палите цигарки і потім цілуєтесь, ніби дві попільнички. йоцові губи претендують на твої губи. йоцові руки претендують на твої груди. і все круто! але раптом Йоц каже: я йду, зачини за мною двері.
(148)
і ти могла б розплакатися, могла б покінчити життя самогубством, могла б піти в монастир чи повернутися в конопляні степи. могла б, але ти у Сан-Франківсько і в кишені є пачка цигарок, а значить – все гаразд! все гарно! все файно! все круто! і ти просто кажеш Йоцові: смерть варта того, аби жити, любов – того, аби чекати.
і йдеш до бару.
*** Ця аптека – для душевнохворих. Тут пахне спокоєм, бромом, ромовими цукерками (хабар аптекарці). Тут теки зі списками ліків, Рільке у перекладах Стуса. Ця аптекарка теж душевнохвора. Море порад дає... Говорить віршами. – Вір, – каже, – бо віра – найсильніша мікстура. (149)
ЕПІСТОЛЯРІЇ 19 1. моя літня душа шкутильгає на пошту за пенсією. на поштамті велика черга, питають, як здоров’я. опускаю голову: – …Вірші більше не пишуться…