Page 1

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області

НАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ ПРО СТАН НАКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ

2009 р.

1


ВСТУП Шановні колеги, друзі! "Степовою перлиною" України нерідко називають Кіровоградщину, розташовану у межиріччі Дніпра і Південного Бугу на Правобережжі. Кіровоградська область розташована в центральній частині України. За розміром Кіровоградщина, площа якої складає 24,6 тис. км2, посідає 14 місце в Україні. Переважна більшість території області знаходиться на правобережжі Дніпра, винятком є лише смт. Власівка, розташована на лівому березі. Крайня західна точка області лежить на південний захід від м.Гайворона ,східна - збігається з берегом Дніпродзержинського водосховища поблизу с. Куцеволівка Онуфріївського району, північна – знаходиться на узбережжі Кременчуцького водосховища , південна розташована на південь від с. Юр"ївки Бобринецького району. Область простягається із заходу на схід на відстань 335 км, а з півночі на південь – майже на 150 км; вона розташована на відносно невеликій відстані від Чорного моряприблизно 130 км. Справжнім багатством нашого краю є родючі чорноземні грунти. За ступенем природної родючості грунтів Кіровоградська область перебуває на 4 позиції в Україні. За 100-бальною шкалою якості грунти Кіровоградщини оцінені в 67 балів. Високоякісні родючі грунти сприяють розвитку на Кіровоградщині багатогалузевого сільського господарства. В області 2043,7 тис.га сільгоспугідь, рілля в них складає 86,9 %; ліси та інші залісені площі займають 177,1 тис.га, а загальна лісистість (з урахуванням усіх захисних лісонасаджень) становить 7,2 % . Збільшення техногенного навантаження на земельні ресурси і надмірне застосування засобів хімізації в умовах низької техногенної культури призвели до прискорення процесу деградації грунтів, зниження їх природної родючості. Найбільшої шкоди грунтам завдають водна та вітрова ерозія. Проблеми екології, збереження природи стали одним з найактуальніших проблем сьогодення. Тому вкрай необхідним є екологічне виховання всіх верств населення розширення в суспільстві практичної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану довкілля, раціональне використання природних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян, щодо охорони природних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи та розвитку громадських екологічних ініціатив. Сучасне екологічне становище, яке склалось на території України, у тому числі Кіровоградщини, потребує оздоровлення та здійснення ефективного моніторингу та державного контролю за станом довкілля та раціонального використання природних ресурсів Кіровоградщини. При управлінні ефективно працює Громадська рада. Громадська рада є консультативно-дорадчим органом при державному управлінні, активізує процеси формування свідомої та активної позиції громадськості щодо подальшого розвитку екологічної політики України та підтримку громадських ініціатив у процесі охорони довкілля, сприяє розвитку дієвих взаємодій неурядових організацій і владних структур усіх рівнів для вирішення екологічнх проблем регіону. З метою більш тісної взаємодії з громадськістю Державним управлінням з жовтня 2007 року започаткувано випуск газети "Екологічний вісник Кіровоградщини" та відкрито Веб-сайт Державного управління охорони 2


навколишнього природного середовища в Кіровоградській області httt://kirecolog.kr.ua/, за домомогою друкованого та електронного засобу масової інформації громадськість має можливість отримати інформацію екологічного характеру щодо проблемних питань Кіровоградської області та шляхи їх подолання. Держуправління вважає одним із основних напрямків своєї діяльності тісну взаємодію з громадськими організаціями та громадянами. І в цьому допоможуть і матеріали Національної доповіді. Найкращою школою екологічної освіти є спілкування з природою, пізнання її закономірностей, допоможе її зберження. Різноманітна і приваблива земля Кіровоградщини, розташована в центрі України. Важливо зберегти все її різноманіття, різні риси ландшафту, вцілілі чарівні куточки природи. Основним завданням Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області як територіального органу Мінприроди України - забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. З повагою Начальник управління

М.Власенко

3


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області Кіровоградська область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. Клімат області помірно-континентальний, теплий. Середньорічна температура повітря 7-8 0С. Зима мало снігова, м’яка з частими відлигами. Середньомісячна температура найхолоднішого періоду зими (січень-лютий) по області мінус 5-8 0С. При різких змінах температур взимку на території області часто виникають тумани, ожеледь. Річна кількість опадів розподіляється нерівномірно. Найбільша їх кількість випадає в теплий період року (квітень-жовтень). Середньорічна кількість опадів по області 470-510 мм/рік. Сніг випадає кожну зиму, але сніговий покрив утримується недовго. Протягом року на території області спостерігаються сильні вітри більше 15 м/сек. Бурі та урагани до 25-30 м/с характерні для осінньо-літнього періоду. Ґрунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами ґрунтів. Ґрунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні мало гумусні й середньо гумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо та мало гумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі мало гумусні та малопотужні. За механічним складом ґрунти північних районів - важко суглинкові, південних легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко та середньо суглинкові. Наявністю в межах області докембрійського щита зумовлене багатство та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, з яких розробляється 71. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інші. На території краю протікає 438 річок, нараховується 1074 річечок та струмочків загальною довжиною відповідно 5558 і 2595 км, збудовано 2185 ставків і 85 водосховищ. Переважають так звані малі річки. Найбільші ріки області – Інгулець, Тясмин, Інгул, Синюха, Велика Вись, Чорний Ташлик і Ятрань належать до басейнів Дніпра та Південного Бугу. Кіровоградщині властиві такі небезпечні погодні явища, як сильні зливи, грози, градобій, ожеледь, паводки, штормові вітри, пилові бурі та суховії, і негативні природні процеси: зсуви, вітрова та водна ерозія, переробка берегів Кременчуцького водосховища, яроутворення. 4


1.2. Соціальний та економічний розвиток області Офіційною датою утворення області вважається 10 січня 1939 року. Область нараховує 23 адміністративні райони, з них - 2 райони у місті Кіровограді, а також 12 міст, з яких 4 обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1021 сільський населений пункт. Розвиненими містами з промисловим виробництвом, крім обласного центру, є міста обласного підпорядкування Олександрія і Світловодськ, а також великі залізничні вузли Знам’янка і Помічна. Населення області складає 1053,1 тис. чоловік. Середня густота населення – 42,8 чол. на км2. Міське населення - 644,3 тис. чол. (61,2 %), сільське – 408,8тис.чол. (38,8 %). В області живуть представники майже 30 національностей. Українці складають 90,1 %, росіяни - 7,5 %, представники інших національностей - 2,4 %. Область розташована в центрі України, між Дніпром та Південним Бугом, в південній частині Придніпровської височини. Територія її становить 24,6 тис. км2, що складає 4,1% від території усієї території України. Територія суші складає 97 % від загальної площі. Кіровоградщина являє собою підвищену хвилясту рівнину, розчленовану густою мережею річкових долин, ярів і балок. З інтенсивною господарською діяльністю пов’язане виникнення техногенних форм рельєфу – кар’єрів, вуглерозрізів, гребель, курганів, штучних зрошувальних систем, які порушують природну рівновагу в екосистемах та активізують негативні природні процеси – ерозію, зсуви, підтоплення, заболочення. Грунтовий покрив на території області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного лісостепу і представлений більш, ніж 50 відмінами грунтів. Грунти мають високу родючість. В північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні й середньогумусні із вмістом гумусу відповідно 5% та трохи більше 5,5 %. Для південно-західних районів найбільш поширеними грунтами є чорноземи звичайні, середньо та малогумусні, а в південній частині - чорноземи звичайні неглибокі малогумусні та малопотужні. За механічним складом грунти північних районів - важкосуглинкові, південних легкосуглинкові, а в Придніпров’ї - легко- та середньосуглинкові. Загальна площа території області складає 2458,8 тис. га., з них 2040,7 тис. га, або 83,0 % займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. У структурі сільськоспугідь рілля складає 86,4 %, багаторічні насадження – 1,3%, сіножаті – 1,2%, пасовища – 11,1%. Розораність земель становить 74,0%. Загальна площа земель лісового фонду області складає 144,6 тис. га, з них вкритих лісом – 132,3 тис. га. Фактична лісистість території області (7,2%) є недостатньою. Щорічно в області створюється близько 1 тис.га лісових культур. Загальний запас деревини в лісах Кіровоградщини становить 19,0 млн. м³. Постійними лісокористувачами щорічно заготовляється 4,7- 48,0 тис. м³ деревини. Промисловість є однією із найважливійших структурних ланок економіки області, яка забезпечує 21,3% валової доданої вартості (ВДВ), яка створюється в області, та 3,1% ВДВ України. 5


Промисловий комплекс охоплює 11 провідних галузей: добувна промисловість – 6,4%; переробна промисловість – 76,5%, (виробництво харчових продуктів, напоїв – 35,0%; легка промисловість – 0,3%; обробленне деревяни та виробництво виробів з деревини, крім меблів – 0,6%; лелюлозно – паперове виробництво, видавнича діяльність – 0,5%, хімічна промисловість – 3,3%, виробництво іншої неметалевої мінеральної продукція – 4,5%, металургійне виробництво та виробництво металевих виробів – 12,6%; машинобудування – 17,8%), виробництво та розподілення електроенергії, газу та води – 17,1%. На товарному ринку України область займає провідні позиції по виробництву графіту, гірського воску, буровугільних брикетів, мостових електричних кранів, продукції харчової промисловості: м’ясо-молочних продуктів, цукру, олії та інших. В галузевій структурі сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 75,4%. Основні культури, які вирощуються на території області: зернові (озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, гречка); зерно-бобові (горох); технічні культури (соняшник, цукровий буряк). Садівництво представлене вирощуванням яблук, груш, слив, вишні та ягід. В області налічується понад 4,5 тис. сільськогосподарських підприємств, у т. ч. 2,5 тис. фермерських господарств. Усього працює 145,8 тис. чол. Область має розвинуту транспортну мережу. Транзитні перевезення здійснюються на напрямку Донбас - Карпати. На Одеському напрямку залізничні колії пов’язують найважливіші промислові та сільськогосподарські південні та центральні райони України. Довжина доріг державного значення складає 732,1 км. Територією області проходять 9 міжнародних автомагістралей, 4 газопроводи та 2 нафтопродуктопроводи. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються добувна промисловість, переробна промисловість, теплоелектроцентралі, на які припадає майже 9,5% викидів всіх шкідливих речовин. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, найбільш суттєвим є переведення більшості суб’єктів підприємницької діяльності на більш екологічно чисте паливо – природний газ. Так, ряд підприємств області, а саме Новомиргородське ВУЖКГ, Залізничнеоб’єднання Гайворон, ЗАТ “Олександрійський цукровий завод», ТОВ «Автосервіс-Термакс», перешли на природний газ. ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» перейшло з мазута та вугілля на природний газ, при цьому як резервний вид палива залишився мазут. Преведення комбінату на газове паливо виключає потенційне забруднення землі від складування палива, золи. Одним із заходів спрямованих на запобігання забруднення атмосферного повітря у 2008 році на ВАТ «Кіровоградолія» за рахунок власних коштів у сумі 100 тис. грн. було проведено реконструкцію підприємства з будівництвом нової ТЕЦ – установлено систему очистки на базі горизонтального двопільного електрофільтра, ефективність очистки якої складає 99%. Шляхами вирішення питання скорочення викидів є перехід на електроопалення. Так, в області на електроопалення перейшли Шевченківська дирекція залзничих перевезень Одеської залізниці (станція Фундукліївка, Цибулеве, 6


Адабаш, Капустине, Капітанівка), Компаніївська дитяча музична школа. Засобами зменшення викидів від автотранспорту: - використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, впровадження каталітичних перетворювачів палива і т.п.,що сприятиме зменшенню витрат пального, викидів забруднюючих речовин та збільшенню моторесурсів двигунів; - контроль за якістю пального, що постачається і реалізується автозаправними станціями, його відповідність державним стандартам, а також заборона реалізації АЗС в області етілового бензину; - заміна на автотранспорті пального нафтового походження більш екологічно чистим природним газом (комунальний транспорт); - забезпечення транспортного зв’язку в містах за допомогою електротранпорту (тролейбусів). 2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах. У 2008 році в атмосферне повітря Кіровоградської області від стаціонарних джерел забруднення підприємств та організацій надійшло 14,2 тис. т забруднюючих речовин, що на 6 тис. т (на 29,5%) менше ніж за 2007 р. Найбільший обсяг викинутих забруднюючих речовин припадає на м.Кіровоград (20,4%), Голованівський (15,6%), Світловодський (9,7%), Компаніївський (8,8%), Олександрівський (6,9%), Петрівський (6,6%) райони, що становить більше двох третин загального обсягу викидів по області. У середньому від діяльності одного підприємства у повітря надійшло 30,6 т забруднюючих речовин. У розрахунку на 1 км2 припадає 577,9 кг загального обсягу викидів забруднюючих речовин, на одну особу – 13,8 кг. У 2008 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по області у розрахунку на одну особу та у розрахунку на кв.км. зменшились в 1,4 раза. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення відбулося у 15 містах та районах області, значно у м. Олександрії (у 28,6 раза), Новгородківському (в 1,8 раза) та Бобринецькому (в 1,7 раза) районах. Основною причиною зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є скорочення обсягів виробництва підприємствами. Разом з цим в 10 районах області збільшилися обсяги викидів забруднюючих речовин, з них значно – у Новомиргородському (в 9,3 раза), Вільшанському (в 1,7 раза), Олександрійському (в 1,6 раза). Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства переробної промисловості (35, 9% загального обсягу забруднюючих речовин), транспорту та зв’язку (27,7%), добувної промисловості (15,8%). Протягом 2008р. найбільше викинуто речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (29,9%), оксиду вуглецю (18,4%), сполук азоту (17,5%), метану (14%), діоксиду та інших сполук сірки (11,7%). Порівняно з попереднім роком значно зменшився обсяг викидів діоксиду та інших сполук сірки (у 3,2 раза) та 7


речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (у 1,6 раза). Із загальної кількості викидів вона складає 9,5 тис. т. - 67, 1% забруднюючих речовин та їх сполук мають парниковий ефект. Зокрема, метан (2 тис. т.), оксид азоту (0,1 тис. т.), крім того, в атмосферу надійшло 917,1 тис. т. діоксиду вуглецю. Контроль за станом забруднення атмосферного повітря проводить лабораторія спостереження за забрудненням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології в м. Кіровограді відповідно постам по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, сажа, оксид вуглецю, розчинні сульфати, формальдегід та в м. Олександрія по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, сажа, розчинні сульфати. За станом забруднення атмосферного повітря м. Світловодськ проводить спостереження Світловодська лабораторія спостереження за забруденням атмосфери Кіровоградського Центру з гідрометеорології по інгредієнтах: пил, діоксид сірки, розчинні сульфати, оксид вуглецю, діоксид азоту, оксид азоту, формальдегід. У м. Кіровограді спостереження проводяться на трьох стаціонарних постах, які розташовані по вул. Луначарського, 4, вул. Андріївська, 89, вул. Пугачова, 2, у м. Олександрія один пост спостереження по вул. Першотравнева, 17, у м. Світловодськ один пост спостереження по вул. Леніна, 3. Відчутну шкоду повітряному басейну завдає експлуатація автомобільного транспорту. Так, протягом 2008 р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 60,92 тис. т шкідливих речовин, що на 9,35 тис. т більше, ніж у попередньому році. 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2008 році в атмосферне повітря Кіровоградської області від стаціонарних джерел забруднення підприємств та організацій надійшло 14,2 тис. т забруднюючих речовин, що на 6 тис. т (на 29,5%) менше ніж за 2007 р. Найбільший обсяг викинутих забруднюючих речовин припадає на м. Кіровоград (20,4%), Голованівський (15,6%), Світловодський (9,7%), Компаніївський (8,8%), Олександрівський (6,9%), Петрівський (6,6%) райони, що становить більше двох третин загального обсягу викидів по області. У середньому від діяльності одного підприємства у повітря надійшло 30,6 т забруднюючих речовин. У розрахунку на 1 км2 припадає 577,9 кг загального обсягу викидів забруднюючих речовин, на одну особу – 13,8 кг. У 2008 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по області у розрахунку на одну особу та у розрахунку на кв. км. зменшились в 1,4 раза. Зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення відбулося у 15 містах та районах області, значно у м. Олександрії (у 28,6 раза), Новгородківському (в 1,8 раза) та Бобринецькому (в 1,7 раза) районах. Основною причиною зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є скорочення обсягів виробництва підприємствами. Разом з цим в 10 районах області збільшилися обсяги викидів забруднюючих речовин, з них значно – у Новомиргородському (в 9,3 раза), Вільшанському (в 1,7 раза), Олександрійському (в 1,6 раза). Основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства переробної 8


промисловості (35, 9% загального обсягу забруднюючих речовин), транспорту та зв’язку (27,7%), добувної промисловості (15,8%). Протягом 2008р. найбільше викинуто речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (29,9%), оксиду вуглецю (18,4%), сполук азоту (17,5%), метану (14%), діоксиду та інших сполук сірки (11,7%). Порівняно з попереднім роком значно зменшився обсяг викидів діоксиду та інших сполук сірки (у 3,2 раза) та речовин у вигляді суспендованих твердих частинок (у 1,6 раза). 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 1

Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Всього у тому числі стаціонарними пересувними джерелами джерелами 70,5 44,7 25,8 70,3 33,0 37,3 61,9 22,6 39,3 80,3 20,2 60,1 75,2 14,2 61,0

Щільність викидів у розрахунку на 1 кв.км, кг 3,3 2,8 2,5 2,9 3,0

Обсяги викидів розрахунку на особу, кг 69,3 64,9 58,4 68,5 72,7

у 1

Обсяг викидів на одиницю ВРП 6877 млн. грн 8187 млн. грн 9899 млн. грн -

2.2.2.Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин у містах області Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т Табл. 2

2000

2005

2006

2007

2008

Всього,

35,2

15,6

10,7

9,6

3,7

м. Кіровоград м. Олександрія м. Знам’янка м. Світловодськ

2,2 32,1 0,5 0,4

2,4 12,5 0,4 0,3

2,9 6,7 0,4 0,7

3,0 5,8 0,3 0,5

2,9 0,2 0,2 0,4

9


м. Світловодськ

0,416

0,134

0,08

0,106

0,07

0,344

0,274

0,02

0,06

0,07

0,704

0,893

0,03

0,03

0,09

0,532

0,564

0,02

0,03

0,07

0,473

0,493

0,02

0,03

0,07

Кіровоградська область

44,710

12,822

23,273

1,916

5,659

32,977

14,498

11,789

4,135

4,378

22,590

12,006

6,172

2,515

2,722

20,161

10,020

5,236

2,232

2,290

14,209

5,803

1,654

2,296

2,608

0,03

0,02

0,04

0,04

0,02

0,02

0,09

0,202

0,04

0,09

3,488

0,520

0,284

0,478

1,058

2,901

0,368

0,248

0,398

1,238

3,057

0,400

0,308

0,294

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

2007 р. в т.ч.

0,143

0,246

0,05

0,02

0,06

4,255

5,837

0,05

0,108

4,063

0,914

2,926

0,264

0,294

0,296

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту *

діоксид сірки

пил

разом

Населені пункти

2006 р. в т.ч.

0,021

0,373

0,06

0,02

0,07

4,844

6,700

0,06

0,273

7,717

0,652

2,415

0,892

0,254

0,328

0,289

2,238

м. Кіровоград

2005 р. в т.ч.

0,218

0,436

0,01 ,03 0,06

0,08

8,829

12,534

2,481

0,316

18,585

10,658

32,061

м. Олександрія

2000 р. в т.ч.

0,171

0,375

0,166

0,04

0,121

0,134

0,504

м. Знам’янка

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн Таблиця 3

2008 р. в т.ч.

10


*в стовпчику діоксид азоту за 2000 рік, наведено дані окислів азоту.

Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2008 р. (тонн) Таблиця. 4

20,877 3,549 6,849 46,802 65,086

8,169

156,0 104,4

89,1

66,1

3,5

94,9

Обсяги викидів у Викинуто в середньому 2008 р. до 2007 р., % одним підприємством, тонн

251,884

-58,178

-126,685

-5635,311

-155,861

Збільшення \ зменшення викидів у 2008 р. проти 2007 р.,тонн

41,560

3057,792 5837,590 373,262 450,142 934,725

532,005

2901,931 202,279 246,577 702,026 976,285

473,827

Олександрійський район Олександрівський район

м. Світловодськ

м. Зна’янка

м. Олександрія

м. Кіровоград

Обсяги викидів, тонн у 2008 р. у 2007 р.

11


12

16,151

120,2

19,248

83,9

14,582

80,091

504,155

-81,267

96,242

Знам’янський район

422,888

Кіровоградський район

4,629

97,7

-1,631

71,073

69,442

Долинський район

22,870

80,5

-88,664

454,585

365,921

Добровеличківський район

116,969

108,7

177,897

2044,518

2222,415

Голованівський район

16,168

87,6

-50,531

406,234

355,703

Гайворонський район

2,083

59,2

-25

63,349

37,502

Бобринецький район


13

-197,964

79,4

44,891

171,6

3,769

961,104

8,785

6,289

763,140

Новоукраїнський район

15,074

Вільшанський район

24,864

926,6

266,167

32,200

298,367

Новомиргородський район

18,053

108,0

13,437

167,095

180,532

Новоархангельський район

2,872

55,2

-23,332

52,050

28,718

Новгородківський район

15,809

111,3

22,529

198,802

221,331

Маловисківський район

156,872

97,2

-35,537

1290,514

1254,977

Компаніївський район


14

-12,228

74,3

4,418

106,7

0,217

47,573

0,406

0,027

35,345

Ульяновський район

0,433

Устинівський район

343,787

84,4

-253,781

1628,928

1375,147

Світловодський район

77,841

99,5

-4,564

938,659

934,095

Петрівський район

2,625

112,6

3,235

26,643

28,878

Онуфріївський район


2.2.3.Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля. За даними Кіровоградського обласного центру з гідрометеорології питання використання озоноруйнівних речовин не вивчається, спостереження за станом озонового шару та активністю Сонця не ведеться. 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки). Основні забруднювачів атмосферного повітря Таблиця 5

№ п/п

Підприємство - забруднювач

1.

ЗАТ «Олександрійський цукровий завод»

2.

Олександрівське ЛВУМГ КС «Олександрівська»

1 3.

Відомча приналеж-ність

Валовий викид,т 2008 р. 2007 р.

Зменшення/збільшення/+

Міністерство аграрної політики Міністерство палива та енергетики

195,621

121,612

+74,01

841,457

677,238

+164,22

2 Олександрівське ЛВУМГ КС «Кіровоградська»

3 Міністерство палива та енергетики

4 1174,092

5 1214,421

6 -40,33

4.

Кременчуцьке ЛВУМГ КС «Задніпровська»

Міністерство палива та енергетики

1289,611

1534,360

-244,75

5.

ВАТ «Центральний гірничозбагачувальний комбінат»

757,906

759,586

-1,68

6.

ЗАТ «Креатив»

341,931

267,861

+74,07

7.

ВАТ «Кіровоградолія»

Українські міжгалузеві об’єднання Українські міжгалузеві об’єднання Міністерство аграрної політики

608,222

787,976

-179,76

8.

ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат»

Підприємства України засновані фізичними особами

2039,061

1949,433

+89,63

Причина зменшення/ збільшення Збільшення обсягів виробництва Збільшення товарнотранспортної роботи 7 Зменшення товарнотранспортної роботи Зменшення товарнотранспортної роботи Зменшення обсягів виробництва Збільшення обсягів виробництва Впровадження заходів, щодо скорочення викидів Збільшення обсягів виробництва

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності Таблиця 6

№ з/п

1 1.1.

Види економічної діяльності

Усі види економічної діяльності у тому числі:

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

Кількість підприємст в, які мали викиди, одиниць 465 33

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2007 р.

14,209 0,449

70,5 109,7

Викинуто в середньому одним підприєм-ством, т. 30,557 13,628

15


1.2 2 3 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 4 4.1 4.2 5

5.1 6 7 8

9 10 10.1

11

12 13 14 15

15.1 16 16.1

Сільське господарство, мисливство та пов’язані з ними послуги Лісове господарство та пов’язані з ним послуги Добувна промисловість Добування паливно-енергетичних корисних копалин Добування вугілля, пігніту і торфу

29

0,391

112,5

13,506

4

0,058

93,8

14,512

21

2,243

28,0

106,853

3

0,479

7,9

159,890

1

0,267

4,6

267,631

Добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних Добування металевих руд Інші галузі добувної промисловості

18

1,764

89,7

98,013

1

0,757

99,8

757,906

17

1,006

83,3

59,196

Переробна промисловість Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво харчових продуктів, напоїв Текстильне виробництво; виробництво одягу, хутра та виробів з хутра Текстильне виробництво Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра Виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво паперової маси, паперу, картону та виробів з них Виробнича та поліграфічна діяльність, тиражування записаних носіїв інформації Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Хімічне виробництво Виробництво гумових та пластмасових виробів Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Металургійне виробництво Виробництво готових металевих виробів Виробництво машин та устаткування

139

5,100

103,9

36,694

48

2,222

100,5

46,310

48

2,222

100,5

46,310

5

0,028

120,2

5,720

3

0,027

121,6

9,172

2

0,01

92,5

0,544

2

0,001

98,2

1,252

4

0,02

216,4

4,933

7

0,001

75,1

0,137

2

0,001

78,8

0,403

5

0,0001

60,2

0,030

-

-

-

-

6

0,050

136,0

8,421

2

0,019

132,2

9,942

20

0,442

117,5

22,131

12

2,081

107,2

173,444

2

2,040

108,7

1020,265

10

0,041

64,3

4,080

16

0,199

77,8

12,474

16


16.2

16.3 16.4 16.5 16.6 17 18 19 19.1

20 21

22 22.1 22.2 23 24

25 26 27 28

Виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування Виробництво транспортних засобів та устаткування Виробництво автомобілів, причепів та напівпричепів Виробництво інших транспортних засобів Інші галузі промисловості Виробництво меблів; виробництво іншої продукції Оброблення відходів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу, пари та гарячої води Будівництво

6

0,025

94,1

4,171

4

0,002

95,1

0,626

2

0,0007

81,7

0,369

2

0,002

102,1

0,883

7

0,004

90,6

0,611

3

0,001

102,6

0,350

4

0,003

87,3

0,807

24

0,320

94,0

13,360

20

0,309

97,1

15,472

33

0,558

83,6

16,923

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів та ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку

86

0,414

97,2

4,816

5

0,013

2,213

2,665

65

3,935

94,6

60,542

Діяльність наземного транспорту Фінансова діяльність

26

3,603

94,4

138,598

6

0,0003

135,4

0,059

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта

8

0,018

121,6

2,325

21

0,843

92,9

40,189

5

0,006

466,4

1,262

16

0,303

99,0

18,931

3

0,001

107,9

0,343

Охорона та надання соціальної допомоги Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

2.5. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно впровадження нових прогресивних технологій виробництва, планування заходів по зменшенню обсягів викидів забруднюючих речовин у атмосферу, переведення котелень на більш екологічно чисте паливо - природний газ.На даний час впроваджено ряд заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, саме: На ВАТ «Кіровоградолія» у зв’язку із перевищенням встановлених нормативів ГДВ на речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (попіл лушпиня соняшника) замінено групу циклонів ЦН-15-2х4х800 на горизонтальний двопільний електрофільтр ЕГУ-15-12-6W-2. ККД електрофільтра 99%. Заходи 17


виконано у 2008 році за кошти підприємства (9000 тис. грн.). Викиди забруднюючих речовин після впровадження заходу зменшились приблизно на 19,78 т/рік. У 2009 році на ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» Голованівського району смт Побузьке планується: -реконструкція аспіраційної системи із заміною газоочисного устаткування на ефективніше; - встановлення другої ступені очищення газів (рукавних фільтрів); - заміна старих циклонів на рукавні фільтри; - проведення реконструкції газоочистки конвекторів; за власні кошти підприємства.

18


Основні забруднювачі атмосферного повітря

ЗАТ «Креатив» м. Кіровоград

19


Основні забруднювачі атмосферного повітря

ВАТ “Кировоградолія” ЕКОЛОГОНЕБЕЗПЕЧНІ ОБ`ЄКТИ

Злив шлаку ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат ”

20


Випуск металу с РТП-3 ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат ”

21


3. ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання. Збільшення антропогенних викидів парникових газів призводить до зміни клімату, яке загрожує майбутньому людства. Глобальна зміна клімату пов’язана із серйозними ризиками як для України, так і для всього світу вцілому. Ці ризики можна умовно поділити на три категорії: природні, економічні та соціально-політичні. До природних ризиків належать: - переміщення кліматичних зон, нестабільність погоди (велика амплітуда коливань температур за короткі проміжки часу) і загальна зміна середовища життя живих організмів; - зменшення біорізноманіття на планеті; - погіршення здоров’я живих організмів, а також людей; - підвищення процесів мутагенезу у всіх істот, насамперед в організмах бактерій,, грибів, вірусів; - затоплення великих ділянок суходолу; - виникнення пустель; - нестача питної води на певних територіях в Україні; - збільшення кількості стихійних лих. Економічні ризики: - незворотня втрата певних природних ресурсів (водних, лісових, земельних) або значного їх зменшення; - зміни територіальної структури економіки, зумовленої, зокрема, затопленням територій, нестачею питної води, частими повенями й іншими природними лихами; - збільшення витрат із державного бюджету ( на ліквідацію наслідків природних лих, збільшення кількості непрацездатного населення, дотації сільському господарству тощо). До соціально-політичних ризиків можна віднести: - міграцію та гуманітарні проблеми, зумовлені збільшенням обсягів і темпів зростання міграції; - нестачу та подорожчання продуктів харчування, що насамперед відчують найбідніші верстви населення; - соціальні наслідки стихійних лих. До заходів у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання, насамперед, можна віднести: - ефективніше використання різних видів ресурсів у промисловості та комунальному господарстві; - розвиток відновлювальних джерел енергії (зокрема, використання енергії вітру і сонця, розвиток гідроенергетики, використання біомаси і біогазу); - розвиток екологічно безпечного транспорту.

22


3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. В основі національної системи оцінки антропогенних викидів та адсорбції парникових газів лежить підготовка щорічних інвентаризацій викидів та поглинання парникових газів і розробка національних повідомлень про зміни клімату. В Україні національні інвентаризації викидів парникових газів розроблювалися чотири рази. Перші дві інвентаризації було здійснено за активної участі Інституту загальної енергетики НАН України. Для останньої інвентаризації було проведено певну діяльність із забезпечення якості. Її результати оприлюднено на веб-сайті Міністерства охорони навколишнього природного середовища для розгляду і рецензування експертами і громадськістю. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату. Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розробити програму участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу – проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов’язаної із питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в царині зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі.

4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ Більша частина області (63 %) розміщена в межах басейну річки Південний Буг, інша (37 %) – в басейні річки Дніпра. Площі зайняті водними об’єктами складають 79375,6 га, або 3,23 % території.

