Журнал "Сварог" випуск №3

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

№3 (2015)

МИСТЕЦТВО ПРАЦІ НА ЗЕМЛІ

КООПЕРАЦІЯ: КРОК ЗА КРОКОМ ДО ПРИБУТКУ ПОЛЯ СВАРОГУ – МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЛІДЕРІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ «ВЕЛИКІ ПЕРЕГОНИ» ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СПОЖИВАЧЕМ

«Вищий пілотаж» в агропросторі

Аби вправно володіти льотною справою, пілоту необхідні досвід, витримка, миттєва реакція та вміння знайти єдине правильне рішення у будь-якій ситуації. Погодьтеся, цими ж рисами повинен володіти і аграрій у непростих економічних умовах сьогодення. 2015 – надзвичайно складний рік для українського агробізнесу: примхи природи, зменшення обсягу державної підтримки, подорожчання матеріальнотехнічних ресурсів, майже триразова девальвація гривні, а на додачу – вимоги МВФ щодо скасування пільг сільському господарству з оподаткування ПДВ. Про те, як учасникам агропростору доводиться «маневрувати» у вирі щоденних подій, до яких «віражів» вони вдаються у своїй діяльності, та завдяки яким «фігурам вищого пілотажу» «Сварог Вест Груп» стала найефективнішою агрокомпанією України, розповідає голова правління корпорації Андрій Гордійчук.

– Економічна криза відчутно вплинула на гаманці українців. Як від неї постраждав аграрний сектор?

– Аграрії, які експортують продукцію рослинництва, практично не постраждали від девальвації гривні. Більше того, їм вдалося отримати певний економічний зиск, адже ціни на зернові прив’язані до курсу долара, що збільшило гривневі доходи виробників, полегшило виплату боргових зобов’язань у гривні. Для тих агровиробників, які працюють на внутрішній ринок, а це тваринники, минулий сезон виявився збитковим, оскільки вартість кормів прив’язана знову ж таки до іноземної валюти. Рослинники ж сподіваються, що результати врожаїв у північній півкулі змінять це.

– 2014 рік відзначився рекордами: Україна зібрала найбільший врожай зерна, корпорація «Сварог Вест Груп» стала

найбільшим агровиробником року. Які результати матимемо цьогоріч?

– Усупереч всьому, сільське господарство залишається однією з головних системоутворюючих галузей України. Учасникам агросектору вдалось утримати свої позиції, а найбільш ефективним з них – навіть закріпити їх. Втім, високих показників урожаю цьогоріч чекати не варто, мінімум 20% результату минулого року – подарунок погоди. Ті агрокомпанії, які більше уваги приділяли технологіям, оптимальному використанню ресурсів та якості продукції, вистояли. Корпорація «Сварог Вест Груп» – у їх числі. Ми завершили збір ранніх зернових культур (озимої пшениці та спельти) загальною площею 17,5 тисяч гектарів. Середня врожайність озимої пшениці склала 87,6 ц/га, що більше ніж

Сварог Вест Груп − 4

удвічі перевищує середній показник врожайності по Україні (36,2 ц/га). На окремих полях корпорації отримано показники врожайності озимої пшениці до 112,8 ц/га.

– Що цього разу допомогло показати «вищий пілотаж» у врожайності ранніх зернових?

– Традиційно високі показники врожайності корпорації «Сварог Вест Груп» – гарантований результат застосування власних інноваційних розробок та відповідних технологічних підходів до вирощування сільськогосподарських культур. Ми не просто постійно працюємо над оптимізацією бізнес-процесів, технологічністю. Ми робимо це плановано, обираючи необхідний напрямок руху на найближчі 5-10 років. Ризиковий, але сміливий бізнес-план, виправдав усі сподівання і виявився правильним.

– На правильність бізнес-плану вказує відзнака журналу «Forbes» у рейтингу найефективніших агрокомпаній України. Корпорація «Сварог Вест Груп» очолила ТОП-20. Ви очікували таких результатів?

– Факт відзначення Сварогу як найефективнішої агрокомпанії України є закономірним результатом значних багаторічних інвестицій в інноваційні розробки та технологічні підходи у поєднанні зі злагодженою роботою команди фахівців корпорації. На визначення ефективності компанії, що й стало вирішальним критерієм, вплинули показники врожайності, витрати на гектар землі та переважання у нашій структурі посівів найрентабельніших сільськогосподарських культур.

– Якими є Ваші прогнози щодо подальшого розвитку агробізнесу?

