w w w. k a m e n y a r y. i n f o
! К С У П И В СПЕЦ
Суспільно-політичний тижневик
w w w. k a m e n y a r y. i n f o
ДРОГОБИЧ
z
БОРИСЛАВ
z
ТРУСКАВЕЦЬ
z
СТЕБНИК
z
СХІДНИЦЯ
КОМФОРТ ЖИТТЯ І ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ такими є основні принципи «Стратегії розвитку краю», яку днями презентував кандидат в народні депутати Ігор Курус
ІГОР
КУРУС
СТВОРИМО МАЙБУТНЄ РАЗОМ!
Заможні люди, багаті міста і села, процвітаюча Галичина та Україна – ось за що я борюся! Мене поливають брудом, бо бояться! Ви мене оберете до парламенту я відстоюватиму інтереси краю і чинитиму спротив антиукраїнській політиці влади!
Я – незалежний кандидат, тому працюватиму не для партій, а для краю!
Фото Ігоря ФЕЦЯКА(2)
-Хочу нагадати , як виникла ідея створення цього економічного документу, - розпочав презентацію Ігор Курус. – Коли ми висвітлювали ті чи інші проблеми району на сторінках тижневика «Каменярі», то прийшли до невтішного висновку: керівництво Дрогобиччини не має бачення, у якому напрямку потрібно розвиватися. Як приклад, головний редактор «Каменярів» навів ситуацію у Дрогобичі: з потужного промислового центру місто поступово перетворюється на суцільний ринок, хоча має привабливі туристичні об’єкти. У них варто вкласти інвестиції і піднімати цю галузь. «Стратегія розвитку краю» створювалася у кілька етапів. Першим кроком став аналіз поточного стану і вироблення бачення майбутнього. На цьому етапі було проанкетовано більше 5,5 тисяч мешканців Дрогобиччини, щоб з’ясувати, якими є основні проблеми та які шляхи їх вирішення. Найболючішими виявилися питання: ремонту доріг, безробіття, росту корупції у місцевій владі (третина опитаних вважає, що влада краде), інфляції. Район повністю залежний від держбюджету, а бізнес, який міг би приносити прибутки на місцевому рівні, знищується. Минулого року відбулася презентація другого кроку становлення «Стратегії розвитку краю» - формування ініціатив і пріоритетів. «На цьому етапі ми зрозуміли, що економіку краю можемо розвивати за чотирма напрямками, так званими кластерами: аграрним, рекреаційним, промислово-виробничим та енергетичним, - зазначив Ігор Курус. - Отже, рекреаційна галузь: маємо Трускавець, Східницю, Карпати, маємо незаймані території до Підбужа, Майдан, які є фантастичними, це – українська Швейцарія». На переконання Ігоря Куруса, щоб розвивати цей напрям – потрібно налагодити транспортне сполучення, провести інфраструктуру, залучити інвесторів. Що стосується аграрного кластеру, то Дрогобиччина завжди славилася аграрним комплексом, тут був один із найпотужніших племінних заводів. « А сьогодні ситуація вкрай невтішна, - повідомив кандидат у депутати, - мене вразили цифри із минулорічного звіту голови райдержадміністрації, який з гордістю рапортував про те, що поголів’я великої рогатої худоби на Дрогобиччині збільшилося на 8 голів, 25 тис. га землі у районі не обробляється». Таким є і стан справ у промислово-виробничому комплексі: Дрогобич і Борислав як великі промислові центри повністю знищені. Чималі перспективи, на думку Ігоря Куруса, має четвертий кластер - енергетиний. Потрібно навчитися використовувати вітрову потужність через вітрогенеруючі установки, переконаний він. А одну із невирішених проблем Борислава – супутній газ, який виходить на поверхню біля нафтових свердловин, перетворювати у теплоенергетику, і завдяки цьому розвивати тепличний комплекс. Автори Стратегії передбачили і план заходів щодо її впровадження у життя. Програма базується на двох ключових принципах: комфорт життя і економічне зростання. «Ми повинні зрозуміти для чого створена держава, - сказав Ігор Курус, - для того, щоб людині було комфортно жити. Не людина для держави, а держава для людини». Саме такий підхід є основою концепції розвитку краю. Які кроки потрібно зробити для її впровадження? Найперше, встановити межі міст і сіл, адже жоден населений пункт, окрім Модрич, немає визначених меж. По-друге, внести зміни до законодавства щодо оподаткування коштів. Йдеться проте, що підприємство, яке знаходиться на території громади, нарахування на доходи повинно вносити до місцевого бюджету. Окрім того, визначити ринки збуту продукції, провести референдум у селах, щоб громади визначилися, який шлях розвитку обирають. Бо жоден інвестор, на думку Ігоря Куруса, не зайде на територію, де є супротив людей. Для розвитку усіх чотирьох кластерів головний редактор «Каменярів» пропонує залучати інвестиції. Участь держави зводиться до регулюючої функції. «Ми повинні розуміти, що державний бюджет – ослаблений, - наголосив Ігор Курус, - і девальвація гривні буде ще більшою, бо гроші уряд Януковича друкує». Лише на підтримку рекреаційного напрямку для забезпечення транспортного сполучення запланована фінансова допомога держави. -Якщо втілити «Стратегію розвитку краю» у життя, то лише створення значної кількості додаткових робочих місць дасть серйозний поштовх для розвитку регіону», - переконаний Ігор Курус. – Закликаю об’єднатися керівників регіону, науковців, усіх небайдужих людей і разом рухатися у напрямку відродження нашого краю, - закликав кандидат у депутати. Ольга ДЕРКАЧ
