VIII МІЖНАРОДНИЙ МОЛОЧНИЙ КОНГРЕС: МІНІСТЕРСЬКІ ФАНТАЗІЇ І ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ З ІЗРАЇЛЮ
3
3 по5 березня в Києві проходив VIII Міжнародний молочний конгрес. Завдання конгресу були викладені на його офіційному сайті dairycongress.org.
Це інформація з офіційного сайту Конгресу. А ось як виступ Владислави Рутицької на Конгресі подала пресслужба Мінагрополітики (03.03.2015):
Молокопереробна промисловість – одна з провідних галузей сільського господарства. Незважаючи на економічну ситуацію в країні, з кожним роком молочна галузь стрімко розвивається. Зокрема збільшуються обсяги виробництва та переробки молока, експорту продукції за кордон. Але це лише перші кроки для розвитку галузі. Головними питаннями на сьогодні є інвестиції та спільні стратегії експорту для молокопереробних підприємств.
«Українська молочна продукція має перспективи не тільки на європейських, але і на світових ринках. Окрім активної роботи щодо сертифікації за європейськими стандартами, ми активно працюємо і з іншими регіонами світу. Дипломатичними зусиллями узгоджуємо вимоги та сертифікати для відкриття нових ринків» – зазначила Владислава Рутицька.
Заступник міністра аграрної політики Владислава Рутицька запросила всіх операторів ринку та профільні асоціації до співпраці із Мінагрополітики. Зокрема, відомство направлене на співпрацю із ЄС та в 2015 році планує запровадити ще кілька законопроектів, які дозволять дійти до цієї мети. «На сьогоднішній момент виробництво молока в Україні зменшується, тому потрібно розробляти стратегії для збільшення. Головне – зосередитись на покращенні якості молока, адже виробництво молока в світі зростає і нам буде важко конкурувати», – наголосила вона.
30
Логіки в словах к.т.н., кібернетичного економіста В. Рутицької немає взагалі. Виробництво зменшується, тому треба його збільшити! А чому зменшується? І якщо ціни на молоко падають, то навіщо нарощувати виробництво? Які реальні перспективи на європейському ринку української молочної продукції, якщо польські молочарі скаржаться на неможливість пробитися на ринки Німеччини, Франції, Великої Британії? Що Україна може запропонувати азіатам, якщо ніхто в Мінагрополітики не знає кон’юнктури азійських ринків? А може слід зосередитись на внутрішньому ринку, тим більше, що середнє споживання молока на особу в Україні є далеким від необхідного. Це міністерство саме нічого не знає і навіть знати нічого не хоче. Ставлення чиновників міністерства до сільгоспвиробників висловила учасниця Конгресу:
Єдине, що хотілося б, щоб влада приділила більше уваги аграріям. Андрій Гетя з міністерства аграрної політики, дав доповідь на свою тему і пішов, а далі ж обговорювалась ціна на молоко, місце України на світовому ринку молока. Для аграріїв ці питання вкрай важливі. (Мільковська Альона Василівна, ТОВ «АМГ Агрохолдинг»).
№ 2’2015
Виступ організатора Конгресу і президента Асоціації виробників молока – Андрія Дикуна, – був не таким бадьорим: «Виробникам молока в 2015 році потрібно повністю відійти від тих принципів, за якими вони працювали в 2013-2014 роках, аби молочне тваринництво почало розвиватись». Тобто ніякого розвитку немає, тим паче з кожним роком, а щодо збільшення обсягів виробництва та переробки молока, експорту продукції за кордон – то це взагалі… Ну а виступ заступника міністра аграрної політики Владислави Рутицької – це просто фантасмагорія:
№ 2’2015
ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ 4 березня в рамках VIII Міжнародного молочного конгресу відбувся Українсько-ізраїльський форум, на якому можна було отримати відповіді на ключові запитання: що треба робити в Україні. Учасників форуму привітав посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські. Від Мінагрополітики не було нікого.
