Issuu on Google+

ПРО СТАН НАВЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

У 2009 РОЦІ

РЕСКОМПРИРОДИ КРИМУ М. СІМФЕРОПОЛЬ

1


ВСТУП Регіональну доповідь «Про стан навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим у 2009 році» підготовлено на підставі даних Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, а також за наданими матеріалами:  Міністерства будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим;  Міністерства житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим;  Міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим;  Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим;  Міністерства аграрної політики Автономної Республіки Крим;  Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва і зрошувального землеробства;  Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства;  Виробничого об'єднання “Кримводоканал”;  Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим;  Державного комітету статистики Автономної Республіки Крим;  Державної станції захисту рослин Автономної Республіки Крим;  Кримської республіканської санепідемстанції;  Кримського республіканського центру по гідрометеорології;  Казенного підприємства “Південекогеоцентр”;  Кримського медичного державного університету ім. С.І. Георгіївського;  Кримського Азово-Чорноморського басейнового управління по відтворенню, охороні водних живих ресурсів і регуляції риболовства;  Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок;  Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії;  Територіального відділу “Геоінформ” в Автономній Республіці Крим;  Підприємств і організацій Криму.

2


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1.

Географічне розташування та кліматичні особливості Автономної Республіки Крим (АРК)

Крим розташований на півдні України. Кримський півострів омивається Чорним і Азовським морями й озером Сиваш, що відокремлюється від Азовського піщаною косою – Арабатською стрілкою. Довжина берегової смуги Кримського півострова 1500 км. Ландшафтна різноманітність Криму є наслідком унікального розташування півострова – на стику помірного й субтропічного поясів, на межі ареалів багатьох флор і фаун. Північний Крим – низинна рівнина, на півдні височать Кримські гори. Для трьох гірських гряд характерні круті південні схили і відносно пологі -північні. Головна Кримська гряда має найвищу вершину – гору Роман-Кош (1545 м). До півночі від Головної гряди розташоване передгір’я: Внутрішня і Зовнішня Кримські гряди і міжгрядові подовжні південне й північне зниження. Клімат Криму визначається його географічним положенням, рельєфом і впливом навколишніх морів. На півночі клімат помірно континентальний з короткою малосніжною зимою і помірно жарким посушливим літом. Клімат гірського півдня перехідний від степового континентального до середземноморського, із м’якою зимою, в передгір’ях до помірно-холодного на Головній гряді. Улітку спостерігаються сильні зливи, що утворюють селеві потоки. Південному берегу Криму притаманний середземноморський, близький до субтропічного, клімат із дуже м’якою зимою. Тут можливе зростання субтропічних рослин. По території Кримського півострова течуть 1657 річок, струмків і балок загальною довжиною 5996 км. Залежно від водозбірної площі річки Криму розподіляються на середні і малі. Річок, що мають площу водозбірного басейну до 2 тыс.км2, які вважаються малими, у Криму 1655. До середніх належать дві - Салгір і Чатирлик. Мережа гідрографії Криму розвинена дуже нерівномірно. Найгустіша мережа - у гірській частині басейнів річок Салгір, Альма, Кача, Біюк-Карасу. Майже всі річки витікають з гір і відрізняються повноводністю в зимововесняний період під час паводків. Практично усі річки Криму зрегульовані водосховищами і використовуються для потреб водопостачання і зрошування. Для водопостачання міст Сімферополя і Ялти у верхів’ях річок Аян, Альма, Узен-Баш споруджено Щасливе, Аянське і Партизанське водосховища. Уздовж узбережжя є понад 50 соляних озер, які використовуються для здобичі солі і лікувальних грязей. На рівнині півострова переважають різновиди південних і карбонатних чорноземів, рідко зустрічаються темно-каштанові і лучно-каштанові ґрунти сухих лісів і чагарників. У гірському Криму зустрічаються бурі гірсько-лісові й гірсько-лугні ґрунти. Схили Кримських гір вкриті дубовими, буковими, грабовими і сосновими лісами. На Південному березі ростуть реліктові ялівцеві ліси, вічнозелені чагарники. Флора Криму дуже різноманітна та налічує понад 2400 видів вищих 3


рослин. Особливість флори – її ендемізм, який налічує 10 % видів, серед них чимало лікарських видів. Велика частка Криму серед видів флори, занесених до Червоної книги України: мускус під’язиковий, сосна Станкевича, Цикламен Кузнєцова, пролісок складчастий та інші. Тваринний світ Криму також має велику кількість представників: біля 12 тис. видів комах, 6 видів амфібій, 14 видів рептилій, понад 300 видів птахів та 61 вид ссавців. З 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджені в Криму, серед яких: орлан – білохвіст, чорний гриф, білоголовий сіп, середземноморський гекон, леопардовий полоз, кучерявий пелікан і інші. Багато представників фауни також мають велике споживче значення, наприклад, мисливські види (качки, гуси, копитні ссавці, зайцеподібні). Особливу цінність має заповідний фонд Криму, що відіграє істотну роль в охороні природи і стабілізує екологічний стан регіону. На територію об’єктів ПЗФ припадає 5,4% площі півострова (без м. Севастополя). 1.2 Соціальний та економічний розвиток АРК Промисловими підприємствами Автономної Республіки Крим за 2009 рік реалізовано промислової продукції (робіт, послуг) на 11191,0 млн.грн., з неї продукції добувної та переробної промисловості – на 8608,2 млн.грн. У структурі реалізації дві третини загальних обсягів припадало на виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів, хімічну та нафтохімічну промисловість, машинобудування. У 2009р. проти 2008р. обсяги сільськогосподарського виробництва (у порівнянних цінах) в усіх категоріях господарств зросли на 4,3%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності – скоротилися на 7,1%, у господарствах населення – зросли на 15,7%. У 2009р. порівняно з 2008р. загальне виробництво продукції рослинництва зросло на 4,8%, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах – зменшилося на 14,6%, у господарствах населення – зросло на 29,8%. У 2009р. обсяг виробництва валової продукції тваринництва проти відповідного періоду попереднього року зріс на 3,9%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 2,4%, у господарствах населення – на 5,0%. За 2009р. транспортним комплексом АР Крим було перевезено 10,0 млн.т вантажів та виконано 6297,2 млн.ткм транспортної роботи. Порівняно з 2008р. обсяг вантажоперевезень зменшився на 25,2%, вантажооборот – на 19,0%. Обсяг експорту товарів за січень–листопад 2009р. становив 381,7 млн.дол. США, імпорту – 176,0 млн.дол. Проти січня–листопада 2008р. обсяг експорту зменшився на 30,0%, імпорту – на 56,2%. Додатне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 205,7 млн.дол. (за січень–листопад 2008р. – 144,1 млн.дол.). Зовнішньоторговельні операції товарами АР Крим здійснювала з партнерами із 117 країн світу.Оборот роздрібної торгівлі за 4


січень–грудень 2009р. становив 18760,9 млн.грн., що на 16,5% менше проти обсягу січня–грудня 2008р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані та неформальні ринки припадало 37,4%. Фінансовий результат суб’єктів господарювання від звичайної діяльності до оподаткування за у 2009р. становив 148,6 млн.грн. прибутку (сальдо), що складає 50,0% до обсягу цього показника у 2008р.Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника¹ за січень–листопад 2009р. зросла порівняно з відповідним періодом попереднього року на 5,3% і становила 1680 грн. Середній розмір номінальної заробітної плати одного штатного працівника у листопаді п.р. склав 1739 грн., порівняно з жовтнем її розмір зменшився на 1,6%, а відносно листопада 2008р. – збільшився на 5,8%. Водночас, нарахування за одну оплачену годину зросли порівняно з жовтнем п.р. на 5,3%, а порівняно з листопадом 2008р. – на 4,1% і становили 11,54 грн. За сприяння державної служби зайнятості у 2009р. було працевлаштовано 27788 осіб, що становить 36,0% загальної чисельності осіб, які скористалися її послугами у цьому періоді.

2. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Джерелами забруднення атмосферного повітря в Автономній Республіці Крим є промислові підприємства та різні види транспорту. За 2008 рік в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим стаціонарними джерелами забруднення було викинут�� 26,363 тис. тонн шкідливих речовин, у тому числі твердих - 5,322 тис. тон, газоподібних та рідких - 25,824 тис. тон. Станом на 1.01.2010 року на території автономії збережено позитивну динаміку зменшення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів: викинуто забруднюючих речовин на 17,834 тис.тон менше ніж у 2009 році, що обумовлено у першу чергу впровадженням повітряно - охоронних заходів на технологічному обладнанні підприємств. За період 2009 р впроваджено 28 заходів на стаціонарних джерелах викидів, загальною сумою виконаних робіт – 4589,7 тис. грн., що надало змогу зменшити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 0,26 тис. тонн Основною проблемою для АРК залишається високий чинник викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел. Відносно 2008 року викиди від пересувних джерел в 2009 році зменшились та склали – 111,005 тис. тон, у тому числі від автомобільного транспорту -103,047 тис. тон. 5


На території Автономної Республіки Крим від пересувних джерел левову частку в загальний обсяг дає автотранспорт: автомобілі індивідуальних власників – 60,9%; автотранспорт суб’єктів господарської діяльності - 36,7 %. За останні 2 роки кількість одиниць автотранспорту, що експлуатується населенням, значно збільшилось: так в 2007 році нараховувалось – 295977 транспортних засобів, а в 2008 році – 311043 одиниці, з них легкові – 256678, а в 2009 році – 328394, з них легкові автомобілі 273969. У Криму окрім транспорту, що зареєстрований в автономії великий внесок до загального обсягу викидів дає транзитний транспорт, особливо в літній період, що значно збільшує викиди в атмосферу. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Динаміку викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами наведено у таблиці 2.1.1.1. Таблиця 2.1.1.1. Динаміка викидів в атмосферне повітря ( тис. т) Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 123,39 125,356 123,213 148,342 155,2 137,4

33,47 35,109 34,191 33,779 31,146 26,363

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг

89,92 90,247 89,022 114,563 124,054 111,0

4731,1 4806,6 4724,42 5687,788 5950,800 6277,809

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 58,3 63,3 63,5 78,891 78,891 83,268

Обсяг викидів на одиницю ВРП

нема даних -/-/-/-/-/-

2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах АРК У порівнянні із 2008 роком у звітному році обсяг викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел значно зменшився у містах Армянськ, Ялта, Керч, , Красно перекопську, збільшився у м. Сімферополь, м. Джанкой Збільшення викидів обумовлено ростом випуску продукції, та застосуванням резервних видів палива. Динаміку викидів в атмосферне повітря у розрізі населених пунктів АР Крим наведено у таблиці 2.1.2.1. Таблиця 2.1.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам ( тис.т) 2000

2005

2006

2007

2008

2009

Всього, АРК

33,47

35,109

34,191

33,779

31,146

26,363

м. Сімферополь м. Алушта м. Джанкой

1,96 0,28 0,42

1,939 0,25 0,266

1,916 0,224 0,198

2,014 0,191 0,182

1,764 0,201 0,169

2,239 0,178 0,782

6


м. Євпаторія м. Керч м. Красноперекопськ м. Саки м. Армянськ м. Феодосія м. Судак м. Ялта

0,31 10,65 8,57 0,077 6,06 0,77 0,17 0,84

0,389 2,474 10,804 0,041 9,716 0,547 0,245 1,3

0,384 2,355 10,027 0,038 9,738 0,469 0,247 0,842

0,316 2,413 9,255 0,053 10,055 0,517 0,191 0,704

0,323 1,768 9,769 0,035 9,362 0,508 0,154 0,566

0,256 1,645 6,912 0,044 7,310 0,593 0,050 0,496

Таблиця 2.1.2.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2009 р. (тон) Населений пункт

Всього, АРК м. Сімферополь м. Алушта м. Джанкой м. Євпаторія м. Керч м. Красноперекопськ м. Саки м. Армянськ м. Феодосія м. Судак м. Ялта Бахчисарайський район Білогірський район Джанкойський район Кіровський район Красногвардійський район Красноперекоп ський район Ленінський район Нижньогірський район Первомайський район Роздольненський район Сакський район Сімферопольсь -кий район Совєтський район Чорноморський район

Обсяги викидів, тонн у 2008 р.

у 2009 р.

Збільшення \ зменшення Обсяги викидів Викинуто в викидів у 2009 р. проти у середньому 2008 р.,тон 2009 р. до 2008 одним р., % підприємством (тон) -4783,021 84.6 60,327 475,032 126,9 47,646 -22,689 88,7 5,389 613,569 463,7 71,117 -67153 79,2 5,117 -123,324 93,0 41,125 -2856,788 70,8 628,386

31146,884 1764,320 200,510 168,721 323,024 1768,305 9769,03

26362,86 2239,352 177,821 782,29 255,871 1644,981 6912,242

35,259 9362,084 507,922 154,492 565,807 2214,239

44,094 7309,986 593,223 50,269 495,837 1010,414

8,835 -2052,098 85,301 -104,223 -69,97 -1203,825

125,1 78,1 116,8 32,5 87,6 45,6

4,009 1044,284 19,136 3,591 5,833 34,842

126,13

108,431

-17,699

86,0

9,857

32,262

28,462

-3,8

88,2

14,231

57,23

68,876

11,646

120,3

5,298

2210,289

2894,626

684,337

131,0

222,664

4,224

18,466

14,242

437,2

6,155

55,442

60,783

5,341

109,6

6,078

126,544

73,059

-53,485

57,7

18,265

43,131

37,24

-5,891

86,3

7,448

6,678

6,448

-0,23

96,6

2,149

1085,645

1005,628

-80,017

92,6

91,421

223,91

201,89

-22,02

90,2

12,618

45,595

45,656

0,061

100,1

15,219

295,091

296,915

1,824

100,6

59,383

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економики). Рівень забруднення атмосферного повітря на території Автономної Республіки Крим у 2009 році зумовлений викидами від підприємств різних відомств та міністерств, при цьому основна частка припадає на 7


підприємства акціонерних товариств відкритого та закритого типу, створених на базі державних підприємств (33,6 % ), Українських міжгалузевих об’єднань, консорціумів, асоціацій та інших організацій, створених на добровільній основі (12,7 %) та підприємств, заснованих фізичними особами (36,2 %), а також від автотранспорту. Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства 1 групи впливу на навколишнє середовище Перекопського промислового вузла, які входять до 100 найбільших підприємств-забруднювачів України – ВАТ « Кримський содовий завод», ЗАТ «Кримський ТИТАН». Складова хімічної промисловості у народногосподарському комплексі АРК становить в 1,5 рази більше, ніж у середньому по Україні. Викиди від хімічного виробництва складають до 61% від загального обсягу викидів стаціонарними джерелами автономії. Таблиця 2.1.3.1. Основні забруднювачі атмосферного повітря № з/п

Підприємство забруднювач

1.

ЗАТ «Кримський ТИТАН»

2.

ВАТ «Кримський содовий завод»

Відомча приналежність Підприємства, засновані фізичними особами Акціонерні товариства відкритого типу, створених на базі державних підприємств

Валовий викид,т 2009 р. 2008 р.

Зменшення/збільшення/+

Зменшення обсягів випускаємої продукції

9196,59

6509,256

9489,67

Причина зменшення/ збільшення

-

Зменшення обсягів випускаємої продукції, дотримання технологічного процессу

Таблиця 2.1.3.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

1

1.1.

1.2. 1.2.1. 1.2.2. 1.2.3.

1.3

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць

Усі види економічної діяльності у тому числі: Сільське господарство, мисливство, лісове господарство Переробна промисловість

437

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2008 р. 26,4 84,6

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

60,327

41

4,5

124,1

110,851

90

15,7

71,7

174,083

із них: виробництво харчових продуктів. напоїв хімічне виробництво

36

0,3

87,7

9,554

4

14,0

73,6

3508,527

виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

14

1,0

49.5

70,466

34

1,6

81,2

47,054

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря. 8


Контроль за транскордонним забрудненням атмосферного повітря не здійснюється (не належить до компетенції Рескомприроди Криму).

2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Систематичні спостереження за вмістом забруднюючих речовин у приземному шарі атмосферного повітря проводилися Комплексною лабораторією Центру з гідрометеорології в АРК в 5 містах автономії. За результатами моніторингу забруднення атмосферного повітря, які отримано за даними систематичних спостережень від Центру з гідрометеорології в АРК встановлено, що у цілому тенденції погіршення стану навколишнього природного середовища у 2009 році не спостерігається, однак рівень забруднення атмосферного повітря не відповідає санітарногігієнічним нормам по максимально-разовим концентраціям) у містах Армянську, Красноперекопську, Керчі, Ялті. Зокрема по пилу 1,2 - 2,6 ГДК(м. Сімферополь, м, м. Ялта, м. Армянськ, м. Красноперекопськ), фтористому водню – 3,1 -3,29 ГДК (м. Армянськ, Красноперекопськ), хлористому водню –4,65 ГДК (м. Красноперекопськ), оксидам азоту - 2.2 5,4 ГДК (м. Керч, м.Армянськ, м. Ялта, м.Красноперекопськ), формальдегіду 1,4 ГДК (м. Ялта), по оксиду вуглецю 1,2-2,5 ГДК (м. Красноперекопськ, м. Керч), решта інгредієнтів відповідають нормам ГДК. Середньомісячні концентрації забруднюючих речовин також змінювались у звітному періоді: підтверджується перевищення нормативу по пилу 1,6-2,7 ПДК (Ялта, Красноперекопськ, Армянськ); по діоксиду азоту 1,1 – 1,8 ГДК (Керч, Красноперекопськ); по оксиду вуглецю -1,3 ГДК в Красноперекопську; по фтористому водню 1,8 ГДК (Армянськ, Красноперекопськ); формальдегід 1,3 – 3,0 ГДК перевищував показники по всіх населених пунктах де велось спостереження. Перевищення нормативів по пилу, діоксиду азоту, фтористому водню, діоксиду сірки, хлористому водню передусім повязано з нестабільною роботою підприємств хімічної промисловості - підприємства ЗАТ «Кримський ТИТАН» , ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Бром», які розташовані у м. Армянськ та м. Красноперекопськ, та, частково із сезонною експлуатацією котелень. Перевищення нормативів по оксиду ву��лецю та формальдегіду пов’язано з викидами пересувних джерел, у першу чергу – автотранспорту. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі наведено у таблиці 2.3.1. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст наведено у таблиці 2.3.2. Таблиця 2.3.1. Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі

9


Речовина

Клас небезпеки

Кількість міст, охоплених спостереженнями

СередньоСередньо- Макси- Макси- Частка міст (%), де річний добові мальмально середньорічний вміст, мг/м3 ний разові вміст перевищував: ГДК вміст, ГДК мг/м3 1 5 10 ГДК

Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

1

5

10

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

ГДК

-

-

80

5 3

Діоксид азоту

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував:

Сімферополь

0,10

Ялта

0,24

Керч

0,10

0,4

Армянськ

0,40

0,6

Красноперекопськ

0,40

0,7

Сімферополь

0,02

0,187

ккк Ялта

0,03

Керч

0,044

0,46

Армянськ

0,04

0,21

Красноперекопськ

0,072

0,4

Сімферополь

0,012

0,0034

Ялта

0,002

Керч

0,004

0,0015

Армянськ

0,033

0,012

Красноперекопськ 4

0,034

0,014

Ялта

3,0

5,0

Керч

1

Красноперекопськ

3,9

8

Сімферополь

0,006

0,014

Ялта

0,0051

Керч

0,0051

0,031

Армянськ

0,006

0,028

Красноперекопськ

0,0069

0,025

Керч

0,02

0,09

Армянськ

0,08

Красноперекопськ

0,092

1,1 0,15

1,3

0,5

60

0,085

60

60

0,05

-

--

5,0

50

50

0,035

100

20

0,2

66,7

100

5 2

0,04

0,323

5 3

3

Формальнегід

0,05

3,0

0,013

6

5 2

Аміак

0,003

0,049

3 4

0,04

0,16 0,142

10


Фтористий водень

2 Армянськ

0,009

Красноперекопськ

0,009

0,005

0,064

0,02

0,08

0,2

0,93

0,2

2

Хлористий водень

0,062 100

100

1 2

Красноперекопськ

100

Таблиця 2.3.3. Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина Пил

Діоксид азоту

Оксид вуглецю

Діоксид сірки

Формальдегід

Аміак

Фтористий водень Хлористий водень

Місто Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Ялта Керч Красноперекопськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Сімферополь Ялта Керч Красноперекопськ Армянськ Керч Красноперекопськ Армянськ Красноперекопськ Армянськ Красноперекопськ

Середньо річна концентрація 0.67 1.6 0.67 2.7 2.7 0.5 0.75 1.1 1.8 1.0 1.0 0.33 1.3 0.24 0.4 0.08 0.68 0.67 2.0 1.7 1.7 2.3 2.0 0.5 2.3 2.0 1.8 1.8 0.4

Максимальна з разових концентрацій 2.2 2.6 0.8 1.4 1.2 2.2 3.8 5.4 4.8 2.5 1.0 1.2 1.6 0.068 0.26 0.03 0.28 0.24 0.4 1.4 0.89 0.71 0.8 0.45 0.71 0.8 3.2 3.1 4.65

Таблиця 2.3.4. Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста

Керч

Сімферополь

значення ІЗА

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

1,7

Формальдегід

1,4

Пил

1,4

Діоксид азоту

0,6

Оксид вуглецю

0,06

Діоксид сірки

0.67

Пил

0.26

Сірчистий ангідрид

0.30

Оксид вуглецю

0.65

Діоксид азоту Формальдегід

11


Ялта

Армянськ

Красноперекопськ

1.63

Пил

0.43

Сірчистий ангідрид

0.95

Оксид вуглецю

0.83

Діоксид азоту

1.97

Формальдегід

2,7

Пил

0,6

Сірчистий ангідрид

0,45

Аміак

3,6

Формальдегід

2,2

Фтористий водень

2,6

Пил

0,6

Сірчистий ангідрид

0,42

Аміак

3,6

Формальдегід

2,0

Фтористий водень

1,1

Хлористий водень

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря. Данні щодо радіаційного забруднення надані Крімською республіканською санітарно-епідеміологічною стацією. Як свідчать багаторічні спостереження радіаційний фон на території Кримського півострова на протязі 10 років є сталим та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.). Рівень потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в Пунктах постійного радіологічного контролю (ППРК) складає: №

ППРК

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

м. Сімферополь

10,5-

10,1-

10,9-

10,9-

10,2-

9,0-

10,4-

10,9-

10,0-

10,0-

11,1

11,2

11,5

11,8

11,1

12,0

12,0

11,5

13,0

14,0

9,0-

8,5-

8,5-

8,5-

9,0-

8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

10,5-

15,0

13,2

14,0

14,0

15,0

13,0

13,0

11,0

11,0

11,0

9,9-

10,0-

8,5-

9,3-

9,0-

10,5-

8,0-

8,0-

7,0-

8,0-

10,6

10,1

10,0

10,7

11,0

11,1

12,0

14,0

13,0

12,0

8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

7,5-

7,5-

7,5-

7,5-

7,5-

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

10,2

9,0

8,4

8,5

за /п 1.

2.

3.

4.

м. Ялта

м. Алушта

м. Джанкой

12


5.

6.

7.

смт.

7,0-

7,0-

8,8-

8,6-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

7,0

Чорноморське

7,3

9,0

9,2

9,5

11,0

11,0

11,0

11,0

11,0

12,0

м. Євпаторія

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

7,0-

6,0-

6,0-

6,0-

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

13,0

11,0

11,0

11,0

11,0

8,9-

7,0

6,0

6,0

7,0

7,0

7,0

7,0

8,0

9,0

9,5

8,8

10,0

10,0

10,0

10,0

9,0

10,0

10,0

10,0

м. Феодосія

Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території Кримського півострова не зафіксовано. Радіаційно-забруднених територій на Кримському півострові не має. 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля На території Автономної Республіки Крим відсутні виробництва, що застосовують при виготовленні продукції озоноруйнівних речовини. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року № 1123 «Про затвердження переліку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 році» у пунктах пропусків через митницю проводиться контроль вантажів. Рескомприроди Криму видано у звітному періоді 37 листів роз’яснень, щодо вмісту озоноруйнівних речовин у продукції, яка ввозиться /вивозиться в Україну. 2. 6. Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття. Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 2.7.

Заходи спрямовані на покращення якості атмосферного повітря.

Рескомприроди Криму постійно контролює виконання суб’єктами господарювання заходів, реалізація яких приведе до зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2009 році за рахунок коштів ТОВ « Кримський содовий завод» виконано ряд природоохоронних заходів щодо охорони атмосферного повітря: - ремонт аспираційних установок цеху №1, №3 (на суму 317,9 тис. грн. Зниження- 57,696 т/рік); - установка додаткового обладнання (каталізаторів) на автомобілі на суму 3,0 тис.грн. - проведення режимно-налагоджувальних робіт на БСП № 1,2,4 (на суму 124,0 тис. грн., зменшення 1,785 т/рік); - проведення режимно-налагоджувальних робіт на котлоагрегатах № 7, 8, 9 (на суму 553,7 тис. грн. зменшення 2,553 т/рік); У 2009 році за рахунок коштів ЗАТ «Кримський ТИТАН» : 13


- виконано обладнання захисного екрану на складі збереження сірки (на суму – 103,009 тис. грн.); - виконано налагоджувальні роботи на пило- газоочисних спорудах в основних цехах (ТИТАН1, ТИТАН2) на суму 13,834 тис.грн; - виконано режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегаті ГМ-50 №1 на суму 43,998 тис. грн.. виконано режимно-налагоджувальні роботи на модульних котельних установках в газокомпресорному цеху; розроблено проект та розпочато будівництво цеху по виробництва сірчистої кислоти з використанням технології ДК-ДА : виконано фундаменті під обладнанням в сушарно- абсорбційному відділенні, на ділянці спалювання сірки, футеровочні роботі фундаменту контактного апарату, виконуються футеровка фундаментів теплообмінників на загальну суму 7132,223 тис. грн.; За рахунок коштів ЗАТ «Бахчисарайський комбінат «Будіндустрія» : - Реконструкція системи регенерації аспіраційної установки цементного млина № 1, 2 (сума -65,57 тис. грн.; зменшення викидів -20, 123 т/рік ) Показники контролю викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами були визначені Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища та представлені такими галузями: хімічна, підприємствами агропромислового комплексу та переробної промисловості, підприємства житлово-комунальної сфери. За 2009 р. визначено 348 джерел викидів забруднюючих речовин. Відібрано 1273 об’єднаних проб, та проведено 11041 визначення за такими забруднюючими речовинами, як: оксид вуглецю, оксид азоту (сумарний), пил, діоксид сірки, сірчана кислота, фтористий водень та оксид азоту. На підприємствах спостерігалось 99 перевищень нормативів ПДВ (0,9%), що майже втричі меньше, ніж у відповідному періоді 2008 року (2,5%). Розроблено та затверджено рішенням Армянського міської ради Програму з оздоровлення атмосферного повітря на 2009-2013 по м. Армянськ, м. Красноперекопськ, м. Керч. У вересні 2009 року Колегія Рескомприроди Криму розглянула стан державного контролю за виконанням законодавства на підприємствах «великої хімії», та намітила шляхи вирішення проблем забруднення повітря.

14


0,106 0,623

0,098 0,045 0,389 0,082 0,028 0,033 0,117 0,385 0,065 0,043 0,044 0,114 0,316 0,051 0,041 0,049 0,088 0,323 0,032 0,039 0,06 0,08 255,9 35,8 28,2 53,9 58,7

0,385 0,8 2,474 0,286 0,51 0,508 0,516 2,355 0,312 0,441 0,507 0,459 2,413 0,352 0,51 0,495 0,44 1,768 0,201 0,347 0,475 0,363 1645,0 197,5 376,8 378.7 450,1

разом разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

509,2

246,0

оксид вуглецю

діоксид азоту

2008р в т.ч.

126,8

312,9

2239,4

0,333

0,325

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

2007р в т.ч.

0,088

0,332

1,764

0,405

в т .ч . діоксид азоту

2006р

діоксид сірки

пил

в

0,392

оксид вуглецю

діоксид азоту

Сімферополь діоксид азоту оксид вуглецю 2,014

т . ч . діоксид сірки

2005р в т.ч.

діоксид сірки

пил

0,511

0,123

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

2000 р. в т.ч.

0,145

0,289

2,14

0,404

0,75

0,169

0,024

1,962

4,469

Керч 0,309

Євпаторія

10,646

Таблиця2.1.1.4. Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів ( тис. тон) 2009

15


Всього по Республіці 4,428 0,218 0,053 9,716 0,728 7,981 0,347 0,167 9,738 0,971 7,432 0,036 0,307 10,055 0,974 7,671 0,384 0,348 9,362 1,263

6,903

0,329

0,401

10,243 2,917 10,54 35,109 3,191 9,812 3,447 12,615 34,191 3,979 9,237 2,773 11,185 33,779 3,721 9,506 3,468 10,585 31,146 3,484

8,410

2,560

10,603

-

6,058

8,446

0,624

0,062

0,236

9,769

8,055

0,587

0,023

0,182

9,255

8,76

0,564

0,128

0,212

10,027

9,540

0,623

0,039

0,228

10,804

7,499

0,579

0,018

8,565

Красноперекоп ськ

33,469

0,121

0,097

0,158

0,107

0,566

0,133

0,109

0,228

0,182

0,704

0,153

0,105

0,271

0,231

0,842

0,407

0,102

0,361

0,086

1,3

0,144

0,129

0,274

0,839

Ялта

Армянськ

16


3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1.

Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та у сфері адаптації до зміни клімату.