– Навіть незважаючи на нестабільність політичної та фінансово-економічної ситуації в країні, аграрна галузь продовжує нарощувати свій потенціал та претендувати на роль серйозного гравця та стабільного експортера на світовому ринку. Разом із тим, думаю, що найближчих 3-5 років легше не буде, виживуть сильніші. Варто визнати, що упродовж останнього року не було жодної законодав-

Сварог Вест Груп − 5

чої та регуляторної новели, яку можна була б охарактеризувати як негативну для агросектору. Міністерство аграрної політики та продовольства розпочало дерегуляцію аграрної галузі. В цьому напрямку уже зроблено перші якісні кроки, однак ефект від лібералізації ринку проявиться тільки через декілька років.

– Чи допомагають у лобіюванні інтересів аграрної галузі її представники у Верховній Раді, яких у цьому скликанні рекордна кількість?

– На жаль, кількість у цьому випадку не перейшла у якість. На сьогоднішній день до складу Верховної Ради входять 70 аграріїв. З більшістю із них я знайомий особисто і був впевнений у тому, що вони будуть опікуватись питаннями галузі. Однак, потрапивши у залу під куполом, деякі новоспечені депутати забули про те, звідки вони і захищають власні інтереси. Хоча насправді аграріям не потрібна допомога, доречним було б виробити чіткі та зрозумілі правила гри для агрогалузі хоча б на наступні 5 років.

– Незважаючи на усі негаразди, що супроводжують агробізнес в Україні, «Сварог Вест Груп» продовжує підтримувати селян, створюючи нові соціальні програми. Як Ви їх реалізовуєте?

– Наслідком війни на Сході та економічної кризи в країні стало те, що близько 10% містян повернулося в село, і нам потрібно допомогти цим людям знайти роботу на землі. Саме тому «Сварог Вест Груп» реалізує програми для молодих сімей і підтримує сільськогосподарські кооперативи. Зовсім швидко ми зможемо показати, як це працює на практиці в Хмельницькій і Чернівецькій областях. Робимо це таким чином, щоб подібний досвід можна було легко перенести на решту регіонів і зняти таке гостре питання, як брак роботи на селі. У наших планах – отримати сертифікацію й вирощувати спільно із селянами органічний продукт із лейблом «hand made». Адже все, що зібрано руками, у Європі отримує надбавку ціни в 10-15%. На відміну від державних ідей, наші програми реально працюватимуть і даватимуть селянам прибутки.

Сварог Вест Груп − 6

«Сварог Вест Груп» визнано найефективнішою агрокомпанією України за версією «Forbes» Журнал «Forbes» опублікував ТОП-20 найефективніших агрокомпаній України. Корпорація «Сварог Вест Груп» очолила двадцятку.

Сварог Вест Груп − 7 Для «Forbes» – це перший агрорейтинг, критерієм якого обрали не звичний усім розмір земельного банку компанії, а показник ефективності в аграрному бізнесі. Іншими словами, названі ті агрокомпанії, які вкладають у землю найбільше ресурсів та отримують найкращу врожайність з одного гектару землі. До рейтингу увійшли компанії із земельним банком від 40 000 га. Оцінювалась лише ефективність рослинництва. Із показників багатопрофільних холдингів, які, окрім землеробства, займаються переробкою, тваринництвом і трейдингом, виокремили показники напряму рослинництва. Отриманий показник поділили на площу земель, які компанія має в обробітку, і отримали середній показник ефективності з одного гектару. Із рейтингу виключені компанії, землі яких опинились у зоні АТО. До факторів, які найбільш вплинули на показник ефективності, належать урожайність, витрати на гектар та переважання у структурі посівів найрентабельніших сільськогосподарських культур. Отримані у результаті обрахунків цифри красномовно підтверджують те, що крупний – не значить ефективний, швидше навпаки. Саме тому ряд холдингів, котрі стабільно лідирували у списках найбільших латифундистів, у рейтингу опинились на

останніх позиціях, а то й взагалі до нього не потрапили.

