rivnenska_2006 by Administrator Dovkillia

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області

ДОПОВІДЬ про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2006 р.

Рівне – 2007

ВСТУП У Доповіді державного управління охорони навколишнього природного середовища наведені систематизовані дані про якісний стан навколишнього природного середовища в Рівненській області в 2006 р., використання, охорону і відтворення природних ресурсів регіону, державний екологічний моніторинг довкілля, державну політику та контроль у галузі охорони природи та природокористування, впровадження еколого-економічних реформ, здійснення регіональних та національних екологічних програм, результати державної екологічної експертизи, поводження з відходами виробництва, ядерну та радіаційну безпеку, вплив якості довкілля на стан здоров’я населення і демографічну ситуацію в області, екологічне інформування населення, освіту, громадські екологічні рухи, стан і перспективи наукових досліджень в галузі екології та раціонального природокористування, міжнародне співробітництво з питань охорони довкілля. Підведенні підсумки та визначено основні пріоритети екологічної політики в області на 2007 р.

1. ЕКОЛОГІЧНА

ПОЛІТИКА

ОБЛАСТІ

1.1. Підсумки екологічної політики області Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля. У 2006 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва. Завдяки впровадженню сучасних технологій, застосуванню інноваційних, ресурсозберігаючих та природоохоронних технологій, освоєнню нових видів конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності використання виробничих потужностей, розширенню ринків збуту в області шостий рік поспіль забезпечується стале зростання обсягів випуску промислового виробництва. Зростання обсягів виробництва досягнуто за рахунок нарощування випуску конкурентноспроможної продукції: - у хімічній промисловості – азотних мінеральних добрив; - у машинобудуванні – високовольтної апаратури та опалювальних котлів; - у деревообробній – сірників, деревостружкових та ламінованих плит, фанери; - у промисловості будівельних матеріалів та скловиробів – цементу та склотари. В цілому в області у звітному періоді викинуто в атмосферне повітря 55,8 тис. т забруднюючих речовин, що на 1,9 тис. т менше, ніж у 2005 р. Скинуто у поверхневі водні об’єкти 117,5 млн.м3 зворотних вод, що на 7,5 млн.м3 більше попереднього звітного періоду, у складі цих вод: нормативно очищених – 29,3 млн.м3, неочищених – 2,3 млн.м3, недостатньо очищених – 22,6 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 63,3 млн.м3. В усіх галузях економіки регіону протягом року утворено 5,25 тис. т відходів І-ІІІ класів небезпеки, що на 4,06 тис. т. менше ніж у 2005 р. Як і в попередні роки, у звітному періоді основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житловокомунальне господарство. Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, в центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем, розв’язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів. До таких проблем необхідно віднести: невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах рік; забруднення довкілля побутовими відходами у зв’язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини.

радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; низька ефективність управління у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону. Не сформованість екологічної мережі області; відсутність науково обґрунтованої регіональної системи моніторингових спостережень стану навколишнього природного середовища. 1.2.Стан розв’язання проблем структурного реформування економіки (екологізація і зменшення енергомісткості виробництва) На сьогодні екологічні проблеми набули глобального характеру. Настав той період у розвитку людства, коли сама можливість збереження життя на планеті Земля стала заручником здатності людей оцінити масштаби екологічних проблем, осмислити їх і знайти шляхи їх вирішення. Розвиток суспільства пов'язаний з безперервним зростанням масштабів виробництва, розширенням обсягів і номенклатури сфери споживання та послуг. Екологами багатьох країн визнано, що найбільш "брудними" є такі галузі, як енергетика, промисловість, транспорт, сільське господарство, життєдіяльність міст. Саме вони створюють критичне навантаження на навколишнє середовище, погіршують його санітарний стан. Сьогодні стало очевидним, що орієнтація тільки на зменшення або ліквідацію негативних екологічних наслідків економічної діяльності не має перспективи. Необхідні концептуально нові підходи, що забезпечать перехід в енергетиці, промисловості та сільському господарстві на використання таких екологічно безпечних, чистих технологій, які з самого початку виключатимуть можливість виникнення екологічних проблем. У кінцевому рахунку, такий шлях виявиться й економічно найефективнішим. В якості головної складової фундаменту економічного розвитку необхідно використовувати загальнолюдські наукові досягнення. Перші кроки на цьому шляху вже зроблено. Прикладом можуть бути сучасні міжнародні законодавчі інструменти регулювання відносин і діяльності взагалі у галузі охорони навколишнього середовища - договори, конвенції, угоди і протоколи. Україна є учасницею 18 природоохоронних конвенцій глобального та регіонального характеру та 4 протоколів до них. Мінприроди України координує природоохоронне співробітництво у рамках 44 довгострокових міжнародних угод і договорів. Серед них, насамперед, декларація і програма "Порядок денний на XXI століття", які були прийняті на Конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро у червні 1992 року, а також, наприклад, Орхуська конвенція (про доступ громадськості до інформації щодо питань навколишнього середовища), Конвенція Еспо (впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті), Конвенція про біологічне різноманіття, Рамсарська конвенція (збереження водно-болотних угідь), Бернська конвенція (охорони дикої фауни і флори у Європі), Конвенція ООН по морському праву, Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі, Конвенція про ядерну безпеку і т. ін. Що ж до виробництв, то уваги заслуговують міжнародні системи менеджменту якості (ІSО 9000), екологічного менеджменту (ІSО 14000/ЕМАS),

сертифікації автомобільної промисловості (QS 9000), сертифікації авіакосмічної промисловості (АS 9000), соціальної відповідальності (SА 8000) які диктують особливі вимоги до екологічної безпеки продукції як на стадіях її проектування, розробки, виробництва, збереження, так і на стадії утилізації після використання, стимулюючи в такий спосіб розвиток ринку екологічних інновацій. Мінприроди України бере активну участь у забезпеченні реалізації в Україні наведених міжнародних систем та стандартів, хоча тут ми з об'єктивних причин робимо лише перші кроки. Як Україна в цілому, так і Рівненська області зокрема, приєднується до світової спільноти у вирішенні екологічних проблем на сучасному рівні як законодавчо, так і на практиці. Спостерігається поступова всебічна екологізація виробництва з домінантою на відтворення природного потенціалу та екологічного оздоровлення водних басейнів і підпорядкування цьому господарської, комерційної та інвестиційної діяльності. З метою забезпечення в області раціонального використання паливноенергетичних ресурсів (надалі-ПЕР) здійснюється нормування питомих витрат ПЕР підприємств і організацій регіону згідно розробленої та узгодженої в Держкоменергозбереження України “Регіональної методики з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві” (в другій редакції). В поточному році Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів перепогоджено вказану Регіональну методику (лист НАЕР від 21.03.2007 № 251-2/3). Нормування питомих витрат ПЕР є основою для запровадження економічних механізмів стимулювання та застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання. Погоджені в Держкоменергозбереження України (Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергоресурсів) диференційовані норми питомих витрат ПЕР на 15 із 17 підприємств регіону з річним обсягом споживання палива понад 10,0 тис. т у.п. та відповідно затверджені (ТОВ “Свиспан Лімітед”, ЗАТ “Костопільський завод скловиробів”, ВАТ “Рокитнівський склозавод”, ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”, ВАТ “Рівнеазот”, ТОВ “ОДЕК - Україна”, КТП “Комуненергія”, ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”, ДП “Теплотрансервіс”, ДП Корецький завод “Фаворит”, ТОВ СП “Нива”, ЗАТ НВП “Захід цукор”, ВАТ “Волинь-цемент”, ВАТ “Любомирський ВСЗ”, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”). В області розроблено норми питомих витрат ПЕР на 103 підприємствах регіону, споживання яких не перевищує 10,0 тис. т у.п., що теж відповідно погоджені та затверджені. Краще за інших ці роботи здійснено суб’єктами господарювання Дубровицького, Здолбунівського районів і міста Рівне (відповідно 24, 11 і 17 підприємств). Показники питомих витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції (станом на 1 січня щорічно) в розрізі останніх п’яти років такі (табл.1.1.):

Табл.1.1. Показники питомих витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції за 2002-2006 рр. (кг у.п.) Види продукції

1 цемент, т цегла глиняна, тис. шт. ум. цегли хліб, хлібопродукт-ти тощо, т тканини льняні (більше 85% льону) , тис. м2 вапно, т м’ясо (субпродукти), т олія (різна), т масло тваринне, т

2002 р. питомі витрати, кг у.п. 2 227,8 219,1

2003 р. питомі витрати, кг у.п. 3 213,4 217,6

2004 р. питомі витрати, кг у.п. 4 208,3 265,5

2005 р. питомі витрати, кг у.п. 5 208,1 258,0

питомі витрати, кг у.п. 6 209,6 234,8

2006 р. порівняно з 2005 роком “+“ ““ 7 8 1,5 23,2 -

296,7 1814,2

290,4 *

264,8 1079,3

256,2 1307,6

241,6 914,5

14,6 393,1

273,6 283,5 219,6 493,3

235,5 130,4 234,0 467,1

278,4 58,6 217,0 361,8

283,7 124,9 217,0 370,0

276,5 124,9 112,71 369,9

7,2 104,3 0,1

* - виробництво продукції не здійснювалось. Питомі витрати ПЕР за 2002-2006 рр. на виробництво зазначених товарів та продуктів з року в рік поступово зменшуються, що відображено на рис.1.1. 500 450 400

Цемент Цегла

тис.грн.

350 300

Хліб Масло тв.

250

Вапно Мясо Олія

200 150 100 50 2002

2003

2004

2005

2006

Рік

Рис.1.1. Питомі витрати ПЕР за 2002-2006 рр. на виробництво цементу, цегли, хлібопродуктів, масла тваринного, вапна, м'яса, олії в 2002-2006 рр. Обсяг залучених коштів на фінансування розробки та впровадження енергозберігаючих заходів програм енергозбереження в 2006 р. склав 123,9 млн. грн. (в 2005 р. - 132,9 млн. грн.). За 2006 рік досягнуто економію паливноенергетичних ресурсів в обсязі 181,4 тис. т у.п., (в 2005 р. - 160,8 тис. т у.п.), в тому числі за рахунок виконання енергозберігаючих заходів таких програм: обласної комплексної програми - 105,5 тис. т у.п. (в 2005 р. - 91,9 тис. т у.п.); районних і міських програм енергозбереження - 29,9 тис. т у.п. (в 2005 р. 13,0 тис. т у.п.); обласної програми державної підтримки розвитку нетрадиційних, відновлювальних джерел енергії і малої гідро-, теплоенергетики - 3,1 тис. т у.п. (в

2005 р. - 2,9 тис. т у.п.) та заміщено 56,5 тис. тонн органічного палива в умовному обчисленні (в 2005 р. - 39,4 тис. тонн). Обсяги економії паливно-енергетичних ресурсів за 2006 рік у порівнянні з рівнем їх загального споживання по області за цей же період становлять 6,7% (в 2005 р. - 6,0 %) (див табл.1.2). Обсяги використання нетрадиційної енергетики та альтернативних видів палива за 2006 рік у порівнянні з рівнем їх загального споживання по області за цей же період становлять 2,1 % (в 2005 р.-1,6 %). Табл.1.2. Показники впровадження програм енергозбереження Програма

Обласна програма енергозбереження, всього: по галузях: Електроенергетика Агропромисловий комплекс Паливна промисловість Транспорт Лісова та деревообробна промисловість Зв'язок Скляна промисловість Заклади освіти Водне господарство Хімічна промисловість Інші підприємства, установи та організації Територіальні управління, інспекції Промисловість будівельних матеріалів Цукрова промисловість Машиноприладобудування та металообробка Комунально-побутове господарство Бюджетні установи Програма скорочення споживання природного газу, всього: по підприємствах: ВАТ “Рівнегаз” Рівненський інститут слов'янознавства Учбовий корпус №1 ВАТ "Волинь-цемент" Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії та малої гідро -, теплоенергетики, всього: по підприємствах: ВАТ "Рівнеазот ТОВ "Свиспан-Лімітед" РАЗОМ ПО ПРОГРАМАХ:

Вартість розробок і впровадження енергозберігаючих заходів 53004,37

Всього зекономлено, тис.т ум.п.

Вартість зекономлених паливноенергетичних ресурсів, тис. грн.

54,81

28458,78

7396,00 10303,01 654,70 752,38 31,10 273,22 3165,00 142,70 16024,60 110,64 394,00 1374,63 61,11 8556,00 3765,27 3183,63

2,50 1,26 5,76 1,31 0,58 0,13 2,09 2,77 0,24 28,84 0,22 0,63 0,15 2,15 0,11 4,50 1,55 2,49

796,22 310,05 250,40 941,89 205,47 72,35 1608,50 564,43 443,60 17889,52 34,10 200,86 72,75 1593,09 46,84 2701,18 727,53 828,73

13,63 3170,00 10,50

1,55 0,03 0,92 3,08

319,83 15,34 493,56 1610,12

10,50 56198,50

1,63 1,45 60,38

764,83 845,29 30897,63

З метою екологізації виробництва 25 найбільших підприємств області витратили на заходи з охорони навколишнього природного середовища 83,5 млн. грн. (за даними статистичної форми № 1-екологічні витрати), 80,2 млн. грн. з яких - власні кошти підприємств, 1,2 млн. грн. - держбюджет (з яких 0,85 млн. грн. кошти державного природоохоронного фонду), 2,1 млн. грн. - місцевий бюджет (з яких 0,92 млн. грн. - кошти обласного природоохоронного фонду). Як бачимо на сучасному етапі основним джерелом витрат на охорону навколишнього природного середовища виступають власні кошти підприємств, 80% яких, на превеликий жаль, використовуються на поточні витрати, тобто для підтримання основних виробничих фондів природоохоронного значення в робочому стані та для попередження аварійних ситуацій. Тільки 19,5 млн. грн. було вкладено в

капітальні інвестиції (основні фонди екологічного призначення), з яких можна зазначити: 4,6 млн. грн. - ВАТ “Волинь-Цемент” (заміна електрофільтрів цементних млинів № 4,5,6 на рукавні фільтри) в результаті впровадження заходу в 2006 році зменшився викид неорганічного пилу в атмосферне повітря на 93,0 тонни; 3,6 млн. грн. - ВАТ “Рівнеазот” (ремонт водооборотних систем підприємства) економія склала 1 млн.77 тис.м3 води в рік. Коштів на нове будівництво, технічне переозброєння діючих об’єктів, на наукові розробки та впровадження інноваційних технологій, результатом яких стане суттєве зниження антропогенного впливу на довкілля, на жаль не вистачає. На сьогодні в Україні не існує ефективних механізмів мотивації підприємств-природокористувачів щодо найширшого впровадження екологічно орієнтованих інноваційних технологій. 2. АТМОСФЕРНІ

ТА

ГІДРОЛОГІЧНІ

УМОВИ

ЯВИЩА

Протягом 2006 р. на території області спостерігалося один випадок стихійного гідрометеорологічного явища (СГЯ) та 3 випадки різкої зміни погоди (РЗП). 15-17 липня відмічалися складні погодні умови: переміщення активних атмосферних фронтів обумовило області сильні та місцями дуже сильні дощі на всій території. 17 липня на метеостанції Рівне за ніч випало 55,1 мм дощу, що відповідає критеріям стихійного гідрометеорологічного явища. За даними обласного управління з питань надзвичайних ситуацій СГЯ значних збитків господарським організаціям не нанесло. Явище передбачене штормовим попередженням та своєчасно доведене до споживачів. Різка зміна погоди спостерігалася: 5-6 лютого – різке зниження температури в результаті ультра полярного вторгнення холоду в тиловій частині циклону з центром на схід від Москви; 15 липня – різке зниження температури на фоні сильних дощів після періоду сухої погодив зоні меридіонально-орієнтованих активних атмосферних фронтів, пов’язаних з циклоном над південними районами Нової Землі; 26 грудня – різке зниження температури внаслідок вторгнення арктичного повітря на східній периферії антициклону. Явища передбачені штормовими попередженнями та своєчасно доведені до споживачів. За даними обласного управління з питань надзвичайних ситуацій РЗП суттєвих збитків господарству області не завдали. Відомості про стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди у 2006 році наведено в табл. 2.1. Табл. 2.1. Відомості про стихійні метеорологічні явища (СМЯ) та різкі зміни погоди (РЗП) у 2006 році Категорія явищ (СГЯ, РЗП)

Дата(період) (СГЯ, РЗП)

Територія, пункт

Коротка характеристика (СГЯ, РЗП)

Завчасність попередженн я (СГЯ, РЗП)

СГЯ

17.07.06

Рівне

Дуже сильний дощ 55,1мм 09.00/ніч/

8-30

Відомості про збитки, які нанесли СГЯ, РЗП основним галузям Суттєвих збитків не нанесено

РЗП

5.02-6.02.06

Рівне Дубно Сарни

РЗП

15.07.06

Сарни Рівне

РЗП

26.12.06

Дубно Рівне

Зниження температури повітря 04.02 від 040С морозу до 05.02 190С морозу, 06.02 230С морозу Зниження температури повітря 04.02 від 030С морозу до 05.02 180С морозу, 06.02 230С морозу Зниження температури повітря: 04.02 від 040С морозу до 05.02 190С морозу, 06.02 300С морозу Зниження температури повітря 14.07 від +310С 15.07 до +160С Опади: дощ 26 мм Зниження температури повітря 14.07 від +280С до 15.07 +180С. Опади: дощ 14,6 мм Опади: дощ 17мм Зниження температури повітря: 25.12.06 від +02º 26.12.06 до 10º морозу

90-00

Суттєвих збитків не нанесено

36-00 Суттєвих збитків не нанесено

65-00

Збитків не нанесено

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 3.1. Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в 2006 р. від стаціонарних джерел 256 підприємств області склав 17,9 тис. т, що на 0,6 тис. т більше ніж у 2005 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за звітний період викинуто 37,9 тис. т забруднюючих речовин (табл. 3.1, рис. 3.1). Табл. 3.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення Роки Викиди забруднюючих речовин від стаціонарних та пересувних джерел забруднення (автотранспорту), тис. т в т. ч. - від стаціонарних джерел забруднення, тис. т - від автотранспорту, тис. т

2004 р.

2005 р.

2006 р.

56,6

57,7

55,8

15,8 40,8

17,3 40,4

17,9 37,9

Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 10 районах області: Березнівському, Дубенському, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Млинівському, Рокитнівському, Сарненському, Радивилівському та м. Дубно. Основними забруднювачами атмосферного повітря, як і в 2005 р., були підприємства м. Рівне (3,8 тис. т), Здолбунівського (4,5 тис. т), Рівненського (2,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Костопільського (1,1 тис. т) та Радивилівського (0,8 тис. т) районів.

41,29

34,8

40,83

35,4

40,36

37,9

Тис.т

30 25 20

14,9

15,3

16,75

15,83

17,33

17,9

10 5 0 2001

2002

2003

Роки

2004

Від пересувних джерел Від стаціонарних джерел 2005

2006

Рис.3.1. Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних та пересувних джерел

3.2.Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря Збільшення кількості викидів в атмосферне повітря у 2006 р. відбулося в основному за рахунок пилу та діоксиду азоту. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, Березнівському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському, Костопільському, Млинівському, Рівненському та Сарненському районах; діоксиду сірки в м. Рівне, Березнівському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському та Млинівському районах; збільшення викидів діоксиду азоту спостерігалося в Володимирецькому, Гощанському, Дубенському, Дубровицькому, Зарічненському, Костопільському, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю в м. Рівне, м. Дубно, Березнівському, Гощанському, Дубенському, Дубровицькому, Корецькому, Костопільському, Рокитнівському, та Радивилівському районах (див. табл. 3.2). Середня кількість забруднюючих речовин в перерахунку на одне підприємство області протягом року склала 70,1 т, що на 1,3 т більше ніж в 2005 р. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на один кілометр квадратний території склала 894,9 кг проти 864,8 кг у 2005 р., у розрахунку на одну особу населення відповідно 15,5 і 15,0 кілограма. (табл. 3.3). Табл.3.3. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення Адміністративна одиниця По області м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н

Обсяги викидів всього, т 2005 17341 3257 493 49 127 175 529 208 0,5 441

2006 17945 3867 669 41 110 214 412 190 0,3 623

Щільність викидів, кг/км2 2005 865 56146 25946 16159 15913 102 272 301 1,4 365

2006 895 66667 35196 13505 13744 125 212 274 0,8 516

У розрахунку на душу населення, кг 2005 2006 15,0 15,5 13,1 15,6 12,9 17,5 1,2 1,0 8,4 7,2 2,8 3,4 8,7 6,8 5,6 5,1 0,0 0,0 9,4 13,3

Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Радивилівський р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський

159 371 5516 161 671 13 467 555 2957 497 697

172 396 4526 192 1080 10 446 852 2954 525 667

87 257 8345 224 447 14 671 744 2516 211 353

95 274 6847 266 721 10 642 1144 2514 223 338

3,2 10,5 95,1 4,3 10,4 0,3 15,5 14,1 33,5 9,5 7,1

3,5 11,2 78,4 5,2 16,8 0,2 14,9 21,9 33,5 10,0 6,7

Найбільш забрудненою є територія міст Рівне (66667,6 кг на один квадратний кілометр), Дубно (35196,2 кг), Кузнецовська (13504,7 кг), а також Здолбунівського (6846,8 кг), Рівненського (2514,0 кг), Радивилівського (1143,8 кг), Острозького (641,5 кг) та Костопільського (720,7 кг) районів. Як і в попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря області залишилися пересувні засоби. В 2006 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 2,5 тис. т менше забруднюючих речовин ніж в 2005 р. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається найбільше скупчення автотранспорту.

0,077 0,92 0,001 0,30 0,096 0,99 0,025 0,95 0,114 0,49 0,641 1,88 0,061 0,64 0,252 2,12 0,005 0,93 0,063 0,47 0,932 2,54 0,250 1,03 0,046 2,25 0,105 1,08 3,983 40,36

-0,075 -0,015 -0,005 -0,002 -0,002

+0,214 +0,207 -0,002 -0,007 +0,007

-0,736 -0,138 -0,389 -0,163 +0,024

1,486 0,412 0,068 0,143 0,008 0,012 1,074

-0,032

-0,117

-0,061

-0,039

+0,001

+0,000

+0,076

1,083 0,224 1,528 1,080 0,896 6,137 0,838 3,159 0,978 0,806 5,111 1,586 3,044 1,650 55,822

-0,045 -0,077 +0,098 -0,028 +0,035 -1,258 +0,037 +0,369 +0,035 -0,130 -0,385 +0,059 +0,111 +0,016 -1,866

-0,019 -0,001 +0,183 +0,013 +0,025 -0,990 +0,030 +0,410 -0,003 -0,020 -0,003 +0,027 -0,017 +0,297 +0,617

-0,004 +0,029 +0,003 +0,005 -0,481 -0,010 +0,138 +0,001 -0,005 +0,004 -0,007 +0,040 -0,008 -0,072

-0,033 +0,028 +0,006 +0,035 -0,021 +0,002 +0,002 +0,001 -0,001 -0,004 -0,001 -0,018 -0,015 -0,060

+0,003 -0,001 +0,013 +0,003 +0,001 -0,300 -0,005 +0,036 -0,003 -0,007 +0,030 +0,005 -0,009 +0,057 -0,276

+0,009 +0,000 +0,035 +0,024 -0,015 -0,175 +0,029 +0,212 -0,001 -0,016 -0,031 +0,014 -0,028 +0,196 +0,706

-0,037 -0,079 -0,085 -0,045 +0,009 -0,272 +0,005 -0,045 +0,032 -0,118 -0,387 +0,022 +0,125 -0,290 -2,492

0,009 0,117 0,063 0,138 0,133 0,030 0,022 0,001 0,005 0,125 0,001 0,054 0,098 1,172

1,180 0,484 0,004 0,014 0,032

15,464 2,070 1,870 0,654 1,259

0,025 0,001 0,037 0,006 0,011 1,721 0,019 0,140 0,004 0,026 0,492 0,099 0,026 0,092 3,671

0,086 0,001 0,131 0,050 0,099 0,466 0,090 0,464 0,004 0,080 0,902 0,264 0,019 0,301 4,689

0,893 0,223 0,905 0,908 0,500 1,611 0,646 2,079 0,968 0,360 2,157 1,061 2,377 0,798 37,877

разом

+0,009 -0,013 -0,001 -0,005 +0,008

0,025 0,136 0,016 0,148 2,176 0,027 0,279 0,001 0,009 0,613 0,131 0,548 0,078 5,381

пересувні джерела

+0,255 -0,004 -0,001 -0,003 +0,038

0,190 0,001 0,623 0,172 0,396 4,526 0,192 1,080 0,010 0,446 2,954 0,525 0,667 0,852 17,945

оксид вуглецю

пересувні джерела

0,99

діоксид азоту

оксид вуглецю

0,022 0,001 0,024 0,003 0,010 2,021 0,023 0,103 0,007 0,032 0,462 0,093 0,035 0,035 3,946

діоксид азоту

0,042 0,088 0,057 0,103 0,154 0,028 0,020 0,001 0,006 0,128 0,001 0,072 0,112 1,231

діоксид сірки

0,029 0,107 0,013 0,142 2,657 0,036 0,140 0,001 0,013 0,609 0,137 0,508 0,086 5,452

пил

0,208 0,001 0,440 0,158 0,371 5,515 0,161 0,670 0,013 0,466 2,956 0,497 0,683 0,554 17,328

разом

1,518 0,528 0,128 0,182 0,007 0,012 1,128 0,301 1,43 1,108 0,861 7,395 0,801 2,79 0,943 0,936 5,496 1,527 2,933 1,634 57,688

+0,610 +0,176 -0,008 -0,017 +0,039

0,966 16,19 19,331 3,867 0,942 0,104 0,277 2,20 2,739 0,669 0,051 0,062 0,007 2,25 1,911 0,041 0,012 0,001 0,021 0,81 0,764 0,110 0,033 0,049 0,025 1,23 1,473 0,214 0,087 0,014

0,876 0,050 0,007 0,012 0,020

(+/-) 2006 р. до 2005 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

-0,115 +0,047 -0,387 -0,173 +0,069

діоксид сірки

0,950 0,064 0,011 0,013 0,021

пил

0,095 0,075 0,001 0,054 0,005

разом

0,686 0,055 0,012 0,035 0,049

2006 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч. разом

діоксид азоту

3,256 0,492 0,048 0,127 0,174

оксид вуглецю

діоксид сірки

19,446 2,692 2,298 0,937 1,404

пил

м. Рівне м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог Березнівський р-н Володимирецький рн Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н Млинівський р-н Острозький р-н Рівненський р-н Рокитнівський р-н Сарненський р-н Радивилівський р-н Разом по області

разом

Населені пункти

разом

2005 р. в т.ч. стаціонарні джерела в т.ч.

пересувні джерела

Таблиця 3.2. Динаміка викидів в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому в області та в розрізі населених пунктів, тис. т

3.3. Забруднення атмосферного повітря В області у 2006 р. моніторинг стану забруднення атмосферного повітря та промислових викидів в атмосферу здійснює: державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області; Рівненський обласний центр з гідрометеорології; обласна та міська санепідемстанції. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проводилися перевірки стаціонарних джерел забруднення на 28 підприємствах області, де здійснено інструментально-лабораторний контроль 193 джерел викидів (ДВ) та 62 джерел утворення (ДУ). За результатами виконаних визначень на 56 ДВ виявлено 77 перевищень нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) по 10 забруднюючих речовинах (ЗР). Також виявлено 25 неврахованих викидів на 13 ДВ по 10 ЗР. При перевірці підприємств особлива увага приділялась екологічно небезпечним об’єктам загальнодержавного значення: ВП „Рівненська АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, м. Кузнецовськ; ТзОВ „Свиспан Лімітед”, м. Костопіль та ВАТ ”Рівнеазот”, м. Рівне. В результаті проведених комплексних перевірок даних підприємств встановлено: - ВП „Рівненська АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом”, м. Кузнецовськ – електростанція працює цілодобово на повну потужність. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 10 ДВ та 4 ДУ по 10 ЗР. За результатами виконаних визначень на 1 ДВ виявлено 1 перевищення ГДВ по уайт- спіриту. - ВАТ ”Рівнеазот”, м. Рівне – на час перевірки підприємство працювало на 60 % своєї потужності. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 11 ДВ та 2 ДУ по 6 ЗР. За результатами виконаних визначень перевищень не виявлено. Інструментально-лабораторний контроль проводився на базі атестованої санітарно-промислової лабораторії підприємства. - ТОВ ”Свиспан Лімітед”, м. Костопіль - підприємство працює на повну потужність. Здійснено інструментально-лабораторний контроль за дотриманням нормативів викидів на 16 ДВ та 3 ДУ по 4 ЗР. За результатами виконаних визначень виявлено вісім перевищень нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) по 2 ЗР, а саме: вуглецю оксиду – 1; пилу – 7. Окрім вказаних вище екологічно небезпечних об’єктів перевищення нормативів гранично допустимих викидів виявлено також на інших підприємствах області, що наведені в табл.3.4. Таблиця 3.4. Результати контролю стаціонарних джерел викидів на підприємствах області, що перевищують нормативи ГДВ Назва забруднювальної речовини Уайт-спірит

Виявлено перевищень нормативів ГДВ кількість ДВ, на яких всього в тому числі, раз виявлено перевищення ГДВ ВП „Рівненська АЕС” ДП НАЕК „Енергоатом” м. Кузнецовськ 10 1 до 2-х 1 ЗАТ „Рівненський ливарний завод”, с. Городок

Перевірено всього ДВ

Азоту оксиди Вуглецю оксид Заліза оксид Пил

Пил

Вуглецю оксид Пил

Вуглецю оксид

Вуглецю оксид Пил Фенол Формальдегід

Вуглецю оксид Пил

Азоту оксиди Вуглецю оксид Пил

Азоту оксиди

Азоту оксиди Трикрезол Формальдегід Вуглецю оксид

Пил

Вуглецю оксид

до 2-х до 2-х 4 до 2-х від 2 до 5 ВАТ „Рафалівський кар'єр” , с. Іванчі 9 від 1до 10 ЗАТ „НВП Захід-цукор”, с. Оженин від 2 до 5 5 від 2 до 5 ПП „ОВАС-цукор”, с. Бабин 1 3 ВАТ „Костопільський завод продтоварів”, м. Костопіль 1 1,5 ТОВ „ОДЕК”-Україна, смт Оржів від 2 до 10 від 1 до 10 10 2 2 ТОВ „Свиспан Лімітед”, м. Костопіль 2 8 від 1 до 10 ПП Гомон, м. Рівне від 2 до 5 4 від 10 до 20 від 2 до 10 ВАТ „Волинь-цемент”, м. Здолбунів 1 1,6 ТОВ „Прометей-А”, м. Рівне до 2 до 2 1 до 2 до 2 ВАТ „Рокитнівський скляний завод”, смт Рокитне 3 1,6 Рівненська дистанція колії Львівської залізниці, м. Рівне 1 1,3

1 3 2 4 9 2 3 1 1 2 7 1 1 1 7 3 4 2 1 1 1 1 1 3 1

Також виявлено 3 підприємства, що на час перевірки працювали без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, та ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря”, яке експлуатує без дозволу на викиди забруднюючих речовин цех №3 (табл.3.5). Таблиця 3.5. Підприємства, які працюють без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Назва підприємства

ВАТ „Радіотехнічний завод”, м. Рівне

ЗАТ „Рівнеавтошляхбуд”, ст. Біла криниця, с. Біла Криниця

ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря”, с. Зоря

ТОВ СП "Нива"

Назва забруднюючої речовини Аміак Водень хлористий Натрію гідроксид Пил Азоту оксиди Бензол Вуглецю оксид Пил Сірки діоксид Фенол Азоту оксиди Вуглеводні Вуглецю оксид Сірки діоксид Пил Азоту оксиди Вуглецю оксид

Кількість перевірених джерел викидів в тому числі, по всього забруднюючих речовинах 1 2 4 2 2 1 1 1 1 1 1 1 2 1 2 2 1 1 3 7 4

Сірки діоксид Пил

2 3

При проведенні інструментально-лабораторного контролю пересувних джерел викидів було перевірено 151 автомашин: з них на вміст вуглецю оксиду - 146, на димність - 5. За результатами замірів виявлено перевищення норм по оксиду вуглецю на 17 автомашинах. Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів. В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, двоокису сірки, двоокису азоту, окису азоту, окису вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бенз(а)пірену, а також важких металів – заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку. За даними спостережень 2006 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось на попередньому рівні, але за деякими інгредієнтами - за окисом вуглецю, аміаком - максимальні концентрації дещо збільшились, за пилом та формальдегідом максимальні концентрації зменшились. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком двоокису азоту, фенолу, фтористого водню, аміаку та формальдегіду, середньорічні концентрації яких перевищували ГДК в 1,1; 2,0; 1,4; 1,8 та 1,3 рази відповідно. Концентрації ж важких металів не перевищували встановлених ГДК і зменшились в порівнянні з минулим роком, крім нікелю, хрому та цинку, концентрації яких дещо збільшились та заліза концентрація якого збільшилась удвічі. В річному ході забруднення атмосферного повітря спостерігалось збільшення середньомісячних концентрацій формальдегіду у квітні та грудні (1,6 та 2,0 ГДК відповідно), фенолу у травні-червні (3,7 і 3,3 ГДК), фтористого водню у жовтні (2,4 ГДК), аміаку у липні (3,5 ГДК). Невисокими були середньомісячні концентрації окису вуглецю (0,3 - 0,6 ГДК), пилу (0,3 - 0,9 ГДК), окису азоту (0,3 - 0,8 ГДК), хлористого водню (0,07 - 0,2 ГДК), двоокису сірки (0,04 - 0,08 ГДК). В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали: за пилом 1,0 ГДК, двоокисом сірки 0,1 ГДК, двоокисом азоту 3,9 ГДК, окисом азоту 0,5 ГДК, окисом вуглецю 2,6 ГДК, фенолом 4,6 ГДК, фтористим воднем 2,6 ГДК, хлористим воднем 3,0 ГДК, аміаком 3,3 ГДК, формальдегідом 0,6 ГДК. За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження середньорічних концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі - пилу, окису

вуглецю та бенз/а/пірену, збільшення концентрацій аміаку, на рівні минулого року залишаються концентрації двоокису азоту, фтористого та хлористого водню, формальдегіду. У 2006 р. лабораторіями облСЕС проведено 1895 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 101 випадку, що становить 5,3 %. В міських населених пунктах області відібрано 1595 проб, перевищувало ГДК - 92 проби (5,7 %), в сільських населених пунктах відібрано 300 проб, перевищення виявлено у 9 пробах (3,0 %) в основному за рахунок пилу. Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались за такими інгредієнтами: пилом (16,5 %, в т.ч. в містах 19,1 %), сірчистим газом (2,2 %, в т.ч. в містах 2,5 %), окислами вуглецю (3,6 %, в т.ч. в містах 3,6 %), окислами азоту (3,7 %, в т.ч. в містах 4,0 %), формальдегідом (5,6 %, в т.ч. в містах 7,9 %), фенолом (1,2 %, в т.ч. в містах 2,0 %). Перевищень за іншими інгредієнтами не виявлено. При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 375 проб, з них не відповідала ГДК 21 проба (5,6 %). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу. При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 930 проб, перевищення ГДК виявлено у 49 пробах, що становить 4,9 % за рахунок пилу, формальдегіду та сірчистого газу. Вивчення забруднення повітря, пов’язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 31 пробі (5,3%) з 590 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Найбільшого антропогенного навантаження зазнає атмосферне повітря в містах Дубно, Здолбунів, Костопіль та Рівне за рахунок викидів пилу, оксиду вуглецю, формальдегіду, оксиду азоту. В сільських поселеннях спостерігалось збільшення викидів забруднюючих речовин за рахунок пилу у Дубенському та Млинівському районах. Зменшення кількості перевищень ГДК окислів азоту зафіксовано в містах Рівне, Костопіль, Здолбунів, Володимирець; сірчистого ангідриду – в містах Володимирець, Дубно, Костопіль; формальдегіду – в містах Костопіль, Дубно. Дещо зменшилась кількість перевищень ГДК за фенолом, оксидами вуглецю в міських населених пунктах, в основному містах Рівне та Дубно. В решти районів і міст області перевищень викидів забруднюючих речовин не спостерігалося. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря в маршрутних точках у найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом у 2006 р. відібрано 647 проб повітря, в 26 пробах (4,0 %) рівень забруднення перевищував ГДК.

3.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря В 2006 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області – м. Сарни, АМСЦ Рівне. В таблиці 3.5 приведені значення середньомісячної і максимальної добової сумарної бета-активності атмосферних випадінь в пунктах спостережень, що розташовані на території області. Табл. 3.5. Середньомісячна (Есер.), максимальна добова (Рmax.) і сумарна бета-активність атмосферних опадів по пунктах спостереження, Бк/м2×добу МІСЯЦЬ Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень СУМА за рік

АМСЦ РІВНЕ Рmax. 7,4 6,4 6,3 6,7 7,0 6,3 6,2 6,4 7,0 7,0 6,2 6,2 -

Рсер. 2,3 2,2 2,3 2,3 2,4 2,4 2,3 2,2 2,4 2,3 2,3 2,4 -

Сумарна 71,6 62,2 71,3 70,3 73,9 70,9 71,0 68,5 72,8 69,9 70,4 73,6 846,4

САРНИ Рmax. 5,9 6,1 6,4 6,8 7,3 6,8 6,3 6,4 6,7 6,8 6,5 6,3 -

Рсер. 2,2 2,2 2,3 2,4 2,5 2,3 2,1 2,2 2,2 2,2 2,1 2,0 -

Сумарна 69,3 62,6 70,0 71,5 77,2 70,0 65,3 75,9 65,0 67,6 61,8 62,6 819,1

Протягом року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2,5 - 3 рази. Річна сума атмосферних випадінь у пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,5 рази (584 Бк/м2 – середнє доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь в колишньому СРСР ). Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/кв.м за добу за даними пунктів спостереження не виявлено. Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст 137Cs в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні концентрації 137Cs в пробах не виявлено. Детальний аналіз в двох пунктах спостережень, що знаходяться в області (АМСЦ Рівне, М Сарни), наводиться в табл. 3.6. Табл. 3.6. Щомісячні значення гама-спектрометричного аналізу проб аерозольних випадінь на вміст 137Cs в пунктах спостережень (Бк/м2× добу) березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

min

max

АМСЦ Рівне М Сарни

лютий

Назва метеостанції

За рік

січень

МІСЯЦІ

0,09 0,06

0,18 0,22

0,22 0,13

0,27 0,15

0,13 0,19

0,12 0,11

0,11 0,25

0,13 0,14

0,13 0,15

0,07 0,11

0,19 0,23

0,12 0,18

0,07 0,06

0,27 0,25

Щоденні спостереження за потужністю експозиційної дози гамавипромінювання проводяться в 4 пунктах контролю: м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гама-

випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу “свіжих” радіоактивних продуктів не зареєстровано. Детальний аналіз радіаційного стану у 2006 р. в пунктах спостережень Рівненського центру гідрометеорології наведено в таблиці 3.7.

Місяці

Табл. 3.7. Оцінка радіаційного стану в пунктах спостережень центру з гідрометеорології

01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11 12 За рік

Радіологічна лабораторія м. Рівне min 10,20 12,20 12,80 12,00 12,60 13,20 13,00 12,60 13,00 12,00 12,60 12,40 10,20

max 16,00 15,80 16,00 15,20 15,60 16,80 16,20 16,40 15,80 16,00 15,40 15,60 16,80

сеp. 13,55 13,59 14,18 13,84 13,97 14,7 14,47 14,15 14,31 14,12 14,25 14,12 14,10

АМСЦ Рівне

МСарни

МДубно

Потужність експозиційної дози гама-випромінювання, мкР/год. min max сер. min max сер. min 11,00 14,70 12,91 12,00 13,20 12,66 10,24 10,70 15,70 13,19 12,20 14,20 12,84 10,80 10,70 15,30 12,77 11,80 14,20 12,8 10,40 11,30 15,00 13,18 11,40 14,20 12,64 10,60 11,00 14,70 12,63 10,80 13,40 12,22 10,80 11,00 14,70 12,48 11,00 14,20 12,49 11,00 10,70 15,30 12,81 11,40 15,60 12,51 10,80 10,70 16,70 13,24 11,40 13,40 12,39 11,00 10,70 15,30 12,54 11,20 13,20 12,43 10,80 10,70 15,30 12,61 10,60 14,40 12,14 11,20 11,30 15,30 13,24 11,60 13,20 12,27 10,00 11,70 15,00 13,04 11,40 13,40 12,27 9,70 10,70 16,70 12,89 11,40 13,88 12,47 10,61

max 13,40 13,00 13,60 13,20 14,00 14,20 13,80 13,80 13,60 13,60 14,60 12,70 13,63

сер. 11,97 11,73 11,51 11,81 12,21 12,35 12,15 11,86 11,97 11,9 11,86 11,16 11,87

3.5. Основні забруднювачі атмосферного повітря У 2006 році викиди забруднюючих речовин збільшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному за рахунок збільшення обсягів виробництва на ВАТ “Рівнеазот” (на 576,530 т), також збільшилися викиди забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей — здебільшого внаслідок збільшення об’ємів виробництва. Перелік основних підприємств - забруднювачів атмосферного повітря в 2006 році наведений в табл.3.8. Табл.3.8. Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря за галузями економіки в 2006 р. № з/п

Підприємство-забруднювач

ВАТ “Рівнеазот”

2 3

ВАТ “Волинь-цемент” ВАТ “Любомирський ВСЗ”

4 5

ТОВ “Свиспан Лімітед” ТзОВ “ОДЕК Україна”

ЗАТ „Консюмерс-Скло-Зоря”

Валовий викид, т Зменшення / збільшення /+ 2005 р. 2006 р. Хімічна промисловість 2481,196 3057,726 +567,530 Будівельна промисловість 5109,895 4141,412 -968,438 208,638 210,795 +2,157 Деревообробна промисловість 192,324 680,800 +488,476 238,423 228,620 -9,803 Легка промисловість 622,194 765,462 +143,268

Причина зменшення / збільшення Збільшення об’ємів виробництва Зменшення об’ємів виробництва Збільшення об’ємів виробництва Збільшення об’ємів виробництва Зменшення об’ємів виробництва Збільшення об’ємів виробництва

4.ВОДНІ

РЕСУРСИ

4.1.Забір та використання води, скидання зворотних вод та забрудників у водні об’єкти 4.1.1.Динаміка водокористування, забір і використання води по області, галузях економіки, основних річках За узагальненими даними державної статистичної звітності за формою 2ТП (водгосп) у 2006 р. водокористувачами області забрано з природних водних об’єктів 189,3 млн. м3 прісної води, в тому числі 134,9 млн. м3 з поверхневих джерел і 54,4 млн.м3 з підземних водоносних горизонтів (табл.4.1). Таблиця 4.1. Розподіл забору води в розрізі районів області Територіальна одиниця Рівненська область в тому числі: Березнівський район Володимирецький район Гощанський район Демидівський район Дубенський район Дубровицький район Зарічненський район Здолбунівський район Корецький район Костопільський район Млинівський район Острозький район Радивилівський район Рівненський район Рокитнівський район Сарненський район м. Дубно м. Кузнецовськ м. Острог м. Рівне

Забрано води, всього, млн.м3 189,3 4,9 3,9 16,4 1,9 10,3 2,6 15 11 4,6 5,1 2,2 5,0 4,5 9,8 8,2 5,4 2,3 55,4 0,4 20,4

134,9

З підземних водоносних горизонтів, млн.м3 54,4

4,1 1,5 3,6 1,6 9,7 2,1 14,7 6,4 4,5 2,7 1,8 4,8 4,0 5,8 6,3 0,5 51,0 9,8

0,8 2,4 12,8 0,3 0,6 0,5 0,3 4,6 0,1 2,4 0,4 0,2 0,5 4,0 1,9 5,4 1,8 4,4 0,4 10,6

З поверхневих джерел, млн.м3

Забір води за галузями економіки в області складав: - промисловість - 82,38 млн. м3, - сільське господарство - 71,85 млн. м3, - лісове господарство - 0,109 млн. м3, - транспорт - 1,082 млн. м3, - будівництво - 0,048 млн. м3, - матеріально-технічне забезпечення - 0,096 млн. м3, - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування - 33,69 млн. м3, - торгівля і загальне харчування - 0,001 млн. м3, - державне управління - 0,352 млн. м3. Фактично використано води за галузями економіки: - промисловість -70,81 млн. м3, - сільське господарство - 59,90 млн. м3,

- лісове господарство - 0,123 млн. м3, - транспорт - 1,049 млн. м3, - будівництво - 0,055 млн. м3, - матеріально-технічне забезпечення - 0,108 млн. м3, - житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування - 26,90 млн. м3, - торгівля і загальне харчування - 0,015 млн. м3, - державне управління - 0,490 млн. м3. В 2006 р. в системах оборотного водопостачання використано 6105 млн. 3 м води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 5,730 млн. м3. Забір води із басейнів основних річок області становить: р. Прип'ять - 189,3 млн. м3, р. Льва - 11,63 млн. м3, р. Горинь - 86,91 млн. м3, р. Случ - 13,51 млн. м3, р. Замчисько - 1,976 млн. м3, р. Устя - 24,38 млн. м3, р. Стир - 90,67 млн. м3, р. Іква - 10,49 млн. м3, р. Ствига - 11,63 млн. м3. Використання води з басейнів основних річок області: р. Прип'ять - 159,0 млн. м3, р. Льва - 8,144 млн. м3, р. Горинь - 68,16 млн. м3, р. Случ - 9,23 млн. м3, р. Замчисько - 1,75 млн. м3, р. Устя - 20,37 млн. м3, р. Стир - 82,60 млн. м3, р. Іква - 8,837 млн. м3, р. Ствига - 8,144 млн. м3. Забір води з різних джерел і використання за галузями економіки в цілому в області у 2004-2006 рр. наведено в табл.4.2. Таблиця 4.2. Забір і використання води, млн. м3 на рік Промисловість

Сільське господарство

Комунальне господарство

Зрошення

Риборозведення

Інші галузі

2004 р. Прип'ять Разом по області 2005 р. Прип'ять Разом по області 2006 р. Прип'ять Разом по області

Разом

Найменування річкового басейну

З підземних джерел

Рік

Використано води

З поверхневих джерел

Забрано води

116,9

53,48

170,38

70,52

3,17

30,42

43,32

1,67

131,4

54,64

186,0

73,79

2,63

27,55

52,70

3,13

134,9

54,37

189,3

70,81

2,46

25,27

57,44

3,02

м л н.м

200 190 180 170 160 150 140 130 120 110 100 2002

Забір води Використання води

Роки

2003

2004

2005

2006

Рис.4.1. Забір та використання води у 2002-2006 рр. Інші галузі 2%

Промисловість 44%

Р ибороз ведення 36%

Сільське господарство 2%

Комунальне господарство 16%

Рис.4.2. Використання води за галузями економіки у 2006 р. 4.1.2.Скиди зворотних вод та забруднювальних речовин В 2006 р. у поверхневі водні об’єкти області скинуто 117,5 млн.м3 зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 168 підприємствводокористувачів. Інформацію щодо скидів зворотних вод у 2004-2006 рр. наведено в табл.4.3. Таблиця 4.3. Скиди зворотних вод, млн. м3 на рік Промисловість

Сільське господарство

Житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування

Інші галузі

басейн

Разом

У підземні горизонти

Найменування річкового басейну

2004

Скидання зворотних вод

У поверхневі водні об’єкти

Рік

Категорія очищення

Скинуто зворотних вод

33,2

23,9

9,27

2005

2006

НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області О басейн НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області О басейн НО р. Прип'ять НДО НЧБО Разом по області

5,4 18,7 44,0 101,3 28,4 5,0 24,7 51,9 110,0 29,33 2,331 22,57 63,31 117,5

5,0 4,66 18,0 51,56 26,77 3,112 3,177 21,05 54,11 27,68 1,486 1,57 19,55 50,29

0,24 25,53 25,77 1,022 30,79 31,81 43,73 43,73

0,43 13,81 0,45 23,96 1,672 0,846 21,50 0,027 24,04 1,646 0,846 21,00 0,026 23,51

0,291 0,08

У складі цих вод: нормативно очищених (О) - 29,33 млн. м3, неочищених (НО) - 2,331 млн. м3, недостатньо очищених (НДО) - 22,57 млн. м3, нормативно чистих без очистки (НЧБО) – 63,31 млн. м3.

51,9

63,31

Нормативно чистих без очистки 18,7

24,7

5,4

2,33

33,2

28,4

29,33

22,57

Недостатньо очищених Неочищених Очищених

2004

2005

2006

Рис.4.3. Скиди зворотних вод у 2004-2006 рр., млн. м3 В таблиці 4.4. наведені типи очищення зворотних вод. Таблиця 4.4. Типи очищених зворотних вод, млн. м3 на рік Рік

Водний об’єкт

2004 р. Прип'ять Разом по області 2005 р. Прип'ять Разом по області 2006 р. Прип'ять Разом по області

Нормативно очищених ФізикоБіологічна хімічна очистка очистка

Потужність очисних В т.ч. перед Разом скиданням до водного об’єкта

Скинуто разом

Разом

101,3

33,17

27,33

5,84

118,0

116,7

110,0

28,44

20,35

8,09

117,9

115,2

117,5

29,33

18,69

10,64

116,0

115,1

Механічна очистка

Скиди забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти області у 2006 р. наведено в табл.4.5. Таблиця.4.5. Скиди забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, т/рік. Забруднювальні речовини БСКпов.

т/рік 748,00

нафтопродукти завислі сульфати хлориди азот амонійний нітрати СПАР залізо мідь цинк нікель нітрити фтор формальдегід фосфати марганець

2,175 615,00 3277,00 3199,00 165,00 1316,00 3,061 25,26 0,769 0,696 0,019 32,00 24,62 0,104 827,8 1,695

4.2. Стан поверхневих вод Гідрографічна мережа області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім того, на території області протікає 1204 невеликих водотоків – струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну річки Прип'ять, яка протікає північно-західною окраїною області впродовж 20 км. Найбільші її притоки – Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні. Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства. В області моніторинг стану поверхневих вод здійснює: державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області; Рівненський обласний центр з гідрометеорології; Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства; Рівненська обласна та міська санепідемстанції; РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал». Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області обстежено 28 поверхневих водних об’єктів, з них 16 річок, 2 озера, 1 водосховище, 8 ставів, 1 струмок. Всього на поверхневих водних об’єктах області обстежено 52 пункта (84 створи) спостережень. На 14 водних об’єктах у 38 контрольних створах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень. За результатами спостережень можна зробити висновок, що погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди недоочищених та неочищених стічних вод комунальних підприємств області. Оцінка якості води річок області проводилась в порівнянні з нормативами гранично-допустимих концентрацій (ГДК) для річок культурно-побутового та рибогосподарського водокористування та результатами спостережень за минулий рік.

р. Припять контролювалась у двох контрольних пунктах: с. Млин (суміжний контрольний пункт з Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний контрольний пункт з Республікою Білорусь). Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування. В порівнянні з минулим роком збільшилась концентрація амонію сольового в пункті с. Млин - з 0,26 до 0,57 мг/дм3, а БСК5 зменшилось з 7,94 до 4,46 мг/дм3 за середніми значеннями показників. В контрольному пункті в с.Сенчиці якість поверхневої води за основними показниках в звітному році покращилась. р. Льва контролюється в пункті біля с. Переброди, на витоку в Білорусь, за 5 км від кордону. Для характерне природне забруднення органічними сполуками та залізом загальним. Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурнопобутового водокористування, окрім заліза, де середня концентрація становила 2,2 ГДК та ХПК – 1,7 ГДК. В порівнянні з минулим роком у 2006 році збільшилась концентрація завислих речовин з 3,6 до 8,2 мг/дм 3, за середніми показниками, а вміст амонію сольового зменшився з 0,48 до 0,36 мг/дм3. В цілому якість води в річці суттєво не змінилась. р. Стир контролювалась на двох ділянках: перша - у суміжних пунктах з Волинською областю – смт Берестечко (вихід річки з Волинської області) та с.Нове (вхід у Волинську область), де якість води в річці в порівнянні з минулим роком суттєво не змінилась і відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування. На другій ділянці річки контроль проводився у 8 контрольних пунктах. Тут мають місце скиди стічних вод з очисних споруд МКП м. Кузнецовська, промислово-зливових вод Рівненської АЕС і ВКП „Зарічне”. В контрольному створі нижче скиду промислово-зливових вод ВП „Рівненська АЕС” вміст забруднюючих речовин зменшився в порівнянні зі створом вище скиду окрім амонію сольового, значення якого збільшилися на 0,15 мг/дм3 за середніми показниками. В пункті, нижче скиду очисних споруд МКП м. Кузнецовськ збільшився вміст амонію сольового з 0,2 до 0,3 мг/дм3, збільшилось БСК5 на 1,2 мг/дм3. Нижче скиду очисних споруд ВКП „Зарічне”, в порівнянні з минулим роком якість води суттєво не змінилась. Контроль проводився також у витоку річки в Республіку Білорусь, в пункті с.Іванчиці, де концентрація БСК5 збільшилась в 1,4 рази, заліза - в 3,6 рази. р. Іква впродовж року контролювалась у 6 контрольних пунктах. На межі з Тернопільською областю в с. Сапановчик зафіксовано зменшення вмісту забруднюючих речовин за середніми значеннями в порівнянні з минулим роком окрім нітритів, де спостерігалось збільшення концентрації з 0,074 мг/дм3 до 0,305 мг/дм3. В контрольному пункті нижче міста Дубно, 0,7 км вище скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканалу”, спостерігалось збільшення концентрації амонію сольового в 2,8 рази; нітритів в 4,4 рази; фосфатів в 3,0 рази в

порівнянні з минулим роком. Значення цих показників не перевищують ГДК для водойм рибогосподарського водокористування, окрім нітритів. В пункті, нижче скиду очисних споруд КВП ВКГ „Дубноводоканалу”, спостерігалось збільшення вмісту забруднюючих речовин за основними показниками в порівнянні з пунктом вище скиду. В пункті нижче скиду з очисних споруд ЖКП „Млинівське”, в порівнянні з минулим роком, якість води суттєво не змінилась і відповідає нормам ГДК для водойм рибогосподарського водокористування за основними показниками. В пункті с. Торговиця, до впадіння річки Іква в р. Стир, значення показників забруднення не перевищували ГДК для річок культурно-побутового водокористування. р. Горинь є головною артерією Рівненщини. Спостереження стану річки проводились у 16 контрольних пунктах. В пункті в с. Вельбівне, на межі з Хмельницькою обл., якість води в річці відповідає нормам ГДК для водойм культурно-побутового водокористування. Продовжують забруднювати р. Горинь стічні води КП „Водоканал” м. Острог. В контрольному пункті нижче скиду очисних споруд ОКП „Водоканал”, в порівнянні з пунктом вище скиду, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій за завислими речовинами з 11,00 до 12,30 мг/дм 3; амонієм сольовим – з 0,12 до 0,24 мг/дм3; БСК5 з 2,36 до 3,38 мг/дм3. В пункті нижче скиду очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" середньорічна концентрація фосфатів була високою і становила 9,0 ГДК. Нижче впадіння річки Устя спостерігалось збільшення вмісту забруднюючих речовин за всіма основними показниками в порівнянні з минулим роком. Також підвищився в 3,6 рази вміст амонію сольового в контрольному пункті нижче впадіння правої притоки р. Замчисько. В контрольних пунктах вище та нижче м. Дубровиці стан річки Горинь в основному не погіршився в порівнянні з минулим роком. На кордоні з Республікою Білорусь, в контрольному пункті с. Висоцьк, якість води в річці в основному відповідає нормам ГДК для річок культурнопобутового водокористування. р. Устя контролюється в 9 контрольних пунктах. У фоновому створі у витоці річки, біля с. Дермань Друга, що знаходиться на відстані 65 км від гирла, показники якості води за звітний період становили: БСК5 – 2,78 мг/дм3; сульфати – 35,0 мг/дм3; хлориди – 13,1 мг/дм3; сухий залишок – 407,5 мг/дм3; амоній сольовий – 0,17 мг/дм3; нітрити – 0,02 мг/дм3. Також слід відмітити високий природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії: заліза загального – 0,17 мг/дм3, цинку – 0,036 мг/дм3, марганцю – 0,091 мг/дм3. Норми ГДК для рибогосподарських водойм по залізу загальному – 0,1 мг/дм3, цинку – 0,01 мг/дм3, марганцю – 0,01 мг/дм3. В річку скидають зворотні води Квасилівська дільниця ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", очисні споруди ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" та зливові води м. Рівне. Значний вплив на якість води мають скиди недостатньоочищених стічних вод підприємств Здолбунівського та Рівненського районів. В пункті, нижче скиду з очисних споруд Квасилівської дільниці ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал", в порівнянні з пунктом спостереження 0,5 км вище скиду,

спостерігалось збільшення за середніми показниками вмісту амонію сольового з 0,24 до 1,4 мг/дм3, фосфатів з 0,25 до 1,24 мг/дм3, БСК5 з 3,72 до 6,05 мг/дм3, нітритів з 0,215 до 0,480 мг/дм3. В контрольному пункті нижче скиду з очисних споруд ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" спостерігалось значне збільшення концентрацій забруднюючих речовин: завислих речовин з 8,30 до 13,60 мг/дм3, фосфатів з 1,45 до 1,79 мг/дм3, амонію сольового з 3,57 до 3,87 мг/дм3, нітратів з 0,72 до 3,23 мг/дм3. В наступному за течією контрольному пункті в межах с. Малий Олексин вищими за встановлені норми ГДК залишаються показники ХСК, БСК5 та амонію сольового. В гирлі річки, в наступному за течією контрольному пункті, концентрації забруднюючих речовин збільшилися за середніми показниками в порівнянні з минулим роком. р. Замчисько контролюється в п’яти створах. В річку Замчисько скидають недоочищені стічні води ЗАТ „Костопільський завод скловиробів” та ДП „Костопільводоканал”, які значно впливають на якість води в річці. За фоновий прийнятий створ в межах с. Мала Любаша. В створі зафіксований значний вміст заліза. В порівнянні з минулим роком спостерігалось зменшення концентрацій вмісту забруднюючих речовин за основними показниками в пункті нижче скиду ТзОВ „Свиспан Лімітед”. В пункті нижче впадіння меліоративного каналу, в який, в свою чергу, скидають стічні води ЗАТ "Костопільський завод скловиробів" і ДП "Костопільводоканал", в звітному році середньорічні значення показників: БСК5 , ХСК, амонію сольового, нітритів, нітратів, фосфатів покращились, але значення БСК5 , ХСК та залізом перевищують ГДК для річок культурнопобутового водокористування. Ближче до гирла в наступному контрольному створі (с. В.Любаша), розташованому за 3,2 км до впадіння р. Замчисько в р. Горинь, рівень забруднення води зменшується і не перевищує норм ГДК для річок культурнопобутового водокористування. р. Случ контролювалась в дев'яти контрольних пунктах. В річку скидають зворотні води ТзОВ ”Моквинська паперова фабрика”, КП „Березневодоканал”, підприємства м. Сарни та КП „Екосервіс”. В граничному створі з Житомирською областю, в 150 км від витоку, спостерігалось незначне збільшення вмісту забруднюючих речовин в порівнянні з минулим роком. В пункті, вище та нижче скиду зворотних вод ТзОВ „Моквинська паперова фабрика”, показники якості води покращились за всіма показниками в порівнянні з минулим роком. В контрольному пункті нижче скиду КП „Березневодоканал” в порівнянні з пунктом вище скиду, спостерігалось зростання середньорічних концентрацій завислих речовин від 9,3 до 11,5 мг/дм3; амонію сольовому – від 0,31 до 0,40 мг/дм3, ХСК від 38,25 до 55,5 мг/дм3, БСК5 від 3,17 до 6,35 мг/дм3, фосфатах від 0,08 до 0,14 мг/дм3, залізу від 0,18 до 0,33 мг/дм3.

