СИТУАЦІЯ: УДАР «МОЛОТА». ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ ТРАГІЧНИХ ПОДІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ МІНОМЕТІВ
АКТУАЛЬНО
СПРАВА ТЕХНІКИ
МИХАЙЛО ЗГУРОВСЬКИЙ №7 [ ЛИПЕНЬ, 2018 ]
голова Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректор НТТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»: «ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВ В ОБОРОННОМУ КОМПЛЕКСІ НЕ ВІДПОВІДАЄ СУЧАСНИМ ВИКЛИКАМ. І ЦЕ ТРЕБА ЗМІНЮВАТИ…»
НОВА БОРТОВА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА HERMES-C2
ЕКСПОРТ ЗБРОЇ ТА ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ
ON TIME. ON TARGET Технології переваги. Балістичний процесор Postman від компанії Turingismus
ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ ПОВЕРНУТИ У БІЙ
МОРСЬКИЙ ВИКЛИК
Шляхи відновлення потенціалу угруповання військ ООС
Протидія Росії у Чорноморсько Азовському регіоні
Defense express Media & Consulting ЗМІСТ 2 Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, голова
Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректор НТТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»: «Система організації роботи підприємств в оборонному комплексі не відповідає сучасним викликам. І це треба змінювати…»
8 «Почтальон» не звонит дважды Баллистический процессор превосходства и другие боевые решения от компании Turingismus
16 8+ сфер применения решений от компании «Turingismus» 20 Удар «Молота» 24 Взорвать по-умному 26 Повернути у бій
Розробка організаційно-технічних заходів для підвищення ефективності системи відновлення потенціалу діючого угруповання військ Операції об’єднаних сил з урахуванням досвіду АТО
32 Броня на «прокачку»
Модернізація бронетехніки. Особливості та ключові тенденції на прикладі провідних армій та компаній світу
40 Hermes-C2
Нова бортова інформаційна система від компанії «Еверест». Код С2 прийнято
44 Багатоликий THeMIS
Знищувати танки ворога, шукати міни, підтримувати піхоту у бою – все це може робити бойова платформа від компанії Milrem Robotics
46 Морской вызов
В ответ на повышение активности РФ в Черноморско-Азовском регионе Украине следует как можно скорее воссоздать действенный морской компонент обороны
50 «Длинные руки» для моря
Каким образом при минимальных затратах можно решить проблему защиты Украины с морского направления? Какого класса должны быть корабли, и какое вооружение должны они нести, чтобы противостоять существующим угрозам?
54 Як воювати інформаційною зброєю
300 слів по суті
Вогонь, броня та слово
З
містовна основа чергового номеру журналу Defense Express – матеріали про те, як забезпечити нашій армії конкурентну перевагу на полі бою. Блок перший – підвищення можливостей нашої артилерії. У ході бойових дій на сході України 85% втрат сил і засобів, які були задіяні у збройному конфлікті з обох сторін, забезпечила артилерія. Це більше, ніж за часів позиційних боїв Першої світової війни. Приголомшуючою також виявилася і інтенсивність артилерійського вогню. Для прикладу. Під час війни 1973 р. на Близькому Сході між коаліцією арабських держав і Ізраїлем (війна «Судного дня») – витрата боєприпасів у 2-3 рази перевищувала норми. Щодня на одну гармату припадало до 250 пострілів. На Донбасі, за оцінками однієї з американських аналітичних компаній, цей показник становив вже до 300-400 пострілів на одну гармату. У цьому контексті напрошується висновок – надалі треба брати не кількістю, а якістю. Як саме – у матеріалах про продукцію і рішення вітчизняної компанії Turingismus. Фахівці компанії розробили і представили програмні і технічні рішення, які
можуть підвищити ефективність артилерійських систем і інших зразків озброєнь. Блок другий – це вибір оптимальних шляхів модернізації бронетехніки з урахуванням практики провідних країн світу, вітчизняного досвіду і пропозицій. Як по модернізації броні, так і по якнайшвидшому відновленню та повернення до строю пошкоджених бойових машин для поповнення втрат. Третій блок виходить за рамки традиційного поля бою у військовому розумінні. Йдеться про те, що потрібно будувати новий інформаційний щит. Це фактично інформаційна безпека держави, стійкість до атак ворога і спроможність проводити власні інформаційні стратегічні та тактичні атакуючі дії. Якщо вам вдається домогтися інформаційного домінування – це все одно, що забезпечити контроль повітряного простору у ході бойових дій. Детальніше про те, як це зробити – у матеріалах нашого журналу.
Сергій ЗГУРЕЦЬ,
директор інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес», головний редактор журналу szgurets@gmail.com
f facebook.com/szgurets
СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Defense Express», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua, АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, ЕДУАРД ВЕЛІКАНОВ – керівник відділу маркетингу iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defenseexpress@i.ua, МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор, Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент
НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10, 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua
Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» видає: журнал Defense Express. Людина. Техніка. Технології спільно з с видавництвом Дрім-АРТ. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 21842-11742Р від 31.12.2015 г.), яке видане Міністерством юстиції України журнал «Defense Express. Український оборонний вісник» (Ukrainian Defense Review). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 22819-12719Р від 12.07.2017 г.), яке видане Міністерством юстиції України
Defense Express | липень 2018
Актуально Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ, голова Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректор НТТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського»:
«Система організації роботи підприємств в оборонному комплексі не відповідає сучасним викликам. І це треба змінювати…»
2
Потрібно зменшити бюрократичні обмеження та «цементуючі» функції держави в управлінні оборонними підприємствами, створити умови для впровадження проривних інноваційних технологій шляхом максимального залучення вітчизняних носіїв наукових, критичних знань до створення техніки військового призначення, надати оборонним підприємствам можливість для успішної діяльності у конку рентному середовищі. Про це йшлося у розмові з головою Наглядової Ради ДК «Укроборонпром», ректором Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», академіком Національної академії наук України, доктором технічних наук Михайлом ЗГУРОВСЬКИМ.
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
ДК “Укроборонпром”. Трансформація – Михайло Захарович, як голова Наглядової Ради ДК «Укроборон пром», Ви отримали доступ до доку ментів, які стосуються діяльності як са мого концерну, так і багатьох підпри ємств оборонної сфери. Чи було для Вас щось нове у цій інформації, чи бу ли Ви чимось здивовані? – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікор-
ського» завжди співпрацював зі сферою національної безпеки та оборони. І мені, як науковцю і ректору університету, протягом усієї своєї діяльності довелось взаємодіяти з багатьма структурами оборонно-промислового комплексу, в тому числі – і з підприємствами ДК «Укроборонпром». Тому документи мені щось особливо нове не відкрили. Висновок, який я зробив для себе, був та-
кий. Ми в значній мірі законсервували ще радянську систему організації роботи підприємств в оборонному комплексі. І це треба змінювати. Тому Наглядова Рада «Укроборонпрому» ініціювала та започаткувала цілу низку заходів у контексті реформ оборонно-промислового комплексу. Це стосується, насамперед, аналізу роботи підприємств Концерну і визначення з них таких, які безпосередньо працюють на запити оборонно-промислового комплексу, запровадження сучасної системи підготовки і перепідготовки управлінських кадрів Концерну, вдосконалення його структури шляхом створення п’яти потужних кластерів з підприємств як державної, так і приватної форм власності, спроможних вирішувати масштабні, комплексні завдання у відповідності до головних потреб національної безпеки України, створення ринкових моделей роботи оборонних підприємств шляхом їх корпоратизації та проведення міжнародного аудиту. Також йдеться про підготовку і перепідготовку управлінських кадрів для оборонно-промислового комплексу України, підсилення наукового супроводження розробок оборонного призначення, впровадження інноваційних підходів до створення нової зброї з урахуванням досвіду американської Агенції передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA). Всі ці складові є тісно взаємопов’язаними між собою. Започаткування зазначених реформ не означає, що попереднім керівництвом концерну не здійснювалися позитивні зміни. Навпаки, команда Романа Романова зробила усе, що могла в 2014-2017 роках. За умов військового конфлікту на Сході Збройні Сили України отримали сучасну зброю, було налагоджено виробництво нових поколінь крилатих ракет, безпілотних літальних апаратів, іншої зброї. За міжнародними рейтингами українська армія посіла двадцять дев’яте місце у світі і восьме в Європі. Але настав час, ко-
Сьогодні проблема міжнародного аудиту “Укроборонпрому” є більш політичною, ніж вузькопрофесійною. Її зміст по лягає в тому, чи дійсно ми є країною тотальної корупції, яку за визначенням можна завжди вважати такою, чи в нас є перспектива стати цивілізованим членом світової спільноти. ли реформування оборонно-промислового комплексу стало необхідним, яке концерн має здійснювати, продовжуючи виконувати свою головну місію – виробництво сучасної зброї.
