Issuu on Google+

ЗАТВЕРДЖУЮ Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області ___________________ П.О. Попович "____" _____________ 2011 р.

РЕГІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ

про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році

м. Херсон – 2011 р.


ЗМІСТ 1

2

3

4

5

Вступне слово Загальні відомості 1.1 Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області 1.2 Соціальний та економічний розвиток області, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Стан атмосферного повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами 2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області 2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря (за галузями економіки) 2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах 2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря 2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття 2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика 4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області 4.1.3 Водокористування та водовідведення 4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод 4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки) 4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками 4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення 4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природнозаповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика 5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття 5.1.4 Формування національної екомережі 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами 5.2 Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1 Загальна характеристика рослинного світу 5.2.2 Лісові ресурси 5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів 2

5 5 5 15 22 22 22 26 29 34 34 40 41 41 42 46 46 47 48 49 49 49 49 51 55 55 59 63 63 63 77 77 77 78 79 79 85 85 85 86 86 89 91 93 93 93 97


6

7

8

9

10

5.2.4 Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.2.5 Адвентивні види рослин 5.2.6 Стан зелених насаджень 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1 Загальна характеристика тваринного світу 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства 5.3.3 Стан та ведення рибного господарства 5.3.4 Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу 5.4 Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1 Стан і розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області 5.4.2 Водно-болотні угіддя міжнародного значення 5.5 Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон 5.6 Історико-культурна спадщина 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля Стан земельних ресурсів і ґрунтів 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду Херсонської області 6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси 6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення 6.3.2 Забруднення ґрунтів 6.3.3. Деградація ґрунтів 6.4 Оптимізація використання та охорона земель Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази 7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість 7.2.2. Екзогенні геологічні процеси 7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр 7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр Відходи 8.1 Структура утворення та накопичення відходів 8.2 Поводження з відходами (збирання, зберігання, утилізація та видалення) 8.3 Використання відходів як вторинної сировини 8.4 Транскордонне перевезення відходів 8.5 Державне регулювання в сфері поводження з відходами Екологічна безпека 9.1 Екологічна безпека як складова національної безпеки 9.2 Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку 9.3 Радіаційна безпека та радіоекологія 9.3.1 Радіаційне забруднення територій 9.3.2 Радіоактивні відходи Промисловість та її вплив на довкілля 10.1 Структура та обсяги промислового виробництва 10.2 Вплив на довкілля 10.2.1 Гірничодобувна промисловість 10.2.2 Металургійна промисловість 10.2.3 Хімічна та нафтохімічна промисловість 10.2.4 Харчова промисловість 10.3 Заходи з екологізації промислового виробництва 3

98 102 102 103 105 105 105 108 111 111 111 114 114 117 121 122 122 126 126 126 129 131 132 132 133 134 135 138 138 138 150 150 165 175 176 176 176 179 184 186 186 192 192 194 196 196 198 199 199 204 204 206 207 209 209


11

12

13

14

15

Сільське господарство та його вплив на довкілля 11.1 Соціально-економічні тенденції в сільському господарстві 11.2 Вплив на довкілля 11.2.1 Внесення мінеральних і органічних добрив на оброблювані землі та під багаторічні насадження 11.2.2 Використання пестицидів 11.2.3 Екологічні аспекти зрошення та осушення земель 11.2.4 Тенденції в тваринництві 11.3 Органічне сільське господарство Енергетика та її вплив на довкілля 12.1 Структура виробництва та використання енергії 12.2 Ефективність енергоспоживання 12.3 Вплив енергетичної галузі на довкілля 12.4 Використання відновлювальних джерел енергії та розвиток альтернативної енергетики Транспорт та його вплив на довкілля 13.1 Транспортна мережа України 13.1.1 Структура та обсяги транспортних перевезень 13.1.2 Склад парку та середній вік транспортних засобів 13.2 Вплив транспорту на довкілля 13.3 Заходи щодо зменшення впливу транспорту на довкілля Збалансоване виробництво та споживання 14.1 Структурна перебудова та екологізація економіки 14.2 Впровадження елементів «більш чистого виробництва» в Україні 14.3 Ефективність використання природних ресурсів 14.4 Тенденції та характеристика споживання Державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища 15.1 Національна та регіональна екологічна політика України 15.2 Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 15.3 Державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства 15.4 Виконання державних цільових екологічних програм 15.5 Моніторинг навколишнього природного середовища 15.6 Державна екологічна експертиза 15.7 Економічні засади природокористування 15.7.1 Економічні механізми природоохоронної діяльності 15.7.2 Стан фінансування природоохоронної галузі 15.8 Стандартизація, метрологія у сфері охорони довкілля і природокористування 15.9 Дозвільна діяльність у сфері природокористування 15.10 Екологічний аудит та екологічне страхування 15.11 Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля 15.12 Участь громадськості у процесі прийняття екологічно значущих рішень 15.12.1 Діяльність громадських екологічних організацій 15.12.2 Діяльність громадських рад, об’єднань, тематичних робочих груп і мереж 15.13 Екологічна освіта та інформування 15.14 Міжнародне співробітництво у галузі охорони довкілля 15.14.1 Співробітництво з Європейським Союзом 15.14.2 Залучення зовнішньої допомоги та координація діяльності щодо програм /проектів зовнішньої допомоги 15.14.3 Двостороннє та багатостороннє співробітництво Висновки

4

211 211 212 212 212 213 214 217 218 218 219 220 220 221 221 221 223 224 224 225 225 228 229 231 233 233 234 234 235 256 257 258 258 259 259 260 262 263 283 283 284 285 288 288 289 289 289


Вступне слово Сучасний екологічний стан навколишнього середовища має бути стабілізований, а природоохоронні заходи повинні спрямовуватись на підвищення рівня соціально-економічного розвитку Херсонської області. Сталий соціально-економічний розвиток означає таке функціонування господарського комплексу, коли одночасно задовольняються зростаючі матеріальні і духовні потреби населення, забезпечується раціональне та екологічно безпечне господарювання і високоефективне збалансоване використання природних ресурсів, створюються сприятливі умови для здоров'я людини, збереження і відтворення навко��ишнього природного середовища та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. На шляху до сталого розвитку потребують розв’язання найгостріші екологічні проблеми Херсонської області, зокрема: - зменшення техногенно-антропогенного тиску на довкілля області; - відновлення природного середовища регіону; - забезпечення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення. Для стабілізації екологічного стану навколишнього середовища та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області необхідно здійснити заходи за такими основними напрямками: охорона поверхневих і підземних вод; охорона повітря; охорона земельних ресурсів; відновлення та збереження зелених насаджень, лісових ресурсів; недопущення забруднення довкілля побутовими та токсичними відходами; впровадження сучасного обладнання для спостереження за станом довкілля; розвиток та розширення територій природно-заповідного фонду; відтворення і охорона рибних запасів та біоресурсів; природоохоронна, просвітницька та виховна діяльність. Основна мета Доповіді – це висвітлення та ознайомлення широкого загалу державних та громадських органів, підприємств, установ, організацій і громадськості про стан природного середовища в області, його проблеми та перспективи подальшого розвитку та використання. 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Херсонської області Херсонська область розташована в басейні нижньої течії р. Дніпро в межах Причорноморської низовини. Омивається Чорним і Азовським морями, Сивашем та Каховським водосховищем. Найбільші ріки області: Дніпро довжиною 178 км, Інгулець довжиною 180 км, 24 малі річки загальною довжиною 547,7 км. Кількість озер в області ― 693 загальною площею водного дзеркала 170,22 тис.га. Водними об’єктами зайнято 15,1% території області, що у 3 рази перевищує відповідний середньоукраїнський показник (4,8%). В області виділяється безстічний район ― 9,9 тис. км2 (34,7% загальної площі). Область межує на сході із Запорізькою, на північному заході ― з Миколаївською, на півночі ― з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу та Перекопському перешийку ― з Автономною Республікою Крим. По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, у тому числі по морям: Чорному ― 350 км, Азовському ― 108 км.

5


Херсонська область утворена 30 березня 1944 р. Площа становить 28,5 тис.км2, що складає 4,7% території України. За адміністративнотериторіальним поділом включає 18 районів, 3 міста обласного підпорядкування, 30 селищ міського типу, 658 сільських населених пунктів. Центр ― м. Херсон. Клімат Херсонської області помірно-континентальний із порівняно м'якою зимою (середні температури зимових місяців –1о –3оС) та жарким і довгим літом (середні температури +22о +23оС, максимальні – більше 40о С). Середньорічна температура дорівнює 9,3о – 9,8о і має стійку тенденцію до підвищення. Середня багаторічна кількість опадів по області близько 400 мм, але в останнє десятиріччя кількість опадів збільшується. Клімату Херсонщини притаманні літні суховії – потужні вітри (більше 5 м/с) при низькій вологості (менше 30%), та високих температурах (вище 25о). Погодні умови На відміну від минулого року весняні процеси в нинішньому році почали розвиватися дещо з запізненням. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0º в бік підвищення на більшій частині території області відбувся 17-19 лютого, що в межах середніх багаторічних значень, на півночі області – 13 березня, що майже на 3 тижні пізніше середніх багаторічних значень. У першій і другій декадах березня утримувалась прохолодна з невеликими, а 6-7 березня помірними опадами, у вигляді дощу та мокрого снігу, погода, місцями налипанням мокрого снігу, посиленням вітру до 1520м/с. Мінімальні температури повітря і на поверхні ґрунту знижувались до 812º морозу, в приморських районах до 5-6º морозу. Середньодобові температури повітря в період з 7 по 11 березня були нижчими за норму на 36º і становили від 1º до 6º морозу. У третій декаді погоду визначав переважно антициклон, завдяки чому спостерігалась переважно суха та помірно тепла погода. Максимальні 6


температури повітря підвищувались до 15-20º тепла. Середня температура повітря в цілому за березень виявилась на 0,6-1,7º вище норми і склала 2,5-4,0º тепла. Опадів в цілому за місяць випало 14-25мм (47-93% місячної норми). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 5º в бік підвищення відбувся 20 березня, що в межах середніх багаторічних значень. В цілому в квітні утримувалась переважно суха і тепла погода. У другій половині квітня переміщення північного антициклону та вторгнення арктичного повітря обумовили нічні та вранішні заморозки на поверхні ґрунту та місцями у повітрі майже на всій території області. Середньомісячна температура повітря за квітень склала 9,5-11,3º, що вище норми на 0,5-2,1º. Опадів в цілому за місяць випало 8-17мм (25-47% місячної норми), на крайньому півдні області – 3мм (12% норми), на південному заході області – 24мм (92% норми). Вони мали зливовий характер, розподілялись по території області не рівномірно і значного покращення зволоження ґрунту не приносили. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º в бік підвищення на більшій частині території області відбувся 3-4 квітня, що на 1011 днів раніше звичайних строків, в південно-східній частині області – 17-21 квітня, на 2-5 днів пізніше звичайних строків. Останні заморозки в повітрі в приморських та прибережних районах області відмічались 17-19 квітня, на решті території області – 24-28 квітня (інтенсивністю 0,4-2,5º морозу); на поверхні грунту – 24-28 квітня, на крайньому півдні (МГ Хорли) – 19 квітня (інтенсивністю 0,1-4,6º морозу); на висоті 2см над поверхнею грунту – 24-29 квітня, на крайньому півдні (МГ Хорли) – 19 квітня (інтенсивністю 0,0-3,0º морозу, на сході області – 6,2º морозу). Погоду на початку травня визначало поле підвищеного тиску, завдяки чому в цей період утримувалась суха, тепла погода. Починаючи з кінця першої декади і до кінця місяця нестійкий характер погоди визначали циклони різної інтенсивності, а також пов'язані з ними атмосферні фронти. Випадали невеликі та помірні грозові дощі, у третій декаді в окремих пунктах сильні дощі (НЯ), подекуди спостерігався град, відбувалось посилення вітру до 15-20м/с. Загалом сума опадів на більшій частині території області за травень склала 34-61мм (87-145% місячної норми, на півдні області та у Приазов’ї – 22-27мм (58-77% місячної норми), на крайньому півдні – 8мм (25% місячної норми). Температура повітря в першій декаді травня вночі утримувалась в межах 7-12°, в приморських та прибережних районах – 13-16° тепла, вдень 23-28°, в приморських районах – 18-23°, у другій та третій декадах вночі 9-15°, в окремі дні – 16-19°, вдень 24-29°, в приморських та прибережних районах в окремі дні – 18-23°. Середня місячна температура повітря становила 17,1-18,2º тепла, що вище за норму на 1,4-2,2°. Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º відбувся 30 квітня – 5 травня, що на 1-2 тижні раніше звичайних строків. На кінець травня позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º в бік підвищення накопичилось на 3291º більше норми. Ефективних температур повітря вище 5º накопичилось на 7


63-105º більше за норму, вище 10º - на 28-66º більше норми, вище 15º - на 19-42º більше норми. Сума температур повітря на кінець весни (31 травня) Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. 923962489-533 556-628 206-248 23945-60 70-101 972 1063 298 Середня температура повітря за весну була 10,2-11,2º, що вище за норму на 1,0-1,7º. В цілому за весняний період по області з мінімальною вологістю повітря 30% і нижче в приморських та прибережних районах налічувалось 1-6 днів, на решті території області – 12-17 днів. Опадів за сезон в південно-східній частині області випало 51-62мм (5257% сезонної норми), на крайньому півдні області – 26мм (31% сезонної норми), на решті території області – 77-95мм (76-92% сезонної норми). З опадами 5мм і більше (крім крайнього півдня) налічувалось від 1 до 6 днів. З опадами 10мм і більше (крім південних і східних районів) – 1-3 дні. Днів з опадами 20мм і більше не було зовсім. Отже, весна 2010р. була пізньою, відносно теплою, малодощовою та засушливою. Перехід до літа (стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º) відбувся 30 квітня – 5 травня, що на 1-2 тижні раніше звичайних строків. Сонце влітку світило протягом 904-949 годин, що в межах середньобагаторічних значень, місцями на 24 години більше них. Середня температура повітря за літо склала 24,4-25,3º, що на 3,1-3,5º вище за норму. Така і вища температура повітря за попередні 128 років спостережень в м. Херсоні спостерігалась лише 2 рази (1891, 2007 рр.). Особливо спекотними були друга декада червня, перша і друга декади серпня. Середня декадна температура повітря в другій декаді червня складала 24,1-25,0º, що на 4,3-5,1º вище норми. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише у 4% випадків, а за останні 10 років – 1 раз (2007р.). В першій декаді серпня середня температура повітря склала 28,7-30,1º, що на 5,1-7,2º ��ище норми. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні такої середньодекадної температури не було жодного разу. Середня декадна температура повітря в другій декаді серпня становила 27,4-28,4º тепла, що на 4,9-5,9º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише один раз у 1946 році. Середньодобові температури повітря в ці декади були вищими за норму на 5-8º. В періоди з 10 по 16 червня та з 27 липня по 18 серпня утримувалась дуже жарка та суха погода (максимальні температури повітря були вищими за 35º). Починаючи з 14 липня і до 18 серпня максимальні температури повітря перевищували 30º, а з 31 липня були вищими 35º і місцями досягали 41º. По всій Херсонській області (крім МГ Генічеськ) було перевищено абсолютний 8


максимум температури повітря за весь період спостережень. Поверхня ґрунту прогрівалась до +59-65º. В середині місяця на території області фронт оклюзії локально викликав короткочасні дощі з грозами, шквалисте посилення вітру до 15-20 м/с, місцями невеликий град, слабкі пилові бурі. У другій половині місяця холодний фронт з Західної Європи знизив денну температуру повітря на 10-15º. В кінці місяця малорухомі холодні фронти понизили денну та нічну температуру до кліматичної норми. Абсолютний максимум температури повітря за літо відмічався 8-11 серпня і склав 39,3-40,7º, в Приазов’ї максимум відмічався 15 серпня і склав 35,5º. З температурою повітря 30º і більше за літо налічувалось від 42 до 56 днів, що на 19-27 днів більше норми. З температурою повітря 35º і більше налічувалось від 16 до 24 днів, що на 14-19 днів більше норми, в Приазов’ї – 2 дні, на 1 день більше норми. Поверхня грунту нагрівалась до 62-66º (11-14 червня, на півночі області – 5 серпня). Абсолютний мінімум температури повітря по районах області спостерігався в другій декаді червня та в третій декаді серпня і був в межах 9,5-14,2º, на поверхні грунту – 7,8-11,5º тепла. Теплозабезпеченість на протязі всього періоду була підвищеною. На кінець літа позитивних температур повітря вище 0º з моменту переходу температури повітря через 0º накопичилось на 271-350º більше норми (норма 2923-3046). Ефективних температур повітря вище 5º накопичилось на 301-368º більше норми (норма 2043-2132). Ефективних температур повітря вище 10º накопичилось на 267-324º більше норми (норма 1294-1387). Ефективних температур вище 15º накопичилось на 257-301º більше норми (норма 661-755). Сума температур повітря на 31 серпня Позитивних Ефективних температур температур Вище 5º Вище 10º Вище 15º Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. Норма 2010 р. 292332102043234412941567661-755 9403046 3396 2132 2500 1387 1711 1053 З 21 червня по 4 липня та з 8 по 14 липня встановлювалась дощова погода, максимальні температури повітря були 24-30º тепла, проходили короткочасні зливові дощі, місцями сильні дощі (НЯ), які мали локальний характер і розподілялись по території області нерівномірно. Основна кількість опадів відмічалась в 3-й декаді червня та в 1-й і 2-й декадах липня. Кількість опадів в 3-й декаді червня склала 50-73мм (286-446% декадної норми), на південному заході (М Бехтери) та півдні (М Асканія-Нова) – 81-99мм (657-673% норми). Добовий максимум опадів становив 18-22мм (105-164% декадної норми), на сході, півдні та південному заході області – 3653мм (200-353% декадної норми). Кількість опадів в 1-й декаді липня в південно-західній частині області склала 19-29мм (120-130% норми); в районі метеостанції Стрілкове – 140мм (10 декадних норм), де добовий максимум опадів становив 96мм (7 декадних норм); на решті території області – 39-67мм (228-456% норми), де добовий максимум опадів становив 21-44мм (від 1 до 3 декадних норм). Кількість опадів в 2-й декаді липня на сході області становила 9


лише 5мм (35% норми), на заході, крайньому півдні та в центральних районах 11-17мм (77-132% норми), в південних, північних районах та у Приазов’ї – 2259мм (2-4 декадні норми), добовий максимум опадів в цих районах становив 19-27мм (127-222% декадної норми), на південному заході (М Бехтери) випало 118мм дощу (9 декадних норм), добовий максимум тут був 56мм (4 декадні норми). Сума опадів за сезон склала 137-173мм (111-159% норми), на південному заході та півночі області – 243-247мм (161-225% норми). З опадами 5мм і більше налічувалось від 7 до 13 днів. З опадами 10мм і більше – від 4 до 8 днів. З опадами 20мм і більше – 1-4 дні. Місцями дощі випадали у вигляді інтенсивних злив з посиленням вітру, грозою та градом, завдаючи збитків господарствам області. Так в районі М Стрілкове Генічеського району 9 липня за 6 годин випало 96мм дощу (СГЯ) (7 декадних норм). 13 липня в районі М Бехтери Голопристанського району за 6 годин випало 55мм дощу (СГЯ) (4 декадні норми). Протягом літа в приморських та прибережних районах області спостерігалось від 3 до 6 днів з суховіями, що близько норми, місцями на 7 днів менше норми. На півночі та південному заході області – 9-15 днів, що на 1-5 днів менше норми. В західних, південних та східних районах – 27-35 днів, на 5-13 днів більше норми. Ґрунтова засуха відмічалась в 1 і 2-й декадах червня, на далі протягом 3-ї декади червня – 2-ї декади липня, через проходження інтенсивних дощів, зволоження грунту дещо покращувалось, та починаючи з 3-ї декади липня, через припинення опадів та високу денну температуру повітря, грунтова засуха відновилась і тривала до кінця літа. Отже, літо 2010р. було сухим і спекотним на початку та в другій його половині, і дощовим та з температурним режимом в межах норми в середині періоду. Ґрунтова засуха відмічалась в 1 і 2-й декадах червня, на далі протягом 3-ї декади червня – 2-ї декади липня, через проходження інтенсивних дощів, зволоження грунту дещо покращувалось, та починаючи з 3-ї декади липня, через припинення опадів та високу денну температуру повітря, грунтова засуха відновилась і тривала до кінця літа. Більшу частину вересня утримувалась суха, помірно тепла погода. На початку та в кінці 1-ї декади вересня періодично проходили дощі, різної інтенсивності і розподілялись вони по території області нерівномірно. Хоча на більшій частині території області кількість опадів перевищувала декадну норму, покращення для зволоження грунту, через попередній засушливий період, не відбулось. Ґрунтова засуха тривала. В останній день місяця (30 вересня) південний циклон викликав різку зміну погоди. На всій території області пройшли сильні дощі з поривчастим вітром, за добу випало від 38 до 55мм опадів (317-563% декадної норми), на крайньому півдні області – 25мм (250% декадної норми). Температура повітря за добу знизилася на 10-12º. Загалом за місяць випало 57-82мм опадів (170-255% норми), на південному заході, крайньому півдні області та в районі М Стрілкове – 27-47 10


мм (104-128% норми). Середня місячна температура повітря склала 17,1-19,5º, що на 0,9-1,7º вище за норму. 30 вересня, а в Приазов‫ۥ‬ї 1 жовтня, відбувся стійкий перехід середньодобової температури повітря через 15º в бік зниження, що на 1-6 днів пізніше звичайних строків. В цілому жовтень виявився холодним і дощовим. На початку жовтня погоду в Херсонській області обумовлював потужний антициклон, який надходив з півночі Європи. На поверхні грунту подекуди спостерігались заморозки 0-2º (СГЯ). Середня температура повітря за першу декаду жовтня становила 7,6-10,7º тепла, і була нижче за норму на 3,5-4,7º. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньодекадна температура повітря спостерігалась всього 4 рази (1920, 1951, 1959, 1979 рр.). Середньодобові температури повітря протягом декади були нижчими за норму на 4-7º. В подальшому циклон з Середземномор’я викликав сильні дощі з поривчастим вітром 15-20 м/с, в Приазов’ї пориви сягнули 25 м/с. На території області в окремих районах спостерігались грози, град. Кількість опадів в 1-й декаді жовтня склала 38-63мм (4-7 декадних норм), в районі с. Наддніпрянське випало 100 мм дощу (10 декадних норм), з них 92мм дощу випало за добу 9 жовтня (СГЯ). В середині місяця в холодному антициклоні спостерігались заморозки на грунті та місцями в повітрі 0-5º(СГЯ). В кінці жовтня потужний циклон з Балкан обумовив дощі, посилення вітру, тумани. В останній тиждень жовтня суттєво знизились нічні та денні температури повітря. Середньомісячна температура повітря за жовтень склала 7,4-10,0º, що нижче норми на 1,7-2,3º. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і нижча середньомісячна температура повітря спостерігалась всього 8 разів. В цілому за місяць випало 60-103 мм опадів (2-4 місячні норми), на заході області (Херсон) – 133мм (майже 5 місячних норм). Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 10º в бік зниження відбувся 1-2 жовтня, що на 2 тижні раніше звичайних строків, в приморських та прибережних районах області – 16-25 листопада, на 29-37 днів пізніше звичайних строків. Перші осінні заморозки в повітрі, силою 0,0-2,0º морозу, спостерігались 14-15 жовтня, в приморських і прибережних районах області – 24-29 жовтня, що на 1-5 днів пізніше звичайних строків. Майже весь листопад територія Херсонщини знаходилася в теплому секторі атлантичних циклонів. Спостерігалася аномально тепла, переважно суха погода. 9-10 листопада по всій Херсонській області (крім крайнього півдня) був зафіксований абсолютний максимум температури повітря 20,424,5°, який перевищив максимальну температуру для листопада за всі роки спостережень. 5-6 днів (за винятком приморських районів) денна температура повітря перевищувала +20°. Середня декадна температура повітря в 1-й декаді становила 10,1-12,6º тепла, що на 3,7-6,8º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 11


2 рази (1890 та 1967рр.). Середня декадна температура повітря в 2-й декаді становила 10,9-12,9º тепла, що на 6,5-7,9º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні такої середньодекадної температури повітря не було жодного разу. Середня декадна температура повітря в м3-й декаді становила 6,9-9,7º тепла, що на 4,3-6,8º вище за норму. За попередні 128 років спостережень в м. Херсоні така і вища середньодекадна температура повітря спостерігалась лише 5 разів. Середньодобові температури повітря з 3-го по 24 листопада були вищими за норму на 5-9º, а 8-10 листопада – на 11-14º. Середньомісячна температура повітря за листопад склала 9,5-11,5º, що вище норми на 5,4-6,4º. За попередні 128 років спостережень така середньомісячна температура повітря спостерігалась вперше. Протягом місяця спостерігались густі тумани, посилювався вітер до 15-20 м/с, місцями до 24 м/с. У другій половині місяця спостерігались 6 днів з грозою. В кінці місяця пройшли істотні дощі. Опадів в цілому за місяць на більшій частині території області випало в межах норми (35-50мм), на південному заході області дещо менше норми (28мм), основна кількість їх була в 3-й декаді листопада. В цілому середня температура повітря за сезон склала 11,5-13,1º, що на 1,6-1,9º вище норми. Сума опадів за сезон становила від 148 до 243мм (144-234% сезонної норми). Найбільш ефективні дощі випадали в останній день 3-ї декади вересня, в 1-й і 2-й декадах жовтня та в 3-й декаді листопада. З опадами 5мм і більше за осінь налічувалось від 5 до 11 днів. 10мм і більше – від 4 до 7 днів. 20мм і більше – 2-3 дні. За осінь сум ефективних температур повітря вище 5º накопичилось 599732º, норма 506-612º. Тривалість вегетаційного періоду (кількість днів з температурою повітря вище 5º) склала 256-266 днів, (норма 229-237 днів). Отже, осінь 2010р. була сухою і теплою в вересні, холодною і дощовою в жовтні та аномально теплою в листопаді. Метеорологічна зима на всій території області розпочалася 28-29 грудня 2010р., що на 2-3 тижні пізніше звичайних строків. Загалом грудень був теплим, середня місячна температура повітря становила 0,7-4,4º тепла, що вище за норму на 1,3-3,7°. За місяць випало 5279мм опадів (127-203% місячної норми). Середня температура повітря склала 2,3-5,2º морозу, що нижче норми на 0,2-2,5º. Опадів випало 4-17мм (16-50% місячної норми). Середня температура повітря за зиму склала 1,3-2,6º морозу, що в межах сезонної норми, в приморських районах області – 0,2-0,3º морозу, що на 0,30,7º вище сезонної норми. Перший сніг випав 15 грудня висотою від 4 до 11см і на кінець другої декади грудня він розтанув. Грунт почав промерзати з початку 2-ї декади грудня. Незважаючи на те, що протягом зими були періоди відтавання ґрунту (1 і 3 декади грудня 2010р. та 2 декада січня 2011р.), але в більшості часу він по всій території області був мерзлий. Найбільш теплою відносно норми цієї зими були 1 і 3 декади грудня 2010р., 2 декада січня та 1 декада лютого 2011р. Середні декадні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня склали 2,4-6,4º тепла, в 2-й декаді січня та 112


й декаді лютого – від 0,7º морозу до 2,1º тепла, що на 1,7-5,2º вище норми. Максимальні температури повітря в 1-й і 3-й декадах грудня підвищувались до 11-17º тепла, середньодобові температури повітря в цей період були вищими за норму на 10-12º; в 2-й декаді січня до 4-9º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 3-7º; в 1-й декаді лютого підвищувалась до 711º тепла, середньодобові температури повітря були вищими за норму на 4-7º.

Динаміка середньорічної суми опадів по Херсонській області 800

635,0

700

675,6 631,0

600

500,3

мм/рік

500 400

409,9

300 200 100 0

1994 1997 1999 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

норма опадів

середньорічна сума опадів

Динаміка річних сум опадів по метеостанціям

1200

мм/рік

1000 800 600 400 200 0 2004 Херсон Нижні Сірогози

2005

2006

2007

Бехтери Велика Олександрівка

13

2008

Нова Каховка Генічеськ

2009

2010

Асканія Нова Хорли


Повторюваність напрямків вітру за 2010 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

- Липень

20

- Січень

ПнС

15 10 5 З

С

0

ПдЗ

ПдС Пд

Повторюваність напрямків вітру за 2009 рік (%) - Рік

Пн 25 ПнЗ

- Липень

20

- Січень

ПнС

15 10 5 З

С

0

ПдЗ

ПдС Пд

14


Повторюваність напрямків вітру за 2008 рік (%)

ПнЗ

З

- Рік

Пн 30 25 20 15 10 5 0

- Липень - Січень

ПнС

С

ПдЗ

ПдС Пд

1.2 Соціальний та економічний розвиток області, формування механізму збалансованого (сталого) розвитку Аналіз показників економічного та соціального розвитку області за 2010 р. засвідчив про наступне. Промисловість. Індекс промислової продукції у грудні 2010р. порівняно з попереднім місяцем становив 109,2%, з груднем 2009р. – 116,4%. За підсумками 2010р. виробництво промислової продукції склало 100,5% відносно 2009р. За IV квартал 2010р. порівняно з відповідним кварталом 2009р. одержано приріст виробництва на 2,2%, а порівняно з III кварталом 2010р. – на 12,4%. Сільське господарство. За попередніми даними, у 2010р. загальне виробництво продукції сільського господарства порівняно з 2009р. зросло на 2,9%, у т.ч. в аграрних підприємствах – на 3,6%, у господарствах населення – на 2,4%. Будівництво. За 2010р. підприємствами області виконано будівельних робіт на суму 346,1 млн.грн., що у порівнянних цінах становить 86,2% до обсягів будівництва 2009р. Транспорт. За 2010р. підприємствами транспорту перевезено 9238,4 тис.т вантажів, або 108,6% від обсягу перевезень вантажів за 2009р. Вантажооборот досяг 4702,6 млн.ткм., що склало 105,6% від обсягу 2009р. Послугами пасажирського транспорту скористалися 119627,5 тис. пасажирів, виконано пасажирську роботу в обсязі 3003,3 млн.пас.км, що становить відповідно 92,8% та 96,5% від обсягів 2009р. Зовнішня торгівля. Обсяг експорту товарів за січень–листопад 2010р. становив 337,6 млн.дол., імпорту – 143,2 млн.дол. Порівняно з відповідним 15


періодом минулого року обсяг експорту збільшився на 4,6%, імпорту – на 27,3%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 194,4 млн.дол. (у січні–листопаді 2009р. – 210,3 млн.дол.). Роздрібна торгівля. Оборот роздрібної торгівлі (включаючи роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами–підприємцями) за січень– грудень 2010р. дорівнює 11583,7 млн.грн. і складає 105,2% обсягу січня–грудня 2009р. У структурі обороту роздрібної торгівлі на організовані ринки з продажу сільгосппродукції та неформальні ринки припадало 7,6%. Ціни. Індекс споживчих цін у грудні 2010р. по області зафіксовано на рівні 101% (по Україні – 100,8%), за рік – 110,6% (по Україні – 109,1%). Індекс цін виробників промислової продукції у грудні 2010р. по області становив 100,2% (по Україні – 100,8%), за рік – 109,5% (по Україні – 118,7%). Заробітна плата. Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника у січні–листопаді 2010р. становила 1703 грн. У листопаді 2010р. порівняно з жовтнем п.р. рівень середньої заробітної плати збільшився на 0,6% і становив 1792 грн. Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2010р. порівняно з жовтнем 2010р. склав 100,4%, відносно листопада 2009р. – 108,9%. За січень–листопад 2010р. по відношенню до відповідного періоду попереднього року показник становив 107,9%. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати на 1 грудня 2010р. становила 18,8 млн.грн., що на 15,9%, або на 3,5 млн.грн. менше, ніж на початок 2010р. Ринок праці. Кількість зареєстрованих безробітних упродовж грудня 2010р. збільшилась на 24,3%, в тому числі в міських поселеннях – на 16,4%, а в сільській місцевості – на 38,2%. Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по області за грудень 2010р. зріс на 0,3 в.п. і на 1 січня 2011р. становив 1,7% населення працездатного віку. Населення. На 1 грудня 2010р. в області, за оцінкою, проживало 1088,8 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2010р. чисельність наявного населення зменшилась на 4620 осіб або на 4,6 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення Таблиця 1

Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2011 р.) Всього

Всього по області м. Херсон (міськрада) м. Нова Каховка (міськрада) м. Каховка Всього м. Берислав м. Генічеськ

у тому числі

міське сільське 1088,2 Міста обласного підпорядкування 340,6 329,2 11,4 69,9

63,8

6,1

37,4 37,4 Х 447,9 430,4 17,5 Міста районного підпорядкування 13,5 13,5 Х 20,5 20,5 Х

16

Площа, тис. км2

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

28,461 0,423

805

0,223

313

0,031 0,677

1206 х

Х Х

Х Х


Назва міста

Кількість наявного населення, тис. чол. (на 01.01.2011 р.) Всього

м. Гола Пристань м. Скадовськ м. Таврійськ м. Цюрупинськ Всього Білозерський Бериславський Великоолександрівський Великолепетиський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Всього по районах

15,0 19,1 11,1 25,2 104,4 67,4 49,7 26,9 17,6 12,6 15,5 61,6 61,7 20,1 14,8 22,3 36,4 16,8 22,2 37,4 48,6 72,6 36,1 640,3

Площа, тис. км2

сільське Х Х Х Х Х

Щільність наявного населення, тис. чол./ км2

Х Х Х Х Х

Х Х Х Х Х

57,6 32,4 16,9 9,0 6,6 9,3 27,3 46,7 13,4 10,1 10,8 30,8 11,7 15,6 22,0 26,3 35,8 23,0 405,3

1,534 1,721 1,540 1,0 0,915 0,701 3,008 3,411 1,018 1,120 0,916 1,451 1,209 1,005 2,298 1,456 1,759 1,722 27,784

44 29 17 18 14 22 20 18 20 13 24 25 14 22 16 33 41 21 х

у тому числі міське 15,0 19,1 11,1 25,2 104,4 Райони 9,8 17,3 10,0 8,6 6,0 6,2 34,3 15,0 6,7 4,7 11,5 5,6 5,1 6,6 15,4 22,3 36,8 13,1 235,0

17


Динаміка чисельності населення області на 01.01.2011 року 1300 1250 1200 тис. осіб

1150 1100 1050 1000

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Таблиця 2 Фактично за 2010р.

Обсяг реалізованої промислової продукції (товарів, послуг), млн.грн.

Темпи зростання , у % грудень 2010р. 2010р. Довідково до до 2009р. 2009р. до листопада грудня 2008р. 2010р. 2009р.

6826,51)

х

х

х

х

Індекс промислового виробництва

х

109,2

116,4

100,5

91,6

Індекс сільського господарства (у цінах 2005р.), млн.грн.

х

х

х

102,9

100,9

Виробництво продукції тваринництва ( в усіх категоріях господарств): м’ясо (реалізація худоби та птиці у живій вазі), тис.т молоко, тис.т яйця, млн.шт.

67,5 305,9 434,3

113,8 94,4 100,0

117,9 93,9 106,4

101,2 95,9 114,1

96,4

Обсяг продукції будівництва, млн.грн.

346,1

х

х

86,2

44,9

18

99,5 86,4


Вантажооборот, млн.ткм2

4702,6

115,2

104,1

105,6

81,8

Пасажирооборот, млн.пас.км2

3003,3

91,1

96,3

96,5

92,0

Експорт товарів, млн.дол.США1

337,6

х

х

104,6

87,4

Імпорт товарів, млн.дол.США1

143,2

х

х

127,3

39,0

Сальдо,(+,-)1

194,4

х

х

х

х

Оборот роздрібної торгівлі, млн.грн.

11583,7

х

х

105,2

84,6

Середньомісячна заробітна плата одного працівника7 номінальна, грн. реальна, %

17031) х

117,81) 107,91)

107,61) 93,41)

100,63) 119,84) 100,43) 108,94)

Заборгованість із виплати заробітної плати – усього5, млн. грн.

18,8

94,6

73,2

х

х

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець періоду, тис. осіб

11,3

124,3

106,3

х

х

Індекс цін виробників промислової продукції

х

100,2

109,5

109,56)

108,36)

Індекс споживчих цін

х

101,0

110,6

110,66)

112,66)

____________ Дані за січень-листопад 2 З урахуванням обсягів автомобільних вантажних та пасажирських перевезень суб‘єктами малого бізнесу фізичними та юридичними особами; пасажирооборот наведено з урахуванням електротранспорту 3 Листопад 2010р. до жовтня 2010р. 4 Листопад 2010р. до листопада 2009р. 5 Станом на 1 грудня 2010р. 6 Грудень до грудня попереднього року 7 Інформацію стосовно змін в організації спостереження з праці, їх впливу на порівняння даних в динаміці, а також спосіб розрахунку індексів номінальної та реальної заробітної плати у січні–листопаді 2010р. вміщено у методологічних поясненнях до експрес-випусків «Кількість, робочий час та оплата праці найманих працівників» № 49 від 26.02.2010 та № 72 від 26.03.2010, які розміщено на офіційному вебсайті Держкомстату (http://www.ukrstat.gov.ua/express/expres_u.html 1

Найгостріші екологічні проблеми Херсонської області Питання ліквідації місць видалення непридатних та заборонених до використання пестицидів До теперішнього часу не вирішено питання щодо визначення «відповідального власника» контейнеризованих непридатних пестицидів, які зберігаються у 170 контейнерах. У 2010 році на території Херсонської області за візуальною оцінкою нараховується 1002,266 тонни непридатних до використання ХЗЗР у 65 місцях видалення небезпечних відходів. Із яких лише 19 мають задовільний стан, 46 19


знаходяться у не задовільному стані. Жодний об’єкт, на якому зберігаються непридатні до використання ХЗЗР, не має паспорту місця видалення відходів. Із загальної кількості непридатних до використання ХЗЗР 452 тонни завантажені в герметичні контейнери та зберігаються на спеціальних майданчиках з твердим покриттям на території колишніх баз: ВАТ «Білозерський райагрохім» – 50 контейнерів (159,2 т), ВАТ «Каланчацький райагрохім» – 64 контейнери (132,8 т); ВАТ «Генічеський райагрохім» – 56 контейнерів (160 т). Стан зберігання небезпечних відходів є незадовільним, так як не забезпечена охорона об’єкту, порушена цілісність контейнерів, що призвело до витікання хімічних речовин, відсутні мережа зливової каналізації, локальні очисні споруди, спостережні свердловини тощо. На ділянці, прилеглій до колишньої складської бази ВАТ «Білозерський райагрохім» в с. Сонячне, у південному напрямку виявлено два бурти землі загальною площею 1768 м2 та обсягом 520 м3, в яких поховано близько 350 т невідомої речовини з характерним запахом. Поводження з твердими побутовими відходами Унікальність кліматично-географічного потенціалу області, пріоритетний розвиток оздоровчо-лікувальної та туристичної галузей потребують від органів місцевого самоврядування відповідно високого рівня системи соціальноекологічного та санітарно-гігієнічного захисту населення та територій і, зокрема, від негативного впливу розміщення побутових відходів. У той же час в області склалась вкрай незадовільна ситуація з видаленням відходів на полігони твердих побутових відходів населених пунктів області. За орієнтовними розрахунками, проведеними на підставі мінімальних норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 10.12.2008 року «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», загальний обсяг утворення твердих побутових відходів по області за рік становить 409 тис. т. Згідно даних інвентаризації організованих місць видалення відходів (полігонів та сміттєзвалищ) в Херсонській області із 702 населених пунктів 372 мають місця видалення відходів загальною площею 662 га, кількістю накопичення відходів 5,5 млн. т, із них лише 77 об‘єктів експлуатуються при наявності документації на право користування земельними ділянками (державних актів або договорів оренди), 218 перебувають у задовільному, а 154 в незадовільному екологічному стані. Підтоплення сільськогосподарських угідь та населених пунктів У Херсонській області значна зона постійного підтоплення розташована на північному заході, процесом підтоплення уражена південна частина області, право- і лівобережна пригирлова частина р. Дніпра. Площа постійного підтоплення області – 11297 км2, або 40 % від площі області; найбільш потерпають від підтоплення Новотроїцький, Каланчацький, Цюрупинський, Великоолександрівський, Генічеський, Скадовський, Білозерський і Голопристанський райони. Значні площі водороздільних просторів у південній та південно-західній частинах є природно підтопленими, у південній частині підтоплення 20


розвивається під впливом господарської діяльності. Руйнування прибережних смуг морів та Каховського водосховища У зв’язку з руйнуванням прибережної смуги у Херсонській області склалася загрозлива ситуація в причорноморській курортній зоні. Особливо критичний стан у смт Лазурному Скадовського району. Останнім часом небезпечні геологічні процеси, зокрема абразії на окремих ділянках узбережжя, різко зменшили пляжну смугу, що призводить до руйнування і підмиву основної території. Більше 10 оздоровчих закладів взагалі залишилися без пляжів, що викликає незадоволення відпочиваючих та робить непривабливою прибережну курортну зону. Орієнтовна вартість робіт з берегоукріплення морського узбережжя в смт Лазурному Скадовського району складає 22 млн. грн. На укріплення берегів Каховського водосховища і узбережжя морів та виконання робіт по їх інженерному захисту необхідно 49 млн. 263,4 тис. грн. Стан водопровідно-каналізаційного господарства Загальна протяжність водопровідних мереж області становить 2558,8 км, з них 1099,4 км (43%) знаходяться в аварійному стані. Основними водопостачальними підприємствами області (за виключенням сільських підприємств) з власних 461 свердловин піднято та забрано з одного поверхневого водозабору Іванівського групового водоводу 44,14 млн. т питної води, з яких відпущено споживачам 28,79 млн. т, втрати в середньому по області склали 34,8%. Максимальні втрати: у м. Херсоні – 40,9%, у смт Калінінське Великоолександрівського району – 35,7%, смт Каланчак – 39,9%. Підприємствами експлуатується 3017,4 км водопровідних мереж, з яких 1248,3 км (або 41,4%) знаходяться в аварійному стані. Найвищі показники аварійних мереж: м. Берислав – 74,8%, смт Білозерка – 74,3%, смт Верхній Рогачик – 67,9%, смт Каланчак – 90,0%, смт Новотроїцьке – 72,4%, смт Чаплинка – 66,3%. Водопостачання, м. Херсон. Водозабір здійснюється зі 135 свердловин, 77% з яких експлуатуються з перевищенням нормативного терміну експлуатації. Насосні станції – 6 одиниць, 26 насосних агрегатів, з яких 22 вичерпали нормативний термін експлуатації. Резервуари чистої води – 14 одиниць, з яких 5 вичерпали нормативний термін експлуатації. Протяжність мереж водопостачання складає 874 км, 44% яких зношені. Знезараження води проводиться рідким хлором на 4-х хлораторних насосних станцій водопроводу, які потребують реконструкції, та УФ-випромінюванням на 2-х НСВ. Водовідведення, Херсонська область. На балансі підприємств знаходяться: 975,8 км каналізаційних мереж (з яких 395,0 км або 40,4% – в аварійному стані) та 73 каналізаційні насосні станції (з яких 19 – аварійні КНС). Очисні споруди. Основними підприємствами відведено 28,9 млн. м3 стічних вод, з них: 27,5 млн. м3 – очищено, решта відведена на поля фільтрації. Найбільш гострою залишається проблема відведення стічних вод з м. Берислав, очисні споруди якого наднормативно зношені і не працюють. У 2009 р. без очистки в Каховське водосховище скинуто 166 тис. м3 стічних вод. Водовідведення, м. Херсон. Пропускна здатність системи каналізації становить 250 тис.м3/добу. Насосні станції каналізації – 15 одиниць, 56 насосних агрегатів, з яких 25 потребують заміни. 21


Насосно-силове обладнання систем водопостачання та водовідведення морально застаріле, низько ефективне, не відповідає сучасним вимогам енергозбереження та потребує заміни. Очисні споруди та каналізаційні мережі наднормативно зношені, що може призвести, а в окремих випадках вже призводить, до забруднення поверхневих або підземних вод області. Забезпечення населення водою питної якості Водозабірні споруди та водопровідні мережі в області наднормативно зношені. На них втрачається до 40% води, що добувається, йде засолення водоносних горизонтів. Внаслідок реорганізації сільськогосподарських підприємств залишилися безгосподарними 800 свердловин. Більшість сільських водозаборів потребують геологічного вивчення з метою затвердження запасів прісних підземних вод. Зазначені роботи потребують значних фінансових витрат. Привізною водою постійно користуються 5,62 тис. мешканців 16 населених пунктів, ще у 8 населених пунктах воду для 1,95 тис. осіб привозять при необхідності. У м. Херсоні з 15,2 млн. т питної води – 6,57 млн. т не відповідають нормативам, 30% свердловин подають воду, яка має відхилення від ГОСТ за хімічним складом, а саме хлоридам, сульфатам, сухому залишку і загальній жорсткості. Вода, що подається різними свердловинами, неоднорідна за складом, але схема водопостачання побудована так, що вода із джерел, які мають відхилення від ГОСТ, змішується з якісною водою, що дозволяє покращити її якість в розподільчій мережі. 2. Стан атмосферного повітря 2.1 Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2.1.1 Динаміка викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами Однією з найактуальніших проблем – є проблема забруднення повітря, яке впливає на організм людини, тварин і рослинність, завдає шкоди народному господарству, викликає глибокі зміни в біосфері. Протягом 2010р. в атмосферу від стаціонарних та рухомих джерел забруднення надійшло 74,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 7,8% менше, ніж у 2009р. Із сумарної кількості забруднень 7,1% припало на викиди від стаціонарних джерел та 92,9% – від пересувних. За кількістю викидів область посідає 7 місце серед регіонів України. Її частка у сумарних викидах по країні склала 1,1%, що майже на рівні 2009р. У інших областях південного регіону зазначені показники за підсумками 2010р. були вищими, зокрема: Одеська – 17 місце (2,7% загальних викидів), АР Крим – 15 місце (2,1%), Миколаївська – 8 місце (1,2%) (додаток 1). Шкідливі викиди в повітряний басейн області здійснювали 233 підприємства. Від них протягом 2010 року в атмосферу надійшло 5,3 тис.т забруднюючих речовин ( без вуглецю діоксиду ), що на 4,1 тис.т (або на 44,1 %) менше, ніж у 2009 році, і склало 22,7 т в середньому на одне підприємство. Найбільша кількість забруднень потрапила в атмосферу від підприємств м. Херсона (3,5 тис.т , або 66,0 %). 22


Із загальної кількості викидів 4,4 тис.т, або 83,0% хімічних речовин та їх сполук мають парниковий ефект та негативно впливають на зміну клімату. Зокрема, це оксид вуглецю (викинуто 443,9 т), діоксид сірки (161,4 т), метан (2093,6 т), діоксид азоту (410,1 т), неметанові леткі органічні сполуки (1007,4 т), аміак (172,8 т), оксид азоту (160,3 т). Крім того, в атмосферу надійшло 392,8 тис.т діоксиду вуглецю, який має також парникову дію. Структура викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення у 2010 році.