Еліав Бєлоцерковські З іншого боку, як повідомили працівники посольства Ізраїлю, наш міністр ласкаво погодився відвідати виставку «Агрітек» в Ізраїлі, котра відбудеться з 28 по 30 квітня (саме напередодні всесвітньої виставки «Експо-2015» в Мілані (Італія). Зрозуміло, що міністр поїде в мандри не сам, а прихопить із собою челядь, котра вечорами ніжитиме свої тіла в Середземному морі. Мені вдалося взяти ексклюзивні інтерв’ю у ізраїльських експертів, котрі зробили вкрай цікаві і корисні доповіді. Коротку характеристику ізраїльського молочного сектору зробив директор департаменту води, очищення та агротехнологій ізраїльського державно-приватного Інституту з експорту та міжнародного співробітництва Гілад Пелед. На сьогодні в Ізраїлі молочне поголів’я – це 124 тис. корів на 850 молочних фермах і 64 тис. овець і кіз на 56 овечих і 81 козячих фермах. За десять років кількість молочних скотарських ферм скоротилася на чверть, а виробництво молока зросло на 70 відсотків. Ізраїльські селекціонери адаптували молочні породи тварин до довгого та спекотного літа. Надої від корів в Ізраїлі є найбільшими у світі – 11-12 тонн молока на рік, що вдвічі перевищує середній надій від корів у Європі. Якість ізраїльського молока є найкращою в світі: 89 відсотків виробленого молока мають бактеріальне забруднення менше 280 тис бактерій на мл, а 51 відсоток виробленого молока – менше 220 тис. У 99 відсотках молока кількість соматичних клітин є меншою 50 тис, в мл, а в 55 відсотках молока – менше 10 тис. на мл.
31
Агроконференції
Агроконференції Прес-конференція. Зліва-направо: Анатолій Юркевич, економіст Інвестиційного департаменту ФАО (ООН) Андрій Ярмак, Андрій Дикун, власник МПК «Катеринославський» Анатолій Клименко, Вадим Чагаровський
Ну що ж, поговоримо трошки про ціни на молоко. Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський зазначив, що за минулий рік поголів’я корів зменшилося на 6,2 відсотків, а ціни на молоко менше собівартості виробництва. В останньому звіті голландської федерації сільського господарства та садівництва (LTO) наводяться дані щодо закупівельних цін на молоко в ЄС (0,27-0,36 євро/л), США (0,34 євро/л) і Новій Зеландії (0,25 євро/л). І це при тому, що ціна на молоко розраховувалася для показників вмісту жиру 4,2%, білку – 3,4%, обсягів виробництва молока на фермі 500 т/рік, бактеріального забруднення – не більше 25 тис. бактерій/мл, і вмісту соматичних клітин – не більше 250 тис. клітин на мл). В Україні такого молока виробляється лише кілька відсотків. А це означає, що для виробництва більш-менш нормального продукту молокопереробні підприємства повинні нести додаткові витрати на усілякі центрифуги, фільтри тощо. Роботи з підвищення якості молока, без досягнення якого годі мріяти про закордонні ринки, – почати та закінчити. А тут директор департаменту тваринництва сільського міністерства прийшов на конгрес, наплів якихось дурниць і миттєво зник. Задаю запитання на прес-конференції для журналістів: а чого в США вартість питного молока складає 2 дол./галон (приблизно 0,5 дол./л), що означало, що рік тому за курсу гривні до долара 8:1 літр молока в США в супермаркеті в перерахунку на гривню коштував 4 гривні, а в Україні в цей же час молоко в магазинах продавалося по 10-12 грн./л? Відповідати взявся Голова Ради директорів компанії «Мілкіленд-Україна» Анатолій Юркевич. Згадав він і різницю в банківських ставках у США та Україні (хоча сама «Мілкіленд-Україна» позики робила саме на Заході, хоча навіть це не врятувало «Мілкіленд-Україна» від дефолту по боргових зобов’язаннях – компанія намагається реструктуризувати 100 млн. дол. боргу ще з вересня минулого року). А ще, бачите, в Україні ПДВ – 20 відсотків. Правильно, тільки от дослідження показують, що за правильного застосування ПДВ різниці в оподаткуванні між ПДВ і податком на роздрібний продаж немає. Просто в Україні під назвою ПДВ застосовується податок з обороту, коли на кожній ланці ланцюгу реалізації ціна продукту збільшується на 20 відсотків. Але ситуація, насправді, виглядає дещо інакше. Наприклад, «Мілкіленд Україна» зробила вихід на ІРО на Варшавській біржі. Сам вихід був пов'язаний з величезними витратами на попередні до цього заходи (роудшоу, недешеві аудиторські перевірки), а потім постійні витрати на аудиторів для підтвердження квартальних і річних звітів. А це ж закладається у собівартість. А зарплата і бонуси топ-менеджерів компаній? Цікаво, от скільки американських молочних компаній виходили на ІРО? Пролунала на конгресі слушна пропозиція – ліквідувати районні управління сільського господарства, користі від яких – жодної. Що ж стосується інвестицій, то 5 березня на засіданні економічного прес-клубу в інформагентстві «Лігабізнес Інформ», організованого консалтинговою компанією «УкрАгроКонсалт», всі експерти одностайно заявили: у найближчій перспективі про інвестиції в Україну треба забути. Ну а підняття Нацбанком України ставки рефінансування до 30 відсотків взагалі ставить хрест на бізнесі.