2
Більше новин на www. kamenyary.info
Наше місто
Каменярі СПЕЦВИПУСК
РОЛАНД ФРАНКО: У ПАРЛАМЕНТІ ТРЕБА НОВИХ ЛЮДЕЙ Цю думку онук Івана Франка висловив під час зустрічі із підприємцями Борислава, до яких завітав разом із кандидатом у народні депутати Ігорем Курусом з нагоди приємної події – у Дрогобицькому видавництві «Посвіт» побачила світ книга, у якій зібрані твори Великого Каменяра про місто нафтовиків. Спонсорами цього видання стали кілька десятків підприємців Борислава та колектив НГВУ «Бориславнафтогаз». Це благодійне видання має архівну вкладку з фотографіями кінця XIX - початку XX століття, на яких відображено Борислав тих часів, про які писав Іван Франко. - У такий спосіб ми вшанували 625- річчя Борислава та 156-ту річницю від дня народження Івана Франка, - сказали підприємці під час зустрічі. – Адже наше місто у житті Великого Каменяра займало особливе місце. Ми переконані, що Борислав зобов’язаний Франку і ще не до кінця сплатив борг своєму великому земляку. Бориславчани висловили своє обурення з приводу того, що держава досі не віддала належним чином шану Іванові Франку, який є постаттю світової величини: у Києві немає його музею, не видано повне зібрання творів Каменяра.
Під час зустрічей кандидата в народні депутати України Ігоря Куруса вже традиційно люди запитують: за яку політичну силу він радив би голосувати? Подібне запитання прозвучало навіть на стадіоні в Залокоті, де під час святкування дня села проходив ветеранський турнір з футболу, а пан Курус, будучи почесним президентом федерації футболу Дрогобицького району, вручав учасникам кубки та пам’ятні призи. «Перш, ніж відповісти на таке запитання, хотів би нагадати, що саме в цьому селі цієї неділі на горі
- Я цілковито згідний з вами, відповів онук Франка, - Україна стала самостійною понад 20 років тому, але досі немає людей, які б керували державою мудро. Що стосується музею – вважається, що він існує у такому віртуальному вигляді: розроблена програмна робота, яка буде закладена у музей, і є одна працівниця. Далі справа не рухається. Треба зробити ремонт у будиночку на Саксаганського, де його планують відкрити у 2014 році. На цій вулиці уже є музеї Лесі Українки, Лисенка, Саксаганського, Садовського. Стосовно видання творів Каменяра, то Роланд Франко повідомив, що організаційний комітет зі святкування 150- річчя від дня народження Івана Франка, членом якого він був, прийняв рішення: готувати новий академічний багатотомник – десь близько 90 томів. Але зараз пішли таким шляхом, що просто видають до-
даткові томи, вже є 54-й. Нещодавно вийшов том, у якому зібрані купюри з творів Франка. «На сьогодні з’явилося багато з того, що було заборонене чи вилучене, знаємо вже майже все, - сказав Роланд Франко. – я коли прочитав останній том, був здивований: Іван Франко передбачив те, що сьогодні відбувається». Опісля розмова Роланда Франка з представниками бізнесової еліти Борислава від питань збереження спадщини Франка перейшла до актуальних проблем сьогодення. Зрозуміло, що, насамперед, йшлося про вибори до українського парламенту. Підприємцям цікавою було дізнатися, яким є ставлення Роланда Франка до Об’єднаної опозиції. -Вони ні до чого не домовилися, - вважає Роланд Тарасович. – Так, Турчинов підібрав групу Тимошенко, а хто такий Турчинов ми всі знаємо. І те, що вони зараз
роблять, зовсім не те, що робила б Юлія Володимирівна. Погляньте на першу десятку у списку «Батьківщини» - це «колишні», ті, хто вже був при владі, і нічого вони для України не зробили. У парламенті треба нових людей. До таких людей, які здатні змінити ситуацію в країні на краще, на переконання, Роланда Франка належить Ігор Курус. Саме тому Роланд Тарасович погодився стати його довіреною особою. - Ігор Курус має величезний досвід праці у державних структурах, був першим заступником голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, - сказав Роланд Франко. - За час його перебування на цій посаді Національна рада домоглася переведення усіх радіостанцій на мовлення українською, з ефіру були виключені російські телеканали РТР та ОРТ. Ігор Курус розробив стратегію впровадження циф-
Люди запитують – Ігор Курус відповідає Кобилі відбудеться урочисте відкриття та освячення каплички на могилі українських січових стрільців, які загинули в жовтні 1914 року в боротьбі за українську справу. Це свідчить про те, що тут живуть національно-свідомі люди, котрі зберігають пам’ять про наших героїв і, мабуть, самі готові стати на захист Вітчизни. А нашу Вітчизну справді зараз треба захищати, бо йде тотальний наступ на українство. Тому треба голосувати за ті політичні сили, які готові організувати контрнаступ. Я особисто буду голосувати за ВО «Свобода», хоча й не сповідую радикалізму цієї партії.
