РІЗНЕ
«Володимирецький ВІСНИК»
ЯКЩО ВЕСНА З ВЕЛИКОЮ ВОДОЮ Друга половина зими порадувала нас великим покровом снігу та на рідкість високими морозами. Відносно затяжної тривалої сухої осені це справедливий аванс, адже сухий ґрунт як ніколи потребує вологи. Від того, як земля її засвоїть, будуть залежати і цьогорічні врожаї сільськогосподарських культур. Проте ніхто не в змозі змінити правила небесної «канцелярії». Сніг може розтавати як поступово, віддаючи вологу у ґрунт невеликими порціями і не створюючи загрози землекористувачам та населенню, так і з різким підняттям температури повітря – „потекти”. У цьому випадку дійсно може справдитися істина, що вода – то не тільки благо, а й непереборна стихія. Отут-то й може згодитися наш порадник.
При загрозі повені або паводка
Дії у разі раптового затоплення
Якщо виникла така загроза, по радіотрансляційній мережі або з допомогою електросирен доводиться сигнал «Увага всім». Почувши його, уважно слухайте по радіо чи телебаченню інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції щодо того, як діяти. Не користуйтеся без потреби телефоном – він має бути вільним для зв’язку з вами. Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям і людям похилого віку. Дізнайтеся у місцевих органах влади про місце збору жителів для евакуації і готуйтеся до неї. Підготуйте документи, одяг, необхідні речі і запас продуктів харчування на кілька днів та медикаменти. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті. Відключіть усі прилади від електромережі та вимкніть газ. Найважливіші речі і продукти харчування перенесіть на верхні поверхи або покладіть на верхні полиці.
Зберігайте спокій, уникайте паніки. Швидко зберіть потрібні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі. Надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку. (Вони підлягають евакуації у першу чергу). По можливості негайно залиште зону затоплення. Перед виходом із будинку відключіть електрику та газ, перекрийте воду та по можливості каналізацію, погасіть вогонь у печах. Зачиніть вікна і двері та, маючи час (якщо це перши поверх), закрийте їх дошками (щитами), плівкою, мішками з піском. Якнайшвидше займіть найближче безпечне підвищене місце і будьте готові до евакуації. Коли ж це неможливо, підніміться на верхній поверх або на горище будинку. При підйомі води слід забратися на дах, а при різкому прибутті води – на верх даху. Дітей і хворих, ослаблених та замерзлих людей прив’яжіть до себе, до даху або до пічної труби. Забиратися на дерева, стовпи, будови сумнівної міцності не варто: вони можуть бути підмиті потоками води і впасти. Потрапивши у воду, зніміть важкий одяг і взуття та відшукайте предмети, якими можна скористатися для одержання допомоги. Щоб привернути увагу рятувальників, постійно подавайте сигнал нещастя: у світлий час доби на високому місці можна вивісити біле або кольорове полотнище, а в нічний час – подавати світлові сигнали. До прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах і дахах будинків або в інших підвищених місцях. Самостійну евакуацію можна проводити, якщо є потреба у невідкладній медичній допомозі постраждалим, за відсутності продуктів харчування і медикаментів, при погіршення обставин або втраті впевненості в одержанні допомоги. Для самостійної евакуації бажано використати човни, катери або плоти. При чому їх не можна перевантажувати. Користуючись під час евакуації автомобілем, будьте максимально уважними. Якщо автомобіль зламався, а ви у затопленій зону і далі їхати не можете, – відмовтеся від нього. Багато людей гинули через те, що, перебуваючи у зоні повені, пробували врятувати автомобіль. Штаб із надзвичайних ситуацій Володимирецького управління водного господарства.
