Практикум з інформатики copy by Наталія Марусич

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ДНЗ «ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ СФЕРИ ПОСЛУГ» м. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ПРАКТИКУМ З ІНФОРМАТИКИ для учнів ПТНЗ

м. Хмельницький 2012

Н.П.Садова

ББК 73 П69 Розглянуто і рекомендовано до використання та друку науковометодичною радою науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підищення кваліфікації інженерно-педагагічних працівників у Хмельницькій області (протокол № 1 від 24 лютого 2013 року) Рецензенти: Кавчак Н.О. – заступник ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» м. Хмельницького з навчально-виробничої роботи; Палахай С.В. – методист ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» м. Хмельницького; Сидоренко Т.М. – методист НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.

Садова Н.П. Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ з теоретичним матеріалом, практичними завданнями та питаннями для самоконтролю / Н.П.Садова – Хмельницький: ІВВ ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», 2012 р.

Практикум для учнів професійно-технічних навчальних закладів містить короткий теоретичний матеріал за темами предмета «Інформатика», завдання до практичних робіт, а також питання для самоконтролю. Практикум рекомендується як навчальний посібник з інформатики для учнів ПТНЗ. Посібник спрямований на практичну підготовку учнів основ комп’ютерної грамотності. У практичних роботах вивчаються основні прийоми роботи з операційною системою, основні прийоми редагування та форматування тексту, основні прийоми роботи в програмах загального призначення. Практичні роботи присвяченні практичному застосуванню програмного забезпечення і включають набір завдань і контрольні питання по темі. 2

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА…………………………………………. Методичні рекомендації……………………………... Критерії оцінювання…………………………………. Інструкція з безпеки життєдіяльності для кабінету інформатики та інформаційних технологій…………. Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті інформатики………………………………………….. РОЗДІЛ І. Комп’ютерні презентації та публікації…. Практична робота №1 «Розробка слайдової презентації»……………………………………………. Практична робота №2 «Анімація в слайдових презентаціях»………………………………………….. Практична робота №3 «Створення відеокліпу»…….. Практична робота №4 «Створення інформаційного бюлетеня або буклету»……………………………….. РОЗДІЛ ІІ. Текстовий процесор……………………. Практична робота №5 «Робота з таблицями і зображеннями у текстових документах»……………. Практична робота №6 «Використання стилів і шаблонів документів»………………………………… Практична робота №7 «Створення макросів в автоматичному режимі та їх використання»………. РОЗДІЛ ІІІ. Служби Інтернету………………………. Практична робота №8 «Електронне листування через веб-інтерфейс»………………………………….. Практична робота №9 «Електронне листування за допомогою поштового клієнта»……………………… Практична робота №10 «Обмін миттєвими повідомленнями»……………………………………… Практична робота №11 «Спілкування на форумах та в чатах»………………………………………………… РОЗДІЛ ІV. Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації…………………………………………. Практична робота № 12 «Побудова інформаційної моделі»…………………………………………………. РОЗДІЛІV. Системи опрацювання табличних даних Практична робота №13 «Введення даних і форматування таблиць у середовищі табличного процесора»…………………………………………….. Практична робота № 14 «Використання формул в

5 6 7 10 12 14 14 21 25 28 34 34 40 44 47 47 52 59 68 71 71 75

Н.П.Садова

електронних таблицях»……………………………….. Практична робота №15 «Побудова діаграм»……….. Практична робота № 16 «Сортування і фільтрування даних»………………………………………………….. Практична робота № 17 «Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора»……….. РОЗДІЛ VІ. Бази даних. Системи управління базами даних…………………………………………………… Практична робота № 18 «Робота з об’єктами бази даних у середовищі СКБД»…………………………... Практична робота №19 «Створення бази даних в середовищі СКБД, створення форм і введення даних»………………………………………………….. Практична робота № 20 «Створення запитів і звітів» РОЗДІЛ VІІ. Інформаційні технології………………. Практична робота № 21 «Створення й ведення власного блогу»……………………………………….. Практична робота № 22 «Виконання завдань з опрацювання даних у кількох програмних середовищах»………………………………………….. Комплекс вправ для зняття зорової втоми та покращення кровообігу очей (Е.С. Аветисов)………. Орієнтовний комплекс вправ для зняття втоми під час навчання в кабінеті інформатики………………... Комплекс вправ для зняття м’язового напруження… Список використаних джерел..………………….……

80 84 86 89 93 93

101 105 110 110

114 121 122 123 124

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ПЕРЕДМОВА Комп’ютеризація, яка стрімко розвивається в останні роки, торкнулась і системи освіти. Комп’ютер став об’єктом навчального процесу, а з іншого боку став цінним технічним засобом забезпечення процесу навчання. Не новина і те, що широкого використовуються комп'ютери у виробництві, науці, управлінні, банківській системі, сферах обслуговування тощо. Роботу з комп’ютером і з прикладними програмами вивчають в загальноосвітніх школах, професійно-технічних і вищих навчальних закладах. У навчальному посібнику «Практикум з інформатики» розглянуто основи роботи у програмах загального призначення та webсередовищі. В практикумі розглядається формування умінь і навичок роботи з відповідними програмами на основі використанняпрактичних робіт. Тематика практичних робіт (ПР) відповідає змісту теоретичного курсу «Інформатика». Цілі створення практикуму: 1. розвиток уявлень про властивості інформації, способи роботи з нею (зокрема, з використанням комп'ютера); 2. розвиток навиків рішення задач із застосуванням підходів, найбільш поширених в інформатиці (із застосуванням логіки, алгоритмічний, системний і об'єктно-орієнтований підхід); 3. розширення кругозору в областях знань, тісно пов'язаних з інформатикою; 4. розвиток в учнів навичок рішення професійних та логічних задач. Мета цього практикуму – ознайомлення учнів з основними компонентами пакетів Office, операційною системою Windows, а також основними прийомами роботи в мережі Інтернет. Практикум складається з 22 практичних робіт. Всі вони мають теоретичні відомості, варіанти завдань практичних робіт і контрольні запитання, що полегшує засвоєння матеріалу. Роботи можна виконувати під керівництвом викладача або самостійно. Щоб успішно виконати практичні роботи, слід заздалегідь готуватися до них: ознайомитися з теоретичними відомостями, ходом роботи і контрольними запитаннями. Зміст практикуму відповідає типовій освітній програмі рівня «Стандарт» і розрахований для учнів та викладачів ПТНЗ, а також для самоосвіти.

Н.П.Садова

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Практичні заняття (грец. prakticos – діяльний) – форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота учнів. Маючи загальну направленість (завдання до всього курсу) та мету конкретного заняття учні обирають стратегію його реалізації. Опрацьовується теоретичний матеріал підручника та лекцій, додаткова література; складається план роботи безпосередньо в аудиторії; опрацьовуються контрольні запитання та формується перелік запитань до викладача. На початку практичного заняття учням надається можливість отримати відповіді на запитання, які вони підготували заздалегідь. На даному етапі слід звернути увагу на те, що не викладач ставить запитання, відповіді на які в нього вже є, а самі учні проявляють пізнавальну активність, шукаючи відповіді на питання, що виникли у них під час вирішення завдання. Після отримання завдання практичної роботи в учня з'являється вибір: самостійно виконувати завдання всіх рівнів складності або ж самим обрати відповідний рівень. Слід зазначити, що надання можливості вільного вибору рівня складності доцільне при свідомому ставленні учнів до рівня своїх знань. Переваги такої форми організації практичних робіт полягають у: - можливості особистості проявити такі індивідуальні риси мислення як самостійність та критичність; - можливості переходу учнів від одного диференційованого рівня на інший в залежності від підготовленості до певного заняття; - можливості вільного вибору, що сприяє розвитку критичного ставлення до своїх знань та відповідальності за зроблений вибір; - активізації самостійної навчально-пізнавальної діяльності, що проявляється в самостійній підготовці до кожного практичного заняття; - економії навчального часу та раціонального його використання на заняттях за рахунок самостійної підготовки вдома; - обов'язковому контролі в кінці кожного заняття, що виключає можливість списування алгоритму розв'язку або результатів роботи. 6

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики До навчальних досягнень учнів з інформатики, які підлягають оцінюванню, належить: теоретична база знань: уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп’ютера з використанням програмного забезпечення загального та конкретнопредметного призначення, формулювання проблем і постановку задач, побудову відповідних інформаційних моделей, основи алгоритмізації і програмування, принципи будови та дії комп’ютера, уявлення про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібних відомостей. практичні навички: навички роботи з пристроями введення-виведення даних, прикладним програмним забезпеченням загального і навчального призначення – програмами технічного обслуговування апаратної складової, операційними системами, програмами для архівування файлів, антивірусними програмами, редакторами текстів, графічними редакторами, засобами підготовки комп’ютерних презентацій та публікацій, табличними процесорами, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, експертними системами. мультимедійними комп’ютерними енциклопедіями, педагогічними програмними засобами для комп’ютерної підтримки навчання з різних предметів, програмами-браузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною поштою та телеконференціями, пошуку потрібних відомостей в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо; навички складання, описування та реалізації найпростіших алгоритмів і програм з використанням різних засобів їх подання, зокрема деякої мови програмування. Оцінювання якості підготовки учнів з інформатики здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями та здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності. Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з інформатики, що відображено в таблиці і побудовано таким чином, що досягнення певного рівня навчальних досягнень передбачає, що усі вказані для попередніх рівнів знання, уміння і навички опановані учнем. 7

Н.П.Садова

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

І.Початковий

ІІ. Середній

ІІІ. Достатній

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів Учень (учениця) розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі; знає і виконує правила техніки безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою Учень (учениця) розпізнає окремі об’єкти, явища і факти предметної галузі та може фрагментарно відтворити знання про них Учень (учениця) має фрагментарні знання при незначному загальному їх обсязі (менше половини навчального матеріалу) при відсутності сформованих умінь та навичок Учень (учениця) має початковий рівень знань, значну (більше половини) частину навчального матеріалу може відтворити репродуктивно; може з допомогою вчителя виконати просте навчальне завдання; має елементарні, нестійкі навички роботи на комп'ютері Учень (учениця) має рівень знань вищий, ніж початковий; може з допомогою вчителя відтворити значну частину навчального матеріалу з елементами логічних зв'язків; має стійкі навички виконання елементарних дій з опрацювання даних на комп'ютері Учень (учениця) знайомий з основними поняттями навчального матеріалу;може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу і робити певні узагальнення; вміє за зразком виконати просте навчальне завдання; має стійкі навички виконання основних дій з опрацювання даних на комп'ютері Учень (учениця) вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; може пояснити основні процеси, що відбуваються під час роботи інформаційної системи та наводити власні приклади на підтвердження деяких тверджень; вміє виконувати навчальні завдання, передбачені програмою

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

IV. Високий 11

Учень (учениця) вміє аналізувати навчальний матеріал, в цілому самостійно застосовувати його на практиці; контролювати власну діяльність; самостійно виправити вказані вчителем помилки; самостійно визначити спосіб розв’язування навчальної задачі; вміє використовувати довідкову систему Учень (учениця): вільно володіє навчальним матеріалом, застосовує знання на практиці; вміє систематизувати і узагальнювати отримані відомості; самостійно виконує передбачені програмою навчальні завдання; самостійно знаходить і виправляє допущені помилки; може аргументовано обрати раціональний спосіб виконання навчального завдання; вільно володіє клавіатурою Знання, вміння і навички учня (учениця) повністю відповідають вимогам державної програми. Учень (учениця) володіє міцними знаннями, самостійно визначає проміжні цілі власної навчальної діяльності, оцінює нові факти, явища; вміє самостійно знаходити додаткові відомості та використовує їх для реалізації поставлених перед ним навчальних цілей, судження його (її) логічні і достатньо обґрунтовані; має певні навички управління інформаційною системою Учень (учениця) володіє узагальненими знаннями з предмета; вміє планувати особисту навчальну діяльність, оцінювати результати власної практичної роботи; вміє самостійно знаходити джерела різноманітних відомостей і використовувати їх відповідно до мети і завдань власної пізнавальної діяльності; використовує набуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях; вміє виконувати завдання, не передбачені навчальною програмою; має стійкі навички управління інформаційною системою Учень (учениця) має стійкі системні знання та продуктивно їх використовує; вміє вільно використовувати нові інформаційні технології для поповнення власних знань та розв’язування задач; має стійкі навички управління інформаційною системою у нестандартних ситуаціях

Н.П.Садова

ІНСТРУКЦІЯ з безпеки життєдіяльності для кабінету інформатики та інформаційних технологій 1.1. 1.2.

1.3.

1.4.

1.5.

І. Загальні положення Інструкція з безпеки праці для кабінету інформатики поширюється на всіх учнів навчально-виховного процесу під час проведення практичних занять з інформатики. Інструкція розроблена на основі наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.03.2004р. № 81 та Положення про кабінет інформатики та інформаційнокомунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів від 20.05.2004р. № 107. Інструкція є основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті інформатики. Така інструкція розробляється завідуючим кабінетом інформатики та затверджується керівниками навчального закладу. Вимоги зазначеної інструкції є обов'язковими для виконання всіма, хто працює в кабінеті інформатики та інформаційних технологій. Відповідно до Правил безпеки під час проведення навчальновиховного процесу в кабінеті інформатики, учні, лаборанти проходять інструктаж з безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарняної) допомоги при характерних ушкодженнях у кабінеті інформатики та інформаційних технологій. Інструктаж з безпеки праці з учнями проводиться на початку кожного навчального року і оформлюється в спеціальному журналі.

ІІ. Вимоги безпеки праці на початку роботи. 2.1. Практичні заняття на комп'ютерах проводяться тільки у присутності і під керівництвом викладача. 2.2. Заходити в комп'ютерну залу слід спокійно, не штовхатися, не бігти. 2.3. Сідати тільки за закріплені комп'ютера. 2.4. Із собою на робоче місце брати лише зошит, конспект, підручник, зовнішній запам’ятовуючий пристрій і ручку. 2.5. Портфелі і сумки не складати біля виходу, їх потрібно залишати у спеціально відведеному місці. 2.6. Вмикання і вимикання комп'ютерів проводиться тільки з дозволу викладача. 10

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

2.7. Кожен учень повинен знати розміщення головних вимикачів, за допомогою яких одночасно вимикається все електричне обладнання. ІІІ. Вимоги безпеки під час виконання робіт. 3.1. Категорично забороняється учням робити будь-який, навіть дрібний, ремонт електрообладнання. 3.2. Виконуючи завдання, учні не повинні залишати поза увагою технічний стан комп'ютерів, за якими вони працюють. Робочий стан комп'ютера настає, коли завантажується операційна система, і завдяки цьому комп'ютер стає працездатним. 3.3. Для завантаження операційної системи з вінчестера вмикають комп'ютер, натиснувши кнопку ―Power‖ на системному блоці. 3.4. До закінчення завантаження операційної системи не слід натискати будь-які клавіші і кнопки. 3.5. Після закінчення завантаження операційної системи на екрані з'явиться робочий стіл Windows. 3.6. Про недоліки в роботі комп'ютера та аварійні ситуації необхідно повідомити викладача. ІV. Вимоги безпеки після закінчення роботи. 4.1. Встановити курсор миші на кнопку «Пуск» панелі задач і клацнути лівою кнопкою. 4.2. У списку, що з'явиться, клацнути на «Вимкнути комп’ютер». 4.3. У вікні «Вимкнути комп’ютер» клацнути у віконці «вимкнення» і дочекатись автоматичного вимкнення комп’ютера. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях. 5.1. При аварії чи пожежі вимкнути комп'ютер швидко без паніки вивести учнів з комп'ютерної зали. 5.2. Повідомити пожежну. 5.3. Закрити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався до сусідніх приміщень. 5.4. Приступити до ліквідації осередку вогню. Пожежа електрообладнання гаситься тільки вогнегасником, який знаходиться в кабінеті у спеціально відведеному місці. 5.5. У разі попадання людини під дію електричного струму, необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму. При втраті свідомості, відсутності дихання і пульсу у потерпілого, необхідно негайно починати робити штучне дихання і непрямий масаж серця. 11

Н.П.Садова

5.6. У разі опіку від ураження електричного струму, необхідно звільнити уражене місце від одягу і накрити чистою тканиною. Якщо потерпілого морозить, треба зігріти його. Розробив: викладач інформатики Погоджено: інженер з охорони

Інструкція з пожежної безпеки в кабінеті інформатики

2. 3. 4.

5. 6.

3. 4.

1. 12

1. Загальні положення Кожен учень зобов'язаний знати і виконувати правила пожежної безпеки, а при виникненні пожежі – вжити всіх залежних від нього заходів для врятування учнів і гасіння пожежі. Сходові клітки, евакуаційні виходи, проходи, коридорні тамбури повинні утримуватися постійно вільними. У навчальних кабінетах парти, столи, стільці необхідно встановлювати так, щоб не заставляти виходів із кабінетів. У кабінетах слід суворо дотримуватися протипожежного режиму. Приміщення повинні постійно утримуватися в чистоті. Весь пожежний інвентар і обладнання треба утримувати у справному стані, розміщувати на видних місцях. У приміщеннях забороняється розкладання вогнищ, спалювання сміття, паління. 2. Вимоги пожежної безпеки до початку роботи У кабінетах горючі речовини й матеріали потрібно зберігати у шафах, що замикаються, ключі від яких повинні бути у викладача. Забороняється використовувати електроприлади із пошкодженою ізоляцією, зберігати біля них рідини, які легко займаються, обгортати папером або тканиною електричні лампи. Не працювати на несправному обладнанні. Перед початком роботи на електрообладнанні перевірити наявність і надійність кріплення захисних засобів і з'єднання захисного заземлення, занулення. 3. Вимоги безпеки під час виконання робіт Виконувати лише ту роботу, з якої пройшли інструктаж, не

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

2. 3.

передоручати свою роботу іншим особам. Забороняється використовувати пожежний інвентар та обладнання для господарських та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням. Під час експлуатації електроустановок не дозволяється:  використовувати кабелі і проводи із пошкодженою ізоляцією;  залишати під напругою електричні проводи і кабелі;  переносити ввімкнені прилади та ремонтувати обладнання, яке перебуває під напругою;  залишати без догляду ввімкнені в електромережу нагрівальні прилади, обладнання;  користуватися пошкодженими (несправними) розетками;  зав'язувати і скручувати електропроводи;  застосовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам ПУЕ щодо переносних (пересувних) електропроводів. Забороняється самостійно усувати несправності електромережі й електрообладнання. 4. Вимоги безпеки після закінчення роботи Щоденно після закінчення занять у кабінетах викладачі, лаборанти повинні уважно оглянути всі приміщення, які закриваються, вимикати електроприлади, обладнання, освітлення, усунути виявлені недоліки. Після закінчення роботи слід прибрати сміття, відходи. Після кожного заняття необхідно усі пожежонебезпечні речовини та матеріали прибрати у спеціально виділені та обладнані приміщення. 5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях У випадку виникнення пожежі дії працівників, учнів навчального закладу мають бути спрямовані на створення безпеки учнівй, в першу чергу рятування та евакуацію. Кожен працівник, учень, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів тощо), зобов'язаний: негайно повідомити про це по телефону 101 до пожежної частини; сповістити про пожежу викладачеві, директору, його заступнику; організувати зустріч пожежних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння.

Узгоджено: Інженер з ОП Завідувач кабінету

Н.П.Садова

РОЗДІЛ І. Комп’ютерні презентації та публікації ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Тема: «Розробка слайдової презентації» Мета: Навчитися створювати презентацію за допомогою майстра, з шаблону, на базі іншої презентації та з порожніх слайдів; добирати стильове оформлення презентації. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм ―Місrosoft Office‖, а саме ―Microsoft PowerPoint‖. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Завантажується програма Microsoft PowerPoint одним із способів, що надає ОС Windows: 1. «Пуск»«Усі програми» «Microsoft Office PowerPoint»; 2. На робочому столі Windows або у вікні папки у контекстному меню виконати команду «Створити»«Презентація Microsoft PowerPoint». 3. На робочому столі Windows двічі клацнути на піктограмі «Презентація Microsoft PowerPoint». 4. У вікні папки з меню «Файл» виконати команду «Створити»«Презентація Microsoft PowerPoint». 5. З існуючої презентації: в меню «Файл» виконати команду «Створити», в області завдань вибрати «Нова презентація». Процес створення презентації в Microsoft PowerPoint складається з таких дій: - вибір загального оформлення; - додавання нових слайдів; - вибір розмітки слайдів; - зміна оформлення слайдів у разі необхідності; - зміна кольорової схеми; - застосування різноманітних шаблонів оформлення та додавання ефектів анімації тощо. Існує декілька способів створення презентації. Виконавши 14

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

команду «Файл»«Створити…», відкриється область завдань з додатковими можливостями створення презентації:



нова презентація. Створюється порожня презентація, що містить один слайд і має мінімум оформлення. Автор презентації самостійно визначає кількість слайдів, їх наповнення та оформлення.



