zaporizhzhya_2009 by Administrator Dovkillia

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області у 2009 році

м. Запоріжжя 2010 р. 1

ЗМІСТ Вступне слово....................................................................................................... 1. Загальні відомості.............................................................................. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області…. 1.2. Соціальний та економічний розвиток області................................ 2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару..................................................................................................... 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря................. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами................................................................... 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області............................................... 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).......................................................................................... 2.2. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах… 2.3. Радіаційне забруднення атмосферного повітря………………….. 2.4. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.5. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття ……………………………………………………... 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.. 3. Зміна клімату...................................................................................... 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання.............................. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів............................................................... 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату.................................. 4. Стан водних ресурсів….................................................................... 4.1. Водні ресурси та їх використання……………………………........ 4.2. Забруднення поверхневих вод…………………………………….. 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод …………………………………………………………. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки).. 4.3. Якість поверхневих вод…................................................................. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками........................ 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів........... 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію.............................................................................................. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод................................................... 4.4. Екологічний стан Азовського моря та Чорного морів………………………... 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення................... 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів........................... 5. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування

6 7 7 9 13 13 13 15 17 19 22 22 23 24 27 27 28 28 29 29 32 32 34 36 36 37 38 38 39 40 41 43 2

5.1. 5.1.1.

5.1.2. 5.1.3. 5.2. 5.2.1. 5.2.2. 5.2.3. 5.2.4. 5.2.5. 5.3. 5.3.1. 5.3.2. 5.3.3. 5.3.4. 5.3.5. 5.4. 5.4.1. 5.4.2. 5.4.3. 5.4.4. 6. 6.1. 6.1.1. 6.1.2. 6.2. 6.3. 6.3.1. 6.3.2. 6.4.

екомережі та розвиток природно-заповідного фонду …………... Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі …………………………………………………………... Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових……………………………................................................ Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення………………………………………… Біобезпека генетично модифікованих організмів ……………….. Охорона, використання та відтворення рослинного світу............. Лісові ресурси.................................................................................... Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів……………………………………………………………... Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України….......................................................................... Адвентивні види рослин…………………………………………… Стан зелених насаджень області…...……………...……………… Охорона, використання та відтворення тваринного світу............. Стан та ведення мисливського господарства в області….……… Стан та ведення рибного господарства в області...……………… Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України.............................................................................. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними................................................................................. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Природні території, що підлягають особливій охороні................. Розвиток природно-заповідного фонду області.............................. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон............... Історико-культурна спадщина.......................................................... Туризм як фактор впливу на довкілля............................................. Стан земельних ресурсів та ґрунтів................................................. Структура та стан земельних ресурсів…......................................... Структура та динаміка основних видів земельних угідь............... Деградація земель.............................................................................. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси.... Якість ґрунтів ……………………………………………………… Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення …………… Забруднення ґрунтів ……………………………………………… Охорона земель..................................................................................

43 46

48 49 51 51 55 55 56 57 59 59 61 63 64 64 65 66 68 69 70 72 72 72 72 74 78 78 81 82 3

6.5. 7. 7.1. 7.1.1. 7.2. 7.2.1. 7.2.2. 7.3. 7.4. 8. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4. 8.5. 9. 9.1. 9.2. 9.3. 9.3.1. 9.3.2. 10. 10.1. 10.2. 10.3. 11. 11.1. 11.2. 11.3. 11.4. 12. 12.1. 12.1.1. 12.1.2. 12.2. 12.3. 13. 13.1. 13.2.

Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво.................................................................................. Надра................................................................................................... Мінерально-сировинна база.............................................................. Стан та використання мінерально-сировинної бази....................... Система моніторингу геологічного середовища……………........ Підземні води: ресурси, використання, якість................................ Екзогенні геологічні процеси........................................................... Геологічний контроль за вивченням та використанням надр…... Дозвільна діяльність у сфері використання надр........................... Відходи................................................................................................ Структура утворення та накопичення відходів.............................. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення).......................................................................................... Використання відходів, як вторинної сировини............................ Транскордонні перевезення відходів.............................................. Державне регулювання в сфері поводження з відходами………. Екологічна безпека............................................................................ Екологічна безпека як складова національної безпеки.................. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку............ Радіаційна безпека та радіоекологія…................................... Радіаційне забруднення територій.............................................. Радіоактивні відходи ……………………………………………… Сільське господарство та його вплив на довкілля………............. Ведення сільського господарства в області.................................... Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження................................................... Використання пестицидів у сільському господарстві.................... Вплив енергетики на довкілля…...................................................... Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави…... Ефективність енергоспоживання…………………………………. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі………… Використання альтернативних джерел енергії…………………... Вплив транспорту на навколишнє природне середовище Транспортна система області...……………………………………. Обсяги транспортних перевезень…………………………………. Склад парку та середній вік транспортних засобів……………… Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля………. Використання альтернативних видів палива…………………….. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.................................................................. Екологічна політика……….............................................................. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства………………………………..

85 86 86 86 88 88 92 95 95 96 96 98 100 102 102 104 104 104 108 112 113 114 114 114 115 117 117 118 120 120 123 123 123 123 124 125 126 126 129 4

13.3. 13.4. 13.5. 13.5.1. 13.5.2. 13.6.

Моніторинг навколишнього природного середовища…………... Державна екологічна експертиза проектної документації............ Економічні засади природокористування....................................... Економічні механізми природоохоронної діяльності.................... Стан фінансування екологічної галузі............................................. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки... 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування……………………………………………… 13.8. Екологічний аудит…………………………………………………. 13.9. Екологічне страхування…………………………………………… 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля............................................................................................... 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень........................ 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій.......................... 13.11.2. Громадські рухи................................................................................. 13.12. Виконання державних екологічних програм.................................. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля.............. Висновки і пропозиції......................................................................................... Додатки.................................................................................................................

143 146 148 148 151 156 160 160 162 163 167 168 179 180 184 186 190

ВСТУПНЕ СЛОВО Природа завжди була однією з основних та абсолютних цінностей, які людина усвідомлює, незважаючи на період історії, вік чи матеріальний стан. Питання охорони довкілля мають бути пріоритетними для будь-якої влади, а усвідомлення своєї власної відповідальності за навколишнє природне середовище має стати основою формування людини – особистості. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області – це послідовний крок щодо аналізу стану довкілля та ходу реалізації державної екологічної політики в регіоні, оцінки її ефективності. Наша область входить до числа регіонів, які складають основу індустріального потенціалу України. Наявність потужного промислового комплексу спричиняє негативний вплив на стан довкілля не тільки в межах області, але й в цілому по Україні. Матеріали звіту є необхідною складовою національної доповіді про стан навколишнього природного середовища країни. Ознайомившись з цими матеріалами, кожен бажаючий може наочно побачити реальні здобутки та перспективи подальшої роботи у сфері охорони довкілля в контексті реалізації загальнодержавних та регіональних природоохоронних програм. У теперішній ситуації особливого значення набувають активізація та консолідація громадськості навколо екологічних проблем регіону, яка спостерігається останнім часом. Сподіваємось, що і черговий звіт стане не тільки джерелом екологічної інформації, але й спонукає замислитись над вразливістю нашого спільного дому-природи та збільшить кількість людей, які готові взяти на себе відповідальність за стан довкілля та змінювати його на краще.

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Запорізька область розташована на півдні Східноєвропейської рівнини на чорноземах у степовій зоні. Межує з Херсонською, Дніпропетровською та Донецькою областями, на півдні омивається більш ніж на 300 км водами Азовського моря. В межах обласного центру – міста Запоріжжя – розташований острів Хортиця – місце історичної Запорізької вольниці. Територія області складає 27,2 тис. км2, що становить 4,5 % території України. Територія Запорізької області розділена на два водозбірні басейни: басейн р. Дніпро та басейн Азовського моря. Гідрографічна мережа області представлена р. Дніпро – найбільшою водною артерією України, трьома середніми річками – Конка і Гайчур, що належать до басейну Дніпра, та Молочна, яка впадає в Азовське море, та 136 малими водотоками довжиною більше 10 км (за уточненими по результатах паспортизації даними). Ступінь розчленованості рельєфу гідрографічною мережею території області змінюється від помірного на схилах Приазовської височини до слабкої на південному заході. На території Михайлівського і Веселівського районів знаходиться безстічно-подова ділянка площею близько 2 тис. км2. На р. Дніпро в межах області розташовані Каховське та Дніпровське водосховища, в яких закумульовано 21,5 км3 води. На середніх та малих водотоках розташовані 28 водосховищ та 994 ставків з об'ємом води у них – 187,5 млн. м3. Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3/рік, стік р. Дніпро складає 53,0 км3/рік. Запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, становлять 118,9 млн.м3/рік, які розподілені вкрай нерівномірно по території області. Водні ресурси р. Дніпро є основним джерелом питного водопостачання міст Запоріжжя, Бердянськ, Приморськ, Вільнянськ, ряду сільських населених пунктів північних і південних районів області, водопостачання промислових підприємств області, зокрема гірничометалургійного комплексу (ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорожкокс» та інших) та енергетичної галузі (ВАТ «Запорізька АЕС» і Запорізька ТЕС). Крім того, гідроенергетичний потенціал р. Дніпро, який складає третину всього потенціалу Дніпровського каскаду водосховищ, використовується Дніпровською ГЕС, що дозволяє знімати пікові навантаження в енергосистемі. Використовується р. Дніпро для судноплавства, а також, як рекреаційний ресурс для відпочинку та оздоровлення населення. Басейн Азовського моря займає південь області і знаходиться у південно-західній частині Приазовської височини та східній частині 7

Причорноморської низини. Практично всі водотоки басейну, крім р. Молочна (середня ріка), відносяться до малих. Найбільшими серед них є річки Берда, Обіточна, Великий та Малий Утлюк. Басейн Азовського моря, зокрема його північна частина, має цінність як рибогосподарська та туристично-курортна зони. В області існують сприятливі умови існування багатьох видів тварин, серед яких є мисливські, такі як: дикий кабан, козуля, заєць - русак, лисиця, вовк, єнотовидний собака, ондатра. З метою збереження цінних видів флори та фауни на кінець 2009 року на території області створено 311 об’єктів природно-заповідного фонду, що складає від загальної площі – 2,6 %. Клімат регіону – помірно-континентальний, характеризується чітко означеною посушливістю, яка обумовлена пануванням на більшості території області сухих східних вітрів (на рік у середньому припадає 225 сонячних днів). Такі природні фактори Запорізької області сприяють розвитку сільського господарства, рекреації, курортів та туризму. За даними Запорізького обласного центру з гідрометеорології ознакою погодних умов 2009 року була переважно тепла погода. Найхолоднішим місяцем року був січень (середня місячна температура повітря – 3,9 С морозу), найтеплішим – липень (середня місячна температура +24,6 С). Порівняно з двома останніми роками 2009 рік видався не таким посушливим. Всього за 2009 рік кількість опадів дорівнювала 438-687 мм, що відповідає 93-138 % від річної норми.

Фото 1.1.1. Запоріжжя – земля за порогами 8

1.2. Соціальний та економічний розвиток області Область була утворена 10 січня 1939 року. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України i Східної Європи. Чисельність наявного населення області станом на 01.01.2010 року склала 1811,7 тис. осіб, з них 1391,6 тис. осіб (76,8 %) - міське, 420,1 тис. осіб (23,2 %) – сільське населення. Понад 43 % населення області (779,4 тис. осіб) мешкає у м.Запоріжжя, яке належить до індустріальних центрів та відіграє важливу роль у соціальноекономічному розвитку як області, так і держави в цілому. Запорізька область є одним з найбільш технологічно розвинених регіонів України із значним науково-технічним і виробничим потенціалом. Основу промисловості регіону складають металургійний та енергетичний комплекси. Регіон є також провідним центром вітчизняного авіадвигунобудування, виробництва трансформаторів та іншої високотехнологічної продукції, яка є фірмовим запорізьким знаком, маркою світового класу якості та надійності. Основна частка реалізованої продукції в звітному році припадала на металургійне виробництво (29,2 %), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води (18,3 %), машинобудування (25,9 %), виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (13,9 %) (табл. 1.2.1.). Таблиця 1.2.1. Структура реалізованої промислової продукції за видами діяльності (у відсотках) Види діяльності Промисловість Добувна промисловість, у т.ч.: добування корисних енергетичних

копалин,

крім

паливно-

Переробна промисловість, у т.ч.: виробництво харчових тютюнових виробів

продуктів,

напоїв

та

легка промисловість оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення хімічна та нафтохімічна промисловість виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів машинобудування

2006

2007

2008

2009*

100,0

1,6

2,3

2,4

1,6

2,3

2,4

79,7

80,2

83,6

79,3

8,6

8,0

9,4

13,9

0,4

0,3

0,1

0,0

0,5

0,4

0,6

3,9

3,7

4,3

3,9

2,5

2,2

2,1

2,6

2,4

2,1

2,6

37,9

34,5

33,1

29,2

22,5

27,7

31.3

25,9

Виробництво та розподілення електроенергії, газу 18,7 18,2 14,1 та води * – без урахування зміни підприємствами основного виду діяльності у 2009р.

18,3

У 2009 році економіка області розвивалась у складних умовах, які сформувалися під впливом негативних зовнішніх та внутрішніх чинників. Запорізька область належить до індустріальних регіонів, які зазнали найбільшого негативного впливу світової фінансово-економічної кризи. Обсяг промислового виробництва за 2009 рік скоротився на 31%. Падіння виробництва відбулося в усіх галузях, крім харчової промисловості. Найбільше скорочення виробництва зафіксовано у машинобудуванні - на 52 % та металургійному комплексі - майже на 29 %. Суттєво погіршився фінансово-економічний стан суб’єктів господарювання, загострилися проблеми підприємств державного сектору, передусім Запорізького титано-магнієвого комбінату, ДП «Кремнійполімер», ДП «Радіоприлад». Борги цих підприємств по заробітній платі, за спожиту електроенергію зросли у «геометричній прогресії». Найбільше скорочення виробництва зафіксовано у машинобудуванні. Основною причиною зменшення на 80,4 % обсягів випуску легкових та на 52,1 % вантажних автомобілів ЗАТ «ЗАЗ» є зниження купівельної спроможності населення, а також обсягів кредитування на придбання автомобілів. Виробництво апаратури електричної високовольтної скоротилося на 29,6%, апаратури електричної низьковольтної – на 18,9 %, трансформаторів електричних – на 57,5 %, реакторів електричних, котушок індуктивності та перетворювачів статичних електричних - на 41,6 %. За підсумками 2009 року у металургійному комплексі обсяг виробництва зменшився на 28,8 %. За звітний період підприємствами галузі вироблено сталі на 20,1 % менше, ніж за 2008 рік, феросплавів –на 42,3 % менше, металоконструкцій будівельних збірних –на 90,9 % менше. Відбувся спад виробництва на підприємствах іншої мінеральної продукції (на 33,5 % до рівня 2008 року), легкої промисловості (на 33,8 %), хімічної та нафтохімічної промисловості (на 28,8 %), з виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (на 23,3 %). Обсяг виробництва у добувній промисловості скоротився порівняно з 2008 роком на 17,7 %. В енергетичному комплексі області обсяг виробництва порівняно з минулим роком зменшився на 5,9 %. За звітний період вироблено 49709 млн. кВт годин електроенергії, що на 2,3 % менше, ніж за 2008 рік. В умовах тенденції росту цін на імпортований природний газ, одним із постійних джерел його економії на металургійних підприємствах м. Запоріжжя є використання вторинних енергоресурсів у вигляді доменного, коксового та феросплавного газів. Так, у 2009 році скорочення споживання природного газу на підприємствах чорної металургії (ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ “Запоріжкокс”) за рахунок використання штучних газів, які створюються під час основних технологічних процесів, склало 524,72 млн. м3, що на 131,14 млн. м3 менше порівняно з 2008 роком. 10

На підприємствах харчової та переробної промисловості, таких як ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ЗАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» та ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» виробництво пару за рахунок спалювання близько 64 тис. тонн лушпиння соняшнику дало можливість заощадити у 2009 році 28,099 млн. м3 природного газу. Протягом 2009 року промисловими підприємствами області реалізовано продукції на 21,2 % менше, ніж за 2008 рік. Позитивну динаміку збережено лише у харчовій промисловості, де приріст обсягу виробництва за 2009 рік склав 5,4 %. У будівельному секторі протягом року спостерігалася тенденція до скорочення обсягів будівельних робіт, в першу чергу, через значне подорожчання енергоносіїв, металопродукції, будівельних матеріалів, зменшення обсягу кредитування галузі. За 2009 рік у порівнянні з 2008 роком 79,6 % працюючих підприємств, що виконували будівельні роботи, знизили обсяги будівництва. За підсумками 2009 року обсяг будівельних робіт порівняно з 2008 роком скоротився на 50,9 %. За даними статистичного спостереження 1-екологічні витрати обсяг капітальних інвестицій на охорону навколишнього природного середовища в порівнянні з 2008 роком на знизився 27%, обсяг поточних витрат знизився на 3,5%. Таблиця 1.2.2. Показники соціально-економічного розвитку області № з/п 1 2 3 4 5

2005

2006

2007

2008

2009

Населення, тис. осіб 1861,0 1846,9 1832,9 1821,3 1811,7 Щільність, осіб на 1 км2 68 68 67 67 67 Валовий регіональний продукт (ВРП) 19968 24787 33158 42445 * області (номінальний), млн. грн. ВРП на душу населення, тис. грн. 10,7 13,4 18,1 23,3 * Капітальні інвестиції на охорону 84,232 139,086 319,309 471,452 304,966 навколишнього природного середовища: у фактичних цінах, млн. грн.** у % від загального обсягу капітальних 2,2 3,1 4,4 5,6 5,1 вкладень в області у % від ВРП 0,42 0,56 0,96 1,11 * * - на час підготовки доповіді дані відсутні ** - капітальні інвестиції на охорону навколишнього природного середовища за 2005-2008рр. наведені за даними статформи №2-інвестиції, за 2009р. – за даними форми 1-екологічні витрати ( у зв'язку із виключенням цього показника з форми №2-інвестиції за 2009р.).

В умовах економічного спаду у промисловості ситуація у сільському господарстві була більш стабільною. Валова продукція сільського господарства хоча і зменшилась на 12% (що пояснюється значною порівняльною базою 2008 року, коли було зібрано рекордні врожаї зерна і соняшнику), але урожай звітного року повністю забезпечує потреби області у продовольчому зерні, фуражу та посівному матеріалі. На 4% збільшилась валова продукція тваринництва.

Несприятлива структура промислового виробництва області з високою вагою сировинно-видобувних та найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості, яка сформувалася ще в 30-ті роки минулого століття, призвели до високого рівня забруднення поверхневих та підземних вод, повітря і накопичення великих обсягів відходів. У зв'язку зі зменшенням обсягів промислового виробництва у найбільш забруднюючих галузях техногенне навантаження в 2009 році дещо знизилося, проте за відсутності належного правового та економічного механізмів, які стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та ощадливе використання природних ресурсів, при збільшенні обсягів виробництва слід очікувати збільшення рівня забруднення та техногенного навантаження на довкілля.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами

тисячі тонн

Аналіз динаміки загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показав, що обсяги викидів в 2009 році порівняно з 2008 роком зменшились на 15,4 % (табл. 2.1.1.1.), (рис. 2.1.1.1). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Запорізькій області 450 400 350 300 250 200 150 100 50 0 2005

2006

2007

2008

2009

роки всього стаціонарними джерелами пересувними джерелами

Рис. 2.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по Запорізькій області У 2009 році за даними Головного управління статистики у Запорізькій області за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел звітувало 280 підприємств, що на 12 підприємств менше, ніж у 2008 році. Загальні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за рік становлять 280,5 тис. т, що на 51,2 тис. т менше, ніж у 2008 році, в тому числі: від стаціонарних джерел забруднення – 180,8 тис. т, що менше на 37,7 тис. т, ніж у 2008 році; від пересувних джерел викидів – 99,7 тис. т, що на 13,7 тис. т менше викидів попереднього року (див. табл. 2.1.1.1.).

Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т Роки 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. у тому числі Всього стаціонарними пересувними джерелами джерелами 270,2 231,2 39,0 383,4 262,0 121,4 378,8 258,1 120,7 347,6 231,6 116,0 331,7 218,3 113,4 280,5 180,8 99,7

Щільність викидів у розрахунку на 1 км2, кг 12300,0 14100,0 13900,0 12800,0 12200,0 10300,0

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг

Обсяг викидів на одиницю ВРП*

167,0 205,0 204,0 189,0 181,6 154,4

** 19,2 15,3 10,5 7,9 **

*обсяг викидів на одиницю ВРП вказані в т/млн. грн., **інформація відсутня, згідно із інформацією Головного управління статистики в Запорізькій області дані по величині номінального ВРП визначеного в поточних цінах його розрахунку на 2009 р. будуть відомі на кінець 2010 року.

У звітному році зменшились обсяги викидів забруднюючих речовин у розрахунку на душу населення і склали 154,4 кг, тоді як у 2008 році – 181,6 кг, у тому числі від стаціонарних джерел викидів – 99,5 кг проти 119,5 кг за 2008 рік (рис. 2.1.1.2). Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 особу по Запорізькій області 250

кг на 1 особу

200 150 100 50 0 2005

2006

2007

2008

2009

роки Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу

Рис. 2.1.1.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 особу по Запорізькій області У 2009 році щільність викидів від стаціонарних і пересувних джерел викидів зменшилась в порівнянні з минулим роком на 1900,0 кг на 1 км2, та склала 10300,0 кг на 1 км2 (рис. 2.1.1.3).

Динаміка щільності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 кв. км по Запорізькій області

кг на кв. км

15000 10000 5000 0 2005

2006

2007

2008

2009

роки Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км

Рис. 2.1.1.3. Динаміка щільності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розрахунку на 1 км2 по Запорізькій області 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області З року в рік основна частина забруднень потрапляє в атмосферу від підприємств міста Запоріжжя та міста Енергодар. У 2009 році викиди від підприємств цих міст склали приблизно 52,2 % (94,3 тис. т) та 43,8 % (79,2 тис. т) відповідно від загальної кількості. Аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в розрізі по населених пунктах показав зменшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел викидів у порівнянні з попереднім роком по наступних містах та районах: Веселівський (на 0,057 тис. т, або на 75,3 %), Приазовський (на 0,031 тис. т, або на 46,2 %), Михайлівський (на 0,032 тис. т, або на 31,2 %) та Приморський (на 0,016 тис. т, або на 26,7 %) райони, а також м. Запоріжжя (на 36,0 тис. т, або на 27,6 %) та м. Бердянськ (на 0,1 тис. т, або на 20,8 %). Поряд з цим у 11 районах області спостерігається збільшення викидів забруднюючих речовин: в основному – у Бердянському (на 0,249 тис. т, або на 1045,6 %), Оріхівському (на 0,081 тис. т, або на 66,1 %), Мелітопольському (на 0,123 тис. т, або на 50,8 %) у Токмацькому (на 0,038 тис. т, або на 28,3%) районах області (табл. 2.1.2.1.), за рахунок збільшення кількості підприємств, які були поставлені на державний облік та звітували за статистичною формою № 2-ТП (повітря).

Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис. т 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Всього, у т. ч.

231,2

261,9

258,1

231,6

218,3

180,8

м. Запоріжжя

135,5

153,9

149,5

147,5

130,4

94,3

м. Бердянськ

1,2

0,9

0,8

0,6

0,5

0,4

м. Мелітополь

2,7

1,3

1,2

1,3

0,9

м. Токмак

0,5

0,2

0,1

0,2

м. Енергодар

80,8

98,4

98,1

75,5

80,6

79,2

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по найпоширеніших речовинах в цілому по області та в розрізі населених пунктів наведена в додатку 1 до розділу 2.1.2. (рис. 2.1.2.1). Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районах та містах області за рік наведені в додатку 2 до розділу 2.1.2.

оксид вуглецю; 69,926 тис. тонн; 38,69 %

діоксид азоту; 24,199 тис. тонн; 13,39 %

пил; 15,494 тис. тонн; 8,57 %

діоксид сірки; 62,858 тис. тонн; 34,78 %

Рис. 2.1.2.1. Структура викидів основних забруднюючих речовин в атмосферне повітря Запорізької області

2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються підприємства чорної та кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування, на які припадає майже 94,0 % викидів від загальної кількості забруднюючих речовин по області (додаток до розділу 2.1.3.). Найбільшу кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу здійснюють 11 основних підприємств області, обсяги викидів яких за рік склали: СП Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» –79,2 тис. т (проти 79,5 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запоріжсталь» – 57,5 тис. т (проти 69,5 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – 19,5 тис. т (проти 28,0 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – 3,6 тис. т (проти 10,4 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» – 1,6 тис. т (проти 4,9 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запорожкокс» – 3,0 тис. т (проти 4,6 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Дніпроспецсталь» –1,6 тис. т (проти 3,1 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Український графіт» – 1,6 тис. т (проти 2,2 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запоріжвогнетрив» – 0,5 тис. т (проти 0,7 тис. т у 2008 р.); ВАТ «Запоріжсклофлюс» – 0,38 тис. т (проти 0,39 тис. т у 2008 р.); КП «Запорізький титано – магнієвий комбінат» – 0,6 тис. т (проти 0,9 тис. т у 2008 р.). Згідно із проведеним аналізом (див. додаток до розділу 2.1.3.), відмічається незначне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел порівняно з попереднім роком, а саме: ВАТ «Запоріжсталь» – за рахунок загального скорочення виробництва на 15,3 %, а саме: агломерату на 659914 тонн, чавуну на 551860 тонн, сталі на 664112 тонн та прокату: на 663110 тонн тонкого прокату та на 547323 тонн виробництва обтискного цеху; ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – за рахунок скорочення випуску продукції, а саме: алюмінію – сирцю – у зв’язку з консервацією 75 % потужності виробництва; ливарних сплавів – у зв’язку з консервацією ділянки № 2 литтєвого виробництва; глинозему – у зв’язку з зупинкою на консервацію глиноземного виробництва; поступовою зупинкою чотирьох котлів ТЕЦ та скорочення потужностей допоміжного виробництва; ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – за рахунок зменшення обсягів виробництва підприємства на 58 %;

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» - за рахунок зменшення обсягів виробництва карбіду кремнію на 14,368 тис. тонн та електрокорунду на 17,055 тис. тонн; ВАТ «Дніпроспецсталь» – за рахунок зменшення обсягів виробництва підприємства; ВАТ «Запорожкокс» – за рахунок зменшення обсягів виробництва коксу (6 %-го) на 430 тис. тонн, виведення з експлуатації коксової батареї № 1 та пекококсового відділення; ВАТ «Український графіт» – за рахунок скорочення обсягів випуску продукції на 30 %; ВАТ «Запоріжвогнетрив» – за рахунок зменшення обсягів виробництва на 30 %; ВАТ «Запоріжсклофлюс» – за рахунок зменшення обсягів виробництва склофлюсу, силікату натрію та скловиробів на 4 %; КП «Запорізький титано – магнієвий комбінат» – за рахунок зменшення обсягу виробництва губчастого титану та виконанню заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; СП Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» (м. Енергодар) – за рахунок зменшення обсягів виробництва електроенергії на 1336 млн. кВтч і, відповідно, зменшення використання твердого палива (вугілля) на 499 тис. тонн. Обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності наведені в таблиці 2.1.3.1 (рис. 2.1.3.1). Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів; 1,946 тис. тонн; Інші види економічної 1,08 % діяльності; 0,9 тис. тонн; 0,5 %

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; 82,451 тис. тонн; 45,62 %

Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення; 3,171 тис. тонн; Виробництво іншої 1,75 % неметалевої мінеральної продукції; 2,751 тис. тонн; 1,52 %

Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів; 83,947 тис. тонн; 46,44 %

Рис. 2.1.3.1. Структура викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по основним видам економічної діяльності Запорізької області

Таблиця 2.1.3.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Види економічної діяльності Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство: Рибальство, рибництво Промисловість: Добувна промисловість Переробна промисловість: Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічне виробництво Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Діяльність транспорту та зв’язку: Діяльність наземного транспорту Інші види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 280

тис. т

у % до 2008 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

180,751

82,8

645,54

0,775

201,1

70,416

189 12 146

178,656 0,940 95,376

98,8 91,2 72,5

78,359 653,261

1,946

93,1

67,114

3,171

66,9

1056,914

0,602

68,0

200,551

2,751

44,5

144,805

83,947

74,0

2623,348

0,126

61,7

7,438

82,451

98,2

2659,729

11 29 4 91

0,043 0,334 0,039 0,900

112,2 80,3 79,1 1,2

3,946 11,505 9,771

Обсяги викидів по регіону

2.2. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Запоріжжя – єдине місто в області, де проводяться дослідження стану атмосферного повітря по постам спостереження забруднення (ПСЗ). За даними міської СЕС екологічна ситуація в м. Запоріжжя залишається напруженою (фото 2.2.1). Якість атмосферного повітря, оцінюється згідно п. 8.16. «Санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» ДСП 201–97 за рівнем забруднення як «неприпустимий», а по ступені небезпеки – «помірковано небезпечним». Дані Запорізької міської СЕС щодо перевищення гранично – допустимих концентрацій по інгредієнтах на території житлової забудови м. Запоріжжя за рік наведені в таблиці 2.2.1.

Фото 2.2.1. Проммайданчик в житловій забудові м. Запоріжжя Таблиця 2.2.1. Перевищення ГДК по інгредієнтах на території житлової забудови м. Запоріжжі за 2009 рік №

Досліджувана речовина

Кількість досліджень, перевищуючих ГДК

Зважені речовини

1,5 ГДК – 409 проб

Сірковуглець

1,5 ГДК – 40 проб 2,0 ГДК – 56 проб 3,0 ГДК – 0 проба

2,8 ГДК – Заводський р-н, вул. Історична

Двоокис азоту

1,5 ГДК – 484 проб

2,5 ГДК – Ленінський р-н, вул. Єнісейська – Макаренко

Фенол

Сірководень

Фтористий водень

2,0 ГДК – 32 проб 1,5 ГДК – 232 проб 2,0 ГДК – 94 проб 2,5 ГДК – 21 проба 3,0 ГДК – 1 проба 1,5 ГДК – 119 проб 2,0 ГДК – 101 проб 1,5 ГДК – 50 проб 2,0 ГДК – 24 проб

Максимальні перевищення (долі ГДК, адреса) 1,7 ГДК – Ленінський р-н, вул. Рекордна – Верхня

3,0 ГДК – Орджонікідзевський р-н,, вул. Сталеварів 2,8 ГДК Заводський р-н, вул.. Дундича 2,25 ГДК – Ленінський р-н, вул. Єнісейська – Макаренко

Державною гідрометеорологічною службою спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводиться на 5 стаціонарних постах (табл. 2.2.2. та 2.2.3.) у м. Запоріжжя. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА в м. Запоріжжя наведений в таблиці 2.2.4. Частка перевищень (%) гранично – допустимих концентрацій під факелом викидів промпідприємств на території житлової забудови міста наведена в таблиці 2.2.5. Аналізуючи отримані дані, можна відзначити зменшення у звітному році забруднення атмосферного повітря в цілому порівняно з 2008 роком по пилу, двоокису азоту, фенолу, двоокису азоту, формальдегіду. 20

Таблиця 2.2.2. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі Речовина

Двоокис азоту Двоокис сірки Оксид азоту Оксид вуглецю Зважені речовини Розчинені сульфати Сірководень Фенол Формальдегід Фтористий водень Хлористий водень

Клас Кількіст Середньо-Середньонебез ь міст, річний добові -пеки охоплени вміст, ГДК х мг/м3 спостере 2 1 0,08 0,04 3 1 0,007 0,05 3 1 0,05 0,06 4 1 3 3

Макси- Максималь- мально ний разові вміст, ГДК мг/м3 0,39 0,057 0,20 4

0,085 0,5 0,4 5

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК 100 -

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК 100 -

0,1

0,15

0,7

0,5

100

0,01

0,03

2 2 2

1 1 1

0,002 0,004 0,005

0,003 0,003

0,021 0,023 0,017

0,008 0,01 0,035

100 100

100 100 -

0,003

0,005

0,016

0,02

0,04

0,2

0,25

0,2

100

Таблиця 2.2.3. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина

Місто

Середньо річна концентрація

Максимально разова середньорічна концентрацій

Двоокис азоту

Запоріжжя

1,9

4,6

Двоокис сірки

Запоріжжя

0,2

0,1

Оксид азоту

Запоріжжя

0,9

0,5

Оксид вуглецю

Запоріжжя

1,0

0,8

Зважені речовини

Запоріжжя

0,8

1,4

Розчинені сульфати

Запоріжжя

Сірководень

Запоріжжя

2,6

Фенол

Запоріжжя

1,3

2,3

Формальдегід

Запоріжжя

1,7

0,5

Фтористий водень

Запоріжжя

0,7

0,8

Хлористий водень

Запоріжжя

0,3

1,3

Таблиця 2.2.4. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА за 2009 рік Міста, (значення ІЗА) Запоріжжя, (8,86)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря Двооксид азоту, завислі речовини, оксид вуглецю, фенол, формальдегід

Таблиця 2.2.5. Частка перевищень (%) гранично – допустимих концентрацій в зоні житлової забудови безпосередньо під факелом викидів основного промвузла № з/п

Досліджувана речовина

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Зважені речовини

58,3

66,7

55,4

46,0

35,1

29,6

Сірковуглець

28,8

50,0

35,5

34,0

52,0

48,5

Двоокис азоту

36,6

48,0

50,5

35,0

37,4

38,1

Фенол

40,3

44,0

58,3

52,5

52,3

50,2

Сірководень

39,3

51,1

62,8

42,0

43,6

58,9

Фтористий водень

4,4

19,2

39,1

21,8

22,2

12,5

Сірчаний ангідрид

3,2

3,3

1,7

2.3. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Протягом року радіаційний стан на території Запорізької області залишався стабільним. За даними 7 пунктів станцій спостережень та лабораторного контролю потужність експозиційної дози гама випромінювання змінювалась у межах 8-18 мкр/год, що близько до природних рівнів (табл. 2.3.1.). Таблиця 2.3.1. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання Назва Метеостанції м. Запоріжжя м. Гуляйполе м. Кирилівка м. Пришиб м. Мелітополь м. Бердянськ м. Ботієво

Рівень природного фону (до аварії на ЧАЕС) 12 14 -

Гамма - фон, мкР / год Максимальні та мінімальні результати щоденних вимірювань ПЕД за період 1991-2008р.р. 5-20 7-19 8-15 8-22 6-18 6-16 5-17

Середній за 2009 рік 11 11 11 13 9 10 11

2.4. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Постановою КМУ від 04.03.2004 № 256 затверджено Програму припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 20042030 роки. Метою Програми є створення сприятливих правових, економічних, організаційних і технічних умов для припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин у 2004-2030 роках. В області відсутнє виробництво озоноруйнівних речовин. На підприємствах області озоноруйнівні речовини використовуються в холодильних установках технологічного призначення. 22

У 2009 році КП «Запорізький титано – магнієвий комбінат» виконано захід по заміні озононебезпечних хладогентів на озонобезпечні (табл. 2.4.1.). Таблиця 2.4.1. Впровадження заходів щодо переходу підприємств на використання озонобезпечних хладогентів у 2009 р. Назва підприємства

Адреса підприємства

Тип установки

Найменуванн я заходу

Стан виконання, %

Змінювач

1 КП «Запорізький титаномагнієвий комбінат»

69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18

Холодильна установка АКВ-16

Перехід на озонобезпечн ий хладогент

100

ГХФВ22

Рік виконання заміни на безпечний змінювач 7 2009

2.5. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття Забруднення атмосферного повітря є однією з багатьох причин, які можуть приводити до різних захворювань людини. Атмосферне повітря населених пунктів сьогодні вміщує різного роду інфекції, алергени, подразники й хімічні токсини, які можуть істотно обмежити тривалість життя й стати причиною хвороб. При вдиху найбільш сильно страждають від забрудненого повітря ніс, горло і легені. Сьогодні різними хімічними речовинами забруднено не тільки атмосферне повітря, а також їжа та вода. Отруйні хімічні речовини, які потрапляють до організму людини, включають такі токсини, як пестициди, бенз(а)пірен, органічний фосфат, діоксин, арсен, кадмій, ртуть та інші. Велика кількість цих та інших забруднюючих речовин та сполук в атмосферному повітрі може стати однією із причин такого важкого захворювання, як рак. На теперішній час концентрації шкідливих речовин не досягають екстремальних значень (у п’ять разів вище гранично-припустимої й більше), що реєструвалися в області до 1990 року. Однак, і існуючий по області рівень забруднення атмосферного повітря є критичним, і може призвести до росту числа хронічних захворювань і негативних тенденцій демографічних показників населення. Згідно із інформацією, наданою міською СЕС, на тлі неблагополучної демографічної ситуації залишається високим рівень неінфекційної захворюваності. Аналіз даних за останні 5 років свідчить про наявність тенденції до росту захворюваності як у випадках, так і по поширеності. Так, захворюваність дорослого населення підвищилася хворобами крові й кровотворних органів, хворобами очей, гіпертонічною хворобою, хворобами вуха й сосцевидного відростка, злоякісними новоутвореннями і ін. Продовжує погіршуватися стан здоров'я дитячого населення. Відсоток здорових дітей становить менше 50. У структурі загальної захворюваності 23

дитячого населення, як і раніше, провідне місце займають хвороби органів дихання, на їхню частку доводиться дві третини від загальної захворюваності. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Згідно із даними Головного управління статистики у Запорізькій області у цілому по регіону у 2009 році виконано 11 заходів з метою зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та парникових заходів, завдяки чому викиди зменшились на 0,0346 тис. т. Основна частина - 5 повітряохоронних заходів виконана на підприємствах м. Запоріжжя з фактичним ефектом 0,0269 тис. т. (табл. 2.6.1.). Таблиця 2.6.1. Впровадження заходів з метою зменшення викидів забруднюючих речовин по районам та містам Запорізької області у 2009 році Кількість заходів, одиниць

1 Запорізька область м. Запоріжжя м. Бердянськ м. Мелітополь Куйбишевський район

2 11 5 2 3 1

Обсяг витрат на проведення заходів, тис. грн. 3 1722,3 1375,3 249,0 81,2 16,8

Фактично виконано з початку виконання заходу, тис. грн. 4 1816,7 1469,6 249,0 81,2 16,9

Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та парникових газів після впровадження заходу, т \ рік очікуване фактичне 5 6 34,565 34,572 26,896 26,896 5,588 5,595 1,521 1,521 0,560 0,560

На теперішній час в регіоні діє Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. У найбільш техногенно–навантажених містах області – м. Запоріжжя та м. Енергодар розроблені та діють міські програми, в яких передбачені природоохоронні заходи. Згідно із Програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки м. Запоріжжя на 2009 рік передбачалося завершення виконання 2 природоохоронних заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з очікуваним зниженням викидів на 290,0 т/рік, а саме: ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Електротермічний цех. «Реконструкція газоочисток руднотермічних печей кремнію №1, № 2 з будівництвом рукавних фільтрів типу ФРІР». На сьогоднішній день печі з виробництва кремнію виведені з експлуатації (Наказ по підприємству від 17.10.2006 № 688, по печі РТП №1 та від 21.06.2006 № 426, по печі РТП № 2); ВАТ «Запорізький абразивний комбінат». Цех плавки нормального електрокорунду. «Реконструкція газоочистки печей плавки електрокорунду 24

(джерело 225) з впровадженням комплексу технологічних заходів». На сьогоднішній день захід виконано по електрофільтру № 2 (піч № 2). Фактичне зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виконання заходу складає 100,0 т/рік. На виконання заходу підприємством витрачено близько 1700 тис. грн. власних коштів. У І кварталі 2009 року ВАТ «Запорізький завод феросплавів» закінчено виконання природоохоронного заходу «Цех № 3, ділянка випалу вапняку. Реконструкція системи аспірації». Очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виконання заходу складає 0,033 тис. т/рік, фактичне – 0,4167 тис. т/рік. На виконання заходу підприємством витрачено близько 16,0 млн. грн. власних коштів. В 2009 році продовжувалось виконання 5 повітряохоронних заходів за рахунок власних коштів підприємств. На реалізацію заходів було заплановано понад 191,6 млн. грн. власних коштів підприємств, профінансовано – 183,8 млн. грн. За підсумками року стан готовності повітряохоронних заходів, які виконувалися основними підприємствами–забруднювачами, наступний: ВАТ «Запоріжсталь» – «Агломераційний цех. Модернізація мокрих газоочисток № 1-5» (в 2009 році захід виконувався по агломашині № 1). Очікуване зменшення викидів пилу в атмосферне повітря після завершення заходу - на 240 т/рік та SO2 -206 т/рік. За 2009 рік підприємство витратило 17,9 млн. грн. Готовність заходу – 8,4 %. ВАТ «Запоріжсталь» – «Прокатне виробництво. Переведення травильних ліній ЦХП-1 на солянокисле травлення з будівництвом аспіраційних установок». Очікуване зменшення викидів пару сірчаної кислоти в атмосферне повітря на 75,0 т/рік. В 2009 році підприємство витратило 3,3 млн. грн. Готовність заходу – 36,4 %. ВАТ «Запоріжсталь». «Мартенівське виробництво. Заміна мартенівського засобу виробництва сталі на конвертерне. Виведення із виробництва мартенівських печей і спорудження трьох конвертерів ємністю 250 т». Очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин: вуглецю оксиду; сірки діоксиду; азоту діоксиду; бенз(а)пірену на 6636,7 т/рік. За 2009 рік підприємство витратило 157,3 млн. грн. Готовність заходу – 4,7 %. ВАТ «Запорожкокс». «Вуглепідготовчий цех. Будівництво комплексу коксової батареї № 6 (склад вугілля з 8-ми силосів)». Очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 50,0 т/рік Запланований на 2009 рік обсяг витрат складає 6,2 млн. грн. За 2009 рік на виконання заходу фактично витрачено 4,0 млн. грн., що складає 65 % від запланованого на рік. Готовність заходу – 80 %. ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – «Цех № 4, печі №№ 31-38. Технічне переозброєння. Реконструкція печей та газоочисток». Очікуване зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 256,1 т/рік. В 2009 році підприємство витратило 1,1 млн. грн., що складає 100 % від запланованого. Готовність заходу – 100 %. 25

3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання З метою пом’якшення наслідків зміни клімату, виконання Україною своїх зобов’язань як Сторони Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, в області ведеться робота щодо впровадження проектів (заходів), реалізація яких супроводжується скороченням викидів парникових газів за рахунок залучення механізму спільного впровадження, передбаченого положеннями Кіотського протоколу. Впровадження цих заходів спрямоване на зменшення негативного впливу глобальних екологічних проблем на стан екологічної безпеки регіону, впровадження у виробництво сучасних, екологічно безпечних, ресурсо – та енергозберігаючих технологій і збільшення інвестицій в природоохоронну сферу. Підприємства області в 2009 році виконували наступні заходи по зменшенню викидів парникових газів: ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод»: – ізоляція пресформ цеху пластмас та трубопроводів охолодженої води цеху пластмас та арматурного цеху теплоізоляційною термостійкою фарбою типу «Моutrical»; – ізоляція печей та воздухопроводів цеху фарбування теплоізоляційною термостійкою фарбою типу «Моutrical»; – оперативний контроль за споживанням та використанням тепло ресурсів та впровадження системи обліку енергоносіїв у госпрозрахункових підрозділах; – зниження витрат теплоносіїв за рахунок вторинного використання тепла від допалювача газів дільниці фарбування пластмасових виробів для підігріву гарячої води; – зниження витрати теплоносіїв за рахунок відключення обладнання на лінії «Металік» цеху фарбування; – зниження витрат теплоносіїв за рахунок модернізації лінії металізації на дільниці металопокриття арматурного виробництва. Після виконання вищезазначених заходів підприємство ЗАТ з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод» скоротив споживання природного газу на 455,33 тис. м3. Концерн «Міські теплові мережі»: – установка теплоутилізатору за котлом ПТВМ-30М № 4; – установка поверхневих конденсаційних теплоутилізаторів потужністю 7,74 МВт за котлами ТВГ-8; – установка за котлами типу ПТВМ-30 автоматичних стаціонарних газоаналізаторів ОКСИ5С-О2 /СО; – установка теплоутилізаторів за котлами ТВГ-8 № 1-5. ВАТ «Запоріжсталь»: – вдування пиловугільного палива в доменному виробництві. Захід виконано 27

на 90 %, проведено закупівлю, поставку та монтаж технологічного обладнання та його вузлів. Термін виконання заходу - 2010 рік. ВАТ «Запорізький завод феросплавів» продовжує виконання наступних заходів по зменшенню викидів парникових газів: – відбір тепла від розливочних машин цеху № 1 для підігріву води на побутові потреби; – заміна існуючих освітлюючих приладів на енергозберігаючі по всій території заводу; – встановлення частотних перетворювачів (ПЧ) на 5 електроприводах вентиляторів ВГ-70 н/ст. № 2. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів підприємствами Запорізької області представлено в додатку до розділу 3.1. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів На виконання зобов’язань, прийнятих Україною після підпису Кіотського протоколу, Держуправлінням проводиться державний облік викидів парникових газів, а саме: діоксиду вуглецю, закису азоту, метану, гексафториду сірки, гідрофторвуглецю, перфторвуглецю. Інвентаризація викидів парникових газів на національному та регіональному рівнях виконується згідно з керівними методиками, розробленими Міжурядовою групою експертів по зміні клімату. На території області найбільша частка викидів парникових газів припадає на вуглекислий газ. В 2009 році викиди парникових газів становили 14,4 млн. т СО2–екв., що на 3,0 млн. т СО2–екв. менше, ніж у 2008 році. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Питання адаптації до зміни клімату займають на сьогоднішній день одне з ключових місць. До першочергових адаптаційних заходів для різних секторів економіки (сільське та водне господарство, енергетика, будівництво) та у сфері охорони здоров`я на регіональному рівні належать: звітність як негативних, так і позитивних наслідків кліматичних змін з тим, щоб адаптаційні заходи сприяли зниженню втрат від одних та збільшенню ефекту від інших; проведення макроекономічної оцінки наслідків зміни клімату та адаптаційних заходів для різних регіонів; раннє виявлення та прогнозування; визначення пріоритетності адаптаційних заходів при розробці державних та регіональних стратегій розвитку. В Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року однією з пріоритетних операційних цілей визначено «Зменшення емісії парникових газів». 28

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Водний фонд Запорізької області складають ріка Дніпро, розташовані на ній Каховське та Дніпровське водосховища з об'ємами води в них відповідно 18,2 і 3,3 км3, 136 малих та середніх річок (довжиною більше 10 км) загальною довжиною 2013 км, 28 водосховищ на них із загальним об'ємом води 97,6 млн.м3 та 994 ставків загальним об’ємом 89,9 млн.м3. Середній багаторічний об’єм поверхневого стоку, що формується на території області, сягає 0,5 км3/рік, стік р. Дніпро – 53,0 км3/рік. Фактична водність малих і середніх річок області у 2007–2009 роках була дещо нижчою від норми і в основному визначалась природними факторами. Експлуатаційні запаси прісних підземних вод по 9 розвіданих родовищах, придатних для питного водопостачання, становлять 107,0 млн.м3/рік (293,2 тис. м3/добу). Загальний обсяг забору води за звітний рік склав 1035,0 млн. м3, що на 279,0 млн. м3 або на 21,2 % менше у порівнянні з 2008 роком. Відповідно, використання води також скоротилося на 279,0 млн. м3 та склало 1007,0 млн. м3. Скорочення забору та використання води пояснюється зниженням на 1266,905 тис. МВтч виробництва електроенергії, за рахунок чого на 250,2 млн. м3 скоротився забір та використання води Запорізькою ТЕС, яка працює на прямотоці. В результаті підвищення дієвості економічних важелів регулювання водокористування, впровадження водозберігаючих технологій та зменшення обсягів виробництва промисловими підприємствами на 8,76 млн. м3 скоротився обсяг забору води КП «Водоканал» м. Запоріжжя та на 16,3 млн. м3 – ВАТ «Запоріжсталь». Динаміка загальних обсягів забору і використання води та окремо підземних вод, а також водовідведення наведена в таблиці 4.1.1 та відображена на рисунках 4.1.1, 4.1.2. Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води, млн.м3 Показники

1990

2000

2005

2007

2008

2009

Забрано води з природних водних об’єктів – всього

4699,0

1815,2

1115,0

1489,3

1314,0

1035,0

Спожито свіжої води (включаючи морську), з неї на

4598,0

1702,0

1076,0

1464,0

1286,0

1007,0

виробничі потреби

3603,0

1362,0

864,3

1244,5

1093,0

821,6

Побутово-питні потреби

226,0

175,0

138,3

128,6

119,6

109,6

зрошення

690,0

137,5

34,1

52,6

37,5

36,92

сільськогосподарські потреби

82,0

25,8

4,9

4,00

3,8

3,72

Ставково-рибне господарство

8,3

44,1

33,8

31,6

34,08

Втрати води при транспортуванні

95,0

80,0

70,8

75,5

68,5

68,93

Загальне водовідведення, з нього

3671,0

1411,0

886,9

1198,3

1061,0

761,6

у тому числі для використання

у поверхневі водні об’єкти

3587,0

1385,4

863,7

1172,5

1038,7

738,64

забруднених зворотних вод

168,0

299,4

498,0

482,3

378,3

82,83

з них без очищення

61,0

76,9

346,00

339,3

246,5

14,61

нормативно очищених

161,0

4,0

17,9

11,6

16,6

60,01

нормативно чистих без очистки

3258,0

1082,0

347,7

678,7

643,8

595,8

Обсяг оборотної та послідовно використаної води

7339,0

9995,7

10021,0

10387,4

9507,0

10093, 6

Частка оборотної та послідовно використаної води %

61,5

86,2

90,2

93,9

94,4

94,8

Потужність очисних споруд

437,0

383,7

366,1

374,7

407,8

414,1

у тому числі

Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаного Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів

1600

1489 1464

1400 1200

1314 1286 1172.5 1115 1095 1135

1101

1038.7

1035 1007

млн.куб.м

1000 863.7

857.3

800

738.6

600

498.05

482.3

457.1

378.3

400 200

82.8

0 2005

2006

2007

2008

2009

роки Забір води з природних водних об'єктів Скинуто зворотних вод у водні об'єкти

Використання води Скинуто забруднених зворотних вод у водні об'єкти

Рис. 4.1.1. Обсяги забору, використання води з природних водних об’єктів та скидання зворотних вод

70 60

58.3 55.32

54.84

53.07

50.5

50 млн.куб.м

42.18 40 33.32

32.28

34.39

31.68

30 20 10 0 2005

2006

2007

2008

2009

роки Забір підземних вод

Використання підземних вод

Рис. 4.1.2. Обсяги забору і використання підземних вод Основним джерелом водопостачання є р. Дніпро – обсяг забору води досяг 98,2 % від загального по області. Дані про обсяги забору і використання води та скидання зворотних вод по басейнах р. Дніпро і його притоків та річок Приазов’я приведені в табл. 4.1.2. Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води, млн. м3 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 19,22 1,188 0,402 1,039 0,115 11,52 1,251 1016,0 244,3

Використано води

Азовське море р. Великий Утлюк р. Берда р. Дому зла р. Корсак р. Лозу ватка р. Малий Утлюк р. Молочна р. Обіточна Чорне море р. Дніпро верхній б’єф р. Дніпро нижий б’єф 773,4 р. Конка 9,06 р. М.Московка 0,001 р. Верхня Терса 0,057 р. Гайчур 1,397 р. Кам’янка 0,267 р. Сухі Яли 0,150 Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної водних ресурсів

15,75 0,927 0,354 1,042 0,115 8,926 1,191 990,8 199,7

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 13,24 5,083 1,61 0,16 0,011 0,011 0,018 0,018 0,037 0,037 5,734 4,835

792,6 8,924 0,001 0,075 1,226 0,227 0,144 звітності, виконаного

725,4,0 24,76

77,74 10,07

700,6 67,68 8,074 0,605 1,689 1,150 0,058 0,091 0,091 Запорізьким регіональним управлінням

Важливим джерелом водопостачання якісною питною водою є підземні води, забір яких у 2009 році склав 50,5 млн. м3. Дані щодо забору, використання води та відведення зворотних вод по галузях економіки за звітний рік наведені в таблиці 4.2.2.1. Найбільш водоємними галузями економіки області є електроенергетика – використано 677,0 млн. м3 води, що складає 67,2 % загального обсягу використаної води, металургія – відповідно 117,056 млн. м3 і 11,6 %, та житлово-комунальний сектор – відповідно 94,461 млн. м3 та 9,4 %. За рахунок експлуатації систем оборотного та повторно-послідовного водопостачання зекономлено 10093,6 млн. м3 води. Економія свіжої води у звітному році склала 94,76 %. (табл.4.1.3). Високий відсоток використання води в системах оборотного та повторно-послідовного водопостачання є показником ефективної роботи в напрямку економії водних ресурсів, а також зниження техногенного навантаження на навколишнє природне середовище. Таблиця 4.1.3. Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водоспоживання, млн. м3 Рік 1 2007

2008

2009

Галузь економіки 2 Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області: Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області: Промисловість Сільське госп. Комунгосп Разом по області:

Оборотне

Повторно-послідовне

3 9890,0 9890,0 9047,0 0,004 4,56 9051,56 9584,0 3,963 9588,0

4 495,7 1,49 0,19 497,38 453,8 0,87 0,19 455,46 504,1 0,624 0,886 505,6

Безповоротне водоспоживання 5 -227,40 78,45 24,95 -124,00 -164,5 57,2 23,60 -83,28 -187,1 59,52 27,1 -99,99

Економія свіжої води, % 6 94,21 12,11 106,32 94,73 7,59 18,00 94,42 95,03 4,17 19,11 94,76

4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти Сучасний стан поверхневих водних об’єктів області формується під антропогенним впливом суб’єктів господарювання. Обсяг скидання зворотних вод у водні об’єкти склав 738,64 млн. м3, що на 300,1 млн. м3 менше, ніж у 2008 році, з них 82,83 млн. м3 забруднених, що на 295,5 млн. м3 менше, ніж у 2008 році. Зменшення загального обсягу скидання зворотних вод пояснюється скороченням забору та використання води СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» та ВП Запорізька АЕС. 32

Суттєво (на 67,55 млн. м3) скоротили скидання забруднених зворотних вод 4 найбільші забруднювачі водних об’єктів області, якими скинуто 89 % загального по області обсягу, а саме: ВАТ «Запоріжсталь», КП «Водоканал» м. Запоріжжя, КП «Водоканал» м. Мелітополь, ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Скорочення обсягів скидання забруднених зворотних вод досягнуті внаслідок впровадження в області ряду важливих водоохоронних заходів, направлених на попередження забруднення водних об’єктів, підвищення дієвості економічних важелів регулювання водокористування, а також спаду виробництва. Зокрема, практично вирішена головна екологічна проблема, що мала місце впродовж багатьох років – забруднення р. Дніпро неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами КП «Водоканал» м. Запоріжжя від лівобережної частини міста. Після введення в експлуатацію першого пускового комплексу об’єкту «Розширення та реконструкція центральних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя» каналізаційні стічні води в повному обсязі близько 150 - 170 тис. м3/добу проходять повний цикл біологічної очистки. Вміст забруднюючих речовин у зворотних водах після очищення скоротився по зважених речовинах – в 6 разів, по азоту амонійному – в 10 разів, по біологічному споживанню кисню (БСК5) – більше, ніж в 5 разів. На території Запорізької області нараховується 177 одиниць очисних споруд, у тому числі: механічної очистки – 77, біологічної очистки – 55, фізико-хімічної очистки – 45. Загальний обсяг зворотних вод, що потребували очищення, склав 142,8 млн. м3, з них 60,01 млн. м3 (42,0%) пройшли очищення на очисних спорудах до нормативних вимог, 68,2 млн.м3 (47,7%) відведено недостатньо 3 очищених, а 14,6 млн.м (10,2 %) відведені до водних об’єктів забрудненими без очищення. Дані про обсяги скидання зворотних вод по типах очищення наведені у таблиці 4.2.1.1. Причиною неякісної очистки зворотних вод є застарілі технології очищення стічних вод, фізична та моральна зношеність обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів, відсутність дієвих економічних стимулів для будівництва нових очисних споруд в промисловому секторі, відсутність коштів на оновлення, розширення та підтримання в належному стані очисних споруд в житлово-комунальному господарстві. Надходження забруднюючих речовин із зворотними водами до водних об’єктів склало 49,363 тис. т, що на 10,97 тис. т менше, ніж у 2008 році.