– Останніх чотири роки «Сварог Вест Груп» лідирує за врожайністю зернових серед українських компаній. Холдинг не тільки найпродуктивніший, але й найефективніший у країні: рентабельність рослинництва в Сварозі в півтора рази вища, ніж у більшості інших компаній. Холдинг широко застосовує технологію глибокої оранки. Ставку роблять на вирощування сої – сьогодні ця культура має високий попит на світовому ринку. Соєю Сварог засіває майже половину своїх площ. Компанія застосовує стрічковий посів (насінини розміщують на однаковій відстані одну від одної), одночасно вносячи стартове й мінеральне добрива. Така технологія – власна розробка холдингу. Також було збільшено посіви нішевих культур: гарбуза, квасолі, льону. Ціни на них не такі мінливі, як, наприклад, на пшеницю. У найближчому майбутньому Сварог планує налагодити експорт органічної продукції (компанія сертифікувала частину своїх площ під її вирощування), а також взятися за виробництво інгредієнтів для випічки та сумішей для хлібобулочної промисловості, – пояснюють свій вибір у «Forbes». За матеріалами «Forbes»

Зміст 22

Олег Золочевський

24

«ВЕЛИКІ ПЕРЕГОНИ» ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СПОЖИВАЧЕМ

с. 16

ПОЛЯ СВАРОГУ – МІСЦЕ ЗУСТРІЧІ ЛІДЕРІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

PARTNERSHIP IN UKRAINE, АБО ЧИМ КЕРУВАТИСЬ АГРОХОЛДИНГУ У ВИБОРІ БІЗНЕС-ПАРТНЕРІВ

Інна Мєтєлєва

32

СВАРОГ І YARA: ТАНДЕМ ЛІДЕРСТВА, ДОСВІДУ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ Тімо Рясанен

34 МАЙСТЕР КЛАС ВІД МАЙСТРА Джон МакГіллікадді

37

ТАМ, ДЕ ЗАРОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯ РОСЛИНИ Як отримати високоякісний насіннєвий матеріал

c. 42

ЄВРОПА ПОТРЕБУЄ УКРАЇНСЬКОЇ СОЇ

46

«ЗЕЛЕНИЙ ЩИТ» ЗДОРОВОЇ НАЦІЇ Органік Стандарт

56 МОТИВАЦІЯ, ЩО СПРЯМОВАНА НА УСПІХ HR-стратегія

64

«ЛІГА КЕРІВНИКІВ»: СПІЛЬНА РОБОТА НА БЛАГО МІСТА Микола Агарков

с. 60

ЗМІЦНЕННЯ ГРОМАД: ВІД ВОЛОНТЕРСЬКОГО ЕНТУЗІАЗМУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

66

ХМЕЛЬНИЧЧИНА ОБИРАЄ НОВУ ЕКОНОМІЧНУ ПОЛІТИКУ Олег Демчук

КОРПОРАТИВНИЙ ЖУРНАЛ

№3 2015 Свідоцтво КВ №21510-11410Р від 04.08.2015 Засновник: корпорація «Сварог Вест Груп»

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Тетяна Василик РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Анастасія Глівінська Юлія Захарова Юлія Іщук Іванна Слободзяна Ольга Рихтик Юлія Романюк ВЕРСТКА Роман Сухоцький Олександр Лавренюк Руслан Тихонюк www.svarog-agro.com

с. 10 КООПЕРАЦІЯ: КРОК ЗА КРОКОМ ДО ПРИБУТКУ Перший національний аграрний кооператив

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ 68

«АГРО ПАТІ-2015»

72

АГРОСВІТ ОЧИМА ДІТЕЙ

Найяскравіша подія року у Хмельницькому

Конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!»

Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Редакція залишає за собою право скорочувати авторські матеріали та вносити в них правки. Відповідальність за достовірність опублікованої в журналі інформації несуть автори та рекламодавці. При використанні матеріалів посилання на журнал обов’язкове.

ТЕМА НОМЕРУ

Кооперація:

Попри те, що українське село нині переживає не найкращі роки – зайнятість майже нульова, працездатне населення мігрує, розвиток призупинився – саме сільська місцевість сьогодні фактично годує країну. Так, за даними загальнонаціонального порталу «Аграрний сектор України», 75% сільськогосподарських угідь знаходяться у приватній власності сільських жителів. Саме тут вирощується 90% картоплі, близько 80% овочів, виготовляється 75% м’яса та 70% молока. Потенціал – колосальний, дохід – мінімальний. Нарешті виправити ситуацію взявся Перший національний аграрний кооператив – об’єднання селян, завдяки якому ті мають змогу закуповувати ресурси за оптовими цінами та розширити ринок збуту. Сільськогосподарська продукція практично виробляється вручну і не має ринків продажу. У світі формуються досить жорсткі тенденції щодо реалізації товарів, і Україна не зможе їх уникнути, а це значить, що дрібні виробники без об’єднання та створення власних потужностей для зберігання та підготовки продукції до продажу не зможуть її самостійно збувати за вигідними цінами.