із шаблону оформлення. Створюється порожня презентація та відкривається область завдань «Дизайн слайда», в якій пропонується обрати один із шаблонів оформлення, які зберігаються в стандартній колекції програми MS PowerPoint, на веб-сайтах в Інтернеті тощо.

Н.П.Садова



з майстра автовмісту. Створюється презентація заздалегідь визначеної структури, із стандартним вмістом та оформленням, яку потрібно відредагувати згідно з підказками, розміщеними на слайдах. Майстер проведе користувача через покрокову процедуру створення презентації, просячи різні відомості, починаючи з типу презентації і закінчуючи заголовком титульного слайду. Після завершення роботи майстер, виходячи з вказаного типу і стилю, створить закінчену презентацію із стандартним змістом, який треба замінити на власне.



з існуючої презентації. Презентація створюється на основі вже наявної презентації з певним оформленням. Створюється копія наявної презентації, що дає змогу створити нову презентацію шляхом внесення змін до оформлення та вмісту вихідної презентації.

У Microsoft PowerPoint існують три основні режими: звичайний режим, режим сортувальника слайдів і показу слайдів. Перемикання 16

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

між режимами здійснюється за допомогою кнопок в лівому нижньому кутку вікна програми. У правій частині вікна програми розташовується Область Завдань – область, що містить часто використовувані команди, характерні для певного завдання. Області завдань відкриваються автоматично при виконанні певних завдань. Якщо Область завдань неактивна, в меню Вигляд необхідно клацнути Область завдань. Щоб вибрати іншу область завдань, потрібно клацнути кнопку розкриття списку в заголовку Області завдань і вибрати потрібну область завдань. Приступаючи до створення презентації можна скористатися стандартними шаблонами або модифікувати готову презентацію. Вибравши в Області завдань розмітку слайду, здійснюють наповнення слайда. Вставка текстових написів у слайд: 1) Заповнити текстом готову розмітку слайда. 2) Виконати команду «Вставка» → «Напис» або використати кнопку-команду «Напис» на панелі інструментів «Малювання». 3) «Об’єкт WordArt»: «Вставка» → «Малюнок» → «Об’єкт WordArt…» використати кнопку-команду «Об’єкт WordArt» на панелі інструментів «Малювання».

Щоб презентація несла якомога більше інформації, до неї на ряду із текстом вносять об’єкти інших видів. Серед яких особливе місце займають графічні об’єкти. Вставити графічний об’єкт можна скориставшись пунктом меню «ВставкаМалюнок», який має підменю із семи пунктів: - «Картинки...»; - «Із файлу...»; - «Автофігури»; - «Організаційна діаграма»; - «Об’єкт WordArt...»; 17

Н.П.Садова

- «Зі сканера або камери...»; - «Таблиця Microsoft Word». Вставка графічних зображень: 1) Малюнок: «Вставка»→«Малюнок»→«З файлу…» («Картинки») або відповідна кнопка на панелі «Малювання».

2) Автофігури: «Вставка» → «Малюнок» → «З файлу…» («Картинки») або відповідна кнопка на панелі «Малювання». Автофігури дозволяють створити власне графічне зображення.

До автофігури можна додати текст, виконавши команду із контекстного меню «Додати текст». Текст доданий до автофігури можна форматувати використовуючи кнопкикоманди панелі «Форматування». А у самій автофігурі можна міняти фон заливки, виконуючи команду «Формат»→ «Фон…». Фон слайдів презентації можна встановити наступними способами: 1) вибрати область завдань «Дизайн слайду», в ній – пункт «Шаблони оформлення» та вид шаблону; 2) у контекстному меню вибрати команду «Фон…» або виконавши команду «Формат» → «Фон…»;

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

3) в діалоговому вікні, що з’явиться із списку вибрати «Інші кольори» або «Способи заливки»;

4) при виборі пункту «Способи заливки», вибрати будь-яку вкладку і в ній вибрати фон, встановити його параметри та натиснути кнопку «ОК»;

5) в наступному діалоговому вікні вибрати параметри застосування фону до презентації. «Застосувати до всіх» обраний фон застосовується до всіх слайдів презентації, «Застосувати» - обраний фон застосовується до поточного слайду, «Відміна» - фон не застосовується взагалі, «Перегляд» - надається можливість переглянути, як буде виглядати слайд при застосуванні вибраного фону.

Н.П.Садова

Для збереження створеної презентації виконують команди із меню «Файл» «Зберегти», «Зберегти як…». При виконанні команди «Файл»«Зберегти як…», у діалоговому вікні, що з’явиться є можливість не тільки вибрати місце збереження та нове ім’я презентації, а й тип. Практичні завдання: 1. Завантажити програму Microsoft PowerPoint 2003. 2. Створити презентації, використовуючи команди з Області завдань → Створити презентацію:  нову (порожню), презентацію;  із шаблону оформлення;  з Майстра автовмісту...;  з існуючої презентації... (За вказівкою викладача) 3. Зберегти створені презентації у власній папці. 4. Для порожньої презентації використати довільний шаблон оформлення. 5. Зберегти створені презентації у форматі редагування з ім’ям «Практична робота - 1». 6. Зберегти створені презентації у форматі демонстрації з ім’ям «ПР1». Контрольні питання: 1. 2. 3. 4.

Які методи створення презентацій вам відомі? Як змінити шаблон оформлення презентації? Як можна змінити кольорову схему? У яких форматах можна зберігати створену презентацію?

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2 Тема: «Анімація а слайдових презентаціях» Мета:

Навчитися створювати презентацію з використанням анімаційних ефектів. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм ―Місrosoft Office‖, а саме ―Microsoft PowerPoint‖. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Анімація (від лат. аnimatio – натхнення) – це створення рухомих об’єктів. Застосування у презентаціях анімаційних ефектів разом із звуковими значною мірою посилить увагу слухача, підкреслить окремі значимі деталі, зробить презентацію більш цікавою. Анімаційні ефекти можна додати до будь-яких об’єктів слайда – заголовка, списку, тексту, графіки, діаграми тощо. PowerPoint пропонує два способи оформлення презентації за допомогою анімаційних ефектів: найпростіший полягає в застосуванні готових схем анімації для таких об’єктів, які створені за допомогою розмітки. Інший спосіб вимагає ретельного добору об’єктів, часу та послідовності застосування анімаційних ефектів. Тобто для кожного об’єкта слайдів потрібно встановити, в який момент часу і яким чином він має з’являтися, зникати, змінюватися або переміщуватися. Створюючи анімаційні ефекти для презентації, можна використовувати готові схеми анімації програми PowerPoint. Схема анімації – це готовий відеоефект, який додається до об’єкта на слайдах. До розташованих на слайді об’єктів можна застосувати чотири основні типи анімаційних ефектів. Типи анімаційних ефектів: - вхід – визначає спосіб появи об’єкта; - виділення – ефект, що дає можливість зосередити увагу на певному об’єкті, виділяючи його серед решти розташованих на слайді об’єктів;

Н.П.Садова

- вихід – ефект визначає, яким чином об’єкт буде зникати зі слайда. Для більшості об’єктів ефект такого типу не застосовується; - шляхи переміщення – ефект, який дає можливість створити шлях, уздовж якого буде рухатися об’єкт. Додавання анімації до об’єкта слайда презентації: - активізувати об’єкт; - із списку Області завдань вибрати «Настройка анімації»; - натиснути кнопку «Додати ефект»; - із списку вибрати тип анімаційного ефекту; - в наступному списку вибрати вид ефекту. Для більшого вибору у цьому ж вікні слід натиснути на пункті «Інші ефекти…»

- після встановлення анімаційного ефекту в області завдань з’являться поля для налаштування параметрів даного ефекту. Вибір виду

анімації Параметри анімаційних ефектів Порядок виконання анімації

Перегляд

анімації Зазначимо, що для будь-якого об’єкта можна застосувати декілька типів анімаційних ефектів. Для зміни параметрів анімації використовуються команди із списку анімаційного ефекту у Області завдань.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

До об’єктів презентації можна додавати і звуковий супровід. Для цього потрібно в області завдань у полі «Порядок виконання анімації» вибрати необхідний об’єкт, відкрити список команд, вибрати пункт «Параметри ефектів». В діалоговому вікні, що з’явиться, активізувати вкладку «Ефекти», в полі «Звук» вибрати підходящий звук.

Для накладання музичного твору на всю презентацію або її частину потрібно виконати команду «Вставка»→«Фільми та звук» → …

Для налаштування ефекту зміни слайдів необхідно виконати команду «Показ слайдів»→«Зміна слайдів…». В області завдань «Зміна слайдів» вибрати ефект зміни, встановити параметри та переглянути результат. Для додавання звуку при зміні слайдів потрібно розкрити список Звук в розділі Змінити перехід і із стандартної бібліотеки звуків виберіть необхідний. Якщо зміна слайдів повинна виконуватися автоматично, встановлюється прапорець Автоматично потім і в полі часу задається часовий інтервал переходу від слайду до слайду в секундах. Коли встановлений (за умовчанням) прапорець По клацанню, перехід здійснюється до наступного слайду тільки після клацання миші або натисненням клавіші на клавіатурі.

Н.П.Садова

Щоб акцентувати увагу на важливих деталях слайду, під час показу використовують інструмент Перо. 1. У області Структури клацніть значок необхідного слайду, потім кнопку Показ слайду. 2. Клацнути кнопку Перо. 3. У підміню, що відкриється вибрати Колір чорнил. 4. Вибрати інструмент малювання. 5. Здійснити необхідні виділення. Практичні завдання: Відкрити презентацію з ім’ям «Практична робота - 1» Додати до створеної презентації анімаційні ефекти:  Перший слайд. До текстових написів ефект Кольорова друкарська машинка. До графічних об'єктів ефект Центрифуга.  Для всіх інших слайдів ефекти підібрати самостійно (використовуючи типи анімаційних ефектів: Вхід, Виділення, Вихід, Шляхи переміщення).  Для всіх ефектів, крім 1-го слайду, встановити параметр Запускати разом із попереднім.  Для зміни слайдів встановити параметр Випадкова зміна слайдів та звуковий ефект Клацання.  Підібрати швидкість анімаційних ефектів. 3. Зберегти презентацію у власній папці з ім’ям «Практична робота – 2»

1. 2.

Контрольні питання: 1. Які ви знаєте типи анімаційних ефектів? 2. Як встановити анімаційний ефект? 3. Яку команду необхідно виконати для встановлення ефекту зміни слайдів. 4. Як встановити «Область завдань» та використовувати список задач?

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3 Тема: «Створення відеокліпу» Мета:

Навчитися створювати кліпи, додавати відео ефекти, настроювати часові параметри. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, програма «Windows Movie Maker». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарногігієнічний норм! Теоретичні відомості: Відеоредактор Windows Movie Maker – це спеціальна програма з комплекту поставки Microsoft Windows XP, призначена для створення, редагування і монтажу відеороликів. Файли, що створюються за допомогою відеоредактора Windows Movie Maker, зберігаються на диск у форматі Windows Media, що дозволяє включати в єдиний пакет або відеозапис і відеозапис у поєднанні зі звуковою доріжкою (такі файли будуть мати розширення *.wmv), або тільки звукову доріжку без відеоряду (вона записується у файл з розширенням *.wma). Всі ці файли можуть бути відтворені з використанням програвача Windows Media, що виконує для користувача в цьому випадку роль відеоплейєра.

Для того щоб завантажити програму Windows Movie Maker на 25

Н.П.Садова

виконання, необхідно виконати запропоновану далі послідовність команд: Пуск  Усі програми  Windows Movie Maker. У контексті редактора Windows Movie Maker будь-який графічний файл, аудіо-або відеозапис, який може бути відкритий і використаний в даній програмі, прийнято називати кліпом. У цьому випадку спеціальні папки на диску комп'ютера, в яких зберігаються впорядковані за будь-яким критерієм кліпи, називаються збірками. Формати які підтримує Windows Movie Maker:  файли відео: asf, wmv, avi;  файли фільмів: MPEG1, mpeg, mpg, m1v, mp2;  звукові файли:. wav, snd, au, aif, aifc, aiff;  файли Windows Media: asf, wm, wma, wmv;  як і раніше зображень: bmp, jpg, jpeg, jpe, jfif, gif;  аудіо формату MP3: mp3.

1. 2. 3.

Порядок створення кліпів: Імпортувати матеріал в область «Збірки», виконавши команду «Імпорт…» із області завдань. Додавання в робочу область методом «перетягування» зображень та відео фрагментів мишею. Додавання (за необхідності) відео ефектів:  вибрати пункт «Перегляд відеоефектів»;  вибравши ефект, «перетягти» його на зображення фрагменту, що знаходиться в робочій області. Додавався переходів між фрагментами:  вибрати пункт «Перегляд відеопереходів»;  вибравши ефект переходу, «перетягти» його на спеціально відведене місце між зображеннями. Додавання титрів. (Титри – це напис на кадрі, що містить назву фільму, перелік дійових осіб, пояснювальний текст тощо). Із області завдань вибрати пункт «Створення назв і титрів». У вікні, що з’явиться, вибрати місце розташування титрів, анімацію їх показу, шрифт та колір.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

7. 8.

Додавання звуку відбувається, після імпортування аудіо в область збірки, методом перетягування на звуковий ряд робочої області. Настроювання часових параметрів здійснюється в режимі «Відображення шкали часу» за допомогою миші. Збереження готового кліпу («Файл»«Зберегти файл фільму…»).

Практичні завдання: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8.

Завантажити програму Movie Maker. Імпортувати необхідні фрагменти (відео, зображення, музику) в Область збірки та додати їх на аркуш розкадрування. Додати до них відеоефекти. Встановити переходи між фрагментами. Додати титри на початку (назва, рік) та в кінці (автор); Налаштувати часові параметри кліпу таким чином, щоб його тривалість не перевищувала 2 хв. Зберегти кліп у власній папці з назвою «Мій відеокліп» у форматі Файл фільму. Переглянути кліп за допомогою програми Windows Media player.

Контрольні питання: 1. 2. 3. 4.

Яким чином здійснюється додавання фрагментів до кліпу? Як додати відео ефект до вибраного фрагменту? Як настроїти часові параметри відеоефекту? Як додати до кліпу титри?

Н.П.Садова

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4 Тема: «Створення інформаційного бюлетеня або буклету» Мета: Навчитися створювати публікації, працювати зі зв’язаними об’єктами, зберігати та друкувати публікації. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Publisher 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Програма Publisher 2003 має спрощену порівняно з професійними видавничими системами функціональність. Вона забезпечує створення і акцидентну верстку публікацій на основі різноманітних шаблонів змісту і може працювати у двох основних режимах – створення і редагування друкованої та електронної публікації. Створення публікації в Microsoft Publisher. В меню Файл вибрати команду Створти.

В списку Типи публікацій вибрати шаблон Публікація для друку.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

При появі вікна з наборами макетів для публікації, вибрати макет, який сподобався і клацнути по ньому лівою кнопкою миші.

Н.П.Садова

Потім налаштувати макет за своєю потребою. Для зміни заливки, потрібно активувати сторінку. На панелі інструментів клацнути по кнопці-команді «Колір заливки», вибрати колір або спосіб заливки.

Для додавання додаткового текстового поля необхідно клацнути по кнопці-команді «Надпис» панелі малювання. Також для кожного текстового поля можна встановлювати кольорову заливку.

Для вставки зображення в публікацію потрібно виконати команду «Вставка»→«Малюнок»→«З файлу».

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Для того, щоб створити наступну сторінку публікації – потрібно натиснути на зображення першого аркуша правою кнопкою миші, у вікні, що з’явиться, вибрати команду «Вставити дублікат сторінки».

Н.П.Садова

З’явиться друга сторінка – копія першої, на якій виконується очищення попереднього вмісту та вводиться новий.

В конці кожної окремої статі, обов’язково повинен бути написаний автор статі.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Для зв’язування текстових блоків необхідно: клацнути усередині блоку, що має бути першим у статті; на панелі інструментів Зв’язати текстові поля натиснути

кнопку «Створити зв'язок із написом» ; клацнути блок, у якому повинна продовжуватися стаття. Щоб зв'язати зі статтею додаткові текстові блоки, треба повторити дві останні дії. -

Практичні завдання: 1. 2. 3. 4. 5. 6.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Завантажити програму Microsoft Publisher 2003. Створити бюлетень або буклет. Заповнити документ інформацією з обраної теми – назва, статті, рисунки. Зберегти створену публікацію у власній папці.

Контрольні питання: 1. Яким чином здійснюється додавання графічних зображень? 2. Які особливості роботи з текстовими блоками? 3. Як змінити шаблон документа? 4. Як вибрати колірну схему для документа?

Н.П.Садова

РОЗДІЛ ІІ. Текстовий процесор ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 Тема: «Робота з таблицями і зображеннями в текстових документах» Мета: Навчитися вставляти у текстовий документ таблиці та працювати з ними, використовувати панель малювання та редактор формул. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм ―Місrosoft Office‖, а саме ―Microsoft Word‖. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Текстовий процесор Word зазвичай має інструменти для створення й обробки таблиць. Комірки таблиць можуть містити текст, графічні зображення, посилання на дані з інших документів. Таблиці зазвичай використовують для впорядкування та подання даних. Користуючись таблицями, легко виконати сортування даних та різноманітні обчислення. У процесорі Word передбачено два варіанти додавання таблиць у документ: створення порожньої таблиці, яка надалі заповнюється даними, і перетворення на таблицю вже наявного тексту. Для створення порожньої таблиці, тобто таблиці, не заповненої даними, виконуються такі операції:  встановлюється курсор на місце розташування таблиці й обирається команда меню «Таблиця» 34

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

«Вставити»«Таблиця»;



у діалозі «Вставка таблиці» задається число стовпців та рядків за допомогою лічильників «Число стовбців» і «Число рядків»;  при необхідності установлюється ширина стовпців або включається режим автопідбору ширини (позиція «Авто»). Якщо обрати позицію «Авто» та встановити фіксовану ширину стовпців (перемикач «постійно»), таблиця розтягнеться на всю ширину між лівим та правим полями сторінки;  натиснути кнопку ОК, після чого на екрані з'явиться таблиця із заданими параметрами. Для коригування параметрів таблиці після її створення можна застосовувати діалоги «Властивості таблиці», «Межі і заливка» тощо, які викликаються через контекстне меню таблиці або меню Таблиця.