Сучасна енергетика заснована на використанні викопних видів палива (вугіль, нафта, природний газ), негативно впливає на природне середовище. Спалювання цих енергоносіїв є основним фактором забруднювання повітря. Використання викопних ресурсів приводить до збільшення концентрацій парникових газів, що в свою чергу приводить до зміни клімату. Джерелами викидів парникових газів, що виділено Кіотським протоколом, є господарча діяльність людини. Рада Міністрів Автономної Республіки Крим приділяє велику увагу розвитку енергозберігаючих технологій на підприємствах автомономії та впровадження заходів з енергозбереження. Розроблено Программу з енергозбереження Автономної Республіки Крим на період з 2009 до 2012 року. Затверджено Програму з відходами в Автономній Республіці Крим на період з 2009 до 2012 року, впровадження якої істотно поліпшить екологічний стан в АРК за рахунок поетапного впровадження санітарної очистки території регіону від побутових відходів та ліквідацію звалищ побутових відходів, що знизить антропогенну дію парникових газів на атмосферу. Програму регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на термін до 2012 року. Виконання заходів Програми надасть можливість встановити фактори антропогенного, техногенного та природного характеру, що негативно впливають на навколишнє середовище, збільшити узгодженість дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в сфері охорони навколишнього природного середовища. На виконання окремих заходів Національного плану заходів із реалізації положень Кіотського протоколу за період з 2006 до 2009 року на території Автономної Республіки Крим розроблено 5 проекти спільного впровадження, що отримали позитивні висновки та листи – підтримки Мінприроди України, а саме: - «Реконструкция систем теплоснабжения в АРК» АП « Крымтеплокоммунэнерго», г. Симферополь, ул. Гайдара, 3/8 - «Строительство ветровых электростанций общей мощностью 300 мВт в АРК», ТОВ « Нова-Эко»; - «Сбор и утилизация метана с полигонов твердых бытовых отходов в гг Ялта и Алушта» проект розроблено та впроваджено на полігоні м. Алушти ТОВ «Гафса–Схід» м. Стрий, замовник Комунальні господарства м.м. Ялти, Алушти;; - «100 МВт Конкорд Групп- Казантипская ВЕС» ООО «Конкорд ГруппКазантипская ВЭС», г. Киев, ул. Саксаганського, 68, оф. 1; 17


- «350 МВт Конкорд Групп- Сивашская ВЕС» ООО «Конкорд ГруппКазантипская ВЭС», г. Киев, ул. Саксаганського, 68, оф.1; Два перші з названих проектів вже частково реалізовано: проведення реконструкції систем теплопостачання в АРК дозволило знизити викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; позитивний досвід збору метану планується впровадити на полігоні ТПВ м. Феодосії. Отримано лист підтримки на проекту спільного впровадження «Підвищення ефективності використання енергії на ЗАТ «Кримський Титан». 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Відповідно до розпорядження Кабинету Міністрів від от 18 серпня 2005года №345 «Про затвердження Національного плану заходів з реалізації положень Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Организації Об′єднаних Націй произміну клімату», с метою координації дій з розробки регіонального плану заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату прийнято Постанову РМ АРК №12 від 21.01.2010 г «Про заходи з розробки регіонального плану заходів щодо пом’якшення наслідків зміни клімату». Радою міністрів Автономної Республіки Крим сформовано склад експертної групи для оцінки антропогенних викидів парникових газів у всіх сферах діяльності на регіональному рівні та узагальнення заходів з енергозбереження, природоохоронних заходів. Рескомприроди Криму передбачено у 2010 році виділення коштів з Республіканського (АРК) фонду охрани навколишнього природного середовища на работи з інвентаризації антропогенных викидів, витоків та и поглощения парниковых газов в 2008 и 2009г. На сьогодні першочерговим завданням у сфері пом’якшення клімату є проведення інвентаризації викидів парникових газів на регіональному рівні та розробка регіональної програми дій. 3.3.Політика у сфері адаптації до зміни клімату. Регіональний план з адаптації до зміни клімату плануеться розробити після проведення інвентарізаціі парникових газів.

18


4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ У силу сформованих природних особливостей Крим забезпечує свої потреби у воді в основному за рахунок Північно-Кримського каналу. Так у 2009 році загальний обсяг забору води з природних джерел склав 1597,41 млн. м. куб., у тому числі:  Вода Північно-Кримського каналу – 1385,64 млн. м3 ( 86,7 % від загального забору води);  Місцевий стік – 114,36 млн. м3 (7,2 %);  Підземна вода – 92,82 млн. м3 (5,8 %);  Морська вода – 4,59 млн. м3 (0,3 %); У порівнянні з 200_ роком, загальний обсяг забору води з природних джерел збільшився на 201,0 млн. м3, передусім, за рахунок забору води Північно-Кримського каналу на потреби зрошування. Відповідно збільшилось використання води по галузях економіки, в основному за рахунок сільського господарства на зрошення 80,6 млн.м3. Сільським господарством використано 573,76 млн. м3 (75,3 %), житловокомунальним господарством – 108,8 млн. м3 ( 14,0 %) і промисловістю – 78,55 млн. м3 ( 10,3 %). 4.1. Водні ресурси та їх використання Таблиця 4.1.1. Основні показники використання і відведення води

(млн. м3) Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, %

Потужність очисних споруд

2000 1943

2005 1539

2006 1456

2007 1542

2008 1396

2009 1597

1105

786,7

739,3

780,1

684,2

762,0

44,43 171,5

49,9 177,2

43,64 170,3

46,95 166,7

73,55 155,8

78,55 108,8

758,4 106,33 19,87 739,3 603,5

514,3 12,12 30,48 625,9 334,4

492,3 7,7 22,8 601,2 345,73

521,8 7,2 35,1 638,6 287,6

451,7 7,16 28,82 579,6 272,8

532,3 5,99 35,47 703,0 282,0

569,63

334,4

315,87

255,65

241,92

250,2

71,18 10,35 83,05 415,4 236,05 75,7

82,65 7,72 71,58 180,2 337,7 78,4

80,33 8,28 75,94 159,6 320,0 78,4

69,0 8,49 80,05 106,6 324,9 78,5

70,75 12,84 68,07 103,1 313,93 80,4

67,48 14,63 57,36 125,3 281,3 76,6

396,7

89,3

383,9

382,5

269,8

294,6

19


Таблиця 4.1.2. Забір, використання та відведення води (млн. м3) Назва водного об’єкту Всього, у тому числі Вода ПівнічноКримського каналу

Місцевий стік Підземна вода Морська вода

Забрано води із природних водних об’єктів - всього 1597,41 1385,64

Використано води

114,36 92,82 4,59

-

762,0 -

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 250,2 67,48 -

-

-

4.2. Забруднення поверхневих вод Скиди зворотних вод у 2009 році збільшився в порівнянні з попереднім роком на 8,28 млн. м3, у зв’язку з збільшенням забору води. Скид забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у 2009 році склав 70,75 млн. м3 і зменшився у порівнянні з 2008 роком на 3,27 млн. м3, або 1,25 %. Скид зменшився за рахунок стічних вод КРП «ВПВКГ м. Сімферополь». Процент забруднених зворотних вод складає 24 % від загального водовідведення у 2009 році та 26% у 2008 році. 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Автономної Республіки Крим налічується 244 комплекси очисних споруд, на теперішній час функціонують 65 споруд, загальною потужністю 294,6 тис. м3/добу, у тому числі 62 - повної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти. Сучасний стан водних об’єктів Автономної Республіки Крим характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання. Біля 52,85 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить до них. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних та капітальних ремонтів. В останні роки погіршився гідрохімічний стан р.Салгір, Побєдна, Чурук-Су, що пов’язано із значним постійним антропогенним впливом міст скиди стічних вод каналізаційних споруд та розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Скид забруднюючих речовин до поверхневих водних об’єктів склав 57,8 тис. т. 20


4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) Основними забруднювачами водного басейну республіки є об’єкти комунального господарства, на частку яких припадає більш 90% скиду забруднених стічних вод. Таблиця 4.2.2.1. Основні забруднювачі водного басейну республіки №

Підприємства 2006 рік млн. % до м3 загального скиду забруднених зворотних вод у водні об’єкти

1 2 3 4

КРП «ВПВКГ м. Сімферополь» КРП «ВПВКГ м. Керч» КРП «ВПВКГ м. Бахчисарай» КРП «ВПВКГ м. Судак»

Скиди забруднених зворотних вод 2007 рік 2008 рік млн. м3 % до загального млн. % до скиду м3 загального забруднених скиду зворотних вод у забруднених водні об’єкти зворотних вод у водні об’єкти

58,2

72,45

55,53

80,5

50,82

72

2009 рік млн. % до м3 загальн ого скиду забрудн ених зворот них вод у водні об’єкти 47,94 71

11,62

14,46

5,076

7,36

4,461

6,3

4,497

6,7

2,51

3,12

2,38

3,36

2,38

3,36

2,36

3,5

1,49

1,85

1,518

2,2

2,02

2,86

1,74

2,5

Таблиця 4.2.2.2. Використання та відведення води підприємствами галузей економіки (млн. м3) Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у з них тому без числі очище забру ння днени х 0,87 5,09 5,09 -

побутово-питні потреби

виробничі потреби

4,18 0,08 36,58

0,16 0,02 0,82

4,02 0,06 35,76

0,14 132,24

0,06 101,6

0,08 27,83

116,6

62,01

9,54

573,4 1,89 1,84 0,37

0,52 0,28 1,22 0,07

2,49 1,3 0,63 0,29

122,4 0,3 -

0,04 -

-

762,0

108,8

78,55

250,2

67,48

14,63

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Не належить до компетенції Рескомприроди Криму.

21


4.3. Якість поверхневих вод Нормування якості зрошувальної води регламентується ДСТУ 2730-94 "Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії", та ВНД 33-5.502-97 "Якість води для зрошення. Екологічні критерії". За комплексом показників ДСТУ 2730-97 і ВНД 33-5.5-02-97 у 2009 р. вода основних джерел зрошення відповідає I класу якості "Придатна" на 64 % зрошуваних площ та на 36 % площ – II класу якості "Обмежено придатна". За екологічними критеріями – відповідає 100 % (зрошуваних площ I класу якості "Придатна"). Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень слід зазначити, що особливих змін якості річок Криму та водогосподарських об’єктів комплексного призначення (Північно-Кримського каналу, Міжгірного, Сімферопольського, Старокримського, Білогірського, Кутузівського водосховищ)у порівняння з 2008 роком не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Протягом 2009 р. у процесі контролю якості поверхневих водних об’єктів за гідрохімічними показниками визначалося від 18 до 64 показників фізико-хімічних властивостей і компонентів хімічного складу поверхневих вод водогосподарських об’єктів Криму. У всіх контрольованих водних об’єктах, всі вимірювані показники знаходилися в межах нормативних значень, за виключенням значень показників ХСК (хімічне споживання кисню), БСК-5 (біохімічне споживання кисню п'ятидобове) та водневого показника (рН). Протягом 2009 року в пробах води ПКК спостерігалося перевищення ГДК по ХСК (середнє значення за 2009 рік дорівнює 28 мгО/дм3). Найбільше значення ХСК відмічено 06.11.2009 р. у створі ПК-1350 3 (м.Красноперекопськ) – 31 мгО/дм , у той же пробі зафіксовано найвище значення показника БСК-5 – 2,37 мгО/дм3. Слід зазначити високу концентрацію розчиненого кисню у воді, який бере участь в окислюваних реакціях, необхідних для нормального самоочищення водних об’єктів. В порівнянні з 2008 р. якість води контрольованих об’єктів комплексного призначення значно не змінилася. 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідро біоценозів Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 22


4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод Відбір зразків води на радіологічний і гідрохімічний аналіз стану води Каховського та Північно-Кримського каналів здійснювався у відповідності до Програми гідрохімічного і радіологічного моніторингу вод, затвердженою наказом Держводгоспу України від 16.06.06р.№ 125, у наступних створах нагляду: - р. Дніпро, 106 км. – ГНС Каховського маг каналу, с. Любимівка; - р.Дніпро,100км. – ГНС Північно-Кримського каналу, 6 км. нижче с. Цукури. Відповідно до Постанови Головного санітарного лікаря України від 05.11.07р. № 61, придопустима концентрація радіоцезію і стронцію-90 у пітний воді становить 54,0 пКи/л (2,0 Бк/дм3 ). Результати аналізів на визначення стронцію-90 свідчать, що вміст цих контрольованих радіонуклідів у воді Каховського та Північно-Кримського каналів за цей період знаходився значно нижче встановлених критеріїв для питного водопостачання і складали 0,75 – 1,13 пКи/л. Гідрохімічні показники якості води протягом року значно не змінилися і знаходяться близькими до значень, зафіксованих у попередні роки. 4.4. Екологічний стан Азовського та Чорного морів Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення Контроль за якістю питної води із систем централізованого водопостачання, яка подається населенню, здійснюється санітарною службою у відповідності до ДГСТУМ 2874-82 «Вода питна». У 2009 році було досліджено 11356 проб питної води за хімпоказниками та 11842 по бактеріології. Нестандартних проб за санітарно-хімічними показниками – 423(3,7%), за мікробіологічними – 184 (1,6%), що практично на рівні 2008 року. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів На вирішення проблем, пов’язаних із забрудненням поверхневих та підземних вод, у 2009 році освоєно коштів: З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано будівництво каналізаційного колектора від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд, в м. Ялта – 960,0 тис.грн.; З Республіканського АРК фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано: 23


- розробка робочого проекту «Реконструкції споруд для збору і використання вод поверхневого стоку в системі водопостачання Ленінського району – реконструкція системи знезараження на Станційних водоочисних спорудах» 52,2 тис.грн.; - Реконструкція споруд для збору і використання вод поверхневого стоку в системі водопостачання Ленінського району реконструкція внутрішньомайданчикових мереж на насосній станції №3 Ленінського району (в т.ч. проектні роботи) - 199,2 тис.грн.; - Будівництво станції очищення господарсько-побутових стічних вод в Ленінському районі - 417,03 тис.грн.; - Будівництво каналізаційних очисних споруд в смт. Красногврдійськ – коригування робочого проекту (2 черга НЕС) і проведення комплексної державної експертизи проекту – 116,17 тис.грн.; - реконструкція КОС смт Чорноморське – 619,3 тис. грн.; - Будівництво в населених пунктах каналізаційних мереж: будівництво каналізаційних мереж в районі вул. Бойова м. Феодосії – 190,69 тис. грн.; - Будівництво в населених пунктах каналізаційних мереж: будівництво каналізаційних мереж в районі вул. Чкалова, Сімферпольское шосе, Кочмарського, пер. 2-ий Кочмарський м.Феодосії – 290,0 тис. грн.; Протягом 2009 року здійснювалось водоохоронне будівництво на об’єктах. З метою покращення гідрологічного стану малих річок Автономної Республіки Крим здійснено розчистку русел, розробку проектів прибережних захисних меж, берегоукріплювані роботи на суму 4,69 млн.грн., у т.ч. за рахунок Державного бюджету 0,5 млн.грн та 4,19 млн.грн за рахунок місцевих рад та кошти підприємств.

24


5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО – ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо – та ландшафтного різноманіття та формування екомережі На виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, затвердженою Законом України від 21.09.2009 року № 1989-ІІІ та ст. 9 Закону України «Про екологічну мережу України» прийнято Програму формування регіональної екологічної мережі в Автономної Республіки Крим на період до 2015 року (далі - Програма), яка затверджена постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 року. Згідно з Програмою було розроблено Схему регіональної екологічної мережі Автономної Республіки Крим, яку затверджено рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.02.2010 №1579-5/10 (далі – Схема). Програмою визначено, що Крим є одним із світових центрів біорізноманіття. Флора судинних рослин нараховує 2775 видів (охоплює 60 % флори України) серед них 279 видів - ендеміки, 164 - занесено до Червоної книги України, які складають 37% описаних в ній представників папоротеподібних та насіннєвих. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму в значній мірі визначається високим рівнем господарського навантаження на територію (71 % сільгоспугідь та біля 47 % рілля від всій території півострова). За мету Програми ставиться збільшення в регіоні площ земель з природними ландшафтами до рівня достатнього для збереження біологічного різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, а також поетапне формування їх інтегрованої територіальної системи, спрямованої на збереження природних екосистем і ландшафтів, видів рослинного і тваринного світу, яка забезпечуватиме функціонування природних шляхів їх міграції і розповсюдження. Екологічна мережа Криму повинна стати частиною екомережі України та Панєвропейської мережі. Методологічною основою виступає Панєвропейська і Українська стратегія збереження різноманіття. Панєвропейську стратегію збереження біологічного і ландшафтного різноманіття (РЕВІЮ8) розроблено як реалізацію ідеї Конвенці�� Ріо-де-Жанейро (1992 рік), а також як інструмент Бернської конвенції. Основними функціями екологічної мережі виступають забезпечення відтворення природного середовища, підтримка екологічного балансу, виконання функцій екологічного планування, збереження та покращення рекреаційних якостей природи країни, стимулювання за рахунок цих якостей туристичного бізнесу і екологічного туризму, залучення населення до охорони навколишнього середовища. 25


Сьогодні відбуваються активні процеси приватизації земель в Україні, які можуть вкрай негативно вплинути на перспективний розвиток природно-заповідного фонду, як основи екологічної мережі. Тому в процесі роздержавлення земель не враховується наявність елементів екологічної мережі. Більше того, чинним законодавством про екологічну мережу не передбачено механізму виявлення, оголошення і встановлення режиму охорони і використання для її елементів. Таблиця 5.1.1. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за рокам ( тис.га) Категорії землекористування

2006

2007

2008

2009

Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

124,2 442,4 211,0 7,7 1,6 3,9

124,2 441,1 211,2 7,9 1,6 3,9

124,3 440,9 211,4 8,0 1,6 4,3

135,3 440,3 211,3 8,1 1,5 4,3

4,3

4,3

4,3

4,4

283,9

263,1

284,3

282,1

26


5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових. На реалізацію заходів, передбачених Програмою формування регіональної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим на період до 2015 року, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 № 968-5/08, відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 07.04. 2009 № 209 «Про фінансування природоохоронних заходів з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році» (із змінами) виділено 1096,6 тис.грн, з них на: - проведення курсів підвищення кваліфікації з питань збереження біорізноманіття та розвитку заповідної справи - 30 тис.грн; - розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення 1056,6 тис.грн; - проведення щорічної конференції «Заповідна справа в Криму» - 10 тис.грн; Крім того, виділено 142,1 тис. грн на розробку проектів створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, 250 тис.грн на придбання гідроманіпулятори для ліквідації наслідків лісових пожеж на території ПЗФ і 188 тис.грн, на розробку проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Караларський». Всього було передбачено фінансування 1636,7 тис.грн, профінансовано - 1386,267 тис. грн. Щодо виконання Програми відбулися засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі (надалі - Рада) в АР Крим, яка створена постановою Ради міністрів АР Крим від 22.01.2002 №18. Зазначеною постановою також був затверджений склад (під головування Голови Комітету) та положення про Координаційну раду. Постановою Ради міністрів АР Крим від 23.01.2007 №40 у зв'язку з кадровими змінами, які відбулися при формуванні нового складу Уряду було затверджено новий склад Координаційної ради (під головуванням заступника Голови Ради міністрів АР Крим) та положення про неї. Згідно з положенням про Координаційну раду вона є консультативнодорадчим органом, створеним з метою координації Республіканських та місцевих органів виконавчої влади - виконавців Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, у складі якого входять посадові особи цих органів, а також наукові робітники представники суспільних організацій. Основними завданнями Ради, зокрема, є: аналіз стану виконання основних положень Програми; організація розробки Республіканської та регіональних схем формування національної екологічної мережі; сприяння реалізації міжнародних програм і проектів технічної допомоги, залученню іноземних інвестицій, спрямованих на формування національної екологічної мережі. 27


Згідно з положенням Рада діє відповідно до планів, затверджених її Головою. Організаційно-технічне та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Ради здійснює Комітет. Засідання Ради проводяться по мірі необхідності, але не менше одного разу на рік. 29.09.09 проведено засідання Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим (На порядку денному стояли питання: 1. Про стан винесення меж парків-пам'ятників садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський» і «Массандровський» на територіях Ялтинського міського, Корєїзського і Массандровського селищних рад; 2. Про виконання постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2008 року №070-5/08 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Лисяча бухта – Ечкі-Даг» в Автономній Республіці Крим та скасування рішення Верховної Ради Автономної Республіки Ким від 24 жовтня 2007 року №620-5/07. 5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біоландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Відповідно до закону України «Про екологічну мережу України» № 1864-IV від 24 червня 2004 р. до складових структурних елементів екомережі належать: а) території та об'єкти природно-заповідного фонду як основні природні елементи екологічної мережі, а саме - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заповідники (ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні і карстово-спелеологічні), пам'ятки природи, а також їх охоронні зони; штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятники садово-паркового мистецтва); б) водні об'єкти (ділянки морів, озера, водосховища, річки), водноболотні угіддя, водозахисні зони, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів і зони санітарної охорони, які створюють відповідні басейнові системи; в) землі лісового фонду; г) полезахисні лісові смуги і інші захисні насадження, які не віднесено до земель лісового фонду; д) землі оздоровчого призначення (курортні і лікувально-оздоровчі території) з їх природними ресурсами; е) землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму, проведення спортивних заходів; 28


ж) інші природні території і об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сінокісні луги, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, у межах яких є природні об'єкти, які мають особливу природну цінність); з) земельні ділянки, на яких виростають природні рослинні угрупування, занесені до Зеленої книги України; и) території, які є місцями проживання або зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книгу України; й) частково землі сільськогосподарського призначення екстенсивного використання - пасовища, луги, сінокісні луги і т.п.; к) радіоактивно забруднені землі, які не використовуються і підлягають особливій охороні як природні регіони з особливим статусом. Відповідно до вищевикладеного до структурних елементів екомережі в Криму можна віднести: •Існуючі території та об'єкти природно-заповідного фонду (144965,4556 га, 5,8 % території АРК); •Водно-болотні угіддя (Центральний і Східний Сиваш, 80 і 165 тис. га відповідно; Каркинітська і Джарилгачська затоки Чорного моря, більше 40 тис. га), аквально-прибережні комплекси 3 природних заповідників (Карадазького, Казантіпського і Опукського - 224, 251 і 775 га відповідно); •Водні об'єкти (річки, озера, водосховища, ділянки моря, включаючи їх водозахисні зони, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); •Землі лісового фонду; •Курортні і лікувально-оздоровчі території з їх природними ресурсами; •Рекреаційні території для організації масового відпочинку населення і туризму; •Інші природні території (ділянки степової рослинності, солончаків та ін.); •Частково землі сільськогосподарського призначення з екстенсивним використанням (пасовища - в Криму близько 440 тис. га, сінокосів, пасовищ). Відповідно до Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, за даними державної статистичної звітності (форма 6-зем) визначені прогнозні цифри площ земельних угідь - складових національної екологічної мережі України в Автономній Республіці Крим (таблиця 5.1.2.1). Таблиця 5.1.2.1. Складові структурних елементів екологічної мережі Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

Землі під консервацією

Рекреаційні території

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Ліси та інші лісовкриті площі

Землі водного фонду

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа екомережі, тис. га

Загальна площа, тис. га

Одиниці адмініс-тративнотериторіального устрою

№ з/п

Складові елементи екомережі, тис. га

29


14

1 5

16

-

13

440,9

12

126

11

1,4

10

4,3

40,2

9

1,6

8

299,6

7

211,3

6

5,1

5

245

Автономна Республіка Крим

4

144965

3

1510,6

2

2608,1

1

5.1.3 Біобезпека генетично модифікованих організмів Не належить до компетенції Рескомприроди Криму 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу Рослинний світ Криму багатий та різноманітний. За різними оцінками на півострові налічується приблизно 2640 видів дикорослих судинних рослин, а також приблизно 1000 - інродуцентів. Майже кожний десятий вид Кримської фауни - ендемічний. Сучасний стан лісів та інших рослинних ресурсів є наслідком багатолітнього антропогенного тиску, основні фактори якого - рекреація, випас худоби, вирубки (особливо в минулому), пожежі, забруднення навколишнього природного середовища тощо. Біоценози Криму у природному вигляді збереглися лише на окремих територіях, більшість з яких заповідні. Стан природних фітоценозів, особливо в степовій зоні Криму, значною мірою визначається високим ступеням господарського навантаження на територію. Реліктові південнобережні насадження також страждають від високого антропогенного навантаження. Таблиця 5.2.1. Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Назва виду

Кількість видів

Судинні рослини * Гриби * Водорості * Лишайники * Разом: * * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

2005 * * * * *

Види, яким загрожує небезпека 2006 2007 2008 * * * * * * * * * * * * * * *

2009 * * * * *

5.2.1. Лісові ресурси Ліси Криму поряд із водорегулювальними та ґрунтозахисними виконують також оздоровчо-рекреаційні та естетичні функції. Усі ліси Криму належать до першої групи і займають 341,4 га ( 10,7 % від загальної площі півострова) та зростають, в основному, в гірській і передгірній його частинах, у степових же регіонах вони представлені невеликими масивами. За останні 50 років площа вкритих лісом територій на півострові зросла на 47 тис. га., однак в останні роки даний процес має неухильну тенденцію до зниження. 30


Функції організації та ведення лісового господарства в Автономній Республіці Крим покладено на Республіканський комітет з лісового та мисливського господарства, у його віданні знаходяться понад 80% лісових площ. Однією з основних характеристик лісових ценозів є їх вікова структура. У Кримських лісах молодники становлять 13%, середньовікові насадження 28%, дозріваючі - 16%, стиглі - 25%, перестиглі - 18%. Такий стан вказує на необхідність проведення невідкладних лісовідтволювальних заходів. Кримською гірсько-лісовою дослідною станцією розроблено низка лісогосподарських заходів, спрямованих на сприяння природному відновленню лісів та реконструкції малоцінних насаджень. Таблиця 5.2.1.1. Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1. 1.1. 1.2. 1.3. 1.4. 2. 3.

Одиниця виміру

Кількість

Примітка

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі:

3 тис. га -

4 341,4 -

5 -

площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення власників лісів площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

тис. га

282,1

-

тис. га

-

-

42,9

-

240,2

-

10,7

-

га га тис. га %

До лісів першої групи належать і лісосмуги. За останні 50 років площа під лісосмугами у Криму збільшилась від 7,7 тис. га до 40 тис. га. Однак в останні роки у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування постійно знижуються обсяги створення лісових захисних насаджень за усіма відомствами. Динаміку лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень наведено у таблиці 5.2.1.2: Таблиця 5.2.1.2. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2003 13

2004 -

2005 -

2006 310

2007 1015

2008 1006

2009 1544

51

77

89

-

-

-

1373

11

23

11

-

-

-

-

Відповідно до Державної програми «Ліси України» і Регіональної програми з охорони і відтворювання лісів, підвищення їх продуктивності і раціонального використання на 2005-2015 роки, затвердженої Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.10.2004 р. № 1055-4/04 Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим із лісового і мисливського господарства в 2009 г. проведено певні заході щодо створення лісових насаджень. Лісовідновні заходи: 31


- створено нових захисних насаджень в державному лісовому фонді (нові ліси) на площі 1544 га. Захисне лісорозведення на землях інших користувачів і створення полезахисних лісових смуг підприємствами лісового господарства в 2009 році не планувалося і не велося унаслідок відсутності відповідних замовлень землекористувачів і бюджетного фінансування на проведення такого виду робіт. Таблиця 5.2.1.3. Загибель лісових насаджень від пожеж у 2009 році Пройдено пожежами, га № з/п

Держлісгосп

К-ть випадків

Лісові землі

Всього 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13.

ДП «Алуштинське ЛГ» ДП «Бахчисарайське ЛГ» ДП «Білогірське ЛГ» ДП «Джанкойське ЛМГ» ДП «Євпаторійське ЛХ» ДП «Куйбишевське ЛГ» ДП «Ленінське ЛГ» ДП «Роздольненське ЛГ» ДП «Сімферопольське ЛМГ» ДП «Старокримське ЛМГ» ДП «Судацьке ЛМГ» Ялтинський ГЛПЗ ДП «МГ «Холодна гора» Всього

Нелісові землі

в т.ч. верховими

15 18

5,07 12,45

1,5

2 1 2

0,62 1,0 2,0

0,15

27

2,56

0,3

22

12,2

3,0

5 44

1,61 3,43

0,5

136

41,24

4,0

Площа на 1 випадок Звітни Попередй ний рік, рік, га га

Завдані збитки, тис. грн. Всього

в т.ч. побічні

0,44 0,69

0,14 3,25

99,0 7,4

39,0 7,1

0,31 1,0 1,08

2,8 2,69 0,790,9

11,5 1,1 1,4

0,4 1,1 1,4

0,11

0,47

7,7

7,2

0,55

0,63

67,7

66,1

3,1

0,94 0,08

5,13 1,21

50,4 25,8

1,9 9,5

5,05

0,34

16,32

272,0

133,7

0,5

У звітному році Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства виконана певна робота з організації охорони і захисту лісу. В своїй роботі по охороні, і захисту лісу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства (далі Рескомліс АРК) та державні лісогосподарські підприємства, що входять до його сфери управління, керувалися нормативно-правовими І законодавчими актами України, наказами і розпорядженнями Державного комітету лісового господарства України та Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідно до Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим № 230 від 25 квітня 2006 року «Про затвердження заходів із забезпечення охорони лісів Автономної Республіки Крим від лісових пожеж на 2006-2010 роки» заходи виконано у повному обсязі. Згідно до протокольного рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол № 1 від 18 березня 2008 року) Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства спільно з Головним управлінням МНС України в Автономній Республіці Крим розроблено комплексний план дій з протипожежного захисту лісів, затверджений 32


Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства на 2010 р. У березні 2009 року проведено перевірки стану готовності лісових пожежних станцій лісогосподарських підприємств до своєчасного виявлення і гасіння лісових пожеж. До пожежно-небезпечного періоду підрозділи лісових пожежних станцій було укомплектовано необхідною технікою, засобами гасіння, зв'язку та особовим складом згідно зі штатним розписом, здійснено інженерно-технічні, заходи, а також створено відповідно до встановлених нормативів відомчі запаси пально-мастильних матеріалів на випадок гасіння лісових пожеж. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства спільно з головним управлінням МНС України в АРК розроблено мобілізаційно-оперативний план реагування під час виникнення загрози і ліквідації наслідків лісових пожеж на території

Автономної Республіки Крим на 2009 рік. Також до пожеже небезпечного періоду державними лісогосподарськими підприємствами було відкориговано, погоджено і затверджено в районних і міських адміністраціях оперативно-мобілізаційні плани на випадок гасіння лісових пожеж. Для підвищення оперативності при організації охорони лісів від| пожеж і лісопорушень здійснюється на частотах МНС взаємодія Рескомлісу АРК з Головним управлінням по матеріальному резерву; оборонномобілізаційної роботи та цивільному захисту населення Ради міністрів АР Крим при ліквідації надзвичайних ситуацій, проведенні тренувань та навчань на території державного лісового фонду. Мобільними групами працівників державної лісової охорони проводився контроль за дотриманням Правил пожежної безпеки в місцях масового відвідування лісів. Серед місцевого населення, відпочиваючих та туристів велась роз'яснювальна робота стосовно охорони лісу від пожеж. У звітному році значно більше, у порівнянні із 2008 роком, було встановле��о наочної агітації на протипожежну тематику у вигляді панно і аншлагів вздовж основних доріг і населених пунктів. Велось авіапатрулювання лісових масивів вздовж Південного берега Криму вертольотом Мі-2 Української державної бази авіаційної охорони лісів, що базується в Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику. Для підвищення рівня протипожежного захисту підвідомчих об'єктів в лісництвах, цехах і інших підрозділах лісогосподарських підприємств сформовані добровільні пожежні дружини У 2009 році за рахунок державного бюджету України, власних грошових коштів підприємств і спонсорських грошей покращено матеріально-технічну базу лісових пожежних станції: у Ялтинському ГЛПЗ отримано 4 пожежних автомобіля із 6, сплачених за рахунок коштів Ялтинського міського бюджету на суму 300 тис. грн. За рознарядкою 33


Держкомлісгоспу України отримано 2 пожежних автомобілі на базі ЗІЛ-131 в ДП «Бахчисарайське ЛГ» і Сімферопольське ЛМГ, а також у Ялтинському ГЛПЗ пожежні автомобілі КАМАЗ - 1 шт., МЕРСЕДЕС - 2 шт. За рахунок Державного бюджету України закуплено 6 провідних систем відео спостереження за станом лісових масивів на загальну суму 120 тис. грн. У 2008 році за рознарядкою Держкомлісгоспу України отримано сучасну радіостанцію типу «ЇСОМ» для організації радіозв'язку з гелікоптером Української державної бази авіаційної охорони лісів. На плато Ай-Петрі для розширення зони дії радіозв'язку уздовж південного побережжя встановлено ретранслятор, організовано сталий оперативний радіозв'язок по Сімферопольському району. Діючій службовий корпоративний мобільний зв'язок мережі «Київстар» включає більше 100 номерів працівників лісового господарства Рескомлісу АРК, та державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери його управління. Керівники лісогосподарських підприємств, не зважаючи на фінансові труднощі, за рахунок власних коштів підприємств, запрацьованих шляхом господарської і рекреаційної діяльності, намагаються поліпшити матеріально-технічну базу лісових пожежних станцій, створюють запаси паливно-мастильних матеріалів для своєчасного реагування на випадок виникнення лісових пожеж. Таблиця 5.2.1.4. Спеціальне використання лісових ресурсів мысцевого значення у 2009 році Район

Затверд- Фактично жена розра- зрубано хункова разом, лісосіка, га/тис.м3 тис. м3

Зрубано по господарствах хвойні твердолистяні розрахунфактично розрахун- фактично кова зрубано, кова зрубано, лісосіка, га/тис. м3 лісосіка, га/тис. м3 тис. м3 тис. м3

ДП «Бахчисарайське ЛГ»

-

587/12,3

-

58/1,2

-

480/10,2

ДП «Алуштинське ЛГ» ДП «Білогірське ЛГ» ДП «Євпаторійське ЛХ» ДП «Куйбишевське ЛГ» ДП «Ленінське ЛГ» ДП «Сімферопольське ЛМГ» ДП «Старокримське ЛМГ» ДП «Судацьке ЛМГ» Ялтинський ГЛПЗ ДП «МГ «Холодна гора»

-

28/0,5 658/12,2 136/4,6 88/1,3 646/14,9

-

89/2,0

28/05 540/10,1

19/0,7 88/1,3 97/2,2

-

-

772/10,8 198/3,4 45/8,6 40/0,2

-

115/1,6 28/0,5 45/8,6 40/0,2

-

м’яколистяні розраху- фактич нкова но лісосіка, зрубано, тис. м3 га/тис. м3 49/0,9

113/3,8 536/12,4

-

29/0,1 4/0,2 13/0,3

640/9,0 170 -

-

17/0,2 -

5.2.2. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів. Одним з найбільш активних рослинних об’єктів, що використовуються, є лікарські рослини. З 2.6 тис. видів флори Криму біля 600 видів використовуються як лікарська сировина. До складу Державної фармакопеї (офіційний реєстр 1989 р.) занесено 260 видів рослин. Основними видами 34


лікарських рослин Криму є ромашка лікарська, материнка звичайна, звіробій звичайний, шипшина, та чебрець. Ряд рослинних масивів є на території об’єктів природно-заповідного фонду. Ліміти заготовки недеревних рослинних ресурсів - лікарських рослин затверджуються постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В 2000 році Верховною Радою Автономної Республіки Крим було ухвалено постанову “Про організацію раціонального використання недеревних рослинних ресурсів місцевого значення в Автономній Республіці Крим”. Заготівлю лікарської сировини здійснюють організації: ТОВ «Райдуга», Рескомліс АРК та приватні підприємці. Дані щодо заготівлі недеревних рослинних ресурсів основними заготівниками в Автономній Республіці Крим за останні роки наведено у таблиці. Таблиця 5.2.2.1. Динаміка заготівлі лікарської сировини ( т) Рік 2006г.