– Прокоментуйте заходи Наглядової Ради, спрямовані на створення рин кових моделей роботи оборонних під приємств шляхом їх корпоратизації. – При прийнятті рішення про корпоратизацію підприємств оборонно-промислового комплексу Наглядова Рада керувалася їх гострою потребою в залученні додаткових капіталів і необхідністю трансформації цих підприємств до моделей західних оборонних компаній. Тому на підготовчому етапі було проведено ревізію підприємств концерну з метою визначення дійсної приналежності напрямів їх діяльності до запитів Збройних Сил України. В результаті було виявлено близько 30 підприємств, які де-факто на потреби ОПК не працювали. Було ухвалено рішення про їх передачу Фонду державного майна для подальшого використання цих підприємств за призначенням. Для решти, більш ніж ста підприємств, що залишаться у структурі ДК «Укроборонпром», ініційовано рішення про корпоратизацію. В перспективі це означатиме переведення частини з них в публічні акціонерні товариства з наданням їм права випуску та продажу своїх акцій через біржі. У такому випадку інвесторами, які за українським законодавством
3
Defense Express | липень 2018
Актуально визначаються на прозорій, конкурсній основі, можуть бути як національні, так і зарубіжні провідні компанії. Це визнаний у світі шлях залучення підприємствами додаткових капіталів і їх трансформації до моделей діяльності подібних компаній в розвинутих країнах світу. При цьому стратегічно-важливі для держави підприємства мають залишитися під її управлінням. Які саме, це окреме, дуже важливе питання, яке має вирішуватися на вищому політичному рівні країни.
– Окрім корпоратизації, Наглядова Рада підтримала рішення про здійснення кластеризації “Укроборонпрому”. Що зроблено за цим напрямом?
4
– Наглядова Рада прийняла рішення про створення п’яти кластерів. Це авіаційний, бронетанковий, суднобудування і морської техніки, високоточної зброї та боєприпасів, а також засобів радіолокації, радіозв’язку і РЕБ. Створення цих кластерів передбачає формування груп підприємств, близьких за напрямками діяльності, з певними центрами координації їх роботи. Очікується, що ці групи підприємств ДК «Укроборонпром» будуть здатні на більш масштабні, комплексні проекти. Також ми вже мали досить результативні перемовини з Лігою оборонних підприємств, до якої входить понад 50 приватних оборонних компаній. З цією Лігою ми є ідеологічними союзниками в тому, що не слід робити різниці між державними підприємствами, між підприємствами зі змішаною формою власності, де контрольний пакет належить державі, і недержавними підприємствами. Тож створені кластери відкриті і для приватних компаній, участь яких у створенні нової зброї вже є досить вагомою.
– Коли ми побачимо приклади цього? – Імплементація – це наступний етап, який маємо здійснити дуже виважено, прозоро, у суворій відповід-
ності до законодавства України. У цьому контексті є важливим розробка і подача до Верховної Ради України низки відповідних законів, створення наукових та промислових громадських рад у спеціалізованих кластерах. Ці ради мають контролювати усі етапи такої трансформації, напрацьовувати рекомендації, сприяти тому, аби інтереси держави і підприємств були збалансовані.
З закордоння видно краще? – Рішення про проведення між народного аудиту підприємств “Укроборонпрому” має прихильників і опонентів. Ви визнали цей крок по трібним. При тому, що ми маємо за плати за аудит десь п’ять мільйонів доларів. В ім’я чого? – Міжнародний аудит заплановано провести за трьома лотами: фінансовий, юридичний і стратегічний. Фінансовий аудит спрямовано на виявлення можливих корупційних явищ в оборонно-промисловому комплексі, причини яких, при їх наявності, безумовно, потрібно системно усувати. Завданням юридичного аудиту є аналіз законодавчої і нормативної бази «Укроборонпрому» і напрацювання рекомендацій щодо її вдосконалення. Більш важливим, на мій погляд, є стратегічний аудит, результатом якого має бути стратегічна експертиза і консалтинг, які дозволять швидше і ефективніше реформувати обороннопромисловий комплекс країни. Повертаючись до фінансового аудиту, маємо взяти до уваги що, безумовно, корупція є однією з болючих хвороб нашого суспільства. Разом з тим, звинувачення України в надмірній корупції є одним з прийомів наших опонентів, щоб надати світу викривлену інформацію про те, що начебто наша країна не відбулася і до неї не може бути довіри. І цей прийом діє. Якщо подивитися на рівень інвестування в економіку України, то за останні 5 років він впав вдвічі – з
36 мільярдів до 18 мільярдів доларів. Тому головне завдання цього міжнародного аудиту – відповісти на запитання, а який же насправді є рівень корупції в Україні, у цьому випадку – в сегменті ДК «Укроборонпрому». Чи варто за це платити? Думаю так, і перш за все задля повернення поваги до України, що автоматично потягне за собою і зростання інвестицій.
– Але розвиток нашої оборонної про мисловості залежить від стосунків у трикутнику: Міністерство економічно го розвитку та торгівлі, Міністерство оборони і ДК «Укроборонпром». Концерн, власне, затиснутий в ле щата тих умов, які висуваються з бо ку Міністерства оборони і МЕРТ. А в рамках аудиту ми аналізуємо лише ДК «Укроборонпром», не поширюю чи його на інші відомства. Чи не знеці нює це майбутні висновки аудиту? – Я погоджуюся з тим, що, якщо авторитетні міжнародні партнери виявляють бажання проводити цей аудит, то було б доцільно взагалі говорити про оборонно-промисловий комплекс України в цілому. Тоді можна було б ставити питання, який рівень довіри до країни в цілому і до її оборонного комплексу. Проте нині вся увага сконцентрована саме на ДК «Укроборонпром». Це, безумовно, важливий сегмент. Тому Наглядова Рада, яка має компетенції лише в сегменті «Укроборонпрому», зробила усе можливе для розмороження ситуації з аудитом, який затримався років на три. Було доопрацьовано умови тендеру відповідно до міжнародних норм і надано старт цьому процесу.
– На аудит відведено аж два роки. За цей час ДК «Укроборонпром» транс формується у кластери, кожен з яких – про що ми вже говорили – бу де вести самостійну діяльність на зо внішніх ринках. Чи не станеться так, що за швидкої трансформації висно вки аудиту будуть вже недоречними. Як уникнути такого ризику? – Ви маєте рацію. Надзвичайно стрімкі зміни відбуваються у глобальному світі і в Україні, особли-
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
во в компоненті безпеки. Тому дуже правдоподібно, що за два роки створяться нові альянси компаній, в тому числі і міжнародні, в яких будуть працювати більшість наших оборонно-промислових підприємств. За правилами великого, міжнародного бізнесу партнери по таких альянсах ретельно перевіряють один одного, причому більш професійно, ніж це роблять незалежні аудитори. Тому сьогодні проблема міжнародного аудиту “Укроборонпрому” є більш політичною, ніж вузькопрофесійною. Її зміст полягає в тому, чи дійсно ми є країною тотальної корупції, яку за визначенням можна завжди вважати такою, чи в нас є перспектива стати цивілізованим членом світової спільноти.
– В Україні зовнішній інвестор не від чуває себе повним господарем вкла дених коштів або створеного спільно го виробництва. До того ж, для рен табельного підприємства потрібно набагато більше, ніж Україна здат на закуповувати в межах держобо ронзамовлення. І ось ми почули за яву секретаря РНБОУ Олександра Турчинова про те, що для підпри ємств ОПК відбуватиметься лібералі зація у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Чи може це рішення нада ти поштовх надходженням інвестицій в оборонну сферу? – Це, власне кажучи, і є одним з шляхів для розв’язуванням рук підприємствам обороно-промислового комплексу. І це є досвідом кращих країн світу. Коли держава зменшує контрольну функцію за підприємствами, які виробляють оборонну продукцію, дозволяє цим підприємствам здійснювати вільний експорт цієї продукції, розширює рамки обмежень державного експортного контролю. Ми позбуваємося застарілої спадщини ще радянських часів, коли країна була замкнутою і законсервованою, що не давало виробникам того рівня свободи в експорті, який мав би забезпечити розвиток за рахунок валютних надходжень та отримання нових інозем-
В інноваційній екосистемі Sikorsky Challenge, створеної навколо КПІ ім. Ігоря Сікорського, за останні 10 років виведено на ринки понад 100 нових технологій із значним соціальним і економічним ефектом. Більш ніж 20% з них відноситься до воєнного і подвійного призначення.