За 6,5 км до впадіння р. Случ в р. Горинь, в контрольному пункті в с. Колки показники якості води в річці покращились і відповідали нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім заліза, значення якого перевищувало ГДК в 1,7 рази. р. Ствига контролювалась в пункті с. Блажево, в 122 км від гирла, 18 км до кордону з Білоруссю. Якість води в річці відповідає нормам ГДК для річок культурно-побутового водокористування, окрім заліза, де середньорічна концентрація становить 0,95 мг/дм3, (ГДК 0,3 мг/дм3). В порівнянні з минулим роком зменшилась концентрація амонію сольового з 1,27 до 0,14 мг/дм 3. В межах області в річку відсутні скиди стічних вод. Результати хіміко-аналітичного контролю якості поверхневих вод наведено в табл. 4.6. Табл. 4.6. Хіміко-аналітичний контроль якості водних ресурсів К-сть пунктів, в Відібраяких здійснювавно та ся відбір проб проанаНазва водного об’єкту для визначення лізовано впливу скидів проб стічних вод води разом > ГДК 1 2 3 4 р. Прип'ять 2 2 3

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

Кількість випадків з перевищенням ГДК

6 3 – ХСК, 3 – залізо загальне

р. Стохід

5 29 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, сухий залишок, ХПК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, фториди, нікель, кадмій, цинк, хром.) 29 ( ті ж самі)

р. Простир

29 ( ті ж самі)

р. Стир

29 ( ті ж самі)

р. Слонівка

29 ( ті ж самі)

р. Іква

29 ( ті ж самі)

р. Горинь

29 ( ті ж самі)

р. Вілія

29 ( ті ж самі)

2 – ХСК, 2 – залізо загальне 1 – БСК5, 1 – ХСК, 1 – залізо загальне 4 – БСК5, 2– амоній сольовий , 8 – залізо загальне, 2 – мідь, 1 – нітрити, 2 – фосфати, 3 – цинк, 5 – ХСК, 3 – марганець 2 – марганець, 3 – ХСК, 1 – амоній сольовий, 2 – залізо загальне 3 – ХСК, 3 - БСК5, 1 – амоній сольовий, 7 – залізо загальне, 2 – мідь, 5 – цинк, 5 – марганець, 4 – фосфати, 2 – нітрити 20 - БСК5, 12 – залізо загальне, 13 – фосфати, 9 – нітрити, 11 – цинк, 1 – амоній сольовий, 1– фториди, 8 – мідь, 3 – ХСК, 12 – марганець -

Продовження табл.4.6. 1 р. Устя

2 9

3 9

4 18

5 29 ( ті ж самі)

р. Жабичі

29 ( ті ж самі)

р. Замчисько

29 ( ті ж самі)

р. Случ

29 ( ті ж самі)

р.Корчик

29 ( ті ж самі)

р.Льва

29 ( ті ж самі)

р.Бунів

29 ( ті ж самі)

р. Ствига

29 ( ті ж самі)

о. Басів Кут, м. Рівне, вихід з озера

29 ( ті ж самі)

о. Біле, Володимирецький район, с. Рудка, 70 м від берега, навпроти КОК РАЕС Водосховище Хрінницьке, Демидівський район, с. Хрінники, з греблі Ставок, с.Колодіїка Корецького р-ну

29 ( ті ж самі)

1 – БСК5, 1 – мідь, 1 – марганець

1 – БСК5 2 – залізо загальне

Ставок, с. Копані Радивилівського р-ну

17 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, ХПК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо загальне.) 17 ( ті ж самі)

Став, с. Поляни, Березнівський район Став, с. Деражне , Березнівський район Став, в центрі с. Шпанів Рівненського р-ну, 100 м від дороги, ліва сторона

17 ( ті ж самі)

Став, в центрі с. Шпанів Рівненського р-ну, 300 м від дороги, зліва Став, СВК "Горизонт", с. Клинці, Дубенський район

27 (температура, запах, забарвлення, прозорість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, сульфати, хлориди, кальцій, магній, твердість, ХПК, БСК5, амоній сольовий, нітрити, нітрати, фосфати, залізо, мідь, марганець, свинець, нікель, кадмій, цинк, хром.) 27 ( ті ж самі)

6 7 – БСК5, 7 – ХСК, 8 – фосфати, 1 – розчинений кисень, 6 – амоній сольовий, 11 – залізо загальне, 9 – мідь, 9 – цинк, 13 – марганець, 6 – нітрити 1 – залізо загальне, 2 – ХСК 12 – ХСК, 5 - БСК5, 13 – залізо загальне, 4 – марганець, 1 – амоній сольовий 2 – нітрити, 10 – БСК5, 8 – ХСК, 3 – мідь, 4 – цинк, 6 – марганець, 2 – фосфати, 8 – залізо загальне 1 - БСК5, 3 – ХСК, 1 – марганець 1 – ХСК,1 – залізо загальне, 1 - марганець 4 – ХСК, 1 - БСК5, 4 – залізо загальне, 1 - марганець 2 – ХСК, 2 – залізо загальне, 1 – БСК5 2 – залізо загальне, 2 – БСК5, 2 – фосфати, 2 –мідь, 2 – марганець 1 – залізо загальне, 1 – мідь, 1 - цинк

1 – БСК5, 1 – амоній сольовий, 1 – фосфати, 1 – залізо загальне 2 – БСК5, 2 – залізо загальне 1 – БСК5 1 – амоній сольовий, 1 – БСК5, 1 – розчинений кисень, 1 – фосфати, 1 – марганець, 1 – цинк 1 – БСК5, 1 – розчинений кисень, 1 – фосфати, 1 – марганець, 1 – цинк 1 – БСК5, 1 – залізо загальне

Рівненським обласним центром з гідрометеорології здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р. Горинь та в 2 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження). Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь протягом останніх років спостерігається стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими інгредієнтами, зокрема азотом амонійним і нафтопродуктами, забрудненість в 2006 р. значно зросла. В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів у 2005-2006 рр. представлений в табл. 4.7. Табл. 4.7. Середньорічні показники якості води в р. Горинь Рік

2005 2006 2005 2006 2005 2006

Азот Азот Шестивалентн Нафтопроамонійний нітритний ий хром (в дукти (в ГДК) (в ГДК) ГДК) (в ГДК) 8 км вище смт Оржів, 1 км вище скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Хотин) 1,1 1,3 0,8 2,3 0,8 1,0 3,4 0,9 1,8 2,9 В межах смт Оржів, 1 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” (біля с. Рубче) 1,2 2,6 1,5 3,0 1,4 1,0 5,1 1,8 3,1 4,0 Нижче смт Оржів, 0,5 км нижче скиду з очисних споруд ВАТ “ОДЕК Україна” 1,3 2,3 2,0 2,8 1,9 1,2 4,3 2,0 3,5 4,0 БСК5 (в ГДК)

Феноли (в ГДК) 0 0,1 2,3 2,8 1,7 8,9

В пункті 8,0 км вище смт Оржів середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, окрім азоту амонійного (3,4 ГДК), хрому шестивалентного (1,8 ГДК), нафтопродуктів (2,9 ГДК). Протягом 2006 року спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 9,3 - 13,7 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 30 мг/дм3. Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ “Рівнеазот” та нижче скиду стічних вод ВАТ “ОДЕК-Україна”. Як видно з таблиці 4.8, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ “ОДЕК-Україна” спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими речовинами: азотом амонійним та нітритним, шестивалентним хромом, нафтопродуктами та фенолами. ХСК в середньому становило 37,5 та 42,7 мг/дм3, розчинений кисень був в межах 6,6 – 13,6 мг/дм3. Аналізуючи результати спостережень р. Устя спостерігається стабільність рівня забруднення за більшістю інгредієнтів, але за деякими, зокрема азотом амонійним, нафтопродуктами та фенолами, забрудненість в 2006 р. значно зросла, особливо нижче скиду очисних споруд м. Рівне. Середньорічний вміст основних забруднюючих компонентів у р. Устя наведений в табл. 4.8. Табл. 4.8. Середньорічні показники якості води в р. Устя Рік

БСК5, (в ГДК)

Азот Азот Шестивалентн амонійний, нітритний, ий хром (в ГДК) (в ГДК) (в ГДК) 20,5 км вище м. Рівне, 1,5 км вище м. Здолбунів

Нафтопродукти, (в ГДК)

Феноли (в ГДК)

2005 2006 2005 2006

1,4 1,2 1,0 1,4 0,7 1,3 2,2 0,8 1,4 1,6 2,5 км нижче м. Рівне, нижче скиду РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” 2,4 3,7 6,5 6,2 2,1 2,5 6,6 4,1 4,4 5,8

0,1 0,0 4,7 5,5

У верхній частині р. Устя (20,5 км вище м. Рівне) протягом 2006 р. середньорічні забруднення азотом амонійним, хромом шестивалентним та нафтопродуктами перевищували ГДК. Вміст розчиненого кисню був в межах норми і становив 8,5 - 14,0 мг/дм3, хімічне споживання кисню в середньому становило 25,3 мг/дм3. Протягом останніх років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче м. Рівне, нижче скиду стічних вод міських очисних споруд. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у “літній” період фіксується його зниження до 1,4 мг/дм 3) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю “нейтралізувати” забруднення. Середньорічні забруднення азотом нітратним, хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, СПАР та сполуками цинку не перевищували ГДК. Спостерігались значне перевищення ГДК азоту амонійного та нітритного, нафтопродуктів, сполук міді, хрому шестивалентного, фенолів, БПК5. Хімічне споживання кисню в середньому становило 50,6 мг/дм3. РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь та в 4 пунктах спостережень на р. Устя за 17 показниками. Середньорічні показники якості води р. Горинь в 2006 р. представлені в табл. 4.9. Табл. 4.9. Середньорічні показники якості води р. Горинь та р. Устя у 2006 р. Пункт спостережень 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд

БСК5 (в ГДК)

Азот Азот Залізо амонійний нітритний загальне (в ГДК) (в ГДК) (в ГДК) Гощанська дільниця

Хром шести вал. (в ГДК)

Нафтопродукти (в ГДК)

2,0

0,7

1,3

1,1

2,4

0,7

1,3

1,5

СПАР (в ГДК)

Квасилівська дільниця 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд

1,8

0,5

0,7

2,0

3,7

1,9

0,5

0,8

2,1

3,7

КОС м. Рівне 0,5 км вище скиду з очисних споруд 0,5 км нижче скиду з очисних споруд

2,9

2,5

2,0

3,2

0,8

0,6

4,0

4,2

2,7

3,4

1,6

0,7

Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Гощанської дільниці 4,0 - 4,9 мг/л і після скиду стічних вод з очисних споруд 4,5 - 5,2 мг/л. Перевищення ГДК зафіксоване в пункті до і після

скиду стічних вод за показниками: БПК5, азотом нітритним, залізом загальним. Середньорічні забруднення за іншими показниками не перевищували ГДК. За результатами спостережень на р. Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці слід зазначити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим в пункті до скиду і після скиду стічних вод з очисних споруд 8,0 - 9,8 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, залізом загальним та нафтопродуктами. За іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Високий рівень забруднення р. Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм3) зафіксовано у травні-жовтні. Протягом року вміст кисню коливався від 3,6 до 12,2 мг/дм3. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод за БПК5, азотом амонійним і нітритним, залізом загальним. Крім того, в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення середньорічних показників за нафтопродуктами. За іншими показниками середньорічні забруднення не перевищували ГДК. Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції проводились дослідження вод сільськогосподарського призначення з різних джерел, в яких визначались нітрати, залишкові кількості пестицидів (ГХЦГ, ДДТ, 2,4 Д амінна сіль, сімазін, атразін, прометрін) та вміст важких металів. Результати досліджень вод сільськогосподарського призначення з різних джерел на вміст нітратів у 2006 р. наведено в табл. 4.10. Табл. 4.10. Вміст нітратів у воді сільськогосподарського призначення Місце відбору Осушувальні канали Ставки Шахтні колодязі Свердловини для водогону Помпи Природні джерела Річки Водопроводи Всього

Проаналізовано зразків, шт. 30 10 138 17 2 2 1 12 212

Кількість зразків з перевищенням ГДК, шт. 1 Не виявлено 91 3 Не виявлено Не виявлено Не виявлено Не виявлено 95

% 3 65,9 18 44,8

Вміст нітратів у воді всіх водойм складає 6,65-1275,8 мг/л. З усіх проаналізованих проб перевищення вмісту нітратів (ГДК=45 мг/л) відмічалося в колодязях, свердловинах для водогону. Найбільше (65,9 %) перевищень відмічено в шахтних колодязях. Результати досліджень вод сільськогосподарського призначення з різних джерел на вміст важких металів наведено в табл. 4.11. Табл. 4.11. Вміст важких металів у воді сільськогосподарського призначення Назва району

Важкі метали

Проаналізовано проб

Вміст важких металів, мг/л

Рівненський район

Цинк Мідь Свинець Кадмій

110 110 110 110

мінім. 0,01 0,01 0,01 0,01

сер. 0,22 0,01 0,07 0,01

макс. 0,97 0,09 248 0,01

Вміст важких металів у воді становить: свинцю 0,01-2,48 мг/л, кадмію – 0,01 мг/л, цинку – 0,01-0,97 мг/л, міді – 0,01-0,09 мг/л. Залишкових кількостей пестицидів в досліджуваних пробах не виявлено. Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених створах спостережень. Із проведених 378 досліджень на санітарнохімічні показники та 457 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 61 проба (або 16,1 %) та 95 проб (20,8 %) відповідно. Серед 58 відібраних проб на вміст пестицидів, 45 проб на вміст важких металів та 159 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було. Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в основному за завислими речовинами, нафтопродуктами, аміаком, загальним залізом, БПК5, формальдегідом, вмістом органічних речовин. Найбільша кількість проб, що не відповідає вимогам, припадає на наступні водні об’єкти: р. Замчисько в Костопільському районі (за БПК5, залізом загальним, аміаку, нафтопродуктах); р. Бережанка в Володимирецькому та Дубровицькому районах (за окисністю, зваженим речовинам, БПК5); р. Іква в Дубенському районі (за кольором, колірністю, рН, плаваючих домішках); р. Стир у Зарічненському районі (за залізом загальним); о. Б.Кут в м. Рівне (за нафтопродуктами, БПК5); р. Устя в Здолбунівському районі (за БПК5); р. Случ у Березнівському, Дубровицькому та Сарненському районах (за загальним залізом, зваженими речовинами та БПК5); р. Горинь у Рівненському районі (за БПК5), в Володимирецькому та Дубровицькому районах (за залізом загальним). Найбільшого антропогенного впливу зазнає річка Замчисько в Костопільському районі та річка Устя після скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" та зливової каналізації м. Рівне. Найбільшими забруднювачами річок в області є також комунальні господарства міст Костопіль, Володимирець, смт Зарічне, Гоща, Квасилівська служба ВКГ, КП “Костопільводоканал”, ВАТ “Костопільський склозавод”, ТзОВ “Свіспан-Лімітед”, ВАТ “Рокитнесклозавод”, КМКП м. Кузнецовськ, спиртзавод с. Зірне, ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”, КП “Екосервіс” та комунальні господарства міст Березне, Костопіль, Острог, смт. Зарічне, Гоща. Спеціалістами держсанепідслужби контролюється 65 випусків стічних вод у водойми, в т. ч. 39 господарсько–побутових та 26 промислових, з них не відповідають сан вимогам 11 господарсько-побутових та 4 промислових

випусків. Середньорічні забруднення азотом нітратним, хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм не перевищували ГДК. Рівненською міськСЕС спостереження проводились на 3 поверхневих водних об’єктах (озеро Басів Кут, озеро гідропарку, р. Устя). Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в дані водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій, погіршення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р. Устя від скиду стічних вод з очисних споруд РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” та зливової каналізації міста Рівне. Протягом року відібрано 53 проби поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 27 проб або 51 % не відповідало вимогам. Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання і в зоні дії РАЕС та ХАЕС: на р. Стир, Горинь, Устя, Прип’ять, Ствига та Льва за 25 гідрохімічними показниками. Основними показниками які кількісно впливають на якісні характеристики поверхневих вод протягом року є амоній сольовий, залізо, ХСК, БСК5, фториди, завислі речовини. Порівнюючи результати вимірювань 2006 року з результатами 2005 року (див.табл.4.12), а зокрема максимальні значення показників, які характеризують якість поверхневих вод, як помірно забруднені/посередні або брудні/погані наведені нижче: амоній сольовий - с. Сопачів 0,789 мг/дм3 ; с. Сенчиці - 0,732 мг/дм3, с. Висоцьк - 0,354 мг/дм3, м. Кузнецовськ - 0,598 мг/дм3 ; смт. Зарічне – 0,337 мг/дм3 залізо загальне - м. Кузнецовськ - 2,49 мг/дм3; с. Сопачів – 0,45 мг/дм3 ; смт Зарічне – 0,35 мг/дм3; с. Сенчиці – 0,79 мг/дм3; с. Висоцьк – 0,62 мг/дм3; ХСК - с. Сопачів – 27,62 мгО2/дм3 ; смт Зарічне – 25,88 мгО2/дм3 ; с. Сенчиці - 40,00 мгО2/дм3; м. Кузнецовськ – 37,09 мгО2/дм3; с. Висоцьк – 25,71 мгО2/дм3; БСК5 - с. Сопачів – 3,76 мгО2/дм3; с. Висоцьк – 3,05 мгО2/дм3 ; м. Кузнецовськ – 3,44 мгО2/дм3; смт Зарічне – 4,09 мгО2/дм3; с. Сенчиці – 2,74 мгО2/дм3; фториди - с. Сенчиці – 0,19 мг/дм3 ; с. Висоцьк – 0,25 мг/дм3 ; смт Зарічне – 0,22 мг/дм3; м. Кузнецовськ – 0,79 мг/дм3; с. Сопачів – 0,56 мг/дм3; завислі речовини - – 44,3 мг/дм3 м. Кузнецовськ; с. Сопачів – 54,65 мг/дм3; смт Зарічне – 35,4 мг/дм3; с. Висоцьк - 34,4 мг/дм3; с. Сенчиці – 44,2 мг/дм3; нітрити - м. Кузнецовськ – 0,148 мг/дм3; с. Висоцьк – 0,052 мг/дм3; смт Зарічне – 0,230 мг/дм3 ; с. Сенчиці - 0,091 мг/дм3; с. Сопачів – 0,159 мг/дм3; нітрати - м. Кузнецовськ – 25,6 мг/дм3; с. Сопачів – 16,0 мг/дм3; смт Зарічне – 10,02 мг/дм3 ; с. Висоцьк – 7,10 мг/дм3 ; с. Сенчиці – 2,94 мг/дм3. Хімічний склад поверхневих вод у 2006 році (згідно програми гідрохімічного контролю якості водних ресурсів) у порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Вміст в воді розчиненого кисню, сульфатів, хлоридів,

магнію, кальцію в межах допустимих концентрацій. В порівнянні з минулим роком зафіксовано збільшення у воді вмісту зважених речовин, кальцію, магнію, жорсткості зменшення нітритів, хлоридів. Середньорічні значення вмісту у воді заліза загального, сульфатів, фосфатів - стабільні. Якщо провести оцінку якості вод, згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за цими показниками при їх максимальних значеннях - поверхневі води можна характеризувати як чисті, дуже добрі. За програмою моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель, проводились спостереження на 9 еталонних осушувальних системах, а саме: “Головниця”, “Бухта”, “Іква”, “Прип’ять”, “Стубелка”, “Деражно-Постійне”, “Стубла”, “Воробіно”, “Язвинка”. Результати досліджень у 2005-2006 рр. наведено в таблиці 4.13. Табл.4.13. Максимальні значення вмісту забруднюючих речовин в пробах поверхневих і ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

Меліоративна система 2005 «Головниця» 2006 2005 «Бухта» 2006 2005 «Іква» 2006 2005 «Прип’ять» 2006 2005 «Стубелка» 2006 2005 «ДеражноПостійне» 2006 2005 «Стубла» 2006 2005 «Воробіно» 2006 2005 «Язвинка» 2006

NO2 0,68 0,37 0,29 0,36 1,46 2,51 0,24 0,34 1,21 12,60 2,12 1,14 1,77 0,40 0,19 0,58 0,78 0,78

NO3 29,25 44,32 16,41 14,56 14,21 16,32 58,38 55,84 14,00 21,60 48,50 33,28 15,20 43,04 16,15 58,24 126,28 126,2

HCO3 1098,34 610,19 2379,74 829,86 1342,42 646,80 951,89 707,82 1098,34 829,86 622,39 512,56 915,29 939,70 1354,62 402,73 671,21 671,20

SO4 927,72 149,99 947,68 692,96 73,66 88,47 629,90 456,23 105,76 426,11 201,63 168,71 178,38 97,1 296,28 462,53 148,14 148,10

Показники забруднення, мг/дм3 CO3 Cl Fe NH4 18,00 110,69 5,28 4,75 72,01 174,34 1,06 6,19 24,00 63,65 7,46 4,91 18,00 49,81 0,52 2,76 24,00 31,82 2,33 70,57 18,00 34,52 2,21 6,80 78,01 76,10 6,98 15,60 24,00 26,67 7,23 2,82 30,01 89,94 1,87 6,92 36,00 73,33 1,98 4,73 0,00 34,59 3,34 5,11 30,00 23,52 1,63 2,24 60,01 78,86 3,16 36,03 42,01 19,30 2,80 7,45 0,00 38,74 5,14 3,82 6,00 35,98 0,81 2,99 18,00 152,20 4,11 14,09 18,00 103,80 4,12 14,09

Сa Mg Na+K 196,39 57,15 504,42 198,40 68,10 199,70 226,45 87,55 78,67 200,40 65,66 582,80 142,28 34,05 356,00 164,33 26,75 130,29 132,26 32,83 156,70 138,28 43,78 379,81 170,34 66,88 224,20 202,40 31,61 173,11 168,30 46,21 225,26 120,00 15,80 142,67 150,30 36,48 168,82 134,2 102,14 281,83 172,34 40,13 491,90 124,25 20,67 356,12 250,50 86,34 132,69 250,50 86,30 132,69

Хімічний склад поверхневих і ґрунтових вод осушувальних систем в порівнянні з минулим роком істотно не змінився. Майже на всіх системах, як правило зберігається перевищення ГДК у воді заліза, амонію сольового, нітратів і нітритів.

pH 9,38 8,44 8,27 7,91 10,45 10,90 10,04 8,23 8,70 8,61 10,05 11,85 9,81 7,85 7,77 8,81 9,11 9,10

8,0 7,8

4,4 4,1

88,84 10,87 92,34 14,79

5,4 5,7

0,357 5,31 0,165 0,19 11,00 1,64 0,422 5,80 0,097 0,24 15,09 2,49

9,66 33,50 18,75 0,26 9,64 35,93 15,70 0,21

0,0 0,0

0,108 0,000 0,005 10,3 0,162 0,000 0,004 12,5

7,74 8,18

0,1 0,2

2005 8,83 236,5 2006 13,45 314,1

7,9 7,6

4,0 4,4

84,17 11,55 93,68 14,29

5,2 5,5

0,205 3,90 0,055 0,26 15,14 2,05 0,258 4,23 0,143 0,25 16,42 2,63

9,78 29,06 16,92 0,18 9,29 41,83 15,87 0,13

0,0 0,0

0,053 0,000 0,003 10,5 0,127 0,000 0,000 11,5

9,65 7,36

0,1 0,2

2006 32,43 555,7

7,7

4,0 108,87 4,46

5,8

0,148 5,74 0,064 0,40 17,09 1,54

9,43 31,03 17,40 0,05

0,0

0,103 0,000 0,000 15,7

6,00

0,7

2005 10,58 270,1 2006 15,10 369,4

7,8 7,7

3,9 4,0

82,17 10,03 86,17 11,86

4,9 5,3

0,359 4,08 0,042 0,32 17,32 2,27 0,249 3,42 0,038 0,34 16,48 2,38

9,72 32,10 16,23 0,54 9,27 28,76 16,93 0,25

0,0 0,0

0,166 0,000 0,003 10,8 11,70 0,087 0,000 0,000 12,5 7,50

0,1 0,3

2006 13,87 284,1

7,9

4,3

80,16 13,38

5,1

1,225 1,65 0,133 0,20 32,22 5,47

8,63 40,75 15,52 0,18

0,0

0,055 0,000 0,000 14,5 19,64

0,2

2006 21,30 213,3

7,9

2,8

71,81 17,83

5,1

0,438 1,36 0,040 0,56 21,30 3,02

8,89 31,52 15,99 0,11

0,0

0,049 0,000 0,006 17,5 14,45

0,1

2006 19,80 276,7

7,7

2,8

62,13 10,13

3,9

0,327 0,83 0,028 0,76 30,28 2,84

8,86 20,79 12,23 0,13

0,0

0,023 0,000 0,001 14,7 15,23

0,1

2005 5,59 275,6 2006 15,20 215,9

7,8 7,6

3,8 3,2

64,13 7,60 76,16 5,17

3,9 4,2

0,480 2,23 0,028 0,59 23,72 1,77 0,381 1,80 0,050 0,53 25,48 2,30

9,05 26,39 11,04 4,80 9,49 30,10 11,11 0,14

0,0 0,0

0,138 0,000 0,006 10,0 14,53 0,081 0,000 0,003 12,3 16,78

0,0 0,1

2006 30,82 226,0

7,4

2,4

48,76 8,90

3,2

0,873 2,25 0,044 1,12 32,99 2,17

8,50 30,77 7,05

0,25

0,0

0,092 0,000 0,001 14,7 20,72

0,0

2006 21,83 244,4

7,3

2,0

41,41 5,27

2,5

0,773 1,15 0,045 1,98 34,21 2,15

8,86 22,85 8,47

0,18

0,0

0,027 0,000 0,001 14,7 28,55

0,0

Температура, град.С перман-ганатна окислюваність, мг/дм3 карбонат-іон, мг-екв/ дм3

фто-риди, мг/ дм3

2005 4,14 335,9 2006 17,30 326,1

СПАР, мг/ дм3

хром 3+, мг/ дм3

0,1 0,2

мідь, мг/ дм3

хром 6+, мг/ дм3

7,65 9,68

хлориди, мг/ дм3

0,129 0,000 0,006 10,9 0,150 0,000 0,005 12,3

сульфати, мг/ дм3

0,0 0,0

розчи-нений кисень, мг/дм3

0,0 0,0

БПК5, мг/ дм3

9,69 35,30 17,42 0,24 9,76 31,23 16,17 0,18

ХСК, мг/ дм3

0,307 4,75 0,085 0,21 11,79 1,67 0,354 6,76 0,075 0,37 15,89 2,10

залізо заг., мг/ дм3

5,4 5,4

нітрити, мг/дм3

82,16 16,21 85,84 12,77

нітрати, мг/дм3

фосфати, мг/ дм3

амоній сольо-вий, мг/дм3

4,2 4,1

жор-сткість, мг-екв/ дм3

луж-ність, мгекв/ дм3

8,0 7,8

магній, мг/дм3

рН

2005 5,83 284,8 2006 18,24 308,2

кальцій, мг/дм3

сухий зали-шок, мг/дм3

р.Стир, м.Кузнецовськ Володимирецького р-ну водозабір РАЕС р.Стир, с.Сопачів Володимирецького р-ну, нижче водоскиду РАЕС р.Стир, 48 км, смт Зарічне, Зарічненського р-ну, кордон з Білоруссю р.Стир,411км,с.Вербень Демидівського р-ну (кордон Львівської, Волинської, Рівненської обл. р.Горинь,67км,с.Висоць к Дубровицькогор-ну, кордон з Білоруссю р.Устя, права притока р.Горинь, 24 км, 2 км вище м.Рівне р.Случ, права притока р.Горинь 155 км, с.Устя (кордон Рівненської та Житомирської обл.) р.Случ, права притока р.Горинь, 4 км, с.Колки Дубровицького р-ну р.Прип'ять, 120 км, с.Сенчиці Зарічненського рну, кордон з Білоруссю р.Ствига, права притока р.Прип'ять,95км,с.Позна нь Рокитнівського р-ну (кордон з Білоруссю) р.Льва, ліва притока р.Ствига, 100 км, с.Переброди Рокитнівського р-ну, кордон з Білоруссю

Рік

Назва об’єкту

завислі речовини, мг/дм3

Табл.4.12.Гідрохімічні визначення поверхневих вод Рівненською гідрогеолого-меліоративною експедицією у 2005-2006 рр.

4.3. Радіаційний стан поверхневих вод Радіоактивне забруднення поверхневих вод в області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб’єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС. За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2006 р. не перевищувала 5,4х10-11 Кu/л. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них 137Cs. Концентрації 137Cs в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз надається в таблиці 4.15. Таблиця 4.15. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs (Бк/м3) ОБ’ЄКТ, ОРІЄНТИР Рівненська АЕС 1. р. Стир, Гідропост, вище АЕС 2. р. Стир, с. Бабка, промстоки, нижче АЕС Хмельницька АЕС 1. р. Горинь, с. Полянь, вище АЕС 2. р. Горинь, с. Вельбівно, нижче АЕС

Середнє за Максималь- Мінімальне 2006 р. не за 2006 р. за 2006 р.

І-ий кв.

ІІ-ий кв.

ІІІ-ий кв.

ІV-ий кв.

29.03.06 23,5

06.06.06 23,9

20.09.06 23,1

25.10.06 21,8

23,1

23,9

21,8

28,5

23,1

22,5

16,7

22,7

28,5

16,7

17.03.06 18,2

07.06.06 16,7

17.09.06 17,6

19.10.06 14,6

16,8

18,2

14,6

22,6

18,5

19,2

22,6

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в т.ч. гама-спектрометричні (на 137 Cs) та радіохімічні (на 90Sr) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Найвищий вміст 90Sr в 2006 році був зафіксований у вересні у пункті р.Ствига, с. Познань - 0,35 пКu. В порівнянні з минулим роком кількісний вміст 90Sr в воді зменшився, лише у пунктах спостереження р.Горинь с.Висоцьк та р. Горинь м.Нетішин незначно збільшився. При проведенні якісної оцінки поверхневих вод за вмістом 90Sr згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що кількісні значення вмісту 90Sr не перевищують 0,62 пКu/л (всі фактичні значення за 2005-2006 рр. в 1,8 – 7,8 раз менші цього значення). Поверхневі води за вмістом 90Sr можна віднести до І класу і 1 категорії якості води - води дуже чисті. Згідно ДР-97 – норма для питної води 137Cs та 90Sr 54 пiкокюрi (2 бекереля) на лiтр. Якщо порівняти з цією нормою в 2006 році найбільший показник - 0,35 пКu – в 154 разів менший за нормативний. Найвищий вміст 137Cs в 2006 році був зафіксований у вересні у промислових зливових водах РАЕС - 8,1 пКu/л, що в 6,7 раз менше від норми. При проведенні якісної оцінки поверхневих вод за вмістом 137Cs згідно методики екологічної оцінки якості поверхневих вод, можна зробити висновок, що у 2006 р. у всіх пунктах спостереження окрім промислових стічних вод РАЕС та промислово зливових стічних вод РАЕС кількісні

значення вмісту 137Cs знаходяться в межах 0,51-5,0 пКи/л. Поверхневі води за вмістом 137Cs можна віднести до ІІІ класу і 4 категорії якості води - води слабко забруднені. У промислових стічних водах РАЕС зафіксовані значення у травні – 6,1 пКu/л та в промислово зливових стічних водах РАЕС - у вересні 8,1 пКu/л, у жовтні 7,8 пКu/л, що знаходяться в межах 5,1-150,0 пКu/л. Промислові та промислово зливові стічні води за вмістом 137Cs можна віднести до ІІІ класу і 5 категорії якості води - води помірно забруднені. В цілому спостерігається тенденція зменшення рівня радіоактивного забруднення. Всі кількісні значення радіоактивного забруднення, що були зафіксовані за 2005-2006 рр., не перевищують встановленої норми для питної води - 54 пКu/л (2 Бк/л). Основними чинниками, що впливають (чи можуть впливати) на стан радіоактивного забруднення поверхневих водойм являється діяльність атомних електростанцій (РАЕС, ХАЕС). Аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС надається в таблиці 4.16. Таблиця 4.16. Результати аналізу проб води на вміст в них 137Cs та 90Sr (пКu/л) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

Концентрація 137Cs Найменування пунктів спостережень середньорічна Max за Мin за 2006 р. 2006 р. 2005 2006 р.Турія, м.Ковель (водозабір) 2,48 2,40 2,8 2,0 р.Стир, м.Луцьк (водозабір) 2,15 2,78 2,9 2,4 р.Стир, вище водозабору РАЕС 2,38 2,23 3,0 2,0 р.Стир, с.Сопачів (нижче РАЕС) 2,28 2,28 3,2 2,0 р.Стир, смт Зарічне 2,13 2,43 2,8 2,0 Промислові стічні води РАЕС 6,72 4,08 6,1 2,7 Промислово-зливові стічні води РАЕС 4,01 3,85 8,1 2,0 р.Путилівка, вище Цуманського ДОКу 2,88 2,15 2,3 2,0 р.Горинь, м.Нетішин (вище ХАЕС) 2,45 2,37 3,4 2,0 р.Горинь, с.Вельбівно (нижче ХАЕС) 2,42 2,28 2,7 2,0 р.Горинь, с.Висоцьк, держкордон з Беларуссю 2,20 2,00 2,0 2,0 Став-охолоджувач ХАЕС (канал) 2,30 2,47 3,4 2,0 р.Вілія, м. Острог (зона впливу ХАЕС) 2,13 2,38 2,7 2,0 р.Льва, с.Переброди 2,65 2,9 2,4 р.Ствига, с. Познань 3,00 3,2 2,8 р. Прип’ять, с.Сенчиці, держкордон з Беларуссю 2,60 2,53 3,1 2,1 р.Стохід, м.Любешів 2,10 2,2 2,0 р.Західний Буг, с.Забужжя, Любомирський р-н 2,75 2,07 2,2 2,0 р.Луга, с.П'ятидні, Володимир-Волинський р-н 2,98 2,45 2,9 2,0

Концентрація 90Sr середньорічна Max за Мin за 2006 р. 2006 р. 2005 2006 0,20 0,12 0,19 0,09 0,16 0,12 0,13 0,10 0,16 0,14 0,24 0,10 0,15 0,13 0,20 0,09 0,16 0,11 0,16 0,08 0,16 0,14 0,18 0,09 0,17 0,15 0,26 0,10 0,15 0,14 0,14 0,14 0,13 0,15 0,23 0,10 0,14 0,14 0,19 0,09 0,15 0,16 0,20 0,14 0,17 0,15 0,22 0,09 0,12 0,11 0,14 0,09 0,25 0,35 0,15 0,33 0,34 0,32 0,16 0,13 0,15 0,10 0,18 0,24 0,12 0,20 0,14 0,15 0,13 0,15 0,12 0,15 0,09

В поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей аномальних збільшень радіоактивних забруднень в 2006 році не зафіксовано. Спостереження за рівнями радіоактивних забруднень показують, що в проточних водоймах області спостерігається стійка тенденція до зниження концентрації радіо цезію та стронцію. Вміст радіо цезію в зливових стоках РАЕС зберігається близьким до показників 2002–2003 рр., тобто в звичайних межах. Вміст стронцію зменшується. Стічні води Хмельницької АЕС мають незначні рівні скидів за радіо цезієм та стронцієм, але зберігається тенденція до їх зменшення.

4.2. Основні водокористувачі - забруднювачі водних об’єктів У 2006 р. з 168 підприємств, які скидали зворотні води, 49 – скидали недостатньо очищені, а саме: Березнівський район: - ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” - 640,0 тис. м3 - КП “Березневодоканал” - 241,0 тис. м3 Володимирецький район та м. Кузнецовськ: - Полицька виправна колонія №76 - 73,0 тис. м3 - КОК “Біле озеро” - 5,0 тис. м3 - ДП “Аква” - 109,0 тис. м3 - Кузнецовське міське комунальне підприємство - 7130,0 тис. м3 Гощанський район: - Гощанська дільниця ОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” - 112,0 тис.м3 Демидівський район: - Овочесушильно-консервний завод - 37,0 тис. м3 - Дитячий санаторій "Хрінники" - 9,0 тис. м3 - СВК “Агро-Сервіс” - 36,0 тис. м3 Дубенський район та м. Дубно: - ВАТ “Дубноремтрансервіс” - 1,0 тис. м3 - Мирогощанський аграрний коледж - 45,0 тис. м3 - ДКП “Комунальник” - 47,0 тис. м3 - КВП ВКГ “Дубноводоканал” - 1532,0 тис. м3 Дубровицький район: - Райлікарня м. Дубровиця - 31,0 тис. м3 - ДП “Дубровицяводоканал” - 63,0 тис. м3 Зарічненський район: - Зарічненське ВУКГ - 88,0 тис. м3 Корецький район: - ДП “Корецьжитлокомунсервіс” - 6,0 тис. м3 Костопільський район: - ВАТ “Костопільський склозавод” - 40,0 тис. м3 - ЗАТ “Костопільський завод скловиробів” - 20,0 тис. м3 - ДКП “Костопільводоканал” - 655,0 тис. м3 Млинівський район: - ЖКП “Млинівське” - 74,0 тис. м3 Острозький район та м. Острог: - НПС “Новини” - 8,0 тис. м3 - ПЗ ОДСОК “Корчагінець” - 5,0 тис. м3 - КП “Водоканал”- 193,0 тис. м3 Радивилівський район: - ВАТ “Фурнітура” - 2,0 тис. м3 - КП “Радивилівводоканал” - 92,0 тис. м3 Рівненський район та м. Рівне: - в/ч А-4559- 33,0 тис. м3

- ВАТ “Любомирський вапняно-силікатний завод” - 91,0 тис. м3 - Городищенська виправна колонія №96 - 73,0 тис. м3 - ДП “Клеванькомунсервіс” - 38,0 тис. м3 - ЗАТ “Очисні споруди” - 285,0 тис. м3 - Санаторій “Червона калина” - 27,0 тис. м3 - в/ч А-2798- 6,0 тис. м3 - Ясениницький дитячий будинок - 3,0 тис. м3 - Оржівське ВУЖКГ - 100,0 тис. м3 - ОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" - 9268,0 тис. м3 - ВАТ "Рівненський завод будівельних матеріалів" - 3,0 тис. м3 Рокитнівський район: - ВАТ “Рокитнесклозавод” - 218,0 тис. м3 - ДКП “Рокитневодоканал” - 6,0 тис. м3 - Томашгородський щебзавод - 148,0 тис. м3 - Томашгородський ВУЖКГ - 16,0 тис. м3 - ДУП “Каменедробарний завод” - 17,0 тис. м3 Сарненський район: - Клесівський гранітний кар’єр Львівської з/д – 310,0 тис. м3 - Санаторій “Горинь” - 29,0 тис. м3 - Сарненська науково-дослідна станція - 35,0 тис. м3 - Катеринівська виправна колонія № 46 - 93,0 тис. м3 - КП “Екосервіс” - 446,0 тис. м3 - Облпсихлікарня с. Орлівка - 25,0 тис. м3 Неочищені зворотні води в 2006 році скидали: - Зірненський спиртозавод - 80,0 тис. м3 - Корецька фізлікарня (води після лікувальних ванн) - 7,0 тис. м3 - ДП “Корецький цукровий завод” АТЗТ “Фаворит” - 2,0 тис. м3 - ВАТ “Рівнеазот” (дренажні води з відвалів фосфогіпсу) - 403,0 тис.м3 - ВАТ “Рівненська фабрика нетканих матеріалів” - 48,0 тис. м3 - Рівненське міське ШЕУ (зливові води) -839,0 тис.м3 - ВАТ “Рокитнівський склозавод” - 1,0 тис. м3 - Томашгородський щебзавод №5 -816,0 тис.м3 Перелік основних водокористувачів-забруднювачів водних об’єктів області за 2006 рік наведений в таблиці 4.17. Таблиця 4.17. Перелік основних водокористувачів-забруднювачів та обсяги забруднення водних об’єктів у 2006 р. Об’єм скидання, тис.м3 Підприємство забруднювач

Водний об’єкт

1 Підприємство ОВКП "Рівнеоблводоканал"

2 р. Устя

Разом

НО

НДО

3 9268,5

5 9268,5

Обсяг забруднюючих речовин, що скидаються , т / рік 6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 180,5 Завислі речовини – 163,8 Сульфати – 569,1 Хлориди – 478,9 Азот амонійний – 18,7 Залізо – 2,9 Фосфати – 49,7 Нітрати – 55,4

Продовження табл.4.17 1 КП "Зарічне"

2 р. Стир

3 87,7

5 87,7

Томашгородський щебзавод

р. Льва

148,0

ВАТ “Рокитнесклозавод”

р. Бунів

219,5

Оржівське ВУЖКГ

р. Горинь

100,3

ВАТ “Любомирський вапняносилікатний завод”

р. Горинь

91,3

КМКП м. Кузнецовськ

р. Стир

7129,7

Полицька виправна колонія №76 с. Іваничі Володимирецького району

р. Вирок

72,9

Томашгородський щебзавод №5

р. Льва

816,0

ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”

р. Случ

640,1

148,0

1,2

218,3

816,0

640,1

6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 12,1 Завислі речовини – 3,1 Сульфати – 6,3 Азот амонійний – 2,8 Залізо – 0,06 Хлориди – 9,3 Фосфати – 0,69 Органічні речовини (по БСКповн.) – 0,5 Завислі речовини – 2,5 Сульфати – 8,7 Хлориди – 1,3 Залізо – 0,02 Нітрати – 0,9 Органічні речовини (по БСКповн.) – 14,2 Завислі речовини – 17,0 Сульфати – 4,0 Хлориди – 2,9 Залізо – 0,6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 2,8 Завислі речовини – 2,1 Сульфати – 5,8 Хлориди – 10,7 Азот амонійний – 0,5 Фосфати – 1,0 Органічні речовини (по БСКповн.) – 1,9 Завислі речовини – 1,4 Сульфати – 10,3 Хлориди – 10,3 Азот амонійний – 0,8 Фосфати – 0,377 Органічні речовини (по БСКповн.) – 162,1 Завислі речовини – 102,0 Сульфати – 574,7 Хлориди – 889,1 Азот амонійний – 66,3 Залізо – 1,98 Фосфати – 62,2 Нітрати – 86,4 Органічні речовини (по БСКповн.) – 2,9 Завислі речовини – 0,8 Хлориди – 16,3 Азот амонійний – 0,5 Залізо – 0,01 Фосфати – 0,496 Органічні речовини (по БСКповн.) – 3,4 Завислі речовини – 2,8 Хлориди – 8,7 Залізо – 0,1 Фосфати – 0,03 Органічні речовини (по БСКповн.) – 21,1 Завислі речовини – 8,1 Сульфати – 21,2 Хлориди – 12,7 Залізо – 0,326 Фосфати – 0,57

Продовження табл.4.17 1 Зірновський спиртовий завод

2 р. Случ

3 80,5

4 80,5

КП “Дубровицявода”

р. Горинь

63,0

Здолбунівське ВАТ “Волинь-цемент”

р. Устя

134,9

ДП “Аква”

р. Бережанка

108,9

Катеринівська виправна колонія №46, с. Катеринівка Сарненського р-ну

р. Случ

93,4

Гощанська дільниця ОВКП ”Рівнеоблводоканал”

р. Горинь

112,0

Острозьке КП “Водоканал”

р. Горинь

192,6

КВПВКГ ”Дубноводоканал”

р. Іква

1532,0

ДКП “Костопільводоканал”

р. Замчисько

655,0

63,0

134,9

6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 4,6 Завислі речовини – 1,0 Сульфати – 3,8 Хлориди – 2,8 Залізо – 0,05 Фосфати – 0,149 Нітрати – 0,1 Органічні речовини (по БСКповн.) – 0,8 Завислі речовини – 0,4 Сульфати – 4,3 Хлориди – 3,6 Азот амонійний – 0,1 Залізо – 0,02 Фосфати – 0,57 Органічні речовини (по БСКповн.) – 0,9 Завислі речовини – 0,4 Сульфати – 9,2 Хлориди – 6,7 Нітрати - 0,3 Органічні речовини (по БСКповн.) – 2,9 Завислі речовини – 2,2 Сульфати – 7,2 Хлориди – 4,1 Азот амонійний – 1,3 Фосфати – 0,392 Органічні речовини (по БСКповн.) – 2,4 Завислі речовини – 2,6 Азот амонійний – 0,7 Залізо – 0,18 Фосфати – 0,09 Органічні речовини (по БСКповн.) – 2,2 Завислі речовини – 1,7 Сульфати – 5,6 Хлориди – 9,1 Азот амонійний – 0,1 Залізо – 0,04 Фосфати – 0,6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 44,8 Завислі речовини – 10,9 Сульфати – 7,1 Хлориди – 20,1 Азот амонійний – 4,5 Залізо – 0,1 Фосфати – 2,9 Органічні речовини (по БСКповн.) – 32,2 Завислі речовини – 23,4 Сульфати – 69,8 Хлориди – 166,2 Азот амонійний – 7,5 Залізо – 0,27 Фосфати – 4,5 Органічні речовини (по БСКповн.) – 30,4 Завислі речовини – 17,2 Сульфати – 32,8 Хлориди – 44,4 Азот амонійний – 5,8 Залізо – 0,199 Фосфати – 2,51

Продовження табл.4.17 1 КП “Березневодоканал”

2 р. Случ

3 241,2

5 241,2

ЖКП Млинівське

р. Іква

74,5

ДП “Радивилівводоканал”

р. Слонівка

92,0

КП “Екосервіс”

р. Случ

446,2

Рівненське ШЕУ

р. Устя

838,9

ВАТ “Рівнеазот”

р. Горинь

402,7

ЗАТ “Очисні споруди”

р. Горинь

285,3

Городищенська виправна колонія №96, с. Городище Рівненського району

р. Горинь

73,3

Клесівський гранітний кар’єр Львівської залізниці

стр. Безіменний

309,9

6 Органічні речовини (по БСКповн.) – 5,6 Завислі речовини – 5,0 Сульфати – 20,6 Хлориди – 37,1 Азот амонійний – 0,6 Фосфати – 2,58 Органічні речовини (по БСКповн.) – 1,8 Завислі речовини – 1,0 Сульфати – 4,8 Хлориди – 5,3 Азот амонійний – 0,2 Фосфати – 0,052 Органічні речовини (по БСКповн.) – 1,9 Завислі речовини – 1,4 Сульфати – 7,0 Хлориди – 3,3 Азот амонійний – 0,6 Фосфати – 0,258 Органічні речовини (по БСКповн.) – 27,8 Завислі речовини – 8,9 Сульфати – 54,9 Хлориди – 70,4 Азот амонійний – 19,2 Залізо – 0,226 Фосфати – 5,28 Органічні речовини (по БСКповн.) – 4,9 Завислі речовини – 7,5 Сульфати – 63,0 Хлориди – 107,3 Фосфати – 2,3 Сульфати – 187,8 Хлориди – 7,9 Азот амонійний – 1,2 Залізо – 12,1 Фосфати – 584,16 Фтор – 21,29 Органічні речовини(по БСКповн.) – 5,2 Завислі речовини – 4,5 Сульфати – 9,4 Хлориди – 35,4 Азот амонійний – 2,0 Залізо – 0,04 Фосфати – 1,33 Органічні речовини(по БСКповн.) – 1,7 Завислі речовини – 1,3 Сульфати – 3,7 Хлориди – 1,9 Залізо – 0,02 Органічні речовини(по БСКповн.) – 1,6 Завислі речовини – 3,9 Сульфати – 35,8 Хлориди – 2,4 Азот амонійний – 0,1 Залізо – 0,2

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ 5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, в тому числі і в області. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси регіону є сільське господарство, промисловість та транспорт. Найбільшу загрозу становлять явища, які спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель. В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45 %, а розораність сільськогосподарських угідь 66,7 %. За низької культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частий обробіток землі розпилюється поверхня ґрунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об’ємна маса структурного ґрунту – 1,1-1,2 г/см3 – на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см3, що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів. Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур. Однією з причин втрати родючості - є багаторазовий обробіток ґрунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто поле протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солома, коренеплоди і бульбоплоди завозяться причепами. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, уникаючи розкислих доріг, їде полем, через посіви, утворюючи паралельні тимчасові дороги. Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. У цілому в області середньозважений показник забезпеченості гумусом становить 2,16 %. Найменше забезпечені гумусом ґрунти Поліської зони: в Березнівському та Дубровицькому районах – відповідно 1,79 % і 1,80 %.

Територія Рівненщини пересікається труботранспортними газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та стихійні витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забруднення ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки нафтопроводу “Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років формуються ореоли забруднення ґрунтів продуктами нафтотранспортування. Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів та на ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області. Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна галузь промисловості. Під час гірничодобувних робіт змінюються природні ландшафти місцевості, порушується ґрунтово-рослинний покрив. В регіоні ще не належну увагу приділяють здійсненню рекультивації земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленню родючості й народногосподарської цінності порушених земель. 5.2. Структура та стан земель 5.2.1. Структура земельних угідь За даними обласного головного управління земельних ресурсів загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га, з них 46,7 % займають сільськогосподарські землі, 39,9 % - ліси та інші вкриті лісом площі, 2,7 % - забудовані землі, 5,3 % - відкриті заболочені землі, 1,7 % відкриті землі без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом, 2,1 % - території перебуває під водою, 1,6 % - інші землі (рис. 5.1). Лісовкриті площі 39,9% Забудовані землі 2,7%

Cільськогосподарсь кі землі 46,7%

Заболочені землі 5,3% Води Відкриті землі без 2,1% Інші землі рослинного покриву, 1,6% або з незначним рослинним покривом 1,7%

Рис. 5.1. Структура земельного фонду області у 2006 р. У структурі земель за формою впливу на природне середовище найбільше значення в області мають сільськогосподарські землі – 46,7 % від загальної площі, землі під промисловою забудовою – 0,5 %, землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення – 8,8 %.

Структура земельного фонду в області за 2002-2006 рр. наведена в табл. 5.1. Таблиця 5.1.Структура земельного фонду області Типи земель та угідь Земель загалом Сільгоспугіддя загалом Рілля Багаторічні насадження Перелоги Сіножаті Пасовища Ліси та інші вкриті лісом площі Забудовані землі Відкриті заболочені землі Відкриті незаболочені землі (піски, яри, землі під зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) Поверхневі води суходолу

2002 р. 2005,1 938,1 646,2 12,0 16,0 128,6 135,3

Площа земель та угідь за роками, тис. га 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005,1 2005,1 2005,1 937,5 937,1 936,1 646,8 647,5 647,4 11,8 11,4 11,8 15,3 13,7 13,5 128,3 128,7 128,7 135,3 135,4 134,7

2006 р. 2005,1 936,4 649,4 11,8 12,7 128,5 134,0

796,5

796,8

797,3

797,2

799,8

55,1 107,1

55,3 106,9

55,4 106,8

55,6 106,8

53,8 105,3

33,8

33,7

33,8

34,0

42,2

42,3

42,4

42,6

42,9

У структурі сільськогосподарських угідь на ріллю припадає - 32,4 %, перелоги - 0,6 %, сіножаті і пасовища - 13,1 %, багаторічні насадження – 0,6 %. Площа сільськогосподарських угідь в 2006 р. збільшилась на 0,3 тис. га і становить 936,4 тис. га. Внаслідок проведення додаткового обстеження площ орних земель, природних кормових угідь недержавних сільгосппідприємств, фермерських господарств було виявлено малопродуктивні землі, які переведено із одного виду угідь в інший. Площі орних земель збільшились на 2,0 тис. га, кормових угідь зменшилися на 0,7 тис. га, перелоги зменшились на 0,8 тис. га. Площа лісових земель збільшилась на 2,6 тис. га в результаті уточнення площ при проведенні лісовпорядкування в державних лісогосподарських підприємствах області. Внаслідок перерозподілу земель між власниками землі і землекористувачами відбулися зміни в кількісному складі земель в основному сільськогосподарських підприємств, громадян та інших категорій землекористувачів. Найпоширенішими типами ґрунтів в області є дерново-підзолисті, опідзолені, дерново-оглеєні та болотні ґрунти. 60 % дерново-підзолистих ґрунтів області інтенсивно використовуються в сільськогосподарському виробництві. Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей. Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.

Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості, у формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин. Перехід до ринкових відносин, зміна форм власності вимагають і нових підходів щодо розробки шляхів збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Безперечно, що нині виробник сільськогосподарської продукції повинен орієнтуватися як на соціальні умови, так і на рівень ринково-господарських відносин, враховувати екологічні наслідки свого господарювання та виконувати вимоги щодо захисту ґрунтів від деградації, забезпечувати відтворення родючості наданих йому земель в оренду й приватну власність. Досвід показує, що в сільськогосподарських підприємствах, особливо в останні важкі в економічному відношенні роки, порушуються землеробські технології господарювання: не дотримуються сівозміни, вносяться низькі норми органічних і мінеральних добрив, відсутнє вапнування кислих ґрунтів. Все це призводить до недобору врожаю і зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції здійснюється систематичне (один раз в 5 років) детальне агрохімічне обстеження ґрунтів усіх сільськогосподарських угідь, встановлюється ступінь забезпеченості поживними речовинами та стан забруднення ґрунтів. За узагальненими даними агрохімічної характеристики 2001-2006 рр. ґрунти області за вмістом гумусу розподілилися: до першої групи (вміст гумусу менше 1,1 %) – 22,4 тис. га (5,6 % площі земель), до другої групи (вміст гумусу від 1,1 до 2,0 %) – 146,0 тис. га (36,6 %), до третьої групи (вміст гумусу від 2,1 до 3,0 %) – 182,6 тис. га (45,8 %), до четвертої групи (вміст гумусу від 3,1 до 4,0 %) – 44,9 тис. га (11,3 %), до п’ятої групи (вміст гумусу від 4,1 до 5,0 %) – 2,6 тис. га (0,7 %), до шостої групи (вміст гумусу більше 5,0 %) – 0,2 тис. га (0,1 %). Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області становить 2,16 % (табл.5.2) і зменшився в порівнянні з показником 1996-2000 рр. (2,19 %). За ступенем забезпеченості рухомими фосфатами ґрунти області в цілому розподілилися так: з дуже низьким вмістом (до 26 мг/кг ґрунту) – 53,1 тис. га (9,4%), з низьким вмістом (від 26 до 50 мг/кг) – 79,0 тис. га (14,0%), з середнім вмістом (від 51 до 100 мг/кг) – 150,6 тис. га (26,7%), з підвищеним вмістом (від 101 до 150 мг/кг) – 113,1 тис. га (20,0%), з високим вмістом (від 151 до 250 мг/кг) – 136,2 тис. га (24,1%), з дуже високим вмістом (більше 250 мг/кг) – 32,1 тис. га (5,7%). Середньозважений показник становить 116,0 мг/кг ґрунту (табл.5.3). Порівняно з минулим туром показник зменшився на 6 мг/кг ґрунту. Забезпеченість ґрунтів обмінним калієм по області характеризується такими даними: з дуже низьким вмістом (до 41 мг/кг ґрунту) – 153,2 тис. га (27,2 %), з низьким вмістом (від 41 до 80 мг/кг) – 258,2 тис. га (45,8 %), з середнім вмістом (від 81 до 120 мг/кг) – 110,0 тис. га (19,5 %), з підвищеним

вмістом (від 121 до 170 мг/кг) – 34,1 тис. га (6,0 %), з високим вмістом (від 171 до 250 мг/кг) – 7,1 тис. га (1,3 %), з дуже високим вмістом (більше 250 мг/кг) – 1,5 тис. га (0,3 %). Середньозважений показник забезпеченості обмінним калієм зменшився з 75,8 до 67,3 мг/кг ґрунту (див.табл.5.3). Площі ґрунтів за вмістом бору розподілилися так: з низьким вмістом – 98,1 тис. га (17,7 %), з середнім вмістом – 303,3 тис. га (54,7 %), з високим вмістом – 152,8 тис. га (27,6 %) (див.табл.5.3). За вмістом марганцю площі ґрунтів по області розподілилися так: з низьким вмістом – 122,4 тис. га (21,9 %), з середнім вмістом – 185,1 тис. га (33,1%), з високим вмістом – 252,0 тис. га (45,0 %) (див.табл.5.3). Площі ґрунтів за вмістом міді розподілилися так: з низьким вмістом – 181,4 тис. га (32,4 %), з середнім вмістом – 197,5 тис. га (35,2 %), з високим вмістом – 181,8 тис. га (32,4 %) (див.табл.5.3). По забезпеченості кобальтом ґрунти області розподілилися так: з низьким вмістом – 1,7 тис. га (0,8 %), з середнім вмістом – 20,8 тис. га (9,8 %), з високим вмістом – 190,0 тис. га (89,4 %) (див.табл.5.3).

Таблиця 5.2. Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених земель за вмістом гумусу (2001-2006 рр.) Розподіл ґрунтів по групах Показник

Гумус

Обстежена площа, тис. га 398,7

1-група

2-група

тис. га

22,4

5,6

тис. га 146,0

3 3-група

5 - група

4-група

тис. га

36,6

182,6

45,8

тис. га 44,9

% 11,3

тис. га 2,6

Середньозважений показник, %

6-група

тис. га

0,6

0,2

0,1

2,16

Таблиця 5.3. Зведені дані агрохімічної характеристики обстежених земель за вмістом рухомих форм фосфору, обмінного калію, мікроелементів (бор, марганець, мідь, кобальт) у 2001-2006 рр. Показник Фосфор Калій Бор Марганець Мідь Кобальт

Обстежена площа, тис. га 564,1 564,1 554,2 559,5 560,7 212,5

Дуже низький

Низький

Розподіл ґрунтів по групах Середній Підвищений

Високий

Дуже високий

тис. га

53,1 153,2

9,4 27,2

79,0 258,2 98,1 122,4 181,4 1,7

14,0 45,8 17,7 21,9 32,4 0,8

150,6 110,0 303,3 185,1 197,5 20,8

26,7 19,5 54,7 33,1 35,2 9,8

113,1 34,1

20,1 6,0

136,1 7,1 152,8 252,0 181,8 190

24,1 1,3 27,6 45,0 32,4 89,4

32,2 1,5

5,7 0,2

Середньозважений показник, мг/кг ґрунту 116,0 67,3

5.2.2. Деградація земель Аналіз сучасного стану земельних ресурсів Рівненщини свідчить про глибоку їх деградацію, що виявляється, насамперед, у значному збільшенні площ еродованих земель. Площа еродованих земель становить 387,6 тис. що складає 41 % усіх сільськогосподарських угідь. За останні 30 років площа цих земель зросла на 15 % за рахунок збільшення розмитих та сильно змитих ґрунтів, а також середньо змитих орних земель на схилах більше 3o. Основними чинниками, які впливають на процеси ерозії земель на території області є сільське господарство, промисловість та транспорт. Підтоплених та зсувонебезпечних ділянок земель на території області не встановлено. Із загальної площі еродованих угідь середньо змиті землі становлять 44,2 тис. га, сильно змиті – 45,2 тис. га. Найбільш еродовані землі в Рівненському (35,9 тис. га сільськогосподарських угідь), Млинівському (31,6 тис. га), Дубенському (28,5 тис. га), Здолбунівському (19,6 тис. га), Гощанському (15,0 тис. га) і Острозькому (11,5 тис. га) районах. Крім того, зростають площі середньо - і сильно змитих ґрунтів, тобто слабо змиті переходять у категорію середньо змитих, а середньо змиті – в категорію сильно змитих. Внаслідок ерозії ґрунтів вимиваються орні землі, луки, замулюються водойми. Вітрова ерозія поширена переважно у північній частині області на площі 324,8 тис. га, що також спричиняє знищення продуктивності земельних ресурсів і деградації агроландшафтів. Погіршення стану земельного фонду пов’язано також із збільшенням площ кислих ґрунтів. За ступенем кислотності ґрунти області розподіляються так: дуже сильно кислі (рН<4,1) – 13,5 тис. га (2,4 %), сильно кислі (рН 4,1-4,5) – 40,9 тис. га (7,3 %), середньо кислі (рН 4,6-5,0) – 67,1 тис. га (11,9 %), слабо кислі (рН 5,1-5,5) – 92,2 тис. га (16,3%), близькі до нейтральних (рН 5,6-6,0) – 96,1 тис. га (17,0 %), нейтральні (рН 6,1-7,0) – 177,5 тис. га (31,5%), слабо лужні (рН 7,1-7,5) – 65,2 тис. га (11,6 %), середньо лужні (рН 7,6-8,0) – 11,6 тис. га (2,1%). (табл.3). Збільшилися площі кислих ґрунтів на 5,5 % порівняно з минулим туром. 5.3. Охорона земель На початок 2006 р. в області обліковувалось 6,94 тис. га деградованих і малопродуктивних земель, протягом року проведено консервацію 0,3 тис. га земель, ще потребують консервації – 6,91 тис. га. За 2001 – 2006 рр. на землях сільськогосподарських підприємств створено 1272 га захисних лісонасаджень на ярах, балках, пісках. Захисні лісонасадження створені за рахунок коштів державного бюджету силами державних та міжгосподарських лісогосподарських підприємств. Створення захисних лісових насаджень за останні шість років наведені в табл. 5.4.

