khersonska_2010 by Administrator Dovkillia

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________ П.О. Попович "____" _____________ 2011 р.

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році

м. Херсон – 2011 р.

ЗМІСТ 1

Вступне слово Загальні відомості 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області 1.2 Соціальний та економічний розвиток області, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Стан атмосферного повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика 4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області 4.1.3 Водокористування та водовідведення 4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природнозаповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 5.1.4 Формування національної екомережі 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 5.2.2 Лісові ресурси 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 2

5 5 5 15 22 22 22 26 29 34 34 40 41 41 42 46 46 47 48 49 49 49 49 51 55 55 59 63 63 63 77 77 77 78 79 79 85 85 85 86 86 89 91 93 93 93 97

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.5 Адвентивні види рослин 5.2.6 Стан зелених насаджень 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.6 Історико-культурна спадщина 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів і ґрунтів 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Херсонської області 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2 Забруднення ґрунтів 6.3.3. Деградація ґрунтів 6.4 Оптимізація використання та охорона земель Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3 Використання відходів як вторинної сировини 8.4 Транскордонне перевезення відходів 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1 Радіаційне забруднення територій 9.3.2 Радіоактивні відходи Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва 10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість 10.2.2 Металургійна промисловість 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 10.2.4 Харчова промисловість 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва 3

98 102 102 103 105 105 105 108 111 111 111 114 114 117 121 122 122 126 126 126 129 131 132 132 133 134 135 138 138 138 150 150 165 175 176 176 176 179 184 186 186 192 192 194 196 196 198 199 199 204 204 206 207 209 209

Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві 11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження 11.2.2 Використання пестицидів 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 11.2.4 Тенденції в тваринництві 11.3 Органічне сільське господарство Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії 12.2 Ефективність енергоспоживання 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа України 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів 13.2 Вплив транспорту на довкілля 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки 14.2 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Україні 14.3 Ефективність використання природних ресурсів 14.4 Тенденції та характеристика споживання Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Національна та регіональна екологічна політика України 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 15.6 Державна екологічна експертиза 15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж 15.13 Екологічна освіта та інформування 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки

211 211 212 212 212 213 214 217 218 218 219 220 220 221 221 221 223 224 224 225 225 228 229 231 233 233 234 234 235 256 257 258 258 259 259 260 262 263 283 283 284 285 288 288 289 289 289

Вступне слово Сучасний екологічний стан навколишнього середовища має бути стабілізований, а природоохоронні заходи повинні спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області. Сталий соціально-економічний розвиток означає таке функціонування господарського комплексу, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується раціональне та екологічно безпечне господарювання і високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров'я людини, збереження і відтворення навколишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. На шляху до сталого розвитку потребують розв’язання найгостріші екологічні проблеми Херсонської області, зокрема: - зменшення техногенно-антропогенного тиску на довкілля області; - відновлення природного середовища регіону; - забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення. Для стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області необхідно здійснити заходи за такими основними напрямками: охорона поверхневих і підземних вод; охорона повітря; охорона земельних ресурсів; відновлення та збереження зелених насаджень, лісових ресурсів; недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами; впровадження сучасного обладнання для спостереження за станом довкілля; розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду; відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів; природоохоронна, просвітницька та виховна діяльність. Основна мета Доповіді – це висвітлення та ознайомлення широкого загалу державних та громадських органів, підприємств, установ, організацій і громадськості про стан природного середовища в області, його проблеми та перспективи подальшого розвитку та використання. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низовини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о). Погодні умови На відміну від минулого року весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися дещо з запізненням. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік підвищення на більшій частині території області відбувся 17-19 лютого, що в межах середніх багаторічних значень, на півночі області – 13 березня, що майже на 3 тижні пізніше середніх багаторічних значень. У першій і другій декадах березня утримувалась прохолодна з невеликими, а 6-7 березня помірними опадами, у вигляді дощу та мокрого снігу, погода, місцями налипанням мокрого снігу, посиленням вітру до 1520м/с. Мінімальні температури повітря і на поверхні ґрунту знижувались до 812º морозу, в приморських районах до 5-6º морозу. Середньодобові температури повітря в період з 7 по 11 березня були нижчими за норму на 36º і становили від 1º до 6º морозу. У третій декаді погоду визначав переважно антициклон, завдяки чому спостерігалась переважно суха та помірно тепла погода. Максимальні 6

температури повітря підвищувались до 15-20º тепла. Середня температура повітря в цілому за березень виявилась на 0,6-1,7º вище норми і склала 2,5-4,0º тепла. Опадів в цілому за місяць випало 14-25мм (47-93% місячної норми). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 5º в бік підвищення відбувся 20 березня, що в межах середніх багаторічних значень. В цілому в квітні утримувалась переважно суха і тепла погода. У другій половині квітня переміщення північного антициклону та вторгнення арктичного повітря обумовили нічні та вранішні заморозки на поверхні ґрунту та місцями у повітрі майже на всій території області. Середньомісячна температура повітря за квітень склала 9,5-11,3º, що вище норми на 0,5-2,1º. Опадів в цілому за місяць випало 8-17мм (25-47% місячної норми), на крайньому півдні області – 3мм (12% норми), на південному заході області – 24мм (92% норми). Вони мали зливовий характер, розподілялись по території області не рівномірно і значного покращення зволоження ґрунту не приносили. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º в бік підвищення на більшій частині території області відбувся 3-4 квітня, що на 1011 днів раніше звичайних строків, в південно-східній частині області – 17-21 квітня, на 2-5 днів пізніше звичайних строків. Останні заморозки в повітрі в приморських та прибережних районах області відмічались 17-19 квітня, на решті території області – 24-28 квітня (інтенсивністю 0,4-2,5º морозу); на поверхні грунту – 24-28 квітня, на крайньому півдні (МГ Хорли) – 19 квітня (інтенсивністю 0,1-4,6º морозу); на висоті 2см над поверхнею грунту – 24-29 квітня, на крайньому півдні (МГ Хорли) – 19 квітня (інтенсивністю 0,0-3,0º морозу, на сході області – 6,2º морозу). Погоду на початку травня визначало поле підвищеного тиску, завдяки чому в цей період утримувалась суха, тепла погода. Починаючи з кінця першої декади і до кінця місяця нестійкий характер погоди визначали циклони різної інтенсивності, а також пов'язані з ними атмосферні фронти. Випадали невеликі та помірні грозові дощі, у третій декаді в окремих пунктах сильні дощі (НЯ), подекуди спостерігався град, відбувалось посилення вітру до 15-20м/с. Загалом сума опадів на більшій частині території області за травень склала 34-61мм (87-145% місячної норми, на півдні області та у Приазов’ї – 22-27мм (58-77% місячної норми), на крайньому півдні – 8мм (25% місячної норми). Температура повітря в першій декаді травня вночі утримувалась в межах 7-12°, в приморських та прибережних районах – 13-16° тепла, вдень 23-28°, в приморських районах – 18-23°, у другій та третій декадах вночі 9-15°, в окремі дні – 16-19°, вдень 24-29°, в приморських та прибережних районах в окремі дні – 18-23°. Середня місячна температура повітря становила 17,1-18,2º тепла, що вище за норму на 1,4-2,2°. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º відбувся 30 квітня – 5 травня, що на 1-2 тижні раніше звичайних строків. На кінець травня позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º в бік підвищення накопичилось на 3291º більше норми. Ефективних температур повітря вище 5º накопичилось на 7

63-105º більше за норму, вище 10º - на 28-66º більше норми, вище 15º - на 19-42º більше норми. Сума температур повітря на кінець весни (31 травня) Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. 923962489-533 556-628 206-248 23945-60 70-101 972 1063 298 Середня температура повітря за весну була 10,2-11,2º, що вище за норму на 1,0-1,7º. В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче в приморських та прибережних районах налічувалось 1-6 днів, на решті території області – 12-17 днів. Опадів за сезон в південно-східній частині області випало 51-62мм (5257% сезонної норми), на крайньому півдні області – 26мм (31% сезонної норми), на решті території області – 77-95мм (76-92% сезонної норми). З опадами 5мм і більше (крім крайнього півдня) налічувалось від 1 до 6 днів. З опадами 10мм і більше (крім південних і східних районів) – 1-3 дні. Днів з опадами 20мм і більше не було зовсім. Отже, весна 2010р. була пізньою, відносно теплою, малодощовою та засушливою. Перехід до літа (стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º) відбувся 30 квітня – 5 травня, що на 1-2 тижні раніше звичайних строків. Сонце влітку світило протягом 904-949 годин, що в межах середньобагаторічних значень, місцями на 24 години більше них. Середня температура повітря за літо склала 24,4-25,3º, що на 3,1-3,5º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 128 років спостережень в м. Херсоні спостерігалась лише 2 рази (1891, 2007 рр.). Особливо спекотними були друга декада червня, перша і друга декади серпня. Середня декадна температура повітря в другій декаді червня складала 24,1-25,0º, що на 4,3-5,1º вище норми. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише у 4% випадків, а за останні 10 років – 1 раз (2007р.). В першій декаді серпня середня температура повітря склала 28,7-30,1º, що на 5,1-7,2º вище норми. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні такої середньодекадної температури не було жодного разу. Середня декадна температура повітря в другій декаді серпня становила 27,4-28,4º тепла, що на 4,9-5,9º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише один раз у 1946 році. Середньодобові температури повітря в ці декади були вищими за норму на 5-8º. В періоди з 10 по 16 червня та з 27 липня по 18 серпня утримувалась дуже жарка та суха погода (максимальні температури повітря були вищими за 35º). Починаючи з 14 липня і до 18 серпня максимальні температури повітря перевищували 30º, а з 31 липня були вищими 35º і місцями досягали 41º. По всій Херсонській області (крім МГ Генічеськ) було перевищено абсолютний 8

максимум температури повітря за весь період спостережень. Поверхня ґрунту прогрівалась до +59-65º. В середині місяця на території області фронт оклюзії локально викликав короткочасні дощі з грозами, шквалисте посилення вітру до 15-20 м/с, місцями невеликий град, слабкі пилові бурі. У другій половині місяця холодний фронт з Західної Європи знизив денну температуру повітря на 10-15º. В кінці місяця малорухомі холодні фронти понизили денну та нічну температуру до кліматичної норми. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався 8-11 серпня і склав 39,3-40,7º, в Приазов’ї максимум відмічався 15 серпня і склав 35,5º. З температурою повітря 30º і більше за літо налічувалось від 42 до 56 днів, що на 19-27 днів більше норми. З температурою повітря 35º і більше налічувалось від 16 до 24 днів, що на 14-19 днів більше норми, в Приазов’ї – 2 дні, на 1 день більше норми. Поверхня грунту нагрівалась до 62-66º (11-14 червня, на півночі області – 5 серпня). Абсолютний мінімум температури повітря по районах області спостерігався в другій декаді червня та в третій декаді серпня і був в межах 9,5-14,2º, на поверхні грунту – 7,8-11,5º тепла. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною. На кінець літа позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º накопичилось на 271-350º більше норми (норма 2923-3046). Ефективних температур повітря вище 5º накопичилось на 301-368º більше норми (норма 2043-2132). Ефективних температур повітря вище 10º накопичилось на 267-324º більше норми (норма 1294-1387). Ефективних температур вище 15º накопичилось на 257-301º більше норми (норма 661-755). Сума температур повітря на 31 серпня Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. 292332102043234412941567661-755 9403046 3396 2132 2500 1387 1711 1053 З 21 червня по 4 липня та з 8 по 14 липня встановлювалась дощова погода, максимальні температури повітря були 24-30º тепла, проходили короткочасні зливові дощі, місцями сильні дощі (НЯ), які мали локальний характер і розподілялись по території області нерівномірно. Основна кількість опадів відмічалась в 3-й декаді червня та в 1-й і 2-й декадах липня. Кількість опадів в 3-й декаді червня склала 50-73мм (286-446% декадної норми), на південному заході (М Бехтери) та півдні (М Асканія-Нова) – 81-99мм (657-673% норми). Добовий максимум опадів становив 18-22мм (105-164% декадної норми), на сході, півдні та південному заході області – 3653мм (200-353% декадної норми). Кількість опадів в 1-й декаді липня в південно-західній частині області склала 19-29мм (120-130% норми); в районі метеостанції Стрілкове – 140мм (10 декадних норм), де добовий максимум опадів становив 96мм (7 декадних норм); на решті території області – 39-67мм (228-456% норми), де добовий максимум опадів становив 21-44мм (від 1 до 3 декадних норм). Кількість опадів в 2-й декаді липня на сході області становила 9

лише 5мм (35% норми), на заході, крайньому півдні та в центральних районах 11-17мм (77-132% норми), в південних, північних районах та у Приазов’ї – 2259мм (2-4 декадні норми), добовий максимум опадів в цих районах становив 19-27мм (127-222% декадної норми), на південному заході (М Бехтери) випало 118мм дощу (9 декадних норм), добовий максимум тут був 56мм (4 декадні норми). Сума опадів за сезон склала 137-173мм (111-159% норми), на південному заході та півночі області – 243-247мм (161-225% норми). З опадами 5мм і більше налічувалось від 7 до 13 днів. З опадами 10мм і більше – від 4 до 8 днів. З опадами 20мм і більше – 1-4 дні. Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області. Так в районі М Стрілкове Генічеського району 9 липня за 6 годин випало 96мм дощу (СГЯ) (7 декадних норм). 13 липня в районі М Бехтери Голопристанського району за 6 годин випало 55мм дощу (СГЯ) (4 декадні норми). Протягом літа в приморських та прибережних районах області спостерігалось від 3 до 6 днів з суховіями, що близько норми, місцями на 7 днів менше норми. На півночі та південному заході області – 9-15 днів, що на 1-5 днів менше норми. В західних, південних та східних районах – 27-35 днів, на 5-13 днів більше норми. Ґрунтова засуха відмічалась в 1 і 2-й декадах червня, на далі протягом 3-ї декади червня – 2-ї декади липня, через проходження інтенсивних дощів, зволоження грунту дещо покращувалось, та починаючи з 3-ї декади липня, через припинення опадів та високу денну температуру повітря, грунтова засуха відновилась і тривала до кінця літа. Отже, літо 2010р. було сухим і спекотним на початку та в другій його половині, і дощовим та з температурним режимом в межах норми в середині періоду. Ґрунтова засуха відмічалась в 1 і 2-й декадах червня, на далі протягом 3-ї декади червня – 2-ї декади липня, через проходження інтенсивних дощів, зволоження грунту дещо покращувалось, та починаючи з 3-ї декади липня, через припинення опадів та високу денну температуру повітря, грунтова засуха відновилась і тривала до кінця літа. Більшу частину вересня утримувалась суха, помірно тепла погода. На початку та в кінці 1-ї декади вересня періодично проходили дощі, різної інтенсивності і розподілялись вони по території області нерівномірно. Хоча на більшій частині території області кількість опадів перевищувала декадну норму, покращення для зволоження грунту, через попередній засушливий період, не відбулось. Ґрунтова засуха тривала. В останній день місяця (30 вересня) південний циклон викликав різку зміну погоди. На всій території області пройшли сильні дощі з поривчастим вітром, за добу випало від 38 до 55мм опадів (317-563% декадної норми), на крайньому півдні області – 25мм (250% декадної норми). Температура повітря за добу знизилася на 10-12º. Загалом за місяць випало 57-82мм опадів (170-255% норми), на південному заході, крайньому півдні області та в районі М Стрілкове – 27-47 10

мм (104-128% норми). Середня місячна температура повітря склала 17,1-19,5º, що на 0,9-1,7º вище за норму. 30 вересня, а в Приазов‫ۥ‬ї 1 жовтня, відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік зниження, що на 1-6 днів пізніше звичайних строків. В цілому жовтень виявився холодним і дощовим. На початку жовтня погоду в Херсонській області обумовлював потужний антициклон, який надходив з півночі Європи. На поверхні грунту подекуди спостерігались заморозки 0-2º (СГЯ). Середня температура повітря за першу декаду жовтня становила 7,6-10,7º тепла, і була нижче за норму на 3,5-4,7º. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря спостерігалась всього 4 рази (1920, 1951, 1959, 1979 рр.). Середньодобові температури повітря протягом декади були нижчими за норму на 4-7º. В подальшому циклон з Середземномор’я викликав сильні дощі з поривчастим вітром 15-20 м/с, в Приазов’ї пориви сягнули 25 м/с. На території області в окремих районах спостерігались грози, град. Кількість опадів в 1-й декаді жовтня склала 38-63мм (4-7 декадних норм), в районі с. Наддніпрянське випало 100 мм дощу (10 декадних норм), з них 92мм дощу випало за добу 9 жовтня (СГЯ). В середині місяця в холодному антициклоні спостерігались заморозки на грунті та місцями в повітрі 0-5º(СГЯ). В кінці жовтня потужний циклон з Балкан обумовив дощі, посилення вітру, тумани. В останній тиждень жовтня суттєво знизились нічні та денні температури повітря. Середньомісячна температура повітря за жовтень склала 7,4-10,0º, що нижче норми на 1,7-2,3º. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньомісячна температура повітря спостерігалась всього 8 разів. В цілому за місяць випало 60-103 мм опадів (2-4 місячні норми), на заході області (Херсон) – 133мм (майже 5 місячних норм). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º в бік зниження відбувся 1-2 жовтня, що на 2 тижні раніше звичайних строків, в приморських та прибережних районах області – 16-25 листопада, на 29-37 днів пізніше звичайних строків. Перші осінні заморозки в повітрі, силою 0,0-2,0º морозу, спостерігались 14-15 жовтня, в приморських і прибережних районах області – 24-29 жовтня, що на 1-5 днів пізніше звичайних строків. Майже весь листопад територія Херсонщини знаходилася в теплому секторі атлантичних циклонів. Спостерігалася аномально тепла, переважно суха погода. 9-10 листопада по всій Херсонській області (крім крайнього півдня) був зафіксований абсолютний максимум температури повітря 20,424,5°, який перевищив максимальну температуру для листопада за всі роки спостережень. 5-6 днів (за винятком приморських районів) денна температура повітря перевищувала +20°. Середня декадна температура повітря в 1-й декаді становила 10,1-12,6º тепла, що на 3,7-6,8º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 11

2 рази (1890 та 1967рр.). Середня декадна температура повітря в 2-й декаді становила 10,9-12,9º тепла, що на 6,5-7,9º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні такої середньодекадної температури повітря не було жодного разу. Середня декадна температура повітря в м3-й декаді становила 6,9-9,7º тепла, що на 4,3-6,8º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 5 разів. Середньодобові температури повітря з 3-го по 24 листопада були вищими за норму на 5-9º, а 8-10 листопада – на 11-14º. Середньомісячна температура повітря за листопад склала 9,5-11,5º, що вище норми на 5,4-6,4º. За попередні 128 років спостережень така середньомісячна температура повітря спостерігалась вперше. Протягом місяця спостерігались густі тумани, посилювався вітер до 15-20 м/с, місцями до 24 м/с. У другій половині місяця спостерігались 6 днів з грозою. В кінці місяця пройшли істотні дощі. Опадів в цілому за місяць на більшій частині території області випало в межах норми (35-50мм), на південному заході області дещо менше норми (28мм), основна кількість їх була в 3-й декаді листопада. В цілому середня температура повітря за сезон склала 11,5-13,1º, що на 1,6-1,9º вище норми. Сума опадів за сезон становила від 148 до 243мм (144-234% сезонної норми). Найбільш ефективні дощі випадали в останній день 3-ї декади вересня, в 1-й і 2-й декадах жовтня та в 3-й декаді листопада. З опадами 5мм і більше за осінь налічувалось від 5 до 11 днів. 10мм і більше – від 4 до 7 днів. 20мм і більше – 2-3 дні. За осінь сум ефективних температур повітря вище 5º накопичилось 599732º, норма 506-612º. Тривалість вегетаційного періоду (кількість днів з температурою повітря вище 5º) склала 256-266 днів, (норма 229-237 днів). Отже, осінь 2010р. була сухою і теплою в вересні, холодною і дощовою в жовтні та аномально теплою в листопаді. Метеорологічна зима на всій території області розпочалася 28-29 грудня 2010р., що на 2-3 тижні пізніше звичайних строків. Загалом грудень був теплим, середня місячна температура повітря становила 0,7-4,4º тепла, що вище за норму на 1,3-3,7°. За місяць випало 5279мм опадів (127-203% місячної норми). Середня температура повітря склала 2,3-5,2º морозу, що нижче норми на 0,2-2,5º. Опадів випало 4-17мм (16-50% місячної норми). Середня температура повітря за зиму склала 1,3-2,6º морозу, що в межах сезонної норми, в приморських районах області – 0,2-0,3º морозу, що на 0,30,7º вище сезонної норми. Перший сніг випав 15 грудня висотою від 4 до 11см і на кінець другої декади грудня він розтанув. Грунт почав промерзати з початку 2-ї декади грудня. Незважаючи на те, що протягом зими були періоди відтавання ґрунту (1 і 3 декади грудня 2010р. та 2 декада січня 2011р.), але в більшості часу він по всій території області був мерзлий. Найбільш теплою відносно норми цієї зими були 1 і 3 декади грудня 2010р., 2 декада січня та 1 декада лютого 2011р. Середні декадні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня склали 2,4-6,4º тепла, в 2-й декаді січня та 112

й декаді лютого – від 0,7º морозу до 2,1º тепла, що на 1,7-5,2º вище норми. Максимальні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня підвищувались до 11-17º тепла, середньодобові температури повітря в цей період були вищими за норму на 10-12º; в 2-й декаді січня до 4-9º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 3-7º; в 1-й декаді лютого підвищувалась до 711º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 4-7º.

Динаміка середньорічної суми опадів по Херсонській області 800

635,0

700

675,6 631,0

600

500,3

мм/рік

500 400

409,9

300 200 100 0

1994 1997 1999 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

норма опадів

середньорічна сума опадів

Динаміка річних сум опадів по метеостанціям

1200

мм/рік

1000 800 600 400 200 0 2004 Херсон Нижні Сірогози

2005

2006

2007

Бехтери Велика Олександрівка

2008

Нова Каховка Генічеськ

2009

2010

Асканія Нова Хорли

Повторюваність напрямків вітру за 2010 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

- Липень

- Січень

ПнС

15 10 5 З

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2009 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

- Липень

- Січень

ПнС

15 10 5 З

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2008 рік (%)

ПнЗ

- Рік

Пн 30 25 20 15 10 5 0

- Липень - Січень

ПнС

ПдЗ

ПдС Пд

1.2 Соціальний та економічний розвиток області, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Аналіз показників економічного та соціального розвитку області за 2010 р. засвідчив про наступне. Промисловість. Індекс промислової продукції у грудні 2010р. порівняно з попереднім місяцем становив 109,2%, з груднем 2009р. – 116,4%. За підсумками 2010р. виробництво промислової продукції склало 100,5% відносно 2009р. За IV квартал 2010р. порівняно з відповідним кварталом 2009р. одержано приріст виробництва на 2,2%, а порівняно з III кварталом 2010р. – на 12,4%. Сільське господарство. За попередніми даними, у 2010р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з 2009р. зросло на 2,9%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 3,6%, у господарствах населення – на 2,4%. Будівництво. За 2010р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 346,1 млн.грн., що у порівнянних цінах становить 86,2% до обсягів будівництва 2009р. Транспорт. За 2010р. підприємствами транспорту перевезено 9238,4 тис.т вантажів, або 108,6% від обсягу перевезень вантажів за 2009р. Вантажооборот досяг 4702,6 млн.ткм., що склало 105,6% від обсягу 2009р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 119627,5 тис. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 3003,3 млн.пас.км, що становить відповідно 92,8% та 96,5% від обсягів 2009р. Зовнішня торгівля. Обсяг експорту товарів за січень–листопад 2010р. становив 337,6 млн.дол., імпорту – 143,2 млн.дол. Порівняно з відповідним 15

періодом минулого року обсяг експорту збільшився на 4,6%, імпорту – на 27,3%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 194,4 млн.дол. (у січні–листопаді 2009р. – 210,3 млн.дол.). Роздрібна торгівля. Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами–підприємцями) за січень– грудень 2010р. дорівнює 11583,7 млн.грн. і складає 105,2% обсягу січня–грудня 2009р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані ринки з продажу сільгосппродукції та неформальні ринки припадало 7,6%. Ціни. Індекс споживчих цін у грудні 2010р. по області зафіксовано на рівні 101% (по Україні – 100,8%), за рік – 110,6% (по Україні – 109,1%). Індекс цін виробників промислової продукції у грудні 2010р. по області становив 100,2% (по Україні – 100,8%), за рік – 109,5% (по Україні – 118,7%). Заробітна плата. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у січні–листопаді 2010р. становила 1703 грн. У листопаді 2010р. порівняно з жовтнем п.р. рівень середньої заробітної плати збільшився на 0,6% і становив 1792 грн. Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2010р. порівняно з жовтнем 2010р. склав 100,4%, відносно листопада 2009р. – 108,9%. За січень–листопад 2010р. по відношенню до відповідного періоду попереднього року показник становив 107,9%. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 грудня 2010р. становила 18,8 млн.грн., що на 15,9%, або на 3,5 млн.грн. менше, ніж на початок 2010р. Ринок праці. Кількість зареєстрованих безробітних упродовж грудня 2010р. збільшилась на 24,3%, в тому числі в міських поселеннях – на 16,4%, а в сільській місцевості – на 38,2%. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за грудень 2010р. зріс на 0,3 в.п. і на 1 січня 2011р. становив 1,7% населення працездатного віку. Населення. На 1 грудня 2010р. в області, за оцінкою, проживало 1088,8 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2010р. чисельність наявного населення зменшилась на 4620 осіб або на 4,6 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення Таблиця 1

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2011 р.) Всього

Всього по області м. Херсон (міськрада) м. Нова Каховка (міськрада) м. Каховка Всього м. Берислав м. Генічеськ

у тому числі

міське сільське 1088,2 Міста обласного підпорядкування 340,6 329,2 11,4 69,9

63,8

6,1

37,4 37,4 Х 447,9 430,4 17,5 Міста районного підпорядкування 13,5 13,5 Х 20,5 20,5 Х

Площа, тис. км2

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

28,461 0,423

805

0,223

313

0,031 0,677

1206 х

Х Х

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2011 р.) Всього

м. Гола Пристань м. Скадовськ м. Таврійськ м. Цюрупинськ Всього Білозерський Бериславський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Всього по районах

15,0 19,1 11,1 25,2 104,4 67,4 49,7 26,9 17,6 12,6 15,5 61,6 61,7 20,1 14,8 22,3 36,4 16,8 22,2 37,4 48,6 72,6 36,1 640,3

Площа, тис. км2

сільське Х Х Х Х Х

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

Х Х Х Х Х

57,6 32,4 16,9 9,0 6,6 9,3 27,3 46,7 13,4 10,1 10,8 30,8 11,7 15,6 22,0 26,3 35,8 23,0 405,3

1,534 1,721 1,540 1,0 0,915 0,701 3,008 3,411 1,018 1,120 0,916 1,451 1,209 1,005 2,298 1,456 1,759 1,722 27,784

44 29 17 18 14 22 20 18 20 13 24 25 14 22 16 33 41 21 х

у тому числі міське 15,0 19,1 11,1 25,2 104,4 Райони 9,8 17,3 10,0 8,6 6,0 6,2 34,3 15,0 6,7 4,7 11,5 5,6 5,1 6,6 15,4 22,3 36,8 13,1 235,0

Динаміка чисельності населення області на 01.01.2011 року 1300 1250 1200 тис. осіб

1150 1100 1050 1000

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Таблиця 2 Фактично за 2010р.

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг), млн.грн.

Темпи зростання , у % грудень 2010р. 2010р. Довідково до до 2009р. 2009р. до листопада грудня 2008р. 2010р. 2009р.

6826,51)

Індекс промислового виробництва

109,2

116,4

100,5

91,6

Індекс сільського господарства (у цінах 2005р.), млн.грн.

102,9

100,9

Виробництво продукції тваринництва ( в усіх категоріях господарств): м’ясо (реалізація худоби та птиці у живій вазі), тис.т молоко, тис.т яйця, млн.шт.

67,5 305,9 434,3

113,8 94,4 100,0

117,9 93,9 106,4

101,2 95,9 114,1

96,4

Обсяг продукції будівництва, млн.грн.

346,1

86,2

44,9

99,5 86,4

Вантажооборот, млн.ткм2

4702,6

115,2

104,1

105,6

81,8

Пасажирооборот, млн.пас.км2

3003,3

91,1

96,3

96,5

92,0

Експорт товарів, млн.дол.США1

337,6

104,6

87,4

Імпорт товарів, млн.дол.США1

143,2

127,3

39,0

Сальдо,(+,-)1

194,4

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн.

11583,7

105,2

84,6

Середньомісячна заробітна плата одного працівника7 номінальна, грн. реальна, %

17031) х

117,81) 107,91)

107,61) 93,41)

100,63) 119,84) 100,43) 108,94)

Заборгованість із виплати заробітної плати – усього5, млн. грн.

18,8

94,6

73,2

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб

11,3

124,3

106,3

Індекс цін виробників промислової продукції

100,2

109,5

109,56)

108,36)

Індекс споживчих цін

101,0

110,6

110,66)

112,66)

____________ Дані за січень-листопад 2 З урахуванням обсягів автомобільних вантажних та пасажирських перевезень суб‘єктами малого бізнесу фізичними та юридичними особами; пасажирооборот наведено з урахуванням електротранспорту 3 Листопад 2010р. до жовтня 2010р. 4 Листопад 2010р. до листопада 2009р. 5 Станом на 1 грудня 2010р. 6 Грудень до грудня попереднього року 7 Інформацію стосовно змін в організації спостереження з праці, їх впливу на порівняння даних в динаміці, а також спосіб розрахунку індексів номінальної та реальної заробітної плати у січні–листопаді 2010р. вміщено у методологічних поясненнях до експрес-випусків «Кількість, робочий час та оплата праці найманих працівників» № 49 від 26.02.2010 та № 72 від 26.03.2010, які розміщено на офіційному вебсайті Держкомстату (http://www.ukrstat.gov.ua/express/expres_u.html 1

Найгостріші екологічні проблеми Херсонської області Питання ліквідації місць видалення непридатних та заборонених до використання пестицидів До теперішнього часу не вирішено питання щодо визначення «відповідального власника» контейнеризованих непридатних пестицидів, які зберігаються у 170 контейнерах. У 2010 році на території Херсонської області за візуальною оцінкою нараховується 1002,266 тонни непридатних до використання ХЗЗР у 65 місцях видалення небезпечних відходів. Із яких лише 19 мають задовільний стан, 46 19

знаходяться у не задовільному стані. Жодний об’єкт, на якому зберігаються непридатні до використання ХЗЗР, не має паспорту місця видалення відходів. Із загальної кількості непридатних до використання ХЗЗР 452 тонни завантажені в герметичні контейнери та зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям на території колишніх баз: ВАТ «Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів (159,2 т), ВАТ «Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132,8 т); ВАТ «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів (160 т). Стан зберігання небезпечних відходів є незадовільним, так як не забезпечена охорона об’єкту, порушена цілісність контейнерів, що призвело до витікання хімічних речовин, відсутні мережа зливової каналізації, локальні очисні споруди, спостережні свердловини тощо. На ділянці, прилеглій до колишньої складської бази ВАТ «Білозерський райагрохім» в с. Сонячне, у південному напрямку виявлено два бурти землі загальною площею 1768 м2 та обсягом 520 м3, в яких поховано близько 350 т невідомої речовини з характерним запахом. Поводження з твердими побутовими відходами Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів. У той же час в області склалась вкрай незадовільна ситуація з видаленням відходів на полігони твердих побутових відходів населених пунктів області. За орієнтовними розрахунками, проведеними на підставі мінімальних норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», загальний обсяг утворення твердих побутових відходів по області за рік становить 409 тис. т. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області із 702 населених пунктів 372 мають місця видалення відходів загальною площею 662 га, кількістю накопичення відходів 5,5 млн. т, із них лише 77 об‘єктів експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками (державних актів або договорів оренди), 218 перебувають у задовільному, а 154 в незадовільному екологічному стані. Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право- і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра. Площа постійного підтоплення області – 11297 км2, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони. Значні площі водороздільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення 20

розвивається під впливом господарської діяльності. Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше 10 оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Орієнтовна вартість робіт з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн. грн. На укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн. 263,4 тис. грн. Стан водопровідно-каналізаційного господарства Загальна протяжність водопровідних мереж області становить 2558,8 км, з них 1099,4 км (43%) знаходяться в аварійному стані. Основними водопостачальними підприємствами області (за виключенням сільських підприємств) з власних 461 свердловин піднято та забрано з одного поверхневого водозабору Іванівського групового водоводу 44,14 млн. т питної води, з яких відпущено споживачам 28,79 млн. т, втрати в середньому по області склали 34,8%. Максимальні втрати: у м. Херсоні – 40,9%, у смт Калінінське Великоолександрівського району – 35,7%, смт Каланчак – 39,9%. Підприємствами експлуатується 3017,4 км водопровідних мереж, з яких 1248,3 км (або 41,4%) знаходяться в аварійному стані. Найвищі показники аварійних мереж: м. Берислав – 74,8%, смт Білозерка – 74,3%, смт Верхній Рогачик – 67,9%, смт Каланчак – 90,0%, смт Новотроїцьке – 72,4%, смт Чаплинка – 66,3%. Водопостачання, м. Херсон. Водозабір здійснюється зі 135 свердловин, 77% з яких експлуатуються з перевищенням нормативного терміну експлуатації. Насосні станції – 6 одиниць, 26 насосних агрегатів, з яких 22 вичерпали нормативний термін експлуатації. Резервуари чистої води – 14 одиниць, з яких 5 вичерпали нормативний термін експлуатації. Протяжність мереж водопостачання складає 874 км, 44% яких зношені. Знезараження води проводиться рідким хлором на 4-х хлораторних насосних станцій водопроводу, які потребують реконструкції, та УФ-випромінюванням на 2-х НСВ. Водовідведення, Херсонська область. На балансі підприємств знаходяться: 975,8 км каналізаційних мереж (з яких 395,0 км або 40,4% – в аварійному стані) та 73 каналізаційні насосні станції (з яких 19 – аварійні КНС). Очисні споруди. Основними підприємствами відведено 28,9 млн. м3 стічних вод, з них: 27,5 млн. м3 – очищено, решта відведена на поля фільтрації. Найбільш гострою залишається проблема відведення стічних вод з м. Берислав, очисні споруди якого наднормативно зношені і не працюють. У 2009 р. без очистки в Каховське водосховище скинуто 166 тис. м3 стічних вод. Водовідведення, м. Херсон. Пропускна здатність системи каналізації становить 250 тис.м3/добу. Насосні станції каналізації – 15 одиниць, 56 насосних агрегатів, з яких 25 потребують заміни. 21

Насосно-силове обладнання систем водопостачання та водовідведення морально застаріле, низько ефективне, не відповідає сучасним вимогам енергозбереження та потребує заміни. Очисні споруди та каналізаційні мережі наднормативно зношені, що може призвести, а в окремих випадках вже призводить, до забруднення поверхневих або підземних вод області. Забезпечення населення водою питної якості Водозабірні споруди та водопровідні мережі в області наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктах воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності. У м. Херсоні з 15,2 млн. т питної води – 6,57 млн. т не відповідають нормативам, 30% свердловин подають воду, яка має відхилення від ГОСТ за хімічним складом, а саме хлоридам, сульфатам, сухому залишку і загальній жорсткості. Вода, що подається різними свердловинами, неоднорідна за складом, але схема водопостачання побудована так, що вода із джерел, які мають відхилення від ГОСТ, змішується з якісною водою, що дозволяє покращити її якість в розподільчій мережі. 2. Стан атмосферного повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Однією з найактуальніших проблем – є проблема забруднення повітря, яке впливає на організм людини, тварин і рослинність, завдає шкоди народному господарству, викликає глибокі зміни в біосфері. Протягом 2010р. в атмосферу від стаціонарних та рухомих джерел забруднення надійшло 74,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 7,8% менше, ніж у 2009р. Із сумарної кількості забруднень 7,1% припало на викиди від стаціонарних джерел та 92,9% – від пересувних. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Її частка у сумарних викидах по країні склала 1,1%, що майже на рівні 2009р. У інших областях південного регіону зазначені показники за підсумками 2010р. були вищими, зокрема: Одеська – 17 місце (2,7% загальних викидів), АР Крим – 15 місце (2,1%), Миколаївська – 8 місце (1,2%) (додаток 1). Шкідливі викиди в повітряний басейн області здійснювали 233 підприємства. Від них протягом 2010 року в атмосферу надійшло 5,3 тис.т забруднюючих речовин ( без вуглецю діоксиду ), що на 4,1 тис.т (або на 44,1 %) менше, ніж у 2009 році, і склало 22,7 т в середньому на одне підприємство. Найбільша кількість забруднень потрапила в атмосферу від підприємств м. Херсона (3,5 тис.т , або 66,0 %). 22

Із загальної кількості викидів 4,4 тис.т, або 83,0% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 443,9 т), діоксид сірки (161,4 т), метан (2093,6 т), діоксид азоту (410,1 т), неметанові леткі органічні сполуки (1007,4 т), аміак (172,8 т), оксид азоту (160,3 т). Крім того, в атмосферу надійшло 392,8 тис.т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію. Структура викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 2010 році.

Метан 39,7 %

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 13,3 % Інші речовини 2,3 %

Діоксид та інші сполуки сірки 3,1 %

Сполуки азоту 14,1 %

НМЛОСи 19,1 %

Окис вуглецю 8,4 %

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 185,5 кг шкідливих речовин. Найбільш забрудненою є територія м. Каховка, де щільність викидів на 1 кв.км становить 11141,6 кг. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 4,8 кг, що на 44,2 % менше, ніж у попередньому році. Порівняно з попереднім роком збільшення шкідливих викидів в атмосферу відмічалося у десяти адміністративно–територіальних одиницях області, але найсуттєвіше – у Чаплинському (на 83,0 т, або у 22,2 р.б.) та Голопристанському (на 204,6 т, або у 12,2 р.б.) районах та м.Нова Каховка (на 229,7 т, або на 13,5%). Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (30,3 % сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (28,2 %). Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності Таблиця 3

Усі види економічної діяльності з них добувна промисловість переробна промисловість

Обсяги викидів у % до у % до т 2009р. підсумку 5278,7 55,9 100,0

Викинуто в середньому одним підприємством, т 22,7

9,1

88,2

0,2

9,1

1486,0

69,2

28,2

17,9

виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво та розподілення електроенергії, газу та води діяльність транспорту та зв’язку

176,7

41,5

3,3

176,7

47,1

124,9

0,9

9,4

1600,8

30,9

30,3

75,9

988,2

76,7

18,7

49,4

За даними Головного управління статистики у Херсонській області річних розробок відділу статистики товарних ринків підприємствами та організаціями області за 2010р. використано (з урахуванням обсягів реалізації населенню) 949,7 тис.т первинних і вторинних видів енергетичних матеріалів в умовному вимірі, що на 0,6% менше ніж за 2009р. Витрати енергетичних матеріалів на потреби господарювання збільшилися на 20,9 тис.т умовного палива або на 4,2% і склали 516,6 тис.т умовного палива. В загальному обсязі витрачених енергетичних матеріалів 51,3% становить газ природний, 26,9% – паливо дизельне, 6,7% – бензин моторний, 6% – вугілля кам’яне, 1% – мазути топкові важкі. Від роботи двигунів мобільних джерел забруднення (включаючи виробничу техніку) у 2010 в повітря надійшло 68,9 тис. т шкідливих речовин (що становить 2,7% всіх викидів по країні), переважна частина з яких (62,0 тис.т, або 90,0%) – це викиди від автомобільного; 0,9 тис.т (або 1,3 %) – залізничного; 0,2 тис.т (або 0,3%) – водного транспорту. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації мобільних джерел забруднення, були оксиди вуглецю (50,6 тис.т, або 73,4% від загальної кількості ), діоксиди азоту (8,4 тис.т, або 12,2%), неметанові леткі органічні сполуки (7,9 тис.т, або 11,5%). На викиди сажі, оксидів азоту, аміаку, діоксидів сірки, метану, бенз(а)пірену загалом припало 2,9% ( 2,0 тис.т) сумарних викидів. Крім того, пересувними джерелами забруднення в атмосферу викинуто 910,8 тис.т діоксиду вуглецю. Більше половини (50,2 тис.т, або 72,9%) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря надійшло 11,8 тис.т (17,1%) шкідливих викидів, з яких 36,4 % від вантажних автомобілів. Основним видом палива, яке використовується транспортними засобами, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2010 року потрапило 47,6 тис.т (або 69,1% сумарних викидів) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 15,8 тис.т, на стисненому та зрідженому газах – 5,5 тис. т. Слід зауважити, що надходження забруднюючих речовин від мобільних джерел у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел. Основними шляхами зниження й повної ліквідації забруднення атмосфери є розробка й впровадження очисних фільтрів, застосування екологічно безпечних джерел енергії, безвідхідної технології виробництва, 24

боротьба з вихлопними газами автомобілів, озеленення. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, рослинах. Параметри таких вогнищ забруднення різні. Так, зокрема, за даними управління охорони здоров’я, у 2010 році було відібрано 3640 проб рівня забруднення атмосферного повітря, з яких 50 (або 1,4% від загальної кількості перевірених) – не відповідають нормативам. Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від мобільних джерел забруднення у 2010 році

Сполуки азоту 12,2 % Сажа 1,3% Інші 1,6 %

Оксид вуглецю 73,4%

НМЛОС(и) 11,5%

Структура викидів забруднюючих речовин від використання окремих видів палива транспортними засобами у 2010 році 8,0

100% 90% 80%

22,9

70% 60% 50% 40% 30%

69,1

20% 10% 0% 2010 рік

Бензин

Дизельне паливо

Зріджений та стиснений газ

Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 4 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

2008 рік 2 940

2009 рік 3 940

2010 рік 4 1247

Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

284

290

12*

647

769

1103

133,102

141,352

148,903

80,4

74,2

11,9 72,1 64,6 2,75

9,4 71,0 64,2 2,8

5,3 68,9 62,0 2,6

71,2

73,5

68,2

0,4

0,3

0,2

10,8

8,6

4,9

2,3

2,5

2,4

* - фактично поставлених у поточному році

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області Автотранспорт Ряд2 Стаціонарні джерела Ряд1

80 70

тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 5 Забруднююча речовина

Місто

ГДК с.д.

Середня концентрація

Максимальна з разових концентрацій* 5

Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

м. Херсон

0,15 0,05 3 0,04 0,006 0,06 0,003 0,003 0,0003 0,04 0,001 0,002 0,001 0,003 0,0015 0,05

0,5 0,12 0,3 1,7 0,08 0,6 1,2 2,3 0 0,02 0,04 0,013 0,014 0,009 0,01 0,003

12 1 2,7 15,5 0,8 3,7 15 15,3 0 0,07 0,24 0,06 0,04 0,03 0,17 0,048

* - максимальна з разових концентрацій порівнювалася з середньодобовою ГДК

Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферу у 2010 році Таблиця 6 Найменування населеного пункту усього Забруднюючи речовини – усього, у тому числі Метали та їх сполуки Метан Неметанові леткі органічні сполуки Оксид вуглецю Діоксид та інші сполуки сірки, з них Діоксид сірки Сполуки азоту, з них Діоксид азоту Оксид азоту Аміак Стійкі органічні забруднювачі Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок Інші Крім того, діоксид вуглецю, тис. т

74188,8

Обсяги викидів, т у тому числі стаціонарним пересувними и джерелами джерелами 5278,8 68910,0

у % до 2009 року 92,2

16,1 2313,6 8880,6 51070,6 996,2 992,9 9161,9 8764,4 223,9 173,4 109,4 1639,3

16,1 2093,6 1007,4 443,9 164,7 161,4 743,3 410,0 160,3 172,8 104,6 704,2

220,0 7873,2 50626,7 831,5 831,5 8418,6 8354,4 63,6 0,6 4,8 935,1

72,6 36,0 97,3 96,8 72,2 73,0 100,2 98,9 221,8 95,8 2098,0 102,3

1,1 1303,6

1,0 392,8

0,1 910,8

61,1 102,2

Викиди забруднюючих речовин та диоксиду вуглецю в атмосферу по містах та районах у 2010 році Таблиця 7 Найменування населеного пункту

усього

Херсонська область м. Херсон (міськрада) м. Нова Каховка (міськрада) м. Каховка (міськрада) Бериславський Білозерський

74188,8 28405,6 5483,8 2700,2 2771,9 3667,5

Обсяги викидів, т у тому числі стаціонарним пересувними и джерелами джерелами 5278,8 68910,0 3505,4 24900,2 432,2 5051,6 345,4 2354,8 23,2 2748,7 182,1 3485,4 27

у % до 2009 року 92,2 82,7 98,9 108,9 94,0 95,8

Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

1367,4 1776,7 709,1 959,7 3414,9 3456,1 1272,7 890,4 1466,1 2168,4 994,4 1429,6 2452,3 2702,7 3891,6 2207,7

23,1 82,0 7,3 35,8 222,8 8,5 16,3 9,6 0,1 0,2 5,6 16,0 121,9 154,5 86,9

1344,3 1694,7 709,1 952,4 3379,1 3233,3 1264,2 874,1 1456,5 2168,3 994,2 1224,0 2436,3 2580,8 3737,1 2120,8

103,1 99,7 96,4 102,7 98,0 105,0 99,1 96,7 97,5 105,9 96,7 94,7 95,1 97,0 97,7 103,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 8 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки (НМЛОС) 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2008 рік 2 84,0

2009 рік 3 80,4

2010 рік 4 74,2

11,9 0,0 0,0 0,5 0,4 0,5 0,8

9,4 0,0 0,0 0,3 0,6 0,4 0,7

5,3 0,0 0,3 0,4 0,2 0,6 0,7

1,5 72,1 0,9 8,8 53,1 0,2 8,2 0,9

1,0 71,0 0,8 8,5 52,4 0,2 8,1 0,9

1,0 68,9 0,8 8,4 50,6 0,2 7,9 0,9

64,6

64,2

62,0

0,5 5,7 49,9 0,2 7,6 0,6

0,5 5,7 49,6 0,2 7,6 0,6

0,5 5,6 47,7 0,2 7,3 0,6

1,3

2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря Основні забруднювачі атмосферного повітря за звітний рік

ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»

Залізо та його сполуки Мідь та її сполуки Нікель та його сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки Манган та його сполуки Речовини у вигляді суспендов анних частинока (мікрогча стинки та волокна) Азоту діоксид Оксид діазоту Аміак

43,835

100

0,154

36,9

84,7

6,859

15,647

0,024

0,00

0,041

0,094

0,0001

0,00

0,232

0,528

0,0008

1,239

2,826

0,004

2,523

5,756

0,009

0,001

0,002

0,000003

0,00

фактичне

очікуване

загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн..

Заходи, спрямовані на зменшення викидів зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік *

Ефективність роботи ГОУ, %

3 Всього по підприємс тву

до загального обсягу викидів (населеного пункту) , %

1 1

Частка викидів забруднюючої речовини до загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва забруднюючої речовини

усього викидів, т/рік

№ Назва з/ об’єкту п

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

Таблиця 9

10 11 12 ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

ЗАТ «Таврійська будівельна компанія»

Сірчистий ангідрид Сірчана кислота Оксид вуглецю Моноетан оламін НМЛОС Ацетон Бутилови й ефір оцтової кислоти (бутилаце тат) Етилцелоз ольв Кислота оцтова Толуол Метан Водень хлористий Фтор та його сполуки Всього по підприємс тву Арсен та його сполуки Заліза оксид Манган та його сполуки Нікель та його сполуки Мідь та її сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки

0,001

0,002

0,000003

0,001

0,002

0,000005

4,119

9,397

0,014

0,009

0,02

0,0003

28,687 2,653

65,443 6,052

0,101 0,009

3,253

7,42

0,011

1,031

2,352

0,004

0,00

13,353 0,01

30,462 0,023

0,047 0,00003

0,00

0,115

0,262

0,0004

86,565

100

0,305

0,006

0,007

0,00002

0,024

0,028

0,00008

0,008

0,009

0,00002

0,008

0,009

0,00005

0,009

0,01

0,00005

0,006

0,007

0,00002

0,015

0,017

0,00005

0,012

0,014

0,00004

41,93

82,8

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

Речовини у вигляді суспендов аннихтвер дих 49,557 частинок недифере нційованн их за складом Діоксид 8,207 азоту Оксид 0,032 азоту Діоксид та інші 12,186 сполуки сірки Оксид 16,431 вуглецю Метан 0,146 НМЛОС 0,003 Фтор та 0,003 його сполуки Фтористи 0,03 й водень

ВАТ «Електромаш»

Всього по підприємс тву Залізо та його сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки Алюмінію оксид Марганец ь та його сполуки Олово та його сполуки Речовини у вигляді суспендов анних твердих частинок мікрочаст инки та волокна

57,248

0,174

9,481

0,029

0,037

0,0001

14,077

0,043

18,981

0,058

0,169 0,003

0,00005 0,00001

0,003

0,00001

0,003

0,00001

6,12

100

22,0

0,012

0,2

0,00004

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

0,016

0,26

0,00005

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

1,937

31,69

0,006

69,3

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

Діоксид 1,072 азоту Аміак 0,161 Сірки 0,124 діоксид Сірчана 0,133 кислота Оксид 1,273 вуглецю Діоксид 153,01 вуглецю 9 НМЛОС 1,396 Ацетон 0,252 Бутилацет 0,055 ат Кислота 0,012 оцтова Ксилол 0,153

ВАТ «Херсонська ТЕЦ»

Толуол 0,233 Фенол 0,039 Формальд 0,03 егід Інші леткі 0,649 сполуки Метан 0,004 Хром та 0,02 його сполуки Водень та 0,02 його сполуки Всього по 153,26 підприємс 4 тву Ванадій 0,00 та його сполуки Залізо та 0,008 його сполуки Манган та його 0,001 сполуки Суспендо ванні тверді частинки 0,276 недифере нційованн і за складом Діоксид 103,46 азоту 1 Азоту 0,270 (1)оксид Ангідрид 0,00 сірчистий Сірчана 0,010 кислота

17,52

0,003

2,63

0,0005

2,03

0,0004

2,17

0,0004

20,8

0,004

22,81 4,12

0,004 0,0008

0,9

0,0001

0,2

0,00004

2,5

0,0005

3,81 0,64

0,0008 0,0001

0,49

0,0001

10,6

0,0002

0,65

0,0001

0,37

0,00007

0,37

0,00007

100

0,005

0,00

0,005

0,00002

0,0006

0,000003

0,18

0,0009

67,505

0,364

0,176

0,0009

0,00

0,00003

13,3

95,4

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

ЗАТ «Херсонський НПЗ»

Оксид 45,905 вуглецю НМЛОС 0,639 Ацетон 0,102 Ксилол 0,084 Толуол 0,037 Формальд 0,002 егід Метан 2,694 Всього по 176,72 підприємс 9 тву Метали та 0,001 його сполуки Ванадій 0,00 Манган та 0,001 його сполуки Речовини у вигляді суспендов 0,071 анних твердих частинок Діоксид 0,595 азоту Аміак 0,003 Діоксид 0,187 сірки Сірководе 0,277 нь Сірчана 0,072 кислота Оксид 0,493 вуглецю Вуглецю 0,00 діоксид МНЛОС 174,95 8 Бензол 0,07 Кислота 0,134 оцтова Ксилол 0,041 Стирол 0,123 Толуол 0,067 Трихлоре 0,079 тилен Метан 0,019 Фтористи 0,004 й водень Фреони 0,050 Хлорфтор 0,050 вуглеці

29,952

0,162

0,417 0,066 0,055 0,024

0,002 0,0003 0,0002 0,0001

0,001

0,000007

1,758

0,009

100

0,622

0,0005

0,000003

0,00

0,0005

0,000003

0,04

0,0002

0,337

0,002

0,00001

0,106

0,0006

0,157

0,0009

0,041

0,00002

0,28

0,002

0,00

98,998

0,616

0,04

0,0002

0,076

0,0004

0,023 0,069 0,038

0,0001 0,0004 0,0002

0,044

0,002

0,011

0,00006

0,002

0,00001

0,028

0,0004

0,028

0,0004

5,687

93,1

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО

2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області є виконавцем Програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (ЕМЕП) до Конвенції 1979 року, згідно якої впроваджено принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП. 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Протягом 2010 року в повітря Херсонщини від стаціонарних джерел надійшло 5,3 тис.т шкідливих речовин, що на 4,1 тис.т ( або на 4,1 % ) менше, ніж у 2009 році, і склало 22,7 т в середньому на одне підприємство. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 185,5 кг (у 2009р.–331,6 кг) шкідливих речовин, а на одну особу – 4,8 кг (у 2009р. – 8,6 кг). Основними забруднювачами довкілля області були підприємства виробники електроенергії, газу та води (30,3 % сумарних викидів), підприємства переробної промисловості (28,2 %). З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2010 році підприємства області впровадили 1 захід, на який було витрачено 18,7 тис. грн, що на 92,4% менше, ніж у 2009 році. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 5,0 т. Серед адміністративно-територіальних одиниць області найбільшого антропогенного навантаження (більше ніж середній показник по області) зазнала атмосфера міст Херсона, Каховка, Нова Каховка та Білозерського, Бериславського, Генічеського, Голопристанського та Цюрупинського районів. Протягом 2010 року в області досліджено 3640 проб атмосферного повітря, з них не відповідали вимогам 50 проб або 1,4% (10-пил, 40 - азоту диоксиду). Згідно із програмою спостережень за забрудненням атмосферного повітря у с Першоконстантинівка Чаплинського та с Червоний Чабан Каланчацького районів, розташованих у зоні впливу ВАТ „Кримський Титан", проводилися дослідження проб атмосферного повітря. Було зафіксовано перевищення нормативів у 13,8% проб за вмістом азоту диоксиду. Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену і важких металів. Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги. В повітрі міста спостерігалася підвищена середня концентрація: - по діоксиду азоту – 7,3 ГДК на посту № 6; - по фенолу – 4,5 ГДК на посту № 6; - по формальдегіду – 1,3 ГДК на посту № 1. 34

Середні концентрації в цілому по місту склали: пил – 0,41 ГДК; діоксид сірки – 0,11 ГДК; оксид вуглецю – 0,48 ГДК; діоксид азоту – 2,33 ГДК; оксид азоту – 0,72 ГДК; фенол – 1,57 ГДК; формальдегід – 2,06 ГДК. Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення 16,000 14,000 12,000

тис. тонн

10,000 8,000 6,000 4,000 2,000 0,000 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ХЕРСОНСЬКА обл.

м. Херсон (міськрада)

м. Каховка (міськрада)

м. Нова Каховка (міськрада)

2009

2010

Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Середньомісячні концентрації: - пилу по місту нижче ГДК, змінювались на протязі року від 0,0047 до 0,62 ГДК (спостереження проводились на 3-х постах, найбільше забрдуднення спостерігалось в літні місяці на всіх постах, найменше забруднення пилом спостерігалось в листопаді, грудні місяцях через наявність снігового покрову); - діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,052 до 0,18 ГДК; - оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,21 до 0,8 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 2 (вул. Ушакова, быля залызничного вокзалу), концентрації в цьому районі змінювались від 0,29 до 1,23 ГДК; - діоксиду азоту по місту перевищували ГДК і змінювались від 1,63 до 3,4 ГДК. Високі концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 1,7 до 4,5 ГДК, найбільше забруднення було в серпні, вересні. В грудні місяці був скачок забруднення діоксидом азоту на посту № 1 до 4,75 ГДК. В лютому на всіх постах 35

спостерігались п’ятикратні перевищення, в вересні на постах № 5 та № 6; - фенолу змінювались від 0,67 до 2,17 ГДК, найбільш забрудненим був на посту № 1 листопад і грудень місяці, на посту № 5 – березень, травень, на посту № 6 – лютий, березень місяці; - формальдегіду змінювались на протязі року від 0,97 до 5, 3 ГДК, найбільш забрудненим виявився травень місяць (5,34 ГДК). Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, оксид азоту, фенол і формальдегід. В цьому році є тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря по оксиду вуглецю, фенолу і формальдегіду. Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках. Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2010 рік Таблиця 10 Найменування домішки Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол

Формальдегід

Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель

№ ПСЗ n 2 400 5 324 6 586 По місту 1310 1 589 2 757 5 622 6 1129 По місту 3367 1 556 2 400 5 324 6 587 По місту 1867 1 859 2 757 5 622 6 1129 По місту 3367 2 400 2 757 1 859 5 622 6 1129 По місту 2610 1 556 2 400 5 324 6 587 По місту Важкі метали (мкг/м3) 2 10

Q ср. 0,12 0,016 0,1 0,08 0,0065 0,007 0,005 0,0059 0,006 0,76 0,78 0,43 1,7 1,0 0,08 0,058 0,047 0,088 0,068 0,005 0,034 0,005 0,003 0,0029 0,0037 0,0074 0,0072 0,0079 0,0065

Q max. 1,2 0,3 1,8 1,8 0,046 0,05 0,048 0,035 0,05 6,0 4,0 2,0 8,0 8,0 0,33 0,32 0,35 0,62 0,62 0,05 0,22 0,04 0,03 0,045 0,045 0,046 0,036 0,036 0,042

0 0,971 0,039 0,028 0,0154

0 2,81 0,11 0,1 0,04

Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен, нг/м3

По місту

5 6 По місту

71 12 19

0,025 0,0374 0,297 0 0,173 0,006 0,0286 0,0119 0,014 0,0094 0,027 0 1,039 0,0867 0,0217 0,0148 0,04 0,0119 0,061 0 0,728 0,0439 0,026 0,014 0,026 0,0196 0,128

0,04 0,26 2,4 0 0,98 0,02 0,11 0,02 0,05 0,03 0,08 0 2,19 0,24 0,06 0,04 0,09 0,03 0,18 0 2,81 0,24 0,11 0,04 0,09 0,26 2,4

0,04 0,025 0,03

0,3 0,3 0,3

Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення атмосферного повітря (далі по тексту - ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2010 роки простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА ≥ 14, що відповідає високому рівню забрудненості; 1993 - 1997 рр. ІЗА становив 7-13 - високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень. Починаючи з 1999 року ІЗА по місту знову підвищений (5-6). У 2005 році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнював 7,91 (проти минулорічного-5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2007 році ІЗА збільшився майже у 2 рази і дорівнює –12,61 (проти минулорічного-7,48), що відповідає високому рівню забруднення. У 2010 році ІЗА у м. Херсоні продовжує утримуватися на високому рівні забруднення і дорівнює – 7,87 (проти минулорічного – 8,05). У порівнянні з іншими областями Південного регіону найгіршою якістю атмосферного повітря характеризувались м. Одеса (як сильно забруднене), міста Красноперекопськ, Миколаїв, Херсон (помірно забруднені). При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду, диоксиду азоту, фенолу та бенз(а)пирену. ІЗА вищезазначених речовин складав: 37

- оксид азоту – 0,57 - диоксид азоту – 1,7; - фенол – 1,31; - формальдегід – 3,0; - бенз(а)пирен – 1,29.

Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) в м. Херсоні

14 12

ІЗА

10 8 6 4 2 Рік 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

2010

Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона 6

4 3 2 1 0 1994

1996

1998

2000

2002

2004

2006

Рік

2010 рік

ГДК

1 пост

2 пост

5 пост

6 пост

грудень

листопад

жовтень

вересень

липень

серпень

червень

травень

4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0

квітень

Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона (долі ГДК)

березень

1992

лютий

1990

січень

долі ГДК

2008

2010

Динаміка вмісту формальде гіду в атмосфе рному повітрі за даними спостереже нь на стаціонарних постах м. Херсона

Долі ГДК

5 4 3 2

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

січень

лютий

2010 рік ГДК

1 пост

2 пост

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту фенолу в атмосфе рному повітрі за даними спосте ре же нь на стаціонарних постах м. Херсона 3

Долі ГДК

2,5 2 1,5 1

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

січень

0,5

2010 рік ГДК

1 пост

5 пост

6 пост

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечними. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13 – 15 мкР/год. На території Херсонської області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області - застосування в контрольно-вимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і медичному обладнанні.

2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030 р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р. 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення атмосфери. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в ґрунт, повітря або воду, переходять по екологічним ланкам з одного ланцюга в іншу, потрапляючи врешті-решт в організм людини. Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежно від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, печіння в горлі, кашель. Потрапляння до організму людини великих концентрацій токсичних речовин може привести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються у великих містах в безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферне повітря. Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш уразливі діти, хворі та люди похилого віку. При систематичному або періодичному надходженні в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або відчуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою. При хронічному отруєнні одні і ті ж речовини у різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки. 41

Двоокис кремнію і вільний кремній, що містяться в летючій золі, є причиною важкого захворювання легенів, що розвивається у гірників, працівників коксохімічних, вугільних, цементних і ряду інших підприємств. Тканина легенів замінюється сполучною тканиною і ці ділянки перестають функціонувати. У дітей, що проживають поблизу електростанцій, не обладнаних пиловловлювачами, виявляють зміни в легенях, схожі з формами силікозу. Шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, впливають на людський організм при контакті з поверхнею шкіри або слизистою оболонкою. Разом з органами дихання забруднювачі вражають органи зору і нюху, а впливаючи на слизисту оболонку гортані, можуть викликати спазми голосових зв'язок. Вдихаємі тверді і рідкі частинки розмірами 0,6 - 1,0 мкм досягають альвеол і абсорбуються в крові, деякі накопичуються в лімфатичних вузлах. Забруднене повітря негативно впливає переважно на дихальні шляхи, викликаючи бронхіт, емфізему, астму. До подразників, що викликають ці хвороби, відносяться SO2 і SO3, азотиста пара, HCl, HNO3, H2SO4, H2S, фосфор і його з'єднання. Пил, що містить оксиди кремнію, викликає важке легеневе захворювання - силікоз. Ознаки і наслідки дій забруднювачів повітря на організм людини виявляються переважно в погіршенні загального стану здоров'я: з'являються головні болі, нудота, відчуття слабкості, знижується або втрачається працездатність. Наприклад, хронічне отруєння фосфором спочатку виявляється болями в шлунково-кишковому тракті і пожовтінням шкірного покриву. Ці симптоми супроводжуються втратою апетиту і уповільненням обміну речовин. Надалі отруєння фосфором приводить до деформації кісток, які стають все більш крихкими. Знижується опір організму в цілому. Ознаки отруєння сірчистим ангідридом помічають по характерному присмаку і запаху. У концентрації 6 - 20 мл/м3 він викликає роздратування слизистих оболонок носа, горла, ока. Вдихання SO2 викликає хворобливі явища в легенях і дихальних шляхах, іноді виникають набряк легенів і параліч дихання. Дія сірковуглецю супроводжується важкими нервовими розладами, порушенням розумової діяльності. Особливо небезпечні поліциклічні ароматичні вуглеводні типу 3, 4 бензапірена (С12Н20), палива, що утворюються при неповному згоранні. За даними ряду учених, вони мають канцерогенні властивості. 2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Заходи щодо скорочення викидів парникових міським комунальним підприємство "Херсонтеплоенерго". Таблиця 11

Назва заходу

Реконструкція котельних з заміною котлів на більш ефективні котлоагрегати з

Парни Очікуване річне Витрати на скорочення викидів ковий скорочення викидів 1 газ (тис. грн.) протягом (тис. тон) по роках років 2005- 2010- 20152010 2015 2020 2010 2015 2020 45,62 36,40 42,10 СО2 5,856 5,394 4,557 СН4 0,0005 0,0005 0,0005 42

Модернізація пальників з установленням автоматики типу " БАРК " на котельних

380

362

410

N2O СО2 СН4 N2O

0,0004 0,444 0,0003 0,0002

0,0004 0,406 0,0003 0,0002

0,0004 0,343 0,0003 0,0002

_______________________ 1 Парниковий газ в даній графі позначається формулою: СО2- вуглекислий газ; СН4- метан; N2О- закис азоту. 2 Очікуване річне скорочення викидів зазначеного парникового газу наводиться відносно викидів у 2005 році. За 2010 рік здійснено 211 перевірок підприємств та організацій щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 213 відповідальних осіб. Сума штрафів складає 30,532 тис.грн., з яких з урахуванням раніше накладених стягнуто 30,345 тис.грн. Винесено 76 рішень про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язану із порушенням вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” пред’явлено 14 претензій та позовів на суму 43,745 тис.грн., відшкодовано 11 на суму 17,831 тис.грн. Перевірено 2770 джерела викидів, з яких 353 обладнано ГОУ. Зі перевірених ГОУ – 23 знаходяться у незадовільному технічному стані. На 98 ГОУ перевірка ефективності роботи не здійснювалась. Проведено 51 перевірку дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” зі здійсненням хімікоінструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах організованих 156 стаціонарних джерел викидів та 135 джерел утворення забруднюючих речовин. Відібрано 672 об’єднані проби та виконано 5586 визначень концентрації забруднюючих речовин. Встановлено перевищення нормативів ГДВ на 13 джерелах викидів забруднюючих речовин ПП «Урсуленко» (1 ДВ), ХДЗ «Палада» (2 ДВ), ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»( 1 ДВ), Херсонський суднобудівний завод (4 ДВ), ЗАТ «Чумак» (1 ДВ), ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» (1 ДВ), ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» (1 ДВ), ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (1 ДВ), Херсонський суднобудівний–судноремонтний завод ім. Комінтерну (1 ДВ) та виявлено 6 неврахованих джерел утворення та 4 неврахованих джерела викидів забруднюючих речовин на ХДЗ «Палада», ТОВ «Мікон-М», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» та ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Спільно з ДП «Херсонстандартметрологія» проведено перевірку роботи лабораторії по контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря КП «Міськтеплокомуненерго», МКП «Херсонтеплоенерго» та ЗАТ «Теплотехніка». Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Каховською гідрогеолого – меліоративною експедицією від 03.02.2010р. виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферне повітря», 43

а саме: експлуатація котла Peqasus F2Т, що працює на природному газі в опалювальній лабораторії підприємства та побутовий котел на твердому паливі КЧММ-ІМ у топочній здійснюється при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності, а 12 березня 2010 року Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації вищевказаних котлів до усунення виявлених порушень. 11 лютого 2010 року здійснена планова перевірка Херсонського державного заводу “Палада”, в результаті якої встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди в атмосферне повітря від 10.09.2007 року терміном дії до 10.09.2012 року. В порушення ч.7 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у 2009 році контроль за нормативами викидів забруднюючих речовин підприємством не здійснювався. На момент перевірки виявлено, що 2 котли “Колві-Термона” працюють при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 13 джерел викидів обладнані пилогазоочисними установками. Перевірка ефективності фактичних параметрів проектним у 2009 році підприємством не проводилась. За результатами інструментального контролю встановлено, що вміст забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел опалювальної заводоуправління з котла Житомир 50, опалювальної БКЦ-3 з котла Колві 100 №1, котла Колві 100 № 2 перевищує дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря складено 3 протоколи та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації котлів “Колві-Термона”. В результаті планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем Урсуленко встановлено що, при роботі дільниці з виготовлення вареників викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Порушуються «Правила технічної експлуатації установок очистки газу», а саме - паспорт пилогазоочисної установки не розроблено, відповідальна за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію ГОУ особа не призначена, журнал обліку робочого часу ГОУ за формою ПОД-3 не ведеться, інструкція з експлуатації ГОУ відповідно до умов роботи не розроблена, обстеження технічного стану ПГУ не виконується, перевірка відповідності фактичних параметрів роботи установки очистки газу проектним не проводиться. За виявлені порушення 5 посадових осіб суб’єкта господарювання притягнуто до адмінвідповідальності. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесено 3 рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації обладнання до усунення виявленого порушення. Під час планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 15.04.2010р. ВАТ «Цюрупинськ – автотранс» виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферне повітря», а саме: експлуатація чотирьох газових конвекторів «DEMRAD» -20F, газового конвектору «GL»-30, семи газових конвекторів «DEMRAD» -30F, двох газових 44

конвекторів «DEMRAD» -40F, електрогазозварювального посту та трьох роздаточних колонок дизельного палива на АЗС здійснюється при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.78 КУпАП. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 02 та 10 червня поточного року винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації вищевказаних приладів до усунення виявлених порушень. Під час проведення у червні планових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря ПФ «Оптіма», ТОВ Зерновий термінал “УкрКазекспортастік”, встановлені порушення правил експлуатації пилогазоочисного устаткування. Загальна кількість джерел викидів які обладнані пилогазоочистним устаткуванням на обох підприємствах становить 11одиниць. Паспорта установок в Державній екологічній інспекції в області не зареєстровані Перевірка ефективності їх роботи не здійснюється. Перевірка технічного стану не здійснюється. Первинний облік роботи ПГУ за формою ПОД-3 не впроваджено. За встановлені порушення відповідальних притягнуто до адміністративної відповідальності. Керівникам підприємств надані приписи щодо усунення виявлених порушень. 18-19 серпня 2010 р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Нафтобазою ТОВ “ТНК – ВР Коммерс”. В результаті перевірки встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються з 13 неорганізованих джерел викидів. Викиди здійснюються при експлуатації 6 резервуарів РВС – 1000 ємністю по 1000 м3, 4 резервуарів РГС-75 ємністю по 75 м3, естакади прийому ГСМ, вузла видачі нафтопродуктів станції наливу ГСМ в автоцистерни, естакади наливу ГСМ. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел відсутній. За порушення складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. В 2010 р. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області здійснено 24 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За порушення вимог чинного природоохоронного законодавства складено 74 протоколи про адмінпорушення. Винесено 5 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Контроль якості нафтопродуктів здійснювався шляхом порівняння нормованих значень вимог ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" та ДСТУ 3868-99 "Паливо дизельне. Технічні умови" із значеннями, наведеними у сертифікатах відповідності. На перевірених об'єктах невідповідності значень, наведених у сертифікатах відповідності нормованим значенням, не встановлено. 16 - 17 грудня 2010р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Каховською філією Закритого акціонерного товариства «АТ Каргілл». За результатами перевірки встановлено, що дозволом 45

на викиди передбачено заходи щодо здійснення контролю за дотриманням нормативів встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, а саме проведення інструментального контролю за вмістом суспендованих твердих часток у викидах 23 стаціонарних джерел та вмістом азоту діоксиду у викидах 4 стаціонарних джерел з періодичністю 1 раз на рік. Контроль не здійснювався. На момент перевірки 26 джерел викидів забруднюючих речовин КФ ЗАТ «АТ Каргілл» обладнані пилогазоочисним устаткуванням технічний стан якого задовільний. Паспорти 6 пилогазоочисних установок не розроблені та не зареєстровано. Перевірка ефективності роботи устаткування очистки газу в 2009 році не здійснювалась. За порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» складено 2 протоколи про адмінпорушення. 17-25 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Ритм”. Встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС відсутній, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС. 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Температура довкілля є однією з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 25°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, 46

затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2010 році підприємства області впровадили природоохоронні заходи (удосконалення технологічних процесів, підвищення ефективності очисних установок та ін.).. Так, ЗАТ «Херсонський НПЗ» зупинено на реконструкцію у серпні 2005року. За цей період в рамках програми скорочення і обмеження викидів парникових газів було проведено перехід роботи заводської ТЕЦ з рідкого палива (мазут) на природний газ. Наступним кроком було проведення опалення приміщень електричними котлами. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70 % сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок провадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлювальних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі парникових газів, знаходяться на державному обліку. З метою зменшення викидів парникових газів підприємствами Херсонської області у 2008 році було проведено ряд заходів, спрямованих на обмеження та скорочення викидів парникових газів та збільшення їхнього поглинання, а саме на ВАТ «Херсонська ТЕЦ» було проведено реконструкцію пальників, режимну наладку котлоагрегатів ст. № 4 та № 7, а також ремонт газоходів та ущільнення газоповітряного тракту; всі ці заходи дали зниження викидів оксидів азоту та оксиду вуглецю на 20 т., та загалом парникових газів 47

на 493 т. На ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводились наступні заходи, а саме використання природного газу на котлах ТЕЦ та котлах котельні на період реконструкції заводу, а також впроваджено опалення у робочих приміщеннях за допомогою електричних котлів , що привело до скорочення викидів парникових газів відносно 2007 року на 888, 464 т. З 2005 року на ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводилось вдосконалення схеми переробки нафти з виведенням із експлуатації технологічної установки АВТ- 1 (технологічні печі П-1, П-2, П-3, П-4) та печі П-4/2 технологічної установки АВТ-2. На балансі МКП «Херсонтеплоенерго» у 2008 році знаходилось 40 котелень, при роботі яких у атмосферне повітря надходили парникові гази. Режимноналагоджувальні роботи, які проводяться на паливо-використовуючому обладнанні підприємства сприяють ефективній роботі обладнання та скорочення витрат палива, що у свою чергу скорочує викиди парникових газів у атмосферне повітря . Разом з тим на Херсонщині втілювався проект з питань енергоефективності та використання поновлювальних джерел енергії “Чисте виробництво”. За останні чотири роки лісогосподарськими підприємствами області створено лісових культур на площі 9,7 тис. га, в тому числі поновлено 1,7 тис. га. На території області відсутні сміттєспалювальні заводи, установки для збирання та утилізації газу на полігонах твердих побутових відходів та анаеробні біореактори. З метою недопущення забруднення атмосферного повітря парниковими газами, ефективного використання природних ресурсів вважаємо за доцільне: - будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів з електрота теплогенерацією для міст Херсона, Нової Каховки та Каховки; - впровадження технології утилізації неліквідних відходів деревини шляхом її переробки в альтернативне паливо (паливний брикет), що також дозволить розв'язати проблему утилізації сухих залишків сільгоспкультур (солома, лушпиння насіння, лоза тощо), забезпечення населення області екологічно безпечним та дешевим паливом, сприятиме соціально-економічному розвитку області; - здійснення переходу на використання видів палива з меншим вмістом вуглецю, відновні й альтернативні джерела енергії, підвищення енергоефективності; - створення методично-інформаційних центрів по впровадженню новітніх технологій і методів, спрямованих на зменшення обсягу викидів парникових газів; - проведення реконструкції об'єктів тепло- і водопостачання за рахунок впровадження сучасних технологій з енергозбереження; - розробку та впровадження економічного механізму плати за понаднормативні викиди парникових газів. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях 48

Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розроблення програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов'язаної із питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в царині зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі. 4. Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Екологічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до деградації водних ресурсів, що відбивається на обсязі наявних водних ресурсів та якості води. Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання вод, захисту ресурсів прісної води. Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, що доступні до використання. До того ж довготривалі наслідки втручання людей у екосистеми призвели до суттєвих якісних та кількісних їх змін та антропогенного навантаження. Значний економічний спад, що відбувався в останні роки, призвів до скорочення використання води в країні. Дві третини контрольованих водних об'єктів перебувають у стані антропогенного навантаження, а решта - екологічної напруги з елементами регресу. Найбільша забрудненість спостерігається у басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Найбільший вплив на стан поверхневих вод мають стічні води підприємств різних галузей промисловості, сільського і комунального господарства. 4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області У Херсонській області налічується 24 малих річок із заплавами довжиною 745 км, 693 озер, одне водосховище (Каховське), 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га, акваторії Чорного та Азовського морів площею 470 тис. га. Головна ріка Херсонщини – Дніпро. Дніпро перетинає область з 49

північного сходу на південний захід протягом 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно-Кримський канали. Характеристика річок

р. Інгулець Усього

180 180

Кам’яниха Гнилуша Гниліша Фролиха Старий Дніпро Чайка Конка р. Козак р. Бургунка р. Кохань р. Хмельник р. Речище р. Тягінка Каланчак Інгулка Вірьовчина Рвач балка Білозерська Солонець Пливаха Прогной Сірогозька балка Кошева балка Осокорівка Усього Всього по всіх річках в регіоні:

1,125 1,875 7,4 2,625 11 14 26 15,52 1,92 2,65 5,05 6,82 5 54,75 17 42 15,6 53

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

200 200

продукто-

р. Дніпро Усього

3 4 Великі річки 21 1 21 1 Середні річки 34 34 Малі річки 1 1 -

аміако-

нафто-

Кількість трубопроводів, що проходять через річку, од. газо-

Назва

Кількість населених Протяжність по пунктів території вздовж регіону, км берегової смуги, од.

