Page 1

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області

ДОПОВІДЬ ПРО СТАН навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2010 році

Хмельницький 2011 р. 1


ЗМІСТ

1.

2.

3.

4.

5.

Вступне слово........................................................................................................ Загальні відомості.................................................................................................. 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості.............................. 1.2. Соціальний та економічний розвиток.......................................................... Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару.............. 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря................ 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами....................................................................................... 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах України................................................................. 2.1.3. Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки).............................................................................................................. 2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря................................... 2.3. Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах.............. 2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря........................................... 2.5. Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля.............. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря............ Зміна клімату......................................................................................................... 3.1. Політика і заходи у сфері обмеження і скорочення антропогенних викидів парникових газів...................................................................................... Стан водних ресурсів............................................................................................ 4.1. Водні ресурси та їх використання................................................................ 4.2. Забруднення поверхневих вод...................................................................... 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод........................................................................................................................... 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки)........... 4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод......................................... 4.3. Якість поверхневих вод................................................................................. 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками.................................. 4.3.2 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію..... 4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод............................................................ 4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення................................ 4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів........................................ Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду............................................................... 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі............................................................................................................... 5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових............................................ 5.1.2. Загроза та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення..............................................................................................................

5 6 6 7 7 7 8 8 15 16 16 17 18 18 18 18 19 19 21 21 21 21 22 22 23 23 23 28 28 28 29

30

2


6.

7.

8.

5.2. Лісові ресурси................................................................................................. 5.2.1. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів................................................................................................................... 5.2.2. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 5.2.3. Стан зелених насаджень України.............................................................. 5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу.......................... 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі.......................... 5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні.................................... 5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України..... 5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними........................................................................................................................ 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття.................................................................................. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні.............................. 5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України...................................... 5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон......................... 5.4.3. Історико-культурна спадщина................................................................... 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля....................................................... Стан земельних ресурсів та ґрунтів..................................................................... 6.1. Структура та стан земельних ресурсів......................................................... 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь......................... 6.1.2. Деградація земель........................................................................................ 6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси................ 6.3. Якість грунтів................................................................................................. 6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення.............................. 6.3.2. Забруднення грунтів.................................................................................... 6.4. Охорона земель............................................................................................... 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво..................................................................................................... Надра....................................................................................................................... 7.1. Мінерально-сировинна база.......................................................................... 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази................................ 7.2. Система моніторингу геологічного середовища......................................... 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість........................................ 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси..................................................................... 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.................... 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр........................................ Відходи................................................................................................................... 8.1. Структура утворення та накопичення відходів............................................. 8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення)................................................................................................................ 8.3. Використання відходів як вторинної сировини............................................ 8.4. Транскордонні перевезення відходів............................................................

31 35 35 41 41 42 44 45 48 48 48 52 54 55 55 56 56 56 59 59 59 60 60 60 61 63 63 63 64 64 65 67 69 69 69 70 75 76 3


9.

10.

11.

12.

13.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами........................... Екологічна безпека................................................................................................ 9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки............................... 9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.......................... 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія............................................................. 9.3.1. Радіаційне забруднення територій............................................................. 9.3.2. Радіоактивні відходи................................................................................... Сільське господарство та його вплив на довкілля............................................. 10.1. Ведення сільського господарства в Україні.............................................. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження.................................................................................. 10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві.............................. Вплив енергетики на довкілля............................................................................. 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави................. 11.2. Ефективність енергоспоживання................................................................ 11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі........................... Вплив транспорту на навколишнє природне середовище................................. 12.1. Транспортна система України..................................................................... 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень............................................................... 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів............................... Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища............................................................................................................. 13.1. Екологічна політика України...................................................................... 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства......................................................................................................... 13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища................................ 13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації........................ 13.5. Економічні засади природокористування................................................... 13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності............................. 13.5.2. Стан фінансуванн я екологічної галузі.................................................... 13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки......................... 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування.. 13.8. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля.. 13.9. Участь громадськості у процесі прийняття рішень................................... 13.9.1. Діяльність громадських екологічних організацій.................................... 13.9.2. Громадські рухи......................................................................................... 13.10. Виконання державних екологічних програм........................................... Висновки і пропозиції........................................................................................... Додатки. Список працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році.............................

77 81 81 82 82 83 83 87 87 88 89 89 89 90 91 91 91 91 93 95 95 97 98 100 101 101 103 104 104 105 106 107 108 108 110 112

4


ВСТУПНЕ СЛОВО Розбудова незалежної правової держави, що відбувається в Україні, та реформування системи управління зумовлюють зростання ролі територій у проведенні економічних трансформацій і становленні нових форм господарювання. Сьогодні значно розширюються функції і завдання регіонів щодо раціонального використання природних ресурсів, забезпечення зайнятості населення та розвитку зовнішньоекономічних зв'язків. Від того, наскільки оптимально поєднуються інтереси держави і окремих регіонів, залежить збалансованість розвитку народногосподарського комплексу. Регіональна економічна політика характеризується певною сукупністю цілей, завдань, механізмів, які в кінцевому підсумку визначають її стратегію і тактику. Вона грунтується на врахуванні широкого спектра національних, політичних, соціальних факторів, що і дає змогу ефективно впливати на регіональний розвиток. При визначенні пріоритетних напрямів регіональної економічної політики беруться до уваги демографічні, екологічні, виробничі та інші проблеми, вирішення яких сприяє загальному економічному піднесенню регіонів. На нинішньому етапі соціально-економічного розвитку її головною метою є збільшення національного багатства країни на основі підвищення соціально-економічного розвитку регіонів, ефективного використання їх природно-ресурсного і науково-технічного потенціалу, раціоналізації систем розселення та досягнення внутрірегіональної збалансованості. В екологічній сфері державна регіональна економічна політика спрямовується на запобігання забрудненню довкілля та ліквідацію його наслідків, впровадження механізму раціонального природокористування, збереження унікальних територій та природних об'єктів. Завданнями регіональної економічної політики передбачається повніше використання рекреаційних ресурсів, а також сприятливих за кліматичними та природними факторами областей України з метою формування в майбутньому високорозвинутих рекреаційно-туристичних та оздоровчо-лікувальних комплексів державного і міжнародного значення.

5


1.ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Хмельницької області Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок. По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино–Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. Сільськогосподарські угіддя області займають 76,0 % її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно–сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно–чорноземні та чорноземно–лучні, під якими зайнято 1254,3 тис. га, або 60,8 % угідь області. Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками–Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. Ліси вкривають близько 13 % території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40 % лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров’ї – 17 %, Хмельницькому Побужжі – 15 %, північному Поділлі – 12 % від загальної лісовкритої площі. Клімат помірно–континентальний. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2,3 – 6,5 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь,Косецька) в 1,1 – 2,5 раз, в річках Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,5 – 2,1 рази, в інших залишився на рівні минулого року. За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 5,26% (20099,1%), за бактеріологічними показниками –4,48% (2009 – 3,7% ). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно – хімічними нормативами складали 11,6% (2009-13,5%), за санітарно – бактеріологічними –10,2% (2008-10,0%). 6


Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземних водоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземних вод не виявлено. В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки. Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 1,4 % (2009- 0,73%), у сільських населених пунктах – у 2,8% (2009 – 3,0%) цих проб. Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області. 1.2.Соціальний та економічний розвиток Хмельницької області Протягом 2010 року робота всіх органів виконавчої влади та місцевого самоврядування спрямовувалася на подолання наслідків світової фінансової кризи на економіку регіону, реалізацію взятих зобов’язань щодо забезпечення комплексного його розвитку, належного життєвого рівня населення та збереження стабільної суспільно-політичної ситуації. Особливу увагу приділено виконанню завдань та заходів Програми соціально-економічного та культурного розвитку Хмельницької області на 2010 рік, як запоруки вирішення наявних проблем у житті подолян. Оперативно реагувати на негативні тенденції в розвитку економіки дозволяло щомісячне проведення комплексної оцінки соціально-економічного розвитку районів, аналіз динаміки соціально-економічного стану міст обласного значення. Значна увага приділялася здійсненню роботи щодо поліпшення показників, які погіршилися або мають низькі значення. Завдяки проведеній роботі зупинено цілий ряд негативних тенденцій в економіці та соціальній сфері. 2.ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ТА РУЙНУВАННЯ ОЗОНОВОГО ШАРУ 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря В цілому по області стан атмосферного повітря у 2010 році залишається стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м.Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного 7


походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. 2.1.1. Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Починаючи з 2005 по 2008 рік в області спостерігалось постійне зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними так і пересувними джерелами. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились на 10,7 тис.тонн , в тому числі від стаціонарних джерел на 6,7 тис.тонн, від рухомих джерел на 4 тис.тонн, а у 2010 році викиди поступово зросли на 2,4 тис.тонн і становили 83,8 тис.тонн, в тому числі від стаціонарних джерел 19,1 тис.тонн, від рухомих джерел 64,7 тис.тонн. Динаміка викидів в атмосферне повітря, тис. т. Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Викиди в атмосферне повітря, тис.т. Щільність викидів у Всього у тому числі стаціонарними пересувними розрахунку на 1 кв.км, кг джерелами джерелами 70,0 52,5 57,9 87,5 92,1 81,4 83.8

18,4 16,0 17,9 23,4 24,5 17,8 19.1

51,6 36,5 40,0 64,1 67,6 63,6 64.7

3400 2500 2800 4200 4500 3948 4064

Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу, кг 48,1 38,0 42,3 64,5 68,4 60.9 63.0

Обсяг викидів на одиницю ВРП 0,0000237* 0,0000066 0,0000060 0,0000071 -

 В 2000 році показника ВРП не існувало, обсяг викидів на одиницю продукції розраховано до показника ВДВ –валова додана вартість (млн.грн).  У 2008 та 2009 роках показник ВРП для Хмельницької області ще не визначений. 2.1.2. Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у Хмельницькій області У 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами по Хмельницькій області збільшились на 1,366 тис.тонн. Скорочення відбулось по містах Кам’янець-Подільський (-0,088 тис.тонн), Славута (-0,052 тис.тонн), Старокостянтинів (-0,004 тис.тонн) та районах області: Ізяславський (-0,055 тис.тонн), Летичівський (-0,035 тис.тонн), Старокостянтинівський (-0,030 тис.тонн), Городоцький (-0,027 тис.тонн). Крім того незначне скорочення відбулось у Волочиському, Новоушицькому, Хмельницькому та Шепетівському районах. Збільшились викиди в м.Хмельницький (+0,215 тис.тонн) та м.Шепетівка (+0,113 тис.тонн). 8


Найбільше збільшення відбулось у Кам’янець-Подільському районі (+0,976 тис.тонн), а також Красилівському (+0,135 тис.тонн), Славутському (+0,121 тис.тонн), Теофіпольському (+0,107 тис.тонн) районах. Також збільшили свої викиди Деражнянський, Дунаєвецький, Полонський,Старосинявський, Ярмолинецький райони. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення у регіоні по окремим населеним пунктам, тис.т 2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Всього, Хмельницька область

18,42

16,037 17,867 23,406 24,512 17,778 19,144

м.Хмельницький м.Кам»янець-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янець-Подільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район

2,928 0,795 0,210 1,935 0,782 0,784 0,105 0,100 1,259 0,777 0,582 0,385 0,654 2,504

1,182 0,291 0,043 1,192 0,290 0,517 0,060 0,023 0,350 0,123 0,098 0,174 0,277 7,421

1,058 0,276 0,017 0,972 0,491 0,520 0,060 0,013 0,373 0,383 0,103 0,125 0,300 7,219

1,073 1,051 0,268 0,328 0,017 0,158 0,673 0,671 0,436 0,563 0,481 0,472 0,057 0,026 0,011 0,011 0,363 0,361 0,431 0,334 0,068 0,062 0,172 0,178 0,322 0,274 12,720 14,409

0,792 0,210 0,015 0,326 0,481 0,473 0,005 0,012 0,250 0,312 0,041 0,504 0,234 8,863

1,007 0,122 0,015 0,274 0,477 0,586 0,007 0,013 0,238 0,285 0,051 0,533 0,179 9,839

1,658 0,196 0,043 0,502 0,288 0,066 0,133 0,210 0,666 0,345 0,366 0,143

1,969 0,253 0,066 0,368 0,204 0,158 0,045 0,169 0,404 0,083 0,140 0,137

3,755 0,279 0,074 0,372 0,098 0,150 0,039 0,374 0,441 0,109 0,156 0,110

4,079 0,350 0,021 0,315 0,052 0,224 0,037 0,384 0,562 0,043 0,125 0,122

3,501 0,274 0,017 0,211 0,188 0,167 0,007 0,255 0,362 0,060 0,211 0,007

3,636 0,239 0,012 0,216 0,309 0,137 0,100 0,362 0,347 0,059 0,188 0,010

3,748 0,386 0,033 0,277 0,054 0,235 0,009 0,095 0,450 0,070 0,250 0,007

По найпоширеніших забруднюючих речовинах, а саме речовинах у вигляді суспендованих твердих частинок збільшення викидів склало 0,398 тис.тонн, по діоксиду азоту 0,612 тис.тонн, по оксиду вуглецю 0,047 тис.тонн, НМЛОС 0,057тис.тонн . Скоротились викиди сірки діоксиду на 12,5 тонн, металів на 2,8 тонн, хлору та його сполук на 4,3 тонн.

9


1,192 0,668 0,194 0,109 0,114

0,671 0,289 0,012 0,075 0,145

0,326 0,076 0,007 0,042 0,098

0,274 0,063 0,002 0,050

0,290 0,077 0,015 0,048 0,085

0,563 0,346 0,062 0,024 0,066

0,481 0,223 0,066 0,030 0,057

0,477 0,208 0,051 0,036

0,002

0,001

-

0,005

0,025

0,040

0,005

0,040

0,122

0,046

0,053

0,003

0,088

0,184

0,290

0,048

0,224

1,007

0,180

0,148

0,063

0,209

0,792

0,250

0,196

0,120

0,218

1,051

0,432

0,235

0,082

0,243

1,182

0,326

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю

діоксид азоту

діоксид сірки

пил

разом

оксид вуглецю*

діоксид азоту*

діоксид сірки*

пил

разом

2009 р. в т.ч.

0,015

0,001

0,001

-

0,005

0,210

0,112

0,084

0,006

0,089

0,328

0,086

0,107

0,006

0,077

0,291

0,142

2,928

2008 р. в т.ч.

0,015

0,003

0,010

0,126

0,009

0,158

0,001

0,001

0,010

0,016

0,043

0,051

0,795

2005 р. в т.ч.

0,083

0,550

0,228

0,210

2000 р. в т.ч.

0,053

1,935

м.Старокостянтинів 0,782

Населені пункти

Динаміка викидів стаціонарними джерелами в атмосферне повітря, в тому числі по найпоширеніших речовинах(пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю) в цілому по області та в розрізі населених пунктів, тис. тонн 2010 р. в т.ч.

м.Хмельницький

м.Кам»янець-Подільський

м.Нетішин

м.Славута

10


0,174 0,091 0,024 0,013 0,028

0,178 0,079 0,006 0,008 0,026

0,504 0,072 0,006 0,013 0,240

0,533 0,054 0,005 0,015

0,277 0,060 0,035 0,031 0,080

0,274 0,088 0,053 0,020 0,043

0,234 0,061 0,038 0,020 0,049

0,179 0,028 0,005 0,022

0,285

0,131

0,137

0,102

0,385

Ізяславський район 0,654

0,009

0,008

0,007

0,022

0,051

0,009

0,006

0,004

0,016

0,041

0,013

0,004

0,013

0,023

0,062

0,026

0,009

0,048

0,010

0,098

0,130

0,582

0,068

0,011

0,074

0,129

0,286

0,091

0,014

0,076

0,126

0,312

0,100

0,013

0,073

0,139

0,334

0,016

0,016

0,032

0,021

0,123

0,041

0,777

0,017

0,047

0,020

0,065

0,238

0,018

0,050

0,026

0,067

0,250

0,032

0,068

0,044

0,092

0,361

0,055

0,061

0,051

0,098

0,350

0,102

1,259

0,002

0,003

-

0,001

0,013

0,002

0,003

-

-

0,012

0,002

0,003

-

0,001

0,011

0,010

0,007

-

0,006

0,023

0,037

0,100

0,001

0,005

-

0,001

0,007

0,001

0,002

-

0,002

0,005

0,015

0,005

-

0,003

0,026

0,016

0,006

0,004

0,013

0,060

0,018

0,105

0,294

0,084

0,051

0,075

0,586

0,201

0,070

0,049

0,101

0,473

0,109

0,081

0,066

0,167

0,472

0,142

0,097

0,019

0,185

0,517

0,276

0,784

м.Шепетівка

Білогірський район

Віньковецький район

Волочиський район

Городоцький район

Деражнянський район

Дунаєвецький район

11


0,158 0,079 0,042 0,009 0,029

0,235 0,118 0,055 0,012 0,045

0,167 0,081 0,046 0,006 0,027

0,137 0,080 0,021 0,004

0,045 0,018 0,007 0,004 0,016

0,009 0,002 0,002 0,006

0,007 0,002 0,001 0,004

0,001 -

0,025

0,013

0,025

-

0,066

Старосинявський район 0,133

0,110

0,032

0,099

0,059

0,309

0,064

0,025

0,039

0,053

0,188

0,012

0,007

0,015

0,016

0,054

0,008

0,016

0,171

0,009

0,204

0,032

0,288

0,027

0,023

0,026

0,136

0,216

0,020

0,020

0,027

0,140

0,211

0,041

0,020

0,032

0,172

0,277

0,116

0,046

0,044

0,137

0,368

0,085

0,502

0,002

0,003

-

-

0,012

0,002

0,001

-

-

0,017

0,002

0,001

-

-

0,033

0,016

0,004

0,007

0,022

0,066

0,012

0,043

0,060

0,006

0,052

0,109

0,240

0,070

0,006

0,063

0,123

0,274

0,077

0,010

0,063

0,222

0,386

0,052

0,009

0,062

0,121

0,253

0,062

0,196

0,520

0,505

0,005

0,018

3,636

0,560

0,573

0,008

0,024

3,501

0,661

0,665

0,017

0,027

3,748

0,732

0,781

0,014

0,030

1,969

0,064

1,658

1,093

3,213

0,108

5,335

9,839

1,242

2,707

0,082

4,741

8,863

2,056

4,736

0,358

7,182

14,409

0,933

1,578

0,044

4,848

7,421

1,671

2,504

Кам»янець-Поділь-ський район

Красилівський район

Летичівський район

Новоушицький район

Полонський район

Славутський район

Старокостянтинівський район

12


0,137 0,075 0,009 0,008 0,013

0,007 0,002 0,003 0,001

0,007 0,002 0,003 0,001

0,010 0,002 0,004 0,001

16,037 7,211 1,022 3,269 3,202

254,512 9,636 1,238 6,080 3,989

17,778 6,545 0,686 3,820 3,228

19,144 6,943 0680 4,432

0,002

0,038

4,552

3,276

0,143

Разом по області 18,420

0,030

0,007

0,023

0,101

0,188

0,030

0,007

0,023

0,123

0,211

0,112

0,012

0,039

0,058

0,250

0,071

0,007

0,026

0,030

0,140

0,060

0,366

0,014

0,012

-

0,027

0,059

0,009

0,010

-

0,033

0,060

0,010

0,012

-

0,039

0,070

0,023

0,017

0,010

0,025

0,083

0,086

0,345

0,037

0,013

0,064

0,154

0,347

0,046

0,011

0,054

0,174

0,362

0,042

0,011

0,069

0,246

0,450

0,031

0,007

0,060

0,250

0,404

0,188

0,666

0,231

0,001

0,009

0,007

0,362

0,160

0,001

0,003

0,003

0,255

0,008

0,001

0,006

0,009

0,095

0,071

0,043

0,006

0,002

0,169

0,047

0,210

Теофіпольський район

Хмельницький район

Чемеровецький район

Шепетівський район

Ярмолинецький

*Інформація по викидах діоксиду сірки, діоксиду азоту та оксиду вуглецю за 2000 рік - відсутня

13


Обсяги викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в атмосферне повітря по районам та містам області у 2010 р. (тонн) Обсяги викидів, тонн у 2010 р. у 2009 р.

м.Хмельницьки й м.Кам»янецьПоділь-ський м.Нетішин м.Славута м.Старокостянтинів м.Шепетівка Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам»янецьПодільський район Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтині вський район Старосинявськи й район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район

Збільшення +\- Обсяги викидів у Викинуто в зменшення 2010 р. до 2009 р., середньому викидів у 2010 р. % одним проти 2009 підприємством, р.,тонн тонн +214,676 127,1 19,739

1006,679

792,003

121,535

210,106

-88,571

57,8

5,787

14,781 274,278 477,449

14,706 325,949 481,260

+0,075 -51,871 -3,811

100,5 84,1 99,2

7,391 17,130 21,702

585,704 7,348

472,585 5,215

+113,119 +2,133

123,9 140,9

29,285 1,837

12,593

12,297

+0,296

102,4

2,099

238,423

249,733

-11,310

95,5

21,675

285,631

312,123

-26,492

91,5

31,737

51,440

41,087

+10,353

125,2

4,676

532,775

504,176

+28,599

105,7

31,340

178,925

233,782

-54,857

76,5

12,780

9839,129

8862,542

+976,587

111,0

894,466

3635,861

3500,596

+135,265

103,9

279,682

239,489

273,806

-34,317

87,5

21,772

11,899

16,649

-4,750

71,5

1,700

216,092

211,374

+4,718

102,2

21,609

309,270

188,225

+121,045

164,3

44,181

137,328

166,912

-29,584

82,3

27,466

0,970

7,243

-6,273

13,4

0,485

362,019

254,541

+107,478

142,2

181,010

347,139

362,462

-15,323

95,8

19,286

59,342

59,779

-0,437

99,3

5,934

188,461

211,510

-23,049

89,1

37,692

9,985

7,227

+2,758

138,2

3,328

14


Обсяги викидів, тонн у 2010 р. у 2009 р.

По області

19144,345

17777,888

Збільшення +\- Обсяги викидів у Викинуто в зменшення 2010 р. до 2009 р., середньому викидів у 2010 р. % одним проти 2009 підприємством, р.,тонн тонн +1366,457 107,7 68,618

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) Основні забруднювачів атмосферного повітря № п/п

Підприємство Відомча забруднювач приналежність

Валовий викид,т 2010 р. 2009 р.

1

ВАТ Концерн «Подільський «Укрцемент» цемент» Красилівське УМП лінійно «Київтрансгаз» виробниче управління магістральних газопроводів

9395,0

8566,3

+828,7

3416,9

3295,8

+121,1

2

Зменшення/збільшення/+

Причина зменшення/ збільшення Збільшення випуску продукції

Як і в минулі роки найбільшими забруднювачами в області (49% від загальної кількості викидів) залишається ВАТ “Подільський цемент”, викиди якого у 2010 році склали 9,395 тис.тонн і збільшились відносно 2009 року на 828,7 тонн, в зв’язку із збільшенням обсягів виробництва та Красилівське лінійно виробниче управління магістральних газопроводів викиди якого склали 3,417 тис.тонн (17.8 % від загальної кількості викидів) і збільшились на 121,1 тонну. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за видами економічної діяльності № з/п

1

1.1. 1.2 1.3

1.4

1.5

Види економічної діяльності

Кількість підприємств, які мали викиди, одиниць 279

19.144

107.7

68.8

134

12.273

104.5

91.6

32

3.663

103.7

114.5

Виробництво електроенергії, газу та води Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Будівництво

28

0.669

145.3

23.9

18

0.822

194.7

45.6

14

0.234

71.5

2.7

Інші види економічної діяльності

53

1.483

146.3

28.0

Усі види економічної діяльності у тому числі: Обробна промисловість Транспорт і зв’язок

Обсяги викидів по регіону тис. т у % до 2009 р.

Викинуто в середньому одним підприємством, т.

15


2.2. Транскордонне забруднення атмосферного повітря На виконання Спільної програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднення повітря на велькі відстаніу Європі (програма ЕМЕП) до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані (Женева,листопад1979р.) викиди СО2., NOх і летучих органічних сполук за 2010 рік, обмеження яких передбачається Конвенцією, не перевищують відповідних минулорічних показників 2.3.Стан атмосферного повітря та його якість в населених пунктах Спостереження за станом атмосферного повітря проводилися Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології на двох стаціонарних постах в м. Хмельницькому за 10 інгредієнтами (пил, двоокис сірки, сульфати, оксид вуглецю, двоокис азоту, оксид азоту, фенол, хлороводень, аміак, формальдегід), облСЕС здійснювали відбори проб повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міських поселень області, а ВП “Хмельницька АЕС” за двома забруднюючими речовинами (окисли сірки та азоту) в м. Нетішині. Протягом 2010 року в м. Хмельницькому:  по пилу перевищення зафіксоване у квітні, травні, червні, липні вересні та жовтні і середньомісячне значення становило 1,7 ГДК;  по діоксиду азоту перевищення зафіксоване у всіх місяцях, і середньомісячне значення становить 2,14 ГДК;  по формальдегіду перевищення спостерігалося у квітні , травні , червні, вересні та жовтні , середньомісячне значення становить 1,46 ГДК. За результатами досліджень спостерігається сезонність у концентраціях забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м.Хмельницького. Пік забруднення припадає на липень та серпень місяць, у зимові місяці йде зниження рівня забруднення. По всіх інгредієнтах спостерігалося збільшення середньомісячних концентрацій у літні місяці з травня по вересень, що підтверджує те, що все-таки основним забруднювачем атмосферного повітря м.Хмельницького є автотранспорт. Основним джерелом забруднення атмосфери населених пунктів були автотранспорт, кількість якого щороку збільшується, котельні окремих підприємств, підприємства, які в виробництві використовують полімери, а також спалювання сміття та опалого листя . Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Хмельницького Речовина

Клас Кількість небез- міст, пеки охоплених спостереженнями

Середньорічний вміст, мг/м3

Середньодобові ГДК

Максимальний вміст, мг/м3

Максимально разові ГДК

Частка міст (%), де середньорічний вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК

Пил

3

1

0,195

0.15

0,57

0.5

100

Діоксид сірки

3

1

0,0225

0,05

0,055

0,5

Частка міст (%), де максимальний разовий вміст перевищував: 1 5 10 ГДК ГДК ГДК 100

16


Оксид вуглецю

4

1

0,9

3,0

1,1

5,0

Діоксид азоту

2

1

0,085

0,04

0,362

0,2

Оксид азоту

3

1

0,0081

0,06

0,056

0,4

Формальде 2 гід

1

0,0033

0,003

0,012

0,035

100

100

100

Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Забруднююча речовина пил діоксид сірки оксид вуглецю діоксид азоту оксид азоту формальдегід

Місто Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький Хмельницький

Середньо річна концентрація 1,3 0,45 0,3 2,14 0,135 1,1

Максимально разова середньорічна концентрацій 1,14 0,11 0,22 1,81 0,14 0,35

Рівень забруднення атмосферного повітря за значенням ІЗА Міста, (значення ІЗА)

Забруднюючі речовини, які визначають високий рівень забруднення атмосферного повітря

Хмельницький (9,5)

Пил, діоксид азоту, ,формальдегід

2.4. Радіаційне забруднення атмосферного повітря Вимірювання потужності експозиційної дози (ПЕД) гаммавипромінювання у повітрі протягом 2010 року проводились обласним центром з гідрометеорології на 5 постійних постах спостереження (м. Шепетівка, смт. Ямпіль, м. Хмельницький, смт. Нова Ушиця, м. Кам’янець-Подільський). Аналіз середньомісячної потужності експозиційної дози у повітрі показав, що перевищень мінімального рівня дії згідно НРБУ-97 для ПЕД, який складає 30 мкР/год, не спостерігалось. Середня потужність експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області у 2010 році становила – 12,42 мкР/год. В цілому суттєвих змін рівня потужності експозиційної дози гамма-випромінювання у повітрі на території Хмельницької області не спостерігається. Концентрація радіоактивних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів, де розміщені постійні пости спостережень ХАЕС (Нетішин, Острог, Славута, Білотин, Межеричі, Ст. Кривин, Мізоч) у 2010 році була менша гранично-допустимих концентрацій. Рівень гамма-фону в санітарно-захисній зоні та зоні спостереження ХАЕС відповідав природному фону і становив – 911 мкР/год. 17


2.5. Використання озоноруйнуючих речовин та їх вплив на довкілля На виконання положень Віденської Конвенції про охорону озонового шару (Відень, вересень, 1985 р.) в області проводились заходи по регулюванню використання речовин, що руйнують озоновий шар. Митне оформлення вантажів здійснювалось на підставі листів-роз’яснень про те, що дана продукція (обладнання) не містить озоноруйнуючі речовини. 2.6. Заходи, спрямовані на покращення якості атмосферного повітря З метою зменшення впливу викидів забруднюючих речовин на якість атмосферного повітря підприємствами області у 2010 році було заплановано виконання 16-ти заходів кошторисною вартістю 12,597 млн. грн. Фактично затрачено на виконання цих заходів 12,257 млн. грн. Зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря після впровадження заходів становило 37,79 тонн. 3.ЗМІНА КЛІМАТУ 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Україна ратифікувала Кіотський протокол Законом України № 1430-ІV від 04.02.2004 р. «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату» із зобов’язанням не перевищити до 2012 року обсягу викидів, що мала в 1990р. За викидами парникових газів Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети, несучи певну відповідальність перед світовою спільнотою за негативні наслідки від зміни клімату. На даний час ВАТ «Подільський цемент», отримавши від Мінприроди України лист-схвалення щодо впровадження сучасної енергозберігаючої технології – перехід з «мокрого» способу виробництва цементу на «сухий», здійснює один із головних заходів в області щодо пом’якшення наслідків зміни клімату. При цьому витрати палива на виробництво одиниці продукції зменшаться майже вдвічі, що дозволить відповідно зменшити викиди у повітря парникових газів (двоокису вуглецю) на 620 тис. тон в рік, а за період з 2008 по 2012 на 2,508 млн. тон, та дозволить зменшити на 6,215 тис.тонн викиди інших забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємством в розрахунку на рік. Загальна вартість проекту становить 150 млн. євро власних коштів підприємства.

