Інформаційне аграрне видання
Спецвипуск інформаційно-аналітичного видання "Міцна Громада"
Також у випуску:
Перший НАК постачатиме продукцію тваринництва до Грузії? Відповідь шукайте на ст. 2.
Як зробити слова «селянин» та «заможний» синонімами? Про це та багато іншого на ст. 3.
Навчання координаторів: від теорії до практики «Перший національний аграрний кооператив» розпочав свою діяльність. Уже обрано 44 координаторів із сіл та районів Хмельниччини, які налагоджуватимуть комунікацію між учасниками кооперативу, підтримуватимуть зв'язок із профільними спеціалістами та організовуватимуть роботу із залучення нових учасників до об’єднання. Одним словом, на їх плечі лягла координація усіх виробничих процесів, які відбуватимуться в рамках діяльності ПНАКу. Нещодавно на Буковині пройшло триденне навчання для усіх координаторів кооперативу. Упродовж 17-19 серпня вони мали нагоду отримати необхідні знання та досвід для організації ефективної ді-
яльності кооперативів у своїх населених пунктах. Навчання складалося із теоретичної і практичної частин. Теорію вивчали на березі Дністра в селі Ломачинці, а щоб закріпити нові знання, відправились в село Перебиківці Хотинського району Чернівецької області. Економічні засади та організаційні принципи кооперативів, переваги та проблеми ведення органічного землеробства, сертифікація органічної продукції, агрономія нішевих культур та закупівля сировини. Ці та інші проблеми обговорювали з експертами учасники навчань. – Ми отримали багато відповідей на питання, які нас хвилювали, від провідних фахівців цієї галузі. Особливо цінни-
ми є знання юридичного характеру, адже це – одна з головних частин діяльності кооперативу. Здобуті знання, що стосуються рослинництва, тваринництва, заготівлі продукції, зокрема органічної, та біогумусу ми будемо використовувати під час своєї роботи, – розповідає Галина Болюх, координатор із Красилівського району. Ці та подібні тренінги – чудова нагода перейняти досвід та визначити можливі шляхи розвитку і напрямки діяльності кооперативів. Адже, аби старт був вдалим, варто продумати усе до деталей. У цьому переконані очільники та координатори кооперативного руху Хмельниччини. Продовження на ст. 2
Все починалось з кукурудзи. Як розвивався та чим живе сьогодні кооператив «Ратай» читайте на ст. 4.
Як розпізнати справжній органічний продукт? Дізнайтесь зі ст. 4.
Про успішні закордонні практики кооперативного руху читайте на ст. 6.
2
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
Навчання координаторів: від теорії до практики (Продовження) – Я хочу, щоб моє село процвітало, а діти не їздили на заробітки за кордон. Участь у кооперативі – чи не єдиний вихід із ситуації, яка нині склалася у селі. Зараз нам пропонують вирощувати декілька культур, які ми зможемо продавати. Також будемо займатися тваринництвом – осіменінням корів високопродуктивною абердин-ангуською породою та вирощуванням телят під наглядом зоотехніка з подальшим гарантованим викупом. На сьогоднішньому тренінгу я отримала відповіді на питання, які мене хвилювали, – коментує Алла Вараниця, координатор з Летичівського району. Проте знати – це лише півсправи. Важливо ще й грамотно застосовувати отримані знання на практиці. За допомогою та досвідом координатори разом із експертами відправились до «капустяного раю», села Перебиківці, що на Чернівеччині. Віктор Дронік, сільський голова, розповів, що жителі населеного пункту збирають врожаї овочів двічі у рік. – Усі земельні ділянки у нас заняті помідорами, капустою і перцем. Картоплю ми не вирощуємо взагалі, якщо міс-
цевим жителям потрібна ця культура, вони їдуть на Волинь та обмінюють її на помідори. І, зазначу, мають від цього вигоду, адже помідори коштують удвічі дорожче, ніж картопля. Кожна родина вирощує овочі і збирає по два врожаї на рік: ранньою весною люди садять ранню капусту, збирають та садять перець чи щось інше та до осені отримують другий врожай. Кожен реалізує свою продукцію на ринку, – додає сільський голова. Сільська рада надає перебиківчанам довідку від сільради про те, що вони справді мають присадибну ділянку, на якій вирощують с/г продукцію. Тому ніякі фіскальні служби не мають жодних претензій до сільських «виробників». Це дає неабиякі результати – за рік жителі села реалізовують 5-6 тис. тонн помідорів, пекінської капусти – 10-15 тис. тонн. І це – не межа. Організатори навчань переконують, що таких результатів можна досягти за умови грамотного ведення домашнього господарства. Після того, як координатори отримали цінний багаж знань, вони відправляться у свої населені пункти, аби передати багатий досвід і втілити в життя найефективніші ідеї та моделі ведення сільського господарства.
Проекти «Першого національного аграрного кооперативу» У цій рубриці Ви постійно отримуватимете інформацію про проекти «Першого національного аграрного кооперативу». Сьогодні Ви дізнаєтесь про те, як українська родина може отримати високі прибутки від утримання корови. Вам варто лише взяти участь у проектах «Подвійний прибуток від корови» та «Управляй прибутковим корівником».