Кількість гребель (водосховищ), од.

Таблиця 12

1 1

1 1 2 5 5 2 3 4 5 2 4 2 5 5

4 -

5 -

4,4 1,5 2,8 54,7 15 12 373,735

3 5 1 1 59

44 48

753,735

114

Водні об’єкти регіону Таблиця 13 Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

1900

Річок –26; озер – 693; ставків – 1154; лиманів – 22; каналів – 2; Каховське водосховище; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

од.

1582

з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення

од.

Ставків – 878; Озер – 656; Річок – 24; Каналів – 2; Лиманів - 22 Ставків – 8; Озер - 1 Каховське водосховище; Річок – 2; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

з них передано в оренду ставків

од.

Усього

у тому числі: місцевого значення

4.1.3 Водокористування та водовідведення Актуальною для області залишається проблема екологічного стану водно-ресурсного потенціалу. Водні ресурси Херсонщини складають поверхневі та підземні води, охорона яких має важливе значення особливо у степовій зоні, де вони найбільш інтенсивно використовуються. За даними територіального агентства водних ресурсів України із природних водних об’єктів протягом 2010р. було забрано 1103 млн.м.куб води, що на 3,0% (на 34 млн.м.куб.) менше порівняно з 2009р. та на 5,0% менше порівняно з 2000р. Майже 15% (164 млн.м.куб) води втрачено при транспортуванні. В умовах постійного збільшення обсягів використання водних ресурсів при дуже обмежених їх запасах і нерівномірному розподілі необхідна науково обґрунтована система водного господарства, яка забезпечувала б оптимальний розподіл водних ресурсів за природно-географічними зонами, економічними районами і галузями народного господарства, відтворення, охорону і комплексне використання води, а також раціональну систему обліку, планування і управління водогосподарським комплексом. Основними водокористувачами в області були 816 підприємств, установ та організацій, якими спожито 769,5 млн.м.куб води, що на 9,6 млн.м.куб (або на 1,3%) більше порівняно з 2009р. та на 20,5% більше – з 2000р. Частка Херсонщини у загальному споживанні свіжої води по країні складає 7,8% (за підсумками 2010р.). Зазначений показник один з найвищих серед інших областей південного регіону: АР Крим – 7,8%, Одеська область – 3,3%, 51

Миколаївська область – 1,9% При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на виробничі потреби. Так, у 2010р. на виробничі потреби підприємств припало 2,8% (21,4 млн. м. куб ) всієї використаної води, на побутово–питні потреби – 5,2% (40,0 млн. м. куб ) та сільськогосподарське водопостачання – 0,4% (3,3 млн. м. куб). Але найбільшу кількість води використано на зрошення – 90,3% (695,2 млн. м. куб). Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно–послідовні системи. За рахунок цього протягом 2010р. зекономлено 46,7 млн.м.куб свіжої води. Динаміка споживання свіжої води 1000

923

900 800

576

600

770

2009

2010

669

639

млн. м. куб.

700

760 610

607

2005

2006

510

500

428

400 300 200 100 0 2000

2002

2003

2004

Роки

2007

2008

Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2010р. склало 85,1 млн.м.куб. Порівняно з 2000р. цей показник зменшився на 39,8%, а з попереднім – збільшився на 12,7%. Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси, антропогенне навантаження на водно-ресурсний потенціал залишається. Так, протягом 2010р. у водойми скинуто 2,2 млн.м.куб забруднених стоків (у 2009р. – 0,8 млн.м.куб ). Частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні збільшилась у порівнянні з минулим роком з 2,4% до 2,6%. Близько 5,0% забруднених стоків потрапило у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (99,0 млн.м.куб ) дозволяла очистити забруднені зворотні води. Проте, нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд були основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми. Найчастіше забруднювались водні ресурси області сухими рештками (31,7 тис.т), хлоридами (8,3 тис.т), сульфатами (7,8 тис.т), залізом (3,4 т), нафтопродуктами (1,4 т). За даними спостережень Міністерства охорони здоров’я, у 2010р. кожна шоста із обстежених проб води, взятої із системи господарсько–питного постачання, фактично не відповідала санітарно–гігієнічним вимогам на санітарно–хімічні показники, що безпосередньо впливало на захворювання 52

населення на гострі кишкові інфекції. За даними річних розробок відділу статистики соціальних послуг, спостерігається щорічне зниження кількості уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань на деякі інфекційні та паразитарні хвороби (у 2010р. зниження на 11,1% у порівнянні з 2009р.). В той же час їх питома вага у загальній кількості усіх захворювань залишається на рівні 4,0%. Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 14 Види економічної діяльності

2008 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 59,42 60,89

2009 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 57,27 68,78

усього, млн. м³

Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

30,45 28,63 0,321

усього, млн. м³

84,34 46,88 14,15

36,26 20,61 0,373

2010 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 49,63 65,79

усього, млн. м³

88,85 50,73 22,94

22,49 26,78 0,363

85,32 56,16 23,89

Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000

100

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно чисті (умовно) без очистки Нормативно очищені

120

140

Динаміка обсягів використання води по Херсонській області

1000 900 800 млн. м3/рік

700 600 500 400 300 200 100 0 2000

2001

2002

2003

2004

Підземної води

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Поверхневої води

Динаміка водокористування Таблиця 15 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього

Одиниця виміру 2 млн. м3

2008 рік

2009 рік

2010 рік

3 1080

4 1137

5 1103

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

1007,57 72,43 0,005 982,53

1074 63,11 0,003 1039,88

1040 63,04 0,015 1013,6

млн. м3

678,2

759,9

769,5

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

41,82 29,88 3,248 594,0 617 281 26

38,8 24,53 2,705 686,9 185,9 16,35

39,96 21,44 3,336 695,2 707,13 164,1 14,88

99,3

75,47

85,07

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

9,19

5,394

7,331

90,08

70,08

77,74

млн. м3

90,08

70,08

77,74

млн. м3

28,25

26,38

28,15

Показники 1 у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2

2008 рік

2009 рік

2010 рік

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

28,08

26,27

28,02

0,174 59,41 2,419

0,105 42,87 0,822

0,128 47,44 2,158

млн. м3 млн. м3 м3

0,713 1,706 81,95

0,795 0,027 64,1

0,088 2,07 71,44

4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 16

Скидання забруднюючих речовин по регіону

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2008 рік 2009 рік 2010 рік % до % до % до обсяг обсяг обсяг забруд- загаль- забруд загаль- забруд загального ного ного нюючи обсягу нюючи обсягу нюючи обсягу х речовин х х , речови речови тис. т н, н, тис. т тис. т 2 3 4 5 6 7 49,36

5,51

11,16

45,0

50.54

1,42

3,16

6.2

12.,27

Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 17 2008 рік

Назва водокористувачазабруднювача

ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (м. Херсон) Державний завод «Палада» (м. Херсон)

2009 рік

2010 рік

об’єм обсяг об’єм обсяг об’єм обсяг скидан забруд скидан забруд скидан забруд-ня -ня -ня нюючи зво- нюючи зво- нюючи звох ротних х ротних х ротних речовод, речовод, речовод, вин, млн. вин, млн. вин, млн. т м³ т м³ т м³ 2 3 4 5 6 7 р. Дніпро, рукав Кошова 1,772

849,9

0,02

7,966

0,02

0,747

96,319

13,011

0,01

4,005

р. Дніпро, р. Інгулка 1

МКП «Миколаївводоканал»

0,024

0,023

31,012

0,019

23,011

КП «Міськводоканал» (м. Нова Каховка)

р. Дніпро 3776,4 2,97 3,137 3 р. Вірьовчина

3758,1

2,89

3430,44 4

22,3

21,06

37517, 13

22,47

43593,8 21

0,058

95,087

0,003

4,041

МКП «Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства м. Херсона» (ОУЖКГ)2

29,012

р. Каланчак

Каланчацький комбінат комунальних підприємств (Каланчацький район)

0,066

108,39 5

Чорне море Інститут рису УААН (Скадовський район) Дослідне господарство Інституту рису УААН (Скадовський район) МКП «Очисні споруди» (м. Скадовськ) м. Генічеськ, ВУВКГ3

0,292

0,274

0,225

4,31

4,621

4,422

593,95

0,472

720,146

673,53

0,406

596,526

735,07 0,497 7 Азовське море 0,471 0,451 0,501

ТОВ4 «Новокаховський електромашинобудівний завод» (м. Нова Каховка) КВУ5 «Каховський водоканал» (м. Каховка)

0,105

132,03 4

0,128

154,049

2,042

2183,8 8

1,815

1917,79 3

- мале комунальне підприємство – обласне управління житлово-комунальне підприємство 3 – виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства 4 – товариство обмеженої відповідальності 5 – комунальне виробниче управління 2

Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Таблиця18

Найменування речовини

Рік

2005 2006 2007 2008 2009 2011 БСКПОВ 533,0 465,0 520,0 454,0 427,0 460,0 ХСК 2327,0 2078,0 1959 1807,0 1850,0 1866,0 Завислі речовини 423,0 353,0 384,0 336,0 338,0 374,0 Фосфати 104,2 124,1 84,36 88,39 82,15 86,35 Сухий залишок 38350,0 35250 31370 30960,0 28060,0 31670 Нафтопродукти 2,769 4,321 3,228 2,458 1,985 1,367 Сульфати 8213,0 8273,0 7807,0 6590,0 5574,0 1822,0 Хлориди 8963,0 8742,0 7161,0 8072,0 7817,0 8317,0 Азот амонійний 49,0 66,0 40,0 58,0 54,0 49,0 Нітрати 837,0 736,0 741,0 934,0 726,0 836,0 Нітрити 37,0 51,0 48,0 49,0 56,0 56,0 СПАР 2,657 2,65 3,24 2,097 2,845 2,615 Залізо 4,809 5,648 6,113 4,627 3,479 3,428 Мідь 0,166 0,191 0,208 0,146 0,088 0,168 Цинк 0,12 0,149 0,176 0,058 0,024 Марганець 0,001 Алюміній Магній 0,386 Фтор Хром(+6) 0,072 0,089 0,069 0,024 0,025 0,016 Станом на 01.01.11р. в області зареєстровано 2549 водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 75 більше ніж станом на 01.01.10р.; з них 1979 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 570. Видані дозволи 723 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 16 проекту нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено нормативи ГДС 2 підприємствам. Видано 8 погоджень на проектування свердловини та 13 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи. 57

Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Таблиця 19 Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка

Всього

1 2 2008 Всього по області 2009 Всього по області 2010 Всього по області

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9

90,08

28,25

28,08

0,174

97,45

97,13

70,08

26,38

26,27

0,105

98,47

96,7

77,74

28,15

28,02

0,128

99,0

96,69

Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 20 Рік

1 2008

Водний об’єкт

Разом

Скидання забруднюючих речовин БСК

ХСК

Завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

P (ортофосфати)

Мінера лізація

Нафт о продук ти 10

Всього по області

454,0

1807,0

336,0

88,39

30960,0

2,46

Всього по області

427,0

1850,0

338,0

82,15

28060,0

1,985

Всього по області

460,0

1866,0

374,0

86,35

31670,0

1,367

2009 2010

4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів Об'єм скидання, тис.м3 Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

Всього

НО

НДО

Таблиця 21 Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік

2008р ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

1772,6

1676,6

849,89

22305,3

40610,039

Р.Каланчак

65,7

108,4

МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район Генічеське ВУВКГ

Чорне море

500,9

735,077

р.Дніпро

3101,2

3776,43

р.Дніпро

23,5

8,9

14,6

29,012

Азовське море

471

692,534

242,2

37517,13

2009р Державний завод “Палада” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

21056,2

13,0 6,6 -

Р.Каланчак

57,6

95,087

Чорне море

479,2

593,93

р.Дніпро

2968,1

3758,1

р.Дніпро

23,3

7,8

15,5

31,012

Азовське море

450,8

673,53

43593,82

19,6

13,11

2010р Державний завод “Палада” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

22467,2

6,8 3,0 -

Р.Каланчак

3,0

4,041

Чорне море

472,2

466,9

5,3

720,146

р.Дніпро

2889,7

2866,1

23,6

3430,45

р.Дніпро Р.Інгулка

19,1

9,8

23,011

Азовське море

406,1

596,526

9,8

4,005

9,3

406,1

Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Таблиця 22 Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

2007 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2008 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський

Кількість водозаборів

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підземні

178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

106 47 21 50 49 27 35 24 20 110 83 34 33 41 63 26 30 56 98 78 33 1064

3 4 2 1 3 5 16 1 7 1 43

178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

143 32 11 101 32 14 32 9 5 123 89 42 22 72 177 24 21 120 186 51 238 1544

31 18 10 29 34 13 9 11 12 44 46 14 19 52 72 9 12 45 59 43 127 709

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

35 13 4 14 18 6 17 5 3 39 28 19 14 24 76 8 11 60 83 13 145 635

182 51 20 131 67 33 60

105 42 13 71 46 26 35

4 4 1 2 1 -

182 51 20 131 67 33 60

112 38 16 64 36 13 43

66 12 4 64 26 14 11

4 1 3 5 6 6

80 25 10 35 19 6 26

В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2009 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2010 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський

23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

24 18 105 67 28 13 37 63 24 25 35 85 74 30 966

3 5 16 8 1 45

23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

6 8 125 107 45 24 57 257 23 16 168 185 44 260 1647

13 10 45 31 11 6 50 38 9 14 29 67 61 64 645

4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

2 50 63 30 11 25 135 10 6 100 48 22 105 808

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

116 43 15 74 48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

4 4 1 2 1 3 6 16 8 1 45

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

130 39 17 76 36 14 38 7 8 131 114 51 23 56 267 20 21 183 195 62 273 1761

38 13 3 59 28 16 17 11 10 48 44 7 9 37 51 12 11 27 44 50 59 594

4 1 3 5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

48 24 8 39 20 7 19 6 3 55 53 17 9 29 155 7 13 63 44 32 65 716

172 53 20 138

116 43 15 74

4 4 1 2

170 55 21 118

134 43 15 79

36 12 6 39

4 1 3

49 19 3 25

Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області

96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

1 3 6 16 8 1 45

75 30 60 18 17 189 178 66 34 100 372 34 32 230 249 117 384 2549

46 15 44 7 6 138 131 58 27 62 327 25 20 201 195 65 341 1979

29 15 16 11 11 51 47 8 7 38 45 9 12 29 54 52 43 570

5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

33 7 22 3 3 44 48 27 14 25 130 14 7 47 46 37 120 723

4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод Траскордонні природні об’єкти на території Херсонської області відсутні. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками В 2010 році здійснювався інструментально-лабораторний контроль за станом 10 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р.Дніпро, Дніпро-Бузького лиману, р. Інгулець, р. Верьовчина, р. Каланчак, р.Кошова, р. Інгулка, Нижньоолексіївського лиману, Стебліївського лиману. Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 264 проби поверхневих вод, в яких виконано 4099 хімічних досліджень. Встановлено перевищення ГДК та відхилення від нормативного вмісту по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, 6 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, 12 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, 7 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 8 гідрохімічним показникам у Дніпро Бузькому лимані, 4 гідрохімічним показникам у р. Інгулка, 3 гідрохімічним показникам у р. Каланчак. Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року в 5 створах: смт. Нововоронцовка, м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ „Бериславський водоканал”), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). За результатами проведених досліджень виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 («Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнения») по біохімічному споживанню кисню (БСКn) до 1,4 ГДК, хімічному споживанню кисню (ХСК) до 1,2 ГДК та підвищення величини рН до 8,71- 9,07 од. рН в створах м. Берислав (вище та нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал») та м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) не виявлено. 11.04.2010р. на поверхні води Каховського водосховища виявлено світло – коричневу пляму невідомої речовини невідомого походження розміром 30000м2, запах відсутній. Відібрані проби поверхневих вод Каховського водосховища. За результатами проведених досліджень у 4 відібраних пробах води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 з біохімічного споживання кисню (БСКn) в 1,1- 2,7 рази та у 2 пробах – перевищення ГДК з хімічного споживання кисню (ХСК) в 1,4-1,9 разів. Протягом року щоквартально відбирались проби води р. Дніпро у створах: 5 км нижче Каховської ГЕС, с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500 м нижче впадіння р. Кошової, с. Кізомис; у фонових та контрольних створах КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП „Миколаївводоканал” с. Микільське, ливнескидів ВАТ «ХСЗ». За результатами проведених досліджень у 2010 році вміст хлоридів 63

складав 36,45 мг/дм3 (мінімальна концентрація –18,61 мг/дм3, максимальна – 138,26 мг/дм3), сульфатів 63,76 мг/дм3 (мінімальна концентрація –38,69 мг/дм3, максимальна – 197,57мг/дм3). Середні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 397,9 мг/дм3 з коливаннями від 279 мг/дм3 до 742 мг/дм3. Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень, вміст розчиненого кисню протягом року в середньому становив 5,94 мг/дм3, мінімальний показник 0,28 мг/дм3 (на глибині 9,0 м в створі с. Кізомис), максимальний – 12,2 мг/д3. Значення середнього показника вмісту розчиненого кисню в 2010 році (5,94 мг/д3) значно нижче, ніж у 2009 році (7,95 мг/дм3), що пояснюється низьким вмістом розчиненого кисню в пробах, відібраних протягом літнього періоду на різних глибинах під час проведення спостережень. Так, 14.07.2010 був проведений відбір проб води р. Дніпро по 6 точкам моніторингового спостереження: створи с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче виходу р. Інгулець, м. Херсон (набережна Ушакова), 500 м нижче виходу р. Кошова, с. Кізомис. В ході проведення моніторингових спостережень по всім створам виявлено низький вміст розчиненого кисню по всім глибинам, починаючи з поверхневих проб (від 2,8 – 3,6 мг/дм3 на глибині 1,0 м до 1,59 – 2,36 мг/дм3 на глибині 7,0 м), температура води становила 24,5 – 260С. В створі с. Кізомис на фарватері по судноплавному каналу на глибині 9,0 м зафіксовано вміст сірководню на рівні 8,29 мг/дм3. Середньорічні показники біологічного споживання кисню (БСКn) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, становили: по БСКn - 3,37 О2/дм3 (мінімальне 1,42, максимальне 6,8 мгО2/дм3), по ХСК – 30,08 мгО/дм3 (мінімальне 20,5, максимальне 40,0 мгО/дм3). Середні значення як БСКn, так і ХСК у 2010 році зросли в порівнянні з 2009 роком Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. Вміст амонію , нітритів та нітратів порівняно з 2009 р. збільшився. Вміст амонію становив 0,15 мг/дм3 (мінімальний 0,05, максимальний 0,31 мг/дм3), нітритів 0,068 мг/дм3 (мінімальний 0,01, максимальний 0,202 мг/дм3), нітратів 1,65 мг/дм3 (мінімальний 0,5, максимальний 3,0 мг/дм3). Вміст фосфатів у порівнянні з 2009 роком дещо зменшився і становив у середньому 0,29 мг/дм3 з коливаннями від 0,08 мг/дм3 до 0,46 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,19 мг/дм3 (0,11–0,35 мг/дм3), - вище, ніж у 2009 році; вміст хрому, міді та нікелю знаходився поза межами чутливості методик визначення. Вміст марганцю в середньому становив 0,05 мг/дм3 (мінімально-відсутній, максимально – 0,13 мг/дм3). На акваторії Дніпро-Бузького лиману влітку щороку спостерігаються замори молоді бичка та інших видів риб. Низькі обсяги попусків води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС 64

спричиняють зниження рівня води у Дніпро-Бузькому лимані і приплив солоних морських вод з Чорного моря. Так, 10 серпня 2010 р., під час загибелі молоді бичка, мінералізація води сягала 5330 - 9300 мг/дм3, що свідчить про підпор морської води через низьку водність Дніпра. За результатами проведених досліджень в пробах води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: хлоридів – до 15 ГДК (2532 – 4459 мг/дм3), сульфатів – до 6 ГДК (326,8 – 3 3 619,0 мг/дм ), амонію – до 15 ГДК (2,47 – 7,42 мг/дм ), фосфатів – до 10 ГДК (0,85 – 1,69 мг/дм3), БСКn – до 5,3 ГДК (5,99 – 15,96 мг/дм3), ХСК – 50,75 – 81,01 мгО/дм3. Вміст розчиненого кисню становив 0,6 – 2,4 мг/дм3. Температура води становила 25,4 – 26,80 С на глибинах 2,0 – 0,5 м. Вміст сірководню на глибинах 2,0 – 0,5 м становив від 2,22 мг/дм3 до 9,41 мг/дм3. За таких екстремальних температурних умов продовжується масовий розвиток синьо-зелених водоростей, в результаті розкладу яких створюється дефіцит розчиненого кисню у водоймах, спостерігаються різкі коливання рН і накопичення токсичних речовин, відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані. Однією з найгостріших екологічних проблем, що прямо впливає на погіршення якості води і забруднення нижньої течії Дніпра, являється скидання високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, об’єм відкачки яких сягає мільйонів кубічних метрів на рік. З метою здійснення контролю за додержанням вимог регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 2047-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» виконуються лабораторні дослідження якості води р. Інгулець. Проби води для проведення відповідних досліджень відбираються по 4 створах р. Інгулець, розташованих нижче скиду за течією на території Херсонської області, а саме: с. Заградівка Високопільського району (на кордоні з Дніпропетровською областю), смт Велика Олександрівка, с. Калінінське Великоолександрівського району, с. Садове Білозерського району (останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро). Для вивчення динаміки зміни вмісту забруднюючих речовин у р. Інгулець 30 листопада 2010 року відібрано проби води по 4 вищевказаних створах. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 по вмісту: хлоридів - 3256 мг/дм3 у с. Заградівка (9,3 ГДК), 2985 мг/дм3 у смт Велика Олександрівка (8,5 ГДК), 2557 мг/дм3 у с. Калінінське (7,3 ГДК), 141 мг/дм3 у с.Садове (нижче ГДК); сульфатів – від 733 мг/дм3 (1,5 ГДК) у с.Заградівка до 703 мг/дм3 (1,4 ГДК) у с. Калінінське. Вміст розчинених солей (сухий залишок) складає: у створі с. Заградівка 6961,0 мг/дм3 (7,0 ГДК), у смт Велика Олександрівка 6464,0 мг/дм3 (6,5 ГДК), у с. Калінінське 5700,0 мг/дм3 (5,7 ГДК), у с. Садове 636,0 мг/дм3 (нижче ГДК). Також встановлено перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню (ХСК) – 32,66 – 40,70 мгО/дм3 (1,09 – 1,4 ГДК) у залежності від створу. У двох створах – смт В.Олександрівка та с.Калінінське – зафіксовано перевищення ГДК по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 1,09 – 1,3 ГДК відповідно. Інші 65

показники складу і властивостей проб вод знаходяться в межах норми. Забруднення води елементами сольового складу прогресує від с. Садове – останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро – до с. Заградівка. Спостереження за станом р. Інгулець протягом року свідчать про скидання високомінералізованих вод не тільки в терміни, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України, а й у вегетаційний період. Так, 23 березня 2010 року для вивчення динаміки зміни вмісту забруднюючих речовин у р. Інгулець відібрано проби води по 4 контрольних створах. За результатами досліджень виявлено перевищення ГДК згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 по всіх контрольних створах: по сухому залишку - 1368 2882 мг/дм3 (1,4-2,9 ГДК), по вмісту: сульфатів - 528 – 847мг/дм3 (1,1 1,7 ГДК), по хімічному споживанню кисню (ХСК) - 45,85 – 60 мгО/дм3 (1,52,0 ГДК), по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 8,0 – 11,5 мг/дм3 (1,31,9 ГДК) у залежності від створу, хлоридів - 496,3 – 865 мг/дм3 (1,4-2,5 ГДК) у двох створах (села Калінінське та Садове), заліза загального - 0,35 мг/дм3 (1,2 ГДК) у створі с. Калінінське. Також 19 травня 2010 року при відборі проб у точках моніторингових спостережень по р. Дніпро у створі - вихід р. Інгулець зафіксовано вміст хлоридів на рівні 138,26 мг/дм3. У зв’язку з цим 25 травня 2010 року відібрана проба води р. Інгулець у створі с. Садове. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення ГДК згідно з вимогами 3 СанПиН № 4830-88 по сухому залишку - 3088 мг/дм (3,1 ГДК), по вмісту: хлоридів - 698,37 мг/дм3 (2 ГДК), сульфатів - 918,69 мг/дм3 (1,8 ГДК), марганцю - 0,108 мг/дм3 (1,1 ГДК), по хімічному споживанню кисню (ХСК) 35,85мгО/дм3 (1,2 ГДК), біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 19,95 мг/дм3 (3,3 ГДК). Таким чином, високий вміст розчинених солей свідчить про скидання високомінералізованих шахтних вод і у вегетаційний період. 16.06.2010р. від Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області надійшло повідомлення про загибель риби в р.Інгулець. Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю 16.06.2010р. відібрано проби води в місцях загибелі риби – район дач с.Садове (дачі міськводоканалу) та с. Дар’ївка, район пляжу. Крім того, проводилось визначення вмісту розчиненого у воді кисню на різних глибинах у різних точках. В місцях загибелі риби вміст розчиненого кисню коливався від 0,2 мг/дм3 до 0,5 мг/дм3 в придонних шарах води, температура води сягала 25оС – 28оС. За результатами проведених досліджень відібраних проб води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 1,4 – 1,7 рази (1433 – 1740 мг/дм3), сульфатів - в 1,25 – 1,28 рази (626 – 639 мг/дм3). Також встановлено перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 1,41 – 1,44 рази (43,21 – 42,24 мгО/дм3). Випадки загибелі риби та інших водних живих ресурсів фіксувалися у трьох точках. Загальна кількість загиблої риби складає 112 150 шт. Поливи водою підвищеної мінералізації призводять до осолонцювання ґрунтів та зниження урожайності сільськогосподарських культур. Через 66

незадовільний стан річки спостерігаються випадки загибелі водних живих ресурсів. Інспекцією направлено листи з інформацією щодо вказаних фактів до Міністерство екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, обласної державної адміністрації. По всім створам протягом року спостерігався високий вміст розчинених солей: від 1096 мг/дм3 до 6961 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Середньорічний вміст розчиненого кисню становив 6,1 мг/дм3. Контроль за станом р. Каланчак проводився по 2 створам – 500 м вище скиду з очисних споруд ТОВ «Каланчацький водоканал» і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПиН (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому, і у контрольному створах по сульфатам (до 1,3 ГДК), сухому залишку (до 1,7 ГДК), БСКn (до 3,5 ГДК). Крім того, також спостерігалось перевищення ГДК по вмісту заліза загального в фоновому створі (1,1 ГДК) і азоту амонійного в контрольному створі (1,8 ГДК). В 2010 році і у фоновому, і у контрольному створах в порівнянні з 2009 роком збільшився вміст сульфатів, азоту амонію, нітритів, нітратів, фосфатів. Дуже забрудненою є р. Верьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створам (500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона та 500 м нижче) щоквартально. В 2010 році в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (500 м вище скиду) за середньорічними показниками спостерігалось значне збільшення вмісту: амонію (в 9,3 рази), нітритів (в 9,3 рази), фосфатів (в 12,7 разів), ХСК (в 1,2 рази) та БСКn (в 1,4 рази), що свідчить про негативний вплив на р. Верьовчину скиду з очисних споруд. Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (згідно з вимогами СанПиН) спостерігались і в фоновому, і в контрольному створах по вмісту: хлоридів (до 1,4 ГДК), заліза загального (до 1,5 ГДК), сухому залишку (до 2,4 ГДК), ХСК (до 3,2 ГДК), БСК (до 6,4 ГДК). Також, в контрольному створі (500м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) зафіксовані перевищення ГДК по вмісту: азоту амонію (до 6,3 ГДК), нітритів (до 1,7 ГДК), фосфатів (до 4,8 ГДК), марганцю (до 3,3 ГДК); в фоновому створі спостерігались перевищення по вмісту сульфатів (до 1,6 ГДК). Кисневий режим протягом 2010 року у порівнянні з 2009 суттєво погіршився: середньорічні показники і у фоновому, і у контрольному створах були нижчими ГДК. 11 січня 2010 року до Інспекції надійшло повідомлення про загибель карася та тюльки у р. Верьовчиній в районі автомобільного мосту с. Чорнобаївка, того ж дня відібрана проба води. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарськопобутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 2,1 рази, азоту амонію - в 21,3 рази, фосфатів - в 2,4 рази, хлоридів – в 1,2 рази, заліза загального – в 1,4 рази, марганцю - в 3,2 рази. Також встановлено перевищення ГДК згідно СанПиН №4630-88 по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - в 15 разів, хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 4,4 рази. 67

25 травня 2010 р. о 14-55 від чергового Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м.Херсона надійшло повідомлення про загибель риби в р. Верьовчиній. 26 травня 2010 року відібрано проби води р. Верьовчиній в районі с. Степанівка в зв’язку із загибеллю карася. Проведеними дослідженнями встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарськопобутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 2,2 – 2,6 рази, азоту амонію - в 5,0 – 15,0 разів, фосфатів в 1,2 – 3,0 рази, хлоридів – в 1,2 рази, заліза загального – в 2,6 рази, АПАР - в 1,2 – 2,3 рази. Також встановлено перевищення ГДК по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - в 9,0 – 20,0 разів, хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 2,7 – 5,7 разів. Вміст розчиненого у воді кисню становив 0,0 – 0,5 мг/дм3. Інспекцією направлено листи щодо незадовільного стану води р. Врьовчина до Херсонської обласної державної адміністрації, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м. Херсона, надано припис Херсонському міському голові щодо проведення робіт по інвентаризації всіх скидів у р. Верьовчина та організації робіт з розчищення та поглиблення русла річки. Державна екологічна інспекція в Херсонській області, враховуючи напружений біохімічний режим річки, з метою поліпшення екологічного стану водного об’єкту та попередження масової загибелі водних живих ресурсів, пропонує провести комплексне екологічне обстеження р. Верьовчина, що включає вивчення процесів формування гідрохімічного і гідробіологічного режимів, інвентаризацію можливих джерел забруднення та розробити програму природоохоронних заходів щодо поліпшення екологічного стану р. Вірьовчина.

Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)*

Фосфати, мг/дм3

3,3 0,08

45 40

3,5 0,17

0,4

0,3 0,1

0,05 0,001

0,5 0,005

0,1 0,01

Нікель, мг/дм3

Нітрати, мгдм3

6,0 3,0

Мідь, мг/дм3

Нітрити, мг/дм3

Марганець, мг/дм3

БСК5, мг/дм3

1000

Хром (ІІІ), мг/дм3

ХСК, мг/дм3

350 300

Хром (VI), мг/дм3

Сухий залишок, мг/дм3

500 100

Залізо загальне, мг/дм3

Хлориди, мг/дм3

> 4,0

АПАР, мг/дм3

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар.

Розчинений кисень, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

Завислі речовини, мг/дм3

Таблиця 23

1,0

0,1 0,01

Каховське водосховище ств. м. Берислав, 500 м вище скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Берислав, 500 м нижче скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»

3,71

11,93

48,78

31,86

348,5

23,3

2,73

0,012

2,94

0,3

0,12

0,05

0,01

0,2

5,42

12,9

46,92

31,0

341,5

26,55

2,88

0,022

1,68

0,31

0,15

0,05

0,01

0,2

9,45

11,13

46,38

33,25

382,7

28,07

3,5

0,01

1,09

0,1

0,14

0,05

0,003

0,2

7,33

11,47

47,88

32,86

378,7

26,42

3,83

0,008

1,22

0,14

0,17

0,05

0,003

0,2

ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. с. Іванівка, з берега ств. 500 м вище скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал»

3,27

7,77

48,02

33,99

294,0

26,4

р. Дніпро 1,8 0,019

0,76

0,28

0,09

0,05

0,003

0,2

4,2

7,77

48,57

33,09

309,3

25,27

2,0

0,021

0,74

0,29

0,08

0,029

0,003

0,2

4,8 2,8

8,52 9,8

54,33 46,51

29,49 27,57

301,4 331,0

25,34 24,5

2,73 2,3

0,022 0,037

1,71 0,58

0,35 0,34

0,14 0,13

0,024 0,000 5

0,002 0,002

0,2 0,2

0,05

АПАР, мг/дм3

Залізо загальне, мг/дм3

Хром (VI), мг/дм3

Хром (ІІІ), мг/дм3

Марганець, мг/дм3

Мідь, мг/дм3

Нікель, мг/дм3

0,33

0,14

0,05

0,045

0,002

0,2

0,076

0,002 5

0,2

0,002 5

0,2

Фосфати, мг/дм3

0,002

0,1 0,01 0,2

Нітрати, мгдм3

1,0

Нітрити, мг/дм3

0,1 0,01 0,002

БСК5, мг/дм3

0,5 0,005 0,05

ХСК, мг/дм3

0,05 0,001 0,05

Сухий залишок, мг/дм3

0,3 0,1 0,13

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3

0,4

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. ств. 500 м нижче скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. Херсон (набережна Ушакова)

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

10,1

350 300 30,49

1000

3,67

500 100 44,46

6,0 3,0 2,7

3,3 0,08 0,034

45 40 1,08

3,5 0,17 0,34

5,03

7,3

61,46

37,91

335,7

28,15

5,04

10,75

48,98

30,82

296,0

23,22

3,75

0,039

0,99

0,34

0,15

0,05

6,93

11,55

46,92

29,9

308,0

24,45

3,75

0,033

0,8

0,31

0,13

0,05

2406,2 2331,5 1709,3 1058,9

5627,7 5391,7 4286,3 2417,5

р. Інгулець 34,9 4,95 0,124 49,58 6,0 0,073 37,55 10,77 0,057 39,08 4,13 0,028

6,05 3,54 4,47 1,36

0,31 0,29 0,15 0,07

0,16 0,17 0,16 0,17

0,05 0,05 0,05 0,05

0,113 0,085 0,103 0,049

0,009 0,023 0,005 0,01

> 4,0

338,0

26,61

2,62

0,015

1,6

р. Інгулка ств. 500 м вище скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. 500 м нижче скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. с. Заградівка ств. В. Олександрівка ств. Калінінське ств. с. Садове

11,37 13,7 26,05 10,81

11,53 12,07 14,63 12,1

771,21 706,19 731,53 360,93

с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона” с. Геологів, 500 м нижче скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона”

23,73

6,33

736,9 7

434,1 4

2287, 5

66,8

16,88

0,05

20,09

1,7

0,57

0,05

0,236

0,006

0,2

11,29

4,45

384,7 4

476,2

1813, 8

95,05

18,5

6,226

17,72

13,46

0,36

0,05

0,093

0,005

0,2

10,51

0,12

0,22

0,05

0,068

0,01

0,2

р. Вірьовчина

р. Каланчак ств. смт. Каланчак, вище скиду з очисних споруд

20,0

594,0 7

200,0 5

1538

14,06

11,25

0,098

45 40 9,83

3,5 0,17 0,13

1440

18,5

0,4

0,3 0,1 0,25

0,05 0,001 0,05

0,5 0,005 0,05

0,1 0,01 0,079

Нікель, мг/дм3

3,3 0,08 0,106

Мідь, мг/дм3

Фосфати, мг/дм3

6,0 3,0 17,5

Марганець, мг/дм3

Нітрати, мгдм3

Хром (ІІІ), мг/дм3

Нітрити, мг/дм3

1000

Хром (VI), мг/дм3

БСК5, мг/дм3

350 300 198,6

Залізо загальне, мг/дм3

ХСК, мг/дм3

500 100 607,2 5

АПАР, мг/дм3

Сухий залишок, мг/дм3

21,2

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3 > 4,0

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. ств. смт. Каланчак, нижче скиду з очисних споруд

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

1,0

0,1 0,01 0,2

0,001 5

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 24 Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких Відібрано та Кількість показників, у тому числі здійснювались вимірювання, од. проаналізовано забруднюючих речовин, що проб води, од. визначалися, од. разом з перевищенням ГДК 2 3 4 5 Державна екологічна інспекція в Херсонській області

Каховське водосховище

Р. Дніпро

30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

2 – рН 10 – ХСК 3 - БСК

18 – фосфати 25 – залізо загальне 7 – нітрити 8 – розчинений кисень 12 – марганець 16 – ХСК 22 - БСК

Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом з перевищенням ГДК 2 3

Відібрано та проаналізовано проб води, од. 4

Р. Інгулець

Р. Верьовчина

Р. Каланчак

Р. Інгулка

4 72

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од. 5

нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН,

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

13 – сухий залишок 10 – сульфати 6 – хлориди 4 – розчинений кисень 1 – залізо загальне 1 – марганець 14 – ХСК 7 – БСК 14 – сухий залишок 9 – азот амонійний 3 – нітрити 6 – фосфати 10 – хлориди 4 – сульфати 8 – розчинений кисень 10 – залізо загальне 5 – марганець 12 – ХСК 12 – БСК 2 - АПАР 6 – сухий залишок 6 – сульфати 1 – азот амонійний 1 – залізо загальне 4 –БСК

4 – залізо загальне 2 – марганець

Назва водного об’єкту 1

Дніпровсько Бузький лиман

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом з перевищенням ГДК 2 3

Відібрано та проаналізовано проб води, од. 4

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од. 5

розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти)

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

1 - БСК

7 – амоній 7 – фосфати 7 – хлориди 7 – розчинений кисень 7 – сульфати 7 - БСК

Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води окремо по району (місту) Херсонської області за 2010 рік

4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів За структурно-функціональними показниками фітопланктону та згідно сапробіологічної складової якість води в основному руслі Дніпра між греблею Каховської ГЕС і с. Антонівка та в рукаві Конка відноситься до βмезосапробної зони забруднення з тенденцією переходу до о-сапробної зони. Показники кількісного і якісного розвитку, а також величини первинної продукції фітопланктону та індексів сапробності ділянки основного русла Дніпра, що прилегла до м. Херсон та в рукавах Рвач, Бакай, Кошова, дозволили оцінити якість води як таку, що відноситься до β-мезосапробної зони забруднення. Якість води в р. Вірьовчина відноситься до β-мезосапробної зони з тенденцією переходу до α-мезосапробної зони. Сапробіологічна оцінка якості води за показниками зоопланктону, свідчить, що на ділянках Дніпра вище м. Херсону сапробіологічна ситуація залишається незмінною і відповідає β-мезосапробній зоні забруднення. У районі міста середній індекс сапробності зменшився, що дозволяє віднести води цієї ділянки Дніпра до α-олігосапробної зони. Оцінка сапробності води русла Дніпра і його рукавів з використанням індикаторних видів макрозообентосу не зареєструвала перевищення границь β-мезосапробної зони. У річці Вірьовчина рівень сапробності знаходився в межах категорії якості води «помірно забруднені» – «брудні». Слід зазначити, що в цілому сапробіологічна картина за останні 20 років на розглянутих водотоках суттєво не змінилася. 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію При здійснені держсанепіднагляду за станом питного водопостачання населених пунктів області, впродовж 2010 року було проведено 4300 обстежень водопроводів, проведено дослідження 10969 проб на санітарно-хімічні та 18356 проб на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам ДержСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-хімічними показниками 1793 проби (16,3%), за мікробіологічними – 204 (1,1%). У 2010 році, відповідно програми моніторингу, здійснювалось дослідження води р. Дніпро та її притоків, Каховського водосховища у 26 постійних створах. На мікробіологічні показники досліджено 1047 проб води, з яких не відповідало вимогам держстандарту 25 або 2,4 %. На санітарно-хімічні показники досліджено 586 проб, з яких не відповідало вимогам 126 або 22,1 %. 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечним. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13-15 мкР/год. На території області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області – застосування в контрольновимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і методичному обладнанні. Здійснення за обліком та збереженням ДІВ покладено на обласну 77

санітарно-епідеміологічну станцію, а також Одеську Південну державну інспекцію Держатомрегулювання України. Держсанепідслужбою області продовж 2010 року було проведено 121 проба на радіологічні показники. Найбільш небезпечним об’єктом з питань радіаційної небезпеки для області є Запорізька АЕС, у разі аварії на якої у 50-км зону попадають двадцять три населених пункту Херсонської області. 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Однією з найболючіших проблем області є стан питних вод. Саме цей фактор серйозно впливає на здоров’я населення області, зокрема, на сольовий баланс системи травлення, появу злоякісних пухлин, порушує діяльність кровотворної, сечостатевої й інших систем людини. Треба мати на увазі, що вода з високою мінералізацією по існуючому ДСТУ 2874-82 «Вода питна», не може використовуватись як питна. Така вода має обмежене використання для різних цілей. Але ситуація в області показує повальне нехтування державними стандартами в цій сфері. Дані Південно-Української гідрогеологічної партії показують, що особливо гостро стоїть проблема мінералізації питної води на території північних та південно-східних районів. Тут мінералізація підземних вод пересічно 1.5-3,0г/л. Але у південно-східній частині Великоолександрівського, південній частині Бериславського, у центральній частині Білозерського, Нижньосірогозького, Горностаївського районів, західній частині територій, що підпорядкована Херсонській міській раді ситуація не гірша – тут мінералізація більше 3,0 г/л. а в окремих свердловинах мінералізація досягає 7,0 г/л. Найкращі підземні води з мінералізацією до 1г/л розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка. Що стосується ситуації з підземними та питними водами окремих міст, то, наприклад, на території Бериславського водозабору спостерігається збільшення загальної жорсткості води з 7,7 до 11 мг-екв/л, мінералізації з 0,40,7 до 1,1-1,3 г/л, вміст нітратів – від слідів до 44-46 мг/л. По 6 свердловинам в мінералізація води коливалась в межах 3,8-4,2 г/л. у воді більшості свердловин спостерігаються високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація спостерігається в деяких свердловинах селища Степанівка. Більш ніж на третині водопроводів області виявлені порушення санітарних норм та правил, біля 20% артезіанських свердловин не мають зон огородження зон суворого режиму, більше 30% водонапірних башт протікають, більша частина водопровідних мереж амортизована. В багатьох населених пунктах у зв’язку з незадовільним станом насосно-силового обладнання відмічаються часті перебої у подачі населенню питної води. Найбільш важке становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів. Інтенсивна експлуатація водних ресурсів сприяє перетіканню мінералізованих вод із суміжних водоносних горизонтів. 78

4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів Екологічний стан Азовського моря. Державна екологічна інспекція Азовського моря у 2010 р. проводила контроль екологічного стану Азовського моря шляхом проведення інструментально-лабораторного контролю на території Херсонської області в 4 моніторингових точках. За результатами лабораторних вимірювань показників якості та властивостей проб морських вод встановлено перевищення фонового показника (ГДК моря) по загальному залізу та розчинному кисню, за всіма іншими показниками перевищень не встановлено, про що свідчать протоколи лабораторних досліджень. Екологічний стан Чорного моря. У 2010 році Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря постійно здійснювався моніторинг морських вод на території Херсонської області. Інструментально-лабораторний контроль проводився по основним фізико-хімічним показникам. Значних перевищень нормативів, встановлених для водойм рибогосподарського призначення не зафіксовано. 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів За 2010 рік здійснено 55 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 54 особи яких оштрафовано на суму 7,735 тис.грн., з яких стягнуто 7,191 тис.грн. За скид недостатньо очищених зворотних вод у поверхневі водойми пред’явлено 5 претензій та позовів на загальну суму 684,495 тис.грн., з яких стягнуто 56,309 тис.грн. 2 матеріали, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по яким порушено кримінальні справи. За звітний період було перевірено 34 підприємств м. Херсона та області, з них 31, що здійснюють скиди зворотних вод у водні об’єкти (58 скидів). Відібрано 447 проб поверхневих і зворотних вод, в яких виконано 6197 визначень показників складу та властивостей вод, в тому числі концентрацій забруднюючих речовин. За результатами досліджень виявлено 9 підприємств (14 скидів), де якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам гранично допустимого скиду (ГДС) або скид проводився без дозволу чи у зв’язку з аваріями: 2 підприємства (2 скиди) скидали зворотні води без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених нормативів ГДС та у зв’язку з аваріями – це Комунальне виробниче управління «Бериславський водоканал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Жилкомунбуд» с. Залізний Порт. на 7 підприємствах (12 скидів) якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам ГДС це Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», Комунальне підприємство «Міський водоканал» м. Нова Каховка, Комунальне виробниче управління «Каховський водоканал» м. Каховка, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каланчацький водоканал», Мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м. Скадовськ, цех водогону Дніпро-Миколаїв Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», Відкрите акціонерне підприємство «Херсонський суднобудівний завод». Як і в 79

попередні роки, основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства житлово-комунальної галузі – з 9 виявлених підприємств-забруднювачів 8 комунальні. Постійними є перевищення ГДС по біогенним елементам (азоту амонію, нітритам, фосфатам), залізу загальному, біохімічному споживанню кисню, хімічному споживанню кисню. Виконано визначення токсичності методом біотестування 83 проб зворотної води 22 підприємств Херсона та області. На двох підприємствах (ТОВ «Каланчацький водоканал» та МКП «Очисні споруди» м. Скадовська) вода чинила гостру токсичну дію. Про даний факт, для вжиття заходів, повідомлено керівництво водоканалів та органи місцевого самоврядування. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань держінспекторами виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП «ВУВКГ м. Херсона», КВУ «Каховський водоканал», КВУ «Бериславський водоканал», ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», на загальну суму 243,632 тис.грн., накладено штрафів на суму 1564,0 грн. Проведено інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод 10 водних об’єктів. Встановлено перевищення ГДК по 5 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, по 10 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, по 5 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 6 гідрохімічним показникам у р.Дніпро та по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі та 8 гідрохімічним показникам в Дніпро - Бузькому лимані. Для здійснення контролю Регламенту за скидами надлишків зворотних вод із хвостосховищ гірничорудних підприємств Кривбасу виконано відбір проб по чотирьом контрольним створам р. Інгулець – с. Заградівка, смт. Велика Олександрівка, с. Калінінське та с. Садове. За результатами інструментально – лабораторного контролю встановлено, що КВУ «Каховський водоканал» здійснює скид недостатньо очищених зворотних вод у р. Дніпро. Сума заподіяних державі збитків становить 55,618 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено позов про стягнення з КВУ «Каховський водоканал» збитків заподіяних державі, а матеріали направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування. 02.03.2010р. виявлено розлив нафтопродуктів на акваторії р. Дніпро від верхнього рейду до території Херсонського річкового порту. Перевіркою встановлено, що через злочинно недбале та несумлінне ставлення власником судна «Волго Дон 4» при проведені робіт на теплоході, порушено вимоги ч. 2 Міжнародної Конвенції по запобіганню забрудненню нафтою з суден та ст. 101 Водного кодексу України. Розмір збитків заподіяних державі внаслідок забруднення із судна внутрішніх морських вод України становить 438,860 тис.грн. За матеріалами по даному факту Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості службових осіб передбачених ч. 2 ст. 367 КК України та пред’явлено позов до ПП «ВКФ «Елена», за порушення вимог ст. 101 Водного кодексу України. Під час проведення планової перевірки Херсонської державної Біологічної фабрики 8-17 червня 2010р. встановлено, що локальні 80

очисні споруди підприємства працюють не ефективно. Стічні води підприємства надходять до каналізаційної мережі м. Херсона. За даними лабораторних досліджень у виробничих стічних водах підприємства встановлено перевищення ГДК за наступними показниками: водневий показник, сульфати, хлориди, сухий залишок, нітрити, нітрати, залізо загальне. За виявлені порушення відповідальних осіб притягнуто до відповідальності. Підприємству надано припис на усунення виявлених порушень. 26-30 серпня 2010 року у присутності заступника голови Новофедорівської сільради Камінського В.В. здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при експлуатації очисних споруд с. Залізний Порт ТОВ «КП – Жилкомунбуд». В результаті перевірки встановлено, що на очисних спорудах с. Залізний Порт виведена з ладу система біологічного очищення стоків, з циркуляційних скидних каналів демонтовано аератори, виведені з ладу пісколовки, інші споруди та агрегати очищення стічних вод. Збудована частка системи очищення стоків за допомогою установки “Біософ” не залучена до системи очищення стічних вод. Роботи з подальшого проведення реконструкції очисних споруд у 2010р. не здійснювались. Стічні води від оздоровчої зони с. Залізний Порт, без очищення, шляхом механічного перекачування через очисні споруди подаються в існуючий ставок – накопичувач, з якого через новозбудовану систему переливного спорожнення скидаються в озеро без дозволу ГДС, що знаходиться на Потіївській ділянці Чорноморського біосферного заповідника, що є порушенням п. 13,14 ст. 44 Водного кодексу України. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області було відібрано проби стічної води, за результатами яких встановлено перевищення по 10 забруднюючим речовинам. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 4 протоколи про адмінпорушення. Голові Новофедорівської сільської ради та директору ТОВ “КП – Жилкомунбуд” надано припис щодо вжиття відповідних заходів. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації очисних споруд. Матеріали перевірки направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. 13 вересня поточного року здійснено перевірку виконання приписів ТОВ “КП – Жилкомунбуд” та Новофедорівською сільрадою. На час перевірки несанкціонований скид зворотних вод до озера, що знаходиться на Потівській ділянці Чорноморського біосферного заповідника не здійснювався. У звітному періоді здійснено перевірку виконання приписів КВУ “Бериславський водоканал”. Встановлено, що припис не виконано - скид неочищених стічних вод у Каховське водосховище продовжується. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено позов щодо відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 13,425 тис.грн.. У жовтні поточного року здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Цюрупинським міським 81

комунальним підприємством «Водоканал» та встановлено що, порушується регламент очистки стічних вод, а саме - блок повітряно-насосної станції не працює, здійснюється лише механічна очистка стічних вод. План заходів щодо поліпшення ефективності роботи очисних споруд не розроблено. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 7 протоколів про адмінпорушення та надано приписи. 26 жовтня – 02 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП “ВУВКГ м. Херсона”). Проектна потужність очисних споруд становить 250 тис м3/добу, але, в зв’язку зі зменшенням кількості стоків від абонентів, очисні споруди працюють не на повну потужність. Виробничий контроль за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) здійснює атестована аналітична лабораторія контролю стічних вод підприємства. В ході перевірки виявлено, що не всі результати вимірювань фіксуються у журналі ПОД-13. З метою контролю дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скиду та визначення впливу на водний об’єкт було відібрано проби очищених зворотних вод після IV біоставка на скиді в р. Верьовчину. Виявлено перевищення встановлених нормативів ГДС. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. На виконання заходів міської комплексної цільової програми “Екологія 2010” підприємством виконано реконструкцію хлораторної НСВ-3 з переведенням на гіпохлорит натрія, модернізація КНС-5, КНС-12 із встановленням частотного перетворювача та замінено 1,007 км каналізаційних колекторів діаметром 800-1200 мм. В звітному періоді здійснено 344 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 432 громадянина та посадових осіб, яких оштрафовано на загальну суму 56,503тис. грн., з яких стягнуто 56,991 тис.грн., з урахуванням раніше накладених. Виявлено 73 первинних та вторинних водокористувача, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування, керівників яких притягнуто до адмінвідповідальності. Перевірено 282 водокористувачів в частині виконання умов дозволу на спецводокористування. Винесено 8 рішень про тимчасову заборону експлуатації артезіанських свердловин пов’язану із відсутністю дозволу на спецводокористування. За самовільне користування підземними водами пред’явлено 82 позовні та претензійні заяви на суму 6080,116 тис.грн. З урахуванням раніше пред’явлених відшкодовано 46 претензій та позовів на загальну суму 146,634 тис.грн. 15 матеріалів, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по 10 із них порушено кримінальні справи. 35 претензійних та позовних заяв за самовільне користування підземними водами пред’явлені до комунальних підприємств, які розглянуті в судовому порядку та накази на примусове стягнення заподіяних державі збитків направлені до відділів державної виконавчої служи. У зв’язку з тим, що 82

згідно Критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) затверджених постановою Кабінету міністрів України від 19.03.2008р. № 212 комунальні підприємства забезпечують життєдіяльність населених пунктів тому, рішення на призупинку та заборону використання питної води з артезіанських свердловин не приймались. Під час перевірки в частині виконання приписів встановлено, що Козачелагерським СКП «Сількомунгосп» Цюрупинського району самовільно з двох власних артезіанських свердловин забрано 6750 м3 підземної води, чим порушено вимоги п.9 ст.44 Водного кодексу України. Розмір заподіяних державі збитків зазначеним підприємством становить 42, 019 тис.грн. Пред’явлено претензію на відшкодування заподіяних збитків. Херсонською транспортною прокуратурою 30.09.2010р. порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та службової недбалості службовими особами Козачелагерського СКП «Сількомунгосп», за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 367 КК України. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 23.02.2010р. виявлено, що СКП «Дніпро» с. Ушкалка Верхньорогачицького району з власних артезіанських свердловин самовільно, без відповідного дозволу, забрано 11 408 м3 підземних вод. Розмір збитків становить 19,779 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства пред’явлено претензію на відшкодування заподіяних збитків. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ «Дніпровський термінал», встановлено, що зазначеним підприємством самовільно без дозволу на спецводокористування із власних артезіанських свердловин забрано 2,040 тис. м3 підземної води. Сума заподіяних державі збитків самовільним водокористуванням становить 25,0743 тис.грн. Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали перевірки направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Дніпровського району м. Херсона порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 240 КК України. 25 лютого 2010 року під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Струмок” встановлено, що з 01.04.08 р. забір підземних вод здійснюється при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Сума заподіяних державі збитків самовільним спецводокористуванням становить 68,208 тис.грн. За порушення вимог водного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення. Прокуратурою Дніпровського району м. Херсона порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 364 КК України. 17 березня 2010 року здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства сільським комунальним підприємством “Щасливе”. В результаті перевірки встановлено, що з 01.08.09 р. забір підземних вод здійснюється при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. За порушення водного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. Проведено розрахунок збитків заподіяних самовільним водокористуванням на суму 56,25 тис.грн. Керуючись ст. 253 КУпАП 83

матеріали перевірки направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Цюрупинського району порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 240 КК України. Під час здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем Урсуленко О.А. встановлено, що забір підземної води здійснюється з однієї артсвердловини. Проект зон санітарної охорони свердловин розроблено і затверджено Південно-Українською ГГЕ. Спеціальний дозвіл на користування надрами не отримано. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 28.04.2010р. встановлено, що підприємством Агрокомплекс «Рубанівський» ЗАТ багатогалузевого концерну «Співдружність» з власної артезіанської свердловини самовільно, без відповідного дозволу забирались підземні води. Розрахунок за самовільне водокористування становить 2, 117 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію щодо відшкодування збитків заданих навколишньому природному середовищу. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Дружба-5» від 12.04.2010р.встановлено, що з власної артезіанської свердловини самовільно, без відповідного дозволу забрано 140,0м3 підземних вод. Згідно розрахунку розмір збитків за самовільне водокористування становить 2,905 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію щодо відшкодування завданих збитків, яку підприємством визнано та сплачено в повному обсязі. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 06 травня 2010р. встановлено, що заводом №2 ДП ”Гауда” ТОВ ”Станіслав і К” самовільно, без дозволу на здійснення спеціального водокористування, забрано 1097куб.м. підземної води. Державною екологічною інспекцією пред’явлено претензію щодо відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу на суму 22,763 тис.грн. Під час перевірки Козачелагерського сільського комунального підприємства «Сількомунгосп» в с. Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області виявлено, що з артезіанських свердловин за період з 01.01.2010 р. по 15.04.2010 р. самовільно забрано 4 420 м3 підземних вод. Розмір збитків за самовільне водокористування становить 27,515 тис.грн. 04 листопада 2010 р. здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Чорномор”. В результаті перевірки встановлено, що підприємством в період з 01.10.10 по 07.10.10 самовільно забрано 200 м3. Здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 1245 грн. Матеріали перевірки КП “Чорномор” направлено до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Херсонській області для порушення кримінальної справи. 26 жовтня – 02 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства м. Херсона» 84

(МКП “ВУВКГ м. Херсона”) та встановлено наступне. Згідно поточних індивідуальних технологічних нормативів використання води для МКП ВУВКГ м. Херсона відсоток втрат по підземній воді складає 40,9 %. При співставленні показників втрат за період 2007-2010 рр. спостерігається тенденція зменшення у відсотковому співвідношенні втрат води з водопровідних мереж. Підприємством не виконуються в повному обсязі умови спеціального дозволу на користування надрами. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. В результаті планової перевірки комунальним підприємством «Струмок» Чаплинського району Херсонської області встановлено, що ним за період з 02.01.2010р. по 01.02.2010р. з власних артезіанських свердловин самовільно, без відповідного дозволу, забрано 1520м3 підземних вод. Забір підземних вод вказаним комунальним підприємством здійснювався самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено вимоги п.9 ст.44 Водного кодексу України. Сума збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням, становить 9462,0грн. 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика Охорона природи, у тому числі і рослинного світу, - одна із актуальних задач сучасності. Головним у цьому напрямі є формування природоохоронних територій держави, які репрезентативно відображали б все багатство та різноманіття її природи. Херсонська область відноситься до тих регіонів нашої країни, де присутня широка мережа заповідних об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є території та об’єкти природнозаповідного фонду, в межах територій яких природні комплекси є найбільш захищеними. Земельні угіддя – складові регіональної мережі Херсонської області Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Водогосподарські підприємства Землі водного фонду У т.ч. ставки Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 88,2 168,0 21,6 433,2 7,6 0,2 1,1

2005 88,2 166,8 21,5 430,5 12,3 0,2 1,4

2006 88,2 166,2 21,5 430,5 12,3 0,2 1,8

2007 88,2 166,6 21,0 430,5 12,3 0,2 1,8

2008 88,3 166,2 20,0 430,4 12,1 0,4 1,6

2009 88,3 166,1 20,0 431,0 12,7 0,4 1,8

2010 88,3 166,1 20,6 430,9 12,8 0,4 1,9

0,1

151,1

151,4

151,5

5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури ,яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат ,сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляцій ні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15 % від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10%. Співвідношення «рілля-ліс», «рілля-пасовища», «рілля-пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар пасовищ і сіножатей – 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення ріллі т найважливіших елюентів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду – великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращення трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше). 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорізноманіття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2015». 2. Проект збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському коридорі. 3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2001 -2015 роки. 86

4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). В області налічується 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, із них 13 об’єктів загальнодержавного значення та 66 місцевого значення. Велика роль збереження біорізноманіття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Карнікітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапельний під. На території області охороняється 395 видів, що включені до світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів – МСОП (IUCN) – (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біолітів – (25), та до Червоної книги України – (55), Червоного списку Херсонської області – (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослина саме: 7 видів водоростей – 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчатих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання. Науковцями Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у 2010 році завершено передбачені планом науково-дослідних робіт етапи реінвентаризації судинної флори та фауни хребетних природного ядра, зон буферної та антропогенних ландшафтів. Встановлено, що об'єм судинної флори природного ядра складає 509 видів, при цьому 33 наводяться вперше. Актуальний об'єм бур'янистої флори агроценозів буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» складає 339 видів судинних рослин; об'єм спонтанної флори зони антропогенних ландшафтів – 220 видів. Зведений конспект спонтанної флори сільгоспугідь зон буферної та антропогенних ландшафтів об'єднує 352 види, у т.ч. компоненти созологічного статусу, що репрезентують Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, Бернську конвенцію, Червону книгу України та Червоний список Херсонської області. Таким чином, частка созологічного елементу флори у агрота проценозах території заповідника складає близько 4%. У ході реінвентаризації фауни показано, що незмінним залишився склад риб (2 види), земноводних (3 види), плазунів (6 видів) та ссавців (38 видів). В результаті проведеної ревізії орнітофауни заповідника у список видів птахів були внесені відповідні зміни. У списку було виявлено 9 видів, що вважаються такими, котрі були внесені попередниками у список бездоказово. Паралельно з цим зі списку виключені види неаборигенної фауни (30 видів). Отже, загальне представництво птахів за весь час досліджень складає 251 вид, у 2010 р. виявлено 159. - ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні Відповідно до переліку раритетної флори та фауни 3-го видання Червоної книги України (2009) уточнено списки видів рослин і тварин, що підлягають 87

охороні, їх созологічний статус, поточний стан популяцій, актуальність та значущість збереження на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Актуальний об'єм раритетної фракції флори асканійського степу складає 33 види, у т.ч. 20 – з Червоної книги України (ІІІ видання, 2009 р.). Встановлено, що види особливої охорони знаходяться у благополучному стані. Їх чисельність тримається в межах природних багаторічних флуктуацій, але у 2010 р. при затопленні Великого Чапельського поду спалахом чисельності відзначились гігромезофітні та гідрофітні елементи флори. - виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання Території, перспективні для наступного заповідання у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» НААН включені у «Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та «Проект резервування цілинних осередків степу у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та надання їм природоохоронного статусу», що передбачалось Указом Президента України «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів» №1129/2008 та проектом регіональної екомережі. У поточному році здійснені їх ботанічні та зоологічні обстеження. - здійснення спеціальних заходів для забезпечення міграції тварин У період перебування мігруючих зграй журавля сірого та Гусеподібних на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» постійно здійснювали їх охорону. Виявлено та попереджено випадки браконьєрства, поновлено аншлаги. Видано методичний посібник «Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» і шляхи зменшення їх впливу (аналітичний огляд з методичними вказівками)». Загроз зміні режиму території і погіршенню умов існування навколоводних птахів не прогнозується. - створення умов для відтворення різноманіття рослин тварин і фітоценозів у природних зонах У 2010 р. здійснено моніторинг за чисельністю та загальним віталітетом групи особин локального дніпровсько-молочанського неоендеміка тюльпана скіфського Tulipa scythica, що були репатрійовані у цілинні фітоценози Малого Чапельського поду. Ядро генофонду T. scythica наразі репрезентує природне ядро Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Великий Чапельський під), але у регіоні межиріччя Дніпро-Молочна локальні мікропопуляції виду збереглись у Агайманському та Барнашівському подах. У 2010 р. тут було виявлено нечисленні групи особин (від 20 до 50 у генеративному стані, віковий спектр ценопопуляцій – правосторонній, домінують «дорослі» екземпляри). Причини зміни чисельності полягають у зниженій конкурентноспроможності, генетичній одноманітності популяцій, наявності потужної підстилки у фітоценозах резерватогенної сукцесійної серії, що ускладнює насіннєве поновлення, а з іншого боку – розораність південно-причорноморського степу, у т.ч. – депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. В Чорноморському біосферному заповіднику (далі - ЧБЗ) ведеться постійна інвентаризація флори та фауни регіону, кадастр раритетних видів. В Червоній книзі України нового видання (2009 рік) співробітникам ЧБЗ 88

належить 14 видових нарисів. Під час експедиції по регіону в 2009-2010 році визначені нові місця мешкання видів тварин та рослин, що підлягають особливій охороні та визначенні перспективні території, яким доцільно надати природоохоронного статусу: Скадовський район – Каржинські острови та Каржинський мис, Каланчацький район – півострів Ад, півострів Карадай, узбережжя Перекопської затоки. Щорічний план біотехнічних заходів, що провояться в ЧБЗ, передбачає підготовку островів до гніздування, підтримку санітарних норм щодо профілактики особливо небезпечних зоонозів. Постійно ведеться робота щодо збереження та охорони середовищ існування тварин під час міграції та зимівлі. До основних завдань, що виконує ЧБЗ входить й збереження природного біорізноманіття флори та фауни, а також різноманіття ландшафтів та природних комплексів. На території заповідника зберігаються в природному стані азональний лісостеповий комплекс на Нижньодніпровських пісках, зональний варіант приморського галофітного типчаково-полинного степу, природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток, острівні природні комплекси з масовим гніздуванням водоплавних та навколоводних птахів, літорально-прибережні комплекси. На території Азово-Сиваського національного природного парку на протязі 2010 року проекти не планувались. В парку ведуться переліки видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні; постійно уточнюються кадастр рослинного і тваринного світу. Нажаль виявлені нові природні території, перспективні для розширення Азово-Сиваського НПП на Арабатській стрілці, не знайшли підтримки у Генічеській райдержадміністрації та Стрілковій селищній раді. За 2010 рік здійснено біотехнічні заходи по утриманню диких тварин на дільниці о. Бірючий, переселено в інші регіони 96 особин лані європейської, 12 особин оленя благородного, 170 особин фазана. 5.1.4 Формування національної екомережі В 2010 році Указом Президента України від 23 лютого 2010 року №221/2010 територію в межах Голопристанського, Цюрупинського районів та Новокаховської міської ради оголошено національним природним парком «Олешківські піски», загальна площа 8020,36 га. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та Указу Президента України від 1 грудня 2008 року № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» Держуправлінням постійно ведеться робота над збором матеріалів попереднього погодження та підготовки проектів створення, що в 2011 році заплановано направити до Мінприроди на розгляд для прийняття відповідного рішення, а саме: • національного природного парку «Нижньодніпровський», орієнтовною площею 105680 га, в межах територій Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського та Бериславського районів, Херсонської та Новокаховської міських рад; • заказників загальнодержавного значення: «Федорівський», орієнтовною площею 605 га, в межах Інгулецької та Федорівської сільських рад 89

Білозерського району; «Миловська Балка» орієнтовною площею 3200 га, в межах Качкарівської та Милівської сільських рад Бериславського району; «Шилова балка» орієнтовною площею 760 га в межах земель Одрадокамянської, Томаринської сільських та Козацької селищної ради Бериславського району; «Озеро Соляне» орієнтовною площею 120 га в межах м. Гола Пристань та парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай». З метою забезпечення правової охорони збереження та раціонального використання майбутнього національного природного парку «Нижньодніпровський», голова ОДА надав доручення в його межах (від Каховської ГЕС до Дніпробузького лиману) створити Нижньодніпровський регіональний ландшафтний парк. На протязі 2010 року неодноразово проводились засідання організаційного комітету з питань створення в області національних природних парків та координаційні ради, на яких розглядалися проблемні питання формування екомережі та шляхи їх вирішення, а саме: - створення нових та розширення існуючих об’єктів та територій природно-заповідного фонду; - резервування цінних природних територій для подальшого заповідання; - винесення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали об’єктів та територій природно-заповідного фонду. З метою роз’яснення необхідності створення природоохоронних установ та при підготовці матеріалів попереднього погодження стосовно національних природних парків, членами оргкомітету та координаційної ради, взято участь в роботі пленарних засідань сільських рад та громадських слухань. В області постійно реалізуються заходи щодо розміщення на постійній основі соціальної реклами, спрямованої на формування у населення екологічної культури, підвищення екологічної свідомості, популяризації територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Організовуються виступи фахівців та керівництва Держуправління на обласному радіо, телебаченні (ТРК Скіфія, Тоніс, ТВІЙ+плюс), круглих столах та семінарах, із залученням громадськості та науковців, а саме – проведено науково-практична конференція «Природнозаповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку» та круглий стіл ІІ-го Міжнародного екологічного форуму «Рекреаційний потенціал природно-заповідного фонду: стан, проблеми та перспективи розвитку», де розглядалися питання про необхідність збереження та шляхи захисту особливо цінних природних комплексів. З 2008 року щомісяця Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області випускається газета «Екологічний вісник Херсонщини», де висвітлюється інформація щодо збереження та раціонального використання біорізноманіття Херсонщини, яка одночасно розміщується в Інтернет-виданнях. Додатково повідомляємо, що на офіційному Інтернет-сайті Держуправління створений розділ «Заповідна справа», де постійно оновлюються інформаційні дані. Також, з метою забезпечення ефективної інформаційної роботи відповідні матеріали надсилаються до Мінприроди. Дирекцією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» наукову доповідь на регіональній науково-практичній 90

підготовлено конференції

«Природно-заповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку» (м. Херсон, 2 грудня 2010 р.) на тему: «Цілинні осередки степу у регіоні біосферного резервату «Асканія-Нова» та проблеми оптимізації регіональної екомережі у контексті економічної парадигми» а також «Поліфункціональна діяльність Біосферного заповідника «АсканіяНова» – основа успіху в системі природно-заповідної справи». Проінформовано громадськість про екологічну значимість та економічний потенціал проекту резервування цілинних урочищ регіону Біосферного заповідника «АсканіяНова». Здійснено робочі поїздки та проведено консультації з представниками органів місцевого самоврядування щодо проекту розширення територій зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та оптимізації структури і режиму природокористування даної території. Заповідником проведена значна природоохоронна та еколого-освітня робота. Під час екскурсій маршрутами установи про стан та перспективи формування національної екомережі і сучасні проблеми охорони навколишнього природного середовища було поінформовано 107251 відвідувачів. За участі фахівців Чорноморського біосферного заповідника у 2010 році проводились наступні заходи: - проведення університеті;

Дня

Чорного

моря

Херсонському

державному

- проведення Дня водно-болотних угідь в Інституті природознавства Херсонського державного університету 16 лютого 2010 року; - міжнародний День землі у Чорноморському біосферному заповіднику відзначили традиційною щорічною природоохоронною акцією з залученням студентів-екологів та студентів-біологів Інституту природознавства Херсонського державного університету; - на базі Музею природи заповідника проведено тематичне заняття з гуртківцями станції юних натуралістів під час якого демонструвався науковопопулярний фільм С. Тібатіна «Чорноморський біосферний заповідник», який знаходиться у фототеці заповідника і використовується для еколого-освітньої роботи. За участі фахівців Азово-Сиваського національного природного парку у квітні-травні 2010 року проводились відкриті заняття у загальноосвітніх школах №2 і №3 м. Генічеська з використанням матеріалів, що стосуються біорізноманіття АСПП, Азово-Чорноморського екологічного коридору національної екомережі України та водно-болотних угідь Півдня України (Східного та Центрального Сивашу). 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами З метою забезпечення безпечного поводження з ГМО прийнято Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»

Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 25 радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

пасовища, сіножаті

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

землі під консервацією

рекреаційні території

курортні та лікувально-оздоровчі території

ліси та інші лісовкриті площі

прибережні захисні смуги

водоохоронні зони

відкриті заболочені землі

Загальна Загальна площа площа, екомережі, тис. га тис. га

водно-болотні угіддя

№ з/п

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

Складові елементи екомережі, тис. га

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 1 Бериславський 172,06 22,19 0,88 0,00 2,61 6,38 0,00 0,02 0,00 2,6 9,7 0,00 2 Білозерський 153,41 21,27 4,124 5,36 0,00 0,36 4,37 0,00 0,02 0,00 0,94 6,1 0,00 3 Великолепетиський 99,99 6,25 0,00 0,00 0,02 2,69 0,00 0,00 0,00 0,7 2,84 0,00 4 Великоолександрівський 154,02 21,1 1,286 0,00 0,00 0,62 6,65 0,00 0,00 0,00 1,11 11,40 0,00 5 Верхньорогачицький 91,54 8,6 0,00 0,00 0,004 2,75 0,00 0,00 0,00 0,51 5,3 0,00 6 Високопільський 70,12 11,1 0,03 0,00 0,00 1,56 2,63 0,00 0,00 0,00 1,01 5,9 0,00 7 Генічеський 300,84 133,4 31,97 68,0 0,22 0,00 2,88 2,94 0,4 1,10 0,00 17,40 8,5 0,00 8 Голопристанський 341,13 346,11 139,36 84,4* 9,60 0,00 7,11 46,29 0,00 0,25 0,00 35,20 23,9 0,00 9 Горностаївський 101,77 5,65 0,665 0,00 0,00 0,04 2,5 0,00 0,05 0,00 0,9 1,5 0,00 10 Іванівський 111,99 11,8 0,025 0,06 0,00 0,07 1,4 0,00 0,00 0,00 0,38 9,9 0,00 11 Каланчацький 91,58 20,25 1,474 ** 0,60 0,00 0,56 1,4 0,00 0,00 0,00 6,62 9,6 0,00 12 Каховський 145,08 11,73 0,177 0,32 0,00 0,60 2,93 0,00 0,00 0,00 0,3 7,4 0,00 13 Нижньосірогозький 120,87 7,28 0,636 0,00 0,00 0,47 2,10 0,00 0,00 0,00 0,17 3,9 0,00 14 Нововоронцовський 100,50 12,3 0,023 0,02 0,00 2,40 5,05 0,00 0,00 0,00 1,21 3,6 0,00 15 Новотроїцький 229,78 131,8 20,185 67,92 0,06 0,00 6,53 2,45 0,00 0,00 0,00 7,57 27,1 0,00 16 Скадовський 145,61 35,26 10,312 ** 1,64 0,00 1,57 4,46 0,00 0,43 0,00 5,75 11,1 0,00 17 Цюрупинський 175,94 95,3 9,199 * 4,40 0,00 0,61 46,15 0,00 0,00 0,00 24,84 10,1 0,00 18 Чаплинський 172,19 66,26 51,237 2,36 0,03 0,00 0,03 2,4 0,00 0,00 0,00 3,20 7,0 0,00 19 м. Каховка 3,13 0,11 0,015 0,00 0,00 0,075 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 20 м. Нова Каховка 22,27 9,6 1,955 0,44 0,00 0,39 4,0 0,00 0,03 0,00 2,18 0,6 0,00 21 м. Херсон 42,29 10,26 0,028 6,17 0,00 0,57 1,92 0,00 0,00 0,00 0,91 0,66 0,00 Херсонська область, тис. га 2846,1 987,62 272,7 345,23 29,8 0,00 29,082 151,5 0,4 1,9 0,00 113,5 166,1 0,00 * Водно-болотне угіддя «Дельта р. Дніпро» розташований в двох адміністративних районах – Цюрупинський та Голопристанський (загальною площею 32,00 тис. га); ** Водно-болотне угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затока» розташований в двох адміністративних районах – Садовський та Каланчацький (загальною площею 90,55 тис. га).