5
На фото наведено окремі іноваційні розробки: наносупутник «Політан-1»; безпілотний літальний комплекс Spectator; переносна система для очищення та обеззаражування води; спеціальні радіолокаційні системи; армована металокераміка та вироби з неї; відновлена композиційним паянням у вакуумі лопатка газотурбінного двигуна; гідроакустичні станції та гідроакустичні буї військового призначення.
Defense Express | липень 2018
Актуально них технологій та інвестицій в межах міжнародної кооперації. То ж ми поступово починаємо рухатися до кращих світових моделей.
Між силою та слабкістю – На наших очах розгорталася си туація навколо закупівлі французь ких вертольотів для МВС України при фактичній наявності національ ного виробника, яким є “Мотор-Січ”. Рішення про закупівлі вже ухвалено. Створено прецедент якісного лобіз му. “Купуй українське ” забулося. Чи можливо створити механізм регулю вання чи запобігання таким ситуацій?
6
– Перш за все, знаючи можливості «Мотор Січ» та групи підприємств, пов’язаних з цим флагманом авіаційного моторобудування, я абсолютно переконаний – Україна здатна бути одним із серйозних гравців у галузі створення і виробництва сучасних вертольотів. Вже зараз «Мотор Січ» має замовлення на вертольоти від багатьох країн світу. Чому прийняте таке рішення, я не володію інформацією. На мій погляд, у цьому випадку не вистачило регуляторних функцій держави в частині імпорту. Подивіться на Німеччину, Сполучені Штати Америки та інші розвинуті країни світу, де держава регулює імпорт, особливо високотехнологічний, за формулою: купуй вітчизняну продукцію, а якщо купляєш за кордоном за умови, що подібна продукція виробляється в країні, то плати велике мито. Проте у нас існує зайва кількість інших регуляторів, які лише стримують розвиток промисловості і бізнесу, окрім вищезгаданого. І мені видається, що це слабка позиція України.
ми авіаційними компаніями світу. І увійти у цей розподіл надзвичайно складно. Тому я абсолютно переконаний – зсунути ситуацію з мертвої точки, в якій знаходиться наш авіапром, можливо лише за рахунок державних замовлень. Наприклад, зараз держава потребує значної кількості транспортних літаків АН-158 та АН-178 для виконання завдань оборонного та цивільного характеру. Виробляючи для власної країни по 7-10 літаків цього класу на рік, широку лінійку вертольотів та безпілотників ми швидше відродимо власний авіапром і повернемо авторитет потужної авіаційної держави. За таких умов для України відкриються і зовнішні ринки.
– А які ваші загальні оцінки нашого авіапрому? Чи можуть бути виконані плани, про які оголосив новий керів ник ДП «Антонов» – щорічно виробля ти сім-вісім літаків. Чи може це відбути ся без внутрішнього замовлення? І як нам знайти місце на світових ринках?
– Але ситуація і з гелікоптерами, і з нашою авіацією вкотре підтверджує, що оборонною промисловістю треба займатися уважніше. Тому хотілося б запитати про наболіле. Підписаний Президентом України Закон «Про на ціональну безпеку» передбачає ви значення центрального органу вико навчої влади, який має відповідати за формування та реалізацію оборон но-промислової політики та управлін ня оборонно-промисловим комплек сом. Бо такого «відповідального» за «оборонку» у нас в країні досі не іс нує. Яким є Ваше бачення оптималь ного рішення?
– На мою думку, зовнішні ринки дуже чітко розподілені велики-
– Я можу підтвердити, що координація діяльності окремих ланок
оборонно-промислового комплексу України і вироблення ефективної політики у цій сфері є нагальною проблемою держави. РНБО України на високому рівні виконує цю місію в політичній площині, а в площині оперативного управління усім оборонно-промисловим комплексом ми маємо підсилювати свою діяльність. Тому єдиний центр координації і оперативного управління цією ланкою потрібен країні. Покращення координації у системі оборонно-промислового комплексу – це актуальна задача для усунення дублювання, для інтегрування потенціалу підприємств різного відомчого підпорядкування з метою створення комплексних видів зброї. Оскільки коштів в тих чи інших відомствах недостатньо, їх потрібно використовувати раціонально і тільки за призначенням, відповідно до програм, які б напрацьовувалися таким органом. Для того, щоб ми просунулися далі у напрямку створення складних видів зброї, ми повинні об’єднувати людські, виробничі та фінансові ресурси – за рахунок покращення системи управління.
Бойовий резерв науки – Є чітке розуміння, що без надійного наукового фундаменту, нових рішень, які спираються на нові ідеї та нові тех
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
нології, прогрес неможливий. Ні у ци вільному сегменті. Ні у військовому. Тому особливі надії покладалися на створення в Україні державної аген ції перспективних досліджень, скоро чено – GARDA. Стверджувалось, що GARDA об’єднає розробників, стар тапи, інвестиційні фонди і військо вих і базуватиметься на моделі аме риканського агентства перспективних оборонних проектів DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency) мі ністерства оборони США. Були пропозиції створити GARDA на базі КПІ. Проте ваш колега по Наглядовій Раді “Укроборонпрому”, Ентоні Тетер, колишній директор DARPA, цю ідею не підтримав. У інтерв’ю нашому журналу він сказав про те, що GARDA має бути незалеж ним агентством, що має підпорядкову ватись Кабінету Міністрів. За його сло вами “... створення GARDA на базі КПІ є помилкою. Безумовно, КПІ – це чу довий університет, але це не те місце, куди людям зручно було б звертатися зі своїми ідеями, що можуть виглядати недостатньо опрацьованими”. А яке ваше бачення щодо місця GARDA? – Звісно, я також був би зацікавлений в тому, щоб GARDA діяла в Україні так само, як DARPA у США – як ефективний орган державного управління, спроможний поєднати в єдиному середовищі пропозиції та ідеї вчених-винахідників з запитами розробників нової зброї. Але в нинішніх українських реаліях швидко створити ще один такий орган за наявності багатьох інших, навряд чи можливо. Тому після вивчення цього питання ми дійшли висновку, що в Україні орган державного управління, який відповідає за інноваційний розвиток, вже існує. Це Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ). Установа відноситься до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. ДІФКУ має декілька регіональних представництв по Україні. Метою ДІФКУ є здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної інноваційної
політики. Зараз відбуваються консультації між ДК «Укроборонпром» і ДІФКУ стосовно доповнення до регламенту діяльності ДІФКУ деяких положень з урахуванням специфіки оборонних, інноваційних проектів, які могли б підтримуватися цією державною установою.
– А звідки має здійснюватись фінансування? – Я вважаю, що фінансування оборонних розробок має здійснюватися за багатоканальним принципом. Перше джерело – це державні кошти. Держава, через відповідні фонди, має фінансувати передові проекти, які можуть підвищувати обороноздатність країни. І це модель американської DARPA. Сподіваюсь, що такий механізм має бути закладено в діяльність Державної агенції передових оборонних проектів GARDA, яку маємо створити в Україні на базі ДІФКУ чи іншого подібного органу державного управління. Друге джерело фінансування – це приватні інвестиційні капітали. Модель їх залучення до підтримки перспективних стартапів відпрацьована в інноваційній екосистемі Sikorsky Challenge, створеної навколо КПІ ім. Ігоря Сікорського. Зараз вона функціонує вже в дев’яти регіонах України. Більш ніж десятирічний досвід роботи цієї екосистеми показав, що в Україні з’являється все більше приватних компаній, інвестиційних та венчурних фондів, які зацікавленні у пошуку високотехнологічних проектів, з метою інвестування в них і виведення їх на ринки. Зокрема, лише в згаданій інноваційній екосистемі за останні 10 років виведено на ринки понад 100 нових технологій із значним соціальним і економічним ефектом. Більш ніж 20% з них відноситься до військового і подвійного призначення. За подібною моделлю оборонні проекти можуть підтримуватися і багатьма іншими інноваційними системами, які останнім часом започатковуються і стрімко розвиваються в Україні.
– Які найбільш яскраві проекти реалізовані в рамках екосистеми Sikorsky Challenge? – Наприклад, два наносупутники КПІ ім. Ігоря Сікорського – «Політан-1» і «Політан-2» – створені за цією моделлю і зараз працюють в космосі. У супутники здійснили інвестиції компанія Boeing, український благодійний фонд науково-технічного розвитку ім. академіка Міхалевича та Фонд Костянтина Калініна. Безпілотні літальні апарати Spectator, які зараз випускаються серійно підприємством «Меридіан» і закуповуються прикордонниками. Це також був стартап. Системи кібербезпеки, які зараз використовуються деякими силовими відомствами України, банками та великими компаніями. Також я можу назвати багато інших розробок, які пройшли через цю модель трансферу технологій і в яку вклали гроші приватні вітчизняні та іноземні інвестори.