Таблицю на всю ширину тексту документа, можна створити натиснувши кнопку-команду «Додати таблицю» на панелі інструментів «Стандартна» і у палітрі, що з'явилася, обрати число рядків і стовпців. Таблицю можна також «намалювати». Для цього потрібно установити курсор у місце вставки таблиці і виконати команду меню 35

Н.П.Садова

«Таблиця»«Намалювати таблицю». Покажчик миші набуде форми олівця. Потрібно навести олівець на один з кутів таблиці і, не відпускаючи кнопки миші, розтягнути прямокутник таблиці, й лише тоді відпустіть кнопку. Намалювати олівцем горизонтальні та вертикальні лінії таблиці. Якщо деякі з них виявилися зайвими, прибираються вони інструментом «Ластик», включивши цей інструмент на панелі Таблиці і границі і клацнути ним по непотрібній лінії. Закінчивши малювання, потрібно клацнути мишею поза таблицею. Інструментом «Намалювати таблицю» можна домальовувати лінії сітки в уже наявній таблиці, а інструментом «Ластик» – прибирати непотрібні лінії. У таблицю можна перетворити існуючий текст. Для цього необхідно виділити той текст, який буде перетворено у таблицю, виконати команду «Таблиця» «Перетворити»«Текст в таблицю…»

Для виділення комірки потрібно встановити покажчик миші у лівому куті комірки (покажчик набуде форми чорної стрілки) та клацнути кнопкою. Що ж до тексту всередині комірки, то він виділяється як звичайний текст. Для виділення рядка таблиці встановлюється покажчик ліворуч від рядка за межею таблиці (у так звану смугу виділення). Коли покажчик набуде форми стрілки з контуром, клацнути лівою кнопкою миші. Для виділення стовпця покажчик встановлюється над ним. Якщо потрібно виділити всю таблицю, потрібно клацнути по будьякій комірці таблиці, при цьому у лівому верхньому куті таблиці з'явиться маленький квадрат з хрестиком – маркер переміщення таблиці. Навести на маркер покажчик миші (покажчик також перетвориться на стрілкоподібний хрестик) і клацнути лівою кнопкою. 36

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Є ще один спосіб виділення – клацнути всередині однієї з комірок, які виділятимуться, й виконати потрібну команду меню: «Таблиця»«Виділити»(Таблиця, Стовпець, Рядок або Комірка). Для вставки рядка (стовпців) у таблицю необхідно розташувати курсор в один з рядків вище чи нижче від місця вставки. Обрати команду меню «Таблиця» «Вставити»«Рядки вище (або Рядки нижче). Якщо ж потрібно вставити кілька рядків, наприклад два, виділяється два рядки та виконується одна із зазначених команд. Вставка стовпців виконується аналогічно командою «Стовбці зліва (Стовбці справа)». Видалення рядків, стовпців, таблиці. Клацнути мишею всередині рядка чи стовпця, що видаляється, й обрати команду меню «Таблиця«Видалити»(Стовбці або Рядки). Для видалення таблиці потрібно виділити усю таблицю і натисніть клавішу Delete. Для видалення таблиці можна також клацнути мишею всередині будь-якої комірки і виконати команду меню «Таблиця»«Видалити» «Таблиця». Змінити висоту рядка або стовпця можна простим перетягуванням межі таблиці. Потрібно навести покажчик миші на потрібну лінію сітки (покажчик набуде вигляду двонаправленої стрілки) і клацанням миші перетягнути лінію сітки на нове місце. Точніше задати розміри рядків і стовпців можна так: виділити потрібний рядок і обрати команду «Таблиця» «Властивості таблиці». В діалоговому вікні «Властивості таблиці» відкрити вкладку «Рядок». Клацнути по опції «Висота» і ввести значення висоти у сантиметрах в полі лічильника. При задані висоти пропонується у полі режим обрати варіант Мінімум. Це відповідатиме заданю мінімальної висоти рядка: за умови недостачі місця в комірці встановлюється висота, яка забезпечує розташування всієї інформації. При виборі режиму Точно висота рядка буде фіксованою, й інформація, яка не вмістилась до комірки, залишиться невидимою. Якщо є необхідність відформатувати сусідні рядки таблиці, то зробити це можна кнопками «Наступний рядок» і «Попередній рядок», не закриваючи діалогове вікно «Властивості таблиці». Закінчивши настройку рядків, клацнути по кнопці «ОК». 37

Н.П.Садова

Аналогічно можна задати параметри стовпців, виділяючи стовпці та використовуючи вкладку «Стовбець» діалогового вікна «Властивості таблиці». Зміна розмірів таблиці. Найпростіше розмір таблиці регулюється за допомогою маркера зміни розміру, який має вигляд маленького квадрата і з'являється в нижньому правому куті після виділення всієї таблиці. Встановити на нього покажчик миші (покажчик набуде форми двосторонньої стрілки, орієнтованої по діагоналі таблиці), натиснути на кнопку миші й потягнути маркер у потрібний бік до одержання необхідного розміру таблиці по вертикалі та горизонталі й відпустити кнопку. Можна також певним чином розташувати створену таблицю відносно тексту, клацнувши по ній мишею та обравши команду «Таблиця»«Властивості таблиці». В діалоговому вікні властивостей відкрити вкладку «Таблиця», задати потрібне розташування таблиці за допомогою піктограм у групах «Вирівнювання» і «Обтікання» і клацніть по кнопці «ОК». Найпростіший спосіб переміщення таблиці — перетягування її за маркер переміщення. Клацнути по таблиці і дочекатися появи маркера переміщення (він розташований ліворуч і вище таблиці), а потім потягніть таблицю за маркер.

У таблицях Word за умовчанням текст вирівнюється водночас по лівому і верхньому краях комірки. Змінити це можна так: виділити елементи таблиці, в яких потрібне вирівнювання, і клацнути правою кнопкою миші по зоні виділення. З контекстного меню обрати команду «Вирівнювання в комірці» й у палітрі обрати спосіб вирівнювання. Команду вирівнювання тексту можна також викликати з панелі інструментів Таблиці і межі. 38

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Поліпшити зовнішній вигляд таблиці, щоб привернути увагу до певних її частин, можна за допомогою заливання. Виділити елементи таблиці, що заливатимуться. Якщо не виконати виділення, то заливання буде застосовано до всієї таблиці. Далі обрати команду «Формат»«Межі і заливка» і перейти на вкладку «Заливка». Задати параметри заливання й візерунка і закрити діалогове вікно «Межі і заливка» клацанням по кнопці «ОК». Для видалення заливання потрібно клацнути усередині таблиці й обрати у меню «Таблиця» команду «Автоформат», а далі у списку «Формати» вказати параметр «Ні» і закрити діалогове вікно. Виконання обчислень: - Розмістити курсор у комірці, де повинен бути результат обчислення. - «Таблиця» → «Формула…», в діалоговому вікні вибрати формулу. Практичні завдання: Завантажити текстовий редактор Microsoft Word. Створити таблицю та заповнити пусті комірки. Завантажити текстовий редактор Microsoft Word. Створити таблицю та заповнити пусті комірки. Предмети Прізвище, № ініціали Алгебра Геометрія Інформатика Фізика 1. 2. 3. 4. Середній бал: 5. На власний розсуд оздобити таблицю – тип та колір ліній, колір заливки, тип та колір шрифту тощо. 6. За даними таблиці створити стовпчасту діаграму. 7. У рядку Середній бал треба забезпечити автоматичне обчислення середнього значення. 8. Зберегти цей документ у власній папці з ім’ям «ПР 5_Таблиця». 9. Віддрукувати створений документ (на вказаному викладачем принтері). 1. 2. 3. 4.

Контрольні питання: 1. Якими способами можна створити таблицю у Word? 39

Н.П.Садова

2. Як вставити стовпці і рядки? 3. Як виконуються обчислення в таблицях? 4. Як здійснюється сортування даних у таблицях?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6 Тема: «Використання стилів і шаблонів документів» Мета: Навчитися використовувати шаблони, майстер створення документів. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм ―Місrosoft Office‖, а саме ―Microsoft Word‖. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Для полегшення роботи при створенні і оформленні документів слід використовувати шаблони документів і стилі. Шаблон – заготівка документа, що включає параметри сторінки, що повторюються в різних документах, текст, елементи оформлення, стилі і тому подібне. Стиль – сукупність елементів оформлення тексту, що включає параметри шрифту, абзацу, заливки і інші елементи. Шаблон створюють, як правило, на основі існуючого документа. У документі залишають заповненими і оформленими тільки ті реквізити, які повторюватимуться в інших документах даної групи Для збереження файлу як шаблон необхідно виконати команду «Файл»«Зберегти як...». У діалоговому вікні «Збереження документа» в списку, що розкривається, у полі «Тип файлу» вибрати «Шаблон документа (*.dot)», ввести ім'я створюваного шаблону, після чого натиснути кнопку «Зберегти».

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Для створення документа на основі шаблону необхідно виконати команду «Файл»«Створити...». У діалоговому вікні «Створення документа» вибрати ім'я використовуваного шаблону, після чого натиснути кнопку «ОК».

Подальша робота з документом проводиться звичайним порядком. Доцільно мати шаблони для всіх основних видів організаційнорозпорядливих документів. Застосування шаблонів виключає необхідність установки параметрів сторінки, розмітки розташування реквізитів документа, введення постійних і деяких змінних реквізитів. Крім того, використання шаблонів дозволить забезпечити одноманітність оформлення документів. Існуючі документи, створені раніше на основі інших шаблонів, можна і слід приєднати до відповідних шаблонів організаційнорозпорядливих документів. Для цього слід виконати команду «Сервіс»«Шаблони і надбудови...» і в діалоговому вікні «Шаблони і надбудови» натиснути кнопку «Приєднати...».

Н.П.Садова

У діалоговому вікні «Приєднання шаблону» необхідно вибрати ім'я файлу приєднуваного шаблону, після чого натиснути кнопку «Відкрити». У діалоговому вікні «Шаблони і надбудови» натиснути кнопку «ОК».

Стиль створюють, як правило, на основі існуючого оформлення фрагмента тексту. Фрагмент тексту, на основі оформлення якого створюють стиль, потрібно виділити і виконати команду «Формат»«Стиль...». У діалоговому вікні «Стиль» необхідно натиснути кнопку «Створити...». У діалоговому вікні «Створення стилю» слідує в полі «Ім'я» ввести назву стилю, поставити відмітку «Додати в шаблон», після чого натиснути кнопку «ОК». У діалоговому вікні «Стиль» натиснути кнопку «Застосувати».

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Для застосування стилю необхідно виділити фрагмент тексту, відкрити список, що розкривається, «Стиль» панелі інструментів «Форматування» і вибрати бажаний стиль, наприклад. При переоформленні (зміні) фрагмента документа, оформленого із застосуванням стилю, рекомендується змінити цей стиль і для інших фрагментів документа. Для зміни стилю необхідно виділити фрагмент тексту, відкрити список, що розкривається, «Стиль» панелі інструментів «Форматування» і вибрати бажаний стиль. У діалоговому 43

Н.П.Садова

вікні «Перевизначення стилю» відзначити даний стиль, використовуючи виділений фрагмент як зразок, після чого натиснути кнопку «ОК». Практичні завдання: 1. Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. 2. Завантажити текстовий процесор Microsoft Word. 3. Створити звіт на основі шаблону: Сучасний звіт із вкладки Звіти (з розділу На моєму комп'ютері в області завдань). 4. Опрацювати пояснення, що містяться в щойно створених документах. 5. Зберегти документ у власній папці з ім’ям «ПР - Звіт». 6. Створити зміст документа. 7. Створити новий документ. 8. Створити конверт на основі шаблону із вкладки Листи і факси за допомогою Майстра конвертів (з розділу На моєму комп’ютері в області завдань). 9. Зберегти документ у власній папці з ім’ям «ПР - Конверт». 10. Аналогічно створити ще один документ на основі довільного шаблону з розділу Шаблони (На вузлі Office Online в області завдань). 11. Зберегти документ у власній папці з ім’ям «ПР 6_Шаблони». 12. Створені документи відредагувати та продемонструвати викладачу. Контрольні питання: 1. 2. 3. 4.

Що таке шаблон? Для чого використовується шаблон? Як відкрити шаблон Normal для нових документів? Як створити документ на основі шаблону?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 Тема: «Створення в автоматичному режимі макросів та їх використання» Мета:

Навчитися створювати макроси, використовувати їх, призначати макросам кнопки та клавіші. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою 44

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Windows, пакет програм «Microsoft Word».

«Місrosoft Office», а саме

Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Макрос є структурою, що складається з однієї або кількох макрокоманд, які автоматично виконуються послідовно або в порядку, заданому певними умовами, щоб досягти певної мети. Типове застосування макросів:  для прискорення часто використовуваних операцій редагування або форматування;  для об’єднання кількох команд – наприклад, для вставлення таблиці з заданими розмірами і межами та певною кількістю рядків і стовпців;  для полегшення доступу до параметрів у діалогових вікнах;  для автоматизації виконання складних послідовностей завдань. У багатьох випадках використання макросів цілком виправдане, оскільки це істотно спрощує і прискорює розробку додатку. Їх можна використовувати при створенні невеликих розрахованих на одного користувача додатків, хоча при створенні розрахованих на багато користувачів або клієнт-серверних додатків, де швидкість роботи додатку критична, краще застосовувати VBA. Процес створення макросу називають записом макросу. Запуск макросів може здійснюватись трьома способами: натисненням комбінації клавіш, натисненням кнопки розміщеній на робочому аркуші, або на панелі інструментів. Запис макросу: 1. У меню «Сервіс» виділити пункт «Макрос», а потім вибрати команду «Почати запис». 2. У полі «Ім'я макросу» ввести ім'я нового макросу. 3. У списку «Макрос доступний для» вибрати шаблон або документ, в якому буде зберігатися макрос. 4. Ввести опис макросу в полі «Опис».

Н.П.Садова

Якщо макросу непотрібно призначати кнопку панелі інструментів, команду меню або сполучення клавіш, натисніть кнопку «ОК», щоб почати запис макросу. Щоб призначити макросу кнопку панелі інструментів або команду меню, потрібно натиснути кнопку панелі та перейти на вкладку «Команди». Вибрати записуваний макрос у списку «Команди» та перетягнути його на панель інструментів або в меню. Натиснути кнопку «Закрити», щоб почати запис макросу. Щоб призначити макросу сполучення клавіш, потрібно натисніть кнопку «клавішам». Вибрати записуваний макрос у списку «Команди», ввести сполучення клавіш у полі «Нове сполучення клавіш» та натиснути кнопку «Призначити». Натиснути кнопку «Закрити», щоб почати запис макросу. 6. Виконати дії, які потрібно долучити до макросу. Записуючи новий макрос, можна використовувати мишу лише для вибору команд і параметрів. Для запису таких дій, як виділення тексту, потрібно використовувати клавіатуру. Наприклад, за допомогою клавіші F8 можна виділити текст, а за допомогою клавіші END – перемістити курсор у кінець рядка. 7. Щоб завершити запис макросу, натисніть кнопку «Зупинити 5.

запис» . Порядок дій для виконання макросу: 1) «Сервіс» → «Макрос» вибрати команду «Макроси». 2) У списку «Ім’я» вибрати ім’я макросу, який треба виконати. 3) Натиснути кнопку «Виконати». Макроси зберігаються у шаблонах або документах. За замовчуванням макроси зберігаються у шаблоні Normal, щоб вони були доступні для всіх документів Word. Якщо макрос буде використовуватися лише в одному документі, варто зберегти його в документі. Окремі макроси в документі зберігаються у проектах макросів, які можна копіювати з одного документа до іншого. Практичні завдання: 1. Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. 2. Створити новий документ у текстовому процесорі Microsoft Word. 3. Створити (записати) макрос, у якому для перевірки правопису вибирається українська мова, розставляються переноси слів, вид шрифту Times New Roman, розмір шрифту 14, колір – темно-синій.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

4. 5. 6.

Для виконання макросу призначити комбінацію клавіш Alt+U. Зберегти документ у своїй папці під ім’ям «Макрос». Відкрити текстовий документ та виконати у ньому макрос.

Контрольні питання: 1. Що таке макрос? 2. Для чого вони використовуються? 3. Як здійснити запис макросу? 4. Як виконати макрос?

РОЗДІЛ ІІІ. Служби Інтернету ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 Тема: «Електронне листування через веб-інтерфейс» Мета:

навчитися реєструвати поштову скриньку, надсилати, отримувати й перенаправляти повідомлення, здійснювати навігацію по папках , видаляти повідомлення, вкладати файли до листів. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, підключення до мережі Інтернет, браузер Mozilla Firefox або Internet Explorer. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Сьогодні в Інтернеті існує велика кількість корисних електронних сервісів для оперативного обміну інформацією, окрім традиційного email, це і файлообмінні мережі, і блоги, і форуми, приватні файлові архіви, фотогалереї і навіть відео хостинг. 47

Н.П.Садова

Електронна пошта (від англ. Electronic Mail, скорочено e-mail) – це одна з найбільш популярних служб мережі Інтернет. Її основна функція – надати користувачам пошти можливість обмінюватися електронними повідомленнями, якими є звичайні текстові файли. За роботу електронної пошти в мережі Інтернет відповідають спеціальні поштові сервери. Поштова скринька повинна мати унікальне ім’я, яке називається поштовою адресою. Доступ до цієї скриньки захищений паролем абонента. Поштова адреса складається з двох частин, відокремлених знаком @, або «at» (читається «ет» або, в країнах СНД, «собака»): логін@назва поштового сервера де логін – це довільне ім’я користувача, створене за правилами: ім’я має складатися тільки з літер англійського алфавіту, цифр та знаків підкреслення «_»; крім того, ім’я має починатися з букви, наприклад: henry@yahoo.com Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента в мережі. Усі адреси мають бути унікальними, тобто на одному поштовому сервері не можна створювати дві поштові скриньки з однаковими назвами. Але e-mail залишається найнадійнішим, простішим і безпечнішим, а головне – конфіденційним вузлом зв'язку будь-якої сучасної людини. Новітні сервіси, як правило, вимагають вказівки адреси e-mail при реєстрації – не лише для оперативного сповіщення про внутрішні події свого сервісу, але і для забезпечення питань власної безпеки. Е-mail це доступний і простий сервіс, для того, щоб почати користуватися послугами електронної пошти, досить мати доступ до Інтернету з будь-якої точки світу. В Інтернеті створюється все більше серверів безкоштовної електронної пошти, де всі операції з електронною поштовою скринькою власник виконує прямо на сайті сервісу безкоштовної електронної пошти, в захищеному режимі. Як зазначалося, для електронного листування треба мати власну електрону поштову скриньку. Найпростіший спосіб створити її – скористатися послугами безкоштовних Інтернет-служб, таких, наприклад, як Ukr.net, Mail.ru, Bigmir.net, І.ua, Yandex.ua, Meta.ua чи будь-якої іншої. Для доступу до поштової скриньки, що надається безкоштовною поштовою службою, можна використовувати вебінтерфейс (web-mail) – спеціальний інтерфейс, що дає змогу приймати, надсилати і створювати електронні повідомлення за допомогою браузера. Веб-пошта забезпечує весь необхідний для роботи з поштою 48

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

набір функцій, зокрема адресну книгу, можливість використовувати папки, здійснити фільтрацію електронних повідомлень та перевірку на наявність комп’ютерних вірусів. Перевага користування веб-поштою полягає в тому, що доступ до поштової скриньки можна отримати з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернету. Загальні етапи створення поштової скриньки. 1. Відкриття в браузері сторінки сайту поштового сервера. 2. Далі, зазвичай необхідно зареєструватися. Треба знайти і клацнути у полі «Пошта» на посиланні Реєстрація або на аналогічну, що знаходиться у межах сторінки. 3. Заповнити поля анкети на веб-сторінці, дати згоду на умови співпраці та клацнути на кнопці типу «Зареєструватися». Поштову скриньку буде створено. Обов’язковий пункт під час заповнення даних – введення логіну та паролю й перевірити свою поштову скриньку, використовуючи вебінтерфейс. Перелік деяких безкоштовних поштових веб-серверів: - www.i.ua - www.mail.ru - www.ukr.net - www.imail.ru - www.gmail.com - www.mailru.com - www.aport.ru - www.yandex.ru Порядок створення електронного листа: 1. У браузері відкрити свій поштовий сервер та в полі пошти ввести свій логін та пароль.

У вікні пошти натиснути кнопку «Написати листа»

Н.П.Садова

У формі створення листа заповнити поля: «Кому:», «Тема:» па поле для введення повідомлення.

Якщо до листа потрібно прикріпити файл, то у полі «Додати:» натискається кнопка «Файл». У вікні, що з’явиться пройти шлях до файлу, який буде прикріплюватися. Вибрати файл та натиснути кнопку «Відкрити»

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

По закінченню створення повідомлення натиснути кнопку «Надіслати». Лист відправиться адресату та з’явиться у папці «Відправленні». Адресна книга є зібранням адресних книг або списків адрес. Адресною книгою можна користуватися для пошуку та вибору імен, адрес електронної пошти та списків розсилання при задані адрес одержувачів повідомлень. При введенні імені в поле «Кому:», «Копія:» автоматично виконується пошук відповідних імен в адресній книзі. Якщо збіг знайдено, ім'я ідентифікується – коротке ім'я та адреса електронної пошти заповнюються – що дає змогу надіслати повідомлення. Можна також створити контакт, натиснувши кнопку «Створити контакт». Якщо введені літери містяться в декількох іменах, потрібне ім'я можна вибрати у списку. 5.