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаковоковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія піскова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги – осокою гострою та осокою пухирчастою. 5.2.2 Лісові ресурси Загальна площа лісового фонду Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства становить 172,1 тис. га, лісистість території - 3,3% і по адміністративним районам коливається в межах від 0,4% (м. Каховка – 7 га) до 24,8% (Цюрупинський район -30757 га). Коливання лісистості по адміністративним районам зумовлено неоднорідністю розташування лісових масивів. В області найбільша площа вкрита лісами зосереджена на піщаних аренах Нижньодніпровських пісків – Цюрупинський та Голопристанський райони, де відсоток лісистості складає відповідно 24,8% 93

30757 га) та 11,8% (25243 га). Низька лісистість в Новотроїцькому (0,8 %), Генічеському (1%), Каланчацькому (1,1%), Чаплинському (1,4%) районах. У вище вказаних районах планується прийняти під заліснення не придатні для використання у сільському господарстві землі, з метою збільшення лісистості. За площею насаджень домінують хвойні (74%) і твердолистяні (18%) породи дерев, м’яколистяні займають лише 6%, інші – 2%. Переважають у складі вказаних груп порід сосна й акація. За віковою структурою насадження поділяються на молодняки та середньовікові - 79%, достигаючі – 3%, стиглі й перестійні - 18%. Ліси області щорічно потерпають від пожеж. Їх кількість в різні роки коливається від 150 до 400 осередків. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 26 № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

Землі лісогосподарського призначення 2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення ( лісового фонду області) у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 221,7

тис. га

174,901

тис. га

га

тис. га

79,6

3,3

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблицяи 27 Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2004 634,1

2005 1154,67

2007 1571,2

2008 5475,8

2009 1650,7

2006 1380, 1 0

68,48

2010 1575,8

24,3

Заготівля деревини Таблиця 28 № з/п 1. 2 3 4 5 6 7 8

Рубки догляду за лісом та інші рубки, пов’язані з веденням л/г Рубки догляду в молодняках проріджування Прохідні рубки Санітарні рубки вибіркові Лісовідновні рубки Очистка від захаращення Інші рубки Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства

Одиниця виміру га га га га га га га га

2008

2009

40,0 343,0 154,0 2052,0 154,0 150,0 89,0

35,0 533,0 773,0 666,0 373,0 287,0 317,0 1,0

У 2010 році всіма лісокористувачами області проведені рубки лісу на площі 4413 га. Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. Відтворення лісів Основним напрямком роботи у веденні лісового господарства на півдні України є відтворення та збереження лісів Херсонщини. За 2008-2010 роки створено 8624га лісових культур та затрачено коштів в сумі 21 429,7 тис.грн на посадку, догляд та доповнення. Природне поновлення пройшло на площі 855,7 га. Найбільше в Цюрупинському районі на площі 610,2 га. У 2010 році загинуло 600,8 га лісових культур та 6,5 га лісових насаджень від впливу несприятливих погодних умов. В 2011 році створено лісових культур на площі 1118 га та посаджено полезахисних смуг 5 га. Лісові ресурси державного значення на території Херсонської області відсутні. У 2010 році підвідомчими підприємствами Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено заходів з формування і оздоровлення лісів на площі 4416 га, заготовлено 158642 м3 деревини, в тому числі ліквідної 121449 м3. Суцільних санітарних рубок проведено на площі 662 га, заготовлено 37622 м3 деревини, в тому числі ліквідної 22281 м3. Лісовідновні рубки проведено на площі 358 га і заготовлено відповідно 39641 м3 та 34985 м3 деревини. Реконструктивні рубки державними лісогосподарськими підприємствами у 2010 році не проводились. У 2010 році винищувальні заходи в осередках хвоєгризучих шкідників лісу проведено на площі 7,768 тис. га., в т. ч. в осередках рудого соснового пильщика на площі 6,055 тис.га., із запланованих 7,1 тис., що становить 85% від запланованого об’єму. Враховуючи те, що на протязі останніх п’яти років щорічно в популяцію РСП було внесено достатню кількість вірусу, його дія проявилася і на тих площах, що у 2010 році не оброблялись. Так у лісових масивах В.Олександрівського лісництва ДП «В.Олександрівське ЛМГ» відмічено загибель личинок до 70-80%, місцями 100%. В даних масивах обробіток було відмінено. В лісових масивах ДП «Голопристанське ЛМГ» та ДП «Збур’ївське ЛМГ»у 2010 році сформувався комплексний осередок хвоєгризучих шкідників таких, як соснова совка, червоноголовий та зірчатий соснові пильщики-трачі. Обробіток по даних шкідниках проведено у комплексі по ДП «Голопристанське ЛМГ» на площі 1,613 тис. грн., хімічними препаратами. В осередках звичайного соснового пильщика обробіток проведено по ДП «Збур’ївське ЛМГ» на площі 100 га. Лісовою охороною підвідомчих підприємств, сумісно з фахівцями Херсонськог лісозахисного підприємства, ведеться постійний нагляд в осередках шкідників і хвороб лісу. 95

Використання вірусних препаратів по управлінню, на протязі останніх років, свідчить про їх високу ефективність та важливі переваги перед хімічними препаратами, з мінімальним впливом на екологію природного середовища викликаючи гибель личинок відповідних видів комах, не завдаючи шкоди іншим об’єктам біоценозів. За всіма шкідниками проводиться детальне лісопатологічне обстеження на постійних пробних площадках, а також рекогносцирувальні обстеження. Лісопатологічний матеріал, який зібрано під час обстежень, аналізується силами спеціалістів держлісгоспів або направляється для проведення лабораторного аналізу в ДСЛП «Херсонлісозахист», результати обстежень повертаються в держлісгоспи. Для винищувальних заходів держлісгоспи використовують тільки дозволені до використання хімічні та біологічні препарати. Боротьба з стовбурними шкідниками проводиться шляхом проведення санітарних рубок. З метою пропаганди захисту лісу лісова охорона проводить постійно бесіди з учнями шкіл та населенням, залучає їх до виготовлення і розвішування штучних гнізд для птахів. В цілях пропаганди захисту лісу ведуться виступи по радіо, публікуються статті в районних та обласних газетах, навколо лісових насаджень встановлені аншлаги. Перед проведенням винищувальних заходів, населення заздалегідь повідомляється через місцеві органи друку і радіозв’язку. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників З метою запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах в області діють розпорядження голови обласної державної адміністрації: від 11.11.2010 року № 962 «Про забезпечення підготовки до пожежонебезпечного періоду 2011 року в екосистемах» та від 21.02.2011 року № 81 «Про посилення охорони лісів області від пожеж у 2011-2013 роках». Для своєчасного виявлення пожеж у пожежонебезпечний період ведеться спостереження з 24 пожежно–спостережних веж тимчасовими пожежними спостерігачами та наземне патрулювання лісовою охороною по обходах згідно із затвердженими маршрутами. Проведено 90 лекцій та бесід на протипожежну тематику з населенням, проводиться роз’яснювальна робота на протипожежну тематику в засобах масової інформації – 55 виступів. Проведено 376 рейдів по виявленню порушників Правил пожежної безпеки в лісах, перекрито 265 позапланових доріг для в’їзду в лісові масиви транспортних засобів, виставлено 324 штук наглядної агітації в лісових насадженнях. Відремонтована та знаходиться в бойовій готовності пожежна та пристосована до пожежогасіння техніка. Влаштовано мінералізованих смуг – 931 км., проведено догляд за існуючими мінералізованими смугами та протипожежними розривами 4171 км. Постійно проводяться роботи з очищення насаджень від захаращення. З початку року в лісовому фонді області сталося 22 пожежі, площа пройдена пожежами 2,35 га. На землях інших землекористувачів, силами державної лісової охорони погашено, 18 пожеж на площі 21,62 га.

Середня площа пожежі на один випадок по управлінні в поточному році 0,11 га. Слід відмітити, що більшість лісових пожеж ліквідовано силами лісової охорони. Внаслідок великомасштабної лісової пожежі 2007 року, яка зачепила два найбільш лісисті райони Голопристанський та Цюрупинський знищено 7356 га лісових насаджень, із них: ДП «Голопристанське ЛМГ» - 5848 га (Голопристанський район), ДП «Цюрупинське ЛМГ» - 1508 га (Цюрупинський район). Розробіток згарища в вище вказаних районах виконується відповідно до виробничо – фінансових планів. Станом на 15.12.2010 року залишається не розробленим 316 га, втому числі по підприємствах ДП «Голопристанське ЛМГ» - 180 га, та ДП «Цюрупинське ЛМГ» - 136 га. На сьогодні актуальним залишається питання заліснення згарищ але в Україні, в цілому, і в тяжких умовах півдня – зокрема, відсутня практика заліснення великих площ згарищ. З метою недопущення виникнення хвороб лісу, які є не характерними для даного регіону, мається на увазі рицина хвиляста збудником якої є сумчастий гриб, в співпраці з ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА» на площах ДП «Голопристанське ЛМГ» та ДП «Цюрупинське ЛМГ» закладені пробні площі випробувальних культур, площа яких збільшується щорічно, що дасть можливість визначити терміни технологій створення лісових культур на згарищах Херсонської області, терміни підготовки ґрунту, перспективні вологонакопичувачі, мікродобрива, регулятори росту, пестициди та ефективність створення лісових культур сіянцями із закритою кореневою системою. Після розробки теми, яка виконується науково – дослідним інститутом лісового господарства і агролісомеліорації на замовлення Державного комітету лісового господарства України, «Удосконалення технології створення лісових культур на великих згарищах та вирощування садивного матеріалу головних лісоутворюючих порід» будуть розроблені «Рекомендації щодо створення лісових культур на великих згарищах та вирощування садивного матеріалу головних лісоутворюючих порід». Термін розробки теми 2010-2014 роки. 5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться, згідно зі ст. 4 Закону України «Про рослинний світ», дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування. З метою посилення в області державного контролю за використанням, охороною рослинного світу Держуправлінням підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22 квітня 2010 року № 352 «Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2010 рік». Встановлено ліміт: ромашка лікарська – 9 тонн, очерету південного на площі 75 га 97

5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біолітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі – Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особистого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяції та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових установ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і гибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів. Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та не деревних диких рослин В дендрологічному парку біосферного заповідника «Асканія-Нова» протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанців, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію ґрунтопокривних та тіньовитривалих трав’янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробовування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. 98

Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 29 Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.) Жовтозілля дніпровське

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список 5

+ +

+ + + + +

+ + +

+ +

+ + + + +

Назва виду (звичайна і наукова) Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список + +

+ +

+ + +

+ + + + + + + + +

+ +

100

Назва виду (звичайна і наукова) (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинський (Galium volhynicum Pobed.) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

+ +

+ + +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + + + + +

101

Назва виду (звичайна і наукова) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних переліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

+ +

+ + + + 333

114

439

182

5.2.5. Адвентивні види рослин Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор – адвентивні види. 5.2.6 Стан зелених насаджень населених пунктів У рамках двомісячників по благоустрою та озелененню, Весняних толок та інших природоохоронних акцій, щорічно, наприкінці березня та у квітні, проводяться суботники в парках і скверах, на прилеглій території установ, організацій та підприємств, у ході яких здійснюється упорядкування зелених зон міста, висадження дерев та кущів. Крім дерев, отриманих за бюджетні кошти, громадські організації, мешканці міста висаджують у скверах та парках, на прибудинкових територіях зелені насадження, придбані за власні та благодійні кошти. Враховуючи відсутність централізованого поливу, сухий та спекотний клімат, їх приживлюваність складає 60-70%, що нижче нормативної для південного степу. З метою підвищення екологічної свідомості населення та залучення до активної природоохоронної роботи в області було проведено ряд інформаційно – просвітницьких заходів,а саме, у засобах масової інформації було висвітлено 130 статей, в яких активно пропагувались організаційні роботи по проведенню «Весняної толоки з озеленення та благоустрою», показано хід проведення акції. 102

Особлива увага приділялась залученню до участі дітей та молоді для виховання в них свідомості і почуття відповідальності та дбайливого ставлення до природи і довкілля. Так, в учбових закладах і громадських організаціях області проводяться трудові акції та суспільно-корисна робота, таких як «Парад квітів біля школи», «Юнатівський зеленбуд» та дослідницький напрямок таких як «Юний дослідник», «Мікроскопічні водорості-показник екологічного стану довкілля» «Юний селекціонер». 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу В 2010 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 154 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу. За виявлені порушення складено 501 протокол про адміністративне правопорушення на громадян та посадових осіб, яких оштрафовано на 28,329 тис. грн., з яких з урахуванням раніше накладених стягнуто 26,221 тис.грн. За збитки заподіяні державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу пред’явлено 41 претензійну та позовну заяви на загальну суму 159,819 тис.грн., стягнуто 35 на суму 36,566 тис.грн. Таблиця 30 Сума Сума Сума Сума Кількість накладен пред’явлених стягнутих складених стягнутих их матеріальних матеріальн протоколі штрафів, штрафів, збитків, их збитків, в тис.грн. тис.грн тис.грн тис.грн.

Ресурс

Кількість перевірок

Лісові

332

14,450

12,869

76,468

2,035

Зелені насадження населених пунктів

130

5,396

5,498

83,352

34,531

При розгляді скарги щодо знищення зелених насаджень на розі вулиць вул. І. Кулика та пр. Ушакова в м. Херсон встановлено факт знищення дерев в кількості 42 штуки. Ордер на видалення зелених насаджень не надано. Про самовільне знищення зелених насаджень було складено акт перевірки від 14.01.10р. За результатами перевірки виконано розрахунок шкоди, заподіяної державі в результаті самовільного знищення дерев ТОВ «Снабсудосервіс» на суму 26,225 тис.грн. Матеріали скарги передано до правоохоронних органів. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою пред’явлено позов до ТОВ “Снабсудосервіс” про відшкодування збитків заподіяних державі незаконним знищенням зелених насаджень. На виконання вимог Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ” з 25 лютого 2010 року в області проведена операція “Первоцвіт – 2010”. Інспекторами здійснено 8 перевірок в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, а також таких, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України. Складено 8 протоколів, матеріали по яким направлені в судові органи за місцем скоєння правопорушення. 103

Основними порушеннями, які виявлені в ході перевірок в частині охорони лісів ( лісосмуг) є: l знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень за що до адмінвідповідальності притягнуто 20 порушників, яких оштрафовано на 2,448 тис.грн., стягнуто 2,329 тис.грн. Сума нарахованих збитків за заподіяну шкоду складає 2,225 тис.грн. яка повністю відшкодована; l засмічення лісів побутовими відходами за що до адмінвідповідальності притягнуто 229 порушників, яких оштрафовано на 8,466 тис.грн., стягнуто 7,157 тис.грн. l за порушення вимог пожежної безпеки в лісах до адміністративної відповідальності притягнуто 86 особи, сума штрафу складає 3,689 тис.грн., стягнуто 3,536 тис.грн. За самовільне випалювання рослинності або її залишків до адміністративної відповідальності притягнуто 41 особу, сума штрафу складає 8,330 тис.грн., стягнуто 7,718 тис.грн. Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині збереження та охорони зелених насаджень на території Каховського та Новотроїцького районів Херсонської області державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області встановлено знищення, до ступеня припинення росту, зелених насаджень в лісосмузі вздовж Каховського магістрального каналу ім. Леніна в кількості 68 шт. Дата знищення дерев та винна особа на момент перевірки не встановлена. Сума заподіяних державі збитків незаконним вирубуванням дерев до ступеня припинення росту становить 109,246 тис.грн Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали по зазначеному факту направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою матеріали направлені до УМВС України в Херсонській області для встановлення осіб причетних до виявленого правопорушення. На виконання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісового Кодексу України, Плану з основної діяльності Державної екологічної інспекції в Херсонській області на 2010 рік та з метою посилення державного контролю за охороною лісів, збереження шпилькових насаджень з 15 по 31 грудня 2010 р. проведена операція “Новорічна ялинка”. Інспекторами здійснено 20 перевірок в містах реалізації насаджень. За розміщення шпилькових лісових насаджень на зеленій зоні складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення. Загальна сума штрафу складає 374,0 грн., шкоди 215,0 грн. Перевірено лісомисливські господарства в частині охорони, невиснажливого використання шпилькових лісових насаджень. Перевірками встановлено, що на лісомисливських господарства на час проведення операції «Новорічна ялинка» створено групи лісової охорони. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий 104

клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів. 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Загальна площа Херсонської області становить – 2837,5 тис. га, в тому числі виділено під ведення мисливського господарства та проведення полювання 2193,8 тис. га, що становить 77,3% від загальної площі області, із них: лісових угідь – 126,5 тис. га, польових – 1908,8 тис. га, водно-болотних – 158,5 тис. га. Право ведення мисливського господарства надано 43 господарствам області. Всього по області в державній власності знаходиться 189,5 тис. га мисливських угідь (8,6% від мисливських угідь області). Таблиця 31 Державні підприємства Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га з них за рахунок держбюджету держбюджетні кошти до загальних витрат Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

Один, виміру тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн % тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

2008 169,6 62,2 99,6 7,9 136,9 40 9 23 7,4 777,0 3378 429,6 55,3 410,6 855 168,3 991 91,8 541 590,9 3480 76,0

2009 169,6 62,2 99,6 7,9 169,6 33 6 20 8,5 699,9 3500 482,2 68,9 374,9 947 172,1 1014 68,4 403 624,1 3676 89,2

Херсонська міськрада УТМР – 51,4 тис. га (2,3% від загальної площі мисливських угідь області). Таблиця 32 Громадські організації УТМР Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових

105

Один, виміру тис.га тис.га

2008

2009

1929,2 40,3

1856,1 40,3

польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

1714,0 174,9 1929,2 178 8 156 12,4 2054,3 1317 591,4 277 1003,7 520 710,4 368 1435,1 744 69,9

1707,6 108,2 1856,1 176 9 153 12,1 2977,7 1946 941,8 446 1269,6 684 843,5 454 1711,2 922 57,5

Приватні мисливські угіддя котрим надано 148,2 тис.га для ведення мисливського господарства. Таблиця 33 Приватні мисливські господарства Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

Один, виміру тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

2008

2009

77,8 14,9 40,7 22,2 77,8 46 7 21 3,7 1175,7 5599 263,6 478 397,3 5107 118,7 1526 215,7 2772 18,3

148,2 14,9 98,4 33,7 148,2 57 8 26 5,7 910,2 3501 290,8 425 448,8 3028 163,9 1106 424,7 2866 46,7

Загальні надходження від ведення мисливського господарства державних користувачів мисливських угідь складають 3676 грн. на 1000.га. Загальні витрати на охорону, відтворення тварин 1014 грн. на 1000 га. Надходження приватних користувачів мисливських угідь складають 2866 грн. на 1000 га., витрати на охорону, відтворення тварин становлять 3028 грн на 1000 га. Загальні надходження від ведення мисливського господарства УТМР складають 922 грн. на 1000 га. Кількість коштів, витрачених на охорону, відтворення, облік диких тварин становить 684 грн. на 1000 га. 106

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Таблиця 34 Види мисливських тварин, голів Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

2010

6386 131937 681437

6404 134109 710487

6288 124198 659080

5871 128992 751072

6105 135385 669933

6045 127247 712437

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 35 Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Види мисливських тварин Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Олення плямистого Лань Муфлон Козуля Кабан

Затверджени й ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

12 70 38

12 58 30

12 8

12 73 34 31

12 73 29 27

5 4

28 95

28 50

27 94

27 88 25 21

41 96 5 37

41 88 5 21

24 40 5 27

24 40 5 24

107

5.3.2 Стан та ведення рибного господарства Основу промислу цінних видів риб в Дніпровсько-Бузькій гирловій області, з цінних в харчовому відношення, складають: лящ, тараня, рибець, судак, карась срібний, що дають близько половину улову риби в ДніпровськоБузькій гирловій області, як і раніше, є тюлька. Її питома вага в загальному улові риби в цьому районі досягає в окремі періоди до 78,4 % В осінньовесняний період вона утворює промислові скупчення. Запаси тюльки знаходяться у задовільному стані, а улови залежать від чисельності скупчень, що вперше вступають в промисел та від гідрометереологічних умов в період лову і промислових скупчень. За результатами контрольних ловів нерестове стадо тарані у 2010 році складалося з 7 вікових груп: від трьорічних до девятирічних особин. Порівняно з попередніми роками різко збільшилась частка п’ятирічних особин в стаді. Нерестове стадо ляща у 2010 році представлено 7 віковими групами від трирічок до дев’ятирічок . Основу промислів популяції ляща складали чотири п’ятирічки 82,2%. Істотних змін нерестової популяції ляща, порівняно з минулим роком, не відбулося, але спостерігається тенденція омолодження популяції. На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб. 2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод. 4. АРК «Рибаки Херсона». З метою недопущення в подальшому загибелі риби у пониззі р. Дніпро Держуправлінням проводиться моніторинг довкілля, для чого з усіма суб’єктами моніторингу укладено «Угоди про співробітництво» та відпрацьовується питання узгодженості та оперативності дій суб’єктів моніторингу. Динаміка вилову риби Таблиця 36 Рік 1 2004 2005 2006 2007

2008 2009

Водний об’єкт 2 Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Каховське водосховище Затока Сиваш Чорне море р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман р. Н.Дніпро та Дніпровсько-

108

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 1413,4

Фактичний вилов, т/рік 4 1042,121

2031,0

1345,95

1684,65

666,35

2096,08

1090,48805

645,004 53,7 6794

429,858 28,5517 100,4 857,4999

1966,942

1227,7189*

2010

Бузький лиман р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман

1039,18

691,9595*

*- вилов з урахуванням вилову рослиноїдних, які не лімітуються, та оселедцевих, які виловлюються в межах загального ліміту

Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 37 2007 рік 8934

Виявлено фактів браконьєрства, од.

2008 рік 14598

2009 рік 15272

2010 рік 9734

Промислові показники водних живих ресурсів Дніпровсько-Бузька естуарна система Тараня, яка мешкає у пониззі, є цінною промисловою рибою. Основним місцеперебуванням тарані є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки вона навесні піднімається в р. Дніпро на нерести. Близько 80% від загального улову тарані добувається на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману ставними сітками із кроком вічка 38, 40, 50 мм і частиковими ятерами з а = 30-40 мм. Її частка в загальному улові риби, без врахування вилову тюльки, становить 6,4%. Середній відсоток квоти тарані у 2010 році склав близько 72%. Динаміка вилову тарані у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 38 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

200,048

177,9439

250 80

200 88,9

2007

2008

2009

156,0304

99,6143

127,086

86,1645

18,604

13,33299

18,6845

15,313

2010

200 78

190 52,4

185 68,2

120 71,8

52,1 35,7

39,5 33,75

33,406 55,9

21,25 72,0

Рибець – напівпрохідна риба, місцем перебування якої є ДніпровськоБузький лиман. Навесні, при досягненні температури води 12-14 ºС, вона починає підніматися в пониззя р. Дніпро на нерест. Основним нерестовим субстратом є свіжі розписи ракушняку і гальки. Улови рибця після 2001 року значно зменшилися – з 14,497 т до 0,078 т у 2010 році. Завдяки проведенню насипки рибцьових гребель у 2007 році, вже спостерігається тенденція збільшення кількості рибця в уловах. Середній відсоток освоєння квоти рибця у 2010 році склав близько 27%. Динаміка вилову рибця у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 39 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

14,497

8,2251

8,154

3,244

2,569

3,045

0,3725

0,395

0,082

0,078

20 72,5

м.з.л. -

10 81,5

10 32,4

10 25,7

10 30,45

3,15 11,83

2,5 15,8

0,15 54,7

0,29 27,07

По своїй питомій вазі в загальному улові риби, без обліку вилову тюльки, лящ посідає одне із провідних місць – 11,4%. Його частка в улові напівпрохідних риб становить близько 62%. За своїми біологічними особливостями він є напівпрохідною рибою, постійним місцем перебування якого є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки він заходить у пониззя р. Дніпро на нерест. У середньому, у 2010 році, відсоток освоєння квоти склав 56,6%. 109

Динаміка вилову ляща у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 40 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

214,91

260,1817

235,719

168,987

176,985

130,695

73,6084

55,94312

43,935

27,1035

310 69,3

300 86,7

300 78,5

300 56,3

280 63,2

230 56,8

114,7 64,17

90,8 61,61

62,685 70,1

47,9 56,6

Частка судака в загальному улові риби, за винятком тюльки, невисока і не перевищує 1%. Середній відсоток використання квоти за останні 10 років склав близько 50%. У 2010 році квота по судаку була освоєна на 61,2%. Динаміка вилову судака у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 41 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

12,334

43,2248

9,798

6,816

12,0229

9,0707

0,9986

0,8144

1,9397

2,2965

15 82,2

м.з.л. -

10 98

15 45,4

20 60,1

20 45,4

3,6 28,13

3,6 22,6

3,291 58,9

3,75 61,2

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам у Дніпровсько-Бузькому лимані Таблиця 42 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2008 2009 0,571 0,352 1,343 6,754 42,347 32,569 0,3702 1,055 0,032 0,502 0,542 0,078 0,482 22,1642 11,913 0,02 0,027 8,89 11,857 3,787 3,985 0,3991 0,963 137,652 97,644 3,13 2,99 492,195 705,093 0,2 0,444 0,095 0,019 713,7945 876,67 0,022 0,205 713,8165 876,875

Осетрові Оселедець-пузанок Лящ Судак Білизна Щука Сом Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Окунь Карась Краснопірка Шемая Тюлька Сазан Луфар Піленгас Бички Усього риби: Раки Разом:

2010 4,364 14,235 1,238 0,1 0,914 0,684 7,919 0,076 8,453 2,082 0,948 74,79 1,61 422,1 0,455 539,968 539,968

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видах у р. Дніпро Таблиця 43 № з/п 1 2

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2008 2009 2010 0,565 0,51 0,6811 8,0637 1,6065

Осетрові Оселедець-пузанок 110

№ з/п 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2009 2010 11,2895 12,8685 0,8847 1,0585 0,4005 0,5375 0,098 0,034 1,783 2,639 22,0355 32,358 0,055 0,0025 6,8275 6,86 1,615 4,672 0,038 36,0584 53,753 1,3001 1,332 2,501 2,392 257,45 31,52 0,396 0,28 0,043 0,006 144,8563 351,3119 151,9135 0,0058 0,4 0,078 144,8621 351,7119 151,9915 2008 13,59612 0,4439 0,1258 0,058 1,3313 30,1404 0,375 4,44299 1,98685 0,073 51,6857 0,4515 0,76464 37,832 0,26

Лящ Судак Сазан Білизна Щука Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Білий амур Карась Окунь Краснопірка Тюлька Сом Верховодка Севрюга Усього риби: Раки Разом:

5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь – тарган, кулан, антилопа сайгак, олень благородний,байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварин. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень – монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття На території області відсутні інвазивні види тварин. 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу За 2010 рік здійснено 30 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу із них 7 браконьєрство. До 111

адміністративної відповідальності притягнуто 48 осіб, яких оштрафовано на загальну суму 2,584 тис.грн., з яких стягнуто 3,332 тис.грн. В звітному періоді здійснено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу НВО «Екофільтр», під час якої порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. В звітному періоді здійснено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу ТОВ «Дельта-Люкс», під час якої порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. 28.10.2010 здійснена перевірка ТОВ ТД «Долинське». Перевіркою встановлено, що підприємством не здійснюється облік не мисливських диких тварин, занесених до Червоної Книги України. При огляді території мисливського господарства встановлено засмічення лісових смуг побутовими відходами. За виявлені порушення винних осіб притягнуто к адмінвідповідальності. Під час перевірки Голопристанської райради УТМР встановлено, що чисельність єгерської служби не відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис на усунення порушення. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) За 2010 рік державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 73 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів, із них 37 браконьєрство. Складено 246 протоколів про адміністративне порушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 228 осіб яких оштрафовано на загальну суму 12,359 тис.грн., з яких стягнуто 12,003 тис.грн. На виконання листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища в України від 10.03.2010 р. № 5-8-94 «Щодо посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у веснянолітній нерестовий період 2009 року», згідно наказу Державної екологічної інспекції в Херсонській області, який погоджено з МВС України в Херсонській області, створено 5 оперативних рейдових груп із залученням громадських інспекторів. Операція «Нерест» проводилась у період весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів у водних об’єктах Херсонської області з метою охорони, відтворення та збільшення запасів водних живих ресурсів, запобігання та недопущення порушень правил рибальства під час їх нересту. Державний контроль у місцях нересту риби здійснювався державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області із залученням громадських інспекторів з охорони довкілля та громадськості цілодобово без вихідних та святкових днів. В операції «Нерест» приймали участь 12 держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Херсонської області. Ними за весь період проведено 21 рейд, притягнуто до адмінвідповідальності 53 особи, накладено штрафів на загальну суму 3,842 тис.грн, нараховані збитки, заподіяні державі на суму 0,510 тис.грн., 112

вилучено 46 кг водних живих ресурсів та 4 одиниці знарядь лову; направлено 5 матеріалів на розгляд до судових органів за місцем скоєння адміністративного правопорушення. На виконання листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо видачі дозволів на добування тварин, занесених до Червоної книги України та відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 лютого 1993 року № 3 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, форм клопотання та обліків дозволів на таке добування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 лютого 1993 за № 4) Державною екологічною інспекцією в Херсонській області забезпечується контроль за дотриманням умов використання дозволів на добування тварин виду осетр російський та білуга звичайна, які занесені до Червоної книги України, вилучено з природного середовища 23 особини із них 9 самок та 14 самців. Порушень дотримання умов використання дозволів на добування червонокнижних тварин не встановлено. При перевірці ПП Чергік встановлено, що основним порушенням є ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». За складено 6 протоколів про адмінправопорушення за ст. 85 ч. 3 КУпАП. Перевіркою ТОВ «Лиман» встановлено, що основним порушенням є ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». складено 6 протоколів про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. На виконання вимоги прокуратури Бериславського району проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничо-комерційним підприємством «Вікторія». За виявлені порушення складено 4 протоколи про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. Основні порушення: ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». В 4 кварталі здійснено перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу приватним підприємством «ВК «Протей» та Інституту рибного господарства НААН, Херсонська лабораторія. За виявлені порушення на ПП «ВК «Протей» складено 3 протоколи про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. Основні порушення: ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». В Херсонській лабораторії порушень не виявлено.

113

5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області (структура і динаміка) На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10 %)), з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 244665,95 га та 66 місцевого значення загальною площею 28034,24 га, в тому числі 22 точкові. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га та Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 109 254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га; Національні природні парки Азово-Сиваський – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га, «Джарилгацький» загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га, «Олешківські піски» загальна площа – 8020,36 га, в т.ч. заповідна – 5223,0 га; 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га; 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га; 30 пам’ятки природи; 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га; 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Рішенням обласної ради V сесії шостого скликання від 22 березня 2011 року № 132 затверджено Перелік резервованих цінних для заповідання природних територій та об’єктів у межах Білозерського та Великолепетиського районів Херсонської області, створення яких можливе до 2020 року, а саме: 4 ландшафтних заказників місцевого значення «Понятівська балка», «Чорна лощина», «Князе-Григорівська балка», «Болгарська балка» загальною орієнтовною площею 5,1 тис. га; 2 ботанічних заказників місцевого значення «Федорівський», «Микільсько-Токарівська балка, загальною орієнтовною площею 1,955 тис. га. Ведеться робота стосовно резервування територій для подальшого заповідання інших об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 рок, а саме: національного природного парку «Кам’янська січ», орієнтовною площею 20 000 га на території Бериславського району; 18 заказників місцевого значення орієнтовною площею 19433 га; 2 заповідних урочищ місцевого значення орієнтовною площею 75 га; пам’ятки природи місцевого значення «Острівець» орієнтовною площею 126 га.

114

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО приключення до міжнародної мережі біосферних резервів від 15.02.85 р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створенні екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї ходять: Заповідний степ (11054 га); Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (183,2 га); Зоологічний парк «Асканія-Нова» (77,5 га). Заповідний степ «Асканія-Нова» репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення є об'єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 «Про утворення 115

надморських заповідників по берегах Чорного і Азовського морів» з метою захисту берегової смуги Чорного і Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту і гніздування. Президія Академії Наук України від 25 листопада 1983 року Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природнозаповідний фонд України». Чорноморський біосферний заповідник -(ЧБЗ) - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення. Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Закон передбачає, що основною метою заповідників є «збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій...» (ст. 15) та «вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів» (ст. 41). «Положенням про Чорноморський біосферний заповідник» (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таке, що «має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів» (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: «постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності» (п. 4.3). Заповідна зона включає: - материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га); - острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1 853 га; - східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га; 116

- акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га); - однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 106 513,8, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядження керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об'єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водноболотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північнозахідного Приазов'я та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. 5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення В Херсонській області зосереджені значні площі водно-болотних угідь міжнародного значення, загальною площею 345229 тис. га, що складають майже 40% від площі усіх угідь. Водно-болотні угіддя міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. 117

Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя виконують роль своєрідного екологічного коридору між Дунаєм і Доном вздовж північно-західного кордону Чорного моря і слугують дуже важливими місцями для зимівлі та годівлі мільйонів водоплавних птахів, які тут зимують або пролітають по Азово-Чорноморському міграційному коридору. Також вони посідають чільне місце серед найпродуктивніших природних систем країни. Ці угіддя значною мірою задовольняють соціальні потреби у любительській та промисловій рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації. Велике рекреаційне значення мають водні об'єкти, придатні для купання, бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, мінеральних грязей та висококонцентрованих розсолів. В свою чергу угіддя Херсонщини по своїм природним характеристикам можна поділить на кілька груп. Першою - являються мілкі морські затоки - це Ягорлицька, Тендрівська, які є одним з ключових компонентів Чорноморського біосферного заповідника. Вони мають розвинену систему островів і відокремлюються від відкритого моря Тендрівською косою. Сучасний екологічний стан цих угідь в цілому задовільний, вони зберегли високий рівень біологічної продуктивності і забезпечують життєві умови для значної кількості птахів. Каркінітська та Джарилгацька — це теж затоки Чорного моря, вони являються найбільш солоноводними, утворені Тендрівською косою та островом Джарилгач. До другої групи ми відносимо Центральний та Східний Сиваш, надзвичайно велика за розмірами системи приморських лагун. Вони мілководні, солоні з порізаною береговою лінією, численними косами, півостровами, островами та великими просторами солончаків. У зв'язку з високою солоністю води рослинний та тваринний світ (головним чином безхребетні тварини) угіддя представлені майже виключно солелюбними видами або видами, пристосованими до рівня засоленості. Основну загрозу їм становить забруднення води об'єктами хімічної промисловості та внаслідок сільськогосподарської діяльності, і як не парадоксально, туризм. Окремою групою виділяємо Дельту Дніпра, яка є третьою за розмірами в Європі і являється зоною типа «річка-море». Відрізняється виключним біорізномаїттям і має велике значення для його збереження. До складу угіддя крім численних річкових рукавів входять болота, заплавні ліси, піщані кучугури тощо. Взагалі Дніпро є основним джерелом питної води в Україні. Водно-болотне угіддя Великий Чапельський під, яке є складовою частиною Біосферного заповідника ім. Ф. Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» утворилось у степовій улоговині. Площа вкритої водою території залежить від сезонної кількості опадів, з періодичністю в 12 років вона збільшується, що 118

впливає на поширення водно-болотяної рослинності. Він служить для відпочинку міграційних птахів. Негативно на стан угідь впливає антропогенний фактор - це розорювання узбережжя заток, скид стічних вод з рисових чеків та браконьєрське полювання. І незважаючи на зазначені вище причини, угіддя відзначаються унікальністю і багатством природних систем і повинні бути збережені Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя (далі – ВБУ) міжнародного значення, а саме: «Дельта р. Дніпро», «Східний Сиваш», «Центральний Сиваш», «Каркінітська та Джарилгацька затоки», «Ягорлицька затока», «Тендрівська затока» та «Великий Чапельський під», як місця проживання водоплавних птахів, на території області – виконуються. Протягом 2010 році дирекцією Чорноморського біосферного заповідника проводились заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока»: - постійно вівся моніторинг їх стану, що сприяє своєчасному прогнозу перебігу змін, що в них відбувалися під дією природних та антропогенних факторів; - велась сумлінна охорона цих угідь, особливо під час гніздування птахів на островах; - контролювався стан узбережних заток, що входять до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника та мають особливий режим природокористування; - велась інспекторська робота щодо виявлення фактів рибного та мисливського браконьєрства, з адміністративним покаранням порушників режиму охоронних територій. В Азово-Сиваському національному природному парку не відмічено погіршення стану угідь «Східний Сиваш» та «Центральний Сиваш», які частково розташовані на території області. Територія підтримує життєдіяльність 43 видів птахів, переважно високого природоохоронного статусу. Кількість видів, які знаходяться під охороною є стабільною, вилучення природних ресурсів не проводилось, території водно-болотних угідь знаходяться в природному стані, мають ознаки відсутності антропогенного впливу. На протязі 2010 року здійснювалась цілодобова охорона території єгерською службою, проводились протипожежні обкоси доріг. В літні період виникала загроза пожеж, але потенційною загрозою є освоєння та викуп земель суміжних землекористувачів сільськогосподарського призначення. На території національного природного парку в 2010 році згідно посадових інструкцій проводились моніторингові дослідження за абіотичним середовищем та біотичними ресурсами на території парку (метеорологічні, ботанічні, зоологічні), що стосувались охорони і збереження ВБУ «Центральний Сиваш». Результати цих спостережень будуть оформлені у окремому томі Літопису природи Азово-Сиваського НПП за 2010 рік. Також запропоновані заходи щодо подальшої розробки менеджментплану ВБУ «Центральний Сиваш». Проводились заплановані на 2010-2012 рр. дослідження продуктивності рослинних угруповань узбережжя, водних угруповань Центрального Сивашу та вивчення етапів відновлення узбережних фітоценозів після пожежі. 119

Проводились заплановані на 2010-2012 рр. заходи щодо вивчення ареалів поширення рідкісних видів рослин і тварин ВБУ «Центральний Сиваш», визначення необхідності здійснення спеціальних заходів щодо збереження їх популяції. На території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» знаходиться водно-болотне угіддя міжнародного значення «Великий Чапельський під», яке включено до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської конвенції (Рамсар 1971). Змін в екологічному стані Рамсарської території, що знаходиться в режимі заповідної зони заповідника не відбулося. Територія знаходиться під цілодобовим наглядом служби державної охорони природоохоронної установи. Периметр території огорожений (висота огорожі 2,2 м), визначений в натурі межовими знаками, означений аншлагами. Для захисту від пожеж ділянка оборана 8-метровою смугою. Водопостачання водойм у природному ядрі – Великому Чапельському поді, що підпадає під дію Рамсарської конвенції – було безперебійним. У лютому 2010 р. спостерігалось масштабне природне затоплення поду, тому загальна площа водно-болотних угідь міжнародного значення істотно зросла. Протягом року відповідно до проектів НТП «Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем Біосферного заповідника «Асканія-Нова» на 2006–2010 роки, в т.ч. за проектом «Літопис природи» науковими співробітниками установи здійснено моніторинг за площею затоплення, конфігурацією водного дзеркала, наповненістю водозбірних лощин, динамікою глибини у різних зонах, температури води та приземного шару повітря, сольового складу води у Великому Чапельському поді та прилеглих подах регіону, затоплених у лютому (Агайманський під, Шотівський, Зелений, Подівський, Чорна Долина, Барнашівський, Домузлинський). У контексті проблеми репрезентативності одиниць рельєфу території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у розрізі його функціональних зон треба зазначити, що водозбори форм макрорельєфу охоплені цілинним варіантом лише почасти, що різко послаблює ефект затоплень, скорочує частоту і амплітуду гідрогенних флуктуацій. Відтак, постає нагальною проблема оптимізації режиму земель гідрографічного басейну поду. Таким чином, результати досліджень вказують на визначальну роль гідрографічного басейну депресій у збереженні та оптимізації біогеоценотичної структури депресій усього регіону та Великого Чапельського поду зокрема, актуальність і необхідність розбудови регіональної екомережі, що охоплює ці самобутні елементи ландшафту присивасько-приазовського низинного степу. Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Дельта р.Дніпро» підтримує життєдіяльність 14 видів птахів, з яких рідкісними є чапля жовта, коровайка, лебідь-шипун, журавель сірий та інші. Протягом звітного року проводилась активна просвітницька робота серед населення області, студенти Херсонського державного університету спільно з науковцями Інституту природознавства та Чорноморського біосферного заповідника приймають участь у щорічному обліку водоплавних птахів.

120

5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам'ятки культури, культові об'єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкуренто спроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об'єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду - суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Також Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних: • Голопристанський район — м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик; • Скадовський район - м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне; • Каланчацький район - с. Хорли, с. Приморське; • Генічеський район - м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове. У 2010 році найбільша увага приділялася залученню до відпочинку і оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Послугами відпочинку та оздоровлення у 2010 році охоплено 29565 дітей пільгових категорій, а саме: - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування - 2028; - бездоглядні та безпритульні діти - 260; - діти-інваліди - 616; - чорнобильці та діти, постраждалі внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф - 487; - діти з багатодітних і малозабезпечених сімей — 7319; - діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов'язків - 14; - діти, які перебувають на диспансерному обліку - 2928; - талановиті та обдаровані діти - 7631; - діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села - 8282. З початку поточного року в державному підприємстві України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та державному підприємстві «Український дитячий центр «Молода гвардія» забезпечено оздоровленням та відпочинком 1034 дитини пільгових категорій, з них: діти-сироти та діти 121

позбавленні батьківського піклування - 254; діти-інваліди - 61; діти з багатодітних і малозабезпечених сімей — 84; діти, які перебувають на диспансерному обліку - 89; талановитих та обдарованих - 345; дитячі творчі колективи та спортивні команди —181; діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві - 2; діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф - 2; лідери дитячих громадських організацій –і 14; відмінники навчання - 2 Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення - біосферний заповідник «АсканіяНова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. 5.6 Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області налічується 32 пам’ятки містобудування та архітектури, які занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, та 108 пам'яток містобудування та архітектури місцевого значення, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток (пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення). Переважна частина цих пам'яток знаходиться на території м. Херсона. 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін «екологічний туризм», або його скорочений варіант «екотуризм». Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні - це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційнорекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, 122

створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раціональне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціальноекономічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними культурами і в першу чергу кавунами, овочами, виноградом та фруктами. В області постійно вживаються заходи щодо розвитку туристичної галузі області. По-перше, це презентація Херсонщини, як однієї з самих екологічно чистих та інвестиційно привабливих областей України на загальнодержавному та міжнародному рівнях, а саме: проведення якісної рекламної кампанії - виготовлення рекламної продукції та її розповсюдження виготовлення рекламних роликів та трансляція в різних регіонах країни, проведення рекламно-інформаційних турів, участь у виставкових заходах, проведення щорічного конкурсу «Туристичний вернісаж». По-друге, оцінка та аналіз стану туристичної та курортної інфраструктури області шляхом проведення моніторингу оздоровчих закладів та готелів. Суб'єктам туристичної галузі області постійно надається інформаційно-іміджева підтримка. Протягом 2010 року проведено потужну рекламну кампанію туристичного продукту Херсонщини, направлену на його просування на міжнародні та внутрішні ринки. Розроблено та виготовлено нову рекламну продукцію. Туристичний потенціал області представлено на 12 провідних виставкових заходах міжнародного та загальнодержавного статусів; проведено 2 рекламно-інформаційних тури для ЗМІ та туристичних агентів і операторів області, за результатами яких публікації та репортажі про туристичний потенціал області продемонстровано у газетах, журналах, Інтернет-виданнях, на телерадіоканалах України. Створено інформаційні та рекламні відео ролики відпочинку на Херсонщині та забезпечено трансляцію на телеканалах України та різних заходах. Розроблено туристичні маршрути по Херсонщині «Степове намисто Херсонщини», «Шляхами козацької слави Херсонщини». Інвестиційний потенціал туристичної галузі представлено на Міжнародному інвестиційному форумі «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», II Екологічному форумі «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета», науково-практичних конференціях «Євпаторійські канікули» та «Інформаційно-туристичний центр, як ефективний інструмент регіонального маркетингу» (м. Євпаторія); «Природно-заповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку». За підсумками акції «Лідери туристичної України» та опитування журналістів «Український туризм очима української преси» Херсонська обласна державна адміністрація отримала переможний кубок у номінації «За кращий прес-тур 2010 року по Україні», проведений у міжсезоння. Згідно реєстру ліцензіатів у 2010 році в області було зареєстровано 110 суб'єктів господарювання, що здійснюють туристичну діяльність (7 туроператорів і 103 турагента), що на 10 % більше, ніж у минулому році. Кількість туристів, які скористалися послугами турагентів та 123

туроператорів області, склала 92 542 осіб (темп росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року складає 101,71%). Чисельність внутрішнього туристичного потоку склала 77238 осіб (темп росту - 94,3% - зменшення на 5,7%), 3307 іноземних туристів відвідали область (темп росту - 78% - зменшення на 22%), кількість туроднів - 288 730 (темп росту - 86,4% - зменшення на 13,6%). Обсяг туристичних послуг - 37 266, 977 тис. грн. (збільшення на 7,74%). Функціонує 41 сільська садиба (на 7,8 % більше минулорічного показника). На території чотирьох курортно-рекреаційних районів знаходилося 313 туристично-рекреаційних закладів, з них 250 діючих: у Каланчацькому районі -32 заклади оздоровлення та відпочинку, з них діючих - 17, Голопристанський район - 73, діючих - 64, Скадовський - 86, діючих - 78, Генічеський р-н - 122, діє - 91 закладів. Сертифіковано 148 закладів. Здійснено аналіз діючих міні-готелів у курортних населених пунктах. На території чотирьох курортно-рекреаційних районах розташовано 306 міні-готелів. Обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів господарювання туристичної галузі, які знаходяться на території області, станом на 01 вересня 2010 року складають 11753,6 тис.грн., у порівнянні з минулим роком показники надходжень збільшились на 8%. Основні цілі розвитку туристично-рекреаційної галузі у 2011 році: раціональне використання туристичних ресурсів; подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму; В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в «оздоровчих та інших рекреаційних цілях». Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва. Серед об’єктів природно-заповідного фонду, які приймають екскурсантів є Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна. Належне утримання природних та штучно створених екосистем сприяло покращенню еколого-освітньої та навчальної роботи, яка є складовою частиною основних завдань діяльності заповідника. На базі заповідника пройшли практику студенти 38 вищих учбових закладів. Досвід роботи установи широко пропагувався через засоби масової інформації – надано 74 інтерв'ю кореспондентам газет, журналів, радіо, телебачення. Взято участь у прямих ефірах, круглих столах, наукових та науково-практичних конференціях, прес конференціях, підготовці відео сюжетів про діяльність установи. Установою проведено 6 конференцій, семінарів, нарад, з них 1 міжнародна. Взято участь у 11 виставках в Україні та Великобританії. У 124

результаті проведення цілеспрямованої еколого-освітньої роботи Біосферного заповідника «Асканія-Нова» покращилася поінформованість населення про його екскурсійні можливості та діяльність не лише в регіоні, але й в Україні і за кордоном. Про це свідчить значна кількість відвідувачів екскурсійних маршрутів, зацікавленість у співпраці з заповідником туристичних фірм, природоохоронних установ, освітніх закладів та представників засобів масової інформації. Заповідник нагороджений кубком «За кращий заповідник України 2010 року» Асоціацією журналістів «Туристичний прес-клуб України». Використання території заповідника в рекреаційних та екологічних освітньо-виховних цілях у 2010 році здійснювалася згідно з дозволом № 197 від 30 грудня 2009 року, наданими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області на ліміт № 250/24-6-2010 (затверджений Мінприроди 15 грудня 2009 року), яким передбачено проведення екскурсій. Відповідно до дозволу заповідник відвідало 107251 чол. З них оглянули під час екскурсій зоологічний парк та Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (екскурсії «Перлина в степу», «В лісову казку») – 100852 чоловік, природне ядро екологічною стежкою – 257 чоловік, степову ділянку «Великий Чапельський під» і дендропарк у кінному екіпажі – 1131 чоловік та на мікроавтобусі – 4946 чоловік, дендропарк в кінному екіпажі (екскурсія «Ландшафти дендрологічного парку «Асканія-Нова» загальнодержавного значення») – 65 чоловік. Найбільше рекреаційне навантаження припадає на третину території природного ядра – Великий Чапельський під (2376,4 га), але переміщення екскурсантів в кінних екіпажах або автомобілях установленими польовими дорогами не має негативних наслідків на природні складові. Екологічну стежку, яка пролягає найстарішою заповідною ділянкою «Стара», відвідують, переважно, студенти природничих факультетів для візуального ознайомлення з типчаково-ковиловим степом. Екскурсійний сезон у 2010 році тривав з 1 квітня до 10 листопада. Огляд експозицій здійснювався у супроводі екскурсовода або індивідуально. Кількість екскурсантів у групі була від 13 до 25 чоловік Екскурсійну діяльність у заповіднику «Асканія-Нова» здійснювало 10 штатних працівників сектора екологічної пропаганди та в період екскурсійного сезону екскурсоводами, набраними із науковців заповідника, інтелігенції смт Асканія-Нова, учнів Загальноосвітньої школи Асканія-Нова, які пройшли навчання на курсах. Навчання та підвищення кваліфікації екскурсоводів проведено з 1 лютого по 15 квітня, на базі сектора екологічної пропаганди, згідно розробленої Програми. У 2010 році курси прослухало 60 чоловік. Науковцями заповідника прочитано 14 лекцій (28 академічних годин) та проведено 2 практичних заняття (4 академічних годин), 2 навчальні екскурсії, 6 практичних занять для екскурсоводів початківців. По закінченні курсів слухачі були атестовані. Перед початком кожного екскурсійного сезону для співробітників туристичних організацій та фірм проведено два семінари з залученням підприємців, що надають послуги відвідувачам заповідника (проживання, харчування, реалізація сувенірів тощо). Науково-виховною роботою на основі угод, укладених з учбовими та іншими закладами, проведенням екологічних акцій, було охоплено 7124 чол. Спільні (суміжні) науково-дослідні роботи згідно з договорами про співпрацю на 125

території установи провели 15 наукових співробітників та аспірантів з інших установ. Організована таким чином робота дозволяє підтримувати зазначені штучно створені екосистеми парків в належному стані та запланована кількість відвідувачів не нанесе шкоди заповідним об'єктам. На території Чорноморського біосферного заповідника та АзовоСиваського національного природного парку здійснюється виключно наукові експедиції. 6. Стан земельних ресурсів і ґрунтів 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду області Земля – це важливий економічний ресурс області, охорона та раціональне використання якого належить до пріоритетних завдань суспільства. За даними Головного управління земельних ресурсів на початок 2011р. земельний фонд області складав 2846,1 тис.га. Значна частка земельної площі 69,2 % ( 1970,7 тис.га) - це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1777,2 тис.га ) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6%, а ступінь розораності земельної площі – 73,6%. Розподіл земельного фонду області Площа, тис. га. Всього земель (територія) у тому числі: землі сільськогосподарського призначення ліси та лісовкриті площі забудовані землі відкриті заболочені землі інші землі

2846,1

2033,7 151,5 71,0 29,8 560,1

Таблиця 44 Питома вага у загальному фонді, % 100,0

71,5 5,3 2,5 1,0 19,7

Важливим чинником підвищення продуктивності ґрунтів є їх удобрення. Під урожай 2010р. сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 309,3 тис.ц мінеральних добрив ( у перерахунку на 100 % поживних речовин), що на 18,2% більше, ніж у 2009р. У структурі використання мінеральних добрив, як і в минулі роки, найбільшу питому вагу займають азотні добрива – 80,2 % ( в 2009 р. – 82,1 %), а фосфатні та калійні – відповідно лише 12,7 % (12,3 %) та 7,1 % (5,6 %). Такий дисбаланс елементів живлення призводить до виснаження грунтів та не сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур. Мінеральні добрива були внесені на 60,0% загальної посівної площі сільськогосподарських культур (472,2 тис.га), що на 19,8 тис.га більше проти 2009р. На 1 гектар посівної площі сільськогосподарських культур в середньому по області було внесено по 39 кг мінеральних добрив ( на 6 кг більше проти попереднього року). Органікою підприємствами удобрено лише 3,0 тис.га посівів сільськогосподарських культур (або 0,4% загальної посівної площі), на які 126

внесено 83,8 тис.т, що у 1,9 рази більше, ніж у 2009р. У середньому, у розрахунку на 1 га загальної посівної площі було внесено 0,1 т органіки. На якісний стан земельних ресурсів вагомо впливають агротехнічні заходи, які проводяться з метою поліпшення та відновлення грунтового покриву, попередження можливих негативних екологічних наслідків порушення земель. Так, у 2010р. на площі 1822,1 га було проведено гіпсування та внесено 8606 т гіпсу та інших гіпсовмісних порід. Структура земельного фонду регіону Таблиця 45 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

% до % до усього, усього, % до Основні види земель усього, % до усього, % до усього, загальної загальної загальної загальної тис. га тис. га тис. га тис. га тис. га загальної та угідь

площі території 3

2846,1

1. Сільськогосподар1970,3 ські угіддя

1 Загальна територія у тому числі:

площі території 5

площі території 7

100

2846,1

69,2

площі території 9

площі території 11

100

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

1970,9

69,2

1971,1

69,3

1970,6

69,2

1970,7

69,2

62,5

1777,1

62,5

1777,6

62,5

1777,2

62,4

1777,2

62,4

26,6

27,3

27,4

0,4

10,3/ 156,3

5,9

10,2/ 156,0

5,8

10,3/ 155,8

5,9

10,5/ 155,6

5,8

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

151,5

5,3

151,5

5,3

2,5

70,7

2,5

70,6

2,5

70,7

2,5

71,0

2,4

1,1

31,1

1,1

31,1

1,1

29,8

113,1

113,6

113,5

4,5

128,9

4,5

128,9

4,5

84,9

2415,6

84,9

2415,6

84,9

15,1

430,5

15,1

430,4

15,1

431

15,1

430,9

15,1

з них: рілля

1777,1

перелоги багаторічні 27,0 насадження сіножаті 10,2 і пасовища 2. Ліси і інші лісо151,4 вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 70,5 4. Відкриті заболо31,2 чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 113,3 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 128,9 Усього земель (суша) 2415,6 Території, що пок430,5 риті поверхневими водами

0,00

127

Відсоток ріллі від загальної площі земель Херсонської області

у тому числі - ріллі 62%

Площа сіножатей і пасовищ (тис. га) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Адміністративно-територіальна одиниця Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський м. Каховка м. Нова Каховка м. Херсон Разом

Сіножаті 0,0 0,137 0,428 0,581 0,139 0,287 0,293 3,51 0,0 0,0 0,64 0,0 0,062 0,013 1,66 0,011 1,349 0,936 0,0 0,183 0,014 10,24

Таблиця 46 Пасовища 9,76 5,94 2,38 10,82 5,12 5,568 8,183 20,425 1,475 9,913 9,01 7,43 3,85 3,6 25,49 11,1 8,782 6,052 0,0 0,314 0,642 155,794

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь.

128

Площа ріллі і деградованих земель Херсонської області 2009 рік 2007 рік 2005 рік 2003 рік 0

200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800

тис. га 2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Засолені

266

223,6

346,7

389,4

590,6

Еродовані

71,7

441,9

Дефляційно-небезпечні 1681,7 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 Рілля

1777,9 1778,4 1776,2 1777,1 1777,7 1777,6 1777,2 1777,2

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь Територіально Херсонська область знаходиться в межах двох кліматичних зон: Степової посушливої та Сухого Степу. За ґрунтовими та природнокліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів: Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський та частину Білозерського адміністративних районів, загальною площею 447,8 тис. га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 415,2 тис. га. Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важко- та середньосуглинковим механічним складом з переважанням крупнопилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії. Площа подових ґрунтів (біля 10 % ріллі), характеризуються досить потужним гумусованим профілем (60-70 см) та відзначаються низькою водопроникністю, значною вологоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму. Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Нижньосірогозький, частину господарств Каховського та Іванівського адміністративних районів. Площа сільськогосподарських угідь - 490,3 тис. га. Переважаючі ґрунти ( > 80 %) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів.

129

Білозерський природно-сільськогосподарський район включає господарства Білозерського району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 104,8 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньоі важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні. За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та Інгульця в ґрунтах відзначається вторинне осолонцювання, місцями спостерігається затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів. Цюрупинський природно-сільськогосподарський район знаходиться на піщаних аренах тераси Дніпра і об’єднує господарства Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів та м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис. га. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96 %), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуренністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження. Скадовський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь - 272, 2 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темнокаштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо солонцюватих ґрунтах і дуже низькою – на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних ґрунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди - засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту. Чаплинський природно-сільськогосподарський район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 236,7 тис. га. Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару. 130

Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Новотроїцького та частину господарств Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис. га. Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природносільськогосподарського району. Землі, які зрошуються на протязі багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені і потребують меліоративного покращення. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація* Таблиця 47 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2006 рік 2 3,71277 0,1 1,90615 0,07 0,427 0,015

2007 рік 3 3,71899 0,1 1,91413 0,07 0,4275 0,015

2008 рік 4 3,7255 0,1 1,91834 0,07 0,4285 0,015

2009 рік 5 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

2010 рік 6 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

* - наявність земель з наростаючим підсумком Дослідження ґрунтів контрольних ділянок за показниками вмісту важких металів Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції (ХЦ «Облдержродючість») проводяться в межах виконання науково-дослідної програми «Оцінка екологічного стану ґрунтів на контрольних ділянках». Довгострокові дослідження розпочато з 1978 року. Мета досліджень: здійснення токсикологічного контролю за станом ґрунтового покриву області. Завдання досліджень: виявлення екологічно небезпечних територій в межах Херсонської області. Методика досліджень: на закріплених контрольних ділянках (25 точок спостереження) по всій території Херсонської області проводяться контрольні виміри та відбори зразків, які досліджуються за наступними показниками: визначення залишкової кількості пестицидів, вміст важких металів та радіонуклідів. Слід зазначити, що вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області знаходиться в межах допустимих градацій. Перевищень ГДК за всіма визначеними елементами у жодній точці спостереження не виявлено. Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) Таблиця 48 Рік

1992 1993

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

13,09 12,85

1,367 0,233

50,9 37,26

8,644 1,067 131

10,64 12,96

1,678 1,222

0,363 0,367

0,0576 0,0182

Рік

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

12,59 17,44 18,39 19,54 18,91 18,57 8,5 9,17 13,68 13,96 13,8 13,5 8,6 11,66 12,15 11,4 11,23

0,226 1,308 1,02 0,396 0,828 0,871 1,324 0,656 0,533 0,97 0,82 0,79 1,1 0,89 0,91 0,83 0,72

37,39 42,88 41,31 43,82 44,67 34,94 33,84 29,73 28,54 30,48 32,6 31,9 38,8 34,51 35,03 32,8 31,24

0,685 1,84 1,692 1,712 1,168 1,329 1,344 1,248 0,929 2,23 1,38 1,32 2,34 1,49 1,51 1,44 1,41

12,76 11,06 13,04 13,93 13,32 14,14 13,7 12,19 10,07 12,44 13,4 13,2 14,2 14,05 13,73 13,7 13,08

1,044 1,624 1,408 1,092 1,252 1,771 1,052 0,794 0,676 0,75 0,71 0,71 0,83 0,79 0,79 0,85 0,87

0,36 0,331 0,342 0,37 0,368 0,347 0,428 0,324 0,341 0,53 0,24 0,38 0,38 0,37 0,37 0,4 0,39

0,0137 0,024 0,0192 0,024 0,0844 0,0957 0,052 0,0348 0,046 0,04 0,028 0,03 0,04 0,04 0,03 0,04 0,06

6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (в 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу об'єму внесення мінеральних добрив - в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів). Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах - на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні, в землеробстві регіону, для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає біля 15 млн. т органічних добрив для щорічного внесення. Об'єми фактичного внесення органіки дуже мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту. Дефіцит мінеральних речовин в ґрунті, в цілому по області, на сьогодні складає 111,4 кг/га, в тому числі - 43,2 кг/га азоту, 32,7 кг/га фосфору та 35,5 кг/га калію. При тому, що фактична доза внесення мінеральних добрив складає лише 8-му частину від необхідного. Всі ці дані підтверджують те, що органічна речовина та мінеральні компоненти ґрунту використовуються більш інтенсивно, ніж поновлюються. Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають в якості основного знаряддя та засобу існування регіону. Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено рядом соціально-економічних реалій - одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу. Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості. Це питання також вимагає негайного вирішення, як за рахунок проведення робіт з хімічної меліорації, так і за рахунок удосконалення існуючих сівозмін. 132

6.3.2 Забруднення ґрунтів Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області в 2010 році (мг/кг ґрунту) Таблиця 49 Район, населений пункт Бериславський, с. Львове Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє

Мідь валова 15,2 9,8 13,7 7,3 8,1 15,2 12,9 9,6 8,8 12,1 12,9 19,4 12,1 12,7 16,1 11,7 10,3 9,7 10,4 10,5 6,8 8,3 8,1 9,71 9,3 11,23

133

Цинк рухлива валова 0,55 32,8 0,61 28,6 0,49 28,5 0,47 30,1 0,56 28,2 0,68 34,3 0,69 41,1 0,79 16 0,76 18,5 0,82 32,8 0,5 37,3 0,82 30,8 0,59 38,1 0,72 36,7 0,79 36,1 0,96 34,9 0,86 24,5 0,52 37,1 1,1 36,2 0,9 34,9 0,67 29,4 0,69 28,9 0,73 22,1 0,79 35,2 0,84 27,9 0,72 31,24

Свинець Кадмій рухлива валова рухлива валова 2,06 10,4 1,1 0,41 1,91 11,6 0,98 0,31 1,82 13,9 1,01 0,29 1,35 10,3 0,75 0,42 1,44 11,4 0,81 0,39 1,62 13,6 0,94 0,41 1,28 16,2 1,21 0,46 1,25 8,72 0,38 0,38 1,39 8,5 0,78 0,36 1,93 18,6 0,82 0,43 1,25 13,3 0,95 0,46 1,6 15,6 0,52 0,51 1,28 17,2 0,91 0,52 2,09 14,6 0,97 0,36 1,62 17 0,94 0,48 1,59 12,9 1,05 0,48 1,34 10,5 0,71 0,4 0,82 9 1,01 0,43 1,11 14,5 1,27 0,47 0,82 18,2 0,81 0,39 0,98 11,9 0,64 0,31 1,09 15,6 0,81 0,25 1,23 9,7 0,86 0,31 1,19 10,4 0,84 0,3 1,13 13,3 0,74 0,31 1,41 13,08 0,87 0,39

рухлива 0,04 0,06 0,04 0,06 0,04 0,07 0,07 0,07 0,04 0,06 0,07 0,08 0,07 0,04 0,05 0,07 0,06 0,07 0,11 0,08 0,05 0,04 0,04 0,06 0,05 0,06

6.3.3. Деградація ґрунтів При щорічній потребі у проведенні гіпсування солонцевих ґрунтів 75 тис.га, хімічна меліорація проводиться на досить незначних територіях, які складають лише 2,4 % від необхідного. У цілому по області, у порівнянні з минулим роком, площі, де проведено гіпсування дещо збільшились, також, у незначній мірі, збільшився об’єм внесених меліорантів, але ці показники досить занизькі у порівнянні з необхідними потребами. Занадто незначні об’єми щорічної меліорації ґрунтів обумовлюють збільшення площ засолених та солонцюватих земель, які за останній рік збільшились, відповідно на 201,2 та 246,4 тис. га. Відзначено також зростання (на 4,31 тис. га) площ солонців. За рахунок незбалансованого використання мінеральних та органічних добрив, а також їх недостатньої кількості внесення, потреба у мінеральних компонентах ґрунту щорічно зростає, що свідчить про їх більш інтенсивне споживання, ніж їх поновлення за рахунок внесення добрив та надходження з іншими джерелами. Потреба основних мінеральних компонентів живлення у минулому році складає 112,6 кг/га. Причому, значна частка дефіциту (35-40 % із даної кількості) припадає на азот. Таблиця 50

На якій площі по області проводилось гіпсування, тис. га Скільки внесено фосфогіпсу, тис. тонн Середньозважена потреба в мінеральних добривах, кг/га Скільки внесено всього органічних добрив, тонн Скільки внесено органічних добрив на одиницю посівної площі, т/га Яка площа удобрена органічними добривами, га Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 р. – ІХ тур агрохімічного обстеження, %) Площа засолених земель складає, тис. га Площа земель, що мають вторинне засолення, тис. га Площа солонцюватих земель (тис. га), в тому числі: Солонців, тис. га Солонців у комплексі, тис. га Площа дефляційно небезпечних земель, тис. га Площі еродованих земель, тис. га

1,822 8,606 135,8 83850 0,11 3020 2,39 590,6 49,13 1156 46,0 206,51 1689,3 441,9

Об’єм внесених органічних добрив внесених у 2010 році становить 83,8 тис.т, а за розрахунками бездефіцитний баланс гумусу по області мало б забезпечити внесення 15,5 млн. т органічних добрив, або 11,2 т/га. Вміст гумусу в ґрунтах області, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, складає 2,39 %, що на 0,07 % нижче даних попередніх досліджень. Площі еродованих та дефляційно небезпечних земель залишаються на рівні попереднього року.

134

Консервація деградованих і малопродуктивних земель

Види земель

Таблиця 51 Усього на початок року Проведено Потребують консервацію консервації % до % до % до тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної площі площі площі території території території

Сільськогосподарські угіддя

74,951

2,6

6.4 Оптимізація використання та охорона земель Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Таблиця 52 Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками 2008

2009

% 2010 р. до

2006

2007

2010

кількість господ. тис.га

37 158,395

кількість господ. тис.га

158 183,6

тис. га

0,2

0,02

тис. га

0,2

62,00

км

566,5

км

9,6

шт.

га

118

км

1,3

2,05

2009 р. -

За 2010 рік здійснено 98 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель (в т.ч. засмічення, забур’янення та забруднення ХЗЗР). За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 204 особи, яких оштрафовано на 62,786 тис. грн., стягнуто 44,902 тис.грн. Пред’явлено 10 претензійних та позовних заяв, нарахованих збитків на суму 1367,97тис. грн., з урахуванням раніше пред’явлених відшкодовано збитків на суму 13,704 тис.грн. Винесено 1 рішення на тимчасову заборону будівництва на земельній ділянці за відсутність висновку державної екологічної експертизи та проектної документації на будівництво. Винесено 5 рішень на тимчасову заборону експлуатації цехів за відсутність висновку державної екологічної експертизи.

135

Проведено 13 перевірок дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України “Про охорону земель ” зі здійсненням інструментальнолабораторного контролю за вмістом забруднюючих речовин у ґрунтах. За рік відібрано 112 проб ґрунту і 1 проба відходів з територій 20 об’єктів, з яких 51 проба - моніторингові спостереження та 61 проба з територій забруднених суб’єктами господарювання, та проведено лабораторні дослідження цих проб, виконано 961 визначення вмісту забруднюючих речовин, складу та властивостей ґрунту та відходів. За проведеними дослідженнями встановлено перевищення ГДК (фона) в 59 пробах ґрунту, відібраних з територій 11 об’єктів, в тому числі на 3 територіях колишніх баз агрохіму та колишнього полігону виробничих відходів ВАТ "Південний електромашинобудівний завод ". За результатами інструментально-лабораторних вимірювань виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону земель на загальну суму 335,588 тис.грн. 23 березня поточного року здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони та використання земель на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району та встановлено наступне: 28 сесією У скликання № 419 Чорнобаївської сільської Білозерського району від 09.09.09. прийнято рішення «Про проведення робіт з рекультивації порушених земель та виділення коштів на виконання цих робіт”. Висновком Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області №07 –1419 –3745 від 21.05.08. погоджено проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Чорнобаївської сільської ради за умови представлення проекту рекультивації на державну екологічну експертизу. Перевіркою встановлено, що робочий проект рекультивації на державну екологічну експертизу не надавався. Робочим проектом передбачено проведення технічної рекультивації порушених земель шляхом засипки ям та нанесення родючого шару грунту. На час перевірки роботи по рекультивації не закінчені. Засипка ям здійснюється грунтом, який забирається з території кар’єру розташованого на території сільської ради. За результатами перевірки надано приписи щодо усунення встановлених порушень вимог природоохоронного законодавства та притягнуто до адміністративної відповідальності посадових осіб за ст. 52, ст. 53 КУпАП. При проведенні рейдових перевірок в квітні держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, із залученням представників органів міліції, встановлено факт порушення вимог Земельного кодексу України, а саме зняття родючого шару грунту без спеціального дозволу. Громадян м. Херсона Скирденко О.Л та Кльована В.І. за скоєні порушення притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-3 КУпАП. Шкода заподіяна державі в результаті самовільного зайняття родючого шару грунту складає 0,270 тис.грн. Адміністративний штраф та пред’явлену шкоду порушниками визнано та сплачено в повному обсязі. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 15.04.2010р. на території колишнього стадіону на місці прокладеного трубопроводу зафіксовано плями з характерним запахом нафтопродуктів. На місці події відібрано проби грунту, про що 136

складено відповідний акт. Під час перевірки від 21-22.04.2010р. встановлено, що трубопровід належить ТОВ «Укрспецтранс». Сума заподіяних державі збитків забрудненням землі нафтопродуктами складає 305,608 тис.грн. Матеріали перевірки та розрахунок збитків направлено до Управління служби безпеки України в Херсонській області для прийняття відповідних заходів. На вимогу прокуратури Верхньорогачицького району Херсонської області 02.06.2010р. проведена позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства Чистопільскою сільською радою в частині поводження з відходами. В результаті перевірки встановлено, що на території зазначеної сільської ради влаштовані три несанкціоновані сміттєзвалища площею 6м2, 14м2 та 18 м2. Виконано розрахунок розміру шкоди від засмічення земельної ділянки площею 6м2 в межах с. Олексіївка по вул. Ювілейна, Чистопільської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, розмір якого становить 624,6грн. 08-10 вересня 2010 р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Фаст Фуд» та встановлено наступне. Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Фаст Фуд» під будівництво кафе – ресторану експрес - харчування та благоустрою території. Згідно договору оренди земельної ділянки від 14 березня 2007 р. на підставі рішення Херсонської міської ради № 301 від 28.02.07р. ТОВ «Фаст Фуд» надано в оренду в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під будівництво кафе – ресторану експрес – харчування та під благоустрій території скверу. На час перевірки встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці знаходиться об’єкт незавершеного будівництва – будівля, встановлено 6 підземних резервуарів загальним об’ємом 60 куб. м та підготовлено місце для встановлення двох чотирьох рукавних паливо-роздавальних колонок. Вказану територію обладнано 8 колодязями для очищення вод, забруднених нафтопродуктами, обладнана зливова каналізація. Проектна документація на будівництво та висновок державної екологічної експертизи відсутні. Таким чином використання наданої в оренду земельної ділянки здійснюється зі зміною цільового призначення, а саме - договором оренди передбачено надання земельної ділянки під будівництво кафе – ресторану експрес – харчування, а натурною перевіркою встановлено, що на вищезазначеній ділянці здійснюється будівництво АЗС. За порушення вимог природоохоронного законодавства на посадову особу складено 2 протоколи про адмінпорушення та надано припис. Матеріали перевірки направлено до Управління Служби безпеки України в Херсонській області. Першим заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) будівництва, яке здійснюється ТОВ «Фаст Фуд» (вул. Перекопська, 21, кв. 12 м. Херсон 73000) на земельній ділянці за адресою: м. Херсон Бериславське шосе. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області розглянуто звернення голови ГРТМР “Голопристанська Чайка” Нефьодова П.Я. щодо 137

створення штучного озера фермерським господарством “Блізнеци” на території мисливських угідь ГРТМР “Голопристанська Чайка” та встановлено наступне. На території Краснознам'янської сільради за межами населеного пункту біля озера площею 11,9587 га (згідно плану земельної ділянки), що планується надати в оренду ФГ «Блізнеци», вирито канал від озера до мереж Краснознам'янської зрошувальної системи довжиною 600 м, середньою шириною 1 м, глибиною 1 м. Відсипка грунту з обох боків каналу середньою шириною 50 см. По всій довжині каналу товщина родючого шару складає 20 см. По всьому периметру озера спостерігається його обвалування висотою 1 м та шириною до 4 м. На озері спостерігається із під води насипаний грунт висотою до 1,5 м. Держекоінспекцією в Херсонській області проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу на суму 1348,51 грн. матеріали перевірки для вжиття відповідних заходів реагування направлено до прокуратури Голопристанського району. 04 жовтня поточного року здійснена позапланова перевірка в частині охорони земель Дар”ївською сільською радою Білозерського району Херсонської області та встановлено, що документ який посвідчує право користування або володіння земельною ділянкою під розміщення полігону твердих побутових відходів відсутній. Площа засміченої земельної ділянки склала 345,45 м2. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено протокол про адмінпорушення. Проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки на суму 27,981 тис.грн. та пред’явлено претензію. В результаті планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району від 28.10.2010р. встановлено засмічення земельної ділянки площею 2м2 в межах с. Першопокровка по вул. Леніна (біля будинку Першопокровської сільради). Нарахований розмір шкоди від засмічення зазначеної земельної ділянки становить 855,5грн. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Покровське» від 27.10.2010р. встановлено засмічення земельної ділянки площею 2м2 в межах с. Першопокровка по вул. Куйбишева (біля майстерні). Розмір нарахованої шкоди склав 631,88грн. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 “Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них” Державною екологічною інспекцією в Херсонській області направлено листи головам районних державних адміністрацій щодо організації у підпорядкованих районах робіт з розробки проектів водоохоронних зон та винесення їх в натуру. 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.2011 року на території Херсонської області нараховується 92 родовища корисних копалин, які мають промислове значення 138

і враховується у Державному балансі запасів, а саме: 68 родовищ твердих корисних копалин (із них 20 родовищ постійно, або епізодично розробляються), 7 родовищ гідромінеральних ресурсів (4 експлуатується), 16 родовищ питних підземних вод та 1 родовище природного газу. Крім розвіданих родовищ із затвердженими запасами в області є в наявності ряд дрібних розвіданих родовищ, запаси яких не затверджувались, або затверджувались на технічних нарадах геологічних підприємств. Мінерально-сировинна база області складається із корисних копалин будівельної галузі, прісних, мінеральних і промислових підземних вод, а також корисних копалин паливно-енергетичного, гірничохімічного спрямування, лікувальних грязів Голопристанського району та солі оз. Сиваш. Корисні копалини паливно-енергетичного спрямування представлені трьома родовищами торфу та Стрілковським родовищем природного газу. Корисні копалини будівельної галузі – це піски для будівельних робіт, піски для виробництва силікатної цементна сировина, камінь будівельний, стінові матеріали, сировина для будівельної кераміки, керамзитова сировина, вапняк для обжигу на вапно. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року нових родовищ корисних копалин паливно-енергетичного спрямування та будівельної галузі До Державного балансу запасів не внесено. По дев’яти родовищам експлуатація корисних копалин виконується на стадії дослідно-промислової розробки. Питні води. Для Херсонської області прогнозні ресурси питних підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/ добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3, у тому числі експлуатаційні запаси 923,455 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,775 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Не введені в експлуатацію 3 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське та окремі ділянки родовищ – Бериславська Східна, Вадимська -1 та Підстепненська, що відноситься до Херсонського родовища питних вод. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року до Державного балансу запасів додатково включені два родовища питних вод – «Олешківська благодать» (м.Цюрупинськ) та «Херсонський річпорт» (м.Херсон). Мінеральні води. Родовище мінеральних лікувально-столових вод «Любимівське» розвідане в с.Любимівка Нововоронцовського району. Природні столові мінеральні води видобуваються на території Херсонського родовища питних вод ЗАТ НВО «Сінта» та ВАТ «Джерело». Мінеральні лікувальні води (для зовнішнього застосування) з вмістом специфічних компонентів – йоду, брому та бору - поширені на півдні області. Розвідані родовища «Гаряче джерело», на базі якого функціонує бальнеолікарня, та Скадовської медицинської зони (ділянки Залізний Порт, Хорли), що не експлуатуються. Північно-Сиваське родовище промислових йодних вод запасами 33 600 м3/добу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 139

11.12.96 р. № 1499, занесені до переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних. Переважна родовищ питних розвідано в 60-80-х роках минулого сторіччя за кошти держбюджету. Зі зміною водогосподарських та екологічних умов запаси по більшості родовищ питних вод потребують перегляду. За останні 10 років розвідка мінерально-сировинної бази на території області виконується за кошти дрібних інвесторів для використання для власних потреб виробництва. За цей час розвідані родовище питних вод «Гопри – 1», родовища мінеральних вод «Любиміське» та «Горяче джерело». Закінчена розвідка родовища мінеральних природних столових вод «Каховка». Запаси по родовищу в кількості 100 м3/добу за категорією А та 360 м3/добу за категорією С2 прийняті ДКЗ України. Включення до Державного фонду надр цього родовища має відбутися в наступному 2011 році. Нині виконуються розвідки родовищ питних вод за кошти ТОВ «Сандора» (с. Козачі Лагері), ТОВ «Нова» (м. Гола Пристань), ТОВ «Хорли-2» (с.Хорли Каланчацького району), мінеральних термальних вод Арабатської Стрілки - ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Юг-Інвест». Мінерально - сировинна база Таблиця 53 Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Торф Руди марганцю сировина карбонатна для кормових домішок вапняк для випалювання на вапно Пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний Камінь пиляний сировина цегельночерепична води питні та технічні Води мінеральні лікувальні грязі Йод

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини у 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.10

2008 р. 3 1 1

2009 р. 3 1 1

2008 р. 1 0 0

2009 р. 1 0 0

тис. т тис. т тис. т

0 0 0

2468,56 6037 4510

тис. т

583,0

88815,5

тис. м3

537,7

191115,45

тис. м3

609

тис. м3

43955,3

2 20

1 2

2 2

тис. м3 тис. м3

1,260 15,4

6133,390 38360,3

тис. м3/добу

131,5

923,5

1 1

м3/добу тис. м3 тис. м3/добу

0,17 0,306 6256,2 м3

34,0 81,314 33,6

1 1

1 0

Використання надр Таблиця 54 № з/п

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

3722,8

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1917,92

Рекультивовано у 2009 р., га

1,8

Крім розвіданих родовищ, на території області є велика кількість нерозвіданих родовищ, які епізодично розробляються підприємствами різних форм власності. 140

Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Херсонської області, станом на 01.01.2010р. Таблиця 55

№ п/п

Найменування родовища

Розташування

Давидово-Брідське вапняк

Львівське Компл.:вапняк пил.