23


Характеристика річок Таблиця 6

Усього: 438 шт. Всього по всіх річках в регіоні:

4649 5558

685

85

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинає водний об’єкт

166 9 175 176 90 30 94 36 802

Продукто-

Велика Вись Висунь Інгул Інгулець Синюха Тясмин Чорний Ташлик Ятрань Усього:

Великі річки 4 1 9 1 13 2 Середні річки 16 4 16 4 14 4 20 3 4 1 7 5 3 1 67 23 Малі річки 605 60

Аміако-

23 84 107

Нафто-

Дніпро Південний Буг Усього:

Газо-

Протяжність по Кількість території населених регіону, км пунктів вздовж берегової смуги

Кількість гребель (водосховищ)

Назва річки

Кількість трубопроводів, які проходять через річку

3 3

-

-

-

1 8 9

2 2 1 1 4

-

-

1 1 1 1 3

20 20 21 15 9 25 7 115

7

1

-

2

185

14

1

-

5

309

Водні ресурси області представлені 438 річками загальною довжиною 5558 км, мають середній багаторічний стік 1110 млн. м3, маловодного року 240 млн. м3. Запаси підземних вод в області складають 146,66 млн. м3, затверджені в ДКЗ - 52,35 млн. м3 . Транзит вод р. Дніпро та р. Південний Буг із суміжних областей 48,61 км3/рік. Сумарна водозабезпеченість на 1 жителя області значно більша у порівнянні з показниками в цілому по країні, що пояснюється транзитним стоком рік Дніпра та Південного Бугу, вода яких практично не використовується в народному господарстві області, так як вона значно віддалена від промислових центрів. Річковий стік регулюється 85 водосховищами загальний корисний об’єм яких складає 227,1 млн. м3, площа водного дзеркала 9,99 тис га, із яких 5 знаходиться на балансі організацій облводгоспу та 2658 ставками загальним об’ємом 225,41 тис. м 3, площею водного дзеркала 17,7 тис. га. Регулювання використання водних ресурсів області здійснювались також шляхом перекидання води по каналу “Дніпро – Інгулець”, що склало у 2008 році 30,0 млн.м3 та водогоном “Дніпро-Кіровоград” – 36,24 млн.м3. В 2008 році з природних водних джерел області забрано 143,2 млн. м 3 води, при цьому забір підземних вод склав 36,17 млн.м3. Використано прісної води в об’ємі 46,19 млн.м3, у тому числі на господарсько-побутові потреби – 23,33 млн.м3, 24


виробничі – 17,79 млн.м3, сільськогосподарське водопостачання – 3,742 млн.м3, зрошення – 1,314 млн.м3. Враховуючи той факт, що якість дніпровської води, яку використовують для водоспоживання жителі Кіровоградської області катастрофічно погіршується, необхідно приділяти більше уваги збереженню кількісного і якісного складу підземних вод. Для вирішення питання покращення водозабезпечення міста Кіровограда необхідно збільшувати використання підземних вод, які природно мають підвищений вміст заліза. Проблемним питанням, яке потребує вирішення є будівництво станції знезалізнення, вартість якої складає близько 2,4 млн. грн. Обсяги скиду стічних вод значно нижчі ніж потужність очисних споруд, що призводить до низької ефективності роботи очисних споруд, в тому числі локальних на підприємствах, що є основною причиною забруднення поверхневих вод. Станом на 1 січня 2009 року в Кіровоградській області 31 підприємство скидає у водні об`єкти забруднені стічні води. В порівнянні з 2007 роком загальна кількість скиду забруднених вод збільшилась на 1,464 млн. м 3 і становить 30,41 млн. м3. Проектна потужність очисних споруд в області складає 188 млн. м3. Потужність очисних споруд перевищує обсяг стоків, які надходять на очищення, їх завантаженість становить від 20% до 60 % . В області налічується 45 каналізацій та 9 окремих каналізаційних мереж. Каналізаціями забезпечені 11 міст або 91,7% загальної кількості, 17 селищ міського типу або 65,75% та 10 сільських населених пунктів або 1 %. Одиночна протяжність головних колекторів на кінець 2007 року становила 353,7 км, з них 25% ветхих та аварійних, вуличної каналізаційної мережі – 428,7 км (40,7%), внутрішньо квартальної і внутрішньо дворової мережі – 320,9 км (41,8%). Технічний стан практично всіх каналізаційних очисних споруд потребує їх модернізації або реконструкції. Споруди фізично зношені і не виконують своїх технологічних функцій. Як показує статзвітність очисні споруди 31 підприємства працюють неефективно, з порушенням технологічного режиму очистки. У 2008 році 1 підприємство – Бобринецька школа-інтернат припинили скид забруднених стічних вод в річку Бобринка і передають їх для очистки Бобринецькому водоканалу. ТОВ «Побузький феронікелевий комбінат» з ІІ кварталу припинив скидати в річку П. Буг господарсько-побутові та виробничі стічні води , задіявши їх в оборотній системі водопостачання. Погіршили якість очистки стічних вод 3 підприємства. Це ТОВ «Сілікон» м. Світловодськ, яке скинуло в 2008 році в р. Дніпро 125,7 тис. куб.м забруднених стічних вод з перевищенням ГДК по сухому залишку, сульфатах, азоту амонійному. Завалівське та Гайворонське комунальне підприємство що скинули в річку П.Буг 182,0т.м3 забруднених стічних вод з перевищенням ГДК по азоту амонійному, нітратах, завислим речовинам, нітритах.

25


Водні об’єкти регіону Таблиця 7

Одиниця виміру Кількість Усього у тому числі: місцевого значення

од.

Примітка

2658

од.

з них передано в оренду водних об`єктів загального загальнодержавного значення частинчастин) з них передано в оренду ставків

од.

2658

од.

916

4.1. Водні ресурси та їх використання. Основні показники використання і відведення води Показники Забрано води з природних водних об'єктів - всього у тому числі для використання Спожито свіжої води ( включаючи морську ) з неї на виробничі потреби побутово-питні потреби зрошення сільськогосподарські потреби ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об'єкти у тому числі забруднених зворотних вод з них без очищення нормативно очищених нормативно чистих без очистки Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

2000 2005 2006 2007 152,3 115,8 116,2 111,8

млн. м3 2008 143,2

270

86,78 53,09 45,43

44,44

46,19

89 75 63 42 15 14 237,24

22,60 18,97 15,64 49,82 26,48 24,29 9,692 4,22 3,65 0,540 20,75 18,46 19,68 102,5 67,1 65,19

15,07 23,68 2,987 19,63 62,92

17,79 23,33 1,314 3,742 13,41 63,73

1990 407

192,94 89,68 56,97

57,3

56,96

58,26

37,41 0,05 72,51 83,02 320,60 78,23

21,49 0,113 28,39 7,42 114,5 87,98

28,95 0,386 18,61 9,3 119,1 88,76

30,41 0,081 17,74 10,11 123,0 87,28

233,31 195,2 184,1 164,8

83,15

104,1

64,31 0,022 11,18 14,27 46,29 67,20

25,65 0,086 22,08 9,24 97,41 83,7

Забір, використання та відведення води Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Кіровоградська обл. р. Дніпро р. Інгулець р. Березівка р. Омельник р. Тясмин р. Півд. Буг

143,2 117,9 18,36 0,207 0,089 25,31

46,19 32,52 3,741 0,187 0,082 13,67

млн. м3 Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 58,26 30,41 26,90 6,499 15,38 4,419 0,032 0,015 0,015 0,028 0,028 31,36 23,91 26


р. Інгул р. Сухоклея р. Сугоклея р. Грузька р. Чорний Ташлик р. Плетений Ташлик р. Ятрань р. Велика Вись р. Малая Вись

13,33 0,409 0,519 2,770 1,575 0,311 0,124 4,958 1,143

6,489 0,381 0,006 0,920 1,060 0,056 0,115 1,090 0,323

26,04 0,030 0,583 2,089 0,487 0,272 0,032 4,349 0,931

22,86 0,030 0,070 0,307 0,382 0,201 0,027 0,414 0,059

Обсяг оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 8

Види економічної діяльності

2006 р. 2007 р. 2008 р. млн. м3 на рік у %до млн. м3 на рік у %до млн. м3 на рік у % до спожитої спожитої спожитої свіжої води свіжої води свіжої води

Усього по області у тому числі: промисловість . сільське господарство Житлово-комунальне господарство

114,5

87,98

119,1

88,76

123,0

87,28

110,9 0,044 3,35

92,49 34,41

92,72 0,04 3,31

95,50 34,1

108,1 8,199 2,416

96,7 77,48 19,45

4.2. Забруднення поверхневих вод. 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти. господарство

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 9

Назва водокористувачазабруднювача

Знамянське міське виробниче управління водоканалізаційного господарства

2006 р.

2007 р.

2008 р.

об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих вод, млн. м3 речовин, т

об'єм обсяг скидання забруднюзворотних ючих речовин, вод, млн. м3 т

р. Інгулець басейн р. Дніпро 0,543 843,1 0,520

418,2

0,526

р.Інгул басейн р.Південний Буг ТОВ "Водне господарство" м. Кіровоград (КП ”Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство” Кіровоградської міської ради)

4,22

2790,9

19,234

14883,515

19,02

8225,913

Інгульська шахта Схід ГЗК

2,589

8099,475

3,5135

11016,880

3,361

5206,5

27


ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат"

р. Південний Буг 712,951 0,701

0,590

696,832

*

95,318

**у зв’язку із зменшенням обсягів виробництва підприємств на 50% ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” з II кварталу 2008 року припинив скидати в р. П.БУГ господарсько – побутові та виробничі стічні води, задіявши їх в оборотній системі водопостачання за рахунок коштів підприємства.

Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 10

2006 рік

Скидання забруднюючих речовин по регіону

1 Скинуто забруднюючих речовин, усього

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 2 38,36

2007 рік

% до загаль-ного обсягу

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 4 37,58

3

% до загаль-ного обсягу

0,038

обсяг забруднюючих речовин, тис. т 6 40,66

5

Х Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2008 рік % до загаль-ного обсягу

7

Х

0,1

0,040

Х

0,11

0,042

0,12

Примітка:

підприємства-забруднювачі скидають недостатньо очищені зворотні води з перевищенням допустимих концентрацій, а перевищення лімітів забруднюючих речовин у зворотних водах незначні.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки). Використання та відведення води підприємствами галузей економіки Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

млн. м3 Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них 19,54 7,259 0,000 11,97 0,662 9,02

побутовопитні потреби

виробничі потреби

1,499 0,001 1,117

0,755 0,001 0,279

0,744 0,833

-

-

-

-

-

-

0,782 -

0,362 -

0,420 -

0,036 -

-

0,004 -

30,68

19,90

10,77

25,00

21,72

0,498

5,156 2,566 -

0,002 0,259 -

0,098 2,307 -

-

-

-

0,004 46,19

0,003 23,33

0,000 17,79

58,26

30,41

10,11 28


4.3. Якість поверхневих вод. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками. Протягом року на виконання обласної програми моніторингу довкілля проведені обстеження санітарного стану рік області - Інгул, Інгулець, Південний Буг, Дніпро та їх приток по 33 постійних створах. Для оцінки впливу скидів зворотних вод підприємствами-водокористувачами на стан природних водних об’єктів м перевірена якість поверхневих вод на 80 тимчасових створах та 56 випусках зворотних вод. В розрізі контролю: поверхневі води - відібрано 179 проб та виконано 4654 визначень; зворотні води - 183 проб та 3111 визначень. ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧОК КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ Ріка Інгул Ріка Інгул є лівою притокою Південного Бугу в нижній течії, протікає через м. Кіровоград, Кіровоградський, Новгородківський та Устинівський райони. Спостереження проводились по 9 створах. Верхів’я ріки розташоване в південній лісостеповій зоні в межах с.Лелеківка вище м. Кіровограда. Якість води залишилась на рівні минулого року і по всіх показниках відповідає нормативам водойм господарсько-побутової категорії. В літній період відмічене підвищення вмісту органічних речовин та заліза. Далі за течією нижче міста Кіровограда спостерігається погіршення стану поверхневих вод, що є наслідком значного техногенного впливу міста. Найбільшими водокористувачами, які скидають зворотні води в річку, являються ДП "Теплоенергоцентраль", КП "Кіровоградське ВКГ", Інгульська шахта. Поверхневі води нижче скиду теплової станції відповідають нормативам для водойм рибогосподарської категорії по основних гідрохімічних показниках, крім заліза та БСК (1,5-1,8 ГДК). В період опалювального сезону в створі фіксується збільшення вмісту хлоридів та сульфатів. Інгульська шахта скидає в р. Інгул значні об’єми шахтних вод, які віднесені до категорії недостатньо очищених через підвищений вміст нітритів, завислих речовин, сульфатів. Тому і в створі нижче скиду фіксується негативний вплив на річку по вмісту вищезгаданих речовин. Місто Кіровоград залишається основним забруднювачем природних вод річки Інгул. КП “Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство Кіровоградської міської ради”, на очисних спорудах якого проводиться очистка комунальних та промислових стоків нашого міста, входить до “Переліку екологічно-небезпечних об’єктів України”. За останні роки підприємство значно поліпшило рівень очистки зворотних вод за рахунок введення доочистки на біоставках. Забруднення біогенними елементами зменшилось. В створі нижче скиду очисних споруд в с. Клинці виявлені підвищені концентрації іонів-амонію на рівні 1,5-2 ГДК, нітритів - 3-5 ГДК, фосфатів - 3,0-3,5 ГДК, органічних речовин – 2,4 ГДК в порівнянні з нормативами для рибогосподарських водойм. В створі в с. Інгуло29


Кам’янка Новгородківського району вже помітне, як проходить поступове самоочищення водойм. В літній період фіксується лише незначне підвищення вмісту нітратів та фосфатів, пов’язане з активністю фітоплактона. Далі за течією завдяки відсутності скидів зворотних вод та подальшому самоочищенню водойми якість річкової води цілком задовільна та відповідає нормативам. Протягом багаторічних моніторингових спостережень встановлено підвищення мінералізації поверхневих вод р. Інгул до 1300,0 мг/дм3 в південній частині області. Це відбувається за рахунок поповнення вод Інгула мінералізованими водами річки Березівка, для якої характерно вміст сухого залишку до 1400,0 мг/дм3, сульфатів до 500 мг/дм3. На всіх створах спостерігається підвищений вміст міді, заліза, цинку. Кисневий режим водойми задовільний. Ріка Інгулець Основною притокою Дніпра в межах області є р. Інгулець, яка задовольняє потреби водокористувачів Олександрійського, Петрівського та Знам’янського районів. Моніторинг поверхневих вод р. Інгулець проводився по 8 створах. Санітарний стан ріки по основних показниках стабільний. Рівень забруднення поверхневих вод характеризується збільшенням вмісту нітритів та БСК до 2,5 ГДК, заліза - до 4,0 ГДК, що пов’язано з підвищенням температури повітря в літній період. Природне походження також мають підвищені концентрації хлоридів та сульфатів у водоймах степової зони, характерні для Петровського району. На всіх контрольованих створах кисневий режим задовільний, фіксуються підвищені концентрації міді, цинку, що мають природний характер. Ріка Південний Буг Басейн ріки розташований в лісостеповій та степовій зонах, ріка протікає на заході Кіровоградської області. Численні притоки Південного Бугу - Синюха, Ятрань, Помічна, Добра, Ташличка, Кільтень, Кайнара, Мала та Велика Вись задовольняють потреби значної частини водокористувачів області. Моніторингові спостереження проводились по 11 створах. Аналітичні дослідження стану приток Південного Бугу - рік Синюхи, Ятрані, Сухого та Чорного Ташлика (створи 1, 2, 5, 6, 7, 8, 9) показали, що показники складу води відповідають нормативам якості для водних об’єктів господарсько-питного і культурно-побутового призначення. Основні гідрохімічні показники цих водних об’єктів знаходяться в межах нормованих для рибогосподарських водойм. Виявлений підвищений вміст органічних речовин на рівні 1,5 ГДК та металів заліза, міді, цинку, що характерно для нашої області. Кисневий режим задовільний. Більш забрудненими залишаються малі річки басейну Південного Бугу, а саме Бобринка, Добра, Помічна, Грузька, Кайнара, Мала Вись. Перевищення по вмісту амонію сольового складає 3,0-4,0 ГДК, фосфатів - 1,5-3,5 ГДК, органічних речовин 2,0-3,5 ГДК, нітритів - 2,4-4,0 ГДК. Забруднювачами поверхневих вод являються комунальні підприємства, які мають скиди у вищезгадані водойми. Вкрай незадовільно працюють очисні споруди каналізації КП “Філос” смт. Добровеличківка, КП “Міськводоканал” м. Бобринець, Новоукраїнський та 30


Голованівський ККП, КП “Мала Виска Водоканал”. Природоохоронні заходи профілактичного характеру, що проводяться зазначеними підприємствами, лише підтримують очисні споруди в робочому стані і не дозволяють очікувати поліпшення очистки. Протягом 10-15 останніх років неочищені комунальні стоки м. Новомиргорода, де очисні споруди взагалі відсутні, скидаються на рельєф місцевості. Якість води в створах вище та нижче скиду ТОВ"Побужський феронікелевий комбінат" характеризується стабільними показниками. В створах № 10, 11 на річці Чорний Ташлик та Помічнянському водосховищі природні води є досить мінералізованими. Періодично фіксується підвищений вміст біогенних та органічних речовин, які надходять у водойми з атмосферними опадами, промисловими та побутовими стічними водами. В басейн ріки здійснюють скиди недостатньо-очищених стічних вод Новоукраїнське ЖКП, БМЕУ-3 ст. Помічна, очисні споруди яких працюють нестабільно і потребують реконструкції. Для поверхневих вод регіону характерний підвищений вміст міді, цинку, заліза, що мають природне походження. Ріка Дніпро Моніторинг ріки Дніпро проводився по 5 створах. КП “Світловодський міськводоканал”, основний забруднювач р. Дніпро в нашій області, на даний період не здійснює скид зворотних вод в Дніпродзержинське водосховище. Стан поверхневих вод по основних показниках стабільний, крім БСК та заліза (1,5-2,0 ГДК), міді та цинку, які мають природне походження. Кисневий режим в Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах задовільний. В створі № 4 в районі скиду ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління” виявлено перевищення вмісту заліза до 5,0 ГДК. Протягом року ЗАТ “Світловодське кар’єроуправління” здійснювало скид по 2 випусках з підвищеним вмістом заліза (3,7 та 1,9 ГДК), що явилось чинником впливу на стан ріки. В літні місяці підвищення температури повітря та води сприяють тривалому цвітінню водойм, зниженню вмісту розчиненого кисню, що погіршує органолептичні показники води. Також підвищується вміст заліза, органічних речовин. При зниженні температури якість води у водосховищах поліпшується, стан водойм характеризується як задовільний. В дніпровській воді періодично фіксуються підвищені концентрації міді та цинку, вміст яких характерний для даного регіону. 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію. Протягом 2008 року спалахи інфекційних захворювань пов’язаних з вживанням питної води в області не реєструвались.

31


4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод. Лабораторією відділу радіаційної гігієни Кіровоградської облСЕС проводиться поквартальний моніторинг води річок Дніпро та Південний Буг на вміст радіонуклідів Cs-137 та Sr-90. За 2008 рік проведено 9 досліджень, перевищень контрольних рівнів не виявлено. 4.5. Якість питної води та ії вплив на здоров’я населення. В області функціонує 263 джерела централізованого водопостачання, з них: - комунальних – 30 - комунальних із відкритих водойм – 8 - відомчих міст і селищ – 15 - відомчих із відкритих водойм – 2 - сільських 217 - сільських із відкритих водойм – 8 - міжрайонний (Дніпро-Кіровоград) - 1. Не відповідають санітарним нормам 6 (2,3%) сільських водопроводів через відсутність зон санітарної охорони. В 2007р.- 8. Дуже тяжке становище з водопостачанням в південних районах області (Бобринецький, Долинський, Петровський, Устинівський), де обмежені запаси питної води, а частина населення 67 сіл забезпечується привозною водою. Ситуація з водопостачанням сільських населених пунктів області незадовільна. Із 1023 сільських населених пунктів забезпечено водопостачанням 357, або 34,8%. З них 256 або 25,0% централізованим водопостачанням. Водогони працюють з перебоями по причині частих поломок насосного обладнання, частих зупинок через несплату за використану електроенергію. У власність сільських рад на 01.01.2009 року передано 146 сільських водопроводів або 67,3%. (в 2007р. -134 або 60,9%).При 25 сільських радах створено малі комунальні підприємства, які за відсутністю кошт, виконують послуги постачання води та оплати за використану електроенергію. Створенню сількомунгоспів заважає відсутність технічної документації на водомережі і споруди у правонаступників колективних сільгосппідприємств, передача водогонів без спецтехніки (транспортна, землерийна, вантажепід'ємна, асенізаційна, зварювальна), яка пройшла розпаювання або несправна, або відсутня. Кількість джерел децентралізованого водопостачання – 3377, в т.ч. колодязі – 3170, каптажі – 4, свердловині – 203 .В 2007р колодязі – 3333, каптажі – 4, свердловині – 173. Централізованим водопостачанням охоплені всі 12 міст та 23 із 26 селищ міського типу. Забір води здійснювався з 253 джерел, в т.ч. з відкритих водоймищ 8 джерел. Область відноситься до маловодних регіонів України, тому джерелом водопостачання 12-ти водопроводів (міст Кіровограда, Олександрії, Знам'янки, Світловодська, смт. Дімітрово і Пантаївка, сіл Войнівка, Бутієвське, Комінтерн 1, Комінтерн 2 Олександрійського району, Павлівка, Миронівка, Світловодського району) загальною чисельністю населення більше півмільйона чоловік є районний водопровід “Дніпро-Кіровоград”, який забирає і подає воду із Кременчуцького водосховища на р. Дніпро. 32


Магістральний водопровід “Дніпро-Кіровоград” протяжністю 120 км. від Кременчуцького водосховища до м. Кіровограда – це комплекс гідротехнічних споруд, який включає в себе сифонні водозабори, насосні станції, відстійники, фільтри, реагентне господарство, електричні мережі та підстанції, магістральні та розподільчі трубопроводи загальною протяжністю 240 км, дюкерні переходи та допоміжні споруди. Водопостачання відбувається по двом, а на деяких ділянках по трьом ниткам. Забір води також здійснюється з р. П.Буг – (смт.Побузьке), з р.Сугоклея (м. Бобринець), р. Інгулець (м. Долинська, смт. Петрово, с. Володимирівка і Петрівське Петрівського району). Всі водопроводи з відкритих водоймищ мають необхідні зони санітарної охорони водозаборів, здійснюють очистку і обеззаражування води, мають виробничі лабораторії, виконують хімічний і бактеріологічний контроль якості води. В 2008р. виробничому лабораторному контролю якості води централізованого водопостачання області підлягали 129 водопроводів (49,0%/ , в т.ч. 105 або 39,9% на договірних началах санепідстанцій) у 2007р. виробничий контроль 113 водопроводів або 42,6%, в т.ч. 89 або 33,6% на договірних началах СЕС. Санітарному лабораторному контролю підлягали всі водопроводи. Виробничий лабораторній контроль якості води в 2008р. забезпечено на 25 комунальних водопроводах з 30 (на 15 по договору з СЕС), на 5 відомчих з 15 і на 99 сільських з 217 (на 87 по договору з СЕС). Всього за 2008 рік санепідстанціями із джерел централізованого водопостачання було відібрано для досліджень за санітарно-хімічними показниками 4668 проб питної води (в 2007р.- 4994), з них не відповідало нормативам 10,5% (в 2007р.-10,3%). За бактеріологічними показниками – 5451 проб питної води (в 2007р. – 6077), з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам 3,9% (у 2007р.5,6%). Із водопровідної мережі джерел централізованого водопостачання області було відібрано для досліджень за санітарно-хімічними показниками 3720 проб питної води, з них не відповідало санітарно-гігієнічним показникам 9,6% (у 2007р – 9,9%)., за бактеріологічними показниками – 4288 проб, з них не відповідало санітарно-гігієнічним показникам 5,5%, в тому числі по колі-індексу – 4,7%, із них з колі-індексом 20 і більше – 3,9%. Із джерел децентралізованого водопостачання було відібрано для досліджень за санітарно-хімічними показниками 3336 проб питної води, з них не відповідало санітарно - гігієнічним нормативам – 42,2% (у 2007р. 47,5%), за бактеріологічними показниками – 1959 проб питної води, з них не відповідало санітарно-гігієнічним нормативам – 19,6% (у 2007р – 26,2%). Згідно рішення Кіровоградської обласної ради від 26.09.2001р. №270 і програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства області на 20022005 роки та до 2010 року в м. Кіровограді замінено хлоратор на НС Маслениківській, розпочато проведення ремонтних робіт по заміні покрівель усіх водозаборів та ремонт побутових приміщень. Проведено благоустрій територій усіх місцевих водозаборів, миття та чищення РЧВ, здійснено загальноміське хлорування мереж та об'єктів водопостачання міста. 33


В Олександрійському районі прийнято в експлуатацію 2186м водопровідної мережі, освоєно 486 тис. грн. Прокладено 1586м водопровідної мережі і введена в експлуатацію водонапірна башта в смт. Нова Прага. В Кіровоградському районі проведені поточні ремонти будинків операторів водогонів с. В.Байраки, Покровське, Сазонівка. Проведена заміна насосного обладнання водогону В. Северинівка. Оформлена проектно-кошторисна документація та проводиться реконструкція водопровідної мережі с. Вільного. В м. Олександрії проведено тампонаж недіючих свердловин НовоПилипівського водозабору, відремонтовано 25 колонок, розпочато ремонт хлораторної. В Світловодському районі реалізовано 3 інвестиційні проекти, направлені на розвиток водопровідного господарства – реконструкція сільської водопровідної мережі с. Озера на суму 130 тис. грн., покращення водопостачання Іванівської ЗОШ на суму 204 тис. грн., реконструкція сільської водопровідної мережі с. В. Андрусівка на суму 280 тис. грн. Проведено тампонаж 3 свердловин. Проведено реконструкцію дренажно-фільтрувальної системи 5 з 6 фільтрів міського водогону, 8 з 8 фільтрів ОКВП «Дніпро-Кіровоград». На сільських водопроводах Компаніївського району проведені ремонтні роботи водомережі, замінені глибинні насоси, задвижки, які вийшли з ладу, проведені зварювальні роботи та пофарбовані водонапірні башти. На сільських водопроводах Новгородківського району проведена заміна 3 глибинних погружних насосів і реконструкція водопровідної мережі в с. ВершиноКам'янка, П.Корбівка, реконструкція водопровідної мережі с. Спасівка. В 2008 році за порушення санітарних норм і правил на об’єктах водопостачання населення було накладено 64 штрафи, винесено 91 постанову про припинення експлуатації об'єктів, з них на постійно – 3. Кількість осіб, що було звільнено від роботи за пропозицією служби – 69. 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів Визиває занепокоєння зношеність каналізаційних очисних споруд: Реконструкція очисних споруд в м. Новомиргороді Кіровоградської області. Роботи по реконструкції очисних споруд у м. Новомиргороді розпочаті у 2006 році. Усього у 2006 – 2008 роках освоєно 1736,398 тис.грн. Відсоток готовності об'єкта 65%. Завдяки виділенню та освоєнню коштів з ДФОНПС планувалося завершити роботи та здати об'єкт в експлуатацію у 2008 році. Через інфляційні процеси в державі цих коштів недостатньо для завершення робіт. Проведено перерахунок кошторисної вартості об'єкта, яка на даний час складає 2703,149 тис.грн. Для завершення робіт та введення об'єкта в експлуатацію необхідні кошти у сумі 966, 751 тис.грн. реконструкція каналізаційних очисних споруд в м.Світловодську Кіровоградської області (ІІІ етап "Реконструкція каналізаційних очисних споруд м. Світловодська Кіровоградської області. Блоки аеротенку, вторинні відстійники та мулові майданчики. (Ремонтні роботи)". Очисні споруди Світловодсього міського водоканалу експлуатуються з 1978 року і на даний час знаходяться в аварійному стані та становлять загрозу для 34


життєдіяльності населення міст Світловодська та Кременчука. У 2008 році за рахунок коштів ДФОНПС проведені перший та частково другий етапи реконструкції очисних споруд. Подальше впровадження даного заходу дасть можливість довести показники очистки стічних вод до гранично - допустимих концентрацій, припинити забруднення Кременчуцького водосховища та басейну р. Дніпро, поліпшити екологічну ситуацію на території Кіровоградської та Полтавської областей. З метою зменшення забруднення водних об’єктів та підземних водоносних горизонтів необхідно провести реконструкцію очисних споруд смт Компаніївка та смт Добровеличківка. Держуправління направило 5 запитів на виділення коштів у 2009 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, а самє на: -"очисні споруди смт Компаніївка – реконструкція" - 1020,0 тис.грн; -"реконструкцію очисних споруд у смт Добровеличківка" - 947,5 тис.грн. -реконструкцію ділянки головного колектора по вул.Міліцейській в м.Олександії" - 13886,033 тис.грн.; -"реконструкцію очисних споруд в м.Новомиргороді Кіровоградської області" - 966,751 тис.грн.; -"реконструкцію біологічних очисних споруд побутових стічних вод Петрівської виправної колонії №49 Кіровоградської області" - 1055,4 тис.грн.; З метою підвищення якості поверхневих і підземних вод, у тому числі шляхом будівництва, реконструкції та модернізації очисних споруд, розбудових каналізаційних очисних споруд, до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища (далі ДФОНПС) направлені запити на виділення коштів у 2009 році на завершення робіт по реконструкції очисних споруд у м.Новомиргороді на суму 486,8 тис.грн., реконструкцію ділянки головного колектора по вул. Міліцейській у м.Олександрії на суму 13590,313 тис.грн. та реконструкцію III етапу каналізаційних очисних споруд в м.Світловодську на суму 9,0 млн. грн.

35


ВОДНІ РЕСУРСИ

ТОВ “Водне господарство” м. Кіровоград

36


Річка Грузка. Кіровоградський район.

Річка Інгул в м. Кіровограді.

37


5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками,тис. га. Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) разом: Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 243,2

2005 251,8

2006 251,7

2007 251,2

Таблиця 11 2008 251,4

94,3

96,0

96,3

96,7

96,9

74,7 19,6 0,1

75,8 20,2 0,1 0,1

76,0 20,3 0,1 0,1

76,2 20,5 0,1 0,1

76,2 20,7 0,1 0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

179,2

181,3

181,6

182,0

182,6

5.1.1. Стан природних складових довкілля. Сьогодні неможливо ігнорувати такі об'єктивні чинники, як вичерпаність природних ресурсів, вразливість навколишнього середовища, екологічну стійкість та ресурсно-екологічну місткість довкілля, межі його екологічної опірності до негативних антропогенних дій. Ці фактори потребують всебічного врахування в господарській діяльності. Проектована регіональна схема національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області є наступним етапом у виконанні Обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки. При проектуванні регiонaльної схеми національної екологічної мережі в межах Кіровоградської області були використані наступні види територіальних елементів: - регіональний центр бiологiчного рiзноманiття - територiї, що складаються з окремих екосистем, групи суміжних екосистем, місць існування чи бiотопiв, ландшафтів, які виділяються на загальному тлі регiона за своєю бiологiчною чи ландшафтною рiзноманiтнiстю; - екологічний коридор - суцiльнi чи розiрванi (архiпелагоподiбнi) лiнiйно витягнутi структури, котрі забезпечують розселення, мiграцiю особин різних видів та обман генетичною iнформацiєю між регіональними центрами бiологiчного рiзноманiття; - буферні зони - території, які призначені для захисту елементів екомережі від зовнiшнiх впливів природного чи антропогенного походження; - зони потенційної ренатуралiзацiї - територii, які потенційно можуть бути включені до екомережі, тобто перетворені у регiональнi центри бiорiзноманiття чи екокоридори.

