НІЧНИй ВОГОНЬ
Там далеко, під горою, У вікні вогонь горить І вечірньою порою, Наче зіронька, блищить. А північною добою, Як усе в заметах спить, В двох сестер проміж собою
Там розмовонька кипить. І дві кралі чорнобриві, Двоє зірок молодих, Бачать образи звабливі
У прийдешніх днях ясних. Та кому ж то, уродливі,
Упаде справдити іх?.
214