Перший НАК співпрацюватиме з Аджарською АР Працюючи над розвитком проектів тваринництва, члени «Першого національного аграрного кооперативу» звертаються до представників бізнесу та громадськості з метою налагодження співробітництва. Так, 13 серпня, в рамках робочого візиту в Україну, на Хмельниччину завітали заступник Міністра сільського господарства Йосип Абуладзе та представники аграрного бізнесу Аджарської АР (Грузія). Грузинська делегація відгукнулась на запрошення і «Першого національного аграрного кооперативу», координатори якого зустрілись з гостями та обговорили можливості співпраці та спільні проекти у галузі тваринництва. Дізнавшись, що Перший НАК реалізовує проекти «Подвійний прибуток від корови» та «Управляй прибутковим корівником», делегація зацікавилась у налагодженні співпраці щодо постачання великої рогатої худоби, зокрема бичків м’ясних порід у живій вазі, до Грузії. – Рівень тваринницьких комплексів, які ми побачили в Україні, значно вищий, ніж на підприємствах у нашій країні. Нам потрібно багато працювати, аби досягнути такого рівня. Приїзд в Україну – чудова нагода побачити усе на власні очі, перейняти досвід та налагодити тісну співпрацю, – ділиться враженнями
Йосип Абуладзе, заступник Міністра сільського господарства Аджарської АР. У складі грузинської делегації перебували представники компаній «Котсахура» та «Стамбаком», які займаються тваринництвом та перебувають у пошуках партнерів. Плани на майбутнє та перспективи співпраці обговорювали з головою «Першого національного аграрного кооперативу» Анатолієм Онищуком. – Налагодження партнерських зв’язків із представниками Грузії дає нові можливості для виходу українського товару на зовнішні ринки. Це – чудова нагода реалізовувати продукцію тваринництва на вигідних умовах та за високими цінами, адже попит на неї за кордоном зростає з року в рік, – коментує Анатолій Онищук. Дізнавшись про принципи діяльності кооперативу, представники грузинської делегації захопились ідеєю його створення у своїй країні, адже нічого подібного у Грузії досі не було. Враховуючи дружні відносини між народами обох країн, проведення ділових зустрічей з обміну досвідом є важливим кроком до сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, налагодження партнерських стосунків та бізнес-співробітництва України з Грузією.
Якщо Вас зацікавила ідея кооперативу і Ви маєте бажання стати його учасником, заповніть заявку та надішліть на адресу: вул. Зарічанська, буд 5/3, оф. 803, м. Хмельницький, 29015.
ПІП учасника
Контактний телефон(и) Місце проживання: село/селище
район
область
Наявність с.г. техніки
Площа присадибної ділянки, га Напрямок, в якому бажаєте взяти участь:
Рослинництво
Тваринництво
Заготівля
Птахівництво
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
3
Кооперація зробить слова «селянин» та «заможний» синонімами Надійний, випробуваний часом і світовою практикою інструмент економічної самодопомоги сільських громад – кооператив – і досі сприймається більшістю населення України як негативний пережиток часів радянської перебудови. Сприяє цьому так званий «інформаційний вакуум» та викривлення достовірних фактів про очевидну користь дрібним сільгоспвиробникам від кооперування зусиль. Сьогодні ми спробуємо зламати інформаційні бар’єри, поспілкувавшись з одним із засновників, а наразі – координатором проектів у галузі рослинництва «Першого національного аграрного кооперативу» Віталієм Караваном.
рез торгові мережі продається лише 2-3 млн т. Чому? Тому що 90% картоплі виробляють селяни на присадибних ділянках або власники дрібних фермерських господарств, які не можуть сформувати однорідні товарні партії. Якраз відсутність кооперативів не дає можливості вивести цю картоплю, а з нею – й інші овочі та фрукти, на уже сформований ринок із жорсткими умовами. Це питання надзвичайно актуальне для громад і без кооперації ми сьогодні не зможемо його вирішити.
Я переконаний, що кооператив допоможе громаді активізуватися заради втілення в життя спільної мети. Сьогодні селяни можуть сподіватись лише на свої власні сили...
– Віталію Петровичу, скажіть, будь ласка, чим було зумовлено створення «Першого національного аграрного кооперативу»? – Із кожним роком ставляться все більші вимоги до виробників сільськогосподарської продукції і зараз настав той критичний момент, коли звичайний мешканець села не може продати на ринку свої овочі чи фрукти, реалізувати молоко. До прикладу, виробляється 26 млн т картоплі, а споживається 6 млн, із них че-
– Але ж чому саме зараз, у такий нелегкий для країни час? – Я переконаний, що кооператив допоможе громаді активізуватися заради втілення в життя спільної мети. Сьогодні селяни можуть сподіватись лише на свої власні сили, а поєднані з іншими людьми спільним бажанням вирішити нагальні проблеми, вони зможуть досягти вдвічі, втричі більшого результату. Вони зможуть не лише отримувати стабільний прибуток, а й розвинути своє село. «Перший національний аграрний кооператив» допоможе повернути життя у сільську місцевість та у сільську громаду. – Тобто ідея створення кооперативу виникла з бажання допомогти своїй громаді «підняти село»? – Можна сказати і так. Я усе жит-
тя прожив у селі, працюю з землею і на землі. Бачу, як мої односельчани, ідучи на ринок, ризикують не лише не отримати гідного прибутку за вирощену власноруч продукцію, а повернутися додому нічого не продавши або віддавши товар за безцінь. Така тенденція лякає, адже головне для представника сільської територіальної громади – прогодувати себе та родину, виростити й поставити на ноги дітей, отримати можливість фінансово підтримувати онуків. Ми ж, представники «Першого національного аграрного кооперативу», зійшлись у тому, що хочемо бачити українські села заможними, а їх жителів – згуртованими та щасливими.
інформацію до населення. Ми маємо вдосталь прикладів успішних українських кооперативів, живемо по сусідству із засновниками продуктивних кооперацій, але повної картинки функціонування такої форми господарювання не маємо. Щоб змінити цю невтішну реальність, «Перший національний аграрний кооператив» розпочав свою діяльність із навчання координаторів-добровольців вітчизняними експертами із питань самоорганізації та економічного розвитку територіальних громад. Координатори є вихідцями із навколишніх сіл, тому вони зможуть доступно донести інформацію до своїх односельчан.