18


4. СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ 4.1. Водні ресурси та їх використання Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7,74 т.км2 або 37,6% території ), Південного Бугу (4,61 т.км2 або 22,4%) і Дніпра (8,27 т.км2 або 40% території області). Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т.ч. малих 206) загальною довжиною 4872 км (в т.ч. малих 4064 км ). Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку в середньому 2,1 млрд. м3/рік і запасів підземних вод (прогнозні – 720,0 тис.м3/рік). Водозабезпеченність місцевим поверхневим стоком на одного жителя області становить 1,5 тис.м3 при середній по державі 1,1 тис.м3, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але всі галузі народного господарства забезпечені необхідною кількістю води. За рахунок коштів фонду охорони навколишнього природного середовища, місцевих бюджетів щорічно проводяться заходи по відновленню прибережних смуг, посадка дерев у водоохоронних зонах. Уся річкова система області зарегульована великою кількістю водосховищ та ставків. На території області нараховується 55 водосховищ загальною площею 116,245 км² і об’ємом 267,8 млн. м3, кількість ставків змінюється і в 2010 році склала 2445 загальною площею 15912,46 га. Площа під штучними каналами, колекторами, канавами складає 5637 га. Дозволи на спецводокористування отримані на 571 ставок для риборозведення. Вирощування риби справа корисна і потрібна, але дозволи на спецводокористування отримала незначна кількість водокористувачів, чим порушується вимоги природоохоронного законодавства. Екологічний стан поверхневих вод області відстежується спільно з іншими природоохоронними установами на 20 великих річках по 62 постах постійного спостереження на водоймах 1-11 категорії в 68 створах. Стан якості води у поверхневих об’єктах прирівнюється до нормативів гранично допустимих концентрацій (ГДК) рибогосподарського водокористування. За даними спостережень рівень забруднення басейну трьох великих річок Дністер, Дніпро, Південний Буг в порівнянні з минулим роком суттєво не змінився. Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р.Косецька, яка помірно забруднена. Станом на 31.12.2010р. обліком водокористування в області охоплено 1028 водокористувачів. За даними статистичної звітності за формою 2 ТП–(водгосп) забір води у 2010 р. становив 163,62 млн.м3, що на 6,62 млн.м3 більше ніж у 2009 році. 19


З поверхневих водних об’єктів забрано 113,6 млн м3 (у 2009 р. – 105,98 млн.м3), у тому числі з річок Дніпровського басейну - 59,06 млн.м3, Дністровського басейну – 17,32 млн.м3, Південно-Бузького басейну – 37,22 млн.м3 води. Забір води з підземних водоносних горизонтів становив 50,02 млн.м3. (у 2009 р. – 51,02 млн.м3). Загальні обсяги використаної води склали 97,27 млн.м3, що на 8,18 млн.м3 більше ніж минулого року (2009 р. – 89,09 млн.м3). Збільшилось використання води підприємствами промисловості порівняно з минулим роком з 32,25 млн.м 3 до 43,22 млн.м3, комунальні господарства зменшили використання води з 30,37 млн.м3 до 29,58 млн.м3, сільськогосподарськими формуваннями (включаючи рибництво) використано 23,64 млн.м3, іншими галузями – 0,83 млн.м3. Основні показники використання і відведення води млн. м3 Показники Забрано води з природних водних об'єктів всього у тому числі для використання Спожито свіжої води (включаючи морську) з неї на - виробничі потреби - побутово-питні потреби - зрошення - сільськогосподарські потреби - ставково-рибне господарство Втрати води при транспортуванні Загальне водовідведення з нього у поверхневі водні об’єкти у тому числі - забруднених зворотних вод - з них без очищення - нормативно очищених - нормативно чистих (без очистки) Обсяг оборотної та послідовно використаної води Частка оборотної та послідовно використаної води, % Потужність очисних споруд

1990 365,82

2000 193,1

2007 176,2

2008 160,0

2009 157,0

2010 163,62

362,93

155,86

126,7

105,6

89,09

97,27

162,02 75,49 2,04 43,49 25,6 18,3 236,19

48,58 56,26 28,98 22,04 67,46

41,72 35,80 0,043 3,326 16,83 12,79 54,59

45,62 35,33 0,021 3,321 17,89 13,53 57,43

30,16 33,19 0,026 3,046 22,68 13,75 53,81

40,81 32,84 0,033 2,537 21,103 13,42 54,78

188,22

67,46

48,31

52,36

49,42

50,33

6,9 7,362 3,908 2,887 0,05 0,002 0,042 0,074 67,12 39,71 25,30 26,56 114,2 20,384 19,06 22,84 1271,49 1156,3 3150,0 2574,1

3,142 0,291 23,64 22,64 2534,2

2,15 0,19 25,56 22,63 2534,2

347,6

599,0

1787,7 1608,8

1614,0

1548,8

117,77

121,7

90,49

98,16

98,28

98,32

Забір, використання та відведення води млн. м3 Назва водного об’єкту

Забрано води із природних водних об’єктів - всього

Використано води

Дністер Дніпро Південний Буг

25,4 97,64 40,58

13,9 54,1 29,27

Водовідведення у поверхневі водні об’єкти всього з них забруднених зворотних вод 8,81 0,38 17,24 1,576 24,28 0,193

20


4.2. Забруднення поверхневих вод 4.2.1. Скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти та очистка стічних вод На території Хмельницької області cкид зворотних вод у водні об′єкти здіснюють 77 водокористувачів. Повна біологічна очистка з подальшим скидом очищених стічних вод у водні об’єкти здійснюється на 52 комплексах очисних споруд. Загальні скиди стічних вод становили 54,78 млн.м3, в минулому році було скинуто 53,8 млн. м3 стічних вод. Зменшились обсяги недостатньо-очищених стічних вод, в 2010 році вони становили 1,96 млн.м3, у 2009 – 2,85 млн.м3, що пояснюється, очевидно, покращенням роботи очисних споруд. Загальний вміст забруднюючих речовин в стічних водах збільшився на 1130 тон - з 4765 т у 2009 році до 5895 т у 2010 році. 4.2.2. Основні забруднювачі водних об’єктів (за галузями економіки) Використання та відведення води підприємствами галузей економіки млн. м3 Галузь економіки

Електроенергетика Вугільна промисловість Металургійна промисловість Хімічна та нафтохімічна промисловість Машинобудування Нафтогазова промисловість Житлово-комунальне господарство Сільське господарство Харчова промисловість Транспорт Промисловість будівельних матеріалів Інші галузі Всього

Використано води

З неї на:

Відведено зворотних вод у поверхневі водні об’єкти всього у тому з них без числі очищення забрудне них -

побутовопитні потреби

виробничі потреби

33,31 -

3,55 -

29,76 -

-

-

-

-

-

-

0,387 -

0,25 -

0,133 -

-

-

-

29,58

27,1

2,48

24,86

0,799

0,19

4,133 6,658 0,775 1,822

0,017 0,883 0,663 0,305

5,775 0,112 1,516

1,072 2,216 0,031 2,048

0,664 0,007 -

-

20,625 97,27

0,072 32,84

1,034 40,81

20,103 50,33

0,679 2,149

0,19

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод Одним з напрямків роботи Держуправління є екологічний моніторинг транскордонних природних об’єктів, які є спільними з сусідніми з Хмельницькою областями України: Чернівецькою, Тернопільською, Рівненською та Вінницькою. Це поверхневі води річок Дністер,Збруч і Горинь. 21


Між нашим управлінням та управліннями в цих областях здійснюється обмін протоколами досліджень за станом цих природних об’єктів. 4.3. Якість поверхневих вод 4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління по меліорації і водному господарству по 20 водних об’єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах І-ї категорії - в 4 створах та 2-ї категорії - в 65 створах. Спостереження за рівнем забруднення водних обєктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку. За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211.1.1.106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» р.Косецька – помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених. Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично-допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2,3 – 6,5 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1,1 – 2,5 раз, в річках Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1,5 – 2,1 рази, в інших залишився на рівні минулого року. Забруднення річок фосфатами зменшилось проте, досить високі концентрації ще зафіксовані в річках Південний Буг ( 1,5 ГДК- 4,5 ГДК), Збруч (1,8 ГДК- 2,5 ГДК), Гуска (1,3 ГДК), Ушиця (2,1 ГДК), Дністер (1,2 ГДК), Калюс (1,5 ГДК). Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2009 роком значно не змінилась. Найвищі концентрації солей заліза 2,5 - 6 ГДК спостерігались у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1,1 - 2,0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках: Збруч- 2,65 ГДК, Південний Буг – 3,2 ГДК, Случ – 3,1 ГДК, Хомора – 4 ГДК, Гуска – 2,5 ГДК, Косецька – 2,5 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм. Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик, Случ, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1,2 до 5,9 ГДК. 22


Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми. 4.3.2. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію Протягом 2010 року облСЕС проводився контроль за станом поверхневих водоймищ області та на 4 створах спостереження водойм 1-ї категорії. Згідно проведеної оцінки за 2010 р. ступінь забруднення річок Дністер та Південний Буг – допустима. За данними Хмельницької обласної СЕС протягом 2010 року відібрано та досліджено на санітарно-хімічні показники 57 проб води водойм 1-ї категорії, відхилення виявлені у 3 випадках, що становить 5,3 % (2009 - 9,1%), на мікробіологічні показники досліджено 67 проб, відхилення виявлені у 3 випадках, що становить 4,5% (2009 – 3,7%). На санітарно-хімічні показники з водойм 2-ї категорії досліджено 716 проби води, відхилення виявлені у 83 пробах, що становить 11,6 % (2009 13,5%), на мікробіологічні показники досліджено 1100 проб, виявлені відхилення у 110 пробах, що становить 10,2% (2009 - 10%). У 8 випадках було виділено інфекційні захворювання (2009 -7 випадків) та у 14 випадках – гельмінти (2009рік – 11). 4.3.3. Радіаційний стан поверхневих вод Спостереження за станом річок у 2010 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р.Дністер (м.Кам’янець – Подільський), р.Південний Буг (м.Хмельницький, смт.Летичів) та р.Случ (с.Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,075 Бк/л,  по стронцію-90 0,101 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. 4.4. Якість питної води та їх вплив на здоров’я населення У 2010 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 9222 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2008-8728), відхилення виявлені у 381 пробах (2008-250), що становить 4,1 % (2008 – 2,8%). Із комунальних водопроводів досліджено 4826 проб питної води (2008-4645), в тому числі із відкритих водойм 496 проб (2008-472), виявлені відхилення у 131 пробі (2008-110), що становить 2,7%, в тому числі із відкритих водойм 13 (2008 - 0), що становить 2,6% (2008 - 2,2%). Із відомчих водопроводів досліджено 2013 проб питної води (2009 2157), відхилення виявлені у 115 пробах (2009 - 108), що становить 5,7% (2008 4,9%). Із сільських водопроводів досліджено 2352 проб води (2009 – 2190), відхилення виявлені у 135 пробах (2009 - 95), що становить 5,7% (2008 - 5,0%).

23


Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 6839 проб питної води (2009 - 4560), відхилення виявлені у 1232 пробах (2009 - 479), що становить 18% (2009 - 10,1%).

24


Інструментально – лабораторний контроль якості поверхневих вод Назва водного об’єкту

1 р. Південний Буг

Кількість контрольних створів, в яких здійснювалися вимірювання, од. усього з перевищення ГДК 2 3 14 14

Відібрано та проаналізовано проб води, од.

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од.

4 28

5 28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, завислі речовини, лужність, жорсткість, кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти)

р. Случ

7

6

7

-“-

р. Кудрянка

6

6

6

-“-

р. Смотрич

6

5

9

-“-

р. Вовк

2

2

5

-“-

р. Збруч

4

4

12

-“-

р. Горинь

10

8

23

-“-

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6 2–завислі речовини 17-БСКповн 5-амоній сольовий 4-фосфати 1-залізо заг. 3-мідь 3-БСКповн 1-мідь 1-цинк 1-ХСК 2-БСКповн 2-амоній сольовий 1-ХСК 4-БСКповн 2-ХСК 4-БСКповн 1-ХСК 3-БСКповн 1-залізо заг. 1-мідь 1-нікель 1- завислі речовини 5-БСКповн 2-ХСК 2- завислі речовини 3-мідь

25


р. Бованець

2

1

2

р. Гуска

2

2

4

р. Цвітоха

1

1

3

р. Хомора

4

4

10

р. Хоморець

6

6

6

р. Косецька

4

4

5

р. Ушиця

4

4

5

р. Утка р. Дністер

2 2

2 2

2 3

1-цинк -“1-БСКповн 1-амоній сольовий 2-ХСК 1- завислі речовини -“3-БСКповн 2-ХСК 1- завислі речовини 1-фосфати -“1-БСКповн 1-ХСК -“1-завислі речовини 6-БСКповн 1-фосфати 1-залізо заг. 1-мідь -“2-БСКповн 1-ХСК -“3-БСКповн 1-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-мідь 1- цинк 1-ХСК 17 ( рН, завислі речовини, хлориди, сульфати, 2-БСКповн сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, 2-фосфати нітрати, ХCК, БСКповн, залізо заг., мідь, нікель, 1-нітрити цинк, фосфати, нафтопродукти, АПАР ) 1- залізо заг. -“23 (колір, запах, прозорість, рН, завислі речовини, жорсткість, Ca, Mg, хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній сольовий, нітрити, нітрати, ХCК, БСКповне, розчинний кисень, Залізо заг., Мідь, Нікель, Цинк,), фосфати, температура)

2-БСКповн 2-БСКповне 2-фосфати 1-цинк 1-мідь

26


р. Жванчик

2

2

5

р. Мукша

7

7

12

р. Тернавка

10

6

16

р. Студениця

1

1

3

р. Калюс

14

14

22

р. Південний Буг

14

14

28

р. Случ

7

6

7

-“-

2-БСКповне 1-амоній сольовий 1-нітрити 2-фосфати 2-мідь 1-цинк -“6-БСКповне 3-амоній сольовий 6-фосфати 2-Залізо заг. 1-ХСК 3- завислі речовини -“3-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 1-фосфати 1-Залізо заг. -“1-фосфати 1- Залізо заг. -“4-БСКповне 2-амоній сольовий 1-нітрити 4-фосфати 2-Залізо заг. 28 (колір, запах, прозорість, температура, рН, 2–завислі речовини завислі речовини, лужність, жорсткість, 17-БСКповн кальцій, магній, калій + натрій, бікарбонати, 5-амоній сольовий хлориди, сульфати, сухий залишок, амоній 4-фосфати сольовий, нітрити, нітрати, ХСК, БСКповн, 1-залізо заг. розчинений кисень, залізо заг., мідь, нікель, 3-мідь цинк, фосфати, АПАР, нафтопродукти) -“-

3-БСКповн 1-мідь 1-цинк 1-ХСК

27


4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів З метою недопущення негативного впливу на поверхневі водні об’єкти необхідно забезпечити своєчасне проведення ремонтних робіт та експлуатацію очисних споруд, згідно технологічного регламенту, що проводиться силами підприємств за рахунок власних коштів та за рахунок субвенцій. З метою недопущення забруднення підземних водоносних горизонтів забезпечити контроль за своєчасним проведенням робіт з тампонажу артезіанських свердловин, які вийшли з ладу. У 2010 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища завершено будівництво очисних споруд Комунального психіатричного закладу «Мілівецький психоневрологічний інтернат» Кам’янець-Подільського району (233,4 тис.грн.) та Кривчицького психоневрологічного будинку-інтернату Дунаєвецького району (223,761тис.грн.). На будівництво очисних споруд смт. Ямпіль Білогірського району у 2010 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища використано 520,0тис.грн., завершення яких заплановано у 2011 році за рахунок власних коштів. 5. ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ТА РОЗВИТОК ПРИРОДНОЗАПОВІДНОГО ФОНДУ 5.1. Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі З огляду на те, що господарська діяльність є визначальним чинником як позитивного так і негативного впливу на навколишнє природне середовище, в області проводяться заходи зі зменшення впливу антропогенних факторів на природні складові довкілля: збільшуються площі відновлювальних територій, захисних лісонасаджень, водоохоронних зон, з покращення стану структурних елементів екомережі та біорізноманіття загалом. За останнє десятиліття площа лісів зросла на 68 тис. га, на 48,1 тис. га збільшилися площі захисних лісонасаджень. В значних обсягах проведено заповідання особливо цінних природних об’єктів і комплексів. За десять останніх років площа заповідних об’єктів збільшилась на 25852,79 га, що позитивно вплинуло на кількісні та якісні показники популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. Завдяки тісній співпраці спеціалістів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та науковців, на території області виявлено 44 види рослин, дані про які були відсутні, внаслідок чого кількість охоронюваних видів флори збільшилась з 201 до 245 (поточні дослідження проводяться Хмельницьким 28


національним університетом та Кам’янець-Подільським національним університетом, але недостатнє пряме фінансування даних робіт). До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Працівники Держуправління взяли участь у 18 науково-практичних семінарах, проектах та масових заходах щодо інформування громадськості стосовно цілей і задач розбудови екомережі та у підготовці книг і науковометодичних посібників: Червона книга України: рослини Хмельницької області; Заповідні місця Хмельниччини; Червона книга Хмельницької області, а також буклету „Екологічна мережа Хмельниччини. Штрих перший”. До роботи зі створення національної екологічної мережі на регіональному рівні залучається громадські організації: Подільське екологічне товариство, Всеукраїнська екологічна ліга та інші молодіжні організації. Студентами Хмельницького Національного університету проводяться дослідження елементів національної екологічної мережі. Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Землі водного господарства (рибні ставки) Землі водного фонду у т.ч. площа рибних ставків Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2006

2007

2008

2009

2010

305,6

305,6

305,9

305,9

306,5

272,5 18,6

272,2

272,2

272,2

271,4

18,6

18,6

18,6

18,6

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

61,1 0,406

0,5

0,5

0,5

0,5

0,5

4,3

4,3

4,3

4,3

4,3

0,4

0,4

0,4

0,4

0,4

287,1

287,1

287,1

287,1

287,1

5.1.1. Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі. Стан біо- та ландшафтного різноманіття, структурних елементів екомережі та їх складових На даний час спроектовано 5 ключових зон, 8 сполучних територій (екокоридорів), 3 відновлювальні території та визначені навколо них буферні зони. Також спроектовано: Створення ядер екомережi (загальнодержавного і місцевого значення): 5 ядер загальною площе 456403,0 га., з них: 29


- 1 ключова територія міжнародного значення (Хмельницькі Товтри) площею 267705,0 га.; - 3 ключові території національного значення (Горинська (22043,0 га.), Центральнобузька (139614,0 га.), Мальованська (16919,0 га.) загальною площею 178576,0 га.; - 1 регіональна ключова територія (Новоушицька) площею 10122,0 га. Створення екокоридорів (загальнодержавного і місцевого значення): спроектовано 8 екокоридорів загальною площею 379543,0 га.: - 4 сполучних території національного значення: (ШумськоОстрозько-Нетішинська (27954,0 га.), Цвітоська (52732,0 га.), БохнянськоМаліївецько-Глібівська (92022,0 га.), Західно Бузька (15685,0 га.) загальною площею 188393,0 га.; - 4 регіональні сполучні території: (Горинсько-Красилівсько-Бузька (61008,0 га.), Хоморсько-Случансько-Бузька (71613,0 га.), НаркевицькоВишнівчицька (45870,0 га.), Гораївсько-Рудковецька (12659,0 га.) загальною площею 191150,0 га. Навколо вищезгаданих території створено буферні зони. Спроектовано 3 відновлювальні зони загальною площею 20042,0 га.: - 2 відновлювальні території національного значення ( Товтрова (1924,0 га.) та Дністровська (14993,0 га.) загальною площею 16917,0 га.; - 1 відновлювальна території регіонального значення – Нетішинська, площею 3125,0 га. Хмельницьким національним університетом та Кам’янецьПодільським національним університетом проводять в області поточні дослідження цінних територій, з метою збільшення площі регіональної екологічної мережі. 5.1.2. Загроза та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтного різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення Будь-яка зміна навколишнього середовища, спричинена людською діяльністю, в результаті негативно позначається на економіці, соціальному житті і здоров'ї самих людей. Так, вирубка карпатських лісів призвела до катастрофічних повеней, побудова каскаду водосховищ на Дніпрі – до зникнення багатьох цінних промислових видів риб, перевипас худоби в степових регіонах - до опустелювання, меліорація – до засолення ґрунтів і зміни гідрологічного режиму рік, глобальне забруднення атмосфери – до парникового ефекту, кислотних дощів тощо. Нераціональна господарська діяльність унеможливлює відтворення й взагалі існування багатьох представників флори й фауни. Тому необхідність законодавчої, науково обґрунтованої регуляції такої діяльності й охорони всіх видів живих організмів, які ще існують на планеті, очевидна.