Вид рослин

Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун лікарській, трава Глід криваво-червоний, Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Собача кропива серцева, трава Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК 2007г. Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун, трава Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди

Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти 6,0 6,0 5,0 30,0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0 1,0 20,0 0,5 20,0 6,0 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 5,0 7,0 80,0 50,0 5,0 1,0 20,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3,0 3,0 100,0 504,5 6,0 6,0 5,0 30.0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0

фактично заготовлено 2.0 5.0 4.5 28.5 0.5 4.3 9.0 24.5 4.0 0.5 14,3 0.3 11 4.8 4.5 9.0 14,5 2.4 4.2 4.0 5,1 63,5 38.4 4,2 0.6 19.3 10.1 1.3 2.9 4.2 4.3 14,5 3.0 2,2 90,5 415,4 5,5 5,0 5,0 28,5 0,9 4,0 9,5 23,0 5,0

35


Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Котяча м’ята Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Собача кропива, трава Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК 2008г. Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун, трава Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Котяча м’ята, трава Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Солодка гола, коріння Софора японська, плоди Собача кропива, трава Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК

1,0 20,0 0,5 20,0 6,0 0,1 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 0,1 1000 5,0 7,0 80,0 50,0 1,0 20,0 5,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3,0 3,0 1000 2404,7 6,0 6,0 5,0 30,0 1,0 5,0 10,0 30,0 5,0 1,0 20,0 0,5 20,0 6,0 0,1 5,0 10,0 15,0 5,0 5,0 0,1 1200 5,0 7,0 80,0 50,0 1,0 25,0 5,0 15,0 2,0 3,0 5,0 5,0 15,0 3.0 3.0 1000 2603,7

1,0 19,0 0,5 17,5 3,5 5,0 10,0 15,0 5,0 3,0 750,0 5,0 7,0 27,0 48,0 1,0 20,0 4,3 14,5 1,0 2,0 4,0 4,5 15,0 2,6 2,3 110,0 1182,6 2,8 2,0 1,0 17,6 0,5 0,23 8,5 10,2 1,5 0,5 7,7 0,5 12,5 2,0 0,1 4,7 11,12 2,9 2,0 897,5 3,0 3,0 4,0 32,5 8,5 1,0 4,7 2,0 3,2 9,9 1,9 1,2 108,0 1168,75

36


2009г.

Бузина чорна, квітки Бузина чорна, плоди Буркун, трава Глід криваво-червоний, плоди Глід криваво-червоний, квіти Горіх волоський, листя Грицики звичайні, трава Деревій, трава Дерен, плоди Залізниця кримська, трава Звіробій, трава Іван-чай, трава Кропива дводомна, листя Кульбаба лікарська, коріння Котяча м’ята, трава Ліщина звичайна, листя Лопух, коріння Материнка звичайна, трава Мати-й-мачуха, трава М’ята, трава Меліса, трава Очерет Пижмо звичайне, суцвіття Подорожник, листя Полин, трава Ромашка, квіти Софора японська, плоди Собача кропива, трава Спориш, трава Суничка, листя Терен, плоди Хміль, суцвіття (шишки) Цикорій, коріння Чабрець, трава Череда, трава Чистотіл звичайний, трава Шипшина, плоди Разом по території АРК

11 11 5 45 2 5 10 40 5 1 35 0,5 20 6 0,1 5 10 15 8 5 0,1 1500 5 7 80 50 35 5 20 2 3 5 5 20 3 3 250 2232,7

10 10,3 4 42 2 5 9,4 37 5 1 34 0,5 18 6 0,1 5 9 13 8 5 0,1 1450 5 7 75 50 30 5 18 2 3 4,5 4 20 3 3 245 2148,9

37


5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 5.2.3.1. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Одиниця адміністративно-територіального устрою

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз.

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

*

*

*

Автономна Республіка Крим 214 * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

5.2.4. Адвентивні види рослин Таблиця 5.2.4.1. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів Географо-генетичні групи антропофітів Європейська Південноєвропейськоазіатська Східноєвропейськоазіатська Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

% від всіх кcенофітів

12 67

9 50,4

-

-

-

-

-

-

13 27 14

9,7 20,3 10,6

-

-

5.2.5. Стан зелених насаджень АР Крим Таблиця 5.2.5.1. Озеленення населен��х пунктів ( га) Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2005 8,9 2505,0

2006 10,3 766,5

Рік 2007 15,6 8369,9

2008 138,6 6,2 5746,6

2009 109,7 3,71 5326,4

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Тваринний світ Криму є унікальним за своєю видовою різноманітністю. Так, з 382 представників тваринного світу, занесених до Червоної Книги України, понад 200 розповсюджено в Криму. Антропогенні фактори, що пов'язані з довготерміновими наслідками господарської діяльності, продовжували значно впливати на стан тваринного світу Криму. Основними факторами негативного впливу є: недосконалість деяких законодавчих та нормативно-правових актів; відсутність системи економічної мотивації раціонального природокористування; низький рівень фінансування заходів із відтворення тваринного світу; несформовані системи екологічного виховання та освіти населення.

38


Основними видами використання тваринного світу в Криму, як загальнодержавного ресурсу, є аматорське та промислове рибальство і полювання. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Загальна площа мисливських угідь Криму становить 2018,6 тис. га. Вони закріплені за 38 користувачами: 9 державних мисливських господарств Республіканського комітету по лісовому і мисливському господарству автономії, 18 - організацій Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок, 2 - військових товариства та 11 мисливських клубів. Дані щодо чисельності основних видів мисливських тварин в Криму наведено у таблиці 5.3.1., Динаміка виконання затвердженого ліміту видобування основних видів мисливської фауни за 2008 рік наведено у табл. 5.3.2. Таблиця 5.3.1.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні (олень, кабан, козуля) Хутрові (заєць русак) Пернаті (фазан, сіра куріпка)

2005

2006

2007

2008

2009

6230 125649

5615 106740

6149 102745

6061 109008

6378 102554

178569

153233

163666

156598

167678

Таблиця 5.3.1.2. Добування основних видів мисливських тварин Рік 1 2007

2008

2009

Види мисливських тварин 2 Олень Козуля Кабан Куниця Олень Козуля Кабан Куниця Олень Козуля Кабан

Затверджений ліміт добування.гол 3 41 127 216 5 36 142 209 5 44 224 156

Видано ліцензій, шт 4 44 143 247 5 37 153 233 5 46 266 178

Добуто,гол

Не використано ліцензій,шт

Причина невикористання

5 17 77 221 0 29 98 157 37 153 111

6 10 22 26 5 0 4 6 5 2 12 24

7

Неспроможність користувачів вчасно реалізувати ліцензії

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Фонд рибогосподарчих водоймищ Криму включає: прилеглу до півострова частину Чорного моря (довжина берегової лінії 843.8 км), Азовського моря (192 км), 21 річку (довжина 1163 км), 15 озер (площа 25785 га), 24 водосховища (4700 га). Основу вилову в Азовському і Чорному морях за останні 30 років складають дрібні пелагічні риби - азовська та чорноморська хамса, азовська тюлька, чорноморський шпрот і ставрида. Наприкінці 80-х - початку 90-х років спад вилову пелагічних риб, за винятком шпроту, відбувся внаслідок випадкової інтродукції гребневика мнеопсіса - харчового конкурента 39


планктоноїдних риб, а також з причин надвилову чорноморської хамси та ставриди на місцях зимівлі. На сьогодні, за результатами досліджень інституту ПівденНДРО, запаси азовської хамси та тюльки частково відновилися і тільки чисельність ставриди продовжує залишатися на вкрай низькому рівні. До окремої групи слід віднести популяції риб, що знаходяться в неблагополучному стані - бички Азовського моря, аборигенні кефалі (сингіль, лобан, гостроніс). Їхня промислова значущість невелика. Серед придонних риб тенденція до скорочення запасів спостерігається у осетрових (браконьєрство і, головне, скорочення обсягів штучного відтворення в Азовському морі), азовського калкана і сиваської глоси (несприятлива для відтворення солоність води на місцях нересту), катрана (порушення репродуктивних систем самиць, вірогідно через забруднення води). Слід особливо відзначити факт різкого зменшення чисельності осетрових риб в Азово-Чорноморському басейні. Аналіз динаміки чисельності азовських осетрових риб у морі за даними тралових зйомок вказує на те, що з 1992 року тут спостерігається істотне зменшення (у три рази) поголів’я осетрових. В ході здійснення державного контролю в частині охорони і відтворення рибних запасів структурними підрозділами Рескомприроди Криму в 2009 р. було притягнуто до адміністративної відповідальності 911 осіб. Накладено штрафних санкцій на загальну суму 76223 тис.грн. Передано для розгляду до судових органів 112 протокол. Таблиця 5.3.2.1. Динаміка вилову риби Водний об’єкт 2 Азовське море та Керченська протока Чорне море Внутрішні водойми

Рік 1 2007 Разом по АРК 2008 Разом по АРК 2009

Азовське море та Керченська протока Чорне море Внутрішні водойми Азовське море та Керченська протока Чорне море

Внутрішні водойми Разом по АРК

Затверджений ліміт вилову (тонн) 3 24186,1 61987,0 12985,9 166200 163884,5 124974 207200 496058,5 98387 мігруючих риб Азовське море та 66987 Керченська протока, Чорне море 64967,0 0 230341

Фактичний вилов (тонн) 4 9218,4 19177 5877 34272,4 3205,748 8749,654 202960 214915,402 9964,029

29241,044

0 39205,1

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Таблиця 5.3.3.2. Охорона та відтворення тваринного світу Одиниця адміністративно-

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та

Кількість популяцій видів тварин,

40


територіалного устрою

об’єктах ПЗФ, екз., назва

Автономна Республіка Крим 214 * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва *

*

Таблиця 5.3.2.3. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва виду

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів

1 2 * * * данні щодо науково-дослідних робіт відсутні

2005

2006

2007

2008

3 *

4 *

5 *

6 *

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними За даними Рескомлісу Криму протягом 2009 року на території АРК не спостерігалося випадків масової загибелі диких тварин або масових захворювань. Загальний стан - задовільний. Спостерігалися поодинокі випадки захворювань диких хижаків на сказ, які не мали масового характеру, У цілях профілактики розповсюдження захворювань диких тварин, своєчасного реагування на виникнення випадків особливо небезпечних хвороб здійснювалися наступні заходи: - постійні спостереження за дикими тваринами на території мисливських угідь штатними працівниками користувачів мисливських угідь, а також періодичні обстеження з цією метою мисливських угідь вказаними працівниками спільно із фахівцями органів ветеринарної медицини; - регулювання чисельності в мисливських угіддях хижаків у процесі ведення мисливського господарства; - діагностичний відстріл диких тварин та проведення лабораторних досліджень на предмет діагностування небезпечних захворювань; - ветеринарно-санітарна експертиза м'яса диких парнокопитних тварин, добутих під час проведення полювання. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних чужорідних видів, а також їх вплив на місцеве біорізноманіття Вовк не є для Криму чужорідним, але протягом тривалого періоду на півострові не існувало будь-якої стабільної популяції цього хижака, спостерігалися лише поодинокі випадки його заходів з прилеглих територій. З 2005 року, після першого підтвердженого випадку добування вовка на території Криму за останні 30 років, спостерігається стабільне щорічне збільшення обсягів добування хижака, що свідчить про створення кримської популяції (2006 – 12, 2007 – 17, 2008 – 25, 2009 – 26). На 2008 рік достовірно підтверджений ареал вовка у Криму, за даними спостережень, обмежується степовою природною зоною та, частково - передгір'ям, обмежуючись з півдня автодорогою Феодосія - Білогірськ - Сімферополь Бахчисарай. Особливого впливу на місцеве біорізноманіття з боку популяції вовка за період з 2005 по 2009 роки не відмічено. 41


Шакал. Зареєстровано поодинокий випадок спостереження та добування шакала на території Криму за останні роки: 21 жовтня 2007р. на території Завітненської сільської ради Ленінського району. Види дикої фауни, що у різні роки були акліматизовані у Криму: зубр, муфлон, лань, білка, кеклік, фазан. Крім того, у 50-і - 70-і роки був реакліматизований кабан. На цей час популяції зубра та лані цілком відсутні. Досить стабільна популяція муфлона існує на території Кримського природного заповідника, росту або зниження чисельності, а також впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція білки на початку 80-х років XX ст. з невідомих достовірно причин різко (у декілька разів) скоротилася, і до цього часу не відновилася до того ж рівня, але чисельність білки протягом більше 10 років достатньо стабільна. Білка зайняла вільну екологічну нішу, впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція кекліка у 80-х роках XX ст. з невідомих достовірно причин різко скоротилася, фактично кеклик у Криму майже зник і залишилися декілька окремих мікропопуляцій на Південному узбережжі. Популяція фазана у межах придатних для існування даного виду угідь існує достатньо стабільно, з певними ��оливаннями чисельності виду. Впливу на місцеве біорізноманіття не спостерігається. Популяція кабана стабільна, що підтверджується щорічними обліками тварин на території мисливських господарств та природних заповідників. Практично цей вид здобув свою екологічну нішу, що була певний період вільною внаслідок винищення (або загибелі) його у Криму у досить давні часи.

42


5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Таблиця 5.4.1. Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об'єкту ПЗФ Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам'ятки природи Ботанічні сади Дендропарки Паркипам'ятки садовопаркового мистецтва

Кількість

Площа, тис. га

Площа територій суворої заповідності

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

1995 -

2000 -

2008 -

2009 -

4

6

6

6

57761,67

63855,07

63855,07

63855,07

57761,67

63855,07

63855,07

63855,07

-

-

-

1

-

-

-

10900

-

-

-

10900

27 -

27 -

29 8

29 8

39905,7 -

39905,7 -

41116,5 1217,43

41116,5 1217,43

39905,7 -

39905,7 -

41116,5 1217,43

41116,5 1217,43

65

65

69

69

2736,519

2736,519

3399,1

3399,1

2736,519

2736,519

3399,1

3399,1

1

1

2

2

876,6

876,6

909,76

909,76

876,6

876,6

909,76

909,76

18

24

1 31

31

424,4

520,84

3,2 567,979

567,979

424,4

520,84

567,979

567,979

43


5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України На території Автономної Республіки Крим, без урахування м. Севастополя, розташовано 153 об'єкти природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ) загальною площею 144965,4556 га, з них - 44 об'єкти загальнодержавного значення займають площу 112004,57 га та 109 об'єктів ПЗФ місцевого значення займають площу 33360,8856 га. Рескомприроди Криму підготовлено матеріали і у 2009 році оголошено Національний природний парк «Чарівна гавань», та відсоток заповідності в автономії збільшився з 5,2 % до 5,6 %. Рескомприроди Криму розроблено «Програму формування регіональної екологічної мережі в Автономної Республіки Крим на період до 2015 року», відповідно до якої передбачається збільшення відсотоку заповідності до 15 % від загальної площі півострова. Основною проблемою природно-заповідного фонду в регіоні є відсутність проектів землеустрою з організації і встановленню меж об'єктів ПЗФ. Роботу із встановлення меж об'єктів ПЗФ розпочато ще в 1998 році. Щорічно з Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища виділяються кошти на проведення вищезгаданих робіт. Таблиця 5.4.1.1. Структура природно-заповідного фонду області (станом на 01.01.2010 рок) № з\п Найменування об’єктів ПЗФ

1. 2. 3. 4. 5.

6.

7. 8. 9.

Природні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: комплексні ботанічні лісові гідрологічні джерела зоологічні геологічні Ботанічні сади Парки- пам’ятки садовопаркового мистецтва Заповідні урочища РАЗОМ

Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення значення Кількість Площа Кількі Площа Кількі сть сть 6 63855,07 6 1 10900 1 1 3,2 1 5 23395 5 13 3545,7 16 5658,8 29 3 848,7 5 1116 8 1 172 1 5 2247 10 4370,1803 15 2 27696 2 1 250 1 -

Всього Площа 63855,07 10900 3,2 23395 41116,5 1964,7 172 6617,1803 27696 250 -

13

639

56

2760,1

69

3399,1

6 2 1 4 1

410 132 24 73 876,6

16 3 15 22 1

737,5903 0,09 1980 42.5 33,16

22 5 16 24 2

1147,5903 132,09

10

276,2

21

291,779

31

567,979

44

112004,57

8 109

1217,43 33360,8856

8 153

1217,43 144965,4556

2004 115,5 909,76

44


5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 5.4.3. Історико-культурна спадщина Не належить до компетенції Рескомприроди Криму. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Не належить до компетенції Рескомприроди Криму

45


6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ҐРУНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів Загальна площа земель Автономної Республіки Крим складає 2608,1 тис.га. Сільськогосподарські угіддя у республіці займають 1857,6 тис.га, або 73.01 % всієї площі, у тому числі ріллі – 1265,6 тис.га (50 %). У порівняні з 2008 р. несуттєво збільшилась площа ріллі, збільшилась площа забудованих земель, при зменшенні площі сільгоспнасаджень та пасовищ. 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь У Криму є особливо цінні землі: лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти – 58,3 тис.га; бурі гірсько-лісові – 42,1 тис.га; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму – 48.5 тис.га. Розподіл орних земель за крутизною схилів такий: менш 1° - 79.9%, 1-3° - 16,4%, 3-5° - 2.3%, 5-7° - 0.9%, більше 7° - 0.5%. Таблиця 6.1.1.1. Динаміка структури земельного фонду області 2005 Основні види Всього, угідь тис.га Загальна територія у тому числі: 1. Сільськогоспо дарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими

2006

% до загальної Всього, площі тис.га території

2007

% до загальної Всього, площі тис.га території

2008

% до загальної Всього, площі тис.га території

2009

% до % до загальзагальн Всього, ної ої площі тис.га площі терито терирії торії

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

2608,1

100

1802,0

69,1

1800,9

69,0

1262,7

48,4

1264,06

48,5

1857,6

73,01

298,6

11,4

298,7

11,5

299,0

11,5

299,2

11,5

299,4

11,5

103,4

3,9

107,6

4,1

108,1

4,1

107,6

4,1

108,6

4,2

4,9

0,15

5,1

0,2

5,1

0,2

5,1

0,2

5,1

0,2

129,9

4,98

125,8

4,82

126,4

4,85

126,6

4,85

126,0

4,83

46


скелями) 6. Інші землі Усього земель (суша) Території, що покриті поверхневими водами

269,3

10,3

2387,8

91,55

215,4

8,3

270,0

10,35

2391,6

91,7

211,4

8,1

806,8

30,93

2392,0

91,71

211,0

8,1

805,54

30,89

803,4

30,8

2391,9

91,71

2391,6

90,55

211,1

8,1

211,4

8,1

6.1.2. Деградація земель В Автономній Республіці Крим більше 66 % (1242,3 тис. га) сільськогосподарських угідь страждають від вітрової ерозії, у тому числі ріллі – 68 % (870,3 тис. га). Понад усе до вітрової ерозії схильні землі в Чорноморському, Сакському і Первомайському районах (94-96% територій). В інших районах площа таких земель складає 50% і лише в трьох районах - менше 50%. В межах території Криму розвинуті зсувні, обвальні, абразивні, карстові і селеві процеси. До цих явищ в найбільшій мірі схильні прибережна смуга і гірська частина півострова. У Криму зафіксовано 1562 зсуви. Інтенсивний розвиток всіляких господарських об'єктів, будівництво будинків, котеджів призвело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. У звітному періоді їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя - гора Кастель) техногенні зсуви складають більш ніж 55%. Значну небезпеку представляють обвально-абразийні процеси, поширені впродовж 745 км узбережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берегів має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський і Карантинний, в селі Морське - від балки ЧобанКале до р. Ворон, в м. Алупка і санаторії „Ай-Даніль”, на узбережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцевській косі. Обвали становлять загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя мис Батіліман, р. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової. Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного узбережжя. Це, в основному, водно-кам'яні сілі з витратою 10-15 м3/с і швидкістю потоку до 2-4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь - Ялта - Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасильевка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів. Необхідно продовжити виконання заходів щодо захисту земель населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення і затоплення, визначити балансутримуючого розділової греблі на оз. Сасик-Сиваш і виділити кошти на її реконструкцію. Розпорядник коштів – Держводгосп України.

47


Таблиця 6.1.2.1. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів* 2000 2006 2007 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення ґрунтів, тис. га засолення ґрунтів, тис. га Залуження ґрунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га * данні відсутні у зв’язку з недостатнім фінансуванням дослідницьких робіт

2008

2009

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, які пов’язані з розвідкою, видобутком, переробкою, зберіганням, транспортуванням та реалізацією нафти і нафтопродуктів. Особливу шкоду завдає технічний стан розвідувальних та експлуатаційних свердловин на родовищах вуглеводнів. Основними видами забруднюючих речовин є важкі метали і залишкова кількість пестицидів. За даними районних комісій з інвентаризацій непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин в Автономної Республіки Крим знаходяться 954,117 тон непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів. З них: групи А (заборонені) – 159,174 тонн, групи Б (непридатні) – 45,034 тон, групи В (невідомі) – 749,909 тон, 44 склади (47% від загальної кількості) знаходяться в незадовільному стані, під охороною знаходяться лише 39 складів (41,5% від ��агальної кількості). Одним із основних чинників техногенного впливу на стан земельних ресурсів є також розробка родовищ корисних копалини. Потенційними джерелами забруднення земель є споруди, пов'язані з розвідкою, видобутком, переробкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією нафти і нафтопродуктів. У 2009 році проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства: ТОВ «КримТехасНафта» (Ленінський рн), ДП «Кримгеологія» (Ленінський, Чорноморський р-ни), ДАТ «Чорноморнафтогаз» (Чорноморський, Ленінський, Джанкойський р-ни), ВАТ «Керчгаз». Рескомприроди Криму в межах своєї компетенції відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 27.09.2007 № 52055/41/1-06 до протокольного рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 18.09.2007 № 3 «Про перебування техногенно-екологічної безпеки на потенційно небезпечних об'єктах, які використовують в технологічних процесах небезпечні хімічні речовини” регулярно проводить перевірки на таких об'єктах в АР Крим. Перевірено: ДАТ „Чорноморнафтогаз”, ЗАТ „Нафтопереробний завод „Крим”, ВАТ „Євпаторійський хладокомбінат”, ДП „Гурзуф”, КРП ВП ВКГ ПБК, СПК „Світ”, ТОВ „Начало”, Агрофірма „Прибережна”, СПК „Путь Леніна”, ВАТ „Керченський металургійний комбінат”, ВАТ „Нива”, ЗАТ „Кримський 48


Титан”, ВАТ „Пивобезалкогольний комбінат „Крим”, ДК „Мегатрейд-юг” та інші. В Республіці майже 4881,97 га земель знаходиться у порушеному стані, 1498,20 га з них потребують рекультивації. Згідно даних обліку порушених земель, якій ведеться республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по земельним ресурсам з 1996 року, на території АР Крим рекультивоване 694,36 га. Таблиця 6..2.1. Порушення та рекультивація земель Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис.га % до загальної площі території Рекультивовані, тис га % до загальної площі території

2004 рік 1 0.005139 0.19

2005 рік 2 0.004998 0.19

2006 рік 3 0.004985 0.19

2007рік 4 0.004866 0.19

2008 рік 5 0.004865 0.19

2009 рік 6 0,004881 0.19

0.001534 0.05

0.001629 0.06

0.001713 0.06

0.001502 0.05

0.001502 0.05

0,001498 0,05

0.000043 0.001

0.000123 0.004

0.000069 0.002

0.000407 0.015

0.000498 0.019

0,000038 0,001

6.3.Якість грунтів Не належить до компетенції Рескомприроды Криму 6.3.1 Якість грунтів сільськогосподарського призначення Не належить до компетенції Рескомприроды Криму 6.3.2 Забруднення грунтів Не належить до компетенції Рескомприроды Криму 6.4. Охорона земель Рескомприроди Криму у 2009 році проведено 1008 перевірок додержання законодавства у сфері охорони земель. До адміністративної відповідальності притягнуто 896 посадових осіб та громадян, накладено 201,315 тис.грн. штрафів, стягнуто 188,094тис.грн. Пред’явлено 159 позовів на суму 2698,309тис. грн. Загальна площа забруднених земель склала 438253,49 м2. Тимчасово призупинено діяльність: - рішенням Рескомприроди Криму 3/15 від 16.01.2009 р. Зупинення діяльністі гр. Чайлак Р.С. при використанні земельної ділянки біля м. Меганом Сонячнодолинської селищної ради за відсутність дозволу на проведення будівельних робіт та відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку. -рішенням Рескомприроди Криму 20/18 від 09.02.2009 р. Гр. Сидоренко Н.І. (земельна ділянка вул. Гурзуфське ш.1, м. Ялта) за відсутність дозволу на проведення будівельних робіт та відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку. 49


- рішенням Рескомприроди Криму 21/18 від 09.02.2009 г. Гр. Хромов С.А. (земельна ділянка вул. Гурзуфське шосе 1, м. Ялта) за відсутність дозволу на проведення будівельних робіт та відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку. -рішенням Рескомприроди Криму 39/15 від 19.03.2009 р. Гр. Демонова Т.М. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина,26, кВ. 7) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. -рішенням Рескомприроди Криму 40/15 від 19.03.2009 г. Гр. Павлов І.Р. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ вул. Л. Голіцина,26, кВ. 5) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. -рішенням Рескомприроди Криму 41/15 від 19.03.2009 р. Гр. Іванов В.Г. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина,26, кВ. 16) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. - рішенням Рескомприроди Криму 42/15 від 19.03.2009 р. Гр. Алієв І.Г. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина,26, кВ. 13) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. - рішенням Рескомприроди Криму 43/15 від 19.03.2009 р. Гр. Куталевський С.Є. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Л. Голіцина,26, кВ. 2) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. - рішенням Рескомприроди Криму 44/15 від 19.03.2009 р. Гр. Громова О.Г. ( земельна ділянка м. Судак, смт. Новий Світ, вул.. Л. Голіцина,26, кВ. 10) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. - рішенням Рескомприроди Криму 45/15 від 19.03.2009 г. ( м. Судак) земля Гр. Саітбаєв Н.Д. ( земельна ділянка м. Судак, вул. Яблунева, 130) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. - рішенням Рескомприроди Криму 51/8 від 24.03.2009 р. Гр. Пєшкова І.В. ( земельна ділянка смт. Гурзуф, м. Ялта, вул. Гурзуфське шосе, буд. 1) за відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 57/14 від 31.03.2009 р. Зупинення будівництва огорожі гр. Тихопой А.С. (м. Сімферополь, вул. Гаспринського,3а). Відсутні документи на земельну ділянку. Рішенням № 70/16 від 24.04.2009 р. КП «Керченське спеціалізоване підприємство газових мереж» (м. Керч, вул. Свердлова,27а). Розміщення кіоску у охоронній зоні. Відсутні документи на земельний участок. Рішенням № 71/10 від 24.04.2009 р. ДП «ДБУ-45» ВАТ «Південдорбуд» (Сімферопольське ш. , м. Феодосія). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. 50