4 5

Олексіївське вапняк Давидово-Брідське-2 вапняк Милове вапняк

Федорівське Вапняк

Білозерське Вапняк

Василівське Вапняк

Запаси по категоріях А+В+С1 та С2 на дату Відомча належність затверджен ня, в тис. м3 4 5 Будівельне каміння

Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід, в 16 км на ПдЗ від смт Велика Олександрівка Бериславський р-н 1,5 км на ПдЗх від с.Львово, в 26 км на З від зал.ст. Каховка Верхньорогачицький р-н 2 км на ПдЗх від с.Олексіївка, в 10 км на ПнЗ від с. Верхній Рогачик. Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід Бериславський р-н В 5 км на ПнЗ від с.Милове, в 4 км від шосе Берислав – Кривий Ріг Білозерський р-н В 5 км на ПнЗ від с.Федорівка, на правому борті р.Інгулець Білозерський р-н В 0,25 км на Пн від Пн околиці с. Білозірка, на правому схилі б. Білозірка Каховський р-н В 2,5 км на ПнС від с.Василівка, на березі Каховського водосх.

7313

ТОВ «Доломіт -3»

664

ПП «Скала»

242

16138

Управл. по будівництву, ремонту експлуатації автодоріг Державний фонд родовищ

Ліцензія №, дата, термін дії

Залишок по категоріях А+В+С1 та С2 в тис. м3

Примітки

5431

Розробл

№ 4171 28.12.2006 На 20 р.

615

Розробл

№ 4607 18.12.2006 р.

225,3

Розроб.

16138

Не розробл

7842

Не розробл.

3435

Не розробл.

№ 4156 22.12.2006 На 20 р.

8050

Державний фонд родовищ

3537

Державний фонд родовищ

5109

Державний фонд родовищ

1066

Не розробл.

356

Державний фонд родовищ

356

Не розробл

141

Горностаївське вапняк

Дар’ївске вапняк

Золотобалківське Вапняк

Микільське Вапняк Новоолександрівське вапняк Новорайське Вапняк

Первомаївське Вапняк

Первомаївське-2 вапняк

Сергіївське вапняк

Горностаївський р-н В 13 км на ПдСх від смт Горностаївка, в верхів’ях балки Каїрка Білозерський р-н На лівому березі р.Інгулець, в 2 км на ПнС від с.Дар’ївка Нововоронцовський р-н В 3 км на ПдЗх від с.Золота балка, в 13 км на Пд від смт. Нововоронцовка Білозерський р-н В 3 км на С від с.Микільське, в 25 км на ПнС від м.Херсон. Нововоронцовський р-н В 3 км на ПдЗх від с. Новоолдександрівка, в 30 км на ПдЗх смт Нововоронцівка Бериславський р-н В 1,5 км на С від с.Новорайськ, в 20 км північніше м.Берислав Верхньорогачицький р-н В 0,4 км на З від с.Первомаївка, в 22 км на ПнЗ від смт Верхній Рогачик Верхньорогачицький р-н В 7 км на ПдЗ від с.Первомаївка в лівому борті б.Рогачик Великолепетихський р-н В 0,3 км на Пн від с.Сергіївка, в 12,5 км на ПнС від смт Велика Лепетиха,

1647

Державний фонд родовищ

1647

Не розробл

920

Державний фонд родовищ

920

Не розробл

260

Державний фонд родовищ

260

Не розробл

408

Державний фонд родовищ

337

Не розробл.

1959

Державний фонд родовищ

1959

Не розробл

2592

Державний фонд родовищ

2523

Не розроб.

166

Державний фонд родовищ

166

Не розробл

606

Не розробл

429

Не розробл

606

429

Усього родовищ - 17 Розробляються: 3

Ділянка 1 Державний фонд родовищ

43955,3 6271,3 Камінь пиляний

142

Осокорівське Вапняк Ділянка 1 1

Нововоронцовський р-н на Пн околиці с.Осокорівка, на березі Каховського вдсх, в 1 км на ПнЗ від пристані в с.Осокорівка

Осокорівська (Ділянка 2)

Львівське Компл.Каміньбудів.

1,5 км на ПдЗх від с. Львово

6509,35

6538

5979

Нововоронцівське КП «Райсількомунгосп» ТОВ «Орина»

207

ПП «Скала»

559

Не розробл.

№ 534 23.05.1996 р. На 20 р. № 4171 28.12.2006 р. На 20 р.

5950,35

Розроб.

Усього родовищ - 2 Розробляються: 2

177

Розробл.

6686,35 6127,35 Пісок будівельний

Кардашинське

Голопристанський р-н Південна околиця с. Велика Пісок для силікатної Кардашинка цегли Каланчацьке Скадовский р-н Пісок для буд. В 5 км на ПдЗ від порт пункту розчинів Хорли, на акваторії Каркинитської Рибальче(кар’єр) затоки в межах Каланчацької банки Шабівське

Пісок для силікатних блоків, цегли, будівельних розч. Новокаховське – 3

Голопристанський р-н В 10,5 км на З від с.Рибальче, на лівому березі Дніпрвського лиману, в 100 м від урізу води

Р-н м.Нова Каховка В 3 км на ПдЗ від центру м. Нова Пісок для силікатної Каховка,на лівому березі Дніпра, на цегли землях гослісфонду (144,7 га)

15532

ТОВ «Георесурси»

С2 – 8174 36564

17620 С2 – 27047

Міністерство транспорту України Скадовський морський торгівельний порт Херсонський морський торгівельний порт Рибальче (кар’єр)

№ 2633 20.02.2002 р На 10 р..

5365,129

№ 663 23.10.1996 р. На 20 р.

25968,6

Розробл.

№ 4980 20.05.2009 р. На 10 р.

11066,55

№4354 31.08.2007 р.

3203,9

Розробл.

ТОВ ВПП «Візир» 6087

143

Розробл.

Подокалинівське

Цюрупинський р-н На ПнЗх околиці с.Подокалинівка, в Пісок для силікатної 100 м від дороги Подокалинівка – цегли, благоустрою, Великі Копани рекультивації Діл. Північна

Діл. Південна

Верхньорогачикське Пісок для силікатної цегли, будівельних розчинів Збур’ївське Пісок дляя силікатної цегли

2485,31

ТОВ «Південноукраїнськ ий пісок»

№4250 12.04.2007 р. На 20 р.

2545 Верхньорогачицький р-н На ПнЗ краю смт Верхній Рогачик, в 36 км на ПнЗ від зал.ст. Сірогози

Голопристанський р-н В 3 км на З від с. Стара Збур’ївка, в 12 км на З від смт та порту Гола Пристань, в 30 км на ПдЗ від зал. ст. Цюрупинськ Новокаховське – 2 Р-н м.Нова Каховка Пісок для силікатної В 2,5 км на Пд від м. Нова Каховка, цегли в 2,5 км на ПдЗ від зал. ст. Таврійськ Скадовське Скадовський р-н Пісок для силікатної В 15 км на ПнЗ м.Скадовськ, в 0,5-1 цегли км на ПдС від с.Миколаївка, в 36 км на ПдЗ від зал.ст. Великі Копани ЦентральноСкадовський р-н Джарилгацьке В 5-6 км на Пд від порту Скадовськ, Пісок для бетону, на акваторії Джарилгацької затоки будівельних Чорного моря, в 1 км на Пн від о-ва розчинів Джарилгач

491

12591

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

3544

Державний фонд родовищ

2444

Державний фонд родовищ

2472 С2 – 49052

Державний фонд родовищ

144

2485,31

Розр.

2545

Не розр.

377

Не розр.

12591

Не розробл.

1793

Не розробл.

2444

Не розр.

2472

Не розробл.

Цюрупинське Пісок для сил. блоків, цегли, буд. розч. 11 Ділянки: Розвідка 1967 р Розвідка 1971 р Розвідка 1982 р Всього родовищ – 11 Розробляється – 5

Верхньорогачицький р-н На Пн від зал.ст. цюрупинськ, на ПдПдС від с.Піщанівка, в 4 км на ПдС м.Цюрупинськ

123731

16171 95721 11839

Державний фонд родовищ

16171 95721 11839

Не розробл.

194042,489 48089,489 Пісок для локомотивів

Раденське пісок

Цюрупинський р-н В 1-1,5 км на С від зал. ст. Раденськ, в 20 км на СПдС від м.Цюрупинськ

1106

Одесаколія (ОГК) Державний фонд родовищ

Всього родовищ – 1 Розробляється – 0

Бериславське 2 суглинок, глина Комишанське 4 суглинок ділянка: Призаводська

Рубанівське суглинок

Херсонське 2 суглинок

609

Не розробл.

609 0 Цегельно-черепична сировина Бериславський р-н ВАТ В 750 м на Пн від м.Берислав, на 5122 «Бериславський правому борті балки Кізкерман ЗБМ» Білозерський р-н ЗАТ «Таврійська В 2,5 км на ПнЗх від с. Комишани будівельна 496 компанія» Великолепетихський р-н На ПнС краю с.Рубановка, на Пн та ПнСх від території цегельного заводу, в 19 км на ПнС від з.ст. Велика Благовіщенка р-н м.Херсон (Дніпровський район) на ПнС околиці м.Херсон, в 500 м на Сх від промділянки цегельного цеху Херсонського ЗСМ, в лівому борті балки «Каторжна»

№ 1986 16.09.1999 р На 20 р.

4006,9

Розробл.

№ 3813 30.12.2005 р. На 11 р.

684,4

Розробл. Не розробл.

3287

Державний фонд родовищ

3108

1626

Державний фонд родовищ

512

145

Не розробл.

Скадовське 2

Скадовський р-н на ПнЗ краю м.Скадовськ

пісок

В 1,5 км на ПнЗ від м.Скадовськ, поблизу цегельного заводу, в 400 м шосе Скадовськ-Новомиколаївка В 14 км на ПнЗ від західного краю м. Скадовськ, в 2,5 км на Пд від с.Новомиколаївка. В 2,5 км на захід від м.Генічеськ, витягнуто вздовж берегу Сивашської затоки на 3,5 км

501

501 5 суглинок

Генічеське суглинок ділянки: Західна

Громівське глина

Високопільське суглинок

Нововоронцовське углинок

Бериславське 1 глина

11 12

Верхньорогачинськ е суглинок Веселівське глина

1721

Державний фонд родовищ

2084

Державний фонд родовищ

1289

1635

Північна Новотроїцький р-н в 1 км на ПнЗ від с.Громівка, в 45 км на ПнЗ від з.ст. Новоолексіївка. Високопільский р-н на З кра смт Високопіл’я, в 1 км на захід від однойменної зал.ст. Нововоронцовський р-н на ПдПдС краю смт Нововоронцовка (в межах селища), в 15 км до Пд від з.ст. Ток. Бериславський р-н біля Пн краю м.Берислав, на правому борті балки Кізкерман, в 1,5 км від річної пристані, в 10 км на Пн від з.ст. Каховка. Верхньорогачицький р-н на Пн та на ПнЗ від ПнЗ краю смт Верхній Рогачик

Не розробл.

726

Не розробл.

1429

120

Державний фонд родовищ

Не розробл.

1538

Державний фонд родовищ

1438

Не розробл.

565

Державний фонд родовищ

150

Не розробл.

7462

Державний фонд родовищ

7429

Не розробл.

1173

Державний фонд родовищ

399

Державний фонд родовищ

146

1173 399

Не розробл. Не розробл.

Знам’янське (Комишанське) Суглинок

Іванівське суглинок, глина

Каїрське суглинок, глина

р-н м.Херсон в 12 км на ПнЗ від с.Камишани, в 20 км на ПнЗ від м.Херсон, в 8 км на З від з.ст. Чорнобаївка Горностаївський р-н біля Пд краю с.Каїри, на правому березі Каїрської затоки Каховського вдсх,в 0,3 км від урізу води, та на ПдЗ від с.Каїри.

Любимівське глина Партизанське 17 суглинок Нижньосірогозьке 18 суглинок Чаплинське 19 глина Широкобалківське Білозерський р-н 20 суглинок Зх околиця с. Широка Балка Усього родовищ 20 Розробляються: 2 Вапняк для випалювання вапна Осокорівське Нововоронцовський р-н 1 вапняк на Пн околиці с.Осокорівка (Діл.1) Старосільське Великоолександрівський р-н вапняк 2 ПнСх околиця с.Архангельське діл. Архангельська Західно-Тягинське Білозерський р-н вапняк В 4 км на З від с.Тягинка, на схилах балки «Печерна», в 6 км північніше 3 ділянка № 1 пристані в с.Іванівка 16

ділянка № 2

4657

Державний фонд родовищ

4657

Не розробл.

979

Державний фонд родовищ

931

Не розробл.

2639

Державний фонд родовищ

2639

Не розробл.

1705

1533

1032

919

2012

1705 1533 1032 919 2011,66

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

Не розробл. Не розробл. Не розробл. Не розробл. Не розробл.

38359,4 4690,4

32263

ВАТ Бериславський з-д будматеріалів

11858

ВАТ Бериславський з-д будматеріалів

22474

ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» Державний фонд родовищ

1321

147

№ 4654 28.12.2007 На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р..

1194

Розробл.

8938,7

Розробл.

Розробл. 17441,02 1321

Не розробл.

Тягинське вапняк діл. Східна Північно східна Бургунське Вапняк Діл. Західна, Східна Білокриницьке вапняк ділянки: Білоусівська (діл. розв. 1951 р.) Південно-західна Балашівська Запорізька

Великолепетихське

Бериславський р-н На ПнС від краю с.Тягинка, в 45 км на ПнС від м.Херсон. Бериславський р-н в 1,5 км на ПнЗ с.Бургунка, в 2 км на Пд від шоссе Херсон-Борислав Великоолександрівський р-н В 3 км на ПдС від з.ст. Біла Криниця, на правому березі р.Інгулець в б.Білоусової по правому схилу б.Білоусова 2, в 3,5 км до ПдС від з.ст. Біла Криниця в 8 км на ПдЗ від Білокриницького Вапнякового заводу, с.Кар’єрне, на схилах б.Балашова На правому березі р.Інгулець, в 3,5 км на Пд від з.ст. Біла Криниця. Великолепетихський р-н В центральній частині с.Мала Лепетиха, на відстані 1, 5 км на З від автостради с.Каховка – м.Кам’янка Дніпровська

16225 16225

Державний фонд родовищ

7596

ПП «НК-КВАЗАР»

16246

Державний фонд родовищ

4265 4265 № 4961 10.04.2009 р. На 20 р.

5358

Розробл.

10027

Не розробл.

9115

7131(С1)

912

980

Державний фонд родовищ

Не розробл.

285 Не розробл.

Всього родовищ – 7 Розробляється – 4

48829,72 32931,72

Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у звітному році Таблиця 56 №№ Басейн Річковий Одиниця Ділянка, Дата Геологіч- Захищений індекс ність з/п підземних басейн адмініс- осередок ____ вод ( РБ ) тративно- забруд- виявлення забрудне- водонос№№ ( БПВ-1 ) територі- нення і ного ного

Тип забруднення

Характеристика ділянок, осередків забруднення на дату виявлення

148

Характеристика ділянок, осередків забруднення на звітний період

Джерело забруднення

Наявність режимної мережі (кількість

3 QI-III N1p

2007-2008 N1m+ N1S3

2000-2008 N1p+N1m +N1S3

Хімічне н.в н.в

Хімічне 222,744 7,0-20,4

Хімічне 9,11 31,0-70,0

* - інформація з проведення робіт по санації власником не представлена 149

12 14 15

* * *

222,74 7,0-20,4 Mn-0,121,0

9,11 31,0-70,0 NO3-51,757,07 Невизначене

Скид неочищених стоків

Мулонакопичувачі нафтошламу, старі нафтопроводи, товарні парки, парки змішування

нафтопродукти

Не захищений, умовно захищений

1973

Природно захищений

Mn-0,11-1,7

1 6

NO3-48,8-68

Природно захищений

ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”

Поодинокі свердловини підприємств на території міст Н.Каховка та Таврійська

Херсонська, м. Херсон

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець)

Причорноморський

Поодинокі свердловини підприємств на території міста Берислава

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець) Херсонська область, Новокаховська міськрада

Причорноморський 2

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець) Херсонська область, Бериславський район

Причорноморський

1 площа глибина зазабрудлягання занення , км2 брудненого водоносного горизонту (покрівляподошва), м __________ глибина визначення забруднення, м 10 11 основні основні площа глибина забрудню- забруд- проникнення забруднюючі ком- нення, ючі забрудненпоненти, компоненкм2 ня, м їх кільти, їх __________ глибина кількісний кісний випробуван- склад , склад , ня, м мг/дм3 мг/дм3

16 17

238 в т.ч. Четвертинний ВГ99, понтичний ВГ130 за даними 2008 року

Відсутня

1 СП (743 а)

7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Для Херсонської області прогнозні ресурси підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3, у тому числі експлуатаційні запаси 923,7955 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод складає всього 23 %. Отже, існують перспективи розвідки прогнозних ресурсів підземних вод з метою їх використання для водозабезпечення області. В Херсонській області розвідані та затверджені в ДКЗ, ТКЗ і Укр ТКЗ експлуатаційні запаси прісних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянок) у кількості 923,795 тис.м3/добу. Також на території Херсонської області розвідані 5 родовищ (6 ділянок) мінеральних підземних вод у кількості 0,587 тис.м3/добу, та одне родовище промислових вод, яке на теперішній час не експлуатується. Питні води. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області в різні роки (переважно 70-80р.) розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,795 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. З загальної кількості розвіданих родовищ питних вод з різних причин на теперішній час не введені в експлуатацію 4 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське, Гопри 1 та окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1, не використовується по причині забруднення марганцем ділянка Таврійська східна. Відсутня інформація, на теперішній час, про експлуатацію ділянок Комиш та Тишково Асканійського родовища. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 376,7 тис. м3/добу (41% від загальної кількості). На 1особу населення області в середньому із розвіданих запасів доводиться 0,84 м3/добу. Однак, розподіл ЕЗПВ по території вкрай нерівномірний. Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоцен-четвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту. Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2010 р., згідно наданих звітів, склав 115,17 тис.м3/добу, що на 16,303 тис.м3/добу менше більше ніж у 2009 р. Загальна кількість експлуатаційних свердловин – 818, експлуатується 347 водозаборами.

150

У м ов ні позначення

ВИСОКОПІЛЛЯ

НОВОВОРОНЦОВКА

1. ЕЗПВ по адміністратиних районах області, тис.м /добу до 5 0

100-200

50-100

більше 200

2. Кругограма 198,8 74,6

Всього по області 923,79 115,13

невикористані ЕЗПВ

Любимівське 15

12%

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

видобуток ЕЗПВ 38% відсоток видобутку

чисельник - ЕЗПВ, тис.м3/добу

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

знаменик - видобуток ЕЗПВ, тис.м /добу 3

3. Родовища мінеральних та термальних вод області Хорли Любимівське 207 15 не експлуатуються експлуатуються Цифра біля знаку: експлуатаційні запаси по катерогіям А+В +С 1, м 3/добу

ГОРНОСТАЇВКА

30,20 1,9

Тип мінеральних вод

Без спецефічних компонентів

Бромні, йодні, борні.

НИЖНІ СІРОГОЗИ

БЕРИСЛАВ КАХОВКА

198,8 74,6 БІЛОЗЕРКА

38%

ХЕРСОН

Н.КАХОВКА

225,3 25,6

ІВАНІВКА

11%

Херсонське ЦЮРУПИНСЬК 207,6 0,008

ГОЛА ПРИСТАНЬ

81,85 ЧАПЛИНКА

11,40 1,2 Залізний Порт 181

50,80 3,4

102,2 5,3

НОВОТРОЇЦЬКЕ 5%

10%

КАЛАНЧАК 7%

СКАДОВСЬК

ГЕНІЧЕСЬК

Хорли 207

15,6 3,1

20%

Гаряче Джерело 33600

Рисунок 3. 1 - Схематична карта експлуатаційних запасів та видобуток із них по адміністративних айонах р Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

151

У 2010 р. працювало 405 свердловин, експлуатаційне навантаження одну свердловину становить 0,284 тис.м3/добу.

60 40

200

16,503

12,423

400

115,170

600

100

923,795

800

86,244

120 1000

0 всього

до 1,5

Мінералізація,

всього

г/дм3

до 1,5

1,5-3

Мінералізація,

Експлуатаці йні запаси, тис.м 3 /добу

г/дм3

Водові дбі р, тис.м 3/добу

З представленого рисунку видно, що сума експлуатаційних запасів затверджена з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Фактично ЕЗПВ відбираються з різноманітною мінералізацією, але при цьому кількісно переважає водовідбір з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 75%. Підземні води з мінералізацією 1,5-3 г/дм3 і більше 3 г/дм3 у сукупності складає 25 % від затвердженої величини запасів. Видобуток підземних вод з мінералізацією більше 3 г/дм3 спостерігається тільки на ділянці Кіндійська – 1 Херсонського родовища. В Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 77,429 тис. м3/добу (67%) на господарчо - питні потреби і 3,733 тис. м3/добу (3%) на виробничо-технічні, для зрошення використано 1,104 тис.м3/добу (1%), менше пів відсотка склали потреби на розлив та сільгоспводопостачання - 0,056 і 0,033 тис.м3/добу відповідно, скид без використання склав 32,815 тис.м3/добу (28 %) (діаграма 3.3). СГВ, розлив 0,08%

ЗРЗ 1%

ВТВ 3%

Скид 28%

ГПВ 67%

Розподіл ЕЗПВ по видах використання Скид підземних вод без використання, враховані втрати в водопровідних мережах, у порівняні із минулим роком складає менший відсоток. Насамперед це пов’язане із незадовільним технічним станом водопровідної мережі

152

комунальних структур, споруджених у 50-60 роки минулого сторіччя. Втрати води при транспортуванні в середньому складають 15-28%, а деяких і до 40%. На теперішній час із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить 12 % від загальних розвіданих запасів. Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Нижче в таблиці 3.1 приведені величини затверджених запасів в розрізі окремих ділянок родовищ, що експлуатуються та ступінь їх освоєння за звітний період. Дані про видобуток та використання експлуатаційних запасів прісних підземних вод. Таблиця 57 № зп 1 1 1

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод) 2 Херсонське ВерхньоАнтонівська

3 198,7

Водовідбі р за 2010 р. тис. м3/добу 4 74,587

38,1

8,724

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

% викорис тання ЕЗПВ. 6 38

Кіндійська 1

10,0

11,547

115

Кіндійська 2

71,4

22,635

4 5 2

Херсонська 1 Херсонська 2 Бериславське

32,8 46,4 28,6

26,316 5,365 1,933

80 12 6

Бериславська 1

20,7

1,087

Бериславська 2 Бериславська південа

0,6

0,601

101

7,3

0,245

Асканійське

22,1

1,6

Гесівська

6,9

1,595

10 Іллінська

1,4

0,005

0,3

78,18

3,694

11 Вадимська 2

43,8

3,694

Генічеське Генічеська 1 12 Каховське 6

15,6

3,059

15,6

3,059

55,7

10,977

Каховська 1

5,2

0,091

Вадимське

153

Примітка

Перевищення водовідбору, ПВ не відповідають вимогам СаНПІН по сухому залишку, загальній жорсткості, хлоридам, сульфатам, нітратам та амонію

Перевищення водовідбору

ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації -“-“ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації

№ зп

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод)

1 14

2 Каховська 2

3 43,1

Водовідбі р за 2010 р. тис. м3/добу 4 5,974

Окрема

7,4

4,912

Каланчацьке

11,4

1,23

Каланчацька

11,4

1,23

Лазурненське

10,8

0,556

Новоолексіївс ька

10,8

0,556

Новокаховсь ке

85,6

14,63

Новокаховськ а1

34,4

2,528

Новокаховська 2

20,6 15,0 15,6 40,0 40,0

0,908 3,625 7,569 2,861 2,861

4 24 49 12 12

0,12

0,035

0,12

0,035

0,23

0,008

0,23

0,008

923,795

115,170

19 20 21 10 22 11 23 12 24

Новокаховська 3 Окрема Скадовське Скадовська 1 Херсонський річпорт Херсонський річпорт Олешківська благодать Олешківська благодать РАЗОМ:

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

% викорис тання ЕЗПВ. 6 14

Примітка

Станом на 01.01.2010 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 24 ділянок. Як видно з приведеної таблиці процент використання в цілому по родовищам невеликий і тільки по Херсонському родовищу складає 38%. Решта родовищ експлуатується з водовідбором, що не перевищує 22 % від затверджених запасів, однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 1 % до 80%. По ділянках Кіндійська 1 та Бериславська 2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 1 та 15 %, відповідно. На більшості родовищ якість підземних вод та рівневий режим істотних змін не зазнали. В межах Лазурненського та Генічеського родовищ у зв’язку із зменшенням водовідбору спостерігається підвищення рівнів підземних вод, якість стабільна. Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійська – 1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну працюючу свердловину складає 1,65 тис.м3. Довготривале експлуатаційне 154

навантаження спричинило погіршення якості підземних вод верхньосарматського водоносного горизонту і скорочення запасів прісних вод. Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3,0 г/дм3, крім цього відмічається наявність таких забруднювачів як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська - I підлягають списанню, як некондиційні, але по об’єктивним причинам продовжують експлуатуватися. В межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (6 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів, впливу іригаційних факторів та техногенного впливу. Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. У 2010 року почали експлуатуватися два нових розвіданих родовища: родовище «Олешківська благодать» та «Херсонський річпорт» експлуатаційні запаси яких затверджені у кількості 350 м3/добу по категорії В. Мінеральні води. На території Херсонської області розвідані 5 родовища (6 ділянки) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 0,587 тис.м3/добу по категоріям А+В+С1 (Додаток Б). Два родовища мінеральних вод (Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються. Дві свердловини на ділянках Херсонська 1 та Херсонська 2, видобувають мінеральні столові води, проте запаси окремо не підраховувалися і були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Видобуток мінеральних підземних вод у 2010 р. склав 0,163 тис.м3/добу (28%) від затверджених запасів із 3 робочих свердловин. Перелік родовищ мінеральних та промислових вод, що експлуатуються та дані про видобуток № з/п

Назва родовища (ділянки родовища)

Місцезнаходження

Любимівське

Нововоронцовськ ий, с.Любимівка

Гаряче Джерело

Генічеський район, півострів Арабатська Стрілка, с.Генічеська Гірка

Херсонська1, Херсонська 2

Тип вод вода мінеральна без спецефічних компонентів вода мінеральна йодно-бромна борна

ЕЗПВ, тис. м3/добу

0,015

0,001

0,184

0,150

вода мінеральна без спецефічних компонентів

м.Херсон

Разом

0,012

0,199 155

Таблиця 58 Водовідбір, тис. м3/добу

0,163

3000 2000 1000 0 всього

до 1

1-1,5

Мінералізація, г/дм

всього

1,5-3

до 1,5

17,49

4000

48,38

70 60 50 40 30 20 10 0

5000

69,66

Мінеральні води використовуються для розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська») та для забезпечення пунктів розливу питної води. Мінерально-лікувальні води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються. У 2010 році було розвідано родовище мінеральних природних столових вод «Каховка», прийняття якого на держбаланс планується у 2011 р. Переважна більшість водозаборів (86%) в Херсонської області працюють на ділянках надр з неоціненими запасами підземних вод. Розподіл їх на території області дуже нерівномірний (рисунок 3.4). Для Херсонської області незатверджені запаси підземних вод визначені в сумі 4971,18 тис.м3/добу, в т.ч. з мінералізацією до 1 г/дм3 – 3626,58 тис.м3/добу, до 1,5 г/дм3 – 4055,39 тис.м3/добу і 915,79 тис.м3/добу більше 1,5 г/дм3. Загальний водовідбір підземних вод з урахуванням дренажного водовідливу за 2010 р. склав 263,197 тис.м3/добу, де значна частина водовідбору припадає на долю дренажних вод – 74 % (193,535 тис.м3/добу). Водовідбір підземних вод неоцінених запасів, без урахування дренажного водовідливу, за 2010 р. склав 69,662 тис.м3/добу, що на 44,769 тис.м3/добу менше ніж у 2009р. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином – 48,381 тис.м3/добу (до 1,5 г/дм3) – 70%, 17,49 тис.м3/добу ( 1,5-3,0 г/дм3) – 25% і 3,791 тис.м3/добу (більше 3 г/дм3) – 5%. В середньому водовідбір на 1 особу населення із ПРПВ, з урахуванням мінералізації, дорівнює 0,044 м3/добу, 0,016 м3/добу і 0,003 м3/добу відповідно.

1,5-3

3,791 >3

Мінералізація, г/дм3

Прогнозні ре сурси підзе мних вод, тис.м 3 /добу

Видові дбі р, тис.м 3/добу

156

ВИСОКОПІЛЛЯ НОВОВОРОНЦОВКА

11,9 1,1

У мовні позначення

9% 63,6 1,7

Всього по області

1. Прогн озн і р есур си п ідземни х вод (ПВ ) п о 3 адмін істр ати н их рай онах ол бласті, тис.м /добу 0-20

50-100

200-300

20-50

100-200

біл ьше 300

4971,18 184,9

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

46,6 1,6

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

28,0 1,3

2. К ругограма н еосвоєні р есурси ПВ по р ай ону 428,7 80,8

124,7 1,6

ви добуток ПВ по р ай ону

ГОРНОСТАЇВКА

19 % осв оєнн я ре сур сів П В п о р айон у

483,5 4,5

ч исел ьник - р есур си ПВ п о р айон у, ти с.м /добу

428,7 80,8

БІЛОЗЕРКА

262,8 3,1

НИЖНІ СІРОГОЗИ

КАХОВКА ІВАНІВКА

19%

ХЕРСОН

446,5 35,9

ЦЮРУПИНСЬК

735,4 5,9

ГОЛА ПРИСТАНЬ

705,9 4,3

144,8 1,8

БЕРИСЛАВ

з наменик - ви добуток ПВ по р ай он у, тис.м /добу

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

123,4 2,2

ЧАПЛИНКА

161,8 4,3

394,6 8,4

НОВОТРОЇЦЬКЕ

219,2 8,8 КАЛАНЧАК

421,7 9,3

214,9 7,9

ГЕНІЧЕСЬК

СКАДОВСЬК

Рисунок 3.4 - Прогнозні ресурси та видобуток питних та технічних підземних вод по адміністративни х районах Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

157

У порівнянні із минулим роком водовідбір по мінералізації в цілому і по адміністративних районах істотно не змінився, що можливо виникло за рахунок відсутності даних про водовідбір по значній кількості водозаборів. Більша частина із прогнозних ресурсів використовується для господарчо-питного водо забезпечення – 82%, в меншій мірі для потреб зрошення – 6%, виробничо-технічного водопостачання та сільгосповодопостачання по 3 %), для промислового розливу та виготовлення напоїв – менше 1 %, не використовується до 5 % підземних вод. 69,66 2 70

57,087

тис. м3/добу

60 50 40 30 20

4,988 2,092

3,507

1,813

0,037

0 Загальний водобідбір

ГПВ

ВТВ

Розлив

Зрошення

Скид

СГВ

За даними держобліку на території області нараховується 4602 експлуатаційних свердловин і 65 шахтних колодязів, що експлуатують прогнозні ресурси підземних вод. Територія діяльності ПУГГЕ розповсюджена в північному крилі Причорноморського артезіанського басейну, на якій використовуються наступні водоносні горизонти: четвертинний, пліоценовий, понт-меотиссередньо-верхньосарматський, сердньоміоценовий та палеогенові. Із загальної кількості прогнозних ресурсів підземних вод 93% або 65,021 тис.м3/добу припадає на понт-меотис-середньо-верхньосарматський водоносний горизонт; 6% (4,113 тис.м3/добу) на сердньоміоценовий водоносний горизонт, менше 1% (0,528 тис.м3/добу) на палеогеновий. Четвертинний та пліоценовий ВГ не оцінювалися. Співвідношення величин ПРПВ та водовідбору підземних вод по водоносним горизонтам показане в таблиці. Розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам та їх видобуток Водоносний горизонт Четвертинний Пліоценовий Понт-меотисверхньосарматсь кий Середньо міоценовий Палеогеоновий Разом

Видобуток, тис.м3 /добу

Освоєння ПРПВ, %

Таблиця 59 Використання, %

0,039 0,054

0,1

<1 <1

3849,1

65,021

1121,73

4,113

0,3

0,35 5018,18

0,435 69,662

124 1

ПРПВ, тис.м3 /добу

Як видно із таблиці, перевищення видобутку прогнозних ресурсів над їх підрахованої кількістю спостерігається лише по палеогеновому водоносному 158

горизонту, по іншим відсоток освоєння є низьким. Нижче наводиться характеристика стан прогнозних ресурсів підземних вод по кожному із названих водоносних горизонтів і комплексів. Четвертинний водоносний горизонт (аР) – використовується населенням майже на всій території області для задоволення господарчих потреб в незначній кількості. Каптується шахтними колодязями кількість яких визначити майже неможливо. За даними держобліку на території області налічується 42 водопункт, що експлуатують даний водоносний горизонт в межах шести адміністративних районах: В.Олександрівський, В.Рогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський та Херсонській м.р.. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський та В.Олександрівський райони. Прогнозні ресурси підземних вод водоносного горизонту не підраховувалися. Фактичний водовідбір із водоносного горизонту за 2009 р. склав 0,039 тис.м3/добу із 5 водопунтків. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 0,15 тис.м3/добу 38% і 0,024 тис.м3/добу 62% (більше 3 г/дм3). Використовується підземні води для господарчо-питного водозабезпечення населення. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський (6) та В.Олександрівський (3) райони. Живлення водоносного горизонту відбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадів, горизонт не має природної захищеності, води схильні як до бактеріологічного так і до хімічного забруднення, тому їх використання вкрай небажане. Водоносний горизонт пліоценових алювіальних, озерно-алювіальних відкладів (N22), належить до давніх похованих річкових долин. Враховуючи його обмежене розповсюдження, експлуатується на незначній території області в південній частині лівобережжя р. Дніпра: Генічеський, Голопристанський. Скадовський, Цюрупинський райони. Водомісними породами являються кварцові дрібно -, середньозернисті піски, часто глинисті. На правобережжі р. Дніпра пліоценові відклади не використовуються Використовується, в основному, для цілей зрошення сільськогосподарських земель, як експлуатаційними так і дренажними свердловинами і в незначній мірі для господарчо-питного водозабезпечення. Експлуатаційні запаси підземних вод пліоцен-алювіальних відкладів затверджені у кількості 47 тис.м3/добу (Збур’ївське родовище) на території Голопристанського району на сьогоднішній день не експлуатується, ПРПВ не підраховувалися. Фактичний водовідбір за 2010 рік, без урахування дренажу, склав 0,054 тис.м3/добу із 6 водопунктів. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: 0,018 тис.м3/добу – 33% (до 1,5г/дм3), 0,036 тис.м3/добу – 67% (1,5-3 г/дм3). Підземні води пліоценового ВГ найбільше видобуваються в Голопристанському та Скадовському районах, де він використовується фермерськими господарствами для зрошення. За даними держобліку на території області налічується 99 експлуатаційних свердловини. По видам використання водовідбір розподіляється таким чином – 159

0,049тис.м3/добу для господарчо-побутових потреб та 0,005 тис.м3/добу для зрошення земель. Водоносний горизонт понт-меотис-середньо-верхньосарматських відкладів (N1p+N1m+N1s2+3) є основним джерелом водопостачання на території області. Він інтенсивно використовується як для господарчо-питних, виробничо-технічних потреб так і для зрошення. Водоносний горизонт має широке розповсюдження та високу водовіддачу. ПРПВ цього горизонту оцінені по всім адміністративних районах області. За даними держобліку на території області налічується 4161 експлуатаційних свердловин на цей горизонт. Водовідбір із горизонту складає 93% від загального водовідбору і 2 % від величини ресурсів. Фактичний водовідбір за 2010 рік склав 65,021 тис.м3/добу із 1140 свердловин. 4000

80 3161,79

2000

100 3849,1

3000

120

1000

65,021

45,974

494,94

15,352

192,37

3,695

20 0

0 всього

до 1

1-1,5

всього

1,5-3

Мінералізація, г/дм

до 1,5

1,5-3

Мінералізація, г/дм

Прогнозні ресурси, тис.м /добу

>3 3

Видовідбір, тис.м 3 /добу

На представленому графіку видно, що більша частка ресурсів а це 82% оцінювалася, як прісна та слабосолонуваті води, і лише 5% підземних вод з мінералізацією 1,5-3 гдм3. Фактичний водовідбір по якісним показникам становить – 70 % з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 24% (1,5-3 г/дм3) і 6% (> 3,0 г/дм3). Забезпеченість прісними підземними водами очевидна. Від нестачі питних вод потерпає населення тільки на локальних ділянках області: м.Херсон, смт.Комишани, Іванівський район. Водовідбір із основного неогенового водоносного горизонту по видам використання розподілився таким чином: 53,666 тис. м3/добу (83%) на господарче - питні потреби, 4,983 тис.м3/добу (7%) для зрошення; 1,534 тис.м3/добу (2%) – на виробничо-технічні; 1,385 тис.м3/добу (2%) – на сільськогоподарчі; менше відсотка для розливу (0,037 тис.м3/добу). Скид без використання склав 3,415 тис.м3/добу (5%). По мінералізації видобуток в межах адміністративних районів розподіляється наступним чином: - прісні ПВ – на території Голопристанського, Скадовського, Цюрупинського, Каланчацького, Верхньорогачицького районів та Нововкаховської міськради; слабосолонуваті (з переважанням до1,5 г/дм3) – на території Бериславського, Великолепетиського, Генічеського, Каховського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Новотроїцького районів; - слабосолонуваті (з переважанням 1,5-3 г/дм3) – на території Білозерського, Волександрівського, Високопільського, Іванівського, Чаплинського районів та Херсонської міськради. Водоносний горизонт середньо міоценових відкладів (N12) розповсюджений майже скрізь, але використовується здебільшого на 160

вододільному плато лівобережжя Каховського водосховища у його північносхідній частині, та поодинокими свердловинами в присхиловій частині правобережжя. Водомісними породами є черепашка, тонко -, дрібнозернисті піски, пісковики, вапняки, алеврити. Для господарчо-питного водопостачання горизонт широко використовується на лівобережжі Каховського водосховища (В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський та Нижньосірогозький райони), де води відрізняються невисокою мінералізацією (до 3 г/дм3) і використовуються для господарчо-питного водопостачання населення. В меншій ступені підземні води його горизонту використовуються на правобережжі р. Дніпра, що обумовлено глибоким заляганням та підвищеною мінералізацією, тут здебільше він використовується для технологічних потреб. ПРПВ цього горизонту оцінені майже по всім адміністративних районах області за винятком Високопільського, Генічеського та Каланчацького. На теперішній час підземні води горизонту використовуються на території 9 адміністративних районах, чотири на правобережжі: Білозерський, Бериславський, Нововоронцовський та Херсонська м.р., і в п’яти на лівобережжі; В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський, Іванівський та Н.Сірогозький. Фактичний водовідбір за 2010 рік склав 4,113 тис.м3/добу із 107 свердловин. У т.ч. 2,116 тис.м3/добу (51 %) з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 1,925 тис.м3/добу 47% (1,5-3г/дм3) і 0,072 тис.м3/добу 2% більше 3,0 г/дм3. За даними держобліку на території області налічується 338 експлуатаційних свердловин облаштованих на ВГ середньоміоценових відкладів. По видам використання він розподілився таким чином: 74% (3,052 тис. м3/добу) на господарчо - питні потреби, 13% (0,555 тис. м3/добу) – на виробничо-технічні і 10% (0,428 тис. м3/добу) – на сільгоспводопостачання. Скид без використання склав 3% (0,078 тис.м3/добу). По адміністративних районах водовідбір дуже різниться, як по кількості так і по мінералізації. Найбільший видобуток підземних вод спостерігається в Н.Сірогозькому, Горностаївському В.Лепетиському та районах від 0,709 до 1,136, в В.Рогачицькому та м.Херсоні – 0,709 та 0,463 тис.м3/добу, в решті районів менше 0,3 тис.м3/добу. По мінералізації водовідбір розподіляється наступним чином. Прісні води відбираються на території Білозерського, В.Рогачицького та Нововоронцовського районах; з переважанням до 1,5 г/дм3 – у В.Лепетиському та Н.Сірогозькому, з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 – у м.Херсоні, Іванівському та Горностаївському, частково у Бериславському, В.Лепетиському та Нижньосірогозькому, більше 3 г/дм3 лише в Горностаївському районі. Водоносний комплекс палеогенових відкладів (Рg) хоча і має широке площадне розповсюдження, але для господарчо-питного водозабезпечення використовується на незначних локальних ділянках та поодинокими свердловинами, розташованими в північно-східній частині Херсонської області (території чотирьох районів – Великоолександрівського, Висикопільського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського). Обмежене використання палеогенового водоносного горизонту пов’язане з малими дебітами свердловин, глибоким заляганням та неоднорідним хімічним складом. Мінералізація води в основному підвищена. В північно-західній частині 161

території в палеогенових відкладах води переважно слабосолонуваті, мінералізація змінюється від 1,0 до 2,8 г/дм3, по типу води хлоридно-сульфатні натрієво-магнієві. Поодинокі свердловини, що експлуатують горизонт на території характеризуються стабільністю якісних показників вод. Сухі залишки на протязі довготривалої експлуатації становлять 1300-2100 мг/дм3. Живлення водоносного горизонту відбувається в північній частині території, де палеогенові відклади виходять на денну поверхню. Прогнозні ресурси підземних вод палеогенового водоносного горизонту на території області підраховані у кількості 0,35 тис.м3/добу (до 3 г/дм3) тільки для Високопільського району. Фактичний водовідбір за 2010 р. склав 0,435 тис.м3/добу із 9 свердловин. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином 0,258 тис.м3/добу – 76% (до1,5 г/дм3) та 0,177 тис.м3/добу 24% (1,5-3 г/дм3 ). З них – 97% (0,425 тис.м3/добу) використано для господарчо-питного водопостачання, решта 0,002 тис.м3/добу – для виробничо-технічно водозабезпечення, скид без використання склав 0,008 тис.м3/добу. За даними держобліку на території області налічується 26 експлуатаційних свердловин, що експлуатують підземні води у відкладах палеогену. В межах адміністративних районах водовідбір зберігає свої позиції впродовж багато останніх десять років. Найбільший водовідбір спостерігається у Високопільському районі, в меншій мірі у Н.Сірогозькому та В.Олександрівському. Видобуток ПВ з мінералізацією до 1,5 г/дм3 спостерігається у Високопільському та Н.Сірогозькому районах; 1,5-3 г/дм3 на території трьох районів, а у В.Олександрівському районі відбираються води тільки з мінералізацією понад 1,5 г/дм3. Із приведеної вище інформації видно, що Херсонська область забезпечена питними підземними водами, однак раніш оцінені прогнозні ресурси, по окремих районах, на теперішній час не відповідають дійсності та потребують перегляду. Дренаж. З метою зниження рівнів ґрунтових вод та для захисту сільськогосподарських земель і населених пунктів від підтоплення в Херсонській області були створені системи вертикального дренажу, що діють на території 8 адміністративних районів (Додаток Ж, К). Експлуатаційні запаси дренажних вод в межах області не підраховувалися. Кількість підземних вод, що відкачали у 2010 році склала 193,535 тис.м3/добу, що на 70,563 тис.м3/добу більше ніж у 2009 р.. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 166,345 тис.м3/добу (86%); 1,5-3 г/дм3 – 19,629 тис.м3/добу (10%) та більше 3 г/дм3 – 7,561 тис.м3/добу (4%). Із загальної кількості водопунктів – 868, що задіяні в системах вертикального дренажу, у звітному році працювало лише 204 (24%), 95 свердловин були ліквідовані шляхом санітарно-технічного тампонажу. Свердловини систем вертикального дренажу облаштовані на водоносні горизонти пліоценових та понт-меотичних відкладів.

162

Дренаж всього

N1p+N1m

тис. м /добу

200 150 100 50 0

всього

до 1,5

1,5-3

Мінералізація г/дм

Як видно із графіку водовідбір із понт-меотичного ВГ складає більшу частину (70%) і переважає над водовідбором із пліоценового водоносного горизонту (30%). Підземні води, які відкачуються, в основному прісні і придатні для використання на потреби зрошення, винятком є води пліоценового горизонту, які в незначній кількості відбираються до 3 і більше 3 г/дм3. Із загальної кількості підземних вод, що відкачали у 2010 р. 0,778 тис.м3/добу, або 0,4 % було використано на зрошування сільськогосподарських земель, решта 192,757 тис.м3/добу (99,6 %) скинута без використання у затоки Чорного та Азовського морів. Аналізуючи матеріали по використанню прогнозних ресурсів підземних вод, слід відмітити: 1. Благополучна гідрохімічна обстановка протягом тривалого періоду експлуатації зберігається в південно-західній частині області Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Цюрупинський райони, а також в північній частині області - В.Рогачицький район. Цей факт ще раз підтверджує, що південно-західна частина Херсонської області має у своєму розпорядженні досить значні ресурси прісних підземних вод, придатних для водопостачання населення на правобережної частини області. 2. В Бериславському, Нижньосірогозькому та Чаплинському районах підземні води водоносних горизонтів, що використовуються в водозабезпечення з мінералізацією до 1,5 і 1,5-3,0 г/дм3 представлені приблизно в рівній мірі. 3. На більшій частині площ Білозерського, Горностаївського, Іванівського районів поширені підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3. 4. На території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією (4-5 і навіть до 8 г/дм3), тут практично не має підземних вод питної якості. За звітний період (2010р.) на території Херсонської області пробурені 19 артезіанських свердловин, технічна документація відновлена по 15 свердловинам За наданими матеріалами оформлено 34 облікові картки по пробуреним експлуатаційно-розвідувальним свердловинам. По 25 свердловинах підземні води прісні, по решті слабо солонуваті. Вміст природних радіонуклідів не перевищує природного фону. Перевищення ГДК по інших компонентах не виявлено.

163

Заградівка

Нововоронцовка Ь О В С К

Високопілля

Кочубеївка

1 Pg25

У МОВ НІ ПОЗ НАЧ Е ННЯ

Золота Балка

Любимівка

2 Новопавлі вка

Х К А

С Х О В И ЩЕ Д О ВО

Трудолюб івка

Архангельське

1. Основні водоносні горизонти та комплекси по використанню N1 p+ N1 m+ N1 s 3 +2

Верхньоміоценовий (понт-меотис-сарматський) водоносний комплекс. Вапняки органогенні, оолітові, кавернозні, мергелі, піски тонко-, дрібнозернисті.

N1 m+N1 s3 + 2

Меотис-верхньо-середньосарматський водоносний комплекс. Вапняки, мергелі, піски дрібнозернисті.

гу

л ец

20,95 20 N115s2+3 Новомиколаївка Вел. Олександрівка Токар2 еве 29,6 Новоолександрівка

3N s

Дмитрівка

1 2+3

Верх. Рогачик

Кожум’ яки Е

Ін

Червоне

Нова Камянка ’

27,8

Вел. Лепетиха

Дудчани

Борозенське

Садо к

Самойлі вка

С О

Князе-Григорівка

Качкаровка

Миколаївка

Верхньо-середньосарматський водоносний комплекс. Вапняки черепашкові, мергелі, піски дрібнозернисті.

N1 s 3 + 2

Нова Кубань

Милове

Заводівка

Новорайське

2 1

Таврійське

15,9

Горностаївка

N1 s 3 +2 , N1

Першопокровка

Верби

19 N1 s3 а) пробурені при “Пошуках питних підземних вод і бурінню розвідувально-експлуатаційних свердловин 3,5 в південній частині Миколаївської, Херсонської та Одеської областей;

Верх. Сі рогози

Славне

Барвінок

34,0

13N s

16N s 12N s

Киселівка

-2,0 п

р о в ск и й

м а л и

Со лонці

Таврійськ

б)

Першотравневе

Іванівка

Дми трівка

18 N1s3

Роздольн е

Фрунзе

8,2

Нова Маячка

Федорі вка Дудчино

Мар’янівка

2.1 Рух підземних вод:

Тимофіївка

Подове Подо-КалинівкаСтар.Маячка

0,1

Великі Копані

Костогризове

Петрівка

Сокологірне

ки мс ь ри о -К

Поди

Преображенка

Виногр адове

Чаплинка

Брилівсь ка НДСЗ

9,3

Чулаківка л

25-27 N1m+N1s3 и

к ан

-5

ьн

Сліпушинське

Новофедорівка

Залізний Порт

он

Новомиколаївка

7,2

Новогригорівка

Новий Мир

Сиваське

Па ртизани

Калинівка

Новий Азов

ан

Щорсі вка

л кан ал

Дружелюбі вка

Заозерне

Новодмитрівка

Генічеськ

Утлю

ь кс

Максима Горького

Скадовськ

-5

Д ж а р и л г а ц ь к а

Генічеська Гірка

Лазурне

з а т о к а

Вин оградове

Хорли

Попі вка Щасливцеве

о.Джарилгацький

N1m+N1s3

й ки

Антоні вка Красне

ал ’янський кан Краснознам

-1 0

1 3

Пів нічн о-К рим сь кий

Е М

Новотро їць ке

Строганівка Но вопокровка Першоконстя нтинівка

Каланчак

Гостроподолянське Широке

Новософіївка

Більшовик

Громів ка

Петрівка

Бехтери

-1 0

Мирне

Чкалово

24N p+N m+N s

8,0 Надеждів ка

11,0...11,2

Михайлівка Зеле нотропинське

Краснознам ’янка

22N1p

23 N1p+N1m+N1s 3

Івані вка

Заповідний Степ Аскані я-Нова

Білоцерківка

іч н

Тарасівка

Нова Збур’ївка

Асканія-Но ва

і вн

Рибальче

Коса

-0,5 29 N1m+N1s3 -1,0А З О В С

ів стр

е н

Рисунок 3.9 - Схема розташування пробурених експлуатаційних свердловин у 20 10р.

164

б) гідроізогіпси основного водоносного комплекса, проведені через 5 м і напрямок руху ( дані за результатами бурових робіт та спостережних свердловин на 2010 р.).

2.2 Мінералізація підземних вод, г/дм3:

0,0 -1,0... +1,0

1-1,5; 1,5-3;

3. Границі Ь К Е

30-34 N m+N s Стр ілкове

а) гідроізогіпси основного водоносного комплекса, проведені через 5 м і напрямок руху(дані із звіту «Комплексная эколого-геологическая оценка геологической среды Херсонской областы”, 2001г.).

до 1; йо ючи Бір

М О Р Е

в) відновлена технічна документація (паспорт) на прохання власника свердловини. Біля свердловини: зверху-номер сведловини по каталогу та геологічний індекс водоносного горизонту; зправа - рівень в абс.відм.,м.

Червоний Перекоп

Чорноморівка

Чорнянка

б) пробурені по договірним проектам;

в)

Новорепі вка

Раденськ

1 2+3 Кардашинка

Гола Пристань

Нижні Торгаї

Заповітне

8,2-10,5 10

Кринки

Цюрупинськ

21 N m+N s

Братське

5 Дубівка

Любимівка Комишанка

ал

Станіслав н

14-15

Дарївка ’ 1 3 Микі льське 1 3 1 3 Зеленівка Сте панівка Чорнобаї вка

1 3

-12,6

1 3

ка

3 Весе ле 1

Ns Козачі Лагері -12,6 -0,8 -3,6 -4,1 Антонівка Підстепне ХЕРСОН 0,0 Біл озерка17N1s3 20N1m+N1s3 -13,9

Молодецьке

Львове

1 3

Крутий Яр Музиківка

а)

Василівка

7N m+N s Каховка 8N m+N s 9N m+N s 15,7 N m+N s 9,7 10-11 Нова Каховка

Петрівка

I-III

Посад-Покровське

19 N p+N m+N s

5-6vd

Ніжні Сірогози

Братолюбівка

Василі вка

Берислав

Верхньо-середньосарматський та середньоміоценовий водоносний комплекс. Піски тонко-, дрібнозернисті, мергелі, вапняки.

2. Розвідувально-експлуатаційні свердловини:

Червоний Маяк Каїри

Кіро ве

Маринське

3.1 Гідрогеологічні та річкові басейни. Границя Причорноморського артезіанського басейну 3.2 Адміністративні області; районів.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Природні умови та зростаюче з кожним роком техногенне навантаження визначили розвиток екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Херсонської області. У першу чергу це підтоплення, абразія та зсуви.

Ураженість території обл.,%

Площа розповсюдження, км2

Ураженість території обл.,%

Площа розповсюдження, км2

Таблиця 60 Ерозія

Підтоплення Кількість зсувів На забудованих територіях

0,002

т.ч. активних

0,51

Зсуви Кількість зсувів усього

Ураженість території обл.,%

28,5

Площа розповсюдження, км2

Площа області, тис.км2

Розвиток екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області

11297

550

1,9

ЗСУВИ Зсувні процеси в Херсонській області в 2010 році вивчалися шляхом аналізу сучасних космознімків. Піших маршрутні обстеження не проводилися. Загальна кількість виявлених зсувів в Херсонській області дорівнює 43 з загальною площею 0,51 км2. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах. Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятки. Площі поширення їх також невеликі. Зсувні процеси на території Херсонської області станом на 01.01.10 р. Адміністративний район Бериславський район Білозерський район, с.Станіслав Великолепетиський район, с.В.Лепетиха, с.Каїри Верхньорогачицький район, с.Ушкалка Горностаївський район, с.Гаврилівка Нововоронцовський район, с.Нововоронцовка, с.Золота Балка Всього:

Ураженість території зсувами, км2 2006 рік 2009 рік 0,025 0,025 0,24 0,23 0,017 0,017

Таблиця 61 Кількість зсувів, шт. 2006 рік 2009 рік 1 1 8 10 3 3

0,16 0,033 0,047

12 3 14

0,552

0,51

АБРАЗІЯ Абразія у 2010 році вивчалась шляхом аналізу сучасних космознімків, піших маршрутних обстежень не проводилось. Абразією вражені береги лиманів Чорного і Азовського морів, а також берегові схили Каховського водосховища.

165

Довжина абразійного берега Таблиця 62 Довжина абразійного берега, км 21,75 22,00 35,00 24,00 18,60 4,00 14,00 26,00 200 99 101 365,35

Назва водоймища Утлюцький лиман Перекопська затока Каркінітська затока Джарилгацька затока Чорне море Тендрівська затока Ягорлицька затока Дніпровсько-Бузький лиман Каховське водосховище, у тому числі: лівий берег; правий берег Всього:

Близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км, в тому чи іншому ступені вражені абразією. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (82,5% від загальної довжини схилу), правий – на ділянці в 101 км (91,8 % від загальної довжини схилу). Південна частина області омивається лиманами і затоками Чорного і Азовського морів. Загальна довжина берегової лінії (без о.Сиваш) складає 458,0 км, з них 165,35 км (36% від загальної довжини) відносяться до абразійного типу. За даними опитування місцевих мешканців швидкість від ступання бровки берегового уступу на узбережжі Утлюцького лиману на ділянці від межі з Запорізькою областю до с.Фрунзе приблизно 0,3 – 0,5 м/рік, а від с.Фрунзе до м.Генічеська – до 0,7 м/рік. За даними Причорноморської ДРГП у Херсонській області абразійними процесами в 2009 р. було зруйновано 2600,0 м2 прибровочної частини плато морського узбережжя, що в 1,3 рази менше ніж у 2008 році, та 9425,0 м2 прибровочної частини плато лиманів, що в 1,9 рази більше ніж у 2008 році. ЕРОЗІЯ Ерозійні процеси, як і абразія, вивчалась шляхом маршрутних обстежень, закладання реперної мережі та вимірювання відстані від базових реперів. У зв’язку з відсутністю попередніх даних вичислити швидкість розвитку ерозійних процесів на 2006 – 2009 роки неможливо. Ерозійні процеси спостерігались у 2005 році на берегах Каховського водосховища, на правому схилі р. Дніпра і на правому схилі Дніпровського лиману на ділянці від с.Софіївки на захід до межі з Миколаївською областю. За даними мешканців швидкість ерозії дорівнює 0,2 – 0,3 м/рік. ПІДТОПЛЕННЯ Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водо насиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних 166

явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1 – 2 бали. Природний режим підземних вод зберігся лише в північних і північносхідних районах, а також на окремих ділянках лівобережжя р. Дніпро – у районі Олешківських пісків. Техногенні чинники (гідротехнічне та меліоративне будівництво, включаючи будівництво Каховського водосховища та значної кількості водойм і ставків місцевого значення, розвиток великого і малого зрошення, у тому числі і поливи присадибних ділянок, нераціональна і технічно невідповідна умовам водовідведення організація території в населених пунктах, переважне розміщення останніх в пониззях балок, подів, біля узбережжя річок та моря, відсутність систем водовідведення та каналізації в них), які спричинили регіональний підпір підземних вод, підняття рівнів ґрунтових вод на масивах зрошення та в населених пунктах, формування в межах останніх замкнутих, обмежених насипами доріг, що виконують функцію водоприймачів поверхневих вод, внаслідок чого природна схильність Херсонської області до розвитку процесів підтоплення та затоплення була значно підсилена. Ця схильність не ліквідується навіть влаштуванням систем захисного горизонтального та вертикального дренажу, особливо за умови залпових, великих за обсягами, але короткочасних надходжень води у періоди аномально великих опадів. Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувались виключно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення і, особливо, поверхневого затоплення. За цих умов висока схильність території області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. Розвиток підтоплення по адміністративних районах Херсонської області Таблиця 63

Адміністративний район

Бериславський

Станом на 1981 рік РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу 2 км у % до площі району 0-4 58 3

Білозерський

0-4

457

Великоолександрівськи й Великолепетиський

0-4

333

0-4

Верхньорогачицький

0-4

Високопільський

0-4

188

Генічеський

0-4

571

Голопристанський

0-4

1718

Горностаївський

0-4

167

Станом на 01.01.2008 року РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу 2 км у % до площі району 0-2 292 17 2-4 237 14 0-2 504 30 2-4 461 27 0-2 195 13 2-4 255 17 0-2 114 10 2-4 28 3 0-2 225 23 2-4 20 2 0-2 129 18 2-4 349 50 0-2 1609 54 2-4 90 3 0-2 1530 43 2-4 387 11 0-2 135 14 2-4 3 0

Коефіціє нт ураження ,К%

31 57 30 13 25 68 57 54 14

Іванівський

0-4

Каланчацький

0-4

531

Каховський

0-4

Нижньосірогозький

0-4

Нововоронцовський

0-4

Новотроїцький

0-4

475

Скадовський

0-4

574

Цюрупинський

0-4

303

Чаплинський

0-4

129

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

0 163 659 22 276 90 30 72 214 206 872 206 440 268 455 481 280 0

0 15 73 2 18 6 3 6 24 23 42 10 29 18 25 27 16 0

15 75 24 9 47 52 47 52 16

Коефіцієнт ураження представляє собою відношення підтопленої території району до території району в цілому. Шкала категорії небезпеки Таблиця 64 Категорія небезпеки (інтенсивність розвитку ЕГП) Катастрофічна Значна Середня Слабка

Коефіцієнт ураження, К % > 40 10-40 1-10 <1

Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувалися включно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення. За цих умов висока схильність території Херсонської області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. За фактичними даними результатів режимних спостережень по спостережній мережі свердловин в Херсонській області у 2010 році в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р. у північної частині спостерігається незначне регіональне підвищення РГВ на ділянках з природними умовами формування процесу. В північно-східній частині області на ділянках з порушеним режимом формування процесу спостерігається підвищення РГВ, як у багаторічному плані, так і в порівнянні з 2009 роком. В південно-східній області (Північно-Присиваський підрайон) зафіксоване незначне підвищення РГВ як у багаторічному плані, так і в порівнянні з 2009 р. Положення рівнів ґрунтових за даними спостережень фіксується на глибині до 2,0 м, що пояснюється як геоморфологічними особливостями території, так і значним впливом зрошування. В цілому по процесу підтоплення у 2010 році у порівнянні з попереднім роком на ділянках з природними умовами формування процесу спостерігається незначне коливання РГФ з загальною тенденцією до підвищення рівня. На ділянках з природним режимом формування підтоплення основним фактором є середньорічна кількість атмосферних опадів, тренд графіків коливання яких співпадає з амплітудою багаторічних коливань РГВ з відставанням на 0,5-1,5 роки.

168

На ділянках х техногенним режимом формування підтоплення в останні роки спостерігалася тенденція до стабілізації, або незначного зниження РГВ, але у 2010 році відмічається тенденція до регіонального підвищення РГВ по спостережним свердловинах в цілому, що може викликати в подальшому зростання площ підтоплених масивів. Таким чином аналіз динаміки змін площ підтоплення свідчить про те, що площі підтоплення в регіоні суттєво не змінилися в порівнянні з площами підтоплення 2009 року, але в подальшому, при регіональному зростанні рівня ґрунтових вод можливе суттєве зростання площ підтоплення у регіоні в цілому. В зв’язку з регіональним підвищенням середньомісячної суми опадів по більшості МГС Херсонській області у 2009 та 2010 роках подальше поширення зони підтоплення слід очікувати у південній і південно-західній частинах області за рахунок техногенного фактору в умовах необоротного порушення водного балансу території. Загроза виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з розвитком ЕГП В наслідок техногенного впливу на ділянках розвитку ЕГП (у 2009 р.) на території Херсонської області Білозерськом районі с. Станіслав на східної околиці були виявлені об’єкти з можливою загрозою виникнення надзвичайної ситуації (на трьох об’єктах внаслідок при вантаження верхньої частини схилу житловими будівлями виникла активізація зсувних деформацій). Інформаційна довідка з оцінки можливої активізації ЕГП у веснянолітній період на території Херсонської області Виходячи з кліматичних умов, що склалися на території Херсонської області, в умовах повеневого режиму поверхневого стоку, у зв’язку з сніготаненням, Причорномор ДРГП попереджує про можливість підвищення рівня ґрунтових вод, замочування грунтів плато, зсувонебезпечних схилів долин річок, лиманів, ярів, і як наслідок, активізації ерозійних і зсувних процесів, в першу чергу неглибоких зсувів – опливин. Інтенсивне сніготанення приведе до затоплення низовин в заплавних частинах долин річок і низьких терас, критичному підйому рівня ґрунтових вод (більш ніж 1,0 – 2,0 м) і розвитку сезонного підтоплення. Особлива небезпека загрожує об’єктам господарчої та житлової інфраструктури, які розташовані поблизу небезпечних ділянок розвитку екзогенних геологічних процесів (далі ЕГП). За умови природних факторів ризику, в першу чергу це стосується промислових об’єктів та населених пунктів: - північної частини області, які розташовані в долинах та на схилах р. Інгулець та Каховського водосховища: Високопільського, Великоолександрівського, Нововоронцовського, Бориславського, Великолепетиського та Горностаївського районів. З активізацією процесу затоплення та підтоплення тісно пов’язана можлива активізація зсувів, особливо не глибоких зсувів – опливин, складених поверхневими перезволоженими грунтами, яку можливо очікувати в північно-східному Верхньорогачицькому районі (с. Ушкалка, с. Мережанка, с. Михайлівна), а також активізацію абразії та яружної ерозії по схилам Каховського водосховища (с. Качкарівка); - центральної та південної частини області, які розташовані в долині річки Дніпро (м. Херсон, м. Нова Каховка, м. Цюрупинськ, м. Гола Пристань), а також яружної ерзії та абразії по схилах Бузького та Дніпровського лиманів (с. Олександрівка та с. Станіслав); - південних та південно-західних районів (Нижньосірогозький, Іванівський, Каховський) та південних районів на узбережжі Чорного та Азовського морів), де з сильною активізацією процесів затоплення та підтоплення (особливо на ділянках ускладнених подами), можлива активізація процесів абразії. 169

Перелік особливо небезпечних ділянок можливої загрози виникнення надзвичайних ситуацій від ЕГП Херсонської області регіонального та місцевого рівня значимості № з/п 1

Місцезнаходження ділянки

Тип господарчих об’єктів Білозерський район, західна Ділянка житлових окраїна с. Станіслав будівель

Верхньорогачицький район, Зерносховище с. Ушкалка

Горностаївський район, смт. Горностаївка

Житлові будинки

Таблиця 65 Оцінка можливої загрози від активізації ЕГП Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування житлового фонду Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування господарчої інфраструктури Активізація зсувних деформацій та абразія може привести до руйнування житлового фонду

В зв’язку з загрозою затоплення та забруднення вод експлуатаційних свердловин питного водопостачання, розташованих в руслах рік та низових частин терас, слід передбачити заходи по додатковому захисту санітарних зон свердловин, що експлуатуються резервних свердловин, розташованих поза ділянками затоплення. Розділ інших об’єктів на ділянках можливої загрози виникнення надзвичайних ситуацій від ЕГП по адміністративним районам Херсонської області наведене нижче. № з/п

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Адміністративний район

Бериславський Білозерський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачиський Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовский Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

Кількість об’єктів на небезпечних ділянках 5 26 32 9 3 28 37 38 9 15 4 3 9 16 16 15 6

170

Таблиця 66 Вид ЕГП

підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення зсуви зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення зсуви підтоплення підтоплення підтоплення підтоплення

Бериславс ький

Адміністративні райони

Перелік населених пунктів Херсонській області, розташованих у зонах з РГВ 0-2,0м. Ураженість постійно (0,0-2,0м) підтоплених територій, км2 292

Білозерський

504

Високопі Верхньор льський огачицьк ий

Вели колепетиський

Великоалекс андрівський

195

114

Населені пункти

с.Тягінка, с.Львове, с.Ольгівка, с.Бургунка, с.Миколаївка, с.Отрадокам'янка, смт Козацьке, с.Веселе, м. Берислав, с.Новоберислав, с.Зміївка, с.Червоний Маяк, с.Томарине, с. Новокаїри, с. Республіканець, с.Милове, с.Качкарівка, с.Саблуківка с.Іванівка, с.Новотягинка, с.Токарівка, с.Понятівка, с.Микільське, с.Дар’ївка, с.Тельмана, с.Федорівка, с.Інгулець, с.Ясна Поляна, с.Антонівка, м.Херсон, смт Комишами, смт Куйбишеве, смт Білозерка, смт Зеленівка, с.Степанівка, с.Музиківка, смт Приозерне, смт Білозерка, с.Дніпровске, сЯнтарне, с.Берегове, с.Велетенське, с.Кізомис, с.Софіївка, с.Широка Балка, с.Станіслав, с.Олександрівка, с.Кирове, с.Нова Зоря, с.Зорівка, с.3нам’янка, с.Киселівка, с.Надеждівка с. Бобровий Кут, с.Заповіт, смт Калінінське, смт Краснолюбецьк, с.Мала Сейдеминуха, смт Новополтавка, смт Зелений Гай, с.Благодатівка, с.Андріївка, с.Лозове, с.Білогірка, с.Давидів Брід, c.Запоріжжя, с.Мала Олександрівка, смт Велика Олександрівка, с.Білоусове, смт Твердомедове, с.Новодмитрівка, с.Довгове, с.Старосілля с.Князе-Григорівка, смт Велика Лепетиха, с.Мала Лепетиха, с.Сергіївка

Кількість населених пунктів у зоні підтоплення, шт. 18

225

с.Георгіївка, с.Олексіївка, с.Пролетарій, смт Верхній Рогачик, смт Трудовик, смт Зоря, с.Первомаївка, с.Нижній Рогачик, с.Бабине, с.Ушкалка, с.Бережанка, с.Михайлівка, с.Новознам’янка

129

с.Блакитне, с.Архангельське, с.Заречне, с.Иванівка, с.Мар'іне, с.Благодатне, с.Наталине, с.Новобратське, с.Заградівка, с.Розівка, с.Миколаївка, с.Кочубеївка, с.Світлівка, с.Свободне

с.Новогригорівка, с.Озеряни, с.Пчілка, с.Перекоп, с.Новий Азов, с.Комисарівка, с.Стокопані, с.Фрунзе, с.Придорожнє, смт Москаленка, .смт Партизани, смт Догмаровка, с.Щорсівка, с.Ярошик, с.Червонопрапорне, м.Генічеськ, с.Семихатка, с.Ясна Поляна, смт Новоолексіївка, с.Люблинка, с.Новодмитрівка, с.Веснянка, с.Геніченська Гірка, с.Щасливцеве, с.Приозерне, с.Стрілкове, с.Салькове, с.Чернігівка, с.Миколаївка, с.Новий Труд, с.Чонгар, с.Попівка, сАтамань, с.Нова Праця, с.Петрівка, с.Бойове, с.Сиваш

1609

Генічеський

Таблиця 67

171

с.Більшовик, с.Новософіївка, с.Круглоозерка, с.Залізний Порт, с.Новофедорівка, с.Сліпушинське, с.Нововолодимирівка, с.Новочорномор’я, с.Бертери, с.Збру’ївка, с.Олексіївка, с.Суворівка, с.Комуна, с.Берегове, с.Чорноморські Криниці, с.Лиманівка, с.Вільна Україна, с.Краснознам’янка, с.Очаківське, с.Вільна Дружина, с.Иванівка, с.Індустріальне, с.Садове, с.Пам’ятне, с.Нова Збру’ївка, с.Стара Збру’ївка, с.Геройське, с.Рибальче, с.Забарине, м.Гола Пристань, с.Кардашинка, с.Велика Кардашинка, с.Мала Кардашинка с.Зірка, сАнтонівка, с.Каїри, смт Горностаївка, с.Заводівка

с.Каїрка, с.Пам'ятник, с.Польове, с.Макарівка, с.Червоний Чабан, с.Ставки, с.Мирне, с.Бабенківка-1, с.Гаврилівка-2, с.Олександрівка, с.Олексіївка, с.Приморське, с.Новоолександрівка, с.Бабенківка-2, с.Привілля, смт Каланчак, с.Роздольне, с.Вербове с.Волинське, с.Федорівка, с.Василівка, с.Софіївка, с.Любимівка, м.Каховка, м.Нова Каховка, м. Таврійськ, смт Дніпряни, с.Корсунка, с.Райске, с.Чорнянка

с.Верхні Сірогози, с.Новоолександрівка, с.Першопокровка, смт Нижні Сірогози

214

с.Дудчани, с.Гаврилівка, с.Новоолександрівка, с.Михайлівка, с.Золота Балка, с.Осокорівка, смт Нововоронцовка

872

смт Сиваське, с.Новомихайлівка, с.Сивашівка, с.Садове, с.Овер’янівка, с.Заозерне, смт Захарівка, смт Благовіщенка, с.Вознесенка, с.Сергіївка, с.Воскресенка, с.Громівка, с.Новопокровка, с.Василівка, с.Дружелюбівка, с.Новомиколаївка с.Дарівка, с.Новоукраїнка, с.Тарасівка, с.Приморське, сАнтонівка, м.Скадовськ, с.Красне, с.Лиманське, с.Володимирівка, с.Новоросійське, смт Лазурне

Цюрупин ський

455

смт Нова Маячка, с.Козачі Лагері, с.Кринки, с.Підстепне, с.Піщанівка, м.Цюрупинськ, с.Саги,с.Солонці,с.Тарасівка, с.Стара Маячка

Чаплинсь кий

280

с.Іванівка, с.Строганівка, с.Нововолодимирівка, сГригорівка, с.Першокостянтинівка, смт Чаплинка

Каланчаць кий

Горноста ївський

Голопристанський

1530

135

659

Скадовсь кий

Новотроїц Нововор Нижньос ький онцовськ ий ірогозьки й

Каховсь кий

276

Всього

440

7959

263

172

Перелік об'єктів регіонального рівня, яким загрожує розвиток ЕГП № з/п 1 2 3

Назва ділянки

Маяк Ніж. Хабловський, Білозерський р-н Житлові кам'яні будови, с.Станіслав Білозерський Кемпінги, смт Лазурне та Залізний Порт, Скадовський р-н

Місто знаходження (геоморфологічне) Прибровочна частина плато Прибровочна частина плато Прибровочна частина плато

173

Таблиця 68 Вид ЕГП, що загрожує ділянці та основні чинники активізації Абразія Абразія, зсувні деформації Абразія

Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП) Таблиця 69 №

Вид (ЕГП)

з/п

Площа поширення, км2

Кількість проявів,

% ураженості регіону

од. 1

Підтоплення

11297

5 40

Динаміка підтопленя території Херсонської області 60,3

2007

39,7

2006

2005

2004

2001

75,4

24,6

100

% площа неуражена підтопленням

174

підтоплена площа

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр Роботи з державного водного кадастру та державного обліку використання підземних вод, моніторингу ресурсів та запасів підземних вод на території Херсонської області виконувалися групою еколого-гідрогеологічних робіт Південно-Української гідрогеологічної експедиції на підставі геологічного завдання, виданого Державною геологічною службою України у 2006 р. У 2010 р. групою виконувалися роботи, які були передбачені проектом та геологічним завданням. Види та обсяги виконаних робіт з державного обліку використання підземних вод Таблиця 70 № п/п 1 2 3 4 5

Види робіт

Обстеження водозаборів Обробка та оформлення карток бурових свердловин Погодження проектів на буріння свердловин на воду Погодження дозволів на спецводокористування Виявлення та обстеження покинутих свердловин: а) покинутих б) самовиливних Складання довідок, рекоменда-цій, гідрогеологічних заключень Поновлення бази даних АІС ДВК, в тому числі: а) ділянки родовищ б) водозабори в) свердловини г) інші об'єкти Державний облік використання підземних вод, всього, в тому числі на: а)водозаборах б)дренажах Підготовка даних та складання щорічного інформаційного звіту Поточний облік споживання (7-гр)

за проектом

Обсяги робіт Одиниця виміру водоз.