30


Зараз існує декілька типів природних резерватів, найрозповсюдженішими є заповідники, національні парки й заказники. На даний час Хмельницька область займає перше місце в Україні за площею територій та об’єктів природно-заповідного фонд та четверте місце за кількістю. Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки–пам’ятки садово-паркового мистецтва, загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 492 об’єкти загальною площею 305, 9 тис. га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 1700 рослин, з яких до червонокнижних належить 89 видів, до Європейського червоного списку – 7. На 37 видів розповсюджена лімітована заготівля, а 164 види є регіонально-рідкісними. Фауна області налічує 311 видів хребетних, близько 40 круглоротих і риб , 11-амфібій, 10рептилій, 190-птахів, 60-ссавців (загальна кількість 622 видів). З них до червонокнижних належить 82 види, регіонально-рідкісними є 82 види, а лімітоване використання поширюється на 20 видів мисливської фауни Окрім вище перерахованих територій та об’єктів природнозаповідного фонду в області знаходиться два водно-болотних угіддя міжнародного значення – площею 3070,0 га (Бакотська затока – 1590,0 га. та Пониззя річки Смотрич – 1480,0 га.). Держуправлінням проводиться робота з підготовки програми створення регіональної екологічної мережі (проектована площа регіональної екологічної мережі 350,0 тис. га (17% від площі області). 5.2. Лісові ресурси Загальна площа лiсiв значно не змінилася у порівнянні з минулим роком і становила 287,8 тис.га. Лiсовою рослиннiстю вкрито 267,8 тис.га, що складає 12,9 % територiї областi. Запас деревини становить 38,8 млн.куб.м, з них спiлої - 3,25 млн.куб.м. Площа земель наданих в постійне користування державним підприємствам лісового господарства становить 186,6 тис.га. Лiси, що перебувають у постійному користуванні підприємств комунальної форми власності займають площу 73,5 тис.га. Зменшення зазначеної площі зумовлена створенням в межах трьох адміністративних районів державного підприємства ХОСЛАП «Хмельницькоблагроліс». Площа лісів Мiноборони та iнших лiсокористувачiв становить 27,8 тис.га. Заходи з розширеного вiдтворення лiсових ресурсiв і їх захисних функцiй, подальшої iнтенсифiкацiї лiсогосподарського виробництва здiйснюють дев’ять державних підприємств обласного управління лісового 31


та мисливського господарства, шістнадцять районних лісокомунальних підприємств, два військові лісгоспи тощо . Землі лісогосподарського призначення № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 186,6

5

тис. га

186,6

тис. га

73,5

га

1390

тис. га

167,0 12,9

%

У 2010 р. у лісах області вiд рубок головного користування заготовлено усіма лісокористувачами 233,8 тис.куб.м, з них обласне управління лісового та мисливського господарства – 183,5 тис.куб.м, комунальними лісогосподарськими підприємствами – 46,2 тис.куб.м, іншими лісокористувачами – 4,1 тис. куб.м. Динаміка спеціального використання лісових ресурсів Рік

1 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Затвердже на розрахунков а лісосіка,тис .куб.м 2 341,4 341,4 334,3 324,5 327,9 232,67

Фактич но зрубано (тис.ку б.м) 3 309,7 320,0 314,6 285,4 290,2 233,8

Хвойних розраху фактичн нкова о зрубано лісосіка 4 90,1 90,2 78,7 74,5 78,2 66,45

5 87,4 88,8 76,7 74,5 73,2 67,28

В т.ч. по господарствах твердом`яко-листяних розраху фактич розрахун фактичн листяниих нкова но кова о зрубано лісосіка зрубано лісосіка 6 182,2 182,2 179,8 179,3 176,3 113,00

7 166,9 167,4 169,2 154,6 155,2 112,99

8 69,1 69,0 75,8 70,7 73,4 53,22

9 55,4 63,7 68,7 56,3 57,1 53,53

4 6

32


Динаміка спеціального використання лісів основними лісокористувачами № Найменування показників 1 2 1

3 4

5

6

7

Одиниця виміру тис. га тис. га

2005 284,3 266,0

2006 284,3 266,0

В тому числі по роках 2007 2008 2009 286,6 287,8 287,8 267,8 267,8 267,8

2010 287,8 267,8

Площа лісів З них вкрита лісовою рослинністю Лісистість території % 12,9 12,9 12,9 12,9 12,9 Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісів тис. га 186,1 186,1 186,5 186,5 186,5 З них вкриті лісовою тис. га 171,1 171,1 171,1 165,3 166,8 рослинністю Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісів тис. га 87,8 87,8 76,9 78,1 73,5 З них вкрита лісовою тис. га 84,5 84,5 74,6 75,8 69,6 рослинністю Інші лісокористувачі Площа лісів тис. га 10,4 10,4 10,5 23,2 27,8 Головне користування Площа лісосік га 1176 1169 1153,2 … 1066,0 Заготовлено деревини тис.куб. 307,2 309,7 314,6 285,4 308,0 м Управління лісового господарства в Хмельницькій області Площа лісосік га 818 808 799,7 779,0 Заготовлено деревини тис.куб. 232,9 232,7 236,2 221,4 246,0 м Головне управління сільського господарства та продовольства ОДА Площа лісосік га 326 330 326,0 286,0 282,0 Заготовлено деревини тис.куб. 66,2 69,6 72,2 57,9 57,1 м Інші лісокористувачі Площа лісосік га 32 31 27,5 27,5 5,0 Заготовлено деревини тис.куб. 8,1 7,4 6,1 6,1 4,9 м

12,9 186,5 166,8

77,8 72,3

27,8 1066,0 308,0

779,0 246,0

282,0 57,1

5,0 4,9

Впродовж року створено 1470 га різних видів лісонасаджень, у тому числі 1116 га у лісах державних підприємств, 319 га в лісах лісокомунальних підприємств Головного управління сільського господарства та продовольства ОДА, та в лісах інших лісокористувачів 34,5 га. Лiсовiдновлення вирубаних лiсосiк проведено на площі 830га. Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних лісонасаджень (га) Лісовідновлення, лісорозведення-на землях лісового фонду В т.ч. заліснення лісосік Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2010 1891 2518 1678 2729 1470 2010 1891 1490 1295 1707 110 464 988 1044 1015 -

-

-

-

-

830 803 -

Охороною лісів займалося 1021 чол., з них 543 чол. державної лісової охорони. 33


Протягом 2010року державною лісовою охороною в лісах виявлено 81 випадків самовільних рубок загальною масою 935 кбм, шкода завдана лісовому господарству склала 2011 тис. грн.. В пожежонебезпечному періоді 2010року працівниками держлісгоспів управління було виявлено та ліквідовано загоряння лісу в 95 випадках на площі 14 га, в комунальних лісах в 7 випадках на площі 13,6 га. Загальна площа загиблих від пожеж лісових культур склала 28 га. Основною причиною виникнення пожеж було і залишається порушення вимог безпеки при користуванні вогнем. Фінансові та матеріальні витрати при гасінні лісових пожеж склали 19338 грн. Лісівниками державних підприємств Хмельницької області виконані значні обсяги робіт із захисту лісів від шкідників i хвороб. Винищувальні заходи по боротьбі з шкідниками хімічними засобами проведено на площі 790 га. Проведене лiсопатологiчне обстеження на площі 31,3 тис.га. Проведено вибіркових санітарних рубок на площі 6930 га, суцільних санітарних – 438 га, лісовідновних – 87 га. виготовлено i розвішано 5,4 тис. шпаківень, переселено 295 та огороджено 235 мурашників. Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних із вирубуванням деревини Рік

Загальна площа, га

1

2

2007 2008 2009 2010

15853 13190 10110 8340

2007 2008 2009

6539,4 5185,2 4743

2010

3963

2007 2008 2009 2010 2007 2008 2009 2010

47 97,5 102,5 24 422 388 507 222

Фактично зрубано, тис. м3

Зрубано по господарствах Хвойні Твердолистяні М’яколистяні Площа, Факт. Площа, Факт. Площа, Факт. га зрубано, га зрубано, га зрубано, тис. м3 тис. м3 тис. м3 3 4 5 6 7 8 9 Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства 367,0 Дані по господарствах не обліковуються 321,4 305,6 236,35 у тому числі: 1. Рубки догляду 111,05 Дані по господарствах не обліковуються 87,8 72,4 76,74 8,4 19,65 22,3 6,34 108,7 88,3 121,8 66,65

2. Лісовідновні рубки Дані по господарствах не обліковуються

3. Суцільні санітарні рубки Дані по господарствах не обліковуються

34


5.2.1. Спеціальне використання природних недеревних рослинних ресурсів Постійні лісокористувачі області практично не здійснюють побічних лісокористувань та заготівлю другорядних лісових матеріалів. Незначні обсяги лікарських та технічних дикорослих видів рослин заготовляли структурні підрозділи облспоживспілки, серед яких звіробій, лист кропиви, підбілу, грицики, подорожник, хвощ, цвіт липи. Проте, область має набагато більший потенціал рослинних ресурсів. У 2010 році в області збільшено посівні площі м’яти, подорожника, ромашки лікарської та інших лікарських рослин. Бережливе, раціональне використання дикорослих видів рослин не тільки не шкодить природі, а є джерелом сировини для вітчизняної промисловості, слугує благу людей 5.2.2. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України Охорона невиснажливого використання та відтворення дикорослих рослин Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

Бернська CITES конвенція

2

Баранець звичайний Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. -I

+

Дифазіаструм сплюснутий Diphasiastrum complanatum (L.) Holub - II

+

Лікоподіела заплавна Lycopdiella inundata (L.) Holub - II

+

Грoнянка пiвмiсяцева Botrychium lunaria (L.) Sw. - II Родина: Аспленієві Aspleniaceae

+

Аспленiй чорний Asplenium adiantum-nigrum L. - І Родина: Сальвінієві Salviniaceae

+

Сальвiнiя плаваюча Salvinia natans (L.) All. - ІІІ

+

Аконiт Бессера Aconitum besseranum Andrz - ІІ

+

3 ...

4

Європейський червоний список 5

...

Анемона розлога Anemone lxaxa Juz + -І Рутвиця гачкувата Thalictrum uncinatum Rehm. - ІІ

+

Рутвиця смердюча Thalictrum

+

35


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

foetidum L. - ІІ Сон великий Pulsatilla grandis Wend - ІІ

+

Сон чорнiючий Pulsatilla nigncans Storck - ІІІ

+

Чемерник чорний Helleborus niger L. - І

+

Лещиця днiстровська Gypsophila thyraica A. Krasnova - І

+

Фiалка бiла Viola alba Bess. - І

+

Лунарiя оживаюча Lunaria rediviva L. - ІІІ

+

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - ІІ

+

Верба чорнична Salix myrtilloides L. - ІІ

+

Молочай волинський Euphorbia volhynica Bess. ex Szaf., Kulcz. et Pawі. - ІІ Вовчi ягоди пахучi Daphne cneorum L. - ІІІ

+

Ломикамiнь болотний Saxifraga androsacea L. - ІІ

+

Астрагал монпелiйський Astragalus monspessulanus L. - ІІ

+

Зiновать бiла Chamaecytisus albus (Haсq.) Rothm. - ІІ

+

Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - І

+

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - І

+

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - ІІ Чина ряба Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf. - ІІ

+

Ясенець бiлий Dictamnus albus L. І

+

Клокичка периста Staphylea pinnata L. - І

+

Астранцiя велика Astrantia major L. - ІІІ

+

Бруслина карликова Euonymus

+

36


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

nana Bieb. - І Плавун щитолистий Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) 0.Kuntze - ІІІ

+

Скополiя карнiолiйська Scopolia carniolica Jacq. - ІІІ

+

Шолудивник королiвський Pedicularis sceptrum carolinum L. ІІІ

+

Товстянка звичайна Pinguicula Змiєголовник австрiйський Dracocephalum austriacum L. - І vulgans L. - ІІ

+

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - І

+

Шоломниця весняна Scutellaria verna Bess. - ІІ

+

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - ІІ

+

Жовтозiлля Бессера Senecio besseranus Minder. - ІІ

+

Шейхцерiя болотна Scheuchzeria palustris L. - ІІ

+

Лiлiя лiсова Lilium martagon L. - ІІІ

+

Пiзньоцвiт осiннiй Colchicum autumnale L. - ІІІ

+

Рябчик гiрський Fritillaria montana Hoppe - І

+

Тофiльдiя чашечкова Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. - І

+

Цибуля ведмежа Allium ursinum L. - ІІ

+

Цибуля коса Allium obliquum L. - ІІ

+

Цибуля круглонога Allium sphaeropodum Klok. - ІІ

+

Цибуля переодягнена Allium pervestitum Klok. - І

+

Пiдснiжник бiлоснiжний Galanthus nivalis L. - ІІІ

+

Шафран Гейфелiв Crocus heuffelianus Herb. - ІІ

+

Анакамптис пірамідальний Anacamptis pyramidalis (L.) Rich. -

+

37


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

4

Європейський червоний список 5

ІІ Билинець найзапашнiший Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. І

+

Булатка великоквiткова Cephalantherd damasonium (Mill.) Druce - ІІІ

+

Булатка довголиста Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch - ІІІ

+

Булатка червона Cephalanthera rubra (L.) Rich. - ІІ

+

Гнiздiвка звичайна Neottia nidusavis (L.) Rich. - ІІІ

+

Зозулинi сльози яйцевиднi Listera ovata (L.) R. Br. - ІІІ

+

Зозулинi черевички справжнi Cypripedium calceolus L. - ІІ

+

Зозулинець блощичний Orchis coriophora L. - ІІІ

+

Зозулинець обпалений Orchis ustulata L. - ІІ

+

Зозулинець прикрашений Orchis signifera Vest - ІІ

+

Зозулинець салеповий Orchis morio L. - ІІ

+

Зозулинець чоловiчий Orchis mascula (L.) L. - ІІ Зозулинець шоломоносний Orchis militaris L. - ІІІ

+

Коральковець тричiнадрiзаний Carallorhiza trifida Chбtel. - І

+

Коручка болотна Epipactis palustris (L.) Crantz. - ІІІ

+

Коручка пурпурова Epipactis purpurata Smith - ІІ

+

Коручка темно-червона Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernb.) Schult. - ІІІ

+

Любка дволиста Platanthera bifolia (L.) Rich. - ІІІ

+

Любка зеленоквiткова Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. - ІІ

+

38


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Малаксис однолистий Malaxis monophyllos (L.) Sw. - ІІ

+

Пальчатокорiнник бузиновий Dactylorhiza sambucina (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник м’ясочервоний Dactylorhiza incarnata (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник плямистий Dactylorhiza maculata (L.) Soу - ІІІ

+

Пальчатокорiнник травневий Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F.Hunt et Summerhayes - ІІІ

+

Бернська CITES конвенція 3

Європейський червоний список

4

5

Пальчатокорiнник Траунштейнера + Dactylorhiza traunsteineri (Saut.) Soу -І Пальчатокорiнник Фукса Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soу ІІІ

+

Язичок зелений Coeloglossum viride (L.) C. Hartm. - І

+

Ситник бульбистий Juncus bulbosus L. - ІІ

+

Осока богемська Carex bohemica Schreb. - ІІ

+

Осока Буксбаума Сarex buxbaumii Wahlenb. - ІІ

+

Осока затiнкова Carex umbrosa Host - ІІ

+

Сашник іржавий Schoenus ferrugineus L. - II

+

Меч-трава болотна Cladium mariscus (L.) Pohl - ІІ

+

Тонконiг рiзнобарвний Poa versicolor Bess. - ІІ

+

Ковила волосиста Stipa capillata L. - ІІІ

+

Ковила пiрчаста Stipa pennata L. ІІІ

+

Ковила українська Stipa ucrainica P.Smirn – ІІ

+

Вiдкасник осотовидний Carlina cirsioides Klok. - Е

+

Жовтозiлля Бессера Senecio

+

39


Назва виду (звичайна і наукова)

Червона книга України

1

2

Бернська CITES конвенція 3

Європейський червоний список

4

5

besseranus Minder. - R Зiновать Блоцького Chamaecytisus blockianus (Pawі.) Klбskovб - I

+

Зiновать подiльська Chamaecytisus podolicus (Bіocki) Klбskovб - I

+

Карагана скiфська Caragana scythica (Kom.) Pojark. - R

+

Шавлiя кременецька Salvia cremenecensis Bess. - R

+

Шиверекія подільська Schivereckia podolica Andrz. ex DC. - I

+

Усього

89

Загальна кількість видів флори на території регіону, од. % до загальної чисельності видів України Види флори, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі, од. Види флори, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Загальна чисельність видів фауни , од. % до загальної чисельності видів України Види фауни, занесені до Червоної книги України, од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загро-зою зникнення (CITES), од. Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і при-родних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од. Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних

7

2008 рік 1700(судинні)

2009 рік 1700(судинні)

2010 рік 1700(судинні)

34

34

34

7

7

7

2

3

3

1980

1980

1980

82

82

82

70

70

70

64

64

64

1

1

1

15

15

15

40


птахів (AEWA), од. Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.

8

8

8

5.2.3. Стан зелених насаджень України Озеленення населених пунктів, га Заходи

2010

Створено нових зелених насаджень, га

_

Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га

_

Проведено догляд за насадженнями, га

_

Площа упорядкованих територій, парків, скверів, алей, га

2224

Створення нових парків (скверів) к-ть/га

96/59

Кількість посаджених дерев, шт

1141608

Кількість посаджених кущів, шт

42251

Площа нових газонів, квітників, га

157,7

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу Сучасна фауна, на території Хмельниччини, представлена слідуючими видами: ссавці - вовки, лисиці, зайці-русаки, європейські козулі, дикі свині, лосі, рябі ховрахи, звичайні хом’яки, звичайні та малі бурозубки, їжаки, жовтогорлові, лісові і польові миші, лісові полівки, сірі та лісові вовчки. До Червоної книги України занесені: видра річкова, борсук звичайний, вечірниця мала та велетенська, підковоніс малий. Регіональної охорони потребують: куниця лісова, кутора мала, сліпак подільський, горностай. птахи - 2-3 види дятлів, до 5 видів синиць, сойки, дрозди, зяблики, вівсянки, ковалики. До Червоної книги України занесені: лелека чорний, журавель сірий, лунь польовий, змієїд, крондшнепи малий, середній та великий, пугач, савка, сипуха, сич волохатий, скопа, чернь білоока. Регіональної охорони потребують: норець чорніючий, чапля біла, чернь губата, лебідь-шипун, гуска сіра, шуліка чорний, орел-карлик, лунь лучний, кібчик, чеглок, скиглик малий, тетерев, рябчик, фазан, чорниш, веретенник великий, синяк, дрімлюга, рибалочка голуба, бджолоїдка, сиворакша, одуд, синиця вусата, соловейко західний. земноводні та плазуни - трав’яна та гостроморда жаби, квакша, червоночерева кумка, звичайна та зеленаропухи, звичайні та гребнясті 41


тритони, прудка та живородяща ящірки, веретінниця, звичайний та водяні вужі, звичайна гадюка і спорадична мідянка. До Червоної книги України занесені: жаба прудка, мідянка, полоз жовточеревий. Серед ссавців та інших великих наземних тварин через значний антропогенний тиск реліктові чи ендемічні види не збереглись. З метою охорони видів природної фауни в області створюються зоологічні, ентомологічні, орнітологічні та інші заповідні обєкти. 5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в державі Загальна площа мисливських угідь Хмельницької області складає 1,6 млн. га, з них лісових – 277 тис га., польових – 1,3 млн. га, водно-болотних – 42 тис. га. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про мисливське господарство та полювання” в 1997 році мисливські угіддя були надані у користування терміном на 15 років підприємствам (організаціям) різної форми власності: державним підприємствам лісового та мисливського господарства Державного комітету лісового господарства України; громадським мисливським організаціям – Українському товариству мисливців та рибалок (УТМР), товариству військових мисливців та рибалок (ТВМР), мисливсько-рибальському господарству “Подільський мисливець”. в тому числі Найменування

Закріплено мисливських угідь в тому числі - лісових з них держлісфонд - польових - водно-болотних

Одиниця виміру

Всього

тис. га. тис. га. тис. га. тис. га. тис. га.

Держкомлісгосп

УТМР

ТВМР

Подільський Мисливець

1575,4

111,7

1439,4

16,1

10.2

276,3 186,9 1257,5 43,6

93,2 91,7 15,1 3,4

179,0 92,8 1220,5 39,9

2,6 2,0 13,3 0,2

1,5 0,4 8,6 0,1

До складу користувачів мисливських угідь обласної організації УТМР входять 21 господарство, які займаються веденням мисливського господарства на площі 1,4 млн. га., що складає 91,2% від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі – лісових – 179 тис. га – 64,4% (з них ДЛФ – 92,8 тис. га – 49,7%), польових - 1,2 млн. га – 97,1%, водноболотних - 40 тис. га – 91,9%. Площа мисливських угідь користувачів Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства складає 111,7 тис. га, що складає 7 % від загальної площі мисливських угідь області, в тому числі лісових – 93,2 тис. га - 34,1% (з них ДЛФ – 91,7 тис. га – 49,1%), польові – 15,1 тис.га, водно-болотні – 3,4 тис. га. Мисливське господарство 42


в системі управління ведуть державні підприємства Славутський, Ізяславський, Шепетівський, Ярмолинецький, Кам’янець-Подільський лісгоспи та Хмельницьке лісомисливське господарство. № П/ П 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Користувач мисливських угідь ДП Хмельницьке ЛМГ ДП Ізяславське ЛГ ДП Кам’янець-Подільське ЛГ ДП Летичівське ЛГ ДП Славутське ЛГ ДП Старокостянтинівське ЛГ ДП Шепетівське ЛГ ДП Ярмолинецьке ЛГ

ВСЬОГО

Загальна площа, тис. га. 23,2 18,1 11,3 3,9 12,5 2,1 26,5 14,1 111.7

в тому числі Польо-ві

лісові

12,1

9,0 18,1 8,7 3,9 12,4 2,1 24,9 14,1

водноболотні 2,1 0.0 0,0 0.0 0.1 0.0 1,2 0.0

93,9

3,4

2,6

0.4

15,1

З метою забезпечення комплексу заходів, спрямованих на відтворення мисливських тварин, в тому числі штучне, забезпечення належної охорони мисливських угідь силами державної єгерської та лісової охорони підприємства лісового господарства вкладають кошти у ведення мисливського господарства. Загальні витрати на ці цілі по управлінню за 2009 рік на ведення мисливського господарства витрачено 2,4 млн. грн.., в тому числі: на заготівлю та викладку кормів 432 тис. грн., на біотехнічні заходи – 786 тис.грн., на охорону тварин – 229 тис.грн., на відтворення диких тварин - 557 тис.грн., на розселення тварин – 2 тис.грн., на проведення обліку – 300 грн. Результатом праці є поступове збільшення поголів’я основних видів копитних тварин в мисливських угіддях підприємств управління. Так, за останніх 5 років чисельність кабана збільшилась на 32%, козулі - на 15%, хоча загальна чисельність цих тварин по області залишається майже незмінною. Відповідно до обліку, проведеного на початку 2009 року, в мисливських угіддях підприємств лісового господарства було обліковано 126 оленів плямистих, 1181 кабана, 4051 козулі. Затверджений ліміт використання парнокопитних тварин, який на 2009 рік складав 12 оленів плямистих, 78 кабанів та 156 козуль. З метою збільшення поголів'я диких парнокопитних звірів, за останні роки, державними підприємствами лісового та мисливського господарства проводиться значна робота по створенню вольєрних господарств. В 1990 році Кам’янець-Подільським держлісгоспом був побудований вольєр площею 21 га. З Державного Заповідника „Асканія Нова” було завезено 21 голову оленя плямистого. Акліматизація тварин пройшла успішно. За цей період мисливських тварин випускали у власні мисливські угіддя та реалізовували в мисливські господарства з інших областей (Львів, Харків). Зараз у вольєрі перебуває в напіввільних умовах більше 40 голів 43


оленя плямистого. На сьогоднішній день вольєри по утриманню кабана побудовані в державних підприємствах „Славутське лісове господарство” (площа 6,0 га), „Шепетівське лісове господарство” (площа 6,7 га), „Ізяславське лісове господарство” (площа 3,5 га), „Летичівське лісове господарство” та „Хмельницьке лісомисливське господарство” (площами 1,6 га та 0,4 га). Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин (голів) Види мисливських тварин Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

4744 100564 247098

4981 98144 272382

5049 92617 279923

5447 95312 320310

5885 100552 376609

Добування основних видів мисливських тварин Рік

2005

2006

2007

2008

2009

Види мисливськ их тварин козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень козуля кабан олень

Затверджен ий ліміт добування, гол. 154 40 5 155 59 6 161 62 8 156 75 6 176 99 8

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

154 40 7 155 59 6 161 62 8 156 76 6 190 107 8

99 17 5 123 32 5 133 42 2 135 56 5 140 54 8

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

Низька платоспроможність населення 3 5 2 5

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Україні Головним підприємством в області, яке займається промисловим риборозведенням і поставкою на ринок свіжої риби є ВАТ “Хмельницькрибгосп”. Риборозведенням і збутом свіжої риби займаються, також, рибдільниця Хмельницької АЕС, окремі сільгоспформування та підприємці - орендарі водних об'єктів, які займаються риборозведенням. Квоти на вилов риби на руслових водоймах області на 2009 р. не видавались. На Дністровському водосховищі введено 5 річний мораторій для ведення рибогосподарської діяльності на Щедрівському та Новокостянтинівському водосховищах і водоймі-охолоджувачі ХАЕС, розроблені проекти спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ).

44


Динаміка вилову риби Рік 1 2005

Разом 2006

Разом 2007

Рік 1

Разом 2008

Разом 2009

Разом

Водний об‘єкт 2 Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Водний об‘єкт 2 Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 76,8 11,0 16,1

Фактичний вилов, (т) 4 14,15 8,7 15,6

6

0,97

109,9 73,4 17,1 26,635

39,42 13,834 14,141 20,039

1815

0,291

135,285 СТРГ СТРГ

48,305 18,49 -

Затверджений ліміт вилов, (т) 3 Мораторій

Фактичний вилов, (т) 4 -

СТРГ

0,941

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій

19,431 14,950 -

СТРГ

0,081

Щедрінське водосховище Водойма охолоджувач ХАЕС Дністровське водосховище Новокостянтинівське водосховище

СТРГ СТРГ Мораторій

15,031 22,868 -

СТРГ

1,102 23,97

5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України На території Хмельницької області існує 82 види тварин, які занесені до Червоної книги України та охороняються іншими Міжнародними конвенціями. З метою посилення їх охорони прийнято рішення сесії обласної ради від 26.09.2002 року № 16 “Про посилення охорони рідкісних та інших видів рослин і тварин, а також їх груп на території області”. Для охорони та відтворення чисельності видів тварин занесених до Червоної книги України та тих, що підпадають під дію 45


міжнародних договорів України створюються заповідні обєкти. Так, на даний час в області створено: орнітологічні заповідні обєкти 10 площею 3689,09 га., загальнозоологічні – 10 площею 1227,7 га, ентомологічні 3 площею 155,5 га. Також, постійно проводяться поточні дослідження. У 2008 році дослідниками на території області виявлено 3 види лускокрилих, які занесені до Червоної книги України. Охорона та відтворення тваринного світу Перелік видів Ссавці Рясоніжка мала (Neomys anomalus Cabrera, 1907). ЧКУ(3), Бк(3) Підковоніс малий (Rhinolophus hipposideros Bechstein, 1800). ЧКУ(2), Бк(2) Широковух европейський (Barbastella barbastella Schreber, 1774). ЧКУ(3), Бк(2) Перелік видів Нічниця ставкова (Myotis dasycneme Boіe, 1825). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця війчаста (Myotis nattereri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Нічниця триколірна (Мyotis emarginatus E.Geoffroy, 1806). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця мала (Nyctalus leisleri Kuhl, 1818). ЧКУ(3), Бк(2) Вечірниця велетенська (Nyctalus lasiopterus Schreber, 1780). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(2) Кіт лісовий (Felis silvestris Schreber, 1777). ЧКУ(1), Бк(2) Горностай (Mustela erminea L., 1758). ЧКУ(4), Бк(3) Борсук звичайний (Meles meles L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Видра річкова (Lutra lutra L., 1758). ЧКУ(2), ЄЧСТ, Бк(2) Норка європейська (Mustela lupreola L., 1766). ЧКУ(2), Бк(2) Тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson, 1827). ЧКУ(3), Бк(2) Заєць білий (Lepus timidus L., 1758). ЧКУ(1), Бк(3) Ховрах європейський (Spermophilus citellus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(2) Вовчок садовий (Eliomys quercinus L., 1766). ЧКУ(1), Бк(3) Мишiвка степова (Sicista subtilis Pall., 1773). ЧКУ(3), Бк(2) Сліпак білозубий (Spalax leocodon Nordmann, 1840). ЧКУ(2), ЄЧСТ Сліпак подільський (Spalax zemni Erxleben, 1777). ЧКУ(3) Разом: Птахи Пірникоза сiрощока (Podiceps grisegena L., 1783). Бк(2) Бугай (Botaurus stellaris L., 1758). Бк(2) Чепура велика (Egretta alba L., 1758). Бк(2) Чепура мала (Egretta garzetta L., 1766). Бк(2) Гуска мала (Anser erythropus L., 1758). Бк(2) Осоїд (Pernis apivorus L., 1758). Бк(2 Шуліка чорний (Milvus migrans Boddaert, 1783). Бк(2) Лунь лучний (Circus pygargus L., 1758). Бк(2) Підсоколик великий (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Кібчик (Falco vespertinus L., 1766). Бк(2) Чеглик (Falco subbuteo L.,1758). Бк(2) Тетерук (Lyrurus tetrix L., 1758). Бк(3) Орябок (Tetrastes bonasia L., 1758). Бк(3) Куріпка сіра (Perdix perdix L., 1758). Бк(3)

Кількість Не визначена -**-**-

Кількість -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**20 видів -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-

46


Деркач (Crex crex L., 1758). ЄЧСТ, Бк(2) Баранець великий (Gallinago media Latham, 1787). Бк(2) Крячок чорний (Chlidonias niger L., 1758). Бк(2) Крячок білокрилий (Chlidonias leucopterus Temminck, 1815). Бк(2) Голуб-синяк (Columba oenas L., 1758). Бк(3) Сова болотяна (Asio flammeus Pontoppidan, 1763). Бк(2) Совка (Otus scops L., 1758). Бк(2) Дрімлюга (Caprimulgus europaeus L., 1758). Бк(2) Сиворакша (Coracias garrulus L., 1758). Бк(2) Рибалочка (Alcedo atthis L., 1758). Бк(2) Бджолоїдка (Merops apiaster L., 1758). Бк(2) Жовна зелена (Picus viridis L., 1758). Бк(2) Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1803). Бк(2) Плиска жовтоголова (Motacilla citreola Pall., 1776). Бк(2) Щеврик лучний (Anthus pratensis L., 1758). Бк(2) Щеврик польовий (Anthus campestris L., 1758). Бк(2) Сорокопуд чорнолобий (Lanius minor Gmelin, 1788). Бк(2) Кобилочка річкова (Locustella fluviatilis Wolf, 1810). Бк(3)