Рішенням № 72/18 від 24.04.2009 р. ЗАТ «Агрофірма «Заря» склад пестицидів та агрохимікатів.(вул. Жовтнева,104 Первомайський р-н). Не виконано умови зберігання пестицидів та агрохимикатів. Рішенням № 105/18 від 22.05.2009 р. гр. Віннік Я.В. (вул. Тамарли, смт. Гаспра, м. Ялта). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 106/18 від 22.05.2009 р. гр. Марандич К.І. (вул. Тамарли, смт. Гаспра, м. Ялта). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 107/15 від 22.05.2009 р. гр. Чепіль Т.І. (вул. Шкільна, с. Веселе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 108/15 від 22.05.2009 р. гр. Усеїнова Є.І. (вул. Шосе туристів, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 109/15 від 22.05.2009 р. гр. Усеїнов Е.М. (вул. Шосе туристів, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 110/15 від 22.05.2009 р. гр. Аблякімова З.Х. (вул. Шосе туристів, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 111/15 від 22.05.2009 р. гр. Аблякімова Р.У. (вул. Шосе туристів, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 112/15 від 22.05.2009 р. гр. Джумарік Є.А. (вул. Леніна,1а, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 113/13 від 22.05.2009 р. гр. Кузей М.А. (вул. Леніна,39а, м. Алушта). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 114/18 від 22.05.2009 р. гр. Охват І.Г. (провул. Дружби, с. Нижня Кутузівка, м. Алушта). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 115/18 від 22.05.2009 р. гр. Гуляєва Ф.І. (Массандра, м. Ялта). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робот. Рішенням № 136\15 від 23.06.2009 р. гр. Тарлан Е.М. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 137\15 від 23.06.2009 р. СПД Єлангова Н.І. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 138\15 від 23.06.2009 р. гр. Пилипчук А.О. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). -

51


Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 139\15 від 23.06.2009 р. гр. Хотинчук О.А. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням ��� 140\15 від 23.06.2009 р. гр. Васильченко С.І. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 141\15 від 23.06.2009 р. гр. Пушенков І.О. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 142\15 від 23.06.2009 р. гр. Пермаков В.С. земельна ділянка біляавтокемпінгу «Капсель» (вул. Східне шосе, м. Судак). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 143\12 від 23.06.2009 р. ФОП Восканян С.Л. (вул. 3го з’їзду колгоспників, с. Шахтине, Совєтський р-н). Відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку, дозвіл на спецводокористування, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Рішенням № 156/18 від 24.06.2009 р. ДСК «Казка», м.Алушта відсутність правовстановлюючіх документів на земельну ділянку і дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 161/18 від 13.07.2009 р. гр. Кисельова Г.І. земельна ділянка (у районі буд. № 6 смт. Совєтське, м. Ялта). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 162/18 від 13.07.2009 р. ПП «Косметологічна клініка «Естетика» (південний бік Місхорського спуску смт. Кореїз, м. Ялта). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 163/18 від 13.07.2009 р. ФОП Антонова Б.С. земельна ділянка (район будинку № 7 вул. Ульянових м. Алупка). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 184/16 від 24.07.2009 р. СПД Бекіров Є.І. земельна ділянка (вул. Шосейна,22, с. Октябрьское, Ленінський р-н). Відсутні документи на земельну ділянку. Рішенням № 198/10 від 12.08.2009 р. Видобування пиляного вапняку ЗАТ «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» на Центральній ділянці Євпаторійського родовища пиляних вапняків (Сакський р-н, с. Каменоломня, вул. Фестивальна,21). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 215/18 від 21.08.2009 р. гр. Кравенська В.П. земельна ділянка (м. Ялта, м-н Аутка-3, ділянка № 13). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. 52


Рішенням № 216/18 від 21.08.2009 р. гр. Гуляєва С.О. земельна ділянка (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Рієкська, буд. 25). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 217/18 від 21.08.2009 р. гр. Фахрутдинова Є.Н. ( м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Горького, буд. 26). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 218/18 від 21.08.2009 р. ФОП Меджитова З. Земельна ділянка (смт. Кореїз, м. Ялта). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку та дозвіл на проведення будівельних робіт. Рішенням № 219/12 від 21.08.2009 р. ПП Нікабадзе Г.В. земельна ділянка полоса відводу автодороги «Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта» (м. Джанкой). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 221/13 від 21.08.2009 р. Реконструкція диспетчерської теплиць у житловому будинку гр. Мємєтової Є.В. (Сакський р-н, с. Михайлівка, вул. Теплична,1). Відсутні правовстановлюючі документи щодо змінення цільового призначення земельної діялнки, яка знаходится під диспетчерською теплиць на землях сільсько-господарського призначення у категорію земель житлової та громадської забудови. Рішенням № 226/18 від 21.08.2009 р. ФОП Жовтобрух І.Г. земельна ділянка (м. Алушта, с. Малоріченське, вул. Паркова). Відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 231/18 від 21.08.2009 р. Будівельні роботи ПП «Ялтинський зоопарк «Казка» на земельній ділянці (м. Ялта, смт. Лівадія, с. Виноградне, вул. Красина). Відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт та знос зелених насаджень. Рішенням № 249/18 від 04.09.2009 р. Експлуатація прирельсової заводської нафтобази ВАТ «Кримський содовий завод» (м. Красноперекопськ, вул.Проектна,1). Державний акт приймання в експлуатацію не узгоджено з усіма відповідними службами. Не виконується ДБН -360-92. Рішенням № 250/10 від 07.09.2009 р. СПД Кошка Ш.Р. земельна ділянка (Чорноморський р-н, с. Міжводне, вул. Будьоного,5). Відсутні документи на земельну ділянку. Рішенням № 273/13 від 24.09.2009 р. гр. Камардіна В.В. зупинення реконструкції гаража (м. Алушта, вул. Нагірна). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 274/13 від 24.09.2009 р. гр. Романов С.С. зупинення реконструкції гаража (м. Алушта, вул. Нагірна). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 275/18 від 24.09.2009 р. гр. Мананіков Д.В. земельна ділянка (м. Ялта, смт. Масандра, вул. Висоцька,21). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 276/18 від 24.09.2009 р. гр. Резніченко М.В. земельна ділянка (м. Ялта, вул. Чкалова). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. -

53


Рішенням № 277/18 від 24.09.2009 р. гр. Шевченко В.М. земельна ділянка (м. Ялта, с. Отрадне, вул. Янтарна). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 279/10 від 16.10.2009 р. СТОВ «Кримагрокомплекс» при використанні земельної ділянки (м. Феодосія, смт. Приморський, вул. Чернігівська,1б). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 286/10 від 19.10.2009 р. Експлуатація земельної ділянки (м. Євпаторія, вул. 9-го Мая, в району буд. № 43). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 287/10 від 19.10.2009 р. Експлуатація земельної ділянки (м. Євпаторія, перехрестя вул. Казаса та вул. Дьоминова). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 288/14 від 21.10.2009 р. «Кримспецагрострой-2» автомийка. (м. Сімферополь, вул. Трубаченко,23а). Відсутній екологічний висновок експертизи. Рішенням № 290/10 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Бернацького Ю.Н. (смт. Кіровське, вул. Східна,4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 291/10 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки СПД Годжен Н. (смт. Кіровське, вул. Фрунзе). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 292/10 від 21.10.2009 р. Видобування мармурового вапняку на Східно-Агармиському родовищі мармуровидних вапняків КП «Кримське кар’єроуправління» (м. Сімферополь, вул.. Первомайська,36). Рішенням № 293/18 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Мельник В.В. (смт. Гаспра, вул. Маратовська, білябуд.14 ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 294/18 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Буторіної В.В. (м. Ялта, вул. Д. Ульянова, біля буд.24 ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 295/18 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Асанової А.Р. (смт. Сімеїз, вул. Совєтська). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 296/18 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Асанової С.А. (м. Ялта, вул.Дарсанівська, біля буд.12 ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 297/18 від 21.10.2009 р. Використання земельної ділянки гр. Меметової М.К. (м.Ялта, вул.Дарсанівська, біля буд.12 ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 298/13 від 21.10.2009 р. Зупинення реконструкції гаража на самовільно зайнятій ділянці гр. Оприщенко Ю.В. (м. Алушта, вул. Туристів, біля буд. 46). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 299/10 від 23.10.2009 р. Використання земельної ділянки ВК ТОВ «Луч» (смт. Кіровське, вул. Р. Люксембург ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. -

54


Рішенням № 300/10 від 23.10.2009 р. Використання земельної ділянки ФОП Архіпова В.Ф. (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, біляГПК «Автоаматор»). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 301/10 від 23.10.2009 р. Використання земельної ділянки ПП Шапкова З.С. (м. Сімферополь, вул.Гагаріна,13/1 ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 302/10 від 23.10.2009 р. Використання земельної ділянки ПП Рулєва А.М. (м. Сімферополь, вул. Тітова, 47). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 315/10 від 04.11.2009 р. ФОП Симонової Г.О. при використанні земельної ділянки під магазином «Електротовари» (р-н Центрального базару) (Ленінський р-н, м. Щолкіне). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 317/10 від 04.11.2009 р. ФОП Бондар Л.О. при використанні земельної ділянки магазин «Електротовари» р-н Центрального базару (Ленінський р-н, м. Щолкіне). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 318/10 від 04.11.2009 р. ФОП Приходько М.А. при використанні земельної ділянки під магазином «Ведмежатник» р-н Центрального базару (Ленінський р-н, м. Щолкіне). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 322/18 від 11.11.2009 р. гр.. Мельникова Д.М. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Берегове, біля буд. 39). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 323/5 від 16.11.2009 р. гр.. Ярмоленко В.М. припинення будівельних робіт (м. Феодосія, смт. Приморське, оз.Аджиголь). Відсутній позитивний висновок державної екологічної експертизи. Рішенням № 329/10 від 19.11.2009 р. Діяльність бази відпочинку «Чайка» Київського електровагомонтажного заводу при використанні земельної ділянки (Ленінський р-н, с. Каменське, вул. Набережна,20). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 330/18 від 19.11.2009 р. гр. Коваленко С.В. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Рієкська,25). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 331/18 від 19.11.2009 р. гр. Заморіна О.М. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Шкільна,41). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 334/10 від 24.11.2009 р. гр. Новосельцев Є.Л. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, вул. Первомайська). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 335/10 від 24.11.2009 р. гр. Заблодський В.Ю. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Персикова). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 336/10 від 24.11.2009 р. гр. Мальцев В.О. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Шосейна,14). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. -

55


Рішенням № 337/10 від 24.11.2009 р. гр. Мінакова Т.О. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Шосейна,16). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 338/10 від 24.11.2009 р. гр. Стоцька О.В. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Шосейна,34). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 339/10 від 24.11.2009 р. гр. Шкуріна О.В. при використанні земельної ділянки (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Персикова,29). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 340/10 від 24.11.2009 р. ФОП Федосова Л.Т. при використанні земельної ділянки (Ленінський р-н, м. Щолкіне, р-н Центрального базару магазин «Все по 20»). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 341/18 від 24.11.2009 р. гр. Івлічев В.І. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське ш., 4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 342/18 від 24.11.2009 р. гр. Вічура М.С. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське ш., 4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 343/18 від 24.11.2009 р. гр. Першина Л.О. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське ш., 4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 344/8 від 24.11.2009 р. гр.. Величков С.Н. Будівництво на території ДП «ОХ» Приморське НБС ННУ (м. Алушта, смт. Партеніт). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 345/8 від 24.11.2009 р. гр. Коваленко Л.І. Будівництво на території ДП «ОХ» Приморське НБС ННУ (м. Алушта, смт. Партеніт). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 346/18 від 24.11.2009 р. гр. Вакуліна Л.Ф. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське ш., 4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 347/18 від 24.11.2009 р. гр. Бурикіна О.А. при використанні земельної ділянки (м. Ялта, смт. Гаспра, вул. Алупкінське ш., 4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 351/13 від 24.11.2009 р. Облаштування будиночку та складання будівельних матеріалів на земельній ділянці гр. Рой О.А. (м. Алушта, смт. Малоріченське). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 352/13 від 24.11.2009 р. Реконструкція гаражу на самовільно зайнятій земельній діялнці гр. Калякін Ю.С. (м. Алушта, вул. Ювілейна,4). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 353/10 від 07.12.2009 р. При використанні земельної ділянки Хайбуліна М.Д. павільон «Шиномонтаж» (смт. Леніне, вул. Азовська). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 354/10 від 07.12.2009 р. При використанні земельної ділянки Кайстра Л.Д. кіоск «1000 дрібниць» р-н Центрального базару ( -

56


Ленінський р-н, м. Щолкіне). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 355/10 від 07.12.2009 р. При використанні земельної ділянки по вул. Леніна (Чорноморський р-н, с. Оленівка). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 356/10 від 07.12.2009 р. При використанні земельної ділянки Казаренко Є.В. (Ленінський р-н, с. Каменське, вул. Набережна). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 362/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки Бармамбетов Р.Ф. (м. Феодосія, вул. Генерала Горбачова,2, р-н санаторія МОУ). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 363/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки ПП Ласковий В.В. (смт. Орджонікідзе, вул. Нахімова,19/4, набережна, кафе «Балтика»). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 364/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки ПП Турма Н.М. (п. Кіровський, вул. Айвазовська,20, в р-ні бази відпочинку «Хімік»). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 365/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки СПД Яременко Б.Н. (смт. Коктебель, вул. Леніна,123/53). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 366/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки торговий центр Халілова С.А. (смт. Кіровське, с. Золоте Поле, вул. Центральна,7). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 367/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки КП «УП КЖК» (м. Феодосія, с. Щебетівка,33, вул. Леніна,33). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 368/10 від 16.12.2009 р. При використанні земельної ділянки ПП Аметов Є.Н. (м. Старий Крим, вул. К. Лібкнехта,79). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 370/18 від 21.12.2009 р. При використанні земельної ділянки ПП «Кмсмет» (смт. Роздольне, вул. Гоголя, р-н буд. 100, павільон хлібобулочних виробів). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 371/18 від 21.12.2009 р. При використанні земельної ділянки гр. Маєвська О.В. (смт. Кореїз, вул. Южна,р-н буд.18). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 377/18 від 24.12.2009 р. При використанні земельної ділянки гр. Шабурова Л.І. (м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Санаторна,9). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Рішенням № 378/18 від 24.12.2009 р. При використанні земельної ділянки гр. Альохіної А.В. (м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Баранова,8). Відсутні правоустанавлюючі документи на земельну ділянку. Направлено до прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування: - ТОВ «Південна Холдінг» на суму 226,547 тис.грн. за засмічення земель. 57


- «Медичний центр Управління справами мера та уряду м.Москви», санаторій «Меллас», м.Ялта на суму 40,860 тис.грн. за забруднення земель. - Гр. Волков Є.Є., Бахчисарайський р-он, с.Поштове на суму 44,788 тис.грн. за забруднення земель. - ТОВ «Південна Холдінг» на суму 339,8 тис.грн. за засмічення земель. - ТОВ «Південна Холдінг» на суму 309,6 тис.грн. за засмічення земель. - СТ «Уют», м.Євпаторія на суму 67,286 тис.грн. за засмічення земель. - Новоселівська сільрада Роздольненського р-ну на суму 90,376 тис.грн. за засмічення земель. - КП «ДЕД» м.Ялта на суму 229,950 тис.грн. за засмічення земель. - Воїнська сільрада, Красноперекопського р-ну на суму 81,384 тис.грн. за засмічення земель. - Алупкінська міськрада м.Алупка на суму 131,190 тис.грн. за засмічення земель. - Воїнська сільрада Красноперекопського району на суму 81,385 тис.грн. за засмічення земель. - Алупкінська міськрада ,м.Ялта на суму 131,19 тис.грн. за засмічення земель. -Вішневська сільрада, Красноперекопський р-он на суму 223,510 тис.грн. за засмічення земель. -ОСМД «Альма», Бахчисарайський р-он на суму 572,090 тис.грн. за засмічення земель. Необхідно зазначити, що на території АР Крим велика кількість порушених і покинутих кар'єрів знаходиться на землях колишніх КСП, які відпрацьовані в 60-80 рр. минулого століття. Всі вони перебувають на обліку в землях запасу районів. Проблеми проведення їх рекультивації не вирішено до теперішнього часу. Одним із шляхів здійснення рекультивації покинутих кар'єрів, що мають відпрацьовані запаси, на наш погляд могла б бути їх рекультивація за рахунок коштів, що надходять за відшкодування сільськогосподарських і лісогосподарських втрат, а для нових кар'єрів страхування ризиків на етапі укладання договорів оренди земельних ділянок для розробки надр. Не по всіх родовищах залучаються до відпрацювання запаси вапняків, що пролягають (міотичних) нижче, у зв'язку з чим, порушені землі залишаються нерекультивованими. Необхідно ініціювати або консервацію таких ділянок родовища, або списання невигідних до відпрацювання запасів корисних копалини, що дозволило б виконати рекультивацію на даній території. Згідно з пунктом 28 Заходів Програми розвитку мінеральносировинного комплексу Автономної Республіки Криму на період до 2010 року, затвердженої Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Криму від 23.05.07 р. № 450 - 5/07, Республіканським комітетом Автономної Республіки Криму з охорони природного довкілля при розгляді заяв про надання земельних ділянок на Республіканській міжвідомчій комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Криму, по розміщенню продуктивних сил зокрема увага приділяється питанню рекультивації земель, які порушено в результаті видобутку корисних копалин. При видачі суб'єктам 58


підприємницької діяльності попередніх узгоджень для отримання ліцензій на користування надрами (екологічних карт) Рескомприроди Криму наполягає на необхідності проведення рекультивації на раніше відпрацьованих площах. Основними порушеннями є: забруднення і засмічення земель, використання земельних ділянок, в т.ч. експлуатація родовищ корисних копалини, за відсутності документації, що встановлює право, на землю; невиконання умов зняття і перенесення родючого шару ґрунту (скальна вскриша нерідко складується на грунтово-рослинному покриві або припускається часткове змішування грунтово-рослинного шару і скальної вскриші), складування вскришних порід за межами відведених земельних ділянок. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Слід зазначити, що існуючі протиріччя нормативно правової бази, а також недотримання органами місцевого самоврядування вимог чинного законодавства затрудняють здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Для усунення порушень при виділенні земельних ділянок, розміщенні і будівництві об'єктів необхідно: - проведення інвентаризації земель, створення індексної кадастрової карти Криму в електронному вигляді; - проведення робіт із розмежування земель державної і комунальної власності; - встановлення меж населених пунктів, затвердження і винесення їх в натуру в порядку, встановленому Земельним Кодексом України; - встановлення меж прибережних захисних смуг і водозахисних зон морів, інших водних об'єктів і режиму користування ними; - встановлення кордонів об'єктів ПЗФ, затвердження і винесення їх у натуру. Для фінансування цих заходів необхідно передбачити в проектах бюджетів всіх рівнів цільові засоби. Основні порушення при виділенні земельних ділянок, розміщенні і будівництві об'єктів обумовлені також наявними протиріччями в законодавстві. Наприклад, в частині використання 100-метрової охоронної зони моря (між ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», «Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів», а також Законом України «Про курорти»), а саме: 1. ДБН 360-92 забороняє будь-яке будівництво в 100-метровій охоронній зоні морів. «Державними санітарними правилами планування і 59


забудови населених пунктів» дозволено розміщення в цій зоні об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням курортно-рекреаційної зони. Стаття 31 Закону України «Про курорти» забороняє будь-яку господарську діяльність, у разі негативного її впливу на природні і лікувальні чинники курорту. 2. Крім того, Законом України «Про курорти» визначено 100 - метрову охоронну зону строгого режиму Чорного, Азовського морів, а у Водному кодексі України її визначення відсутнє і статтею 88 встановлено лише 2 – км прибережну смугу. У Земельному кодексі України відсутнє визначення, як 100-метрової, так і 2-х км прибережних захисних смуг морів, пунктом 3 ст.60 розмір і кордони прибережної захисної смуги уздовж морів встановлюються по проектах землеустрою, а в межах населених пунктів – з урахуванням містобудівної документації. 3. Статтею 90 Водного кодексу України в 2-х км. прибережній смузі моря дозволяється будівництво лише лікувальних і оздоровчих установ і в той же час, забороняється всього чотири конкретні види господарської діяльності. 4. Земельним кодексом України передбачено державну, комунальну і приватну власність на землі водного фонду, а статтею 85 Водного кодексу України передбачається надання земель водного фонду лише в тимчасове і постійне користування. Вдосконалення нормативно-правової бази, а також виконання місцевими радами вищеперелічених заходів, дозволить чіткіше формулювати вимоги при розгляді матеріалів вибору земельних ділянок, проектній документації і здійсненні державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Крім того, Рескомприроди Криму пропонує унести наступні зміни до законодавства: 1. Унести зміни до Земельного кодексу України відносно можливості придбання права оренди земельних ділянок, які знаходяться у державній або комунальній власності, на неконкурентних принципах юридичними і фізичними особами, які у встановленому законодавством порядку отримали дозвіл (ліцензії) на видобуток корисних копалини, спеціальне водокористування, а також громадянами для фермерства, ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 2. Розширити перелік особливо цінних земель, зокрема земель Південного узбережжя Криму. 3. Внести зміни до Лісового і Земельного кодексів України, відносно вилучення земельних ділянок лісового фонду, незалежно від їх площі, виключно за рішенням Кабінету Міністрів України. 4. Внести зміни до Водного кодексу України відносно чіткого визначення повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади по питаннях контролю за станом прибережних смуг моря внутрішніх водоймищ. 60


5. У Законі України «Про курорти» визначити перелік об'єктів, які можуть бути розміщені в першій зоні (зоні строгого режиму) санітарної охорони курортів. 6. Ухвалити закони «Про ринок земель», «Про інвентаризацію земель», «Про державний земельний кадастр». Окремою невирішеною проблемою для Криму є масове самозахоплення земель кримськими татарами. Наприклад, в м. Сімферополі за даними органів земельних ресурсів під самозахопленнями знаходяться більше 12 земельних масивів, загальною площею 369, 2 га. На всіх 12-ти масивах ведеться незаконне будівництво. У Сімферопольському районі захоплено 24 земельних масиви, загальною площею 760 га. На 23 масиви завезено будматеріали, на 19 - ведеться інтенсивне будівництво. Частина самовільно зайнятих ділянок знаходяться у водозахисних зонах і прибережних смугах річок Салгір і Ангарка: на території Мирнівської сільради – район «Жигулін гай», Добровської сільради – район розміщення АЗС ПЕК «Сучасник», станції техобслуговування «Ласпі», с. Піонерське-2, с. Перевальне. За інформацією Сімферопольського ЛМГ самозахопленнями зайнято землі лісового фонду в районі вул. Маршала Жукова – 5 га, в районі вул. Балаклавської – 5 га. Ухвали судів про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок органами Державної виконавчої служби не виконуються.Правоохоронні органи не діють.

61


7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база На виконання підпунктів 2.2 та 2.3 пункту 2 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20 жовтня 2004 року № 1100-4/04 ” Про розвиток мінерально-сировинного комплексу Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року” , Закону України ”Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на термін до 2010 року” Радою міністрів Автономної Республіки Крим розроблено Програму розвитку мінерально-сировинної бази Автономної Республіки Крим на термін до 2010 року, яку затверджена Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 23.05.07 № 450-5/07. Згідно з Державнім балансом запасів України в Кримському регіоні на обліку знаходяться 271 родовища 32 різновидів корисних копалин. В даний час в розробці знаходяться 94 родовищ, ще 52 готові до експлуатації. Взагалі до освоєння включено родовища, або 40,1 % їх загальної кількості, що характеризує високий ступень промислового освоєння мінеральних ресурсів республіки. В структурі мінерально-сировинного потенціалу переважають родовища будівельної мінеральної сировини – 154, або 58,8 %. Наступні за кількістю вуглеводи – 44 родовища ( 16,8 % ), лікувальні грязі – 22 родовища ( 8,4 % ), прісні, мінеральні та термальні води – 23 родовища (8,8 % ), металургійна сировина 16 родовищ (6,2 % ), горно-хімічна сировина – 3 родовища (1,1 %). Для Кримського регіону характерно нерівномірне розміщення родовищ корисних копалин, що пов’язано з просторовим розміщенням структурноформаційних геологічних комплексів. Найбільш висока насиченість корисними копалинами характерна для Сакського та Ленінського районів – 52 для кожного, Чорноморського району - 28, Бахчисарайського, Білогірського і Роздольненського районів – по 16 родовищ в кожнім, Первомайському району – 15, Сімферопольському району – 14. На території решти районів та міських рад знайдено по 5 родовищ твердих корисних копалин, а у Совєтському районі лише 1 родовище будівельного каміння. Основу паливно-енергетичної сировини складають вуглеводи: нафта, природний газ та газовий конденсат. Місцезнаходження цих видів сировини в Криму та прилеглих акваторіях Чорного та Азовського морів відносяться до Південного нафтогазоносного регіону України, де вони знаходяться переважно у його східній частині. На основі геолого-структурної будови регіону виділяють: Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну, АзовоЄйську газоносну, Індоло-Кубанську нафтогазоносну та Чорноморську перспективну область.

62


7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Таблиця 7.1.1.1. Мінерально - сировинна база* Види корисних копалин Газ природний нафта Залізна руда Сіль кухонна Сіль магнієва фосфорит бром Бентонітові глини Вапняковий флюс Цементна сировина вапняк для

Загальна кількість родовищ 2008р. 20 11 9 2 2 3 1 2 8 3

2009р.

2+4* випалювання Гіпс та ангідрид 1 Мегрель 2 будівельна Пісок 4 будівельний Суміш пісчано1 гравійна Камінь 2 облицювальний Камінь 24+4* будівельний Камінь пиляний 98 керамзити 4 Цегло-черепична 11+1* сировинна Вода питна та 85 технічна Вода мінеральна 16 загалом 306+23* * не підведені підсумки за 2009рік. Дані відсутні.

Родовища, що розробляються 2008р. 2 1 0 2 1 0 1 1 4 1 2 0 1 2 1 0 14+3* 54 1 5

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2009р.

Балансові запаси станом на 01.01.10р

2009р. млн..м.куб млн..м.куб тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. тон. тис. м.куб. тис. м. куб. тис. м. куб тис.м.куб тис.м.куб тис.м.куб тис.м.куб

110969 3124 868733 77948 0 30000 24,0 430,0 1056090 164513 66830 2123 1336 12675 3259 3485 151494 338954 29384 33686

53 6 148+10*

63


Таблиця 7.1.2. Використання надр № з/п

1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок 276

Наявність документації гірничий земельний відвід відвід 104

-

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації

Рекультивовано в 2009р

180

4881,97

1498,20

0,38га

7.2. Система моніторингу геологічного середовища В 2009 оці моніторинг підземних вод проводився по 192 наглядовим точкам державної та регіональної сітки, з яких у 32 точках досліджуються водоносні горизонти у природних слабо порушених умовах, а у 160 - у порушених умовах, у т. ч. 140 т.н. – у зоні дії водозаборів, 10 т.н. – в зоні дії зрошення та 10 т.н. у зоні дії підтоплення. Моніторинг екзогенних геологічних процесів у зв’язку зі зниженням фінансування проводиться обмежено: у 2008 році проводився щорічний напівінструментальний нагляд за розвитком 991 зсуву (з загальної кількості 1576), а також досліджено 10 обвалонебезпечних ділянок. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Основними факторами, що впливають на якість підземних вод, є метеорологічні умови та господарська діяльність. Метеорологічні умови 2009 році для багатьох районів Криму були недостатньо сприятливими для поповнення запасів підземних вод за рахунок атмосферних опадів, яких випало менш, ніж в минулому році на 15-88 мм, за винятком районів, розташованих у північній, східній та західній частинах Криму, де їх випало більше на 35-180 мм (Джанкой, Чорноморське, Роздольне, Ніжньогірськ, Керч). Як і в попередні роки, експлуатаційний водозабір по Криму продовжує зменшуватися. У 2009 році він склав 327,161 тис.м3/добу, що на 2,463 тис.м3/добу менш ніж у 2008 році. Несприятливі для поповнення запасів підземних вод метеорологічні умови останніх років сказалися на тому, що раніше спостерігавшийся регіональний підйом рівнів припинився, а по деяким спостереженим свердловинам визначилося їх зниження. За звітний рік поліпшення гідрохімічного стану не сталося, через те, що процес відновлення хімічного складу підземних вод більш тривалий. Як і раніше, значна частина водозаборів Криму знаходиться у складних умовах експлуатації. Підвищена мінералізація води спостерігається на 134 водозаборах, у тому числі на 6, що мають запаси, затверджені ДКЗ і УТКЗ. По водоносному горизонту четвертинних відкладень у Криму несприятливі гідрохімічні умови спостерігаються на 12 водозаборах. У Білогірському і Бахчисарайському районах експлуатуються окремі свердловини, де мінералізація підземних вод досягає 2,7 г/дм3, жорсткість до 28,2 мг-екв/дм3. 64


Водоносний горизонт меотичних, понтичних, сармат-меотіс-понтичних відкладень характеризується розвитком негативних процесів у Красноперекопському, Джанкойському, Роздольненському, Сакському, Красногвардійському, Первомайському районах, землях м. Керчі. У Джанкойському районі несприятливий гідрохімічний стан спостерігається у 12 господарствах, у Красноперекопському районі – на ділянках 16 господарств, у Роздольненському районі - в межах 8 господарств. Непостійність якості води на водозаборі і прилеглих площах обумовлена близькістю межі площ з солоними водами, та потребує регулярних режимних спостережень і застосування оптимальної схеми експлуатації свердловин. У Сакському районі істотних змін не сталося. Два водозабори (Сакський хімзавод і Охотниковський), що раніше експлуатували водоносний горизонт понт-меотичних відкладень, повністю засолені і працюють тільки для технічних потреб з мінімальним водовідбором. У Первомайському районі в 11 господарствах, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, підземні води мають мінералізацію 1,24,1 г/дм3, у зв'язку з чим господарства вимушені застосовувати опріснювальні установки для задоволення потреб питного водопостачання, перебурювати свердловини на нижчезалягаючий водоносний горизонт середньоміоценових відкладень. Складна гідрохімічна обстановка продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 12 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,2-4,0 г/дм3. Характеризуючи стан підземних вод водоносного горизонту понтмеотичних відкладень, необхідно зазначити, що як і раніше, при найгострішому дефіциті води у населених пунктах Криму, залишаються невикористаними розвідані Просторненський, Ніжинський, Новогригорівський водозабори. По водоносному горизонту сарматських відкладень несприятливі обставини зберігаються у Первомайському, Сакському, Чорноморському, Красногвардійському районах. Так, у Первомайському районі через багаторічне перевищення водовідбору над природним поповненням запасів підземних вод, 11 господарств, що експлуатують сарматський водоносний горизонт, знаходяться в складних гідрохімічних умовах експлуатації. Складний гідрохімічний стан продовжує залишатися у Чорноморському районі, де 11 господарств району використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,4 г/дм3. У Сакському районі11 господарств використовують підземні води з мінералізацією 1,1-2,0 г/дм3. Водовідбір у 2009 році збільшився на 7,376 тис. м3/добу. У межах рівнинного Криму водовідбір з водоносного горизонту середньо-міоценових відкладень зменшився в порівнянні з минулим роком на 1,576 тис. м3/добу і склав 18,407 тис. м3/добу. 65


Як і в попередні роки, у 2009 році відбувалося забруднення підземних вод. Найбільше поширення має забруднення азотними сполуками, причиною якого є інфільтрація неочищених і недостатньо очищених стоків в області постачання водоносних горизонтів, відсутність каналізаційних споруд в сільських населених пунктах. Найбільш високий рівень забруднення характерний для перших від поверхні водоносних горизонтів, незахищених або слабо захищених від вертикальної міграції забруднюючих компонентів. Найбільш забруднені водоносні горизонти у Сімферопольському районі. Вміст нітратів досягнув в алювіальному водоносному горизонті долини р.Салгір до 122,9 мг/дм3, в пліоценовому водоносному горизонті – до 164,2 мг/дм3, в сарматському водоносному горизонті - до 81 мг/дм3, в середньо-міоценовому - до 137,8 мг/дм3, в палеогеновому - до 89 мг/дм3 , в крейдяному - до 90 мг/дм3. Також нітратного забруднення зазнавав алювіальний водоносний горизонт долин річок південно-східного узбережжя, де практично у всіх пробах фіксуються нітрати від 1,3 до 47,2мг/дм3. Джерелом забруднення є неорганізовані звалища побутового сміття, житлова забудова, стічні канави і інше. Нітратне забруднення характерне для Білогірського району, де в алювіальних відкладеннях долин річок вміст нітратів досягає 85,8 мг/дм 3, в сарматських і середньоміоценових відкладеннях вміст нітратів фіксується майже по всіх експлуатаційних свердловинах до 361 мг/дм 3, в юрських – до 24,3мг/дм3. У Сакському районі по деяких свердловинах, обладнаних на понтмеотичний, сарматський і середньоміоценовий водоносні горизонти, фіксуються нітрати до 79,2 мг/дм3. Бактеріологічне забруднення виявлено у четвертинному і юрському водоносних горизонтах Сімферопольського району, на землях м.Алушта і м.Ялта. Крім азотного і бактеріологічного забруднення водоносних горизонтів виявлено ділянки забруднення залізом, з підвищеним показником окислення води. У межах Перекопського перешийку, під впливом стоків і викидів підприємств Армянсько-Красноперекопського промислового вузла, продовжує зберігатися ареал забруднення токсичними металами. У вертикальному розрізі він охоплює три водоносних горизонти – четвертинний, верхнє-середньопліоценовий і понт-меотіс-сарматський. Внаслідок скорочення застосування пестицидів в Криму (середня кількість вжитих пестицидів скоротилася з 16,1 кг/га у 1985 році до 1,8 кг/га у 2001 році) в підземних водах наявність залишкових пестицидів не зафіксовано.

