DEFENSE EXPRESS №1 за 2018 рік by Defense Express

17 РОКІВ НА ІНФОРМАЦІЙНОМУ РИНКУ. ДОСВІД, ПЕРЕВІРЕНИЙ ЧАСОМ

АКТУАЛЬНО

ЩИТ ТА МЕЧ №1 [ СІЧЕНЬ, 2018 ]

Про напрями переозброєння нашої армії – у детальній розмові з заступником Міністра оборони України Ігорем Павловським

ЕКСПОРТ ЗБРОЇ ТА ОБОРОННИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ

ІСТИНИ СПЕЦІАЛЬНИЙ ДОДАТОК

Наземні роботизовані платформи та комплекси для ЗС України

СТАВКИ – НА ЗБРОЮ Прогнози світових агентств щодо перспектив у секторі безпеки та оборони у 2018 р.

ЦІНА JAVELIN Про рішення США надати протитанкову зброю Україні

Defense express Media & Consulting ЗМІСТ 2

Ставки – на зброю Прогнози провідних світових аналітичних та рейтингових агентств щодо перспектив у секторі безпеки та оборони у 2018 р.

Щит і меч для країни Про актуальні питання переозброєння українського війська – у розмові з генерал-лейтенантом Ігорем Павловським.

14 Час для змін Актуальні питання вдосконалення державної системи випробувань, сертифікації, розробки та виробництва озброєння і військової техніки 19 5 та 30% Однозначно Постанова КМУ від 23 серпня 2017 р. № 1093 зафіксувала норми прибутку для державних і приватних виробників озброєння 20 Ціна Javelin США прийняттям рішення надати сучасну протитанкову зброю Україні зробили рішучий вибір у боротьбі із путінською Москвою 24 Харківський танкоград очима військових аташе 26 Патронний завод для України Про загальні вимоги до створення сучасного патронного заводу 30 «Мы инициировали волну интереса к инновациям оборонного назначения» директор Государственного хозрасчетного внешнеторгового предприятия «Спецтехноэкспорт» Павел Барбул 34 Чуткий «Страж» НПФ «Адрон» и «Скайнет Ltd» готовят к госиспытаниям систему предупреждения о ракетной атаке РСП-1У 35 Новий «Оберіг» для захисту військових Модернізована система придушення радіоліній “Оберіг” спроможна краще захищати мобільні платформи від загрози підриву на дистанційно керованих фугасах чи саморобних вибухових пристроях, ніж його попередник «Гарант-М». 36 Український «Мисливець» готовий до бою Новинка військової робототехніки від КБ “Роботікc» 40 Пірати Чорного моря Як Україні протидіяти Росії у захисті своїх економічних інтересів на морському просторі? На обкладинці: БТР-4МВ. Фото – Олег Катков, ДК «Укроборонпром»

200 слів по суті

Момент істини

2018 р. підприємства оборонної промисловості – як державної, так і приватної форми власності – отримають більше коштів, ніж у попередньому році. Це є наслідком збільшення витрат України на потреби оборони у цілому, більш масштабного оборонного замовлення, розширення проектів, які фінансуються за державним оборонним замовленням. І саме 2018 р. буде своєрідним моментом істини, реальним випробуванням, перевіркою на ефективність усієї державної системи прогнозування, планування та бюджетування забезпечити задоволення потреб армії сучасним озброєнням, яке виготовляється серійно. Бо, на мою думку, у 2017 р. було зроблено менше, ніж про це гучно говорилось. А паперові проекти не роблять армію сильнішою. Спроможність знайти нові форми та шляхи для вирішення заіржавілих непорозумінь, пробитись через перешкоди необґрунтованих амбіцій і показа-

ти якісний та кількісний результат – таким має стати цей 2018 р. До речі, про форму. Ми оновили дизайн журналу нашої інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Також ми плануємо поширити свою присутність у соціальних мережах, стати більш доступними для вітчизняних та закордонних поціновувачів української військової та оборонної тематики. Ми хочемо кращого поєднання знань, змісту, сеансів, інформації з формами та способами донесення. Проте трансформація форм у нашому випадку базується на незмінному фундаменті. А саме – бути цікавими, актуальними і спроможними впливати на якісне переозброєння війська та позитивний розвиток нашої оборонної промисловості.

Сергій ЗГУРЕЦЬ,

директор інформаційно-консалтингової компанії «Діфенс Експрес», головний редактор журналу szgurets@gmail.com

Мовою цифр

50,4 Утримання

12,3 Експлуатаційні витрати – (2017 р. –

14%

59%

особового складу (2017 р. – 43,3 млрд грн)

141,2 млрд грн

facebook.com/szgurets

86 Витрати на

потреби Збройних Сил України у 2018 р. млрд грн

9,5 млрд грн)

(2017 р. – 2,9 млрд грн)

21%

Запит з боку Міноборони на 2018 р.

СЕРГIЙ ЗГУРЕЦЬ – директор iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, головний редактор журналу «Defense Express», szgurets@gmail.com, ВАЛЕРIЙ РЯБИХ – директор з розвитку iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defence_2@meta.ua, АНТОН МIХНЕНКО – редактор журналу Ukrainian Defense Review, ЕДУАРД ВЕЛІКАНОВ – керівник відділу маркетингу iнформацiйно-консалтингової компанiї Defense Express, defenseexpress@i.ua, МАРК КАНАРСЬКИЙ – арт-директор, Сергiй ПОПСУЕВIЧ – фотокореспондент

5,2 Утримання інфраструктури –

18,1 Закупка, модернізація, утримання та ремонт озброєнь та військової техніки

НАША АДРЕСА: Україна, 04070, м. Київ, вул. Iллiнська, 10, оф. 5, тел. (044) 425-42-10, 425-16-22 e-mail: defenseexpress@i.ua

Інформаційно-консалтингова компанія «Діфенс Експрес» видає: журнал Defense Express. Людина. Техніка. Технології спільно з с видавництвом Дрім-АРТ. Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 21842-11742Р від 31.12.2015 г.), яке видане Міністерством юстиції України журнал «Defense Express. Український оборонний вісник» (Ukrainian Defense Review). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – серія КВ № 22819-12719Р від 12.07.2017 г.), яке видане Міністерством юстиції України

Військові витрати у 2018 р. у світі зростатимуть

Тренди

Ставки – на зброю Прогнози провідних світових аналітичних та рейтингових агентств щодо перспектив у секторі безпеки та оборони у 2018 р. Антон МІХНЕНКО, Defense Express mikhnenko_av@ukr.net

а оцінками провідних міжнародний експертних організацій, які займаються аналізом та прогнозуванням ситуації в секторі оборонного бюджетного планування, розвитку оборонної промисловості, у 2018 році в світі збережеться тенденція поступового зростання військових витрат. Це зумовлено, зокрема, зростанням терористичної загрози, агресивною політикою Російської Федерації, а також загостренням ситуації на Корейському півострові.