-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-**-

Перелік видів Кобилочка-цвіркун (Locustella naevia Boddaert, 1783). Бк(3) Кропив’янка рябогруда (Sylvia nisoria Bechstein, 1795). Бк(2) Дрізд білобровий (Turdus iliacus L., 1766). Бк(3) Мухоловка мала (Ficedula parva Bechstein, 1794). Бк(2) Синьошийка (Luscinia svecica L., 1758). Бк(2) Соловейко західний (Luscinia megarhynchos C.L.Brehm, 1831). Бк(3) Ремез (Remiz pendulinus L., 1758). Бк(2) Синиця чорна (Parus ater L., 1758). Бк(2) Щедрик (Serinus serinus L., 1766). Бк(2) Чечевиця звичайна (Carpodacus erythrinus Pallas, 1770). Бк(2) Шишкар ялиновий (Loxia curvirostra Borkhausen, 1793). Бк(2) Вівсянка садова (Emberiza hortulana L., 1758). Бк(3) Разом: Кісткові риби Стерлядь (Acipenser ruthenus L., 1758). ЧКУ(2), Бк(3) Білуга чорноморська (Huso huso Salnikov et Malatski, 1934). ЧКУ(2), Бк(2) Вирезуб (Rutilus frisii Nordmann, 1840). ЧКУ(1), Бк(3) Чоп великий (Zingel zingel L., 1766). ЧКУ(3), ЄЧСТ, Бк(3) Разом: Плазуни Мідянка звичайна (Coronella austriaca Laurenti, 1768). ЧКУ(2), Бк(2) Полоз лісовий (Elaphe longissima Laurenti, 1768). ЧКУ(3), Бк(2) Разом:

Кількість -**-**-**Не визначена -**-**-**-**-**-**-**-**44 видів -**-**-**-**4 види -**-**2 види

Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека Назва класу

Кількість видів

Хребетні Ссавці Птахи Плазуни Земноводні

137 38 72 6 3

Кількість видів, яким загрожує небезпека 2007 2008 2009 2010 Тваринний світ 137 137 137 137 38 38 38 38 72 72 72 72 6 6 6 6 3 3 3 3

47


Риби Круглороті Безхребетні РАЗОМ:

17 1 27 164

17 1 27 164

17 1 27 164

17 1 27 164

17 1 27 164

5.3.4. Хвороби диких тварин, причини, заходи профілактики та боротьби з ними Велике занепокоєння викликає погіршення епізоотичної ситуації по сказу. За 2010 рік сказ діагностовано у 118 випадках. У процентному відношенні найбільш хворіють лисиці – 51%, собаки – 23 %, коти –20 %, велика рогата худоба – 5%, куниці – 0,8 %. Згідно проведеного обліку 2010 року нараховано 3,0 тис. голів лисиці, що складає 1,5 голів/га. 1 тис. га при нормативній 0,5-1 голова. 5.3.5. Стан та динаміка інвазивних видів тварин, а також їх вплив на аборигенне біорізноманіття Сучасна глобалізація призводить до розширення торгівлі, транспорту, туризму та подорожей, які можуть сприяти впровадженню та поширенню інвазивних видів. Вони негативно впливають на біорізноманіття - знищують місцеві види рослин і тварин на основі конкуренції, хижацтва. Ще у 17-му столітті інвазивні види сприяли вимиранню майже 40% корінних тварин Австралії. Ця проблема поширюється у світі, сприяючи, перш за все, соціальноекономічним, медико-санітарним та екологічним витратам, призводить до бідності, ставить під загрозу розвиток країн, впливаючи на сільське, лісове, рибне господарство та природні системи, що є важливою основою людства. Такий збиток ускладнюється зміною клімату, забрудненням навколишнього природного середовища, втратою середовища проживання та антропогенним забрудненням. Прикладами інвазивних видів для Хмельницької області є усім відомий колорадський жук, молюск драйсена, сахалінська гречка, амброзія полинелиста. Вирішення проблеми інвазивних видів, є невідкладною, оскільки загроза зростає щодня, викликаючи серйозні економічні та екологічні наслідки. Профілактика є найбільш ефективним методом боротьби з проблемою. Необхідно більш ретельно проводити митну перевірку вантажів, підвищувати ефективність карантину, обмежити ввезення інвазивних та генетично-модифікованих видів тварин і рослин. 5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні Мережу територій та об’єктів природно-заповідного фонду області складають Національний природний і регіональний ландшафтний парки, заказники, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 48


загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення, заповідні урочища, зоопарк, ботанічний сад загальнодержавного значення – всього 499 об’єкти загальною площею 306477,65 га, що складає 14,8 % території області. Під охорону взяті унікальні за своїми ландшафтами, багатством рослинного і тваринного світу, природні комплекси. На їх територіях зростає більше 130 видів рідкісних для області видів рослин, з яких 85 є червонокнижними, 82 види лісової фауни, зокрема лелека чорний, борсук. (див. таблицю “Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області”). Двом угіддям, що розташовані на території Хмельницької області Бюро Рамсарської конвенції надало статус водно-болотних угідь міжнародного значення. Це – Бакотська затока площею 1590 га. та Пониззя річки Смотрич площею 1480,0 га. (обидва угіддя знаходяться у складі національного природного парку „Подільські Товтри” на території Кам’янець-Подільського району). Також, на території області знаходиться 5 IBA- територій: РЛП “Мальованка” (7600 га.), Долина р. Вовк (1270,0 га.), Долина р. Бужок (2500,0 га.), Долина р. Іква (83500,0 га.), Долина р. Південний Буг (3000,0 га). Рішенням 24 сесії обласної ради від 18.11.2009 р. № 20-24/2009 „Про розширення та впорядкування природно-заповідного фонду області” створено 8 заповідних об’єктів загальною площею 334,14 га: 1 заказник площею 278,8 га, 4 памятки природи площею 25,03 га, 1 дендропарк площею 16,0 га, 1 парк–пам’ятка садово–паркового мистецтва „Решнівецький парк” площею 12,1 га, 1 ботанічний сад „Ботанічний сад Хмельницького національного університету” площею 2,21 га. Відповідно до розпорядження Голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 16.06.2011 року №248/2011-р Держуправлінням погоджено створення НПП „Мале Полісся” та надіслано пакет документів Міністерству екології та природних ресурсі для їх подальшого затвердження . На виконання п. 5 Указу Президента України від 23.05.2005 р. № 838/2005 щодо встановлення меж територій та обєктів природнозаповідного фонду у натурі (на місцевості) та доручення Кабінету Міністрів України від 26.01.2008 р. № 51061/73/1-04 Держуправлінням проводиться робота з організації та контролю за станом виконання відповідних заходів, на сьогоднішній день винесено межі в натуру на об’єктах природно-заповідного фонду з виготовленням технічної документації на: 154 об’єктах місцевого значення та 10 об’єктах загальнодержавного значення. Основною проблемою порушення заповідного режиму є неспроможність землекористувачів утримувати заповідний об’єкт, а також відсутність прямого державного фінансування на утримання заповідних об’єктів. Вирішити цю проблему покликаний Указ Президента України від 49


23 травня 2005 року № 838/2005 „Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”.

50


Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду Хмельницької області (станом на 01.01.2011 року) Райони та міста області

РЛП Дендропар «Мальоки ванка»

Заказники М*

3* 2* Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Шепетівський Ярмолинецький м. Хмельницький м. Нетішин Разом по районах (без НПП)

1

16,0 3,0

1 2 1 1 3

1

206,0 270,0 244,0 109,0 661,9

1,3

3976,9 1

1

32,1

410,0

12938,4

1

5 7 8 5 4 6 12 9 5 4 2

822,0 353,0 520,6 157,6 2142,5 1244,9 2877,9 2094,6 2619,09 3106,3 582,0

10 14 4 7 3 4

М*

4

50,8

Національний природний парк

11,2 17,9 0,92 55,31 6,9 63,22 227,61 15,41 48,02 17,0 56,7

702,7 2450,4 351,5 356,7 1052,0 561,8

13 16 2 13 2 16

69,03 487,5 44,0 76,5 25,01 59,4

4

837,0

6 6

17,2 0,57

1

8,2

Заповідні урочища

Зоопар к ( М*)

Ботсад ( З*)

Разом %

З*

115

22950,59

15

7727, 8

17

4842,9

4 165,0

11

4672,0

6

170,9

Чемеровецький м. Кам.-Подільський Всього:

4 50,8

25

2903,5 4257, 3 567,0 9660,8

132

13,3

3 1

36,2 59,9

4 2 2

187,9 291,0 36,3

60,0 12,1

1

10,0

3

23,6

3

276,0

6 3

62,3 149,45

2

532,0

9,9

2 1 1

6,0 3,0 17,0

2 47,1

2 1

4,6 10,0

2 61,0

3 1

3 53,2 1 14,4

1

10

3 8

1 1

118,0

1933, 0

Городоцький Кам.-Подільський

4

3 6 6 6 1 13 9 14 11 14 7

30,5 2

16915,3

З*

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва З* М*

М

*

1

16915,3

Пам’ятки природи

1

8,2

1299,4

8 175,7 24 357,95 20 1468,5

107

217,96

1 22,0

1 150,0 26

17,0 157,61

1 22,0

3 1

15,0

27793,49 5 173,2

8 35,5 72 7,85 271 1517,36

31,6

1

12,7

1

2,21

1

2,21

25,9

164

3

1

180,0

1 5,9 1 180,0 1 13,0 9 197,7 27 389,55 21 1648,5

1 1,57 1 17,5

9 14 15 17 8 25 28 26 21 21 12, 5 27 34 6 20 12 20, 5 18 11 3 348 150 5 49

1 1,57 1 17,5 1 1,57 1 17,5

1

2,21

846,5 380,8 727,52 535,11 2215,3 1611,32 3427,61 2415,41 3365,31 3129,2 4672,7

1,1 0,6 0,6 0,5 2,4 1,3 2,7 2,0 3,3 3,7 5,4

863,83 0,5 3021,0 2,2 395,5 0,6 433,2 0,5 1786,61 1,4 13559,6 11,3 1448,5 182,73 143,9

1,7 2,1 2,2

45161,65 2,25 261316,0 (13206,3 3) 2942,5 2,6 9249,61 6,0

21 974,3 1,0 75 39,92 1,5 499 306477 ,6514,8 *

З*-об’єкти загальнодержавного; М* - місцевого значення; 1*- кількість об’єктів (одн.), 2*- площа об’єктів (га). ** - включаючи РЛП “Мальованка” та НПП “Подільські Товтри” 51


Структура та динаміка природоохоронних об’єктів за роками (загальнодержавного та місцевого значення) Категорія об’єкту ПЗФ 1 Біосферні заповідники Природні заповідники Національні природні парки Заказники Заповідні урочища Пам’ятки природи Ботанічні сади Дендрологічні парки Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Зоопарки

Кількість 1995 2

2000 3

-

2009 5

Площа, тис.га 2010 6

2009 9

2010 10

Площа територій суворої заповідності, га 1995 2000 2009 2010 11 12 13 14

1995 7

2000 8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1

1

1

-

261,316

261,316

261,316

-

1603,8

1603,8

1603,8

115 14 236 1

141 15 247 1

157 21 276 2

157 21 276 2

30,458 1,310 1,519 0,0175

18,752 1,152 1,252 0,0175

37,454 1,648 1,690 0,0197

37,454 1,648 1,690 0,0197

7942,5 165,0 17,5

1489 173,2 17,5

9660,8 173,2 17,5

9660,8 173,2 17,5

-

-

4

4

-

-

0,0508

0,0508

-

-

-

-

34

36

36

36

0,739

0,771

0,587

0,587

175,7

175,7

197,7

197,7

-

1

1

1

-

1,57

1,57

1,57

-

-

-

-

52


5.4.1. Розвиток природно-заповідного фонду України Структура природно-заповідного фонду області станом на 1 січня 2011 року № п/п

1 1 2 3 4 5

6

7

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт 2 Біосферні заповідники Національні природні парки Дендрологічні парки Регіональні ландшафтні парки Заказники, всього: у т.ч. ландшафтні лісові ботанічні загальнозоологічні орнітологічні ентомологічні іхтіологічні гідрологічні загальногеологічні палеонтологічні карстово-спелеологічні Пам’ятки природи, всього у т.ч. комплексні ботанічні зоологічні гідрологічні геологічні Ботанічні сади

3 1 -

4 261316 -

25 10 1 9 5 5* 1 1 3 1

9660,8 4370,4 1778,0 2381,4 1131,0 173,2* 15,0 8,2 150,0 17,5

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

5 4 1 132 18 26 21 6 10 3 47 1 271 17 192 4 13 45 1

6 50,8 16915,3 27793,49 7313,8 4205,5 2466,3 1130,5 3689,09 154,5 8827,2 6,6 1517,36 786,2 402,16 97,2 84,2 147,6 2,21

7 1 4 1 157 28 27 30 6 10 3 52 1 276 17 193 4 14 48 2

8 261316 50,8 16915,3 37454,29 11684,2 5983,5 4847,7 1130,5 3689,09 154,5 9958,2 6,6 1690,56 786,2 417,16 97,2 92,4 297,6 19,71

53


№ п/п

1 8 9 10

Категорії об’єктів ПЗФ Загальнодержавного значення кіль-кість, площа, га шт 2 Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Заповідні урочища Зоологічні парки Разом

Об’єкти ПЗФ місцевого значення

разом

кіль-кість, шт

площа, га

кіль-кість, шт

площа, га

3 9

4 197,7

5 27

6 389,55

7 36

8 587,25

41

10049,2*

21 1 458

1648,5 1,57 48318,78

21 1 499

1648,5 1,57 306477,65

* - без врахування площі НПП „Подільські Товтри”

54


5.4.2. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Турбота про охорону та зміцнення здоров'я населення є одним з найважливіших завдань суспільства. Адже високий потенціал фізичної, психічної та розумової діяльності людей служить передумовою їх повноцінного життя. З інтенсифікацією виробництва зростає роль організації відпочинку у відновленні життєвих сил, витрачених людиною у процесі праці. Для цього необхідне поєднання певних умов та ресурсів, а також організація їх використання. Відпочинок людини називається рекреацією, а її поведінка, спрямована на задоволення своїх потреб під час відпочинку, лікування, компенсації життєвої енергії, — рекреаційною діяльністю. Поблизу родовищ мінеральних вод, побудовані санаторії. Так, наприклад функціонування курорту «Сатанів» базується на експлуатації Збручанського родовища мінеральних вод типу «Нафтуся» (2 експлуатаційні свердловини). Джерелом водопостачання Хмельницького обласного міжгосподарського санаторію «Україна», с. Маків Дунаєвецького району для лікувальних цілей служать 2 свердловини мінеральних вод Маківського родовища. Для забезпечення лікувальних потреб санаторію «Райдуга» Волочиського машинобудівного заводу ВАТ «Мотор Січ» служить 1 експлуатаційна свердловина мінеральних вод Волочиського родовища. Хмельницьку область ще не вважають регіоном з потужним рекреаційним господарством. За масштабами рекреаційної діяльності вона поступається лише Криму, Карпатам, Приазов'ю. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру територій та об’єктів природнозаповідного фонду, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. До природоохоронних, рекреаційних, культурно-освітніх, науководослідних установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення належать національні природні парки, для яких рекреаційна функція є найважливішою поряд з природоохоронною. Саме завдяки цій категорії на національному рівні практично розв'язується суперечність між збереженням земної природної краси та її рекреаційним використанням. З цього погляду така форма природного заповідання нині є найбільш соціальне корисною та економічно вигідною. Тому, на даний час Держуправлінням проводиться робота зі створення нових Національних природних парків „Мале Полісся” та „Верхнє Побужжя”.

55


5.4.3. Історико-культурна спадщина Об’єктів, які мають історичну, природничу та архітектурну цінність на Хмельниччині нараховується 245. Це Національний історико-архітектурний заповідник „Кам’янець”, історико-культурний заповідник “Самчики”, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного і 27 місцевого значення, геологічні пам’ятки природи. Медичні, освітні та інші заклади, у користуванні яких знаходяться ці пам’ятки історії та культури, через брак коштів припинили належний догляд за ними. Більшість мистецьких витворів захаращені рудеральною рослинністю, сухостоєм, екзотичні насадження знищуються, руйнуються архітектурні будівлі, замулюються ставки. 5.4.4. Туризм як фактор впливу на довкілля Природно-кліматичні умови, ландшафтні території, запаси мінеральних вод, численні пам’ятки природи, історії, культури створюють великі можливості для розвитку туристичної галузі області. Значний інтерес у туристів викликають найбільший в Україні і Європі Національний природний парк “Подільські Товтри”, розташований у мальовничому куточку товтрового пасма курорт “Сатанів”, Кармелюкова гора, каньйони Дністра, “Блакитні озера” у лісах поблизу Славути, культурно-історичні пам’ятки міста-музею Кам'янець - Подільського та інші цікаві місця. В області станом на 1 січня 2009 року отримали ліцензію на туристичну діяльність 66 суб’єктів туристичної діяльності, а здійснювало її – 53. Мальовничі території Хмельницького Придністров’я, Малого Полісся та інших природних комплексів приваблюють також значне число неорганізованих туристів, яких відвідали Хмельниччину у 2008 році понад 83 тисячі. Розпалювання багаття, знищення зелених насаджень, трав’яного покрову, численні смітники в місцях масового відпочинку стали типовими порушеннями природоохоронного законодавства цими туристами. Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької обласної ради від 29 жовтня 2003 року затверджена “Програма розвитку туризму у Хмельницькій області на 2003-2010 роки”. Великий обсяг обов’язків у реалізації програми, разом з іншими спеціалізованими управліннями та організаціями, покладено на держуправління охорони навколишнього природного середовища. Серед них створення та ведення державного кадастру рекреаційних ресурсів, проведення інвентаризації та оцінки природних та історико-культурних ресурсів, підготовка проектів створення соціальної та господарської інфраструктури природно-заповідних територій та об’єктів, розроблення механізму раціонального та екологічного збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу області, впровадження заходів з відновлення ландшафтів та поліпшення упорядковування 56


рекреаційних територій, поліпшення екологічної освіти населення та деякі інші. 6. СТАН ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ ТА ГРУНТІВ Область розташована в західній частині України. На сході межує з Вінницькою, на північному сході – Житомирською, на північному заході – Рівненською, на заході – Тернопільською і на півдні – Чернівецькою областями. Площа території області становить 2062,9 тис. га і за звітний період не змінилася; за адміністративним поділом складається з 20-ти районів, 6-ти міст обласного значення і 7-ми міст районного значення, 24-ох селищ міського типу, 562 сільських рад, 1415 сільських населених пунктів. Область розташована в двох кліматичних зонах: лісостепу – 82,6% і 17,4% – зона полісся. За звітний період площа земель населених пунктів не змінилась, і на 1 січня 2011 року становить 295,9 тис. га. Грунтовий покрив Хмельницької області досить різноманітний. Навіть в межах землекористувань окремих сільськогосподарських підприємств зустрічаються ділянки з різноманітними грунтами, які різняться між собою за агровиробничими властивостями і природною родючістю. В залежності від родючості грунтів і агрокліматичних умов територія області поділена на сім земельно-оціночних (агрогрунтових) районів. Найбільш поширеними і родючими грунтами в області є чорноземи типові на різних рунтоутворюючих /карбонатний лес/ та підстилаючих породах, різного ступеня еродованості. Вони займають 496,6 тис. га, або 31,6 % обслідуваних земель. Чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені грунти в межах області займають 514,4 тис. га, що становить 32,8%, ясно-сірі та сірі опідзолені грунти займають 274,7 тис. га, або 17,5%. 6.1 Структура та стан земельних ресурсів 6.1.1. Структура та динаміка основних видів земельних угідь Земельний фонд області складає 2062,9 тис. га, в структурі земельного фонду майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями (77,8), з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, 2,0% багаторічних насаджень, 13,1% сіножатей і пасовищ. Під лісами та лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1%,інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) – 1,2%, під водою 2,0% (Рис 6.1.1.)

57


Рис. 6.1.1. Розподіл земель Хмельницької області за категоріями

Сільськогосподарські угіддя 76,0 %

Болота 1,0 % Відкриті без рослинного покриву 1,2 %

Вкриті водою2,0 %

Під забудовою 4,1 %

Ліси 13,9 %

За рік в земельному фонді області, в розрізі основних угідь та функціонального використання земель, відбулися незначні зміни. Площа сільськогосподарських угідь зменшилась на 0,3 тис. га, в свою чергу відбулося збільшення забудованих земель та земель лісогосподарського призначення. Зміни в площах сільськогосподарських та інших угідь пройшли на підставі матеріалів відведення земельних ділянок для несільськогосподарських потреб, інвентаризації земель землевласників та землекористувачів; виділення земельних часток (паїв) в натурі з виготовленням державних актів на право приватної власності на землю власникам сертифікатів. Станом на 01.01.2001 року в області нараховується 0,7 тис. га зрошуваних сільськогосподарських угідь. Площа угідь, на яких необхідно виконати комплексну реконструкцію зрошувальної мережі складає 0,3 тис.га. Реконструкція викликана необхідністю ремонту та відновлення насосного обладнання та дощувальної техніки. У власності і користуванні юридичних та фізичних осіб нараховується 116,1 тис. га осушених сільськогосподарських угідь. Для поліпшення меліоративного стану цих земель необхідно провести реконструкцію осушувальної мережі на площі 5,4 тис. га. Структура земельного фонду області свідчить, що майже ¾ території зайнято сільськогосподарськими землями, з них сільськогосподарських угідь 76,0%, в тому числі ріллі 60,8%, багаторічних насаджень 2,0%, сіножатей і пасовищ 13,1 %. Під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,9% території, забудовані землі займають 4,1%, болота 1,0%, інші землі (піски, яри, зсуви і т.д.) 1,2%, під водою 2,0%. 58


У користуванні сільськогосподарських підприємств знаходяться 34,7% земель від загальної площі. З розподілу земель і розрізі землекористувачів і власників землі очевидно, що найбільша питома вага земель знаходиться у власності і користуванні громадян – 38,21 % від загальної площі земель, в тому числі наданих для: - ведення фермерського господарства – 6,67% - ведення товарного сільськогосподарського виробництва – 15,12% - особистого селянського господарства – 7,37% - будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – 3,81% - ведення садівництва – 0,22% - дачного і гаражного будівництва – 0,02% - городництва – 0,34% - сінокосіння і випасання худоби – 4,56% - здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності – 0,10%. Землі державної власності, які не надані у власність або користування (запасу, резервного фонду, загального користування) займають 11,44%. На 01.01.2011 р., в результаті перерозподілу земель, в державній власності залишилось 811,10 тис. га (39,32%) земель, решта знаходиться у приватній – 1251,6 тис. га (60,67%) та колективній 0,2 тис. га (0,01%) власності. Динаміка структури земельного фонду області 2000

2007

% до загальної площі території

100,0

2062,9

100,0

2062,9

100,0

х

х

х

х

х

х

76,0

1568,4

76,0

1568,3

76,0

1568,0

76,0

286,6

13,9

286,8

13,9

287,2

13,9

287,3

13,9

4,2

84,5

4,1

84,6

4,1

84,4

4,1

84,6

4,1

21,4

1,0

20,4

1,0

20,4

1,0

20,2

1,0

20,2

1,0

24,7

1,2

24,3

1,2

24,2

1,2

24,2

1,2

24,2

1,2

36,1

1,7

36,3

1,8

36,3

1,8

36,4

1,8

36,2

1,8

Усього земель (суша)

2023,5

98,1

2020,8

98,0

2020,7

98,0

2020,7

98,0

2020,5

97,9

Території, що покриті поверхневими водами

39,4

1,9

42,1

2,0

42,2

2,0

42,2

2,0

42,4

2,1

1. Сільськогосподарські угіддя 2. Ліси і інші лісовкриті площі 3. Забудовані землі 4. Відкриті заболочені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі

Всього, тис.га

% до загальної площі території

2062,9

100,0

2062,9

100,0

2062,9

х

х

х

х

1570,9

76,2

1568,7

284,2

13,8

86,2

2010 Всього, тис.га

у тому числі:

Всього, тис.га

% до загальної площі території

2009 Всього, тис.га

Загальна територія

Всього, тис.га

2008

% до загальної площі території

Основні види угідь

% до загальної площі території

59


6.1.2. Деградація земель Райони, які зазнають ерозії ґрунтів 2000 2007 2008 2009 2010 Площа земель, які піддаються деградації, тис. 664,2 664,2 664,2 664,2 га % до загальної площі 32,2 32,2 32,2 32,2 території Деградація земель, у тому х х х х числі: вітрова ерозія, тис. га х х х х водна ерозія, тис. га 664,2 664,2 664,2 664,2 сукупна ерозія, тис. га х х х х підкислення грунтів, тис. га 635,4 635,4 635,4 635,4 засолення грунтів, тис. га х х х х Залуження грунтів, тис. га 0,5 Зсуви землі, тис. га х х х х Примітка: Обстеження земель, які піддаються деградації в 2010 році не проводились.

6.2. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси є високий ступінь розораності сільськогосподарських угідь, складний рельєф, порушення агротехніки вирощування сільськогосподарських культур, відходи промислового виробництва, забудова. Порушення та рекультивація земель Землі Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2000 2,80 0,14

2007 2,80 0,14

2008 2,81 0,14

2009 2,81 0,14

2010 -

1,5 0,07

0,64 0,03

0,64 0,03

0,64 0,03

-

0,01 х

0,037 х

0,002 х

х х

-

6.3. Якість грунтів За даними Хмельницької обласної санітарно-епідеміологічної станції на санітарно-хімічні показники досліджено 208 проб грунтів, в тому числі 188 проб на пестициди, відхилення виявлені у 5-х випадках, що становить 2,4%. На бактеріологічні показники досліджено 560 проб грунтів, відхилення від санітарних норм встановлено у 2 пробах, що становить 0,36%. На гельмінтологічні показники досліджено 8102 проб грунтів, відхилення виявлені у 145 пробах, що становить 1,8% .