– На завершення розмови знову повернемось до Наглядової Ради «Укроборонпрому», де ви є головою. Й досі там не заповнені усі вакансії, особливо за квотою уряду. Чи є вже рішення по новим кандидатурам? – Зараз залишилася незаповненою ще одна вакансія за квотою Кабінету Міністрів. Ми звернулися до уряду з проханням про її заповнення фахівцем високого рівня у сфері оборонно-промислового комплексу. Цей фахівець може бути громадянином нашої країни, або іншої, дружньої до нас країни світу. Важливо, щоб ця людина мала великий досвід організації роботи в галузі безпеки та оборонно-промислового комплексу. Ми зацікавлені, аби Наглядова Рада мала високі компетенції, а її пропозиції та рекомендації ставали основою для вірних рішень з помітними позитивними результатами.
Розпитували Валентин БАДРАК та Сергій ЗГУРЕЦЬ
7
Defense Express | липень 2018
Сделано в Украине
«Почтальон» не звонит дважды Баллистический процессор превосходства и другие боевые решения от компании Turingismus
8
Украинские программисты и бизнесмены из компании Turingismus создали новый технологический военный сервис, самым крутым компонентом которого является баллистический процессор «Postman». Он опережает разработки ведущих стран мира, заявили мне в компании. «Не может быть», – сказал я. «Но ведь решил же математик Григорий Перельман задачку с доказательством гипотезы Пуанкаре. А целые институты этого не смогли», – ответили мне. Дальше спорить было бесполезно. Нужны были детали. В течение четырёх лет компания Turingismus решает задачи, которые находятся на стыке применения артиллерии и новых подходов для того, чтобы наша армия воевала лучше других. «Теперь мы можем рассказать именно вашему изданию о том, чего мы добились. Раньше это было неуместно и преждевре-
менно по ряду причин. Теперь у нас есть отстроенная система и конкретные продукты, которые уже применяются на практике. Но пока лишь в самой малой части своих возможностей, которые мы предлагаем нашим Вооруженным Силам» – заявил в разговоре со мной руководитель компании Turingismus.
Технологии и продукты компании Turingismus включают: программное обеспечение по вычислению аэробаллистики боеприпасов; кроссплатформенную баллистическую библиотеку; баллистический компьютер и баллистический процессор собственной разработки.
Defense Express | липень 2018
www.turingismus.com
Работа над чужими ошибками Для того, чтобы поразить удаленную цель, нужно учесть множество параметров. Как-то: свои координаты и координаты цели, вращение Земли, параметры атмосферы, начальную скорость снаряда, износ ствола, особенности применяемых боеприпасов и множество других переменных. Часть наиболее насущных параметров зафиксирована в таблицах стрельб, которые прилагаются к каждой серийной артсистеме. Будь-то ствольная или реактивная, гаубица или миномет. При выполнении боевой задачи таблицы стрельбы – как молитвенник для артиллериста. Они учитывают тактико-технические возможности орудия, конкретных применяемых боеприпасов и зарядов. Как для нормальных, табличных условий, так и для уникальных, которые учитываются с помощью поправок, также представленых в таблицах. Традиционно табличные и графические данные использовались и будут использоваться для управления огнем. Таблицы стрельб применяются артиллеристами во всем мире. И армией Украины, и армией России, и войсками стран НАТО. Но бес прячется в деталях. На первом этапе своей деятельности – так уж случилось – специалисты компании Turingismus достаточно плотно столкнулась с таблицами стрельб для ряда ключевых артиллерийских систем, которые применялись в зоне боевых действий. Оказалось, что в советской библии артиллериста есть ОШИБКИ. После чего на имя начальника Генерального штаба ВС Украины было подготовлено письмо, в котором, среди прочего, утверждалось: «Таблицы стрельбы для широко распространённой системы Д-30 имеют грубые систематические ошибки. Как следствие, это приводит к перерасходу боеприпасов и увеличению времени
выполнения огневой задачи. Программное обеспечение компании Turingismus позволяет исправить таблицы стрельбы и исключить систематические ошибки для всех ствольных систем, состоящих на вооружении нашей армии». «Таблицы, конечно же, не из воздуха взяты. Они составлены по результатам практического настрела. Но есть нюансы. При анализе, когда мы запускаем наши программы, можно наложить данные таблиц стрельб на физическую модель полёта снаряда. И сразу видно даже в какой графе ошибка», – говорят сегодня в компании, признавая, что они были слишком большими оптимистами, надеясь, что армия сразу начнет реагировать на их рекомендации. Одними письмами правила игры в системе не поменять. Лишь констатировать проблему – недостаточно. Нужно предложить решение. И доказать, что оно действительно применимо в условиях боевых действий.
Баллистическое ядро НАТО Если таблицы стрельб применяют все, то как с ними обходятся в странах НАТО? Как оказалось, в настоящее время для стран НАТО реализовано единое решение для управления огнем, включая легкие вооружения, минометы, артиллерию и ракеты. Это так называемое «баллистическое ядро» НАТО – NATO Armament Ballistic Kernel. Ранее этот проект назывался NABK (NATO Artillery Ballistic Kernel), инициатором которого были США. В основе «баллистического» ядра НАТО стандарт STANAG 4335– аэробаллистические модели большинства боеприпасов, состоящих на вооружении стран альянса с их привязкой к конкретным системам вооружений, производимых в странах НАТО. Все наработанные и накопленные данные используются в программном обеспечении как
9
Defense Express | липень 2018
Сделано в Украине
сфер применения решений
от компании
«Turingismus» 16
Решения компании «Turingismus» могут существенно повысить эффективность боевого применения образцов и си стем вооружения, которые уже находятся в составе ВС Украины, модернизируются или создаются как новые. Здесь представлены во семь наиболее очевидных направлений, которые мо гут быть применены как в интересах армии Украины, так и зарубежных заказчи ков. Хотя этим список возможностей вовсе не исчерпывается.
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
2
Артсистемы всех калибров. Новая сила
Предлагается комплекс наведения для артиллерийских систем, который включает ультразвуковую малогабаритную метеостанцию, баллистический компьютер со встроенным баллистическим процессором «Bombardier»» и GPS модулем. Комплекс с соответствующим баллистическим обеспечением – адаптивен как и для минометов различных калибров, так и для самоходных систем 2С1, 2СЗ и 2С5 и других, в том числе, и для артсистем зарубежного производства.
1
Боеприпасы. Новое качество
На складах ВС Украины хранится большое количество советских боеприпасов различных калибров. При помощи программного обеспечения компании «Turingismus» можно провести аэробаллистическую «паспортизацию» хранящихся боеприпасов и перевести их в новую категорию, обеспечивающую применение с большей эффективностью даже в нынешнем физическом состоянии. Эти боеприпасы можно будет применять в образцах вооружения, оснащенными системами управления боем на основе STANAG 4355. Под каждый тип боеприпаса может поставляться баллистический модуль. Подобная услуга по «обсчитыванию» аэробаллистики боеприпасов – как серийно производимых, так и разрабатываемых – может предоставляться и для зарубежных заказчиков. На внешнем рынке эта услуга реализована лишь в отдельных странах НАТО и является весьма дорогостоящей.
3
Стрельба из танков по целям за пределами прямой видимости
Одно из перспективных направлений – оснащение танков аппаратурой для стрельбы по целям за пределами прямой видимости (indirect fire equipment) на большие дальности, превращение их в так называемые артиллерийские танки. Модернизация включает дооборудование танков метеостанцией в военном исполнении, приборами навигации и баллистическим вычислителем, специально разработанным для стрельбы с закрытых огневых позиций. Танковые пушки имеют хорошую баллистику и потенциально могут эффективно поражать цели на дистанциях до 10 км и выполнять некоторые задачи артиллерии. При этом танки являются высокомобильным и хорошо защищенным оружием, что делает их уникальными для выполнения ряда боевых задач. В этом случае становится возможным применение танковой тактики НАТО «Скорпион». Практически подтверждено поражение целей на дистанциях более 7 км экипажами танков при помощи комплекса Arpos. Комплексы Arpos также устанавливаются на самоходные и буксируемые орудия.
17
Defense Express | липень 2018
Сделано в Украине
4
Новый потенциал боевых модулей колесной бронетехники
Отечественные боевые модули для колесных и гусеничных БМП необходимо оснащать баллистическими процессорами, которые учитывают все условия стрельбы: скорость цели, платформы, состояние атмосферы и прочее. В компании «Turingismus» произведена модернизация вычислителей для боевых модулей «Шквал» и «Штурм» (БТР-4, БТР-3 и др.) – с переводом на новую элементную базу, разработано необходимое программное обеспечения.