Основні заходи безпеки при загрозі затоплення Добре одягніть дітей, хворих та літніх людей, одягніться самі. Візьміть необхідні речі і невеликий запас продуктів харчування на якийсь час, медикаменти, гроші, цінності та документи (на майно, на нерухомість, паспорт, державні посвідчення, ощадні книжки тощо), особливо ті, що засвідчують вас і членів вашої родини. Якщо ви проживаєте на першому поверсі або на нижніх поверхах і на вулиці спостерігається швидкий підйом води, необхідно залишити квартиру або, у крайньому разі, піднятися на верхні поверхи. В одноповерховому будинку слід зайняти горищні приміщення. Якщо це можливо, варто виїхати із зони затоплення. В іншому разі – піднятися на підвищену ділянку місцевості або на верхні поверхи міцних будинків. Поза населеними пунктами при загрозі затоплення варто переміститися на підвищене місце або забратися на дерева, використати різного роду плаваючі предмети. Худобу також необхідно відігнати у безпечне місце. Якщо у будинку є сантехнічне обладнання, по можливості відключіть його від системи загального користування, особливо туалет, щоб запобігти потраплянню стічної води у будинок. Беручи участь у рятувальних заходах, пам’ятайте: • рятуйте людей, де б вони не були, і використовуйте для цього всі існуючі засоби; • насамперед із зони затоплення необхідно вивезти дітей; • надайте негайну допомогу людям, які вже перебувають у воді; • тим, кого врятували з води, при необхідності слід надати першу медичну допомогу, зігріти й одягти у сухий одяг. Ось уже 17 століть поспіль закохані всього світу відзначають найромантичніше свято року – День святого Валентина. Цього дня навіть повітря сповнене коханням. Амури поспішають поєднати пари, почуття яких перевірені часом, і допомагають зустрітися половинкам, які загубилися серед юрби. Спробували допомогти молоді знайти свою половинку і у Довговолі, де 18 лютого у сільському клубі проводилася музично-розважальна програма «Найромантичніша пара», присвячена Дню Валентина. Гостей зібралося чимало: молодь, довговільська
Залишаючи житло, візьміть із собою: • радіоприймач, електричний ліхтар і батарейки або акумулятори до них; • сухий і теплий одяг, водонепроникний верхній одяг і взуття, ковдри; • найпотрібніші ліки, предмети першої необхідності, засоби особистої гігієни та інші предмети, які можуть знадобитися; • документи, які засвідчують особу кожного члена родини, гроші і цінності; • продукти харчування на якийсь час (консерви, крупи, сіль, цукор, чай, хліб, сухарі і т.п.); • бажано мати при собі казанки або інші ємності для приготування їжі.
хлопці та дівчата з Берестівки, Любахів, Острівець, Лозок, В.Цепцевич.
23 лютого 2012 року
Ой Мороз, Мороз: і проблеми , і курйоз Від погоди – ще чекати негоди ЗИМА-2012 не скінчилася опанасівськими морозами. За прогнозами синоптиків, вони продовжаться у березні та квітні. І вчені з метеоцентрів попереджають, що снігом може замести великі простори європейських держав, додавши до снігу холодні дощі. Так що календар календарем, а про тепло маємо подбати. Тепло вдягатися та взуватися, економно використовувати електроенергію і паливо. Щороку сільські і селищні ради прогнозують і складають графіки “комунальних послуг” на зимову пору. Візьмемо наш райцентр. Ніхто не чекав таких сильних морозів, що сягнули за відмітку -30 градусів. Теплі зими нас розслабили. Спрацювала інформація про потепління на всій планеті. І планета своє показала: морози! Та неабиякі!!! В індивідуальному секторі кожен відповідав за себе: тут владі претензій не пред‘явиш, коли сам завчасу не заготовив дров, не завіз торфобрикету чи вугілля. Інша картина вимальовувалась у багатоповерхівках. Де не було справжнього хазяїна і де кватиранти, а не господарі, неутепленими лишили труби при відкритих у підвали дверях, – там мали клопіт. Чи потрібно від таких людей приймати заяву, коли вранці у 5-поверхівці самі ж “власники”, знаючись на електриці, вирізували під напругою багатожильний електричний провід? Спохватилися мешканці вчасно. А злодії – втекли…