Так, за оцінками експертів британської інформаційно-аналітичної структури IHS Jane’s Markit, викладених в щорічному дослідженні Jane’s Defence Budgets Report (щорічний звіт готується на основі аналізу 99% загальних витрат на оборону 105 найбільших у світі оборонних бюджетів) і оприлюднених у грудні 2017 року, світові оборонні витрати протягом останнього де-

Після 2014 року глобальні витрати на оборону за підсумками 2017 року досягли максимального рівня з часів завершення Холодної війни

сятиліття постійно зменшувались з середнього рівня 2,7% від валового внутрішнього продукту до 2,2%. Однак, після 2014 року глобальні витрати на оборону за підсумками 2017 року досягли максимального рівня з часів завершення Холодної війни. У 2018 році всесвітні витрати на оборону, як очікується, зростуть на 3,3%, що становитиме найшвидший темп зростання протягом останніх десяти років. Величина світових витрат на оборону досягне $1,67 трлн., що перевищить рекорд 2010 року, який склав $ 1,63 трлн. Зміни у прогнозних показниках за оцінками експертів IHS Jane’s Markit значною мірою обумовлені збільшенням у 2018 році

Defense Express | січень 2018

www.defence-ua.com

на 4,7% військових витрат США, адже оборонний бюджет країни становить 40% від військових витрат всіх країн світу і його коливання істотно впливають на результати оцінок. 12 грудня 2017 року Президент Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет Сполучених Штатів, який дозволить виділити близько $ 700 млрд. на оборону. Документ передбачає збільшення фінансування оборонних закупівель з $295 млрд. у 2017 році до $315 млрд. в 2018 році. США витрачатимуть більше коштів на протиракетну оборону, суднобудування та космічні системи. Регіоном з найбільш швидким зростанням оборонних видатків за оцінками IHS Jane’s Markit є Східна Європа, де три країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва, з огляду на загрозу з боку РФ наступного року витратять на оборону в реальному вираженні у 2 рази більше порівняно з рівнем 2014 року. Таке зростання експерти пов’язують з реакцією на агресивні дії Росії по відношенню до України. Крім того, на показники оборонних видатків на європейському континенті впливатиме загальна тенденція в НАТО. Альянс націлений на зростанні витрат на оборону своїх членів до 2% від внутрішнього валового продукту, з огляду на поведінку РФ, а також загрозу тероризму. Поки тільки п’ять з 28 країн-учасниць блоку цього року досягли даного показника, однак за прогнозами експертів IHS Jane’s Markit у 2018 році їх буде вже дев’ять. Це, зокрема, Естонія, Латвія, Литва, США, Великобританія, Туреччина, Польща, Румунія та Греція. Зростання витрат на оборону в Західній Європі багато в чому залежатиме від стабілізації державних балансів, усвідомлення російської загрози на східному кордоні НАТО та кількома ключовими програмами закупівель. Так, Франція в 2018 році збільшить

свій оборонний бюджет на 1,6 млрд. євро, переслідуючи ціль до 2025 року довести військові витрати до 2% ВВП. Витрати на оборону Німеччини зростуть на 3,32 млрд. євро у 2018 році. В результаті, країна досягне показника у 1,23% від ВВП видатків на оборону. Тим часом, за оцінками експертів, витрати на оборону Росії у 2018 році будуть скорочуватися другий рік поспіль. Низькі ціни на нафту завдають шкоди доходам Москви і змушують скоротити бюджет та звертатися до резервів. Річні військові витрати РФ будуть нижче свого піку, який був відмічений у 2015 році, і прогнозується, що вони знизяться на 6-8% у 2018 році. Військовий бюджет країни на 2018 рік складе $46 млрд. або 2,8% від ВВП ($47 млрд. у 2017 році). Наявні показники свідчать, що керівництво РФ, незважаючи на складні економічні проблеми, намагається утримати видатки на оборону на високому рівні. Отже, російська військова модернізація продовжуватиметься, але скорочення видатків впливатиме на темпи цього процесу. У Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР) експертами IHS Jane’s Markit були виявлені деякі ознаки

уповільнення темпів зростання видатків на оборону у 2016-2017 роках, однак протягом наступних двох років, на думку експертів, ситуація зміниться. Це зумовлено низкою чинників, серед яких: зростання військових можливостей Китаю, загострення навколо Корейського півострову, а також наявність низки суперечок між країнами в регіоні. Тим не менш, експерти Janes очікують, що найближчим часом АТР стане рушійною силою довгострокового зростання глобальних витрат на оборону, де КНР гратиме ключову роль. Військові витрати Китаю у 2018 році складуть $203,3 млрд., що майже на 6% більше ніж минулого року ($192,5 млрд.). Протягом останніх років Пекін розширює потенціал збройних сил за рахунок нових бойових кораблів, літаків, виконаних за технологією «стелс», безпілотної авіації, сучасного ракетного озброєння та інших систем зброї. Зростає кількість навчань НОАК, що, за оцінками Janes, може свідчити про ймовірність загострення протистояння КНР з Тайванем. Значна дестабілізація безпекової ситуації на Корейському півострові, яка пов’язана із ракетни-

Defense Express | січень 2018

Тренди

ми випробуваннями КНДР, а також реакцією на них з боку США та Японії, а також РФ та КНР, також впливатимуть на позицію країн АТР в питаннях зростання власних оборонних видатків. Так, у відповідь на зростаючу ядерну та ракетну загрозу з боку Північної Кореї, Південна Корея у 2018 році збільшить військові витрати на 7%. Національна асамблея Південної Кореї вже затвердила оборонний бюджет у розмірі $39,7 млрд. Країни Близького Сходу також збільшуватимуть видатки на оборону з огляду на зростаючі геополітичні виклики в регіоні, пов’язані з діяльністю терористичної організації ІДІЛ та загостренням протистояння між деякими країнами. Після падіння цін на нафту все ще спостерігається певна фіскальна консолідація видатків в ряді ключових держав регіону. Тим не менше, у 2018 році країни повернуться до зростання оборонних бюджетів після скорочень, які мали місце у 2016 році. Експерти IHS Jane’s очікують, що військові витрати поступово збільшуватимуться, з врахуванням інших державних видатків. Однією з країн-лідерів із зростання витрат на оборону у наступному році стане Саудівська Аравія, яка вже збільшувала свій бюджет у 2017 до рівня у $50,9 млрд. В свою чергу, військові витрати Ізраїлю та Ірану також зростатимуть. Так, видатки ТельАвіва зросли з $14,2 млрд. у 2016 році до $15 млрд. у 2017 році, а Тегерану – з $13,7 млрд. до $16,3 млрд. за цей же час. Така тенденція по цим країнам спостерігатиметься і у 2018 році. В свою чергу, аналітичне та рейтингове агентство Moody’s Investors Service в грудні 2017 року оприлюднило деякі власні оцінки щодо тенденцій в сфері розвитку авіаційної та оборонної промисловості у 2018 році внаслідок зростання оборонних бюджетів в світі. За прогнозами агентства, у 2018 році відмічатиметься позитивна динаміка розвитку світової виробничої, в тому числі оборонної, га-