66


Таким чином, у 2009 році в Криму стабілізувалися процеси засолення, але забруднення підземних вод продовжується. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси В межах території Криму розвинено зсувні, обвальні, абразивні, карстові і селеві процеси. До цих явищ у найбільшій мірі схильні прибережна смуга і гірська частина півострова. У Криму зафіксовано 1562 зсуви. Інтенсивний розвиток всіляких господарських об'єктів, будівництво будин��ів, котеджів привело до появи великої різноманітності техногенних впливів на геологічне середовище. В результаті кількість техногенних зсувів збільшується. У звітний період їх кількість досягла 606, що складає 38,8 % від загальної кількості зсувів Криму, а на Південному березі Криму (мис Айя - гора Кастель) техногенні зсуви складають більш ніж 55%. Значну небезпеку представляють обвально-абразивні процеси, поширені впродовж 745 км побережжя Кримського півострова. Інтенсивне розмивання берега має місце на локальних ділянках між мисами Євпаторійський і Карантинний, в селі Морське - від балки ЧобанКале до р. Ворон, в м. Алупка і санаторії „Ай-Даніль”, на побережжі Керченського півострова в районі м. Зюк і на Аршинцевій косі. Обвали представляють загрозу населенню в рекреаційних зонах: мис Айя - мис Батіліман, с. Кача, в районі мису Фіолент і гори Хрестової. Селеві процеси найактивніше виявляються у межах селенебезпечних долин південно-східного, рідше – західного побережжя. Це, в основному, водно-кам'яні сіли з витратою 10-15 м3/с і швидкістю потоку до 2-4 м/с. Підвищення опадів може спровокувати активізацію зсувних процесів на локальних ділянках. Так активні зсуви деформують автотрасу Сімферополь - Ялта - Севастополь і Ялта – Гончарне. Руйнуються дороги: с. Нововасильевка – с. Плодове, с. Прохолодне – с. Наукове, с. Ароматне – с. Щасливе, с. Соколине – Ай-Петрі. Локально деформуються ділянки південнобережних доріг, окремі споруди санаторних комплексів. Необхідно продовжити виконання заходів щодо захисту земель населених пунктів і сільськогосподарських угідь від підтоплення і затоплення, визначити балансоутримувача розділової греблі на оз. Сасык-Сиваш і виділити кошти на її реконструкцію. Розпорядник коштів – Держводгосп України. Таблиця 7.2.2.1. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) № з/п

Вид (ЕГП)

Площа поширення,

Кількість проявів, од.

% ураженості регіону

км2

зсуви

58,1

1576

1,68

67


7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр У звітному періоді проведено 113 перевірок дотримання природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання надр (без урахування перевірок підземних вод). За результатами перевірок складено 42 протоколи про адміністративні правопорушення, накладено 5,258 тис. грн. штрафів, стягнуто 5,003 тис. грн. Згідно з державним балансом запасів України у Кримському регіоні на обліку 263 родовищ 32 різновиди корисних копалин. Зараз у розробці є 160 родовищ. Основними порушеннями природоохоронного законодавства при розробці родовищ пиляних вапняків залишаються такі: неправильне складування та розташування вскришних порід або змішування порід вскриші із грунтово-рослинним покривом. Часті випадки відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Також часто мають місце випадки забруднення земель паливно-мастильними матеріалами. На території АР Крим розташовано 56 родовищ нафтогазової сировини, на яких є понад 600 свердловин, з них 211- діючих. Розробку та промислове видобування нафтогазової сировини здійснюють два державні підприємства ДП НАК «Кримгеологія», та ДАТ «Чорноморнафтогаз». Рескомприроди Криму перевіряє підприємства, які здійснюють розробку нафти та газу. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Протягом 2009 року Рескомприроди Криму було видано 8 погоджень (екологічних карток) на отримання дозволу користування надрами (у 2008р. – 19) надано 12 дозволів на дiяльність з отруйними речовинами (у 2008р. – 24)

68


8. Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів На території Криму станом на 01.01.2010р. тільки на підприємствах, підзвітних Держкомстату, у спеціально відведених місцях чи об'єктах та території підприємств наявність токсичних відходів 1-3 класу небезпеки складає 1722,535 тис.т. ( табл. 8. 1.). Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в регіоні, якісний склад відходів різноманітний. На цей час у Криму, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим, зареєстровано 38 видів токсичних відходів, в тому числі: 1 класу небезпеки – 3; 2 класу небезпеки – 9; 3 класу небезпеки – 26. Накопичення відходів (станом на початок року) № з/п Показник 1 Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів 2 Накопичено небезпечних відходів, усього у тому числі: 3 відходи 1 класу небезпеки 4 відходи 2 класу небезпеки 5 відходи 3 класу небезпеки

Таб.8.1.1

Одиниця виміру од.

Кількість -

т 1722535?484 2?796 1721640,3 892,388

т т т

Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2009 роки № з/п 1

2

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів ІІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

Примітка

Таб.8.1.2

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

-

-

-

-

1064550

1130936

917913

-

180344

216629,9

218995,746

211249,438

2207,3

2765,0

2614,16

1065216,2

1131765,5

918697,25

2752,8 ( 987,3 тис.т) 1198549,438

824,53

1046,13

1031,95

1198,55

180,344

216,629

218,995

211,249

0,091

0,109

0,11

0,1239

69


8.2.Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) За даними статистики відходи 1 класу небезпеки складають відпрацьовані ртутьутримуючі люмінесцентні лампи, 2 класу - відходи неорганічних кислот, 3 класу – відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи. Збір і транспортування ртутьутримуючих ламп на демеркуризацію до ТОВ “Микитртуть”, крім самого підприємства, здійснюють МВКП “Вікінг”, Державне підприємство « Національний центр поводження з небезпечними відходами»,»Капітал -2006» та здійснювали ЧФ “ АІС і К” ТОВ „Вікторія”. У 2009 році було передано до утилізації більше 160 тис од. ламп. Основними забруднювачами навколишнього природного середовища відходами 2 класу небезпеки є ЗАТ «Кримський Титан» Перекопського промислового вузла, якій входять до числа ста підприємств-забруднювачів України. Через відсутність відповідних технологій утилізації, переробки промвідходів погіршується екологічний стан в регіоні, однак рішення цієї проблеми для Криму, з огляду на рекреаційний напрям розвитку регіону, особливо важливе. В республіці частково вирішені питання, що стосуються знешкодження автопокришок. Відпрацьовані автопокришки збираються підприємствами які мають ліцензії на цей вид діяльності та здаються до утилізації зовнішньоторговельному підприємству «Маг» якій знаходиться у Полтавській області. У 2009 році з Криму до підприємства передано на утилізацію 218 т. автопокришок. Окрім токсичних відходів в Криму накопичено велика кількість відходів гірничодобувної промисловості, утворюється відходи металобрухту, вторсировини. Серйозною екологічною проблемою для Криму, як і у попередні роки, є проблема утилізації та переробки кісткових відходів, трупів тварин. Для їхньої утилізації у Криму є 215 ям “Беккері”, з них паспортизована122, 26 трупоспалюючих печей, але цієї кількості недостатньо. Мають місце випадки самочинного захоронення названих вище відходів, що створює загрозу забруднення ґрунтів, підземних і поверхневих вод продуктами розпаду. Не менш гостро, ніж у попередні роки, стоїть у Криму проблема утилізації побутових відходів. На території Криму функціонує 28 офіційно зареєстрованих полігонів і звалищ. За час функціонування цих звалищ (полігонів) ТПВ на них вже накопичено майже 24 млн.т. побутових відходів. Щорічно у Криму утворюється більш ніж 0,9-1,2 млн. т. ТПВ. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ на 01.01.2010р. вичерпала свої можливості. Лише в містах Армянськ, Красноперекопськ, Джанкой, Алушта, Євпаторія, Саки, а також в Раздольненському, Первомайському, Советському, Кіровському,

70


Ленінському, Чорноморському, Білогірському районах полігони мають ємкостні можливості і дозвільну документацію на розміщення ТПВ. Велика частина полігонів вичерпала свої проєктні потужності. Особливо незадовільний стан щодо утилізації відходів у містах Сімферополь, Ялта, Судак, Феодосія, Керч, Старий Крим, смт. Коктебель, Багерово, Октябрське, Азовське та інших населених пунктах. З 28 полігонів ТПВ тільки 16 одержали Державні акти на право користування землею, 16 полігонів і 8 сільських звалищ мають дозволи і ліміти на розміщення відходів на 2010 рік. На 2010 рік дозволи і ліміти на утворення та розміщення відходів одержало 1065 підприємств, організацій і установ. Експлуатація 10 полігонів і 117 сільських звалищ тимчасово призупинена Рішенням Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим у зв'язку з грубими порушеннями вимог природоохоронного законодавства. Разом з тим за останні півтора-два роки робота у сфері поводження з ТПВ придбала вже конкретні контури: - визначені земельні ділянки, які мають оптимальні еколого-економічні характеристики для будівництва СПК: 1. Район Бешараньських кар'єрів (Белогірський район) -планується будівництво СПК для переробки ТПВ м.Ялти, Сімферополя, Сімферопольського району та інш. 2.Район колишнього бомбосховища ( Красногвардійський район; 3. Район полігону ТПВ у Ленінському районі (переробка відходів східного регіону). 4. Земельна ділянка, відведена під будівництво СПК в м. Бахчисарай. Ділянки, що рекомендуються, відповідають Генеральній схемі розміщення СПК в Автономній Республіці Крим та не розпайовани. Проблеми у сфері поводження з відходами постійно розглядаються на засіданнях постійно діючій комісії при Раді міністрів Автономної Республіки Крим з питань поводження з відходами. Працює робоча група з вибору земельних ділянок для розміщення сміттєпереробних комплексів і міжрегіональних полігонів ТПВ в Автономній Республіці Крим. У 2009 році було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 № 1369-р «Про реалізацію пілотного проекту модернізації системи поводження з відходами у с. Морське». У грудні 2009 року до Морської сільської ради( м. Судак) надійшло 110 контейнерів. Контейнери встановлено. У 2009 році здійснювалась робота з будівництва нових та реконструкції діючих полігонів твердих побутових відходів: в м. Судак будівництво полігону із сміттєсортувальним комплексом, в містах Джанкой, Красноперекопськ, Ніжнегірськ - продовжуволось будівництво других черг полігонів. На заходи щодо поводження з відходами з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 году виділено та освоєно більш 4 млн.грн., у т.ч. на розробку другого етапу Програми поводження з відходами( промисловими) на 2009-2012 роки - 200 тис.грн. 71


Триває робота з формування реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, паспортизації місць видалення відходів. На кінець грудня 2009 р. затверджено 854 реєстрові карти об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів, 51 паспорт місць видалення відходів. Поліпшення ситуації у сфері поводження з відходами в республіці було визначено одним із пріоритетних напрямків природоохоронної діяльності у 2009 році. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таб.8.2.1 № з/п 1

Утворилося

2

Одержано від інших підприємств

3 4

у тому числі з інших країн Використано

5

Знешкоджено (знищено)

75

12914,6 96 39,199

6

у тому числі спалено

22

23,847

7

Направлено в сховища організованого складування (поховання)

163,933

8

Передано іншим підприємствам

9 10 11 12

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

198585, 35 5188,12 7 0 0.01 1325892 ,956

Показники

2000 рік

2006 рік

2007 рік 2008 рік

180344

216626, 9 31,65

48 13436

3895 0 4 1129499

21899 5,746 15,76 2 15223 ,598 465,2 7 25,82 1 20219 0,282 1264, 38 0 0 15287 29,59 2

2009 рік 21124 9,438 13534 ,563 2067, 919 19391 0,605 0 17225 35,48 4

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2010р. Таб.8.2.2 № з/п 1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону 2 Сміттєзвалища м. Ялта, Управління житлово-комунального господарства, смт. Гаспра, полігон побутових відходів Кіровський район, м. Старий Крим, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів. Ленінський район, смт. Багерово, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів м. Керч Керченське КАТП – 122804, полігон побутових відходів Красногвардійський район, с . Амурське, (Амурська с/р)Виробничне управління житловокомунального господарства, полігон побутових відходів Красногвардійський район,

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

3

4

Не експлуатується з 01.08.2008 1

5,76

1

0,4

1

21,9

1

4,0

1

7,3

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

5,0

72


№ з/п 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

2 смт. Красногвардійське, Комунальне господарство, полігон побутових відходів Джанкойский район, смт. Азовське, КП « Азовкомунсервіс» Нижньогірський район, смт. Нижньогірський, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів

3

4

1

2,9

1

4,1

9.

м. Судак, Комунальне господарство, полігон побутових відходів

1

4,5

10.

м.Феодосія, Комунальне господарство “Комбінат благоустрію 2000”, полігон побутових відходів м. Феодосія, смт. Коктебель, Комунальне господарство, полігони побутових відходів

1

7.0

1

3,0

1

17,546

7. 8.

11. 12.

1.

2.

3. 4.

5.

6.

7. 8. 9.

10.

11. 12.

м. Бахчисарай, вул. Кооперативна,12 Бахчисарайський полігон Всього Полігони м.Алушта, Виробничне управління житловокомунального господарства, полігон побутових відходів Кіровський район, смт. Кіровське, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Советський район, смт. Советський, Комунальне господарство, полігон побутових відходів Ленінський район, смт. Леніне Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Ленінський район, смт. Щолкіне, Управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів. Роздольненський район, смт. Роздольне, Виробничне управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів м. Сімферополь, Комунальне господарство, полігон побутових відходів м. Джанкой, Комбінат комунального господарства, полігон побутових відходів Первомайський район,смт Первомайське. Виробниче управління житлово- комунального господарства, полігон побутових відходів м. Євпаторія, Управління житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Чорнрморський район, смт Чорноморське, Комунальне господарство, полігон побутових відходів м. Саки, Комунальне господарство, полігон побутових відходів

12 1

6,87

1

9,7

1

4,0

1

7,69

1

2,97

1

5,0

1

23,86

1

18,61

1

4,0

1

28,0

1

7,5

1

5,0

13.

Сакський район смт. Мірное, «Наш дом» вул. Шкільна 4-а

1

3,9

14.

м. Білогірськ вул. Садова, 2а Білогірський полігон побутових відходів м.Армянськ, Міський полігон ТВП

1

4,1

1

6,92

м. Красноперекопськ Виробничне об'єднання житлово-комунального господарства, полігон побутових відходів Всього

1

10,0

15. 16.

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

16

73


№ з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

1

2 Заводи по переробці твердих побутових відходів ТОВ „ Укрекоморсервіс” м.Саки, вул., Полтавська, 5-б Усього

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

3

4

1

2,0

1

2,0

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

Таб.8.2.3 Утворено (виявлено) впродовж року, т

Кількість на кінець року, т

Усього

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Проблемою переробки полімерних відходів займаються ВАТ „Дімакс”, ППКП „Алгеал” та інші. Утилізовано за 2009 рік полімерних відходів 167,1 т. З липня 2006 року працює сміттєсортувальний комплекс в м. Саки. За 2009 рік проведено сортування 9170,78 т ТПВ, відібрано 810,92 ресурсоцінних відходів; У 2009 році нові об’єкти для утилізації, зберігання та захоронення відходів, в тому числі токсичних і оборонної промисловості, не створювались. Земельні ділянки для розміщення означених об’єктів також не відводилися. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

2000 рік

Таб.8.3.1 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

842534 13436 0,016

1046015,129 12914,696 0,012

1003195,746 15223,598 0,015

1198549,438 22351 0,018

8.4. Транскордонні перевезення відходів. Транскордонне перевезення відходів у 2009 році не здійснювалось. 8.5. Державне регулювання у сфері поводження з відходами Пропозиції щодо зменшення техногенного впливу відходів на навколишне природне середовище для розгляду на рівні Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. 74


1. Створити банк даних стратегічних інвесторів у сфері поводження з небезпечними відходами, хімічними речовинами з їх пропозиціями про створення сприятливих умов для залучення інвестицій. 2. Державному підприємству „Національний центр поводження з небезпечними відходами” із залученням Академії наук України, провідних інститутів України та підприємств, найбільших забруднювачів довкілля, розробити та впровадити технології утилізації небезпечних відходів та хімічних речовин. 3. Передбачити будівництво полігону для утилізації і захоронення токсичних відходів, накопичених в Україні і тих, що не підлягають утилізації. 4. Предбачити виділення коштів з бюджетів усіх рівнів: - для проведення заходів щодо екологічно безпечного знешкодження заборонених та непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів; - для розробки та сертифікації установки, у тому числі мобільної, з утилізації та знешкодження токсичних відходів, у тому числі непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів. 5. Регулярно інформувати територіальні органи Мінприроди, не тільки о наявності новітніх технологій утилізації небезпечних відходів, але і рекомендованих до використання на території України.

75


9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки Загальна характеристика екологічної ситуації в техногенній сфері Відмінною рисою екологічної ситуації сучасності є концентроване відображення результатів тривалої нераціональної взаємодії людини з природою. Економічне відродження Криму неможливо без рішення давно назрілих екологічних проблем, які взаємообумовлені і взаємозалежні між собою. Основними джерелами забруднення навколишнього природного середовища на території республіки є підприємства видобувної, хімічної промисловостей, агропромислового комплексу, об’єкти теплоенергетики, житлово-комунального господарства, транспорт. Однією з проблем навколишнього середовища є проблема забруднення повітря. Основними забруднювачами атмосферного повітря є автомобільний, залізничний, авіаційний та морській транспорт, хімічні підприємства, ТЕЦ та котельні. Рівень забруднення атмосферного повітря на території автономії зумовлено викидами від підприємств палива та енергетики та складає 5,5%,переробна промисловість - 59,5%, у т.ч. хімічне виробництво-53% , сільське господарство-17%. Основними забруднювачами атмосферного повітря є стаціонарні джерела викидів підприємств: Симферопольська ТЕЦ, ЗАТ „Бахчисарайський комбінат „Будіндустрія”, ЗАТ „Кримський Титан”, Камиш-Бурунська ТЕЦ, ТОВ «Крим ТЄЦ», ВАТ „Кримський содовий завод”, пересувні джерела. За результатами отриманих даних від відомчих інформаційних служб встановлено, що в цілому тенденції погіршення стану довкілля в 2009 р. не спостерігається, але має місця збільшення рівня забруднення атмосфери у містах Красноперекопському районі на 14,2 т, Феодосії на 85,3 т, Джанкої на 613,6 т., Сімферополі на 475,0 т,Сакі8,8т.Кіровському районі-11,6т., Красногвардійському районі на 684,3 т, , Ленінському районі на 5,3т, Чорноморському районі на 1,8т. В автономії 13 водосховищ є джерелами централізованого водопостачання, з них 7 водосховищ наповнюються від Північно-Кримського каналу, 6 – за рахунок поверхневого стоку гірських річок. У зв’язку з природними особливостями Крим забезпечує свої потреби у воді тільки на 16,5 %, а 83,5 % води використовується за рахунок Північно-Кримського каналу. Загальний обсяг забору води з природних джерел склав: 83,5 % - вода Півнично-Кримського каналу, 9,5% - місцевий стік, 7% - підземна вода. Згідно з даними водно-екологічних моніторингових спостережень за станом поверхневих водоймищ, які здійснювалися на 11 водних артеріях Кримського півострова (річках Салгір, Малий Салгір, Біюк-Карасу, Качі, Альмі, Чурук-Су, Демерджи, Бистрій та інших) особливих змін комплексного призначення не відбулося, спостерігаються лише сезонні коливання (в інтервалах ГДК). Практично усі види господарської діяльності впливають на забруднення вод. Основним забруднювачем водного басейну республіки є об'єкти 76


комунального господарства, на частку яких припадає більш 80% скиду забруднених стічних вод. У зв’язку з відсутністю зворотного водопостачання на водоочисних спорудах до водних об'єктів надходять промивні води, які обумовлюють забруднення малих рік. Перевірки ефективності робіт очисних споруд показали, що значна кількість незадовільно працюючих очисних споруд розташована в сільський місцевості: у Сімферопольському, Бахчисарайському, Роздольненському, Первомайському, Кіровському, Нижньогірському районах. Але якість скиду очищених стічних вод об'єктів, розташованих у Великій Ялті, містах Алушта, Феодосія, Євпаторія, смт. Чорноморське відповідає нормативним вимогам. 9.2. Об’єкти,щостановять підвищену екологічну небезпеку. Перелік екологічно небезпечних об’єктів наведено у табл. 9.2. З 38 об’єктів, які увійшли до переліку екологічно небезпечних, 32віднесені до нього з причин порушення вимог екологічної безпеки в процесі поводження з відходами ( з них 28 – полігони твердих побутових відходів). Більша частина відходів виробництва розміщується на територіях:  Камиш-Бурунського залізорудного комбінату (відходи агломератного виробництва, гальваношлами ВАТ „Суднобудівний завод “Залів”);  ЗАТ “Кримський Титан” (неорганічні кислоти, фосфогіпс, залізний купорос, чорний шлам);  ВАТ “Кримський содовий завод” ( тверда фаза дистилятної рідини, шламу підчищення розсолу);  ВАТ “Бром” ( розчини хлорного заліза);  ВАТ “Сантехпром” ( продукти нейтралізації стічних вод гальванічного виробництва);  об’єктів сільського господарства (непридатні для використання і заборонені агрохімікати і пестициди). На території Криму станом на 01.01.10 р. тільки на підприємствах підзвітних Держкомстату накопичено 1, 722535 млн.т. відходів 1-3 класу небезпеки. У зв'язку з відсутністю в республіці полігону для захоронення токсичних відходів підприємства Криму вирішують питання їх утилізації за межами Криму. У 2009р. підприємствами автономії передано більше 160 тис. одиниць відпрацьованих люмінесцентних ламп і 230 т зношених шин. За даними інвентаризації на території Криму на хімічних складах зберігається більше 954,117 т заборонених і непридатних пестицидів, з них групи „А”- 159,174 т, групи „Б”-45,034 т, групи „В”-749,909 т. Більшість складських приміщень (70) мають задовільний стан. У незадовільному стані знаходяться 40 складських приміщень. Стан тари, в який зберігається більшість пестицидів незадовільний (731,2 т). Якщо спад економічного розвитку дозволяє вести розмову про деякі зниження частки промислових відходів, то обсяг побутових відходів динамічно зростає. Більша частина існуючих полігонів не відповідає санітарно-технічним вимогам. Моніторинг за станом ґрунту проводиться за санітарно-хімічними, 77


мікробіологічними і гельмінтологічними показниками. За його результатами питома вага проб ґрунту з відхиленням від санітарних норм за санітарнохімічними показниками склала 18,6 %, за солями важких металів – 26%, за мікробіологічними показникам -15,5%. Зберігання вищезгаданих промислових і побутових відходів на території (найчастіше з порушенням екологічних вимог) погіршує екологічний стан в регіоні і створює загрозу забруднення поверхневих і підземних вод, ґрунтів, атмосферного повітря та негативно позначається на стані рослинного і тваринного світу. Забруднення навколишнього природного середовища безпосередньо впливає на санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан. З метою мінімізації негативного впливу на довкілля екологічно небезпечних об’єктів проводиться робота з комплексної оцінки впливу на навколишнє природне середовище полігонів ТПВ та паспортизація місць видалення промислових відходів. Станом на 01.01.2010 р. на території автономії паспортизовано 51 місце видалення відходів, з них 15 паспортів на місця видалення побутових відходів і 36 паспортів - на місця видалення промислових відходів. З метою регулювання використання у господарській діяльності небезпечних хімічних речовин комітетом здійснювалася дозвільна діяльність. У 2009 році на поводження з небезпечними хімічними речовинами видано 12 дозволів. При виникненні стихійного лиха або аварій Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Автономної Республіки Крим працює у взаємодії з Республіканським комітетом з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, Республіканською СЕС, комісіями з надзвичайних ситуацій при адміністраціях міст та районів, а також військовими формуваннями військ цивільної оборони. У 2009 році на території республіки не зафіксовано аварій при поводженні з небезпечними хімічними речовинами і відходами.

78


Таблиця 9.1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів № з/п 1 1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Назва об'єкту

Вид діяльності

2 ВАТ “Сантехпром”. м. Сімферополь

металообробка

ВАТ «Бром». м. Красноперекопськ

хімічна промисловість

ВАТ «Кримський содовий завод» м. Красноперекопськ

хімічна промисловість

Державний комітет промислової політики України, колективна власність

ДАК «Титан». м. Армянськ

хімічна промисловість

Державний комітет промислової політики України, загальнодержавна власність

ВАТ «кримтеплоцентраль» СП КамишБурунська ТЕЦ. м. Керч Виробниче підприємство водопровідно каналізаційного господарства м. Сімферополь ВАТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат» м. Керч ЗАТ «Камиш-Бурун» м. Керч Водоочисні споруди «Петровські скали» Сімферопольського ВУВКГ Водоочисна станція ПівнічноКримського каналу

3

Відомча належність (форма власності) 4 Державна корпорація Укрбудматеріали, колективна власність Міністерство промполітики Криму, колективна власність

виробництво електроенергії та тепла

Міністерство палива і енергетики України, державна власність

водопостачання , водовідведення видобувна промисловість

видобувна промисловість очистка питної води очистка питної води

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Державний комітет промислової політики України, колективна власність Міністерство промполітіки Криму, колективна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Примітки 5 Тимчасове сховище осаду від гальванічного виробництва Забруднення атмосферного повітря. Шламонакопичувач. Забруднення атмосферного повітря, накопичувач-випар-ник промстоків Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів - Г (надзвичайно небезпечні). Забруднення атмосферного повітря, кислотонакопичувач-випарник, відвал сухого фосфогіпсу,фосфогіпсосховище. Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів - Г (надзвичайно небезпечні). Забруднення атмосферного повітря, золовідвал

Забруднення атмосферного повітря, Верхньо- Чурбашське та Нижньо-Чурбашське хвостосховища.

-

-

79


10.

Водоочисні споруди ВПВКГ Південного Криму

11.

КП управління благоустрою та капітального будівництва м. Алушта Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Азовське, Джанкойського району Міське комунальне підприємство. м. Армянськ

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Багерово, Ленінського району Комунальне господарство. м. Бахчисарай Виробниче житлово-комунальне господарство. м. Білогірськ Комбінат комунального господарства. м. Джанкой Управління житлово-комунального господарства. м. Євпаторія Комунальне господарство. смт. Коктебель, м. Феодосія Комунальне господарство. смт. Красногвардійське, Красногвардійського району

захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів

Керченське КАТП – 122804

21. м. Керч 22.

очистка питної води

Виробниче об'єднання житловокомунального господарства. м. Красноперекопськ

захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність

Республіки

-

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів. Присвоєна категорія екологічної небезпеки місцю видалення відходів В (небезпечні). Полігон твердих побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів Полігон твердих побутових відходів Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів - В ( небезпечні). Полігон твердих побутових відходів Полігон твердих побутових відходів. Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів– В ( небезпечні).

80


23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

Виробниче управління житловокомунального господарств. смт. Кіровське, Кіровського району Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Леніно, Ленінського району Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Ніжньогірське, Нижньогірського району Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Октябрьське, Красногвардійського району Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Первомайське, Первомайського району Виробниче управління житловокомунального господарства. смт. Роздольне, Роздольненського району Комунальне господарство, м. Саки

30.

31.

32.

33.

34.

Спільне словацьке –українське підприемство ТОВ «СІМЄКО» Комунальне господарство. смт. Совєтське, Совєтського району Комунальне господарство. м. Старий Крим, Кіровського району Комунальне господарство. м. Судак Комунальне господарство “Комбінат благоустрою 2000”. м. Феодосія

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Республіки Крим, комунальна власність

Полігон твердих побутових відходів Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів - В (небезпечні). Полігон твердих побутових відходів Присвоєна категорія екологічної небезпеки місць видалення відходів - В ( небезпечні). Полігон твердих побутових відходів

захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захороненню побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність

Республіки Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

81


35.