Агроконференції
Останнім співрозмовником був фінансовий директор компанії «АгріГо» Леон Лев. Ю.М. У своїй доповіді ви наголосили. Що українським виробникам треба орієнтуватися на корів американської селекції. Чому? Адже в світі найбільше корів голштинської пориди (Голландія)?
Гілад Пелед
Бела Шварц
Ігор Альтерман
Про молокопереробну галузь Ізраїлю розповіла комерційний директор компанії «ABL technologies» Бела Шварц. В Ізраїлі молоко переробляється на 90 фермах, причому 95 відсотків молока переробляється чотирма великими фермами, а 68 відсотків всього молока в Ізраїлі переробляється компанією TNUVA. Загалом на ринку Ізраїлю споживачу пропонується понад 1,5 тисячі різних молочних продуктів. На ринку Ізраїлю також працюють такі світові бренди, як «Данон», «Йоплайт», «Мюллер». Переробка молока дозволяє збільшити прибутковість виробника молока в межах 400-700 відсотків. Якщо питне молоко з ферми продається по ціні 0,50 дол./л, то вироблені з одного літра молока шість пластмасових пляшечок йогурту і 200 грамів сметани загалом принесуть виробнику 7 дол./л молока. Також виробники пропонують м’який (10-14 діб визрівання) та тверді сири (60-90 діб). Питне молоко може зберігатися 2-3 тижні. Хоча питне молоко приносить мінімальний прибуток, але без його реалізації неможливо потрапити в мережі супермаркетів.
Ю.М. А чи можливо конкурувати з монополістами?
І. А. Компанія «Афімілк» не є виробником молока: ми поставляємо обладнання для його виробництва. «Афімілк» – це мозок всередині великої ферми, який всім керує за посередництва електроніки, яку «Афімілк» виробляє, і програмного забезпечення, яке ми постійно удосконалюємо.
32
Ю.М. Чи здійснюється налагодження або «тьюнінг» апаратури та програмного забезпечення до конкретних місцевих умов? І.А. Так, у нас є в Україні партнер – компанія «Дейрі глобал експертс», – котра супроводжує продаж і монтаж нашого обладнання в Україні плюс консалтинг. Тобто ми надаємо певний пакет послуг, котрий включає навчання місцевого персоналу. Внаслідок цього ми створюємо правильне ставлення до процесу виробництва молока. Ізраїль – країна з вкрай обмеженими ресурсами: не-
Л.Л. Так, ми займаємося проектами з свинарства, птахівництва, рибальства, тобто всіма напрямками конверсії рослинних білків у тваринні. У свинарстві ми впроваджуємо європейські технології (у Білорусі ми є найбільшою компанією з впровадження проектів у рослинництві). У птахівництві ми впроваджуємо американські опалювальні системи та ізраїльські системи вентиляції.
Л.Л. Так, встановлення біогазових установок може зменшити витрати на опалення до нуля. Але це доцільно лише для ферм з поголів’ям понад тисячу корів – на менших фермах немає достатніх обсягів гною. А ще краще, коли коров’ячий гній змішується з гноєм свиней. Гній визріває три тижні. Після цього отримуємо метан, суху фракцію – порошок, який можна додавати до підстилок, вивозити на поля як добриво або продавати. Вода містить фосфор, і її можна лити на рослини, а не під них. У зимовий час ферма повністю забезпечена теплом і ще залишається 20-30 відсотків енергії, які можна продати. Але в Україні «зелений тариф» хоча теоретично є, але він не працює, тому надлишок енергії доцільно спрямувати на опалення, наприклад, теплиць.
Ю.М. Якою є частка компанії «Афімілк» у загальному виробництві молока? Якість кормів і раціону * ** *** ****
Ю.М. Ваша компанія також займається технологіями для інших видів тваринництва?