Практичні завдання: 1. 2. 3.     4. 5. 6. 7. 8. 9.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. У браузері ввести адресу поштового веб-сервера (за власним вибором) Знайти розділ «Пошта» та клацнути «Реєстрація»: У формі, що з’являється, заповнити анкету (обов’язково запам’ятавши свій логін і пароль). По завершенню прийняти умови угоди користувача, ввести символи, зазначені на картинці (якщо вимагається сервером) та клацнути «Зареєструватися». Результатом роботи повинно бути повідомлення про успішну реєстрацію. Надалі для роботи необхідно в розділі Пошта просто вказувати логін та пароль. Ознайомитися з інтерфейсом електронної скриньки. Створити та надіслати лист. Створити лист, прикріпити до нього файл та надіслати його. Отримати лист та прочитати його. Переглянути папки поштового сервера. Вийти з поштової скриньки, натиснувши кнопку «Вихід», яка, зазвичай, знаходиться у правому верхньому куті.

Контрольні питання: 1. Що таке електронна пошта? 2. Назвати адреси відомих поштових сервісів. 3. Який алгоритм реєстрації поштової скриньки? 51

Н.П.Садова

Назвати правила користування поштовими скриньками. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

Тема: «Електронне листування за допомогою поштового клієнта» Мета: Навчитися запускати поштовий клієнт та завершувати роботу з ними, настроювати параметри середовища поштового клієнта, поповнювати і редагувати адресну книгу. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, підключення до мережі Інтернет, поштова програма Outlook Express. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Поштова програма (клієнт електронної пошти, поштовий клієнт, мейл-клієнт, мейлер) – програмне забезпечення, яке встановлюється на комп'ютері користувача і призначене для одержання, написання, відправлення та зберігання повідомлень електронної пошти одного або декількох користувачів (у випадку, наприклад, декількох облікових записів на одному комп'ютері) або кількох облікових записів одного користувача. Найпопулярніші поштові програми, такі як Outlook Express, Mozilla Thunderbird, The Bat! і Microsoft Outlook, сьогодні комбінують роботу MSA, MDA і MRA в одному додатку. На відміну від поштового сервера, клієнт електронної пошти зазвичай відправляє повідомлення не прямо на відповідний сервер одержувача, а на один і той самий поштовий сервер, який виступає як релей (вузол, що займається отриманням/пересилкою повідомлень). Зазвичай це поштовий сервер провайдера або компанії. Відправка пошти найчастіше здійснюється за протоколом SMTP. Клієнт електронної пошти приймає пошту з одного або декількох поштових серверів, часто це той самий сервер, що служить для відправки. Прийом пошти зазвичай здійснюється за протоколами POP або IMAP. Також в функції клієнта електронної пошти може входити: сортування, зберігання повідомлень, пошук по архіву повідомлень, 52

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ведення адресної книги, фільтрація приймаються повідомлень за різними критеріями, конвертація форматів, шифрування, організація інтерфейсів з офісними програмами та інші функції. Популярні програми-клієнти для роботи з електронною поштою:  Eudora Mail  Evolution  KMail  Mozilla Mail  Mozilla Thunderbird  Netscape Mail  Novell GroupWise  Opera Mail (M2)  Outlook  Outlook Express  TheBat! Outlook Express – програма, яка застосовується для роботи з електронною поштою і групами новин від компанії Microsoft. Outlook Express поставляється у складі операційних систем Windows.

 Outlook Express — це програма, яка інтегрована до складу операційної системи Windows, тому її не треба встановлювати окремо. Розглянемо роботу з електронною поштою за допомогою програми Outlook Express фірми Microsoft. Основні можливості користувача цієї програми:

Н.П.Садова

 Облік і читання листів. Програма дозволяє одночасно переглядати список повідомлень і читати окремі повідомлення.  Введення адресної книги. Під час відправлення відповіді на будь-яке повідомлення автоматично створюється новий запис в адресній книзі. Користувач має змогу додавати, вилучати та редагувати записи.  Раціональний перегляд повідомлень. Переглянути окреме повідомлення й усі відповіді на нього можна, не читаючи всього списку повідомлень.  Робота з групою новин. Outlook Express дозволяє брати участь у телеконференціях Usenet для обговорення певних тем.  Робота з Web-сторінками. Програма Outlook Express автоматично виділяє посилання на web-вузли, які є у повідомленнях. Клацання миші по посиланню призводить до запуску браузера і завантаження web-документа.  Економія часу, проведеного в мережі. В автономному режимі, що передбачений в Outlook Express, можна створювати повідомлення без підключення до мережі. Читати повідомлення і групи новин можна після їх завантаження і відключення від мережі. Завантаження програми. Викликати Outlook Express можна з головного меню, виконавши команду «Пуск»→«Програми»→«Outlook Express». Після запуску Outlook Express з’являється вікно програми. Розмір кожної зони вікна можна регулювати простим перетягуванням межі. Операції в Outlook Express. Отримання повідомлень. Робота програми Outlook Express після запуску і підключення до Інтернету починається з перевірки надходження пошти. Надалі така перевірка здійснюється за замовчуванням кожні 30 хв. Для «ручного» отримання листів із сервера необхідно клацнути кнопку «Доставити пошту» на планеті інструментів або виконати команду меню «Сервіс»→«Доставити пошту». При цьому також будуть відправлені всі повідомлення із папки Вихідні. Якщо надійшли нові повідомлення, у правому нижньому куті вікна Outlook Express з’явиться значок конверта. Можна настроїти звукове повідомлення про надходження пошти. Для цього треба вибрати команду меню «Сервіс»→«Параметри» й встановити відповідну опцію на вкладці «Загальні». 54

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Читання й обробка повідомлень. Щоб дізнатися про список листів, які надійшли на адресу, досить клацнути по значку «Вхідні» на панелі «Папки» або натиснути комбінацію клавіш Ctr+1. Далі треба обрати зі списку лист, який цікавить, користуючись відомостями в стовпцях: «Від», «Кому» і «Тема». Налаштування облікового запису в Outlook Express: 1. Відкрити поштовий клієнт Microsoft Outlook Express. Якщо це перший запуск програми, відкриється вікно «Майстра налаштування облікових записів» (перейти до п.3). Якщо вікно «Майстра …» не відкрилося, потрібно обрати в меню програми розділ «Сервіс»«Облікові записи…».

2. У вікні, що відкрилося, обрати «Пошта»«Додати».

Н.П.Садова

3. Ввести ім'я (яке буде відображене в листі, що отримає адресат).

4. Ввести поштову адресу.

5. Наступним кроком необхідно внести налаштування серверів для вхідних повідомлень і для вихідних повідомлень: Сервер для вхідних повідомлень (POP3): pop.mbox.vn.ua. Сервер для вихідних повідомлень (SMTP): smtp.mbox.vn.ua.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

6. В поле «Обліковий запис» водиться поштова адреса повністю та вказується пароль.

7. Реєстрацію завершено.

Н.П.Садова

     

Для створення повідомлення треба виконати такі дії: у програмі Outlook Express виконати команду «Створити з...», відкриється вікно «Створити повідомлення»; у поле «Кому:» записати електронну адресу одержувача; при необхідності у поле «Копія:» записати одну або кілька (через кому) адрес для одержання копій повідомлення; у поле «Тема:» записати коротко тему повідомлення, що допоможе адресату у подальшому його пошуку; у вікно тексту занести з клавіатури повідомлення; виконати команду «Відправити», повідомлення буде поміщене у папку «Вихідні».

Практичні завдання: 1. 2. 3. 4. 5. 6.

7. 8. 9.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Завантажити поштовий клієнт Outlook Express та настроїти власний обліковий запис. Ознайомитися з інтерфейсом програми. Створити повідомлення та відправити його на вказану адресу викладачем. Отримати пошту. Відкрити та прочитати лист від викладача. Відповісти на отриманий від викладача лист. У темі листа вказати «Робота з поштовим клієнтом», а в листі, окрім привітання, треба вказати своє прізвище та ім’я, назву навчального закладу та номер групи. Відправити лист сусіду, до тексту листа включити привітання, запрошення до спілкування, підписати лист. Отримати пошту. Лист, отриманий від сусіда, переадресувати викладачу. Коректно завершити роботу з поштовим клієнтом.

Контрольні запитання: 1. 2. 3. 4. 5.

Що таке електронна пошта? Що таке поштовий клієнт? Чим відрізняється поштовий сервер від поштового клієнта?. Назвати найбільш поширені поштові програми-клієнти. Як налаштувати обліковий запис в Outlook Express?

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10 Тема: «Обмін миттєвими повідомленнями» Мета: Навчитися працювати з програмою миттєвих повідомлень; реєструватися в службі обміну миттєвими повідомленнями; обмінюватись повідомленнями; створювати і вести списки контактів. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, підключення до мережі Інтернет, програма миттєвих повідомлень Skype. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Миттєві повідомлення або повніше система обміну миттєвими повідомленнями (англ. Instant messenging, скорочено IM) – телекомунікаційна служба для обміну текстовими, графічними, аудіота відео- повідомленнями між комп'ютерами або іншими пристроями користувачів через комп’ютерні мережі (як правило через Інтернет). Відмінність миттєвих повідомлень від, наприклад, електронної пошти в тому, що обмін повідомленнями відбувається в реальному часі. Обмін повідомленнями може бути або між двома або між декількома співрозмовниками (конференція, чат). Є багато систем миттєвих повідомлень, які дають змогу користувачам віртуально спілкуватись в мережі Інтернет. Серед них можна виділити найпоширеніші з них – це ICQ, Skype. Skype – безкоштовна програма, яка дає змогу телефонувати і спілкуватись в режимі реального часу з іншими користувачами Skype. Цю послугу називають IP-телефонія – технологія, в якій поєднуються переваги звичайного телефону та мережі Інтернет. Skype створена двома підприємцями Нікласом Зеннстромом (Niklas Zennstrom) та Янусом Фріісом (Janus Friis). І в 2003 році користувачам було представлено повноцінну програму Skype.

Н.П.Садова

Ніклас Зеннстром

Янус Фрііс

Використання програми Skype дає користувачам такі можливості:

 дзвінки абонентам Skype незалежно від часу та відстані;  хороша якіст звуку – навіть, краще ніж в звичайному телефоні (все залежить від швидкості передачі даних);

 ведення адресної книги;  список абонентів, який показує статус друзів – в мережі, поза мережею;

 шифрування бесід для максимальної секретності. Завантажити програму можна абсолютно безкоштовно з офіційного сайту Skype. Програма швидко і легко встановлюється та налаштовується. Для відеодзвінка необхідно мати відеокамеру (якщо вона не вбудована в монітор) і мікрофон, для звичайної розмови достатньо буде мікрофону (можна мати гарнітуру – навушники з вмонтованим мікрофоном) Для завантаження файлів інсталяції програми потрібно: 1. Установите з'єднання з Інтернетом. 2. Відкрити веб-сторінку сайту Бібліотека безкоштовних програм (http://biblprog.org.ua/ua/skype). 3. Вибрати гіперпосилання Skype в рядку Завантажити на сторінці з описом програми.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

4. Зберегти архів SkypeSetup.exe інсталяційного пакета програми (на D:\Практика\Скайп) 5. Закрити вікно браузера, не розриваючи з'єднання з Інтернетом. Отримати архів інсталяційного пакета програми Skype можна також з офіційного сайту http://www.skype.com. Після завершення завантаження програму потрібно інсталювати, запустивши на виконання файл SkypeSetup.exe та виконуючи вказівки програми-помічника установки Skype Setup Wizard. Під час інсталяції з Інтернету будуть копіюватися додаткові модулі, потрібні для встановлення програми Skype, і тому необхідно, щоб комп'ютер був підключений до Інтернету. У результаті інсталяції в меню «Пуск» операційної системи в розділі «Усі програми» буде створена група Skype з ярликом програми. За замовчуванням ярлики також будуть розміщені на «Робочому столі» та на «Панелі швидкого запуску». Використовуючи ці ярлики, можна запустити програму на виконання. Реєстрація в службі миттєвого обміну повідомленнями. Користування послугами будь-якої служби миттєвого обміну повідомленнями починається з реєстрації користувача на сервері служби. Під час реєстрації користувач отримує власний код і пароль. Для початку реєстрації в службі Skype потрібно у вікні привітання Skype вибрати гіперпосилання «Реєстрація нових користувачів»

Н.П.Садова

В результаті за допомогою браузера відкриється веб-сторінка «Реєстрція в Skype. Створити обліковий запис користувача Skype», де необхідно заповнити пропоновану форму анкети реєстраційними даними користувача.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Після заповнення всіх полів стає доступною кнопка «Я згіден(-на) створити обліковий запис». Відкривається «Вікно привітання»:

Н.П.Садова

3 вікна «Вікно привітання» можна перейти до ознайомлення з можливостями програми Skype, перевірки налаштування звукових пристроїв, пошуку друзів у мережі Skype, вибравши відповідне гіперпосилання. Під час першого запуску програми ці кроки можна пропустити, оскільки вітальне вікно можна відкрити в будь-який момент, виконавши команду «Допомога»«Вікно привітання» або встановити позначку прапорця «Показувати це вікно щоразу при запуску Skype». Щоб продовжити роботу з месенджером, потрібно вибрати кнопку або гіперпосилання «Закрити це вікно і почати використовувати Skype» Вікно програми Skype

Кнопка «Змінити мережевий статус» призначена для вибору статусу користувача в мережі Skype. При цьому у вікні програми та в «Області сповіщень» значок програми змінюється відповідно до встановленого значення статусу.

Значок

Значення статусу В мережі

Пояснення Користувач у мережі може приймати повідомлення від абонентів Skype і відповідати на них. Встановлюється

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Немає на місці Не турбуват и Невидим ий

Не в мережі Переадре сация дзвінків

автоматично під час входу в мережу Skype. Комп'ютер підключений до мережі, програма Skype запущена, але користувач не використовує комп'ютер у даний час. Користувач зайнятий i не хоче, щоб до нього зверталися в даний момент. За такого значення статусу користувачу не надходять сповіщення про нові повідомлення. Користувач не хоче, щоб було відомо про його присутність у мережі Skype. При цьому користувач може надсилати та отримувати повідомлення. Користувач не в мережі Skype, не може надсилати й отримувати повідомлення. Користувач не в мережі Skype, усі вхідні дзвінки будуть переадресовані на телефон.

Нажавши кнопку з іменем, відкриється вікно з двома вкладками: «Головна сторінка Skype» та «Особисті дані». Нажавши кнопку «Особисті дані» , можна зміни особисті дані користувача. Використовуючи кнопку «Додати», можна додати дані нового контакту або створити групу контактів. При введенні імені у поле «Пошук», буде здійснюватися пошук користувача з таким іменем у списку контактів, при відсутності введеного імені буде здійснюватися пошук в базі даних мережі Skype. Вкладка «Контакти» містить список контактів користувача, а вкладка «Розмови» – історію обміну повідомленнями.

Н.П.Садова

Якщо на вкладці «Контакти» вибрати ім'я контакту, то в «Області повідомлень» відобразяться дані про цього користувача та історія обміну повідомленнями з ним. За вибору вкладки «Розмови» в лівій частині вікна відобразиться хронологія всіх сеансів обміну повідомленнями, здійснених користувачем, а в «Області повідомлень» - історія вибраного сеансу обміну повідомленнями. Кнопка використовується для переходу в режим здійснення платних телефонних дзвінків на мобільні та стаціонарні телефони та надсилання SMS. Вибравши кнопку , можна знайти дані про окремих осіб, підприємства, організації тощо, які зареєстровані в базі даних мережі Skype. Для завершення сеансу зв'язку користувачу потрібно виконати «Skype»«Вихід». При цьому сама програма не буде закрита, а відкриється вікно привітання Skype. Далі можна розпочати новий сеанс роботи в Skype або вийти з програми, вибравши команду . Практичні завдання: 1. 2.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Запустити на виконання програму Skype. Зайти в програму під своїм ім’ям (при відсутності реєстрації зареєструватися у службі Skype. Ознайомитися з інтерфейсом програми).

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

4.     

Запустивши на виконання програму Skype, надіслати запрошення двом одногрупникам приєднати до свого списку контактів, виконавши пошук одного за його іменем, другого – за логіном. Вибрати у списку контактів програми Skype обліковий запис одного одногрупника та: Надішлати йому текстове повідомлення, в якому вказати назву свого улюбленого навчального предмета; звернути увагу на зображення індикаторів під час обміну повідомленнями. При отриманні повідомлення від одногрупника надіслати відповідь. Надіслати текстове повідомлення з розповіддю про те, як пройшли вихідні, додати до повідомлення відповідний смайлик. Відправити одногрупнику один із файлів із комп'ютера, наприклад з папки «Мої малюнки»; звернути увагу на відображення процесу надсилання файлу. При отриманні файлу від одногрупника зберегти файл у власній папці, переглянути його вміст, надіслати повідомлення про отримання файлу. Змінити налаштування власного облікового запису в програмі Skype:  змінити аватар, вибравши одне із зображень бібліотеки аватарів Skype;  відредагувати особисті дані, вказавши своє хобі;  змінити звукові сигнали для супроводу подій, що відбуваються під час роботи програми Skype;  відредагувати особисті дані: вказати свою дату народження, область, місто та мову;  змінити свій мережний статус на «Не тривожити». Завершити роботу програми Skype. Контрольні питання:

1. 2. 3. 4. 5.

Які програмні засоби для обміну миттєвими повідомленнями існують? Описати основні функції програм обміну миттєвими повідомленнями. Як зареєструвати нового користувача в службі Skype? Як добавити новий контакт? Яким може бути значення статусу користувача в мережі? У чому особливість кожного значення статусу? 67

Н.П.Садова

6. 7.

Описати послідовність дій для надсилання текстового повідомлення; голосового повідомлення; відеоповідомлення. Як переслати файл іншому користувачу, застосовуючи програму Skype?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11 Тема: Спілкування на форумах та в чатах Мета: навчитися етикету спілкування на форумах та чатах. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, підключення до мережі Інтернет, браузер Mozilla Firefox або Internet Explorer. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Чат – це спосіб спілкування користувачів у мережі в режимі реального часу, а також програмне забезпечення, що дозволяє організовувати таке спілкування. Комунікація відбувається у вигляді обміну повідомленнями. Учасники, читаючи висловлення на різноманітні теми, приєднуються до їх обговорення. Мотиви відвідування чату різноманітні: знайти друзів, жага творчості та самовираження, провести час тощо. Як і в більшості чатів, у спілкуванні в названому просторі є певні обмеження, за якими слідкують модератори – люди, покликані стежити за порядком. Це такий же користувач, як і всі інші, і на нього поширюються такі ж права й обов’язки (плюс додаткові), як і на звичайного користувача чату. Існує ціла система заборон, за невиконання яких може бути «кік» (від англ. kick – удар ногою) або бан (від англ. ban – заборона). Існують наступні табу під час спілкування в чаті: 68

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

- не вживати ненормативну лексику (у повідомленнях, ніках, інформації про користувача й інших публічних місцях чату) і слова, які ображають присутніх у чаті, а також сховану нецензурну лайку (заміна однієї або більше літер у нецензурних словах іншими буквами або символами); - плагіат ніків (nick, nickname – прізвисько) – особисте, переважно вигадане ім’я, котрим називаються користувачі Інтернету в різноманітних чатах, форумах, менеджерах. Плагіатом є використання в чаті ніків, підібраних таким чином, щоб бути максимально схожими на інші, свого роду – підробка. Остаточне рішення про плагіат на той або інший нік виносить модератор; - пропаганда насильства, націоналістичних і політичних гасел, перекручень; - флуд (flood — потік, потоп) – просто мутний потік нісенітниць, що заполонив комунікаційний простір; - рекламувати що-небудь; - підбурювати чатлан (тих, хто спілкується в чаті) до конфліктів, створюючи прецеденти для масових порушень правил чату; - зловживати верхнім регістром символів. Однак, слід зауважити, що кожен чат містить свою систему заборон, які можуть каратися іншими методами. Письмове інтернет-мовлення дуже часто користується смайлами (cмайлик, смайл (англ. smiley), емотікон (англ. emoticon), емотіконка, емоціон – це ідіограма, яка відображає емоцію, через які користувачі висловлюють своє емоційне ставлення до когось або чогось. Таким чином, невеликим текстом, набором символів висловлюється певна емоція. Для того, щоб спілкуватися в чаті, потрібно просто вибрати собі ім’я, під яким користувач «з’явиться» в нім, і послати в чат повідомлення, яке відразу ж з’явиться в загальному потоці. Чат дозволяє багатьом користувачам одночасно спілкуватися між собою. Форум – інтернет-ресурс, популярний вид спілкування в Інтернеті. На форумі створюються теми для спілкування, що робить його кращим за чат. Всі, кого цікавить певна інформація, можуть зручно й швидко переглянути її на форумі. На форумі є адміністратори (власники форуму) та модератори (обслуговуючий персонал, який стежить за виконанням установлених правил і порядку). Форуми можуть бути присвячені будь-якій темі. Веб-форум – це клас веб-додатків для організації спілкування 69

Н.П.Садова

відвідувачів веб-сайту. Форум пропонує набір розділів для обговорення. Робота форуму полягає у створенні користувачами тем у розділах і можливістю обговорення всередині цих тем. Найпоширеніше ділення веб-форуму: розділи→теми→повідомлення. Звично повідомлення несуть інформацію «автор-тема-змістдата/час». Повідомлення та всі відповіді на нього створює гілку (тему, тред, трєд, топік, топ). Відхилення від початкової теми обговорення часто заборонене правилами поведінки форуму. За дотриманням правил слідкують модератори та адміністратори – учасники, наділені можливістю редагувати, переміщати та видаляти чужі повідомлення у визначеному розділі чи темі, а також контролювати доступ до них інших учасників. На форумах може застосовуватися надзвичайно гнучке розмежування доступу до повідомлень. Так, на одних форумах створення нових повідомлень доступні будь-яким випадковим відвідувачам, на інших – необхідна попередня реєстрація (найбільш поширений варіант) – ці та інші форуми називають відкритими. Застосовується і змішаний варіант – коли деякі теми можуть бути доступні до запису всіх відвідувачів, а інші – тільки зареєстрованим учасникам. Крім відкритих, існують закриті форуми, доступ до яких визначається персонально для кожного учасника адміністраторами форуму. На практиці також нерідко зустрічається варіант, коли деякі розділи форуму загальнодоступні, а решта доступна тільки вузькому колу учасників. Під час реєстрації учасники форуму можуть створювати профілі – сторінки з відомостями про даного учасника. У своєму профілі учасник форуму може повідомити інформацію про себе, налаштувати свій аватар або підпис, що буде автоматично додаватися до його повідомлень. Підпис може бути статичним текстом або містити графічні зображення, в тому числі так звані юзербари. Практичні завдання: 1. 2. 3. 4.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Зареєструватися на форумі «Жива книга» http://my.som.org.ua/forum Налаштувати підпис та аватар свого облікового запису в «Панелі керування» форуму «Жива книга». Залишити повідомлення в одній із тем у категорії «Форум» молодіжного спілкування на форумі «Жива книга» як відповідь на одне з існуючих повідомлень.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Створіть власну тему в розділі «Парус» - форум хобі, розповівши про своє захоплення.