36.

37.

38.

Комунальне господарство. смт. Чорноморське, Чорноморського району Управління житлово-комунального господарства. смт. Щьолкіно Ленінського району, Управління житлово-комунального господарства. смт. Гаспра, м. Ялта Мірное КП «Наш дом» смт. Сакський район вул. Школьна 4-а

захороненню побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів захоронення побутових відходів

Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність Міністерство ЖКГ Автономної Крим, комунальна власність

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

Республіки

Полігон твердих побутових відходів

82


9.3. Радіоекологічна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіоактивне забруднення територій Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) на Кримському півострові відбувається в усіх галузях народного господарства, а саме: в промисловості, медицині, наукових дослідженнях. У 2009 р. ДІВ використовувалися в 318 медичних закладах, закладах ветеринарної медицини, приватних стоматологічних клініках та кабінетах і підприємствах не медичного профілю, а саме: 178 лікувально-профілактичних установ використовують рентгенівські апарати та радіонуклідні джерела. Основними ДІВ в медицині являються рентгенодіагностичні апарати і радіофармацевтичні препарати, які використовуються для променевої діагностики, а також рентгено-, гамматерапевтичні апарати, закриті ДІВ та відкриті радіоактивні препарати, що використовуються у променевій терапії; 12 закладів ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим використовуються 23 радіонуклідні джерела (Sr-90+Y-90; Cs-137+K-40; Na-22; Cs-137) 58 стоматологічних клінік та кабінетів використовують 98 рентгенівських стоматологічних апаратів країн-виробників Фінляндії («Planmeca Intra», «Planmeca ProOne», «Planmeca DIXI», «Planmeca ProMax»), Італії («X-Mind System», «Endos DC», «Max-70 MF/DC», «X- Genus», «Max-70 MF/DC RMS», Германії («Orthoceph-5», «Secondent», «Orthophos XG Plus DS Ceph», «Sirona», «Oralix-65S», «Optident 2», Франції (RJLFR 2100 Intraoral X-ray System, «Elitys», «Optident 2»). В 2009 році Держінспекцією разом з Кримським стоматологічним товариством розпочато роботу з підвищення радіаційної безпеки при наданні стоматологічних послуг.

В 2009 році державними інспекторами виявлено додатково 102 джерела, з 83


них 24 радіонуклідних. 69 підприємств, установ, організацій (далі-підприємства) використовують коло 4000 (3681) ДІВ, серед яких 640 рентгенівських апаратів. Характерним для більшості підприємств є використання ДІВ для рентгенографічного та технологічного контролю, геофізичних та наукових досліджень. На 3-х підприємствах та 3-х медичних закладах знаходиться 22 прилади, в яких використовується збіднений уран, як біологічний захист від іонізуючого випромінювання. Основними приладами на підприємствах, в яких використовується збіднений уран є гамма-дефектоскопи типу ДВС-2, ДВС-2М, «Стапель-20М», «Гаммарід-25М», «Гаммарід-21М», «Стапель-5М». У медицині збіднений уран використовується в гамма-терапевтичних апаратах «АГАТ-Р1», «АГАТ-Р1У», «АГАТ-ВУ», «АГАТ-В». Небезпека, яка повязана з використанням ДІВ, обмежується наданням дозволів на здійснення діяльності з ДІВ, здійсненням нагляду за дотриманням вимог, умов та правил здійснення діяльності з ДІВ, за виконанням умов виданих ліцензій. На кінець 2009 р. на території Кримського півострова 66 підприємств мають ліцензії на здійснення діяльності з використання ДІВ, з них 29 підприємств отримали ліцензію у 2009 році, 2 підприємства (ТОВ «Крымстройиндустрия», МПП «Лазурит») отримали ліцензію вперше. 128 медичних закладів мають отримати ліцензію на використання ДІВ. Чотири лікарні використовують радіонуклідні ДІВ, три з них, вже мають ліцензії – це Кримська республіканська установа «Онкологічний клінічний диспансер» та Кримська республіканська установа «Клінічна лікарня ім. Семашка». 41 медичний заклад має ліцензії на використання ДІВ, з них 24 –отримали їх у 2009 році.

25 Організації, установи медичного профілю 20 Підприємства, організації, установи промисловості 15 Підприємства, організації по технічному обслуговуванню 10 Наукові інститути, стандартизація 5 Митниця

0 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

84


30

всього підприємств якім було видані ліцензії внесення змін у ліцензію

25

анульовано ліцензій 20

переоформлено ліцензій

15

10

5

0 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

Коло 20-ти лікувальних медичних закладів Криму, розташованих у містах Сімферополь, Керч, Феодосія, Ялта, Джанкой, Саки, Старий Крим та інш. мають мамографічні рентгенівські апарати, комплекси, системи (Mammomat Balance, LORAD, Lilyum, Сенограф-700Т», «Мадис», «Електроніка» та інші), більша кількість яких звільнена від ліцензування. Технічне обслуговування апаратів виконують виробники та постачальники апаратів і не завжди якісно та своєчасно, у зв’язку з малою кількістю кваліфікованого персоналу, а потреба в мамографічних дослідження велика: тільки у 2009 році в одному лікувальному закладі мамографічні обстеження пройшли 15060 жінок

Діяльність з технічного обслуговування та ремонту рентгенівського обладнання медичного призначення на території Криму мають право проводити Фірма «Крим-Медмаркет», ФОП «Онофрийчук І.К.» та Кримське республіканське підприємство «Медтехніка», які отримали ліцензії на виконання 85


робіт з відповідними апаратами, але ці організації не мають право проводити технічне обслуговування та ремонт мамографйічних апаратів та комплексів. ТОВ «Підприємство «Криммедтех» та ПП «Севмедтех» надали документи для отримання ліцензії на проведення робіт з ремонту та технічному обслуговуванню рентгенівських апаратів. Не потребує наявності ліцензії діяльність з ДІВ, радіаційний вплив яких є настільки низьким, що не потребує обмежуючих заходів згідно з нормами, правилами і стандартами з ядерної та радіаційної безпеки. 5 підприємств мають ДІВ з малою активністю - до 0,5 мКі та не належать до ліцензування. Термін використання більшості ДІВ закінчено, але підприємства не мають коштів для передачі їх до спеціалізованого комбінату, бо практично не працюють (ВАТ “Приладобудівельний завод “Парус”). Основними проблемами, повязанними з використанням ДІВ, є: використання або зберігання закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано; відсутність коштів на перевірку технічного стану закритих ДІВ, термін служби яких вичерпано; передачу ДІВ до спеціалізованого комбінату; відсутність бажання готувати документи для отримання ліцензії у відповідальних виконавців та керівництва медичних закладів ( Центральна міська лікарня м. Красноперекопська). Діяльність 56 підприємств приводить до створення радіоактивних відходів, які підлягають захороненню за межами Кримського півострову, у зв’язку з рекреаційним призначенням території Криму, де відсутні об'єкти поводження з радіоактивними відходами. Роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ, виконував ЗАТ «Промелектромонтаж» (м. Одеса), який транспортував ДІВ до Одеського державного міжобласного спеціалізованого комбінату УкрДО «Радон», в 2009 році роботу зі збору, перевезенню ДІВ, переведених до РАВ, виконував Одеський державний міжобласний спецкомбінат УкрДО «Радон». За 2009 р. 4 підприємства (ВАТ «Кримський содовий завод», Авіакомпанія «Украерорух»,ТОВ «СРЗ Південий Севастополь» та Сімферопольське пасажирське вагонне депо) передали 311 ДІВ (137Cs, 241Am, Sr90+Y90, U238) до Одеського державного спеціалізованого підприємства Укр ДО «Радон» та КРУ «Клінічний онкологічний диспансер» передав 3 ДІВ (60 Со) до УВДП «Ізотоп». Діяльність з перевезення радіоактивних матеріалів по території Криму виконує Кримська партія з геофізичного дослідження свердловин КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика» та ЗАТ «Укрпромгеофізика». Ліцензіатам дозволено перевезення ДІВ типів ИБН-9, ИБН-8-5, ГСS 70.21.2, ИГИЦ-4-2 та імпульсних генераторів нейтронів, укомплектованих нейтронними трубками типу ТНТ у транспортних пакувальних комплектах КНК-Т та УКТ1В-80 відповідно до вимог сертифікату про затвердження спеціальних умов перевезення UA/013/X (Rev.о). КГФЕ «Кримгеофізика» ДГФП «Укргеофізика», яка практично не працює (відсутні закази на проведення досліджень), має на своєму балансі ДІВ з радіонуклідом Cs-137 з активністю одного джерела 1,2*1010 Бк, 1988-1991 року випуску у кількості 3-х одиниць. ДІВ не використовуються, термін використання 86


не подовжено. У звітному періоді зареєстровано 566 джерел іонізуючого випромінювання, з них радіонуклідні -292 одиниці, генеруючи - 274. В 2009 року на території селища Шкільне Сімферопольського району було знайдено 140 радіоізотопних оповіщувачів диму типу РІД-1М, що належать Центру контролю космічного простору. Будинки де було встановлено РІД-1М частково порушені. Гамма-фон території складав 8-12 мкР/г., на відстані 1м від джерела-1013 мкР/г., на поверхні ДІВ 160-200 мкР/г. На даний час оповіщувачі РІД-1М знаходяться під охороною. Вирішується питання з їх передачею до спецкомбінату. Приватне підприємство «АГИСА», яке здійснює діяльність з переробці металобрухту та продажу його за межи України, у червні 2009 року направило до Греції металобрухт, що був забруднений радіонуклідами (дрібні металеві вироби, циферблат та інші у кількості 7 одиниць), потужність еквівалентної дози складала 5-120 мЗв/ч. В листопаді поточного року на гама-терапевтичному апараті АГАТ-ВУ, якій належить Кримській республіканській установі «Онкологічний клінічний диспансер», при проведенні променевого лікування хворої одним джерелом з ізотопом Co 60 активністю 41,57 ГБк відбулася аварійна ситуація. При посуванні ДІВ зі сховища (УИМ 2-2 зареєстрував підвищення фону у процедурному приміщенні (32,2 мкЗв/год), сигнальні лампи зафіксували рух джерела) стався збій в обробці програми. З другого разу джерело було повернуто до сховища, з працювала система контролю положення джерела, УИМ 2-2 показав звичайний фон процедурного приміщення. Роботи з ліквідації аварійної ситуації проводилися під постійним радіаційним контролем. Термін ліквідації аварійної ситуації склав 35 сек. Розрахункова доза склала 0,2 мЗв. Причиною аварійної ситуації став відказ електроприводу другого каналу. Джерело знаходилося в верхній частині сховища, на відстані 6 см від верхньої точки повернення в положення «Збереження». По факту незаконного обігу приладу «Гаммарід 25М» зав. № 1348, який належав ВАТ «Гідромонтаж» (м. Євпаторія), відкрито кримінальну справу, щоденно здійснюється нагляд за місцем його зберігання. Контроль за збереженням дефектоскопу організує Управління з оборонно-мобілізаційної роботи Євпаторійської міської ради. Для забезпечення постійного моніторингу за радіаційним забрудненням навколишнього середовища, питної води, продуктів харчування та будівельних матеріалів на території півострова проводиться плановий відбір проб. В 2009 році радіологічною лабораторією Акредитованого ипробувального центру ДП «Кримстандартметрологія» було випробувано 749 зразків продуктів харчування та сільськогосподарської продукції, будівельних матеріалів і промислових товарів з метою виявлення в них радіонуклідів. Перевищення допустимих рівнів питної активності радіонуклідів 137 Cs та 90Sr не виявлено.

87


Найменування продукції

за/п

Кількість зразків

1.

Будівельні матеріали

5

2.

Промислові вироби (посуд)

6

3.

Питна вода

63

4.

Зерно, борошні, круп’яні та хлібобулочні вироби

31

5.

Молоко та молочні продукти

22

6.

М'ясо та м’ясопродукти

20

7.

Риба та продукти її переробки

65

8.

Овочі та фрукти, продукти їх переробки

8

9.

Кондитерські вироби (цукерки)

4

10.

Гриби

1

11.

Жири та рослинні масла

3

12.

Безалкогольні напої

14

13.

Алкогольні напої

497

14.

Сіль поварена харчова

4

15.

Лікарські рослини

2

16.

Харчові концентрати

4

Усього

749

Випробувальним центром ДП «Севастопольстандартметрологія» проведено 1830 випробувань харчової продукції, будівельних матеріалів та 88


води питної за вмістом радіонуклідів 137 Cs та 90Sr. Невідповідності вимогам діючим нормативним документам не встановлено. Севастольською міською СЕС проводилися дослідження продуктів харчування та питної вода зі свердловин. Дослідженнями доведено відсутність відхилень від НРБУ-97 та ДР-06 (результати досліджень знаходяться на рівні природних величин) № за\п

Матеріал, який досліджувався

Сумарна бета-активність

Концентрація радіонуклідів, Кі/кг, л 90

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10.

Березові бруньки Хліб білий Хліб чорний Виноград збірний ВАТ «Золота балка» Виноград збірний ДП с/г Ім.. Осипенко Виноград збірний ДП «Садовод» Вода питна «Перлина Криму» Вода питна свердловина № 1/5635 Вода питна «Водограй» Вода питна Свердловини «Учкуевка»

137

Sr

Cs

-9

4, 92*10 9, 79*10-10 1, 23*10-9 4, 99*10-9

-10

1, 36*10 1, 99*10-11 2, 12*10-11 2, 37*10-11

8, 37*10-10 3, 51*10-12 1, 75*10-11 3, 52*10-11

4, 31*10-9

1, 36*10-11

2, 58*10-11

4, 1*10-9

1, 97*10-11

2, 74*10-11

2, 87*10-12

2, 99*10-13

3, 86*10-13

5, 04*10-13

1, 34*10-13

2, 75*10-13

2, 09*10-12

8, 84*10-14

2, 31*10-13

3, 9*10-12

2, 01*10-13

2, 67*10-13

Вміст природних радіонуклідів у будівельних матеріалах та будівельній сировині не перевищує нормативів НРБУ-97 та відповідає 1-ому класу застосування (< 370 Бк/кг), що підтверджується проведеними дослідженнями, в тому числі органами СЕС (Севастопольська міська СЕС дослідила 102 проби, середня ефективна питома активність природних радіонуклідів склала 87 Бк\кг). В 2009 р. Кримської республіканською СЕС проведено коло 2919 випробувань зразків продуктів харчування, будівельних матеріалів, питної води, води водоймищ, морської води та інших

Найменування зразків

2007

2008

2009

Харчові продукти (хліб,

922

894

1200

молоко, м'ясо та інші)

89


Вода + доні відкладення

204

207

208

17

19

10

174

252

213

Будівельні матеріали

125

674

595

Інші (квіти, біжутерія )

179

190

193

МЕД та повітря

500

500

500

Усього

2136

2736

2919

(міський водопровід, водоймища, море, Північно-Кримський канал) Лікарські рослини та сировина Довкілля (пил, грунт та інші)

Середній вміст радіонуклідів досліджень складає: Об'єкт контролю

137

Cs за результатами радіологічних

утримування радіонуклідів Бк/л, Бк/кг

137

Cs,

Норми радіаційної безпеки ГН6.6.1-130-2006 Бк/л, Бк/кг

Ґрунт

0,5-50,0

1000,0

Питна вода

0,0020-0,0060

2,0

Вода водоймищ

0,0030-0,0080

2,0

90


Продукти

0,02-0,2

20,0-2500,0

харчування

Середній вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у питній воді складає: 137

Концентрація

Середня

90

Cs

Sr

2007

2008

2009 2007

2008

0,0060

0,0050

0,0050 0,0025

0,0030

2009 0,0030

Перевищення вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr в питній воді, воді поверхневих та підземних джерел за результатами ДКП «Севміськводоканал»: № з/п

Найменування місці відбору Сумарна бета 2008 2009 0,032 0,056 0,032 0,037

р. Чорна, істок Чорнорічінське водоймище 3. ГУ № 2 0,035 0,042 4. ГУ № 14 0,033 0,044 5. ГУ № 3 РЧВ 1 0,033 0,042 6. вул. Амд. Октябрьського 0,054 0,047 7. вул.Нар.Ополченцев 0,066 0,059 8. Родніковський 0,037 0,036 підземний водозабір 9. Інкерманський підземний 0,053 0,042 водозабір 10. Горлівський 0,065 0,060 підземний водозабір 11. с. Бельбек 0,081 0,044 12. Любимівський 0,050 0,050 підземний водозабір 13. Андріївський 0,078 0,062 підземний водозабір 14. м. Фіолент 0,041 0,038 15. с. Хмельніцьке 0,070 0,064 16. с. Терновка 0,079 0, 083 17. с. Роднікове 0, 082 0,043 Допустимі рівні 1,0 1. 2.

Активність Бк/л 137 90 Cs Sr 2008 2008 2009 2009 0,0045 0,0012 0,0117 0,0039 0,0035 0,0006 0,0152 0,0049 0,0057 0,0048 0,0014 0,0039 0,0027 0,0005

0,0004 0,0005 0,0035 0,0020 0,0055 0,0043

0,0178 0,0102 0,0112 0,0099 0,0053 0,0076

0,0185 0,0100 0,0020 0,0092 0,0054 0,0067

0,0037

0,0032

0,0115

0,0143

0,0012

0,0025

0,0049

0,0062

0,0059 0,0014

0,052 0,0013

0,0068 0,0077

0,0090 0,0143

0,0029

0,0016

0,0103

0,0077

0,0078 0,0007 0,0026 0,0038

0,0048 0,0014 0,0018 0,0012 2,0

0,0068 0,0050 0,0167 0,0058

0,0059 0,0086 0,0167 0,0086 2,0

91


та Севастольської міської СЕС Місце відбору проби

м. Севастополь Чорнорічінське водоймище

Активність Бк/л 90 Sr

137

Cs

3,56*10-13

1,47*10-13

3,35*10-13

1,79*10-13

не спостерігалося. Дніпровська вода в централізованому водопостачанні м. Севастополя не використовувалася. За інформацією, наданою санітарно – епідеміологічними станціями Криму, вміст радіонуклідів 137Cs , 90Sr в ґрунті півострова знаходиться на рівні багаторічних досліджень: Місце відбору проби

Мул Північно-Кримського каналу м. Сімферополь м. Алушта (горна частина) м. Джанкой (степова частина) м. Ялта

Активність Бк/л 90 Sr

137

Cs 4,4 5,6 18,5 3,0 40,0

2,0 3,0 4,0 1,5 7,0

Вміст радіонуклідів 90Sr в грунті районів м. Севастополя становить: Нахімовський район - 7,84*10-3 Кі/кг; Балаклавський район - 8,74*10-3 Кі/кг; Гагарінський район - 1,32*10-3 Кі/кг; Ленінський район 8,35*10-3 Кі/кг. Севастольською міською СЕС досліджено 496 проб ґрунту при відводі земельних ділянок. Середня ефективна питома активність природних радіонуклідів у ґрунті 59 Бк/ кг. В 2009 році відбір Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів проб води з Північно-Кримського каналу з метою визначення наявності радіонуклідів не проводився, у зв’язку зі зменшенням коштів на виконання робіт щодо спостереження за якістю поверхневих вод. Як свідчать багаторічні спостереження радіаційний фон на території Кримського півострова на протязі 10 років є сталим та не перевищував ГДК (ГДК=25 мкР/год.).

92


Рівень потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в Пунктах постійного радіологічного контролю (ППРК) складає: № ППРК

2000 2001 2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

10,5- 10,1- 10,9-

10,9-

10,2-

9,0-

10,4-

10,9-

10,0-

10,0-

11,1

11,2

11,5

11,8

11,1

12,0

12,0

11,5

13,0

14,0

9,0-

8,5-

8,5-

8,5-

9,0-

8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

10,5-

15,0

13,2

14,0

14,0

15,0

13,0

13,0

11,0

11,0

11,0

9,9-

10,0- 8,5-

9,3-

9,0-

10,5-

8,0-

8,0-

7,0-

8,0-

10,6

10,1

10,0

10,7

11,0

11,1

12,0

14,0

13,0

12,0

4. м. Джанкой 8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

8,0-

7,5-

7,5-

7,5-

7,5-

7,5-

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

10,2

9,0

8,4

8,5

7,0-

7,0-

8,8-

8,6-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

7,0

9,0

9,2

9,5

11,0

11,0

11,0

11,0

11,0

12,0

6. м. Євпаторія 6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

6,0-

7,0-

6,0-

6,0-

6,0-

10,0

10,0

10,0

10,0

10,0

13,0

11,0

11,0

11,0

11,0

7,0

6,0

6,0

7,0

7,0

7,0

7,0

8,0

9,0

8,8

10,0

10,0

10,0

10,0

9,0

10,0

10,0

10,0

за /п 1. м. Сімферополь

2. м. Ялта

3. м. Алушта

5. смт.

Чорноморське 7,3

7. м. Феодосія 8,99,5

Перевищень допустимих рівнів вмісту радіоактивних речовин у повітрі, встановлених НРБУ-97, протягом року на території Кримського півострова не зафіксовано. Радіаційно-забруднених територій на Кримському півострові не має. 93


9.3.2. Радіоактивні відходи Діяльність 56 підприємств приводить до створення радіоактивних відходів, які підлягають захороненню за межами Кримського півострову у зв’язку з рекреаційним призначенням території Криму, де відсутні об'єкти поводження з радіоактивними відходами. У 2009 році тільки на підприємстві ВАТ «Гідромонтаж» м. Євпаторія знаходиться одне радіоактивне джерело, яке планується передати на утилізацію згідно заходам Міжнародної Програми щодо технічної допомоги з захоронення радіоактивних джерел.

94


10.СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Україні На сьогодні отримання високих сільськогосподарських врожаїв неможливе без застосування мінеральних і органічних добрив. З метою ефективного використання добрив Державним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Центргосплодродючисть» проводиться агрохімічне обстеження сільгоспугідь в Автономній Республіці Крим. За підсумками досліджень складаються картограми вмісту елементів родючості у ґрунті, гумусі і солонцюватості ґрунтів. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблюванні землі і під багаторічні насадження Науково обґрунтоване застосування добрив з урахуванням вмісту елементів родючості в ґрунті дозволяє раціонально використовувати добрива, забезпечує їх високу окупність і запобігає можливому негативному впливу на навколишнє середовище. Згідно з формою ч 9-б-сх Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим за останні три роки, сталося збільшення удобрених площ і доз внесення мінеральних добрив на 1 га посівної площі. Так, у 2009 р. в АР Крим під урожай звітного року під сільськогосподарські культури було внесено 26,5 т. тон мінеральних удобреній (43 кг на 1 га посівної площі, в тому числі азотних – 19,4 т. тон, фосфорних – 6,4 т. тон, калійних – 0,7 т. тон).Під багаторічні насадження було внесено 0,2 тис. тон. Органічних добрив під сільськогосподарські угіддя було внесено 605,2 тон., під багаторічні насадження - 16,6 тис. то. В 2009 році пестицидами було оброблено 1740 тис. га сільськогосподарських культур, в тому числі інсектицидами -171,5 тис. га, фунгіцидами-522 тис. га, гербіцидами – 719,2 тис. га, десикантами-605 тис га, родентицидами-316,6 тис. га. На цю площу було внесено 877,7 тон пестицидів, в тому числі інсектицидів-100,6 тон, десикантів-8,3 тон, родентицидів-172,5 тон. Біологічними засобами захисту рослин було оброблено 58,1 тис. га сільськогосподарських культур, внесено 62 тони. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві У сільгосппідприємствах республіки хімічні засоби захисту рослин застосовуються згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання на території України», який затверджується департаментом екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього середовища України. 95


У Криму проводиться певна робота по недопущенню забруднення навколишнього середовища хімічними засобами захисту рослин . Всі хімічні обробки сільгоспугідь здійснюються після їх обстеження на зараженість хворобами, шкідниками і смітною рослинністю з урахуванням економічного порогу шкідливості . Пестицидне навантаження на 1 га сільгоспугідь у середньому за останні роки збільшилось. Так, у 1990 році вона складала 5,2 кг/га, у 2006 г.- 0,8 кг/га, у 2007 г.-0, 67 кг/га, в середньому за останні 3 роки - 0,71 кг/га. Має місце незначне зменшення пестицидного навантаження унаслідок застосування пестициді�� з мінімальною нормою витрати, застосування осередкових обробок і застосування малооб'ємного внесення пестицидів.

96


11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави У порівнянні з 2000 роком обсяги використання енергоносіїв постійно збільшуються. Питома вага Автономної Республіки Крим у загальному обсязі споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Україні становить за 2009 рік - 1,0%. Динаміку використання паливно-енергетичних ресурсів наведено у таблиці 11.1.1. Динаміку споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведено у таблиці 11.1.2. Таблиця 11.1.1. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

2000

2005

2006

2007

2008

2009

2270,091

2235,178

2742,312

2828,926

2904,636

2416,184

-

98,5

120,8

124,6

127,9

106,4

1916,0

2057,2

2077,5

2242,8

2272,1

2022.9

-

107,4

108,4

117,1

118,6

105.6

1172,0

1635,5

1473,5

1511,7

1577,0

1235.2

-

139,5

125,7

128,9

134,6

105.4

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Таблиця 11.1.2. Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009

н/д

н/д

178,693 /-

182,17 /-

140.821 /1.0

Вугілля кам’яне/ область, у % *

-/ 167476

-/ 152643

-/ 127319,0

-/ 103440,4

164,937 /1,1 -/ 120325,2

Газ природний, млрд. м³ / область, у %*

-/ 1165,302

-/ 1130,741

-/ 771,903

-/ 1168,56

-/ 1146,689

Бензин моторний / область, у %

-/ 63102,6

-/ 63102,6

-/ 68366,6

-/ 61603,9

-/48993,6

Газойлі (паливо дизельне) / область, у %*

-/ 195236,0

-/ 135260,0

-/ 159821,3

-/ 64659,6 / -/ 157924,1

-/ 157588,6

Мазути топкові важкі / область, у %*

-/ 65521,4

-/ 41246,8

-/ 42944,7

/131626,5 -/27901,0

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у %

-/ 31071,2

/112353,2 /919214,7

-/25686,4 *- Обсяги споживання енергетичних матеріалів за відсутністю даних по Україні надано в натуральному показнику, тонн

Таблиця 11.1.3. Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: виробництво та розподіл елетроєнергії пару, газу та води

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

437

26362,9

23

1461,4

Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з 2008 одиницю роком реалізованої продукції, кг/грн обсягів викидів викиди на одиницю продукції, ***

***

***

97


розподілення та постачання газу, виробництво електроенергії постачання пари та гор води

5 4 14

5,854 433,561 1022,028

Примітка **** - відсутні данні 11.2. Ефективність енергоспоживання За даними Головного управління статистики АРК підприємствами та організаціями Автономної Республіки Крим за 2009 рік використано 1471,75 тис. тон умовного палива, що на 17,69% менше, ніж за попередній рік. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі використаних енергетичних матеріалів та продуктів перероблювання нафти склали газ природний (62,5%), паливо дизельне (8,9%), камяне вугілля – 7,6%. У порівнянні з 2008 роком значно знижено споживання первинних видів палива, наступних видів: кам′яне вугілля, газу природного на 17,5 %.; продуктів переробки палива у тому числі дизельного палива – 16,5%. Відповідно скоротились і викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На 7,9 % зросло використання мазутів топкових, що обумовлено використанням на підприємствах автономії резервних видів палива. За видами від економічної діяльності за 2009 рік 74,4 % спожитих енергетичних матеріалів припадає на промислові підприємства, на сільскогосподарські – 6,98 %, транспортні – 5,67%. Аналіз енергоспоживання у Криму показав, що спожиті енергоресурси використовуються недостатньо ефективно. Енергетичне обладнання потребує модернізації та оновлення. Динаміку використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти наведено у таблиці 11.2.1. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році наведено у таблиці 1.1.2.2. Таблиця 11.2.1. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти 2000 р. Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009

1835134,7

1788065,9

1471751,0

103440,4 1165302,3 16953,1

120325,2 1130741,1 16601,0

112353,2 919214,7 15657,6

2159,3

2001,1

697,0

1597685

1875670

1852173,5

167476 771903

152643 1168560

126863,7 1140731,1

8396

12015

10149,9

4362

5691

4771

54548

2165

1451,2

1904,3

223,5

89,9

5,1 63102,6 -

182,8 62507,7 247,8

210,4 68366,6 637,0

658,6

1207,1

1127,1

47,6 64659,6 707 848,6

44,4 61603,9 1013,6 879,0

25,7 48993,6 7,3 448,7

320,4 33,3 195236,0

620,0 5,6 135260,0

200,5 3,2 143336,3

122,8 3,9 157924,1

78,6 2,9 157588,6

34,3 2,6 131626,5

98


паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

65521,4

41246,8

41288,5

-

-

-

7636,1 2736

4519,3 4301,6

4491,1 2978,7

-

-

-

805

40731

14126,1

-

72

71,6

-

-

-

2587

2597,4

-

-

-

1768

891

-

31071,2 -

25686,4 -

27901,0 -

4539,6 3434,6 -

3960,8 3149,2 -

2907,8 2719,5 -

17593,8

13707,6

10034,7

54,5 -

38,7 -

35,5 -

3357,8

1565,9

32,0

-

-

-

-

-

-

Таблиця 11.2.2. Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

Витрати палива в натуральному вимірі

Витрачено т умовного палива

вугілля кам’яне

газ природний

бензин моторний

газойлі (паливо дизельне)

1471751,0

112353,2

919214.7

48993,6

131626,5

102818,0

1823.6

25882,1

8371,3

38719,4

1095113,2 45757,6 504574,3

74661,0 45,3 74-92,8

834273,7 21425,3 359583,0

12866,4 1565,7 6231,6

22618,9 12448,1 8152,0

1811,9

296,4

734,2

173,9

322,7

83,7

-

-

4,6

-

32152,4

24,0

18487,7

3954,8

2011,6

544781,4

522,9

453265,4

5069,1

2018,8

47865,1

280,9

1975,2

5297,6

12890,0

20517,4

174,5

3210,8

4354,1

6489,3

83561,2

5232,5

9085,0

4215,2

40227,6

19741,6

652,3

9417,2

2651,4

2919,9

7757,0

16077,4 3243,9

4908,1 2915,9

3506,5 796,7

994.1 519,9

43688,5

9121,5

19505,6

3700,0

2291,8

50689,0

1085.6

8041,1

3234,4

3956,7

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі

99


На відміну від загальнодержавної ситуації в автономії відсоток викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря енергетичного комплексу складає 5,5% від загального обсягу викидів стаціонарних джерел. На Україні такий показник становить до 30%. 11.4. Використання альтернативних джерел енергії Автономна Республіка Крім має достатньо високий потенціал ветроенергетичних ресурсів, що створює значні передумови для розвитку нетрадиційних джерел енергії у Криму. Рескомприроди Криму підтримує державну політику в сфері енергозбереження, бережливого витрачання паливноенергетичних ресурсів і вважає доцільним і необхідним подальший розвиток нетрадиційних поновлюваних джерел енергії та їх використання у системі енергопостачання Криму, як екологічно чистого виду енергії, і завжди, в першу чергу, підтримує і погоджує заходи, що направлено на поліпшення екологічного стану Криму, як курортного регіону. Вітроенергетика є складовою частиною Національної енергетичної програми України. У виконання Указу Президента України від 02 березня 1996 р. №159 і доручення Прем'єр-міністра України від 12 березня 1996 р. розроблена і діє Комплексна програма будівництва вітрових електростанцій. Метою програми є виробництво ВЕУ і будівництво промислових ВЕС у складі електроенергетичних систем. Комплексна програма будівництва ВЕС передбачає вирішення технічних і організаційних проблем розвитку вітроенергетики, включаючи створення сертифікатних центрів, ремонтних баз, навчання експлуатаційного персоналу, розробку законодавчо-правової і нормативної бази. Політика у сфері енергозбереження також визначається раніше затвердженими державними програмами «Комплексна державна програма енергозбереження України» (ухвала КМУ від 05.02.97г. №148;), «Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії і малою гидро-тепло-енергетики». Розроблено Комплексну програма енергозбереження в Автономній Республіці Крим до 2010 року. Крим володіє достатнім досвідом у сфері використання енергії вітру, яка вважається найбільш важливим поновлюваним джерелом енергії в країні. В даний час в Криму в рамках виконання вищезгаданих програм здійснюється будівництво і експлуатація наступних вітроелектростанцій: - Донузлавська ВЕС; - Судацька ділянка Донузлавської ВЕС (мис.Меганом Судацький регіон); - Чорноморська ділянка ��онузлавської ВЕС; - Акташська ділянка Східно-кримської ВЕС (Ленінський район); - Мирнівська ВЕС (Сакський район ); - Тарханкутська ВЕС (Чорноморський район); - Пресноводненська ВЕС (Ленінський район). До початку виконання Комплексної програми українськими заводами на чолі з ПО «Південмаш» було освоєно до розробки виробництво ліцензійної ВЕУ USW 56-100 потужністю 107,5 кВт. 100


В даний час ухвалено рішення про доцільність впровадження в Україні могутніших ВЕУ потужністю 600 кВт і вище. Проектна документація на будівництво цих ВЕС, зокрема з впровадженням могутніших ВЕУ, отримала позитивні висновки держекологічної експертизи. У 1-му кварталі 2009 року Рескомприроди Криму підготовлено позитивний висновок держекологічної експертизи ТЕР «Західно-Кримська ВЕС потужністю 250 мВт Чорноморського району Автономної Республіки Крим» (замовник ТОВ «Західно-Кримська ВЕС»). У Криму також є досвід експлуатації станцій сонячних колекторів для нагріву води. У Красногвардійському і Джанкойському районах працюють дві геотермальні установки. З метою поліпшення екологічного стану санаторно-курортного комплексу Криму доцільно створювати подальші умови для впровадження геліоколекторів для обмеження використання котельних в літній період, так само розвивати мережу геотермальних установок. За рахунок впровадження нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії у Криму можна досягнути певної економії паливно-енергетичних ресурсів та зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система Криму Серед антропогенних чинників, які впливають на структурні елементи екомережі на сучасному етапі слід зазначити транспорт. Левова частка загальних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Автономної Республіки Крим надходить від пересувних транспортних засобів. Тільки викиди від автотранспорту складають -70, 9% загального обсягу викидів. Зважаючи на те, що в 2008 році питома вага перевозок вантажів автомобільним транспортом у загальному обсязі перевезень зменшилась (у 2008 році – 20,3%, у 2007 році – 20,7% ) та питома вага перевозок пасажирів автомобільним транспортом у загальному обсязі перевезень також зменшилась (становить за 2008 рік – 51,9% , у 2007 році – 55,7%) зростання обсягів викидів забруднюючих речовин відбулося від приватного автотранспорту. Обсяги транспортних перевезень надано в таблиці 12.1.1. Динаміку викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області надано в таблиці 12.1.2.