Таблиця 5.4. Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Заходи Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків – мулонакопичувачів Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру кількість господ. тис. га

2001 -

Обсяг вжитих заходів за роками 2002 2003 2004 2005 -

2006 -

% 2006р. до 2005р. -

кількість господ. тис. га тис. га

0,300

0,299

0,292

0,147

0,039

0,195

500

тис. га

км

шт.

шт. га км

В області особливу увагу приділяють охороні та захисту земель. Для цього розроблені „Програма захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель Рівненської області до 2010 р.”. До 2010 р. згідно з Програмою захисту земель від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель області передбачається скоротити розораність земельного фонду на 123,8 тис. га, що дасть змогу запобігти втратам ґрунту до 6,4 млн. т щорічно. В області прийнята Регіональною програмою розвитку земельних відносин на 2006-2015 рр., якою передбачені заходи щодо зменшення площ еродованих земель. З цією метою у 2006 р. проведено консервацію шляхом залуження еродованої та малопродуктивної ріллі на площі 280,0 га, поліпшення кормових угідь на площі 170,0 га, посаджено 195,7 га захисних лісових насаджень, побудовано 6 гідротехнічних споруд (водозатримуючих валів), крім того, проводяться інші організаційні та агротехнічні заходи. З метою вжиття ефективних заходів щодо зменшення еродованості ґрунтів необхідно розробити загальнодержавну програму та забезпечити її фінансування. У зоні Лісостепу, яка має в основному площинний характер і де прогресує водна ерозія, впроваджується ґрунтозахисна система землекористування з контурно-меліоративною організацією території, що спрямована на екологічно оптимізоване природокористування, насамперед землекористування сільськогосподарського виробництва. Основною причиною зниження родючості ґрунтів є недостатнє застосування мінеральних та органічних добрив, зменшення обсягів вапнування кислих ґрунтів. В 2006 р. було внесено 19,9 тис. т поживних речовин мінеральних добрив: азотних – 11,8 тис. тонн; фосфорних – 3,0 тис. т; калійних – 5,1 тис. т, що на 1,26 тис. т більше порівняно з минулим роком. На 1 га посіву сільськогосподарських

культур було внесено 79,4 кг мінеральних добрив, з них: азотних – 47,0 кг, фосфорних – 12,1 кг, калійних – 20,3 кг діючої речовини. Порівняно з минулим роком внесення збільшилося на 10,6 кг/га (табл. 5.5). Таблиця 5.5. Динаміка внесення мінеральних добрив в господарствах області, кг/га № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Район Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Всього

2001 7 13 57 11 51 20 2 34 36 19 40 31 49 52 9 13 33

2002 8 16 62 11 34 18 2 48 17 13 33 20 48 50 7 18 30

2003 8 17 59 15 40 16 1 38 37 10 54 17 82 39 8 17 34

2004 20 21 127 16 41 21 6 59 45 19 103 30 85 66 20 26 53

2005 14 10 158 63 64 15 4 80 52 11 179 41 103 63 9 23 69

2006 11 6 162 28 92 18 3 81 92 12 138 46 101 120 7 21 79

Удобрена площа мінеральними добривами 145,8 тис. га, що становить 57,9 % від посівної площі. В той же час це недостатньо для бездефіцитного балансу NPK і повернення виносу, який складає по азоту – 80 %, по фосфору – 69 %, по калію – 49 %. Негативний баланс призводить до зниження вмісту доступних форм цих елементів в ґрунті. Найвищі показники внесення мінеральних добрив в Гощанському, Млинівському, Рівненському районах, де внесено на 1 га посівної площі відповідно 161,9 кг, 138,3 кг, 120,5 кг діючої речовини. Найменше мінеральних добрив внесено в Зарічненському, Володимирецькому, Рокитнівському районах (відповідно 3; 6,2; 6,6 кг/га діючої речовини). Під зернові культури в 2006 р. було внесено 56 кг/га поживних речовин мінеральних добрив, з них: на 1 га посіву озимої і ярої пшениці внесено по 81 кг мінеральних добрив. На 1 га посіву цукрових буряків внесено мінеральних добрив 364 кг. Під картоплю внесено 167 кг/га мінеральних добрив. Органічних добрив внесено в 2006 році 543,5 тис. т (1,8 т/га), що більше ніж в 2005 р. на 118,9 тис. т, при цьому удобрено 16 тис. га посівної площі, що становить 6,4 % (табл. 5.6). Таблиця 5.6. Динаміка внесення органічних добрив в господарствах області, т/га № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Район Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський

2001 1,7 1,5 3,9 1,2 1,2 4,9 0,9 3,2 2,6 1,8

2002 1,7 1,4 2,2 0,9 1,7 4,5 0,7 3,6 1,4 1,8

2003 1,2 1,3 1,8 1,0 3,9 0,7 4,2 2,0 1,6

2004 2,0 0,9 2,2 0,5 2,1 5,8 0,7 4,2 0,8 2,1

2005 1,5 0,4 1,4 0 1,1 3,2 0,7 4,6 0,5 1,7

2006 2,1 0,4 2,1 0,0 1,2 3,2 1,5 3,8 0,6 1,5

11 12 13 14 15 16

Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Всього

1,1 2,7 2,2 2,3 5,3 3,4 2,4

1,1 2,0 2,9 2,3 5,1 3,8 2,3

1,4 1,4 1,8 1,8 5,1 3,1 2,0

2,1 2,4 1,6 1,5 4,6 1,7 2,1

1,3 1,5 1,7 1,5 3,9 1,6 1,6

1,2 1,4 1,7 2,1 5,9 2,2 1,8

Найвищий показник по внесенню органічних добрив в Рокитнівському районі, що становить 5,9 т/га і 15,2 % удобреної площі. Найменше внесено органічних на 1 га в Демидівському районі – 0,003 т/га, а удобрена площа добривами в Корецькому районі – 1%, в Зарічненському – 2,6%. Застосування органічних та мінеральних добрив в умовах області є основним фактором для одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Проте в останні роки господарства області вносять дуже незначні кількості добрив, як наслідок, і врожаї одержують невисокі. Під урожай 2007 р. з осені було внесено 7860 т мінеральних добрив (35,9 кг/га), в тому числі: азотних – 1676 т; фосфорних – 2160 т; калійних – 4023 т. Органічних добрив осінню 2006 р. під урожай майбутнього року було внесено 267,2 тис. т (1,22 т/га). Вапнування кислих ґрунтів в 2006 р. проведено на площі 1,6 тис. га, тоді як в 2005 р. було провапновано 1,9 тис. га. (табл.5.7). Таблиця 5.7. Динаміка господарствах області, га № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

проведення 2001

2002

201 200

150

кислих

2004

2005

2006

120

277 200

101 197 69

34 50

401 230

149 194 450

72 67

310

183

27 883 120

97 274 277 1991

32 185 133 1603

100

50 96 441

100 39 194 1168

140 40 360

ґрунтів

2003

346 252

387 28 19

вапнування

96 195 110 408 2214

190 360 305 2273

Пріоритетними завданнями земельної реформи в області визначено: реформування земельних відносин з метою забезпечення подальшого розвитку відносин власності на землю; формування системи культурних ландшафтів, що дозволить зменшити розораність сільськогосподарських угідь та покращити санітарно-екологічні умови життя населення; розвиток та державне регулювання ринку земель. Короткострокові заходи (2006 -2007 рр.):

проводити правові, організаційні, технологічні, інформаційно-освітні заходи щодо оптимізації землекористувань; посилювати охорону земельних ресурсів, які потребують капітальних вкладень; забезпечити виготовлення державних актів на право власності усім власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай); провести грошову оцінку земель населених пунктів та земель несільськогосподарського призначення, забезпечити продаж і передачу вказаних земель в оренду за диференційованими цінами; забезпечити розмежування земель державної і комунальної власності, що дасть змогу додатково наповнити державний та місцеві бюджети за рахунок передачі цих земель в оренду; запровадити державну реєстрацію земельних ділянок, що дасть можливість урегулювати земельні відносини, пов’язані з правом власності, постійним користуванням та орендою землі, удосконалювати методи контролю за використанням земельних ділянок; здійснювати заходи щодо охорони земель, підвищення родючості ґрунтів шляхом консервації, залуження, заліснення. Середньострокові заходи (2007-2009 роки): вдосконалювати кількісний, якісний облік та моніторинг земель; завершити безоплатну передачу у приватну власність земельних ділянок, переданих у власність громадянам в межах населених пунктів, виготовлення державних актів на право приватної власності на землю; забезпечити юридичне посвідчення права власності та користування землями державної, комунальної та приватної власності; забезпечити проведення містобудівного кадастру. Перспективні заходи (2010-2015 роки): сформувати стійкі агроландшафти у сільськогосподарському виробництві; забезпечити складання планів земельно-господарського устрою міст з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови; розвивати кредитування під заставу землі, в тому числі іпотечне кредитування. 5.3.1. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок Відповідно до Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 № 427, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677, наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 “Про затвердження Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок” та наказу Держуправління від 15.06.2005 № 62 “Про організацію виконання наказу Мінприроди України від 05.11.2004 № 434” структурними підрозділами Державного управління охорони навколишнього

природного середовища в Рівненській області протягом 2006 року розглянуто 2949 матеріалів на загальну площу 14817,3829 га щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок (у 2005 р. – відповідно 1895 матеріалів на 6902,3885 га), в т. ч.: 289 матеріалів погодження місць розташування об’єктів на загальну площу 86,8221 га, з них 1 (0,04 га) – не погоджений; 812 матеріалів щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів на загальну площу 4694,9474 га , з них 2 (732,4 га) – не погоджені; 1848 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на загальну площу 10035,6134 га, з них 2 (0,1 га) – не погоджені. Дані про погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок за категоріями земель наведені в табл. 5.19.

Таблиця 5.19. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок у 2006 р. В т.ч. за категоріями земель Кількість матеріалів, які землі надійшли на розгляд землі землі природноземлі землі сільськогосземлі водного (шт.)/на загальну лісогосподарськог заповідного рекреаційного оздоровчого Вид подарського фонду площу (га), о призначення фонду фонду призначення докупризначення з них: мент а не не не не не не не погод погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. погод. . (шт./га (шт./га (шт./га) (шт./ (шт./га) (шт./га) (шт./га (шт./га) (шт./га (шт./га (шт./га) (шт./га (шт./га (шт./ ) ) га) ) ) ) ) ) га) 288 1 38 1 4 1 МПМ 86,7821 0,04 14,9085 16,5100 7,2384 0,0400 810 2 173 24 1 16 1 10 МВЗ 2975,055 323,400 3962,5474 732,400 672,2739 118,2123 409,000 11,3610 0 0 1846 2 446 26 44 8 1 ПВ 1947,807 6027,644 10035,5134 0,100 819,0515 56,2675 4,4318 0 0 Примітка: МПМ - матеріали погодження місць розташування об’єктів ( у разі, коли вибір земельної ділянки не проводиться), МВЗ - матеріали щодо вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, ПВ – проекти відведення земельних ділянок.

землі житлової землі історикота громадської культурного забудови призначення

землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, іншого призначення

не не не погод. погод. погод. погод. погод. погод. (шт./га (шт./га (шт./га (шт./ (шт./га) (шт./га ) ) ) га) ) 187 20,2854 432

58 27,8398 155

76,7946

108,8511

1073 911,125 4

248

269,187

0,1000

6. НАДРА 6.1. Мінерально-сировинна база 6.1.1.Стан мінерально-сировинної бази В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. Мінерально-сировинна база Рівненщини здебільшого представлена будівельною сировиною (табл. 6.1), серед якої переважають родовища каменю будівельного, пісків, суглинків, крейди. В якості будівельного каменю широко використовуються інтрузивні та ефузивні породи: граніти, гранодіорити, базальти тощо. Подрібнений камінь (бутовий і щебінь) використовується в області, переважно як заповнювач бетону, шляховий щебінь - для спорудження фундаментів і будівель. За останніми даними залишкові запаси будівельного каменю складають більше 500 млн. м3. При видобутку на рівні 2,0-2,5 млн. м3 в рік, існуючі виробничі потужності переробних підприємств забезпечені сировиною майже на 200 років. Табл.6.1.Мінерально–сировинна база області № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

13 14 15

Види корисних копалин Агрохімічна сировина Карбонатна сировина Каолін Крейда будівельна Пісок будівельний Камінь лицювальний Камінь будівельний Камінь пиляний Сировина мінераловатна Сировина цегельна Скляна сировина Торф Цементна сировина: - суглинок - крейда Вапняки для шляхового будівництва

Загальна кількість родовищ 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2 2 2

Родовища, що розробляються 2004 р. 2005 р. 2006 р. 0 0 0

3 6

1 1

1 5

0 2

0 1

0 2

2 399

1 10

2 10

1 1 3

1 1 1

Перспективою розвитку галузі являється реконструкція діючих кам'янощебеневих заводів, впровадження сучасних технологій, що дасть змогу збільшити виробничі потужності та покращити якість продукції.

На 1 січня 2007 р. державним балансом запасів корисних копалин зареєстровано 242 родовища, з них 84 освоєно промисловістю і на їх базі функціонує 59 гірничих підприємств. Дві третини корисних копалин становлять родовища торфу і сапропелю, які переважно розташовані в північних районах. В складі ресурсного потенціалу широко представлена будівельна сировина, розвідані запаси якої забезпечують подальший розвиток виробництва бутощебеневої продукції, лицювальних плит, цементу, вапна, цегли силікатної і керамічної, будівельних розчинів, тощо. Область, єдина в Україні, має розвідані родовища бурштину: Клесівське в Сарненському та Вільне у Дубровицькому районах. Потенційні запаси бурштину в області значно більші. За результатами проведених Рівненською геологічною експедицією пошуково-оцінюваних робіт, прогнозні ресурси бурштину на декількох ділянках в Сарненському та Володимирецькому районах становлять більше 70 т. На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, які за своїми фізико-механічними та хімічними властивостями придатні як для виробництва бутощебеневої продукції, різних архітектурно-будівельних виробів, так і для виготовлення з них базальтового волокна і мінеральної вати. В регіонах України та СНД приблизно на 20 підприємствах використовується сировина наших родовищ для виробництва базальтового штапельного волокна і виготовлення на його основі широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Розвиток такого виробництва в області недостатній. Поряд з базальтами широке розповсюдження мають туфи – продукти виверження вулканів. Прогнозні ресурси туфової сировини на Рівненщині становлять сотні млн. т, тобто є практично невичерпним. Це нетрадиційні для регіону корисні копалини, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості та детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, в якості мінеральних домішок до кормів худобі та птиці, легких пористих наповнювачів тепло звукоізоляційних матеріалів. У Рокитнівському районі розвідані і експлуатуються два родовища скляних пісків. Їх розробляє ВАТ „Рокитнівський скляний завод”. Широке розповсюдження флювіогляціальних пісків, до яких приурочені родовища, вказує на те, що ресурси області у скляній сировині при проведенні подальших геологорозвідувальних робіт можуть бути подвоєні за рахунок виявлення нових перспективних родовищ. В якості керамічної сировини в області використовуються первинні каоліни і глини сарматського та кембрійського віку. Первинні каоліни є корою вивітрювання кристалічних порід і широко розповсюджені в Березнівському, Корецькому та Рокитнівському районах. Більчаківське та Дермаківське родовище в Березнівському районі розробляються Березнівським фарфоровим заводом. Каоліни використовуються для виробництва фарфорового посуду.

Рівненщина має значні ресурси підземних прісних вод. У розрахунку на одну людину цей показник у 2,5 рази перевищує середній показник в Україні. Серед природних ресурсів Рівненщини чільне місце належить мінеральним водам. Найбільше поширення мають хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, запаси яких розвідані в м. Острог, с. Жобрин і Олександрія Рівненського району та смт Степань Сарненського району. На ряді підприємств області налагоджено розлив цих вод. В останні роки в області визначені перспективи створення в області власної мінерально-сировинної бази фосфорних добрив на базі родовищ зернистих фосфоритів. Найбільш вивченим та підготовленим до промислової розробки є Милятинське родовище, яке розташоване в Острозькому районі. Є також перспективи щодо виявлення в області промислових родовищ самородної міді в межах Рафалівського міднорудного вузла та позитивні ознаки щодо відкриття корінних родовищ алмазів у північних районах. У використанні корисних копалин основні проблемні питання розвитку мінерально-сировинної бази пов’язують з такими факторами: не відновлюваністю природних мінеральних ресурсів, що визначають необхідність їх раціонального та ощадливого використання, зокрема бурштину та базальтів стовпчастої структури; недостатніми інвестиційними надходженнями в розвиток гірничовидобувних і переробних підприємств, розвідку та освоєння нових родовищ корисних копалин; недостатнім фінансуванням прикладних наукових досліджень, направлених на вивчення мінеральних ресурсів Рівненщини; фізичним старінням основних фондів гірничодобувних та переробних підприємств, їхнім недостатнім поновленням і переоснащенням. 6.1.2. Підземні води: ресурси, використання, якість Територія Рівненщини знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів: Волино-Подільського, Прип’ятського та Українського басейну тріщинуватих та пластових вод. В області налічується 12 родовищ і 35 ділянок родовищ підземних вод, затверджені експлуатаційні запаси яких складають 452,3 тис. м3/добу. Ступінь розвіданості прогнозних ресурсів - 13 %. Водовідбір прогнозних ресурсів води – 315,5 тис. м3/добу, в тому числі з розвіданих експлуатаційних родовищ відбирається 136,6 тис. м3/добу, що складає 30 % від затверджених. Резерв прогнозних ресурсів – 328,0 тис. м3/добу, в тому числі експлуатаційних запасів 315,7 тис. м3/добу. Стан прісних підземних вод області характеризується такими даними табл. 6.2. Табл. 6.2. Стан прісних підземних вод області № з/п 1

Назва району 2

Запаси підземних вод, млн.м3/рік прогнозні затверджені % від прогнозних 3 4 5

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Березнівський Володимирецький Гощанський Дубенський Демидівський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський Разом:

63,58 97,31 129,61 92,63 73,00 149,50 66,90 55,55 12,63 135,49 28,76 51,87 39,71 165,82 50,30 133,99 1347,66

6,57 18,51 21,90 14,60 2,92 6,93 13,87 1,90 7,30 2,45 1,82 2,96 51,06 1,86 4,69 159,34

10.3 19,0 16,9 15,8 2,0 10,4 25,0 15,0 5,4 8,5 3,51 7,45 30,8 3,7 3,5 10,9

За даними наведеними в табл. 6.2 видно, що жоден з районів Рівненщини не потерпає від нестачі запасів води питної якості. Нових родовищ у 2006 р. не розвідано. Серед інших ресурсів, що можуть доповнювати економічну базу Рівненщини, значне місце належить мінеральним водам. Бальнеологічні властивості вод і малозатратність їх видобутку – основи розвитку перспективної галузі. Найбільш перспективними мінеральними водами є хлоридно-натрієві питні води миргородського типу, що мають найбільше поширення в області. Вони тяжіють переважно до вулканогенно-теригенних порід венду і палеозою і залягають на глибинах від 70-80 до 750 м. Запаси цих вод розвідані в с. Жобрин та Олександрія Рівненського району, смт Степань Сарненського району, м. Острог. В області широко розповсюджені хлоридно-натрієві високо мінералізовані води на глибинах більше 1000 м, зокрема на Жобринському родовищі, запаси якого становлять 240 м3/добу. При мінералізації 32 г/дм3 вміст брому в них дорівнює 104 мг/дм3, йоду – 8,5 мг/дм3. В даний час мінералізація збільшилася до 40 г/дм3. В районі с. Берег Дубенського району знайдені сульфатні натрієві води питного призначення з мінералізацією 3-6 г/дм3. Слабо мінералізовані залізисті води з вмістом загального заліза 11-40 мг/дм3 вивчені в районі смт Клесів Сарненського району, міст Корець, Володимирець. Радонові мінеральні води зустрічаються в районі м. Корця, с. Нова-Українка Рівненського району і с. Мятин Гощанського району. Радонові мінеральні води з концентрацією радону більше 5 нКu/дм3 зустрічаються в районі сіл Вири Сарненського району, Маренин Березнівського району та м. Корець, де розвідані запаси становлять 280 м3/добу при концентрації радону 20 нКu/дм3. Природні столові води мають поширення в північній частині області. Це ультра прісні води мінералізацією 0,2 г/дм3 в покладах верхньої крейди, що залягають на глибинах 30-80 м. Природні столові води виявлені в с. Вельбівно Острозького району. Ресурси підземних мінеральних вод заслуговують на подальші дослідження.

Від концентрованого видобутку води в межах Гощанського водозабору (50 тис. м3/добу), який забезпечує високоякісною водою населення м. Рівного і поселень-супутників, сформувалась депресійна лійка у верхньокрейдяному водоносному горизонті та на суміжних з ним водоносних комплексах радіусом 80 км, що зумовило зниження рівня підземних вод у локальних водозаборах в десятках сіл області. Заходи щодо зменшення видобутку води, регулювання річного стоку Горині, поглиблення свердловин в межах депресії, розчищення колодязів у приватному секторі та сприятливі кліматичні умови забезпечили стабільність і відновлення стану підземної гідросфери. Територія Рівненщини пересікається труботранспортними газовими та нафтовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та стихійні витоки нафтопродуктів у підземні водоносні горизонти спричиняють забруднення питних вод. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки нафтопроводу “Дружба” в районі смт Смига Дубенського району, де протягом 20 років перманентно формуються ореоли забруднення підземних вод продуктами нафтотранспортування. Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод, які активно використовуються для пиття та інших цілей. Внаслідок господарської діяльності якість підземних вод може погіршуватися. Це пов'язано з існуванням фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з використанням мінеральних добрив та пестицидів тощо. Багаторічне планомірне вивчення стану підземних вод проводиться Рівненською геологічною експедицією методом регулярних спостережень за рівневим режимом і гідрохімією води в 31 пункті спостережень, що розташовані в різноманітних природно-техногенних умовах (інтенсивна експлуатація водозаборів, осушення, в межах промислових та селітебних зон тощо). Основні висновки стосовно трансформації підземних вод області зводяться до наступного: глибокозалягаючі (артезіанські води), які використовуються для централізованого водопостачання, не несуть якісних змін і, в основному, відповідають санітарним нормам питних вод; постчорнобильське забруднення радіонуклідами не встановлено; перші від поверхні ґрунтові води значно трансформовані, і в них проходять негативні якісні зміни хімічного складу. В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненістю, відносно високим техногенним навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод. Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти. Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж. Продовжує функціонувати не встановлене джерело

забруднення підземних вод нафтопродуктами в с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів. Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарнотехнічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарно-технічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації. Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс. За даними постійного лабораторного контролю підприємства „Рівнеоблводоканал” вода з артсвердловин водозаборів Гощанської (4 свердловини) та Рівненської (107 свердловин) дільниць підприємства „Рівнеоблводоканал” повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком показника „мутність”, за яким інколи спостерігається перевищення. У період 1999-2006 рр. відзначені процеси забруднення ґрунтових вод азотистими сполуками (нітратами, нітритами) та кадмієм у багатьох селах північних районів області, в основному колодязях садиб з високим заляганням рівня ґрунтових вод. Фрагментарно відбувались зміни у якості підземних вод в районі с. Рубче (твердість, кадмій), що неподалік ВАТ «Рівнеазот». 6.2. Стан геологічного середовища. Екзогенні та ендогенні геологічні процеси На досліджуваній території мають розвиток екзогенні геологічні процеси (ЕГП) природно-історичного походження, серед яких найбільш інтенсивно проявляються карст, підтоплення, заболочування, бокова та яружна ерозія. Високий рівень техногенного навантаження на геологічне середовище, як правило, обумовлює комплексні зміни геолого-гідрогеологічних і ландшафтногеоморфологічних умов, які можуть призводити до стійкого прогресуючого погіршення стану навколишнього середовища. Планомірне вивчення розвитку екзогенних геологічних процесів є одним з критеріїв для оцінки змін природних умов у сільськогосподарському виробництві, в усіх видах будівництва та в інших питаннях раціонального природокористування. У 2006 р. Рівненською геологічною експедицією продовжувались комплексні дослідження по таких напрямках: бокова і яружна ерозії, карстовосуфозійні процеси, оцінка гідродинамічного стану в районі Рівненської АЕС. Для вивчення проявів бокової та яружної ерозії організовані стаціонари на Мізоцькому кряжі та в долині рр. Горинь та Стир. Дослідження динаміки карстово-суфозійного процесу організовано на полігонах “Кузнецовськ-1” і “Кузнецовськ-2”.

Спостереження за боковою ерозією проводилось на ділянках річок Горині та Случі. В долині р. Горинь найбільш активні прояви бокової ерозії відзначаються на південь від смт Гоща, на північний захід від с. Решуцьк із середнім балом 4,5 та 4,0 відповідно. Найбільші площі обрушень за останні роки спостерігаються на ділянках, Оржів – 62,3 м2, Бухарів - 103 м2. Наведені дані свідчать про активізацію бокової ерозії в залежності від висоти рівня води в річках під час весняних повеней та дощових паводків. Найбільш активні ділянки розвитку бокової ерозії спостерігаються в населених пунктах: Томахів – відступ бровки становить 0,7-1,2 м, поблизу с. Симонів високі надзаплавні тераси розмиваються зі швидкістю 0,2-0,4 м, в с. Дроздів – три активні ділянки, на яких відступ бровки за рік становить 0,2-0,3 м. За результатами обстеження Горинської ділянки (від с. Бродів до с. Оржів) загальною площею 233 км2, було вивчено 47 ділянок розвитку бокової ерозії, 5 ділянок яружної ерозії та ділянка просадки денної поверхні в с. Чудниця, де в долині р. Бухта, зліва від дороги Гоща - Чудниця спостерігається ділянка просадки денної поверхні з утворенням безсистемних тріщин глибиною 0,6-0,9 м. На лівобережжі Горині формуються концентричні пониження рельєфу, що пов’язується зі зниженням рівня підземних вод. На восьми ділянках активність бокової ерозії оцінюється в 5 балів, що означає розмивання берегів висотою від 2 до 4 м, довжиною від 50 до 200 м. В с. Бухарів спостерігається дві такі ділянки: одна розташована біля ферми, а друга – розмиває території саду та присадибні ділянки. В с. Шубків, біля водонапірної вежі, активність бокової ерозії на р. Горинь загрожує лінії ЛЕП, до бровки обриву 2 м, а від другої – 8 м. В межах Стирської ділянки, від Хрінницького водосховища, включаючи р. Ікву, до смт Рожище, загальною площею 220 км2, на 20 ділянках активізується бокова річкова ерозія, а на 17 ділянках відбувається руйнування схилу, яке оцінюється в 1-5 балів по п’ятибальній шкалі інтенсивності бокової ерозії. Вісім ділянок розвитку бокової ерозії знаходяться на території населених пунктів (Малево, Лопавше, Красне, Береги, Добрятин, Острієв, Підлісці, с.Ставрів, с.Топілля), які можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій, в результаті активізації процесу. Найбільша активізація процесу спостерігається в с. Добрятин, де після зливових дощів в липні почалося обрушення верхньої частини схилів шириною до 1,5 м разом з великими деревами. На відстані до 1 м від берегового уступу спостерігаються тріщини та ділянки просідання ґрунту. На ділянці № 23, що знаходиться в 1 км на південний схід від с.Підлісці поряд з дорогою Підлісці - Боремець активізація бокової ерозії загрожує опорі ЛЕП, який розташований в 1,5 м від бровки крутого схилу. В усіх населених пунктах, розташованих на берегах річок Стир, Іква та Горинь, виявлені осередки забруднення. Місцеві жителі створюють стихійні сміттєзвалища, скидаючи побутове сміття до підніжжя терас. Найбільша активність яружної ерозії встановлена в межах Мізоцького кряжу, де виконувались дослідження на 160 ярах. Значна активізація відзначається в 75 ярах, які знаходяться в активній стадії розвитку, або в яких

стабілізувалась донна ерозія різного ступеня активізації. Втричі збільшився лінійний ріст ярів в окремих вершинах. Статистична обробка результатів інструментальних спостережень показала, що в різних геодинамічних умовах швидкість росту ярів змінюється в широкому діапазоні. Так, для ярів у лесовидних суглинках вона складає 0,96 м 2/місяць, а в таких же умовах, але при активному техногенному впливі – 2,07 м2/місяць, для ярів, що розвиваються в піщаних відкладах сарматського ярусу міоцену, швидкість росту становить 30 м2/місяць, а на ділянках, броньованих шаром вапняків – 0,9 м2/місяць. На території Рівненщини відзначені прояви карстово-суфозійного процесу. Швидкість розвитку цього процесу у мергельно-крейдяній товщі верхньої крейди в природних умовах низька, при підвищенні техногенного навантаження відбувається порушення гідродинамічної обстановки, що, в свою чергу, призводить до активізації карстово-суфозійного процесу. На Кузнецовській ділянці, де карст розвинутий у покритій та напівпокритій стадіях, було обстежено 215 поверхневих форм. Впродовж 2006 р. значних проявів активізації та новоутворених форм не виявлено. За результатами обстеження умов розвитку яружної ерозії на Мізоцькій ділянці встановлено, що середній лінійний ріст ярів складає 3,3 м, при максимумі 20 м. Також відмічається активізація на постарілих ярах, на закріплених ярах розмивається обвалування. Активізація розвитку яружної ерозії завдає шкоди фермерським господарствам, виводячи з обігу значні площі сільгоспугідь. На досліджуваній території значна увага приділяється і вивченню карстовосуфозійного процесу карбонатного типу. Карстовий процес спостерігається у відкритій, напівпокритій і покритій формах. В площинному відношенні закарстованість області - 483,60 тис. га (24,0 %), в т. ч. відкритим карстом уражено 46,7 тис. га (2,3 %), напіввідкритим – 111,4 тис. га (5,5 %), покритим – 324,0 тис. га (16,0 %). Індустріалізація області і зростаючий техногенез обумовлюють підвищений екологічний ризик. Для гармонійного співіснування суспільства з довкіллям необхідно передбачити цілеспрямовані заходи, направлені на збереження та покращення взаємовідносин живої та неживої природи. На території області можна відзначити наступні зони підвищеного екологічного ризику: територія впливу ВАТ „Рівнеазот”; стан басейну річок Горинь та Стир; зони забруднення підземних вод нафтопродуктами (с. Корнин Рівненського та с. Смига Дубенського районів); території впливу Здолбунівського ВАТ "Волинь -цемент"; Горбаківський водозабір; проммайданчик та прилеглі території до Рівненської АЕС; площі відкритого видобутку корисних копалин; зони скупчення промислових підприємств (Рівненсько-Здолбунівська промислова агломерація). З наведеного, можливо неповного, переліку зон підвищеного екологічного ризику виходить, що необхідно для кожного конкретного напрямку розробити

заходи, які забезпечили б збереження оточуючого середовища і визначили шляхи його покращання. 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Для забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо раціонального використання та охорони земель інспекторами держуправління охорони навколишнього природного середовища в області у 2006 р. проведено 1357 перевірок землевласників. До адміністративної відповідальності притягнуто 79 осіб на суму штрафів 4488,0 грн., з них стягнуто 4471,0 грн. З метою дотримання законодавства про надра в 2006 р. перевірено 145 підприємств – надрокористувачів. До адміністративної відповідальності притягнено 35 особи на суму 4998,0 грн. З них стягнуто 3825,0 грн. За самовільне користування надрами на території Рівненського району винесено одне рішення про тимчасову заборону (зупинення) користування надрами Новоукраїнським сільськогосподарським комунальним підприємством. З метою підсилення охорони родовищ бурштину на території області, налагодження дієвого контролю та недопущення його незаконного видобутку і псування земель 31.10.2006 р. відбулась робоча поїздка Міністра охорони навколишнього природного середовища В.Г.Джарти у Рівненську область за результатами якої прийняте протокольне доручення щодо легалізації видобування бурштину. Для забезпечення контролю за охороною родовищ бурштину на території області та недопущення його незаконному видобутку державним управлінням охорони навколишнього природного середовища підготовлений і затверджений план спільних перевірок за участю управління з контролю за використанням та охороною земель, обласного управління лісового господарства, державного управління охорони навколишнього природного середовища, УМВС України в Рівненській області, прокуратури області, щоквартально проводити комплексні рейдові перевірки, виявляти винних у незаконному видобутку бурштину, псуванню земель, знищенню лісових насаджень, та притягнення їх до адмінвідповідальності. Всього, протягом 2006 року держуправлінням проведено 45 перевірок щодо контролю за охороною родовищ бурштину на території області. За порушення природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 14 чоловік на суму штрафу 1343,0 грн., на усунення виявлених порушень видано 28 приписів. За матеріалами рейдових перевірок та з метою всебічного висвітлення в засобах масової інформації випадків несанкціонованого видобутку бурштину в районних газетах „Володимирецький вісник” та „Дубровицький вісник” надруковані статті „Щоб по закону і по совісті” та „Видобуток бурштину – на законну основу” в яких роз’яснено вимоги щодо запобігання порушення закону при видобутку бурштину та проінформовано населення районів про заходи, що

вживаються державними інспекторами з контролю за використанням і охороною надр до нелегалів-старателів незаконного видобутку бурштину в області. 6.4. Погоджувальна діяльність у сфері використання надр Відповідно до інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.1996 № 119 держуправлінням надано погодження 22 підприємствам для отримання спеціального дозволу на користування надрами. В 2006 р. основними напрямками освоєння мінерально-сировинних ресурсів була інтенсифікація робіт з геологічних пошуків бурштину, алмазів, самородномідного зруденіння і комплексне використання базальтів і базальтових туфів, розширення видобутку місцевої сировини для виробництва будівельних матеріалів, а також видобування мінеральних та прісних вод. 7. ВІДХОДИ 7.1. Структура утворення та накопичення відходів. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, водних та атмосферних ресурсів, погіршення умов проживання населення області. На території області нараховується біля 700 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та побутових відходів. Інвентаризація відходів та аналіз статистичної звітності за останні п’ять років свідчать, що в середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. т промислових відходів І-ІІІ класів небезпеки. Відповідно до державного статистичного спостереження № 1небезпечні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів небезпеки” обсяг накопичення промислових відходів I-III класів небезпеки станом на 1.01.2007 р. становить 10432,843 т.

В 2006 році в області утворилось 5144,683т відходів I-III класів небезпеки, з них: I класу - 63,009 т, II класу - 4316,460 т, III класу - 765,214 т (див. рис.7.1). І клас ІІ клас І клас ІІ клас ІІІ клас

ІІІ клас

Рис.7.1. Розподіл відходів за класами небезпеки у 2006 р. Утворення відходів протягом року збільшилось на 1,435 тис. т або на 24,6 % в порівнянні з попереднім роком. Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки у сховищах організованого складування (поховання) та на території підприємств збільшилась протягом року на 0,597 тис. т або на 6 % в порівнянні з попереднім роком (табл. 7.1).

Табл. 7.1 Рух відходів I - III класів небезпеки у 2006 р., т Назва відходів

1 Відходи 1 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять метали та їхні сполуки З них відходи, що містять хром та його сполуки Відходи 2 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять мідь та її сполуки - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки - відходи, що містять відпрацьовані та непридатні до використання за їх первинним призначенням мінеральні масла - відходи, що містять відпрацьовані мастильноохолоджувальні рідини, масляно-водяні, вуглеводнево-водяні суміші та емульсії Відходи 3 класу небезпеки, у тому числі: -відходи, що містять неметали та їхні сполуки -відходи, що містять корозійні речовини - відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять органічні сполуки інші - відходи пестицидів і агрохімікатів, непридатні чи заборонені пестициди - відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки Відходи, всього:

Кількість підприємств охоплених спостереженням, одиниць

Наявність відходів на 01.01.06 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т

Прибуло відходів протягом року, т

Вибуло відходів протягом року, т

2 220

3 120,131

4 161,689

5 186,708

Наявність відходів на 01.01.07 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т т у % до 2005 р. розподіл, % 6 7 8 95,112 78,7 100,0

220 1 148

120,131 4,000 1281,245

161,689 0,500 4322,197

186,708 3,600 4291,362

95,112 0,900 1312,080

81,7 0,9 102,3

100,0 0,9 100.0

1 4

10,927 1177,450

4050,340

4058,340

10,927 1169,450

100 98,8

0,8 89,1

146

92,868

271,857

233,022

131,703

150,6

10,0

137

84,067

265,572

220,131

129,508

148,2

9,9

3,321

4,107

6,291

1,137

1,1

0,1

8449,131

767,024

190,504

9025,651

106,8

100,0

1 1 3

8281,400 43,000

3,995 591,800 9,500

3,995 38,000

8873,200 24,500

107,1 57,0

98,3 0,3

91,420

0,160

91,580

100,7

1,0

33,311

161569

158,509

36,371

94,0

0,4

299

9850,507

5250,910

4668,574

10432,843

105,8

100

Табл. 7.2 Інвентаризація місць видалення відходів на території області Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Кількість зареєстрованих місць видалення відходів

у т.ч. де власника ще не визначено

Загальна площа тис.м2

Загальний фактичний об’єм тис.м3

Загальна фактична маса на початок року т 6 9857,088

Обсяги лімітів на розміщення відходів на даних місцях видалення т. 7 1164787.698

Направлено фактично відходів на місце видалення протягом року т 8 -

Загальна Кількість місць, фактична що не маса на кінець відповідають року, діючим т нормативам 9 10 10432,843 -

1 2 3 4 5 Всього по області в 44 2531 тому числі: Березнівський р-н 1 50 3,530 45876,128 3,140 Володимирецький р-н 2 61 0,188 6409,3 0,325 Гощанський р-н 1 26 10,420 33399,144 10,420 Демидівський р-н 1 25 1,084 24773,6 1,314 Дубенський р-н 2 70 14,574 116052,624 14,115 Дубровицький р-н 1 19 2,435 1822,006 2,191 Зарічненський р-н 1 23 9,972 2834,788 10,102 Здолбунівський р-н 3 95 28,187 26147,305 21,794 Корецький р-н 1 43 43,528 21368,218 22,786 Костопільський р-н 2 130 7,633 73277,587 2,693 Млинівський р-н 2 30 0,940 1802,538 0,940 Острозький р-н 3 100 2,295 44206,612 1,367 Радивилівський р-н 2 94 1,338 7611,824 0,863 Рокитнівський р-н 2 60 2,702 55842,717 3,086 Рівненський р-н 13 1500 79,650 201558,964 91,980 Сарненський р-н 4 50 5,782 63735,29 3,523 м. Рівне 1 25 9559,791 217018,19 10112,239 м. Кузнецовськ 2 130 83,039 69516,413 128,730 Примітка: Колонка №6 - наявність відходів I-III класів небезпеки станом на 01.01.06 р. у спеціально відведених місцях та на території підприємств, т. Колонка №9 – наявність відходів I-III класів небезпеки станом на 01.01.07 р. у спеціально відведених місцях чи об’єктах та на території підприємств, т.

Наявність відходів І-ІІІ класів небезпеки збільшилась за рахунок утворення та розміщення на ВАТ “Рівнеазот” розчинів кислих відпрацьованих інших і залишків кубових від розчину моноетанол-аміну під час виробництва аміаку. З усієї маси особливо небезпечних відходів, що утворюються в області, лише біля 2 % повторно використовуються або знешкоджуються. Ймовірний чинник впливу на навколишнє природне середовище - небезпечні відходи, серед них найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, непридатні до застосування пестициди. В 2006 році в області утворилось 5144,683 т відходів I-III класів небезпеки, з них використано 294,123 т, знешкоджено (знищено) 4041,169 т. Серед основних екологічних проблем, пов’язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, слід виділити такі: у відвалі ВАТ „Рівнеазот” на площі 58 га заскладовано 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату; у відвалі ТОВ „Волинь-шифер” на площі 2,5 га заскладовано 116.455 тис. т азбестоцементних відходів; у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот” площею 1,2 га заскладовано 1,165 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при виробництві аміаку; у шламонакопичувачі площею 34,5 га ВАТ „Рівнеазот” розміщено 1,3 млн. т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти; шлам відходів, що містить мідь, заскладовано в кількості 10,927 т на ВАТ „Рівненський радіозавод”. Залишається гострою проблема екологічно безпечного поводження з побутовими відходами. На сьогодні одним із основних способів видалення твердих побутових відходів є їх захоронення на сміттєзвалищах, що, в переважній більшості, не відповідають санітарно-екологічним вимогам. Значна частина звалищ у сільських населених пунктах є стихійними, розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля. Тривале накопичення побутових відходів на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому та газоподібному стані. Через відсутність постійних моніторингових спостережень місць складування побутових відходів, останні є значними осередками забруднення навколишнього природного середовища області. Щороку лише в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га, накопичується близько 175 тис. т твердих побутових відходів. В області офіційно зареєстровано 41 організоване звалище та 3 полігони для захоронення твердих побутових відходів (табл. 7.2). Збиранням та видаленням побутових відходів в районних центрах області займаються спеціалізовані підприємства державних управлінь житлово-комунального господарства. Органами місцевого самоврядування затверджено графіки вивезення ТПВ від населення і взято під контроль їх виконання. Розроблені і затверджені схеми санітарного очищення міст та селищ області.

З метою розв’язання ключових екологічних проблем, пов'язаних із неефективним поводженням з відходами, що призводить до нарощування антропогенного навантаження на довкілля, на даний час є доцільним будівництво сміттєпереробних комплексів (СПК). СПК – це високорентабельне й екологічно чисте виробництво, на якому не тільки переробляється сміття (до 94 %), але й за рахунок виробництва випускаються виготовлені з нього матеріали, сировина, вироби. Кошторисна вартість заводу мінімальної продуктивності становить понад 17 млн. євро. Відбулись переговори з німецькими, польськими, словацькими, чеськими і австрійськими інвесторами, в тому числі і з представниками компанії “Україна-Австрія”. Пройшло ознайомлення з пропозиціями проекту “Використання саксонських технологій в сфері охорони навколишнього середовища та біотехнологій”, запропонованих фірмою Unilink GmbH (Німеччина). Вивчаються запропоновані технології переробки сміття та питання фінансування їх проектування і будівництва. Проводилася робота з виявлення та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. На протязі 2006 року було виявлено 289 несанкціонованих сміттєзвалищ, з них 270 своєчасно ліквідовано, на ліквідацію інших видано відповідні приписи. Площа, на якій було виявлено несанкціоновані звалища – 4,890 га і ліквідовано 2074,0 м3 сміття. Очищено територію на площі 4,428 га. З метою посилення контролю за дотриманням законодавства про відходи в придорожних смугах інспекторським складом держуправління проведено 76 перевірок стану утримання придорожних смуг області. Винесено 71 припис з вимогою негайного наведення порядку в питанні ліквідації несанкціонованих смітників вздовж автошляхів району головам селищних і сільських рад, керівникам держлісгоспів, філій ДП “Рівненський облавтодор”. За невжиття необхідних заходів з недопущення забруднення довкілля твердими побутовими відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 47 посадових осіб та громадян. Накладено штраф на загальну суму 1955,0 грн. Однією із причин зростання обсягів забруднення довкілля побутовими відходами є відсутність на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини. На цей час лише близько 20 % усіх вторинних ресурсів задіяно у господарському обороті. Як результат, на сміттєзвалища потрапляє значна кількість матеріалів, які мають ресурсну цінність та підлягають переробленню (скло, папір, пластик, текстиль, гума). З метою зменшення навантаження на полігони сміттєзвалищ та збільшення заготівлі відходів як вторинної сировини, РОУ “Рівнеекокомресурси” відкриті приймальні пункти вторсировини на сміттєзвалищах: м. Рівне, м. Сарни, смт Клесів Сарненського району. На вище перерахованих сміттєзвалищах налагоджено збір та приймання ПЕТ – пляшки, поліетилену, пластмаси та скла. Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини в Рівненській області здійснюється спеціалізованими підприємствами, їх філіями, іншими відокремленими підрозділами через приймальні пункти. Заготівлею

вторинної сировини в області займаються: Рівненське обласне управління “Рівнеекокомресурси”, ТзОВ “Вторма-Рівне”, облспоживспілка, приватний підприємець Чернюк В.І., АТ ”Рівневтормет”, ТзОВ НВП ”Урквторресурс”. Всі суб’єкти господарської діяльності мають ліцензію на право провадження діяльності, пов’язаної із збиранням, заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини – макулатури, склобою, відходів полімерних матеріалів, використаної ПЕТ-пляшки, відходів гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильної сировини. В 2006 році підприємствами та організаціями області була заготовлена та відправлена на переробку наступна кількість відходів як вторинної сировини: макулатура – 7897,9 т, відходи полімерних матеріалів – 28,9 т, використана ПЕТ-пляшка – 40,91 т, відходи поліетилену – 65,83 т, склобій – 1642,2 т, текстиль (ганчір’я) – 150,49 т, відпрацьована автогума – 208,1 т. Серед об’єктів утилізації відходів необхідно виділити Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра”, що спеціалізується на переробці сировини та відходів з поліетилену, полістиролу, поліпропілену. Технологічний процес безвідходний. Відходи плівки, обрізки, брак продукції після дроблення і гранулювання використовуються у виробництві як вторинна сировина, що йде на виготовлення пластмасових труб. Так, в 2006 р. було перероблено 1005 т таких відходів. Костопільський ветсанзавод спеціалізується на виробництві кісткового борошна для потреб сільського господарства, сировиною для чого є відходи обваловки туш, кістки тощо. При річній потужності 3750 т/рік перероблено 2770 т. Переробкою вторинної (паперової) сировини та випуском з неї паперової продукції в області займається ТзОВ “Моквинська паперова фабрика”. В 2006 р. перероблено 6213 т макулатури. В області працює цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” з утилізації, переробки та виробництва поліетиленових виробів, який розташований в с. Бабин Гощанського району. Протягом 2006 р. підприємством перероблено 120т технологічного браку пластмасових виробів. ТзОВ “Еко-Хелп” займається збором відпрацьованих люмінесцентних ламп, що містять ртуть. Зібрані відходи транспортуються на ДП “Меркурій” ВАТ “Микитівський ртутний комбінат” для подальшої їх демеркуризації. За 2006 р. зібрано від підприємств області і передано на комбінат 46066 шт. ламп.. Більш повна характеристика підприємств, що здійснюють утилізацію відходів подана в табл. 7.3. Табл. 7.3. Перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів № з/п 1

2 3

Назва підприємства, адреса ВАТ “Рівнеазот” м. Рівне-17

Костопільський ветсанзавод . Костопіль, вул.Дерманка,2 ТОВ “Свиспан Лімітед“ м. Костопіль, вул. Степанська, 9

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) - відпрацьовані мастильно-охолоджувальні рідини - установка термічного знешкодження рідких відходів виробництва адипінової кислоти (масло ОПАК) (водно-лужні стоки) Виробництво кісткової муки для потреб сільського господарства (трупи тварин, кістки тощо ) Знищення надсмольних вод із вмістом формальдегіду до 5 %, що утворюються в процесі

5010 м3

Утилізовано відходів за звітний рік, т 150.514

4800 33120 3750

982.47 31240 2770

3750

4030.34

Потужність, т /рік

ТзОВ ОДЕК ”Україна” смт Оржів

ЗАТ “ Здолбунівський завод пластмасових виробів “Іскра” м. Здолбунів, вул.С.Наливайка,1 ТзОВ “Лінен Фореве”, м. Рівне вул.Фабрична,12 Цех ПП “Торгово-промислове підприємство “Політор” Гощанський р-н, с. Бабин, вул.Заводська,8 ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” с. Моквин Березнівського р-ну

6 7

виробництва карбамідо-формальдегідних смол Утилізація відходів деревообробки в котельні комбінату Установка для переробки відходів поліетилену

34408

27736

1005

Виробництво паливних брикетів (костра льону)

111,280

Утилізація, переробка та виробництво поліетиленових виробів

200

120.0

Переробка вторинної (паперової) сировини та випуск паперової продукції

6000

6213

В області зареєстровано 109 видів відходів, з них 7 видів I-го класу небезпеки, 7 видів II-го класу, 15 видів III-го класу і 80 видів IV-го класу небезпеки, для яких визначено умови зберігання. І тільки для відходів IV-го класу визначено умови видалення та часткової утилізації (табл.7.4). Табл. 7.4. Зареєстровано відходів в області у 2006 р. Клас небезпеки Всього (усіх класів небезпеки) у тому числі: 1-го класу небезпеки 2-го класу небезпеки 3-го класу небезпеки 4-го класу небезпеки

Кількість зареєстрова них відходів 109

з визначеними хімічним складом та фізичними властивостями 109

7 7 15 80

У тому числі для яких визначено для яких визначено умови зберігання, підприємства або транспортування, виробництва по їх видалення утилізації

зберігання зберігання зберігання видалення

для яких визначено місця видалення відходів

часткова утилізація

Імпорту небезпечних відходів на територію області в 2006 р. не було. 7.2. Державна політика у сфері поводження з відходами З метою посилення контролю та ефективності координації діяльності у сфері поводження з окремими видами відходів як вторинною сировиною в області створена та діє комісія, яка перевіряє суб'єкти підприємництва на предмет додержання ними ліцензійних умов. Розроблені першочергові заходи з удосконалення регіональної системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, як вторинної сировини на період 2004-2010 рр. Держуправлінням охорони НПС розроблена та затверджена на сесії обласної ради Регіональна програма поводження з відходами на 2004 - 2010 рр. Дана Програма схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 № 174. Програма спрямована на розв’язання ключових екологічних проблем області, пов’язаних з неефективним поводженням з відходами, запобігання накопиченню небезпечних відходів у місцях їх складування, піднесення ефективності повторного використання відходів шляхом нарощування обсягів їх утилізації та сприятиме зниженню негативного впливу відходів на довкілля і здоров’я людей.

Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини. Розроблено та узгоджено план спільних заходів держуправління екоресурсів та обласної санітарно-епідеміологічної станції на 2006 р. щодо посилення контролю за дотриманням вимог природоохоронного та санітарного законодавства на території області. До плану спільних перевірок включено перевірки щодо дотримання підприємствами вимог природоохоронного та санітарного законодавства в сфері поводження з відходами, при зберіганні пестицидів та агрохімікатів, а також охорони і утримання контейнерів для довгострокового зберігання непридатних хімічних засобів захисту рослин, дотримання ліцензійних умов при поводженні з отруйними речовинами суб’єктами господарювання області, дотримання вимог законодавства про відходи заготівельниками вторинної сировини та підприємствами, що використовують тару для пакування і транспортування продукції. Однією із найбільш актуальних екологічних проблем регіону є проблема пошуку шляхів утилізації фосфогіпсів на ВАТ “Рівнеазот”. Станом на 01.01.2007 р. на підприємстві у спеціально відведених місцях складування накопичено 15,4 млн. т фосфогіпсу. Одним із суттєвих факторів, які впливають на екологічний стан області, є діяльність, спрямована на збір, переробку і зберігання побутового сміття, а також промислових відходів. В Україні на сьогоднішній день ця проблема стоїть дуже гостро. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є будівництво сміттєпереробного комплексу, який зможе забезпечити санітарну очистку міст, приміських територій та населених пунктів. Відбулись переговори з німецькими, польськими, словацькими, чеськими і австрійськими інвесторами, в тому числі і з представниками компанії “Україна-Австрія”. Вивчаються запропоновані технології переробки сміття та питання фінансування їх проектування і будівництва. Згідно ст. 27 Закону України “Про відходи” та постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 № 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення і утилізації відходів" ведеться реєстр об'єктів утворення відходів (ОУВ) та об'єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ). 1 підприємству, що розробило 14 реєстрових карт ОУВ. З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1216 в області організована робота з ведення реєстру місць видалення відходів (МВВ). На кожне місце чи об’єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів. В 2006 р. до Реєстру місць видалення відходів включена інформація 14 паспортів МВВ, розроблених 13 установами області.

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 8.1 Екологічна безпека області як складова національної безпеки На території області знаходиться 3 екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного та 27 об’єктів обласного значення. При формуванні щорічних планів інспекційної діяльності держуправління та його територіальних структур пріоритет надається перевірці екологічно небезпечних об’єктів. Протягом року перевірено дотримання вимог природоохоронного законодавства на всіх екологічно небезпечних об’єктах обласного значення, в т.ч. на 3 об’єктах загальнодержавного значення. Перелік екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного та обласного значення приведений у табл. 8.1. Таблиця 8.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів № з/п

Назва об’єкту

Вид діяльності

1 1.

2 ВАТ “Рівнеазот”, Рівненський район

Відокремлений підрозділ “Рівненська АЕС”, м. Кузнецовськ ТзОВ “Свиспан Лімітед”, м. Костопіль Зірненський спиртзавод

3 Виробництво мінеральних добрив Виробництво електроенергії Переробка деревини

3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25.

ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” КП “Березневодоканал”

Відомча належність (форма власності) 4 Колективна

Примітки

Державна

5 Екологічно небезпечний об’єкт загальнодержавного значення -“-

Приватна

-“-

Виробництво спирту

Державна

Виробництво паперу

Приватна

Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Приватна Комунальна

-“-“-

Колективна

-“-

Комунальна Комунальна

Екологічно небезпечний об’єкт обласного значення -“-

Колективна Приватна Державна

-“-“-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Комунальна

-“-

Колективна

-“-

Колективна Колективна Комунальна

-“-“-“-

Комунальна

-“-

Надання послуг з очистки стічної води КП “Аква” Надання послуг з очистки стічної води Очисні споруди Гощанської дільниці Надання послуг з очистки РОВКП “Рівнеоблводоканал” стічних вод ТзОВ “Пустомитимолоко” Переробка молока КВП ВКГ “Дубноводоканал” Надання послуг з очистки стічної води ДП “Дубенський цукрозавод” ЗАТ Виробництво цукру “Дубноцукорагро” КП “Дубровицяводоканал” Надання послуг з очистки стічної води ВКП “Зарічне” Надання послуг з очистки стічної води ВАТ “Волинь-цемент” Виробництво цементу ТОВ “Волинь-шифер” Виробництво шиферу Залізнична станція Здолбунів Вантажно-пасажирські перевезення КП “Корецьжитлокомунсервіс” Надання послуг з очистки стічної води КП “Костопільводоканал” Надання послуг з очистки стічної води Млинівське ВУКГ Надання послуг з очистки стічної води КП “Радивилівводоканал” Надання послуг з очистки стічної води ВАТ “Любомирський вапняноВиробництво силікатний завод” будматеріалів ЗАТ “Ливарний завод” Чавунне литво ВАТ “Рокитнівський склозавод” Скловироби ДКП “Рокитневодоканал” Надання послуг з очистки стічної води ДКП “Радивилівводоканал” Надання послуг з очистки стічної води

Продовження табл.8.1. 1 26. 27. 28.

29. 30.

2 ВАТ РЗТА Рівненська дільниця РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” Рівненське нафтопровідне управління філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” ДП “Прикарпатзахідтранс” Рівненський полігон твердих побутових відходів

3 Виробництво запасних частин Надання послуг з очистки стічної води Транспортування нафти Транспортування нафтопродуктів Захоронення твердих побутових відходів

4 Колективна

5 -“-

Комунальна

-“-

Державна

-“-

Державна

-“-

Комунальна

-“-

В області крім вище перерахованих об'єктів, нараховуються десятки об'єктів, які становлять потенційну екологічну небезпеку при порушенні технологічних та виробничих процесів. Такі підприємства, установи є предметом постійної уваги інспекційних підрозділів держуправління з метою попередження виникнення надзвичайних екологічних ситуацій. Аварії на таких об'єктах можуть призводити до утворення зон надзвичайних екологічних ситуацій регіонального та міжрегіонального масштабу, мати негативні наслідки для довкілля та здоров'я людей. 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності На території області розташовані три основні оборонні об'єкти, які безпосередньо входять до складу 13 армійського корпусу. Найбільшим є 233 загальновійськовий полігон, який розташований в Рівненському районі і займає площу 30,277 тис. га. Також до складу оборонних об'єктів входять два військових містечка з вісьмома військовими частинами, що розташовані безпосередньо в м. Рівне. Всі військові об'єкти з питань охорони навколишнього природного середовища та радіаційної безпеки в своїй діяльності зобов'язані виконувати накази та директиви Міністра оборони України; приймають заходи з відновлення навколишнього природного середовища в процесі повсякденної діяльності, після проведених військових навчань, виконання спеціальних робіт; взаємодіяти з природоохоронними органами. Відповідно до вимог керівних документів у військових частинах розроблені і виконуються “Плани заходів з підвищення екологічної безпеки”. З особовим складом проводяться заняття з дисципліни “Основи екологічної безпеки військ”. Розроблена та створена наочна агітація з питань охорони довкілля. Двічі на місяць проводяться дні захисту природного середовища. Відповідно створені комісії щоквартально перевіряють екологічний стан військових частин. На сьогодні вирішується питання використання підземних складів зберігання світлих нафтопродуктів розформованої військової частини в с. Плоска Острозького району. Протягом 2006 р. надзвичайних ситуацій з негативними екологічними наслідками в результаті проведення військових навчань та маневрів на військових об’єктах не було.

8.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами В результаті структурної реорганізації сільського господарства та реформування колективних сільськогосподарських підприємств, що призвело до зміни власника агрохімікатів, а то і взагалі його відсутності, відбулась руйнація складських приміщень по зберіганню пестицидів і агрохімікатів, що призвело до безконтрольності за безпечним збереженням непридатних до використання хімічних препаратів, назріла загроза безпеці навколишньому природному середовищу та здоров’ю людей. Постало питання ефективного вирішення комплексу проблем, пов’язаних з ліквідацією та обмеженням негативного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин. За результатами проведеної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин станом на 1.01.2007 р. в області є в наявності 94,880 т заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які розміщені в 13 районах області, з них 70,034 т затарено в 98 бетонополімерних контейнерів на довгострокове зберігання, інші забезпечені надійним зберіганням до вирішення на державному рівні питання їх утилізації або знищення. Враховуючи, що всі непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин на сьогоднішній день є практично безгосподарні та потенційно небезпечні, стоїть питання передачі їх для знищення на одному із спеціалізованих підприємств України. Для забезпечення утилізації та знешкодження непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів необхідні кошти в сумі 1950,0 тис. грн. В 2006 р. на території області аварій під час поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами, небезпечними відходами, продуктами біотехнологій не виникало.

Площа або об’єм ураження, (м2, м3)

5 -

6 -

7 -

8 -

9 -

Збитки нанесені довкіллю (грн.)

Категорія аварії: об’єктова, місцева, регіональна

4 -

Наслідки забруднення

Тип аварії: промислова, транспортна

3 -

земля

Назва речовини, її кількість (м3)

2 -

вода

Місце аварії, дата

1 -

Перевищення ГДК (разів) повітря

з/п

Таблиця 8.3. Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами

10 -

11 -

8.3. Радіоекологічна безпека Частина території Рівненської області знаходиться у межі 30-км зон спостереження Рівненської та Хмельницької АЕС, на якій проживає понад 152 тис. осіб населення.