Та «Свобода» в парламенті конче потрібна. Колись я працював у штабі «Нашої України». Тоді на межі проходження була «Батьківщина». Ми пішли на безпрецедентний хід: звернулися до своїх прихильників з проханням допомогти дружній партії. Якщо, наприклад, у сім’ї чоловік голосує за «Нашу Україну», то хай дружина проголосує за «Батьківщину». Так само сьогодні треба підтримати «Свободу», яка перебуває на межі проходження». Ще одне запитання лунає практично в кожному селі: що робити, щоб землі не заростали бур’янами та лісом? Це запитання прозвучало
Дві сили окупували навіть ДВК Жеребкування на визначення членів дільничних виборчих комісій у 121-ому виборчому окрузі відбулося 21 вересня. Подання зробили 66 суб’єктів виборчого процесу: політичні партії та кандидати- мажоритарники. Якщо проаналізувати склад сформованих виборчкомів на Дрогобиччині прослідковується цікава тенденція: представники від провладної партії, її сателітів і партій- «невидимок» на кшталт «Руського блоку» та інших, а також посланці від ВО «Батьківщина» є у кожній дільничій комісії. Тобто тотальний контроль за результатами виборів здійснюватимуть дві політичні сили. У цьому контексті зрозумілими стають заяви Об’єднаної опозиції про чорно-білий
формат виборів до парламенту. Окремі кандидати-мажоритарники також отримали доволі потужне представництво у ДВК. Так, скажімо, висуванець від ВО «Батьківщина» Роман Ілик має своїх представників у 90 комісіях. Для порівняння, із 148 суб’єктів подання від кандидата у народні депутати Ігоря Куруса, членами комісій стали лише 23 особи. - Сформовані у такий спосіб дільничі комісії свідчать про те, що механізм фальсифікацій результатів виборів практично запущений, - коментує ситуацію кандидат в депутати Ігор Курус. – Партія Регіонів не покладає особливих надій на свої штучно роздуті рейтинги, тому єдиний шлях для неї втриматися при владі – сфальшувати результати виборів. Прес-служба Ігоря Куруса
навіть у Грушові, хоча це село є одним із найкращих у районі. «Грушів є прикладом того, що інвестиції в сільське господарство є вигідними. Грушівські ковбаси та інші вироби з м’яса можна побачити не тільки у всіх містах і селах Дрогобиччини, а й сусідньої Стрийщини. Якщо умови для подібних інвестицій будуть створені, то сільське господарство Дрогобиччини вдасться підняти. Та для початку селяни мали б самі для себе визначити: яких інвесторів вони хотіли б бачити в себе – крупну сільгоспкомпанію чи дрібних фермерів? У Стратегії
рового телебачення, очолюючи проект «Відкритий світ», який покликаний підняти рівень освіти українських дітей до світових стандартів, домігся, щоб він пройшов міжнародну експертизу. У рамках цього проекту надав школам Дрогобицького регіону мультимедійні пристрої та проектори. Вже вдруге під його патронатом у Франковому краю проходить літературний конкурс для дітей «Стежками Каменяра», – додав Роланд Франко. За його словами, головний редактор «Каменярів» – чесна, порядна, національносвідома людина, яка має бути у парламенті. «Переконаний, що ні за яких обставин він не співпрацюватиме з провладною партією. Ігор Курус хоче створити у Верховній Раді позафракційне об’єднання депутатів демократичного спрямування «Галицьке парламентське коло», яке б лобіювало інтереси Галичини. У цьому я його також підтримую», – зазначив Франко. Детальніше про засади своєї передвиборчої програми, про ситуацію в окрузі, про використання технологій чорного піару у виборчих перегонах розповів Ігор Курус. Він також відповів на запитання підприємців. Розмова вийшла конструктивною, як це зазвичай буває у ділових людей. Ольга ДЕРКАЧ Фото Ігоря ШОХИ
розвитку краю ми пропонуємо провести в кожному із сіл мікрореферендум з цього питання. Інвестор обов’язково прийде, якщо на те буде воля громади. Тоді й зарослих бур’янами земель не буде», - наголошує Ігор Курус. На кожній із зустрічей люди запитують, чому вони ніколи не бачать Ігоря Куруса разом з головним конкурентом Романом Іликом, щоб у живому спілкуванні порівняти програми кандидатів. «Я щоразу запрошую і Романа Ілика, й кандидата від Партії регіонів Михайла Янковського на відкриті дебати, та обидва вони відмовляються. Можливо, бояться, а може, не мають що сказати», - наголосив Ігор Курус. Прес-служба Ігоря Куруса
Реанімувати «виборчу карусель» не вдалося Спроба реанімувати можливість для виборчих «каруселей» на Дрогобиччині потерпіла фіаско. Сьогодні, 29 вересня, Львівський апеляційний адміністративний суд відмовив окружній виборчій комісії по Дрогобицькому виборчому округу №121 в розгляді апеляційної скарги на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2912 року. Нагадаємо: Львівський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом кандидата в народні депутати України Ігоря Куруса й своєю постановою скасував рішення ОВК щодо створення шести тимчасових спеціальних виборчих комісій у санаторно-курортних закладах смт. Східниця та с. Модричі,
