями Дрогобича. Зокрема, гості відвідали музей Бруно Шульца. Кожен такий візит – це нові можливості для учителів та ліцеїстів. Цього року наші гості ознайомили ліцеїстів та їхніх батьків з особливостями вступу до вищих навчальних закладів Польщі, розказали про систему навчання та умови проживання студентів, чимало було сказано і про перспективу працевлаштування випускників з польським дипломом. Звичайно, сьогодні навчанням у вищих навчальних закладах зарубіжжя нікого особливо не здивуєш. Було б бажання, а далі обираєте виш, збираєте докумен-
ти та гроші для посередників, які за певну суму в євро чи доларах запропонують вам вистелити потрібними паперами умовну доріжку до дверей омріяного вузу. А можна обійтися і без них. Тому дирекція нашого ліцею створює умови для безпосереднього контакту учнів та батьків з представниками вищих навчальних закладів європейських країн. Любомир Борецький, учитель української мови та літератури
«Ми не можемо мати Бога Отцем, якщо не маємо за Матір Церкву» Ці слова святого Августина стали лейтмотивом учнівських науковопрактичних конференцій «Сакральні шедеври Дрогобича», які проводить наш міський відділ освіти та методичний кабінет. Уже п’ятий рік поспіль участь у цих за-
ходах беруть і наші ліцеїсти під керівництвом Галини Іванівни Борецької. 3 квітня у приміщенні Дрогобицької гімназії ліцеїсти представили учасникам конференції свій проект-дослідження «Церква Різдва Пресвятої Богородиці».
Упродовж навчального року Людмила Томин, Ірина Бандрівська, МаріяВікторія Криванчик, Артем Лагодюк та Соломія Матійчук збирали матеріал, готували доповідь та мультимедійну презентацію. Про результати роботи творчої групи ліцеїстів на
конференції доповідали Людмила Томин та Марія-Вікторія Криванчик, а Ірина Бандрівська ілюструвала розповідь дівчат цікавими слайдами. Соломія Матійчук, учениця групи П-13
6
Ліцеїст Ми знову перші!
Уже кілька років поспіль кафедра правознавства, соціології та політології Дрогобицького педагогічного університет у проводить спільно з кафедрою гуманітарних дисциплін педліцею різноманітні заходи: конкурс кмітливих і веселих, брейн-ринг тощо. Цього року в актовому залі педуніверситету зібралися студенти та ліцеїсти на черговий брейн-ринг. Мета турніру – виявити найкращих знавців права. У першому турі суперниками команди ліцею була команда історичного факультету. Ми показали кращі бійцівські якості і зуміли випередити конкурента за вихід у фінал на один бал. Перемога додала нам впевненості. А у фіналі нашими суперниками стала команда філологічного факультету. Ми зуміли зібратися і перемогли на турнірі знавців права. Велика заслуга у нашій перемозі належить вчителю правознавства Асєєвій Галині Володимирівні. І, безперечно, цього дня були на висоті Назар Юрчишин – капітан команди, Тетяна Хрустинська, Діана Вовків, Олександра Васьків, Софія Матвєєва. Назар Юрчишин, учень групи П-24
Квітень 2015
Останні переможні нотатки з олімпіад Останню переможну крапку на олімпіадах ліцеїсти поставили з правознавства. Зокрема, у ІІ етапі Юрчишин Назар виборов І місце, а Навроцька Руслана та Вовків Діана - другі місця. Приємна звістка прийшла і з області. У ІІІ етапі олімпіади абсолютне перше місце здобула Руслана Навроцька, а Назар Юрчишин - ІІ місце. Ліцеїсти продемонстрували не лише поглиблене знання програмового матеріалу, а й виявили творчий підхід при виконанні завдань. Заслуга у перемозі наших ліцеїстів вчителя правознавства Асєєвої Галини Володимирівни. Гордимося, що найкращі знавці права навчаються у ліцеї. Загалом, цього року у ІІІ етапі предметних олімпіад ліцеїсти вибороли 2 перших, 5 других і 12 третіх місць.