Рівненська атомна електростанція, яка розташована безпосередньо на території області, є відокремленим підрозділом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. РАЕС експлуатує 4 енергетичні ядерні реактори загальною електричною потужністю 2835 МВт, що складає 20,5 % від загальної сумарної встановленої потужності АЕС України. Таблиця 8.4. Виконання планового завдання виробництва електроенергії, млн. кВт/год 2006 р. РАЕС, енергоблоки РАЕС Блок № 1 Блок № 2 Блок № 3 Блок № 4

2005 р.

План

Факт

16286 2591 2730 5289 5676

15856,9 2735,2 2864,5 5086,0 5171,2

15713,0 2624,4 2789,2 5170,4 5129,1

Випередження (+), відставання(-) 2006 р. в порівнянні з 2005 р. 143,9 110,8 75,3 -84,4 42,1

% виконання плану 97,4 105,6 104,9 96,2 91,1

Радіаційна обстановка в районі розташування РАЕС, обумовлена викидами в атмосферу найбільш значимих ізотопів: 137Cs, 134Cs, 60Co, 58Co, 54Mn, 110mAg, 95Zr. Сумарна величина газо-аерозольних викидів (інертних радіоактивних газів, довго живучих радіонуклідів, йоду) енергоблоків РАЕС у 2006 р. наведена у табл.8.5 Таблиця 8.5.Сумарний викид енергоблоків РАЕС по групам радіонуклідів у 2006 р. Вид

Активність

ІРГ ДЖН Йод

3,73Е+04 9,40Е-02 3,36Е-01

Контрольний рівень допустимих викидів 1,13Е+06 6,21Е+00 4,75Е+01

Допустимий викид

Індекс КДВ, % Індекс ДВ, %

3,0ЗЕ+07 1,06Е+02 1,53Е+03

3,30 1,51 0,71

0,12 0,09 0,02

Як видно з табл. 8.5 викиди груп радіонуклідів були значно нижчі встановлених допустимих викидів. Таблиця 8.6.Сумарний викид енергоблоків РАЕС по радіонуклідам у 2006 р., ГБк Нуклід

Активність

51Сr 54Mn 58Co 59Fe 60Co 95Nb 95Zr 110mAg 134Cs 137 Cs 90 Sr

1.31Е-02 3.18Е-03 6.32Е-03 1.65Е-03 1.90Е-02 4.09Е-03 1.51Е-03 4.98Е-03 3.33Е-03 1.58Е-02 4.61Е-04

Контрольний рівень допустимих викидів 4.44Е-01 1.20Е-01 7.44Е-01 7.44Е-02 4.44Е-01 3.72Е-01 6.12Е-01 4.32Е-01 6.72Е-01 8.88Е-01 4.68Е-03 Всього

Допустимий викид

Індекс КДВ, %

Індекс ДВ, %

1.83Е+05 8.95Е+02 2.79Е+03 2.90Е+03 4.65Е+01 7.16Е+03 3.58Е+03 1.47Е+02 1.18Е+02 1.04Е+02 1.43Е+02

2.9 2.7 0.8 2.2 4.3 1.1 0.2 1.2 0.5 1.8 9.9

7.15Е-06 3.56Е-04 2.26Е-04 5.68Е-05 4.09Е-02 5.71Е-05 4.21Е-05 3.39Е-03 2.82Е-03 1.52Е-02 3.22Е-04 0.06

Як видно з таблиці 8.6 викиди за окремими радіонуклідами були значно нижчі встановлених допустимих викидів. Сумарний індекс газо-аерозольних викидів склав 0,06 % від допустимого викиду.

Для контролю впливу рідких скидів РАЕС на навколишнє середовище проводився контроль скидів на системах промислово-зливової (ПЗК) та господарчо-фекальної каналізації (ГФК); контроль проміжних технологічних вод РАЕС; контроль активності води, донних відкладень та водоростей р. Стир. Скид радіонуклідів енергоблоків з рідкими скидами РАЕС у 2006 р. наведені в табл. 8.7 Таблиця 8.7.Сумарна активність рідких скидів РАЕС в 2006 р., MBq Нуклід 51Сr 54Mn 58Co 59Fe 60Co 65Zn 95Zr 95Nb 106Ru 110mAg 131I 134Cs 137 Cs 144Сe 90 Sr

ПЗК < 4.44E+02 <2.37E+01 <2.66E+01 < 5.02E+01 1.20E+02 <4.55E+01 <3.45E+01 <4.81E+01 <2.38E+02 <3.13E+01 <1.22E+02 1.61E+02 1.08E+03 <3.86E+02 8.48E+01

ГФК < 3.69E+00 3.73E-01 3.43E-01 <4.80E-01 1.55E+00 <4.68E-01 <2.98E-01 <4.36E-01 < 1.95E+00 3.27E-0I <1.49E+00 9.29E-01 5.76E+00 <9.38E+00 1.48E-01 Всього

Сума < 4.48E+02 2.41E+01 2.69E+01 <5.07E+01 1.22E+02 <4.60E+01 <3.48E+01 <4.85E+01 < 2.40E+02 3.16E+01 <1.23E+02 1.62E+02 1.09E+03 <3.95E+02 8.50E+01

Допустимий скид (ДС) 2.80E+07 1.00E+06 9.10E+05 2.40E+05 3.50E+05 2.20E+05 1.10E+06 3.50E+05 3.80E+06 6.20E+05 1.00E+06 4.70E+04 6.80E+04 2.60E+05 1.10E+05

Індекс ДС 1.60Е-03 2.41Е-03 2.96Е-03 2.11Е-02 3.48Е-02 2.09Е-02 3.16Е-03 1.39Е-02 6.31Е-03 5.10Е-03 1.23Е-02 3.45Е-01 1.60Е+00 1.52Е-01 7.73Е-02 2,3

В цілому протягом 2006 р. в скидах РАЕС не зареєстровано перевищення контрольних та допустимих рівнів. Активність 137Cs в водоростях р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 0,33 ÷ 1,9 Bq*kg-1. Активність 137Cs в донних відкладеннях р. Стир до пуску РАЕС знаходилась в діапазоні 1,2 ÷ 6,7 Bq*kg-1. У разі загальної радіаційної аварії на Рівненській АЕС при руйнуванні одного з реакторів з викидом 10 % активної маси за межі санітарно-захисної зони загальна площа можливого забруднення в межах території Рівненської області (тільки в зоні спостереження) може скласти близько 1,7 тис. км2. У зазначену зону попадають місто Кузнецовськ та понад 60 населених пунктів Володимирецького, Костопільського, Сарненського районів, із загальною чисельністю населення 96 тис. осіб. З метою моніторингу радіаційної обстановки, прогнозування та попередження аварій на Рівненській АЕС функціонує автоматизована система контролю за радіаційною обстановкою (АСКРО) навколо РАЕС. Впродовж 2006 року на Рівненській АЕС зафіксовано 27 подій, в тому числі 5, відповідно Державного класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні, класифіковані як надзвичайні ситуації. Жодна із зазначених подій не супроводжувалася викидом радіоактивних речовин і не спричинила негативного впливу на навколишнє природне середовище. Враховуючи розташування Хмельницької АЕС, вплив наслідків аварії на ній на територію області та населення суттєво не відрізняється від наслідків аналогічної можливої аварії на Рівненської АЕС. За розрахунками, у разі аварії з викидом радіоактивних речовин на Хмельницькій АЕС, в зону можливого забруднення попадає територія південно-

східної частини області площею понад 1 тис. км2, на якій розташовані 82 населених пункти та проживають майже 62 тис. чоловік. Наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.2006 №330/100 з 1 вересня 2006 р. функції держуправління з радіаційного контролю за використанням джерел іонізуючого випромінювання та ліцензування цього виду господарської діяльності на підпорядкованій території скасовується і перекладені на Північно-західну інспекцію з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України Підприємства, які використовують у своїй діяльності джерела іонізуючого випромінювання, у разі непридатності джерел іонізуючого випромінювання для подальшого використання, передають їх для захоронення на спеціалізовані підприємства, що мають відповідні дозволи на здійснення діяльності з радіоактивними відходами (ДМСК УДО «Радон»). Використання джерел іонізуючого випромінювання наведено в табл.8.8. Табл.8.8. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п 1 1

3 4 5

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства 2 Рівненська область, м.Рівне Рівненський обласний онкологічний диспансер Рівненський державний центр стандартизації, метрології та сертифікації Рівненське дочірнє підприємство АТ “Укрпрофтур” (“Турист”) ВАТ ”Рівнеазот” м. Дубно Дубенський онкологічний диспансер м. Кузнецовськ ДП Західноукраїнське монтажне управління ВАТ “Підентеплоенергомонтаж"

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од. 3

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються Кількість джерадіаційний фон рел іонізуючого загальна активність ДІВ, на території випромінюБк підприємства, вання, од. мкЗв/год 4 5 6

2624 . 106

в межах природного

152,2 . 106

в межах природного

222

0,185 . 106

в межах природного

401077 . 106

в межах природного

1322,8

в межах природного

401077 . 106

в межах природного

У 2006 р. на території області радіаційних аварій та позарегламентних ситуацій у сфері використання ДІВ не було. Проектом будівництва Рівненської АЕС зберігання відпрацьованого ядерного палива (ОЯТ) на АЕС не передбачалося. Відпрацьовані паливні зборки (ВПВЗ) вивозилося АЕС на заводи регенерації до Росії. Відповідно до проекту відпрацьоване ядерне паливо зберігається на АЕС в приреакторних басейнах витримки (БВ) від 3 до 5 років. Далі ВПВЗ відправляються на заводи регенерації до Росії. Після переробки де за технологією витягуються важкі метали; які залишають радіоактивні елементи складаються та упаковуються в контейнери для зберігання. Згідно контрактам по вивозу ВЯП з енергоблоків ВВЕР-440 з 1993 р. РАЕС необхідно забезпечити прийом та продуктів переробки ВЯП.

В даний час не узгоджена методика розрахунку кількості РАВ, що підлягають поверненню після переробки ВЯП. Після її узгодження планується визначити терміни повернення. По паливу ВВЕР-440 проблема є актуальнішою, оскільки в Росії виконується переробка ядерного палива ВВЕР-440 та повернення планується після 30 років зберігання. Прийом та зберігання повернених РАВ після переробки планується здійснювати в централізоване сховище ВЯП, яке планується створити на базі майданчика ЧАЕС. На сьогодні РАЕС має достатню кількість вільних місць для зберігання ВЯП в БВ. Можливість аварійного вивантаження палива реактора забезпечується на кожному енергоблоці. Проектом допускається, при дефіциті вільних місць в одному з басейнів, виконувати між блочні перевезення в БВ іншого енергоблока. Для забезпечення більшої в 2007 р. запланована реконструкція БВ енергоблоку №2 із заміною на стелажі ущільненого зберігання палива (СУЗП). ДП НАЕК “Енергоатом” в 2006 р. затверджений План заходів поводження з ВЯП на період до 2010 р. У відповідності з планом в 2007 р. буде виконаний вивіз ВЯП до Росії з енергоблоків №1,2,3 у обсязі достатньому для експлуатації енергоблоків 1-4 РАЕС. Поводженням з твердими радіоактивними відходами на РАЕС займається цех дезактивації та радіоактивних відходів. Систему поводження з твердими радіоактивними відходами на РАЕС умовно можна розділити на дві підсистеми: одна з них для енергоблоків №№1,2, друга – для енергоблоків №№3,4. Основне обладнання та сховища твердих радіоактивних відходів розташовані в побудованих спецкорпусах. Крім того, в центральній залі реакторного відділення енергоблоків №№ 1,2 передбачено сховище високоактивних твердих радіоактивних відходів та сховища іонізаційних камер. У 2001 р. введено в експлуатацію сховище будівлі переробки слабоактивних відходів для збереження відходів, отриманих в результаті роботи установок з переведення рідких відходів у твердий стан. Блок збереження введений в експлуатацію тільки в частині комірок для збереження продуктів переробки кубового залишку після установок переробки РРВ. Поводження з твердими радіоактивними відходами проходить за процедурою, що складається з наступних етапів: збір та первинне сортування відходів із фрагментуванням (при необхідності); транспортування відходів до місць тимчасового збору; прийом відходів персоналом цеху дезактивації та радіоактивних відходів; сортування твердих радіоактивних відходів за видами і групами активності; затаровування твердих радіоактивних відходів у комірки сховища. Утилізація і зберігання твердих та рідких радіоактивних відходів (РАВ), які утворюються в процесі експлуатації енергоблоків на РАЕС здійснюється згідно діючих проектних рішень. Переробка рідких РАВ, що зберігаються в ємностях кубового залишку, проводиться на установці глибокого випарювання (УГУ1-500М), яка розміщена на спецкорпусі №2. В 2005 р. на установці УГУ1-500М перероблено 184 м3

рідких радіоактивних відходів, в результаті вироблено 1022 контейнерів із сольовим паливом. Відповідно до проекту та згідно вимог ОСТ 95 745-95, відпрацьоване ядерне паливо після вивантаження з реакторів тимчасово зберігається на АЕС в приреакторних басейнах витримки (БВ) у вигляді цілих виробів (тепловиділяючих збірок - ТВЗ). Мінімальний термін – 3 роки. Після витримки у БВ, паливо вивозиться в Росію на заводи по регенерації. Після 30-річного збереження в Росії, згідно контрактів необхідно забезпечити прийом в Україну ВЯП, яке вивозилось починаючи з 1993 року, а також захоронення продуктів його переробки (РАВ). В Росії переробляється відпрацьоване паливо з реакторів ВВЕР-440, а паливо з реакторів ВВЕР-1000 не переробляється. Незалежною Україною побудовано сховище для довготривалого збереження палива реакторів ВВЕР-1000 Запорізької АЕС. Рівненська АЕС згідно проекту не має можливості забезпечити зберігання РАВ продуктів переробки ВЯП на своєму майданчику. Тому проблема ВЯП енергоблоків №№1,2 Рівненської є більш актуальною. Методика розрахунку кількості РАВ після переробки ВЯП, підлягаючих поверненню, в даний час розробляється. Після її узгодження планується визначити об'єми і терміни повернення. На даний час у ВП РАЕС може накопичуватися (з забезпеченням резерву вільних комірок для повного вивантаження активних зон реакторів, що є вимогою ядерної безпеки) відпрацьоване паливо з реакторів ВВЕР-440 - до 2008 р., а з реакторів ВЯП ВВЕР-1000 – до 2009 р. при використанні перевезень між блоками, які передбачені Планом заходів НАЕК „Енергоатом”. Цей захід дозволить надалі не проводити відправку ВЯП до Росії. Після 2009 р. прийом і зберігання ВЯП та продуктів його переробки планується здійснювати в централізованому сховищі для палива реакторів Чорнобильської, Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС (питання будівництва якого знаходиться на стадії остаточного рішення). Проте, якщо після 2009 р. централізоване сховище в Україні не буде побудоване, вивезення ВЯП до Росії необхідно буде відновити. 9. ВПЛИВ

НЕГАТИВНИХ

ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА НАСЕЛЕННЯ

ЗДОРОВ’Я

9.1. Основні фактори впливу стану довкілля на здоров’я населення 9.1.1. Стан забруднення атмосферного повітря Аналізуючи в загальному викиди забруднюючих речовин в атмосферу (див. розділ 3) можна зробити висновок, що основними забруднювачами, як і в минулому році, залишаються пересувні джерела викидів. Кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря прямо пропорційна із збільшенням кількості одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів. За даними спостережень Рівненського обласного центру з гідрометеорології у 2006 р. на перехрестях вулиць міста в “часи пік”

максимальні концентрації окису вуглецю в порівнянні з минулим роком дещо зменшились, але перевищували встановлені нормативи і досягали: вул. Соборна - Княгині Ольги – 1,2 ГДК; Театральна площа – 1,3 ГДК; Майдан Незалежності – 1,9 ГДК; вул. Соборна – Пушкіна – 1,2 ГДК; вул. Грушевського – Відінська – 1,5 ГДК; вул. Соборна – Дубенська – 1,4 ГДК; вул. Чорновола - Соборна – 3,4 ГДК; вул. Д.Галицького – Київська – 2,2 ГДК. Кислотність атмосферних опадів була в межах норми і становила рН=6,048,23. Індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА) у 2006 р. дорівнює 5,55 (у 2005 р. - 5,06). 9.1.2. Стан та якість підземних вод Забруднення поверхневих вод значною мірою впливає на якість підземних вод, які активно використовуються для пиття та інших цілей. Внаслідок господарської діяльності якість підземних вод може погіршуватися. Це пов'язано з існуванням фільтруючих накопичувачів стічних вод, а також з використанням мінеральних добрив та пестицидів тощо. Багаторічне планомірне вивчення стану підземних вод проводиться Рівненською геологічною експедицією ДП "Північгеологія" методом регулярних спостережень за рівневим режимом і гідрохімією води в 31 пункті спостережень, які розташовані в різноманітних природно-техногенних умовах (інтенсивна експлуатація водозаборів, осушення, в межах промислових та селітебних зон тощо). Основні висновки стосовно трансформації підземних вод області зводяться до наступного: глибокозалягаючі (артезіанські води), які використовуються для централізованого водопостачання, не несуть якісних змін і, в основному, відповідають санітарним нормам питних вод; постчорнобильське забруднення радіонуклідами не встановлено; перші від поверхні ґрунтові води значно трансформовані, і в них проходять негативні якісні зміни хімічного складу. В регіональному плані відзначаються зміни хімічного складу підземних вод на територіях з низькою залісненістю, відносно високим техногенним навантаженням, підвищеним внесенням мінеральних добрив, що обумовлює певні проблеми самоочищення ґрунтових вод. Значними джерелами забруднення підземних вод є промислові підприємства і, головним чином, їх стічні води, що акумулюються в ставках накопичувачах, відстійниках на полях фільтрації, очисних спорудах, з яких вони потрапляють у ґрунтові води та надходять у більш глибокі водоносні горизонти. Значну небезпеку являють собою невпорядковані склади отрутохімікатів і паливно-мастильних матеріалів, сміттєзвалища, населені пункти, які не мають каналізаційних мереж.

Потенційними джерелами забруднення підземних вод є занедбані свердловини або свердловини, що вийшли з ладу і підлягають санітарнотехнічному тампонажу, свердловини без впорядкованих зон санітарнотехнічного режиму, особливо, коли вони розміщені безпосередньо біля джерел забруднення і не мають постійної герметизації. Під постійним контролем знаходяться джерела забруднення питних вод в межах депресійної зони, що утворилися в районі дії Горбаківського водозабору, який є найбільшим джерелом водопостачання м. Рівне і частини населених пунктів Гощанського та Рівненського районів. За результатами досліджень на карту нанесена територія впливу експлуатації основного водоносного горизонту на мезокайнозойський водоносний комплекс. За даними постійного лабораторного контролю РОВКП ВКГ „Рівнеоблводоканал” вода з артсвердловин водозаборів Гощанської (4 артсвердловини) та Рівненської (107 артсвердловин) дільниць підприємства повністю відповідає гігієнічним вимогам до якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання 2 класу, за винятком хімічних показників (мутність, кольоровість, жорсткість) - 41,8 % досліджуваних проб, за яким спостерігається перевищення. У період 1999-2006 рр. відзначені процеси забруднення ґрунтових вод азотистими сполуками (нітратами, нітритами) та кадмієм у багатьох селах північних районів області, в основному колодязях садиб з високим заляганням рівня ґрунтових вод. Фрагментарно відбувались зміни у якості підземних вод в районі с. Рубче (твердість, кадмій), що неподалік ВАТ «Рівнеазот». 9.1.3. Стан забруднення ґрунтів Значної екологічної шкоди земельним ресурсам завдає забрудненість ґрунтів викидами промисловості та хімізації в сільському господарстві. Крім того техногенна забрудненість ґрунтів залежить від типу ґрунту, кількості надходження забруднюючих речовин. Ґрунти області характеризуються підвищеною кислотністю, низьким вмістом гумусу. Низькобуферні малогумусні дерново-підзолисті ґрунти, характерні для зони Полісся, зазнають значного впливу забруднення. В умовах кислого середовища забруднюючі речовини трансформуються у більш рухомі сполуки, мігрують до нижчих шарів і ґрунтових вод. Небезпека забруднення ґрунтів визначається класом небезпеки окремих токсикантів. До першого класу шкідливості відносяться миш'як, кадмій, ртуть, селен, свинець, цинк, фтор, бенз(а)пірен; до другого - бор, кобальт, нікель, мідь, молібден, сурма, хром; до третього - барій, ванадій, і вольфрам, марганець, стронцій. Їх вміст у ґрунтах може оцінюватися як за валовими, так і рухомими формами елементів. Багато токсикантів можуть призводити до захворюваності людей. Зменшення у кілька разів обсягів використання пестицидів в останні роки хоча і сприяло зниженню забруднення ґрунтів та сільськогосподарської продукції отрутохімікатами, але ситуації суттєво не змінило. Це обумовлене тим, що залишкова кількість пестицидів знаходиться в ґрунті тривалий час. Чим більше пестицидне навантаження на ґрунти, тим вища вірогідність шкідливого

впливу на населення. Потрапивши в організм людини, пестициди можуть викликати інтоксикацію, алергійні реакції, зниження імунної реактивності, ураження нервової системи, патологічний стан печінки, серцево-судинної системи тощо. У 2006 р. обласним центром з гідрометеорології було відібрано проби ґрунту на вміст пестициді та нітратів господарств Рівненського та Сарненського районів. За результатами спостережень вміст ДДТ, ДДЄ, ізомерів ГХЦГ та нітратів був в межах норми. В м. Сарни відбирались проби ґрунту на вміст важких металів, визначення їх кислотності та механічного складу. Результати спостережень наведені у табл. 9.1. Табл. 9.1. Результати досліджень вмісту важких металів в ґрунті м. Сарни № проб pH ГДК 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23

7,5 7,7 0,0 5,6 6,1 5,1 6,8 4,8 6,7 6,5 7,0 7,2 6,4 7,6 5,9 6,0 5,9 7,2 5,0 5,9 6,2 6,1 6,1

кадмій 1,0 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,25 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,25 0,00 0,00 0,25 0,25 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00

Вміст металів та ін. мг/кг марганець мідь нікель 1500 55,0 85,0 127 5 6 133 81 8 130 10 5 394 6 4 162 4 7 56 2 6 220 391 12 295 7 16 260 8 8 307 10 10 121 3 4 342 14 7 330 1 4 359 6 11 214 3 5 86 4 3 666 5 14 626 17 13 144 12 8 156 6 7 35 1 1 185 10 3 353 9 2

свинець 30,0 17 163 21 6 13 8 84 21 23 48 12 41 7 81 8 9 15 44 39 13 11 24 23

цинк 115,0 26 39 34 23 39 31 86 30 349 90 14 127 7 164 21 17 20 37 33 29 3 47 101

В 2006 р. на санітарно-хімічні показники лабораторіями санепідслужби області досліджувався ґрунт в місцях виробництва продукції рослинництва, на території промислових підприємств та санітарно-захисних зон, в зонах впливу підприємств та сміттєзвалищ, в місцях застосування пестицидів та мінеральних добрив. На санітарно-гігієнічні показники досліджено 821 пробу ґрунту, з них 11 проб (1,3 %) не відповідали санітарним вимогам. На солі важких металів досліджено 123 проби, в 6 пробах (4,9 %) встановлено перевищення ГДК. В м. Рівне в зоні впливу підприємств на солі важких металів відібрано 26 проб, всі вони відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. На вміст пестицидів досліджено 277 проб ґрунту, у 3 пробах (2,1 %), відібраних на території санітарно-захисних зон підприємств та в місцях застосування пестицидів і мінеральних добрив, виявлено перевищення допустимих норм.

За бактеріологічними показниками не відповідали нормативам 24 проби (5,9 %) з 460 досліджених проб ґрунту. На гельмінти досліджено 2836 проб, з них 64 (2,2 %) не відповідало санітарно-гігієнічним вимогам. Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” в 2006 році моніторинг ґрунтів було проведено в Гощанському, Дубровицькому, Корецькому, Костопільському та Острозькому районах на площі 125,2 тис. га, зокрема, в фермерських господарствах, на території місцевих рад та в сільськогосподарських підприємствах. При цьому було відібрано 22,9 тис. шт. зразків агрохімічних, 0,13 тис. токсикологічних та 1,6 тис. радіологічних вимірювань. Виконано аналітичних робіт з еколого-агрохімічної паспортизації: аналізів всього – 110,25 тис. шт., із них: визначення агрохімічних показників – 103,05 тис. шт., визначення важких металів – 5,04 тис. шт., залишків пестицидів – 0,64 тис. шт., радіонуклідів – 1,525 тис. шт. Токсикологічні дослідження було проведено в Дубровицькому, Костопільському, Гощанському, Корецькому та Острозькому районах області. Дослідження включали визначення залишкових кількостей пестицидів та важких металів. Визначалися залишки таких препаратів як ДДТ, ГХЦГ, 2,4 Д амінної солі, метафосу, базудіну, фосфаміду та сімтріазінів. В Острозькому районі виявлено залишкові кількості 2,4 Д амінної солі в 5 зразках ґрунту, у Корецькому районі - в 2 зразках та у Дубровицькому, Костопільському та Гощанському районах - по 1 зразку ґрунту. Також виявлено залишкові кількості ГХЦГ у Острозькому районі в 8 зразках ґрунту, у Корецькому районі - в 3 зразках ґрунту, у Дубровицькому районі - в 7 зразках, у Костопільському районі - у 14 зразках, у Гощанському районі - у 4 зразках ґрунту. У решти досліджуваних зразках залишкові кількості інших пестицидів не перевищує ГДК. На кожній паспортизованій ділянці визначалися такі важкі метали як кадмій, свинець, мідь, цинк. Вміст їх у ґрунті не перевищував гранично допустимих рівнів, за винятком двох зразків ґрунту у СВК ”Маяк” Костопільського району і с. Великі Межирічі Корецького району, де вміст свинцю перевищував ГДК і становив 90,7 мг/кг і 71,9 мг/кг ґрунту відповідно (ГДК свинцю – 30 мг/кг). Результати досліджень центру “Облдержродючість” наведено в табл. 9.2. Таблиця 9.2. Результати досліджень вмісту важких металів в ґрунті, мг/кг Район Дубровицький Костопільський Гощанський Корецький Острозький

мін 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1

свинець сер 5,03 4,91 6,03 7,76 7,06

мак 19,78 90,7 18,94 71,9 17,06

мін 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01

кадмій сер 0,11 0,08 0,15 0,17 0,14

9.1.4. Радіаційне забруднення земель

мак 1,22 0,75 0,91 2,1 2,08

мін 0,1 0,1 2,16 6,7 2,22

цинк сер 14,86 12,57 20,23 41,2 23,57

мак 91,7 47,2 79,71 84,4 73,9

мін 0,1 0,1 0,1 1,42 0,14

мідь сер 2,54 2,11 4,47 5,84 4,82

мак 34,4 14,1 12,58 17,1 9,9

Радіологічне обстеження ґрунтів проводилось Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції у господарствах Дубровицького і Костопільського районів. Визначався вміст 137Cs на кожній паспортизованій ділянці та вибірковий контроль на вміст 90Sr (три проби на господарство). Щільність забруднення сільськогосподарських угідь у 2006 р. наведено в табл. 9.3. Таблиця 9.3. Щільність забруднення сільськогосподарських угідь Обстежена площа, тис. га

Райони Володимирецький Зарічненський Всього

39,2 10,2 49,4

Щільність забруднення, Кu/км2 90 Cs Sr Макс. Мін. 8,9 0,01 0,54 0,01

137

Мін. 0,02 0,01

Макс. 0,25 0,04

За програмою восьмого турів обстеження в області завершено уточнення радіаційного стану сільськогосподарських угідь. Всього було обстежено 493,9 тис. га, з них щільність забруднення 137Cs понад 1 Кі/км2 мають 51,6 тис. га, що складає 10,4 % обстежених площ. Щільність забруднення ґрунтів 90Sr понад 0,02 Кі/км2 мають 48,2 тис. га (57,4 % обстежених площ). Радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС зазнала територія Дубровицького району. Площа сільськогосподарських угідь у Дубровицькому районі зі щільністю забруднення понад 1 Кі/км2 складає складає 6,7 тис. га (17,1 %), з них понад 5 Кі/км2 - 130,3 га (0,3 %). Основна частина забруднених земель має щільність 1-2 Кі/км2. Спостереження за вмістом радіонуклідів в ґрунті контрольних ділянок центром “Облдержродючість” наведено в табл. 9.4. Таблиця 9.4.Результати досліджень ґрунтів на контрольних ділянках в 2002-2006 рр. Район

Березнівський Володимирецький Володимирецький Зарічненський Дубровицький Сарненський Рокитнівський

Господарство

Полісся Хлібороб Заболоття Вичівське Промінь Світлана Колос

2002 137 90 Cs Sr 0,15 0,01 0,41 0,03 0,3 0,01 0,2 0,01 1,8 0,03 0,2 0,01 1,4 0,07

Щільність забруднення по роках, Кі/км2 2003 2004 2005 137 90 137 90 137 90 Cs Sr Cs Sr Cs Sr 0,28 0,01 0,13 0,04 0,2 0,01 0,36 0,02 0,6 0,02 0,4 0,03 0,30 0,01 0,17 0,01 0,24 0,06 0,21 0,01 0,33 0,02 0,01 0,01 2,34 0,05 2,5 0,04 0,64 0,02 0,33 0,01 0,31 0,02 0,15 0,01 0,98 0,03 1,1 0,01 1,28 0,04

2006 90 Cs Sr 0,01 0,01 0,38 0,03 0,33 0,05 0,01 0,02 1,00 0,03 0,01 0,03 1,03 0,02

137

Порівнюючи результати досліджень з попереднім обстеженням, слід зазначити, що щільність забруднення ґрунту 137Cs знизилась. Це відбулось за рахунок природного розпаду, виносу з урожаєм, вертикальної та горизонтальної міграції радіонукліду в ґрунтовому профілі. Щільність забруднення угідь 90Sr залишилась майже незмінною і не перевищує рівня глобальних випадінь за винятком окремих невеликих ділянок. Території, забруднені 137Cs, 134Cs до 1 Кі/км2, 90Sr до 0,02 та 240Pu до 0,005 Кі/км2 вважаються умовно чистими. Ведення сільськогосподарського виробництва на них можливе без обмежень. З більшою щільністю забруднення необхідно застосовувати комплекс агрохімічних, агротехнічних і організаційних заходів для зменшення переходу радіонуклідів з ґрунту в рослини.

Рівненським обласним центром з гідрометеорології у другому та третьому кварталах 2006 р. проводився гама-спектрометричний аналіз проб ґрунту на вміст радіонуклідів в зоні впливу Рівненської та Хмельницької АЕС. У пробах ґрунту перевищень гранично допустимих рівнів концентрації 137Сs та 40K, а також з аномальним радіонуклідним складом, не виявлено. Результати гамаспектрометричного аналізу проб ґрунту на вміст радіонуклідів у зоні дії РАЕС та ХАЕС наведено в табл. 9.5. Табл. 9.5. Результати гама-спектрометричного аналізу проб ґрунту на вміст радіонуклідів у зоні дії РАЕС та ХАЕС ОБ’ЄКТ, ОРІЄНТИР ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС 1. м. Нетішин, північний напрямок 3км від АЕС 2.с.Ст.Кривин,пн.-східний напрямок 5км від АЕС 3. с. Комарівка, східний напрямок 4км від АЕС 4. с. Білотин, північний напрямок 6км від АЕС 5. с. Хоровиця, пн.-сх. напрям. 6км від АЕС 6. Насосна станція, західний напрям. 3,5км від АЕС 7.с.Вельбівно,пн-західний напрям. 5км від АЕС РІВНЕНСЬКА АЕС 1.c.Заболоття, пд.-сх. напрямок 4 км від АЕС; 2.c.Цміни, пд. напрямок 4 км від АЕС; 3.с.Чорторийськ, пд.-зх. напрямок 4 км від АЕС; 4.c.Підцаревичі, зх. напрямок 5 км від АЕС; 5.м.Кузнецовськ, зх. напрямок 3,5 км. від АЕС; 6.м.Кузнецовськ, пн. напрямок 5 км від АЕС; 7.с.Суховоля, пн-сх. напрямок 5 км від АЕС 8.с.Н.Рафалівка,сх.напрямок 6 км від АЕС

Щільність забруднення, Ки/км2 IІ-ий квартал IІІ-ий квартал VІ-ий квартал 2006 р. 2006 р. 2006 р. 137 137 137 Сs 40K Сs 40K Сs 40K 07.06.2006 р. 13.07.2006 р. 19.10.2006 р. 0,010 0,101 0,007 0,153 0,014 0,131 0,001 0,391 0,001 0,293 0,001 0,324 0,001 0,150 0,001 0,231 0,001 0,136 0,002 0,013 0,004 0,012 0,001 0,042 0,009 0,086 0,001 0,084 0,001 0,078 0,001 0,095 0,001 0,129 0,001 0,118 0,002 0,017 0,010 0,183 0,003 0,207 06.06.2006 р. 20.09.2006 р. 125.10.2006 р. 0,056 0,136 0,060 0,204 0,130 0,221 0,066 0,159 0,019 0,138 0,035 0,096 0,077 0,307 0,089 0,191 0,088 0,159 0,021 0,161 0,003 0,163 0,001 0,152 0,004 0,282 0,001 0,155 0,006 0,111 0,161 0,159 0,123 0,183 0,179 0,259 0,104 0,197 0,157 0,148 0,100 0,235 0,002 1,610 0,061 0,169 0,066 0,263

Середнє значення 137

Сs 40K 2006 р. 0,010 0,128 0,001 0,336 0,001 0,172 0,002 0,022 0,004 0,083 0,001 0,114 0,005 0,136 2006 р. 0,082 0,187 0,040 0,131 0,085 0,219 0,008 0,159 0,004 0,183 0,154 0,200 0,120 0,193 0,043 0,681

Основними радіонуклідами, що визначали радіоактивне забруднення ґрунту у 2006 р., були 137Cs та 40К, концентрації яких не перевищували встановлені ГДК. Внесок у забруднення інших радіонуклідів був незначний. Радіаційна обстановка в районах діючих АЕС у 2006 р. була стабільною. 9.1.5. Стан забруднення продукції рослинництва В області спостереження за продукцією рослинництва здійснює: Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”; центр з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області головного управління агропромислового розвитку ; управління ветеринарної медицини в Рівненській області; Рівненська випробувальна лісова радіологічна лабораторія Рівненського обласного управління лісового господарства. Визначення рівнів забруднення рослинницької продукції Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” проводилось в кількох напрямках, а саме: контроль рослинницької продукції на вміст важких металів,

визначення залишків 2,4 Д амінної солі в зерні пшениці, визначення нітратів в плодоовочевій продукції. Результати досліджень забруднення солями важких металів продукції рослинництва наведено в табл. 9.6. Таблиця 9.6. Зведені відомості про забруднення солями важких металів продукції рослинництва в області Важкі метали

Культура, частина рослини

Багаторічні трави, сіно Цукрові буряки, корінь Цукрові буряки, гичка Кормові буряки, корінь Кормові буряки, гичка Озима пшениця, зерно Озима пшениця, солома Овес, зерно Овес, солома Свинець Ячмінь, зерно Ячмінь, солома Картопля, бульба Картопля, стебло Гречка, стебло Кукурудза, стебло Конюшина, зелена маса Третікале, зерно Жито, зерно Цукрові буряки, корінь Озима пшениця, зерно Овес, зерно Кадмій Ячмінь, зерно Тритікале, зерно Жито, зерно Багаторічні трави, сіно Цукрові буряки, корінь Озима пшениця, зерно Овес, зерно Цинк Ячмінь, зерно Тритікале, зерно Жито, зерно Багаторічні трави, сіно Цукрові буряки, корінь Озима пшениця, зерно Овес, зерно Мідь Ячмінь, зерно Тритікале, зерно Жито, зерно Багаторічні трави, сіно Всього по області

Кількість зразків, штук Проаналізо Забруднення вище вано ГДК 81 15 37 9 27 15 3 Не виявлено 3 1 24 2 8 1 6 3 3 Не виявлено 20 7 19 Не виявлено 10 9 10 Не виявлено 4 1 1 Не виявлено 1 Не виявлено 1 Не виявлено 4 Не виявлено 10 10 16 Не виявлено 3 Не виявлено 1 Не виявлено 1 Не виявлено 4 Не виявлено 19 Не виявлено 10 9 16 4 3 2 1 1 1 1 4 3 19 4 10 8 16 Не виявлено 3 Не виявлено 1 Не виявлено 1 Не виявлено 4 Не виявлено 19 Не виявлено 262 105

Вміст солей важких металів, мг/кг Сер..

Мін.

Макс..

4,03 3,34 4,95 3,9 5,2 0,54 2,2 2,36 3,13 1,18 2,5 3,1 5,12 4,80 0 2,4 0 0 0,5 0 0 0 0 0 0,01 249,4 47,9 106 101 103 106 66,2 66,4 1,93 0,93 8 4,1 0,7 5,8

1,1 0,7 0,6 2,0 4,0 0,5 0,3 1,3 1,3 0,3 0,6 0,4 2,5 3,8 0 2,4 0 0 0,4 0 0 0 0 0 0,01 79,6 13,1 49,8 101 103 22,9 29,5 7,8 0,5 0,1 8 4,1 0,1 0,5

11,5 9,7 9,9 5,0 7,1 4,1 6,0 4,2 4,9 7,8 5,0 7,1 7,4 5,8 0 2,4 0 0 0,75 0 0 0 0 0 0,01 399,3 130,6 114 101 103 111 166,6 171,6 6,6 2,8 8 4,1 2,3 10,7

ГДК 5,0 5,0 5,0 5,0 5,0 0,5 5,0 0,5 5,0 0,5 5,0 0,5 5,0 5,0 5,0 0,5 0,5 0,3 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,3 100 50 50 50 50 50 50 30 10 10 10 10 10 30

Вміст свинцю в рослинах становить 0,3 – 11,5 мг/кг в залежності від виду продукції, кадмію – 0,01-0,75 мг/кг, цинку – 13,1 – 399,6 мг/кг, міді – 0,1-171,6 мг/кг. Перевищення ГДК відмічено в 40 % досліджуваних проб. Проведено дослідження зразків зерна пшениці на залишкову кількість 2,4 Д амінної солі. Результати досліджень забруднення 2,4-Д амінною сіллю продукції рослинництва наведено в табл. 9.7. Таблиця 9.7. Визначення залишкових кількостей пестицидів у продукції рослинництва (зерні пшениці) Пестициди

Культура, частини рослини

Кількість зразків, шт. Проаналі- Забруднених вище

Вміст залишкових кількостей пестицидів, мг/кг

2,4 Д амінна сіль

Пшениця, ячмінь, зерно

зовано 21

ГДК -

мінім. 0

серед 0

максим 0

При проведенні дослідження рослинницької продукції (зерна пшениці) залишків пестициду не виявлено. Лабораторією проведено дослідження плодоовочевій продукції на вміст в ній нітратів. Результати досліджень забруднення нітратами продукції рослинництва наведено в табл. 9.8. Таблиця. 9.8. Інформація про вміст нітратів в продукції рослинництва Культура

Спосіб вирощування

Картопля урожаю 2005 року Капуста урожаю 2005 року Буряк столовий урожаю 2005 року Морква урожаю 2005 року Цибуля-ріпка Огірки тепличні Томати тепличні Цибуля перо Кріп Петрушка Картопля Капуста рання Капуста пізня Морква рання Морква пізня Буряки столові Капуста цвітна Томати Огірки Чорниці Смородина Вишні Яблука Всього

Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Закритий Закритий Закритий Закритий Закритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий Відкритий

Проаналізовано проб 3 2 3

Із них з перевищенням ГДК, штук -

3 9 52 71 3 2 2 17 5 12 4 9 13 1 3 1 1 2 1 1 220

1 1 2

Вміст нітратів у мг/кг сирої ваги мін серед макс. 84,3 88,1 92 206 208 210 685 745 805 152 50,8 116 66,6 392 819 782 94 440 220 220 140 838 215 85,8 80 36,6 36 46,1 36

174 62,9 203,5 96,9 416 928 861 143,5 747,5 529 262 175 971,5 215 91,9 80 36,6 38,5 46,1 36

196 75,1 291 127 440 1037 940 193 1055 838 304 210 1105 215 98 80 36,6 41 46,1 36

ГДК

250 500 1400 250 80 300 150 800 3000 3000 250 900 500 400 250 1400 Не реглам. 150 150 Не реглам. Не реглам. Не реглам. 60

Перевищення ГДК відмічено в двох зразках плодоовочевої продукції, що становить 2 % досліджуваних проб. Перевищення зафіксовані у капусті, що вирощена у відкритому ґрунті. Щороку в області проводиться радіометричний контроль сільськогосподарської продукції і кормів. Всього в 2006 р. досліджено 4410 проб кормів і сільськогосподарської продукції. Результати досліджень центру “Облдержродючість” наведено в табл. 9.9. Таблиця 9.9.Забруднення радіонуклідами продукції рослинництва урожаю 2006 р. № з/п 1 2 3 4 5 6

Перевірено Вид продукції Зелена маса Зерно злакових культур Зернофураж, дерть Комбікорми та ін. конц. Картопля Кормові коренеплоди

зразків, шт. 211 142 244 207 987 176

Питома активність, Бк/кг

тонн

Мін.

Макс.

3475 774 3413 748 714 193

20 5 5 15 2 10

74 44 190 107 94 60

В т.ч. більше ДР-97 проб, шт.

тонн

15,5

7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18

Льон - насіння Молоко Овочі Сінаж Сіно Силос Солома Сушені гриби, ягоди Трава з пасовищ Свіжі садові ягоди і фрукти Свіжі дикоростучі ягоди і гриби Лікарські рослини Разом

3 280 537 79 581 182 392 7 251 27 74 30 4410

0,5 322,34 678 7632 4484 7575 0,11 1285 8,1 36,56 1,27 31339,781

28 2 5 5 5 5 5 32 5 5 20 5

32 57,5 86 211 1200 119 273 3200 329 44 610 244

1,0

0,001

1,4

З метою визначення доз накопичення радіонуклідів в організмі людини проводиться дозиметрична паспортизація населених пунктів. В межах цієї програми лабораторією радіологічних досліджень центру “Облдержродючість” проводився спектрометричний аналіз (на вміст 137Cs) та радіохімічний аналіз (на вміст 90Sr) проб картоплі в 176 населених пунктах. Було відібрано і проаналізовано на вміст 137Cs 670 проб картоплі в 176 населених пунктах п’яти районів області, з них в 180 пробах (одна проба на село) проводилось визначення вмісту 90Sr. Результати досліджень наведено в табл. 9.10. Таблиця 9.10. Результати досліджень картоплі в населених пунктах області Район Володимирецький Дубровицький Зарічненський Сарненський Рокитнівський Разом

Обстежено населених пунктів 41 37 32 42 24 176

Відібрано проб на 137 Cs 205 185 160 120 670

З них з перевищенням ДР-97 1 13 14

Досліджено проб на 90Sr 42 37 33 43 25 180

Вміст 137Cs, Бк/кг

Вміст 90Sr, Бк/кг

Мін.

Макс.

Мін.

Макс.

2,0 2,0 2,0 2,0

16,0 89,0 52,0 94,0

0,08 0,05 0,05 0,06 0,11

0,86 0,63 0,81 0,88 0,92

За даними центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області в 2006 р. проводились радіологічні дослідження продукції рослинництва (молока, картопля, овочі, свіжі дикоростучі ягоди і гриби, лікарські рослини тощо) на вміст 137Cs в 6 північних районах області. Перевищення допустимих рівнів ДР-97 виявлено у 171 пробі (1,7 %) від 10167 перевірених проб. Результати досліджень продукції рослинництва наведено в табл. 9.11. Таблиця 9.11. Результати досліджень продукції рослинництва Вміст радіонукліду 137Cs (Бк/кг, Бк/л)

Перевірено № з/п

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Назва продуктів харчування та кормів Картопля Овочі Фрукти Хліб Свіжі дикорослі ягоди Сушені дикорослі ягоди і гриби

вага

Кількість проб

636 т 529 т 95 кг 75 кг 17 кг

1949 2060 412 20 448 110

Кількість проб з перевищенням ДР-97 43 18 1 1 76 32

min

max

2 7 5 11 20 30

291 211 82 21 7320 8300

ДР-97 137Cs Бк/кг, Бк/л

60 40 70 20 500 2500

7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19.

Лікарські рослини Інші продукти Сіно Солома Силос Буряк Зернофураж Концкорми Комбікорми Зелена маса Трава з пасовищ Сінаж ВСЬОГО:

10 кг 963 т 1189 т 1200 т 81 т 9871 т 480 т 509 т 2772 т 754 т

52 230 1359 523 111 239 668 139 116 633 1012 86 10167

0 0

20 3 15 15 7 7 3 15 15 15 20 20

244 350 5540 510 338 83 200 141 210 180 524 460

600 600 -

171

В 108 пробах продукції дарів лісу з 558 досліджених виявлено перевищення ДР-97, що становить 19,3 %. За видами продукції це переважно свіжі дикорослі ягоди і гриби - 76 проб в трьох районах області, сушені гриби 32 проби теж в трьох районах області. Всі проби сільськогосподарської продукції та дарів лісу з перевищенням допустимих рівнів зафіксовані виключно в особистих селянських господарствах. Продукція з орних земель сільськогосподарських підприємств як і в попередні роки виробляється в межах допустимих рівнів. За даними Рівненського обласного управління лісового господарства у 2006 р. проводились вимірювання питомої активності радіонуклідів у 5773 зразках лісогосподарської, сільськогосподарської продукції тощо. Перевищення допустимих рівнів за вмістом 137Сs зафіксовано у 465 пробах, що становить 8 % проаналізованих проб. Найбільше перевищень зафіксовано у свіжих і сушених грибах, лікарській сировині тощо. Зокрема, Рівненською випробувальною лісовою радіологічною лабораторією (м. Сарни) проводились вимірювання питомої активності радіонуклідів у 3500 зразках лісогосподарської, сільськогосподарської продукції. Перевищення допустимих рівнів за вмістом 137Сs зафіксовано у 68 пробах, що становить 1,9 % відібраних проб. Зокрема, у лікарській сировині перевищення зафіксовані в 32 пробах (29 %) з 109 відібраних зразків, у свіжих грибах – в 34 (57 %) пробах з 60 відібраних зразків, у свіжій рибі – у 1 пробі (20 %) з 5 відібраних проб, у м’ясі диких тварин у 1 пробі. В інших видах лісогосподарської продукції перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів зафіксовано не було. Детальний аналіз забруднення лісогосподарської продукції, що зафіксоване протягом 2006 р., наведено у табл. 9.12. Таблиця 9.12. Питома активність 2006 р. №

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Види продукції (сировина, готова продукція )

Деревина у корі Деревина без кори Кора Деревина паливна Ґрунт, Кі/км² Хвойна лапка

Проаналізовано проб

749 379 160 273 586 46

Кількість зразків із перевищ. ДР-97

137

Сs в лісогосподарській продукції у Результати вимірювання зразків, Бк/кг. мін макс середнє

0,0 0,0 20 52 0,1 6

382 173 1460 573 2,7 1010

121 102 137 149 1,6 182

ДР-97

740 740 740 600

Вироби ц/перероб. Лікарська сировина Сіно, травостан Сільськогосподарська продукція 11. М’ясо диких тварин 12. Молоко 13. Фрукти, овочі

379 109 123 30 1 32 31

Риба Ягоди Гриби Сік березовий Попіл деревний Новорічні ялинки Інше ВСЬОГО

5 143 60 56 100 107 131 3500

7. 8. 9. 10.

14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21.

16 78 63 38

187 4580 207 60

97 1091 139 56

8 2

911 70 48

46 23

69 78 420 3 301 0,00 7

181 401 5460 12 4311 279 265

70 313 621 7 846 119 73

600 600, сіно сухе - 1500

200 100 картопля, зерно вівса - 60, квасоля, томати, зелень кропу, капуста, морква, буряк кормовий - 40 150 500 500 740 740

Високі рівні забруднення зафіксовано у лісогосподарствах: ДП "Сарненський лісгосп" (Немовицьке, Страшівське, Руднянське, Сарненське лісництва), ДП "Остківський лісгосп" (Біловізьке та Кам’янське лісництво), ДП "Висоцький лісгосп" (Більське, Жаденське, Золотинське лісництва) та ДП "Клесівський лісгосп" (Чабельське, Ясногірське, Клесівське лісництва). 9.1.7. Стан забруднення продукції тваринництва За даними центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі області в 2006 р. проводились дослідження продукції тваринництва в 6 північних районах області. Перевищення ДР-97 виявлено у пробах (%) з проаналізованих проб. Результати досліджень продукції тваринництва та прижиттєва діагностика тварин в сільськогосподарських підприємствах і особистих господарствах області наведено в таблиці 9.13. Табл.9.13. Результати досліджень продукції тваринництва та прижиттєва діагностика тварин в сільськогосподарських підприємствах і особистих господарствах області Вміст радіонукліду 137Cs (Бк/кг, Бк/л)

Перевірено № з/п

1. 2. 3. 4. 5.

Назва продуктів харчування та кормів М’ясо Молоко (подвірне) Молоко (заводи) Прижиттєва діагностика ВСЬОГО:

вага 15200 т 1575 голів

Кількість проб 223 5623 31789 1575 39210

Кількість проб з перевищенням ДР-97 0 701 0

min

max

8 7 14 фон

130 1027 95 3,4 мкР/г

ДР-97 137Cs Бк/кг, Бк/л

200 100 100

701

На молокозаводах області досліджено 31789 проб сировини та готової продукції. Молоко з питомою активністю більше 100 Бк/л не надходило, а вся готова молочна продукція відповідала контрольним рівням. Найвищу питому активність молока 95 Бк/л зафіксовано на ВАТ "Дубровицямолоко", яке надійшло з СВК "Мульчицький" Володимирецького району.

Основним продуктом, що дає найбільшу кількість позитивних проб, є молоко з особистих господарств населення, якого при подвірному відборі виявлено 701 пробу в 67 населених пунктах всіх радіаційно забруднених районів крім Березнівського району, в тому числі у Володимирецькому районі - 17 проб в 7 населених пунктах, Дубровицькому - 98 проб в 12 населених пунктах, Зарічненському-116 проб в 11 населених пунктах, Рокитнівському - 269 проб в 20 населених пунктах та Сарненському - 201 проба в 17 населених пунктах. Основною причиною великої кількості молока з перевищенням 100 Бк/л є те, що в цих населених пунктах неможливо виділити чисті пасовища через відсутність відповідних площ. Прижиттєвій діагностиці піддано 1575 голови великої рогатої худоби. Перевищення вмісту радіо цезію в мускулатурі тварин виявлено в 12 особин молодняк ВРХ, які поставлено на заключну відгодівлю на стійловий режим утримання. З метою визначення доз накопичення радіонуклідів в організмі людини проводиться дозиметрична паспортизація населених пунктів. В межах цієї програми лабораторією радіологічних досліджень центру “Облдержродючість” проводився спектрометричний аналіз (на вміст 137Cs) та радіохімічний аналіз (на вміст 90Sr) проб молока. У 2006 р. досліджено 280 проб молока, відібраних в 56 населених пунктах Березнівського району. Рівні забруднення молока 137Cs знаходяться в межах 2,0 – 57,5 Бк/л, а 90Sr – 0,02 – 0,77 Бк/л. В жодній з 280 досліджених проб перевищень допустимих рівнів забруднення 137Cs (100 Бк/л) не зареєстровано. Максимальні рівні складають 33,3 – 57,5 Бк/л. В жодній з 56 проб молока, в якій виконано радіохімічне визначення 90Sr, перевищень допустимого вмісту (20 Бк/л) не виявлено. Рівні забруднення молока в населених пунктах району знаходяться на рівні середніх багаторічних даних. 9.2. Вплив на здоров’я населення підприємств ядерно-паливного циклу Рівненська область - єдина серед областей України, яка перебуває в зоні впливу одразу двох атомних електростанцій та відноситься до найбільш постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Майже половина території області радіаційно забруднена і зазнає важких екологічних та соціальних наслідків. Площа ураженої території займає 11,2 тис. км2. Радіаційного забруднення зазнали 290 тис. га сільськогосподарських угідь та 654 тис. га лісових масивів. До зон радіоактивного забруднення віднесено 341 населений пункт, розташований у Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Сарненському та Рокитнівському районах. Загальна кількість населення, що постійно перебуває в умовах впливу негативних факторів довкілля (радіаційно-забруднені райони області) становить 390,8 тис. чоловік, що становить 34 % населення області, в т.ч. 112,3 тис. дітей. Колективне дозове навантаження на населення, що проживає на радіоактивно-забрудненій території, становить 530628 людино-мілізіверт, що складає 39,2 % від усього в Україні.

Таблиця 9.14. Розподіл населених пунктів за ступенем радіоактивного забруднення Район Березнівський Володимирецький Дубровицький Зарічненський Рокитнівський Сарненський м. Кузнецовськ Всього по області

зони безумовного (обов'язкового відселення) 1 1

Кількість населених пунктів у зони гарантованого зони посиленого добровільного радіологічного контролю відселення 56 61 6 58 52 39 65 2 1 275 65

Всього 56 67 59 52 39 67 1 341

9.3. Вплив стану довкілля на демографічні процеси За даними Головного управління статистики у Рівненській області станом на 01.01.2007 р. чисельність наявного населення області становить 1154,4 тис. осіб, в т.ч. міське населення 547,3 тис. осіб, сільське - 607,1 тис. осіб. Демографічна ситуація в області протягом 2006 року дещо покращилась в порівнянні з минулими роками, хоча природний приріст залишається від’ємним, але народжуваність збільшилась до 15758 дітей у 2006 році проти 14483 дитини у 2005 році і зменшилась смертність до 16072 померлих у 2006 році проти 16422 у 2005 році. В 2006 р. демографічна ситуація в області набула позитивних тенденцій і характеризується наступними показниками: природний приріст населення зріс хоча і залишився від’ємним з –1,7 на 1000 населення в 2005 р. до –0,3 - в 2006 р.; народилось на 1275 дітей більше проти минулого року; померло на 350 чоловік менше ніж у минулому році; зниження малюкової смертності (на 1000 народжених живими) з 10,4 у 2005 році до 9,5 в 2006 році; від’ємне сальдо міграції в області - –1807 чоловік; Природний рух населення в області за останні роки характеризують дані, наведені в табл. 9.15 і 9.16 та на діаграмах (рис. 9.1-9.3). Таблиця 9.15. Динаміка природного приросту населення в районах області № з/ п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.

Назва районів (міст) Березнівський Володимирецький Гощанський Демидівський Дубенський Дубровицький Зарічненський Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський Рокитнівський Сарненський

Народжуваність на 1000 чоловік 2004 2005 2006 16,0 17,2 18,6 17,4 17,6 19,2 10,1 9,8 11,2 11,0 9,1 11,3 9,6 9,9 11,5 12,4 13,7 13,6 14,3 15,4 16,2 10,0 9,8 11,7 10,3 10,3 11,2 12,1 11,9 12,3 11,2 10,4 11,6 9,6 10,5 11,7 10,0 11,3 11,7 10,5 11,6 12,6 19,9 20,3 22,8 16,3 15,9 18,5

Смертність на 1000 чоловік 2004 2005 2006 14,1 14,9 14,4 12,8 13,4 14,1 20,5 22,8 20,4 20,5 19,5 20,5 18,7 19,1 18,7 16,3 16,2 16,4 14,1 14,3 13,9 18,2 19,0 18,5 17,6 19,9 18,9 13,6 14,9 14,8 18,9 18,9 18,7 15,6 17,3 17,8 15,4 18,2 16,5 15,7 15,6 15,3 11,8 12,4 12,6 12,3 12,3 13,0

Природний приріст на 1000 чоловік 2004 2005 2006 +1,9 2,3 4,2 +4,6 4,2 5,1 -10,4 -13,0 -9,2 -9,5 -10,4 -9,2 -9,1 -9,2 -7,2 -3,9 -2,5 -2,8 +0,2 1,1 2,3 -8,2 -9,2 -6,8 -7,3 -9,6 -7,7 -1,5 -3,0 -2,5 -7,7 -8,5 -7,1 -6,0 -6,8 -6,1 -5,4 -6,9 -4,8 -5,2 -4,0 -2,7 +8,1 7,9 10,2 +4,0 3,6 5,5

Дитяча смертність на 1000 народжених живими 2004 2005 2006 10,8 10,3 7,5 12,2 5,2 8,1 5,7 27,6 8,7 11,8 17,5 13,6 21,5 11,0 6,8 14,5 10,3 13,8 7,8 6,4 15,4 4,8 6,9 11,1 7,6 11,2 13,0 9,5 8,9 8,5 7,4 8,3

17. 18. 19. 20.

м. Рівне м. Кузнецовськ м. Дубно м. Острог Всього:

11,0 14,1 10,9 12,5

10,1 10,5 13,2 9,3 12,5

10,6 11,5 14,4 9,0 13,6

7,6 5,3 14,5 13,4

9,2 14,8 5,6 13,2 14,2

9,1 13,6 5,2 10,8 13,9

+3,4 +8,8 -3,6 -0,9

0,9 -4,3 7,6 -3,9 -1,7

1,5 -2,1 9,2 -1,8 -0,3

8,6 7,3 4,8

8,8 5,8 18,6

9,5

10,4

Таблиця 9.16. Динаміка демографічних процесів в області за останні п’ять років Зміни у 2006 р. (+/-) у порівнянні з 2005 р.

Значення показників по роках

Показники, на 1000 чол. 2002 11,4 13,0 -1,6 11,6

Народжуваність Загальна смертність Природний приріст (скорочення) Смертність дітей до 1 року на 1000 народжених живими

2003 11,9 13,5 -1,6 9,4

2004 12,5 13,4 -0,9 9,5

2005 12,5 14,2 -1,7 10,4

2006 13,6 13,9 -0,3 9,5

+1,1 -0,3 +1,4 0,9

В цілому в області природний приріст населення збільшився з -1,7 на 1000 чоловік у 2005 р. до -0,3 на 1000 чоловік у 2006 р. Динаміка природного приросту населення за останні 5 років відображена на рис. 9.1. 1 0,5 0 -0,5

-0,3

-1

-0,9

-1,5 -2

-1,6

2002

2003

-1,7 2004

2005

2006

Рис. 9.1. Природний приріст (скорочення) населення (на 1000 чол.) У 2006 р. кількість померлих перевищила кількість народжених в 11 районах області та в містах Дубно, Острозі. Порівняно з 2005 р. величина природного приросту збільшилась у всіх районах області, а найбільше в Гощанському (на 3,8 на 1000 чол.), Здолбунівському (на 2,4 на 1000 чол.), Рокитнівському (на 2,3 на 1000 чол.) районах. Величини природного приросту (скорочення) населення визначаються рівнями народжуваності і смертності. У 2006 р. народилось 15758 дітей, що на 1275 дітей більше ніж у минулому році. Рівень народжуваності в області збільшився з 12,5 новонароджених на 1000 чоловік у 2005 р. до 13,6 новонароджених на 1000 чоловік у 2006 р. (рис. 9.2).

Коефіцієнти народжуваності (на 1000 чол.)

11,4

11,9

12,5

2002

2003

2004

12,5

13,6

10 5 0 2005

2006

Рис. 9.2. Народжуваність (на 1000 чол.) Як і у минулому році, у 2006 р. вищим від середньо обласного (13,6 новонароджених на 1000 чоловік) залишився рівень народжуваності в 6 північних районах області: Рокитнівському (22,8), Володимирецькому (19,2), Березнівському (18,6), Сарненському (18,5), Зарічненському (16,2), Дубровицькому (13,6) та місті Кузнецовськ (14,4). Зростанню народжуваності значно сприяє соціально-економічне становище. Оскільки основна кількість дітей народжується в шлюбах, збільшення числа шлюбів (в 2006 р. їх кількість зросла на 813, або на 9,6 %, в порівнянні з 2005 р.) і зменшення числа розлучень (в 2006 р. їх кількість зменшилась на 244, або на 6,9 %, в порівнянні з 2005 р.) певною мірою обумовлює і збільшення кількості народжень. У 2006 р. дещо зменшилась смертність населення. Рівень смертності зменшився з 14,2 померлих на 1000 жителів у 2005 р. до 13,9 - у 2006 р. (рис.9.3). Коефіцієнти смертності (на 1000 чол.)