– Був час, коли жити у селі означало жити за-

Сварог Вест Груп − 11

крок за кроком до прибутку

можно і перспективно, працювати на землі, вирощувати хліб, годувати країну… Зараз наші діти не хочуть повертатися у село, а воно й не дивно – нема роботи, комунікацій, транспортного сполучення з райцентром. Навіть коли є бажання і змога вести домашнє господарство, прибутковою цю справу ніяк не назвеш, адже витрачаєш і на обробку ділянки, і на добрива, і на транспортування до міста. Продавати ж змушений за смішними цінами. Звичайно, у такому випадку краще поїхати за кордон на заробітки, де за твою працю і платять відповідно. Але хіба такого майбутнього ми хочемо своїм дітям? – ділиться Віта Коськовецька, жителька с. Корчик Шепетівського району. Аграрна перспектива – у кооперативі Дієвим механізмом самоорганізації сільських товаровиробників, захисту невеликих фермерських господарств від недобросовісних посередницьких структур може бути сільськогосподарська кооперація. Створення кооперативів, а саме – добровільних об’єднань ресурсів селян, має на меті збільшення їх власних прибутків. Кооперація є доброю нагодою для малих агровиробників продавати свою продукцію не просто за мінімальною ціною з поля

Сварог Вест Груп − 12

або край дороги, а дозволяє стати повноцінним учасником ринку торгівлі. Члени кооперативу самі контролюють діяльність своєї організації, а капітал створюють із власних коштів і майна. Кооперація передбачає вільний вибір господарської діяльності, самостійність у прийнятті рішень як за напрямом діяльності, обсягом і структурою виробництва, розробленням плану, організацією виробництва, внутрішнім розпорядком, так і за реалізацією продукції та розподілом доходів. Кооператив працює на засадах самоокупності й самофінансування. Втручання в господарську або іншу діяльність кооперативу (якщо вони не суперечать законодавству) державних і керівних кооперативних органів, встановлення йому будь-яких завдань, вирішення питань, віднесених до компетенції кооперативу та його органів, не допускається. Як форма організації виробництва кооператив функціонує на засадах приватної власності. Кожен його член знає, якою часткою капіталу він володіє. Це і є його приватна власність. Окрім того, кооператив дає можливість певного соціального захисту непрацездатних власників майнових і земельних паїв як асоційованих його членів, чого немає у формуваннях іншого типу. Водночас об’єднання громад у кооперативи сприятиме ефективній реалізації ресурсного потенціалу господарства селян при збереженні робочих місць, соціально-економічному розвитку сільських територій. Важливою є роль кооперативів у розв’язанні проблеми безробіття. В розвинених країнах ЄС кількість членів кооперативів складає 40% економічно активного населення. Кооперативи забезпечують зайнятість на місцях, знижують рівень міграції трудових ресурсів та територіальної концентрації капіталу через забезпечення необхідної освіти членам кооперативу, підвищення професійного рівня місцевих менеджерів, сприяння місцевому реінвестуванню.

– Обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи надають послуги членам кооперативу, завдяки чому ті отримують вищий прибуток або зменшують власні витрати. При цьому кооператив працює практично в «нулях». Що може дати таке об’єднання дрібному сільськогосподарському виробнику? По-перше, кооперуючись, селяни можуть виготовляти великі товарні партії, а це – зовсім інша ціна, ніж у дрібних партій. По-друге, вони можуть користуватися послугами професійного менеджера, який знайде вигідні ринки збуту. Якщо говорити про соціальну складову кооперації, люди, об’єднані в кооперативи, можуть краще відстоювати свої соціальні права, – коментує Олександр Березюк, голова виробничого кооперативу «Сільськогосподарська дорадча служба «Агроаргумент». Кооперація – реальна перспектива і для українського села. Це зрозуміли на Хмельниччині і зареєстрували «Перший національний аграрний кооператив». Метою цього об’єднання є відродження села шляхом розробки та впровадження дієвих економічних моделей, спрямованих на виробництво дрібними землевласниками високомаржинальної продукції з її подальшою реалізацією за ринковими цінами. Це той шанс, котрий дозволить українській економіці стати конкурентною в світі. Досягти успіхів на цьому шляху непросто, але можливо.