Таблиця 4.2.1.1. Типи очищення зворотних вод, млн. м3 Рік

1 2007

2008

2009

Водний об’єкт

2 Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області Басейн Азовського моря Басейн Чорного моря Разом по області

Скинуто разом

3 32,03 1162,00 1194,03 32,73 1029,00 1061,73 32,78 728,9 761,6

Нормативно очищених на очисних спорудах Разом

Біол. очистка

Фіз.-хім. очистка

Механ. очистка

4 10,83 0,72 11,55 6,42 10,15 16,57 6,310 53,70 60,01

5 10,79 0,36 11,15 6,39 9,74 16,13 6,307 53,29 59,597

6 0,00 0,00 0,153 0,153

7 0,04 0,36 0,40 0,03 0,40 0,43 0,002 0,264 0,266

Потужність очисних споруд Разом в т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9 51,57 49,49 323,13 320,91 374,7 370,50 50,70 48,91 361,40 358,89 412,1 407,80 50,71 48,912 367,49 365,188 418,20 414,1

Основними складовими забруднення в стічних водах були: зважені речовини, хлориди, сульфати, фосфати, азот амонійний, нітрати, нітрити, нафтопродукти, ХСК, роданіди, феноли, фториди, магній, кальцій, натрій, залізо, мідь, нікель, цинк. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Всього в Запорізькій області нараховується 218 водокористувачів, що здійснюють скидання зворотних вод до водних об’єктів, включаючи дренажні та зливові води. У 2008 та 2007 роках було відповідно 229 та 227 таких водокористувачів. Зменшення їх числа відбулося в основному за рахунок припинення скиду дренажних вод при зрошенні сільгоспугідь, реформування галузей економіки та комунгоспів, які експлуатують системи місцевої каналізації. За інформацією Запорізького регіонального управління водних ресурсів нараховувалось 111 суб’єктів господарської діяльності, що здійснювали скид промислових та госппобутових зворотних вод у природні водні об'єкти. У 2008 році на обліку знаходилось 113 таких водокористувачів. Впродовж року скидання забруднених стічних вод у поверхневі водні об’єкти області здійснювали 60 підприємств проти 78 у попередньому році. Найбільшими забруднювачами водних об’єктів області, як і в попередні роки, залишаються промислові об’єкти чорної і кольорової металургії та житлово-комунальний сектор. Підприємствами цих галузей скинуто до водних об’єктів відповідно 62,43 млн. м3 та 17,34 млн. м3 забруднених зворотних вод, що менше в порівнянні з 2008 роком на 69,30 млн. м3 . Дані про водовідведення підприємствами різних галузей наведені в таблиці 4.2.2.1. 34

У зв’язку з відсутністю очисних споруд значну небезпеку для стану навколишнього природного середовища становлять об'єкти Управління державного Департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області. П’ять колоній Департаменту, що розташовані на території області, не облаштовані ефективно функціонуючими очисними спорудами стічних вод, або вони зовсім відсутні. Таблиця 4.2.2.1. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки, млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

З неї на:

Використано води

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти Всього у тому числі з них без забруднених очищення

виробничі потреби

677,0 117,056 0,218

побутовопитні потреби 1,365 11,376 0,96

675,7 105,64 0,122

563,1 72,749 0,008

62,428 0,008

4,035 0,008

8,365 94,461

2,353 75,512

6,012 18,56

2,710 82,651

1,136 17,341

0,089 8,893

98,68 5,957 1,030 0,57

16,51 0,307 0,713 0,274

9,29 4,49 0,317 0,296

16,45 0,141 0,074 0,303

1,278 0,065 0,073 0,259

1,253 0,001 0,003 0,248

3,663 1007,0

1,394 109,9

1,173 821,6

0,414 738,6

0,242 82,83

0,080 14,61

Перелік основних забруднювачів водних об’єктів наведено у таблиці 4.2.2.2. Таблиця 4.2.2.2. Перелік основних водокористувачів – забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів Рік 1 2009

Об’єм скидання, млн.м3

Відомcтво

Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

2 Мінпромполітики України Мінжитлокомунгосп України Мінпромполітики України

3 ВАТ “Запоріжсталь” та інші підприємства КП “Водоканал” м.Запоріжжя

4 р. Дніпро

Разом 5 67,69

НО 6

НДО 7 57,81

р. Дніпро

66,69

8,818

р. М.Московка

0,913

0,025-

0,883

Мінпромполітики України

ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”

р. Дніпро

2,932

Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України

ГКП ВКТ «Міськводоканал» м.Пологи КП “ВК Тепловодоканал ” м. Енергодар

р. Конка

0,603

0,003

0,288

Каховське водосховище

1,803

0,03

1,773

Мінпромполітики України

КП “Запорізький титаномагнієвий комбінат”

р. Дніпро

1,557

0,972

0,585

ВАТ “Мотор-Січ” м. Запоріжжя

Мінжитлокомунгосп України Мінжитлокомунгосп України

КП “Дніпрорудненський водоканал” КП “Водоканал” м. Мелітополь

Каховське водосховище р. Молочна

1,087

4,301

147,576

12,78

66,727

Разом Таблиця заповнена за даними узагальнення статистичної звітності, виконаного Запорізьким регіональним управлінням водних ресурс

4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Державний моніторинг екологічного стану поверхневих водних об’єктів на території області здійснюють Запорізький обласний центр по гідрометеорології, Запорізьке регіональне управління водних ресурсів, Запорізьке обласне виробниче управління меліорації та водного господарства, Державна екологічна інспекція в Запорізькій області, підрозділи санепідемстанції, підприємства житлово-комунального господарства. Дані спостережень суб’єктів державного моніторингу вод свідчать, що показники якості води як р. Дніпро, Дніпровського і Каховського водосховищ, так середніх і малих водотоків залишались стабільними. Випадків надзвичайно високих рівнів забруднення в минулому році не зафіксовано. В звітному році відділом державного аналітичного контролю Державної екологічної інспекції в Запорізькій області проводився відбір проб води для хімічних аналізів на Дніпровському і Каховському водосховищах та 4-х середніх річках області. Згідно затвердженої програми було відібрано 164 проби води з поверхневих водних об’єктів у 27 створах, виконано 4785 визначень. За результатами аналізів хімічні показники води Дніпровського та Каховського водосховищ знаходились в межах допустимих концентрацій, помітного погіршення якості води не спостерігалося. Екстремально високих рівнів забруднення водних об’єктів не зафіксовано. Тенденцій до суттєвого погіршення якості води малих річок також не спостерігається, хоча загальний екологічний їх стан викликає занепокоєння в результаті забруднення стічними водами, замулення русел, зменшення водності через надмірну розораність і дуже низьку залісеність і залуженість їх водозборів. Практично невивченими є донні відклади в руслі Дніпра та його водосховищ, а також процеси вторинного забруднення води в результаті вимивання забруднюючих речовин з накопичених раніше відкладів. Державний заклад «Запорізька обласна санітарно-епідеміологічна станція» (надалі – ОблСЕС) здійснює лабораторний контроль за санітарним станом поверхневих водойм І категорії (р. Дніпро, р. Берда, канал Р-9), які є поверхневими джерелами централізованого водопостачання населення, у 49 постійних створах спостереження. На санітарно-хімічні показники 36

досліджено 505 проб, з них не відповідають гігієнічним нормативам 36 проб (7,1 %, у 2008 р. – 9,0 %). Для контролю води водойм ІІ категорії (малі річки, ставки) ОблСЕС було встановлено 69 точок відбору. Було досліджено 263 проби на санітарнохімічні показники, з них не відповідають гігієнічним нормативам 141 проби (53,8 %, у 2008 р. – 48,6 %). Вода Азовського моря досліджувалась у 39 постійних точках в зонах рекреації і відпочинку населення. Відібрано для дослідження на санітарнохімічні показники 401 пробу морської води, з них 194 проби не відповідають гігієнічним нормативам (45,8%, у 2008 р. – 48,1%). 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів Антропогенні зміни гідрологічного, гідротермічного і гідрохімічного режиму р. Дніпро призвели до того, що різноманітність фітопланктону значно зменшилась. В теплий період року спостерігається повне домінування синьо-зелених та зелених водоростей – це інтенсивне «цвітіння» води, яка стає абсолютно непридатною для питного водопостачання. Існуючі споруди водопідготовки в літній період працюють з перевантаженням через проведення додаткових промивок фільтрів з метою досягнення необхідних показників якості води перед подачею в мережі водопостачання населених пунктів. Після відмирання водоростей і в процесі їх гниття в воді Дніпровського та Каховського водосховищ різко зменшується вміст розчиненого кисню, зростає забруднення біогенними речовинами. За результатами досліджень Інституту рибного господарства Української Академії аграрних наук верхня частина Каховського водосховища є найпродуктивнішою за розвитком фіто- та зоопланктону. У попередні роки досліджень (1990-1995 рр.) біомаса фітопланктону зазнавала досить значних коливань (від 19,6 до 70,2 г/м3), при домінуванні синьозелених водоростей, які складали до 53% загальної біомаси фітопланктону. У подальшому відмічено досить значне зниження біомаси синьо-зелених водоростей до 2,64 та 4,74 г/м3 відповідно. Поряд з цим, зростала значимість зелених водоростей. Так у 1994 році їх біомаса становила 3,34 г/м3, а у 19982002 роках – 27,73г/м3, що складало більшу частку загальної біомаси. Вегетація діатомових водоростей під час спостережень також була на високому рівні. Біомаса цієї групи коливалась в межах 4,83-6,30 г/м3, що складало 10-20 % загальної біомаси. Упродовж останньої п’ятирічки біомаса синьо-зелених водоростей не перевищувала 5 г/м3 (окрім 1998 р. – 11,38 г/м3). У цілому можна констатувати, що Каховське водосховище має великі потенційні можливості. За рахунок продукції фітопланктону можливо забезпечити потенційний приріст іхтіомаси планктонофагів у 62-112 тис. т, у тому числі за рахунок верхньої частини – 30-50 тис. т. Загальна біомаса зоопланктону Каховського водосховища в останні роки коливалась в межах 0,9-2 г/м3. Спостерігається характерне для водойм з 37

закритою вершиною нарощування біомаси від вершини до пониззя. Тобто найбільш продуктивною є верхня частина з біомасою до 3 г/м3, при чисельності 70 тис.екз/м3. Аналіз показників розвитку основних груп гідробіонтів та особливостей гідрохімічного режиму свідчить, що у Каховському водосховищі має місце інтенсивне утворення первинної продукції у порівнянні з продуктивністю більш високих трофічних рівнів. Ситуація погіршується значним органічним забрудненням верхньої частини водосховища. Так, вміст органічних речовин в літній період становить за перманганатною окислюваністю 14,0-18,9 мгО2/л (допустиме значення – до 10 мгО2/л), біхроматною – 34,9-47,1 мгО2/л (допустиме значення – 30 мгО2/л). Розкладення органічних речовин супроводжується інтенсивним споживанням кисню, внаслідок чого виникають заморні явища. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію На мікробіологічні показники ОблСЕС досліджено 836 проб води, відібраних у 49 постійних створах спостереження на водоймах І категорії (р. Дніпро, Берда, канал Р-9), які є поверхневими джерелами централізованого водопостачання населення. Встановлено, що результати визначень у 25 пробах (2,9 % від загального числа відібраних проб) не відповідають санітарним вимогам (у 2008 р. – 6,3%). Для контролю води водойм ІІ категорії на мікробіологічні показники (малі річки, ставки) ОблСЕС було встановлено 69 точок відбору, досліджено 650 проб, з них не відповідають санітарним нормам 50 проб (7,6%, у 2008 р. – 8,4%). За мікробіологічними показниками питома вага нестандартних проб збільшилась на 1,74 % і склала 10,14 %, з яких 40 % з виділенням збудників інфекційних захворювань. Через значне погіршення якості води р. Дніпро по мікробіологічних показниках та з метою попередження виникнення інфекційних захворювань, санепідстанція змушена була, як і в минулі роки, призупиняти водокористування населення на окремих ділянках рекреаційних зон м. Запоріжжя і Розумівсько – Канівської оздоровчої зони. Масових інфекційних захворювань серед населення Запорізької області, пов'язаних з водним фактором передачі, у звітному році не зареєстровано. 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Виконуючи програму Державного моніторингу вод, Запорізьким регіональним управлінням водних ресурсів щомісячно контролюється активність радіонуклідів стронцію 90 у 3–х створах поверхневих вод Дніпровського та Каховського водосховищ і ставку-охолоджувачу Запорізької АЕС. 38

За результатами досліджень питома активність радіонуклідів у поверхневих водах створів спостережень значно нижча за допустимі рівні (ДР-2006): мінімальна радіоактивність стронцію – 90 в 2009 році склала 0,028 Бк/дм3 (у 2008 – 0,023 Бк/дм3), максимальна – 0,044 Бк/дм3 (у 2008 – 0,047 Бк/дм3 ) при гранично допустимому рівні – 2,0 Бк/дм3. У 2009 році ОблСЕС на радіологічне забруднення відібрано 8 проб води поверхневих водних об’єктів, відхилень від ДСТ не виявлено. 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів. Питання екологічного стану Азовського моря відноситься до компетенції Державної екологічної інспекції Азовського моря. Територіальними підрозділами ОблСЕС м. Бердянська, Бердянського, Приморського, Приазовського, Якимівського районів здійснюється постійний моніторинг якості питної води, атмосферного повітря, прибережних морських вод у зонах рекреації. За результатами моніторингу в купальний сезон питома вага нестандартних по санітарно-хімічних показниках проб води Азовського моря у місцях водокористування населення склала 46,9 % від загальної кількості відібраних проб і була близькою до аналогічного показника у 2005-2008 роках (табл. 4.4.1). Таблиця 4.4.1. Питома вага нестандартних по санітарно-хімічних показниках проб води Азовського моря у місцях водокористування населення (у % від загальної кількості відібраних проб) Роки % нестандартних проб

2005 44,9

2006 48,7

2007 46,1

2008 48,2

2009 46,9

В м. Бердянськ через наявність 6 випусків міської зливової каналізації безпосередньо в рекреаційній зоні моря реєструється до 90 % відхилень по санітарно-хімічних показниках. Узагальнені результати проведених досліджень по мікробіологічних показниках свідчать про безпечний рівень забрудненості морської води (табл. 4.4.2). Таблиця 4.4.2.Питома вага нестандартних по мікробіологічних показниках проб води Азовського моря у місцях водокористування населення (у % від загальної кількості відібраних проб) Роки % нестандартних проб – усього - по вмісту лактозо-позитивних кишкових паличок (від загальної кількості відхилень) - Колі-фагі (у бляшкоутворюючих одиницях).

2005 1,5 -

2006 0,8 75,0

2007 1,7 8,3

2008 0,7 60

2009 0,3 0

37,5

25,0

91,7

Маючи розвинену інфраструктуру оздоровчих закладів, розташованих на узбережжі Азовського моря, через відсутність інженерного забезпечення залишається невирішеним питання відповідного забезпечення санітарно39

епідемічного благополуччя в Кирилівській, Бердянській, Приморській, Приазовській оздоровчих зонах. В Кирилівській оздоровчій зоні, де функціонують більше 300 закладів, відсутнє централізоване водопостачання та каналізування і очистка стічних вод. Проблема не вирішується десятки років, що негативно впливає на екологічний стан моря і прилягаючої території. Цінний природний рекреаційний ресурс і оздоровчий потенціал може бути втрачений. Через це падає інвестиційна привабливість регіону, стримується його соціально-економічний розвиток. Суттєвим внеском в забруднення акваторії Азовського моря є також незабезпеченість оздоровчих закладів централізованими системами збору, видалення твердих та рідких побутових відходів, утворення стихійних звалищ сміття в зоні пляжів. В м. Бердянську та Якимівському районі не вирішується проблема будівництва сміттєпереробних підприємств або відведення земельних ділянок під розташування полігонів для накопичення побутових та промислових відходів, які б відповідали вимогам чинного законодавства. Не приділяється належна увага розробленню схеми районного планування Азовського узбережжя з обов’язковим резервуванням земель для подальшого їх переводу у землі рекреаційно-оздоровчого призначення. Відсутність діючих планів приводить до хаотичної забудови територій. Не реалізуються заходи по захисту берега моря від руйнування. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Централізованим питним водопостачанням в області забезпечено 14 міст, 18 із 22 селищ міського типу, а також 430 із 915 сільських населених пунктів. Дефіцит питної води складає біля 500 тис. м3/добу. 220 сільських населених пунктів Оріхівського, Гуляйпільського, Пологівського, Приморського, Бердянського, Чернігівського, Приазовського районів користуються привізною водою. 448 населених пунктів області користуються питною водою, яка не відповідає гігієнічним нормативам по органолептичних властивостях і санітарно-хімічних показниках. На мікробіологічні дослідження відібрано 8541 проби питної води, 188 із них (2,2 %, у 2008 році – 2,3 %) не відповідають вимогам ГОСТ 287482 «Вода питьевая». На хімічні показники відібрано 7364 проб, 995 з відхиленнями від гігієнічних нормативів (13,51% від загального числа відібраних проб, у 2008 році – 15,9%). Відхилення від гігієнічних нормативів сталося внаслідок того, що біля 80 % води з підземних джерел області мають перевищення показників по вмісту заліза, марганцю, загальної мінералізації та жорсткості і не відповідають вимогам ГОСТа 2874-82 «Вода питьевая», що є значним фактором ступеня ризику населення та потребує проведення відповідних заходів по доведенню їх до питної якості. Із загальної кількості проб, що не відповідають вимогам ГОСТу з мікробіологічних показників, 50,2% складають проби з колі-індексом 20 і 40

більше. Даний показник залишається практично незмінним протягом останніх років. Це є показником вищого ступеню потенційного епідемічного ризику і таку питну воду подають населенню водопроводи Василівського та Куйбишевського районів. Практично повністю зруйновано інфраструктуру сільських і відомчих коммунгоспів, які не мають достатнього фінансування, не забезпечені матеріально-технічними засобами, кваліфікованим обслуговуючим персоналом. Більш того, йде постійне скорочення сільських водопроводів і самоліквідація комунгоспів. За останні 5 років припинена експлуатація 41 сільського водопроводу, в тому числі у звітному році – 1. При цьому, через тривалу експлуатацію без проведення регламентних робіт близько 80 % сільських водопроводів експлуатуються в аварійному стані. Фахівцями органів санепідслужби області обстежено 1494 об’єктів водопостачання, на 204 з них виявлені грубі порушення експлуатації водопроводів, що у ряді випадков призвело до подачі населенню недоброякісної питної води. З метою запобігання епідемічним ускладненням серед населення санепідслужбою області призупинена експлуатація 40 об’єктів водопостачання до приведення їх в належний санітарно-технічний стан. В області на обліку органів санепідслужби знаходиться 98 каналізаційних очисних споруд підприємств, міських і сільських населених пунктів. Каналізовані та частково каналізовані 14 міст, 12 селищ міського типу та 11 сільських населених пунктів (3 % від загальної кількості), більшість з яких потребує реконструкції та заміни обладнання з переходом на сучасні методи очистки стічних вод. ОблСЕС не в змозі надати інформацію по розділу «Вплив якості питної води на здоров’я людини» у зв’язку з відсутністю будь-яких методик, без яких неможливо провести обґрунтований санітарно-гігієнічний та кореляційний аналіз впливу питної води з відхиленням від норм стандарту ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая» по хімічних показниках. За останні 10 років якість питної води за гідрохімічними показниками залишається стабільною. 4.6. Заходи щодо покращання стану водних об’єктів. Головною екологічною проблемою водних ресурсів залишається забруднення природних водних об’єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального комплексу, а також виправних колоній Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області. Продовжувалась реалізація ряду водоохоронних заходів, спрямованих на зменшення обсягів надходження забруднених зворотних вод у водні об’єкти. 41

Найважливішим серед них був захід «Розширення та реконструкція центральних каналізаційних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя. Другий пусковий комплекс (станція зневоднення осаду та хлораторна)» – профінансовано 4939,54 тис. грн. за рахунок обласного фонду охорони навколишнього Рис. 4.6.1. Центральні очисні споруди природного середовища (далі – Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя ФОНПС). Після завершення будівельно-монтажних робіт і введення в 2008 році першого пускового комплексу об’єкту вирішена головна екологічна проблема, що мала місце впродовж багатьох років – припинено забруднення р. Дніпро неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами КП «Водоканал» м. Запоріжжя (рис.4.6.1.). Екологічна ефективність даного водоохоронного заходу має особливе значення для цілого регіону півдня України тому, що нижче по течії з Каховського водосховища здійснюється забір води на питне водопостачання населення Автономної Республіки Крим, півдня Запорізької області, Криворіжжя та окремих районів Кіровоградської області. Введена у звітному році в експлуатацію хлораторна забезпечила ефективне обеззараження очищених на ЦОС-1 стічних вод. Зневоднення надлишкового мулу дозволить вирішити проблему його розміщення, попередить забруднення грунтів і грунтових вод. Важливість здійснення першочергових водоохоронних заходів на ВАТ «Запоріжсталь», передбачених Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, пов’язана з необхідністю припинення забруднення р. Дніпро, яке Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води передбачено досягти до кінця 2010 року. На виконання заходу «Перехід на соляно-кисле травлення НТА 1,2 ЦХП - 1 з установкою регенерації відпрацьованих травильних розчинів» ВАТ «Запоріжсталь» проведений тендер, визначений постачальник установки регенерації – фірма «Сіменс-фаі» (Австрія). Укладено контракт на постачання обладнання загальною вартістю 580,0 млн.грн., за три роки освоєно – 212,5 млн. грн. Проводиться закупівля обладнання та підготовка будівельного майданчика під його розміщення. Завершено будівництво та пуско-налагоджувальні роботи по другій черзі очисних споруд потужністю 8,0 тис. м3/добу ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славутич». ВСП Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» проводиться 42

реконструкція системи гідрозоловидалення. Введено в експлуатацію біоінженерні очисні споруди Преславського і Любомирівського психоневрологічних інтернатів, Чернігівського дитячого будинку-інтернату та сел. Комишуваха Оріхівського району. Екологічний ефект – забезпечено очистку 350 м3/добу стічних вод до нормативних показників. Протягом року продовжувалися роботи по реконструкції очисних споруд каналізації на об'єктах житлово-комунального господарства області в містах Оріхів, Кам’янка-Дніпровська, Гуляйполе, с. Верхня Криниця Василівського району, будівництву очисних споруд Орловського психоневрологічного інтернату. Повільно проводяться роботи по будівництву очисних споруд Біленьківської виправної колонії № 99, реконструкції очисних споруд каналізації в с. Верхня Криниця Василівського району, м Кам’янкаДніпровська, передбачені терміни реалізації яких скінчились у 2005 – 2007 роках. З метою забезпечення екологічно безпечного функціонування водосховищ Дніпровського каскаду проведена біологічна меліорація Каховського та Дніпровського водосховищ шляхом зариблення рослиноїдними видами. Найбільші проблеми спостерігаються з фінансовим забезпеченням реалізації капіталоємких водоохоронних заходів в житлово-комунальній сфері та в установах системи справляння покарань. В умовах відсутності бюджетного фінансування обласний та місцеві екологічні фонди стали основним джерелом коштів на здійснення водоохоронних заходів в даних сферах. Через обмеженість надходжень до фондів тривалість впровадження заходів звичайно продовжується декілька років, а екологічний ефект водоохоронного заходу настає лише після введення об’єкту в експлуатацію. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття та формування екомережі Біологічне різноманіття є національним багатством України, яке забезпечує екосистемні та біосферні функції живих організмів, їх угруповань, а також формує середовище життєдіяльності людини. Збереження біорізноманіття на видовому рівні означає збереження окремих видів у природних умовах їх існування. Основними засобами для збереження біорізноманіття на популяційновидовому рівні є: збереження або відновлення чисельності та ареалів природних популяцій видів рослин, грибів і тварин, у тому числі занесених до Червоної 43

книги України та міжнародних переліків рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення; підтримка природного стану популяцій, попередження розповсюдження хвороб, шкідників і паразитів серед видів природної флори та фауни; збереження внутрішньо-популяційного генетичного різноманіття природних популяцій, у тому числі збереження та відтворення генофонду мисливських тварин і природних рослинних ресурсів. В області рішенням Запорізької обласної ради від 31.03.2000 № 7 затверджено «Перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області» та «Положення про перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області». Основними засобами для збереження біорізноманіття на екосистемному рівні є: підтримка природних процесів формування складу та структури угруповань, їх збереження та відтворення; збереження, відтворення та невиснажливе використання природних екосистем; попередження антропогенної деградації природних екосистем та регулювання невиснажливого використання їх біоресурсів; збереження та відновлення природно-культурних комплексів; контроль та моніторинг використання територій та акваторій у межах допустимого екологічного навантаження, впровадження систем оцінки впливу на навколишнє природне середовище та оцінки стратегічних аспектів розвитку держави з урахуванням впливу на біокомпоненти. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.1995 № 935 на території області створено 3 водно-болотних угіддя міжнародного значення «Молочний лиман», «Коса Обіточна та затока Обіточна», «Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська». Загальна площа водноболотних угідь області складає 26200 га. На замовлення Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області було розроблено «Науковометодичне забезпечення розробки регіональної програми формування екологічної мережі в межах Запорізької області». Науково-технічна продукція, а саме науково – технічне забезпечення розробки регіональної Програми формування екологічної мережі в межах Запорізької області, включає: методичні підходи до формування та управління базами даних структурних елементів екомережі; концепцію моніторингу біорізноманіття на території Запорізької області; обґрунтування спеціальних заходів, які спрямовані на запобігання знищенню чи пошкодженню природних ландшафтів; методики інвентаризації та оцінки сучасного стану природних комплексів та ландшафтів, необхідних для формування екологічної мережі в межах Запорізької області. На підставі цієї роботи, розроблено технічне 44

завдання до розробки регіональної програми екологічної мережі в межах Запорізької області, виготовлено на електронних носіях картосхема природних ландшафтів та їх структурних елементів, а також розташування найбільш важливих природних коридорів в межах області. Мелітопольським інститутом екології та соціальних технологій вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», як розробником програми проведений аналіз законодавчих передумов формування екологічних мереж різного рівня, розроблений науково обґрунтований алгоритм дій формування регіональної екомережі та її інтеграції в національну та європейську екомережу, визначені концептуальні положення. За результатами раніше проведених фрагментарних флористичних та фауністичних досліджень та аналізу наукових публікацій представлена попередня картосхема екологічної мережі Запорізької області з відповідним обґрунтуванням, яка може стати основою для подальших робіт та досліджень. Спільно з Державним підприємством «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» підготовлені планово-картографічні матеріали в розрізі сільських та селищних рад з мірилом 1:25000. Проведено презентацію результатів першого етапу проекту «Розробка регіональної програми формування екологічної мережі в межах Запорізької області» на спільному засіданні громадської та науково-технічної рад. За кошти обласного екофонду виготовлені брошури «Альбом схем розташування територій та об'єктів екологічної мережі Запорізької області». Необхідність формування екологічної мережі пов’язана з тим, що регіональна та глобальна екологічна рівновага підтримується за допомогою збереження природного різноманіття екологічно пов'язаних природних угруповань – природного каркасу екологічної стабільності. Сільськогосподарські, лісові, водні, мисливські, рекреаційні угіддя в тій чи іншій мірі виконують функцію підтримки екологічної стабільності, необхідної для ведення сільського, лісового та мисливського господарства, забезпечення повноцінного відпочинку та здорової середи перебування людей та соціально-економічного розвитку суспільства. Середоутворюючі функції природних угруповань основані на їх спроможності до самовідтворення, в результаті чого негативний вплив людської діяльності може бути нейтралізованим. Умовою збереження здатності природних угруповань до самовідтворення є їх екологічний зв'язок між собою, що дає можливість природного відтворення порушених ділянок за рахунок міграції живих організмів з сусідніх ділянок, які краще збереглися. Проте при перевищенні певного рівня навантаження наступає розрив екологічних зв'язків, а потім деградація цих ізольованих ділянок. Відповідно, погіршуються умови для ведення господарства, для відпочинку населення та в цілому для соціально-економічного розвитку області. Основною метою створення екомережі є збільшення площі земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх 45

різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна та регіональна екологічна мережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екологічній мережі та виконувати провідні функції щодо збереження біологічного різноманіття. Розроблювана програма формування екологічної мережі має забезпечити узгоджений та послідовний план дій до 2015 року, який передбачатиме вивчення стану екологічної мережі, розробку та впровадження системи заходів для відтворення розірваних зв'язків, мінімізації загроз, збереження біорізноманіття, та забезпечення стабільного функціонування екомережі. Цілями програми є також залучення інвестицій для реалізації проектів в галузі збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, організація участі населення при розробці програми та впровадженні проектів створення екомережі, формування екологічної культури суспільства та Запорізької громади, зокрема. Площі земельних угідь – складових національної екомережі в межах області вказані в таблиці 5.1.1. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000

2006

2007

2008

2009

54,0

64,9

71,8

310,1

302,4

301,8

301,5

174,1 0,3 1,1

170,8 0,9 3,0

171,1 1,0 2,9

171,2 1,0 2,8

171,1 1,0 2,8

1,3

1,0

1,1

116,0

117,2

116,7

116,9

117,2

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових Національна екологічна мережа включає частину земель країни, на яких збереглися майже незмінені чи частково змінені природні ландшафти. Але сучасний стан природних ландшафтів області, лише частково відповідає критеріям віднесення їх до Всеєвропейської екологічної мережі. Території та об’єкти природно-заповідного фонду, а також курортні, лікувальнооздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші природні території становлять порівняно незначну частину нашої області. Наявна площа та 46

територіальна структура земель, що підлягають особливій охороні, дають підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі. Запорізька область відноситься до найбільш антропогенно-змінених регіонів України. Не дивлячись на зростання площ природно-заповідного фонду, його частка в загальній площі території області, різноманіття видів природних ландшафтів і рослинних угруповань, територіальна структура природоохоронних територій не в повній мірі відповідають міжнародним стандартам та стратегії планування території. Внаслідок надмірної розораності ґрунтів, в області значно погіршилися умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Потужний промисловий і сільськогосподарський потенціал, з одного боку сприяв прогресу області, а з іншого – запустив процеси регресу і навіть деградації природних ресурсів. В даних умовах невідкладним є відновлення екологічного балансу регіону та забезпечення оптимального рівня життєдіяльності населення в регіоні. Змінити ситуацію на краще можливо шляхом збереження цінних і типових для нашого регіону компонентів ландшафтного та біологічного різноманіття, земель з малозміненими природними ландшафтами. Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду області шляхом віднесення частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Збільшення площ земель з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття та формування їх територіально єдиної системи відбувається шляхом виділення: природних територій, що мають у своєму складі об’єкти природнозаповідного фонду, а також інші території, що відповідають умовам, визначеним природоохоронним законодавством або міжнародними нормативно-правовими актами (конвенціями, угодами, договорами, тощо), і забезпечують збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, особливо ті, що включають середовища існування рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослин і тварин; природних коридорів, що забезпечують відповідні умови збереження видів дикої фауни та флори; буферних зон для захисту природних територій і коридорів від негативної дії зовнішніх чинників, забезпечення дотримання в їх межах більш сприятливих умов для розвитку і самовідновлення та оптимізації форм господарювання з метою збереження існуючих і відтворення втрачених природних цінностей. Такі заходи дозволяють наблизити функціонування екосистем до притаманного їм природного стану, забезпечують можливість природних 47

шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, що у цілому створює передумови збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. На сьогодні для створення мережі екологічних коридорів та буферних зон потрібні значні, в першу чергу, флористичні та фауністичні наукові дослідження. По території області проходять меридіональний Дніпровський та широтний Азово-Чорноморський (прибережний) природні коридори, які є надзвичайно важливими екологічними коридорами національного значення, що підтримують існування багатьох видів птахів, гніздування яких залежить від наявності та якості водно-болотних та деревинно-чагарникових біотопів. Азово-Чорноморський (прибережний) широтний екологічний коридор має міжнародне значення, формує ланцюг прибережно-морських природних ландшафтів Азовського і Чорного морів, який оточує територію України з півдня і проходить через території Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. Дніпровський коридор є одним з найбільших в Україні. Він починається від північних кордонів України, перетинає три природних зони – лісову, лісостепову і степову та закінчується на узбережжі Чорного моря. На своєму шляху Дніпровський меридіональний коридор пересікається з усіма широтними коридорами національного значення, а саме – з Поліським, Галицько-Слобожанським (Лісостеповим), Степовим та Азово-Чорноморським. В межах Дніпровського коридору зустрічається велика кількість різних типів природних та напівприродних екосистем – лісових, лучних, степових, водно-болотних тощо. Завдяки цьому на його території мешкають представники більш ніж половини видів фауни та флори. Дніпровський коридор є одним з трьох головних міграційних шляхів для птахів. Кожен рік його використовують мільйони птахів. Незважаючи на те, що Дніпро у межах України перетворено на низку водосховищ, ріка має важливе значення для збереження видового різноманіття риб. Ключовими територіями Дніпровського та Азово-Чорноморського екологічних коридорів є: Національний природний парк «Великий луг», загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» та Приазовський національний природний парк. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Площі складових структурних елементів екологічної мережі області зазначені в таблиці 5.1.2.1. Таблиця 5.1.2.1. Складові структурних елементів екологічної мережі №

Одиниці

ЗагальнЗагальна

Складові елементи екомережі, тис. га

26,2

7,19

2,1

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

171,174 117,17

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

71,8

Пасовища, сіножаті

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Землі під консервацією

Ліси та інші лісовкриті площі

Запорізька обл. 2718,29

Рекреаційні території

а площа площа, екотис. га мережі, тис. га

Землі водного фонду

адміністра -тивнотериторіа льного устрою

Об’єкти ПЗФ

з/п

3,7

2,75

26,572

301,52

Найбільш суттєвими чинниками антропогенного впливу на навколишнє середовище області в цілому та на територіях, які планується включити до регіональної екологічної мережі (структурні елементи), зокрема, є: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; скиди забруднених стічних вод у водні об`єкти; порушення гідрологічного і гідрохімічного режиму водойм; зменшення водності через надмірну розораність і дуже низьку залісненість і залуженість водозборів водних об`єктів; збільшення кількості накопичених промислових та побутових відходів; вплив підприємств агропромислового комплексу на земельні та водні ресурси; порушення цілісності екосистем внаслідок видобутку будівельних матеріалів, що призвело до вилучення значних площ земельних ресурсів; недостатньо регульована рекреація на річкових та морському узбережжях; активізація розвитку екзогенних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря. 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів Генетично модифікований організм (ГМО) – живий організм, генотип якого був штучно змінений за допомогою методів генної інженерії. Такі зміни, як правило, проводяться в наукових чи господарських цілях. Генетична модифікація відрізняється цілеспрямованою зміною генотипу організму на відміну від випадкового, характерного для природного та штучного мутагенезу. Основним видом генетичної модифікації зараз є використання трансгенів для створення Рис. 5.1.3.1. Генетично модифікований горошок 49

трансгенних організмів. Інформація, що з'явилася на початку 1970-х років щодо технології рекомбінантних ДНК відкрила можливість отримання організмів, що містять чужорідні гени (генетично модифікованих організмів). Це викликало стурбованість громадськості і поклало початок дискусії про безпеку подібних маніпуляцій. (рис. 5.1.3.1-5.1.3.2.) Рис. 5.1.3.2. Генетично модифіковане яблуко Протягом останніх років на споживчому ринку України безконтрольно розміщуються харчові продукти, які містять генетично модифіковані організми (мікроорганізми, рослини). Гострота вищезазначеного питання змушує світове співтовариство приділяти велику увагу розробці науково обґрунтованих підходів стосовно оцінки ризиків при використанні ГМО та забезпеченню охорони здоров’я людей та навколишнього середовища. Для цього передові країни світу застосовують наукові дослідження в галузі біобезпеки і перспектив розвитку біотехнології, а також створюють правову та нормативну базу щодо вмісту ГМО у харчових продуктах. Відповідні закони та нормативні акти прийняті та ефективно діють у США, Канаді, країнах ЄС, Росії, Білорусі, Таджикистані та деяких інших державах. У Євросоюзі діяльністю, пов'язаною зі створенням та використанням ГМО, керує Директива 2001/18/ЕС "Умисне вивільнення в навколишнє середовище ГМО". Види ГМО підлягають оцінці ризиків згідно з цим документом. У ньому передбачаються експериментальні польові випробування, описується процедура отримання загальноєвропейського дозволу на комерціалізацію (виведення на ринок). Як незаперечне, законодавчо визнане, відстоюється в світі право споживача на свідомий вибір, що забезпечує маркування. Воно є обов'язковою умовою при постачанні товарів на ринки СНД та ЄС, в тому числі і для вітчизняних товаровиробників. Цим правом користуються країни Європейського Союзу, які здійснюють маркування харчових продуктів, вироблених із застосуванням ГМО, згідно з Регламентом ЄС 1830/2003. В Україні також створена відповідна нормативна база. Так, статтею 15 Закону України ″Про захист прав споживачів″ передбачається нанесення на етикетку позначки про наявність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів. В розвиток цього Закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 13.05.2009 № 468 "Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або 50

вироблені з їх використанням та вводяться в обіг" (зі змінами). Зазначена постанова передбачає етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми обсягом понад 0,9 відсотка або вироблені із сільськогосподарської продукції, вміст генетично модифікованих організмів у яких становить понад 0,9 відсотка. Етикетування харчових продуктів, які не містять генетично модифіковані організми або вміст яких становить менш як 0,1 відсотка, може бути здійснено добровільно з виконанням напису ″Без ГМО″. Разом з тим, прийнятим Законом України від 17.12.2009 № 1778-VI “Про внесення змін до Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)” при наявності чи відсутності у харчових продуктах генетично модифікованих організмів запроваджена норма відображення на етикетці харчового продукту напису ″з ГМО″ чи ″без ГМО″. На сьогодні в Україні моніторинг харчової продукції на вміст в ній ГМО здійснюється 28 випробувальними лабораторіями, 13 з яких акредитовано Національним агентством з акредитації України. На території Запорізької області наразі акредитовані лабораторії відсутні. З повним переліком випробувальних лабораторій можна ознайомитись на сайті Національного агентства з акредитації України за адресою: http://www.naau.org.ua/ua/members.html. Відповідно до плану заходів за рахунок власних коштів підприємств, що входять до сфери управління Держспоживстандарту передбачається створити ще 17 лабораторій. На кінець 2010 року загальна кількість лабораторій із визначення вмісту ГМО становитиме 45. 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси Ліси області за призначенням і розміщенням виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. Ліси та лісове господарство області мають певні особливості порівняно з західними областями та АР Крим: відносно низький середній рівень лісистості території області, що має істотні відмінності щодо лісорослинних умов, методів ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та корисних властивостей лісу (табл. 5.2.1). В області історично сформована ситуація з закріпленням лісів за постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування державними лісогосподарським підприємствам).

Ліси області сформовані багатьма видами деревних порід, серед яких домінують сосна (Pinus silvestris), акація (Robinia pseudoacacia L.) (рис. 5.2.1.1.) Загальна площа земель лісового фонду області складає 116,928 тис. га., з них передано для ведення лісового господарства 76,8 тис. га., лісистість з урахуванням полезахисних лісових смуг складає 3,9 % при загальній по Україні – 14,3 %. Всі ліси області виконують переважно природоохоронні функції та характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Спеціальне використання лісових ресурсів загальнодержавного значення не здійснюється. Середній запас деревини за даними Рис. 5.2.1.1. Ліс в Запорізькій області проведеного поточного лісовпорядкування складає 3 3 70 м /га, річний приріст 2,3 м на гектар. Найбільш поширеними шкідниками лісових насаджень були: зелена дубова листовійка, звичайний сосновий пильщик та рудий сосновий пильщик. Таблиця 5.2.1 Землі лісогосподарського призначення № з/п 1

Загальна площа земель лісогосподарського 1. призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського 1.1 призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського 1.2 призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського 1.3 призначення власників лісів площа земель лісогосподарського 1.4 призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського 2. призначення, що вкрита лісовою рослинністю 3. Загальний запас деревини за звітний період Запас деревини у розрахунку на один гектар 4. земель лісогосподарського призначення 5. Площа лісів у розрахунку на одну особу 6. Запас деревини у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

тис. га

76,8

тис. га

76,8

тис. га

га

тис. га

34,5

95,0

2,75

0,18 0,05

тис. м тис м га м3

Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

1,27

Лісовідновлення та лісорозведення здійснюється в області за рахунок створення лісових культур. Захисні насадження на непридатних для сільськогосподарського виробництва землях та полезахисні лісові смуги не створювалися. В звітному році державними лісогосподарськими підприємствами області лісорозведення, а саме садіння і висівання лісу проведено на площі 2011 га. Переведені у вкриті лісом землі 348 га лісових культур на землях державного лісового фонду Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведена в табл. 5.2.1.2. Таблиця 5.2.1.2 Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 430 -

2006 740 -

2007 1260 -

2008 1153 -

2009 2011 -

В 2009 році в підприємствах, підпорядкованих Запорізькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства, зафіксовано 167 випадків лісових пожеж на площі 131,98 га, під час яких згоріло та пошкоджено верховими пожежами 4,97 га. лісу, низовими – 127,01 га лісу. Збитки, заподіяні пожежами лісовому господарству, склали 226965 грн. Це пов’язано з тим, що Рис. 5.2.1.2. Ліс після пожежі влітку 2009 року в лісах області склалась надзвичайно небезпечна пожежна ситуація. Положення погіршувалося тим, що в багатьох районах області спостерігається масове випалювання стерні та степового сухотрав’я. Сільгосппали сприяють неконтрольованому розповсюдженню вогнища та виникненню лісових пожеж (рис. 5.2.1.2.). Вогнем знищуються сотні гектарів захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, мікрофлора та мікрофауна, гинуть птахи, звірі, наносяться збитки державі, завдається значна шкода довкіллю. Степові пожежі спричиняють лісові пожежі. В табл. 5.2.1.3 наведено загибель лісових насаджень від пожеж.

Таблиця 5.2.1.3 Загибель лісових насаджень від пожеж №

Район

Кількість випадків

Пройдено пожежами , га Нелісові землі

Запорізька область

167

Лісові землі всього в т.ч. верховими 131,98 4,97

Площа на 1 випадок, га Звітний Попередній рік, га рік, га 0,69

0,79

Завдані збитки, тис. грн. всього в т.ч. побічні ** 226,965 -

Проблема охорони лісів від пожеж – одна з найбільш складних, яка вирішуються працівниками лісового господарства всієї України і в Запорізькій області зокрема. Значне підвищення пожежної небезпеки в лісах зумовлюється стрімким зростанням відвідуваності населенням лісових масивів. Для підвищення рівня пожежної безпеки потрібно проводити роз’яснювальну роботу і навчання серед сільського і міського населення з питань збереження лісів і дотримання встановлених норм і правил пожежної безпеки в лісах. Також правильно організовувати використання лісів для масового відпочинку населення в цілях зменшення неорганізованого припливу людей в ліс, підвищуючи пожежну безпеку, а також проводити заходи з посилення протипожежної охорони в місцях відпочинку. Лісогосподарськими підприємствами області проводяться рубки, спрямовані на поліпшення якісного складу лісів. Для поновлення породного складу насаджень, підвищення їх стійкості регулярно проводяться роботи по догляду за лісом: так рубки формування та оздоровлення лісів та інші заходи проведені на площі 1907,7 га. Від цих робіт заготовлено ліквідної деревини – 24,9 тис. м3. Рубки догляду за лісом проведені на площі 325,4 га, від яких заготовлено 3,1 тис. м3 деревини. Вибіркові санітарні рубки проведені на площі 1359 га. Від вибіркових санітарних рубок заготовлено 19,1 тис. м3 деревини (табл. 5.2.1.4). Таблиця 5.2.1.4 Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення Рік

Загальна площа, га

Фактич но зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні м’яколистяні площа, фактично площа, фактично площа, фактично га зрубано, га зрубано, га зрубано, га/тис. м3 га/тис. м3 га/тис. м3 4 5 6 7 8 9

Спеціальне використання лісових ресурсів загальнодержавного значення не здійснюється.

Після реформування колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю, рішення щодо визначення постійних або тимчасових користувачів та механізм надання у користування захисних насаджень та полезахисних лісових смуг, не прийнято.

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин На території області в 2009 році спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів не здійснювалось. Заготівля лікарської сировини не проводилась. Ліміти на спеціальне використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в звітному році Мінприроди було затверджено ДП «Приморське лісове господарство» на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна» (табл. 5.2.2). Таблиця 5.2.2 Динаміка заготівлі лікарської сировини, т Рік 2000 2006 2007 2008 2009

Вид рослин

шипшина шипшина -

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично інформація відсутня 100 100 -

заготовлено -

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Запорізька область розташована у степовій зоні, тому основу флори складають степові види рослин. Найбільш вивченою є флора о. Хортиця, яка складає понад 1090 видів вищих судинних рослин. Взагалі на території області зростає понад 1400 видів рослин. З метою охорони існуючих об’єктів Червоної книги України створено ряд територій та об’єктів природно-заповідного фонду. В області рішенням Запорізької обласної ради від 31.03.2000 № 7 затверджено «Перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою зникнення на території Запорізької області» та «Положення про перелік видів рослин, які не занесені до Червоної книги України, але є рідкісними або такими, що перебувають під загрозою Рис. 5.2.3 Ковила на о. Хортиця зникнення на території Запорізької області». 55

Усього в області зростає 62 видів рослин, занесених до Червоної книги України та 27 рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України. Більша кількість рослин відносяться до ІІ та ІІІ категорії – вразливі та рідкісні. Найрозповсюдженими є родина Ковилевих (гранітна, відокремлена, волосиста, Граффа, дніпровська, Залеського, Лессінга, пірчаста, пухнаста, українська, шорстка) (рис. 5.2.3.). В таблиці 5.2.3. наведено кількість видів рослин та рослинних угруповань, занесених до Червоної та Зеленої книги України, що зростають на території області. Таблиця 5.2.3. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Район

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Запорізька область

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва -

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

В області зростає близько 20 видів судинних рослин, яким загрожує небезпека. Більшість цих рослин згідно категорій Червоної книги МСОП віднесено до групи низького риску (табл. 5.2.3.1.). Таблиця 5.2.3.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

Кількість видів 20 0 0 0 20

2000 20 0 0 0 20

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 20 20 20 0 0 0 0 0 0 0 0 0 20 20 20

2009 20 0 0 0 20

5.2.4. Адвентивні види рослин Типовим представником є Ambrosia artemisifolia – масовий вид, який у останні 20 років призвів до чисельних захворювань населення м. Запоріжжя. Росте вздовж доріг, на насипах, перелогах і ріллі, навіть на засолених ґрунтах. Вид з катастрофічно високою інвазійною спроможністю. Cenchrus longispinus – раніше наводився лише для околиць м. Бердянська. У 2003 р. цей вид знайдено на пісках біля промоїни, яка з’єднує Молочний лиман з Азовським морем. Cynodon dactylon – типовий представник залізничних насипів, луків, в т.ч. і літоральних (формує асоціації у заплавах річок, на пасовищах, залізничних насипах і на косах). Grindelia squarrosa – поширення цього виду у Південному Приазов’ї викликає значну занепокоєність. Вид типово трапляється у малопорушених степових петрофітностепових і трансформованих фітоценозах сходу 56

Запорізької області. На залізничних насипах між м. Бердянськом і ст. Верхній Токмак досить часто трапляються монодомінантні угруповання цього карантинного виду. Zygophyllum fabago – раніше наводився лише для околиць смт. Новоолексіївка (Генічеський р-н, Херсонська обл.). Знайдено 2 нових локалітети на Степанівській (б/в «Северянін») і Федотовій (б/в «Золотий берег») косах Якимівського району. Xanthium albinum – масовий вид луків, солончаків, літоральних пісків, селітебних територій, залізничних насипів. Відзначається високою інвазійною спроможністю. Теперішній таксономічний склад флори області, свідчить про посилення впливу діяльності людини на природні та квазіприродні угруповання регіону (розорювання, іригація, випас, сінокосіння, будівництво). Відбуваються швидкі і незворотні процеси адвентизації флори регіону (за останні 20 років з’явилося до 10 нових видів). На степах (в тому числі на збоях і перелогах) активно поширюються Acroptilon repens, Amaranthus retroflexus, Atriplex tatarica, Ballota nigra, Cardaria draba, Conium maculatum, Diplotaxis tenuifolia, Galium aparine, Grindelia squarrosa, Hyoscyamus niger, Lactuca serriola, Tribulus terrestris; на луках – Amaranthus blitoides, A. retroflexus, Ambrosia artemisifolia, Centaurea diffusa, Cynodon dactylon, Daucus carota, Xanthium albinum; на літоральних пісках – Ambrosia artemisifolia, Anisantha tectorum, Conyza canadensis, Cynodon dactylon, Diplotaxis tenuifolia, Echium vulgare, Heliotropium stevenianum, Iva xanthiifolia, Setaria glauca, Xanthium albinum; на залізничних насипах – Ailanthus altissima, Ambrosia artemisifolia, Iva xanthiifolia, Cannabis ruderalis, Lepidium ruderale, Lycium barbarum, Oxybaphus nyctagineus, Tripleurospermum inodorum, види родів Galium, Sisymbrium тощо. Основним комплексом заходів щодо припинення інвазійного пресу на корінні та порушені фітоценози регіону повинні слугувати «Рекомендації до Національної стратегії», а саме контроль за інвазійними видами, відновлення ділянок з аборигенними комплексами, освітні заходи для землевласників тощо. 5.2.5. Стан зелених насаджень України Щорічно, в межах міст та інших населених пунктів області проводяться роботи по посадці зелених насаджень, у тому числі при проведенні весняних загальнодержавних акцій («День довкілля», «Весняна толока з озеленення та благоустрою», тощо). Держуправління безпосередньо виступило організатором та учасником загальнодержавних акцій. Практичні акції з озеленення та благоустрою були проведені по всій території Запорізької області. Так, наприклад в Мелітопольському районі було висаджено 1515 дерев, 435 кущів, упорядковано 67,7 га територій парків, створено 2 нових парки площею 2,3 га. 57

Інформаційно-просвітницькі, а також практичні заходи з озеленення та благоустрою, які відбувались на теренах Запорізької області, висвітлювались як в обласних, так і місцевих засобах масової інформації, на веб-порталах Мінприроди, Держуправління, Відкритому сайті громадських екологічних організацій Запорізької області «Орхуський центр». Щороку в проведенні «Дня довкілля» беруть участь місцеві органи виконавчої влади, неурядові організації та широкі кола громадськості. Велика кількість підприємств провели власні акції з озеленення по всій території області. Наприклад, трудовим колективом ВАТ «Бердянський райагропромснаб» на прилеглій до будівель підприємства території було висаджено 220 декоративних дерев, 180 кущів, а також закладено газони із 300 троянд. Також була прибрана територія від залишків сухої рослинності та побутового сміття на площі 20000 кв. м, розбито 150 кв. м квітників. Представники Держуправліня прийняли активну участь як в організації так і проведенні акцій з озеленення області. Найбільш активні представники громадських організацій були нагородженні Подяками Держуправління. Таким чином, акції з озеленення знайшли відгук на всій території Запорізької області. У заходах були задіяні широкі кола громадськості – від учнівської та студентської молоді до працівників державних та приватних організацій. Слід зазначити, що на території області останній час робота щодо озеленення, благоустрою територій, ліквідації сміттєзвалищ поступово стає постійним принципом життя громадян, що неодмінно позначається на всіх куточках регіону та зокрема м. Запоріжжя. Кількісні показники озеленення міст обласного підпорядкування наведено в таблиці 5.2.5. Таблиця 5.2.5. Озеленення населених пунктів Заходи

Рік 2000

м. Запоріжжя

Створено нових зелених насаджень

м. Мелітополь

Створено нових зелених насаджень Створено нових зелених насаджень

Створено нових зелених насаджень

м. Енергодар

м. Пологи

2006

2007

Висаджено: Висаджено: дерев – 6827 шт дерев – 9800 шт. кущів – 8925 шт кущів – 12800 площа – 3,2 га шт. газони - 0,33 га -

Висаджено: кущі – 7348 шт.

Висаджено: дерева – 600 шт. кущі – 5600 шт. троянди – 12000 шт. площа -0,09га -

2008

2009

Висаджено: дерев – 5980 шт. кущів – 11805 шт. Висаджено: дерев – 6124 шт.

Висаджено: дерева 1251 шт., чагарники – 1382 шт., газонів 26,31 га , квітників – 22,613 га Висаджено: дерев 1965 шт., чагарників – 1292 шт.

Висаджено: дерев – 1598 шт. кущів – 4150 шт. троянд – 3000 шт. Висаджено: дерев – 241 шт. троянд – 375 шт.

Висаджено: дерева 260 шт., чагарники – 8450 шт.

Висаджено: дерев 2920 шт., чагарників – 10 шт.

м. Бердянськ

м. Токмак

Створено нових зелених насаджень,

Висаджено: дерев – 6212 шт.

Висаджено: дерев – 581 шт.

Висаджено: дерев 137шт., чагарників – 130 шт., газонів 0,103 га , квітників – 0,143 га Висаджено: дерев 338 шт., чагарників – 4443 шт.

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Область, згідно мисливського районування, належить до степового північного та південного регіону, що характеризується сприятливими умовами для багатьох видів тварин. Рис. 5.3.1. Кабан дикий Основними видами спеціального використання тваринного світу є ведення мисливського та рибного господарства. Об'єктами полювання в основному є заєць-русак, качки, голуби, сіра куріпка, лиска, фазан, перепілка, гуси, лисиця, дикий кабан, козуля, єнотоподібний собака, вовк, ондатра (рис. 5.3.1.). Загальна площа мисливських угідь в області складає 2533,1 тис. га, надано у користування 2151,7 тис. га мисливських угідь 34 користувачам. Надано у користування лісових угідь – 53,5 тис. га, польових – 2010,2 тис. га, водно-болотних – 88,1 тис. га; площа незакріплених мисливських угідь становить – 381, 4 тис. га. Українським товариствам мисливців та рибалок надано у користування 1794,3 тис. га, що становить – 83,39 % від загальної площі наданих у користування угідь, підприємствам лісового господарства області – 285,2 тис. га, що становить – 13,27 % від загальної площі наданих у користування угідь, ТВМР – 14,1 тис. га, що становить – 0,65 %, іншим товариствам – 58,1 тис. га, що становить – 2,7 % від загальної площі наданих у користування угідь. Динаміка основних видів мисливських тварин наведена в табл. 5.3.1. Таблиця 5.3.1 Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2067 122664 574552

2182 141076 592532

2294 144369 583827

2389 139174 525120

2230 141806 498834

2298 151468 512610

Добування парнокопитних тварин здійснюється за ліцензією у відповідності до затверджених Мінприроди лімітів. Протягом року добування парнокопитних тварин проводилось 9 користувачами мисливських угідь області – ДП «Запорізьке ЛМГ», ДП «Мелітопольське ЛМГ», ДП «МГ «Куйбишевське», ДП «Пологівське ЛМГ», ДП «Приморське ЛГ», ДП «Бердянське ЛГ», Бердянське ТМР, ТМР «Олексіївка, СФГ «Віктор». ДП «Приморське ЛГ» проводило селекційний відстріл 5 голів оленя благородного на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна». Добування основних видів мисливських тварин наведено в табл. 5.3.1.1. Таблиця 5.3.1.1. Добування основних видів мисливських тварин Затверджений ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

140

128

40 20 57

37 15 43

козуля

кабан

козуля олень

7 25

7 17**

кабан

козуля

кабан козуля олень кабан козуля олень

36 3 5* 45 2 5*

36 3 5* 45 2 -

32 3 5* 40 5*

2 -

Рік

Види мисливських тварин

2000

ондатра кабан козуля

2005

кабан

2006

2007

2008

2009

Причини невикористання людський фактор

погодні умови відсутній попит людський фактор, погодні умови та відсутній попит людський фактор, погодні умови та у зв’язку із забороною полювання на хутрових та диких парнокопитних тварин згідно приписів головного державного лікаря Куйбишевського району через несприятливі умови наприкінці осені та важко доступністю станції перебування тварин людський фактор відсутність попиту -

* – селекційний відстріл ** – регулювання чисельності

Протягом року за даними звіту 2-тп (мисливство) користувачами мисливських угідь області було добуто 19328 голів зайця-русака, 3831 голова фазана, 10340 голів куріпки сірої. 60

Витрати на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи склали 485,588 тис. грн. У природне середовище було розселено 12 голів кабана, 20 голів кроля дикого, 1184 голови фазана та 107 голів качки. 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Каховське водосховище відрізняється відносною глибоководністю (середня глибина – 7,7 м за максимальною до 38 м), при цьому площа мілководних ділянок складає біля 5 % площі водного дзеркала. У порівнянні з попередніми (річковими) умовами, у водосховищі істотно збільшилися глибини та значно зменшились проточність і водообмін. Внаслідок несприятливого гідрологічного режиму в період нересту відсутня затоплена лугова рослинність і риба змушена у якості нерестового субстрату використовувати вегетуючу та відмираючу водну рослинність, кореневища верби, очерета. Таким чином, нормальні умови природного відтворення риб у верхній та середній частинах Каховського водосховища формуються лише за сприятливим гідрологічним режимом. На даний час іхтіофауна Каховського водосховища нараховує 42 види риб, з яких промислове значення мають біля 20 видів. Основними промисловими видами є лящ, плітка, судак, сріблястий карась, тюлька, білий і строкатий товстолобики. Останні два види вселяються у водойму починаючи з 1966 року. Забезпечення оптимальних умов рибогосподарського використання Каховського водосховища повинно здійснюватися шляхом раціональної організації промислу та посилення контролю за виловом. Раціональний та збалансований промисел забезпечує необхідне розрідження популяції, знижує природну загибель, запобігає виникненню напружених кормових відносин в іхтіофауні. На Каховському водосховищі було видано квоти для спеціального використання водних живих ресурсів 45 рибодобувним організаціям, а саме в межах Запорізької області промисел здійснювало 26 рибодобувних організацій та Інститут рибного господарства УААН (науково-дослідний лов), в Дніпропетровській – 11 організацій, в Херсонській – 8 організацій. Згідно наказу Держкомрибгоспу України № 550 від 21.12.09 р. на Каховському та Запорізькому водосховищах лімітуються всі види риб, за винятком рослиноїдних. В цілому в Каховському водосховищі (Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська області) було вилучено 2755,149 т риби і раків, зокрема в Запорізькій області було вилучено – 1731,888 т. (табл. 5.3.2.). Вилов карася, не дивлячись на зниження загальних показників вилучення, в 2009 р. продовжує зростати та склав 825,723 т, що становить майже 48 % від загального вилову водних живих ресурсів області на Каховському водосховищі. Тенденція до заростання Каховського водосховища залишається тією самою. В даний час площасуцільного заростання складає близько 7 тис. га. 61

Таблиця 5.3.2. Динаміка вилову риби Рік 2000 2005 2006 2007 2008 2009

Водний об‘єкт Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Каховське водосховище Запорізьке водосховище Каховське водосховище

Затверджений ліміт вилову, (т)

Фактичний вилов, (т)

1716,95 (квота на область)

1018,221

2011,29 (квота на область)

1486,6789

4 167,8

1 396,748

4 616,2

1 758,6586

2001,02 (квота на область)

1620,9499

218,7 (квота на область)

151,3343

3444,3290 (квота на область)

2755,1490

Для охорони рибних ресурсів були введені додаткові обмеження їх використання згідно вимог Режиму промислу на 2009 рік, введені заборони на лов риби на зимувальних ямах та на період весняно-літньої заборони на період нересту. Загальний обсяг штучного зариблення Каховського та Запорізького водосховищ в межах Запорізької області дволітками рослиноїдних риб склав 800,383 тис. екз., що на 13,628 тис. екз. більше ніж у 2008 році. (рис. 5.3.2.) В тому числі: за рахунок коштів держбюджету: ВАТ «Запорізькій рибокомбінат» випущено у Каховське водосховище 300 тис. екз. (товстолобик та короп); за рахунок коштів рибодобувних підприємств – 108,471 тис. екз. товстолобика, в тому числі Запорізьке водосховище – 15,783 тис; Каховське водосховище – 92,688 тис. екз. За рахунок компенсаційних коштів від проведення гідротехнічних робіт на Каховському водосховищі ДП «Запорізький річковий порт» 102,170 тис. екз. товстолобика. За рахунок коштів обласного природоохоронного фонду – 284,147 тис. екз. рослиноїдних риб в тому числі: зариблення Каховського водосховища – 228,591тис. екз; Рис. 5.3.2. Зариблення Запорізького водосховища зариблення Запорізького водосховища – 55,556 тис.екз. За благодійні кошти агрогосподарства Запорізької АЕС випущено у Каховське водосховище – 5,595 тис. екз. рослиноїдних риб.