Метан 39,7 %

Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок 13,3 % Інші речовини 2,3 %

Діоксид та інші сполуки сірки 3,1 %

Сполуки азоту 14,1 %

НМЛОСи 19,1 %

Окис вуглецю 8,4 %

Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 185,5 кг шкідливих речовин. Найбільш забрудненою є територія м. Каховка, де щільність викидів на 1 кв.км становить 11141,6 кг. У розрахунку на одну особу щільність викидів становила 4,8 кг, що на 44,2 % менше, ніж у попередньому році. Порівняно з попереднім роком збільшення шкідливих викидів в атмосферу відмічалося у десяти адміністративно–територіальних одиницях області, але найсуттєвіше – у Чаплинському (на 83,0 т, або у 22,2 р.б.) та Голопристанському (на 204,6 т, або у 12,2 р.б.) районах та м.Нова Каховка (на 229,7 т, або на 13,5%). Основними забруднювачами довкілля області, як і у попередні роки, залишаються підприємства, які займаються виробництвом та розподіленням електроенергії, газу та води (30,3 % сумарних викидів) та підприємства переробної промисловості (28,2 %). Викиди забруднюючих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення за видами економічної діяльності Таблиця 3

Усі види економічної діяльності з них добувна промисловість переробна промисловість

Обсяги викидів у % до у % до т 2009р. підсумку 5278,7 55,9 100,0

Викинуто в середньому одним підприємством, т 22,7

9,1

88,2

0,2

9,1

1486,0

69,2

28,2

17,9

23


виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення та ядерних матеріалів металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів виробництво та розподілення електроенергії, газу та води діяльність транспорту та зв’язку

176,7

41,5

3,3

176,7

47,1

124,9

0,9

9,4

1600,8

30,9

30,3

75,9

988,2

76,7

18,7

49,4

За даними Головного управління статистики у Херсонській області річних розробок відділу статистики товарних ринків підприємствами та організаціями області за 2010р. використано (з урахуванням обсягів реалізації населенню) 949,7 тис.т первинних і вторинних видів енергетичних матеріалів в умовному вимірі, що на 0,6% менше ніж за 2009р. Витрати енергетичних матеріалів на потреби господарювання збільшилися на 20,9 тис.т умовного палива або на 4,2% і склали 516,6 тис.т умовного палива. В загальному обсязі витрачених енергетичних матеріалів 51,3% становить газ природний, 26,9% – паливо дизельне, 6,7% – бензин моторний, 6% – вугілля кам’яне, 1% – мазути топкові важкі. Від роботи двигунів мобільних джерел забруднення (включаючи виробничу техніку) у 2010 в повітря надійшло 68,9 тис. т шкідливих речовин (що становить 2,7% всіх викидів по країні), переважна частина з яких (62,0 тис.т, або 90,0%) – це викиди від автомобільного; 0,9 тис.т (або 1,3 %) – залізничного; 0,2 тис.т (або 0,3%) – водного транспорту. Основними токсичними інгредієнтами, якими забруднювалось повітря під час експлуатації мобільних джерел забруднення, були оксиди вуглецю (50,6 тис.т, або 73,4% від загальної кількості ), діоксиди азоту (8,4 тис.т, або 12,2%), неметанові леткі органічні сполуки (7,9 тис.т, або 11,5%). На викиди сажі, оксидів азоту, аміаку, діоксидів сірки, метану, бенз(а)пірену загалом припало 2,9% ( 2,0 тис.т) сумарних викидів. Крім того, пересувними джерелами забруднення в атмосферу викинуто 910,8 тис.т діоксиду вуглецю. Більше половини (50,2 тис.т, або 72,9%) забруднюючих речовин викинуто автомобілями, що перебувають у приватній власності населення. Від автотранспорту підприємств та організацій у повітря надійшло 11,8 тис.т (17,1%) шкідливих викидів, з яких 36,4 % від вантажних автомобілів. Основним видом палива, яке використовується транспортними засобами, є бензин. Від його споживання в атмосферу протягом 2010 року потрапило 47,6 тис.т (або 69,1% сумарних викидів) шкідливих речовин. Від двигунів, які працювали на дизельному паливі, в повітря надійшло 15,8 тис.т, на стисненому та зрідженому газах – 5,5 тис. т. Слід зауважити, що надходження забруднюючих речовин від мобільних джерел у всіх районах області переважає над викидами від стаціонарних джерел. Основними шляхами зниження й повної ліквідації забруднення атмосфери є розробка й впровадження очисних фільтрів, застосування екологічно безпечних джерел енергії, безвідхідної технології виробництва, 24


боротьба з вихлопними газами автомобілів, озеленення. Забруднення повітря супроводжується утворенням стійких аномалій забруднювачів у воді, ґрунтах, рослинах. Параметри таких вогнищ забруднення різні. Так, зокрема, за даними управління охорони здоров’я, у 2010 році було відібрано 3640 проб рівня забруднення атмосферного повітря, з яких 50 (або 1,4% від загальної кількості перевірених) – не відповідають нормативам. Хімічний склад викидів забруднюючих речовин від мобільних джерел забруднення у 2010 році

Сполуки азоту 12,2 % Сажа 1,3% Інші 1,6 %

Оксид вуглецю 73,4%

НМЛОС(и) 11,5%

Структура викидів забруднюючих речовин від використання окремих видів палива транспортними засобами у 2010 році 8,0

100% 90% 80%

22,9

70% 60% 50% 40% 30%

69,1

20% 10% 0% 2010 рік

Бензин

Дизельне паливо

Зріджений та стиснений газ

Динаміка викидів в атмосферне повітря Таблиця 4 Показники 1 Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од.

25

2008 рік 2 940

2009 рік 3 940

2010 рік 4 1247


Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, поставлених на державний облік, од. Загальна кількість суб’єктів підприємницької діяльності, що мають дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, од. Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за суб’єктами підприємницької діяльності, поставленими на облік, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел, тис. т у тому числі: від стаціонарних джерел, тис. т від пересувних джерел, тис. т у тому числі від автомобільного транспорту, тис. т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на км², т Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел у розрахунку на одну особу, кг Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел у розрахунку на км², т

284

290

12*

647

769

1103

133,102

141,352

148,903

84

80,4

74,2

11,9 72,1 64,6 2,75

9,4 71,0 64,2 2,8

5,3 68,9 62,0 2,6

71,2

73,5

68,2

0,4

0,3

0,2

10,8

8,6

4,9

2,3

2,5

2,4

* - фактично поставлених у поточному році

Мал. Динаміка загального викиду в атмосферне повітря по Херсонській області Автотранспорт Ряд2 Стаціонарні джерела Ряд1

80 70

тис. тонн

60 50 40 30 20 10 0

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2.1.2 Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у населених пунктах області Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст Таблиця 5 Забруднююча речовина

Місто

ГДК с.д.

Середня концентрація

1

2

3

4

26

Максимальна з разових концентрацій* 5


Пил Діоксид сірки Оксид вуглецю Діоксид азоту Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол Формальдегід Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк

м. Херсон

0,15 0,05 3 0,04 0,006 0,06 0,003 0,003 0,0003 0,04 0,001 0,002 0,001 0,003 0,0015 0,05

0,5 0,12 0,3 1,7 0,08 0,6 1,2 2,3 0 0,02 0,04 0,013 0,014 0,009 0,01 0,003

12 1 2,7 15,5 0,8 3,7 15 15,3 0 0,07 0,24 0,06 0,04 0,03 0,17 0,048

* - максимальна з разових концентрацій порівнювалася з середньодобовою ГДК

Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферу у 2010 році Таблиця 6 Найменування населеного пункту усього Забруднюючи речовини – усього, у тому числі Метали та їх сполуки Метан Неметанові леткі органічні сполуки Оксид вуглецю Діоксид та інші сполуки сірки, з них Діоксид сірки Сполуки азоту, з них Діоксид азоту Оксид азоту Аміак Стійкі органічні забруднювачі Речовини у вигляді твердих суспендованих частинок Інші Крім того, діоксид вуглецю, тис. т

74188,8

Обсяги викидів, т у тому числі стаціонарним пересувними и джерелами джерелами 5278,8 68910,0

у % до 2009 року 92,2

16,1 2313,6 8880,6 51070,6 996,2 992,9 9161,9 8764,4 223,9 173,4 109,4 1639,3

16,1 2093,6 1007,4 443,9 164,7 161,4 743,3 410,0 160,3 172,8 104,6 704,2

220,0 7873,2 50626,7 831,5 831,5 8418,6 8354,4 63,6 0,6 4,8 935,1

72,6 36,0 97,3 96,8 72,2 73,0 100,2 98,9 221,8 95,8 2098,0 102,3

1,1 1303,6

1,0 392,8

0,1 910,8

61,1 102,2

Викиди забруднюючих речовин та диоксиду вуглецю в атмосферу по містах та районах у 2010 році Таблиця 7 Найменування населеного пункту

усього

Херсонська область м. Херсон (міськрада) м. Нова Каховка (міськрада) м. Каховка (міськрада) Бериславський Білозерський

74188,8 28405,6 5483,8 2700,2 2771,9 3667,5

Обсяги викидів, т у тому числі стаціонарним пересувними и джерелами джерелами 5278,8 68910,0 3505,4 24900,2 432,2 5051,6 345,4 2354,8 23,2 2748,7 182,1 3485,4 27

у % до 2009 року 92,2 82,7 98,9 108,9 94,0 95,8


Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський

1367,4 1776,7 709,1 959,7 3414,9 3456,1 1272,7 890,4 1466,1 2168,4 994,4 1429,6 2452,3 2702,7 3891,6 2207,7

23,1 82,0 7,3 35,8 222,8 8,5 16,3 9,6 0,1 0,2 5,6 16,0 121,9 154,5 86,9

1344,3 1694,7 709,1 952,4 3379,1 3233,3 1264,2 874,1 1456,5 2168,3 994,2 1224,0 2436,3 2580,8 3737,1 2120,8

103,1 99,7 96,4 102,7 98,0 105,0 99,1 96,7 97,5 105,9 96,7 94,7 95,1 97,0 97,7 103,0

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 8 Назва забруднюючої речовини 1 1. Викиди забруднюючих речовин, усього, тис. т у тому числі від: 1.1. стаціонарних джерел: метали та їх сполуки стійкі органічні забруднювачі оксид вуглецю діоксид та інші сполуки сірки оксиди азоту речовини у вигляді суспендованих твердих частинок леткі органічні сполуки (НМЛОС) 1.2. пересувних джерел: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок у тому числі від: 1.2.1. автомобільного транспорту: сірчистий ангідрид оксиди азоту оксид вуглецю вуглеводні леткі органічні сполуки речовини у вигляді суспендованих твердих частинок 2. Парникові гази, усього, млн. т СО2 – екв.

2008 рік 2 84,0

2009 рік 3 80,4

2010 рік 4 74,2

11,9 0,0 0,0 0,5 0,4 0,5 0,8

9,4 0,0 0,0 0,3 0,6 0,4 0,7

5,3 0,0 0,3 0,4 0,2 0,6 0,7

1,5 72,1 0,9 8,8 53,1 0,2 8,2 0,9

1,0 71,0 0,8 8,5 52,4 0,2 8,1 0,9

1,0 68,9 0,8 8,4 50,6 0,2 7,9 0,9

64,6

64,2

62,0

0,5 5,7 49,9 0,2 7,6 0,6

0,5 5,7 49,6 0,2 7,6 0,6

0,5 5,6 47,7 0,2 7,3 0,6

1,3

1,3

1,3

28


2.1.3 Основні забруднювачі атмосферного повітря Основні забруднювачі атмосферного повітря за звітний рік

ВАТ «Херсонський суднобудівний завод»

Залізо та його сполуки Мідь та її сполуки Нікель та його сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки Манган та його сполуки Речовини у вигляді суспендов анних частинока (мікрогча стинки та волокна) Азоту діоксид Оксид діазоту Аміак

5

6

7

8

43,835

100

0,154

36,9

84,7

6,859

15,647

0,024

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,00

0,041

0,094

0,0001

0,00

0,00

0,00

0,232

0,528

0,0008

1,239

2,826

0,004

2,523

5,756

0,009

0,001

0,002

0,000003

0,00

0,00

0,00

29

9

фактичне

очікуване

загальний обсяг витрат за кошторисною вартістю, тис. грн.

4

фактично витрачено з початку виконання заходу, тис. грн..

Заходи, спрямовані на зменшення викидів зменшення викидів після впровадження заходу, т/рік *

Ефективність роботи ГОУ, %

3 Всього по підприємс тву

2

до загального обсягу викидів (населеного пункту) , %

1 1

Частка викидів забруднюючої речовини до загального обсягу викидів об’єкту, %

Назва забруднюючої речовини

усього викидів, т/рік

№ Назва з/ об’єкту п

Частка оснащення джерел викидів газоочисними установками (ГОУ), %

Таблиця 9

10 11 12 ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО


ЗАТ «Таврійська будівельна компанія»

2

Сірчистий ангідрид Сірчана кислота Оксид вуглецю Моноетан оламін НМЛОС Ацетон Бутилови й ефір оцтової кислоти (бутилаце тат) Етилцелоз ольв Кислота оцтова Толуол Метан Водень хлористий Фтор та його сполуки Всього по підприємс тву Арсен та його сполуки Заліза оксид Манган та його сполуки Нікель та його сполуки Мідь та її сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки

0,001

0,002

0,000003

0,001

0,002

0,000005

4,119

9,397

0,014

0,009

0,02

0,0003

28,687 2,653

65,443 6,052

0,101 0,009

3,253

7,42

0,011

1,031

2,352

0,004

0,00

0,00

0,00

13,353 0,01

30,462 0,023

0,047 0,00003

0,00

0,00

0,00

0,115

0,262

0,0004

86,565

100

0,305

0,006

0,007

0,00002

0,024

0,028

0,00008

0,008

0,009

0,00002

0,008

0,009

0,00005

0,009

0,01

0,00005

0,006

0,007

0,00002

0,015

0,017

0,00005

0,012

0,014

0,00004

30

41,93

82,8

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО


Речовини у вигляді суспендов аннихтвер дих 49,557 частинок недифере нційованн их за складом Діоксид 8,207 азоту Оксид 0,032 азоту Діоксид та інші 12,186 сполуки сірки Оксид 16,431 вуглецю Метан 0,146 НМЛОС 0,003 Фтор та 0,003 його сполуки Фтористи 0,03 й водень

ВАТ «Електромаш»

3

Всього по підприємс тву Залізо та його сполуки Свинець та його сполуки Хром та його сполуки Цинк та його сполуки Алюмінію оксид Марганец ь та його сполуки Олово та його сполуки Речовини у вигляді суспендов анних твердих частинок мікрочаст инки та волокна

57,248

0,174

9,481

0,029

0,037

0,0001

14,077

0,043

18,981

0,058

0,169 0,003

0,00005 0,00001

0,003

0,00001

0,003

0,00001

6,12

100

22,0

0,012

0,2

0,00004

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

0,016

0,26

0,00005

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

0,001

0,02

0,000003

1,937

31,69

0,006

31

69,3

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО


Діоксид 1,072 азоту Аміак 0,161 Сірки 0,124 діоксид Сірчана 0,133 кислота Оксид 1,273 вуглецю Діоксид 153,01 вуглецю 9 НМЛОС 1,396 Ацетон 0,252 Бутилацет 0,055 ат Кислота 0,012 оцтова Ксилол 0,153

ВАТ «Херсонська ТЕЦ»

4

Толуол 0,233 Фенол 0,039 Формальд 0,03 егід Інші леткі 0,649 сполуки Метан 0,004 Хром та 0,02 його сполуки Водень та 0,02 його сполуки Всього по 153,26 підприємс 4 тву Ванадій 0,00 та його сполуки Залізо та 0,008 його сполуки Манган та його 0,001 сполуки Суспендо ванні тверді частинки 0,276 недифере нційованн і за складом Діоксид 103,46 азоту 1 Азоту 0,270 (1)оксид Ангідрид 0,00 сірчистий Сірчана 0,010 кислота

17,52

0,003

2,63

0,0005

2,03

0,0004

2,17

0,0004

20,8

0,004

22,81 4,12

0,004 0,0008

0,9

0,0001

0,2

0,00004

2,5

0,0005

3,81 0,64

0,0008 0,0001

0,49

0,0001

10,6

0,0002

0,65

0,0001

0,37

0,00007

0,37

0,00007

100

0,005

0,00

0,00

0,005

0,00002

0,0006

0,000003

0,18

0,0009

67,505

0,364

0,176

0,0009

0,00

0,00

0,00

0,00003

32

13,3

95,4

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО


ЗАТ «Херсонський НПЗ»

5

Оксид 45,905 вуглецю НМЛОС 0,639 Ацетон 0,102 Ксилол 0,084 Толуол 0,037 Формальд 0,002 егід Метан 2,694 Всього по 176,72 підприємс 9 тву Метали та 0,001 його сполуки Ванадій 0,00 Манган та 0,001 його сполуки Речовини у вигляді суспендов 0,071 анних твердих частинок Діоксид 0,595 азоту Аміак 0,003 Діоксид 0,187 сірки Сірководе 0,277 нь Сірчана 0,072 кислота Оксид 0,493 вуглецю Вуглецю 0,00 діоксид МНЛОС 174,95 8 Бензол 0,07 Кислота 0,134 оцтова Ксилол 0,041 Стирол 0,123 Толуол 0,067 Трихлоре 0,079 тилен Метан 0,019 Фтористи 0,004 й водень Фреони 0,050 Хлорфтор 0,050 вуглеці

29,952

0,162

0,417 0,066 0,055 0,024

0,002 0,0003 0,0002 0,0001

0,001

0,000007

1,758

0,009

100

0,622

0,0005

0,000003

0,00

0,00

0,0005

0,000003

0,04

0,0002

0,337

0,002

0,002

0,00001

0,106

0,0006

0,157

0,0009

0,041

0,00002

0,28

0,002

0,00

0,00

98,998

0,616

0,04

0,0002

0,076

0,0004

0,023 0,069 0,038

0,0001 0,0004 0,0002

0,044

0,002

0,011

0,00006

0,002

0,00001

0,028

0,0004

0,028

0,0004

33

5,687

93,1

ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО


2.2 Транскордонне забруднення атмосферного повітря Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області є виконавцем Програми спостережень та оцінки розповсюдження забруднювачів повітря на великі відстані у Європі (ЕМЕП) до Конвенції 1979 року, згідно якої впроваджено принципи оцінки та представлення даних про викиди забруднюючих речовин в регіоні ЕМЕП. 2.3 Якість атмосферного повітря в населених пунктах Протягом 2010 року в повітря Херсонщини від стаціонарних джерел надійшло 5,3 тис.т шкідливих речовин, що на 4,1 тис.т ( або на 4,1 % ) менше, ніж у 2009 році, і склало 22,7 т в середньому на одне підприємство. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області склала 185,5 кг (у 2009р.–331,6 кг) шкідливих речовин, а на одну особу – 4,8 кг (у 2009р. – 8,6 кг). Основними забруднювачами довкілля області були підприємства виробники електроенергії, газу та води (30,3 % сумарних викидів), підприємства переробної промисловості (28,2 %). З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2010 році підприємства області впровадили 1 захід, на який було витрачено 18,7 тис. грн, що на 92,4% менше, ніж у 2009 році. Впровадження природоохоронних заходів сприяло зменшенню надходжень небезпечних речовин у повітряний басейн на 5,0 т. Серед адміністративно-територіальних одиниць області найбільшого антропогенного навантаження (більше ніж середній показник по області) зазнала атмосфера міст Херсона, Каховка, Нова Каховка та Білозерського, Бериславського, Генічеського, Голопристанського та Цюрупинського районів. Протягом 2010 року в області досліджено 3640 проб атмосферного повітря, з них не відповідали вимогам 50 проб або 1,4% (10-пил, 40 - азоту диоксиду). Згідно із програмою спостережень за забрудненням атмосферного повітря у с Першоконстантинівка Чаплинського та с Червоний Чабан Каланчацького районів, розташованих у зоні впливу ВАТ „Кримський Титан", проводилися дослідження проб атмосферного повітря. Було зафіксовано перевищення нормативів у 13,8% проб за вмістом азоту диоксиду. Оцінку стану забруднення атмосферного повітря здійснено за даними спостережень Херсонським центром з гідрометеорології. Вимірювались концентрації основних домішок: пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та специфічних: сульфатів розчинних, оксиду азоту, фенолу, формальдегіду, бенз/а/пірену і важких металів. Адреси постів: № 1 – вул. Залаегерсег; № 2 – пр. Ушакова, залізничний вокзал; № 5 – вул. Лавреньова, насосна станція № 6 – пл. Перемоги. В повітрі міста спостерігалася підвищена середня концентрація: - по діоксиду азоту – 7,3 ГДК на посту № 6; - по фенолу – 4,5 ГДК на посту № 6; - по формальдегіду – 1,3 ГДК на посту № 1. 34


-

Середні концентрації в цілому по місту склали: пил – 0,41 ГДК; діоксид сірки – 0,11 ГДК; оксид вуглецю – 0,48 ГДК; діоксид азоту – 2,33 ГДК; оксид азоту – 0,72 ГДК; фенол – 1,57 ГДК; формальдегід – 2,06 ГДК. Динаміка загальних викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення 16,000 14,000 12,000

тис. тонн

10,000 8,000 6,000 4,000 2,000 0,000 2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

ХЕРСОНСЬКА обл.

м. Херсон (міськрада)

м. Каховка (міськрада)

м. Нова Каховка (міськрада)

2009

2010

Середні концентрації важких металів значно нижче ГДК. Середньомісячні концентрації: - пилу по місту нижче ГДК, змінювались на протязі року від 0,0047 до 0,62 ГДК (спостереження проводились на 3-х постах, найбільше забрдуднення спостерігалось в літні місяці на всіх постах, найменше забруднення пилом спостерігалось в листопаді, грудні місяцях через наявність снігового покрову); - діоксиду сірки по місту нижче ГДК, змінювались від 0,052 до 0,18 ГДК; - оксиду вуглецю змінювались на протязі року від 0,21 до 0,8 ГДК. Найбільші концентрації спостерігались в районі поста № 2 (вул. Ушакова, быля залызничного вокзалу), концентрації в цьому районі змінювались від 0,29 до 1,23 ГДК; - діоксиду азоту по місту перевищували ГДК і змінювались від 1,63 до 3,4 ГДК. Високі концентрації спостерігались в районі поста № 6 (пл. Перемоги), концентрації в цьому районі змінювались від 1,7 до 4,5 ГДК, найбільше забруднення було в серпні, вересні. В грудні місяці був скачок забруднення діоксидом азоту на посту № 1 до 4,75 ГДК. В лютому на всіх постах 35


спостерігались п’ятикратні перевищення, в вересні на постах № 5 та № 6; - фенолу змінювались від 0,67 до 2,17 ГДК, найбільш забрудненим був на посту № 1 листопад і грудень місяці, на посту № 5 – березень, травень, на посту № 6 – лютий, березень місяці; - формальдегіду змінювались на протязі року від 0,97 до 5, 3 ГДК, найбільш забрудненим виявився травень місяць (5,34 ГДК). Основними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті є: діоксид азоту, оксид азоту, фенол і формальдегід. В цьому році є тенденція збільшення рівня забруднення атмосферного повітря по оксиду вуглецю, фенолу і формальдегіду. Річний хід забруднення пріоритетних домішок відображені в графіках. Характеристика забруднення повітря на постах спостережень (ПСЗ) у м. Херсоні за 2010 рік Таблиця 10 Найменування домішки Пил

Діоксид сірки

Оксид вуглецю

Діоксид азоту

Сульфати розчинні Оксид азоту Фенол

Формальдегід

Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель

№ ПСЗ n 2 400 5 324 6 586 По місту 1310 1 589 2 757 5 622 6 1129 По місту 3367 1 556 2 400 5 324 6 587 По місту 1867 1 859 2 757 5 622 6 1129 По місту 3367 2 400 2 757 1 859 5 622 6 1129 По місту 2610 1 556 2 400 5 324 6 587 По місту Важкі метали (мкг/м3) 2 10

36

Q ср. 0,12 0,016 0,1 0,08 0,0065 0,007 0,005 0,0059 0,006 0,76 0,78 0,43 1,7 1,0 0,08 0,058 0,047 0,088 0,068 0,005 0,034 0,005 0,003 0,0029 0,0037 0,0074 0,0072 0,0079 0,0065

Q max. 1,2 0,3 1,8 1,8 0,046 0,05 0,048 0,035 0,05 6,0 4,0 2,0 8,0 8,0 0,33 0,32 0,35 0,62 0,62 0,05 0,22 0,04 0,03 0,045 0,045 0,046 0,036 0,036 0,042

0 0,971 0,039 0,028 0,0154

0 2,81 0,11 0,1 0,04


Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Кадмій Залізо Марганець Мідь Нікель Свинець Хром Цинк Бенз(а)пірен, нг/м3

5

7

6

12

По місту

29

5 6 По місту

71 12 19

0,025 0,0374 0,297 0 0,173 0,006 0,0286 0,0119 0,014 0,0094 0,027 0 1,039 0,0867 0,0217 0,0148 0,04 0,0119 0,061 0 0,728 0,0439 0,026 0,014 0,026 0,0196 0,128

0,04 0,26 2,4 0 0,98 0,02 0,11 0,02 0,05 0,03 0,08 0 2,19 0,24 0,06 0,04 0,09 0,03 0,18 0 2,81 0,24 0,11 0,04 0,09 0,26 2,4

0,04 0,025 0,03

0,3 0,3 0,3

Порівняльний аналіз інтегрального показника рівня забруднення атмосферного повітря (далі по тексту - ІЗА) по місту показав, що за період 1989 – 2010 роки простежувалось кілька рівнів забруднення, а саме: з 1990 р. до 1993 р. ІЗА ≥ 14, що відповідає високому рівню забрудненості; 1993 - 1997 рр. ІЗА становив 7-13 - високий рівень; у 1998 р. ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень. Починаючи з 1999 року ІЗА по місту знову підвищений (5-6). У 2005 році індекс забруднення атмосфери у м. Херсоні дорівнював 7,91 (проти минулорічного-5,67), що відповідає високому рівню забруднення. У 2007 році ІЗА збільшився майже у 2 рази і дорівнює –12,61 (проти минулорічного-7,48), що відповідає високому рівню забруднення. У 2010 році ІЗА у м. Херсоні продовжує утримуватися на високому рівні забруднення і дорівнює – 7,87 (проти минулорічного – 8,05). У порівнянні з іншими областями Південного регіону найгіршою якістю атмосферного повітря характеризувались м. Одеса (як сильно забруднене), міста Красноперекопськ, Миколаїв, Херсон (помірно забруднені). При загальній тенденції до зростання забрудненості атмосфери маємо зростання ІЗА також за рахунок постійного перевищення гранично допустимих концентрацій речовин ІІ класу небезпеки, передусім формальдегіду, диоксиду азоту, фенолу та бенз(а)пирену. ІЗА вищезазначених речовин складав: 37


- оксид азоту – 0,57 - диоксид азоту – 1,7; - фенол – 1,31; - формальдегід – 3,0; - бенз(а)пирен – 1,29.

Малюнок Динаміка індексів забруднення атмосфери (ІЗА) в м. Херсоні

14 12

ІЗА

10 8 6 4 2 Рік 0

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

ІЗА < 5 - відносно нормальний рівень

ІЗА 7-13 - високий рівень

ІЗА 5-6 - підвищений рівень

ІЗА > 14 - дуже високий рівень

38

2010


Малюнок Динаміка вмісту бенз(а)пірену в атмосферному повітрі м. Херсона 6

4 3 2 1 0 1994

1996

1998

2000

2002

2004

2006

Рік

2010 рік

ГДК

1 пост

2 пост

39

5 пост

6 пост

грудень

листопад

жовтень

вересень

липень

серпень

червень

травень

4,5 4 3,5 3 2,5 2 1,5 1 0,5 0

квітень

Динаміка вмісту NO2 в атмосферному повітрі за даними спостережень на стаціонарних постах м. Херсона (долі ГДК)

березень

1992

лютий

1990

січень

долі ГДК

5

2008

2010


Динаміка вмісту формальде гіду в атмосфе рному повітрі за даними спостереже нь на стаціонарних постах м. Херсона

6

Долі ГДК

5 4 3 2

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

січень

0

лютий

1

2010 рік ГДК

1 пост

2 пост

5 пост

6 пост

Динаміка вмісту фенолу в атмосфе рному повітрі за даними спосте ре же нь на стаціонарних постах м. Херсона 3

Долі ГДК

2,5 2 1,5 1

грудень

листопад

жовтень

вересень

серпень

липень

червень

травень

квітень

березень

лютий

0

січень

0,5

2010 рік ГДК

1 пост

5 пост

6 пост

2.4 Стан радіаційного забруднення атмосферного повітря Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечними. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13 – 15 мкР/год. На території Херсонської області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області - застосування в контрольно-вимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і медичному обладнанні.

40


2.5 Використання озоноруйнівних речовин та їх вплив на довкілля Втрата озонового шару стратосфери, який захищає усе живе на землі від згубної дії ультрафіолетового випромінювання сонця, вважається однією з головних глобальних екологічних проблем, з якими світова спільнота ввійшла у нове тисячоліття. З метою регулювання речовин, що руйнують озоновий шар 1 січня 1989 року набув чинності, в тому числі і для України, Монреальський протокол "Про речовини що руйнують озоновий шар". Протоколом визначений перелік регульованих речовин, до якого відносяться хлорфторвуглеводні, галони, гідрохлорфторвуглеводні. На виконання вимог Монреальського протоколу Постановою КМУ 4.03.2004 р. за № 256 затверджена "Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки на Україні". У процесі забезпечення регульованого переходу підприємств на використання озонобезпечних замінників і технологій враховуються світові тенденції у цій сфері, технічна та економічна доступність альтернативних речовин або технологій, а також зміни, що вносяться до Монреальського протоколу. Програмою передбачено припинення використання хлорфторвуглеводнів до 2014 р., галонів – до 2030 р. та припинення споживання гідрохлорфторвуглеводнів до 2030 р. 2.6 Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини та біорізноманіття В даний час господарська діяльність людини все частіше стає основним джерелом забруднення атмосфери. Різні хімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в ґрунт, повітря або воду, переходять по екологічним ланкам з одного ланцюга в іншу, потрапляючи врешті-решт в організм людини. Речовини, що забруднюють природне середовище, дуже різноманітні. Залежно від своєї природи, концентрації, часу дії на організм людини вони можуть викликати різні несприятливі наслідки. Короткочасна дія невеликих концентрацій таких речовин може викликати запаморочення, нудоту, печіння в горлі, кашель. Потрапляння до організму людини великих концентрацій токсичних речовин може привести до втрати свідомості, гострого отруєння і навіть смерті. Прикладом подібної дії можуть бути смоги, що утворюються у великих містах в безвітряну погоду, або аварійні викиди токсичних речовин промисловими підприємствами в атмосферне повітря. Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних особливостей: віку, статі, стану здоров'я. Як правило, більш уразливі діти, хворі та люди похилого віку. При систематичному або періодичному надходженні в організм порівняно невеликих кількостей токсичних речовин відбувається хронічне отруєння. Ознаками хронічного отруєння є порушення нормальної поведінки, звичок, а також нейропсихічного відхилення: швидке стомлення або відчуття постійної втоми, сонливість або, навпаки, безсоння, апатія, ослаблення уваги, неуважність, забудькуватість, сильні коливання настрою. При хронічному отруєнні одні і ті ж речовини у різних людей можуть викликати різні ураження нирок, кровотворних органів, нервової системи, печінки. 41


Двоокис кремнію і вільний кремній, що містяться в летючій золі, є причиною важкого захворювання легенів, що розвивається у гірників, працівників коксохімічних, вугільних, цементних і ряду інших підприємств. Тканина легенів замінюється сполучною тканиною і ці ділянки перестають функціонувати. У дітей, що проживають поблизу електростанцій, не обладнаних пиловловлювачами, виявляють зміни в легенях, схожі з формами силікозу. Шкідливі речовини, що містяться в атмосфері, впливають на людський організм при контакті з поверхнею шкіри або слизистою оболонкою. Разом з органами дихання забруднювачі вражають органи зору і нюху, а впливаючи на слизисту оболонку гортані, можуть викликати спазми голосових зв'язок. Вдихаємі тверді і рідкі частинки розмірами 0,6 - 1,0 мкм досягають альвеол і абсорбуються в крові, деякі накопичуються в лімфатичних вузлах. Забруднене повітря негативно впливає переважно на дихальні шляхи, викликаючи бронхіт, емфізему, астму. До подразників, що викликають ці хвороби, відносяться SO2 і SO3, азотиста пара, HCl, HNO3, H2SO4, H2S, фосфор і його з'єднання. Пил, що містить оксиди кремнію, викликає важке легеневе захворювання - силікоз. Ознаки і наслідки дій забруднювачів повітря на організм людини виявляються переважно в погіршенні загального стану здоров'я: з'являються головні болі, нудота, відчуття слабкості, знижується або втрачається працездатність. Наприклад, хронічне отруєння фосфором спочатку виявляється болями в шлунково-кишковому тракті і пожовтінням шкірного покриву. Ці симптоми супроводжуються втратою апетиту і уповільненням обміну речовин. Надалі отруєння фосфором приводить до деформації кісток, які стають все більш крихкими. Знижується опір організму в цілому. Ознаки отруєння сірчистим ангідридом помічають по характерному присмаку і запаху. У концентрації 6 - 20 мл/м3 він викликає роздратування слизистих оболонок носа, горла, ока. Вдихання SO2 викликає хворобливі явища в легенях і дихальних шляхах, іноді виникають набряк легенів і параліч дихання. Дія сірковуглецю супроводжується важкими нервовими розладами, порушенням розумової діяльності. Особливо небезпечні поліциклічні ароматичні вуглеводні типу 3, 4 бензапірена (С12Н20), палива, що утворюються при неповному згоранні. За даними ряду учених, вони мають канцерогенні властивості. 2.7 Заходи, спрямовані на поліпшення якості атмосферного повітря Заходи щодо скорочення викидів парникових міським комунальним підприємство "Херсонтеплоенерго". Таблиця 11

Назва заходу

Реконструкція котельних з заміною котлів на більш ефективні котлоагрегати з

Парни Очікуване річне Витрати на скорочення викидів ковий скорочення викидів 1 газ (тис. грн.) протягом (тис. тон) по роках років 2005- 2010- 20152010 2015 2020 2010 2015 2020 45,62 36,40 42,10 СО2 5,856 5,394 4,557 СН4 0,0005 0,0005 0,0005 42


Модернізація пальників з установленням автоматики типу " БАРК " на котельних

380

362

410

N2O СО2 СН4 N2O

0,0004 0,444 0,0003 0,0002

0,0004 0,406 0,0003 0,0002

0,0004 0,343 0,0003 0,0002

_______________________ 1 Парниковий газ в даній графі позначається формулою: СО2- вуглекислий газ; СН4- метан; N2О- закис азоту. 2 Очікуване річне скорочення викидів зазначеного парникового газу наводиться відносно викидів у 2005 році. За 2010 рік здійснено 211 перевірок підприємств та організацій щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог чинного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 213 відповідальних осіб. Сума штрафів складає 30,532 тис.грн., з яких з урахуванням раніше накладених стягнуто 30,345 тис.грн. Винесено 76 рішень про тимчасову заборону виробничої діяльності, пов’язану із порушенням вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря. За порушення вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” пред’явлено 14 претензій та позовів на суму 43,745 тис.грн., відшкодовано 11 на суму 17,831 тис.грн. Перевірено 2770 джерела викидів, з яких 353 обладнано ГОУ. Зі перевірених ГОУ – 23 знаходяться у незадовільному технічному стані. На 98 ГОУ перевірка ефективності роботи не здійснювалась. Проведено 51 перевірку дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України “Про охорону атмосферного повітря” зі здійсненням хімікоінструментального контролю за вмістом забруднюючих речовин у викидах організованих 156 стаціонарних джерел викидів та 135 джерел утворення забруднюючих речовин. Відібрано 672 об’єднані проби та виконано 5586 визначень концентрації забруднюючих речовин. Встановлено перевищення нормативів ГДВ на 13 джерелах викидів забруднюючих речовин ПП «Урсуленко» (1 ДВ), ХДЗ «Палада» (2 ДВ), ВАТ «Новотроїцький маслосирзавод»( 1 ДВ), Херсонський суднобудівний завод (4 ДВ), ЗАТ «Чумак» (1 ДВ), ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» (1 ДВ), ВАТ «Херсонський хлібокомбінат» (1 ДВ), ВАТ «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (1 ДВ), Херсонський суднобудівний–судноремонтний завод ім. Комінтерну (1 ДВ) та виявлено 6 неврахованих джерел утворення та 4 неврахованих джерела викидів забруднюючих речовин на ХДЗ «Палада», ТОВ «Мікон-М», ВАТ «Новокаховський завод плавлених сирів» та ВАТ «Херсонський суднобудівний завод». Спільно з ДП «Херсонстандартметрологія» проведено перевірку роботи лабораторії по контролю за викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря КП «Міськтеплокомуненерго», МКП «Херсонтеплоенерго» та ЗАТ «Теплотехніка». Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства Каховською гідрогеолого – меліоративною експедицією від 03.02.2010р. виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферне повітря», 43


а саме: експлуатація котла Peqasus F2Т, що працює на природному газі в опалювальній лабораторії підприємства та побутовий котел на твердому паливі КЧММ-ІМ у топочній здійснюється при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності, а 12 березня 2010 року Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації вищевказаних котлів до усунення виявлених порушень. 11 лютого 2010 року здійснена планова перевірка Херсонського державного заводу “Палада”, в результаті якої встановлено, що підприємство здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди в атмосферне повітря від 10.09.2007 року терміном дії до 10.09.2012 року. В порушення ч.7 ст. 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” у 2009 році контроль за норма��ивами викидів забруднюючих речовин підприємством не здійснювався. На момент перевірки виявлено, що 2 котли “Колві-Термона” працюють при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 13 джерел викидів обладнані пилогазоочисними установками. Перевірка ефективності фактичних параметрів проектним у 2009 році підприємством не проводилась. За результатами інструментального контролю встановлено, що вміст забруднюючих речовин у викидах стаціонарних джерел опалювальної заводоуправління з котла Житомир 50, опалювальної БКЦ-3 з котла Колві 100 №1, котла Колві 100 № 2 перевищує дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин. За порушення законодавства про охорону атмосферного повітря складено 3 протоколи та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації котлів “Колві-Термона”. В результаті планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем Урсуленко встановлено що, при роботі дільниці з виготовлення вареників викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Порушуються «Правила технічної експлуатації установок очистки газу», а саме - паспорт пилогазоочисної установки не розроблено, відповідальна за технічний стан, обслуговування і безпечну експлуатацію ГОУ особа не призначена, журнал обліку робочого часу ГОУ за формою ПОД-3 не ведеться, інструкція з експлуатації ГОУ відповідно до умов роботи не розроблена, обстеження технічного стану ПГУ не виконується, перевірка відповідності фактичних параметрів роботи установки очистки газу проектним не проводиться. За виявлені порушення 5 посадових осіб суб’єкта господарювання притягнуто до адмінвідповідальності. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесено 3 рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації обладнання до усунення виявленого порушення. Під час планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 15.04.2010р. ВАТ «Цюрупинськ – автотранс» виявлено порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферне повітря», а саме: експлуатація чотирьох газових конвекторів «DEMRAD» -20F, газового конвектору «GL»-30, семи газових конвекторів «DEMRAD» -30F, двох газових 44


конвекторів «DEMRAD» -40F, електрогазозварювального посту та трьох роздаточних колонок дизельного палива на АЗС здійснюється при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За виявлені порушення директора підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.78 КУпАП. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області 02 та 10 червня поточного року винесені рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації вищевказаних приладів до усунення виявлених порушень. Під час проведення у червні планових перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря ПФ «Оптіма», ТОВ Зерновий термінал “УкрКазекспортастік”, встановлені порушення правил експлуатації пилогазоочисного устаткування. Загальна кількість джерел викидів які обладнані пилогазоочистним устаткуванням на обох підприємствах становить 11одиниць. Паспорта установок в Державній екологічній інспекції в області не зареєстровані Перевірка ефективності їх роботи не здійснюється. Перевірка технічного стану не здійснюється. Первинний облік роботи ПГУ за формою ПОД-3 не впроваджено. За встановлені порушення відповідальних притягнуто до адміністративної відповідальності. Керівникам підприємств надані приписи щодо усунення виявлених порушень. 18-19 серпня 2010 р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Нафтобазою ТОВ “ТНК – ВР Коммерс”. В результаті перевірки встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються з 13 неорганізованих джерел викидів. Викиди здійснюються при експлуатації 6 резервуарів РВС – 1000 ємністю по 1000 м3, 4 резервуарів РГС-75 ємністю по 75 м3, естакади прийому ГСМ, вузла видачі нафтопродуктів станції наливу ГСМ в автоцистерни, естакади наливу ГСМ. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел відсутній. За порушення складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. В 2010 р. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області здійснено 24 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами. За порушення вимог чинного природоохоронного законодавства складено 74 протоколи про адмінпорушення. Винесено 5 рішень про тимчасову заборону (зупинення) виробничої діяльності. Контроль якості нафтопродуктів здійснювався шляхом порівняння нормованих значень вимог ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" та ДСТУ 3868-99 "Паливо дизельне. Технічні умови" із значеннями, наведеними у сертифікатах відповідності. На перевірених об'єктах невідповідності значень, наведених у сертифікатах відповідності нормованим значенням, не встановлено. 16 - 17 грудня 2010р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Каховською філією Закритого акціонерного товариства «АТ Каргілл». За результатами перевірки встановлено, що дозволом 45


на викиди передбачено заходи щодо здійснення контролю за дотриманням нормативів встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин, а саме проведення інструментального контролю за вмістом суспендованих твердих часток у викидах 23 стаціонарних джерел та вмістом азоту діоксиду у викидах 4 стаціонарних джерел з періодичністю 1 раз на рік. Контроль не здійснювався. На момент перевірки 26 джерел викидів забруднюючих речовин КФ ЗАТ «АТ Каргілл» обладнані пилогазоочисним устаткуванням технічний стан якого задовільний. Паспорти 6 пилогазоочисних установок не розроблені та не зареєстровано. Перевірка ефективності роботи устаткування очистки газу в 2009 році не здійснювалась. За порушення вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря» складено 2 протоколи про адмінпорушення. 17-25 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ “Ритм”. Встановлено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на АЗС відсутній, що є порушенням ч.5 ст.11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності та винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації АЗС. 3. Зміна клімату 3.1. Політика та заходи у сфері скорочення антропогенних викидів парникових газів Температура довкілля є однією з найважливіших умов існування життя. Головними механізмами, що забезпечують стабільність температури на поверхні Землі, є випромінювання Сонця та парниковий ефект. Явище парникового ефекту полягає в тому, що після відбиття від поверхні Землі частина сонячної енергії не цілком розсіюється в космічному просторі. Значна доля теплового випромінювання утримується парниковими газами, що входять до складу атмосфери Землі. Завдяки цьому температура підвищується на 33°C. Без парникового ефекту температура біля поверхні Землі не перевищувала б -18°C, а це означає відсутність умов для життя, бо вода на земній поверхні існувала б тільки у вигляді льоду. Багаторічний моніторинг виявив яскраво виражену тенденцію до підвищення середньорічної температури. Більшість фахівців пов'язують це явище із збільшенням концентрації газів, що прийнято називати парниковими. Антропогенні викиди CO2, CH4 і N2O (що належать до групи парникових газів) здатні значною мірою збільшити парниковий ефект. Наслідком цього може бути підвищення середньорічної температури протягом цього сторіччя на 25°C. Цей процес не буде відбуватися рівномірно. В певних регіонах температура змінюватиметься швидше, в інших повільніше. Наслідком цього буде зміна циркуляції вітрів і перерозподіл опадів. Це, у свою чергу, призведе до збільшення вологості в одних регіонах і посух в інших. Зміни температури, кількості опадів і рівня моря позначаться на життєдіяльності людей. Особливо істотним вплив глобального потепління буде в прибережних зонах. Деякі з них просто зникнуть. Значно зросте ерозія ґрунту, почастішають паводки, 46


затоплення прибережних земель, збільшиться кількість збитково зволожених земель. У сільському господарстві зросте необхідність в іригаційних заходах, зміниться врожайність і якісний склад культур, а це, у свою чергу, позначиться на тваринництві. В енергетичному секторі найбільш уразливою буде гідроенергетика. Шляхи вирішення цієї проблеми: зменшення викидів і збільшення поглиначів парникових газів. Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70% сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок впровадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлюваних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. З метою охорони атмосферного повітря від забруднення шкідливими речовинами у 2010 році підприємства області впровадили природоохоронні заходи (удосконалення технологічних процесів, підвищення ефективності очисних установок та ін.).. Так, ЗАТ «Херсонський НПЗ» зупинено на реконструкцію у серпні 2005року. За цей період в рамках програми скорочення і обмеження викидів парникових газів було проведено перехід роботи заводської ТЕЦ з рідкого палива (мазут) на природний газ. Наступним кроком було проведення опалення приміщень електричними котлами. 3.2. Національна система оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів Природний парниковий ефект на Землі підтримується завдяки віковому балансу між викидами парникових газів і утриманням їх поглиначами. Найбільшими поглиначами вуглекислого газу, доля якого становить близько 70 % сукупних антропогенних викидів парникових газів, вуглецю є океан і наземна біомаса. Таким чином, зменшення вирубки і додаткове насадження лісів можуть у значній мірі знизити антропогенний тиск на клімат Землі. З іншого боку, зменшення викидів парникових газів за рахунок провадження екологічно чистих технологій, підвищення ефективності використання енергоресурсів, а також застосування альтернативних (поновлювальних) джерел енергії може істотно вплинути на тенденцію зміни клімату. Підприємства області, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі парникових газів, знаходяться на державному обліку. З метою зменшення викидів парникових газів підприємствами Херсонської області у 2008 році було проведено ряд заходів, спрямованих на обмеження та скорочення викидів парникових газів та збільшення їхнього поглинання, а саме на ВАТ «Херсонська ТЕЦ» було проведено реконструкцію пальників, режимну наладку котлоагрегатів ст. № 4 та № 7, а також ремонт газоходів та ущільнення газоповітряного тракту; всі ці заходи дали зниження викидів оксидів азоту та оксиду вуглецю на 20 т., та загалом парникових газів 47


на 493 т. На ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводились наступні заходи, а саме використання природного газу на котлах ТЕЦ та котлах котельні на період реконструкції заводу, а також впроваджено опалення у робочих приміщеннях за допомогою електричних котлів , що привело до скорочення викидів парникових газів відносно 2007 року на 888, 464 т. З 2005 року на ЗАТ «Херсонський НПЗ» проводилось вдосконалення схеми переробки нафти з виведенням із експлуатації технологічної установки АВТ- 1 (технологічні печі П-1, П-2, П-3, П-4) та печі П-4/2 технологічної установки АВТ-2. На балансі МКП «Херсонтеплоенерго» у 2008 році знаходилось 40 котелень, при роботі яких у атмосферне повітря надходили парникові гази. Режимноналагоджувальні роботи, які проводяться на паливо-використовуючому обладнанні підприємства сприяють ефективній роботі обладнання та скорочення витрат палива, що у свою чергу скорочує викиди парникових газів у атмосферне повітря . Разом з тим на Херсонщині втілювався проект з питань енергоефективності та використання поновлювальних джерел енергії “Чисте виробництво”. За останні чотири роки лісогосподарськими підприємствами області створено лісових культур на площі 9,7 тис. га, в тому числі поновлено 1,7 тис. га. На території області відсутні сміттєспалювальні заводи, установки для збирання та утилізації газу на полігонах твердих побутових відходів та анаеробні біореактори. З метою недопущення забруднення атмосферного повітря парниковими газами, ефективного використання природних ресурсів вважаємо за доцільне: - будівництво сміттєпереробних та сміттєспалювальних заводів з електрота теплогенерацією для міст Херсона, Нової Каховки та Каховки; - впровадження технології утилізації неліквідних відходів деревини шляхом її переробки в альтернативне паливо (паливний брикет), що також дозволить розв'язати проблему утилізації сухих залишків сільгоспкультур (солома, лушпиння насіння, лоза тощо), забезпечення населення області екологічно безпечним та дешевим паливом, сприятиме соціально-економічному розвитку області; - здійснення переходу на використання видів палива з меншим вмістом вуглецю, відновні й альтернативні джерела енергії, підвищення енергоефективності; - створення методично-інформаційних центрів по впровадженню новітніх технологій і методів, спрямованих на зменшення обсягу викидів парникових газів; - проведення реконструкції об'єктів тепло- і водопостачання за рахунок впровадження сучасних технологій з енергозбереження; - розробку та впровадження економічного механізму плати за понаднормативні викиди парникових газів. 3.3. Політика у сфері адаптації до зміни клімату Зміна клімату – проблема, яка загрожує майбутньому людства. Першим рішучим кроком у їх вирішені стало підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату у червні 1992 року в Ріо-де-Жанейро. У багатьох відношеннях 48


Конвенція є безпрецедентною міжнародною угодою, яку на сьогодні ратифіковано 194 країнами. Наступним кроком у боротьбі світової спільноти з глобальним потеплінням стало прийняття у грудні 1997 року Кіотського протоколу. Підписавши Кіотський протокол, Україна, як і інші держави, визнала, що державний сектор економіки і приватний бізнес можуть і повинні запобігати глобальному потеплінню. Базовими аспектами у сфері адаптації до зміни клімату є: - визначення шляхів досягнення скорочення або обмеження викидів парникових газів; - створення і стійке функціонування національної системи для оцінки викидів і поглинання парникових газів, національної системи реєстрації; - розроблення програми участі у гнучких механізмах Кіотського протоколу - проектах спільного впровадження та міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів; - наукова підтримка всієї діяльності, пов'язаної із питанням зміни клімату; - участь громадськості у прийнятті рішень з національних дій в царині зміни клімату, що є складовою побудови громадянського суспільства в державі. 4. Стан водних ресурсів 4.1 Водні ресурси та їх використання 4.1.1 Загальна характеристика Водні ресурси є одним з життєво важливих компонентів гідросфери земної кулі та необхідною підвалиною соціально-економічного розвитку в цілому, задоволення основних потреб людей, діяльності у галузі виробництва продовольства, збереження екосистем. Екологічно руйнівні моделі розвитку в багатьох країнах світу призвели до деградації водних ресурсів, що відбивається на обсязі наявних водних ресурсів та якості води. Тому виникає необхідність забезпечення оптимального використання вод, захисту ресурсів прісної води. Україна належить до малозабезпечених країн за запасами води, що доступні до використання. До того ж довготривалі наслідки втручання людей у екосистеми призвели до суттєвих якісних та кількісних їх змін та антропогенного навантаження. Значний економічний спад, що відбувався в останні роки, призвів до скорочення використання води в країні. Дві третини контрольованих водних об'єктів перебувають у стані антропогенного навантаження, а решта - екологічної напруги з елементами регресу. Найбільша забрудненість спостерігається у басейнах річок Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро та Сіверський Донець. Найбільший вплив на стан поверхневих вод мають стічні води підприємств різних галузей промисловості, сільського і комунального господарства. 4.1.2 Водозабезпеченість Херсонської області У Херсонській області налічується 24 малих річок із заплавами довжиною 745 км, 693 озер, одне водосховище (Каховське), 22 лимани загальною площею 10,34 тис. га, акваторії Чорного та Азовського морів площею 470 тис. га. Головна ріка Херсонщини – Дніпро. Дніпро перетинає область з 49


північного сходу на південний захід протягом 216 км. Водами Дніпра живляться Каховський магістральний і Північно-Кримський канали. Характеристика річок

р. Інгулець Усього

180 180

Кам’яниха Гнилуша Гниліша Фролиха Старий Дніпро Чайка Конка р. Козак р. Бургунка р. Кохань р. Хмельник р. Речище р. Тягінка Каланчак Інгулка Вірьовчина Рвач балка Білозерська Солонець Пливаха Прогной Сірогозька балка Кошева балка Осокорівка Усього Всього по всіх річках в регіоні:

1,125 1,875 7,4 2,625 11 14 26 15,52 1,92 2,65 5,05 6,82 5 54,75 17 42 15,6 53

Кількість напірних каналізаційних колекторів, що перетинають водний об’єкт, од.