картка

2006 рік

2007 2008 рік рік

2009 рік

2010 рік

проект

дозвіл

229

238

230

231

260

свердл.

-"документ

об'єкт водоз. свердл. об'єкт об'єкт

7 39

4 16

4 30

8 36

11 44

-"-"-

1461 6

305 12

175 12

305

407

1510 2151 6 12

50 9

200

240

Примітка

звіт форма

300

При виконанні робіт з державного водного кадастру та обліку використання підземних вод група керувалася ст. 49, 50, 44, 59, 48 ст. Водного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.02р. «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 175

10 серпня 1992 р. N 459, методичним листом № 12/16-03-р від 16.12.08 р та іншими документами. В 2010 році групою були продовжені польові та камеральні роботи по державному обліку використання підземних вод. Польові роботи зводилися до проведення повторного обстеження водозабірних свердловин. Камеральні роботи включали: розгляд заявок та видачу погодження на спецводокористування, висновків про можливість використання підземних вод, збирання та аналіз відомостей з хімічного складу підземних вод, корегування таблиць водовідбору за фактичними даними (звітності по формі 2 ТП – водгосп, № 7-гр «підземні води»), обробку облікових карток свердловин на воду та інформацій сторонніх організацій, написання щорічного інформаційного звіту та інше. Польові роботи: У 2010 р. було обстежено 2 водозаборів - 14 свердловин. За матеріалам обстеження із загальної кількості свердловин виявлено: працюючих – 7, підлягаючих ремонту – 5, тимчасово-законсервованих – 2. В роботі з водокористувачами виявлено ще 6 свердловин, що підлягають санітарнотехнічному тампонажу, 5 - ремонту з метою по поліпшення якості піднятої води, 27 – поставлені тимчасово на консервацію. Так за звітний період додатково виявлено 6 свердловин, що підлягають ліквідації, 107 свердловин за тампоновано, із 12 експлуатаційних та 95 дренажних, обладнаних на пліоценовий водоносний горизонт. Водокористувачам, де виявлені свердловини, що можуть становити загрозу забруднення водоносних горизонтів, порекомендовано їх ліквідувати, або відремонтувати. Камеральні роботи: За звітний період видане 260 погодження до умов спеціального водокористування. Узгоджено 9 проект на буріння та облаштування артсвердловин, 22 висновки про можливість використання підземних вод, для господарчо-питного водозабезпечення нових об’єктів, частково, для потреб крапельного зрошення фермерських господарств. За звітний період на території області пробурені 19 свердловин. За заявками водокористувачів відновлена технічна документація по 15 свердловинам, 24 водопунктів введені в експлуатацію. Погоджено 4 земельних ділянок під розміщення МВВ та біотермічних ям, 2 паспорта МВВ. За наданими матеріалами складено 34 облікові картки свердловин на воду. 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр На протязі 2010 року Держуправлінням видано 4 екологічні картки. ВАТ «Бериславськуий завод будівельних матеріалів» Херсонська обл., м. Берислав, вул. Кірова, 52 (Архангельська дільниця Старосільського родовища вапняків, видобуток»; ТОВ «Природні ресурси», м. Дніпропетровськ, вул. Корленко, 33 (видобування марганцевих руд Федорівського родовища); ТОВ «Георесурси», м.Херсон, вул. Паровозна, 6 (видобування будівельних пісків на Кардашинському родовищі піску); ТОВ «Надра», м.Цюрупинськ, вул. Кірова, 10 (видобування будівельних пісків на ділянці Південній Подокалинівського родовища пісків». 8. Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів 176

За даними статистичної звітності ф. № 1 – відходи «Поводження з відходами» протягом 2010 року на підприємствах області фактично утворилось 22,18 тис. т небезпечних відходів. Основна частина утворених відходів – 19,77 належить до III класу небезпеки. Серед небезпечних відходів, що утворилися протягом року в Херсонській області, велика кількість відходів медичного чи ветеринарного походження, фармацевтичної продукції та від лікування людей чи тварин (77,2 т), відходів, що містять метали та їх сполуки (16059,9 т). Накопичення відходів № з/п 1

Показник Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів Накопичено небезпечних відходів, усього, у тому числі: відходи 1 класу небезпеки відходи 2 класу небезпеки відходи 3 класу небезпеки

Таблиця 71 Кількість

Одиниця виміру од.

401

221839,494

т т т

175,273 29,208 19773,595

Показники утворення відходів у динаміці за 2007-2010 роки Таблиця 72 № з/п 1

Показник Обсяги утворення відходів: Промислові (у т.ч. гірничопромислові) відходи, т Відходи за формою 14-МТП (номенклатура з 57 видів), т всього * Небезпечні (токсичні) відходи(за формою звітності № 1 – небезпечні відходи, т Відходи житлово-комунального господарства, тис. м³ Загальна кількість відходів, т Інтенсивність утворення відходів: Загальна кількість відходів на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн Утворення твердих побутових відходів на особу, м³/ на 1 чол.

2007

2008

2009

183482 28610,44

232941 30286,303

269176 32877,547

212092,44

263227,303

302053,547

3167

2010***

* обсяги утворення вторинної сировини і відходів виробництва (за ф. №14-МТП); ** згідно Плану державних статистичних спостережень на 2010 рік, терміном розробки показника «Валовий регіональний продукт за 2009 рік (попередні дані)» є 13.09.2010р. З цієї причини немає можливості розрахувати показник «Утворено відходів I-III класів небезпеки на одиницю ВРП» за 2009 рік. *** згідно наказу Держкомстату від 15.07.2010 № 281 скасовано з 1 січня ф. № 14 – мтп «Звіт про утворення, використання та поставку вторинної сировини та відходів виробництва» Утворення відходів за матеріалами у 2010р Тонн Усього Використані розчинники

439067,5 9,1 177

Таблиця 73 У % до підсумку 100,0 0,0

Відходи кислот, лугів чи солей Відпрацьовані оливи Відпрацьовані хімічні каталізатори Відходи хімічних препаратів Хімічні осади та залишки Осад промислових стоків Відходи від медичної допомоги та біологічні Металічні відходи Скляні відходи Паперові та картонні відходи Гумові відходи Пластикові відходи Деревні відходи Текстильні відходи Відходи, що містять поліхлордифеніли Непридатне обладнання Непридатні транспортні засоби Відходи акумуляторів та батарей Тваринні та рослинні відходи Тваринні відходи, отримані при виготовленні харчових препаратів і продуктів Тваринні екскременти, сеча та гній Побутові та подібні відходи Змішані та недиференційовані матеріали Залишки сортування Звичайний осад Пуста порода від днопоглиблювальних робіт Мінеральні відходи Відходи згорання Забруднений грунт та забруднена пуста порода від днопоглиблювання Затверділі, стабілізовані або засклянілі відходи

0,0 1880,8 – 40,8 222,6 1067,8 77,2 16059,9 85,1 174,6 165,9 128,4 350,6 2,9 – 260,6 97,1 67,4 314448,8

0,0 0,5 – 0,0 0,1 0,2 0,0 3,7 0,0 0,0 0,0 0,0 0,1 0,0 – 0,1 0,0 0,0 71,6

4348,4 58689,8 23861,2 69,1 1977,8 10281,6 – 2053,5 2644,6

1,0 13,4 5,4 0,0 0,5 2,3 – 0,5 0,6

0,2 1,7

0,0 0,0

Основні утворювачі відходів (за даними статзвітності І-нв) Таблиця 74 № з/ п

Назва підприємства

МКП «Очисні споруди» (м.Скадовськ) код 32503478

Голопристанська виправна колонія УДД УПВП в Херсонській області (код 08569663) ТОВ «Механічний завод» (м.Херсон) (код 30667065) ВАТ ЕК «Херсонобл-енерго» (м.Херсон) (код 05396638)

Найменува ння відходу

Класс небезпеки

Накопичено відходів станом на 01.01.2010р., т

Фактично утворилось відходів на підприємстві за 2010р., т

I – III клас

1800,708

5828,031

I – III клас

264,585

0,554

I – III клас

51,291

1740,82

44,132

I – III клас

312,443

354,938

334,993

178

Накопич ено відходів станом на 01.01.20 11р., т

7628,515

ДП «Херсонський морський торговельний порт» (код 01125695) продовження

I – III клас

0,98

570,811

0,124

8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) Поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів. В той же час в області склалась вкрай незадовільна ситуація з видаленням відходів на полігони твердих побутових відходів населених пунктів області. За орієнтовними розрахунками, проведеними на підставі мінімальних норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», загальний обсяг утворення твердих побутових відходів по області за рік становить 409 тис.т. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області із 691 населеного пункту 359 мають місця видалення відходів загальною площею 687,6 га, кількістю накопичення відходів 5,3 млн. т (5346,15), із них лише 78 об‘єктів експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками (державних актів або договорів оренди), 218 перебувають у задовільному, а 154 в незадовільному екологічному стані. Дана інвентаризація не враховує несанкціоновані місця видалення побутових відходів, які утворюються внаслідок відсутності полігонів ТПВ в кожному населеному пункті та незадовільної роботи органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення збору, вивезення та захоронення комунальних відходів. В області не існує жодного сучасного полігону ТПВ або відповідного промислового комплексу прийому сортування та утилізації такого роду відходів, які б відповідали природоохоронним вимогам. Для ефективного вирішення питань пов’язаних з поводженням з побутовими відходами, рішенням обласної ради від 06 січня 2005 року № 341 затверджена Програма поводження з твердими побутовими відходами, виконання якої покладене на Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. У містах та районах області також розроблені відповідні програми. Цими програмами передбачено проведення робіт із проектування, будівництва нових та реконструкції діючих полігонів ТПВ, впровадження роздільного збору та сортування відходів тощо. Але фінансування заходів програм у сфері поводження з відходами у 2007 – 2009 роках не здійснювалося, що є основною причиною їх невиконання. З метою зменшення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище за ініціативи Держуправління в області розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 13.08.2010 р. №704 створена обласна комісія 179

з питань поводження з твердими побутовими відходами. Однак, у 2010 році засідання комісії не проводилося. Поводження з непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). Значна територія області знаходиться в зоні можливого підтоплення та затоплення, тому проблема поводження з непридатними до використання хімічних засобів захисту рослин, зокрема з безхазяйними, в нашому регіоні стоїть особливо гостро. У 2010 році на території Херсонської області за візуальною оцінкою нараховується 1003 тонни непридатних до використання ХЗЗР. Жодний об’єкт, на якому зберігаються непридатні до використання ХЗЗР, не має паспорту місця видалення відходів. Із загальної кількості непридатних до використання ХЗЗР 452 тонни завантажені в герметичні контейнери та зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям на території колишніх баз: ВАТ «Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів (159,2 т), ВАТ «Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132,8 т); ВАТ «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів (160 т). Стан зберігання небезпечних відходів є незадовільним, так як не забезпечена охорона об’єкту, порушена цілісність контейнерів, що призвело до витікання хімічних речовин, відсутні мережа зливової каналізації, локальні очисні споруди, спостережні свердловини тощо. На території колишньої бази ВАТ «Білозерський райагрохім» зберігається близько 350 тонн невпізнаних відходів з характерним запахом дусту, які були поховані на початку 90-х років минулого сторіччя. За ініціативи Держуправління у 2010 році було проведено 3 засідання постійно діючої комісії з питань поводження з небезпечними безхазяйними відходами в Херсонській області, на яких розглядалися питання щодо визначення власників небезпечних відходів, відповідності умов їх зберігання вимогам екологічної безпеки та вивезення їх з території області для подальшого знешкодження. У жовтні 2010 р., згідно з договором від 16.04.10р. № 3/2010, укладеним Мінприроди України з «Сарпі Даброва Горніца СП ТОВ» (Польща) на виконання послуг проведення робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, зберігання, перевезення, оброблення та знешкодження непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин та договором комісії від 15.04.10 № 147/20, укладеним між «Сарпі Даброва Горніца СП ТОВ» та ДП «Національний центр поводження з відходами», за рахунок коштів державного бюджету на території області затарено та завантажено на транспортні засоби для вивезення до Польщі на знищення 76,66 тонн непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів (разом з тарою), в т.ч. з Чаплинського району – 27, 05 тонн, Великолепетиського району – 49,61 тонни. Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем у 2009 р. виконано науково-дослідну роботу «Проведення моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки в Херсонській області», у процесі якої проведено системне обстеження складів пестицидів та агрохімікатів в смт. Мирне Каланчацького 180

району, у районі с. Сонячне, роз’їзд «Срочний» Білозерського району, смт. Партизани Генічеського району, визначено вміст пестицидів у ґрунтах на ділянках складів та прилеглій території, в поверхневих та підземних водах. За результатами даних досліджень надано рекомендації щодо способу знешкодження залишків пестицидів, знезараження ґрунту та продовження моніторингу ґрунтів, поверхневих, підземних вод та атмосферного повітря. Основні показники поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки Таблиця 75 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Показники, тис. т

2007

2008

2009

2010

Утворилося

28,61044

32,877

86,078

Одержано від інших підприємств у тому числі з інших країн Використано Знешкоджено (знищено) у тому числі спалено Направлено в сховища організованого (поховання) Передано іншим підприємствам

0,18684

30,28630 3 0,106 6,261162 0,546630 0,128669 0,174139

0,0815 27,645 0,313 0,089 0,17

0,003 х 52,086 0,006 -

19,98770 6 -

6,648

25,399

0,018988

0,001

0,000

10,64819 4

9,027

19,978

складування

5,7566 0,201193 0,02784 0,47446 21,80048

у тому числі іншим країнам Направлено в місця неорганізованого складування за межі підприємств Втрати відходів внаслідок витікання, випаровування, пожеж, крадіжок Наявність на кінець року у сховищах організованого складування та на території підприємств

6,76322

Поводження з непридатними пестицидами Таблиця 76 № Район з/п 1. м. Херсон 2. м .Нова Каховка 3. Білозерський 4. Бериславський 5. Великолепетиський 6. Великоолександрівський 7. Високопільський 8. Голопристанський 9. Горностаївський 10. Іванівський 11. Cкадовський 12. Каховський 13. Новотроїцький 14. Нововоронцовський 15. Цюрупинський 16. Чаплинський 17. Каланчацький Всього в складах Контейнеризовані непридатні пестициди ВАТ «Білозерський райагрохім» Роз’їзд «Срочний», 504 км с. Сонячне Захоронення невідомої речовини з характерним запахом ДДТ ВАТ «Генічеський райагрохім»

Перезатарено впродовж року, т

Знешкоджено впродовж року, т

27,05

Кількість на кінець року, т 3,3 1,124 13,16 64,78 3,0 6,113 2,824 7,385 3,543 14,2 17,0 12,0 21,789 10,497 19,551

76,66

200,266

49,61

Утворено (виявлено) впродовж року, т

159,2 близько 350

160,0

181

смт. Партизани ВАТ «Каланчацький райагрохім» смт.Мирне Всього по області

132.8 1002,266

Діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами в області здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ліцензію Мінприроди України на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходам в області отримали 8 суб’єктів господарської діяльності. Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами Таблиця 77 № з/п

Назва

Місце знаходження

Номер та строк дії ліцензії

1 1

2 ТОВ «Стела – 97»

ТОВ «Промснаб – Нова Каховка»

4 № 298694 дійсна до 28.03.2012 № 26 дійсна до 14.12.2012

ДП «Херсонський річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

3 м. Херсон, вул. Ушакова, 62 Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Індустріальна, 17 м. Херсон, Одеська площа, 6

№ 298634 дійсна до 16.02.2012

Херсонська обласна комунальна аварійнорятувальна служба Державне підприємство «Національний центр поводження з небезпечними відходами «Херсонський регіональний центр поводження з небезпечними відходами»

м. Херсон пр. Адмірала Сенявіна, 5 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 39 м. Херсон, вул.. 40 років Жовтня, 132А, к. 312

До 15.06.2011

Оброблення Ртуть, сполуки ртуті Відходи пестицидів непридатних 1. Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні до використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані індустріальні, моторні масла та їх суміш). 2. Відходи розчинів кислот (у тому числі відпрацьований електроліт). 3. Відходи, речовини, які містять, складаються або забруднені ПХД. 4. Відходи виробництва, одержані від застосування фармацевтичних препаратів. 5. Відпрацьовані акумуляторні батареї, несортовані, цілі чи розламані (у т.ч. відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів. 6. Відходи, які складаються або містять хімічні речовини, що не відповідають специфікації або мають прострочений термін придатності. 7. Гальванічний шлам. 8.відходи, що містять ртуть, сполуки

№433771 дійсна до 25.04.2012

182

Спеціалізація (операції та види небезпечних відходів) 5 Збирання, зберігання відпрацьованих акумуляторних батарей Збирання, зберігання відпрацьованих батарей свинцевих акумуляторів та відходів, що містять як забруднювачі свинець або сполуки свинцю

ртуті, тому числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що містять ртуть. 9. Відходи і брухт електричних вузлів, що містять компоненти, такі як акумуляторні батареї або інші батареї. 10. Відходи виробництва, одержання і застосування біоцидів та фіто фармацевтичних препаратів, включно з відходами пестицидів та гербіцидів, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи непридатні до використання за призначенням. 11. Відходи забруднені нафтопродуктами (промаслені пісок, папір, деревина, грунт, ганчір’я, відпрацьовані фільтри, інші). 12. Відходи сумішей масло/вода, вуглеводні/вода, емульсії. 13. відходи поверхневої обробки металів і пластмас ( у т.ч. відходи, що містять як складові гальванічний шлам). 14. Клінічні та подібні їм відходи, а саме, відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт. 15. Відходи упаковок та контейнерів. 16. Шлами бензину, що містять свинець. 17. Відходи виробництва, одержання і застосування чорнила, барвників, пігментів, фарб, лаків, оліфи. 6

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "ВІК"

м. Херсон, Одеська площа, 4, ОФ.320

№433503 дійсна до 29.07.2013

Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯРД"

м. Херсон, просп.. Ушакова, б.64Б, кв.32

№ 433535 дійсна до 09.09.2013

ТОВ ВКФ «Неро»

м. Херсон, вул. Українська, 79

№ 115494 дійсна до 25.08.2010

183

Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші). Збирання, зберігання, оброблення відпрацьовані нафтопродукти непридатні для використання за призначенням (у тому числі відпрацьовані моторні, індустріальні масла та їх суміші). Збирання, перевезення, зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп та збирання, зберігання акумуляторних батарей

8.3 Використання відходів як вторинної сировини За даними Головного управління статистики у 2010 році, підприємствами та організаціями області враховано 269,2 тис.тонн знов утвореної вторинної сировини і відходів виробництва, що на 8,6% більше ніж у 2008 році. У порівнянні з минулим роком збільшилось утворення такого відходу як лушпиння соняшнику (в 2,0 рази). До господарського обороту залучено 53,0 тис.тонн вторинної сировини, що на 9,8% менше ніж у 2008 році. Рівень використання вторинної сировини і відходів виробництва в обсязі знов утворених становив 19,7%. Діяльність у сфері поводження з відходами здійснюється у відповідності до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». На збирання окремих видів відходів як вторинної сировини в Херсонській області отримали ліцензії Мінприроди 26 суб’єкта господарської діяльності. Динаміка використання відходів Таблиця 78 № з/п 1 2

Показник

2006 рік

Обсяги утворення відходів, т Обсяги використання відходів, т

185476 46768

2007 рік

2008 рік

2009 рік

183482

232941

62579

58795

2010 рік *

269176 53004

Рівень використання, %

25,2 34,2 25,2 19,7 * згідно наказу Держкомстату від 15.07.2010 № 281 скасовано з 1 січня ф. № 14 – мтп «Звіт про утворення, використання та поставку вторинної сировини та відходів виробництва» 3

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини Таблиця 79 № з/п

Назва

Місце знаходження

1 1.

2 ТОВ «Обласне виробничо– заготівельне підприємство «Херсонвторресурси» Заготівельно – промислове торгове підприємство „Заготпромторг” Скадовське споживче товариство

3 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 1

Генічеська районна спілка споживчих товариств Підприємство «Херсонська універсальна база» ТОВ

Номер та строк дії ліцензії 4 16.08.07 – 16.08.12

Спеціалізація (види вторинної сировини)

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, скловироби

03.08.06 – 03.08.11

макулатура, поліетиленова плівка

5 скловироби, шини, плівка, макулатура, пластмаса

Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопольська, 1 Херсонська обл., м. Скадовськ, вул. Комсосмольська, 155 Херсонська обл., м. Генічеськ, узвіз Портовий, 6 м. Херсон, вул. Нафтовиків, 11

03.08.06 – 03.08.11

поліетиленова плівка, макулатура

10.11.06 – 10.11.11

поліетилен, пластмаса,

м. Херсон,

15.06.11 –

макулатура, поліетилен,

184

№ з/п

Назва

Місце знаходження

2 «Вторма – Херсон» ПП «Метталл – Трейд» ТОВ «ВТОРЕКСПОТРЕЙД » ПП «Чернявський М.В.»

3 вул. Леніна, 32 м. Херсон, вул. Підпільна, 19 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 м. Херсон, вул. Перекопська, 195, кв.8 Херсонська обл., смт. Білозерка, вул. Будьоного, 43 кв.19

7. 8.

10.

ПП «Кошицька О.Д.»

11.

Фізична-особа підприємець Чорна Н. В. ПП "ХЕРСОНСЬКИЙ ЗАВОД ПЛАСТИКОВИХ ВИРОБІВ" Цюрупинське споживче товариство "ОЛЕШШЯ"

12.

13.

Номер та строк дії ліцензії 4 15.06.11 31.05.06 – 31.05.11 15.06.11 – 15.06.11

5 відпрацьовані шини скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

31.05.06 – 31.05.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

20.07.06 – 20.07.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

м. Херсон , вул.. Бабушкіна ,34

29.07.200829.07.2013

м. Херсон , вул. Запорізька, 140-Л

09.09.200809.09.2013

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

Херсонська область, м. Цюрупинськ, вул..Гвардійська, 110

27.02.200827.02.2013

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

Херсонська область, м.. Херсон, смт. Комишани, вул.. Червоноармійська, 2-А м. Херсон, вул.. Червонофлотська, б. 40 кв.8 м.Херсон, вул.. Домобудівна, 14

06.09.2009 – 06.02.2014

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини

06.02.2009 – 06.02.2014 07.07.2009 – 07.07.2014

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини шини, гумові вироби

14.

ТОВ «ТіМАЛ»

15.

ТОВ «Никметал»

16.

ТОВ"СТАЛЬ-ЮГ"

17.

ТОВ "АГРОСОЮЗ"

м. Херсон, вул. Лугова, Б. 33

23.09.2009 – 23.09.2014

18.

ФОП Ронський С.С.

м.Херсон, вул.. Бойка, б 42

07.12.2009 – 07.12.2014

19.

ПП «Ларан СП»

09.09.05 – 09.09.10

20.

ПМП «Славутич»

21.

ТОВ Виробничо – комерційна фірма «Неро» ТОВ «Таврійська

Херсонська обл., м. Н.Каховка, вул. Фабрична, 2 Херсонська обл., м. Каховка, вул. Мелітопільська, 1В м. Херсон, вул. Українська, 79 м. Херсон,

22.

185

Спеціалізація (види вторинної сировини)

19.08.05 – 18.08.10

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

25.08.05 – 25.08.10

шини, гумові вироби

07.07.05 –

поліетиленова плівка, макулатура

№ з/п

Назва

Місце знаходження

2 ресурсна компанія»

3 вул. Сенявіна, 7

23.

ТОВ ВКП «Супер пльонка»

24.

ПП «Виробничо – заготівельна фірма «Екофлора»

25.

ПП «Кряжев І.Ю.»

26.

ПП «Рищук Є.М.»

м. Херсон, вул. Шевченка, 1, кв.77 м. Херсон, вул. 295 Стрілецької Дивізії, 25, кв.98 м. Херсон, вул. Шевченка, 1 кв.77 м. Херсон, вул. Кременчуцька, 97

Номер та строк дії ліцензії 4 07.07.10

Спеціалізація (види вторинної сировини)

16.09.05 – 16.09.10

поліетилен, пластмаса,

09.03.06 – 09.03.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

16.09.05 – 16.09.10 30.01.06 – 30.01.11

скловироби, плівка, макулатура, пластмаса скловироби, плівка, макулатура, пластмаса

В області переробкою відходів займаються підприємства: 1. ПП «Снабресурс Плюс» (м. Херсон) – переробка відходів поліетилену та поліетиленової плівки в кількості 2000 тонн на рік. 2. Каховська філія ЗАТ «АТ Каргілл»- переробка лушпиння соняшника (введено в експлуатацію цех гранулювання лузги насіння соняшника, шроту). 8.4 Транскордонне перевезення відходів Згідно з договором № 2/2010 від 16.04.10 укладеним Мінприроди з виконавцем робіт із забезпечення екологічно безпечного збирання, зберігання, перевезення, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів «Сарпі Даброво Горніча СП ТОВ» (Польща) та договору № 146/20 від 15.04.2010 р між ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» та «Сарпі Даброво Горніча СП ТОВ» на території Херсонської області 11-12 жовтня 2010 року проводилися роботи по завантаженню на транспортні засоби для вивезення непридатних до використання пестицидів та агрохімікатів з території області. Всього, згідно актів завантаження транспортного засобу відходами пестицидів та агрохімікатів, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи не придатні для використання за призначенням, від 11-12 жовтня 2010 р. ДП „Національний центр поводження з небезпечними відходами” завантажено та вивезено 76,66 тонн непридатних пестицидів та агрохімікатів разом з тарою та європіддонами, в т.ч. з Чаплинського району 27.05 тонн, Великолепетиського району – 49,61 тонни. 8.5 Державне регулювання у сфері поводження з відходами Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. № 1218 «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» 375 підприємствам надано дозволи на розміщення відходів та погоджено ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 рік. На 2011 рік дозвіл на розміщення побутових відходів отримали 5 комунальних підприємств та 4 сільські ради. Інші підприємства здійснюють видалення твердих побутових відходів без дозволу на розміщення відходів тому, 186

що земельні ділянки для видалення відходів не оформленні у відповідності до Земельного Кодексу України. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1216 «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів» на підставі затверджених облдержадміністрацією паспортів місць видалення відходів (далі – МВВ) у Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснюється реєстрація паспортів місць видалення відходів. На даний час до реєстру внесено 46 паспортів МВВ, із них 26 – на місця видалення твердих побутових відходів. За 2010 рік погоджено 6 паспорти місць видалення відходів. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.01998 року № 1217 «Про затвердження порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів» розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.11.1998 року № 818 створено постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами в області та сформовано склад комісії. За 2010 рік проведено 4 засідання. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів» у 2010 році надано 5 дозволів на зберігання та використання отруйної речовини. Контроль за поводженням з відходами Спеціалістами Держекоінспекції в Херсонській області за 2010 рік здійснено 383 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами, в т. ч. 283 - з промисловими відходами, 100 побутовими. За виявлені порушення складено 875 протоколів про адміністративне порушення на суму 136,583 тис.грн., з яких стягнуто 120,739 тис.грн., в т. ч. – 623 протоколи по промисловим відходам на суму 110,454 тис.грн., 252 протоколи по побутовим відходам на суму 26,129 тис.грн. 11 лютого 2010 року в результаті планової перевірки Херсонського державного заводу “Палада” встановлено що, договори для передачі на подальшу утилізацію відпрацьованих люмінесцентних ламп, свинцевих акумуляторів відсутні. Первинний облік відходів здійснюється не по встановленій формі 1-ВТ. На час перевірки виявлено факт змішування відходів на території транспортного цеху та КНС. За порушення Закону України “Про відходи” складено 5 протоколів про адмінпорушення. В результаті планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПП Урсуленко встановлено наступні порушення в частині поводження з відходами: - перевищення лімітів на утворення та розміщення відходів відпрацьованих свинцевих акумуляторів; - відсутність дозволу на розміщення та лімітів на утворення та розміщення відходів для картонної тари, будівельних відходів та жирових відходів з жировловлювачу; - первинний облік відходів ведеться по не встановленій формі; 187

- реєстрові карти об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів не розроблено; - при огляді території виявлено змішування відходів та розміщення відходів в несанкціонованих місцях. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 4 протоколи про адміністративне правопорушення. 22 лютого 2010 року здійснена перевірка виконання приписів ТОВ ”Херсонавтокомунсервис-Плюс”, яке надає послуги з видалення, захоронення, знешкодження, утилізації твердих побутових відходів, а також промислових відходів ІІІ-ІУ класів небезпеки на Херсонському полігоні ТПВ. Припис щодо встановлення автомобільних вагів для обліку прийнятих відходів не виконано. Керівника підприємства притягнуто до адмінвідповідальності. У відповідності до плану роботи Державної екологічної інспекції в області у 2 та 3 кварталі поточного року проведено перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в курортних зонах області. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в області в оздоровчий період 2010 року у відповідності до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснено 39 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в оздоровчих зонах області, а саме: у Голопристанському районі перевірено 7 закладів, у Скадовському районі – 22, у Каланчацькому – 3. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 46 посадових осіб, яких оштрафовано на 7 140,0 грн. Крім цього, за результатами перевірок виявлено, що дитячим оздоровчим табором «Дивосвіт» за період з 07.06.2010р. по 20.07.2010р. без відповідного дозволу забрано 48м3 підземних вод. Керівника закладу притягнуто до адмінвідповідальності за ст.48 КУпАП та виконано розрахунок збитків за самовільне водокористування на суму 996,0 грн. Аналогічне порушення встановлено і перевіркою бази відпочинку «Таврія». Керівника оштрафовано по вказаній статті адмінкодексу, а розмір шкоди склав 103,75 грн. Основними порушеннями виявленими вищевказаними перевірками є: відсутність дозволу на розміщення відходів, лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік; облік відходів не ведеться, інвентаризація відходів не проведена, не отримано дозвіл на користування надрами. Керівникам оздоровчих закладів надано приписи щодо їх усунення. 17 вересня поточного року здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Екобіотек – Україна». Підприємством оформлено дозвіл на розміщення відходів та ліміти на утворення та розміщення відходів на 2010 рік. На час перевірки встановлено перевищення встановлених лімітів по відпрацьованій відбілюючий глині. Відходи зберігаються у несанкціонованих місцях, відходи змішуються. Первинний облік відходів на підприємстві не здійснюється, реєстрові карти об'єктів утворення відходів не розроблено. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. На виконання доручення Мінприроди України щодо перевірки надійності дамб, сховищ відходів виробництва, відвалів, шламонакопичувачів на підприємствах проведено наступні перевірки. 188

1. ТОВ “Механічний завод” спеціалізується на переробці відходів кольорового металобрухту, виробництві вторинних алюмінієвих сплавів та металоконструкцій. В результаті виробничої діяльності утворюється шлак алюмінію, якій тимчасово складується на спеціальному майданчику з бетонним покриттям. Місце тимчасового зберігання шлаку алюмінію затверджено ДЗ “Херсонська обласна СЕС”. Передається згідно договору купівлі – продажу ТОВ „Реметалл”. Згідно реєстру накладних за вересень поточного року передано зазначеній спеціалізованій організації 306,43 тонн шлаку алюмінію. 2. На території ЗАТ “Нафтопереробка” шламонакопичувач твердого шламу, який утворився та залишився після роботи установок, механізмів та ремонтних робіт, знаходиться на території підприємства на відстані 400 м від р. Вірьовчина. Дно шламонакопичувача покрито бетоном, відкоси бортових ізоляційних екранів облаштовані бетонними плитами. Шлами передаються згідно договору з ТОВ “Схід – Сплав – Трейд”. Розроблено паспорт місця видалення відходів, згідно якого розміщення твердого шламу не повинно перевищувати 10 тис. тонн. На час перевірки в шламонакопичувачі розміщено 5617,83 тонни твердого шламу. Порушень вимог природоохоронного законодавства при зберіганні шламів не встановлено. 14-15 вересня 2010 р. здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з відходами Великокопанівською сільською радою Цюрупинського району. За результатами перевірки встановлено. Схема санітарного очищення населених пунктів та місцева програма поводження з відходами не розроблені та не затверджені рішенням сесії. Великокопанівською сільською радою не визначено виконавця послуг з перевезення побутових відходів з територій населених пунктів. Не організовано роздільне збирання корисних відходів в населених пунктах Великокопанівської сільської ради. Рішенням дев’ятнадцятої сесії четвертого скликання № 218 від 21.01.2005р. Великокопанівської сільської ради створено комунальне підприємство «Великокопанівське», яке є комунальною власністю Великокопанівської сільської ради. В наявності Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ№321693) від 04.06.2010р., видане комунальному підприємству «Великокопанівське» Великококопанівської сільської ради для розміщення полігону твердих побутових відходів та скотомогильника. Зазначена земельна ділянка площею 4,9га розташована за межами населеного пункту Великокопанівської сільської ради. На час перевірки на сміттєзвалищі встановлено факт спалювання побутових відходів, що є порушенням абз.13 ст.35/1 Закону України «Про відходи» та ст. 20 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення та надано приписи. 21 вересня 2010 здійснені перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Козачелагерською та Підстепненською сільськими радами Цюрупинського району. Схеми санітарного очищення населених пунктів та місцеві програми поводження з відходами не розроблені та не затверджені рішенням сесії. 189

Встановлено, що вказаними сільськими радами не визначено виконавця послуг з перевезення побутових відходів з територій населених пунктів. Не організовано роздільне збирання корисних відходів в населених пунктах. Території сільських рад частково забур’янені. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення та надано припис. В результаті вжитих Держекоінспекцією в Херсонській області заходів, на земельні ділянки під полігони ТПВ розроблено 73 проекти землеустрою, оформлено 67 державних актів на земельні ділянки, оформлено 30 паспортів місць видалення відходів, розроблено 30 проектно – кошторисних документів. За результатами перевірок Державною екологічною інспекцією в Херсонській області направлено приписи всім головам районних державних адміністрацій щодо необхідності оформлення полігонів ТПВ. Хімічні речовини За 2010 рік здійснено 30 перевірок дотримання вимог Закону України “Про пестициди та агрохімікати”. За порушення вимог природоохоронного законодавства в частині поводження з пестицидами та агрохімікатами складено 81 протокол про адміністративне правопорушення на суму 12,002 тис.грн., стягнуто 9,605 тис.грн. 11 лютого 2010 року в результаті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Херсонським державним заводом “Палада” встановлено, що при виробництві бетонних доків використовується натрію нітрит як домішка до суднобудівних бетонів для роботи в зимовий період при температурі повітря від 0 до -15°С. Речовина зберігається в поліетиленових мішках в закритому складському приміщенні на твердому покритті у кількості 2т. Дозвіл на поводження з отруйною речовиною підприємством не отримано. Посадову особу підприємства притягнуто до адмінвідповідальності, надано припис щодо усунення встановлених порушень 26 лютого 2010 року здійснена планова перевірка ТОВ “Агропродукт, ЛТД” . Підприємство зберігає пестициди та агрохімікати в двох складах. В наявності ліцензія на оптову торгівлю пестицидами та агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин) серії АВ № 499265, видана Міністерством аграрної політики України. Термін дії ліцензії з 16.11.09 р. по 16.11.2014 р. В порушення п.5.1.21 Державних санітарних правил 8.8.1.2.001-98 санпаспорт на право одержання, зберігання та оптової реалізації пестицидів в органах Мінприроди не погоджено. Препарати, що надходять та відпускаються зі складу, записуються в пронумеровану, прошнуровану і скріплену печаткою «Книгу приймання-витрат». Кількість препаратів, що зберігаються у складі відповідає даним вищевказаної Книги. Сертифікати якості пестицидів та агрохімікатів в наявності. Заборонених до використання в Україні та непридатних пестицидів та агрохімікатів не виявлено. Розсипи та розливи пестицидів та агрохімікатів відсутні. За порушення Закону України “Про пестициди та агрохімікати” посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Враховуючи , що у 2009 році з території Херсонської області вивезено 165,905 тонн безхазяйних непридатних та заборонених до використання ХЗЗР та з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірок, Головним державним інспектором з 190

охорони навколишнього природного середовища Херсонської області надано повторні приписи головам райдержадміністрацій від 18.01.2010р. щодо проведення чергової інвентаризації непридатних та заборонених до використання ХЗЗР. 16 червня інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в області проведена позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства ФГ «Брат-2» при застосування ХЗЗР, яке здійснює вирощування рису в місцевості Цукур, Скадовської міської ради. За результатами виявлених порушень зазначеному господарству надано приписи, складено 4 протоколи про адміністративні правопорушення. 28 липня 2010 р. держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснена чергова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства на землях Федорівської сільської ради на території колишньої бази ВАТ «Облагрохім» (роз’їзд Срочний, 504 км). В результаті перевірки встановлено наступне. Територія колишньої бази ВАТ «Облагрохім» та прилегла до неї територія забур’янена. Продовжуються роботи по розборці залишків будівель колишньої бази ВАТ «Облагрохім» та їх демонтаж При обстеженні контейнерів, які розташовані на майданчику для зберігання контейнерів встановлено, що 23 контейнери, завантажені НВГП «Струм» непридатними ХЗЗР знаходяться в задовільному стані. З 27 контейнерів, завантаження яких проводило ТОВ НВП «Колорит ОС», з 12 контейнерів чітко спостерігається сочіння рідини на майданчик з подальшим надходженням на асфальтне покриття, облаштоване по периметру майданчика. Після демонтажу огорожі майданчика, де зберігаються контейнери з непридатними до використання та невпізнаниними ХЗЗР доступ до контейнерів вільний. Будівля охорони та огорожа, які були розташовані на території майданчика, повністю зруйновані. На прилеглій до залишків будівель території складів ВАТ “Облагрохім”, в південному напрямку, розташовано два бурти, менший має розміри: довжина 26 м, висота до 2,5 м., ширина до 8м, більший: довжина 120 м, висота до 3 м, ширина до 13м. В різних місцях на поверхні буртів виявлено сліди речовин схожих на калійні та фосфорні агрохімікати та відчутний запах дусту. Бурти покриті рослинністю, однак в різних їх місцях спостерігаються відкриті ділянки землі зі слідами розриття. Вивчивши зазначену ситуацію Державна екологічна інспекція в Херсонській області в черговий раз надала Херсонській обласній державній адміністрації пропозиції щодо розв’язання вказаної ситуації. За результатами перевірки надано приписи головам Білозерської райдержадміністрації та Федорівської сільської ради. Матеріали перевірки направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. У 2010 році держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснено 8 перевірок дотримання вимог в частині поводження з непридатними та забороненими до використання ХЗЗР на територіях Голопристанського, Білозерського та Каховського районів. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 8 протоколів про адмінпорушення та надано приписи. 191

За результатами перевірок встановлено, що склади зруйновані, не паспортизовані, охорона складських приміщень відсутня. Ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та паспорт місця видалення відходів не оформлені. Дозвіл на розміщення та ліміти на утворення та розміщення відходів відсутні. У вересні поточного року на територіях Великолепетиського та Чаплинського районів Херсонської області державним підприємством «Херсонський регіональний центр поводження з небезпечними відходами» проводились роботи по перезатаренню та вивезенню непридатних до використання пестицидів і агрохімікатів для подальшого знешкодження за межами України. В період з 19 по 23 вересня 2010 року у Великолепетиському районі Херсонської області в с. Катеринівка із складського приміщення перезатарено 161 бочку, а з відкритих ділянок – 326 бочок (разом 487 бочок); в с. Князе – Григорівка перезатарено – 71 бочка, в смт. Велика Лепетиха – 63 бочки, в с. Мала Лепетиха – 53 ємності. У період з 25 по 29 вересня поточного року на території Чаплинського району проведено перезатарення непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, а саме: - Долинська сільрада – 10 816 кг (161 бочка), - Хрестівська сільрада – 2030 кг (25 бочок); - Хлібодарівська сільрада – 13 206 кг (198 бочок). Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області здійснювали державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства під час проведення вказаних робіт. 9. Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 50) визначає екологічну безпеку як стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей, що гарантується здійсненням широкого комплексу взаємопов'язаних екологічних, політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Об'єктами екологічної безпеки відповідно до ст. 3 Закону «Про основи національної безпеки України» є: людина і громадянин (їх конституційні права та свободи, перелік яких відповідно до Основного Закону (ст. 22) не є вичерпним); суспільство (його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси); держава (її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність). Довкілля вважається безпечним, коли його стан відповідає встановленим у законодавстві критеріям, стандартам, лімітам і нормативам, які стосуються його чистоти (незабрудненості), ресурсомісткості (невиснаженості), екологічної стійкості, санітарних вимог, видового різноманіття, здатності задовольняти інтереси громадян. Чинне екологічне законодавство України як критерії безпеки 192

навколишнього природного середовища передбачає спеціальні нормативи екологічної безпеки. За якісними показниками стан довкілля можна представити трьома рівнями, де його якість розглядається як сукупність природних та «набутих» властивостей, сформованих під впливом антропогенної діяльності, які відповідають встановленим екологічним, санітарно-гігієнічним нормативам, що забезпечують умови для розвитку і відтворення живих організмів, у тому числі життєдіяльності людини. Найвищий якісний рівень природного середовища являє собою чисте природне середовище. У цьому разі забруднення природного середовища є мінімальним, воно не спричиняє змін нормального екологічного стану в певному регіоні. До другого рівня слід віднести сприятливе природне середовище. Тут забруднення природного середовища можливе в межах, які не впливають на стан здоров'я людини і коли відсутні будь-які неприємні фактори, викликані специфікою окремих виробництв. До третього рівня можна віднести безпечне природне середовище. На відміну від другого рівня тут допускається можливість наявності в природному середовищі певного регіону незагрозливих для людини негативних факторів. Категорія «екологічна безпека» з'явилась в українському законодавстві з прийняттям Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року. У подальшому вона отримує конституційне закріплення, її забезпечення та захист віднесено до обов'язків і найважливіших функцій держави, а також є справою всього українського народу (статті 16, 17 Конституції України). Поряд з людиною, її життям і здоров'ям, честю й гідністю, недоторканністю безпека проголошується і визначається Основним Законом найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Зазначені положення Основного Закону становлять конституційну основу екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища. Відповідно до них були розроблені: Основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки; Концепція (основи державної політики) національної безпеки України; Закон України «Про основи національної безпеки України» від 19 червня 2003 року. Чинне законодавство України не тільки визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів, гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності, але й визнає пріоритетні національні інтереси: забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства; збереження навколишнього природного середовища; раціональне використання природних ресурсів (ст. 6 Закону України «Про основи національної безпеки України»). Загальні положення у сфері екологічної безпеки закріплені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища». Самостійного закріплення в ньому дістав принцип правового забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, який належить до основних принципів екологічного права (ст. 3). Його сутність полягає в тому, що за допомогою правових та інших 193

заходів забезпечується підтримка безпечного стану навколишнього природного середовища для життя та здоров'я громадян, довкілля в цілому. У поресурсовому законодавстві окремо вирізняються принципи, що забезпечують пріоритет екологічних вимог перед іншими. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки; обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів; гарантування екологічно безпечного середовища для життя та здоров'я людей. Відмінною рисою цих принципів від інших є забезпечення підтримання екологічної рівноваги на території України. Недотримання вимог екологічної безпеки створює екологічно небезпечну ситуацію, яка загрожує стану навколишнього природного середовища та здоров'ю людини, спричиняє різноманітні наслідки. Вимоги екологічної безпеки в законі сформульовані за трьома напрямами: за господарськими суб'єктами, стадіями господарського процесу, видами господарської діяльності. 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку Правові, економічні, соціальні, організаційні основи діяльності, пов'язані з об'єктами підвищеної небезпеки і спрямовані на захист довкілля, життя і здоров'я людей від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеженню (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків, визначаються в Законі України від 18 січня 2001 року «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Об'єктами підвищеної небезпеки вважаються такі, на яких використовуються, виготовлюються, переробляються, зберігаються або трансформуються небезпечні речовини чи категорії речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти, які є реальною загрозою виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Екологічно небезпечні види діяльності і об'єкти – це важливі чинники, які потребують розробки оптимальних заходів по забезпеченню екологічної безпеки. Перелік екологічно небезпечних об’єктів Таблиця 80 № з/п 1 1 2 3 4 5 6

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 Херсонське державне підприємство - біологічна фабрика АТЗТ “Херсонський електромеханічний завод” ТОВ “Механічний завод” ВАТ “Електромашинобудівний завод” Херсонський державний завод “Палада” Завод “Судмаш” ДП Херсонський суднобудівний завод Філія ПАТ судноплавної компанії “Укррічфлот” Херсонський суднобудівний-судноремонтний

Вид економічної діяльності 3 Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4 Державна

Переробна промисловість

Державна

194

Колективна Колективна Акціонерна Державна Державна

Примітка 5

№ з/п 1 8

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2 завод ім. Комінтерну” ПАТ “Херсонська теплоелектроцентраль”

ВАТ “Південелектромаш”

ВАТ завод “Сокіл”

ВАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування” ВАТ “Херсоннафтопереробка”

МКП "Хесонтеплоенерго"

КП ”Котельщик”

КП “Енергозбереження”

Комунальне підприємство теплових мереж “Каховтеплокомуненерго”

КП “Бериславтеплокомуненерго”

КП “Цюрупинсьтеплокомуненерго”

КП “Теплотехнік”

КП “Міськтеплокомуненерго”

ДП “Херсонський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” ТОВ “УТН – Восток”

ВАТ “Укрнафта”

Вид економічної діяльності 3

Відомча належність (форма власності) 4

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Колективна

Переробна промисловість Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво

Акціонерна

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів,

195

Колективна Колективна Колективна

Комунальна

Державна

Колективна

Акціонерна

Примітка 5

№ з/п 1

Назва екологічно небезпечного об’єкту 2

ТОВ “Нафтаком-Плюс”

ТОВ “Меганафта”

ТОВ “Альянс Холдинг”

ПІІ “Лукойл-Україна”

28 29

ВАТ “Новокаховський завод плавлених сирів” ТОВ “Данон Дніпро”

ВАТ “Іванівський маслозавод”

ВАТ “Каланчацький маслозавод “

ВАТ “Верхньорогачицький маслозавод” ВАТ “Чаплинський маслосирзавод” ВАТ “Новотроїцький маслосирзавод”

33 34

Вид економічної діяльності 3 побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість Переробна промисловість

Відомча належність (форма власності) 4

Примітка 5

Колективна

Приватна

Акціонерна Колективна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна Акціонерна

9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1 Радіаційне забруднення територій Радіаційна безпека – дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення і довкілля, які встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки. Державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки полягає у забезпеченні безпеки людини, навколишнього природного середовища, ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання та передбачає: встановлення нормативних критеріїв і вимог, що визначають умови використання ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання у державі (нормування); надання дозволів на здійснення діяльності, пов'язаної з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випромінювання (провадження дозвільної діяльності); 196

здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов наданих дозволів організаціями, підприємствами та особами, які використовують ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (нагляд). Джерело іонізуючого випромінювання – фізичний об'єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. У зв'язку з відсутністю достатньої інформації про характер використання та зберігання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), оцінка загального стану радіаційної безпеки при поводженні з ДІВ має відносний характер та ґрунтується на даних, що отримані з підприємств, які ліцензуються (проліцензовані), або з підприємств, де здійснюється інспекційний нагляд відповідними підрозділами Міністерства екології та природних ресурсів України. Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) № з/п

1 1 2 3 4

5 6 7 8 1

Назва одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону, назва підприємства

Кількість радіаційнонебезпечних об’єктів (усього), од.

м. Херсон ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» ДП «Дніпронапівпровідники» ВАТ «ХБК» Херсонська обласна бібліотека ім. О.Гончара Державний архів Херсонської області ОПТЦ «Агропромсистема» Обласний онкодиспансер Херсонська митниця Бериславський район Бериславська районна адміністрація Каховський район Каховська філія ЗАТ «АТ Каргіл»

Таблиця 81 Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються кількість загальна активність радіаційний фон джерел ДІВ, Бк на території іонізуючого підприємства, випромінюмкЗв/год вання, од. 4 5 6 22

88,8х1010

7,4х1010

1772 497

32,8х107 9,19х107

1,17х107

92,5х107

4,66х1014

55,5х107

88,8х107

111х107

Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечними. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13 – 15 мкР/год. На території Херсонської області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ 197

на підприємствах та відомствах області - застосування в контрольновимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і медичному обладнанні. Здійснення контролю за обліком та збереженням ДІВ покладено на обласну санітарно-епідеміологічну станцію, а також Одеську Південну державну інспекцію Держатомрегулювання України. Найбільш небезпечним об’єктом з питань радіаційної небезпеки для області є Запорізька АЕС, у разі аварії на якої у 50-км. зону попадають двадцять три населених пункту Херсонської області. Радіаційна обстановка при загальній аварії на Запорізькій АЕС у зонах забруднення визначається кількістю й ізотопним складом радіоактивних речовин, що потрапляють у зовнішнє середовище, метеорологічними умовами під час аварії, відстанню до джерела аварійного викиду, характером території та іншими умовами. Під загальною аварією розуміється аварія, радіоактивні наслідки якої поширюються за межі території АЕС і приводять до опромінювання населення й забруднення навколишнього середовища вище рівнів, установлених при нормальної роботі АЕС. У випадку загальної радіаційної аварії на Запорізькій АЕС, в 50-км зону небезпечного радіоактивного забруднення попадає двадцять три населених пункту області (Верхньорогачицького району -21, Великолепетиського району -1, Ніжньосірогозького району -1). Радіоекологічна безпека та вантажообіг Відділом екологічного контролю на державному кордоні в зоні діяльності регіональних митниць проведено: • екологічний контроль 71166,492 тонн вантажу; • радіологічний контроль 121178,430 тонн вантажу; • перевірено 4825 транспортних засобів. У пункту пропуску Херсонський річковий порт (вантажний) на державному кордоні проведено: • екологічний контроль 1026562,073 тонн вантажу; • радіологічний контроль 1332550,735 тонн вантажу; • перевірено 479 транспортних засоби; • складено 255 актів огляду суден. За виявлені правопорушення до адміністративної притягнуто 205 порушників на суму 68,765 тис. грн.

відповідальності

Видано 29 сертифікатів екологічного контролю експортних партій брухту чорних металів. 9.3.2 Радіоактивні відходи Радіоактивні відходи на території Херсонської області відсутні.

198

10. Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва Індекс промислової продукції у грудні 2010р. порівняно з попереднім місяцем становив 109,2% та груднем 2009р. – 116,4%. За підсумками 2010р. обсяг виробництва промислової продукції склав 100,5% відносно 2009р. Індекси промислового виробництва (у % до відповідного періоду попереднього року) 105

94.7

95.7

92.2 89.1

92.3

91.0

98.3

90.8

99.8

100.5 98.8

89.9

90.2

98.9 91.9

91.6

86.8 84.7

84.2

січеньлютий

січеньберезень

90 85

98.0

97.4

січеньжовтень

93.1

97.1

січеньвересень

100

80.5

2009р.

січеньгрудень

січеньлистопад

січеньсерпень

січеньлипень

січеньчервень

січеньтравень

січеньквітень

січень

2010р.

Динаміка промислового виробництва за основними видами діяльності характеризується такими даними: (відсотків) Індекси промислової продукції грудень грудень 2010р. 2010р. до 2010р. до до листопада грудня 2009р. 2010р. 2009р. Промисловість Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість з неї Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічна і нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та виробництво готових

109,2 108,2 92,0 108,2

116,4 117,9 68,7 118,1

100,5 100,1 97,0 100,1

99,3 108,0

107,9 215,7

98,7 81,1

80,0

103,5

101,8

127,6

125,0

113,2

–

105,0

179,0

95,7

100,1

128,8

103,4

199

металевих виробів Машинобудування виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

105,1 134,9

137,1 133,0

102,0 103,2

103,9

108,5

113,1

106,8

164,9

120,4

193,2

136,6

88,8

138,7

90,6

111,1

Примітка. Розрахунок індексу промислової продукції базується на даних про динаміку виробництва за постійним набором товарів-представників та структурі валової доданої вартості за базисний рік (за базисний прийнято 2007р.). Індекс визначається без урахування діяльності з розподілення газу, теплоенергії, води, оброблення відходів і брухту та видавничої діяльності. У переробній промисловості індекс промислового виробництва у грудні 2010р. проти попереднього місяця та аналогічного місяця 2009р. становив відповідно 108,2% і 118,1%, за підсумками 2010р. – 100,1%. У виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів темп росту виробництва промислової продукції за 2010р. становив 98,7%. Зменшено виробництво на підприємствах з перероблення та консервування овочів та фруктів (на 50,5%), з виробництва м’яса та м’ясних продуктів (на 15,9%), з виробництва продуктів борошномельно-круп’яної промисловості, крохмалю та крохмальних продуктів (на 14,2%). Водночас, перевищено обсяги виробництва на підприємствах з виробництва готових кормів для тварин (на 69,9%), з виробництва молочних продуктів та морозива (на 5,1%), з виробництва олії та тваринних жирів (на 1,5%), з виробництва напоїв (на 0,4%). Виробництво основних видів продукції харчової промисловості Таблиця 82 Вироблено (т) за 2010р. М’ясо, включаючи субпродукти І категорії у тому числі яловичина і телятина, свіжі (парні) чи охолоджені свинина свіжа (парна) чи охолоджена Вироби ковбасні у тому числі вироби ковбасні варені, сосиски, сардельки ковбаси напівкопчені

Грудень 2010р. у % до

грудень листопада грудня 2010р. 2010р. 2009р.

2010р. у % до 2009р.

2742

329

93,2

129,0

80,7

158

280,0

200,0

142,3

809 173

135 17

136,4 154,5

137,8 154,5

64,8 121,0

86 67

8 7

133,3 233,3

200,0 140,0

121,1 126,4

200

Овочі консервовані натуральні Овочі, фрукти, горіхи і гриби, консервовані з доданням оцту або оцтової кислоти Джеми, желе фруктові, пюре та пасти фруктові чи горіхові Олія соняшникова нерафінована Молоко оброблене рідке Масло вершкове Сири жирні Продукти кисломолочні Борошно Крупи Вироби хлібобулочні Вироби макаронні без начинки, не піддані тепловому обробленню Кетчуп і соуси томатні інші Соуси (крім томатних) і продукти для приготування соусів; приправи та прянощі змішані інші Вино виноградне, тис.дал Води натуральні мінеральні газовані, тис.дал Напої безалкогольні, тис.дал

15045

343

26,0

123,4

55,7

2156

171

75,3

123,9

29,4

865 180636 10903 1182 17927 33187 95349 15237 29826

– 18290 1189 57 1221 2029 9019 1799 2719

– 97,5 113,7 63,3 91,8 75,0 117,4 94,1 107,7

– 109,9 250,8 80,3 119,7 108,0 102,4 96,3 105,3

238,3 91,7 134,0 117,0 107,7 115,1 83,1 98,8 93,8

5096 23440

594 2148

106,8 100,7

213,7 123,4

122,1 124,9

13603 344,5

1778 23,9

139,1 129,2

65,6 64,6

98,8 72,0

2107,1 60,4

202,9 0,2

110,6 200,0

388,0 6,3

90,1 30,9

У промисловості з перероблення та консервування овочів та фруктів зменшилось виробництво овочів консервованих натуральних на 12 тис.т, овочів, фруктів, горіхів і грибів, консервованих з доданням оцту або оцтової кислоти – на 5,2 тис.т. Водночас, збільшилось виробництво джемів, желе фруктових, пюре та паст фруктових чи горіхових на 502 т. На підприємствах з виробництва м’яса та м’ясних продуктів зменшився випуск м’яса, включаючи субпродукти І категорії, на 655 т, у тому числі свинини свіжої (парної) чи охолодженої – на 440 т. Водночас, збільшилось виробництво яловичини і телятини, свіжих (парних) чи охолоджених на 47 т, виробів ковбасних – на 30 т. На підприємствах з виробництва напоїв зменшилось виробництво вод натуральних мінеральних газованих на 230,8 тис.дал, напоїв безалкогольних – на 134,8 тис.дал, вина виноградного – на 134,0 тис.дал. У виробництві олії та тваринних жирів зменшилось виробництво олії соняшникової нерафінованої на 16,4 тис.т. У виробництві молочних продуктів та морозива зросло виробництво продуктів кисломолочних на 4,4 тис.т, молока обробленого рідкого – на 2,8 тис.т, сирів жирних – на 1,3 тис.т, масла вершкового – на 172 т. Зменшився випуск борошна на 19,4 тис.т, виробів хлібобулочних – на 2 тис.т, круп – на 185 т, соусів (крім томатних) і продуктів для приготування соусів; приправ та прянощів змішаних інших – на 171 т. Водночас, збільшився випуск кетчупу і соусів томатних інших на 4,7 тис.т, виробів макаронних без начинки, не підданих тепловому обробленню – на 923 т. На 01.01.2011р. залишки готової продукції на складах підприємств– виробників склали: овочів консервованих натуральних – 9,1 тис.т, борошна – 2,9 201

тис.т, овочів, фруктів, горіхів і грибів, консервованих з доданням оцту або оцтової кислоти – 1,5 тис.т, олії соняшникової нерафінованої – 1,3 тис.т, кетчупу і соусів томатних інших – 1,1 тис.т, сирів жирних – 798 т, соусів (крім томатних) і продуктів для приготування соусів; приправ та прянощів змішаних інших – 400 т, круп – 385 т, виробів макаронних без начинки, не підданих тепловому обробленню – 348 т, масла вершкового – 59 т, м’яса, включаючи субпродукти 1 категорії – 22 т, вод натуральних мінеральних газованих – 134,4 тис.дал, вина виноградного – 28,6 тис.дал. У виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції за 2010р. індекс виробництва становив 103,4%. Збільшилось порівняно з 2009р. виробництво елементів конструкцій збірних для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю на 1,3 тис.м3, плиток, плит, черепиці та аналогічних виробів з цементу, бетону або штучного каменю на – 0,6 тис.м2. Водночас, зменшилось виробництво вапна на 3,7 тис.т. У машинобудуванні за 2010р. індекс промислової продукції проти 2009р. становив 103,2%. Збільшили обсяги виробництва підприємства з виробництва електричного, електронного та оптичного устатковання (на 20,4%), з виробництва машин та устатковання (на 13,1%). Зменшення випуску продукції відбулось у виробництві транспортних засобів та устатковання (на 11,2%). Збільшилось виробництво електродвигунів та генераторів змінного струму, електродвигунів універсальних на 2,2 тис.шт., насосів відцентрових для перекачки рідин інших та підйомників рідин – на 1,6 тис.шт. Виробництво окремих видів продукції Таблиця 83 Вироблено за

2010р.

Вапно, тис.т Плитки, плити, черепиця та аналогічні вироби з цементу, бетону або штучного каменю, тис.м2 Елементи конструкцій збірні для будівництва з цементу, бетону чи штучного каменю, тис.м3 Насоси відцентрові для перекачки рідин інші та підйомники рідин, шт. Електродвигуни та генератори змінного струму, електродвигуни універсальні, шт.

Грудень 2010р. у % до

2010р. у % до 2009р. грудень листопада грудня 2010р. 2010р. 2009р.

73,7

6,2

89,9

95,2

7,8

0,7

175,0

58,3

108,3

7,1

0,5

38,5

166,7

122,4

11741

1129

107,1

128,6

115,8

12231

1151

120,6

96,2

121,8

За 2010р. з давальницької сировини замовника вироблено 12,6 тис.т борошна (13,2%), 964 т овочів консервованих натуральних (6,4%), 44,2 тис.т вапна (60,0%). Дані про частку продукції, виробленої з давальницької сировини, і її динаміку наведені нижче: 202

(у відсотках) Жовтень 2010р. 3,1 19,2 53,8

Овочі консервовані натуральні Борошно Вапно

Листопад 2010р. 20,5 21,4 40,6

Грудень 2010р. 21,0 24,2 41,9

За січень–листопад 2010р. промисловими підприємствами області реалізовано промислової продукції (товарів, послуг) на 6826,5 млн.грн., з неї продукції добувної та переробної промисловості – на 5351,8 млн.грн. На підприємства з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів приходиться 45,8% загального обсягу реалізованої продукції, машинобудування – 16,0%, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води – 21,6%. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) за основними видами промислової діяльності Таблиця 84 Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг) у відпускних цінах підприємств (без ПДВ та акцизу) за січень–листопад 2010р. тис.грн.

Промисловість Добувна та переробна промисловість Добувна промисловість Переробна промисловість у тому числі Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Легка промисловість Оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів Целюлозно-паперове виробництво; видавнича діяльність Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення Хімічна та нафтохімічна промисловість Виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції Металургійне виробництво та

Довідково: структура обсягу реалізованої промислової продукції без урахування вартості електроенергії, газу та води, придбаних для перепродажу, % у % до всієї реалізованої продукції

6826520,3

100,0

5351788,7 25221,5 5326567,2

78,4 0,4 78,0

87,5 0,4 87,1

3126626,6 39903,9

45,8 0,6

51,1 0,6

22784,1

0,3

0,4

126845,4

1,9

2,1

…1

292148,9

4,3

4,8

348575,2

5,1

5,7

203

виробництво готових металевих виробів Машинобудування виробництво машин та устатковання виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання виробництво транспортних засобів та устатковання Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 1

275378,9 1093453,2

4,0 16,0

4,5 17,9

279478,5

4,1

4,6

338450,1

5,0

5,5

475524,6

7,0

7,8

1474731,6

21,6

12,5

Інформація конфіденційна відповідно до Закону України "Про державну статистику".

Примітка. Дані розроблено на підставі короткострокової звітності, якою охоплені великі, середні та вагомі за обсягами реалізованої промислової продукції малі підприємства. Інформація сформована за функціональним принципом (по однорідних продуктах), без урахування продукції, реалізованої підприємствами-замовниками.

В обсязі реалізованої продукції добувної та переробної промисловості 43,8% займала сировинна продукція, 37,0% – товари широкого використання, 19,2% – інвестиційна продукція. Порівняно з січнем–листопадом 2009р. збільшилась, частка товарів широкого використання на 4,6 в.п. При цьому зменшилась питома вага сировинної продукції на 3,1 в.п. інвестиційної продукції на – 1,5 в.п. 10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається при пошуках корисних копалин – на стадії геологорозвідувальних робіт. Сучасні свердловини можуть досягати глибини кількох кілометрів. При бурінні таких свердловин на поверхню Землі піднімаються великі об’єми гірських порід, які забруднюють місцерозташування свердловин. Наприклад, при глибині свердловини 5 км об’єм розбурених і піднятих на поверхню порід сягає 800 м3. Залишені у вигляді відвалів ці техногенні відклади розмиваються дощовими й талими водами і забруднюють навколишню територію шкідливими для живих організмів сполуками. При бурінні свердловин часто використовують бурові розчини, до складу яких входять водорозчинні солі, органічні речовини та різноманітні обважнювачі, які забруднюють не лише земну поверхню в місцях буріння свердловин, а й підземні водоносні та водопроникні горизонти. Коли свердловини досягають нафто- або газоносних пластів, нерідко відбуваються викиди нафти і газу, які забруднюють грунти і воду, а при самозагорянні – атмосферне повітря. Атмосфера інтенсивно забруднюється також у процесі бурових робіт. При бурінні глибоких свердловин кількість вихлопних отруйних газів двигунів бурових установок сягає близько 260 000 м3 на добу. Поверхневі розвідувальні виробки: шурфи, канави тощо активізують ерозійні процеси, стимулюють яроутворення, яке вилучає із сільськогосподарської сфери значні площі родючих земель. Крім того, в місцях проведення геологорозвідувальних робіт грунтоворослинний покрив, як правило, сильно 204

пошкоджується транспортними засобами, забруднюється нафтопродуктами, засмічується виробничими та побутовими твердими відходами. При видобутку корисних копалин діють ті самі фактори руйнування середовища, як і при геологорозвідувальних роботах, але в значно більших масштабах. На нафтопромислах грунти забруднюються на глибину 25 см і більше. При видобутку корисних копалин відкритим способом геологічне середовище порушується виїмками гірських порід – кар’єрами, площа яких може досягати десятків квадратних кілометрів, а глибина – сотень метрів. Щоб запобігти затопленню кар’єру, з метою пониження рівня підгрунтових вод кар’єр оточують колом гідрогеологічних свердловин, з яких безперервно викачують воду. Якщо у навколишніх товщах гірських порід містяться легкорозчинні відклади (вапняки, гіпси, ангідрити, кам’яна сіль тощо), такі відкачки сприяють розчиненню їх і утворенню глибинних карстових порожнин, які стають причиною виникнення карстових провалів на прилеглих до кар’єру територіях. Геохімічне забруднення навколишнього середовища відбувається також в місцях розташування металургійних і хімічних заводів та інших підприємств, що перероблюють мінеральну сировину. Тверді, рідкі та газоподібні відходи виробництва інтенсивно забруднюють на прилеглих територіях грунти, рослинність, поверхневі і підземні води та атмосферне повітря. Потужними джерелами забруднення навколишнього середовища виступають також гідровідстойники, шлаконакоплювачі тощо. Спалювання горючих копалин – каустобіолітів: кам’яного та бурого вугілля, торфу, нафти, газу, горючих сланців – веде до збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, потепління клімату і посилення геохімічної діяльності річок. Крім того, в багатьох каустобіолітах присутня в них чи інших кількостях сірка, внаслідок чого в атмосферу щорічно поступає близько 150 млн. тонн сірчистого газу – основного компоненту кислотних дощів. Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво та експлуатація різноманітних будівель та інженерних споруд. Під тиском цих будівель та споруд малостійкі гірські породи можуть деформуватися і осідати. На підрізаних та навантажених будівлями схилах часто виникають обвали і зсуви значних мас гірських порід. Ці процеси також мають місце внаслідок підрізок схилів під час прокладання автомобільних та залізничних шляхів, газо- й нафтопроводів, ліній високовольтних електропередач тощо. Під час експлуатації будівель та споруд нерідко, внаслідок несправності водогінної системи або скидання рідких стоків, відбувається замочування й просідання лесових порід. У зв’язку з широкомасштабним руйнуванням господарською діяльністю геологічного середовища все більш актуальною стає проблема його раціонального використання. Воно полягає, з одного боку, у максимально повному вилученні і використанні мінеральної сировини при видобутку, збагаченні та переробці корисних копалин, а з другого – у зведенні до мінімуму шкоди, яку завдають ці процеси навколишньому середовищу. Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто застосуванням нових прогресивних технологій, які дозволятимуть комплексно використовувати родовища корисних копалин, максимально повно добувати з вміщуючих порід і покривних товщ корисні речовини, і, крім 205

основного для даного родовища виду мінеральної сировини, добувати та використовувати супутні види. Іншим шляхом, що веде до тієї ж мети, є максимально повна утилізація залишкової породи, шлаків, шламів та інших відходів гірничодобувної та переробної промисловості для потреб будівництва, сільського господарства тощо. 10.2.2 Металургійна промисловість Одним із найбільших забруднювачів біосфери в багатьох країнах світу є металургійний комплекс. В Україні його розвиток зумовив різке загострення екологічної ситуації в трьох районах — Донбасі, Придніпров’ї та Приазов’ї. Металургійні комбінати з повним циклом — це фактично міста, простерті на десятки кілометрів. Копальні й підприємства чорної металургії охоплюють величезні площі земельних угідь, використовують мільярди кубометрів кисню. На підприємства чорної металургії припадає близько 15 % всіх промислових викидів в атмосферу пилу, 8—10 — викидів діоксиду сірки, 10—15 % — загального обсягу споживання води. До цього слід додати величезну кількість твердих відходів (шлаків, шламів тощо). Сучасний металургійний завод на 1 млн т виплавленої сталі викидає в навколишнє середовище: 800 тис. т шлаків, 100 — пилу, 30 — окису вуглецю, 8 — двоокису сірки, 50 — фтористого водню, 3 — окисів азоту. Частина виробничих відходів уловлюється, утилізується, переробляється. Коефіцієнт уловлювання пилу становить у середньому 85—87 %, коефіцієнт знешкодження оксиду вуглецю — понад 90, коефіцієнт уловлювання сірчаного ангідриду — 8—9 %. Нині найважливішим напрямом науково-технологічного прогресу є створення і впровадження маловідходних технологій, які дозволяють не лише зменшити забруднення довкілля, а й підвищити ефективність металургійного виробництва. Так, флотаційні відходи збагачення вугілля можуть бути використані для виробництва силікатної цегли. Основним споживачем доменних шлаків є цементна промисловість. Крім того, вони служать сировиною для виробництва бетону, в будівництві автошляхів, для залізничного насипу тощо. Кольорова металургія створює більше проблем з організації безвідходного виробництва, оскільки в галузі спостерігається великий вихід відходів на одиницю продукції: у більшості галузей на 1 т металу витрачається 100 — 200 т руди (іноді навіть тисячі тонн). Відходи часто відзначаються великою токсичністю, позаяк містять сполуки сірки, миш’яку, сурми, селену, телуру тощо. В ряді випадків токсичними є і залишкові кольорові метали: свинець, цинк, мідь, кадмій, ртуть. Головним забруднювачем атмосфери у виробництві цинку, нікелю та міді є діоксид сірки. Якщо він не утилізується як сировина для виробництва сірчаної кислоти, забруднення атмосфери стає вагомим чинником виникнення в районі виробництва зони екологічного лиха. Великі проблеми створюють і скиди стічних вод: у них спостерігається висока концентрація хлору, при виробництві нікелю — сульфату і хлориду натрію. Під час електролітичного виробництва металевого алюмінію за традиційною технологією — високотемпературним електролізом криоліту — утворюються як газоподібні, так і тверді відходи, які містять фтор і фтористі сполуки, що згубно впливають на тканину кісток і зубів. 206

3 огляду на специфічний склад шлаків кольорової металургії одним із найперспективніших напрямів у вирішенні проблем їх використання є принцип комплексної переробки, що має три стадії: 1) попереднє вилучення кольорових і рідкісних металів; 2) вилучення заліза; 3) використання силікатних залишків шлаків для виробництва будівельних матеріалів. 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість Сировинна база хімічної промисловості диференціюється залежно від природних та економічних особливостей окремих країн та регіонів. В одних районах — це вугілля, коксовий газ, в інших — нафта, супутні нафтові гази, солі, сірчаний колчедан, газові відходи чорної та кольорової металургії, у третіх — кухонна сіль тощо. Сировинний фактор впливає на спеціалізацію територіальних поєднань хімічних виробництв. Хімічне виробництво у міру вдосконалення технологічних методів може своєю чергою впливати на сировинну базу. Хімічна промисловість пов'язана з багатьма галузями. Вона комбінується з нафтопереробкою, коксуванням вугілля, чорною та кольоровою металургією, лісовою промисловістю. Найважливіше значення для розміщення галузей хімічної промисловості мають сировинний, паливно-енергетичний та споживчий фактори. Сировина для хімічної промисловості має вирішальне значення, її частка у собівартості готової продукції коливається від 45 до 90%. Наприклад, витрати сировини на 1 т капролактаму сягають 8 т, ацетилену — 4,5, аміаку з коксу —5,5 т. Питома витрата сировини понад одиницю спостерігається у содовій, азотнотуковій галузях, у виробництві синтетичного каучуку, пластмас та інших продуктів. У промисловості органічного синтезу на один і той самий продукт одразу йде кілька видів сировини. У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується води. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавляння 1 т чавуну, і удесятеро більше, ніж для виплавляння 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води у хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди — до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Фактор водомісткості дуже обмежує можливості вибору при розміщенні підприємств хімічної промисловості. Це тим більш важливо, що чимало видів сировини зустрічається у маловодних місцевостях. У багатьох галузях хімічної промисловості спостерігається висока потреба у паливі та енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт-год, а фосфору —дь 20 тис. кВт-год на 1 т продукції. При виробництві багатьох видів синтетичної продукції поглинається теплова енергія — пара. Тому дуже часто хімічні виробництва орієнтують лише на паливно-енергетичний фактор. Хімічні забруднення - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії. Найпоширенішими шкідливими газовими забруднювачами є: оксиди сульфуру (сірки) – SO2, SO3; сірководень (Н2S); сірковуглець (СS2); оксиди 207

нітрогену (азоту) – Nox; бензпірен; аміак; сполуки хлору; сполуки фтору; сірководень; вуглеводні; синтетичні поверхнево-активні речовини; канцерогени; важкі метали; оксиди карбону (вуглецю) – СО, СО2. До кінця XX ст. забруднення навколишнього середовища відходами, викидами, стічними водами всіх видів промислового виробництва, сільського господарства, комунального господарства міст набуло глобального характеру і поставило людство на грань екологічної катастрофи. Сучасний побут, який значною мірою змінився завдяки широкому використанню хімічних продуктів, перетворився на небезпечне джерело забруднення біосфери. Побутові відходи містять значну кількість синтетичних та штучних речовин, які не засвоюються у природі. А отже надовго вибувають з природних геохімічних циклів. Спалювання побутових відходів часто неможливе через те, що навколишнє середовище забруднюється токсичними продуктами згорання (сажа, поліциклічні ароматичні вуглеводні, хлорорганічні сполуки, соляна кислота тощо). А тому виникають звалища відпрацьованих автопокришок і пластикових упаковок. Такі звалища виявляються добрими екологічними нішами для пацюків та супутніх з ними мікроорганізмів. Не виключені і випадки пожеж, які можуть перетворити цілі райони у зону екологічного лиха (зниження прозорості атмосфери, токсичні продукти горіння тощо). А тому гостро стоїть проблема створення полімерів, які у природних умовах швидко саморуйнуються і повертаються до нормального геохімічного кругообігу. Особливу групу складають виробництво бойових отруйних речовин, ліків та засобів захисту рослин, оскільки це синтез біологічно активних речовин. Насамперед із значним ризиком пов’язаний сам процес виробництва, оскільки персонал постійно працює в атмосфері з підвищеною концентрацією цих речовин. Значні складності пов"язані із зберіганням, а як тепер з"ясувалося, і з знищенням бойових отруйних речовин. Хімічні засоби захисту рослин, або отрутохімікати, призначені спеціально для розпорошення у біосфері. Загальну кількість цих отрут важко назвати, оскільки постійно випускаються нові і припиняється випуск старих, які виявилися на практиці надто шкідливими або до них вже пристосувалися ті види шкідників, проти яких їх застосовують. Але приблизно їх кількість вже перевищила 1000 сполук, здебільшого хлор-, фосфор-, миш’як- та ртутьорганічних. Так вуглеводні надходять у атмосферу і при спалюванні палива, і від нафтопереробної промисловості, і від газовидобувної промисловості. Джерела забруднюючих речовин різноманітні, також багаточисельні види відходів і характер їхнього впливу на компоненти біосфери. Біосфера забруднюється твердими відходами, газовими викидами і стічними водами металургійних, металообробних і машинобудівних заводів. Величезної шкоди завдають водяним ресурсам стічні води целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості. Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями, а постійне зростання масштабів морських перевезень викликало майже повсюдне забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню біогенними елементами водойм, водотоків і 208

сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди і т.п.). При гірських розробках на поверхню землі витягаються мільйони тонн різноманітних, найчастіше фітотоксичних гірських порід, що утворюють терикони і відвали, що пилять і горять. В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи і т.п.), що складуються на великих площах, вчиняючи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води, грунтовий покров (пилування, виділення газів і т.п.). 10.2.4 Харчова промисловість Харчова та переробна промисловість, як і багато інших галузей народного господарства, є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Широка номенклатура різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій визначає значні відмінності у кількості та забрудненості виробничих відходів. Виробництво харчових продуктів супроводжується утворенням рідких, газоподібних та твердих відходів, що забруднюють гідросферу, атмосферу та ґрунти. Але основною проблемою екології харчових виробництв є проблема води. Усі підприємства потребують велику кількість води, що використовується безпосередньо в технології основного продукту (пивоварна, спиртова, цукрова), для миття обладнання та інших цілей. Більшість цієї води у вигляді забруднених стоків виводиться із процесу та надходить у навколишнє середовище. Середньорічна кількість стічних вод (СВ) на харчових підприємствах становить (м3): на 1 т хлібобулочних виробів – 2,9; на 1т буряка у виробництві цукру – 1,7; на 1000 дал пива – 76; на 1т пресованих хлібопекарських дріжджів – 170; на 1000 дал спирту – 1300. Значна частина цих СВ представлена сильно забрудненими водами, що характеризуються величиною ХСК (хімічне споживання кисню) від 2000 до 60000 мг О2/дм3. Основною їх особливістю є високий вміст розчинених органічних речовин. Скидання таких вод у міські каналізаційні мережі не дозволяється, а вивід і збирання їх на “полях фільтрації” призводить до утворення токсичних неприємно пахнучих речовин, що забруднюють атмосферне повітря на значній території. Крім того під ці споруди необхідно відводити значні площі земельних угідь сільськогосподарського призначення. Найбільший негативний вплив на довкілля мають м'ясна, цукрова, спиртова та дріжджова галузі харчової промисловості. Надходження забруднених СВ, що містять органічні речовини рослинного і тваринного походження, у природні водоймища призводить до погіршення умов життєдіяльності гідробіонтів внаслідок того, що на руйнування цих речовин витрачається кисень, який розчинений у воді і є одним з найважливіших умов життєдіяльності біоти водойм. Так, один літр СВ спиртзаводу, м’ясокомбінату або сирзаводу може “зіпсувати” декілька тисяч літрів річкової або ставкової води. 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва Заходи щодо запобігання негативного впливу на оточуюче середовище Що стосується мінімізації шкоди, яку завдає господарська діяльність геологічному і всьому навколишньому середовищу, то вона неможлива без 209

підвищення загальної виробничої культури і суворого виконання всіх природоохоронних правил та норм. Зокрема, на місці та в околицях ведення геологорозвідувальних та гірничовидобувних робіт слід уникати засмічення території побутовими та виробничими відходами, крім місць, спеціально відведених для нагромадження їх; здійснювати повний збір відходів буріння по кожному виду окремо; обов’язково засипати розвідувальні гірські виробки; оснащувати транспортні засоби гумовими гусеницями та пневмокатками, які завдають значно меншої шкоди грунтово-рослинному покриву; скидати у водойми шахтні та бурові води лише після повного очищення їх; переходити до безвибухових методів проходження гірських виробок; застосовувати мікробіологічні препарати для очищення ґрунтів від забруднень нафтопродуктами тощо. Необхідно здійснювати рекультивацію земель на місці відпрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин. Це поняття охоплює весь комплекс робіт, спрямованих на відновлення родючості й народногосподарської цінності порушених земель. У вузькому розумінні рекультивація – це відновлення шару ґрунту, попередньо знятого з ділянок, де передбачається його механічне руйнування або сильне забруднення. Для того щоб уникнути осідання земель над підземними виробками при видобутку корисних копалин закритим способом, необхідно забутовувати їх після відпрацювання відходами видобутку мінеральної сировини (пустою породою). Ці заходи, крім основного ефекту, допомагають також запобігати додатковому забрудненню навколишнього середовища звалищами відпрацьованої гірської породи на поверхні Землі. На даний час на вітчизняних харчових підприємствах майже немає ефективних очисних споруд, а економічний механізм забезпечення безпеки довкілля використовується неефективно і не стимулює підприємства до організації дільниць з очищення СВ. Застосування механічних, хімічних та фізико-хімічних способів або не забезпечує необхідного ступеня очищення таких висококонцентрованих за забрудненням вод, або є досить дороговартісним. Найбільш прогресивним і раціональним для даних умов є біохімічний спосіб, який забезпечує розкладання переважної більшості складних органічних сполук до СО2 і води без використання хімічних реагентів. Вітчизняними вченими запропоновано ряд технологій очищення СВ спиртового, дріжджового, молокопереробного виробництв. Основним елементом цих технологій є анаеробно-аеробне руйнування забруднюючих речовин СВ з досягненням ефективності очищення за БСК 95-99 %. При цьому на анаеробній стадії відбувається метанове бродіння з утворенням біогазу, що містить до 80 % метану. Враховуючи, що з одного об’єму високонцентрованих СВ у процесі метанового бродіння утворюється понад 20 об’ємів біогазу, останній можна використати як джерело палива на підприємстві. За даними науковців це дозволить зекономити до 1/3 паливних ресурсів для підприємства, що є надзвичайно актуальним для українських підприємств в сучасних умовах.