Юрій Рибачук, учень групи П-24
На фото: Навроцька Р. переможець ІІІ етапу олімпіади з правозавства та її вчитель Асєєва Г.В.
Отець Степан Угрин: «Священство - це покликання до служіння ближнім» Християнське виховання – одна з складових виховної системи школи. Феномен нашого народу полягає в духовному єднанні всіх, хто дотичний до виховання – школа, церква і родина. Уже впродовж декількох років з педагогічним ліцеєм співпрацює отець-капелан Степан Угрин. Завжди отець виїжджає з ліцеїстами на посвяти, різноманітні заходи, кожного четверга проводить виховні бесіди з групами на християнську тематику. Тому ми вирішили взяти інтерв’ю у отця Степана у ці передпасхальні дні. Що спонукало Вас стати священиком? Найперше, що хотілося б зазначити: вибір даного шляху не зовсім адекватний вибору професії, адже священство – це покликання до служіння ближнім. А відповісти до кінця на це питання, напевне, ніколи не зможу, бо це незбагненна таємниця людської душі, що проявлялася у бажанні робити те, що тепер роблю. Ви були ліцеїстом. Може, пригадаєте цікаві моменти з ліцейного життя… Бути ліцеїстом – це цікавий момент життя... А якщо більш серйозно, то мені досить часто пригадувалися слова Ольги Василівни: «Ви кращі! Ви - еліта!». Гадаю, це цікавий момент педагогіки, котрий базується на великому довір’ї до своїх учнів.
Отче, що, на Вашу думку, найосновніше в житті? Звичайно, як священик, я переконаний, що якщо людина з Богом, то це найосновніше в її житті. А для мене також дуже важливо просто бути з іншими людьми – своїми студентами, ліцеїстами, вірянами тощо, незалежно від того чи вони з Богом чи ні; бо, власне, моє завдання, як священика їм Бога «принести». Ваші побажання ліцеїстській юні? Я б ліцеїстам побажав бути інтелігентними, високоморальними людьми. Саме таких потребує теперішнє українське суспільство… Анна Гладьо, учениця групи П-23
Квітень 2015
Ліцеїст
7 Олександра Гончар
З творчого доробку ліцеїстів
Великдень Р
анок засяяв дивовижною своєю чистотою й красою. Тендітне весняне небо було прозоре, наче скельце. Можна ніби взяти й занурити туди руки, ніби в живе джерельце. Тільки-но розпочався новий день, природа ще не оговталась від свіжої нічної прохолоди. Якщо в такий час стати просто неба й дихнути в повітря, то вирветься клубок пари, ніби частинка душі, що гармонійно зливається з абсолютною тишею передсвітанкової години. Як чудово спиться в такий час. Але єнот Федір піднявся сьогодні раніше за всіх. Тим часом сонячне проміння вже потроху почало посміхатися у вікно й відбиватися в куточках кімнати. - Агов, Микито, буде тобі спати. Розбуджений єнот потягнувся. - Оце, Федоре, ти мене розбудив у таку рань, а як солодко можна було би ще подрімати! - І тобі доброго ранку, Микито! Як можна спати, коли на вулиці така краса, коли скоро таке свято, коли в нас стільки справ, адже в неділю Великдень. Це велике весняне свято - свято відродження і життя. - Ого, а розкажи мені більше, - пожвавішав Микита, в якого сон як рукою зняло. Квапливо вбравшись, друзі-єноти вже скоро сиділи в кухні, смакували смачні кнедлики з варенням. І тут Федір повів свою розповідь: - Великдень дуже старо-