200 200

продукто-

р. Дніпро Усього

3 4 Великі річки 21 1 21 1 Середні річки 34 34 Малі річки 1 1 -

аміако-

2

нафто-

1

Кількість трубопроводів, що проходять через річку, од. газо-

Назва

Кількість населених Протяжність по пунктів території вздовж регіону, км берегової смуги, од.

Кількість гребель (водосховищ), од.

Таблиця 12

5

6

7

8

9

1 1

-

-

-

1 1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1 1 2 5 5 2 3 4 5 2 4 2 5 5

4 -

5 -

-

-

-

-

4,4 1,5 2,8 54,7 15 12 373,735

3 5 1 1 59

44 48

5

-

-

-

-

753,735

114

50

7

-

-

-

-

50


Водні об’єкти регіону Таблиця 13 Одиниця виміру од.

Кількість

Примітка

1900

Річок –26; озер – 693; ставків – 1154; лиманів – 22; каналів – 2; Каховське водосховище; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

од.

1582

з них передано в оренду водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення

од.

9

од.

5

Ставків – 878; Озер – 656; Річок – 24; Каналів – 2; Лиманів - 22 Ставків – 8; Озер - 1 Каховське водосховище; Річок – 2; акваторія Чорного моря, акваторія Азовського моря

з них передано в оренду ставків

од.

-

Усього

у тому числі: місцевого значення

4.1.3 Водокористування та водовідведення Актуальною для області залишається проблема екологічного стану водно-ресурсного потенціалу. Водні ресурси Херсонщини складають поверхневі та підземні води, охорона яких має важливе значення особливо у степовій зоні, де вони найбільш інтенсивно використовуються. За даними територіального агентства водних ресурсів України із природних водних об’єктів протягом 2010р. було забрано 1103 млн.м.куб води, що на 3,0% (на 34 млн.м.куб.) менше порівняно з 2009р. та на 5,0% менше порівняно з 2000р. Майже 15% (164 млн.м.куб) води втрачено при транспортуванні. В умовах постійного збільшення обсягів використання водних ресурсів при дуже обмежених їх запасах і нерівномірному розподілі необхідна науково обґрунтована система водного господарства, яка забезпечувала б оптимальний розподіл водних ресурсів за природно-географічними зонами, економічними районами і галузями народного господарства, відтворення, охорону і комплексне використання води, а також раціональну систему обліку, планування і управління водогосподарським комплексом. Основними водокористувачами в області були 816 підприємств, установ та організацій, якими спожито 769,5 млн.м.куб води, що на 9,6 млн.м.куб (або на 1,3%) більше порівняно з 2009р. та на 20,5% більше – з 2000р. Частка Херсонщини у загальному споживанні свіжої води по країні складає 7,8% (за підсумками 2010р.). Зазначений показник один з найвищих серед інших областей південного регіону: АР Крим – 7,8%, Одеська область – 3,3%, 51


Миколаївська область – 1,9% При постійному дефіциті питної води для населення, вона використовується на виробничі потреби. Так, у 2010р. на виробничі потреби підприємств припало 2,8% (21,4 млн. м. куб ) всієї використаної води, на побутово–питні потреби – 5,2% (40,0 млн. м. куб ) та сільськогосподарське водопостачання – 0,4% (3,3 млн. м. куб). Але найбільшу кількість води використано на зрошення – 90,3% (695,2 млн. м. куб). Потреби промисловості задовольнялися також шляхом залучення води в оборотні і повторно–послідовні системи. За рахунок цього протягом 2010р. зекономлено 46,7 млн.м.куб свіжої води. Динаміка споживання свіжої води 1000

923

900 800

576

600

770

2009

2010

669

639

млн. м. куб.

700

760 610

607

2005

2006

510

500

428

400 300 200 100 0 2000

2002

2003

2004

Роки

2007

2008

Зберігається тенденція до скорочення загального водовідведення, яке у 2010р. склало 85,1 млн.м.куб. Порівняно з 2000р. цей показник зменшився на 39,8%, а з попереднім – збільшився на 12,7%. Скидання забруднених стоків та безповоротний водозабір негативно впливають на водні ресурси, антропогенне навантаження на водно-ресурсний потенціал залишається. Так, протягом 2010р. у водойми скинуто 2,2 млн.м.куб забруднених стоків (у 2009р. – 0,8 млн.м.куб ). Частка забруднених зворотних вод у загальному водовідведенні збільшилась у порівнянні з минулим роком з 2,4% до 2,6%. Близько 5,0% забруднених стоків потрапило у водойми внаслідок недостатнього очищення зворотних вод на очисних спорудах. Необхідно зазначити, що наявна потужність очисних споруд (99,0 млн.м.куб ) дозволяла очистити забруднені зворотні води. Проте, нестача у більшості населених пунктів централізованого водовідведення, низька якість очищення стічної води, незадовільний стан функціонуючих очисних споруд були основними серед причин скидання забруднених стоків у поверхневі водойми. Найчастіше забруднювались водні ресурси області сухими рештками (31,7 тис.т), хлоридами (8,3 тис.т), сульфатами (7,8 тис.т), залізом (3,4 т), нафтопродуктами (1,4 т). За даними спостережень Міністерства охорони здоров’я, у 2010р. кожна шоста із обстежених проб води, взятої із системи господарсько–питного постачання, фактично не відповідала санітарно–гігієнічним вимогам на санітарно–хімічні показники, що безпосередньо впливало на захворювання 52


населення на гострі кишкові інфекції. За даними річних розробок відділу статистики соціальних послуг, спостерігається щорічне зниження кількості уперше в житті зареєстрованих випадків захворювань на деякі інфекційні та паразитарні хвороби (у 2010р. зниження на 11,1% у порівнянні з 2009р.). В той же час їх питома вага у загальній кількості усіх захворювань залишається на рівні 4,0%. Обсяги оборотної, повторної і послідовно використаної води Таблиця 14 Види економічної діяльності

2008 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 59,42 60,89

2009 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 57,27 68,78

усього, млн. м³

Усього по регіону у тому числі: промисловість сільське господарство житлово-комунальне господарство

30,45 28,63 0,321

усього, млн. м³

84,34 46,88 14,15

36,26 20,61 0,373

2010 рік % економії свіжої води за рахунок оборотної 49,63 65,79

усього, млн. м³

88,85 50,73 22,94

22,49 26,78 0,363

85,32 56,16 23,89

Динаміка скиду зворотних вод у поверхневі водні об'єкти 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000

0

20

40

60

80

100

млн. м3/рік Без очистки (забруднені) Нормативно чисті (умовно) без очистки Нормативно очищені

53

120

140


Динаміка обсягів використання води по Херсонській області

1000 900 800 млн. м3/рік

700 600 500 400 300 200 100 0 2000

2001

2002

2003

2004

Підземної води

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Поверхневої води

Динаміка водокористування Таблиця 15 Показники 1 Забрано води з природних джерел, усього у тому числі: поверхневої підземної морської Забрано води з природних джерел у розрахунку на одну особу Використано свіжої води, усього у тому числі на потреби: господарсько-питні виробничі сільськогосподарські зрошення Використано свіжої води у розрахунку на одну особу Втрачено води при транспортуванні Скинуто зворотних вод, усього у тому числі: у підземні горизонти у накопичувачі на поля фільтрації у поверхневі водні об’єкти Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, усього з них: нормативно очищених, усього

54

Одиниця виміру 2 млн. м3

2008 рік

2009 рік

2010 рік

3 1080

4 1137

5 1103

млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3

1007,57 72,43 0,005 982,53

1074 63,11 0,003 1039,88

1040 63,04 0,015 1013,6

млн. м3

678,2

759,9

769,5

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 м3 млн. м3 % до забраної води млн. м3

41,82 29,88 3,248 594,0 617 281 26

38,8 24,53 2,705 686,9 185,9 16,35

39,96 21,44 3,336 695,2 707,13 164,1 14,88

99,3

75,47

85,07

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

9,19

5,394

7,331

90,08

70,08

77,74

млн. м3

90,08

70,08

77,74

млн. м3

28,25

26,38

28,15


Показники 1 у тому числі: на спорудах біологічного очищення на спорудах фізико-хімічного очищення на спорудах механічного очищення нормативно (умовно) чистих без очищення забруднених, усього у тому числі: недостатньо очищених без очищення Скинуто зворотних вод у поверхневі водні об’єкти у розрахунку на одну особу

Одиниця виміру 2

2008 рік

2009 рік

2010 рік

3

4

5

млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3 млн. м3

28,08

26,27

28,02

0,174 59,41 2,419

0,105 42,87 0,822

0,128 47,44 2,158

млн. м3 млн. м3 м3

0,713 1,706 81,95

0,795 0,027 64,1

0,088 2,07 71,44

4.2 Забруднення поверхневих вод 4.2.1 Скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти та очистка стічних вод Скидання забруднюючих речовин із зворотними водами у поверхневі водні об’єкти Таблиця 16

Скидання забруднюючих речовин по регіону

1

Скинуто забруднюючих речовин, усього Скинуто забруднюючих речовин з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання

2008 рік 2009 рік 2010 рік % до % до % до обсяг обсяг обсяг забруд- загаль- забруд загаль- забруд загального ного ного нюючи обсягу нюючи обсягу нюючи обсягу х речовин х х , речови речови тис. т н, н, тис. т тис. т 2 3 4 5 6 7 49,36

Х

5,51

11,16

55

45,0

Х

50.54

X

1,42

3,16

6.2

12.,27


Скидання зворотних вод та забруднюючих речовин водокористувачами забруднювачами поверхневих водних об’єктів Таблиця 17 2008 рік

Назва водокористувачазабруднювача

1

ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (м. Херсон) Державний завод «Палада» (м. Херсон)

2009 рік

2010 рік

об’єм обсяг об’єм обсяг об’єм обсяг скидан забруд скидан забруд скидан забруд-ня -ня -ня нюючи зво- нюючи зво- нюючи звох ротних х ротних х ротних речовод, речовод, речовод, вин, млн. вин, млн. вин, млн. т м³ т м³ т м³ 2 3 4 5 6 7 р. Дніпро, рукав Кошова 1,772

849,9

0,02

7,966

0,02

0,747

96,319

13,011

0,01

4,005

р. Дніпро, р. Інгулка 1

МКП «Миколаївводоканал»

0,024

0,023

31,012

0,019

23,011

КП «Міськводоканал» (м. Нова Каховка)

р. Дніпро 3776,4 2,97 3,137 3 р. Вірьовчина

3758,1

2,89

3430,44 4

22,3

21,06

37517, 13

22,47

43593,8 21

0,058

95,087

0,003

4,041

МКП «Виробниче управління водопровідноканалізаційного господарства м. Херсона» (ОУЖКГ)2

29,012

р. Каланчак

Каланчацький комбінат комунальних підприємств (Каланчацький район)

0,066

108,39 5

Чорне море Інститут рису УААН (Скадовський район) Дослідне господарство Інституту рису УААН (Скадовський район) МКП «Очисні споруди» (м. Скадовськ) м. Генічеськ, ВУВКГ3

0,292

-

0,274

-

0,225

-

4,31

-

4,621

-

4,422

-

593,95

0,472

720,146

673,53

0,406

596,526

735,07 0,497 7 Азовське море 0,471 0,451 0,501

56


ТОВ4 «Новокаховський електромашинобудівний завод» (м. Нова Каховка) КВУ5 «Каховський водоканал» (м. Каховка)

0,105

132,03 4

0,128

154,049

2,042

2183,8 8

1,815

1917,79 3

1

- мале комуналь��е підприємство – обласне управління житлово-комунальне підприємство 3 – виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства 4 – товариство обмеженої відповідальності 5 – комунальне виробниче управління 2

Динаміка скиду забруднюючих речовин в стічних водах по області Таблиця18

Найменування речовини

Рік

2005 2006 2007 2008 2009 2011 БСКПОВ 533,0 465,0 520,0 454,0 427,0 460,0 ХСК 2327,0 2078,0 1959 1807,0 1850,0 1866,0 Завислі речовини 423,0 353,0 384,0 336,0 338,0 374,0 Фосфати 104,2 124,1 84,36 88,39 82,15 86,35 Сухий залишок 38350,0 35250 31370 30960,0 28060,0 31670 Нафтопродукти 2,769 4,321 3,228 2,458 1,985 1,367 Сульфати 8213,0 8273,0 7807,0 6590,0 5574,0 1822,0 Хлориди 8963,0 8742,0 7161,0 8072,0 7817,0 8317,0 Азот амонійний 49,0 66,0 40,0 58,0 54,0 49,0 Нітрати 837,0 736,0 741,0 934,0 726,0 836,0 Нітрити 37,0 51,0 48,0 49,0 56,0 56,0 СПАР 2,657 2,65 3,24 2,097 2,845 2,615 Залізо 4,809 5,648 6,113 4,627 3,479 3,428 Мідь 0,166 0,191 0,208 0,146 0,088 0,168 Цинк 0,12 0,149 0,176 0,058 0,024 Марганець 0,001 Алюміній Магній 0,386 Фтор Хром(+6) 0,072 0,089 0,069 0,024 0,025 0,016 Станом на 01.01.11р. в області зареєстровано 2549 водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, що на 75 більше ніж станом на 01.01.10р.; з них 1979 мають дозволи на спецводокористування. Кількість водокористувачів, що порушують Водний кодекс України, складає 570. Видані дозволи 723 водокористувачам. Розглянуто та затверджено 16 проекту нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин в поверхневі водні об'єкти, встановлено нормативи ГДС 2 підприємствам. Видано 8 погоджень на проектування свердловини та 13 дозволів на буріння свердловин при наявності проектно-кошторисної документації з позитивним висновком екологічної експертизи. 57


Типи очищення зворотних вод, млн. м3 на рік Таблиця 19 Рік

Водний об’єкт

Скинуто всього

Нормативно очищених на очисних спорудах Біологічна очистка Фіз.- хім.очистка. Механічна очистка

Всього

1 2 2008 Всього по області 2009 Всього по області 2010 Всього по області

Потужність очисних споруд Всього В т.ч. перед скиданням до водного об’єкта 8 9

3

4

5

6

7

90,08

28,25

28,08

-

0,174

97,45

97,13

70,08

26,38

26,27

-

0,105

98,47

96,7

77,74

28,15

28,02

-

0,128

99,0

96,69

Скидання забруднювальних речовин у поверхневі водні об’єкти, тонн на рік Таблиця 20 Рік

1 2008

Водний об’єкт

Разом

Скидання забруднюючих речовин БСК

ХСК

Завислі речовини

N (сума мінеральних форм)

P (ортофосфати)

Мінера лізація

4

5

6

7

8

9

Нафт о продук ти 10

Всього по області

454,0

1807,0

336,0

88,39

30960,0

2,46

Всього по області

427,0

1850,0

338,0

82,15

28060,0

1,985

Всього по області

460,0

1866,0

374,0

86,35

31670,0

1,367

2

3

2009 2010

58


4.2.2 Основні забруднювачі водних об'єктів Об'єм скидання, тис.м3 Підприємство забруднювач

Відомча належність

Водний об'єкт

Всього

НО

НДО

Таблиця 21 Обсяг забруднювальних речовин, що скидаються, тонн на рік

2008р ВАТ “Херсонський суднобудівний завод” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

1772,6

1676,6

96

849,89

22305,3

-

-

40610,039

Р.Каланчак

65,7

-

65,7

108,4

МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП "Миколаївводоканал" Білозерський район Генічеське ВУВКГ

Чорне море

500,9

-

500,9

735,077

р.Дніпро

3101,2

-

-

3776,43

р.Дніпро

23,5

8,9

14,6

29,012

Азовське море

471

-

-

692,534

242,2

37517,13

2009р Державний завод “Палада” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

21056,2

13,0 6,6 -

Р.Каланчак

57,6

-

57,6

95,087

Чорне море

479,2

-

479,2

593,93

р.Дніпро

2968,1

-

-

3758,1

р.Дніпро

23,3

7,8

15,5

31,012

Азовське море

450,8

-

-

673,53

-

43593,82

19,6

13,11

2010р Державний завод “Палада” МКП “ВУВКГ м. Херсона” Каланчацький ККП МКП “Очисні споруди” м. Скадовськ КП “Міський водоканал” м. Н-Каховка МКП «Миколаївводоканал» Білозерський район Генічеське ВУВКГ

р.Дніпро р.Кошова Р.Вірьовчина

22467,2

22467,2

6,8 3,0 -

Р.Каланчак

3,0

-

3,0

4,041

Чорне море

472,2

466,9

5,3

720,146

р.Дніпро

2889,7

2866,1

23,6

3430,45

р.Дніпро Р.Інгулка

19,1

9,8

23,011

Азовське море

406,1

-

596,526

9,8

4,005

9,3

59

406,1


Інформація щодо дозвільної діяльності (дозволи на спецводокористування) Таблиця 22 Рік

Адміністративнотериторіальна одиниця

2007 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2008 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський

Кількість водозаборів

Кількість водовипусків

Кількість водокористувачів (разом)

Кількість водокористувачів, які мають дозволи

Кількість водокористувачів, терміни дії дозволів яких прострочені

Кількість водокористувачів, які взагалі не мають дозволів

Кількість дозволів, виданих в поточному році

разом

в т.ч. підземні

178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

106 47 21 50 49 27 35 24 20 110 83 34 33 41 63 26 30 56 98 78 33 1064

3 4 2 1 3 5 16 1 7 1 43

178 51 21 133 71 33 47 24 20 175 155 60 50 128 260 36 35 173 254 109 370 2383

143 32 11 101 32 14 32 9 5 123 89 42 22 72 177 24 21 120 186 51 238 1544

31 18 10 29 34 13 9 11 12 44 46 14 19 52 72 9 12 45 59 43 127 709

4 1 3 5 6 6 4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

35 13 4 14 18 6 17 5 3 39 28 19 14 24 76 8 11 60 83 13 145 635

182 51 20 131 67 33 60

105 42 13 71 46 26 35

4 4 1 2 1 -

182 51 20 131 67 33 60

112 38 16 64 36 13 43

66 12 4 64 26 14 11

4 1 3 5 6 6

80 25 10 35 19 6 26

60


В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2009 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області 2010 м.Херсон м.Нова Каховка м.Каховка Білозерський

23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

24 18 105 67 28 13 37 63 24 25 35 85 74 30 966

3 5 16 8 1 45

23 21 178 158 60 39 111 306 35 32 205 261 120 329 2422

6 8 125 107 45 24 57 257 23 16 168 185 44 260 1647

13 10 45 31 11 6 50 38 9 14 29 67 61 64 645

4 3 8 20 4 9 4 11 3 2 8 9 15 5 130

2 50 63 30 11 25 135 10 6 100 48 22 105 808

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

116 43 15 74 48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

4 4 1 2 1 3 6 16 8 1 45

172 53 20 138 96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

130 39 17 76 36 14 38 7 8 131 114 51 23 56 267 20 21 183 195 62 273 1761

38 13 3 59 28 16 17 11 10 48 44 7 9 37 51 12 11 27 44 50 59 594

4 1 3 5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

48 24 8 39 20 7 19 6 3 55 53 17 9 29 155 7 13 63 44 32 65 716

172 53 20 138

116 43 15 74

4 4 1 2

170 55 21 118

134 43 15 79

36 12 6 39

4 1 3

49 19 3 25

61


Бериславський В.Олександрівський В.Лепетиський В.Рогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Н.Сірогозький Н.Воронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський Разом по області

96 36 61 22 21 187 173 62 41 97 328 35 34 218 248 122 337 2474

48 29 36 17 17 111 75 31 14 38 71 24 28 38 88 78 31 1022

1 3 6 16 8 1 45

75 30 60 18 17 189 178 66 34 100 372 34 32 230 249 117 384 2549

46 15 44 7 6 138 131 58 27 62 327 25 20 201 195 65 341 1979

62

29 15 16 11 11 51 47 8 7 38 45 9 12 29 54 52 43 570

5 6 6 4 3 8 15 4 9 4 10 3 2 8 9 10 5 119

33 7 22 3 3 44 48 27 14 25 130 14 7 47 46 37 120 723


4.2.3 Транскордонне забруднення поверхневих вод Траскордонні природні об’єкти на території Херсонської області відсутні. 4.3 Якість поверхневих вод 4.3.1 Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками В 2010 році здійснювався інструментально-лабораторний контроль за станом 10 водних об’єктів Херсонської області: Каховського водосховища, р.Дніпро, Дніпро-Бузького лиману, р. Інгулець, р. Верьовчина, р. Каланчак, р.Кошова, р. Інгулка, Нижньоолексіївського лиману, Стебліївського лиману. Спостереження проводились протягом всього року. Було відібрано 264 проби поверхневих вод, в яких виконано 4099 хімічних досліджень. Встановлено перевищення ГДК та відхилення від нормативного вмісту по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі, 6 гідрохімічним показникам у р. Дніпро, 12 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, 7 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 8 гідрохімічним показникам у Дніпро Бузькому лимані, 4 гідрохімічним показникам у р. Інгулка, 3 гідрохімічним показникам у р. Каланчак. Якість води в Каховському водосховищі контролювалась протягом року в 5 створах: смт. Нововоронцовка, м. Берислав (вище і нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ „Бериславський водоканал”), м. Каховка (вище і нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). За результатами проведених досліджень виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 («Санитарные правила и нормы. Охрана поверхностных вод от загрязнения») по біохімічному споживанню кисню (БСКn) до 1,4 ГДК, хімічному споживанню кисню (ХСК) до 1,2 ГДК та підвищення величини рН до 8,71- 9,07 од. рН в створах м. Берислав (вище та нижче скиду неочищених зворотних вод КВУ «Бериславський водоканал») та м. Каховка (вище та нижче скиду з очисних споруд КВУ „Каховський водоканал”). По іншим забруднюючим речовинам перевищення ГДК (СанПиН) не виявлено. 11.04.2010р. на поверхні води Каховського водосховища виявлено світло – коричневу пляму невідомої речовини невідомого походження розміром 30000м2, запах відсутній. Відібрані проби поверхневих вод Каховського водосховища. За результатами проведених досліджень у 4 відібраних пробах води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 з біохімічного споживання кисню (БСКn) в 1,1- 2,7 рази та у 2 пробах – перевищення ГДК з хімічного споживання кисню (ХСК) в 1,4-1,9 ра��ів. Протягом року щоквартально відбирались проби води р. Дніпро у створах: 5 км нижче Каховської ГЕС, с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче впадіння р. Інгулець, м. Херсон, 500 м нижче впадіння р. Кошової, с. Кізомис; у фонових та контрольних створах КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП „Миколаївводоканал” с. Микільське, ливнескидів ВАТ «ХСЗ». За результатами проведених досліджень у 2010 році вміст хлоридів 63


складав 36,45 мг/дм3 (мінімальна концентрація –18,61 мг/дм3, максимальна – 138,26 мг/дм3), сульфатів 63,76 мг/дм3 (мінімальна концентрація –38,69 мг/дм3, максимальна – 197,57мг/дм3). Середні значення цих показників знаходяться в межах, значно нижчих гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм. Вміст розчинених солей становив 397,9 мг/дм3 з коливаннями від 279 мг/дм3 до 742 мг/дм3. Найбільш важливе значення для життєдіяльності гідробіонтів, а також для підтримки на певному рівні процесів самоочищення водоймищ має розчинений кисень, який сприяє мінералізації органічних речовин антропогенного походження. За результатами спостережень, вміст розчиненого кисню протягом року в середньому становив 5,94 мг/дм3, мінімальний показник 0,28 мг/дм3 (на глибині 9,0 м в створі с. Кізомис), максимальний – 12,2 мг/д3. Значення середнього показника вмісту розчиненого кисню в 2010 році (5,94 мг/д3) значно нижче, ніж у 2009 році (7,95 мг/дм3), що пояснюється низьким вмістом розчиненого кисню в пробах, відібраних протягом літнього періоду на різних глибинах під час проведення спостережень. Так, 14.07.2010 був проведений відбір проб води р. Дніпро по 6 точкам моніторингового спостереження: створи с. Іванівка, вихід р. Інгулець, 500 м нижче виходу р. Інгулець, м. Херсон (набережна Ушакова), 500 м нижче виходу р. Кошова, с. Кізомис. В ході проведення моніторингових спостережень по всім створам виявлено низький вміст розчиненого кисню по всім глибинам, починаючи з поверхневих проб (від 2,8 – 3,6 мг/дм3 на глибині 1,0 м до 1,59 – 2,36 мг/дм3 на глибині 7,0 м), температура води становила 24,5 – 260С. В створі с. Кізомис на фарватері по судноплавному каналу на глибині 9,0 м зафіксовано вміст сірководню на рівні 8,29 мг/дм3. Середньорічні показники біологічного споживання кисню (БСКn) та хімічного споживання кисню (ХСК), які свідчать про присутність органічних домішок, становили: по БСКn - 3,37 О2/дм3 (мінімальне 1,42, максимальне 6,8 мгО2/дм3), по ХСК – 30,08 мгО/дм3 (мінімальне 20,5, максимальне 40,0 мгО/дм3). Середні значення як БСКn, так і ХСК у 2010 році зросли в порівнянні з 2009 роком Важливим показником якості поверхневих вод є вміст біогенних елементів – сполук азоту у різних формах і фосфору. Вміст амонію , нітритів та нітратів порівняно з 2009 р. збільшився. Вміст амонію становив 0,15 мг/дм3 (мінімальний 0,05, максимальний 0,31 мг/дм3), нітритів 0,068 мг/дм3 (мінімальний 0,01, максимальний 0,202 мг/дм3), нітратів 1,65 мг/дм3 (мінімальний 0,5, максимальний 3,0 мг/дм3). Вміст фосфатів у порівнянні з 2009 роком дещо зменшився і становив у середньому 0,29 мг/дм3 з коливаннями від 0,08 мг/дм3 до 0,46 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Вміст заліза загального спостерігався на рівні 0,19 мг/дм3 (0,11–0,35 мг/дм3), - вище, ніж у 2009 році; вміст хрому, міді та нікелю знаходився поза межами чутливості методик визначення. Вміст марганцю в середньому становив 0,05 мг/дм3 (мінімально-відсутній, максимально – 0,13 мг/дм3). На акваторії Дніпро-Бузького лиману влітку щороку спостерігаються замори молоді бичка та інших видів риб. Низькі обсяги попусків води до нижнього б’єфу Каховської ГЕС 64


спричиняють зниження рівня води у Дніпро-Бузькому лимані і приплив солоних морських вод з Чорного моря. Так, 10 серпня 2010 р., під час загибелі молоді бичка, мінералізація води сягала 5330 - 9300 мг/дм3, що свідчить про підпор морської води через низьку водність Дніпра. За результатами проведених досліджень в пробах води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для рибогосподарських водойм по вмісту: хлоридів – до 15 ГДК (2532 – 4459 мг/дм3), сульфатів – до 6 ГДК (326,8 – 3 3 619,0 мг/дм ), амонію – до 15 ГДК (2,47 – 7,42 мг/дм ), фосфатів – до 10 ГДК (0,85 – 1,69 мг/дм3), БСКn – до 5,3 ГДК (5,99 – 15,96 мг/дм3), ХСК – 50,75 – 81,01 мгО/дм3. Вміст розчиненого кисню становив 0,6 – 2,4 мг/дм3. Температура води становила 25,4 – 26,80 С на глибинах 2,0 – 0,5 м. Вміст сірководню на глибинах 2,0 – 0,5 м становив від 2,22 мг/дм3 до 9,41 мг/дм3. За таких екстремальних температурних умов продовжується масовий розвиток синьо-зелених водоростей, в результаті розкладу яких створюється дефіцит розчиненого кисню у водоймах, спостерігаються різкі коливання рН і накопичення токсичних речовин, відбувається інтенсивне окислення в теплій воді великої кількості органічних речовин, накопичених за вегетаційний період у лимані. Однією з найгостріших екологічних проблем, що прямо впливає на погіршення якості води і забруднення нижньої течії Дніпра, являється скидання високомінералізованих шахтних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, об’єм відкачки яких сягає мільйонів кубічних метрів на рік. З метою здійснення контролю за додержанням вимог регламенту скидання надлишкових зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 2047-р «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець» виконуються лабораторні дослідження якості води р. Інгулець. Проби води для проведення відповідних досліджень відбираються по 4 створах р. Інгулець, розташованих нижче скиду за течією на території Херсонської області, а саме: с. Заградівка Високопільського району (на кордоні з Дніпропетровською областю), смт Велика Олександрівка, с. Калінінське Великоолександрівського району, с. Садове Білозерського району (останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро). Для вивчення динаміки зміни вмісту забруднюючих речовин у р. Інгулець 30 листопада 2010 року відібрано проби води по 4 вищевказаних створах. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимої концентрації згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 по вмісту: хлоридів - 3256 мг/дм3 у с. Заградівка (9,3 ГДК), 2985 мг/дм3 у смт Велика Олександрівка (8,5 ГДК), 2557 мг/дм3 у с. Калінінське (7,3 ГДК), 141 мг/дм3 у с.Садове (нижче ГДК); сульфатів – від 733 мг/дм3 (1,5 ГДК) у с.Заградівка до 703 мг/дм3 (1,4 ГДК) у с. Калінінське. Вміст розчинених солей (сухий залишок) складає: у створі с. Заградівка 6961,0 мг/дм3 (7,0 ГДК), у смт Велика Олександрівка 6464,0 мг/дм3 (6,5 ГДК), у с. Калінінське 5700,0 мг/дм3 (5,7 ГДК), у с. Садове 636,0 мг/дм3 (нижче ГДК). Також встановлено перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню (ХСК) – 32,66 – 40,70 мгО/дм3 (1,09 – 1,4 ГДК) у залежності від створу. У двох створах – смт В.Олександрівка та с.Калінінське – зафіксовано перевищення ГДК по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 1,09 – 1,3 ГДК відповідно. Інші 65


показники складу і властивостей проб вод знаходяться в межах норми. Забруднення води елементами сольового складу прогресує від с. Садове – останній створ перед впадінням річки Інгулець у річку Дніпро – до с. Заградівка. Спостереження за станом р. Інгулець протягом року свідчать про скидання високомінералізованих вод не тільки в терміни, визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України, а й у вегетаційний період. Так, 23 березня 2010 року для вивчення динаміки зміни вмісту забруднюючих речовин у р. Інгулець відібрано проби води по 4 контрольних створах. За результатами досліджень виявлено перевищення ГДК згідно з вимогами СанПиН № 4830-88 по всіх контрольних створах: по сухому залишку - 1368 2882 мг/дм3 (1,4-2,9 ГДК), по вмісту: сульфатів - 528 – 847мг/дм3 (1,1 1,7 ГДК), по хімічному споживанню кисню (ХСК) - 45,85 – 60 мгО/дм3 (1,52,0 ГДК), по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 8,0 – 11,5 мг/дм3 (1,31,9 ГДК) у залежності від створу, хлоридів - 496,3 – 865 мг/дм3 (1,4-2,5 ГДК) у двох створах (села Калінінське та Садове), заліза загального - 0,35 мг/дм3 (1,2 ГДК) у створі с. Калінінське. Також 19 травня 2010 року при відборі проб у точках моніторингових спостережень по р. Дніпро у створі - вихід р. Інгулець зафіксовано вміст хлоридів на рівні 138,26 мг/дм3. У зв’язку з цим 25 травня 2010 року відібрана проба води р. Інгулець у створі с. Садове. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення ГДК згідно з вимогами 3 СанПиН № 4830-88 по сухому залишку - 3088 мг/дм (3,1 ГДК), по вмісту: хлоридів - 698,37 мг/дм3 (2 ГДК), сульфатів - 918,69 мг/дм3 (1,8 ГДК), марганцю - 0,108 мг/дм3 (1,1 ГДК), по хімічному споживанню кисню (ХСК) 35,85мгО/дм3 (1,2 ГДК), біохімічному споживанню кисню (БСКn) - 19,95 мг/дм3 (3,3 ГДК). Таким чином, високий вміст розчинених солей свідчить про скидання високомінералізованих шахтних вод і у вегетаційний період. 16.06.2010р. від Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Херсонській області надійшло повідомлення про загибель риби в р.Інгулець. Спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю 16.06.2010р. відібрано проби води в місцях загибелі риби – район дач с.Садове (дачі міськводоканалу) та с. Дар’ївка, район пляжу. Крім того, проводилось визначення вмісту розчиненого у воді кисню на різних глибинах у різних точках. В місцях загибелі риби вміст розчиненого кисню коливався від 0,2 мг/дм3 до 0,5 мг/дм3 в придонних шарах води, температура води сягала 25оС – 28оС. За результатами проведених досліджень відібраних проб води встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарсько-побутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 1,4 – 1,7 рази (1433 – 1740 мг/дм3), сульфатів - в 1,25 – 1,28 рази (626 – 639 мг/дм3). Також встановлено перевищення ГДК по хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 1,41 – 1,44 рази (43,21 – 42,24 мгО/дм3). Випадки загибелі риби та інших водних живих ресурсів фіксувалися у трьох точках. Загальна кількість загиблої риби складає 112 150 шт. Поливи водою підвищеної мінералізації призводять до осолонцювання ґрунтів та зниження урожайності сільськогосподарських культур. Через 66


незадовільний стан річки спостерігаються випадки загибелі водних живих ресурсів. Інспекцією направлено листи з інформацією щодо вказаних фактів до Міністерство екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, обласної державної адміністрації. По всім створам протягом року спостерігався високий вміст розчинених солей: від 1096 мг/дм3 до 6961 мг/дм3 в залежності від сезону і створу. Середньорічний вміст розчиненого кисню становив 6,1 мг/дм3. Контроль за станом р. Каланчак проводився по 2 створам – 500 м вище скиду з очисних споруд ТОВ «Каланчацький водоканал» і 500 м нижче. Перевищення ГДК СанПиН (для водойм в межах населених пунктів) постійно спостерігалось і у фоновому, і у контрольному створах по сульфатам (до 1,3 ГДК), сухому залишку (до 1,7 ГДК), БСКn (до 3,5 ГДК). Крім того, також спостерігалось перевищення ГДК по вмісту заліза загального в фоновому створі (1,1 ГДК) і азоту амонійного в контрольному створі (1,8 ГДК). В 2010 році і у фоновому, і у контрольному створах в порівнянні з 2009 роком збільшився вміст сульфатів, азоту амонію, нітритів, нітратів, фосфатів. Дуже забрудненою є р. Верьовчина. Спостереження за її станом і впливом скиду зворотних вод з очисних споруд міста Херсона проводились по 2 створам (500 м вище скиду з очисних споруд м. Херсона та 500 м нижче) щоквартально. В 2010 році в контрольному створі (500 м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) в порівнянні з фоновим (500 м вище скиду) за середньорічними показниками спостерігалось значне збільшення вмісту: амонію (в 9,3 рази), нітритів (в 9,3 рази), фосфатів (в 12,7 разів), ХСК (в 1,2 рази) та БСКn (в 1,4 рази), що свідчить про негативний вплив на р. Верьовчину скиду з очисних споруд. Перевищення ГДК для водойм в межах населених пунктів (згідно з вимогами СанПиН) спостерігались і в фоновому, і в контрольному створах по вмісту: хлоридів (до 1,4 ГДК), заліза загального (до 1,5 ГДК), сухому залишку (до 2,4 ГДК), ХСК (до 3,2 ГДК), БСК (до 6,4 ГДК). Також, в контрольному створі (500м нижче скиду з очисних споруд м. Херсона) зафіксовані перевищення ГДК по вмісту: азоту амонію (до 6,3 ГДК), нітритів (до 1,7 ГДК), фосфатів (до 4,8 ГДК), марганцю (до 3,3 ГДК); в фоновому створі спостерігались перевищення по вмісту сульфатів (до 1,6 ГДК). Кисневий режим протягом 2010 року у порівнянні з 2009 суттєво погіршився: середньорічні показники і у фоновому, і у контрольному створах були нижчими ГДК. 11 січня 2010 року до Інспекції надійшло повідомлення про загибель карася та тюльки у р. Верьовчиній в районі автомобільного мосту с. Чорнобаївка, того ж дня відібрана проба води. За результатами проведених досліджень встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарськопобутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 2,1 рази, азоту амонію - в 21,3 рази, фосфатів - в 2,4 рази, хлоридів – в 1,2 рази, заліза загального – в 1,4 рази, марганцю - в 3,2 рази. Також встановлено перевищення ГДК згідно СанПиН №4630-88 по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - в 15 разів, хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 4,4 рази. 67


25 травня 2010 р. о 14-55 від чергового Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м.Херсона надійшло повідомлення про загибель риби в р. Верьовчиній. 26 травня 2010 року відібрано проби води р. Верьовчиній в районі с. Степанівка в зв’язку із загибеллю карася. Проведеними дослідженнями встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) для водойм господарськопобутового призначення згідно з вимогами СанПиН №4630-88 по вмісту: сухого залишку – в 2,2 – 2,6 рази, азоту амонію - в 5,0 – 15,0 разів, фосфатів в 1,2 – 3,0 рази, хлоридів – в 1,2 рази, заліза загального – в 2,6 рази, АПАР - в 1,2 – 2,3 рази. Також встановлено перевищення ГДК по біохімічному споживанню кисню (БСКn) - в 9,0 – 20,0 разів, хімічному споживанню кисню (ХСК) – в 2,7 – 5,7 разів. Вміст розчиненого у воді кисню становив 0,0 – 0,5 мг/дм3. Інспекцією направлено листи щодо незадовільного стану води р. Врьовчина до Херсонської обласної державної адміністрації, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення м. Херсона, надано припис Херсонському міському голові щодо проведення робіт по інвентаризації всіх скидів у р. Верьовчина та організації робіт з розчищення та поглиблення русла річки. Державна екологічна інспекція в Херсонській області, враховуючи напружений біохімічний режим річки, з метою поліпшення екологічного стану водного об’єкту та попередження масової загибелі водних живих ресурсів, пропонує провести комплексне екологічне обстеження р. Верьовчина, що включає вивчення процесів формування гідрохімічного і гідробіологічного режимів, інвентаризацію можливих джерел забруднення та розробити програму природоохоронних заходів щодо поліпшення екологічного стану р. Вірьовчина.

68


Середньорічні концентрації речовин в контрольних створах водних об’єктів регіону за звітний рік (в одиницях кратності відповідних ГДК)*

Фосфати, мг/дм3

3,3 0,08

45 40

3,5 0,17

0,4

0,3 0,1

0,05 0,001

0,5 0,005

0,1 0,01

Нікель, мг/дм3

Нітрати, мгдм3

6,0 3,0

Мідь, мг/дм3

Нітрити, мг/дм3

30

Марганець, мг/дм3

БСК5, мг/дм3

1000

Хром (ІІІ), мг/дм3

ХСК, мг/дм3

350 300

Хром (VI), мг/дм3

Сухий залишок, мг/дм3

500 100

Залізо загальне, мг/дм3

Хлориди, мг/дм3

> 4,0

АПАР, мг/дм3

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар.

