16 Віддача від дачі Готуємося до весни
Підзимовий посів
Хочете рано навесні отримати найбільш корисні та бажані вітаміни прямо з грядки? Якщо так, то якраз сприятлива пора братися за справу і сіяти овочі та зелень. Місце для грядок, під зимовий посів, краще вибрати там, де взимку навертає великі замети, інакше земля промерзне і все насіння вимерзне. Не можна сіяти в низинах, які навесні затоплюються талою водою і довго не просихають. Ґрунт на грядках для підзимового посіву готують заздалегідь: перекопують, удобрюють компостом, деревною золою, а якщо необхідно, то піском, суперфосфатом і калійною сіллю по 15-20 г на 1 кв. м, роблять грядки. Борозенки потрібно робити глибиною 4-5 см. Після посіву грядки мульчують торфом або перегноєм, щоб оберегти посіви від утворення ґрунтової кірки і довше зберегти вологу, накопичену в ґрунті за зиму. Можна після встановлення постійних негативних температур засипати грядки ще й листям, узимку — снігом та прикрити гілками, щоб не здувало сніг. Навесні з грядок треба обережно прибрати листя, гілки, прорихлити, прополоти бур'яни. Якщо сходів ще немає, то можна прикрити грядки плівкою, так ґрунт швидше прогріється. Коли з'являться сходи, то їх – якщо треба – прорідити й підгодувати азотними добривами. Азотні мінеральні добрива треба застосовувати з розрахунку 20 г на 1 кв. м. Через 10 днів підгодівлю повторюють розчином комплексного мінерального добрива (нітроамофоска) з розрахунку 30 г на 10 л води. Зазвичай під зиму сіють дрібнонасінні холодостійкі овочі: моркву, петрушку, салат, шпинат, щавель, кріп, цибулю-чорнушку і навіть сіянку, редис, ріпу та буряк. Для підзимових посівів кропу, салату, шпинату годяться будь-які сорти, але сорти петрушки та моркви повинні бути стійкі до стрілкування. Оптимальний час для підзимової сівби настає тоді, коли температура ґрунту опуститься до – 2-3 градусів.
www.girnyk.com.ua
«Червоний гірник» №78 (21601)
Четвер, 29 жовтня 2015 року
Екзотика на вашому подвір’ї
Знайомтесь: зизифус, або китайський фінік Зизифус, жожоба, унабі, ююба — усе це назви однієї рослини. Зизифус – це розлогий кущ або невисоке дерево, рідними країнами якого є Китай та Індія. Сьогодні ця смачна лікарська рослина набуває все більшої популярності серед українських садівників-городників. Зизифус витривалий до хвороб, шкідників і досить посухостійкий. Також рослина нормально переносить наші порівняно суворі зими, коли температура повітря сягає – 25°. Витриваліші переважно саджанці, вирощені з кісточок. Щеплені – менш витривалі та вибагливіші до умов вирощування. Розмножується зизифус
паростками, котрі з’являються на 3-4 рік життя рослини. Саджанці можна вирощувати в контейнерах і у відкритому ґрунті. Висаджені у відкритий ґрунт саджанці у перший рік досягають лише 30 сантиметрів і не завжди приживаються. Закрита коренева система має більше переваг: під час висадження корінь зберігається цілим, можна транспортувати саджанці на будь-яку відстань. Висаджувати найкраще у травні, коли вже не буде нічних
заморозків, а ґрунт добре прогріється. Садити китайський фінік треба на сонячному місці. У перші два роки після висадження з настанням морозів рослину краще вкрити плівкою
Плід зизифуса коричнево-зеленуватого кольору і має товсту м’якоть, кислосолодку або солодку на смак, що нагадує трохи фінік. Споживати плоди можна як звичайні фрукти в усіх видах – свіжими, сушеними, замороженими, у вигляді варення чи мармеладу.
або агрополотном. Плодоносити кущ починає на 3-й, а то й на 5-й рік після висадження, все залежить від міцності коріння. Якщо хочете, щоб зизифус плодоносив постійно, саджайте на ділянці не менше 2 кущів, тому що він потребує перехресного запилення. Китайські фініки мають лікувальні властивості — їх застосовують як сечогінний засіб при сечокам’яній хворобі та запаленні сечового міхура або як тонізуючий засіб. Плоди включають у дієту при хворобах печінки, при гіпертонії, бронхітах, трахеїтах, захворюваннях горла. Відвар листя і кори унабі застосовується при легеневих захворюваннях, зовнішньо – при шкірних. Тож варто придивитися уважніше до цієї екзотичної рослини.