12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 101


Таблиця 12.1.1.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т Питом а вага у загальн ому обсязі % 6,4 25,6

Вантажооборот

Перевезено пасажирів млн. Питома вага у загальн ому обсязі % 29,2 9,6

млн.т.км.

Питома вага у загально му обсязі %

4980,0

85,6

22,8 23,0 23,4 23,3 22,0 139,3

Пасажирооборот млн.пас. км.

Питома вага у загально му обсязі %

3553,2

67,3

9,8 9,6 9,6 8,9 9,4 45,4

3629,2 3570,3 3719,4 3736,1 3397,1 1645,9

60,8 60,0 58,6 55,3 56,5 31,2

Залізничний

2000

7,0 7,5 7,6 7,3 4,9 17,0

23,6 23,8 20,7 20,3 17,8 67,7

5549,0 6023,6

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

661,6 5497,3 6851,3

82,6 83,5 82,1 80,2 80,6 8,4

Водний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

20,1 21,4 26,4 26,1 20,3 0,6

68,0 67,8 72,5 72,7 73,8 2,5

489,2 737,4 810,0 1091,2 942,3 1259,8

11,0 11,2 13,6 14,7 13,8 2,7

128,6 138,5 135,2 135,8 130,1 0,7

55,0 58,1 55,7 51,9 55,5 0,2

1819,3 1907,8 2119,4 2425,3 2146,2 13,0

30,5 32,0 33,4 35,9 35,7 0,2

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2009 2000

0,9 1,1 0,9 1,0 1,0 0,0

3,2 3,4 2,6 2,8 3,6 0,0

156,2 146,8 112,9 108,5 143,1 169,2

2,2 1,6 1,3 2,0 2,1 -

1,2 1,2 1,4 1,2 1,0 0,1

0,5 0,5 0,6 0,5 0,4 0,0

32,6 29,5 46,0 38,1 21,7 67,4

0,5 0,5 0,7 0,6 0,4 1,3

2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 1,1 1,5 1,6 1,5 1,5

0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 4,2 5,2 5,0 4,2 4,2

2,8 20,4 17,4 12,8 7,2 10,5 190,5 261,8 253,6 226,1

0,3 0,2 0,2 0,1 0,1 3,3 3,9 3,5 2,8 3,0

0,0 0,0 0,0 0,0 -

0,0 0,0 -

1,6 0,0 7,6 5,3 -

0,0 0,1 0,1 -

2009

1,3

4,8

231,7

3,4

-

-

-

-

Міський електротранспорт

2000

-

-

257,2

-

137,8

44,8

н/д

-

Всього

2005 2006 2007 2008 2009 2000 2005 2006 2007 2008 2009

25,1 29,5 31,6 36,4 35,9 27,5

100 100 100 100 100 100

5818,7 6716,3 7217,5 8050,2 8548,0 6821,6

100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

81,3 76,1 82,7 101,6 81,1 307,1 233,9 238,8 242,7 261,9 234,2

34,7 31,8 34,1 38,7 34,6 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

488,8 444,3 465,4 549,5 446,6 5279,5 5971,6 5951,9 6350,2 6756,6 6016,9

8,2 7,5 7,3 8,1 7,4 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0

Трубопровідний

Таблиця 12.1.2.Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області тис.т. 102


Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008 2009

-

-

-

-

12,583 11,737 8,968

4,324 4,212 3,651

6,697 6,66 5,994

1,425 1,519 1,536

Спеціальні нелегкові автомобілі 4,221 4,165 3,199

2.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 12.1.2.1. Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць) Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природний газ і бензин

дизпаливо та стиснений природний газ

293170

205074

85518

214

128

2236

0

262563

194947

66683

66

87

780

0

8381 3326

3046 996

4937 2244

117 20

31 0

250 66

0 0

1944

214

1723

0

0

7

0

5667

1744

2897

0

3

1023

0

7113 4176

2248 1879

4799 2235

0 11

2 5

64 46

0 0

Таблиця 12.1.2.2. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

89,9 86,9 85,4 114,6 124,1 111,0

79,9 78,4 89,3 95,6 87,9

2000 2005 2006 2007 2008 2009

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

4,9 5,0 18,8 19,7 16,6

2,1 2,0 6,4 8,7 6,4

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 91,9 91,8 77,9 77,0 79,2

Таблиця 12.1.2.3. Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Тип автомобіля

Всього

Від 2 до 3 років

Від 3,1 до 5 років

Від 5,1 до 10 років

Більше 10 років

103


2009 195471 161843 7729 4398 2422 4377 4322

10380

2009 82328 68482 3431 1961 820 2677 1239

3718

2009 32823 27496 1652 814 359 1187

971

2009 17772 16148 560

273969 13372 7320

147 68 160

344

Інші транспортн і засоби

473

Пасажирсь кі автобуси

216

Спеціальні автомобілі

328394

2009 Сідлові тягачі

3669

Самоскиди

15229

Вантажні бортові

8714

Легкові автомобілі

6121

Автомобілі - всього

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля З метою зменшення забруднення повітря населених пунктів автономії від пересувних джерел. Такому положенню справ сприяє відсутність Рескомприроди Криму приділяє велику увагу розробці програм оздоровлення повітря у містах де відмічається перевищення санітарно- гігієнічних нормативів забруднюючих речовин у приземному шарі. У складі таких програм передбачаються інженерноорганізаційні заходи: зниження інтенсивності та організація руху автотранспорту, будівництво об’їзних доріг, відбудова достатньої інфраструктури для технічного обслуговування та діагностики все зростаючої кількості автомобільних заходів. 12.3. Використання альтернативних видів палива Використання альтернативних видів палива – один із засобів зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проте в 2009 році обсяги перевезень в АРК на міському електротранспорті зменшились на18,7 % по відношенню до 2008року та відповідають рівню 2007року. 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України

104


Згідно з Конституцією України людина, його життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Таким чином, захист людини, охорона його життя і здоров'я від негативного впливу навколишнього середовища є пріоритетним напрямом державної політики, у тому числі і в сфері екологічної безпеки і охорони навколишнього середовища. Конституція України визначає як обов'язок держави збереження генофонду українського народу, забезпечення екологічної безпеки для людини і всього тваринного світу, подолання особливо негативних для України наслідків Чорнобильської катастрофи. Виконання вимог ст. 16 Конституції України можливо лише за умови ефективної політики держави у сфері використання і охорони природних ресурсів. Треба відрізняти використання і охорону природних ресурсів. При використанні природних ресурсів досягаються певні господарські і інші цілі (здобич, переробка і т. п.). Мета охорони - запобігти екологічно шкідливому впливу господарської і іншої діяльності на навколишнє природне середовище, захистити її від забруднення, псування, виснаження або руйнування, створити безпечне навколишнє середовище для життя і здоров'я людей. Названі цілі взаємозалежні і взаємообумовлені, оскільки раціональне використання природних ресурсів обумовлює дбайливе до них ставлення, недопущення незворотних для них наслідків, тобто їх охорону. Визначення екологічної політики в Україні здійснює Верховна Рада України, яка затверджує загальнодержавні програми охорони навколишнього середовища, встановлює підстави використання природних ресурсів. Екологічна політика України направлена на удосконалення природоохоронного законодавства і регламентацію режимів природокористування з метою їх адаптації до умов реформування економіки, зміни форм власності; впровадження програмно-цільових методів реалізації екологічної політики шляхом розробки різного рівня програм охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів; удосконалення економічного механізму природокористування відповідно до здійснюваних економічних реформ; послідовний перехід на міжнародні екологічні стандарти технологічних процесів переробки і виробництва продукції; організація єдиної системи нагляду і контролю за станом природних ресурсів і об'єктів навколишнього природного середовища; гарантування екологічній безпеці ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення і навколишнього середовища, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на ЧАЕС; поліпшення екологічної освіти і виховання, удосконалення інформування населення про стан навколишнього природного середовища. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 105


Спеціально уповноваженим органом з контролю дотримання природоохоронного законодавства на території АР Крим є Рескомприроди Криму, який здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, джерелами забруднення навколишнього природного середовища, станом та використанням природних ресурсів. Штатна чисельність працівників Рескомприроди Криму - 133 од. У 2009 р. здійснювали державний контроль 85 інспекторів. Інспекторів на державному кордоні – 15 (фактично працювали – 13), керівництво комітету – 5, кількість вакансій інспекторів по комітету – 3 од. При цьому слід зазначити, що деякі регіональні управляння протягом звітного періоду працювали не у повному складі. У звітному періоді було проведено 6774 перевірки. За результатами перевірок складено 7933 протоколи. До адміністративної відповідальності притягнуто 7517 осіб. Накладено 803,318 тис. грн. штрафних санкцій; стягнуто – 733,002 тис. грн. або, 91,2%. Пред’явлено 627 позовів на суму 5799,954 тис.грн., стягнуто 314 на суму 1626,454 тис.грн. Тимчасово призупинено діяльність 389 об’єктів. При цьому держінспекторами регіональних управлінь екологічних інспекцій у звітному періоді складено 5918 протоклів про адміністративні правопорушення. Державними інспекторами ресурсних відділів складено 2015 протоколів. Результати інспекційної діяльності у порівняння з 2007 р. наведено у таблиці. 13.1. Таблиця 13.2.1. Проведення інспекційної діяльності Рескомприроди Криму у 2008 році Рік № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Назва заходу Перевірено об'єктів в тому числі комплексно Проведено перевірок Виявлено порушень Притягнуто до адмінвідповідальності (разом з адмінкомісіями), чол. Накладено адміністративних стягнень, тис. грн. Стягнуто штрафів, тис. грн. Пред'явлено позовів, шт./тис.грн. Стягнуто позовів, шт./тис.грн. Винесено рішень про призупинення виробничої діяльності Винесено рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в органи прокуратури, з них: - порушено кримінальних справ відносно осіб, кількість

2008 4561 1161 11946 8111 7751 735,394 659,829 553/5886,892 257/948,471 211

2009 4990 1259 6774 7933 7517 803,318 733,002 627/5799,954 314/1626,4547 389

-

-

239 30

244 36

На обліку в Рескомприроди Криму є 19 об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебувають на території України. Перевірки природоохоронної діяльності об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації, що перебувають на території України, проводились у відповідності із щоквартальними планами-графіками, затвердженими Держекоінспекцією України і погодженими начальником штабу Чорноморського флоту Російської Федерації. 106


У 2009 році проведено 18 перевірок об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації на території Криму. У ході перевірок виявлено ряд порушень вимог Закону України «Про відходи», Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Водного кодексу України. За результатами перевірок складено 16 протоколів про адміністративне порушення, в т.ч.: - за відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря (ст. 78) – 4 протоколи; - за перевищення встановлених нормативів гранично - допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 59) – 1 протокол; - за порушення правил ведення первинного обліку забору води (ст. 60) – 1 протокол; - за порушення правил складування відходів (ст. 82) – 1 протокол; - за змішування відходів (ст. 82,4) – 1 протокол; - за укриття фактів перевищення лімітів на утворення і розміщення відходів (ст. 91,3) – 2 протоколи; - за порушення правил ведення первинного обліку поводження з відходами (ст. 82-1) – 2 протоколи; - за невиконання приписів (ст. 188,5) – 2 протоколи. Виконано 4 розрахунки збитків, нанесених державі на загальну суму 94,5 тис. грн., тимчасово призупинено експлуатацію 1 об’єкту. Видано 42 приписи по усуненню виявлених порушень. 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища Система спостережень за станом навколишнього середовища є фактично системою, яка має за мету отримання, накопичення і обробку даних про стан довкілля та про причини його забруднення. Завданням регіонального моніторингу Криму є також надання інформації, яка б дозволяла провести оцінку стану довкілля в межах даного регіону, і можливості на її основі прийняти управлінські рішення, пов'язані з використанням природних ресурсів. Регіональна система моніторингу Автономної Республіки Крим являється складовою частиною державної системи моніторингу України. З метою реалізації основних принципів і напрям ків державної політики з питань створення і функціонування системи моніторингу навколишнього природного середовища при Раді міністрів Автономної Республіки Крим створена постійно діюча Міжвідомча комісія, до якої увійшли представники 24 суб'єктів регіонального моніторингу Криму. Контроль за станом навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим здійснюється рядом Міністерств та установ, які являються суб’єктами регіонального моніторингу: Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Кримським Республіканським центром з гідрометеорології, Державною Азово – Чорноморською екологічною інспекцією, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства, Казенним підприємством “Південекогеоцентр”, 107


Республіканською санітарно-епідеміологічною станцією (Міністерство охорони здоров’я), Феодосійською, Сакською та Євпаторійською режимноексплуатаційними станціями (Міністерство курортів та туризму АРК), ВО «Кримводоканал» (Міністерство будівельної політики, архітектури та житловокомунального господарства), Республіканським комітетом лісового та мисливського господарства (УкрНДІЛГА, УкрНДІміськліс) та ін (таб. 13.3.1). В рамках програми моніторингових спостережень проведено відбір 116 проб поверхневих вод, в 37 створах основних річок Криму: р. Салгір, Малий Салгір, Победна, Кача, Водопадна, Бистра, Біюк – Карасу, Демерджі, Чурук -Су та ін. Виконано 3350 визначень гідрохімічних показників. Одним з основних завдань проведення моніторингових спостережень є визначення впливу на навколишнє середовище джерел забруднення, що у свою чергу створює найважливішу основу для виконання подальшого завдання – роз'яснення природокористувачам та громадськості норм регулювання в широкому контексті регулювання та забезпечення суспільного блага. Результати комплексного вивчення екологічного стану річкових екосистем дозволили виявити найбільш неблагополучні в екологічному відношенні ділянки, визначити основні джерела забруднення. Як правило, це випуски зворотних вод каналізаційних очисних споруд міст та селищ півострова, випуски без очищення, часті пориви зношених каналізаційних колекторів. В основному формування якості води найбільших річок (Салгір, Біюк – Карасу, Чурук- Су) Криму на всій їх протяжності від верхів'я до гирла відбувається як під впливом природних чинників, так і під впливом антропогенного навантаження стічними водами підприємств. В рамках програми моніторингових спостережень проведено відбір 107 проб грунтів. Відібрано 34 проб грунтів уздовж автотрас Сімферополь- Чорноморське, Сімферополь-Ялта, виконано 408 визначень. За результатами аналітичних досліджень в грунтах простежуються сезонні зміни вмісту солей важких металів та інших токсичних сполук. У 2009 році були перевірені території санітарно-захисних зон полігонів ТБВ м.Алушти, м.Сімферополя, смт.Гаспра, м. Євпаторія, смт.Роздольне, смт.Первомайське, м. Красноперекопськ, смт. Красногвардійське. Визначено 108 показників забруднюючих речовин. Виявлені перевищення гранично – допустимих концентрацій від 1,2 до 3,7 ГДК. У 2009 році проведено обстеження грунтів МДЦ «Артек», с.Гурзуф. В рамках програми моніторингових спостережень, було перевірено 331 джерел викидів забруднюючих речовин, перевірено 117 підприємств, відібрано 1435 об'єднаних проб, виконано 11694 визначень. Таблиця 13.3.1 Система спостережень за станом довкілля

№ з/п

Суб’єкти моніторингу довкілля

атмосферне повітря

стаціона рні джерела вікидів в атмосферне

Кількість точок спостережень, од. джереджерепола ла морсь підзем верхскидів скидів кі ні неві зворотзворотводи води води них вод них у вод у

джерела скидів зворотних вод у глибокі

грунти

108


повітря

1

1

2 3 4 5

2 Міністерство охорони навколишньог о природного середовища МНC Міністерство курортів і туризму Держкомводг осп МОЗ

3

поверхневі води

4

5

6

202

26

110

10

23

морські води 7

8

9

28

12

підземні водонос ні горизонти 10

11

6

42

7 32 61

19

52

62 94

383

В систему щорічних спостережень екологічного моніторингу входить контроль забруднення атмосферного повітря, промислових викидів, поверхневих, морських, зворотних, дренажних, питних та підземних вод, ґрунтів, екзогенних геологічних процесів, гідромінеральних та земельних ресурсів (таб. 13.3.2). Таблиця 13.3.2 Система щорічних спостережень екологічного моніторингу Суб’єкти моніторингу Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Республіканська санітарноепідеміологічна станція Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з водогосподарського будівництва та зрощувального землеробства Казенне підприємство “Південекогеоцентр” Міністерство будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства Республіканський комітет лісового та мисливського господарства Міністерство курортів та туризму

Об,єкти спостереження поверхневі, зворотні води; джерела промислових викидів в атмосферу, ґрунти, відходи морські води; зворотні води поверхневі, підземні води; грунти; атмосферне повітря; поверхневі води; дренажні води; Північно-Кримський канал підземні води; екзогенні процеси питна вода; зворотні води стан лісів мінеральні води, лікувальні грязі

Рескомприроди Криму здійснює збір інформації від суб'єктів моніторингу, її обробку та розміщення на інформаційно-аналітичному вебпорталі. Паралельно дані моніторингових спостережень надаються до Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту для підготовки щомісячного огляду «Стан довкілля в Україні». У зв’язку із затвердженням державної програми екологічного моніторингу виникла можливість для розробки та впровадження регіональної програми. Фахівцями НДЦ «Технології сталого розвитку» Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського розроблено проект Програми регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на період до 2013 року. 109


Основними завданнями Програми є: - створення інформаційної інфраструктури регіональної мережі моніторингу навколишнього середовища, що забезпечує функціонування єдиної інформаційної мережі збору, передачі і зберігання інформації про стан навколишнього середовища та природоохоронну діяльность; - створення єдиної регіональної мережі моніторингових спостережень АР Крим на базі інтеграції і розвитку існуючих наглядових мереж суб'єктів моніторингу; - вдосконалення і впровадження в діяльність суб'єктів регіональної мережі екологічного моніторингу АР Крим єдиної нормативної бази; - розвиток матеріально-технічної бази регіональної системи моніторингу навколишнього природного середовища; - створення механізмів комплексної оцінки, прогнозування і управління станом навколишнього середовища. Проект програми регіонального моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим на 2010-2013 роки підготовлено у встановлений термін, погоджено з суб’єктами моніторингу, Міністерством фінансів АР Крим, Міністерством економіки АР Крим та винесено на розгляд засідання Ради міністрів АР Крим на II квартал 2010 року. На базі Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського створено регіональний інформаційно-аналітичний центр (РІАЦ) моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим – головний інформаційно-аналітичний орган системи моніторингу. РІАЦ створений з метою забезпечення в Автономній Республіці Крим реалізації державної політики України у сфері створення і функціонування державної системи моніторингу навколишнього природного середовища регіонального рівня в тісній взаємодії з державним управлінням екології і природних ресурсів в республіці, іншими суб'єктами моніторингу, координації по впровадженню технологічного, науково-технічного, інформаційного, організаційно-методичного забезпечення регіональної системи моніторингу на всіх етапах його життєвого циклу. Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища створено експертну Раду та секції при постійно діючій Міжвідомчій комісії з питань моніторингу навколишнього природного середовища по напрямах: - моніторингу вод; - моніторингу атмосферного повітря; - моніторингу земель і відходів; - з питань інформаційного забезпечення. Затверджені положення про експертну Раду та секції за даними напрямами. Міжвідомчою комісією з питань моніторингу довкілля затверджено Положення про систему моніторингу навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим в кризових ситуаціях, а також затверджена концепція програми регіонального моніторингу.

110


Науково-виробничим підприємством «Екоцентр» розроблено та встановлено програмно-аналітичний комплекс, що дозволяє проводити збір, структуроване накопичення, обробку та аналіз даних про стан природних об'єктів, що поступають від суб'єктів регіонального моніторингу, створювати регіональний банк даних суб'єктів моніторингу та представляти первинну інформацію і результати аналізу на веб-сайті системи. Технічні роботи з розміщення програмно-аналітичного комплексу в мережі Інтернет завершено, проводяться роботи з монтажу технічного обладнання на базі суб’єктів моніторингу. Система дозволить автоматизувати та прискорити обмін даними між суб’єктами моніторингу і є предметом внутрішнього користування. Виконання регіональних і державних програм екологічного моніторингу дозволить створити умови для забезпечення збалансованого соціально економічного розвитку курортних територій, значно підвищити їх інвестиційну привабливість, у тому числі завдяки ефективному використанню природних ресурсів. 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Для запобігання негативного впливу запланованої господарської діяльності на навколишнє природне середовище, проводиться державна екологічна експертиза проектної документації. Усі відносини в області екологічної експертизи регулюються законами України “Про охорону навколишнього природного середовища” і “Про екологічну експертизу”. Зокрема, цими законами визначена обов'язковість державної екологічної експертизи проектної документації на будівництво об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. Безпосереднє її проведення на території АРК покладено на Рескомприроди Криму. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.07р. №1269 державна екологічна експертиза проектної документації проводиться у складі комплексної державної експертизи філії ГП «Укрдержбудекспертиза». У 2009 р. до комітету надано 351 заяву на проведення екологічної експертизи проектної документації. Основними напрямками проектування були: об'єкти промислового, сільськогосподарського, комунально-побутового призначення, лінійні споруди та інші. Найбільш значимими з природоохоронної та господарської точки зору з розглянутих проектів можна виділити такі: - «Водовід Фронтове – водоочисні споруди м. Феодосія – реконструкція», - «Розширення полігону промислових відходів і складу-ангару на території ЗАТ «Кримський Титан», - Будівництво ТЕЦ в м. Феодосія, - «Визначення параметрів меж прибережної захисної смуги річки Мелек-Чесме в районі вул.Борзенко від вул.Пролетарської до перехрестя Сенної в м. Керчі», - «Завод газобетоних виробів по вул.Бородіна,14 у м. Сімферополі», - «Виробнича база з автогаражем в м. Феодосія, вул.Заводська/Молокозавод». Понад 36 % із розглянутої документації поверталося на доробку чи відхилялося від узгодження через недостатність передбачених 111


природоохоронних заходів, або невідповідності вимогам природоохоронного законодавства та чинним нормам і правилам. Основними та характерними недоліками проектної документації залишаються: - поверхнева розробка розділу “Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС); - не розглядаються можливі аварійні ситуації, а також заходи щодо їх ліквідації; - не вирішуються питання щодо утилізації відходів; - розділ охорони зелених насаджень розробляється з порушенням “Правил утримання зелених насаджень у містах і селищах України”; - та інші. З метою підвищення якості документації, яка надходить на експертизу, комітетом у поточному році проведено вибіркові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при складанні проектно-кошторисної документації в проектних організаціях: Алуштінський відділ інституту «КримНІІпроект», інститут «Кримтурпроект» (м. Феодосія), Ялтинська філія інституту «КримНІІпроект», ТОВ «Кримпроектсервіс» (м. Сімферополь), ТОВ СК «Акрополь» (м. Сімферополь). Узагальнені результати з екологічної експертизи відображено у таблиці 13.4.1 Таблиця 13.4.1 Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2009 р. № з.п

Виконана робота

1.

Проведено експертиз передпроектної документації (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної документації (проект, робочий проект) Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

2.

3. 4.

Загальна Кількість

Позитив-но оцінено

Негатив-но Оцінено

% відхилених

351

226

125

36

-

-

-

-

267

158

109

41

84

68

16

19

13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності Протягом 2009 року комітетом приділялась увага підвищенню ефективності економічного механізму природоохоронної діяльності і раціонального природокористування. З метою виявлення резервів збільшення надходжень від збору за забруднення навколишнього природного середовища комітетом підготовлено пропозиції щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», в частині стягнення збору за забруднення, який сплачується за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря пересувними джерелами викидів. 112


Відповідно до укладеної угоди між Мінприроди України та Державною податковою адміністрацією України щокварталу здійснюється обмін інформацією з Державною податковою адміністрацією в Автономній Республіці Крим. Розроблено розділ Програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2010 р., виконано заходи Програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2009 рік. 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Основними бюджетними джерелами фінансування природоохоронних заходів, що реалізуються на території Автономної Республіки Крим є Державний і Республіканський (Автономної Республіки Крим) фонди охорони навколишнього природного середовища. На фінансування природоохоронних заходів з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 р. було заплановано виділення 20393,0 тис. грн. Слід зазначити, що в умовах жорсткої економічної кризи, коли більшість підприємств скорочували обсяги виробництва план по надходженням був виконаний на 95,6%. Фактично до бюджету поступило 19494,18 тис. грн. Кошти були направлені на: - на заходи по знешкодженню заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (8650,0 тис. грн.), коти освоєно, знешкоджено понад 470,0 т. заборонених хімікатів, повністю очищено територію Джанкойського району; - на захист від підтоплення направлено 592,6 тис. грн., виконано заходи по захисту від підтоплення с. Дмітровка Советського району (об’єкт введено в експлуатацію) і району Ближні Камиши м. Феодосія; - для ліквідації наслідків лісових пожеж придбано гідроманіпулятор (250,0 тис. грн.); - на заходи з поводження з відходами направлено 5917,5 тис. грн., в тому числі завершено розробку Програми поводження з відходами (200,0 тис. грн.), продовжено будівництво (реконструкцію) полігонів в м.м. Судак, Красноперекопськ, Джанкой, смт. Нижньогірський (всього 5338,2 тис. грн.), придбано екскаватор для складування відходів на полігону ТПВ в смт. Леніно; - на будівництво (реконструкцію) систем водовідведення виділено 1884,6 тис. грн., в тому числі виконано реконструкцію внутримайданчікових мереж на НС №3 в системі водопостачання Ленінського району, розроблено проекти реконструкції системи знезараження на Станційних водоочисних спорудах і будівництва каналізаційних очисних споруд смт. Красногвардійське, розпочато будівництво станції очистки господарсько-побутових стоків в смт. Леніно і каналізаційних очисних споруд в смт. Чорноморське, виконано роботи по будівництву каналізаційних мереж в м. Феодосії; - на заходи по збереженню природно-заповідного фонду направлено 1228,6 тис. грн., в тому числі розроблено проекти землеустрою з організації і встановлення меж 19 об’єктів природно-заповідного фонду, розроблено проекти створення двох нових об’єктів та проект організації території регіонального ландшафтного парку «Караларський»; 113


- на наукові дослідження, підвищення кваліфікації, проведення наукових конференцій, укріплення матеріальної бази суб’єктів моніторингу виділено понад 500,0 тис. грн. Всього в 2009 р. освоєно 19086,1 тис. грн. Таке високе освоєння стало можливим завдяки впровадженню з 2007 р. нового Порядку утворення і використання Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища – фінансування природоохоронних заходів, замовниками яких виступають місцеві органи влади шляхом надання субвенцій з бюджету Автономної республіки Крим місцевим бюджетам, або через головних розпорядників коштів - якщо замовниками є органи влади Автономної Республіки Крим. Таким чином, замовники самостійно здійснюють фінансування природоохоронних заходів, що дозволило суттєво підвищити ефективність контролю і відповідальність з боку замовників. Таблиця 13.5.2.1. Надходження та використання коштів Республіканського (АРК) фонду охорони навколишнього природного середовища Показник 2007* 0,0 309,5 147,43** 0,0

Рік 2008* 0,0 317,7 317,5 0,0

2009 Залишок коштів на початок звітного періоду 0,0 Надійшло коштів у звітному періоду - всього 435,0 Використано коштів - всього 279,899 Залишок коштів на кінець звітного періоду 155,101 * розпорядником яких є Рескомприроди Криму ** кошти освоєно не в повному обсягу через неможливість проведення тендерів по визначенню виконавців.