– Кооперативний рух на Хмельниччині лише набирає своїх обертів. Чи маєте прибічників з боку населення, можливо – з боку влади? – Звичайно. Нам приємно, що люди вірять у нас та в успіх нашого з ними спільного кооперативу. Місцева влада також сприятиме подальшому розвитку кооперації, адже Хмельниччиною обмежуватися ми не збираємося, у планах – відродити економічну незалежність цілої країни. Інакше кажучи, кооперація – можливість зробити слова «селянин» та «заможний» синонімами. Цією можливістю варто скористатися. – Як плануєте цього досягти?
– Як бачимо, плани «Першого національного аграрного кооперативу» – амбітні, цілі – сміливі, а перспективи – реальні. Ми бажаємо Вам успіхів у їх втіленні в життя. Що можете сказати тим читачам, які бажають вступити в лави кооператорів та тим, хто досі вагається зробити такий крок? – Майбутнє – за селянами! Майбутнє – за аграріями! Майбутнє – за кооперативами! Давайте ж збудуємо своє майбутнє спільно з «Першим національним аграрним кооперативом»!
Ми маємо вдосталь прикладів успішних українських кооперативів, живемо по сусідству із засновниками продуктивних кооперацій
– Перше і найголовніше у створенні кооперативу – правильно донести
ДОВІДКА За даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, станом на 1 січня 2015 року в Україні діяло 613 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Серед них: 147 з обробітку землі та збирання врожаю, 179 молочарських, 34 зернових, 163 переробки та збуту м’яса, 66 плодоовочевих та 171 – іншої спеціалізації.
4
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
Стабільний розвиток за будь-яких умов або як досягти успіху об’єднавши зусилля громади «Добре тим живеться, де гуртом сіється і жнеться» Народна мудрість Ні для кого не секрет, що головними проблемами сіл та невеличких містечок України є високий рівень безробіття, відсутність робочих місць, низький рівень життя та високий – міграції. Сьогодні ми бачимо, як втомлений селянин стоїть вдосвіта на ринку, щоб продати за копійки свою продукцію. Та існують в Україні міста і села, де люди мають роботу і отримують за свою працю гідну оплату. А все тому, що об’єдналися в кооперативи і самі собі дають раду. До прикладу, кооператив «Ратай» у Заліщиках ще з 1993 року успішно хазяйнує на Тернопільщині. Він був створений власниками семи невеликих фермерських господарств, які мали бажання разом вирощувати насіння кукурудзи. – Більшість фермерів району були малоземельними: мали по 5-10 га землі, і лише декілька – по 40-50 га. Але, об’єднавшись, працювати і спеціалізуватися на вирощуванні насіння гібридної кукурудзи стало легше.У той період воно дуже цінувалося. Поодинці робити це було важко – через специфіку способу висіву культури. От ми й вирішили створити кооператив, – розповідає ініціатор створення кооперативу «Ратай» Йосип Децовський. Контролювали процес вирощування кукурудзи технологи, яких керівництво кооперативу запрошувало з науково-дослідних інститутів Дніпропетровська та Кишинева. Переваги колективної праці швидко оцінив кожен учасник кооперації, адже спільними зусиллями змогли виростити близько 100 т сертифікованого насіння кукурудзи, тоді як кожен самотужки – щонайбільше 5 т зерна. На той час вони створили відчутну конкуренція закордонним фірмам. Через декілька років «Ратай» налічував вже 23 господаря, а його головою
став Ігор Марусяк. Напрямки діяльності кооперативу значно розширились. Придбали трактори, ґрунтообробну і посівну техніку, а також складські приміщення для якісного збереження урожаю до кращих цінових часів. Незабаром на базі цих приміщень створили цехи з переробки гороху, ячменю, гречки, пшениці, кукурудзи та виготовлення комбікормів для ВРХ і свиней. І все це для членів кооперативу продавали на 15% дешевше, ніж звичайним покупцям на ринку. У 2009 році кооператив «Ратай», як
найкращий в Україні був нагороджений молоковозом і розпочав надавати послуги із заготівлі і реалізації молока. Із населених пунктів, де живуть виробники молока, ще 126 селян вступили до об’єднання. – На нараді в Кабінеті Міністрів я підняв питання, що заводи-переробники молока посилають молоковози лише туди, звідки без збитковості для себе можуть возити молоко на переробний пункт. Тобто вони охопили лише великі населені пункти, де можна взяти по дві й
більше тонн молока. Натомість у маленькі села, де люди також тримають одну, а то й дві-три корови, але більше 100-200 л на день не можуть здати, молокозаводи відмовляються направляти машини. Я тоді сказав, що кооператив міг би об’єднати цих людей на основі заготівлі, реалізації та переробки молока. Ідея сподобалася тодішньому керівництву уряду, який для її реалізації й виділив нам молоковоз, – пригадує Ігор Марусяк. Та на досягнутому кооператори не зупиняються. У планах – створити в кожному селі філії «Ратаю» та організувати в Заліщиках фермерсько-кооперативний ринок. Сьогодні кооператив «Ратай» об’єднує 183 членів з чотирьох областей України: Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької та має чимало напрямків діяльності. Основні з них – обробіток землі, заготівля молока, виробництво комбікормів, і вирощування сільгосппродукції. Об’єднання забезпечує населення робочими місцями, сприяє покращенню добробуту родин селян та об`єднує фермерські господарства сільськогосподарських товаровиробників по напрямках спеціалізації. – Ми – багатофункціональний кооператив, а значить, надаючи послуги, наприклад, із рослинництва, маємо змогу диверсифікувати ризики: якщо програли на ячмені, то можемо виграти на пшениці або кукурудзі. До речі, влада теж зацікавлена у співпраці з нами. Адже хто, як не кооператив, своєю якісною дешевою продукцією представляє район на сільськогосподарських ярмарках в області. Найголовніше ж, думаю, у цій справі – людський чинник. Треба любити свою справу й думати про людей, – ділиться секретом успіху керманич «Ратаю» Ігор Марусяк. Так жителі села Заліщики змінили ситуацію у своїй місцині, чим подали приклад того, що зміни на краще під силу будь-якій громаді.
