огляд
6
Будні Героя, або давньогрецькі міфи на новий лад
Автори жанру фентезі найчастіше воліють творити власні світи та богів, а якщо й беруться обігрувати сюжети давніх язичницьких релігій, то роблять це доволі непрофесійно, не переймаючись першоджерелом і на свій копил перекроюючи міфи. Лише дехто намагається не відступити далеко від міфу і залишити богів у тому вигляді, якими їм поклонялися наші предки. У книгах про Персі Джексона вищі сили постають саме такими. Для тих, хто не в курсі, пояснюю: Персі Джексон (не плутати з Персі Візлі) — герой однойменного циклу американського письменника Ріка Ріордана, син бога морів Посейдона; повне ім’я — Персей. Цей цикл складається з п’яти книг і розповідає про пригоди напівкровок, дітей давньогрецьких богів. Ті ж нині живуть
не де-небудь, а у Нью-Йорку. (А чого ви хочете від американського письменника? Не в Броварах же він богів поселить. Хоча я не проти такого розвитку подій). Коли почала читати першу книгу циклу, «Персі Джексон та викрадач блискавок, я була вражена. Неприємно вражена. У книзі шкутильгало все: сюжет, логіка, стиль викладу, мова… Усі напівкровки за задумом автора хворі на гіперактивність та дислексію1 (саме такий діагноз у сина самого Ріордана). І якщо гіперактивність ще можна пояснити загостреним сприйняттям дійсності та вмінням бачити невидимі для простих смертних речі, то тлумачення дислексії налаштуванням мозку на давньогрецький алфавіт кульгає на всі кінцівки. Та й
Дислексія – часткове специфічне порушення процесу читання, яке виражається стійкими специфічними помилками, які зумовлені несформованістю або розладами функцій, що забезпечують процес читання. Дислексія НЕ пов’язана з інтелектом людини. 1