І тут пішли снігопади ПІШЛИ снігопади. За ними – вдарили морози. Як спрацювала комунальна служба райцентру, зокрема Володимирецької селищної ради? Коментує заступник голови селради Василь Лосінець: – Зима – закономірне явище. Тож щороку завчасу плануємо роботу і узгоджуємо з комунальними службами селища. Залучаємо до співпраці і районні структури. За кожною з них, уже кілька років підряд, закріплені вулиці та дороги за межами селища. Всі знають, що на зиму, на період снігопадів, заготовляються пісок, сіль, пальне. Тож сьогодні хочу подякувати керівникам і механізаторам управління водного господарства, шляховим дільницям, автодору, ПМК-173, лісництву, нашим КП “Аква” і “Житлокомунсервіс” та всім, хто був задіяним на прибиранні снігу. Працювали всі відповідально, за час снігопадів розчистили близько 70 тисяч кілометрів доріг. При морозах теж чогось страшного не було. У райцентрі створили пункт обігрі-ву. Він розташувався біля територіального центру по обслуговуванню одиноких престарілих. Літні люди приходять сюди вдень, а ввечері терцентр перетворюється у пункт обігріву. Тут цілодобово чергують медик та представник МНС. Пункт обігріву облаштували й представники районної організації Партії регіонів, і авторка цих рядків на власні очі бачила, як регіонали Павло Пацовський та Володимир Котович виносили теплі речі і роздавали людям. При нас одяг вибирали і літні, і хлопчаки. І претензії щодо цьому регіоналам нічого пред”являти. Ніхто не забороняв іншим структурам чи “райпартіям” поставити власну “будочку” чи палатку і відігрівати хоча б тих жінок, що торгують вранці молоком. У складних погодних умовах велика надія на енергетиків. У розпал лютневих морозів її Величність Електроенергія грала пріоритетну роль. Зупинявся транспорт, що працював на дизельному паливі, а подача електроенергії в нашому районі переривалася лише 11 раз. Як прокоментував диспетчер ОДГ Ярослав Липак, у тріскучі морози провід натягувався й обривався. На
• До Дня св. Валентина
лініях від підстанції “Кузнецовськ” до Щокова, від підстанції “Рафалівка” до “Турбази”, від підстанції “Хиночі” до села Біле працювали оперативно-виїзні та лінійні бригади. І в критичних ситуаціях на совість спрацювали Анатолій Хомич, Василь Моніч, Ярослав Парфенюк, Андрій Ковальчук, Сергій Яшний та багато інших енергетиків.
А ми вдячні грубкам – ТОРІК планували зробити у домі ремонт і зовсім викинути піч та грубки. І місця багато займають, і вже не модні, сучасний інтер‘єр псують. Та ось на новорічні свята приїхала донька з маленьким внуком на зиму, а тут вдарили лютневі морози. Давно таких не пам”ятаю! -- розповідає Марія Дяк. – У сусідів, що провели парове опалення, труби перемерзли. Холодно. Паяльною лампою в одному місці лід розтоплять, а в іншому вже замерзло. Добряче намучилися. А ми з чоловіком вранці і ввечері груби натопимо – і в нас Ташкент. Сидимо перед вогнем на ослінчику. Напекли картоплі, принесли квашеної капусти – і до нас весь куток на вечорниці зібрався. Хвалять і чоловіка, і мене, що грубки не викинули. І правда, не уявляю, як би мій внучок у холодній хаті проживав. Почистимо комини і залишимо грубки. Так вирішили.
Від морозу ховався… кажан У СЕЛІ Лозки теж сталася дивина. З Кузнецовська до Галини Адамівни приїхали діти. Невістка з сином відпочивали у великій кімнаті, а малого Кирюшу відправили до бабусі. І тут серед ночі, коли надворі тріщали морози, щось почало по стелі дертися до хати. Молоді не звернули уваги. Аж раптом те «щось»… полетіло по теплій кімнаті! То була летюча миш. Вона теж ховалася від морозів і через малесеньку шпарину пробралася до тепла. На ранок її спіймали і віднесли у дровітню.