Юридична консультація
Спадкування права на орендовану земельну ділянку У зв’язку зі складним фінансовим становищем, українці шукають альтернативні джерела доходу, одним із яких є передача в оренду приватної власності. Багатьох громадян турбує питання подальшої долі майна у разі смерті орендодавця. Особливо це стосується людей похилого віку, а також осіб, які мобілізовані в зону АТО та заключають договір про оренду своєї земельної ділянки на тривалий період. Законодавство України передбачає, що будь-яке майно, яке знаходиться у приватній власності особи, не може бути відчужене за договором оренди та переходить до спадкоємців за законом. А саме, відповідно до ст.1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, зі збереженням її цільового призначення. Це означає, з одного боку, поширення на цей вид майна загальних засад і правил, що регу-
люють умови і порядок спадкування, а з іншого – відсутність спеціальних дозволів органів державної влади та місцевого самоврядування на одержання земельних ділянок у спадщину. На спадкоємців покладається обов’язок зберегти цільове призначення успадкованої земельної ділянки, що зазначається у правовстановлювальному документі власника-спадкодавця – Державному акті про право власності на землю. Разом із тим, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» говорить про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тому, успадковуючи земельну ділянку, до спадкоємця переходить не тільки право власності на земельну ділянку, а й права і обов’язки, які виникли у спадкодавця за договором оренди земельної ділянки.
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
«Органічна культура» – виклик сучасності Органічна продукція стає все популярнішою на теренах української держави. Чимало виробників підхоплюють ідею вирощування органічної продукції, але не знають, з чого розпочати, і до яких органів звертатись. Сільське господарство може бути органічним лише за умови сертифікації та відповідного маркування його товарів. Першим і єдиним українським сертифікаційним органом в Україні є «Органік Стандарт». Тому ми вирішили поспілкуватись з Ольгою Шевцовою, керівником відділу якості вищезгаданої компанії, щоб знайти відповіді на актуальні питання та дізнатись, як покупцеві не стати ошуканим та як власнику господарства правильно сертифікувати свою продукцію. – «Органік Стандарт» була створена ще у 2007 році. Що стало поштовхом до створення першого національного органу у галузі органічної сертифікації? – Сертифікаційна компанія «Органік Стандарт» була заснована у січні 2007 року провідними українськими організаціями, що представляють органічний сектор України, у рамках українсько-швейцарського проекту зі співробітництва та міжнародної технічної підтримки. Сьогодні «Органік Стандарт» – лідер на українському ринку з надання послуг інспекції та сертифікації органічного виробництва. Компанія включена в офіційний перелік сертифікаційних органів, визнаних Європейським Союзом та Швейцарією. – Пані Ольго, розкажіть детальніше, яким чином «Органік Стандарт» надає послуги сертифікації виробникам органічної продукції? Яку процедуру сертифікації повинен пройти виробник? – Діяльність «Органік стандарт» здійснюється відповідно до основних принципів, описаних в органічних стандартах, а саме: • здоров’я (ґрунту, рослини, тварини, людини, навколишнього середовища); • екології (функціонування природних екологічних систем та циклів); • справедливості (побудова довірливих взаємовідносин та поваги до навколишнього середовища); • турботи (відповідальне ставлення до навколишнього середовища та його збереження для сьогодення та наступних поколінь). Наразі, компанія «Органік стандарт» є єдиним українським сертифікаційним органом, який може запропонувати послуги сертифікації органічної продукції. Необхідно виділити дві складові сертифікації: інспекцію та власне сертифікаційний процес. Під час інспекції відбувається планова перевірка сільськогосподарського підприємства (полів, приміщень, документів тощо) на відповідність його діяльності до вимог стандартів органічного виробництва. Сертифікація виробництва – це єдиний спосіб підтвердити статус органічної продукції та запобігти обману споживача. Головною специфікою сертифікації органічного виробництва є суворий і по-
стійний контроль усіх етапів органічного виробництва – від поля до столу. Сертифікаційний процес – оцінка та перевірка інспекційних документів, виконання вимог попереднього року та прийняття сертифікаційного рішення. – Який виробник став першопрохідцем у сертифікації виробництва органічної продукції в Україні? – Ним став ПП «Агроекологія» – одне з перших великих вітчизняних органічних підприємств. Воно створене у 2008 році, вирощує продукцію на площі понад 5 000 га. Серед яскравих прикладів впровадження органічного виробництва також варто зазначити найбільшого виробника органічного м’яса та молока в Україні – групу аграрних компаній «ЕтноПродукт». Саме у керівника групи, Олега Жуковського, вперше з’явилася ідея виробництва органічного молока. Спершу амбіції скромно обмежувалися бажанням забезпечити свіжим і якісним молоком власну родину та кількох знайомих і друзів. Невдовзі з’ясувалося, що попит на таке молоко є, до того ж чималий. Тоді вирішили розвивати цей напрямок як комерційний. За словами пана Жуковського, стадо ВРХ налічує десь 2500 голів, дійних – 800, планується довести їх кількість до 1000. – Експерти вважають, що Україна має чудовий потенціал для збільшення площ під органічне сільське господарство. Як Ви вважаєте, чому? – Наша країна має перспективні умови для розвитку органічного виробництва внаслідок зростання зацікавленості міжнародних покупців, поступового підвищення рівня обізнаності населення щодо органічних продуктів та наявності активних представників органічного сектору. Та й на внутрішньому ринку попит на органічні продукти зростає. Україна, з населенням 46 млн, має значні можливості для виробництва, переробки, торгівлі та споживання органічної продукції. – Що, на Вашу думку, є одним із найважливіших етапів популяризації органічної продукції в нашій країні? – Одним із важливих каналів збуту та популяризації органічної продукції в Україні є невеликі спеціалізовані магазини здорового харчування у містах-мільйонниках (мережа магазинів натуральної та