У 2018 році всесвітні витрати на оборону, як очікується, зростуть на 3,3%, що становитиме найшвидший темп зростання протягом останніх десяти років

лузі. Глобальна економічна експансія продовжуватиметься, що призведе до збільшення прибутку більшості галузей виробництва. Moody’s прогнозує зростання EBITDA (Earnings before Interest, Taxes, Depreciation and Amortization – аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань) на 3,1%. Позитивна динаміка відмічатиметься в наступному році, в першу чергу, в аерокосмічній промисловості через збільшення поставок літаків від компаній Boeing та Airbus. Однак ризики порушень у ланцюжку постачання комплектуючих для виробників існує і може вплинути на загальну дина-

міку росту. Moody’s очікує, що економічна експансія підвищить прибуток у більшості світових виробничих секторів протягом 2018 року. Високі оборонні витрати та збільшення поставок повітряних суден забезпечать зростання прибутків промислових компаній. Інше міжнародне рейтингове та аналітичне агентство Standard & Poor’s (S&P) в своєму дослідженні Industry Top Trends 2018. Aerospace and Defense, яке було оприлюднене в середині листопада 2017 року, також підтверджує, що в наступному році збережеться позитивна динаміка зростання оборонно-промислового виробництва, а також попиту на продукції військового призначення, що, в першу чергу, зумовлено збільшенням

Defense Express | січень 2018

facebook.com/defenseexpress

обсягів оборонних витрат у США та Європі. S&P Global Ratings очікує, що кредитні коефіцієнти глобальних аерокосмічних і оборонних компаній будуть покращенні у 2018 році, але це поліпшення, швидше за все, буде стримуватися великими оборонними підрядниками США, які повертатимуть більшу частину своїх готівкових грошей своїм акціонерам. Експерти S&P вказують на те, що на даний час мають місце стабільні прогнози майже на 80% авіакомпаній та оборонних підприємств в США та країн західної Європи, які є ключовими гравцями на ринку. Переважна більшість прогнозів стосовно північноамериканських та європейських компаній є сталими та позитивними. Зростання доходів підприємств має дещо збільшитися у 2018 та 2019 роках. Показники EBITDA також трохи покращаться, оскільки підприємства аерокосмічної галузі підвищують

Зростання доходів підприємств у відсотковому виражені за оцінками S&P

Маржа EBITDA для підприємств промисловості за оцінками S&P

ефективність роботи та збільшують обсяги виробництва продукції. Тим не менше, незважаючи на високі обсягі продажі оборонних компаній ці поліпшення будуть дещо компенсовані додатковим тиском на їх прибутки. S&P підтверджують висновки Jane’s, що на фоні зростання регіональних та глобальних загроз безпеці та посилення політичного тиску, особливо з боку адміністрації Д.Трампа, в наступні роки витрати на оборону європейських країн певною мірою зростуть. Організація Північноатлантичного договору (НАТО) розраховує, що її члени (крім Сполучених Штатів) збільшать свої витрати на оборону на 4% до приблизно 300 млрд. дол. США за підсумками поточного року. Спостерігатиметься відродження зацікавленості до оборонного співробітництва в Європі, що може стимулювати появу нових оборонних та безпекових програм. Крім того, попит на традиційних експортних ринках європейських оборонних компаній, таких як Близький Схід, стимулюватиме розвиток виробництва. Одночасно з цим істотний вплив на розвиток оборонних підприємств Європи здійснюватиме висока зарегульованість європейського ринку. Вирішення даного питання не передбачається в короткостроковій перспективі, отже, вплив три-

валих бюрократичних процедур в майбутньому році збережеться. S&P очікує, що більшість оборонних підприємств в США отримають збільшені доходи у 2018 році, оскільки військовий бюджет країни продовжить зростання, а міжнародні продажі залишаться на достатньо високому рівні. Одночасно з цим, темпи зростання відрізнятимуться між компаніями, залежно від того, які програми вони виконуватимуть або на які частини ринку вони зорієнтовані. Незважаючи на те, що загальні витрати на оборону зростуть, уряд США продовжуватиме шукати найкращі технології за найбільш доступною ціною. Тому у 2018 році очікується підвищення тиску на виробників в контексті зменшення чи оптимізації цін на власну продукцію. Таким чином, прогнози провідних світових аналітичних та рейтингових агентств свідчать про те, що у 2018 році збережеться тенденція зростання оборонних видатків серед провідних країн світу. На фоні цього оборонно-промислові підприємства нарощуватимуть власні можливості з випуску військової продукції. Такі зміни у світовій економіці експерти пов’язують із зростанням терористичної загрози, агресивною політикою Російської Федерації, а також загостренням ситуації на Корейському півострові.

Defense Express | січень 2018

Детально

Щит і меч для країни Про актуальні питання переозброєння українського війська – у розмові головного редактора журналу Defense Express Сергія Згурця з заступником Міністра оборони України генерал-лейтенантом Ігорем Павловським. – Пане генерал, як Ви оцінюєте виконання Державного оборонного замовлення підприємствами вітчизняної оборонної промисловості за підсумками 2017 р.? – Я можу з впевненістю сказати, що фінансовий ресурс, який був виділений на розвиток озброєння та військової техніки, практично весь використаний, включно з додатковим фінансуванням, яке було виділено у вересні минулого року. Воно було скероване під зобов’язання реалізації високотехнологічних проектів.

Також важливим є те, що на кінець 2017 р. нам вдалося завершити чотири знакові роботи і вийти з ними у 2018 р. на етап державних випробувань. Зокрема, я маю на увазі модернізацію комплексів РСЗО. Це «Вільха» та «Верба». Ще два проекти виконані для забезпечення автоматизації процесів управління для артилерійських підрозділів та Повітряних сил. Це системи «Оболонь» та «Ореанда-ПС». Тобто, завдання, які визначалися перед нами в рамках ДОЗ-2017, на сьогоднішній день практично виконані.