38


5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення. Складові структурних елементів екологічної мережі Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувальнооздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацією

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Кіровоградсь ка область

2458,8

592 ,9

29,1

25,3

10,5

58,3

23 ,3

181,3

-

0, 8

-

12,9

251,8

-

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом Пасовища, сіножаті

Водоохоронні зони, винесені в натуру

Відкриті заболочені землі

Водно-болотні угіддя

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Загальна площа, тис. га

Загальна площа екомережі, тис. га

Одиниці адміністрат ивнотериторіаль ного устрою

Землі водного фонду

Таблиця 12 № з/п

5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі. Формування національної екомережі носить новаторський характер на території не тільки України, а й інших європейських країн. Першим кроком нашої держави на цьому шляху стало прийняття в 2000 році Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000– 2015 роки”, наступним етапом, направленим на створення законодавчих засад розбудови екомережі України, є прийняття у 2004 році Закону України “Про екологічну мережу України”. З 2003 року в Кіровоградській області діє Програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки. 5.2. Охорона , використання та відтворення рослинного світу Перелік видів судинних рослин, водоростей, грибів та лишайників яким загрожує небезпека Таблиця 14 Назва виду

Кількість видів 2000

Судинні рослини Гриби Водорості Лишайники Разом:

-

-

Види, яким загрожує небезпека 2005 2006 2007 -

-

-

2008 -

5.2.1. Лісові ресурси Землі лісогосподарського призначення Таблиця 15

Одиниця

Кількість

Примітка 39


з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

виміру 3 тис. га

4 -

5 -

тис. га

119,2

-

тис. га

-

-

га

-

-

тис. га

-

-

%

-

-

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблиця 16

Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2000 375

2005 831,7

2006 1386,5

2007 1745,3

2008 1775,0

650

53,5

-

-

-

15

0,8

-

-

-

Пожежі на території Кіровоградської області Таблиця 17

1

2 3

4

5 6

7

8

Підприємства

ДП “Голованівський лісгосп” ДП “Долинський лісгосп” ДП “Компаніївський лісгосп” ДП “Олександрівськи й лісгосп” ДП “Оникіївський лісгосп” ДП “Онуфріївський лісгосп” ДП “Світловодський лісгосп” ДП “Чорноліський лісгосп” ВСЬОГО

Кількість випадків

-

Пройдено пожежами , га Площа на 1 випадок, га Лісові землі Нелісов Звітний Попере і землі рік, га дній рік, в т.ч. га всього верхов ими 0,33

Завдані збитки, тис всього

в т.ч. побічні **

-

-

-

-

-

-

-

0,28

-

-

9

1,8

-

-

0,2

0,25

1

1

7

1,77

-

-

0,25

0,14

4

4

3

0,7

-

-

0,23

0,33

0,1

0,1

-

-

-

-

-

0,48

-

-

1

0,1

-

-

0,1

0,2

1,8

1,2

-

-

-

-

-

-

-

-

20

4,37

-

-

0,22

0,26

6,9

6,3

Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2008 році 40


ДП “Голованівський лісгосп” ДП “Долинський лісгосп” ДП “Компаніївський лісгосп” ДП “Олександрівський лісгосп” ДП “Оникіївський лісгосп” ДП “Онуфріївський лісгосп” ДП “Світловодський лісгосп” ДП “Чорноліський лісгосп” ВСЬОГО

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

розрахункова лісосіка, тис. м3

фактично зрубано, га/тис. м3

хвойні розрахункова лісосіка, тис. м3

Фактично зрубано разом, га/тис.м3

Лісогосподарське підприємство

Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м3

Таблиця 18

Зрубано по господарствах твердолистяні м’яколистяні

5,49

5,134

-

-

5,490

5,134

-

-

0,470 1,770

0,490 0,733

-

-

0,470 1,770

0,490 0,733

-

-

5,6

5,845

-

-

5,600

5,845

-

-

18,210 3,160

18,367 3,230

-

-

18,210 3,160

18,367 3,230

-

-

3,080

2,996

-

-

2,690

2,928

0,390

0,368

1,840

1,836

-

-

1,840

1,836

-

-

39,620

38,631

-

-

39,230

38,263

0,390

0,368

5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин. Спеціальне використання природних ресурсів - це таке використання, яке здійснюється юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів чи продуктів їх переробки з дозволу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Динаміка заготівлі лікарської сировини Рік

Вид рослини Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея

Таблиця 19 Обсяги заготівлі, т встановлені ліміти фактично заготовлені -

41


2000

2005

Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава)

4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 20,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 10,0 0,5 17,0 10,0 5,0 32,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 76,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0

-

42


2006

Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти)

1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 4,0 20,0 20,0 3,0 5,0 3,0 0,5 41,0 10,0 30,0 10,0 10,0 0,5 10,0 20,0 0,5 10,0 10,0 3,0 20,0 0,5 17,0 10,0 5,0 30,0 0,5 12,0 0,5 10,0 2,0 2,0 50,0 1,0 80,0 24,0 15,0 8,0 1,0 15,0 10,0 2,0 2,0 10,0 4,0 10,0 30,0 8,0 12,0 12,0 -

-

43


2007

Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки) Акація біла (цвіт) Алтей (корінь) Алтей (трава) Береза (бруньки) Береза (лист) Цмін пісковий Бузина (квіти) Глід однотичинковий (квіти) Глід однотичинковий (плоди) Глід (плоди) Горець пташиний Горобина звичайна (плоди) Горобина чорноплодна Материнка Донник (трава) Дуб (кора) Душиця Евкаліпт Ехінацея Звіробій (трава) Звіробій (суцвіття) Кропива (лист) Кабакове насіння Крушина (кора) Кукурудзяні рильця Кульбаба

-

-

44


2008

Собача кропива Лопух (корінь) Лепеха (корневище) Льон (насіння) Липа (квіти) Деревій (трава) Череда (трава) Чистотіл звичайний (трава) Чистотіл великий (лист) Подорожник (лист) Шипшина (плоди) Шалфей (трава) Мати-й-мачуха Морква дика (насіння) Полин (трава) Пижмо (трава) Пижмо (квіти) Спориш Солодка (корінь) Сосна лісова Грицики Тим’ян повзучий Укроп плоди Фасоль (створки)

-

-

5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України На території Кіровоградської області із червонокнижних рослин найбільш питому вагу у складі фітоценозу займають такі трави як конюшина гірська, цмин пісковий, парило звичайне, горицвіт весняний, деревій, цикорій, материнка звичайна, козельці українські. Останні відносяться до судинних рослин, які занесені до Європейського Червоного списку, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Також виявлена велика популяція червонокнижних рослин таких як: – ковиль волосистий, касатик понтійський та астрагал шерстистоквітковий. Останній також занесений до Європейського червоного списку. Крім того виявлені цінні та малопоширені види – ауоніс весінній, астрагал безстрілковий, гоніолимон татарський, аурінія скельна. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їх охорони під час розробки законодавчих та інших нормативних актів. Створення на територіях де вони зростають заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Систематичної розробки щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження за станом популяцій та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення. Створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах. Розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів. Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Таблиця 20

45


Район Кіровоград ська область

Усього видів рослин, занесених до Червоної книги України, екз. 29

Усього рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, од.

Кількість видів рослин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

Кількість популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Шумок“2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Геологічна пам’ятка природи місцевого значення ”Слони“- 3: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник “Мюдівська балка” - 8: Конюшина гірська Цмин пісковий Парило звичайне Горицвіт весняний Деревій Цикорій Материнка звичайна Козельці українські Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Богданівська балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загальнозоологічний заказник місцевого значення ”Деріївський“ – 1: Зозулинець болотний (orchis palustris jacq) Загально зоологічний заказник місцевого значення ”Братолюбівська балка“ – 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Червоні скелі” -5: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versi color) Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Заповідне урочище “Бочки” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шеметів ліс” -1: Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Заповідне урочище “Терник” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” 1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Чорноліський“ - 7: Цибуля ведмежа (allium ursinum) В’язіль стрункий (coronilla elegans) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Бруслина карликова (euonymus nana) Гніздівка звичайна (neottia nidus-avis) Любка дволиста (platanthera bifolia) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)

46


Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник місцевого значення ”Балка Новоалександрівська“ 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення ”Чорноліський“ - 7: Цибуля ведмежа (allium ursinum) В’язіль стрункий (coronilla elegans) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Бруслина карликова (euonymus nana) Гніздівка звичайна (neottia nidus-avis) Любка дволиста (platanthera bifolia) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Боковеньківська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник місцевого значення ”Балка Новоалександрівська“ 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ландшафтний заказник місцевого значення “Булгаківська балка” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata)

47


Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Мертводдя” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Юр’ївська балка” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Чорноташлицький” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон-трава Тирса Заповідне урочище “Балка Куца” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Коручка морозниковидна (epipactis hellebornie) Заповідне урочище“Антоновичські горби” -5: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium

48


versi color) Ботанічний заказник “Антоновичська балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Болото Чорний ліс” -2: Глечики жовті Латаття біле Ботанічна пам’ятка природи “Ковилові горби під Поповим” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила пухнатолиста (Stipa dasyphylla) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Ботанічна пам’ятка природи “Кудинове” -5: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила вузьколиста(Stipa tirsa) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Польовий садок” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Заповідне урочище “Сарганівський ліс” 1: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Польський ліс”-1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Новомихайлівський” -1: Підсніжник білосніжний Заповідне урочище “Кіліповське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Розлитий камінь” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Тюльпан гранітний (tulipa graniticola) Ландшафтний заказник “ДолинівськоПокровський” -2: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Кам’яна балка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” 3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus)

49


Ботанічна пам’ятка природи “Оман високий” -1: Оман високий Ботанічний заказник “Плетений Ташлик” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Загальнозоологічний заказник “Гнила балка” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Шафран сітчастий (Crocus reticulates) Ботанічна пам’ятка природи “Тернова балка” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Геологічна пам’ятка природи “Каскади” 3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Шурхи” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Когутівка” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Коручка чемерниковидна (epipactis helleborine) Ботанічний заказник “Балка Троянівська” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Василівське” -1: Коручка темно-червона (Epipactis atroru bens) Заповідне урочище “Матвіїв яр” -1: Лілія лісова (Lilium martagon) Ландшафтний заказник “Карпенків край” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Войнівський” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Півники понтичні (Iris pontica) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Комплексна пам’ятка природи “Ташлицькі скелі” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ентомологічний заказник “Явдокимівський” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Гвоздика прибузька (Dianthus hypanicus) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Миколаївський” -3: Лілія лісова (Lilium martagon) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)

50


Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Чагар” -1: Сон лучний Ботанічна пам’ятка природи “Степові кургани” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ландшафтний заказник “Розумівська балка”: Конюшина степова Ботанічний заказник “Брате6ерські яри” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічна пам’ятка природи “Жовтий льон” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Заповідне урочище “Шавлієва балка-3”: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Велика і мала скелі” -3: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила волосиста (Stipacapillata) Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Лікарівський” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Бузове” -5: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила Граффа (tylipa grafiana) Загальнозоологічний заказник “Деріївський” -1: Зозулинець болотний (Orchis palustris) Ландшафтний заказник “Суховершок” 3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Заповідне урочище “Солдатське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Заповідне урочище “Литкевич” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Майгорове” -2: Ковила пірчаста (Stipa pennata) Рястка Буше (ornithogalum boucheanum) Ландшафтний заказник “Недагарський” 1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Ясинуватка” -1: Коручка темно-червона (epipactis atrorubens) Ландшафтний заказник “Лозуватське” 2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення

51


“Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Заповідне урочище “Бабеньківське” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Цюпина балка” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ландшафтний заказник “Острів лисячий” -1: Ковила Дніпровська Заповідне урочище “Барвінкова і тюльпанови гори” -4: Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Шафран сітчастий (crocus reticulatus) Загальнозоологічний заказник “Поселення Сиворакші ” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник “Степовий горб” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “Роза” -4: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Ботанічний заказник “ГанноЛеонтовицька” -2: Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Селіванівське” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Заповідне урочище “Солоноозерне” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Садківський степ” -1: Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasy anthus) Загально зоологічний заказник загальнодержавного значення ”Полозова балка“ – 4: Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Гвоздика прибузька (Dianthus Hypanicus) Півники понтичні (Iris pontica) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення “Монастирище” -7: Рябчик російський (fritillaria ruthenica) Гімносперміум одеський (gymnospermium odessanum) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana) Ковила пірчаста (Stipa pennata) Ландшафтний заказник “Інгульські крутосхили” -3: Ковила волосиста (Stipacapillata) Півники понтичні (Iris pontica) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork)

52


Заповідне урочище “Таркальне” -1: Підсніжник білосніжний (galanthus nivalis) Ландшафтний заказник місцевого значення “Кінські острови” -1: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Комплексана пам’ятка природи місцевого значення “Острів Обеліск” - 2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Сальвінія плаваюча (salvinia natans) Заповідне урочище “Питомник” -1: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Власівська балка” -2: Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Stork) Ковила волосиста (Stipacapillata) Ботанічна пам’ятка природи “Ковалівська” -2: Ковила волосиста (Stipacapillata) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana)

5.2.4. Адвентивні види рослин. Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів флори Географо -генетичні групи антропофітів

Таблиця 21 % від всіх кcенофітів

Число антропофітів

% від всіх антропофітів

Число кcенофітів

Європейська Південноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Східноєвропейськоазіатська

-

-

-

-

Азіатська Американська Африканська Невизначеного походження

-

-

-

-

5.2.5. Стан зелених насаджень області. Озеленення населених пунктів, га Таблиця 22 Заходи Створено нових зелених насаджень, га Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га Проведено догляд за насадженнями, га

2000 -

2005 1,8 2236,5

Рік 2006 1,5 2237,6

2007 2,3 2238,2

2008 5,9 1535,5

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1Стан та ведення мисливського господарства в області. Використання, охорона та відтворення диких тварин є основним завданням ведення мисливського господарства, яке займає площу 1982,1 тис. га, що становить 53


4,2% площі мисливських угідь України або 80,6% земельного фонду області. Основними користувачами мисливських угідь є підприємства, підпорядковані обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок та Кіровоградське обласне управління лісового та мисливського господарства. Мисливський фонд області включає 6 видів копитних тварин (6,7 тис. голів), 12 – хутрових звірів (102,3 тис. голів), 9 – птахів (851,2 тис. голів). Зокрема, в мисливських угіддях області мешкали 2 лосі, 209 оленів, 5,6 тис. козуль, 0,8 тис. кабанів, 87,9 тис. зайців, 1,1 тис. білок, 5,4 тис. ондатр, 83 бобри, 84 байбаки, 3 тис. лисиць, 1,1 тис. борсуків, 0,5 тис. видр, 1,7 тис. куниць, 28,9 тис. фазанів, 24,5 тис. куріпок, 109,2 перепілок, 148,9 тис. качок тощо. Окремі мешканці мисливських угідь (борсуки, видри) занесені до Червоної книги України. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) надана в таблиці. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Таблиця 23 2008 6672

Види мисливських тварин КОПИТНІ

2000 5751

2005 5870

2006 6170

2007 6504

ХУТРОВІ

92580

103282

98954

102518

102340

ПЕРНАТІ

1018105

931644

825400

794364

851169

У 2008 році добуто 200 голів копитних тварин (загальною масою 8,6 т), що на 22% більше ніж у 2007 році. Добуто та відстріляно 14 тис. голів хутрових звірів (на 1,6% більше) та 298,9 тис. голів пернатої дичини (на2,1% менше). Динаміка добування основних видів мисливських тварин надана в таблиці. Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 24 Рік 2000

2005

2006

2007

2008

Види мисливських тварин Кабан Козуля Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля Олень Кабан Козуля Олень

Затверджений ліміт добування, гол. 35 183 3 53 179 8 49 130 7 49 130 7 65 148 9

Видано ліцензій, шт. 35 183 3 62 170 8 49 130 7 49 130 7 67 148 9

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

20 140 2 37 137 6 43 117 4 43 117 4 56 135 9

15 43 1 25 23 2 6 13 3 6 13 3 11 13 -

Причини невикористання Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею Погодні умови, відсутність навиків стрільби кулею

Робітниками господарств щорічно проводиться облік чисельності тварин на всій площі мисливських угідь. Загальні витрати на ведення мисливського господарства у 2008 році 54


становили 1999,1 тис. грн. (на 83,7% більше 2007 року), кошти на зазначені цілі з Державного бюджету не виділялись. У середньому по області в розрахунку на 1000 га мисливських угідь на охорону диких тварин витрачено 109 грн. проти 75 грн. у 2007 році, на відтворення мисливських тварин, включаючи біотехнічні заходи, - 221 грн. проти 130 грн. торік. Від ведення мисливського господарства із 1000 га угідь отримано продукції на 621 грн. (у 2007 році – на 662 грн.). Загальні надходження від ведення мисливського господарства зменшились. Так, у 2007 році вони складали 1313 тис. грн.,у 2008 році - 1231,4 тис. грн Протягом 2008 року на території мисливських угідь розселено 48 голів копитних тварин, у тому числі 10 оленів благородних та 38 ланей, а також з пернатої дичини – 200 фазанів, тоді як у 2007 р. мисливські господарства розселення тварин не проводили. 5.3.2.Стан та ведення рибного господарства в області. Промисловий вилов риби на території області ведеться в басейні річки Дніпро на Кременчуцькому водосховищі КСРП ТОВ “Дніпровське”, РПА “Андрусівська”, ПС РПП “Маяк”, МПП “Лад”, ПП Голина С.М., ПП Бур’янський Ю.О., ТОВ “Ера”, ТОВ “КМІ”, ДП “Сазан”, ПП Вищепан О.М., ТОВ СРПП “Акваторія”, ПП Міхальов М.О. та Дніпродзержинському водосховищі ВАТ “Станція “Придніпровська”. Динаміка вилову риби наведена в таблиці. Динаміка вилову риби Таблиця 25 Рік 1 2000

2005

2006

2007

2008

Водний об‘єкт 2 Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом: Кременчуцьке водосховище Дніпродзержинське водосховище Разом:

Затверджений ліміт вилов, (т)

Фактичний вилов, (т)

3 1117,1

4 917,0

1185,01 4,7 1189,71 927,37 9,75 937,12 1171,325 9,718 1181,043 1166,188 12,460 1178,648

745,8 4,5 750,3 855,5 9,155 864,655 1003,35 7,689 1011,039 941,26 10,745 952,26

Для Кіровоградської області пріоритетним напрямком в рибогосподарській діяльності повинно стати рибництво. Рибництво є високопродуктивною галуззю народного господарства. Ведення ставкового рибництва дозволяє протягом вегетаційного періоду одержати товарну рибу штучною масою 0,4 – 0,45 кг без особливих затрат, середньорічний приріст білого і строкатого товстолобика в умовах водосховищ становить 2 - 2,5 кг, білого амура – до 3 кг. 55


5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підлягають під дію міжнародних договорів України. Степові території Кіровоградщини та дикі тварини внаслідок розорювання великих площ зазнали значних змін. На початку XIX ст.. на території області були винищені та витіснені з неї на південь такі типові степові види тварин, як сайгак та байбак, скоротилась чисельність дрохви, хохітви, степового орла і степового журавля. Нині типові для степових територій види тварин трапляються по ярах та балках, де збереглась степова рослинність. На незайманих ділянках серед степової рослинності зустрічаються тхір степовий, перев'язка і тушканчик великий, жайворонок степовий та малий, вівсянка велика та садова, боривітер степовий. Численним є перепел. На ділянках балок і річкових схилах трапляються гадюка степова, полоз жовточеревний. Дуже рідко і лише під час перельотів на степових ділянках зустрічаються орел степовий, лунь степовий, дрохва. Фауністичний склад різних типів лісів і лісових насаджень Кіровоградщини порівняно багатший. Ліси населяють різноманітні хижі птахи, з яких найбільше численний яструб великий. Можна зустріти чимало червонокнижних метеликів: махаон, подалірій, мнемозима, ванесса чорно-руда, синявець-мелеагр, бражник дубовий, скабіозовий, прозерпіна. На лісових галявинах можна побачити сатурній. У мішаних і листяних лісах мешкають стрічкарки. Особливим різноманіттям і високими кількісними показниками відрізняється населення тварин водно-болотних угідь, які представлені дніпровськими водосховищами, численними ставками та досить розгалуженою системою річок. Із рідкісних ссавців в Придніпровській частині області трапляються видра річкова, горностай, можливо ще збереглась норка Європейська, ондатра, бобри. Водно болотні птахи представлені різними видами чапель, качок, куликів, частушкових, мартинів, деякими видами горобинних. Із чапель -біла та мала біла, на дніпровських островах зустрічається баклан великий, рідкісний мартин - реготун чорноголовий, мартин сріблястий та звичайний, крячок річковий та малий. В заплавах річок, які заросли болотним високотрав'ям є різноманітні очеретянки, кобилочки, качки, шугайчики, болотні луні, лебідь - шипун. Однією з найактуальніших природоохоронних проблем нашої області є збереження генофонду тваринного світу, чисельність і видовий склад яких постійно зменшується. Особливу роль для їх охорони відіграють природно - заповідні території, на яких проводиться вивчення, дослідження та охорона фауни області. Щоб зберегти дикорослі види Європи, був складений та у 1991-1992 роках вийшов у світ Європейський Червоний список рослин і тварин, які знаходяться під загрозою зникнення. До списку занесеного 60 видів ссавців, 28 - птахів, 37 - рептилій, 19 - амфібій, 38 - прісноводних риб, 238-безхребетних і 4500 видів вищих рослин. На території області ще можна зустріти 5 видів ссавців, 10 видів птахів і 8 видів комах, що занесені до Європейського Червоного списку, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі. Із 115 видів хребетних тварин, які занесені до Червоної книги України в межах Кіровоградщини зустрічаються 114, в тому числі 61 вид ссавців, 43 - птахів, плазунів 56


4, які найбільше зустрічаються на природоохоронних територіях. На території більшості країн Європи багато тварин опинились на межі зникнення, в той час як на території Кіровоградщини вони не є рідкісними і можуть завдавати відчутної шкоди господарству людини. Це вовк і сліпак звичайний. До Європейського Червоного списку належать такі види: нічниця ставкова, вечірниця велетенська, сліпак звичайний, видра річкова, перев'язка звичайна. Охорона та відтворення тваринного світу

Район

Кіровоградська область

Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.

Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва

138

Борсук (Meles meles)

Таблиця 26 Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли , од., назва

-

Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopte) Вечірниця мала (Nyctalus leiseri) Видра річкова (Lutra lutra) Вовчок садовий (Eliomys quercinus) Гадюка степова східна (vipera ursinii renardi) Горностай (Mustela erminea) Жаба прудка (rana dalmatina) Кутора мала (Neomys anomalus Cabrera) Мишівка степова(Sicista subtilis) Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boie) Нічниця Наттерера (myotis nattereri) Норка європейська (mustela lutreola) Перев’язка звичайна (Vormela peregusna) Тушканчик великий (Allactaga jaculus) Тхір степовий (Mustela eversmanni) Ховрах європейський (Citellus citellus) Широковух європейський (Barbastella barbastella) Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) Балобан (Falco cherrug Gray) Беркут (Aquila chrysaetos) Боривітер степовий (Falco naumanni) Вирезуб (rutilus frisii frisii) Вівсянка чорноголова (Emberiza melano cepha) Волохатий стафілін (emus hirtus) Гага звичайна(Somateria mollisima) Дерихвіст лучний (Glareola pratincola) Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) Дрохва (Otis tarda)

57


Журавель сірий(Grus grus) Журавель степовий (Anthropoides vigro) Змієїд (Circaetus gallicus) Казарка червоно вола (Rufibrenta ruficollis) Канюк степовий (Buteo rufinus) Кроншнеп великий (Numenius arquata) Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) Крохаль довгоносий (Mergus serrator) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Лебідь малий (Cygnus bewickii Yarrel) Лежень (Burhinus oedicemus) Лелека чорний (Ciconia nigra) Лунь польовий (Circus cyaneus) Лунь степовий (Circus macrourus) Мідянка (coronella austriaca) Могильник (Aquila heliacal Savigny) Нетопир середнеземноморський (pipistrellus kuhli) Огар (Haliaeetus albicilla ) Орел степовий (Aquila rapax) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) Орел-карлик (Hieraatus pennatus) Підорлик великий (Aquila clanga) Пелікан кучерявий (Pelicanus crispus) Поручайник (Tringa stagnatilis) Пугач (Bubo bubo) Реготун чорноголовий (Larus ichthyaetus) Савка (Oxyura leucocephala) Сипуха(Tyto alba) Скопа (pandion haliaetus) Сапсан (Falco pe regrinus) Сип білоголовий (gyps fulvus) Совка сокиркова (periphane delphinii) Сокіл-сапсан (афдсщ peregrinus) Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) Ходуличник (Himantopus himantopus) Хохітва(Tetrax tetrax) Чеграва (hydroprogne caspia) Чернь білоока (Aythya nyroca) Шуліка рудий (Milvus milvus) Гадюка степова східна (Vipera ursinii renardi) Мідянка(Coronella austriaca) Полоз жовточеревий (Coluber jugularis) Полоз лісовий (Elaphe longissima)

58


Апполон (parnassius apollo) Бражник дубовий (Marumba quercus) Бражник мертва голова (Acherontia atropos) Бражник Прозерпіна (Proserpinus Proserpina) Бражник скабіозо вий (Hemaris tityus) Ванесса чорно-руда (Nymphalis xanthomelus) Ведмедиця Гера (Callimorpha quadripunctaria) Ведмедиця-хазяйка (Callimorpha dominula) Вечірниця велетенська, вечірниця велика (nyctalus lasiopterus) Вечірниця мала, вечірниця Лейслера (nyctalus leisleri) Вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo) Вусач земляний хрестоносець (Dorcadion equestre) Вусач мускусний (Aromia moschata) Вусач червонокрил Келлера (Purpuricenus kaehleri) Джміль вірменський (Bombus armeniacus) Джміль глинистий (Bombus argillaceus) Джміль-лезус (Bombus laesus) Джміль мінливий (bombus proteus) Джміль моховий (Bombus muscorum) Джміль пахучий (Bombus fragrans) Джміль пластинчастозубий (Bombus serrisquama) Джміль незвичайний (Bombus paradoxus) Джміль червонуватий (Bombus ruderatus) Джміль яскравий (Bombus ponorum) Дозорець-імператор (Anax imperator Leach) Жук-олень (Lucanus cervus) Жук-самітник (Osmoderma eremita) Коник-пилохвіст український (Poecilimon schmidti) Кошеніль польська (Porpyrophora polonica) Красотіл пахучий (Calosoma sycophanta) Красуня-діва (Calopteryx virgo) Ксилокопа звичайна, бджолатесляр звичайний (xylocopa valga) Ксилокопа фіолетова, бджолатесляр фіолетовий (xylocopa violaceae) Ктир гігантський (Satanas gigas) Ктир шершнеподібний (Asilus crabroniformis) Лунь польовий (Circus cyaneus) Махаон (Papilio machaon) Мегахіла округла (Megachile

59


rotundata) Мелітурга булаво вуса (Melitturga clavicornis) Мінога українська (Eudontomyzon mariae) Мнемозина (Parnassius mnemosyne) Мурашиний лев деревний (dendroleon pantherinus) Мурашка руда лісова (formica rufa) Перев'язка звичайна, перегузня (vormela paregusna) Пістрянка весела (Lygaena laeta) Подалірій (Iphiclides podalirius) Поліксена (Zerynthia polyxena) П’явка медична (Hirudo medicinalis) Райдужниця велика (apatura iris) Розалія альпійська (rosalia alpina) Рофітоїдес сірий (Rhophitoides canus) Сатурнія мала (Eudia pavonia) Сатурнія руда (Aglia tau) Сатурнія середня, павиноочка середня, сатурнія тернова (eudia spini) Синявець-мелеагр (Polyommatus daphnis) Скарабей священний (Scarabaeus sacer) Сколія-гігант (Scolia maculata) Сколія степова (Scolia hirta) Сліпак білозубий (nannospalax leucodon) Стерлядь (asipenser ruthenus) Стрічкарка (Catocala fraxini) блакитна Стрічкарка орденська малинова (Catolata sponsa) Стрічкарка тополева (Limenitis populi)

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Таблиця 27 Назва виду 1

-

Види, яким загрожує небезпека

Кількість видів 2 -

2005

2006

2007

2008

3 -

4 -

5 -

6 -

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Із найбільш поширених інфекційних захворювань слід відзначити туляремію, пастерельоз, бруцельоз, туберкульоз, сказ, ящур, хвороба Нюкейле та орнітоз. 60


Із інвазійних хвороб найбільш часто зустрічаються: спірохетоз, кокцидиоз, гельминтоз, трихинельоз, диктиокаульоз, мюлеріоз, цистицероз, ехінококоз, фасціольоз, аскарідоз, парафасціолопсоз і опісторхоз. Заходи по боротьбі з хворобами мисливської фауни можна розділити на профілактичні і лікувальні. Профілактичні міри направлені на запобігання захворювань диких тварин і обмеження їх поширення. Ведеться нагляд за станом звірів та птахів, щоб своєчасно виявити ознаки появи тієї або іншої хвороби. Основою профілактичних заходів являється штучна дегельмінтезація як місць підгодівлі, так і безпосередньо тварин, а також селекційне вилучення неповноцінної частини поголів'я. Велике значення в попередженні захворювань диких тварин має правильна організація проведення підгодівлі, яка забезпечує добру вгодованість на протязі року. Гарна годівля звірів і птахів різко підвищує опірність їх організму до інфекцій і захворювань. У всіх випадках при виявленні звірів та птахів, зовнішній вид яких різко відрізняється від здорових, підлягають огляду ветеринарним лікарем. З метою попередження інфекційних захворювань постійно проводяться наступні профілактичні заходи (крім вищезазначених): постійно підтримуються контакти з ветеринарно-зоотехнічною службою області з метою одержання інформації про санітарну обстановку, щоб не допускати поширення захворювань свійських тварин у середовище звірів та птахів; при всіх завозах і випусках диких тварин в угіддя проводиться їх ветеринарне обстеження та дотримуються правила перетримування, кволих і хворих тварин не випускають в угіддя, а залишають у вольєрах до їх вилікування або вибраковки; постійно при підкормці тварин додаються до кормів мікроелементи, лікувальні й профілактичні засоби. Розтин загиблих тварин і лабораторні дослідження являються основними критеріями уточнення епізоотичної обстановки на території області. З метою профілактики інфекційних та інвазійних захворювань риби, проводиться комплекс загальних рибоводно–меліоративних і ветеринарносанітарних заходів. За всіма рибницькими господарствами встановлено постійний ветеринарний нагляд з метою прийняття своєчасних мір профілактики і ліквідації захворювання риби. Кожний рік, незалежно від епізоотичної ситуації, рибу піддають ветеринарному огляду і іхтіопаталогічним дослідженням при планових весняних і осінніх, а також в разі необхідності при контрольних обловах. При необхідності позапланових досліджень, по висновку ветеринарних спеціалістів проводять додаткові контрольні облови риби. Ветеринарно-санітарні дослідження риби проводять органи ветсаннагляду відповідно до порядку, встановленого ветеринарно-санітарними правилами для рибницьких господарств та інструкцією з ветеринарно-санітарного нагляду за перевезенням живої риби, заплідненої ікри, раків та інших водних організмів.Один раз на рік державна ветеринарна медицина проводить комплексне обстеження всіх рибницьких господарств з метою вивчення епізоотичного благополуччя та санітарного стану водойм. Під час даного обстеження проводиться відбір зразків для проведення ветеринарного лабораторного контролю на вміст токсичних елементів, пестицидів, гістамінів, Н-нітрозамінів, солей важких металів, ступенем 61