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Видовий склад хребетних області включає 52 види ссавців, 308 видів птахів, 10 видів плазунів, 6 видів земноводних і біля 70 видів риб. Фауна безхребетних в цілому представлена майже 4 тис. видів тварин. В області мешкає майже 144 видів тварин, занесених до Червоної книги України (табл. 5.3.3.1.). В області створено зоологічний парк «Таврія», на території якого мешкають туркменський кулан та кінь Пржевальського, які занесено до Червоної книги МСОП. Таблиця 5.3.3.1. Охорона та відтворення тваринного світу Район

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Запорізька

144

Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва -

Видове різноманіття птахів на терені області утримується завдяки мігруючих та зимуючих видів з інших географічних регіонів Європи або Азії. Натомість, місцеві (локальні) види поступово загрозливо зменшують чисельність. Це стосується куріпок, сірої гуски, крижня, чирянки, степового журавля, дрохви та практично всіх видів куликів, з яких переважна більшість знаходиться під охороною Бернської Конвенції, або занесені до Червоної книги України. Така ситуація є результатом похибок у природокористуванні луками, заплавами малих та середніх річок, лиманами: їх схилами, акумулятивними утвореннями (косами та островами), а також природними та штучними пасовищами. В таблиці 5.3.3.2. наведені дані щодо видів, які відносяться до І категорії Червоної книги України (зникаючі види). На території Запорізької області зафіксовано 39 з 67 занесених до Червоної книги України видів птахів: Баклан малий – зальотний, чапля жовта – рідкий, кочуючий, коровайка – рідкий, кочуючий, лелека чорний – прольотний, казарка червоновола – прольотний, огар – рідкий, кочуючий, гніздуючий, чернь білоока – можливе гніздування, гага – рідкий, кочуючий, крохаль довгоносий – рідкий, скопа – рідкий, мігруючий, шуліка рудий – рідкий, мігруючий, яструб-тювик – рідкий, зимуючий, лунь польовий – зимуючий, багаточисельний, лунь степовий – рідкий, мігруючий, змієїд – рідкий, підорлик великий – рідкий, мігруючий, підорлик малий – рідкий, мігруючий, беркут – рідкий, зимуючий, орлан – білохвіст – рідкий, зимуючий, гніздуючий, балабан – рідкий, кочуючий, сапсан – рідкий, зимуючий, журавель сірий – рідкий, кочуючий, журавель степовий – рідкий, гніздуючий, дрохва – рідкий, гніздуючий, мігруючий, хохітва – рідкий, кочуючий, лежень – рідкий, гніздуючий, мігруючий, зуйок морський – рідкий, гніздуючий, мігруючий, ходуличник – рідкий, гніздуючий, мігруючий, кулик-сорока – рідкий, мігруючий, 63

поручайник – рідкий, мігруючий, кроншнеп малий – рідкий, мігруючий, кроншнеп великий – рідкий, кочуючий, мігруючий, зимуючий, кроншнеп середній – рідкий, мігруючий, дерихвіст лучний – рідкий, гніздуючий, кочуючий, реготун чорноголовий – рідкий, кочуючий, чеграва – рідкий, кочуючий, сорокопуд сірий – рідкий, зимуючий, вівсянка чорноголова – рідкий, гніздуючий, шпак рожевий – рідкий, гніздуючий, кочуючий. Таблиця 5.3.3.2 Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду безхребетні хребетні разом

Кількість видів 5 15 20

Види, яким загрожує небезпека 2006

2007

2008

2009

5 15 20

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Щорічно в області фіксуються випадки захворювання тварин на сказ, зокрема у 2009 році зафіксовано 40 випадків (у 2008 році – 159) Для профілактики хвороби користувачами мисливських угідь проводиться викладка «приманок» проти захворювання на сказ. Викладка проводиться біля жител тварин, що є основними переносниками хвороби, проводиться відстріл хижих та шкідливих тварин. Перед початком полювання на пернату дичину та хутрового звіра користувачі обов’язково здають до органів ветеринарної медицини кров птахів, тушки тварин на аналіз щодо захворювання на сказ, пташиний грип та інших вірусологічних досліджень. Випадків пташиного грипу в області у 2009 році не зафіксовано. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття В Каховському та Запорізькому водосховищі із неаборігенних видів риб є: білий та строкаті товстолобики, білий амур – цінні промислові види риб дальньосхідного комплексу, вселені в 70-х роках в водосховищах з метою підвищення їх рибопродуктивності. Амурський чобачьок – риба дальньосхідного комплексу, завезена разом з зарибком товстолобика и білого амура, промислового значення не має. Атерина, перкарина, бички, рибаголка вселенці з Чорного моря. Рис. 5.3.5. Сонячний окунь

Промислового значення не мають, розміри їх популяції в водосховищах не значні. Тюлька – промисловий вид риби, вселенець із Чорного моря. Теляпія мозамбікська (родина цихловых) – виявлена в Каховському водосховищі в 2001 г. внаслідок зариблення ставка-охолоджувача агрогосподарством Запорізької АЕС. В зимовий період концентрується в районі скидного каналу Запорізької АЕС та Водянського ковша. С прогрівом води розповсюджується по прилеглій акваторії водосховища. Більш широкого розповсюдження не отримала. Сонячний окунь – розмір може досягати 40 см, вага до 0,6 кг. В Україні розмір не перевищує 20 см. Тіло високе, досить яскраво забарвлене. Спина зеленувато-оливкова, по боках помаранчеві плями та темні смуги, черево жовте. Тіло та голова вкрита великою кількістю зелених та червоних плям, губи блакитні, плавці жовті. Самець має «вушка» — чорні з червоною каймою, у самиці вони червонувато-жовті. На Україні ареал охоплює пониззя річок, що впадають у Чорне море. Мешкає на невеликій глибині, у заростях водної рослинності. Влітку тримається у поверхневих шарах води. Малорухлива риба. Живиться молоддю риб, ікрою, різноманітними безхребетними. Промислового значення не має, вважається шкідливою рибою, оскільки знищує молодь цінних промислових риб. Також є популярним об'єктом для розведення у акваріумах (рис. 5.3.5). 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні На кінець 2009 року в Запорізької області створено 311 об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 71,8 тис. га., з них загальнодержавного значення – 22 об'єкти, площею понад 57,4 тис. га, місцевого значення – 289 об'єктів, площею більше 15,4 тис. га. (таблиці 5.4.1 та 5.4.1.1.). Шість територій та об’єктів природно-заповідного фонду увійшли до складу Національного природного парку «Великий Луг» загальною площею 16756 га, оголошеного в 2006 році. Таблиця 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища

Кількість

Площа, тис. га

1990

1995

2000 2009

1990

195

197

1995

2000

2009

0,1

16,7

205

52,0

52,2

52,3

51,6

0,095

Площа територій суворої заповідності 1990 1995 2000 2009

Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Парки- пам’ятки садовопаркового мистецтва

0,924

0,923

0,075

0,156

0,154

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду області З метою збереження особливо цінних природних комплексів та об’єктів продовжується робота по збільшенню площ існуючих природно-заповідних територій в межах Запорізької області, зокрема продовжується робота по збільшенню площ існуючих природно-заповідних територій в межах Гуляйпільського району Запорізької області − розширення площі ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Балка Скотовата» загальною площею 30 га додатково на 50 га, ботанічного заказника місцевого значення «Байраки», включивши заплавні землі по річці Гайчур площею близько 50 га, створення ландшафтного заказника місцевого значення «Болотяні місця» загальною площею 14,6 га в Пологівському районі, розширення території ландшафтного заказника місцевого значення «Оголовок Бердянської коси» шляхом включення додаткової земельної ділянки площею 2,5 га на території м. Бердянськ. Михайлівською райдержадміністрацією розглядається можливість створення нового об’єкту природно-заповідного фонду площею 53 га, на якій збереглися залишки степових природних комплексів. Гуляйпільською райдержадміністрацією запропоновано створити 5 нових територій природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею близько 380 га, та розширити 3 існуючі території приблизно на 125 га. Районною державною адміністрацією замовлено розробку проектів створення і розширення територій природно-заповідного фонду та організації їх території. За клопотанням Національного екологічного центру України, схваленим Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, розпочалися роботи по створенню у Запорізькій області національного природного парку «Муравський шлях» площею 23 тис. га в Токмацькому районі. Через необхідність погодження клопотання з землекористувачами та власниками земельних ділянок, пропонованих до заповідання відповідно до Закону України про природно-заповідний фонд України та Земельного кодексу України, районним відділом Держкомзему у Токмацькому районі розглядається можливість погодження меж національного природного парку із землевласниками та землекористувачами. На сьогодні, одним із основних чинників, що опосередковано сприяють негативному впливу на стан природно-заповідного фонду в Запорізькій області, є відсутність закріплених на місцевості меж об'єктів природнозаповідного фонду, що створює підґрунтя для різних порушень. 66

Протягом звітного року повністю визначено та встановлено у натуру (на місцевості) межі 29 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення площею 2511,5 га, що становить 17,8 % від їх загальної площі, та 11 з 23 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 55756,9 га, що становить 36 % від їх загальної площі. Роботи проводяться відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1094 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природнозаповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, та історико-культурного призначення» організаціями що мають відповідні ліцензії. Стосовно об’єктів природно-заповідного фонду, які передані під охорону державним лісогосподарським підприємствам межі рахуються встановленими відповідно до матеріалів лісовпорядкування, це 9 територій загальнодержавного значення на площі 12524 га та 53 місцевого значення на площі 10117, 3 га, що складає 45 % та 18,6 % відповідно. Крім того, Державним підприємством «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» проведені роботи з розробки проекту землеустрою на НПП «Великий Луг», в межах Василівського району, на площі 16506 га з вилученням у постійне користування 9074 га, проведена інвентаризація земель. У 2009 році парком отримано державні акти на право постійного користування земельними ділянками. Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2010 року (фактична кількість та площа без врахування територій та об’єктів ПЗФ, що увійшли до складу інших територій ПЗФ) № п\п 1. 2. 3. 4. 5.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні зоологічні ентомологічні орнітологічні герпетологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 0 1 16756 1 16756 1 7,5 1 7,5 10 38115,9 195 13565,02 205 51680,92 6 16372,9 48 8746,42 54 25119,32 1 367 3 165 4 532 92 2802,2 92 2802,2 1 993 3 267,8 4 1260,8 45 1109,9 45 1109,9 2 417 2 417 2 56,7 2 56,7 0 1 19000 1 19000 1 1383 1 1383 7

412

511,215

2 3 2 -

310 72 30 -

19 42 10 -

324 123,915 58,3 -

79 21 45 12 -

923,215 634 195,915 88,3 -

8. 9. 10. 11.

Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища Природні заповідники Зоологічні парки РАЗОМ

123,3

1 20

100 55414,9

2 1 285

95 290 14502,035

15 2 1 1 305

154,3 95 100 290 70006,935

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В установах ЗАТ «Приазовкурорт» (в 4 санаторіях): «Клінічний санаторій «Бердянськ», «Клінічний санаторій «Лазурний», «Клінічний санаторій «Великий Луг», «Санаторій «Кирилівка» та філії «Комбінат курортних послуг «Відпочинок», що розташовані в м. Бердянськ, м. Запоріжжя, смт Кирилівка Якимівського району, які здійснюють оздоровлення, лікування та реабілітацію громадян, у 2009 році було оздоровлено близько 25 тис. осіб. Рекреаційний потенціал Запорізького Приазов’я створює передумови для перспективного розвитку курортного господарства України. На сучасному етапі ця територія є рекреаційним резервом країни, знаходиться, в більшості, на шляху екстенсивного освоєння. Бердянський грязьовий приморський курорт розміщений на південному сході області і територіально об’єднує у собі Бердянську косу з її кореневою частиною, курортну зону міста Бердянська, а в перспективі приєднає до себе Луначарські, розташовані на захід від міста Бердянська, і Новопетровські – на схід від міської межі, рекреаційні угіддя стихійного тривалого і короткочасного відпочинку локального значення. Бердянський курорт має сприятливі соціально-економічні передумови, основу яких складає достатньо розвинена транспортна інфраструктура, що забезпечує доступність курорту усіма видами транспорту. Кирилівський бальнеокліматичний грязьовий приморський курорт розташований на південному заході Запорізької області і територіально об’єднує власне смт Кирилівку, коси Пересип і Федотова. На території курорту, що займає площу 203,3 га, переважає оздоровчий сезонний відпочинок дітей і дорослих. Система розселення у межах курортів носить розосереджений характер. Відсутня система центрів забезпечення, у яких є зосереджені об’єкти культурно-побутового обслуговування, тому в перспективі, найбільш оптимальним, є формування групових систем населених місць із виділенням в них рекреаційних центрів забезпечення. Рекреаційна сфера в області являє собою складний міжгалузевий господарчий механізм, структура якого: і адміністративно-господарська, і функціональна, і економічна – повинна бути реформована і переведена на ринкові механізми господарювання і комплексного управління цієї сфери на рівні регіону, поєднана з концепцією природокористування, що формується в державі. В регіоні є можливість функціонування оздоровчих закладів, оскільки курортні та рекреаційні території складають майже 15 % площі області. 68

Запорізька область характеризується поєднанням природних умов, ландшафтів і різноманітних рекреаційних ресурсів, які сприяють розвиткові курортно-рекреаційної сфери, що відноситься до Приазовського рекреаційного району в межах Азово-Чорноморського рекреаційного регіону. Починаючи з 2004 року розвиток туристично-рекреаційної сфери здійснюється в рамках «Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року», затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 19.03.2004 № 22 та щорічно доповнюється заходами щодо реалізації Програми. За оперативною інформацією Державного підприємства «Запорізький Науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на сьогодні видано понад 200 сертифікатів та проведена робота з сертифікації послуг тимчасового розміщення та харчування, що надають суб’єкти туристичної діяльності. У реєстрі готелів та засобів тимчасового розміщення, з врахуванням потреб підготовки в Україні до проведення чемпіонату Євро-2012, станом на кінець 2009 року функціонують 35 сертифікованих готелів, у т.ч. 7 нових у м. Бердянськ, збудованих минулого року. Актуальною проблемою є надання рекреаційним територіям статусу курортів державного та місцевого значення. На сьогодні вирішується питання про надання статусу курорту місцевого значення природним територіям курортів «Кирилівка» Якимівського району та «Великий Луг» м. Запоріжжя. Впровадження нових форм включення до туристичного процесу національно-культурних традицій здійснюється шляхом популяризації та підтримки сільського (зеленого) туризму та сприяння створенню нових етносадиб. На сьогодні створено реєстр садиб сільського (зеленого) туризму та етносадиб, проводиться активна робота щодо підготовки методичного матеріалу з цього напрямку та розробки нових туристичних маршрутів з урахуванням територіального розташування садиб. Важливим напрямом роботи залишається формування іміджу Запорізької області, як території з морським курортом національного та міжнародного значення, а саме виконання підпункту 15а про прийняття Міжрегіональної програми пункту 3 Плану заходів щодо виконання Указу Президента України від 20.05.2008 №463/2008 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 16 травня 2008 року «Про заходи щодо забезпечення розвитку України як морської держави». 5.4.3. Історико-культурна спадщина В області на обліку перебуває 8278 пам’яток історії та культури, з них: 6526 пам’яток археології, 1700 пам’яток історії та 32 пам’ятки монументального мистецтва. До Реєстру пам’яток національного культурного надбання увійшли 3 пам’ятки історії, 8 – археології та 3 заповідника: Національний заповідник «Хортиця», Національний історико69

археологічний заповідник «Кам’яна Могила» та Василівський історикоархітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». При управлінні культури і туризму облдержадміністрації створено дорадчий орган: Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини, засідання якої проходять щокварталу. За останні 3 роки проінвентаризовано 815 об’єктів. Це дало змогу зробити корегування місцезнаходження пам’яток, встановити їх достовірну кількість. На базі уточнених даних підготовлено 278 паспортів, що відповідають сучасним вимогам. За кількістю пам’яток археології Запорізька область займає перше місце в Україні. Головним фактором, що загрожує збереженню культурного надбання, залишається господарська діяльність. В Приазовському, Великобілозерському, Михайлівському, Пологівському, Оріхівському, Бердянському районах розорюється до 70-80 % пам’яток археології, з них близько 10 % вже повністю втратили зовнішні ознаки. Проводиться певна робота щодо збереження пам’яток національного значення. На сьогодні проведено ряд оперативних нарад, засідань постійно діючої комісії з питань розвитку Національного заповідника «Хортиця», спільні засідання постійно діючої комісії з питань розвитку Національного заповідника «Хортиця» та тимчасової комісії з питань Національного заповідника «Хортиця» Запорізької міської ради, що дозволило взяти під контроль усі ключові проблеми та сприяти їх позитивному вирішенню. Пріоритетним напрямком залишається прийняття Державної цільової національно-культурної програми розвитку Національного заповідника «Хортиця» на період до 2012 року. Надається всебічна підтримка в розбудові пам’ятки національного значення «Кам’яна Могила». Зважаючи на її унікальність та велику популярність серед населення України та за її межами, Державному історико-археологічному заповіднику «Кам’яна Могила», Указом Президента України від 10.09.2008 № 815/2008 надано статусу національного. Наразі завершуються роботи щодо розробки Генерального плану розвитку заповідника, на що було забезпечено фінансування у розмірі 120,0 тис. грн. На проведення капітального ремонту будівлі музею-комплексу «Кам’яна Могила» було виділено 800,0 тис. грн. Також, заповідником здійснено паспортизацію об’єктів культурної спадщини на суму 4,95 тис. грн. Здійснюються певні заходи щодо покращення матеріально-технічного стану Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова». Завершена робота щодо передачі закладу до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Туристична інфраструктура області представлена готелями, базами відпочинку, пансіонатами, санаторіями, дитячими оздоровчими таборами, 70

розважальними закладами для дітей та молоді, закладами харчування, аварійно – рятувальними службами, транспортною мережею та мережею зв’язку. Розвиток туристичної та курортно-рекреаційної сфери характеризується позитивною динамікою: зростають обсяги в’їзного та внутрішнього туризму, підвищується ефективність господарської діяльності підприємств галузі, чітко простежується динаміка зростання суб’єктів туристичної діяльності з 154 у 2007 році до 188 у 2009 році. Розвиток історико-культурного та курортно-рекреаційного компоненту в регіоні є другим пріоритетним напрямом соціально-економічного розвитку області згідно із Стратегією регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 06.06.2008 № 2. З метою врахування природного фактору при розбудові туристичнорекреаційної інфраструктури регіону, було забезпечено взаємодію відповідних місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів та наукової громадськості. Результатом цієї взаємодії стала систематизація туристичних ресурсів регіону, складовою яких є території та об’єкти природно-заповідного фонду, з врахуванням концепції туристичного зонування області. В продовження цієї роботи нагальною потребою є встановлення меж в натурі цих територій, визначення об’єктів для відвідування. На часі є моніторинг рекреаційних навантажень та визначення ризиків та загроз для функціонування об’єктів довкілля з метою їх збереження для прийдешніх поколінь.

6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Станом на 01.01.2010 року, за інформацією Головного управління Держкомзему у Запорізької області, в області пройшли незначні зміни в складі земельних угідь. Структура та динаміка земельного фонду наведена в додатку до розділу 6.1.1. 6.1.2. Деградація земель Сільське господарство області розвивається у складних природнокліматичних умовах. За останні 35 років площа еродованих земель збільшилась на 25,2 %. На теперішній час водною ерозією охоплено 38,3 %, а вітровою – більш ніж 90% площі сільськогосподарських угідь (в роки з пиловими бурями практично вся територія області зазнає дії вітрової ерозії). Значно зменшився вміст гумусу у ґрунтах, відмічається ущільнення орного шару, збільшуються площі засолених, осолоділих та підтоплених земель. За результатами досліджень Головного управління Держкомзему, які проводилися в 2000 році, на території області площі земель, які піддаються деградації, складають 1289,148 тис. га (табл. 6.1.2.1). З 2000 року обстеження земель, які піддаються деградації, не виконувалися. Крім високої розораності сільськогосподарських угідь (84,8 %) причинами незадовільного стану захисту ґрунтів від ерозії є розміщення просапних культур на схилах понад 3 град., прямокутне розташування полів, лісосмуг і шляхів без урахування рельєфу, слабка захищеність полів лісонасадженнями, недостатня кількість техніки для реалізації ґрунтозахисних технологій, відсутність комплексності в проведенні протиерозійних заходів. Тому реструктуризація господарств повинна здійснюватись на основі апробованих методів контурно-меліоративної організації території, внесення, при необхідності, змін у склад і співвідношення угідь, що забезпечить необхідні умови для інтенсивного використання земель при певній спеціалізації виробничої діяльності, а також збереження та відтворення родючості ґрунтів. Згідно із характеристикою сільськогосподарських угідь за якісним станом з обстежених земель: засолених – 76,419 тис. га, солонцюватих – 37,65 тис. га, осолоділих – 53,3 тис. га, перезволожених – 86,8 тис.га, заболочених – 25,9 тис.га, кам’янистих – 2,5 тис. га. Із обстежених земель піддано ерозії 1212,73 тис. га (54 %) всіх сільськогосподарських угідь, з них: водній – 799,121 тис. га (65,9 %) , вітровій – 413,608 тис. га (34,1 %). За ступенем еродованості вони розділяються наступним чином: слабоеродованих – 685,9 тис. га (32,8 %), середньоеродованих – 331,2 (15,9 %), сильноеродованих 195,6 тис.га (9,4 %). 72

Найбільш піддані водній ерозії Гуляйпільський (98 % до сільгоспугідь), Запорізький (84 %), Новомиколаївський (81 %), Куйбишевський (80 %), Кам’янко-Дніпровський (79 %) райони; вітровій – Веселівський (75 % до ріллі) та Михайлівський (67 %). Одночасно водній та вітровій ерозії найбільш піддані Приморський (32 % до ріллі) та Бердянський райони (23 %). Останні вишукувальні роботи щодо якісного стану ґрунтів Запорізької області були проведені ДП «Запорізький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» у 1996 році, в наступні роки через відсутність фінансування роботи не проводились. Створення нових агроформувань без достатнього науковометодичного, організаційного і фінансового забезпечення характеризується порушенням практично усіх сівозмін. У 2 рази збільшилися площі під культурами, які призводять до екологічної кризи деградованих та малородючих земель. Так, в цілому по області, соняшник в структурі орних земель займав 25,4 %. В окремих господарствах цю культуру вирощують понад трьох років на одних і тих же ділянках. Вирішення питань поліпшення якісного стану ґрунтового покриву залежить від державного фінансування довгострокової програми з охорони земельних ресурсів та підвищення їх родючості, а також сумління землевласників, землекористувачів та орендарів. Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проведена в 1988 році, бонітування ґрунтів в 1993 році, нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь – в 1995 році. У 2007-2009 роках в господарствах проводились ґрунтові обстеження за рахунок землекористувачів та землевласників. Виділення коштів на проведення моніторингу якості сільськогосподарських угідь на державному та на обласному рівнях не проводилось. Великої шкоди завдає берегова абразія, яка приводить до втрати цінних прибережних земель. Береговій абразії найбільш піддаються узбережжя Азовського моря та береги р. Дніпро. Таблиця 6.1.2.1. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 2000 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га

2006

2007

2008

2009

1289,148

% до загальної площі території Деградація земель, у числі: вітрова ерозія, тис. га

тому

водна ерозія, тис. га

413,608 799,121

сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га

76,419

Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт, гірничодобувна промисловість. Станом на 01.01.2010 року сільськогосподарські землі займають площу 2246,66 тис. га – це 82,65 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, технічної інфраструктури 61,9 тис. га – 2,3 % (від загальної площі області). Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області. Незважаючи на те, що область знаходиться в зоні недостатнього зволоження, процеси підтоплення набули широкого розповсюдження і суттєво впливають на екологічний стан території та умови життєдіяльності людей. Підвищення рівня ґрунтових вод і, як наслідок, розвиток процесів підтоплення відбувається головним чином за рахунок надмірного техногенного навантаження, а природні фактори лише підсилюють цей вплив. В умовах плоского рельєфу і низької фільтраційної спроможності ґрунтів більша частина випадаючої вологи не встигає випаровуватись або просочуватись в більш глибокі шари ґрунту, а накопичується в його верхніх шарах, викликаючи підвищення рівня першого від поверхні водоносного горизонту. У деяких випадках розвитку процесів підтоплення сприяє порушення правил планування та забудови території, що мають забезпечити своєчасний водовідвід. Через замулення, особливо на території населених пунктів, русла малих річок значно знизили свою дренуючу спроможність. Викликає також занепокоєння стан гідротехнічних споруд і гребель, водопропускних труб і мостів на автодорогах та ін. Площа зрошуваних земель займає близько 240,4 тис. га, з них зрошувалось у 2009 році 46,8 тис. га. Дренажем забезпечено 73,3 тис. га. Більшість зрошувальних і дренажних систем в результаті реформування аграрного сектору економіки в більшості своїй передані на баланс сільськогосподарських підприємств та сільських громад, які через брак коштів у місцевих бюджетах та відсутність кваліфікованих кадрів не в змозі забезпечити виконання всіх технічних вимог до їх експлуатації. За даними Запорізького облводгоспу станом на січень 2010 року в області підтоплено 1492 га зрошуваних угідь та 7 сільських населених пунктів. В порівнянні з минулим роком площа підтоплених сільгоспугідь скоротилась на 1927 га, кількість підтоплених сільських населених пунктів на 8. Разом з тим слід зауважити, що в потенційно підтоплюваному стані (глибина залягання рівня ґрунтових вод 2-3 м) знаходяться ще 7507 га, в тому числі 4771 га зрошуваних земель, що при несприятливих кліматичних та водогосподарських умовах призведе до значного збільшення площі підтоплюваних угідь та 250 сільських населених пунктів. 74

Для забезпечення захисту населення, сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, мінімізації заподіяних нею збитків, запобігання подальшому ускладненню становища з підтопленням територій області, а також з метою реалізації заходів, передбачених «Комплексною програмою захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005р.р.», затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2000 № 1173, у 2000 році розпорядженням голови обласної державної адміністрації (№ 538 від 26.10.2000) затверджено Програму робіт щодо захисту територій від шкідливої дії вод, яка включає проведення робіт по берегоукріпленню, будівництву відкритих колекторів, розчистку річок та балок. Програмою передбачено максимальне використання раніше збудованої мережі головних колекторів, перш за все для відводу поверхневого стоку, дощової та талої води, а також існуючої колекторно-дренажної мережі. У 2005 році, на виконання доручення Держводгоспу України, Запорізьким облводгоспом підготовлено пропозиції до цієї Програми на 2006-2010 роки та прогноз до 2015 року з фінансуванням за рахунок державного бюджету (з урахуванням пропозицій райдержадміністрацій). До цих пропозицій увійшли роботи по річках (берегоукріплення, реконструкція водоскидних споруд, регулювання річок), по упорядкуванню водовідведення (будівництво гідротехнічних споруд, упорядкування поверхневого водовідведення, відновлення та будівництво дренажних мереж), по створенню прибережних захисних смуг, по визначенню зон можливого затоплення, паспортизація річок. Доцільним є включення до цієї Програми також утримання вже побудованих захисних споруд, оскільки технічний стан горизонтального дренажу і дренажних насосних станцій, що знаходяться на балансі сільгосппідприємств-правонаступників, в основному незадовільний. Системи водовідведення з підтоплених територій потребують ремонту та відновлення працездатності, на що у сучасних власників кошти відсутні. Також передбачається виконання робіт по берегоукріпленню Каховського водосховища біля с. Балки Василівського району (за рахунок держбюджету), будівництво відкритих колекторів по відведенню поверхневих вод з подових понижень Михайлівського, Веселівського та Мелітопольського районів, (переважно за рахунок держбюджету), розчистка річок та балок (за рахунок місцевого бюджету). Реалізація в повному обсязі заходів цієї Програми сприятиме усуненню більшості причин, що призводять до підтоплення сільських населених пунктів та сільгоспугідь. Переліком першочергових заходів з попередження та ліквідації підтоплення в межах «Комплексної програми про захист населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод в Запорізькій області у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року» передбачено будівництво Центрального та Східного скидних колекторів, будівництво відкритих колекторів, будівництво дренажних мереж та відновлення 75

працездатності існуючого дренажу, відновлення та підтримка сприятливого гідрологічного і санітарного стану річок та балок, переобладнання компресорних станцій Кам’янської та Знам’янської протифільтраційних завіс, реконструкція Білозірської перекачуючої насосної станції. В межах цієї Програми з державного бюджету в 2009 році профінансовано 1,101 млн. грн. Проводились роботи з будівництва Східного скидного колектору (ІІ черга), підвищенню надійності роботи споруд Знам’янської та Кам’янської протифільтраційних завіс, захисту від руйнування берега Каховського водосховища біля с. Балки Василівського району Запорізької області, розчистці Західного головного колектору в Якимівському районі. Загальна площа підтоплених територій міст і селищ області сягає 16 тис. га (з них в обласному центрі – близько 1 тис. га), в тому числі – 6,6 тис. га в межах житлової забудови, близько 7 тис. га – територій громадського, оздоровчого та рекреаційного призначення, близько 2 тис. га – територій промислових підприємств. В області діє «Програма ліквідації наслідків підтоплення в містах і селищах Запорізької області». Загальна вартість виконання всіх заходів, передбачених Програмою на період до 2010 року складає 113,67 млн. грн., на період 2010-2030 рр. – ще 192,66 млн. грн. Програму затверджено рішенням сесії обласної ради від 29 грудня 2004 року № 12, але джерела фінансування заходів не визначені. В такій ситуації в умовах дефіциту коштів, вважаємо доцільним щорічне визначення обсягів та джерел фінансування заходів Програми під час розгляду проектів обласного та місцевих бюджетів. Пріоритетним для попередження причин розвитку підтоплення в майбутньому Програмою визнано суворе додержання затверджених Генеральних схем та будівельних норм і правил при плануванні і забудові міст і селищ, що відноситься до компетенції управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Такі організаційні заходи практично не потребують додаткових фінансових затрат. З метою попередження небезпечного підняття рівнів ґрунтових вод, своєчасного виявлення та усунення причин розвитку процесів підтоплення та визначення ділянок, що потребують першочергового виконання робіт по захисту від підтоплення, вкрай необхідним є організація та постійне функціонування системи моніторингу рівня ґрунтових вод на урбанізованих територіях міст і селищ, що сприятиме ефективному використанню обмежених фінансових ресурсів. Через відсутність фінансування моніторинг не ведеться. Мережа режимно-спостережувальних свердловин на урбанізованих територіях практично відсутня. Роботи по попередженню небезпечного розвитку процесів підтоплення міст і селищ та ліквідації їх наслідків пов’язані з необхідністю значних капітальних вкладень. В умовах відсутності бюджетного фінансування обласний та Запорізький міський екологічні фонди останнім часом були основним джерелом коштів на здійснення цих заходів, хоча їх можливості вкрай обмежені і використовуватись вони повинні в першу чергу на 76

попередження забруднення водних об’єктів. Тільки в м. Запоріжжі за 2009 рік з обласного та міського фондів охорони навколишнього природного середовища заходи, спрямовані на запобігання шкідливій дії вод, профінансовано в обсязі 1,998 млн. грн., але суттєвого екологічного ефекту в зв’язку з незавершеністю робіт не досягнуто. Виконання заходів щодо попередження і ліквідації шкідливої дії вод передбачено також “Обласною програмою охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затвердженою рішенням обласної ради від 17 жовтня 2003 року № 9. Виходячи з того, що головною причиною невиконання передбачених заходів по попередженню та ліквідації наслідків підтоплення на території області є недостатнє фінансування, вважаємо, що важливою умовою реалізації Програм має стати залучення до їх фінансування коштів від збору за спеціальне водокористування, як передбачено Загальнодержавною програмою розвитку водного господарства, затвердженою Законом України від 17.01.2002 №2988-III. Крім того, використання коштів державного бюджету для захисту територій від шкідливої дії вод передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 529 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 28.02.2006 № 211. За 2009 рік від Запорізької області до Державного бюджету перераховано 114,56 млн. грн. від зборів за спеціальне водокористування. Обсяги коштів, передбачених Державним бюджетом України на 2010 рік для фінансування заходів державних програм розвитку водного господарства, охорони водних ресурсів та поліпшення якості питної води для Запорізької області, значно нижчі від фактичних надходжень від зборів за спеціальне водокористування. Внаслідок зарахування в повному обсязі зборів за спеціальне водокористування з водних об’єктів загальнодержавного значення до Державного бюджету місцеві бюджети втратили одне з основних джерел надходження для фінансування водоохоронних програм, включаючи програми, спрямовані на захист населених пунктів і земель від підтоплення. Таким чином, без залучення всіх можливих джерел фінансування заходів, спрямованих на попередження небезпечного розвитку процесів підтоплення населених пунктів та ліквідацію їх наслідків, вирішення цієї проблеми в межах Запорізької області найближчим часом неможливе. У кількісному відношенні значний вплив на порушення земель чинить гірничодобувна промисловість. Таблиця 6.2.1. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 1,528 0,056 0,821 0,03 0,005 0,0002

2006 1,545 0,056 0,828 0,03 0 0

2007 1,541 0,056 0,821 0,03 0,008 0,0003

2008 1,535 0,0565 0,821 0,03 0,010 0,0004

2009 1,540 0,0566 0,822 0,03 0,0025 0,0001

Значної шкоди земельним ресурсам завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Також, значний вплив на забруднення ґрунтів здійснюють звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні промислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним залишається питання безпечного зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів. 6.3. Якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення Ґрунтовий покрив області представлений такими зональними ґрунтами, як чорноземи звичайні малогумусні, чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, чорноземи південні, темно-каштанові та каштанові. Вони розрізняються за умовами залягання, морфологічними ознаками та фізикохімічними властивостями. В комплексі з зональними, особливо по південній межі області, широко представлені солонці і солонцюваті, рідше - солончаки. Зміна зональних ґрунтів на території області відбувається з північного сходу та південний захід. В цьому напрямку збільшується вміст рухомого фосфору, що пов'язано, з більш тривалим теплим періодом і більшою сумою активних температур в південних районах і, відповідно, кращими умовами для проходження мікробіологічних процесів мінералізації фосфатів. В загальних рисах в цьому напрямку змінюється ступінь забезпеченості ґрунтів обмінним калієм, а в всередині типів та підтипів ґрунтів залежить від механічного складу та інших особливостей. Земельному фонду області притаманна певна двоїстість: з одного боку, в її ґрунтовому покриві переважають родючі чорноземні ґрунти, з другого – процеси деградації ґрунтів охоплюють практично всю її територію. В цьому важливу роль відіграють фактори, що пов’язані з використанням земель. Використання деградованих та малородючих ґрунтів, безпідставно включених до складу орних земель, завдають щорічно збитків у середньому 65 грн. на кожному гектарі, оскільки виробничі витрати на них не компенсуються отриманими врожаями. Крім того наносяться невиправні збитки екологічного характеру за рахунок змиву родючого шару ґрунту. Втрати від ерозії вимірюються десятками мільйонів гривень на рік, знищуються найродючіші шари ґрунту та його найважливіша складова – гумус. В Запорізькій області по даних земельного обліку налічується 1212,73 тис.га еродованих сільськогосподарських угідь, у тому числі 1025,4 тис. га ріллі. Із загальної площі еродованих земель виокремлено 293,2 тис. га земель гіршої якості, які непридатні для сільськогосподарського використання. Надмірна розораність території погіршує екологічні умови та можливості саморегулювання агроландшафту, знижує активність ґрунтоутворюючих процесів та природної родючості ґрунтів, посилює їх ерозію. Відомо, що на швидкість ерозійних процесів впливають природні та антропогенні фактори. Розглянемо їх на прикладі області. Клімат області 78

континентальний, з високими температурами. За даними Мелітопольської, Бердянської та Якимівської метеостанцій мінусові середньомісячні температури спостерігаються тільки для зимових місяців (грудень-лютий), середня липнева температура близька до +23 °С, середньорічна +9,3 °С. Такі температури забезпечують досить високе випаровування, ґрунти більшу часину року знаходяться в сухому стані і легко піддаються дефляції та розмиву. Кількість опадів недостатня, розподіляються вони упродовж року нерівномірно. Найменшу кількість отримує крайній південний захід (368 мм в рік). Максимум опадів влітку, придає на червень-липень, мінімум - в лютому-березні. Літні дощі випадають в основному у вигляді злив. В східній частині (Приазовська височина) найбільша сума опадів за добу складає 161 мм, інтенсивність 7 мм/хв., тривалість 50 хв. На решті території відповідно 104-106 мм, 3,7 мм/хв., 130 мм. Зливи викликають розмив поверхні, змив висушеної поверхні ґрунту. Цим пояснюється той факт, що водна ерозія ґрунтів поширена в області повсюди. Інтенсивність ерозії відмічається в залежності від рельєфу. В західній частині області переважають плоскі, слабко задерновані, майже безстічні рівнини (Михайлівський, Веселівський, Велико-Білозерський райони). Рельєф південних районів розчленований малими річками та балками. Саме тут поширена дефляція. Найбільші площі вона займає в Приазовському, Приморському, Якимівському та Мелітопольському районах. Найбільш розчленований рельєф в східних, північних та прилеглих до Дніпра районах. Зливи в поєднані з розчленованим рельєфом і дефляцією викликають тут найбільший прояв ерозії ґрунтів. Із вищезазначеного витікає, що сільське господарство Запорізької області розвивається в складних природнокліматичних умовах. За останні 35 років площа еродованих земель збільшилась на 25,2 %. На теперішній час водною ерозією охоплено 35,5 %, а вітровою - більш ніж 90 % площі сільськогосподарських угідь (в роки з пиловими бурями практично вся територія області піддана дії вітрової ерозії). Значно зменшився вміст гумусу в ґрунтах, спостерігається ущільнення орного шару, збільшуються площі засолених, солонцюватих, осолоділих та підтоплених земель. Щорічно з кожного гектара внаслідок ерозії втрачається 350 кг гумусу. Основні причини зменшення гумусу: посилення його мінералізації, втрати при змиві верхнього (найбільш гумусованого) горизонту, недостатня кількість внесення органічних добрив. До 1991 року інтенсивність деградаційних процесів значною мірою послаблювалась за рахунок збільшення обсягів застосування органічних і мінеральних добрив, проведення гіпсування, інших заходів з підвищення родючості ґрунтів, проте за останнє десятиріччя обсяг цих заходів зменшився, а гіпсування практично припинене. Якщо у 1980-1990 pp. в середньому по області на гектар землі вносили по 6-7 тонн органічних і по 130-150 кілограмів (у фізичній вазі) мінеральних добрив, що майже відповідало рекомендованим агромінімумом нормам, то в 2009 році внесено лише по 100 кг органіки і по 29 кг мінеральних добрив, тоді як для 79

забезпечення бездефіцитного балансу гумусу треба вносити 9-10 т/га органіки. У зв'язку з цим в землеробстві області склався гостродефіцитний баланс гумусу і елементів мінерального живлення рослин. В середньому за 1996-2000 роки від'ємний баланс гумусу в області досяг 121 кг/га, по районах коливався від 26 до 287 кг/га. За цей же період щорічний середній винос урожаєм елементів живлення на 1 га посівів перевищував їх надходження в ґрунт на 138 кг. Ґрунти області по всій посівній площі щороку втрачають в середньому понад 93 тис. тонн поживних речовин. За результатами агрохімічної паспортизації земель, проведеної Запорізьким центром "Облдержродючість" в 2003-2008 роках, ґрунти області вміщують 3,22 % гумусу. Найбільше гумусу мають чорноземи звичайні Розівського, Куйбишевського, Новомиколаївського, Гуляйпільського районів - 3,93-4,41 %. Найменше - 2,40-2,99 % вміщують гумусу темно-каштанові ґрунти в Якимівському, Приазовському, Мелітопольському районах та чорноземи звичайні з середньо- та легкосуглинковим складом у Кам'янкоДніпровському, Василівському та Запорізькому районах. Гумус є важливим джерелом елементів живлення, але динаміка цього показника незадовільна. В цілому по області вміст гумусу знизився на 0,1 %. У більшості районів присутня тенденція до зниження вмісту гумусу. Особливо велике зниження вмісту гумусу (на 0,11-0,15 %) виявлено в Приморському, Бердянському та Вільнянському районах. Головною причиною зниження гумусу є дуже мале внесення (0,1 т/га) в останні роки органічних добрив, недостатнє надходження органічних речовин за рахунок поживних та кореневих залишків, посилена мінералізація органічної речовини в результаті інтенсивного вирощування просапних культур, змиття родючого гумусового шару ґрунту в результаті водної ерозії. Середній вміст гумусу в ґрунтах області (3,35%), по відношенню до еталонного (6,2 %) складає тільки 54 %. Отже, усі ґрунтові відміни області потребують збереження і збільшення кількості гумусу. Отже, зменшення вмісту гумусних речовин у ґрунті зумовлює погіршення їх фізичних властивостей і насамперед структурного стану і водопроникності. Поганооструктурені ґрунти легше піддаються водній і вітровій ерозії. Внаслідок ерозії посилюється процес дегуміфікації. Вміст гумусу в ґрунтах змінюється залежно від структури посівних площ, від площі просапних культур і багаторічних трав у сівозміні. Вміст гумусу зменшується в ґрунтах під просапними культурами значно швидше, ніж під багаторічними травами. На зрошуваних землях також спостерігаються зменшення вмісту гумусу і перерозподіл його за профілем. В орному горизонті вміст його зменшується, а в перехідному - збільшується. Одночасно в складі гумусу зменшується відносний вміст гумінових кислот. Зміна якісного складу гумусу при зрошенні спричинює погіршення структурного стану і появу ознак злитості ґрунтової маси, особливо у чорноземів. Якщо не виправити ситуацію з внесенням добрив, поживних речовин ще вистачить на 7-10 років, а після цього терміну врожаї 80

сільськогосподарських культур різко зменшаться, тому що ґрунти будуть остаточно виснажені. На чорноземних та каштанових ґрунтах слід запроваджувати полезахисне лісонасадження, агротехнічні методи боротьби з ерозією, сівозміни з часткою багаторічних трав і бобових культур не менше 25 %, внесення органічних і мінеральних добрив. Золотим фондом області є особливо цінні ґрунти. Поняття «особливо цінні ґрунти» розглядаються в двох аспектах: - ґрунти особливо цінні, загальнодержавного рівня; - регіональні особливо цінні ґрунти. До першої групи віднесені такі ґрунти, що відзначаються найвищою родючістю в межах України, незалежно до їх територіального розташування. Це переважна частина сформованих на лесових породах звичайних чорноземів, сприятливого гранулометричного складу та без проявів процесів деградації (еродованості, засолення, солонцюватості тощо ). До другої групи ґрунтів відносяться такі, що є найбільш родючими у межах певних регіонів, проте на інших територіях за показниками продуктивності, можуть поступатися (подекуди досить суттєво) більш родючим ґрунтам. Перелік особливо цінних ґрунтів затверджений наказом Держкомзему України від 06.10.2003 р. № 245. До особливого цінних ґрунтів в межах Запорізької області віднесено: чорноземи звичайні (шифри агровиробничих груп ґрунтів 58,59,60,61), чорноземи південні (шифр агровиробничої групи грунтів-71), та лучно-чорноземні ґрунти (шифр агровиробничої групи ґрунтів - 121). Загальна площа особливо цінних ґрунтів сільськогосподарських угідь області складає 586,9 тис.га, вони підпадають під юрисдикцію статті 150 Земельного кодексу України, згідно з якою вилучення таких ґрунтів для несільськогосподарських потреб, як правило, не допускається. Використання земель з особливо цінними ґрунтами є, за рідким виключенням, землеробським, вони підлягають особливій охороні, збереженню та відтворенню їх родючості. 6.3.2. Забруднення ґрунтів На виконання Програми моніторингу довкілля Запорізької області, затвердженою рішенням Запорізької обласної ради від 27.07.2001 № 2, в області проводиться щорічний моніторинг земельних ресурсів. Контролюється вміст важких металів та залишкові кількості пестицидів в ґрунтах області. Зведена інформація за 2009 рік представлена у додатку 1 до розділу 6.3.2. За даними Запорізького обласного центру родючості ґрунтів і якості продукції, в 2009 році на вміст важких металів обстежені землі сільгосппризначення 6 районів області: Бердянського, Розівського, Василівського, Вільнянського, Приморського та Новомиколаївського. Обстежені ґрунти Запорізької області відносяться до слабо- та середньо 81

забруднених, тому як деякі показники (свинець, кадмій, ртуть) вище фонового вмісту, або нижче, або дорівнюють ГДК. При проведенні агрохімічної паспортизації земель ведеться контроль за вмістом залишків високоперсистентних пестицидів минулих років внесення. До таких належать хлорорганічні сполуки (ДДТ, гексахлоран), використання яких заборонено, а також гербіцид 2,4-Д-амінна сіль. Кожен рік виявляються поля, де перевищення вмісту цих елементів сягає більше 2-3 разів над допустимим вмістом. Площа забрудненої території складає від 0,5 до 1 % від загальної площі, що обстежується щорічно. Це поля, що в минулому були зайняті під садами, виноградниками та овочевою сівозміною. Дані по забрудненню земель сільськогосподарського призначення в 2009 році надані в додатку 2 до розділу 6.3.2. Щільність забруднення радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90 сільськогосподарських угідь області не перевищує допустимих рівнів. По цезію-137 ґрунти мають показники менші ніж 1 Кі/км2 , по стронцію-90 – 0,02-0,15 Кі/км2. Низький вміст радіонуклідів в наших ґрунтах пов’язаний з тим, що в більшості своєї це ґрунти з важким механічним складом, багаті на органічні і мінеральні колоїди, які становлять основу їх вбирного комплексу, тому радіонукліди в них міцно сорбовані грунтово-поглинаючим комплексом. 6.4 Охорона земель З метою охорони ґрунтів, для подолання пагубного впливу ерозійних процесів, досягнення екологічної рівноваги в агроландшафтах обласним управлінням земельних ресурсів у Запорізькій області із залученням фахівців Запорізького філіалу інституту землеустрою УААН у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1993 № 334 розроблена Комплексна програма захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на період 1996-2010 роки. Згідно із Програмою в області всі середньо – та сильноеродовані ґрунти на схилах 0-5° підлягають консервації (залуженню) – 341,8 тис. га, а сильнозмиті ґрунти на схилах понад 5° і піски відводяться під залісення – 11,4 тис. га. Протягом 1996-1998 років в усіх категоріях господарств області було залужено лише 36,8 тис. га та заліснено 1,2 тис. га орних земель. Таке становище виникло, головним чином, через відсутність підтримки охорони земель на державному рівні. Так, Законами України «Про бюджет» установлено, що всі надходження від сплати земельного податку залишаються в органах місцевого самоврядування, чим заблоковано ст. 22 Закону України «Про плату за землю», на якій базувалось виконання даної Програми. Місцеві ради фактично всі надходження від сплати земельного податку, які в цілому по області склали за минулий рік 370,04 млн. грн., направляють на цілі, не пов’язані із земельною реформою та охороною земель, а це веде до посилення деградації угідь, подальшого зниження їх родючості. 82

Відповідно до інформації Головного управління Держкомзему у Запорізькій області на охорону земель в 2009 році було використано по області 2631,476 тис. грн., які надійшли у порядку відшкодування втрат земель сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва до спеціального фонду місцевих бюджетів. З обласного бюджету використано 614,788 тис. грн., з них: 98,320 тис. грн. – на проведення робіт з ґрунтових обстежень, пов’язаних з підвищенням родючості земельних ділянок, відповідно до обласної Програми підвищення родючості ґрунтів у Запорізькій області на 2006 - 2010 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 18.01.2006 № 7 (зі змінами, внесеними рішенням Запорізької обласної ради від 07.08.2008 № 26), з них 73,320 тис. грн. – Запорізькому обласному державному проектно-технологічному центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції та 25,000 тис. грн. – інституту зрошувального садівництва ім. Сидоренка УААН за проведені роботи з ґрунтових та інших обстежень, пов’язаних з підвищенням родючості земельних ділянок, які плануються під розміщення багаторічних плодових насаджень; 516,468 тис. грн. - на проведення берегоукріплення с. Привітне Запорізького району відповідно до обласної Програми запобігання ліквідації наслідків підтоплення сільськогосподарських та лісогосподарських земель на території Запорізької області на 2009-2020 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 03.09.2009 № 13. Із районних бюджетів використано 36,857 тис. грн., в тому числі: із районного бюджету Василівського району – 14,227 тис. грн., з них 2,342 тис. грн. на розроблення проекту рекультивації порушених земель на території Підгірненської сільської ради та 11,885 тис. грн. на проведення рекультивації порушених земель згідно з Програмою впровадження заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у Василівському районі на 2009 рік, що затверджена рішенням районної ради від 11.03.2009 № 22; 22,630 тис. грн. на розробку проекту землеустрою з організації територій природно-заповідного фонду відповідно до Програми з охорони, раціонального використання земельних ресурсів, формування земель природно-заповідного фонду Приазовського району на 2009-2010 роки, яка затверджена рішенням районної ради від 14.05.2009 № 10. Із місцевих бюджетів використано 1979,831 тис. грн., в тому числі: 4,594 тис. грн. із місцевого бюджету Дніпрорудненської міської ради Василівського району на розроблення проекту рекультивації порушених земель згідно з Програмою впровадження заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у Василівському районі на 2009 рік; 46,648 тис. грн. із місцевого бюджету Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району – на заліснення сильноеродованих земель згідно з Програмою по освоєнню непродуктивних земель за допомогою лісових 83

насаджень по Дружелюбівській сільській раді, що затверджена рішенням сесії від 24.10.2008 № 5; 297,980 тис. грн. із місцевого бюджету Долинської сільської ради Запорізького району – на розчистку русла річки від с. Новослобідка до с.Долинське з метою захисту прилеглих земель від підтоплення згідно з сільською Програмою “Родючість ґрунтів на 2009 рік”, що затверджена рішенням Долинської сільської ради Запорізького району від 27.01.2009 № 37; 42,944 тис. грн. із місцевого бюджету Новенської сільської ради Мелітопольського району – на розробку Схем землеустрою з впровадженням заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів на території Новенської сільської ради відповідно до Програми з впровадження заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у Новенській сільській раді Михайлівського району на 2009 рік, що затверджена рішенням Новенської сільської ради від 08.02.2007 № 8; 34,759 тис. грн. із місцевого бюджету Михайлівського району, з них 12,630 тис. грн. із бюджету Старобогданівської сільської ради – на розробку проекту землеустрою щодо організації територій та встановлення меж об’єктів природно-заповідного фонду згідно з сільською Програмою з впровадження заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів на території Старобогданівської сільської ради, яка затверджена рішенням сільської ради від 03.05.2009 № 6, та 22,129 тис. грн. із бюджету Михайлівської селищної ради – на розробку Схем землеустрою з впровадженням заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів на території Михайлівської селищної ради відповідно до районної Програми з впровадження заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів у Михайлівському районі на 2009 рік, що затверджена рішенням районної ради від 07.05.2009 № 15; 766,270 тис. грн. із місцевих бюджетів Якимівського району, в тому числі із бюджету Кирилівської селищної ради 295,270 тис. грн. – за проведені роботи з ґрунтових обстежень, пов’язаних з підвищенням родючості земельних ділянок на території Кирилівської селищної ради, та 471,000 тис. грн. – на капітальний ремонт меліоративних систем з метою відновлення гідротехнічних систем згідно з районною Програмою розвитку агропромислового комплексу, що затверджена рішення районної ради зі змінами від 23.07.2009 № 8, з них із бюджету Розівської сільської ради 321,500 тис. грн. – по території Розівської сільської ради та із бюджету Новоданилівської сільської ради 149,500 тис.грн. – по території Новоданилівської сільської ради; 786,635 тис. грн. із місцевого бюджету м. Запоріжжя, з них 478,388 тис. грн. – на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного призначення, 140,262 тис. грн. – на розробку проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій 84

історико-культурного призначення та 167,985 тис. грн. на розробку проектів землеустрою щодо освоєння земель для сільськогосподарського та лісогосподарського призначення відповідно до Програми з впровадженням заходів щодо збереження, охорони, відтворення та раціонального використання земельних ресурсів міста Запоріжжя на 2009-2011 роки, яка затверджена рішенням міської ради від 21.01.2009 № 28. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Держуправління у відповідності до Земельного Кодексу України та Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22.11.2004 за № 1470/10069, розглядає матеріали проектів землеустрою на предмет дотримання положень законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм, правил у сфері охорони довкілля та надає відповідні висновки. При цьому, основна увага приділяється наступним питанням: - недопущення погіршення стану територій і об’єктів природнозаповідного фонду та інших особливо цінних земель, земель, зарезервованих для заповідання, водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, водноболотних угідь, інших територій та об’єктів, які є складовими екомережі; - максимальне збереження ділянок із ґрунтовим та рослинним покривом при здійсненні містобудівної діяльності; - уникнення, наскільки це можливе, фрагментації території, зокрема її природних ділянок та ділянок, зайнятих культурною рослинністю, у тому числі сіножатей, пасовищ, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень. Міжнародне співробітництво в 2009 році не здійснювалося.

7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база Запорізька область – визначний геологічний регіон, який щедро наділений розмаїттям геологічних споруд та потужними мінеральними ресурсами. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає одне з провідних місць в Україні. Займаючи площу 27,2 тис. км2 (4,5% території України), область спроможна забезпечити державу рудами марганцю, багатими рудами заліза, гірничо-хімічними корисними копалинами, нерудними корисними копалинами для металургії, будівельними корисними копалинами. Відносно загальних запасів мінеральної сировини держави в області знаходиться: пегматитів — 88,06 %, апатитів — 63,42 %, марганцевих руд — 69,1 %, каолінів — 22,9 %, багатих залізних руд — 10 %, вогнетривких глин — 8,6 %. 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Згідно із державним балансом запасів в області налічується 19 видів корисних копалин, розвідано 129 родовищ, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 30 знаходиться в експлуатації. Із 20 видів корисних копалин в області розробляється тільки 10: залізна руда, каолін, глина для вогнетривів, пегматит, пісок формувальний, пісок будівельний, камінь облицювальний, камінь будівельний, цегельночерепична сировина, лікувальні мулові грязі (табл. 7.1.1.1). У звітному періоді детальне геологічне вивчення нових родовищ з підрахунком запасів корисних копалин не виконувалося. Для розробки перспективними видами корисних копалин є руди марганцю, апатит, фтор, графіт, скляна сировина (пісок кварцовий) та інше. У 2009 році, на території області розроблялося 30 родовищ корисних копалин (табл. 7.1.1.2.). У порівнянні з 2008 роком видобуток корисних копалин місцевого значення значно зменшився: каменю будівельного та піску будівельного – більш ніж в 2 рази, цегельної сировини – на 35 %. Видобуток корисних копалин загальнодержавного значення виріс: пегматиту більш ніж в 2 рази, каменю облицювального майже на 65%, глини вогнетривкої на 1,7 %; знизився видобуток піску формувального більш ніж на 85 %, каоліну майже на 11 %. Видобуток лікувальної грязі на родовищі «Озеро Велике» на курорті «Бердянськ» в порівнянні з 2008 роком незначно знизився. Гірничодобувними підприємствами області, діючими за принципом «хто погіршує стан довкілля – той його і відновлює», впроваджувалися заходи відповідно до затвердженої «Обласної програми з екологічної реабілітації гірничодобувних районів Запорізької області». 86

Таблиця 7.1.1.1. Мінерально-сировинна база Запорізької області Види корисних копалин

1 1. Камінь будівельний 2. Камінь облицювальний 3. Цегельна сировина 4 .Пісок будівельний 5. Пісок формувальний 6. Пегматит 7. Каолін 8. Залізна руда 9. Глина вогнетривка 10. Горючий газ 11. Марганець 12. Графіт 13. Апатити 14. Кремінь сировина 15. Вапняк 16. Пісок для закладання 17. Камінь пиляний 18. Керамзітова сировина 19. Скляна сировина 20. Фтор Всього Лікувальні мулові грязі

Загальна кількість родовищ 2008р. 2 32 3 45 8 2 1 2 6 1 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 114 4

2009р. 3 32 3 45 8 2 1 2 6 1 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 114 4

Родовища, що розробляються 2008р. 4 13 2 2 4 1 1 1 1 1 26 1

2009р. 5 14 2 6 5 1 1 1 1 1 32 1

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008 р.

Видобуток сировини в 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.2010р.