дозволивши утворення тільки однієї в санаторному закладі «Зелений бір» у Східниці. А вже 17 вересня представник ОВК Ірина Виноградова за дорученням, підписаним головою ОВК Іриною Тутовою-Марчук, подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду. Оскільки пані Тутова-Марчук є представником від ВО «Батьківщина», то закрадалися сумніви щодо подвійної гри. Під час сьогоднішнього засідання голова ОВК Ірина Тутова-Марчук подала судові заяву про відмову від позову. Представник кандидата в народні депутати України Ігоря Куруса не заперечив. Тому суд відмовив ОВК в розгляді апеляційної скарги. - Апеляційна скарга, на мою думку, була спробою не втратити можливість для виборчих фальсифікацій. Тому наша команда робила все можливе, щоб цього не сталося, - наголосив Ігор Курус. Ольна ДЕРКАЧ
Каменярі СПЕЦВИПУСК
Більше новин на www. kamenyary.info
3
НАСТУП РЕГІОНІВ НА СУСПІЛЬСТВО. ІНФОГРАФІКА З 2010 року, коли Україну очолили «донецькі», заточилася війна. Війна влади проти суспільства. Державний апарат заходився поступово згортати наші права і свободи, видушувати демократію і українську ідентичність. На цій інфографіці змальовано плин «бойових дій» на усіх фронтах. Наразі ми програємо. Але зберігаємо здатність ефективно контратакувати. Голодомор 1932-33 років не геноцид - неодноразово заявляв Янукович. Подібні твердження підхопили посадовці всіх рівнів. Апофеозом став виступ Януковича в Страсбурзі на Парламентській Асамблеї Ради Європи, де він під час розгляду проекту резолюції з Приводу Голодомору 1932-33 років заявив, що Голодомор не був геноцидом. Забути про геноцид. Програми, покликані відновити історичну пам'ять про геноцид, згорнуто до мінімуму. Призначення росіян. Систематичне призначення на державні посади людей, для яких російська чи радянська ідентичність часто переважає українську. (Микола Азаров, Володимир Семиноженко, Анатолій Могильов,) Більшість нових посадовців, що народилися в Україні, походять з Донбасу і, як правило, теж байдужим чи ворожим ставленням до української культури. Російський націоналіст Табачник став міністром освіти й науки України (а після «адміністративної реформи» 2011 року – ще й молоді та спорту). Дивіться інфографіку 33 смертних гріха Табачника Засекречено архів КДБ. Головний державний архів СБУ, закрив вільний доступ до документів, розсекречених у попередні роки. Проти історика Русалана Забілого порушено кримінальну справу. Кіно російською. Уряд скасував норму про те, що іноземні кінофільми, які дублюються для показу в Україні, мають дублюватися з фільмокопії мови оригіналу українською мовою. Менше української під час ЗНО. Міністр освіти Дмитро Табачник скасував рішення про складення тестів незалежного зовнішнього оцінювання з 2010 року лише українською мовою. Бакалаври без української. Міністр освіти Дмитро Табачник скасував обов’язковий іспит для бакалаврів з української мови. Аспіранти без української. Скасовано іспит з української мови для вступу в аспірантуру і складання кандидатського мінімуму. Іноземні студенти без української. Міністерство освіти дозволило іноземним студентам навчатися в Україні не українською, а російською мовою. Цензурування підручників з історії. Міністерство освіти розпочало політику ревізії навчальних програм та цензурування підручників з історії. Встановлено погруддя Йосипа Сталіна Виселення музеїв з Лаври. Кабінет Міністрів і міністерство культури прийняли рішення про виселення більшості музеїв з території Києво-Печерської Лаври. Лише протести громадськості та проблеми з пошуком у Києві вільних приміщень призвели до того, що задум влади не реалізовано. Проте від нього не відмовилися остаточно. Російська література замість світової. Міністр освіти Табачник ініціював запровадження замість курсу зарубіжної літератури в школі курсу світової літератури. Насправді, за словами Табачника «російська література займатиме найбільший обсяг - 3/4 навчального процесу». Табачник також заявив, що завданням його міністерства є «повернення російської літератури мовою оригіналу». Вулицю Івана Мазепи поділили. Більшу частину вулиці Івана Мазепи в Києві перед приїздом до Києва Мос-
