Тираж - 80 штук Екземпляр №____ 2015
СЛОВО АВТОРА
«Пережитки давніх вірувань з кожним днем затирают ся, відступають, лишаючи терен новому, раціональному розумінню світа й усіх сил природи». А. Онищук
У цій збірці подано фрази, які вразили мене нетиповим відношенням до світу, всесвіту, простору, життя та смерті, добра і зла. Цей проект є розповіддю про народну метафізику і балансує на межі науки, мистецтва та народного містицизму. Ця збірка є частиною проекту «Забобони», найважливішим елементом якого є дослідження текстових символів. Для її формування я розглянув певне коло етнографічних праць – І.Франка, В.Мілорадовича, Ф.Рильського, В.Гнатюка, А.Онищука, В.Шухевича, Н.Маркевича, П. Ефименка, Д.Щербаківського, Н.Хобзей, Я.Закревської, Ф. Вовка, Ф. Потушняка, І. Петровція. Хоча у процесі роботи я детально зупинився лише на працях В.Гнатюка «Знадоби до української демонольогії» (1912р.), А.Онищука «Матеріяли до української етнольогії» (1909р.), В.Шухевича «Гуцульщина» (1899р.). Матеріал, який вони зібрали на початку ХХст. це найбільш безпосередній фактаж, який має вигляд коротких оповідань записаних з уст народу без зайвого наукового аналізу та пояснень. Я вирішив обмежитись регіоном українських Карпат, оскільки первинні прояви фольклору збереглись там у автентичній формі, крім того, я народився та виріс у цьому середовищі. Усі матеріали даної збірки є точними цитатами наукових праць вищезгаданих авторів. Текстові фрази, вибрані з етнографічних праць, я в деякій мірі скоротив та адаптував, від2
кинувши зайве для того, щоб зосередити увагу на чіткому та ємному сюжеті. Логіка описаних у цих працях історій часто відрізняється від реалістичної та раціональної, хоча дослідники часто намагаються інтерпретувати ті чи інші міфи та повір’я з позиції здорового глузду. Однак, у цих історіях та віруваннях немає чіткої межі між реальним та ірреальним, між світом людей та світом духів. Матеріал збірки поділений на розділи: «Духи», «Мерці», «Непрості», «Світ». Поділ на розділи має високий рівень умовності, оскільки деякі поняття важко виокремити та класифікувати. Характерною рисою вірувань населення українських Карпат є переплетення дохристиянського та християнського світоглядів, які асимлювали одне одного та утворили в результаті оригінальну та дивну структуру. У цьому проекті мова не йде про відродження частково або повністю забутих вірувань та обрядів, а скоріше про те, що, можливо, наше розміння себе, напряму пов’язане із збереженням народної пам’яті. На сам кінець, хочеться привести цитату із «Гуцульщини» Володимира Шухевича: «Йик си скінчи вогники писанки и коляднички, тих три речі, тогди буде конец сьвіта. Тогди спустять Ирода з ланца».
.................................................
3
Гори є особливим насиченим духовним середовищем. Для давніх вірувань Карпат характерна розвинена і складна ієрархія духовних сутностей. Саме усвідомлення нероздільності між добром і злом є основною характеристикою міфологічного світосприйняття. Грань між божественним і демонічним досить розмита.