Розчинений кисень, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

Завислі речовини, мг/дм3

Таблиця 23

1,0

0,1 0,01

Каховське водосховище ств. м. Берислав, 500 м вище скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Берислав, 500 м нижче скиду неочищених стічних вод з КВУ «Бериславський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КВУ «Каховський водоканал»

3,71

11,93

48,78

31,86

348,5

23,3

2,73

0,012

2,94

0,3

0,12

0,05

0,05

0,01

0,2

5,42

12,9

46,92

31,0

341,5

26,55

2,88

0,022

1,68

0,31

0,15

0,05

0,05

0,01

0,2

9,45

11,13

46,38

33,25

382,7

28,07

3,5

0,01

1,09

0,1

0,14

0,05

0,05

0,003

0,2

7,33

11,47

47,88

32,86

378,7

26,42

3,83

0,008

1,22

0,14

0,17

0,05

0,05

0,003

0,2

ств. м. Н. Каховка, 500 м вище скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. м. Н. Каховка, 500 м нижче скиду з очисних споруд КП «Міський водоканал» ств. с. Іванівка, з берега ств. 500 м вище скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал»

3,27

7,77

48,02

33,99

294,0

26,4

р. Дніпро 1,8 0,019

0,76

0,28

0,09

0,05

0,05

0,003

0,2

4,2

7,77

48,57

33,09

309,3

25,27

2,0

0,021

0,74

0,29

0,08

0,029

0,003

0,2

4,8 2,8

8,52 9,8

54,33 46,51

29,49 27,57

301,4 331,0

25,34 24,5

2,73 2,3

0,022 0,037

1,71 0,58

0,35 0,34

0,14 0,13

0,024 0,000 5

0,002 0,002

0,2 0,2

69

0,05

0,05


АПАР, мг/дм3

Залізо загальне, мг/дм3

Хром (VI), мг/дм3

Хром (ІІІ), мг/дм3

Марганець, мг/дм3

Мідь, мг/дм3

Нікель, мг/дм3

0,33

0,14

0,05

0,05

0,045

0,002

0,2

0,076

0,002 5

0,2

0,002 5

0,2

Фосфати, мг/дм3

0,002

0,1 0,01 0,2

Нітрати, мгдм3

1,0

Нітрити, мг/дм3

0,1 0,01 0,002

БСК5, мг/дм3

0,5 0,005 0,05

ХСК, мг/дм3

0,05 0,001 0,05

Сухий залишок, мг/дм3

0,3 0,1 0,13

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3

0,4

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. ств. 500 м нижче скиду промстоків ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. Херсон (набережна Ушакова)

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

30

10,1

350 300 30,49

1000

3,67

500 100 44,46

6,0 3,0 2,7

3,3 0,08 0,034

45 40 1,08

3,5 0,17 0,34

5,03

7,3

61,46

37,91

335,7

28,15

5,04

10,75

48,98

30,82

296,0

23,22

3,75

0,039

0,99

0,34

0,15

0,05

0,05

6,93

11,55

46,92

29,9

308,0

24,45

3,75

0,033

0,8

0,31

0,13

0,05

0,05

2406,2 2331,5 1709,3 1058,9

5627,7 5391,7 4286,3 2417,5

р. Інгулець 34,9 4,95 0,124 49,58 6,0 0,073 37,55 10,77 0,057 39,08 4,13 0,028

6,05 3,54 4,47 1,36

0,31 0,29 0,15 0,07

0,16 0,17 0,16 0,17

0,05 0,05 0,05 0,05

0,05 0,05 0,05 0,05

0,113 0,085 0,103 0,049

0,009 0,023 0,005 0,01

> 4,0

338,0

26,61

2,62

0,015

1,6

р. Інгулка ств. 500 м вище скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. 500 м нижче скиду з очисних споруд ЦВДМ МКП «Миколаївводоканал» ств. с. Заградівка ств. В. Олександрівка ств. Калінінське ств. с. Садове

11,37 13,7 26,05 10,81

11,53 12,07 14,63 12,1

771,21 706,19 731,53 360,93

с. Геологів, 500 м вище скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона” с. Геологів, 500 м нижче скиду з очисних споруд МКП “Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона”

23,73

6,33

736,9 7

434,1 4

2287, 5

66,8

16,88

0,05

20,09

1,7

0,57

0,05

0,05

0,236

0,006

0,2

11,29

4,45

384,7 4

476,2

1813, 8

95,05

18,5

6,226

17,72

13,46

0,36

0,05

0,05

0,093

0,005

0,2

10,51

0,12

0,22

0,05

0,05

0,068

0,01

0,2

р. Вірьовчина

р. Каланчак ств. смт. Каланчак, вище скиду з очисних споруд

20,0

594,0 7

200,0 5

1538

14,06

11,25

70

0,098


45 40 9,83

3,5 0,17 0,13

1440

18,5

0,4

0,3 0,1 0,25

0,05 0,001 0,05

0,5 0,005 0,05

0,1 0,01 0,079

Нікель, мг/дм3

3,3 0,08 0,106

Мідь, мг/дм3

Фосфати, мг/дм3

6,0 3,0 17,5

Марганець, мг/дм3

Нітрати, мгдм3

30

Хром (ІІІ), мг/дм3

Нітрити, мг/дм3

1000

Хром (VI), мг/дм3

БСК5, мг/дм3

350 300 198,6

Залізо загальне, мг/дм3

ХСК, мг/дм3

500 100 607,2 5

АПАР, мг/дм3

Сухий залишок, мг/дм3

21,2

Хлориди, мг/дм3

Розчинений кисень, мг/дм3 > 4,0

Сульфати, мг/дм3

ГДК (СанПиН) ГДК рибогосподар. ств. смт. Каланчак, нижче скиду з очисних споруд

Завислі речовини, мг/дм3

Назва пункту відбору проб води

1,0

0,1 0,01 0,2

0,001 5

Інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод Таблиця 24 Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких Відібрано та Кількість показників, у тому числі здійснювались вимірювання, од. проаналізовано забруднюючих речовин, що проб води, од. визначалися, од. разом з перевищенням ГДК 2 3 4 5 Державна екологічна інспекція в Херсонській області

Каховське водосховище

5

5

22

Р. Дніпро

17

17

61

71

30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель,

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

2 – рН 10 – ХСК 3 - БСК

18 – фосфати 25 – залізо загальне 7 – нітрити 8 – розчинений кисень 12 – марганець 16 – ХСК 22 - БСК


Назва водного об’єкту 1

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом з перевищенням ГДК 2 3

Відібрано та проаналізовано проб води, од. 4

Р. Інгулець

9

9

15

Р. Верьовчина

8

8

14

Р. Каланчак

4

4

6

Р. Інгулка

2

2

4 72

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од. 5

нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН,

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

13 – сухий залишок 10 – сульфати 6 – хлориди 4 – розчинений кисень 1 – залізо загальне 1 – марганець 14 – ХСК 7 – БСК 14 – сухий залишок 9 – азот амонійний 3 – нітрити 6 – фосфати 10 – хлориди 4 – сульфати 8 – розчинений кисень 10 – залізо загальне 5 – марганець 12 – ХСК 12 – БСК 2 - АПАР 6 – сухий залишок 6 – сульфати 1 – азот амонійний 1 – залізо загальне 4 –БСК

4 – залізо загальне 2 – марганець


Назва водного об’єкту 1

Дніпровсько Бузький лиман

Кількість контрольних створів, в яких здійснювались вимірювання, од. разом з перевищенням ГДК 2 3

7

7

Відібрано та проаналізовано проб води, од. 4

Кількість показників, у тому числі забруднюючих речовин, що визначалися, од. 5

7

розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти) 30 (температура, запах, прозорість, кольоровість, завислі речовини, рН, розчинений кисень, лужність, бікарбонати, сульфати, хлориди, кальцій, магій, жорсткість, сухий залишок, амоній, нітрити, нітрати, фосфати, АПАР, ХСК, БСК, залізо, хром загальний, хром ІІІ, хром VІ, марганець, мідь, нікель, нафтопродукти)

73

Кількість випадків та назва речовин з перевищенням ГДК, од. 6

1 - БСК

7 – амоній 7 – фосфати 7 – хлориди 7 – розчинений кисень 7 – сульфати 7 - БСК


Інформація стосовно результатів досліджень забруднення питної води окремо по району (місту) Херсонської області за 2010 рік

74


75


76


4.3.2 Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів За структурно-функціональними показниками фітопланктону та згідно сапробіологічної складової якість води в основному руслі Дніпра між греблею Каховської ГЕС і с. Антонівка та в рукаві Конка відноситься до βмезосапробної зони забруднення з тенденцією переходу до о-сапробної зони. Показники кількісного і якісного розвитку, а також величини первинної продукції фітопланктону та індексів сапробності ділянки основного русла Дніпра, що прилегла до м. Херсон та в рукавах Рвач, Бакай, Кошова, дозволили оцінити якість води як таку, що відноситься до β-мезосапробної зони забруднення. Якість води в р. Вірьовчина відноситься до β-мезосапробної зони з тенденцією переходу до α-мезосапробної зони. Сапробіологічна оцінка якості води за показниками зоопланктону, свідчить, що на ділянках Дніпра вище м. Херсону сапробіологічна ситуація залишається незмінною і відповідає β-мезосапробній зоні забруднення. У районі міста середній індекс сапробності зменшився, що дозволяє віднести води цієї ділянки Дніпра до α-олігосапробної зони. Оцінка сапробності води русла Дніпра і його рукавів з використанням індикаторних видів макрозообентосу не зареєструвала перевищення границь β-мезосапробної зони. У річці Вірьовчина рівень сапробності знаходився в межах категорії якості води «помірно забруднені» – «брудні». Слід зазначити, що в цілому сапробіологічна картина за останні 20 років на розглянутих водотоках суттєво не змінилася. 4.3.3 Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію При здійснені держсанепіднагляду за станом питного водопостачання населених пунктів області, впродовж 2010 року було проведено 4300 обстежень водопроводів, проведено дослідження 10969 проб на санітарно-хімічні та 18356 проб на мікробіологічні показники. З них не відповідали вимогам ДержСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за санітарно-хімічними показниками 1793 проби (16,3%), за мікробіологічними – 204 (1,1%). У 2010 році, відповідно програми моніторингу, здійснювалось дослідження води р. Дніпро та її притоків, Каховського водосховища у 26 постійних створах. На мікробіологічні показники досліджено 1047 проб води, з яких не відповідало вимогам держстандарту 25 або 2,4 %. На санітарно-хімічні показники досліджено 586 проб, з яких не відповідало вимогам 126 або 22,1 %. 4.3.4 Радіаційний стан поверхневих вод Радіоекологічний стан Херсонської області є безпечним. На території області відсутні радіаційно-небезпечні об’єкти та території з радіоактивним забрудненням внаслідок Чорнобильської катастрофи. Природний радіаційний фон знаходиться в межах 13-15 мкР/год. На території області розташовано 17 організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання. Основне призначення ДІВ на підприємствах та відомствах області – застосування в контрольновимірювальних приладах (дефектоскопах, рівнемірах) і методичному обладнанні. Здійснення за обліком та збереженням ДІВ покладено на обласну 77


санітарно-епідеміологічну станцію, а також Одеську Південну державну інспекцію Держатомрегулювання України. Держсанепідслужбою області продовж 2010 року було проведено 121 проба на радіологічні показники. Найбільш небезпечним об’єктом з питань радіаційної небезпеки для області є Запорізька АЕС, у разі аварії на якої у 50-км зону попадають двадцять три населених пункту Херсонської області. 4.4 Якість питної води та її вплив на здоров'я населення Однією з найболючіших проблем області є стан питних вод. Саме цей фактор серйозно впливає на здоров’я населення області, зокрема, на сольовий баланс системи травлення, появу злоякісних пухлин, порушує діяльність кровотворної, сечостатевої й інших систем людини. Треба мати на увазі, що вода з високою мінералізацією по існуючому ДСТУ 2874-82 «Вода питна», не може використовуватись як питна. Така вода має обмежене використання для різних цілей. Але ситуація в області показує повальне нехтування державними стандартами в цій сфері. Дані Південно-Української гідрогеологічної партії показують, що особливо гостро стоїть проблема мінералізації питної води на території північних та південно-східних районів. Тут мінералізація підземних вод пересічно 1.5-3,0г/л. Але у південно-східній частині Великоолександрівського, південній частині Бериславського, у центральній частині Білозерського, Нижньосірогозького, Горностаївського районів, західній частині територій, що підпорядкована Херсонській міській раді ситуація не гірша – тут мінералізація більше 3,0 г/л. а в окремих свердловинах мінералізація досягає 7,0 г/л. Найкращі підземні води з мінералізацією до 1г/л розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка. Що стосується ситуації з підземними та питними водами окремих міст, то, наприклад, на території Бериславського водозабору спостерігається збільшення загальної жорсткості води з 7,7 до 11 мг-екв/л, мінералізації з 0,40,7 до 1,1-1,3 г/л, вміст нітратів – від слідів до 44-46 мг/л. По 6 свердловинам в мінералізація води коливалась в межах 3,8-4,2 г/л. у воді більшості свердловин спостерігаються високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація спостерігається в деяких свердловинах селища Степанівка. Більш ніж на третині водопроводів області виявлені порушення санітарних норм та правил, біля 20% артезіанських свердловин не мають зон огородження зон суворого режиму, більше 30% водонапірних башт протікають, більша частина водопровідних мереж амортизована. В багатьох населених пунктах у зв’язку з незадовільним станом насосно-силового обладнання відмічаються часті перебої у подачі населенню питної води. Найбільш важке становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів. Інтенсивна експлуатація водних ресурсів сприяє перетіканню мінералізованих вод із суміжних водоносних горизонтів. 78


4.5 Екологічний стан Азовського та Чорного морів Екологічний стан Азовського моря. Державна екологічна інспекція Азовського моря у 2010 р. проводила контроль екологічного стану Азовського моря шляхом проведення інструментально-лабораторного контролю на території Херсонської області в 4 моніторингових точках. За результатами лабораторних вимірювань показників якості та властивостей проб морських вод встановлено перевищення фонового показника (ГДК моря) по загальному залізу та розчинному кисню, за всіма іншими показниками перевищень не встановлено, про що свідчать протоколи лабораторних досліджень. Екологічний стан Чорного моря. У 2010 році Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря постійно здійснювався моніторинг морських вод на території Херсонської області. Інструментально-лабораторний контроль проводився по основним фізико-хімічним показникам. Значних перевищень нормативів, встановлених для водойм рибогосподарського призначення не зафіксовано. 4.6 Заходи щодо поліпшення стану водних об'єктів За 2010 рік здійснено 55 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони поверхневих вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 54 особи яких оштрафовано на суму 7,735 тис.грн., з яких стягнуто 7,191 тис.грн. За скид недостатньо очищених зворотних вод у поверхневі водойми пред’явлено 5 претензій та позовів на загальну суму 684,495 тис.грн., з яких стягнуто 56,309 тис.грн. 2 матеріали, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по яким порушено кримінальні справи. За звітний період було перевірено 34 підприємств м. Херсона та області, з них 31, що здійснюють скиди зворотних вод у водні об’єкти (58 скидів). Відібрано 447 проб поверхневих і зворотних вод, в яких виконано 6197 визначень показників складу та властивостей вод, в тому числі концентрацій забруднюючих речовин. За результатами досліджень виявлено 9 підприємств (14 скидів), де якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам гранично допустимого скиду (ГДС) або скид проводився без дозволу чи у зв’язку з аваріями: 2 підприємства (2 скиди) скидали зворотні води без дозволу на спеціальне водокористування та встановлених нормативів ГДС та у зв’язку з аваріями – це Комунальне виробниче управління «Бериславський водоканал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Жилкомунбуд» с. Залізний Порт. на 7 підприємствах (12 скидів) якість зворотних вод не відповідала встановленим нормативам ГДС це Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона», Комунальне підприємство «Міський водоканал» м. Нова Каховка, Комунальне виробниче управління «Каховський водоканал» м. Каховка, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каланчацький водоканал», Мале комунальне підприємство «Очисні споруди» м. Скадовськ, цех водогону Дніпро-Миколаїв Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», Відкрите акціонерне підприємство «Херсонський суднобудівний завод». Як і в 79


попередні роки, основними забруднювачами водних об’єктів є підприємства житлово-комунальної галузі – з 9 виявлених підприємств-забруднювачів 8 комунальні. Постійними є перевищення ГДС по біогенним елементам (азоту амонію, нітритам, фосфатам), залізу загальному, біохімічному споживанню кисню, хімічному споживанню кисню. Виконано визначення токсичності методом біотестування 83 проб зворотної води 22 підприємств Херсона та області. На двох підприємствах (ТОВ «Каланчацький водоканал» та МКП «Очисні споруди» м. Скадовська) вода чинила гостру токсичну дію. Про даний факт, для вжиття заходів, повідомлено керівництво водоканалів та органи місцевого самоврядування. За результатами інструментально-лабораторних вимірювань держінспекторами виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів КП «Міський водоканал» м. Нова Каховка, МКП «ВУВКГ м. Херсона», КВУ «Каховський водоканал», КВУ «Бериславський водоканал», ВАТ «Херсонський суднобудівний завод», на загальну суму 243,632 тис.грн., накладено штрафів на суму 1564,0 грн. Проведено інструментально-лабораторний контроль якості поверхневих вод 10 водних об’єктів. Встановлено перевищення ГДК по 5 гідрохімічним показникам у р. Каланчак, по 10 гідрохімічним показникам у р. Верьовчина, по 5 гідрохімічним показникам у р. Інгулець, 6 гідрохімічним показникам у р.Дніпро та по 3 гідрохімічним показникам у Каховському водосховищі та 8 гідрохімічним показникам в Дніпро - Бузькому лимані. Для здійснення контролю Регламенту за скидами надлишків зворотних вод із хвостосховищ гірничорудних підприємств Кривбасу виконано відбір проб по чотирьом контрольним створам р. Інгулець – с. Заградівка, смт. Велика Олександрівка, с. Калінінське та с. Садове. За результатами інструментально – лабораторного контролю встановлено, що КВУ «Каховський водоканал» здійснює скид недостатньо очищених зворотних вод у р. Дніпро. Сума заподіяних державі збитків становить 55,618 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено позов про стягнення з КВУ «Каховський водоканал» збитків заподіяних державі, а матеріали направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури для вжиття заходів прокурорського реагування. 02.03.2010р. виявлено розлив нафтопродуктів на акваторії р. Дніпро від верхнього рейду до території Херсонського річкового порту. Перевіркою встановлено, що через злочинно недбале та несумлінне ставлення власником судна «Волго Дон 4» при проведені робіт на теплоході, порушено вимоги ч. 2 Міжнародної Конвенції по запобіганню забрудненню нафтою з суден та ст. 101 Водного кодексу України. Розмір збитків заподіяних державі внаслідок забруднення із судна внутрішніх морських вод України становить 438,860 тис.грн. За матеріалами по даному факту Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості службових осіб передбачених ч. 2 ст. 367 КК України та пред’явлено позов до ПП «ВКФ «Елена», за порушення вимог ст. 101 Водного кодексу України. Під час проведення планової перевірки Херсонської державної Біологічної фабрики 8-17 червня 2010р. встановлено, що локальні 80


очисні споруди підприємства працюють не ефективно. Стічні води підприємства надходять до каналізаційної мережі м. Херсона. За даними лабораторних досліджень у виробничих стічних водах підприємства встановлено перевищення ГДК за наступними показниками: водневий показник, сульфати, хлориди, сухий залишок, нітрити, нітрати, залізо загальне. За виявлені порушення відповідальних осіб притягнуто до відповідальності. Підприємству надано припис на усунення виявлених порушень. 26-30 серпня 2010 року у присутності заступника голови Новофедорівської сільради Камінського В.В. здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при експлуатації очисних споруд с. Залізний Порт ТОВ «КП – Жилкомунбуд». В результаті перевірки встановлено, що на очисних спорудах с. Залізний Порт виведена з ладу система біологічного очищення стоків, з циркуляційних скидних каналів демонтовано аератори, виведені з ладу пісколовки, інші споруди та агрегати очищення стічних вод. Збудована частка системи очищення стоків за допомогою установки “Біософ” не залучена до системи очищення стічних вод. Роботи з подальшого проведення реконструкції очисних споруд у 2010р. не здійснювались. Стічні води від оздоровчої зони с. Залізний Порт, без очищення, шляхом механічного перекачування через очисні споруди подаються в існуючий ставок – накопичувач, з якого через новозбудовану систему переливного спорожнення скидаються в озеро без дозволу ГДС, що знаходиться на Потіївській ділянці Чорноморського біосферного заповідника, що є порушенням п. 13,14 ст. 44 Водного кодексу України. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області було відібрано проби стічної води, за результатами яких встановлено перевищення по 10 забруднюючим речовинам. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 4 протоколи про адмінпорушення. Голові Новофедорівської сільської ради та директору ТОВ “КП – Жилкомунбуд” надано припис щодо вжиття відповідних заходів. Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області прийнято рішення про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації очисних споруд. Матеріали перевірки направлено до Херсонської міжрайонної природоохоронної прокуратури. 13 вересня поточного року здійснено перевірку виконання приписів ТОВ “КП – Жилкомунбуд” та Новофедорівською сільрадою. На час перевірки несанкціонований скид зворотних вод до озера, що знаходиться на Потівській ділянці Чорноморського біосферного заповідника не здійснювався. У звітному періоді здійснено перевірку виконання приписів КВУ “Бериславський водоканал”. Встановлено, що припис не виконано - скид неочищених стічних вод у Каховське водосховище продовжується. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено позов щодо відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 13,425 тис.грн.. У жовтні поточного року здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Цюрупинським міським 81


комунальним підприємством «Водоканал» та встановлено що, порушується регламент очистки стічних вод, а саме - блок повітряно-насосної станції не працює, здійснюється лише механічна очистка стічних вод. План заходів щодо поліпшення ефективності роботи очисних споруд не розроблено. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 7 протоколів про адмінпорушення та надано приписи. 26 жовтня – 02 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона» (МКП “ВУВКГ м. Херсона”). Проектна потужність очисних споруд становить 250 тис м3/добу, але, в зв’язку зі зменшенням кількості стоків від абонентів, очисні споруди працюють не на повну потужність. Виробничий контроль за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) здійснює атестована аналітична лабораторія контролю стічних вод підприємства. В ході перевірки виявлено, що не всі результати вимірювань фіксуються у журналі ПОД-13. З метою контролю дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скиду та визначення впливу на водний об’єкт було відібрано проби очищених зворотних вод після IV біоставка на скиді в р. Верьовчину. Виявлено перевищення встановлених нормативів ГДС. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. На виконання заходів міської комплексної цільової програми “Екологія 2010” підприємством виконано реконструкцію хлораторної НСВ-3 з переведенням на гіпохлорит натрія, модернізація КНС-5, КНС-12 із встановленням частотного перетворювача та замінено 1,007 км каналізаційних колекторів діаметром 800-1200 мм. В звітному періоді здійснено 344 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони підземних вод. За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 432 громадянина та посадових осіб, яких оштрафовано на загальну суму 56,503тис. грн., з яких стягнуто 56,991 тис.грн., з урахуванням раніше накладених. Виявлено 73 первинних та вторинних водокористувача, що працювали без дозволу на спеціальне водокористування, керівників яких притягнуто до адмінвідповідальності. Перевірено 282 водокористувачів в частині виконання умов дозволу на спецводокористування. Винесено 8 рішень про тимчасову заборону експлуатації артезіанських свердловин пов’язану із відсутністю дозволу на спецводокористування. За самовільне користування підземними водами пред’явлено 82 позовні та претензійні заяви на суму 6080,116 тис.грн. З урахуванням раніше пред’явлених відшкодовано 46 претензій та позовів на загальну суму 146,634 тис.грн. 15 матеріалів, в яких вбачаються ознаки злочину, передано в органи прокуратури, по 10 із них порушено кримінальні справи. 35 претензійних та позовних заяв за самовільне користування підземними водами пред’явлені до комунальних підприємств, які розглянуті в судовому порядку та накази на примусове стягнення заподіяних державі збитків направлені до відділів державної виконавчої служи. У зв’язку з тим, що 82


згідно Критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності для навколишнього природного середовища та періодичності здійснення заходів державного нагляду (контролю) затверджених постановою Кабінету міністрів України від 19.03.2008р. № 212 комунальні підприємства забезпечують життєдіяльність населених пунктів тому, рішення на призупинку та заборону використання питної води з артезіанських свердловин не приймались. Під час перевірки в частині виконання приписів встановлено, що Козачелагерським СКП «Сількомунгосп» Цюрупинського району самовільно з двох власних артезіанських свердловин забрано 6750 м3 підземної води, чим порушено вимоги п.9 ст.44 Водного кодексу України. Розмір заподіяних державі збитків зазначеним підприємством становить 42, 019 тис.грн. Пред’явлено претензію на відшкодування заподіяних збитків. Херсонською транспортною прокуратурою 30.09.2010р. порушено кримінальну справу за фактом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення та службової недбалості службовими особами Козачелагерського СКП «Сількомунгосп», за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 367 КК України. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 23.02.2010р. виявлено, що СКП «Дніпро» с. Ушкалка Верхньорогачицького району з власних артезіанських свердловин самовільно, без відповідного дозволу, забрано 11 408 м3 підземних вод. Розмір збитків становить 19,779 тис.грн. За порушення вимог природоохоронного законодавства пред’явлено претензію на відшкодування заподіяних збитків. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ЗАТ «Дніпровський термінал», встановлено, що зазначеним підприємством самовільно без дозволу на спецводокористування із власних артезіанських свердловин забрано 2,040 тис. м3 підземної води. Сума заподіяних державі збитків самовільним водокористуванням становить 25,0743 тис.грн. Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали перевірки направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Дніпровського району м. Херсона порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 240 КК України. 25 лютого 2010 року під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Струмок” встановлено, що з 01.04.08 р. забір підземних вод здійснюється при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Сума заподіяних державі збитків самовільним спецводокористуванням становить 68,208 тис.грн. За порушення вимог водного законодавства складено 2 протоколи про адмінпорушення. Прокуратурою Дніпровського району м. Херсона порушено кримінальну справу за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 364 КК України. 17 березня 2010 року здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства сільським комунальним підприємством “Щасливе”. В результаті перевірки встановлено, що з 01.08.09 р. забір підземних вод здійснюється при відсутності дозволу на спеціальне водокористування. За порушення водного законодавства складено 3 протоколи про адмінпорушення. Проведено розрахунок збитків заподіяних самовільним водокористуванням на суму 56,25 тис.грн. Керуючись ст. 253 КУпАП 83


матеріали перевірки направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Прокуратурою Цюрупинського району порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 240 КК України. Під час здійснення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства приватним підприємцем Урсуленко О.А. встановлено, що забір підземної води здійснюється з однієї артсвердловини. Проект зон санітарної охорони свердловин розроблено і затверджено Південно-Українською ГГЕ. Спеціальний дозвіл на користування надрами не отримано. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. Перевіркою доде��жання вимог природоохоронного законодавства від 28.04.2010р. встановлено, що підприємством Агрокомплекс «Рубанівський» ЗАТ багатогалузевого концерну «Співдружність» з власної артезіанської свердловини самовільно, без відповідного дозволу забирались підземні води. Розрахунок за самовільне водокористування становить 2, 117 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію щодо відшкодування збитків заданих навколишньому природному середовищу. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Дружба-5» від 12.04.2010р.встановлено, що з власної артезіанської свердловини самовільно, без відповідного дозволу забрано 140,0м3 підземних вод. Згідно розрахунку розмір збитків за самовільне водокористування становить 2,905 тис.грн. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області пред’явлено претензію щодо відшкодування завданих збитків, яку підприємством визнано та сплачено в повному обсязі. Перевіркою додержання вимог природоохоронного законодавства від 06 травня 2010р. встановлено, що заводом №2 ДП ”Гауда” ТОВ ”Станіслав і К” самовільно, без дозволу на здійснення спеціального водокористування, забрано 1097куб.м. підземної води. Державною екологічною інспекцією пред’явлено претензію щодо відшкодування збитків завданих навколишньому природному середовищу на суму 22,763 тис.грн. Під час перевірки Козачелагерського сільського комунального підприємства «Сількомунгосп» в с. Козачі Лагері Цюрупинського району Херсонської області виявлено, що з артезіанських свердловин за період з 01.01.2010 р. по 15.04.2010 р. самовільно забрано 4 420 м3 підземних вод. Розмір збитків за самовільне водокористування становить 27,515 тис.грн. 04 листопада 2010 р. здійснена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства комунальним підприємством “Чорномор”. В результаті перевірки встановлено, що підприємством в період з 01.10.10 по 07.10.10 самовільно забрано 200 м3. Здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів на суму 1245 грн. Матеріали перевірки КП “Чорномор” направлено до Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Херсонській області для порушення кримінальної справи. 26 жовтня – 02 листопада 2010 здійснена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно- каналізаційного господарства м. Херсона» 84


(МКП “ВУВКГ м. Херсона”) та встановлено наступне. Згідно поточних індивідуальних технологічних нормативів використання води для МКП ВУВКГ м. Херсона відсоток втрат по підземній воді складає 40,9 %. При співставленні показників втрат за період 2007-2010 рр. спостерігається тенденція зменшення у відсотковому співвідношенні втрат води з водопровідних мереж. Підприємством не виконуються в повному обсязі умови спеціального дозволу на користування надрами. За порушення вимог природоохоронного законодавства посадову особу притягнуто до адмінвідповідальності. В результаті планової перевірки комунальним підприємством «Струмок» Чаплинського району Херсонської області встановлено, що ним за період з 02.01.2010р. по 01.02.2010р. з власних артезіанських свердловин самовільно, без відповідного дозволу, забрано 1520м3 підземних вод. Забір підземних вод вказаним комунальним підприємством здійснювався самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено вимоги п.9 ст.44 Водного кодексу України. Сума збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням, становить 9462,0грн. 5. Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, розвиток природно-заповідного фонду та формування національної екологічної мережі 5.1 Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, формування національної екологічної мережі 5.1.1 Загальна характеристика Охорона природи, у тому числі і рослинного світу, - одна із актуальних задач сучасності. Головним у цьому напрямі є формування природоохоронних територій держави, які репрезентативно відображали б все багатство та різноманіття її природи. Херсонська область відноситься до тих регіонів нашої країни, де присутня широка мережа заповідних об’єктів. Для сталого, збалансованого розвитку території з метою створення оптимальних умов для життя на ній людей необхідне збереження біологічного, ценотичного і ландшафтного різноманіття. Однією з умов досягнення цього є переведення певної частини території та окремих об’єктів в ранг, що підлягають особливій охороні. Серед них найважливішими є території та об’єкти природнозаповідного фонду, в межах територій яких природні комплекси є найбільш захищеними. Земельні угіддя – складові регіональної мережі Херсонської області Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис.га Категорії землекористування Землі природного призначення Сіножаті та пасовища Водогосподарські підприємства Землі водного фонду У т.ч. ставки Землі оздоровчого призначення Землі рекреаційного призначення Землі історико-культурного призначення Ліси

2000 88,2 168,0 21,6 433,2 7,6 0,2 1,1

2005 88,2 166,8 21,5 430,5 12,3 0,2 1,4

2006 88,2 166,2 21,5 430,5 12,3 0,2 1,8

2007 88,2 166,6 21,0 430,5 12,3 0,2 1,8

2008 88,3 166,2 20,0 430,4 12,1 0,4 1,6

2009 88,3 166,1 20,0 431,0 12,7 0,4 1,8

2010 88,3 166,1 20,6 430,9 12,8 0,4 1,9

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

151,1

151,4

151,4

151,4

151,4

151,5

151,5

85


5.1.2 Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується катастрофічно великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь. Оптимізація землекористування в степових районах можлива лише при умові створення геоекологічної інфраструктури ,яка, насамперед, складається із насичення ландшафтів біотичними елементами – лісами, лісосмугами, пасовищами, цілинними степовими ділянками тощо. Поширення лісових масивів для районів інтенсивного землеробства має, крім природоохоронного та естетичного, ще й велике господарське значення. Лісосмуги та ліси покращують мікроклімат ,сприяють збільшенню запасів вологи в ґрунті, стабілізують ерозійні дефляцій ні процеси. Лісосмуги та ліси займають приблизно 5,3% території. Інший елемент геоекологічної інфраструктури, який є позитивним фактором щодо родючості, наявність великих площ, зайнятих пасовищами та сіножатями. Найбільші площі природних пасовищ та сіножатей зосереджені в приморській зоні з найбільш неродючими ґрунтами. В Скадовському та Каланчацькому районах таких площ більше 15 % від сільськогосподарських угідь, а в Голопристанському та Чаплинському – більше 10%. Співвідношення «рілля-ліс», «рілля-пасовища», «рілля-пасовища разом з сіножатями та лісами» для Херсонщини дуже несприятливе. На один гектар пасовищ і сіножатей – 10,7 (по Україні – 4,4). Загальна оцінка співвідношення ріллі т найважливіших елюентів геоекологічної інфраструктури – лісів, пасовищ та сіножатей показує, що землі Херсонщини втричі інтенсивніше використовуються, ніж в середньому по Україні. На сьогодні стан територій області, які знаходяться в межах екологічної мережі, крім об’єктів природно-заповідного фонду, значною мірою незадовільний. Все це впливає на якість елементів екологічної мережі, як природного середовища існування популяцій видів флори, мікобіоти та фауни. Перелітні птахи, що мігрують Азово-Чорноморським міграційним коридором, тривалість перебування яких визначається погодними умовами та наявністю кормової бази, в певній мірі пошкоджують посіви озимих та ярих зернових культур, що в свою чергу викликає напругу в аграрному секторі регіону. В Азово-Чорноморському регіоні, як і у всій Західній Європі, відбувається швидкий ріст чисельності рибоїдного виду – великого баклану. Основними чинниками росту чисельності баклана в регіоні є антропогенні зміни навколишнього середовища, покращення трофічних умов за рахунок рибогосподарської діяльності (риборозведення, будівництво риборозплідних ставків з великою щільністю риби на одиницю площі та інше). 5.1.3 Заходи щодо збереження біологічного та ландшафтного різноманіття З метою збереження, охорони та відтворення структурних елементів регіональної екомережі та біорізноманіття на території області виконуються: 1. Програма поліпшення екологічного стану та зменшення техногенного навантаження в Херсонській області «Екологія – 2015». 2. Проект збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському коридорі. 3. Програма «Ліси Херсонщини» на 2001 -2015 роки. 86


4. Регіональна програма створення екологічної мережі в Херсонській області (в стадії затвердження). В області налічується 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, із них 13 об’єктів загальнодержавного значення та 66 місцевого значення. Велика роль збереження біорізноманіття на Херсонщині належить територіям водно-болотних угідь міжнародного значення: Дельта р. Дніпро, Тендрівська затока, Ягорлицька затока, Карнікітська затока, Джарилгацька затока, Центральний Сиваш, Східний Сиваш, Великий Чапе��ьний під. На території області охороняється 395 видів, що включені до світового Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів – МСОП (IUCN) – (18), до Європейського Червоного списку, в т.ч. до Червоної книги європейських біолітів – (25), та до Червоної книги України – (55), Червоного списку Херсонської області – (44): 17 видів грибів, в т.ч. 12 видів лишайників; 128 видів рослина саме: 7 видів водоростей – 3 види зелених і по 2 види червоних і бурих, 10 видів мохоподібних, 1 вид плауноподібних; 250 видів тварин, а саме: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види круглих і кільчатих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. В основному, стан більшості видів задовільний, особливо в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Ряд представників рослин і тварин вимагають підвищеної уваги до збереження ареалів зростання та проживання. Науковцями Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у 2010 році завершено передбачені планом науково-дослідних робіт етапи реінвентаризації судинної флори та фауни хребетних природного ядра, зон буферної та антропогенних ландшафтів. Встановлено, що об'єм судинної флори природного ядра складає 509 видів, при цьому 33 наводяться вперше. Актуальний об'єм бур'янистої флори агроценозів буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» складає 339 видів судинних рослин; об'єм спонтанної флори зони антропогенних ландшафтів – 220 видів. Зведений конспект спонтанної флори сільгоспугідь зон буферної та антропогенних ландшафтів об'єднує 352 види, у т.ч. компоненти созологічного статусу, що репрезентують Червоний список МСОП, Європейський Червоний список, Бернську конвенцію, Червону книгу України та Червоний список Херсонської області. Таким чином, частка созологічного елементу флори у агрота проценозах території заповідника складає близько 4%. У ході реінвентаризації фауни показано, що незмінним залишився склад риб (2 види), земноводних (3 види), плазунів (6 видів) та ссавців (38 видів). В результаті проведеної ревізії орнітофауни заповідника у список видів птахів були внесені відповідні зміни. У списку було виявлено 9 видів, що вважаються такими, котрі були внесені попередниками у список бездоказово. Паралельно з цим зі списку виключені види неаборигенної фауни (30 видів). Отже, загальне представництво птахів за весь час досліджень складає 251 вид, у 2010 р. виявлено 159. - ведення переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні Відповідно до переліку раритетної флори та фауни 3-го видання Червоної книги України (2009) уточнено списки видів рослин і тварин, що підлягають 87


охороні, їх созологічний статус, поточний стан популяцій, актуальність та значущість збереження на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Актуальний об'єм раритетної фракції флори асканійського степу складає 33 види, у т.ч. 20 – з Червоної книги України (ІІІ видання, 2009 р.). Встановлено, що види особливої охорони знаходяться у благополучному стані. Їх чисельність тримається в межах природних багаторічних флуктуацій, але у 2010 р. при затопленні Великого Чапельського поду спалахом чисельності відзначились гігромезофітні та гідрофітні елементи флори. - виявлення природних територій, перспективних для наступного заповідання Території, перспективні для наступного заповідання у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» НААН включені у «Концепцію розширення території зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та «Проект резервування цілинних осередків степу у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та надання їм природоохоронного статусу», що передбачалось Указом Президента України «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів» №1129/2008 та проектом регіональної екомережі. У поточному році здійснені їх ботанічні та зоологічні обстеження. - здійснення спеціальних заходів для забезпечення міграції тварин У період перебування мігруючих зграй журавля сірого та Гусеподібних на території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» постійно здійснювали їх охорону. Виявлено та попереджено випадки браконьєрства, поновлено аншлаги. Видано методичний посібник «Взаємодія гусей та журавлів з агроценозами в регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» і шляхи зменшення їх впливу (аналітичний огляд з методичними вказівками)». Загроз зміні режиму території і погіршенню умов існування навколоводних птахів не прогнозується. - створення умов для відтворення різноманіття рослин тварин і фітоценозів у природних зонах У 2010 р. здійснено моніторинг за чисельністю та загальним віталітетом групи особин локального дніпровсько-молочанського неоендеміка тюльпана скіфського Tulipa scythica, що були репатрійовані у цілинні фітоценози Малого Чапельського поду. Ядро генофонду T. scythica наразі репрезентує природне ядро Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Великий Чапельський під), але у регіоні межиріччя Дніпро-Молочна локальні мікропопуляції виду збереглись у Агайманському та Барнашівському подах. У 2010 р. тут було виявлено нечисленні групи особин (від 20 до 50 у генеративному стані, віковий спектр ценопопуляцій – правосторонній, домінують «дорослі» екземпляри). Причини зміни чисельності полягають у зниженій конкурентноспроможності, генетичній одноманітності популяцій, наявності потужної підстилки у фітоценозах резерватогенної сукцесійної серії, що ускладнює насіннєве поновлення, а з іншого боку – розораність південно-причорноморського степу, у т.ч. – депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. В Чорноморському біосферному заповіднику (далі - ЧБЗ) ведеться постійна інвентаризація флори та фауни регіону, кадастр раритетних видів. В Червоній книзі України нового видання (2009 рік) співробітникам ЧБЗ 88


належить 14 видових нарисів. Під час експедиції по регіону в 2009-2010 році визначені нові місця мешкання видів тварин та рослин, що підлягають особливій охороні та визначенні перспективні території, яким доцільно надати природоохоронного статусу: Скадовський район – Каржинські острови та Каржинський мис, Каланчацький район – півострів Ад, півострів Карадай, узбережжя Перекопської затоки. Щорічний план біотехнічних заходів, що провояться в ЧБЗ, передбачає підготовку островів до гніздування, підтримку санітарних норм щодо профілактики особливо небезпечних зоонозів. Постійно ведеться робота щодо збереження та охорони середовищ існування тварин під час міграції та зимівлі. До основних завдань, що виконує ЧБЗ входить й збереження природного біорізноманіття флори та фауни, а також різноманіття ландшафтів та природних комплексів. На території заповідника зберігаються в природному стані азональний лісостеповий комплекс на Нижньодніпровських пісках, зональний варіант приморського галофітного типчаково-полинного степу, природно-аквальний ландшафтний комплекс мілководних морських заток, острівні природні комплекси з масовим гніздуванням водоплавних та навколоводних птахів, літорально-прибережні комплекси. На території Азово-Сиваського національного природного парку на протязі 2010 року проекти не планувались. В парку ведуться переліки видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні; постійно уточнюються кадастр рослинного і тваринного світу. Нажаль виявлені нові природні території, перспективні для розширення Азово-Сиваського НПП на Арабатській стрілці, не знайшли підтримки у Генічеській райдержадміністрації та Стрілковій селищній раді. За 2010 рік здійснено біотехнічні заходи по утриманню диких тварин на дільниці о. Бірючий, переселено в інші регіони 96 особин лані європейської, 12 особин оленя благородного, 170 особин фазана. 5.1.4 Формування національної екомережі В 2010 році Указом Президента України від 23 лютого 2010 року №221/2010 територію в межах Голопристанського, Цюрупинського районів та Новокаховської міської ради оголошено національним природним парком «Олешківські піски», загальна площа 8020,36 га. На виконання Законів України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» та Указу Президента України від 1 грудня 2008 року № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об’єктів» Держуправлінням постійно ведеться робота над збором матеріалів попереднього погодження та підготовки проектів створення, що в 2011 році заплановано направити до Мінприроди на розгляд для прийняття відповідного рішення, а саме: • національного природного парку «Нижньодніпровський», орієнтовною площею 105680 га, в межах територій Білозерського, Голопристанського, Цюрупинського та Бериславського районів, Херсонської та Новокаховської міських рад; • заказників загальнодержавного значення: «Федорівський», орієнтовною площею 605 га, в межах Інгулецької та Федорівської сільських рад 89


Білозерського району; «Миловська Балка» орієнтовною площею 3200 га, в межах Качкарівської та Милівської сільських рад Бериславського району; «Шилова балка» орієнтовною площею 760 га в межах земель Одрадокамянської, Томаринської сільських та Козацької селищної ради Бериславського району; «Озеро Соляне» орієнтовною площею 120 га в межах м. Гола Пристань та парк-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Дубовий гай». З метою забезпечення правової охорони збереження та раціонального використання майбутнього національного природного парку «Нижньодніпровський», голова ОДА надав доручення в його межах (від Каховської ГЕС до Дніпробузького лиману) створити Нижньодніпровський регіональний ландшафтний парк. На протязі 2010 року неодноразово проводились засідання організаційного комітету з питань створення в області національних природних парків та координаційні ради, на яких розглядалися проблемні питання формування екомережі та шляхи їх вирішення, а саме: - створення нових та розширення існуючих об’єктів та територій природно-заповідного фонду; - резервування цінних природних територій для подальшого заповідання; - винесення меж у натурі та нанесення на планово-картографічні матеріали об’єктів та територій природно-заповідного фонду. З метою роз’яснення необхідності створення природоохоронних установ та при підготовці матеріалів попереднього погодження стосовно національних природних парків, членами оргкомітету та координаційної ради, взято участь в роботі пленарних засідань сільських рад та громадських слухань. В області постійно реалізуються заходи щодо розміщення на постійній основі соціальної реклами, спрямованої на формування у населення екологічної культури, підвищення екологічної свідомості, популяризації територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Організовуються виступи фахівців та керівництва Держуправління на обласному радіо, телебаченні (ТРК Скіфія, Тоніс, ТВІЙ+плюс), круглих столах та семінарах, із залученням громадськості та науковців, а саме – проведено науково-практична конференція «Природнозаповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку» та круглий стіл ІІ-го Міжнародного екологічного форуму «Рекреаційний потенціал природно-заповідного фонду: стан, проблеми та перспективи розвитку», де розглядалися питання про необхідність збереження та шляхи захисту особливо цінних природних комплексів. З 2008 року щомісяця Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області випускається газета «Екологічний вісник Херсонщини», де висвітлюється інформація щодо збереження та раціонального використання біорізноманіття Херсонщини, яка одночасно розміщується в Інтернет-виданнях. Додатково повідомляємо, що на офіційному Інтернет-сайті Держуправління створений розділ «Заповідна справа», де постійно оновлюються інформаційні дані. Також, з метою забезпечення ефективної інформаційної роботи відповідні матеріали надсилаються до Мінприроди. Дирекцією Біосферного заповідника «Асканія-Нова» наукову доповідь на регіональній науково-практичній 90

підготовлено конференції


«Природно-заповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку» (м. Херсон, 2 грудня 2010 р.) на тему: «Цілинні осередки степу у регіоні біосферного резервату «Асканія-Нова» та проблеми оптимізації регіональної екомережі у контексті економічної парадигми» а також «Поліфункціональна діяльність Біосферного заповідника «АсканіяНова» – основа успіху в системі природно-заповідної справи». Проінформовано громадськість про екологічну значимість та економічний потенціал проекту резервування цілинних урочищ регіону Біосферного заповідника «АсканіяНова». Здійснено робочі поїздки та проведено консультації з представниками органів місцевого самоврядування щодо проекту розширення територій зони антропогенних ландшафтів Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та оптимізації структури і режиму природокористування даної території. Заповідником проведена значна природоохоронна та еколого-освітня робота. Під час екскурсій маршрутами установи про стан та перспективи формування національної екомережі і сучасні проблеми охорони навколишнього природного середовища було поінформовано 107251 відвідувачів. За участі фахівців Чорноморського біосферного заповідника у 2010 році проводились наступні заходи: - проведення університеті;

Дня

Чорного

моря

в

Херсонському

державному

- проведення Дня водно-болотних угідь в Інституті природознавства Херсонського державного університету 16 лютого 2010 року; - міжнародний День землі у Чорноморському біосферному заповіднику відзначили традиційною щорічною природоохоронною акцією з залученням студентів-екологів та студентів-біологів Інституту природознавства Херсонського державного університету; - на базі Музею природи заповідника проведено тематичне заняття з гуртківцями станції юних натуралістів під час якого демонструвався науковопопулярний фільм С. Тібатіна «Чорноморський біосферний заповідник», який знаходиться у фототеці заповідника і використовується для еколого-освітньої роботи. За участі фахівців Азово-Сиваського національного природного парку у квітні-травні 2010 року проводились відкриті заняття у загальноосвітніх школах №2 і №3 м. Генічеська з використанням матеріалів, що стосуються біорізноманіття АСПП, Азово-Чорноморського екологічного коридору національної екомережі України та водно-болотних угідь Півдня України (Східного та Центрального Сивашу). 5.1.5 Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами З метою забезпечення безпечного поводження з ГМО прийнято Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів»

91


Складові структурних елементів екологічної мережі Таблиця 25 радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

пасовища, сіножаті

відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом

землі під консервацією

рекреаційні території

курортні та лікувально-оздоровчі території

ліси та інші лісовкриті площі

прибережні захисні смуги

водоохоронні зони

відкриті заболочені землі

Загальна Загальна площа площа, екомережі, тис. га тис. га

водно-болотні угіддя

№ з/п

Одиниці адміністративнотериторіального устрою регіону

об’єкти ПЗФ

Складові елементи екомережі, тис. га

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 1 Бериславський 172,06 22,19 0,88 0,00 2,61 6,38 0,00 0,02 0,00 2,6 9,7 0,00 2 Білозерський 153,41 21,27 4,124 5,36 0,00 0,36 4,37 0,00 0,02 0,00 0,94 6,1 0,00 3 Великолепетиський 99,99 6,25 0,00 0,00 0,02 2,69 0,00 0,00 0,00 0,7 2,84 0,00 4 Великоолександрівський 154,02 21,1 1,286 0,00 0,00 0,62 6,65 0,00 0,00 0,00 1,11 11,40 0,00 5 Верхньорогачицький 91,54 8,6 0,00 0,00 0,004 2,75 0,00 0,00 0,00 0,51 5,3 0,00 6 Високопільський 70,12 11,1 0,03 0,00 0,00 1,56 2,63 0,00 0,00 0,00 1,01 5,9 0,00 7 Генічеський 300,84 133,4 31,97 68,0 0,22 0,00 2,88 2,94 0,4 1,10 0,00 17,40 8,5 0,00 8 Голопристанський 341,13 346,11 139,36 84,4* 9,60 0,00 7,11 46,29 0,00 0,25 0,00 35,20 23,9 0,00 9 Горностаївський 101,77 5,65 0,665 0,00 0,00 0,04 2,5 0,00 0,05 0,00 0,9 1,5 0,00 10 Іванівський 111,99 11,8 0,025 0,06 0,00 0,07 1,4 0,00 0,00 0,00 0,38 9,9 0,00 11 Каланчацький 91,58 20,25 1,474 ** 0,60 0,00 0,56 1,4 0,00 0,00 0,00 6,62 9,6 0,00 12 Каховський 145,08 11,73 0,177 0,32 0,00 0,60 2,93 0,00 0,00 0,00 0,3 7,4 0,00 13 Нижньосірогозький 120,87 7,28 0,636 0,00 0,00 0,47 2,10 0,00 0,00 0,00 0,17 3,9 0,00 14 Нововоронцовський 100,50 12,3 0,023 0,02 0,00 2,40 5,05 0,00 0,00 0,00 1,21 3,6 0,00 15 Новотроїцький 229,78 131,8 20,185 67,92 0,06 0,00 6,53 2,45 0,00 0,00 0,00 7,57 27,1 0,00 16 Скадовський 145,61 35,26 10,312 ** 1,64 0,00 1,57 4,46 0,00 0,43 0,00 5,75 11,1 0,00 17 Цюрупинський 175,94 95,3 9,199 * 4,40 0,00 0,61 46,15 0,00 0,00 0,00 24,84 10,1 0,00 18 Чаплинський 172,19 66,26 51,237 2,36 0,03 0,00 0,03 2,4 0,00 0,00 0,00 3,20 7,0 0,00 19 м. Каховка 3,13 0,11 0,015 0,00 0,00 0,075 0,02 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 20 м. Нова Каховка 22,27 9,6 1,955 0,44 0,00 0,39 4,0 0,00 0,03 0,00 2,18 0,6 0,00 21 м. Херсон 42,29 10,26 0,028 6,17 0,00 0,57 1,92 0,00 0,00 0,00 0,91 0,66 0,00 Херсонська область, тис. га 2846,1 987,62 272,7 345,23 29,8 0,00 29,082 151,5 0,4 1,9 0,00 113,5 166,1 0,00 * Водно-болотне угіддя «Дельта р. Дніпро» розташований в двох адміністративних районах – Цюрупинський та Голопристанський (загальною площею 32,00 тис. га); ** Водно-болотне угіддя «Каркінітська та Джарилгацька затока» розташований в двох адміністративних районах – Садовський та Каланчацький (загальною площею 90,55 тис. га).