– Те, що частина фінансового ресурсу переноситься з 2017 на 2018 рік, не є ознакою невиконання ДОЗу? – Це означає те, що всі питання розробки та випуску новітньої техніки на сьогоднішній день профінансовані і дають змогу підприємствам у першому кварталі продовжувати працювати у плановому режимі. Тим більше, що у відповідності до закону про ДОЗ, ми маємо право розміщати замовлення по високотехнологічним проектам на три роки.

Defense Express | січень 2018

facebook.com/defenseexpress

«Є два шляхи. Переозброєння на нові зразки та глибока модернізація існуючих зразків, яка відповідає сучасним вимогам. Безумовно, ми йдемо за цими двома напрямками… » Ігор Павловський, заступник Міністра оборони України

– На 2018 р. витрати на потреби оборони, включно з потребами на розробку нових та модернізацію існуючих озброєнь, у гривневому вимірі збільшуються. Якими будуть пріоритети щодо розподілення цих видатків? – На сьогодні Збройні Сили України укомплектовані озброєнням і військовою технікою у відповідності до штатно-табельної потреби. Але є питання нарощування спроможності цієї техніки. Тут є два шляхи. Переозброєння на нові зразки та глибока модернізація існуючих зразків, яка відповідає сучасним вимогам. Безумовно, ми йдемо за цими двома напрямками. Коли ми говоримо про пріоритети, то всі вони – відповідно до кожного виду та роду військ Збройних Сил, а також інших силових структур країни – Прикордонної служби, Національної гвардії та інших складових сил оборони – визначені Державною цільовою програмою розвитку озброєнь та військової техніки на період до 2020 р., яка була затверджена 30 березня 2016 р. Вона дає змогу підприємствам оборонно-промислового комплексу

України бачити перспективу для розвитку власних технологічних та виробничих потужностей. На підставі потреб, визначених Державною програмою розвитку озброєння і військової техніки, а також фінансових спроможностей держави, які визначені державним бюджетом, сформоване державне оборонне замовлення на 2018 р. Особливий наголос цього року буде зроблено на закупівлі протитанкових ракетних комплексів різного типу вітчизняного виробництва, безпілотних комплексів усіх типів, засобів радіоелектронної боротьби, антиснайперських комплексів. Замовлення стосується як державних, так і приватних підприємств, які беруть участь у виконані державного замовлення. І частка “оборонних приватників”, до речі, щороку зростає.

– Але вони все більше скаржаться, що, мовляв, важко співпрацювати з Міноборони... – Я так не вважаю. Ми надзвичайно зацікавлені у реальних проектах та потужностях тих приватних підприємств та компаній, що здатні на ділі, а не на словах підвищувати наші оборонні спроможності.

Боєприпаси. Спочатку – великі калібри – Не можу не запитати про патрони та боєприпаси. Бо це, власне, основна витратна складова при веденні бойових дії. Від їхньої кількості та якості значною мірою залежить як успіх окремої дуельної ситуації, так і підсумок цілої кампанії. Чи достатньо у нас боєприпасів для того, аби наші війська у повному обсязі змогли виконували свої функції, навіть в умовах загострення ситуації? – Безумовно.

– Тобто, боєприпасів по усіх калібрах у нас достатньо? – Достатньо, за певними виключеннями. З урахуванням того, що ми вийдемо на власне виробництво великих калібрів, безумовно, так.

– На потреби закупівлі боєприпасів та розвиту боєприпасного виробництва з минулого року у цей перейшли 1,4 мільярди грн., розпорядником яких стало Міністерство оборони у взаємодії з Мінекономрозвитку. Яка стратегія дій тут? – Ці кошти зарезервовані Міністерством оборони. Сама Програма розвитку боєприпасної галузі, за яку

Громадська спілка «Ліга оборонних підприємств України» об'єднує підприємства, які розробляють, виробляють або сприяють просуванню на ринок продукції і послуг оборонного та подвійного призначення, а також супутню продукцію «League of Defense Companies of Ukraine» brings together enterprises, that develop, produce and contribute to market products and services of military and dual-use purpose, as well as related products.

Особиста зброя та амуніція

Системи розвідки та виявлення об’єктів

Рersonal armament and ammunition

Військове спорядження та харчування

ldc.org.ua

Soldier outfit and rations Cryptographic protection of information

Reconnaissance and object-detection systems

LEAGUE

Криптографічний захист інформації Авіаційні системи Aerial systems

Особистий захист Personal armor

Військова електроніка та прилади Military electronics and devices

Armored vehicles

Броньована техніка

Repair and modernization of military enginery Ремонт і модернізація військової техніки

Defense Express | січень 2018

Результат

е, заради чого увесь минулий рік активно працювало об’єднання «Ліга оборонних підприємств», таки відбулося. Йдеться про ухвалення рішення, яке має покращити стан з ціноутворенням на продукцію, що виготовляється за державним оборонним замовленням. А саме – забезпечило однозначне розуміння усіма – і замовниками, і виконавцями державного оборонного замовлення – показників прибутку для державних і приватних виробників озброєння. А саме – 5 % на комплектуючі та 30 % – на решту витрат у складі собівартості продукції. Це постанова КМУ від 23 серпня 2017 р. № 1093. Прем’єр-міністр В.Б. Гройсман підписав її 12.01. 2018 р. Відтепер, в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції прибуток у складі ціни становить 5 % витрат суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), робіт (послуг) у інших суб’єктів господарювання, а також 30 % решти витрат у складі виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Головна інтрига цієї історії полягала в тому, що постанова КМУ № 517 від 08.08.2016 р., яка визначає порядок ціноутворення на оборонну продукцію, до цього часу містила слова «до 5 %», та «до 30 %». На тлі чого Міністром оборони України за реєстраційним номером 2591/у/2 від 18.10.2016 р. були затверджені «Методичні рекомендації щодо єдиних підходів під час застосування окремих положень, визначених постановою КМУ № 517 від 08.08.2016 р.», якими встановлені рівні прибутку були суттєво зменшені. Рівень прибутку, що нараховується на витрати із закупівлі комплектуючих було знижено у п’ять разів – з 5 % до 1 %. А рівень прибутку на решту витрат було знижено з 30 % до 20 %. Таким чином, згідно встановлених Методичними рекомендаціями нормативів, розрахунковий рівень прибутку виконавця ДОЗ зменшено майже удвічі – до 5,4-8 %. Де-