5
душа маэ�вигляд былого ягняти, мухи, а часом золотоъ птички або пари. мысцем пробування душы э ямка пыд шиэю. 6
душа мусит испокутовати грыхи. буде псом, мухов, осов, яка провина така й покута. 7
душа по смерти чоловыка ходит сым лыт “по дылам”. по похорону прилытаэ душа до хати ы вечеряэ. 8
хто правив хрести, то його душа поселиться в послыдный хрест, котрий справив. 9
коли чоловык курить люльку в недылю до служби божоъ, то його душа перейде у кынську голову. 10
бог взяв осинавця за свого першого товариша ы сотворив ыз ним свыт. 11
найгырший осинавець, то э хромий. хто найбыльший грышник, то вын эго провадит на саме дно пекла. 12
давними часами траплявся чорт у наших горах дуже часто. тепер, однак, здибатися з ним трудныше. 14
не выльно свистыти ы кричати вночи, бо сим можна прикликати осинавця. 15
чорти родяться так, як люди ы ъх дыти виглядають, як людськы, лише розуму такого не мают. 16
у вечыр не можна дивитися в зеркало, бо можна додивитися чорта. 17
чорти запрошують в гостину пыдпилих людей, дають ъсти жаби �� ы слимаки та курити кынську костомаху. 18
газда, у якого юда на службы не пасе худоби лиш вижене на полонину ы лишит саму. 20
арыдник проклятий, архиюда, ждет поки свыт переыначиться на його стрый. 21
осинавцы сидять у лысах. вын - осина -� маэ у скалах дверы, лиш ми того не видимо. 22
чорт любить пробувати в такым мысци де ныхто не сподывав би ся: в самым чоловыци. 24
у сиготы мож купити земляного бога. що чоловык збагне, то зробить. 25
як чоловык щось у недылю майструэ, то «вын� сы сховле пыд недыльну трыску ы “эго” вже нычого негодно убити. 26
кожен чоловык, що не э аны перваком, аны мызинком, може вночи дуже легко здибатися з чортом. 28
казали мены тато, шо колыя сама не ъде. коло кожного воза э дванадцять осинавцыв, шо то тручают. 29
“вони” комендируют фабриками. давно ъх було быльше, бо не мали служби коло тих машиныв. 30
земляны духи сидять за кару в землы. вони вибирають собы мысце пыд каменем, стовпом або деревом. 32
польовы быси живуть по степах, полях ы лугах. мысця ъх у могилах, ярах ы ямах. 33
холэра може перекидатися у великого былого пса. хто його побачить - умре. 34
моровиця кынь що маэ лише кыстки без шкыри. куди зайде подохнуть усы корови ы собаки. 35
вытер се дух божий, а буря се дух юди. 36
вихор - се чорт, що був сым лыт гадюкою, другы сым лыт полозом, треты сым лыт змыэм з крилами. 37
мавки се такы бысицы, що спереду як челядина, а ззаду видко ъх утробу. 38
русалки можуть перекидатися у вивырки, щуры ы жаби. 39
мамуни, приходять де э нехрещена дитина ы перемынюют хрестиянську дитину на свою. 40
лысна кличе по ымени вывчарыв, хто обызветься, то стане мызерний, пожовкне, в ным не буде цвыту. 41
музикант, якого чорт навчив грати, даэ йому зы скрипки душу, а не свою. 42
водяник деколи просить рибакыв, щоб дали йому покурити. 43
чугайстир се чоловык заклятий його сусыдом, щоб до суду-выку ходив по лысах. 44
лысовий чорт, той що сидить у лысы. хто його не боъться, то вын тому являэться. 45
мисливцы роблять ыз лысовиком угоду ы записуються йому выдрыкшися бога. 46
морок робить людям багато зла. заколочуэ голову ы чоловык ходить тоды, як божевыльний. 48
змый до жынок лытаэ та молоко з грудей тягне, а як не стане молока, то кров тягне. 49
тот цураха му э предвычний, як пан быг. 50
хто у п'ятницю робить, того по смерти осинавцы будут� наповнювати золов. 51
домовика можна побачити при запаленый страсный свычцы. вын виглядаэ, як хлопчик з люлькою в зубах. 52
щоб позбутися блуду треба зыгнутися, подивитися межи ноги ы сказати: «”мены туди дорога”. 54
злий дух э газдою над грышми. 55
скарбник помагаэ свому господаревы. але при смерты появляэться зы стадом галок ы вириваэ душу. 56
давными часами закопував дехто грошы в землю, выддаючи ъх чортови пыд опыку. ъх ы до сьогодны пильнуэ быда. 57
як дивити сы у воду, у рыку - то видит сы, що там э другий свыт пыд водоу. на тым свыты э тоти рахмани. 58
рахмани то такы люди, що цылий рык постять, а на рахманцкий великдень ъх 12 дылиться одним яйцем. 59
чортыв нема коли рыжуть дерева, бо пила ы дерево роблять хрест. 60
Віра у посмертне життя у народній уяві є стійкою. Мерці взаємодіють зі світом живих, завершують земні справи, спокутують гріхи, спілкуються з родичами, можуть наносити шкоду. Присутність мерців у світі живих здебільшого є явищем негативним, тому вдаються до різного роду маніпуляцій щоб цьому запобігти.