92


5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу 5.2.1. Загальна характеристика рослинного світу Хоча Херсонська область займає лише 4,7 % площі України, її біологічне різноманіття характеризується значними величинами. Це пов'язано з тим, що територія Херсонщини розташована в трьох різних ботаніко-географічних районах степової зони, а саме – в Правобережному Злаковому Степу, Лівобережному Злаковому степу, в Полиновому Степу. Флора, або фіторізноманіття області налічує більше 1500 видів вищих судинних рослин. Рослинність піщаних степів на Нижньодніпровських пісках є домінуючою, первинною, корінною. Псамофітні степи займають підвищені ділянки всіх семи піщаних арен: Каховської, Козаче-Лагерської, Виноградівської, Олешківської, Збур'ївської, Іванівської та Кінбурнського півострова. Ці степи, хоча і розташовані в смузі типчаково-ковилових степів, але відносяться до едафічного (псамофітного) варіанту різнотравно-типчаковоковилових степів, тобто більш північнішої смуги степової зони. Як в типових степах, серед псамофітно-степової рослинності Нижньодніпровських степів переважають ксерофільні дернинні злаки, а саме: костриця Беккера, ковила Дніпровська, келерія п��скова, житняк Лавренка. Серед різнотрав'я також переважно псамофіти – гвоздика плоскозуба, цмин пісковий, молочай та ін. На цих пісках дуже багато ендеміків Нижнього Придніпров'я – видів, поширених лише на даній території, це: дрік Дніпровський, еспарцет Дніпровський, чебрець Дніпровський та ін. Крім псамофітних степів, на піщаних аренах значні площі займають бугристі піски, тобто кучугури, які утворилися внаслідок дії вітру та інших чинників. На кучугурах переважають види з міцним і довгим корінням, яке дозволяє їм закріплюватись на рухомому піску. Це зіновать Дніпровська, молочай Дніпровський та ін. Лучна рослинність поширена головним чином у великих зниженнях (улоговинах) серед арен і частково на невеликих, але глибоких міжкучугурних зниженнях, в останньому випадку разом з березовими гайками. В лучних угрупуваннях домінують такі рослини: тонконіг лучний, осока шершава, конюшина сунецевидна, жовтець багатоквітковий, подорожник великий, ситник темноцвітний та ін. Болота, які зустрічаються на аренах, переважно заростають рогозом широколистим, кугой озерною, а береги – осокою гострою та осокою пухирчастою. 5.2.2 Лісові ресурси Загальна площа лісового фонду Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства становить 172,1 тис. га, лісистість території - 3,3% і по адміністративним районам коливається в межах від 0,4% (м. Каховка – 7 га) до 24,8% (Цюрупинський район -30757 га). Коливання лісистості по адміністративним районам зумовлено неоднорідністю розташування лісових масивів. В області найбільша площа вкрита лісами зосереджена на піщаних аренах Нижньодніпровських пісків – Цюрупинський та Голопристанський райони, де відсоток лісистості складає відповідно 24,8% 93


30757 га) та 11,8% (25243 га). Низька лісистість в Новотроїцькому (0,8 %), Генічеському (1%), Каланчацькому (1,1%), Чаплинському (1,4%) районах. У вище вказаних районах планується прийняти під заліснення не придатні для використання у сільському господарстві землі, з метою збільшення лісистості. За площею насаджень домінують хвойні (74%) і твердолистяні (18%) породи дерев, м’яколистяні займають лише 6%, інші – 2%. Переважають у складі вказаних груп порід сосна й акація. За віковою структурою насадження поділяються на молодняки та середньовікові - 79%, достигаючі – 3%, стиглі й перестійні - 18%. Ліси області щорічно потерпають від пожеж. Їх кількість в різні роки коливається від 150 до 400 осередків. Землі лісогосподарського призначення Таблиця 26 № з/п 1 1.

1.1 1.2 1.3 2. 3.

Землі лісогосподарського призначення 2 Загальна площа земель лісогосподарського призначення ( лісового фонду області) у тому числі: площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)

Одиниця виміру 3 тис. га

Кількість

Примітка

4 221,7

5

тис. га

174,901

тис. га

-

га

-

тис. га

79,6

%

3,3

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га Таблицяи 27 Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях Створення полезахисних лісових смуг

2004 634,1

2005 1154,67

2007 1571,2

2008 5475,8

2009 1650,7

30

2006 1380, 1 0

68,48

0

2010 1575,8

0

0

0

0

24,3

20

11

16

20

20

Заготівля деревини Таблиця 28 № з/п 1. 2 3 4 5 6 7 8

Рубки догляду за лісом та інші рубки, пов’язані з веденням л/г Рубки догляду в молодняках проріджування Прохідні рубки Санітарні рубки вибіркові Лісовідновні рубки Очистка від захаращення Інші рубки Інші рубки, не пов’язані з веденням лісового господарства

94

Одиниця виміру га га га га га га га га

2008

2009

40,0 343,0 154,0 2052,0 154,0 150,0 89,0

35,0 533,0 773,0 666,0 373,0 287,0 317,0 1,0


У 2010 році всіма лісокористувачами області проведені рубки лісу на площі 4413 га. Лісогосподарське виробництво поєднує в собі дві однаково важливі складові: вирощування лісу і промислове виробництво. Відтворення лісів Основним напрямком роботи у веденні лісового господарства на півдні України є відтворення та збереження лісів Херсонщини. За 2008-2010 роки створено 8624га лісових культур та затрачено коштів в сумі 21 429,7 тис.грн на посадку, догляд та доповнення. Природне поновлення пройшло на площі 855,7 га. Найбільше в Цюрупинському районі на площі 610,2 га. У 2010 році загинуло 600,8 га лісових культур та 6,5 га лісових насаджень від впливу несприятливих погодних умов. В 2011 році створено лісових культур на площі 1118 га та посаджено полезахисних смуг 5 га. Лісові ресурси державного значення на території Херсонської області відсутні. У 2010 році підвідомчими підприємствами Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства проведено заходів з формування і оздоровлення лісів на площі 4416 га, заготовлено 158642 м3 деревини, в тому числі ліквідної 121449 м3. Суцільних санітарних рубок проведено на площі 662 га, заготовлено 37622 м3 деревини, в тому числі ліквідної 22281 м3. Лісовідновні рубки проведено на площі 358 га і заготовлено відповідно 39641 м3 та 34985 м3 деревини. Реконструктивні рубки державними лісогосподарськими підприємствами у 2010 році не проводились. У 2010 році винищувальні заходи в осередках хвоєгризучих шкідників лісу проведено на площі 7,768 тис. га., в т. ч. в осередках рудого соснового пильщика на площі 6,055 тис.га., із запланованих 7,1 тис., що становить 85% від запланованого об’єму. Враховуючи те, що на протязі останніх п’яти років щорічно в популяцію РСП було внесено достатню кількість вірусу, його дія проявилася і на тих площах, що у 2010 році не оброблялись. Так у лісових масивах В.Олександрівського лісництва ДП «В.Олександрівське ЛМГ» відмічено загибель личинок до 70-80%, місцями 100%. В даних масивах обробіток було відмінено. В лісових масивах ДП «Голопристанське ЛМГ» та ДП «Збур’ївське ЛМГ»у 2010 році сформувався комплексний осередок хвоєгризучих шкідників таких, як соснова совка, червоноголовий та зірчатий соснові пильщики-трачі. Обробіток по даних шкідниках проведено у комплексі по ДП «Голопристанське ЛМГ» на площі 1,613 тис. грн., хімічними препаратами. В осередках звичайного соснового пильщика обробіток проведено по ДП «Збур’ївське ЛМГ» на площі 100 га. Лісовою охороною підвідомчих підприємств, сумісно з фахівцями Херсонськог лісозахисного підприємства, ведеться постійний нагляд в осередках шкідників і хвороб лісу. 95


Використання вірусних препаратів по управлінню, на протязі останніх років, свідчить про їх високу ефективність та важливі переваги перед хімічними препаратами, з мінімальним впливом на екологію природного середовища викликаючи гибель личинок відповідних видів комах, не завдаючи шкоди іншим об’єктам біоценозів. За всіма шкідниками проводиться детальне лісопатологічне обстеження на постійних пробних площадках, а також рекогносцирувальні обстеження. Лісопатологічний матеріал, який зібрано під час обстежень, аналізується силами спеціалістів держлісгоспів або направляється для проведення лабораторного аналізу в ДСЛП «Херсонлісозахист», результати обстежень повертаються в держлісгоспи. Для винищувальних заходів держлісгоспи використовують тільки дозволені до використання хімічні та біологічні препарати. Боротьба з стовбурними шкідниками проводиться шляхом проведення санітарних рубок. З метою пропаганди захисту лісу лісова охорона проводить постійно бесіди з учнями шкіл та населенням, залучає їх до виготовлення і розвішування штучних гнізд для птахів. В цілях пропаганди захисту лісу ведуться виступи по радіо, публікуються статті в районних та обласних газетах, навколо лісових насаджень встановлені аншлаги. Перед проведенням винищувальних заходів, населення заздалегідь повідомляється через місцеві органи друку і радіозв’язку. Заходи з охорони лісів від пожеж, хвороб та шкідників З метою запобігання виникненню пожеж у природних екосистемах в області діють розпорядження голови обласної державної адміністрації: від 11.11.2010 року № 962 «Про забезпечення підготовки до пожежонебезпечного періоду 2011 року в екосистемах» та від 21.02.2011 року № 81 «Про посилення охорони лісів області від пожеж у 2011-2013 роках». Для своєчасного виявлення пожеж у пожежонебезпечний період ведеться спостереження з 24 пожежно–спостережних веж тимчасовими пожежними спостерігачами та наземне патрулювання лісовою охороною по обходах згідно із затвердженими маршрутами. Проведено 90 лекцій та бесід на протипожежну тематику з населенням, проводиться роз’яснювальна робота на протипожежну тематику в засобах масової інформації – 55 виступів. Проведено 376 рейдів по виявленню порушників Правил пожежної безпеки в лісах, перекрито 265 позапланових доріг для в’їзду в лісові масиви транспортних засобів, виставлено 324 штук наглядної агітації в лісових насадженнях. Відремонтована та знаходиться в бойовій готовності пожежна та пристосована до пожежогасіння техніка. Влаштовано мінералізованих смуг – 931 км., проведено догляд за існуючими мінералізованими смугами та протипожежними розрив��ми 4171 км. Постійно проводяться роботи з очищення насаджень від захаращення. З початку року в лісовому фонді області сталося 22 пожежі, площа пройдена пожежами 2,35 га. На землях інших землекористувачів, силами державної лісової охорони погашено, 18 пожеж на площі 21,62 га.

96


Середня площа пожежі на один випадок по управлінні в поточному році 0,11 га. Слід відмітити, що більшість лісових пожеж ліквідовано силами лісової охорони. Внаслідок великомасштабної лісової пожежі 2007 року, яка зачепила два найбільш лісисті райони Голопристанський та Цюрупинський знищено 7356 га лісових насаджень, із них: ДП «Голопристанське ЛМГ» - 5848 га (Голопристанський район), ДП «Цюрупинське ЛМГ» - 1508 га (Цюрупинський район). Розробіток згарища в вище вказаних районах виконується відповідно до виробничо – фінансових планів. Станом на 15.12.2010 року залишається не розробленим 316 га, втому числі по підприємствах ДП «Голопристанське ЛМГ» - 180 га, та ДП «Цюрупинське ЛМГ» - 136 га. На сьогодні актуальним залишається питання заліснення згарищ але в Україні, в цілому, і в тяжких умовах півдня – зокрема, відсутня практика заліснення великих площ згарищ. З метою недопущення виникнення хвороб лісу, які є не характерними для даного регіону, мається на увазі рицина хвиляста збудником якої є сумчастий гриб, в співпраці з ДП «Степовий філіал УкрНДІЛГА» на площах ДП «Голопристанське ЛМГ» та ДП «Цюрупинське ЛМГ» закладені пробні площі випробувальних культур, площа яких збільшується щорічно, що дасть можливість визначити терміни технологій створення лісових культур на згарищах Херсонської області, терміни підготовки ґрунту, перспективні вологонакопичувачі, мікродобрива, регулятори росту, пестициди та ефективність створення лісових культур сіянцями із закритою кореневою системою. Після розробки теми, яка виконується науково – дослідним інститутом лісового господарства і агролісомеліорації на замовлення Державного комітету лісового господарства України, «Удосконалення технології створення лісових культур на великих згарищах та вирощування садивного матеріалу головних лісоутворюючих порід» будуть розроблені «Рекомендації щодо створення лісових культур на великих згарищах та вирощування садивного матеріалу головних лісоутворюючих порід». Термін розробки теми 2010-2014 роки. 5.2.3. Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів Природні рослинні ресурси поділяються на ресурси загальнодержавного та місцевого значення. До ресурсів місцевого значення відносяться, згідно зі ст. 4 Закону України «Про рослинний світ», дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення. В межах області найбільш поширеними є: ромашка лікарська, глід, гірчак почечуйний, деревій, звіробій, пижмо звичайне, соснові бруньки, цмін пісковий, чебрець, шипшина. Їх використання здійснюється в Порядку, який визначається органами місцевого самоврядування. З метою посилення в області державного контролю за використанням, охороною рослинного світу Держуправлінням підготовлено проект розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22 квітня 2010 року № 352 «Про ліміти на обсяги заготівлі в області природних рослинних ресурсів місцевого значення на 2010 рік». Встановлено ліміт: ромашка лікарська – 9 тонн, очерету південного на площі 75 га 97


5.2.4. Охорона та відтворення видів рослин, занесених до Червоної книги України, та тих що підпадають під дію міжнародних договорів України В результаті дії антропогенного фактора ряд видів на території області стали рідкісними і зникаючими. Вони включені до природоохоронних документів: Світового Червоного списку (МСОП), Європейського Червоного списку, Червоного списку європейських біолітів, Червоної книги України, Червоного списку Херсонської області. Охорона та відтворення рідкісних та зникаючих видів рослин і грибів, що занесені до Переліку Червоного списку Херсонської області (далі – Перелік) забезпечується шляхом: встановлення особистого правового статусу видів, що знаходяться під загрозою зникнення вимог щодо їх охорони під час розробки різних нормативних актів; систематичної роботи щодо виявлення місць їх зростання, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом популяції та необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових установ їх охорони та відтворення; створення на територіях, де вони зростають, системи заповідних та інших об’єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове зростання на певній території рослин і гибів, занесених до Переліку, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду місцевого значення; створення банків їх генофонду, розведення у спеціально створених умовах (ботанічних садах, дендропарках тощо); врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної документації, екологічної експертизи; проведення широкої виховної роботи серед населення; встановлення адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності за знищення чи пошкодження видів рослин і грибів. Відтворення рідкісних, зникаючих та ресурсних видів дерев та не деревних диких рослин В дендрологічному парку біосферного заповідника «Асканія-Нова» протягом року залучено 108 зразків насіння деревинних рослин 77 видів і форм, в тому числі нових для паркової дендрофлори 31 таксон. Експедиційним шляхом одержано саджанців, сіянці та живці 39 видів та 76 форм, які відносяться до 38 родів, 22 родин. З них новими для паркової флори є рослини 83 таксонів. Залучено 126 зразків посадкового матеріалу квітково-декоративних рослин 112 видів, форм і сортів. Зібрано колекцію ґрунтопокривних та тіньовитривалих трав’янистих рослин 64 видів, форм і сортів. Первинними інтродукційними випробуваннями охоплено 27 нових видів і форм деревних рослин та 10 видів квітково-декоративних. Продовжено довгострокові інтродукційні випробовування деревних екзотів та рідкісних видів. Вивчено біоморфологічні та екологічні характеристики рідкісних деревних та багаторічних квітково-декоративних рослин. Впроваджено в озеленення на півдні України 46 видів, форм та сортів квітково-декоративних рослин. 98


Висаджено в дендропарку 1652 шт. дерев та кущів, 110 одиниць кореневищних видів квітково-декоративних рослин Перелік видів флори, що охороняється, в регіоні (станом на 01.01.2011 року) Таблиця 29 Назва виду (звичайна і наукова) 1 Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa L.) Астрагал блідий (Astragalus pallescens Bieb.) Астрагал Геннінга (Astragalus henningii (Stev.) Boriss.) Астрагал дніпровський (Astragalus borysthenicus Klok.) Астрагал зігнутий (Astragalus reduncus Pall.) Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.) Береза дніпровська (Betula borysthenica Klok.) Білоцвіт літній (Leucojum aestivum L.) Брандушка різнокольорова (Bulbocodium versicolor (Ker-Gawl.) Spreng.) Бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) Водяний горіх плаваючий (Trapa natans L. s.l.) Волошка короткоголова (Centaurea breviceps Iljin) Волошка Талієва (Centaurea taliewii Kleop.) Волошка Пачоського (Centaurea paczoskii Kotov ex Klokov) Гвоздика бесарабська (Dianthus bessarabicus Klok.) Гвоздика ланцетна (Dianthus lanceolatus Stev. ex Reichenb.) Гіацинтик Палласа (Hyacinthella pallasiana (Stev.) Losinsk) Гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium (Aiton) Boiss.) Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.) Дворядник крейдяний (Diplotaxis cretacea Kotov) Дрік скіфський (Genista scythica Pacz.) Еремогоне головчаста (Eremogone cephalotes (Bieb.) Fenzl) Житняк пухнатоквітковий (Agropyron dasyanthum Ledeb.) Жовтозілля дніпровське

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

2

3

4

+

+

Європейський червоний список 5

+ +

+ +

+

+

+ + + + +

+

+ + +

+

+

+ +

+ + + + +

+

99


Назва виду (звичайна і наукова) Senecio borysthenicus (DC.) Andrz. Залізняк гібридний Phlomis hybrida Zelen. Залізняк скіфський Phlomis scythica Klok. et Shost. Зіновать гранітна (Chamaecytisus graniticus (Rehm.) Rothm. incl. Ch. skrobiszewskii (Pacz.) Klaskova) Зіркоплідник частуховидний (Damasonium alisma Mill.) Зозулинець блощичний (Orchis coriophora L.) Зозулинець болотний (Orchis palustris Jacq.) Зозулинець запашний (Orchis fragrans Pollini) Зозулинець жилкуватий (Orchis nervulosa Sakalo) Зозулинець рідкоквітковий (Orchis laxiflora Lam.) Зозулинець розмальоваий (Orchis picta Loisel.) Зозулинець салеповий (Orchis morio L.) Золотоборідник цикадовий (Chrysopogon gryllus (L.) Trin.) Камка морська (Zostera marina L.) Карагана скіфська (Caragana scythica (Kom.) Pojark.) Ковила азовська (Stipa maeotica Klok. et Ossycznjuk) Ковила волосиста (Stipa capillata L.) Ковила Граффа (Stipa grafiana Stev.) Ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klok. ex Prokud.) Ковила Лессінга (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.) Ковила українська (Stipa ucrainica P.Smirn.) Ковила шорстка (Stipa aspperella Klok. et Ossycznjuk) Козельці дніпровські (Tragopogon borystenicus Artemcz.) Коручка болотна (Epipactis palustris (L.) Crantz.) Лікоподієла заплавна (Lycopodiella inundata (L.) Holub) Любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.) Льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Bess.) Мак азовський (Papaver maeoticum Klok.) Меч-трава болотна

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список + +

+

+

+ +

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+ + +

+

+ + + + + + + + +

+

+ +

+

100

+


Назва виду (звичайна і наукова) (Cladium mariscus (L.) Pohl) Морковниця прибережна (Astrodaucus littoralis (Bieb.) Drude) Пальчатокорінник м’ясочервоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) Пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerhayes) Пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski) Nevski) Підмаренник волинс��кий (Galium volhynicum Pobed.) Піщанка Зоза (Arenaria zozii Kleop.) Плавун щитолистий (Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze) Покісниця сиваська (Puccinellia syvaschica Bilyk) Роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz. Рябчик малий (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) Рябчик руський (Fritillaria ruthenica Wilkstr.) Рястка Буше (Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers.) Сальвінія плаваюча (Salvinia natans (L.) All.) Содник ягодоносний (Suaeda baccifera Pall.) Сон чорніючий (Pulsatilla nigricans Storck) Сугайник угорський (Doronicum hungaricum Reichenb. fil.) Тюльпан бузький (Tulipa hypanica Klok. et Zoz) Тюльпан скіфський (Tulipa scythica Klok. et Zoz) Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel) Ушанка полинова (Otites artemisetorum Klok.) Ферула східна (Ferula orientalis L.) Фіалка Лавренка (Viola lavrenkoana Klok.) Франкенія припорошена (Frankenia pulverulenta L.) Холодок Палласа, холодок коротколистий (Asparagus pallasii Miscz., Asparagus brachyphyllus Turcz.) Хрінниця сиваська (Lepidium sivaschicum Kleop.)

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

+ +

+

+

+

+

+ + +

+ + + + + + +

+ +

+ + + + + + + +

+

+

101


Назва виду (звичайна і наукова) Цибуля переодягнена (Allium pervestitum Klok.) Цибуля Регеля (Allium regelianum A.Beck.ex Iljin) Цибуля скіфська (Allium scythicum Zoz) Чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus Klok. et Shost.) Шафран кримський (Crocus tauricus (Trautv.) Puring.) Шафран сітчастий (Crocus reticulatus Stev. ex Adam.) Шоломниця весняна (Scutellaria verna Bess.) Щавель український (Rumex ucrainicus Fisch. ex Spreng.) Кількість видів із офіційних переліків в заповідниках і національних природних парках України Кількість видів із офіційних переліків у спонтанній флорі України

Червона книга України

Бернська конвенція

CITES

Європейський червоний список

+ +

+

+

+

+ +

+ + + + 333

38

63

114

439

59

71

182

5.2.5. Адвентивні види рослин Антропогенний вплив змінив рослинність території області. Зникли або скоротили свою площу природні фітоценози, створені агрофітоценози. Багато земель в селах, біля промислових об'єктів перетворені в пустища. Такі території називають антропогенно перетвореними або трансформованими. Флора цих територій змінюється, сюди попадають види рослин, які краще пристосовані до нових умов, а види природної, аборигенної флори зникають. Рослинні угрупування майже повністю змінюються. На створені людиною екотопи проникають більш агресивні види місцевої флори, а також види рослин з чужих флор – адвентивні види. 5.2.6 Стан зелених насаджень населених пунктів У рамках двомісячників по благоустрою та озелененню, Весняних толок та інших природоохоронних акцій, щорічно, наприкінці березня та у квітні, проводяться суботники в парках і скверах, на прилеглій території установ, організацій та підприємств, у ході яких здійснюється упорядкування зелених зон міста, висадження дерев та кущів. Крім дерев, отриманих за бюджетні кошти, громадські організації, мешканці міста висаджують у скверах та парках, на прибудинкових територіях зелені насадження, придбані за власні та благодійні кошти. Враховуючи відсутність централізованого поливу, сухий та спекотний клімат, їх приживлюваність складає 60-70%, що нижче нормативної для південного степу. З метою підвищення екологічної свідомості населення та залучення до активної природоохоронної роботи в області було проведено ряд інформаційно – просвітницьких заходів,а саме, у засобах масової інформації було висвітлено 130 статей, в яких активно пропагувались організаційні роботи по проведенню «Весняної толоки з озеленення та благоустрою», показано хід проведення акції. 102


Особлива увага приділялась залученню до участі дітей та молоді для виховання в них свідомості і почуття відповідальності та дбайливого ставлення до природи і довкілля. Так, в учбових закладах і громадських організаціях області проводяться трудові акції та суспільно-корисна робота, таких як «Парад квітів біля школи», «Юнатівський зеленбуд» та дослідницький напрямок таких як «Юний дослідник», «Мікроскопічні водорості-показник екологічного стану довкілля» «Юний селекціонер». 5.2.7 Заходи щодо збереження рослинного світу В 2010 році державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 154 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу. За виявлені порушення складено 501 протокол про адміністративне правопорушення на громадян та посадових осіб, яких оштрафовано на 28,329 тис. грн., з яких з урахуванням раніше накладених стягнуто 26,221 тис.грн. За збитки заподіяні державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства в частині охорони рослинного світу пред’явлено 41 претензійну та позовну заяви на загальну суму 159,819 тис.грн., стягнуто 35 на суму 36,566 тис.грн. Таблиця 30 Сума Сума Сума Сума Кількість накладен пред’явлених стягнутих складених стягнутих их матеріальних матеріальн протоколі штрафів, штрафів, збитків, их збитків, в тис.грн. тис.грн тис.грн тис.грн.

Ресурс

Кількість перевірок

Лісові

66

332

14,450

12,869

76,468

2,035

Зелені насадження населених пунктів

88

130

5,396

5,498

83,352

34,531

При розгляді скарги щодо знищення зелених насаджень на розі вулиць вул. І. Кулика та пр. Ушакова в м. Херсон встановлено факт знищення дерев в кількості 42 штуки. Ордер на видалення зелених насаджень не надано. Про самовільне знищення зелених насаджень було складено акт перевірки від 14.01.10р. За результатами перевірки виконано розрахунок шкоди, заподіяної державі в результаті самовільного знищення дерев ТОВ «Снабсудосервіс» на суму 26,225 тис.грн. Матеріали скарги передано до правоохоронних органів. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою пред’явлено позов до ТОВ “Снабсудосервіс” про відшкодування збитків заподіяних державі незаконним знищенням зелених насаджень. На виконання вимог Законів України “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про рослинний світ” з 25 лютого 2010 року в області проведена операція “Первоцвіт – 2010”. Інспекторами здійснено 8 перевірок в місцях реалізації ранньоквітучих рослин, а також таких, що знаходяться під загрозою знищення і занесених до Червоної книги України. Складено 8 протоколів, матеріали по яким направлені в судові органи за місцем скоєння правопорушення. 103


Основними порушеннями, які виявлені в ході перевірок в частині охорони лісів ( лісосмуг) є: l знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень за що до адмінвідповідальності притягнуто 20 порушників, яких оштрафовано на 2,448 тис.грн., стягнуто 2,329 тис.грн. Сума нарахованих збитків за заподіяну шкоду складає 2,225 тис.грн. яка повністю відшкодована; l засмічення лісів побутовими відходами за що до адмінвідповідальності притягнуто 229 порушників, яких оштрафовано на 8,466 тис.грн., стягнуто 7,157 тис.грн. l за порушення вимог пожежної безпеки в лісах до адміністративної відповідальності притягнуто 86 особи, сума штрафу складає 3,689 тис.грн., стягнуто 3,536 тис.грн. За самовільне випалювання рослинності або її залишків до адміністративної відповідальності притягнуто 41 особу, сума штрафу складає 8,330 тис.грн., стягнуто 7,718 тис.грн. Під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині збереження та охорони зелених насаджень на території Каховського та Новотроїцького районів Херсонської області державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області встановлено знищення, до ступеня припинення росту, зелених насаджень в лісосмузі вздовж Каховського магістрального каналу ім. Леніна в кількості 68 шт. Дата знищення дерев та винна особа на момент перевірки не встановлена. Сума заподіяних державі збитків незаконним вирубуванням дерев до ступеня припинення росту становить 109,246 тис.грн Керуючись ст. 253 КУпАП матеріали по зазначеному факту направлено до правоохоронних органів для вжиття заходів прокурорського реагування. Херсонською міжрайонною природоохоронною прокуратурою матеріали направлені до УМВС України в Херсонській області для встановлення осіб причетних до виявленого правопорушення. На виконання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Лісового Кодексу України, Плану з основної діяльності Державної екологічної інспекції в Херсонській області на 2010 рік та з метою посилення державного контролю за охороною лісів, збереження шпилькових насаджень з 15 по 31 грудня 2010 р. проведена операція “Новорічна ялинка”. Інспекторами здійснено 20 перевірок в містах реалізації насаджень. За розміщення шпилькових лісових насаджень на зеленій зоні складено 7 протоколів про адміністративне правопорушення. Загальна сума штрафу складає 374,0 грн., шкоди 215,0 грн. Перевірено лісомисливські господарства в частині охорони, невиснажливого використання шпилькових лісових насаджень. Перевірками встановлено, що на лісомисливських господарства на час проведення операції «Новорічна ялинка» створено групи лісової охорони. 5.3 Охорона, використання та відтворення тваринного світу 5.3.1. Загальна характеристика тваринного світу Тваринний світ Херсонщини багатий і різноманітний, адже тут є всі фізико-географічні умови для нормального існування тварин: сприятливий 104


клімат, різноманітні природні умови, фітоценози різних типів, багато прісних та солоноводних водойм з великою площею акваторій та різними глибинами, наявність відслонень різних гірських порід та інших біотопів. 5.3.2 Стан та ведення мисливського господарства Землі лісового фонду є основним природним помешканням для диких тварин, що обумовлює необхідність комплексного підходу до вирішення проблем забезпечення стійких лісових біоценозів та підвищення ефективності мисливства. Загальна площа Херсонської області становить – 2837,5 тис. га, в тому числі виділено під ведення мисливського господарства та проведення полювання 2193,8 тис. га, що становить 77,3% від загальної площі області, із них: лісових угідь – 126,5 тис. га, польових – 1908,8 тис. га, водно-болотних – 158,5 тис. га. Право ведення мисливського господарства надано 43 господарствам області. Всього по області в державній власності знаходиться 189,5 тис. га мисливських угідь (8,6% від мисливських угідь області). Таблиця 31 Державні підприємства Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га з них за рахунок держбюджету держбюджетні кошти до загальних витрат Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

Один, виміру тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн % тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

2008 169,6 62,2 99,6 7,9 136,9 40 9 23 7,4 777,0 3378 429,6 55,3 410,6 855 168,3 991 91,8 541 590,9 3480 76,0

2009 169,6 62,2 99,6 7,9 169,6 33 6 20 8,5 699,9 3500 482,2 68,9 374,9 947 172,1 1014 68,4 403 624,1 3676 89,2

Херсонська міськрада УТМР – 51,4 тис. га (2,3% від загальної площі мисливських угідь області). Таблиця 32 Громадські організації УТМР Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових

105

Один, виміру тис.га тис.га

2008

2009

1929,2 40,3

1856,1 40,3


польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

1714,0 174,9 1929,2 178 8 156 12,4 2054,3 1317 591,4 277 1003,7 520 710,4 368 1435,1 744 69,9

1707,6 108,2 1856,1 176 9 153 12,1 2977,7 1946 941,8 446 1269,6 684 843,5 454 1711,2 922 57,5

Приватні мисливські угіддя котрим надано 148,2 тис.га для ведення мисливського господарства. Таблиця 33 Приватні мисливські господарства Площа наданих у користування угідь - всього з них: лісових польових водно-болотних проведено мисливське в порядкування угідь Працює у мисливському г-ві - всього в т.ч.: мисливствознавців штатних єгерів Припадає угідь на 1 штатного єгеря Загальні витрати на мисливське г-во в т.ч. на 1 тис.га Заробітна плата працівників мисл.г-ва середньомісячна зарплата 1 працюючого Витрати на охорону, відтворення тварин в т.ч. на 1 тис.га - витрати на відтворення, біотехнію в т.ч. на 1 тис.га Надходження від мисливського г-ва в т.ч. з 1 тис.га Надходження до витрат

Один, виміру тис.га тис.га тис.га тис.га тис.га чол. чол. чол. тис.га тис.грн грн. тис.грн грн. тис.грн. грн. тис.грн. грн. тис.грн грн. %

2008

2009

77,8 14,9 40,7 22,2 77,8 46 7 21 3,7 1175,7 5599 263,6 478 397,3 5107 118,7 1526 215,7 2772 18,3

148,2 14,9 98,4 33,7 148,2 57 8 26 5,7 910,2 3501 290,8 425 448,8 3028 163,9 1106 424,7 2866 46,7

Загальні надходження від ведення мисливського господарства державних користувачів мисливських угідь складають 3676 грн. на 1000.га. Загальні витрати на охорону, відтворення тварин 1014 грн. на 1000 га. Надходження приватних користувачів мисливських угідь складають 2866 грн. на 1000 га., витрати на охорону, відтворення тварин становлять 3028 грн на 1000 га. Загальні надходження від ведення мисливського господарства УТМР складають 922 грн. на 1000 га. Кількість коштів, витрачених на охорону, відтворення, облік диких тварин становить 684 грн. на 1000 га. 106


Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин Таблиця 34 Види мисливських тварин, голів Копитні Хутрові Пернаті

2005

2006

2007

2008

2009

2010

6386 131937 681437

6404 134109 710487

6288 124198 659080

5871 128992 751072

6105 135385 669933

6045 127247 712437

Добування основних видів мисливських тварин Таблиця 35 Рік

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Види мисливських тварин Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Лань Муфлон Козуля Кабан Олень благородни й Олення плямистого Лань Муфлон Козуля Кабан

Затверджени й ліміт добування, гол.

Видано ліцензій, шт.

Добуто, гол.

Не використано ліцензій, шт.

Причини невикористання

36

36

36

-

-

12 70 38

12 70 38

12 58 30

12 8

-

34

34

28

6

-

36

36

34

2

-

12 73 34 31

12 73 34 31

12 73 29 27

5 4

-

70

70

49

21

-

28 95

28 95

28 50

45

-

15

15

11

4

58

58

53

5

-

27 94

27 94

6

-

23

23

27 88 25 21

2

-

55

55

52

3

41 96 5 37

41 96 5 37

41 88 5 21

16

18

18

18

-

5

5

2

3

24 40 5 27

24 40 5 27

24 40 5 24

107

8

3


5.3.2 Стан та ведення рибного господарства Основу промислу цінних видів риб в Дніпровсько-Бузькій гирловій області, з цінних в харчовому відношення, складають: лящ, тараня, рибець, судак, карась срібний, що дають близько половину улову риби в ДніпровськоБузькій гирловій області, як і раніше, є тюлька. Її питома вага в загальному улові риби в цьому районі досягає в окремі періоди до 78,4 % В осінньовесняний період вона утворює промислові скупчення. Запаси тюльки знаходяться у задовільному стані, а улови залежать від чисельності скупчень, що вперше вступають в промисел та від гідрометереологічних умов в період лову і промислових скупчень. За результатами контрольних ловів нерестове стадо тарані у 2010 році складалося з 7 вікових груп: від трьорічних до девятирічних особин. Порівняно з попередніми роками різко збільшилась частка п’ятирічних особин в стаді. Нерестове стадо ляща у 2010 році представлено 7 віковими групами від трирічок до дев’ятирічок . Основу промислів популяції ляща складали чотири п’ятирічки 82,2%. Істотних змін нерестової популяції ляща, порівняно з минулим роком, не відбулося, але спостерігається тенденція омолодження популяції. На території області існує 4 господарства по розведенню молоді частикових риб, а саме: 1. Херсонський виробничо-експерементальний завод по розведенню молоді частикових риб. 2. Новокаховський рибоводний завод по розведенню частикових риб 3. Дніпровський виробничо-експерементальний осетровий рибоводний завод. 4. АРК «Рибаки Херсона». З метою недопущення в подальшому загибелі риби у пониззі р. Дніпро Держуправлінням проводиться моніторинг довкілля, для чого з усіма суб’єктами моніторингу укладено «Угоди про співробітництво» та відпрацьовується питання узгодженості та оперативності дій суб’єктів моніторингу. Динаміка вилову риби Таблиця 36 Рік 1 2004 2005 2006 2007

2008 2009

Водний об’єкт 2 Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Дніпровсько-Бузький лиман та р. Дніпро Каховське водосховище Затока Сиваш Чорне море р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман р. Н.Дніпро та Дніпровсько-

108

Затверджений ліміт вилову, т/рік 3 1413,4

Фактичний вилов, т/рік 4 1042,121

2031,0

1345,95

1684,65

666,35

2096,08

1090,48805

645,004 53,7 6794

429,858 28,5517 100,4 857,4999

1966,942

1227,7189*


2010

Бузький лиман р. Н.Дніпро та ДніпровськоБузький лиман

1039,18

691,9595*

*- вилов з урахуванням вилову рослиноїдних, які не лімітуються, та оселедцевих, які виловлюються в межах загального ліміту

Кількість виявлених фактів браконьєрства Таблиця 37 2007 рік 8934

Виявлено фактів браконьєрства, од.

2008 рік 14598

2009 рік 15272

2010 рік 9734

Промислові показники водних живих ресурсів Дніпровсько-Бузька естуарна система Тараня, яка мешкає у пониззі, є цінною промисловою рибою. Основним місцеперебуванням тарані є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки вона навесні піднімається в р. Дніпро на нерести. Близько 80% від загального улову тарані добувається на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману ставними сітками із кроком вічка 38, 40, 50 мм і частиковими ятерами з а = 30-40 мм. Її частка в загальному улові риби, без врахування вилову тюльки, становить 6,4%. Середній відсоток квоти тарані у 2010 році склав близько 72%. Динаміка вилову тарані у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 38 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

200,048

177,9439

250 80

200 88,9

2007

2008

2009

156,0304

99,6143

127,086

86,1645

18,604

13,33299

18,6845

15,313

2010

200 78

190 52,4

185 68,2

120 71,8

52,1 35,7

39,5 33,75

33,406 55,9

21,25 72,0

Рибець – напівпрохідна риба, місцем перебування якої є ДніпровськоБузький лиман. Навесні, при досягненні температури води 12-14 ºС, вона починає підніматися в пониззя р. Дніпро на нерест. Основним нерестовим субстратом є свіжі розписи ракушняку і гальки. Улови рибця після 2001 року значно зменшилися – з 14,497 т до 0,078 т у 2010 році. Завдяки проведенню насипки рибцьових гребель у 2007 році, вже спостерігається тенденція збільшення кількості рибця в уловах. Середній відсоток освоєння квоти рибця у 2010 році склав близько 27%. Динаміка вилову рибця у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 39 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

14,497

8,2251

8,154

3,244

2,569

3,045

0,3725

0,395

0,082

0,078

20 72,5

м.з.л. -

10 81,5

10 32,4

10 25,7

10 30,45

3,15 11,83

2,5 15,8

0,15 54,7

0,29 27,07

По своїй питомій вазі в загальному улові риби, без обліку вилову тюльки, лящ посідає одне із провідних місць – 11,4%. Його частка в улові напівпрохідних риб становить близько 62%. За своїми біологічними особливостями він є напівпрохідною рибою, постійним місцем перебування якого є Дніпровсько-Бузький лиман, звідки він заходить у пониззя р. Дніпро на нерест. У середньому, у 2010 році, відсоток освоєння квоти склав 56,6%. 109


Динаміка вилову ляща у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 40 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

214,91

260,1817

235,719

168,987

176,985

130,695

73,6084

55,94312

43,935

27,1035

310 69,3

300 86,7

300 78,5

300 56,3

280 63,2

230 56,8

114,7 64,17

90,8 61,61

62,685 70,1

47,9 56,6

Частка судака в загальному улові риби, за винятком тюльки, невисока і не перевищує 1%. Середній відсоток використання квоти за останні 10 років склав близько 50%. У 2010 році квота по судаку була освоєна на 61,2%. Динаміка вилову судака у Н.Дніпрі та Дніпровсько-Бузькому лимані за 10 років (тонн) Таблиця 41 Роки Вилов Ліміт/квота % освоєння

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

12,334

43,2248

9,798

6,816

12,0229

9,0707

0,9986

0,8144

1,9397

2,2965

15 82,2

м.з.л. -

10 98

15 45,4

20 60,1

20 45,4

3,6 28,13

3,6 22,6

3,291 58,9

3,75 61,2

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видам у Дніпровсько-Бузькому лимані Таблиця 42 № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2008 2009 0,571 0,352 1,343 6,754 42,347 32,569 0,3702 1,055 0,032 0,502 0,542 0,078 0,482 22,1642 11,913 0,02 0,027 8,89 11,857 3,787 3,985 0,3991 0,963 137,652 97,644 3,13 2,99 492,195 705,093 0,2 0,444 0,095 0,019 713,7945 876,67 0,022 0,205 713,8165 876,875

Осетрові Оселедець-пузанок Лящ Судак Білизна Щука Сом Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Окунь Карась Краснопірка Шемая Тюлька Сазан Луфар Піленгас Бички Усього риби: Раки Разом:

2010 4,364 14,235 1,238 0,1 0,914 0,684 7,919 0,076 8,453 2,082 0,948 74,79 1,61 422,1 0,455 539,968 539,968

Динаміка вилову водних живих ресурсів по видах у р. Дніпро Таблиця 43 № з/п 1 2

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2008 2009 2010 0,565 0,51 0,6811 8,0637 1,6065

Осетрові Оселедець-пузанок 110


№ з/п 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Назва виду

Фактичний вилов т/рік 2009 2010 11,2895 12,8685 0,8847 1,0585 0,4005 0,5375 0,098 0,034 1,783 2,639 22,0355 32,358 0,055 0,0025 6,8275 6,86 1,615 4,672 0,038 36,0584 53,753 1,3001 1,332 2,501 2,392 257,45 31,52 0,396 0,28 0,043 0,006 144,8563 351,3119 151,9135 0,0058 0,4 0,078 144,8621 351,7119 151,9915 2008 13,59612 0,4439 0,1258 0,058 1,3313 30,1404 0,375 4,44299 1,98685 0,073 51,6857 0,4515 0,76464 37,832 0,26

Лящ Судак Сазан Білизна Щука Товстолобик Рибець Тарань Плоскирка Білий амур Карась Окунь Краснопірка Тюлька Сом Верховодка Севрюга Усього риби: Раки Разом:

5.3.4. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів Представники тваринного світу гостро відчувають антропогенний тиск. Особливо його відчули тварини степових ценозів, оскільки саме степи, як тип рослинності, найбільше знищені, трансформовані людиною, переведені в сільськогосподарські угіддя. В степах Херсонщини знищені людиною: зубр, тур європейський, дикий кінь – тарган, кулан, антилопа сайгак, олень благородний,байбак. Антропогенний вплив внаслідок забруднення морських басейнів відчули морські тварин. Так в Азовському морі зникли всі представники типу Голкошкірі та інші. Вважається, що в Чорному морі зник останній тюлень – монах середземноморський. Однією з перших акцій з охорони рідкісних та зникаючих видів тварин є віднесення їх до червоних списків чи книг, а вже на основі цих документів розробляються методи реальної охорони цих видів в природі. Потребують охорони в межах Херсонської області 250 видів тварин: 1 вид гідроїдних поліпів, по 2 види округлих кільчастих червів, 16 видів ракоподібних, 1 вид павукоподібних, 90 видів комах, 2 види молюсків, 1 вид круглоротих, 12 видів риб, 1 вид земноводних, 5 видів плазунів, 91 вид птахів, 26 видів ссавців. 5.3.5 Інвазивні види тварин та їх вплив на аборигенне біорізноманіття На території області відсутні інвазивні види тварин. 5.3.6 Заходи щодо збереження тваринного світу За 2010 рік здійснено 30 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу із них 7 браконьєрство. До 111


адміністративної відповідальності притягнуто 48 осіб, яких оштрафовано на загальну суму 2,584 тис.грн., з яких стягнуто 3,332 тис.грн. В звітному періоді здійснено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу НВО «Екофільтр», під час якої порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. В звітному періоді здійснено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу ТОВ «Дельта-Люкс», під час якої порушень вимог природоохоронного законодавства не встановлено. 28.10.2010 здійснена перевірка ТОВ ТД «Долинське». Перевіркою встановлено, що підприємством не здійснюється облік не мисливських диких тварин, занесених до Червоної Книги України. При огляді території мисливського господарства встановлено засмічення лісових смуг побутовими відходами. За виявлені порушення винних осіб притягнуто к адмінвідповідальності. Під час перевірки Голопристанської райради УТМР встановлено, що чисельність єгерської служби не відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Відповідальну особу притягнуто до адмінвідповідальності та надано припис на усунення порушення. Контроль за охороною, використанням та відтворенням водних живих ресурсів (в тому числі рибних ресурсів) За 2010 рік державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області здійснено 73 перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони водних живих ресурсів, із них 37 браконьєрство. Складено 246 протоколів про адміністративне порушення, до адміністративної відповідальності притягнуто 228 осіб яких оштрафовано на загальну суму 12,359 тис.грн., з яких стягнуто 12,003 тис.грн. На виконання листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища в України від 10.03.2010 р. № 5-8-94 «Щодо посилення державного контролю за станом охорони риби та інших водних живих ресурсів у веснянолітній нерестовий період 2009 року», згідно наказу Державної екологічної інспекції в Херсонській області, який погоджено з МВС України в Херсонській області, створено 5 оперативних рейдових груп із залученням громадських інспекторів. Операція «Нерест» проводилась у період весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних живих ресурсів у водних об’єктах Херсонської області з метою охорони, відтворення та збільшення запасів водних живих ресурсів, запобігання та недопущення порушень правил рибальства під час їх нересту. Державний контроль у місцях нересту риби здійснювався державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області із залученням громадських інспекторів з охорони довкілля та громадськості цілодобово без вихідних та святкових днів. В операції «Нерест» приймали участь 12 держінспекторів з охорони навколишнього природного середовища в Херсонської області. Ними за весь період проведено 21 рейд, притягнуто до адмінвідповідальності 53 особи, накладено штрафів на загальну суму 3,842 тис.грн, нараховані збитки, заподіяні державі на суму 0,510 тис.грн., 112


вилучено 46 кг водних живих ресурсів та 4 одиниці знарядь лову; направлено 5 матеріалів на розгляд до судових органів за місцем скоєння адміністративного правопорушення. На виконання листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо видачі дозволів на добування тварин, занесених до Червоної книги України та відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 01 лютого 1993 року № 3 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі дозволів на добування (збирання) видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги, форм клопотання та обліків дозволів на таке добування» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12 лютого 1993 за № 4) Державною екологічною інспекцією в Херсонській області забезпечується контроль за дотриманням умов використання дозволів на добування тварин виду осетр російський та білуга звичайна, які занесені до Червоної книги України, вилучено з природного середовища 23 особини із них 9 самок та 14 самців. Порушень дотримання умов використання дозволів на добування червонокнижних тварин не встановлено. При перевірці ПП Чергік встановлено, що основним порушенням є ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». За складено 6 протоколів про адмінправопорушення за ст. 85 ч. 3 КУпАП. Перевіркою ТОВ «Лиман» встановлено, що основним порушенням є ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». складено 6 протоколів про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. На виконання вимоги прокуратури Бериславського району проведена позапланова перев��рка дотримання вимог природоохоронного законодавства виробничо-комерційним підприємством «Вікторія». За виявлені порушення складено 4 протоколи про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. Основні порушення: ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». В 4 кварталі здійснено перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони тваринного світу приватним підприємством «ВК «Протей» та Інституту рибного господарства НААН, Херсонська лабораторія. За виявлені порушення на ПП «ВК «Протей» складено 3 протоколи про адмінправопорушення за ст. 85 ч.3 КУпАП. Основні порушення: ведення журналів обліку вилучених водних живих ресурсів (промислових журналів) не у відповідності до «Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів». В Херсонській лабораторії порушень не виявлено.