210

11. Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві Сільськогосподарське виробництво є основою життя людей. Світова практика показує, що ринкова економіка змінює ставлення людини до землі, спонукає її до більш продуктивної праці. Тому перехід до ринкових відносин в сучасний період є об’єктивною необхідністю, яка дає змогу радикально вирішити продовольчу проблему, забезпечити населення продовольством. Херсонщина є аграрно – промисловим регіоном, яка має великий природно – ресурсний потенціал і має сприятливі економічні умови для ведення майже всіх видів виробництва. На кінець 2010р. в області здійснювали виробництво сільсько- господарської продукції 2600 підприємств, площа сільськогосподарських угідь в яких за даними Головного управління Держкомзему у Херсонській області складає 923,6 тис.га. Із загальної кількості підприємств – 545 становлять господарські товариства, кооперативи, приватні, державні та інші підприємства (крім фермерських господарств). На початок 2011р. в області діяло 2055 фермерських господарств, у власності та користуванні яких знаходилося 241,3 тис.га сільськогосподарських угідь, з них 231,9 тис.га ріллі. На одне фермерське господарство в середньому припадало 117,4 га площі сільгоспугідь, проти попереднього року цей показник збільшився на 6,9 га. У власності та користуванні громадян знаходилося 837,2 тис.га сільськогосподарських угідь, що більше на 1,3%, ніж на початок 2010р. За попередніми підсумками 2010р. загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005р.) становив 4145,5 млн.грн. і збільшився на 2,9% в порівнянні з виробництвом попереднього року, у т.ч. у сільськогосподарських підприємствах збільшився на 3,6%, у господарствах населення – на 2,4%. Вклад останніх у загальне виробництво становив 57,1% проти 57,3% у 2009р. У 2010р. порівняно з попереднім роком в аграрних підприємствах спостерігалося збільшення на 20,7% загального обсягу реалізації продукції сільського господарства за рахунок зростання як обсягу реалізації продукції тваринництва − на 17,4%, так і рослинництва − на 21,2%. Частка продукції рослинництва у загальній вартості реалізованої продукції склала 86,7%, тваринництва − 13,3% (у 2009р. – 86,4% та 13,6% відповідно). Сільськогосподарські підприємства реалізують свою продукцію по таких каналах: переробним підприємствам; населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування); пайовикам в рахунок орендної плати за землю та майнових паїв; на ринку через власні магазини, ларки, палатки; через біржі, аукціони; за іншими каналами (продукція продана безпосередньо підприємствам торгівлі та громадського харчування всіх форм власності та господарювання, а також санаторіям, дитячим садкам, школам, лікарням, будинкам відпочинку, закритим закладам; іншим підприємствам та організаціям; комерційним структурам; зарубіжним країнам). Структура реалізації аграрної продукції в умовах ринкової економіки зазнає постійних змін. В цілому по області щороку зменшується питома вага проданої продукції переробним підприємствам, а натомість поширення набувають інші 211

канали збуту: їх частка зросла з 74,2% у 2009р. до 78,2% у 2010р. (в 2010р. по Україні їх частка становила 74,5%). Безпосередньо за іншими каналами було продано 75,5% загального обсягу реалізації зернових культур, 88,3% олійних культур, 36,3% овочів, 64,9% картоплі, 47,7% плодів та ягід, 1,8% винограду, 68,4% баштанних культур, 52,6% худоби та птиці, 99,2% яєць, 68,6% вовни, 1,9% молока. Цінова політика переробних підприємств, де ціна за 1 тонну молока в 2010р. в середньому по області становила 3097,9 грн. (у 2009р.–2042,8 грн.), сприяла тому, що частка реалізації молока переробним підприємствам збільшилась за рік на 1,0% і становила 95,9%. Однак, ціна продажу населенню в рахунок оплати праці (включаючи реалізацію через систему громадського харчування) 1 тонни молока була найнижчою і становила 2077,9 грн за т. Вартість реалізованої продукції рослинництва та тваринництва по Херсонській області у 2010р. склала 3,2% загального обсягу реалізації по Україні і була на рівні Чернігівської області або Автономної Республіки Крим. Вартість реалізованої продукції рослинництва склала 4,2% (Тернопільська область –3,8%), тваринництва – 1,3% (Житомирська область –1,2%, Миколаївська область –1,4%). 11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження За рахунок незбалансованого використання мінеральних та органічних добрив, а також їх недостатньої кількості внесення, потреба у мінеральних компонентах ґрунту щорічно зростає, що свідчить про їх більш інтенсивне споживання, ніж їх поновлення за рахунок внесення добрив та надходження з іншими джерелами. Потреба основних мінеральних компонентів живлення у минулому році складає 112,6 кг/га. Причому, значна частка дефіциту (35-40 % із даної кількості) припадає на азот. Таблиця 85

Середньозважена потреба в мінеральних добривах, кг/га Скільки внесено всього органічних добрив, тонн Скільки внесено органічних добрив на одиницю посівної площі, т/га Яка площа удобрена органічними добривами, га Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 р. – ІХ тур агрохімічного обстеження, %)

135,8 83850 0,11 3020 2,39

Об’єм внесених органічних добрив внесених у 2010 році становить 83,8 тис.т, а за розрахунками бездефіцитний баланс гумусу по області мало б забезпечити внесення 15,5 млн. т органічних добрив, або 11,2 т/га. Вміст гумусу в ґрунтах області, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, складає 2,39 %, що на 0,07 % нижче даних попередніх досліджень. 11.2.2 Використання пестицидів У сільському господарстві Херсонської області використано 930,7 т пестицидів, крім того, біопрепаратів – 108,3 т; хімічним методом оброблено 212

1649,08 тис. га (у т.ч. десиканти 7,9 тис. га, проти шкідників 740,6 тис. га, хвороб 259,4 тис. га, бур’янів 641,18 тис. га), крім того, біометодом – 115,2 тис. га. 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель Низка проблем виникла і в процесі такого напряму інтенсифікації сільського господарства, як меліорація. Меліорація — це система заходів, пов’язаних із корінним поліпшенням властивостей ґрунтів і спрямованих на підвищення їхньої родючості. Існує понад 30 видів меліорації. Найпоширенішим серед них є гідромеліорація — зрошення та осушення. У зрошенні земель роль найактивнішого агента відіграє штучне зволоження ґрунтів із водного джерела з метою забезпечення рослин вологою. Під час осушення земель надлишок вологи відводиться за межі шару, де розміщуються корені рослин, і в такий спосіб створюються сприятливі умови для їх росту. Необхідність меліорації земель визначається кліматичними умовами території. Понад 60 % населення Землі проживає в посушливих регіонах, тоді як 20 % — там, де спостерігається надлишок вологи. Зі зрошенням земель у перші роки урожайність сільськогосподарських культур підвищується у 2 — 3 рази, а вирощування рису чи бавовнику без зрошення взагалі неможливе. За оцінками ФАО (Всесвітньої сільськогосподарської організації) площа зрошувальних земель нині становить 270 млн га. А втім, тривале зрошення спричинює низку екологічних проблем. Головна з них — це вторинне засолення ґрунтів, що виникає за надмірного зрошення і високого рівня ґрунтових вод. Під засолення потрапила майже половина зрошуваних земель світу. Проводячи широкі меліоративні роботи в степу, необхідно враховувати, що новоутворення ґрунтових вод тут відбувається значно швидше, ніж, скажімо, в напівпустелях і пустелях. Приблизно за 10 років рівень ґрун¬тових вод може досягти критичного стану (1,5 — 2,5 м від поверхні), спричиняючи засолення. Цей процес посилюється в Україні ще й тому, що південні чорноземи і каштанові ґрунти мають підвищену солонцюватість і лужність на глибині 0,5 — 1 м. Зрошення чорноземів вимагає особливої обережності. Деякі вчені наполягають на тому, щоби їх зрошувати лише в надто посушливі роки, оскільки зрошення призводить до сильного ущільнення ґрунтів на глибині 20 — 60 см, погіршуються їхні водно-фізичні властивості, зменшується насиченість киснем до 10 %, а вміст вуглекислоти зростає до 1,5 — 2,7 %. Крім того, дренажні води, що скидаються з полів, містять велику кількість мінеральних добрив і пестицидів, які забруднюють водойми. Із зрошенням пов’язана також проблема раціонального використання води. Головним напрямком є підвищення якості зрошувальних систем; для старих систем коефіцієнт корисної дії — 0,25 — 0,35, для нових, збудованих після війни, — 0,8 — 0,9.Тому в старих меліоративних системах на шляху від джерела забору води до поливного поля безцільно втрачаються 60 — 75% води. Осушення за принциповою основою протилежне зрошенню. Його проводять на перезволожених землях, лісах, болотах із метою включення нових територій у сільськогосподарське виробництво. В Україні осушення проводять в областях Полісся. Але болота — це важливі екосистеми, які є джерелом ягід, лікарських 213

рослин, медоносів, грибів тощо. Якщо взяти до уваги високу розораність території України, то стане очевидним, наскільки важливі болотні луки для збереження рослинного і тваринного світу України. Через 25 років після початку проведення осушувальних меліорацій земель в Україні виникли небезпечні екологічні зміни водного балансу території та порушення режиму підземних вод, небажані зміни в гідроекологічному режимі з частими катастрофічними повенями, посилилися процеси дегра¬дації ґрунтів і зменшення продуктивності сільськогосподарських угідь. Уздовж меліоративних систем знижується рівень ґрунтових вод. Зони впливу меліоративних систем не стабілізуються в часі, а постійно збільшуються, перекриваючи одна одну. Між річками Полісся України не залишилося великих болотних масивів, які підтримували б рівні ґрунтових вод на сусідніх водоймах, не даючи їм опускатися далеко за межі оптимального залягання. Зниження ґрунтових вод призвело до збільшення кількості посушливих днів, зменшення вологості повітря, а це, своєю чергою, обумовило зменшення продуктивної вологи і зниження урожайності в середньому від 20 до 70 %. На рівнинних міжрічних терасах і заплавах у верхів’ях річок з’явилися пересушені угіддя, що корінним чином змінило склад рослинного світу, призвело до появи суходолів. У літній період рівні ґрунтових вод опускаються нижче закладених дренажних каналів. У перші 5 — 10 років від початку експлуатації осушувальних систем навколо них формується зона гідрогеологічного впливу від 900 м до 3 — 5 км. За площею вона у 2 — 3 рази переважає розміри осушувальних систем. Це негативно позначається на витоках річок і струмків. Нині у деяких річок виток починається на 15 — 22 км нижче від попереднього. Особливо небажаним наслідком великомасштабного осушення є посилення після 10 років інфільтрації живлення підземних вод, що порушує їхні баланс і режим. Збільшуються вихідні токи підземних вод, які виходять на поверхню в ослаблених ділянках земної кори — поблизу озерних улоговин, річкових заплав тощо. Особливо сильне підтоплення сталося в зоні Шацьких озер, де на території, що прилягає до Шацького природного національного парку, понад 10 тис. га угідь через підтоплення були переведені в інші категорії земель. 11.2.4 Тенденції в тваринництві Тваринництво є важливою галуззю сільського господарства, що забезпечує населення продуктами харчування, легку та харчову промисловість – сировиною. У 2010р. загальний обсяг виробництва продукції тваринництва збільшився на 2,4%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 8,5%, в господарствах населення – на 0,6%. Проте, господарствами населення вироб-ляється більша частина всієї продукції тваринництва (76,2% у 2010р. і 77,6% у 2009р.). За попередніми розрахунками у 2010р. в усіх категоріях господарств виробництво м’яса збільшилося на 1,5% і становило 67,7 тис.т, яєць – на 14,9% і 437,3 млн.шт, а виробництво молока та вовни зменшилися на 4,1% та на 1,6% і становили 305,9 тис.т та 183 т відповідно. Сільськогосподарські підприємства збільшили проти 2009р. обсяг вирощування худоби та птиці (у живій вазі) на 0,5 тис.т (на 3,3%). Співвідношення 214

обсягу вирощування худоби та птиці до його реалізації на забій склало 137,4% (торік – 131,9%). Зменшилися середньодобові прирости на вирощуванні, відгодівлі та нагулі великої рогатої худоби та свиней на 5,4%, і становили у 2010р., відповідно, 439 г та 330 г. Проте збільшився на 31,3% середньодобовий приріст овець та кіз і становив 42 г. У 2010р. в аграрних підприємствах проти попереднього року обсяг реалізації на забій худоби та птиці у живій вазі зменшився на 0,9%. У структурі загального обсягу реалізації худоби та птиці на забій 66,1% склала реалізація на забій свиней (у 2009р.–68,1%). В сільськогосподарських підприємствах зменшилось виробництво вовни на 5,3%, а виробництво молока та яєць збільшилось на 2,8% та на 23,5% відповідно. У 2010р. в сільськогосподарських підприємствах значно кращими, ніж у 2009р., були показники продуктивності худоби. Так, середній надій молока, розрахований по середньому поголів’ю корів, збільшився на 2,6% і склав 4214 кг. У розрахунку на 100 маток, які були на початок 2010р., вихід поросят становив − 1492 голови проти 1491 голови у 2009р., кількість надходження телят на 100 маток зменшилась проти попереднього року на 8 голів і становила − 67 голів.

Питома вага категорій господарств у виробництві продукції тваринництва, відсотків Продукція тваринництва

Вирощування худоби та птиці

Молоко

75,6

24,4

73,9

26,1

91,5

8,5

Яйця

Вовна

40,4

59,6

51,3 48,7 В аграрних підприємГосподарства населення ствах за 2010р. відсоток Сільськогосподарські підприємства падежу до обороту стада великої рогатої худоби збільшився з 0,5% до 0,8%, свиней – з 3,2% до 3,9%, овець та кіз – з 2,2% до 2,7%. У виробництві продукції тваринництва домінують господарства населення, які у 2010р. забезпечили 83,0% виробництва м’яса, 91,5% молока, 40,5% яєць, 51,4% вовни і які порівняно з попереднім роком збільшили виробництво м’яса на 2,0%, яєць – на 4,1%, вовни – на 2,2%. Виробництво молока у господарствах населення зменшилося на 4,7%. За розрахунками, у 2010р. середній надій молока на одну корову у господарствах населення склав 3785 кг, що на 147 кг (на 0,2%) менше, ніж у 2009р.

215

За станом на 1 січня 2011р. чисельність поголів’я худоби та птиці характеризувалася такими даними: Таблиця 86

(тис.голів) Усі категорії

Сільськогосподарські підприємства

господарств 2011р.

2011р. до 2010р. +,–

2011р

у%

2011р. до 2010р. +,–

Господарства населення 2011р.

у%

2011р. до 2010р. +,–

у%

Велика рогата худоба

122,1

–9,3

92,9

16,5

–0,7

95,9

105,6

–8,6

92,5

78,7

–1,4

98,3

6,6

+0,3

104,8

72,1

–1,7

97,7

205,5

+10,2

105,2

95,5

+6,7

107,5

110,0

+3,5

103,3

63,3

–3,0

95,5

23,5

–0,9

96,3

39,8

–2,1

95,0

3890,2

–14,8

99,6

1527,4

+73,4

105,0

2362,8

–88,2

96,4

у т.ч. корови Свині Вівці та кози Птиця

В господарствах усіх категорій поголів'я великої рогатої худоби у 2010р. скоротилося на 7,1%, у т.ч. корів – на 1,7%, овець та кіз – на 4,5%, птиці – на Структура реалізації аграрної продукції, виробленої сільськогосподарськими 0,4%, а чисельність свиней збільшилась підприємствами на 5,2%. переробУ господарствах населення на населенню ним 0,7% підприємпочаток 2011р. утримувалось 86,5% ствам 8,3% загального поголів'я великої рогатої пайовикам 2,0% худоби, у т.ч. 91,6% корів, 53,5% свиней, 62,9% овець та кіз, 60,7% птиці. на ринку Одним із чинників успішного 10,8% розвитку тваринництва є наявність відповідної кормової бази. за іншими Сільськогосподарські підприємства у каналами 78,2% 2010р. порівняно з попереднім роком збільшили на 17,6% валовий збір силосних культур (без кукурудзи). Як наслідок, обсяг заготовлених кормів усіх видів (у кормових одиницях) проти 2009р. збільшився на 9,1%, у розрахунку на одну умовну голову великої худоби заготовлено 7,0 ц к.од. (на рівні 2009р.). Значною підтримкою для виробників тваринницької продукції є державні дотації. За 2010р. сільськогосподарськими підприємствами (крім малих) отримано дотацій для підтримки тваринництва за рахунок коштів податку на додану вартість на суму 10147,9 тис.грн. 216

У системі від виробництва до споживання сільськогосподарської продукції важливою ланкою є її переробка і задоволення потреб населення продуктами харчування. 11.3 Органічне сільське господарство Органічне сільське господарство — це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє або значною мірою обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів під час відгодівлі тварин. Така система максимально базується на сівозмінах, використанні рослинних решток, гною та компостів, рослин і рослинних добрив, органічних відходів виробництва, мінеральної сировини та на механічному обробітку грунтів і біологічних засобах боротьби із шкідниками для підвищення родючості й покращання структури грунтів, забезпечення повноцінного живлення рослин та боротьби з бур’янами й різноманітними шкідниками. Термін “органічне сільське господарство” (Organic Agriculture) запровадила Міжнародна федерація органічного руху (IFOAM) вже понад тридцять років тому, і саме він в англомовному світі став узагальнюючим терміном, коли мова йде про толерантну до природи сільськогосподарську діяльність. Треба розуміти, що “органічними” продукти харчування (або продукція сільськогосподарського виробництва) можуть бути лише в тому разі, якщо вони відповідають усім наведеним нижче умовам: а) їх одержало або виробило сертифіковане “органічне” господарство (виробник); б) їх одержали або виробили з дотриманням “органічних” правил та технологій; в) вони відповідають “органічним” стандартам; г) марковані відповідним зареєстрованим “органічним” товарним знаком. Коли йдеться про органічну продукцію й розвиток її ринків, надзвичайно велику роль відіграє “органічна” гарантійна система, що включає спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи. Ця система в своїй діяльності використовує як правові норми, що встановлюють обов’язкові вимоги в рамках державного регулювання, так і певні визначені стандарти, які є добровільними угодами — результатом досягнення визначеного консенсусу споживачів і виробників товарів і послуг. У сучасному світі переважає тенденція заміни правових норм щодо органічної продукції стандартами, оскільки останні є простішими в застосуванні й легше піддаються міжнародній гармонізації, а також через політику дерегулювання, до якої вдаються в багатьох країнах. Система інспекції органічної продукції в більшості країн ЄС є змішаною — державно-приватною. Державні органи здійснюють акредитацію приватних сертифікаційних установ та нагляд за їх діяльністю. Ті, своєю чергою, контролюють виробників сільгосппродукції та переробні підприємства й сертифікують їхню продукцію згідно з тими або іншими “органічними” стандартаим, що повинні бути узгоджені з базовими стандартами IFOAM. Експорт органічної продукції в ЄС з інших країн передбачає обов’язкову наявність сертифіката, виданого акредитованою в ЄС сертифікаційною установою. У такий спосіб ця гарантійна система (сертифікації, інспекції та маркування) забезпечує відповідність органічним стандартам усього процесу 217

сільськогосподарського виробництва й переробки до рівня кінцевої продукції, включно з її пакуванням, маркуванням та доставкою споживачам. В Україні на сьогодні налічується вже понад 70 “органічних” господарств, проте всі вони сертифіковані іноземними сертифікаційними компаніями відповідно до західних “органічних” стандартів. Роботи із створення вітчизняного сертифікаційного органу та власних “органічних” стандартів в Україні тільки розпочалися. Велику допомогу в цьому надає Швейцарське агентство зі співробітництва та розвитку (SDC) та Швейцарський державний секретаріат з економічних питань (SECO). Триває робота з підготовки проекту закону України “Про органічне сільське господарство”, який має регулювати всю діяльність з органічного виробництва. 12. Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії У Херсонській області за 2010 рік на виробничо-експлуатаційні та комунально-побутові потреби підприємствами і організаціями області використано електричної енергії 1167,6 кВт/годин, природного газу – 565,3 млн.м3 У використанні паливно-енергетичних ресурсів основна частина – котельнопічне паливо – складає 46%, теплоенергія – 14,2%, електроенергія – 39,8%. Основні витрати котельно-пічного палива, теплоенергії та електроенергії припадали на промисловість – відповідно 56,4%, 32,4% і 37,1% від загального обсягу витрат; сільське господарство – 17,8%, 6,2%, і 33%; транспорт – 8,8%, 3,7%, 5,3%. Як і в попередні роки промисловість залишається основним споживачем паливно-енергетичних ресурсів. Динаміка використання паливно-енергетичних ресурсів Таблиця 87 2000

2006

2007

2008

2009

Споживання паливно-енергетичних ресурсів на енергетичні цілі, тис. т у. п. (паливо, теплоенергія, електроенергія)

926,1

881,8

861,0

901,3

851,7

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання електроенергії млн. кВт.г

1073,6

95,2 1019,4

93,0 1162,5

97,3 1110,7

92,0 1050,20

95,0

108,3

103,5

97,8

452,5

447,0

394,2

422,4

388,5

98,8

87,1

93,3

85,9

Темп зміни, % до обсягу 2000 р. Споживання палива, тис. т у. п. Темп зміни, % до обсягу 2000 р.

Викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами паливноенергетичного комплексу у 2009 році Таблиця 88 Кількість підприємств

Обсяги викидів, тис. т

Усього стаціонарними джерелами, в 233 9,4 тому числі за видами діяльності: виробництво та розподіл 26 5,2 електроенергії, газу та води * робіт, послуг у відпускних цінах підприємств без ПДВ та акцизу

218

Обсяг викидів на одиницю реалізованої продукції, кг/грн.*

Темп зміни, % порівняно з 2008 роком обсягів викидів

0,001

79,6

викиди на одиницю продукції 50,0

0,003

72,2

50,0

12.2 Ефективність енергоспоживання Динаміка використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти Таблиця 89 Всього, т умовного палива Первинні види палива Вугілля кам’яне,т Газ природний, тис. м³ Дрова для опалення, м³ щільних Інші види первинного палива, т умовного палива Продукти переробки палива Кокс та напівкокс з вугілля кам’яного, вугілля бурого та торфу Бензин авіаційний Бензин моторний Фракції легкі інші Паливо реактивне типу гас Гас для технічних цілей Гас освітлювальний Газойлі (дизельне паливо) Мазути топкові важкі Масла мастильні для процесів очищення Масла мастильні Пропан і бутан скраплені Вазелін нафтовий, парафін, озокерит, інші мінеральні воски Бітум нафтовий і сланцевий Мастила відпрацьовані Присадки до мастил та палива Інші види нафтопродуктів, тон умовного палива Кам’яновугільний газ, одержаний шляхом перегонки в коксових печах тис. м³ Інші продукти переробки палива, тон умовного палива

2000 р. 2721382

2006 р. 596061,4

2007 р. 523114,2

48304 259079 8555

52890,2 2947609 7145,9

50298,5 231882,4 6386

1821,6

1278

11,7

2,5

9,7 37079,3 65,3 4,9 118847,7 53436,3 63805 1136

45,4 31095,6 5,5 573,3 39,2 8,1 94416,2 8064,7 0,3 3254,0 2640,2

292,0 30307,4 7,5 89,2 36,6 1,2 97447,3 5437,5 0,5 3005,1 3290,8

1,0

0,2

8039,6 5,2 0,4

7787,5 78,9 -

233,0

2008 р.

2009 р.

555054,7

495684,2

49015,1 246512,8 7096,4 11705,3

40516,6 209784,9 10053,0 19618,6

4,6

0,7

47,4 28148,6 5,7 15,5 1,6 103995,9 5365,4 0,5 2765,3 3700,3 0,1

17,1 23639,0 4,1 3,5 1,1 93410,8 10828,7 0,7 2274,3 3503,9 0,1

6933,3 55,1 -

3924,0 37,8 -

Використання основних видів енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за видами економічної діяльності у 2009 році Таблиця 90 Витрачено т умовного палива Всього Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Добувна Переробна У тому числі металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів Виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерних матеріалів Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води Будівництво Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку Діяльність транспорту та зв’язку

Витрати палива в натуральному вимірі газ газойлі бензин вугілля (паливо природний моторний кам’яне т. дизельне) тис. м³

495684,2

40516,6

269784,9

2363,9

93410,8

95971,8

1828,3

10191,9

8154,9

45836,2

250942 393,8 79689,9

9787,6 9463,4

174692,4 40367,6

5561 18,9 3786,6

8988,1 247,9 7929,8

2669,1

649,9

1401,6

81,5

279,7

214,6

58,9

38,0

34,0

39601,3

1027,8

17871,0

2665,1

4654,2

170858,2

324,2

134324,8

1755,5

810,4

14472,6

198,0

355,2

1636,3

3553,3

29526,3

113,9

2142,8

1697,8

5347,4

51716,2

1708,0

4350,4

1992,3

27747,3

219

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям Державне управління Освіта Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги Інші види діяльності

3382,5

174,3

869,5

909,5

554,2

26109,2 7270,7

20339,2 3378,0

6502,6 3417,9

1194,8 332,9

260,1 120,6

11744,8

2539,0

6257,1

1275,6

138

12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля У господарському комплексі України електроенергетика відіграє дуже важливу роль. Близько половини всього первинного палива (вугілля, нафта, газ, уран), а також енергія окремих річок використовується для виробництва електроенергії та теплоенергії. Електроенергетика забезпечує всебічний науковотехнічний прогрес у всіх без винятку виробництвах, поліпшує умови праці і побуту. Виробництво та споживання енергії не тільки важливо для здоров'я економіки як в розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються, але й відповідальне за велику частку проблем із станом навколишнього середовища, які ці країни переживають. В світовому масштабі виробництво електроенергії є одним з переважних джерел забруднення навколишнього природного середовища. Викиди енергетичної галузі складають понад 80% викидів від усіх стаціонарних джерел, при чому використання вугілля, як основного виду палива зумовлює значні викиди діоксиду сірки та важких металів. При використанні твердих видів палива антропогенний вплив на довкілля зумовлений утворенням великого обсягу твердих відходів (золи). Ще одним фактором негативного впливу виробництва енергії є теплове забруднення довкілля. 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Розвиток та використання альтернативних та відновлювальних джерел енергії (вітрової і сонячної енергії, біопалива, тощо) є вагомим фактором для зміцнення енергетичної безпеки та зменшення негативного техногенного впливу на навколишнє природне середовище. Важливість розвитку альтернативної енергетики є очевидною, адже вона відіграє вирішальну роль у зменшенні парникових викидів, знижені негативного впливу на довкілля, підвищує безпеку енергопостачання, допомагає зменшити залежність від імпорту енергії. Що стосується України, використання альтернативних джерел енергії є важливим як в національному, так і міжнародному масштабі – з точки зору реакції на глобальні кліматичні зміни та покращення енергетичної безпеки в Європі. Енергетична стратегія України визначає такі перспективні напрямки розвитку альтернативних та відновлювальних джерел енергії: біоенергетика, видобуток та утилізація шахтного метану, використання вторинних енергетичних ресурсів, вітрової і сонячної енергії, теплової енергії довкілля, освоєння економічно доцільного гідропотенціалу малих річок України.

220

13. Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа області 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень За 2010р. підприємствами транспорту перевезено 9238,4 тис.т вантажів, що на 8,6% більше, ніж за 2009р. Вантажооборот зріс на 5,6% і становив 4702,6 млн.ткм. Збільшення вантажообороту відбулося на водному транспорті (на 73,8%), автомобільному (на 31,1%), залізничному (на 0,3%). Таблиця 91 Перевезено (відправлено) вантажів у % до тис.т 2009р. Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним авіаційним

Вантажооборот млн.ткм

у % до 2009р.

9238,4

108,6

4702,6

105,6

4888,0 3521,6 828,8 –

113,7 106,4 92,4 –

3838,0 688,9 175,7 –

100,3 131,1 173,8 –

Вантажообіг підприємств транспорту (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року) 120 112,4

114,4

116,4

115,2 112,4

109,5 110 102,4

106,7

108,7

106,9

105,8

126,2

105,6

100

90 81,8 78,9 80 72,3

72,7

73,0

73,2

74,6 71,7

70,3

72,3 69,3

70,9

2009р.

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

січень

лютий

2010р.

Відправлення вантажів залізничним транспортом порівняно з 2009р. збільшилося на 13,7%. Зросло відправлення нафтопродуктів у 3,5 раза, брухту чорних металів – на 56,9%, цементу – на 32,2%, руди кольорової – на 12,8%. Знизилося відправлення хімічних та мінеральних добрив на 62,9%, зерна і продуктів перемолу – на 13,8%, будівельних матеріалів – на 7,8%. Середньодобове навантаження вагонів зросло на 11,9%. Морський торговельний та річковий флот зменшив перевезення вантажів на 7,6%, в цілому замовникам доставлено 828,8 тис.т вантажів. У закордонному 221

сполученні перевезено 55,9 тис.т вантажів. Перевезення вантажів підприємствами морського транспорту порівняно з 2009р. зменшилися на 62,6%, річкового транспорту – збільшилися на 12,2%. Обсяг обробки вантажів у портах та на промислових причалах (морських і річкових) скоротився на 20% та становив 3961,4 тис.т. Обсяг обробки експортних вантажів зменшився на 24,6%, транзитних – на 26,9%, вантажів у внутрішньому сполученні – на 18,7% та склав відповідно 2176,8 тис.т, 355,6 тис.т і 994,5 тис.т. Обробка імпортних вантажів збільшилася на 40,3% та становила 281,8 тис.т. Кількість оброблених суден зменшилася на 9,4% і склала 1572 одиниці. Кількість оброблених суден – закордонних та інфрахт – зменшилася на 8,9% і становила 927 одиниць. Підприємствами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезено 3521,6 тис.т вантажів, що на 6,4% більше порівняно з 2009р., та виконано вантажооборот в обсязі 688,9 млн.ткм, який зріс на 31,1%. За 2010р. послугами пасажирського транспорту скористалися 119627,5 тис. пасажирів, що на 7,2% менше, ніж за 2009р. Пасажирооборот зменшився на 3,5% і склав 3003,3 млн.пас.км. Зменшення пасажирообороту відбулося на тролейбусному транспорті (на 11,5%), залізничному (на 6,7%), автомобільному (на 0,4%). Таблиця 92 Перевезено (відправлено) пасажирів у % до тис. 2009р.

Усіма видами транспорту у тому числі залізничним автомобільним водним1 авіаційним тролейбусним

119627,5

92,8

3549,0 78882,7 – – 37195,8

95,9 95,4 – – 88,5

Пасажирооборот млн.пас.км

у % до 2009р.

3003,3

96,5

826,9 1897,4 – – 279,0

93,3 99,6 – – 88,5

_______________ 1

Відомості відсутні – перевезення пасажирів здійснює Київське державне підприємство „Адміністрація річкових портів”.

Пасажирообіг підприємств транспорту (наростаючим підсумком у % до відповідного періоду попереднього року)

222

110 106,5 105

101,1

100

99,1

98,5

98,1

98,2

97,8

98,0

90,8

91,1

92,0

91,8

92,0

92,2

листопад

90,2

96,5

жовтень

92,2

90,6

96,4

вересень

89,9 88,2

липень

червень

95,0

92,5

2009р.

грудень

серпень

травень

квітень

січень

лютий

березень

2010р.

Залізничним транспортом за 2010р. відправлено 3549 тис. пасажирів, що на 4,1% менше, ніж за попередній рік. Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 78882,7 тис. пасажирів, що на 4,6% менше, ніж за 2009р. Перевезення пасажирів автотранспортом фізичних осіб-підприємців зросли на 7,2%. Міським електротранспортом перевезено 37195,8 тис. пасажирів, що на 11,5% менше, ніж за 2009р. 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів Таблиця 93

2010

2009

2008

2007

Більше 10 років

2000

2010

2009

2008

2007

2000

Від 5,1 до 10 років

2010

2009

2008

2007

2000

Від 3,1 до 5 років

2010

2009

2008

2007

2000

Від 2 до 3 років

2010

2009

2008

2007

2000

Всього

Автомобілі всього Легкові автомобілі (таксі)

584

1864 1892

3865

3708

Вантажні бортові Самоскиди Сідлові тягачі Спеціальні автомобілі Пасажирські автобуси Інші

3728

793

775

781

223

659

672

678

703

720

726

1710

1727 1734

13.2 Вплив транспорту на довкілля Транспорт — автомобільний, залізничний, водний і повітряний — іще одне джерело забруднення природи України. Викиди забруднювальних речовин автомобільним транспортом у середньому за рік становлять близько 5,5 млн. т (39 % усього обсягу викидів в Україні). У великих містах забруднення повітря вихлопними газами часом досягає 70—90 % загального рівня забруднень. Крім того, більш як 20 % транспортних засобів експлуатується з перевищенням установлених нормативів умісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах. Транспортна мережа в Україні доволі густа, кількість та активність автотранспорту в містах великі, й шкоду довкіллю він завдає дуже відчутну. Основні причини цього — застарілі конструкції двигунів, використовуване паливо (бензин, а не газ чи інші, менш токсичні речовини) та погана організація руху, особливо в містах, на перехрестях. У відпрацьованих газах, що їх викидають наші автомобілі, виявлено близько 280 різних шкідливих речовин, серед яких особливу небезпеку становлять канцерогенні бензпірени, оксиди азоту, свинець, ртуть, альдегіди, оксиди вуглецю й сірки, сажа, вуглеводні. На перевезення одного й того самого вантажу автотранспорту потрібно в 6,5 разів більше палива, ніж залізничному, й у 5 разів — ніж водному. В Україні експлуатується понад 1 млн. вантажних автомобілів і більше 2,5 млн. легкових. Кожен із них щорічно спалює від 12 до 30 т високооктанового бензину, в котрому як антидетонатор застосовується свинець (концентрація свинцю в цьому бензині становить до 0,36 г/л, тоді як у бензинах Великої Британії — 0,15, США — 0,013 г/л). Відпрацьовані гази наших дизельних двигунів значно токсичніші, ніж карбюраторних, бо містять багато оксидів вуглецю, діоксидів азоту й сірки, а також сажі (до 16—18 кг на кожну тонну дизельного палива). Від транспортних газів і шуму потерпають усі міста України, особливо великі. Залізничний транспорт екологічно чистіший, особливо електричний. Та проблемою стало сильне забруднення залізниць нечистотами, що викидаються з вагонних туалетів. Забруднюється смуга завширшки в кілька метрів обабіч колій. У всіх цивілізованих країнах туалети поїздів обладнано спеціальними місткостями, й нечистоти не викидаються назовні. В результаті екологічних і медичних досліджень з'ясувалося, що забруднення залізничних колій нечистотами та продуктами їхнього розкладання, особливо в теплі сезони року, спричинило захворювання шлунка й легень у багатьох пасажирів і залізничників. 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Автомобільний транспорт. Для поліпшення якості атмосферного повітря, треба здійснити заходи щодо зниження валового обсягу викидів від автотранспорту більше ніж на 40 відсотків, запобігти викидам свинцю. З цією метою плануються такі основні заходи: вдосконалення положень у системі законодавства, що стимулюють впровадження природоохоронних заходів; оснащення нових автомобілів ефективними системами і пристроями зниження викидів (каталітична нейтралізація, автомати пуску і прогрівання, системи уловлювання пари пального); збільшення парку автомобілів і автобусів, які працюють на газоподібному паливному; припинення випуску і використання етилового бензину; виробництво пального та мастил, які зменшують негативний вплив двигунів внутрішнього згоряння на навколишнє природне середовище; 224

розробка та впровадження нових типів двигунів внутрішнього згоряння з підвищеними економічними характеристиками;розробка нових видів екологічно чистого автотранспорту з використанням альтернативних джерел енергії. Для розв'язання екологічних проблем на автотранспорті необхідно: забезпечити пріоритетність розвитку у великих містах України пасажирського транспорту загального користування на електротязі з послідовним скороченням автобусного сполучення; забезпечити жорсткіші екологічні нормативи щодо конструкції нових моделей автомобілів та двигунів; розробити та впровадити систему сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку і контролю за їх відповідністю сертифікатам; розробити комплекс технологій, методик та технічних засобів для оцінки екологічної безпеки автомобілів при їх експлуатації; розробити комплекс технологій і технічних засобів для оцінки та захисту довкілля від забруднення у виробничих зонах автопідприємств. Залізничний транспорт. Для розв'язання екологічних проблем на залізничному транспорті необхідно розробити: нормативні вимоги до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; методики визначення шкоди, що її можуть завдати довкіллю підприємства залізничного транспорту; технології утилізації та ліквідації залишків нафтопродуктів та інших відходів; методи зменшення викидів у повітря сипких вантажів під час перевезення; технології очищення забруднених вод після миття вагонів, локомотивів. Водний транспорт. Розв'язання екологічних проблем водного транспорту передбачає розроблення: нормативних вимог до рухомого складу щодо додержання екологічних нормативів; програми розвитку матеріально-технічної бази водного транспорту з впровадженням комплексу прогресивних екологічно безпечних технологій та засобів у галузях водного транспорту(флот, перевантажувальні комплекси, водні шляхи, гідротехнічні споруди); інформаційно-довідкової системи даних апаратно-програмного забезпечення автоматизованого управління охороною довкілля. технології та технічних засобів для захисту від забруднення повітря в зоні морських портів і судноремонтних підприємств; технології та технічних засобів для захисту від забруднення акваторії портів та каналізаційних систем портів та заводів; технології та технічних засобів для регенерації, знешкодження та утилізації відходів основного виробництва на підприємствах морського транспорту. 14. Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки У сучасних умовах питання екологізації економіки України стає особливо актуальним. Насамперед, це пов'язано зі значним виснаженням природних ресурсів, стрімким зростанням техногенного навантаження на природне середовище, зі збільшенням питомої ваги природоексплуатуючих галузей, із 225

щорічним збільшенням екологічних проблем і катастроф. Так, до числа найбільш гострих екологічних проблем, що мають глобальний характер, належить потепління клімату. Відповідно до недавніх досліджень, внаслідок виділення парникових газів, основним з яких є диоксид вуглецю, що утворюється внаслідок згоряння органічного палива, озонова діра у 2005 р. досягла найбільших розмірів за останні десятиліття, що також приводить до висновку – охорона навколишнього середовища має найважливіше значення як для нинішнього, так і для майбутніх поколінь. Як складові екологізації економіки нашої країни варто виділити такі чинники як перехід України до ринкової економіки і прагнення ввійти у європейську співдружність, де екологічній проблемі стали приділяти увагу значно раніше, ніж у пострадянських країнах. Це значно посилює контроль над якістю товарів, що надходять на світові ринки, з погляду їхньої екологічності, проведенням у державі різних природоохоронних заходів, в цілому над екологічною обстановкою в Україні. За визначенням окремих учених економістів-екологів, екологізація визначається як об'єктивно зумовлений процес перетворення всієї суспільної праці, спрямований на збереження і розвиток суспільно-економічних функцій природи. Під екологізацією можна розуміти такий подальший розвиток, що враховує екологічну складову як одну з основних у розвитку і функціонуванні будь-якого компонента економіки країни. Сюди необхідно віднести: зниження навантаження на навколишнє середовище, збереження і відтворення природних ресурсів, переоснащення виробництв і впровадження маловідходних і безвідходних технологій, проведення різних природоохоронних заходів, природоохоронна спрямованість інвестицій і багато чого іншого. Таким чином, облік екологічного чинника необхідний у всіх секторах і галузях економіки. Варто виділити деякі найбільш важливі і першочергові напрямки екологізації економіки, що потребують негайного освоєння і професійного підходу. Насамперед, екологізація законодавчої бази – це й облік екологічних наслідків для держави і населення при прийнятті того чи іншого закону в будьякій галузі, і орієнтація законодавчих і нормативних документів на екологічні проблеми та їхній дозвіл. Цей пункт є відправним у будь-якому починанні, тому що на підставі законів і відбувається та чи інша діяльність. Наступним у переліку запропонованих напрямків варто виділити екологізацію податкової системи на основі затвердженого законодавства. Необхідно затвердити податки і податкові ставки таким чином, щоб будь-якому виробнику було максимально вигідно переорієнтувати свою діяльність на екологічно безпечну, ніж сплачувати штрафи. Але, водночас, варто полегшити податковий тягар для виробників екологічно чистої продукції, підприємств, які надають природоохоронні послуги, виробляють природоохоронне устаткування, використовують ресурсозберігаючі та безвідходні технології. В умовах екологізації податкової системи світовий досвід показує позитивні результати також від впровадження і використання концепції про "подвійні дивіденди". Основною ідеєю зазначеної концепції слугує стимулювання охорони навколишнього середовища за рахунок збільшення ставок екологічних податків з 226

одночасним зниженням традиційних податків, що виконують винятково фіскальну функцію, таких як податок на прибуток, ПДВ, прибутковий податок і ін. В Україні такий підхід більш прийнятний у трансформації податкової системи, ніж просте збільшення розмаїтості чи тарифів податків. Окремим варіантом екологізації податкової сфери необхідно розглядати зміну податків і податкових ставок для особливо небезпечних і екологічно несприятливих галузей, до яких варто зарахувати нафтову, хімічну, вугільну промисловість, атомну і теплову енергетику. Наступним актуальним напрямком пропонуємо виділити екологізацію виробництва. Тут важливо відзначити такі заходи як: упровадження маловідходних і безвідходних технологій; переоснащення виробничих потужностей на ресурсозберігаючі; створення окремих виробничих комплексів, де крім виробництва, здійснюється також переробка і повторне використання відходів виробництва (а також знаходяться виробничі цехи з випуску тари для виробленої продукції, її збору і повторного використання), тобто існує повний рециклінг виробництва; орієнтація на випуск екологічно чистої продукції. Цей напрямок екологізації економіки України – один із найбільш складних і потребує значних інвестицій, що пов'язано з масштабним моральним і фізичним спрацюванням устаткування на підприємствах країни. Так, виготовлення продукції на застарілому технологічному обладнанні неминуче призведе до: випуску продукції низької якості; високому ресурсоспоживанню; нагромадженню відходів виробництва; забрудненню шкідливими викидами всіх природних сфер; передчасному спрацюванню устаткування; зниженню продуктивності; додатковим витратам на поліпшення соціальної сфери і т.ін. Згідно з викладеним вище, наступним напрямком екологізації економіки вбачається екологізація інвестицій. Зрозуміло, що у наш час будь-яке підприємство України по суті не має вільних фінансових ресурсів, що гостро порушує питання пошуку інвестицій. Однак складно залучити інвесторів такими проектами як будівництво очисних споруд, створення заповідних територій, і природоохоронних, відновлення земель і т.ін. Але сьогодні життя і здоров'я населення прямо залежить від навколишнього природного середовища (якості води, повітря), на що варто робити основний наголос при залученні інвесторів. Інвесторами у вирішенні природоохоронних проблем окремого підприємства, регіону, країни в цілому можуть виступати як сама держава, так і окремі внутрішні й іноземні компанії. В умовах обмеженості фінансових ресурсів виникає вибір при інвестуванні тих чи інших проектів за окремими критеріями і тоді у підприємств з'являється стимул до розроблення найбільш ефективного й екологічно вигідного проекту. Однак тут постає ще одне питання: що найбільше вигідно – проводити прямі природоохоронні заходи, спрямовані на ліквідацію уже виниклих негативних екологічних наслідків чи інвестувати проекти щодо запобігання екологічно несприятливим ситуаціям? Відповідь очевидна – у сформованій ситуації, насамперед, засоби необхідно спрямовувати на вирішення екологічних проблем, не забуваючи про необхідність уже сьогодні фінансувати природоохоронні проекти, що надалі дадуть максимальну користь для людства і навколишнього природного середовища. Останнім з напрямків, який хотілося також особливо відзначити, є екологічне виховання й освіта. Уже зараз варто піклуватися про майбутні 227

покоління, й одним зі способів є введення вже зі шкільної лави предметів, які слугують основою для усвідомлення важливості природи в житті людини і необхідності зберігати і раціонально використовувати наявні природні блага, з подальшим продовженням екологічної освіти у вищих навчальних закладах. Також необхідно забезпечити доступність екологічної інформації для населення. Люди повинні мати змогу одержувати необхідну інформацію про природоохоронні заходи, що вживаються; про екологічну ситуацію в регіоні, країні; про існуючі екологічні організації та їхню діяльність; брати участь у різних дискусіях, пропонувати свої способи вирішення тієї чи іншої екологічної проблеми. Особливо хочеться відзначити той факт, що населення також має право і повинно одержувати достовірну інформацію про якість споживаної продукції, яку необхідно вказувати на упаковці товарів. Звичайно ж, це далеко не всі напрямки, про які варто вести переорієнтацію держави на екологічно спрямовану політику в економічній, природоохоронній, політичній, соціальній сферах, однак варто починати саме з цього сьогодні, і тоді майбутнє країни буде захищено. 14.2 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Україні Імпульсу зростання екологічному сільському господарству скрізь в Європі дає ринок. Як у спеціалізованій дієтичній торгівлі, так і на великих оптових ринках попит швидко зростає. Головними імпортерами екологічних продуктів є, як і раніше, Німеччина, Англія і Швейцарія. У країнах Західної Європи екологічно чиста продукція представлена достатньо широко, кількість каналів розподілу велике: діє прямий збут, всі без винятку крамниці, окрім дешевих, пропонують біопродукти, існують спеціалізовані пункти продажу дієтичних і екологічно чистих продуктів. Так, у Швеції зацікавлення до екологічного сільського господарства почало зростати у 80-х роках минулого тисячоліття. Площі екологічно чистих земель в цій країні збільшилися з 1500 га в 1981 р. до 33000 га в 1990 р., що складає відповідно 0,05 і більше 1% площі ріллі. Найбільший приріст спостерігався в 1988-1989 рр., коли було оголошено про державну підтримку ферм, які займаються виробництвом екологічними методами. Екологічне сільськогосподарське виробництво в Чехії почало упроваджуватися лише з 1990 р. і вже в 1996 р. ним займалися 216 підприємств на площі 16,7 тис. га, зокрема 120 приватних (на 4177 га) і 21 кооператив (на 4844 га), а також 23 акціонерних товариства (на 4968 га). Досі в Чехії не існує державного механізму підтримки екологічно чистого агровиробництва. З цією метою міністерство сільського господарства і продовольства застосовує дієві заходи щодо належного використання земель сільськогосподарського призначення в охоронних територіях. У 1991 р. була створена організація FOA (Foundation for organic agriculture), метою якої і є підтримка екологічного землеробства. Таким чином, в країнах західної Європи ведеться значна робота з вирощування екологічно чистої продукції і просування її на ринок, що закономірно у зв'язку з зростаючим попитом на цю продукцію. Пріоритетні напрями сталого екологічного розвитку України закріплено в багатьох правових документах. Зокрема статтею 50 Конституції України, згідно 228

якої кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Основні засади державної політики в напрямі гарантування цього права сформульовані в "Основних напрямах державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки". Міністерство аграрної політики за підтримки міжнародних донорів розпочинає роботу щодо створення національної системи сертифікації та узаконення виробництва органічної продукції, її переробки та продажу. Прихильники індустріальних методів у сільському господарстві вважають, що органічне землеробство потребує більше витрат, є менш врожайним, а культури більш вразливими до різних шкідників. Прибічники ж "органіки" кажуть, що такі господарства витрачають коштів менше, зокрема через те, що не купують пестицидів, мінеральних добрив та значно менше витрачають пального, а врожайність на «чистій» землі досить часто є вищою за ту, що отримують при застосуванні традиційних технологій. На законодавчому рівні здійснено низку слухань та сформовано відповідні завдання щодо питань переходу до екологічно чистого виробництва. Про це свідчить Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації парламентських слухань щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в Україні". Результатом обговорення стала розробка проекту "Національної концепції впровадження та розвитку екологічно чистого й екологічно безпечного виробництва в Україні". Отже, в Україні є всі умови для сталого розвитку екологічного виробництва. Реалізація стратегії сталого розвитку – запорука швидкого економічного зростання, яка водночас забезпечує підтримання екологічного балансу та збереження комфортних умов існування людства в довкіллі. 14.3 Ефективність використання природних ресурсів Досягнутий рівень наукового прогресу в національній економіці призвів до інтенсивного використання земельних ресурсів, атмосферного повітря, ресурсів морів і океанів, внутрішніх водойм. Це викликає певні негативні явища, зокрема загострення еколого-економічної ситуації. На сьогодні робляться спроби здійснити певні природоохоронні і ресурсозберігаючі заходи, які супроводжуються суттєвими змінами в господарському комплексі, зростанням у ньому ролі природної складової. Вимогою часу є розробка нових підходів до підвищення еколого-економічної ефективності використання природних ресурсів. Екологічні імперативи вимагають перебудови не тільки економічних механізмів, а й суспільної свідомості, зміни масових культурних уявлень і стереотипів, формування на цій основі екологічно безпечної моделі організації бізнесу і стилю життя людей. Ефективне вирішення екологічних проблем вимагає формування нового еколого-економічного підходу до економічного розвитку. Оцінюючи збитки, потрібно відрізняти: 1) видатки на запобігання забрудненню (іншим негативним явищам); 2) видатки на відшкодування збитків; 3) видатки на відновлення забрудненого середовища. Видатки на запобігання забрудненню реципієнтів (населення, об’єктів комунально-побутового господарства, сільськогосподарських, лісових угідь, води, повітря, елементів основних фондів промисловості, транспорту тощо) визначаються для кожного об’єкта окремими, властивими тільки їм формулами та 229

спеціально опрацьованими методами. Під час забруднення водоймищ їх визначають розміром видатків, необхідних для доведення води до такого стану, коли нею можна користуватися для технічних і комунально-побутових потреб. При забрудненні повітря аналогічні витрати виникають на застосування системи очищення повітря, кондиціонерів та ін. Для зменшення шумового забруднення враховують видатки на впровадження шумозахисних засобів, створення шумозахисних конструкцій. Для запобігання забрудненню витрачаються кошти на збір, виділення та поховання відходів. Усі названі витрати знижують економічні збитки і не повинні належати до категорії збитків підприємств. На практиці оцінка економічного збитку від забруднення природного середовища має такі основні етапи: перший і другий етапи – визначення рівня забруднення навколишнього середовища (або, виходячи з об’ємів викидів (скидів) шкідливих речовин у природне середовище, або на основі фактичних замірів концентрації шкідливих речовин) і виявлення районів розповсюдження викидів (зон забруднення). Третій етап – збір даних, які характеризують вплив забрудненого середовища на реципієнтів і визначення залежності між рівнем забруднення середовища і станом реципієнтів (цей стан, як ми вже знаємо, може виражатися у підвищеній захворюваності населення, передчасному зносі обладнання, зниженні продуктивності в сільському, лісовому та інших господарствах). Вказана залежність виявляється за допомогою застосування статистичних і економетричних методів. Підсумком третього етапу, таким чином, є визначення натурального збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Четвертий етап – грошова оцінка впливу забрудненого середовища на реципієнтів з використанням ринкових цін, тобто власне визначення економічного збитку від забруднення навколишнього природного середовища. Для інвестиційних проектів і програм, особливо великих, обов’язковий ще один етап – аналіз факторів, не врахованих при грошовій оцінці. Його необхідність зумовлюється тим, що не всі наслідки забруднення навколишнього природного середовища виражаються у грошовій формі, а також інертністю процесів у природі (коли далеко не відразу, а інколи багато років потому проявляються як позитивні, так і негативні результати впливу на навколишнє природне середовище, особливо коли це стосується впливу на здоров’я людини). Має значення і той факт, що будь-яка екосистема є надзвичайно складним та унікальним об’єктом. І сучасні знання про закономірності, які керують її функціонуванням та розвитком, можуть бути просто недостатніми для визначення кількісних оцінок і прогнозування реакції екосистем на техногенний вплив. Прямі природоохоронні заходи є традиційним способом охорони навколишнього середовища. Вони практично стали першим способом захисту природи від деградації в результаті техногенного розвитку економіки. Експансія промисловості і сільського господарства на природу викликала бажання захиститися шляхом будівництва різного роду очисних споруд, фільтрів, „відгородити” екосистеми від техносфери за рахунок створення охоронних природних територій, удосконалювати систему захоронення і складування відходів, відроджувати порушені землі рекультивацією і т.д. У наш час цим заходам приділяється особлива увага в різних програмах і планах з охорони 230

навколишнього середовища практично в усьому світі (концепція охорони навколишнього середовища). Але, як вже зазначалося, все це – намагання боротися з наслідками техногенного розвитку, а потрібно ліквідувати причини. Однак і тепер, і надалі роль прямих природоохоронних заходів буде достатньо велика. Мова має йти про розумний синтез всіх заходів у рамках трьох напрямів формування сталого еколого-економічного розвитку. На жаль, сучасний технологічний рівень не дозволяє ліквідувати негативні екологічні наслідки від розвитку виробництва тільки на базі альтернативних варіантів або маловідходних технологій. 14.4 Тенденції та характеристика споживання Природокористування включає об'єктивно зумовлений процес залучення людиною природних ресурсів до виробничої і невиробничої діяльності, їх відтворення та охорону. В сучасних умовах науково-технічного і соціального прогресу поняття природокористування стає дуже містким і не завжди однозначно, розуміється. Отже, термін «природокористування», адекватно відображаючи досить складний і багатогранний суспільно-природний процес в об'єктивній реальності, далеко не однозначний — він вживається, як мінімум, у п'яти основних значеннях: 1) людська діяльність щодо використання сил і ресурсів природи з метою виробництва матеріальних благ і різних послуг, тобто як всезагальний процес праці. В такому розумінні природокористування рівнозначне поняттю «суспільне виробництво», а з урахуванням невиробничої сфери людської діяльності — навіть ширше за нього; 2) раціональне використання ресурсів і умов природного середовища, їх відтворення та охорона; 3) безпосереднє освоєння, експлуатація, відтворення та охорона природних ресурсів і умов конкретної території (району, окремої країни, групи країн, всього світу); 4) освоєння та експлуатація окремих видів природних ресурсів у локальному, регіональному і глобальному масштабах; У такому розумінні термін «природокористування» залежно від виду споживання природного ресурсу часто замінюється галузевими синонімами, без сумніву, вужчими за обсягом — водокористування, лісокористування, землекористування тощо; 5) синтетична прикладна наука, що розробляє загальні принципи будь-якої діяльності, пов'язаної! з користуванням природою. Така диференціація досить відносна. В кожному окремому випадку вивчається один і той же об'єкт — процес використання людиною сил і ресурсів природи, але з різних боків і на різних рівнях галузевої, міжгалузевої і територіальної спільності. Серед перелічених значень терміну «природокористування» найширшим за обсягом є поняття, що відображає процес праці (суспільне виробництво), найвужчим — освоєння та експлуатація окремого виду природного ресурсу у вузькотериторіальному (локальному) масштабі. Класифікація основних видів природокористування можлива з позицій тісно взаємопов'язаних галузевого, компонентного, функціонального (комплексного) підходів. 231

З галузевої системи народного господарства виділяють галузі природоспоживання (теплоенергетику, видобуток мінеральної сировини, лісоексплуатацію, металургію, вугленафтогазопереробку тощо), природокористування у вужчому розумінні (землеробство, тваринництво, гідро-, вітро-, геліоенергетику, транспорт, будівництво) і природовідтворення (рекультивацію і меліорацію земель, очищення та утилізацію відходів, регулювання стоків, перекидання вод, створення заповідників тощо). За вищого ступеня узагальнення ці види можна об'єднати в поняття виробничого (промислового і сільськогосподарського) і невиробничого природокористування. Функціональний підхід (комплексний) до класифікації природокористування передбачає виділення п'яти основних блоків найважливіших напрямів природокористування: ресурсоспоживання, конструктивного перетворення, відтворення природних ресурсів, охорони природних ресурсів, управління і моніторингу. Компонентна класифікація видів природокористування базується на спільному використанні деякими галузями виробництва одного компонента природного середовища (наприклад, води, повітря, грунту, лісу тощо), тобто на міжгалузевому споживанні природного ресурсу в рамках певної території. Основні види природокористування в цьому випадку відповідають головним структурним компонентам природного комплексу — водо-, лісо- і земле¬користуванню, використанню атмосфери, надр, тваринного світу. Не слід плутати поняття раціонального природокористування з охороною природи. Охорона природи — це розробка і здіснення заходів щодо її раціонального використання, що включають захист від надлишкових техногенних навантажень і негативних наслідків втручання людини, активне регулювання природних процесів, відтворення і поліпшення природного потенціалу ландшафтів. Стратегічним напрямом природоохоронної діяльності повинні стати більш повне і комплексне використання природних ресурсів, розробка і запровадження у виробництво маловідходних і безвідходних технологічних процесів, які дають змогу помітно скоротити чи повністю виключити забруднення природного середовища і забезпечити глибшу переробку первинної сировини. В окремих випадках використання природних ресурсів служить одним із способів їх охорони. Наприклад, санітарні рубки сприяють підвищенню продуктивності лісів, правильно організований промисел звірів поліпшує їх стадо. Принцип єдності охорони природи та її раціонального використання — основний принцип у взаємовідносинах суспільства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набуває ширшого змісту. В такому аспекті охорона природи є необхідною умовою використання її ресурсів і служить підтриманню динамічної рівноваги між використанням природних ресурсів, з одного боку, і відтворювальними можливостями природи — з другого, що особливо важливо за високої технічної оснащеності сучасного виробництва.

232

15. Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Національна та регіональна екологічна політика України На сьогоднішній день єдиним нормативно-правовим актом, що визначає екологічну політику і стратегію держави, є постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 р. N 188/98-ВР «Про основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки». Урахування процесів глобалізації економіки, розвитку ринкових відносин та рішень Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища «Довкілля для Європи» (2003 р.), Всесвітнього саміту зі сталого розвитку в м. Йоганнесбурзі (2002 р.), перспективи вступу України до СОТ, положення ряду міжнародних зобов'язань зумовило необхідність розроблення проекту нового стратегічного документа на довгострокову перспективу. На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р «Про схвалення Концепції національної екологічної політики на період до 2020 року» Мінприроди розроблено проект «Стратегії національної екологічної політики України на період до 2020 року» – документ, який визначає мету, цілі, завдання й принципи, механізми та інструменти реалізації державної екологічної політики на довгостроковий період. У свою чергу, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області у 2009 році підготовлено адаптований та конкретизований проект – «Стратегія екологічної політики в Херсонській області на період до 2020 року» (далі – Стратегія) – з метою вирішення загальнонаціональних екологічних проблем на регіональному рівні. Кінцевою метою реалізації Стратегії є створення безпечного для життя та здоров'я людини навколишнього природного середовища в Херсонській області. Для досягнення мети встановлюються наступні довгострокові цілі: підвищення рівня суспільної екологічної свідомості, поліпшення стану навколишнього середовища та підвищення рівня екологічної безпеки, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, забезпечення екологічно збалансованого природокористування, еколого безпечне поводження з відходами. Стратегія визначає механізми реалізації регіональної екологічної політики, які включають наступні елементи: регуляторні (стратегічну екологічну оцінку, екологічний менеджмент, екологічну експертизу та екологічний аудит); економічні та інтегральні (екологічну освіту та просвіту, наукове забезпечення та державний контроль реалізації екологічної політики, моніторинг довкілля, участь громадськості у прийнятті рішень та розвиток партнерства у сфері охорони навколишнього природного середовища). Основні принципи, на яких базується регіональна екологічна політика: рівність трьох складових розвитку: економічної, екологічної та соціальної, що зумовлює врахування екологічних наслідків під час прийняття економічних рішень; партнерство у розв'язанні нагальних проблем та залучення всіх зацікавлених сторін до реалізації екологічної політики; «забруднювач та користувач платять повну ціну», принцип передбачає для забруднювача запровадження стимулів щодо зниження рівня негативного 233

впливу на навколишнє природне середовище та повної відповідальності користувача за стан наданих йому у користування природних ресурсів, а також зменшення впливу його діяльності (бездіяльності) на стан цього середовища; відмови від господарських та інших проектів, пов'язаних з дією на природні системи, якщо його наслідки непередбачувані на сучасному етапі або прогнозуються недостатньо надійно; принцип запобігання негативним екологічним наслідкам різних видів господарської діяльності до їх реалізації, врахування віддалених екологічних наслідків; екологічна відповідальність, що потребує запровадження чіткого механізму покарання за будь-які порушення природоохоронного законодавства; принцип упереджуючої дії, який передбачає аналіз і прогнозування екологічних ризиків, які ґрунтуються на результатах державної екологічної експертизи, а також проведення державного моніторингу навколишнього природного середовища; доступність та прозорість екологічної інформації; участь громадськості, органів самоврядування, ділових кіл у підготовці, обговоренні, прийнятті та реалізації рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища й збалансованого природокористування. Виконання заходів регіональної екологічної програми «Екологія – 2010» призвело до поліпшення екологічного стану і зменшення техногенного навантаження в Херсонській області. Логічним її продовженням є проект нової аналогічної програми на період 2011-2015 рр., над яким працює Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, разом із райдержадміністраціями, управліннями облдержадміністрації, великими підприємствами області та іншими зацікавленими організаціями. У 2010 році проведено організаційну роботу і за отриманими пропозиціями розпочато формування переліку природоохоронних заходів. Держуправлінням розроблено проект Регіональної програми поводження з токсичними відходами в Херсонській області на 2010-2016 рр. 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки Тенденцією останніх років є усунення недоліків існуючої системи управління у галузі охорони довкілля шляхом застосування існуючої нормативно – правової бази, її вдосконаленням та доповненням. Так, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України розроблено і прийнято десятки законів, положень, порядків, інструкцій екологічного спрямування, входження України в міжнародний правовий простір в галузі охорони природи. 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в 2010 році проведено 1 672 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства підприємствами, суб’єктами господарювання. За виявленими правопорушеннями складено 2804 протоколів про адміністративне правопорушення. До адміністративної відповідальності притягнуто 2758 чоловік яких оштрафовано на 234

загальну суму 408,267 тис.грн., з яких стягнуто 367,633 тис.грн. За шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу нараховані збитки, пред’явлено позовів та претензій в кількості 153, на загальну суму 8336,145 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства призупинено виробничу діяльність 92 підприємств, суб’єктів господарювання. У 2010 році Державною екологічною інспекцією в Херсонській області в органи прокуратури, попереднього слідства чи дізнання направлено 22 матеріали з ознаками злочину, по 12 з яких порушено кримінальні справи. 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм Виконання програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» у 2010 році У реалізації Програми задіяні всі райдержадміністрації та міськвиконкоми області, деякі управління обласної державної адміністрації, крупні підприємства області та інші установи (всього 41 виконавець). Відповідальним виконавцям Програми листом Держуправління від 27.12.2010 р. № 04-14/1200 було надіслано запити, у яких вказано, що до 20 січня 2011 року необхідно проінформувати Держуправління про стан виконання заходів Програми у 2010 році згідно з формою та у вигляді стислої довідки, у якій конкретно вказати на що витрачені кошти або причини з яких заходи не виконуються. 3 учасникам Програми, які проігнорували вищезазначений запит, було відправлено факсограму-роз’яснення від 01.02.2011 р. № 04-13/91 щодо відповідальності за порушення законодавства про інформацію. Бериславський район. За даними Бериславської райдержадміністрації у 2010 році виконано роботи з вибору та відведення в натурі земельних ділянок під полігони побутових відходів, оформлення паспортів (14,109 тис. грн. – місцевий бюджет). Білозерський район. За даними Білозерської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – захист від шкідливої дії вод с. Музиківка ІІ черга, другий пусковий комплекс (1071,0 тис. грн. – державний бюджет); – будівництво водо мережі протяжністю 800 м по вул. Комарова с. Новотягинка (18,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – капітальний ремонт свердловини та реконструкція системи водопостачання села Станіслав (150,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – реконструкція системи водозабезпечення села Правдине (247,324 тис. грн., у т.ч. 148,424 – місцевий бюджет, 98,9 тис. грн. інші кошти); Великолепетиський район. За даними Великолепетиської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – виконкомами селищної та сільських рад земельні ділянки під місця видалення відходів були вибрані у 2006 році. На теперішній час замовлена технічна документація проектів відводів (3,0 тис. грн. – інші кошти);

235

– знищення 71,047 т непридатних до використання хімічних засобів захисту

рослин, які зберігаються на території району (800,0 тис. грн. – державний бюджет); – відновлення та упорядкування території джерел та водоймищ району (3,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – реконструкція системи водопостачання у смт Велика Лепетиха (32,2 тис. грн. – місцевий бюджет); – господарства району підвищують питому вагу багаторічних трав у структурі кормових груп, у 2010 році цей показник становить 9,4 % (0,7 тис. га); – внесення 30 тис. т органічних добрив (3,127 тис. грн.) та 14,5 тис. т мінеральних добрив (60,425 тис. грн.) за кошти сільгоспвиробників; – проведення рубок догляду за лісом та інших рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (22,4 тис. грн. – інші кошти); – відновлення полезахисних лісосмуг у районі (68,0 тис. грн. – інші кошти); – організація екологічних та природоохоронних акцій, експедицій (0,12 тис. грн. – інші кошти). Великоолександрівський район. За даними Великоолександрівської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – поточний ремонт системи водопостачання в смт Велика Олександрівка, заміна 100м водопровідної мережі по вулиці Братській (12,0 тис. грн. – інші кошти); – ремонт аварійної ділянки напірного каналізаційного колектора в смт Велика Олександрівка (4,0 тис. грн. – інші кошти); – заміна насоса на КНС в смт Велика Олександрівка (22,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – аварійно-відновлювальні заходи на ділянці водопровідної мережі в с. Борозенське по вул. Молодіжній (133,5 тис. грн., у т.ч. 46,5 тис. грн. – місцевий бюджет, 87,0 тис. грн. – інші кошти); – заміна водонапірних башт в с. Новополтавка та смт Калінінське (121,0 тис. грн., у т.ч. 36,0 тис. грн. – місцевий бюджет, 85,0 тис. грн. – інші кошти); – внесення 4550 т мінеральних добрив (11516,0 тис. грн. – інші кошти); – збереження лісових насаджень (250 га, 2666 м3 ), Державне підприємство «Великоолександрівське лісомисливське господарство» (177,9 тис. грн., у т.ч. 15 тис. грн. – державний бюджет, 162,9 тис. грн. – інші кошти). Верхньорогачицький район. За даними Верхньорогачицької райдержадміністрації у 2010 році виконано заходи з підвищення надійності роботи, ремонт, реконструкція водоносних мереж та заходи доведення якості води до вимог стандарту (122,0 тис. грн., у т.ч. 114,8 тис. грн. – місцевий бюджет, 7,2 тис. грн. – інші кошти). Високопільський район. За даними Високопільської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – вибір та відведення в натурі земельних ділянок під полігони твердих побутових відходів, оформлення паспортів (4,35 тис. грн. – місцевий бюджет); – проведення рубок догляду за лісом та інших рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, «Заградівське лісове господарство» (8,4 тис. грн. – державний бюджет); – посадка лісових насаджень, «Заградівське лісове господарство» (21,08 тис. грн. – державний бюджет). 236

Генічеський район. За даними Генічеської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – ліквідація стихійних сміттєзвалищ на території сільських та селищних рад району (10,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – внесення 1300 т мінеральних добрив (1210,0 тис. грн. – кошти фермерських господарств). Голопристанський район. За даними Голопристанської райдержадміністрації у 2010 році використано: – на розробку згарищ – 1307,9 тис. грн. (у т.ч. з державного бюджету 694 тис. грн., 613,9 тис. грн. – власні кошти); – ДП «Збурївське лісомисливське господарство» на лісовідновлення – 185,4 тис. грн. (у т.ч. 43,5 тис. грн. з державного бюджету, 141,9 тис. грн. – власні кошти); на створення мінералізованих смуг – 7,4 тис. грн. (у т.ч. 5,0 тис. грн. – з державного бюджету, 2,4 тис. грн. – власні кошти); на створення протипожежних розривів – 163,3 тис. грн. (у т.ч. 163,3 тис. грн. – власні кошти); – ДП «Голопристанське лісомисливське господарство» на лісовідновлення – 1241 тис. грн. (у т.ч. 969,7 тис. грн. – з державного бюджету, 271,3 тис. грн. – власні кошти); на створення мінералізованих смуг – 14,2 тис. грн. (у т.ч. 3,8 тис. грн. – з державного бюджету, 10,4 тис. грн. – власні кошти); на створення протипожежних розривів – 222,3 тис. грн. (у т.ч. 136,6 тис. грн. – з державного бюджету, 85,7 тис. грн. – власні кошти). Горностаївський район. За даними Горностаївської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – доведення у структурі посівних площ, бобових культур до 40% площ сівозміни (1400,0 тис. грн. – інші кошти); – внесення органічних та мінеральних добрив (відповідно на суму 42,0 тис. грн. та 4360,0 тис. грн. – інші кошти). Іванівський район. За даними Іванівської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – з метою реконструкції полігону твердих побутових відходів в смт Іванівка відібрано земельну ділянку під розміщення полігону та розроблена технічна документація проекту землеустрою. З місцевого бюджету селища виділено 4,56 тис. грн. на проведення кагатування та захоронення твердих побутових відходів; – розширення мережі гуртків екологічного спрямування у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах (9,7 тис. грн. – місцевий бюджет). Каланчацький район. За даними Каланчацької райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – ремонт водопроводів (160,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – хімічна меліорація ґрунтів (100,0 тис. грн. – інші кошти); – відтворення рибних запасів (50,0 тис. грн. – інші кошти); – очистка господарської фекальної системи ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» та «Каланчацький маслозавод» (2,0 тис. грн. – інші кошти). Каховський район. За даними Каховської райдержадміністрації у 2010 році за рахунок місцевих бюджетів виконано поточні та капітальні ремонти водопровідної мережі в населених пунктах району: – Любимівська селищна рада (167,7 тис. грн.); 237