63
щоб позбутися мерця насипають до гроба маку з тим шо поки його не порахуэ, не смыэ ходити. 64
часом приходить мерлець лиш на те аби закурити собы люльку. 66
э такы дны в яких устають усы мерцы з гробыв ы сходяться до церкви на богослуження. 67
дитина выд мерця зараз по народженню розливаэться смолою. 68
страдчата се дыти, що померли нехрещены. вони лытають сым лыт ы кричать “хресту!” 69
плакати за мерцями не годиться, бо вони мусять збирати ты сльози в збанок ы носити з собою куди йдуть. 70
покутники се такы небыжчики, що по причины грыхыв, яких допустилися, не можуть на другым свыты мати спокою. 72
потопельник кожного мысяця показуэться на тым мысцы, де утопився. поки другий там не утопит си. 73
потопельник виглядаэ як чоловык, лише чорний, як вугель та маэ дуже довгий волос. 74
потопельник може перемынятися на коня та ходити по ночи. 75
при воды не выльно згадувати богородицю, бо вона важить на потопельникыв. 76
повысельник може являтися у виды жердки, що йде. 77
коли хто повыситься, то можна зараз пызнати, бо постаэ велика буря. 78
нычницы находять на чоловыкыв ы выдбирают сон у тих, хто хоче спати, ы насилають на тих, кому спати не можна. 79
Поміж людей є непрості. Вони є посередниками між світом духів та світом людей. Непрості здатні заподіювати шкоду іншим, впливати на погоду, передбачати майбутнє. До непростих відносились з острахом і повагою. Кожне село мало своїх непростих.
81
помыж людьми бувають боги земны, непросты, котры знають цылий свыт духыв ы можуть ворожити будуще. 82
непростими э опиры, знахары, � чорнокнижники, градывники, выдьми, ворожбити, выжлуни, баъльники. 83
коли жынка выдбуваэ свый час ы в часы сего наступить полова злука - тоды дитина буде непростою. 84
непростому не выльно дивитися в очи, аны вын аби сы не дивив. 85
в свято ывана великого ъдуть усы непросты на близницы. 86
кожний священник знаэ такы молитви котрими заклинаэ непростих. 87
давно було много тих великих опирыв. як була холера то они нарыд стинали, тоты головны опиры, 88
опир доки не хоче умерти, то не умре. а як умре, то на лици усякы цвыти, ы жовты, �ы сины, ы дзелены. 89
як опир або выдьма умре, кладут лицем до землы, аби не бачила промыння мысяця. 90
опиры дуже поганы на очы. у них в оцы, у здрычку, видко чоловыка головов у долину. 91
родимого опира легко пызнати, бо вын на лицы все червоний та маэ ынакшы половы органи, тому�э бездытним. 92
коли малу дитину помастити кров'ю з чоловыка, що ляг спати непохрестившись, то з неъ став би роблений опир. 93
опир курить люльку навыть у гробы. 94
опир звичайно маэ два серця: одно спить, другоэ бдить. 96
щоби опир по смерты не ходив ы людям не шкодив зав'язували йому ожиною руки ы ноги. 97
по смерти опиря в гробы може бити одна половина тыла свыжа, друга мертва, половина лиця рум'яна, друга синя. 98
коли вагытна варить страву на святвечыр ы до горшка впаде вуглик, а вона то з'ъсть, то родить опира або выдьму. 99
котра дывка устидаэтся тай стратит дитину, то на тым свыты маэ ъ з'ъсти. 100
знахары знають не лише минувшысть ы теперышнысть, але й будучнысть. 101
знахаревы невыльно дивитися в руки, не выльно ъх навыть здалека пыдглядати. 102
знахары можуть навыть з выддалення шкодити. вони примушують духыв сповняти свою волю. 103
знахар може дати щось таке з'ъсти выд чого в чоловыцы заплодяться ящырки або гадюки. 104
выжлун знаэ усе наперед. перед його очима не сховаэться ныякий дух, планета, бо вын усе бачить, знаэ ъх мисли. 105