5
Модернизация артиллерийских баллистических станций (АБС)
18
Компания «Turingismus» реализовала проект модернизации АБС, повышающий класс станции до аналогичных устройств фирмы Weibel. Модернизация включает замену блока питания; аналогового аналитического блока на цифровой; новый функционал работы станции, позволяющий измерять скорость снарядов и мин в 50 точках.
6
Противовоздушная оборона
Вычислительный баллистический модуль предлагается для модернизации артиллерийских комплексов ПВО: ЗСУ-23-4 «Шилка» (при сопряжении с радаром на фазированной решетке для обнаружения целей от НПО «Арсенал»); 2С6 «Тунгуска»; артиллерийской 57-мм системы С-60 (оснащение сервоприводами, радаром и баллистическим модулем).
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
«В компании Turingismus мы смогли сделать продукты, готовые для дальнейшего применения как в ВС Украины, так и в армиях других государств. Наш баллистический процессор Postman опережает разработки ведущих стран мира», – в этом уверен инженер компании Turingismus Владимир Щетинин
7
Директрисы типа хай-тек
Измерительное и программное оборудование от компании «Turingismus» позволяет создавать высокотехнологичные директрисы для drop-test, для определения аэробаллистики снайперского и любого другого вооружения с настильными и навесными траекториями.
8
Таблицы стрельбы. От старого к новому
Имеющиеся таблицы стрельбы для состоящих на вооружении ВС Украины артсистем огневого поражения противника содержат многочисленные ошибки, унаследованные еще со времен СССР. Программное обеспечение компании «Turingismus» позволяет исправить таблицы стрельб и, таким образом, повысить эффективность применения всех ствольных систем из арсенала РВиА ВСУ. Для создаваемых и новых систем вооружений предлагается разработка под них собственных таблиц стрельбы (определение аэробаллистики). Подобная услуга также может быть предложена для зарубежных заказчиков и пользователей.
19
Defense Express | липень 2018
Разбор ЧП
20
Удар «Молота» Мы не застрахованы от повторения таких трагедий, как на Ровенском полигоне. Но системная работа над ошибками меньше всего касается «железа». Минимизация подобных рисков – лишь в выучке и профессионализме Сергей ЗГУРЕЦ, директор информационноконсалтинговой компании Defense Express
Т
рое погибших. Девять раненых. И не на войне, а на учениях. Это – последствия разрыва миномета «Молот» на Ровенском полигоне. Как и почему такое случилось? При трёх участниках – человек, миномет и боеприпас – каждая нештатная ситуация уникальна. Все решают детали. Любая «мелочь» может стать определяющей.
Вторая мина? Это было в шесть утра шестого июля. В описательной части Справки к криминальному правонарушению, которая была подготовлена по факту событий на Ровенском полигоне, суть произошедшего зафиксирована так. Расчеты трех минометов выполняли учебно-боевую задачу по отработке отражения атаки противника и перехода батальона в наступление. Стрельба проводилась дистанционно со шнурка. Во время стрельбы минометного
расчёта #3 из 120-мм М-120-15 «Молот» на втором выстреле, вследствие разрыва мины в канале ствола (остаток ствола– около 400 мм) погибли капитан-командир батареи и еще два солдата. Ещё 9 военнослужащих получили ранения и были перемещены в госпиталь. Теперь рассказ другого человека об этой истории, с большей степенью детализации – но не участника тех событий. «Перед учениями все минометы были проверены. Есть акты об их исправном техническом состоянии, со всеми штемпелями. Все как положено. Был первый залп. Стреляли все
Defense Express | липень 2018
Разбор ЧП
Взорвать по-умному
24
Натурный следственный эксперимент на Ровенском полигоне был вызван скорее широким публичным эффектом трагических событий, нежели действительно практической необходимостью
Во время проведения антитеррористической операции на территории Донецкой и Луганской областей и при подготовке личного состава имели место случаи гибели расчета миномета в результате подрыва мины в канале ствола миномета. Сопутствующим негативным фактором этого является то, что отечественные средства массовой информации делают предвзятые выводы относительно прочности ствола миномета и влияния «дефектов» конструкции на так называемые «взрывы» миномета. В подобных публикациях причиной гибели личного состава, по мнению их авторов, является «взрыв» миномета, что не соответствует действительности. Конструктивные недостатки миномета не могут вызвать разрушение ствола миномета при стрельбе. Единственной причиной гибели личного состава является подрыв мины в канале ствола, который имеет два варианта: подрыв одной мины в результате нештатного срабатывания взрывателя и под-
Defense Express | липень 2018
Досвід
26
Повернути у бій Розробка організаційно-технічних заходів для підвищення ефективності системи відновлення потенціалу діючого угруповання військ Операції об’єднаних сил з урахуванням досвіду АТО Значна кількість втрат бронетанкового озброєння та техніки (далі – БТОТ) під час Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, збільшення ін тенсивності їх використання у ході бойових дій вимагають виконання комплексу організа ційно-технічних заходів, що забезпечують надійну роботу БТОТ у напружених умовах сучас ного бою, якнайшвидшого відновлення та повернення до строю максимальної кількості пошкоджених машин для поповнення втрат і підтримання тим самим необхідного рівня бойового потенціалу танкових (механізованих, десантно-штурмових) військ. Джерелами такого поповнення можуть бути або отримання та введення до строю нових зразків БТОТ, або повернення до строю відремонтованих. Перше джерело надто коштовне та не завжди прийнятне, наприклад, під час рейдових,
пошуково-ударних дій та під час застосування батальйонних тактичних груп (далі – БТГр) на окремих напрямках. Залишається друге, більш доступне – відновлення та повернення до строю пошкоджених об’єктів БТОТ.
Особливості організації та ведення технічної розвідки Технічна розвідка під час ведення операцій (бойових дій), у тому числі під час проведення Антитеро-
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
ристичної операції на території Донецької та Луганської областей проводилася постійно як під час підготовки, так і в ході операцій (бойових дій) силами та засобами військ (сил), ремонтно-відновлювальних органів з метою своєчасного забезпечення органів управління технічним забезпеченням достовірною інформацією, необхідною для ефективної організації технічного забезпечення військ (сил), зокрема, відновлення БТОТ. Для вирішення завдань технічної розвідки з початком проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей у військо-
вих частинах тимчасово створювалися позаштатні групи технічної розвідки (далі – ГТР), а в батальйонах (дивізіонах) – пункти технічного спостереження (далі – ПТС). Під час дій механізованих (мотопіхотних, аеромобільних, десантно– штурмових тощо) та танкових рот на окремих напрямках, в умовах обмеженого спостереження, крім ПТС у батальйонах створювалися також і ротні ПТС. На початковому етапі Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей ГТР створювалися за рахунок штатних підрозділів технічної розвідки або за рахунок інших підрозділів зі складу ремонтно-відновлювальних органів. У подальшому до складу ремонтно-відновлювальних батальйонів бригад та окремих ремонтно-відновлювальних полків оперативних командувань було введено штатні підрозділи технічної розвідки на БРДМ-2. Завдання технічної розвідки вирішували також ремонтно-евакуаційними групами (далі – РЕГ), ремонтними групами (далі – РемГ), евакуаційними групами (далі – ЕГ), замиканнями похідних колон (ешелонів), взагалі всіма військами (силами), але у обсязі, який не обмежує виконання ними своїх основних завдань.
За необхідності для проведення технічної розвідки командирами бригад за рахунок штатних засобів залучалися безпілотні літальні апарати.
Особливості евакуації пошкодженого БТОТ Евакуація пошкоджених зразків БТОТ під час проведення Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей до місць призначення здійснювалася та здійснюється на основі наступних принципів: • евакуація пошкоджених зразків БТОТ здійснюється безперервно та безпосередньо в ході бойових дій військ (сил); • зразки БТОТ, які здатні вести вогневий бій з противником, незважаючи на пошкодження (несправності) евакуюються тільки після закінчення вогневого бою; • у першу чергу евакуюються в укриття зразки БТОТ з-під вогню противника, а також з районів (місць), яким загрожує захоплення противником; • у всіх випадках спочатку витягуються та буксируються (транспортуються) легкозастряглі та найбільш важливі для виконання завдань зразки БТОТ з най-
27
Defense Express | липень 2018
Справа техніки При модернізації бронетехніки одне з ключових завдань полягає у підвищенні її тактико-технічних характеристик до сучасного рівня. Замість заку півлі нових машин перевага сьогодні все частіше надається модернізації вже наявного парку. Ця тенденція стосується не тільки танків, але й інших сегментів бронетехніки, враховуючи, що зброй ним силам доводиться задовольнятися обмеже ними бюджетами при закупівлі нових платформ.
