Коцюбинський - Оповідання - 3.5

на вогні, далеке море ритмічно бухає… Та ось кава запарувала у малих філіжанках в руках гостей - і софта почав. Він говорив тихо, скрипучим монотонним голосом, квітисто і довго. Він почав від Адама. Яскравими фарбами малював він колишню славу й велич татарського племені, його бої з невірними, в яких стяг Магометів обійшов мало не півсвіту. Він звеличав пишність й мудрість великих ханів, розчулився на згадку побожності правовірних й відкрив серце Аллаха, ущерть повне радістю й задоволенням з ві-