facebook.com/defenseexpress

та 30% 5 Однозначно Постанова КМУ від 23 серпня 2017 р. № 1093 зафіксувала норми прибутку для державних і приватних виробників озброєння факто це нівелювало сенс участі насамперед приватних компаній у викання державному оборонному замовленні. Особливо за високих темпів інфляції і зростання вартості іноземних комплектуючих. Тому для об’єднання «Ліга оборонних підприємств», як, втім, і для державних підприємств, вирішення цього питання стало надзвичайно актуальним. Адже, як наголошувалося в одному з листів від імені «Ліги оборонних підприємств» до відповідних органів виконавчої влади та РНБОУ, «такий рівень прибутку для приватного підприємства є неприпустимим з огляду на те, що підприємство виключно за власний рахунок провадить дослідно-конструкторські роботи, фінансує експериментальне виробництво, купляє сучасне устаткування, винаймає висококваліфікованих (а отже високооплачуваних) фахівців, несе ризики невизначеності в обсягах закупівлі своєї продукції тощо. Цей рівень прибутку не забезпечує умови ефективної діяльності суб’єкта господарювання з урахуванням витрат на сплату податків та зборів, підприємства-виробники не мають можливості активно нарощувати кадровий потенціал, вкладати кошти в розвиток виробництва, фінансувати подальші розробки. Такі нормативи у сучасних умовах ставлять під загрозу обороноздатність держави, адже половину оборонного замовлення виробляють саме приватні компанії. Чинний підхід до ціноутворення є рудиментом радянської епохи, не відповідає викликам сьогодення і потребує негай-

ного перегляду. До того ж, через те, що авансування за державним оборонним замовленням, як правило, не перевищує 70%, ми вимушені залучати кредитні кошти, вартість яких нівелює очікуваний прибуток за вище окреслених умов ціноутворення». Проте листів, звісно, виявилося замало. Тому це важливе і проблемне для приватних виробників питання постійно висвітлювалася керівництвом Ліги у ЗМІ, при нагоді завжди озвучувалося представникам влади та, як пріоритетне для вирішення, було включено до рішення І Всеукраїнського форуму приватних оборонних підприємств. Також, представники Ліги наполягали на його якнайшвидшому вирішенні під час засідань Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу та Міжвідомчої робочої групи з питань ціноутворення на продукцію військового призначення. Пропозиції Ліги були враховані Мінекономрозвитку, яке з метою удосконалення поточної моделі ціноутворення на оборонну продукцію і забезпечення ефективної діяльності виконавців оборонного замовлення в умовах особливого періоду, надзвичайного стану та у період проведення антитерористичної операції розробило проект постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 26-3 Порядку планування, формування, розміщення та коригування державного оборонного замовлення, а також здійснення контролю за його виконанням», яка нарешті схвалена Урядом. Реалізація цієї постанови має врегулювати проблемні питання під час погодження державними замовниками розрахунково-калькуляційних матеріалів підприємств до договорів, які укладаються у рамках виконання оборонного замовлення, зокрема у частині встановлення рівня прибутку у складі ціни на оборонну продукцію. Досягнутий результат є важливим з точки зору спроможностей «Ліги оборонних підприємств» змінювати правила гри у виробництві військової техніки. І змінювати на краще. Далі – нові цілі.

Defense Express | січень 2018

Факт

Харківський танкоград очима військових аташе 24

Валерій РЯБИХ, Defense Express, defence_2@meta.ua У грудні 2017 р. відбувся візит Київської Асоціації військових аташе (КАВА) до Харкова. Столиця Слобожанського краю предстала перед очима дипломатів як місто, де кується бронетанкова міць України. Поїздка була організована Департаментом воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони України за підтримки Харківської міської ради, Міністерства оборони України, ДК «Укроборонпром». У візиті делегації КАВА до Харкова брали участь військові дипломати-представники оборонних відомств 15 країн світу (Азербайджану, Данії, Індії, Італії, Канади, Республіки Кореї, Латвії, Литви, Німеччини, Норвегії, Румунії, Словаччини, Сполучених Штатів Америки, Угорщини, Чехії). Також у заході взяв участь військовий представник Офісу зв’язків НАТО в Україні. Військові аташе ознайомились з низкою харківських підприємств, що входять до кластеру бронетан-

кової техніки зі складу Державного концерну «Укроборонпром», серед яких: ДП «Завод імені В. О. Малишева» та ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O.O. Морозова» (ДП ХКБМ), ДП «Харківський бронетанковий завод». Велику зацікавленість закордонних військових дипломатів викликало відвідування цехів Заводу імені В. О. Малишева, особливо того, у якому серійно збирається український танк БМ «Оплот».Також на заводі військовим аташе було представлено і пропозиції на основі двигунів, що серійно виробляються на підприємстві: • моторно-трансмісійне відділення з силовою установкою 6ТД-2; • пакет ремоторизації танків Т-72 на основі силової установки 6ТД-2; • моторно-трансмісійне відділення на базі двигунів сімейства 3ТД; • допоміжна силова установка ЕА10. Військові аташе могли також особисто ознайомитись зі зразками сучасної техніки, що розроблено ДП ХКБМ та виробництво якої організовано на українських оборонних підприємствах, серед яких: ОБТ «Ята-

ган», танк Т-72МП, танк Т-55АГМ, БТР-4Е, БТР-4МВ1, ТБКМ «Дозор-Б», бойова машина БМ-21У. Крім того, члени делегації відвідали тренажерний комплекс ДП ХКБМ, де могли оцінити реалістичність тренажерів, що використовуються для підготовки членів екіпажу БТР-4Е. Військові дипломати також мали змогу побачити основні види продукції та послуг ДП «Харківський

Defense Express | січень 2018

facebook.com/defenseexpress

Аташе з питань оборони Федеративної Республіки Німеччина, президент Київської асоціації військових аташе полковник Норберт ГЕС: «Ми відвідали Харків, щоб більше дізнатися про інфраструктуру, мешканців та військові установи. Ми побачили чисте і красиве місто, значну кількість вищих навчальних закладів та великі потужності оборонної промисловості. Я впевнений, що Харків має великий потенціал для міжнародного співробітництва». бронетанковий завод». Заводчане показали й одну зі своїх перспективних розробок – важку бойову машину піхоти, що розробляють на підприємстві на базі шасі танку Т-64. В рамках візиту до Харкова представники КАВА побували у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Тут членів делегації ознайомили зі структурою військового інституту та спеціальностями підготовки військових фахівців. Представники КАВА мали змогу оглянути об’єкти матеріально-технічної бази та зразки бронетанкового озброєння та військової техніки, які вивчають майбутні офіцери. Під час зустрічі обговорювались питання організації освітнього процесу, особливості підготовки курсантів та перспективи міжнародного співробітництва. Фінальним акордом візиту КАВА до Харкова стала зустріч членів делегації з першим заступником Харківського міського голови Ігорем Тереховим. Він акцентував увагу гостей на тому, що промисловість Харкова продовжує розвиватися і нарощувати темпи виробництва, в місті також створено всі умови для залучення інвестицій – в тому числі закордонних.