Контрольні питання: 1. 2. 3. 4. 5.

Що таке чат? Що таке форум? Назвати відміності між чатом і форумом. Які є види форумів? Які правила спілкування у чатах та форумах?

РОЗДІЛ ІV. Комп’ютерне моделювання. Основи алгоритмізації ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12 Тема: «Побудова інформаційної моделі» Мета: Ознайомити учнів з видами моделей, навчити складати просту програму для обчислення математичного виразу на мові програмування Turbo Pascal. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, програма Turbo Pascal. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Людина у будь-якій діяльності постійно користується моделями. Модель (від лат. modulus — міра, зразок, норма) – це прообраз, опис або зображення якогось об'єкта. Моделлю може бути будь-який об'єкт, явище або мисленнєвий образ, за допомогою яких вивчають більш складні об'єкти. Моделі використовують тоді, коли безпосередньо дослідити відповідні об'єкти-оригінали складно або й неможливо. В іншому випадку моделі використовують для дослідження ще й неіснуючих об'єктів. 71

Н.П.Садова

Крім матеріальних моделей (іграшки, глобуса, макета будинку), існують абстрактні моделі: описи, формули, зображення, схеми, креслення, графіки тощо. Усі

абстрактні моделі, які можна подати за допомогою набору знаків (геометричних фігур, символів, фрагментів тексту), – це знакові моделі. Для побудови знакової моделі потрібно знати значення знаків, що використовуються. Абстрактні моделі, одержані внаслідок висновків, висловів називають вербальними (від лат. verbalis – усний). Інформаційна модель – матеріальний або уявний об'єкт, використовуваний замість реального об'єкта або явища (процесу) при його дослідженні, що зберігає дані про певні важливі для дослідження типові риси і властивості оригіналу. Математична модель – заміна об'єкта-оригіналу або явища (процесу) відповідним аналогом за допомогою математичних співвідношень. Комп'ютерна модель – математична модель, реалізована за допомогою певних програмно-апаратних засобів. Чітко сформулювати завдання – висловити ті припущення, які дадуть змогу у множині даних про досліджуване явище або об'єкт знайти необхідні вихідні дані, визначити, що буде служити результатом, і який зв'язок між вихідними даними та результатом. Комп’ютерне моделювання – метод розв’язування задачі аналізу або синтезу складної системи, що ґрунтується на використанні її комп’ютерної моделі. Етапи побудови комп’ютерної моделі: 1. Постановка задачі: а) опис об’єкта; б) мотивація для створення моделі; в) попередній аналіз. 2. Створення моделі: 72

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

— — — —

– – – –

а) визначення суттєвих факторів, взаємозв’язків; б) вибір програмного забезпечення; в) розробка алгоритму; г) програмування (створення). 3. Комп’ютерний експеримент: а) налагодження програми; б) перевірка роботи моделі за різних вхідних параметрів; в) аналіз отриманих результатів. Типовий порядок створення нового файла Turbo Pascal: ввійти в головне меню; виконати команду File; вибрати і виконати команду New. На екрані з'явиться порожнє вікно редактора з умовною назвою Noname.pas; рядок за рядком набирати текст програми. В кінці кожного рядка натискати клавішу Enter; виконати програму. Натиснути комбінацію клавіш Ctrl+F9, або ввійти в головне меню і виконати команду Run; виправити при необхідності помилки; після виправлення помилок знову виконати програму;

переглянути отримані результати, натиснувши комбінацію клавіш Alt+F5; — записати текст програми в файл на диск. Ввійти в головне меню. Виконати команду File. Виконати команду Save. Ввести ім'я файлу і натиснути Enter. Щоб пришвидшити процес запису програми в файл на диск можна натиснути клавішу F2 і ввести ім'я файла. Натиснути Enter. Тип даних - це множина значень однакової природи разом із набором операцій, які над ними виконуються. Вид типу

Написання типу

Діапазон

Цілий

integer

-32768 .. 32767

Дійсний

real

2.9*10Е-39 .. 1.7*10Е38

Літерний

char

Кодова таблиця ПЕОМ

Опис змінних Усі змінні, які використовуються в програмі, мають бути описані за такою схемою: Var <ідентифікатор>: <тип>; 73

Н.П.Садова

ABS(х) COS(x) SIN(x) EXP(x)

— — — —

Математичні функції: |x| SQR(x) cos(x) ARCTAN(x) sin(x) LN(x) ex SQRT(x)

— x2 — arctg(x) — ln(x) —

Вказівка присвоювання Вказівка присвоювання маг вигляд <ім'я змінної>:=<вираз> Вказівка введення даних: Read (список); Readln (список). Вказівка виведення даних: Write(список); Writeln(список). Практичні завдання: 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.

1. 2. 3. 4.

Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Зайти в середовище Turbo Pascal. Скласти програму на обчислення математичного запропонованого викладачем. Запустити програму на виконання. Переглянути результат. Зберегти програму під своїм іменем. Дотримуючись усіх правил, вимкнути комп’ютер.

виразу

Контрольні питання: Що таке модель? Навести приклади моделей. Що таке математична та інформаційна модель? У чому різниця між ними? Що таке комп'ютерна модель? Які унікальні можливості дає комп'ютерне моделювання? Назвати основні етапи створення комп'ютерної моделі.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

РОЗДІЛІV. Системи опрацювання табличних даних ПРАКТИЧНА РОБОТА № 13 Тема: «Введення даних і форматування таблиць у середовищі табличного процесора» Мета: Навчитись вводити дані у середовищі табличного процесора, редагувати та форматувати їх. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Excel 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Комірки Excel можуть вміщати доволі об’ємні текстові фрагменти – до 32767 символів, причому перші 1024 символи відображаються в комірці, а всі символи – лише в рядку формул. Введення даних в таблицю Excel це запис до комірок деяких значень або формул. Існує два варіанти введення даних із клавіатури: - введення безпосередньо до комірки; - введення даних в рядок формул. Для введення безпосередньо до комірки необхідно активізувати комірку та почати введення даних із клавіатури. У комірці з’явиться курсор у вигляді звичайної миготливої риски. Після завершення введення потрібно натиснути клавішу Enter або клавіші керування курсором або клацнути мишею поза активною коміркою. Для введення в рядок формул потрібно активізувати необхідну комірку після чого у рядку формул ввести дані та натиснути на клавішу Enter. Якщо раптом був зроблений помилковий запис, але курсор залишається в активній комірці або в рядку формул то необхідно натиснути на кнопку «Скасувати» на панелі інструментів. Якщо ж введення було завершено то для очищення комірки потрібно виділити її та натиснути на клавішу Delete або Backspace. 75

Н.П.Садова

Якщо потрібно, щоб текст, який вводять в комірку, займав декілька рядків, то для початку нового рядка слід натиснути клавіші Alt+Enter. Після команди Alt+Enter курсор переводиться у новий рядок комірки, а висота всіх комірок відповідного рядка таблиці збільшується. При введенні даних Excel автоматично розпізнає числа, текст, дані, логічні значення тощо і задає їм певне форматування. Для редагування вмісту комірок можна використовувати декілька прийомів: - активізувати комірку і набрати у ній нові дані; - для редагування усередині комірки необхідно двічі клацнути мишею по комірці і відредагувати дані; - активізувати комірку і натиснути клавішу F2 для переходу в режим редагування комірки; - для редагування у рядку формул потрібно активізувати комірку, клацнути у рядку формул і змінити дані. Редагування вмісту комірки закінчується натисканням на клавішу Enter, або клацанням мишею поза коміркою, що редагується. Копіювання та переміщення даних можуть здійснюватись в Excel за допомогою двох стандартних способів – це Drag and Drop та через буфер обміну. Drag and Drop – це найпростіший спосіб переміщення та копіювання даних. Для виконання цієї дії необхідно виділити потрібну комірку або діапазон комірок, навести вказівник миші на рамку виділення і коли вказівник набуде форму стрілки – перемістити дані в потрібну комірку. В цьому випадку відбудеться просте переміщення даних. Для копіювання під час переміщення потрібно утримувати натиснутою клавішу Ctrl. Буфер обміну. Операції переміщення або копіювання даних через буфер обміну здійснюються декількома способами. Для початку необхідно виділити потрібну комірку або діапазон комірок: - «Правка»«Вирізати» («Копіювати»); - комбінації клавіш Ctrl+X, Ctrl+C; - із контекстного меню виділеного об’єкту виконати потрібну команду «Вирізати» («Копіювати»); 76

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

використати піктограми на панелі інструментів. Для вставки даних необхідно виділити комірку чи діапазон комірок куди будуть вставлятись дані і виконати одну із наступних дій: - «Правка»«Вставить»; - комбінації клавіш Ctrl+V; - із контекстного меню виділеного об’єкту виконати команду «Вставить»; - використати піктограми на панелі інструментів. Бувають ситуації коли необхідно вставити додаткові рядки або стовпці. Для вставки одного рядка необхідно виділити будь-яку комірку у рядку над яким буде вставлений рядок. Далі у меню «Вставка» вибрати команду «Рядки». Також можна вставити декілька рядків. Для цього необхідно виділити таку кількість комірок скільки рядків потрібно вставити. Виділення комірок необхідно проводити по вертикалі. Вставка стовпців виконується схожим чином. Також можлива вставка окремих комірок. Це виконується командою «Вставка»«Комірки». Для видалення стовпців, рядків чи комірок необхідно виділити об’єкт, що видаляється і обрати команду «Правка «Видалити…» або викликати контекстне меню і вибрати пункт «Видалити…». В MS Excel існує такий засіб як автозаповнення. Він забезпечує заповнення комірок даними з визначених послідовностей які передбачені в Excel. Такими послідовностями можуть бути дні тижня, назви місяців, прогресії. Для того щоб скористатись автозаповненням, необхідно виділити комірку (або діапазон комірок) з даними, навести вказівник миші на правий нижній кут комірки (виділеного діапазону) -

Н.П.Садова

та протягнути його по стовпцях чи по рядках, які будуть автоматично заповнені значеннями. Для додаткових опцій слід протягувати вказівник натиснувши праву клавішу миші. В цьому випадку з’явиться контекстне меню із вибором автозаповнення. Форматування даних, комірок та діапазонів комірок. Дані введені до комірок повинні мати певний формат. Під форматом комірок у Excel розуміється дуже великий набір параметрів. Одні параметри задають спосіб відображення вмісту комірки. Інші визначають формат самої комірки. До параметрів форматування в Excel належить також формат даних: числовий, текстовий, грошовий, дата тощо. За замовчуванням текст у комірках вирівнюється по лівому, а числа, дати і час по правому краю комірки. Щоб змінити спосіб вирівнювання потрібно виділити необхідну комірку і скористатись кнопками вирівнювання, що знаходяться на панелі інструментів «Форматування». Другий спосіб вирівнювання комірок виконується за допомогою діалогового вікна «Формат комірок». В даному вікні потрібно перейти на вкладку «Вирівнювання» та вибрати необхідне вирівнювання із випадаючих списків. Також в цій вкладці знаходиться елемент «Орієнтація», що дозволяє розташувати текст під довільним кутом. У вкладці «Шрифт» вікна «Формат комірок» можна задавати гарнітуру, розмір, колір, накреслення шрифта та інші додаткові опції. Вміст цієї вкладки нагадує однойменний діалог «Шрифт» у процесорі Word. Для зміни висоти рядка і ширини стовпця існує декілька способів: - перетягування роздільника заголовка рядка чи стовпця. Навести покажчик миші на роздільник заголовка рядка чи стовпця. Коли покажчик перетвориться на двонаправлену вертикальну (горизонтальну) стрілку, перетягнути роздільник для задання необхідного розміру. - Одночасна зміна висоти кількох рядків. Якщо необхідно зробити однаковою висоту декількох рядків потрібно виділити ці рядки і перетягнути роздільник одного з

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

виділених рядків, – усі виділені рядки після цього будуть мати однакову висоту. - Точне задання висоти рядка. Для цієї дії потрібно вибрати команду меню «Формат» «Рядок»«Висота». У діалозі «Висота рядка» зазначити значення висоти рядка. Стилі в Excel. Стилі істотно спрощують роботу користувача. Стиль створюється у наступний спосіб: - Необхідно виділити комірку або діапазон, параметри яких будуть включені у стиль. - Вибрати пункт «Формат»«Стиль». - У вікні «Стиль» в полі «Ім’я стилю» ввести назву нового стилю і клацнути по кнопці «Змінити». - Після останньої дії буде виведено діалог «Формат комірок», в якому потрібно задати параметри нового формату. Слід звернути увагу на те, що початкові значення параметрів відповідають формату первинно виділеної комірки. - Після визначення параметрів закрити діалог «Формат комірок» і в діалозі «Стиль» клацнути по кнопці ОК.

1. 2. 3. 4. 5.

6. 7.

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Завантажити табличний процесор MS Excel 2003. Присвоїти ім’я електронній книзі «ПР 13_Успішність». У Лист1 заповнити таблицю відповідно зразка, виконуючи об’єднання комірок, встановлення меж, вирівнювання тексту, виконання заливок:

Між стовпчиками А і В вставити ще один стовпчик. Між рядками 8 і 9 вставити два рядки. 79

Н.П.Садова

8. У порожній 9 рядок ввести текст «Астрономія». 9. Видалити пустий 10 рядок. 10. Зберегти документ. Контрольні питання: Як можна змінити параметри таблиці (ширину, висоту стовпців та рядків)? 2. За допомогою яких команд можна змінювати кількість стовпців, рядків, комірок таблиці? 3. Як ввести текст в одній комірці в два рядки? 4. Які кнопки на панелі інструментів слід натиснути, щоб виконати об’єднання комірок, встановити видимі межі? 1.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14 Тема: «Використання формул в електронних таблицях» Мета: Навчитись виконувати обчислення, вводячи формулу за допомогою адрес комірок та використовуючи майстер функцій, копіювати формули. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Excel 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Програма Excel підтримує роботу з декількома типами даних, що можуть бути записані у комірки таблиці: числа (безпосередньо числові формати, логічні значення та комплексні числа), текст, а також формули, за якими відбуваються різноманітні обрахунки. При введенні чисел в комірку, загальний числовий формат використовується за замовчуванням. Дозволяється введення в комірку цілих чисел, десяткових дробів, а також чисел в експоненціальній формі. Перед від’ємним числом ставиться знак мінус. Введене число розташовується за замовчуванням в крайніх правих позиціях комірки. 80

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Незалежно від кількості розрядів, що відображається на екрані, числа Excel зберігає з точністю до 15 розрядів. Використання найпростіших формул. Основним інструментом для обробки даних в Excel є формули. Формули в Excel – це вирази, що описують обчислення в комірках. Формула може містити числові константи, посилання на комірки і функції, з’єднані знаками математичних операцій. Дужки дозволяють змінювати стандартний порядок виконання дій. Якщо зробити комірку активною, то формула відображається в рядку формул. В формулах можна використовувати наступні знаки арифметичних операцій: + — додавання; – — віднімання; * — множення; / — ділення; ^ — піднесення до степеня; ( ) — підвищення (зміна) пріоритету операції. & — об’єднання текстових полів При введенні формул необхідно звернути увагу на такі особливості: 1. Для введення формули курсор поставити на потрібну комірку. 2. Написати знак «=». 3. По черзі клацати лівою кнопкою миші по комірках, над якими виконується обчислення, після кожного клацання ставити потрібну математичну дію. В кінці введення формули натиснути клавішу «Enter». 4. Десяткові дроби записуються через кому. Для виконання більш складніших обчислень використовується «Вставка функції»: клацнути по кнопці fx на початку рядка формул. В діалоговому вікні, що відкриється вибрати категорію та функцію, в наступних вікнах встановити потрібні параметри для обчислення. Використовуючи формули в Excel можна виконувати різноманітні обчислення над даними введеними до комірок. Формули записуються в рядок формул або у комірку після знаку «=». Слід зазначити, що Excel вважає формулою будь-який запис у комірці, який починається із символу «=». Після команди введення запис формули в комірці зникає і з’являється результат її виконання або повідомлення про помилку. Відредагувати введену формулу можна як звичайний текст введений до комірки. Якщо до формули входять декілька операторів, то програма Excel визначає пріоритет цих операторів і призначає відповідну 81

Н.П.Садова

послідовність їх виконання. Якщо до формули входять оператори з однаковим пріоритетом, то вони виконуються в порядку зліва направо. Щоб змінити порядок використання операторів використовують круглі дужки. Для того щоб скопіювати одну й ту саму формулу у суміжні комірки слід користуватись маркером заповнення. Відносні й абсолютні посилання. Формула в Excel може містити посилання на комірки та діапазони комірок. В Excel посилання діляться на

відносні, абсолютні та мішані. Абсолютне – посилання на певну комірку незалежно від місця розміщення комірки з формулою. Абсолютна адреса комірки має формат $A$1 Відносне – у ході копіювання комірки відносне посилання автоматично змінюється. Відносні посилання задаються у вигляді A1 Мішане – у ході копіювання корегуються частково. Символ $ міститься або перед ім’ям стовпця ($A1), або (A$1), або ($A$1) Для автоматизації обчислень під час роботи з електронними таблицями використовують автозаповнення формулами. Ця операція виконується наступним чином. У правому нижньому куті рамки активної комірки є чорний квадратик (маркер автозаповнення). Якщо навести на нього вказівник миші, він набуває форми чорного хрестика +. Перетягування маркера заповнення розглядається як операція копіювання вмісту комірки в горизонтальному чи вертикальному напрямі. Формули – це те, що робить електронні таблиці дуже корисними. Саме формули дають змогу обчислювати результати на підставі даних, які зберігаються в робочій таблиці. У формулах використовуються арифметичні операції для роботи з числами, спеціальні функції для обробки тексту, а також інші формули для обчислення значень у клітинці. Числа і текст можуть бути в інших комірках, що дає змогу легко змінювати дані і надає робочим таблицям особливої динамічності. Наприклад, при зміні початкових даних Excel виконує перерахунки за всіма формулами, де задіяні ці дані. Довжина формули не повинна перевищувати 1024 символи. Якщо ввести формулу в клітинку, то в ній буде відтворений результат розрахунку за цією формулою. Однак у пам'яті комп'ютера зберігається саме формула, а не результат розрахунків за нею.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

1. 2. 3. 4.