13,5

13,4

14,2

13,9

2002

2003

2004

2005

2006

10 5 0

Рис. 9.3. Смертність (на 1000 чол.) Зменшення числа померлих зареєстровано в 10 районах області, найбільше - у Гощанському, Радивилівському районах та м. Острог. Зростання числа померлих зареєстровано в 6 районах області, найбільше - у Демидівському, Володимирецькому та Сарненському районах. Показники малюкової смертності знизились до 9,5 на 1000 народжених живими проти 10,4 в 2005 р.

Очікувана середня тривалість життя в області дещо вища ніж в Україні в цілому і становить 68,8 років (в Україні - 68,2 років), у тому числі чоловіків 63,2 років, жінок - 74,4 років. Механічний рух населення (міграції) впливають на формування соціальноекономічних і екологічних умов території, оскільки структура та кількість груп мігрантів змінюють співвідношення міського та сільського населення в межах області, впливають на професійний склад населення. З іншого боку, мігранти змінюють сприйнятливість населення до тих чи інших хвороб, що пов'язане з процесами адаптації організму людини. Міграційний рух населення у 2006 році в області характеризується від’ємним сальдо –1807 чоловік, оскільки число вибулих з області 23705 чол. переважало число прибулих в область 21898 чол. Серед основних напрямків міграції населення області у 2006 році були такі: міграція у інші області України: число вибулих в інші області 7845 чол. переважало число прибулих з інших областей 6615 чол., сальдо міграції становить –1230 чол.; міграція за межі України: число вибулих в інші країни 914 чол. переважало число прибулих з інших країн 337 чол., сальдо міграції становить – 577 чол. В основному це країни далекого зарубіжжя (56,8 % вибулих за межі України), країни СНД (43,2 % вибулих за межі України). Міграційний рух населення у межах області має постійну тенденцію до збільшення населення у містах і скорочення його у сільській місцевості на 580 чоловік. В основному виїжджали з м.Рівне, Рокитнівського, Володимирецького та Корецького районів області у Рівненський, Здолбунівський райони. За межі області найбільше вибуло з північних районів області: Сарненського (208 чол.), Володимирецького (268 чол.), Сарненського (208 чол.) та Дубровицького (160 чол.) районів. Захворюваність населення можна вважати найбільш чутливим показником, який характеризує вплив середовища на людину. При цьому первинна захворюваність визначається на основі лише вперше зареєстрованих випадків хвороби протягом року, а загальна (хворобливість, поширеність) враховує усіх хворих, виявлених на момент обліку. В цілому в області загальний рівень захворюваності населення зріс з 736,6 на 1000 жителів в 2005 р. до 760,3 в 2006 р. і має тенденцію до збільшення. Особливо серед дорослих (18 років і старші) з 583,2 до 601,5 та підлітків (15-17 років) з 738,1 до 867,0. Найвищі рівні захворюваності (більші середньо обласного показника 760,3 на 1000 жителів) спостерігаються в Сарненському (942,6 чол. на 1000 жителів), Рівненському (811,0 чол. на 1000 жителів) районах та м. Рівне (917,0 чол. на 1000 жителів).Збільшення рівня захворюваності серед населення спостерігається у більшості районів області, особливо в Володимирецькому, Сарненському, Гощанському районах та місті Рівне. Проте об'єктивно слід відмітити в деяких районах області тенденцію до зниження рівня захворюваності в порівняні з минулим роком, зокрема, в м. Кузнецовську, Костопільському та Зарічненському районі. Динаміка захворюваності населення Рівненщини за останні 5 років наведена в табл. 9.17.

Табл. 9.17. Рівень захворюваності населення, на 1000 жителів Категорії населення Всього населення області в т. ч. – дорослі - підлітки (15-17 років) - діти (до 14 років)

2002 р. 693,6 555,6 716,8 1162,9

2003 р. 713,4 568,6 814,2 1193,1

2004 р. 726,8 577,5 680,3 1312,4

2005 р. 736,6 583,2 738,1 1318,9

2006 р. 760,3 601,5 867,0 1311,9

Зростання рівнів захворюваності спостерігається серед дорослих на 3,1 %, підлітків на 17,5 %. Серед населення переважає дитяча захворюваність. Із хвороб дітей віком до 14 років з діагнозом встановленим вперше в житті першість займають хвороби органів дихання 6910,4 випадків на 10 тис. дитячого населення (у 2005 р. - 6710,3), на другому місці хвороби органів травлення - 795,1 випадків (у 2005 р. – 758,3), на третьому місці інфекційні хвороби – 535,4 випадків (у 2005 р. 488,3), далі йдуть хвороби ендокринної системи - 534,5 випадків (у 2005 р. – 547,8) та хвороби крові і кровотворних органів - 454,7 випадків (у 2005 р. – 453,6). Загальний рівень поширеності захворювань в області серед населення зріс з 1639,8 на 1000 жителів в 2005 р. до 1696,5 в 2006 р. і має тенденцію до збільшення. Особливо серед підлітків на 15 % (з 1421,6 випадків на 1000 жителів в 2005 р. до 1638,0 в 2006 р.), серед дорослих на 2,4 % (з 1604,6 на 1000 жителів в 2005 р. до 1642,9 в 2006 р.) та серед дітей на 0,4 % (з 1840,0 на 1000 жителів в 2005 р. до 1847,3 в 2006 р.). Найбільш поширеними хворобами серед всього населення області, як і в попередні роки, залишаються хвороби серцево-судинної системи. Поширеність хвороб системи кровообігу складає відповідно 420,1 випадків на 1000 жителів (у 2005 році 419,1), із них: гіпертонічна хвороба (всі форми) 197,5 випадків (194,9 у 2005 р.), цереброваскулярні хвороби - 18,2 випадків (17,7 у 2005 р.), інсульти (всі форми: ішемічний, геморагічний) 2,2 випадків (2,1 у 2005 році), стенокардія 35,8 випадків (35,7 у 2005 р.). На другому місці лідирують хвороби органів дихання. Поширеність хвороб органів дихання складає відповідно 330,4 випадків на 1000 жителів (у 2005 році 315,8), із них: хронічні бронхіти 20,3 випадків (20,7 у 2005 р.), пневмонії - 5,6 випадків (6,0 у 2005 р.), бронхіальна астма 4,1 випадок (3,9 у 2005 р.) та інші хронічні обструктивні хвороби легень 1,3 випадків (0,9 у 2005 р.) Поширеність новоутворень складає 29,6 випадків на 1000 жителів (24,8 у 2005 році) захворюваність 7,3 випадків на 1000 жителів (7,2 у 2005 році). Динаміка поширеності серед населення області хвороб системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, ендокринної системи, крові та кровотворних органів, новоутворень за останні 5 років наведена в табл. 9.18. Табл. 9.18. Поширеність хвороб (на 1000 осіб) Класи хвороб Система кровообігу Органи дихання Ендокринна система Кров і кровотворні органи Новоутворення

2002 р. 343,9 299,2 90,2 23,1 24,6

2003 р. 370,6 307,8 100,2 23,2 27,6

2004 р. 396,3 306,9 106,0 22,9 25,7

2005 р. 419,1 315,8 106,1 22,5 24,8

2006 р. 420,1 330,4 109,2 22,4 29,6

Поширеність хвороб в порівнянні з попереднім роком зросла: систем кровообігу на 0,2 %, органів дихання - 4,6 %, ендокринної системи -– 2,9 %, новоутворень - 19,3%. В 2006 р. на високому рівні залишається онкологічна захворюваність населення області і становить 252,3 випадків злоякісних новоутворень на 100 тис. населення (у 2005 р. - 252,9 випадків, у 2004 р. 249,1 випадок), а також поширеність онкозахворювань - 1416,5 випадків злоякісних новоутворень на 100 тис. населення (у 2005 р. - 1390,5 випадків, у 2004 р. 1290,7 випадків) (див. табл. 9.5). Рівень захворюваності серед всього населення на активний туберкульоз за останні п'ять років зріс: з 70,1 випадків на 100 тис. жителів у 2002 р. до 76,7 випадків на 100 тис. жителів в 2006 р. (див. табл. 9.5). Особливо зросла хворобливість активним туберкульозом (з 184,5 випадків у 2005 р. до 187,2 випадків на 100 тис. населення у 2006 р.) та занедбані форми захворювання серед вперше виявлених (з 25,9 % у 2005 р. до 28,8 % у 2006 р.), а також смертність від туберкульозу (17,4 випадків у 2005 р. проти 18,3 випадків на 100 тис. населення у 2006 р.). Ситуація з онкологічними захворюваннями та туберкульозом в області наведено в табл. 9.19. Таблиця 9.19. Ситуація з онкологічних захворювань та туберкульозу (на 100 тис. населення) в області за останні п’ять років. Назва показника Захворюваність на онкопатологію на 100 тис. населення Відсоток 4 стадії онкозахворювань (у вперше виявлених хворих) Захворюваність активним туберкульозом на 100 тис. населення Відсоток занедбаних форм туберкульозу (серед вперше виявлених хворих)

2002 р. 255,8

2003 р. 240,5

2004 р. 249,1

2005 р. 252,9

2006 р. 252,3

22,0

18,0

17,7

14,7

14,5

70,1

69,3

71,0

81,0

76,7

20,0

19,5

23,4

25,9

28,8

В цілому в області загальна чисельність розумово відсталих дітей та підлітків залишається на тому ж рівні. В минулому році було 1613 розумово відсталих дітей та підлітків, а у 2006 році - 1612 розумово відсталих дітей та підлітків, що становить 0,4 % загальної кількості дітей. Показники розумово відсталих дітей та підлітків в розрізі районів та відсотки від загальної кількості дітей за останні два роки наведено в табл. 9.20. Таблиця 9.20. Показники розумово відсталих дітей в області у 2004-2005 рр. № з/п 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Райони Радіаційно забруднена територія: Березнівський Володимирецький Дубровицький Зарічненський Рокитнівський Сарненський м. Кузнецовськ

Діти 0-14 років (абсолютні числа)

Підлітки 15-17 років (абсолютні числа)

2005 р.

2006 р.

2005 р.

2006 р.

82 71 18 58 52 55 н/д

71 80 16 62 62 50 15

45 30 6 23 16 86 н/д

46 24 7 24 19 108 5

Діти від 0 до 17 років (абсолютні числа) 2005 р. 2006 р.

127 101 24 81 68 141 н/д

117 104 23 86 81 158 20

Відсоток загальної кількості дітей віком 0-17 років 2005 р. 2006 р

0,7 0,5 0,2 0,8 0,4 0,5 н/д

0,4 0,5 0,1 0,7 0,4 0,2 0,1

9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23.

Всього в групі радіаційно забруднена територія Умовно чиста територія: Гощанський Демидівський Дубенській Здолбунівський Корецький Костопільський Млинівський Острозький Радивилівський Рівненський м.Рівне Всього в групі умовно чиста територія Всього в області

336

356

206

233

542

589

0,5

0,3

25 29 н/д 47 63 62 50 н/д 50 78 110 673

27 26 63 47 62 62 36 89 42 71 114 639

5 22 н/д 23 28 43 11 н/д 79 26 63 398

5 17 49 32 20 30 23 27 80 29 72 384

30 51 н/д 70 91 105 61 н/д 129 104 173 1071

22 43 114 79 82 92 59 116 102 100 186 1023

0,4 1,4 н/д 0,5 0,1 0,6 0,6 н/д 1,3 0,5 0,8

0,4 0,8 0,7 0,4 0,9 0,5 0,4 1,1 0,5 0,4 0,3 0,7

1009

995

604

617

1613

1612

0,9

0,4

Найвища чисельність розумово відсталих дітей в 2006 р. була в м.Рівне (186 дітей), Сарненському (158 дітей), Березнівському (117 дітей), Острозькому (116 дітей) районах. Відсоток розумово відсталих дітей найвищий у Острозькому районі - 1,1 % від загальної кількості дітей в районі. Природні лікувальні ресурси області - мінеральні-лікувальні води, ліси, мальовничі ландшафти - дають можливість говорити про можливість розширення оздоровчого призначення існуючих оздоровчих закладів області. Напрямок існуючої мережі установ, власниками яких є, в основному, підприємства промисловості, це оздоровлення та відпочинок співробітників і членів їхніх родин. Але поряд з цим розвивається такий перспективний напрямок як зелений сільський туризм тощо. Об'єм диспансеризації хворих, зареєстрованих в закладах охорони здоров'я області складає 627960 дорослих, що становить 43,7 % населення області, 34852 підлітків (32,5 %), 101390 дітей (24,3 %) на кінець звітного року. Органами та закладами охорони здоров'я області значна увага приділялась удосконаленню медичного забезпечення жителів районів, що зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Під диспансерним наглядом перебуває 269044 особи, що потерпіли внаслідок аварії, в тому числі 136279 дітей. З них підлягають оздоровленню 234068 дорослих та 99744 дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (табл. 9.7). Таблиця 9.7. Оздоровлення потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС від числа тих, що підлягає оздоровленню в 2006 році. № з/ п

Райони

1. Березнівський 2. Володимирецький 3. Гощанський 4. Демидівський 5. Дубенський 6. Дубровицький 7. Зарічненський 8. Здолбунівський

Доросле населення Оздоровлено, в т.ч. Всього постра Санаторножда- Амбулаторно Стаціонарно курортне лих, лікування чол. Чол. % Чол. % Чол. % 43435 372 85,8 6163 14,2 1419 3,3 35445 24860 70,1 10585 29,9 1388 3,9 237 653 497 30395 20307 219

193 590 440 23317 20033 219

81,4 90,4 88,5 76,7 98,7 100,0

44 63 57 7078 5814 42

18,6 9,6 11,5 23,3 28,6 19,2

25 33 6 306 800 45

10,5 5,6 1,2 1,0 3,9 20,5

Діти Оздоровлено, в т.ч. Всього Санаторнопостра Амбулаторно Стаціонарно курортне ждалих лікування дітей Чол. % Чол. % Чол. % 17479 14383 82,3 3096 17,7 3090 17,7 16463 12643 76,8 2000 12,1 3964 24,1 128 340 193 9589 9267 65

98 304 169 8588 8767 65

76,6 30 89,4 36 87.6 24 89,6 1001 94,6 500 100,0 21

23,4 10,6 12.4 10,4 5,4 32,3

39 49 55 3396 2000 49

30,5 14,4 28.5 35,4 21,6 75,4

9. Корецький 10. Костопільський 11. Млинівський 12. Острозький 13. Радивилівський 14. Рівненський 15. Рокитнівський 16. Сарненський 17. м. Рівне 18. м. Кузнецовськ 19. Всього в області

152 90 59,2 617 527 85,4 545 455 83,5 113 83 73,5 67 67 100,0 806 747 92,7 27054 26383 97,5 60152 40807 67,8 1827 1827 100,0 11547 11053 95,7 234068 188963 80,7

48 90 90 30 7 121 7552 19345 649 494 58272

31,6 14,6 16,5 26,5 10,4 15,0 27,9 32,2 35,5 4,3 25,9

14 66 38 9 9 55 1508 3410 307 976 10414

9,2 10,7 6,9 7,9 13,4 6,8 5,6 5,6 16,8 8,5 4,4

72 463 315 41 19 623 16666 24741 2245 2855 99744

33 432 293 27 17 556 16501 22498 1972 2380 89726

45,8 10 93,3 31 93,0 22 65,9 14 89,5 6 89,2 105 99,0 8265 90,9 2243 87,8 273 83,4 467 89,9 18144

13,9 7,2 6,9 34,1 31,6 16,9 49,6 9,1 12,2 16,4 18,2

29 40,3 166 35,9 160 50,8 17 41,5 8 42,1 143 22,9 3703 22,2 6000 24,3 412 18,4 2855 100,0 26135 26,2

Оздоровлено у 2006 році серед дорослого населення 80,7 % амбулаторно, 25,9 % стаціонарно та 4,42 % в закладах санаторно-курортного лікування; серед дітей - 89,9 % амбулаторно, 18,2 % стаціонарно та 26,2 % в закладах санаторнокурортного лікування. У 2005 році госпіталізовано на оздоровлення сільського населення 92828 чоловік (у 2005 році 93592 чол.), що становить 16 % числа оглянутих; направлено на санаторно-курортне лікування 30580 чоловік (у 2005 році 24125 чол.), що становить 5,2 % числа оглянутих. В основному це сільське населення північних районів області, що проживає на радіаційно забрудненій території: Сарненського, Рокитнівського, Володимирецького, Березнівського, Дубровицького та Зарічненського районів.

10. РОСЛИННИЙ

СВІТ

10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу. Зміни у держлісфонді Станом на 1.01.2007 р. загальна площа лісів області становить 857,7 тис. га, з них – 703,9 тис. га (82,1 %) - ліси державного призначення Держкомлісу України, 141,7 тис. га (16,5 %) - ліси в користуванні господарств Мінагрополітики України, 12,1 тис. га (1,4 %) - ліси в користуванні Міноборони України. Покрита лісом площа становить 720,5 тис. га, з них - в лісах державного призначення Держкомлісу України – 585,4 тис. га, в лісах Мінагрополітики України – 132,1 тис. га, і в користуванні Міноборони України – 10,2 тис. га. Лісистість області становить 36 %. Лісові масиви Рівненського та частина Костопільського районів знаходяться під негативним впливом викидів ВАТ “Рівнеазот”. З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що задається шкідниками, хворобами, стихійними природними явищами, в 2006 р. в лісфонді області проведені санітарні вибіркові рубки на площі 16,2 тис. га, суцільні санітарні рубки на площі 1,6 тис. га, очистка лісу від захаращеності на площі 12,5 тис. га. З метою попередження виникнення та розповсюдження шкідників і хвороб лісу в 2006 р. проведено 86342 га планових лісопаталогічних обстежень. Біологічні міри боротьби (розвішування шпаківень, розселення мурашників) проведені на площі 8661 га. За результатами здійснених попереджувальних та охоронних заходів працівниками державної лісової охорони нашої області в 2006 р. затримано та притягнуто до відповідальності 272 порушника Правил пожежної безпеки у лісах України. Динаміка державного лісового фонду області за останні роки наведена в табл.10.1. Табл.10.1.Динаміка лісового фонду області за останні роки (тис. га) ЛIСОКОРИСТУВАЧI

Показники

Загальна площа в т.ч. покрита лісом площа З покритої лісом площі: - молодняки - середньовікові - пристигаючі - стиглі і перестійні З покритої лісом площі: - твердолистяне господарство - шпилькове господарство - м’яколистяне господарство

Обласне управління лісового господарства станом станом на на 1.01.200 1.01.98 7 674,7 703,9

Мінагропром України

Військовий лісгосп

станом на 1.01.98 р. 155,5

станом на 1.01.200 7 141,7

станом на 1.01.98 р. 11,9

станом на 1.01.200 7 12,1

Всього в області Зміни у лісфонді +, -

станом на 1.01.98 р.

станом на 1.01.2007

842,0

857,7

+15,7

573,6

585,4

143,5

132,1

10,0

10,2

727,1

727,7

+0,6

193,2 217,7 103,7 59,0

148,7 269,3 103,5 63,9

77,3 56,2 7,9 2,1

71,5 51,5 7,1 2,0

5,1 2,9 0,9 1,1

3,9 4,1 1,4 0,8

275,6 276,8 112,5 62,2

220,2 322,1 111,7 66,5

-55,4 +45,3 -0,8 +4,3

64,4

64,7

12,1

11,1

3,0

2,6

79,5

77,8

-1,7

388,0

389,3

93,7

86,3

4,2

485,9

475,1

-10,8

121,2

131,3

37,7

34,7

2,8

3,4

161,7

167,6

+5,9

За цей період загальна площа лісів Рівненщини збільшилась на 15,7 тис. га (з 842,0 до 851,5 тис. га), а покрита лісом площа збільшилась на 0,6 тис. га (з 727,1 до 726,2 тис. га). Загальна площа земель держлісфонду, що знаходяться в користуванні підприємств обласного управління лісового господарства збільшилась на 29,2 тис. га (з 674,7 до 703,9 тис. га). В користуванні господарств агропромислового комплексу (АПК) області станом на 1.01.2007 р. знаходиться 141,7 тис. га лісів. В області діють 15 державних лісівницьких підприємств АПК та 16 сільськогосподарських виробничих формувань, що мають підрозділи з ведення лісового господарства. В порівнянні з 1998 р. загальна площа лісів, що знаходяться в користуванні господарств агропромислового комплексу області зменшилася на 13,8 тис. га, а покрита лісом площа – відповідно на 11,4 тис. га. В користуванні Костопільського військового лісгоспу Міноборони України станом на 1.01.2007 р. знаходиться 12,1 тис. га лісів, в т.ч. покрита лісом площа становить 10,2 тис. га, що на 0,2 тис. га більше ніж станом на 01.01.1998 р. За останні роки значно поліпшився якісний склад деревостанів області. Так, площа молодняків зменшилася за цей період на 55,4 тис. га, тоді як площі, зайняті середньовіковими насадженнями, збільшилися на 45,3 тис. га; стиглими і перестійними - збільшилися на 4,3 тис. га. Проте, дещо зменшилася (на 0,8 тис. га) площа, зайнята пристигаючими насадженнями. За цей період лісові площі, представлені твердолистяними насадженнями, зменшилися на 1,7 тис. га, і тепер становлять 77,8 тис. га або 10,7 % від загальної покритої лісом площі; і зменшилися на 10,8 тис. га, лісові площі, представлені шпильковими насадженнями, які становлять 65,3 % від покритої лісом площі області. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів в цілому в області за останні п’ять років наведена в табл.10.2. Табл. 10.2. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів, тис. м3 Рік

Затверджена розрахункова лісосіка

2002 2003 2004 2005 2006

436,2 452,9 452,0 518,8 518,8

Фактично хвойних зрубано розрахункова фактично лісосіка зрубано 428,6 259,0 257,3 436,2 280,6 270,2 434,4 280,5 268,5 436,4 331,1 275,7 511,8 331,1 330,7

в т.ч. по господарствах твердолистяних розрахункова фактично лісосіка зрубано 39,2 36,4 37,9 36,5 37,9 37,3 37,2 34,1 37,2 40,6

м`яколистяних розрахункова фактично лісосіка зрубано 146,5 134,9 134,4 129,5 133,6 128,5 150,5 126,5 150,5 140,5

Дані про спеціальне використання лісових ресурсів у 2006 р. в розрізі окремих лісокористувачів представлені в таблиці 10.3. Табл. 10.3. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів у 2006 р. в розрізі окремих лісокористувачів Назва лісокористувачів Обласне управління лісового господарства

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м³ 483,1

в т.ч. по господарствах Фактично хвойних твердолистяних м`яколистяних зрубано, розрахунко фактично розрахунко фактично розрахунко фактично тис. м³ ва лісосіка зрубано ва лісосіка зрубано ва лісосіка зрубано 484,3

313,1

314,8

31,3

35,9

138,7

133,6

Обласне управління с/г Костопільський військовий лісгосп Разом

26,7

18,5

15,9

13,8

3,5

2,3

7,3

2,4

9,0

2,1

2,4

4,5

518,8

511,8

331,1

330,7

37,2

40,6

150,5

140,5

Затверджена розрахункова лісосіка для лісокористувачів області в 2006 р. становила 518,8 тис.м3; фактично в 2006 р. було зрубано 511,8 тис.м3. В розрізі постійних лісокористувачів розрахункова і фактична лісосіка становили відповідно: державні лісогосподарські підприємства Держкомлісу України – 483,1 і 484,3 тис.м3; лісогосподарські підприємства в підпорядкуванні агропромислового комплексу України – 26,7 і 18,5 тис.м3; військовий лісгосп Міноборони України – 9,0 і 9,0 тис.м3. В лісах держлісгоспів обласного управління лісового господарства в 2006 р. рубки головного користування проведені на площі 2265 га. Суцільні санітарні рубки проведені на площі 1615 га. В лісах АПК області рубки головного користування в 2006 р. проведені на площі 154 га. Суцільні санітарні рубки проведені на площі 100. В Костопільському військовому лісгоспі рубки головного користування в 2006 р. проведені на площі 51 га. Суцільні санітарні рубки - на площі 3,1 га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень в цілому по області за останні 3 роки наведена в табл. 10.4. Табл.10.4. Динаміка захисних лісонасаджень, га

лісовідновлення, лісорозведення та

Заходи Лісовідновлення, лісорозведення - на землях лісового фонду в т.ч. залісення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2004 4507 4499 89 -

Рік 2005 4751 4667 40 -

створення 2006 5278 5188 200 -

В 2006 р. лісовідновлення і лісорозведення на землях лісового фонду проведено на площі 5278 га проти 4751 га в 2005 р., що на 527 га більше, що пояснюється більшою площею лісосік в 2005 р. Крім того, на непридатних сільськогосподарських землях в 2006 р. створено 200 га лісових культур. Для поліпшення якості і породного складу насаджень, збереження екологічних, естетичних та інших корисних властивостей лісів, підвищення стійкості та продуктивності насаджень проведено рубки догляду на площі 8,611 тис. га, в тому числі в держлісгоспах на площі 6,310 тис. га, в господарствах Мінагрополітики – на площі 2,051 тис. га, в Костопільському військовому лісгоспі на площі 0,250 тис. га. Вибіркові санітарні рубки проведено на площі 19,0 тис. га, в тому числі: держлісгоспами обласного управління лісового господарства на площі 16,2 тис. га, підприємствами агропромислового комплексу на площі 2,5 тис. га і Костопільським військовим лісгоспом на площі 0,3 тис. га. Суцільні санітарні рубки проведені відповідно на площі 1615 га, 100 га та 3 га.

В області нараховується 420 лісових розсадників загальною площею 190 га, в т.ч. постійних 26 площею 150 га, де щорічно вирощується біля 65 млн. сіянців і саджанців деревних та чагарникових порід, які забезпечують потребу області в посадковому матеріалі для посадки лісу, лісосадивних, озеленювальних робіт. 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Для забезпечення охорони та відтворення екосистем області на території Рівненського природного заповідника загальною площею 42,289 тис. га проводиться наукова робота, основна мета якої – вивчення природних комплексів заповідника для подальшої розробки заходів з охорони природи. У Рівненському природному заповіднику проведена значна робота по охороні і захисту лісу. За 2006 рік покращилася ситуація щодо попередження та гасіння лісових пожеж. На належному рівні поставлена робота по охороні лісу від самовільних рубок і браконьєрства. З працівників апарату управління Рівненського природного заповідника створена мобільна група для виїздів на охорону. В кожному лісництві проводяться постійні виїзди на об’єкти охорони. Теперішній стан і таксаційні показники лісового фонду дають можливість в цілому оцінити територію заповідника, як таку, що знаходиться в стані екологічної рівноваги. Усі види господарської діяльності проводяться з дотриманням діючих нормативних актів, які спрямовані на збереження в природному стані типових та унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів, підвищення їх захисних властивостей, ефективного використання природних ресурсів і негативного впливу на навколишнє природне середовище. При цьому потрібно відмітити, що існує загроза порушення балансу екологічних компонентів території заповідника з боку таких, в основному антропогенних чинників, як лісові пожежі, та забруднення території радіонуклідами. В минулі роки певне погіршення екологічної ситуації виникло саме через лісові пожежі, які порушували цілісність екосистеми лісу і спричинили посилення міграційних процесів радіонуклідів на території заповідника, що ускладнило організацію і проведення в заповіднику ландшафтновідновлювальних, протипожежних, лісогосподарських, науково-дослідних та інших робіт, регламентованих відповідними законодавчими та нормативними актами. На території заповідника, до його утворення велася інтенсивна господарська діяльність, а саме рубки головного користування, санітарні рубки і рубки догляду, а також лісовідновні заходи. З часу організації заповідника рубки головного користування на його території були припинені, а інші види заходів суттєво обмежені. Проведення в заповіднику вибіркових санітарних рубок направлене, в першу чергу, на зменшення пожежної небезпеки в лісових насадженнях заповідника, особливо вздовж доріг загального призначення та

протипожежних розривів, а також покращення санітарного стану лісів та оздоровлення насаджень. Рідкісним, зникаючим, реліктовим та ендемічним видам в заповіднику приділяється першочергова увага, оскільки лише в заповіднику можливе вивчення всіх стадій розвитку рідкісних видів в природних умовах при тривалих стаціонарних дослідженнях. В перші роки існування Рівненського природного заповідника були закладені постійні пробні площі для спостереження за раритетними видами флори, де вивчається просторова структура фітоценозів, динаміка поширення тощо. Відразу були складені крапкові карти місць зростання цих видів на природно-заповідній території. Серед чинників, що негативно діють на природну флору слід відмітити погодні умови (пожежі, заморозки, посухи) та антропогенний вплив, що проявляється у нігілістичному ставленні місцевого населення до заповідного режиму – випас худоби, несанкціоновані рубки, збір ягід. На сьогодні стан популяцій рідкісних видів рослин добрий, проходять процеси відновлення угруповань рослин. Нижче наведено список рідкісних угруповань та видів рослин. 1. Рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України Серед рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, на території Рівненського природного заповідника виявлено 10 угруповань: Лісові угруповання 1. Група асоціацій соснових лісів зеленомохових та чорницевих. 2. Асоціації грабово-дубових лісів волосисто-осокових та ялицевих. 3. Група асоціацій соснових лісів ялівцевих. 4. Субформації ялиново-березово-соснових та ялиново-вільхово-соснових лісів. 5. Група асоціацій дубово-соснових лісів рододендронових. Болотні угруповання 6. Комплекс формацій фускум-магелланікум сфагнової пригнічено осокової, осоково-сфагнової та шейфхцерієво-сфагнової. 7. Формації шейхцерієво-сфагнова та осоково-шейхцерієво-сфагнова. Водні угруповання 8. Формація латаття білого. 9. Формація латаття сніжно-білого. 10. Формація глечиків жовтих. 2. Види рослин, занесені до Червоної книги України В Рівненському природному заповіднику на сьогодні виявлено 28 видів вищих судинних рослин з Червоної книги України: 1. Баранець звичайний (Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.) 2. Береза темна (Betula obscura A.Kotula) 3. Булатка довголиста (Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch) 4. Верба чорнична (Salix myrtilloides L.) 5. Гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.) 6. Гудайєра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.) 7. Діфазіаструм сплюснутий (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub)

8. Журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus Turcz. ex Rupr.) 9. Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz) 10. Коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Schult.) 11. Коручка широколиста (Epipactis helleborine (L.) Crantz) 12. Лікоподієлла заплавна – (Lycopodiella inundata (L.) Holub) 13. Лілія лісова (Lilium martagon L.) 14. Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) 15. Любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb.) 16. Молодильник озерний (Isoetes lacustris L.) 17. Пальчатокорінник м'ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) 18. Пальчатокорінник Фукса (Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soo) 19. Плаун річний (Lycopodium annotinum L.) 20. Росичка англійська (Drosera anglica Huds.) 21. Росичка середня (Drosera intermedia Hayne) 22. Ситник бульбистий (Juncus bulbosus L.) 23. Хамарбія болотна (Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze) 24. Хамедафна чашкова (Chamaedaphne calyculata (L.) Moench) 25. Цибуля ведмежа (Allium ursinum L.) 26. Шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L.) 27. Шолудивник королівський (Pedicularis sceptrum-carolinum L.) 28. Щитолисник звичайний (Hydrocotyle vulgaris L.) 3. Регіонально рідкісні види рослин. До них відносять реліктові та ендемічні види, які підлягають охороні в Україні та Рівненській області. Нижче наведено список цих видів, які виявлені в заповіднику: 1. Астрагал піщаний – Astragalus arenarius L. 2. Багатоніжка звичайна - Polypodium vulgare L. 3. Верба лапландська – Salix lapponum L. 4. Гвоздика несправжньо розчепірена – Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klok. 5. Голокучник дубовий - Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm. 6. Звіробій сланкий – Hypericum humifusum L. 7. Зіновать регенсбурзька – Chamaecytisus ratisbonensis (Schaeff.) Rothm. 8. Їжача голівка мала – Sparganium minimum Wallr. 9. Кадило сарматське – Melittis sarmatica Klok. 10. Келерія велика – Koeleria grandis Bess. ex Gorski 11. Китятки гіркуваті – Polygala amarella Crantz 12. Латаття біле - Nymphaea alba L. 13. Латаття сніжно-біле – Nymphaea candida J. et C.Presl 14. Малий комонник зігнутий – Succisella inflexa (Kluk) G.Beck 15. Мучниця звичайна – Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. 16. Осока багнова – Carex limosa L. 17. Осока дводомна – Carex dioica L. 18. Осока тонкокоренивищна – Carex chordorriza Ehrh. 19. Пухирник малий – Utricularia minor L. 20. Пухирник середній – Utricularia intermedia Hayne

21. Ринхоспора біла – Rhynchospora alba Vahl 22. Рододендрон жовтий – Rhododendron luteum Sweet 23. Росичка круголиста – Drosera rotundifolia L. 24. Ситник розчепірений – Juncus effusus L. 25. Тирлич звичайний – Gentiana pneumonanthe L. 26. Тисдалія голостебла – Teesdalia nudicaulis (L.) R.Br. 27. Щитник австрійський – Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell. 28. Щитник гребенястий - Dryopteris cristata (L.) A.Gray 4. Види рослин з Європейського Червоного списку. На території Рівненського природного заповідника знаходяться 2 види з цього списку – смілка литовська і козельці українські. Смілка литовська (Silene lithuanica Zapal.) знайдена на двох ділянках – в Білоозерському і Перебродівському лісництвах. Відомі в Україні місцезнаходження цього виду знаходяться на Правобережному Поліссі, найбільше їх у Волинській області. На території Рівненської області цей вид також відмічений. Місцезростання смілки литовської пов'язані з сухими піщаними ґрунтами. Росте у світлих соснових лісах, на галявинах. В Рівненському природному заповіднику виявлений на ділянках Білоозерській і Переброди. Козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.) – більш поширений в Україні вид. На території заповідника вид знайдений в сухих піщаних екотопах на ділянці Переброди. 5. Види рослин з Додатку 1 Бернської конвенції. На території Рівненського природного заповідника виявлено один вид з цього списку – сон широколистий (Pulsatilla latifolia Rupr.), який знайдено на ділянці Сомино в Карасинському лісництві. З метою збереження рідкісних та зникаючих видів рослин, цінних рослинних угруповань на території області функціонують 44 ботанічних заказники, 33 ботанічних пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення загальною площею 37119,7 га. 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними Станом на 01.01.2007 р. на підприємствах обласного управління лісового господарства на обліку перебуває 7817 га осередків шкідників та хвороб лісу, в т.ч. 6855 га – осередок кореневої губки, 234 га – опеньок осінній, 87 га – осиковий трутовик, 23 га – поперечний рак дуба, 618 га – травневий хрущ, 6 га – п’ядун зимуючий. З метою попередження виникнення та розповсюдження осередків шкідників та хвороб лісу в 2006 р. проведені планові лісопатологічні обстеження на площі 86342 га. Попереджувальні біологічні міри боротьби (розвішування шпаківень, розселення мурашників) проведені на площі 8661 га.

В осередках хвороб лісу в насадженнях, що потерпіли від стихійних явищ (пожеж, вітровалів, буреломів), зміни гідрологічного режиму проводились планові санітарно-оздоровчі заходи. В 2006 р. суцільні санітарні рубки проведені на площі 1606 га, вибіркові санітарні рубки на площі 16247 га, очистки лісу від захаращеності на площі 12585 га. В даний час для оперативного реагування на виникнення лісових пожеж в лісогосподарських підприємствах області діє 16 лісопожежних станцій укомплектованих системою з 87 пожежно-спостережних пунктів, завдяки яким візуально перекрита майже вся територія держлісфонду області, що дає змогу своєчасно виявити осередки загорянь та прийняти відповідні міри по їх локалізації і гасінню. Продовжується робота по зміцненню та переоснащенню матеріально-технічної бази лісогосподарських підприємств. Так за власні кошти придбано 3 пожежних автомобіля, 6 мотопомп, 21214 пог. м пожежних рукавів, 20 плугів, 41 радіостанцію, 2 пожежно-спостережні вежі та іншого інвентарю. Лісогосподарськими підприємствами проведена значна робота по протипожежному облаштуванню лісів шляхом створення протипожежних розривів, мінералізованих смуг та доглядом за ними. В 2006 р. створено 6228 км мінералізованих смуг, влаштовано 59,2 км протипожежних розривів, здійснений догляд за мінсмугами та протипожежними розривами в обсязі 13565 км. За результатами здійснених попереджувальних та охоронних заходів працівниками державної лісової охорони області в 2006 році затримано та притягнуто до відповідальності 272 порушники Правил пожежної безпеки в лісах України, на котрих накладено 3662 гривень штрафів. 10.4. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними В 2006 році на території області застосовано 317,625 т пестицидів, в тому числі: гербіцидів – 211,92 т, протравників – 31,42 т, фунгіцидів – 48,905 т, інсектицидів – 25,4 т, родентицидів та інших – 22,7 т. Крім того в області використовувалось з біопрепаратів 5,2 т бактороденциду на площі 1,9 тис. га, 7 млн. особин трихограмми на площі 1570 га, в закритому ґрунті - 7 га. Всього біометодом оброблено 3,477 тис. га. Забруднення рослинницької продукції пестицидами не виявлено; для зменшення забруднення довкілля (пестицидного навантаження) в області застосовано агротехнічних прийомів на площі 35 тис. га, використання нових стійких сортів – 17,2 тис. га, застосування механічних і фізичних методів 19,9 тис. га, за рахунок інших прийомів - 1,7 тис. га, застосування мінімальних норм – 9,6 тис. га, вогнищні обробки – 14,6 тис. га, 4000 га стрічкове внесення гербіцидів, малооб’ємне внесення пестицидів – 4,3 тис. га, проведено інкрустацію насіння с/г культур 28882 т, використано біометоду на площі 3,477 тис. га. Станом на 15.01.07 р. в області нараховується 94880 кг заборонених та непридатних пестицидів та агрохімікатів, із них 70034кг утилізовано методом контейнеризації в 98 бетонно-полімерних контейнери, та 24846 кг потребують утилізації. Зберігання пестицидів проводиться в 203 отрутосховищах із них 115 паспортизовані.

10.5. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів місцевого значення (лікарська сировина, ягоди, гриби) Збір таких видів лікарських рослин, як аїр, цмин пісковий, конвалія, золототисячник та листя брусниці на території області регламентований і здійснюється заготівельними організаціями та приватними особами в межах лімітів, затверджених обласною радою. Так, в 2006 р. було зібрано 10 тонн квітів цмину піскового (ліміт – 35 тонн), 10 тонн трави конвалії (ліміт – 20 тонн). В ході проведених в минулому році держуправлінням перевірок, щодо обсягів заготівлі лікарської сировини заготівельними організаціями, порушень не виявлено. Збір й заготівля дикорослих ягід, плодів і грибів здійснюється в межах лімітів, затверджених для постійних лісокористувачів обласною радою. В 2006 р. на території області було заготовлено 3576,7 т чорниці, при ліміті – 14400 т (в 2005 р. – 4426 т); 20 т ожини при ліміті – 900 т (в 2005 р. – 32 т); 748 т журавлини, при ліміті – 3500 т (в 2005 р. – 50 т); 60 т лохини (ліміт – 900 т); 100 т брусниці (ліміт – 400 т); 151 т грибів лисичок (ліміт – 1500 т). 10.6. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу області За даними обласного управління житлово-комунального господарства загальна площа зелених насаджень в області становить 2525 га, площа зелених насаджень загального користування – 1424 га. В міських населених пунктах області їх доглядом охоплено 79,7 %. Закладені нові зелені насадження в містах Рівне, Сарни, Корець, Костопіль та інших (табл.10.5). Табл.10.5. Озеленення населених пунктів, га Заходи Площа зелених насаджень загального користування, га (у містах та селищах міського типу) Створено нових зелених насаджень Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень Проведено догляд за насадженнями

2003 1083,9

Рік 2004 1084,0

8,0 6,0 138,5

54,6 764,2

2005 1144,56

2006 1250,0

60,56 306,5

67,5 320,5

За минулий рік в області благоустроєно і впорядковано 320,5 га територій парків, скверів, алей, створено 5 нових парків площею 21,5 га, посаджено 17,34 га нових газонів. Догляд за зеленими насадженнями проведений на площі 320,5 га. В рамках Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” в 2006 році було висаджено 147 тис. дерев і кущів. 11. ТВАРИННИЙ

СВІТ

11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України Основу раритетної фауни хребетних тварин Рівненського природного заповідника складають рідкісні види, занесені до Червоної книги України (1994), Європейського Червоного списку тварин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, або Бернської конвенції (1979), Конвенції про міжнародну торгівлю видами, що перебувають під загрозою зникнення, або Вашингтонської конвенції (1973), Угоду про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоду про збереження кажанів у Європі (1994). В табл.11.1 представлено раритетну фауну Рівненського природного заповідника у структурі охоронного їх статусу.

Міжнародна

Берн, b2

Вашингтон

Афроєвразійс.

Збереж. кажанів

3 6 4 153 15 181

Європи

20 9 7 188 38 262

України

Osteichthyes Amphibia Reptilia Aves Mammalia Всього

З них під охороною в тому числі Червоні книги і списки Міжнародні конвенції, угоди Разом

Назва класу

Всього видів

Табл.11.1.Фауна Рівненського природного заповідника у структурі охоронного статусу

1 1 19 5 26

3 4 7

3 3 2 6 8 22

6 3 124 5 138

1 25 3 29

47 47

3 3

Серед 262 видів хребетних тварин Рівненського природного заповідника, виділено 181 вид, який знаходиться під регламентованою національною або міжнародною охороною (крім Додатка ІІІ до Бернської конвенції, в який включено 83,6 % фауни хребетних, частина з яких є звичайними видами в Україні, і не потребує особливої охорони). А серед них виділено 89 видів раритетної компоненти фауни хребетних тварин, що складає 33,6 % від усіх виявлених видів. За наявними матеріалами та національними і міжнародними критеріями оцінки раритетності виділено 43 види рідкісних (наводиться 41 вид, крім бобра європейського і білки звичайної, які є звичайними для Рівненського природного заповідника) та 46 видів регіонально рідкісних хребетних тварин. Перелік видів хребетних тварин, занесених до Червоної книги України, виявлених на території Рівненського природного заповідника: ропуха очеретяна, мідянка, лелека чорний, чернь білоока, гоголь, крех середній, скопа, лунь польовий, змієїд, підорлик великий, підорлик малий, орлан-білохвіст, сапсан, глушець, журавель сірий, кульон великий, пугач, сичик-горобець, сова бородата,

сорокопуд сірий, очеретянка прудка, рись звичайна, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова. Перелік видів хребетних тварин, занесених до Європейського Червоного списку, виявлених на території Рівненського природного заповідника: орланбілохвіст, деркач, очеретянка прудка, рись звичайна, вовк, видра річкова, вовчок горішковий. Перелік видів хребетних тварин, занесених до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП): гольян озерний, карась золотистий, бичок річковий, тритон гребенястий, кумка звичайна, рахкавка звичайна, черепаха болотяна, ящірка живородна, чернь білоока, підорлик великий, орлан-білохвіст, деркач, баранець великий, очеретянка прудка, норка європейська, видра річкова, бобер європейський (звичайний вид Рівненського природного заповідника), білка звичайна (звичайний вид Рівненського природного заповідника), вовчок сірий, вовчок горішковий, мишка лучна, нориця сибірська. Систематично проводяться роботи по виявленню місць перебування об’єктів Червоної книги України, проводиться постійне спостереження за станом їх популяцій. У межах гніздових ділянок червонокнижних птахів забороняється вирубка лісу та відвідування їх людьми, що сприяє відновленню популяцій рідкісних тварин. Створюються штучні умови проживання (гоголятники на території Білоозерського лісництва). 11.2. Хвороби диких тварин, заходи профілактики та боротьби з ними В 2006 р. в області зареєстровано 10 неблагополучних пунктів по сказу диких тварин (лисиць). У всіх неблагополучних пунктах були проведені оздоровчі заходи згідно чинної інструкції по боротьбі із даним захворюванням. В 2006 р. спеціалістами ветеринарної медицини області план діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок проти інфекційних та інвазійних хвороб диких тварин виконано в повному обсязі. На території Рівненської області протягом 2006 р. реєструвалися наступні хвороби сільськогосподарських тварин: - лейкоз великої рогатої худоби, оголошено 12 господарств неблагополучних по лейкозу (3 у Володимирецькому, 3 в Дубровицькому, 2 в Рокитнівському і 4 у Сарненському районах). Оздоровлено від лейкозу в 2006 році по одному господарству в Володимирецькому та Сарненському районах, в інших господарствах оздоровчі заходи тривають; - сказ свійських тварин: котів 9 випадків, собак 2 випадки, дрібної рогатої худоби (кози) 1 випадок. У всіх неблагополучних пунктах по сказу тварин проведені оздоровчі заходи згідно чинної інструкції по боротьбі із даним захворюванням і знято карантинні обмеження. - лептоспіроз великої рогатої худоби зафіксований в Млинівському районі - 1 випадок, де продовжується проведення оздоровчих заходів. В 2006 р. оздоровлено від лептоспірозу великої рогатої худоби господарство Березнівського району, котре було оголошене неблагополучним у 2005 р. - хвороба Ньюкасла птиці зафіксовано у 4 випадках в Березнівському, Дубенському та Дубровицькому районах. В 2006 р. птицю оздоровлено.

- при проведенні моніторингових досліджень на гельмінтозні захворювання риб, виявлено 3194 позитивних випадки. Для профілактики гельмінтозних захворювань риб проводяться профілактичні дегельмінтизації, санації водоймищ. В 2006 р. спеціалістами ветеринарної медицини області в повному обсязі виконано план діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок проти інфекційних та інвазійних хвороб тварин та птиці. З метою вивчення епізоотичної ситуації та недопущення захворювань на територію області здійснюється постійний моніторинг таких захворювань як грип птиці, губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби, трихінельоз всеїдних, лептоспіроз, а також по хворобам риб. 11.3. Ведення мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин З метою державного управління в галузі ведення мисливського господарства, використання, охорони та відтворення державного мисливського фонду, впорядкування мисливських угідь було прийняте рішення Рівненської обласної ради від 19.09.2003 № 254 “Про внесення змін до рішення Рівненської обласної ради від 06.02.1998 № 142 “ Про мисливське господарство та порядок здійснення полювання”. Відповідно до цього рішення площа мисливських угідь області становить 1567,2 тис. га, які закріплені за: державними лісогосподарськими підприємствами (17 господарств) обласного управління лісового господарства – 378,9 тис. га; районними організаціями Українського товариства мисливців та рибалок (16 райрад) – 815,2 тис. га; обласним товариством мисливців і рибалок “ Либідь – 267,8 тис. га Рівненською гарнізонною радою ТВМР ЗСУ – 32,6 тис. га; іншими користувачами – 72,7 тис. га., в т.ч.: спеціалізованим сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом “Сехівський” Рокитнівського району – 21,7 тис. га; ТзОВ “ Верхівське” – 10,1 тис. га; ТзОВ “ Поліське” – 19,7 тис. га; фермерським господарством “ Марічка” – 3,4 тис. га; приватним спортивно-мисливським лісогосподарським підприємством „Реаль” – 17,8 тис. га Згідно матеріалів весняної таксації звірів 2006 р., в мисливських угіддях на території області нараховувалося 361 оленів благородних проти 272 в 2005 р. і 192 оленів плямистих проти 174 в 2005 р.; лосів – відповідно 410 і 406 голів; козуль – відповідно 7042 і 6730 голів; кабанів – відповідно 2158 і 1914 голів. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в цілому в області за останніх 4 роки наведена в табл. 11.2. Табл.11.2. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин в Рівненській області (голів) Вид мисливських тварин

Рік 2003

2004

2005

2006

Копитні Кабан Козуля Лось Олень благородний Олень плямистий Пушні звірі Білка Бобер Борсук Видра Вовк Єнотовидний собака Заєць Кіт лісовий Куниця Лисиця червона Норка вільна Ондатра Рись Тхір чорний Перната дичина Глухар Качка Тетерук

8231 1483 5917 369 285 177 55001 4438 1769 869 683 101 277 28286 27 2952 3335 816 8677 7 2764 69129 470 65188 3471

9218 1790 6542 428 282 176 55433 4510 1949 942 732 106 263 27992 25 2858 3386 873 8850 3 2944 71579 517 67304 3758

9496 1914 6730 406 272 174 56141 4554 2143 1064 745 110 207 28076 28 3144 3385 907 8779 3 2996 80523 581 76192 3750

10163 2158 7042 410 361 192 58833 4601 3177 1063 787 117 224 29334 17 3176 3159 1174 8889 6 3107 72074 633 67406 4035

Тварини, занесені до Червоної книги України, перебувають під посиленою охороною єгерської служби та лісової охорони. В 2006 р. добування основних видів мисливських тварин (копитних) зменшилося в порівнянні з 2005 р. на 151 голів, в т.ч. кабанів добуто на 35 голів менше; козулі – на 117 голів менше (табл. 11.3). Таблиця 11.3. Добування основних видів мисливських тварин, голів Рік

Види мисливських тварин 2003 Олень благородний Лось Козуля Кабан Разом по області копитних 2004 Олень благородний Лось Козуля Кабан Разом по області копитних 2005 Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан Разом по області копитних 2006 Олень благородний Олень плямистий Лось Козуля Кабан Разом по області копитних

Затверджений ліміт добування 12 226 102 340 8 274 187 469 9 4 3 360 160 536 7 8 5 236 156 412

Видано ліцензій 12 226 102 340 8 274 187 469 9 4 3 360 160 536 7 8 5 231 132 383

Добуто 3 180 61 244 6 205 91 302 8 4 3 327 139 481 5 6 5 210 104 330

Не використано ліцензій -

Причини невикористання

Полювання заборонено Полювання заборонено

11.5. Ведення рибного господарства На території області промисловий вилов риби у 2006 р. здійснювався на Хрінницькому водосховищі в межах загального ліміту, який використаний на

44,6 %, а за деякими видами, зокрема плітці - на 41,5 %, щуці - 82 %, лину - на 63,4 % (табл.11.4). Промисловий вилов риби у 2005-2006 рр. в Млинівському водосховищі не здійснювався (табл.11.5). Виділені квоти на Хрінницькому водосховищі користувачами освоєні наступним чином: ТзОВ ”Боремельський рибгосп” - на 34,4%, приватним підприємцем Дунас І.Я. – 56,3 %. Рибопродуктивність водосховища висока та зростає з кожним роком, в зв'язку з тим, що повністю припинилися явища задухи та масової загибелі риби в літній період, що відбувалися внаслідок розкладу рослинних залишків, що були затоплені при наповненні водосховища у 1998 році. У водосховищі більш ніж достатня кормова база та є велика кількість природних нерестовищ і локальних рибовідтворювальних ділянок. За результатами проведеної інструментальної зйомки рибопродуктивність водосховища склала 152 т, в т.ч. за видами: плітка 30,1т, краснопірка — 40 т, плоскирка - 12,7 т, щука -17,3 т, інші види (короп, лящ, лин, окунь, сом) - 51,9 т. На Хрінницькому водосховищі у 2006 р. промисловий період почався лиш в другій декаді серпня в зв’язку з тривалим розподілом ліміту спеціального використання водних живих ресурсів на квоти. На промислі використовувались ставні одностінні сітки з вічком 30-75 мм та порожні сітки з вічком 30-90 мм, в загальній кількості 435 шт. Вилов на 1 знаряддя склав 0,017 т. Така велика кількість сіток, що використовувались та невеликий вилов на одне знаряддя лову пов'язане з тим, що одночасно знаряддя всіх типів на лову не використовувались, а лише ті, що було доцільно використовувати під час лову певних видів риб. Нерестовий сезон на водоймах області тривав з 1 квітня до 20 травня на річках, до 10 червня на водосховищах, озерах, ставах та до 30 червня в придаткових водах. Встановлено заборону на лов раків у водоймах області в період виношування ікри, личинок, першої та другої линьки в такі строки; з 1 квітня по 30 червня; з 20 серпня по 30 вересня. Цьогорічний нерестовий сезон відбувався у край важких погодних умовах, льодостав на водоймах області тривав до 19-22 березня, як результат слабке прогрівання води та запізнілий нерест таких видів як плітки, окуня, ляща, плоскирки, нерест щуки (старшовікових особин) взагалі відбувався під льодом. Зимівля в водоймах області пройшла без надзвичайних ситуацій, явищ масової задухи та загибелі риби відмічено не було. На водоймах, закріплених за рибодобувними підприємствами, товариствами, що об’єднують рибалоклюбителів, проводились інженерно-технічні заходи щодо насичення води киснем, посилено контролювалось спрацювання рівня води в Хрінницькому та Млинівському водосховищах, річки Горинь, Стир, Іква та ставках загальнодержавного значення. Забезпечено постійне спостереження за ходом зимівлі водних живих ресурсів, взяті на контроль держуправлінням охорони навколишнього природного середовища водойми, на яких найбільш ймовірне виникнення явищ задухи, окрім того був затверджений перелік основних місць зимівлі водних живих ресурсів у водоймах області. Був виданий наказ “Про встановлення заборони лову водних живих ресурсів на зимувальних ямах та запобігання явищ задухи риби в осінньо-зимовий період 2005-2006 рр. у рибогосподарських водних об’єктах Рівненської області”, № 25 від 10.10.2005 р.

Роботи із вселення водних живих ресурсів у водні об’єкти у 2005 р. були проведені на Хрінницькому водосховищі – приватним підприємцем Дунасом І.Я., що здійснював промисел. Роботи із відтворення водних живих ресурсів проводились обласною організацією УТМР на закріплених для організації любительського та спортивного рибальства Басівкутському та Старомильському водосховищах, товариством військових мисливців та рибалок, громадським утворенням рибалок-любителів та мисливців “Лебідь”, товариствами рибалок-любителів м. Радивилова та с. Пустоівання Радивилівського району в кількості 2,7 тис. шт. дворічки рослиноїдних риб та 8,64 тис. шт. дворічки коропа середньою наважкою 130 г. Організоване любительське рибальство на водоймах, що розташовані в зоні діяльності управління здійснюють такі типи організацій як громадські утворення рибалок любителів. На даний час створення культурних рибних господарств повністю припинено в зв’язку з невідповідністю зі ст. 3 п. 10 Правил любительського та спортивного рибальства, оскільки всі водні об’єкти на території управління є водоймами загальнодержавного значення. На даний час управління посилено працює над активізацією створення товариств рибалок-любителів на громадських засадах. Створення таких територіальних організацій та налагодження відповідного механізму вирішує проблему передачі в користування водойм, для любительського та спортивного рибальства, догляду за водоймами, їх охорони та зариблення та ін. В поточному році на території підконтрольній управлінню зареєстровано 8 таких товариств які користуються водоймами площею близько 400 га. Організоване любительське рибальство в Рівненської області здійснюють обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок, військове товариство мисливців та рибалок та об’єднання рибалок-любителів с. Пустоіваннє, с. Козин Радивилівського р-ну, с. Посягва Гощанського району. Крім того, в квітні 2005 р. обласна організація УТМР отримала в довгострокову оренду терміном на 35 років стави (кар’єр торфорозробки) загальною площею 143 га, що знаходиться біля с. Рачин Дубенського району, на які в даний час вироблена необхідна технічна документація. За УТМР, для проведення організованого любительського рибальства закріплено 14 водойм, загальною площею 1055 га. Контроль за гідрохімічним режимом водойм здійснюється лабораторіями управлінням охорони природи в Рівненській області ,облСЕС і облводгоспу. У 2006 р. явищ задухи та загибелі водних живих ресурсів, внаслідок порушення гідрохімічного режиму водних об’єктів не було зафіксовані. Вселення молоді водних живих ресурсів у звітному році здійснювалось протягом всього року, але переважна більшість користувачів здійснювали зариблення на весні та восени. З 18 водойм які використовуються під СТРГ в поточному році було зариблено 10 водойм. Зариблення водойм здійснювалось у відповідності до Режимів рибогосподарської експлуатації річняками та дворічками коропа, рослиноїдних риб та у окремих випадках карася. Загалом згідно планових показників у 2006 р. слід було здійснити вселення 0,6776 млн. екземплярів молоді риб, а фактично ж було вселено 0,3686 млн. екземплярів, що становить 54,4 %. Хоча даний показник не може розцінюватись як кінцевий,

адже в кінці року було затверджено п’ять нових Режимів рибогосподарської експлуатації, користувачі яких не мали фактично змоги здійснити зариблення через брак часу та відсутність рибопосадкового матеріалу. В кількісному порівнянні зариблення з минулим роком в цьому році було збільшено обсяги зариблення на 17 %. Протягом 2006 року в держуправління охорони навколишнього природного середовища в області для отримання погоджень на оформлення договорів оренди водних об’єктів звернулись 52 підприємці та організації, якими розроблені паспорти ставків, Правила експлуатації водних об’єктів, підготовлено 49 матеріалів для отримання дозволів на спецводокористування. Для проведення вилову риби та пониження рівня в ставках отримали індивідуальні регламенти скиду зворотних вод 65 користувачів. Затверджено 5 “Режимів рибогосподарської експлуатації ставів.” Під час проведених перевірок щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства за самовільне водокористування до адмінвідповідальності притягнуто 4 орендарів. По виявлених порушеннях видано приписи з зазначенням конкретних термінів їх виконання. В ході перевірок орендованих ставів встановлено наступні недоліки у веденні рибництва: - умови загального водокористування не доводяться до населення в повному обсязі; - не налагоджена охорона риби від браконьєрського винищення; - не проводяться біологічні методи покращення якості вод шляхом зариблення ставів рослиноїдними рибами (білий амур, білий та строкатий товстолоб); - не проводяться рибоводно-меліоративні роботи (викіс водної рослинності, внесення з профілактичної ціллю вапна, зариблення стандартним рибопосадковим матеріалом): - годівля риби проводиться не регулярно, малоцінними кормами, без застосування мікродобавок, в кращому випадку зерновідходами; - не вносяться згідно норм мінеральні і органічні добрива для підвищення природної кормової бази. Орендарі спеціалізуються на екстенсивному вирощуванні товарної риби за рахунок природної кормової бази. Табл.11.4. Динаміка вилову водних ресурсів за видами (т) у Хрінницькому водосховищі за останні 5 років № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Назва виду Щука Карась ср. Плітка Короп Сом Лин Краснопірка Окунь Лящ Плоскирка Інші види

2002 1,5755 1,109 3,216 0,005 0,006 0,173 0,35 0,537 -

2003 1,01 0,672 4,95 0,003 0,183 0,982 0,426 -

Роки 2004 1,565 0,497 4,898 0,116 0,009 0,088 0,43 0,699 0,061 -

Середня багаторічна 2005 1,637 0,951 2,643 0,038 0,551 1,551 0,815 1,010 1,841 0,130

2006 2,201 0,428 1,942 0,85 0,499 0,653 0,258 0,358 -

1,599 0,731 3,53 0,024 0,011 0,369 0,762 0,626 0,266 0,440 0,026

Таблиця 11.5. Динаміка вилову водних біоресурсів за видами (т) у Млинівському водосховищі за останні 10 років №

Назва виду

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Щука Лящ Карась Сазан Плітка Окунь Плоскирка Сом Лин Краснопірка

1995 0,966 1,266 0,003 0,317 1,299 0,393 0,382 0,02 0,2

1996 0,627 0,734 1,733 0,125 0,01 0,01 0,068 -

1997 0,681 1,506 1,138 0,106 0,075 -

1998 0,476 2,845 1,130 0,161 0,875 0,06 -

1999 0,04 1,84 1,31 0,161 0,75 -

Роки 2000 2001 0,08 0,94 1,698 0,1 0,76 1,076 0,04 0,220 0,48 0,708 0,223 0,0017

2002 0,3882 0,5741 0,8068 0,1155 0,465 0,119 0,121

2003 0,175 0,360 0,68 0,008 0,24 0,0026 0,0009

2004 0,188 0,349 0,003 0,517 0,28 0,22 0,005 0,138 0,283

2005 -

2006 -

11.6. Неаборигенні види тварин, наявність, динаміка розповсюдження. До неаборигенних видів тварин на території області належать норка американська та бобер канадський. Стан популяцій даних видів добрий, про що засвідчує зростання чисельності цих видів, а також розповсюдження їх далеко за межами території Рівненського природного заповідника. 12. ЕКОМЕРЕЖА

ТА

БІОРІЗНОМАНІТТЯ

12.1. Заходи щодо створення екомережі в області на державному рівні На виконання Закону України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки”, державним управлінням екології та природних ресурсів в Рівненській області проводиться постійна робота з виявлення і заповідання нових цінних в природничому відношенні об’єктів природно-заповідного фонду. Продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природнозаповідного фонду області. Так, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведені роботи по організації Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” загальною площею 22694 га. Підготовлено та направлено в Державну службу заповідної справи Мінприроди України клопотання про організацію на території Рівненської області Національного природного парку ”Перлина Волині й Поділля”. Проведено попереднє погодження матеріалів вибору земельних ділянок, які планується включити до складу Національного парку, проведена експлікація земель, зібраний картографічний матеріал. Також підготовлено наукове обґрунтування необхідності створення парку. Крім того, підготовлені наукові обґрунтування стосовно створення 3-ох заповідних об’єктів місцевого значення у Костопільському районі загальною площею 392,2 га на землях 233 загальновійськового полігону. 12.2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екомережі України, в тому числі і в області. Основними чинниками антропогенного впливу на природні ресурси регіону є промисловість, транспорт та сільське господарство. Найбільш загрозливі явища спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано й виведено з ладу великі площі продуктивних земель. В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45 %, а розораність сільськогосподарських угідь – 66,7 %. За низької ще культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Глобальною проблемою сьогодні є постійне зменшення вмісту гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. Дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації – погіршуються властивості ґрунту, його стан через нагромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, в першу чергу, до них належать міндобрива та різні отрутохімікати – пестициди. Табл. 12.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис. га Категорії землекористування Землі природоохоронного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду: у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

1980 87,3 12,5

1990 110,2 10,8

2000 155,9 9,5

2004 170,7 8,2

2005 169,7 8,2

2006 169,7 8,2

0,3 0,2 834,5

0,3 0,2 838,8

0,3 21,6 0,2 845,3

0,3 58,7 0,2 856,2

Стан популяцій диких тварин в області в минулому році значно збільшився і наближається до максимальної позначки, яка була зафіксована в 1990 р. (табл.12.2). Зменшення стану популяцій тварин в 2000 р. пояснюється важкими природними умовами. В 2006 р. популяції диких парнокопитних тварин зросли в порівнянні з 2005 р. на 667 голів і становили 10163 голів, а пушних звірів – на 2692 шт. – з 56141 шт. до 58833 шт. Табл. 12.2. Стан популяцій диких тварин за роками, голів 1990 Тварини Великі (парнокопитні)

разом 9844

1995 у т.ч. вбито 306

разом 9328

2000 у т.ч. вбито 288

разом 6685

2006 у т.ч. вбито 321

разом 10163

у т.ч. вбито 330

Малі (пушні)

55300

5605

51200

5320

46154

4840

58833

5631

12.3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття Динаміка площ відновлюваних земель в області наведена в таблиці 12.3. За період з 1995 р. площа захисних лісонасаджень збільшилася з 123,0 тис. га до 213,4 тис. га, а площа водоохоронних зон – з 15,2 тис. га до 19,3 тис. га. Табл. 12.3. Площа відновлюваних земель за роками, тис. га Складові екомережі Захисні лісонасадження Водоохоронні зони, в т.ч. прибережні захисні смуги Деградовані землі Ренатуралізовані землі Землі під консервацією

1995 123,0 15,2 15,2 -

2000 148,9 15,8 15,8 -

2004 213,4 19,3 19,3 -

2005 213,4 19,3 19,3 -

2006 213,4 19,3 19,3 -

З видів, що занесені до Червоної книги України, на Рівненщині зустрічаються 63 види тварин, в тому числі червів кільчастих – 1; комах – 31; земноводних – 1; плазунів – 2; птахів – 16; ссавців – 12 (табл. 12.4). З рослин Рівненщини до Червоної книги України занесено 58 видів, в тому числі плауноподібних – 5; покритонасінних – 48; листоподібних мохів – 2; червоних водоростей – 2 види. Кількість видів, яким загрожує небезпека наведена (див.табл. 12.4). Табл. 12.4. Кількість видів флори та фауни, яким загрожує небезпека Назва виду Тваринний світ Хребетні: ссавці птахи плазуни земноводні риби круглороті Безхребетні РАЗОМ: Рослинний світ Судинні рослини: голонасінні покритонасінні папоротеподібні плауноподібні Мохоподібні Лишайники Гриби РАЗОМ:

1990

Види, яким загрожує небезпека 2000

2006

12 16 2 1 32 63

12 16 2 1 32

48 2 5 2 1 58

48 2 5 2 1

Кількість видів

Рівненський зоопарк – це особливий природний комплекс в системі міста, що поєднує в собі природне середовище та штучні споруди та служить для утримання різних видів тварин в умовах неволі. Основними задачами, які постають перед зоопарком є: утримання та демонстрація живих представників дикої фауни, освітня та виховна робота, збереження та розведення рідкісних та зникаючих видів, науково-дослідна робота по вивченню біології диких тварин.