Сварог Вест Груп − 13

– Мету стати найуспішнішим українським кооперативом ми заклали у самій назві – хочемо бути першими у всьому. Проте, насамперед, хочеться поставити на перше місце в аграрній галузі українського селянина, дозволити йому отримати гідну винагороду за тяжку працю на землі. У планах кооперативу – реалізації програм із розвитку рослинництва, тваринництва. Спочатку це будуть пілотні проекти, а далі, щиро сподіваюсь, ми охопимо більшість сіл Хмельниччини, інших областей. Разом зробимо сільське господарство найуспішнішою галуззю. Ми об’єднуємось самі і заради себе, адже ніхто нам більше не допоможе, – розповідає Валентин Книш, один із засновників «Першого національного аграрного кооперативу». Основними перспективними напрямками розвитку «Першого національного аграрного кооперативу» є: •

Збір визначених культур, фруктів, ягід, грибів, лікарських трав тощо та їх початкова обробка.

•

Вирощування прибуткових культур на замовлення із забезпеченням учасників насіннєвим матеріалом, технікою та агрономічним супроводом.

•

Розвиток тваринництва та птахівництва за допомогою проектів безкоштовного осіменіння корів м’ясних порід із подальшим викупом бичків живою вагою за конкурентною ціною («Подвійний прибуток від корови») та з утримання сімейних ферм із щомісячним розрахунком за кожен кілограм приросту ваги («Управляй прибутковим корівником»).

•

Розвиток фермерства, зокрема за умови вступу до кооперативу забезпечення фермерів насінням, паливно-мастильними матеріалами та ЗЗР за оптовими цінами, а також можливість надання техніки у лізинг, доступом до нових технологій посіву. Можливий варіант – забезпечення сертифікації продукції, що виготовляють фермери-учасники.

– Уже розпочато реалізацію проектів з тваринництва – безкоштовне осіменіння худоби, відгодівля ВРХ м’ясних порід, розвиток сімейного фермерства. Наразі вивчаємо іноземні ринки, аби зрозуміти, у якому напрямку рухатися найвигідніше. Маємо багато цікавих задумів. До розвитку кооперативу плануємо залучити громадські організації, державну владу, бізнес. У єдності – наша сила і майбутнє! – додає Анатолій Онищук, голова «Першого національного аграрного кооперативу». Україна як незалежна держава повинна мати економіку, спроможну забезпечити гідне життя і міському, і сільському жителю. Досягнути цього можна за умови, коли невід’ємною частиною ринкової економіки стане кооперація. Яскраве підтвердження цьому – світовий досвід.

безкоштовне осіменіння корів високопродуктивною абердин-ангуською породою та вирощування телят з подальшим гарантованим викупом

Подвійний прибуток від корови

вирощування сільськогосподарських культур на присадибній ділянці з подальшим викупом кооперативом

Органічний дохід ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ: +38(096) 925 77 75 +38(095) 158 77 75 +38 (073) 496 77 75

Наш добробут у єдності!

збір фруктів, ягід, грибів, лікарських трав, їх початкова обробка та подальша реалізація через кооператив

Достаток у Вашій коморі

відгодівля на власних чи орендованих фермах поголів’я телят м’ясної породи з подальшим викупом за приріст ваги

Управляй прибутковим корівником www.pnak.com.ua post@pnak.com.ua

ДОСЯГНЕННЯ

Поля Сварогу – місце зустрічі лідерів аграрної сфери

Сварог Вест Груп − 17

Подія, на яку провідні аграрії України стільки чекали, нарешті відбулась. Міжнародна конференція на Хмельниччині 28-29 травня 2015 року зібрала не просто усіх зацікавлених у галузі сільського господарства. У заході взяла участь еліта аграрної сфери, яка у своїй діяльності робить ставку на інноваційні технології. Масштаб дводенної програми вразив присутніх: інтенсивний теоретичний курс від міжнародних експертів вдало поєднаний із повним циклом презентації лінійки ґрунтообробної та посівної техніки в роботі. Організатори конференції були впевнені в тому, що її тема викличе неабиякий інтерес, адже в рамках заходу була представлена авторська технологія вирощування сої та презентовано унікальний посівний комплекс. Організатори конференції – корпорація «Сварог Вест Груп» спільно з міжнародними компаніями «A3Tech», «Yara», «Bayer», «Saatbau», вітчизняною «Компанією АгроСтатус», Європейською Асоціацією «Дунайська соя» за підтримки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Захід проходив на базі виробничих потужностей насіннєвого заводу «Сварог Вест Груп» у с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області. Міжнародну конференцію відвідало понад 300 учасників, серед яких – представники найбільших аграрних компаній України та світу: «Миронівський хлібопродукт», «Індустріальна молочна компанія», «Агропродінвест», «Прогрейн», «Піонер насіння Укра-