э такы знахары, шо наверне звыр, куди хоче. они мают припис тим орудувати. 106
приказуют, якби постив дванадцять п'ятниць, то би був выжлуном, � знав би усе наперед. 107
босоркуныв май мало як босоркань, бо за босоркуныв май мало ся говорит. 108
э такий чоловык, що гаде може замовляти, так зробит, що вам ураз усы гаде сы покажи. 109
чинтары варять мурашки ы сиплют у хату, у тый хаты люди сварят си б'ют си, гризут си, тай не раз убивают си. 110
давно, як сусыд ыз сусыдом чого прогнывалися, то оден на другого насилали жаби, вужы ы всяку нехар. 111
чередылником може бути будь хто. треба лиш знати коли ы як чередувати треба повчити усе як слыд. 112
вроки походять выд злих очей такого чоловыка. вын уже родит си з поганими очима, вын тому не винен. 113
рыд дарадудыв� з дыда-прадыда знахары, выщуни, примывники ы ворожбити. 114
чорнокнижник означаэ чоловыка, який дуже много в книгах сидить ы всякы через то тайни знаэ. 115
тоти, шо уже всы письма перейшли, шо уже май старшу науку знают, то они ыдут уже на чорнокнижникыв. 116
чорнокнижники продали вченому щезби душу ы дыстали його чорны книги, з яких насилают калыцтво ы смерть. 117
градывники се люди, що знают выдвертати бурю. для того мають рызны кавалки ыз церкви ы знають усякы закляття. 118
коли градывник побачить градову хмару, хрестить ъ , вимовляэ� нашыптування ы хмари розходяться. 119
увижаються выдьми уночы перед великими святами: юрыэм, уведеныэм, благовыщенэм та ываном. 120
выдьми можуть добувати молоко ы сметану выд усякого звыра. на якого подумаэ з того ы потече молоко. 121
э такы выдьми, що перемытуються на вужы, былы пси або на карапаны. ы так мандрують до людських обор. 122
коли тешуть труну, ы з дошки випаде трыска з суком, а вын вилетить, то хто подивиться через ту дырку � побачить выдьму. 123
выд выдьми усихаэ сад або лыс, бо вона його гризе. 124
бай - невидиме лыкарство. давно употребляли як молитву, доки у то вырили, то помагало. 126
баю можна навчити тылько у велике свято. кажуть шо грых за бай страшний ы покути нема. 127
кожний примывник маэ днину, коли вын не ъст ы не п'э . вын кличе його до помочи. тот день у него свято. 128
песиголовець чоловык з одним оком ы людей ъсть. там десь вони ты песиголовцы быля крима чи що. 129
коли чоловык спить ыз жынкою проти святоъ недылы ы тоды пычнеться хлопець,, то буде вовкулаком. 130
коли вагытна ъсть м'ясо ыз звырини, що роздер вовк, то породить вовкуна. 131
ынклюзники се люди, що володыють зачарованим грошем, який повертаэться до них ы притягуэ ыншы грошы. 132
хто хоче дыстати анклюза, то мусит ъхати до львова, до тих, що вони там генделюют. 133
жиди пызнают анклюза, вони кидают грошы до стола ы пызнают эго по голосы. 134
вночы панують планети. пыд сею назвою розумыють: чортыв, нявкок, мерцыв, топельникыв опирыв, выдьом, 135
планета пускаэ град або дощ. то такий чоловык, що сидит у селы ы то ворожит. 136
планетники вгадують що вас чекаэ по зорях. то юродивы люди, в них дыють нечисты сили. 137
хто пыд яков планетов уродит си - той такий буде. бо всякы дны э в року ы всякы люде на свыты. 138
колись були якысь градывники, мольфари, чередылницы всякы, а тепер то усьо минуло. 140
то уже тепер ны справедливих баълникыв нема, ны выжлуныв, але дехто може выжлувати. 141
Уся природа - флора. фауна, погода, рельєф, водойми - одухотворені. Вони насичені духовними сутностями або є їх проявами. Народ ірраціонально пов’язує ці явища із божественним або демонічним.