32
Броня на « Модернізація бронетехніки. Особливості та ключові Володимир ТКАЧ, Defense Express Після закінчення холодної війни в Європі і по всьому світу відбулося значне скорочення як номенклатури, так і кількості сухопутних озброєнь. Це торкнулося, в тому числі, і програм оновлення парків бронетехніки. Однак російська агресія в Східній Європі і постійне збройне протистояння у близь-
косхідному регіоні знову поставили на порядок денний необхідність створення потенціалу для боротьби з повним спектром загроз. Для багатьох країн це означає фінансування програм розвитку бронетехніки, які протягом кількох років не входили до числа оборонних пріоритетів. У найближчому майбутньому навіть американська армія змушена буде використовувати в основному бронетехніку покоління 1980-х років,
а щоб відновити свою готовність до проведення операцій всіх видів, їй будуть потрібні значні ресурси і час для підготовки особового складу. При цьому програми модернізації можуть обмежуватися лише встановленням якоїсь однієї бортової системи або включати весь комплекс робіт із відновлення і радикальної модернізації бойової машини. Другий варіант, як правило, передбачає установку більш ефективних, на-
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
«прокачку» тенденції на прикладі провідних армій та компаній світу дійних і легких вузлів та агрегатів, що вкладаються в параметри основного шасі і внутрішнього об’єму. Міжнародний ринок модернізації бронетехніки сьогодні характеризується надзвичайно високим рівнем конкуренції і пропонує широкий вибір різних підходів і технологій, здатних задовольнити специфічні вимоги замовників як в плані тактико-технічних характеристик, так і вартісних параметрів.
Дигіталізація платформ і бортових систем Модернізація загальної архітектури бойової машини відкриває їй доступ до мережецентричного бойового простору і дозволяє значно підвищити її бойову ефективність за рахунок оснащення сучасними засобами розвідки й спостереження за навколишньою обстановкою
і можливості здійснення зв’язку і взаємодії як між членами екіпажу бойової машини, так і з екіпажами інших бойових машин підрозділу. Такий рівень модернізації часто вимагає масштабної перебудови всієї конструкції з впровадженням цифрової складової, яка, завдяки своїй відкритій архітектурі, по мірі розвитку технологій дозволить і надалі вдосконалювати окремі системи і параметри. Така модерніза-
33
Defense Express | липень 2018
Справа техніки
40
Hermes-C2 Нова бортова інформаційна система від компанії «Еверест». Код С2 прийнято Потенціал окремого зразка озброєння – танка чи іншої бронетехніки – в сучасних умовах тісно пов’язаний із сис темами розвідки та управління. Навіть за умови, що вог нева міць, рівень захищеності та маневреності наших танків будуть дорівнювати бойовому потенціалу техні ки та озброєння супротивника, належний рівень команд ної керованості може стати вирішальним фактором на по лі бою на нашу користь. Компанія “Еверест” пропонує рі шення, що дозволить суттєво підвищити ефективність ви користання бронетанкової техніки Збройними Силами України – бортову інформаційну систему Hermes-C2.
Тенденція до зниження ролі пасивного захисту та надання переваги автоматизованим системам управління з єдиним інформаційним простором є цілком закономірною для сучасної армії. “Зміцнення броні танка в більшості випадків коштовне, довготривале та навряд чи доцільне. Компанія Everest вба-
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
чає своїм завданням надати українським танкістам можливість швидко реагувати на загрозу. І наші фахівці мають достатньо досвіду для вирішення цієї проблеми. Останні чотири роки ми докладаємо значних зусиль для розробки систем та пристроїв військового призначення, їх впровадження у Збройні Сили
України. У цьому нам допомагають досвід системного інтегратора, напрацювання у сфері IT-технологій та активна співпраця з нашими партнерами – компаніями Aselsan, Harris та Motorolla. Обчислювальні та комунікаційні технології ми реалізували, спираючись на розробки таких лідерів IT-ринку як Intel,
Cisco та IBM. Результатом нашої роботи стало створення бортової інформаційної системи Hermes-C2”, – зазначив директор департаменту оборонних технологій Everest Дмитро Люлін. Система Hermes-C2 разом з комплектом допоміжного обладнання встановлюється на танк та інтегрується із засобами зв’язку Aselsan чи Harris. Основою пристрою є обчислювальний модуль, що здійснює формування інформаційної картини, синхронізацію та обмін даними через штатні засоби зв’язку. Роботу системи також забезпечують комутатор, термінали відображення та вводу інформації, модулі камер і навігації та модулі інтеграції з бортовою системою. Зовнішній мобільний модуль відповідає за інтеграцію з пунктом управління, розвідкою та пунктом спостереження. До системи можна з легкістю приєднувати нові модулі за допомогою уніфікованого інтерфейсу обміну стандарту Ethernet. Обладнання забезпечує автоматизацію функцій командування та контролю (Command and Control), а саме: здійснює передачу формалізованих команд та донесень з функціями підтвердження, а також обмін інформацією про боєкомплект, наявність пального, технічний стан чи стан екіпажу. Ці функції доступні в автоматичному та ручному режимах. Військові матимуть доступ до картографічних даних, відображення свого місцеперебування за даними GPS (радіостанції та власний модуль), а також сектору огляду та тактичної обстановки. На карті буде видно місцеположення бойових об’єктів свого підрозділу чи бойової групи, що автоматично вирішує проблему ідентифікації “свій-чужий”. Інформація на екран надходить з бортових камер чи тепловізора. Між машинами бойової групи військові можуть обмінюватися зображеннями з камер, наносити на них помітки чи робити перерахунок напрямку зроблених кадрів. Система може в автоматичному чи ручному режимі прокласти маршрут, який будуть
41
Defense Express | липень 2018
Справа техніки
42
бачити інші члени бойової групи. Завдяки спрощеному інтерфейсу військовий може користуватися системою не відволікаючись від виконання бойової задачі. Інтеграція рішення з голосовою системою зв’язку дозволяє використовувати її як розширення для координації спільних дій. Фахівці компанії “Еверест” створили універсальне рішення для різних типів бронетехніки. Адаптація до конкретних зразків виконувалась шляхом розробки окремих модулів. Завдяки цьому в Hermes-C2 реалізована передача даних між рухомими частинами броньованого об’єкта. Наприклад, у танку командир та навідник знаходяться всередині башти, яка комунікаційно відірвана від корпусу. Для вирішення цієї задачі був розроблений модуль, який забезпечує передачу даних через штатний контактор. При цьому концепція та транспортна магістраль залишилися незмінними, тому систему можна оперативно та економічно ефективно переносити на інші зразки бронетехніки. Для надійної роботи на українській техніці розробники Hermes-C2
створили універсальну систему живлення електронних пристроїв. Обладнання може функціонувати при перевантаженнях та збоях локальної мережі живлення. У розробці пристрою використали компоненти
з вимогами до режимів жорсткої експлуатації, що дозволяє забезпечити безперебійну роботу комплексу у складних умовах. Дмитро Люлін, директор департаменту оборонних технологій Everest, так визначив перспективи системи Hermes-C2: “Архітектура та обчислювальні можливості системи дозволяють нам вже зараз працювати над її удосконаленням. У розробці знаходиться система автоматичного візуального роз-
пізнавання цілей з фронтальної та задньої камер огляду, а також система акустичного контролю. Перевага Hermes-C2 у тому, що в більшості випадків питання модернізації пристрою вирішується заміною програмного забезпечення. Ми продовжуємо вивчати потреби Збройних Сил, аналізуємо події в ООС, що дозволяє нам ефективно реалізувати рішення для нашої армії”.
Сучасний шлях модернізації Модернізація загальної архітектури бойової машини відкриває їй доступ до мережецентричного бойового простору і дозволяє значно підвищити її бойову ефективність за рахунок оснащення сучасними засобами розвідки й спостереження за навколишньою обстановкою і можливості здійснення зв’язку і взаємодії як між членами екіпажу бойової машини, так і з екіпажами інших бойових машин підрозділу. Висока технічна оснащеність танків та іншої бронетехніки сучасними системами зв’язку, апаратурою передачі даних, обчислювальними комплексом розглядається як основа для створення автоматизованої системи управління танковим чи механі-
зованим підрозділом у тактичній ланці. Така система має гарантувати проходження потоку інформації для управління бойовими підрозділами від батальйону, роти, взводу і відділення до окремої бойової машини (танку, БМП чи БТР). Система управління боєм на тактичний ланці повинна забезпечити бойові елементи - незалежно від рівня підсистеми - необхідними даними для випереджаючого враження противника . За оцінками, проведеними у ході дослідних навчань провідними країнами, системи управління боєм тактичної ланки (батальйонний рівень) дозволяє у 7 разів скоротити тривалість циклу бойового управління (тоб-
то від виявлення до знищення цілей) бойовими підрозділами; у 1,5 рази збільшити кількість вогневих задач, які спроможний вирішити підрозділ; у 2-3 рази зменшити власні безповоротні втрати бронетехніки. Запровадження сучасних рішень на кшталт бортової інформаційної системи Hermes-C2 при модернізації танків Т-64Б(БВ), а також Т-72 дозволить забезпечити постачання у танкові і механізовані підрозділи зразка броньованої техніки, який по своїй бойовій ефективності дорівнює, а при його застосуванні з залученням системи управління боєм тактичної ланки – і перевершує можливості найбільш сучасного українського танку «БМ «Оплот».