ковського патріарха Кіріла перейменовано на вулицю Лаврську Пільги для україномовного кіно. У 2010 надано низку податкових пільг виробникам і розповсюджувачам національних фільмів, які зробленні українською. Більше катують. Збільшилося число випадків катувань та загибелі людей в установах правоохоронних органів. За даними Харківської правозахисної групи, оціночна кількість людей, що зазнали незаконного насильства з боку міліції, становила 780-790 тисяч людей (у 2009 році – 604 тисячі). Більше убивають. Число загиблих затриманих в міліції в 2010 році становило 51 особу (в 2009 році – 23). Широкого резонансу, зокрема, набула загибель у міліції київського студента Ігоря Індила. Узурпація влади Януковичем. Змінивши більшість суддів Конституційного Суду, Віктор Янукович розширив свої повноваження, по суті, узурпувавши владу в країні. Внаслідок цього на сьогодні президент Янукович реалізовує повноваження, на які його не уповноважували виборці. Блокування мітингів. Після приходу до влади Януковича в Україні поширилася практика незаконного силового перешкоджання проведенню мирних зібрань з боку міліції. Зменшилася незалежність судів. Законом «Про судоустрій і статус суддів» штучно звужено повноваження Верховного Суду України, натомість необґрунтовано розширено повноваження Вищої Ради юстиції з питань призначення та звільнення суддів та дисциплінарного провадження щодо суддів. Заборони акцій протесту. Починаючи з 2010 року суди все частіше стали приймати необґрунтовані рішення про заборону вуличних акцій. Відмова громадян виконувати такі рішення, а також їх вільне тлумачення і й надміру агресивне виконання міліцією спричинила зіткнення демонстрантів з міліцією практично в усіх регіонах України. Арешт Луценка. Незаконно заарештовано опозиційного політика Юрія Луценка. У 2012 році Європейський суд з прав людини визнав арешт незаконним і політично мотивованим, після чого проти Луценка почали фабрикувати нові звинувачення. Незаконні дії щодо журналістів. Лише з боку адміністрації Президента Київська незалежна медіапрофспілка зафіксувала 12 випадків незаконних дій щодо журналістів. Закриття шкіл. В Україні почалася хвиля закриття шкіл. Особливо багато таких випадків і пов’язаних з ними протестів у 2010-12 роках мали місце в Донецькій та Луганській областях. Блокування міліцією автобусів
з протестувальниками. Відновлено практику затримання міліцією під надуманими приводами автобусів з учасниками акцій протесту, що прямують до Києва. Ректорів перетворюють на стукачів. СБУ запровадило практику збирання з ректорів вищих навчальних закладів листів з зобов’язанням стежити за тим, щоб студенти не брали участі у небажаних для влади протестних акціях. Бази даних на усіх «активних». З ініціативи адміністрації Президента місцеві держадміністрації розпочали збір інформації про політичні уподобання та настрої тисяч активних громадян по всій країні. Позбавлення волі активістів Податкового Майдану. Під надуманими приводами «перекриття доріг» і «пошкодження плитки на Майдані Незалежності» було сфабриковано кримінальні справи проти учасників «Податкового майдану» у Києві. Деякі учасники «податкового майдану» були безпідставно заарештовані. Наприклад, Сергій Костаков провів в ув’язненні 7 місяців. Призначення адептів «русского міра» в Міносвіти. Міністр освіти Табачник усунув від керівництва Центру оцінювання якості знань абітурієнтів професіоналів, призначив на цю посаду свою заступницю Ірину Зайцеву, яка працювала у Луганському обласному російському центрі. Скасовано конкурс з української мови. Міністерство освіти відмовилося підтримувати конкурс української мови імені Петра Яцика, Переведення майже усіх садочків і шкіл Одеси на двомовність. Як наслідок у 2011/12 навчальному році в Одесі 48% першокласників навчалися російською мовою. Аналогічні заходи в 2011-12 роках здійснено в деяких інших містах Сходу та Півдня України. Ліквідація 12-річної шкілької освіти. Верховна Рада скасувала запровадження в Україні 12-річної шкільної освіти, до якої освітня система готувалася понад 10 років. Це рішення спрямоване на ізоляцію української шкільної освіти від світового освітнього процесу і її утримання в рамках російсько-радянської освітньої моделі. Вивішування червоного прапора. Верховна Рада прийняла закон, який називає радянсько-комуністичний червоний прапор «прапором Перемоги» і зобов’язує використовувати його 9 травня та в інші дні, пов’язані з подіями Другої світової (в законі – «Великої Вітчизняної») війни поруч з державними прапорами. Окремі положення Закону Конституційний Суд визнав неконституційними, проте в цілому норми, які возвеличують радянсько-комуністичну символіку і