113


5.4. Природні території, що підлягають особливій охороні 5.4.1. Стан і розвиток природно-заповідного фонду Херсонської області (структура і динаміка) На території Херсонської області функціонує 79 територій та об’єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 272700,2 га (близько 9,67 % від площі області, що є добрим показником серед областей України, але не відповідає науковим рекомендаціям для степової зони (10 %)), з них 13 об’єктів загальнодержавного значення загальною площею 244665,95 га та 66 місцевого значення загальною площею 28034,24 га, в тому числі 22 точкові. Природно-заповідний фонд Херсонській області налічує 7 категорій територій та об’єктів: Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна - загальна площа 33307,6 га, в т.ч. заповідна - 11054 га та Чорноморський біосферний заповідник – загальна площа 109 254,8 га (в Херсонській області 106 513,8 га), в т.ч. заповідна – 70 509 га; Національні природні парки Азово-Сиваський – загальна площа – 52 154 га, в т.ч. заповідна – 38 981 га, «Джарилгацький» загальна площа – 10000 га, в т.ч. заповідна – 805 га, «Олешківські піски» загальна площа – 8020,36 га, в т.ч. заповідна – 5223,0 га; 1 дендропарк загальнодержавного значення «Асканія-Нова» – загальною площею 183,2 га; 7 заказників загальнодержавного значення – загальною площею 34487 га та 13 заказників місцевого значення – загальною площею 26892,8 га; 30 пам’ятки природи; 13 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення загальною площею 173,34 га; 10 заповідних урочищ загальною площею 942 га. Рішенням обласної ради V сесії шостого скликання від 22 березня 2011 року № 132 затверджено Перелік резервованих цінних для заповідання природних територій та об’єктів у межах Білозерського та Великолепетиського районів Херсонської області, створення яких можливе до 2020 року, а саме: 4 ландшафтних заказників місцевого значення «Понятівська балка», «Чорна лощина», «Князе-Григорівська балка», «Болгарська балка» загальною орієнтовною площею 5,1 тис. га; 2 ботанічних заказників місцевого значення «Федорівський», «Микільсько-Токарівська балка, загальною орієнтовною площею 1,955 тис. га. Ведеться робота стосовно резервування територій для подальшого заповідання інших об’єктів природно-заповідного фонду, створення яких можливе до 2020 рок, а саме: національного природного парку «Кам’янська січ», орієнтовною площею 20 000 га на території Бериславського району; 18 заказників місцевого значення орієнтовною площею 19433 га; 2 заповідних урочищ місцевого значення орієнтовною площею 75 га; пам’ятки природи місцевого значення «Острівець» орієнтовною площею 126 га.

114


Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна Української академії аграрних наук – природоохоронна, науково-дослідна установа міжнародного значення (Сертифікат ЮНЕСКО приключення до міжнародної мережі біосферних резервів від 15.02.85 р.). На території заповідника знаходяться ландшафти, які представляють собою унікальні природні та штучно створенні екосистеми. Заповідник забезпечує комплексне збереження природних екосистем типчаковоковилового степу, значного генофонду рідкісних та зникаючих видів рослинного і тваринного світу, має виняткову загальнолюдську цінність з точки зору науки, історії та естетичного виховання. Загальна площа біосферного заповідника складає 33307,6 га; до свого складу включає природне ядро, зони буферну і антропогенних ландшафтів. Біосферному заповіднику «Асканія-Нова» в безпосереднє землекористування надано площу загальною кількістю 11298,8 га. До неї ходять: Заповідний степ (11054 га); Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (183,2 га); Зоологічний парк «Асканія-Нова» (77,5 га). Заповідний степ «Асканія-Нова» репрезентує типчаково-ковилову підзону. За давністю заповідання асканійський степ є одним з найстаріших на Землі. Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення є об'єктом природно-заповідного фонду України. Це унікальний природоохоронний об'єкт, найбільший ландшафтний зрошуваний парк України. Навіть серед найцінніших аналогічних закладів країни парк посідає особливе місце, бо створений він в посушливому безводному степу, практично непридатному для вирощування деревних рослин. Його значення полягає у збереженні та вивченні у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев, чагарників, квітниково-декоративних рослин та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого гуманітарного використання. Колекція тварин зоологічного парку «Асканія-Нова» внесена до реєстру об'єктів, що становлять наукове Національне надбання України (Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 року № 472). Зоопарк є осередком розведення диких копитних тварин і птахів, має пріоритет в питаннях створення штучних популяцій птахів; одомашнення та роздою антилопи канна, а також об'єктом екскурсійної і туристичної діяльності. Значення зоопарку полягає у збереженні та відтворенні у спеціально створених умовах різноманітних видів тварин, поверненні їх у природу, розвитку наукових знань та сприянню зростання суспільної інформованості про необхідність збереження природних ресурсів. Зоопарк є базою для проведення наукових досліджень з етології, генетики, морфології і біології диких тварин. У заповіднику налічується 6 рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; 9 видів рослин та 25 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Чорноморський біосферний заповідник створений в 1927 році Постановою РНК УРСР від 14 липня 1927 року № 172 «Про утворення 115


надморських заповідників по берегах Чорного і Азовського морів» з метою захисту берегової смуги Чорного і Азовського морів, зокрема фауну птахів від хижацького знищення їх під час перельоту і гніздування. Президія Академії Наук України від 25 листопада 1983 року Постановою № 538 перетворила Чорноморський державний заповідник у біосферний. В 1985 році Чорноморський біосферний заповідник (ЧБЗ) включений у Світову мережу біосферних заповідників, про що виданий сертифікат ЮНЕСКО від 15 лютого 1985 року. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563/93 «Про біосферні заповідники в Україні» існування Чорноморського біосферного заповідника підтверджено згідно із Законом України «Про природнозаповідний фонд України». Чорноморський біосферний заповідник -(ЧБЗ) - один з найстаріших та найбільший заповідник в Україні є спеціалізованою природоохоронною та науково-дослідною установою. Основний напрямок діяльності ЧБЗ визначає Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Положення про Чорноморський біосферний заповідник та його Статут. Як біосферний заповідник ЧБЗ зберігає у природному стані природні комплекси, що входять до заповідного ядра (соге), проводить вивчення основних процесів та явищ, що відбуваються в них, приймає участь у підготовці кваліфікованих кадрів природоохоронного профілю та займається екологічним вихованням населення. Основний напрям наукових досліджень у Чорноморському біосферному заповіднику проводиться згідно Закону України «Про природно-заповідний фонд України». Закон передбачає, що основною метою заповідників є «збереження природних комплексів та об'єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень ... розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій...» (ст. 15) та «вивчення природних процесів, забезпечення постійного спостереження за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів» (ст. 41). «Положенням про Чорноморський біосферний заповідник» (затверджене Міністерством охорони навколишнього природного середовища України в 1998 році), визначає діяльність заповідника таке, що «має на меті наукове забезпечення збереження його типових та унікальних природних комплексів» (п. 4.1). Головними завданнями заповідника як науково-дослідної установи є: «постійне стеження за станом природних комплексів заповідника (моніторинг стану природних комплексів); розробка наукових основ збереження природних комплексів заповідника; розробка і постійне вдосконалення практичних заходів збереження природних комплексів заповідника, а також контроль їх ефективності» (п. 4.3). Заповідна зона включає: - материкові ділянки: Волижин ліс (203 га), Солоноозерна (2293 га), Івано-Рибальчанська (3104 га), Ягорлицький Кут (5540) га, Потіївська (1064 га) та Потіївська Стрілка (91 га); - острови у Тендрівській та Ягорлицькій затоках Чорного моря: Бабин, Смалений, Орлов, Тендра, Єгипетські, Кінські, Довгий, Круглий, загальною площею 1 853 га; - східну (мілководну) частину Тендрівської затоки Чорного моря площею 36628 га; 116


- акваторії в Ягорлицькій затоці, а саме: частина затоки, що прилягає до північного берега Ягорлицького півострова (8761 га), однокілометрова смуга вздовж північного берега затоки у межах ділянки Солоноозерної (1000 га), а також навколо Кінських островів (818 га); - однокілометрові смуги акваторії вздовж островів Довгий та Круглий, південного берега Тендрівської коси загальною площею 9154 га. Загальна площа заповідної зони ЧБЗ складає 106 513,8, в т.ч. 14148 га суші та 56361 га водного простору. Буферною зоною є частина акваторії Ягорлицької затоки Чорного моря площею 18 620 га. Навколо заповідних територій встановлено охоронні зони загальною площею 9278 га, які не входять у склад території заповідника, але мають чітко визначений правовий природоохоронний статус і повною мірою виконують роль буферної зони навколо заповідного ядра. Азово-Сиваський національний природний парк створений Указом Президента України від 25 лютого 1993 року № 62/93 на базі Азово-Сиваського заповідно-мисливського господарства. Розпорядження керівника Державного управління справами від 11 квітня 2000 року проведено передачу об'єкту до сфери управління Державного управління справами. Території парку внесені до списку водно-болотних угідь міжнародного значення конвенцією про водноболотні угіддя, що мають міжнародне значення (02.02.1971р.) Рамсар. Іран. З метою збереження унікальних природних комплексів північнозахідного Приазов'я та Сивашу створено Азово-Сиваський національний природний парк. Частка земель, наданих у постійне користування, складає 100%. У парку налічується 2 рослинних угрупування, занесених до Зеленої книги України; 8 видів рослин та 41 вид тварин, занесених до Червоної книги України. Стан більшості об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення залишається на задовільному рівні завдяки додержання режиму та умов утримання територій природоохоронних установ. 5.4.2. Водно-болотні угіддя міжнародного значення В Херсонській області зосереджені значні площі водно-болотних угідь міжнародного значення, загальною площею 345229 тис. га, що складають майже 40% від площі усіх угідь. Водно-болотні угіддя міжнародного значення в області розташовані в приморських регіонах, а саме: Азовський регіон: - Східний Сиваш; - Центральний Сиваш; - Великий Чапельський під (в складі Біосферного заповідника «АсканіяНова») Чорноморський регіон: - Каркінітська та Джарилгацька затоки; - Тендрівська затока; - Ягорлицька затока; - Дельта р. Дніпра. 117


Заходи із охорони і збереження ВБУ, які впроваджувалися Біосферними заповідниками «Асканія-Нова» і Чорноморським, Азово-Сиваським національним природним парком і іншими землевласниками, були спрямовані на підтримку режиму, передбаченого відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя міжнародного значення визначають їх, головним чином, як місця проживання водоплавних птахів. Водно-болотні угіддя виконують роль своєрідного екологічного коридору між Дунаєм і Доном вздовж північно-західного кордону Чорного моря і слугують дуже важливими місцями для зимівлі та годівлі мільйонів водоплавних птахів, які тут зимують або пролітають по Азово-Чорноморському міграційному коридору. Також вони посідають чільне місце серед найпродуктивніших природних систем країни. Ці угіддя значною мірою задовольняють соціальні потреби у любительській та промисловій рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації. Велике рекреаційне значення мають водні об'єкти, придатні для купання, бальнеологічні ресурси у вигляді мінеральних вод, мінеральних грязей та висококонцентрованих розсолів. В свою чергу угіддя Херсонщини по своїм природним характеристикам можна поділить на кілька груп. Першою - являються мілкі морські затоки - це Ягорлицька, Тендрівська, які є одним з ключових компонентів Чорноморського біосферного заповідника. Вони мають розвинену систему островів і відокремлюються від відкритого моря Тендрівською косою. Сучасний екологічний стан цих угідь в цілому задовільний, вони зберегли високий рівень біологічної продуктивності і забезпечують життєві умови для значної кількості птахів. Каркінітська та Джарилгацька — це теж затоки Чорного моря, вони являються найбільш солоноводними, утворені Тендрівською косою та островом Джарилгач. До другої групи ми відносимо Центральний та Східний Сиваш, надзвичайно велика за розмірами системи приморських лагун. Вони мілководні, солоні з порізаною береговою лінією, численними косами, півостровами, островами та великими просторами солончаків. У зв'язку з високою солоністю води рослинний та тваринний світ (головним чином безхребетні тварини) угіддя представлені майже виключно солелюбними видами або видами, пристосованими до рівня засоленості. Основну загрозу їм становить забруднення води об'єктами хімічної промисловості та внаслідок сільськогосподарської діяльності, і як не парадоксально, туризм. Окремою групою виділяємо Дельту Дніпра, яка є третьою за розмірами в Європі і являється зоною типа «річка-море». Відрізняється виключним біорізномаїттям і має велике значення для його збереження. До складу угіддя крім численних річкових рукавів входять болота, заплавні ліси, піщані кучугури тощо. Взагалі Дніпро є основним джерелом питної води в Україні. Водно-болотне угіддя Великий Чапельський під, яке є складовою частиною Біосферного заповідника ім. Ф. Е. Фальц-Фейна «Асканія-Нова» утворилось у степовій улоговині. Площа вкритої водою території залежить від сезонної кількості опадів, з періодичністю в 12 років вона збільшується, що 118


впливає на поширення водно-болотяної рослинності. Він служить для відпочинку міграційних птахів. Негативно на стан угідь впливає антропогенний фактор - це розорювання узбережжя заток, скид стічних вод з рисових чеків та браконьєрське полювання. І незважаючи на зазначені вище причини, угіддя відзначаються унікальністю і багатством природних систем і повинні бути збережені Умови Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя (далі – ВБУ) міжнародного значення, а саме: «Дельта р. Дніпро», «Східний Сиваш», «Центральний Сиваш», «Каркінітська та Джарилгацька затоки», «Ягорлицька затока», «Тендрівська затока» та «Великий Чапельський під», як місця проживання водоплавних птахів, на території області – виконуються. Протягом 2010 році дирекцією Чорноморського біосферного заповідника проводились заходи щодо охорони та збереження водно-болотних угідь «Ягорлицька затока» та «Тендрівська затока»: - постійно вівся моніторинг їх стану, що сприяє своєчасному прогнозу перебігу змін, що в них відбувалися під дією природних та антропогенних факторів; - велась сумлінна охорона цих угідь, особливо під час гніздування птахів на островах; - контролювався стан узбережних заток, що входять до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника та мають особливий режим природокористування; - велась інспекторська робота щодо виявлення фактів рибного та мисливського браконьєрства, з адміністративним покаранням порушників режиму охоронних територій. В Азово-Сиваському національному природному парку не відмічено погіршення стану угідь «Східний Сиваш» та «Центральний Сиваш», які частково розташовані на території області. Територія підтримує життєдіяльність 43 видів птахів, переважно високого природоохоронного статусу. Кількість видів, які знаходяться під охороною є стабільною, вилучення природних ресурсів не проводилось, території водно-болотних угідь знаходяться в природному стані, мають ознаки відсутності антропогенного впливу. На протязі 2010 року здійснювалась цілодобова охорона території єгерською службою, проводились протипожежні обкоси доріг. В літні період виникала загроза пожеж, але потенційною загрозою є освоєння та викуп земель суміжних землекористувачів сільськогосподарського призначення. На території національного природного парку в 2010 році згідно посадових інструкцій проводились моніторингові дослідження за абіотичним середовищем та біотичними ресурсами на території парку (метеорологічні, ботанічні, зоологічні), що стосувались охорони і збереження ВБУ «Центральний Сиваш». Результати цих спостережень будуть оформлені у окремому томі Літопису природи Азово-Сиваського НПП за 2010 рік. Також запропоновані заходи щодо подальшої розробки менеджментплану ВБУ «Центральний Сиваш». Проводились заплановані на 2010-2012 рр. дослідження продуктивності рослинних угруповань узбережжя, водних угруповань Центрального Сивашу та вивчення етапів відновлення узбережних фітоценозів після пожежі. 119


Проводились заплановані на 2010-2012 рр. заходи щодо вивчення ареалів поширення рідкісних видів рослин і тварин ВБУ «Центральний Сиваш», визначення необхідності здійснення спеціальних заходів щодо збереження їх популяції. На території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» знаходиться водно-болотне угіддя міжнародного значення «Великий Чапельський під», яке включено до переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської конвенції (Рамсар 1971). Змін в екологічному стані Рамсарської території, що знаходиться в режимі заповідної зони заповідника не відбулося. Територія знаходиться під цілодобовим наглядом служби державної охорони природоохоронної установи. Периметр території огорожений (висота огорожі 2,2 м), визначений в натурі межовими знаками, означений аншлагами. Для захисту від пожеж ділянка оборана 8-метровою смугою. Водопостачання водойм у природному ядрі – Великому Чапельському поді, що підпадає під дію Рамсарської конвенції – було безперебійним. У лютому 2010 р. спостерігалось масштабне природне затоплення поду, тому загальна площа водно-болотних угідь міжнародного значення істотно зросла. Протягом року відповідно до проектів НТП «Провести моніторинг взаємовпливу природних і штучних екосистем Біосферного заповідника «Асканія-Нова» на 2006–2010 роки, в т.ч. за проектом «Літопис природи» науковими співробітниками установи здійснено моніторинг за площею затоплення, конфігурацією водного дзеркала, наповненістю водозбірних лощин, динамікою глибини у різних зонах, температури води та приземного шару повітря, сольового складу води у Великому Чапельському поді та прилеглих подах регіону, затоплених у лютому (Агайманський під, Шотівський, Зелений, Подівський, Чорна Долина, Барнашівський, Домузлинський). У контексті проблеми репрезентативності одиниць рельєфу території Біосферного заповідника «Асканія-Нова» у розрізі його функціональних зон треба зазначити, що водозбори форм макрорельєфу охоплені цілинним варіантом лише почасти, що різко послаблює ефект затоплень, скорочує частоту і амплітуду гідрогенних флуктуацій. Відтак, постає нагальною проблема оптимізації режиму земель гідрографічного басейну поду. Таким чином, результати досліджень вказують на визначальну роль гідрографічного басейну депресій у збереженні та оптимізації біогеоценотичної структури депресій усього регіону та Великого Чапельського поду зокрема, актуальність і необхідність розбудови регіональної екомережі, що охоплює ці самобутні елементи ландшафту присивасько-приазовського низинного степу. Водно-болотне угіддя міжнародного значення «Дельта р.Дніпро» підтримує життєдіяльність 14 видів птахів, з яких рідкісними є чапля жовта, коровайка, лебідь-шипун, журавель сірий та інші. Протягом звітного року проводилась активна просвітницька робота серед населення області, студенти Херсонського державного університету спільно з науковцями Інституту природознавства та Чорноморського біосферного заповідника приймають участь у щорічному обліку водоплавних птахів.

120


5.5. Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон Херсонщина має певний потенціал забезпечення потреб будь-якої з трьох форм рекреації (відпочинок, оздоровлення, туризм) за межами прибережної смуги. Басейн Дніпра, Каховське водосховище, лісові масиви, мінеральні джерела, пам'ятки культури, культові об'єкти в поєднанні з розвинутою інфраструктурою є конкуренто спроможною базою для розгортання потужної рекреаційної галузі. Значну увагу викликає можливість використання з цією метою об'єктів природно-заповідного фонду. Досвід зарубіжних країн свідчить про те, що таке поєднання функцій, з першого погляду - суперечливе, має певний сенс. Воно сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами, на їх охорону. Також Херсонська область має значні рекреаційно-курортні ресурси, зосереджені в основному на узбережжі Чорного та Азовського морів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 із змінами та доповненнями внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1997 року № 1391, на території Херсонської області визначено 12 населених пунктів, які віднесено до курортних: • Голопристанський район — м. Гола Пристань, с. Залізний Порт, с. Більшовик; • Скадовський район - м. Скадовськ, смт Лазурне, с. Красне; • Каланчацький район - с. Хорли, с. Приморське; • Генічеський район - м. Генічеськ, с. Генічеська Гірка, с. Щасливцеве, с. Стрілкове. У 2010 році найбільша увага приділялася залученню до відпочинку і оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки. Послугами відпочинку та оздоровлення у 2010 році охоплено 29565 дітей пільгових категорій, а саме: - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування - 2028; - бездоглядні та безпритульні діти - 260; - діти-інваліди - 616; - чорнобильці та діти, постраждалі внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф - 487; - діти з багатодітних і малозабезпечених сімей — 7319; - діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві або під час виконання службових обов'язків - 14; - діти, які перебувають на диспансерному обліку - 2928; - талановиті та обдаровані діти - 7631; - діти працівників агропромислового комплексу та соціальної сфери села - 8282. З початку поточного року в державному підприємстві України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та державному підприємстві «Український дитячий центр «Молода гвардія» забезпечено оздоровленням та відпочинком 1034 дитини пільгових категорій, з них: діти-сироти та діти 121


позбавленні батьківського піклування - 254; діти-інваліди - 61; діти з багатодітних і малозабезпечених сімей — 84; діти, які перебувають на диспансерному обліку - 89; талановитих та обдарованих - 345; дитячі творчі колективи та спортивні команди —181; діти, батьки яких загинули від нещасних випадків на виробництві - 2; діти, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф - 2; лідери дитячих громадських організацій –і 14; відмінники навчання - 2 Надзвичайно важливими курортно-рекреаційними ресурсами є еталонні екологічні території всесвітнього значення - біосферний заповідник «АсканіяНова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна, Чорноморський біосферний заповідник та АзовоСиваський національний природний парк. 5.6 Історико-культурна спадщина Херсонська область володіє значним потенціалом історико-культурних рекреаційних ресурсів. Історико-археологічні ресурси краю є винятковими в Україні за різноманітністю, представництвом епох, народів, культур, релігій. На території Херсонської області налічується 32 пам’ятки містобудування та архітектури, які занесені до Державного реєстру національного культурного надбання, та 108 пам'яток містобудування та архітектури місцевого значення, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам'яток (пам'ятки містобудування та архітектури місцевого значення). Переважна частина цих пам'яток знаходиться на території м. Херсона. 5.7 Туризм як фактор впливу на довкілля В межах території Херсонській області саме туризм є важливою складовою частиною господарської діяльності, але здійснюється він у суворо контрольованих розмірах і видах. Є декілька різних назв, які використовуються паралельно: зелений, науково-дослідницький, культурний, пригодницький, стійкий туризм. Але частіше застосовується термін «екологічний туризм», або його скорочений варіант «екотуризм». Екотуризм визначається Всесвітньою туристською організацією як «подорож, що має на меті відвідування природних місцевостей, не порушених людською діяльністю, або тих, що знаходяться під охороною людини». Мета подорожі - спостереження і вивчення рослинного і тваринного світу, а також культурних цінностей відвідуваного регіону. Останнім часом подорожі таких напрямків користуються значним попитом серед різних вікових груп туристів. На Херсонщині можна пропагувати слідуючі види туризму: курортнооздоровчий, лікувально-реабілітаційний, спортивно-оздоровчий, культурнопізнавальний туризм. Напрямки розвитку туристичної галузі на сьогодні - це створення іміджу Херсонщини як європейського осередку туризму, подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного розвитку туризму, завершення розробки генеральних планів населених пунктів пріоритетного розвитку туризму, створення комфортних умов для туристів, розробка та реалізація заходів щодо збільшення зелених насаджень у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму, інформаційнорекламна підтримка туристичної галузі (розроблені та реалізуються заходи щодо просування на туристичний ринок місцевого туристичного продукту, 122


створено туристичний бренд області «Херсонщина пропонує чесний відпочинок!»), раці��нальне використання туристичних ресурсів, збереження історико-культурного та природного потенціалу області, підтримка інформаційної інфраструктури на автомобільних шляхах, розбудови перспективних для розвитку туризму територій. У комплексі соціальноекономічних чинників та рекреаційних ресурсів надзвичайно сприятливим для розвитку рекреації є спеціалізація області на виробництві сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів. Херсонська область, майже єдина в Україні, яка здатна самостійно забезпечити туристів високоякісними культурами і в першу чергу кавунами, овочами, виноградом та фруктами. В області постійно вживаються заходи щодо розвитку туристичної галузі області. По-перше, це презентація Херсонщини, як однієї з самих екологічно чистих та інвестиційно привабливих областей України на загальнодержавному та міжнародному рівнях, а саме: проведення якісної рекламної кампанії - виготовлення рекламної продукції та її розповсюдження виготовлення рекламних роликів та трансляція в різних регіонах країни, проведення рекламно-інформаційних турів, участь у виставкових заходах, проведення щорічного конкурсу «Туристичний вернісаж». По-друге, оцінка та аналіз стану туристичної та курортної інфраструктури області шляхом проведення моніторингу оздоровчих закладів та готелів. Суб'єктам туристичної галузі області постійно надається інформаційно-іміджева підтримка. Протягом 2010 року проведено потужну рекламну кампанію туристичного продукту Херсонщини, направлену на його просування на міжнародні та внутрішні ринки. Розроблено та виготовлено нову рекламну продукцію. Туристичний потенціал області представлено на 12 провідних виставкових заходах міжнародного та загальнодержавного статусів; проведено 2 рекламно-інформаційних тури для ЗМІ та туристичних агентів і операторів області, за результатами яких публікації та репортажі про туристичний потенціал області продемонстровано у газетах, журналах, Інтернет-виданнях, на телерадіоканалах України. Створено інформаційні та рекламні відео ролики відпочинку на Херсонщині та забезпечено трансляцію на телеканалах України та різних заходах. Розроблено туристичні маршрути по Херсонщині «Степове намисто Херсонщини», «Шляхами козацької слави Херсонщини». Інвестиційний потенціал туристичної галузі представлено на Міжнародному інвестиційному форумі «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», II Екологічному форумі «Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета», науково-практичних конференціях «Євпаторійські канікули» та «Інформаційно-туристичний центр, як ефективний інструмент регіонального маркетингу» (м. Євпаторія); «Природно-заповідний фонд Херсонщини: вклад в економіку області та перспективи розвитку». За підсумками акції «Лідери туристичної України» та опитування журналістів «Український туризм очима української преси» Херсонська обласна державна адміністрація отримала переможний кубок у номінації «За кращий прес-тур 2010 року по Україні», проведений у міжсезоння. Згідно реєстру ліцензіатів у 2010 році в області було зареєстровано 110 суб'єктів господарювання, що здійснюють туристичну діяльність (7 туроператорів і 103 турагента), що на 10 % більше, ніж у минулому році. Кількість туристів, які скористалися послугами турагентів та 123


туроператорів області, склала 92 542 осіб (темп росту у порівнянні з відповідним періодом минулого року складає 101,71%). Чисельність внутрішнього туристичного потоку склала 77238 осіб (темп росту - 94,3% - зменшення на 5,7%), 3307 іноземних туристів відвідали область (темп росту - 78% - зменшення на 22%), кількість туроднів - 288 730 (темп росту - 86,4% - зменшення на 13,6%). Обсяг туристичних послуг - 37 266, 977 тис. грн. (збільшення на 7,74%). Функціонує 41 сільська садиба (на 7,8 % більше минулорічного показника). На території чотирьох курортно-рекреаційних районів знаходилося 313 туристично-рекреаційних закладів, з них 250 діючих: у Каланчацькому районі -32 заклади оздоровлення та відпочинку, з них діючих - 17, Голопристанський район - 73, діючих - 64, Скадовський - 86, діючих - 78, Генічеський р-н - 122, діє - 91 закладів. Сертифіковано 148 закладів. Здійснено аналіз діючих міні-готелів у курортних населених пунктах. На території чотирьох курортно-рекреаційних районах розташовано 306 міні-готелів. Обсяги надходжень до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів господарювання туристичної галузі, які знаходяться на території області, станом на 01 вересня 2010 року складають 11753,6 тис.грн., у порівнянні з минулим роком показники надходжень збільшились на 8%. Основні цілі розвитку туристично-рекреаційної галузі у 2011 році: раціональне використання туристичних ресурсів; подальший розвиток населених пунктів у зонах пріоритетного та перспективного розвитку туризму; В якості об'єктів туристського відвідування можуть виступати території та об'єкти природно-заповідного фонду, які згідно природоохоронного законодавства України можуть використовуватись в «оздоровчих та інших рекреаційних цілях». Це сприяє популяризації і зростанню авторитету самих природно-заповідних об'єктів, надаючи їм більшої соціальної значущості і корисності в очах пересічного громадянина, а рекреаційне навантаження сприятиме покращенню стану територій, що охороняються, завдяки використанню частки коштів, які витрачаються рекреантами на їх охорону і покращення стану. До таких об'єктів належать біосферні заповідники (зони антропогенних ландшафтів), національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва. Серед об’єктів природно-заповідного фонду, які приймають екскурсантів є Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна. Належне утримання природних та штучно створених екосистем сприяло покращенню еколого-освітньої та навчальної роботи, яка є складовою частиною основних завдань діяльності заповідника. На базі заповідника пройшли практику студенти 38 вищих учбових закладів. Досвід роботи установи широко пропагувався через засоби масової інформації – надано 74 інтерв'ю кореспондентам газет, журналів, радіо, телебачення. Взято участь у прямих ефірах, круглих столах, наукових та науково-практичних конференціях, прес конференціях, підготовці відео сюжетів про діяльність установи. Установою проведено 6 конференцій, семінарів, нарад, з них 1 міжнародна. Взято участь у 11 виставках в Україні та Великобританії. У 124


результаті проведення цілеспрямованої еколого-освітньої роботи Біосферного заповідника «Асканія-Нова» покращилася поінформованість населення про його екскурсійні можливості та діяльність не лише в регіоні, але й в Україні і за кордоном. Про це свідчить значна кількість відвідувачів екскурсійних маршрутів, зацікавленість у співпраці з заповідником туристичних фірм, природоохоронних установ, освітніх закладів та представників засобів масової інформації. Заповідник нагороджений кубком «За кращий заповідник України 2010 року» Асоціацією журналістів «Туристичний прес-клуб України». Використання території заповідника в рекреаційних та екологічних освітньо-виховних цілях у 2010 році здійснювалася згідно з дозволом № 197 від 30 грудня 2009 року, наданими Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області на ліміт № 250/24-6-2010 (затверджений Мінприроди 15 грудня 2009 року), яким передбачено проведення екскурсій. Відповідно до дозволу заповідник відвідало 107251 чол. З них оглянули під час екскурсій зоологічний парк та Дендрологічний парк «Асканія-Нова» загальнодержавного значення (екскурсії «Перлина в степу», «В лісову казку») – 100852 чоловік, природне ядро екологічною стежкою – 257 чоловік, степову ділянку «Великий Чапельський під» і дендропарк у кінному екіпажі – 1131 чоловік та на мікроавтобусі – 4946 чоловік, дендропарк в кінному екіпажі (екскурсія «Ландшафти дендрологічного парку «Асканія-Нова» загальнодержавного значення») – 65 чоловік. Найбільше рекреаційне навантаження припадає на третину території природного ядра – Великий Чапельський під (2376,4 га), але переміщення екскурсантів в кінних екіпажах або автомобілях установленими польовими дорогами не має негативних наслідків на природні складові. Екологічну стежку, яка пролягає найстарішою заповідною ділянкою «Стара», відвідують, переважно, студенти природничих факультетів для візуального ознайомлення з типчаково-ковиловим степом. Екскурсійний сезон у 2010 році тривав з 1 квітня до 10 листопада. Огляд експозицій здійснювався у супроводі екскурсовода або індивідуально. Кількість екскурсантів у групі була від 13 до 25 чоловік Екскурсійну діяльність у заповіднику «Асканія-Нова» здійснювало 10 штатних працівників сектора екологічної пропаганди та в період екскурсійного сезону екскурсоводами, набраними із науковців заповідника, інтелігенції смт Асканія-Нова, учнів Загальноосвітньої школи Асканія-Нова, які пройшли навчання на курсах. Навчання та підвищення кваліфікації екскурсоводів проведено з 1 лютого по 15 квітня, на базі сектора екологічної пропага��ди, згідно розробленої Програми. У 2010 році курси прослухало 60 чоловік. Науковцями заповідника прочитано 14 лекцій (28 академічних годин) та проведено 2 практичних заняття (4 академічних годин), 2 навчальні екскурсії, 6 практичних занять для екскурсоводів початківців. По закінченні курсів слухачі були атестовані. Перед початком кожного екскурсійного сезону для співробітників туристичних організацій та фірм проведено два семінари з залученням підприємців, що надають послуги відвідувачам заповідника (проживання, харчування, реалізація сувенірів тощо). Науково-виховною роботою на основі угод, укладених з учбовими та іншими закладами, проведенням екологічних акцій, було охоплено 7124 чол. Спільні (суміжні) науково-дослідні роботи згідно з договорами про співпрацю на 125


території установи провели 15 наукових співробітників та аспірантів з інших установ. Організована таким чином робота дозволяє підтримувати зазначені штучно створені екосистеми парків в належному стані та запланована кількість відвідувачів не нанесе шкоди заповідним об'єктам. На території Чорноморського біосферного заповідника та АзовоСиваського національного природного парку здійснюється виключно наукові експедиції. 6. Стан земельних ресурсів і ґрунтів 6.1 Структура та використання земельних ресурсів 6.1.1 Структура та динаміка змін земельного фонду області Земля – це важливий економічний ресурс області, охорона та раціональне використання якого належить до пріоритетних завдань суспільства. За даними Головного управління земельних ресурсів на початок 2011р. земельний фонд області складав 2846,1 тис.га. Значна частка земельної площі 69,2 % ( 1970,7 тис.га) - це сільськогосподарські угіддя, в структурі яких 90,2 % (1777,2 тис.га ) припадає на ріллю. Сільськогосподарська освоєність території досягла 81,6%, а ступінь розораності земельної площі – 73,6%. Розподіл земельного фонду області Площа, тис. га. Всього земель (територія) у тому числі: землі сільськогосподарського призначення ліси та лісовкриті площі забудовані землі відкриті заболочені землі інші землі

2846,1

2033,7 151,5 71,0 29,8 560,1

Таблиця 44 Питома вага у загальному фонді, % 100,0

71,5 5,3 2,5 1,0 19,7

Важливим чинником підвищення продуктивності ґрунтів є їх удобрення. Під урожай 2010р. сільськогосподарськими підприємствами області було внесено 309,3 тис.ц мінеральних добрив ( у перерахунку на 100 % поживних речовин), що на 18,2% більше, ніж у 2009р. У структурі використання мінеральних добрив, як і в минулі роки, найбільшу питому вагу займають азотні добрива – 80,2 % ( в 2009 р. – 82,1 %), а фосфатні та калійні – відповідно лише 12,7 % (12,3 %) та 7,1 % (5,6 %). Такий дисбаланс елементів живлення призводить до виснаження грунтів та не сприяє підвищенню урожайності сільськогосподарських культур. Мінеральні добрива були внесені на 60,0% загальної посівної площі сільськогосподарських культур (472,2 тис.га), що на 19,8 тис.га більше проти 2009р. На 1 гектар посівної площі сільськогосподарських культур в середньому по області було внесено по 39 кг мінеральних добрив ( на 6 кг більше проти попереднього року). Органікою підприємствами удобрено лише 3,0 тис.га посівів сільськогосподарських культур (або 0,4% загальної посівної площі), на які 126


внесено 83,8 тис.т, що у 1,9 рази більше, ніж у 2009р. У середньому, у розрахунку на 1 га загальної посівної площі було внесено 0,1 т органіки. На якісний стан земельних ресурсів вагомо впливають агротехнічні заходи, які проводяться з метою поліпшення та відновлення грунтового покриву, попередження можливих негативних екологічних наслідків порушення земель. Так, у 2010р. на площі 1822,1 га було проведено гіпсування та внесено 8606 т гіпсу та інших гіпсовмісних порід. Структура земельного фонду регіону Таблиця 45 2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

% до % до усього, усього, % до Основні види земель усього, % до усього, % до усього, загальної загальної загальної загальної тис. га тис. га тис. га тис. га тис. га загальної та угідь

2

площі території 3

2846,1

1. Сільськогосподар1970,3 ські угіддя

1 Загальна територія у тому числі:

4

площі території 5

6

площі території 7

100

2846,1

69,2

8

площі території 9

площі території 11

10

100

2846,1

100

2846,1

100

2846,1

1970,9

69,2

1971,1

69,3

1970,6

69,2

1970,7

69,2

62,5

1777,1

62,5

1777,6

62,5

1777,2

62,4

1777,2

62,4

-

-

1

26,6

1

27,3

1

27,3

1

27,4

1

0,4

10,3/ 156,3

5,9

10,2/ 156,0

5,8

10,3/ 155,8

5,9

10,5/ 155,6

5,8

5,3

151,4

5,3

151,4

5,3

151,5

5,3

151,5

5,3

2,5

70,7

2,5

70,6

2,5

70,7

2,5

71,0

2,4

1,1

31,1

1,1

31,1

1,1

29,8

1

29,8

1

4

113,1

4

113,1

4

113,6

4

113,5

4

4,5

128,9

4,5

128,9

4,5

-

-

-

-

84,9

2415,6

84,9

2415,6

84,9

-

-

-

-

15,1

430,5

15,1

430,4

15,1

431

15,1

430,9

15,1

з них: рілля

1777,1

перелоги багаторічні 27,0 насадження сіножаті 10,2 і пасовища 2. Ліси і інші лісо151,4 вкриті площі з них вкриті лісовою рослинністю 3. Забудовані землі 70,5 4. Відкриті заболо31,2 чені землі 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом 113,3 (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) 6. Інші землі 128,9 Усього земель (суша) 2415,6 Території, що пок430,5 риті поверхневими водами

0,00

127

-


Відсоток ріллі від загальної площі земель Херсонської області

у тому числі - ріллі 62%

Площа сіножатей і пасовищ (тис. га) № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Адміністративно-територіальна одиниця Бериславський Білозерський Великолепетиський Великоолександрівський Верхньорогачицький Високопільський Генічеський Голопристанський Горностаївський Іванівський Каланчацький Каховський Нижньосірогозький Нововоронцовський Новотроїцький Скадовський Цюрупинський Чаплинський м. Каховка м. Нова Каховка м. Херсон Разом

Сіножаті 0,0 0,137 0,428 0,581 0,139 0,287 0,293 3,51 0,0 0,0 0,64 0,0 0,062 0,013 1,66 0,011 1,349 0,936 0,0 0,183 0,014 10,24

Таблиця 46 Пасовища 9,76 5,94 2,38 10,82 5,12 5,568 8,183 20,425 1,475 9,913 9,01 7,43 3,85 3,6 25,49 11,1 8,782 6,052 0,0 0,314 0,642 155,794

Сучасне землекористування на Херсонщині характеризується великою часткою ріллі, як від загальної площі, так і від площі сільськогосподарських угідь.

128


Площа ріллі і деградованих земель Херсонської області 2009 рік 2007 рік 2005 рік 2003 рік 0

200 400 600 800 1000 1200 1400 1600 1800

тис. га 2003 рік

2004 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2008 рік

2009 рік

2010 рік

Засолені

266

223,6

346,7

346,7

389,4

590,6

590,6

590,6

Еродовані

71,7

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

441,9

Дефляційно-небезпечні 1681,7 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 1689,3 Рілля

1777,9 1778,4 1776,2 1777,1 1777,7 1777,6 1777,2 1777,2

6.1.2 Господарська освоєність земельних угідь Територіально Херсонська область знаходиться в межах двох кліматичних зон: Степової посушливої та Сухого Степу. За ґрунтовими та природнокліматичними критеріями область умовно поділяється на сім основних природно-сільськогосподарських районів: Бериславський природно-сільськогосподарський район охоплює Бериславський, Великоолександрівський, Високопільський, Нововоронцовський та частину Білозерського адміністративних районів, загальною площею 447,8 тис. га, в т.ч. сільськогосподарських угідь 415,2 тис. га. Ґрунтовий покрив району складається в основному з чорнозему південного з важко- та середньосуглинковим механічним складом з переважанням крупнопилуватої фракції – це визначає схильність ґрунтів до процесів дефляції та ерозії. Площа подових ґрунтів (біля 10 % ріллі), характеризуються досить потужним гумусованим профілем (60-70 см) та відзначаються низькою водопроникністю, значною вологоємністю при невеликому запасі доступної для рослин вологи. Ґрунтам притаманне короткострокове сезонне перезволоження, вони потребують регулювання водно-повітряного режиму. Нижньосірогозький природно-сільськогосподарський район об’єднує Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський, Нижньосірогозький, частину господарств Каховського та Іванівського адміністративних районів. Площа сільськогосподарських угідь - 490,3 тис. га. Переважаючі ґрунти ( > 80 %) – високопродуктивні чорноземи південні солонцюваті, які знаходяться під впливом дефляції. Ґрунти потребують проведення протидефляційних заходів.