давнє свято. Є така традиція пекти в цей день здобні хліби, які називаються пасками. Але найцікавіше це Великодні яйця, тобто писанки чи крашанки. І ми з тобою сьогодні будемо їх робити. Микита так зацікавлено слухав, що його сніданок в тарілці вже захолов, але єнот не зважав, хіба від цікавості час від часу совався на своєму стільчику. -Так, я знаю про Великдень, але ніколи писанок не робив. Вони дуже красиві, напевно то складно. Ти навчиш мене їх виготовляти? - Звичайно, друже. І почнемо саме тепер. - Ну нічого собі! А розкажи мені, Федоре, про писанки, про крашанки. - Гаразд. Але зараз ти і сам усе побачиш. Писанка – це є якийсь візерунок чи малюнок, який наноситься на яйце за допомогою спеціального приладу –писачка. - І ми будемо робити писанки? - Авжеж! Тут Федір дістав маленьку зелену коробочку. - Скільки тут різних штук! - Так, Микито, але нам знадобляться деякі. Писачок, свічка, сірники, фарби… Все необхідне! Опісля друзі взяли все необхідне й почимчикували на двір. Примостившись коло будиночку на дерев’яних лавках, Федір та Микита розклали приладдя й розпочалася робота. Спочатку Микита не встигав за Федором, але уважно слідкував й згодом потроху його писанки з
кривеньких каракуль перетворилися на справжнісінькі витвори. Рисочки лягали рівненько і візерунки мовби танцювали. Незабаром вже цілий кошик був наповнений гарними писанками. - Нічого собі! Оце ми попрацювали, друже! , - здивувався Микита. - А поки писанки підсихають – самий час відпочити. Цікавий день пройшов непомітно. Наступного дня друзі піднялись на світанку. Їх чекала робота над святковою паскою. Із безлічі рецептів треба було вибрати найкращий. З горища Федір приніс цілу скипу папірців та кулінарних книжок. Діставшись до кухні, єнот з полегшенням поклав усе на стіл. - Тут є рецепти найсмачніших пасок. – похвалився Федір. На цих словах Микита швиденько підвівся й поспішив у кухню. Федір моторно ходив із кута в кут, А його друг допомагав приносити різні інгредієнти, подавав ложки, лопатки… Микита із вправністю справжнього кулінара замісив пишне тісто. Друзі поклали його у форму. За всіма правилами воно мусило ще трішки підрости. Вже скоро єноти сиділи коло печі й чекали на паску. Разом заглядали у маленьке віконечко, аби побачити як тісто рум’яниться і гарнішає. От вже і весь будиночок наповнився чарівним ароматом свіжої святкової здоби. На столі стояла красуня
паска, а навколо неї вмостилися численні писанки, справжні витвори мистецтва, над якими трудилися друзі. Неймовірно задоволені своєю роботою, єноти нарешті знайшли хвильку для відпочинку. - Ну от нарешті ми приготувались до Великодня, - каже Микита - зробили все. - Ні, ще не все, - зауважив Федір, - завтра маємо четвер. За народною традицією цей день називають Чистий Четвер. Всі прибирають свої хатинки, аби зустріти свято в чистоті. Настав третій день приготувань. З самого ранку друзі озброєні ганчірками та відрами взялися за велике прибирання. Потрусили килимочки, повитирали пилюку, чисто помили підлогу. По-новому заблищали вікна, додаючи всім гарного настрою. Друзі прибрали навіть на горищі. Здавалося сама хатинка вітала своїх хазяїв, бо після затяжної зими ця чистота була справжнім ковтком свіжого весняного повітря. Друзі були втомлені, але щасливі. Залишалося чекати на свято. І от настав Великдень. Святковий ранок, якого всі чекали так довго. Федір та Микита запросили в гості своїх друзів. Всі прийшли із маленькими гостинцями, обмінювалися писанками та смачними солодощами. Все навкруги дихало чистотою і злагодою, а на столі стояла пишна святкова паска - символ оновлення і нового життя.