органічної продукції «Натур Бутік», ТОВ «Торговельний Дім Органік Ера», тощо). Найпотужнішим каналом збуту органічної продукції є супермаркети. Споживачі дуже полюбляють напряму спілкуватися з органічними виробниками, з цією метою Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) pазом з українськими партнерами, починаючи з 2008 року, організував вже десять всеукраїнських та регіональних ярмарків органічної продукції під відкритим небом. Окрім того, відбулося більше 50 заходів з популяризації органічних продуктів, наприклад, в рамках фестивалів, продуктових виставок тощо. Магазини на фермах та система доставок кошиків з органічними продуктами додому ще не користуються популярністю серед українського населення. Проте на ринку послуг уже присутній органічний кейтерінг (виїзне ресторанне обслуговування). У лютому 2014 року на найбільшій міжнародній виставці органічних продуктів «БіоФах» вперше був представлений український стенд, на якому було презентовано найкращу українську експортноорієнтовану органічну продукцію. – Що нині відбувається на українському органічному ринку? – На сьогодні в Україні діє близько 200 органічних операторів (виробників, переробних підприємств) під контролем «Органік Стандарт». Попит на українські органічні продукти зростає, як із боку кінцевих споживачів, так і від переробних підприємств. – Яким чином державні органи влади України можуть підтримати розвиток органічного виробництва? – Нормативно-правова база має бути привабливою для вітчизняних та закордонних інвесторів, щоб забезпечити підвищення якості та безперервність постачання органічної продукції. Термін «органічний продукт» повинен бути чітко визначеним та законодавчо захищеним для підвищення прозорості взаємовідносин між споживачами та виробниками. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» був ухвалений у вересні 2013 року, однак він ще й досі не набрав чинності. А близько двадцяти підзаконних актів все ще знаходяться на стадії розробки.
Як розпізнати справжній органічний продукт? 1. Органічний продукт має особливе маркування Назва продукту повинна вказувати на органічний метод його виробництва. Відповідно до європейських стандартів, на етикетці обов'язково має бути зазначене наступне: Логотип ЄС («Євролисток») Кодовий номер органу контролю Країна походження сировини
2. Органічний продукт має відповідний сертифікат, який щороку підтверджується Сертифікати від різних сертифікаційних органів можуть мати різне оформлення, але обов'язково містити таку інформацію: • виробника та його адресу (назва виробника має співпадати з зазначеною на етикетці продукту); • стандарти, згідно з якими сертифікована продукція; • асортимент продукції; • термін діїї сертифікату; • назву сертифікаційного органу.
5
НОВИНИ Україна за півроку знизила агровиробництво майже на 10%
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-червні поточного року скоротився на 9,3%, порівняно з аналогічним періодом 2014 року. Про це повідомила Державна служба статистики. Згідно з повідомленням, спад виробництва на сільгосппідприємствах за вказаний період становив 13,3%, у домогосподарствах – 6,1%. Водночас, у червні 2015 року, за інформацією Держстату, обсяг виробництва сільгосппродукції знизився на 17,2%, порівняно з червнем минулого року. При цьому, порівняно з травнем поточного року, зростання сільгоспвиробництва у червні склало 88%.
Міжнародні донори долучаються до розвитку сімейного фермерства та сільськогосподарської кооперації
Розвиток сільськогосподарської кооперації та сімейного фермерства залишається пріоритетним механізмом вирішення проблем малих та середніх виробників с/г продукції. Про це повідомив директор Департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі МінАПК Олег Хоменко. Він повідомив також, що в Україні розпочав роботу Проект USAID/Партнерство заради інновацій: «Розвиток сімейних ферм, об’єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи», що виконується МБФ «Добробут громад» в партнерстві з «Данон-Україна», ДОГО «Сільськогосподарська консультаційна служба» та ОСОК «Господар» за співфінансування Данон Екосистем Фонду та DFATD/SOCODEVI, за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проект спрямований на перетворення перспективних особистих селянських господарств на молочні фермерські господарства сімейного типу у Полтавській, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Кіровоградській, Київській та Житомирській областях. Наразі розпочато процес конкурсного відбору кандидатів на створення сімейних молочних ферм від 10 голів корів. – У рамках проекту протягом 20152017 років 170 родинам-переможцям надаватиметься допомога в реконструкції та підвищенні ефективності господарювання молочних ферм. Це відбуватиметься шляхом розроблення плану реконструкції корівника та надання обладнання на суму, еквівалентну 6 тис. доларів США (доїльне обладнання, поїлки, система освітлення та вентиляції, гумові коврики і т.д.), – наголосив Олег Хоменко. Окрім того, перші 70 учасників отримають в подарунок двох високопродуктивних нетелів. Для отримання детальної інформації про умови і терміни проведення конкурсного відбору, слід звертатись до МБФ «Добробут громад» за тел. (044) 490-7629. Координатор – Олександр Гудима. . За даними УНІАН
6
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
Беремо приклад із закордонних об'єднань
FrieslandCampina
Blue Diamond Growers
Великий голландський молочний кооператив, створений у 1964 році. FrieslandCampina займається виробництвом напоїв на молочній основі, дитячого харчування, сирів і десертів, поставляє вершки і масло в пекарні та на підприємства громадського харчування. Friesland Campina також постачає інгридієнти і напівфабрикати для виробників дитячого харчування, харчової промисловості та фармацевтичних препаратів по всьому світу. FrieslandCampina має представництва в 28 країнах світу, а кооперативий рух налічує більше 20 тис. членів. У компанії працює 21 186 співробітників. Продукти FrieslandCampina експортуються в більш ніж 100 країн світу.