Defense Express | січень 2018

По суті Починаючи виробництво фактично з нуля, маємо унікальну можливість від самого початку зробити все правильно. Чи так вийде? Андрій ЛИСЕНКО, Володимир ТКАЧ спеціально для Defense Express

Із втратою на початку російської агресії 2014 р. єдиного патронного заводу в Луганську перед Україною постала проблема відновлення власного патронного виробництва. Відтоді, пов’язані з цим питання регулярно обговорювалися політиками, військовими та експертами у вітчизняних ЗМІ. Проте конкретного обрису шляхи вирішення проблеми набули лише влітку 2017р., коли Рада національної безпеки і оборони України ініціювала виділення 1,4 млрд гривень на закупівлю обладнання та будівництво заводу з виробництва боєприпасів. Своєю чергою, ми спробували розібратися, який сенс зазвичай вкладають у термін «завод з вироблення патронів» і що собою уявляє таке підприємство? Адже під терміном «виробництво» можна розуміти як повноцінний випуск боєприпасів та їх основних елементів на новому підприємстві, так і «складальне виробництво» з вже готових компонентів, вироблених іншими фірмами з інших країн.

Визначення цілей Перед початком будівництва патронного заводу необхідно чітко розуміти, для вирішення яких завдань він призначений. Наразі

Про загальні вимоги до створення сучасного патронного заводу

Патронний завод для України Україна опинилася в дещо нестандартній ситуації. З одного боку, підрозділи української армії та інших силових структур досі озброєні стрілецькою зброєю радянського виробництва, запаси патронів для якої на складах за роки бойових дій на Донбасі помітно порідішали та потребують поповнення, а з іншого боку – задекларований курс на вступ до НАТО змушує вже сьогодні думати про майбутнє переозброєння війська та перехід на калібри Північноатлантичного Альянсу. Тому вітчизняний патронний завод передусім має ліквідувати залежність війська від зовнішніх

джерел постачання стрілецьких боєприпасів, бути спроможним задовольнити існуючі потреби армії та у перспективі забезпечити переоснащення війська боєприпасами під стрілецьку зброю калібрів стандарту НАТО. Отже, починаючи патронне виробництво фактично з нуля, маємо унікальну можливість від самого початку зробити все правильно. Зокрема, обрати оптимальний напрямок розвитку своїх систем стрілецької зброї, зважаючи на передовий досвід і кращі напрацювання, накопичені роками конкуренції між системами озброєння колиш-

Defense Express | січень 2018

Прямая речь

«Мы инициировали волну интереса к инновациям оборонного назначения» Европейские компании со скрипом, но поставляют оружие Украине. А звучные прошлогодние обыски в компании «Спецтехноэкспорт» – следствие борьбы с Россией за рынок вооружений Индии и неэффективной работы правоохранительных органов. Это – часть тезисов, которые озвучил директор Государственного хозрасчетного внешнеторгового предприятия «Спецтехноэкспорт» Павел БАРБУЛ в интервью журналу Defense Express.

– Каковы финансовые итоги 2017 г. для «Спецтехноэкспорта»? Чего было больше, экспорта или импорта? – Главное – мы выполнили план по реализации продукции и услуг на суму приблизительно $110-120 млн и существенно перевыполнили годовой план денежных поступлений. Если говорить об общем соотношении в портфеле реализованной продукции, то экспорт составляет 80%. Это та продукция, которая изготовлена украинскими предприятиями в рамках программы дозагрузки производственных мощностей после выполнения всех обязательств по Госо-

Defense Express | січень 2018

Роботизація РСВК-М2 «Мисливець» — роботизований спостережно вогневий комплекс — це третя розробка КБ “Роботікc” на базі багатоцільової дистанційно керованої платформи

Український «Мисливець» готовий до бою Новинка військової робототехніки від КБ “Роботікc» Олексій ЛЕВКОВ, спеціально для Defense Express, levkov@gmail.com У зоні бойових дій на сході України молоді інноваційні компанії отримають унікальний досвід під час тестування своїх нових розробок. КБ “Роботікс” — перша приватна вітчизняна компанія, яка не тільки наважилася створити робототехнічний комплекс військового призначення, але і випробувала його у зоні бойових дій.

Defence Express пропонує до вашої уваги інтерв’ю з представником КБ “Роботікс” Олексієм Бежевцем про діяльність компанії та їхню нову розробку. Це роботизований спостережно-вогневий комплекс “Мисливець” (РСВК-М2), який вже пройшов ряд випробувань на полігонах та в бойових умовах.

– Розкажіть про вашу компанію У компанії КБ “Роботікс” працює 10 чоловік. Мета нашого КБ — реалізація інноваційних ідей, які

пов’язані з оборонною промисловістю. До напрямків діяльності КБ “Роботікс” відносяться: створення універсальної радіокерованої транспортної платформи, вогневих комплексів, бойових роботів; розробка приладів наведення, систем зв’язку, систем керування для роботизованого комплексу; створення елементів штучного інтелекту. РСВК-М2 «Мисливець» — роботизований спостережно-вогневий комплекс, мобільний, другого покоління — це наша третя розробка на базі багатоцільової дистанційно керованої платформи. Окрім “Мисливця”, на основі цієї платформи також створено транспортер-евакуатор, який придатний для виконання як військових, так і цивільних завдань.