Представлений шлях модернізації вимагає не масштабної перебудови всієї конструкції, а лише впровадження цифрової складової, яка, завдяки своїй відкритій архітектурі, по мірі розвитку технологій дозволить і надалі вдосконалювати окремі системи і параметри бронемашини. Така модернізація буде спрямована на досягнення взаємної сумісності з бойовими машинами майбутніх поколінь. Більше детально про світові тенденції – читайте у матеріалі цього номеру журналу «Броня на “прокачку”. Модернізація бронетехніки. Особливості та ключові тенденції на прикладі провідних армій та компаній світу»
Defense Express | липень 2018
Роботехніка
44
Багатоликий THeMIS Знищувати танки ворога, шукати міни, підтримувати піхоту у бою – все це може робити бойова платформа від компанії Milrem Robotics Естонська компанія Milrem розширює коло партнерів, з якими вона працює над створенням різних версій своєї універсальної роботизованої платформи THeMIS (Tracked Hybrid Modular Infantry System). Основу робота становить дистанційно керована модульна платформа THeMIS, яка адаптована для виконання широкого спектра завдань: перевезення вантажів, розвідки місцевості, нанесення вогневого ураження, виявлення мін та евакуація поранених. Робот отримав гібридну силову установку. Запас роботи батарей – від 0,5 до 1,5 год. Запас роботи дви-
гуна внутрішнього згорання – від 8 до 10 год. Маючи вагу 1050 кг, платформа може перевозити до 750 кг додаткового вантажу. Довжина платформи становить 2,1 м, а ширина та висота (без башти) — 0,9 м. Низький центр тяжіння сприяє пересуванню у важкодоступних місцях, а також стабілізує платформу під час стрільби. На сьогодні існує декілька версій застосовування цієї платформи. Ба більше –
Defense Express | липень 2018
Морская миля
Морской вызов В ответ на повышение активности РФ в Черноморско-Азовском регионе Украине следует как можно скорее воссоздать действенный морской компонент обороны
46
В Национальном Университете обороны Украины им. Ивана Черняховского прошел международный форум: «Морская стратегия государства. Развитие и реализация морско го потенциала Украины», в работе которого приняли участие представители Министерства обороны, Генерального штаба ВС Украины, Администрации Госпогранслужбы Украины, Ассоциации судостроителей Украины, военные атташе ряда иностранных государств, эксперты. О некоторых тезисах, оглашенных на форуме – в нашем обзоре. Проблемные вопросы развития ВМСУ Защита морских интересов государства от агрессии с морского направления в Черном и Азовском морях, обеспечение контроля морской обстановки в прибрежных водах и обеспечение национальных инте-
ресов в пределах исключительной морской экономической зоны Военной доктриной возлагаются на Военно-Морские Силы (ВМС) ВС Украины. Организационно ВМСУ в настоящее время представлены надводными силами, береговыми ракетно-артиллерийскими частями, морской пехотой и морской
авиацией. В рамках оптимизации структуры ВМСУ недавно созданы 2 новых органа военного управления – морское командование и командование морской пехоты. В настоящее время ВМСУ решают задачи особого периода для сдерживания агрессии и отражения нападения (вторжения) агрессора с моря
Defense Express | липень 2018
Точка зрения
50
«Длинные руки» для Каким образом при минимальных затратах можно решить проблему защиты Украины с морского направления? Какого класса должны быть корабли, и какое вооружение должны они нести, чтобы противостоять существующим угрозам? Сегодня основу корабельного состава ВМС черноморских государств составляют корабли малых классов (небольшого водоизмещения): фрегаты, корветы, ракетные катера и небольшие дизельные подводные лодки. В целом это соответствует общей мировой тенденции – иметь на вооружении корабли небольшого водоизмещения, сравнительно небольшой стоимости, не требующие больших затрат на со-
держание и эксплуатацию, но способные решать весь круг основных задач за счет наличия на борту современного оружия. На закрытом театре корабли большого водоизмещения (класс крейсер, эсминец и даже фрегат) становятся главными целями. Местонахождение этих кораблей постоянно отслеживается разведкой противника, а спрятать их от удара по условиям региона практически невозможно.
Государственная программа развития Вооруженных Сил для ВМС Украины в довоенный период приоритетным надводным кораблем определила боевой корабль класса “корвет”. Многофункциональные корветы с ударным и противолодочным вооружением призваны обеспечить эффективную борьбу с надводными кораблями, подводными лодками противника, боевое патрулирование прибрежных вод, охрану мор-
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
В качестве важного решения, которое может сократить расходы на военно-морские силы без потери их ударной мощи, можно рассматривать воо ружение частей береговой обороны ВМС Украины подвижными комплексами ПКР
моря ских конвоев, действия минно-тральных сил. В мирное время корветы должны участвовать в операциях по обеспечению безопасности судоходства и миссиях по борьбе с пиратством. Проект такого корвета (тип “Гайдук”) был разработан, определено требуемое количество в 10 единиц. Но в нынешних условиях можно утверждать следующее. Решение строить для ВМС “многоцелевые корветы” может быть оправдано только в том случае, если экономика Украины будет развивается стабильно и высокими темпами. Однако, в сложных экономических условиях, при наличии реальной воен-
ной угрозы, наиболее прагматично было бы иметь в составе ВМС Украины в качестве основной ударной силы 10 – 20 ракетных катеров небольшого водоизмещения (до 500 т), постройку и содержание которых государство может обеспечить. Мировой опыт показывает, что для небольших флотов на закрытых театрах наиболее эффективно иметь ракетные катера, обладающие большой ударной мощью при скромной стоимости. Ракетные катера отлично зарекомендовали себя во время индо-пакистанского конфликта 1971 года, во время арабо-израильского конфликта 1973 года, когда 35 катеров, совершив более 100 выходов в море за 18 дней и выпустив 60 ПКР, стали главной опорой израильского флота и позволили захватить инициативу на море. В ирано-иракской войне 1980 года также более эффективно действовали ракетные катера, чем эсминцы, фрегаты и корветы. Западноевропейские страны – Германия, Норвегия, Швеция, Греция и Дания – в корабельном составе имеют большое количество ракетных катеров, большое внимание к этому классу уделяется в странах Азии, Ближнего Востока. К 2018 году ракетные катера (ракетные корветы) имели почти 70 стран мира, в том числе все ближневосточные страны. Общее число ракетных катеров в мире составляет около 450– 520 единиц. Современные ракетные катера имеют небольшое водоизмещение до 500 т и невысокую стоимость. Однако в составе флотов имеются и ка-
тера, которые по водоизмещению (около 1000 т) и вооружению приближаются к корветам: например, ракетный катер на воздушной подушке скегового проекта 1239 типа “Бора” (Россия). За счет реализации динамических принципов поддержания катера обладают высокой скоростью (30-50 уз) и при этом устойчивы благодаря применению конструкций типа тримаран и катамаран: например, корветы-тримараны прибрежной зоны типа «Индепенденс» (США) и ракетные катеракатамараны проекта 022 (Китай). За счет малых геометрических размеров, использования в конструкциях технологий “стелс” катера обладают большой скрытностью и неуязвимостью: например, датский ракетный катер скегового типа “Скольд”. Экипажи катеров небольшие: от 15 до 40 человек. Стоимость постройки и содержания ракетных катеров небольшая относительно корветов, фрегатов, эсминцев. Они не требуют для повседневной дислокации современных дорогостоящих баз. Во время боевых действий могут базироваться на необорудованных причалах, морских платформах и наносить удары из-под берега из “засад”. Какие комплексы ударного оружия должны устанавливаться на современных ракетных катерах, корветах и подвижных береговых носителях? Анализ возможных технических путей эффективного и приемлемого в экономическом плане варианта вооружения кораблей, катеров приводит к однозначному выводу о перспективности и в дальнейшем широкого использования комплексов противокорабельных крылатых ракет. Типовым ударным вооружением катеров являются комплексы ПКР и 1-2 артиллерийские установки малого калибра. Возможно размещение современных ЗРК малой дальности типа ASMD с ЗУР RAM (рка пр.143А “Гепард”). Вследствие уменьшения весогабаритных характеристик ракет и их пусковых установок наблюдается тенденция к увеличению боекомплекта ПКР со-
51
Defense Express | липень 2018
Рецензія
Як воювати інформаційною зброєю Головною зброєю інформаційної війни є власні сенси, власні змісти, розумний, керований, високоточний контент. Про те, як воювати за допомогою головної зброї сучасності – моно графія «Комунікаційно-контентна безпека: проблематика, підходи, етапи становлення»