Каліфорнійський сільськогосподарський кооператив, який спеціалізується на вирощуванні та переробці мигдалю. Blue Diamond Growers розпочав свою роботу ще у 1910 році, об’єднавши невеличку спілку садівників. Сьогодні організація є однією з найбільших у світі з виробництва та переробки горіхів. Кооператив обслуговує 3500 виробників мигдалю, чим забезпечує їх робочими місцями та стабільним заробітком, так як товарообіг складає понад 1 млрд $. Компанія виготовляє мигдаль у різних формах, а також мигдальне молоко. Отриману продукцію поставляє на заводи харчової промисловості, заклади харчування та потужні торгівельні мережі.
Country Natural Beef
Кооператив починався у 1976 році з об’єднання чотирнадцятьох американських ранчо, щоб господарювати на професійному рівні та отримувати вищі прибутки від своєї діяльності. Ставка була зроблена на виробництво органічного м’яса з відповідної сировини, вирощування худоби без антибіотиків і гормонів росту. І вони не помилились, адже попит на органічну продукцію з кожним днем зростає. Справжня органічна їжа, виготовлена Country Natural Beef відповідає всім стандартам якості та має відповідні сертифікати. Сьогодні корпорація обʼєднує понад 100 членів-власників, які утримують більше 100 тис. голів ВРХ і продають яловичину на 45 млн $ у рік.
Поради господарям
Як маринувати огірки, щоб вони були хрусткими? Хрусткі огірочки – солоні, мариновані, малосольні – завжди бажані гості на столі. Взимку вони ще й допомагають нам поповнити запас вітамінів. Консервовані помідори і огірки прекрасно «йдуть» під картопельку, добре відтіняють смак м'ясних страв. А ще їх можна використовувати для приготування солянок і салатів. У деяких родинах рецепти домашнього консервування огірків і помідорів передаються з покоління в покоління. В інших – господині воліють експериментувати, дивуючи своїх домашніх все новими смаками. Навіть якщо Ви жодного разу не займалися заготівлею огірків чи помідорів, – почніть і не пожалкуєте. Скориставшись нашим рецептом консервації, Ви легко зможете це зробити. Малосольні огірки. Такі огірочки маринуються за лічені години. Зазвичай їх готують влітку, коли на городі вже є урожай огірків і у Вас є все необхідне для засолювання. Проте в будь-який інший період року тепличні огірки також можна консервуати. Замість «парасольки» кропу використовують його листки, замість недоступного листя смородини, винограду чи хріну додають ті спеції і прянощі, які є під рукою цілий рік: часник,
гострий перець, коріандр, гвоздику, насіння гірчиці. Можна також використовувати сушене насіння кропу. Рекомендуємо Вам рецепт приготування надзвичайно смачних хрустких огірочків. 1. Помийте огірки і залиште їх у холодній воді на 1 годину. 2. У 1 л води розчиніть сіль і цукор, зберігаючи пропорцію. 3. Помийте і крупно поріжте листки хрону, часник почистьте і поріжте на частини. 4. Якщо Ви хочете, щоб малосольні огірки були готові вже наступного дня, то перед засоленням обріжте їм кінчики. 5. У скляну банку складіть часник, частину кропу і хрону, потім покладіть огірки, а зверху – решту зелені і залийте розсолом, так щоб він усе покривав. Банку зав'яжіть марлевою серветкою. 6. Огірки залиште на добу. Розсіл має помутніти, а огірки трохи змінять колір. 7. Якщо малосольні огірки вже готові, то для зберігання поставте їх у холодильник, щоб вони не прокисли. Сподіваємось, що ці мариновані огірки принесуть Вам таке ж задоволення, як і нам. Приємного смаку!