Зоопарк служить резервуаром фауни, притулком для зникаючих видів, яких тут утримують та розмножують, щоб вони не зникали назавжди з лиця землі. Таким чином працівники Рівненського зоопарку займаються збереженням біорізноманіття, поширюють знання про навколишнє середовище, навчають людей, а особливо підростаюче покоління, любити та охороняти природу. В умовах Рівненського зоопарку утримується 153 види тварин, з них 23 види занесені до Міжнародної Червоної книги та 4 види – до Червоної книги України. Колекція тварин Рівненського зоопарку представлена такими класами тварин: - клас Черевоногі – 2 види; - клас Павукоподібні – 8 видів; - клас Комахи – 8 видів; - клас Риби – 23 види; - клас Амфібії – 5 видів; - клас Рептилії – 32 види; - клас Птахи – 35 видів; - клас Ссавці – 40 видів, та включає в себе 32 ряди з 58 родинами. В 2006 р. в умовах Рівненського зоопарку був отриманий приплід від 37 видів тварин. Постійно ведеться робота по комплектації колекції – створюються пари, сім’ї, групи тварин для розведення. Спеціалісти зоопарку працюють над покращенням умов утримання тварин, урізноманітненням раціону та вдосконаленням технологій годівлі, створенням стимулюючих факторів для розведення особливо вибагливих видів тварин. Однак, довгий час залишається невирішеним цілий ряд проблем, які уповільнюють прогресування зоопарку. Для багатьох видів тварин важко, а то і неможливо, придбати пару для розведення в зв’язку з відсутністю таких в Україні. Перевезення тварин з-за кордону упирається у фінансове питання та обмежене важкістю транспортування окремих видів. Рівненський зоопарк виконує дуже важливі функції, пов’язані із збереженням та відтворенням біорізноманіття, проводить науково-освітню роботу, але цілий ряд факторів та проблем уповільнюють роботу з відтворення фауни. Охорона біорізноманіття в Рівненському зоопарку загальнодержавного значення наведена в таблиці 12.5. Табл. 12.5. Охорона біорізноманіття в Рівненському зоопарку за роками Кількість видів тварин і популяцій № з/п

Назва зоопарку (місце знаходження, рік заснування)

Роки

“Рівненський” м. Рівне, 1998 р.

2000 2003 2004 2005 2006

Площа, га

11,6

ссавці

птахи

плазуни

земноводні

риби

безхребетні

31 34 34 40 40

44 41 41 35 35

33 31 31 31 32

5 3 3 3 7

30 23 23 29 23

11 18 18 18 18

Разом

154 150 150 156 153

в т.ч. рідкісні хребетні 7 6 6 6 6

12.4. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. У природно-ландшафтному спектрі України особливе місце займає Рівненщина – чудовий Поліський край. У лісах, що займають більше третини її території, мальовничих річках, озерах, водоймищах і ставках, на заболочених заплавних долинах, у лісостеповій зоні і на луках водяться і зростають сотні видів флори і фауни. Таблиця 12.6. Кількість видів тварин під охороною Конвенції CITES та інших конвенцій Бернська конвенція Перелік видів Ссавці: Тхір степовий Горностай Норка європейська Видра річкова Борсук Кіт лісовий Рись звичайна РАЗОМ Птахи: Лелека чорний Беркут Орлан-білохвіст Змієїд Шуліка рудий Підорлик малий Балобан Скопа Глухар Журавель сірий Пугач Сова бородата Сипуха РАЗОМ Риби:

Кількість 0 907 745 1064 28 3 2747 дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні 581 дані відсутні дані відсутні дані відсутні дані відсутні

РАЗОМ Плазуни: Мідянка РАЗОМ Земноводні Ропуха очеретяна РАЗОМ

дані відсутні

Відомо, що у системі “Людина-природа” в наш час виникло значне загострення відносин у зв’язку з непродуманим використанням ресурсів живої природи. Це призводить до різних змін у довкіллі, до порушення екологічної рівноваги, змін у середовищі життя рослин і тварин, і зрештою до зникнення ряду видів флори і фауни. Тільки за останні 20 років кількість видів флори і фауни, що знаходяться під охороною збільшилася з 46 видів до 121 видів. Всього під охороною в області знаходиться 63 види тварин і 58 видів рослин (табл. 12.7). Табл. 12.7. Кількість видів флори і фауни під охороною за роками Назва Флора Фауна

1991 25 21

1993 25 21

1996 25 63

1997 58 63

1999 58 63

2000 58 63

2001 58 63

2002 58 63

2003 58 63

2004 58 63

2005 58 63

2006 58 63

В області постійно проводиться комплекс заходів щодо зменшення впливу антропогенного фактору на природне середовище. Динаміка кількості природоохоронних об’єктів наведена в табл. 12.8. Таблиця 12.8. Динаміка кількості природоохоронних об’єктів за останні п’ять років Категорія об’єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади, зоопарки, дендропарки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва ОПЗФ місцевого значення

Кількість

Площа, тис. га

2000 -

2003 -

2004 -

2005 -

2006 -

2000 -

2003 -

2004 -

2005 -

2006 -

Площа території суворої заповіданості, тис. га 2000 2003 2004 2005 2006 -

47,1

42,3

47,1

42,3

111 90

111 85

123 96

66,1 3,01

65,9 3,01

63,0 2,8

64,5 3,2

0,679 0,679 0,716 0,814 0,814

0,201 0,201 0,201 0,208 0,208

242

243

277

92,1

111,6 108,3 110,2 110,2

Статус водно-болотних угідь міжнародного значення надано території Перебродівського масиву (Північне та Старосільське лісництва) Рівненського природного заповідника загальною площею 12718 гектарів (табл. 12.9). Таблиця 12.9. Водно-болотні угіддя (ВБУ) міжнародного значення за роками Назва ВБУ Торфово-болотний масив „Переброди”

1990(УРСР) -

13. ТЕРИТОРІЇ

ТА

1995 -

ОБ'ЄКТИ, ЩО ОХОРОНІ

2006 12718

ПІДЛЯГАЮТЬ

ОСОБЛИВІЙ

13.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в області створена та існує мережа природнозаповідного фонду, до якої станом на 1.01.2007 р. віднесено 303 території та об’єкти загальною площею 169,7 тис. га, що складає 8,5 % від загальної площі області, в тому числі 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис. га і 277 об’єктів місцевого значення площею 110,2 тис. га. Табл.13.1. Мережа об’єктів природно-заповідного фонду області № з/п

Категорія (тип)

Станом на 1.01.2006 р. кількість площа, га

Станом на 1.01.2007 р. Кількість площа, га

1 1 2 3

7 8 9 10 11

2 Природні заповідники Регіональні ландшафтні парки Заказники загальнодержавного значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні Заказники місцевого значення в тому числі: - загальнозоологічні - ботанічні - ландшафтні - лісові - гідрологічні - орнітологічні - ентомологічні - геологічні - іхтіологічні Пам’ятки природи загальнодержавного значення в тому числі : - комплексні - ботанічні - зоологічні - гідрологічні Пам’ятки природи місцевого значення в тому числі: - комплексні - ботанічні - гідрологічні - геологічні Дендрологічні парки Зоологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Державні заповідні урочища в тому числі: - лісові - болотні ВСЬОГО

3 1 3 13

4 42289 58708 16720

5 1 3 13

6 42289 58708 16720

1 8 1 1 2 110

100 12301 905 110 3304 47789

1 8 1 1 2 110

100 12301 905 110 3304 47789

6 36 10 16 11 9 16 4 2 8

7037 26350,7 2201,2 2142,8 2442 1556,3 344 2460 3255 420,2

6 36 10 16 11 9 16 4 2 8

7037 26350,7 2201,2 2142,8 2442 1556,3 344 2460 3255 420,2

1 4 1 2 56

91 243,2 13 73 394,3

1 4 1 2 56

91 243,2 13 73 394,3

13 29 12 2 1 1 2

114,5 220,8 56,2 2,8 29,5 11,6 39

13 29 12 2 1 1 2

114,5 220,8 56,2 2,8 29,5 11,6 39

128

3188,2

85 11 303

2358,6 829,6 169716,8

85 11 303

2358,6 829,6 169716,8

До репрезентативної мережі області віднесено ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу довкілля. Область за рівнем заповіданості входить в п’ятірку кращих по Україні. За оцінкою багатьох спеціалістів відсоток заповіданості Рівненщини мав би бути ще більшим - не менше 10 %. На виконання Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі на 2000-2015 рр. продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. Так, Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища проведені роботи по організації Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” загальною площею 22694 га. Підготовлено та направлено в Державну службу заповідної справи Мінприроди України клопотання про організацію на території

Рівненської області Національного природного парку ”Перлина Волині й Поділля”. Проведено попереднє погодження матеріалів вибору земельних ділянок, які планується включити до складу Національного парку, проведена експлікація земель, зібраний картографічний матеріал. Також підготовлено наукове обґрунтування необхідності створення парку. В останні роки особлива увага надається створенню відносно нової для України категорії – регіональних ландшафтних парків. На екологічну експертизу передані матеріали попередніх років щодо створення регіональних ландшафтних парків „Погориння” (Гощанський район) та „Демидівський” („Боремель”) (Демидівський район). Спеціалістами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області спільно з науковцями нашого краю було проведено ряд заходів щодо складання списків судинних рослин, занесених до Червоної книги України, які проростають на території області, та судинних рослин, що підлягають охороні в області і створення перспективних природних та напівприродних територій для розбудови екомережі. Матеріали підготовлені на розгляд сесії обласної ради. Реалізація цього проекту дозволить зберегти та відтворити рідкісні види рослин. Також проводиться робота щодо визначення регіональних установ для наукового забезпечення ведення державного кадастру рослинного світу. З 1994 р. кількість об’єктів природно-заповідного фонду збільшилась з 248 до 303 об’єктів, а їх загальна площа з 112,4 тис. га до 169,7 тис. га. Зважаючи на унікальність природних комплексів Рівненщини, виявлення в минулі роки нових місць зростання видів рослин, занесених до Червоної Книги України, можливості по розширенню природно-заповідного фонду області ще не вичерпані. Три об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме: Рівненський природний заповідник, Рівненський зоологічний парк та Березнівський дендрологічний парк є окремими юридичними особами. Рівненський зоологічний парк площею 11,6 га і Березнівський дендрологічний парк площею 29,5 га посвідчили право постійного користування державними актами на право постійного користування земельними ділянками і межі цих об’єктів встановлені у натурі у 2006 році. Рівненським природним заповідником загальною площею 42289 га посвідчено право постійного користування землею державними актами та встановлені межі у натурі на території Володимирецького, Дубровицького, Сарненського та Рокитнівського районів. Для цього в 2006 р. заповіднику було виділено 40000 грн. бюджетних коштів. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області проводить активне інформування громадськості в засобах масової інформації щодо цілей і задач Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки”, а саме: на місцевому телебаченні – 3 виступи, на обласному радіо – 8 виступів, в місцевих газетах – 11 статей. Виходячи з існуючих якісних та кількісних показників природнозаповідного фонду, умов сучасного господарювання та з метою забезпечення виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної

мережі України на 2007 р., пріоритетними проблемами в галузі заповідної справи, що потребують розв’язання, є: збільшення площі та формування оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду; інвентаризація сучасного стану та організація систематичних спостережень за станом заповідних природних комплексів та об’єктів; створення та ведення кадастру природно-заповідного фонду; вжиття заходів щодо збереження природно-заповідного фонду; забезпечення реалізації заходів щодо формування регіональної екологічної мережі; вдосконалення режиму охорони та використання інших природних територій, що особливо охороняються. З метою вирішення пріоритетних проблем потрібно вжити комплекс організаційних заходів, а саме: забезпечити розробку проектів організації територій та підтримання регіональних ландшафтних парків; продовжувати роботи щодо розширення існуючих та створення нових заповідних об’єктів; забезпечити поетапну інвентаризацію та розробку науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення встановленого режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів. 13.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон В напрямку вивчення стану та розробки заходів щодо збереження та поліпшення заповідних зон, розвитку рекреаційних територій плідно працює державне управління охорони навколишнього природного середовища в області, яким проаналізовано стан об’єктів природно-заповідного фонду області на предмет використання їх для рекреаційних цілей. Регіональний ландшафтний парк “Прип’ять-Стохід”, що знаходиться на території Зарічненського району, представляє один з найбільш унікальних природних комплексів як в Україні, так і у Східній Європі. Особливо привабливими є озера з піщаними берегами, річки Прип’ять та Стохід, які нагадують дельту Дунаю. Найбільшу цінність цього ландшафтного парку складають рідкісні види флори та фауни, які занесені до Червоної книги України. Неповторний за своїми природними умовами і Рівненський природний заповідник загальною площею 42289 га, який розміщений на території Рівненського Полісся (Володимирецький, Дубровицький, Рокитнівський та Сарненський райони). Природа тут в окремих місцях дійсно неторкана: збереглися природні не осушені болота та характерна унікальна флора і фауна. На території Рівненського природного заповідника для розвитку зеленого туризму є приваблива етнографічна база: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Все це здатне привабити закордонних туристів. Особливу цінність має регіональний ландшафтний парк “Надслучанський”, що розташований на території Березнівського району.

Вагоме місце в ньому займає „Березнівський дендропарк”, над створенням унікальної рослинності якого вже 20 років невпинно працюють викладачі та студенти Березнівського лісового коледжу. Окрім характерних для цієї зони рослин, тут ростуть екзотичні представники з Далекого Сходу, Сибіру, Криму, Кавказу, Середньої Азії, Америки, Японії, Китаю. На території Здолбунівського району створений регіональний ландшафтний парк “Дермансько-Мостівський”. Створення цього парку дозволило при збереженні традиційного господарювання одночасно розвивати нові види діяльності – рекреацію та туризм, а також сприяти збереженню унікальних типових природних комплексів та історико-культурних пам’яток старовинного Дерманя та інших населених пунктів. В області розроблений комплексний план пріоритетного розвитку центрів курортно-рекреаційної сфери, яким передбачено розвиток історичних міст Острога, Дубно, Корця, сіл Пляшева, Дермань, Межиріч, літописних міст Пересопниця та Дорогобуж з урахуванням створення інфраструктури для туристів та екскурсантів. На рівні районів розробляються програми розвитку територій масового відпочинку навколо Хрінницького водосховища, озер Біле та Нобель. Проведена інвентаризація санаторно-курортних та оздоровчих закладів Рівненщини. На території області функціонує 18 санаторно-курортних закладів місцевого значення різних форм власності та підпорядкування, в тому числі – 5 спеціалізованих санаторіїв управління охорони здоров’я облдержадміністрації та 34 оздоровчих заклади різних форм власності. Поновлюються матеріали для розгляду їх Кабінетом Міністрів України щодо оголошення території навколо Хрінницького водосховища Демидівського району курортною зоною державного значення. Крім того, керівництво санаторію „Червона калина” порушує клопотання перед обласною радою про оголошення території навколо санаторію курортною зоною місцевого значення. Для обмеження антропогенного впливу на природоохоронні території слід активізувати роботу щодо визначення норм максимально допустимого антропогенного навантаження у межах рекреаційних територій. 13.3. Історико-культурна спадщина: збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, садиб-заповідних, палацово-паркових музеїв, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам’яток архітектури, парків-пам’яток ландшафтної архітектури Станом на 01.01.2007 р. в області функціонує 11 державних музейних закладів, з них 8 музеїв, історико-культурні заповідники в м. Дубно і м. Острог, державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви”. У області на державному обліку перебуває 3258 пам’ятки історії та культури, з них: 1088 – археології, 1761 – історії, 84 – монументального мистецтва, 325 пам’яток архітектури та містобудування. На території області знаходиться 11 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва та 2 ландшафтні пам’ятки, з них парки в смт Гоща, с. Тучин Гощанського району, смт Мізоч Здолбунівського району, смт Млинів, с. Острожець Млинівського району, селах Кустин, Олександрія, Шпанів, Городок

Рівненського району, смт. Клевань, ландшафтно-архітектурні комплекси в м. Острог та с. Верхів Острозького району. Стан збереження вказаних об’єктів в переважній більшості задовільний. Всі вони знаходяться на балансах відповідних місцевих рад, які проводять певну роботу з упорядкування територій тощо. 13.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) В 2006 р. в селі Межиричі Острозького району, на пам’ятці архітектури національного значення Брамі міській із земляними укріпленнями (XVI ст.) – об’єкті історико-культурного заповідника м. Острога, дощовими та ґрунтовими водами було спричинено часткове порушення даної пам’ятки. 13.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі Рівненська область по праву може претендувати на один з найоригінальніших регіонів України. Рівненщина – глибоко історична земля, що повниться численними пам’ятками природи, архітектури, культури та унікальними об’єктами, аналогів яким нема у інших регіонах. Тут же є і приваблива етнографічна база для розвитку сільського туризму: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Рівненщина подарувала світу Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають на вірність країні президенти України, першу у східних слов’ян академію в Острозі, Острозьку типографію і перший український „Буквар”. Вона славиться гучними іменами науковців, письменників та героїв визвольної війни. В Рівненському обласному краєзнавчому музеї зберігається найдревніша українська ікона, написана в ХІІІ ст. – Богородиця Одигітрія. А на півночі області в урочищі "Юзефінська дача" до цих пір росте дуб князя Ігоря – найстаріший в Україні, чий вік перевищує 1300 років. В с. Сварицевичі (в єдиному місці в країні) зберігся древній дохристиянський обряд „Водіння куста”. Крім того, лише в рівненських селах можна побачити вулики -борті. Історія розвитку такого виду бджільництва перевищує навіть час зародження вищезгаданого обряду. До основних об’єктів природно-заповідного фонду України належить Рівненський природний заповідник, що є найбільшим в країні. Він складається з чотирьох масивів, які розташовані в різних районах області. До складу заповідника входять найкрасивіші озера українського Полісся: озера Сомине та Біле. На території області розташовані також 3 регіональні ландшафтні парки: „Надслучанський”, „Дермансько-Мостівський”, „Прип’ять-Стохід”. Крім того, в області нараховується понад 3 тисячі пам’яток історії, архітектури та монументального мистецтва, 800 культових закладів, серед яких 242 – пам’ятки архітектури (69 – національного, 173 – місцевого значення). На території Рівненщини розташовано 15 монастирів, відомих далеко за межами області.

Для області також характерні унікальні замкові споруди, що у давні часи носили оборонне значення. В області діють Державні історико-культурні заповідники м. Дубно та м. Острога, Державний історико-меморіальний заповідник „Поле Берестецької битви”. Санаторно-оздоровчу мережу області складають понад 50 закладів: санаторії, оздоровчі комплекси, дитячі табори, будинки відпочинку. Найвідоміші серед них – санаторії “Червона калина”, “Горинь”, “Хрінники” та база відпочинку „Сосновий бір”. Усе це - багатий та неповторний потенціал для розвитку усіх видів туризму, створення позитивного іміджу області. Однак, інтенсивний розвиток сучасної туристичної індустрії, за умови нераціонального використання природних ресурсів, може спричинити погіршення екологічного стану об’єктів рекреації і туризму. Адже, туризм є широкою і надзвичайно охоплюючою практикою використання природи людиною. У зв’язку з цим, при розробці програм розвитку туризму та інших заходів щодо регулювання галузі туризму все більша увага приділяється попередженню негативного впливу туристичної галузі на природне середовище. Так, в області діє регіональна програма розвитку туризму до 2010 року затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації 15.11.2002 № 662, якою передбачено реалізацію заходів щодо розвитку та збереження туристичних регіонів і об’єктів області, раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області для потреб туризму. Крім того, пріоритетним напрямком розвитку туризму в області є сприяння розвитку сільського туризму, як інструменту виховання екологічної свідомості. Так, відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 02.08.2006 № 331 „Про затвердження заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму в Рівненській області на 2006 -2010 роки” реалізується ряд заходів щодо підтримки розвитку цього виду діяльності. Станом на 1.03.2007 р. проведені семінари для голів сільських та селищних рад, безробітних та власників агросадиб з питань організації надання послуг сільського туризму у 13 районах Рівненської області. Крім того, в рамках реалізації проекту „Підтримка підприємництва в Гощанському, Демидівському та Сарненському районах Рівненської області” РОО ВГО „Українська Асоціація маркетингу” проведено святкування Всесвітнього дня туризму під назвою „Зелений туризм у Хрінниках: день відкритих дверей”. За сприяння Рівненського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій відбулися зустрічі з новопризначеними головами сільських та селищних рад з питань розвитку сільського туризму. Активізується робота щодо надання одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності за напрямком сільський зелений туризм.

Сьогодні на Рівненщині приймають гостей 27 агросадиб у Березнівському, Демидівському, Зарічненському, Володимирецькому, Радивилівському та Рівненському районах. Їм надається всебічна рекламно-інформаційна підтримка. На веб-сторінці обласної державної адміністрації створено рубрику „Туризм” з інформацією про розвиток туризму на Рівненщині ,зокрема сільського, яка постійно поновлюється та поповнюється матеріалами про основні туристичні події, новини законодавства та інформацію з актуальних питань галузі. Крім того, нові туристичні маршрути розробляються з урахуванням об’єктів інфраструктури сільського туризму. Поширення екологічних знань передбачається й під час здійснення екскурсійної діяльності, зокрема під час проведення екскурсій для молоді та дітей шкільного віку. 14. ЕКОЛОГІЧНІ

ПРОБЛЕМИ

ОБЛАСТІ

14.1. Браконьєрство рибного промислу Інспекторським складом екологічної та рибної інспекцій спільно з працівникам органів МВС та громадськістю в поточному році по охороні рибних запасів на природних водоймах області було проведено 683 рейдівперевірок в результаті яких виявлено 1456 порушень Правил рибальства. Накладено адміністративних стягнень на суму 31611 грн. і нараховані збитки за заподіяну шкоду державі внаслідок незаконного вилову риби чи з порушенням Правил любительського і спортивного рибальства 33444 грн. Вилучено 1710 заборонених знарядь лову риби в т.ч. риболовних сіток – 1436 шт., волочків, неводів 9 шт., інших заборонених знарядь -274 шт. в т.ч. –5 електроловів та 3 вибухові пристрої. 14.2. Стан водогінно-каналізаційного господарства та якість питної води Забезпечення населення Рівненської області питною водою здійснюється із підземних горизонтів артезіанськими свердловинами систем централізованого та децентралізованого водопостачання. Водопостачання м. Рівне здійснюється лише з підземних горизонтів артезіанськими свердловинами систем централізованого водопостачання, знезараження води на всіх майданчиках проводиться рідким хлором. Держсанепіднаглядом охоплено 555 об’єктів централізованого господарсько-питного водопостачання, забезпечення водою яких здійснюється із 875 артезіанських свердловин; 1136 джерел децентралізованого водопостачання (у т.ч. 1121 колодязь, 8 каптажів, 7 артезіанських колодязів). Протягом 2006 р. експлуатувались з порушенням та не відповідали санітарним вимогам 26 водопроводів (в 2005р. - 26 водопроводів). В тому числі через відсутність та порушення зон санітарної охорони - 20, в зв’язку з відсутністю необхідного комплексу очисних споруд – 6, через відсутність стаціонарних знезаражуючих установок - 2. Зокрема, 5 комунальних водопроводів (Корецький, Радивилівський, Рівненський, Рокитнівський,

Зарічненський райони); 7 відомчих водопроводів (Зарічненський – 3, Радивилівський – 2, Рокитнівський – 1, Сарненський -1 райони); 14 сільських водопроводів (Гощанський – 1, Дубенський – 3, Дубровицький – 1, Зарічненський – 6, Рівненський – 2, Сарненський – 1 райони). Всього обстежено 1446 об’єкти водопостачання, в результаті чого виявлено 187 порушень (12,9 %), в 2005р.- 12,9 %. Найчастіше порушення фіксувались в м. Рівне (22,33 %), Рокитнівському (20 %), Березнівському (16,15 %) районах. В 2006 р. на санітарно – хімічні показники із 21 комунального водопроводу відібрано та досліджено 2406 проб питної води, із них не відповідали ГОСТу № 2874 – 82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" 107 проб, що становить 4,5 % (в 2005 – 4,1 %). На мікробіологічні показники досліджено 3059 проб, 89 не відповідали санітарним вимогам – 2,9 % (в 2005 р. - 2,6 %). Із 249 відомчих централізованих водопроводів на санітарно – хімічні показники досліджено 1205 проб питної води, не відповідали держстандарту 155 проб – 13,1 % (в 2005 р.-14,7 % ). На мікробіологічні показники відібрано та досліджено 1621 пробу, 55 з них не відповідало вимогам ГОСТу, що становить 3,4 %. В 2005 р. даний показник становив 4,9 % . Забезпечення сільського населення питною водою здійснюється із 285 сільських централізованих господарсько – питних водопроводів. При лабораторних дослідженнях якості питної води із сільських водопроводів з 848 проб 139 (16,4 % ) проб питної води не відповідали вимогам за сан-хімічними показниками (в 2005 р.- 18,7 %). На мікробіологічні показники досліджено 1390 проб, з яких 95 не відповідали ГОСТу по величині колі – індексу (6,8 % ), в 2005 р. даний показник становив 9,2 %. В цілому на санітарно – хімічні показники із централізованих об’єктів водопостачання лабораторіями санепідслужби Рівненської області в 2006 р. було досліджено 5346 проб питної води, не відповідали вимогам ГОСТу 581 проб (10,87 %), в минулому році-10,6 %. Бактеріологічними лабораторіями в 2006 році із водопровідної мережі досліджено 7210 проб питної води, з них не відповідали вимогам 256 проб, що становить 3,55 %, в минулому році (4,4 %). Найвищі показники невідповідності проб питної води за санітарнохімічними показниками відмічені в Сарненському (50,3 %), Володимирецькому (18,9 %), Березнівському (16,26 %), Дубровицькому (10,8 %) районах, м. Рівне (12,54 %); за мікробіологічними показниками в Здолбунівському (8,2 %), Острозькому (6,1 %), Костопільському (5,4 %), Дубровицькому (4,6 %) районах. При перевірках дотримання вимог санітарного законодавства підприємствами централізованого господарсько-питного водопостачання області, виявлено ряд позитивних зрушень, направлених на забезпечення населення області доброякісною питною водою. В м. Рівне проведено зміни схем водопостачання міста, що дало можливість забезпечити цілодобову подачу води; встановлено нове електрообладнання на ВНС водозабірних майданчиків по вул. С. Бандери, Новий Двір, “Боярка”, проведено чистку резервуару чистої води на ВНС “Київська”. Підприємством «Рівнеоблводоканал» проведено заміну 39 шт. глибинних насосів на сучасні енергозберігаючі. Виконано реновацію

цементуванням 1014 п.м водопровідних мереж d=500 мм; проведено ремонт 39 шт. свердловин на водозабірних майданчиках „Новомильськ”, „Горбаків” і „Бабин”. B обласному центрі проведено зонування і районування водопровідних мереж та в чотирьох мікрорайонах міста встановлено регулятори тиску води. На КП «Здолбунівводоканал» введено в експлуатацію: 2 артсвердловини; 0,48 км водопровідної мережі до ВНС №2; 1,5 км по вул. Віли І-ІV та 1,3 км по вул. Віли V-ІХ; 1,2 по вул. Стуса; 0,106 км водопровідної мережі смт Мізоч. Проведено реконструкцію хлораторної із зміною знезаражуючого реагенту на гіпохлорит натрію. Введений в експлуатацію реконструйований водопровід в с. Бабин Гощанського району. Проведено ремонт огорожі зони санітарної охорони на комунальному водопроводі смт Зарічне та водопроводах сіл Старожуків, Шпаків, Квасилів, Дядьковичі, Грушвиця Рівненського району. На свердловинах Млинівського комунального водопроводу проведено поточний ремонт та заміна глибинних насосів, реконструкція водопровідних мереж по вулицях Об’їзна, Гагаріна, І.Франка. В м. Березне розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво гілки мережі комунального водопроводу південної частини міста, з’єднано водопровідні мережі, частково проведено ремонти водонапірних башт, прокладено 250 п.м водопровідної мережі d=150 мм. В смт Володимирець виконано реконструкцію 415 п.м водопроводу, замінено 3 шт. глибинних насосів на комунальних водозабірних свердловинах та проведені роботи з реконструкції загальноселищних каналізаційних очисних споруд. В м. Дубно побудовано 2,24 км водопровідної мережі d=200мм та на водопровідному майданчику „Шибена гора” проведено реконструкцію хлораторної. В м. Дубровиця пробурена водозабірна свердловина для покращення водопостачання центральної районної лікарні; забезпечений захист водозабірних свердловини на території району від шкідливого впливу тваринницьких та інших сільськогосподарських об’єктів. В м. Корець проведено заміну 4,7 км на комунальній водопровідної мережі та завершується влаштування другої станції знезалізнення. В м. Костопіль виконані роботи з відновлення огорожі санітарних зон комунальних водозабірних свердловини та виконаний тампонаж 2 недіючих свердловини; для покращення обслуговування та своєчасної ліквідації аварійних ситуацій на комунальних водопровідних мережах придбано асмашину на базі ГАЗ 3307; проведено реконструкцію та заміну обладнання установки знезараження питної води; виконано монтаж установки для повірки лічильників води та замінено 300 п.м вуличної водопровідної мережі. В м. Острог побудовано 1900 п.м водопровідної мережі та 650 п.м напірного і 264 п.м самопливного каналізаційного колектору. В місті Радивилів проведено реконструкцію водонапірної башти та побудовано 1044 п.м каналізаційного колектору. В Рокитнівському районі в смт Рокитне та Томашгород придбано 4 глибинних насоси для комунальних водозабірних свердловин, відновлено санітарну зону станції знезалізнення.

В м. Сарни побудовано 650 п.м водопровідних мереж, в с. Пугач Клесівської селищної ради продовжується будівництво водопроводу довжиною 2100 п.м. Підприємством „Рівнеоблводоканал” готується проектна документація на реконструкцію загальноміських каналізаційних очисних споруд м. Рівне; виконано монтаж насосу ДФ1100-65 на головній каналізаційній насосній станції м. Рівне. В м. Радивилів побудовано 1044 п.м каналізаційного колектору. З метою забезпечення необхідного рівня очистки та утримання у робочому стані очисних споруд каналізації, значна увага приділяється здійсненню модернізації та реконструкції КОС. Так на комунальних КОС в міст Дубно, Березне, Радивилів, Кузнецовськ та смт Рокитне були проведені роботи з їх реконструкції, модернізації та ремонту, що забезпечило необхідну якість очищення стічних вод, та в окремих випадках збільшити проектну потужність на 10-30 %.

15. ДЕРЖАВНИЙ

КОНТРОЛЬ

ГАЛУЗІ

ОХОРОНИ

ДОВКІЛЛЯ

З метою поліпшення екологічного стану та посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області й у відповідності до затвердженого плану роботи управління, інспекторським складом державного управління охорони навколишнього природного середовища в області у 2006 р. перевірено 8575 об'єктів, в тому числі 3 екологічно небезпечних об’єкти загальнодержавного значення. За виявлені порушення природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 1709 посадових осіб і громадян. Накладено штрафів на суму – 108595,0 грн., стягнуто з врахуванням раніше оштрафованих осіб – 97800,0 грн. За збитки, нанесені державі, пред’явлено 250 претензії на суму 243739,0 грн. та стягнуто 202 претензії з врахуванням раніше виставлених на суму 94250,0 грн. Здійснено 19 призупинок об’єктів господарської діяльності. Передано матеріали по 3 справах у правоохоронні органи для порушення кримінальної справи. Одну справу передано для розгляду в судові органи. Дані про стан державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на території області у 2005-2006 рр. наведені в табл.15.1. Таблиця 15.1. Державний природоохоронного законодавства № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8

9 10 11 11.1 11.2 11.3 12

Назва заходу Кількість перевірених об’єктів Складено актів перевірок Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адміністративної відповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред’явлено претензійно-позовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об’єктів Кількість дозволів виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування Кількість об’єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів на спеціальне водокористування у тому числі на скиди у водні об’єкти на викиди в атмосферне повітря на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

контроль

за

дотриманням

вимог

Одиниця виміру од. од.

2004 9505

Роки 2005 9278

2006 8575

од.

4810

7456

1724

чол./ грн.

1460 / 77548

1679 / 107669

1709 / 108595

грн. од./грн. од./грн.

64268 156 / 95187 134 / 76321

92131 151 / 254236 107 / 101346

97800 250 / 243739 202 / 94250

од.

од. од. од. од.

74 21 12

34 22 33

61 21 21 7

од.

15.1. Державний контроль атмосферного повітря На виконання Закону України “Про охорону атмосферного повітря” в 2006 р. здійснено 3290 перевірок стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосфери, за результатами яких до адмінвідповідальності притягнуто 450 посадових осіб та громадян на суму 22729 грн. та стягнуто 19788 грн., пред’явлено 20 позовів на відшкодування збитків, завданих державі внаслідок забруднення атмосферного повітря, на суму 67756 грн. та стягнуто - 15 на суму 29837 грн., призупинялась виробнича діяльність 14 об’єктів. З метою зменшення забруднення атмосферного повітря пересувними джерелами проведено два етапи рейдової операції “Чисте повітря”, в ході якої контролювалось виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1.01.1999 № 1825 “Про затвердження Програми поетапного припинення використання етилованого бензину в Україні”. В ході операції «Чисте повітря» за 2006 р. було перевірено 540 державних та 1977 індивідуальних пересувних транспортних засобів, притягнуто до адмінвідповідальності 239 громадян та посадових осіб і винесено постанов на суму 4182 грн. Протягом 2006 р. було розглянуто 154 звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин. На 18 підприємствах області були розроблені заходи щодо зменшення викидів в атмосферу до нормативного рівня. Заходи зареєстровані та знаходяться у держуправлінні охорони навколишнього природного середовища на контролі. В 2006 р. всього розглянуто 338 клопотання від підприємств області, щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Дані відповідно до клопотань були занесені в базу даних та видано 338 дозволів, з них 80 нових дозволів, поновлено 104, продовжено дію 154 дозволу. В 2006 р. зареєстровано 86 паспортів на газоочисне обладнання підприємств області. Видано 7 висновків щодо проведення налагоджувальних робіт на паливовикористовуючому обладнанні, одне реєстраційне свідоцтво, перевірено та зареєстровано 50 технічних звітів щодо результатів еколого-теплотехнічних випробувань котлів, які працюють на мазуті та газі. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 р. № 1655 організована та проведена робота щодо здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря. В комп’ютерну базу даних програм "Stat" і "Центр" внесені дані 23 підприємств для взяття їх на державний облік. Так, станом на 1.01.2007 р. поставлено на державний облік 309 підприємств області. Основними порушеннями Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у звітному році були: перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами; відсутність дозволів на викиди забруднюючих речовин; відсутність контролю за обсягом та складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; порушення правил ведення первинної облікової документації; порушення правил експлуатації газоочисного обладнання;

експлуатація автотранспорту з перевищенням нормативу вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах. 15.2. Державний контроль за забрудненням водних ресурсів З метою забезпечення постійного контролю за дотриманням вимог чинного законодавства щодо охорони та раціонального використання поверхневих водних ресурсів у 2006 р. спеціалістами держуправління проведено 577 перевірок, притягнуто до адмінвідповідальності 135 посадових осіб і громадян, на суму 10166 грн. та стягнуто з врахуванням раніше застосованих штрафних санкцій 9078 грн. По охороні та раціональному використанню підземних водних ресурсів проведено 294 перевірки, притягнуто до адмінвідповідальності 111 посадових осіб і громадян на суму 9520 грн. та стягнуто з врахуванням раніше застосованих штрафних санкцій 8449 грн. Перевірками були охоплені екологічно небезпечні об’єкти загальнодержавного значення ТОВ “Свиспан Лімітед”, ВП “Рівненська АЕС”, ВАТ “Рівнеазот” та об’єкти, передбачені планом перевірок на 2006 р., а саме ТОВ “ОДЕК - Україна", ТОВ “Інус ЛТД”, ТОВ “Радема”, ЗАТ “Рівненський ливарний завод”, ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”, ВП “Клесівський гранкар’єр” Львівської залізниці, ТзОВ “Клесівський кар’єр нерудних копалин ”Технобуд”, КАТП–1728, КТП “Комуненергія”, підприємства м’ясо-молочної промисловості, цукрові заводи та ін. Виявлено ряд порушень Водного кодексу України, а саме: скид недостатньо–очищених стічних вод РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”, ВКП ВКГ “Дубноводоканал”, ВАТ “Рокитнівський скляний завод”, КП “Екосервіс” та інші; самовільне, без дозволу на спецводокористування, пониження рівня води ПП “Короп”, ПП Бабак О.С., ФГ Тарас” Корецьке лісництво, ДП “Рівненський лісгосп”, ВАТ “Рівненська РМС”; відсутність дозволів на спецводокористування ВПУ-25, ВТВ ВАТ “Рівнеенерго”, ПП “Віліс”, ВАТ “Вирівський кар’єр”, ДП “Малошпаківський авторемзавод”, ДП “Рівненафтопродукт”, ВАТ “Концерн Галнафтогаз”, СВК “Агро-Сервіс”, ТзОВ “Агро - класік”, Рівненський центр “Облдержродючість”, ПП “Карпатські сири”, ВАТ “Завод залізобетонних виробів”, ФГ “О Боровик О”, та ін. порушення правил первинного обліку водопостачання та водовідведення на ТзОВ “Клесівський кар’єр нерудних копалин “Технобуд”, ТзОВ СП “Нива” та ін.; відсутність спостережних свердловин на ТзОВ СП “Нива”, ЗАТ НВП “Західцукор”. За нанесені збитки державі в галузі охорони та раціонального використання поверхневих водних ресурсів виставлено 28 претензій на суму 66642 грн., зокрема, ПП “Короп” самовільно здійснило спуск води зі ставків в об’ємі 45000 м3, сума збитків становить 13608 грн., Корецьке лісництво ДП “Рівненський лісгосп” самовільно здійснило спуск води зі ставків в об’ємі 32400 м3, сума збитків становить 8164,8 грн. та ін. Стягнуто з врахуванням раніше виставлених - 20 на суму 27830 грн.

Найбільшими забруднювачами водних об’єктів в області є скид недостатньо очищених стічних вод з очисних споруд, які підпорядковані міським, районним, селищним радам та РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”. За збитки нанесені державі забрудненням поверхневих водних об’єктів в 2006р., були виставлені претензії наступним підприємствам : ЗАТ АПК “Зоря ” ”Очисні споруди” – 298,01 грн. Оржівське ВУЖКГ – 102,28 грн. КП “Екосервіс” – 3876,60 грн. ТзОВ “Моквинська паперова фабрика” – 240,0 грн. КВП ВКГ “Дубноводоканал” – 614,54 грн. КП “Костопільводоканал” – 1008,35 грн. ВКП “Зарічне” – 584,99 грн. ДКП “Комунальник” - 183,2 грн. Острозьке КП “Водоканал” – 966,66 грн. Кузнецовське міське комунальне підприємство – 6533,0 грн. ВАТ ”Рокитнівський склозавод” – 430,06 грн. При перевірці екологічно небезпечних об’єктів загальнодержавного значення виявлено такі основні порушення Водного кодексу України: ВП “Рівненська АЕС” - не проведена заміна застарілого водомірного обладнання на водозаборах; - не налагоджений інструментальний облік води для підживлення оборотних систем та промзливових стічних вод; - не забезпечена ефективна робота очисних споруд РОК “Біле озеро”; - через відсутність коштів, не завершено будівництво третьої черги міських очисних споруд та не проведені пусконалагоджувальні роботи очисних споруд РОК “Біле озеро”, - не забезпечена ефективна робота рибозахисту на водозаборі р. Стир. ТОВ “Свиспан Лімітед” - не забезпечена ефективна робота стаціонарного рибозахисту на водозаборі р. Замчисько; - не проведений ремонт берегового випуску промзливової каналізації; - не проведено очистку відстійників очисних споруд промислово – зливових вод від осаду; - не налагоджений інструментальний облік води для підживлення оборотної системи водопостачання фанерного цеху та скиду промзливових стічних вод. За виявленими порушеннями видані приписи з конкретними термінами їх виконання, відповідальні особи притягнуті до адмінвідповідальності. Держінспекторами держуправління охорони навколишнього природного середовища в області проведені перевірки вимог Водного кодексу України на підприємствах гірничодобувної промисловості Сарненського району. Перевірками виявлено порушення правил первинного обліку водоспоживання та водовідведення, не достатньо ефективну роботу очисних споруд на Клесівському гранітному кар’єрі Львівської залізниці.

За результатами перевірок видані приписи на ліквідацію виявлених порушень, за що відповідальні особи підприємства оштрафовані за ст.ст. 59, 60 КУпАП на 85 грн. кожний. В жовтні – листопаді 2006 р. проведені перевірки дотримання вимог водоохоронного законодавства на ДП “Корецький цукровий завод” АТЗТ “Фаворит”, ПП “Овас -цукор”, ЗАТ “НВП Західцукор”, ТОВ СП “Нива” . Загальні недоліки, виявлені на всіх заводах: - не розроблені плани проти аварійних заходів на водопровідних та каналізаційних мережах, не заведені журнали обліку аварій; - не налагоджений інструментальний облік забору технічної води, яка використовується для зворотних систем 1 та 2 категорій; - не проведені роботи з буріння сітки спостережних свердловин навколо полів фільтрації; - не в повній мірі виконуються плани природоохоронних заходів перед початком сезону цукроваріння; - не огороджений перший пояс зони санітарної охорони артсвердловин. - за результатами перевірок чотири посадові особи оштрафовані по 85 грн. Всім підприємствам видані приписи для усунення виявлених порушень. - Ряд порушень водоохоронного законодавства виявлено при перевірці Здолбунівського ВАТ “Волинь - цемент”, а саме: - не вирішене питання очистки зливових вод з території ВАТ “Волинь цемент”; - не завершені роботи з налагодження інструментального обліку води в зворотній і повторній системі системах водопостачання. ТОВ “Волинь - шифер”, зокрема: не налагоджений інструментальний облік витрат води в системах оборотного та повторного водопостачання; допущений перелив оборотних вод з ємностей; Протягом 2006 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах м’ясо-молочної промисловості області. Зокрема перевірено ВАТ “Дубномолоко”, ТзОВ “Укрмолокопродукт”, ТзОВ “Пустомитимолоко”, ВАТ “Володимерецький молокозавод” ГЗВП “Меркурій” ТОВ “Зорянький м’ясокомбінат”, ТОВ “Зевс” тощо. Основними недоліками та порушеннями природоохоронного законодавства: - не налагоджений достовірний облік забору підземної води та скиду стічних вод; - не забезпечена ефективна робота очисних споруд ; - не раціональне використання водних ресурсів; - забруднення водозбірної площі стічними водами: - несвоєчасне вивезення стічних вод з септиків. За результатами перевірок складені акти, видані приписи на ліквідацію виявлених порушень, складено вісім протоколів на посадових осіб про адміністративне правопорушення на суму 697 грн. які повністю стягнуті. В галузі охорони та раціонального використання підземних водних ресурсів виставлено 73 претензій на суму 21005 грн. Самовільно здійснювали

забір води з артсвердловин СВК “Агро-Сервіс”, що у Демидівському районі, об’єм забраної води становить 589 м3, ТзОВ “Полісся-Агро”, об’єм –3693 м3 та ін. Сума збитків відповідно становить 207,9 та 1071,25 грн. Стягнуто протягом року з врахуванням раніше виставлених - 59 на суму 14498 грн. В 2006 р. видано та продовжено терміни дії 375 дозволів на спеціальне водокористування, затверджено 47 проектів ГДС. Проведено 304 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на водоймах області в галузі охорони рибних запасів. По виявлених порушеннях “Правил любительського і спортивного рибальства” до адміністративної відповідальності притягнуто 33 громадян на суму 1241 грн. та стягнуто з них 1241 грн. 15.3. Контроль поводження з відходами З метою поліпшення екологічного стану та посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами інспекторським складом державного управління екології та природних ресурсів в 2006 р. проведено 1496 перевірок підприємств (в т.ч. таких, що є основними утворювачами відходів) у сфері поводження з відходами. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 420 посадових осіб і громадян, на яких накладено 26911,0 грн. штрафів. З них стягнуто 24191,0 грн. Видані приписи на усунення виявлених порушень. Проводилася робота з виявлення та ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ. Протягом 2006 р. було виявлено 289 несанкціонованих сміттєзвалищ, загальною площею 4,890 га. З них 270 сміттєзвалищ (2074,0 м3 сміття) своєчасно ліквідовано і очищено територію площею 4,428 га. На ліквідацію інших видано відповідні приписи. З метою посилення контролю за дотриманням законодавства про відходи в придорожніх смугах інспекторським складом держуправління проведено 76 перевірок стану утримання придорожніх смуг області. Головам селищних і сільських рад, керівникам держлісгоспів, філій ДП “Рівненський облавтодор” винесено 71 припис з вимогою негайного наведення порядку в питанні ліквідації несанкціонованих смітників вздовж автошляхів області. За невжиття необхідних заходів з недопущення забруднення довкілля твердими побутовими відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 47 посадових осіб та громадян. Накладено штрафів на загальну суму 1955 грн. За відсутність дозволів та ліцензії на розміщення відходів в 2006 р. було здійснено 3 призупинки господарської діяльності суб’єктів господарювання, а саме: переробне підприємство в с. Грем’яче Острозького району, що належить ТзОВ фірма“ Г-Б”; лісопильна рама в с. Серники Зарічненського району, що належить ПП Полюховичу В.І.;

у зв’язку з закінченням терміну дії ліцензії Мінприроди України від 26.06.2003 р. на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами – збирання та зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп, що містять ртуть і невжиття заходів з вирішення питання утилізації зібраних ламп держуправлінням ОНПС прийняте рішення від 15.11.06 №12 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності приватного підприємства “АТТО” (юридична адреса с. В.Олексин, вул. Шевченка, 2А к.1, Рівненського району Рівненської області) із збирання відпрацьованих люмінесцентних ламп. За відсутність дозволів на поводження з отруйними речовинами у 2006 році до адміністративної відповідальності за ст.83 КУпАП притягнено інженера з ОНС ВАТ „РЗВА” Савицького В.М., інженера з охорони праці ДП „Зірненський спиртзавод” Мартиненка М.І. на загальну суму штрафу 238,0 грн. 15.4. Державний контроль за використанням лісових та біоресурсів У 2006 р. контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в частині використання і охорони лісових ресурсів проводився інспекторами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області разом з інспекторами Держлісінспекції. Основна увага приділялась стану використання лісових ресурсів у лісогосподарських підприємствах управління лісового господарства та підприємствах Мінагрополітики області. Всього за 2006 р. проведено 801 перевірку по охороні рослинних ресурсів, в ході яких виявлено 382 випадки порушення вимог природоохоронного законодавства в частині ведення лісового господарства й утримання зелених насаджень в населених пунктах України. До адміністративної відповідальності притягнуто 382 особи на загальну суму 24,071 тис. грн., стягнуто штрафів, з урахуванням раніше накладених – 22,915 тис. грн. Виставлено 127 претензій для відшкодування збитків, завданих державі в результаті проведення самовільних рубок лісів і знищення зелених насаджень в населених пунктах області на загальну суму 85,702 тис. грн., з яких добровільно сплачено – 107 претензій на загальну суму 20,981 тис. грн. Основні види порушень – самовільні рубки насаджень. Так за допущені самовільні рубки в лісах, ДП СЛАП „Володимирецький держспецлісгосп” виставлено 2 претензії на загальну суму 11,9 тис. грн. За фактом грубого порушення вимог природоохоронного законодавства на території лісового фонду державного підприємства СЛАП „Володимирецький держспецлісгосп”, в результаті якого державі заподіяні значні збитки (315,0 тис. грн.), матеріали передані в прокуратуру області. В порядку здійснення державного контролю в лісах держлісфонду області працівниками державної лісової охорони обласного управління лісового господарства виявлено 2818 випадків самовільних рубок лісу, загальним об’ємом 3175 м3. Нараховано 1179,6 тис. грн. для відшкодування збитків, завданих лісовому господарству. В лісах інших лісокористувачів (Мінагрополітики, Міноборони) державною лісовою охороною виявлено 120 випадків проведення самовільних рубок, загальним об’ємом 992 м3. Нараховано 469,1 тис. грн. для відшкодування збитків, завданих лісовому господарству.

З метою контролю за охороною і використанням тваринного світу та боротьби з браконьєрством, інспекторами Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області проведено 163 рейдиперевірки по охороні об’єктів тваринного світу. Виявлено 44 випадки порушення правил полювання. До адміністративної відповідальності притягнуто 44 особи на загальну суму 2,703 тис. грн., сплачено – 2,159 тис. грн. Грубих порушень правил полювання під час рейдів не виявлено. Перевірено стан ведення мисливського господарства Рівненським обласним управлінням лісового господарства, ТзОВ „Поліське”, ДП „Клеванський лісгосп”. За результатами перевірок, державному підприємству „Клеванський лісгосп” виставлена претензія на суму 1530 грн. за понадлімітне добування одного оленя благородного. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області спільно з єгерською службою та лісовою охороною обласного управління лісового господарства, громадськими інспекторами з охорони навколишнього природного середовища, іншими користувачами постійно проводилися рейди – перевірки в мисливських угіддях області. Так, протягом 2006 року складено 294 протоколи на порушників правил полювання: 214 Рівненське обласне управління лісового господарства, 72 – Українське товариство мисливців і рибалок, 6 – РОТМІР „Либідь”, 2 - Військове товариство мисливців і рибалок. Всього накладено штрафів на суму 38012 гривень, з них стягнуто – 32962 гривень. Конфісковано 101 одиницю вогнепальної зброї. 15.6. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері використання ядерної енергії та джерел іонізуючого випромінювання У 2006 р. держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області було проведено 12 перевірок на підприємствах, установах і організаціях області з питань дотримання ними нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій на використання ДІВ. За порушення норм та правил радіаційної безпеки було притягнуто до адміністративної відповідальності 5 посадових осіб. 16. УПРАВЛІННЯ

ГАЛУЗІ

ОХОРОНИ

ДОВКІЛЛЯ

16.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління Управління в галузі охорони довкілля на регіональному рівні здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, спеціально уповноваженими органами шляхом проведення спостережень, досліджень, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування тощо. Варто зазначити, що однією з найбільш актуальних проблем у сфері управління охороною довкілля є інвестування природоохоронних проектів.

В області, як і в цілому по Україні на сьогодні сформовано економічні та економіко-правові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Базовими елементами такого механізму є: плата за використання природних ресурсів; плата за забруднення довкілля; відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля; система фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів різних рівнів (державного, обласного, місцевих). Основним елементом цього механізму та найбільш вагомим джерелом фінансування природоохоронної діяльності являються цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, які були створені з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, які спрямовані на запобігання, зменшення та усунення забруднення навколишнього природного середовища. Саме завдяки існуванню екофондів, як на державному, так і регіональному рівнях, створена реальна можливість акумулювання певних коштів на реалізацію природоохоронних програм та проектів. Формування цих фондів відбувається за рахунок платежів за забруднення навколишнього природного середовища суб’єктами господарської діяльності. За 2006 р. від підприємств області до природоохоронних фондів всіх рівнів надійшло 4689,7 тис. грн., з них: до Державного природоохоронного фонду надійшло 2820,5 тис. грн., до обласного – 1084,8 тис. грн., до місцевих – 784,4 тис. грн. З метою поліпшення фінансування природоохоронних заходів та сприяння впровадженню економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища постановою КМУ від 24.05.04 № 666 створено Державний фонд стимулювання і фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища, кошти з якого будуть виділятися на умовах здешевлення кредитів комерційних банків та через механізм Державного пільгового кредитування. На сьогодні ведеться робота з удосконалення цих механізмів. 16.2.Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування Як свідчить досвід передових країн світу, проводити ефективну екологічну політику в державі досить складно навіть за умов процвітаючої економіки. В основу формування державної екологічної політики України закладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом і складовою національної безпеки. Положення, що розвивають цей принцип, закріплені низкою законів та документів. Одним із інструментів державного регулювання раціонального природокористування та збереження навколишнього природного середовища є запровадження платежів за спеціальне використання природних ресурсів та за забруднення навколишнього природного середовища.