5. 6. 7.

8. 9.

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Відкрити електронну книгу «ПР 13_Успішність». Відредагувати таблицю відповідно зразка:

На Лист1 у комірку F4 ввести формулу (=(B4+C4+D4+E4)/4). За допомогою відповідного показника миші скопіювати дану формулу в діапазоні F4:F11. У комірці В12 вести формулу обчислення середнього арифметичного, використовуючи «Вставку функції», та скопіювати її в діапазоні В12: F12. Зберегти результати у власній папці з назвою «ПР 14_Розрахунки». Завершити роботу з програмою MS Excel 2003, закрити всі вікна та вимкнути комп’ютер.

Контрольні питання: 1. З яких компонентів може складатися запис формул? 2. У якому порядку здійснюється введення формул? 3. Які особливості копіювання формул з відносними й абсолютними посиланнями? 4. Які математичні функції Excel вам відомі?

Н.П.Садова

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 15 Тема: «Побудова діаграм» Мета: Навчитись створювати діаграми та графіки на основі табличних даних в системі електронних таблиць Excel. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Excel 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Для наочного відображення даних які входять до електронної таблиці служать діаграми та графіки. Вони розміщуються звичайно на робочому аркуші і дають можливість порівнювати дані, виявляти закономірності. Excel надає широкі можливості в побудові усіляких видів діаграм. Для побудови діаграм у Excel передбачено кілька засобів. Розглянемо майстер діаграм. Для побудови діаграми за допомогою майстра необхідно виконати наступні дії: - На робочому аркуші виділити комірки з даними, що повинні бути відображенні на діаграмі. У виділений діапазон можуть потрапити і текстові заголовки але це не обов’язково. -

Клацнути по кнопці «Майстер діаграм» , що знаходиться на панелі інструментів, або скористатись командою меню «Вставка»«Діаграма». У першому діалоговому вікні майстра слід обрати тип і вид діаграми. Усього в Excel є 14 типів стандартних діаграм, а також 20 типів нестандартних діаграм. Тут необхідно обрати тип майбутньої діаграми. Також можна переглянути майбутню діаграму клацнувши по кнопці «Перегляд результату». У другому діалоговому вікні майстра буде зазначено діапазон комірок із даними для побудови діаграми. При необхідності цей діапазон можна змінити.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

У третьому діалоговому вікні є опції, задають різноманітні налаштування діаграми: підписи значень, виведення значень на осях та багато інших налаштувань. - В останньому діалоговому вікні потрібно задати розміщення діаграми (наприклад на поточному аркуші). - Натиснути на кнопку «Готово». Після вставки діаграми можна змінювати її положення та розміри. Можна також змінювати параметри готової діаграми або додавати ті, які відсутні, використовуючи команди контекстного меню або меню «Діаграма». -

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Відкрити документ «ПР 14_Розрахунки». По даних таблиці побудувати діаграму типу «Гістограма». Покроково будуючи діграму, вводити підписи рядів, осей, назву діаграми, значення стовпців. 6. Розташувати діаграму на поточному листі. 7. Для порівняння змінити декілька раз типи діаграм. 8. Користуючись командами контекстного меню, змінити параметри діаграми та форматувати саму діаграму. 9. Зберегти результати роботи під назвою «ПР 15_Діаграма». 10. Завершити роботу з програмою MS Excel 2003, закрити всі вікна та вимкнути комп’ютер. 1. 2. 3. 4. 5.

Контрольні питання: 1. Що таке діаграма? 2. Яким чином можна створити діаграму? 3. Який порядок роботи з майстром діаграм? 4. Назвати основні елементи діаграми Excel та охарактеризувати їх призначення. 5. Яким чином можна змінити параметри готової діаграми?

Н.П.Садова

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 16 Тема: «Сортування і фільтрування даних» Мета: Навчитись здійснювати пошук, фільтрацію та сортування даних. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Excel 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Часто виникає потреба впорядкувати дані: відобразити прізвища в алфавітному порядку, поставити числа в порядку зростання. Сортування – це зміна положення даних у списку відповідно до значення або типу даних. Якщо виникає потреба розташувати в алфавітному порядку дані, поставити в порядку зростання, то для цього на панелі інструментів є кнопки або . Також можна використати команду меню «Дані»→«Сортування». Діалогове вікно «Сортування діапазону» призначене для вибору поля, на якому відбувається сортування (потрібно виділити комірки).

Фільтрація даних. В Excel може поміщатися величезне число записів (максимальне число рядків робочого аркуша –65536). Однак не завжди треба відображати всі ці записи. Фільтрацією називається виділення підмножини набору записів. 86

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Відфільтровані дані відображають лише рядки, що відповідають указаним умовам, і приховують рядки, які не потрібно відображати. Після фільтрування даних можна копіювати, шукати, редагувати, форматувати, друкувати відфільтровану підмножину даних, а також створювати на її основі схеми, не змінюючи порядок розташування цих даних і не переміщуючи їх. В Excel виділяють такі способи фільтрації: автофільтр і розширений фільтр. Включення режиму фільтрації здійснюється командою «Дані»→«Фільтр»→«Автофільтр».

При цьому для кожного поля даних автоматично створюється набір стандартних фільтрів у списках, що розкриваються. За замовчуванням використовується варіант «Усі», який вказує, що записи бази даних відображаються без фільтрації. Варіант «Перші 10» дозволяє відібрати визначене число записів за певним критерієм. Варіант «Умова» дозволяє задати спеціальну умову фільтрації. Крім того, можна вибрати запис, що має конкретне значення. Розширений фільтр вибирається командою «Дані»→«Фільтр»→ «Розширений фільтр». За допомогою розширеного фільтра можна виконувати пошук даних за складних умов, при цьому в окремому діапазоні відображаються на екрані умови, відповідно до яких слід виконати пошук та відображення даних. Умови можуть бути такими: 1) кілька умов для одного стовпчика даних; 2) одна умова для кількох стовпчиків даних; 3) одна умова для одного стовпчика та інша для іншого; 4) набір умов для кількох стовпчиків; 5) пошук за умовою у вигляді формули. 87

Н.П.Садова

За допомогою розширеного фільтра можна виконати фільтрацію на місці чи витягти відфільтровані записи і помістити їх на окремий аркуш. Досить корисним в обробці таблиць є знаходження «Підсумків» в таблицях. Підсумки використовують для знаходження різних показників (суми, середнього значення, мінімального та максимального значення та ін.). Пошук. Для того щоб знайти дані за будь-якою умовою, необхідно виділити стовпець, в якому здійснюється пошук, віконати команду «Правка»«Знайти…», далі у вікні, що відкриється ввести дані, які шукаються. Для одержання підсумків до таблиці застосовують команду «Дані» «Підсумки». У вікні, що з’явиться, задати:  назву поля з об’єктами, для яких створюють підсумки;  потрібну операцію;  назву поля, що містить дані для підсумків.

1. 2. 3. 4.

5. 6. 7. 8. 88

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. У своїй папці створити документ Excel з назвою «ПР 16_Список групи». Відкрити документ, створити таблицю згідно зразка (ввести прізвища та імена 10 учнів своєї групи та середній бал):

Виконати впорядкування прізвищ учнів за алфавітним порядком. Здійснити пошук одного з учнів, дані якого є у списку. Виконати фільтрацію даних «Середній бал» за умовою «Більше 5». Зберегти та закрити документ.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Додержуючись усіх правил, вимкнути комп’ютер. Контрольні питання:

1. 2. 3. 4.

Що таке сортування ? Для чого використовують фільтрування? Чим відрізняється сортування від фільтрування ? Які є види фільтрів у ЕТ Excel?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 17 Тема: «Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора» Мета: Навчитися використовувати статистичні та фінансові функції для аналізу числових даних. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Excel 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Крім чисел, тексту й адреси комірок, у формулу можуть входити вбудовані в Excel функції. Функції – це наперед визначені формули, що виконують обчислення за заданими величинами, які називаються аргументами, в указаному порядку. Ці функції дають змогу виконувати прості та складні обчислення. Структура функції. Функція починається зі знака рівності «=», за ним іде ім'я функції, дужка, список аргументів, розділених комами, дужками. Ім'я функції. Щоб відобразити список доступних функцій, клацніть комірку та натисніть клавіші SHIFT+F3. Аргументи. Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (TRUE та FALSE), масиви, значення помилки (наприклад #N/A) або посилання на комірку. У кожному окремому випадку

Н.П.Садова

потрібно використовувати відповідний тип аргументу. Константи, формули або функції також використовуються як аргументи. Після вводу функції з'являється вспливаюча підказка із синтаксисом і аргументами. Введення формул. Діалогове вікно «Вставка функції» полегшує введення функцій під час створення формул, що містять функції. Під час введення Функції у формулу діалогове вікно «Вставка функції» відображає ім'я функції, всі її аргументи, опис функції та кожного аргументу, поточний результат функції та всієї формули. Вкладені функції. У деяких випадках може знадобитися використання функції як одного з аргументів іншої функції. У формулах можна використовувати до семи рівнів вкладення функцій. Якщо функція Б є аргументом функції А, функція Б знаходиться на другому рівні вкладення. Excel має більше 400 вбудованих функцій, об'єднаних в 9 груп. В Excel для вибору пропонуються такі категорії функцій:

Назва категорії відповідає змісту, властивостям функцій. У комірку можна вставити текстову примітку – певний опис або зауваження щодо її вмісту. Для цього використовується команда меню «Вставка»→«Примітка». Використання діалогового вікна «Майстер функцій – крок 1 з 2»: 1. Відкрити вікно «Майстер функцій – крок 1 з 2» виконанням команди «Вставка»«Функція», або натиснути кнопку «Вставка

функції» у рядку формул, або натиснути комбінацію клавіш Shift+F3. У діалоговому вікні «Майстер функцій – крок 1 з 2» у полі «Пошук функції:» вводиться опис дії, яку потрібно виконати. Наприклад, аби знайти функції, пов'язані з логарифмами чисел,

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

необхідно ввести log. Якщо відомо, до якої категорії відноситься функція, то в списку поля «Категорія:», що розкривається, вибрати категорію, а у полі «Виберіть функцію:» – необхідну функцію.

У нижній частині вікна дається визначення виділеної функції і її аргументів. Аби отримати опис функції, треба вибрати функцію в списку і клацнути посилання «Довідка по цій функції». Виділити потрібний рядок в списку «Виберіть функцію:» і натиснути кнопку «ОК» або клавішу Enter. На екрані відображуватиметься діалогове вікно «Аргументи функції». У верхній частині вікна розміщуються поля, призначені для введення аргументів, в нижній частині – довідкова інформація: ім'я вибраної функції, всі її аргументи, призначення функції і кожного аргументу, поточний результат функції і всієї формули. Аби ввести як аргумент посилання на комірку, потрібно клацніть значок розташований біля правої межі поля. Висота діалогового вікна зменшиться. Вибравши комірки, потрібно клацнути значок, що дозволяє повернути діалоговому вікну первинний розмір. Якщо діалогове вікно «Аргументи функції» дозволяє ввести декілька аргументів, то перехід від одного поля аргументу до іншого можна виконувати клавішею Tab. Після введення аргументів буде виведений поточний результат.

Н.П.Садова

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. У своїй папці створити документ Excel з назвою «ПР 17_Функція». Скопіювати таблицю із документа «ПР 16_Список групи». У комірку В13 ввести текст «Найвищий с/б», у комірку В14 – «Найнижчий с/б», у комірку В15 – «Середній бал групи». Використовуючи «Майстер функції» знайти відповідні значення. Контрольні питання: Що таке функція? З яких компонентів може складатися запис формул? Як ввести функцію до формули за допомогою «Майстра функцій»? Чи можна ввести формулу вручну? Що називається аргументом функції? Як скопіювати функцію в інші комірки електронної таблиці?

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

РОЗДІЛ VІ. Бази даних. Системи управління базами даних ПРАКТИЧНА РОБОТА № 18 Тема: «Робота з об’єктами бази даних у середовищі СКБД» Мета: ознайомитися з функціями основних об’єктів БД, навчитися створювати та редагувати таблиці в БД. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Access 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Для маніпулювання інформацією (введенням, пошуком і т.п.) використовуються спеціальні пакети програм, що мають назву системи управління базами даних (СУБД). Системи управління базами даних – це програмні засоби, за допомогою яких можна створювати бази даних, заповнювати їх та працювати з ними. Комп’ютерна СУБД – це програма, призначена для запису, пошуку, сортування, обробки (аналізу) та друкування інформації, що міститься в базі даних. База даних – це систематизована сукупність інформації, що зберігається разом. За структурою організації інформації в БД розрізняють такі моделі баз даних:  реляційна;  iєpapxiчна;  мережна. У комп’ютерній базі даних інформація зберігається у таблицях, дуже схожих на електронні таблиці. Стовпці цих таблиць мають назву полів, а рядки даних – записів. Основними та невід’ємними властивостями БД є такі:  дані логічно пов’язані між собою і несуть відповідну інформацію; 93

Н.П.Садова



структура баз даних звичайно відповідає тому специфічному набору даних, які вона містить;  для даних допускається така мінімальна надлишковість, яка сприяє їх оптимальному використанню в одному чи кількох застосуваннях;  незалежність даних від програм;  для пошуку та модифікації даних використовуються спільні механізми;  як правило, у складі БД існують засоби для підтримки її цілісності та захисту від неавторизованого доступу. Microsoft Access – це програма офісного пакету Microsoft Office, функціонально повна СУБД. Запуск програми Microsoft Access:  «Пуск»«Програми»«Microsoft Access»;  якщо на робочому столі є ярличок програми Microsoft Access, то двічі клацнути на ньому;  із контекстного меню виконати команду «Створити»«Додаток Microsoft Access». База даних СКБД Access є реляційною базою даних, яка складається із взаємопов’язаних двовимірних таблиць. За допомогою Access можна розробляти прості й зручні форми уведення даних, а також здійснювати обробку даних і видачу складних звітів. Access, як реляційна СУБД Access забезпечує доступ до всіх типів даних і дозволяє використовувати одночасно кілька таблиць бази даних. При цьому можна істотно спростити структуру даних, полегшуючи тим самим виконання поставлених завдань. Система Access – це набір інструментів кінцевого користувача для управління базами даних. У її склад входять конструктори таблиць, форм, запитів і звітів. Цю систему можна розглядати і як середовище розробки додатків. Використовуючи макроси або модулі для автоматизації рішення завдань, можна створювати орієнтовані на користувача додатки такі ж потужні, як і додатки, написані безпосередньо на мовах програмування. При цьому вони будуть включати кнопки, меню й діалогові вікна. Одна з основних переваг СУБД Ассеss полягає у тому, що вона має прості та зручні засоби обробки кількох таблиць у одній базі даних. Таблиця є основним об'єктом бази даних. У одній базі даних зберігається кілька таблиць та засоби зв'язування таблиць. Об'єкти Access та їх призначення: Таблиця – організація збереження даних у вигляді двовимірного 94

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

масиву. Саме в таблицях зберігається інформація, організована певним чином. Форма – допомагає створювати інтерфейс користувача і може використовуватися для введення, редагування або відображення даних. У формі можна розмістити елементи керування, які застосовуються для введення, зображення і зміни даних у полях таблиць. Запити – об’єкти для вибору та фільтрування даних таблиці за визначеними критеріями. Запит дозволяє отримати потрібні дані з однієї чи декількох таблиць, розрахувати значення деяких даних за формулами. Звіт – формування документа, призначеного для друку. Макроси – опис дій у вигляді послідовності команд та їх автоматичного виконання. Це засіб для автоматизації роботи з формами, звітами та ін. Модулі – програми на Visual Basic, які розробляє користувач для реалізації нестандартних процедур. СУБД Access має значну кількість спеціальних програм – «майстрів». Є майстер таблиць, майстер кнопок, майстер форм та ін. Майстри здійснюють діалог з користувачем, у процесі якого визначаються дані, необхідні для розв'язування відповідної задачі. Для зручності роботи кожен майстер має певні етапи (кроки). Будь-який етап можна пропустити або звернутись до попередніх. Створення бази даних завжди починається з розробки структури її таблиць. Структура повинна бути такою, щоб при роботі з базою в неї вводити якнайменше даних. Якщо введення якихось даних доводиться повторювати неодноразово, базу роблять з декількох зв'язаних таблиць. Структуру кожної таблиці розробляють окремо. Для того щоб зв'язки між таблицями працювали надійно, і за записом з однієї таблиці можна було однозначно знайти запис в іншій таблиці, треба передбачити в таблиці унікальні поля. Унікальне поле (ключове поле) – це поле, значення в якому не можуть повторюватися. Проектування бази даних. Створення нової порожньої бази даних: 1) Запустити програму Access. 2) Створення нової бази даних: у додатковому полі запуску вибрати пункт «Нова база даних». 3) В діалоговому вікні, що з’явиться, встановити необхідні параметри для збереження файла бази даних. 4) Натисніть кнопку «Створити». Створення таблиць:  вибрати у вікні БД вкладку «Таблиці». 95

Н.П.Садова



Вибрати «Створення таблиці в режимі конструктора», завантажиться проект для створення таблиці.  Визначити поля, типи даних цих полів, а іноді й деякі додаткові властивості. Тип даних – це атрибут змінної або поля, що визначає, які дані можуть у них знаходитись. MS Access оперує з наступними типами даних:

Текстовий – тип даних, що використовується для збереження звичайного неформатованого тексту обмеженого розміру (до 255 символів). Поле Мемо – спеціальний тип даних для збереження великих обсягів тексту (до 65535 символів). Фізично текст не зберігається в полі. Він зберігається в іншому місці БД, а в полі зберігається покажчик на нього, але для користувача такий поділ непомітний. Числовой – тип даних для збереження дійсних чисел. Дата/час – тип даних для збереження календарних дат і поточного часу. Грошовий – тип даних для збереження грошових сум. Теоретично для їхнього запису можна було б користуватися і полями числового типу, але для грошових сум є деякі особливості (наприклад, пов'язані з правилами округлення), а для цього більш зручним є використання спеціального (а не числового) типу даних. Лічильник – спеціальний тип даних для унікальних натуральних чисел з автоматичним наростанням. Природне використання - для порядкової нумерації записів. Логічний – тип для збереження логічних даних (ці дані можуть приймати лише два значення, наприклад, «Так» чи «Hі»). Поле об’єкта OLE – спеціальний тип даних, призначений для збереження об'єктів (наприклад, мультимедійних), що вставляються впровадженням або зв'язуванням (технологія OLE). Реально, звичайно, такі об'єкти в таблиці не зберігаються. Як і у випадку «полів Мемо», вони зберігаються в іншому місці внутрішньої структури файла БД, а в таблиці зберігаються лише покажчики на них (інакше робота з таблицями була б надзвичайно повільною). 96

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Гіперпосилання – спеціальне поле для збереження адрес URL Webоб’єктів Internet. При клацанні на посиланні автоматично відбувається запуск броузера і відтворення об'єкта в його вікні. Мастер підстановок не є спеціальним типом даних. Це об'єкт, настроюванням якого можна автоматизувати введення в поле даних так, щоб вибирати їх зі списку, що розкривається.  Створити ключове поле використовуючи команду «Правка»«Ключове поле» або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів.  Закриваючи проект таблиці, з’явиться вікно для присвоєння іменні таблиці.  У вікні «Додаток Microsoft Office Access: база даних (формат Access 2000)» під інструментами зявиться піктограма створеної таблиці з присвоєною їй назвою.  Подвійним клацанням миші відкрити таблицю.  Заповнити поля таблиці даними. Форматування та редагування даних здійснюється засобами аналогічними до Word. Для створення зв’язків між таблицями СУБД Access має спеціальне діалогове вікно, яке називається «Схема даних». Інтерфейс завдання зв’язків між полями у схемі заснований на «перетягуванні» (переміщенні при натиснутій лівої кнопки миші) вибраного поля та «накладу ванні» його на те поле, з яким повинен бути встановлений зв’язок. Для зв’язування відразу декількох полів їх слід переміщувати при натиснутій клавіші CTRL. Виділяють декілька типів зв’язків між таблицями у схемі:  «один до одного» (1:1) – одному значенню поля в одній таблиці відповідає тільки одне значення поля в іншій.  «один до багатьох» (1:) – одному значенню поля в одній таблиці відповідає декілька (одне чи більше) значень в іншій. Для здійснення зв’язків між таблицями необхідно: 1) відкрийте вікно «Схема даних» за допомогою команди «Сервіс»«Схема даних» або натисніть кнопку . 2) якщо раніш ніяких зв’язків не було, то при відкритті вікна «Схема даних» одночасно відкриється вікно «Додавання таблиці», а якщо зв’язки вже були задані, то для введення у схему даних нової таблиці треба клацнути правою кнопкою миші на схемі даних та у контекстному меню вибрати пункт «Додати таблицю».