– Як з’явилася ідея створення дистанційно керованої платформи? Головною метою наших розробок була і є безпека військовослужбовців. Спочатку було розроблено та створено стаціонарний вогневий комплекс, який Збройні Сили України тестували в березні 2016 року в зоні АТО. За результатами цих випробувань було прийнято рішення щодо внесення відповідних доопрацювань у сам комплекс і побудови дистанційно керованої платформи, завдяки якій він би і рухався самостійно. Чому? З’ясувалося, що є дві ключові проблеми. По-перше, стаціонарний комплекс потрібно якось доставляти на вогневі позиції та розташовувати його практично на лінії вогню. По друге, потрібно замінювати бойовий комплект. Закінчилася стрічка — необхідно ставити нову. У процесі заміни боєць стає уразливим, тому ми над цим задумалися. Одразу було прийнято рішення, що такий комплекс має бути рухливим. Стаціонарний вогневий комплекс було одразу

Defense Express | січень 2018

Морська миля

ПІРАТИ ЧОРНОГО МОРЯ 40

Агресивна політика Росії у Чорноморському регіоні потребує відповіді з боку України та держав НАТО Як Україні протидіяти Росії у захисті своїх економічних інтересів на морському просторі

Володимир ЗАБЛОЦЬКИЙ, Defense Express, zvlad.kiev@ukr.net Доступ до моря для України, як одного з провідних у світі виробників продовольства, має важливе значення з точки зору комунікації із зовнішнім світом, експорту та імпорту, розвитку національної економіки і національної безпеки в цілому. Важливу роль для національ-

ної економіки відіграють морські перевезення (передусім, експортні) через порти п’яти приморських областей материкової території України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької та Донецької. Саме через них ми експортуємо переважну більшість зернових, продовольства, металів тощо. У відповідності до нової Воєнної доктрини України, завдання щодо

НАЗЕМНІ РОБОТИЗОВАНІ ПЛАТФОРМИ ТА КОМПЛЕКСИ ДЛЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

UGV

UAV

UMV

У перспективі найбільш небезпечні завдання на полі бою мають виконувати роботизовані комплекси – від дистанційно керованих до повністю автономних. Риси цього майбутнього вже демонструють армії розвинутих країн. Україна намагається слідувати цим трендам, проте робить на цьому шляху лише перші практичні кроки. Фахівці Defense Eхpress спільно з компанією Еверест підготували перший випуск спеціального додатку, який присвячений оцінці стану справ з розробкою в Україні наземних дистанційно керованих роботизованих платформ військового призначення.

СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ, директор інформаційноконсалтингової компанії Defense Eхpress

Скачати спецвипуск можна за цим лінком

залізні воїни

Наземні роботизовані платформи та комплекси для Збройних Сил України

оки ведення бойових дій на сході України та постійна підготовка до відбиття можливої агресії з боку Росії примусили військове керівництво Збройних Сил країни оперативно переглянути ставлення до розвитку та оснащення війська новими систем озброєнь та військової техніки. Після окупації РФ українського Криму і початку військових дій у 2014 р. проти російських регулярних формувань військове і військово-політичне керівництво України усвідомило всю критичність прогалин у забезпеченні своїх військ якісною розвідувальною інформацією через повну відсутність в арсеналі українських підрозділів надійних і всепогодних безпілотних авіаційних комплексів. Армія стала насичуватися безпілотними авіаційними комплексами українського і закордонного виробництва. З урахуванням беззаперечної користі від безпілотних авіаційних систем, військове керівництво і українська оборонна промисловість - як державна, так і приватна - також вирішили зайнятися розвитком і наземних роботизованих комплексів військового призначення. Проте досягнення цієї мети пов’язане з подоланням організаційних, технічних і фінансових перешкод, з якими нині стикається українська сторона.

Формування цілей Виникнення нового виду загроз призводить до постійного удосконалення та розвитку форм і способів ведення збройної боротьби і зумовлює необхідність створення перспективних бойових наземних роботизованих комплексів. Так стверджує військове керівництво України, спираючись на низку нових документів, що визначають орієнтири для роботизації Збройних Сил країни. 2 | Defense Express | січень 2018

перших В Україні як державними, так і приватними компаніями розроблено декілька макетних зразків наземних роботизованих комплексів. Усі оголошені українськими компаніями проекти є дистанційно керованими по радіоканалу переносними та самохідними платформами.

Бойовий дистанційнокерований комплекс «Піранья» на гусеничній платформі розроблено київським ПАТ «Кузня на Рибальському»

Так, Державна цільова оборонна програма розвитку озброєнь та військової техніки Збройний Сил України на період до 2020 р. (затверджена урядом України 30 березня 2016 р.) передбачає розробку нових та модернізацію існуючих зразків озброєння та техніки, включно з безпілотними літальними системами, наземними та морськими роботизованими комплексами. Для розвитку саме наземної складової було розроблено окрему Концепцію застосування наземних роботизованих комплексів для виконання завдань Збройних Сил України. Ця Концепція була затверджена наказом начальника Генерального штабу ЗС України у 2016 р. і визначає орієнтири на період до 2030 р. Концепція визначає, що створення і впровадження наземних роботизованих комплексів у ЗС України є однією з важливих передумов підвищення ефективності застосування військ, трансформації характеру, форм і способів ведення збройної боротьби. Роль і місце НРК у системі озброєнь ЗС України визначаються тим, що: • роботизовані комплекси мають доповнювати традиційні види

Багатоцільовий транспортний засіб «Фантом» розробляється підприємствами оборонного комплексу України та спецекспортерами, що входять до складу державного концерну «Укроборонпром». «Фантом» виконаний як багатофункціональна платформа з колісною формулою 6х6 та 8х8

озброєнь та техніки практично у всіх формах і способах застосування військ (сил); • можуть використовуватися для вирішення широкого кола завдань (розвідувальних, ударних, спеціальних) в різних умовах обстановки; • можуть застосовуватися у війнах і збройних конфліктах різної інтенсивності, а також в ході миротворчих і антитерористичних операцій. При цьому головна перевага НРК, як відзначається у Концепції, полягає в том, що під час вирішення різноманітних завдань НРК мають забезпечити досягнення поставленої мети при зменшенні втрат особового складу, знизити вплив людського фактору на їхнє виконання. Сферами застосування НРК визначені: бойові дії; оперативне (бойове) забезпечення; інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне забезпечення; охорона рубежів, смуг, районів, позицій, об’єктів; проведення пошуково-рятувальних робіт; тилове забезпечення. Умови бойового застосування НРК та характер виконуваних ними завдань потребують створення низки сі-

Роботизований спостережновогневий комплекс “Мисливець” (РСВК-М2), який вже пройшов ряд випробувань на полігонах та в бойових умовах. Розробник - КБ “Роботікс”, київська приватна компанія

Дистанційно керований робот-розвідник SCAT, який призначений для ведення прихованої відеорозвідки місцевості, приміщень та небезпечних зон. Розробник та виробник: приватна компанія «А-Енерджі» (м. Кривий Ріг)

мейств НРК різного призначення, які володітимуть штучним інтелектом та матимуть різні масогабаритні параметри. Під час створення НРК, як наголошують ухвалені в Україні документи, мають бути дотримані основні принципи уніфікації, а саме: формування типорозмірних рядів комплексів та їх комплектуючих; забезпечення конструктивної подібності, повторюваності в різних зразках єдиних конструктивних елементів; модульність виконання. Це потребує розробки відповідної нормативної бази та єдиних технічних вимог і стандартів.