60


6.3.1. Якість грунтів сільськогосподарського призначення Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість грунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою при охороні довкілля і благополучного життя людей. Оцінку родючості грунтів періодично проводить Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість», здійснюючи агрохімічні дослідження грунтів області на вміст рухомих форм фосфору, обмінного калію, кислотності, рН, гідролітичної кислотності, легко гідролізованого азоту, гумусу, обмінного кальцію, магнію, сірки, мікроелементів (бору, марганцю, кобальту, міді), а також забруднення грунтів цезієм-137 та стронцієм-90. Одним із найважливіших показників родючості є забезпеченість грунту гумусом. В цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом складає 2,17%. 6.3.2. Забруднення грунтів Протягом 2011 року проводився контроль за впливом полігонів твердих побутових відходів комунальних підприємств на прилеглі земельні ділянки. За результатами проведених досліджень не встановлено негативного впливу полігонів твердих побутових відходів на навколишнє природне середовище, окрім Теофіпольського ВУЖКГ. Встановлено негативний вплив на навколишнє природне середовище КП «Сахкамінське» Кам’янецьПодільського району, «Білогір’ямолокопродукт», ДП «Довжоцький спиртовий завод», ДП «Новатор» м.Хмельницький, МКП «Хмельницькводоканал». В результаті перевірок зафіксовано забруднення території в/ч А13-58 с.Цвітоха Славутського р-ну, в/ч А-1817 смт Ярмолинці. Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області на запити прокуратури проведені перевірки, в результаті яких виявлені перевищення по фосфору (рух.) на ВПАФ «Хлібороб», с.Жучківці, Хмельницького р-ну, по фосфору (рух.) та сірці (рух.) в с.Педоси Хмельницького р-ну в місці розміщення ХЗЗР. 6.4. Охорона земель На території області загальна площа деградованих земель, які підлягають залуженню становить 373,7 тис. га. На реалізацію Програми розвитку земельних відносин Хмельницької області на 2001-2010 роки передбачено 616,710 тис.грн., а саме на проведення вишукувальних робіт, розроблення проектної документації та здійснення на їх основі консервації деградованих та малопродуктивних угідь (схеми консервації малопродуктивних, деградованих і не придатних для сільськогосподарського використання земель державної власності). 61


У 2010 році згідно укладеного договору між Головним управлінням Держкомзему в Хмельницькій області та ДП «Хмельницький науководослідний та проектний інститут землеустрою» були розроблені проекти землеустрою щодо консервації (шляхом заліснення) деградованих та малопродуктивних земель державної власності на суму 1676,239 тис.грн. на території Волочиського, Городоцького, Деражнянського, Дунаєвецького, Ізяславського, Кам’янець-Подільського, Красилівського, Летичівського, Новоушицького, Старосинявського, Полонського, Теофіпольського, Хмельницького, Чемеровецького, Шепетівського та Ярмолинецького районів Хмельницької області загальною площею 4629,52 га. 6.5. Нормативно-правове та інституційне забезпечення, міжнародне співробітництво Багатоплановість експлуатації землі як об'єкта господарської діяльності людини, її обмеженість у просторі, незамінність, невідтворюваність висувають на перший план проблему раціонального її використання та охорони. Актуальність цієї проблеми все більш зростає у зв'язку з науковотехнічним прогресом, ростом виробничих сил, які потребують залучення в господарське користування нових земельних ресурсів. Тому концепція сучасної земельної реформи в Україні грунтується, в першу чергу, на принципах раціонального, високоефективного і екологобезпечного використання земельних ресурсів, підвищення родючості та охорони ґрунтів. Право має своїм завданням забезпечити охорону природи і раціональне використання природних ресурсів правовими засобами. Природоохоронні норми визначають правовий режим природних ресурсів, регулюють відносини щодо збереження, раціонального використання, відтворення та розвитку всіх природних ресурсів, встановлюють відповідальність за порушення цих норм. Серед таких нормативних актів важливе місце посідає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». Він визначає мету, зміст, принципи охорони природи, об'єкти, що підлягають охороні, та ін. Земельний кодекс України, Закон України „Про охорону земель”, регулюють раціональне використання земельних ресурсів і охорону грунтів, передусім у сільському господарстві, передбачають обов'язки землекористувачів. Особлива увага приділяється здійсненню комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, гідротехнічних заходів щодо попередження ерозії грунтів, їх засмічення, заболочування, забруднення тощо. Проблема правового забезпечення раціонального використання природних ресурсів надто багатогранна. Відносини раціонального природокористування, що мають важливе суспільне значення, регулюються, 62


крім екологічного, адміністративним, цивільним, фінансовим, кримінальним правом. Для регулювання раціонального використання і охорони природних ресурсів велике значення мають відігравати локальні нормативні акти, а саме — бізнес-плани суб’єктів господарювання, у яких передбачаються розділи щодо впливу господарської діяльності на природне середовище та застосування природоохоронних заходів. Раціональне використання природних ресурсів вимагає, щоб кожне підприємство, кожен природокористувач орієнтувався на дбайливе господарське використання ресурсів природи з найбільшою вигодою. Вимоги раціонального використання виражені в правових формах, набувають характеру приписів, обов'язковість яких при невиконанні забезпечується можливістю державного примусу (адміністративного, кримінального). Раціональне та ефективне використання землі означає не тільки отримання максимуму необхідної сільськогосподарської продукції, а й підвищення її родючості. В разі неправильного використання землі, порушень правил агротехніки якість земель знижується, а родючість зменшується, тому землекористувачами повинні застосовувати певні організаційно-господарські, агротехнічні, меліоративні та гідротехнічні заходи щодо землі. Стаття 206 Земельного кодексу України передбачає заходи економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель, до яких, зокрема, належать: 1) надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель; 2) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадянам та юридичним особам для відновлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини. Господарська та інша діяльність, пов’язана з використанням земельних ресурсів, не повинна призводити до забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, а тому протидіяти цьому повинна визначена Земельним кодексом України та Законом України „Про охорону земель” система організаційно-правових заходів, яка включає в себе: державну комплексну систему спостережень; розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; створення екологічної мережі; здійснення природносільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; стандартизацію і нормування.

63


7 НАДРА 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази На території області за даними ДНВП «Геоінформ України» розвідано 313 родовищ корисних копалин (вапняки для потреб цукрової промисловості, вапняки для виробництва цементу, щебеню та вапна, гіпсу, кременю, а також глауконітовий пісок, пісок будівельний, суглинок і глина, цегельно-черепична сировина, сапоніт, фосфорит, апатит, графіт, вода підземна прісна та мінеральна) та 61 ділянка підземних прісних, мінеральних та столових вод. Мінерально - сировинна база Види корисних копалин 1

Загальна кількість родовищ 2009 р. 2010 р. 2 3

І.Камінь будівельний 1. Граніт, чарнокіт, 20 гранодіорит,.., гнейс, мигматит 2. Вапняк 21 ІІ.Камінь пиляний вапняк 3 ІІІ.Камінь облицювальний травертин 1 ІV.Сировина цегельно-черепична 1. Суглинок, глина, пісок, 125 каолін V.Глина 1 тугоплавка VI.Сировина 2 керамзитова VII.Сировина піщано-гравійна 1. Пісок 28 будівельний 2. Піщаногравійна суміш (включаючи 4 піщано-гравійний баласт) VIII.Сировина скляна Кварцовий пісок 1 IX. Крейда 2 будівельна Х.Вапняк для випалювання на 13 вапно ХІ.Гіпс та 3 ангідрит ХІІ. Сировина цементна Вапняк, глина, 2 мергель, суглинок ХІІІ.Сапоніт

1

Родовища, що Одиниця розробляються виміру 2009 р. 2010 р. 4 5 6 Неметалічні корисні копалини Будівельні корисні копалини

Видобуток сировини в 2010 р. 7

Балансові запаси станом на 01.01.11 8

20

12

12

тис. м3

780,01

244035,6

22

8

9

-“-

47,47

95361,55

3

0

0

-“-

0

30580

1

0

0

-“-

0

3

127

26

28

-“-

99,67

94213,67

1

0

0

тис.т

0

167

2

2

2

тис. м3

12,4

6723

32

14

16

-“-

393,44

77901,72

4

3

3

-“-

28,32

6666,98

1

0

0

тис.т

0

337

2

0

0

-“-

0

1436

13

5

3

-“-

33,34

30126,26

3

1

1

-“-

44

19051,9

2

2

2

тис.т

2151,2

167138,2

0

22663

1

Гірничохімічні корисні копалини 1 0 -“-

64


ХIV.Сировина для вапнування 9 9 2 1 -“кислих грунтів вапняк XV. Сировина карбонатна для 2 2 1 1 -“кормових домішок XVI.Сировина карбонатна для цукрової промисловості Вапняк 6 6 2 2 -“ХVІI. Сировина агрохімічна Фосфорит 1 1 0 0 -“ХVII. Електро- та радіотехнічна сировина Графіт 1 1 0 0 -“Гірничорудні корисні копалини XVIII.Каолін 9 9 6 5 -“первинний XIX.Сировина ювелірно-виробна Онікс 1 1 0 0 т мармуровий ХX. Сировина абразивна Кремінь 1 1 1 1 тис.т XXI.Глини 1 1 0 0 -“бентонітові ХXIІ.Сировина для мінеральних пігментів Глауконіт 3 3 1 1 -“Горючі корисні копалини Торф 76 45 0 0 -“Води підземні Вода мінеральна

13

14

6

6

м3/добу

Вода прісна

45

47

24

26

тис.м3/добу

0

2459

0,31

крейда 2215 вапняк 2115,41

837,09

148793,96

0

0

0

16586,7

107,1

7932,67

0

213

1,7

2806,56

0

113

0,5

6336,8

0

20661

60,984 м3/добу 102,627 тис.м3/добу

3,761 тис.м3/добу 435,52 тис.м3/добу

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Мінеральні підземні води розвідані на 14 ділянках з запасами 3761,0 м3/добу за категоріями А+В+С 1, з яких експлуатується 6 ділянок. Мінеральні води використовуються для лікувальних цілей і промислового розливу. Питні та технічні підземні води в області для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання розвідані на 47 ділянках з запасами 435,52 тис. м3/добу за категоріями А+В+С 1, але на даний момент експлуатується 26 ділянок. Загальні прогнозні ресурси підземних вод Хмельницької області складають близько 1963,7 тис. м3/добу. З зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 435,52 тис. м3/добу. З розвіданих запасів в 2010 році використано лише 102,627 тис. м3/добу або 23,6%. Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод. Спостереження за режимом, а також за оцінкою і прогнозом змін гідрогеологічної обстановки підземних вод здійснюється Подільською гідрогеологічною партією. Вивчення режиму грунтових та підземних вод проводилось по закладеній мережі спостережних пунктів, яка сформована 65


із свердловин і колодязів, облаштованих на водоносні горихзонти четвертинних, неогенових, сеноманських та верхньопротерозойських відкладів. В 2010 році в природних та слабо порушених умовах по всій території області відмічається зниження значень середньорічних рівнів грунтових вод четвертинних відкладів від 0,02 до 0,55 м, за винятком свердловини № 253 (Червоний Цвіт), в якій середньорічний рівень піднявся на 0,40 м проти минулорічного. В природних умовах положення рівня підземних вод сармтського, сеноманського, силурійського та верхньопротерозойського водоносних горизонтів, знаходиться в стабільному стані. Значення середньорічних рівнів в спостережних свердловинах, обладнаних на дані водоносні горизонти, коливається від +0,19 до -0,24 м. Спостереження за режимом підземних вод в порушених умовах проводяться на ділянках інтенсивного водовідбору підземних вод. В зв’язку з тим, що МКП «Хмельницькводоканал» припинена експлуатація ділянок Центральна, Західна, Південна, Кудринка та Шаровечка Хмельницького родовища підземних вод, відмічається підвищення рівня підземних вод сеноманського та верхньопротерозойського водоносних горизонтів до 1,55 м (свд. 5, ділянка Кудринка). На Чернелівському водозаборі відмічається зниження середньорічного рівня сеноманського водоносного горизонту на 0,22 м (свд.№318). Значне підвищення значення середньорічного рівня силурверхньопротерозойського водоносного комплексу відбулося на Східній ділянці Городоцького родовища підземних вод – 4,86 м. Якість підземних вод задовільна. Забруднення підземних вод не виявлено. 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Загальна кількість зсувів на території Хмельницької області станом на 01.01.2011 р. становить 420. Загальна площа зсувів – 2098 га. В 2010 році Подільська ГГП продовжувала роботи з ведення моніторингу зсувних процесів, який включав в себе наступні напрямки робіт: - вивчення регіонального режиму ЕГП на ділянках ІІ категорії; - стаціонарне вивчення зсувів; - спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські. Вивчення регіонального режиму ЕГП проводилось на Заваллівській, Кам’янець-Подільській і Радівецькій ділянках ІІ категорії. На цих ділянках відповідно було обстежено 32, 29, 11 і 13 зсувів. Всі обстежені

66


зсуви знаходились в фазі тимчасової стабілізації. Нових зсувних тіл на ділянках ІІ категорії не виявлено. В 2010 році в с.Клинове Городоцького району Хмельницької області (ділянка І категорії) на лівому придолинному схилі р. Жванчик виявлено новий зсув. Зсув каплевидної форми довжиною 25 м по падінню схилу та шириною 30 м по його простиранню проявився на схилі крутизною до 10 0 в перших числах червня 2010 року. Висота головної стінки відриву тіла зсувудосягає 0,6 м, потужність зсувних накопичень до 1,0-1,5 м. Зміщенню підлягали грунтоворослинний шар та елювіально-делювіальні суглинки середнього-верхнього неоплейстоцену по глинах сарматського ярусу. Головна стінка відриву проходить на проїжджій частині дороги вул.Руданського, при цьому частина дороги шириною до 1,5 м та довжиною до 15 м, яка покрита щебенем, змістилась вниз по схилу. Проїжджої частини дороги залишилось 2,0 м. Причиною розвитку зсуву явилось перезволоження грунту (грунтово-рослинного шару та суглинків) як за рахунок надмірного випадання атмосферних опадів в кінці травня на початку червня 2010 року, так і за рахунок додаткового його зволоження стічними водами атмосферних опадів в зоні зосередження стоку на крутій ділянці із розташованої вище на схилі вулиці села. Стаціонарне вивчення зсувів проводилось на Кам’янецьПодільському і Заваллівсько-Мілівецькому стаціонарах, які включали в себе режимні спостереження за рівнем грунтових вод. Спостереження за потенційно-небезпечними зсувами, які впливають на народно-господарські об’єкти проводились в м. Городок, с. Верхні Панівці і с. Цибулівка Кам’янець-Подільського р-ну, с. Каскада Новоушицького району, смт. Віньківці. Всі зсуви знаходились в фазі стабілізації і впливу на народногосподарські об’єкти не виявлено. В 2010 році спеціалісти Подільської ГГП брали участь в складі комісій з причин винвкнення надзвичайних ситуацій пов’язаних з ЕГП, а саме: - надані висновки про причини розвитку обвалу грунту на схилі р. Смотрич в м. кам’янець-Подільському Хмельницької області. Обвал грунту відбувся після перезволоження покрівних делювіальних відкладів на схилі через випадання аномальних атмосферних опадів та додаткового зволоження порід стічними водами атмосферних опадів, які в пониженій частині вулиці стікали безпосередньо на схил. були рекомендації по ліквідації наслідків обвалу грунту та недопущенню в подальшому розвитку даного процесу; - надані висновки про причину підтоплення земельної ділянки в с.Малиничі Хмельницького району Хмельницької області (на момент обстеження явних ознак підтоплення не було). 67


Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) №№ з/п

Вид (ЕГП)

1 1 2

2

3

Зсуви Карстові процеси: відкрита стадія розвитку карсту; напівпокрита стадія розвитку карсту; покрита стадія розвитку карсту Підтоплення: міст смт. сіл Кількість об’єктів економіки в зоні підтоплення

Площа поширення, км2 3 20,98 16,0 5,9 3,0 7,1 59,97 5,42 2,25 52,3

Кількість проявів,од. 4 420 769

% ураженості регіону 5 0,1 77,7 36,6 18,8 44,6

11 10 149 5231

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Державний геологічний контроль за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр на території Хмельницької області здійснюється Північною територіальною інспекцією державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр, а державний контроль за використанням і охороною надр Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області. Згідно ст.60 Кодексу України про надра, державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов'язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Органи, що здійснюють державний геологічний контроль, відповідно до покладених на них повноважень, перевіряють: виконання рішень з питань методичного забезпечення по геологічному вивченню надр, своєчасність і правильність державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, наявність спеціальних дозволів на використання надр та виконання передбачених ними умов, дотримання під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які б забезпечували необхідне їх вивчення тощо. Північна територіальна інспекція державного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр при виконанні покладених на неї функцій взаємодіє з Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області. Ця співпраця має на меті проведення ефективних перевірок дотримання норм законодавства України про надра, запобігання вчиненню правопорушень при вивченні, розробці, 68


використанні та охороні надр, а у разі виявлення порушень нормативів і вимог законодавства України про надра – накладення адміністративних стягнень та здійснення заходів щодо припинення таких правопорушень. В 2010 році Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено 370 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при використанні і охороні надр, з них 313 – по використанню підземних вод, що на 23 більше ніж за 2009 рік – 347. За результатами перевірок складено 354 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення. Притягнено до адміністративної відповідальності 229 посадових осіб та громадян. Загальна сума накладених штрафів складає 69,945 тис. грн, з яких сума накладених штрафів по використанню підземних вод – 43,051 тис. грн. Стягнуто штрафних санкцій на суму 56,236 тис. грн. Основними порушеннями які були виявлені під час перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства при видобутку корисних копалин є відсутність спеціального дозволу на користування надрами, акта про надання гірничого відводу, проекту та плану розробки родовища, земельного відводу. В ході проведених перевірок виявлено 87 самовільних надрокористувачів, 78 з яких використовують підземні води без спеціального дозволу на користування надрами. За 12 місяців 2010 року до органів прокуратури передано в порядку ст.97 КК України 8 матеріалів перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства, які містили ознаки злочинів. По результатам розгляду даних матеріалів порушено 4 кримінальні справи, а саме відносно ПП “АС Радуга” смт. Стара Синява, сума спричиненої шкоди 13,7 тис.грн., ВСАТ “Війтівецьке підприємство по племінній справі в тваринництві” смт. Війтівці Волочиського району, сума спричиненої шкоди 56,967 тис.грн., ПП “Агро-Ойл-Україна” с. Судилків Шепетівського району, сума спричиненої шкоди 4,044 тис. грн., ВАТ “Хмельницьке ШБУ-56” м. Хмельницький, сума спричиненої шкоди 1,038 тис. грн по факту перевищення службових повноважень за самовільне використання підземних вод. Рішенням Головного державного інспектора з ОНПС в Хмельницькій області тимчасово заборонено (зупинено) господарську діяльність 10 об’єктів та підприємств, з них 3 по використанню підземних вод. Серед призупинених об’єктів слід відмітити ТОВ «Хмельницька універсальна компанія» при використанні Східної ділянки Збручанського родовища мінеральних вод. В 2010 році Інспекцією пред’явлено 63 претензії та позови на суму 5683,629 тис. грн., з них 58 претензій та позовів сплачено добровільно та стягнуто за рішенням суду на суму 2165,122 тис. грн. 69


7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Держуправлінням у 2010 році видано 33 погоджень (екологічних карток) на отримання спеціальних дозволів на користування надрами та 7 погоджень продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами. За даними Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» Мінприроди України видано: - 109 спеціальних дозволів на користування надрами з метою видобування корисних копалин; - 10 спеціальних дозволів на геологічне вивчення надр; - 6 спеціальних дозволів на геологічне вивчення в т.ч. досліднопромислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; - 1 на використання підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – вирощування грибів. 8. ВІДХОДИ Хіміко – аналітичний контроль ґрунтів та відходів Відібрано проб ґрунтів відході в 1 160

2 -

Всього відібрано та проаналізовано проб 3 160

Здійснено компоненто визначень

Кількість визначуваних хімічних елементів, сполук та показників

4 1340

5 20 (рН, нітрати, К2О, обмінний амоній, рухо-ма сірка, рухомі форми фосфору, рухомі форми та валовий вміст Cu, Zn, Ni, валовий вміст Mn, Pb, нафтопродукти, атразин, пропазин, прометрин, симазин, АПАР, кальцій рух., хлориди)

Кількість випадків з перевищенням ГДК чи кларків 6 1 – мідь 2 - нікель 3 –калій рухомий 3 – сірка 1-свинець 9- фосфор рухомий

8.1. Структура утворення та накопичення відходів Станом на 01.01.2011 р. в області було накопичено 495,3 т відходів першого класу небезпеки, з них – 492,836 т складають непридатні та заборонені до подальшого застосування хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), 99,559 т – другого, 4393,044 т – третього та 32292043,854 т четвертого (з яких 14557439,68 т складають тверді побутові відходи) класів. За 2010 рік утворено 17,474 т відходів першого класу небезпеки, 331,193 т – другого, 884,635 т – третього та 2010268,812 т - четвертого класу.

70


Накопичення відходів (станом на 01.01.11 р.) № з/п 1

Показник

3

Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено відходів, усього у тому числі: відходи 1 класу небезпеки

4 5 6

відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки відходи 4 класу небезпеки

2

Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

т

32303031,757

т

495,3

т т т

99,559 4393,044 32298043,854

576

492,836 непридатні ХЗЗР

14557439,68 побутові відходи

Показники утворення відходів у динаміці за 2008 -2010 роки № з/п 1

Показник

2008 рік

2009 рік

Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) --відходи, т Відходи за формою 14-МТП 870559 1011364 (номенклатура з 57 видів), т Небезпечні (токсичні) відходи(за формою 1719,5 1094,7 звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального 573,9 486,96 господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т 872278,5 1114720,7 2 Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю --ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення небезпечних (токсичних) --відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн.грн Утворення твердих побутових відходів на 0,428 0,365 особу, м³/ на 1 чол. Примітка: * - дані 2010 року включають відходи четвертого класу небезпеки

2010 рік*

25262,1 -1986240,014 184,361 тис тон 2011502,114 --0,139 т/чол

8.2. Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Частково проблема зменшення негативного впливу небезпечних відходів на навколишнє природне середовище вирішується шляхом їх передачі на переробку спеціалізованим підприємствам або повторного використання у виробництві. На території області діє 3 приймальних пункти відпрацьованих люмінесцентних ламп, які мають ртутне наповнення (2 у м.Хмельницький та м.Нетішин), прийом відпрацьованих акумуляторів, прийом відпрацьованих шин, для подальшої їх передачі на утилізацію. 71


Упродовж 2010 року відправлено на демеркуризацію більше 63 тис.шт. відпрацьованих ламп, які містять ртутне наповнення. Продовжується передача спеціалізованим підприємствам шламів гальванічних. Протягом року передано майже 25 тн, за рахунок чого зменшились обсяги їх накопичення на території підприємств (ВАТ „Модуль”, ВАТ „Кам’янець-Подільський приладобудівний завод” м.Кам’янець-Подільський, ВАТ „Термопластавтомат”, ВАТ „Укрелектроапарат” м.Хмельницький). На території області знаходяться промислові підприємства, які займаються утилізацією деяких відходів, а саме технологічних відходів м’ясопереробних підприємств (всього за 2010 рік перероблено близько 9000 т таких відходів), піритних недогарків (перероблено 31336 т), граншлаку (утилізовано 142733 т.) та відходів спиртової промисловості – барди мелясної (утилізовано за 2010 рік 1145,8 т). Утилізація відходів (перелік підприємств або виробництв, що здійснюють утилізацію відходів). N з/п

Назва підприємства, адреса Назва виробництва

1

Шепетівський ветсанзавод м.Шепетівка, вул.Лісова 1

2

3

4

Хмельницький Державний завод по виготовленню м’ясокісткового борошна “Ветсанзавод” Хмельницький район, с.Н.Вовковинці ТОВ “Шепетівський м’ясокомбінат” с.Судилків, вул.Гагаріна 3 Шепетівського району ВАТ „Подільський цемент” Кам’янець-Подільський район, с. Гуменці

Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина, конфіскати, кістки)

Потужність, т /рік

Утилізовано відходів за звітний рік,т

4200

560,8

Виробництво м’ясокісткового борошна (м’якотна сировина, конфіскати, кістки)

7030

8354

Технологічні відходи

4000

901

Огарки піритні Граншлак Барда мелясна

80000 220000 2400

31336 142733 1145,8

На полігони твердих побутових відходів комунальними підприємствами обласного і районних центрів та міст обласного підпорядкування вивезено близько 272 тис.т відходів. Площа, яку займають побутові відходи у місцях накопичення складає 615,383 га. Протягом 2010 року власниками відходів паспортизовано 17 місць видалення відходів. Всього в області суб’єктами господарської діяльності оформлено 193 паспори: промисловими підприємствами 50, комунальними – 143, 320 підприємствами розроблені технічні паспорти відходів. На території Хмельницької області нараховується 21 міський полігон твердих побутових відходів, 15 селищних полігонів (сміттєзвалищ) та 807 сільських сміттєзвалищ. Із 21 полігону лише 5 мають проектну документацію, 13 знаходяться в задовільному стані, для решти полігонів і переважної більшості сміттєзвалищ характерний вкрай незадовільний стан. На території сільських, селищних рад 72


відведено 822 ділянки під полігони твердих побутових відходів для населених пунктів площею 508,12 га. Комунальними підприємствами експлуатується 21 полігон побутових відходів у райцентрах та містах обласного значення, загальною площею 107,263 га. Найгостріше стоїть проблема захоронення ТПВ в м. Хмельницькому та м. Кам’янець-Подільському- тривалий час полігони по захороненню ТПВ цих міст вичерпали свої проектні потужності, чим створюється загроза винекнення надзвичайних ситуацій. Питання будівництва заводів по утилізації ТПВ, або виділення земельних ділянок під будівництво нових полігонів не вирішується. У 2010 році було розроблено інвестиційний проект „Запровадження системи збору та утилізації ТПВ у м.Хмельницькому з будівництвом сміттєсортувального (сміттєпереробного) заводу”.Загальна орієнтовна вартість проекту становить 85,2 млн.Євро, планова сума фінансування, необхідна у 2010 році – 5,65 млн.Євро. Термін впровадження проекту 3 роки. Очікуваний природоохоронний ефект – ефективне управління поводження з ТПВ, зниження забруднення території, поліпшення економічної ситуації та здоров’я населення. Протягом минулих років аналогічна проблема постала перед мешканцями м.Нетішин, полігон ТПВ якого (місце розташування – с.Бадівка Острозького району Рівненської області) також перевантажений. На замовлення ДП НАЕК „Енергоатом” ВП Хмельницька АЕС у кінці 2008 року розроблено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) інвестицій "Система поводження з твердими побутовими відходами в м.Нетішині". У 2009 році Держуправлінням була проведена державна екологічна експертиза Техніко економічного обгрунтування (ТЕО) системи поводження з твердими побутовими відходами в місті Нетішин. Даним ТЕО запропоновано будівництво смтіттєпереробного комплексу для м.Нетішин. За результатами розгляду проектна документація направлена на доопрацювання. Проте на даний час через відсутність коштів питання щодо будівництва сміттєпереробного заводу для міста так і не вирішується. Щодо ситуації, що склалася на полігоні ТПВ м.Шепетівка, то у 2010 році також було розроблено екологічний проект «Шепетівський регіональний сміттєпереробний комплекс». Загальна орієнтовна вартість проекту становить 350 млн.євро, термін впровадження проекту - 5 років. Діяльність Шепетівського регіонального сміттєпереробного комплексу передбачає збір, сортування, перевезення, повну безвідходну переробку всіх видів сміття та всіх видів відходів, а також всіх існуючих сміттєзвалищ Північного регіону до повної рекультивації земель, а також випуск продукції, товарів, матеріалів. Радіус повного санітарного очищення функціонуючого підприємства – до 90 км включаючи всі без виключення населені пункти даного регіону. В результаті переробки на сміттєпереробному комплексі може вироблятись готова продукція: - тротуарна плитка, дорожня плита, стінові, будівельні блоки, дерев’яні бруси різних розмірів, брикети, пілети для опалення, щитовий паркет, картон, папір, біологічне дешеве паливо, технічна плівка, гранульований 73


поліетилен, поліетиленові та полістирольні труби для технічного застосування, органічні добрива (гумус та гумусалін), контейнери різногабаритні, інша продукція, згідно з технологічними процесами. Проте, на даний час, вищезазначений проект не передавався на державну екологічну експертизу. Для вирішення проблем поводження з твердими побутовими та небезпечними токсичними відходами в області рішенням четвертої сесії облради п’ятого скликання від 18 жовтня 2006 року №7-4/2006 затверджено „Програму поводження з твердими побутовими відходами Хмельницької області на 2006-2011 роки” а також за участі Держуправління у 2010 році було прийнято та затверджено рішенням 27 сесії Хмельницької обласної ради від 24.03.2010р. №12-27/2010 Регіональну програму поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2010-2015 роки. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки (тис. т) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники

2010* рік

2007 рік 2008 рік 2009 рік

Утворилося 1,899 Одержано від інших підприємств 0,051 у тому числі з інших країн Використано 0,22 Знешкоджено (знищено) 0,011 у тому числі спалено 0,0104 Направлено в сховища організованого складування (поховання) 0,203 Передано іншим підприємствам 1,568 у тому числі іншим країнам 0,185 Направлено в місця неорганізованого складування за межі 0,0225 підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, 0,0203 крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування 2,031 та на території підприємств Примітка: * - дані з урахуванням відходів IV классу небезпеки.

