Досьє 102 №18

2

ІНФОРМАЦІЯ

Досьє 102 п’ятниця, 14 листопада 2014 року

Доки серце в грудях б’ється – служити народу НАТАЛІЯ БІСОВСЬКА

В

они об’єднувалися, аби, насамперед, підтримувати один одного. Пенсіонери та ветерани органів внутрішніх справ Тернопільщини, залишившись поза службою, вирішили зорганізувати спілку, яка б займалася захистом їхніх прав та свобод. чи особисті заощадження. Ви знає­те, настав такий період нашого життя, що ми, люди поважного віку, рідше задумуємося, чи матимемо завтра на хліб, ліки… Душу тривожить, як доживатимемо старість. Чи в своїй країні? Чи з мирним небом над го­ ловою?» – роздумує полковник у відставці. Та роздуми змінюються оптимізмом, і шістдесятирічний пен­ сіонер запевняє: «Ми обов’язково встигнемо пожити в Україні євро­ пейській, по-справжньому демокра­ тич­ній, вільній, процвітаючій». Оптимізм голови ветеранської організації поділяють і його това­ риші. Регулярно вони збирають по­ сильну допомогу для бійців АТО, бо вірять – їхні сини та онуки обо­ в’язково повернуться непереможе­ ни­ми та живими й здоровими. Си­ нами й онуками по-родинному зо­ вуть не лише молоде покоління пра­ воохоронців. В рядах добровольчих загонів та батальйонів служать рід­ ні пенсіонерів та ветеранів. Свого сина Віталія двічі виряд­ жала на схід родина відставного полковника з Тернополя Михайла Смаля, з нетерпінням чекає на по­ вернення спецпризначенця Андрія

сім’я Дреботів з Тернопільського району, пишається мужністю свого нащадка Володимира голова вете­ ранської організації Зборівщини Ро­ ман Свідинський, достойно продов­ жує батьківську справу син колиш­ нього начальника зборівської мілі­ ції Володимир Гунько. За таких, як їхні сини, й вболівають ветерани тернопільської міліції. Григорій Головатий розповідає, що з початку військових дій на схо­ ді члени ветеранської організації по­жертвували понад п’ятдесят ти­

ень вшанування ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ пройшов на Тернопільщині. Зібрання з цієї нагоди відбулися в обласному управлінні та районних осередках. Серед питань, що їх порушували колишні міліціонери, – перенесення дня ветеранів з десятого листопада на двадцяте грудня – свято української міліції.

осо­бисто для мене ще й тим, що цього дня, такого ж сонячного та погожого як сьогодні, ми з моїм чоловіком побралися. Недовго нам су­ дилося бути разом. Важка недуга підступно вирвала з життя батька двох наших синів. Але залишилися діти. Сьогодні вони продовжують татову справу – обоє служать в правоохоронних органах. Про міліцейську професію мріє й 14-річний онук. Гадаю, батько, дідусь гордив-

За десять років вчорашні мілі­ ціонери зуміли твердо стати на ноги, а це означало, що кожен з них, у випадку потреби, може розрахо­ вувати на допомогу та захист ве­ теранської організації. «Та коли в державі запанував неспокій, ми зро­ зуміли – потрібно відкласти особис­ ті турботи та клопоти і долучитися до справи захисту Вітчизни», – розпочав нашу розмову голова обласної ветеранської організації Григорій Головатий. «Долучитися до справи» – не по­ рожні слова. Не зважаючи, що вете­ ранська організація – об’єднання не­ прибуткове, пенсіонери винаходять кошти, аби вручити допомогу мілі­ ціонерам, які їдуть на схід, закупити для них речі першої необхідності. «Ці гроші, – каже Григорій Васильо­ вич, – для когось – розділена пенсія,

сяч гривень.

– Під час першої ротації ветеранська організація виділила п’ять тисяч гривень допомоги, – звітує Григорій Васильович. – Але, розуміючи, що членських внесків замало, аби суттєво допомагати нашим захисникам, на засіданні ради ми прий­ няли рішення про збір коштів. Бійцям, які їхали в зону АТО в числі другої ротації, ми придбали взуття та продукти харчування уже на п’ят­ надцять тисяч гривень. Наступна зміна захисників отримала від нас термобілизну. Осторонь доброї спра­ ви не залишаються й районні вете­ ранські осередки. Допомагають хто чим може. Вразив вчинок 94-річного вете­ рана тернопільської міліції Миколи Федоровича Коннова. Дізнавшись, що п’ятеро правоохоронців повер­

ну­лися зі сходу з пораненнями, ко­ лишній міліціонер, котрий сам про­ йшов горнило Другої світової вій­ ни, по­жертвував на їхнє лікування час­тину своєї пенсії. Своїм прикладом жертовності ветерани спонукають до благо­дій­ ності й інших небайдужих людей. Нещодавно жителі Козівського ра­ йону на прохання колишніх право­ охоронців зібрали та передали в зо­ ну АТО майже десять тонн допо­моги.

– Люди несли усе, чим багаті, – роз­повідає голова ветеранської організації Григорій Васильович Головатий. – Овочі, консервація, крупи, ма­карони, теплі речі, миючі засоби. Усе – для своїх захисників, усе – для перемоги. А її, таку довгоочікувану, нині на Луганщині та Донеччині відстою­ ють майже дві сотні тернопільських правоохоронців. Є серед них й ті, котрі ще вчора скинули міліцейсь­ кій мундирі і пішли на заслужений відпочинок, а сьогодні одягнули ка­ муфляжі добровольців і міцно три­ мають у руках зброю. Одинадцятеро пенсіонерів органів внутрішніх справ Тернопільщини стали доброволь­ ця­ми спецбатальйону «Тернопіль». Перемога кується не лише на передовій, а й в тилу. Цю аксіому повинні пам’ятати усі, і за прик­ла­ дом старшого покоління тернопіль­ ських міліціонерів докладати зу­силь та жертовності, щоб мрія українсь­ кої нації про єдність та незалежність стала дійсністю.

Ветерани не хочуть, аби їх вшановували 10 листопада

Д

Ветерани та пенсіонери Тернопільського райвідділу внутрішніх справ збиралися напередодні, аби обговорити свої насущні проблеми та делегувати найактивніших членів ветеранського осередку на зіб­ рання до обласного управління внут­ рішніх справ. Зустріч в обласній міліції розпочалася з походу до меморіальної дош­ки, встановленої на честь пер-

шого генерала Тернопільщини часів не­залежної України Романа Подсаднюка. Багато нинішніх пенсіонерів та ветеранів особисто знали Романа Олександровича, служили з ним. Подякувати їм за пам’ять про чоловіка прийшла дружина Світлана Іванівна.

– Наша родина вдячна всім, хто шанує пам’ять про Романа Олек­ санд­ровича. 10 листопада знаменне

ся б ними. Після покладання квітів до меморіальної дошки, ветерани та пенсіонери зібралися в актовій залі обласного управління міліції. Від урочистостей відмовилися, натомість запропонували перенести відзначення дня вшанування ветеранів та пенсіонерів органів внутрішніх справ з десятого листопада на двадцяте грудня – свято української міліції. Таку позицію ветеранської спіл-

ки пояснив один з її активних членів Зіновій Кизима: – Це рішення назріло давно. Ми повинні очищуватися від стереотипів та догматичних принципів, на­ в’язаних колись партійними структурами. Наше суспільство загалом та міліцейське середовище зокрема мають орієнтуватися на ті цінності, які відстоював Майдан, за які гинуть наші воїни на сході. Наталія БІСОВСЬКА