радіоактивного забруднення живої риби. Дані показники досліджень заносяться в ветеринарно - санітарний паспорт рибницького господарства. Крім планових у випадках загибелі риби проводиться бактеріологідне дослідження. Кожна партія виловленої риби перед її реалізацією обов'язково підлягає ветеринарно-санітарній експертизі, по результатам якої виписується ветеринарне свідоцтво Ф№1. Виконання комплексу ветеринарно-санітарних вимог при вирощуванні риби забезпечить в даній галузі стабільну епізоотичну обстановку та дасть можливість виростити здорову у ветеринарному відношенні рибу. Щодо ветеринарно-санітарного контролю на рибопереробних підприємствах здійснюються заходи по дотриманню технологічних режимів при переробці риби та умовами зберігання як риби так і продуктів її переробки. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Значна увага в останні десятиріччя приділяється виявленню та збереженню рідкісних видів рослин та тварин. Кожний природний вид – це неповторний витвір природи з притаманними лише йому біологічними властивостями. Втрата його – незворотна, тому збереження біологічного різноманіття є нині однією з найважливіших проблем світового масштабу. В нашій області слід звернути увагу на бідні біорізноманіттям порушені землі, де можна створити гарні природні умови. Еродовані та інші виснажені порушені землі з часом можуть стати природними оазами, особливо якщо з них зняти антропогенний тиск і надати можливість для природного самовідновлення. Велику роль у цьому може відіграти програма охорони земель, та розвиток законодавства щодо охорони земель сільськогосподарської освоєності територій та розораності сільськогосподарських угідь із вилученням малопридатних для обробітку та екологічно вразливих земель. Частина таких земель могла б увійти до територій природно-заповідного фонду. Одним з головних завдань є також розширення природно-заповідного фонду за рахунок розширення існуючих об’єктів, підвищення їх статусу охорони і створення нових об’єктів. В останні роки велика увага приділяється виявленню і збереженню рідкісних видів рослин, зокрема і в нашій області. Щоб зберегти дикорослі види Європи у 1991 – 1992 рр. Вийшов у світ Європейський Червоний список рослин, що знаходяться під загрозою зникнення. У флорі Кіровоградщини виявлено три види занесених до Європейського списку, 29 видів, що занесені до Червоної книги України. Види з Європейського червоного списку: гвоздика бузька, астрагал шерстистоквітковий, козельці українські. Всі ці види представлені на природнозаповідних територіях де й охороняються. Оптимізація мережі природно-заповідного фонду області значно стримується окремими факторами. Це перш за все високий ступінь розораності області, при цьому статус заповідних територій та об’єктів надається невеликим за площею, збереженим у природному стані, ділянкам у ярах, балках, долинах річок, на крутосхилах. Заповідні території виділені у природоохоронних цілях з метою збереження 62


природного різноманіття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію ландшафтів. Мережа природно-заповідного фонду області на 1 січня 2009 року включає в себе 183 заповідних територій та об’єктів на загальній площі 29095,48 тис. га. Із них 26 природно-заповідні території загальнодержавного значення. Процент заповідності в області на даний час становить 1,2%. Аналізуючи кількість природно-заповідних територій Кіровоградської області по районам, слід зазначити, що найбільша кількість природно-заповідних територій розташована в Долинському районі (20), Онуфріївському (18) та Новомиргородському (16) районах. Найменша кількість об’єктів природнозаповідного фонду становить в Ульяновському, Вільшанському, Гайворонському районах. Продовжуються роботи направлені на виконання Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні, затвердженої постановою Верховної ради України, Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екомережі України на 2000-2015 роки” та у відповідності до конвенції “Про біологічне різноманіття”, та “Програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки.” На виконання загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, в області діє обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням Кіровоградської обласної ради від 24 січня 2003 року №141. На виконання заходів обласної програми формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015р.р. за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2008 році проведені роботи по формуванню державного кадастру рослинного (деревні породи) та тваринного світу області (риби) на суму 39,8 тис.грн. За рахунок коштів державного бюджету в області проведено роботи з формування державного кадастру природно-заповідного фонду, розроблені картки первинного обліку всіх територій та об'єктів природно-заповідного фонду області по формі 1 ДКПЗФ, затвердженій наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16 лютого 2005 року № 67.

Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Таблиця 28

63


Ка тегорія об'єкту ПЗФ

Кількість

2 990 -

1 -

-

-

Площа територій суворої заповідності 2 1 1 2 990 995 000 008 -

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3 3 3 9

6 5 3 9

7 700,5 4 09,97

3

8

-

-

-

-

3 1 1 2 392,01 652,01 375,81

-

-

-

-

0

4 9 1 0 1 3

3 5

3 7

4 3,72

7

3

-

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

1

-

-

-

-

1

-

-

-

-

990 Біо сферні заповідники Пр иродні заповідники Нац іональні природні парки Зак азники Зап овідні урочища Па м'ятки природи Бот анічні сади Ден дропарки Пар ки - пам'ятки садовопаркового мистецтва

Площа, тис. га

1 995 -

1 000 -

2 008 -

-

-

-

6

7

7

1 09,0 7 57,63

1 995

2 000

6 66,58

7 581,8

2 16,16

2

1

1 09,0

1 65,23

09,0 1

65,23

-

20,01 -

1 09,0

2

406,9

40,6 -

1

008

65,23

5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду Структура природно-заповідного фонду області станом на 01.01.2009 року № з\п

1. 2. 3. 4. 5.

6.

7. 8.

Найменування об’єктів ПЗФ Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники – всього, в т.ч.: Ландшафтні Лісові Ботанічні загально-зоологічні Орнітологічні Іхтіологічні Гідрологічні загально-геологічні Ентомологічні Пам’ятки природи – всього, в т.ч.: Комплексні Ботанічні Лісові Гідрологічні Джерела Зоологічні Геологічні Ботанічні сади Парки-пам’ятки садовопаркового мистецтва

Таблиця 29 Об’єкти природно-заповідного фонду Загальнодержавного Місцевого значення Всього значення Кількість Площа Кількість Площа Кількість Площа 1 109,0 1 109,0 1 17530,73 1 17530,73 21 5728,0 57 2866,7 78 8594,7 8 4206,7 26 1317,8 34 5161,9 1 43,5 5 330,1 6 373,6 8 379,2 18 507,8 26 887,0 1 27,0 3 220,3 4 247,3 2 503,6 4 486,4 6 990,0 1 568,0 1 568,0 1 4,3 1 4,3 2

9,1

45

310,91

47

320,01

1 1 -

7,1 2,0 -

7 24 9 2 3 -

128,21 124,07 48,73 0,40 9,5 -

8 24 10 2 3 -

135,31 124,07 50,73 0,40 9,5 -

2

63,7

5

101,53

7

165,23

64


9.

Заповідні урочища РАЗОМ

26

5909,8

49 157

2375,81 23185,68

49 183

2375,81 29095,48

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ ЛАНДШАФТНИЙ ЗАКАЗНИК “МОНАСТИРИЩЕ” УСТИНІВСЬКИЙ РАЙОН

65


Каньйон річки Інгул

Скеля в заплаві р. Інгул

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ

66


Геологічна пам"ятка природи місцевого значення "Каскади"

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Чорноліський"

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ 67


Заповідне урочище місцевого значення «Питомник» Петрівський район

Реготун чорноголовий у зоологічній пам’ятці природи «Пташиний базар» Світловодський район

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ 68


Ковила пірчаста у ландшафтному заказнику «Булгаковська балка», Бобринецький район.

Ковила волосиста у заповідному урочищі «Кіліповське», Компаніївський район. ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ 69


Ковила Граффа в ботанічному заказнику «Бузове», Онуфріївський район.

Рябчик руський в ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район.

ПРИРОДНО - ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ 70


Сон чорніючий у ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район.

Адоніс весняний у ландшафтному заказнику «Войнівський», Новоукраїнський район.

5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 71


В поточному році проведено оновлення банку даних підприємств туристичнорекреаційного комплексу області. Організацію літнього відпочинку в області забезпечують такі заклади як: дитячий оздоровчий заклад “Дружба”, оздоровчий комплекс “Лісова пісня”, дитячий оздоровчий заклад “Бригантина”, пансіонат “Славутич”, санаторій „Гусарське урочище”, курорт місцевого значення - обласна бальнеологічна лікарня. Гостям пропонують свої послуги готелі, мотелі, ресторани, кафе, казино, дитячі розважальні комплекси, кінотеатри, льодові ковзанки, музеї, театри, філармонія. В “зелених” садибах з Бобринецького, Вільшанського, Олександрійського, Онуфріївського, Новгородківського, Новомиргородського, Новоукраїнського, Знам’янського, Ульянівського та Компаніївського районів відпочиваючим надаються кімнати, окремі будинки, місця для розбивки наметів та інші послуги, пов’язані з перебуванням та відпочинком у садибах. Проведено науково-дослідницькі роботи щодо виділення у сільській місцевості ареалів поетапного реформування території для організації туризму. Здійснено комплекс заходів щодо створення позитивного інвестиційного клімату та залучення інвестицій у туристичну галузь області. Розроблено 11 інвестиційних пропозицій і проектів з розбудови туристичної інфраструктури (по Бобринецькому району “Солоне озеро”, “Вознесенське джерело”, “Мальовничі береги Сугоклеї”; по Олександрійському району проект щодо створення рекреаційної зони біля заказника “Велика і Мала скелі”, по Новомиргородському району - щодо створення відпочинково-туристичного комплексу “Слобода” у с. Турія; по місту Світловодську інвестиційну пропозицію щодо збереження і розвитку Світловодського міського краєзнавчого музею; по Петрівському району інвестиційні пропозиції щодо створення відпочинковооздоровчого комплексу у смт Балахівка та спорудження готельного комплексу в с. Іскрівка; по Знам’янському району - щодо створення заповідника культур народів, що проживають та території України; по місту Кіровограду та Кіровоградському району щодо здійснення благоустрою територій Фортеці Св. Елисавети та заповідника-музею І.К. Тобілевича (Карпенка-Карого) “Хутір Надія), які постійно презентуються під час проведення заходів всеукраїнського та міжнародного рівнів. 5.4.3. Історико-культурна спадщина До Державного реєстру нерухомих пам’яток України по Кіровоградській області занесено 2362 пам’ятки історії (у тому числі 1 – національного значення), 29 пам’яток монументального мистецтва, 2656 пам’яток археології (з них 15 – національного значення), 505 пам’яток містобудування, архітектури та садовопаркового мистецтва (з них 16 – національного значення). 5.4.4. Туризм, як фактор впливу на довкілля З метою розбудови інфраструктури туризму в туристично-рекреаційних зонах за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів лісогосподарськими підприємствами та службою автодоріг у Кіровоградській області проведені роботи по благоустрою вже існуючих та облаштуванню нових місць короткочасного відпочинку туристів вздовж автодоріг: Київ72


Дніпропетровськ, Київ-Миколаїв, Кіровоград-Умань, Гайворон-Хмільник. 6.СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ. Площа земель в Кіровоградській області складає 2458,8 тис. га, що становить 4,07 % території України, з яких сільськогосподарські землі – 2039,8 тис. га. Кіровоградська область разом з Дніпропетровською і Запорізькою входить до Придніпровського економічного району і за структурою економіки є індустріальноаграрною. У структурі сільськогосподарських угідь рілля становить 1762,5 тис. га, багаторічні насадження – 26,1 тис. га, пасовища та сіножаті –251,2 тис. га. Розораність земель в області 74,0%. Поряд з тим дещо скорочується площа орних земель. Це пояснюється тим, що землі, які розміщуються на крутосхилах, виведені в пасовища і сіножаті, під залуження та консервацію. Небезпекою для земель області є водна ерозія. Це пояснюється насамперед сильно пересіченою місцевістю, особливо в Придніпров’ї, значною розораністю сільськогосподарських угідь та зливовим характером дощів. Основними заходами боротьби з цими процесами є виведення з орних земель площ з кутом нахилу більше 5 градусів, оптимізація польових сівозмін, впровадження ґрунтозахисної системи землеробства, заліснення крутосхилів. 6.1. Структура та стан земельних ресурсів. На виконання державної політики щодо подальшого розвитку відносин власності на землю на основі раціонального та ефективного використання землі, гарантування права власності на землю необхідно забезпечити протягом 2007-2015 років: розмежування земель державної і комунальної власності, визначення механізмів управління ними та порядку придбання земельних ділянок для державних потреб і потреб територіальних громад сіл, селищ і міст; приватизацію громадянами і юридичними особами України земельних ділянок різного функціонального призначення за винятком тих, які відповідно до закону не можуть передаватися у приватну власність; задоволення потреб громадян у земельних ділянках для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, сінокосіння і випасання худоби, садівництва і городництва, індивідуального житлового будівництва; задоволення потреб працівників соціальної сфери села в земельних ділянках; забезпечення ефективного використання земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, шляхом передачі цих ділянок у довгострокову оренду громадянам та юридичним особам, як правило, на конкурентних засадах (аукціонах і конкурсах); надання дозволів на зміни характеру використання земельних ділянок усіх форм власності, в тому числі тих, які надані у постійне користування або передані в оренду, відповідно до затвердженого в установленому порядку зонування земель та з додержанням вимог землевпорядної і містобудівної документації; визначення принципів та запровадження порядку встановлення обмежень і обтяжень права власності на землю та право користування землею; 73


надання орендарям земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, права викупу цих орендованих земельних ділянок, з метою збільшення надходжень до місцевих бюджетів. 6.1.1. Структура та динамика основних видів земельних угідь. Земельний фонд Кіровоградської області складає 2458,8 тис. га, з них 2039,8 тис. га або 83,0 відсотка займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель. В структурі сільгоспугідь рілля складає 86,4 відсотка, багаторічні насадження – 1,3; сіножаті – 1,2; пасовища – 11,1 відсотка. Розорюваність земель складає 74,0 відсотка суші. Ліси та інші лісовкриті площі складають 182,6 тис. га, у тому числі полезахисні лісосмуги - 28,3 тис. га. Загальна лісистість області з урахуванням усіх захисних лісових насаджень складає 7,4%: ліси (7,4%), під водою (3,15), інші землі (1,8%). Під забудованими землями зайнято 87,7 тис. га (3,6%), болотами – 10,5 тис. га (0,4%), іншими землями – 62,2 тис. га (2,5%). Територія суші складає 2382,6 тис. га, або 96,9 відсотка від загальної площі області. Під водою зайнято 76,2 тис. га (3,1%), у тому числі водосховищами, ставками та іншими штучними водоймами - 69,6 тис. га. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користуванні яких перебуває 987,9 тис. га, або 40,2 відсотка від загальної площі області, у тому числі колективних сільськогосподарських підприємств 0,6 відсотка, сільськогосподарських товариств 21,3, сільськогосподарських кооперативів - 3,2, державних сільськогосподарських підприємств - 2,3 відсотка, з них радгоспи всіх систем - 0,8 відсотка. У власності і користуванні громадян знаходиться 844,6 тис. га, у тому числі наданих для ведення фермерського господарства – 366,5 тис. га, товарного сільськогосподарського виробництва – 263,8 тис. га, особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель – 178,6 тис. га., підприємства, організації, установи промисловості, транспорту, зв’язку, оборони займають - 66,3 тис. га. Землі державної власності, які не надані у власність і користування, займають 445,2 тис. га, з них загального користування – 188,8 тис. га. Крім того, налічується 224,7 тис. га земель запасу, резервного фонду населених пунктів та загального користування, що надані у тимчасове користування землекористувачам та власникам землі. В державній власності знаходиться 1005,4 тис. га, або 40,9 відсотка, у колективній - 1,8 тис. га (0,1%), у приватній - 1451,6 тис. га (59 %). Землі населених пунктів становлять 224,8 тис. га, в тому числі 31,2 тис. га землі 12 міст обласного та районного значення, 18,6 тис. га - землі 26 селищ та 175,0 тис. га - землі 1010 сільських населених пунктів. Динаміка структури земельного фонду області 74


Таблиця 30

2004

2005

% до Основні види угідь Всього, загальної Всього, тис.га площі тис.га території Загальна територія 2458,8 100,0 2458,8

2006

% до загальної Всього, площі тис.га території 100,0 2458,8

2007

2008

% до % до % до загальної Всього, загальної Всього, загальної площі тис.га площі тис.га площі території території території 100,0 2458,8 100,0 2458,8 100,0

у тому числі: 1. Сільськогосподарські 2041,6 угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті 180,7 площі 3. Забудовані землі 87,7 4. Відкриті заболочені землі 10,4 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним 12,9 покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 49,7 Усього земель (суша) 2383,0 Території, що покриті 75,8 поверхневими водами

83,0

2041,6

83,0

2039,8

83,1

2041,6

83,1

2039,8

83,0

7,3

180,7

7,3

182,0

7,3

180,7

7,3

182,6

7,4

3,6

87,7

3,6

87,8

3,6

87,7

3,6

88,1

3,6

0,4

10,4

0,4

10,7

0,4

10,4

0,4

10,7

0,4

0,5

12,9

0,5

13,0

0,5

12,9

0,5

12,8

0,5

2,0

49,7

2,0

49,3

2,0

49,7

2,0

48,5

2,0

96,9

2383,0

96,9

2382,6

96,9

2383,0

96,9

2382,6

96,9

3,1

75,8

3,1

76,2

3,1

75,8

3,1

76,2

3,1

6.1.2 Деградація земель. Райони, які зазнають ерозії ґрунтів Таблиця 31

2004 Площа земель, які піддаються деградації, тис. га % до загальної площі території Деградація земель, у тому числі: вітрова ерозія, тис. га водна ерозія, тис. га сукупна ерозія, тис. га підкислення грунтів, тис. га засолення грунтів, тис. га Залуження грунтів, тис. га Зсуви землі, тис. га

2005

2006

2007

2008

1045,6

1045,6

1045,6

1045,6

1045,6

42,5

42,5

42,5

42,5

42,5

1029,1

1029,1

1029,1

1029,1

1029,1

12,6 3,9 0,3 12,9

12,6 3,9 0,6 12,9

12,6 3,9 12,9

12,6 3,9 12,9

12,6 3,9 12,9

Примітка: Облік якості сільськогосподарських угідь Кіровоградської області виконана фахівцями Кіровоградського філіалу інституту землеустрою у 1996 році. З того моменту великомасштабне обстеження ґрунтів не проводилося.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. 75


Порушення та рекультивація земель Таблиця 32

Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2004 4,4 0,18 1,3 0,05 0,1 0,004

2005 4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

2006

2007

2008

4,2 0,17 1,1 0,04 0,1 0,004

4,0 0,16 1,1 0,04 0,21 0,009

4 0,16 1 0,04 4,49 0

6.3. Охорона земель. За площею та біопродуктивним потенціалом земельного фонду Кіровоградська область є однією з провідних областей країни. Але внаслідок екстенсивного землеробства сільськогосподарська освоєність та розораність території області досягла 86,4 та 74,0 відсотка відповідно. Розораність сільськогосподарських угідь у деяких районах складає понад 90 відсотків. Сільськогосподарська освоєність території області порівняно з земельними фондами України та провідних держав світу надзвичайно висока. Так, сільськогосподарська освоєність країн Європи складає в середньому 5365%, а розораність території 26-30%. Освоєність територіально великих держав, таких як США, Китай, складає 45 -50 %, Росія, Канада - 8-12%, проти 85,7% по області. Наслідком високої господарської освоєності земельного фонду, без належних заходів щодо її охорони і відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища, є прогресуюча деградація земель, що створює загрозу екологічній безпеці області. Через ерозійні процеси площа ярів перевищує 3,5 тис. га, а площа деградованих та малопродуктивних земель склала 270 тис. га. Починаючи з 1993 року, у ґрунтах України на 75 % площі сільськогосподарських угідь склався негативний баланс гумусу, який у 2-3 рази перевищує допустиму норму. Як і в інших областях України, у Кіровоградській області процес втрати гумусності прогресує. Отже, за такої тенденції ґрунти області протягом дуже короткого в історії ґрунтоутворення проміжку часу можуть зазнати катастрофічних змін. Тому усі землі потребують захисту та охорони від негативних процесів, забруднення і погіршення екологічного стану. Основна мета охорони земель - це впровадження правових, організаційних та економічних заходів, спрямованих на відтворення і підвищення родючості земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів. Стратегічними цілями в реалізації заходів з охорони земель мають бути: забезпечення

раціонального,

невиснажливого,

ґрунтозахисного

та 76


екологобезпечного землекористування в інтересах ефективного і сталого соціальноекономічного розвитку області, насамперед її агропромислового комплексу; комплексний науково обґрунтований підхід до процесів використання, збереження та відтворення родючості сільськогосподарських угідь, здійснення збалансованих земле меліоративних і земле охоронних заходів з урахуванням особливостей природно-кліматичних зон і районних агропромислових комплексів; формування в усіх землеробських районах високопродуктивних, ерозійностійких та екологобезпечних агроландшафтів, які мали б належні рівні саморегуляції і були збалансовані з довкіллям завдяки оптимальним співвідношенням між різними елементами природного середовища та його основними екосистемами (лісовими, водними тощо); удосконалення структури сільськогосподарських угідь і посівів вирощуваних культур у напрямі істотного зменшення негативних антропогенних навантажень на навколишнє природне середовище та підвищення його відновлювального й асиміляційного потенціалів, а також з метою економії всіх виробничих ресурсів. Основними напрямками у реалізації стратегічних цілей мають бути заходи щодо: відновлення стану та функцій еродованих і порушених земель, запобігання заростанню бур'янами, чагарниками і дрібноліссям сільськогосподарських угідь; підвищення родючості ґрунтів (внесення добрив, регулювання водного режиму, удосконалення технологій обробітку ґрунту, запровадження екологобезпечних систем землеробства); розкорчування полезахисних і багаторічних насаджень, які втратили свої функціональні властивості або використовуються з низькою ефективністю; проведення моніторингу земель по агрохімічних показниках, забрудненню пестицидами, важкими металами, радіонуклідами; усунення причин та наслідків негативного впливу на земельні ресурси (ґрунти), а також заходів щодо попередження безповоротної втрати ґрунтового покриву та ліквідації негативних процесів; будівництво та реконструкція протиерозійних гідротехнічних і протизсувних споруд, систем і мереж для зрошення земель, створення нових і реконструкція існуючих захисних лісонасаджень; Охорона земель і відтворення родючості ґрунтів - складна багатоаспектна проблема, вирішення якої потребує коштів, відповідних рішень законодавчого характеру. Певну роль можуть відігравати організаційні заходи, які не потребують великих додаткових затрат. Це спеціальні агротехнічні прийоми: безвідвальна оранка і оранка впоперек схилів, насичення сівозмін травами й іншими непросапними культурами тощо. Необхідно реалізувати такі заходи: впровадження контурно-меліоративної організації території, яка передбачає ґрунтозахисну систему землеробства, ряд організаційно-економічних, агротехнічних, землевпорядних, гідротехнічних, лісомеліоративних заходів, що сприяють уповільненню ерозійних процесів; вилучення з інтенсивного обробітку деградованих земель, крутосхилів, ерозійно небезпечних ділянок з метою їх заліснення, залуження чи істотного 77


покращення з наступним поверненням у склад орних земель; під час складання проектів формування нових землеволодінь передбачати видвод еродованої ріллі з активного обробітку. Підвищити зацікавленість власників землі і землекористувачів у збереженні та відтворенні родючості ґрунтів можливо при застосуванні принципу економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Сутність його полягає в тому, щоб забезпечити товаровиробникам сільськогосподарської продукції гарантії справедливого її розподілу і розпорядження нею. Встановлення ставки плати за використання земель залежно від їх якості є стимулом для виробництва оптимальних обсягів рослинницької продукції, оскільки вся вартість після сплати земельного податку залишається у розпорядженні власника землі, землекористувача. Засобом економічного стимулювання раціонального використання земельних ресурсів слід вважати звільнення від плати за землю тих площ сільськогосподарських угідь, які зайняті молодими садами, ягідниками й виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями і розсадниками багаторічних плодових насаджень, а також земельні ділянки, які знаходяться у тимчасовій консервації або виведені із активного господарського обробітку з метою залуження, заліснення. З метою поліпшення організації контролю за використанням та охороною земель передбачається: удосконалити порядок здійснення контролю за використанням та охороною земель, а також механізми моніторингу земель та землекористувань з метою своєчасного виявлення та оцінки стану земель; поліпшити профілактичну роботу з попередження порушень земельного законодавства, інформування населення про діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель; удосконалити діяльність органів, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, порядок їх взаємодії з органами прокуратури, внутрішніх справ та запровадити практику систематичного проведення спільних комплексних перевірок додержання суб’єктами земельних відносин земельного законодавства; опрацювати питання створення координаційних органів щодо здійснення на міжвідомчій основі контролю за використанням земель. 6.4. Нормативно – правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво. Розвиток ринку земель на засадах поєднання суспільних та приватних інтересів, законності та прозорості проведення земельної реформи на сучасному етапі вимагає: відведення в натурі земельних ділянок усім бажаючим власникам земельних часток (паїв) та видачі їм державних актів на право приватної власності на землю; створення умов для рівноправної участі територіальних громад сіл, селищ і міст у ринку земель через відповідні органи місцевого самоврядування; 78


функціонального відокремлення ринку земель несільськогосподарського призначення від ринку земель іншого призначення; передачі відповідним місцевим органам виконавчої влади функцій з оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, державної реєстрації земельних ділянок; запровадження єдиних стандартів, технічних норм посвідчення права власності на землю та права користування землею; проведення систематичної роботи з інформування населення через засоби масової інформації про сутність, обсяги та інші характеристики ринку землі, права та обов’язки громадян і юридичних осіб у цій сфері, процедури захисту прав на землю. З метою запобігання можливій спекуляції земельними ділянками вживатимуться заходи для регулювання попиту на землю, насамперед у населених пунктах шляхом: належного територіального планування і функціонального зонування за напрямами дозволеного використання земельних ділянок, що пропонуються на продаж; відведення та узгодження розміщення земельних ділянок з земель запасу і земель резервного фонду; диференціації розмірів земельного податку, а також плати за оренду земель, що перебувають у державній чи комунальній власності; регулювання освоєння земельних ділянок відповідно до економічних вимог та вимог щодо збереження продуктивних угідь; надання пільгових умов інвесторам у разі освоєння ними земельних ділянок зі складними ґрунтовими та інженерними умовами; сприяння концентрації сільськогосподарських угідь у активної частини сільського населення. Земельна політика держави має бути реалізована шляхом науковообгрунтованого перерозподілу земель з формуванням раціональної системи землеволодінь і землекористувань, створенням екологічно сталих ландшафтів і агросистем; інформаційного забезпечення правового, економічного, екологоекономічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на всіх рівнях господарювання. Вирішення цих питань можливо лише за умови виконання землевпорядних робіт та заходів, які спрямовані на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території області, адміністративно-територіальних утворень, господарських структур, що здійснюються під впливом формування суспільновиробничних відносин і розвитку продуктивних сил. Реформування земельних відносин у рамках виконання Програми передбачає організацію та виконання таких видів землевпорядних робіт: проведення землевпорядних заходів по організації сільськогосподарських підприємств із створенням територіальних умов, що забезпечують раціональне функціонування сільськогосподарського виробництва, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, вдосконалення складу і розміщення земельних угідь, сільськогосподарських культур, системи сівозмін, пасовищезмін; обґрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими 79


природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами; складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування впроваджених сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель; складання проектів створення нових і впорядкування існуючих територій землеволодінь і землекористувань; обновлення планово-картографічного матеріалу зйомок минулих років місцевих рад; розробка проектів розмежування земель державної і комунальної власності; складання проектів відведення земельних ділянок у власність та користування, винос меж в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і наданих земель; підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею. Реалізація першочергових заходів з питань землеустрою проводиться за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів власників землі і землекористувачів та здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями, суб’єктами підприємницької діяльності, які мають на це дозвіл. Для здійснення реформування земельних відносин передбачається: продовжити роботу із межування земель з установленням на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж сіл, селищ та міст, меж земельних ділянок, які належать громадянам і юридичним особам; виявити землі сільськогосподарського призначення, які не використовуються власниками та землекористувачами, і відповідно до законодавства вжити заходів щодо їх перерозподілу; провести консервацію малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; здійснити консолідацію земель запасу і земель резервного фонду в межах районів з метою забезпечення ефективного їх використання шляхом передачі в оренду на конкурентних засадах; забезпечувати проведення організації території новостворених сільськогосподарських підприємств; скласти плани обмежень використання земель; забезпечити землевпорядне обґрунтування заходів щодо збереження і поліпшення природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості ґрунтів, рекультивації порушених земель і землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів, заболочення, забруднення промисловими відходами і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель; розробити плани земельно-господарського устрою територій населених пунктів; забезпечити виконання землевпорядних робіт, необхідних для проведення розмежування земель державної і комунальної власності згідно з чинним законодавством; поновити роботи щодо картографування земельних угідь, ґрунтових і геоботанічних обстежень, а також розпочати комплексне обстеження техногенно 80