1,883 0,065

1,094 0,05

0,35 0,013 0,009 0,206 1,235 0,316 0,0214

0,139 0,009 0,007 0,219 1,077 0,072 0,0253

1243,08 768,42 260,09 3,987 3,987 272,69 1427,12 88,89

0,004

-

-

2,716

2,533

32303,03

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року № Назва одиниці адміністративноз/п територіального устрою регіону 1

2 Сміттєзвалища Білогірський район Віньковецький район Волочиський район Городоцький район Деражнянський район Дунаєвецький район Ізяславський район Кам”янець-Подільський район

Кількість) 3 41 27 39 51 38 46 66 76

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 32,59 22,6 31,15 35,79 10,33 39,45 37,34 34,6

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

+

74


№ Назва одиниці адміністративноз/п територіального устрою регіону 1

822

Площі під твердими побутовими відходами, га 4 27,5 25,35 8,5 14,91 44,71 20,52 9,22 17,85 19,29 24,35 18,05 30,02 508,12

21

3,75 6,51 4,8 3,0 2,14 5,133 3,0 9,0 6,8 2,8 3,0 7,4 8,0 4,7 4,83 3,3 5,3 4,3 3,7 7,0 8,8 107,263

Кількість)

2 Красилівський район Летичівський район Новоушицький район Полонський район Славутський район Старокостянтинівський район Старосинявський район Теофіпольський район Хмельницький район Чемеровецький район Шепетівський район Ярмолинецький район Всього Полігони смт.Білогір”я смт.Віньківці м.Волочиськ м.Городок м.Деражня м.Дунаївці м.Ізяслав м.Кам”янець-Подільський м.Красилів смт.Летичів смт.Нова Ушиця м.Полонне м.Славута м.Старокостянтинів смт.Стара Синява смт.Теофіполь смт.Чемерівці м.Шепетівка смт.Ярмолинці м.Нетішин м.Хмельницький Всього Заводи по переробці твердих побутових відходів Усього

3 37 38 15 33 60 68 18 16 32 36 40 45

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Зміни площі (+/-) у відношенні до попереднього року

відсутні

Поводження з непридатними пестицидами № з/п

Район

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

1 2 3

Білогірський Віньковецький Волочиський

14,925 4,0 5,15

4,0

4

Городоцький

14,12

-

Утворено (виявлено) впродовж року, т 3,0 0,78

Кількість на кінець року, т

14,925 2,0 77,55(0,85) (72,4законтейнеризовано) 14,9(0,9)

75


5 6 7 8 9 10 11 12

Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський

46,5 -

13 14 15 16 17 18 19 20 21

Славутський Старокостянтинів Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький Шепетівський Ярмолинецький ст. Богданівці Хмельницького району Усього

71,38

37

0,23 14,86 1,0 59,89

15,5

54,0 38,0 61,0 -

54,0 0,92 -

361,6

134,9(нетто) 152,2(брутто)

3 21,68 1,0 1,19 6,5 10,95 0,77 29,15 -

50,52(4,02) 1,0 23,52 1 83,7 (68,2законтейнеризовано) 105,32 (80,0)** 0,65 1 38(0,6) 61,0 17,751*

78,02

492,836

17,751* - залишки перезатарених у 2008 році заборонених і непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, підготовлених до вивезення за межі України у відповідності із заключеним договором від 21.08.07 р. між Мінприроди України та ТОВ “НВТ“Динаміка” та змінами до нього “Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження хімічних засобів захисту рослин непридатних або заборонених до використання, у тому числі з підготовки та вивезення їх за межі України”(зберігаються у металевих бочках на майданчику 6-Т Державного підприємства Міноборони України „Воєнконверс – 43” біля ст. Богданівці Хмельницького району) - 17,751 тонн; 80,0** - кількість гексахлорану в закритому складському приміщенні на бувшому заводі «Лотос» (м.Славута) - 80 тонн.

8.3. Використання відходів як вторинної сировини Всього на підприємствах області за 2010 рік утворено відходів, як вторинної сировини 768422,253 т., з яких використано 260096,018 т., у тому числі 3987,28 т. – в якості палива. Площа, яку займають відходи у відвалах і накопичувачах на території підприємств складає 375,37 га. Протягом року утворено 500,4 т полімерних відходів, утворено 68,21 т відходів матеріалів текстильних, утворено 129,67 т. склобою, 1187,394т паперу та картону; у якості вторинної сировини від підприємств, громадян та організацій області прийнято 306,621 т склобою, 461,436 т полімерних відходів, 7,745 т відходів матеріалів текстильних. Приймальними підприємствами області одержано від організацій та фізичних осіб 408380,456 т відходів паперу та картону, з яких використано 1128,26 т. Відправлено на переробні підприємства в якості вторинної сировини 177,202 т зношених автомобільних шин (у 2009 році – 148 т), 133,796 т відпрацьованих мастил використано в інших технологічних процесах.. Більша частина відпрацьованих мастил утворена внаслідок застарілого 76


технологічного обладнання і використано на ВАТ „Подільський цемент”. Через ПЗЗАТ „Вторкольормет” передано на утилізацію всього 69,604 т відпрацьованих акумуляторів, в попередньому – 90,4 т. На лісопереробних та лісозаготівельних підприємствах області протягом року утворено 3916,216 т. відходів деревини, з яких використано 2597,5 т (у тому числі в якості палива 1128,3). На підприємствах спиртової промисловості протягом року у творено 6191,816 т барди мелясної, цукровими підприємствами утворено 71562,04 т дефекату, виробниками сільськогосподарської продукції утворено 22510,847 т. зернових відходів. Протягом року від підприємств області спеціалізованими організаціями одержано 11902,63т відходів металобрухту та чорних металів, утворено 6543,85 т. Динаміка використання відходів № з/п 1 2 3

Показник

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т Рівень використання, %

1500523 521917 34,78

870559 584055 67,1

1011364 413237 40,9

1243078,7 264083,3 21,24

8.4. Транскордонне перевезення відходів Відповідно до розпорядження від 06 червня 2008 року № 313/2008-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 28 січня 2003 року № 19/2003-р" проведені роботи з комплексної інвентаризації місць складування заборонених і непридатних пестицидів. За результатами проведеної інвентаризації кількість непридатних та заборонених хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) в області становила 862,623 тн. Протягом грудня 2008 року на підставі укладеного договору з Мінприроди України та ТОВ „НВТ”Динаміка” (Запоріжжя) вивезено за межі України 209,763тн. ХЗЗР. Також у грудні місяці здійснювались операції у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме «Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них», відповідно до договору № 92 від 28.11.2008р. між Мін природи України та «Сапрі Даброва Горіча СП ТОВ» перезатарено та вивезено за межі області 106,799тн. Таким чином всього вивезено за межі області 316,562тн.ХЗЗР. У 2009 році продовжувались роботи, а саме «Проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них» на підставі договору № 92 від 28.11.2008 р. між Мінприроди України та «Сапрі Даброва Горніча СП ТОВ» (SAPRI Dabrova Cornicza Sр.z.о.о.). В ході проведення цих робіт вивезено за межі України 72,991 тн (с. Воробіївка Дунаєвецького району, с. 77


Остапківці Городоцького району, с Грушка, с Гораївка, смт. Стара Ушиця Кам’янець-Подільського району). У 2010 році в області Державним підприємством „Національний центр поводження з небезпечними відходами” проведені роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання або заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). В ході проведенння цих робіт з території області вивезено 152,2 тонн ХЗЗР. Станом на 01.01.2011р. в області залишки накопичених непридатних та заборонених ХЗЗР становлять 492,836 тн. 8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами Складування та тимчасове зберігання побутових та промислових відходів здійснюється на 497 підприємствах області (згідно визначених райдержадміністраціями Переліків власників відходів на 2010 рік). Відповідно до вимог постанови КМУ №1218 від 3 липня 1998 року „Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів” на 2010 рік було розглянуто документи та видано 638 дозволи на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів. Продовжується робота по паспортизації місць видалення відходів (МВВ), розгляду і затвердженню технічних паспортів відходів та реєстрових карт об’єктів утворення відходів (ОУВ) та об’єктів оброблення та утилізації відходів (ООУВ), веденню відповідних реєстрів. Всього за 2010 рік було розглянуто 17 паспортів МВВ (у 2009 році – 6), технічних паспортів на відходи по 58 підриємствах (у 2009 році по 64 підприємствах), 68 реєстрових карт ОУВ (у 2009 році – 42 карти ОУВ 1 карту ООУВ). Всього в області згідно раніше встановленого переліку визначено 184 МВВ, з яких на 01.01.2011 року паспортизовано 193. За наявної інформації кількість суб’єктів господарювання, яким необхідно розробити реєстрові карти об’єктів утворення відходів в області становить 344. На 01.01.2011 року розроблені та включені до реєстру 413 карт ОУВ та 28 карт ООУВ. Паспортизація відходів повинна бути проведена всіма суб’єктами господарювання, на яких утворюються відходи в тому числі і на тих, яким у відповідності до постанови КМУ №1218 немає потреби отримувати дозволи на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів. Всього в області технічні паспорти на відходи розроблені та погоджені по 320 підприємствах.

78


Зареєстровано відходів в області (видів) У тому числі з визначеними Для яких для яких Для яких Кількість хімічним визначено умови визначено визначено Клас небезпеки зареєстрованих складом та зберігання, підприємства місця відходів фізичними транспортування, або видалення властивостями видалення виробництва по відходів * їх утилізації Всього (усіх 216 215 216 216 216 класів небезпеки), у т. ч.: 1-го класу 8 7 8 8 8 небезпеки 2-го класу 33 33 33 33 33 небезпеки 3-го класу 53 53 53 53 53 небезпеки 4-го класу 122 122 122 122 122 небезпеки Примітка: *– місця видалення для тимчасового зберігання відходів на території підприємства

79


Видача дозволів на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів

Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони Всього по області м.Хмельницький м.Кам.-Подільський м.Нетішин м.Славута м.Шепетівка м.Старокостянтинів Білогірський Віньковецький Волочиський Городоцький Деражнянський Дунаєвецький Ізяславський Кам”янець-Подільський Красилівський Летичівський Новоушицький Полонський Славутський Старокостянтинівський Старосинявський Теофіпольський Хмельницький Чемеровецький

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

638 232 39 4 32 45 31 5 7 17 8 7 37 17 18 21 19 10 9 11 5 4 5 24 9

638 232 39 4 32 45 31 5 7 17 8 7 37 17 18 21 19 10 9 11 5 4 5 24 9

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 2064 789 195 47 86 150 118 21 20 44 29 16 88 19 57 48 34 18 46 22 25 21 11 81 28

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

435,77 158,53 88,42 14,3 11,78 14,54 11,34 3,56 7,32 6,52 9,3 12,23 21,48 8,53 8,76 10,95 9,53 3,98 7,53 11,68 1,03 2,07 3,15 2,458 2,09

638 232 39 4 32 45 31 5 7 17 8 7 37 17 18 21 19 10 9 11 5 4 5 24 9

638 232 39 4 32 45 31 5 7 17 8 7 37 17 18 21 19 10 9 11 5 4 5 24 9

871,54 317,06 176,84 28,6 23,56 29,08 22,68 7,12 14,64 13,04 18,6 24,46 42,96 17,06 17,52 21,9 19,06 7,96 15,06 23,36 2,06 4,14 6,3 4,916 4,18

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на відходів на своїх інших підприємствах, підприємствах, тис.т. тис.т. 435,77 158,53 88,42 14,3 11,78 14,54 11,34 3,56 7,32 6,52 9,3 12,23 21,48 8,53 8,76 10,95 9,53 3,98 7,53 11,68 1,03 2,07 3,15 2,458 2,09

7,59 0,28 0,16 0,81 3,35 0,06 0,017 0,002 0,03 0,02 0,18 0,014 0,12 0,08 2,4 0,016 0,05 -

80


Обласний центр, міста обласного підпорядкування, райони Шепетівський Ярмолинецький

Видано дозволів на розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано дозволи

5 7

5 7

Кількість місць видалення відходів, на які видано дозволи 10 40

На яку кількість відходів видано дозволи тис.т.

Видано лімітів на утворення та розміщення відходів

Кількість підприємств, яким видано ліміти

Дозволено утворити відходів тис.т.

2,012 2,68

5 7

5 7

4,024 5,36

Дозволено Дозволено розмістити розмістити відходів на відходів на своїх інших підприємствах, підприємствах, тис.т. тис.т. 2,012 2,68

0,003

81


Однією з найгостріших проблем на сьогоднішній день є проблема безпечного складування та утилізації твердих побутових відходів в населених пунктах області. Дана проблема не є новою, проте з року в рік вона все гостріше постає перед громадськістю. Території міст знаходяться у незадовільному стані, існуюча система санітарної очистки не забезпечує регулярного вивозу і знешкодження побутових відходів, що призводить до появи стихійних звалищ. Незадовільний стан з утилізацією відходів склався у містах: Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Волочиську, Шепетівці, Славуті, Нетішині. З метою вирішення проблем в області рішенням четвертої сесії облради п’ятого скликання від 18 жовтня 2006 року №7-4/2006 затверджено „Програму поводження з твердими побутовими відходами Хмельницької області на 2006-2011 роки”. Проте через відсутність фінансування заходи даної програми не виконуються. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, у тому числі і у сфері поводження з відходами стане можливим за умов наявності на всіх рівнях необхідного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, відповідальності органів місцевого самоврядування за прийняття екологічно виважених рішень та забезпечення виконання Комплексної програми охорони довкілля Хмельницької області на 1999 – 2010 роки. Щодо ситуації, яка склалася в області з твердими побутовими відходами, то в першу чергу потребує вирішення питання щодо виділення нових земельних ділянок під будівництво полігонів ТПВ для міст Кам”янцяПодільського, Нетішина та Хмельницького або (що дійсно було б найкращим рішенням ) будівництво смттєсортувальних та сміттєпереробних заводів у містах із великою кількістю населення 9. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Екологічна безпека області пов’язана, передусім, з обсягами впливу на природне середовище розташованих на території області об’єктів різного призначення, їх потенційною загрозою довкіллю, життю та здоров’ю населення. Держекоінспекцією в Хмельницькій області здійснювався екологічний контроль додержанням вимог екологічної безпеки в зоні діяльності митниці призначення та відправлення; на військових і оборонних об'єктах, у процесі транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів, небезпечних хімічних, отруйних речовин, виробничих, побутових та інших видів відходів. При проведенні екологічного та радіологічного контролю в зоні діяльності Хмельницької митниці не встановлено перевезення експортних, імпортних вантажів, що могли б негативно вплинути на стан навколишнього

82


природного середовища, здоров’я людей і умови транспортування яких не відповідали екологічним вимогам. Здійснено перевірки 16 підприємств при поводженні з небезпечними хімічними речовинами. За виявлені порушення, а саме відсутність дозволів на використання, зберігання отруйних речовин, керівники підприємств притягнуті до адміністративної відповідальності. На території області у 2010 році аварій щодо поводження з отруйними речовинами, у тому числі з продуктами біотехнології, не виникало. За звітний період перевірено 10 військових об’єктів, дислокованих на території області. Посилено увагу до питань дотримання природоохоронного законодавства, зменшення негативного впливу військової діяльності на довкілля. У кожній військовій частині призначені відповідальні за екологічний стан їх територій, використання природних ресурсів, розміщення відходів тощо. Покращилась роз’яснювально-виховна робота з питань охорони довкілля. Не усунуті перешкоди здійсненню оперативного екологічного контролю військових об’єктів працівниками державної екологічної інспекції. За цих умов розформування окремих військових частин залишається екологічно неконтрольованим. Склади боєприпасів, розташовані на території області, становлять потенційну загрозу з причини їх перевантаженості та порушень правил зберігання боєприпасів. 9.2.Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку До об’єктів підвищенної екологічної небезпеки в області відноситься два підприємства:  ВАТ „Подільський цемент” м. Кам’янець Подільський;  ХКП „Спецкомунтранс” м. Хмельницький; 9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія Головним об’єктом ядерної та радіаційної небезпеки в області є Хмельницька АЕС. Реакторні установки обох блоків ХАЕС належать до сучасної серії водо-водяних енергетичних реакторів ВВЕР-1000. Спостереження за радіаційним впливом станції на довкілля здійснюється відомчою лабораторією зовнішнього радіаційного контролю ХАЕС. Рівень забруднення промислового майданчика, санітарно-захисної зони та зони спостереження оцінюється вмістом радіонуклідів 137 Cs,134Cs,90Sr,54Mn,60Co,51Cr, 131I та інших. С пуском другого енергоблоку на ХАЕС впроваджена автоматизована система контролю радіаційної обстановки (АСКРО), яка дозволяє здійснювати у режимі реального часу контроль радіаційної обстановки на проммайданчику, санітарно-захисній зоні, зоні спостереження, здійснення метеорологічного контролю. Найбільший вклад впливу ХАЕС на атмосферне повітря вносять газоподібні радіоактивні викиди із вентиляційної системи. Середньодобові значення їх активності складають: - радіоактивні інертні гази – 32,20 ГБк/добу (0,050 % від гранично допустимого викиду (ГДВ); 83


- довгоживучі радіонукліди – 49,64 кБк/добу (0,0078% від ГДВ); - йод-131 – 284,4 Бк/добу (0,028% від ГДВ). Вміст радіонуклідів 137Cs в атмосферному повітрі санітарно-захисної зони станції та населених пунктів становив 0,339 – 2,75 мкБк/м3, в ставкуохолоджувачі АЕС – 8,25 Бк/м3 та р.Горині - 4,5 – 5,2 Бк/м3, в ґрунтах контрольованих населених пунктів – 2,04•102 – 5,92•102 Бк/м2, а 90Sr – 105 – 326 Бк/м2. Радіонуклідів 134Cs, 60Co, 54Mn та 131I в пробах ґрунтів не виявлено. За регламентованими для ХАЕС контрольними рівнями скидів та викидів перевищень не було. В цілому радіаційні параметри, що характеризують роботу ХАЕС за 2010 рік, не перевищували нормативних значень, а радіаційний захист персоналу та населення забезпечувалися на достатньому рівні. Рівень гамма-фону в зоні спостереження ХАЕС протягом 2010 року становив 9-11 мкР/год. 9.3.1.Радіаційне забруднення територій За даними радіоекологічного моніторингу області перевищень вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища, продуктах рослинного та тваринного походження протягом 2010 року не виявлено. Спостереження за станом річок в 2010 році показали, що вміст радіонуклідів в пробах води р. Дністер (м. Кам’янець-Подільський), р. П.Буг (м. Хмельницький, м. Летичів) та р. Случ (с. Чернелівка) становив:  по цезію-137 0,028 - 0,075 Бк/л,  по стронцію-90 0,101 - 0,159 Бк/л, що не перевищує допустимих рівнів для цих радіонуклідів 2,0 Бк/л. Радіоактивного забруднення продуктів харчування тваринного походження (м’ясо ВРХ, молоко та молочні продукти) та кормів не виявлено. Вміст цезію-137 в м’ясі ВРХ становив 2,4-7,5 Бк/кг при нормі 200 Бк/кг, в молоці – 2,5 -6,4 Бк/кг при нормі 100 Бк/кг. 9.3.2. Радіоактивні відходи У процесі експлуатації ХАЕС утворюються рідкі, тверді, та газоподібні радіоактивні відходи. Рідкими радіоактивними відходами є : - концентровані сольові розчини від переробки трапних вод, вод спецпральні; - відпрацьовані іонообмінні смоли фільтрів установки СВО; - шлами. Твердими радіоактивними відходами є відпрацьовані внутрішньокорпусні пристрої реактору, деталі насосів, трубопроводи, арматура, теплоізоляція, фільтри систем вентиляції, обтирочні матеріали, бавовняний та плівковий спецодяг, використані засоби індивідуального захисту, тара дерев’яна, різноманітні будівельні відходи та інше. Газоподібними радіоактивними відходами є: - здувки неконденсованих газів та летучих аерозолів з воздушників устаткування, працюючих на радіоактивних середах; 84


- повітря відведене з робочих приміщень; Газоподібні відходи перед викидом в атмосферу підвергаються очищенню. До системи збору, переробки, зберігання радіоактивних відходів відносяться : - система газоподібних викидів; - система збору та зберігання рідких радіоактивних відходів (СРВ); - система глибокого випарювання рідких радіоактивних відходів (УГУ– 1 – 500); - система очистки трапних вод від шламів на установці центрифугування (УЦ); - система поводження з твердими радіоактивними відходами. Поводження з радіоактивними відходами (РАВ) на ХАЕС здійснюється у відповідності з процедурами описаними в «Инструкции по обращению с радиоактивными отходами на ХАЭС» № 0.ЦД.4748.ИЭ – 09. В процесі поводження з твердими (далі ТРВ) та рідкими (далі РРВ) радіоактивними відходами підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом дезактивації та поводження з РАВ (ЦДПРВ) і хімічним цехом (ХЦ). З питань радіаційного моніторингу відходів підрозділи ХАЕС взаємодіють з цехом радіаційної безпеки (ЦРБ). На ХАЕС діє система обліку, нормування, планування, контролю та звітності при поводженні з РАВ. Система реалізується через комплекс організаційних заходів, які забезпечують взаємодію, розмежовують обов’язки, права та відповідальність структурних підрозділів і адміністративно–управлінського персоналу ХАЕС в сфері поводження з РАВ. Планування діяльності з поводження з ТРВ підрозділяється на: - перспективне планування: планування робіт з поводження з РАВ на довгостроковий період часу; планування робіт з поводження з РАВ на рік - оперативне планування: планування робіт з поводження з РАВ на період ППР; місячне планування поводження з РАВ; планування разових робіт, при яких утворюються РАВ. Основним документом планування діяльності з поводження з РАВ на довгостроковий (трирічний) період часу на ХАЕС є «Програма мінімізації радіоактивних відходів у ВП «Хмельницька АЕС» № 0.ЦД.2800.ПМ – 09. Річне планування робіт з поводження з ТРВ здійснюють підрозділи ХАЕС, зайняті на роботах в ЗСР. Планування включає у себе: - підготовку та обґрунтування проектів цехових планів (лімітів) на утворення РАВ на рік; - розробку заходів з мінімізації РАВ на рік. Для адміністративного контролю за рівнем утворення/надходження ТРВ щорічно розробляються та вводяться наказом по станції ліміти утворення ТРВ для підрозділів. Ліміти установлюють на календарний рік граничні значення об’ємів утворення ТРВ для кожного цеху окремо. 85


Крім того, з періодичністю 1 раз у 3 роки розробляються/переглядаються контрольні рівні (КР) утворення/надходження ТРВ. Контрольні рівні – це затверджені експлуатуючою організацією граничні значення обсягів утворення/надходження ТРВ на календарний період – рік. КР розробляються/переглядаються на підставі аналізу статистичних даних по утворенню/надходженню РАВ за п’ятирічний період часу. Дотримання КР контролюється експлуатуючою організацією. Інформація про РАВ документується, зберігається та аналізується. На підставі аналізу розробляються заходи з мінімізації РАВ. РАВ класифікуються за агрегатним станом та радіаційними параметрами згідно вимог «Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України» ДСП 6.177-2005- 09-02. За питомою активністю та відомим радіонуклідним складом РАВ класифікуються на низько-, середньо- та високоактивні РАВ. Збір ТРВ на робочих місцях, сортування за групами активності та їх транспортування до централізованих місць збору РАВ провадиться особами, безпосередньо виконуючими роботи з радіоактивними речовинами та устаткуванням, яке має радіоактивне забруднення, або особами, спеціально виділеними для цієї роботи. Збір та завантаження РАВ на місцях проведення робіт провадиться суворо роздільно в залежності від: Категорії РАВ («чисті»-«брудні»); - агрегатного стану (тверді-рідкі); - складу (теплоізоляція - металеві – кабельна продукція- інші відходи). Система обліку РАВ на ХАЕС включає в себе: первинний облік утворення РАВ за окремими операціями, технологіями, видами робіт, робочими місцями, які повинні бути організовані цехами; - облік ТРВ, які надходять від підрозділів ХАЕС для тимчасового зберігання в СТРВ СК; облік РРВ (сольового плаву), котрі утворюються при переробці кубового залишку та надходять для тимчасового зберігання в БЗ СТРВ; - облік РРВ (зневодненого шламу), котрі утворюються при очистці трапних вод від шламів та зневоднення відпрацьованих фільтруючих матеріалів на (УЦ) та надходять для тимчасового зберігання в приміщенні С412/1; - облік РАВ в сховищах ХАЕС, інвентаризація РАВ; Облік РАВ здійснюється в об’ємних, вагових одиницях активності. Контролю підлягають облікові параметри та фізико-хімічні властивості РАВ.

86


Кількість РАВ, що утворилися за 2010 рік на ХАЕС Тверді радіоактивні відходи(ТРВ) Категорія ТРВ

1 2 3

Кількість утворених ТРВ з 1.01.10 р. по 1.01.11 р. Об’єм, м3 Питома активність, КБк/кг 215,0 60,9

Низько активні Середньо активні Високо активні

Передано на переробку* Об’єм, м3 Питома активність, КБк/кг -

0,25

3,2*104

-

-

0,165

›1,0*107

-

-

*на даний час переробка ТРВ на ХАЕС не здійснюється в зв’язку з відсутністю установок по переробці ТРВ.

Рідкі радіоактивні відходи(ТРВ) Середньоактивні РРВ

Кубовий залишок

Сольовий плав Зневоднений шлам Відпрацьовані сорбенти

Кількість утворених РРВ з 1.01.10 р. по 1.01.11 р. Об’єм, Питома м3 активність, КБк/кг 150,200 8,5*103

37,2 1492,65 (кг.) 3,0

3,6 *104 2,0*104 1,1*103

Перероблено з 1.01.10р. по 1.01.11р. Об’єм, м3 155,0

1492,65 (кг.) 0,0

Питома активність, КБк/кг 1,1*104

2,0*104

Відправлено на тимчасове зберігання Об’єм, м3

Питома активність, КБк/кг продукт переробки кубового залишку на УГУ – 1-500-сольовий плав 37,2 3,6*104 2,2 1,1*104

0,0

3,0

1,1*103

Кількість РАВ, що зберігаються на ХАЕС. Тверді радіоактивні відходи(ТРВ): Заповнення комірок СТРВ СК твердими РАВ (інформація на 01.01.11 р.) Найменування сховища СТРВ СК

Категорія ТРВ

Проектний об’єм, м3

низькоактивні середньоактивні високоактивні

1081,5 4925,46 361,2

Ступінь заповнення,м3 4407,8* 115,3 9,178

* - Всі низькоактивні тверді радіоактивні відходи направляються на тимчасове зберігання в комірки СТРВ СК без переробки та сортування по видам (спалювальні, пресуємі, металеві і не пресуємі). Не перероблені ТРВ завантажуються у комірки СТРВ СК „навалом” в поліетиленових та паперових мішках, що не дозволяє раціонально використовувати об’єм комірок (реальне завантаження становить 60...80% від загального об’єму). В силу вищеперечислених причин комірки, призначені для тимчасового зберігання низькоактивних ТРВ направляються на тимчасове зберігання в комірки, призначені для тимчасового зберігання середньоактивних ТРВ. Перепризначення комірок було обумовлено наступним: - біологічний захист комірок, призначених для середньоактивних твердих радіоактивних відходів, забезпечує безпеку тимчасового зберігання низькоактивних ТРВ.