54
Defense Express | липень 2018
www.defence-ua.com
М
и живемо у часи динамічного розвитку епохи геостратегій, де національний інформаційний простір є постійним полем битви. На цьому полі треба вміти надійно захищатися, відбивати атаки ворога, атакувати і перемагати. Це – сенс інформаційної безпеки, яка значно ширша, ніж лише одна її складова – кібернетична безпека. Головною зброєю інформаційної війни є власні сенси, власні змісти, розумний, керований, високоточний контент. Проте зброя є ефективним засобом стримування і переваги, коли її використовують вірно, за перевіреними алгоритмами та методиками. Про основи володіння головною зброєю сучасності – нова монографія «Комунікаційно-контентна безпека: проблематика, підходи, етапи становлення», яку підготували та видали науковці Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка Григорій Любовець та Валерій Король. Інформаційна безпека, на думку авторів, є паритетним поєднанням двох складових: кібербезпеки і комунікаційно-контентної безпеки. При цьому поняття “інформаційна безпека” має не лише отримати чітке законодавче визначення, а й фіксацію її стану як сукупності двох зазначених складових. Інформаційна безпека (кібер плюс комунікаційно-контентна) нині стає визначальною сферою цивілізаційного вододілу, де з одного боку надбання людства за попередні віки і перспектива мирного життя, а з другого – неоварварство, найяскравіше представлене путінським режимом та його геостратегічними сателітами. Не визнавати цього є неприпустимою помилкою з точки зору сучасного
державотворення і як мінімум методологічною – з позиції усвідомлення і розуміння складних процесів і явищ сьогодення. Саме так ставлять це питання автори монографії. Варто зазначити, що Г. Любовець і В. Король розглядають проблематику комунікаційно-контентної складової інформаційної безпеки за досить тривалий часовий термін – п’ятнадцять років. Оскільки раніше частина досліджень не планувалася до оприлюднення, автори відмовились від тематичного викладення матеріалу і застосували хронологічний, де саме послідовність розвитку і розуміння багатьох аспектів визначеної теми формує предметну уяву про поетапний стан інформаційного простору країни і його зміни. Це дає читачу можливість поступового занурення в атмосферу часу та тематики і одночасно зумовлює поступове й логічно організоване з’ясування, характеристику, аналіз та шляхи вирішення конкретної проблеми – застосування принципів комунікаційно-
контентної безпеки у протидії державі-агресору – путінській Росії. Структуру монографії становлять передмова (вступ), два розділи, висновки до кожного розділу та загальний висновок, а також список використаних джерел. Перший розділ монографії – «Прогнозний розвиток інструментів медіаринку (2002 — 2014 рр.)» – розкриває історичний аспект функціонування інформаційного простору України до 2014 року, зокрема діяльність інформаційних структур Міністерства оборони України через призму комунікаційно-контентної безпеки. Другий розділ – «Розуміння сучасного стану інформаційного простору України як арени гібридно-месіанських агресій глобального гібридного тероризму для глобального домінування епохи тотального цинізму в планетарних масштабах мирної цивілізації. Підходи. Варіації. (2014—2017 рр.)» – розкриває технологічні аспекти протидії агресору. Пропонується нове бачення цієї проблематики та авторський глосарій, який розроблявся у процесі потоково-лабораторного дослідження протягом останнього часу та робота над яким триває. Дається також порівняльний аналіз розвитку окремих сегментів інформаційного простору. Особлива увага приділяється комплексному функціонуванню сектору безпеки і оборони держави, який пропонується розглядати (за умови законодавчого визначення) як мультифункціональний. Такий підхід до теми національної безпеки держави, запропонований авторами, міг би стати потужним поштовхом для розвитку і навіть модернізації державних інститутів загалом. Функціонал безпекового сектору у монографії розглядається в парадигмі майбутніх викликів, ризиків та за-
55
Defense Express | липень 2018
Рецензія
56
гроз державності. Науковці пропонують шкалу індикацій публічних негативів, що продукуються в світовому інформпросторі, підходи і деякі механізми їхнього перетворення в позитив. Паралельно дається характеристика роботи з публічними позитивами, чому зазвичай ніхто не приділяє необхідної уваги. За основу пропонується взяти перспективний масштаб від геостратегічних динамік та глобалізованих масштабів втручання в суспільно-антропологічні реалії середовищ життя до соціолінгвістичного, соціоантропологічного маркування глобальних викликів, ризиків та загроз цивілізаційного характеру в межах континенту та світу. Серед іншого, наголошується, що зараз інформація як така (одинична), навіть сенсація, втратила своє виняткове значення і вагу. Інформпростір заполонили динамічні інформаційні потоки і ми можемо потонути в цій лавині. До того ж, в цих потоках досить потужно представлені путінські креативно-технологічні центри, які продукують різноформатні і різнорівневі інформаційні сценарії, що накривають певну територію, соціальну страту і навіть за окремими темами — цілий світ. З цим ми щоденно зіштовхуємося ось уже п’ятий рік, а фактично – весь період незалежності України. Для ефективного випереджального функціонування загальнодержавної системи комунікаційно-контентної протидії агресору пропонується застосовувати нові, практично опрацьовані Г. Любовцем і В. Королем інформаційні технології. З використанням можливостей розробленої інформаційно-технологічної бази даних вони дозволяються в режимі доби (обов’язковий вимір відстеження ситуації і реагування) здійснювати контекстний аналіз інформаційних резонансів, який, образно кажучи, створює можливості бачення сьогодні на завтра і післязавтра. Такий підхід – прогнознокреативна аналітика – кардинально відрізняється від усталених мо-
ніторингових систем, де все побудовано на так званих тегах, тобто ключових словах, що шукають необхідну інформацію у вузько визначеному сегменті інформаційних полів. Особливої уваги заслуговує дослідження новітніх процесів і явищ в Україні і світі, народжених різноформатними гібридно-месіанськими агресіями путінського режиму. Спираючись на достатній фактичний матеріал автори пропонують розглядати ці агресії як напрями практик глобального гібридного тероризму (ГГТ), апологетом якого виступає нинішня Московія в масштабах політичного режиму путінської РФ. ГГТ визначається як багатоформатний, постійно мінливий процес і одночасно інформаційно-технологічний комплекс творення мультифункціональних моделей, форматів, стандартів, регламентів, стилів продукування тероризму геостратегічного рівня. Автори визначають і обгрунтовують більше десяти проявів глобального гібридного тероризму, які вони дослідили. Для спеціалістів з питань інформаційної безпеки (та й законодавців теж) фаховий інтерес представляє трирівневий глосарій, представлений за періодами 2002-2010, 2014-2015, 2016-2017 років. Якщо спочатку він подається як термінологічний словник, то згодом — як понятійні орієнтири-характеристики розумінь комунікаційно-контентної безпеки. В першому підході до термінології автори дають характеристику понять, що відносяться до інформаційного простору, наприклад “інформаційне поле”, “інформацій-
ний резонанс”, рейтинг публічної присутності”, “інформаційний аудит” тощо. В подальшому відбувається дослідження сутності і перспективності таких явищ як “Майдан”, “гібридно-месіанські агресії путінської Росії”, “комунікаційноконтентні агресії”, “комунікаційно-контентний дизайн”, “мілітарно-безпекові потоки”, “комунікаційно-контентні парадигми”. Монографія лише окреслює визначену тематику, яка розкривається в композиціях розумінь новітніх термінів. Це зазначають і самі автори. Але ця монографія – лише початок досліджень і фундаментальних розробок в царині публічного негативу, різновидів комунікаційно-контентного дизайну, прогнозно-індикативної аналітики в парадигмі КАІР, перманентної кризовості публічності як умови та мотивації публічності тощо. Однак уже зрозуміло, що реалізація технологічних підходів, запропонованих авторами та тих, які будуть дослідженні, потребує організаційного та нормативно-правового забезпечення національного рівня.
Володимир ТКАЧ * Придбати монографію «Комунікацій-
но-контентна безпека: проблематика, підходи, етапи становлення» можна у редакції журналу Defense Express, а також на книжковому ринку «Петрівка», ряд 41, місце 9-10, Тел: (+380) 67 993 72 34, (+380) 95 308 47 86, (+380) 63-376-54-70, E-MAIL: italian@3g.ua
Д
ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии
defense-ua.com
ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ
Англоязычный журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»
КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com