заохочують її використання, залишаються чинними. Кіно російською. Верховна Рада внесла зміни до законодавства, які дозволяють демонструвати в Україні іноземні фільми, дубльовані не українською мовою (за умови наявності українських субтитрів). «Зарніца». Міністерство освіти відновило проведення в Україні радянської дитячої мілітаристської гри «Зарніца» Український інститут національної пам’яті фактично знищено. З центрального органу виконавчої влади його перетворено на рядову дослідну установу. Директором Інституту, став екс-функціонер КПРС, Валерій Солдатенко. Російська у ЗНО. Міністерство освіти запровадило незалежне зовнішнє оцінювання з російської мови. У суді без української. Новий Закон України «Про судоустрій» дозволив використовувати в судовому процесі як українську, так і іншу мови. До цього не використовувати українську мову в судовому процесі мали право лише особи, які нею не володіють. Витіснення української зі Сходу. Донецька, Луганська, Запорізька обласні, Одеська, Севастопольська міські та інші місцеві ради ухвалили і впроваджують в життя незаконні рішення про використання російської мови поруч або замість української. Ліквідація української мови в Одесі. Одеська міська Рада і міський голова Олексій Костусєву 2011 році перевів практично всю роботу міської ради і підлеглих їй виконавчих структур на російську мову. У 2010 році подібні рішення ще скасовувалися завдяки реакції прокуратури та рішенням судів, однак з 2011 правоохоронні й судові органи заплющили очі на незаконну русифікацію. Еuronews розпочав мовлення українською. Більше грошей на українське кіно. Істотно збільшено бюджетні видатки на виробництво та розповсюдження національних фільмів. Арешт Юлії Тимошенко. «Сталінські» суди проти Тимошенко, Юрія Луценка та інших заарештованих діячів опозиції і винесення обвинувальних вироків відбулися з численними порушеннями процесуального законодавства. Насильство зростає. Кількість людей, які зазнали насильства у міліції зросла до 980 тисяч, - дані Харківської правозахисної групи. Суд у лікарні над Тимошенко. Суд у «справі ЄЕСУ 1996 року» відбувся в приміщенні медсанчастини слідчого ізолятора упродовж 12 годин поспіль. Українські й зарубіжні правозахисники та західні дипломати заявили про безпрецедентне порушення принципів демократичного судочинства.
Обмеження на виборах. В новому законі про вибори до Верховної Ради запроваджено штучну заборону на участь у виборах виборчих блоків, запроваджено заставу в розмірі 2 млн. гривень для участі партії у виборах. У такий спосіб штучно створено проблеми для участі у виборах політичних сил, що не мають значних фінансових ресурсів та/або бажають об’єднатися у виборчі блоки. Зміни до Кримінально-процесуального Кодексу, дозволили суду за поданням слідчого та прокурора довільно обмежувати строк ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи. Сіли за пам’ятник. За пошкодження погруддя Сталіну в Запоріжжі (законність встановлення погруддя – сумнівна, а провокаційно-антиукраїнський зміст незаперечний) декілька активістів громадської організації «Тризуб» засуджені до ув’язнення терміном від 2 до 3 років, а також зобов’язані виплатити компенсацію комуністичній партії. Засекречено рішення судів. Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України» скасовано вимогу вносити всі рішення судів до Єдиного реєстру. Відтепер «перелік судових рішень судів загальної юрисдикції, що підлягають включенню до Реєстру, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України». Тиск на незалежні медіа. У Харкові, Одесі та інших містах влада під різними приводами перешкоджала роботі незалежних від неї місцевих телекомпаній, ретрансляції їх сигналу тощо. При обміні валюти потрібно показувати паспорт. 2011 року ухвалено Закон «Про доступ до публічної інформації», який надав журналістам і всім громадянам широкі можливості для отримання інформації, у т.ч. про діяльність органів влади. СБУ керує уродженець Росії. Призначення на посади у сфері оборони й національної безпеки людей, тісно пов’язаних з Росією. На посаду голови СБУ призначено уродженця Московської області й колишнього співробітника КГБ Ігоря Калініна. Міноборони керує екс-громадянин Росії. На посаду Міністра оброни призначено уродженця Казахстана Дмитра Саламатіна, який щонайменше до 2005 року був громадянином Російської Федерації. Прийнято Закон «Про засади державної мовної політики». Справа проти видання «Лівий берег». Закрита після протестів правозахисників та журналістів. Намагання закрити популярний файлообмінник ex.ua. Завдяки масовим хакерським атакам на офіційні сайти файлобмінник вдалося захистити. Справи проти телеканалу ТВі і його гендиректора. (закрита після протестів журналістів та громадськості). Проте телеканала викидають із кабельних мереж, а за інформацією гендиректора Княжицького, Нацрада планує відібрати у каналу ліцензію. Через парламент «проштовхують» закон про мирні зібрання, що ускладнить поведення мітингів, пікетів, демонстрацій тощо. Наразі невдало. Розширення прав підсудних. Новий Кримінальний процесуальний кодекс розширює права підсудних та обвинувачених, у т.ч. посилює принцип змагальності в судовому процесі, обмежує терміни тримання людини під вартою, можливості затягування судового розгляду тощо. Водночас Кодекс містить і низку сумнівних нововведень (наприклад, позбавляє права бути захисниками осіб, які не є адвокатами).
