Довідник аграрія спельта by Руслан Тихонюк

Довідник аграрія Спельта

Розділ 1

Система ведення землеробства “Древлянська” Розроблена: Володимиром Іванюком, вченим і практиком, який шляхом експериментальних досліджень прийшов до створення ефективної зональної системи землеробства для Полісся «Древлянської» і в своїй основі являється біологічною. Біологічна альтернатива традиційним системам землеробства в зонах Полісся та Лісостепу. Система забезпечує біологічне знищення бур’янів, в першу чергу пирію повзучого, біологічне поповнення запасів азоту, поліпшення фізичних і мікробіологічних особливостей ґрунту. При використанні системи «Древлянська» гарантується можливість ефективного ведення землеробства за підвищених рівнях кислотності ґрунтів, висока забезпеченість кормовим білком, висока екологічність сільгоспвиробництва завдяки використання природніх методів регулювання живлення та захисту від шкідників та хвороб. «Древлянська» дозволяє ефективно займатися землеробством при відсутності у вашому господарстві тваринництва і органічних добрив.

Основні принципи системи ведення землеробства: 1. біологічний спосіб відновлення родючості ґрунтів завдяки насиченню посівів однорічними бобовими культурами: горох польовий (пелюшка) вика яра, вика яра у сумішах із вівсом; квасоля, кормові боби. 2. 50% сівозміни повинні бути однорічні бобові рослини; 3. використання чергування ярих та озимих культур. 4. введення в сівозміну культур, які мають фітосанітарне значення, звільняють поля від бур’янів, зменшують вміст фітопатогенів; 5. використання сівозмін із короткими ротаціями (двочотирипільні); 6. внесення органічних добрив один раз на три роки під просапні та зернові культури; 7. використання біологічних препаратів для регулювання чисельності шкідників та підняття стійкості до хвороб; 8. використання мінімальної кількості агротехнічних заходів. 9. можливість використання кормових культур (вико-вівсяна суміш, пелюшко-вівсяна суміш) для різноманітних цілей, виробництво сіна та зерна.

Приклади сівозміни: Використовують мінімальну кількість і агротехнічних прийомів. Якщо ґрунт був виведений з обробітку довгий час, першою культурою має стати спельта. Чотирипільна: 1. Віка/пелюшка з підтримуючою культурою 2. Озимі зернові (пшениця, жито, спельта) 3. Квасоля/пелюшка з підтримуючою культурою 4. Ярі культури (льон, картопля, гарбузи, гречка, гірчиця).

Спельта — (лат. Triticum Dicoccum) або двозерна пшениця ( лат. Tríticum spélta) - широко поширена на світанку людської цивілізації зернова культура, вид роду Пшениця. Відрізняється зерном з невимолочуваними плівками, цегляно-червоним кольором, невибагливістю до умов вирощування. У зв’язку з низьким вмістом білку глютену в зерні, спельта вважається незамінною культурою в дієтичному харчуванні людей, сприяє зміцненню імунної системи організму. • Спельта містить високу кількість білку 27-37%, з набором 18 незамінимих амінокислот. • Високий вміст заліза, протеїну та вітамінів групи В та D. • Крупа спельти містить мікроелементи - марганець, селен, цинк, калій. Спельта містить практично всі поживні речовини, які потребує людина, в гармонійному та збалансованому кількісному співвідношенні . Калорійність 100 г сухої спельти становить 339 ккал, що становить 16,4 % від рекомендованої норми на добу. Енергетична цінність 100 г відвареної спельти становить 127 ккал (6,13 % від норми). Каші з спельти корисні для вживання в період вагітності, для похилого населення та дітей любого віку. Особливості клейковини муки з спельти дають можливості для випікання корисного хліба та хлібобулочних виробів. Випічка з муки спельти ароматна, щільна з хрусткою скоринкою.

Розділ 2

Поради з вирощування Спельта – невибаглива культура, характеризується високою зимостійкістю. Особливістю спельти є ламкий колос.

Етапи росту і розвитку

1. Попередники чорні та зайняті пари, зернобобові, а також кукурудза на силос. 2. Обробіток ґрунту Восени: найкраще проводити стерньовими культиваторами (груберами) на глибину 6- 8 см, в разі їх відсутності можливе дискування на глибину 6-8 см. Весною: при заростанні бур’янами до посіву проводять культивацію або дискування на глибину 6-7 см.

3. Система удобрення Рослини погано реагують на мінеральне удобрення. Спельта та інші зернові добре реагують на перегній. Для удобрення необхідно максимально наситити ґрунт органічними рештками, використовуючи сидерати (гірчиця біла, редька олійна, люпин), залишаючи у полі солому зернових культур, якщо є – вносити органічні добрива (перегній) відомого походження. Необхідно планувати внесення перегною відомого походження 1 раз на 3 роки з розрахунку по 30 кг д.р. Р2О5 і К2О на га на рік. Це відповідає 3,5-5,0 т/га перегною курячого посліду або 40-50 т/га перегною ВРХ. З даними добривами в ґрунт надійде також 30 кг/га/рік азоту.

4. Посів Найкраще спельта перезимовує з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5 ºС), протягом яких набирається сума температур 560-580 ºС. Час для посіву - третя декада вересня. Спосіб посіву: рядковий з шириною міжрядь 15 см. Норма висіву: 250 кг/га Глибина посіву Глибина загортання невелика, оптимальною є глибина загортання насіння на 3-5 см. Для посіву використовують сівалку СЗ-3,6 в два проходи, або інші механічні сівалки.

5. Догляд за посівами У період вегетації посіви озимої пшениці пошкоджуються шкідниками – мишоподібними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражуються хворобами – сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічуються багато- та однорічними бур’янами. Тому надійний догляд за посівами є важливим резервом підвищення їх продуктивності.

Догляд за посівами озимої пшениці починають восени. При виявленні на посівах колоній мишей використовують бактеріальний препарат Бактороденцид. Бактороденцид можна розсівати по полю. Висока чисельність мишовидних гризунів у місцях їх осінньо-зимового перебування створює сприйнятливі умови для розвитку захворювання, викликаного застосуванням Бактороденциду. Для летального кінця миші або полівки досить з’їсти два зернятка препарату зернового. Не обов’язково проводити повну обробку, достатньо організувати довгострокові осередки зараження у визначених місцях. Наприклад, у лісосмугах їх створюють під оберемками соломи, сіна, розкладаючи по 30 г Бактороденциду через кожні 25-30 м. Взимку і ранньою весною постійно спостерігають за ходом перезимівлі пшениці і при необхідності організовують захист її від вимерзання, випрівання тощо. Навесні посіви пшениці оглядають, визначають стан їх після зимівлі, ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Пшеницю, яка з осені не розкущилася або розкущилася, але вийшла із зими маючи загиблу вегетативну масу, а також посіви, які навесні виявилися наполовину зрідженими, пересівають незалежно від зволоження ґрунту. 22

5. Збирання проводять за воскової стиглості прямим комбайнуванням

Урожайність: 2-5 т/га.