Як результат, в Україні на сьогодні сформовано економічні та економікоправові основи раціонального природокористування і охорони навколишнього природного середовища. Основи формування економіко-правового механізму природокористування закладено у Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 р., на реалізацію якого прийнято 3 кодекси, 8 законів, понад 30 нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, низку інших інструктивних та нормативно-методичних документів. З метою удосконалення зазначених документів кожен рік до них вносяться зміни у відповідності до вимог Евросоюзу та на підставі напрацьованого досвіду України в цій галузі. В 2005 р. було внесено зміни до такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні, і на живицю, в 2006 р. затверджені нові нормативи плати за спеціальне водокористування та користування надрами, також підлягають щорічній індексації нормативи збору за забруднення довкілля з 1 квітня 2003 р. Як складові системи екологічного управління в державі все більшого розвитку набувають засади екологічного страхування та аудиту. В Рівненській області вже більшість великих підприємств охоплені добровільним екологічним страхуванням на випадок шкоди, завданої внаслідок забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Проведення операцій екологічного страхування та екологічного аудиту ліцензується. В м.Рівне вже є спеціалісти-екологи, які отримали такі документи та успішно запроваджують на території області систему екологічного страхування з 2003 р. та аудиту з 2005 р., що створює економічну зацікавленість підприємств у зниженні ризику забруднення навколишнього природного середовища та ощадливому використанні природних ресурсів. За оцінками експертів територія України за техногенним навантаженням на природне середовище у 4-5 разів перевищувала аналогічний показник розвинених країн. Частка збору за забруднення довкілля, яка була сплачена 40 найбільшими підприємствами-забруднювачами Рівненської області за 2005 р., склала 0,22 % від загальної суми сплачених податків до бюджету, в 2006 р. - 0,64 % в зв’язку з індексацією нормативу збору в 2,373 рази. Але суму відшкодувань за забруднення довкілля не можна порівняти з тим техногенним навантаженням, яке викликане виробничою діяльністю суспільства. Недосконалість діючого механізму “забруднювач платить” на сьогодні не виконує своє основне завдання - стимулювання суб’єктів господарювання запроваджувати у виробничій діяльності ефективні природоохоронні, ресурсозберігаючі заходи та новітні технології. 16.3. Дозвільна діяльність Дозвільна діяльність держуправління екоресурсів у 2006 р. характеризувалася наступними даними: видано дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами – 338; видано дозволів на спецводокористування – 382; видано дозволів на розміщення відходів – 606; видано дозволів на поводження з отруйними речовинами – 61;

видано дозволів на використання природних рослинних ресурсів місцевого значення – 40; видано дозволів на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення 4. Детальна інформація щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в розрізі районів області у 2006 році наведена в табл. 16.1. Таблиця 16.1. Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на викиди) у 2006 р. АдміністративноКількість підприємств, Кількість підприємств, територіальна одиниця які зареєстровані які мають дозвіл 1 2 3 Разом по області 709 615 в тому числі міста обласного підпорядкування: - м. Рівне 209 187 - м. Дубно 32 28 - м. Кузнецовськ 9 8 - м. Острог 12 8 в тому числі райони: - Березнівський 47 37 - Володимирецький 17 13 - Гощанський 20 17 - Демидівський 7 7 - Дубенський 28 26 - Дубровицький 15 12 - Зарічненський 12 12 - Здолбунівський 53 50 - Корецький 14 10 - Костопільський 43 34 - Млинівський 14 10 - Острозький 12 11 - Радивилівський 31 27 - Рівненський 69 65 - Рокитнівський 19 15 - Сарненський 46 38

Кількість підприємств, дозволи яких закінчилися 4 94

Кількість дозволів, виданих в 2006 році 5 338

22 4 1 4

109 21 7 9

10 4 3 2 3 3 4 9 4 1 4 4 4 8

12 5 11 9 17 9 6 21 6 24 6 4 13 30 6 13

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321 “Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459” Державним управління екології та природних ресурсів в Рівненській області протягом 2006 р. водокористувачам області видано (продовжено терміни дії) 382 дозволи на спеціальне водокористування. У 2005 р. - 398 дозволів. Детальна інформація щодо видачі дозволів на спеціальне водокористування у розрізі районів області у 2006 р. наведена у табл.16.2. З 1106 водокористувачів мають дійсні дозволи 998, у 108 водокористувачів терміни дії дозволів прострочені. Таблиця 16.2 Інформація щодо дозвільної діяльності управління у 2006 р. (дозволи на спецводокористування) Кількість водозаборів Адміністративнотериторіальна одиниця

разом

в т.ч. підземних

Кількість водовипусків

Кількість водокорис тувачів (разом)

Кількість водокорис тувачів, які мають дозволи

Кількість водокорис тувачів, дозволи яких прострочені

Кількість водокорис тувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточном у році

1 Разом по області в тому числі: міста обласного підпорядкування: - м. Рівне - м. Дубно - м. Кузнецовськ - м. Острог райони: - Березнівський - Володимирецький - Гощанський - Демидівський - Дубенський - Дубровицький - Зарічненський - Здолбунівський - Корецький - Костопільський - Млинівський - Острозький - Радивилівський - Рівненський - Рокитнівський - Сарненський

2 2262

3 2068

4 168

5 1106

6 998

7 108

8 -

9 382

204 37 18 15

201 36 17 15

12 1 5 1

69 14 2 9

66 13 2 8

3 1 1

21 5 1 2

158 121 111 53 179 88 76 133 62 230 113 105 126 262 40 131

150 118 101 51 158 88 73 119 45 194 92 87 108 251 37 127

8 4 4 6 14 5 3 9 10 15 3 4 7 25 9 23

88 69 41 28 79 40 27 68 45 132 51 52 70 134 21 67

86 59 31 28 71 38 20 61 38 123 45 46 63 130 17 53

2 10 10 8 2 7 7 7 9 6 6 7 4 4 14

26 20 13 14 34 13 5 28 9 40 12 18 35 57 10 19

У складі дозволу на спеціальне водокористування за 2006 р. затверджено та продовжено терміни дії нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин для 32 водокористувачів, які мають скиди зворотних вод у поверхневі водойми (у 2005 р. - 28 нормативів). У відповідності з “Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами” перезатверджено встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин для 15 комунальних очисних споруд повної біологічної очистки (у 2005 р. - 16 нормативів ГДС). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 № 1218 “Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів“ в області 560 підприємств, установ, організацій, отримали 606 дозволи на розміщення відходів у 2006 р. (табл. 16.3).

Кількість підприємств, яким видано дозволи

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи

На яку кількість відходів видано дозволи, т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів, тис. т

Дозволено розмістити відходів на своїх підприємствах, тис. т.

Дозволено розмістити відходів на інших підприємствах, тис. т.

Березнівський р-н Володимирецький р-н Гощанський р-н Демидівський р-н Дубенський р-н Дубровицький р-н Зарічненський р-н Здолбунівський р-н Корецький р-н Костопільський р-н

Видано дозволів на розміщення відходів

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони

Таблиця 16.3. Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів у 2006 р.

78 15 15 9 32 9 19 28 25 43

78 15 15 9 31 9 19 28 25 40

1 2 1 1 2 1 1 3 1 2

67752 11335 106177 25147 172249 1770 5159 112243 21250 99419

69 14 10 9 30 7 14 24 23 38

69 14 10 9 29 7 14 24 23 35

Млинівський р-н Острозький р-н Радивилівський р-н Рокитнівський р-н Рівненський р-н Сарненський р-н м. Рівне м. Кузнецовськ Разом по області

4 32 20 37 68 37 119 16 606

4 32 17 37 59 30 96 16 560

2 3 2 2 13 4 1 2 44

8680 55586 11601 139627 324589 779026 277962 52321 2271893

4 30 17 37 64 36 113 12 551

4 30 16 37 55 29 92 12 509

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.95 №440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” у 2006 р. держуправлінням ОНПС 14 підприємствам області було видано 61 дозвіл на поводження з отруйними речовинами (табл. 16.4). Таблиця 16.4. Інформація щодо кількості небезпечних хімічних речовин, на поводження з якими було видано дозволи

9 5

10 31

11 14

13 1

18 2

19 6

продукти біотехнології

луги

пестициди

кислоти

інші

аміак

6 2

формальдегід

хрому

ізоціанати

нікелю

ароматичні вуглеводні галогеновані вуглеводні кисневовмісні розчинники

ванадію

інші

свинцю

ціаніди

ртуті

1 61

миш’яку

Разом видано дозволі в (шт.)

Органічні сполуки

кадмію

Неорганічні сполуки

У 2006 р. державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області було видано 4 дозволи на використання природних ресурсів у межах чотирьох об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для державного підприємства "Зарічненський лісгосп”. Дозволи видані на використання природних ресурсів у межах гідрологічних заказників загальнодержавного значення «Острівський», «Дібрівський», ботанічних заказників загальнодержавного значення «Вишівський», «Сварицевицький». На збір, заготівлю природних рослинних ресурсів місцевого значення (ягід, плодів, грибів) суб’єктам господарювання в 2006 р. було видано 40 дозволів. 16.5. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати еколого-експертної діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища Еколого-експертний підрозділ держуправління охорони навколишнього природного середовища в області є складовою частиною Системи державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Положення про яку затверджене наказом Мінприроди України від 12.10.2004 № 389.

Протягом 2006 р. еколого-експертна діяльність здійснювалась за такими напрямками: організація і практичне здійснення державної екологічної експертизи проектів по об’єктах, які проходять комплексну державну експертизу в Рівненській обласній службі та у галузевих (міжгалузевих) службах “Укрінвестекспертизи”; проведення державної екологічної експертизи у відокремленому порядку стосовно проектів по об’єктах, які не підлягають комплексній державній експертизі (у випадках, коли реалізація таких об’єктів може становити екологічну небезпеку), чи є спеціалізовано природоохоронними; розгляд попередніх пропозицій щодо можливості реалізації проектів; участь у робочих та державних комісіях з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, у роботі обласної архітектурномістобудівельної ради, робочої групи з розгляду матеріалів щодо розміщення об’єктів нафтопродуктозабезпечення в області; контроль забезпечення замовником експертизи врахування громадських інтересів стосовно об’єктів державної екологічної експертизи; виконання завдань і доручень Відділу державної екологічної експертизи і контролю Мінприроди України щодо питань, які стосуються проблематики держекоекспертизи та ОВНС, підготовка звітів щодо підсумків діяльності підрозділу; подання до Мінприроди України запитів та пропозицій з актуальних питань держекоекспертизи та ОВНС; інформування державних інспекторів екологічної інспекції про позитивні висновки держекоекспертизи; розгляд скарг, звернень громадськості з питань екологічної безпеки об’єктів державної екологічної експертизи; підготовка інформацій на запити Мінприроди України, облдержадміністрації, прокуратури, громадськості тощо. В основному еколого-експертна діяльність полягала в проведенні державної екологічної експертизи проектів будівництва (ТЕО, ТЕР, проекти, робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств) та матеріалів оцінки впливу на стан навколишнього середовища діяльності діючих об'єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку. Всього було проведено 131 експертизу проектних матеріалів, 108 матеріалів оцінені позитивно, 22 направлені на доопрацювання, 1 оцінений негативно (табл. 16.5). Таблиця 16.5. Еколого-експертна діяльність у 2006 р. № з/п 1 1.1 1.2

Виконана робота Усього проведено експертиз 3 них, в рамках комплексної державної експертизи у відокремленому порядку (самостійно)

Кількість 131 101 30

Повернуто на Позитивно доопрацювання та оцінено оцінено негативно 108 23 81 20 27 3

% відхилених 17,6 19,8 10,0

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 “Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та

проведення їх комплексної державної експертизи” та на виконання відповідного розпорядження голови облдержадміністрації від 27.06.2002 № 358 державна екологічна експертиза проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводилась у складі комплексної державної експертизи на підставі довгострокової угоди з Рівненською обласною службою “Укрінвестекспертизи” та угод з галузевими службами “Укрінвестекспертизи”. У 2006 р. у складі комплексної державної експертизи проведено 101 екологічну експертизу (77,1 % від загальної кількості). Серед позитивно оцінених проектних матеріалів, зокрема, були: робочий проект “Розширення сировинної бази по видобутку фрезерного торфу для виробництва брикетів на торфородовищі “Старники” дочірнього підприємства “Смигаторф” ДП “Рівнеторф“ в с. Майдан Дубенського району Рівненської області; робочий проект “ВАТ “Рокитнівський скляний завод”. Цех склотари”; робочий проект “Каналізаційні очисні споруди м. Рівне. І черга”. На контролі еколого-експертного підрозділу знаходились розпорядження голови облдержадміністрації від 25.05.2000 № 266 “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи деревопереробних та деревообробних підприємств на території області” (проведено 17 експертиз проектної документації) та від 05.02.2001 № 61 “Про заходи щодо обов’язкового проведення державної екологічної експертизи молоко- та м’ясопереробних підприємств на території області” (проведено 5 експертиз проектної документації). Як і в попередні роки, приділялась увага питанням розміщення, будівництва та реконструкції автозаправних станцій на території області, які за постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 142 увійшли до “Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 554. Спеціалісти еколого-експертного підрозділу держуправління постійно брали участь у роботі робочої групи з підготовки матеріалів по розміщенню об’єктів нафтопродуктозабезпечення в області при управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації. У 2006 р. проведено 33 експертизи проектної документації на будівництво (реконструкцію) АЗС. При розгляді проектів будівництва об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, обов’язково зверталась увага на наявність матеріалів врахування громадських інтересів відповідно до вимог ДБН А.2.2-1-2003, зокрема, відомостей про опублікування в ЗМІ Заяв про наміри, Заяв про екологічні наслідки планованої діяльності, проведення громадських обговорень тощо. Інформація еколого-експертного підрозділу про висновки державної екологічної експертизи щомісячно розміщувалась на веб-сторінці облдержадміністрації (розділ “Охорона навколишнього середовища”). Підвищенню ефективності роботи еколого-експертного підрозділу сприяло впровадження електронної нормативно-правової бібліотека “БудІнформ” та підключення до мережі Internet.

У 2006 р. спеціалістами еколого-експертного підрозділу розглянуті і надані відповіді на 34 звернення громадян та громадських організацій з питань державної екологічної експертизи. 17. МОНІТОРИНГ

ДОВКІЛЛЯ

Функціонування державної системи моніторингу довкілля в області у 2006 р. здійснювалось відповідно до Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, розпоряджень голови обласної державної адміністрації від 18.11.1996 № 656 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 № 815 “Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод” і від 18.05.1998 № 304 “Про організацію виконання в області постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 “Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 № 1551 “Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля” та “Положення про порядок взаємодії підприємств, установ та організацій в процесі створення та функціонування першого етапу обласного екологічного моніторингу СЕМ “Полісся” від 21.12. 1994 р. із змінами і доповненнями до нього від 5.04.1997 р. Суб’єктами системи обласного екологічного моніторингу є спеціально уповноважені органи міністерств й відомств, управління обласної державної адміністрації, підприємства, установи та організації, які відповідно своїй компетенції здійснюють спостереження за станом компонентів довкілля. Моніторинг довкілля на території області реалізується через декілька незалежних відомчих систем спостережень. Координація робіт по здійсненню моніторингу довкілля покладається на Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля. До проведення моніторингу довкілля на території області в рамках системи екологічного моніторингу задіяні відомчі мережі спостережень суб’єктів моніторингу:  державного управління охорон навколишнього природного середовища в Рівненській області;  Рівненського обласного центру з гідрометеорології;  Рівненської геологічної експедиції державного регіонального геологічного підприємства “Північгеологія”;  управління охорони здоров’я облдержадміністрації, обласної та міської СЕС;  головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації та Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”;  управління державної ветеринарної медицини в Рівненській області;  Рівненського обласного управління лісового господарства та Рівненської лісової випробувальної радіологічної лабораторії;  Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства та Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції;

 обласного головного управління земельних ресурсів;  управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації та РОКП ВКГ “Рівнеоблводоканал”. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області здійснює: - контроль промвикидів в атмосферу 28 підприємствами області (джерел викидів - 193, джерел утворення - 62) та 151 пересувним джерелом викидів; - моніторинг 28 водних об’єктів у 52 контрольних пунктах (84 створи), з них 14 водних об’єктів у 35-и контрольних пунктах (38 створів)- згідно програми моніторингових спостережень; - контроль 69 джерел скидів зворотних вод 58 підприємств області, з них 42 скидів зворотних вод в поверхневі водойми, 20 скидів кар’єрної води та 7 скидів в міську каналізацію. Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснює: - спостереження за гідрометеорологічними умовами та явищами, в т. ч. стихійними; - щодобові спостереження за станом забруднення атмосферного повітря на 3-х стаціонарних постах в м. Рівне; - щомісячні спостереження за станом поверхневих вод по 2 річках (р. Горинь та р. Устя) в 5 контрольних пунктах; - аналіз проб атмосферних випадінь приземного шару атмосфери для визначення загальної бета-активності на 2 постах - М Сарни, АМСЦ Рівне; - щодобові спостереження за потужністю експозиційної дози гаммавипромінювання по м. Рівне, АМСЦ м. Рівне, м. Сарни, та м. Дубно. - контроль радіоактивного забруднення річок і водойм в районах розміщення РАЕС та ХАЕС; - аналіз проб ґрунту на вміст радіонуклідів в зоні впливу РАЕС та ХАЕС. Рівненська геологічна експедиція здійснює: - спостереження за режимом та станом ґрунтових та міжпластових вод на відомчій мережі спостережних свердловин; - спостереження за екзогенними геологічними процесами і результатами контролю стану геологічного середовища та його зміни під впливом господарської діяльності. ОблСЕС здійснює: - моніторинг забруднення атмосферного повітря в міських та сільських населених пунктах та зонах розміщення промислових об’єктів (підфакельні спостереження); - моніторинг якості поверхневих водних об’єктів у 67-и визначених створах на 22 річках, що зазнають найбільшого антропогенного впливу;

- моніторинг якості вод підземних джерел та об’єктів централізованого водопостачання за санітарно-хімічними, бактеріологічними та радіометричними показниками ; - моніторинг ґрунтів та 44 звалищ для накопичення твердих побутових відходів за санітарно-хімічні показники, бакпоказниками, на солі важких металів, пестицидів. Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації здійснює: - дослідження рівнів забруднення продукції тваринництва (молока), в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення, яке надходить на молокопереробні підприємства із 6-ти радіоактивно забруднених районів Рівненської області; - визначення рівнів забруднення продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах та особистих господарствах населення Рівненської області. Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” (підпорядковується головному управлінню сільського господарства і продовольства Рівненської обласної державної адміністрації) здійснює: - токсикологічні та радіологічні дослідження ґрунтів земель сільськогосподарського призначення; - радіологічний контроль сільськогосподарської продукції і кормів; - токсикологічні дослідження рівнів забруднення рослинницької продукції та води поверхневих водних об’єктів і колодязів. Управління ветеринарної медицини в Рівненській області здійснює: - радіологічний контроль за об’єктами ветеринарного нагляду (продуктами та сировиною тваринного походження, кормами, прижиттєва діагностика тварин); - дослідження харчової продукції та продовольчої сировини. Рівненська лісова випробувальна радіологічна лабораторія (підпорядковується Рівненському обласному управлінню лісового господарства) здійснює: - лісопатологічні обстеження лісових насаджень області; - моніторинг ґрунтів у лісах, в тому числі радіологічний; - радіологічний контроль лісогосподарської продукції. Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція (підпорядковується Рівненському обласному управлінню меліорації і водного господарства) здійснює: - моніторинг якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками внаслідок скидів підприємств і населених пунктів встановлено 5 створів на 3 річках: р. Горинь, р. Стир, р. Прип'ять;

- радіологічний моніторинг в зонах впливу Хмельницької та Рівненської АЕС на річках Стир, Горинь, р. Гнилий Ріг, Вілія та Прип’ять в 9 створах; - радіологічні та гідрохімічні спостереження стічних вод (промстоки і зливові стоки РАЕС) в 2 створах; - еколого-меліоративний моніторинг меліорованих і прилеглих до них земель по 9 еталонним системам в 4 районах області. Рівненське обласне управління земельних ресурсів здійснює ведення поточного обліку земель з метою вивчення структури землекористування, трансформації земель залежно від їх цільового призначення, стану та якості ґрунтів, стану рослинного покриву, відновлення порушених земель, стану і використання земельних ресурсів та підготовка статистичних звітів про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності. РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” здійснює: - постійний моніторинг якості питної води в артезіанських свердловинах, на виходах з насосних станцій та станцій знезалізнення води перед подачею у водопровідну мережу, у водопровідній мережі м. Рівне, а також періодичний контроль якості питної води на Гощанській та Квасилівській дільницях; - моніторинг якості поверхневих вод вище і нижче скидів очисних споруд м. Рівне, смт Квасилів та смт Гоща в річки Устя та Горинь; - моніторинг якості зворотних вод в місцях скидів очисних споруд м. Рівне, смт Квасилів та смт Гоща в річки Устя і Горинь. Моніторингові спостереження здійснюються суб’єктами екологічного моніторингу за їх відомчими програмами і планами робіт відповідно до функціональних завдань. Протягом 2006 р. держуправлінням екоресурсів в Рівненській області постійно здійснювався і здійснюється збір, обробка, систематизація та аналіз інформацій від суб’єктів державного екологічного моніторингу, поповнюються інформаційні масиви комп’ютерного банку екологічних даних інформаційної системи держуправління, який містить оперативну та ретроспективну інформацію про стан навколишнього природного середовища і природних ресурсів області. У відповідності до комплексного плану ведення моніторингових робіт в 2006 р. проводились спостереження за якістю поверхневих вод в суміжних контрольних пунктах з Житомирською, Тернопільською, Хмельницькою та Волинською областями згідно з укладеними із державними управліннями екології та природних в цих областях положеннями про інформаційну взаємодію та планів спільних спостережень. Основні результати ведення моніторингових робіт суб’єктами моніторингу в 2006 р. наведені у табл. 17.1-17.3.

Табл. 17.1. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень № з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

1. Міністерство охорони навколишнього природного середовища 1.1 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області 1.2 Рівненська геологічна експедиція 2. Міністерство з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 2.1. Рівненський обласний центр з гідрометеорології 2 Міністерство охорони здоров’я 2.1 Рівненська обласна СЕС, районні СЕС 3 Міністерство аграрної політики 3.1 Рівненський обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” 4 Держкомводгосп 4.1 Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція 5 Держбуд 5.1 РОВКП ВКГ “Рівнеоблводоканал” (Рівненська, Квасилівська, Гощанська дільниці)

Середовище, що контролюється та кількість точок спостережень Поверхневі води Річки та водоймища Моря джерел скидів решта джерел скидів решта стічних вод стічних вод

атмосферне повітря

промислові викиди в атмосферу

підземні води

ґрунти

255

110

875 артсв.

157

28 контр.ділянок

60 артсв.

Табл. 17.2. Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з/п

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля Програма аналітичного контролю поверхневих вод Рівненської області на 2006 р. Програма аналітичного контролю ґрунтів і відходів на 2006 р.

1. 2.

Програма спостережень за радіоактивним забрудненням природного середовища у зоні діючих атомних електростанцій

Суб’єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області Рівненський обласний центр з гідрометеорології

Програма поліпшення якості базових спостережень за забрудненням та моніторингу навколишнього природного середовища

Рівненський обласний центр з гідрометеорології

Програма державного гідрохімічного та радіологічного моніторингу Дніпровського басейну

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція

Програма моніторингу меліорованих і прилеглих до них земель

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція

Програма уточнення радіаційного стану території Рівненської області

Дозиметрична паспортизація населених пунктів області

Еколого-агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення

Управління у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Рівненський обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”, обласна та районні санепідемстанції Рівненський обласний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів та якості продукції “Облдержродючість”

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм Екологічне обґрунтування якості води в річках та управління станом поверхневих вод області Екологічна оцінка стану ґрунтів різного призначення Оцінка радіаційного стану, прийняття відповідних рішень, вироблення заходів щодо підвищення ефективності системи спостережень. Оцінка погодних явищ та попередження стихійних лих Оцінка рівнів забруднення води в річках Горинь та Устя, стану забруднення атмосферного повітря по м. Рівне та забруднення ґрунтів токсикантами промислового походження Оцінка стану вод на водогосподарських системах комплексного призначення, системах міжгалузевого та сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу Хмельницької і Рівненської АЕС. Проводиться визначення властивостей та складу ґрунтів та води на осушувальних системах для складання показників меліорованого та технічного стану осушувальних сільськогосподарських угідь Розроблена Програма ведення сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених землях в контрольованих районах Рівненської області, розробляються і вживаються заходи щодо реабілітації радіаційно забруднених територій Проводиться розрахунок доз внутрішнього накопичення радіо цезію в організмі людини Розробляються рекомендації із застосування добрив. Визначення потреби в добривах. Вирощування екологічно чистої продукції для дитячого харчування

Табл. 17.3. Створення регіональних (локальних) систем моніторингу довкілля № з/п 1

Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля Система обласного (регіонального) моніторингу навколишнього природного середовища

Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження) впровадження

Джерела та обсяги фінансування, тис. грн. Фонд охорони навколишнього природного середовища Рівненської обласної ради у 2006 р. – 0 тис. грн.

Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

18. ЕКОНОМІЧНІ

ЗАСАДИ

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

18.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. В області впроваджено основні елементи економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності, базовими елементами якого є: збір за забруднення навколишнього природного середовища; відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля; система зборів за спеціальне використання природних ресурсів (водних, земельних, лісових, мінеральних, біологічних та інше); система фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів різних рівнів (державного, обласного, місцевих). Збір за забруднення довкілля є основним джерелом наповнення державного та обласних природоохоронних (цільових) фондів охорони навколишнього природного середовища, які були створені з метою концентрації коштів і цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища. До місцевих (сільських, селищних та міських) природоохоронних фондів крім збору за забруднення довкілля ще зараховуються кошти від відшкодування збитків за порушення законодавства про охорону довкілля, яке було здійснено на території відповідної ради. Основні засади нарахування та сплати збору за забруднення визначені постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.99 303 “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору” (зі змінами). Нормативи збору за забруднення довкілля встановлені у фіксованих сумах у гривнях за одиницю маси основної забруднюючої речовини та розміщених відходів. У 2003 р. були затверджені нові нормативи збору за забруднення довкілля, які розраховувались з коефіцієнтом 0,8; в 2004 р. - без понижуючого коефіцієнта; у 2005 р. розраховувався з коефіцієнтом 1,082, а у 2006 р. - з коефіцієнтом 2,373. Загальні суми надходжень до Державного, обласного і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2002-2006 рр. наведено у табл.18.1. Табл.18.1.Надходження грошових коштів до Державного, обласного і місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у 2002-2006 рр. Фонди Державний Обласний Місцеві Всього

2002 р. 416,8 688,3 355,1 1460,2

2003 р. 473,3 789,0 451,0 1713,3

Надходження (тис. грн.) 2004 р. 698,2 1163,7 667,0 2528,9

2005 р. 742,7 1237,8 812,9 2793,4

2006 р. 2820,5 1084,8 784,4 4689,7

Майже половина коштів (45 %), що сплачують суб’єкти підприємницької діяльності області до природоохоронних фондів, за забруднення довкілля - це збір за забруднення атмосферного повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, 40% - збір за забруднення поверхневих водних об’єктів та 15% - збір за розміщення відходів (табл.18.2.). З року в рік це співвідношення

майже не змінюється (аналіз проведено за допомогою бази даних “Екологія. Збір за забруднення довкілля”). Табл.18.2.Відсоток нарахованих сум за видами забруднення від загальної суми нарахувань збору за забруднення довкілля підприємствами області у 20022006 рр. Рік

2002 2003 2004 2005 2006 Середнє за 2002-2006 рр.

Вид забруднення ( у відсотках до загальної суми нарахувань) з них: Разом стаціонарні Забруднення та пересувні джестаціонарні джеповерхневих Розміщення рела забруднення рела забруднення водних відходів атмосферного атмосферного об’єктів повітря повітря 40 18 42 33 42 15 43 32 39 15 46 29 46 13 41 25 35 15 50 32 40 15 45 31 100% 45

пересувні джерела забруднення атмосферного повітря 9 11 17 15 18 14

Природоохоронні фонди, в тому числі і обласний, виконують функцію перерозподілу коштів. Якщо, як вже було зазначено, 45 % зборів за забруднення довкілля, які надходять до обласного природоохоронного фонду, це плата за забруднення атмосферного повітря, то використовуються кошти інакше - 47,7% (коштів від загального надходження коштів до обласного фонду за 2002-2006 рр.) на заходи з охорони та раціонального використання водних ресурсів, 16,4% - на заходи з раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів, 9,7% - на заходи з екологічної освіти та інформації, 9,6% на збереження природно-заповідного фонду та інше (рис. 18.1).

Рис. 18.1.Характеристика заходів обласного природоохоронного фонду за питомими обсягами видатків на їх реалізацію в розрізі напрямків використання у 2001-2006 рр. Важливою складовою еколого-економічного механізму є плата за використання природних ресурсів. Рівненська область володіє значним природно-ресурсним потенціалом, ефективність використання якого значною мірою залежить від досконалості механізму визначення розміру належної державі частки економічної вигоди від господарської діяльності щодо використання цього потенціалу. Мета запровадженої системи платного природокористування полягає у встановлені економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні

раціонального і комплексного їх використання та зменшенні ресурсоємності виробництва. Підприємства області справляють плату за земельні, лісові, водні ресурси, геологорозвідку, спеціальне використання надр, радіочастотний ресурс та інших ресурсів. Платність спеціального природного користування визначена ст.43 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Справляється плата відповідно до Законів України “Про плату за землю”, “Про радіочастотний ресурс України”, Водного, Лісового Кодексів та Кодексу про надра та інших законодавчих актів. Дані щодо надходжень від зборів за спецкористування основними природними ресурсами приведені в табл. 18.3. Табл.18.3. Надходження зборів за використання природних ресурсів до Державного та місцевих бюджетів за 2000-2006 рр. (тис. грн.) Бюджет

Спецвикористання надр

Лісовий ресурс Рік 2002 2003 2004 2005 2006

Держ. 3536,31 3608,30 4185,54 4398,54 4762,90

Місц. 336,12 435,40 528,77 1475,14 3239,80

Держ. 236,72 332,50 2866,81 3581,04 4337,10

Місц. 419,73 474,60 3504,31 4864,85 6287,50

Спецвико Геолого- Радіоч ристання розвідува астот Плати за водних льні ний землю ресурсів роботи ресурс Держ. Держ. Держ. Місц. 3644,40 1390,02 28,70 20073,31 4861,70 1059,70 23,20 18061,90 4674,42 1371,53 30,17 21706,70 5360,05 1252,99 43,05 24066,80 5277,00 2384,50 41,20 23339,80

Загальна сума Держ. 8836,45 9885,40 13128,46 14635,67 19623,20

Місц. 20829,16 18971,90 25739,78 30406,79 34385,80

Динаміка надходжень зборів за користування природними ресурсами в розрізі бюджетів наведено на рис. 18.2.: 30000 25000

тис.грн.

20000 15000 10000 5000 0

Ліс Надра Вода ГРР Радіоресурс Разом

2002.

2003.

2004.

2005

2006

3872,4

4043,7

4714,3

5873,7

8002,7 10624,7

656,5

807,1

6371,1

8 445,90

3644,4

4861,7

4674,4

5 360,10

5277

1390,02

1059,7

1371,5

1 252,90

2384,5

28,7

23,2

30,2

43,1

41,2

9592,02

10795,4

17161,5

20975,7

26330,1

Роки

Рис. 18.2. Загальні суми надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (загальні суми надходжень до державного та місцевих бюджетів без плати за землю) у 2002-2006 рр. Відповідно до ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, кошти від зборів за використання природних ресурсів повинні спрямовуватися на виконання робіт по відтворенню, підтриманню цих ресурсів у належному стані. В силу об’єктивних причин і, в першу чергу, через бюджетно-фінансовий дефіцит ці вимоги призупинені починаючи з 2001 року Законами України “Про Державний бюджет України”, тому кошти від цих платежів стали джерелом поповнення доходної частини державного та місцевих бюджетів та використовуються на загальні потреби суспільства. Незважаючи на

постійне збільшення сум надходжень збору за спецвикористання природних ресурсів (див. рис. 18.2), вимога ст.46 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” так і не поновлена до цього часу. Незважаючи на висновок фахівців Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що “нецільове використання коштів, отриманих від зборів за спеціальне використання ресурсів, дискредитує головну мету справляння цих зборів і зводить нанівець дії основних важелів економічного механізму природокористування” (“Інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань”, які були проведені 13.01.03 р.), Законом України “Про Державний бюджет на 2007 рік” змін у цьому питанні теж не передбачено. Слід зазначити, що на сьогодні держава остаточно не визначилася з найбільш економічним та ефективним механізмом розподілу природноресурсної ренти між власником (народом) та користувачем і процес вдосконалення цього механізму триває. Екологічне законодавство країни розвивається в напрямку забезпечення відповідального ставлення до природних ресурсів з метою збереження їх у майбутньому, створення передумов для їх відтворення, забезпечення екологічної життєдіяльності людини. Це - невід’ємні ланки сталого економічного та соціального розвитку нашої країни. Користувачі природних ресурсів шляхом дотримання екологічного права та сплати платежів за спеціальне використання природних ресурсів реалізують свою моральну та цивільну відповідальність перед нащадками за збереження природних ресурсів у належному стані. 18.2.Стан фінансування екологічної галузі Зважаючи на незадовільний фінансовий стан екологічного регулювання в Україні та хронічну нестачу державних інвестицій на фінансування природоохоронних заходів основним джерелом бюджетного фінансування природоохоронної галузі залишаються фонди охорони навколишнього природного середовища. Загальні суми надходжень до Державного, обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища в 2002-2006 рр. наведено в табл. 18.1. Природоохоронні фонди є цільовими фондами і використання їх коштів чітко визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.96 №1147 "Про затвердження Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів" (зі змінами). Згідно цього переліку є 10 основних напрямків, на які можна використовувати кошти зазначених фондів. За рахунок коштів природоохоронних фондів в 2006 р. було профінансовано 130 природоохоронних заходів на загальну суму 2 млн. 761,1 тис. грн. Аналіз зроблено за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області” і результат наведено у табл. 18.4: Табл.18.4.Кількість профінансованих природоохоронних заходів за рахунок коштів природоохоронних фондів області в 2002-2006 рр. Рік

Державний фонд ОНПС

Обласний фонд ОНПС

Місцеві фонди ОНПС

2002 2003 2004 2005 2006 Всього

Профінансовано Вартість робіт, Профінансовано Вартість робіт, Профінансовано Вартість робіт, заходів тис. грн. заходів тис. грн. заходів тис. грн. 3 250,0 28 675,7 63 242,9 6 1220,0 40 794,2 98 416,0 1 450,0 36 1138,0 101 549,9 24 1031,9 82 489,4 1 850,0 23 1242,7 106 668,4 11 2770,0 151 4882,5 450 2366,6

В 2006 р. з Державного природоохоронного фонду Рівненській області було виділено 850,0 тис. грн. на виконання заходу “Капітальний ремонт каналізаційних колекторів та двох дюкерів через р. Горинь в м. Дубровиця Рівненської області”. В зв’язку з незадовільним станом дюкерів (викривлення труб по руху течії та корозійні процеси), які з’єднують каналізаційну систему з очисними спорудами м. Дубровиця та проходять по дну р. Горинь, була загроза пориву дюкеру та забруднення річки неочищеними стічними водами (потужність очисних споруд 1500 м3/добу). Зважаючи на гостроту проблеми та потенційну небезпеку міжнародних ускладнень з екологічних питань з республікою Білорусь (до кордону 30 км) було проведено капітальний ремонт (заміну) двох ниток напірного каналізаційного колектора протяжністю 482 м.п. (241 м.п. х 2 шт.) та двох ниток дюкерів протяжністю 110 п.м. (55 м.п. х 2 шт.) через р. Горинь з влаштуванням камер переключення. Завдяки впровадженню новітніх технологій - метод горизонтального направленого буріння, роботи були виконані повністю без проведення поверхневих земельних робіт. Державною приймальною комісією роботи були прийняті 27.02.07 р. та на сьогодні об’єкт знаходиться в експлуатації і передумови погіршення екологічної ситуації на р. Горинь та, як наслідок, імовірність міжнародних ускладнень екологічного характеру з республікою Білорусь, кордон з якою знаходиться в 30-ти км нижче по течії р. Горинь, в Дубровицькому районі ліквідовані. Динаміка надходжень коштів до обласного природоохоронного фонду протягом 2001-2006 рр. наведено у табл.18.5. Табл.18.5.Надходження та використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2001-2006 рр.(грн.) №

Обіг коштів

Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані п.4 поділити на {(дані п.1+дані п.2)*100})

2. 3. 4. 5.

Рік 2001

2002

2003

2004

2005

2006

210795

464

13041

7982

33727

239538

824673

688267

789017

1163727

1237774

1084801

464

13041

7982

33727

239538

81605

1035004

675690

794076

1137982

1031963

1242734

99,9

98,1

99,0

97,1

81,2

93,8

Аналізуючи за допомогою програмного комплексу “Регіональна інформаційно-аналітична система обліку використання природоохоронних коштів у Рівненській області” слід зазначити, що 81% коштів у 2002-2006 рр. використовувалося на чотири з 10 основних напрямків (постанова КМУ від 17.09.96 № 1147) використання природоохоронних коштів (рис.18.3.), а саме:

охорона і раціональне використання водних ресурсів (47,7%); раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (16,4%); збереження природно-заповідного фонду (9,6%); наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці (9,6%). Решта 19 % коштів використовувалися на заходи з охорони атмосферного повітря, земель, рослинного та тваринного світу, мінеральних ресурсів. 800 700 600

тис.грн.

500

Вода Наука

400

Заповідні

300

Відходи

200 100 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

Рис. 18.3. Динаміка використання коштів обласного природоохоронного фонду за основними напрямками використання у 2001-2006 рр. В області пріоритет у фінансуванні залишається за заходами з охорони та раціонального використання водних ресурсів. Окремо в 2006 р. це співвідношення наступне (рис.18.4). 4 8%

5 6 3%2%

3 11%

1 61%

2 15%

Загальні обсяги фінансування, всього 1242,7 тис. грн.: 1- охорона водних ресурсів – 757,1 тис. грн. 2-поводження з відходами - 185,0 тис. грн. 3- збереження природно-заповідного фонду - 147,9 тис. грн. 4- охорона земель – 100,0 тис. грн. 5- наука, інформація, освіта, інше–204,6 тис. грн. 6- Охорона тваринних ресурсів – 24,0 тис. грн.

Рис. 18.4.Фінансування заходів з обласного природоохоронного фонду в розрізі напрямків використання в 2006 році. За кошти обласного природоохоронного фонду в 2006 р. було профінансовано 23 заходи на 1 млн. 242,7 тис. грн. (див. додаток 1). З року в рік надходження до обласного природоохоронного фонду зростають.

Як наслідок, збільшується з року в рік і середня статистична вартість одного природоохоронного заходу (табл.18.6.). Табл.18.6. Середня статистична вартість одного природоохоронного заходу, які профінансовані за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2001-2006 рр. Рік 2001 53 973,7 18,4

Профінансовано заходів Сума річна, тис. грн. В середньому на 1 захід, тис. грн.

2002 28 675,7 24,1

2003 40 795,5 19,9

2004 36 1138,0 31,6

2005 24 1031,9 42,9

2006 23 1242,7 54,0

Це дає змогу вкладати кошти фонду на більш вагомі заходи, а саме, на капітальні видатки - основні виробничі фонди природоохоронного значення (рис. 18.5). За період 2001-2006 рр. на капітальні видатки було витрачено 70% коштів обласного природоохоронного фонду. 100,0 90,0 80,0

Питома вага, %

70,0 60,0 Поточні

50,0

Капітальні

40,0 30,0 20,0 10,0 0,0 2001.

2002.

2003.

2004.

2005

2006

Рік

Кількість заходів, одиниць

Рис. 18.5.Структура видатків обласного природоохоронного фонду за економічною класифікацією у 2001-2006 рр. Зростання надходжень до обласного природоохоронного фонду дає змогу збільшувати фінансування заходів, які потребують значного вкладання коштів (рис. 18.6). 30 28 26 24 22 20 18 16 14 12 10 8 6 4 2 0 2001

2002

2003

2004

2005

2006

Роки До 10 тис.грн. Від 50 до 100 тис.грн.

Від 10 до 25 тис.грн. Від 100 до 230 тис.грн.

Від 25 до 50 тис.грн.

Рис. 18.6.Характеристика фактично профінансованих заходів з обласного природоохоронного фонду за обсягами видатків на їх реалізацію у 2001-2006 рр.

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області здійснює загальний контроль за надходженням та використанням коштів місцевих природоохоронних фондів (табл. 18.7.). Табл.18.7.Надходження та використання грошових коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища (грн.) №

Обіг коштів

2001 3 148362 409716 259071 299007

Роки 2003 2004 5 6 250586* 285536 450974 669020 285536 403162 416024 551394

2005 2006 2 7 8 Залишок коштів на початок звітного періоду 403162 720478* Надійшло коштів у звітному періоді - всього 812963 784422 Залишок коштів на кінець звітного періоду 728275 836540 Витрачено коштів - всього 489364 668 360 % використання коштів (дані пункту 4 5. 53,6 35,2 59,5 58,0 40,2 44,4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100}) * - залишок станом на 01.01.03р. та 01.01.07р. на рахунках місцевих природоохоронних фондів надано без обсягу коштів, які визнані боргом банку “Україна” перед зазначеними фондами. 1 1. 2. 3. 4.

2002 4 259071 355421 371539 242953

В області в 2002 р. на виконання Бюджетного Кодексу органами держказначейства було відкрито 365 рахунків (в розрізі сільських, селищних та міських рад) для зарахування коштів збору за забруднення довкілля і відшкодування збитків, нанесених порушенням природоохоронного законодавства, з метою формування місцевих природоохоронних фондів та здійснення видатків. Такий розподіл коштів призводить до того, що тільки 34 місцеві ради в 2006 р. мали надходження до природоохоронних фондів більше 5,0 тис. грн., 63 місцевих ради - більше 1,0 тис. грн., надходження до природоохоронних фондів 253 місцевих рад були менше 1,0 тис. грн., до 15 місцевих природоохоронних фондів кошти не надходили взагалі. Лише 91 місцева рада (із 365) використовувала зазначені кошти. Використання коштів місцевих природоохоронних фондів області за напрямками використання наведено на рис. 18.7. 6 5 7% 1%

4 10%

3 13%

1 55%

2 14%

Загальні обсяги фінансування, всього 668,4 тис. грн.: 1- поводження з відходами – 366,4 тис. грн.; 2- збереження природно-заповідного фонду -95,0 тис. грн.; 3-охорона водних ресурсів - 86,2 тис. грн.; 4- наука, інформація, освіта, інше –67,5 тис. грн.; 5- охорона рослинних ресурсів –46,5 тис. грн.; 6- охорона атмосферного повітря – 6,8 тис. грн.

Рис. 18.7.Фінансування заходів з місцевих (сільських, селищних, міських) природоохоронних фондів в розрізі напрямків використання в 2006 р. Вимоги до формування природоохоронного фонду є складними, тому більшість місцевих рад (80% в 2005 р. та 75% в 2006 р.) вважали за краще не використовувати кошти природоохоронних фондів. Залишок на кінець 2006 р. на рахунках місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища області склав 836,5 тис. грн. Як бачимо

діючий механізм акумулювання коштів на екологічні цілі в сучасних умовах реформування економіки є застарілим та неефективним. Він не забезпечує головного - стабільного фінансування природоохоронних заходів. Першочерговим завданням на сьогодні є впровадження нового економічного механізму природокористування, основу якого буде покладено прогресивний зарубіжний досвід організації національних та регіональних екологічних фондів з чітко визначеним юридичним статусом.

19. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Рівненщина відзначається власною науковою школою у сфері екології та базою підготовки фахівців-екологів. Для забезпечення охорони та відтворення екосистем в Рівненському природному заповіднику проводиться наукова робота, основна мета якої – вивчення природних комплексів заповідника для подальшої розробки заходів з охорони природи. Наукові дослідження у заповіднику в 2006 році проводилися при співпраці з науковцями Національного університету водного господарства і природокористування, Поліського філіалу УкрНДІЛГА та науково-екологічною фірмою „Світ птахів” при розробці таких науково-дослідних тем: 1. „Вивчення радіаційної ситуації у Рівненському природному заповіднику” (Науковий керівник: к.б.н., с.н.с. О.О.Орлов, Поліський філіал УкрНДІЛГА, м. Житомир). Наведені детальні описи 12 закладених пробних площ (по 1 га кожна) та їх детальна радіоекологічна характеристика. Проаналізована акумуляція 137Cs у деревній та недеревній продукції лісового господарства за даними пробних площ, а також досліджувати воду в болотних екосистемах та у озері Біле на вміст у ній радіонуклідів. 2. „Інвентаризація фауни хребетних тварин Рівненського природного заповідника, визначення їх статусу та відеосупровід” (Керівник теми: доцент М.В.Химин, Науково-екологічна фірма „Світ птахів”, м. Луцьк). Виявлено 262 види хребетних тварин, із них виділено 181 вид, що знаходиться під регламентованою національною або міжнародною охороною. Серед них виділено 89 видів раритетної компоненти фауни хребетних тварин. Проведено кільцювання птахів. Всього закільцьовано 249 птахів 31 виду. 3. „Інвентаризація та первинне вивчення водних об’єктів Рівненського природного заповідника з метою організації спостережень на них” (Науковий керівник: к.с-г.н., доцент Ю.М.Грищенко, Національний університет водного господарства і природокористування). Визначено, що болотні масиви Рівненського природного заповідника відіграють важливу роль в очищенні поверхневого стану водно-болотною рослинністю і ґрунтами від біологічних сполук у воді і тим самим в зниженні можливості евтрофікації вод, в збереженні біорізноманіття природних екосистем, забезпеченні населення харчовими ресурсами, лікарською сировиною, також належну роль у розвитку рекреації та екологічного туризму. Проведений детальний аналіз площ болотних масивів Рівненського природного заповідника. Задекларовано гідрологічні профілі та розроблено програму досліджень на них.

20. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 20.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів Формування екологічної свідомості людини відбувається протягом всього життя, на всіх ступенях освіти — від дитячого садка до середньої та вищої школи, від шкільної газети до засобів масової інформації. Екологічній освіті, як невід’ємній частині всієї системи освіти, в області приділяється значна увага. Її ефективність полягає не тільки в тому, щоб школярі вивчали і обговорювали екологічні проблеми та шляхи їх вирішення, а й особисто брали участь у виконанні конкретних завдань. В області (єдиній в Україні) з 2002 р., згідно із Постановою обласної ради народних депутатів, у всіх типах навчальних закладів введено окремий предмет – “Екологія” (5-11 клас). У 70 % навчальних закладів працюють факультативи, гуртки, екологічні клуби (тематика їх роботи - еколого-дослідницька, пошукова); 50% закладів мають профільне, поглиблене вивчення екології. Еколого-натуралістична робота в школах та позашкільних закладах здійснюється за певними напрямками: природоохоронний, фенологічний, валеологічний. В 2006 р. у школах та позашкільних закладах області діяло 594 творчих об'єднання екологічного спрямування: гуртки юних друзів природи, екологів, лісівників-дендрологів, клуби, відеоклуби, лекторії, екологічні агітбригади, загони “Голубих” і “Зелених патрулів”, екологічні експедиції, екологічні наукові товариства, шкільні лісництва. В результаті досліджень екологічного середовища учні області очищають річки, ставки, озера, беруть участь у санітарно-гігієнічному утриманні паркових зон відпочинку, проводять насадження лісів, доглядають за тваринним і рослинним світом. 3азначені заходи формують активну життєву позицію, екологічну поведінку і культуру особистості. Ефективними формами екологічного виховання школярів є сугестопедія: метод навіювання, вплив на емоційний стан людини. Це - екологічні ігри (“Біль природи”, “Зоовідеогра”, “Я - дерево і квітка” тощо); організація учнівських фотоконкурсів: “В об’єктиві - жива природа”, “Реліктові рослини і екологія”, “Я - і екологічний фотоснайпер”, “Аптека в об’єктиві”, “Таємниці лісу”; проведення походів і екскурсій в заповідні і природоохоронні місця, що розвиває потребу дітей в спілкуванні з природою, пізнання її естетичних, санітарно-гігієнічних, науково-пізнавальних, рекреаційних та морально-етичних цінностей. Неоціненним виховним впливом є проведення художньо пропагандистської роботи у вигляді усних екологічних журналів, репортажів, виставок плакатів, карикатур, естафет, учнівських телепередач, організації виступів агітбригад, показ екомоди (сувеніри, іграшки, одяг та взуття, виготовлені із відходів, які забруднюють природу). До таких заходів залучаються громадськість, батьки учнів, працівники науки, культури, медицини.

Впродовж 2006 р. юннати області брали активну участь у Всеукраїнських та обласних масових заходах еколого-натуралістичного спрямування. Для сприяння розвитку мережі учнівських об’єднань зоологічного і тваринницького профілів, залученню учнів до навчально-дослідницької роботи в галузі зоології та тваринництва, розширенню знань школярів про видову різноманітність тварин, їх життя, про внутрішньовидові і міжвидові відносини, охорону окремих видів і цілих угруповань живих організмів проводились обласні змагання юних зоологів-тваринників “Сходинки у дивосвіт тварин”. Достатній рівень знань та досконалі вміння у конкурсі “Все про тварин” продемонстрували школярі Березнівського, Демидівського, Здолбунівського, Костопільського, Млинівського, Острозького, Радивилівського районів та Рівненської облСЮН. У квітні 2006 р. проведено обласні змагання юних лісівників-дендрологів “Збережемо лісу дивосвіт”. Змагання сприяли активізації роботи учнівських лісництв, ланок лісівників, гуртків юних дендрологів, вдосконаленню змісту роботи лісництв, залученню школярів до наукової роботи в галузі лісництва і дендрології, поглибленню знань з біології, екології та формуванню практичних вмінь і навичок з вирощування посадкового матеріалу лісових та декоративних культур, відтворенню лісових ресурсів. У творчих звітах учасники змагань висвітлювали результати експериментальної роботи по одній з тем навчального дослідництва, зокрема: “Насіння — сіянець — шкілка”, “Зелене живцювання”, “Висаджуємо ліс”, “Ліси для нащадків”. Кращими були члени лісництв Дубровицького, Здолбунівського, Костопільського, Радивилівського, Сарненського районів, міста Кузнецовська. У травні 2006 р. проведено обласні змагання юних ботаніків-рослинників “Молоді господарі землі”, що сприяло залученню школярів до навчального дослідництва, вдосконаленню роботи на навчально-дослідній земельній ділянці, поглибленню знань з біології, екології та формування практичних вмінь і навичок з вирощування рослин, вихованню в школярів інтересу до сільськогосподарської праці. Завдяки творчому підходу педагогічних колективів шкіл та позашкільних установ до виконання завдань Всеукраїнського конкурсу “Парки – легені міст та сіл”, в області активізувалась робота із збереження існуючих зелених насаджень, створення нових парків і скверів та інших об’єктів зеленого будівництва — дендропарків, дендрокуточків, дендрологічних алей. Школярами проведено ряд трудових акцій з озеленення територій: “Дерево життя”, “Вербовий пояс”, “Красу і затишок рідній оселі”, “Дерево”. В шкільних розсадниках діти вирощували посадковий матеріал плодово-декоративних дерев, кущів, квітів, якими озеленювали та прикрашали території шкіл, вулиці, історичні та пам’ятні місця. Активно в конкурсі працювали навчальні та позашкільні заклади Березнівського, Дубенського, Дубровицького, Корецького, Млинівського районів та міст Дубно, Кузнецовська та Острога. Підведені підсумки участі загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів області у Всеукраїнському конкурсі-огляді внутрішнього та зовнішнього озеленення “Галерея кімнатних рослин”. Матеріали, надіслані на конкурс у вигляді інформацій, фотографій, альбомів, розгорток, сценаріїв, свідчать про те, що вихованці отримують ґрунтовні знання з основ загального

квітництва, вивчають практично всі групи рослин, які використовуються в озелененні та оформленні інтер’єру загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади області взяли активну участь у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу “Мій рідний край — моя земля” за напрямком “Практична природоохоронна робота і екологія”. Конкурс сприяв залученню педагогічних та учнівських колективів загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів до збереження та оздоровлення природного середовища за програмами: “Природа і людина”, “Природа і культура”, “Природа і суспільство”, “Природа, наука і техніка”; активізації молоді до участі у Всеукраїнських масових заходах, щорічній природоохоронній просвітницькій акції “Птах року”, “Джерело”, “Ялинка”, “Підсніжник”, екологонатуралістичному поході “Біощит”, конкурсах “Вчимося заповідувати”, “До чистих джерел”. Пропагандистами природоохоронних знань серед своїх друзів, місцевого населення є школярі Березнівського, Дубенського, Здолбунівського та Радивилівського районів. Юні екологи Володимирецького, Дубровицького, Костопільського, Рівненського районів, міста Кузнецовська беруть активну участь у комплексних екологічних дослідженнях, проводять роботу із збереження, примноження та впорядкування зелених насаджень, дбають про охорону певних еталонів природних ландшафтів, а також рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Учнівські колективи шкіл Млинівського, Дубровицького районів і вихованці Дубенського районного Будинку учнівської молоді проводять вивчення та охорону місць зростання червонокнижних видів. Своєрідністю відзначається еколого-натуралістична робота школярів міста Острога. Учнівська молодь залучається до навчально-практичної діяльності з вирішення проблем енергоефективності та раціонального використання ресурсів як найбільш ефективних шляхів зменшення викидів парникових газів. Екологи Гощанського, Корецького районів та міста Дубно значну увагу приділяють проведенню практичних робіт по догляду за водоймами та їх мешканцями, очищенню і впорядкуванню водних джерел, малих річок, ставків, їх берегів, виявляють та усувають джерела забруднення водних об’єктів. Школярі Рокитнівського, Володимирецького, Зарічненського районів виготовляють та влаштовують штучні гніздівлі, заготовляють корм для підгодівлі взимку птахів і звірів, виявляють шкідників лісу та ведуть боротьбу з ними, здійснюють лісонасадження. Підведені підсумки участі школярів та учнівської молоді у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу “Мій рідний край — моя Земля” за напрямом “Експериментальна робота з біології, продуктивна праця і дослідницька робота в галузі сільського та лісового господарства” загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів у 2006 році. Конкурс сприяв набуттю школярами знань і досвіду розв’язання проблем з продуктивної сільськогосподарської праці, залученню до роботи в галузі сільського і лісового господарства, оволодінню досвідом наукових досліджень в галузі біології. Змістовна навчальна дослідницька робота проводиться у школах Демидівського, Здолбунівського, Корецького, Млинівського, Рівненського,

Рокитнівського районів. Активізувалась робота з старшокласниками, працюють гуртки генетиків-селекціонерів, які проводять сортовивчення озимої пшениці, кукурудзи, картоплі. Юні лісники Острозького, Радивилівського, Рівненського районів проводять облік і досліджують перспективність збору лікарської сировини, вегетативно розмножують чагарникові культури, вивчають шкідників. З метою активізації роботи школярів у галузі сільського господарства щорічно проводиться обласний конкурс “Біологічні способи захисту рослин — на кожну навчально-дослідну земельну ділянку”. Школярі Березнівського району, як альтернативу хімічному методу на НДЗД для захисту овочевих культур від хвороб і шкідників, рекомендують настої і відвари, виготовлені з диких та культурних рослин, які мають інсектицидні властивості. Для ефективної боротьби з шкідниками овочевих культур учні Млинівського району детально вивчили біологічні особливості шкідників, які вражають рослини, розробили цілісну захисну систему. Юннати Рівненської облСЮН вивчають інтенсивну систему захисту овочевих і квіткових рослин у теплиці з використанням ефективних мікроорганізмів, зокрема препарату Байкал ЕМ-1 і ЕМ-5, який дає змогу максимально скоротити або й повністю виключити хімічні обробки в період вегетації та плодоношення, поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці, отримати незабруднену рештками пестицидів продукцію. В січні 2006 р. проведено ІІ етап Всеукраїнського конкурсу юних раціоналізаторів та винахідників “Природа — людина — виробництво — екологія”. Конкурс сприяв залученню учнівської і студентської молоді до винахідництва та раціоналізаторства, пропаганді досягнень науки і техніки, формуванню екологічної культури особистості. Активну участь взяли школярі Рівненщини у ІІ етапі Всеукраїнської дитячої акції школярів та учнівської молоді “Посади сад”, що дало змогу виховати у школярів та учнівської молоді сучасну культуру садівництва, формувати допрофесійні навики, широко пропагувати закладання плодових садів, розсадників, шкілок. Підведені підсумки участі освітніх закладів Рівненщини у Всеукраїнській акції школярів та учнівської молоді “Ліси для нащадків”. В ході акції учні опановували наукові основи ведення лісового господарства, допомагали дорослим оберігати, відновлювати та примножувати його багатства, садити нові ліси. Членами шкільних лісництв області здійснюється догляд за лісокультурами на площі 2860 га, протягом року заліснено 135 га, вирощено 118 тис. шт. саджанців самшиту, берези, липи, клена, туї, огороджено 270 шт. мурашників, зібрано 618 кг насіння лісових культур. З метою поліпшення стану довкілля, озеленення та благоустрою населених пунктів та прилеглих територій, очищення акваторій, збереження природоохоронних територій, заповідних та інших особливо цінних об’єктів в загальноосвітніх навчальних закладах Рівненської області впродовж серпняжовтня 2006 року учні шкіл взяли участь в операціях: “Чисте подвір’я”, “Жива

зелена хвиля подвір’я”, “Лісам, паркам, скверам — бути чистими”, “Чисті прибережні смуги — живі водні плеса і джерела”, “Чисте повітря”. Природоохоронна трудова діяльність у дні осіннього періоду органічно перепліталась з конкретною еколого-пропагандистською роботою: впорядкуванням і благоустроєм територій закладів освіти, парків, лісів, садів, вулиць, водних джерел; закріпленням берегів річок і водойм шляхом насадження дерев і кущів; ліквідацією неорганізованих сміттєзвалищ та вивезенням сміття; проведенням екологічних уроків, конференцій, виховних заходів, виставок літератури, малюнків, плакатів; виступів членів екологічних формувань серед учнівської молоді. В операції “Чисте подвір’я”, “Жива зелена хвиля подвір’я” та “Чисте повітря” активно включилися заклади освіти Радивилівського, Дубровицького, Зарічненського, Здолбунівського, Костопільського районів та міста Острога. Впродовж серпня всі загальноосвітні навчальні заклади області взяли активну участь у підготовці до початку нового навчального року. Проведено осіннє прибирання та впорядкування територій навчальних закладів. Школярі допомогли прибрати садиби одиноким, інвалідам та ветеранам ВВВ, також взяли активну участь у ліквідації стихійних сміттєзвалищ. Так, учні Здолбунівського району розчистили джерело в урочищі “Попові води” і впорядкували ще 4 джерела вздовж берегів р.Устя, висадили 45 кущів самшиту, 250 дубів, 15 ялинок та 56 фруктових дерев. В ряді шкіл відбулися зустрічі з лісниками, під час яких були виставлені попереджуючі знаки, посаджено 1,5 га лісопосадки. Учнями міста Острога була проведена акція “Чисте повітря”, протягом якої було досліджено запиленість та забруднення повітря й розроблено конкретні рекомендації щодо покращення його стану у шкільних мікрорайонах. В межах акції “Птах року-2006 - синьошийка” в області відбулися тематичні бесіди та лекції на тему: “Синьошийка – птах року”, випущено екологічний бюлетень “Птах року-2006”, проведено конкурс малюнків, книжкова виставка “Знай, люби, бережи”, ранки для молодших школярів, екскурсія в природу з метою визначення ареалів поширення синьошийки та спостереження за птахом. До акції долучились всі райони області. Рівненська земля багата на заповідні місця – куточки неповторної природи. Юннати області розуміють всю важливість збереження краси і неповторності рідного краю, тому беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі “Вчимося заповідувати”. Юні природоохоронці ведуть активну пропагандистську роботу як серед однолітків так і серед широких мас населення. А свої здобутки вони мають можливість представити на обласному конкурсі екологічних агітбригад “На нас надіється Земля”. У 2006 р. конкурс проходив на базі ЗНЗ І-ІІІ ст. № 19 м. Рівне. В березні 2006 р. відбувся фестиваль екологічної творчості молоді “Свіжий вітер”, який теж проходив на базі ЗНЗ І-ІІІ ст. № 19 м. Рівне, за номінаціями “Екологічна мода” та театральна композиція “Екологічно чисте місто”. Юннати дошкільного та молодшого шкільного віку беруть активну участь у Всеукраїнському дитячому конкурсі “Джміль та бджілка”.