їна», «ТАС АГРО», «Кернел», «Novi Sad», «NCH», компанія «New Holland Agriculture» та інші. Окрім аграріїв, на заході були присутні представники політичних, бізнесових та громадських структур, органів державної влади та місцевого самоврядування, члени НААН України, науковці, аналітики та теоретики вищих навчальних закладів України. Гості мали змогу почути професійні рекомендації щодо сучасних практик та технологій вирощування сої з вуст найкращих світових експертів, дізнатися про систему живлення сої від провідних спеціалістів, ознайомитись із особливостями авторської технології вирощування сої на основі досвіду корпорації «Сварог Вест Груп». За словами заступника голови правління Інни Мєтєлєвої, корпорація у своїй стратегії розвитку зробила ставку на сою, адже Європа у найближчій перспективі розглядає Україну як найбільшого європейського виробника та постачальника цієї культури.

– Європейці зацікавлені у розширенні партнерства та реалізації спільних проектів у соєвому напрямку. Це відкриває нам можливості для розширення ринків збуту та співпраці з європейськими компаніями і стимулює до підвищення стандартів і показників якості й безпечності нашої продукції. Саме в цих напрямках корпорація «Сварог Вест Груп» нині працює і вибудовує свою стратегію розвитку, – додає Інна Мєтєлєва.

Сварог Вест Груп − 18

Україна потенційно може виробити 12-15 млн тонн сої на рік, адже вирощує майже вдвічі більше цієї культури, ніж увесь Дунайський регіон. Про це стверджують як вітчизняні, так і закордонні експерти та аналітики.

– Європейському Союзу потрібна соя високої якості без вмісту ГМО. Зерна сої ви можете знайти у 80% продуктів, які виробляють у всьому світі. У майбутньому зростаючі потреби в сої може задовольнити Україна, ставши потужним постачальником цієї культури на європейські ринки, – говорить Драгос Діма, представник Асоціації «Дунайська соя» в Румунії, Болгарії, Молдові та Україні. Експерт аграрних ринків, координатор мікроекономічних досліджень Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Віталій Кордиш вважає, що в Україні досі не розкрито потенціал вирощування сої: – Незважаючи на ті значні коливання цін на сою, які відбувались протягом останніх двох років, вона і досі залишається прибутковою і популярною на міжнародних ринках. Нагадаємо, корпорація «Сварог Вест Груп» засіяла соєю 36 тис. га та є лідером за врожайністю цієї культури в Україні. Компанія також стала першим українським партнером Європейської Асоціації «Дунайська соя».

– Останнім часом ціни на сою зменшилися і маржинальність цієї культури досить невелика. Для того, щоб її підняти, необхідно запроваджувати нові технології виробництва, нову систему захисту та живлення. І це все слід робити обов’язково в комплексі, – зазначає Олег Золочевський, директор департаменту з постачання корпорації «Сварог Вест Груп».

Обрати стратегічну культуру, яку б охоче купували у Європі, – половина справи, вважають у Сварозі, тому фахівці корпорації розпочали пошук нової технології вирощування сої, яка б підвищила показники врожайності культури, при цьому забезпечивши економію ЗЗР і добрив. Так виникла ідея технології стрічкового посіву сої, знаннями та досвідом успішного використання якої поділились під час конференції її автори.

– Інноваційна технологія стрічкового посіву сої, що була представлена під час конференції, є розробкою наших фахівців. Її перевагами, окрім підвищення врожайності, є оптимізація затрат ЗЗР, насіння та можливість збільшення кількості рослин на 1 м посівної площі без загущення. Це досягається за рахунок зменшення конкуренції між рослинами сої та покращення системи догляду за нею. Така технологія може використовуватись і для точного висіву цукрового буряку, кукурудзи, квасолі та інших культур, – коментує Володимир Степанчук, заступник директора департаменту з планування та контролю у галузі рослинництва. Незалежно від площі земель в обробітку, які має господарство, технологія вирощування сої стрічковим посівом є ефективною. Розробивши її, фахівці корпорації виявили, що сільськогосподарської техніки з необхідним набором функцій для забезпечення такого посіву на ринку немає.

