Issuu on Google+


Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву". До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.


Сумщина – земля давня та легендарна. Нашому краю, його людям, подвигам і славі присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської Русі – «Слово о полку Ігоревім». З середини XIV ст. Сумщина входила до складу Великого князівства Литовського, пізніше до Речі Посполитої, Росії. Кожна з цих держав намагалась захопити прикордонні території, що призводило до численних війн, нападів, загибелі людей, знищення міст і поселень. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала Українська козацька держава (Військо Запорізьке), до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині. Це знайшло відображення в належності населення до певного стану: більшість населення Гетьманщини складали козаки, а Слобожанщини – селяни. Звідси і своєрідність побуту, звичок, одягу, мови населення Гетьманщини і Слобожанщини.


Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I. Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулася знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилося в центрi боротьби гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресій, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест із засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв. Пiсля скасування Катериною II в 1764 р. гетьманської влади на Лiвобережжi та в 1765 р. полкового устрою i самоврядування в Слобiдськiй Українi на Сумщину було поширено адмiнiстративно-територiальний подiл Росiйської iмперiї, а потiм, за винятком стислого перiоду з 1917 р. до початку 1919 р., коли знову вiдродилася українська державнiсть, - тоталiтарної Росiйської радянської соцiалiстичної держави.


Сумську область з центром в м. Суми створено згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР 10 січня 1939 р. До її складу ввійшли 12 районів Харківської області (Білопільський, Великописарів-ський, Грунський, Краснопільський, Лебединський, Миропільський, Охтирський, Сумський, Тростянець-кий, Улянівський, Хотінський, Штепівський), 17 районів Чернігівської області (Буринський, Глинський, Глухівський, Дубов’язівський, Конотопський, Кролевецький, Недригайлівський, Путивльський, Роменський, Середино-Будський, Смілівський, Талалаївський, Хильчицький, Червоний, Шалигинський, Шосткинський, Ямпільський) та 2 райони Полтавської області (Липоводолинський, Синівський). За 70 років існування адміністративно-територіальний поділ області змінювався декілька разів. В основному відбулося укрупнення районів. Так, у 1963 р. в області налічувалося 10 районів (Білопільський, Буринський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Лебединський, Охтирський, Роменський, Середино-Будський, Сумський), у 1965 р. було відновлено 6 районів (Краснопільський, Липоводолинський, Недригайлівський, Путивльський, Тростянецький, Шосткинський). У цьому ж році населені пункти колишнього Талалаївського району відійшли до Чернігівщини. У 1966 р. були створені ще 2 райони: Великописарівський та Ямпільський. З 1966 р. і до сьогодення на території області існує 18 районів, 15 міст, з них 7 – обласного підпорядкування (Суми, Глухів, Конотоп, Лебедин, Охтирка, Ромни, Шостка), 20 селищ міського типу, 384 сільради, 1500 сільських населених пунктів.


На фронтах Великої Вітчизняної війни і партизанських загонах воювало 577 655 уродженців та жителів Сумської області, понад 350 тис. з них перебували в регулярній армії. 154 462 чоловіки загинули. Сумщина стала колискою партизанської слави. 22 вересня 1941р. легендарним командиром С. А. Ковпаком був підписаний наказ № 1 «Про затвердження особового складу партизанського загону», і саме з цієї дати розпочався героїчний шлях партизанів від Путивля до Карпат. На території Сумської області в роки війни вів боротьбу 41 партизанський загін, на базі 21 з них були сформовані партизанські з’єднання під командуванням С. А. Ковпака, О. М. Сабурова, Я. І. Мельника, М. І. Наумова, Л. Я. Іванова, М. В. Таратути. За подвиги в роки Великої Вітчизняної війни 192 уродженці області удостоєні звання Героя Радянського Союзу. І. М. Кожедубу це звання присвоєно тричі, П. С. Рибалку, С. А. Ковпаку та С. П. Супруну – двічі.


На весь світ відомі імена уродженців краю: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, династії підприємців і благодійників Терещенків і Харитоненків, композиторів Д. Бортнянського та М. Березовського, художників Г. Нарбута, Д. Бурлюка, Федора та Василя Кричевських, О. Грищенка, співаків Б. Гмирі, А. Мокренка, театрального режисера О. Таїрова, скульпторів М. Лисенка і І. Кавалерідзе, артистів кіно С. Шкурата, А. Роговцевої. З діяльністю Сумського обласного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна нерозривно пов’язаний творчий шлях народних артистів України О. Г. Тарасенка, А. П. Носачова, Є. К. Серебрякової, О. М. Сокол, М. М. Ластовецького, Сумського обласного театру для дітей та юнацтва – народних артистів України В. П. Хорунжого і В. Д. Бурого.


На Сумщині народились відомі письменники П. Куліш, П. Грабовський, Я. Щоголів, О. Олесь, О. Вишня, Я. Мамонтов, П. Воронько, М. Хвильовий, Д. Білоус, І. Багряний, Б. АнтоненкоДавидович, В. Затуливітер. На Сумщині жили і творили прославлені діячі культури Т. Г. Шевченко, Леся Українка, А. П. Чехов, К. Д. Ушинський, П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, І. М. Крамськой, І. Ю. Рєпін, К. О. Трутовський, М. С. Щепкін.


Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садовопаркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинокмузей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. В областi iснують: два нацiональних природних парка, природний заповiдник, 10 заказникiв, 3 пам'ятки природи, 2 парки-пам'ятки садовопаркового мистецтва, 1 дендрологічний парк загальнодержавного значення; 1регiональний ландшафтний парк, 27 заповiдних урочищ, 89 заказників, 95 пам'ятків природи, 19 паркiв-пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 ботанiчних сада та 3 дендрологічних парка мiсцевого значення.


Промисловість є провідною галуззю економіки області. У структурі промисловості 29% займає добувна промисловість, близько 65% – продукція обробної промисловості, в ній 27,1% – машинобудування, 22,6% – харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, 9,6% – хімічна та нафтохімічна промисловість. Пріоритетним для Сумщини в рослинництві є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, озимого і ярого ріпаку, олійної редьки, соняшника, льону, конопель, круп'яних культур, картоплі.



Cумська область 75