В 2009 р. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на виконання природоохоронних заходів було виділено 960,0 тис. грн. на докладку 3 нитки каналізаційного напірного колектору в м. Ялта. Кошти освоєно в повному обсязі. Також, у вигляді часткової участі, на реконструкцію зазначеного об’єкту залучені кошти міського бюджету м. Ялти у сумі 300,0 тис. грн. Але, через невизначеність механізму передачі коштів замовникам природоохоронних заходів, виникають складнощі з фінансуванням природоохоронних заходів через що кошти, що можуть бути виділені у 2010 р. можуть бути неосвоєні. Для забезпечення виконання Державного бюджету України у 2010 р. необхідно визначити механізм передачі коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища безпосередньо замовникам природоохоронних заходів – органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Як варіант - фінансування природоохоронних заходів здійснювати шляхом надання субвенції з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим. Впровадження механізму фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища через надання субвенцій місцевим бюджетам дозволить суттєво прискорити виконання природоохоронних заходів, підвищити ефективність контролю та відповідальність з боку місцевих органів виконавчої влади. 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

114


Основними законодавчими актами в даній сфері є Закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про екологічну експертизу», «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» і ряд інших. Разом з тим, окремі аспекти природокористування і природоохоронної діяльності знаходять своє віддзеркалення у галузевому законодавстві (земельному, водному, лісовому, про надра, про тваринний світ і т. п.). Кабінет Міністрів України координує роботу органів державного управління по загальному природокористуванню, проведенню природоохоронних заходів і реалізації значних екологічних програм державного і міжнародного значення через систему органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Під управлінням у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища розуміється організаторська діяльність по забезпеченню раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища. Основними функціями управління в області природокористування і охорони навколишнього природного середовища є:  нормотворча діяльність із раціонального використання і охорони навколишнього природного середовища;  організаційна діяльність в даній сфері, зокрема планування, фінансування, ліцензування;  моніторинг навколишнього природного середовища, контроль і нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства. У сфері природокористування і охорони навколишнього природного середовища застосовуються такі методи управління, як розпорядження, заборони і дозволи. Значне місце в діяльності природоохоронних органів має видача відповідних дозволів на використання природних ресурсів (ліцензування), узгодження тих або інших видів діяльності, рекомендації по раціональному використанню і охороні навколишнього природного середовища. Удосконалення системи управління і законодавчого регулювання у сфері охорони навколишнього середовища безпосередньо витікає з необхідності виходу з екологічної кризи, в якій опинилася не тільки наша країна, але і вся світова спільнота в ц��лому. За останні п'ять років не покращала жодна глобальна екологічна характеристика (виснаження озонового шару, концентрація парникових газів в атмосфері, втрати лісовкритих територій, площа пустель і земель, яким загрожує запустинювання, забруднення Світового океану і поверхневих вод суходолу - всі показники зростають від року в рік). Ми йдемо до Землі, з якою збриті ліси, з отруєним океаном, помиями замість прісної води на суходолі і всіма іншими властивостями, про які ми навіть не здогадувалися. На такій Землі людина жити не зможе, і йти йому буде нікуди, а захиститися нічим. Його економічні і технічні можливості стануть приростати 115


все повільніше у міру руйнування природи, а соціальні проблеми все більш загострюватимуться. У цій украй важкій екологічній ситуації потрібні абсолютно якісні важелі захисту природи, які вже не можуть просто обмежуватися реформуванням екологічних державних органів, а мова повинна йти про нові ідеї державності, причому не тільки в Україні, але і в світі в цілому. Уряд України не має стратегічної концепції реформ, що проводяться, як у сфері економіки, так і в екології. У сфері управління раціонального природокористування і охорони довкілля відбувається нерідко незрозуміле реформування органів охорони природи. Не повною мірою використовується такий важливий механізм, як правове стимулювання раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього середовища, щороку знижується фінансування розділу "Охорона навколишнього середовища" . У сучасний період необхідно радикально удосконалити систему державних органів по раціональному природокористуванню і охороні навколишнього природного середовища, забезпечити ухвалення не тільки нових, але і якісних екологічних законів, забезпечити науковий підхід в законотворчості, що неможливе без концепції правового регулювання в цій сфері, удосконалювати інші організаційно-правові форми діяльності держави з урахуванням нового періоду, до якого повинна перейти наша країна. Рекомендується здійснювати побудову податкової системи з урахуванням екологічного чинника, зокрема пільгового оподаткування; участь комерційних банків у сфері стимулювання екологічно орієнтованої підприємницької діяльності, пропонується сформувати ринок екологічних послуг; створити системи оцінки окремих природних ресурсів; впровадити довгострокові екологічні програми; розробити нові моделі співпраці між державою і галузями промисловості у сфері екології, розробити загальну державну методику визначення розмірів збитку навколишньому природному середовищу, а також приватні методики кожної області України, з урахуванням їх особливостей. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Для забезпечення достовірності вимірювань в 2009 році згідно з Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність» фахівцями ДП «Кримстандартметрологія» за участю представників Рескомприроди Криму атестувалися лабораторії на право проведення вимірювань під час контролю навколишнього природного середовища на 9-ти підприємствах. Проведено перевірку 14 лабораторій з контролю якості зворотних вод. Фахівці ДП «Кримстандартметрологія» щорічно проводять повірку засобів вимірювальної техніки для відбору та проведення лабораторних досліджень проб повітря робочої зони, атмосферного повітря, зворотних, підземних, поверхневих вод, ґрунтів, викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. ДП «Кримстандартметрологія» має сертифікат на систему екологічного управління відповідно до вимог ДСТУ ISO 14001-2007 «Системи екологічного керування. Вимоги та настанови щодо застосування».

116


З березня 2006 року ДП «Кримстандартметрологія» є першим регіональним представником Органу з сертифікації Всеукраїнської громадської організації «Жива Планета» в АР Крим. 13.8. Екологічний аудит

В 2009 році екологічний аудит на підприємствах, в організаціях та установах не здійснювався. 13.9. Екологічне страхування В 2009 році екологічне страхування на підприємствах, в організаціях та установах не здійснювалось. 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля В Автономній Республіці Крим є достатній науковий і технічний потенціал для розробки та впровадження нових технологій з очищення забруднених вод, нафтовміщуючих вод, пилегазоочисних споруд і рішення інших проблем у сфері охорони навколишнього середовища і природних ресурсів. Проте, у сучасній економічній ситуації впровадження наукових розробок залишається проблематичним через відсутність фінансування. У Криму на багатьох різних об’єктах, у т.ч. на автозаправних станціях та міні пансіонатах побудовано локальні очисні споруди (типа “Біотал”, “ІМТЕХ” а інш.), які характеризуються принципово новими науковими і технічними рішеннями, високою ефективністю, якістю і надійністю роботи, прості в обслуговуванні. Значна увага приділялася впровадженню модульних автономних котелень, що працюють на природному газі. Для зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу від існуючих котелень, також здійснюється перевод їх роботи на екологічно чисте паливо - природний газ. В даний час у Криму загострилася проблема енергопостачання підприємств та організацій. Ефективним рішенням цієї проблеми є застосування нетрадиційних джерел енергії, зокрема - геліоколекторів і геліоустановок. Геліоустановки використовуються для забезпечення гарячою водою і теплом індивідуальних і колективних господарств, рекреаційних об'єктів (санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів), сушки сільськогосподарської продукції, оснащення теплиць. В Криму розширюється мережа станцій сонячних колекторів що експлуатуються. Крим володіє широким досвідом у сфері використання енергії вітру, яка вважається найбільш важливим джерелом в системі енергозбереження. Найбільшими ВЕС є Донузлавська, Мирнівська (Сакський район), Сакська (м. Євпаторія), Тарханкутська (Тарханкут), Судакська (мис Меганом), Пресноводненська ВЕС у Ленінському районі. Планується будівництво нової

117


ВЕС у Черноморському районі на базі більш потужних вітромашин (600 кВт, раніше користувались вітромашинами на 100 кВт). За рахунок нетрадиційних джерел енергії спостерігається загальна економія паливно-енергетичних ресурсів та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря . 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Рескомприроди Криму активно співпрацює з екологічною громадськістю. Завдяки участі екологічних організацій у природоохоронній роботі, комітет, взаємодіючи з ними, має можливість виявляти найбільш актуальні регіональні проблеми, а також враховувати у своїй роботі різні суспільні думки. З метою об'єднання зусиль екологічної громадськості при комітеті існуе Координаційна рада, до якої увійшли найбільш впливові громадські екологічні організації регіону. Громадські екологічні організації Криму своєю роботою охоплюють учнів, студентів, учених, лікарів, фахівців різних напрямків. Вони займаються екологічним вихованням і екологічною пропагандою, організують науковопрактичні конференції, екологічні табори, збори, виступають у засобах масової інформації, беруть участь у практичних заходах по благоустрою територій, у спільних з комітетом акціях, спрямованих на формування у молоді екологічного світогляду та активної екологічної позиції. Разом з Рескомприроди Криму та іншими природоохоронними органами вони також виявляють порушників природоохоронного законодавства. Громадські інспектори разом з держінспекторами комітету проводять рейди-перевірки, виявляють і притягують до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Вчені, фахівці-екологи - члени громадських екологічних організацій проводять наукові дослідження і вивчення екологічних проблем Криму, беруть участь у розробці природоохоронних проектів, а також здійснюють суспільноосвітню діяльність у сфері екології. Представники громадських екологічних організацій у звітному періоді брали участь у спільних акціях з комітетом і іншими природоохоронними структурами: операціях і акціях : щорічної всеукраїнської акціі з благоустрою «За чисте навколишне середовище», «Первоцвіт», «Новорічна ялинка»,«До чистих джерел» та інших. Найвідомішою та впливовою екологічною громадською організацією Криму є Республіканська Асоціація «Екологія і Мир" (КРАЕМ), метою діяльності якої є захист екологічних інтересів громадян. Члени Асоціації брали активну участь у засіданнях колегії Рескомприроди Криму, у наукових семінарах, конференціях і проектах, виступали в засобах масової інформації щодо розв’язання проблемних екологічних питань. КРАЕМ - учасник Координаційної ради громадських екологічних організацій і Рескомприроди Криму. Асоціація активно працює з ученими КАН у рішенні екологічних проблем Криму: 118


Зроблено екологічну експертизу глибоководного каналізаційного колектору м.Сімферополя, експертизу генплану м.Сімферополя, взяли участь у розробці стратегії сталого розвитку Бахчисарайського району, розроблена «Систему поводження з ТПО та санитарної очистки територіі Великої Ялти», проведено комплекс заходів що до інформування громадськості стосовно будівництва Бахчисарайської, Східно-Кримської та Присиваської ВЕС. Подготовани проекти: «Екологічний аудит Армяно-Красноперекопской ПГА» та «Оптимізації мінімально-сировинного комплексу АРК». Сьогодні відсутність знань про дику природу Криму загрожує самої природі. Для розширення зань про грифів, розуміння їх життя створено новий інформаційний интернет-ресурс «Грифи Криму». Сайт створено в межах проекту «Підтримка стійкості українських популяцій грифових птиць» при підтримці Амбасади Королівства Нідерланди в Україні. Багато гарних та важливих заходів у 2010 році виконувалось регіональними відділенями КРАЕМ. В Керчі була створена міська суспільна рада «За Керч без тютюнового диму», проводилися семінари-тренінги проти тютюнового диму, виставлялися пікети під вікнами пологового будинку з транспарантами «Мама, будь ласка, не пали ради мене». Підсумком всіх зусиль з'явилося ухвалення Керченською міською Радою (поки єдине в Криму) про вільні від куріння зони в місті-героєві Керчі! Це хороший приклад для всіх міст Криму і України. Керченські екологи багато працюють з журналістами, часто виступають в ЗМІ на тему екологічних проблем міста, в захист зелених насаджень, бездомних бродячих тварин – «братів наших менших» і т.д. Міська організація Феодосії традиційно працює з молоддю і в цілому з городянами по екологічному вихованню, з проблем Чорного моря, по поводженню з ТПО, по санітарії у водопостачанні і водовідведенні. Робота Ленінського районного відділення КРАЭМ заслуговує особливої уваги і пошани. У 2009 році проведено три экоекскурсії по Казантіпу, проведени турпохіди з школярами по Каралакському степу, взято участь в роботі ХVII Міжнародної науково-практичної конференції «Екологія і здоров'я людини. Охорона повітряного і водного басейнів. Утилізація відходів»,надано допомога Опукському заповіднику в моніторингу загибелі дельфінів, проведена тематична фотовиставка «Чарівність Східного Криму» в м. Щелкино, організовано проведення эколагерю за участю школярів Криму . Питання екологічної освіти і виховання молоді, сталого розвитку районів, озеленення територій здійснювалось активістами організації у містах Ялта, Євпаторія, Джанкой та смт.Чорноморське. Задача комітету полягає в об'єднанні громадськості, залученні їхніх зусиль до цілеспрямованої природоохоронної роботи. Надзвичайно важливо на даному етапі працювати над розвитком спільних інформаційних систем, зміцненням зв'язків державних структур, засобів масової інформації та громадських екологічних організацій. Спільна робота державних природоохоронних структур і громадських організацій повинна сьогодні стати значною силою, здатною впливати на рішення актуальних проблем для всіх регіонів України, сприяти впровадженню 119


нових проектів, виконанню прийнятих природоохоронних програм, тим самим сприяти стабілізації екологічної ситуації, формуванню ефективної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, реалізації соціальноекономічних планів. 13.11.2. Громадські рухи Перелік місцевих громадських організацій природоохоронного спрямування, що співпрацюють з комітетом, їх адреси Керівник № 1.

Назва організації Кримська Республіканська Асоціація “Екологія і мир” (м. Сімферополь)

Тарасенко В.С.

2.

“Асоціація підтримки біологічної та ландшафтної розмаїтості “Криму” – “Гурзуф-97” (м. Сімферополь)

Боков В.О. Рудик О.Н.

3.

«Громадський науково-практичний медико-екологічний Євстаф'єва Є.В. центр»

4.

Екологічне товариство "Галантус"

Миронова Л.П.

5.

Благодійній фонд “Порятунок рідких рослин і тварин” (м. Алушта)

Паршинцев А.В.

6.

“Товариство геоекологів Криму” (м. Сімферополь)

Смирнов В.О.

7.

Дитяча екологічна організація “Фауна” (м. Джанкой)

Тувишева Л.В.

8.

„МАМА-86-Феодосія”

Ковальчук А.М.

9.

Джанкойське відділення КРАЕМ

Тувишев О.І.

10.

Громадська Рада дитячих і молодіжних організацій

Тувишева Л.В.

11.

Дитяча громадська екологічна організація «Едельвейс» «Центр екологічного здоров’я»

Міхеєва Л.Г.

12.

Артов А.М.

Адреса 95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 188, кв.1 info@ekomir.crimea.ua 95007, м.Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ, bokov@tnu.crimea.ua 95006, м. Сімферополь, бул., Леніна 5/7, helene@csmu.strake.net 98187, м. Феодосія, с. Щєбетівка, а/с 555 98500, м. Алушта, вул.Партизанська, 42 griff58@mail.ru 95007, м. Сімферополь, вул.Ялтинська, 4, геофак ТНУ 96100, м. Джанкой, вул. Калініна, 8 fauna@inbox.ru 98100, м. Феодосія, вул. Кримська, 21-62, а/с51, mama86feodosia@gus62.sf.ukrt el.net м. Джанкой, вул. Кирова, 73/21, 96100 sawa1957@inbox.ru м. Джанкой, вул. Рози Люксембург, 16, 96100 с. Ярке, Джанкойський р-н 95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 68, info@ekomir.crimea.ua

13.12. Виконання державних екологічних програм У 2009 р. за рахунок Державного і Республіканського (Автономної Республіки Крим) фондів охорони навколишнього природного середовища здійснювалось фінансування заходів, передбачених державними цільовими програмами. У 2009 році фінансування заходів, передбачених Загальнодержавною програмою охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, склало 4079,30 тис.грн. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано 960,0 тис.грн. 120


- будівництво каналізаційного колектора від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд, м. Ялта – 960,00 тис.грн.; З Республіканського фонду охорони навколишнього природного середовища у 2009 році профінансовано 2819,30 тис.грн.: - будівництво полігона у м.Судак – 1000,00 тис. грн; - будівництво полігона у м.Красноперекопськ – 1000,00 тис. грн; - реконструкція каналізаційних очисних споруд смт Чорноморське -619,3 тис. грн; - науково-дослідницька робота з оцінки рівня залишкового забруднення нафтопродуктами узбережжя Керченської протоки і о.Коса Тузла з метою винесення об’єктів забруднення - 200,0 тис.грн. З місцевих бюджету профінансовано 300,0 тис.грн. на будівництво каналізаційного колектора від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд, м. Ялта. З Державного бюджету України у 2009 році фінансування заходів з будівництва другої черги каналізаційних очисних споруд м. Сімферополь не здійснювалось. Слід зазначити, що не в повному обсязі здійснюється фінансування передбачених програмою заходів з будівництва каналізаційних колекторів та з реконструкції каналізаційних споруд. Так, на будівництво другої черги КОС м. Сімферополя із передбачених 14,81 млн. грн. виділено 7,0 млн.грн, на реконструкцію каналізаційних споруд смт Гурзуф кошти не виділялися. На реконструкцію і розширення КОС та будівництво напірного колектора від каналізаційної насосної станції до очисних споруд м. Євпаторія з передбачених 8,0 млн. грн. з ДФОНПС виділено всього 3,4 млн. грн. З передбачених Програмою 76 млн. грн. на укріплення берегів кримського узбережжя Чорного та Азовського морів кошти не виділялися. На реалізацію заходів, передбачених Програмою формування регіональної екологічної мережі в Автономній Республіці Крим на період до 2015 року, затвердженої ухвалою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.09.2008 №968-5/08, відповідно до ухвали Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 07.04.2009 №209 «Про фінансування природоохоронних заходів з Республіканського (Автономної Республіки Крим) фонду охорони навколишнього природного середовища в 2009 році» (із змінами) виділено 1096,6 тыс.грн, з них на:  розробку проектів землеустрою по організації і встановленню меж територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення – 1056,6 тыс.грн;  проведення щорічної конференції «Заповідна справа в Криму» 10 тыс.грн;  проведення курсів підвищення кваліфікації з питань збереження біорізноманітності і розвитку заповідної справи – 30 тыс.грн. Крім того, виділено 142,1 тис. грн.. на розробку проектів створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, 250 тыс.грн на придбання гідроманіпулятора для ліквідації наслідків лісових пожеж на території 121


ПЗФ і 188 тыс.грн - на розробку проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Караларський». Всього було передбачено фінансування 1636,7 тыс.грн, профінансовано 1386,267 тис. грн. 13.13. Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 13.13.1. Співробітництво з Європейським Союзом У 2009 році співробітництво з країнами Європейського Союзу не відбувалося. 13.13.2. Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги Рескомприроди Криму у звітному році не залучав зовнішньої допомоги та координації діяльності щодо програм/проектів зовнішньої допомоги. 13.13.3. Двостороннє та багатостороннє співробітництво В 2009 році комітет брав участь у реалізації заходів, визначених у протоколах про міжрегіональне співробітництво, укладених між органами влади Автономної Республіки Крим та органами влади Краснодарського краю та Курської області Російської Федерації. В рамках протоколу №4 на 2009-2011 роки між Радою Міністрів АРК і адміністраціею Краснодарського Краю РФ до Угоди між органами представницької та виконавчої влади Краснодарського Краю (РФ) і Автономної Республіки Крим (Україна) «Про принципи торгівельно-економічного, науковотехнічного і гуманітарно-культурного співробітництва» до Департаменту природних ресурсів і державного екологічного контролю направлено пропозиції щодо обміну досвідом у вирішенні природоохоронних проблем (лист від 15.12.2009 №1207/3-4), а також матеріали міжнародної конференції присвяченої проблемам заповідної справи. В рамках протоколу №3 на 2008-2009 роки до Угоди про міжрегіональне співробітництво між органами представницької та виконавчої влади Автономної Республіки Крим і Курської області (РФ) на адресу департаменту екологічної безпеки і природокористування Курської області направлено пакет документів з питань існуючої практики фінансування природоохоронних заходів, інформація про організацію регіональної системи моніторингу довкілля та Атлас Автономної Республіки Крим. В травні 2009 р. комітет запропонував для отримання оперативної інформації користатись сайтом Орхуського центру. З боку департаменту Курської області були представлені Доповіді про стан довкілля, а також фотоальбом «ЦентральноЧорноземний заповідник ім. Альохіна». Також здійснювалось співробітництво з природоохоронними органами деяких областей України, в тому числі – Запоріжською. 122


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Комітет здійснює певну роботу у межах своєї компетенції. Проте екологічна ситуація за багатьма показникам залишається складною. Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, є наступні: 1. Неврегульованість земельного, водного законодавства, положень закону «Про курорти» - тих, що стосуються статусу і забудови 100 м і 2-х км охоронних зон суворого режиму морів, прибережних захисних смуг морів. 2. Відсутність генеральних планів забудови і виносу в натурі меж населених пунктів і територій. 3. Відсутність меж в натурі територій і об'єктів ПЗФ, прибережних захисних смуг, водозахисних зон річок, водоймищ, Чорного і Азовського морів. 4. Недостатня адміністративна і відсутність кримінальної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства, особливо в частині самовільного захоплення земельних ділянок. 5. Перевантаження існуючих потужностей каналізаційно-очисних споруд. 6. Забруднення викидами забруднюючих речовин атмосферного повітря від пересувних джерел. 7. Недостатня рекультивація порушених земель унаслідок видобутку корисних копалин. 8. Невирішені питання:  Утилізація, знищення, екологічно безпечне складування (поховання) відходів.  Знищення непридатних для використання пестицидів та агрохімікатів, накопичених в автономії.  Збереження зелених насаджень в населених пунктах і на території об'єктів природно-заповідного фонду.  Відтворення рідкісних і занесених до Червоної книги України тварин, організації науково обґрунтованої системи ведення мисливського господарства, спрямовану на підвищення ефективності розведення основних мисливських тварин, відтворення і збереження їх генофонду.  Недостатнє фінансування будівництва природоохоронних об'єктів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та Держбюджету. Аналіз економічного розвитку Автономної Республіки Крим свідчить про те, що про істотну позитивну динаміку в реалізації економічної стратегії розвитку Автономної Республіки Крим, а саме в забезпеченні переходу до сталого, екологічно припустимого соціально-економічного розвитку, говорити ще зарано. Оцінюючи екологічну складову життя регіону, слід зазначити: - ще не створено ефективного механізму екологічних обмежень лібералізації форм власності, роздержавлення земель. Це призводить до порушень природоохоронного законодавства в цій сфері; - система природоохоронних заходів ще примушена бути спрямована на вирішення вже існуючих проблем, а не на їх попередження; 123


- висока ступінь зносу основних фондів, господарського комплексу, висока енерго-ресурсомісткість не сприяють покращенню стану навколишнього природного середовища та раціональному використанню природних ресурсів; - ставлення суспільства до екологічних проблем характеризуються низьким рівнем поінформованості; - система безперервної екологічної освіти знаходиться ще на стадії становлення. Найбільш гострими проблемами в екологічній сфері, що стримують соціальноекономічний розвиток Автономної Республіки Крим є: - погіршення якості водних ресурсів, перш за все поверхневих природних водних об’єктів; - збільшення обсягів накопичення відходів в навколишньому природному середовищі; - накопичення значної кількості заборонених і непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин, що представляють собою групу високо небезпечних хімічних речовин; - порушення заповідного режиму на об’єктах природно-заповідного фонду; - підтоплення та затоплення території, що погіршує якість життя населення та виводить значні площі земель з господарського використання. Аналіз найважливіших екологічних проблем: 1. Забруднення водних ресурсів. Незадовільний технічний стан і недостатня потужність систем водовідведення є причиною забруднення і погіршення якості водних ресурсів, а також стримує соціально-економічний розвиток регіону. Необхідно провести будівництво (реконструкцію) об’єктів водовідведення, в першу чергу передбачених Загальнодержавною програмою охорони і відтворення довкілля Азовського і Чорного морів. Також потребують будівництва (реконструкції) об’єкти водовідведення в селищах Піщане (Бахчисарайський район), Щебетівка, Коктебель, Орджонікідзе (Феодосійська міськрада), Морське, Веселе, Новий Світ (Судацька міськрада), Партеніт (Алуштинська міськрада), Миколаївка (Сімферопольський район), Новофедорівка (Сакський район), Красногвардійське (Красногвардійський район), Леніно (Ленінський район) і Совєтське (Совєтський район). З метою фінансування зазначених робіт Мінрегіонбуду України необхідно вирішити питання щодо щорічного виділення цільових субвенцій на соціальноекономічний розвиток регіону з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим та відповідним місцевим бюджетам. 2. Поводження з відходами. З 28 полігонів твердих побутових відходів призупинено експлуатацію 11 полігонів, лише 17 мають запас потужностей, в т.ч. 3 полігони заповнені більше ніж на 90%, а експлуатація 4 призупинена. Особливо гостро стоїть питання розміщення відходів у містах Ялта, Сімферополь, Судак. З моменту набрання чинності нової редакції Закону України «Про відходи» значно збільшиться кількість полігонів, експлуатація яких буде призупинена. Потреба у коштах Державного бюджету України на рекультивацію полігону твердих побутових відходів в с. Гаспра (м. Ялта) складає приблизно 124


44823,4 тис. грн., на продовження будівництва полігону твердих побутових відходів в м. Судаку - 10000,0 тис. грн. (на 2010 р.). Мінрегіонбуду України необхідно виділити кошти з Державного бюджету України у вигляді субвенцій відповідним місцевим бюджетам на будівництво полігону твердих побутових відходів в м. Судак і рекультивацію полігону твердих побутових відходів в с. Гаспра (м. Ялта). Також необхідно залучити інвестиції (в т.ч. іноземні) на будівництво сміттєпереробних комплексів, оскільки без переробки відходів проблему вирішити неможливо. 3. Накопичення відходів і небезпечних хімічних речовин. Заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин представляють групу високотоксичних отруйних речовин. Склади і тара не забезпечують надійне екологічно безпечне зберігання заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, через що існує загроза їх потрапляння у навколишнє природне середовище. В 2009 р. було розпочато роботу по знешкодженню заборонених і непридатних до застосування хімічних засобів захисту рослин. На зазначені цілі з бюджету Автономної Республіки Крим було виділено 8650,0 тис. грн. Всього було вивезено і знешкоджено понад 470 т. заборонених ХЗЗР та тари з під них. Але сьогодні на території Бахчисарайського району ще зберігається 209,6 т. заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, Білогірського – 127,0 т., Кіровського – 6,5 т., Красногвардійського – 6,3 т., Красноперекопського – 36,7 т., Ленінського – 4,4 т., Нижногірського – 33,8 т., Первомайського – 76,4 т., Роздольненського – 11,7., Сакського – 353,0 т, Сімферопольського – 135,3 т., Советського – ок. 5 т., Чорноморського – 2,0 т. Всього приблизно 1000 т. Необхідно продовжити фінансування аналогічних заходів. Для знешкодження заборонених хімікатів, що ще залишились, потрібно приблизно 22 млн. грн. 4. Збереження природно-заповідного фонду. Основною проблемою для об’єктів природно-заповідного фонду на території Автономної Республіки Крим є відсутність встановлених на місцевості меж об’єктів природно-заповідного фонду, що призводить до численних порушень природоохоронного законодавства та унеможливлює ефективну охорону. Особливо гостро стоїть питання виносу меж для об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Для вирішення проблеми необхідне щорічне виділення коштів з Державного бюджету України на розробку проектів землеустрою з організації і встановленню меж об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Всього на зазначені цілі потрібно понад 12 млн. грн. 5. Захист території від шкідливої дії вод. Найбільш небезпечним об’єктом є розподільча дамба на оз. Сасик-Сиваш, яка знаходиться у аварійному стані. При настанні несприятливих погодних умов (сильний вітер, значна кількість опадів) існує загроза її прориву та затоплення території Сакського району, автомобільної і залізничної доріг, а також м. Євпаторія. Дамба знаходиться на балансі Сакського державного хімічного заводу, який знаходиться у стадії банкрутства. Для вирішення питання необхідно передати дамбу на баланс спеціалізованої водогосподарської організації та 125


виділити кошти на її реконструкцію у сумі передбаченою проектною документацією. Необхідно продовжити фінансування з Державного бюджету України робіт по захисту від підтоплення с. Приозерне Ленінського району. 6. Щодо фінансування природоохоронних заходів. Необхідно визначити механізм передачі коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища від розпорядника коштів 1 рівня – Мінприроди безпосередньо замовникам природоохоронних заходів. Для вирішення питання Мінприроди і Мінфіну України необхідно визначити механізм передачі коштів Фонду безпосередньо замовникам природоохоронних заходів (місцевим органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування), як варіант - надання субвенцій з Державного бюджету України бюджету Автономної Республіки Крим та відповідним місцевим бюджетам.

126


ДОДАТКИ Відповідальні виконавці розділів «Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим у 2009 році» Назва розділу

Відповідальні

Посада

Поляков Є.С. Мартиненко Т.А.

Головний спеціаліст Головний спеціаліст

2

Вступ

Стор. 1

1.

Загальні відомості

2.

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

Сулік Р.П.

Начальник відділу

5

3.

Зміна клімату

Сулік Р.П.

Начальник відділу

16

4.

Стан водних ресурсів

Сєрова І. Г.

Начальник відділу

18

5.

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду

Макріді І.Б.

Начальник відділу

24

6.

Стан земельних ресурсів та ґрунтів

Сахнов І.С.

Зам .нач. відділу

44

7.

Надра

Сахнов І.С.

Зам .нач. відділу

51

8.

Відходи

Томчишина Н.О.

Начальник відділу

58

9.

Екологічна безпека

Томчишина Н.О

Начальник відділу

66

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

Сахнов І.С.

Зам .нач. відділу

74

11. Вплив енергетики на довкілля

Сулік Р.П.

Начальник відділу

76

12. Вплив транспорту на навколишнє природне середовище

Сулік Р.П.

Начальник відділу

81

13. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

Байков А.М., Сологуб Н.О. Потьомкіна В., Гончаров В.Д.

Начальники відділів

Байков А.М.

Начальник відділу

Поляков Є.С. Мартиненко Т.А

Головний спеціаліст Головний спеціаліст

85

Висновки і пропозиції

105

Додатки

110

127


krym_2009