забруднених земель; виконати роботи щодо встановлення та закріплення меж прибудинкових територій. 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально – сировинної бази. Розташування території області в центрі українського кристалічного щита зумовлює утворення значних родовищ рідкісних корисних копалин та різноманітність мінеральних ресурсів. В надрах області розвідано 31 вид корисних копалин, відкрито 390 родовищ, на балансі в “Геоінформі” числиться 299, з яких розробляється 92. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (уранова руда, буре вугілля, горючі сланці), сировини для металургійної промисловості (залізна руда, металічний нікель та кобальт), будівельної сировини (червоні, рожеві та сірі граніти, піски, цегельна сировина тощо), підземних вод, графіту та інші. Мінерально-сировинна база області на 15,7 % складається з паливно-енергетичних корисних копалин (буре вугілля, бітум), на 57,7 % - із сировини для виробництва будівельних матеріалів, решта - це руди чорних, кольорових та рідкісних металів, а також питні, технічні та мінеральні підземні води. На 43 об'єктах бурого вугілля (12 родовищ) враховані запаси в кількості 751,1 млн. т (1,66 % від загальних запасів України) за категорією А+В+С 1, що входять до Олександрійського та Ватутінського геолого промислових районів Дніпровського басейну. На 16 об'єктах, що входять до складу п’яти родовищ бурого вугілля, підраховані запаси бітуму за категоріями В+С1 у кількості 3,99 млн. т (3,18 % від загальних запасів України). Із металічних корисних копалин Держбалансом враховується три родовища заліза із запасами 385,46 млн. т. В області враховується також 5 комплексних родовищ нікелю і кобальту та 2 родовища хрому. Область має хороші перспективи збільшення запасів нікелевих руд (а також кобальту, який не утворює самостійних родовищ, а міститься в нікелевих рудах. У майбутньому на території області можливе створення сировинних баз інших металічних корисних копалин, а саме хромових руд у межах Капітанівського масиву, де завершується детальна розвідка південного флангу Капітанівського родовища. Запаси хрому оцінюються в 435 тис. т. На даний час область посідає монопольне становище в Україні за запасами і видобутком урану. У Кіровоградському рудоносному районі розвідані і підготовлені до експлуатації значні та унікальні за запасами родовища. Гірничорудна сировина на території області представлена трьома родовищами графіту з загальними запасами 7,9 млн. т за категоріями А+В+С1. В експлуатації перебуває тільки одне – Завалівське, Балахівське і Петрівське – не розробляються. Супутньою корисною копалиною на Заваллівському родовищі графіту є абразивна сировина, запаси якої оцінюються в 20,3 млн. т за промисловими категоріями А+В+С1. 81


Із нерудної сировини для металургії промисловістю освоєне лише Обознівське родовище вторинного каоліну із шести розвіданих і врахованих Держбалансом. Вогнетривкі глини представлені одним Шестаківським родовищем, попередньо оцінені запаси якого складають 37919 тис. т за категорією С2. Держбалансом враховане одне Малоскелівське родовище кварциту та кварцу для вогнетривів, розвідані запаси якого складають 15482 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Пісок формувальний представлений одним родовищем - Маловисківським, запаси якого складають 4122 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. Цементна сировина представлена одним родовищем і двома об'єктами обліку із загальними запасами 11262 тис. т за промисловими категоріями А+В+С1. В області налічується 17 родовищ будівельного піску, запаси якого складають 46525,1 тис. м3 за промисловими категоріями А+В+С1, що повністю забезпечує потреби області. Підприємства області повністю забезпечені сировиною для виробництва бутощебеневої та облицювальної продукції. Держбалансом враховано 71 родовищ каменю будівельного з запасами 770,5 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. Камінь облицювальний представлений 12 родовищами з запасами 22,0 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1. Держбалансом враховано по одному родовищу сировини крем’яної, вапняку для випалювання на вапно, каменю пиляного, сировини керамзитової. Запаси цегельно-черепичної сировини, кількість яких складає 82695,5 тис. м3 за промисловими категоріями А+В+С1, зосереджені на 66 родовищах. Питні та технічні підземні води в Кіровоградській області для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 38 ділянках, з яких експлуатуються 11. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів питних та технічних вод складає 225,700 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Кіровоградської області відносяться до типу радонових і використовуються в бальнеолікуванні, розвідані на двох ділянках, з яких експлуатується одне. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 433,0 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1999 року № 33 щодо реалізації Концепції поліпшення екологічного становища гірничодобувних регіонів України рішенням Кіровоградської обласної ради від 19 квітня 2002 року № 14 затверджена “Програма екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 2002-2010 роки” (надалі Програма). Необхідність розроблення Програми була викликана значним впливом гірничих підприємств на стан довкілля, а саме: порушення природної поверхні землі, геологічного становища, ландшафту із змінами гідрологічного режиму в результаті відкачування певної кількості підземних вод, скиди промислових та побутових стоків у поверхневі водні об’єкти та інше. Згідно даних державної статистичної звітності станом на 1 січня 2009 року в області нараховується 4031 га порушених земель, з яких 1072 га відпрацьовані кар’єри, що підлягають рекультивації. Найбільші площі порушених земель в Олександрійському – 1021 га, Петрівському – 728 га, Гайворонському – 609 га, 82


Голованівському – 306 га, Кіровоградському – 233 га, Знам’янському районах – 183 га. У рамках виконання Програми у 2008 році за рахунок державного бюджету проведена робота по рекультивації порушених земель в Олександрійському районі на суму 6086,0 тис. грн., а саме: проведена висадка саджанців дерев, посів багаторічних трав по вуглерозрізу “Верболозівський”; проведена засипка провалів з рекультивацією земель шахти “Світлопільська”; продовжувалась рекультивація розрізної траншеї вуглерозрізу “Бандурівський”. Мінерально-сировинна база Таблиця 33

Види корисних копалин

1

Загальна кількість родовищ 2007р 2008р

Родовища, що розробляються 2007р 2008р

Одиниця виміру

Видобуток сировини в 2008р

Балансові запаси станом на 01.01.09р.

2

3

4

5

6

7

8

43

43

4

4

тис. т.

51

790009

3 5 2

3 5 2

2 1 1

2 1 1

тис. т. тис. т. тис. т.

6389 48 -

449782 8532 386366

3

3

1

1

тис. т.

184,2

161479

4 2 3 1 1

4 2 3 1 1

1 1 1 1

1 1 1 1

тис. т. тис. т. тис. т. тис. т. тис. т.

211 -

27810 14515 20315 15482 15482

1 1

1 1

1 -

1 -

тис. т. тис. т.

2,5 -

2872 37919

1

1

-

-

тис. м3.

-

502

12 1 71 66 1 17 1

12 1 71 66 1 17 1

9 1 38 8 1 3 -

9 1 39 10 1 3 -

тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3. тис. м3.

51,46 2335,63 519,18 109,8 -

22601 4982 779402 78229 5537 46414 4122

4

4

4

4

тис. т.

1231,59

39251

16

16

1

1

тис. т

-

158501

38

38

11

11

14,482

-

б) мінеральні води

2

2

1

1

19,0

-

в) мінеральні води на розлив

-

-

-

-

-

-

299

299

91

92

тис. м3/доб. тис. м3/доб. тис. м3/доб. -

-

-

1. Горючі: а) буре вугілля 2. Метали: а) уран б) залізо в) нікель та кобальт г) хром 3. Неметали: а) графіт б) каоліни: - первинні - вторинні в) цементна сировина г) абразивна сировина д) кварцит та кварцит для вогнетривів е) крем’яна сировина (трепел) є) глина вогнетривка ж) вапняк (для випалювання на вапно) 4. Будівельні матеріали а) камінь облицювальний б) пиляне каміння в) будівельне каміння г) цегельно-черепична сировина д) керамзитова сировина е) пісок будівельний ж) пісок формувальний з) сировина для закладання виїмкового простору і) бітум 5. Підземні води: а) прісні води

Всього:

Використання надр 83


Таблиця 34

№ з.п.

1

Загальна кількість Наявність документації кар`єрів, шахт, гірничий земельний ліцензії розрізів та розробок відвід відвід

455

44

40

110

Загальна площа порушених земель, га 4048,6

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації 1059,4

Рекультивовано в 2008р.

4,5

7.2. Система моніторингу геологічного середовища. 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість. За минулий рік проведено 17 досліджень води свердловин на відповідність вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та гігієнічному нормативу “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Cs-137 та Sr-90 у продуктах харчування та питній воді (ГН 6.6.1.1-130-2006). Перевищень допустимих нормативів не виявлено. У межах області розвідані і затверджені запаси питних та технічних підземних вод на 38 ділянках. У 2008 році розроблялись 11 ділянок, видобуток яких склав 14,482 куб. м/добу. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів питних та технічних вод складає 225,700 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Підземні мінеральні води Кіровоградської області відносяться до типу радонових і використовуються в бальнеолікуванні, розвідані на двох ділянках, з яких експлуатується одне. Сумарна кількість затверджених (балансових) запасів мінеральних вод складає 433,0 тис. м3/добу за категоріями А+В+С1. Ресурси підземних вод області розподілені вкрай нерівномірно: від 4,0 тис. куб. м/добу в Добровеличківському та Компаніївському районах до 67,2 тис. куб. м/добу в Кіровоградському районі. Найменше забезпечені ресурсами підземних вод Вільшанський, Новгородківський, Новоукраїнський та Устинівський райони. Більшість населення області користується водою для питного водопостачання із свердловин, в яких відмічається підвищений вміст заліза, марганцю, азотних сполук, при загальній великій жорсткісті. Роботи по вивченню режиму та якості підземних вод на території Кіровоградській області проводяться екологічною партією ДГП “Центрукргеологія” на базі існуючої спостережної мережі. В окремих населених пунктах питна вода підземних джерел за фізикохімічними показниками (загальна мінералізація, жорсткість, залізо, фтор тощо) не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”. Із 21 адміністративного району 13 районів використовують для питного водопостачання підземні води, 8 районів – змішане водопостачання. Змішане водопостачання використовує населення 3-х міст, 6 міст – виключно підземні води, 3 міста – поверхневі води, 242 сільських населених пунктів споживає підземні води, 29 – поверхневі. 7.2.2. Екзогенні геологані процеси. У межах області до ерозійних відносяться процеси площинного змиву, 84


яроутворення і річкової ерозії. Площинний змив полягає у змиву ґрунтів з похилих поверхонь дощовими та талими водами, що розповсюджено скрізь. На правобережжі Дніпра у межах басейнів річок Цибульник та Омельник знаходиться зона найбільшої яружної та балочної мережі. Взагалі яроутворення розвинене на площі 5,4 тис. км2, що складає близько 20 % від загальної площі. На території Світловодська та Світловодського району відбувається постійний процес руйнування берегів Кременчуцького водосховища, чому сприяють природні та гідрологічні умови. Ендогенні процеси не вивчалися, однак слід відмітити, що при закритті вугледобувних об’єктів, природний рівень підземних вод відновлюється. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 35

№ з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Вид (ЕГП)

Водна ерозія Засолені землі Солонцюваті Перезволожені Заболочені Кам’янисті Дефляційно небезпечні Підтоплені Зсуви

Площа поширення, км2

Кількість

10291,0 39,0 8,0 34,0 83,0 5,0 11117,0 98,0 129,0

-

проявів, од.

% ураженості регіону

41,85 0,16 0,03 0,14 0,34 0,02 45,21 0,4 0,52

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр здійснює Управління державного геологічного контролю (далі-Управління) Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Свою діяльність Управління здійснює у взаємозв`язку з іншими управліннями Держгеолслужби із залученням спеціалістів виробничих, науководослідних та інших організацій. Органи державного гірничого нагляду перевіряють: повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; своєчасність та правильність введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; виконання вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, 85


встановленні кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин; правильність розробки родовищ корисних копалин; повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин; обґрунтованість і своєчасність їх списання; додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин; додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення повнішого вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції; правильність і своєчасність проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, вирішення інших питань з нагляду за використанням та охороною надр у межах їхньої компетенції. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр. Відповідно до статті 11 Кодексу України про надра, Інструкції щодо порядку погодження матеріалів з Мінекобезпеки України та його органами на місцях для отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 30.09.96 року № 119, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області узгоджує матеріали підприємств, організацій, установ на отримання ліцензій на пошук (розвідку) корисних копалин, спеціальних дозволів на користування надрами - видає Екологічну картку. У 2008 році Держуправлінням розглянуто надані підприємствами, організаціями та установами документи на отримання спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами та видано 53 екологічні картки.

8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів Накопичення відходів ( станом на 01.01.2009 року) (за формою статзвітності 1-НВ) Таблиця 45 № з/п 1 1

2 3 4 5

Показник 2 Підприємства, установи, організації виробнича діяльність яких пов"язана з утворенням промислових та побутових відходів Накопичено відходів відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Одиниця виміру 3 од.

Кількість

Примітка

4 629

5

тонн тонн тонн тонн

15278,601 1452,882 769,471 13056,248

86


На підприємствах області протягом 2008 року утворилось 2,7 тис. т відходів І—III класів небезпеки, що на 0,4 тис. т менше порівняно з 2007р. Основна частина утворених відходів (2,3 тис. т або 82,6% загального обсягу) належить до III класу небезпеки. Відходи І класу небезпеки склали 12,4 т і II класу - 464,8 т. Переважна частина небезпечних відходів утворилась на підприємствах Міністерства палива та енергетики (2 тис. т або 74,3% загального обсягу по області) та інших міністерств (0,6 тис. т або 22%), Міністерства транспорту та зв'язку (57,1 т або 2,1%). До основних сфер виробництва небезпечних відходів належать підприємства добувної промисловості, в результаті виробничої діяльності яких утворилось 2,2 тис. т (79% загального обсягу), переробної промисловості -0,3 тис. т (9,9%>), сільського господарства, транспорту і зв'язку - 128,2 т (4,7%) та мисливства, лісового господарства - 75,2 т (2,7%). Частка відходів, які були повністю використані або знешкоджені, у загальному обсязі утворених склала 23,4% проти 14,6% у 2007р. Станом на 1 січня 2009р. у сховищах організованого складування та на території підприємств області накопичилось 15,3 тис. т небезпечних відходів, які потребують особливої уваги і є суттєвим чинником негативного впливу на навколишнє природне середовище області, з них 1,4 тис. т (або 9,5% загальної кількості) належать до І класу небезпеки, 0,8 тис. т (5%) - до II класу та 13,1 тис. т (85,5%) - до III класу. Найбільше небезпечних відходів І—III класів небезпеки накопичилось на території підприємств міст Кіровограда - 7,8 тис. т (50,9% загальної обсягу) та Світловодська - 2,4 тис. т (16%), Петрівського - 2,8 тис. т (18,4%) та Кіровоградського - 1,3 тис. т (8,4%) районів. До найменш забруднених небезпечними відходами територій належать Добровеличківський, Знам'янський, Маловисківський, Світловодський та Ульяновський райони. У загальній кількості відходів, що зберігаються у місцях видалення та на території підприємств області, найбільшу питому вагу складають відходи, що містять відпрацьовані нафтопродукти, продукти нафтопереробки (7,8 тис. т або 51% загального обсягу), відходи виробництва та застосування органічної хімії чи такі, що містять інші органічні сполуки (2,5 тис. т або 16,2%), інші відходи (2,1 тис. т або 13,9%), відходи, що містять метали та їх сполуки (1,8 тис. табо 11,6%). Внаслідок наявності різних типів виробництва, існуючих в Кіровоградській області , якісний склад відходів різноманітний, а саме: -відходи І класу небезпеки складають відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті; - відходи неорганічних кислот, відходи, що містять свинець та його сполуки, відпрацьовані масла– ІІ клас небезпеки; - відходи гальванічних виробництв та нафтовідходи – ІІІ клас небезпеки. Показники утворення відходів у динаміці за 2006 -2008 роки Таблиця 37

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік 87


з/п 1

2

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, т** Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на особу, кг/ на 1 чол. **

-* 987115,000

-*

-*

550231,000 687555,000

2741,139

3121,093

2739,432

21370,000

29009,000

31828,000

1011226,139 582361,093 722122,432 123516,079

58300,240

-***

334,816

312,453

-***

20,024

27,546

30,613

* - статистична звітність по промисловим (у т.ч. гірничопромисловим) відходах відсутня; ** - статистична звітність по відходах житлово-комунального господарства подається в тоннах; *** - величина ВРП за 2008 рік на даний час відсутня.

8.2. Поводження з відходами (зберігання, видалення, знешкодження та утилізація) Підприємства, установи , організації усіх форм власності, які застосовують у своїй діяльності небезпечні хімічні речовини, оформлюють дозволи згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440. Станом на 1 січня 2009 року 20 суб’єктам підприємницької діяльності видано 41 дозвіл на поводження з отруйними речовинами.

Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) Таблиця 38

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Показники Утворилося Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого складування (поховання) Передано іншим підприємствам у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок

2000 рік 2006 рік 2007 рік 2008 рік 0,436 0,016 0,340 0 0 0,143 0,043 -

2,741 3,364 0,207 0,104 0,004 0,315 5,586 -

3,121 3,519 0,251 0,204 0,006 0,026 4,528 -

2,739 0,268 0,343 0,297 0,002 0,001 2,419 -

-

0,018

2,765

0,007 88


12

Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

14,792

16,025

15,150

15,279

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01. 2009 року Таблиця 39

№ з/п 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

Кількість)

Площі під твердими побутовими відходами, га

3

4

42 17 19 24 27 25 15 31 12 25 14 22 23 25 10 31 18 16 12 18 17 443

7,2 3,4 2,7 5,8 8,1 7,3 5,2 13,5 2,3 5,8 3,8 7,1 4,2 6,3 5,1 6,2 6,6 7,7 4,9 5,9 4,3 123,4

-

-

-

-

-

-

2 Сміттєзвалища Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район Волинський район Знам»янський район Кіровоградський район Компаніївський район Маловисківський район Новгородківський район ново миргородський район ново архангельський район Новоукраїнський район Олександрівський район Олександрійський район Онуфріївський район Петрівський район Світловодський район Ульяновський район Устинівський район Всього Полігони Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

+1,0

+0,4

+0,2

+1,6

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Динаміка використання відходів Таблиця 40

№ з/п 1 2 3

Показник

2000 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

976126 560443 57,4

987115 856712 86,8

550231 797228 144,9

687555 750322 109,1 89


НАЙГІРШЕ СМІТТЄЗВАЛИЩЕ

90


м. Кіровоград, вул. Байкальська, 104

Звалище твердих побутових відходів смт Онуфріївка

Звалище твердих побутових відходів смт Онуфріївка

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 91


Традиційно екологію асоціюють лише з проблемами довкілля. Насправді, екологічна проблематика є не стільки боротьбою з наслідками, скільки забезпеченням нормальних умов для життя людини. Екологічна складова національної безпеки як комплексна проблема стосується в першу чергу економіки країни та її соціальної сфери. Конкурентоспроможність країни залежить від екологічного фактору – адже будь-яка техногенна катастрофа перекреслює попередні здобутки та унеможливлює повноцінний розвиток на майбутнє. В свою чергу виснажені ресурси та їх нераціональне використання роблять країну залежною від зовнішніх сил, що призводить до втрати національного суверенітету. Відповідно, від здоров’я нації та раціональної системи господарювання залежить перспектива країни. На сьогодні позитивний імідж країни потребує ефективної природоохоронної політики, адже відношення людини до природи – це не просто показник цивілізованості, а ще й турбота окремої нації про нашу планету. Внесок людини до природоохоронної сфери повинен збільшитися до такої міри, щоб забезпечити наступним поколінням нормальні умови для існування. 9.2. Об'єкти підвищеної екологічної безпеки 1. На території Кіровоградської області 4 підприємства віднесено до еколого – небезпечних об’єктів державного рівня: № з/п 1

2 3

4

Назва об’єкту

Примітка

ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат Хвостовище в балці Щербаківська ТОВ “Побужський феронікелевий комбінат” Кременчуцьке лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Компресорна станція “Задніпровська”

м. Жовті Води Петровський район, Кіровоградська область смт Побузьке, Голованівського району с. Павлівка Світловодського району

ТОВ “Водне господарство”

м. Кіровоград

Протягом 2008 року фахівцями інспекції перевірено вищевизначені об’єкти та з’ясовано слідуюче. За результатами перевірки ТОВ “ПФК” виявлено порушення правил поводження з відходами, встановлено перевищення ГДС при скиді стічних вод у р. Південний Буг, порушення екологічних вимог при будівництві та введенні в дію дільниці по виробництву гранульованого феронікелю в металургійному цеху ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" та установки для збагачення руди в кар’єрі “Липовеньки”. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб відповідно до ст. ст. 59, 82, 188-5 КУпАП, загальна сума штрафів становить 1258,00 грн. За результатами перевірки призупинено експлуатацію двох дільниць (дільниця по 92


виробництву гранульованого феронікелю та установка по збагаченню руди кар’єру “Липовеньки”). За результатами перевірки ТОВ “Водне господарство” виявлено порушення правил поводження з відходами, встановлено перевищення ГДС при скиді стічних вод у р. Інгул, виявлені джерела викидів, які не враховано у дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 3 посадові особи відповідно до ст. ст. 59, 78, 82 КУпАП, загальна сума штрафів становить 289,00 грн. За скид недостатньо очищених вод нараховано збитки на суму 89,650 грн, які сплачено у повному обсязі. За результатами перевірки ДП Схід ГЗК виявлено порушення правил поводження з відходами та невжиття заходів по боротьбі з карантинними видами рослин. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 2 посадові особи відповідно до ст. ст. 82-1, 52 КУпАП, загальна сума штрафів становить 340,00 грн. За результатами перевірки КС «Задніпровська» виявлено порушення правил поводження з відходами. За порушення вимог природоохоронного законодавства притягнуто до адміністративної відповідальності 1 посадову особу відповідно до ст. 82 КУпАП, сума штрафу становить 136,00 грн. Відповідно до обласного переліку екологонебезпечних підприємств перевірено дотримання вимог природоохоронного законодавства на підприємствах залізничного транспорту. За порушення вимог природоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу притягнуто 16 посадових осіб, загальна сума штрафів становить 1394,00 грн.

9.3. Радіаційна безепка та радіоекологія. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій. Кіровоградська область має сировинну базу атомної енергетики – урано-добувну промисловість, яка включає три родовища уранової руди. Характерним для видобутку урану є те, що майже усі відходи – відвали шахтних порід, скиди шахтних вод, викиди в атмосферне повітря являють собою джерела радіаційного забруднення навколишнього природного середовища. Згідно з вимогами “Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України” (ОСПЗРБУ-2005) проммайданчики мають санітарно-захисну зону (СЗЗ) та зону спостереження (ЗС) в яких проводиться радіаційно-екологічний моніторинг. В приміщеннях житлових будинків та на присадибних ділянках, Центральною пилогазодозиметричною лабораторією ДП СхідГЗК та фізикохімічними лабораторіями Інгульської та Смолінської шахт проводиться вимірювання гама-фону, відбір проб повітря на наявність радону та сумарної альфаактивності пилу. Активність викидів шахтного повітря шахт складає: Через головну вентіляційну установку  Пилу – 0,3 мг/м3;  -активність – 0,025 Бк/м3; 93


 U238 – 0,0045 Бк/м3;  Ra226- 0,0085 Бк/м3;  ЭРОАRn – 876,6 Бк/м3. Через вентиляційну установку ВОД-21  Пилу – 0,5 мг/м3;  -активність – 0,011 Бк/м3;  U238 – 0,003 Бк/м3;  Ra226- 0,009 Бк/м3;  ЭРОАRn – 833,3 Бк/м3. На території Петрівського району в балці “Щербаківська” розташовано хвостосховище гідрометалургійного заводу Схід ГЗК, яке експлуатується з 1959 року і призначено для накопичення і зберігання твердих та рідких слабоактивних радіоактивних відходів уранозбагачувальної промисловості. Площа хвостосховища складає 614,9 га, корисний об’єм – 28 млн. м3. На даний час в балці накопичено біля 50 млн. тонн радіоактивних відходів, загальна активність яких складає близько 48400 Кu. На території області є прояви радону та дочірніх продуктів його розпаду, особливо в центральній частині, яка розташована на масиві гірських порід гранітоноїдного складу з підвищеним та високим кларковим вмістом розсіяних радіоактивних елементів урано-торієвого ряду. Цю проблему ускладнює використання у будівельних цілях місцевої мінеральної сировини та промислових відходів з великим вмістом природних радіонуклидів урано - торієвого ряду. В різні часи Інститутом ядерних досліджень, Інститутом проблем природокористування і екології ( м. Дніпропетровськ ), ГРЕ –37 КП “Кіровгеологія” та НТЦ “КОРО” (м. Жовті Води) проводились дослідження радіологічного стану території міста Кіровограда. На багатьох ділянках, включаючи житлову забудову відмічається підвищений гамма-фон та значний вміст радону та продуктів його розпаду в повітрі окремих приміщень і підвалів ( 20000 – 50000 Бк/м3 ), який на декілька порядків перевищує допустимі. Вихід та накопиченя торону на даний час вивчено недостатньо. Порогова концентрація радону і торону в ґрунтах по місту висока від 9000 до 107000 Бк/м3. Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв, використовуються на 35 підприємствах, установах і організаціях та більш ніж 65 медичних закладах області. 17 підприємств, установ та організацій області, діяльність яких пов’язана з використанням ДІВ, мають ліцензії на право провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання. Частина підприємств, з фінансових міркувань або в зв’язку з неспроможністю забезпечити безпечне використання та зберігання ДІВ, відмовилася від їх використання. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) Таблиця 41

№ з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна радіаційний джерел активність фон на іонізуючого ДІВ , Бк території випромінюпідприємства 94


вання, од.

. мкР/год

1 2 3 4 5

Бобринецький район Вільшанський район Гайворонський район Голованівський район Добровеличківський район

1

1

-

-

6 7 8 9

Долинський район Знам"янський район Кіровоградський район Компаніївський район

1 -

5 -

5

20-25 -

5

20-25 13-18

12

15-18

10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Маловисківський район Новгородківський район Новоархангельський район Новоукраїнський район Новомиргородський район Олександрівський район Онуфрієвський район Петрівський район Ульяновський район Устинівський район м.Кіровоград

1 21

1,2х10 -

5 360

1,2х10 21 22

м.Світловодськ

5

м.Олександрія

5

64 16,2х10 -

53

15-18

Забруднення території техногенними та техногенно – підсиленими джерелами природного походження Таблиця

№ з/п

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

Кількість населення, чол..

Радіаційни й фон на території, мкЗв/год

1

2 Відсутні

3 -

4 -

42

Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель цезій – строн-цій радій торій калій 137 -90 (природ (природ(природ(техно(техноний) ний) ний) генний) генний) 5 6 7 8 9 -

9.3.2. Радіоактивне відходи. Радіаційних інцидентів, пов’язаних з експлуатацією радіонуклідних ДІВ та генеруючих пристроїв у 2008 році в області не було. Експлуатація атомних електростанці й та пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) Таблиця 43

№ Назва одиниці Кількість АЕС п/п адміністративно- ядерних та територіального радіаційноустрою регіону, небезпечних кількість радіаційний назва АЕС та об’єктів реакторів фон в 30 –

Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ) Кіль- Кількість радіаційкість РАВ, м3 ний фон на

95


1 -

підприємства

(усього))

од.

2 -

3 -

4 -

ти км зоні АЕС мкЗв/год 5 -

ПЗРВ, загальна од. активність, Бк 6 7 -

території ПЗРВ, мкЗв/год 8 -

10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ. 10.1. Ведення сільського господарства в області. Основними землекористувачами в області є сільськогосподарські підприємства, у користувані яких перебуває 1266,5 тис. га (51,5% загальної площі області). Як свідчіть статистика, внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами поживних речовин з кожним роком зростає з 218,6 тис. т. у 2004 році до 435, 9 тис.т. у 2008 році, в той же час скоротилися внесення мініральних добрив з 202,0 тис. т у 2004 році до 86,1 тис. т. у 2008 році. 10.2 Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження. Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Таблиця 44

Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

2004 1061,0

2005 1048,2

2006 1130,7

2007 1172,3

2008 1172,4

218,6

230,8

324,8

463,7

435,9

152,0 41,1 25,5 405,0 38,2 21,0 14,0 4,0 3,0 -

153,9 45,3 31,6 409,4 39,1 22,0 14,7 4,3 3,0 -

214,8 58,7 51,3 599,8 53,8 28,7 19,0 5,2 4,5 -

299,2 94,3 76,2 706,8 60,3 40,0 25,5 8,0 6,5 -

307,9 71,5 56,5 703,9 60,0 37,2 26,3 6,1 4,8 -

202,0

188,3

153,7

144,0

86,1

5,2 0,5 0,2

6,1 0,6 0,2

7,2 0,6 0,1

5,5 0,5 0,1

51,0 0,4 0,1

96


10.3. Використання пистицидів у сільському господарстві. Застосування засобів захисту рослин Таблиця 45

Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

2004 0,8

2005 0,9

2006 1,0

2007 1,1

2008 1,1

1008,1

1224,2

1239,7

11143,1

1785,5

0,7

0,7

0,6

0,9

0,6

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергітичній галузі області. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 46

2000 Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

2005

2006

2007

2008

-

Споживання електроенергії млн. кВт.г Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

Споживання палива, тис.т у.п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2008 році Таблиця 47

Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на Темп зміни, % порівняно з одиницю 2007 роком реалізованої продукції, кг/грн обсягів викиди на викидів одиницю продукції,

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності:

Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 48

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у % 97


11.2. Ефективність енергоспоживання. Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 49

2000 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2008 році Таблиця 50

Витрачено т умовного палива

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне)

Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних 98


матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі. Енергетика, яка охоплює процеси виробництва (видобутку), перетворення, транспортування паливно-енергетичних ресурсів є організаційно складною екологоекономічною та виробничо-технологічною системою, що активно впливає на довкілля. Характерна особливість цього впливу полягає у багатоплановості (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища: атмосферу, гідросферу, літосферу, біосферу) та різноманітності характеру впливу (відчуження територій, спотворення ландшафтів, механічні порушення, хімічне та радіоактивне забруднення, теплові, радіаційні, акустичні та інші фізичні впливи). Ці негативні наслідки виявляються не лише в локальному і регіональному, а й у глобальному масштабі. Тому одним з головних завдань функціонування енергетики України та основним напрямом її подальшого розвитку є створення передумов для забезпечення потреб країни в паливно-енергетичних ресурсах за безумовного додержання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, мінімізації негативного впливу на довкілля з урахуванням міжнародних природоохоронних зобов'язань України, соціально-економічних пріоритетів та обмежень. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ. 12.1. Транспортна система області. Сфера транспорту є однією важливих сфер, які мають вагомий вплив на стан соціально-економічного розвитку області. Основні проблеми: незадовільний стан покриття автомобільних доріг області; високій ступінь зношеності основних фондів усіх видів транспорту та 99


дорожнього господарства; недостатнє забезпечення потреб сільського населення у пасажирських перевезеннях. Головною метою є більш повне задоволення потреб господарського комплексу і населення регіону в пасажирських і вантажних перевезеннях, підвищення конкурентноспроможності автомобільних доріг. 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень. . Обсяги транспортних перевезень Таблиця 52

Вид транспорту

Рік

Перевезено вантажів млн. т % *

Вантажооборот

Залізничний

2000

2,5

75,8

млн.т.к м. 17142,0

5,6 7,2 8,3 8,9

109,8 128,6 115,3 106,5

Автомобільний

2005 2006 2007 2008 2000

16,3

Водний

2005 2006 2007 2008 2000

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2000

%*

Перевезено пасажирів млн. %*

Пасажирооборот млн.пас.км.