Ю.М. Чи є встановлення біогазових установок на молочних фермах рішенням для зменшення витрат на опалювання?
Споживання Вартість Вартість корму сухої речовини, раціону, дол./ на літр молока, кг/добу добу дол./л молока 15 4,32 0,36 17,6 6,05 0,3 20 7,09 0,25 23,5 7,7 0,21
Леон Лев № 2’2015
Б.Ш. Довгий час населення Ізраїлю було дуже малим. І цим було викликана поява природних монополій. В Ізраїлі є антимонопольний комітет, який бореться із монополізмом. Наприклад, лише кілька років тому була ліквідована державна монополія на виробництво електроенергії. Кооператив TNUVA свого часу бул створений як об’єднання всіх ізраїльських ферм. Не секрет, що до 1990-х років Ізраїль практично був «совком». З часом в Ізраїль прийшли міжнародні компанії і «відбили» 30-40 відсотків ринку у цього монополіста. З іншоДобовий го боку, Ізраїль в питанні смаків є дуже коннадій на сервативним. корову, л До монополізму ізраїльське суспільство 12 відноситься негативно: кілька років тому 20 був суспільний вибух стосовно високих цін 28 на продукти харчування, коли на демон36 страції вийшли понад двісті тисяч громадян.
Про підходи компанії «Афімілк» у молочному бізнесі розповів генеральний менеджер по країнах СНД Ігор Альтерман. Наріжним успіхом компанії «Афімілк» є комплексний підхід до молочного виробництва, який складається з таких компонентів: продуктивність і здоров’я корів, своєчасне визначення настання охоти, оцінка компонентів молока від кожної корови у реальному часі, вага тварини, індивідуальна годівля, сортування корів і програмне забезпечення комплексним управлінням фермою, що включає всі перераховані раніше компоненти. Одним із найважливіших компонентів виробництва молока є годівля. Ось вплив якості кормів на ефективність виробництва молока (див. таблицю). Обстеження компанії «Афімілк» для України показали, що витрати на фермі на корову на добу складають 5 дол., звідки випливає, що прибутковим виробництво молока в Україні є можливим лише за надоїв від корови не менше 30 л/добу.
№ 2’2015
Ю.М. З вашої доповіді випливає, що в Ізраїлі виробництво та переробка молока монополізовані. Як ізраїльтяни ставляться до такої ситуації?
Б.Ш. Так, треба, лише, шукати свою нішу: дуже багато споживачів шукають чогось особливого, специфічного. Великі компанія зосереджені на виробництві великих обсягів «стандартизованого», уніфікованого товару. А є люди, котрі хочуть пити «парне» молоко щойно від корови, а не те, що було отримано три-п’ять діб тому. І це дає місце для існування всім: за останні десять років в Ізраїлі не закрилося жодне молокопереробне підприємство.
Л.Л. Європейці теж роблять непогану селекцію. Проблема, однак, полягає в тому, що в Європі немає великих ферм (більше тисячі корів, найбільші – 500 корів). Виходячи з нашого досвіду проектування та будівництва ферм, в Україні замовляють ферми розміром більше 1000 корів. Тому ми радимо орієнтуватися на США, де існують регіони з кліматом, схожим на український, тоді як у Голландії клімат є теплішим і м’якшим за український. Для Росії корови з Голландії – це взагалі нонсенс, особливо для північних регіонів Росії. По-друге, якщо необхідно придбати 500 і більше голів, то навряд чи можна закупити таку кількість у Голландії в однієї компанії, а купувати якусь суміш у кількох компаній означає зменшення надоїв. А зі США ми можемо завезти нетелів з ферм у 10-30 тисяч голів. В Україну можна завезти ізраїльські технології максимум під 7 відсотків річних. Причому тут цілком можливим є бартер. Тобто можна працювати за схемою взаємозаліку. Наприклад, український виробник має виробництво сої, соєвого або соняшникового шроту. І можливою є зустрічна поставка конструкцій, поголів’я в обмін на ці товари з України. Для виробника плюс полягає в тому, що не треба продавати валютну виручку.
Юрій Михайлов
33
Агроконференції
має води, немає пасовищ, дуже спекотне літо тощо. При всій любові до тварин ми не можемо тримати на фермах низькопродуктивних корів – ми не зоопарк.