Н.П.Садова

3) у вікні «Додавання таблиці» лівою кнопкою миші вибрати спочатку першу таблицю та натиснути кнопку «Додати», аналогічним чином додають наступні таблиці. Після цього натискають кнопку «Закрити»;

4) потім лівою кнопкою миші перетягніть із першої таблиці ключове поле на ключове поле наступної таблиці. З’явиться вікно, де буде встановлено зв’язок: «один-до-багатьох». В цьому вікні можна встановити прапорець «Забезпечення цілісності даних», що означає: знищувати дані з ключового поля головної таблиці неможливо; якщо разом з ним включені прапорці «Каскадне оновлення звязаних полів» і «Каскадне видалення звязаних записів», то, відповідно операції редагування і знищення даних в ключовому полі головної таблиці можливі, але супроводжуються автоматичними змінами в зв’язаній таблиці; натиснути «ОК». Таким чином зв’яжуться таблиці і на екрані буде висвітлено цей зв’язок.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

5) аналогічним чином створіть зв’язки з наступними таблицями; 6) зберегти зміни, натиснувши на кнопку із зображенням дискети та закрити вікно «Схема даних». БД MS Access зберігається в одному файлі <ім'я>.mdb (або <ім'я>.mde, якщо до БД відносяться приєднані таблиці). Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. У своїй папці створити документ Access з назвою «ПР 18_База даних». 4. Створити таблицю у режимі конструктора з іменем «Група №__». № Дата Домашня Прізвище Ім’я По батькові п/п народження адреса 1. 2. 3.

5. 6.

Відкрити створену таблицю та ввести дані 5 учнів своєї групи. Зберегти дані в таблиці та вийти з програми Access.

1. 2. 3. 4.

Контрольні питання: Що таке база даних та СУБД? Яка програма СУБД інтегрована в ОС Windows? Які основні об’єкти має СУБД Access? Які особливості проектування таблиці в СУБД Access?

Н.П.Садова

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 19 Тема: «Створення бази даних в середовищі СКБД, створення форм і введення даних» Мета: навчитися заповнювати таблиці юази даних змістом, редагувати його, редагувати структуру таблиці в БД та створювати і оформляти форму за даними існуючої таблиці. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Access 2003». Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Треба розрізняти два види редагування: змісту таблиці і структури таблиці. При редагуванні змісту таблиці користуються прийомами редагування, засвоєними під час роботи в редакторі Word (вставка і видалення символів, використання буфера обміну тощо). Змінювати структуру таблиці (назви і властивості полів) можна тільки в режимі Конструктор. Для редагування структури таблиці необхідно:  відкрити потрібну таблицю, двічі клацнувши на її значку; 

перейти в режим Конструктора, клацнувши на значку , що на панелі інструментів. В режимі Конструктор вносяться потрібні виправлення для

зміни:  назви поля – виділити і редагувати як звичайний текст;  тип даних – відкрити список «Тип даних» праворуч від назви поля і вибрати в ньому потрібне;  властивостей – праворуч від назви поля відкрити «Тип даних», встановити в ньому відповідний полю тип даних і для нього внизу встановити потрібні властивості. Форма – це інструмент, який дозволяє більш зручно відобразити бланк для заповнення і редагування вмісту таблиць. Для створення форми можна скористатися одним із засобів після завантаження бази даних і переходу на вкладку «Форми». 100

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

 

  

Для створення форми в режимі майстра необхідно: відкрити базу даних, перейти на вкладку «Форми»; виконати команду «Створення форми з допомогою майстра», відкриється вікно «Створення форм»;

у полі «Таблиці і запити» вибрати потрібну таблицю або запит, у полі «Доступні поля» будуть показані поля вибраної таблиці; за допомогою кнопки «>» вибрати потрібні поля, щоб вони по черзі з'явилися у полі «Вибранні поля», або кнопкою «>>» для вибору всіх полів разом; натиснути кнопку «Далі» - з'явиться наступне вікно, у якому вибрати «в один стовпчик» (пропонується ще «стрічковий», «табличний», «вирівнений»);

101

Н.П.Садова



натиснути кнопку «Далі» - з'явиться наступне вікно, в якому вибрати вид оформлення, наприклад, «Стандартний»;



натиснути кнопку «Далі» - з'явиться наступне вікно з фінішним прапорцем, у якому натиснути кнопку «Готово».

102

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Перехід у режим Конструктора здійснюється за допомогою меню «Вигляд» або відповідної кнопки панелі інструментів. Повернення назад здійснюється за допомогою команди «Вигляд»«Режим форми» або відповідної кнопки панелі інструментів. Редагування форми:  відкрити потрібну форму, перейти в режим Конструктора;  для видалення поля потрібно клацнути лівою кнопкою миші в полі і після появи чорних квадратів натиснути клавішу Delete;  для переміщення поля необхідно його виділити і, коли на ньому курсор миші набуде вигляду чорної руки, перетягти виділену область на нове місце;  для переміщення всіх полів форми разом виконати команду «Правка» → «Виділити все» (або натиснути комбінацію клавіш Ctrl+A англ.) і виконати попередні дії;  для зміни розмірів поля потрібно його виділити, встановити курсор миші на один із чорних квадратів і перемістити його до одержання потрібного розміру;  для зміни шрифту виділити потрібне поле і за допомогою кнопок панелі інструментів встановити розмір, написання, колір і вид;  зберегти відредаговану форму, натиснувши кнопку «Зберегти» на панелі інструментів.  Для оформлення форми необхідно:  відкрити потрібну форму, перейти в режим Конструктора; 103

Н.П.Садова

   

змінити розміри вікна і форми, для чого встановити курсор миші на границю і при появі двонаправленої стрілки перетягти її до потрібного розміру вікна; розширити область заголовка, для чого натиснути клавіші Ctrl+A (англ.), щоб виділити все; встановити курсор миші на область, і, коли він набуде вигляду чорної руки, перетягти всю область вниз; для внесення напису у вільне місце скористатися панеллю елементів (при її відсутності натиснути на панелі інструментів кнопку «Панель елементів»)

    



104

;

на панелі елементів натиснути кнопку Аа («Надпис»), після чого, з натиснутою лівою кнопкою миші виділити область напису на вільному місці форми і внести потрібний текст; натиснути клавішу Enter – стане доступною панель інструментів; для напису встановити потрібний шрифт; для встановлення потрібного фону натиснути на панелі інструментів кнопку і вибрати потрібний колір; у ліву частину заголовка форми вставити малюнок, для чого на панелі елементів натиснути кнопку «Малюнок». Після чого з натиснутою лівою кнопкою миші виділити область на вільному місці форми – з'явиться вікно «Вибір малюнка», у якому знайти потрібний малюнок і натиснути «ОК»; після вставки малюнка за допомогою кутових маркерів зменшити його до необхідних розмірів, при цьому частина малюнка може стати невидимою;

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

   

1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

відкрити вікно властивостей малюнка за допомогою відповідної кнопки «Властивості» на панелі інструментів, у якому відкрити вкладку «Макет»; у полі «Встановлення розмірів» відкрити список і встановити значення «За розміром рамки»; закрити вікно властивостей малюнка; перейти в режим форми, для чого в меню виконати команду «Вигляд»«Режим форми». Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. У своїй відкрити документ Access з назвою «ПР 18_База даних». Додати поле «Код учня» перед полем «Прізвище», в кінці додати поле «Телефон». Створеним полям присвоїти відповідний тип. Заповнити додані поля у таблиці. Створити ще два записи. По даній таблиці створити форму. Оформити форму за власним бажанням. Зберегти зміни у базі даних під імям «ПР 19_Форма». Контрольні питання: Яким чином можна перейти з режиму таблиць у режим Конструктора для того, щоб змінити структуру даної таблиці? Яким умовам повинні задовольняти записи таблиці бази даних? Що таке форми у базах даних? Для чого вони призначені? Яким чином можна створити форму у базі даних? Як внести надпис у форму? Як змінити колір фону форми? ПРАКТИЧНА РОБОТА №20

Тема: Створення запитів, форм та звітів у базі даних Мета: Набути практичних навиків створення запитів та звітів у базі даних за допомогою СУБД Microsoft Access. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм «Місrosoft Office», а саме «Microsoft Office Access 2003».

105

Н.П.Садова

Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Доступ до інформації у базі даних забезпечується за допомогою запитів. Запити дозволяють відібрати дані, які зберігаються в різних таблицях, а також здійснювати відбір згідно заданих умов. За своїми можливостями запити потужніші за фільтри. Запити за призначенням та результатами поділяються на:  прості запити;  запити з параметрами;  перехресні запити;  запити на зміну даних. Створення простого запиту. Перед створенням запиту потрібно знищити встановлені умови фільтрації при їх наявності. Для створення простого запиту за допомогою конструктора потрібно виконати такі дії:  відкрити вкладку «Запити» потрібної бази даних;



106

у вікні, що з'явиться, виконати команду «Створення запиту в режимі конструктора», відкриється вікно «Запит 1: запит на вибірку» і, зразу ж на його фоні діалогове вікно «Додавання

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

таблиці» для вибору таблиць, на основі яких буде створюватися запит;  вибрати послідовно таблиці і ввести їх у запит натисканням кнопки «Додати»;  закрити вікно. У верхній частині вікна «Конструктора запитів», яка називається «Схема даних запиту», з'являться списки полів таблиць, що додаються.  Нижня частина вікна Конструктора називається «Бланк запиту». В рядку «Поле» потрібно ввести імена полів, які повинні відображатися в підсумковій таблиці. Це можна зробити так:  клацнути в рядку «Поле», появиться кнопка ▼;  клацнути на кнопці ▼відкриється список полів вибраних для звіту таблиць у форматі Назва таблиці, Назва поля;  клацнути на потрібному полі – назва появиться в комірці, нижче з'явиться назва таблиці, з якої буде вибиратися це поле;  при потребі у наступному рядку вибрати вид впорядкування («Сортування»);  у рядку «Вивід на екран:» автоматично встановиться прапорець;  перейти на наступний стовпчик, де повторити такі ж дії для наступного поля. Виконання і збереження запиту. Для виконання запиту потрібно на панелі інструментів натиснути кнопку «Запуск» або перевести запит у «Режим таблиці» натисканням кнопки «Вигляд». При натисканні кнопки ▼ відкривається три режими: «Конструктор», «Режим таблиці», «Режим SQL». Після виконання запиту кнопка «Вигляд» перетворюється в кнопку, натискання якої приводить до повернення режиму «Конструктора запитів». Послідовне натискання цих кнопок дає значну можливість оперативно переглядати результати виконання запиту. Для збереження запиту необхідно виконати команду меню «Файл»«Зберегти» або натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів. Відкриється діалогове вікно «Збереження», у якому потрібно ввести ім'я запиту і натиснути кнопку «ОК». Запит з параметрами. Створення параметричного запиту надає користувачу додаткові зручності. Для створення запиту з параметрами виконують такі дії:  відкрити існуючий запит у режимі Конструктора; 107

Н.П.Садова



в «Бланк запиту» в потрібному стовпчику в рядку «Умова відбору» ввести текст запиту в квадратних дужках; умови відбору можна встановлювати за маскою, за кількома полями або за логічною умовою «або»;  виконати запит, натиснувши кнопку «Запуск»;  у діалоговому вікні, що з'явиться, ввести значення параметра;  натиснути кнопку «ОК», в результуючій таблиці будуть знаходитись записи, які відповідають заданим параметрам;  для збереження запиту з новим ім'ям потрібно виконати команду «Зберегти як...», ввести потрібне ім'я і натиснути команду «ОК». Для зняття запиту з параметрами потрібно в режимі Конструктор очистити рядок «Умова відбору». Для зручного відображення на екрані або на папері даних, що зберігаються в базі, створюється звіт. В Access звіт можна створити за допомогою майстра звітів або конструктора звітів. При використанні майстра звітів виконуються такі дії:  перейти на вкладку «Звіти» у потрібній базі даних;  виконати команду «Створення звіту з допомогою майстра», відкриється вікно «Створення звітів»;

  

108

у полі «Таблиці і запити» вибрати потрібну таблицю або запит. У полі «Доступні поля» будуть показані поля вибраної таблиці; за допомогою кнопки «>» вибрати потрібні поля, щоб вони по черзі з'явилися у полі «Вибрані поля», або скористатися кнопкою «>>» для вибору всіх полів разом; натиснути кнопку «Далі» - з'явиться наступне вікно, призначене для завдання рівнів групування. Для прийняття заданого з мовчазної згоди рівня натиснути кнопку «Далі»;

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

 

вибрати тип впорядкування для полів, натиснути кнопку «Далі»; вибрати вид макета («в стовпчик», «табличний», «вирівнений») та орієнтацію аркуша паперу («Книжна», «альбомна»), натиснути кнопку «Далі»;  вибрати стиль оформлення звіту («Деловий», «Звичайний», «Напівжирный», «Зжатий», «Спокійний», «Суворий»), натиснути кнопку «Далі»;  у вікні з фінішним прапорцем ввести назву звіту, натиснути кнопку «Готово». Редагування і оформлення звіту виконується на вкладці «Звіти» в режимі Конструктора за допомогою таких самих дій, що і для форми. Для збереження звіту натиснути кнопку «Зберегти» на панелі інструментів. Перед друком, щоб не зіпсувати папір, рекомендується використати режим попереднього перегляду, для чого, не відкриваючи звіт, натиснути відповідну кнопку на панелі інструментів. Дня друкування звіту потрібно його відкрити і натиснути кнопку «Друк» на панелі інструментів або виконати команду «Файл»  «Друк». Для редагування, оздоблення і друкування звіту можна використати текстовий редактор Word або електронні таблиці Excel, для чого потрібно виконати такі дії:  відкрити потрібний звіт;  у меню виконати команду «Сервіс»«Зв’язки з Office»  «Публікація в MS Word» («Аналіз в MS Excel»);  виконати потрібну роботу за правилами відкритої програми.

1. 2. 3. 4. 5. 6.

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Відкрити документ Access з назвою «ПР 19_Форма». За даними таблиці «Група №___» створити простий запит. За даними таблиці «Група №___» створити звіт. Зберегти зміни у базі даних під імям «ПР 19_Запит, звіт».

1. 2. 3. 4.

Контрольні питання: Що таке запити у базах даних? Для чого створюють запит на вибірку? Для чого призначені об’єкти бази даних звіти? Які способи створення звітів існують? 109

Н.П.Садова

5. 6.

Чим відрізняються форми і звіти? Яким чином можна змінити структуру звіту?

РОЗДІЛ VІІ. Інформаційні технології Практична робота № 21 Тема: «Створення й ведення власного блогу» Мета: Навчитись створювати й адмініструвати блог. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, підключення до мережі Інтернет, браузер Mozilla Firefox або Internet Explorer. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Блог (англ. blog, від web log, «мережний журнал», або щоденник подій) – це веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блогів характерні короткі записи тимчасової значущості. Блогерами називають людей, які є авторами блогів. Сукупність усіх блогів в Інтернеті створює блогосферу. Класифікація блогів: За авторством:  особисті;  групові;  колективні. За тематикою:  особисті;  присвячені певним сфера За наявністю мультимедіа:  текстові;  фотоблоги; 110

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

 музичні;  відеоблоги;  подкасти. За особливістю вмісту:  авторський вміст;  коментовані посилання;  цитати. Блог - це веб-сайт, на сторінках якого в хронологічному порядку один за одним розміщуються публікації (пости). На головній (першій) сторінці блога доступні для ознайомлення лише останні публікації, причому найновіша публікація займає верхню частину цієї сторінки. Решта публікацій розміщуються на наступних сторінках. Зазвичай, сторінки блога містять посилання на архів блога, в якому попередні публікації згруповані за місяцями і роками. Кожна публікація містить:  заголовок (тему);  дату опублікування;  посилання на коментарі. Блог може бути авторським, коли повідомлення розміщує одна особа, або колективним, коли повідомлення розміщують кілька авторів. За тематикою блоги поділяють на персональні й тематичні. Персональні блоги, зазвичай, містять публікації про події особистого життя автора, його враження та спостереження. У тематичних блогах розміщуються повідомлення з певної тематики, наприклад, блоги про подорожі, книги, музику або навчальні блоги. Популярність блогів зумовлена простотою, легкістю та оперативністю їх створення, редагування, розміщення в Інтернеті. Створити нову публікацію можна, використовуючи дві дії: 1. Увести відповідний текст до веб-форми. 2. Опублікувати допис. Публікація зберігається на сервері, який автоматично компонує веб-сторінки блога. Існують безкоштовні системи ведення блогів, у яких будь-хто може зареєструватися, створити та вести свій блог. Створення та додавання нових публікацій, перегляд і допис коментарів у таких системах здійснюються за допомогою браузера і не потребують додаткового програмного забезпечення на комп'ютері користувача. Створення блога. Приклад створення блогів за допомогою безкоштовного сервісу blogger компанії Сооglе, який знаходиться за адресою blogger.com. 111

Н.П.Садова

Для того, щоб розпочати процедуру створення першого блога, необхідно вибрати кнопку «Створити ваш блог зараз» та зареєструватися в системі (створити обліковий запис). Реєстрація здійснюється за відомим алгоритмом, який виконувався під час створення поштової скриньки. Далі необхідно задати назву та адресу майбутнього блога. Наступний крок – вибір шаблону оформлення. У разі правильного виконання дій, система видасть повідомлення про успішне створення блога. Для того, щоб додати свою першу публікацію, слід вибрати кнопку ведення блогів. У вікно, що відкрилося, слід: 1. Увести заголовок допису в поле «Заголовок». 2. Ввести текст. 3. Вибрати посилання «Опції публікації» та вибрати відповідний перемикач для можливості (неможливості) розміщувати коментарі читачів. 4. Вибрати кнопку «Опублікувати допис», щоб розмістити допис у блозі, або кнопку «Зберегти зараз», щоб зберегти допис для подальшого редагування та розміщення в блозі. У разі вибору кнопки «Опублікувати допис», система видасть повідомлення про успішне опублікування допису. Далі можна переглянути вигляд блога, повернутися до редагування опублікованого допису (публікації) або створити новий допис. Для завершення поточного сеансу роботи в середовищі слід вибрати посилання «Вийти». Для того, щоб розпочати новий сеанс роботи, необхідно у спеціальну форму ввести свій логін та пароль, які вибрали під час реєстрації в системі, і вибрати кнопку «Увійти». Відкриття та налаштування блога. При повторному входженні в середовище ВІоggег відкриється вікно «Панель інструментів», яке містить список уже створених блогів та посилання, які роблять роботу з блогами більш зручною і простою. Для того, щоб переглянути весь список публікацій, видалити або відредагувати окремі з них, необхідно:  вибрати посилання «Публікації»;  у вікні, що відкрилося, встановити позначку прапорця біля відповідної публікації;  вибрати потрібне посилання: «Редагувати», «Переглянути», «Видалити». Для того, щоб змінити шаблон та дизайн оформлення блога, макет його сторінки, слід вибрати посилання «Макет». 112

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

У вікні, що відкриється: для зміни макета вибрати посилання «Елементи сторінки»; для зміни шаблону – посилання «Вибрати новий шаблон»; для зміни кольорової палітри шаблону – посилання «Шрифти та кольори». До сторінки блога можна додати нові елементи: фотографії у вигляді слайд-шоу, текст привітання, опитування тощо. Для того, щоб додати до сторінки, наприклад, список корисних посилань на ресурси Інтернету, слід: 1. Вибрати посилання «Додати елемент сторінки». 2. У вікні «Виберіть новий елемент сторінки», що відкрилося, знайти напис «Список посилань» та вибрати кнопку «Додати до блога». 3. У вікні «Конфігурувати список посилань», що відкрилося, ввести заголовок списку, адресу сайта і його назву, вибрати кнопку «Додати посилання». 4. Повторити п. 3 потрібну кількість разів. 5. Вибрати кнопку «Зберегти». У результаті виконання цих дій відкриється вікно, яке буде містити нову структуру сторінки та повідомлення «Додано елемент сторінки». Далі необхідно вибрати кнопку «Зберегти». Сервіс Вlоgger дозволяє кожному користувачеві створювати довільну кількість блогів. Перегляд публікацій та додавання коментарів. Для того, щоб переглянути публікації в блозі, слід у рядок адреси браузера ввести адресу потрібного блога. У вікні, що відкриється, можна побачити останні публікації. Для того, щоб залишити коментарі до публікацій у блогах інших користувачів, потрібно вибрати посилання «Коменттарі». У вікні, що відкрилося, слід: 1. У поле «Зали» увести необхідний текст. 2. У поле «Перевірка словом» ввести запропоновані символи. 3. Вибрати перемикач і ввести в поля «Ім'я користувача» та «Пароль» необхідні дані. 4. Вибрати кнопку «Опублікуйте свій коментар».   