Порада
Формуємо крону колоновидних плодових дерев Ці сорти дерев використовують як у плодових цілях, так і в декоративних. Та й доглядати за ними простіше, а врожайність у них вища в кілька разів. Утім, деякі особливості догляду за колоновидними деревами все-таки є. Багато хто помилково формує колону з одного стовбура, і в цьому криється причина невдач і недовговічності колоновидних плодових дерев. Аби зберегти врожайність і забезпечити тривалість життя колоновидному дереву, треба розвивати колону декількома стовбурами. Зробити це можна через урізання верхівкової бруньки. Тоді стануть розвиватися бічні пагони. Таким чином, залишається та ж колоновидна крона, всередині якої розвивається не один стовбур, а 3-4 дрібніших і плодоносних. З однієї яблуні, сформованої таким способом, можна отримати 30 кг яблук. Основною перевагою колоновидних дерев є малий розмір займаної ними площі. Тому під деревами колоновидної форми комфортно почуває себе будь-який чагарник.
Візьміть до уваги
Усі тонкощі посадки дерев При посадці плодових дерев багатьом садівникам-аматорам довелося пройти дорогою невдач. Адже спостерігався поганий розвиток дерев, плоди були дрібними або взагалі не того сорту, якими купувалися саджанці. Яким же чином має бути виконана посадка ки. Запам’ятайте, посадка плодових дерев, щоб у майбутньому вас не від- плодових дерев потребує відували розчарування, а вирощений сад радував копання просторих ям. У великою кількістю плодів? Традиційно посадка процесі копання ям, родюплодових дерев проводиться восени. У цей сприят- чий земельний прошарок ливий час саджанці менш болісно перенесуть про- складують окремо. На дні цес пересадки, і волога в ґрунті для їх живлення приготовленої ями слід виконати дренаж з піщано-гравійбуде в достатній кількості. Якщо виконується посадка великомірних де- ної суміші середнього розміру. Безпосередньо перед рев, ямки готуються за шість-вісім днів до посад- посадкою яма заливається водою. Через деякий час
вода всмокчеться в землю і на дні ями утвориться живильне середовище певної густоти та вологості, в яку і слід опускати саджанець. Далі слід провести досипання залишками родючої землі, потім – неродючої. Виконавши повторний полив, потрібно взяти саджанець за стовбур і кілька разів його легенько струсити для ущільнення ґрунту. Посадка плодових дерев може виконуватися й іншим методом – із земляною грудкою. При цьому велику важливість має збереження покриву трави навколо стовбура дерева.
Порада
Проведіть очищення кори плодових дерев У тріщинах кори дерев і кущів шкідники відкладають яйця. А на самій корі поселяється велика кількість лишайників та грибів. Лікування дерев і кущів рекомендується проводити в жовтні в сиру погоду. Адже тоді відмерлі частини краще відокремлюються від стовбура і гілок. Для цих цілей використовують скребки або дротяні щітки. Вапном покривають увесь штамб дерева й підпірки великих скелетних гілок. Для цих цілей краще застосовувати вапно, котре перед використанням розводять водою з розрахунку 2 кг вапна на 10 л води. Для дезінфекції рекомендується додавати попередньо розчинений у воді мідний купорос (200 г) або залізний купорос (300 г). У передзимовий період важІнфекція багатьох небезпечних хвороб зимує на опалому листі ливо провести санітарно-профіНа опалому листі знаходяться збудники таких хвороб дерев, як борошниста роса, парша, плялактичні заходи: видалення сушмистість листя, сіра та плодова гниль, інші. Ранньою весною спори збудників грибів проростають няку, поламаних, відмерлих гілок Побілка довше збережеться, якщо в розчин і потрапляють на дерева й кущі. Ось чому прибирання листя та інших рослинних залишків не додати борошнистий клейстер (2-3 та порослі, знищення залишених можна відкладати до весни. столові ложки) або 1-2 склянки молока. муміфікованих плодів на деревах.
Перед очищенням під дерево підстилають брезент, мішковину або поліетиленову плівку. Все сміття і залишки відмерлої кори обов'язково потрібно спалити. Після очищення кори стовбури необхідно продезінфікувати 5%-ним розчином залізного купоросу (500 г на 10 л води). Потім дерева необхідно білити вапном.
Підготувала Світлана НІКІТІНА. Фото з мережі Інтернет