Передрук з сайту http://texty.org.ua
ЦИФРОВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ З Ігорем Курусом працювати легко, бо поруч людина, якій можна доручити найскладніше завдання, і він виконає його вчасно та якісно. А такі колеги стократ цінніші й бажаніші, якщо, крім цих двох якостей, їм притаманна ще й ініціативність. Навіть у найскладніших ситуаціях Ігор знаходив правильні й ефективні рішення. Приклад — цифрове телебачення. Мало хто вірив, що цифрове ТБ в Україні з’явиться. Навіть зв’язківці, які підписали відповідні міжнародні договори, не хотіли братися за цей проект. А подекуди навіть заважали, бо сподівалися забрати частоти у телевізійників і передати їх мобільним операторам. 2006 року ми провели нараду зі зв’язківцями щодо впровадження «цифри». Після наради було зрозуміло, що нічого не зрозуміло. І що найближчим часом радитися буде безперспективно. Однак за кілька тижнів до мене підійшов Курус і повідомив, що він зі спеціалістами знайшов вихід з глухого кута. Невдовзі в Києві розпочався пілотний проект. Проте ми розуміли, що треба розпочинати перехід на цифрове мовлення у прикордонних районах. Наші сусіди росіяни і поляки, й особливо румуни активно впроваджували «цифру». Треба було поспішати, щоб не втратити частоти у прикордонних регіонах. Цього вимагали інтереси держави. Тому й розпочали з найскладніших прикордонних областей України - Одещини, Закарпаття і Сумщини. Ми з Ігорем, не маючи на це бюджетних фінансових ресурсів, використовували кожну нагоду й можливість з’їздити в Одесу, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Рені і Вилкове, Суми, Конотоп, Мукачеве, Ужго-род… На зустрічах з керівниками областей, місцевими журналістами, депутатами місцевих ради обговорювали весь комплекс проблем, почи-наючи з роз’яснень, що таке «цифра», і закінчуючи, приміром, нарадами про можливості відведення земель під нові передавальні вежі. На Закарпатті і Сумщині нам не виділили частот. А на Одещині цифрове ТБ впровадити вдалося. Ігор бував там кілька разів, безпосередньо керував цимпроцесом. Пригадую, як у далекій «українській Венеції» - Вилковому прямо на вулиці перед будинком міськради ми раділи прийому телесигналу, а люди оглядалися на нас, не розуміючи, що причина піднесеного настрою заїжджих чиновників — отримання цифрового телезображення з Києва. Це було початком українського цифрового телебачення. Зараз довкола нас багато інформації про запровадження цифрового ТБ. До цієї новації «прилипають», як кажуть, кому не лінь. Але нові «ідеологи» процесу «забувають» уточнювати, що започатковував ці рушійні процеси в інформаційному світі у 2005–2008 роках саме Курус. Це в його кабінеті з’явилася перша карта українських цифрових зон, яку носили до Президента і в Кабмін, перефотографовували, «позичали» на всілякі наради. Це Ігор сформулював концепцію соціального захисту населення при переході на нові стандарти ТБ, згідно з якою Національна рада зобов’язувалася забезпечити безболісний перехід на «цифру» не менше, ніж 95 відсоткам глядачів, а малоімущим придбає тюнери держава. Тому, коли зараз чуємо з екранів телевізорів урочисті повідомлення про безплатну роздачу тюнерів, мали б пам’ятати, хто розробляв стратегію переходу на цифрове ТБ. Щоправда, з соціального телебачення,
Каменярі СПЕЦВИПУСК
ВІН МОЖЕ! Ігор Курус: штрихи до портрета»
ства. І протягом року з кабельних мереж було знято заангажовані прокремлівські телеканали РТР «Планета» і ОРТ. Згодом Національна рада втратила єдність, і ОРТ знову проникло в наші кабельні телемережі. Це було перше протистояння, яке показало, хто є хто у складі регуляторного органу. Як виявилося, попри заявам про підтримку курсу Президента В. Ющенка, лише одинаки - як Ігор Курус – до кінця відстоювали національні інтереси в телерадіоінформаційному просторі. Більшість наших колег - «попливли». А рішення Національної ради,яке дозволило мовити в Києві російському радіо «Алла», спонукало нас довідставок з посад Голови та першого заступника Голови Національної ради.
ВІДСТАВКА
яке було закладене у нашій моделі розвитку, влада перетворила його на жорсткий бізнес-проект.