%*

107,6

5,1

113,3

-

-

22544,6 23606,5 26081,8 27174,4

97.2 104,7 110,5 104,2

-

263,2

100,0

115,4 102,2 110,9 99,9 69,0

-

89,1

4,5 4,6 5,1 5,1 39,2

541,0

99,3

25,1 28,1 28,6 31,3

125,5 112,0 101,8 109,5

561,5 697,5 874,7 1010,4

134,2 124,2 125,4 115,5

82,0 66,9 77,5 84,5

123,5 79,0 115,8 109,1

1010,8 874,9 1074,9 1221,9

102,9 86,6 122,9 113,7

0,0

1750,0

2,3

1150,0

0,0

434,0

14,6

339,5

0,0 0,0 0,0 0,0

92,6 71,0 84,5 100,0

3,4 2,9 2,9 3,2

65,4 85,3 100,0 110,3

0,1 0,1 0,1 0,1

86,1 112,0 112,2 106,4

37,2 36,7 41,9 46,7

96,9 98,7 114,2 111,5

-

-

-

Трубопровідний

2005 2006 2007 2008 2000 2005 2006 2007 2008

Міський електротранспорт

2000

41,5

94,5

153,6

94,6

2005 2006 2007 2008 Всього 2000 2005 2006 2007 2008 - у т.ч. у % до попереднего року

21,0 19,8 18,6 23,5 85,8 107,6 91,4 101,3 111,7

126,5 94,3 93,9 126,2 83,5 123,7 85,0 110,8 1393,2

111,3 105,1 98,8 124,6 709,2 1159,3 1016,7 1215,6 1393,2

128,5 94,4 94,0 126,1 99,7 104,7 87,7 119,6 114,6

18,8 30,7 35,3 36,9 40,2

87,0 122,3 115,0 104,5 108,8

17407,5 23109,5 24306,9 26959,4 28188,0

107,4 97,8 105,2 110,9 104,6

-

100


Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області Таблиця 53

Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

Пасажирські легкові автомобілі

Спеціальні легкові автомобілі

2000 2005 2006 2007 2008

3,1 8,4 8,5 7,5 7,2

0,7 2,6 3,0 2,5 2,2

1,0 2,7 3,0 3,0 3,2

0,5 0,9 1,0 0,8 0,7

тис.т. Спеціальні нелегкові автомобілі 1,0 1,8 1,8 1,4 1,4

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Таблиця 54

Роки

2000 2005 2006 2007 2008

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

35,7 36,9 38,9 60,1 60,9

34,7 32,3 33,4 41,6 41,8

У тому числі від використання газойлів (дизельного зрідженого та палива) стисненого газу

0,6 2,9 3,3 13,1 13,2

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, %

0,4 1,6 2,2 5,3 5,9

97,2 87,5 85,9 69,3 68,6

12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля. Основними забруднювачами атмосферного повітря в регіоні залишаються добувна та переробна промисловість, теплоелектроцентралі, на які припадає майже 9,5% викидів всіх шкідливих речовин. Але основний забруднювач атмосферного повітря це автотранспорт (51,5 тис. т). Так, протягом 2008 р. від усіх видів автотранспорту в повітря надійшло 60,92 тис. т. шкідливих речовин, що на 9, 35 тис. т. більше, ніж у попередньому році. Збільшення обсягів забруднюючих викидів в атмосферу за остані роки пояснюється застосуванням неефективних видів палива, різким збільшенням кількості автотранспорту, підвищення в ньому питомої ваги морально (технічно) застарілих автомобілів. Невирішеною залишається проблема загазованості міст викидами від автотранспортних засобів. Для їх вирішення необхідно вжити заходів щодо зменьшення транспортом викидів в атмосверне повітря, в першу чергу, забезпечити виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1999 року № 1825 «Про затвердження Програми поетапного припинення використання етилового бензину в Україні», а також Закону України «Про заборону везення і реалізації на території України етилового бензину та свинцевих добавок до бензину» від 15.11.2001 року. Цей комплекс заходів можно розділити на основні підгрупи:  використання на автотранспорті спеціальних моторних мастил, присадок до них та палива, впровадження каталітичних перетворювачів палива і т. п., що сприятиме зменшенню витрат пального, викидів забруднюючих речовин та 101


збільшенню моторесурсів двигунів;  контроль за якістю пального, що постачається і реазується автозаправними станціями, його відповідність державним стандартам, а також заборона реалізації АЗС в області етильованого бензину;  будівництво об’їздних доріг для транзитного автотранспорту та впорядкування схеми міського транспорту з метою зменшення навантаження на транспортні магістралі міст;  забезпечення транспортного зв’язку в містах за допомогою електротраспорту (тролейбусів). 12.3. Використання альтернативних видів палива. Заміна на автотранспорті пального нафтового походження більш екологічно чистим природним газом (комунальним газом). 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області. Екологічна політика – це концептуально цілісна сукупність видів іформ суспільної діяльності, спрямованої на збереження природного середовища існування людини, гармонізацію взаємовпливів суспільства і довкілля. Така гармонізація має здійснюватися шляхом практичного впровадження принципів сталого розвідку. На жаль, в області сталий розвіток і все, що з ним пов’язане, досі сприймається більшою частиною суспільства як абстракція, а на рівні істеблішменту позбавляється екологічної складової, вихолощуться до рівня забезпечення безкризовості соціально-економічних процесів. Тим часом, ефективність регульованих державою ринкових відносин прямо залежить від підтримання балансу між техногенним навантаженням на довкілля і здатністю середовища до самовідновлення, а перспектива довгострокового прогресу тісно пов’язана із впровадженням тези “Лише екологічно безпечне є економічно вигідним» як загального засадового принцепу господарської діяльності. Таким чином, ефективна природоохоронна політика має і мусить здійснюватися, передусім, у контексті соціально-економічних перетворень, спрямованих на забезпечення сталого розвитку. При цьому прямі природоохоронні заходи не замінюють, а органічно доповідають екологічно сприятливий режим господарювання. Рекультивація земель, очищення водойм, відновлення лісів тощо нетільки сприяють реставрації довкілля, але й сворюють базу для подальшої екологічно збалансованої економічної діяльності. Кошти, спрямовані на попередження деградації природного середовища, слід розглядати не як безповоротні й малопродуктивні видатки, а як опосередковані інвестиції. Екологічна безпека має бути віднесена до найсуттєвіших критеріїв оцінки рівня розвитку. Зв’язок соціальних та природоохоронних чинників є безпосереднім. Видатки на усунення негативних наслідків техногенного впливу 102


на природне середовище, незбалансованої господарської діяльності завжди перевищують вкладення, що необхідні для їхнього попередження. У підсумку, витрати на ліквідацію аварій, промислового забруднення тощо покриваються коштами, які слід було б витрачати на соціальні потреби чи інвестувати у розвиток екологічно безпечних виробництв. Важливим чинником екологічної безпеки є беззастережне дотримання заборони на ввезення радіоактивних і токсичних відходів, впорядкування існуючих сховищ і звалищ відповідно до санітарно-екологічних вимог, скорочення їхньої кількості і площ у процесі налагодження ефективної переробки. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства. Протягом 2008 року фахівцями Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області було проведено 7548 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, в тому числі 2754 одиниці пересувних транспортних засобів. У ході перевірок було складено 4134 протоколи про адміністративні правопорушення, 135 з яких передано для розгляду у місцеві судові органи. Загальна сума накладених штрафів становить 490,527 тис грн сума стягнутих штрафів складає 392,269 тис грн. Перевірено 3016 об’єктів області, з яких 5 входять до Переліку екологонебезпечних об’єктів державного рівня, проведено 1722 комплексних перевірок об’єктів, в тому числі з залученням фахівців обласного управління земельних ресурсів, обласної СЕС, обласного управління водного господарства, управління МВС в Кіровоградській області та інших контролюючих органів. Пред’явлено 195 позовів та претензій на загальну суму 1833,42 тис грн, 131 з яких розглянуто та відшкодовано державі 308,683 тис. грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 51 підприємства до усунення виявлених порушень . Контроль за охороною і використанням вод та відтворенням водних ресурсів. Протягом 2008 року проведено 490 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства при користуванні поверхневими водними ресурсами та 201 перевірка об’єктів, що використовують підземні води області. За порушення вимог водоохоронного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 309 посадових осіб (130 по підземним водам), загальна сума штрафів становить 29,849 тис грн, стягнуто на користь держави 24,964 тис грн. Для забезпечення контролю за станом водних ресурсів відпрацьовано 350 проб, виконано 7318 визначень. Перевірено 26 відомчих лабораторій, які проводять аналізи поверхневих і стічних вод, прийнято участь в атестації 4-х лабораторій. У ході проведення перевірок у 2008 році виявлено 2 первинних водокористувача, які працювали без дозволу на спеціальне водокористування: -ЗАТ “Капустянський граніт” (Новоукраїнський р-н) самовільне використання поверхневої води без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідальну особу 103


притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання поверхневої води на суму 1145,34 грн. - за результатами перевірки ОКВП “Дніпро-Кіровоград” за забір води з Кременчуцького водосховища без дозволу на спеціальне водокористування було пред’явлено претензію на суму 6565,0 грн (сплачено добровільно). Також, протягом 2008 року виявлено 46 первинних водокористувачів – орендарів земель водного фонду, що здійснюють діяльність по риборозведенню на території Гайворонського, Голованівського, Ульянівського та Світловодського районів області, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 48 КУпАП. Так, дотримання вимог природоохоронного законодавства у 2008 році встановлено, що внаслідок неефективної роботи очисних споруд суб’єктами господарювання заподіяні збитки навколишньому природному середовищу. Наприклад, за скид недостатньо-очищених стічних вод у водні об’єкти пред’явлено 27 претензій на загальну суму 15,362 тис грн, зокрема: ОТЕЦ-3, Знам’янське БМЕУ-3, КП “Созонівка”, КП “Теплоенергетик”, ЖКП “Обрій”, ТОВ “Водне господарство”, КП “Енерговодоканал”, Новомиргородське ВУЖКГ, КП “Малавискаводоканал”, Знам’янське МВУВГ, КП “Оберіг” (смт Олександрівка), ДП “Схід ГЗК” Інгульська шахта (с. Неопалимівка), КП “Кіровоградське водопровідноканалізаційне господарство Кіровоградської міської ради”, з яких 10,377 тис грн сплачено. На виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, яку затверджено постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 р. № 123/97-ВР проведено перевірки водокористувачів у Знам’янському, Олександрівському, Онуфріївському районах та у м. Олександрія. За виявлені порушення при здійсненні скидів з перевищенням ГДК до адмінвідповідальності притягнуто 16 посадових осіб, накладено штрафи на загальну суму 1,666 тис грн, з яких сплачено 1,963 тис грн. Основною причиною великої частини скиду недостатньо-очищених зворотних вод від обсягів загального водовідведення є неналежний технічний стан систем водовідведення, неефективна робота очисних споруд каналізації, амортизовано якої 25 % мереж і 32 % насосних станцій. Амортизовано 33 % насосних агрегатів, 38% потребують заміни. Поточний, планово-попереджувальний ремонт за браком коштів виконується лише на 50%. Значне скорочення використання води в містах і в цілому по області призводить до того, що очисні споруди каналізації більшості населених пунктів недовантажені, що також призводить до дестабілізації їх роботи. № п/п

Назва населеного пункту

Назва підприємств

1 1. 2. 3. 4. 5.

2 м. Бобринець смт Вільшанка м. Гайворон смт Голованівськ смт Добровеличківка

3 КП"Міськводоканал" ПСП "Райсількомунгосп" ДКП "Водоканал" Голованіський ККП КП "Нілот"

Потужність очисних споруд м3/добу 4 400 відсутні 2700 200 800

% завантаже ння очисних споруд 5 21,2 15 27 15,2

Протяжніст ь каналізацій них мереж, км 6 4,08 відсутні 20,4 4,5 6,5

% аварійн их мереж 7 14 44 49 104


6.

м. Долинка

35000

3,9

24,6

-

15000 60000

11,4 81,9

23,2 299,1

0,43 68

смт Компаніївка

Криворізький гірни-чозбагачувальний комбінат окислених руд Знам"янське МВУКГ ТОВ "Водне господарство" КП "Комунальник"

7. 8.

м. Знам"янка м. Кіровоград

9.

200

68,5

3,1

-

10. 11. 12.

м. Мала Виска смт Новгородка смт Новоархангельск

КП "Маловискаводоканал Новгородківська ЛДВКГ ПП “Акрополь”

14,4 10

18,1 3,9 відсутні

18 15,4

13. 14.

м.Новоукраїнка м. Новомиргород

14,3

11,2 31,6

3,9 -

15. 16.

смт Олександрівка м. Олександрія

6,7 45

10,5 133,9

2,8 19,4

17. 18. 19.

смт Онуфріївка смт Петрове м.Світловодськ

240 8500 35000

15 2,4 20

3,9 20,8 109,2

55,5

20. 21. 22.

смт Ульяновка с. Нове смт Смоліне

Новоукраїнське ЖКП Новомиргородське ВУЖКГ ТОВ "Оберіг Аква" КП "Олександріяводоканал" КП "Комунальник" КП “Петровське ЖКГ” КП "Світловодський водоканал" Ульяновське КП ДКП "Теплоенергетик" КП "Енерговодоканал"

1400 700 недобудова ні 900 не працю ють 1100 22800

відсутні 1800 10000

39 11,4

2,4 16,7 53,7

-

Контроль за охороною атмосферного повітря Протягом 2008 року проведено 3863 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони атмосферного повітря, в тому числі, 1109 на підприємствах, установах та організаціях області, з яких 30 – автотранспортних, а також, 2754 пересувних транспортних засобів. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 903 посадових осіб на загальну суму штрафів 90,251 тис грн, з яких 76,634 тис грн стягнуто. За порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря призупинено виробничу діяльність 34 підприємства області. З метою здійснення контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел проведено операцію “Чисте повітря”. У ході операції на дотримання встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів перевірено 30 автотранспортних підприємств та 2754 автотранспортних засобів. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнуто 4 посадові особи, накладено штрафи на суму 0,272 тис грн та 249 водіїв, накладено штрафи на загальну суму 7,123 тис грн. На перевірених об’єктах ПГОУ знаходяться в основному у задовільному технічному стані, місцями корпуса циклонів, повітряпроводи, збиральні бункери піддані корозії. На більшості об’єктах пилоочисне обладнання є фізично зношеним і морально застарілим. Під час проведення перевірок не виявлено ПГОУ, що не працюють. Для зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до рівня нормативних в дозвільних документах заплановано впровадження заходів 105


по об’єктах де по результатах розрахунків розсіювання встановлено перевищення ГДК на межі ССЗ, але терміни впровадження заходів встановлюються великі (до 2012 р. і т.д.). У ході проведення перевірок суб’єктів господарювання виявлено такі основні порушення: за здійснення виробничої діяльності без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до адмінвідповідальності притягнуто 118 посадових осіб, накладено штрафи на суму 13,396 тис грн, з яких сплачено 12,648 тис грн, призупинено експлуатацію підприємств та устаткування на 26 об’єктах; - за порушення умов, що встановлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря до адмінвідповідальності притягнуто 3 посадові особи, накладено штраф на суму 0,374 тис грн (ТОВ “УкрГРІТ” (Голованівський район), ВАТ “Кіровоградський райагропостач”(м. Кіровоград); - за неврахування всіх діючих джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в дозволі на викиди до адмінвідповідальності притягнуто 7 посадових осіб, накладено штраф на суму 0,816 тис грн (ТОВ “Ласка” (м. Кіровоград), ВАТ “Кіровоградське рудоуправління” (Кіровоградський район), ТОВ “Водне господарство” (м. Кіровоград); - за несвоєчасність проведення вимірів на відповідність фактичних параметрів роботи пилоочисних установок проектним показникам до адмінвідповідальності притягнуто 29 посадових осіб, накладено штрафи на суму 3,196 тис грн, з яких сплачено 2,924 тис грн (ТОВ “Сілікон” (м. Світловодськ), ЗАТ “Гідросила Лезо”, ЗАТ “Креатив” (м. Кіровоград); - за порушення правил експлуатації пилогазоочисних установок до адмінвідповідальності притягнуто 11 посадових осіб, накладено штрафи на суму 1,258 тис грн (ДП “Сантрейд” (м. Долинська), ЗАТ “Радій” (м. Кіровоград); - за порушення екологічних вимог при проведення реконструкції, будівництва до адмінвідповідальності притягнуто 2 посадові особи, накладено штрафи на суму 0,306 тис грн (ТОВ “Олімп”, Голованівський район, ТОВ “Альянс-Холдинг”, м. Кіровоград); - ЗАТ «Креатив», наднормативні викиди, претензія на суму 14,97 тис грн; - ЗАТ «Олександрійський цукровий завод», наднормативні викиди, претензія на суму 5,382 тис грн; - ВАТ «Кіровоградолія», наднормативні викиди, претензія на суму 8,628 тис грн; - ДП «Кіровоградський облавтодор», наднормативні викиди, претензія на суму 8,679 тис грн; - ЗАТ «Новомиргородський цукор», матеріали перевірки та розрахунок збитків, завданих довкіллю наднормативними викидами в атмосферне повітря, на суму 20,9 тис грн передані в природоохоронну прокуратуру. Фахівцями Держекоінспекції в Кіровоградській області проведено контрольні виміри обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Відібрано 310 проб, виконано 1672 визначень. По результатам вимірів нараховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 16 суб’єктам господарювання на загальну суму 58,502 тис грн, сплачено 17 на загальну суму 62,526 (з урахуванням 2007 року). 106


Контроль за охороною і використанням земель. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється відповідно до плану роботи. Протягом 2008 року здійснено 825 перевірок дотримання вимог земельного законодавства, до адміністративної відповідальності притягнуто 441 посадову особу та громадян на загальну суму штрафів 100,101 тис грн, з яких стягнуто 76,080 тис грн. Протягом 2008 року за виявлені порушення вимог земельного законодавства пред’явлено 30 претензій та позовів на загальну суму 1411,165 тис грн, з яких відшкодовано 13 на суму 109,610 тис грн. У 2008 році за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки пред’явлено претензії наступним підприємствам: При проведені 08.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Київсільелектро” (м. Кіровоград), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 430,47 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 561,34 грн. При проведені 17.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Георесурс” (Компаніївський район), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 2063 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП та пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 2241,85 грн. При проведені 16.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ВАТ “ЗАНГАС-ЮГ” (Гайворонський район), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 2742 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 2979,73 грн. При проведені 13.05.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ПП Чуприна М. В. (Онуфріївський район), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, площею 283,05 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 234,29 грн. При проведені 25.06.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства МПП фірма “Ерідон” (м. Кіровоград), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, площею 1,2 га, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на 107


загальну суму 13040,38 тис грн. При проведені 27.11.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ПП “Крона-В” (Кіровоградський р-н), встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, площею 900 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зайняття земельної ділянки на загальну суму 978,02 грн. за самовільне зайняття земельної ділянки (землі водного фонду) площею 6,2 га, внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 4,608 тис грн та зняття родючого шару ґрунту без спеціального дозволу на площі 0,1337 га, внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 1,562 тис грн. притягнуто до адмінвідповідальності 1 громадянина, накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Підприємства, яким пред’явлено претензії про відшкодування шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки: При проведені 03.12.2007 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства СФГ ”Дєдов” (Олександрівський район), встановлено факт засмічення земельної ділянки, площею 24 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 138,90 грн. При проведені 15.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Олімп” (Голованівський район), встановлено факт засмічення земельної ділянки , площею 2000 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 234 375 грн. При проведенні 22.07.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Ноксен” (м. Кіровоград), встановлено факт засмічення земельної ділянки , площею 40500 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 262 920,93 грн. При проведенні 30.10.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ПП “Агромир” (Долинський р-н), встановлено факт засмічення земельної ділянки , площею 25 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 2387,70 грн. При проведенні 28.10.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ПП “Імпульс” (Долинський р-н), встановлено факт засмічення земельної ділянки , площею 5,4 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 30,58 грн. При проведенні 01.10.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ВАТ “Кіровоградське рудоуправління” 108


(Кіровоградський р-н), встановлено факт засмічення земельної ділянки площею 1474,4 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 12163,80 грн. При проведенні 17.10.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства ПСП “Мир” (Вільшанський р-н), встановлено факт засмічення земельної ділянки, площею 5,46 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за засмічення земельної ділянки на суму 32,42 грн. При перевірці ПП ПКФ „Каскад” м. Світловодськ виявлено засмічення земельної ділянки будівельними відходами на території підприємства, площею 4,0 кв. м (висота складування 1,5 м), нараховано збитків на суму 1766,7 грн (сплачено добровільно). Протягом 2008 року виявлено 6 випадків забруднення земель на загальній площі 702 м2, нараховано збитки та проведено розрахунки: філія № 14 «Кіровоградська» ТОВ НК «Альфа Нафта», 25 м2, 2,53 тис грн, матеріали передано до прокуратури; ТОВ «Синтез-продукт»,250 м2, 44,02 тис. грн, матеріали передано до прокуратури; ВАТ «Інтерресурси», 5 м2, 1,269 тис грн, збитки відшкодовано; філія «Світловодський райавтодор»,52 м2, 8,71 тис грн., збитки відшкодовано та ін.; Підприємства, яким пред’явлено претензії про відшкодування шкоди внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням: ДП “Східний гірничо – збагачувальний комбінат” (Петровський район); при проведені 19.06.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, площею 6,73 га, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 34982,57 грн. ТОВ “Ріелті Сіті” (м. Кіровоград). При проведені 05.05.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, площею 0,7582 га, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за використання земельної ділянки не за цільовим призначенням на суму 16721,83 грн. ПП «Тодоренко О.В.» Знам’янський район за використання земельної ділянки площею 0,098415 га не за цільовим призначенням пред’явлено претензію на суму 1,518 тис грн. Протягом 2008 року виявлено факти зняття родючого шару ґрунту на таких підприємствах області: ДП “Східний гірничо – збагачувальний комбінат” (Петровський район). Припроведені 19.06.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного 109


законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 0,6 га, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на суму 7011,16 грн. Служба автомобільних доріг у Кіровоградській області о проведені 01.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 15,5730 га, 30,9164 га, 18,7231 га, 0,5013 га, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено 4 претензії про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на 767883,87 грн. ВАТ “ЗАНГАС-ЮГ” (Гайворонський район); При проведені 16.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 2742 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на суму 3204,10 грн. ЗАТ “Кіровоградграніт” (Кіровоградський район). При проведені 11.07.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 875 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на суму 730,33 грн. ВАТ “Компаніївське РТП” (Компаніївський район). При проведені 03.04.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 54,9 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за здійснення самовільного зняття родючого шару ґрунту на суму 64,15 грн. ТОВ “Енергетична група” Філія “Живанівський гранітний кар’єр” (Компаніївський район). При проведені 07.11.2008 р. перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства встановлено факт самовільного зняття родючого шару ґрунту, площею 2032 м кв., про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності, пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за зняття родючого шару ґрунту на суму 2374 грн. На території СПД Рабиновича С.Л. м. Кіровоград виявлено факт самовільно знятого родючого шару ґрунту площею 200 м кв., за що нараховано збитки у сумі 233,71 грн (сплачено добровільно). Випадків з надання (вилучення) земельних ділянок за рахунок сільськогосподарських, лісогосподарських земель та земель водного фонду із зміною їх цільового використання та площ не виявлено. Перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування у частині додержання ними вимог природоохоронного законодавства при наданні (вилученні) земельних ділянок проведено в Компаніївський районній державній адміністрації. Фактів порушень діючого законодавства не виявлено. 110


При проведенні перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування у Долинському, Новоукраїнському, Устинівському, Петрівському районах встановлено, що певна робота по ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території населених пунктів проводиться. За відсутність правоустановчих документів на земельні ділянки рішеннями Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 24.12.2008 р. за № 49/08, №50/08, № 51/08 тимчасово заборонена експлуатація АЗС № 2106, яка знаходиться за адресою: вул. Шевченка, 77-В, с. Соколівське, Кіровоградського району, АЗС № 2107 знаходиться за адресою вул. Будівельна, 74, с. Соколівське, Кіровоградського району, АЗС № 2109 знаходиться за адресою: вул. Степова, 19-А, с. Велика Северинка, Кіровоградський район, які належать ТОВ “Альянс Холдинг”. У ході проведення перевірок виявлено такі основні порушення: - використання земель не за цільовим призначенням; - невиконання природоохоронного режиму використання земель; - самовільне зайняття земельної ділянки; - порушення умов зняття та перенесення родючого шару ґрунту; - невжиття заходів по боротьбі з бур’янами. Протягом 2008 року відібрано 52 проби ґрунтів, проведено 155 визначень. У березні 2008 року в м. Олександрія по вул. Кільцевій, 1 сталося забруднення землі на території ТОВ “Синтез-продукт” хімічними речовинами (бензол, сольвент), внаслідок якого загинуло дві людини. Проведено розрахунок збитків, які склали 44,020 тис грн. Матеріали направлено до прокуратури м. Олександрія Кіровоградської області. Контроль за охороною і використанням надр. На виконання плану роботи за звітний період проведено 236 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні надр (в тому числі – 201 підземних вод). Протягом 2008 року до адміністративної відповідальності притягнуто 152 посадові особи. Загальна сума штрафів склала 20,147 тис грн, з яких 15,674 тис грн стягнуто. За звітній період зокрема перевірено такі підприємства, що займаються видобуванням надр на території області: ТОВ “Георесурс” (Компаніївський район), встановлено самовільне зайняття земельної ділянки про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-1 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки на суму 2241, 85 грн. ЗАТ “Кіровоградграніт” (Кіровоградський район), невиконання умов знімання родючого шару ґрунту про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 53-3 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за невиконання умов знімання родючого шару ґрунту на суму 730,33 грн. ВАТ “Новоукраїнський кар’єр” (Новоукраїнський район), порушення правил складування і розміщення відходів про що було складено відповідний акт та надано 111


припис, відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 82 КУпАП. ДП “Схід ГЗК” Смолінська шахта (Маловисківський район), невиконання умов знімання родючого шару ґрунту про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 533 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки на суму 7011,16 грн. ТОВ “Чорнокіт” (Гайворонський район), виявлено невжиття заходів по боротьбі з бур’янами, про що було складено відповідний акт та надано припис. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 52 КУпАП. ЗАТ “Капустянський граніт” (Новоукраїнський р-н) самовільне використання поверхневої води без дозволу на спеціальне водокористування. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання поверхневої води на суму 1145,34 грн. У ході проведення перевірок виявлено суб’єктів господарювання, що здійснювали спеціальне водокористування без дозволу про що було складено акти та надано приписи. Відповідальних осіб притягнуто до адмінвідповідальності та пред’явлено претензії про відшкодування збитків за здійснення самовільного використання підземної води без відповідного дозволу: ПСП “Агрофірма “Мрія” (Кіровоградський район) самовільне використання підземної води без дозволу на спецводокористування. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання підземної води на суму 167,78 грн. КП “Косівчанка” (Олександрійський район) самовільне використання підземної води без дозволу на спецводокористування. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання підземної води на суму 436,22 грн; ТОВ “Цегельний завод” (Олександрійський район) самовільне використання підземної води без дозволу на спецводокористування. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання підземної води на суму 276,82 грн; Новомиколаївська сільська рада (Новгородківський район) самовільне використання підземної води без дозволу на спецводокористування. Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності за ст. 48 КУпАП. Пред’явлено претензію про відшкодування збитків за самовільне використання підземної води на суму 143,62 грн; за самовільне використання підземної води ДКП «Комунальник», яке знаходиться в смт Онуфріївка, нараховано збитків у сумі 5807,03 грн (не сплачено); СПД Цуркан, який знаходиться у м. Олександрія, нараховано збитки у сумі 1673,28 грн (сплачено добровільно) та ін. У ході проведення перевірок ВАТ “Перегонівський цегельний завод” та ВАТ “Заваллівський графітовий комбінат” виявлено знищення маркшейдерських знаків. За результатами перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства по охороні надр відповідно до ч. 1 ст. 57 КУпАП притягнуто 2 112


посадові особи, накладено штрафи на загальну суму 0,340 тис грн, які сплачено у повному обсязі. Протягом 2008 року призупинено експлуатацію 6 артезіанських свердловин за відсутність дозволу на спеціальне водокористування, а саме: Рішенням від 12.12.2008 р. № 23/08 - ТПК “Ліана”, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Бабічева, 1. Рішенням від 18.12.2008 р. № 38/08 - ТОВ “НК Альфа-нафта” АЗС № 14, м. Олександрія, Кременчуцьке шосе, 18. Рішенням від 22.12.2008 р. № 39/08 - ТОВ “Деметра Л”, Кіровоградський район, с. Аджамка, вул. Леніна. За відсутність спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземні води) також призупинено діяльність артезіанських свердловин, що експлуатуються СФГ Романюка В.А. (Бобринецький район), ПСП «Баштинське» (Петрівський район), СФГ Фоменка Є.В. (Кіровоградський район). Поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами.