129


Білозерський природно-сільськогосподарський район включає господарства Білозерського району і райони міста Херсона. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 104,8 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений темно-каштановими ґрунтами в комплексі з солонцями, що займають біля 70 % ріллі. Ґрунти характеризуються розвиненим гумусованим профілем з середньоі важкосуглинистим механічним складом, дефляційно небезпечні. За рахунок зрошення водами Дніпровського лиману та Інгульця в ґрунтах відзначається вторинне осолонцювання, місцями спостерігається затоплення і підтоплення територій. Такі масиви потребують проведення меліоративних заходів. Цюрупинський природно-сільськогосподарський район знаходиться на піщаних аренах тераси Дніпра і об’єднує господарства Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів та м. Нова Каховка. Площа сільськогосподарських угідь складає 47,3 тис. га. В ґрунтовому покриві переважають чорноземи осолоділі переважно супіщаного механічного складу. Вони характеризуються слабкою гумусованістю (0,96 %), потужним ґрунтовим профілем, низькою поглинальною здатністю, слабкою оструктуренністю, високою водопроникністю, малою вологоємністю, а також низькою забезпеченістю поживними речовинами. Ґрунти в значній мірі знаходяться під впливом дефляції і потребують проведення відповідних заходів збереження. Скадовський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Скадовського району, частину господарств Голопристанського, Цюрупинського, Каховського районів і відноситься до тераси дельти Дніпра. Площа сільськогосподарських угідь - 272, 2 тис. га. Ґрунтовий покрив району представлений здебільшого темнокаштановими ґрунтами та їх комплексами з солонцями. Ґрунти характеризуються легким механічним складом, добре розвиненим гумусовим профілем зі слабкою структурою, що характеризується значною водопроникністю на слабо солонцюватих ґрунтах і дуже низькою – на сильно солонцюватих ґрунтах та солонцях. Це, в свою чергу, викликає технологічні ускладнення при поливах. На зрошуваних ґрунтах відзначається наявність вторинно осолонцьованих ґрунтів, подекуди - засолення та підтоплення, що зумовлює інтенсивний винос поживних речовин погіршення фізичних властивостей ґрунту. Інтенсивне навантаження на ґрунт, при проведенні механічних обробітків, обумовлює його переущільнення – утворення в орному та підорному горизонтах щільних прошарків, які значно погіршують водопроникність ґрунту. Чаплинський природно-сільськогосподарський район. До його складу входять Чаплинський, Каланчацький і декілька господарств Новотроїцького району. Загальна площа сільськогосподарських угідь - 236,7 тис. га. Ґрунтовий покрив представлений темно-каштановими ґрунтами і їх комплексами з солонцями, які характеризуються гумусованим профілем потужністю 40-48 см, значною солонцюватістю та слабкою структурністю орного шару. 130


Генічеський природно-сільськогосподарський район охоплює територію Генічеського, Новотроїцького та частину господарств Іванівського району. Площа сільськогосподарських угідь – 349,5 тис. га. Характеристика ґрунтів району аналогічна до Чаплинського природносільськогосподарського району. Землі, які зрошуються на протязі багатьох років мінералізованими артезіанськими водами, вторинно осолонцьовані, засолені і потребують меліоративного покращення. 6.2 Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація* Таблиця 47 Землі 1 Порушені, тис. га % до загальної площі території Відпрацьовані, тис. га % до загальної площі території Рекультивовані, тис. га % до загальної площі території

2006 рік 2 3,71277 0,1 1,90615 0,07 0,427 0,015

2007 рік 3 3,71899 0,1 1,91413 0,07 0,4275 0,015

2008 рік 4 3,7255 0,1 1,91834 0,07 0,4285 0,015

2009 рік 5 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

2010 рік 6 3,8255 0,1 4,29834 0,15 2,2285 0,08

* - наявність земель з наростаючим підсумком Дослідження ґрунтів контрольних ділянок за показниками вмісту важких металів Херсонським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів та якості продукції (ХЦ «Облдержродючість») проводяться в межах виконання науково-дослідної програми «Оцінка екологічного стану ґрунтів на контрольних ділянках». Довгострокові дослідження розпочато з 1978 року. Мета досліджень: здійснення токсикологічного контролю за станом ґрунтового покриву області. Завдання досліджень: виявлення екологічно небезпечних територій в межах Херсонської області. Методика досліджень: на закріплених контрольних ділянках (25 точок спостереження) по всій території Херсонської області проводяться контрольні виміри та відбори зразків, які досліджуються за наступними показниками: визначення залишкової кількості пестицидів, вміст важких металів та радіонуклідів. Слід зазначити, що вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області знаходиться в межах допустимих градацій. Перевищень ГДК за всіма визначеними елементами у жодній точці спостереження не виявлено. Динаміка вмісту важких металів у ґрунтах сільськогосподарського використання в Херсонській області (в середньому по всіх пунктах спостереження) Таблиця 48 Рік

1992 1993

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

13,09 12,85

1,367 0,233

50,9 37,26

8,644 1,067 131

10,64 12,96

1,678 1,222

0,363 0,367

0,0576 0,0182


Рік

1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

Мідь (Cu)

мг/кг ґрунту Цинк (Zn) Свинець (Pb)

Кадмій (Cd)

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

рухлива

валова

Рухлива

12,59 17,44 18,39 19,54 18,91 18,57 8,5 9,17 13,68 13,96 13,8 13,5 8,6 11,66 12,15 11,4 11,23

0,226 1,308 1,02 0,396 0,828 0,871 1,324 0,656 0,533 0,97 0,82 0,79 1,1 0,89 0,91 0,83 0,72

37,39 42,88 41,31 43,82 44,67 34,94 33,84 29,73 28,54 30,48 32,6 31,9 38,8 34,51 35,03 32,8 31,24

0,685 1,84 1,692 1,712 1,168 1,329 1,344 1,248 0,929 2,23 1,38 1,32 2,34 1,49 1,51 1,44 1,41

12,76 11,06 13,04 13,93 13,32 14,14 13,7 12,19 10,07 12,44 13,4 13,2 14,2 14,05 13,73 13,7 13,08

1,044 1,624 1,408 1,092 1,252 1,771 1,052 0,794 0,676 0,75 0,71 0,71 0,83 0,79 0,79 0,85 0,87

0,36 0,331 0,342 0,37 0,368 0,347 0,428 0,324 0,341 0,53 0,24 0,38 0,38 0,37 0,37 0,4 0,39

0,0137 0,024 0,0192 0,024 0,0844 0,0957 0,052 0,0348 0,046 0,04 0,028 0,03 0,04 0,04 0,03 0,04 0,06

6.3 Стан і якість ґрунтів 6.3.1. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення За рахунок різкого зменшення кількості внесення органічних добрив (в 25 разів менше від необхідного) та недостатнього для позитивного балансу об'єму внесення мінеральних добрив - в ґрунтах області відзначається переважання процесів хімізації (декальцинація та дегуміфікація ґрунтів). Зокрема, за період останніх 10 років відзначено зниження загального вмісту органічної речовини в ґрунтах - на 0,17 %, зменшення кількості рухомих фосфатів (на 3,0 мг/кг ґрунту) та запасів обмінного калію (на 9 мг/кг ґрунту). На сьогодні, в землеробстві регіону, для бездефіцитного балансу гумусу не вистачає біля 15 млн. т органічних добрив для щорічного внесення. Об'єми фактичного внесення органіки дуже мізерні і не в змозі перекрити статті витрат гумусу з ґрунту. Дефіцит мінеральних речовин в ґрунті, в цілому по області, на сьогодні складає 111,4 кг/га, в тому числі - 43,2 кг/га азоту, 32,7 кг/га фосфору та 35,5 кг/га калію. При тому, що фактична доза внесення мінеральних добрив складає лише 8-му частину від необхідного. Всі ці дані підтверджують те, що органічна речовина та мінеральні компоненти ґрунту використовуються більш інтенсивно, ніж поновлюються. Ґрунти області втрачають природну родючість, важливість якої важко переоцінити, бо саме ґрунти виступають в якості основного знаряддя та засобу існування регіону. Різке зменшення обсягів внесення органічних добрив, що спричинено рядом соціально-економічних реалій - одна із основних причин прискорення процесів мінералізації та втрат гумусу. Значний обсяг земель області мають певний ступінь засолення та солонцюватості. Це питання також вимагає негайного вирішення, як за рахунок проведення робіт з хімічної меліорації, так і за рахунок удосконалення існуючих сівозмін. 132


6.3.2 Забруднення ґрунтів Інформація про вміст важких металів в ґрунтах контрольних ділянок Херсонської області в 2010 році (мг/кг ґрунту) Таблиця 49 Район, населений пункт Бериславський, с. Львове Білозерський, с. Інгулець Великолепетиський, смт. Велика Лепетиха Великоолександрівський, смт. Велика Олександрівка Верхньорогачицький, с. Бережани Високопільський, СВК «Шевченко» Генічеський, м. Генічеськ Голопристанський, с. Нова Збур’ївка Горностаївський, смт. Горностаївка Іванівський, смт. Іванівка Каланчаський, смт. Каланчак Каховський, с. Богданівка Нижньосірогозький, смт. Сірогози Нововоронцовський, смт Воронцовка Новотроїцький, смт. Новотроїцьк Скадовський, с. Антонівка Цюрупинський, с. Тарасівка Чаплинський, смт. Чаплинка Комсомольський р-н, м. Херсон, с. Приозерне Чаплинський, смт. Асканія-Нова Верхньорогачицький, смт. Верхній Рогачик Верхньорогачицький, с. Первомаївка Верхньорогачицький, с. Зелене Нижньосірогозький, с. Першопокровка Нововоронцовський, с. Золота Балка Середнє

Мідь валова 15,2 9,8 13,7 7,3 8,1 15,2 12,9 9,6 8,8 12,1 12,9 19,4 12,1 12,7 16,1 11,7 10,3 9,7 10,4 10,5 6,8 8,3 8,1 9,71 9,3 11,23

133

Цинк рухлива валова 0,55 32,8 0,61 28,6 0,49 28,5 0,47 30,1 0,56 28,2 0,68 34,3 0,69 41,1 0,79 16 0,76 18,5 0,82 32,8 0,5 37,3 0,82 30,8 0,59 38,1 0,72 36,7 0,79 36,1 0,96 34,9 0,86 24,5 0,52 37,1 1,1 36,2 0,9 34,9 0,67 29,4 0,69 28,9 0,73 22,1 0,79 35,2 0,84 27,9 0,72 31,24

Свинець Кадмій рухлива валова рухлива валова 2,06 10,4 1,1 0,41 1,91 11,6 0,98 0,31 1,82 13,9 1,01 0,29 1,35 10,3 0,75 0,42 1,44 11,4 0,81 0,39 1,62 13,6 0,94 0,41 1,28 16,2 1,21 0,46 1,25 8,72 0,38 0,38 1,39 8,5 0,78 0,36 1,93 18,6 0,82 0,43 1,25 13,3 0,95 0,46 1,6 15,6 0,52 0,51 1,28 17,2 0,91 0,52 2,09 14,6 0,97 0,36 1,62 17 0,94 0,48 1,59 12,9 1,05 0,48 1,34 10,5 0,71 0,4 0,82 9 1,01 0,43 1,11 14,5 1,27 0,47 0,82 18,2 0,81 0,39 0,98 11,9 0,64 0,31 1,09 15,6 0,81 0,25 1,23 9,7 0,86 0,31 1,19 10,4 0,84 0,3 1,13 13,3 0,74 0,31 1,41 13,08 0,87 0,39

рухлива 0,04 0,06 0,04 0,06 0,04 0,07 0,07 0,07 0,04 0,06 0,07 0,08 0,07 0,04 0,05 0,07 0,06 0,07 0,11 0,08 0,05 0,04 0,04 0,06 0,05 0,06


6.3.3. Деградація ґрунтів При щорічній потребі у проведенні гіпсування солонцевих ґрунтів 75 тис.га, хімічна меліорація проводиться на досить незначних територіях, які складають лише 2,4 % від необхідного. У цілому по області, у порівнянні з минулим роком, площі, де проведено гіпсування дещо збільшились, також, у незначній мірі, збільшився об’єм внесених меліорантів, але ці показники досить занизькі у порівнянні з необхідними потребами. Занадто незначні об’єми щорічної меліорації ґрунтів обумовлюють збільшення площ засолених та солонцюватих земель, які за останній рік збільшились, відповідно на 201,2 та 246,4 тис. га. Відзначено також зростання (на 4,31 тис. га) площ солонців. За рахунок незбалансованого використання мінеральних та органічних добрив, а також їх недостатньої кількості внесення, потреба у мінеральних компонентах ґрунту щорічно зростає, що свідчить про їх більш інтенсивне споживання, ніж їх поновлення за рахунок внесення добрив та надходження з іншими джерелами. Потреба основних мінеральних компонентів живлення у минулому році складає 112,6 кг/га. Причому, зн��чна частка дефіциту (35-40 % із даної кількості) припадає на азот. Таблиця 50

На якій площі по області проводилось гіпсування, тис. га Скільки внесено фосфогіпсу, тис. тонн Середньозважена потреба в мінеральних добривах, кг/га Скільки внесено всього органічних добрив, тонн Скільки внесено органічних добрив на одиницю посівної площі, т/га Яка площа удобрена органічними добривами, га Середньозважений вміст гумусу в ґрунтах Херсонської області (станом на 01.01.08 р. – ІХ тур агрохімічного обстеження, %) Площа засолених земель складає, тис. га Площа земель, що мають вторинне засолення, тис. га Площа солонцюватих земель (тис. га), в тому числі: Солонців, тис. га Солонців у комплексі, тис. га Площа дефляційно небезпечних земель, тис. га Площі еродованих земель, тис. га

1,822 8,606 135,8 83850 0,11 3020 2,39 590,6 49,13 1156 46,0 206,51 1689,3 441,9

Об’єм внесених органічних добрив внесених у 2010 році становить 83,8 тис.т, а за розрахунками бездефіцитний баланс гумусу по області мало б забезпечити внесення 15,5 млн. т органічних добрив, або 11,2 т/га. Вміст гумусу в ґрунтах області, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, складає 2,39 %, що на 0,07 % нижче даних попередніх досліджень. Площі еродованих та дефляційно небезпечних земель залишаються на рівні попереднього року.

134


Консервація деградованих і малопродуктивних земель

Види земель

Таблиця 51 Усього на початок року Проведено Потребують консервацію консервації % до % до % до тис. га загальної тис. га загальної тис. га загальної площі площі площі території території території

Сільськогосподарські угіддя

74,951

2,6

6.4 Оптимізація використання та охорона земель Заходи з охорони земель та відновлення родючості ґрунтів Таблиця 52 Заходи

Розробка проектів землеустрою з контурномеліоративною організацією території Повне закріплення в натурі (на місцевості) контурних меж полів і робочих ділянок Створення захисних лісових насаджень Створення полезахисних лісових смуг Будівництво земляних валів (вали-рівчаки, вали-тераси, вали-дороги) Будівництво водоскидних споруд, лотків, перепадів, загат та ін. Створення протиерозійних ставків - мулонакопичувачів

Берегоукріплення для захисту сільгоспугідь

Одиниця виміру

Обсяг вжитих заходів за роками 2008

2009

% 2010 р. до

2006

2007

2010

кількість господ. тис.га

-

37 158,395

-

-

-

кількість господ. тис.га

-

158 183,6

-

-

-

тис. га

-

0,2

0,02

-

-

тис. га

-

0,2

-

62,00

-

км

-

566,5

-

-

-

-

км

-

9,6

-

-

-

-

шт.

-

11

-

-

-

-

га

-

118

-

-

-

-

км

-

1,3

-

2,05

-

2009 р. -

-

-

За 2010 рік здійснено 98 перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони земель (в т.ч. засмічення, забур’янення та забруднення ХЗЗР). За виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнуто 204 особи, яких оштрафовано на 62,786 тис. грн., стягнуто 44,902 тис.грн. Пред’явлено 10 претензійних та позовних заяв, нарахованих збитків на суму 1367,97тис. грн., з урахуванням раніше пред’явлених відшкодовано збитків на суму 13,704 тис.грн. Винесено 1 рішення на тимчасову заборону будівництва на земельній ділянці за відсутність висновку державної екологічної експертизи та проектної документації на будівництво. Винесено 5 рішень на тимчасову заборону експлуатації цехів за відсутність висновку державної екологічної експертизи.

135


Проведено 13 перевірок дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України “Про охорону земель ” зі здійсненням інструментальнолабораторного контролю за вмістом забруднюючих речовин у ґрунтах. За рік відібрано 112 проб ґрунту і 1 проба відходів з територій 20 об’єктів, з яких 51 проба - моніторингові спостереження та 61 проба з територій забруднених суб’єктами господарювання, та проведено лабораторні дослідження цих проб, виконано 961 визначення вмісту забруднюючих речовин, складу та властивостей ґрунту та відходів. За проведеними дослідженнями встановлено перевищення ГДК (фона) в 59 пробах ґрунту, відібраних з територій 11 об’єктів, в тому числі на 3 територіях колишніх баз агрохіму та колишнього полігону виробничих відходів ВАТ "Південний електромашинобудівний завод ". За результатами інструментально-лабораторних вимірювань виконано розрахунки збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону земель на загальну суму 335,588 тис.грн. 23 березня поточного року здійснена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони та використання земель на території Чорнобаївської сільської ради Білозерського району та встановлено наступне: 28 сесією У скликання № 419 Чорнобаївської сільської Білозерського району від 09.09.09. прийнято рішення «Про проведення робіт з рекультивації порушених земель та виділення коштів на виконання цих робіт”. Висновком Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області №07 –1419 –3745 від 21.05.08. погоджено проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Чорнобаївської сільської ради за умови представлення проекту рекультивації на державну екологічну експертизу. Перевіркою встановлено, що робочий проект рекультивації на державну екологічну експертизу не надавався. Робочим проектом передбачено проведення технічної рекультивації порушених земель шляхом засипки ям та нанесення родючого шару грунту. На час перевірки роботи по рекультивації не закінчені. Засипка ям здійснюється грунтом, який забирається з території кар’єру розташованого на території сільської ради. За результатами перевірки надано приписи щодо усунення встановлених порушень вимог природоохоронного законодавства та притягнуто до адміністративної відповідальності посадових осіб за ст. 52, ст. 53 КУпАП. При проведенні рейдових перевірок в квітні держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області, із залученням представників органів міліції, встановлено факт порушення вимог Земельного кодексу України, а саме зняття родючого шару грунту без спеціального дозволу. Громадян м. Херсона Скирденко О.Л та Кльована В.І. за скоєні порушення притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.53-3 КУпАП. Шкода заподіяна державі в результаті самовільного зайняття родючого шару грунту складає 0,270 тис.грн. Адміністративний штраф та пред’явлену шкоду порушниками визнано та сплачено в повному обсязі. Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області 15.04.2010р. на території колишнього стадіону на місці прокладеного трубопроводу зафіксовано плями з характерним запахом нафтопродуктів. На місці події відібрано проби грунту, про що 136


складено відповідний акт. Під час перевірки від 21-22.04.2010р. встановлено, що трубопровід належить ТОВ «Укрспецтранс». Сума заподіяних державі збитків забрудненням землі нафтопродуктами складає 305,608 тис.грн. Матеріали перевірки та розрахунок збитків направлено до Управління служби безпеки України в Херсонській області для прийняття відповідних заходів. На вимогу прокуратури Верхньорогачицького району Херсонської області 02.06.2010р. проведена позапланова перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства Чистопільскою сільською радою в частині поводження з відходами. В результаті перевірки встановлено, що на території зазначеної сільської ради влаштовані три несанкціоновані сміттєзвалища площею 6м2, 14м2 та 18 м2. Виконано розрахунок розміру шкоди від засмічення земельної ділянки площею 6м2 в межах с. Олексіївка по вул. Ювілейна, Чистопільської сільської ради Верхньорогачицького району Херсонської області, розмір якого становить 624,6грн. 08-10 вересня 2010 р. проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Фаст Фуд» та встановлено наступне. Державним управлінням з охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Фаст Фуд» під будівництво кафе – ресторану експрес - харчування та благоустрою території. Згідно договору оренди земельної ділянки від 14 березня 2007 р. на підставі рішення Херсонської міської ради № 301 від 28.02.07р. ТОВ «Фаст Фуд» надано в оренду в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення під будівництво кафе – ресторану експрес – харчування та під благоустрій території скверу. На час перевірки встановлено, що на вищезазначеній земельній ділянці знаходиться об’єкт незавершеного будівництва – будівля, встановлено 6 підземних резервуарів загальним об’ємом 60 куб. м та підготовлено місце для встановлення двох чотирьох рукавних паливо-роздавальних колонок. Вказану територію обладнано 8 колодязями для очищення вод, забруднених нафтопродуктами, обладнана зливова каналізація. Проектна документація на будівництво та висновок державної екологічної експертизи відсутні. Таким чином використання наданої в оренду земельної ділянки здійснюється зі зміною цільового призначення, а саме - договором оренди передбачено надання земельної ділянки під будівництво кафе – ресторану експрес – харчування, а натурною перевіркою встановлено, що на вищезазначеній ділянці здійснюється будівництво АЗС. За порушення вимог природоохоронного законодавства на посадову особу складено 2 протоколи про адмінпорушення та надано припис. Матеріали перевірки направлено до Управління Служби безпеки України в Херсонській області. Першим заступником Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області винесено рішення про тимчасову заборону (зупинення) будівництва, яке здійснюється ТОВ «Фаст Фуд» (вул. Перекопська, 21, кв. 12 м. Херсон 73000) на земельній ділянці за адресою: м. Херсон Бериславське шосе. Державною екологічною інспекцією в Херсонській області розглянуто звернення голови ГРТМР “Голопристанська Чайка” Нефьодова П.Я. щодо 137


створення штучного озера фермерським господарством “Блізнеци” на території мисливських угідь ГРТМР “Голопристанська Чайка” та встановлено наступне. На території Краснознам'янської сільради за межами населеного пункту біля озера площею 11,9587 га (згідно плану земельної ділянки), що планується надати в оренду ФГ «Блізнеци», вирито канал від озера до мереж Краснознам'янської зрошувальної системи довжиною 600 м, середньою шириною 1 м, глибиною 1 м. Відсипка грунту з обох боків каналу середньою шириною 50 см. По всій довжині каналу товщина родючого шару складає 20 см. По всьому периметру озера спостерігається його обвалування висотою 1 м та шириною до 4 м. На озері спостерігається із під води насипаний грунт висотою до 1,5 м. Держекоінспекцією в Херсонській області проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок зняття грунтового покрову (родючого шару грунту) без спеціального дозволу на суму 1348,51 грн. матеріали перевірки для вжиття відповідних заходів реагування направлено до прокуратури Голопристанського району. 04 жовтня поточного року здійснена позапланова перевірка в частині охорони земель Дар”ївською сільською радою Білозерського району Херсонської області та встановлено, що документ який посвідчує право користування або володіння земельною ділянкою під розміщення полігону твердих побутових відходів відсутній. Площа засміченої земельної ділянки склала 345,45 м2. За порушення вимог природоохоронного законодавства складено протокол про адмінпорушення. Проведено розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок засмічення земельної ділянки на суму 27,981 тис.грн. та пред’явлено претензію. В результаті планової перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства на території Першопокровської сільської ради Нижньосірогозького району від 28.10.2010р. встановлено засмічення земельної ділянки площею 2м2 в межах с. Першопокровка по вул. Леніна (біля будинку Першопокровської сільради). Нарахований розмір шкоди від засмічення зазначеної земельної ділянки становить 855,5грн. Під час перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Покровське» від 27.10.2010р. встановлено засмічення земельної ділянки площею 2м2 в межах с. Першопокровка по вул. Куйбишева (біля майстерні). Розмір нарахованої шкоди склав 631,88грн. З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996р. № 486 “Про затвердження порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них” Державною екологічною інспекцією в Херсонській області направлено листи головам районних державних адміністрацій щодо організації у підпорядкованих районах робіт з розробки проектів водоохоронних зон та винесення їх в натуру. 7. Надра 7.1. Мінерально-сировинна база 7.1.1. Стан та використання мінерально-сировинної бази Станом на 01.01.2011 року на території Херсонської області нараховується 92 родовища корисних копалин, які мають промислове значення 138


і враховується у Державному балансі запасів, а саме: 68 родовищ твердих корисних копалин (із них 20 родовищ постійно, або епізодично розробляються), 7 родовищ гідромінеральних ресурсів (4 експлуатується), 16 родовищ питних підземних вод та 1 родовище природного газу. Крім розвіданих родовищ із затвердженими запасами в області є в наявності ряд дрібних розвіданих родовищ, запаси яких не затверджувались, або затверджувались на технічних нарадах геологічних підприємств. Мінерально-сировинна база області складається із корисних копалин будівельної галузі, прісних, мінеральних і промислових підземних вод, а також корисних копалин паливно-енергетичного, гірничохімічного спрямування, лікувальних грязів Голопристанського району та солі оз. Сиваш. Корисні копалини паливно-енергетичного спрямування представлені трьома родовищами торфу та Стрілковським родовищем природного газу. Корисні копалини будівельної галузі – це піски для будівельних робіт, піски для виробництва силікатної цементна сировина, камінь будівельний, стінові матеріали, сировина для будівельної кераміки, керамзитова сировина, вапняк для обжигу на вапно. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року нових родовищ корисних копалин паливно-енергетичного спрямування та будівельної галузі До Державного балансу запасів не внесено. По дев’яти родовищам експлуатація корисних копалин виконується на стадії дослідно-промислової розробки. Питні води. Для Херсонської області прогнозні ресурси питних підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/ добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3, у тому числі експлуатаційні запаси 923,455 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,775 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Не введені в експлуатацію 3 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське та окремі ділянки родовищ – Бериславська Східна, Вадимська -1 та Підстепненська, що відноситься до Херсонського родовища питних вод. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року до Державного балансу запасів додатково включені два родовища питних вод – «Олешківська благодать» (м.Цюрупинськ) та «Херсонський річпорт» (м.Херсон). Мінеральні води. Родовище мінеральних лікувально-столових вод «Любимівське» розвідане в с.Любимівка Нововоронцовського району. Природні столові мінеральні води видобуваються на території Херсонського родовища питних вод ЗАТ НВО «Сінта» та ВАТ «Джерело». Мінеральні лікувальні води (для зовнішнього застосування) з вмістом специфічних компонентів – йоду, брому та бору - поширені на півдні області. Розвідані родовища «Гаряче джерело», на базі якого функціонує бальнеолікарня, та Скадовської медицинської зони (ділянки Залізний Порт, Хорли), що не експлуатуються. Північно-Сиваське родовище промислових йодних вод запасами 33 600 м3/добу, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 139


11.12.96 р. № 1499, занесені до переліку водних об’єктів, що відносяться до категорії лікувальних. Переважна родовищ питних розвідано в 60-80-х роках минулого сторіччя за кошти держбюджету. Зі зміною водогосподарських та екологічних умов запаси по більшості родовищ питних вод потребують перегляду. За останні 10 років розвідка мінерально-сировинної бази на території області виконується за кошти дрібних інвесторів для використання для власних потреб виробництва. За цей час розвідані родовище питних вод «Гопри – 1», родовища мінеральних вод «Любиміське» та «Горяче джерело». Закінчена розвідка родовища мінеральних природних столових вод «Каховка». Запаси по родовищу в кількості 100 м3/добу за категорією А та 360 м3/добу за категорією С2 прийняті ДКЗ України. Включення до Державного фонду надр цього родовища має відбутися в наступному 2011 році. Нині виконуються розвідки родовищ питних вод за кошти ТОВ «Сандора» (с. Козачі Лагері), ТОВ «Нова» (м. Гола Пристань), ТОВ «Хорли-2» (с.Хорли Каланчацького району), мінеральних термальних вод Арабатської Стрілки - ТОВ «Експортно-імпортна компанія «Юг-Інвест». Мінерально - сировинна база Таблиця 53 Види корисних копалин

Загальна кількість родовищ

Торф Руди марганцю сировина карбонатна для кормових домішок вапняк для випалювання на вапно Пісок будівельний пісок для пісочниць локомотивів Камінь будівельний Камінь пиляний сировина цегельночерепична води питні та технічні Води мінеральні лікувальні грязі Йод

Родовища, що розробляються

Одиниця виміру

Видобуток сировини у 2009 р.

Балансові запаси станом на 01.01.10

2008 р. 3 1 1

2009 р. 3 1 1

2008 р. 1 0 0

2009 р. 1 0 0

тис. т тис. т тис. т

0 0 0

2468,56 6037 4510

7

7

2

3

тис. т

583,0

88815,5

11

11

3

5

тис. м3

537,7

191115,45

1

1

0

0

тис. м3

0

609

17

18

3

3

тис. м3

0

43955,3

2 20

2 20

1 2

2 2

тис. м3 тис. м3

1,260 15,4

6133,390 38360,3

32

тис. м3/добу

131,5

923,5

1 1

м3/добу тис. м3 тис. м3/добу

0,17 0,306 6256,2 м3

34,0 81,314 33,6

1 1

1 0

1 0

Використання надр Таблиця 54 № з/п

1

Загальна кількість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок

23

Наявність документації гірничий відвод

земельний відвод

ліцензії

Загальна площа порушених земель, га

16

16

19

3722,8

Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації, га 1917,92

Рекультивовано у 2009 р., га

1,8

Крім розвіданих родовищ, на території області є вели��а кількість нерозвіданих родовищ, які епізодично розробляються підприємствами різних форм власності. 140


Мінерально-сировинна база будівельних матеріалів Херсонської області, станом на 01.01.2010р. Таблиця 55

№ п/п

Найменування родовища

Розташування

1

2

3

1

Давидово-Брідське вапняк

2

Львівське Компл.:вапняк пил.

3

4 5

Олексіївське вапняк Давидово-Брідське-2 вапняк Милове вапняк

6

Федорівське Вапняк

7

Білозерське Вапняк

8

Василівське Вапняк

Запаси по категоріях А+В+С1 та С2 на дату Відомча належність затверджен ня, в тис. м3 4 5 Будівельне каміння

Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід, в 16 км на ПдЗ від смт Велика Олександрівка Бериславський р-н 1,5 км на ПдЗх від с.Львово, в 26 км на З від зал.ст. Каховка Верхньорогачицький р-н 2 км на ПдЗх від с.Олексіївка, в 10 км на ПнЗ від с. Верхній Рогачик. Великоолександрівський р-н В 5 км на ПдСх с.Давидів Брід Бериславський р-н В 5 км на ПнЗ від с.Милове, в 4 км від шосе Берислав – Кривий Ріг Білозерський р-н В 5 км на ПнЗ від с.Федорівка, на правому борті р.Інгулець Білозерський р-н В 0,25 км на Пн від Пн околиці с. Білозірка, на правому схилі б. Білозірка Каховський р-н В 2,5 км на ПнС від с.Василівка, на березі Каховського водосх.

7313

ТОВ «Доломіт -3»

664

ПП «Скала»

242

16138

Управл. по будівництву, ремонту експлуатації автодоріг Державний фонд родовищ

Ліцензія №, дата, термін дії

Залишок по категоріях А+В+С1 та С2 в тис. м3

Примітки

6

8

9

5431

Розробл

№ 4171 28.12.2006 На 20 р.

615

Розробл

№ 4607 18.12.2006 р.

225,3

Розроб.

-

16138

Не розробл

7842

Не розробл.

3435

Не розробл.

№ 4156 22.12.2006 На 20 р.

8050

Державний фонд родовищ

-

3537

Державний фонд родовищ

-

5109

Державний фонд родовищ

-

1066

Не розробл.

356

Державний фонд родовищ

-

356

Не розробл

141


9

Горностаївське вапняк

10

Дар’ївске вапняк

11

Золотобалківське Вапняк

12

13

14

Микільське Вапняк Новоолександрівське вапняк Новорайське Вапняк

15

Первомаївське Вапняк

16

Первомаївське-2 вапняк

17

Сергіївське вапняк

Горностаївський р-н В 13 км на ПдСх від смт Горностаївка, в верхів’ях балки Каїрка Білозерський р-н На лівому березі р.Інгулець, в 2 км на ПнС від с.Дар’ївка Нововоронцовський р-н В 3 км на ПдЗх від с.Золота балка, в 13 км на Пд від смт. Нововоронцовка Білозерський р-н В 3 км на С від с.Микільське, в 25 км на ПнС від м.Херсон. Нововоронцовський р-н В 3 км на ПдЗх від с. Новоолдександрівка, в 30 км на ПдЗх смт Нововоронцівка Бериславський р-н В 1,5 км на С від с.Новорайськ, в 20 км північніше м.Берислав Верхньорогачицький р-н В 0,4 км на З від с.Первомаївка, в 22 км на ПнЗ від смт Верхній Рогачик Верхньорогачицький р-н В 7 км на ПдЗ від с.Первомаївка в лівому борті б.Рогачик Великолепетихський р-н В 0,3 км на Пн від с.Сергіївка, в 12,5 км на ПнС від смт Велика Лепетиха,

1647

Державний фонд родовищ

-

1647

Не розробл

920

Державний фонд родовищ

-

920

Не розробл

260

Державний фонд родовищ

-

260

Не розробл

408

Державний фонд родовищ

-

337

Не розробл.

1959

Державний фонд родовищ

-

1959

Не розробл

2592

Державний фонд родовищ

-

2523

Не розроб.

166

Державний фонд родовищ

-

166

Не розробл

-

606

Не розробл

-

429

Не розробл

606

429

Усього родовищ - 17 Розробляються: 3

Ділянка 1 Державний фонд родовищ

43955,3 6271,3 Камінь пиляний

142


Осокорівське Вапняк Ділянка 1 1

Нововоронцовський р-н на Пн околиці с.Осокорівка, на березі Каховського вдсх, в 1 км на ПнЗ від пристані в с.Осокорівка

Осокорівська (Ділянка 2)

2

Львівське Компл.Каміньбудів.

1,5 км на ПдЗх від с. Львово

6509,35

6538

5979

Нововоронцівське КП «Райсількомунгосп» ТОВ «Орина»

207

ПП «Скала»

559

-

559

Не розробл.

№ 534 23.05.1996 р. На 20 р. № 4171 28.12.2006 р. На 20 р.

5950,35

Розроб.

Усього родовищ - 2 Розробляються: 2

177

Розробл.

6686,35 6127,35 Пісок будівельний

Кардашинське

1

2

Голопристанський р-н Південна околиця с. Велика Пісок для силікатної Кардашинка цегли Каланчацьке Скадовский р-н Пісок для буд. В 5 км на ПдЗ від порт пункту розчинів Хорли, на акваторії Каркинитської Рибальче(кар’єр) затоки в межах Каланчацької банки Шабівське

3

4

Пісок для силікатних блоків, цегли, будівельних розч. Новокаховське – 3

Голопристанський р-н В 10,5 км на З від с.Рибальче, на лівому березі Дніпрвського лиману, в 100 м від урізу води

Р-н м.Нова Каховка В 3 км на ПдЗ від центру м. Нова Пісок для силікатної Каховка,на лівому березі Дніпра, на цегли землях гослісфонду (144,7 га)

15532

ТОВ «Георесурси»

С2 – 8174 36564

17620 С2 – 27047

Міністерство транспорту України Скадовський морський торгівельний порт Херсонський морський торгівельний порт Рибальче (кар’єр)

№ 2633 20.02.2002 р На 10 р..

5365,129

№ 663 23.10.1996 р. На 20 р.

25968,6

Розробл.

Розробл.

№ 4980 20.05.2009 р. На 10 р.

11066,55

№4354 31.08.2007 р.

3203,9

Розробл.

ТОВ ВПП «Візир» 6087

143

Розробл.


Подокалинівське

5

Цюрупинський р-н На ПнЗх околиці с.Подокалинівка, в Пісок для силікатної 100 м від дороги Подокалинівка – цегли, благоустрою, Великі Копани рекультивації Діл. Північна

Діл. Південна

6

7

8

9

10

Верхньорогачикське Пісок для силікатної цегли, будівельних розчинів Збур’ївське Пісок дляя силікатної цегли

2485,31

ТОВ «Південноукраїнськ ий пісок»

№4250 12.04.2007 р. На 20 р.

2545 Верхньорогачицький р-н На ПнЗ краю смт Верхній Рогачик, в 36 км на ПнЗ від зал.ст. Сірогози

Голопристанський р-н В 3 км на З від с. Стара Збур’ївка, в 12 км на З від смт та порту Гола Пристань, в 30 км на ПдЗ від зал. ст. Цюрупинськ Новокаховське – 2 Р-н м.Нова Каховка Пісок для силікатної В 2,5 км на Пд від м. Нова Каховка, цегли в 2,5 км на ПдЗ від зал. ст. Таврійськ Скадовське Скадовський р-н Пісок для силікатної В 15 км на ПнЗ м.Скадовськ, в 0,5-1 цегли км на ПдС від с.Миколаївка, в 36 км на ПдЗ від зал.ст. Великі Копани ЦентральноСкадовський р-н Джарилгацьке В 5-6 км на Пд від порту Скадовськ, Пісок для бетону, на акваторії Джарилгацької затоки будівельних Чорного моря, в 1 км на Пн від о-ва розчинів Джарилгач

491

12591

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

-

-

3544

Державний фонд родовищ

-

2444

Державний фонд родовищ

-

2472 С2 – 49052

Державний фонд родовищ

144

-

2485,31

Розр.

2545

Не розр.

377

Не розр.

12591

Не розробл.

1793

Не розробл.

2444

Не розр.

2472

Не розробл.


Цюрупинське Пісок для сил. блоків, цегли, буд. розч. 11 Ділянки: Розвідка 1967 р Розвідка 1971 р Розвідка 1982 р Всього родовищ – 11 Розробляється – 5

Верхньорогачицький р-н На Пн від зал.ст. цюрупинськ, на ПдПдС від с.Піщанівка, в 4 км на ПдС м.Цюрупинськ

123731

123731

16171 95721 11839

Державний фонд родовищ

-

16171 95721 11839

Не розробл.

194042,489 48089,489 Пісок для локомотивів

1

Раденське пісок

Цюрупинський р-н В 1-1,5 км на С від зал. ст. Раденськ, в 20 км на СПдС від м.Цюрупинськ

1106

Одесаколія (ОГК) Державний фонд родовищ

-

Всього родовищ – 1 Розробляється – 0

1

2

Бериславське 2 суглинок, глина Комишанське 4 суглинок ділянка: Призаводська

3

Рубанівське суглинок

4

Херсонське 2 суглинок

609

Не розробл.

609 0 Цегельно-черепична сировина Бериславський р-н ВАТ В 750 м на Пн від м.Берислав, на 5122 «Бериславський правому борті балки Кізкерман ЗБМ» Білозерський р-н ЗАТ «Таврійська В 2,5 км на ПнЗх від с. Комишани будівельна 496 компанія» Великолепетихський р-н На ПнС краю с.Рубановка, на Пн та ПнСх від території цегельного заводу, в 19 км на ПнС від з.ст. Велика Благовіщенка р-н м.Херсон (Дніпровський район) на ПнС околиці м.Херсон, в 500 м на Сх від промділянки цегельного цеху Херсонського ЗСМ, в лівому борті балки «Каторжна»

№ 1986 16.09.1999 р На 20 р.

4006,9

Розробл.

№ 3813 30.12.2005 р. На 11 р.

684,4

Розробл. Не розробл.

3287

Державний фонд родовищ

-

3108

1626

Державний фонд родовищ

-

512

145

Не розробл.


Скадовське 2

Скадовський р-н на ПнЗ краю м.Скадовськ

пісок

В 1,5 км на ПнЗ від м.Скадовськ, поблизу цегельного заводу, в 400 м шосе Скадовськ-Новомиколаївка В 14 км на ПнЗ від західного краю м. Скадовськ, в 2,5 км на Пд від с.Новомиколаївка. В 2,5 км на захід від м.Генічеськ, витягнуто вздовж берегу Сивашської затоки на 3,5 км

501

501 5 суглинок

6

Генічеське суглинок ділянки: Західна

7

Громівське глина

8

Високопільське суглинок

9

Нововоронцовське углинок

10

Бериславське 1 глина

11 12

Верхньорогачинськ е суглинок Веселівське глина

1721

Державний фонд родовищ

2084

Державний фонд родовищ

1289

-

1635

Північна Новотроїцький р-н в 1 км на ПнЗ від с.Громівка, в 45 км на ПнЗ від з.ст. Новоолексіївка. Високопільский р-н на З кра смт Високопіл’я, в 1 км на захід від однойменної зал.ст. Нововоронцовський р-н на ПдПдС краю смт Нововоронцовка (в межах селища), в 15 км до Пд від з.ст. Ток. Бериславський р-н біля Пн краю м.Берислав, на правому борті балки Кізкерман, в 1,5 км від річної пристані, в 10 км на Пн від з.ст. Каховка. Верхньорогачицький р-н на Пн та на ПнЗ від ПнЗ краю смт Верхній Рогачик

Не розробл.

-

726

Не розробл.

1429

120

Державний фонд родовищ

-

87

Не розробл.

1538

Державний фонд родовищ

-

1438

Не розробл.

565

Державний фонд родовищ

-

150

Не розробл.

7462

Державний фонд родовищ

-

7429

Не розробл.

1173

Державний фонд родовищ

-

399

Державний фонд родовищ

-

146

1173 399

Не розробл. Не розробл.


13

Знам’янське (Комишанське) Суглинок

14

Іванівське суглинок, глина

15

Каїрське суглинок, глина

р-н м.Херсон в 12 км на ПнЗ від с.Камишани, в 20 км на ПнЗ від м.Херсон, в 8 км на З від з.ст. Чорнобаївка Горностаївський р-н біля Пд краю с.Каїри, на правому березі Каїрської затоки Каховського вдсх,в 0,3 км від урізу води, та на ПдЗ від с.Каїри.

Любимівське глина Партизанське 17 суглинок Нижньосірогозьке 18 суглинок Чаплинське 19 глина Широкобалківське Білозерський р-н 20 суглинок Зх околиця с. Широка Балка Усього родовищ 20 Розробляються: 2 Вапняк для випалювання вапна Осокорівське Нововоронцовський р-н 1 вапняк на Пн околиці с.Осокорівка (Діл.1) Старосільське Великоолександрівський р-н вапняк 2 ПнСх околиця с.Архангельське діл. Архангельська Західно-Тягинське Білозерський р-н вапняк В 4 км на З від с.Тягинка, на схилах балки «Печерна», в 6 км північніше 3 ділянка № 1 пристані в с.Іванівка 16

ділянка № 2

4657

Державний фонд родовищ

-

4657

Не розробл.

979

Державний фонд родовищ

-

931

Не розробл.

2639

Державний фонд родовищ

-

2639

Не розробл.

-

1705

-

1533

-

1032

-

919

-

2012

1705 1533 1032 919 2011,66

Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ Державний фонд родовищ

Не розробл. Не розробл. Не розробл. Не розробл. Не розробл.

38359,4 4690,4

32263

ВАТ Бериславський з-д будматеріалів

11858

ВАТ Бериславський з-д будматеріалів

22474

ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» Державний фонд родовищ

1321

147

№ 4654 28.12.2007 На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р. № 1985 16.09.1999 р. На 20 р..

1194

Розробл.

8938,7

Розробл.

Розробл. 17441,02 1321

Не розробл.


4

5

6

Тягинське вапняк діл. Східна Північно східна Бургунське Вапняк Діл. Західна, Східна Білокриницьке вапняк ділянки: Білоусівська (діл. розв. 1951 р.) Південно-західна Балашівська Запорізька

7

Великолепетихське

Бериславський р-н На ПнС від краю с.Тягинка, в 45 км на ПнС від м.Херсон. Бериславський р-н в 1,5 км на ПнЗ с.Бургунка, в 2 км на Пд від шоссе Херсон-Борислав Великоолександрівський р-н В 3 км на ПдС від з.ст. Біла Криниця, на правому березі р.Інгулець в б.Білоусової по правому схилу б.Білоусова 2, в 3,5 км до ПдС від з.ст. Біла Криниця в 8 км на ПдЗ від Білокриницького Вапнякового заводу, с.Кар’єрне, на схилах б.Балашова На правому березі р.Інгулець, в 3,5 км на Пд від з.ст. Біла Криниця. Великолепетихський р-н В центральній частині с.Мала Лепетиха, на відстані 1, 5 км на З від автостради с.Каховка – м.Кам’янка Дніпровська

16225 16225

Державний фонд родовищ

7596

ПП «НК-КВАЗАР»

16246

Державний фонд родовищ

4265 4265 № 4961 10.04.2009 р. На 20 р.

5358

Розробл.

10027

Не розробл.

9115

9115

7131(С1)

912

980

Державний фонд родовищ

Не розробл.

285 Не розробл.

Всього родовищ – 7 Розробляється – 4

48829,72 32931,72

Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у звітному році Таблиця 56 №№ Басейн Річковий Одиниця Ділянка, Дата Геологіч- Захищений індекс ність з/п підземних басейн адмініс- осередок ____ вод ( РБ ) тративно- забруд- виявлення забрудне- водонос№№ ( БПВ-1 ) територі- нення і ного ного

Тип забруднення

Характеристика ділянок, осередків забруднення на дату виявлення

148

Характеристика ділянок, осередків забруднення на звітний період

Джерело забруднення

Наявність режимної мережі (кількість


2

3 QI-III N1p

2007-2008 N1m+ N1S3

2000-2008 N1p+N1m +N1S3

9

Хімічне н.в н.в

Хімічне 222,744 7,0-20,4

Хімічне 9,11 31,0-70,0

* - інформація з проведення робіт по санації власником не представлена 149

12 14 15

* * *

222,74 7,0-20,4 Mn-0,121,0

9,11 31,0-70,0 NO3-51,757,07 Невизначене

13

Скид неочищених стоків

Мулонакопичувачі нафтошламу, старі нафтопроводи, товарні парки, парки змішування

8

нафтопродукти

Не захищений, умовно захищений

1973

Природно захищений

7

Mn-0,11-1,7

1 6

NO3-48,8-68

5

Природно захищений

ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”

4

Поодинокі свердловини підприємств на території міст Н.Каховка та Таврійська

Херсонська, м. Херсон

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець)

Причорноморський

3

Поодинокі свердловини підприємств на території міста Берислава

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець) Херсонська область, Новокаховська міськрада

Причорноморський 2

р. Дніпро від греблі Каховського водосховища до гирла (за винятком р. Інгулець) Херсонська область, Бериславський район

Причорноморський

1 площа глибина зазабрудлягання занення , км2 брудненого водоносного горизонту (покрівляподошва), м __________ глибина визначення забруднення, м 10 11 основні основні площа глибина забрудню- забруд- проникнення забруднюючі ком- нення, ючі забрудненпоненти, компоненкм2 ня, м їх кільти, їх __________ глибина кількісний кісний випробуван- склад , склад , ня, м мг/дм3 мг/дм3

16 17

238 в т.ч. Четвертинний ВГ99, понтичний ВГ130 за даними 2008 року

Відсутня

1 СП (743 а)


7.2. Система моніторингу геологічного середовища 7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість Для Херсонської області прогнозні ресурси підземних вод визначені в сумі 4102,39 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3 і 5018,18 тис.м3/добу – до 3,0 г/дм3, у тому числі експлуатаційні запаси 923,7955 тис.м3/добу з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Розвіданість прогнозних ресурсів підземних вод складає всього 23 %. Отже, існують перспективи розвідки прогнозних ресурсів підземних вод з метою їх використання для водозабезпечення області. В Херсонській області розвідані та затверджені в ДКЗ, ТКЗ і Укр ТКЗ експлуатаційні запаси прісних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянок) у кількості 923,795 тис.м3/добу. Також на території Херсонської області розвідані 5 родовищ (6 ділянок) мінеральних підземних вод у кількості 0,587 тис.м3/добу, та одне родовище промислових вод, яке на теперішній час не експлуатується. Питні води. Для організації централізованого водопостачання районних центрів, селищ міського типу та окремих підприємств області в різні роки (переважно 70-80р.) розвідані і затверджені експлуатаційні запаси питних підземних вод по 16 родовищам (34 ділянки). Загальна кількість експлуатаційних запасів складає 923,795 тис.м3/добу (18 % від величини ПРПВ) з мінералізацією до 1,5 г/дм3. З загальної кількості розвіданих родовищ питних вод з різних причин на теперішній час не введені в експлуатацію 4 родовища: Голопристанське, Цюрупинське, Збурї’вське, Гопри 1 та окремі ділянки родовищ – Підстепненська, Бериславська Східна, Вадимська 1, не використовується по причині забруднення марганцем ділянка Таврійська східна. Відсутня інформація, на теперішній час, про експлуатацію ділянок Комиш та Тишково Асканійського родовища. Кількість незадіяних затверджених запасів питних підземних вод складає 376,7 тис. м3/добу (41% від загальної кількості). На 1особу населення області в середньому із розвіданих запасів доводиться 0,84 м3/добу. Однак, розподіл ЕЗПВ по території вкрай нерівномірний. Територіально родовища експлуатаційних запасів підземних вод в межах Херсонської області розподіляють по 10 адміністративним районам. ЕЗПВ підраховані по неогеновому та пліоцен-четвертинному водоносних горизонтам. Експлуатуються лише експлуатаційні запаси основного неогенового водоносного горизонту. Водовідбір підземних вод із експлуатаційних запасів в 2010 р., згідно наданих звітів, склав 115,17 тис.м3/добу, що на 16,303 тис.м3/добу менше більше ніж у 2009 р. Загальна кількість експлуатаційних свердловин – 818, експлуатується 347 водозаборами.

