20170426 велоконцепція проект розділ 3

Концепція розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві. РОЗДІЛ ІІІ. Проект документу, винесений на громадське обговорення. Замовник: Департамент містобудування та архітектури КМДА. Проект станом на 26.04.2017 року Розрізняють місця для перетину дороги із зобов’язанням пропустити інший транспорт, що рухається, місця для перетину дороги зі світлофорним регулюванням, та місця для перетину дороги із правом першочергового проїзду для велосипедистів. Місця для перетину дороги із правом першочергового проїзду велосипедистів діють там, де основне велотранспортне сполучення перетинає вулицю другорядного значення для автотранспорту. У місцях перетину вулиць з великою інтенсивністю або швидкістю руху необхідно встановити світлофори, якщо самих острівців безпеки недостатньо.

3.1.4.7 Інфраструктура у підземних та надземних переходах. Оскільки підземні і наземні переходи займають велику площу і потребують значних витрат, на них складно забезпечити соціальну безпеку, а також доводиться долати додаткові підйоми й спуски, - підземні та надземні перетини дороги велосипедистами використовують лише там, де це топографічно обґрунтовано, або на вулицях, які не можна перейти іншим чином, або наявні інші перешкоди, а також для уникнення об’їздів. Піздемні перетини необхідно влаштовувати із безперешкодними заїздами для велосипедистів. Влаштування підземного перетину може бути обгрунтованим якщо дорога проходить через природну западину, однак ухил заїзду чи виїзду не повинен створювати труднощів для велосипедиста. Надземні перетини є більш бажаними з цих двох видів, оскільки вони забезпечують вищий рівень соціальної безпеки. Поздовжній ухил в’їзду на підземні та надземні перетини не повинен перевищувати 3-4%. Якщо необхідний ухил є більшим ніж 4%, то при надземному в’їзді він повинен сягати 6% лише на відстані не більше 20 м, а решта ділянки повинна підійматись значно плавніше. Для підземних переходів – відповідно, навпаки. В’їзди варто прокладати таким чином, щоб велосипедистам було легко потрапити у підземний чи надземний перетин із прилеглої велоінфраструктури. Кінці виїздів повинні у будь-якому випадку пролягати за напрямком руху, щоб уникнути об’їздів при в’їзді або виїзді з такого перетину. Від об’їзних загороджень варто відмовитись. Чим довший підземний перехід, тим більшою повинна бути його ширина, щоб у користувачів не виникало відчуття тісноти. При довжині до 15 м орієнтовна ширина – 6,00 м, а при більшій бажано, щоб співвідношення ширина-довжина було не меншим, ніж 1:4 (у випадку підземних перетинів для пішоходів та велосипедистів). У підземні переходи шириною 3,00 м, навіть при невеликій інтенсивності руху пішоходів, не рекомендується впускати велосипедистів. Мінімальна висота підземного переходу – 2,50 м, варто прагнути до 3,00 м. Варто уникати поворотів, що створюють обмежену видимість, а за потреби рекомендується встановити дзеркала. Підземні переходи повинні мати світлий колір стін та хороше природне освітлення (наприклад, отвори денного світла в межах центральної розділової смуги).

43