6 тис м3 тис. м3 тис. т тис.м3 тис .т тис. т тис. т тис. т тис. т тис.м3 тис. т тис. т тис. т тис.м3 тис. т тис.т тис.т тис.т тис.т тис. т

7 1965,7 1,7 35,5 591,0 93,7 0,5 104,0 4500,0 157,3 -

8 742,12 2,8 22,5 219,4 12,5 1,056 92,6 4200,0 160,0 1,1

9 876164,88 103171,8 97939,8 1088800,5 52469,1 5851,844 48985,5 455810,0 41554,3 2810,0 1578201 2027,0 505394,0 680,0 752,0 90179,0 752,0 4188 14850 6025000

тис.т

1,3

327,3

Таблиця 7.1.1.2.Використання надр Загальна кількість кар`єрів, шахт, № з/п розрізів та розробок 1 2 1

Наявність документації гірничий відвід

земельний відвід

ліцензії

Загальна Площа відпрацьованих площа Рекультивовано в земель, що підлягають порушених 2009р., га рекультивації, га земель, га 6 7 8 2236,0

822,0

2,49

Серед підприємств слід визначити наступні. ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» на виконання заходів по охороні надр, земельних ресурсів, підземних і поверхневих вод, недопущення проявів небезпечних геологічних процесів просідання земної поверхні) проведено: закладка 1000 тис.м3 виробленого простору відвальними породами; перероблено 575 тис. т порід відвалів; постійно ведеться об’єктовий моніторинг в межах шахтного поля та ставка-випаровувача в Утлюкському лимані. Загальні витрати на природоохоронні заходи склали близько 60 млн. грн. У звітному році гірничодобувними підприємствами впроваджувалися природоохоронні заходи відповідно до проектних рішень розділу ОВНС проекту розробки родовищ та згідно із планом гірничих робіт. Головним негативним фактором на території області залишається проблема екологічної і, головним чином, соціально-економічної реабілітації і 87

відновлення роботи Таврійського ГЗК. На даний час проектний термін мокрої консервації шахти №1, який був прийнятий на 7 років, закінчився і тому питання відновлення роботи Таврійського ГЗК потребує негайного вирішення. 7.2. Система моніторингу геологічного середовища Моніторинг геологічного середовища включає такі обов’язкові елементи: еколого-геологічне картування, довгострокове спостереження за змінами екологічних параметрів довкілля, оцінки та прогноз його екологічного стану. Він здійснюється на об’єктовому, регіональному та державному рівнях. Основними виконавцями (суб’єктами) моніторингу є Бердянська комплексна гідрогеологічна та інженерно-геологічна партія та Білозерська геологорозвідувальна експедиція Державної геологічної служби України, гірничодобувні підприємства. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. Підземні води широко використовуються галузями економіки області і, в першу чергу, підприємствами житлово-комунального господарства для задоволення потреб населення в питній воді, та є важливим резервом для забезпечення економічного та соціального розвитку регіону. В умовах дефіциту ресурсів придатних для питного водопостачання поверхневих вод вивчення підземної гідросфери на території Запорізької області має важливе загальнодержавне значення. В геоморфологічному відношенні територія Запорізької області розташована в межах північно-східної частини Причорноморської низовини й Азовсько-Придніпровської височини, що розрізняються за умовами формування підземного і поверхневого стоку. Придніпровська височина охоплює північну частину території області. Абсолютні відмітки поверхні складають 120-140 м БС, на кордоні з Дніпропетровською областю вони досягають 170-180 м БС. Розчленованість поверхні рівнини різна. Відносне перевищення вододілів над лінією ерозійних врізів 20-40 м. Приазовська височина займає південно-східну частину області. Абсолютні відмітки поверхні досягають 200-234 м. Поверхня височини сильно розчленована ерозійною мережею. Глибина ерозійного врізу сягає 140-160 м. У гідрографічному відношенні територія області розділена на два водозбірні басейни – р. Дніпро і Північного Приазов'я. Запорізька область знаходиться в межах двох великих геологотектонічних структур – Причорноморської западини і Українського кристалічного щита. 88

Відповідно до геолого-тектонічної будови, що визначає регіональні умови формування підземних вод, на території області виділяються наступні гідрогеологічні басейни першого порядку – Причорноморський артезіанський басейн і Український басейн тріщинних вод. В межах Українського басейну тріщинних вод на території Запорізької області виділяються гідрогеологічні басейни другого порядку – Придніпровський басейн тріщинних вод, Приазовський басейн тріщинних вод і Кінксько-Ялинський дрібний артезіанський басейн. Загальною закономірністю Українського басейну тріщинних вод і Причорноморського артезіанського басейну є приуроченість ґрунтових і міжпластових підземних вод не тільки до окремих стратиграфічних відкладів, а нерідко і до їхніх комплексів. Основні водоносні горизонти Причорноморського артезіанського басейну, підземні води якого використовуються для господарсько-питного і технічного водопостачання, в межах області приурочені до осадочних крейдових, палеогенових, неогенових і четвертинних відкладів. На Українському кристалічному щиті найбільш важливе значення для господарсько-питного і технічного водопостачання мають підземні води, приурочені до тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію та продуктів їх вивітрювання, осадочних крейдових, палеогенових, неогенових відкладів, що поширені в знижених ділянках кристалічного масиву (КінкськоЯлинському дрібному артезіанському басейні). Одним з основних джерел постачання населення якісною питною водою на території області є водоносні горизонти неогенових і палеогенових відкладів. Підземні води неогенових відкладів на території області поширені практично повсюдно, за винятком Приазовського та Придніпровського масивів. Водоносний комплекс палеогенових відкладів порівняно з іншими водоносними горизонтами має найбільше практичне значення по якості, водозбагаченості і кількості експлуатаційних запасів підземних вод. Запаси прісних підземних вод, придатних для питного водопостачання, становлять 118,9 млн. м3/рік. Станом на 01.01.2010 експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ) розвідані та затверджені ДКЗ СРСР, Укр. ТКЗ, ДКЗ України по 9 родовищах підземних вод (РПВ) (33 ділянки РПВ) у кількості 293,2 тис.м3/добу. Найбільше розвідано і затверджено запасів підземних вод у Мелітопольському (60,0 тис.м3/добу) і Кам’янсько-Дніпровському районах (70,5 тис.м3/добу), в інших районах їх величина змінюється від 5,4 тис.м3/добу до 39,9 тис.м3/добу. Дев’ять районів з двадцяти, у межах Українського басейну, не мають експлуатаційних запасів. Прогнозні (прийняті НТР та такі, що пройшли попередню експертизу ДКЗ України) ЕЗПВ станом на 01.01.2010 по 10 РПВ (14 ділянок РПВ) становлять 561,6 тис. м3/добу, з них у Кам’янсько-Дніпровському районі – 483,0 тис.м3/добу (86,0 %). Процент водовідбору прогнозних ресурсів підземних вод (ПРПВ) коливається від 0,9 % (Токмацький район) до 42,15 % (Бердянський район), а 89

у двох адміністративних районах (Вільнянський і Запорізький) водовідбір перевищує ПРПВ на 0,81 тис. м3/добу. Процент освоєння експлуатаційних запасів змінюється від 2 % (Приазовський, Куйбишевський та Розівський райони) до 60 % (Бердянський і Кам’янсько-Дніпровський райони). Таким чином, спостерігається значна територіальна нерівномірність запасів і забезпеченості окремих районів області підземними водами. Основні роботи з оцінки прогнозних ресурсів та розвідки родовищ підземних вод на території області виконані в 60-80-х роках минулого століття. В 2004 – 2005 рр. роботи, пов’язані з оцінкою ПРПВ та ЕЗПВ на території області, виконані на Луначарському родовищі питних вод, Бердянському родовищі технічних вод, Мирненському родовищі мінеральних вод, Мелітопольському та Пологівскому родовищах питних вод, Молочанському родовищу мінеральних вод. Експлуатаційні запаси затверджені ДКЗ тільки по Мелітопольському родовищу. В цілому по області у 2009 році водовідбір підземних вод склав 50,5 млн. м3 або 138,36 тис. м3/добу, в тому числі шахтний водовідлив – 16,54 млн.м3 (45,3 тис. м3/добу). Використано 34,39 млн. м3 підземних вод (94,22 тис. м3/добу або 68,1 % від відбору), з яких на господарсько-питне водопостачання – 25,12 млн. м3 (68,82 тис.м3/добу, 73,1 % загального обсягу використаної підземної води), на виробничо-технічне – 5,45 млн. м3 (14,93 тис.м3/добу, 15,8 %), на сільськогосподарське водопостачання 3,37 млн. м3 (9,23 тис.м3/добу, 9,8 %) і на зрошення земель – 0,45 млн. м3 (0,84 тис.м3/добу, 1,3 %). Структура використання підземних вод відображена на діаграмі. сільськогосподарське водопостачання, 3

виробничо-технічне водопотачання,

3,37 млн. м , 9,8 %

зрошування земель, 0,45 млн.м3, 1,3 %

5,45 млн. м3, 15,8 %

господарсько-питне водопостачання 25,12 млн. м3, 73,1%

Рис. 7.2.1.1. Використання підземних вод у 2009 році.

Шахтний водовідлив частково (426 тис.м3/рік) використовується для приготування закладочних сумішей. Дренажний водовідлив, відібраний протягом року в обсязі 2,7 млн.м3, також частково відкачується в меліоративну мережу і використовується на зрошення. Відсутність підземних та поверхневих вод питної якості, або їх розповсюдження на окремих локальних ділянках, обумовлює важкі умови господарсько-питного водопостачання населених пунктів, в першу чергу 90

сільських, у Бердянському, Куйбишевському, Приморському та Чернігівському районах. Поліпшення питного водопостачання у даних районах може бути виконано за рахунок пошуків підземних вод питної якості (буріння пошукових свердловин на воду), а також впровадження технологій опріснення води. Залишається гострою проблема водопостачання населення Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів, де геологотектонічна побудова обумовила поширення підземних вод тільки у тріщинній зоні кристалічних порід докембрію, яка має низьку водозбагаченість на більшій території цих районів, в умовах дуже нерівномірного ступеню тріщинуватості в розрізі та по площі. Незахищеність підземних вод від поверхневого забруднення обумовлюють низьку якість підземних вод. Реструктуризація сільськогосподарської галузі з початку 2000 р., яка продовжувалась на протязі 2001-2005 рр., привела до змін умов водопостачання сільського населення. Виникає необхідність здійснення інвентаризації водозаборів на території області з виконанням ліквідаційного тампонажу покинутих свердловин або їх тимчасової консервації. Станом на 01.01.2010, за результатами обстеження, проведеного територіальними органами Державної геологічної служби на виконання п. 4.3 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27.02.2009 «Про стан безпеки водних ресурсів держави та забезпечення населення якісною питною водою в населених пунктах України», яке введено в дію Указом Президента України від 06.04.2009 № 221/2009, на території області нараховується 260 колодязів та 2239 експлуатаційних водозабірних свердловин, з яких 1247 свердловин знаходяться в робочому стані, 117 – законсервовані, 130 – резервні, 245 – підлягають санітарно-ліквідаційному тампонажу. Виявлено також 500 безгосподарних свердловин. Крім того, для захисту від підтоплення населених пунктів працює 51 свердловина вертикального дренажу. В 2009 році пробурено 12 водозабірних свердловин, виконано ліквідаційний тампонаж двох непридатних до подальшої експлуатації свердловин, тимчасово законсервовано 37 свердловин. В межах області спостерігається забруднення лише першого від поверхні грунтово-техногенного водоносного горизонту. Виділяється декілька основних джерел забруднення ґрунтових вод, обумовлених різними факторами: для очисних споруд госппобутових стоків міст та селищ міського типу, полігонів твердих та рідких побутових відходів характерне перевищення фону по сполуках азоту (нітрати, нітрити, солі амонію), БСК, ХСК, пов’язане з відсутністю або недосконалістю протифільтраційних екранів; для полігонів промислових відходів, шламонакопичувачів промислових стоків характерне перевищення фону по загальній мінералізації, зважених речовинах, вмісту солей важких металів (залізо, марганець, свинець, цинк, тощо), сульфідах, сульфітах, фенолах, роданідах, 91

фторидах, нафтопродуктах, пов’язане з тривалою експлуатацією без протифільтраційних екранів; для нафтобаз та нафтосховищ характерне перевищення вмісту нафтопродуктів, пов’язане з тривалим порушенням технології експлуатації в період 1970-1990 рр. Окремим випадком є перевищення фону по сполуках Cr6+ та Cr3+, заліза, нафтопродуктах, пов’язане з забрудненням ґрунтових вод та ґрунтів внаслідок розгерметизації ємностей гальванічних стоків на ВАТ «Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів» (сучасне ВАТ «Гідросила МЗТГ»). На підприємстві проведені еколого-геологічні вишукування для визначення площі та глибини забруднення, виконані заходи по очищенню вентиляційних каналів від хромвміщуючих сполук, що дозволило локалізувати осередок забруднення, здійснюється моніторинг забруднення грунтових та поверхневих вод б. Піщанської. Потенційним джерелом забруднення підземних водоносних горизонтів, що використовуються для господарсько-питного водопостачання, є покинуті експлуатаційні водозабірні свердловини, які при реформуванні сільськогосподарської галузі та розпаюванні земель не передані на баланс територіальним громадам. Під впливом дії шахтного водовідбору на Південно-Білозерському залізорудному родовищі в водоносному горизонті бучакських відкладів палеогену сформувалася глибока депресійна воронка площею 10 тис. км2 із зниженням рівня у центрі до 140 м, яка об’єдналася з депресійними воронками Мелітопольського і Токмацького водозаборів. В умовах спрацювання запасів прісних підземних вод на території області працюють групові водозабори господарсько-питного водопостачання міст Мелітополь, Василівка, Токмак, Оріхів, сел. Веселе, Михайлівка, які базуються на видобутку підземних вод водоносного горизонту бучакських відкладів. За даними гідрогеологічної служби ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» рівень бучакського водоносного горизонту стабілізувався, на протязі останніх 5 років коливається на відмітках від –105 м до –120 м. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Поширення екзогенних геологічних процесів на території області наведені в таблиці 7.2.2.1. Таблиця 7.2.2.1. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п 1

Вид (ЕГП) 2

1 2

Площа поширення, км2 3

Кількість проявів, од. 4

Зсуви

3,6

206

0,013

Абразія

2,68 (по відстані 357 км)

0,009

% ураженості регіону 5

В основному, екзогенні геологічні процеси (ЕГП) розвинені на узбережжях Азовського моря, Каховського та Дніпровського водосховищ. Поширення екзогенних геологічних процесів на території області не спостерігаються, але спостерігається їх періодична активізація на узбережжі Азовського моря. Роботи по вивченню динаміки поширення та розвитку екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Запорізької області виконувались Бердянською КГІГП відповідно до проектно-кошторисної документації і згідно «Пооб'єктного плану на 2009 рік», наданого КП «Південукргеологія». На протязі року виконані такі основні роботи: 1. Інженерно-геологічне обстеження узбережжя Азовського моря, Утлюкського та Молочного лиманів (ділянка І категорії). Утлюкський лиман переоблаштований і використовується як ставок – випаровувач. Внаслідок техногенного втручання порушився водно-сольовий баланс і дзеркало Утлюкського лиману в останні роки зменшилось приблизно на 20 %. Загальна довжина ділянки І категорії складає 390 км. Роботи виконувались один раз - восени. 2. Інженерно-геологічне обстеження ділянки І категорії на узбережжі Каховського та Запорізького водосховищ. Загальна довжина ділянок І категорії складає 87 км. Роботи проводились один раз – весною. 3. Спеціальне інженерно-геологічне обстеження зсувних ділянок II категорії (Ботієвська, Шевченківська, Бердянська) проведено один раз восени. Загальна довжина ділянок 9,6 км. 4. Періодичне інженерно-геологічне обстеження Приморської обвальної ділянки II категорії довжиною 5 км, проведено восени. 5. Періодичне інженерно-геологічне обстеження акумулятивної ділянки II категорії (Бердянська коса). Проведено одне обстеження – весною. Загальна кошторисна вартість виконаних робіт в 2009 році по об'єкту: «Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ (ЕГП) в межах території Запорізької області з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів (2006-2011 рр.) склала 149,8 тис. грн. За результатами виконаних робіт встановлено: 1. Активні зсувні процеси на узбережжі Запорізького водосховища поширені на ділянці берегового схилу між селами Круглик і Грушівка. Тут зафіксовано два активних зсуви, які за час між обстеженнями суттєвих змін не зазнали. 2. На узбережжі Каховського водосховища активні абразійні процеси спостерігаються в районі сіл Червонодніпровка і Біленьке. Місцями на узбережжі виконана захисна підсипка крупно-уламковим бутовим матеріалом, що зменшило швидкість абразійних процесів. Зсувні активні процеси поширені на схилах Мамаєвої гори і біля села Маячка. 3. Протягом року, як і раніше в останні 20 років, корінний береговий схил Азовського моря і Азовські коси (Федотова, Обіточна, Бердянська) інтенсивно розмивалися під дією активних процесів морської абразії. Активізація абразії пов'язана із різкою зміною швидкості підняття рівня моря 93

на початку 80-х років минулого сторіччя. Середньо-багаторічна швидкість підняття рівня з тих пір складає 1,0 см на рік, техногенне втручання людини також є важливим фактором, що впливає на активізацію абразійних процесів. Найбільш інтенсивно корінний береговий схил розмивається в Обіточній затоці: - Якимівський район, біля сіл Степанівка-І і Миронівка швидкість відмиву склала 1-3 м за рік (довжина активної ділянки 19 км), подекуди місцевим населенням виконана берегозахисна підсипка уламками залізобетонних конструкцій; - Приморський район, ділянка берегового схилу (від р. Лозоватка на схід) довжиною 6 км, швидкість відмиву склала 0,6-1,5 м за рік. Азовські коси: Федотова - східний берег від села Степок на південь довжиною 4 км, швидкість відмиву на цій ділянці склала 3 - 10 м за рік, довжина вимоїни за рік збільшилась приблизно на 1 км, під загрозою підмиву опинилась третя лінія стовпів електропередачі. Обіточна - південно-східний берег кінцевої частини коси довжиною 8 км відмивався із швидкістю 1 -4 м за рік; Бердянська - південно-східний берег і кінцева частина коси довжиною 11км, відмивалися із швидкістю 3-10 м за рік. Найбільш активно в середній частині коси, де насипали «шпору» і тим самим, активізували абразію (техногенний чинник). На ліквідацію цих наслідків, станом на 2009 рік, з державного та обласного бюджету витрачено приблизно 10 млн. грн. Також інтенсивно розмивалась північно-східна частина коси – ділянка довжиною 4,5 - 5,0 км (від гирла р. Берда до озера Довге). Взагалі на Бердянській косі під небезпекою руйнування находиться спальний корпус в санаторії «Бердянськ», дитячий противотуберкульозний диспансер і ще 5 баз відпочинку та профілакторії. На Ботієвській ділянці II категорії, в кінці східної частини ділянки, свіжа тріщина заколу, що утворилась минулого року, збільшилась (ширина розкриття 0,1-0,5 м), амплітуда скиду 0,1-0,3 м. Площа дзеркала води Молочного лиману суттєво зменшилася в порівнянні з минулим роком. В районі пересипу дно лиману повністю висохле. По берегам лиману свіжих проявів ЕГП не зафіксовано. Вирішення проблем, пов’язаних з активізацією ЕГП, укріплення берегів з метою запобігання подальшої ескалації екологічного лиха, подолання наслідків небезпечної екологічної ситуації, вирішення проблем захисту і збереження цінних природно-лікувальних ресурсів та рекреаційного потенціалу регіону можливе тільки за умови комплексного підходу на державному рівні з залученням можливостей місцевого рівня.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Геологічний контроль за вивченням та використанням надр на території області здійснює Південна територіальна інспекція Держгеоконтролю Державної геологічної служби Мінприроди України. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр В 2009 році Держуправлінням розглянуті матеріали і надано погодження на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр твердих корисних копалин по 6 об’єктам, в т.ч. 2 об’єкти – геологічне вивчення, 4 об’єкти – експлуатаційна розробка корисних копалин. В звітному році відмовлено в погодженні продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування граніту, мігматиту (камінь будівельний) Трудівського родовища, розташованого у Чернігівському районі Запорізької області у зв'язку з наступним: на зазначених земельних ділянках родовища на території Стульнівської та Новомихайлівської сільських рад знаходиться об’єкт природнозаповідного фонду України – ландшафтний заказник місцевого значення «Цілина ділянка зі ставком» загальною площею 343 га, який оголошено рішенням Запорізької обласної ради від 27.11.1998 № 10; родовище частково знаходиться на землях водного фонду, що підпадає під дію ст.61 Земельного кодексу України; на території родовища розташовані земельні лісові ділянки, що підпадає під дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.04.2008 № 610-р. У звітному році Держуправлінням видано екологічні картки 10 водокористувачам, які звернулись за погодженням клопотання на отримання спеціального дозволу (ліцензії) Мінприроди України на користування надрами для видобування підземних вод. За рік погоджено 29 проектів буріння експлуатаційних водозабірних свердловин, розроблених організаціями, які мають спеціальний дозвіл Мінприроди на виконання робіт по проектуванню експлуатаційних водозабірних свердловин.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Область відноситься до регіонів, де зосереджена значна кількість підприємств важкої промисловості: 45% від загальної кількості виробленої продукції в області займає продукція металургії та оброблення металу, 20% – виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла, води. В області також зосереджені хімічні, машинобудівні підприємства та підприємства гірничодобувного комплексу. З метою зменшення обсягів відходів, які розміщуються протягом року та утворюються практично на всіх підприємствах – основних забруднювачах, вдосконалюються діючі та впроваджуються сучасні технології і обладнання, виконуються заходи щодо поводження з відходами, передбачені природоохоронними програмами. Виробнича діяльність 253 підприємства (в 2008 році – 274) пов’язана з утворенням небезпечних відходів. Протягом року на цих підприємствах утворилось 75,5 тис. т небезпечних відходів I-III класів небезпеки (за 2008 рік – 380,4 тис. т). Таблиця 8.1.1. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п 1 2 3 4 5

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру од.

Кількість 253

8259000,208

т т т

232,25 165,642 8258602,316

Примітка

Згідно із даними статистичного бюлетеня Головного управління статистики у Запорізькій області за результатами узагальнення річних форм державної статистичної звітності (форма І токсичні відходи), аналіз динаміки утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств показав, що у звітному році на 80 % зменшилася кількість утворених відходів (табл. 8.1.2), (рис. 8.1.1). Таблиця 8.1.2. Показники утворення відходів у динаміці за 2007 - 2009 роки № з/п 1

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т

4861542

4639117

3602849

Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 –

394721,591

380392,851

75546,619

5256263,59

5019509,85

3678395,62

Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн

158521,73

118259,16

Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, тон/ на 1 чол.

11904,26

8962,02

0,20

дані відсутні дані відсутні 0,18

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т

небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т 2

Інтенсивність утворення відходів:

7000 6000

тис.т

5000 4000 3000 2000 1000 0

2 006р.

2 007р.

2 008р.

2 009р.

Кількість утворених відходів Кількість використаних відходів Кількість розміщених відходів

Рис. 8.1.1. Стан утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств Запорізької області Для зменшення техногенного впливу промислових відходів на навколишнє природне середовище підприємствами виконувалося наступне: ВАТ «Запорізький феросплавний завод» – в результаті розвитку шлакових відвалів та розширення дільниці переробки шлаків зменшилась кількість розміщених шлаків (утилізовано 111000 т); ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» – в результаті впровадження повторного використання вогнетривного брухту зменшена кількість відходів, які надходять до промполігону б. Середня, а саме за рік: утилізовано вогнетривного брухту – 8614,36 т; реалізовано підприємствам, що мають ліцензію – 7412,99 т; ВАТ «Запорізький залізорудний комбінат» – впроваджена технологія безвідходного видобутку залізної руди. Дана технологія дозволяє використовувати попутно видобуту гірничу породу в якості інертного заповнювача закладочної суміші. За рік використано 58000 т гірничої породи. З метою запобігання екологічних та соціально-економічних збитків проводиться моніторинг (комплексні еколого-геологічні дослідження) полігонів промислових відходів б. Середня. Роботи проводяться підприємствами-власниками полігонів: ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запорожкокс», а також ТОВ НВП «Дніпроенергосталь» за погодженням Держуправління. Як результат цих робіт – своєчасне виявлення негативних наслідків накопичення відходів, проведення заходів, спрямованих на їх відвернення, прогнозування впливу ділянок полігонів промислових відходів на навколишнє природне середовище.

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Масштабність ресурсовикористання і енергетично-сировинної спеціалізації економіки регіону в цілому сприяють значному утворенню і накопиченню відходів виробництва і споживання. Але у зв’язку зі зменшенням обсягів виробництва протягом року спостерігається зменшення обсягів утворення відходів в порівнянні з 2008 роком. Таким чином, зменшилась і кількість відходів, розміщених на промислових полігонах. Зменшення відбулося за рахунок таких підприємств, як Запорізька ТЕС, ВАТ «Виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Український графіт», ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат», ВАТ «Дніпроспецсталь». Динаміка утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств області наведена в додатку до розділу 8.2. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки наведені в таблиці 8.2.1. Таблиця 8.2.1. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Утворилося, тис. тонн Одержано від інших підприємств, тис. тонн у тому числі з інших країн Використано, тис. тонн Знешкоджено (знищено), тис. тонн у тому числі спалено, тис. тонн Направлено в сховища організованого складування (поховання) , тис. тонн Передано іншим підприємствам, тис. тонн у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств, тис. тонн

428,9 78,6 14,8 0,7 0,4 399,1

394,7 17,1 19 0,5 0,4 357,5

380,4 92,0 16,7 0,2 0,1 344,7

75,55 5,92 8,15 0,21 0,18 57,03

84,2 -

28,7 -

105,7 -

14,0 -

7885,5

7844,1

8199,9

8259,00

На сьогодні в області особливо гостро постає проблема поводження з твердими побутовими відходами, виникнення і ліквідації несанкціонованих звалищ відходів. У містах і селищах міського типу щороку нагромаджується близько 2 млн. м3 сміття, яке розміщується в місцях видалення відходів. Традиційна технологія знешкодження побутового сміття не може бути перспективною. Роботу з підтримання санітарного стану території, організації збору побутових відходів, виявлення та ліквідації стихійних звалищ проводять комунальні та приватні підприємства, сільські ради із залученням суб’єктів підприємницької діяльності, розташованих на підпорядкованій території. Протягом року на території області розміщення відходів здійснювалось 98

на 21 полігоні твердих побутових відходів. Дані наведені в таблиці 8.2.2. Таблиця 8.2.2. Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010 року № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону м. Запоріжжя м. Вільнянськ смт. Новомиколаївка м. Гуляйполе м. Оріхів Оріхівський р-н, с. Мирне м. Токмак м. Чернігівка м. Мелітополь Мелітопольський р-н, смт. Мирне м. Якимівна Якимівський р-н, смт. Кирилівка Якимівський р-н, смт. Радівонівка Приазовський р-н, смт.Приазовське м. Бердянськ м. Приморськ К.Дніпровський р-н, с. Заповітне м. Енергодар Василівський р-н, м. Василівка Василівський р-н, м. Дніпрорудне Веселівський р-н, м. Веселе Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Всього

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 21

Площі під твердими побутовими відходами, га 47,07 5 3 2,9 4,9 2 17,26 2 21,97 0,48 5,8 8 0,24 6,38 16,47 7 1,2065 7,11 2,5 3,724 2,0 167,01

Кількість

Згідно із Законом України «Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами» в регіоні розроблена «Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області» на період до 2010 року. Одним із основних напрямів Програми є ліквідація джерел забруднення непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин, забезпечення екологічно-безпечного зберігання, здійснення утилізації та видалення переважної частини непридатних пестицидів, зосереджених у сховищах централізованого зберігання. На виконання наказу Мінприроди від 04.03.2008 № 111 «Про проведення у 2008 році інвентаризації непридатних пестицидів та запровадження регуляторного обміну інформацією щодо їх обліку» в області проведена інвентаризація непридатних пестицидів, за даними якої станом на 31.12.2009 року їх обсяг складає 1104,90 т (табл. 8.2.3.). Непридатні пестициди зберігаються в 101 складському приміщенні, 72 з яких знаходиться в незадовільному стані, 27 – у задовільному та 2 склади у доброму стані. На виконання зазначеного наказу в області впроваджений регулярний обмін інформацією щодо непридатних пестицидів. У звітному році з території колишньої хімбази ВАТ «Василівський Агрос» перезатарено, завантажено та відправлено на знешкодження 126,53

тон непридатних пестицидів, на що з обласного фонду ОНПС було виділено близько 2,5 млн. грн. Таблиця 8.2.3. Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

1 2 3 4 5

Бердянський Василівський Великобілозерський Веселівський Вільнянський

6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Гуляйпільський Запорізький К-Дніпровський Куйбишевський Мелітопольський Михайлівський Новомиколаївський Оріхівський Пологівський Приазовський Приморський Розівський Токмацький Чернігівський Якимівський м. Запоріжжя Всього

Перезатарено Знешкоджено впродовж року, впродовж року, т т 126,53

126,53

Утворено (виявлено) впродовж року, т 28,03 367,8 33,760 2,8 2 (забруднена земля) 68,06 9,91 8,16 10,64 116,24 9,5 70,0 162,38 14,76 16,99 209,37 126,23 1,210 4,36 1262,20

Кількість на кінець року, т 27,43 241,27 33,760 2,8 2 (забруднена земля) 57,06 9,91 8,16 10,64 116,24 9,46 70,0 162,38 14,75 16,99 187 126,23 1,210 2,36 5,25 1104,90

8.3. Використання відходів, як вторинної сировини Проблема управління у сфері поводження з відходами є однією з вагомих та найважливіших складових управління соціально-економічного розвитку регіону. Згідно із даними Головного управління статистики у Запорізькій області за рік на підприємствах та організаціях області утворилося 0,075 млн. т вторинної сировини і відходів виробництва, повторно залучено в господарський обіг майже 0,008 млн. т вторинної сировини і відходів виробництва. Динаміка використання відходів по роках наведена в таблиці 8.3.1. Таблиця 8.3.1. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

3730905 1482213 39,73

5037418 2006137 39,82

4861542 1974534 40,62

4639117 1642321 35,40

3602849 1249618 34,68

За видами утворених вторинних ресурсів найбільша питома вага приходиться на шлаки доменного (33,3 %), сталеплавильного (13,4 %) та феросплавного виробництва (7,2 %). На території області працюють заготівельні підприємства, які здійснюють первинну переробку вторинної сировини: відбір та сортування, пакетування, постачання переробним організаціям. 100

Перелік суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів, як вторинної сировини, наведені в таблиці 8.3.2. Таблиця 8.3.2. Перелік підприємств Запорізької області, які отримали ліцензії на здійснення операцій по збиранню, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини. № з/п 1

Назва

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

ТОВ НВП «Запоріжпромекологія»

69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 108-А

Серія АВ № 298705 дійсна до 13.04.2012

ТОВ «Упор-плюс»

69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 242

Серія АВ № 298528 дійсна до 13.11.2011

ТОВ «Екомост»

69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 139/3

Серія АВ № 396665 дійсна до 21.03.2013

Приватне мале наукововиробниче підприємство «Агропромсервіс»

71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Карла Лібкнехта, 108

Серія АВ №361304 дійсна до 14.08.2012

ТОВ «ГРОССПРОМ»

69057, м. Запоріжжя, вул. адм. Рахімова, 6/50

ТОВ «Запоріжагротех»

69013, м. Запоріжжя, вул. Базова, 2

Крєтов Дмитро Сергійович

ТОВ «Ольф ЛТД»

Кічігін Генадій Олексійович

ТОВ «Юсон Плюс»

ТОВ "Запоріжагротех"

Серія АВ № 298728 дійсна до 25.04.2012 Серія АБ № 201741 дійсна до 20.10.2010 Серія АБ № 298618 дійсна до 24.01.2012 Серія АВ № 361373 дійсна до 17.03.2011 Серія АВ № 154958 дійсна до 10.11.2011 Серія АВ № 396758 дійсна до 23.04.2013 Серія АБ №201741 дійсна до 20.10.2010 Серія АВ № 154886 дійсна до 06.07.2011 Серія АВ№298702 дійсна до 13.04.2012 Серія АВ №433509 дійсна до 29.07.2013 Серія АВ №396790 дійсна до 26.06.2013 Серія АВ №298675 дійсна до 06.03.2012 Серія АБ №298668 дійсна до 06.03.2012

12 13

ТОВ "ВТОРМА Запоріжжя" Кичигін Євгеній Олексійович

ТОВ "Ремондіс Запоріжжя"

ТОВ "ЕНЕРГОЕКОРЕСУРС 999"

ТОВ "АГРО-ТРЕЙД"

ТОВ "ТАУРУМ"

Дузь Анатолій Володимирович

19 20 21

ЗАТ "Запоріжжявторресурси" ВАТ "Запорізький шиноремонтний завод" ТОВ "НВП "Запоріжпромекологія"

ТОВ "МК ГРУП"

ПП "ЕКОСЕРВІС-Т"

ПП "Європейський авторитет"

70500, Запорізька обл., м. Оріхів, вул. Запорізька, 20 69000, м. Запоріжжя, бул. Центральний, 21 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, 25/250 69015, м. Запоріжжя, вул. акад. Весніна, 17-а 69013, м. Запоріжжя, вул. Базова,№2 69013, м.Запоріжжя, вул. Базова,11 69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграда, буд.25, кв.309 69068, м. Запоріжжя, вул. Іванова, буд.99 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд.2, кв. 61 69063, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд.51 69097, м. Запоріжжя, вул. Запорізького Козацтва, буд.11-А, кв.79 72364, Мелітопольський р-н, с. Костянтинівка, Запорізька обл., вул. Робоча, буд. 44 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,81в 69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 3 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 108А 69006, м. Запоріжжя, просп. Металургів, буд. 20, кв. 15 71700, м. Токмак, вул. Карла Лібкнехта, 108 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.5, кв. 25

Серія АВ №115394 дійсна до 27.05.2011 Серія АВ №361255 дійсна до 16.08.2012 Серія АВ №361221 дійсна до 15.07.2012 Серія АВ №396696 дійсна до 13.04.2012 Серія АВ№396629 дійсна до 14.12.2012 Серія АВ №487566 дійсна до 27.08.2014 Серія АВ №487588 Серія до 23.09.2014

101

8.4. Транскордонне перевезення відходів Екологічний контроль при транскордонному перевезенні відходів здійснюється відповідно до «Положення про контроль за транскордонним перевезення небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2000 р. № 1120. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440 розглянуті заяви підприємств щодо видачі дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, на підставі яких надано 17 відповідних дозволів. Держуправлінням постійно виконується значна робота щодо нормування утворення та розміщення відходів. В звітному році розглянуті заяви від підприємств та організацій та надані 310 дозволів на розміщення відходів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1218 зі змінами. Розглянуто, погоджено та підготовлено до затвердження 310 лімітів на утворення та розміщення відходів. При розгляді заявок на одержання дозволів на розміщення відходів та лімітів на утворення та розміщення відходів враховувалась необхідність передачі ресурсоцінних відходів та небезпечних відходів на утилізацію підприємствам, які мають відповідну ліцензію (табл. 8.3.2. и 8.5.1.). Продовжена робота з підприємствами власниками МВВ на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1216 щодо розгляду паспортів місць видалення відходів. За рік розглянуто 13 паспортів місць видалення відходів, які були затверджені обласною державною адміністрацією. Таблиця 8.5.1. Перелік підприємств Запорізької області, які отримали ліцензії на поводження з небезпечними відходами. № з/п 1 1

Назва

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

3 69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-а 70037, Вільнянський р-н, с. Люцерна, вул. Радгоспна, 4-а 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 11 71700, м. Токмак, вул. Карла Лібкнехта, 108 71100, м. Бердянськ, вул.Шаумяна,2 71100, м. Бердянськ,

4 Серія АВ № 298718 дійсна до 13.04.2012

ТОВ “СП ЮКОЙЛ” 2

ТОВ “ПромснабЗапоріжжя”

ТОВ “Науково-виробниче товариство “Динаміка”

Приватне мале наукововиробниче підприємство “Агропромсервіс”

ВАТ "Азовські мастила і оліви"

ТОВ "Науково - виробниче об'єднання Аграрні та

Серія АВ № 115364 дійсна до 17.04.2011 Серія АБ № 201713 дійсна до 10.10.2010 Серія АВ № 361302 дійсна до 14.08.2012 Серія АВ № 361404 дійсна до 05.10.2012 Серія АБ № 201672 дійсна до 01.09.2010

102

індустріальні оливи" 7

ЗАТ "АСТРОМ"

ТОВ "НВП"Запоріжпромекологія "

ПП "ЕКОСЕРВІС-Т"

ВАТ "Мотор Січ"

ПП "Європейський авторитет"

вул. Будівельна, буд. 3А 71100, м. Бердянськ, вул. Шаумяна,2 69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 108А 71700, м. Токмак, вул. Карла Лібкнехта, 108 69068, вул. 8 Березня, буд. 15, м. Запоріжжя, 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд.5, кв. 25

Серія АВ № 298788 дійсна до 01.06.2012 Серія АВ № 487646 дійсна до 07.07.2014 Серія АВ № 433800 дійсна до 27.08.2014 Серія АВ № 298690 дійсна до 16.03.2012 Серія АВ № 487813 дійсна до 25.02.2015

103

9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека, як частина національної безпеки, сприяє забезпеченню безпеки населення, природи та економіки регіону в процесі їх життєдіяльності, захисту життєво важливих інтересів розвитку регіону та його населення від різноманітних загроз. Рівень екологічної безпеки визначає стан захищеності особи, суспільства, держави від несприятливого впливу, обумовленого природними та антропогенними факторами. Найбільш імовірно небезпечними, які можуть виникнути на території області, можуть бути явища та процеси природного характеру (високі рівні води – паводки, повінь, підвищення рівня ґрунтових вод – підтоплення, зсуви), або техногенного характеру (аварії з викиданням, або загрозою викидання радіоактивних речовин на Запорізькій АЕС, аварії з викиданням або загрозою викидання небезпечних хімічних речовин під час виробництва, переробки або зберігання, прориви гребель з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень, наявність на території області складів МО України, на яких зберігаються непридатні до використання боєприпаси, непридатні до застосування хімічні засоби захисту рослин, хімічно небезпечні речовини, завезені з інших країн та ін.). Постановою КМУ від 27.07.1995 № 554 затверджено перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких є обов'язковим здійснення державної екологічної експертизи. До таких об'єктів, зокрема, відносяться будівництво каналізаційних систем та очисних споруд, збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів, металургія (чорна і кольорова), хімічна промисловість, виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива, гірничодобувна промисловість та ін. Несприятлива структура промислового виробництва Запорізької області, з переважаючим розвитком найбільш забруднюючих галузей промисловості – хімічної, металургійної галузей та електроенергетики, призвела до високої концентрації екологічно-небезпечних виробництв. Зважаючи на відсутність дієвих, і, в першу чергу, економічних стимулів та механізмів, рівень застосування інноваційних, ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій залишається низьким. 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку На засіданні постійної обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій протоколом від 11.12.2009 № 15 затверджений Перелік потенційно-небезпечних об’єктів Запорізької області. До складу Переліку включено 1081 потенційно-небезпечний об’єкт. 104

На території області функціонує 45 об’єктів промисловості, на яких зберігається у виробничій діяльності понад 2939,6 т. небезпечних хімічних речовин, у тому числі: хлору – 868,4 т., аміаку – 1695,20 т., інших небезпечних речовин – 376,0 т. Ці об’єкти розподілені по ступеням хімічної небезпеки: І ступінь – 2 об’єкта, ІІ ступінь – 6 об’єктів, ІІІ ступінь – 9 об’єктів, ІV ступінь – 28 об’єктів. Обладнані автоматичними системами виявлення небезпечних хімічних речовин 26 хімічно-небезпечних обʹєктів, у тому числі за ступенями небезпеки: І ступінь – 2 об’єкта, ІІ ступінь – 5 об’єктів, ІІІ ступінь – 5 об’єктів, ІV ступінь – 14 об’єктів. (табл.9.2.1.) Таблиця 9.2.1. Відомість про класифікацію адміністративнотериторіальних одиниць Запорізької області за ступенем хімічної небезпеки № з/п

Найменування адміністративнотериторіальної одиниці (міста та райони) м. Запоріжжя

2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Вільнянський Запорізький м. Мелітополь м. Енергодар Василівський м. Бердянськ Веселівський К-Дніпровський Мелітопольський Михайлівський Пологівський Приазовський Розівський Новомиколаївський Токмацький Чернігівський Якимівський За область:

98,5

Частка території, що потрапляє у зону можливого хімічного забруднення, (%) 100

Ступінь хімічної небезпеки адміністратив нотериторіальн оїодиниці І

18,805 9,365 0,886 1,393 0,046 0,005 0,101 0,1 0,400 0,062 0,002 0,04 0,009 0,04 0,29 0,326 130,239

85 100 16 24,2 10,53 2,1 0,025 0,223 0,02 0,09 4,26 0,0001 0,025 0,064 0,056 0,065 0,047 20,25

І І ІІІ ІІІ ІІІ IV IV IV IV IV IV IV IV IV IV IV IV ІІІ

Кількість населення (тис. чол.)

Кількість хімічних об’єктів, які впливають на адміністративнотериторіальну одиницю (од.)

Кількість населення у прогнозованій зоні хімічного забруднення, (тис. чол.)

781,643

48,730 56,907 158,883 54,319 67,268 117,787 22,602 42,329 52,200 30,261 43,390 29,506 10,059 17,475 24,761 19,085 35,416 1 821,292

4 2 5 2 2 2 1 1 1 2 1 1 1 1 1 1 2 45

До найбільш хімічно-небезпечних об’єктів відносяться: КП “Запорізький титаномагнієвий комбінат”, де може зберігатися до 520 т хлору (в одиничній максимальній технологічній ємності 150 т.), який знаходиться в 3-х танках об’ємом по 125 м3 на відкритому майданчику (висота обвалування Н=3 м), та в герметичному будинку – 4 ємності по 38 м3 та 2 по 32 м3, піддон h =0,6 м, є система зрошення. ДП “Кремнійполімер”, де може зберігатися до 246 т хлору та 50 т аміаку (в одиничній максимальній технологічній ємності до 150 т. хлору та до 50 т аміаку). Хлор зберігається в 1-му танку об’ємом 125 м3 на відкритому майданчику (висота обвалування Н=4 м) та у герметичному будинку 3 ємності по 40 м3, піддон h =0,6 м., є система зрошення. Аміак зберігається відкрито в 2 ємностях по 50 м3 з обваловкою Н=3 м, піддон h =0,6 м, є система зрошення. 105

Через територію Вільнянського району поблизу сіл Придолинівка, Ясиновате, Орлівське, Дніпровка та Тернівка проходить ділянка магістрального аміакопроводу “Тольятті-Одеса” Придніпровського державного управління “Трансаміак”, протяжністю 26,6 км, ємністю 1864,0 т. Найбільшими забруднювачами водних ресурсів, діяльність яких становить підвищену екологічну небезпеку, являються: ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», КП «Водоканал» м. Запоріжжя. За даними державної статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) обсяг скидання забруднених зворотних вод перерахованими 3 водокористувачами становить 69,56 млн. м або 84 % від загального обсягу скиду забруднених зворотних вод (у 2008 році – 96 %). Підприємствами житлово-комунального сектору в 2009 р. скинуто у водні об’єкти області близько 20 % від загального обсягу скиду забруднених зворотних вод усіма водокористувачами області. Побудовані в минулі роки із застарілою технологією більшість існуючих в області комплексів очисних споруд систем госппобутової каналізації населених пунктів не забезпечують очищення стоків до концентрацій, встановлених нормативами ГДС речовин, працюють неефективно і потребують реконструкції. Експлуатація каналізаційних систем ускладнена ще й тим, що через постійний дефіцит коштів напірні і самотічні каналізаційні колектори побудовані в одну нитку. При такій системі транспортування стоків у процесі експлуатації неминуче періодичне скидання неочищених стоків у водні об’єкти у разі аварійних зупинок насосних станцій, поривів напірних колекторів і раптових відключень електроенергії. З наявних в межах області 74 каналізаційних насосних станцій тільки 33 забезпечені резервним електропостачанням і системами автоматичного режиму роботи, 13 насосних станцій вимагають капітального ремонту. У 80 % на насосних станціях встановлене устаткування, що вичерпало свій ресурс роботи й у будь-який момент може вийти з ладу. Ремонтні роботи на спорудах і мережах каналізації виконуються практично не для попередження аварійних ситуацій, а тільки для їх ліквідації. Водопровідні і каналізаційні мережі міст Запоріжжя, Мелітополя, Токмака, Полог, Оріхова знаходяться в незадовільному стані. Застаріле і зношене технологічне обладнання, аварійний стан водопровідних і каналізаційних мереж та відсутність коштів на їх ремонт, або нове будівництво, загрожують виникненням серйозних аварійних ситуацій в роботі водопровідно – каналізаційного господарства. Часті пориви напірних водопровідних трубопроводів призводять до значних втрат питної води (до 30-50 % від загальної подачі), підтоплення будівель і споруд, загальному підвищенню рівня грунтових вод. Аварії на каналізаційних насосних станціях і колекторах призводять до значного забруднення водних об’єктів та прилеглої території, створюють небезпечну санітарно – епідеміологічну обстановку. 106

Проблеми з очисткою госппобутових стічних вод, окрім міст Запоріжжя, Вільнянськ, Бердянськ, існують майже у кожному населеному пункті області. Крім того, передача підприємств водопровідноканалізаційного господарства у комунальну власність привела до різкого зниження рівня технічної експлуатації об’єктів (міста Василівка, Дніпрорудне, Кам’янка-Дніпровська, сел. Веселе). У районних центрах сел. Велика Білозерка, Розівка, Приазовське взагалі відсутні централізована каналізація і очисні споруди. Значну небезпеку для стану навколишнього природного середовища через відсутність очисних споруд становлять об'єкти Управління державного Департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області. 5 колоній Департаменту, що розташовані на території Запорізької області, не облаштовані ефективно функціонуючими очисними спорудами стічних вод. В ході державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства сферам діяльності, які відносяться до екологічно-небезпечних, приділяється особлива увага. Протягом 2009 року Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області було перевірено 2057 об’єктів, у тому числі усі 5 об’єктів, що входять до «Переліку 100 об’єктів, які є найбільшими забруднювачами довкілля на загальнодержавному рівні», на яких здійснено 30 перевірок. До видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку, згідно переліку, відноситься збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація побутових та промислових відходів. Протягом 2009 року перевірені наступні полігони ТПВ: ПТПВ м. Василівка, КП «Контакт» м. Токмак, ТОВ «ЕК Граннік» м. Вільнянськ. Також протягом року було перевірено додержання вимог природоохоронного законодавства при зберіганні непридатних ХЗЗР, зокрема на 3 складах ТОВ «НВТ «Динаміка», ВАТ «Михайлівський Агрос», ПП «Шевченко» та інших об’єктах. В результаті перевірок були надані відповідні приписи на усунення порушень, відповідальні посадові особи притягнуті до адмінвідповідальності, розраховані збитки внаслідок забруднення земельних ресурсів, тощо. Комплексно були перевірені наступні підприємства: ТОВ «Пегматит», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорожкокс», ВАТ «ПБК «Славутич», ВАТ «Запорізький рибокомбінат», ВАТ «Запоріжтрансформатор», ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Український графіт», СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» та інші. За результатами перевірок складені акти перевірок та надані приписи, за порушення природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності притягнуті відповідальні посадові особи. У 2009 році на території області надзвичайних ситуацій загальнодержавного значення на транспорті не зареєстровано.

107

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія За даними Запорізької обласної СЕС – на території області відсутні промислові підприємства, які є джерелом радіоактивних викидів. На території області розташована Запорізька АЕС, де експлуатується 6 водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР. Фон на території 30-ти кілометрової зони навколо атомної станції становить <0,14 мкЗв/год. На станції запроваджено комплекс заходів, що гарантує безпечне й екологічно чисте виробництво електроенергії. На майданчику ЗАЕС створено сухе сховище відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП). Впродовж року на майданчик зберігання ССВЯП було відправлено 8 вентелюємих контейнерів-ВВЕР з відпрацьованим ядерним паливом. Всього на кінець року на майданчику знаходиться на зберіганні 80 контейнерів. (ССВЯП розраховане на безпечне зберігання 380 контейнерів, що містять 9000 складок з ядерним паливом з реакторних установок ВВЕР-1000). Радіаційний контроль довкілля виконувала лабораторія зовнішнього радіаційного контролю (ЛРВК) ЗАЕС, атестована у сфері державного метрологічного нагляду на проведення вимірів при радіаційному контролі об'єктів довкілля (свідоцтво про атестацію №Z – 18/14-53-2, видане 10.02.2005 строком на 5 років). У рамках тестування професійності українських радіоаналітичних лабораторій по виміру гамма – випромінюючих радіонуклідів в пробах ґрунту і води, що проводилася МАГАТЕ в листопаді 2007 року, ЛВРК ВП ЗАЕС показала хороший рівень – кращий серед АЕС України. Для контролю за радіаційною обстановкою, обумовленою газоаерозольними викидами в атмосферу, в зоні спостереження ЗАЕС створена мережа спеціально обладнаних постів, розташованих переважно в населених пунктах 30 км зони. На контрольному посту в с. В.Знам'янка (21 км ЗЮЗ) встановлений повний об'єм відбору проб для фонового контролю. Відбір проб ґрунту здійснюється 1 раз на рік в місцях розташування кювет в період максимальній вегетації рослин (травень-червень). Одночасно з відбором ґрунту в місцях установки кювет проводиться відбір проб трав’янистої рослинності. Запорізька АЕС розташована на лівому березі центральної ділянки Каховського водосховища в 70 км нижче м. Запоріжжя, в 160 км вище за греблю Каховської ГЕС. Каховське водосховище замикає дніпровський каскад водосховищ. На ділянці Запорізької АЕС ширина водосховища складає 8-11 км. Для контролю радіаційного стану відкритих водоймищ відбиралися проби води, водоростей, донних відкладень і риби в ставку–охолоджувачі і прилеглій акваторії Каховського водосховища вище за АЕС, у 500 м нижче за продувальну споруду і у першого пункту водокористування нижче за течією, а також на протилежному березі Каховського водосховища в районі водозаборів м. Нікополь і м. Марганець. Аналіз багаторічних спостережень по радіаційній дії об'єктів 108

Запорізької АЕС на персонал і довкілля підтверджує наступні висновки: газо - аерозольні викиди в атмосферу і рідкі скидання радіоактивних речовин в ставок-охолоджувач об'єктами ЗАЕС протягом усього періоду експлуатації значно нижче встановлених допустимих рівнів; радіаційна обстановка визначається радіонуклідами природного і космогенного походження; додатковий вклад ЗАЕС в забруднення повітря, водних об'єктів, ґрунтового і рослинного покриву довгоживучими радіонуклідами Cs-137 і Sr-90 за межами санітарно-захисної зони не виявлені; потужність дози гамма-випромінювання і інтегральна доза на місцевості в межах зони спостереження ЗАЕС знаходиться на рівні фонових значень, характерних для цього регіону; в цілому, рівень радіаційної дії ЗАЕС на населення і оточуєче середовище не перевищує 0,1 % від дози, що створюється природними джерелами випромінювання, і не змінює природний рівень природної радіації в районі розташування ЗАЕС. За увесь період експлуатації ССВЯП зміст радіонуклідів в пробах довкілля в районі майданчика ССВЯП відповідає природному фону і рівню глобального забруднення регіону. Після зведення захисної споруди навколо майданчика ССВЯП, передбаченої умовами ліцензії, потужність дози гаммавипромінювання на відстані 5 метрів від зовнішнього обгороджування на висоті 1 метр не перевищує фонових значень. Таким чином, результати багаторічного радіологічного моніторингу дозволяють говорити про відсутність помітної радіаційної дії від АЕС на довкілля та оточуєче середовище в районі розташування Запорізької АЕС. У 2009 році на ЗАЕС тривали роботи по вдосконаленню радіаційної безпеки і радіаційного захисту, а саме: продовжувалася реалізація заходів, передбачених прийнятою в 2005 році "Програмою підвищення рівня радіаційної безпеки і забезпечення радіаційного захисту в ВП ЗАЕС"; тривала реалізація заходів щодо впровадження знов прийнятих стандартів підприємства по індивідуальному дозиметричному контролю; продовжена реалізація заходів "Програми реконструкції систем радіаційного контролю АЕС України": виконана заміна устаткування РК на енергоблоках АЕС; введені в дослідну експлуатацію підсистеми АС УКП електронні дозиметри DMS 200 і термолюмінесцентні дозиметри типу "RaDos". Перевірки якості роботи ВП ЗАЕС, виконані міжнародними органами (МАГАТЕ – перевірка проектного рівня безпеки, ВАО АЕС – повторна перевірка) показали практично повну відповідність Запорізької АЕС кращій світовій практиці. У таблиці 9.3.1. наведені дані щодо забруднення території техногенними та техногенно – підсиленими джерелами природного походження, надані ВП ЗАЕС. 109

Таблиця 9.3.1. Забруднення території техногенними та техногеннопідсиленими джерелами природного походження (в розгорнутому вигляді по промисловій площадці та по зонам спостереження) № Назва одиниці адміністративноз/п територіального устрою регіону

Кілкіст ь насе лення, чол

Радіаційн Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель ий фон на (расчет на сухую массу пробы, отбор проб в мае 2009 года) території цезій-137 стронційрадій торій калій мкЗв/год (техноген 90 (природний) (природний) (природний) (середнє ний) (техноген значення ний) за 2009р.)

Запорізька атомна електростанція Проммайданчик БНС-1, 0,4 км ПЗ 9.6Е-02 4.3E+00 3.2E+00 9.5E+00 АКС, 0,7 км ППЗ 8.7Е-02 1.1E+01 1.6E+00 1.7E+01 Ацетіленова станція, 0,5 км ПС 9.5Е-02 1.2E+01 1.1E+00 1.4E+01 CСВЯП, 0,8 км СС 1.5Е-01 1.5E+00 1.3E+00 2.0E+01 Зона спостереження ЗОС, 1,7 км ПС 8.6Е-02 2.8E+00 8.9E-01 6.2E+00 Мичурино, 3,5 км П 9.7Е-02 6.0E+00 1.0E+00 1.5E+01 Дамба ставка-охолоджувача, 3.1E-01 3.1E-01 5.7E+00 4,5 км З 8.2Е-02 ЛЗРК, 4,7 км СПС 8.7Е-02 4.8E+00 1.8E+00 1.8E+01 П/ст "Луч", 4,9 км С 9.2Е-02 2.9E+00 8.5E-01 1.9E+01 ТОК, 4,9 км ППС 9.3Е-02 4.8E+00 1.8E+00 1.6E+01 Профілакторий ЗаТЕС, 5,5 км 8.6E+00 5.2E-01 3.4E+00 ПС 8.1Е-02 Водяне, 8,0 км ЗПЗ 8.7Е-02 2.4E+00 1.5E+00 1.6E+01 Примірне, 9,0 км СПС 8.9Е-02 5.6E+00 2.9E+00 1.7E+01 Марганець, 10 км ППС 1.1Е-01 1.4E+01 1.6E+00 1.6E+01 Нікополь, 13 км ЗПЗ 1.2Е-01 6.9E+00 9.5E-01 1.9E+01 Кам'янка, 15 км З 8.1Е-02 2.5E+00 9.4E-01 1.1E+01 Іванівка, 15 км СПС 9.4Е-02 3.6E+00 1.3E+00 2.3E+01 Контрольний піст В.Знам'янка, 21 км ЗПЗ 9.4Е-02 3.5E+00 1.4E+00 2.3E+01 Запорізька обласна санітарно – епідеміологічна станція Запоріжжя 0,12-0,14 Енергодар 0,08-0,12 К-Дніпровський район 0,12-0,13 3,9 3,3 Запорізький 2,5 2,6 район 0,12-0,14

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

1.2E+01 2.0E+01 2.1E+01 2.7E+01

2.8E+02 3.0E+02 2.8E+02 3.9E+02

7.7E+00 1.7E+01

8.3E+01 2.9E+02

5.8E+00

6.9E+01

3.0E+01 2.2E+01 2.2E+01

4.1E+02 3.2E+02 3.4E+02

2.9E+00

1.0E+02

1.3E+01 2.1E+01 2.4E+01 2.7E+01 1.1E+01 2.9E+01

2.8E+02 3.7E+02 3.7E+02 4.2E+02 1.6E+02 4.2E+02

2.7E+01

4.1E+02

Примітка. У таблиці наведені значення об'ємної активності радіонуклідів у поверхневому шарі ґрунту в місці розташування посту контролю й не відбивають забруднення за межами посту контролю. Наприклад, пост Каменка розташований на піщаному березі Каховського водоймища, а піщаний ґрунт, у порівнянні із чорноземами, має меншу об'ємну активність радіонуклідів.

У таблиці 9.3.2. наведені дані щодо використання джерел іонізуючого випромінювання за інформацією, наданою ВП «Запорізька АЕС» та Запорізькою обласною СЕС. Таблиця 9.3.2. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) Назва одиниці адміністративнотериторіального № устрою регіону, з/п назва підприємства 1 1 2 3

2 м. Енергодар ВП «Запорізька АЕС» ВАТ «Завод феросплавів» ВАТ «Запоріжсталь»

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3 1

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість радіаційний фон джерел загальна на території іонізуючого підприємства, активність випроміню-вання, ДІВ, Бк мкЗв/год од. 4 5 6 На 30.12.2009 ≤ 0,14 ≤ 6,5•1013 (на момент придбання) 1280 (природний) 51 8,6х1011 0,12-0,14 187 1,05х1013 0,12-0,14

110

4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

ЗАТ «ЗЗРК» ВАТ «ЗТМК» Технічний університет ДП «Кремнійполімер» ВАТ «ЗАлК» ВАТ «Масложирпром» Агротехнічна академія ЗНВЦСМС Облонкодиспансер Обласна лікарня Міська лікарня швидкої допомоги Мелітополь онкодиспансер Бердянська міська лікарня

70 101 1 49 118 3 1 135 5 1 3

5,17х1012 1,4х1012 1,3х1010 1.02х1013 2,77х1012 12,95х1010 3,05х107 2,6х1012 3,7х1014 1,0)9х1013 2,96х1014

0,12-0,13 0,12-0,16 0,12-0,14 0,12-0,14 0,12-0,15 0,12-0,14 0,12-0,14 0,12-0,14 0,12-0,14 0,12-0,14 0,12-0,14

8 5

2,12х1014 1,49х1014

0,12-0,14 0,12-0,13

Для забезпечення державного радіаційного контролю у 2009 році Держекоінспекцією в Запорізькій області проведено 195 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства підприємств, що здійснюють операції з металобрухтом. До адмінвідповідальності притягнуто 77 посадових осіб, накладено штрафів на загальну суму 11,401 тис. грн., стягнуто – 11,231 тис. грн. На виконання Постанови КМУ від 02.07.98 р. № 999 «Про Порядок здійснення екологічного контролю експортних партій брухту чорних і кольорових металів підрозділами Державної екологічної інспекції Мінекобезпеки України» та свідоцтва про атестацію від 08.02.2008р. № 13/08 на проведення вимірювань показників іонізуючого випромінювання від транспортних засобів, вантажів та металобрухту Державна екологічна інспекція в Запорізькій області здійснює радіаційний контроль експортних партій металобрухту. Проведено обстеження 59 партій металобрухту з видачею сертифікатів екологічного контролю. На виконання Постанови КМУ від 24 жовтня 2002 р. N 1569 «Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон» та згідно «Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон та в зоні діяльності регіональних митниць і митниць», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 08.09.99 за № 204 та зареєстрованого в Міністерсві юстиції України 15.11.99 за № 787/4080, проведено 32068 перевірок дотримання природоохоронного законодавства на кордоні, у тому числі: екологічний контроль – 7 587 партій вантажів, радіологічний контроль – 24 422 партій вантажів та об’єктів. На протязі 2009 року в Запорізькій області було зафіксовано два випадки ввезення на територію металургійних заводів радіаційно забрудненого металобрухту. На ВАТ «Дніпроспецсталь» 18.08.2009 р. при в’їзді на територію залізничного вагону № 67664714 з металобрухтом спрацювала система вхідного радіаційного контролю «Кордон». Постачальник металобрухту ПП «Вторма» м. Умань. При розслідуванні даного факту та здійсненні Дніпропетровським ДМСК «Радон» пофрагментного розвантаження

111

залізничного вагону виявлено металевий фрагмент, на поверхні якого потужність еквівалентної дози гама випромінювання склала 13,31 мкЗв/год. На ВАТ «Запоріжсталь» 01.09.2009 р. при в’їзді на територію залізничного вагону № 66102278 з металобрухтом спрацювала система вхідного радіаційного контролю «Кордон». Постачальник металобрухту Лубенська дільниця ВАТ «Полтававтормет». При здійсненні фахівцями радіоізотопної лабораторії ВАТ «Запоріжсталь» пофрагментного розвантаження залізничного вагону виявлено металевий фрагмент, на поверхні якого потужність еквівалентної дози гама випромінювання склала 260 мкЗв/год. Слід відзначити, що всі вище вказані випадки знаходження радіоактивно забрудненого металобрухту не мали радіологічних наслідків для населення та не призвели до забруднення навколишнього природного середовища. В результаті координованої взаємодії органів виконавчої влади та відповідних служб підприємств виявлені фрагменти були обстежені, вилучені та передані для захоронення до спеціалізованого підприємства ДМСК «Радон». 9.3.1. Радіаційне забруднення територій Протягом року на 7 пунктах системи спостереження та лабораторного контролю (ССЛК) Запорізького обласного центру з гідрометеорології вчасно та якісно проводились спостереження за потужністю експозиційної дози гамма – випромінювання. Рівень радіації не перевищував природний фон і змінювався від 9 до 13 мкр/год. Щоденно проводився відбір проб атмосферних опадів в м. Пришиб та на авіаційній метеорологічній станції (АМС) м. Запоріжжя. Випадків радіоактивного забруднення територій не зафіксовано. Запорізький центр «Облдержродючість» виконує роботи по агрохімічній паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Відділ радіолого – токсикологічних досліджень та якості продукції, кормів, виконує аналізи зразків ґрунту, що характеризують екологічні показники при видачі замовникам паспорта на с/г ділянку, поле. Радіологічні та токсикологічні дослідження велись в таких районах: Бердянський, Василівський, Веселівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, К-Дніпровський, Куйбишевський, Мелітопольський, Михайлівський, Новомиколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приморський, Приазовський, Токмацький, Чернигівський, Якимівський. Всього обстежено 3909,1га. Ґрунти Запорізької області не забруднені довго живучими радіонуклідами, а щільність забруднення по Сs137 не перевищує 1 кі/км2, Sr90 – 0,01 -0,02 кі/км2. Щільність забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення наведено у додатку до розділу 9.3.1. 112

9.3.2. Радіоактивні відходи За результатами проведеної в області у 2007 році 3-ї державної інвентаризації радіоактивних відходів визначено: – кількість суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії (підприємства, установи й організації будь-якої форми власності), що здійснюють діяльність по поводженню з РАВ – 23 од.; – кількість підприємств, організацій і установ, на яких проведена інвентаризація – 23 од.; – кількість підприємств, організацій і установ, на яких виявлена наявність РАВ – 2 од.; – загальна кількість твердих РАВ (виключаючи закриті ДІВ, що переведені до РАВ) – 0,3 кг; – загальна кількість закритих ДІВ, що переведені до РАВ – 2 од., сумарна активність – 15,36 х 1010 Бк. В І півріччі 2010 року в області проводиться 4-та державна інвентаризація радіоактивних відходів.