ПЕРСПЕКТИВИ І РОЗВИТОК
7
Усікновення голови Святого Івана Хрестителя «Величаємо тебе, Хрестителю Спасів Іоане, і шануємо, чесної твоєї голови усікновення» (Величання) 11 вересня православні та греко-католики відзначають свято Усікновення (Всічення) голови Святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана або, як кажуть у народі, Головосіка. То ким же був Іван Предтеча і за що отримав таку розплату? У 30-річному віці Іван Предтеча став проповідувати й закликав до покаяння. Він також хрестив людей. У ті часи країною правив цар Ірод, який співмешкав із дружиною рідного брата. Іван Хреститель викрив царя і його співмешканку Іродіаду. Одного разу на великій гостині донька Іродіади Саломея танцювала перед вельможами. Цей танець дуже сподобався Іродові й він пообіцяв їй дати все, що забажає, навіть півцарства. Дівчина, порадившись із матір’ю, попросила голову Івана Хрестителя. Хоч як не хотів Ірод смерті Предтечі, та змушений був виконати свою обіцянку. Чесну главу Івана Хрестителя було подано танцівниці на таці. Так мученицькою смертю загинув великий Святитель, подвижник Божий, котрий готував дорогу самому Ісусу Христу. Церковні свята – це не лише привід для радості, це і бажання людей чомусь навчитись від Бога та Церкви. День Усікновення глави Іоанна Предтечі – це день суворого посту. А чому цей день є обмеженням для нас і водночас святом? Тому що події, які відбулися на Святій Землі, повторюються в нашому житті. Іноді, щоб залишитися у святості, порядною людиною, треба відмовлятися від хибних обіцянок. Роздуми над подією, над тими страстями, які призвели до гріха, роздуми над тим, як поводив себе сам Іо-
анн Хреститель, і мають займати головне місце в нашій свідомості в цей день. Він залишився вірним своєму служінню істині до самої смерті. Це також той приклад, який мають наслідувати християни. Цього дня віряни дотримуються суворого посту, не ріжуть і не їдять нічого, що формою нагадує голову. Не вживають у їжу м’ясо, молочні продукти, рибу, щоб самим собі нагадати, до яких страшних наслідків приводить пристрасть нестриманості. Не заведено також їсти червоні помідори та кавуни, бо вони нагадують кров Святого. Відтак, не можна споживати те, що лежить на блюді – на ньому лежала голова Івана Предтечі. У народі кажуть: «Якщо у цей день зрізати головку капусти, то може потекти кров». Цього дня не варили борщу (день став єдиним, коли приготування борщу вважалося гріхом). Картоплю варили в «мундирах», гарбузи пекли, хліб відламували руками. На Головосіку заборонялося співати й танцювати, бо саме завдяки пісням і танцям Іродіада домоглася страти Хрестителя. Цього дня кожен намагався побувати в церкві, а ті, хто мучився головними болями, просили зцілення. На Чернігівщині на Головосіка вранці всім мужчинам, насамперед дітям, потрібно було мити голови і гладенько їх причесати. Одруженим чоловікам та жінкам заборонялося їсти. Чоловіки не стриглися, не голилися, і навіть не бралися за голову, остерігалися дивитися в дзеркало і доторкатися до всього круглого. Однак ці звичаї не мають нічого спільного з істинним, церковним шануванням Дня Усікновення. – Такі народні традиції церква не визнає, адже для цього нема жодних підстав. У радянський час, коли було мало священників і справжньої релігійної науки, люди вигадували собі багато забобонів і свято у них вірили. І це стосується
не лише Усікновення. Нині церква вчить не прислухатися до таких сумнівних «вірувань» і говорить, що Всічення голови Святого Івана Хрестителя – це день строгого посту, один із п’яти одноденних постів, – коментує отець Василь, настоятель храму Мучеників Бориса і Гліба. Церква пропонує вшанувати пам’ять пророка, який постраждав за істину, посиленою молитвою та не забороняє, а на-
впаки – дозволяє споживати овочі. Тому віра в те, що в день Усікновення глави Предтечі не можна вживати їжу круглої форми і використовувати ріжучі предмети, – це забобони. Вони не мають жодної підстави в традиціях Церкви, їм не слід надавати ніякого значення. І на загал, порівняння глави Іоанна Хрестителя з круглими овочами та фруктами навряд чи можна назвати благочестивим.
необхідні для людського організму поживні речовини, які мають підвищений рівень розчинності та дуже легко і швидко засвоюються. У ній міститься більша кількість заліза, протеїну та вітамінів групи «В», ніж у звичайній пшениці. А найголовніше, через низький вміст глютену її можна включати в дієту людям, що страждають алергією на клейковину.
У стародавні часи спельта, а їй близько 5 тис. років – панувала на полях Вавилону, Єгипту та землі Ізраїлю, відтак перейшла до Європи. Частина вчених вважає, що спельту вирощували трипільці. В Україні цю культуру активно вирощували аж до ХІХ століття. Спельта стійка до радіоактивності і заражень навколишнього середовища, оскільки зерно щільно вкрите кількома шарами (половою). Те, що зерна вкриті плівками, має один недолік – важкість під час вимолочування. Тому свого часу перевагу було надано пшениці, як більш врожайній та легкій в обробітку. Інтерес до спельти відродився у ХХ столітті, коли дієтологи звернули увагу на її надзвичайні поживні якості. Спельта має значно більше переваг у порівнянні зі звичайною пшеницею, зокрема, випереджаючи її за вмістом білка (від 27 до 37%), ненасичених жирних кислот, клітковини, заліза і вітамінів групи В. Білок клейковини, яким багаті зерна, містить 18 незамінних амінокислот, необхідних нашому організму. А особливі розчинні вуглеводи – мікополісахариди, що входять до її складу, зміцнюють імунну систему. У наш час на фоні росту інтересу людей до натуральних та екологічно чистих продуктів поступово починається і відродження органічного вирощування спельти, яку ще називають «чорною ікрою» серед злаків.
«Чорна ікра» злаків
А чи знаєте Ви, що таке спельта? Чим вона корисна та чому нині саме до неї підвищений інтерес? А все тому, що ця культура невимоглива до умов вирощування, відрізняється екологічністю, «не терпить» ніяких добрив. Та ще й має у своєму арсеналі низку переваг: невибагливість, холодостійкість, захищеність від втручання людини самою природою.
Кожні три-чотири зернятка в колоску упаковані в щільну оболонку, яка захищає їх від втрати вологи, від хвороб, від зовнішніх забруднень, і для шкідників такий «панцир» не під силу. Це генетично здорова рослина, яка, окрім того, має дуже велику харчову цінність. І це невипадково! Спельта ідеально поєднує у собі всі
8
НЕВІДОМЕ ПРО ВІДОМЕ
Продукти, які корисні для тієї частини тіла, на яку схожі У гомеопатії існує правило: «Подібне потрібно лікувати подібним», тобто при хворобі допомагають ті ліки, які у здорової людини викликають схожі з нею асоціації. Ну, а якщо поглянути на це твердження зовсім буквально? Сьогодні ми розповімо вам про шість продуктів, які за формою дуже нагадують ті частини нашого організму, для яких вони особливо корисні! Волоський горіх – для мозку Складки і зморшки волоського горіха роблять його форму неймовірно схожою на звивини мозку з його лівою і правою півкулями. Але на зовнішній схожості справа не закінчується: ці горіхи містять високу концентрацію омега-3 поліненасичених жирних кислот, вітамінів В1 і В2 і різних мікроелементів. Ці речовини покращують кровообіг мозку, запобігають його старінню і сприяють поліпшенню пам’яті. Недарма ці ласощі вважаються «їжею для сірої речовини»!