– Слобідська сільська рада (21,7 тис. грн.); – Василівська сільська рада (9,2 тис. грн.); – Дмитрівська сільська рада (6,5 тис. грн.); – Заозерненська сільська рада (62,3 тис. грн.); – Коробківська сільська рада (124,1 тис. грн.); – Новокам’янська сільська рада (1,2 тис. грн.); – Червоноперекопська сільська рада (65,4 тис. грн.); – Чорноморівська сільська рада (80,3 тис. грн.). Нижньосірогозький район. За даними Нижньосірогозької райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – отримання державних актів на полігони твердих побутових відходів (5,0 тис. грн. – місцевий бюджет); – реконструкція систем водопостачання (39,9 тис. грн. – місцевий бюджет); – проведення обстежень земель і ґрунтів (30,903 тис. грн. – державний бюджет); – внесення мінеральних добрив (523,3 тис. грн. – інші кошти). Нововоронцовський район. За даними Нововоронцовської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – ліквідація 42 стихійних сміттєзвалищ, висадка 0,3 тисячі саджанців на території району в ході проведення місячників по благоустрою та санітарній очистці; – роботи з реконструкції та будівництва водопровідних мереж в населених пунктах за рахунок місцевих бюджетів загальною вартістю 22,3 тис. грн.; – проведення ямкового ремонту та профілювання щебеневого покриття вулиць восьми населених пунктів району загальною площею 9,732 м2; зроблено обкіс узбіч доріг до сіл району. Новотроїцький район. За даними Новотроїцької райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – внесення 8,7 тис. т мінеральних добрив на суму 26,0 тис. грн. за рахунок коштів сільськогосподарських підприємств; – відновлення полезахисних лісосмуг (58,3 тис. грн., у т.ч. 43,1 тис. грн. – державний бюджет, 15,2 тис. грн. – інші кошти) висаджено 20 га лісонасаджень – 20,4 тис. грн., проведено догляди діючих лісосмуг на площі 141 га на суму 28,7 тис. грн., проведено доповнення на 20 га загальною вартістю 9,2 тис. грн.; – реконструкція систем водопостачання у населених пунктах району (298,26 тис. грн., у т.ч. 120,0 тис. грн. – державний, 20,0 тис. грн. – обласний та 37,0 тис. грн. – місцевий бюджети, 121,26 тис. грн. – інші кошти). У рамках програми розвитку ООН/ЄС «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» виконано аварійновідновлювальні роботи мережі водопостачання у трьох населених пунктах району, а саме: замінено 2 башти Рожновського (1-нова, 1-капітальний ремонт) у с. Новопокровка (35,5 тис. грн.), замінено на нову башту Рожновського в с. Володимиро-Іллінка (60,06 тис. грн.) та встановлено безбаштове обладнання для подачі води населенню в с. Олександрівка (25,7 тис. грн.). За рахунок коштів обласного бюджету (20,0 тис. грн.) та місцевого бюджету (20,0 тис. грн.) реконструйовано артезіанську свердловину на території села Чкалове. Районним центром зайнятості у смт Новотроїцьке проведено ремонтно-відновлювальні роботи артезіанської свердловини за рахунок коштів державного бюджету у сумі 120 тис. грн. За рахунок коштів місцевого бюджету у с. Сивашівка проведено 238

аварійно-відновлювальні роботи водо мережі протяжністю 400 м на суму 17,0 тис. грн. – впровадження оборотного водопостачання, за рахунок власних коштів підприємства ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод» було збудовано котельню та мийку на суму 400,0 тис. грн. Скадовський район. За даними Скадовської райдержадміністрації з початку 2010 року до районного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло — 79,7 тис. грн. та було використано на природоохоронні заходи виконкомами місцевих рад (Антонівською та Скадовською) — 54,5 тис. грн. З метою виконання заходів щодо поводження з побутовими та промисловими відходами впродовж року виконкомами місцевих рад проводилась робота з оформлення проектної документації на отримати дозволів на розміщення сміттєзвалищ. На сьогодні мають виготовлену документацію Скадовська міська, Лазурненська селищна, Новомиколаївська, Красненська та Радгоспненська сільські ради. Скадовською міськрадою було ліквідовано 16 стихійних звалищ і смітників за кошти місцевого бюджету загального фонду. Витрати склали 45,7 тис. грн., розроблена програма поводження з ТПВ “Міська програма розвитку житлово-комунального господарства та для благоустрою міста на 2010 рік”. У 2010 році на розвиток та реконструкцію систем водопостачання та водовідведення Програмою передбачено фінансування з державного бюджету у розмірі 385,0 тисяч гривень, але через відсутність відповідного фінансування заходи не здійсненні. Реконструкція систем водопостачання в населених пунктах була здійснена за рахунок районної програми “Питна вода Скадовщини на 2006 – 2020 роки”, якою у 2010 ріці було передбачено виділити 317,6 тисяч гривень з районного бюджету та 56,0 тис. грн. з сільських бюджетів. Витрачено 260,1 тис. грн. з районного бюджету та 53,9 тис. грн. з сільських бюджетів. Капітальний ремонт водонапірних веж було виконано у Володимирівській, Тарасівській, Приморській, Шевченківській, Широківській сільських радах та завершуються роботи у селах Грушівка та Велика Андронівка. Капітальний ремонт водопровідної мережі було виконано у селі Улянівка та селах Птахівської сільської ради. Протягом 2010 року відібрано 1617 проб води на мікробіологічні дослідження, із них 22 не відповідали нормам, що пов'язано з підтопленням територій ґрунтовими водами та тимчасовим затопленням окремих ділянок в населених пунктах під час випадіння великої кількості атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу. Інформація про невідповідність передається до підприємств, що обслуговують мережі, які в свою чергу вживають необхідні заходи, зокрема хлорування. Скадовською міською радою було використано 63,19 тис. грн. загального фонду місцевого бюджету на оплату комунальних та експлуатаційних послуг по утриманню в належному стані системи водовідведення дощових вод. Було проведено капітальний ремонт системи водовідведення дощових вод на вулицях: Пасічника, Леніна, Рози Люксембург, Червоноармійської, Карла Лібкнехта, Комсомольської та Шевченко, Будьонного, Ворошилова. Загальна сума витрат склала 118,54 тис. грн. У сільських господарствах усіх форм власності було посіяно та використовувались багаторічні трави минулих років — 1477 га та безпокривних 239

488га — всього 1965 га (у 2009 р. – 2275), що складає 41,7 % у кормовій групі. У другому півріччі 2010 року сільгосптоваровиробниками району було внесено органічних добрив 19500 т та 7256 т мінеральних добрив у діючій речовині або 118,9% від плану. Під урожай 2010 року волого- та енергозберігаюча технологія обробки ґрунту проведена на площі 24195 га, у тому числі під озимі зернові 14666 га, що дало змогу при мінімальних опадах і запасах продуктивної вологи отримати добрі сходи на 72,0% посівів озимих культур. Хімічна меліорація ґрунтів (гіпсування) виконується. Згідно плану соціально-економічного розвитку агропромислового комплексу району сільгосптоваровиробниками під урожай 2010 року планувалось і проведено хімічну меліорацію ґрунтів на площі 130 га, на що було витрачено 113,1 тис. грн. У 2010 році на площі 6352 га вирощувалася екологічно чиста сільгосппродукція (картопля, овочеві та баштанові культури) в зоні Нижньодніпровських пісків. За даними управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації протягом 2010 р. за рахунок коштів сільгосптоваровиробників (152,0 тис. грн.) збільшилися площі крапельного зрошення в господарствах району на 16,0 га порівняно з 2009 р. і складають 890 га. Скадовською міською радою за кошти місцевого бюджету у сумі 21,0 тис. грн. проведено роботи з прополювання та рихлення зелених насаджень, ініційовано проведення ряду благодійних акцій з висадки дерев та кушів на Набережній міста та у паркових зонах. Протягом року висаджено 370 саджанців. Активну участь в реалізації заходів програми щодо просвітницької та виховної роботи молоді з природоохоронних питань бере відділ освіти районної державної адміністрації. Для школярів працюють гуртки, проходять відкриті заняття, культурно-масові заходи, семінари, круглі столи, конференції, виставки, екскурсії, конкурси газет на екологічну тематику тощо. Цюрупинський район. За даними Цюрупинської райдержадміністрації у 2010 році фінансування заходів Програми не проводилось. Чаплинський район. За даними Чаплинської райдержадміністрації у 2010 році виконано наступні заходи: – знищення 27,05 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які зберігаються на території району (540,0 тис. грн. – державний бюджет); – консервація еродованої і техногенно забрудненої ріллі – залісення (119,0 тис. грн. – державний бюджет); – хімічна меліорація ґрунтів (1500,0 тис. грн. – інші кошти); – створення зон вирощування екологічно чистої продукції (320 тис. грн. – інші кошти); – доведення у структурі посівних площ багаторічних трав до 40% кормової групи (200 тис. грн. – інші кошти); – внесення органічних та несення мінеральних добрив (відповідно 68,0 тис. грн. та 6500,0тис. грн. – інші кошти); – посадка парків, скверів (1,2 тис. грн. – інші кошти); – збереження природно-заповідного фонду та еколого-освітня й екскурсійна діяльність біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Є. Фальц-Фейна (9898,1 тис. грн., у т.ч. 6950,8 тис. грн. – державний бюджет, 2947,3 тис. грн. – кошти спеціального фонду). 240

За даними Каховського міськвиконкому у 2010 році виконано наступні заходи: – реконструкція очисних споруд, КВУ «Каховський водоканал» (113,3 тис. грн. – інші кошти); – реконструкція самопливних каналізаційних колекторів, КВУ «Каховський водоканал» (179,3 тис. грн. – інші кошти); – реконструкція полігону твердих побутових відходів, КП «Комунальне транспортне підприємство» (35,1 тис. грн. – місцевий бюджет). У 2010 році міська влада запланувала виділення коштів з фонду охорони навколишнього природного середовища в сумі 75,1 тис. грн., з яких використано 58,7 тис. грн., у т.ч. 35,1 тис. грн. на експертизу проекту реконструкції полігону ТПВ в місті Каховці та 23,6 тис. грн. на придбання саджанців, розсади квітів, насіння газонних трав; – розвиток водопровідно-каналізаційного господарства м. Каховка, КП «Комунальне транспортне підприємство» (110,3 тис. грн. – інші кошти); – санітарні вирубки сухих та аварійних дерев, КП «Комунальне транспортне підприємство» (48,1 тис. грн. – інші кошти); – проведення відновлення зелених зон м. Каховка, КП «Комунальне транспортне підприємство» (23,6 тис. грн. – місцевий бюджет, міський ФОНПС); – підтримання санітарного стану водоохоронної зони р. Дніпро, очищення зливової каналізації КП «Комунальне транспортне підприємство», м. Каховка (80,4 тис. грн. – місцевий бюджет); – підтримання у належному стані автомагістралей та проїзної частини вулиць м. Каховка (1288,3 тис. грн., у т.ч. 98,1 тис. грн. – державний бюджет, 1190,2 тис. грн. – місцевий бюджет); – розроблення проекту землеустрою щодо встановлення прибережних захисних смуг та водоохоронної зони вздовж Каховського водосховища (35,98 га , 8,5 км) на території Каховської міської ради (30,0 тис. грн. – місцевий бюджет). За даними Новокаховського міськвиконкому у 2010 році за рахунок міського природоохоронного фонду виконано наступні заходи: – КП «Наше місто» виконувались роботи з утилізації відходів на міському сміттєзвалищі на площі 1,4 га (20,1 тис. грн.); – придбання та висадження 339 молодих саджанців декоративних порід в межах смуг міських вулиць (18,0 тис. грн.); – упорядкування та очищення джерел в парковій зоні м. Нова Каховка (20,0 тис. грн.). За даними Херсонської міської ради на реконструкцію існуючого полігону твердих побутових відходів м. Херсона (п. 2.3) у 2010 році було використано 400,0 тис. грн. з місцевого бюджету. Центром «Облдержродючість» розроблено проектно-кошторисну документацію на проведення хімічної меліорації на площу 78,161 тис. га. У порівнянні до 2009 року проектно-кошторисну документації розроблено на 2,2 тис. га більше. У 2010 році хімічна меліорація проводилась за власні кошти сільгосптоваровиробників. Уточнена інформація буде відома після виходу форми – 9 б.с-г статистичної звітності. У першому півріччі проведено суцільне агрохімічне обстеження ґрунтів усіх форм власності на площі 119,5 тис. га, із них в Каховському районі – 113,5 тис. га та м. Нова Каховка – 6 тис. га. Бюджетних коштів витрачено 442,38 тис. грн. У другому півріччі обстежено – 234,645 тис. га, із них у Горностаївському районі – 75,540 тис.га, Іванівському районі - 90,686 тис. 241

га та Цюрупинському районі – 68,419 тис. га. На паспортизацію земель витрачено 690,13 тис. грн. бюджетних коштів. У 2010 році Головному управлінню Держкомзему у Херсонській області кошти з державного бюджету на виконання робіт з охорони земель не доводилися. За даними Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства у рамках розділу 10., було проведено берегоукріплення поблизу с. Любимівка Каховського району (51 м) на суму – 400,0 тис. грн. державного бюджету. У 2010 році рубки формування та оздоровлення лісів проведені на площі 4416 га, при цьому заготовлено 158,6 тис. м3 деревини. Загальний план рубок 2010 року по Херсонському обласному управлінню лісового та мисливського господарства по площі виконаний на 116 %, по загальній кубомасі – на 5 %. На виконання заходів розділу 5. Збереження лісових насаджень витрачено на загальну суму 9185,5 тис. грн., зокрема: проведення рубок догляду за лісом та інших рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства (3174,1 тис. грн. – державний бюджет, 5802,3 тис. грн. – інші кошти) та проведення біотехнічних заходів, спрямованих на охорону, відтворення, облік диких тварин (80,2 тис. грн. – державний бюджет, 128,9 тис. грн. – інші кошти). Асоціацією «Херсонсількомунсервіс» за кошти державного бюджету проведено відновлення робочого стану 72 артезіанських свердловин Херсонської області (Білозерський – 5 одиниць, Бериславський – 3 од., Великолепетиський – 2 од., Великоолександрівський – 4 од., Верхньорогачицький – 2 од., Генічеський – 2 од., Голопристанський – 10 од., Горностаївський – 3 од., Каховський – 4 од., Нижньосірогозький – 7 од., Нововоронцовський – 3 од., Новотроїцький – 13 од., Скадовський – 7 од., Цюрупинський – 3 од. та Чаплинський райони – 4 од.) на загальну суму 669 тис. грн. Підприємствами Херсонської області реалізовано ряд природоохоронних заходів за власні кошти, зокрема: ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» було проведено очистку господарської фекальної системи (10,78 тис. грн.), очистку системи зливових стоків (20,4 тис. грн.) та здійснено лабораторний контроль за якістю підземних вод (4,2 тис. грн.). ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод» було проведено реконструкцію очисних споруд зливової каналізації (23,879 тис. грн.) та капітальний ремонт артезіанських свердловин № 19-105 (10,657 тис. грн.). З метою природоохоронної, просвітницької та виховної роботи, за даними Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації, з обласного бюджету у 2010 році було виділено 9420,0 тис. грн. на організацію екологічних та природоохоронних акцій, експедицій; 11785,0 тис. грн. на організацію роботи екологічного дитячого табору "Фламінго" (на базі заповідника «Асканія-Нова»); 5340,0 тис. грн. на видавничо-просвітницьку діяльність з питань еколого-природоохоронної діяльності та 3900,0 тис. грн. на створення на базі обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді дитячого інформаційно-методичного центру. Виконання Загальнодержавноъ програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів у 2010 році 242

Зменшення обсягів забруднень, що надходять з річковим стоком. З метою запобігання забруднення морських вод Держуправлінням затверджені проекти гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин, що надходять з річковим стоком наступним підприємствам: - Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства міста Херсона»; - Відкрите акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод»; - Херсонський державний завод «Палада», м. Херсон; - Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал», Білозерський район; - ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», м. Нова Каховка; - ТОВ «Каланчацький водоканал»; - Новокаховський рибоводний завод частикових риб, м. Нова Каховка; - Державне підприємство «Херсонський морський торговельний порт». Зменшення обсягів забруднення з точкових джерел. З метою запобігання забруднення морських вод затверджені Держуправлінням проекти гранично-допустимих скидів забруднюючих речовин в поверхневі водойми підприємствам: - Генічеське управління водного господарства; - Інститут рису УААН, Скадовський район; - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий лікувально-оздоровчий комплекс «Сузір’я Таврії», м. Скадовськ; - Мельник Галина Іванівна, Каланчацький район; - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Таврида – Плюс», Каланчацький район; - ТОВ сільськогосподарське смт Каланчак;

підприємство

«Українські рисові системи»,

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рис України», Скадовський р-н; - ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Злато Таврії», Каланчацький р-н; - Фермерське господарство «Брат –2», Скадовський р-н; - ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Басматі», Голопристанський р-н; - ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», Генічеський р-н. Зменшення обсягів забруднень з дифузних берегових джерел. За інформацією Головного управління Держкомзему у Херсонській області площі прибережних захисних смуг вздовж малих річок та водостоків на території області встановлені в одинадцяти районах, відповідно до проектів по встановленню водоохоронних зон та прибережних смуг малих річок та водоймів, розроблених Херсонським філіалом інституту «Укрземпроект» в 1979 році. Зокрема та території Білозерського району площа земель у межах прибережних смуг малих річок та водостоків становить 284,8 га, у Бериславському районі – 93,9 га, Великоолександрівському районі – 836.0 га, Високопільському районі – 437,9 га, Верхньорогачицькому – 37,7 га, Івановському – 4,0 га, Каланчацькому – 102,1 га, Нижньосірогозькому – 6,2 га, Новотроїцькому районі – 42,8 га, Нововоронцовському районі – 39,8 га, Чаплинському – 27,8 га. Рішенням ХІ сесії Херсонської обласної ради від 04.09.2009р. № 1082 затверджено програму розвитку земельних відносин у Херсонській області на 243

2009-2013 роки. Вказаною програмою передбачено виконання заходів пов’язаних із встановленням меж прибережних захисних смуг на території області. Загальні обсяги фінансування цих робіт визначено у сумі 4747,2 тис. грн. Фінансування передбачено за рахунок коштів Державного бюджету. Площа земель прибережних захисних смуг водних об’єктів межі яких необхідно встановлено встановити в натурі (на місцевості) становить 1365,0 км. За інформацією відділів Держкомзему кошти на проведення робіт із встановлення меж водоохоронних зон з місцевих бюджетів у 2010 році не виділялися. За інформацією Херсонського обласного виробничого управління меліорації та водного господарства у 2010 році розроблено проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги та водоохоронної зони вздовж Каховського водосховища на території Каховської міської ради Херсонської області. Площа земельної ділянки під водоохоронною зоною та прибережною захисною смугою становить 35,9817 га. Проект знаходиться на експертизі в Держкомземі. Зменшення обсягів забруднення з атмосфери У зонах розташування оздоровчих закладів підприємства, які забруднюють атмосферне повітря, відсутні. З метою зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення в котельних оздоровчих закладів, розташованих на узбережжях Чорного і Азовського морів, та на підприємствах здійснювались режимно-налагоджувальні роботи на котлоагрегатах згідно з чинним законодавством. За рахунок підприємств проведено заходи щодо зменшення викидів в атмосферне повітря, зокрема обладнання промислових підприємств пилогазоочисними установками, підвищення стану рівня технічного стану і експлуатації діючого устаткування та впровадження маловідходних і безвідходних технологій промислового та сільськогосподарського виробництва. Створення цілісної системи контролю за переміщенням небезпечних речовин морським транспортом, запобігання забрудненню вод морів морським транспортом. З метою запобігання забруднення води водоймищ суднами, Херсонським морським та річковим портами, підприємствами суднобудування та судноремонту проводяться роботи по збору з транспортних суден відпрацьованих паливномастильних матеріалів, лляльних, господарсько-побутових стічних вод та сміття. Для цих цілей у морському порту використовується спецсудно ПС-305, а у річковому порту два судна: ОС-9, ОС-14. Всі лляльні води, які збираються із суден в межах воднотранспортної дільниці, очищуються на станції очистки лляльних вод СБО-2, яка функціонує у річковому порту. Стічні води після очистки скидаються у загальноміську каналізацію. Очистка акваторій портів та підприємств від сміття та паливно-мастильних матеріалів здійснюється двома нафтосміттєзбірниками НМС-38 комерційного підприємства “Екос”. У Скадовському морському порту лляльні води з суден надходять на станцію прийому та очистки лляльних вод, після чого скидаються у міську каналізацію. 244

Відпрацьовані паливно-мастильні матеріали збираються у спеціальні ємкості та в подальшому відправляються на переробку. Удосконалення системи поводження з побутовими та промисловими відходами, що утворюються в прибережній смузі морів. У водоохоронних зонах Чорного та Азовського морів полігонів твердих побутових відходів не має. Заходи, спрямовані на запобігання надзвичайним ситуаціям, удосконалення засобів ліквідації їх наслідків. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області постійно проводиться контроль дотримання нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин підприємствами, що скидають зворотні води у водні об’єкти. - м. Херсон, МКП «ВУВКГ м. Херсона», 1 скид в р. Верьовчина, - м. Каховка, КВУ «Каховський водоканал», 1 скид в Каховське водосховище , - м. Нова Каховка, КП «Міський водоканал», 1 скид в р. Дніпро, - смт. Каланчак, ТОВ «Каланчацький водоканал», 1 скид в р. Каланчак, - Білозерський район, с. Микільське, цех водогін Дніпро-Миколаїв МКП «Миколаївводоканал», 2 скиди (в р. Дніпро та р. Інгулка). - м. Херсон, ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», 5 скидів (в р. Дніпро та р. Кошова), - м. Херсон, Херсонський державний завод «Палада», 2скиди (в р. Дніпро та р. Кошова) , - м. Нова Каховка, товариство з обмеженою відповідальністю «Новокаховський електромашинобудівний завод», 1 скид в р. Дніпро. Основними забруднювачами поверхневих вод являються очисні споруди підприємств житлово-комунальної галузі. Так, в скидах очисних споруд МКП «ВУВКГ м. Херсона», КВУ «Каховський водоканал» м. Каховка, ТОВ «Каланчацький водоканал» смт Каланчак, КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка постійно спостерігалось перевищення ГДС, в основному по біогенним елементам (азоту амонію, нітритам, фосфатам), залізу загальному, біохімічному споживанню кисню, хімічному споживанню кисню. Вже кілька років гострою проблемою є аварійний стан каналізаційної мережі та очисних споруд м. Берислав. В результаті аварійної ситуації, яка виникла в березні 2003 року, продовжується скид неочищених стічних вод комунального виробничого управління «Бериславський водоканал» м. Берислава в Каховське водосховище. Однією з найгостріших екологічних проблем, що прямо впливає на забруднення нижньої течії Дніпра і погіршення якості води у Дніпро-Бузькому лимані і, відповідно, у Чорному морі, являється скидання високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, об’єм відкачки яких сягає мільйонів кубічних метрів на рік. У нижній течії р. Інгулець на території Херсонської області під час скиду в міжвегетаційний період (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України) мінералізація сягає 7000 мг/дм3 при гранично допустимій концентрації (ГДК) 1000 мг/ дм3. Поглиблює проблему скидання високомінералізованих вод не тільки в терміни, дозволені розпорядженням Кабінету Міністрів України, а й у 245

вегетаційний період. Так, у травні 2010 року під час контролю стану р. Інгулець була відібрана проба води у створі с. Садове. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення ГДК згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 по сухому залишку – 3088 мг/дм3 (3,1 ГДК), по вмісту: хлоридів – 698,37 мг/дм3 (2 ГДК), сульфатів – 918,69 мг/дм3 (1,8 ГДК), марганцю – 0,108 мг/дм3 (1,1 ГДК), по хімічному споживанню кисню (ХСК) – 35,85мгО/дм3 (1,2 ГДК), біохімічному споживанню кисню (БСКn) – 19,95 мг/дм3 (3,3 ГДК). Таким чином, високий вміст розчинених солей свідчить про скидання високомінералізованих шахтних вод і у вегетаційний період. Лист з повідомленням про ці факти направлено до Державної екологічної інспекції. З метою контролю дотримання нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) були перевірені очисні споруди МКП «Очисні споруди» м. Скадовськ, скид в Джарилгацьку затоку Чорного моря. У скидах постійно виявлялось перевищення ГДС, в основному по біогенним елементам (азоту амонію, нітритам, нітратам, фосфатам), залізу загальному, біохімічному споживанню кисню. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області постійно проводиться контроль за зворотними водами, що скидаються господарствами рисосіяння в затоки Чорного моря. Контролем охоплено практично всі господарства, які займаються вирощуванням рису у Каланчацькому, Скадовському, Голопристанському районах. Усі 17 перевірених господарств рисосіяння (46 скидів) скидають зворотні води без перевищення нормативів гранично допустимого скиду. Крім хімічних досліджень, у всіх відібраних пробах проводилось визначення гострої летальної токсичності методом біотестування, який являється інтегральним методом контролю природних і зворотних вод, що дозволяє оцінити можливу небезпеку джерел забруднення для водної флори і фауни. Тест-об’єктами використовувалась лабораторна культура ракоподібних Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. За результатами досліджень вода на скиді у водні об’єкти не чинить гострої токсичної дії. Зниження ризику для здоров’я людини, пов’язаного із забрудненням морських вод та прибережної смуги. Профілактика негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров’я населення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля», постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2007 р. № 1376 «Про затвердження Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища» рішенням XLVIII сесії обласної ради п’ятого скликання від 06 серпня 2010 р. № 1376 затверджено «Програму моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки» згідно якої виконується моніторинг вод, який включає збір, обробку, систематизацію, аналіз отриманих первинних даних спостережень за станом поверхневих вод, створення та постійне поповнення банку даних і здійснення: - спостереження за якістю питної води систем централізованого водопостачання: мікробіологічними, паразитологічними, токсикологічними, органолептичними показниками питної води (виконує ДЗ «Херсонська обласна 246

санітарно-епідеміологічна станція» та МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона»); - спостереження за станом поверхневих вод (визначення вмісту забруднюючих речовин у поверхневих водах (лабораторний аналіз), спостереження за фізичними, хімічними, бактеріологічними та гідробіологічними показникам) виконують Державна екологічна інспекція в Херсонській області, Херсонське обласне управління меліорації і водного господарства, ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» (у місцях проживання та відпочинку населення, водозабори); - спостереження за рівнем і станом підземних вод, визначення гідрогеологічного і гідрохімічного складу і властивостей (лабораторний аналіз) (виконує Південно-Українська гідрогеологічна експедиція, Херсонське обласне управління меліорації і водного господарства); - спостереження за стічними водами, визначення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах (лабораторний аналіз) виконує Державна екологічна інспекція в Херсонській області та МКП «Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства м. Херсона». У Херсонській області моніторинг поверхневих вод здійснюється на 23 постах спостереження відповідно державної мережі спостережень, моніторинг підземних вод на 1158 постах. На території Херсонської області на узбережжі Чорного та Азовського морів працювало постійно 145 пляжів. З метою профілактики негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного та оздоровчого водокористування на здоров’я населення, у літній період держсанепідслужбою щотижня проводилися дослідження морської води на мікробіологічні та фізико-хімічні показники. Постійно контролювалося дотримання санітарних вимог на територіях морських пляжів та прилеглих до них територіях оздоровчих закладів. Дослідження проб морської води здійснюються у 28 стаціонарних створах, у т.ч. води Азовського моря у 10 створах та води Чорного моря у 18 створах. Результати лабораторних досліджень морської води Чорного та Азовського морів у 2010 р. Азовське море

Таблиця 94 Чорне море Санітарно-хімічні Бактеріологічні показники показники

Санітарно-хімічні Бактеріологічні показники показники Всьог З них % Всьог З них % З них Всього о не о не не відпов відпов відпові ідає ідає дає вимог вимог вимога ам ам м 285 0 0 457 1 0,2 159 0

Всього

275

З них не відпові дає вимога м 0

Інформаційне забезпечення населення відомостями про санітарно-гігієнічний та епідеміологічний стан зон рекреації та населених пунктів. З метою реалізації системної роз’яснювальної роботи з пріоритетних питань державної політики у сфері охорони довкілля керівництвом і фахівцями Держуправління упродовж 2010 року було надано 90 коментарів на радіо та 247

телебаченні (ХОДТРК «Скіфія», ТВ канал «ПЛЮС», «ВТВ-плюс», ТРК «Україна»); щомісяця на обласному радіо проводилися виступи спеціалістів структурних підрозділів Держуправління з актуальних екологічних питань. У регіональних друкованих виданнях (газети: «Гривна, «Булава», «Таврійський край»», «Новий день», «Новий формат», «Екологічний вісник Херсонщини», «Маркет плюс», «Вгору», «Херсонський вісник») було опубліковано 145 статей. Підготовлено 8 випусків газети «Екологічний вісник Херсонщини», де висвітлено сучасний екологічний стан регіону. За даними ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція», населення Херсонської області у 2010 році було поінформовано про стан об’єктів підвищеного епідемічного ризику, а також про санітарно-епідемічну ситуацію на підконтрольних об’єктах у 17 виступах по телебаченню, 222 на радіо, опубліковано 272 статей у газетах, проведено 22409 лекцій та бесід. Збереження та відтворення біологічного різноманіття, природних ландшафтів прибережної смуги та місць існування біологічних видів В області постійно ведеться робота зі збереження та відтворення біологічного різноманіття в межах Азовського та Чорного морів. На території області в межах водоохоронних зон Азовського та Чорного морів знаходяться 5 водно-болотних угідь міжнародного значення, а саме: «Східний Сиваш», «Центральний Сиваш», «Каркінітська та Джарилгацька затоки», «Ягорлицька затока», «Тендрівська затока». За 2010 рік стан зазначених водно-болотних угідь міжнародного значення суттєво не змінився. Водно-болотне угіддя «Ягорлицька затока» цілком входить до складу Чорноморського біосферного заповідника: більше 11 тис. га, яка є заповідною зоною, а решта – буферна. Водно-болотне угіддя «Тендрівська затока» з 2009 року (Указ Президента України № 100/2009) цілком включено до складу Чорноморського біосферного заповідника. Східна частина (36628 га) має статус заповідної зони, західна частина, що приєднана в 2009 році – 18250,8 га – планується як буферна зона. Сучасний стан природних комплексів заповідника визначається переважно природними абіотичними та біотичними чинниками. За результатами наукових досліджень Чорноморського заповідника було встановлено, що у 2010 році на островах Тендрівської та Ягорлицької заток Чорного моря гніздилося більш ніж 100 тис. пар птахів коловодного комплексу. Збільшилася кількість пелікана рожевого на гніздуванні (в 2010 році – близько 500 гнізд), успішно відгніздилася пухівка звичайна (близько 600 гнізд). Під час обліку водоплавних та прибережних птахів, який відбувся в першій половині жовтня, в межах охопленої обліком акваторії (близько 25% площі водно-болотних угідь Ягорлицької та Тендрівської заток) протягом трьох днів було нараховано майже 60 тис. особин птахів. На природні комплекси Північного Причорномор’я продовжують впливати антропогенні чинники: зарегулювання стоку Дніпра, забруднення його вод промисловими, сільськогосподарськими та побутовими скидами; забруднення Північно-Західної частини Чорного моря та ін. Оскільки останнім часом майже в 10 разів зменшився обсяг зрошувальних та дренажних скидів (за даними Голопристанського управління колекторних та дренажних систем), є сподівання на покращення екологічної стан у морських водно-болотних угіддях регіону. 248

Дирекцією Чорноморського біосферного заповідника постійно вживаються заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока»: • обидва водно-болотних угіддя є об'єктом охорони служби державної охорони Чорноморського біосферного заповідника; • регулярно проводяться інспекторські рейди за дотриманням режиму охорони водно-болотних угідь. Під час гніздування птахів на островах заток ведеться цілодобове чергування біля островів для запобігання турбування птахів та інших порушень заповідного режиму. У Чорноморському біосферному заповіднику ведеться постійна інвентаризація флори та фауни регіону, кадастр раритетних видів. Водно-болотне угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затоки» є практично одним цілим у відношенні перебування тут водно-болотних птахів. Проблемним питанням на сьогоднішній день залишається полювання на птахів на територіях заток та прилеглих лиманів в межах водно-болотних угідь міжнародного значення. За стан угідь «Східний Сиваш» та «Центральний Сиваш» відповідає дирекція Азово-Сиваського національного природного парку, якою не відмічено погіршення стану. Кількість видів, які знаходяться під охороною є стабільною, вилучення природних ресурсів не проводилось, території водно-болотних угідь знаходяться в природному стані, мають ознаки відсутності антропогенного впливу. Протягом 2010 року здійснювалась цілодобова охорона території єгерською службою, проводились протипожежні обкоси доріг. У літній період виникала загроза пожеж, але потенційною загрозою є освоєння та викуп земель суміжних землекористувачів сільськогосподарського призначення. Протягом 2010 року проводилась активна просвітницька робота серед населення області, студенти Херсонського державного університету спільно з науковцями Інституту природознавства та Чорноморського біосферного заповідника приймають участь у щорічному обліку водоплавних птахів. Загроз зміни режиму території і погіршенню умов існування навколо водних птахів не прогнозується. Запобігання руйнуванню морського берега та охорона земель у прибережній смузі морів. Захист морського узбережжя від руйнівних геологічних процесів і абразії. Основним завданням по збереженню рекреаційно-курортних територій області є проведення берегозахисних робіт в смт Лазурне, та рекультивація недіючих стічних каналів Скадовського району. За даними управління культури і туризму обласної державної адміністрації, Скадовським управлінням водного господарства вирішено питання виготовлення Державним регіональним проектнодослідницьким інститутом «Дніпрогіпроводгосп» робочого проекту берегозахисту смт Лазурне за рахунок державного бюджету (вартість проекту – 100 тис. грн.). Цим проектом передбачено будівництво буни поблизу промоїни між о. Джарилгач і смт Лазурне та намив пляжу завширшки 100 м. Проект розглянуто та схвалено районною архітектурно-містобудівною радою та подано 249

для проведення комплексної державної експертизи. Відновлено берегову лінію Чорного моря смт Лазурне. Виконком Володимирівської сільради має домовленість із інвесторами про фінансування коригування генпланів сіл Володимирівка, Новоросійське, Лиманське та розробки схеми планування курортно-рекреаційної зони в межах адміністративної території Володимирівської сільської ради та активно вирішує це питання. Після громадського обговорення затверджено проект детального планування мікрорайона індивідуальної забудови «Біла акація» площею 22 га в м. Скадовську. У Генічеському районі проведено роботи по рекультивації існуючих кар’єрів, впорядкована територія міського та морських пляжів. З метою захисту від водної і вітрової ерозії берегів Утлюцької затоки Азовського моря та затоки Сиваш, реалізації проектів берегоукріплення у м. Генічеськ та на Арабатській Стрілці Генічеською районною державною адміністрацією було розроблено та проведено експертизу проекту «Берегоукріплювальні споруди на ділянці території міста Генічеськ – будівництво» кошторисною вартістю 44,469 млн. грн. Відповідно до цього проекту за рахунок субвенції з державного бюджету до районного бюджету у 2007 році було направлено кошти в сумі 13,3 млн. грн. для виконання робіт по виготовленню спеціальних блоків СБ – 50 для набережної. Всі 1168 блоків завезено до м. Генічеськ. Необхідне продовження фінансування робіт щодо будівництва набережної на території м. Генічеськ відповідно до проекту «Берегоукріплювальні споруди на ділянці території міста Генічеськ – будівництво» на суму 31,169 млн. грн. Охорона прибережної смуги морів. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 р. № 1576 затверджено перелік населених пунктів області, віднесених до курортних: Голопристанський район (м. Гола Пристань, с. Більшовик, с. Залізний Порт); Каланчацький район (с. Приморське, с. Хорли); Скадовський район (м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне); Генічеський район (м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Стрілкове, с. Щасливцеве). Рішенням сесії Стрілківської районної ради Генічеського району від 23 жовтня 2008 року № 497 затверджено генеральний план с. Стрілкове. Рішенням сесії Щасливцівської сільської ради Генічеського району від 22 квітня 2009 року № 767 затверджені генеральні плани с. Щасливцеве та с. Генічеська Гірка. Затверджено також генплан м. Генічеська, схема планування курортно-рекреаційної території Арабатської Стрілки (крім земель населених пунктів); проект детального планування Міжнародної клініки відновного лікування на Арабатській Стрілці. Схема планування Федотової коси (територія оздоровчих земель) на території Генічеської міської ради Генічеського району затверджена рішенням Генічеської районної ради від 21 березня 2008 року № 303. Термін дії генерального плану с. Роздольне Каланчацького району закінчується у 2013 році. Завершується розробка генерального плану с. Хорли, яким передбачається розвиток курортно-рекреаційної зони та будівництва 18 нових оздоровчих закладів. Затверджено генплан с. Приморське – рішення Олексіївської сільської ради від 15.02.2006 № 188. За інформацією Скадовської міської ради діючий генеральний план м. Скадовська розроблений та затверджений розпорядженням Херсонського 250

облвиконкому № 369-р від 18 листопада 1986 року. Рішенням XXVII сесії міської ради від 30 квітня 2008 року термін дії даного генерального плану подовжено до 01 листопада 2016 року. Затверджено проект детального планування курортнорекреаційної зони с. Красне рішенням Красненської сільської ради від 09 серпня 2007 року № 259. Подовжено термін дії генерального плану с. Красне рішенням Красненської сільської ради, генплан смт Лазурне затверджено рішенням Лазурненської селищної ради від 12 квітня 2007 року № 205. Генплан с. Більшовик Голопристанського району затверджено рішенням Круглозерської сільської ради від 21 вересня 2007 року № 170. Генплан с. Залізний Порт затверджено рішенням сесії Новофедорівської селищної ради від 24 квітня 2007 року. На даний час розробляється проект детального планування прибережної зони с. Залізний порт. Затверджено генплан м. Гола Пристань – рішення Голопристанської міської ради від 16.04.2003 № 309. Згідно з генеральними планами забудови курортних зон забезпечується розташування об’єктів туристично-рекреаційної інфраструктури. Створення системи інтегрованого природокористування у прибережній смузі морів Створення системи інтегрованого природокористування. У 2010 році заходи не фінансувалися. Природно-ландшафтні комплекси туризму. За даними управління культури і туризму обласної державної адміністрації, з метою популяризації заповідників, історичних пам'яток, курортів, туристичних маршрутів управлінням проведено рекламні кампанії туристичного продукту області на внутрішньому й міжнародному ринках, виготовлено рекламну продукцію: мапа області, буклети «Готелі Херсонщини», «Херсонське село запрошує», «Унікальна Херсонщина», «Відпочинок», «Херсонщина фестивальна», «Краєзнавчий музей», «Музей природи», «Олешківські піски», «Рибалка і полювання на Херсонщині» та «Готелі Херсонщини», «Херсонське село запрошує», «Відпочинок», «Степове намисто Херсонщини» з рекламою туристичного маршруту по області та інші, календарики з рекламою довідкової системи «Туристична Херсонщина». Виготовлено 6 рекламних плакатів для розміщення на виставковому обладнанні – рекламних ролах, на яких відображені фотоілюстрації основних туристичних об’єктів Херсонщини для представлення на заходах виставкового характеру. Виготовлено біг-борди з рекламою відпочинку на Херсонщині «Херсонщина запрошує на відпочинок» та роздано шести районним державним адміністраціям для розміщення на автошляхах на в’їзді в область (Нововоронцовський, Іванівський, Каланчацький, Верхньорогачицький, Білозерський та Генічеський райони). Зазначена рекламна продукція постійно розповсюджується та демонструється на різноманітних заходах загальнодержавного та міжнародного рівня (виставкового, інвестиційного характеру, семінарах, форумах тощо). У Бериславському, Великоолександрівському, Голопристанському, Генічеському, Скадовському, Каланчацькому, Каховському, Новотроїцькому районах розроблені туристично-екскурсійні маршрути. Усього у Херсонській області розташовано 313 туристично-рекреаційних закладів, з них 250 діючих закладів. У 2010 році на території курортно-рекреаційних районів знаходяться: 1. Каланчацький район – 32 заклади оздоровлення та відпочинку (діючих – 17). 251

2. Голопристанський район – 73 (діючих – 64). 3. Скадовський район – 86 (діючих – 78). 4. Генічеський район – 122 (діючих – 91). З метою просування перспективних інвестиційних пропозицій в туристичній галузі області на загальноукраїнському та міжнародному ринках інвестицій управлінням культури і туризму постійно регулярно проводиться робота по формуванню банку даних про інвестиційні проекти в туристичній галузі області та надання цієї бази до відповідних компетентних підрозділів обласної державної адміністрації, також отримана інформація оновлюється на регіональному інформаційному порталі «арт-Кавун» в розділі «Інвестиції». Удосконалення системи моніторингу та оцінка впливу природних і антропогенних факторів на довкілля Дослідження стану та моніторинг забруднення Азовського та Чорного морів. В області налічується 13 об’єктів, що мають випуски стічних вод у водоймища. Із загальної кількості 5 випусків господарсько-побутових стічних вод не відповідають вимогам санітарних норм (мм. Берислав, Генічеськ, Херсон, смт Каланчак – 2,). На теперішній час в області залишається гострою проблема забруднення навколишнього природного середовища неочищеними та незнезараженими стічними водами. Із 45 каналізаційних очисних споруд, що залишилися – 22 або 48,8% працюють неефективно, у зв’язку з несвоєчасним проведенням капітальних ремонтів та заміною технологічного обладнання. Потребують капітального ремонту очисні споруди міст Каховки, Нової Каховки, Генічеська, Скадовська. Залишаються недобудованими очисні споруди м. Гола Пристань та смт Каланчак, с. Залізний Порт Голопристанського району. Відсутні очисні споруди в м. Берислав, райцентрах Білозерці, Великій Олександрівці, Великій Лепетисі, Верхньому Рогачику, Високопіллі, Горностаївці, Іванівці, Новій Воронцовці, Новотроїцьку, Нижніх Сірогозах. Із-за аварійності очисних споруд та виходу з ладу обладнання каналізаційних насосних станцій впродовж 8 років до Каховського водосховища скидається біля 1600 м3/добу неочищених і незнезаражених стічних вод м. Берислав. Із-за довгострокової експлуатації без проведення капітального ремонту сталася аварія на гасильному каналізаційному колодязі у м. Каховка, у зв’язку з чим з 23.12.2010 по 31.12.2010 року здійснювався скид у Каховське водосховище неочищених та незнезаражених каналізаційних вод в об’ємі біля 600 м3/добу Вкрай незадовільна ситуація з каналізуванням склалася у м. Херсон. Біля 70% каналізаційних мереж міста повністю амортизовані і потребують заміни. У зв’язку з цим, на них виникають часті аварійні ситуації. Очисні споруди і каналізаційні мережі м. Генічеська (скид в Азовське море) та міста Скадовська (скид в Чорне море) не відповідають вимогам техногенноекологічної безпеки. Обладнання та мережі наднормативно зношені. Існує потенційна загроза забруднення водойм зон рекреації державного значення. Дренажні системи через скиди породжують проблему порушення морських екосистем, що мають рекреаційне значення та знаходяться під охороною.

252

Стан фінансування заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів у 2010 році в Херсонській області Таблиця 95 Захід Програми

Усього у 2010 р. (тис. грн.)

У тому числі за рахунок Місцевого бюджету (тис. грн.) Усього У тому числі МФОНПС

Державного бюджету (тис. грн.) Усього У тому числі ДФОНПС

Інших джерел Код та назва фінансування бюджетних (тис. грн.) програм, в рамках яких фактично здійснювалося фінансування

Капіталомісткі заходи У 2010 році кошти не виділялися Заходи з берегоукріплення У 2010 році кошти не виділялися Некапіталомісткі заходи У 2010 році кошти не виділялися Всього: капіталомісткі заходи заходи з берегоукріплення некапіталомісткі заходи -

253

Виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2010 році Основні дані. Природоохоронні заходи щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води відображені в наступних обласних програмах: - програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» (затверджена рішенням сесії обласної ради від 07.02.2006 № 552); - обласна програма «Питна вода Херсонщини» (затверджена рішенням сесії обласної ради від 11.11.2005 № 497); - комплексна програма першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у Херсонській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року (затверджена рішенням сесії від 26.07.01 № 420); - комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року (рішення сесії обласної ради від 23.12.2009 № 1216). Виконання завдань і заходів. Виконавцями Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води і природоохоронних заходів відповідних обласних програм є: - Управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації. - Управління капітального будівництва облдержадміністрації. - Обласне виробниче управління меліорації та водного господарства. - Асоціація «Херсонсількомунсервіс». - Головне управління земельних ресурсів. - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області (Херсондержрибоохорона). Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства.На реалізацію природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра в рамках програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» (1, 3, 4, 5, 8, 10 та 11 розділи) всього було виділено 42201,2 тис. грн. (у т.ч.: з державного бюджету – 4538,4 тис. грн., з обласного бюджету – 20,0 тис. грн., з місцевих бюджетів – 1232,5 тис. грн., бюджетні кошти додатково – 690,1 тис. грн., кошти інших джерел – 35720,2 тис. грн.). Зокрема, за розділами: 1. «Недопущення забруднення довкілля неочищеними стічними водами» – 437,14 тис. грн. (2009 рік – 2074,03 тис. грн.); 3. «Недопущення погіршення якості підземних вод, забезпечення населення питною водою» – 2988,184 тис. грн. (2009 рік – 568,4 тис. грн.); 4. «Захист земель від деградації та підвищення родючості ґрунтів» – 28835,985 тис. грн. (2009 рік – 84853,1 тис. грн.); 5. «Збереження лісових насаджень» – 9376,48 тис. грн. (2009 рік – 5982,45 тис. грн.); 8. «Відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного 254

стану річок, водойм та підземних вод» – 113,4 тис. грн. (2009 рік – 312,96 тис. грн.); 10. «Берегоукріплення» – 400,0 тис. грн. (2009 рік – 1200,0 тис. грн.); 11. «Відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів» – 50,0 тис. грн. У 2010 році, відповідно до «Переліку заходів щодо виконання у 2010 р. обласної програми «Питна вода Херсонщини» на 2006-2020 роки, які фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету», з обласного бюджету виділено 340,0 тис. грн. на об’єкт «Реконструкція систем водопостачання с. Урожайне» Бериславського району Херсонської області. У звітному періоді на виконання заходів «Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у Херсонській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року» кошти не виділялися. У рамках «Комплексної програми захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 року» та з метою поліпшення умов проживання мешканців одного населеного пункту, з державного бюджету було профінансовано берегоукріплення Каховського водосховища в с. Любимівка Каховського району Херсонської області (400 тис. грн.). Оцінка ефективності виконання. Низька ефективність реалізації заходів, визначених Національною програмою екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води пов’язана із з недостатнім її фінансуванням. Фінансування. На реалізацію природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра в рамках програми поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2010» (1, 3, 4, 5, 8, 10 та 11 розділи) було виділено 42201,2 тис. грн. (2009 рік – 94990,94 тис. грн.). У 2010 році, відповідно до «Переліку заходів щодо виконання у 2010 році обласної програми «Питна вода Херсонщини» на 2006-2020 роки, які фінансуються за рахунок коштів обласного бюджету» з обласного бюджету виділено 340,0 тис. грн. на об’єкт «Реконструкція систем водопостачання с. Урожайне» Бериславського району Херсонської області (2009 рік – 16237,65 тис. грн.). У звітному періоді на виконання заходів «Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у Херсонській області у 2001-2005 роках і прогноз до 2010 року» кошти не виділялися (2009 рік – кошти не виділялися). У 2010 році заходи з берегоукріплення Каховського водосховища в межах програми «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь» проведено на суму 400,0 тис. грн. з державного бюджету (2009 рік – 500,0 тис. грн.). Пропозиції щодо подальшого виконання. Термін дії Програми завершився у 2010 році.

255

15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища Координацію діяльності суб’єктів системи моніторингу, розгляд поточних питань, пов’язаних з проведенням моніторингу довкілля, здійснює міжвідомча комісія з питань моніторингу довкілля (далі – міжвідомча комісія), склад якої та положення затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2007 року № 1214 «Про затвердження нового складу обласної міжвідомчої комісії з питань моніторингу довкілля та положення про неї». 20 квітня 2010 року на засіданні міжвідомчої комісії було проведено аналіз та узагальнення результатів виконання Програми екологічного моніторингу навколишнього природного середовища в Херсонській області на 2004-2009 роки суб’єктами моніторингу, і надано завдання установам, які здійснюють моніторинг за складовими довкілля погодити проект програми моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки. Врахувавши зауваження і пропозиції організацій – суб’єктів моніторингу, Головних управлінь обласної державної адміністрації: економіки та фінансів підготовлено і схвалено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 18 травня 2010 року № 439 «Про проект програми моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки» проект програми моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки (далі – програма). Рішенням XLVIII сесії п’ятого скликання від 06 серпня 2010 року № 1376 затверджено «Програму моніторингу довкілля Херсонської області на 2010-2015 роки». Для забезпечення налагодження інформаційної взаємодії між суб’єктами обласної системи моніторингу продовжується робота щодо укладення Угод про співробітництво. Завдяки даним суб’єктів моніторингу створені і постійно поповнюються бази даних, що характеризують стан: ґрунтів, атмосферного повітря міста, поверхневих і підземних вод області. На виконання наказу Мінприроди України від 26 квітня 2007 року № 218 «Про надання екологічної інформації» щомісяця на веб-порталі Інформаційноаналітичного центру Мінприроди та веб-сторінці Держуправління розміщується оперативна інформація щодо стану забруднення атмосферного повітря міста і поверхневих вод в області. На виконання наказу Мінприроди України від 11 травня 2007 року № 233 “Щодо затвердження форми Екологічного паспорту регіону” підготовлено «Екологічний паспорт Херсонської області» за даними 2009 року. На виконання окремого доручення Мінприроди від 24 листопада 2009 року № 467-од здійснено наповнення інформаційно-аналітичної бази даних «Екологічний паспорт регіонів України» за 2008, 2009 роки. На виконання листа Мінприроди від 05 травня 2008 року № 5635/20/10-08 «Щодо інформування населення про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами довкілля» щоквартально готується інформація про об’єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища області. Крім цього, з метою ретельного вивчення причин замору риби, під головуванням заступника голови облдержадміністрації Осіннього А.О. відбулися засідання постійно діючої комісії з питань моніторингу екологічного стану водойм басейну річки Дніпро в межах області, затвердженої 256

розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 листопада 2008 року № 1555. 18 лютого 2010 року з метою ознайомлення членів комісії з звітом І, ІІ етапів досліджень за темою «Вивчення негативного впливу антропогенного походження на флору і фауну пониззя Дніпра», виконаних Українським науководослідним інститутом екологічних проблем, які профінансовано з обласного фонду з охорони навколишнього природного середовища у сумі 156 тис. грн. 25 лютого 2010 року щодо обговорення виконання практичних заходів із запобігання загибелі риби та інших водних живих ресурсів у водоймах басейну річки Дніпро в межах області. На виконання доручення голови обласної державної адміністрації від 21 червня 2010 року № 90-д «Щодо конкретизації та аргументації причин виникнення явищ замору риби в різних точках акваторії басейну Нижнього Дніпра та визначення дієвих шляхів їх запобігання» підготовлена обґрунтована інформація з питання виявленого факту замору риби та інших водних живих ресурсів на природних водоймах Херсонської області, який стався 15-16 червня 2010 року. Проблемні питання: - не зважаючи на наданні електронні уніфіковані форми подання екологічної інформації, деякі виконавці - суб’єкти моніторингу надають інформацію не в повному обсязі (дуже узагальнену) і в зручній для них формі, що ускладнює роботу по заповненню встановлених Мінприроди форм. - з метою об’єднання інформаційних підсистем суб’єктів обласної системи моніторингу для комплексної оцінки даних необхідно розробити програмнотехнічний комплекс, що в майбутньому дозволить розробити інтегроване інформаційне середовище всіх суб’єктів регіонального управління, а також організацію міжвідомчого просторово-розподіленого банку даних регіону. 15.6 Державна екологічна експертиза Державна екологічна експертиза у Херсонській області є спеціалізованим високопрофесійним напрямком аналітично-оціночної діяльності, виконуваної спеціалістами еколого-експертного підрозділу Держуправління із залученням в разі необхідності наукових організацій-контрагентів, які виконують завдання щодо підготовки наукових еколого-експертних оцінок проектної документації. Робота проводиться з метою дотримання норм природоохоронного законодавства при будівництві та реконструкції об’єктів та запобігання негативному впливу на навколишнє середовище. Розгляд проектно-кошторисної документації здійснювався в рамках комплексної державної експертизи на договірних засадах з філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Херсонській області (90,5%) та у відокремленому порядку. Із розглянутих 105 об’єктів держекоекспертизи 25 (23,8%) було повернуто на доопрацювання. По 33-м з об’єктів, проектна документація яких потребувала поглибленого вивчення та підготовки наукового обґрунтування, до експертного розгляду і підготовки еколого-експертної оцінки були залучені спеціалізовані організації.

257

Еколого-експертна та погоджувальна діяльність у 2010 р. Таблиця 96 Загальна кількість (шт.)

Позитивно оцінено (шт.)

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (шт.)

1 Проведено експертиз передпроектної (ТЕО, ТЕР, ТЕД), проектної (проект, робочий проект) документації Проведено експертиз документації із залученням наукових установ та спеціалізованих організацій У рамках комплексної Державної експертизи

2 105

3 80

4 25

39,39

25,26

У відокремленому порядку (самостійно)

Виконання робіт

Повернуто на доопрацювання та оцінено негативно (% від загальної кількості) 5 23,8

15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності Протягом 2010р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями та установами області було витрачено 63272,2 тис.грн., з яких 95,5% (60453,8 тис.грн.) – поточні витрати на охорону природи, пов’язані з експлуатацією і обслуговуванням засобів природоохоронного призначення, 2,0% (1231,3 тис.грн.) – інвестиції в основний капітал, направлені на будівництво і реконструкцію природоохоронних об’єктів, придбання обладнання для реалізації заходів екологічного спрямування і 2,5% (1587,1 тис.грн.) – витрати на капітальний ремонт природоохоронного обладнання. За рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів було освоєно 34,3% капітальних інвестицій (в цілому по країні за підсумками 2010р.– 18,2%) і здійснено 21,2% (3,6%) поточних витрат, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля, як і в попередні роки, були власні кошти підприємств: відповідно 65,7% і 78,8%. Підприємствами, організаціями та установами м.Херсона протягом року витрачено 27,7% коштів від загальної по області суми капітальних інвестицій природоохоронного призначення і 43,0% – поточних витрат. Капітальні інвестиції та поточні витрати підприємств, організацій, установ на охорону та раціональне використання природних ресурсів за напрямками природоохоронної діяльності у 2010р. (тис.грн.) Таблиця 97 Фактично витрачено – всього

Капітальні інвестиції та поточні витрати – всього у тому числі охорона атмосферного повітря і клімату очищення зворотних вод

У тому числі капітальні інвестиції поточз них ні ви-трати витрати на усього капітальний ремонт

63272,2

2818,4

1587,1

60453,8

2502,6 32838,8

289,1 494,7

149,4 423,1

2213,5 32344,1

258

поводження з відходами захист і реабілітація ґрунту, підземних і поверхневих вод зниження шумового і вібраційного впливу (за винятком заходів з метою охорони праці) збереження біорізноманіття і середовища проживання радіаційна безпека (за винятком заходів для запобігання аваріям і катастрофам) науково-дослідні роботи природоохоронного спрямування інші напрями природоохоронної діяльності

7753,6

783,3

750,2

6970,3

988,0

724,5

244,5

263,5

–

15438,3

526,8

19,9

14911,4

32,0

–

32,0

3509,9

–

3509,9

209,1

–

209,1

Протягом 2010р. підприємствам, організаціям та установам області за забруднення навколишнього природного середовища і порушення природоохоронного законодавства пред’явлено екологічних платежів на загальну суму 5459,8 тис.грн ( що на 3,6% більше, ніж у 2009р.), з них 46,4% (2533,7 тис.грн.) – збори за скиди забруднюючих речовин у водойми, 36,8% (2008,8 тис.грн.) – збори за викиди в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, 16,8% (917,3 тис.грн.) – збори за розміщення відходів. На позови про відшкодування збитків, заподіяних порушеннями природо-охоронного законодавства, і штрафи за адміністративні правопорушення в галузі охорони природи і використання природних ресурсів припадає відповідно 60,4 та 31,6 тис.грн. Підприємствами, організаціями, установами області фактично сплачено протягом 2010р.– 5446,1 тис.грн, або 99,7 % від загальної суми пред’явлених зборів. Серед районів області найнижчою була частка сплати пред’явлених зборів за забруднення довкілля у Горностаївському районі (80,9%), а найвищою – у Нововоронцовському районі (116,4% з урахуванням виплат заборгованості минулих років). В цілому по області протягом 2010р. сплачено 29,9 тис.грн. штрафів (94,6% від пред’явлених) і 22,1 тис.грн. позовів про відшкодування збитків і втрат (36,6% до пред’явлених), накладених в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Приведені дані свідчать, що проблема охорони довкілля залишається однією з найбільш актуальних. У всьому світі зростає розуміння проблеми збереження навколишнього середовища, люди починають замислюватись над тим, що природні ресурси планети обмежені. 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі У 2010 році з Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища на здійснення природоохоронних заходів кошти не виділялися. 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування Функція стандартизації і нормування у сфері охорони довкілля являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах 259

матеріальних норм екологічного права, спрямовану на забезпечення єдиних вимог, правил, нормативів щодо використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки. Екологічні стандарти становлять сукупність науково обгрунтованих, юридично значущих нормативно-технічних документів, де містяться екологічні вимоги, правила і норми, затверджені державними органами і обов’язкові для виконання суб’єктами екологічного законодавства. Основною метою екологічних стандартів є визначення: — понять і термінів, що використовуються в екологічній діяльності; — режиму використання та відтворення природних ресурсів, охорони довкілля; — методів контролю за станом навколишнього природного середовища: — заходів щодо запобігання негативному впливу забруднення природного середовища на здоров’я людей; — інших питань, пов’язаних з охороною та використанням природних ресурсів. Екологічні нормативи — це сукупність гранично допустимих показників можливого фізичного, біологічного, радіаційного та іншого антропогенного впливу на стан навколишнього природного середовища, що не викликають істотних змін у його якості та погіршення здоров’я людей, а також показників використання природних ресурсів, які встановлюються уповноваженими органами держави стосовно видів діяльності юридичних і фізичних осіб. Систему екологічних нормативів складають: — нормативи екологічної безпеки; — гранично допустимі викиди і скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів; — нормативи використання природних ресурсів та інші екологічні нормативи. 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування Дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, державними адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, видачею дублікатів, анулюванням документів дозвільного характеру; Дозвільні органи - органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; Документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; Відповідно до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності ”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру 260

у сфері господарської діяльності» документи дозвільного характеру від суб’єктів господарювання м. Херсона та області у сфері охорони навколишнього природного середовища представниками Держуправління приймаються та видаються виключно через дозвільний центр м. Херсона. Наказом начальника Держуправління від 12.10.10р. № 60 призначено відповідального за роботу у дозвільному центрі в сфері господарської діяльності міста Херсона та затверджено графік участі в роботі центру його спеціалістів. При здійсненні своїх повноважень Держуправління керується чинним законодавством України та дотримується встановлених законодавством строків розгляду та видачі дозвільних документів природоохоронного характеру. Держуправління взаємодіє з дозвільними центрами м. Херсона та районів області шляхом надання необхідної інформації стосовно переліку матеріалів, які необхідні для отримання документів дозвільного характеру, забезпечує оприлюднення та вільний доступ до інформації, необхідної суб'єктам господарювання для започаткування та провадження господарської діяльності, шляхом розміщення інформації на офіційній веб-сторінці, на стендах у дозвільних центрах та Держуправлінні. Документи дозвільного характеру у сфері охорони навколишнього природного середовища представниками Держуправління почали прийматися в дозвільному центрі з 23.09.2009р. У 2010 році через дозвільний центр було прийнято та видано 1094 відповідних документів. З них 208 пакетів документів на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 затверджено “Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування”, який визначає процедуру погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування. На протязі 2010р. видано 722 дозволів на спеціальне водокористування, в тому числі продовжено 190, що на 6 дозволів більше ніж у 2009р. (на протязі 2009р. - 716 дозволів на спецводокористування). Відмовлено у видачі дозволів на спеціальне водокористування 9 підприємствам. На виконання ст. 16 Кодексу України про надра проводилась робота по оформленню підприємствами водокористувачами спеціальних дозволів на користування надрами. На протязі року підготовлено 24 екологічні картки погодження отримання спеціального дозволу на користування надрами, що на 6 екологічних карток більше ніж у 2009 році. Видано 13 дозволів на буріння експлуатаційних свердловин на воду при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи, на протязі 2009р. було видано 11 дозволів. (Водний кодекс України ст.106) та 8 погоджень на проектування свердловини (2009 р. – 19 погоджень). Розглянуті та погодженні 41 підприємствам житлово-комунального господарства “Поточні індивідуальні технологічні нормативи використання питної води" (Водний кодекс України, ст.40), що на 36 більше ніж 2009 році. Розглянуто та погоджено 4 розрахунку поточних індивідуальних технологічних нормативів водоспоживання та водовідведення на одиницю виробляємої продукції. На обліку в Держуправлінні знаходиться 47 водокористувача, які здійснюють скидання зворотних вод в поверхневі водні об’єкти, з них 42 мають 261

затверджені нормативи ГДС. У звітному періоді розглянуто та затверджено 16 проекти нормативів гранично допустимих скидів зворотних вод в поверхневі водні об’єкти та встановлено для 2 нормативи гранично допустимого скиду забруднюючих речовин із зворотними водами в поверхневі водні (Постанова КМУ від 25.03.1999р. № 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»). На протязі 2009 року було затверджено 23 проекти нормативів ГДС та встановлено 2 нормативи. Для здійснення на відповідних територіях державного контролю за використанням та охороною надр і водних ресурсів Державній екологічній інспекції щотижнево надається інформація щодо суб’єктів господарювання, які представили на розгляд заяву до Держуправління на отримання дозволів на спецводокористування та щомісячно щодо підприємств, яким видано дозволи на спецводокористування. Інформація по водокористувачам (наявність дозволу) надається також Державній податковій адміністрації в Херсонській області (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.1999р. №1494) та Херсонському міжрайонному природоохоронному прокурору, правоохоронним органам. Ведеться база даних “Водокористувачі області” (номер дозволу на спеціальне водокористування, дата видачі, термін дії, ліміт забору використання підземних та поверхневих вод, ліміт використання підземних та поверхневих вод, кількість свердловин). 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування Екологічний аудит як інструмент екологічного права і охорони навколишнього середовища набув поширення у світі, проте є новим для нашої країни. Закон України “Про екологічний аудит” прийнято у 2004 р. Він визначає правові та організаційні засади здійснення екологічного аудиту і спрямований на підвищення екологічної обґрунтованості діяльності суб’єктів господарювання. За цим законом екологічний аудит проводиться в процесі приватизації об’єктів державної власності, іншої зміни форми власності чи конкретних власників об’єктів, а також для потреб екологічного страхування, в разі передачі об’єктів державної та комунальної власності в довгострокову оренду, в концесію, створення на основі таких об’єктів спільних підприємств, створення, функціонування і сертифікації систем управління навколишнім середовищем, а також здійснення іншої діяльності. Метою проведення екологічного аудиту є забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в процесі виробничої та іншої господарської діяльності. У процесі проведення екологічного аудиту вирішуються такі основні завдання: - збір достовірної інформації про екологічні аспекти виробничої діяльності об’єкта екологічного аудиту та формування на її основі висновку екологічного аудиту; - встановлення відповідності об’єктів екологічного аудиту вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища та іншим критеріям екологічного аудиту; - оцінка впливу діяльності об’єкта екологічного аудиту на стан навколишнього природного середовища; - оцінка ефективності, повноти і обгрунтованості заходів, що вживаються 262

для охорони навколишнього природного середовища на об’єкті екологічного аудиту. Підприємства багатьох галузей народного господарства являють потенційну небезпеку, як для людини, так і для навколишнього природного середовища. Їх функціонування створює високий ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій і аварій, що можуть призвести до тяжких соціальних та економічних наслідків. Аварії на промислових об'єктах часто приводять до забруднення навколишнього середовища, значних матеріальних збитків, наносять шкоду життю та здоров'ю людей, паралізують роботу інших виробництв. Відповідно до чинного законодавства України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду заподіяну життю, здоров'ю та майну громадян, а також майну підприємств, установ, організацій внаслідок забруднення навколишнього середовища. Крім того, забруднення навколишнього середовища передбачеє значні витрати на відновлення приодних ресурсів. Екологічне страхування - це механізм захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій, спрямований на здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків забруднення навколишнього природного середовища і відшкодуваня пов'язаних з таким забрудненням витрат. Важливість та необхідність екологічного страхування продиктована наступними чинниками: - діяльність підприємств є діяльністю підвищеної небезпеки, це стосується як стаціонарних об'єктів, так і тих суб'єктів підприємницької діяльності, які займаються перевезенням небезпечних речовин, що визначає широкий перелік чинників для виникнення зобов'язань перед третіми особами відшкодувати завдану шкоду (збиток); - наслідки забруднення навколишнього середовища можуть мати катастрофічний характер, пов'язаний з непередбачуваними та значними розмірами збитків; - для визначення наслідків подій, які спричинили забруднення навколишнього середовища і завдали шкоди третім особам, характерна тривалість прояву, що залежить від галузі діяльності підприємства, властивостей матеріалів та речовин, що використовуються. 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля Азово-Сиваський національний природний парк Протягом поточного року проводились детальні дослідження природи АзовоСиваського НПП в рамках програми Літопис природи. Ці дослідження стосувались зміни зонування НПП, інвентаризації біорізноманіття, збереження природних комплексів, заходів щодо розвитку і відтворення мисливського господарства, рекреації тощо. В результаті цих досліджень: Уточнено сучасне різноманіття флори і фауни АСНПП в тому числі і тих що охороняються за різними „червоними" списками; Продовжені моніторингові дослідження резерватних, пасквальних і пірогенних сукцесій рослинного покриву островів Сиваша та коси Бірючий острів під впливом надмірного випасання. Продовжено спостереження на стаціонарних ділянках постійних 263

пробних площ і профілях (моніторингові дослідження рослинного покриву), всього описано 34 ділянки рідкісних і типових ценозів парку; Слід констатувати, що зоологічна тематика досліджень на території парку проводиться на основі договорів наукового співробітництва АСНПП з навчальними установами (Таврійський агротехнологічний університет, Запорізький національний університет). В результаті цих досліджень встановлено: Встановлено сучасне різноманіття макрозообентосу Азовської частини АСНПП, що представлена 2 класами та 30 видами. Проведене порівняння складу макрозообентосу відкритих акваторій та внутрішніх водойм (лиманів) коси Бірючий острів. Встановлена щільність макрозообентосу, що коливається у діапазоні — 1821-10352 екз/м2. Сучасна іхтіофауни акваторій Азово-Сиваського національного парку налічує 42 види та підвиди риб, з них в Утлюцькому лимані відмічено 35 видів, в Азовському морі 40 видів. В акваторіях АСНПП за кількістю зустрінутих видів домінуючими є: піленгас 40.7 - 64.0 %, в середньому 53.1, бичок пісочник 39.4 - 50.0, в середньому 45.3, атерина 25.9 - 39.4, в середньому 36.2. У водоймах північно-західної частини Азовського моря відмічено 21 вид риб, які мають охоронний статус. Враховуючі важливість парку як для зникаючих видів риб занесених до Червоної Книги так і для важливих промислових видів необхідно розвивати природоохоронні заходи в акваторіях АСНПП. Проаналізовані деякі аспекти харчування 3 видів копитних на косі Бірючий острів. Виявлені основні харчові рослинні об'єкти, їх кількісне співвідношення в раціоні. Встановлено, що на відміну від попередніх років у 2008-2010 pp. раціон лані змінився і у шлунках визначено лише 21 вид рослин (раніше відмічали 30-35 видів), серед яких основними у живленні є: свинорій пальчастий, лишайники, люцерна маленька, пирій видовжений, осока розсунута (9,85-17,28 %). Також встановлено, що аналогічні зміни показників спектру живлення відмічені і у оленя (з 27 видів рослин до 8 видів), серед яких основними у живленні є: осока розсунута, свинорій пальчастий (24,8-32,7 %). Зазначається, що спектр живлення копитних АСНПП протягом останніх років змінився суттєво. Крім того, опублікований «Польовий визначник рослин» для вдосконалення ведення єгерських щоденників. Чорноморський біосферний заповідник Метою діяльності Чорноморського біосферного заповідника (ЧБЗ) є збереження унікальних природних комплексів, які входять до його складу. Основні завдання заповідника, які направлені на досягнення зазначеної мети, визначаються Законом України „Про природно-заповідний фонд України", „Положенням про Чорноморський біосферний заповідник", та його Статутом. Такими завданнями є охорона природних комплексів заповідника, вивчення основних процесів та явищ, які відбуваються в них (наукові дослідження за програмою Літопису природи), участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та екологічна освіта. Оскільки заповідання саме собою не є гарантом збереження природних комплексів в умовах потужного антропогенного тиску, наукові дослідження за програмою Літопису природи, які полягають у безперервному моніторингу 264

динамічних процесів, що відбуваються у природних комплексах, є науковим підґрунтям для розроблення ефективних заходів з мінімізації впливу антропогенного тиску на заповідні екосистеми. Такі дослідження у контексті проблем охорони природи мають стратегічне значення і державою закріплені у законодавстві (Закон України „Про природно-заповідний фонд", „Положення про наукову діяльність заповідників та національних природних парків України". Основними завданнями науково-дослідної діяльності заповідника є: 1. постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); 2. вивчення екосистем та їх окремих компонентів у межах заповідника та інших об'єктів природно-заповідного фонду регіону, вивчення основ їх функціонування; 3. розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; 4. розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль за їх ефективністю. Таким чином, вся наукова діяльність Чорноморського біосферного заповідника стосується сфери охорони довкілля. Результати досліджень наукового колективу заповідника негайно впроваджуються в практику збереження природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника. Крім того, ці результати використовуються ще й на регіональному та державному рівнях. Так, окремі результати науково-дослідних робіт, які виконуються у Чорноморському біосферному заповіднику, надаються центральним та місцевим органам влади для виконання ними тих чи інших завдань, які стосуються сфери охорони природи, і які делеговані зазначеним органам влади низкою Законів України та підзаконних актів (наприклад, Законів України „Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", „Про Червону книгу України", „Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів", наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 524 від 27.12.2002 р. „Про затвердження Структури, змісту і порядку ведення паспорта водно-болотного угіддя міжнародного значення" та багатьох інших). Наразі наукові дослідження у заповіднику проводяться у декількох основних напрямках. Перш за все, це, звичайно, постійний моніторинг природних комплексів заповідника за програмою Літопису природи. Саме аналіз даних багаторічних спостережень дає можливість визначити рушійні чинники динамічних змін, які відбуваються у природних комплексах заповідника та їх складових, прогнозувати на цій основі можливі сценарії подальших змін заповідних екосистем, розробляти заходи зі збереження природних комплексів. Другий напрямок досліджень полягає у більш детальному вивченні впливу антропогенної трансформації суміжних територій на функціонування природних комплексів заповідника. Цей блок досліджень має на меті розроблення заходів з мінімізації впливу антропогенного тиску на природні комплекси заповідника господарської діяльності на суміжних територіях. Третім напрямком досліджень є розроблення та вдосконалення самої системи досліджень і спостережень (моніторингу) природних комплексів заповідника. Цей блок досліджень має на меті удосконалити систему моніторингу природних комплексів, підвищити її ефективність, вірогідність та економічність, зокрема, за рахунок вдосконалення опорної системи спостережень, їх 265

методичної бази, застосування видів-індикаторів, тощо. У 2010 році науково-дослідна діяльність Чорноморського біосферного заповідника проводилася за затвердженими Бюро Відділення загальної біології НАН України темами: - «Моніторинг стану природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника („Літопис Природи")» (зареєстрована в УкрІНТЕІ за державним реєстраційним № 0106U003633; терміни виконання теми: 01.2006 р. — 12.2010р; - «Вивчення, збереження та відтворення біорізномаїття природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника з використанням біомаркерів (видів-індикаторів)" (зареєстрована в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний № 0107U004642; терміни виконання теми: 01.2007 р. — 12.2011 p.); - «Динаміка природних комплексів Чорноморського біосферного заповідника в умовах антропогенної трансформації суміжних територій" (зареєстрована в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний № 0107U004647; терміни виконання теми: 01.2009 р. —12.2011р.). В ході досліджень за зазначеними темами науково-дослідної роботи найважливішими результатами досліджень протягом 2010 р. стали наступні: - під час спостереження за річною динамікою метеорологічних процесів, отримані дані, які необхідні для аналізу та інтерпретації динамічних процесів, що відбуваються в різних компонентах біоти. В ході підготовки заключного звіту за зазначеною темою НДР здійснений аналіз динаміки основних метеорологічних параметрів за 5 років; - продовжувалися інвентаризаційні дослідження, а саме інвентаризація та реінвентаризація видового складу рослин, хребетних (іхтіофауни, батрахофауни, герпетофауни, орнітофауни, теріофауни) та безхребетних (герпетобіонтної ентомофауни, водних безхребетних) тварин. Зазначеними дослідженнями виявлені поточні зміни у видовому складі флори і фауни заповідника та проаналізовані їх причини. - зібрані дані з динаміки рослинності та тваринного населення природних комплексів заповідника, а також дані з чисельності окремих представників рослинного і тваринного світу регіону. Зокрема, в межах ботанічного моніторингу зафіксовані зміни які відбулися у рослинності заповідника, отримані дані про зміни в популяціях видів рослин, які охороняються. На території заповідника вивчені поточні зміни просторового розподілу вищих рослин, зібрані дані з динаміки популяцій найбільш інвазійних представників адвентивної флори. В ході моніторингу наземних безхребетних зібраний та проаналізований матеріал з якісно-кількісного складу герпетобію (наземного населення безхребетних) основних біотопів материкових ділянок заповідника; складу домінуючих елементів ортоптероїдного населення травостою заповідних територій; також проведені спостереження за станом популяцій масових листоїдних видів комах деревно-чагарникового ярусу на лісостепових ділянках; популяцій видів комах, що охороняються; поселень каракурта Latrodectus tredecimguttatus Ros. на лісостепових та приморських материкових ділянках і на о. Тендра; популяцій фонових видів безхребетних. В межах іхтіологічного моніторингу зафіксований поточний стан природних комплексів акваторій заповідника, отримані дані щодо кількісної оцінки стану популяцій основних видів риб, в т. ч. промислових. Зокрема встановлена сезонна динаміка розміщення основних скупчень риб промислових видів у регіоні заповідника, проведені фенологічні та екологічні 266