113

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО 10.1. Ведення сільського господарства в області Запорізька область – один з найбільших виробників сільськогосподарської продукції в Україні. Питома вага області в загальнодержавних обсягах виробництва складає 4 %, а по окремих товарних позиціях 14 – 15 %. Сільськогосподарські угіддя області займають 2246,7 тис. га (82,65 % території області), що складає 5,4 % угідь по Україні. Їх структура наступна: рілля – 70,12 % (1906,7 тис. га), багаторічні насадження – 1,44 % (39,17 тис. га), сіножаті і пасовища – 11,1 % (301,53 тис. га). Площа зрошуваних земель в області складає близько 240,4 тис. га, в 2009 році зрошувалось 46,8 тис.га. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. В середньому за 2009 рік питома вага продукції рослинництва склала 64,8 %, темпи зростання виробництва – 13,4 %. Враховуючи ґрунтово-кліматичні умови, землеробські традиції, що сформувалися, в рослинництві область спеціалізується на виробництві зернових (52,2 %), олійних (36,6 %), овочево-баштанних культур (5,0 %) і фруктів (4,2 %). У звітному році було вироблено 2,8 млн. т зернових, 901 тис. т олійних, у тому числі соняшнику – 825 тис. т, 325 тис. т овочевобаштанних культур, 68 тис. т плодів і ягід. Структура валового виробництва зернових складає: озима пшениця – 54-55 %, ячмінь (озимий і яровий) – 30-32 %, кукурудза – 10-12 %, інші зернові культури – 3-6 %. У середньому за рік область виробляє не менше 1 млн. т пшениці, 540 тис. т ячменю, 150 тис. т кукурудзи. Враховуючи сприятливі кліматичні умови, активно проводиться робота з розширення площ багатолітніх насаджень. У даний час їх площа в плодоносному поляганні в сільгосппідприємствах складає 7,5 тис. га, з них насіннячкових – 3,1 тис. га; кісточкових порід - 4,2 тис. га; виноградників 0,2 тис. га. З метою підтримки і розвитку аграрного сектора області ведеться робота по формуванню системи надання допомоги товаровиробникам і сільському населенню в збільшенні прибутковості виробництва через мережу сільських інформаційно-консультаційних служб обласного і районних рівнів (дорадчі служби). 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Сучасне ведення сільського господарства неможливе без застосування мінеральних добрив, пестицидів та агрохімікатів. У 2009 році сільгоспвиробниками області було закуплено мінеральних добрив 42,213 тис. т в діючій речовині, в тому числі азотних – 26,505 тис. т. 114

За даними агрохімічного обстеження, на території області не спостерігається стабільного накопичення рухомого азоту, внаслідок внесення добрив, що пов’язано із значним виносом врожаями та невиробничими втратами. Про позитивну дію інтенсифікації землеробства свідчать результати розрахунків балансу основних елементів живлення. За останній період баланс азоту з гостродефіцитного трансформувався у слабо позитивний, фосфору – із слабодефіцитного у позитивний, по калію – компенсація виносу відповідає допустимому рівню застосування калійних добрив, який забезпечує стабілізацію калійного режиму ґрунтів на досягнутому рівні. Протягом року сільськогосподарськими підприємствами області в ґрунт було внесено 328,6 тис. ц мінеральних добрив та 70,1 тис. ц органічних добрив. Таким чином, удобрена площа під урожай склала 663,7 тис. га. Інформація щодо внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами наведена у таблиці 10.2.1. Таблиця 10.2.1 Внесення мінеральних та органічних добрив у ґрунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2000 -

2006 1099,4

2007 1140,8

2008 1155,6

2009 1125,6

245,1 171,2 51,5 22,4 541,7 49,3 22 15 4 2 -

333 241 69,8 30,6 654,4 58,2 29 21 5 2 -

393,4 300,2 59,7 33,4 734,6 63,6 34 25 5 2 -

328,6 259,2 46,3 23,1 660,1 58,6 29 23 4 2 -

262,8 9,3 0,8 0,2

233,3 6,3 0,6 0,2

155,9 5,8 0,5 0,1

70,1 3,6 0,3 0,1

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві За даними Державної інспекції захисту рослин в Запорізькій області у 2009 році по області було використано пестицидів всього 978,5 т. Всього в господарствах області у 2009 році біологічно-хімічним способом оброблено 1633,1 тис. га. Кількість внесених пестицидів на 1 га склала 0,6 кг. Динаміка застосування засобів захисту рослин на території області по рокам наведена у таблиці 10.3.1.

115

Таблиця 10.3.1. Застосування засобів захисту рослин Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2000

2006

2007

2008

2009

0,567

0,938

0,860

1,224

0,9785

577,5

1076,7

1307,3

1594,7

1633,1

0,98

0,87

0,65

0,76

0,6

Сільгоспвиробникам області у 2010 році необхідно пестицидів всього 990 тонн, в тому числі інсектицидів – 160, фунгіцидів – 74, протруйників – 114, гербіцидів – 607, інших – 35 т. Зазначені цифри з року в рік залишаються майже сталими, суттєва динаміка в бік збільшення відсутня. Зважаючи на велику вартість хімічних засобів захисту рослин, на території області не зафіксовано фактів перевищення дозування зазначених агрохімікатів або безконтрольного та безмірного їх внесення.

116

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Запорізька область є однією з найбільш енергогенеруючих та енергоспоживаючих серед інших регіонів України. На території області знаходяться три енергогенеруючих станції, які виробляють більше чверті електричної енергії від загального виробництва в Україні. Значний обсяг споживання енергоресурсів обумовлений наявністю в регіоні потужного промислового комплексу, представленого підприємствами металургійної, хімічної, машинобудівної та інших галузей промисловості. Використання джерел енергії за даними головного управління статистики у Запорізькій області наведені у таблицях 11.1.1. та 11.1.3. Таблиця 11.1.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання природного газу, тис.м³

2000

2005

2006

2007

2008

2009

9731,1

10932,1

10942,6

11002,6

10166,2

6997,0

112,3

112,4

113,1

104,5

71,9

3246535

2168766

1990505,2

2480355,9

1886265,6

1334878,0

66,8

61,3

76,4

58,1

41,1

8679,6

7900,6

7774,7

8307,8

7727,7

5996,5

91,0

89,6

95,7

89,0

69,1

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання котельно-пічного палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

За інформацією Головного управління статистики в області нараховується 31 підприємство паливно-енергетичного комплексу, викиди яких склали 82,451 тис. т (табл. 11.1.2), що складає 45,6 % від викидів стаціонарних джерел області. Таблиця 11.1.2. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2009 році

Усього стаціонарними джерелами

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

82,451

Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з 2008 одиницю роком реалізованої обсягів викиди на продукції, кг/грн викидів одиницю продукції 0,006682 96,5 94,2

в тому числі за видами діяльності: виробництво та розподілення

0,006682

96,5

94,2

електроенергії, газу та води

117

Таблиця 11.1.3. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % 176,2/8,5 Вугілля кам’яне/ область, у % 63,3/12,7 Газ природний, млрд. м³ / область, у % 68,4/7,0 Бензин моторний / область, у % 2,9/6,1 Газойлі (паливо дизельне) / область, у% 4,9/4,5 Мазути топкові важкі / область, у % 1,2/5,0

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

205,6/5,3 63,9/7,8 72,6/3,6 3,7/6,2

207,7/5,4 70,6/7,5 71,0/3,6 4,4/4,9

210,7/5,6 71,0/6,8 68,0/4,4 4,8/4,8

194,5/5,7 70,4/7,2 63,5/3,8 5,1/4,4

169,7/5,2 63,0/6,2 50,1/3,7 4,7/4,2

5,1/4,4 0,7/2,1

5,5/4,0 1,1/1,8

6,1/4,0 1,2/1,1

6,2/3,7 1,2/1,5

5,3/3,6 2,1/1,3

11.2. Ефективність енергоспоживання У Запорізькій області діє «Комплексна програма ефективного використання енергетичних ресурсів Запорізької області на 2007-2010 рр.», затверджена рішенням Запорізької обласної ради від 06.09.2007 № 3 (далі – Програма). За даними Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької обласної державної адміністрації за рік було спожито по області: електроенергії – 8625,224 млн. кВ год., природного газу – 1827,169 млн.м3, теплової енергії – 4237,052 тис. Гкал. Економія паливно-енергетичних ресурсів за рахунок виконання заходів з енергозбереження, передбачених Програмою становить 283,50 тис. т у.п. За цей період заощаджено: електроенергії – 118,159 млн. кВт год., або 1,4 % від споживання за 2009 рік, природного газу (без урахування вторинних енергоресурсів) – 49,592 млн.м3 (2,7 %), теплової енергії – 586,637 тис. Гкал (13,8 %), інших видів палива – 81,35 тис. т у.п. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року показник економії паливно-енергетичних ресурсів зменшився на 94,86 тис. т у.п., а саме: показник економії електроенергії на 152,355 млн. кВт. год., теплової енергії на 104,48 тис. Гкал, природного газу залишився на рівні 2008 року. У зв’язку з наслідками світової фінансово-економічної кризи, промисловими підприємствами були скорочені виробничі програми, виведені технологічні потужності та при цьому було призупинено впровадження заходів з енергозбереження згідно з Комплексною програмою ефективного використання енергетичних ресурсів Запорізької області на 2007-2010 роки. Зниження обсягів виробництва відбулося у всіх галузях промисловості у зв’язку з падінням цін на кінцеву продукцію та попиту на світових ринках, наслідком якого є скорочення робочого часу, неповна загрузка виробництва. За рік обсяг промислового виробництва склав 69,3 % від обсягу 2008 року, вартість реалізованої продукції – 45086,1 млн. грн., програмний показник виконаний на 70,98 %. Економія споживання паливно-енергетичних ресурсів у провідних галузях економіки області має такі показники: у металургії та обробленні металу заощаджено 36,33 тис. т у.п., з них: електроенергії – 35,241 млн. кВт. год., природного газу – 0,572 млн.м3, теплової енергії – 47,293 тис. Гкал, інших видів палива – 16,06 тис. т. у п. 118

В умовах тенденції росту цін на імпортований природний газ, одним із постійних джерел його економії на металургійних підприємствах м. Запоріжжя є використання вторинних енергоресурсів у вигляді доменного, коксового та феросплавного газів. Так, скорочення споживання природного газу на підприємствах чорної металургії (ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запорожкокс») за рахунок використання штучних газів, які створюються під час основних технологічних процесів, склало 524,72 млн. м3. На ВАТ «Запоріжсталь» за рахунок реалізації проекту «Енергетичний комплекс» ВАТ «Запоріжсталь» (котлоагрегат, турбогенератор 35 МВт)» економія електричної енергії за рік склала 14,0 млн. кВт. год. В основу будівництва енергетичного комплексу покладено додаткову утилізацію доменного газу з подальшим виробництвом електричної енергії. Вартість проекту 126,0 млн. грн. На ВАТ «Запорожкокс» змонтовано когенераційний енергозберігаючий комплекс потужністю 6 МВт для виробництва електричної та теплової енергії (пару) шляхом утилізації та знешкодження тепла димових газів від коксових батарей, який здатний забезпечити потребу підприємства власною електроенергією на 30 %. За рахунок утилізації та знешкодження димових газів зекономлено теплової енергії – 501,146 тис. Гкал та коксового газу 114,226 млн.м3. У зв’язку з наслідками фінансово-економічної кризи, яка призвела до скорочення обсягів виробництва у порівнянні з 2008 роком показник економії теплової енергії та коксового газу знизився. У машинобудуванні заощаджено 4,51 тис. т у.п., з них: електроенергії – 3,650 млн.кВт.г., природного газу – 2,503 млн.м3, теплової енергії – 0,298 тис.Гкал. та вугілля – 0,387 тис.т. У виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води економія паливно-енергетичних ресурсів становить 2,23 тис. т у.п., з них: електроенергії – 0,138 млн.кВт.г., природного газу – 0,515 млн.м3, теплової енергії – 4,777 тис. Гкал. та нафтопродуктів – 0,551 тис.т. У харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів заощаджено 22,21 тис. т у.п., з них: електроенергії – 11,136 млн. кВт. год., природного газу – 15,630 млн.м3, теплової енергії – 2,647 тис. Гкал. На підприємствах харчової та переробної промисловості, таких як ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», ЗАТ «Пологівський олійноекстракційний завод» та ВАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» виробництво пару за рахунок спалювання близько 64 тис. тонн лушпиння соняшнику дало можливість заощадити 28,099 млн.м3 природного газу. Підприємства житлово-комунального господарства заощадили 7,91 тис. т у.п., з них: 5,129 млн.кВт.г електроенергії; 0,910 млн.м3 природного газу; 25,488 тис. Гкал теплової енергії та 0,118 тис. т. вугілля.

119

В області продовжується впровадження приладів обліку природного газу у житловому фонді. У 2009 році в області підприємствами ВАТ «Запоріжгаз» та ВАТ «Мелітопольгаз» впроваджено 21692 лічильників газу. Підприємства агропромислового комплексу заощадили нафтопродуктів – 0,287 тис. т. та електроенергії 0,140 млн.кВт.г. У бюджетних установах та організаціях економія паливноенергетичних ресурсів за рахунок виконання заходів з енергозбереження, передбачених Програмою, становить 3,42 тис. т у.п. За цей період заощаджено: електроенергії – 2,074 млн.кВт.г., природного газу – 1,065 млн.м3, теплової енергії – 0,388 тис.Гкал., вугілля – 2,089 тис.т. Нетрадиційні та відновлювальні джерела енергії. Економія паливно-енергетичних ресурсів за рахунок впровадження та використання енергетичних ресурсів в сфері нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, становила 204,97 тис.т. у.п., з них: електроенергії – 62,086 млн.кВт.г., природного газу – 28,208 млн.м3, теплової енергії – 501,146 тис.Гкал., інші види палива – 65,22 тис.т. у.п. Використання енергетичних матеріалів наведено у додатках 1-3 до розділу 11.2. 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Підприємства енергетичної галузі здійснюють суттєвий негативний вплив на стан довкілля Запорізької області. За інформацією Головного управління статистики в області нараховується 31 підприємств паливно-енергетичного комплексу, викиди яких склали 82,451 тис. т, що складає 45,6% від викидів стаціонарних джерел області. Протягом року відбулося зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств паливно-енергетичного комплексу на одиницю продукції на 7,9 % в порівнянні з 2008 роком та склали 0,006682 кг/грн. Найбільший внесок в забруднення атмосферного повітря області вносять підприємства, що спеціалізуються на виробництві електричної енергії, а саме: СП Запорізька ТЕС ВАТ «Дніпроенерго» – обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції збільшився на 20,17 % в порівнянні з 2008 роком та склав 0,057 кг/грн.; ВП «Запорізька атомна електростанція» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» – обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції збільшився на 63,6 % в порівнянні з 2008 роком та склав 0,0000018 кг/грн. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Враховуючи географічні відмінності розташування Запорізької області 120

та розвинутий агропромисловий комплекс регіону актуальним питанням залишається використання у якості альтернативного джерела енергії відходів сільського виробництва, у т.ч. соломи та лушпиння соняшнику. Одним із основних заходів щодо забезпечення постійного теплопостачання протягом усього опалювального періоду об’єктів соціальнокультурної та бюджетної сфери, за рахунок використання нетрадиційних джерел енергії, в області є впровадження локальних соломоспалюючих теплогенераторів. Так, в Гуляйпільському районі впроваджено котельню потужністю 300 кВт з використанням теплогенератору RAU 2 331, вартість проекту склала 670,423 тис. грн. Річна економія вугілля від впровадження заходу склала 0,250 тис. тонн, електроенергії 3,500 тис. кВт. год. Для забезпечення тепловою енергією об’єктів бюджетної сфери Чкаловської сільської ради Приазовського району встановлено теплогенератор RAU 2-600, вартість проекту склала – 1 153 тис.грн., річна економія вугілля – 0,304 тис. тонн. У звітному році у с. Нововасилівка Приазовського району встановлено тепловий комплекс, який працює на відходах переробки продукції сільського виробництва – лушпиння соняшнику. Економія вугілля від впровадження зазначеного заходу складає 0,552 тис. тонн. У Новомиколаївському районі та у м. Вільнянськ для здешевлення технологічного процесу промислового підприємства та опалення приміщень установ вугільні котельні переведені на опалення брикетами. При цьому, річна економія вугілля склала 0,404 тис.тонн. Крім того, на даний час розробляється проектно-кошторисна документація щодо встановлення соломоспалюючих теплогенераторів у наступних населених пунктах районів області: - с. Ботієво Приазовського району, з підключенням до нього теплових мереж школи, дитячого садка та будинку культури селища; - центральна районна лікарня Куйбишевського району; - загальноосвітня школа I-III ступенів Пологівського району тощо. Одним з найбільших перспективних напрямків щодо розвитку відновлювальної нетрадиційної енергетики є вітроенергетика. Так, в області розпочато реалізацію проектів з будівництва парків вітрових електростанцій на територіях Приазовського, Приморського та Бердянського районів області: запланована потужність – понад 1000 МВт, очікуваний обсяг інвестицій близько 700 млн. євро. Інвестори: Компанії Euro Cape New Energy та ТОВ «Вінд Пауер» Донбаської паливно-енергетичної компанії. На даний час компанії інвестори знаходяться на етапі виконання передпроектної документації та завершення землевпорядних робіт. Розвиток вітроенергетики відбувається виключно за рахунок коштів інвесторів. Крім того, на сьогодні в Запорізькій області діє робоча група з питань організації розробки проекту Комплексної програми з виробництва 121

альтернативних видів палива і впровадження в Запорізькій області енергозберігаючих технологій (далі – Робоча група), склад якої затверджено розпорядженням голови облдержадміністрації від 10.11.2009 № 388. На засіданнях Робочої групи постійно приймають участь голови місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та керівники усіх зацікавлених наукових установ, виробничих організацій, на яких приймаються рішення щодо пошуку і активного впровадження новітніх розробок з ефективного використання енергоресурсів, стимулювання розвитку виробництва і використання альтернативних джерел енергії, залучення фінансових механізмів та поширення серед суб’єктів усіх форм господарювання інформації про існуючі енергозберігаючі передові технології. Економічна, фінансова і політична криза в Україні тільки погіршує стан енергетичного ринку. На теперішній час в Україні відсутня реальна практична державна програма дій з ліквідації енергетичної залежності від зовнішніх постачань енергоносіїв. Закон України «Про енергозбереження» та нещодавно прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння виробництву та використанню біологічних видів палива» (№ 1391-VI від 21.05.2009) не мають чіткого механізму щодо забезпечення впровадження нових технологій виробництва та використання альтернативних видів палива і використання відновлювальних джерел енергії на практиці. Для розвитку потенціалу енергозбереження та використання і виробництва альтернативних відновлювальних (нетрадиційних) джерел енергії в Україні пропонується: - сформувати законодавчу та нормативну базу, ключовими аспектами якої повинно бути стимулювання розвитку альтернативних видів енергії за рахунок спрощеної системи оподаткування, передбачення дотацій, субсидій, адресної допомоги, енергетичних сертифікатів для суб’єктів господарювання, які виробляють або використовують альтернативні джерела енергії; - встановити суттєві штрафні санкції до суб’єктів господарювання, незалежно від форм власності за нераціональне використання традиційних паливно-енергетичних ресурсів; - удосконалити систему нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів шляхом внесення відповідних змін до існуючої нормативноправової бази України; - передбачувати в державному бюджеті реальне фінансування, в достатніх його обсягах, для забезпечення впровадження енергозберігаючих технологій по об’єктах бюджетного фінансування; - визначити чіткі та реально-наповнені джерела фінансування Програми; - розвивати максимально тісну співпрацю українських і зарубіжних учасників галузі, здійснювати постійний обмін знаннями та досвідом.

122

12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЄ 12.1. Транспортна система області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень За підсумками звітного року на теріторії Запорізької області зареєстровано 444097 одиниць транспортних засобів. Дані Головного управління статистики в Запорізькій області, щодо обсягів транспортних перевезень в області за рік та динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області наведені у додатку до розділу 12.1.1. та таблиці 12.1.1.1. відповідно. Таблиця 12.1.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області, тис. т. Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

… 18,8 17,6 15,1 14,0 10,8

… 5,8 5,4 4,0 3,7 3,0

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Пасажирські легкові автомобілі … 8,9 8,9 8,9 8,4 6,9

Спеціальні легкові автомобілі … 1,3 1,2 1,2 1,1 1,0

Спеціальні нелегкові автомобілі … 4,5 4,7 3,9 3,7 3,1

12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Інформація стосовно групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) та середнього віку парку дорожніх механічних транспортних засобів надана Державною автомобільною інспекцією ГУМВС України в Запорізькій області в таблицях 12.1.2.1. та додатку до розділу 12.1.2. відповідно. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива надана за даними Головного управління статистики в Запорізькій області та наведена в таблиці 12.1.2.2. Таблиця 12.1.2.1. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього

Автомобілів - всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси

378874 312236 10212 10491 3777 9601

бензин

дизпаливо

330166 293534 6929 6618 615 4134

32239 8761 2274 3658 3113 4218

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ 12601 * 8612 * 643 * 122 * 30 * 463 *

стиснений природний газ і бензин 3868 1329 366 93 19 786

дизпаливо та стиснений природний газ * * * * * *

123

Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

1692

1501

157

30865

16835

10058

2704

1268

*інформація відсутня

Таблиця 12.1.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки 2000 2005 2006 2007 2008 2009 *

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

102,1* 118,5* 117,5* 116,0** 113,4** 99,7**

94,8 109,4 107,8 87,3 85,1 76,2

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу 5,9 1,4 7,0 2,1 7,0 2,7 22,2 6,0 21,4 6,4 17,6 5,5

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 92,8 92,3 91,7 75,3 75,0 76,5

Дані надані Головним управлінням статистики в Запорізькій області без урахування викидів від залізничного, авіаційного та водного транспорту. ** Дані надані Головним управлінням статистики в Запорізькій області з урахуванням викидів від залізничного, авіаційного та водного транспорту та виробничої техніки, де крім вищезазначених видів палива було використано паливо реактивне типу гас.

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Автомобільний транспорт в процесі функціонування викидає з відпрацьованими газами токсичні речовини, створює високий рівень шуму, забруднює ґрунти та водойми в результаті змиву та протоку паливомастильних матеріалів, що спричиняє утворення пилу та інших забруднюючих речовин, які здійснюють несприятливу дію на навколишнє природне середовище та безпосередньо на людину. Основними проблемами забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами є: використання палива, яке не відповідає вимогам сучасних екологічних норм; навантаження головних магістралей міст транзитним транспортом; відсутність нейтралізаторів в основній масі автомобілів вітчизняних марок та старих іномарок. Для вирішення даних проблем, необхідно запровадження наступних заходів: забезпечення постачання паливо-мастильних матеріалів, які відповідають вимогам сучасних екологічних норм відповідно до чинного законодавства; перенаправлення потоків транзитного транспорту за межі населених пунктів, скорочення кількості автостоянок та паркувальних майданчиків в центрі міст, житлових забудовах, рекреаційних зонах, а також перегляд маршрутів міських перевезень; зменшення кількості автомобілів, які не забезпечені нейтралізаторами, шляхом оснащення діючих автомобілів нейтралізаторами, перейняття практики європейських країн щодо введення податку на використання 124

автомобілів з великим вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах (без нейтралізаторів) або виведення цих автомобілів з експлуатації. Але ці заходи вимагають прийняття ряду відповідних нормативно-правових актів, а також суттєвого підняття матеріального рівня населення. Крім того, для області важливо вирішення питання розширення доріг з поліпшеним покриттям, збільшення кількості метанових заправок для активізації роботи по переходу на природний газ, як більш екологічночистого палива. 12.3. Використання альтернативних видів палива Аналізуючи дані Головного управління статистики в Запорізькій області (див. табл. 12.1.2.2.), можна відзначити тенденцію до зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел за рахунок зниження використання автомобілями бензину, газойлів (дизельного палива) та зрідженого газу, в порівнянні з попередніми роками. У той же час, частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягах викидів зросла на 1,5 %.

125

13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика Екологічна політика в регіоні базується на використанні наборів інструментів політики, таких як нормативно-правові (стандарти, дозволи, моніторинг та правозастосування), економічні, інформаційні та просвітницькі, інструменти стратегічного планування, добровільні підходи, які направлені на вирішення пріоритетних екологічних проблем. Нормативно-правові інструменти встановлюють нормативні вимоги для підприємств-забруднювачів (стандарти та дозволи, як інструменти досягнення дотримання стандартів). Для спонукання та стимулювання підприємств щодо дотримання природоохоронних вимог використовуються також такі інструменти, як моніторинг довкілля, звітність, інспекційні перевірки та санкції за порушення стандартів, умов дозволів та інших вимог природоохоронного законодавства, застосування норм відповідальності за шкоду, нанесену довкіллю. Вагомим інструментом є еколого-експертна діяльність та оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) нових джерел забруднення. Основним економічним інструментом екологічної політики є збори за забруднення довкілля, метою яких є створення стимулів для зменшення забруднення, а також отримання та концентрація коштів для фінансової підтримки пріоритетних природоохоронних проектів. До економічних інструментів відносяться також платежі за використання природних ресурсів, а також фінансова підтримка з бюджету природоохоронних інвестицій підприємств-забруднювачів, направлених на зменшення, ліквідацію та попередження забруднення. Для сприяння дотриманню вимог природоохоронного законодавства в екологічній політиці передбачено ряд інструментів, до яких відносяться інформаційні інструменти, проведення екологічного аудиту, впровадження систем екологічного управління на підприємствах та сертифікація по стандартам ISO 14001, екологічне маркування, добровільні угоди з промисловими підприємствами, . Одним із основних та найбільш ефективних інструментів екологічної політики для створення стимулу щодо покращення природоохоронних показників є сама інформація. Інформування громадськості сприяє підвищенню рівня поінформованості щодо проблем охорони довкілля, участі гродмадськсті у процесі прийняття рішень, а також тиску громадськості на підприємствазабруднювачі для покращення їх екологічних показників. Теперішнім часом іде процес реформування та удосконалення окремих інструментів екологічної політики: системи природоохоронних дозволів, платежів за забруднення, удосконалення системи моніторингу довкілля, 126

інструментів стратегічного планування, інформування та ін., в якому Державне управління в межах своєї компетенції приймає активну участь. Для удосконалення економічних інструментів екологічної політики, з метою більш соціально справедливого розподілу надходжень до бюджету від сплати збору за забруднення в 2009 році проведено реформування системи сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за місцем знаходження стаціонарних джерел забруднення (а не за місцем податкової реєстрації платника збору). Для забезпечення такого механізму, який потребував переобліку платників податковими органами за місцем фактичного розміщення джерел забруднення, Державним управлінням проведена підготовка необхідної інформації за новою формою, яка направлена до органів ДПА, та постійно актуалізується. Розглянутий проект та подані пропозиції в Мінприроди до нової редакції «Угоди про взаємодію інформаційних систем Державної податкової адміністрації України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» та Протоколу до неї. Продовжується робота щодо удосконалення системи моніторингу екологічних показників та звітності. На виконання окремого доручення Мінприроди для застосування уніфікованих індикаторів моніторингу довкілля та удосконалення оцінки стану довкілля при підготовці доповідей про стан навколишнього природного середовища був опрацьований проект та подані пропозицій в Мінприроди до базової системи екологічних показників. У урахуванням опримізованих екологічних показників підготовлені та надані в облдержадміністрацію пропозиції до проекту Плану моніторингу індикаторів Стратегії регіонального розвитку Запорізької області по екологічному напрямку, та індикатори за підсумками 2008 року. З метою забезпечення системи управління еколого-орієнтованим розвитком територій інтегральними оцінками стану довкілля та показниками його змін в звітному році проведена робота щодо удосконалення інтегральної оцінки стану довкілля в регіонах, підготовлені та подані до Мінприроди розрахунки та пропозиції. Прийнята участь в опрацюванні проекту нової редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», надані пропозиції в Мінприроди. Крім того, протягом 2009 року Держуправлінням опрацьовувались та подавались пропозиції до Мінприроди щодо: внесення змін до Законів України: «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про природно – заповідний фонд України», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Водного кодексу України» щодо визначення терміну, протягом якого розглядається заява та пакет документів для отримання дозволу, платність/безоплатність видачі дозволів, переліку підстав для відмови в наданні дозволу у відповідності до вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської дільності». 127

вирішення питання про розподіл території, на які поширюються повноваження Інспекції Азовського моря та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, для визначення належних осіб, що повинні приймати участь в роботі земельних комісій в районах, прилеглих до Азовського моря та ін. За дорученням Мінприроди для погодження проекту урядового рішення «Про затвердження Державної програми економічного і соціального розвитку курорту державного значення Бердянськ на 2011-2015 роки» опрацьований проект програми та надані зауваження, розглянутий проект розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції державної програми покращення екологічного стану населених пунктів, розташованих поряд з підприємствами гірничо-металургійного комплексу до 2020 року», надані пропозиції та зауваження. Підготовлені пропозиції до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік та пропозиції по внесенню змін до чинного законодавства. В звітному році підготовлені та направлені в облдержадміністрації пропозиції по пріоритетному напряму «Покращення екологічної ситуації» для погодження матеріалів проекту «Угоди щодо регіонального розвитку Запорізької області між Кабінетом Міністрів України та Запорізькою обласною радою». Прийнята участь у розробці та коригуванні регіональних екологічних програм. Зокрема, надані зауваження до проекту рішення обласної ради «Про внесення змін до Програми рибного господарства Каховського та Дніпровського водосходищ в межах Запорізької області на 2008-2010 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 29.11.2007 №23, надані пропозиції до Програми соціально-економічного розвитку Запорізької області на 2010 рік та зауваження до проекту програми «Ліси Запоріжжя» на 2009-2015 роки . На доручення обласної державної адміністрації розглянутий Меморандум о «Проблемах і рішеннях в сучасному рибному господарстві на Азовському басейні – Молочному лимані» та програма «Вирішення екологічних проблем в Молочному лимані Азовського басейну», надані пропозиції. На виконання Указів Президента України від 27.08.2008 №774/2008 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків» та від 01.12.2009 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів» Держуправлінням проведена робота по створенню національного природного парку «Приазовський». Матеріали передані в Мінприроди України для підготовки відповідного Указу Президента України. З метою збереження цілісності території гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман» до завершення робіт по встановленню його в натуру, підготовлено проект, а потім прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 21.10.2008 №396 «Про призупинення вилучення земельних ділянок у межах гідрологічного заказника загальнодержавного значення «Молочний лиман». Також прийнята участь у 128

підготовці та подальшому виконанні розпорядження голови облдержадміністрації «Про заходи щодо дальшого розвитку природнозаповідного фонду в Запорізькій області». 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за охороною навколишнього природного середовища та раціональним використанням природних ресурсів в Запорізькому регіоні здійснює Державна екологічна інспекція в Запорізькій області. Держекоінспекцією у 2009 році виконано 34845 перевірок підприємств, організацій та транспортних засобів, партій вантажів, що на 9043 перевірки менше ніж у 2008 році (табл. 13.2.1.). Проведено 2777 перевірок підприємств та організацій, 32068 перевірок додержання природоохоронного законодавства на кордоні, у тому числі проведено: екологічний контроль – 7587 партій вантажів, радіологічний контроль – 24422 партій вантажів та об’єктів. Здійснено 30 перевірок об’єктів, що входять до «Переліку найбільших забруднювачів». Комплексно були перевірені наступні підприємства: ТОВ «Пегматит», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», ВАТ «Запорожкокс», ВАТ «ПБК «Славутич», ВАТ «Запорізький рибокомбінат», ВАТ «Запоріжтранс-форматор», ВАТ «Мотор Січ», ВАТ «Український графіт», СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» та інші. Таблиця 13.2.1. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20.

Найменування заходів 2 Обстежено об’єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол. Накладено адміністративних стягнень, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис.грн. Пред’явлено позовів, шт./грн. Стягнуто позовів, шт./грн. Винесено подань на позбавлення премій посадових осіб, чол. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про зупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу - на розміщення відходів Кількість об’єктів, що не мають дозволів та лімітів: - на спецводокористування - на викиди в атмосферу

Роки 2008 3 2016 710 43888 7834 8514 3917 439,926 363,998 417/4162278 243/1017791 167

2009 4 2057 1049 34845 3606 2533 3416 397,271 351,230 238/3905860 177/721687 184

39 37 2 185 25 113

73 66 6 1 144 32 66

129

21. 22. 23. 24.

- на розміщення відходів Винесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

47 -

46 -

З метою усунення виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства було складено 3606 протоколів про адміністративні правопорушення, у т.ч. згідно з чинним законодавством, передано до розгляду у судові органи 288 протоколів. У порівнянні з аналогічним періодом 2008 року загальна кількість складених протоколів зменшилась на 411. До адміністративної відповідальності у вигляді штрафів у звітному періоді притягнуто 3416 посадових осіб і громадян, що на 501 особу менше у порівнянні з минулим року. На порушників природоохоронного законодавства у 2009 році накладено штрафів на загальну суму 397,271 тис. грн., з яких 351,230 тис. грн. стягнуто (88,4 %). У порівнянні з аналогічним періодом минулого року сума накладених та стягнутих штрафів зменшилась на 42,655 тис. грн. та 12,768 тис. грн. відповідно. Для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у 2009 році пред’явлено 238 претензій та позовів на загальну суму 3905,860 тис. грн., з яких відповідачами було відшкодовано – 177 на загальну суму 721,687 тис. грн. Відсоток стягнення склав – 18,5 %. До правоохоронних органів передано 35 матеріалів, кримінальних справ порушено 11. За аналогічний період минулого року передано 64 матеріали, кримінальних справ порушено 23. У порівнянні з 2008 роком загальна кількість переданих матеріалів зменшилась на 29, а порушених кримінальних справ – на 12. З метою припинення негативного впливу на довкілля при здійсненні виробничої діяльності у 184 випадках призупинялася діяльність суб’єктів господарювання, за аналогічний період 2008 року виробнича діяльність об’єктів призупинялась 167 раз. Зниження показників інспекційної діяльності у 2009 році в порівнянні з 2008 роком пов’язане з кризовим явищем у сфері економіки, зупиненням діяльності багатьох підприємств, запланованих до перевірок, зниженням кількості вантажів, рішеннями центральних органів влади про обмеження кількості перевірок. У 2009 році здійснено 304 перевірки додержання вимог водоохоронного законодавства, складено 379 протоколів про адміністративні правопорушення (на 66 протоколів менше, ніж у 2008 році). 369 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності на загальну суму 47,736 тис. грн., з яких стягнуто 44,381 тис. грн. (93,0 %). Пред’явлено 35 позовів на суму 181,759 тис. грн., відповідачами відшкодовано 11,324 тис. грн. (6,2 %).

130

До правоохоронних органів передано 2 матеріали, порушено 1 кримінальну справу. Протягом 2009 року було винесено 3 рішення про тимчасове призупинення виробничої діяльності: – ТОВ «Капітал-Авто», пов’язаної з нераціональним використанням водних ресурсів (відсутність оборотного циклу водопостачання автомийки); – гальванічного цеху ДП «Радіоприлад», пов’язаного зі скидом речовин з промзливовими зворотними водами у р. Дніпро без дозволу на спеціальне водокористування; – обладнання насосної станції АЦ № 6 ДП «Ілліч-Агро Запоріжжя» Бердянського району, пов’язаного з самовільним забором води з р. Берда без дозволу на спеціальне водокористування. У 2009 році виявлено 75 первинних водокористувачів та 3 вторинних водокористувачів, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування. На протязі 2009 року перевірено 244 водокористувача, у тому числі по виконанням умов дозволу на спеціальне водокористування – 198 водокористувача. Подання щодо анулювання дозволів на спеціальне водокористування до Державного управління з охорони навколишнього природного середовища протягом 2009 року не надавались. За приписами інспекції ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» виконані заходи щодо будівництва зливової каналізації та впровадження обладнання по очистці зливових вод з території автотерміналу. Протягом 2009 року проведено планові перевірки: – ВАТ «Український графіт» – за виявлений наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро та відсутність дозволу на спеціальне водокористування до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи та оштрафовано на загальну суму 272 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» – за виявлений наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро до адмінвідповідальності притягнуто 1 посадову особу та оштрафовано на 136 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. Розраховано збиток за наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро по 3-х випусках підприємства. Сума збитку склала 9,82 грн. – ДП «Кремнійполімер» – за виявлений наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро до адмінвідповідальності притягнуто 1 посадову особу та оштрафовано на 136 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. Розраховано збиток за наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро по 2-м випускам підприємства. Сума збитку склала 7,84 грн. – ВАТ «Запоріжвогнетрив» – за недодержанням санітарно-технічних вимог до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи та оштрафовано на 131

загальну суму 170 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ВАТ «Дніпроспецсталь» – за виявлений наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Дніпро до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи та оштрафовано на загальну суму 272 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ВАТ «Запорожкокс» – за виявлені порушення: не розчищено русло нагорної канави у б. Середній та порушено правила експлуатації водопропускної споруди у б. Маркусова до адміністративної відповідальності притягнуто 2 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 272 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – за виявлене порушення: забруднення зливнеприймача до адміністративної відповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу та оштрафовано на суму 85 грн. На усунення виявленого порушення видані відповідні приписи. – ЗМКБ «Прогрес» – за виявлені порушення: забруднення мереж зливової каналізації, розливи нафтопродуктів на території транспортної дільниці до адміністративної відповідальності притягнуто 2 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 272 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ОК «Малоєкатеринівка-3» Запорізького району – за виявлений самовільний забір води з Каховського водосховища до адміністративної відповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу та оштрафовано на суму 136 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. Розраховано збиток за самовільний забір води з Каховського водосховища. Сума збитку склала 98,7 тис. грн. Матеріали перевірки та розрахунок шкоди передано до прокуратури Запорізького району. – ЗАТ «Пологівський маслоекстракційний завод» – за виявлені порушення: незадовільний стан зони санітарної охорони на водозаборі, розливи нафтопродуктів на території підприємства до адміністративної відповідальності притягнуто 3 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 357 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ВАТ «Запоріжтрансформатор» – за виявлені порушення: незадовільний санітарний стан зливоприймачів, розливи нафтопродуктів на території локомотивного депо до адміністративної відповідальності притягнуто 2 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 272 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – ВАТ «Запоріжсталь» – за виявлені порушення: невпорядковане розташування будівельних матеріалів в районі берегової насосної станції № 2 (БНС-2), часткове пошкодження відстійника зворотного циклу обжимного цеху та розливи масла і нафтопродуктів на насосній станції ЦХП-1 до адміністративної відповідальності притягнуто 3 відповідальні посадові особи 132

та оштрафовано на загальну суму 408 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. – санаторій профілакторій ВАТ «Запоріжсталь» – за виявлений самовільний забір води з р. Дніпро до адміністративної відповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу та оштрафовано на суму 136 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. Розраховано збиток за самовільний забір води з р. Дніпро. Сума збитку склала 132,78 грн. – ВАТ «Мотор Січ» – за виявлені порушення: перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що скидаються із зворотними водами по випусках підприємства в р. Мокра Московка за результатами аналізу статистичної звітності по формі 2-ТП (водгосп) за 2008 рік, перевищення допустимих концентрацій по залізу загальному у зворотних водах по випуску № 1 в р. М. Московка, засмічення зливнеприймача на території цеху № 6 до адміністративної відповідальності притягнуто 3 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 408 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. Розраховано збитки за наднормативний скид забруднюючих речовин у р. Мокра Московка на загальну суму 392,15 грн. – Запорізький машинобудівний завод ім. Омельченко ВАТ «Мотор Січ» – за виявлені порушення: розливи нафтопродуктів, безгосподарне використання питної води на території автотранспортного цеху, несанкціоноване розташування будівельних відходів на території цеху № 614 до адміністративної відповідальності притягнуто 3 відповідальні посадові особи та оштрафовано на загальну суму 408 грн. На усунення виявлених порушень видані відповідні приписи. КП «Оріхівський комунальник» нарахована шкода: за самовільний скид недостатньо очищених стічних вод в р. Конка – 206 грн., наднормативний скид недостатньо очищених стічних вод в р. Конка – 188 грн. Василівському ЕЦВВ КП «Облводоканал» ЗОР нарахована шкода за наднормативний скид забруднюючих речовин зі зворотними водами в Каховське водосховище – 1,041 тис. грн. У 2009 році виконано 565 перевірок додержання вимог повітряохоронного законодавства. За результатами перевірок було складено 807 протоколів. У порівнянні з 2008 роком загальна кількість складених протоколів зменшилась на 153 протоколи. До адмінвідповідальності притягнуто 799 посадових осіб. Накладено штрафних санкцій на загальну суму 131,206 тис. грн., з яких стягнуто 145,361 тис. грн. (110,8 %) з урахуванням раніше накладених. Пред’явлено 26 позовів на суму 102,512 тис. грн., відповідачами відшкодовано 41,710 тис. грн. (з урахуванням раніше накладених). Протягом 2009 року найбільші збитки були розраховані за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря: - ВАТ «Запоріжсталь» – на суму 9521,240 тис. грн.; - ВАТ «Дніпроспецсталь» – на суму 56,333 тис. грн.; - ВАТ «Запорожкокс» – на суму 2,646 тис. грн. До правоохоронних органів передано 3 матеріали. 133

За звітний період винесено 174 рішень про тимчасову заборону (зупинення) технологічного устаткування: ТОВ фірма «Сувенір» – 2 рішення; ТОВ «Завод Хіттехнологія» – 4 рішення; філія «Троянівський елеватор» ВАТ «Розівський елеватор» – 2 рішення; ТОВ «Глорія» – 1 рішення; ВАТ «Рапід» – 1 рішення; ФОП «Сотніков В.В.» – 1 рішення; ПП «Люкс» – 8 рішень; ТОВ «Емсі» – 10 рішень; ПП «Витязь» – 9 рішень; ТОВ «Інтерсталь МЦ» – 1 рішення; ЗАТ «Комплекс» – 8 рішень; ВП ЗАЕС – 81 рішення; ТОВ «Самшит ЛТД» – 4 рішення; ПП «Желєзняков» –5 рішень; ЗАТ «Запоріжжя– Млин» – 2 рішення; ТОВ «Завод підйомно-транспортних машин» – 1 рішення, ТОВ «Славута Сервіс» – 6 рішень; ПП «Транспромліс» – 3 рішення; ЗАТ «Верхньохортицький авторемонтний завод» – 6 рішень; ТОВ «Зевс» – 1 рішення; Бердянська філія ДО «Комбінат «Зірка» – 1 рішення, філія АСК «Укррічфлот» ЗСБЗ – 6 рішень, філія «Бердянська ДЕД» ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» – 8 рішень, Василівський АБЗ філії «Запорізький дорбудкомплекс» ДП «Запорізький облавтодор» – 1 рішення, ФОП «Кирилюк О.В.» – 1 рішення, ТОВ «НВО «Укрпромекологія» – 1 рішення. Обстежено: 3293 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, 612 газоочисних споруд, з них: – 142 експлуатувались в технічно несправному стані; – 142 газоочисних споруд приведено в технічно справний стан. У 2009 році здійснені перевірки виконання заходів згідно дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, виконання «Програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки м. Запоріжжя» та «Обласної програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» на підприємствах: ВАТ «Запорізький завод феросплавів»; ВАТ «Запоріжсталь»; КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»; ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»; ВАТ «Запоріжвогнетрив»; ВАТ «Запорожкокс»; ВАТ «Запоріжабразив», ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго». Інспекцією та Державною інспекцією з енергозбереження, проведені спільні перевірки: КП «Водоканал», Філія Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району та ВАТ «Запорізький асфальтобетонний завод», ВАТ «Запоріжсталь», ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури». Протягом 2009 року проведено планові перевірки: – ВАТ «Запоріжвогнетрив» – до адмінвідповідальністі притягнуто 2 посадові особи за ст. 79 ч. 2 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 221 грн.; – ВАТ «Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів» – до адміністративної відповідальності притягнуто 3 посадови особи за ст.ст. 78 ч. 1, 79 ч. 2, 1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 527 грн.; – ВАТ «Запорожкокс» – до адмінвідповідальністі притягнуто 5 посадових особи за ст.ст. 78 ч. 1, 1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 1173 грн.; 134

– ВАТ «Український графіт» – до адмінвідповідальністі притягнуто 8 посадових осіб за ст.ст. 78 ч. 1, 79 ч. 2, 1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 901 грн.; – ВАТ «Запоріжсталь» – до адміністративної відповідальності притягнуто 15 посадових осіб за ст.ст. 78 ч. 1, 79 ч. 2, 1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 1411 грн.; – СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» – до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб за ст. 79 ч. 2 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 680 грн. – ВП «Запорізька АЕС» – до адміністративної відповідальності притягнуто 2 посадови особи за ст.ст. 79 ч. 2, ст.1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 391 грн. – ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» – до адміністративної відповідальності притягнуто 9 посадових осіб за ст.ст. 78 ч. 1, 79 ч. 2, ст.1885 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 1513 грн. За звітний період було виконано 342 перевірки додержання вимог земельного законодавства, за результатами яких: складено 536 протоколів про адміністративні правопорушення (на 283 протоколи менше ніж за 2008 рік); притягнуто до адміністративної відповідальності 532 особи, накладено штрафів на загальну суму 52,037 тис. грн., з яких стягнуто 36,074 тис. грн. (69,3%); пред’явлено 38 позовів на суму 3213,219 тис. грн., відповідачами відшкодовано 470,581 тис. грн. (з урахуванням раніше накладених). До правоохоронних органів передано 20 матеріалів, порушено 4 кримінальні справи. У 2009 році проведено планові перевірки наступних підприємств: – ВАТ «Запоріжсталь» – до адмінвідповідальності притягнуто 10 посадових осіб за ст. 82, 821, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 544 грн.; – ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – до адмінвідповідальності притягнуто 4 посадові особи за ст. 82, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 272 грн.; – ВАТ «Дніпроспецсталь» – до адмінвідповідальності притягнуто 13 посадових осіб за ст. 82, 821, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 663 грн.; – ВАТ «Український графіт» – до адмінвідповідальності притягнуто 3 посадові особи за ст. 821, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 136 грн.; – ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» – до адмінвідповідальності притягнуто 15 посадових осіб за ст. 82, 821, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 1275 грн.; – ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Запорізький облавтодор» філія «Вільнянський райавтодор» – до адмінвідповідальності притягнуто 4 посадові особи за ст. 821, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 272 грн.;

135

– ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг Апс» – до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи за ст. 821 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 102 грн.; – ВАТ «Запорізький комбінат будівельних матеріалів» – до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи за ст. 82, 824 КУпАП, накладено штрафів на загальну суму 119 грн.; – ВАТ «Запоріжвогнетрив» – до адмінвідповідальності притягнуто 9 посадових осіб за ст. 82, 821, 82 4 КУпАП, на загальну суму 544 грн.; – ВАТ «ПБК»Славутич» – до адмінвідповідальності притягнуто 4 посадові особи за ст. 82, 821 , 82 4 КУпАП, на загальну суму 238 грн., та інші. Протягом 2009 року найбільші збитки були нараховані: • за засмічення земельних ділянок на територіях: Вільнянського району та м. Вільнянськ, Запорізького району та м. Запоріжжя, НВК «Запорізька Січ» – 225,779 тис. грн., 110,094 тис. грн., 164,334 тис. грн., 72890,745 тис. грн., 338,242 тис. грн. відповідно; • за забруднення земельних ділянок: - КП «ЕЛУАШ» – на суму 125,282 тис. грн.; - ВАТ «Запоріжвогнетрив» – на суму 425,160 тис. грн.; - ЗДП «Кремнійполімер» – на суму 16,149 тис. грн.; - ТОВ «Ремондіс – Запоріжжя» – на суму 21,360 тис. грн. • за зняття родючого шару ґрунту та засмічення земель відходами гною на території ТОВ «Агропромислова компанія» смт. Михайлівка – 15,215 тис. грн., 31,821 тис. грн. відповідно. У сфері контролю за охороною і використанням надр проведено 337 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі з водоохоронного законодавства – 312 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють забір води з підземних водоносних горизонтів. Складено 347 протоколів про адміністративні правопорушення (на 20 протоколів більше ніж за 2008 рік). 342 особи притягнуто до адміністративної відповідальності. На порушників природоохоронного законодавства накладено штрафів на загальну суму 43,231 тис. грн., з яких 36,044 тис. грн. стягнуто (83,4 %). Пред’явлено 39 позовів на суму 34,932 тис. грн., відповідачами відшкодовано 13,116 тис. грн. (37,5 %). До правоохоронних органів передано 1 матеріал, порушено 1 кримінальну справу. На протязі 2009 року винесено 2 рішення про заборону (зупинення) діяльності: – артезіанської свердловини № 114 АЦ № 6 ДП «Ілліч-Агро Запоріжжя» Бердянського району, пов’язаного з відсутністю дозволу на спеціальне водокористування; – артезіанської свердловини № 1313 (19) ТОВ «Акватоп», пов’язаного з відсутністю спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами на видобування мінеральної природно-столової води. Протягом звітного періоду були перевірені наступні основні гірничодобувні підприємства: ЗАТ «Гірничодобувна компанія «Мінерал», 136

ТОВ «ЗСМ Югкераміка», ВАТ «Запоріжнерудпром», ТОВ «Пологівський агрошляхбуд», ВАТ «Янцевський гранітний кар’єр», ВАТ «Оріхівський кар’єр формувальних матеріалів», ВАТ «Запорізьке кар’єроуправління» та ін. У 2009 році найбільші збитки нараховані КП «Оріхівський комунальник», що здійснювало самовільний забір води з підземних водоносних горизонтів без дозволу на спеціальне водокористування – 8,989 тис. грн. Протягом 2009 року проведено 26 перевірок додержання вимог Закону України «Про надра». В ході перевірок виявлено 22 порушень природоохоронного законодавства. Відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності та оштрафовано на загальну суму 3009 грн. За звітний період у сфері поводження з відходами проведено 545 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства. Складено 771 протокол про адміністративні правопорушення (на 34 протоколи менше ніж за 2008 рік). 769 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Накладено штрафів на загальну суму 80,193 тис. грн., з яких стягнуто 66,931 тис. грн. (83,5 %). Винесено 2 рішення про заборону (зупинення): скидання фекальних стоків в ємності для накопичення рідких відходів на території смт. Кирилівка Якимівського району та технологічного обладнання Агроцеху № 64 ВАТ «ММК ім. Ілліча» Приазовського району, пов’язаного із збором та транспортуванням відходів гною, що утворюються в результаті господарської діяльності Агроцеху № 64. У 2009 році проведено планові перевірки: – ВАТ «Дніпроспецсталь» – до адмінвідповідальності притягнуто 4 відповідальні посадові особи за ст. 824 КУпАП на загальну суму 204 грн.; – ВАТ «Запоріжсталь» – до адмінвідповідальності притягнуто 12 відповідальних посадових осіб за ст.ст. 82, 821, 824 КУпАП на загальну суму 748 грн.; – ВАТ «Запорізький завод феросплавів» – до адмінвідповідальності притягнуто 4 відповідальні посадові особи за ст.ст. 82, 821, 824 КУпАП на загальну суму 238 грн.; – ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» – до адмінвідповідальності притягнуто 7 відповідальних посадових осіб за ст.ст. 82, 821, 824 КУпАП на загальну суму 901 грн.; – ВАТ «Ремондіс Запоріжжя» – до адмінвідповідальності притягнуто 3 відповідальні посадові особи за ст. 821, 824 КУпАП на загальну суму 153 грн.; – ВСП «Запорізька ТЕС» – до адмінвідповідальності притягнуто 6 відповідальних посадових осіб за ст.ст. 82, 82 1, 82 4 КУпАП на загальну суму 714 грн. Протягом 2009 року перевірено виконання заходів «Програми поводження з токсичними відходами в Запорізькій області», а саме додержання вимог природоохоронного законодавства при зберіганні непридатних ХЗЗР: – склад ХЗЗР у Вільнянському районі – на усунення виявлених порушень надані відповідні приписи; 137

– ПП «Шевченко» – до адмінвідповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн.; – склади непридатних ХЗЗР у Михайлівському районі: – ВАТ «Михайлівський Агрос» – проведено перевірку складського приміщення. За порушення природоохоронного законодавства притягнуто 1 посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн. Розраховано збитки внаслідок забруднення земель на суму 12,026 грн. та надані відповідні приписи на усунення порушень. – складське приміщення на території Роздольської сільської ради, Михайлівського району – проведено перевірку складського приміщення. За порушення природоохоронного законодавства притягнуто 1 посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн. Надані відповідні приписи на усунення порушень. – складське приміщення на території Плодородненської сільської ради Михайлівського району знаходиться в задовільному стані. – ТОВ «НВТ «Динаміка» – непридатні до використання ХЗЗР зберігаються у 3 складських приміщеннях на території Запорізької області: - Слад ХЗЗР у с. Тарасівка Пологівського району – у складському приміщенні зосереджено 120 тон непридатних ХЗЗР. Склад знаходиться в задовільному стані. ХЗЗР зберігаються насипом, тара напівзруйнована та без відповідного маркування. Відсутні: дозвіл на експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки поводження з небезпечними відходами органів місцевої влади; паспорт місця видалення (зберігання) відходів та санітарний паспорт на право одержання, зберігання агрохімікатів; план локалізації та ліквідації аварії на об’єкті; правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташовано склад. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн. та винесено припис на усунення порушень. Розраховано шкоду внаслідок забруднення земельних ресурсів на суму 6,625 тис. грн. - Склад ХЗЗР у с. Велика Білозерка Великобілозерського району – у складському приміщенні зосереджено 23,380 тон непридатних ХЗЗР. Склад знаходиться в задовільному стані, але вздовж складу спостерігаються плями від протікання ХЗЗР, наявний специфічний запах отрутохімікатів. ХЗЗР зберігаються насипом, тара напівзруйнована та без відповідного маркування. Відсутні: дозвіл на експлуатацію об’єкта підвищеної небезпеки поводження з небезпечними відходами органів місцевої влади; паспорт місця видалення (зберігання) відходів та санітарний паспорт на право одержання, зберігання агрохімікатів; план локалізації та ліквідації аварії на об’єкті. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн. та винесено припис на усунення порушень. Розраховано шкоду внаслідок забруднення земельних ресурсів на суму 0,409 тис. грн. - Склад ХЗЗР у с. Новогорівка Токмацького району – у складському приміщенні зосереджено 116,011 тон непридатних ХЗЗР. Склад знаходиться у 138

незадовільному стані – дах та стіни зруйновано. На момент перевірки на території складу спостерігалось виділення диму, яке зумовлене протіканням хімічної реакції між компонентами ХЗЗР. За виявлені порушення до адмінвідповідальності притягнуто 1 відповідальну посадову особу за ст. 83 КУпАП на суму 119 грн. та винесено припис на усунення порушень. Розраховано шкоду внаслідок забруднення земельних ресурсів на суму 0,254 тис. грн. За звітний період було перевірено 39 органів державної влади та місцевого самоврядування у частині додержання вимог природоохоронного законодавства з питань поводження з відходами, роботи постійно діючих комісій по безхазяйних відходах, роботи щодо ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ та здійснення заходів по попередженню їх утворення. Перевірені: Августинівська, Сонячна, Лукашівська, Широківська, Миколай-Пільська, Веселівська, Володимирівська, Біленьківська та Григорівська сільради Запорізького району; Матвіївська, Гнаровська, ПетроМихайлівська та Михайло-Лукашівська сільради Вільнянського району; Балківська, Приморська, Лугівська, Підгірненська, П’ятихатківська, Орлянська, Малобілозерська, Скелянська та Кам’янська сільради Василівського району; Плодородненська, Високівська, Роздольська, Михайлівська сільради та Пришибська селищна рада Михайлівського району; Запорізька, Білорецька, Калинівська, Таврійська, Менчикурівська, Корніївська, Чкаловська та Широківська сільради Веселівського району; Дніпровська, Іванівська та Водянська сільради К.-Дніпровського району; Трудова та Новопетрівська сільради Великобілозерського району. За виявлені порушення під час перевірок до адмінвідповідальності притягнуто 51 відповідальну посадову особу за ст.ст. 82, 1885 КУпАП на загальну суму 5321 грн. У сфері рослинного світу проведено 150 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства. Складено 139 протоколів про адміністративні правопорушення (на 9 протоколів більше ніж у 2008 році). 59 протоколів передано на розгляд у судові органи. 203 особи притягнуто до адміністративної відповідальності. Накладено штрафних санкцій на загальну суму 11,934 тис. грн., з яких стягнуто 5,275 тис. грн. (44,2 %). Пред’явлено 69 позовів на суму 180,594 тис. грн., відповідачами відшкодовано 172,502 тис. грн. (95,5 %). До правоохоронних органів передано 7 матеріалів, порушено 3 кримінальні справи. Інспекцією була організована та проводилась операція «Первоцвіт2009». В результаті проведених перевірок складено 39 протоколів про адміністративні правопорушення, вилучені 552 букети підсніжника складчастого. Матеріали за всіма випадками направлені на розгляд до місцевих судів за місцем скоєння правопорушення. Інспекцією спільно з працівниками відділу міліції та з залученням представників ЗМІ був виявлений факт знесення чотирьох дерев блакитної ялинки в центрі м. Запоріжжя. Загальна сума збитків нанесена зеленим 139

насадженням склала 10,240 тис. грн. За даною справою матеріали передані до органів прокуратури для порушення кримінальної справи. Виявлено факт самовільного знесення дерев у м. Запоріжжя на території дошкільного навчального закладу № 32. Загальна суму збитків нанесена зеленим насадженням склала 83,260 тис. грн. За даною справою матеріали передані до органів прокуратури для порушення кримінальної справи. У сфері тваринного світу протягом 2009 року проведено 103 перевірки. Складено 164 протоколи про адміністративні правопорушення (на 97 протоколів більше ніж у 2008 році). 3 протоколи передано на розгляд у судові органи. 168 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. На порушників природоохоронного законодавства накладено штрафів на загальну суму 12,716 тис. грн., з яких 2,754 тис. грн. стягнуто (21,7 %). Пред’явлено 1 позов на суму 0,500 тис. грн., відповідачем відшкодовано 0,500 тис. грн. Під час планових перевірок діяльності ДП «Пологівське ЛМГ» та ДП «Приморське ЛГ» встановлено факти порушення в напрямі використання мисливської фауни, а саме – недодержання пропускної спроможності мисливських угідь. Внаслідок виявлених порушень прийнято 2 рішення про тимчасову призупинку використання мисливського фонду. Держінспекторами проводились рейдові перевірки щодо дотримання громадянами вимог Закону України «Про мисливське господарство та полювання», перевірялось дотримання вимог законодавства користувачами мисливських угідь при проведенні обліків мисливських тварин. Інспекцією була організована та проводилась операція «Фауна». В результаті проведених перевірок за порушення правил полювання до адмінвідповідальності притягнуто 51 особу, накладено штрафів на загальну суму 4964 грн. За звітний період проведено 141 перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері рибних ресурсів. Складено 281 протокол про адміністративні правопорушення (на 126 протоколів більше ніж за 2008 рік). 128 протоколів передано на розгляд у судові органи. 149 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. На порушників природоохоронного законодавства накладено штрафів на загальну суму 4,539 тис. грн., з яких 2,771 тис. грн. стягнуто (61,0 %). Пред’явлено 24 позови на суму 7,067 тис. грн., відповідачами відшкодовано 9,643 тис. грн. (з урахуванням раніше накладених). 1 матеріал передано в правоохоронні органи для вжиття заходів прокурорського реагування, порушено 1 кримінальну справу. Держекоінспекцією в Запорізькій області в рамках операції «Нерест2009» проведено 83 рейдові перевірки по додержанню правил рибальства, виявлено 131 порушення та складено протоколи, 54 протоколи передано на розгляд до суду, накладено штрафів на загальну суму 3719 грн., нараховані збитки на суму 11,031 тис. грн., вилучено 614 особин водних живих ресурсів та 110 одиниць заборонених знарядь лову. 140

Так під час здійснення рейдової перевірки в плавневій частині Каховського водосховища, в районі с. Лисогірка, що є нерестовищем, був затриманий громадянин, який за допомогою заборонених знарядь лову (сіток ставних) здійснював незаконний лов риби. За цим випадком був складений протокол про адміністративне правопорушення, розрахована шкода нанесена державі внаслідок незаконного добування риби, яка склала 637,5 грн., заборонені знаряддя лову та незаконно добута риба були вилучені, матеріали за даною справою були направлені до суду. За звітний період на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду проведено 95 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства. Складено 102 протоколи про адміністративні правопорушення (на 26 протоколів менше ніж у 2008 році). 97 протоколів передано до районних судів для розгляду. 5 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності та оштрафовано на загальну суму 1,870 тис. грн. (табл. 13.2.2). Пред’явлено 6 позовів на суму 185,277 тис. грн., відповідачами відшкодовано 2,311 тис. грн. (1,2 %). 1 матеріал передано в правоохоронні органи, порушено 1 кримінальну справу. Винесено рішення про тимчасову заборону проведення робіт з розташування льодового майданчика на території парка-пам’ятки садовопаркового мистецтва загальнодержавного значення «Парк Горького», пов’язаного з самовільним використанням земель. Таблиця 13.2.2. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на територіях та об’єктах природнозаповідного фонду № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11.