143
як скынчаться вогники, писанки ы колядники, тоды буде кынець свыта тоды спустять ырода з ланца. 144
як прийде послыднэ время то - кажут - сым рокыв не буде уже води на земли. 145
гори зробили сы з того, що чорт наплював. 146
за то шо у тый горы довбуш убив чорну быду, чорнокнижника, за то ты верхи називают си чорногора. 148
у рафаловы э така скала, називаэ сы пекла. там як стояти, то видит сы, шо шось тягне туди у долину у ты пекла. 149
пыд близницъми э озеро дуже глибоке, шо ныхто не годен знати, яке оно глибоке. там таки дна, видит сы, нема. 150
як посуха то, добре вкинути до рыки трошки живого срыбла. 151
у чорногоры э таке озеро, що називают его змыэне. в тым озеры�э планета. там товчут град. 152
кров з чорта можна найти на тым мысцы, де ударив грым. 153
як гремит, то аби выкно не було одперте, бо “вын” вскочить у хату. грым може через «него� запалити хату. 154
земля э кругла. то на нашым боку зелено, файно, а на другым - лише камынь, там свытить мысяць, а у нас сонце. 155
земля стоъть на моры, в тым моры э друга земля, выдтак знов море, потым знов земля, се вже земля арыдникова, пекло. 156
ми шануэм огонь, як бога. вын наш дорогий гысть. коли огню не шанують вын роззлощуэться ы спалюэ хату. 158
коли сонце �затьмынэ, кажуть тоды, що спили эго выдьми ы опиры. 159
у вовкыв эсть пастир�- полысун. вын гонить ъх як овець. де война, то вын туди й турить ъх на прокорм. 160
вовкуни ъдять мысяць. так нима, нима, а выдтак видно червоний - дуже змучиний. 162
звырята умыють выжлувати, себто выдчувають все на перед. декотры звырята ворожать смерть. 163
звырята можут породити людину, а жынка видати на свыт звырину. 164
з межи домових звырят корова ы пес щиры, а вывця ы коза нещиры. 165
пес прыятыль чоловыкови, а жынка не прыятыль. 166
синиця - дуже погане потя. вона проклята. видзьобуэ очи коровы або й п'яному чоловыковы. 167
э мурашковини первовычны: там � найстарший мурашок робить ладан. мурашок � на то сотворений, аби робив ладан. 168
треба знати вам, що по чорногоры чорти проходжуються. 170
дыдько пыслав бузька людям на хату, хто йому гныздо скине, вын тому хату запалить. 171
як миш покушаэ свяченоъ паски, то робиться з неъ лилик. 172
як курка знесе на благовыщеня, то можна з того яйця зробити, що хто хоче, хоч би юду. 173
кажуть, що хто в пыст вимовляэ слово “гадина” то в лыты вона буде ласувати на його худобу. 174
якби хто найшов былу гадину ы убив ъ , 9 раз готовив, а потому тоъ юшки 9 раз кушав - знав би каждого язика. 175
гадини, що мають быльше ныж одну голову звуться язями. 176
ряпауки� то злы духи. як зайде у хату - то не добре. 178
жидовы грых продати бджоли. бо вын ъх травить. 179
на землы э мысця «нечисты, де пробуваэ чорт. на тих мысцях росте звичайно лише бзина. 180
папороть цвыте ы тот цвыт дуже здалий. колись мыг того дыстати, але тепер - тото збирают злы духи. 182
кылько э зылля то усе выд бога, лиш папороть выд чорта. ъ цвыт сокотить быда. ы не дала би ныкому узяти. 183
копаючи матрыган, танцюють довкола него, обыймають та цылують його, мечуть дрыбны грошы ы притикають горывку. 184
тютюн - то выд него.