– Хоча ринок сільгосптехніки й пропонує її широкий вибір, універсального посівного комплексу, який би міг впоратись з усіма вимогами агрономічної служби корпорації донедавна не існувало навіть в проекті. Ідею створення такого агрегату підтримали наші іноземні партнери – німецький завод-виробник «A3tech». Окрім сівалки,

ми розробили культиватор з автоматичним підрулюванням, відеокамерою, системою внесення засобів захисту рослин та підживлення, пружинну борону та глибокорозрихлювач. Ця техніка є не тільки ефективною, а й екологічно безпечною, а конференція – найкраща можливість побачити її в роботі на власні очі, – говорить Марат Мінц, директор транспортного департаменту корпорації. За словами голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрія Гордійчука, розробка посівного комплексу дозволяє значно підвищити показник продуктивності сої.

– Це величезний крок уперед, жоден із існуючих на агроринку агрегатів не міг поєднати в собі необхідну функціональність. Ми спільно з європейськими партнерами розробили нові підходи та унікальну лінійку техніки для ефективного вирощування агрокультур, – додає Андрій Гордійчук. Організатори конференції влаштували справжній тест-драйв агрегатів, спеціально розроблених для стрічкового посіву сої. Свої можливості продемонстрували глибокорозрихлювач «HERCULES», пружинна борона «COMBER», пневматична сівалка точного висіву «PRIME TWIN 3000» і культиватор «FIGHTER».

– Пневматична сівалка точного висіву «PRIME TWIN 3000» за один прохід здатна робити 3 операції одночасно: вносити основні мінеральні та стартові добрива, проводити інокуляцію насіння безпосередньо під час посіву, що є найважливішим при вирощуванні сої, та забезпечувати точний посів, – розповідає Сергій Філюк, заступник голови правління із питань експлуатації сільськогосподарської техніки корпорації. Як стверджує європейський конструктор та ін-

женер, автор сівалки Prime Twin 3000, один зі спікерів конференції Альфредо Туркетто, Україна має значний потенціал агровиробника та імпортера сої.

– В Італії вважають, що Україна є одним із найбільших агровиробників. Тут добре вирощується соя, кукурудза, цукровий буряк, тому у нас побутує думка, що ваша країна – розкішний ринок збуту техніки. Те, що я побачив тут, на цій конференції, – справді сучасні технології, які допоможуть збільшити кількість та якість продукції. На мою думку, Україна йде в правильному напрямку, бо розробка та застосування новітніх технологій допоможуть підняти виробництво у вашій країні на якісно новий рівень, а Україні – заявити про себе, як про потужну аграрну країну, – ділиться враженнями Альфредо Туркетто. Головний агроном компанії «Yara» у Північно-Східній Європі, ще один спікер конференції, Марк Такер, зазначив, що Європейський Союз визнає високу якість української продукції.

– Іноді ми навіть трохи нервуємось, що Україна може потужно зайти на ринок Євросоюзу. Завдяки вашим родючим ґрунтам, ви справді маєте можливість вирощувати багато агрокультур. Наша компанія може запропонувати українським агровиробникам світовий досвід та допомогти застосувати його у вас. Агрономічна практика, яку сповідує наша компанія, – це досконале знання рослин та забезпечення їх усіма елементами живлення, тому добре, що ми співпрацюємо та можемо ділитись своїми досягненнями, – додає Марк Такер, головний агроном компанії «Yara» у Північно-Східній Європі. Науково-практична конференція стала плацдармом для відкриття унікального посівного комплексу, ознайомлення з інноваційною технологією вирощування сої провідними експертами аграрної галузі, адже майбутнє саме за інноваціями.

У КОЛІ СВІТОВИХ ЛІДЕРІВ

Partnership in Ukraine,

або чим керуватись агрохолдингу у виборі бізнес-партнерів Експерт у сфері ділових зв’язків корпорації «Сварог Вест Груп» Олег Золочевський стверджує, що більшість вітчизняних компаній не має уявлення про те, як можна перетворити взаємовигідне партнерство в ефективний інструмент розвитку свого бізнесу. «Якщо результат налагодження ділових контактів полягає лише в нагромадженні візитівок в одній із шухляд Вашого столу, і при цьому не спостерігається жодної додаткової можливості, тоді, напевно, Вам варто переглянути свої методи ведення справ». Яких же правил потрібно дотримуватись та якими принципами керуватись під час вибору бізнес-партнерів і чи бувають «друзі по бізнесу»? Запитаємо в експерта.