небезпечними

хімічними

речовинами,

На контролі в області перебуває 800 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана із утворенням відходів виробництва. За 2008 рік проведено 1662 перевірки об’єктів області, що здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами виробництва і споживання, в тому числі – промисловими відходами – 1137. За порушення вимог Закону України «Про відходи» до адміністративної відповідальності притягнуто 1691 посадову особу та громадян на загальну суму штрафів 171,221 тис грн, з яких стягнуто 145,699 тис грн. Протягом 2008 році фахівцями екологічної інспекції проведено 29 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства при експлуатації сміттєзвалищ у м. Кіровограді, м. Світловодськ, Долинському, Маловисківському, Новгородківському. Новоархангельському, Новомиргородському та Петровському районах. Основними порушеннями при перевірках сміттєзвалищ є: - відсутність дозволу на розміщення відходів; - відсутність паспорту місця видалення відходів; - порушення правил складування відходів. За виявлені порушенні посадових осіб притягнуто до адмінвідповідальності. При проведенні перевірок на території області виявлено несанкціоновані сміттєзвалища. За забруднення і засмічення земельних ділянок промисловими і побутовими відходами до адміністративної відповідальності притягнуто 1691 особу, накладено штрафи на суму 171,221 тис грн, з яких сплачено 145,699 тис грн, пред’явлено 31 претензію на загальну суму 98,912 тис грн, з яких сплачено 89,890 тис грн. При проведенні перевірок органів державної влади та місцевого самоврядування у Долинському, Маловисківському, Новгородківському, Новархангельському, Новомиргородському районах, департаменту ЖКГ Кіровоградської міської ради встановлено, що певна робота по ліквідації несанкціонованих сміттєзвалищ на території населених пунктів проводиться. За виявлені несанкціоновані засмічення земельних ділянок нарахована шкода на 113


загальну суму 9,440 тис грн. (Митрофанівська с/р, Глинянська с/р, Петрокарбівська с/р, Тарасівська с/р, Новгородківський район, КП “Координаційний центр по обслуговуванню населення”, м. Долинська, Звенигородська с/р, Олександрійський район, Смолінська селищна рада, Хмелівська с/р, Маловисківська міська рада, Злинська с/р, Маловисківський район). Фахівцями інспекції в Кіровоградській області проведено перевірки по дотриманню вимог природоохоронного законодавства на 23 складах непридатних пестицидів у Бобринецькому Вільшанському, Гайворонському, Голованівському, Кіровоградському, Компаніївському, Маловисківському, Олександрійському, Олександрівському, Онуфріївському, Петрівському, Світловодському районах області. За виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства до адмінвідповідальності відповідно до ст. 83 КУпАП притягнуто 13 посадових осіб, накладено штрафи на загальну суму 1581,00 грн. При проведенні перевірок суб’єктів господарювання з питань поводження ними з небезпечними хімічними речовинами порушень чинного законодавства не виявлено. Рішенням від 22.12.2008 р. № 41/08 призупинена діяльність ВАТ “Кіровоградський кар’єр” (м. Кіровоград, вул. Автолюбителів, 5), яка пов’язана з утворенням і розміщенням відходів. Контроль за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів. На виконання плану роботи за звітний період проведено 245 перевірок по дотриманню вимог природоохоронного законодавства за охороною, захистом, використанням рослинних ресурсів (в тому числі ліси – 87), до адміністративної відповідальності притягнуто 373 особи. Загальна сума штрафів склала 60,005 тис грн, з яких 41,728 тис грн стягнуто. Протягом 2008 року складено 399 протоколів про адміністративні правопорушення, в тому числі – 216 при перевірці в лісах і лісосмугах області, а для розгляду у судові органи передано 43 протоколи. До адміністративної відповідальності притягнуто 373 порушників, в тому числі – 216 при перевірці в лісах і лісосмугах області. Перевірено 139 об’єктів рослинного світу, в тому числі Деріївске та Онуфріївське лісництва ДП “Онуфріївське ЛГ”, Вільховатське лісництво ДП “Голованівське ЛГ” , Богданівське, Знам’янське та Чутянське лісництва ДП “Чорноліське НВЛГ”, Кирилівське та Новогеоргіївське лісництва ДП “Світловодське ЛГ”, Оникіївське, Торгорвицьке, Тишківське, Новоукраїнське лісництва ДП “Оникіївське ЛГ”, Новомиргородське, Олександрівське, Бірківське лісництва ДП “Олександрівське ЛГ”, Черкаське військове лісництво та КП “Голованівськліс”. Крім того, 5 разів перевірено КП “Трест зеленого господарства” в м. Кіровограді щодо самовільних рубок у місті. Пред’явлено 22 претензії на загальну суму - 137,636 тис грн, з яких відшкодовано 12 на суму 12,097 тис грн. В тому числі відшкодовано 3 претензії 2007 року: 2 - на суму 2,114 тис грн., які було пред’явлено ДП “Олександрівське ЛГ” та 1 претензія на суму 0,650 тис грн. до Олександрівського дитячого протитуберкульозного санаторію. Наприклад, пред’явлено 4 претензії на загальну суму 36,710 тис грн. 114


Самовільною рубкою дерев по вул. Героїв Сталінграда, 4 в м. Кіровограді, яку здійснило КП “Єлизавета”, державі заподіяна шкода на суму 5,980 тис грн., підприємству пред’явлена претензія, яка відшкодована в повному обсязі. Крім того, направлені претензії за самовільні рубки ПП АПК “Артем” с. Протопопівка Олександрійського району – 0,920 тис грн., яка також відшкодована, ЖКП “Обрій” с. Катеринівка Кіровоградського району – 10,580 тис грн та ТОВ “Агробуделектромонтаж” м. Кіровоград – 19,230 тис. грн. На території Гайворонського та Голованівського районів виявлено факти знищення дерев невідомими особами, чим завдано шкоду державі на суму 6,418 тис грн та 4,400 тис грн відповідно. Матеріали справ передано до Гайворонського та Голованівського РВ УМВС України. Проведено 87 перевірок використання лісових ресурсів в лісах і лісосмугах області. До адміністративної відповідальності притягнуто 216 посадових осіб та громадян на загальну суму штрафів 20,570 тис грн, з яких 17,306 тис грн відшкодовано. Самовільними рубками, які здійснили громадяни у лісах і лісосмугах області завдана шкода у розмірі 29,246 тис грн., з яких 16,184 тис грн відшкодовано. Пред’явлено 10 претензій на загальну суму 45,298 тис грн., з яких 5 на суму 3,737 тис грн. відшкодовано. Дві претензії направлено сільськогосподарським фермерським господарствам: СФГ “Центр” смт Добровеличківка – 3,267 тис грн та ФГ “Високобайрацьке” – 30,229 тис грн. Останнє підприємство допустило спалювання пожнивних решток, внаслідок чого вогнем було пошкоджено 20 дерев до ступеню припинення росту та 19 дерев до ступеню неприпинення росту. Вісім претензій на загальну суму 11,802 тис грн направлено лісогосподарським підприємствам: ДП “Світловодський ЛГ” – 0,333 тис грн (відшкодована), ДП “Компаніївський ЛГ” – 8,921 тис грн та ДП “Олександрівський ЛГ” - 2,548 тис грн. В Ульяновському районі вздовж автодороги Ульяновка – Грушка встановлено факт самовільного знесення 23 дерев внаслідок чого було завдано шкоду у розмірі 85,905 тис грн. Матеріали передано у Кіровоградську міжрайонну природоохоронну прокуратуру, порушено кримінальну справу. Тимчасово призупинено виробничу діяльність щодо ведення рубок КП “Голованівськліс”, а також деревопереробного цеху ДП “Долинське ЛГ” за порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря. Для забезпечення проведення операції “Первоцвіт-2008” проведено 43 рейди-перевірки, під час яких складено 33 протоколи, що передані для розгляду у місцеві суди. За викопування шафрана сітчастого, рослини занесеної до Червоної книги України, громадянину Раєцькому М.В. нараховано збитки у розмірі 0,513 тис грн. Перевірками було встановлено, що у лісах державного лісового фонду допускаються порушення вимог Санітарних правил в лісах України, а саме: мають місце факти незадовільного очищення місць рубок від порубкових залишків, захаращення суміжних ділянок прилеглих до лісосік, виявлені порушення несвоєчасного вивезення деревини, а також зберігання її в лісі в літній період з порушенням встановлених вимог та інше. Також, здійснювався постійний контроль щодо недопущення самовільних пошкоджень газонів під час будівництва чи реконструкції об’єктів. 115


Контроль за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу. Проведено 57 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства за охороною, використанням та відтворенням тваринного світу, в тому числі перевірені Бобринецька, Гайворонська, Голованівська, Кіровоградська, Новоархангельська, Онуфріївська та Устинівська райради УТМР, а також мисливське господарство ДП “Оникіївське ЛГ” та ДП «Онуфріївське ЛГ». Протягом 2008 року складено 97 протоколів про адміністративні правопорушення, з яких 67 протоколів по браконьєрству. До адміністративної відповідальності притягнуто 127 порушників, з них 88 за браконьєрство (5 протоколів передано для розгляду до місцевого суду) на загальну суму штрафів 12,306 тис грн, з яких 7,427 тис грн стягнуто. Вилучено 6 одиниць вогнепальної зброї та 11 набоїв. У Новоукраїнському районі встановлено факт полювання на козулю (самця), збитки у розмірі 8,555 тис грн браконьєрами відшкодовано. В Голованівському районі браконьєрами без відповідних документів знищена дика свиня. Сума збитків з врахуванням 10 ембріонів склала 62,700 тис грн. Матеріали передано в Голованівську районну прокуратуру. Порушено кримінальну справу. На виконання плану спільних заходів із управлінням МВС в Кіровоградській області, обласного управління лісового та мисливського господарства проводяться спільні рейди по виявленню фактів порушень правил полювання. Шляхом проведення спільних рейдів-перевірок виявлено порушників правил полювання, що здійснювали полювання на перелітну пернату дичину зокрема: 2 порушника у Гайворонському районі, 1 – у Бобринецькому районі, внаслідок чого було вилучено 1 мисливську рушницю без дозвільних документів. Усі правопорушники притягнуті до адмінвідповідальності у вигляді штрафу на загальну суму 850 грн., які сплачено у добровільному порядку. У ході проведення рейдів-перевірок приділялася значна увага охороні середовища існування об’єктів тваринного світу. Так, у Бобринецькому районі затримано порушника та притягнуто до адмінвідповідальності за спалювання водно-болотної рослинності біля водойми, накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Також, проведено 3 контрольні перевірки обліку мисливських господарств, у ході яких виявлено порушення та надано приписи по їх усуненню. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів). Для посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів протягом 2008 року інспекцією було вжито заходів для посилення роботи з недопущення порушень природоохоронного законодавства в період заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів. Розроблено та погоджено «План спільних заходів по охороні рибних запасів та боротьбі з браконьєрством в Кіровоградській області з УМВС України в Кіровоградській області, інспекцією рибоохорони на період нерестової заборони лову водних живих ресурсів». Створено 10 оперативних груп на час проведення нерестової компанії, до 116


складу яких увійшли державні інспектори екологічної інспекції, рибінспекції, працівники управління внутрішніх справ, УТМР, громадські інспектори з охорони довкілля. У галузі охорони рибних ресурсів, в тому числі у межах операції “Нерест2008” проведено 49 рейдів-перевірок. За порушення правил рибальства, а також правил збуту об’єктів тваринного світу (риби) складено 123 протоколи, 56 з яких передані для розгляду у місцеві суди. До адміністративної відповідальності притягнуто 76 громадян, сума накладених штрафів - 5,457 тис грн. Стягнуто 3,893 тис грн. Вилучено 50 одиниць заборонених знарядь лову риби, а саме: сітки – 24, екрани – 24, павуки – 1, волочок – 1. Вилучено також 150 кг риби, яка була незаконно добута чи незаконно реалізовувалась. Порушниками правил рибальства завдана шкода на загальну суму 1,612 тис грн, яка відшкодована. У ході проведення рейдів-перевірок наприклад, виявлено 2 порушника, що здійснювали незаконний вилов водних живих ресурсів на водоймі Знам’янського району, у яких вилучено човен гумовий та 8 сіток довжиною по 50 метрів кожна. У Новоархангельському районі затримано порушника, який здійснював незаконний вилов водних живих ресурсів 23 «екранами», що виготовлені із сіткоснастевих матеріалів та являються забороненими. Матеріали перебувають на розгляді у місцевому суді. На р. Синюха, 3 км нижче по течії від смт Вільшанка, біля насосної станції, 27 вересня 2008 року фахівцями інспекції затриманий громадянин Швець В.А. під час лову риби із саморобного дерев’яного човна забороненими знаряддями лову – сітками, які виготовлені із сіткоснастивих матеріалів в кількості 2 шт. Порушником незаконно виловлено 40 шт. плотви, 5 шт карася, 9 шт судака, 11 шт окуня, 2 шт ляща, чим завдано шкоду державі на суму 999,6 грн. Інформація про проведену роботу в період нересту доводилась до населення через засоби масової інформації та місцеве телебачення. Контроль за охороною, використанням та відтворенням природнозаповідного фонду. У 2008 році проведено 121 перевірку природоохоронного режиму на об’єктах ПЗФ Кіровоградського, Гайворонського, Голованівського, Олександрійського, Онуфріївського, Новоукраїнського та інших районів області. Протягом 2008 року перевірено 114 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі Кіровоградського району (“Новомихайлівський”, “Польський ліс”, “Верхів’я р. Інгул”, “Джерельце”), Гайворонського району (“Іванкова криниця”, “Бандурівські ставки”, “Сальківське”), Голованівського району (“Дуб-велетень, “Пушкове”, “Крутеньке”), а також Бобринецького, Добровеличківського, Знам’янського, Компаніївського, Новгородківського, Новоархангельського, Новомиргородського, Олександрівського, Онуфріївського, Олександрійського, Світловодського, Ульяновського, Устинівського районів та м. Кіровограда. Складено 36 протоколів про адміністративні правопорушення, 31 з яких передано на розгляд до судових органів. До адміністративної відповідальності (за невиконання вимог приписів) притягнуто 5 посадових осіб на загальну суму штрафів 1,190 тис грн, стягнуто 0,170 тис грн. За порушення заповідного режиму в межах об’єктів ПЗФ, якими завдана шкода довкіллю направлено 6 претензій на загальну суму 7,474 тис грн. За засмічення території ландшафтного заказника місцевого значення “Велика і Мала селі” в Олександрійському районі направлена претензія на суму 3,086 тис грн 117


Протопопівській сільській раді Олександрійського району. За засмічення території заповідного урочища “Василівське” Новомиргородського району, складування в його межах дров, будівництво тимчасових будівель ДП “Олександрівське ЛГ” направлено 3 претензії на загальну суму 2,641 тис грн. За засмічення території заповідного урочища “Сарганівський ліс” у Кіровоградському районі направлена претензія на суму 0,979 тис грн Високобайрацькій сільській раді. Також, за засмічення території ландшафтного заказника “Урочище-сад” у Долинському районі направлена претензія на суму 0,510 тис грн Василівській сільській раді. Матеріали щодо порубки 208 дерев в межах заповідного урочища “Чобіток” у Бобринецькому районі, чим були завдані збитки у розмірі 35,336 тис грн та спалювання сухої рослинності і дерев у ботанічному заказнику “Верхів’я Ситаєвої балки” у Долинському районі, де довкіллю завдана шкода у розмірі 164,068 тис грн передані до органів прокуратури. Протягом 2008 року встановлені межі в натурі 12 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 427,3 га. Зазначені об’єкти розташовані в межах Вільшанського, Долинського, Кіровоградського, Олександрійського і Петрівського районів та м. Кіровограда. У 2008 році створено 2 об’єкта природно-заповідного фонду: МПб “Травневський велетень” площею 0,01 га в Компаніївському районі та МПк “Маганове” площею 70,0 га в Онуфріївському районі. Крім того, на 37,77 га збільшена площа ЗУ “Питомник” в Петрівському районі. Таким чином площа об’єктів природно-заповідного фонду області у 2008 році збільшилась на 107,78 га. У ході проведення перевірок об’єктів ПЗФ було виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, а саме: порушення вимог щодо забезпечення охорони режиму об’єктів ПЗФ (випасання худоби, розведення багать, незначне засмічення побутовими відходами). Контроль за радіаційною безпекою (в тому числі в сфері поводження з джерелами іонізуючого випромінювання). Територія нашого регіону знаходиться на Українському кристалічному щиті і багата рудними корисними копалинами. В області розробляються родовища уранової руди. Видобуток руди проводиться Інгульською шахтою в м. Кіровограді та Смолінською шахтою на території Маловисківського району. Основним на Інгульській шахті є промисловий майданчик «Північний» Мічурінського родовища. Він включає в себе дробильно-сортувальний комплекс (ДСК), рудозбагачувальну установку (РЗУ), рудний склад, майданчик завантаження руди в залізничний транспорт та відвальні поля, на яких складуються нетоксичні відходи гірничого виробництва. Рудний пил, виділення якого супроводжує роботи на проммайданчику, є основним фактором впливу на навколишнє середовище. Для зменшення виділення пилу змочуються в теплу пору року території: проммайданчика, рудного складу, майданчика по завантаженню руди і сама руда при проходженні через ДСК. Роботи, згідно вимог «Норм радіаційної безпеки України» (НРБУ-97), виконує тільки персонал категорії А. Перевіркою радіологічним відділом Кіровоградської Обласної СЄС не виявлено погіршення радіаційної ситуації на території проммайданчика, СЗЗ та ЗС. 118


Екологічний контроль на митному кордоні. У зоні діяльності Кіровоградської митниці, яка являється внутрішньою, діють чотири пости екологічного контролю: “Гайворон”, “Кіровоград”, “Олександрія”, “Світловодськ”. Протягом 2008 року службою екологічного контролю у зоні діяльності Кіровоградської митниці перевірено 7155 партій вантажів загальною вагою близько 2396,621 тисяч тонн, зокрема: - екологічний контроль – 1582,743 тисяч тонн (3303 партій); - радіологічний контроль – 813,878 тисяч тонн (3852 партій). За звітний період має місце один випадок затримання на посту екологічного контролю «Гайворон» поверненого вантажу макухи ріпакової (код УКТ ЗЕД 2306410000, кількість 108,7 тонн) у зв’язку з відсутністю висновку Мінприроди України щодо транскордонного перевезення вантажу відповідно до Постанови КМУ від 13.07.2000р. № 1120. Складено акт, вантаж затримано до надання відповідного висновку. Постійно здійснюється контроль за недопущенням ввезення продукції на територію Кіровоградської області, яка може завдавати шкоди здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу. З метою запобігання цьому службою перевіряється фізичний стан речовини (рідина, порошок, кристалічна чи гранульована форма, у вигляді брил чи суцільної маси і т.п.) її забарвлення, запах, термін придатності тощо, тобто проводиться ретельний оглядовий контроль. Також, перевіряються товаросупровідні документи, особлива увага приділяється сертифікатам якості та відповідності, проводиться радіаційний та екологічний контроль. Крім того, вантажі, що імпортуються, переважно проходять первинний контроль у пунктах пропуску на державному кордоні України. Експортні партії вантажів проходять контроль у місцях формування і вантажовідправники мають час на усунення недоліків, які можуть бути виявлені у ході митного оформлення вантажу. Служба екологічного контролю здійснює контроль за виконанням вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, який вступив у дію з 01 січня 1989 року. Несанкціонованого ввезення чи вивезення речовин або продукції, яка може містити озоноруйнівні речовини не відмічалося. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.03.2007р. № 78-р «Про організацію роботи органів, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом «єдиного офісу» під час переміщення їх через митний кордон України» 11 січня 2008 року проведено спільну нараду Державної екологічної інспекції в Кіровоградській області та Кіровоградської митниці щодо розміщення державних інспекторів відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні в місцях розташування підрозділів митного оформлення Кіровоградської митниці. Результатом наради став спільний наказ, згідно з яким з 14 січня 2008 року розпочато роботу державного інспектора служби екологічного контролю за принципом «Єдиного офісу» у місті Кіровограді в адмінприміщенні ТОВ «М-Термінал» (за адресою: м. Кіровоград, вул. Тореза, 27а). 13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації 119


Держана екологічна експертиза в Україні – вид науково практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати, або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. У 2008 році Держуправлінням проведено 169 державних екологічних експертиз проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об'єктів різних галузей суспільного виробництва. Із загальної кількості розглянутих проектних матеріалів 142 відносяться до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку та регламентуються положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку". Позитивних висновків видано 107, з них 53 – шляхом проведення додаткової державної екологічної експертизи за доопрацьованими проектними матеріалами. Негативних висновків видано 62, що становить близько 37% від загальної кількості. Проблемним питанням, що не вдалося вирішити протягом минулого періоду, залишається досить високий відсоток відхилення проектної документації від погодження, тобто її якість не завжди відповідає сучасним вимогам природоохоронного законодавства, будівельних норм і правил. Основною причиною формування негативної експертної оцінки була невідповідність проектних рішень вимогам законів України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про охорону атмосферного повітря”, Водного та Земельного кодексів України, а саме : - порушення режиму обмеження та регулювання господарської діяльності на землях водного фонду шляхом проектування об'єктів у прибережних захисних смугах та водоохоронних зонах ; - перевищення нормативів гранично - допустимих концентрацій викидів й скидів забруднюючих речовин, особливо на межі санітарно-захисної зони, зони постійного проживання населення; - відсутність комплексної екологічної оцінки впливу запланованої діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів ; - відсутність впровадження сучасних досконалих мало- і безвідходних технологічних процесів . З великих промислових підприємств, що розглядались, був робочий проект "Будівництва заводу по глибокій переробці сої по вул. Ливарній в cмт. Нове м. Кіровограда", представлений ЗАТ з іноземними інвестиціями "ПротеїнПродакшн". Наукову еколого-експертну попередню оцінку екологічної сприйнятності будівництва виконав Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНІДІЕП) м. Харків. 120


Завод по глибокій переробці сої за новітньою сучасною технологією передбачено побудувати з залученням іноземних інвестицій в обласному центрі. В результаті планової діяльності будуть надходити в атмосферне повітря 36 забруднюючих речовин. Для зниження цих викидів проектом передбачено застосування циклонів відповідних марок, що знизить кількість викидів до нормативних показників і які відносяться до найкращих існуючих технологій. Також будуть утворюватися 4 категорії стічних вод: господарсько-побутові, виробничі, виробничі гексановміщуючі і дощові. Для їх відведення передбачаються окремі системи каналізації з подальшим очищенням на очисних спорудах для кожної категорії: господарсько-побутові і виробничі стоки – на очисних спорудах біологічної очистки марки "Кубо"; гексановміщуючі стоки – локальна очистка в бензомаслоуловлювачі; дощові стоки – механічне очищення. Оцінка впливу проектованої діяльності на навколишнє середовище була проведена по всіх її компонентах, враховані всі джерела викидів і скидів забруднюючих речовин, відходи виробництва та ін. В матеріалах достатньо повно і згідно з діючими нормативними документами представлені заходи по забезпеченню безпеки проектованої діяльності на навколишнє середовище, як на період будівництва так і при його експлуатації. Також у 2008 році ЗАТ з іноземними інвестиціями "Протеїн-Продакшн" представило на державну екологічну експертизу робочий проект "Виробництво по переробці олійного насіння методом екстракції". Виробництво планується розмістити біля ЗАТ "Завод модифікованих жирів" по проспекту Університетському в м. Кіровограді. Проектант – ЗАТ "Хімтехнологія" м. Черкаси. На підприємстві налічується більше 30 джерел викидів забруднюючих речовин атмосферного повітря. Але за рахунок встановлення аспіраційних систем з циклонами концентрація викидів забруднюючих речовин знижується до нормативних показників. В результаті планової діяльності на підприємстві утворюються побутові, виробничі та дощові стоки. Виробничі та дощові стоки проходять очищення на очисних спорудах. Відходами, які утворюються на виробництві, є: рослинні відходи від очисного обладнання елеватора, зола від котельні, осад з очисних споруд, тверді побутові відходи, відпрацьовані люмінесцентні та ртутні лампи, нафтопродукти, що збираються на очисних спорудах дощових стоків та будівельні відходи. Згідно представлених договорів відходи будуть вивозитися на підприємства для утилізації та сміттєзвалище. Визначено, що основні технологічні та природоохоронні рішення, прийняті у робочому проекті, відповідають сучасному рівню розвитку харчових технологій. Проведена оцінка впливу запланованої діяльності на оточуюче середовище показала практичну відсутність значних негативних впливів, що можуть призвести до понаднормативних змін стану його компонентів, включаючи техногенну і соціальну складові. Основні залишкові впливи посідають в забрудненні атмосферного повітря, великій кількості витрат води питної якості та скиді виробничих стоків. Втім, реалізація запланованих в проекті технологічних, організаційних та природоохоронних рішень дозволить звести до мінімуму рівень цих впливів. З великих харчових та переробних підприємств, що плануються до будівництва, або вже побудовані на території Кіровоградської області, можна назвати ЗАТ "Оболонь" в м. Олександрії, м'ясопереробний комплекс в с. Черняхівка Кіровоградського району, підприємство з виробництва бринзи болгарської у 121


Світловодському районі, завод з виготовлення морожених овочевих напівфабрикатів в с. Бережинка Кіровоградського району. Із сільськогосподарських виробників експертами розглядались також потужний м'ясовідготівельний комплекс у с. Велика Андрусівка Світловодського району, агрофірма "Маяк" в Петрівському, нові потужності ТОВ "Верес" у Петровському та Онуфріївському районах та ін. Всі вони проектуються за новітніми технологіями з повним комплексом екологічно-захисних заходів. Не дозволено будівництво цеху з переробки молочної сировини в с. Озера Світловодського району. Виникло питання очистки стічних вод, через те, що замовник не бажає дорожчання будівництва встановленням локальних очисних споруд. Багато проектної документації стосувалося зміни схем теплопостачання населених пунктів та окремих об'єктів – сел. Нове м. Кіровоград, смт. Онуфріївка, Світловодської центральної районної лікарні, котельні №№ 1, 2, 3 м. Світловодська, Новомиргородського шкірзаводу, 2 міської лікарні, дощкільних навчальних закладів № 71, 73, загальноосвітніх шкіл м. Кіровограда та ін. Розглядалися проекти газопостачання сіл Розумівка, Бовтишка, окремих об'єктів ПФК, АТЗТ "Кіровоградекологія". Переведено на газ минулого року асфальтобетонний завод ст. Канатове, асфальтобетонний завод по вул. Терешковій м Кіровограда, об'єкти Смолінської шахти Маловисківського району. На території області багато велося дорожнього будівництва, в тому числі окремих ділянок нової міжнародної автомагістралі Стрий-Тернопіль-КіровоградЗнам'янка у Добровеличківському та Маловисківському районах; ділянки автодороги Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв у Бобринецькому районі; проектована автодорога в обхід міста Гайворон. Чимало об'єктів фінансувало управління меліорації та водного господарства – розроблено та пройшли державну екологічну експертизу розчистка ставка на річці Кагарлик, розчистка русла річки Інгул та річки Сугоклеї в межах м. Кіровограді, влаштування ставка на річці Чорний Ташлик, протиповеневі заходи на річці Обломіївці Світловодського району. Крім того, здійснювалась державна екологічна експертиза будівництва полігонів твердих побутових відходів, автозаправних станцій та комплексів, авто газонаповнювальних компресорних станцій та газових заправних станції, розробки кар'єрів промислової розробки родовищ корисних копалин, зерноочисних та зернопереробних комплексів. На кожному об'єкті, що надходив до Держуправління, вимагалося повне дотримання норм екологічної безпеки, запровадження систем очистки атмосферного повітря та стічних зворотніх вод, системи моніторингу за станом довкілля. За 2008 рік не було жодного випадку скасування або визнання висновків державної екологічної експертизи недійсними, їх відкликання чи оскарження в судовому, або іншому порядку. У 2008 р. Держуправлінням було продовжено практику обов’язкового врахування громадських інтересів при проектуванні і будівництві, особливо для еколого-небезпечних та резонансних об’єктів. Це досягається підготовкою та погодженням органами місцевого самоврядування Заяви про наміри, публікаціями у засобах масової інформації та послідуючим обговоренням тексту Заяви про 122


екологічні наслідки. Широко застосовується практика надання негативної експертної оцінки з вимогою здійснення громадської екологічної експертизи, або проведення громадських слухань та отримання їх позитивного результату. Адже у відповідності до міжнародної Орхуської Конвенції, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України роль громадськості останнім часом зростає і інколи навіть є вирішальною. Силами Держуправління та за участю його фахівців було проведено низку громадських слухань з питань доцільності будівництва об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, зокрема автозаправних станцій та будівництва сміттєпереробного заводу в обласному центрі. Одним з приорітетних завдань в галузі державної екологічної експертизи на 2008 рік Держуправління вбачає більш широке залучення спеціалізованих наукових організацій для попереднього еколого-експертного розгляду проектної документації та підготовки матеріалів наукових еколого-експертних оцінок щодо неї з метою отримання більш об'єктивних, незалежних та науково-обґрунтованих висновків. Еколого - експертна дiяльність у 2008 р. Таблиця 55

2008

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної державної експертизи У відокремленому порядку (самостійно)

Загальна кiлькiсть

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості)

3

Повернуто на доопрацюванн я та оцінено негативно (шт.) 4

2

169

107

62

36,69

-

-

-

83

30

53

63,86

86

78

8

9,30

5

13.4. Моніторинг навколишнього природного середовища В Кіровоградській області існує багатовідомча система спостережень за станом довкілля. Спостереження за станом навколишнього природного середовища на території Кіровоградщини здійснюють держуправління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, Центр з гідрометеорології (здійснює спостереження за станом атмосферного повітря в 3 пунктах в м. Кіровограді та по одному в містах Олександрія та Світловодськ), обласна СЕС (здійснює контроль поверхневих вод в 5 пунктах по 37 показниках), центр “Облдержродючість” (проводить дослідження грунтів області на токсикологічні та радіологічні показники, а також на вміст важких металів), регіональний відділ 123


комплексного використання водних ресурсів (минулого року обстежено 11 водних об`єктів в басейнах Південного Бугу та Дніпра, в тому числі 2 питні водозабори, 2 водосховища), підприємства обласного управління житлово-комунального господарства ОДА та ДП “Центрукргеологія” (здійснює контроль якісного складу підземних вод на постах в м.Знам’янка, смт Олександрівка та селах Диківка, Оситняжка). Однією із складових частин розв’язання екологічних проблем є розвиток існуючої системи моніторингу довкілля з залученням сучасної науково-методичної бази, інформаційних технологій, засобів спостереження за станом довкілля та виміру даних, організаційного забезпечення. В області розроблена та затверджена рішенням голови обласної ради від 26 жовтня 2007 року № 330 «Обласна програма моніторингу довкілля Кіровоградської області на 2007-2010 роки». Програма визначає основні напрями дій та етапи робіт щодо створення обласної системи моніторингу довкілля з комплексом заходів, розрахунками вартості та терміном їх виконання. Програма передбачає систему заходів за пріоритетними напрямами: - удосконалення мереж спостережень за станом складових довкілля; - впровадження єдиної регіональної інформаційної мережі збору, обміну, обробки, збереження даних про стан довкілля та природоохоронну діяльність суб’єктів моніторингу; - удосконалення системи управління охороною довкілля (на основі комплексної оцінки, моделювання, прогнозування стану довкілля; - розробки та прийняття управлінських рішень у сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Вирішення завдань Програми планується виконати до 2010 року. Фінансування заходів планується за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, державного, обласного, районних, міських бюджетів, самих суб’єктів моніторингу, підприємств-забруднювачів, інших інвестицій. Виконання завдань Програми дозволить запобігти виникненню нових та більш швидкому розв’язанню існуючих екологічних проблем. Система спостережень за станом довкілля Таблиця 56

№ з/п

1 1 2

3

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Кіровоградська обласна СЕС Кіровоградський центр “Облдержродючість” Кіровоградсь-

стаціонарні атмос- джерела ферне вікидів в повітря атмосферне повітря

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела джерела скидів скидів скидів зворотзворотзворотповерх- них вод у морсь- них вод у підземні них вод у неві повер- кі води морські води глибокі води хневі води підземні води водоносні горизонти 5 6 7 8 9 10 5 12 -

грунти

3 -

4 -

11 -

-

-

-

-

-

-

-

-

24

-

-

11

58

-

-

-

-

124


4

5

6

7

8

9

10

11

кий регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів Управління житловокомунального господарства Кіровоградської ОДА Кіровоградський центр з метеорології ДП ”Центрукргеоло гія“ (м.Черкаси) Головне управління з питань надзвичайних ситуацій та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Кіровоградсь-ке обласне управління лісового господарства Управління земельних ресурсів в Кіровоградській області Управління водного господарства Кіровоградської ОДА Державна екологічна інспекція в Кіровоградській області