150


У м ов ні позначення

ВИСОКОПІЛЛЯ

НОВОВОРОНЦОВКА

3

1. ЕЗПВ по адміністратиних районах області, тис.м /добу до 5 0

100-200

50-100

більше 200

2. Кругограма 198,8 74,6

Всього по області 923,79 115,13

невикористані ЕЗПВ

Любимівське 15

12%

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

видобуток ЕЗПВ 38% відсоток видобутку

чисельник - ЕЗПВ, тис.м3/добу

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

знаменик - видобуток ЕЗПВ, тис.м /добу 3

3. Родовища мінеральних та термальних вод області Хорли Любимівське 207 15 не експлуатуються експлуатуються Цифра біля знаку: експлуатаційні запаси по катерогіям А+В +С 1, м 3/добу

ГОРНОСТАЇВКА

30,20 1,9

Тип мінеральних вод

Без спецефічних компонентів

Бромні, йодні, борні.

НИЖНІ СІРОГОЗИ

6%

БЕРИСЛАВ КАХОВКА

198,8 74,6 БІЛОЗЕРКА

38%

ХЕРСОН

Н.КАХОВКА

225,3 25,6

ІВАНІВКА

11%

Херсонське ЦЮРУПИНСЬК 207,6 0,008

%

ГОЛА ПРИСТАНЬ

81,85 ЧАПЛИНКА

11,40 1,2 Залізний Порт 181

50,80 3,4

102,2 5,3

НОВОТРОЇЦЬКЕ 5%

10%

КАЛАНЧАК 7%

СКАДОВСЬК

IV

ГЕНІЧЕСЬК

Хорли 207

15,6 3,1

20%

Гаряче Джерело 33600

Рисунок 3. 1 - Схематична карта експлуатаційних запасів та видобуток із них по адміністративних айонах р Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

151


У 2010 р. працювало 405 свердловин, експлуатаційне навантаження одну свердловину становить 0,284 тис.м3/добу.

60 40

200

16,503

80

12,423

400

115,170

600

100

923,795

923,795

800

86,244

120 1000

20

0 всього

0

до 1,5

Мінералізація,

всього

г/дм3

до 1,5

1,5-3

Мінералізація,

Експлуатаці йні запаси, тис.м 3 /добу

>3

г/дм3

Водові дбі р, тис.м 3/добу

З представленого рисунку видно, що сума експлуатаційних запасів затверджена з мінералізацією до 1,5 г/дм3. Фактично ЕЗПВ відбираються з різноманітною мінералізацією, але при цьому кількісно переважає водовідбір з мінералізацією до 1,5 г/дм3 – 75%. Підземні води з мінералізацією 1,5-3 г/дм3 і більше 3 г/дм3 у сукупності складає 25 % від затвердженої величини запасів. Видобуток підземних вод з мінералізацією більше 3 г/дм3 спостерігається тільки на ділянці Кіндійська – 1 Херсонського родовища. В Водовідбір із затверджених запасів по видах використання розділився таким чином: 77,429 тис. м3/добу (67%) на господарчо - питні потреби і 3,733 тис. м3/добу (3%) на виробничо-технічні, для зрошення використано 1,104 тис.м3/добу (1%), менше пів відсотка склали потреби на розлив та сільгоспводопостачання - 0,056 і 0,033 тис.м3/добу відповідно, скид без використання склав 32,815 тис.м3/добу (28 %) (діаграма 3.3). СГВ, розлив 0,08%

ЗРЗ 1%

ВТВ 3%

Скид 28%

ГПВ 67%

Розподіл ЕЗПВ по видах використання Скид підземних вод без використання, враховані в��рати в водопровідних мережах, у порівняні із минулим роком складає менший відсоток. Насамперед це пов’язане із незадовільним технічним станом водопровідної мережі

152


комунальних структур, споруджених у 50-60 роки минулого сторіччя. Втрати води при транспортуванні в середньому складають 15-28%, а деяких і до 40%. На теперішній час із розвіданих експлуатаційних запасів області відбирається зовсім мала частка підземних вод, що становить 12 % від загальних розвіданих запасів. Резерв експлуатаційних запасів досить значний. Нижче в таблиці 3.1 приведені величини затверджених запасів в розрізі окремих ділянок родовищ, що експлуатуються та ступінь їх освоєння за звітний період. Дані про видобуток та використання експлуатаційних запасів прісних підземних вод. Таблиця 57 № зп 1 1 1

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод) 2 Херсонське ВерхньоАнтонівська

3 198,7

Водовідбі р за 2010 р. тис. м3/добу 4 74,587

38,1

8,724

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

% викорис тання ЕЗПВ. 6 38

Кіндійська 1

10,0

11,547

115

3

Кіндійська 2

71,4

22,635

32

4 5 2

Херсонська 1 Херсонська 2 Бериславське

32,8 46,4 28,6

26,316 5,365 1,933

80 12 6

6

Бериславська 1

20,7

1,087

5

7

Бериславська 2 Бериславська південа

0,6

0,601

101

7,3

0,245

3

3

Асканійське

22,1

1,6

7

9

Гесівська

6,9

1,595

23

10 Іллінська

1,4

0,005

0,3

78,18

3,694

5

11 Вадимська 2

43,8

3,694

7

Генічеське Генічеська 1 12 Каховське 6

15,6

3,059

20

15,6

3,059

20

55,7

10,977

20

Каховська 1

5,2

0,091

2

4

Вадимське

5

13

153

7

23

2

8

Примітка

Перевищення водовідбору, ПВ не відповідають вимогам СаНПІН по сухому залишку, загальній жорсткості, хлоридам, сульфатам, нітратам та амонію

Перевищення водовідбору

ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації -“-“ПВ не відповідають вимогам ДСТ по мінералізації


№ зп

Назва родовища (ділянка родовища підземних вод)

1 14

2 Каховська 2

3 43,1

Водовідбі р за 2010 р. тис. м3/добу 4 5,974

15

Окрема

7,4

4,912

66

7

Каланчацьке

11,4

1,23

11

16

Каланчацька

11,4

1,23

11

8

Лазурненське

10,8

0,556

8

17

Новоолексіївс ька

10,8

0,556

8

9

Новокаховсь ке

85,6

14,63

17

18

Новокаховськ а1

34,4

2,528

7

Новокаховська 2

20,6 15,0 15,6 40,0 40,0

0,908 3,625 7,569 2,861 2,861

4 24 49 12 12

0,12

0,035

29

0,12

0,035

29

0,23

0,008

3

0,23

0,008

3

923,795

115,170

12

19 20 21 10 22 11 23 12 24

Новокаховська 3 Окрема Скадовське Скадовська 1 Херсонський річпорт Херсонський річпорт Олешківська благодать Олешківська благодать РАЗОМ:

ЕЗПВ (А+В+С1+С2), тис.м3/добу

% викорис тання ЕЗПВ. 6 14

Примітка

7

Станом на 01.01.2010 р. із 16 родовищ і 34 ділянок експлуатується 12 родовищ та 24 ділянок. Як видно з приведеної таблиці процент використання в цілому по родовищам невеликий і тільки по Херсонському родовищу складає 38%. Решта родовищ експлуатується з водовідбором, що не перевищує 22 % від затверджених запасів, однак в розрізі ділянок водовідбір коливається від 1 % до 80%. По ділянках Кіндійська 1 та Бериславська 2 спостерігається перевищення освоєння запасів над затвердженими на 1 та 15 %, відповідно. На більшості родовищ якість підземних вод та рівневий режим істотних змін не зазнали. В межах Лазурненського та Генічеського родовищ у зв’язку із зменшенням водовідбору спостерігається підвищення рівнів підземних вод, якість стабільна. Найбільше експлуатаційне навантаження спостерігається на ділянці Кіндійська – 1 Херсонського родовища, де середньодобовий водовідбір на одну працюючу свердловину складає 1,65 тис.м3. Довготривале експлуатаційне 154


навантаження спричинило погіршення якості підземних вод верхньосарматського водоносного горизонту і скорочення запасів прісних вод. Підземні води тут видобуваються з мінералізацією понад 3,0 г/дм3, крім цього відмічається наявність таких забруднювачів як нітрати та амоній. ЕЗПВ по ділянці Кіндійська - I підлягають списанню, як некондиційні, але по об’єктивним причинам продовжують експлуатуватися. В межах Асканійського і Вадимського, а також Херсонського родовищ (6 ділянок) на цей час поширені слабосолонуваті води, що сформувалися внаслідок порушення водно-сольового балансу в процесі експлуатації водозаборів, впливу іригаційних факторів та техногенного впливу. Населення в межах цих території відчувають дефіцит у якісних питних водах, найбільше від даної проблеми потерпають жителі обласного центру. Потребу в питних водах задовольняють за рахунок пунктів розливу питної води. У 2010 року почали експлуатуватися два нових розвіданих родовища: родовище «Олешківська благодать» та «Херсонський річпорт» експлуатаційні запаси яких затверджені у кількості 350 м3/добу по категорії В. Мінеральні води. На території Херсонської області розвідані 5 родовища (6 ділянки) мінеральних підземних вод, запаси затверджені у кількості 0,587 тис.м3/добу по категоріям А+В+С1 (Додаток Б). Два родовища мінеральних вод (Залізний Порт та Хорли), на теперішній час не експлуатуються. Дві свердловини на ділянках Херсонська 1 та Херсонська 2, видобувають мінеральні столові води, проте запаси окремо не підраховувалися і були прийняті на НТР підприємства (ВАТ «Джерело» та ЗАТ НВП «Сінта»). Видобуток мінеральних підземних вод у 2010 р. склав 0,163 тис.м3/добу (28%) від затверджених запасів із 3 робочих свердловин. Перелік родовищ мінеральних та промислових вод, що експлуатуються та дані про видобуток № з/п

1

2

3

Назва родовища (ділянки родовища)

Місцезнаходження

Любимівське

Нововоронцовськ ий, с.Любимівка

Гаряче Джерело

Генічеський район, півострів Арабатська Стрілка, с.Генічеська Гірка

Херсонська1, Херсонська 2

Тип вод вода мінеральна без спецефічних компонентів вода мінеральна йодно-бромна борна

ЕЗПВ, тис. м3/добу

0,015

0,001

0,184

0,150

вода мінеральна без спецефічних компонентів

м.Херсон

Разом

0,012

0,199 155

Таблиця 58 Водовідбір, тис. м3/добу

0,163


3000 2000 1000 0 всього

до 1

1-1,5

Мінералізація, г/дм

всього

1,5-3

до 1,5

17,49

4000

48,38

70 60 50 40 30 20 10 0

5000

69,66

Мінеральні води використовуються для розливу у пляшки в якості мінеральної природно-столової води (вода «Воронцовська») та для забезпечення пунктів розливу питної води. Мінерально-лікувальні води використовуються для лікувальних цілей населення у лікувально-профілактичному закладі (водолікарня «Гаряче джерело). Промислові води Північно-Сиваського родовища не експлуатуються. У 2010 році було розвідано родовище мінеральних природних столових вод «Каховка», прийняття якого на держбаланс планується у 2011 р. Переважна більшість водозаборів (86%) в Херсонської області працюють на ділянках надр з неоціненими запасами підземних вод. Розподіл їх на території області дуже нерівномірний (рисунок 3.4). Для Херсонської області незатверджені запаси підземних вод визначені в сумі 4971,18 тис.м3/добу, в т.ч. з мінералізацією до 1 г/дм3 – 3626,58 тис.м3/добу, до 1,5 г/дм3 – 4055,39 тис.м3/добу і 915,79 тис.м3/добу більше 1,5 г/дм3. Загальний водовідбір підземних вод з урахуванням дренажного водовідливу за 2010 р. склав 263,197 тис.м3/добу, де значна частина водовідбору припадає на долю дренажних вод – 74 % (193,535 тис.м3/добу). Водовідбір підземних вод неоцінених запасів, без урахування дренажного водовідливу, за 2010 р. склав 69,662 тис.м3/добу, що на 44,769 тис.м3/добу менше ніж у 2009р. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином – 48,381 тис.м3/добу (до 1,5 г/дм3) – 70%, 17,49 тис.м3/добу ( 1,5-3,0 г/дм3) – 25% і 3,791 тис.м3/добу (більше 3 г/дм3) – 5%. В середньому водовідбір на 1 особу населення із ПРПВ, з урахуванням мінералізації, дорівнює 0,044 м3/добу, 0,016 м3/добу і 0,003 м3/добу відповідно.

1,5-3

3,791 >3

Мінералізація, г/дм3

3

Прогнозні ре сурси підзе мних вод, тис.м 3 /добу

Видові дбі р, тис.м 3/добу

156


ВИСОКОПІЛЛЯ НОВОВОРОНЦОВКА

11,9 1,1

У мовні позначення

9% 63,6 1,7

Всього по області

1. Прогн озн і р есур си п ідземни х вод (ПВ ) п о 3 адмін істр ати н их рай онах ол бласті, тис.м /добу 0-20

50-100

200-300

20-50

100-200

біл ьше 300

4971,18 184,9

3%

ВЕЛИКА ОЛЕКСАНДРІВКА

4%

46,6 1,6

ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

28,0 1,3

3%

2. К ругограма н еосвоєні р есурси ПВ по р ай ону 428,7 80,8

124,7 1,6

ви добуток ПВ по р ай ону

1%

ГОРНОСТАЇВКА

19 % осв оєнн я ре сур сів П В п о р айон у

483,5 4,5

3

ч исел ьник - р есур си ПВ п о р айон у, ти с.м /добу

428,7 80,8

БІЛОЗЕРКА

262,8 3,1

1%

1%

НИЖНІ СІРОГОЗИ

КАХОВКА ІВАНІВКА

19%

ХЕРСОН

446,5 35,9

ЦЮРУПИНСЬК

735,4 5,9

ГОЛА ПРИСТАНЬ

705,9 4,3

144,8 1,8

1%

БЕРИСЛАВ

3

з наменик - ви добуток ПВ по р ай он у, тис.м /добу

5%

ВЕЛИКА ЛЕПЕТИХА

8%

123,4 2,2

2%

1%

ЧАПЛИНКА

161,8 4,3

394,6 8,4

2%

3%

НОВОТРОЇЦЬКЕ

1%

219,2 8,8 КАЛАНЧАК

421,7 9,3

214,9 7,9

2%

4%

IV

ГЕНІЧЕСЬК

СКАДОВСЬК

Рисунок 3.4 - Прогнозні ресурси та видобуток питних та технічних підземних вод по адміністративни х районах Херсонської області станом на 01.01.2011 р.

157

4%


У порівнянні із минулим роком водовідбір по мінералізації в цілому і по адміністративних районах істотно не змінився, що можливо виникло за рахунок відсутності даних про водовідбір по значній кількості водозаборів. Більша частина із прогнозних ресурсів використовується для господарчо-питного водо забезпечення – 82%, в меншій мірі для потреб зрошення – 6%, виробничо-технічного водопостачання та сільгосповодопостачання по 3 %), для промислового розливу та виготовлення напоїв – менше 1 %, не використовується до 5 % підземних вод. 69,66 2 70

57,087

тис. м3/добу

60 50 40 30 20

4,988 2,092

10

3,507

1,813

0,037

0 Загальний водобідбір

ГПВ

ВТВ

Розлив

Зрошення

Скид

СГВ

За даними держобліку на території області нараховується 4602 експлуатаційних свердловин і 65 шахтних колодязів, що експлуатують прогнозні ресурси підземних вод. Територія діяльності ПУГГЕ розповсюдже��а в північному крилі Причорноморського артезіанського басейну, на якій використовуються наступні водоносні горизонти: четвертинний, пліоценовий, понт-меотиссередньо-верхньосарматський, сердньоміоценовий та палеогенові. Із загальної кількості прогнозних ресурсів підземних вод 93% або 65,021 тис.м3/добу припадає на понт-меотис-середньо-верхньосарматський водоносний горизонт; 6% (4,113 тис.м3/добу) на сердньоміоценовий водоносний горизонт, менше 1% (0,528 тис.м3/добу) на палеогеновий. Четвертинний та пліоценовий ВГ не оцінювалися. Співвідношення величин ПРПВ та водовідбору підземних вод по водоносним горизонтам показане в таблиці. Розподіл прогнозних ресурсів по водоносним горизонтам та їх видобуток Водоносний горизонт Четвертинний Пліоценовий Понт-меотисверхньосарматсь кий Середньо міоценовий Палеогеоновий Разом

Видобуток, тис.м3 /добу

Освоєння ПРПВ, %

Таблиця 59 Використання, %

47

0,039 0,054

0,1

<1 <1

3849,1

65,021

2

93

1121,73

4,113

0,3

6

0,35 5018,18

0,435 69,662

124 1

<1

ПРПВ, тис.м3 /добу

Як видно із таблиці, перевищення видобутку прогнозних ресурсів над їх підрахованої кількістю спостерігається лише по палеогеновому водоносному 158


горизонту, по іншим відсоток освоєння є низьким. Нижче наводиться характеристика стан прогнозних ресурсів підземних вод по кожному із названих водоносних горизонтів і комплексів. Четвертинний водоносний горизонт (аР) – використовується населенням майже на всій території області для задоволення господарчих потреб в незначній кількості. Каптується шахтними колодязями кількість яких визначити майже неможливо. За даними держобліку на території області налічується 42 водопункт, що експлуатують даний водоносний горизонт в межах шести адміністративних районах: В.Олександрівський, В.Рогачицький, Високопільський, Генічеський, Голопристанський та Херсонській м.р.. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський та В.Олександрівський райони. Прогнозні ресурси підземних вод водоносного горизонту не підраховувалися. Фактичний водовідбір із водоносного горизонту за 2009 р. склав 0,039 тис.м3/добу із 5 водопунтків. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 0,15 тис.м3/добу 38% і 0,024 тис.м3/добу 62% (більше 3 г/дм3). Використовується підземні води для господарчо-питного водозабезпечення населення. Найбільше підземних вод четвертинних відкладів видобувають в північних районах області, що найменш забезпечені водними ресурсами: Високопільський (6) та В.Олександрівський (3) райони. Живлення водоносного горизонту відбувається, в основному, за рахунок атмосферних опадів, горизонт не має природної захищеності, води схильні як до бактеріологічного так і до хімічного забруднення, тому їх використання вкрай небажане. Водоносний горизонт пліоценових алювіальних, озерно-алювіальних відкладів (N22), належить до давніх похованих річкових долин. Враховуючи його обмежене розповсюдження, експлуатується на незначній території області в південній частині лівобережжя р. Дніпра: Генічеський, Голопристанський. Скадовський, Цюрупинський райони. Водомісними породами являються кварцові дрібно -, середньозернисті піски, часто глинисті. На правобережжі р. Дніпра пліоценові відклади не використовуються Використовується, в основному, для цілей зрошення сільськогосподарських земель, як експлуатаційними так і дренажними свердловинами і в незначній мірі для господарчо-питного водозабезпечення. Експлуатаційні запаси підземних вод пліоцен-алювіальних відкладів затверджені у кількості 47 тис.м3/добу (Збур’ївське родовище) на території Голопристанського району на сьогоднішній день не експлуатується, ПРПВ не підраховувалися. Фактичний водовідбір за 2010 рік, без урахування дренажу, склав 0,054 тис.м3/добу із 6 водопунктів. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: 0,018 тис.м3/добу – 33% (до 1,5г/дм3), 0,036 тис.м3/добу – 67% (1,5-3 г/дм3). Підземні води пліоценового ВГ найбільше видобуваються в Голопристанському та Скадовському районах, де він використовується фермерськими господарствами для зрошення. За даними держобліку на території області налічується 99 експлуатаційних свердловини. По видам використання водовідбір розподіляється таким чином – 159


0,049тис.м3/добу для господарчо-побутових потреб та 0,005 тис.м3/добу для зрошення земель. Водоносний горизонт понт-меотис-середньо-верхньосарматських відкладів (N1p+N1m+N1s2+3) є основним джерелом водопостачання на території області. Він інтенсивно використовується як для господарчо-питних, виробничо-технічних потреб так і для зрошення. Водоносний горизонт має широке розповсюдження та високу водовіддачу. ПРПВ цього горизонту оцінені по всім адміністративних районах області. За даними держобліку на території області налічується 4161 експлуатаційних свердловин на цей горизонт. Водовідбір із горизонту складає 93% від загального водовідбору і 2 % від величини ресурсів. Фактичний водовідбір за 2010 рік склав 65,021 тис.м3/добу із 1140 свердловин. 4000

80 3161,79

2000

100 3849,1

3000

120

1000

65,021

45,974

60

494,94

15,352

40

192,37

3,695

20 0

0 всього

до 1

1-1,5

всього

1,5-3

Мінералізація, г/дм

до 1,5

1,5-3

Мінералізація, г/дм

3

Прогнозні ресурси, тис.м /добу

>3 3

Видовідбір, тис.м 3 /добу

3

На представленому графіку видно, що більша частка ресурсів а це 82% оцінювалася, як прісна та слабосолонуваті води, і лише 5% підземних вод з мінералізацією 1,5-3 гдм3. Фактичний водовідбір по якісним показникам становить – 70 % з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 24% (1,5-3 г/дм3) і 6% (> 3,0 г/дм3). Забезпеченість прісними підземними водами очевидна. Від нестачі питних вод потерпає населення тільки на локальних ділянках області: м.Херсон, смт.Комишани, Іванівський район. Водовідбір із основного неогенового водоносного горизонту по видам використання розподілився таким чином: 53,666 тис. м3/добу (83%) на господарче - питні потреби, 4,983 тис.м3/добу (7%) для зрошення; 1,534 тис.м3/добу (2%) – на виробничо-технічні; 1,385 тис.м3/добу (2%) – на сільськогоподарчі; менше відсотка для розливу (0,037 тис.м3/добу). Скид без використання склав 3,415 тис.м3/добу (5%). По мінералізації видобуток в межах адміністративних районів розподіляється наступним чином: - прісні ПВ – на території Голопристанського, Скадовського, Цюрупинського, Каланчацького, Верхньорогачицького районів та Нововкаховської міськради; слабосолонуваті (з переважанням до1,5 г/дм3) – на території Бериславського, Великолепетиського, Генічеського, Каховського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського, Новотроїцького районів; - слабосолонуваті (з переважанням 1,5-3 г/дм3) – на території Білозерського, Волександрівського, Високопільського, Іванівського, Чаплинського районів та Херсонської міськради. Водоносний горизонт середньо міоценових відкладів (N12) розповсюджений майже скрізь, але використовується здебільшого на 160


вододільному плато лівобережжя Каховського водосховища у його північносхідній частині, та поодинокими свердловинами в присхиловій частині правобережжя. Водомісними породами є черепашка, тонко -, дрібнозернисті піски, пісковики, вапняки, алеврити. Для господарчо-питного водопостачання горизонт широко використовується на лівобережжі Каховського водосховища (В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський та Нижньосірогозький райони), де води відрізняються невисокою мінералізацією (до 3 г/дм3) і використовуються для господарчо-питного водопостачання населення. В меншій ступені підземні води його горизонту використовуються на правобережжі р. Дніпра, що обумовлено глибоким заляганням та підвищеною мінералізацією, тут здебільше він використовується для технологічних потреб. ПРПВ цього горизонту оцінені майже по всім адміністративних районах області за винятком Високопільського, Генічеського та Каланчацького. На теперішній час підземні води горизонту використовуються на території 9 адміністративних районах, чотири на правобережжі: Білозерський, Бериславський, Нововоронцовський та Херсонська м.р., і в п’яти на лівобережжі; В.Лепетиський, В.Рогачицький, Горностаївський, Іванівський та Н.Сірогозький. Фактичний водовідбір за 2010 рік склав 4,113 тис.м3/добу із 107 свердловин. У т.ч. 2,116 тис.м3/добу (51 %) з мінералізацією до 1,5 г/дм3, 1,925 тис.м3/добу 47% (1,5-3г/дм3) і 0,072 тис.м3/добу 2% більше 3,0 г/дм3. За даними держобліку на території області налічується 338 експлуатаційних свердловин облаштованих на ВГ середньоміоценових відкладів. По видам використання він розподілився таким чином: 74% (3,052 тис. м3/добу) на господарчо - питні потреби, 13% (0,555 тис. м3/добу) – на виробничо-технічні і 10% (0,428 тис. м3/добу) – на сільгоспводопостачання. Скид без використання склав 3% (0,078 тис.м3/добу). По адміністративних районах водовідбір дуже різниться, як по кількості так і по мінералізації. Найбільший видобуток підземних вод спостерігається в Н.Сірогозькому, Горностаївському В.Лепетиському та районах від 0,709 до 1,136, в В.Рогачицькому та м.Херсоні – 0,709 та 0,463 тис.м3/добу, в решті районів менше 0,3 тис.м3/добу. По мінералізації водовідбір розподіляється наступним чином. Прісні води відбираються на території Білозерського, В.Рогачицького та Нововоронцовського районах; з переважанням до 1,5 г/дм3 – у В.Лепетиському та Н.Сірогозькому, з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3 – у м.Херсоні, Іванівському та Горностаївському, частково у Бериславському, В.Лепетиському та Нижньосірогозькому, більше 3 г/дм3 лише в Горностаївському районі. Водоносний комплекс палеогенових відкладів (Рg) хоча і має широке площадне розповсюдження, але для господарчо-питного водозабезпечення використовується на незначних локальних ділянках та поодинокими свердловинами, розташованими в північно-східній частині Херсонської області (території чотирьох районів – Великоолександрівського, Висикопільського, Нижньосірогозького, Нововоронцовського). Обмежене використання палеогенового водоносного горизонту пов’язане з малими дебітами свердловин, глибоким заляганням та неоднорідним хімічним складом. Мінералізація води в основному підвищена. В північно-західній частині 161


території в палеогенових відкладах води переважно слабосолонуваті, мінералізація змінюється від 1,0 до 2,8 г/дм3, по типу води хлоридно-сульфатні натрієво-магнієві. Поодинокі свердловини, що експлуатують горизонт на території характеризуються стабільністю якісних показників вод. Сухі залишки на протязі довготривалої експлуатації становлять 1300-2100 мг/дм3. Живлення водоносного горизонту відбувається в північній частині території, де палеогенові відклади виходять на денну поверхню. Прогнозні ресурси підземних вод палеогенового водоносного горизонту на території області підраховані у кількості 0,35 тис.м3/добу (до 3 г/дм3) тільки для Високопільського району. Фактичний водовідбір за 2010 р. склав 0,435 тис.м3/добу із 9 свердловин. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином 0,258 тис.м3/добу – 76% (до1,5 г/дм3) та 0,177 тис.м3/добу 24% (1,5-3 г/дм3 ). З них – 97% (0,425 тис.м3/добу) використано для господарчо-питного водопостачання, решта 0,002 тис.м3/добу – для виробничо-технічно водозабезпечення, скид без використання склав 0,008 тис.м3/добу. За даними держобліку на території області налічується 26 експлуатаційних свердловин, що експлуатують підземні води у відкладах палеогену. В межах адміністративних районах водовідбір зберігає свої позиції впродовж багато останніх десять років. Найбільший водовідбір спостерігається у Високопільському районі, в меншій мірі у Н.Сірогозькому та В.Олександрівському. Видобуток ПВ з мінералізацією до 1,5 г/дм3 спостерігається у Високопільському та Н.Сірогозькому районах; 1,5-3 г/дм3 на території трьох районів, а у В.Олександрівському районі відбираються води тільки з мінералізацією понад 1,5 г/дм3. Із приведеної вище інформації видно, що Херсонська область забезпечена питними підземними водами, однак раніш оцінені прогнозні ресурси, по окремих районах, на теперішній час не відповідають дійсності та потребують перегляду. Дренаж. З метою зниження рівнів ґрунтових вод та для захисту сільськогосподарських земель і населених пунктів від підтоплення в Херсонській області були створені системи вертикального дренажу, що діють на території 8 адміністративних районів (Додаток Ж, К). Експлуатаційні запаси дренажних вод в межах області не підраховувалися. Кількість підземних вод, що відкачали у 2010 році склала 193,535 тис.м3/добу, що на 70,563 тис.м3/добу більше ніж у 2009 р.. По мінералізації водовідбір розподілився таким чином: до 1,5 г/дм3 – 166,345 тис.м3/добу (86%); 1,5-3 г/дм3 – 19,629 тис.м3/добу (10%) та більше 3 г/дм3 – 7,561 тис.м3/добу (4%). Із загальної кількості водопунктів – 868, що задіяні в системах вертикального дренажу, у звітному році працювало лише 204 (24%), 95 свердловин були ліквідовані шляхом санітарно-технічного тампонажу. Свердловини систем вертикального дренажу облаштовані на водоносні горизонти пліоценових та понт-меотичних відкладів.

162


Дренаж всього

N2

N1p+N1m

3

тис. м /добу

200 150 100 50 0

всього

до 1,5

1,5-3

Мінералізація г/дм

>3

3

Як видно із графіку водовідбір із понт-меотичного ВГ складає більшу частину (70%) і переважає над водовідбором із пліоценового водоносного горизонту (30%). Підземні води, які відкачуються, в основному прісні і придатні для використання на потреби зрошення, винятком є води пліоценового горизонту, які в незначній кількості відбираються до 3 і більше 3 г/дм3. Із загальної кількості підземних вод, що відкачали у 2010 р. 0,778 тис.м3/добу, або 0,4 % було використано на зрошування сільськогосподарських земель, решта 192,757 тис.м3/добу (99,6 %) скинута без використання у затоки Чорного та Азовського морів. Аналізуючи матеріали по використанню прогнозних ресурсів підземних вод, слід відмітити: 1. Благополучна гідрохімічна обстановка протягом тривалого періоду експлуатації зберігається в південно-західній частині області Голопристанський, Каланчацький, Скадовський і Цюрупинський райони, а також в північній частині області - В.Рогачицький район. Цей факт ще раз підтверджує, що південно-західна частина Херсонської області має у своєму розпорядженні досить значні ресурси прісних підземних вод, придатних для водопостачання населення на правобережної частини області. 2. В Бериславському, Нижньосірогозькому та Чаплинському районах підземні води водоносних горизонтів, що використовуються в водозабезпечення з мінералізацією до 1,5 і 1,5-3,0 г/дм3 представлені приблизно в рівній мірі. 3. На більшій частині площ Білозерського, Горностаївського, Іванівського районів поширені підземні води з мінералізацією 1,5-3,0 г/дм3. 4. На території Іванівського району підземні води характеризуються підвищеною мінералізацією (4-5 і навіть до 8 г/дм3), тут практично не має підземних вод питної якості. За звітний період (2010р.) на території Херсонської області пробурені 19 артезіанських свердловин, технічна документація відновлена по 15 свердловинам За наданими матеріалами оформлено 34 облікові картки по пробуреним експлуатаційно-розвідувальним свердловинам. По 25 свердловинах підземні води прісні, по решті слабо солонуваті. Вміст природних радіонуклідів не перевищує природного фону. Перевищення ГДК по інших компонентах не виявлено.

163


Заградівка

Нововоронцовка Ь О В С К

Високопілля

Кочубеївка

30

1 Pg25

У МОВ НІ ПОЗ НАЧ Е ННЯ

Золота Балка

Любимівка

2 Новопавлі вка

Е

Х К А

С Х О В И ЩЕ Д О ВО

Трудолюб івка

Архангельське

1. Основні водоносні горизонти та комплекси по використанню N1 p+ N1 m+ N1 s 3 +2

Верхньоміоценовий (понт-меотис-сарматський) водоносний комплекс. Вапняки органогенні, оолітові, кавернозні, мергелі, піски тонко-, дрібнозернисті.

N1 m+N1 s3 + 2

Меотис-верхньо-середньосарматський водоносний комплекс. Вапняки, мергелі, піски дрібнозернисті.

гу

л ец

ь

20,95 20 N115s2+3 Новомиколаївка Вел. Олександрівка Токар2 еве 29,6 Новоолександрівка

3N s

Дмитрівка

30

1 2+3

Верх. Рогачик

Кожум’ яки Е

Ін

Червоне

Щ

Нова Камянка ’

27,8

И

Вел. Лепетиха

О

В

Дудчани

Борозенське

5

Х

Садо к

Самойлі вка

С О

Князе-Григорівка

20

Д

Качкаровка

Миколаївка

Верхньо-середньосарматський водоносний комплекс. Вапняки черепашкові, мергелі, піски дрібнозернисті.

N1 s 3 + 2

О

10

Нова Кубань

В

Милове

Заводівка

К

Е

Новорайське

2 1

4N

Ь

Таврійське

15,9

Горностаївка

N1 s 3 +2 , N1

Першопокровка

Верби

19 N1 s3 а) пробурені при “Пошуках питних підземних вод і бурінню розвідувально-експлуатаційних свердловин 3,5 в південній частині Миколаївської, Херсонської та Одеської областей;

А

Х

Верх. Сі рогози

К

Славне

Барвінок

1

34,0

13N s

16N s 12N s

Киселівка

-2,0 п

р о в ск и й

м а л и

Со лонці

0

Таврійськ

б)

Першотравневе

Іванівка

Дми трівка

18 N1s3

Роздольн е

Фрунзе

8,2

Нова Маячка

Федорі вка Дудчино

Мар’янівка

2.1 Рух підземних вод:

Тимофіївка

Подове Подо-КалинівкаСтар.Маячка

0,1

Великі Копані

Костогризове

Петрівка

Сокологірне

ки мс ь ри о -К

Поди

0

П

Преображенка

Виногр адове

Чаплинка

Брилівсь ка НДСЗ

9,3

Чулаківка л

25-27 N1m+N1s3 и

й

к ан

а

-5

л

ьн

Сліпушинське

Новофедорівка

Ч

Залізний Порт

О

Р

О

он

Новомиколаївка

7,2

5

Новогригорівка

Новий Мир

Сиваське

Па ртизани

10

Калинівка

Новий Азов

м

ан

Щорсі вка

л кан ал

Дружелюбі вка

Заозерне

Новодмитрівка

Генічеськ

Утлю

ь кс

Максима Горького

28

Скадовськ

-5

Д ж а р и л г а ц ь к а

Генічеська Гірка

Лазурне

з а т о к а

Вин оградове

Хорли

Попі вка Щасливцеве

Е

о.Джарилгацький

N1m+N1s3

и

й ки

Антоні вка Красне

ал ’янський кан Краснознам

-1 0

Р

1 3

З

Пів нічн о-К рим сь кий

Е М

1

Новотро їць ке

Строганівка Но вопокровка Першоконстя нтинівка

Каланчак

Гостроподолянське Широке

Новософіївка

Більшовик

Н

1

Громів ка

Петрівка

Бехтери

-1 0

5

Мирне

Чкалово

24N p+N m+N s

8,0 Надеждів ка

10

11,0...11,2

а

Михайлівка Зеле нотропинське

Краснознам ’янка

22N1p

23 N1p+N1m+N1s 3

Івані вка

0

Заповідний Степ Аскані я-Нова

Білоцерківка

іч н

Тарасівка

Нова Збур’ївка

Асканія-Но ва

і вн

Рибальче

Коса

-0,5 29 N1m+N1s3 -1,0А З О В С

ів стр

1

Т

е н

р

і

в

с

ь

к

а

к

о

с

а

Рисунок 3.9 - Схема розташування пробурених експлуатаційних свердловин у 20 10р.

164

б) гідроізогіпси основного водоносного комплекса, проведені через 5 м і напрямок руху ( дані за результатами бурових робіт та спостережних свердловин на 2010 р.).

2.2 Мінералізація підземних вод, г/дм3:

0,0 -1,0... +1,0

1-1,5; 1,5-3;

3. Границі Ь К Е

30-34 N m+N s Стр ілкове

а) гідроізогіпси основного водоносного комплекса, проведені через 5 м і напрямок руху(дані із звіту «Комплексная эколого-геологическая оценка геологической среды Херсонской об��асты”, 2001г.).

до 1; йо ючи Бір

М О Р Е

д

в) відновлена технічна документація (паспорт) на прохання власника свердловини. Біля свердловини: зверху-номер сведловини по каталогу та геологічний індекс водоносного горизонту; зправа - рівень в абс.відм.,м.

Червоний Перекоп

Чорноморівка

Чорнянка

б) пробурені по договірним проектам;

в)

Новорепі вка

Раденськ

1 2+3 Кардашинка

1

Гола Пристань

Нижні Торгаї

Заповітне

8,2-10,5 10

Кринки

Цюрупинськ

21 N m+N s

н

Братське

й

Д

і

0

5 Дубівка

Любимівка Комишанка

ал

3

Станіслав н

14-15

Дарївка ’ 1 3 Микі льське 1 3 1 3 Зеленівка Сте панівка Чорнобаї вка

1 3

1 3

н

1

-12,6

1

1

1 3

ка

1

3 Весе ле 1

Ns Козачі Лагері -12,6 -0,8 -3,6 -4,1 Антонівка Підстепне ХЕРСОН 0,0 Біл озерка17N1s3 20N1m+N1s3 -13,9

Молодецьке

1

1

Львове

1 3

Крутий Яр Музиківка

а)

Василівка

7N m+N s Каховка 8N m+N s 9N m+N s 15,7 N m+N s 9,7 10-11 Нова Каховка

Петрівка

I-III

Посад-Покровське

19 N p+N m+N s

5

5-6vd

Ніжні Сірогози

Братолюбівка

Василі вка

Берислав

Верхньо-середньосарматський та середньоміоценовий водоносний комплекс. Піски тонко-, дрібнозернисті, мергелі, вапняки.

2. Розвідувально-експлуатаційні свердловини:

О

Червоний Маяк Каїри

Кіро ве

2

Маринське

В

С

15

1

3

3.1 Гідрогеологічні та річкові басейни. Границя Причорноморського артезіанського басейну 3.2 Адміністративні області; районів.


7.2.2. Екзогенні геологічні процеси Природні умови та зростаюче з кожним роком техногенне навантаження визначили розвиток екзогенних геологічних процесів (ЕГП) на території Херсонської області. У першу чергу це підтоплення, абразія та зсуви.

Ураженість території обл.,%

Площа розповсюдження, км2

Ураженість території обл.,%

17

Площа розповсюдження, км2

43

Таблиця 60 Ерозія

Підтоплення Кількість зсувів На забудованих територіях

0,002

т.ч. активних

0,51

Зсуви Кількість зсувів усього

Ураженість території обл.,%

28,5

Площа розповсюдження, км2

Площа області, тис.км2

Розвиток екзогенних геологічних процесів на території Херсонської області

18

11297

40

550

1,9

ЗСУВИ Зсувні процеси в Херсонській області в 2010 році вивчалися шляхом аналізу сучасних космознімків. Піших маршрутні обстеження не проводилися. Загальна кількість виявлених зсувів в Херсонській області дорівнює 43 з загальною площею 0,51 км2. Приурочені вони виключно до правого схилу Дніпровського лиману і схилів Каховського водосховища. З 18 адміністративних районів зсуви розповсюджені тільки в 6 районах. Кількість зсувів у кожному районі не перевищує півтора десятки. Площі поширення їх також невеликі. Зсувні процеси на території Херсонської області станом на 01.01.10 р. Адміністративний район Бериславський район Білозерський район, с.Станіслав Великолепетиський район, с.В.Лепетиха, с.Каїри Верхньорогачицький район, с.Ушкалка Горностаївський район, с.Гаврилівка Нововоронцовський район, с.Нововоронцовка, с.Золота Балка Всього:

Ураженість території зсувами, км2 2006 рік 2009 рік 0,025 0,025 0,24 0,23 0,017 0,017

Таблиця 61 Кількість зсувів, шт. 2006 рік 2009 рік 1 1 8 10 3 3

0,16 0,033 0,047

0,16 0,033 0,047

12 3 14

12 3 14

0,552

0,51

41

43

АБРАЗІЯ Абразія у 2010 році вивчалась шляхом аналізу сучасних космознімків, піших маршрутних обстежень не проводилось. Абразією вражені береги лиманів Чорного і Азовського морів, а також берегові схили Каховського водосховища.

165


Довжина абразійного берега Таблиця 62 Довжина абразійного берега, км 21,75 22,00 35,00 24,00 18,60 4,00 14,00 26,00 200 99 101 365,35

Назва водоймища Утлюцький лиман Перекопська затока Каркінітська затока Джарилгацька затока Чорне море Тендрівська затока Ягорлицька затока Дніпровсько-Бузький лиман Каховське водосховище, у тому числі: лівий берег; правий берег Всього:

Близько 87% загальної довжини берегових схилів Каховського водосховища, тобто приблизно 200 км, в тому чи іншому ступені вражені абразією. Лівий схил водосховища абразується на ділянці в 99 км (82,5% від загальної довжини схилу), правий – на ділянці в 101 км (91,8 % від загальної довжини схилу). Південна частина області омивається лиманами і затоками Чорного і Азовського морів. Загальна довжина берегової лінії (без о.Сиваш) складає 458,0 км, з них 165,35 км (36% від загальної довжини) відносяться до абразійного типу. За даними опитування місцевих мешканців швидкість від ступання бровки берегового уступу на узбережжі Утлюцького лиману на ділянці від межі з Запорізькою областю до с.Фрунзе приблизно 0,3 – 0,5 м/рік, а від с.Фрунзе до м.Генічеська – до 0,7 м/рік. За даними Причорноморської ДРГП у Херсонській області абразійними процесами в 2009 р. було зруйновано 2600,0 м2 прибровочної частини плато морського узбережжя, що в 1,3 рази менше ніж у 2008 році, та 9425,0 м2 прибровочної частини плато лиманів, що в 1,9 рази більше ніж у 2008 році. ЕРОЗІЯ Ерозійні процеси, як і абразія, вивчалась шляхом маршрутних обстежень, закладання реперної мережі та вимірювання відстані від базових реперів. У зв’язку з відсутністю попередніх даних вичислити швидкість розвитку ерозійних процесів на 2006 – 2009 роки неможливо. Ерозійні процеси спостерігались у 2005 році на берегах Каховського водосховища, на правому схилі р. Дніпра і на правому схилі Дніпровського лиману на ділянці від с.Софіївки на захід до межі з Миколаївською областю. За даними мешканців швидкість ерозії дорівнює 0,2 – 0,3 м/рік. ПІДТОПЛЕННЯ Природні умови Херсонської області та водно-меліоративні заходи визначають широкий розвиток процесу підтоплення. За останні десятиріччя процес підтоплення активно розвивається і досяг критичного стану, здатного призвести до виведення великих земельних масивів з господарчого використання. Підвищення рівня ґрунтових вод сприяє водо насиченню ґрунтів зони аерації, погіршує їх фізико-механічні властивості, що призводить до розвитку негативних 166


явищ, які впливають на стан будівель та споруд, збільшують сейсмічність ділянок на 1 – 2 бали. Природний режим підземних вод зберігся лише в північних і північносхідних районах, а також на окремих ділянках лівобережжя р. Дніпро – у районі Олешківських пісків. Техногенні чинники (гідротехнічне та меліоративне будівництво, включаючи будівництво Каховського водосховища та значної кількості водойм і ставків місцевого значення, розвиток великого і малого зрошення, у тому числі і поливи присадибних ділянок, нераціональна і технічно невідповідна умовам водовідведення організація території в населених пунктах, переважне розміщення останніх в пониззях балок, подів, біля узбережжя річок та моря, відсутність систем водовідведення та каналізації в них), які спричинили регіональний підпір підземних вод, підняття рівнів ґрунтових вод на масивах зрошення та в населених пунктах, формування в межах останніх замкнутих, обмежених насипами доріг, що виконують функцію водоприймачів поверхневих вод, внаслідок чого природна схильність Херсонської області до розвитку процесів підтоплення та затоплення була значно підсилена. Ця схильність не ліквідується навіть влаштуванням систем захисного горизонтального та вертикального дренажу, особливо за умови залпових, великих за обсягами, але короткочасних надходжень води у періоди аномально великих опадів. Внаслідок поєднання в часі та просторі дії чинників природного і техногенного походження на Херсонщині сформувались виключно сприятливі умови для розвитку процесів підтоплення і, особливо, поверхневого затоплення. За цих умов висока схильність території області до прояву процесів підтоплення та затоплення досить швидко трансформується у великомасштабні надзвичайні підтоплення та затоплення за умови аномально великих опадів. Розвиток підтоплення по адміністративних районах Херсонської області Таблиця 63

Адміністративний район

Бериславський

Станом на 1981 рік РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу 2 км у % до площі району 0-4 58 3

Білозерський

0-4

457

27

Великоолександрівськи й Великолепетиський

0-4

333

22

0-4

27

2

Верхньорогачицький

0-4

26

3

Високопільський

0-4

188

27

Генічеський

0-4

571

19

Голопристанський

0-4

1718

48

Горностаївський

0-4

26

3

167

Станом на 01.01.2008 року РГВ, м Площа Розвиток розвитку процесу 2 км у % до площі району 0-2 292 17 2-4 237 14 0-2 504 30 2-4 461 27 0-2 195 13 2-4 255 17 0-2 114 10 2-4 28 3 0-2 225 23 2-4 20 2 0-2 129 18 2-4 349 50 0-2 1609 54 2-4 90 3 0-2 1530 43 2-4 387 11 0-2 135 14 2-4 3 0

Коефіціє нт ураження ,К%

31 57 30 13 25 68 57 54 14


Іванівський

0-4

26

2

Каланчацький

0-4

531

59

Каховський

0-4

96

6

Нижньосірогозький

0-4

23

2

Нововоронцовський

0-4

70

8

Новотроїцький

0-4

475

23

Скадовський

0-4

574

38

Цюрупинський

0-4

303

17

Чаплинський

0-4

129

7

0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4 0-2 2-4

0 163 659 22 276 90 30 72 214 206 872 206 440 268 455 481 2