87


Рідкі радіоактивні відходи(РРВ): Заповнення ємностей СРРВ, комірок БЗ СТРВ, майданчика „ББ-куб”, приміщення С-412/1 рідкими РАВ (інформація на 01.01.11 р.) Найменування сховища СРРВ

БЗ СТРВ комірка 101/9 Майданчик «ББкуб» Приміщення С-412/1

Середньоактивні РРВ Кубовий залишок Відпрацьовані сорбенти,шлами

Проектний об’єм, м3 2100,0

Ступінь заповнення,м3 519,4

200,0

158,6

840,0

690,8

240,0

175,2

-

2,2

Сольовий плав Зневоднений шлам

За час експлуатації сховищ РАВ не було відмічено перевищення допустимих рівнів активності грунтових і стічних вод, а також викиди в венттрубу, що свідчить про відсутність виходу радіоактивності з сховищ РАВ Хмельницької АЕС в навколишнє середовище. Експлуатація сховищ РАВ на Хмельницькій АЕС здійснюється у відповідності з вимогами діючої в Україні нормативноїбази. Результати моніторингу стану сховищ РАВ на майданчику Хмельницької АЕС свідчить про надійність та безпечність експлуатації сховищ. 10. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ 10.1. Ведення сільського господарства в Хмельницькій області Хмельницька область – агропромисловий регіон. Вагому роль в структурі АПК області відіграє сільське господарство. Провідною галуззю сільського господарства на Хмельниччині є рослинництво, де основна увага аграріїв приділяється виробництву зерна і зокрема озимої пшениці. Головне завдання сільськогосподарського виробництва і зокрема галузі рослинництва полягає в більш повному і раціональному використання ріллі. Враховуючи вимоги світового ринку, в Хмельницькій області з року в рік розширюються площі під технічними культурами, зокрема під цукровими буряками, ріпаком, соєю, гірчицею. Ці культури користуються попитом на світовому ринку і дають сільгосптоваровиробникам високі, сталі прибутки. У сільгосппідприємствах області знаходиться в обробітку 1180 тис.га ріллі. Протягом 2010 року проведено значний обсяг роботи по залученню в обробіток орендованих земель. Згідно оперативних даних кількість земель, що не використовувалась, зменшилась на 34 тис.га, відповідно на цю кількість збільшується посівна площа по всіх категоріях господарств. Разом з тим, в окремих районах є велика кількість таких земель (Кам’янецьПодільський, Ізяславський, Полонський, Славутський райони). Згідно попередніх даних Головного статистичного управління валовий збір зернових культур у заліковій вазі становить 1742,1 тис. тонн, що на 40 88


тис. тонн більше попереднього року. Середня урожайність зернових склала 31,5 ц/га, що є четвертим показником у державі. Для підвищення урожайності сільськогосподарських культур, в області використовують як органічні, так і мінеральні добрива. В зв’язку із недостатньою кількістю органічних добрив, висіваються сидеральні та поживні культури, збільшується внесення мінеральних добрив. Для успішного виконання завдань по розвитку тваринництва передбачено збільшення виробництва кормів. Намічені заходи по стабілізації чисельності поголів’я сільськогосподарських тварин та його нарощення, впровадження інноваційних технологій у виробництво продукції тваринництва, докорінне поліпшення селекційно-племінної роботи та відтворення худоби по підсумках роботи за 2010 рік виконані не в повному обсязі. Для покращення ситуації в галузі тваринництва необхідно: - вжити невідкладних заходів щодо стабілізації і нарощування поголів’я сільськогосподарських тварин та збільшення виробництва продукції тваринництва в зимово-стійловий період 2010-2011 років; продовжити роботу по реконструкції і будівництву тваринницьких комплексів та ферм з впровадженням екопрогресивних технологій; необхідно прискорити бонітування наявного поголів’я сільськогосподарських тварин в агроформуваннях; - з метою покращення годівлі тварин активізувати роботу по закупівлі жому, меляси, макухи. Виділення коштів з обласного бюджету на вищезазначені цілі передбачено Програмою розвитку агропромислового комплексу Хмельницької області на 2007-2011 роки. Основним завданням працівників аграрного сектору Хмельниччини є послідовне і стабільне збільшення продуктів рослинництва і тваринництва, що дасть можливість покращити добробут населення та зміцнити економічний стан сільського господарства. 10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами Загальна посівна площа, тис. га Мінеральні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц У тому числі: азотних, тис. ц фосфорних, тис. ц калійних, тис. ц азотно-фосфорно-калійних, тис. ц Удобрена площа під урожай, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, кг

2010 рік 729,7 611,4 402,5 98,9 110,0 557,1 76 84

89


У тому числі: азотних, кг фосфорних, кг калійних, кг азотно-фосфорно-калійних, кг Органічні добрива: Всього внесено в поживних речовинах, тис. т Удобрена площа, тис. га % удобреної площі Внесено на 1 га, т

72 18 20 490,0 17,6 2 0,7

10.3. Використання пестицидів у сільському господарстві Застосування засобів захисту рослин 2010 рік 1,908 2554,47

Витрати засобів захисту рослин, тис. т Площа, на якій застосовувалися засоби захисту рослин, тис. га Кількість внесених пестицидів на 1 га, кг

1,53

11. ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИКИ НА ДОВКІЛЛЯ 11.1. Використання джерел енергії в енергетичній галузі держави Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів 2000

2005

2006

2007

2008

2009

2010

1522,2

1845,7

1930,0

1865,3

1760,4

1449,2

1503.7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

-

121,3

126,8

122,5

115,6

95,2

98.8

Споживання електроенергії млн. кВт.год Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

1090,0

1137,0

1185,3

1238,3

1270,4

1108,3

1138.3

-

104,3

108,7

113,6

116,6

101,7

104.4

Споживання палива, тис.т у.п.

919,0

1224,5

1239,5

1176,1

1122,3

870,7

885.0

-

133,2

134,9

128,0

122,1

94,7

96.3

1447

1463,7

1775,2

1667,3

1309,5

1268,9

1446.0

-

101,2

122,7

115,2

90,5

87,7

99.9

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у.п.

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання теплоенергії, тис.Гкал Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливно-енергетичного комплексу у 2010 році Кількість підприємств

Усього стаціонарними джерелами -в тому числі за видами діяльності: Виробництво електроенергії ХАЕС*

Обсяги викидів, тис. т

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн

Темп зміни, % порівняно з 2009 роком обсягів викидів

викиди на одиницю продукції,

1

0.015

0.0000075

107.1

91.5

1

0.015

0.0000075

107.1

91.5

*В Хмельницькій області відсутні підприємства по видубуванню та переробці паливних ресурсів. На території області знаходиться Хмельницька АЕС, яка виробляє електроенергію. 90


Динаміка споживання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Всього по Україні млн. т умовного палива /область, у % Вугілля кам’яне/ область, у % Газ природний, млрд. м³ / область, у % Бензин моторний / область, у % Газойлі (паливо дизельне) / область, у % Мазути топкові важкі / область, у %

2000 р.

2005 р.

2006 р.

0,9

0,7

1,0

0,2 1,6 2,8 3,0 3,2

0,1 2,1 3,3 2,8 1,0

0,1 2,2 2,7 2,5 0,3

2007 р. 1,1

2008 р. 1,2

2009 0,7

2010 0.7

0,2 1,6 2,6 2,5 0,2

0,7 1,7 2,5 2,6 0,3

0,6 1,4 2,7 2,6

0.6 1.2 2.6 2.6 0.3

11.2. Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти* Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис.м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2000 р. 1196323

2005 р. 1439120

2007 р. 1360080

2008 р. 1322979

2009 р. 1027155

2010 р 1071894

112458 646421 21914

82479 960494 17580

9205

8377

433601 661206 18102 6177

509315 571845 21726 6331

345355 472870 21703 5614

413517 460350 24840 5966

4243

1329

0 50455 138 43 139565 39368 7761 1736

42269 32 1294 17 30 98615 7121 6733 1377

-

6

2452 39115 36 1235 22 24 105293 2069 6671 1410 -

1452 36170 32 531 35 15 108432 4140 6967 1496 -

561 30116 18 223 27 9 96212 1523 3818 1503 -

27639 19 176 28 12 101638 2411 4429 1702 -

5591 20 -

25954 55 -

29075 99 -

-

-

-

26582 108 -

10856 51 -

11504 41 -

-

-

-

-

-

-

513

-

-

-

-

-

336

* - Без урахування обсягів реалізації населенню

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2010 році Витрачено т умовного палива Всього

1071894

Витрати палива в натуральному вимірі газойлі вугілля газ бензин (паливо кам’яне природний моторний дизельне) 413517 460350 27639 101638

91


Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність готелів і ресторанів Діяльність транспорту та зв’язку Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

129891

3259

31872

8175

50875

756788 6682 484764

375769 2433 373298

364064 1056 139113

7328 160 4908

14624 1965 10871

3854

-

2011

280

744

-

-

-

-

-

121011

4901

85276

3069

5606

265342

38

223895

2260

1788

11707

460

1148

1025

2008

34757

279

13742

3374

8943

525

-

425

16

5

49713

1138

6582

1973

23446

13381

11

10328

588

403

44727 11927

23569 4705

17918 6463

2199 447

325 207

14227

4318

1553

1571

154

4251

9

943

648

11.3. Вплив на навколишнє середовище енергетичної галузі Вплив енергетичної галузі в області дуже незначний, т.я викиди Хмельницької АЕС у 2010 році склали 15 тонн. Введення в дію другого блоку дозволило відключити пускорезервну котелбну, яка працювала на мазуті. 12. ВПЛИВ ТРАНСПОРТУ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЄ СЕРЕДОВИЩЕ 12.1. Транспортна система України 12.1.1. Обсяги транспортних перевезень Вид транспорту Залізничний*

Рік

Перевезено вантажів млн. т %

Вантажооборот

2000

Перевезено пасажирів млн. % 12,0 2,4

2005 2006 2007 2008 2009 2010

10,6 10,6 10,1 10,0 9,3 9.1

млн.т.км.

%

Пасажирооборот млн.пас.км.

%

2,4 2,4 2,3 2,1 2.2

92


Автомобільний

2000

25,3

2,7

587,3

3,0

54,9

2,1

608,3

2,1

24,6 23,9 26,7 29,1 21,0 21.4

2,2 2,0 2,1 2,3 2.0

12,48,7 1610,1 1588,4 2284,9 1888,1 2044.8

3,5 4,0 3,4 4,2 3.8

106,9 112,0 116,8 114,9 118,6 117.1

2,8 2,8 2,8 2,6 2.9

1139,2 1131,9 1115,8 1121,8 1102,7 1084.0

2,2 2,1 2,0 1,8 2.0

Водний

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2000

Авіаційний

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2000

0,00004

0,2

0,0398

0,2

0,0003

0,0

0,3

0,0

0,00004 0,00024 0,00002 0,000009 -

0,0 0,2 0,0 0,0 -

0,12 0,125 0,025 0,011 -

0,0 0,0 0,0 0,0 -

0,0151 0,0143 0,0176 0,0072 0,0021

0,4 0,3 0,4 0,1

15,4 14,8 15,8 6,7 2,1

0,3 0,2 0,2 0,1

59,9

2,3

431,4

2,6

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2000 2005 2006 2007 2008

Трубопровідний

2009 2010 Міський електротранспорт

2000

2005 59,6 3,1 363,5 2006 65,9 3,7 402,3 2007 67,5 4,2 411,8 2008 48,8 3,1 297,6 2009 43,1 3.4 262,9 2010 45.7 278.6 Всього 2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010 *- інформація про перевезення вантажів, вантажооборот та пасажирооборот по залізничному транспорту області відсутня, в графі перевезено пасажирів подано інформацію - відправлено пасажирів. ** - інформація по % в Головному управлінні статистики на даний час відсутня.

3,2 3,9 4,4 3,3 4.2

в

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від окремих видів автотранспорту підприємств області (тис.т.) Роки

Вантажні автомобілі

Пасажирські автобуси

2000 2005 2006 2007 2008 2009

13,4 11,7 10,8 9,5 9,0 7,4

3,0 2,6 2,6 1,9 1,6 1,2

Пасажирські легкові автомобілі 3,2 3,7 3,5 3,5 3,5 3,1

Спеціальні легкові автомобілі 1,0 1,0 0,8 0,8 0,8 0,8

Спеціальні нелегкові автомобілі 2,5 2,1 2,3 1,8 1,9 1,6

93


2010

6.8

1.1

2.9

0.7

1.3

У 2010 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились від вантажних автомобілів на на 0,6 тис.тонн, від пасажирських автобусів на 0,1 тис.тонн, від пасажирських легкових автомобілів на 0,2 тис.тонн, від спеціальних легкових автомобілів на 0,1 тис.тонн, від спеціальних нелегкових автомобілів на 0,3 тис.тонн 12.1.2. Склад парку та середній вік транспортних засобів Групування автомобілів за конструкцією, яка дозволяє використовувати паливо (незалежно від фактичного використання палива) Тип автомобіля (одиниць)

Всього бензин

дизпаливо

За видами палива зріджений стиснений нафтовий газ газ

стиснений природ ний газ і бензин

Автомобілів всього Легкові автомобілі Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Пасажирські автобуси Спеціальні автомобілі Інші автомобілі

дизпалив о та стиснени й природн ий газ

191251

149741

33313

0

27

8164

0

154861

135629

14160

0

5

5067

0

6598 6198

3427 3232

2336 2684

0 0 0

10 2

825 280

0 0

2308

108

2180

0

20

0

4067

1165

2167

0

4

731

0

14179

4512

8694

0

6

967

0

3040

1674

1092

0

0

274

0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами забруднення від використання окремих видів палива Роки

2000 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Обсяги викидів, тис.т.

бензину

51,6 36,5 40,0 64,1 67,6 63,6 64.7

47,0 30,8 34,2 47,6 49,4 46,3 44.5

У тому числі від використання газойлів зрідженого та (дизельного стисненого газу палива) 3,0 3,9 4,1 13,7 15,1 13,9 15.0

1,6 1,7 1,6 2,7 3,0 3,4 5.2

Частка викидів забруднюючих речовин від використання бензину у загальних обсягів викидів, % 91,1 84,4 85,5 74,3 73,1 72,8 68.8

У 2010 році скоротились обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від рухомих джерел, які використовують в якості палива бензин на 1,9 тис.тонн і збільшились від споживання газойлів на 1,1 тис.тонн та від споживання зрідженого та стисненого газу на 1,8 тис.тонн.

94


3975 4067 400 410 486 422 501 362 396 331 326 378 748 1101 1231 998 1036 3302 3374 3000 2229 2152

2788 3040 237 355 431 346 450 137 314 424 412 557 263 750 855 910 909 1480 1376 1253 1120 1124

Інші транс портні засоб и 5051

Пасаж ирські автоб уси

2963

Спеці альні автом обілі

5281

Аналіз середнього віку транспортних засобів у 2010 році показує, що транспортний парк області збільшився на 5558 одиниць. Кількість транспортних засобів віком від 2 до 3 років збільшилась на 6025 одиниць, віком від 3,1 до 5 років на 1941 одиницю, від 5,1 до 10 років на 1298 одиниць та зменшилась на 3706 одиниць віком понад 10 років. Це позитивна тенденція, т.я транспортних парк області омолоджується.

95

9256

9257

9342

10042

1308

1288

1467

1447

1446

844

820

937

836

5840

6087

6005

8049

8772

88

82

29

24

119

99

92

78

52

5263

5432

6091

7832

6817

552

533

700

764

636

339

328

217

166

162

444

388

87184

90420

95899

95021

88290

19149

17914

11371

14285

8983

16244

15038

12310

8903

4877

32284

26763

29102

20419

11232

154864

150135

151596

135714

112127

115833

123057

127140

121696

25536

24238

19304

21882

13002

18915

16974

14334

10725

6037

34673

28648

31354

22348

12756

191251

185693

190627

179517

2010

2009

2008

2007

2005

2010

2009

2008

2007

2005

2010

2009

2008

2007

2005

2010

2009

2008

2007

2005

2010

2009

2008

2007

2005

Від 5,1 до 10 років

9591

2958

2981

3842

4458

416

75

39

34

45

34

171

139

490

398

238

6598

6681

7498

9160

153493

Від 3,1 до 5 років

1837

1223

739

940

849

38

81

60

114

90

60

6198

6400

6226

8214

113382

Від 2 до 3 років

428

742

530

78

63

37

2308

2207

2516

2391

9853

Всього

653

613

552

14179

13507

14777

15962

Сідло ві тягачі

2791

Самос киди 8984

Ванта жні борто ві

1937

Легко ві автом обілі

12408

Автом обілі всього

4812

Тип автом обіля

2117

Середній вік парку дорожніх механічних транспортних засобів Більше 10 років


13. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 13.1. Екологічна політика України Екологічна політика України за роки незалежності в цілому сформована. Одним із перших основоположних документів, який на державному рівні проголосив довгострокову стратегію розв'язання екологічних проблем України була Постанова Верховної Ради України від 05 березня 1998 року, якою було затверджено "Основні напрями державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Насьогодні, Розпорядженням Кабінету Міністрів України 17 жовтня 2007 року було схвалено Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року. Завдання екологічної політики нашої держави, спрямовані на екологічно збалансоване використання природних ресурсів: 1) охорона водних ресурсів, екологізація водного господарства, що передбачає: перехід до сталого використання водних ресурсів шляхом запровадження інтегрованого управління водними ресурсами; упровадження системного підходу до менеджменту прісноводних ресурсів і відповідних басейнів річок, які базуються на принципі басейнового та інтегрованого управління; зміцнення органів басейнового управління, в тому числі міждержавних і регіональних; підвищення ефективності водокористування шляхом запровадження економічних стимулів на басейновому рівні та повного відшкодування витрат; розроблення ефективних стратегій для басейнового управління водними ресурсами з метою запобігання негативним наслідкам повеней та посухи; зменшення обсягів використання води для потреб виробництва і житлово-комунального господарства; урахування нагальних потреб муніципальних водних систем (зокрема, підключених до них промислових джерел) у програмах управління водними ресурсами в річкових басейнах; збільшення обсягу збирання та очищення зворотних вод; упровадження системи відшкодування повної вартості послуг з водопостачання і раціонального використання водних ресурсів (менеджмент попиту) з урахуванням стимулювання до вжиття заходів водозаощадження; 2) охорона земельних ресурсів, екологізація сільського господарства, що передбачає: запровадження інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами, підвищення його координованості та ефективності; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій землекористування; удосконалення державної системи моніторингу земель, ведення земельного кадастру та землеустрою; створення умов для максимально можливого забезпечення неперервності ділянок, стан яких наближається до природного; формування збалансованого співвідношення між окремими видами угідь та забезпечення екологічної безпеки і рівноваги територій у регіонах; розширення площі лісів, полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень відповідно до 96


науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; збільшення частки сільськогосподарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) відповідно до науково обґрунтованих показників, що розроблятимуться з урахуванням регіональних та місцевих особливостей; розроблення технологій з відновлення виведених з ріллі деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених сільськогосподарських угідь; наближення до європейських стандартів з питань відведення земель під розміщення об'єктів промислового виробництва, будівництва, транспорту, зв'язку тощо; сприяння розробленню та широкому впровадженню нових біологічних засобів захисту рослин у сільськогосподарському виробництві; забезпечення екологічно допустимого сільськогосподарського навантаження на ґрунтовий покрив; забезпечення широкого впровадження новітніх екологічно збалансованих технологій ведення сільського господарства; 3) невиснажливе використання тваринних та рослинних ресурсів, екологізація лісового господарства, що передбачає: запровадження класифікації функцій та напрямів використання екосистем, забезпечення проведення їх повної еколого-економічної оцінки як основи для визначення можливості та екологічно допустимих обсягів використання сировинної складової екосистеми; запровадження механізму заборони використання ресурсу до визначення його кількісних та якісних показників (заповідання, консервація ресурсу тощо); запровадження принципу гнучкого управління використанням природних ресурсів, у тому числі постійного моніторингу кількісних та якісних показників таких ресурсів під час їх використання; передбачення можливості коригування процесу використання природних ресурсів з урахуванням результатів моніторингу, включаючи їх видову зміну та припинення виснажливого використання; проведення оцінки впливу природних і антропогенних факторів на динаміку ресурсних видів рослин та розроблення прогнозу змін фіторесурсів; установлення обґрунтованої ціни біоресурсів з урахуванням їх несировинної цінності, розміру плати за спеціальне використання та вдосконалення дозвільно-ліцензіиної діяльності у цій сфері; відновлення чисельності рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин; упровадження в систему ведення лісового господарства та комплексного використання лісових ресурсів екосистемного підходу; запровадження системи повної відповідальності постійного користувача за стан наданих у користування лісів; забезпечення відтворення корінних лісових і природних рослинних угруповань з використанням технологій, що сприяють збереженню біорізноманіття; розроблення та затвердження критеріїв та індикаторів збалансованого розвитку лісового господарства, впровадження сертифікації лісів у лісовому господарстві; забезпечення розширеного відтворення лісів і збільшення лісистості країни; сприяння реалізації державної політики щодо запровадження сталого управління лісовим господарством і підвищення ефективності функціонування лісового господарства; забезпечення підтримки лісового господарства шляхом поєднання заходів державного регулювання та впровадження ринкового механізму; 97


упровадження економіко-правового механізму для стимулювання розширеного відтворення лісових ресурсів; 4) екологічно стале надрокористування, що передбачає: створення умов для ефективного, екологічно збалансованого розвитку надрокористування на основі впровадження нових технологій, комплексного використання ресурсів надр, рекультивації територій; видачу спеціальних дозволів на користування надрами з метою їх геологічного вивчення та видобування корисних копалин за умови забезпечення повноти розробки родовищ корисних копалин; удосконалення законодавчого врегулювання порядку використання відвалів видобутку і відходів збагачення та переробки мінеральної сировини як техногенних родовищ корисних копалин. 13.2. Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 2

Одиниця виміру 3

2008 4

Роки 2009 5

2010 6

1.

Кількість перевірених об'єктів

од.

1761

1699

1431

2.

Складено актів перевірок

од.

1761

1697

1431

од.

2326

2318

2383

чол./ грн.

2205/ 235042 2172/ 187391,00 260/ 1786261,00 199/ 1221344

2034/ 239564 1251/ 197881 188/ 2059629 193/ 1336945

1938/ 366,129 1532/ 289,408 160/ 16962,49 153/ 2912,698

од.

72

59

65

од.

__

__

__

од.

21

19

20

11.

Кількість об'єктів, на яких виявлено перевищення встановлених екологічних нормативів, дозволів або лімітів

од.

45

50

56

11.1.

на спеціальне водокористування

од.

45

50

56

45

47

41

№ п/п 1

3. 4. 5. 6. 7. 8.

9.

10.

Назва заходу

Кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення Притягнуто до адмінвідповідальності Стягнуто адміністративних штрафів Пред'явлено претензійнопозовних матеріалів Стягнуто претензійно-позовних матеріалів Прийнято рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) господарської діяльності Прийнято рішень про призупинення фінансування будівництва (реконструкції) об'єктів Кількість дозволів, виданих на відновлення господарської діяльності та фінансування

у т.ч. на скиди у водні об'єкти

чол./ грн. од./грн. од./грн.

98


2

Одиниця виміру 3

2008 4

Роки 2009 5

2010 6

на викиди в атмосферне повітря

од.

39

14

15

од.

__

18

__

од.

__

4

__

од.

56

68

42

№ п/п 1 11.2. 11.3. 12.

13.

Назва заходу

на утворення та розміщення відходів Внесено подань про припинення дії виданих дозволів Кількість матеріалів про порушення, що містили ознаки злочину, переданих на розгляд в правоохоронні органи (прокуратури, внутрішніх справ, СБУ)

13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища В області функціонує багатовідомча система спостережень за об’єктами навколишнього природного середовища, що здійснюється у відповідності з «Положенням про державну систему моніторингу» спеціально уповноваженими державними органами. Середовища, які контролюються суб’єктами моніторингу довкілля та число точок спостережень № з/п

1 1

2

3 4 5

6

Суб’єкти моніторингу довкілля

2 Державна екологічна інспекція Обласний центр з гідрометеороло гії СЕС (МОЗ) „Облдержродю чість” Подільська гідрогеологічна партія Обласне управління по меліорації і водному господарству

Кількість точок спостережень, од. джерела джерела джерела стаціонаскидів скидів скидів рні зворотзворотзворотатмос- джерела поверх- них вод морсь- них вод підземні них вод у ферне вікидів в неві у повер- кі води у води глибокі повітря атмосводи хневі морські підземні ферне води води водоносповітря ні горизонти 3 4 5 6 7 8 9 10 92 48 64 -

2

грунти

11 4

-

5

-

-

-

-

-

-

46 -

-

24 23

-

-

-

-

-

96 65

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

9

-

-

-

-

-

28

-

99


Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області здійснювала відбір проб та їх аналіз один раз у квартал в 48 створах 19 річок. Обласний центр з гідрометеорології вів спостереження за Південним Бугом щомісячно на 2-х створах, його притокою – Бужком (1 створ) та Случем (2 створи) – два рази в квартал. Лабораторія Хмельницького обласного управління по меліорації та водному господарству аналізувала проби води раз у місяць на постах спостереження Дністра, Случа і Хомори, та один раз у квартал – на постах спостережень за Південним Бугом і Горинню. Моніторинг за рівневим режимом та забрудненням підземних вод забезпечувався Подільською гідрогеологічною партією у 28 пунктах спостереження один раз у рік. Вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі відслідковувався обласним центром з гідрометеорології щомісячно на 2 постах спостереження у м. Хмельницькому, радіоактивних речовин в атмосферних випадіннях і аерозолях – на Шепетівському гідрометеорологічному посту та кліматичними умовами області – на 5-ти метеостанціях. Кількість виміруємих інгредієнтів та постів спостережень за станом атмосферного повітря залишилась без змін в порівняні з попередніми роками. Лабораторією державної екологічної інспекції в Хмельницькій області проводились заміри викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах області. Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” визначав ступінь забруднення рільних земель на 30 пунктах спостереження 2 рази в рік та радіологічні дослідження на 15 контрольних ділянках, розташованих по „розі вітрів” 30-ти км зони Хмельницької АЕС і 2-х ділянках в зоні посиленого контролю. Спостереження за станом грунтів проводились державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області на землях природоохоронного, сільськогосподарського призначення та землях промисловості та населених пунктів. Обласна санітарно-епідеміологічна станція вела спостереження за станом поверхневих вод І категорії на 4-х створах у місцях розташування водозаборів та ІІ категорії у 65 створах – у місцях масового відпочинку населення, а також за станом атмосферного повітря і ґрунтів у межах санітарно-захисних зон підприємств. Моніторинг радіаційного фону території області забезпечувався щоденно обласним центром з гідрометеорології на постах спостереження у мм.. Хмельницькому, Шепетівці і Кам’янці-Подільському та селищах міського типу Ямполі Білогірського району і Новій Ушиці. Взаємодія із суб’єктами моніторингу сусідніх областей здійснювалася у відповідності із Планом спільних спостережень за транскордонними природними об’єктами між держу правліннями охорони навколишнього природного середовища Рівненської, Вінницької, Тернопільської і Чернівецької областей шляхом щоквартального обміну відповідною інформацією. 100


Здійснення моніторингу довкілля за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів № з.п . 1 1.

Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля

2 Підготовлено проект Програми моніторингу довкілля Хмельницької області на 20112016 роки.

Суб´єкти моніторингу довкілля, що залучені до виконання програм

3 Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області. Хмельницький регіональний відділ комплексного використання водних ресурсів. Хмельницька обласна санітарноепідеміологічна станція. Хмельницький обласний центр з гідрометеорології. Подільська гідрогеологічна партія. Обласний державний проектнотехнологічний центр родючості ґрунтів та сільськогосподарської якості продукції “Облдержродючість”.

Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм 4 Вдосконалити систему моніторингу довкілля області. Привести систему у відповідність з Положенням про державну систему моніторингу довкілля в області, налагодити більш повне інформування населення щодо екологічної ситуації регіону.

13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації Державна екологічна експертиза здійснюється як складова частина комплексної державної експертизи у відповідності до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи, затвердженого Постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1269. Виконання державної екологічної експертизи проводиться у відповідності Закону України „Про екологічну експертизу”, нормативними законодавчими документами та рекомендаційними матеріалами Міністерства. Відділ співпрацював з філією ДП „Укрдержбудекспертиза” у Хмельницькій області, з якою укладена довгострокова угода. Еколого-експертним підрозділом держуправління охорони навколишнього природного середовища в області розглянуто 73 матеріали проектно–кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення об’єктів різного призначення. 50 матеріалів розглянуто у складі комплексної державної експертизи. Через невідповідність проектних рішень вимогам природоохоронного законодавства (відсутність оцінки впливу таких об’єктів на стан навколишнього природного середовища, оголошення в засобах масової інформації заяв про наміри і екологічних наслідків діяльності та врахування громадської думки), неповним висвітленням впливу запроектованих об’єктів на навколишнє середовище 23 комплекти проектних матеріали було направлено на доопрацювання. Найбільш важливими об’єктами, проектні матеріали яких розглядались екологічною експертизою, були проекти системи поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) в м. Нетішині, реконструкції комплексу ВРХ в с.Остапківці, Городоцького району, будівництва автомобільної дороги від с.Романівка Чемеровецького району до с.Іванківці 101


Городоцького району та під’їзної дороги залізничної колії до піщаного кар’єру на ділянці ст. Славута – ст. Славута ІІ Південно-Західної залізниці”. Протягом року скарги від населення області та звернення районних та міської рад з приводу еколого - небезпечних об’єктів не надходили. Еколого–експертна діяльність у 2010 р. №

Виконання робіт

1. Загалом проведено експертиз 1.1 З них: - у рамках комплексної державної експертизи 1.2 - через дозвільний центр 2. Оцінено передпроектної документації (ТЕО і ТЕР інвестицій, ескізних проектів) 3. Оцінено проектно-кошторисної документації (проектів і робочих проектів)

Загальна кількість 73

Позитивно Негативно % оцінено, оцінено, відхилених кількість кількість 66 7 9,6 %

50

44

6

12,0%

23

22

1

4,3%

1

0

1

100%

72

66

6

8,3%

13.5. Економічні засади природокористування Протягом 2010 року до області надійшло 152256,9 тис.грн. за використання природних ресурсів. Справляння збору за спеціальне користування природними ресурсами тис.грн. Назва плати Плата за землю Збір за спецвикористання лісових ресурсів Збір за спецвикористання водних ресурсів Плата за користування надрами Всього

2008р. 75522,7 9671,0 8940,2 26486,9 120620,8

2009р. 104065,0 10213,7 8574,1 46761,8 169614,6

2010р. 124017,3 8367,6 12246,1 7625,9 152256,9

13.5.1. Економічний механізм природоохоронної діяльності У відповідності до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” та Державного бюджету на 2010 рік кошти від зборів забруднення навколишнього природного середовища розподіляються між Державним фондом охорони навколишнього природного середовища (далі ОНПС), обласним фондом ОНПС та місцевими (селищними, сільськими фондами ОНПС). Кошти обласного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища використовуються відповідно до Постанови КМУ №1147 від 17 вересня 1996 року „Про затвердження видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів” із змінами та доповненнями. З врахуванням пріоритетності та першочерговості у здійсненні природоохоронних заходів в області, діє економічний механізм використання коштів від зборів за забруднення навколишнього природного середовища. За поданням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області рішенням сесії Хмельницької обласної 102


ради затверджується Перелік природоохоронних заходів, які фінансуються за рахунок вищезгаданих коштів. Фінансування природоохоронних заходів у 2007-2010 рр. тис.грн. Рік

Обсяги фінансування природоохоронних заходів

2007

2008

2009

2010

13763,3

11027.6

4579,074

8337,647

Надходження та використання коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тис.грн. №

Обіг коштів

Рік 2009 960,406

2008 515,2 34

2010 2021,3 41

1.

Залишок коштів на початок звітного періоду

2.

Надійшло коштів у звітному періоді - всього

1795, 172

3622,115

3859,0 70

3.

Залишок коштів на кінець звітного періоду

960,4 06

2021,341

3387,8 19

4.

Витрачено коштів - всього

1350, 00

2561,18

2492,5 92

5.

% використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1+дані п.2)·100})

55,9

42,4

58,4

Надходження та використання коштів місцевих (село, селище, місто) фондів охорони навколишнього природного середовища, тис.грн. № 1. 2. 3. 4. 5.

Обіг коштів Залишок коштів на початок звітного періоду Надійшло коштів у звітному періоді - всього Залишок коштів на кінець звітного періоду Витрачено коштів - всього % використання коштів (дані пункту 4 поділити на { (дані п.1 +дані п.2)·100})

2008 592,957 718,069 57,67 1253,356 95,6

Рік 2009 57,67 2582,981 1246,733 1393,918 52,8

2010 1246,733 1543,630 2118,481 671,882 24,1

Стан будівництва природоохоронних об‘єктів тис.грн. Вид діяльності

Капітальні вкладення на будівництво природоохоронних об‘єктів

план

2008 факт

872, 5

872, 5

%

план

100

4143,40 0

Рік 2009 факт 1867,70 3

% 45

план

2010 факт

977,161 977,161

%

100

103


13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі Загальні обсяги фінансування природоохоронних заходів у 2010 році склали 8337,647 тис. грн., у тому з Державного бюджету 2420,0 державного фонду охорони навколишнього природного середовища 3425,055 тис.грн., з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища - 2492,592 тис. грн. З обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовано ряд заходів:  Організація проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин до місць їх централізованого зберігання, у т.ч. у розрізі 11 районів на суму 677794,9 грн. ;  Будівництво гідротехнічних споруд по екологічному оздоровленню річки Плоска в межах міста Хмельницького - 314999,89 грн.  Очистка русла річки Домаха в Старосинявському районі - 70000 грн.  Фінансування робіт по ліквідації наслідків підтоплення та вжиття заходів щодо їх попередження в Деражнянському районі - 260000 грн.;  Фінансування робіт по ліквідації наслідків підтоплення та вжиття заходів щодо їх попередження в районі р.Косецької Шепетівського району – 90000 грн.;  Фінансування робіт по ліквідації наслідків підтоплення та вжиття заходів щодо їх попередження на 19 присадибних ділянках с.Холодець Волочиського району - 50000 грн.;  Будівництво очисних споруд смт.Ямпіль Білогірського району 520000 грн.  На утилізаці;ю відпрацьованих люмінесцентних ламп - 7634,64 грн. ;  Будівництво очисних споруд для: - Комунального психіатричного закладу „Мілівецький психоневрологічний інтернат" Кам’янець-Подільського р-ну і Кривчицького психоневрологічного будинку-інтернату Дунаєвецького р-ну – 457162,4 грн.;  Друк навчального посібника для учнівської молоді „Ріки Хмельниччини" для забезпечення ними всіх навчальних закладів області – 45000 грн. За рахунок фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010 році в області Державним підприємством „Національний центр поводження з небезпечними відходами” проведені роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання або заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). В ході проведенння цих робіт з території області вивезено 152,2 тонн ХЗЗР.

104


13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки За роки незалежності нашої держави практично створено нове природоохоронне законодавство, яке включає Земельний), Лісовий, Водний кодекси та Кодекс про надра, закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд", "Про охорону атмосферного повітря", "Про тваринний світ", "Про екологічну експертизу" , "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про відходи", "Про рослинний світ", "Про зону надзвичайної екологічної ситуації", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру" і "Про об'єкти підвищеної небезпеки" та інші. Ключовими напрямками розвитку й вдосконалення законодавства на даному етапі є: - розробка та затвердження нових законопроектів, зокрема, законів України "Про небезпечні відходи", "Про екологічну (природно-техногенну) безпеку", "Про Національний екологічний фонд" та інших; - вдосконалення діючого законодавства відповідно до вимог нашого сьогодення з врахуванням реальних умов діяльності суб'єктів господарювання;0 - гармонізація національного законодавства з європейським. 13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування Відділ інструментально-лабораторного конторлю є структурним підрозділом Держекоінспекції в Хмельницькій області. У своїй діяльності відділ керується Положенням про відділ, Настановою з якості, чинним законодавством України, Указами Президента України, Постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, положеннями про Мінприроди України, Держекоінспекцію в Хмельницькій області, метрологічну службу Міністерства, нормативними документами Мінприроди України, Держспоживстандарту України, наказами, розпорядженнями, рішеннями колегії Мінприроди України. Відділ атестований у системі Держстандартметрології України на право проведення вимірювань відповідно до заявленої галузі, згідно з вимогами чинних стандартів і МВВ, оснащений необхідними ЗВТ, допоміжним обладнанням для відбору проб, та проведення вимірювань. Політика в галузі якості вимірювань, сформована керівництвом Держекоінспекції в Хмельницькій області, керівництвом відділу, впроваджується та на практиці діє як система якості вимірювань. Система якості вимірювань відділу включає сукупністю організаційної структури, процедур, методик і ресурсів. Реалізація системи якості під час проведення робіт як у виробничих, лабораторних приміщеннях відділу, так і за його межами (при відборі проб, вимірюванні показників безпосередньо на джерелах забруднення довкілля тощо), спрямована на забезпечення та 105


підтримування високої якості вимірювань відповідно до вимог «Правил уповноваження та атестації у державній метрологічній системі» затверджених Наказом Держспоживстандарту від 29.03.05р. №71. Відповідно до вимог ст.10 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” відділ проводить вимірювання тільки за умови його атестації на право виконання вимірювань відповідно до галузі атестації. Працівники відділу регулярно проходять курси підвищення кваліфікації у Державній екологічній академії післядипломної освіти та управління, підвищують свій професійний рівень шляхом самонавчання та самовдосконалення. Відділ інструментально-лабораторного контролю держекоінспекції в Хмельницькій області приймає учсать у роботі комісій з атестації лабораторій, які заявляються на право проведення вимірювань у галузі охорони навколишнього природного середовища. 13.8 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Екологічна освіта та виховання учнівської молоді протягом 2010 року провводиться відповідно до вимог діючих нормативних документів та плану Комплексних заходів з екологічної освіти і виховання підростаючого покоління Хмельниччини на 2006-2010 рр. За даними рай/міськ/во в закладах освіти області нараховується 1740 учнівських об’єднань еколого-натуралістичного та природоохоронного спрямування, зокрема: ”зелених патрулів” – 371, „голубих” патрулів – 224, шкільних лісництв – 40 (закріплено за ними лісу 41106,8 га), екологічних агітбригад – 284. У закладах освіти області протягом 2010 року проведено на тему екології і охорони природи 223 семінари, 152 конференції, 225 нарад, 266 круглих столів, 86 телерадіопередач. На природоохоронну тематику педагогічними працівниками області було підготовлено 784 брошур, школярами випущено – 1921 листівка та 914 плакатів із закликом охорони довкілля. Протягом останніх років в області сворено і діє 46 базових навчальних закладів передового педагогічного досвіду з питань екологічної освіти і виховання учнівської молоді Хмельницької області. Протягом року, з метою вивчення рідкісних та зникаючих видів рослин протягом року педагоги області організували з школярами екологічні походи, експедиції, екскурсії у природу. Під час проведення згаданих заходів діти розвішують шпаківні та годівнички, впорядковують джерела та кринички, огороджують мурашники. У 2010 році школярами області було виготовлено і розвішано 5448 шпаківень, 6913 годівничок, огороджено 1484 мурашників. Щороку в області проходить Всеукраїнська акція „День довкілля” під час якої навесні 2010 року школярами, спільно з педагогічними працівниками, проведено наступну роботу: висаджено садів на площі 13153,21 га., посаджено лісу – 234,3 га, посаджено дерев – 544539 шт. і кущів 39487 шт., закладено 15174 га шкільних садів, 28 парків, 320 сверів, 193 алеї.

106


Учнівські колективи загальноосвітніх навчальних закладів та позашкільних установ області щороку беруть активну участь у Всеукраїнському конкурсі „До чистих джерел”. Завдяки залученню їх до участі у захлді в 2010 році ними було очищено і впорядковано 1039 джерел, очищено від сміття 389,4 км прибережних смуг. Найбільш активними учасниками цієї роботи були школярі і юннати Білогірського, Ізяславського, Летичівського, Полонського, Шепетівського, Чемеровецького, Кам’янець-Подільського та інших районів а також міст. В навчальних закладах області протягом 2010 року з учнівською молоддю проводились цікаві масові натуралістичні заходи, біологічні вікторини та вечори, бесіди, ігри, свята, виставки-ярмарки, акції, операції, конкурси, тижні зимуючих птахів, зустрічі птахів, рейди по підготовлі птахів взимку, різноманітні екологічні екскурсії. В квітні 2010 року в області було проведено Всеукраїнську акцію „День довкілля”. Організовано також екологічні заходи „Чиста хвиля”, „Земля – наш дім”, „Збережемо первоцвіти”, „Птахи - наші друзі”, „Чисте довкілля – твоє здоров’я”. Обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді організовуєі залучає школярів навчальних закладів області до участі в екологічних конкурсах („Майбутнє лісу в твоїх руках”, „Ліси для нащадків”, „Парки – легені міст і сіл”, „Вчимося заповідувати”, „Ріки Хмельниччини”...), природоохоронних акціях („Птах року”), еколого-натуралістичних походах („Біощит”), екологічних дитячих фестивалях („В об’єктиві натураліста”), екологічних операціях („Підсніжник”, „Конвалія”, „Джерело”, „Лелека”, „Урожай”, „Ялинка”) та ін. В 2010 році в області було створено 1740 еколого-натуралістичних гуртки, в яких навчалося 23730 юннатів. Педагогічним колективом Центру підготовлено цілий ряд методичних розробок на допомогу педагогам області в проведенні екологічного виховання підростаючого покоління. Зокрема за участю педагогів закладу у 2010 році було видано і безкоштовно передано у бібліотеки всіх навчальних закладів області 1500 примірників посібник природоохоронного змісту „Ріки Хмельниччини”, в тому числі 500 – в рамках обласної акції „Шкільна екологічна бібліотека”. Також поповнено електронний варіант збірки методичних матеріалів з питань екологічного виховання учнівської молоді. 13.9 Участь громадськості у процесі прийняття рішень В забезпеченні поінформованості громадськості області про стан довкілля, дотримання природоохоронного законодавства, використання природних ресурсів, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області керувалося положенням Оргуської Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього природного середовища, а також урядовими постановами. В Держуправлінні створені всі можливі умови для задоволення інформаційних потреб мешканців області в галузі довкілля. З метою одержання необхідної інформації протягом року до 107


керівництва управління, та спеціалістів в районах звернулося 138 громадян. Зміст екологічного інформування, основними питаннями, які хвилювали населення, були, переважно, екологічний, у т.ч. радіаційний, стан територій області, безпека роботи Хмельницької АЕС, стан водних ресурсів. Необхідна інформація з зазначених проблем надавалася як в письмовій так і в усній формі, в залежності від запиту. Основу інформаційної роботи Держуправління складали інформаційно-аналітичні матеріали, які друкувалися в обласній та районних газетах, передавалися по радіо та телебаченню, висвітлювались на веб-сторінці. Обласною телерадіомовною компанією “Поділля – центр”, разом з Держуправлінням, держекоінспекцією, обласною санітарно-епідеміологічною станцією, деякими громадськими екологічними організаціями готувалися тематичні екологічні телепередачі. В інформаційній роботі використовувались також зустрічі з учнівською і студентською молоддю, вчителями освітніх і викладачами навчальних закладів. З метою інформування громадськості, ЗМІ та органів влади, вдосконалення системи обліку інформацією, налагодження ефективної співпраці з громадськістю та активного залучення її до розв’язання екологічних проблем видано „Екологічний паспорт області” та інші екологічні видання. Поряд із зазначеним, слід відмітити, що систематичне недофінансування Держуправління, комерціалізація ЗМІ не дають можливості забезпечити екологічне інформування населення на рівні сучасних вимог і технічних можливостей. 13.9.1. Діяльність громадських екологічних організацій №

Назва організації

1

Хмельницька обласна еколого-правова громадська організація “Подільське екологічне товариство”

2 3 4 5

Хмельницька обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги Хмельницький обласний осередок “Поділля” Української екологічної спілки “Врятування від Чорнобилів” Хмельницька обласна організація Українського товариства охорони природи Хмельницька міська організація Українського товариства охорони природи

6

Хмельницька обласна громадська організація „Спелеологічний клуб Антлантіда”

7

Товариство Подільських природодослідників та природолюбів

8

Дружина охорони природи при Кам’янецьПодільському державному університеті, природничий факультет

Адреса, телефон 29000, м. Хмельницький, вул. Проскурівського Підпілля, 71, к.66 тел. 65-20-82, факс 65-43-75 29017, м.Хмельницький,17 а/с-397, тел/факс 76-25-53 29009, м. Хмельницький, а/с 544 тел.64-01-35 29000, м. Хмельницький, вул. Театральна, 10, кім.121 тел.79-24-16 29019, м. Хмельницький, вул. Проспект Миру, 57/4 тел.3-23-78 29009,м.Хмельницький, вул. Курчатова, 1г, кв. 164, тел 55-11-93 32301,м.Кам’янець-Подільський, пл. Польський ринок, 6, тел 8 (038249) 512-70, 5-17-71 32300,м.Кам’янець-Подільський, вул. Огієнка, 61.

108


13.9.2. Громадські рухи В області зареєстровано 8 громадських недержавних екологічних організацій, з яких 4 - організації Всеукраїнської екологічної ліги, Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Подільське екологічне товариство та осередок “Поділля Всеукраїнської спілки “Врятування від Чорнобилів” мають статус обласних, решта – місцеві. Членами цих організацій є понад 400 чоловік, переважно учнівська та студентська молодь. Представники обласних екологічних організацій, а також Хмельницької обласної та міської організації Українського товариства охорони природи увійшли в громадську раду, що діє при Держуправлінні. Членами ради є, також, науковці вузів, працівники закладів освіти, культури, засобів масової інформації та інших організацій і установ області. Головна увага в роботі громадських екологічних об’єднань зосереджувалася на просвітницьких заходах – проведенні конференцій, “круглих столів”, бесід, зустрічей тощо. Так, активісти обласної організації Подільського екологічного товариства протягом 2010 року взяли участь у проведенні обласної акції-конкурсу “Шкільний дендропарк”, у проведенні Фестивалю екологічної творчості “Свіжий вітер 2010” та у проведенні семінарів „Сучасні засоби охорони, збереження та раціонального використання геологічних і спелеологічних об’єктів”. Науковці Кам’янець– Подільського товариства природолюбів і природодослідників постійні учасники наукової експедиції по товтровому кряжу Національного природного парку “Подільські Товтри”. У полі зору громадськості було, також, будівництво в районах житлових забудов АЗС, розташування торгівельних вагончиків, кіосків на зелених газонах в міських населених пунктах, безпека експлуатації ХАЕС, сміттєзвалищ та деяких інших об’єктів. Відношення до цих об’єктів носило, здебільшого, протестний характер. Його зміст висвітлив недостатню орієнтацію громадськості в природоохоронному законодавстві в питаннях, що знаходяться в компетенції природоохоронних органів та органів санітарного нагляду. 13.10.Виконання державних екологічних програм Екологічному оздоровленню території області, зокрема її північної частини, у значній мірі сприяло би виконання заходів, передбачених Планом реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води по Хмельницькій області, прийнятїо обласною державною адміністрацією у 1999 році. У зоні Дніпровського басейну Хмельниччини розташовано 8 районів, у т. ч. 5 міст і 7 селищ міського типу. По його території протікає більше 50 річок довжиною від 10 до 659 км. До найбільших річок басейну відносяться Горинь, Случ і Хомора.

109


Обсяг бюджетних призначень на реалізацію програми у межах області становить 40000,3 тис. грн. у т. ч. 12100 тис.грн. з Державного і 28200 тис.грн. з місцевих бюджетів. Фактичне фінансування заходів програми, з часу її прийняття, становило 9075,116 тис. грн. – 23%. При цьому фінансування з Держбюджету склало 8280,916 тис. грн. – 91%. На виконання природоохоронних заходів, передбачених планом реалізації Програми у 2010 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 520,0 тис.грн. на будівництво очисних споруд смт.Ямпіль Білогірського району. З метою виконання Загальнодержавної програми поводження з токсичними відходами та Регіональної програми поводження з небезпечними (токсичними) відходами у Хмельницькій області на 2010-2015 роки за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2010 році в області Державним підприємством „Національний центр поводження з небезпечними відходами” проведені роботи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання або заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР). В ході проведенння цих робіт з території області вивезено 152,2 тонн ХЗЗР. В рамках виконання Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року у 2010 році за рахунок коштів державного бюджету профінансовано 1,1 млн.грн. (головний розпорядник Держводгосп) на реалізацію наступних заходів: - розчистка русла р.Вовк та захист від підтоплення сс.Нижнє, Черешеньки та східної частини м.Деражня (профінансовано 0,590 млн.грн.); - регулювання русла (розчистка) р.Південний Буг для захисту від підтоплення повеневими водами с.Холодець Волочиського району (профінансовано 0,1 млн.грн.); - захист від підтоплення повеневими водами річки Косецька вул.Миру с.Судилків Шепетівського району(профінансовано 0,240 млн.грн.); - поліпшення санітарного стану верхів р.Лядова Віньковецького району (профінансовано 0,05 млн.грн.); - проектні роботи (профінансовано 0,12 млн.грн.) В рамках виконання програми комплексного протипаводкового захисту Прикарпатського регіону у 2010 році на захист від підтоплення повеневими водами р.Тернава с.Ганівка Дунаєвецького р-ну з державного бюджету виділено та профінансовано 1,32 млн.грн.

110


ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ Для Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області та Державної екологічної інспекції 2010 рік пройшов в напруженому ритмі, в ситуації недостатніх фінансових ресурсів для вирішення екологічних проблем, недосконалої нормативної і методичної природоохоронної бази. Всі зусилля служб були спрямовані на виконання обласних екологічних програм, покращання інспекційної діяльності, поглиблення співпраці з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, підвищення фахового рівня працівників. Стан навколишнього природного середовища області, у певній мірі, відображає її загальну соціально-економічну ситуацію. Зменшення, упродовж останніх років, обсягів викидів в атмосферне повітря та скидів у відкриті водойми забруднюючих речовин не призвели до суттєвого поліпшення цих сфер довкілля у зв’язку з відсутністю чи зношеністю системи їх очистки. Концентрації забруднюючих речовин у повітряному басейні і, особливо у поверхневих водах, у декілька разів перевищували їх допустимі рівні. Певного загострення в області набуває проблема накопичення побутових та окремих видів промислових відходів. За умов, що склалися, діяльність Держуправління та Держекоінспекція з посилення державного екологічного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, стала єдиною можливою і необхідною передумовою підтримання екологічної рівноваги на території області. Недопущенню ускладнення екологічної ситуації сприяла, також, робота з розширення мережі особливо цінних охоронюваних територій, державна екологічна експертиза проектних матеріалів будівництва об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, реагування на звернення громадян, екологічна поінформованість населення тощо. Значне поліпшення екологічної ситуації в області, як і в Україні в цілому, стане можливим за умов наявності належного фінансування для впровадження природоохоронних заходів, посилення авторитету та утвердження на європейському рівні екологічного права, а також відповідальності органів місцевого самоврядування, кожного хмельничанина за прийняття екологічно виважених рішень в їх повсякденних практичних діях. Враховуючи пріоритети діяльності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та регіональні проблеми Хмельницької області Держуправління та Держекоінспекція буде спрямовувати свою діяльність на забезпечення виконання у 2011 році наступних завдань:  забезпечення винесення меж територій та об’єктів природнозаповідного фонду області натуру (на місцевість). 111


 проведення робіт з інвентаризації територій та об’єктів природнозаповідного фонду області.  забезпечення підготовки матеріалів щодо створення національних природних парків „Мале Полісся” і „Верхнє Побужжя”.  забезпечення продовження та координації робіт зі збирання та вивезення за межі України непридатних та заборонених ХЗЗР на території області.  активізація робіт із забезпечення паспортизації сміттєзвалищ твердих побутових відходів області.

112


вик. Саєнко М. тел. 70-28-70

113


ДОДАТКИ СПИСОК Працівників Держуправління охорони навколишнього природного середовища в області та Державної екологічної інспекції в області, відповідальних за підготовку матеріалів про стан навколишнього природного середовища Хмельницької області у 2009 році. № 1

Назва розділу Загальні відомості

2

Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

3

Зміна клімату

4

Водні ресурси

5

Збереження біорізноманіття, формування екомережі та розвиток природно заповідного фонду

6

Земельні ресурси і грунти.

7

Надра.

8.

Відходи

9.

Екологічна безпека

10.

Сільське господарство

11.

Енергетика

12.

Транспорт

13.

Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

14.

Висновки і пропозиції

П.І.Б., посада відповідального за підготовку розділу Білик П.Б.- перший заступник начальника Держуправління Саєнко М.Є. – зав.сектору інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Каяфа О.В. – начальник відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Каяфа О.В. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Голдзіцька Ю.К. – завідувач сектору правової роботи Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Жолдак Г.В. – нач. відділу державної екологічної експертизи, економіки та моніторингу Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Каяфа О.В. – нач. відділу комплексного управління та регулювання біоресурсів, заповідної справи та екомережі. Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Ліщук П.І. – нач. відділу комплексного управління та регулювання природокористуванням Білик П.Б.- перший заступник нач. Держуправління Голдзіцька Ю.К. – завідувач сектору правової роботи Саєнко М.Є. – зав.сектору інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю Гуменюк В.В. – начальник державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Білик П.Б.- перший заступник нач. Держуправління Саєнко М.Є. – зав.сектору інформаційного забезпечення та зв’язків з громадськістю Гуменюк В.В. – нач. державної екологічної інспекції в Хмельницькій області

114

khmelnytsky_2010  

http://dovkillia.in.ua/pdf/regreports/khmelnytsky_2010.pdf

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you