ДО стор. 58. Цифри при посиланні на Коран ша - ПОРЯДКОВИЙ номер сури ата (вірша, статті) у сурі.
до стор.
(розділу)
ознацають: перм
Корану, друга
71. Хаммер-Пургшталь,
номер
-
Гаммер
йозеф
aA~
фОН
австрійський історик-сходознавець, дипломат. Автор IО-томноі «Історії Османської імперії» (1827-1835) та ряду інших праць з сходознавства.
(1774-1856) -
Лен· П у л ь Стенлі історик-сходознавець,
(1854-1931) -
англійський
автор ряду наукових праць
посилається А. Кримський у цьому томі. до стор. 74. Ви и о r рад о в Павло Гаврилович російський буржуазний історик
фесор Московського, а згодом
(середньовічна
-
нумізмат
На
та
деякі з
них
(1854-1925)-
історія Англії), про
Оксфордського університетів, один
Лідерів російської ліберальної буржуазії. Незгода 3 політикою цар· ського уряду змусила його емігрувати до Англіі. До Великої Жовтне
3
воі соціалістичної революції поставивсь вороже, помер в Англії.
до стор. до стор.
86. 89.
ВкаЗ!іні стор. до Uborp тому не входять. Фат х а (фетха) , к Я ера (кеере) - огласовки,
умовні познаGКИ в арабському коротких rO.r.OCiSOK.
алфавіті
для
визначення
на
письмі
до стор.
90. ... С рус с ким пер е в о дом Г. С а б л У к ор. Інститут народів Азії (тепер - Інститут сходознав АН СРСР видав російською мовою (без паралельного араб
8 а.- У
ства)
1963
ського тексту)
повний
текст
Корану у пе~'екладі
і
з коментарями
І. Ю. Крачковського. Це другий переклад за всю історію перекладів
Корану на російську мову, здійснений безпосередньо з арабського оригіналу. його докорінна відмінність від усіх попередніх, зробле них в різний час Яl'( у Росії, так і 8 l8хідноєвропейських країнах, полягає в тому, що виконаний він на зовсім новій основі. Академік І. Ю. Крачковський вперше 8 орієнталістич"ій науці підійшов до оцінки Корана як до першої значної літературної пам'ятки арабів. відкинувши традиційну думку про Коран як про пам'ятку в основ
ному
релігійно-філософську
никові
Й
років (з культету
перекладачеві
1.
та Ю.
законодавчу. ие позволило досліll' Крачковському,
який
протягом
З4-х
по 1949 рр.) qитав для студентів сходознавчого фа· Петербурзького - Ленінградського університету лекції по
1915
Корану, дати наЙбі.'ІЬШ адекватний, саме літературний переклад тек сту цієї пам'ятки. Намагаючнсь з'ясувати малозрозумілІ місця D
Кораиі (а іх завжди залишалося чимало в усіх західноєвропей ських і російських перекладах), вqений знов і ЗНОВ звертався без
посередньо до найбільш достовірного з наукового погляду араб ського оригіналу, глибоко вникав у характерні для УІІ ст., коли створювався Коран, мовно-стилістичні особливості арабської мови, спираючись пrи цьому на зразки древньоарабськоі поезіі та примі
тивної прозн, що дійшли до нас. Тому виданий у
1963
р. переклад
Корану € значним внеском у світову орієнталістичну науку.
до стор. 91 .... А в Е r и п т е... - Тут цілком очевидна помилка, не помічена А. Ю. Кримським. Треба читати: «.. ,а в lcпаніі ... » і далі 38 текстом.
до стор.
93.
Про с к рип
uІя
(proscriptio -
лат,)
-
ПИСЬМОfJ,!1
об'ява; ТУ1: заборона з боку папськоі церкви
Б і б л і анд р мав)
Теодор
(грецька
(1504-1564) -
переробка
німеиЬКОІ'О
протестантськи{!
620
пріЗВИUlа
БОГОСЛОiJ,
який
Бух Il~p·