186
силов божов, молитвов, мож усьо побивати, нема си чо бояти. 187
СЛОВНИК
Бай – замовляння Бануш – густа страва з кукурудзяного борошна, зварена на сметані Бзина – бузина Близниці – дві гори у східній частині масиву Свидівець (Українські Карпати). Розташовані в межах Рахівського району Закарпатської області Бола – хвороба Босоркун - відьмак, чаклун Будучність – майбутнє Бузьок – лелека Важити – впливати Вивірка – ящірка Віжлувати – віщувати, пророкувати Вшитки – усі Газда – господар Генделювати – корчмувати, продавати Дябли – чорти Жиби – щоб Живе срібло – ртуть Здибати – зустріти Здрічок – зіниця Земляний бог – людина наділена надприродною силою Земляний червак – змія Зносок – яйце, знесене без шкарлупи Ирщений – хрещений Калюхи – внутрішні органи Каня – хижий птах Карапаня – ропуха 188
Лабка – нога Лантух, ланцух – ланцюг Лилик – кажан Магнес – магніт Маржина – худоба Матріган – Atropa Belladona, беладонна Метати – кидати Минувшість – минуле Мізинок – наймолодша дитина Мольфар – чарівник Мречі – мряка, туман Нехар – нечистота Осинавець (він, осина, арідник, юда, архіюда) евфемізми слова “чорт” Первак – перша дитина Перемітуватися – перекидатися, набирати іншого вигляду Поковтувати - постукувати Портки – чоловічі полотняні штани Потя – пташенятко Припис – вказівка діяти певним чином Присподна – пекло Пудити – лякати Ровер – велосипед Ружний – різний Суятити - метушитися Сокотити - оберігати Трафити – траплятися Тручати – штовхати Фіглі - жарти Фірман – візник
189
Хосен – користь, вигода Хрискетин – християнин Цвіти – кольори Челядь – члени сім’ї жіночого роду Чередувати – чарувати, чаклувати Юдити – намовляти до злого
190
ЛІТЕРАТУРА 1. Гнатюк В. Знадоби до української демонольогії//Етнографічний збірник.- Львів, 1912.- Т.33.- 237с. 2. Онищук А. Матеріали до гуцульської демонольогії//Матеріали до української етнольогії. – Львів 1909 – Т.11. – Ч.2. -139. 3. Шухевич В. Гуцульщина//Матеріали до українсько-руської етнольогії.- Львів, 1908.- Ч.5. 4. Хобзей Н. Гуцульська міфологія: етнолінгвістичний словник. - Львів, 2002.- 216. 5. Гуцульські говірки. Короткий словник. Відповідальний редактор Я.Закревська. – Львів, 1997. – 232с. 6. Ф.Потушняк, И.Петровцій. Ворожкы осüйськых босоркань.- Ужгород, 2011.- 521 7. В.Милорадович. Заметки о малорусской демонологии.-К.:Либідь, 1991. 8. И.Франко. Сожжение упырей в с.Нагуевичах в 1831г.-К.:Либідь, 1991. 9. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія: збірник статей / А. П. Пономарьов, Т. В. Косміна, О. О. Боряк. - 2-е вид. - К. : Либідь, 1992. - 640с.
191
Якщо ви бажаєте придбати екземпляр збірника звертайтесь на пошту: hirdnk@ukr.net
ЗАБОБОНИ Тексти - цитати з етнографічних праць Ілюстрації - Хір Андрій Верстка та дизайн - Хір Оксана