Найменування заходів 2 Проведено перевірок Виявлено порушень Видано приписів Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол./грн. Стягнуто адміністративних штрафів, чол./грн. Пред’явлено позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Стягнуто позовів на відшкодування збитків, шт./грн. Винесено рішень про призупинення робіт, не передбачених режимом охорони і збереження об’єктів Видано дозволів на використання природних ресурсів Внесено подань про тимчасове призупинення дії виданих дозволів на використання природних ресурсів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

Роки 2008 3 118 128 16

2009 4 95 102 12

1/170

5/1870

102 3/65989 2/14939

0 6/185277 2/2311

Під час проведеної перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства та території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Парк по вулиці Кремлівська» виявлено самовільне використання земельної ділянки під будівництво спортивного майданчика. По даному факту розрахована шкода – 117,764 тис. грн., матеріали передані до Запорізької 141

міжрайонної природоохоронної прокуратури для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. Здійснювались рейдові перевірки на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення: заказниках «Дніпровські пороги», «Група вікових дубів», «Урочище Олень» тощо. Найбільш поширеними були наступні порушення вимог режимів: проїзд автомобільного та водного транспорту, незаконне рибальство тощо. За звітний період проведено 45 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в лісах області, за результатами перевірок складено 44 протоколи про адмінправопорушення, з яких 15 передано на розгляд у судові органи, 22 особи притягнуто до адмінвідповідальності та оштрафовано на загальну суму 1,734 тис. грн. з яких стягнуто 0,680 тис. грн. (39,2 %). Пред’явлено 39 позовів на суму 163,295 тис. грн., відповідачами відшкодовано 134,445 тис. грн. (82,3 %). До правоохоронних органів передано 3 матеріали, порушено 2 кримінальні справи. Здійснено планову перевірку всіх державних лісогосподарських підприємств. За результатами перевірок видано приписи на усунення виявлених недоліків. Винні у виявлених правопорушеннях особи були притягнуті до адміністративної відповідальності за ст. 68 КУпАП. Спеціалістами інспекції було виявлено факти знищення захисного лісового насадження: - поблизу траси Москва – Сімферополь. Сума шкоди склала 28,057 тис. грн. Матеріали були передані до Запорізької транспортної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування; - поблизу с. Біленьке Запорізького району. Сума шкоди склала 62,381 тис. грн. Матеріали були передані до прокуратури Запорізького району для вжиття заходів прокурорського реагування. За фактом порушення вимог природоохоронного законодавства порушено кримінальну справу за ст. 246 КК України. В рамках операції «Новорічна ялинка» виявлено факт самовільного знищення дерев сосни кримської на території державного лісового фонду Пологівського району. Сума шкоди склала 1,623 тис. грн. Матеріали справи передано до прокуратури Пологівського району в порядку ст. 97 КПК України. Відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції протягом звітного періоду відібрано 440 проб води на 163 об’єктах, виконано 8502 визначення, виявлено 957 перевищень нормативів. Виконано 2192 аналізи на вміст забруднюючих речовин в 320 пробах ґрунтів та відходів, відібраних на 55 об’єктах, за результатами яких виявлено 83 перевищення нормативів. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проаналізовані в 1608 пробах, відібраних на 88 об’єктах, виконано 6648 визначень, виявлено 15 перевищень нормативів та 227 неврахованих викидів (додатки 1-3 до розділу 13.2.). 142

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Система моніторингу довкілля Запорізької області, яка спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, є багаторівнева система, до якої входять структурні елементи відповідно до їх функціонального призначення, а саме: загальний, кризовий та фоновий моніторинги. Основним завданням системи моніторингу є довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля, аналіз та прогнозування його змін, інформування органів державної влади та громадськості про стан навколишнього природного середовища. Створення обласної системи моніторингу довкілля здійснюється на засаді виконання заходів, які передбачені обласною Програмою моніторингу довкілля. Основними завданнями, які реалізуються в цій системі, є здійснення спостережень, збирання та збереження даних і первинної інформації щодо стану об’єктів державного моніторингу; створення та ведення баз даних і забезпечення інформаційного обміну в рамках регіональної системи моніторингу довкілля; удосконалення методичного та технічного забезпечення ведення робіт з моніторингу; забезпечення якості інформації, що надається. Функціонування обласної системи моніторингу довкілля структурно складається з регіонального інформаційно-аналітичного центру (РІАЦ) та з комунікативно зв’язаними з ним локальними системами установ, організацій та підприємств, які виступають суб’єктами моніторингу довкілля в Запорізькій області та проводять спостереження за станом складових довкілля. Взаємовідносини суб’єктів системи моніторингу ґрунтуються на взаємній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, координації дій під час планування, організації та проведення спільних заходів з моніторингу довкілля, ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень та колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів, безкоштовному обміну інформацією. Створена система обміну даними між регіональним центром моніторингу довкілля та вже підключеними до мережі суб’єктами регіональної системи моніторингу, складається з бази даних екологічної інформації щодо стану навколишнього природного середовища, програмного забезпечення, яке обслуговує дану базу, програмного забезпечення обміну даними РІАЦ з суб’єктами моніторингу для поповнення бази даних, а також, програмне забезпечення для відображення накопиченої та обробленої інформації на спеціально розробленому сайті в мережі Internet. Спільно із науковими організаціями вперше в Україні була розпочата робота за напрямком організація моніторингу наземних і водних екосистем. Суб'єктами моніторингу підписані регламенти автоматизованого обміну екологічною інформацією в підсистемі моніторингу стану 143

атмосферного повітря, поверхневих вод суші та прибережних вод Азовського моря, підземних вод, земель та водоплавних птахів. Інформація, що надходить від суб’єктів, накопичується, систематизується та узагальнюється Держуправлінням, і в подальшому направляється до Мінприроди України для розміщення на ВЕБ – порталі в рубриці "Стан довкілля в регіонах", готуються, розповсюджуються серед суб'єктів моніторингу та доводяться до громадськості через Орхуський центр щомісячні інформаційно-аналітичні огляди про «Стан довкілля в Запорізькій області» за такими напрямами: стан атмосферного повітря, стан поверхневих вод, радіаційний стан, стан земельних ресурсів та відходи. В рамках розвитку системи моніторингу за ініціативою облдержадміністрації розроблена система інформування про стан навколишнього природного середовища Запорізької області, інформація розміщується на сайті облдержадміністрації www.zoda.gov.ua. Протягом року проводились систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря, зворотних, поверхневих, підземних вод та ґрунтів. Атмосферне повітря Постійні спостереження за станом атмосферного повітря, атмосферними опадами і випаданням забруднюючих речовин з атмосфери, за джерелами викидів забруднюючих речовин та іншими джерелами забруднення атмосферного повітря виконують: Запорізький обласний центр з гідрометеорології; Запорізька міська санітарно – епідеміологічна станція; Державна екологічна інспекція в Запорізькій області. Запорізький обласний центр з гідрометеорології здійснює аналіз стану атмосферного повітря на основі даних спостережень за вмістом забруднюючих речовин у м. Запоріжжя на 5 постах спостереження. Протягом року Гідрометцентром відібрано та проаналізовано 24569 проб, з них 1412 випадків з перевищенням гранично – допустимої концентрації (ГДК). Також Гідрометцентр здійснює аналіз радіаційного стану забруднення повітря на основі даних спостережень на 7 метеостанціях в Запорізькій області: Запоріжжя, М Гуляйполе, М Кирилівка, М Пришиб, М Мелітополь, МГ Бердянськ, М Ботієво. Потужність експозиційної дози гамма – випромінювання не перевищує природного фону. Державна екологічна інспекція в Запорізькій області виконує інструментальні виміри вмісту забруднюючих речовин в викидах в атмосферне повітря, здійснюється постійний контроль за станом 333 стаціонарних джерел викидів. Запорізька міська санітарно – епідеміологічна станція – здійснює нагляд за якістю атмосферного повітря житлових районів шляхом проведення підфакельних досліджень у більш ніж 60 умовно фіксованих точках у всіх районах міста. За звітний період проведено 8882 дослідження, з них 19,2% випадків з перевищенням ГДК. 144

Пересувною лабораторією обласної СЕС виконано виїзди у всі райони м. Запоріжжя для оцінки фонового забруднення атмосферного повітря. Виконано 966 дослідження якості повітря, з них у 38 (4%) випадках відмічались перевищення ГДК. Поверхневі, зворотні, підземні води Запорізьке регіональне управління водних ресурсів здійснює гідрохімічний та радіологічний контроль вод на водогосподарських системах комплексного призначення (ріках, водосховищах) в 3 точках спостережень поверхневих вод та в 1 точки спостережень джерел скиду зворотних вод, проводить нагляд та лабораторний контроль рівнів радіологічного забруднення поверхневих вод Дніпровського та Каховського водосховищ у зоні впливу Запорізької атомної станції. Випадків з перевищенням нормативів не виявлено. Запорізький обласний центр з гідрометеорології здійснює моніторинг поверхневих вод Дніпровського водосховища, р. Молочна та р. Мокра Московка в 20 точках. Всього відібрано та проаналізовано 210 проб. Перевищень ГДК не зафіксовано. Державна екологічна інспекція в Запорізькій області здійснює контроль скидів до водних об'єктів промисловими підприємствами області в 161 точці, контролює якість поверхневих вод в 21 точці, підземні води – в 10 точках. Також продовжуються спостереження за станом підземних вод на території 275 артилерійської бази ракет і боєприпасів військової частини А2985 Міноборони поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району, Запорізька гідрогеолого – меліоративна експедиція, структурний підрозділ Запорізького облводгоспу, контролює стан поверхневих вод в 114 точках, джерела скидів у поверхневі води – в 11 точках, підземні води – в 620 точках на меліорованих землях, включаючи спостереження на зрошуваних і прилеглих до них землях та в сільських населених пунктах у зоні впливу меліоративних об’єктів. Структурний підрозділ «Бердянська комплексна гідрогеологічна і інженерно-геологічна партія» КП «Південукргеологія» виконує моніторинг стану підземних вод на території Запорізької області. Основним напрямком досліджень, які характеризують стан підземних вод, являються положення рівня та зміна їх хімічного складу. Відбір проб здійснювався у 29 свердловинах. КП «Водоканал» здійснює контроль якості Дніпровського водосховища в районах водозабору ДВС-1, ДВС-2 та р. Дніпро в районах скиду ЦОС-1, ЦОС-2. Державний санітарний нагляд за охороною водойм здійснюється Запорізькою міською санітарно-епідеміологічною станцією в 5 постійних створах р.Дніпро, а також водойм 1 і 2 категорії водокористування, включаючи зони рекреації (пляжі) райСЕС. Лабораторні дослідження виконуються по 43 хімічним інгредієнтам і за бактеріологічними показниками. Усього досліджено 255 проб на хімічний аналіз та 361 проба на бактеріологічний аналіз. 145

Ґрунти Запорізький державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводить обстеження ґрунтів сільгоспугідь, виконує аналізи зразків ґрунту, які характеризують екологічні показники, а саме: вміст важких металів, наявність залишкових кількостей пестицидів, щільність забруднення радіонуклідами. На 44 стаціонарних контрольних ділянках ведуться багаторічні спостереження за станом радіологічного забруднення земель. Майданчики розміщені по всій території області на різних типах ґрунтів. Випадків з перевищенням нормативу не виявлено. Державна екологічна інспекція в Запорізькій області здійснює державний контроль ґрунтів в 320 точках, в т.ч. на території 275 артилерійської бази ракет і боєприпасів військової частини А2985 Міноборони поблизу с. Новобогданівка Мелітопольського району, та контролює утворення, розміщення знешкодження і захоронення відходів в області. Запорізька гідрогеолого – меліоративна експедиція проводить спостереження, збір, аналіз і опрацювання інформації щодо меліоративного стану ґрунтів (стан структури ґрунту, засоленість, солонцюватість, заболочення ґрунтів, вміст гумусу), обстеження проводилось у 128 точках Запорізької області. Державний санітарний нагляд за охороною ґрунту від забруднення промисловими відходами здійснюється Запорізькою міською санітарно – епідеміологічною станцією на території міста в 17 точках, а також вибірково на промпідприємствах. Усього за рік досліджено 230 проб ґрунту на території міста. В 48 пробах встановлені відхилення по вмісту важких металів. В додатку до розділу 13.3. наведено систему спостережень за станом довкілля Запорізької області. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Метою екологічної експертизи є запобігання негативного впливу проектуємої діяльності на стан навколишнього природного середовища, а також оцінка ступеню екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах. Еколого-експертна діяльність регламентується чинними законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про екологічну експертизу», постановою Кабінету Міністрів України від 31.11.2007 № 1269 «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи», постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» та Державними будівельними нормами ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст 146

матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд». Фахівцями Держуправління проведений еколого-експертний розгляд та оцінка наступних матеріалів: техніко-економічні обґрунтування, технікоекономічні розрахунки і проекти (робочі проекти), документація на будівництво нових і розвиток (реконструкцію) існуючих промислових та інших об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку – у рамках комплексної державної експертизи та у відокремленому порядку. Держуправління співпрацює з філією ДП «Укрдержбудекспертиза» в Запорізькій області – за рік 243 одиниці проектної документації пройшли держекоекспертизу у рамках комплексної державної експертизи. За звітний рік на державну екологічну експертизу надійшло 358 одиниць проектної документації. Позитивно оцінено 285 проектів, повернено на доопрацювання – 68 (табл. 13.4.1). Оцінених негативно – 5 проектів. Таблиця 13.4.1. Еколого–експертна та погоджувальна діяльність у 2009 році № з/п 1. 1.1. 1.2.

Виконання робіт Загалом проведено експертиз, з них: у рамках комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кількість

Позитивно оцінено, кількість

Повернуто на доопрацювання/ негативно оцінено, кількість

Повернуто на доопрацювання / та оцінено негативно (%) від загальної кількості

358

285

68/5

18,99/1,4

243

192

50/1

20,57/0,41

115

18/4

15,65/3,47

Основні типові недоліки проектної документації: матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище не відповідають вимогам ДБН А.2.2-1-2003 «Державні будівельні норми України. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків, споруд»; порушення вимог діючих нормативних документів, ДБН А.2.2-3-2004 «Державні будівельні норми України. Склад, порядок розробки, узгодження проектної документації для будівництва», Водного Кодексу України (ст.ст. 87, 88, 105), Змін № 10 до ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та інші; при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об’єктів не забезпечується раціональне використання природних ресурсів і дотримання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище (на виконання вимог ст.ст. 40, 51, 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»); не відповідність вимогам Закону України "Про екологічну експертизу" (ст.ст. 8, 10, 15, 32, 35, 36) в частині забезпечення гласності екологічної експертизи, заяви про екологічні наслідки діяльності та спеціальних вимог до документації на об’єкти державної екологічної експертизи. Найзначніші об’єкти, які отримали позитивну оцінку: 147

проект «Электросталеплавильный цех № 1. Реконструкция газоочисток за печами № 1, 2, 3 ОАО «Днепроспецсталь»; проект «Технічне переобладнання ділянок станції нейтралізації в локальні очисні споруди (ЛОС) попередньої очистки виробничих стічних вод, що містять мастильно-охолоджувальні рідини (МОР) потужністю 18 м³/добу, відпрацьованих миючих розчинів потужністю 270 м³/добу для забезпечення нормативів при скиді стічних вод ГРП «АвтоЗАЗ-Мотор» ЗАТ «ЗАЗ» в міську каналізацію м. Мелітополя». Найзначніші об’єкти, які повернуто на доопрацювання: робочий проект «Расширение очистных сооружений канализации в г. Гуляйполе»; робочий проект «Реконструкция котельной с повышением паропроизводительности. Первая пусковая очередь. ОАО «Завод полупроводников». Проекти, які оцінені негативно: робочий проект «Строительство обслуживающего садоводческого кооператива «Бородинка» на землях Владимирского сельсовета Запорожского района»; містобудівне обгрунтування «Размещение автозаправочного комплекса на пересечении ул. Братской и Днепропетровского шоссе в г. Запорожье»; містобудівне обгрунтування «Размещение автозаправочного комплекса на пересечении трассы Харьков-Симферополь и ул. Н. Краснова в г. Запорожье». 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності Економічні механізми природоохоронної діяльності спрямовані поперше, на отримання коштів для фінансування природоохоронної діяльності, а по-друге, на створення стимулів для зменшення забруднення та ощадливого використання природних ресурсів. Такими економічними інструментами є збори за забруднення довкілля та платежі за використання природних ресурсів, а також фінансова підтримка з бюджету природоохоронної діяльності підприємств-забруднювачів, направленої на зменшення та попередження забруднення, фінансова підтримка розвитку інструментів екологічної політики та інших пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності, зокрема, щодо збільшення та збереження природно-заповідного фонду. Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» джерелами бюджетного фінансування природоохоронної діяльності є збори за забруднення навколишнього природного середовища, які надходять до спеціального фонду бюджетів - фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) всіх рівнів (Державного, обласного, місцевих на рівні села, селища, міста), та збори за спеціальне 148

використання природних ресурсів, які надходять до загального фонду бюджетів відповідного рівня. За даними Головного фінансового управління облдержадміністрації в 2009 р. до загального фонду зведеного бюджету області надійшло 159899 тис. грн. (проти 124975 тис. грн. в 2008 р.) платежів за використання природних ресурсів, у тому числі: до державного бюджету – 150178,8 тис. грн. або 93,9% (в 2008р. –111712,9 тис. грн.), до місцевого – 9720,2 тис. грн., або 6,07 % (в 2008р. –13261,9 тис. грн.). Поресурсно це склало, відповідно: збір за спеціальне водокористування: до державного бюджету – 114,56 млн. грн., до місцевих бюджетів – 0,05 млн. грн.; плата за користування надрами: до державного бюджету – 33,36 млн. грн., до місцевих – 9,66 млн. грн.; збір за спеціальне використання лісових ресурсів: до державного бюджету – 0 , до місцевих – 5,9 тис. грн.; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету – 2,07 млн. грн. до державного бюджету. плата за спеціальне використання рибних та інших природних ресурсів: до державного бюджету – 179,5 тис. грн., до місцевих – 0. Надходження платежів за землю до місцевих бюджетів в 2009 році склали 370,04 млн. грн. (проти 264,13 млн. грн.в 2008р.). Згідно з Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти від зборів за спеціальне використання природних ресурсів, плата за землю є джерелами фінансування робіт по відтворенню та підтриманню природних ресурсів у належному стані, проте ці надходження не мають цільового призначення і заходи з раціонального використання природних ресурсів не отримують належної фінансової підтримки із загального фонду бюджету, або фінансуються з фондів ОНПС, що зменшує потенційну спроможність фондів для фінансування пріоритетних заходів зі зменшення забруднення. Фонди охорони навколишнього природного середовища, куди надходять збори за забруднення та грошові стягнення за шкоду, нанесену довкіллю, протягом останніх років стали одним з найважливіших елементів економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, завдяки яким в області забезпечується цільове фінансування першочергових природоохоронних заходів. В 2009 році обсяги надходжень від зборів за забруднення до фондів ОНПС всіх рівнів зменшилися в порівнянні з 2008 роком більш ніж на 6 млн. грн., і в цілому склали 68,4 млн грн, або 91,9 відсотків від надходжень 2008 року. Загальні обсяги надходжень (від зборів за забруднення та грошових стягнень за шкоду, нанесену довкіллю) до фондів всіх рівнів склали 69,4 млн грн, у т.ч. до місцевих фондів ОНПС – 48,86 млн. грн., до Державного фонду – 20,51 млн. грн. 149

Із них, до обласного екофонду надійшло 34,19 млн. грн. (проти 18,9 млн. грн. в 2008 р.), до інших місцевих фондів на рівні міст, сіл, селищ – 14,67 млн. грн. (проти 7,5 млн грн. в 2008 р.). Видатки на виконання природоохоронних заходів з місцевих екофондів в звітному році становили 45,1 млн. грн.(з урахуванням використання залишків коштів, невикористаних в 2008р.), що на 12,4 млн. грн. більше, ніж в 2008 році, у т.ч. з обласного фонду – 30,6 млн. грн., з місцевих фондів сіл, селищ, міст та районів – 14,5 млн. грн. Кошти для фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2009 році не виділялися. За даними Державної податкової адміністрації в Запорізькій області станом на 01.01.2010 року на території Запорізької області зареєстровано 11183 та фактично сплатили збір за забруднення 10816 платників збору за забруднення (юридичних та фізичних осіб). Таблиця 13.5.1.1 Надходження збору за забруднення у фонди охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів і заборгованість по збору (млн. грн.) Сума збору за забруднення, що була фактично сплачена Сума заборгованості по збору за забруднення

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

16,6

22,7

37,7

61,1

81,4

74,4

68,4

17,2

22,7

15,2

1,4

1,77

1,96

1,47

Основними боржниками по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища в звітному році були: КП «Днепрорудненський водоканал» (порушено провадження у справі про банкрутство), Вільнянська виправна колонія №20, КП «ОВЖКГ» м. Оріхів (визнано банкрутом), ОВУЖКГ м. Вільнянськ (триває процедура санації боржника), Якимівське орендне ВОЖКГ та ПО, КП «Михійлівське ЖКГ», КП «Токмак-Сервіс» ТМР (визнано банкрутом), КП «Елуаш» м. Запоріжжя, КУП «Благоустрій» м. Пологи, Гуляйпільське КП «Теплокомунсервіс» (визнано банкрутом), КП «Василівське ВУЖКГ» (визнано банкрутом), Державне комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство м. Бердянськ, ТОВ «Промінвестекскавація» м. Запоріжжя, КП «Оріхівський комунальник», ДКП «Бердянський міськводоканал», КП «Комунальник» Токмацький район (визнано банкрутом), відділ освіти Михайлівської РДА. За даними статистичної звітності за формою №1-екологічні витрати в загальному обсязі зборів за забруднення частка надходжень за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин склала 65,5% (у 2008 році – 67,9%), за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти – 5,7% (у 2008 році – 5,2%), за розміщення відходів –28,8% (у 2008 році – 26,9%). У зв'язку зі змінами порядку нарахування та стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища з 2009 року нараховується та сплачується збір за утворення та тимчасове зберігання 150

радіаційних відходів, який в повному обсязі надходить до державного бюджету – Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, надходження до якого від Запорізької області у 2009 році склали 15,6 млн.грн. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі На виконання пріоритетних природоохоронних заходів, передбачених державними та регіональними природоохоронними програмами, необхідне залучення всіх можливих джерел фінансування. У 2009 році для фінансування капіталомістких природоохоронних заходів залучались власні кошти підприємств, кошти місцевих бюджетів, у тому числі фондів охорони навколишнього природного середовища. За даними Головного управління статистики в Запорізькій області по колу підприємств, які звітували за статформою 1- екологічні витрати, впродовж року підприємствами, організаціями та установами області усіх форм власності на охорону навколишнього природного середовища (поточні та капітальні витрати) було фактично витрачено 949,2 млн. грн. (у 2008 р. 1086,2 млн. грн., у 2007 р. – 790,5млн. грн., у 2006 р. – 512,8 млн. грн.). У загальному обсязі витрачених коштів капітальні інвестиції склали 32,1 % (305,0 млн. грн.), поточні витрати – 67,9 % (644,2 млн. грн.). Тобто основна доля природоохоронних витрат припадає на поточні витрати – на поточний ремонт та експлуатацію існуючої інфраструктури. Значну частку (40,5 %, або 384,3 млн. грн.) у загальній сумі фактично витрачених капітальних інвестицій та поточних витрат становили інвестиції і витрати на охорону атмосферного повітря і проблеми зміни клімату. На очищення зворотних вод та поводження з відходами витрачено відповідно 286,3 та 224,3 млн. грн. або 30,2 % та 26,6 %. На захист і реабілітацію ґрунту, підземних і поверхневих вод за звітний рік витрачено 27,7 млн. грн., або 2,9%; на збереження біорізноманіття і середовища існування – 3,6 млн. грн., або 0,4%; на радіаційну безпеку (за винятком заходів для запобігання аварій і катастроф), науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування та інші напрямки природоохоронної діяльності – 23 млн. грн., або 2,4 %. Із загального обсягу капітальних інвестицій на капітальний ремонт основних засобів природоохоронного призначення в області було витрачено 27,7 млн.грн. проти 37,6 млн.грн. за 2008 рік. Основна частина природоохоронних інвестицій підприємств, організацій та установ області у 2009 році, як і в попередніх роках, здійснювались переважно за рахунок їх власних коштів (85,7%). В загальному обсязі капітальних вкладень інвестиції в інтегровані технології складали 62,8%, інвестиції в очищення «на кінці труби» – 36,5%, частка інвестицій в капітальний ремонт склала 9,1%. При цьому необхідно брати до уваги, що капітальні інвестиції в інтегровані, більш чисті технології, пов'язані, як правило, з капіталоємним технічним переозброєнням та модернізацією промислового виробництва, де «екологічний компонент» 151

важко відокремити, бо він є частиною більш широкого удосконалення виробництва, спрямованого на збільшення обсягів продукції, покращення її якості, енергозбереження та ін. З 14%, які складали долю місцевих бюджетів в загальному обсязі капітальних природоохоронних інвестицій в області, 13,8% фінансувалося з місцевих фондів ОНПС. Обсяг фінансування капітальних інвестицій з державного бюджету склав 0,3%, кошти для фінансування природоохоронних заходів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища Запорізькій області в 2009 році не виділялися. Необхідно зазначити, що інвестиції з інших джерел, у т.ч. іноземних, з 2007 року мали тенденцію до зменшення, а в 2009 році відсутні взагалі. Таблиця 13.5.2.1 Капітальні інвестиції на охорону навколишнього середовища за джерелами фінансування у всіх секторах (за ф.1-екологічні витрати) (у фактичних цінах; тис. грн.)

Запорізька область, у т.ч.: Кошти державного бюджету Кошти місцевих бюджетів Власні кошти підприємств й організацій Інші джерела

2000

2006

2007

2008

2009

27174 728 1426

121009 374,7 2837

309625 243,3 28668

418700 18345 26506

304966 835 42729

23553

113956

218525

372738

261402

1467

3842

55060,2

1110

Основним джерелом інвестицій в основний капітал на охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів залишались власні кошти підприємств та організацій. За даними контролю за виконанням природоохоронних заходів, затверджених екологічними програмами, у 2009 році виконувалось 5 повітряохоронних заходів. На реалізацію заходів було заплановано понад 191,570 млн. грн. власних коштів підприємств, профінансовано – 183,8 млн. грн. За власні кошти окремих промислових підприємств-забруднювачів здійснювалось будівництво та реконструкція водоохоронних об’єктів. За рахунок власних коштів ВАТ «Запоріжсталь», що є найбільшим забруднювачем водних об’єктів в області, здійснюється реалізація заходу «Переведення безперервних травильних агрегатів НТА-1,2 ЦХП-1 на соляно– кисле травлення з установкою регенерації відпрацьованих травильних розчинів». Захід направлений на припинення потрапляння в стічні води концентрованих відпрацьованих травильних розчинів. При загальній вартості реалізації заходу 582,0 млн. грн. з початку реалізації профінансовано 212,5 млн. грн., що склало 36,5% від загальної вартості. У 2009 році профінансовано 3,309 млн. грн. ВАТ ПБК «Славутич» завершено будівництво та пуско – налагоджувальні роботи другої черги очисних споруд стічних вод потужністю 8,0 тис. м3/добу. Реалізація заходу здійснювалася за рахунок 152

власних коштів. При запланованому на 2009 рік обсягу фінансування заходу 13,1 млн. грн., фактично освоєно у 2009 році 14,8 млн. грн. На ЗАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» розпочато будівництво очисних споруд зливових та промислових стічних вод. Реалізація заходу здійснюється за рахунок кредитних ресурсів. При загальній вартості реалізації заходу 8,195 млн. грн. з початку реалізації заходу профінансовано 1,02 млн. грн., у тому числі 0,306 млн. грн. у 2009 році. Ступінь готовності заходу складає 12,5%. Одним із найбільш суттєвих джерел фінансування природоохоронних заходів залишались фонди охорони навколишнього природного середовища. Таблиця 13.5.2.2 Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів 2 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді – всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Використано коштів – всього фактично касове виконання % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 +дані п.2) х 100

2007 3 5451,8 20435,3 6899,2

Рік 2008 4 6899,2 18862,6 2380,1

2009 5 2380,1 34193,7 5917,6

18987,92

23381,7

30656,2

73,3

90,8

83,8

Таблиця 13.5.2.3 Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто, район) фондів охорони навколишнього природного середовища (тис. грн.) № з/п 1 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів 2 Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Використано коштів – всього фактично касове виконання % використання коштів (дані пункту 4 поділити на (дані п.1 +дані п.2) х 100

2007 3 4493,9 8174,1 5502,33

Рік 2008 4 5502,3 7545,0 3747,0

2009 5 2999,9 13202,4 2187,9

7165,67

9300,3

14429,1

56,6

71,3

89,1

В звітному році з місцевих екофондів на природоохоронні заходи використано 45,09 млн. грн., що на 12,4 млн. грн. більше, ніж в 2008 році, у т.ч. з обласного фонду – 30,7 млн. грн., з місцевих фондів сіл, селищ, міст та районів – 14,4 млн. грн. Залишок коштів, не використаних на кінець року з місцевих екофондів, склав суму 9,9 млн. грн. (проти 6,1 млн. грн. в 2008 р.). Фінансування з місцевих фондів ОНПС по напрямкам природоохоронної діяльності розподілялось на заходи наступним чином: зменшення забруднення поверхневих водойм та підземних вод (будівництво, реконструкція, розширення каналізаційних очисних споруд та мереж) –21,0 млн.грн. ( 49,5 %); зменшення техногенного впливу відходів на навколишнє природне середовище – 5,7 млн. грн. (12,6 %); зменшення небезпечного впливу непридатних та заборонених до 153

використання пестицидів – 2,49 млн. грн. (5,5%); зменшення еродованих, підтоплених та зсувонебезпечних ділянок – 10,6 млн. грн. ( 23,5 %); збереження та збільшення природно-заповідного фонду, формування екологічної мережі – 0,269 млн. грн. ( 0,5 %); інші напрямки природоохоронної діяльності – 4,6 млн. грн. (10 %). В звітному році за рахунок місцевих екофондів виконувались 29 водоохоронних заходів, із них на 19 об'єктах здійснювалося будівництво та реконструкція очисних споруд та каналізаційних мереж, по 6 об’єктах здійснювалася розробка проектно-кошторисної документації, по 4 об’єктах здійснювалася закупівля технологічного та насосного обладнання на очисних спорудах для заміни такого, що використало свої технічні можливості. На виконання водоохоронних заходів з очистки стічних вод в 2009 році з місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) було профінансовано 21 млн. грн. Найбільш значні вкладення коштів в цьому напрямку були направлені на виконання наступних водоохоронних заходів. У 2009 році введено в експлуатацію біоінженерні очисні споруди Преславського і Любомирівського психоневрологічних інтернатів, Чернігівського дитячого будинку – інтернату та сел. Комишуваха Оріхівського району. Обсяг фінансування перерахованих об’єктів у 2009 році склав 3,416 млн. грн. Завдяки достатньому фінансуванню за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища будівництво їх завершено впродовж 1-2 років. Протягом 2009 року продовжувалися роботи по реконструкції очисних споруд каналізації на об’єктах житлово – комунального господарства області в містах Оріхів, Кам’янка – Дніпровська, Гуляйполе, с. Верхня. Криниця Василівського району, будівництві очисних споруд Орловського психоневрологічного інтернату. Продовжувались роботи по заходу «Розширення та реконструкція центральних каналізаційних очисних споруд Лівого берега (ЦОС–1) м. Запоріжжя Другий пусковий комплекс (станція зневоднення осаду та хлораторна)». У звітному році профінансовано 4,9 млн. грн., ступінь готовності заходу з початку реалізації складає 77,0 %. За кошти міського екофонду м.Запоріжжя профінансовано реконструкцію каналізаційного колектору Д=710 мм від КНС-23 по вул. Буревісника від вул. Скалистої до вул. Істоміна на суму 1,9 млн. грн. За кошти обласного екофонду продовжена реконструкція очисних споруд каналізації у м. Кам’янка-Дніпровська на суму 1,14 млн. грн., будівництво очисних споруд смт. Комишуваха – 1,1 млн. грн. За кошти міського екофонду придбано технологічне обладнання для заміни такого, що використало свої технічні можливості, на комунальних очисних спорудах у м. Енергодар (142,2 тис. грн.) Для зменшення техногенного впливу побутових відходів на навколишнє середовище за рахунок коштів обласного та місцевих екофондів 154

виконувалося 36 заходів в сфері поводження з побутовими відходами, які профінансовані в обсязі 5,72 млн. грн. Найбільш значні вкладення коштів в цьому напрямку були здійснені на наступні заходи: «Будівництво полігону для поховання твердих побутових відходів в м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області» - 3,155 млн. грн.; придбання обладнання та машин для збору, транспортування, знешкодження та складування побутових відходів в містах та селищах Запорізької області - 2,292 млн. грн. Для зменшення небезпечного впливу непридатних та заборонених до використання пестицидів на навколишнє природне середовище за кошти обласного фонду у сумі 2,5 млн. грн. виконано перезатарення, перевезення і знешкодження 126,53 тон непридатних пестицидів у Василівському районі. Заходи по напрямку зменшення еродованих, підтоплених та зсувонебезпечних ділянок були профінансовані за рахунок обласного та місцевих екофондів у сумі 10,6 млн. грн. В звітному році за рахунок обласного фонду профінансовано 2955,072 тис.грн. на реконструкцію берегоукріплюючих споруд в м. Бердянськ по вул. Набережній від Чубаря до пров. Рибацького. Продовжувалися берегоукріплювальні роботи на Дніпровському водосховищі в районі ПавлоКічкас м. Запоріжжя та с. Привітне Запорізького району. З обласного фонду були профінансовані роботи по розчистці русла р.Мокра Московка на суму 1998,82 тис. грн. у м. Запоріжжя, продовжувалось фінансування заходу з реконструкції колекторно – дренажної системи по вул. 30 років ВЛКСМ м. Вільнянськ на суму 40,3 тис. грн. З обласного фонду профінансовані заходи зі створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об'єктів та полезахисних смуг на територіях Василівського, Новомиколаївського, Великобілозерського, Мелітопольського, Приморського, Пологівського, К-Дніпровського та Бердянського районів на суму 1 млн. грн. В 2009 році за рахунок місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища заходи зі збереження та утримання природнозаповідного фонду були профінансовані в сумі 269,489 тис. грн. За кошти місцевих екофондів було профінансовано заходи по розробці проектів землеустрою з організації та встановлення меж об'єктів природнозаповідного фонду, 8 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та 1 об'єкт загальнодержавного значення. За кошти міського екофонду м. Мелітополь (35 тис. грн.) виконані заходи з утримання об’єктів природно – заповідного фонду - «Парк ім. Горького», «Парк біля залізничної станції» та «Лісопитомник». За рахунок міського екофонду м. Запоріжжя виконані заходи по збереженню та відтворенню природно-заповідного фонду Запорізького міського дитячого ботанічного саду (27,97 тис. грн.). По іншим напрямкам природоохоронної діяльності в 2009 році за рахунок місцевих фондів профінансовано 36 заходів на суму 4,6 млн. грн. 155

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Держуправлінням продовжувалась робота з видачі підприємствам дозволів на викиди за новою формою, що передбачає впровадження найкращих існуючих технологій виробництва та додержання нормативів граничнодопустимих викидів відповідно до чинного законодавства, а також надасть змогу знизити рівень забруднення атмосферного повітря підприємствами області. Згідно наказу Мінприроди України від 16.02.2009 № 71, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.03.2009 за № 198/16214, внесено зміни до Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, затвердженої наказом Мінекоресурсів України від 10.05.2002 № 177 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22.05.2002 за № 445/6733. За 2009 рік Держуправлінням було розглянуто 482 матеріали підприємств про взяття їх на державний облік (зняття з обліку), згідно яких 143 об’єкти підприємницької діяльності поставлено на державний облік, 337 – не підлягають взяттю, 2 – знято з державного обліку. На запити підприємств, спеціалістами Держуправління були розглянуті та проаналізовані наступні документи: 404 звіти по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 355 матеріалів по визначенню фонових концентрацій та по розрахунку фонових концентрацій; 37 листів – роз’яснень на продукцію, що не містить озоноруйнівних речовин; 608 заяв та документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, з яких: 585 документів розглянуто та видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; 23 документи розглянуто та надано на доопрацювання. В звітному році Держуправлінням продовжувалось отримання інформації від підприємств – основних забруднювачів навколишнього природного середовища та проведення аналізу з виконання ними природоохоронних заходів, передбачених діючими регіональними програмами, які в подальшому враховуються при видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та при наданні пропозицій щодо внесення змін до діючих регіональних природоохоронних програм. Спеціалісти Держуправління прийняли участь у семінарі з питань організації прокурорського нагляду за додержанням законодавства про охорону атмосферного повітря, який проводила Запорізька обласна 156

прокуратура. Начальник відділу регулювання природокористування, охорони атмосферного повітря Держуправління доповідала за темою: «Нормативноправове регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря». В ІV кварталі 2009 року спеціалісти Держуправління приймали участь в нараді з питань, пов’язаних з видачею дозволів на розміщення та накопичення гною сільськогосподарськими підприємствами, проведеної Головним управлінням агропромислового розвитку Запорізької обласної держадміністрації, та в нараді Мінприроди України, з питань розгляду документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та видачі листів – роз’яснень щодо продукції, яка не містить озонуруйнівних речовин, імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню. Крім цього, спеціалісти Держуправління приймали участь у засіданні робочої групи з питань організації розробки проекту Комплексної програми з виробництва альтернативних видів палива і впровадження в Запорізькій області енергозберігаючих технологій. З метою впровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів у грудні 2009 року в м. Енергодар проведено координаційну нараду щодо створення Басейнової Ради річки Дніпро. Головою Басейнової Ради обрано першого заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації. Затверджено Положення про Басейнову Раду річки Дніпро та Положення про інформаційну взаємодію в межах басейну Дніпра. В звітному році нараховувалось 1253 водокористувачів, яким Держуправлінням видано дозволи на спеціальне водокористування на 2009 та наступні роки. У 2007 та 2008 роках їх кількість складала відповідно 1165 та 1209. Коливання кількості водокористувачів пов’язане з реформуванням аграрного сектору економіки, розвитком малого бізнесу, включаючи користування водними об’єктами на умовах оренди для риборозведення. Держуправлінням видано 435 дозволів на спеціальне водокористування для суб’єктів господарювання, що використовують воду водних об’єктів загальнодержавного значення. Запорізької обласної радою за погодженням Держуправління видано 2 дозволи на спеціальне водокористування у разі використання води водних об’єктів місцевого значення. В дозволах встановлювались ліміти забору, використання води та скидання забруднюючих речовин. Об’єм самовільного забору води за рік не перевищив 0,2 % від загального. Відсутність нормативно-правових актів, пов’язаних з виконанням Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 321 ускладнювала дозвільну діяльність Держуправління. Зокрема, не впроваджені зразки бланків дозволу та клопотання щодо його отримання, відсутній перелік відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу. 157

Держуправління направило Мінприроди пропозиції до проекту зразків бланків дозволу на спеціальне водокористування та клопотання про його видачу та обгрунтувало необхідність розробки і затвердження Методичних рекомендацій по їх заповненню та встановленню лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин. Дані пропозиції повинні забезпечити єдиний підхід територіальних органів Мінприроди до питання видачі дозволів. Протягом року погоджено 33 договори надання водних об’єктів в користування на умовах оренди. Держуправління підготувало і надало Мінприроди пропозиції до проекту Керівництва щодо здійснення інтегральної оцінки стану довкілля на регіональному рівні стосовно розрахунку інтегрального показника якості водних ресурсів, які були враховані. Виконано розрахунок інтегрального критерію стану водних ресурсів Запорізької області за 2009 рік. За результатами розрахунку встановлено, що стан водних ресурсів області сприятливий. Впродовж року постійно проводиться робота щодо нормування утворення та розміщення відходів. Розглядаються, погоджуються та підготовлюються до затвердження ліміти на утворення та розміщення відходів. Видаються дозволи на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин. Проводиться робота з підприємствами власниками місць видалення відходів щодо розгляду паспортів місць видалення промислових та побутових відходів. Розглядаються та затверджуються реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. Детальна інформація щодо дозвільної діяльності у сфері використання надр та поводження з відходами наведена у підрозділах 7.4 та 8.5, відповідно. В 2009 році загальна кількість матеріалів на погодження відведення земельних ділянок, які надійшли до Держуправління, склала 6342 на загальну площу 35645,1 га. Із матеріалів, які надійшли, погоджено 5679 на загальну площу 29696,6 га, не погоджено 663 матеріалів на загальну площу 5948,49 га. Стосовно розгляду матеріалів за категоріями земель. Землі сільськогосподарського призначення. Позитивні висновки надані по 2622 матеріалам на загальну площу 24540,5 га. Матеріали на погодження за цільовим призначенням в основному надходили від фермерських та особистих селянських господарств, а також на об’єкти сільськогосподарського призначення (механізовані токи, майстерні, майданчики для сільгосптехніки та ін.). Не погоджені матеріали по 430 об’єктам загальною площею 5703,8 га. Негативні висновки про результати розгляду надані за невиконання вимог підпункту 2.3 Порядку та використання земель не за цільовим призначенням. Землі лісового фонду. На виконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України № 610 р від 10.04.2008 р. матеріали по земельним 158

ділянкам лісового фонду зі зміною цільового призначення не погоджувалися (відмовлено у погодженні по 6 матеріалам, загальною площею 25,6 га). Землі водного фонду. Позитивні висновки надані по 30 об’єктам на загальну площу 305,0 га. В представлених матеріалах використання земельних ділянок водного фонду не суперечить ст. 59 Земельного кодексу України. Значна більшість об’єктів на умовах оренди надавалася для рибогосподарських потреб. Підстава для відмови в погодженні матеріалів по 15 об’єктам – це невідповідність діяльності вимогам ст. 61 Земельного кодексу України. Землі ПЗФ та іншого природоохоронного призначення. Погоджені 5 проектів землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) територій ПЗФ - 5 об’єктів ПЗФ, загальною площею 80,2 га. Землі рекреаційного призначення. Негативні висновки надані по об’єктам, розташування яких суперечить вимогам ст.51 і 52 Земельного кодексу України. Землі житлової та громадської забудови. Землі промисловості, транспорту, зв’язку та ін. призначення. В процентному відношенні найбільша кількість матеріалів надходила саме за цими категоріями. Негативні висновки надавалися за невиконання вимог п. 2.3 Порядку та не представлення погодженої і опублікованої «Заяви про наміри» для еколого-небезпечних об’єктів. Необхідно зазначити, що позитивні висновки майже по 50% матеріалів були надані після доопрацювання на виконання вимог наказу Мінприроди №434 від 05.11.2004 р. Держуправлінням розроблено та затверджено паспорти на водноболотні угіддя міжнародного значення, які розташовано в межах Запорізької області. Взято участь в обліках мисливських тварин. Всім користувачам мисливських угідь надано відповідні висновки. Проведено погодження проектів лімітів використання мисливських тварин, пропускної спроможності мисливських угідь та порядку видачі відстрільних карток та обліку їх використання на мисливський сезон 2009/2010 років. Погоджено Національному науково-природничому музею НАН України та Михайлівській районній організації УТМР заявки на спеціальне використання тварин та інших об’єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення. Погоджено 5 (п’ять) заявок (клопотань) ДП «АзПівденНІРО» на добування тварин, занесених до Червоної книги України. Відмовлено ТОВ «Рибальське підприємство «Бриз» в погодженні заявки (клопотання) на добування об’єктів, занесених до Червоної книги України. Протягом звітного року Держуправлінням було видано: 1 дозвіл Державному підприємству «Приморське лісове господарство» на проведення відстрілу хижих та шкідливих тварин на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна»; 159

1 дозвіл Національному природному парку «Великий Луг» на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території Національного природного парку «Великий Луг»; 1 дозвіл Державному підприємству «Приморське лісове господарство» на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна». Погоджено плани санітарно-оздоровчих заходів на територіях природно-заповідного фонду наступним лісогосподарським підприємствам: ДП «Кам’янко-Дніпровське ЛГ», ДП «Запорізьке ЛМГ», ДП «Приморське ЛГ», ДП «Бердянське ЛГ», ДП «Мелітопольське ЛМГ», ДП «Пологівське ЛМГ». 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування ДП «Запоріжжястандартметрологія» здійснює державний метрологічний нагляд за забезпеченням єдності вимірювань в сфері контролю стану навколишнього природного середовища. За 2009 р. державними інспекторами ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» перевірено одне підприємство, яке має вимірювальні лабораторії і підрозділи, що контролюють стан навколишнього середовища: - ВАТ «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя. За результатами перевірки на підприємстві порушень не виявлено. Орган із сертифікації ДП «Запоріжжястандартметрологія» акредитований в системі УкрСЕПРО на право проведення сертифікації систем управління навколишнім середовищем відповідно до вимог ISO 14001:2006 (атестат акредитації № UA 5.001.042 від 04.04.2002 р. та свідоцтво поновлення терміну дії атестата до 01.10.2009 р.). Відділ державного метрологічного контролю ДП «Запоріжжястандартметрологія» здійснює атестацію екологічних та санітарно-екологічних лабораторій. За 2009 рік по Запорізькій області атестовано 60 лабораторій, з них 32 лабораторії атестовані ДП «Запоріжжястандартметрологія» (Додаток до розділу 13.7). 13.8. Екологічний аудит Одним із інструментів екологічної політики, який спрямований на сприяння дотримання природоохоронного законодавства на підприємствах, є проведення екологічного аудиту та створення систем екологічного управління з подальшою їх сертифікацією за стандартами ISO 14001. Згідно Закону України «Про екологічний аудит» передбачається проведення як обов'язкового екологічного аудиту, так і добровільного. 160

Обов'язковому екологічному аудиту підлягають державні підприємства, які перебувають в процесі приватизації і види діяльності яких становлять підвищену екологічну небезпеку. У 2009 році по таких підприємствах регіональним відділенням фонду Державного майна України по Запорізькій області рішення про приватизацію не приймалися. Також, протягом року регіональним відділенням було здійснено 31 перевірку об’єктів незавершеного будівництва, які містять умову забезпечення виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об’єктів приватизації. Зміни в існуючих виробничих процесах та управлінській практиці на промислових підприємствах можуть дати початкове зменшення в навантаженні на наколишнє середовище, що значно ефективніше, ніж подальші інвестиції на боротьбу із забрудненням. Певна кількість підприємств області, визнаючи можливість потенційного отримання значних природоохоронних та економічних вигод від впровадження систем екологічного управління та більш екологічно чистих методів виробництва, провели роботу по створенню та сертифікації систем екологічного управління на підприємстві. На деяких підприємствах ця робота тільки планується. Так, на підприємстві ВАТ «Український графіт» створена та функціонує система екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14001 з 2002 року. Відповідність системи вказаному стандарту підтверджена органом сертифікації SGS ІСS (Німеччина). У 2008 році підприємство пройшло ресертифікацію на відповідність системі екологічного менеджменту стандарту ISO 14001:2004. Щорічно на ВАТ «Український графіт» проводиться надзорний аудит фірмою SGS-Україна. На ВАТ «Запоріжсталь» з 3.09.2008 року введена в дію інтегрована система менеджменту якості, охорони праці та екологічного менеджменту, що відповідає вимогам міжнародних стандартів ISO 14001:2004, ISO 9001:2000, OHSAS 18001:2007 і ILO-OSH 2001. У січні 2010 року проведені аудит та ресертифікація на ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» компанією DET NORSKE VERITAS Management System Certificate (DNV) на відповідність міжнародним стандартам ISO 14001:2004, ISO 9001:2000, OHSAS 18001:2007. Підприємством отримані сертифікати терміном дії до 31.12.2012 року. ВАТ «Запорожкокс» сертифікований за стандартом ISO 14001 12.02.2009 р. Сертифікат виданий сертифікаційним органом TUV NORD GmbH і є дійсним до 11.02.2012 р. За час сертифікації на підприємстві проведено два зовнішніх наглядових, а також внутрішні аудити. Підприємство ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» має міжнародний сертифікат якості ISO 9001:2000. Наразі підприємством визначаються терміни проведення екологічного аудиту та впровадження 161

системи екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001:2004. На ВАТ «Запоріжтранформатор» заплановано проведення сертифікаційного аудиту за стандартами ISO 14001 та OHSAS 18001 у 2011 році. За результатами попередньо проведеного аудиту сертифікаційною органзіцією SGS розроблені та затверджені необхідні заходи із впровадження системи екологічного менеджменту, серед яких підготовка працівників підприємства викладачами Академії якості, визначення політики підприємства у сфері екологічного менеджменту, внесення коректив до бізнес-процесу та операційні інструкції відповідно до стандарту ISO 14001 та інше. На СП «Запорізька ТЕС» ВАТ «Дніпроенерго» екологічний аудит у 2009 році не проводився. У 2010-2011 роках заплановано впровадження системи екологічного менеджменту у відповідності до міжнародного стандарту ISO 14001. Сертифікація підприємства по стандарту ISO 14001 запланована на 2012 рік. В 2009 році КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» екологічний аудит та сертифікація по стандарту ISO 14001 не проводились. На IV квартал 2010 року заплановано розробка плану по впровадженню системи екологічного менеджменту за відповідним стандартом. На підприємстві ВАТ «Запоріжсклофлюс» екологічний аудит не проводився, стандарт ISO 14001 не впроваджений. На даний час створена система управління якістю на основі стандартів ISO 9001:2000, ДСТУ ISO 9000:2001, ДСТУ ISO 9001:2001, ДСТУ ISO 9004:2001. На підприємствах-основних забруднювачах ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», ВАТ «Запоріжвогнетрив» та ДП «Кремнійполімер» у 2009 році екологічний аудит та сертифікація по стандарту ISO 14001 не проводились. 13.9. Екологічне страхування Держекоінспекцією при здійсненні екологічного контролю небезпечних вантажів під час транскордонного перевезення відповідно до вимог Постанови КМУ «Про затвердження Порядку і правил проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів у випадку настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів» № 733 від 01.06.2002 р. контролюється наявність страхового полісу. У 2009 році за порушення правил перевезення небезпечних вантажів, а саме – відсутність обов’язкового страхування притягнуто до адміністративної відповідальності 3 посадові особи на загальну суму 408 грн.