8
Ліцеїст
Квітень 2015
ТЕАТР
як школа життя 27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. Цей день став справжнім святом не тільки для акторів сцени, але й для мільйонів глядачів. Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Започаткований у Відні на 9-му конгресі Міжнародного інституту театру (МІТ) при ЮНЕСКО в 1961 році. На питання щодо походження театру немає та й не може бути остаточної відповіді, оскільки поняття театрального мистецтва включає в себе надзвичайно велику кількість різноманітних аспектів, кожен із яких зародився як відносно самостійне явище й став частиною цілого лише пізніше. Однак, незважаючи на це, можна виділити два основних шляхи розвитку архаїчних зародків лицедійства, якими були магічні
обряди й ритуали, з одного боку, та практичні потреби людства (задля задоволення яких часто використовувалися знову ж таки магічні елементи), з іншого боку. Слово «театр» походить від грецького theatron, і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою. Традиційно включає сцену – майданчик, де відбувається дія, – і зал для глядачів. Згадка про перший театральний досвід датується 2500 роком до нашої ери. Перша театральна гра відбулася в Єгипті. У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, коли воно
проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах. Починаючи із ХІ століття відомі театральні вистави слов’янських скоморохів. В епоху Київської Русі елементи театру були в церковних обрядах. Про це свідчать фрески Софійського собору в Києві (ХІ століття). Перші зразки драми прилюдно виголошувалися учнями київських Братської та Лаврської шкіл(16-17 ст). Важливими осередками розвитку релігійної драми у цей час вважалася також Львівська братська школа та Острозька академія. У 17-18 столітті широкого розмаху набули вертепи — мандрівні театри маріонеток, які виконували різдвяні драми та соціально-побутові інтермедії. У 1795 р. був відкритий перший в Україні стаціонарний театр у Львові, в
колишньому костелі єзуїтів. У Наддніпрянщині, де перші театральні трупи народилися також у 18 столітті, процес відкриття стаціонарних театральних споруд просувався повільніше. Так, у Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 році, в Одесі – в 1809, в Полтаві – в 1810. Театр завжди мав виключно важливе етичне і художнє значення, сприяв формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету, чи з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.
Саме тому Міжнародний день театру – не лише професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів вдячних глядачів та пошановувачів високого мистецтва. Наталія Підбуська, учениця групи Г-21
Твоя безпека у твоїх руках! З часів війни минуло близько 70 років, але, незважаючи на це, вибухонебезпечні предмети і надалі несуть серйозну загрозу для життя та здоров’я людей. З метою профілактики виникнення нещасних випадків, пов’язаних з виявленням вибухонебезпечних предметів, у ліцеї 5 березня відбулася зустріч з начальником піротехнічного відділення, капітаном служби цивільного захисту Віктором Миколайовичем «Ліцеїст» видання Дрогобицького педагогічного ліцею
Гаранюком. Ліцеїстам були продемонстровані найбільш розповсюджені вибухонебезпечні предмети, що трапляються на території Львівської області: ручні гранати, артилерійські снаряди, мінометні міни, протитанкові міни. Під час зустрічі представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій наголосив, що категорично забороняється торкатися, розбирати, здавати на металобрухт та підривати Адреса: м. Дрогобич, вул. Івана Франка, 36 тел. (0324) 41-04-66
власноруч вибухонебезпечні предмети та розводити поблизу них вогонь. Пам’ятайте, що дотримання правил техніки безпеки при виявленні вибухонебезпечних предм е т і в м о ж е врятувати вам життя та вберегти від біди лю-
дей, які оточують вас!
Хлопик О.М., заступник директора з навчально-виховної роботи
Електронна адреса: dpl2007@mail.ru
Голова редакційної колегії - Заяць О.В.
Середня О.М.
web-сайт: dpl4.webnode.com.ua/
Редактор - Паньків І.С.
Фотографії - Борецький Л.М.
Комп’ютерна верстка -