Важливими в процесі формування дбайливого ставлення до природи у школярів є проведення тематичних місячників (місячник захисту первоцвітів, зимуючих птахів), декадників, тижнів (тиждень здоров’я, охорони навколишнього середовища “Жива планета”, флористики, фітодизайну та лозоплетіння “Друге життя квітів”, народознавства “З народного напившись джерела”, овочівництва “Щедрість рідної землі” тощо). Наукові і моральні ідеї ціннісного ставлення до природи закладені в дитячих садках та середній школі продовжують формуватися у вищих навчальних закладах. Основною метою екологічної освіти та виховання студентів є формування системи наукових знань, поглядів, які забезпечують їх ставлення до навколишнього середовища у всіх видах діяльності. В Рівненському державному аграрному коледжі при кабінеті “Екологія” діє екологічний гурток “Джерело” та народний університет “Природа”, в якому задіяний викладацький та студентський колектив. Гуртківці взяли шефство над ботанічним заказником “Вишнева гора”, де щороку проводяться виїзні засідання по впорядкуванню території і експедиції по дослідженню природи. В коледжі до Дня довкілля проводився місячник “Квітни, Земле”, під час якого були проведені: засідання екологічного гуртка “Джерело”, екологічна грааукціон “Земельні ресурси. Чи вистачить на всіх?”, посадка лісу в Тайкурах, прибирання закріплених територій, екологічна експедиція “Вишневій горі – друге дихання”. Студенти психолого-природничого факультету, напряму підготовки “Екологія” РДГУ, є членами Всеукраїнської Екологічної Ліги, працюють у галузі громадської діяльності за її планами й приймають участь в усіх її заходах. Єдність пізнання, переконання і дії допомагає по-справжньому виховати у майбутніх спеціалістів почуття відповідального ставлення до навколишнього середовища, до рідної Землі. 20.2. Діяльність та права громадських екологічних організацій Проблеми екології в сучасному світі стали чи не найголовнішими після політичних. Характерною ознакою останніх років стало те, що ці проблеми вийшли за межі інтересів вузького кола спеціалістів-екологів на більш широкий загал. Значно активізувався фактор соціального збудження населення після Чорнобильської катастрофи. Інтерес до проблем безпеки життєдіяльності суспільства в цілому зумовив створення численних громадських організацій, клубів тощо. Рівненська область розглядалась, як один з найменш порушених в екологічному плані регіонів України. Та соціально-економічні фактори сприяли тому, що сьогодні на Рівненщині офіційно зареєстровано понад два десятки екологічних організацій екологічного спрямування. Майже всі вони сконцентровані в обласному центрі, а ті що діють в районах, здебільшого представлені освітніми закладами, активність яких більш висока в просвітницькому напрямку, хоча це теж не менш важливо. Встановлюються контакти між Рівненськими екологічними організаціями та спорідненими організаціями сусідніх областей. Проте, має місце недостатня участь громадськості як у процесі прийняття рішень, так і в їх виконанні, а

також недостатнє розуміння того, яким чином громадськість має брати участь у вирішенні екологічних проблем і що насправді означає громадська участь у здійсненні екологічної політики. Громадськість цікавить головним чином така інформація: екологічна ситуація області в цілому та окремо взятих районів; стан природних ресурсів області; аварійні ситуації області; наявність громадських екологічних організацій; нормативні документи та ін. Аналіз якісного складу членів громадських організацій та сфер їхньої головної діяльності говорить про існування на Рівненщині таких базових типів: Масові організації уніфікованої екологічної діяльності (УТОП, ВЕЛ); Об’єднання професійних екологів (територіальне відділення Української екологічної академії наук “Волинь-екологія”, центр маркетингових досліджень); Громадські екологічні організації, які працюють з дітьми та молоддю (молодіжний клуб “Лемніската” (смт Володимирець), екологічний клуб Рівненського міського Палацу дітей та молоді, міська молодіжна громадська організація “Екоклуб” (м.Рівне), обласна філія Української студентської спілки, обласна і міська молодіжні організації “Рівненська округа пласту – Національної скаутської організації України”, “Студентське братство” Українська народна молодь). З метою створення сприятливих умов для вирішення екологічних проблем на обласному рівні та для широкого залучення громадськості до участі у підготовці та прийнятті важливих рішень, спрямованих на здійснення природоохоронних заходів, при державному управлінні створена Громадська рада з представників зареєстрованих громадських організацій екологічного спрямування. Ключовими напрямками діяльності екологічної громадськості Рівненщини на найближчу перспективу визнане: подальше розширення доступу громадськості до екологічної інформації; забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень щодо конкретних видів екологічної діяльності, розробка планів, програм у галузі охорони довкілля; регулярне висвітлення досвіду роботи громадських екологічних організацій в засобах масової інформації; запровадження методології місцевих екологічних планів дій, як дієвого механізму вирішення екологічних проблем та впровадження принципів сталого розвитку і розбудови громадянського суспільства; розширення доступу громадськості до формування переліків природоохоронних заходів, що фінансуються за рахунок природоохоронних фондів; проведення “круглих столів”, громадських слухань за участю екологічної громадськості для обговорення регіональних екологічних проблем; більш широке застосування активних форм роботи при проведенні еколого-просвітницьких заходів (навчань, семінарів, форумів тощо); активізація участі у Всеукраїнських екологічних акціях “Чиста Україна чиста Земля”, “Посади своє дерево”.

Держуправління разом з громадськими екологічними організаціями та навчальними закладами брало участь у проведенні спільних екологічних акцій: Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього”; операцій “Новорічна ялинка”, “Першоцвіт”, “Чисте повітря”; заходів із відзначення Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навколишнього природного середовища. Не потребує підтвердження факт вагомого внеску громадськості у проведення Дня довкілля на території області. Саме за її допомогою засяяли чистотою наші парки та сквери, “заквітчалися” та стали охайнішими наші вулиці. Вони усвідомлюють необхідність дбайливого, господарського ставлення до нашої святої землі, яка нарешті стає власністю справжніх її господарів – українців. Природні багатства не є невичерпними, вона потребує відтворення догляду і захисту. Не забуваємо про традиції – пам’ятні дерева, закладання скверів, відродження дібров або гаїв на честь видатних дат чи річниць видатних постатей нашого краю. Тож тішать око столітні дуби, про які складалися легенди в селах, містах. Серед заходів, спрямованих на поліпшення взаємодії з громадськістю необхідно відзначити функціонування Орхуського інформаційного центру, що дозволило розширити кількість послуг, які надаються громадянам, що звертаються до центру. Крім різнопланової методичної і практичної допомоги держуправління сприяє фінансуванню заходів екологічного характеру, які здійснюються громадськими організаціями. Так, у 2006 р. за підтримки держуправління з обласного природоохоронного фонду було профінансовано проведення громадськими організаціями конкурсів, семінарів, конференцій видання листівок, буклетів, брошур природоохоронної тематики. Молодіжні екологічні організації області переживають непростий період становлення. Можливо, коли вони повністю сформуються, вони вже не будуть молодіжними. До позитивних сторін молодіжного громадського екологічного руху можна віднести незаангажованість таких організацій. Відсутність страху при вирішенні будь-яких проблем і на будь-яких рівнях. Не слід не враховувати великий запас енергії молоді, віру у власні сили і бажання “перевернути гори”. Саме молодь здатна розширити обрії підходів до вирішення екологічних проблем, привнести нові ідеї і шляхи їх вирішення. Різноманітні політичні партії теж не залишають поза своєю увагою молодіжні екологічні організації, намагаючись переманити їх до себе. Чинником впливу на неурядові організації безумовно є кошти. Головними пріоритетами діяльності обласної організації Українського товариства охорони природи (УТОП) в 2006 р. були формування екологічної свідомості, здійснення заходів екологічної освіти, збереження, зміцнення і піднесення ролі первинних і районних організацій, розширення громадського контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Значну увагу обласна організація в своїй практичній діяльності в 2006 р. звертала на виконання попередньо розроблених заходів по відзначенню 60-річчя та підготовки до XI з’їду членів Українського товариства охорони природи. Ця робота проводилась шляхом організації комплексних заходів, спрямованих на

удосконалення і поліпшення природоохоронної роботи первинних, районних та міських організацій, проведення рейдів-перевірок, екологічних акцій і операцій по охороні землі, води, повітря, зелених насаджень, заповідного фонду та раціональному використанню природних ресурсів. При обласній раді УТОП працюють 8 обласних секцій: по охороні і раціональному використанню земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, природно-заповідних територій, охороні лісів та зелених насаджень, охороні рибних запасів і тваринного світу, охороні надр, а також юнацька секція. Очолюють ці секції висококваліфіковані спеціалісти, працівники державних і громадських органів, активісти-природоохоронці. В області діють школи молодого еколога, загони “голубих” і “зелених” патрулів, молодіжні екологічні клуби, юнацькі секції, пошукові загони, які були ініціаторами та учасниками проведення в області операцій “Новорічна Ялинка”, “Першоцвіт”, “Чисте повітря”, “Зелений паросток майбутнього”, “Наші чарівні СОН-ТРАВИ”. Однією з важливих форм екологічної пропаганди в області є народні університети “Природа”. Всього в області працює 48 університетів “Природа”, які створено на базі промислових підприємств, профтехучилищ, а також на базі будинків дітей та молоді. До складу обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), створеної у 1998 р., входять люди, різні за віком, фахом, освітою. Серед її членів є науковці, вчені-екологи, молодь і студентство, інженери, підприємці, інші активні громадяни нашої області, які вболівають за стан довкілля. Вирішення екологічних проблем потребує професійного підходу. Саме тому в Рівненській обласній організації ВЕЛ створена наукова Рада, до складу якої входять провідні вчені-екологи Рівненщини. Організація проводить наукові дослідження за такими напрямками: - охорона і раціональне використання водних ресурсів Полісся; - моніторинг осушуваних земель Полісся; - розробка технологій і технічних засобів інженерної меліорації порушених та деградованих земель Полісся. Рівненський обласний осередок (ВЕЛ) проводив екологічні семінари та інші заходи серед студентської та учнівської молоді області, спрямовані на удосконалення еколого-пропагандистської роботи, створення екологічних осередків в районах та містах області, а також здійснював практичні екологічні акції присвячені Дню довкілля та Дню Землі. Рівненське регіональне відділення Української екологічної Академії наук (УЕАН) “Волинь-екологія” займається науковою діяльністю. В складі відділення працюють академіки УЕАН, МАНЕБ, члени-кореспонденти цих академій, підприємці, бізнесмени. До основних проблем, що вирішуються у відділенні відносяться: - сільськогосподарське використання земель на забруднених територіях; - вивчення можливості використання місцевих фосфоритів та меліорантів в агропромисловому комплексі; - зменшення забруднення навколишнього природного середовища підприємствами цементної промисловості.

Відділення тісно співпрацює з постійною комісією обласної ради з питань екології і охорони навколишнього середовища. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб” - неурядова екологічна організація, що працює в місті Рівне з 1998 р. Місією екологічного клубу є захист та охорона довкілля. Основними завданнями організації є популяризація і ініціювання впровадження енергозберігаючих технологій в побуті і на виробництві, підвищення обізнаності громадськості про використання альтернативних джерел енергії, антиядерна діяльність, екологічна освіта для студентів, учнів та громадян, організація лекцій та дискусій на екологічну тематику, проведення практичних природоохоронних акцій, підвищення ролі громадськості у процесі прийняття екологічно важливих рішень. У 2006 р. діяльність “Екоклубу” була спрямована як на простих громадян, так і на владні структури. Організацією проводився інформаційний антиядерний тур по містах України, таких як Рівне, Сарни, Луцьк, Острог, Тернопіль, Хмельницький, Ізяслав, Житомир та Київ під гаслом “Відновлювані джерела енергії зупинять ядерну енергетику назавжди”. “Екоклуб” пропагуючи прості, дешеві та ефективні методи енергозбереження, одним із пріоритетних напрямків сталого розвитку вбачає сучасну комплексну теплоізоляцію вікон. Такі роботи були проведені на 17 соціально значимих об’єктах. Екологічна школа Рівненського міського Палацу дітей та молоді з 1993 р. працює як центр допрофесійної підготовки учнівської молоді. В основі діяльності школи лежить ідея навчання, спрямованого на покращення довкілля, її програма передбачає вивчення основ екологічних знань, дослідження та покращення стану окремих об’єктів навколишнього середовища. По закінченні навчання (4 роки) учні отримують свідоцтво “Дослідника довкілля”. При екологічній школі існує екологічний клуб, який в жовтні 2002 р. був зареєстрований як Рівненська міська молодіжна організація “Екологічний клуб “Екотоп”. Впродовж 2006 р. екологічний клуб провів заняття з навчальних курсів, ряд екологічних акцій, експедицій, досліджень, соціологічних опитувань та приймав активну участь в конкурсах на природоохоронну тематику. Громадська організація “За чисте довкілля” заснована в 1998 р. Основна мета діяльності - захист спільних еколого-соціальних інтересів, докорінне поліпшення стану довкілля. Членами молодіжного клубу “Лемніската” (смт Володимирець) були проаналізовані основні напрями еколого-пропагандистської роботи з формування екологічної культури населення: організаційний (конференції, еколого-натуралістичні табори, екологічні центри, семінари, традиційні акції та кампанії “Зелена весна”, “Чисте повітря”, “Свято птахів”, екологічні суботники тощо); культурно-освітній (шкільні університети “Природа”, дослідницька та природоохоронна робота в школах та МАН, походи та екскурсії на природу, конкурси малюнків і фотоконкурси, вечори “Дзвони Чорнобиля”); інформаційний (радіожурнали “Рідна природа”, тематичні сторінки та рубрики в газетах, окремі теле - та радіопередачі, зустрічі за “круглим столом”).

Для формування природоохоронного світогляду у широкої громадськості члени клубу “Лемніската” вже декілька років на річці Стир проводять молодіжний екологічний мистецький фестиваль “Майдан”. Синкретичний за формою, він включає “Майдан-Дорогу” — багатоденну мандрівку на плотах членів фольклорної, археологічної, екологічної експедицій, знімальної групи фільму “Знаки Ріки”; “Майдан Музичний” — мистецькі акції в урочищі Майдан; “Радіо Майдану” — робота станції УКХ, передачі “Радіо-Ріка” на радіоканалах Рівного та Луцька. Членами клубу розроблена телевізійна, розважально-пізнавальна екологічна гра для дітей та дорослих “Крокус”. В ігровій формі команди змагаються між собою, відточуючи знання, вміння, взаємодію членів “екогруп”. Поряд з громадськими організаціями екологічного спрямування природоохоронну роботу активно проводять і інші громадські організації області. Так, протягом 2006 р. громадською організацією “Рівненський центр маркетингових досліджень” проводилась робота в наступних напрямках: - популяризація сільського та екологічного туризму в Березнівському районі Рівненської області для розвитку природоохоронної освіти, свідомості та культури серед населення; - дослідження можливостей розвитку сільського та екологічного туризму на територіях Березнівського, Гощанського, Острозького, Здолбунівського, Дубенського та Рівненського районів; - вивчення громадської думки щодо питань поводження з побутовими та іншими відходами в м.Рівне та шляхів удосконалення системи їх збирання, транспортування і утилізації та ін. У сфері співпраці з громадськістю є ще чимало нереалізованих можливостей. Насамперед, у ділянці освіти, виховання та інформування. Держуправління працює над розширенням правового поля для реалізації права громадян на отримання інформації про стан довкілля, їх участі у прийнятті рішень в контексті зобов’язань Орхуської конвенції. 20.3. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень Реалізація умов Орхуської конвенції сприяла підвищенню ролі громадських рухів, збільшенню прихильників дієвих екологічних організацій. Умовою для посилення впливу громадськості на процеси вирішення питань, стало надання законодавчо затвердженої можливості одержувати екологічну інформацію. Пошук дієвого механізму взаємодії неурядових організацій і владних структур, участь громадськості у процесі прийняття рішень при розв’язанні екологічних проблем збереження довкілля та відтворення природних ресурсів головні напрями та завдання Громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища. Робота Громадської ради, до якої входять представники зареєстрованих громадських екологічних організацій, сприяє конструктивному співробітництву урядових і неурядових природоохоронних організацій

Враховуючи, що у процесі вирішення екологічних проблем центральне місце належить природоохоронному законодавству, яке сприяє поліпшенню екологічної ситуації, як на місцевому так і на регіональному рівні, Громадська рада при держуправлінні виступила з ініціативою участі в проведенні громадської екологічної експертизи об’єктів, які будуються на території області. Задля полегшення роботи в цьому напрямку на виконання вимог статті 10 Закону України “Про екологічну експертизу” управління доводить до відома громадськості перелік проектної документації, що розглядається. Найбільш актуальні питання, які розглядалися на засіданнях Громадської ради у 2006 році стосувалися проектів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, а саме: - проекту будівництва заправки на вул. Дубенській м.Рівне; - проекту будівництва кафе в центрі міста, яке передбачало знищення наявних там зелених насаджень; - проекту будівництва газової котельні на території студмістечка Національного університету водного господарства та природокористування; - проекту будівництва костьолу в заплаві р.Устя. Зауваження Громадської ради були враховані при реалізації вище вказаних проектів будівництва. Успішне розв’язання екологічних проблем не можливе без поліпшення екологічного виховання як підростаючого покоління, так і широких верств населення, тому члени Громадської ради ставлять за мету змінити ставлення кожної людини, міського і сільського жителя до природи, в ім’я його особистого здоров’я та комфортного самопочуття. 20.4. Механізми інформування громадськості На виконання Указу Президента України від 01.08.2002 №683 “Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади”, відповідного доручення Кабінету Міністрів України від 09.08.2002 №8745/1 державне управління охорони навколишнього природного середовища в області використовує наступні механізми інформування громадськості: виступи у засобах масової інформації; проведення семінарів, конференцій, “круглих столів”, нарад, лекцій, бесід, консультацій тощо; співпрацю з учбовими закладами різного рівня, громадськими екологічними організаціями; через діяльність Громадської ради при держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в області; надання екологічної інформації фізичним і юридичним особам на їх вимогу; щомісячне видання електронного “Інформаційного бюлетня”. Протягом року держуправління постійно співпрацювало із засобами масової інформації, щотижня на web-сторінку облдержадміністрації та щомісяця на web-портал Мінприроди України подавались дані про результати інспекторської діяльності держуправління, актуальні екологічні проблеми та

стан довкілля в області відповідно, готувались щомісячні інформаційні бюлетні, які надавались засобам масової інформації області, громадським екологічним організаціям, зацікавленим організаціям і громадянам. З метою доступу громадськості до екологічної інформації, формування свідомості і підвищення рівня екологічної освіти громадян, держуправлінням охорони навколишнього природного середовища створено власну інтерактивну Веб-сторінку, де громадяни можуть отримати будь-яку інформацію з питань охорони навколишнього природного середовища. Представники державного управління охорони навколишнього природного середовища в області постійно приймали участь в загальнообласних Днях інформування населення з різних питань. Надання екологічної інформації фізичним та юридичним особам у 2006 р. було спрямоване в основному на надання правової допомоги з роз’яснення вимог природоохоронного законодавства щодо видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, складу документації, необхідної для отримання фінансування природоохоронних заходів з обласного фонду охорони навколишнього середовища, проходження митного контролю, на влаштування місць видалення відходів, отримання ліцензій на діяльність, пов’язану з використанням надр і джерел іонізуючого випромінювання, оренди водних об’єктів загальнодержавного значення для риборозведення, оптової торгівлі пестицидами та отрутохімікатами, отримання матеріалів щодо стану поверхневих водотоків області, проведення культурнопросвітницьких заходів на природоохоронну тематику, регламенту роботи управління, надання допомоги у вирішенні неправомірних дій суб’єктів господарювання, ліквідації несанкціонованих звалищ сміття та надання довідкових матеріалів в навчальних цілях студентам вищих навчальних закладів області. На виконання положень Орхуської Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля при держуправлінні діє Орхуський інформаційний центр, який призначений для інформування громадськості з основних питань охорони навколишнього природного середовища. За період своєї діяльності в центрі створена власна бібліотека, де знаходяться наукові, довідкові та художні видання екологічного спрямування. Гострі екологічні питання розглядаються і вирішуються на місцях. На запити, звернення громадськості, які стосуються порушення природоохоронного законодавства, держуправлінням вживаються відповідні заходи. Екологічна тематика є складовою масової роботи практично кожної публічної бібліотеки. Держуправління охорони навколишнього природного середовища надає бібліотекам області екологічну літературу, зокрема Доповідь про стан довкілля. 20.5. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля У всьому спектрі різноманітної інформації, яку надають населенню засоби масової інформації області, значне місце займає і екологічна тематика. Тому, з

метою висвітлення актуальних екологічних проблем області, екологічного інформування громадськості та пропаганди екологічних знань держуправління постійно співпрацює із засобами масової інформації області. Зокрема це: Рівненська обласна державна телерадіокомпанія, телеканал “Рівне 1”, періодичні видання “Вісті Рівненщини”, “Вільне слово”, “Рівне вечірнє”, “Сім днів”, “Рівнеекспрес” тощо. В обласних, районних та міських газетах протягом року опубліковано 89 статей та інформаційних матеріалів, підготовлених спеціалістами держуправління або за їх допомогою; здійснено 14 виступів на телебаченні, 49 на обласному і районних радіо. Різножанрові природоохоронні матеріали публікувались практично в усіх газетах області, більшість з них мають постійні екологічні рубрики або сторінки. Протягом року Рівненське державне телебачення (РДТ) випускало тематичну екологічну передачу “Дзеркало довкілля”, тема охорони природи досить часто звучала у передачі “Край”, у випусках новин та в інших передачах телебачення й радіо. Впродовж року на сторінках газет, на радіо і телебаченні неодноразово виступали фахівці природоохоронних служб, науковці, представники громадських екологічних організацій області. В засобах масової інформації широко висвітлювався хід проведення Всеукраїнської акції “Зелений паросток майбутнього” та Дня довкілля, відзначеного в рамках акції. Статті на цю тему публікувались на сторінках обласних, районних та міських газет, вона звучала у виступах фахівців держуправління охорони навколишнього природного середовища на обласному та районних радіо, телебаченні. Дню довкілля було присвячено інтерв’ю заступника начальника держуправління на Рівненському державному телебаченні та радіо. Матеріали на природоохоронну тематику знаходять широке відображення в інформаційних випусках і тематичних програмах: “Студія “Здоров’я”, “Актуальна тема”, “З перших уст”, “Вертикаль”, “Громадська приймальня” та інших. Протягом року було підготовлено і передано в ефір понад 100 різножанрових матеріалів і тематичних програм означеної тематики. У них взяли участь, зокрема, голова облдержадміністрації Віктор Матчук, його заступники Анатолій Жуковський, Юрій Благодир та Олег Торкунов, голова облради Олександр Данильчук, його заступники Валентин Королюк і Леонтій Самчук, головний державний санітарний лікар області Геннадій Шевченко, міські голови: Рівного – Віктор Чайка, Кузнецовська – Володимир Коровкін, заступник начальника державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Веніамін Трало, начальник обласного управління лісового господарства Володимир Грицайчук, керівники і провідні фахівці інших відповідних державних служб і промислових підприємств. 21. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області починаючи з 14.08.2006 р. задіяне в проекті Таsіс. Проект ЄС – Таsіс „Управління транскордонними річковими басейнами, друга фаза – басейн Прип’яті” – це спільний українсько-білоруський проект,

який фінансується Європейською Комісією і впроваджується у двох країнах басейну на паритетних умовах. Проект є продовженням першої фази проекту по Прип’яті, який реалізовувався у 2001-2003 рр. Головна мета проекту: сприяння покращенню управління водними ресурсами в басейні Прип’яті на території Білорусі та України. Компоненти проекту: Підтримка в створенні басейнових органів управління, а саме Прип’ятського басейнового управління водними ресурсами та Прип’ятської басейнової ради. Розробка структури Плану управління річковим басейном та впровадження окремих його елементів. Оцінка екологічного стану водних об’єктів за Водною Рамковою Директивою ЄС (гідрохімічна, гідроморфологічна та гідробіологічна оцінка). Розробка програми заходів з визначенням пріоритетних дій та оцінкою їх вартості. Підготовка технічно-економічних обґрунтувань деяких пріоритетних заходів для басейну Прип’яті і заявок на фінансування. 31.10.2006 р. управління відвідав експерт ЄС по якості води і моніторингу Роберт Бретт. Метою відвідання була попередня оцінка обладнання і персоналу, а також підготовка пропозицій з програми тренінгів. Навчання з користування обладнання, придбаного по окремому контракту. Подальша розробка системи моніторингу. Проведення семінарів і тренінгів. 28.11.2006 р. відбувся установчий семінар в м. Київ. Головною метою якого було представлення установчого звіту та програми впровадження проекту. В цілях реалізації спільного моніторингу поверхневих вод р. Прип’ять і її притоків та в рамках „Угоди про взаємодію між державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області та Брестським обласним комітетом природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Республіки Білорусь” 21.11.2006 р. був проведений спільний відбір проб води р. Горинь (с. Висоцьк, Рівненська обл.), 20.12.2006 р. в м. Пінськ (Республіка Білорусь) було проведено звірку результатів відбору проби в р. Горинь (с. Висоцьк) та проведена оцінка якості води прикордонних рік Прип’ять, Стир, Простир, Льва, Горинь, пропозиції щодо планування робіт в частині моніторингу якості прикордонних рік на 2007 р. Проводився відбір проб в р. Горинь с. Речиця Столінського р-ну. 22. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ТА ОБЛАСНОГО РІВНІВ Основним чинником забезпечення збереження якості навколишнього природного середовища області є виконання національних, регіональних і місцевих природоохоронних програм, тому що це забезпечує найбільш комплексний плановий підхід стосовно питань охорони довкілля. В області виконуються ряд загальнодержавних, національних та обласних екологічних програм метою яких є поліпшення якості навколишнього природного середовища.

Контролюється виконання в області “Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води”, “Загальнодержавної програми формування екологічної мережі України на 20002015 рр.”, “Обласної програми збереження водності малих річок, охорони їх від засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання”, “Регіональної програми поводження з відходами на 2004-2010 рр.". 22.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр. вся територія Рівненського природного заповідника є природним ядром Поліського екологічного коридору національної екологічної мережі України. Відповідно до програми розбудови екомережі Рівненський природний заповідник виконує: - збереження всього комплексу екосистем, середовищ існування, видів та їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів європейського значення; - забезпечення достатнім простором природних середовищ для збереження видів; - створення необхідних умов для розселення і міграції видів; - забезпечення відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації; - захист систем від потенційних негативних факторів. На виконання Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі на 2000-2015 рр. продовжуються роботи щодо розширення існуючої мережі природно-заповідного фонду області. Так, державним управлінням екології та природних ресурсів в області проведені роботи по організації Національного природного парку „Перлина Волині й Поділля” загальною площею 22694 га. Підготовлено та направлено в Державну службу заповідної справи Мінприроди України клопотання про організацію на території Рівненської області Національного природного парку ”Перлина Волині й Поділля”. Проведено попереднє погодження матеріалів вибору земельних ділянок, які планується включити до складу Національного парку, проведена експлікація земель, зібраний картографічний матеріал. Також підготовлено наукове обґрунтування необхідності створення парку. Крім того, підготовлені наукові обґрунтування стосовно створення 3 заповідних об’єктів місцевого значення у Костопільському районі загальною площею 392,2 га на землях 233 загальновійськового полігону. До Державної служби заповідної справи Мінприроди України подані пропозиції до Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи в Україні до 2020 року щодо створення наступних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Рівненській області, а саме: 1. Національний природний парк „Перлина Волині й Поділля” загальною площею 22694 га в Острозькому, Здолбунівському й Дубенському районах. На

території парку охороняються природні комплекси Острозької прохідної долини. 2. Національний природний парк „Надслучанський” площею близько 20 тис. га в Березнівському й Корецькому районах. Парк пропонується створити на базі нині існуючого Надслучанського регіонального ландшафтного парку (Березнівський район). На території парку охороняються природні комплекси басейну річки Случ, а також історичні та археологічні пам’ятки Прислуччя. 22.2. Заходи щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області Основною метою Заходів щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області є відновлення та забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення та захист водних ресурсів від забруднення і виснаження. В 2006 р. на виконання заходів, передбачених Програмою, освоєно 10066 тис. грн. В результаті скиду стічних вод у природні водойми негативного впливу, в першу чергу, зазнають поверхневі та підземні води, тому Програмою передбачено будівництво нових, реконструкції та ремонти існуючих очисних споруд комунальних та інших підприємств, запровадження систем зворотного та повторного водопостачання, що є основними напрямками Програми. З метою забезпечення необхідного рівня очистки та утримання каналізаційних очисних споруд у робочому стані значна увага приділяється здійсненню модернізації та реконструкції каналізаційних очисних споруд (КОС). За останні роки на КОС в містах Дубно, Березне, Радивилів, Кузнецовськ та смт Рокитне були проведені роботи з їх реконструкції, модернізації та ремонту, що забезпечило необхідну якість очищення стічних вод та, в окремих випадках, збільшило проектну потужність на 10-30 %. В місті Радивилів побудовано 1044 п.м каналізаційного колектору. Підприємством РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" розробляється проект реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд м.Рівне; виконано монтаж насосу ДФ1100-65 на головній каналізаційній насосній станції та здійснено заміну 216 п.м аварійних ділянок каналізаційного колектору д-600 мм в районі Золотіїва в м.Рівне. Виконання заходів Програми, що стосуються забезпечення населення якісною питною водою, залежить від багатьох чинників, серед яких контроль за здійсненням господарської діяльності в галузі централізованого водопостачання; облік і раціональне використання питної води; водопідготовка перед подачею споживачам; утримання в належному санітарному стані водопроводів тощо. Протягом 2006 р. проводились роботи для захисту населених пунктів від шкідливої дії вод: побудовано 1,56 км захисних дамб, розчищено 11 км русел меліоративних каналів та укріплено берег р.Стир - 0,535 км і р. Случ - 0,756 км. Для запобігання негативного впливу явищ ерозії ґрунту на поверхневий стік річок проведено консервацію малопродуктивних і еродованих земель

шляхом залуження та перезалуження ріллі на площі 1251 га, вилучено із сільськогосподарського обороту 1329 га непродуктивних земель під заліснення. 22.3. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання Метою Програми є покращення стану поверхневих вод та раціональне використання підземних вод питної якості підприємствами області. На сьогодні в області зберігається досить напружена ситуація з водокористуванням та охороною поверхневих вод. Серед першочергових завдань, що вирішувались, було наведення елементарного порядку з водоохоронними зонами навколо наших річок і водойм. Так, в 2006 р. держуправлінням охорони НПС в Рівненській області були проведені перевірки по дотриманню природоохоронного законодавства в прибережних смугах малих річок та водоохоронних зонах. Для захисту населених пунктів від підтоплення проводились берегоукріплювальні роботи. Укріплено 0,515 км берегів р. Стир для захисту с. Набережне Демидівського р-ну та с. Дубрівка і Сопачів Володимирецького р-ну, 1,6 км берегів р. Стубла для захисту с. Хіночі; 156 км берегів р. Переросль для захисту населених пунктів Залав’є, Блажево Рокитнівського р-ну, та 0,756 км берегів р.Случ для захисту с. Сарни Сарненського району в результаті чого буде захищено 124,5 га присадибних ділянок та 134 будинків. Міською СЕС щоквартально проводиться обстеження санітарнотехнічного стану водозаборів підземних вод водокористувачів 31-го відомчого водопроводу та одного комунального водопроводу. За результатами перевірок міською СЕС в 2006 р. тимчасово призупинялась експлуатація 10-ти відомчих водопроводів та водозабірних колонок. За час проведення Всеукраїнської акції «Зелений паросток майбутнього» в цілому по області благоустроєно і впорядковано 1360,7 га територій парків, скверів, алей, створено 9 нових парків площею понад 5,4 га у Дубенському, Дубровицькому, Гощанському, Млинівському районах та м. Рівне, посаджено 22,7 га нових газонів, розчищено від сміття 162,7 км берегів річок і водойм. Ліквідовано 1283 неорганізованих сміттєзвалищ, упорядковано 309 існуючих сміттєзвалищ. В акції взяло участь понад 194 тис. чоловік, представників різних установ, підприємств, громадських організацій, студенти та школярі, жителі області. На даний час частина меліоративних систем області занедбана і не експлуатується належним чином, що часто стає причиною підтоплення прилеглих територій. З метою вирішення цієї проблеми здійснювались заходи з розчистки меліоративних каналів у Рокитнівському, Костопільському районах , в м. Дубно; проводиться розчистка магістральних каналів на осушувальних системах Федорівської, Бочаницької сільських рад Гощанського р-ну, обкошено 31,7 км укосів і берегів каналів, вирубано 7,1 га чагарнику. Для здійснення заходів щодо збереження водності малих річок було розчищено 17,79 км від мулу і наносів та санітарне очищення русел річок і

водостоків, упорядковано 84 джерел, криниць, струмків, витоків річок та інших природних водних об’єктів. У 2006 році проводилась посадка лісових насаджень в прибережних смугах річок і водойм проводилась в Дубровицькому районі на площі 10 га, Гощанському районі - 5 га, Демидівському районі - 1,5 га. 22.4. Регіональна програма поводження з відходами На виконання Регіональної програми поводження з відходами на 2004 2010 рр., яка була затверджена рішенням обласної ради від 28.05.2004 № 350 і схвалена розпорядженням голови облдержадміністрації від 16.04.2004 № 174, всіма райдержадміністраціями розроблені та затверджені аналогічні програми на 2004-2010 рр., в яких розроблені плани заходів поводження з відходами та доведені до виконавців. Програма прийнята з метою формування системи поводження з відходами на території регіону, реалізації комплексу заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів, максимальної їх утилізації, забезпечення екологічно-безпечного видалення відходів, впровадження ресурсозберігаючих технологій і відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людей. Програма розроблена відповідно до Законів України “Про відходи”, “Про Загальнодержавну програму поводження з токсичними відходами” та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 4.03.2004 № 265 “Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами”. Основними завданнями Програми є: забезпечення повного збирання, своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними; зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення рівня їх небезпечності; забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів; сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого або повторного використання ресурсно-цінних відходів; забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом впровадження відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами; здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання; сприяння створенню об’єктів поводження з відходами; забезпечення довготривалого моніторингу стану довкілля в місцях зберігання та видалення відходів; розширення доступу громадськості до інформації про об’єкти поводження з відходами. На виконання Регіональної програми поводження з відходами всіма райдержадміністраціями розроблені та затверджені аналогічні регіональні

програми на 2004-2010 рр., в яких затверджені плани заходів поводження з відходами та доведені до виконавців. На території області нараховується біля 500 підприємств, у процесі виробничої діяльності яких утворюються відходи. Для покращення екологічної ситуації в області стосовно поводження з відходами в 2006 р. із обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 185 тис. грн., з них: - 80 тис. грн. на виконання будівельно-монтажних робіт першої черги полігону складування побутових відходів смт Млинів; - 105 тис. грн. на придбання спецавтотранспорту та технологічного обладнання для збору та транспортування відходів для ДКП “Костопількомунсервіс” м. Костопіль. Одними із найбільш актуальних екологічних проблем регіону залишаються проблеми пошуку шляхів утилізації фосфогіпсів на ВАТ “Рівнеазот” та утилізація азбестоцементних відходів на ТОВ “Волинь –шифер” м. Здолбунів. Станом на 01.01.2007 р. у відвалах зазначених підприємств накопичено відповідно 15,4 млн. т фосфогіпсу та 115672 т азбестоцементних відходів. Відповідно до ст.ст. 16, 28 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, ст. 17, 20 Закону України ”Про відходи”, на виконання п. 2 розділу 7 витягу з протоколу №10 засідання Кабінету Міністрів України від 11.10.2006 р., з метою розв’язання екологічних проблем в регіоні, визначених за результатами вивчення екологічної ситуації, що склалася на промислових об’єктах області та виконання пропозиції Мінпромполітики, щодо розв’язання зазначених проблем заступником голови Рівненської облдержадміністрації видано доручення від 15.12.2006 № дор 3765/01-61/6 в якому зобов’язано передбачити в заходах з технічного переоснащення підприємств виконання робіт щодо утилізації зазначених відходів. Для більш ефективного проведення інвентаризації забруднених та потенційно забруднених ділянок було придбано спеціальне програмне забезпечення Arc View ( повнофункціональна географічна інформаційна система (ГІС), яка дозволяє шляхом візуалізації, дослідження і аналізу географічних даних виявляти структури, відношення і тенденції, які не так очевидні в базах даних, електронних таблицях чи статистичних наборах. З метою посилення контролю за екологічним станом місць видалення відходів, оцінки їх впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей ведеться реєстр місць видалення відходів. На кожне місце чи об’єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об’єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів. В 2006 р. розглянуто та погоджено 14 паспортів місць видалення відходів, розроблених 13 підприємствами та установами області. Ведеться реєстр об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів. До Реєстру об’єктів утворення відходів включена інформація по 9 підприємствах, що розробили 50 реєстрових карт об’єктів утворення відходів.

До Реєстру об’єктів оброблення та утилізації відходів включена інформація 5 підприємств, що розробили 6 реєстрових карт об’єктів оброблення та утилізації відходів. Формується інформаційно-аналітична система та банк даних про поводження з відходами на території області. В області затверджений перелік підприємств, установ та організацій, яким необхідно одержати дозволи та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2007 р. Листами - приписами керівникам 762 підприємств, установ та організацій направлені повідомлення із переліком документів, які необхідно представити для отримання дозволів та погодити ліміти. Так, станом на 01.01.2007 р. в держуправління надані документи для отримання 606 дозволів (лімітів) на обсяги утворення і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.1995 № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” держуправлінням видано 61 дозвіл на поводження з отруйними речовинами. Видано 4 приписи на одержання дозволів на поводження з отруйними речовинами. ТОВ “Газотрон Люкс” м. Рівне володіє установкою УРЛ –2М, яку можна використовувати для демеркуризації та утилізації відходів газорозрядних ртутних ламп (токсичні відходи 1 класу небезпеки) потужністю 440 тис. ламп в рік та для утилізації технологічного браку при виробництві компактних люмінесцентних ламп. В районах області, переважно за попередні роки, в процесі діяльності сільськогосподарських підприємств, накопичилась значна кількість заборонених та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). Згідно проведеної інвентаризації станом на 01.01.2007 р. в області нараховується 94,88 т непридатних і заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів. З метою недопущення негативного впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей було прийнято рішення контейнеризувати дані ХЗЗР. З природоохоронних фондів різних рівнів було виділено кошти на придбання 98 бетонополімерних контейнерів на довгострокове зберігання ХЗЗР, в які затарено 70,034 т непридатних та заборонених до використання ХЗЗР до вирішення на державному рівні питання їх утилізації або знищення. Однак, питання, щодо виникнення безхазяйних відходів - непридатних пестицидів та агрохімікатів періодично виникає внаслідок виявлення нових об’ємів ХЗЗР. У зв’язку з прагненням України вступити до СОТ і Євросоюзу, а також підписанням Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, знешкодження непридатних та заборонених до використання ХЗЗР набуло першочергового значення. Пропрацьовується питання передачі наявної кількості непридатних хімічних засобів захисту рослин спеціалізованому підприємству на подальшу їх утилізацію - на Мінприроди України направлений запит про виділення коштів з

Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів у 2007 р. Реалізація заходу дозволить запобігти негативному впливу непридатних хімічних засобів захисту рослин на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, упередить хімічне забруднення підземних водоносних горизонтів, землі та викиди шкідливих речовин в навколишнє природне середовище, сприятиме поліпшенню загального санітарно-екологічного стану, екологічної безпеки в області. Запроваджений облік юридичних та фізичних осіб, які здійснюють операції зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини. З метою вирішення питань впровадження в м.Рівне системи поводження з відходами як вторсировиною та на виконання заходів міської програми дій щодо поводження з ТПВ протягом 2006 р. залучались кошти міського природоохоронного фонду у розмірі 150,7 тис. грн. За сприяння та фінансової підтримки відділу екології управління економіки м. Рівне проводиться роз’яснювальна робота серед населення та акції і конкурси між навчальними закладами міста щодо поводження з відходами. Зокрема, в 2006 р. екологічним центром Рівненського ПДМ, проводились заходи з екологічної освіти щодо пропагування роздільного збирання вторсировини. На підприємстві ТОВ “Вторма-Рівне” створено постійно діючий учбовий клас для учнів загальноосвітніх шкіл м. Рівне, де проводяться заняття на екологічну тематику, на яких пропагується доцільність роздільного збору твердих побутових відходів. В Рівненському тижневику “Сім днів” протягом кількох років постійно діє тематична сторінка “Довкілля”, в якій висвітлювались матеріали з проблем поводження з відходами в цілому та проводилась роз’яснювальна робота серед населення. В місті діють також 32 стаціонарних комплексних приймальних пунктів та 6 пересувних ТОВ “Вторма – Рівне”. На базі підприємств функціонує чотири сортувальних комплекси вторсировини (ганчір’я, пет-пляшка, макулатура, полімерні матеріали). ТОВ “Вторма – Рівне” уклало 41 договір з підприємствами м. Рівне про надання послуг із збирання, сортування використаної тари. Рівненське обласне управління (РОУ) “Рівнеекокомресурси” у 2006 р. створило та відкрило 10 приймальних пунктів у м. Рівне, по одному у м. Сарни та м. Костопіль. Було закуплено 2 автомобілі МАЗ, 10 автофургонів для збирання та транспортування вторсировини. Для посилення контролю та ефективності координації діяльності у сфері поводження господарювання з окремими видами відходів як вторинною сировиною в області створена та діє комісія по перевірці суб’єктів підприємництва на предмет додержання ними ліцензійних умов. Держінспекторами управління у 2006 р. проведено 5 перевірок діяльності суб’єктів господарювання області у сфері поводження з окремими видами відходів як вторинною сировиною, в т.ч. використаною тарою (упаковкою). В ході перевірок було встановлено, що всі суб’єкти господарської діяльності здійснюють свою діяльність згідно вимог ліцензійних умов. За результатами перевірки були видані відповідні приписи по усуненню виявлених порушень.

Держінспекторами держуправління проводиться робота з виявлення та контролю за своєчасною ліквідацією несанкціонованих звалищ у межах населених пунктів, у зонах відпочинку, на берегах водойм, річок, струмків. Так, у 2006 р. на території області виявлено 316 несанкціонованих сміттєзвалищ, з них 297 оперативно ліквідовано. На ліквідацію решти видані приписи та визначені терміни їх виконання. При цьому до адмінвідповідальності було притягнено 140 посадових і фізичних осіб, на яких накладено 3897,0 грн. штрафів. На даний час залишається гострою проблема екологічно безпечного поводження з побутовими відходами в області. На сьогодні одним із основних способів видалення твердих побутових відходів є їх захоронення на сміттєзвалищах (полігонах), що в переважній більшості не відповідають санітарно-екологічним вимогам. Значна частина звалищ у сільських населених пунктах є стихійними, розміщені у водоохоронних зонах, не мають обвалування та інших засобів захисту довкілля. Тривале накопичення побутових відходів на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому та газоподібному стані. Через відсутність постійних моніторингових спостережень місць складування побутових відходів, останні є значними осередками забруднення навколишнього природного середовища області. Кількість побутових відходів з кожним роком зростає, що ставить зростаючі вимоги до методів їх збору, транспортування та розміщення. Світова практика поводження з побутовими відходами базується на комплексному вирішенні зазначеної проблеми, врахуванні технічних, економічних, соціальних заходів за обов’язкової організаційної підтримки територіальних громад. На даний час в обласному центрі вирішується питання щодо будівництва заводу з сортування та переробки твердих побутових відходів. ОВ „Рівнеекопрогрес” готовить пакет необхідних документів для подання на сесію Рівненської районної ради стосовно виділення землі під будівництво вищезазначеного заводу. Відбулись переговори з німецькими, польськими, словацькими, чеськими і австрійськими інвесторами, в тому числі і з представниками компанії „Україна-Австрія”, проведена презентація з проектом „Використання саксонських технологій в сфері охорони навколишнього середовища та біотехнологій”, запропонованих фірмою Unilink GmbH (Німеччина). Зокрема, виконком Рівненської міської ради веде переговори з ООО „ТЕСТ КОНСАЛТИНГ” стосовно залучення інвестицій згідно Кіотського протоколу. Виконавчий комітет Кузнецовської міської ради подав інвестиційний запит в МАГАТЕ, для вирішення питання щодо будівництва полігону для твердих побутових відходів, а також інформацію про інвестиції на сайт м. Кузнецовськ та інвестиційний стенд. Вивчаються запропоновані технології переробки сміття та шляхи їх фінансування, проектування і будівництва. Щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, додатково до існуючих геофізичних служб у світі розпочато створення спеціальної системи спостережень і контролю рівня забруднення довкілля як в місцях інтенсивного антропогенного впливу, так і в глобальному масштабі. Така система періодично повторюваних спостережень одного і більше елементів навколишнього

природного середовища у просторі й часі з певною метою згідно наперед розробленої програми виявлення змін стану біосфери під впливом людської діяльності отримала назву моніторингу. Метою моніторингу є розробка заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів та виявлення критичних ситуацій, небезпечних для здоров’я людей, існування живих організмів, їх угруповань, природних об’єктів та комплексів. Першочергова увага в системі моніторингу надається спостереженням за антропогенними змінами у природі. У процесі моніторингу широко застосовуються найсучасніші методи одержання та оперативного оброблення інформації: дистанційні (аерокосмічні) спостереження, експрес-аналізи, електронно-обчислювальна техніка, автоматизовані аналітичні системи, державні та міждержавні банки даних, геоінформаційні системи тощо. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.1998 № 391 „Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля” державна система моніторингу довкілля - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Це Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні. Система моніторингу є складовою частиною національної інформаційної інфраструктури, сумісної з аналогічними системами інших країн. Система моніторингу - це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Основними завданнями системи моніторингу є: довгострокові систематичні спостереження за станом довкілля; аналіз екологічного стану довкілля та прогнозування його змін; інформаційно-аналітична підтримка прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки; інформаційне обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також забезпечення екологічною інформацією населення країни і міжнародних організацій. Видано та розповсюджено листівки “Охороні довкілля – спільні зусилля” в яких запрошувались жителі області до проведення благоустрою, озеленення та поліпшення екологічного та санітарного стану населених пунктів області. З метою поліпшення екологічного стану та посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами інспекторським складом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області за 12 місяців 2006 р. проведено 1496 перевірок підприємств (в т.ч. таких, що є основними утворювачами відходів) у сфері поводження з відходами.

23. ВИСНОВКИ Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області протягом 2006 р. було здійснено комплекс заходів направлених на удосконалення регіональної системи управління в галузі охорони довкілля, посилення державного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства суб'єктами господарювання, що дало змогу утримувати стабільною екологічну ситуацію в області в межах затверджених нормативів викидів, скидів, розміщення відходів. Успішно вирішувались питання нормування гранично допустимого впливу на довкілля, продовжувались роботи в рамках регіональної системи екологічного моніторингу, удосконаленню економічного регулювання природокористування, більш тісною та ефективною була співпраця з іншими контролюючими службами, правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування та місцевих адміністрацій, громадськістю. Враховуючи сучасну екологічну та соціально-економічну ситуацію в регіоні першочерговими заходами (передбаченими «Програмою економічного та соціального розвитку Рівненської області на 2007 рік»), спрямованими на поліпшення стану навколишнього природного середовища в області, зниження антропогенного навантаження на довкілля, покращення охорони та раціонального використання природних ресурсів, а також подальше впровадження еколого-економічної реформи, є: забезпечення виконання заходів, передбачених державними та регіональними цільовими програмами щодо охорони та відтворення довкілля, поліпшення стану поверхневих водних об’єктів і підземних водних горизонтів, нарощування обсягів використання відходів, як вторинної сировини; здійснення заходів з охорони атмосферного повітря від забруднення на об'єктовому, галузевому та регіональному рівнях. Забезпечення виконання комплексу заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря автотранспортними та іншими пересувними засобами; забезпечення зростання площі заповідних територій, зокрема створення Національного природного парку «Перлина Волині й Поділля» загальною площею 22,7 тис. га; сприяння подальшому вдосконаленню регіональної політики у сфері поводження з відходами, зокрема збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини.

ДОДАТКИ Додаток 1 Видатки спеціального природоохоронного фонду обласного бюджету по розділу ”Охорона навколишнього природного середовища” у 2006 р. (тис. грн.) №

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

12 13 14 15 16 17

18 19

20 21 22 23

Тема Охорона і раціональне використання водних ресурсів - 757,1 тис. грн. Реконструкція очисних споруд та КНС села Могиляни Острозького району Капітальний ремонт каналізаційних очисних споруд та напірного каналізаційного колектору санаторію "Відродження" Придбання технологічного обладнання для очисних споруд м. Сарни Завершення будівництва каналізаційного напірного колектору по вул. Садова та проведення капітального ремонту каналізаційних насосних станцій м. Радивилів Реконструкція каналізаційних очисних споруд смт Володимирець Капітальний ремонт каналізаційних очисних споруд та напірного каналізаційного колектору м. Острога Виготовлення робочого проекту на проведення капітального ремонту каналізаційних колекторів та двох дюкерів через р.Горинь в м. Дубровиця Капітальний ремонт каналізаційного колектора м. Дубно Відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму в басейні річки Путилівка в с. Жобрин Рівненського району Завершення реконструкції очисних споруд санаторію “Хрінники” Демидівського району Охорона і раціональне використання земель -100,0 тис. грн. Створення захисних насаджень на сильноеродованих та радіоактивно - забруднених землях, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві Рівненської області Охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу -24,0 тис. грн. Виконання робіт щодо ведення кадастру тваринного світу на території Рівненської області Проведення заходів щодо охорони тваринного світу та з упорядкування мисливських угідь області Збереження природно-заповідного фонду - 139,2 тис. грн. Обґрунтування доцільності та перспектив розвитку сільського та екотуризму на території проектованого Національного природного парку "Перлина Волині й Поділля" Збір матеріалів та розробка проекту, а також витрати на резервування території для створення Національного природного парку “Перлина Волині й Поділля” Створення геоінформаційної системи земельного фонду проектованого Національного природного парку “Перлина Волині й Поділля” Виконання заходів щодо охорони тваринного світу та боротьби з браконьєрством (матеріально-технічне забезпечення) на території проектованого Національного природного парку “Перлина Волині й Поділля” Раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів -185,0 тис. грн. Виконання будівельно-монтажних робіт першої черги полігону складування побутових відходів смт Млинів Придбання спец автотранспорту та технологічного обладнання для збору та транспортування відходів для ДКП “Костопількомунсервіс” Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці -37,4 тис. грн. Екологічна експедиція "Знай і люби рідний край" Організація і проведення науково-практичних конференцій, семінарів екологічної освіти, проведення екологічних конкурсів, видання поліграфічної продукції Виконання заходів щодо пропаганди охорони навколишнього природного середовища та видання поліграфічної продукції з екологічної тематики Підготовка та видання збірника творів на екологічну тематику Всього:

Фактичний обсяг фінансування заходу 80,0 81,7 75,0 78,8 50,0 201,7 40,0 49,9 70,0 30,0 100,0

20,0 4,0 14,9 99,0 18,3 7,0

80,0 105,0

4,5 4,0 23,9 5 1242,7

Додаток 2 Громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області 1. Обласна організація Українського товариства охорони природи. 2. Обласний осередок Всеукраїнської екологічної ліги. 3. Обласна громадська організація “За чисте довкілля”. 4. Рівненське регіональне відділення Української екологічної Академії наук (УЕАН) “Волинь-екологія” 5. Обласний осередок Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”. 6. Міська молодіжна громадська організація “Екоклуб”. 7. Екологічна школа Рівненського міського Палацу дітей та молоді. 8. Молодіжний клуб “Лемніската” (смт. Володимирець). 9. Центр “Екосвіт” державної гуманітарної гімназії м. Рівне. 10. Екологічний клуб “ЮНЕСКО” (Сарненській міський колегіум). 11. Обласна організація “Екологія і світ”. 12. Обласна організація Партії зелених України.

Додаток 3 Відповідальні виконавці розділів Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2006 р. Горковлюк О.М. - відповідальний за підготовку розділів 1, 8.2, 16.1, 21, 23; Курильчик О.І.

- відповідальний за підготовку розділів 3.1, 3.2, 3.5, 4.1,

4.2, 7, 8.1.2, 14.2, 15.1-15.3, 16.3, 22.4; Лебедюк А.Н.

- відповідальний за підготовку розділів 5.1-5.3, 6.1-6.4;

Мельник Ю.В.

- відповідальна за підготовку розділу 20, додатку 2;

Окунєва І.Г.

- відповідальна за підготовку розділів 1.2, 16.2, 18.1,

18.2, додатку 1; Трало В.О. - відповідальний за підготовку розділів 8.1, 8.1.1, 15, 23 Чаленко В.Д.

- відповідальний за підготовку розділу 16.4;

Худоба І.П.

- відповідальна за підготовку розділів 2, 3.3-3.4, 4.2-4.3,

9.1, - 9.3, 17, 19, додатку 3. Ярощук С.М.

- відповідальний за підготовку розділів 10.1- 10.6, 11.1 -

11.5, 12.1- 12.4, 13.1- 13.4, 14.1, 15.4, 16.3, 22.1;

Зміст ВСТУП _______________________________________________________________________________ 2 1. ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ОБЛАСТІ _________________________________________________ 3

1.1. Підсумки екологічної політики області ________________________________________ 3 1.2.Стан розв’язання проблем структурного реформування економіки (екологізація і зменшення енергомісткості виробництва) _________________________________________ 4 2. АТМОСФЕРНІ ТА ГІДРОЛОГІЧНІ УМОВИ І ЯВИЩА ________________________________ 8 3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ ____________________________________________________________ 9

3.1. Динаміка викидів забрудників зі стаціонарних та пересувних джерел ______________ 9 3.2.Динаміка викидів найпоширеніших забрудників атмосферного повітря ____________ 10 3.3. Забруднення атмосферного повітря __________________________________________ 11 3.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря ________________________________ 15 3.5. Основні забруднювачі атмосферного повітря __________________________________ 16 4.ВОДНІ РЕСУРСИ __________________________________________________________________ 17

4.1.Забір та використання води, скидання зворотних вод____________________________ 17 та забрудників у водні об’єкти__________________________________________________ 17 4.1.1.Динаміка водокористування, забір і використання води по області, галузях економіки, основних річках ______________________________________________________________ 17 4.1.2.Скиди зворотних вод та забруднювальних речовин ____________________________ 19 4.2. Стан поверхневих вод _____________________________________________________ 21 4.3. Радіаційний стан поверхневих вод ___________________________________________ 36 4.2. Основні водокористувачі - забруднювачі водних об’єктів _______________________ 38 5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ ___________________________________________________ 43

5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси ___________________ 5.2. Структура та стан земель___________________________________________________ 5.2.1. Структура земельних угідь ________________________________________________ 5.2.2. Деградація земель _______________________________________________________ 5.3. Охорона земель___________________________________________________________ 5.3.1. Погодження матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок ____

43 44 44 49 49 53

6. НАДРА ____________________________________________________________________________ 35

6.1. Мінерально-сировинна база ________________________________________________ 6.1.1.Стан мінерально-сировинної бази __________________________________________ 6.1.2. Підземні води: ресурси, використання, якість ________________________________ 6.2. Стан геологічного середовища. Екзогенні та ендогенні геологічні процеси _________ 6.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр _____________________ 6.4. Погоджувальна діяльність у сфері використання надр __________________________

35 35 37 40 43 44

7. ВІДХОДИ__________________________________________________________________________ 44

7.1. Структура утворення та накопичення відходів. Збирання, зберігання, утилізація та видалення відходів ___________________________________________________________ 44 7.2. Державна політика у сфері поводження з відходами ___________________________ 161 8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ___________________________________________________________ 163

8.1 Екологічна безпека області як складова національної безпеки ___________________ 8.1.1. Екологічна безпека оборонної діяльності ___________________________________ 8.2. Поводження з небезпечними хімічними речовинами __________________________ 8.3. Радіоекологічна безпека __________________________________________________

163 164 165 165

9. ВПЛИВ НЕГАТИВНИХ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ _________ 170

9.1. Основні фактори впливу стану довкілля на здоров’я населення _________________ 170

9.1.1. Стан забруднення атмосферного повітря ___________________________________ 9.1.2. Стан та якість підземних вод _____________________________________________ 9.1.3. Стан забруднення ґрунтів ________________________________________________ 9.1.4. Радіаційне забруднення земель ___________________________________________ 9.1.5. Стан забруднення продукції рослинництва _________________________________ 9.1.7. Стан забруднення продукції тваринництва _________________________________ 9.2. Вплив на здоров’я населення підприємств ядерно-паливного циклу ______________ 9.3. Вплив стану довкілля на демографічні процеси _______________________________

170 171 172 174 176 181 182 183

10. РОСЛИННИЙ СВІТ ______________________________________________________________ 191

10.1. Лісові екосистеми: негативні фактори впливу. Зміни у держлісфонді ____________ 191 10.2. Проблеми охорони та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України _____________________ 194 10.3. Хвороби та шкідники дикої флори, заходи профілактики та боротьби з ними _____ 197 10.4. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур, заходи профілактики та боротьби з ними_____________________________________________________________ 198 10.5. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів місцевого значення (лікарська сировина, ягоди, гриби) _____________________________________ 199 10.6. Динаміка стану зелених насаджень у містах та селищах міського типу області____ 199 11. ТВАРИННИЙ СВІТ ______________________________________________________________ 199

11.1. Проблеми охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України _____________________ 200 11.2. Хвороби диких тварин, заходи профілактики та боротьби з ними _______________ 201 11.3. Ведення мисливського господарства. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин _________________________________________________________ 202 11.5. Ведення рибного господарства ____________________________________________ 203 11.6. Неаборигенні види тварин, наявність, динаміка розповсюдження. ______________ 207 12. ЕКОМЕРЕЖА ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ ____________________________________________ 207

12.1. Заходи щодо створення екомережі в області на державному рівні ______________ 12.2. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси _____________________________________________ 12.3. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття _______________________________ 12.4. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля. _______________

207 207 209 211

13. ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ'ЄКТИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ ______________ 212

13.1. Розвиток природно-заповідного фонду (структура і динаміка). _________________ 212 13.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон _______________________ 215 13.3. Історико-культурна спадщина: збереження ландшафтів на територіях садиб-музеїв, садиб-заповідних, палацово-паркових музеїв, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, дендрологічних парків, пам’яток архітектури, парків-пам’яток ландшафтної архітектури 216 13.3.1. Природний (підтоплення, зсуви) та техногенний вплив на стан об’єктів культурної спадщини (архітектурні пам’ятки, пам’ятники тощо) ______________________________ 217 13.4. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулювання стану галузі _______________________________ 217 14. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ОБЛАСТІ ______________________________________________ 219

14.1. Браконьєрство рибного промислу _________________________________________ 219 14.2. Стан водогінно-каналізаційного господарства та якість питної води ____________ 219 15. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ _______________________ 223

15.1. Державний контроль атмосферного повітря _________________________________ 15.2. Державний контроль за забрудненням водних ресурсів _______________________ 15.3. Контроль поводження з відходами _________________________________________ 15.4. Державний контроль за використанням лісових та біоресурсів _________________

224 225 228 229

15.6. Державний контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері використання ядерної енергії та джерел іонізуючого випромінювання _______________ 230 16. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ___________________________________ 230

16.1. Удосконалення системи управління в галузі охорони довкілля. Удосконалення існуючих механізмів управління _______________________________________________ 230 16.2.Удосконалення законодавчого регулювання охорони довкілля і природокористування ___________________________________________________________________________ 231 16.3. Дозвільна діяльність ____________________________________________________ 232 16.5. Державна екологічна експертиза проектної документації. Результати екологоекспертної діяльності держуправління охорони навколишнього природного середовища 235 17. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ ________________________________________________________ 238 18. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ _______________________________ 157

18.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. _________________________ 157 18.2.Стан фінансування екологічної галузі ______________________________________ 160 19. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 166 20. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА. ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ. ГРОМАДСЬКІ РУХИ. ВЗАЄМОДІЯ З ЗАСОБАМИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ______________________________ 167

20.1. Стан екологічної освіти всіх рівнів. Досвід екоосвітньої діяльності наукових закладів ___________________________________________________________________________ 167 20.2. Діяльність та права громадських екологічних організацій _____________________ 172 20.3. Участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень ________________ 177 20.4. Механізми інформування громадськості ____________________________________ 178 20.5. Участь засобів масової інформації в інформуванні широкого загалу про стан довкілля ___________________________________________________________________________ 179 21. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ________________ 180 22. ВИКОНАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ ДЕРЖАВНОГО ТА ОБЛАСНОГО РІВНІВ ____ 181

22.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України 182 22.2. Заходи щодо реалізації основних положень Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в Рівненській області _ 183 22.3. Обласна програма збереження водності малих річок, охорони їх від забруднення та засмічення і використання екологічно чистих підземних вод виключно для питного водопостачання _____________________________________________________________ 184 22.4. Регіональна програма поводження з відходами ______________________________ 185 23. ВИСНОВКИ _____________________________________________________________________ 191 ДОДАТКИ __________________________________________________________________________ 192