162

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Науково-практична діяльність Держуправління виражається в участі та організації науково-практичних конференцій та семінарів, публікації статей у наукових виданнях, роботі науково-технічної ради. У 2009 р. Держуправління виступило співорганізатором Міжнародної конференції «Сучасні проблеми екології, біології та хімії» Запорізького національного університету (1-3.10.2009). В роботі конференції взяли участь близько 300 науковців з різних міст України, Росії та республіки Білорусь, які працювали на 10 секціях біологічного та екологічного спрямування. Також Держуправління долучилось до організації V Всеукраїнської науковопрактичної конференції «Охорона навколишнього середовища промислових регіонів як умова сталого розвитку України» Запорізької державної інженерної академії (10-11.12.2009). Учасниками конференції були науковці і підприємці з різних областей України. На конференції були розглянуті актуальні питання промислових регіонів, зокрема Запоріжжя: переробка та утилізація відходів металургійних та інших підприємств, очистка промислових газів, очистка технологічних та зливових вод промислових підприємств, екологічна індикація забруднення територій та оцінка екологічних ризиків, впровадження систем екологічного менеджменту та аудиту. Крім того, керівництво та спеціалісти Держуправління прийняли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Запоріжжя – минуле і сьогодення. Перспективи та пріоритети розвитку» (15.01.2009), науковопрактичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я в умовах фінансово-економічної кризи» (03.03.2009, м. Одеса), Міжобласній науково-практичній конференціїсемінарі «Співробітництво у вирішенні проблем раціонального водокористування та охорони вод» (26–27.03.2009, м. Дніпропетровськ), VІII Міжнародній науковій конференції «Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів» (14–16.04.2009, Донецьк), 1-й Міжнародному конгресі «Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування» (28–29.05.2009, Львів), V Міжнародній науково-практичній конференції «Молодь та поступ біології» (12–15.05.2009, Львів), ІV Міжнародній конференції «Впровадження гуманних методів зменшення популяції безпритульних тварин шляхом стерилізації», (24.10.2009, м. Одеса), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Патріотичне виховання у сучасному суспільстві: проблеми та перспективи» (26–27.11.2009, м. Запоріжжя), ІІ спеціалізованій виставці-конференції «Екотехнології. Альтернативна енергетика 2009» (11–13.11.2009, м. Запоріжжя). У 2009 році також було проведено спільне засідання науково-технічної та громадської рад, присвячене презентації результатів першого етапу проекту «Розробка регіональної програми формування екологічної мережі в 163

межах Запорізької області». На базі науково-дослідного сектору Запорізького національного університету функціонує Регіональний навчально-науково-виробничий центр «Екологія». Центр долучився до розробки «Програми біологічного обґрунтування рибогосподарського використання водойм», яка була затверджена Комітетом рибного господарства України в травні 2009 р. Доцентом Горбанем В.В. отримано грант Президента України для обдарованої молоді на 2009 рік та отримано наступні результати: розроблено науково-практичні рекомендації для ідентифікації сезонних лихоманок з невиявленою етіологією та їх профілактики (на прикладі кліщового енцефаліту), методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Основи паразитології» та буклети – «Що Ви повинні знати про кліщів» і «Біологічна небезпека, або як уберегтися на відпочинку». Науковцями ЗНУ також було виконано госпдоговірну тему «Створення проекту озеленення лісопаркової зони етнографічного села» та складено генеральний і дендрологічний плани для лісопаркової зони території історико-розважального комплексу “Етнографічне село”, розташованого у Вільнянському районі Запорізької області. Підібрано асортимент деревних рослин для створення насадження лісопаркової зони для формування узлісся природного типу та оформлення рокарію. Навчально-науково-дослідною лабораторією біоіндикації та біоекології у 2009 році проведено токсикологічні дослідження технічної води та промислових стоків ВАТ «Мотор Січ» згідно госпдоговірної теми «Проведення досліджень з визначення фактичних рівнів токсичності стічних вод у відповідності з КНД 211.1.4.055-97», надані практичні рекомендації щодо покращення стану стічних вод ВАТ «Мотор Січ». Госпрозрахунковою науково-дослідною лабораторією біоресурсів навколишнього природного середовища виконувалися роботи з упорядкування мисливських угідь користувачів різних форм власності та складання Проектів організації і розвитку мисливських господарств в яких визначалися науково обґрунтовані напрями ведення мисливського господарства, шляхи та заходи, що забезпечують вирішення господарством завдань з раціонального використання мисливських угідь, мисливського фонду, а також їх охорону. Протягом 2009 року було завершено роботи по 7 госпрозрахунковим темам. В Запорізькій державній інженерній академії щорічно виконуються науково-дослідні роботи, що стосуються сфери екології та природних ресурсів, які можуть бути використані не тільки в області, а і в інших промислових регіонах України. На базі кафедри «Охорона навколишнього середовища» діє Центр промислової екології. До напрямків діяльності Центру відносяться: - розробка і впровадження маловідходних і безвідходних технологій; - розробка і впровадження ефективних і економічних технологій і засобів знешкодження шкідливих викидів в атмосферу; 164

- розробка заходів щодо раціонального використання водних ресурсів, упровадження сучасних технологій підготовки води до комунального і промислового водопостачання, а також очищення виробничих і побутових стічних вод; - розробка технології і заходів щодо ефективного споживання енергоносіїв, повному і комплексному використанню вторинних енергоресурсів і скороченню викидів парникових газів; - участь у розробці і впровадженні екологічних програм; - екологічна експертиза технічних проектів і об’єктів, які створюють негативний вплив на навколишнє середовище; - екологічний моніторинг територій і об’єктів; - екологічний аудит. Вчені академії постійно співпрацюють з Держуправлінням з вироблення спільної позиції стосовно екологічної політики Запорізького регіону у форматі відкритого діалогу між представниками влади і науки. Підписаний договір про співробітництво та координацію дій між Держуправлінням і Запорізькою державною інженерною академією стосовно обміну інформацією з найважливіших напрямків розвитку в галузі охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної безпеки, підготовки і перепідготовки спеціалістів, наукового стажування, підвищення кваліфікації та інших видів обмінів, консультативної та дорадчої допомоги, підготовки наукових обґрунтувань щодо розробки впровадження та виконання природоохоронних програм, тощо. В 2006-2009 роках викладачами кафедри хімії та екології Запорізького національного технічного університету під керівництвом доц., к.х.н. Капітана О.В. виконувалась науково-дослідна робота «Визначення вмісту нітратів у продуктах харчування, вирощених на землях Запорізької області». В рамках роботи були досліджені зразки овочів і фруктів, вирощених у всіх районах Запорізької області. Досліди показали, що масова частка нітратів у деяких зразках картоплі перевищувала ГДК для даної культури у 1,5-2,1 рази, а капуста мала показники в межах ГДК. Вміст нітратів у моркві та буряках досліджених сортів вміщували масову частку нітратів у їстівній частині на рівні ГДК або нижче, що можна пояснити пізніми строками їх дозрівання. Встановлено, що фрукти, які вже визріли, мають незначну кількість нітратів. Одержані результати показали, що знаючи особливості накопичення нітратів у різних частинах рослин і плодів, можна зменшити надходження цих речовин до організму людини обранням оптимальних строків збирання, зберігання, а також виду промислової обробки. Також з метою зниження вмісту нітратів при вирощуванні сільгосппродукції можливо використовувати регулятори росту, що суттєво змінюють життєдіяльність рослин, віддаючи перевагу фітогормонам рослинного або природного походження. У зв’язку з великим розбігом причин зростання кількості нітратів у рослинах, контроль маси нітратів у сільгосппродукції має стати постійним. 165

Значну наукову роботу здійснив Мелітопольський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького. Зокрема заслуговує уваги комплексна тема кафедри фізичної географії і геології «Динаміка геологогеоморфологічних процесів Північно-Західного узбережжя Азовського моря та їх екологічні наслідки», що проводиться науковцями з 2007 по 2011 рр. В рамках теми проведено безліч робіт, присвячених розробці практичних рекомендацій щодо попередження руйнівних і катастрофічних проявів геолого-геоморфологічних процесів. Кафедрою зоології протягом 2006-2010 рр. розробляється наукова тема «Біологічні особливості видів-вселенців фауни Північного Приазов’я, їх дія на екосистеми і прогнозування наслідків для господарської діяльності», під час якої проводяться наукові експедиції, аналізуються дані та складаються списки видів-вселенців півдня Запорізької області за окремими таксонами та характером вселення. За участю спеціалістів Інституту зоології НАНУ складені вперше повні списки мух-дзюрчалок, бабок та жуків-довгоносиків для району с. Богатир Якимівського району. Також проведена орієнтована оцінка господарського значення мисливських видів тварин (єнотоподібна собака, ондатра, американська норка, шакал, фазан). Проводиться аналіз перспектив використання деяких видів-вселенців як біоіндикаторів зміни природного середовища, у тому числі глобального потепління (шакал, білохвоста пігаліца, курганник, чорноголова вівсянка), а також як індикаторів антропогенної трансформації ландшафтів (білка, ондатра, лось, жовтоголова плиска, варакушка, горіхвістка-чорнушка, садова горлиця, сірійський дятел, сойка). Зібрано дані по раритетним видам-вселенцям, які внесені до Червоної книги України (гага звичайна, сіпуха, курганник). Ведеться робота по складанню картосхем розміщення видів-вселенців на півдні Запорізької області і створенню їх кадастрів. Особлива увага приділяється вивченню механізмів адаптації прісноводних риб – вселенців, як господарсько значимих, так і адвентивних видів, а серед морських видів – піленгасу. Зібрано данні по взаємовідносинам аборигенних видів тварин з видами – вселенцями. Продовжено вивчення поліморфізму забарвлення колорадського жука як реакції на різні фактори, в тому числі на використання різних видів отруйних речовин. Кафедрою ботаніки і садово-паркового господарства у 2009 році розроблялись наступні актуальні теми: «Фіторізноманіття природних та антропогенних ландшафтів півдня України. Охорона, оптимізація і раціональне використання», «Методика підготовки студентів до викладання природничих дисциплін у ВНЗ», «Утворення мейотичних поліплоїдів при міжвидовій гібридизації з використанням індукованого мутагенезу» та інші. Значну роботу виконали науково-дослідні установи регіону. Так наприклад, у 2009 році ВАТ «Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів» було виконані наступні проекти та дослідження: 166

– ВАТ «Завод напівпровідників». Проектування системи транспортування та збору уловленого фільтром пилу в цеху № 26; – ВАТ «Завод напівпровідників». Система очищення вентиляційних викидів від пилу на ділянці дроблення сирцю. Корегування РП; – ВАТ «Дніпроенерго». Визначення концентрацій бенз(а)пірену у відходящих газах від котлоагрегатів Запорізької ТЕС та інші. «Державний науково-дослідний та проектний інститут Титану» в рамках виконання «Комплексної програми розвитку кольорової металургії на період до 2010 року» у 2009 році виконав роботу з вдосконалення системи відводу і очищення технологічних газів цеху № 2 КП ЗТМК на ділянках електроплавки і шихтопідготовки. В рамках бюджетної цільової програми 1101080 «Заходи з реалізації комплексної програми створення ядернопаливного циклу в Україні…» за договором з ДНВП «Цирконій» інститутом розроблено проект дослідно-промислового виробництва губчастого цирконію в комплексі з установкою очищення газів для Запорізького металургійного дослідного промислового заводу. Для КП «ЗТМК» проведено дослідження з впровадження заходів для зниження солей кальцію в промислових стоках. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Сучасна екологічна ситуація в Україні визначила особливе місце для діяльності громадських неурядових організацій. Наряду з освітніми установами, на них лягла відповідальність за формування екологічної свідомості суспільства. Співпраця з освітніми та науковими установами сприяє підвищенню ефективності еколого-натуралістичного навчання і виховання молоді. Спільна мета цих організацій і установ - визначення завдань і заходів для стимулювання до об’єднання зусиль організаторської та пропагандистської роботи. Крім того, в сучасному суспільстві громадськість відіграє особливо активну роль у процесі впровадження екологічної політики, дотримання основних принципів відкритості та пріоритетності екологічної безпеки, що визначено у Міжнародних домовленостях, зокрема «Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля», ратифікованої Законом України від 06 липня 1999 року. У 2009 році мала місце активізація громадськості щодо участі у процедурах отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повіря підприємствами-суб’єктами господарської діяльності, а також участі у роботі профільних комісій органів місцевого самоврядування для обговорення проектів відповідних нормативних документів. Так, особливо активними в цьому напрямку були молодіжне громадське об’єднання «Запорізький центр популяризації краєзнавства “Хорс», Запорізька обласна громадська організація «Козацька спеціалізована дружина «СІЧ», Запорізьке обласне відділення ВГО «Громадський контроль», 167

Запорізька обласна дитяча організація «ЕНОТ» та інші. Крім того, активізація екологічного громадського руху виразилась в активній участі представників громадських організацій у місцевих громадських слуханнях, присвячених проблемам поводження з твердими побутовими відходами м. Запоріжжя, збереженню зелених насаджень, проектам будівництва ГЗК в районах області, тощо. Також проводились роботи з обміну міжнародним досвідом щодо участі громадськості у розробці та впровадженні місцевих програм щодо вирішення гострих проблем екологічних регіону. Наприклад, у 2009 році за ініціативи ЗМГО «Служба захисту тварин» за підтримки Орхуського центру Держуправління на запрошення німецької спілки зоозахисників відбулись виїзні зустрічі представників міської влади м. Магдебург (Німеччина) та м. Запоріжжя, а також представників громадськості стосовно впровадження гуманних методів регулювання чисельності безпритульних тварин у м. Запоріжжя та необхідності розробки відповідних місцевих програм, аналогічних вже діючим в цивілізованих країнах та деяких регіонах України (наприклад, м. Одеса). Наразі, при Запорізькій міській та обласній радах розпочата розробка відповідних проектів програм та підписані договори про співпрацю з німецькою стороною. Однією з основних умов договорів є обов’язкове залучення громадських зоозахисних організацій до розробки та впровадження програм з гуманного регулювання чисельності безпритульних тварин у населених пунктах Запорізької області. 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій На території Запорізької області активно діє 41 громадська організація природоохоронного спрямування всеукраїнського, обласного та місцевого рівня. Перелік організацій представлений у додатку до розділу 13.11.1. Крім того, значну роль в екологічному русі відіграють молодіжні та дитячі організації, які поєднують діяльність у відповідному до статуту напрямку та роботу з екологічної освіти та просвіти. Серед таких організацій слід відмітити Асоціацію «Екологічна освіта», дитячо-юнацьку громадську організацію «Республіка Мрія», Запорізький обласний центр екологонатуралістичної творчості учнівської молоді, регіональний молодіжний еколого-краєзнавчий центр «Сварог», Запорізьку молодіжну громадську організацію «Служба захисту тварин» та інші. Найбільш активними в Запорізькій області є наступні екологічні неурядові організації: громадська молодіжна організація «Запорізьке міське товариство вивчення та охорони птахів», Запорізька обласна громадська організація «Козацька спеціалізована дружина «СІЧ», молодіжне громадське об’єднання “Запорізький центр популяризації краєзнавства «Хорс», Запорізька обласна організація «Українське товариство охорони природи», Запорізьке обласне відділення Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнський Рух «Хортицький форум», Запорізька обласна благодійна організація «Созідание», Запорізьке обласне відділення ВГО «Громадський 168

контроль», Запорізьке обласне національно-культурне товариство «Українська старовина та заповідна справа» та інші. Значну роботу у 2009 році здійснив Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Протягом року проводився обласний екологічний марафон «Довкілля 2009». Участь у марафоні взяли всі райони області, міста Запоріжжя, Бердянськ, Енергодар, Токмак, Мелітополь. Екологічні суботники проводились більше ніж у 40 школах, колективи яких упорядковували пришкільні території, створювали нові газони і клумби, саджали дерева та лікарські рослини. Також школярі вели нагляд за станом лісосмуг, джерел, малих річок, створювали алеї випускників. Паралельно проводилась робота з пропаганди охорони природи, постійно проводились різноманітні інформаційно-просвітницькі позашкільні заходи, екскурсії, виставки, ерудиціони тощо. Традиційною вже стала діяльність екологічних стежин, на яких екскурсії проводять члени екологічних гуртків. Так, у звітному році діяли екостежини «Дерева-сторожили» (члени екоклубу «Фітос», Інзівська ЗОШ, Приморський р-н), «Славетна Земля» (Сторчівска ЗОШ, Новомиколаївський р-н), «Vita» (Великобілозерська ЗОШ №2), «Біоценози», «Наша природа» (Просторівська ЗОШ, Чернігівський р-н), «Річка Корсак» (Мануйлівська ЗОШ, Приморський р-н) та інші. Слід відзначити роботу, яку в звітному періоді проводила Запорізька обласна організація Українського товариства охорони природи. Велику роль у її просвітницькій роботі мають обласний та місцеві Будинки природи. При обласному Будинку природи створена та плідно працює секція «Друг людини», члени якої займаються захистом прав тварин у м. Запоріжжя та області. Значні результати має клуб духовного відродження «Едельвейс», який створений при секції лекційної та пропагандистської роботи Будинку природи. Члени клубу створюють художні твори, пишуть вірші про любов до природи, необхідність її збереження. За ініціативи клубу на Відкритому сайті громадських екологічних організацій «Орхуський центр» була створена спеціальна творча сторінка, де автори розміщують свої твори екологічної тематики. Особливої уваги заслуговує діяльність Молодіжного громадського об’єднання «Запорізький центр популяризації краєзнавства «Хорс», яким у 2009 році проводилась робота по обстеженню особливо цінних територій для подальшої підготовки клопотання на присвоєння природоохоронного статусу. Так, активісти організації взяли участь у підготовці клопотання на створення ландшафтного заказника місцевого значення «Балка Різана» в Гуляйпільському районі, який за поданням Держуправління було затверджено сесією Запорізької обласної ради від 28.06.09. Це дозволило взяти під охорону та зберегти 90 га цілинних степів. Члени та волонтери Регіонального молодіжного еколого-краєзнавчого Центру «Сварог» також долучились до розв'язання гострих екологічних проблем регіону та провели значну практичну та інформаційнопросвітницьку роботу. За результатами проведення І міжнародної конфе169

ренції молодих вчених «Сучасні проблеми екології», яка проходила на базі біологічного факультету ЗНУ, Регіональним молодіжним екологокраєзнавчим центром «Сварог» за підтримки партнерів з 2005 року розпочато реалізацію програми «Екологічний марафон». Метою проекту є оцінка сучасного екологічного стану та підвищення обізнаності молоді про шляхи вирішення екологічних проблем Запорізької області. Програма направлена на екологічну освіту широких верств населення, активізацію місцевого населення для вирішення нагальних екологічних проблем, об'єднання зусиль викладачів-екологів, медиків, юристів та інших в розробці концепції загального екологічного виховання, проведення акцій з покращення довкілля, обмін досвідом серед організацій, які займаються екологічними проблемами в молодіжному середовищі. З метою популяризації екологічного волонтерського руху та екологічно свідомого способу життя в рамках програми «Екологічний марафон» виготовляються та розповсюджуються у молодіжному середовищі інформаційні матеріали у вигляді буклетів, плакатів, календарів, посібників та дисків з фільмом «Нам з Землею разом жити». Програма «Екологічний марафон» Регіонального молодіжного екологокраєзнавчого центру «Сварог» була розглянута та включена до Програми підтримки молоді м. Запоріжжя до 2012 року, затвердженої рішенням Запорізької міської ради. Постійно триває підготовка волонтерського персоналу з урахуванням міжнародного та всеукраїнського досвіду. Протягом 2009 року сертифікати про успішне проходження відповідної підготовки отримали 36 волонтерів. В рамках програми щорічно проводиться конкурс на найкращу роботу з комп'ютерної графіки та фотографії з екологічної тематики для подальшого її використання у соціальній рекламі. З метою залучення молоді до участі в екологічному відродженні Запорізького краю в освітніх закладах волонтери Центру проводять круглі столи та опитування щодо екологічної обізнаності молоді. При підтримці Центру та партнерів на базі Запорізької школикомплексу екологічного виховання № 20 м. Запоріжжя було реалізовано молодіжний проект з екологічної освіти школярів та залучення їх до проведення озеленення території закладу. Також було проведено 6 семінарів для заступників директорів з виховної роботи серед учбових закладів м.Запоріжжя з питань залучення молоді до волонтерського руху. З метою обговорення вирішення сучасних екологічних проблем, оптимізації відносин людського суспільства й природи, раціонального використання природних ресурсів, підвищення екологічної свідомості молоді, залучення її до екологічної волонтерської роботи у м. Запоріжжі 5 квітня 2009 року Центр «Сварог» виступив одним з організаторів відповідного круглого столу за участю студентської та учнівської молоді, лідерів молодіжних організацій. В заході взяли участь представники близько 10 середніх шкіл та шкіл-гімназій м. Запоріжжя, студентської ради ЗНУ, молодіжних організацій «Перун», «Елінт», «Запорізькій молодіжний 170

екологічний центр», редакційного центру та комітету у справах сім‘ї та молоді Запорізької міської ради. Крім того, члени та волонтери Центру «Сварог» протягом 2009 року долучались до різноманітних Всеукраїнських та обласних акцій з озеленення та благоустрою, зокрема неодноразово долучались до прибирання парку культури і відпочинку «Дубовий гай». Запорізька громадська організація «Центр підтримки екологічних ініціатив «Ортус» у 2009 році ініціювала і реалізовує проект «Створення системи управління твердими побутовими відходами (ТПВ) в Національному заповіднику «Хортиця» в рамках впровадження Стратегії регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року. Протягом 2009 року було реалізовано наступні етапи проекту: розроблена проектна документація, проведено консультації із зацікавленими сторонами та моніторинг забруднення території острова Хортиця ТПВ, спільно з ГО «Укрпростір» та КСД «Січ» проведена інформаційна компанія Рис. 13.11.1.1 Інформаційно- «Чисто для себе», проведено масові акції з прибирання сміття, розпочата розробка просвітницька робота стратегії управління ТПВ в Національному заповіднику «Хортиця», створено тематичні сторінки на екологічних вебресурсах. З метою посилення якості екологічних заходів Запорізькою обласною організацією КСД «Січ» у червні 2009 року було створено спеціалізовиний підрозділ- Екологічний штаб. До штабу входить 7 громадських інспекторів з охорони довкілля та 15 козаків КСД «Січ». Головним напрямком діяльності у 2009 році для екологічного Штабу стало забезпечення громадського контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» та участь у проекті по створенню системи управління твердими побутовими відходами на території Національного заповідника Хортиця. Весною та восени були організовані чергові екологічні спортивно-мистецькі фестивалі «Еко-Січ», що наразі вже стали традиційними. Після входження організації до громадської ради при Держуправлінні розпочато кілька спільних проектів разом з іншими екологічними організаціями області, зокрема щодо екологічної пропаганди охорони природи о. Хортиця, захисту тварин та інше. Крім того, громадською молодіжною організацією «Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення та охорони птахів» здійснюється активна діяльність по моніторингу та збереженню біорізноманіття птахів на півночі Запорізької області. Членами організації постійно проводяться польові дослідження для уточнення фауністичного складу орнітофауни в межах 171

Дніпровського екологічного коридору на території Запорізької області; проводяться обліки водоплавних птахів в заплавній частині о. Хортиця та в північній частині Біленько-Розумовської острівної гряди; була проведена масова роз’яснювальна робота з відпочиваючими на о. Хортиця по правилам поведінки на природі, проведено ряд орнітологічних екскурсій зі школярами та студентами. Крім того волонтерами організації здійснюється посильна робота по надані допомоги пораненим диким птахам. За ініціативою ЗОНКТ «Українська старовина та заповідна справа», МГО «Республіка Мрія» та інші організовано перший міський журналістський конкурс «Весняна толока – 2009». Екологічні організації області мають великий досвід здійснення громадського контролю за виконанням природоохоронного законодавства. Деякі представники громадських організацій є одночасно і громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища та проводять відповідну роботу самостійно або спільно представниками Державної екологічної інспекції в Запорізькій області. Так, наприклад, на час весняно-літньої заборони на лов водних живих ресурсів Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області спільно з громадськими інспекторами та ЗМІ проведено 21 рейдову перевірку по додержанню правил рибальства, виявлено 34 порушення та складено протоколи, 12 протоколів передано на розгляд до суду. Таку діяльність здійснюють представники організацій: громадська молодіжна організація «Запорізьке міське товариство вивчення та охорони птахів», Запорізьке обласне відділення організації Українського товариства охорони природи, Запорізька обласна організація КСД «Січ», ЗОНКТ «Українська старовина та заповідна справа» та інші. У червні 2009 року затверджено Положення про штаб громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища при Державній екологічній інспекції в Запорізькій області. Завдяки діяльності просвітницьких громадських організацій, освітніх установ та Держуправління, екологічна тематика стала однією з найпопулярніших тем у пресі. Громадські організації активно ведуть власну пропагандистську роботу за допомогою поліграфічної продукції. Наприклад, асоціація «Екологічна освіта» випускає інформаційно-методичний екологічний журнал «Vita-Жизнь», а дитячо-юнацька організація “Республіка Мрія” – щомісячне видання «Вісник Мрії». Крім того, у пресі активно висвітлюється діяльність Державного управління у напрямках вирішення гострих екологічних проблем регіону. Так, у звітному році керівництво та спеціалісти Держуправління приймали участь у передачах, а також давали інтерв’ю та коментарі стосовно гострих екологічних питань центральним та обласним телеканалам: ТРК ICTV, ТРК «Алекс», ТРК «Запоріжжя», газетам: газетам «Портмоне», «Запорізька Січ», «Запорізька правда» та обласному радіо. Основними темами, які піднімались у ЗМІ були: стан атмосферного повітря, збереження біорізноманіття та розвиток природно-заповідного фонду, збереження зелених насаджень, діяльність Орхуського центру та інші. 172

Значну увагу екологічній освіті та просвіті населення приділяє Запорізька обласна універсальна бібліотека імені О.М.Горького. Бібліотека універсальна структура у сфері культури, яка поряд з іншими напрямками здійснює активну екологічно-виховну популяризаторську діяльність серед населення. Екологічна освіта у Бібліотеці набуває системного характеру. Заходи екологічного характеру організовуються спільно з владними структурами, громадськими організаціями, місцевою громадою. Наприклад, у бібліотеці щорічно відбувається заключний етап екологічного проекту «Від джерельця пізнання до криниці мудрості», започаткований управлінням освіти і науки Запорізької міської ради спільно з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області та міським управлінням з питань екології, який сприяє залученню підростаючого покоління до використання природничої літератури, формуванню екологічної культури молоді засобами бібліотечних ресурсів. Обговоренню проблем національних природних парків, присвячувалася зустріч екологів, представників структур управління земельних ресурсів з громадськістю, користувачами бібліотеки, організованої за ініціативи Запорізької обласної асоціації громадських організацій «Інститут екології і краєзнавства «Запорізький край». У розповсюдженні та популяризації видань даної тематики активно використовуються різноманітні форми роботи – книжкові виставки, презентації, огляди літератури, участь у конкурсах, реалізації цільових комплексних програм. Чимало щорічних заходів присвячується екологічним святам, охороні навколишнього середовища, датам екологічного календаря (День екологічних знань, Всесвітній день навколишнього середовища, День здоров'я, День землі тощо). У ці дні користувачі мали змогу ознайомитися з книжково-ілюстративними виставками «Людина та екологія: погляд у майбутнє», «Прийдешнім поколінням – чисте довкілля», «Екологія рідного краю», отримати необхідну інформацію про стан навколишнього середовища. Зокрема, екологічний конкурс «Встаньмо на варті власного майбутнього», присвячений захисту екологічного простору, відбувався у межах відзначення Всеукраїнського Дня довкілля та Всесвітнього дня землі. Учасники конкурсу презентували власні екологічні сайти, ознайомилися з новими друкованими виданнями, представленими на книжковій виставці «Станьмо на захист рідної природи». Застереженням від жахливих наслідків аварії на Чорнобильській АЕС слугувала книжкова експозиція «Довгий слід трагедії» (До 23-ї річниці Чорнобильської катастрофи), година інформації «Дзвони Чорнобиля». Напередодні 70-річного ювілею створення Запорізької області організовано комплекс заходів щодо розкриття краєзнавчих ресурсів Бібліотеки, у т.ч. її географічного положення, природних та рекреаційних можливостей. Цим аспектам була підпорядкована презентація науковопубліцистичного збірника «Запорізький край» (довідкова інформація про міста та райони, туристичні маршрути, місця відпочинку Запорізької 173

області). У даному напрямку бібліотека останнім часом активно співпрацює з вищими навчальними закладами, особливо з класичним приватним університетом та Запорізьким національним університетом. Для студентів влаштовуються комплексні заходи – Дні інформації, які включають лекції, огляди періодичних видань, книжкові виставки «Екскурсія Запоріжжям», «Запоріжжя туристичне» тощо. Для слухачів обласних курсів з підготовки спеціалістів у сфері туризму та екскурсій проведено День туриста та екскурсовода за темою «Туризм в Україні: сьогодення та перспективи». Проблемам розвитку туристично-рекреаційних ресурсів та бережливому ставленню до природи підпорядкований цикл книжкових виставок «Туризм. Відпочинок. Здоров'я», де висвітлювалися теми: «Пізнаємо світ подорожуючи», «Запоріжжя – туристичне відкриття», «Сім чудес України», а також проведено бібліографічні огляди «Острів Хортиця – храм під відкритим небом», перегляд літератури «Запоріжжя – край туристичний». До послуг зацікавлених – електронна база даних «Туристичні ресурси Запорізького краю». Питання охорони навколишнього середовища розглядалися в ході презентації підручника «Екологія». Автор посібника кандидат сільськогосподарських наук, доцент Хілько Л.Ф. розповіла своїм слухачам про вплив забруднених речовин на організм людини, а бібліотекарі доповнили її виступ книжковою експозицією «Не губи своє майбутнє». Багато цікавої ілюстрованої інформації містить бібліотечний веб-сайт фоторепортажі з виставки квітів, експозиція «Подих весни» (образотворчі роботи з сюжетами природи, рослин, натюрмортів), художні, вишиті картини тощо. Із великим задоволенням користувачі відвідують ландшафтний клуб при відділі природничо-наукової літератури, на засіданнях якого йдеться про сезонні роботи у саду, тонкощах догляду та підготовки дерев до зимового періоду, режисурі садових ділянок, засобах захисту рослин від шкідників, зустрічі з фахівцями – дендрологом та дизайнером з ландшафту. У режимі дистанційного обслуговування споживачів електронної інформації здійснюється виконання віртуальних довідок засобами інтернетресурсів. Екологічні запити користувачів у даному напрямку стосуються історичної, правової природоохоронної інформації, витоків виникнення природних ресурсів, населених пунктів, існування пам'яток природи, історії, культури тощо. Активну роботу у сфері пропаганди довкілля та виховання дбайливого ставлення до природи проводять також освітні заклади, серед яких особливе місце займають Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія, Запорізький національний технічний університет та інші. Студенти Вузів є постійними учасниками та організаторами інформаційних та практичних заходів щодо охорони довкілля. Так, наприклад фахівцями Регіонального навчально-науково-виробничого центру «Екологія» біологічного факультету ЗНУ у 2009 році до «Дня довкілля» було проведено круглий стіл з проблем екології міста Запоріжжя. 174

Освітянські заклади всіх рівнів, позашкільні установи всієї області, а також молодіжні громадські організації екологічного спрямування прийняли активну участь у проведенні Всеукраїнських акцій, а також багатьох заходів регіонального рівня, організатором та координатором яких на території області виступило Держуправління. Юні натуралісти приймали участь у благоустрої та прибиранні територій, розчищенні та облаштуванні джерел з питною водою, очищенні та озелененні берегів малих річок, ставків та озер та виконували іншу роботу. Студентами та учнями були виготовлені та розвішані шпаківні в парках, садах, скверах, пришкільних ділянках. Робота з громадськістю є одним із найважливих напрямків діяльності Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. Політика Держуправління в галузі інформування громадськості та екологічної освіти розповсюджується на всі верстви населення і має різні форми: Держуправління в рамках своїх повноважень проводить роботу з інформування громадськості, надає інформаційну підтримку та сприяє діяльності екологічних об’єднань громадян та організацій, студенти вузів проходять учбову та переддипломну практику у підрозділах Держуправління, спеціалісти читають лекції для школярів, студентів, фахівців підприємств, установ та організацій з питань охорони довкілля тощо. Громадські організації нашого краю займають особливе місце у житті області. Діючі неурядові громадські організації екологічного спрямування допомагають вирішувати ряд гострих екологічних проблем. Громадська рада, що існує при Держуправлінні як дорадчий орган, дає можливість враховувати громадську думку, дізнатися про настрої громадськості та шляхом невідкладних дій послабити напруження серед населення, виправити поточні недоліки. Більш детально робота громадської ради при Держуправлінні описана в розділі «Громадські рухи». Важливою умовою ефективної діяльності екологічних організацій є достатній рівень інформування щодо екологічної ситуації у регіоні. Держуправління постійно проводить роботу в цій галузі за допомогою проведення інформаційних заходів, видання поліграфічної інформаційної продукції (журналів, буклетів та ін.) та розміщення інформації на спеціалізованих сайтах. Так, у 2009 році Держуправлінням був виданий 6 випуск науково-популярного видання «Твоє майбутнє – земля за порогами» за матеріалами регіональної доповідді про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області. Примірники видання, з проханням надіслати свої побажання та зауваження, щодо змісту та оформлення, були розіслані місцевим органам самоврядування, райдержадміністраціям, депутатам різних рівнів, громадським екологічним організаціям, бібліотекам, школам та вищим навчальним закладам, а також розповсюджені серед відвідувачів Орхуського центру Держуправління Керівництво та фахівці Держуправління постійно проводять та приймають участь у регіональних, всеукраїнських семінарах, конференціях, круглих столах, зустрічах зі ЗМІ, де доводять до широких кіл громадськості 175

інформацію природоохоронного спрямування. Яскравими прикладами є наступні заходи звітного року: Х Міжрегіональна виставка «Абітурієнт – 2009» (29.01-01.02.2009), форум «Впровадження Стратегії регіонального розвитку Запорізької області» (18.02.2009), презентація проекту «Створення системи поводження з відходами на о.Хортиця» (17.04.2009), круглий стіл з питання створення та функціонування асоціації регіонального розвитку Запорізької області (28.09.2009); Міжнародний інвестиційний форум (15.10.2009), екофестиваль «Еко-Січ» (26.09.2009), презентація системи інформування громадськості про стан навколишнього природного середовища (4.11.2009), прес-конференція з проблем регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами (24.11.2009), тощо. У березні, Держуправління спільно з Запорізьким навчально – виховним комплексом № 19, МГО «Республіка Мрія» та ЗОНКТ «Українська старовина та заповідна справа» виступило співорганізатором шкільного конкурсу творів «Місто моєї Мрії» в рамках проекту «Шкільне видавництво «Вісник Мрії» – новий формат». Підбиття підсумків проекту та нагородження переможців відбулось 22 травня. Також Держуправлінням забезпечено проведення на території області Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел». На виконання Постанови КМУ від 24.01.2001 № 51 про щорічний Всеукраїнський конкурс «До чистих джерел», який спрямований на охорону і поліпшення стану джерел, річок, водойм України, Держуправління забезпечило проведення конкурсу на території області з широким залученням учнівської молоді, розглянуло та надало кращих 8 конкурсних робіт для участі у заключному етапі конкурсу до Мінприроди України. Для забезпечення широкого доступу до екологічної інформації та висвітлення діяльності Державного управління був оновлений сайт за адресою: http://www.zdn.gov.ua. Крім того, актуальна інформація в оперативному режимі розміщується на порталах Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, громадських організацій та Запорізької обласної державної адміністрації. У грудні 2009 року розпочав діяльність сайт Держекоінспекції в Запорізькій області за адресою: http://www.dei.zaporizhzhe.ua. На виконання Орхуської конвенції з метою створення умов доступу до екологічної інформації та сприяння громадським екологічним організаціям при Держуправлінні функціонує Орхуський інформаційний центр. Для всіх бажаючих Центр надає можливість користуватись екологічною літературою, комп’ютерною технікою, а також консультуватись з фахівцями Держуправління з питань охорони довкілля. В Орхуському центрі проходять конференції, семінари, круглі столи за участю громадських екологічних організацій, спеціалістів Держуправління та інших установ, на яких обговорюються гострі екологічні проблеми регіону та визначаються шляхи для їх подолання. Так, протягом року у Центрі проводились наступні заходи: засідання громадської ради та комісій у її складі, засідання науково-технічної ради, круглий стіл «Інформування громадськості щодо об’єктів найбільших 176

забруднювачів навколишнього природного середовища та шляхів вирішення екологічних проблем Запорізького регіону», організований спільно громадськими радами при Держуправлінні та Держекоінспекції в Запорізькій області, відкрита зустріч щодо питань розвитку системи моніторингу довкілля, звітньо-виборче засідання МГО «Служба захисту тварин», круглий стіл присвячений проблемам водних ресурсів, круглий стіл громадської ради «ГМО – міфи та реалії», тренінг-семінар для громадських екологічних організацій з основ проектного менеджменту, заходи робочої групи з впровадження екологічного пріоритету Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 р. та ін. заходи. Орхуський центр надає організаційну та методичну підтримку громадським організаціям у проведені інформаційно-просвітницьких заходів. Так, за підтримки Центру була проведена спільна акція ЗОГО «Служба захисту тварин», Козацької спеціалізованої дружини «Січ», ЗОМГО «ЄНОТ», ЗОО «Всеукраїнська екологічна ліга», ЗНУ та інших «Проти всього можна встояти, але не проти доброти», присвячена проблемі жорстокого поводження з тваринами (25.04.2009). Під час акції проводилось прибирання волонтерами громадських організацій парку Трудової слави та Дубового гаю, різноманітні конкурси для дітей та дорослих на тему поводження з тваринами та виставка тварин, що були бездомними та знайшли господарів за допомогою волонтерів. Парк Трудової слави та Дубовий гай були поєднанні «Екоекспресом» – автобусом, де замість кондуктора працювали волонтери, які задавали екологічні питання. Орхуський центр долучився до акції присвяченої «Всесвітньому дню захисту дітей» 31.05.2009, надавши методичну допомогу для проведення екологічних конкурсів. Також, у рамках проекту партнерства «Канада-Україна» «Регіональне врядування та розвиток» у лютому відбувся візит представників Орхуського центру та запорізьких громадських організацій до МГО «Екоклуб» (м. Рівне) для обміну досвідом щодо організації «дорадчих центрів» для населення з екологічних питань. Діяльність Орхуського центру висвітлюється на відповідній сторінці на сайті Держуправління та на Відкритому сайті громадських екологічних організацій Запорізької області «Орхуський центр» за адресою http://npo.vo.uz. Сайт включає в себе електронний довідник громадських організацій екологічного спрямування області з повною інформацією про діяльність кожної з них. В сайті надається інформація щодо запланованих семінарів, конференцій, громадських слухань, акцій, в яких приймають участь громадськість області, запрошення до співпраці, а також звіти щодо вже проведених. Крім того, на порталі обговорюються гострі екологічні проблеми, пропонуються шляхи вирішення, розміщується корисна інформація наукового та практичного характеру. Слід зазначити, що за час існування роботи ресурсу його використали більше 300 тис. відвідувачів. Також в Орхуському центрі постійно проводяться виставки робіт фотохудожників Запорізької області, а також дитячих робіт– переможців 177

регіональних творчих конкурсів, які покликані привернути увагу відвідувачів до багатства природи рідного краю. Держуправління приділяє особливу увагу заходам, спрямованим на екологічну освіту та вихованню громадян. В своїй роботі Держуправління керується принципом безперервності екологічної освіти, тобто заходи направлені на всі верстви населення всіх вікових груп. У 2009 році в рамках проведення Всеукраїнської акцій «День довкілля» було проведено безліч інформаційно-просвітницьких заходів, серед яких заходи, безпосереднім організатором та учасником яких виступило Державне управління. Так, Держуправлінням спільно з управлінням освіти і науки Запорізької облдержадміністрації та Запорізькою обласною громадською організацією «Козацька спеціалізована дружина «Січ» серед шкіл області був проведений конкурс «Екологія і ми». Для активізації інформаційно-просвітницької роботи в регіоні в 18.09.2009 в Орхуському центрі організовано тренінг-семінар для громадських екологічних організацій з основ проектного менеджменту та впровадження екологічних проектів. Спеціалісти Держуправління постійно долучаються до роботи освітніх установ, приймають участь у їх заходах та навчальному процесі. Крім того, студенти профільних факультетів проходять практику в Держуправлінні. До бібліотек всіх шкіл Запорізької області, а також провідних Вузів області Держуправлінням були надані примірники науково-популярного видання «Твоє майбутнє – земля за порогами». Екологічна освіта розвивається в освітніх закладах всіх рівнів. На території області продовжує впроваджуватись навчальний курс «Екологія рідного краю», в розробці якого приймали участь більше ніж 45 вчителів, науковців – екологів та державних діячів. Проект був ініційований Запорізькою обласною державною адміністрацією за підтримки Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. В рамках проекту були видані підручники для 1-11 класів, а також розроблені навчальні плани, які наразі діють у школах Запорізької області. В Запорізькій області протягом кількох років в рамках проекту партнерства Канада-Україна «Регіональне врядування та розвиток» проводилась робота з розробки «Стратегії регіонального розвитку Запорізької області до 2015 року», яка була затверджена рішенням Запорізької обласної ради. Екологія була визначена одним з основних пріоритетів розвитку області. До розробки відповідного розділу в якості провідної установи було залучено Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області.

178

13.11.2. Громадські рухи Громадський екологічний рух в Україні, як найбільш активної частини суспільства, незважаючи на свою масовість, сформувався на сьогодні у рух особистостей, об’єднаних важливими цілями та завданнями. Спільні акції показують, що екологічний громадський рух набуває чітких обрисів. Громадські організації Запорізької області не тільки зареєстровані, вони працюють, беруть активну участь в обговоренні нагальних проблем, мають свої видання, є учасниками радіо і телепередач. При Держуправлінні функціонує громадська рада екологічних неурядових організацій, яка є консультативно-дорадчим органом, що створений з метою здійснення координації заходів, пов’язаних із забезпеченням проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації екологічної політики. Відповідно до Положення про громадську раду неурядових організацій та затвердженого громадською радою та наказом Держуправління, до її складу входять 13 зареєстрованих організації природоохоронного спрямування. Головою громадської ради був обраний Козодавов Сергій Вікторович – президент МГО «Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення і охорони птахів». Громадською радою досягнуто взаєморозуміння з Держуправлінням по всім напрямкам діяльності та налагоджене тісне співробітництво. Був розроблений чіткий механізм інформування та взаємодопомоги при вирішенні поставлених цілей. Основними напрямками діяльності ради є розгляд проблем та шляхів зменшення забруднення довкілля від промислових підприємств, поводження з побутовими та промисловими відходами, охорона та створення об’єктів природно-заповідного фонду, збереження зелених насаджень в межах населених пунктів, гуманне поводження з тваринами, екологічна освіта населення та пропаганда охорони довкілля та інші. Для забезпечення більш оперативної та ефективної роботи відповідно до Положення у складі ради були виділені комісії з промислової екології, природно-заповідному фонду та збереженню біорізноманіття, а також по збереженню зелених насаджень у населених зонах. Засідання громадської ради проводяться відповідно до затвердженого плану. Так, у 2009 році Держуправлінням проведено 3 засідання громадської ради та близько 20 засідань робочих груп и комісій. Спільно з проектом партнерства «Канада – Україна» також був організований Перший обласний Форум «Формування екологічної культури та створення дієвої системи інформування в Рис. 13.11.2.1 Робота рамках впровадження екологічного громадської ради пріоритету регіональної Стратегії розвитку 179

Запорізької області». Діяльність громадської ради при Держуправлінні тісно пов’язана з діяльністю Орхуського центру, де відбуваються планові та позапланові засідання, а також заходи ради. Діяльність громадської ради при Держуправлінні в повній мірі висвітлюється у відповідному розділі на Відкритому сайті громадських екологічних організацій «Орхуський центр», де розміщено Положення про громадську раду, плани роботи, протоколи засідань та інше. Крім того, діяльність громадської ради висвітлюється на сайті Держуправління. У 2009 році розпочала свою діяльність Громадська рада при Державній екологічній інспекції в Запорізькій області. Було затверджено Положення та обраний голова ради. Робота ради тісно пов’язана з роботою штабу громадських інспекторів з охорони навколишнього природного середовища. У 2009 році була також створена Громадська рада Національного заповідника Хортиця, що наразі здійснює активну діяльність по збереженню історичного та природного середовища острову Хортиця. Громадська рада координує реалізацію проектів екологічних організацій по створенню системи управління твердими побутовими відходами в заповіднику, по боротьбі з порушеннями природоохоронного законодавства, культурноосвітньої та інформаційно-виховної роботи з населенням. 13.12. Виконання державних екологічних програм Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України На виконання основних завдань Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України у 2008 році розпочато розроблення обласної програми формування екологічної мережі, робота над якою продовжувалась і в 2009 році. Виконання заходів по реалізації Загальнодержавної програми формування національної екомережі у 2009 році по Запорізькій області за рахунок різних джерел фінансування, в тому числі й місцевих екофондів відбувалось по наступним напрямкам: створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, розробка проектів землеустрою; збільшення площі лісів та інших лісовкритих площ, зелених насаджень; заходи щодо охорони та відтворення земельних ресурсів; заходи щодо відновлення біорізноманіття; заходи щодо інформування про стан та перспективи формування національної екомережі. Участь громадськості в її формуванні. Одним із основних джерел фінансування заходів з формування екомережі в Запорізькій області являються фонди охорони навколишнього природного середовища. 180

На 2009 рік з обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища було заплановано фінансування заходів щодо формування екомережі Запорізької області на загальну суму 2808,892 тис.грн, профінансовано на суму 2004,48 тис.грн. Кредиторська заборгованість виникла у зв’язку із затримкою коштів на казначейських рахунках. За кошти місцевих екофондів в 2009 році здійснювалася розробка проектів землеустрою з організації та винесення меж 8 об'єктів природнозаповідного фонду місцевого значення, в т.ч. в м. Мелітополь, Бердянському, Великобілозерському та Приазовському районах загальною площею 242,4 га на суму 117,993 тис. грн., а також по 3 об'єктам загальнодержавного значення - «Гранітні скелі» Бердянського району площею 15 га на суму 14,180 тис. грн., «Коса Федотова» (по суходолу) площею 234 га та «Дніпровські пороги» м. Запоріжжя площею 1383 га на суму 65,736 тис. грн. (кошти затримані казначейством та виконавцю робіт не перераховані). Теперішнім часом проект по «Дніпровським порогам» доопрацьовується згідно із зауваженнями Держуправління. За кошти місцевого бюджету Старобогданівської сільської ради Михайлівського району розроблений проект землеустрою щодо організації територій та встановлення меж заказника місцевого значення «Урочище Старобогданівське» (26 га) на суму 12,63 тис. грн. Рішенням Запорізької обласної ради від 28.05.2009 № 8 на території Гуляйпільського району було оголошено нову територію природнозаповідного фонду – ландшафтний заказник місцевого значення «Балка Різана» площею 90 га. Встановлені межові знаки та аншлаги на території ландшафтного заказника місцевого значення «Оголовок Бердянської коси» на суму 24,2 тис. грн. Виконані лісовпорядні роботи на території загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги» площею 765 га в сумі 51,003 тис.грн., але кошти за виконані роботи наприкінці року були затримані казначейством та виконавцю робіт не перераховані. Здійснювалися роботи по збереженню природно-заповідного фонду у міському ботанічному саду м.Запоріжжя, виконані послуги по догляду за зеленими насадженнями парків-пам'яток садово-паркового мистецтва «Парк ім. М.Горького», «Парк біля залізничної станції», «Лісопитомник» у м. Мелітополь. З обласного екофонду на суму 1 млн.грн. профінансовані заходи зі створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об'єктів та полезахисних смуг на територіях Бердянського, Василівського Великобілозерського, Мелітопольського, Новомиколаївського Приморського, Пологівського та К-Дніпровського районів (були створені захисні лісові насадження площею 418,2 га), та з місцевого екофонду Бердянського району профінансовано виконання заходу «Створення 181

захисних лісових насаджень на еродованих землях, ліквідація лісових пожеж та їх наслідків» на суму 6,0 тис.грн. За рахунок місцевих екофондів було проведено озеленення в містах Енергодар, Бердянськ, Мелітополь, Токмак, а також на територіях Василівського, Гуляйпільського, Куйбишевського, Мелітопольського та Токмацького районів на загальну суму 462,361 тис. грн. В Василівському районі та в м. Дніпрорудне були розроблені проекти рекультивації та проведені роботи по рекультивації порушених земель на суму 18,821 тис. грн. за кошти місцевих бюджетів. По заходам щодо відновлення біорізноманіття в 2009 році було виконано біологічну меліорацію Каховського та Дніпровського водосховищ шляхом вселення рослиноїдних видів риб (782,3 тис. екз.) на загальну суму 1060,374 тис. грн., з них 318,274 тис. грн. за рахунок обласного екофонду. За кошти обласного екофонду виготовлені брошури «Альбом схем розташування територій та об'єктів екологічної мережі Запорізької області». Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів До переліку невідкладних капіталомістких заходів програми включено 7 водоохоронних об’єктів. Захід «Будівництво головного самотічного колектору м. Бердянськ» реалізовано в повному обсязі. Роботи з реконструкції очисних споруд каналізації та доочистки стічних вод м. Приморськ у звітному році були призупинені через відсутність фінансування. В сел. Кирилівка, де розташовано близько 300 лікувально-оздоровчих закладів, відсутні централізовані системи водопостачання, каналізування та очистки стоків. Проблема потребує невідкладного вирішення. Інститутом «Запоріждіпроводгосп» на замовлення ТОВ «Азовські будівельні інвестиції» розроблено ТЕО «Зовнішні мережі і споруди водопостачння і каналізації сел. Кирилівка», яким передбачено будівництво каналізаційних очисних споруд рекреаційної зони узбережжя Азовського моря. ТЕО отримало позитивний висновок державної екологічної експертизи. Будівельні роботи не розпочаті. В звітному році захід не фінансувався. Продовжується розробка проектно-кошторисної документації по реконструкції мереж зливової каналізації та очистці зливових вод м. Бердянськ. В поточному році роботи профінансовано в обсязі 71,3 тис. грн. з ФОНПС міського бюджету. Реалізація проекту дозволить припинити забруднення Бердянської затоки Азовського моря (рекреаційна зона) неочищеними зливовими стоками з забудованої території нижньої частини міста, скидання яких здійснюється по шести концентрованих випусках. Вирішення даної проблеми суттєво покращить умови відпочинку та оздоровлення громадян і буде сприяти збереженню цінних природних лікувальних властивостей прибережної екосистеми Азовського моря. 182

Будівництво блоку ємкостей для станції біологічної очистки стічних вод сел. Якимівка не проводиться з 2004 року через відсутність фінансування. Будівництво каналізаційних очисних споруд сел. Приазовське не розпочато. Потужність діючих каналізаційних очисних споруд м. Бердянська, розширення яких передбачено програмою, забезпечує належну очистку всього обсягу стічних вод міста. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води З 10 передбачених програмою невідкладних природоохоронних заходів реалізовано 4: «Реконструкція системи оборотного водопостачання ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», «Реконструкція шламопроводу між шламонакопичувачами б. Капустяна та б. Городиська» (ВАТ «Запоріжсталь»), «Реконструкція та розширення центральних очисних споруд каналізації правобережної частини м. Запоріжжя. Перший етап «Реконструкція споруд по обробці осаду ЦОС-2 м. Запоріжжя» та «Реконструкція очисних споруд м. Гуляйполе». У звітному році за рахунок декількох джерел фінансування виконувались наступні пріоритетні заходи: «Розширення та реконструкція центральних каналізаційних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя. Другий пусковий комплекс (станція зневоднення осаду та хлораторна)» – профінансовано 4939,54 тис. грн. за рахунок ФОНПС обласного бюджету. Введена в експлуатацію хлораторна, яка забезпечує обеззараження всього обсягу очищених стічних вод; «Захист від руйнування берега Дніпровського водосховища в районі Павло-Кічкас м.Запоріжжя» – профінансовано 2000,0 тис. грн. з ФОНПС обласного бюджету, роботи тривають; «Захист від руйнування берега Дніпровського водосховища в районі с. Привітне Запорізького району». Роботи продовжуються. Всього профінансовано 2496,5 тис. грн з ФОНПС обласного бюджету. Виконано відсипку банкету на ділянці довжиною 710 м. Не розпочата реалізація наступних заходів: 1. Берегоукріплення Каховського водосховища для захисту с. Біленьке Запорізького району (ділянка № 2); 2. Підвищення стійкості Знам’янської дамби на Каховському водосховищі в Кам’янсько-Дніпровському районі для захисту від затоплення населених пунктів та сільськогосподарських угідь в районі Кам’янського Поду; 3. Здійснення заходів по локалізації нафтозабруднення в районі військового аеродрому біля м. Запоріжжя. Результати моніторингу свідчать про суттєве зниження концентрації нафтопродуктів у грунтах та ґрунтових 183

водах в результаті процесів їх деструкції. Через відсутність джерела надходження нафтопродуктів в геологічне середовище небезпеки забруднення не існує, тому виконання капіталомістких заходів по доочищенню ґрунтів від залишків нафтопродуктів недоцільно. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля На виконання Конвенції про транскордонне забруднення атмосферного повітря на великі відстані та ряду міжнародних угод, а саме – загальноєвропейської «Суспільної програми спостережень та оцінки переносу на великі відстані забруднюючих речовин в Європі» (ЕМЕП) Держуправлінням щорічно збирається, аналізується, розробляється та подається в Міністерство інформація про викиди двооксиду сірки, оксидів азоту, аміаку, легких органічних сполук, оксидів вуглецю та важких металів, таких як: свинець, кадмій, ртуть, миш’як, хром, мідь, нікель, селен та цинк в цілому по області, а також з деталізацією по квадратах сітки загальноєвропейської програми спостережень. В звітному році Держуправлінням було сформовано та надіслано до Мінприроди України Звіт про викиди забруднюючих речовин за 2008 рік в Запорізькій області по квадратах сітки ЕМЕП розміром 50 км х 50 км, який виконаний на підставі керівних принципів оцінки та представлення даних про викиди, розроблених та направлених Сторонам Конвенції для використання в роботі. Дані по викидах розраховані та представлені згідно Європейській номенклатурі звітності (коди CRINFIR, перелік основних виробництв, установок, для яких проводиться визначення викидів забруднюючих речовин). На виконання зобов’язань, прийнятих Україною після підпису Кіотського протоколу, Держуправлінням проводиться державний облік викидів парникових газів, а саме діоксиду вуглецю, закису азоту, метану, гексафториду сірки, гідрофторвуглеців, перфторвуглеців. Інвентаризація викидів парникових газів на національному та регіональному рівнях виконується згідно з керівними методиками, розробленими Міжурядовою групою експертів по зміні клімату. ВАТ «Запоріжсталь» в рамках міжнародного співробітництва на підставі договору з австрійською фірмою «Simens-FAI» передбачено будівництво конверторного цеху, а також лінії безперервного травлення нержавіючих марок сталей з впровадженням технологій «Simens-FAI» по регенерації соляної кислоти, відпрацьованих травильних розчинів та промивних вод. Виконання заходу дозволить припинити скидання висококонцентрованих стічних та промивних вод в обсязі 1,5 млн. м3/рік. ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», згідно договору з німецькою компанією «ENVIRO-CHEMIE GmbH», введено в експлуатацію очисні споруди механічно - біологічного очищення з впровадженням технології «ENVIRO-CHEMIE GmbH». Проектна потужність очисних споруд становить 4,2 тис. м3/добу. 184

185

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Незважаючи на деяку стабілізацію у зв'язку зі зменшенням техногенного навантаження внаслідок економічної кризи, проблема погіршення стану атмосферного повітря залишається актуальною і на сьогодняшній день. Основними причинами забруднення атмосферного повітря області та м. Запоріжжя продовжують залишатися: застарілі технології, устаткування, газоочисне обладнання, яке експлуатується на підприємствах; великі обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел; невиконання заходів регіональних екологічних програм; відсутність ефективних методів подавлення окислів азоту та вуглецю, знешкодження окислів сірки, очистки викидів великих обсягів газів від аераційних ліхтарів у металургійній галузі. По Обласній програмі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з початку її реалізації виконано 6 повітряохоронних заходів та досягнуто зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 7,6 тис. т/рік, що становить 11,7 % від загальних обсягів зниження викидів забруднюючих речовин по програмі. Не виконано в установлений термін 10 заходів зі зниженням на 54,9 тис. т/рік, що складає 84,2 % від запланованого. Термін виконання триває по 8 заходам, зі зниженням на 2,7 тис. т/рік, що складає 4,1 % від запланованого. Для запобігання забруднення навколишнього природного середовища та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря необхідно спрямувати зусилля на: удосконалення топкового простору і паливних пальників, оптимізацію процесу спалювання палива, використання більш економічних установок для спалювання палива, що дозволить знизити викиди оксидів азоту; оснащення автоматичними приладами контролю стаціонарних джерел для постійного спостереження і реєстрації концентрацій забруднюючих речовин; збільшення стаціонарних постів спостереження та переліку контролюємих забруднюючих речовин; впровадження установок сонячної і вітрової енергії, а також інших видів енергетичних ресурсів, які не забруднюють атмосферу, що забезпечить скорочення викидів оксиду вуглецю та парникових газів; удосконалення діючих та впровадження нових систем очищення викидів від стаціонарних та пересувних джерел; запобігання та мінімізація викидів забруднюючих речовин та парникових газів шляхом удосконалення діючих та впровадження нових технологій і обладнання; мінімізацію викидів за рахунок підвищення ефективності використання сировинних та енергетичних ресурсів; впровадження лабораторії якості пального в місцях продажу бензину 186

на основних підприємствах – реалізаторах палива; організацію центрів по ремонту газоаналізаторів та димомірів вітчизняного виробництва; введення на території України єдиних правил про пости екологічного контролю викидів від пересувних джерел забруднення. На екологічний стан водних об’єктів позитивно, в першу чергу, вплинула реалізація ряду ефективних водоохоронних заходів по скороченню надходження забруднень, найвагомішим серед яких є введення в експлуатацію після першого етапу розширення та реконструкції центральних очисних споруд Лівого берега (ЦОС-1) м. Запоріжжя. В результаті підвищення дієвості економічних важелів регулювання природокористування та деякого спаду промислового виробництва обсяг скидання забруднених стічних вод скоротився в порівнянні з 2008 роком на 295,5 млн. м3 або на 78 %. Разом з тим, найголовнішою проблемою залишається забруднення водних об’єктів неочищеними і недостатньо очищеними стічними водами. Для її вирішення необхідно виконати комплекс капіталомістких водоохоронних заходів, до яких належить будівництво, розширення і реконструкція очисних споруд, впровадження прогресивних водозберігаючих технологій, подальше підвищення ролі економічних важелів регулювання водокористування. Через важкий економічний стан реалізація водоохоронних заходів, особливо в житлово-комунальній галузі та бюджетній сфері, здійснюється з відставанням від встановлених природоохоронними програмами термінів. Фінансування більшості водоохоронних заходів в основному проводиться за рахунок коштів підприємств, кредитних ресурсів, фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів, Державного та місцевих бюджетів. Позитивним є залучення іноземних інвестицій до виконання водоохоронних заходів. У зв’язку з обмеженістю надходжень до обласного та місцевих ФОНПС тривалість впровадження заходів звичайно продовжується декілька років, а екологічний ефект заходу настає лише після введення об’єкту в експлуатацію. Можливі щорічні обсяги фінансування з екологічних фондів дозволяють реалізовувати лише малопотужні об’єкти, що суттєво не можуть покращити екологічний стан регіону. Виходячи з актуальності проблеми ліквідації відставання в реалізації водоохоронних заходів Держуправлінням спільно з обласною та районними державними адміністраціями, місцевими органами виконавчої влади, іншими спеціально уповноваженими органами виконавчої влади постійно здійснюється робота щодо залучення всіх можливих джерел фінансування, в першу чергу, на вирішення проблеми очистки стічних вод, будівництво і реконструкцію каналізаційних мереж. Невикористаним в області джерелом фінансування водоохоронних заходів є збори за спеціальне водокористування з водних об’єктів загальнодержавного значення, які за звітний рік в обсязі 114,56 перераховані 187

від області до загального фонду Державного бюджету. Для вирішення основних екологічних проблем в галузі раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів необхідно: 1. Доповнити ст. 32 Водного кодексу України п. 6 стосовно спрямування в повному обсязі зборів за спеціальне водокористування на здійснення заходів з охорони вод, відтворення водних ресурсів і підтримання водних об’єктів у належному стані, а також виконання робіт, пов’язаних з попередженням шкідливої дії вод і ліквідації їх наслідків. 2. Вдосконалити нормативно-правову базу стосовно впровадження економічних стимулів природокористувачам на період здійснення природоохоронних заходів. 3. Збільшити обсяги фінансування водоохоронних заходів з усіх джерел, у тому числі Державного ФОНПС шляхом надання цільових субвенцій замовникам – подавачам запитів (органам місцевого самоврядування або райдержадміністраціям). У сфері поводження з відходами пріоритетними напрямками природоохоронної діяльності залишаються: впровадження сучасних технологій та комплексу заходів щодо мінімізації утворення та розміщення промислових відходів; виконання природоохоронних заходів щодо зменшення обсягів розміщення побутових відходів та обмеження їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; впровадження заходів щодо ліквідації негативного впливу на навколишнє природне середовище непридатних пестицидів, які зберігаються на території області. Внаслідок надмірної розораності ґрунтів, в області значно погіршилися умови забезпечення територіальної єдності ділянок з природними ландшафтами, що ускладнює, а інколи й унеможливлює просторові процеси біологічного обміну на ценотичному та генетичному рівнях, притаманні живій природі. Потужний промисловий і сільськогосподарський потенціал, з одного боку, сприяв прогресу області, а з іншого, - запустив процеси регресу і навіть деградації природних ресурсів. Розрахунок інтегрального бального екологічного показника характеризує стан земельних ресурсів в Запорізькій області як критичний, близький до кризового. Змінити ситуацію на краще можливо шляхом збереження цінних і типових для нашого регіону компонентів ландшафтного та біорізноманіття, земель з малозміненими природними ландшафтами. Актуальними та основними проблемами залишалось невинесення меж в натуру територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відсутність інформаційних аншлагів та охоронних знаків на охороняємих природних територіях. Актуальності вищезгадані проблеми набули в першу чергу у зв’язку з відсутністю достатнього фінансування відповідних заходів з бюджетів різного рівня. 188

З метою завершення робіт зі встановлення у натурі меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду Держуправлінням організовано проведення кількох міжвідомчих нарад з цього питання, винесення цих питань на колегію облдержадміністрації, ініційовано видання розпорядження голови облдержадміністрації, згідно якого дані відповідні доручення районним державним адміністраціям та міським головам, встановлені конкретні строки виконання. Проведена робота з розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо виділення коштів фондів ОНПС на виконання цих пріоритетних заходів. Результатом стало збільшення відсотку площ природно-заповідного фонду, межі яких встановлено в натурі, з 3,97% до 70,3%. Так, протягом 2009 року встановлено в натуру (на місцевості) межі 25 (з 285) об’єктів природнозаповідного фонду місцевого значення площею 2511,5 га, що становить 17,3 % від загальної площі, та 9 з 20 об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення площею 46720 га, що становить 84,3% від їх загальної площі (з урахуванням об’єктів природно-заповідного фонду, які передані під охорону державним лісогосподарським підприємствам, межі встановлені відповідно до матеріалів лісовпорядкування). У звітному році Держуправлінням завершено підготовку документів по створенню найбільшого в області об’єкту природно-заповідного фонду – Приазовського національного природного парку площею 78126,92 га, завдяки чому відсоток заповідності області на початку 2010 р. збільшився з 2,6 % до 4,45 %. Указ Президента України Про створення Приазовського національного природного парку підписаний 10 лютого 2010 року. Для вирішення проблем збереження ландшафтного та біологічного різноманіття надалі необхідно передбачати в бюджетах різних рівнів кошти для фінансування проведення землевпорядних робіт з виготовленням відповідної документації та заходів по винесенню в натуру меж територій природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, на заходи з формування екологічної мережі Запорізької області. Необхідно продовжувати роботу по удосконаленню інструментів екологічної політики: системи платежів за забруднення та субсидіювання природоохоронних інвестицій, моніторингу довкілля та самомоніторингу промисловими підприємствами викидів(скидів) забруднюючих речовин, інформаційних інструментів, а також сприяти підсиленню взаємозв'язку між окремими інструментами з метою створення комплексних програм екологічного управління. Екологічні проблеми зачіпають життєві інтереси кожного громадянина, і їхнє розв’язання неможливе без активної участі широких верств населення області та неурядових організацій. Тому розширення участі громадськості у виробленні і прийнятті рішень у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки та якісне поліпшення взаємодії з громадськістю і надалі залишається одним із пріоритетів Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області. 189

8,065 78,214 11,132 0,533 98,082 9,456 75,708 11,926 0,539 75,452 6,103 53,581 13,998 0,838 80,628 6,962 57,463 14,274 0,675 79,245 5,730 55,269 17,596

Разом по області 29,030 90,041 21,654 106,930 258,078 28,214 87,000 20,819 106,903 231,569 21,621 64,155 22,864 107,061 218,339 19,498 67,069 22,499 94,165 180,751 15,494 62,858 24,199

Бердянськ 0,043

0,081

0,145

68,390

6,071

6,940

7,941

94,331

92,329

7,623

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

в т.ч.