Червоне вино – для крові Продукт бродіння винограду багатий антиоксидантами і поліфенолами, невелика кількість червоного вина здатна забезпечити захист проти засмічення судин «поганим» холестерином. Вино також володіє властивістю розріджувати кров, а значить – перешкоджає утворенню кров’яних згустків. При недокрів’ї (анемії), а також загальній втраті крові. корисно пити червоне вино, особливо кагор. зважаючи на високий вміст у ньому органічного заліза, що підвищує рівень гемоглобіну.
Імбир – для шлунка Імбир не просто схожий на шлунок – він його кращий друг! Пряний корінець стимулює утворення шлункового соку, покращує травлення, допомагає впоратися з нудотою, випадками розладу травлення, метеоризмом. Однак це стосується тільки тих, у кого немає проблем зі шлунком: імбир протипоказаний при гастритах, виразковій хворобі, пухлинних процесах в області шлунково-кишкового тракту.
АНЕКДОТИ На фермі захворів кінь. Ветеринар: – Якщо вранці не встане, я його присплю. Вранці кінь не встав. Поруч лежала свиня: – Друже, будь ласка, вставай, або ти помреш. Кінь встав. Фермер: – Це диво! Це потрібно відсвяткувати! Заріжемо сьогодні свиню. Мораль: ніколи не лізь не в свою справу. Колгоспна ферма. Всі корови – в намордниках. – Невже кусаються? – Та ні. Їдять занадто багато... Блондинка проїжджає поруч із фермою на своїй машині. Під’їхавши до фермера, запитує: – А чому Ваша корова безрога? – Еее... Велика худоба може завдати собі шкоди рогами. Ось ми їх і спилюємо.Іноді ми також використовуємо кислоту для цієї мети. Взагалі ж багато порід великої рогатої худоби спеціально виводяться безрогими. Але головна причина, чому у цієї корови немає рогів, це те, що вона – кінь.
Помідори – для серця Розріжте помідор навпіл, і Ви побачите численні камери, які нагадують структуру серця. Дослідження показали, що завдяки вмісту лікопіну, томати знижують ризик серцевих захворювань. Якщо додати до соковитої ягоди трохи жиру – оливкової олії або авокадо, – то засвоюваність цілющої речовини зросте майже у десять разів. Крім того, помідори містять велику кількість калію, необхідного для нормального функціонування серцевого м’яза.
Селера – для кісток Довгі тонкі стебла селери схожі на кістки і дуже для них корисні! Селера – це джерело кремнію, який регулює мінералізацію кісток, а також – нешкідливого органічного натрію, здатного замінити вміст сільнички. Сіль, виготовлена із коріння селери, підвищує засвоюваність організмом поживних речовин і не накопичується в суглобах.
Квасоля – для нирок Стручкова квасоля має сечогінну дію, тому традиційна китайська медицина рекомендує вживати її при болях у попереку, в результаті захворювання нирок – при набряках ниркового походження, сечокам’яній хворобі, проблемах з сечовим міхуром тощо. Крім того, стручкова квасоля позитивно діє на надниркові залози.
– Куме! – Га? – А що Ви робите в моєму погребі? – Та Вас шукаю! – А навіщо сало з'їли? – Та щоб під ногами не валялося! – Куме? – Слухаю! – А шоб Ви робили якби на Вашу жінку напав тигр? – Та ніц би не робив... – Та як? Куме?! – А я шо винен? Сам напав – сам хай і обороняється! Бабуня, помираючи, гукає онучку й каже їй: – Послухай мене, унученько, я тобі заповідаю свою ферму. Там 3 коня, 6 тракторів, 1 комора, 1 курник, 20 корів, 10 коней, 10 овець, 10 кіз і 10 машин. Онучка: – Та ти що, бабцю! Де ж ця ферма, про яку я навіть не знаю? – В Інтернеті. Один фермер говорить своєму знайомому: – У мого дядька на фермі живе найледачіший у світі півень. – Звідки ти знаєш? – Він ніколи не кукурікає на світанку. І, дочекавшись, коли починають кукурікати інші півні, киває головою у знак згоди.
Регіональне інформаційно-аналітичне видання “Міцна громада” Адреса редакції: пров.Подільський, 20, м.Шепетівка, Хмельницька обл., 30400 тел./факс: (03840) 4-18-60 www.mitsna-gromada.com
Засновник - БФ “Зміцнення громад” Реєстр. св. серії КВ №19459-9259Р Тираж - 30 000 примірників Головний редактор – Т.П. Василик Випусковий редактор – А.В.Глівінська Редакційна колегія: Ю.С. Іщук, І.М.Слободзяна, Ю.В.Романюк, Ю.В.Захарова, О.В. Рихтик
Верстка - Р.В. Сухоцький, О.А. Лавренюк Друк - офсетний, віддруковано у ТОВ “Інтерконтиненталь-Україна” Адреса друкарні: м. Київ, вул. Інститутська, буд.16, офіс 1/15 Розповсюджується безкоштовно
Газета заснована 6 листопада 2012 року. Виходить1 раз на місяць. Обсяг - 2 друкованих аркуші. Редакція не завжди поділяє точку зору авторів публікацій.