Жінко, наш горщик скаче!.. – ЧОГО тільки не витворяли морози! На Стрітення нас із дружиною запросила у гості рідня. А перед цим приїжджали діти і замовили у печі наварити холодцю. Внучка Аліна до бабиного горщика прив‘язала рожеву стрічку, щоб він був гарнішим (бо ж чорний і в сажі). А бабуня ту стрічку відв‘язала, зварила холодець, а вийнявши горщик, знову пов”язала його стрічкою (нарветься внученя, побачить, що горщик без “лєнточки”, і буде плакати!). Поставили ми той холодець у сінях. Накрили. Думалося, довго в гостях не будемо. Завтра мені в рейс. І дружина не любить тривалого застілля. Мороз щогодини сильнішає. Машину треба прогрівати. І з таким аргументом ми пішли додому. Не доходячи метрів сто, дивимося, а по глибокому снігу, прямо на нас… скаче наш горщик з рожевою стрічкою! Дружина кричить: «Лови! Лови!». А я придивляюся: то ж наше цуценя жінчин холодець чи з”їло, чи вивернуло, а голову у горщик всунуло і гасає – тільки стрічка на всі боки розвивається. Біжимо за горщиком. Покотили песика і звільнили з череп‘яного полону. Дружина оглянула дорогоцінну річ і полегшено зітхнула: цілий! Бо ж 58 гривень гончару з Дубровиці віддала. А зараз гончарі не їздять… А сталося все через мороз. Собачка наш у сіни сховався. «Похазяював» там біля холодцю і подався слідом за нами. Двері ж на пружині. Чуть натиснув – і тобі воля. Отакий з нами був курйоз через мороз.
і інтрига вечора мала своє логічне завершення. Тож, на думку глядачів, найро-
Всьому початок є любов… При вході всі отримали «валентинки», вітаючи один одного, кидали їх в скриньку. А потім розпочалася святкова програма. Про людські душі Платон писав, що Бог розкидав їх половинки по всьому світу, і ці половинки шукають одна одну під чарівну мелодію, а тоді коли роз’єднанні половинки зустрічаються навіть ме-
лодія замовкає. Саме це сталося під час конкурсу «Танець на газеті». Найелегантнішими були Ольга і Дмитро. Під час «відпочинку», цікаво було почути відповіді молодих людей на питання: які улюблені квіти, музична група, види спорту. І знову до активності! В ритмі веселої танцювальної музики пройшов конкурс «Арочка». Завдання познайомитися і запросити на поба-
5
чення, дотримуючись усіх етичних норм, отримали хлопці, і справилися із цим блискуче Юрій і Наталія. «Я так тебе люблю, що стримати не в силах моїх бажань і мрій політ, і в день любові Валентинів наважилась освідчитись тобі». Так, я не помилилася, в коханні освідчувалися дівчата, і найкращою парою були Наталія і Вадим. Але ж конкурс є конкурс
мантичнішою парою стали Людмила і Федір! Свято швидко і яскраво пролетіло, молодь була задоволена: маса гарних емоцій і позитиву. Найактивніші учасники отримали чудові подарунки від підприємця Василя Котовича і керівника районного центру СССДМ Миколи Десятника, які є співорганізаторами масового заходу.
Записала Галина ТЄТЄНЄВА. Швидко плине час. Сторіччя за сторіччями. Разом із ними змінюємось і ми. А що ж кохання? Можливо, воно вже не існує, іноді подумає хтось. І хочеться тоді скрикнути: «Ні! Ні й ще раз ні! Любов жива і ніколи не зникає, доки існує життя. Адже кохання і є життя». Кохання варте того, щоб чекати, життя варте, щоб жити. Ідіть назустріч коханню ─ і ви обов’язково зустрінете свою половинку. А якщо ви чекаєте на казкового принца чи принцесу ─ повірте у диво і казка стане реальністю… Міла.