спостереження за рідкісними та іншими видами риб, проаналізований видовий та статевий склад промислових уловів на ставних неводах. Ці дані є вкрай важливими для розробки рекомендацій щодо промислового використання окремих видів риб на суміжних до заповідника акваторіях. В межах орнітологічного моніторингу отримані дані про стан острівних колоніальних поселень водоплавних та прибережних птахів, динаміку населення птахів аренних та приморських ділянок заповідника, видовий склад, чисельність та просторовий розподіл негніздових скупчень водоплавних та прибережних птахів на заповідних акваторіях під час зимівлі та сезонних міграцій. В ході моніторингу батрахо-, герпето- та теріофауни зібрані дані щодо стану популяцій амфібій, рептилій та ссавців, які мешкають у заповіднику. В ході підготовки заключного звіту здійснений аналіз п'ятирічної динаміки популяцій тварин зазначених груп; - зібрані дані щодо поточного впливу антропогенних факторів на природні комплекси заповідника. Вивчені зміни у господарському використанні суміжних із заповідником територій, здійснена оцінка сучасного впливу господарської діяльності на природні комплекси, що охороняються. - для деяких природних та антропогенних чинників визначена низка індикаторів, які характеризують ступінь дії тих чи інших чинників на складові природних комплексів. Проведена оцінка стану структурних складових природних комплексів заповідника за допомогою видів-індикаторів та здійснене порівняння із результатами моніторингу, одержаними традиційними методами. Результати наукових досліджень Чорноморського біосферного заповідника стали основою для підготовки низки документів природоохоронного спрямування. Так, у 2010 р. Чорноморський біосферний заповідник взяв участь у семінарі-нараді щодо пошуку шляхів вирішення проблеми чисельності баклана великого, яка відбулася у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області. Була підготовлена і надана інформація щодо бачення проблеми росту чисельності баклана великого у контексті завдань Чорноморського біосферного заповідника. Також було підготовлене і передане до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області обґрунтування необхідності перенесення відкриття аматорського полювання на більш пізній термін. Фахівці Чорноморського біосферного заповідника залучалися до розробки експертного висновку щодо розміщення вітроелектростанцій на узбережжі Джарилгацької затоки, яку здійснювали Азово-Чорноморська міжвідомча орнітологічна станція Інституту зоології ім. 1.1. Шмальгаузена НАН України та МОН України і Мелітопольським державним педагогічним університетом ім. Б. Хмельницького. На виконання розпорядження голови Голопристанської районної державної адміністрації „Про формування проекту програми економічного, соціального та культурного розвитку Голопристанського району на 2011 р." Чорноморським біосферним заповідником був підготовлений і переданий до Голопристанської районної адміністрації перелік заходів, що плануються для здійснення Чорноморським біосферним заповідником НАН України для досягнення стратегічних цілей розвитку економіки і соціальної сфери району. Фахівцем наукового відділу Чорноморського біосферного заповідника виконаний опис і підготовлені рекомендації щодо раціонального 267

використання і охорони (створення заказника) водно-болотної рослинності верхів'я озера Кагул (дельта р. Дунай). Крім того, в 2010 р. Чорноморським біосферним заповідником підготовлено низку інформаційних листів, які так чи інакше стосувалися питань охорони природи. Так фахівцями Чорноморського біосферного заповідника була складена і передана до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області «Довідка про стан ВБУ міжнародного значення „Ягорлицька затока" та „Тендрівська затока"» для підготовки останнім річного звіту передбаченого наказом Мінприроди України від 27 грудня 2002 р. № 524 „Про затвердження структури, змісту і порядку ведення паспорта водноболотного угіддя міжнародного значення". До Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області заповідником направлялася інформація щодо наявності земельної документації та виконання Указу Президента України „Про розширення Чорноморського біосферного заповідника" (№ 100/2009), інформація про виконання „Програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки", інформація щодо розвитку туризму, звіт про виконання обласної програми „Екологія — 2010". До Національного комітету МАБ заповідником подавався звіт про виконання Мадридського плану дій для біосферних заповідників, інформація щодо виконання „Рекомендацій Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО-МАБ Чорноморському біосферному заповіднику". ДП «Степовий ім.. В.М. Виноградова філіал УкрНДІЛГА» (ДП «СФ УкрНДІЛГА») Відповідно до затвердженого УкрНДІЛГА тематичного плану в 2010 році на ДП «СФ УкрНДІЛГА» самостійно опрацьовується одна тема: № 17 – керівник кандидат с-г наук І.М.Шейгас. Крім того, пророблюються окремі розділи тем № 2, 9, 14, 16, 21, 22, 23, 24 керівниками яких є співробітники УкрНДІЛГА. Тема №2 “ДОСЛІДИТИ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОРОСЛИННОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЛІСАМИ УКРАЇНИ (РІВНИННА ЧАСТИНА ТА ГІРСЬКИЙ КРИМ) І РОЗРОБИТИ СИСТЕМУ ЗАХОДІВ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ФОРМУВАННЯ ДЕРЕВОСТАНІВ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ”

Протягом 2010 року виконана наступна робота: - вивчення сучасної структури лісового фонду за основними лісоутворюючими породами та їх динаміка. Встановлено, що із загальної площі вкритих лісом земель в межах піщаних арен 64,4 тис. га переважають сосна звичайна та кримська (84,3%) з яких 53,9% відносяться до середньовікових. Твердолистяні породи зростають на площі 7,2 тис. га (11,2%), з них переважають перестійні деревостани акації білої. Із 2,4 тис. га, що займають м’яколистяні породи – 2,2 тис. га представлені ендеміком – березовою дніпровською. Максимальної площі соснові насадження досягли в 1966 році – 64 тис. га, на початок 2010 року їх налічувалося 48,2 тис. га. Причина скорочення – масове всихання, у 1990-х роках та крупні лісові пожежі; - дослідження ефективності використання лісами лісорослинного потенціалу диференційовано природним зонам і типам лісу. На основі матеріалів лісовпорядкування та грунтово лісотипологічного обстеження встановлено, що переважаючим ТУМ на піщаних аренах є бори (А) – 51,4 тис. га або 79,9% площі 268

вкритих лісом земель. З них 37,3 тис. га займають сухі бори (А1). Виявлено суттєве зниження середніх таксаційних показників соснових насаджень порівняно з кращими, що зростають в тих же умовах. За матеріалами лісовпорядкування ефективність використання лісорослинного потенціалу знаходиться в межах 7480%; - проведення режимних досліджень на стаціонарних дослідних об’єктах з рубок догляду. У звітному році розпочато повторні переліки у досліді 5РД-1966, де планується провести прохідні рубки. Через ряд причин об’єктивного характеру роботи виконані лише на половині варіантів. Попередньо зроблено висновок, що проріджування слабкої та середньої інтенсивності мали позитивний вплив на таксаційні показники протягом 12 років. ПРИЧИНИ ТА ДИНАМІКУ МАСОВИХ Тема № 9 «ВИВЧИТИ ЛІСОПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ ТА РОЗРОБИТИ ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ ЛІСІВ»

Протягом 2010 року виконана наступна робота: - формування повидільної бази даних лісів Херсонської області, в яких спостерігалися патологічні процеси станом 2009 рік. Порівняно з 2003 роком стан насаджень на піщаних аренах погіршився: площа засихаючих деревостанів зросла з 4,7 тис. га до 12,9 тис. га і досягла 23,1% площі вкритих лісом земель. Площа осередків із сильним ступенем засихання зросла з 1,2 тис. га до 5,3 тис. га. Переважно всихає сосна звичайна та кримська. Основними причинами є крупні лісові пожежі та ушкодження ентомошкідниками. Акація біла в переважній більшості представлена перестійними розладнаними деревостанами які деградують. - розпочато вивчення показників клімату та сонячної активності на масштаби лісопатологічних процесів. Кліматичним умовам регіону досліджень властиві значні теплові ресурси, дефіцит вологи, посушливість. В цілому вони у великій мірі сприяють ймовірності та амплітуді спалахів хвоєгризучих шкідників. Погодні умови поточного року сприяли розвитку і поширенню хвороб лісу, закрема шютте сосни кримської, червоної плямистості хвої сосни, фузікокового раку. Зібрано накопичувальний матеріал для вивчення залежності виникнення та поширення лісопатологічних процесів із сонячною активністю. - продовжено дослідження фізіологічного стану дерев, ушкоджених патологічними чинниками. На стаціонарних дослідних ділянках стан соснових насаджень практично не змінився, Іс = 1,29-1,35. Після дворічної перерви з′явився сухостій в обсягах, що не перевищює величину природного відпаду. Збільшилась кількість дерев сосни звичайної і кримської з дехромацією хвої 11% і вище. Виникнення лісопатологічних процесів супроводжувалося збільшенням відсотку ослаблених в різному ступені дерев. Рекогносцирувальні обстеження та дані моніторінгу свідчать про поширення у 2010 році хвороб лісу, а також виникнення осередків засихання пов′язаних з діяльністю ентомошкідників. Тема № 14 «РОЗРОБИТИ ВДОСКОНАЛЕНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЛІСОНАСІННОЇ БАЗИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ НА ЗАСАДАХ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ТА ПЛЮСОВОЇ СЕЛЕКЦІЇ» Протягом 2010 року виконана наступна робота: - Детально обстежено і вивчено сучасний стан 37 плюсових дерев сосни 269

кримської і 63 відібраних кандидатів в плюсові дерева сосни звичайної, які ростуть в Дослідному лісництві ДП “СФ УкрНДІЛГА”. - Вирощено підщепний матеріал сосни кримської із закритою кореневою системою в кількості 1360 шт. трирічних саджанців, які будуть в 2011 році використані для щеплення плюсових дерев з послідуючим використанням їх для створення клонової насіннєвої плантації. - Дорощено 455 щеп сосни звичайної, які будуть використані для закладки клонової насіннєвої плантації в Пролетарському лісництві ДП “Цюрупинське ЛМГ”. - Закладено архівно-маточну плантацію щоглової форми білої акації в Дослідному лісництві, кв. 21, вид. 2, де було висаджено 400 шт. саджанців. Збереглось 284 шт. - Вирощено із кореневих паростків 237 шт. саджанців щоглової форми білої акації, які весною 2011 року будуть використані для доповнення і розширення площі архівно-маточної плантації. - Вирощено 6006 шт. сіянців гледичії, із яких 1848 шт. безколючкової форми (30,7%). Сіянці безколючкової форми планується використати для створення архівно-маточної плантації. - Необхідно продовжити вивчення сучасного стану інших об’єктів лісонасінної бази лісових деревних порід і розширити роботи по практичному створенні нових об’єктів лісонасінної бази для південних областей України. Тема №16 “УДОСКОНАЛИТИ ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР НА ВЕЛИКИХ ЗГАРИЩАХ ТА ВИРОЩУВАННЯ МАТЕРІАЛУ ГОЛОВНИХ ЛІСОУТВОРЮЮЧИХ ПОРІД”

САДИВНОГО

Протягом 2010 року виконана наступна робота: - збору інформації, вивченню літературних джерел та світового досвіду з вирощування садивного матеріалу сосни звичайної і кримської та створення лісових культур на згарищах; - закладанню 2 дослідів на території ДП «Цюрупинське ЛМГ» та ДП «Голопристанське ЛМГ» з обробки сіянців сосни кримської і звичайної суперабсорбентами, регуляторами росту, добривами, в результаті яких отримано дані та досвід щодо використання найперспективніших препаратів; - підрахуванню приживлюваності сіянців протягом 5 місяців (26.05 – 16.09), що дало змогу виявити критичний період за час якого було втрачено найбільшу кількість сіянців, а також виявити найперспективнішу агротехніку посадки та найдієвіші внесені в грунт препарати як загалом, так і під час певних часових періодів; - проведенню аналізу погодних умов цього року, за даними метеомайданчика ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА», формованню порівняльної погодної характеристики даного року з середньою багаторічною за 88 років. Паралельно проводились спостереження за динамікою водно-температурного режиму грунту на дослідних ділянках. Було виявлено фактори що негативно вплинули на приживлюваність сіянців. - систематизації та обробці отриманих результатів, що стали основою для написання наукового звіту. Тема № 17 "ДОСЛІДИТИ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ"

Протягом 2010 року виконана наступна робота: 270

- виконується додатковий літературний огляд з вивчення негативної та посилення позитивної дії чинників для підвищення ефективності ведення мисливського господарства у практиці мисливства України, а також Росії, Білорусі, країн Прибалтики, деяких держав Західної Європи та світу. Продовжений пошук виробничих аналогів для проведення спостережень у Степовій північній (Донецька область), Степовій південній (Херсонська область) лісомисливській областях. Продовжений літературний пошук основних положень Концепцій розвитку мисливського господарства різних країн та ролі у них упорядкування мисливських угідь, як основи здійснення аналізу фактичного стану та здійснення прогнозу ресурсного потенціалу країни; - складені зміни та доповнення до програмно-методичної записки на 2010 рік; - проведені польові дослідження та розроблений ВИСНОВОК щодо проекту створення розплідника мисливських тварин на базі ДП "Великоанадольський лісгосп" (Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства); - продовжений збір відомчих даних щодо інтенсивності ведення господарства у окремих мисливських господарствах різної форми власності (форма 2-тп полювання) за 2009 рік; - здійснені три експедиційні виїзди на острів Джарилгач ДП "Скадовське досвідне лісомисливське господарство". Закладена постійна пробна площа з вивчення кормової бази та трофічної діяльності Оленів. Продовжені облікові роботи з визначення об'ємів кормів для диких ратичних тварин у різних біотопах. Проведені обліки статево-вікової структури оленів на острові під час гону; - продовжується вивчення дії хижих тварин (в основному – вовків. лисиці рудої, єнотоподібного собаки) та браконьєрства на інтродукованих тварин у Херсонській та Миколаївських областях. Складено Акт експертизи добутого хижака; - розроблена "Цільова програма розвитку мисливського господарства Херсонської області" на період з 2010 до 2015 року; - прийнята участь у розробці Концепції розвитку мисливського господарства України; Тема №21 “ВИЗНАЧИТИ ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ КОМАХ НА СТАН КРОН, ПРИРІСТ І ВІДПАД ДЕРЕВ СОСНИ І ДУБА В ДЕРЕВОСТАНАХ РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ ТА ГІРСЬКОГО КРИМУ”

Протягом 2010 року виконана наступна робота: Виявлено 32 види стовбурових шкідників. Наявність такої великої кількості видів стовбурових шкідників дає підставу для припущення, що можливо деякі види, в осередках хвоєгризів, можуть заселяти ослаблені дерева. В наступні роки проведення досліджень по темі необхідно визначення видового складу ксилофагів в осередах хвоєгризів, та ретельне вивчення їх вливу на насадження. Вибране насадження яке за період з 1993 по 2010 роки, періодично пошкоджувалось ЗСП та РСП від 5% до 70%. Для з’ясування, як впливає постійна дефоліації на радіальний приріст стовбура сосни звичайної нами було відібрано проби на кожній з пробних площ. На кожній пробній площі нами було відібрано по 50 модельних дерев з них було відібрано керни буравом Преслера та проаналізовані в лабораторних умовах. Нами було проведено обстеження лісових культур з метою встановлення їх стану та виявлення чинників які впливають на їх збереженість. 271

Зроблено аналіз погодних умов за період з 1960 по 2009 роки та за період січня-вересня 2010 року, встановлено по рокам дати переходу температур через 0, +5, +10 та +15. Тема № 22 «УДОСКОНАЛИТИ МЕТОДИ ІНВЕНТАРІЗАЦІЇ ТА МОНІТОРІНГУ ЛІСІВ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ СТАЛОГО ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА»

Протягом 2010 року виконана наступна робота: Тестування сучасних методів інвентаризації та моніторингу лісів Херсонської області буде розпочато у наступному році. У поточному році цей етап не виконано у зв’язку зі станом здоров’я виконавця, тривалим пожежонебезпечним періодом у лісах Нижньодніпров’я і відсутністю сучасної приладової бази отримання і обробки інформації. На 10 існуючих пунктах моніторингу лісу було оцінено 257 облікових дерев, з них 152 сосни звичайної і 105 сосни кримської. Вік хвої сосни звичайної складає 1,9 року, сосни кримської знизився з 2,7 у 2009 році до 2,3 роки, що обумовлено всиханням пагонів, на яких розвинуто дотистроматичне всихання глиці або анаморфна стадія шютте сосни.. Стан обстежених дерев на основі дефоліації (всій крони) в цьому році наступний: дерева без дефоліації відсутні; зі слабкою дефоліацією – 40,4 % дерев від загальної кількості (257 шт.); із середньою – 57,2% дерев. Найменший відсоток із сильною дефоліацією – 0,8% дерев. Загиблі дерева – 1,6%. Середньозважений відсоток дефоліації сосни звичайної складає 29,0%, сосни кримської - 31,5%. Дехромація відмічена двох типів: жовтий і червоно-коричневий колір хвоїнок поточного року. Найбільше всихання хвої спостерігається в насадженнях, які знаходяться понад автомобільних доріг, просік і на узліссях. На місцях, де у 2007 році пройшла низова пожежа продовжується всихання сосни звичайної. Дехромація присутня на обох видах сосни, всихаючи хвоїнки відмічено у різних частинах крони, переважаюче у її верхній частині. Хвоя починає всихати з кінчиків різного віку, є окремі всихання хвої поточного року. Насадження на глибоководних пісках більш стійке і має менший середньозважений відсоток дефоліації ніж на середньоводних (раніше близьководних) пісках, незважаючи на те, що тут також змішане насадження. Тема №23 "ВИВЧИТИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ ДЕРЕВОСТАНІВ В УМОВАХ АНТРОПОТЕХНОГЕННОГО ВПЛИВУ ТА РОЗРОБИТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВЕДЕННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА В НИХ"

Протягом 2010 року виконана наступна робота: Встановлено, що внаслідок підвищення рівня урбанізації, впливу антропотехногенних факторів та інтенсивного рекреаційного лісокористування понижуються захисні функції лісу, його біологічна стійкість та природна естетичність. Серед антропотехногенних факторів, що призводять до негативної трансформації лісів найістотніше значення мають аеротехногенне забруднення, лісові пожежі та рекреаційне навантаження. Дослідження за основними морфометричними показниками на пробних площах інтенсивного рекреаційного навантаження у 2010 році в порівнянні з 2003 роком показали загальне покращення стану деревостанів, збільшення загального запасу деревини, підвищення середнього індексу стану з 2,47 до 1.51. Виявлено, що зі зміною ступеню рекреаційної дигресії змінюється індекс стану дерев на пробних площах. В результаті дослідження на пробних площах пройдених низовими 272

пожежами відмічено залежність індексу стану деревостанів від висоти нагару по кільцю та односторонньої. Найкращий стан на даний момент має пробна площа 3 (підсекція 2 – сосна кримська) - 92,7% здорових дерев при середній висоті нагару по кільцю – 0,23 м. Найгірші показники має підсекція 2 пробної площі 1 з наявністю 40,4% здорових дерев та з середньою висотою нагару по кільцю – 0,69 м. Аналіз радіального приросту соснових деревостанів під впливом рекреаційних навантажень на протязі 1969-2005 років показав, що найкращий хід приросту відмічено з 1965 по 1974 роки (3,9-15,9%) одним з основних факторів впливу були кліматичні умови та РГВ. Тема № 24 «РОЗРОБИТИ КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЇ І СТЕПОВОГО ЛІСОРОЗВЕДЕННЯ ТА ОБҐРУНТУВАТИ ЗОНАЛЬНІ НОРМАТИВИ ЗАХИСНОЇ ЛІСИСТОСТІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

Протягом 2010 року виконана наступна робота: - вивченню особливостей природних і антропогенних чинників, які визначають способи лісових меліорацій в умовах динамічності клімату. Встановлено, що основними природними чинниками Південного Степу, а саме Херсонської, Миколаївської та Одеської областей є: посушливий клімат, з сильними вітрами (до 15-20 днів на рік), зливовий характер дощів, складні умови рельєфу, ґрунти, які мають низьку протиерозійну стійкість. Основні негативні антропогенні чинники – надзвичайно висока сільськогосподарська освоєність і надмірне розширення площ ріллі, інтенсивне та довгодіюче проведення водних меліорацій, результатом якого стало засолення та осолонцювання, підтоплення, зміни гумусового стану ґрунтів та техногенне забруднення ґрунтів; - формування бази даних обліку земельного фонду та категорій угідь зони досліджень. Аналіз даних обліку земельного фонду показав, що земельний фонд Південного Степу характеризується катастрофічною часткою ріллі, яка становить 84,5; 90,2% від площі сільськогосподарських угідь і низькою лісистістю – 4,95; 5,3%; - складання та аналіз бази метеоданих щодо вивчення змін клімату. Як показав аналіз метеопоказників за останні дев’ятнадцять років клімат Херсонщини став більш теплим і вологим. Середньорічна температура повітря збільшилася на 1,10С, а річна кількість опадів – на 28,6 мм. За період з 2001 по 2009 рік при збільшенні річної кількості опадів (на 24,1 мм), літо і в цілому вегетаційний період стали сухішими – літом випало опадів на 5,6 мм, а за вегетацію на 5,3 мм менше, від середньобагаторічної норми. В січні 2010 року був одержан патент України на корисну модель №46927 “Спосіб підготовки грунту під лісові культури на піщаних аренах ”, винахідники Назаренко Сергій Володимирович та Ткаченко Василь Євгенійович. Впровадження запатентованого способу підготовки грунту сприяє скорішому залісенню відкритих піщаних арен, а отже дає можливість запобігти засипанню пісками прилеглих територій. В 2010 році ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА» було впроваджено результати науково-дослідних робіт у виді: «Настанови з ведення господарства в Нижньодніпровських лісах» (редакція 2008 р.), «Рекомендації з обстеження соснових культур на заселеність шкідливими комахами», «Рекомендації з комплексного захисту лісових культур від комах-шкідників коріння», роботи «Рекомендації щодо покращення стану та підвищення меліоративної ефективності захисних лісових смуг різного цільового призначення», «Рекомендації 273

щодо інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та підвищення ефективності створення лісових культур», «МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОБСТЕЖЕННЯ ОСЕРЕДКІВ СТОВБУРОВИХ ШКІДНИКІВ ЛІСУ».

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН Території і об'єкти з особливим статусом охорони. - Розвиток природно-заповідної території загальнодержавного значення (структура і динаміка). Площа, конфігурація та функціональна зональність території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН у 2010 р. не зазнали змін. Його природне ядро репрезентує окремі флорокомплекси, корінні плакорнозональні та інтразональні (депресійні) фітоценози присивасько-приазовського низинного степу і за площею є цілком придатним полігоном збереження біорізноманіття та підтримки оптимального стану популяцій ентомофауни, герпетофауни, орнітофауни і теріофауни означеного регіону. У зонах буферній і антропогенних ландшафтів здійснювали господарську діяльність, передбачену "Проектом організації території та охорони природних комплексів Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна, селище Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області" затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 січня 2004 р. № 24, реєстр. № 0103 U 005745. – Використання природних ресурсів

Відбір зразків ґрунту, гербарію, рослинних об'єктів для визначення продуктивності рослинних угруповань та потенційної насіннєвої продуктивності, вилучення тварин у природному ядрі з науковою метою здійснювали в обсягах, передбачених дозволами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області № 197 від 30 грудня 2009 р. та № 200 від 2 серпня 2010 р. на використання природних ресурсів у межах території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН на 2010 р. При цьому, кількість хижих ссавців, добутих для досліджень не перевищило 40% від затвердженого ліміту; дрібних ссавців добуто 1,2 % від дозволеного числа, а основний матеріал для аналізу стану їх популяцій отриманий обстеженням погадок сов вухатих та болотяних. Облік представників герпетофауни проводили без вилучення їх з природного середовища. Степова ділянка "Великий Чапельський під" використовується для утримання диких копитних зоологічного парку "Асканія-Нова". – Здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах території природно-заповідного фонду. Відповідно до плану природоохоронних заходів та згідно з дозволом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області № 197 від 30 грудня 2009 р. на використання природних ресурсів у межах території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН у 2010 р. здійснено наступні заходи: 1) протипожежні прокоси по периметру масивів "Південний" та "Північний", шириною 40 м на площі 219,8 га (за винятком ділянки "Успенівка", з шириною прокосу 30 м на площі 15,3 га), а також поперечної смуги усередині "Південного" масиву (квартали 29 та 46), шириною 100 м на площі 20,6 га; 2) біотехнічне сінокосіння Комишанського перелогу (квартали 49, 274

62, 63, 77) та прилеглого Товарчійського (квартали 32, 33, 49, 50, 67, 79), загальною площею 435,4 га, з прокосом сполучної обслуговуючої дороги (проїзд сінозбиральної техніки) у 78 кварталі, шириною 40 м на площі 4 га; 3) протипожежне викошування на території дендрологічного парку "АсканіяНова" загальнодержавного значення площею 38,8 га; 3) протипожежне викошування на території зоопарку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення площею 10,0 га. Таким чином, сумарна площа попередньо запланованого викошування у природному ядрі склала 695,1 га, що разом з протипожежними прокосами у дендропарку та зоопарку становить 743,9 га. Сінокосіння здійснене у термін з 28 травня по 19 червня 2010 р. Вага зібраного цілинного та переложного сіна зі степу склала 840,3 т. З території дендропарку отримано 5,5 т. Зібране сіно, загальною масою 845,8 т, заскирдовано у сховищах зоопарку і буде використано в зимовий період для годівлі диких копитних. Разом з тим, у 2010 р. на території заповідника відбулись природні процеси, що вимагали нагальної координації плану дій з протипожежної безпеки та належної охорони зоологічної колекції, що утримується у загонах Великого Чапельського поду. З ІІ декади лютого 2010 р. значна площа Великого Чапельського поду (максимум 1245,3 га) перебувала у затопленому стані, при цьому станом на 8 червня площа водного дзеркала у центрі днища займала 211,6 га. Таким чином, тривалий паводок викликав розвиток потужних лучних та лучно-болотних формацій за участю пирію подового, китника лучного, ситнягу болотного, сусака зонтичного, осоки чорно колоскової і тонконогу вузьколистого, що відзначаються значною висотою травостою (до 120–130 см) та запасами надземної фітомаси (максимальні показники біологічної продуктивності – до 102,0 ц/га: укоси у центральній зоні днища, виконані 4 липня 2010 р.). За результатами поточного обстеження території Великого Чапельського поду 18 червня 2010 р. було встановлено, що вода трималась окремими плямами площею 0,5–4 га у 5-ти точках днища. Решта території, залежно від тривалості затоплення та часу пересихання, характеризувалась переходом домінуючих рослин з піку вегетації у фазу літнього спокою, що виражалось у засиханні їх надземної частини. Так, формації китника лучного, які панували по бровці днища та у пониззі схилів, під кінець червня перебували у стані обнасінення, а вищі (периферичні) зони поду з домінуючими ксерофітними злаками практично цілком набули притаманного літньому сезону сухого соломистого аспекту. Це різко посилило пожежонебезпечність території, де утримується колекція тварин, що становить Національне надбання України. Власне, пожежі у заповідному степу виникали багаторазово, особливо під час проходження грозових фронтів. У другій половині літа очікувались підвищені температури повітря, що звичайно тягнуть за собою повсюдне висихання травостою, тому з метою послаблення високої пожежної небезпеки при пересиханні лучної та лучно-болотної рослинності днища поду та забезпечення умов оперативної відсічі фронту вогню при гасінні потенційної пожежі, було розроблено обґрунтування та підготовлено клопотання до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області щодо встановлення додаткового ліміту на використання природних ресурсів у 2010 р. у зв'язку з необхідністю 275

здійснення протипожежних прокосів у крупних загонах Великого Чапельського поду. Згідно з отриманим дозволом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області № 200 від 2 серпня 2010 р. на використання природних ресурсів у межах території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" здійснено наступні протипожежні прокоси (смуги розриву) на території Великого Чапельського поду: 1) у загоні №7 смуга шириною 100 м, протяжністю 4260 м, загальною площею 42,6 га; 2) у загоні №6 смуга шириною 100 м, протяжністю 2000 м, загальною площею 20,0 га. Таким чином, сумарна площа протипожежного сінокосу на території Великого Чапельського поду у 2010 р. склала 62,6 га, з передбачених дозволом № 200 від 2 серпня 2010 р. 62,6 га. Зібране сіно, загальною вагою 119,2 т, заскирдовано у сховищах зоопарку. Отже, у 2010 р. на території природного ядра Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (мас. "Південний", "Північний" та Великий Чапельський під), дендрологічного парку та зоопарку загалом було скошено 806,5 га. Науковцями заповідника розроблено вітальний метод зменшення чисельності Гусеподібних та Журавлеподібних птахів у випадках критичного за своєю інтенсивністю трофічного навантаження на агроценози злакових культур зон буферної та антропогенних ландшафтів. Підготовлено та видано (за підтримки УТОП) аналітичний огляд з методичними вказівками "Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" і шляхи зменшення їх впливу. Туризм на території природно-заповідного фонду як фактор впливу на довкілля – Розвиток туризму на території природно-заповідного фонду. Туризм як фактор впливу на довкілля. Стан та можливі наслідки. Аналіз заходів державного рівня щодо врегулюванні стану галузі. Біосферний заповідник "Асканія-Нова" імені Ф.Е. Фальц-Фейна НААН має особливу структуру, що включає об'єкти міжнародного і загальнодержавного значення. Сюди входять: цілинний степ (площею 11054 га), дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення (площею 167,3 га) та зоологічний парк "Асканія-Нова" (площею 77,5 га). Сучасну колекцію зоопарку визнано Національним надбанням України (2002 р.). Належне утримання природних та штучно створених екосистем сприяло покращенню еколого-освітньої та навчальної роботи, яка є складовою частиною основних завдань діяльності заповідника. На базі заповідника пройшли практику студенти 38 вищих учбових закладів. Досвід роботи установи широко пропагувався через засоби масової інформації – надано 74 інтерв'ю кореспондентам газет, журналів, радіо, телебачення. Взято участь у прямих ефірах, круглих столах, наукових та науково-практичних конференціях, прес конференціях, підготовці відео сюжетів про діяльність установи. Установою проведено 6 конференцій, семінарів, нарад, з них 1 міжнародна. Взято участь у 11 виставках в Україні та Великобританії. У результаті проведення цілеспрямованої еколого-освітньої роботи Біосферного заповідника "Асканія-Нова" покращилася поінформованість населення про його екскурсійні можливості та діяльність не 276

лише в регіоні, але й в Україні і за кордоном. Про це свідчить значна кількість відвідувачів екскурсійних маршрутів, зацікавленість у співпраці з заповідником туристичних фірм, природоохоронних установ, освітніх закладів та представників засобів масової інформації. Заповідник нагороджений кубком "За кращий заповідник України 2010 року" Асоціацією журналістів "Туристичний прес-клуб України". Використання території заповідника в рекреаційних та екологічних освітньовиховних цілях у 2010 році здійснювалася згідно з дозволом № 197 від 30 грудня 2009 року, наданими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області на ліміт № 250/24-6-2010 (затверджений Мінприроди 15 грудня 2009 року), яким передбачено проведення екскурсій. Відповідно до дозволу заповідник відвідало 107251 чол. З них оглянули під час екскурсій зоологічний парк та Дендрологічний парк "АсканіяНова" загальнодержавного значення (екскурсії "Перлина в степу", "В лісову казку") – 100852 чоловік, природне ядро екологічною стежкою – 257 чоловік, степову ділянку "Великий Чапельський під" і дендропарк у кінному екіпажі – 1131 чоловік та на мікроавтобусі – 4946 чоловік, дендропарк в кінному екіпажі (екскурсія "Ландшафти дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення") – 65 чоловік. Найбільше рекреаційне навантаження припадає на третину території природного ядра – Великий Чапельський під (2376,4 га), але переміщення екскурсантів в кінних екіпажах або автомобілях установленими польовими дорогами не має негативних наслідків на природні складові. Екологічну стежку, яка пролягає найстарішою заповідною ділянкою "Стара", відвідують, переважно, студенти природничих факультетів для візуального ознайомлення з типчаково-ковиловим степом. Екскурсійний сезон у 2010 році тривав з 1 квітня до 10 листопада. Огляд експозицій здійснювався у супроводі екскурсовода або індивідуально. Кількість екскурсантів у групі була від 13 до 25 чоловік Екскурсійну діяльність у заповіднику "Асканія-Нова" здійснювало 10 штатних працівників сектора екологічної пропаганди та в період екскурсійного сезону екскурсоводами, набраними із науковців заповідника, інтелігенції смт Асканія-Нова, учнів Загальноосвітньої школи Асканія-Нова, які пройшли навчання на курсах. Навчання та підвищення кваліфікації екскурсоводів проведено з 1 лютого по 15 квітня, на базі сектора екологічної пропаганди, згідно розробленої Програми. У 2010 році курси прослухало 60 чоловік. Науковцями заповідника прочитано 14 лекцій (28 академічних годин) та проведено 2 практичних заняття (4 академічних годин), 2 навчальні екскурсії, 6 практичних занять для екскурсоводів початківців. По закінченні курсів слухачі були атестовані. Перед початком кожного екскурсійного сезону для співробітників туристичних організацій та фірм проведено два семінари з залученням підприємців, що надають послуги відвідувачам заповідника (проживання, харчування, реалізація сувенірів тощо). У 2010 році на території Біосферного заповідника Асканія-Нова в рекреаційних та екологічних освітньо-виховних цілях діяли наступні науковопізнавальні маршрути: Маршрут № 1 – знайомить відвідувачів з зоологічним та ботанічним парками. 277

Екскурсанти знайомляться з історію заселення та освоєння Таврійських степів, створення заповідника, парків, архітектурним комплексом, що імітує середньовічний замок, колекцією деревних рослин. Довжина маршруту 4,5 кілометра, час перебування на маршруті – 2,5 години. На маршрут групи виходять з інтервалом не менше 5 хвилин. Одночасно на маршруті може знаходитись не більше 30 груп (600–650 чол.) Маршрут № 2 – екологічна стежка заповідного степу проходить територією ділянки “Стара” (площа 520 га), де представлені майже всі характерні типи рослинності та ґрунтів, чітко простежується екологічний ряд. Екологічну стежку, яка пролягає найстарішою заповідною ділянкою "Стара", відвідують, переважно, студенти і викладачі природничих факультетів університетів, провідні фахівці природоохоронних установ, науковці інститутів для візуального ознайомлення з типчаково-ковиловим степом. На цій стежці розроблено два маршрути – довгий та короткий: Одночасно на маршруті може знаходитися дві групи по 20 чоловік. Маршрут № 3 – екологічна стежка дендропарком "Асканія-Нова" загальнодержавного значення дає можливість детально ознайомитися з його експозиціями. Довжина маршруту 5 км, час перебування на маршруті – 2,5 год. Тут представлені казкові рукотворні пейзажі, смарагдова зелень галявин, половецькі кам'яні ідоли на штучних пагорбах. З кургану можна оглянути ділянку заповідного степу. У буферній зоні режим зоопарку і дендрологічного парку регулюються Положенням про Біосферний заповідник "Асканія-Нова" та Положенням "Про дендрологічний парк "Асканія-Нова" загальнодержавного значення. На території дендропарку дозволяється відвідування зони масового відпочинку (Старий парк) та селітебної зони. Забороняється збирати рослини і їх плоди, рубати та пошкоджувати деревні насадження, влаштовувати на галявинах місця для відпочинку, порушувати гідрологічну мережу, гуляти галявинами, вигулювати домашніх тварин, відвідувати сторонніми особам території наукової та господарської зон. Багаторічний досвід екскурсійної роботи, а також спостереження наукових співробітників показали, що заплановане навантаження не наносить шкоди деревній та чагарниковій рослинності парку, трав'яний покрив не порушується. На території зоологічного парку дозволено проходити за встановлену адміністрацією установи плату та в науково-пізнавальних цілях на підставі договорів про співробітництво в межах екскурсійного маршруту. Організована таким чином робота дозволяє підтримувати зазначені штучно створені екосистеми парків в належному стані та бути впевненим, що запланована кількість відвідувачів не нанесе шкоди заповідним об'єктам. Оглядові екскурсії на мікроавтобусі у заповідний степ (ділянка «Великий Чапельський під») проходять за встановленим маршрутом (прокошена дорога). Зупинки та висадка екскурсантів для огляду диких тварин, знайомства зі степовою рослинністю відбуваються тільки в передбачених для цього місцях, з дотриманням правил з техніки безпеки. За тваринами спостерігають на значній відстані з допомогою бінокля, що дає змогу не порушувати їх спокій. Мікроавтобус обладнано іскрогасником, глушителем. Оглядова екскурсія в кінному екіпажі у заповідний степ передбачає більш детальне ознайомлення з рослинністю та мешканцями Великого Чапельського поду. Кінний екіпаж – це давній екологічно чистий засіб пересування. Кількість 278

екскурсантів обмежена (4–5 чоловік); вони мають змогу вести спостереження, не виходячи з екіпажу. Маршрут не проходить через ділянки з цінними рослинними угрупованнями. Передбачено кілька зупинок в місцях, де це не шкодить трав'яному покриву: днище поду, водойма. Науково-виховною роботою на основі угод, укладених з учбовими та іншими закладами, проведенням екологічних акцій, було охоплено 7124 чол. Спільні (суміжні) науково-дослідні роботи згідно з договорами про співпрацю на території установи провели 15 наукових співробітників та аспірантів з інших установ. Визначення впливу антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біорізноманіття, природні ресурси Зонування території заповідника передбачає зменшення впливу господарської діяльності в агроценозах на абіотичні та біотичні складові природного ядра, а заборона полювання виключає вилучення мисливських тварин. Сучасний стан природних складових довкілля. Визначення поточного стану структурних елементів екомережі, біорізноманіття. Відображення показників стану флори та фауни України, в т.ч. тим, яким загрожує небезпека У 2010 р. завершено передбачені планом науково-дослідних робіт етапи реінвентаризації судинної флори та фауни хребетних природного ядра, зон буферної та антропогенних ландшафтів. Встановлено, що об'єм судинної флори природного ядра складає 509 видів, при цьому 33 наводяться вперше: Anthriscus cerefolium (L.) Hoffm. (бугила кервель), Ambrosia artemisiifolia L. (амброзія полинолиста), Centaurea solstitialis L. [C. salonitana auct. non. Vis.] (волошка довгоденна), Pilosella officinarum F. Schult. & Sch. Bip. [Hieracium pilosella L.] (нечуйвітрениця звичайна), Sonchus arvensis L. (жовтий осот польовий), Taraxacum bessarabicum (Hornem.) Hand.-Mazz. (кульбаба бессарабська), Xanthium albinum (Widder) H. Scholz (нетреба ельбська), X. pensylvanicum Wallr. (н. пенсильванська), Echium biebersteinii Lacaita [E. italicum L.] (синяк Біберштейна), Cannabis ruderalis Janisch. [C. sativa L. s.l.] (коноплі рудеральні), Blitum glaucum (L.) W.D.J. Koch [Chenopodium glaucum L.] (блітум, жминда сизий(а)), Suaeda altissima (L.) Pall. (содник високий), Carex spicata Huds. (осока колосиста), Bolboschoenus glaucus (Lam.) S.G. Sm. (бульбокомиш сизий), Cyperus fuscus L. (смикавець бурий), Lathyrus hirsutus L. (чина, горошок шорстка(ий)), Lotus corniculatus L. aggr. [incl. Lotus ucrainicus Klokov ] (л. звичайний), Medicago × varia T. Martyn [M. media Pers.] (л. гібридна), Fumaria vaillantii Loisel. (рутка Вайяна), Juncus ranarius Songeon & Perrier ex Billot [J. juzepczukii V. Krecz. & Goncz., J. ambiguus auct. non Guss.] (ситник жаб'ячий), Lamium purpureum L. (глуха кропива пурпурова), Lemna gibba L. (ряска горбата), Alopecurus aequalis Sobol. (китник рудий), Anisantha sterilis (L.) Nevski [Bromus sterilis L.] (стоколосиця непліда), Arrhenatherum elatius (L.) J. Presl & C. Presl (французький райграс високий), Cynodon dactylon (L.) Pers. (свинорий пальчастий), Hordeum murinum L. (ячмінь мишачий), Setaria pumila (Poir.) Roem. & Schult. [S. glauca auct. non (L.) P. Beauv.] (мишій сизий), Puccinellia distans (Jacj.) Parl. (покісниця розхилиста), Persicaria scabra (Moench) Moldenke [Polygonum scabrum Moench, P. hypanicum auct. non Klokov, P. tomentosum auct. non Schrank] (гірчак шорсткий), Polygonum arenastrum Boreau. (спориш пісколюбний), P. neglectum Besser [P. aviculare auct. non L., P. bellardii auct. non All.] (с. 279

занедбаний), Urtica urens L. (кропива жалка). Актуальний об'єм бур'янистої флори агроценозів буферної зони Біосферного заповідника "Асканія-Нова" складає 339 видів судинних рослин; об'єм спонтанної флори зони антропогенних ландшафтів – 220 видів. Зведений конспект спонтанної флори сільгоспугідь зон буферної та антропогенних ландшафтів об'єднує 352 види, у т.ч. компоненти созологічного статусу, що репрезентують Червоний список МСОП (льонок Біберштейна Linaria biebersteinii Besser, гвоздика ланцетна Dianthus lanceolatus Steven ex Rchb.), Європейський Червоний список (залізняк скіфський Phlomis scythica Klokov & Des.-Shost., залізняк гібридний P. hybrida Zelen.), Бернську конвенцію (ферула східна Ferula orienthalis L.), Червону книгу України (ковила українська Stipa ucrainica P. Smirn., ковила волосиста S. capillata L., тюльпан Шренка Tulipa schrenkii Regel) та Червоний список Херсонської області (прангос кривниковий Prangos odontalgica (Pall.) Herrnst. & Heyn, роговик український Cerastium ucrainicum Pacz. ex Klokov, гіацинт сарматський Bellevalia sarmatica (Georgi) Woronow, жовтець скіфський Ranunculus scythicus Klokov). Таким чином, частка созологічного елементу флори у агро- та проценозах території заповідника складає близько 4%. У ході реінвентаризації фауни показано, що незмінним залишився склад риб (2 види), земноводних (3 види), плазунів (6 видів) та ссавців (38 видів). В результаті проведеної ревізії орнітофауни заповідника у список видів птахів були внесені відповідні зміни. У списку було виявлено 9 видів, що вважаються такими, котрі були внесені попередниками у список бездоказово. Паралельно з цим зі списку виключені види неаборигенної фауни (30 видів). Отже, загальне представництво птахів за весь час досліджень складає 251 вид, у 2010 р. виявлено 159. - ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні Відповідно до переліку раритетної флори та фауни 3-го видання Червоної книги України (2009) уточнено списки видів рослин і тварин, що підлягають охороні, їх созологічний статус, поточний стан популяцій, актуальність та значущість збереження на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова". Актуальний об'єм раритетної фракції флори асканійського степу складає 33 види, у т.ч. 20 – з Червоної книги України (ІІІ видання, 2009 р.). Серед червонокнижних видів судинної флори природного ядра Біосферного заповідника "Асканія-Нова" у поточному році зареєстровано лише 15: астрагал Геннінга Astragalus henningii (Steven) Klokov, астрагал зігнутий Astragalus reduncus Pall., волошка Талієва Centaurea taliewii Kleop., залізняк скіфський Phlomis scythica Klokov & Des.-Shost., зіркоплідник частуховидний Damasonium alisma Mill., карагана скіфська Caragana scythica (Kom.) Pojark., ковила волосиста, тирса Stipa capillata L., ковила Лессінга Stipa lessingiana Trin. et Rupr., ковила українська Stipa ucrainica P. Smirn., плакун тим'янолистий Lythrum thymifolia L., руслиця угорська Elatine hungarica Moeszi, ситник кулястоплодий Juncus sphaerocarpus Nees., тюльпан Шренка Tulipa schrenkii Regel, тюльпан скіфський Tulipa scythica Klok. et Zoz, цибуля Регеля Allium regelianum A. Beck. ex Iljin. Ще 3 види з Червоної книги України (2009), що числяться у флорі асканійського степу: рябчик малий Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. & Schult.f., зозулинець рідкоквітковий Orchis laxiflora Lam. та ковила азовська Stipa maeotica Klokov & Ossycznjuk, – не відмічені. Решта 2 – цибуля скіфська Allium scythicum Zoz та дворядник крейдяний Diplotaxis cretacea Kotov – є критичними таксонами. У сучасній монографічній обробці роду Allium L. флори 280

Східної Європи A. scythicum зведено у синоніми (incl.) до A. regelianum A. Becker ex Iljin, тому позиція виду у флорі природного ядра лишається невизначеною. А за результатами ревізії гербарного фонду Біосферного заповідника "Асканія-Нова" [ASCN] зразки дворядника крейдяного Diplotaxis cretacea Kotov (№ 10641–10643) є результатом хибного визначення дворядника тонколистого (Notae criticae: Diplotaxis tenuifolia (L.) DC. Det. V. Shapoval, 22.12.2010). З переліку раритетних рослин флори асканійського степу вилучено також ліндернію (коробчанку) простерту Lindernia procumbens (Krock.) Borbas, як таку, що вказана помилково, за визнанням самого автора знахідки на поч. ХХ ст. Натомість список доповнено ламкоколосником ситниковим Psathyrostachys juncea (Fisch.) Nevski, хоча його статус у флорі асканійського степу критичний – єдина знахідка у 1986 р. не документується гербарним збором. З іншого боку на території України до 2009 р. було достеменно відомо усього 3 локалітети P. juncea: долина р. Камишної (поблизу с. Стрільцівки Міловського р-ну Луганської обл.), ур. Корсак-Могила (окол. с. Мануйлівки Приморського р-ну Запорізької обл.) та 5 км на пд. від с. Славного Роздольненського р-ну АР Крим. Таким чином, присутність цього диз'юнктивно-ареального елементу у флорі асканійського степу теоретично допустима, хоча у Криму, Приазов'ї та Луганській обл. P. juncea зростає у петрофітних степах (Artemisio tauricae-Festucion, Festucenion valesiacae). Встановлено, що види особливої охорони знаходяться у благополучному стані. Їх чисельність тримається в межах природних багаторічних флуктуацій, але у 2010 р. при затопленні Великого Чапельського поду спалахом чисельності відзначились гігромезофітні та гідрофітні елементи флори: залізняк скіфський (1 популяція загальною площею >1000 га), зіркоплідник частуховидний (1 ценопопуляція, спорадичні мікроосередки на площі днища поду >600 га), плакун тим'янолистий (1 популяція, > 1000 ос.), руслиця угорська (1 ценопопуляція, > 10000 ос.), ситник кулястоплодий (1 ценопопуляція, до 1000 ос.), цибуля Регеля (1 популяція, 15 місцезнаходжень, сильний аспект, > 10000 ос.). Птахи, занесені до останнього видання Червоної книги України, представлені 50 видами, що належать до 10 рядів, серед яких найбільшу кількість "червонокнижних" елементів нараховують Гусеподібні Anseriformes, Сивкоподібні Charadriiformes та Соколоподібні Falconiiformes. Така созологічна структура обумовлена тривалим переслідуванням людиною цих видів за межами заповідника. З ряду хижих ссавців (Carnivora) в Червону книгу України (2009) включено тхора степового Mustela eversmannii. Дендрологічний парк „Асканія-Нова” загальнодержавного значення, як складова Біосферного заповідника „Асканія-Нова”, проводить значну роботу у збереженні різноманіття рослин в культурі. Сьогодні його живі колекції включають 766 видів, 265 форм і сортів (1031 таксон) інтродукованих деревних та більше 600 видів квітниково-декоративних рослин. Із них 139 видів є рідкісними, вони внесені до охоронних списків різного рівня, зокрема: Червона книга МСОП − 23, Європейський червоний список − 10, Бернська конвенція − 6, CITES − 3, Червона книга України − 62, рідкісними рослинами Євразії є 62 види. Окрім того, на території дендропарку зберігаються 484 види судинних рослин, які складають його спонтанну флору. Передбачається напрацювання насіння деяких раритетних видів для відновлення їх популяцій в регіоні. У дендрологічному парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення та його розсаднику лабораторією дендропарку зібрано гербарію 90 листів 32 видів 281

декоративних деревних порід, рідкісних деревних та трав'янистих рослин. З метою впровадження наукових розробок дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення проведена реалізація посадкового матеріалу та інші заходи з використанням природних ресурсів Проведена заготівля насіння деревних та чагарникових рослин різних видів для посіву в розсаднику – 10 кг, реалізація посадкового матеріалу деревних та чагарникових рослин (сіянці, саджанці) – 3210 шт. 59 видів. З розсадника дендрологічного парку використано насіннєвий матеріал для реалізації: однорічники (айстри однорічні, чорнобривці, майорці, шавлія блискуча, портулак, в'юнок, мірабіліс, петунія) та дворічники (стокротки, незабудки) – 26,184 кг та багаторічників квітково-декоративних рослин (кореневища, бульбоцибулини, цибулини, гост, нарцисів, півників, тюльпанів, конвалій, півонії) – 2368 шт. Проведено збір насіння квітководекоративних трав'янистих рослин для подальшого висіву в розсаднику для збереження колекції – 5 кг та заготівля живців деревних та хвойних рослин – 5431 шт. Колекція тварин зоологічного парку "Асканія-Нова" включена до переліку об’єктів, які є Національним надбанням України. Станом на 1 січня 2011 р. у зоопарку в неволі та напіввільних умовах утримувалося 3911 особин, 116 видів, підвидів, порід та гібридних форм тварин. На 1 січня 2011 року в колекції зоопарку зберігаються рідкісні види та підвиди тварин, які занесені до офіційних списків охорони природи регіонального і міжнародного значення: Регіонального червоного списку – 8 видів, Червоної книги МСОП – 76 видів та підвидів, до Європейського червоного списку – 5 видів, до "Червоної книги України" – 9 видів, додатків міжнародних Конвенцій, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі: Бернської – 32 види, Вашингтонської (CITES) – 27 видів, Боннської – 26 видів. З метою впровадження наукових розробок на базі зоопарку "Асканія-Нова" протягом року отримано приплоду 1991 особину 64 видів диких та свійських тварин. Помічено вушними вищипами 33 особини 8 видів копитних та мозоленогих тварин; 3 особин коня Пржевальського отримали ще й тавро. Окільцьовано 280 особин 4 видів птахів, встановлено криломітки 53 особинам 2 видів кілегрудих птахів. Із колекції зоопарку "Асканія-Нова" реалізовано в інші природоохоронні установи та приватним підприємцям 284 особини 30 видів тварин, проведено обмін 10 особин 1 виду, реінтродуковано 207 особин двох видів птахів. Також проведено реалізацію шкаралупи яєць птахів зоопарку (ему, нанду, африканського страуса) у кількості 153 шт. та пір'я птахів (павича) – 330 шт. Заходи щодо зменшення впливів на природні складові довкілля – Заходи щодо збереження біорізноманіття - виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання Території, перспективні для наступного заповідання у регіоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" НААН включені у "Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та "Проект резервування цілинних осередків степу у регіоні Біосферного заповідника "Асканія-Нова" та надання їм природоохоронного статусу", що координуються Указом Президента України "Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів" №1129/2008 та проект регіональної екомережі. У поточному році здійснені їх 282

ботанічні та зоологічні обстеження. - здійснення спеціальних заходів для забезпечення міграції тварин У період перебування мігруючих зграй журавля сірого та Гусеподібних на території Біосферного заповідника "Асканія-Нова" постійно здійснювали їх охорону. Виявлено та попереджено випадки браконьєрства, поновлено аншлаги. Проведено еколого-просвітницьку роботу серед місцевого населення. - створення умов для відтворення різноманіття рослин тварин і фітоценозів у природних зонах У 2010 р. здійснено моніторинг за чисельністю та загальним віталітетом групи особин локального дніпровсько-молочанського неоендеміка тюльпана скіфського Tulipa scythica, що були репатрійовані у цілинні фітоценози Малого Чапельського поду. Ядро генофонду T. scythica наразі репрезентує природне ядро Біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Великий Чапельський під), але у регіоні межиріччя Дніпро-Молочна локальні мікропопуляції виду збереглись у Агайманському та Барнашівському подах. У 2010 р. тут було виявлено нечисленні групи особин (від 20 до 50 у генеративному стані, віковий спектр ценопопуляцій – правосторонній, домінують "дорослі" екземпляри). Причини зміни чисельності полягають у зниженій конкурентноспроможності, генетичній одноманітності популяцій, наявності потужної підстилки у фітоценозах резерватогенної сукцесійної серії, що ускладнює насіннєве поновлення, а з іншого боку – розораність південно-причорноморського степу, у т.ч. – депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій Діяльність громадських організацій природоохоронного спрямування в області у 2010 році була спрямована не лише на агресивну протестність, а перш за все на знаходження шляхів вирішення поточних соціально-екологічних проблем, на конструктив та плідну співпрацю. Така досить позитивна та плідна діяльність екологічних громадських організацій області стала наслідком чіткої організації роботи Громадської екологічної ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області (далі - Екорада). На сьогодні у складі Екоради працює 10 громадських організацій, і їх діяльність певним чином чітко координується з огляду на «спеціалізацію» конкретними заступниками-координаторами, які відповідають за відповідні напрямки роботи: - з питань еколого-просвітницької та виховної роботи з молоддю та дітьми - Л.Василенко – ДГЕО „Ластівка”; - з питань інформаційно-виховної роботи з громадськістю та співпраці з засобами масової інформації та Орхуським Центром – В.Ідаятов – ВЕЛ; - з питань організації громадсько-інспекторської роботи – В.Колесниченко – СКУ „Січ”; - з питань громадського контролю за станом зелених насаджень – П.Буянов – „Зелений Світ”. - з питань контролю за виконанням чинного законодавства у сфері поводження з безпритульними тваринами – І.Карпенко - ХОТ «Вірні друзі». Треба відзначити, що такий «розподіл відповідальності» дав досить 283

помітні результати, і підготовка тих чи інших питань та їх розгляд разом з представниками влади практично завжди мали позитивний результат та відповідні рішення. Крім того, з метою посилення «професійної складової» в роботі Екоради при ній було створено робочу експертно-науково-технічну групу незалежної громадської екологічної експертизи програм, технічних проектів тощо і супроводу та практичного впровадження соціально-значимих екологічних проектів. Певна частина представників цієї робочої групи була офіційно задіяна при розробці Програми стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області «Екологія-2015». Екорадою протягом 2010 року було проведено 6 засідань. На базі Центру екологічної інформації бібліотеки ім. О. Гончара Екорадою та Орхуським інформаційним центром протягом року було проведено серію круглих столів з актуальних екологічних проблем міста та області. Співпраця у цьому напрямку продовжується і посилюється. 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж Протягом 2010 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області значну увагу приділяло поширенню природоохоронної інформації, екологічному вихованню та освіті, співпраці з громадськими екологічними організаціями, здійсненню заходів направлених на збереження живої природи, її різноманіття. З метою реалізації системної роз’яснювальної роботи з пріоритетних питань державної політики у сфері охорони довкілля керівництвом і фахівцями Держуправління упродовж 2010р. було надано 90 коментарів на радіо та телебаченні (ХОДТРК «Скіфія», ТВ канал «ПЛЮС», «ВТВ-плюс», ТРК «Україна»); щомісяця на обласному радіо проводилися виступи спеціалістів структурних підрозділів Держуправління з актуальних екологічних питань (підтоплення, вивезення та утилізація отрутохімікатів, сучасний стан міського полігону ТПВ, спалювання стерні, заморні явища водних живих ресурсів). В регіональних друкованих виданнях (газети: «Гривна, «Булава», «Таврійський край»», «Новий день», «Новий формат», «Екологічний вісник Херсонщини», «Маркет плюс», «Вгору», «Херсонський вісник») було опубліковано 145 статей. Підготовлено 8 випусків газети «Екологічний вісник Херсонщини», де висвітлено сучасний екологічний стан регіону. З метою залучення дітей до активної природоохоронної роботи та формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, було організовано та проведено такі конкурси: «Зимовий креатив», «Великий зимовий облік птахів», обласний конкурс екологічних колективів (агітбригад), операція «Первоцвіт». Крім цього у лютому 2010 р. були підведені підсумки обласного конкурсу родинного плакату «Родина – джерело екологічної Херсонщини». Актуальною проблемою також є збереження існуючих парків, скверів та нових насаджень. Так, до Всесвітнього дня Довкілля Держуправлінням спільно з обласним управлінням лісового та мисливського господарства разом з учнями 9 та 11 класів комунального закладу «Херсонської загальноосвітньої школиінтернату І-ІІІ ст. ім. Т.Г.Шевченка Херсонської обласної ради» було висаджено 284

березовий гай. Відповідно до перспективного плану навчально-виховної роботи, спільно з дитячими екологічними організаціями в травні 2010р. було проведено педагогічний семінар - практикуму "Формування біоцентричної позиції у дітей при вивчені об’єктів заповідання ”, кращої вчительської розробки на тему "Дидактико - методичне забезпечення позашкільної роботи з екології, обласного конкурсу експериментально дослідницьких робіт із природознавства та біології “Юний дослідник” (серед учнів 9-11 класів). Наприкінці травня 2010 року були підведені підсумки обласного етапу заочних Всеукраїнських акцій та конкурсів: “Місячник екології”, “До чистих джерел ”, “Конкурс на кращу екологічну стежку”. Дитячими громадськими організаціями були проведені наукові екологічні експедиції: -експедиція в Микільський заказник змій (1-денна); -експедиція в Асканію-Нову (5-денна); -експедиція до Голої Пристані (5денна); -експедиція в Приморський степ (1-денна); -експедиція по північному Причорномор'ю (3-денна); -експедиція в Антонівське лісництво (1-денна); -експедиція по вивченню видового різноманіття парків м. Херсона; -експедиція по вивченню малих рік Херсонщини. На базі Держуправління продовжує працювати інтернет сайт, який спрямований на відкрите спілкування з його відвідувачами, для отримання зауважень, пропозицій та співробітництва. За допомогою сайту висвітлюються екологічна ситуація в регіоні, робота Держуправління, інформація щодо розгляду звернень громадян, анонси щодо подій, що стосуються природоохоронних заходів, умови проведення екологічних конкурсів, фотогалерея, спілкування з відвідувачами он-лайн у форумі. 15.13 Екологічна освіта та інформування В області склалася ефективна дієва система екологічної освіти і виховання. Координаторами цієї роботи є управління освіти і науки обласної державної адміністрації та обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. В районах еколого-природничий напрямок координують п’ять районних юннатівських станцій: Білозерська, Генічеська, Голопристанська, Нижньосірогозька, Новотроїцька та дві міські: Каховська, Ново каховська, а також еколого-природничі відділи Будинків дитячої та юнацької творчості і Центрів дитячої творчості. Всього в області працює 286 гуртків екологічного спрямування. Вихованці гуртків обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, які захоплюються науково-дослідницькою роботою, є членами наукового товариства учнів «Юннат». У 2010 році роботу НТУ організовано за секціями: «Екологія», «Ботаніка та зоологія», «Медицина», «Психологія». В обласному етапі Всеукраїнського конкурсу-захисту учнівських науководослідницьких робіт у відділенні «Екології та аграрних наук» працювало 2 секції: «Фундаментальна екологія» і «Охорона довкілля та раціональне природокористування», у яких захищалося 13 учнів. За результатами конкурсу перші місця отримали: Інгінова Кароліна, учениця 11 класу Херсонського 285

академічного ліцею при ХДУ з темою «Біологічна кірка та її роль в стабілізації нижньодніпровських арен» та Малова Оксана, учениця 11 класу Скадовської ЗОШ №3 з роботою «Боротьба з відходами на території міста Скадовська та Херсонської області». Інгінова Кароліна зайняла I місце на Всеукраїнському етапі конкурсу та відзначена дипломом I ступеня і цінним подарунком. Чотирьом вихованцям Центру, що займались за індивідуальною формою дослідницької роботи, за результатами видано свідоцтва про позашкільну освіту. Для більшого зацікавлення своїх вихованців науково-дослідницькою роботою при Херсонському обласному Центрі еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді створено 2 біологічні школи – ентомологічна та гідробіологічна. Їх метою є: сприяння розвитку творчих здібностей учнів у процесі науково-дослідницької роботи з цих напрямків, надання методичної і практичної допомоги з питань ентомології, гідробіології, популяризація знань; розвиток освітньої, дослідницької, природоохоронної та еколого-натуралістичної роботи в області; інтеграція в сферу громадського руху екологічного спрямування; формування екологічної свідомості та культури учнів, сприяння їх творчій самореалізації. Ентомологічна школа (ЕШ) працює в Центрі з 2002 року. За цей період діти організували галерею прямокрилих, зробили садки, у яких вивчали поведінку, спектр живлення, життєвий цикл прямокрилих. Гідробіологічна школа (ГШ) започаткувала свою роботу в Центрі з 2008 року. Науковий супровід ГШ забезпечують співробітники Херсонської гідробіологічної станції НАН України. У 2010 році Свинарьов Сергій, учень 8 кл. Херсонської ЗОШ І-ІІІ ст. № 48, вихованець гуртка «Фітотерапія» (керівник Т.А.Пирожок) ХОЦЕНТУМ представив роботу на тему "Мікроскопічні водорості рукава річки Дніпра – Рвач (м. Херсон)" в обласному етапі науково-освітнього проекту «Мікроскопічні водорості—показники екологічного стану довкілля» і посів І місце. У Києві на Всеукраїнському етапі цього конкурсу вихованця нагороджено путівкою до табору "Юннат". У 2010 році члени НТУ «Юннат» співпрацювали з науково-дослідницькими установами: Чорноморським біосферним заповідником, Біосферним заповідником «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц – Фейна НААН України, Херсонською гідробіологічною станцією, Інститутом землеробства Південного регіону Української академії аграрних наук, Херсонським державним університетом, Херсонським державним аграрним університетом, Херсонським національним технічним університетом. На високому рівні організована робота з обдарованою молоддю в м. Херсоні, а саме: в Херсонському Академічному ліцеї при ХДУ, Херсонському обласному ліцеї Херсонської обласної ради, Херсонському фізико-технічному ліцеї при ХНТУ та ДНУ. Плідною є співпраця обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді з Херсонським обласним ліцеєм Херсонської обласної ради, Херсонським ліцеєм журналістики, бізнесу і правознавства. Учні закладів – активні члени наукового товариства «Юннат» Центру. Влітку 2010 року для юннатів Центру проведено літній польовий практикум з трьох експедиційних виїздів за темами: - «Екологічний вплив на організми заповідної та буферної зони біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна»; 286

- «Вивчення видового різноманіття Північного Причорномор’я» (с. Іванівка Голопристанського району). - «Вивчення біорізноманіття флори та фауни прибережної зони Чорного моря» (на базі Чорноморського біосферного заповідника). На базі Центру організовано екскурсії для більше 1000 дітей міста та області. Заключним етапом практикуму є участь вихованців Центру у Міжнародних днях обліку птахів на базі біосферного заповідника "Асканія-Нова" ім. Ф.Е.Фальц-Фейна НААН України восени. Протягом 2010 року організаційно-масовою роботою Центру охоплено 3000 учнів шкіл міста. Традиційними формами, направленими на пропаганду екологічних знань, здорового способу життя, бережне ставлення до природи були засідання екоклубу "Пролісок", екологічні свята "День охорони навколишнього середовища", «День юного натураліста» та інші. Організовано екскурсії для 1000 дітей міста і області за темами: "До таємниць природи", "Рослини навчальнодослідної земельної ділянки", "Кімнатні рослини теплиці". Учнівські колективи області для набуття навичок і досвіду розв’язання місцевих екологічних проблем у 2010 році були залучені до 24 Всеукраїнських, обласних природоохоронних акцій та конкурсів: «Птах року», «Ліси для нащадків», «Юний дослідник», «Вчимося заповідувати», «Галерея кімнатних рослин», «В об’єктиві натураліста» тощо. Путівками до Всеукраїнської літньої школи передового досвіду - 2010 на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (НЕНЦ) нагороджено від області 23 переможці та призери Всеукраїнських масових заходів, 9 з яких – юні натуралісти м Херсона. У січні 2010 року на зимовому відпочинку у таборі «Юннат» НЕНЦ побували 60 школярів області - кращі представники районних та міських станцій юних натуралістів. За результатами : - Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад у 2010 році дипломами НЕНЦ нагороджено учнівсько-виробничу бригаду Голопристанської районної станції юних натуралістів за участь у конкурсі; учениця 11-го класу Голопристанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чепуркова Юлія нагороджена грамотою НЕНЦ за ефективність та якість дослідницької роботи в секції "Овочівництво"; - Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв грамоту НЕНЦ отримали учні Новокаховської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 як учасники конкурсу; - Всеукраїнського конкурсу колективів екологічної просвіти агітбригада «Еко-нова» Генічеської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 нагороджена дипломом НЕНЦ за ІІ місце;. - Всеукраїнського конкурсу «В об’єктиві натураліста» диплом НЕНЦ ІІІ місце отримала учениця 6 класу НВК № 56 м. Херсона Костенко Софія; - Два вихованці Херсонського обласного Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді представляли результати дослідницької роботи у Всеукраїнському молодіжному форумі «Дотик природи» і отримали сертифікати учасника. - За підсумками ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науководослідницьких робіт МАН України з 12 учасників – представників Херсонської області призові місця вибороли 5, з них: одне – І, чотири – ІІІ місць. 287

На високому рівні організовано обласний конкурс екологічних театрів та агітбригад, переможцями третій рік поспіль став учнівський гурт «Еко-нова» з м. Генічеська. В обласному конкурсі квітництва переможцями визнано юннатів Генічеської районної станції юних натуралістів (І місце), Голопристанської районної станції юних натуралістів (ІІ місце), Білозерської районної станції юних натуралістів (ІІ місце), Новокаховської міської станції юних натуралістів, Каховського району, Нововоронцовського району (ІІІ місце). Для створення позитивного іміджу Центру педагогічні працівники висвітлюють свою діяльність у засобах масової інформації: на радіо, на сторінках обласних та Всеукраїнських газет, журналів: «Джерела», «Екологічний вісник Херсонщини», цикл статей у журналі «Позакласний час». У 2006 році Центр реалізував Міжнародний проект "Екологічна освіта дітей та юнацтва для сталого розвитку степового Причорномор’я". В рамках проекту створено інформаційно-ресурсний центр: міні-комп’ютерний клас та сайт Центру. Контакт між освітянами здійснюється через електронну пошту. На обласному телебаченні (ТРК "Скіфія") створено цикл відео-матеріалів, де висвітлюються актуальні питання еколого-натуралістичної роботи Центру. Так, в інформаційній програмі «Таврійські новини» транслювалось 10 відеосюжетів за темами: "Обласна виставка "Букет замість ялинки", обласна акція «Допоможемо зимуючим птахам», наукова експедиція «Вивчення видового різноманіття флори та фауни прибережної зони Чорного моря» (м. Гола Пристань, Чорноморський біосферний заповідник), «Про роботу зимового майданчика «Сніговичок», «В гостях у Скіфика», «Місячник Болгарії», обласний конкурс екологічних театрів та агітбригад, «День відкритих дверей», обласний конкурс квітництва, «Про закладання дослідів вихованцями в теплиці» тощо. За підсумками 2010 року колектив Центру отримав ряд нагород: Диплом Міністерства освіти і науки лауреату відкритого Рейтингу якості позашкільної освіти «Золота кагорта позашкільників»; Диплом зимовому майданчику «Сніговичок» Центру за I місце у Всеукраїнському конкурсі-захисті педагогічних проектів організації змістовного дозвілля учнівської молоді; Бронзову медаль у II виставці «Інноватика в освіті України» у номінації «Інновації у позашкільних закладах освіти». Для надання роз’яснень мешканцям Херсонщини з питань, що стосується охорони довкілля в Держуправлінні згідно з графіком працює гаряча телефонна лінія. Так протягом звітного періоду фахівцями Держуправління було надано 74 консультації громадянам Херсону та області. Більшість питань – це порушення природоохоронного законодавства, а саме: знищення зелених насаджень, засмічення прибудинкових територій, паління сухої рослинності, випадки браконьєрства, тощо. 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом З метою обміну досвіду та впровадження новітніх європейських «зелених» технологій в області Держуправління активно бере участь у міжнародних заходах. Упродовж 2010 року спеціалісти долучились до проведення 2-го міжнародного екологічного форуму «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета.», що проходила 288

18 - 19 листопада 2010 р. у м. Херсоні. Крім того Держуправління є учасником і Всеукраїнських екологічних форумів, виставок («Екологія-2010», «Довкілля-2010»). Основна місія таких заходів – це звернути увагу на екологічні проблеми, шляхи їх розв’язання та залучити інвестиції для ефективного вирішення поставлених задач та збереження довкілля. 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги Інформація щодо залучення зовнішньої допомоги та координації природоохоронних програм у Херсонській області в 2010 році в держуправлінні відсутня. 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Українська держава з перших днів незалежності бере активну участь у міжнародних природоохоронних заходах та реалізації екологічних програм і проектів. Так, відповідно до Закону "Про природно-заповідний фонд України" від 26 листопада 1993 року видано Указ Президента України "Про біосферні заповідники", яким затверджено перелік біосферних заповідників в Україні, що внесені Бюро міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО "Людина та біосфера" до міжнародної мережі біосферних заповідників. Станом на листопад 1993 року таких заповідників було три: Асканія-Нова (Херсонська обл.), Чорноморський (Херсонська, Миколаївська обл.), Карпатський (Закарпатська обл.). Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у зовнішньополітичному курсі України. Україна як член ООН є суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно працювати над завданнями щодо врятування нашої планети від екологічного лиха. Українські вчені підтримують ділові стосунки зі своїми колегами з Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Болгарії та інших країн. Спільними силами ведуться дослідження екосистем Карпат, Полісся, Чорного моря, розробляються заходи щодо збереження рекреаційних ресурсів, рідкісної флори і фауни. Висновки Державна політика у сфері екології, як і будь якій іншій сфері повинна базуватися на стабільній системі законодавства, актів, нормативів, але ця система, особливо у перехідний період повинна бути еластичною, тобто вміти швидко реагувати на зміни навколишніх компонентів, вміти пристосовуватися до змін занадто складного середовища. І це є дуже ефективним засобом подолання екологічної кризи та забезпечення природоохоронної функції держави. Правовий механізм має надати основним напрямам чіткої цілеспрямованості, формальної визначеності, загальнообов'язковості, сприяти врегулюванню відносин у галузі екології, застосуванню превентивних, оперативних, стимулюючих і примусових заходів до юридичних та фізичних осіб щодо використання природних ресурсів та їх відходів і юридичної 289

відповідальності за порушення екологічного законодавства. Витрати на реалізацію природоохоронних програм і заходів потребують значних коштів. Однак протягом найближчих років країна буде дуже обмежена у коштах, необхідних для поліпшення стану навколишнього природного середовища та забезпечення раціонального використання природних ресурсів. Тому необхідно чітко визначити пріоритетні напрями та проблеми з метою відпрацювання реалістичних, ефективних та економічно вигідних рішень. З цією метою, виходячи з реального екологічного стану Херсонської області, необхідно враховувати такі основні критерії і чинники: погіршення здоров'я людей через значну забрудненість довкілля; втрати, що призводять до зниження продуктивності народного господарства, зумовлені збитками або руйнуванням фізичного капіталу і природних ресурсів; погіршення стану або загроза завдати непоправної шкоди біологічному та ландшафтному різноманіттю і, зокрема лукам, пасовищам, озерам, водоймам, річкам, землям, лісовим, прибережним і морським екосистемам; еколого-економічну ефективність природоохоронних заходів. Складність і багатогранність управління в галузі екології зумовлені тим, що, з одного боку, слід враховувати об'єктивні, стихійні процеси самоуправління в природі, а з іншого - необхідне цілеспрямоване управління довкіллям в інтересах суспільства. Об'єктом управління стають відносини в галузі суспільства і відносини в галузі природного середовища, які не співпадають із законами розвитку людства. Суспільство повинно визначати основні напрямки діяльності органів державного управління та громадських організацій у вирішенні завдань охорони довкілля і раціонального природокористування, розробляти і проводити відповідну систему заходів, спрямованих на реалізацію висунутих у галузі екологічного управління завдань, надати їм державноправового забезпечення. Окремі управлінські дії зобов'язані виконувати також власники природних ресурсів і користувачі ними, оскільки так зване виробниче управління природокористуванням є продовженням державного, а при виконанні ряду функцій (наприклад, обліку природних ресурсів) навіть передує управлінню державному. Деякі нормативні акти містять пряме закріплення правоздатності природокористувачів з виробничого управління природним об'єктом, що використовується. Підтвердженням пріоритетності екологічних інтересів суспільства є встановлення в Україні Дня довкілля, який згідно з Указом Президента від 6 червня 1998 року проводиться щороку в третю суботу квітня. Мета цього заходу полягає в здійсненні комплексу заходів, спрямованих на поліпшення стану довкілля, озеленення і благоустрій населених пунктів, очищення водних джерел, збереження природно-заповідних та інших особливо цінних природних об'єктів, поширення екологічних знань, активізацію державного та громадського контролю за додержанням екологічного законодавства. Екологізація виробництва має стати першочерговою метою і основною задачею всіх державних, кооперативних, громадських підприємств, установ і організацій, їх посадових осіб, усіх громадян України. Ефективність складного процесу управління у сфері екології залежить від наявності людських, матеріальних, організаційних факторів та безлічі інших чинників, серед яких слід виділити професіоналізм і сумлінність. 290

Ефективне управління неможливе без високого професіоналізму, дисципліни, відповідальності, чіткої організації управлінських відносин, суворого виконання правил і процедур управлінського процесу, неухильного дотримання принципів законності.

291

Відповідальні за підготовку розділів “Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища Херсонської області у 2010 році ”

П.І.Б. Лопатньова Інна Валеріївна

Мазурак Сніжана Анатоліївна Мільохін Володимир Володимирович Пономарьова Альона Анатоліївна Швець Наталя Вікторівна Іванченко Олександр Анатолійович

Підпис

Посада, тел.

______________

Завідувач сектору організаційного забезпечення, кадрової роботи та зв’язків з громадськістю (комутатор 49-30-53)

______________

В.о. начальника відділу земельних ресурсів, поводження з відходами та надрокористування (22-49-44)

______________

Начальник відділу атмосферного повітря ресурсів (49-49-09)

нормування та водних

Завідувач сектору заповідної справи та біоресурсів (22-51-22) ______________

______________

Завідувач сектору екологічного моніторингу (26-36-46)

______________

Завідувач сектору економіки природокористування (26-31-95)

292