Класифікація Відповідно до потреб застосування НРК у складі підрозділів ЗС України, військове відомство запровадило функціональну класифікацію для цих перспективних зразків. Їх поділили на три основі класи чи групи. Це бойові НРК; НРК забезпечення (у свою чергу, ця група поділяється на розвідувальні, інженері та тилові комплекси) та універсальні НРК. Бойові НРК призначені для виконання бойових завдань в операціях

Роботизована платформа «Ласка» від приватної компанії «Інфоком Лтд» (м.Запоріжжя). Ця компанія спільно з «АвтоКрАЗ» також представила прототип армійського броньованого автомобіля «Спартан» з системою автономного водіння Pilotdrive

(бойових діях). Ці комплекси мають бути спроможними виконувати такі основні бойові завдання як ураження живої сили і військової техніки противника; прорив завчасно підготовленої оборони противника; забезпечення оборонних дій тактичних формувань шляхом створення системи роботизованих вогневих точок у смузі прикриття підрозділів для ведення боротьби з живою силою і броньованими цілями противника; забезпечення вогневої підтримки частин (підрозділів), що здійснюють наступ; придушення вогневої протидії противника із застосуванням НРК, оснащених автоматичною зброєю і протитанковими засобами; прикриття об’єктів протиповітряної оборони від елементів високоточної зброї, безпілотних літальних апаратів на ближніх підступах; ведення відволікаючого вогню; охорона об’єктів (патрулювання території або периметру об’єкта, припинення спроб проникнення на об’єкт, нейтралізація порушників). На бойові НРК має встановлюється озброєння серійних зразків. Бойові НРК, залежно від завдань, можуть бути оснащені кулеметами

та гранатометами для ураження живої сили противника, протитанковими гранатометами/ракетами для ураження броньованої техніки, зенітним (зенітним ракетним) озброєнням для ураження маловисотних повітряних цілей. Для виявлення противника та прицілювання вдень та вночі та в складних метеоумовах бойові НРК мають оснащуватися відеокамерами, тепловізорами, лазерними далекомірами, навігаційною апаратурою, балістичними обчислювачами та гіростабілізаторами. НРК забезпечення призначені для виконання завдань оперативного (бойового) та матеріально-технічного забезпечення. Комплекси, які виконують завдання оперативного (бойового) забезпечення, поділяються на розвідувальні та інженерні. Розвідувальні НРК призначені для спостереження за обстановкою в зоні (районі) бойових дій, пошуку цілей та їх розпізнавання з наступним передаванням отриманої інформації оператору та/або в єдиний аналітичний центр. Основними завданнями для цих НРК мають бути: військова розвідка в ближній тактичній зоні (у тому числі артилерійська розвідка, забезпечення стрільби наземної артилерії і пусків ракет); розвідка повітряного противника (переважно на малих та гранично малих висотах); виявлення вогневих засобів (точок) противника; виявлення та радіоелектронне придушення інформаційних систем противника. Розвідувальні НРК також мають передбачати технічну адаптацію під виконання функцій ретрансляторів зв’язку. Інженерні НРК призначені для виконання інженерних заходів в ході оперативного забезпечення. Основними завданнями для цих НРК мають бути: пошук і знешкодження вибухових пристроїв; розмінування і пророблення проходів в завалах, нейтралізації (знешкодження) протипіхотних мін та снаряDefense Express | січень 2018 | 3

На відео – застосування роботизованих платформ під час навчань підрозділів американської армії. На подібних навчаннях випробовуються передові концепції та можливості зброї у реалістичному середовищі майбутньої війни

Новий бойовий порядок Провідні європейські країни, що входять до блоку НАТО, а також США планують у середньостроковій перспективі здійснити заходи, які скеровані на розвиток спроможностей сухопутних військ за рахунок збільшення у їхньому слайді роботизованих бойових платформ різного призначення. Так, Великобританія за період до 2035 р. запланувала реалізувати концепцію, яка скерована на застосування у складі сухопутних військ автономних маневрених батальйонних груп чисельністю до 350 чоловік, що матимуть 50 транспортних засобів та 80 робототехнічних і автономних систем (переважно по 2 безекіпажні платформи (наземну та БПЛА) на одну транспортну одиницю). Згідно з концепцією, частина наявних БПЛА має забезпечити, окрім візуальної, ще й акустичну розвід-

ку на полі бою, а наземні роботизовані системи, оснащені зброєю, призначені максимально замінити людський ресурс при веденні контактних бойових дій з противником. Така ударна група повинна бути спроможною вести автономні бойові дії протягом 7 днів у відриві від основних сил на відстані до 1600 км та забезпечити оборону кількох розосереджених у просторі ділянок проти рівнозначного противника у військовому конфлікті низької інтенсивності. Сенсорна система батальйонної групи на відстанях до 15 км має бути спроможною виявляти та забезпечувати ураження цілей, а на дальності до 30 км – досягти повного розуміння ситуації на полі бою на основі використання штучного інтелекту. Зазначені відстані (15 км та 30 км) можна трактувати як віддалення найближчої та подальшої бойових задач перспективної баDefense Express | січень 2018 | 9

ИКК «Defense Express» оперативно освещает события, происходящие в сфере безопасности, обороны и военно-технического сотрудничества Украины. Регулярные информационные продукты: аналитический блок и лента новостей на ресурсе www.defense-ua.com (ежедневно); информационный бюллетень «Украинский оборонный обзор» (еженедельно); информационный бюллетень на английском языке «Ukrainian Defense News» (ежемесячно). Аналитический журнал «Defense Express. Экспорт оружия и оборонный комплекс Украины» – выходит ежемесячно, доступен по подписке в печатной и он-лайн версии

defense-ua.com

ИНФОРМАЦИОННО–КОНСАЛТИНГОВАЯ КОМПАНИЯ

Англоязычный журнал «Ukrainian Defense Review» – выходит ежеквартально, доступен в он-лайн версии на сервисе ISSUU по ссылке: http://issuu.com/ukrainian_defense_ review, возможна подписка на печатную версию журнала Книги серии «Оружие Украины» предназначены для читателей, интересующихся современной продукцией и новыми разработками украинской «оборонки»

КОМПАНИЯ «DEFENSE EXPRESS» РАБОТАЕТ НА ИНФОРМАЦИОННОМ РЫНКЕ С 2001 Г. Контакты для подписки на печатную и он-лайн продукцию ИКК «Defense Express»: Адрес: ул. Ильинская, 10, офис 5, г. Киев, Украина, 04070, Тел.: +38 (044) 425-16-22, Факс: +38 (044) 425-42-10 E-mail: defenseexpress@i.ua www.defense-ua.com