Практичні завдання: 1. Завантажити браузер та відкрити сайт https://www.blogger.com/ 2. Виконати необхідні дії для реєстрції. 3. Після введення назви блога, за допомогою посилань «Перевірити доступність» перевірити, чи можна використовувати адресу. 4. Вибрати зовнішній вигляд із шаблонів. 113

Н.П.Садова

5. Створити перше повідомлення. 6. У поле «Заголовок» ввести заголовок першого повідомлення, а у вікні нижче – його текст. 7. Опублікувати та переглянути створений блог. 8. Записати адресу створеного блогу. 9. Відвідати блоги одногрупників, обмінявшись попередньо адресами. 10. Опублікувати свій коментар на блозі товариша. 11. Переглянути коментарі власного блогу. 12. Завершити роботу. Контрольні питання: 1. Що називають блогом? 2. Хто такі блогери? 3. Як класифікують блоги? 4. Як створюють блоги і налаштовують їх параметри?

Практична робота № 22 Тема: «Виконання завдань з опрацювання даних у кількох програмних середовищах». Мета: Навчитись виконувати завдання з опрацювання даних у кількох програмних середовищах. Обладнання: Персональний комп'ютер з операційною системою Windows, пакет програм ―Місrosoft Office‖, мережа Інтернет. Увага! Під час роботи з комп’ютером необхідно дотримуватись правил техніки безпеки, протипожежної безпеки та санітарно-гігієнічний норм! Теоретичні відомості: Складений (інтегрований, лат. integrum –ціле) документ – це документ, у який вставлено фрагменти з даними різних типів, що створювалися в інших прикладних програмах. Технологія OLE – це технологія вставлення об’єктів різних типів у документи інших типів. 114

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Імпорт (лат. importo – ввезення) файлу – це відкриття в програмі файлу, створеного в іншому середовищі. Експорт (лат. export – вивезення) файлу – це збереження даних у файлі, призначеному для використання в якій-небудь іншій програмі Експортні системи – це такі системи які відповідають за експорт і імпорт даних – процес вивантаження даних з перетворенням в один із зовнішніх форматів. При експорті в додатки Windows використовується технологія OLE. OLE (Object Linking and Embedding) – технологія зв'язування і впровадження об'єктів, що дозволяє програмам спільно використовувати дані. Приклад використання технології OLE – додавання таблиць Excel у документ Word. Технологія OLE є одним з найбільш могутніх засобів Windows, що забезпечують спільну роботу різних додатків і обмін інформацією між ними. Використовуючи OLE, користувач може вставляти в документ, створений в одному додатку Windows, об'єкти інших додатків. Можна виконати вставку таким чином, щоб був збережений зв'язок з файлом-джерелом і виконувалося автоматичне відновлення вставки при внесенні змін у файл-джерело. Користувачам офісних додатків часто приходиться обробляти інформацію з різних джерел, а виходить, постійно зіштовхуватися з необхідністю імпорту й експорту даних. При цьому необхідно піклуватися, щоб перенесення даних з одного формату в іншій виконувався без помилок і утрат важливої інформації. У цьому пункті роботи розглядається взаємний обмін даними між основними додатками Microsoft Office: Word, Excel і Access, а також операції експорту/імпорту у формат HTML. При роботі з даними інформацію зручніше за все зберігати й обробляти в табличному виді. Працювати з таблицями дозволяють практично всі основні додатки Microsoft Office 2000:  у текстовому редакторі Word щонайкраще можна оформити таблиці для друку;  в електронних таблицях Excel зручно проводити аналіз даних і результатів розрахунків як у табличній формі, так і за допомогою діаграм;  нарешті, у базах даних Access можна максимально ефективно обробляти великі обсяги табличних даних. Кожен офісний додаток має свої «фірмові» можливості, тому для ефективної роботи з документами й інформацією в одній програмі 115

Н.П.Садова

краще передоручити виконання окремих задач іншому додатку. Наприклад, табличні розрахунки легко і зручно зробити в Excel, однак створити красиво відформатовану таблицю для друку краще в Word. Найпростіший спосіб перенесення даних з однієї офісної програми в іншу – скористатися буфером обміну. Щоб помістити інформацію в буфер обміну, потрібно виділити дані і вибрати в меню команду «Правка»→«Копіювати» (чи «Правка» →«Вирізавати»). Усі додатки Microsoft Office 2000 працюють із загальним буфером обміну, у який можна помістити до 12 різних фрагментів. Для перегляду вмісту буфера обміну потрібно викликати спеціальну панель «Буфер обміну» (меню «Вигляд»→«Панелі інструментів»→«Буфер обміну»). Для вставки довільного фрагмента з буфера обміну потрібно установити курсор у позицію вставки, а потім у панелі «Буфер обміну» вибрати фрагмент, що вставляється. Якщо ж потрібно вставити останній скопійований (чи вирізаний) фрагмент, то можна використовувати звичну команду меню «Правка»→«Вставити» чи кнопку «Вставити» панелі інструментів «Стандартна». При уставці фрагмента з буфера обміну дані звичайно містяться у форматі, що дозволяє їх редагувати. Так, осередку робочих аркушів Microsoft Excel і запису баз даних Microsoft Access вставляються в Word як таблиці Word, зі збереженням ширини стовпців і параметрів форматування шрифту. Текст Microsoft Word, що містить символи табуляції, буде вставлений в осередки листа Microsoft Excel з розподілом по рядкам і стовпцям. Записи з Microsoft Access уставляються на лист Microsoft Excel у виді рядків, з відображенням кожного поля в окремому стовпці. Однак, якщо програма не дозволяє редагувати дані, то їх потрібно вставити у вигляді впровадженого об'єкта, який можна редагувати у вихідній програмі, відкривши об'єкт подвійним клцанням миші. Наприклад, у такий спосіб поводиться діаграма, створена в Excel, якщо вставити її в документ Word. Нарешті, якщо дані не можуть бути вставлені у вигляді впровадженого об'єкта (наприклад, при копіюванні даних із програми, що не підтримує механізм ОLЕ), то вони повинні бути поміщені у вигляді незмінного малюнка.

116

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Для самостійного керування форматом даних, що вставляються з буфера обміну, треба замість команди меню «Правка» → «Вставити» використовувати команду «Правка» → «Спеціальна вставка…». У цьому випадку у вікні, що відкрилася, «Спеціальна вставка» можна вибрати зі списку варіант кінцевого результату вставки.

Наприклад, за допомогою «Спеціальної вставки» таблицю, скопійовану з Excel, можна вставити в Word не тільки у вигляді відформатованої таблиці Word, але і як упроваджений лист Microsoft Excel, неформатований текст, а також у вигляді крапкового чи векторного малюнка.

117

Н.П.Садова

Імпорт текстового файлу до електронної таблиці Excel: виділити комірку, до якої потрібно помістити дані з текстового файлу;  щоб зовнішні дані не замінили існуючі дані, необхідно переконатися, що на аркуші нижче або праворуч від вибраної комірки немає даних;  у меню «Дані» вибрати пункт «Імпорт зовнішніх даних», а потім «Імпорт даних»;  у списку «Тип файлів» вибрати пункт «Текстові файли»;  у полі «Папка» знайти текстовий файл, який потрібно імпортувати як діапазон зовнішніх даних, і двічі клацнути його;  щоб визначити, як слід розділити текст на стовпці, потрібно виконати інструкції майстра імпорту текстів, а потім натиснути кнопку «Готово»;  щоб установити параметри форматування й розмітки імпортованих даних, портібно натиснути у діалоговому вікні «Імпорт даних» кнопку «Властивості»;  у діалоговому вікні «Імпорт даних» виконати одну з таких дій:  щоб помістити дані до вибраної клмірки, треба вибрати варіант «Наявний аркуш» і натисніть кнопку «OK»;  щоб помістити дані на новий аркуш, треба вибрати варіант «Новий аркуш» і натиснути кнопку «OK». До книги буде автоматично додано новий аркуш, у верхньому лівому куті якого буде розміщено зовнішній діапазон даних. Експорт із Excel в Word: 1. У програмі Excel виділити необхідну таблицю. 2. Виконати команду «Копіювати». 3. Відкрити програму Word, в якій виконати команду «Правка»«Спеціальна вставка…». 4. В діалоговому вікні активізувати позначку «Зв’язок», вибрати пункт «Малюнок (метафайл Windows)». 5. Натиснути кнопку «ОК» При зміні даних в таблиці Excel, зображення у Word оновиться автоматично. Документ в Word зі зв’язком може війти великого об’єму. Для його зменшення, зв’язки необхідно скасувати. Експорт документів у HTML-формат. Сьогодні для багатьох стало необхідним розміщати дані в мережі Internet. 

118

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Щоб швидко підготувати інформацію з офісних програм для публікації в Web, не потрібно знати теги мови HTML – досить просто зберегти її у форматі гіпертекстового документа. Для цієї мети в Word і Excel додана спеціальна команда меню «Файл»→«Зберегти як Webсторінку…». Після виконання цієї команди відкриється вікно «Збереження документа…», у якому можна змінити заголовок документа (кнопка «Змінити»), а також параметри HTML-документа (кнопка «Сервіс»→ «Параметри Web-документа»). Потім натиснути кнопку «Зберегти», і одержується готова Web-сторінку.

При збереженні документа у форматі HTML неминуче втрачаються деякі елементи форматування, тому, перш ніж виконувати експорт, потрібно скористатися командою «Файл»→«Попередній перегляд Web-документа» для оцінки результату. Отриманий у результаті Web-документ можна буде розмістити в мережі Internet і переглядати за допомогою програм-браузерів. Результат, звичайно, далекий від досконалості (особливо громіздкий HTML-код), однак простота і швидкість створення такої Web-сторінки в наявності. Для прикладу, програмі РоwerРоіnt; гіперпосилання – це зв'язок одного слайда з іншим в одній презентації. Гіперпосилання можна створити з тексту або об'єкта, наприклад рисунка, графіка, фігури або об'єкта WordArt. Текстові об'єкти, створені за допомогою готових ефектів, до яких можна застосувати додаткові параметри форматування. Наприклад, щоб зв'язати з іншим файлом, користуються алгоритмом: 1) виділити текст або об'єкт, який потрібно використати як гіперпосилання; 2) у меню «Вставка» натиснути кнопку «Гіперпосилання». 119

Н.П.Садова

3) у списку «Зв'язати» вибрати пункт «3 новим документом»; 4) у полі «Ім'я нового документа» ввести ім'я файла, який потрібно створити та на який має вказувати посилання; підтвердити створення посилання командою «ОК».

1. 2. 3. 4. 5. 6.

120

Практичні завдання: Ввімкнути комп’ютер, дотримуючись всіх правил. Відкрити свою папку. Створити новий текстовий документ Word та імпортувати у нього діаграму із документа «ПР 15_Діаграма». Створити новий документ Ехсеl та імпортувати у нього дані із документу «ПР 5_Таблиця» Зберегти документи під назвою «ПР 22_Імпорт». Відкрити документ «ПР 15_Діаграма», внести до нього зміни. Переглянути чи відбулися зміни у текстовому документі «ПР 22_Імпорт». Дотримуючись усіх правил, вимкнути комп’ютер. Контрольні питання: Що таке імпорт даних? Що таке експорт даних? Між яким файлами можливий імпорт даних? Між якими файлами можливий експорт даних? Навіщо використовують посилання? Яка роль гіперпосилання у веб-документах?

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

Комплекс вправ для зняття зорової втоми та покращення кровообігу очей (Е.С. Аветисов) Вправа 1. Положення – сидячи. Сильно заплющити очі на 3–5 секунд та далі відкрити очі на 3–5 секунд. Повторити 6 разів. (Зміцнення м’язів повік, покращання кровообігу та розслаблення м’язів очей) Вправа 2. Положення – сидячи. Швидко кліпати очима впродовж 1–2 хвилин. (Покращання кровообігу окуломоторних м’язів) Вправа 3. Положення – стоячи. Дивитися прямо перед собою протягом 2–3 секунд. Розташувати палець правої руки за середньою лінією обличчя на відстані 25–30 см від очей. Перевести погляд на кінець пальця і дивитися впродовж 2–3 секунд. Опустити руку. Повторити 10-12 разів. (Зняття зорової втоми, забезпечення оптимальної зорової роботи на близькій відстані) Вправа 4. Положення – стоячи. Простягнути руку вперед. Дивитися на кінець пальця простягнутої руки, який розташований за середньою лінією обличчя. Повільно наблизити палець та не зводити з нього очей до тих пір, поки палець не почне двоїтися. Повторити вправу 5-6 разів. (Полегшення зорової роботи на близькій відстані). Вправа 5. Положення – сидячи. Закрити повіки та провести масаж очей круговими рухами пальців протягом 1 хвилини. (Розслаблення та покращання кровообігу окуломоторних м’язів). Вправа 6. Положення – стоячи. Розташувати палець правої руки на рівні середньої лінії обличчя на відстані 25-30 см від очей. Дивитися двома очима на кінець пальця впродовж 3-5 секунд. Прикрити долонею лівої руки ліве око на 3-5 секунд. Забрати долоню і дивитися двома очима на кінець пальця протягом 3-5 секунд. Поставити палець лівої руки на рівні середньої лінії обличчя на відстані 25-30 см від очей. Дивитися двома очима на кінець пальця протягом 3-5 секунд тощо. Прикрити долонею правої руки ліве око на 3-5 секунд. Забрати долоню і дивитися 121

Н.П.Садова

двома очима на кінець пальця протягом (Покращання координації дій м’язів ока).

3-5

секунд.

Вправа 7. Положення – сидячи. Трьома пальцями рук злегка натиснути на верхні повіки обох очей. Через 2 секунди зняти пальці з повік. Вправу повторити 3–4 рази. (Покращання циркуляції внутрішньочної рідини). Вправа 8. Положення – стоячи. Відвести руку у правий бік та, переміщуючи палець напівзігнутої руки з права наліво, при нерухомій голові слідкувати за пальцями. Повторити 10–12 разів. Здійснити аналогічну вправу рухами рук зліва направо. (Зміцнення м’язів очей вертикальної дії). Вправа 9. Учень в окулярах або без них стає перед вікном на відстані 25 см. На рівні очей на вікні прикріплюється мітка – коло 2–3 см. Учня просять поперемінно фіксувати цю мітку та будь-який предмет за вікном, що розташований на рівні цієї мітки. Перші 3 дні тривалість вправ становить 3 хвилини, наступні 3 дні – 5 хвилин, далі наступні 3 дні – 7 хвилин. (Розвиток здатності до оцінки відстані та координації дій внутрішніх і зовнішніх м’язів ока).

ОРІЄНТОВНИЙ КОМПЛЕКС ВПРАВ для зняття втоми під час навчання в кабінеті інформатики Комплекс вправ для очей Вправи виконуються сидячи в зручній позі, хребет прямий, очі відкриті погляд – прямо, відвернувшись від комп’ютера. Варіант 1 1.

122

Погляд спрямовувати вліво-вправо, вправо-прямо, вгору-прямо, додолу-прямо без затримки в кожному положенні. Повторити 5 разів і 5 разів у зворотному напрямі.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

2. 3.

Закрити очі на рахунок «раз-два», відкрити очі і подивитися на кінчик носа на рахунок «три-чотири». Кругові рухи очей: до 5 кругів вліво і вправо.

Варіант 2 1. 2.

Швидко кліпати очима протягом 15 с. Заплющити очі. Не відкриваючи очей, начебто подивитися ліворуч на рахунок «раз-чотири», повернутися у вихідне положення. Так само подивитися праворуч на рахунок «п’ятьвісім» і повернутися у вихідне положення. Повторити 5 разів. Спокійно посидіти із закритими очима, розслабившись протягом 5 с. КОМПЛЕКС ВПРАВ для зняття м’язового напруження

Варіант 1 Вихідне положення – сидячи на стільці. 1.

2. 3. 4.

Витягнути і розчепірити пальці так, щоб відчути напруження. У такому положенні затримати протягом 5с. Розслабити, а потім зігнути пальці. Повторити вправу 5 разів. Повільно і плавно опустити підборіддя, залишатися у такому положенні 2-3с, і розслабитися. Сидячи на стільці, піднести руки якомога вище, потім плавно опустити їх додолу, розслабити. Вправу повторити 5 разів. Переплести пальці рук і покласти їх за голову. Звести лопатки, залишатися у такому положенні 5с, а потім розслабитись. Повторити вправу 5 разів.

Варіант 2 Вихідне положення – сидячи на стільці. 1.

Зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Потягнутися на стільці, зігнувши руки на потилиці, відхиляючи голову назад і випростуючи плечі. Повторити 5 разів. 123

Н.П.Садова

2. 3.

Зробити нахили і повороти голови. Повторити 5 разів. Зробити легкий самомасаж обличчя і кисті руки протягом 3-5 с.

Варіант 3 Вихідне положення – стоячи, ноги разом, руки вниз. 1. 2. 3. 4.

124

Прямі руки розвести в боки долонями догори, зробити вдих. Схрестити руки перед грудьми, міцно обхопити себе за плечі, повторити 5 разів. Кругові рухи ліктями вперед протягом 5 с. Те саме назад. Дихати рівномірно.

Практикум з інформатики. Для учнів ПТНЗ. Рівень стандарту

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Гаєвський О. Ю. Інформатика : 7-11 кл. Навч. Посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 512 с. 2. Зарецька І. Т., Колодяжний Б. Г., Гуржій А. М., Соколов О. Ю. Інформатика: Навч. посібн. для 10-11 кл. –К.: Навчальна книга, 2002. – 496 с. 3. Інформатика: 10 кл.: Дворівн. навч. посіб. для загальноосвіт. навч. закл./В.А.Ребрина, Й.Я.Ривкінд, Л.А.Чернікова, В.В.Шакотько; За заг. ред. М.З.Згуровського. - К.:Генеза, 2008. - 344 с.: іл. ISBN 978-966-504-617-2. 4. Інформатика: Комп'ютерна техніка. Комп'ютерні технології: Посіб. / За ред. д-ра екон. наук, проф. О. І. Пушкаря. – К.: вид. центр «Академія», 2002. - 704 с. 5. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2006. - М.: ОЛМА Медиа Групп, ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2006. - 896 с: ил. - (Новейшая энциклопедия). 6. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. Інформатика. Рівень стандарту. 10 клас. К.: «Школяр», 2010 7. Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. Інформатика 10клас. Рівень стандарту. К.: «Генеза», 2010 8. Руденко В. Д., Макарчук А. М., Патланжоглу М. А. Курс информатики / Под ред. Мадзигона В. Н. – К.: Феникс, 2000. – 368 с. 9. Фигурнов В.Э. IBM для пользователя. - Изд. седьмое, перераб. и доп. -М.: Инфра-М, 1998. - 432 с http://phisiks.claw.ru/informatica/ http://office.microsoft.com/ru-ru/

125