0,074

0,053

0,291

0,893

0,108

0,228

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

2 008р.

0,027

0,057

0,380

0,051

0,086

8,807

10,643

130,369

104,257

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

в т.ч.

0,067

0,278

0,994

0,161

8,321

9,701

13,218

147,521

104,294

8,218

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

2 007р.

0,014

0,081

0,480

0,074

0,151

0,143

0,395

1,252

0,162

0,142

10,162

14,848

149,465

104,351

9,858

10,706

17,489

разом

в т.ч.

0,101

0,012

0,075

0,612

0,076

0,132

0,185

0,280

1,212

0,197

0,143

0,192

0,362

153,864

в т.ч.

0,027

0,222

0,769

0,079

0,131

0,045

0,270

Мелітополь 1,297

Запоріжжя

0,846

Населені пункти 2 006р.

0,499

98,370

2 005р.

69,926

Енергодар

261,974

Додаток 1 до розділу 2.1.2.

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. т 2 009р. в т.ч.

190

Додаток 2 до розділу 2.1.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р., (т) Обсяги викидів, т

Збільшення \ зменшення викидів у 2009 р. проти 2008 р., т

2009 р. до 2008 р., %

Викинуто в середньому одним підприємством, т

Обсяги викидів у

у 2009 р.

у 2008 р.

Запорізька область

180751,28

218339,510

-37588,233

82,8

645,54

м. Запоріжжя (міськрада)

94331,339

130369,600

-36038,296

72,4

779,598

м. Бердянськ (міськрада)

380,301

480,240

-99,94

79,2

15,846

м. Мелітополь (міськрада)

892,51

994,700

-102,192

89,7

24,792

м. Токмак (міськрада)

163,683

148,630

15,052

110,1

12,591

79245,005

80627,760

-1382,752

98,3

11320,715

Якимівський район

111,233

125,880

-14,645

88,4

13,904

Бердянський район

273,344

23,860

249,484

1145,6

45,557

Василівський район

624,798

626,720

-1,923

99,7

52,067

1,31

0,990

0,314

132,3

1,310

Веселівський район

18,725

75,790

-57,068

24,7

3,121

Вільнянський район

1125,398

1058,260

67,14

106,3

86,569

Гуляйпільський район

125,758

115,030

10,729

109,3

25,152

Запорізький район

844,5

1004,760

-160,263

84,0

93,833

Кам`янсько-Дніпровський район

67,65

70,070

-2,421

96,5

11,275

Куйбишевський район

452,608

427,480

25,124

105,9

45,261

Мелітопольський район

364,373

241,640

122,735

150,8

40,486

Михайлівський район

71,219

103,440

-32,218

68,9

23,74

Новомиколаївський район

101,129

113,480

-12,347

89,1

25,282

Оріхівський район

204,142

122,920

81,22

166,1

17,012

Пологівський район

824,192

1080,130

-255,937

76,3

58,871

Приазовський район

36,288

67,480

-31,193

53,8

9,072

Приморський район

43,006

58,690

-15,681

73,3

7,168

Розівський район

164,516

160,120

4,395

102,7

54,839

Токмацький район

171,782

133,900

37,878

128,3

17,178

Чернігівський район

112,471

107,890

4,576

104,2

22,494

м. Енергодар (міськрада)

Великобілозерський район

191

Додаток до розділу 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря Підприємство забруднювач

Відомча приналежність

№ з/п

Валовий викид, т

Зменшення/ Збільшення/ +

Причина зменшення/ збільшення 7 Загальне скорочення виробництва на 15,3 %, а саме: агломерату на 659914 тонн, чавуну на 551860 тонн, сталі на 664112 тонн та прокату: на 663110 тонн тонкого прокату та на 547323 тонн виробництва обтискного цеху За рахунок скорочення випуску продукції, а саме: алюмінію – сирцю – у зв’язку з консервацією 75 % потужності виробництва; ливарних сплавів – у зв’язку з консервацією ділянки № 2 литтєвого виробництва; глинозему – у зв’язку з зупинкою на консервацію глиноземного виробництва; поступовою зупинкою чотирьох котлів ТЕЦ та скорочення потужностей допоміжного виробництва.

2009 р.

2008 р.

ВАТ «Запоріжсталь»

Міністерство промполітики України

57528,198

69505,673

-11977,475

ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»

Міністерство промполітики України

3552,38

10414,869

-6862,489

ВАТ «Запорізький завод феросплавів»

Міністерство промполітики України

19520,018

28021,700

-8501,682

Зменшення обсягів виробництва на 58 %

ВАТ «Запорізький абразивний комбінат»

Міністерство промполітики України

1668,547

4957,857

-3289,31

Зменшення обсягів виробництва карбіду кремнію на 14,368 тис. тонн та електрокорунду на 17,055 тис. тонн

ВАТ «Дніпроспецсталь»

Міністерство промполітики України

1585,294

3092,079

-1506,785

Зменшення обсягів виробництва підприємства

ВАТ «Запорожкокс»

Міністерство промполітики України

ВАТ «Український графіт»

ВАТ «Запоріжвогнетрив»

ВАТ «Запоріжсклофлюс»

10.

КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат»

11.

Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України Міністерство промполітики України

СП Запорізька ТЕС Мінпаливенерго ВАТ «Дніпроенерго» України

3040,026

4641,984

-1601,958

Зменшення обсягів виробництва, виведення з експлуатації коксової батареї № 1 та пекококсового відділення

1568,398

2213,974

-645,576

Скорочення обсягів випуску продукції на 30 %

459,298

654,053

-194,755

Зменшення обсягів виробництва на 30 %

379,193

387,171

-7,979

593,714

942,320

-348,606

79222,182

79543,970

-321,791

Зменшення обсягів виробництва склофлюсу, силікату натрія та скловирорбів на 4 % Зменшення обсягу виробництва губчастого титану, та виконанню заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Зменшення виробництва електроенергії на 1336 млн. кВтч і відповідно зменшення використання твердого палива (вугілля) на 499 тис. тонн

192

Додаток до розділу 3.1. Заходи щодо скорочення викидів парникових газів підприємствами Запорізької області № з/п 1

Найменування заходу 2 Ізоляція пресформ цеху пластмас та трубопроводів охолодженої води

цеху пластмас та арматурного цеху теплоізоляційною термостійкою фарбою типу «Моutrical»

Власні кошти

автомобілебудівний

підприємства

Власні кошти

автомобілебудівний

підприємства

тепло ресурсів та впровадження системи обліку енергоносіїв у госпрозрахункових підрозділах Зниження витрати теплоносіїв за рахунок вторинного використання тепла від допалювача газів дільниці фарбування пластмасових виробів для підігріву гарячої води Зниження витрати теплоносіїв за рахунок відключення обладнання на лінії «Металік» цеху фарбування

Обсяг виконаних робіт у 2009 році, %. 6

94,22

100

2009

23,1

100

2009

200,0

100

2009

28,42

100

2009

12,5

100

2009

Термін виконання заходу 7

завод»

інвестицією «Запорізький

термостійкою фарбою типу

Обсяг фінансування у 2009 році, тис. грн. 5

ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький

цеху фарбування теплоізоляційною

споживанням та використанням

ЗАТ з іноземною

Оперативний контроль за

Джерело фінансування

Ізоляція печей та воздухопроводів

«Моutrical»

Відповідальні за виконання

завод» ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький

Власні кошти

автомобілебудівний

підприємства

завод» ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький

Власні кошти

автомобілебудівний

підприємства

завод» ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод»

Власні кошти підприємства

193

Зниження витрати теплоносіїв за рахунок модернізації лінії металізації 6.

на дільниці металопокриття арматурного виробництва Установка теплоутилізатору за

ЗАТ з іноземною інвестицією «Запорізький

Власні кошти

автомобілебудівний

підприємства

100

2009

508,03

100

2009

464,46

100

2009

2,0

100

2009

1332,83

100

2009

161030

2010

2010-2015

завод» Концерн «Міські теплові

Власні кошти

мережі»

підприємства

конденсаційних теплоутилізаторів

Концерн «Міські теплові

Власні кошти

потужністю 7,74 МВт за котлами

мережі»

підприємства

Концерн «Міські теплові

Власні кошти

мережі»

підприємства

Концерн «Міські теплові

Власні кошти

мережі»

підприємства

котлом ПТВМ-30М № 4

185,64

Установка поверхневих 8.

ТВГ-8 Установка за котлами типу ПТВМ-30 9.

автоматичних стаціонарних газоаналізаторів ОКСИ5С-О2 /СО Установка теплоутилізаторів за

10.

котлами ТВГ-8 № 1-5 Вдування пиловугільного палива в

11.

доменному виробництві Відбір тепла від розливочних машин

12.

цеху № 1, для підігріву води на побутові потреби Заміна існуючих освітлюючих

13.

приладів на енергозберігаючі по всій території заводу

ВАТ «Запоріжсталь»

Власні кошти підприємства

ВАТ «Запорізький завод

Власні кошти

феросплавів»

підприємства

ВАТ «Запорізький завод

Власні кошти

феросплавів»

підприємства

ВАТ «Запорізький завод

Власні кошти

феросплавів»

підприємства

Встановлення частотних перетворювачів(ПЧ) на 5 14.

електроприводах вентиляторів ВГ-70 н/ст. № 2

194

Додаток до розділу 6.1.1. Динаміка структури земельного фонду області За станом на 01.01.2001 року (дані за 2000 рік) Основні види угідь

За станом на 01.01.2006 року (дані за 2005 рік)

За станом на 01.01.2007 року (дані за 2006 рік)

За станом на 01.01.2008 року (дані за 2007рік)

За станом на 01.01.2009року (дані за 2008 рік)

За станом на 01.01.2010 року(дані за 2009 рік)

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

Всього, тис.га

% до загальної площі території

2718,29

100

2718,29

100

2718,29

100

2718,29

100

2718,29

100

2718,29

100

2245,98

82,62

2248,26

82,71

2248,62

82,72

2248,36

82,71

2247,72

82,69

2246,66

82,65

2. Ліси і інші лісовкриті площі

116,03

4,27

116,74

4,29

117,16

4,31

116,66

4,29

116,17

4,27

117,17

4,31

3. Забудовані землі

90,88

3,34

92,50

3,40

92,65

3,41

92,42

3,40

91,9

3,38

92,66

3,41

4. Відкриті заболочені землі

7,23

0,27

6,77

0,25

6,72

0,25

6,80

0,25

7,19

0,26

7,19

0,26

24,12

0,89

26,07

0,96

25,70

0,95

26,13

0,96

26,57

0,98

26,57

0,98

6. Інші землі

234,05

8,61

227,95

8,39

227,44

8,37

227,92

8,38

228,74

8,41

228,04

8,39

Усього земель (суша)

2544,17

93,59

2546,94

93,70

2547,53

93,72

2547,15

93,70

2547,11

93,70

2547,12

93,70

174,12

6,41

171,35

6,30

170,76

6,28

171,14

6,30

171,18

6,30

171,17

6,30

Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогосподарські угіддя

5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями)

Території, що покриті поверхневими водами

195

Додаток 1 до розділу 6.3.2. Показники державного контролю ґрунтів за 2009 рік Показники, що контролювались

назва

кількість визначен ь

Площа земельної ділянки на якій контролювавс я показник, тис.га

Площа земельної ділянки, на якій зафіксовано перевищення нормовано вмісту показника

Кількість визначень, в яких виявлено перевищення вмісту показника ГДК фонового вмісту

у тому числі, раз Всього

Всього від 2 до 5

до 2

тис.г а

у тому числі, раз

ш т. 7

% 8

від 5 до10

% 9

від10

13 14

до 2

ш т. 16

від 2 до 5

від 5 до10

ш т. 22

129 9

57, 1

0,1 9

шт.

ш т. 18

91 4

40, 2

від10 %

Запорізький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції Важкі метали Cd

2274 2274

233

10 1 23 3

2274

4,4 4 10, 2 2,5 1

101

Pb 2274 Hg Cu Zn Co Mn

2274 2274 2274 2274

Всього

2274

Залишкові кількості пестицидів ДДТ з метаболіта-ми 2250 ГХЦГ- сума 2250

316,3

316,3 316,3

0,735 -

0,23

0,1 3

0,2 2

196

ізомерів

атразін інші Всього

2250

316,3

0,735

0,23

0,13

0,22

15 11

16 5

17 2,2

18 1

19 0,4

20 3

21 1,3

22 2

23 0,9

28 20

8 7

3,2 4,1

13 8

5,3 4,7

1 -

0,4 -

6 5

2,4 2,9

3 10 1 14

1 8 1 4

1,6 3,4 1,9 2,8

2 1 -

3,2 0,4 -

1 7

0,4 4,9

2,1

12,2

4,9

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області Важкі метали 1 Cd Pb Hg Cu Zn Co Mn Ni* Fe* Cr* нафтопродукти * •

2 231 266 247 172 209 62 238 53 143

4,9

1,1

5,3

2,4

Додаткові речовини що вимірюються Державною екологічною інспекцією в Запорізькі області

197

Додаток 1 до розділу 6.3.2. Забруднення земель сільськогосподарського призначення за 2009 рік

Вид забруднювача

Район

1 2 Важкі метали: Cd Pb Бердянський Hg Розівський Cu Василівський Вільнянський Zn Приморський Co Новомиколаївський Mn ВСЬОГО Залишкові кількості пестицидів: ДДТ з метаболітами Бердянський ГХЦГ - сума Василівський ізомерів Вільнянський 2,4-Д амінна Новомиколаївський сіль Пологівський ВСЬОГО

Кількість проб, шт. з них з них із містять вмістом проаналізовано залишкові пестицидів кількості вище ГДК пестицидів 3 4 5

2274 2274 2274 2274 2274 2274 2274

мінімальний

середній

максимальний

ГДК, мг/кг

Ступінь забруднення

Населений пункт, господарство, де виявлено перевищення ГДК 11

0,05 1,01 0,02 0,11 0,09 0,21 1,02

0,25 5,65 0,05 0,36 0,47 0,82 8,07

0,67 18,82 0,13 1,09 2,05 3,77 20,44

0,7 20,0 0,25 3,0 23,0 5,0 21,0

Вміст забруднювача, мг/кг

2250

0,1

2250

0,1

2250 2250

0,25 60

198

Район

Бердянський

Василівський Вільнянський Новомиколаївський Пологівський Всього

Вид забруднювача ДДТ ГХЦГ 2,4-Д ДДТ ГХЦГ 2,4-Д ДДТ ГХЦГ 2,4-Д ДДТ ГХЦГ 2,4-Д ДДТ ГХЦГ 2,4-Д

Кількість проб, шт. з них з них із містять вмістом проаналізовано залишкові пестицидів кількості вище ГДК пестицидів 2250 42 5 2250 4

Вміст забруднювача, мг/кг мінімальний

середній

максимальний

ГДК, мг/кг

0,016 0,004

0,08 0,006

0,59 0,0085

0,1 0,1

0,016 0,005

0,022 0,005

0,004 0,005

0,1 0,1

0,047 0,001

0,1 0,0055

0,2 0,007

0,1 0,1

2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250 2250

4 1 7 2

Населений пункт, господарство, де виявлено перевищення ГДК ПСП «Обрій» с. Дмитрівка, Миколаївська с/р, с. Миколаївка

Матвіївська с/р Кирівська с/р

199

Додаток до розділу 8.2. Стан утворення, використання та розміщення відходів основних підприємств Запорізької області № п/п

Найменування підприємства

1. ВАТ ЗМК «Запоріжсталь»

2. Запорізька ТЕС

3. ВАТ «Виробничий алюмінієвий комбінат» 4. ВАТ «Запорізький завод феросплавів»

ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат»

6. ВАТ «Дніпроспецсталь»

7. ДКП «Водоканал»

8. ВП «Запорізька АЕС»

9. КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» 10. ВАТ «Український графіт»

Кількість використаних Кількість розміщених відходів, відходів % до % до тис.тонн тис.тонн утворення утворення 3184.188 72.25 1223.115 27.75

2007

Кількість утворених відходів, тис.тонн 4407.263

2008

4109.471

1942.155

47.26

1105.004

26.89

2009

3425,598

1395,015

40,72

1311,317

38,28

Роки

2007

436.96

109.52

25.06

326.36

74.69

2008

477.829

135.066

28.27

341.143

71.39

2009

380,879

192,576

50,6

188,303

49,4

2007 2008

356.03 339.604

2.05 2.629

0.8 0.77

351.66 334.656

98.77 98.54

2009

48,147

0,486

1,01

46,844

97,29

2007

486.908

46.86

9.62

283.67

58.26

2008

372.0

66.5

17.88

108.5

29.17

2009

312,7

52,9

24,75

82,6

38,65

2007

627.71

398.5

63.48

229.21

36.52

2008

571.075

575.259

100,73

1.681

0.29

2009

573,376

608,556

106,14

0,515

0,09

2007

198.6

17.93

9.03

175.8

88.52

2008

186.835

20.374

10.90

166.460

89.09

2009

105,071

6,982

6,64

95,881

91,25

2007

33.91

0.11

0.32

0.62

1.83

2008

43.325

0.169

0.39

0.529

1.22

2009

45,27

0,3225

0,71

0,609

1,35

2007

10.69

10.65

99.63

2008

13.051

12.880

98.69

2009

10,481

10,361

98,6

2007 2008

41,3 39.58

7,0 6.85

16,95 17.31

24,56 22.84

59,47 57.71

2009

30,49

5,24

17,19

17,95

58,87

2007

21.91

9.51

43.40

11,45

52.26

2008

29.033

19.343

66.62

8.356

28.78

2009

11,829

6,125

51,78

5,348

45,21

2007 2008

56.68 1.95

32.61 -

57.53 -

12.27 1,5

21.65 76,92

2009

0,823

0,283

100

Ітого:

2007

6733.50

3808.34

56.56

2663.91

39.56

Ітого:

2008

6203.31

2768.345

44.63

2105.05

33.93

Ітого:

2009

4845,12

2268,20

46,81

1760,01

36,33

11. ЗДП «Кремнійполімер»

200

Додаток до розділу 9.3.1. Щільність забруднення радіонуклідами земель сільськогосподарського призначення № п/п

Район, населений пункт, де розташовано контрольний майданчик

Площа, .га

До 1

Щільність забруднення Цезій-137 Стронцій-90 0,151-5 5-15 >15 0,02-0,15 >3,00 3,00 5 6 7 8 9 10 86,8

Якимівський, смт Якимівна, СВК «Промінь»

3 86,8

4 86,8

Якимівський, с.Вовчанськ, СВК «Авангард»

146,3

Бердянський, с.Луначарські, ЧСП «Зоря»

154,3

Веселівський, смт Веселе, ФГ «Руслан»

141,3

Веселівський, с.Матвіївна, ФГ «Іскра»

95,3

Василівський, с.Балки, ЗАТ «Балки»

80,0

Василівський, с. Лугове, СВК «Восток»

69,5

Вільнянський, с.Матвіївка, СВК «Матвіївка»

89,2

Гуляйпільський, смт Гуляйполе, ТОВ «Колос»

77,5

Запорізький, м.Запоріжжя, ДГ «Запорізьке»

66,2

Запорізький, с.Лукашево, ТОВ «Олександр-Агро»

57,8

К-Дніпровський, с.Дніпровка, ТОВ «Дніпровське»

114,2

Куйбишевський, с.Благовіщенка, СВК «Дружба»

100,5

Куйбишевський, с. Гусарка, СВК «Гусарське»

118,1

Мелітопольський, с. Н-Богданівка, СВК «Авангард»

123,5

Мелітопольський, с.Долинське, СВК «Долинське»

51,0

Мелітопольський, с.Спаське, АФ «Мир»

112,6

Михайлівський, с.Тимошівка, АФ «Родіна»

74,5

Михайлівський, смт. Михайлівна, АФ ім.Мічуріна

77,5

Михайлівський, с.Роздол, Кор.Агросинтез «Таврія»

71,0

Н-Миколаївський, смт Н-Миколаївка, СВК «Золотий

127,6

колос»

Оріхівський, с.Преображенка, СВК «Росія»

59,0

Пологівський, с.Тарасівка, СВК «Росія»

114,1

Приморський, с.Петрівка, СВК «Прогрес»

49,3

Приморський, с. Н-Олексіївка, СВК ім.Шевченко

61,3

Приазовський, смт. Приазовське, ЧСП «Росса»

57,3

Приазовський, с.Нововасилівка, СВК ім.Калініна

126,4

Приазовський, с.Дунаївка, СВК «Прилиманський»

170,3

Токмацький, м.Токмак, СВК ім.Калініна

74,2

Чернігівський, смт Чернігівка, ЧСП «Зоря»

139,7

К- Дніпровський, с.В-Знам'янка, ЗАЕС «Лиманна»

25,3

К-Дніпровський, с.Завітне, АТ «Степовий»

92,9

К-Дніпровський, с. Н-Дніпровка, Новодніпровська

132,6

с/р

201

К–Дніпровський, 34

с.В-Знам'янка,

ЗАЕС

65,1

«Знам'янське»

В–Бєлозерський, смт. В-Білозірка, СВК ім.Гагаріна

65,6

В–Бєлозерський, смт. В-Білозірка, СВК "Нива"

75,1

Веселівський, с.Чкалово, ФГ ім.Чкалова

77,3

Василівський, с.Орлянське, СВК «Орлянський»

89,2

Василівський, м. Василівка, СВК ім.Ватутіна

33,1

Василівський, с.Приморське, ВАТ «Мир»

69,9

Запорізький, с.Біленьке, ТОВ «Агро - Бакай»

45,0

Запорізький, с.Мар' ївка, АФ «Росія»

81,8

Запорізький, с.Розумівка, ТОВ «Розумівське Агро»

55,5

Запорізький, с.Широке, ТОВ «Оріс Нива»

52,9

Розівський, с.Новомлинівка

61,5

3909,1

Всього

3909,1

202

Додаток 1 до розділу 11.2. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього, т умовного палива

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

11474380

10015224

10506827,1

10945723,0

10216803,4

7843053,8

Первинні види палива Вугілля кам’яне

5663416

4941629

5319698,7

4789742,5

5036175,3

3906603,4

Газ природний, тис. м³

3246535

2168766

1990505,2

2480355,9

1886265,6

1334878,0

3219

2171

2377,9

2697,7

3333,2

4002,4

5157

41852

21099,5

27362,4

29836,3

44562,4

2292660,3

2078119,1

1728416,8

Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива

Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу

2076883

2228005

2204896,9

...1

Бензин авіаційний

224,0

186,4

169,8

...

Бензин моторний

85929,0

74510,6

70965,8

68896,4

64495,1

50007,3

Фракції легкі інші

...

331,2

984,2

2000,2

1077,0

554,6

11686,8

12805,4

11894,1

12782,6

11343,2

8684,3

Гас для технічних цілей

710,6

469,7

575,8

335,9

451,2

237,5

Гас освітлювальний

31,1

65,6

74,2

75,4

47,4

28,0

Газойлі (дизельне паливо)

201223,3

177537,2

180584,3

189112,5

179861,0

142617,1

Мазути топкові важкі

51144,2

14397,0

19778,9

12835,1

18136,2

26834,2

...

18,3

15,1

9,0

...1

1,7

Масла мастильні

68651,4

111259,9

84600,0

148387,1

131213,0

104222,5

Пропан і бутан скраплені

2165,0

3428,8

4548,4

5158,7

5481,0

5051,3

...

11,0

23,0

27,6

15,9

6,1

4416

24262

23649,7

25566,2

16428,2

8464,1

1157,7

1652,0

769,5

2213,2

5071,1

3223,5

...

792

524,3

2504,3

3354,7

2833,7

...

4581

3316,8

2675,5

3033,9

2094,6

889198

794586

829822,0

789222,0

711130,0

495219,0

140214

282850

240697,7

226440,9

232006,8

128208,0

Паливо реактивне типу гас

...

Масла мастильні для процесів очищення

Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, т умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, т умовного палива 1

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику».

203

Додаток 2 до розділу 11.2. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т

газойлі

умовного

вугілля

газ

бензин

палива

кам’яне

природний

моторний

7843,1

396,6

1334,9

50,0

142,6

та лісове господарство

116,8

1,0

4,6

12,0

61,3

Промисловість

7525,6

3872,9

1291,5

15,3

31,4

17,2

0,8

0,9

0,6

4,3

5470,6

1886,1

817,9

9,5

22,6

109,1

0,6

45,0

2,3

3,5

1758,6

…1

0,4

0,8

3294,6

118,3

642,2

2,5

10,3

2037,8

1986,0

472,7

5,2

4,5

15,9

0,1

4,2

2,2

3,5

особистого вжитку

24,7

0,3

3,4

5,0

6,3

Діяльність транспорту та зв’язку

82,6

2,8

8,8

4,4

34,3

послуг підприємцям

13,4

0,1

5,1

2,0

2,3

Державне управління

27,8

20,9

7,1

2,2

0,3

Освіта

8,5

5,2

2,2

0,7

0,4

соціальної допомоги

14,3

3,1

6,6

2,2

0,2

Інші види діяльності

13,5

0,2

1,4

4,0

2,6

Всього

(паливо дизельне)

Сільське господарство, мисливство

Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання

Охорона здоров’я та надання

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику» .

204

Додаток 3 до розділу 11.2. Виробництво та споживання штучних газів Вироблено штучних газів Підприємства

Доменний тис.м

ВАТ “Запоріжсталь”

5168 092

тис.туп

Коксовий тис.м

тис.туп

Спожито штучних газів Феросплавний тис.м

тис.туп

589,16

ВАТ “Дніпроспецталь” ВАТ “Запоріжкокс”

542495

феросплавний завод”

Всього тис. т у.п.

5168 092

589,16

542495

Коксовий

тис.м

тис.туп

тис.м

4968047

566,36

32216

18,40

138 432

15,78 434433

248,061

309,76

ВАТ “Запорізький

Всього

Доменний

309,76 928,98

90000

30,06

90000

30,06

5106479

582,14

466649

тис.туп

266,46

Феросплавний тис.м3

тис.туп

9 340

3,12

9 340

3,12

851,72

205

Додаток до розділу 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту Залізничний

Автомобільний**

Водний

Авіаційний

Трубопровідний

Міський електротранспорт

Всього

Рік

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Перевезено вантажів млн.т % * 101,0 * 97,6 * 105,4 * 109,5 * 90,2 * 75.1

Вантажооборот млн.т.км. * * * * * *

% 107,8 80,8 104,0 116,4 92,7 75.6

Перевезено пасажирів млн. % * 109,9 * 94,8 * 99,7 * 100,5 * 99,9 * 98.9

Пасажирооборот млн.пас.км. * * * * * *

% 108,5 106,8 104,5 105,6 101,1 91.9

2000

40,0

65,7

2838,9

144,1

142,1

110,8

1497,1

118,1

2005 2006 2007 2008 2009

46,3 51,3 50,7 59,1 3,8

105,6 110,8 98,9 116,5 72,0

2912,1 2437,9 2772,7 2242,5 857,7

185,3 83,7 113,7 80,9 90,1

123,7 117,1 107,2 97,1 80,9

86,4 94,7 91,5 90,6 83,3

1585,9 1486,9 1303,2 1194,1 986,6

100,5 93,8 87,6 91,6 82,6

2000

0,1

95,3

12,2

78,9

0,5

88,9

7,1

88,9

2005 2006 2007 2008 2009

0,8 1,0 1,1 1,1 *

133,2 113,8 112,9 105,4 23,8

22,0 47,4 57,8 60,2 *

110,0 215,2 122,1 104,2 17,9

0,5 0,5 0,3 0,3 *

99,8 93,3 62,8 99,5 73,2

7,0 6,4 4,0 4,0 *

100,3 91,6 62,1 100,3 80,6

2000

0,0

99,9

2,5

126,2

0,0

89,2

23,5

84,0

2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008

0,0 0,0 0,0 0,0 1,2 * * * * *

163,8 27,5 38,1 91,3 92,6 * * * * *

11,8 8,5 3,2 3,1 1,5 * * * * *

62,9 72,5 37,8 97,4 46,9 * * * * *

0,1 0,0 0,1 0,0 16,5 * * * * *

108,2 68,9 110,2 74,0 42,0 * * * * *

69,5 42,9 47,0 33,9 11,2 * * * * *

114,9 61,7 109,6 72,1 33,0 * * * * *

2009

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009

* * * * * * 53,5 63,3 69,4 70,5 77,2 5,0

* * * * * * 72,1 103,7 109,5 101,7 109,4 6,4

* * * * * * 115,9 95,9 98,6 115,5 90,0 8,0

161,6 84,6 107,7 88,7 93,5 88,3 331,6 226,1 242,5 213,4 208,2 185,7

89,9 86,4 127,3 82,3 105,4 94,4 99,4 87,0 107,3 88,0 97,5 89,2

474,8 233,7 296,7 243,6 259,0 244,6 4852,0 4497,9 4553,1 4471,1 4396,2 1242,4

90,5 86,0 127,0 82,1 106,3 94,4 108,9 103,3 101,2 98,2 98,3 28,3

* * * * * * 10143,6 10499,1 10349,7 11957,9 10767,6 859,2

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України «Про державну статистику». Дані надані Головним управлінням статистики в Запорізькій області з урахуванням обсягів автомобільних вантажних (пасажирських) перевезень, виконаних фізичними і юридичними суб’єктами малого бізнесу.

206

9858 956 738 792 735 1062 489 1157 527 621 736 752 600 1294 1117 1301 1494 1978 2216 5054 3460 3452 3463 5658

30305 475 499 534 743 1319 5842 87 91 132 230 600 4602 232 216 256 277 615 11407 2474 2017 1972 1621 2671

912

13274

6066

6031

2474

2068

968

970

1041

1677

919

940

458

298

9826

8022

2762

2872

2969

4717

2673

150

300

468

10603

620

8460

6554

2771

2903

3304

15711

780

1338

1010

852

749

7182

309

665

343

504

527

636

406

1568

1124

804

797

560

10334

10125

5248

5063

5377

188114

196291

196987

231502

252701

228512

28339

19997

16195

19234

23434

84008

26771

16161

9603

7293

5760

8736

41340

82724

65668

47201

33791

13841

313587

315173

288453

305230

315686

286738

234538

214638

249702

271473

264017

43946

28460

21969

23983

27367

98061

32708

19990

11877

9340

7603

10821

48810

90344

70113

50650

36927

16930

380210

373333

318597

333675

343370

2009

2008

2007

2006

2005

2000

2009

2008

2007

2006

2005

2000

2009

2008

2007

2006

2005

2000

2009

2008

2007

2006

2005

2000

2009

2008

2007

2006

2005

2000

Від 5,1 до 10 років

5981

5872

193

3496

2522

1978

185

1302

119

234

193

165

265

320

3790

3507

2877

2984

3059

3898297

Від 3,1 до 5 років

1590

1370

157

1545

878

739

672

521

268

2938

1686

1233

1057

721

1733

1253

1568

1357

1283

334497

Від 2 до 3 років

6277

9450

5205

11152

9981

9300

24089

Всього

70675

6428

2871

Інші транспортні засоби 6166

Пасажирські автобуси

2894

Спеціальні автомобілі

5842

Сідлові тягачі

2823

Самоскиди 7538

Вантажні бортові

3492

Легкові автомобілі

8484

Автомобілі всього

8461

Тип автомобіля

3268

Додаток до розділу 12.1.2.

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років

207

Додаток1 до розділу 13.2. Характеристика встановлених перевищень нормативів викидів в атмосферу (по забруднюючих речовина ) 2009 р. Назва забруднюючих речовин ( ЗР ), по якій встановлено перевищення гранично допустимого викиду ( ГДВ )

№ з. п.

Кількість, шт джерел викидів, де перевірявся вміст ЗР

разом

встановлених на джерелах перевищень ГДВ в тому числі

до 2 разів 5

від 2 до 5 разів 6

від 5 до 10 разів 7

понад 10 разів 8

Азоту оксиди

Вуглецю оксид

103

3..

Залізо та його сполуки

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок Сірки діоксид

244

–

Разом :

516

208

Додаток 2 до розділу 13.2. Хіміко - аналітичний контроль якості водних ресурсів за 2009 рік Назва водного об’єкту

Кількість створів, в яких здійснювався відбір проб для визначення впливу скидів стічних вод разом тих, в яких встановлено перевищення нормативів ГДК ( категорія рибогосподарська ) 2 3

Відібрано та проаналізовано проб води

Кількість показників та забруднюючих речовин що визначалися

Кількість випадків з перевищенням ГДК ( категорія рибогосподарська )

40 (нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність)

24 (нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки свинцю, фосфати, сульфати, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, кальцій, магній, натрій, калій, рН, температура)

Дніпровське водосховище 7

Каховське водосховище м. Запоріжжя 9

Каховське водосховище м. Енергодар

28 – сполуки заліза 28 – сполуки марганцю 28 – сполуки цинку 21 – фосфати 20 – АПАР 2 – нітрити 7 – БСК5

36 – сполуки заліза 36– сполуки марганцю 36– сполуки цинку 31– АПАР 27 – фосфати 2 – нітрити

8 – сполуки заліза 8 – сполуки марганцю 8 – сполуки цинку 6 – фосфати 8 – АПАР 4 – сполуки міді

209

р. Мокра Московка

40 ( нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність )

р. Конка

40 ( нафтопродукти, сполуки міді, сполуки цинку, сполуки заліза, сполуки марганцю, сполуки нікелю, сполуки алюмінію, сполуки хрому, сполуки свинцю, сполуки кадмію, сполуки кобальту, фториди, феноли, фосфати, сульфати, сульфіди, хлориди, азот амонійний, нітрити, нітрати, сухий залишок, завислі речовини, БСК, ХСК, АПАР, жорсткість, прозорість, кальцій, магній, натрій, калій, розчинний кисень, рН, температура, колір, запах, сірководень, ціаніди, роданіди, лужність )

33 ( температура, запах, колір, прозорість, завислі речовини, розчинний кисень, рН, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, натрій, калій, жорсткість, сухий залишок, БСК5, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, сполуки цинку, сполуки кадмію, сполуки свинцю, сполуки міді, сполуки хрому, сполуки заліза, сполуки кобальту, сполуки марганцю, нафтопродукти, ХСК, АПАР )

р. Молочна 4

Продовження таблиці 14. 4 6 7 – азот амонійний 7 – нітрити 7 – сполуки заліза 7 – сполуки марганцю 7 – сполуки цинку 7 – сполуки алюмінію 7 – АПАР 7 – нафтопродукти 7 – сполуки міді 3 – сполуки нікелю 5 – БСК5 7 – фосфати 10 – АПАР 4 – БСК5 11 – сполуки заліза 2 – фосфати 7 – сполуки марганцю 7 – сполуки цинку 7– сполуки алюмінію 1 – сполуки міді 9 – азот амонійний 7 – нафтопродукти 9 – нітрити 4 – нафтопродукти

14 – сполуки заліза 10 – БСК5 9 – фосфати 5 – азот амонійний 7 – нітрити

210

Продовження таблиці 14. 4 1

р. Обіточна 4

5 24 ( запах, рН, прозорість, завислі речовини, розчинний кисень, лужність, сульфати, кальцій, магній, хлориди, жорсткість, сухий залишок, БСК5, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, сполуки заліза, нафтопродукти, АПАР, ХСК, сполуки марганцю, сполуки міді, сполуки алюмінію )

6 8– АПАР 8 – сполуки заліза 5 – азот амонійний 4 – нітрити

Примітка: в річках Мокра Московка, Конка, Молочна та Обіточна високий вміст сухого залишку, кальцію, магнію, натрію, сульфатів та хлоридів зумовлений їх природним станом, тому ці показники не враховувалися при підрахунку випадків перевищення ГДК.

211

Додаток 3 до розділу 13.2. Хіміко - аналітичний контроль ґрунтів та відходів за 2009 рік. Відібрано проб

Всього відібрано та

Здійснено

Кількість показників та забруднюючих

Кількість випадків перевищень ГДК

ґрунтів

відходів

проаналізовано проб

компонентовизначень

речовин що визначалися

чи кларків -

6 15– Cu 12– Ni 14– Cr

14- (рН, нафтопродукти, Fe, Со, Mn, Zn, Cu, 367

367

2712

Ni, Pb, Cd, Ca, Mg, Cr вал, Cr рух,.).

21 – Zn 3 – Mn 22 – Cd 16 – Pb 3– Co 18– нафтопродукти

212

Додаток до розділу 13.3. Система спостережень за станом довкілля Кількість точок спостережень, од. № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

атмосферне повітря

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

161

333

320

1 5

114

Державний комітет України по водному господарству -

620

128

Державна геологічна служба Бердянська комплексна гідрогеологічна і інженерна-геологічна партія Білозерська геологорозвідувальна експедиція

ґрунти

Державний комітет з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства

Запорізьке обласне виробниче управління меліорації і водного господарства Запорізьке регіональне управління водних ресурсів 5

Запорізьке обласне комунальне підприємство "Запоріжжяводоканал" Запорізьке комунальне підприємство "Водоканал" 4

поверхневі води

МНС України Запорізький обласний центр з гідрометеорології

підземні води

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти 10

Міністерство охорони навколишнього природного середовища Державна екологічна інспекція в Запорізькій області

морські води

джерела скидів зворотних вод у морські води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

67 15

Міністерство охорони здоров'я

213

Кількість точок спостережень, од. № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

Запорізька міська санітарно – епідеміологічна станція

більше 60 умовно фіксованих точок

морські води

джерела скидів зворотних вод у морські води

підземні води

джерела скидів зворотних вод у глибокі підземні водоносні горизонти 10

5 створів р.Дніпро

110

923

поверхневі води

джерела скидів зворотних вод у поверхневі води

ґрунти

11 17 точок, а також вибірково на границі СЗЗ промпід приємст в

Міністерство палива та енергетики України

Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» м. Енергодар

атмосферне повітря

стаціонарні джерела викидів в атмосферне повітря

2 пости на проммайданч ику ЗАЕС, 9 постів у зоні спостережен ня та контрольний піст 21 км

Міністерство аграрної політики України Запорізький обласний державний проектнотехнологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції

214

Додаток до розділу 13.7 Перелік атестованих екологічних та санітарно-екологічних лабораторій Запорізької області у 2009 році № з/п

Назва вимірювальної лабораторії 1 Промислова санітарно-гігієнічна лабораторія

Назва підприємства, до складу якого входить лабораторія 2 КП НВК "Іскра"

Номер свідоцтва по атестацію

Дата видачі свідоцтва про атестацію

Термін дії свідоцтва про атестацію, до

06544-5-1-2/3 ГОМС

22.01.2010

22.01.2013

Назва органу з атестації 6 ГОМС Мінпромполітики ВАТ «Мотор Січ»

Лабораторія очисних споруд відділу охорони навколишнього середовища

ЗАТ "Запорізький оліяжиркомбінат"

СЕ-06-09

18.03.2009

18.03.2012

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Санітарно-промислова група відділу охорони праці та навколишнього середовища

ДП "Запорізький машинобудівельний " КБ "Прогрес"

06544-2-4-30 ВЛ

20.03.2009

20.03.2012

ГОМС Мінпромполітики ВАТ «Мотор Січ»

Вимірювальна лабораторія

ПП Алєйніков А.Ю.

04.02.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Відділ екологічного контролю та радіаційної безпеки

Державна екологічна інспекція в Запорізькій області

13/18-ПЕК

08.02.2008

09.02.2011

ГОМС Мін.охорони навколишнього середовища Державна екологічна інспекція України

Лабораторія захисту навколишнього середовища

ТОВ "Запоріжкокс"

№ 06544-2-411/3 ВЛ, № 06544-5-124-ВЛ

29.03.2010

12.02.2013

ГОМС Мінпромполітики УХІН

Водна лабораторія

ЗАТ "Вільнянський машинобудівельний завод"

24.03.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Лабораторія з біотестування

ТОВ "ЕКОТЕСТ"

СЕ-06-10

15.04.2010

15.04.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Санітарно-технічна лабораторія

ВАТ "Мотор Січ"

06544-5-227/2

28.03.2008

28.03.2011

ГОМС Мінпромполітики ВАТ УкрНТЕК

Хімічна лабораторія очисних споруд

ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів"

19.04.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Теплотехнічна лабораторія

29.04.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

ТОВ "Варт"

СЕ-03-08

СЕ-03-10

СЕ-08-10

СЕ-06-08

04.02.2008

24.03.2010

19.04.2010

29.04.2008

215

Лабораторія фізикохімічних методів дослідження

ТОВ "Блік ЛТД"

СЕ-08-08

23.05.2008

23.05.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Лабораторія захисту водно-повітряного басейну

ВАТ "Запорізький завод феросплавів"

06544-2-493-ВЛ

26.05.2008

26.05.2011

ГОМС Мінпромполітики ВАТ УкрНТЕК

Вимірювальна лабораторія

ПП "Цойс"

СЕ-09-10

01.05.2010

01.05.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Науково дослідний центр з питань екології та якості продукції і матеріалів

ВАТ "УкрНДіоГаз"

№06544-5-368-ВЛ

31.05.2010

31.05.2013

ГОМС Мінпромполітики ТОВ НДІ СІНТЕКА

Санітарно-гігієнічна лабораторія

ВАТ "Азмол"

29.06.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Промислово-санітарна лабораторія відділу охорони праці та навколишнього середовища

ЗАТ “Запорізький автомобілебудівель ний завод”

26.06.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

Лабораторія промислової санітарії

ВАТ "Завод "Перетворювач"

СЕ-12-10

21.06.2010

21.06.2013

Санітарно-промислова лабораторія

Запорізький ЕТЦ

СГ-10-10

01.06.2010

01.06.2013

Лабораторія контролю параметрів роботи пилогазоуловлюючих установок

НВ ТОВ "Цветметналадка" (НВ ТОВ Наукововиробниче товариство з обмеженою відповідальністю)

Відділ інструментальнолабораторного контролю

Державна екологічна інспекція в Зап.обл.

СЕ-14-08

26.06.2008

26.06.2013

Санітарно-промислова лабораторія

ЗАТ "ЗЗРК"

СГ-07-09

10.06.2009

10.06.2012

Лабораторія відділу охорони навколишнього середовища

ДКП "Водоканал"

№ 44

01.07.2009

01.07.2014

Технологічна лабораторія

ТОВ "ЕКОУніверсал"

СЕ-08-09

09.07.2009

09.07.2012

Санітарно-промислова лабораторія відділу охорони праці

ВАТ "Запоріжтрансформ атор"

СЕ-09-07

31.07.2007

31.07.2010

СЕ-13-10

СЕ-11-08

СЕ-12-08

29.06.2010

26.06.2008

26.06.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Мін.охорони навколишнього середовища Державна екологічна інспекція України ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ»

216

Санітарна лабораторія

ДП “Кремнійполімер”

Санітарно-промислова група

ВАТ "Запорізький ферросплавний завод"

06544-2-4138

22.07.2008

22.07.2011

Лабораторія стічних вод

КП "Водоканал"

СЕ-11-09

01.07.2009

01.07.2014

Виробничовимірювальна лабораторія водовідведення

ДКП "Бердянський міськводоканал"

№ 35

27.08.2007

27.08.2010

ТОВ НВП "Дніпроенергосталь "

СЕ-10-07

22.08.2007

22.08.2010

ВАТ "Електрометалургій ний завод "Дніпроспецсталь"

06544-2-4200-ВЛ

04.11.2008

04.11.2011

Технологічна лабораторія захисту повітряного та водного басейнів Група досліджень фізичних факторів лабораторії захисту водяного та повітряного басейнів відділу охорони навколишнього середовища

СЕ-15-08

28..07.2008

28.07.2011

Газопилеповітряна лабораторія

КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

СЕ-11-07

28.08.2007

28.08.2010

Фізико-хімічна лабораторія

ПНПТ "Соціум"

СЕ-12-09

28.08.2009

28.08.2012

Виробничовимірювальна лабораторія

ТОВ "Чиста Вода"

35/1

19.02.2009

27.08.2012

Спеціальна промислово-санітарна лабораторія

ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод"

06544-2-4138-ВЛ

26.09.2007

29.09.2010

Лабораторія охорони навколишнього середовища

ВАТ "Запорізький алюмінієвий виробничий комбінат"

06544-2-4136-ВЛ

14.09.2007

14.09.2010

Хімікобактеріологічна лабораторія контролю очисних споруд

Вільнянська дільниця водовідведення КП "Облводоканал"

№76

15.12.2008

15.12.2013

Промислово-санітарна лабораторія

СП "Дніпроенергоналад ка" ВАТ "Дніпроенерго"

СГ-19-08

29.10.2008

28.10.2011

Еколого-хімічна лабораторія служби відомчого нагляду та пожежної безпеки

ВП Запорізька АЕС НАЕК "Енергоатом"

Z-3113-53-3

24.10.2007

24.10.2012

Промислово-санітарна лабораторія служби охорони праці ВП ЗАЕС

ВП Запорізька АЕС НАЕК "Енергоатом"

Z-2/14-57-4/1

27.10.2009

27.10.2013

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Мінпромполітики України ВАТ «УкрНТЕК» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Мінпромполітики України ВАТ «УкрНТЕК» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ГОМС Мінпромполітики України ВСП «НТЦ МВД «ДОННДІЧормет» ГОМС Мінпромполітики України ВАТ «УкрНТЕК» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерство палива та енергетики України ГП НАЕК «Енергоатом» ГОМС Міністерство палива та енергетики України ГП НАЕК «Енергоатом»

217

Комплексна лабораторія спостережень за забрудненням природного середовища

Фізико-хімічна лабораторія

ТОВ НВП "ПІНТ"

СЕ-18-08

23.10.2008

23.10.2011

Контрольна вимірювальна група ОП та НС

ДП "Бердянський морський торгівельний порт"

СГ-17-09

12.10.2009

12.10.2012

Лабораторія охорони навколишнього середовища

ЗАТ "Запорізький автомобілебудівель ний завод"

СЕ-21-08

26.11.2008

26.11.2011

Лабораторія санітарно-гігієнічна

ВАТ "Запоріжвогнетрив"

06544-5-2-26 ГОМС

09.11.2009

09.11.2012

Санітарна лабораторія

КП "Запорізький обласний центр охорони праці" Запорізької обласної ради

СГ-15-09

Санітарно-промислова лабораторія

КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

06544-2-41892-ВЛ

09.11.2007

09.11.2010

Лабораторія технічної екології

Науководослідницький та проектний інститут титану

06544-2-4175-ВЛ

06.11.2007

06.11.2010

Хімічнобактеріологічна лабораторія

КП "Виробничий комбінат "Тепловодоканал"

№ 96

16.11.2009

16.11.2013

Хіміко-технологічна лабораторія

ТОВ "Фірма "Вертон-Сервіс"

СЕ-23-08

08.12.2008

06.12.2011

Хімічна лабораторія очисних споруд

КП "Водопровідник"

СЕ-02-09

16.12.2009

16.12.2012

Санітарно-промислова лабораторія

ЗАТ "Азовський машинобудівний завод"

СГ-18-09

25.12.2009

25.12.2012

Лабораторія санітарно-гігієнічних вимірів

Запорізька філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення

Хімікобактеріологічна лабораторія очисних споруд

КП "Виробничий комбінат "Тепловодоканал"

№ 66

25.12.2007

25.12.2011

Хімікобактеріологічна лабораторія господарськопобутових стоків

КП "Виробничий комбінат "Тепловодоканал"

№ 65

25.12.2008

25.12.2011

Запорізький обласний центр з гідрометеорології

СЕ-17-08

СГ 24-08

21.10.2008

03.11.2009

25.12.2008

21.10.2011

03.11.2012

25.12.2011

ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Мінпромполітики України ВСП «НТЦ МВД «ДОННДІЧормет» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Мінпромполітики України ВАТ «УкрНТЕК» ГОМС Мінпромполітики України УкрНДІСпецсталь ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг»

218

Лабораторія охорони навколишнього середовища

ВАТ "Український графіт"

06544-2-4208- ВЛ

12.12.2007

12.12.2010

Санітарно-гігієнічна лабораторія

ТОВ "Південгідромаш"

СГ-17-07

18.12.2007

18.12.2010

Хімічна лабораторія

Василівський ЕЦВВ КП "Облводоканал"

№ 82

26.12.2008

26.12.2012

Вимірювальна лабораторія

ЗАТ "ВО"Бердянський кабельний завод"

СГ-18-09

23.12.2009

23.12.2012

Хімічна лабораторія

Головне комунальне підприємство водопровідноканалізаційного господарства "Міськводоканал"

№ 109

29.12.2009

29.12.2012

ГОМС Мінпромполітики ВАТ «УкрНТЕК» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг» ДП «ЗАПОРІЖЖЯСТА НДАРТМЕТРОЛОГІЯ» ГОМС Міністерства з питань житловокомунального України ТОВ «Руд маг»

219

Додаток до розділу 13.11.1 Перелік громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області, їх поштові адреси № з/п 1 1

Назва організацій 2 Громадська молодіжна організація «Запорізьке міське молодіжне товариство вивчення і охорони птахів»

Екоклуб «Джерело» ЗНВШ №20

Клуб «Білі ворони» м. Дніпрорудне,

Екооб’єднання «Ехо» Верхньотокмацької ЗОШ Молодіжне громадське об’єднання «Запорізький центр

популяризації краєзнавства «Хорс» Токмацька районна дитяча екологічна організація

«Спілка друзів природи» м. Токмак

Асоціація «Екологічна освіта»

Клуб «Лелека», СШ №100 Дитячо-юнацька громадська організація «Республіка

Мрія» Запорізький обласний центр еколого-натуралістичної

творчості учнівської молоді Запорізька обласна дитяча громадська організація

11 12

«Скаути Запоріжжя» Громадська організація «Таврійська заповідна допомога» Запорізька обласна організація «Українське товариство

13 14

охорони природи» Запорізька обласна благодійна організація «Созіданіе» Запорізька обласна організація «Всеукраїнська

екологічна ліга»

Екологічної варта

Міська громадська екологічна організація «Дочки землі» Бердянське відділення Міжнародного громадського руху

«Екологія людини» Регіональний молодіжний Еколого-краєзнавчий центр

«Сварог»

Поштова адреса, телефон 3 69118, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, 1 тел. (068) 90-81-212 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 49 тел. 32-62-26 71630, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, 29, школа №3, тел. (275) 6-18-98, 6-18-81 72201, Чернігівський р-н, с. Верхній Токмак школа, турклуб “Скіф”, тел. (240) 9-73-23 69000, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 1 тел. 236-48-38, 236-48-45, 8 (066) 7450233 71700, м. Токмак, вул. Шевченко, 35/39 тел. (278) - 2-09-91, 8 (097) 830-20-89 69091, м. Запоріжжя, вул. Немировича – Данченко, 46-А, тел. 224-03-96 69096, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, 2а тел. 52-41-75, 52-83-69 69000, м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 85/40 тел. (095) 501-91-40 69068, м. Запоріжжя, вул. Чарівна,11 тел. 65-46-56 69000, м. Запоріжжя, вул. Механічна 31 тел. 67-82-31, (066 ) 291-55-60 72311, м. Мелітополь, вул. Крупської, 9/202 72300, м. Мелітополь, вул. Селянська, 16/3 69057, м. Запоріжжя, вул. Яценка,1 тел. 39-52-31 69013, м Запоріжжя, вул. Ак. Курчатова,33 тел. (095) 504-24-65 69002, м. Запоріжжя, вул.Запорізька 11/85 тел. 289-12-31 69091, м. Запоріжжя, бул. Шевченко, 49 тел. 32-62-26 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 5/49 тел. 34-05-08 72300, м. Мелітополь, вул. Мазіна, 26, кв.23 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 107/22 тел. (096) 92-85-322

220

Громадська організація «Бердянський курінь «Козацтво

71110, м. Бердянськ, вул. Шмідта, 18

1 20

Запоріжжя»

Запорізька міська асоціація «Захистимо Хортицю»

Приазовське відділення Українського товариства

Азово-Чорноморська орнітологічна станція. охорони птахів Всеукраїнський рух екологічних організацій 23

«Хортицький Форум» Запорізька міська громадська організація онкоінвалідів

«Переможемо рак» Запорізьке обласне відділення ВГО «Громадський

контроль» Гуляйпільська районна громадська організація

«Гуляйпільська громада»

Міська громадська організація «Людина і суспільство»

Асоціація «Екологічні ініціативи» Всеукраїнська молодіжна громадська організація

29 30

«Українське молодіжне об'єднання» Запорізька обласна федерація КБМ «СПАС» Запорізьке міське відділення «Правозахисник»

Міжнародної громадської організації «Міжнародне товариство прав людини-Українська секція» Запорізька молодіжна благодійна громадська організація

«Служба захисту тварин» Запорізька обласна молодіжна громадська організація

«ЕНОТ» Запорізька обласна громадська організація «Козацька

спеціалізована дружина «СІЧ»

тел. (253)-68-5-02 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12/3-а тел.213-01-18 72312, м. Мелітополь, вул. Леніна,20 тел. (0619) 44-04-09 69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 5/49 тел. 220-08-33, (067) 62-84-565 69002, м. Запоріжжя, вул. Українська, 6-а/40 тел. (067) 760-79-23 69121, м. Запоріжжя, вул. Чуйкова 28/88 тел. 33-32-22, м. Гуляйполе, вул. Жовтнева, 12 тел. (245) 4-12-71, (066) 245-23-55 69089, м. Запоріжжя, вул. Корчагінська, 7 тел. 275-89-45 69068, м. Запоріжжя, вул. Кругова, 150, оф. 1 тел. (096) 227-34-07 69121, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 37а/37 тел. (067) 915-21-41 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставеллі, 20 тел. 222-67-65 69026, м. Запоріжжя, вул. Абразивна, 4 тел. 67-91-57 69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 20/141 тел. 701-46-86, (066) 711-62-98 69091, г. Запоріжжя, бул.Шевченка, 51 /14 тел. 701-24-68 69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, 5а, тел. 701-57-04 71112, м. Бердянськ, вул. Первомайська 29а/32а

Громадська організація «Врятуємо Азовское море»

кв.14 тел. (050) 62-58-875

Запорізька обласна організація «Мелітопольський 36

міжрегіональний бізнесцентр»

Громадська організація «Екологія і соціальний захист»

Районна громадська організація «Варта»

Міська громадська організація «Народна ініціатива»

Молодіжний центр «Рука підтримки»

Районна громадська організація «Надія»

72312, м. Мелітополь, вул. Карла Маркса, 27 тел. 44-00-05, 42-67-96 м. Приморськ, тел. (095) 23-32-882 м. Оріхів, тел. (050) 56-23-227 м. Мелітополь, тел. (067) 70-04-914 69000, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 115/104 тел. 279-68-21 м. Приморськ, тел. (050) 48-69-163

Перелік поповнюється по мірі надходження інформації про діяльність неурядових громадських організацій на території Запорізької області. 221

Відповідальні виконавці Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Запорізькій області за 2009 рік № роз ділу 1. 2.

Назва розділу Вступне слово Загальні відомості

Зміст розділу

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості України 1.2. Соціальний та економічний розвиток України Забруднення 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря атмосферного повітря та 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин руйнування озонового стаціонарними та пересувними джерелами шару 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Збереження біота 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, ландшафтного формування екомережі різноманіття, 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного формування екомережі різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та та розвиток природно- ландшафтного різноманіття, структурних елементів заповідного фонду екомережі та їх складових 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Біобезпека генетично модифікованих організмів 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

Відповідальні за розділи Важненко О.В. Бондаренко Л.П. Іванова І.В. Держекоінспекція

Іванова І.В.

Гелетюк В.П. Горпинич Н.М.

Богомаз Р.В.

222

10.

5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 5.2.5. Стан зелених насаджень України 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів 6.1. Структура та стан земельних ресурсів та ґрунтів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3 Якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2. Забруднення ґрунтів 6.4. Охорона земель 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 8.4. Транскордонні перевезення відходів 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи Сільське господарство 10.1. Ведення сільського господарства в Україні та його вплив на 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на довкілля оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві

Ларіонова О.М.

Ларіонова О.М. Гелетюк В.П.

Каткова І.І.

Бондаренко Л.П. Горпинич Н.М. Держекоінспекція

Каткова І.І. Ларіонова О.М.

223

11.

Вплив енергетики на довкілля

12.

Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 11.4. Використання альтернативних джерел енергії 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3.Використання альтернативних видів палива 13.1. Екологічна політика

13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

13.8. Екологічний аудит 13.9. Екологічне страхування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки і пропозиції Додатки Зведення звіту

Горпинич. Н.М. Іванова Ю.В.

Іванова Ю.В.

Бондаренко Л.П. Ларіонова О.М. Гелетюк В.П Іванова Ю.В. Каткова І.І. Богомаз Р.В. Держекоінспекція Горпинич Н.М. Мовчан І.А. Бондаренко Л.П.

Бондаренко Л.П. Ларіонова О.М. Гелетюк В.П Іванова Ю.В. Каткова І.І. Богомаз Р.В. Бондаренко Л.П.

Бондаренко Л.П. Бондаренко Л.П. Держекоінспекція Бондаренко Л.П. Важненко О.В.

Бондаренко Л.П. Бондаренко Л.П. Іванова Ю.В.

Бондаренко Л.П. Бондаренко Л.П. Важненко О.В. Важненко О.В.

224