-

-

9

11

-

-

-

-

-

5

11

4

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

8

-

-

5

11

4

9

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

40

9

24

-

-

4

-

9

13.5. Економічні засади природокористування Одним із основних елементів економічного механізму фінансування природоохоронної діяльності є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, організацій та добровільні внески. Протягом 2008 року витрати підприємств, організацій та установ області на охорону навколишнього природного середовища зросли порівняно з 2007 роком на 45,3 млн.грн., або в 1,5 раза та склали 127,8 млн.грн. За рахунок коштів державного бюджету було освоєно 13,7 % капітальних інвестицій і здійснено 0,9 % поточних витрат, місцевих бюджетів відповідно – 4,4 % і 0,8 %, власних коштів підприємств – 78,9% і 81,9%. Інвестиції у природоохоронне будівництво є важливим фактором зменшення 125


забруднення навколишнього природного середовища, збереження існуючих природних ресурсів та запобігання екологічним кризам. Найбільший обсяг капітальних інвестицій прироодоохоронного призначення припадає на підприємства міст Олександрії – 11,6 млн.грн., Кіровограда – 9,1 %, Петрівського – 4,1 млн.грн та Кіровоградського – 3,5 млн.грн. районів. Протягом 2008 року підприємствам, установам області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення прироодоохоронного законодавства пред"явлено екологічних платежів на загальну суму 7,4 млн.грн., з них 3,1 млн.грн. (42,3%) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 3,6 млн.грн. (48,6%) – збори за розміщення відходів, 0,6 млн.грн. – (7,7%) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми. Фктично сплачено екологічних платежів на суму 6.1 млн.грн., що становить 82,2 % загальної суми пред"явлених платежів, тоді як у 2007 році цей показник склав 117,4 %. Найнижчою в області булла частка сплати пред"явлених зборів за забруднення навколишнього природного середовища у містах Олександрії (49,7%), Ульянівському (36,5%) та Петрівському (63,7 %) районах. Основними платниками за забруднення довкілля були підприємства добувної промисловості (фактично сплачено 2,5 млн.грн.), діяльності транспорту та зв"язку (1,1 млн.грн), переробної промисловості (1 млн.грн.). У 2008 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, з урахуванням залишків на початок року, використано на природоохоронні цілі кошти в обсязі 2394,278 тис.грн., з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища – 5388,1 тис.грн. 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності. Економічний механізм включає в себе засоби економічного стимулювання природоохоронної діяльності та засоби економічного покарання за порушення чинного екологічного законодавства. З метою застосування економічних засобів впливу на суб’єктів господарської діяльності з питань охорони навколишнього природнього середовища в столиці визначаються:  ліміти використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів;  нормативи збору і розміри зборів за використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, обсяги їхнього утворення і розміщення. В бюджетах Кіровоградої області визначаються джерела та обсяги фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища Крім цього, джерелами фінансування є:  кошти міського природоохоронного фонду;  кошти підприємств, установ та організацій;  кошти позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища. 126


13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі . Одним із основних елементів економічного механізму фінансування природоохоронної діяльності є цільові фонди охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, організацій та добровільні внески. Фінансування найбільш важливих природоохоронних заходів у 2008 році здійснювалося за рахунок коштів Державного та місцевого фондів охорони навколишнього природного середовища. З Державного фонду охорони навколишнього природного середовища відповідно до витягів з планів природоохоронних заходів за бюджетними програмами Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 2401230 "Очистка стічних вод" та 2401250 "Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, у тому числі на ДП "Горлівський хімічний завод" у 2008 році виділені та освоєні кошти у сумі 5388,1 тис.грн., із них на: перехідний об"єкт "Реконструкція очисних споруд в м.Новомиргороді Новомиргородського району Кіровоградської області" у сумі 490,793 тис.грн.; природоохоронний захід "Реконструкція каналізаційних очисних споруд в м. Світловодську, Кіровоградської області (І етап "Реконструкція очисних споруд м.Світловодська. Біоінженерні споруди" та ІІ етап "Реконструкція очисних споруд м.Світловодська. Споруди для штучного поповнення підземних вод" у сумі 2571,529 тис.грн; природоохоронний захід "Знешкодження токсичних відходів гальванічного виробництва, що зберігаються на державному підприємстві "Світловодський завод "Калькулятор" у сумі 2326,504 тис.грн. У 2008 році до фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів області фактично надійшло 3063,6 тис.грн., із них до обласного фонду охорони навколишнього природного середовища – 2188,3тис.грн., до міських, селищних – 875,3 тис.грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на здійснення природоохоронних заходів та об”єктів у 2008 році спрямовано 2394,278 тис. грн., а саме на: заходи по збереженню та відтворенню рослинного, тваринного світу та природно-заповідних територій області – 1076,3 тис.грн; відтворення водних ресурсів – 721,578 тис.грн.; розробку проектів та будівництво полігонів твердих побутових відходів у області – 122,9 тис.грн; створення системи моніторингу довкілля області – 63,8 тис.грн.; знешкодження непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів – 126,4 тис.грн.; проведення Дня Довкілля – 194,6 тис.грн.; заходи з пропаганди екологічних знань – 88,7 тис.грн.

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування. 127


Згідно ст. 20 Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» контроль за станом навколишнього пнриродного середовища відноситься до сфери державного метрологічного нагляду. Реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань при проведенні державного контролю за дотриманням суб’єктам господарювання правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, умов виданих дозволів та за програмою регіонального моніторингу довкілля. При цьому проводяться роботи з: - відбирання проб вод, викидів в атмосферу, грунтів і відходів; - інструментально-лабораторних вимірювань безпосередньо на об’єктах контролю та в умовах лабораторії; - перевірки стану організації та здійснення виробничого контролю за дотриманням умов виданих джозволів, за результатами яких складаються акти перевірок і надаються обов’язкові для виконання приписи про усунення виявленних порушень вимог природоохоронного законадавства. Підрозділами, що здійснюються контроль у сфері державного метрологічного нагляду, є відділ інструментально-лабораторного контролю та відділ екологічного контролю та радіаційної безпеки на державному кордоні ДЕЇ в Кіровоградської області. 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень Вирішення екологічних проблем у значній мірі визначається якісною зміною людини, тому державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області разом з природоохоронними організаціями області спрямовують свою роботу на організацію екологічної освіти і виховання та намагаються охопити всі вікові категорії населення: - екологічне виховання дітей дошкільного віку в дитячих установах здійснюється згідно програм „Дитина” і „Малятко”; - спецкурси екології викладаються в школах м. Кіровограда, в класах біологохімічного профілю в школах м. Олександрії, Кіровоградському колегіумі; - в м. Кіровограді створена Мала академія наук, де функціонує секція екології, яку очолює старший викладач кафедри „Екологія та охорона навколишнього природного середовища” Кіровоградського Національного технічного університету – Кривошей Ю.І. і яка працює в тісній співдружності з обласним центром натуралістичної творчості молоді та громадською організацією дитячоюнацьким екологічним центром „Ексампей” при Кіровоградському колегіумі; - працюють гуртки екологічного профілю в обласному центрі екологонатуралістичної творчості молоді, дитячому центрі (ДЮЦ) м. Кіровограда, Олександрії та Світловодській станції юних натуралістів (СЮН), Гайвороні, Онуфріївці, Малій Висці, Новоархангельську, Ульяновці. Юні екологи піклуються про заповідні місця, збирають матеріали у місцевих жителей про цікаві, загадкові, легендарні місця області, краю, ведуть дослідження, спостереження, роблять замальовки і фотографії, відроджують екологічні стежини. 128


У сфері екологічної освіти в рамках міжнародного співробітництва з ініціативи і підтримки держуправління у дитячо-юнацькому екоцентрі “Ексампей” працюють волонтери-екологи Корпусу Миру США та Польщі за Міжнародною програмою “Глоуб” (глобальне вивчення клімату Землі, флори і фауни нашої планети та регіону), що дає можливість дітям не лише займатися екологією, а й вивчати і вдосконалювати знання англійської мови. Для учителів біології, географії, хімії викладається спецкурс “Актуальні проблеми охорони довкілля та екологічне виховання школярів” на базі обласного інституту вдосконалення вчителів та обласного центру еколого-натуралістичної творчості молоді, громадської організації дитячо-юнацького екологічного центру “Ексампей”. В школах області викладаються курси “Основи екології” та “Охорона природи”, а також факультативи з екологічної тематики. В області функціонують три вищі учбові заклади: 1. Кіровоградський державний педагогічний університет імені В.Вінниченка: - курс “Основи екології” викладається на всіх факультетах університету, а на 4 і 5 курсах читається спеціальний курс “Загальна екологія і охорона природи”; - для належного наукового і методичного забезпечення викладання природничих дисциплін, в тому числі екології та охорони природи, створена і функціонує кафедра зоології та екології, на базі якої, з метою організації систематичних фундаментальних екологічних досліджень, створено науково-дослідну лабораторію екології степу. Співробітниками цієї лабораторії виявлено, досліджено і описано природні об’єкти і території, вивчено їх природоохоронний статус і включено до переліку природно-заповідних територій Кіровоградської області; - на природничо-географічному та інших факультетів університету розробляється і запроваджується низка методів неформальної екологічної освіти студентів. 2. Кіровоградський Національний технічний університет: - з 1993 року університет веде підготовку екологів. Кафедра “Екологія та охорона навколишнього середовища” випускає бакалаврів,екологів, магістрів з екології; на кафедрі ведуться науково-дослідні роботи по моніторингу навколишнього середовища, по розробці альтернативних видів енергетики (використання вітрової енергії), екології р. Інгул, розробці апаратів для охорони навколишнього середовища; - проводиться неформальна екологічна освіта шляхом залучення студентів у зелений рух, молодіжні екологічні організації, створено студентську громадську організацію екологічного спрямування “СТОП”; 3. Державна льотна академія України: - у 2006 році вивчення дисципліни “Основи екології” проводились на кафедрі авіаційної метрології. У відповідності з програмою курсанти вивчають витоки екологічних проблем та варіанти їх вирішення, виконують розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу відпрацьованих газів авіаційних двигунів. На базі вищих учбових закладів області в навчальному році з метою пропаганди і поширення екологічних знань та методів вирішення покращення стану довкілля, підвищення рівня екологічної свідомості проводились семінари, конкурси та конференції: "Я хочу жити в якісному світі", "Екологія-економіка-людина", "Кіровоградщина.ІсторіяюТрадиції.Сучасність", ", "Вплив радону на стан довкілля 129


Кіровоградщини", "Екодлогічна освіта молоді", 2Якби всі гуртом подбали про порядок", "Екологія Кіровоградщини" тощо. З ініціативи та при підтримці держуправління , в області започатковано рух молодіжних студентських та учнівських природоохоронних дружин; - вже традиційним в їх роботі стали семінари, наради, що дозволяє постійно координувати їх діяльність, обмінюватись досвідом, розширювати сфери впливу. З метою постійного інформування громадськості про екологічний стан і проблеми області, а також для забезпечення висвітлення пріоритетів державної екологічної політики в області та виконання положень Орхуської конвенції про право громадськості на вільний доступ до інформації екологічного спрямування, держуправління постійно і плідно співпрацює з обласними та місцевими засобами масової інформації: газетами “Народне слово”, “Кіровоградська правда”, "Украина* Центр”, "Колос" та іншими. Крім того, матеріали про реалізацію державної екологічної політики в регіоні висвітлюються на обласних та районних радіо і телебаченні. Крім того з 2007 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області започатковано газету "Екологічний вісник Кіровооградщини", яка виходить щомісяця у I півріччі 2009року вупущено 6 екземплярів газети . З метою посилення висвітлення діяльності територіальних органів Мінприроди в регіональних засобах масової інформації та зміцнення взаємодії з ними, Державним управлінням ОНПС в Кіровоградській області в розрізі забезпечення додержання прав громадян на отримання достовірної інформації щомісячно проводяться планові і оперативні висвітлення через засоби масової інформації, засідань колегій, оперативних нарад-16 , проведення прес-конференцій1 , робочих нарад- , семінарів- 4, зустрічей з учнівською та студентською молоддю12. В ефірі облтелерадіокомпанії, в передачах “Прес-клуб реформ” “З перших вуст”. У 2008 році в газетах області відбулось 50 публікація екологічного спрямування та 18- виступи на радіо; 10- на телебаченні; відбулось 1- круглих столів , зустрічей з громадськістю- 12 . З метою практичного застосування основних положень Орхуської конвенції та подальшим забезпеченням права громадськості на достовірну і повну інформацію про екологічні проблеми в регіоні, екологічний стан в області і вплив його на здоров’я населення у 2008 році Державним управлінням ОНПС в Кіровоградській області створено та діє, постійно діючий Веб-сайт, який розміщено в Інтернеті за адресою:http://kirecolog.kr.ua/.на якому розміщено-25 статтей. На сайті Мінприроди України надано інформацію-10 шт.

13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій Одним з основних напрямків своєї діяльності держуправління ОНПС вважає тісну взаємодію і співпрацю з громадськими організаціями та громадянами, яким не байдужа доля нашого довкілля. Тому найважливішим завданням є спільна розробка і проведення ефективної природоохоронної роботи, яка повинна спиратись на розуміння і підтримку громадськості. З цією метою при держуправлінні створено Громадську Раду, до складу якої входять представники громадських організацій, зареєстрованих в обласному 130


управлінні юстиції, а також представники навчальних закладів та установ. До громадських організацій екологічного спрямування відносяться: обласна організація Українського товариства охорони природи, Кіровоградська обласна та Кіровоградська, Знам’янська, Світловодська міські організації “Зелений світ”, Світловодський клуб партії Зелених України, обласна молодіжна організація “Екорух”, обласна громадська організація “Екологічний щит”, обласний дитячий екоцентр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі та ін.. З ними налагоджено тісний зв’язок, проводяться спільні засідання держуправління і Громадської Ради та громадські слухання, відкрито Громадську приймальню, до якої за 2008 рік звернулось 33 громадянина, мешканця м. Кіровограда і області, проводиться обмін інформаціями, надається необхідна допомога. Головою Громадської Ради обрано голову обласної асоціації “Зелений світ” Погрібного Віктора Олексійовича. Протягом Держуправлінням разом з громадськими організаціями проводились спільні загальнонаціональні та регіональні природоохоронні акції “Жива вода – до чистих джерел”, “День довкілля”, “Не рубай ялинку”, “Марш парків”, “Первоцвіт”, також проводяться семінари та конференції по проблемам екології землі, чистої води, створені і постійно функціонують в бібліотеках ім. Д.Чижевського, В.Бойченка, музеї ім. В. Осмьоркіна екофотовиставки “Нехай прибуде світ прекрасний”, “Моя земля – земля моїх батьків”, ековідеотека “Екологія – ХХІ століття”, кінолекторій Взаємодія із засобами масової інформації та зв’язки з громадськістю Таблиця 57

Одиниця виміру

Показники 1. Інформаційно-просвітницькі заходи, у тому числі із залученням: періодичних видань телебачення радіомовлення мережі Інтернет (Інтернет-повідомлень) виставкових заходів 2. Консультації з громадськістю, у тому числі: громадські слухання круглі столи зустрічі з громадськістю семінари громадська приймальна (кількість відвідувачів) Інтернет-конференції Інтерактивне спілкування (теле-радіо-діалоги) 3. Робота Орхуських інформаційних центрів, у тому числі: семінари тематичні семінари-навчання конференції засідання робочих груп засідання громадської ради

2006 рік

2007 рік

2008 рік

од. од.

93 17

81 40

16 15

од. од. од.

57 21

72 22

4 30 4

од. од. од. од. од.

2 53 35 10 55

5 3 37 11 28

3 4 39 5 40

8 од. од.

-

-

2

од. од. од.

4 1 10 2 2

4 1 16 2 1

1 2 5 2 2

од. од.

13.11.2. Громадські рухи. 131


Громадські організації, що діють на території області (загальнодержавні, місцеві) Таблиця 58

№ з/п 1

Назва організацій 2

1

Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливець та рибалок

2

Крайова організація асоціації “Зелений Світ”

3

Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охорони природи Дитяча екологічна громадська організація “Флора” Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі

5 6.

екологічної

7.

Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит”

8.

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чонобиль»

9.

Кіровоградська обласна організація Спілки археологів України Кіровоградський регіональний відділ Спілки землевпорядників України Кіровоградський обласний Комітет молодіжних організацій (КОКМО) Кіровоградський молодіжний центр волонтерів «Геліос»

10. 11. 12.

Юридична адреса 3 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76, тел.24-14-62 м. Кіровоград, вул. Єгорова, 40 тел. 24-36-10 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 76 тел. 22-07-33 м. Кіровоград, вул. Пугачова, 2 тел. 22-05-97 м. Кіровоград вул. Володарського, 25, тел. 24-95-25; 22-57-08 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, к.112 тел. 24-14-29; 24-42-96 м. Кіровоград, вул. Шевченка, 54, а/с 12, тел: 22-49-85 м. Кіровоград, пл. Кірова, 1 будинок Рад, кім. 404 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 м. Кіровоград, вул. Леніна, 41/26, кім.233, тел: 24-05-56 м. Кіровоград, вул. К.Маркса, 11/11, корп.7 кв.11, тел: 24-57-07,

Організації, включені до складу громадської ради при територіальному органі спецпідрозділі Мінприроди 3 Кіровоградська обласна організація українського товариства мисливців та рибалок Крайова організація екологічної асоціації “Зелений Світ” Кіровоградська обласна організація Всеукраїнського товариства охор. природи Кіровоградський обласний дитячий екологічний центр “Ексампей” при Кіровоградському колегіумі Кіровоградська обласна громадська організація “Екологічний щит” -

-

13.

Кіровоградська обласна організація «Народно-демократична ліга молоді»

м. Кіровоград, вул. Гагаріна, 9 тел.22-85-53, 24-96-16

-

14.

Кіровоградська обласна громадська організація «ЕКО РУХ» Молодіжна екологічна спілка Кіровоградщини Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України»

м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 7, кім.46 м. Кіровоград, вул. Новгородська, 66, кв.2

-

15. 16.

м Кіровоград, вул. Мотокросна, 24, тел. 23-84-07; 22-39-64 обласний м. Кіровоград, експертний вул. Дзержинського, 42 тел.22-44-51; 22-76-81

17.

Кіровоградський громадський екологоцентр «Довкілля»

18.

Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Студентське товариство охорони природи» (СТОП) Кіровоградська обласна молодіжна громадська організація «Фундація регіональних ініціатив» Кіровоградська регіональна бібліотечна асоціація

19.

20

-

Кіровоградська обласна громадська організація «Союз Чорнобиль України» -

м. Кіровоград, проспект Університетський, 8

-

м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 71, кв.29

-

м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 24, тел. 22-65-06; 24-84-40

-

132


21

Громадська справа"

організація

22

Громадська організація "Берегиня"

23

Кіровоградська обласна організація Всеукраїської екологічної ліги

24

Дитяча "Екосвіт"

25

Дитячо-юнацька спортивно-екологічна організація "Сокіл"

екологічна

"Жіноча

організація

м. Кіровоград, вул. Пацаєва,5, к.4, кв. 65 тел. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Пацаєва, 5, к.4, кв. 65 тел.. 55-32-75 м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84 тел.23-31-10, 24-14-29, моб.80501885960 м. Кіровоград, вул. Лєванєвського, 2 ЗОШ № 25; тел. 34-52-56 м. Кіровоград, вул. Декабристів, 31; тел. 56-67-92

-

Всеукраїнська екологічна ліга

-

-

13.12. Виконання державних екологічних програм На виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води в області діє обласна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у Кіровоградській області на 2000-2010 роки, затверджена рішенням обласної ради від 28 січня 2000 року № 115 (із змінами). Основною метою програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження. Програма має багатоцільовий характер. Програмою передбачено комплекс будівельних, агротехнічних, лісомеліоративних та інших заходів, пов”язаних з будівництвом систем каналізації та очисних споруд у містах та селищах міського типу, що є основними забруднювачами водних ресурсів у басейні Дніпра. Реалізація цих заходів дозволить досягти рівноваги між шкідливим впливом на водні ресурси басейну Дніпра і здатністю їх до самовідтворення. Фінансування заходів даної програми передбачено як з державного, так і обласного бюджетів. Так за період 2004-2008 років всього використано коштів у сумі 42230,43 тис. грн. На виконання Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, в області діє обласна програма формування національної екологічної мережі на території Кіровоградської області на 2003-2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 24 січня 2003 року № 141. Основною метою Програми є збільшення площі земель області, достатньої для збереження їх біологічного та ландшафтного різноманіття, формування їх територіальної єдиної системи. Формування екологічної мережі на території області передбачає розроблення і реалізацію комплексу організаційних, правових, економічних, наукових, природних та інших умов на основі загальноприйнятих міжнародних і державних методик і підходів. Так, за період 2004-2008 років всього використано коштів у сумі 299,8 тис.грн. Кошти державного бюджету не використовувались. 133


Рішенням обласної ради від 19 квітня 2002 року № 314 затверджено програму екологічної реабілітації гірничодобувних районів Кіровоградської області на 20022010 роки, метою якої є здійснення комплексу організаційних і технікоекономічних заходів, спрямованих на загальне поліпшення екологічного стану гірничодобувних районів області. За період 2004-2008 років всього використано коштів у сумі 40191,2 тис. грн. Рішенням обласної ради від 26 жовтня 2007 року № 330 затверджено обласну програму моніторингу довкілля Кіровоградської області на 2007-2010 роки, метою якої є визначення шляхів створення системи моніторингу довкілля Кіровоградської області на основі аналізу та відображення стану атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, біологічних ресурсів, джерел забруднення довкілля, завдань та вимог до системи спостереження за станом навколишнього природного середовища, системи оцінки екологічної ситуації. За період 2004-2008 років всього використано коштів у сумі 298,3 тис. грн. Кошти державного бюджету не використовувались.

ВИСНОВОК. 134


На стан навколишнього природного середовища області негативно впливає високий ступінь техногенного навантаження. Основними чинниками та критеріями для визначення найважливіших проблем є інформація по моніторингу довкілля щодо водних ресурсів, стану атмосферного повітря, земельним ресурсам та радіаційного стану на території області. Однією з найважливіших проблем в області залишається поліпшення роботи очисних споруд господарсько-побутової каналізації, зменшення скиду недостатньоочищених стічних вод та охорона поверхневих і підземних вод від забруднення. Вона викликана значною диспропорцією між потужностями водозабірних і каналізаційних споруд, надмірною зношеністю очисних споруд каналізації і каналізаційних мереж підприємств комунальної власності. Після ліквідації шахти “Новомиргородська” практично виведені з дії очисні споруди, що належали їй. На них направляються комунальні стоки м.Новомиргорода, які без очистки скидаються у р. Велика Вись, забруднюючи її. Відсутнє доочищення комунальних стічних вод в місті Знам’янці. Неефективно працюють очисні споруди в Олександрівці, Голованівську, Добровеличківці, Новгородці, Помічній. Через відсутність каналізаційних мереж не включені в роботу завершені будівництвом очисні споруди у смт. Новоархангельськ і с. Суботці Знам’янського району. Залишається проблема утилізації відходів підприємств Міністерства палива та енергетики. Станом на 01.01.2008р. на 3 підприємствах ДП«Східний гірничозбагачувальний комбінат» накопичено 50254,58 тис.т відходів видобування та збагачення руд уранових і торієвих, «хвости» збагачення уранових руд , а також на 2 теплоцентралях м. Олександрії накопичено 3830,415 тис.т золи. В області основними проблемами радіоекології є: ─ есхаляція радону з поверхні хвостосховища та відвалів урановидобувних шахт; ─ перенесення з частками пилу радіонуклідів на значні відстані (до 650м) від основного джерела забруднення; ─ скиди забруднених шахтних вод та змив радіоактивних речовин поверхневими водами з забруднених проммайданчиків шахт у природні води; ─ великі по об’ємах відвали гірських порід та забалансової руди, які розташовані в межах населених пунктів області та м. Кіровограда. Державною програмою забезпечення сталого розвитку регіону видобування та первинної переробки уранової сировини на 2006–2030 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2004 року № 1691 передбачені заходи щодо розбудови соціальної інфраструктури області з дотриманням норм радіаційної безпеки, поліпшення санітарно – гігієнічного стану, створення безпечних умов для життя і здоров’я людини, проведення екологічного та радіаційного моніторингу. Програмою передбачене екологічне оздоровлення та моніторингове обстеження території м. Кіровограда, вартістю 29,3 млн. грн., а також комплекс заходів у Кіровоградському, Маловисківському і Петрівському районах, які пов’язані з видобутком та переробкою уранових руд. Але фінансування зазначених робіт на даний час не розпочато. Не вирішена проблема знешкодження непридатних та заборонених пестицидів та агрохімікатів. 135


Проблемою, яка потребує першочергового вирішення є приведення стану полігонів твердих побутових відходів, а також сільських сміттєзвалищ у відповідність до вимог чинного законодавства. Одним із важливих питань в галузі використання земельних ресурсів є рекультивація порушених земель. З метою підвищення дієвості державного контролю щодо використання та охорони земель землекористувачами області видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 травня 2004 року №325-р, яким затверджені обласні заходи щодо раціонального використання землі. Аналіз найважливіших екологічних проблем області показує, що їх вирішення потребує виконання заходів на різних рінях: а). Проблеми загальнодержавного значення. У сфері поводження з відходами необхідно передбачити слідуючи заходи: - удосконалити систему управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів, розробити і затвердити Національну стратегію поводження з відходами та Державну Програму «Відходи та ресурсозбереження»; - розвиток економічного механізму у сфері поводження з відходами шляхом подальшого розвитку його нормативної та методичної бази, у тому числі забезпечення сталості економічного механізму щодо інфляційних процесів, та розширення бази екологічного оподаткування; - для всебічного врахування відходів виробництва і споживання необхідно розроблення законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про екологічний аудіт» з метою розширення сфери застосування екологічного аудиту та розвитку системи екологічного аудиту у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000; - забезпечити стимулювання переходу виробників на екологічно безпечні ресурсно- та енергозберігаючі технології, підвищення ролі еколого-економічних інструментів та більш ефективне впровадження принципу «забруднювач платить»; - забезпечити екологічну безпеку під час закриття або зміни форми власності промислових підприємств і об’єктів та передачі об’єктів військової діяльності у господарське користування шляхом здійснення екологічного аудиту та проведення державної екологічної експертизи екологічних ситуацій, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючих об’єктах і комплексах; - забезпечити екологічно безпечне збирання та видалення небезпечних відходів, максимально можливу утилізацію відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання їх ресурсно-цінної складової та безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації; -забезпечити повне знешкодження (видалення) непридатних та заборонених пестицидів, що накопичилися на території України, у тому числі шляхом проведення тендерних процедур щодо залучення іноземних компаній для їх вивезення на знешкодження за межі держави. Для оптимізації стану атмосферного повітря необхідно: -впровадження нових прогресивних технологій виробництва, енергозберігаючі технології, розширення сфери застосування екологічного аудиту у відповідності до вимог міжнародних стандартів серії ISO 14000; -для зменшення викидів від автотранспорту пропонуємо введення в країні єдиного обов’язкового талону екологічного контролю. 136


б). Проблеми місцевого значення. У сфері поводження з відходами необхідно передбачити слідуючи заходи: - будівництво в області полігону для зберігання токсичних відходів; - будівництво сміттєпереробного комплексу твердих побутових відходів; - приведення стану експлуатації існуючих полігонів до екологічно небезпечних норм; - проведення заходів по знешкодженю токсичних відходів, накопичених на Світловодському заводі «Калькулятор». У сфері поліпшення радіологічного стану області необхідно передбачити слідуючи заходи: -впровадження технології переробки і утилізації порід уранової руди у відвалах; -проведення науково-дослідних робіт щодо підвищення ефективності очищення шахтних та інших стічних вод від природних радіонуклідів (далі – ПРН); -газифікація уранових шахт, реконструкція пило-газоуловлювального обладнання шахт; -рекультивація земель забруднених ПРН та відвалів гірських порід на території Інгульської шахти (шахта Центральна) земель на території СЗЗ хвостосховища Балка «Щ»; -організація комплексних радіологічних досліджень території Кіровоградського сегменту регіону видобування та первинної переробки уранової сировини та встановлення територій природно-техногенного радіаційного забруднення для подальшого надання їм відповідного статусу й прийняття рішень з поліпшення екологічної ситуації в області - запровадити системи спостережень радононебезпечних територій; - розробити та реалізувати заходи щодо зменшення радону в місцях довгострокового знаходження людей. У сфері охорони поверхневих та підземних вод області необхідно передбачити слідуючи заходи: -реконструкція існуючих очисних споруд та будівництво нових, з залученням новітніх вітчизняних біотехнологій очистки господарсько-побутових та промислових стічних вод; -ремонт існуючих каналізаційних мереж та будівництво нових. Для вирішення цієї проблеми рішенням обласної ради № 474 від 23 вересня 2005 року затверджена обласна програма "Питна вода Кіровоградської області" на 2005-2020 роки, якою передбачений комплекс заходів по ремонту, реконструкції та будівництву каналізаційних мереж та споруд. Для раціонального використання земельних ресурсів області необхідно передбачити слідуючи заходи: - рекультивація порушених земель підприємствами енергетики та гірничодобувної промисловості. З метою підвищення дієвості державного контролю щодо використання та охорони земель землекористувачами області видано розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 травня 2004 року №325-р, яким затверджені обласні заходи щодо раціонального використання землі. ЗМІСТ 137


ВСТУП 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості області 1.2. Соціальний та економічний розвиток області 2. ЗАБРУДННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах 2.2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.2.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелам 2.2.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах області 2.2.3 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.2.4. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів та збільшення їх поглинання 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату 4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання 4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Очистка стічних вод та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти 4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод 4.5. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення 4.6. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМКРКЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біорізноманіття та формування екомережі 5.1.1. Стан природних складових довкілля 5.1.2. Вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, а також заходи щодо їх зменшення 5.1.3. Заходи щодо удосконалення екомережі в державі 5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Лісові ресурси 5.2.2. Спеціальне використання природних не деревних рослинних ресурсів. Заготівля лікарських рослин 5.2.3. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.4. Адвентивні види рослин 138


5.2.5. Стан зелених насаджень області. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.4.3. Історико-культурна спадщина 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРНТІВ 6.1. Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь 6.1.2. Деградація земель 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3. Охорона земель 6.4. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво 7. НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр 8. ВІДХОДИ 8.1. Структура утворення та накопичення відходів 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3. Використання відходів як вторинної сировини 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1. Радіаційне забруднення територій 9.3.2. Радіоактивні відходи 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в області. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві 11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави 11.2. Ефективність енергоспоживання 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі 139


12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система області 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів 12.2. Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля 12.3. Використання альтернативних видів палива 13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика області 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 13.3. Державна екологічна експертиза проектної документації 13.4. Моніторинг навколишнього природного середовища 13.5. Економічні засади природокористування 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності 13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування 13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 13.11. Участь громадськості у процесі прийняття рішень 13.11.1. Діяльність громадських екологічних організацій 13.11.2. Громадські рухи 13.12. Виконання державних екологічних програм ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ДОДАТКИ

140

kirovograd_2008  

http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports/kirovograd_2008.pdf

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you