ЗАХОПЛЕННЯ Можливо, саме поїздки на Одещину вплинули на нове для Куруса захоплення. Якось Ігор подарував мені книжку «Люди. Боги. Потопи», яку він видав власним коштом. Я спочатку не зрозумів, що за цим криється. Але коли Ігор почав аргументовано доказувати, що Біблійний потопбув саме у Чорному морі, і що Атлантиду слід шукати на острові Зміїному, я зрозумів, що морськими дослідженнями Ігор захопився надовго. Курус - багатогранна людина. Про те, що він має гуманітарну освіту і був перспективним музикантом, я знав. Але те, як він орієнтується в історії Чорного моря, було для мене несподіванкою, хоч я й гадав, що знаю його добре. На запитання, що його спонукало до цього, Ігор відповів: бо не хоче миритися з тим, що Україна в очах іноземців є невідомою країною, яку знають хіба що по Чорнобилю чи по Помаранчевій революції. Ще нас знають як батьківщину боксерів Кличків і футболіста Андрія Шевченка. Але Україна заслуговує на більше. І тому, на його думку, дослідження причин затоплення Причорномор’я, обставин біблійного потопу й пошуки Атлантиди в наших територіальних водах мали б зацікавити
світових вчених, а отже, й допомогти відкрити світові справжню Україну. Він навіть придбав для морських археологів єдиний на сьогодні телекерований підводний апарат. Археологи назвали цей апарат «Софокл-1», а Куруса між собою тепер кличуть «батько Софокла».
НЕ СЛОВОМ, А ДІЛОМ! Але хочу повернутися до роботи в Національній раді. Ще одне завдання, яке ми поставили перед собою, - це обмежити свавілля і вседозволеність російських політичних телеканалів в Україні, які лили бруд і сіяли брехню в Україні. Тобто порушували наше національне законодавство, дезорієнтуючи людей і принижуючи національну гідність українців.З іншого боку, ми намагалися просувати українські телепрограми за кордоном. Це була боротьба, в яку включилися всі проросійські депутати й політики, Московський патріархат, посольство РФ, місцеві та регіональні органи влади південно-східної України, що обслуговували синьо- білих, власники кабельних мереж. Тобто ми отримали дуже складний фронт, довкола якого об’єдналися досить впливові організації й персони. Нас піддавали обструкції, про нас писали брехливі матеріали у пресі, пробували залякати. Але ми вистояли. Ми наполягали на безумовній адаптації зарубіжних мовників до вимог національного законодав-
Весна 2009 року. Йде засіданні Національної ради, на якому «з-за куліс» форсовано проштовхується рішення на шкоду нашим національним інтересам. Фактично руйнуються принципи, реалізація яких так важко вдавалася протягом 2005–2008 років. Національна рада три роки послідовно захищала українську мову і музику в ефірі. Було досягнуто певних успіхів. І тепер замість радіокомпанії, що перемагала на конкурсі з концепцією суто українського мовника, в ефірі Києва має з’явитися російськомовна радіостанція Алли Пугачової. З’явитися якнайшвидше, до дня народження примадонни. Ми з Ігорем на засіданнях Національної ради сиділи поруч. Він нахиляється до мене й каже, що, за його прогнозом, більшість членів НР підтримає рішення на користь радіо «Алла». Я відповідаю, що тоді подам у відставку з посади Голови. Ігор заявляє, що також подасть у відставку. Намагаюся переконати його, що цього робити не слід, адже перший заступник Голови виконує дуже важливу безперервну роботу – контролює дотримання мовниками норм законодавства та програмних концепцій. Але Ігор переконаний, що зобов’язаний це зробити, бо Національна рада порушила принципи і обіцянки, які він давав від її імені керівникам і влас-никам загальнонаціональних радіостанцій 2005 року, коли ми вимагали дотримання норм законодавства щодо україномовного ведення програм. Цей крок Ігоря Куруса говорить про його непідробний патріотизм і порядність. Нас привчили до того, що в українській політиці так не буває, щоб людина, яка займає таку високу посаду, йшла у відставку лише через те, що її колеги порушили засадничі принципи підтримки української мови. Це гідний вчинок. Огляньтеся довкола і запитайте себе, чи є у вашому селі чи місті людина, яка б добровільно пішла з високооплачуваної й престижної посади через українську мову? Патріотичних слів і заяв на Львівщині звучить дуже багато. Але, на жаль, нерідко слова розходиться з ділом. І ще про ставлення до посад. 2009 року Президент В. Ющенко вніс у парламент кандидатуру І. Куруса для призначення на посаду голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Але в повітрі вже пахло політичними змінами, на печерські пагорби столиці рвалася загребущі «донецькі». І. Курус відтягнув, а потім і відхилив це подання, бо воно суперечило його принципам: він не міг працювати в ідеологічно й етично чужій команді серед новоявлених чиновників, для яких поняття «український патріотизм» було порожнім звуком.
(Далі буде)
Замовник Василь Мірчук, Друк ДП «Видавничо-поліграфічне підприємство МО України «Армія України». Відповідальний за випуск Василь Мірчук. Наклад 50 000.
(Продовження)
Більше новин на www. kamenyary.info
Фото Ігоря ФЕЦЯКА
4