– Олеже Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, яких принципів дотримується «Сварог Вест Груп» у бізнес-відносинах з іншими компаніями?

– Передусім, це європейські цінності та правила роботи. За роки діяльності нашими неписаними принципами стали надійність, інноваційність та взаємовигідне партнерство. Під надійністю ми розуміємо виготовлення якісної продукції та постачання її безкомпромісно швидко. Адже ми відчуваємо особисту відповідальність за те, щоб агровиробники отримали насіння вчасно, а на столах українців завжди був свіжий хліб, корисне молоко та смачні яблука. Аби дотримуватися принципу інноваційності, ми встановили на своїх виробничих потужностях най-

новітніше обладнання. Наші працівники постійно підвищують кваліфікацію, ми працюємо тільки за сучасними технологіями (одна з них – автоматизація виробничих процесів) і постійно вдосконалюємо логістику. Лише так ми можемо бути впевненими, що виростимо та доставимо найкращі та найякісніші врожаї. Взаємовигідне партнерство означає для нас прозорий діалог з нашими постачальниками, трейдерами та замовниками. Розуміючи відповідальність перед замовниками, ми суворо контролюємо кожен етап виробництва продукції: з поля чи саду до портів або комор. І, звичайно ж, ми піклуємося про власних працівників, забезпечуючи їм європейські умови роботи та заробітні плати. Адже високомотивований колектив – одна з запорук успіху великої компанії!

– Що для корпорації – «надійні партнерські відносини»?

– Корпорація «Сварог Вест Груп» динамічно розвивається і націлена утримувати лідерські позиції на агроринку. Тому наша основна мета – взаємовигідне партнерство, побудоване на довгостроковій основі. Адже імідж та місце корпорації у рейтингу серед інших потужних агровиробників багато в чому залежить від підтримки партнерів. Ми постійно оптимізуємо цінову політику і витримуємо високу планку якості продукції та послуг. Особливу увагу приділяємо лояльності з боку компанії-партнера до Сварогу. Саме

Сварог Вест Груп − 23

з неї починають зароджуватися дружні стосунки. В нинішніх непростих економічних умовах ми пропонуємо компаніям партнерство, яке зміцнить позиції обох сторін, забезпечить розвиток та дозволить гідно протистояти економічним негараздам сьогодення.

– Чим керуєтесь у виборі бізнес-партнерів?

– Успішна діяльність сільгоспвиробника залежить від налагодженості партнерства в усіх галузях, які забезпечують його безперебійне функціонування: від компаній, які займаються технічним та транспортним забезпеченням, до судноплавних чи аграрно-трейдерських компаній. Ми працюємо з кращими, щоб бути найкращими. Головна професійна цінність колеги-аграрія – це бажання йти до чогось нового. Адже основна мета бізнесу – змінюватися. Нам не цікаві компанії, яким добре так, як є сьогодні. Ми бачимо поруч із собою тих, які постійно прагнуть чогось більшого.

– Який досвід корпорація намагається переймати у партнерів, і що, своєю чергою, може запропонувати їм?

– Йдеться про довгострокове, взаємовигідне партнерство, яке може стати поштовхом до збільшення обсягів торговельно-економічної й інвестиційної співпраці. Сварог практикує обмін досвідом між аграрними компаніями зі всього світу. Для цього організовуємо щорічні міжнародні науково-практичні конференції, які на сьогодні стали потужною платформою налагодження діалогу між компаніями, що спеціалізуються на аграрній сфері. Нам є чим поділи-

тись: власні проекти із точного землеробства, авторська технологія вирощування сої, лінійка надсучасної грунтообробної та посівної техніки, яку розробили спільно з німецькими партнерами. Проте нам є чого й вчитись, адже корпорація не стоїть на місці. Одним словом, ми завжди відкриті для нових агродіалогів.

– Кого сьогодні можна назвати хорошими партнерами корпорації «Сварог Вест Груп»? Чому відносини з ними є цінними?

– З компанією А3Tech маємо тісні двосторонні стосунки. Поєднавши жагу до вдосконалення сварогівців з технічним складом розуму фахівців А3Tech вдалося створити 4 унікальні агрегати: глибокорихлювач «HERCULES», пружинну борону «COMBER», пневматичну сівалку точного висіву «PRIME TWIN 3000» і культиватор «FIGHTER». В результаті ми не лише створили спільний продукт, а й збалансоване та взаємовигідне партнерство, новий аграрний стратегічний альянс. Разом ми зможемо вирішити ті питання агровиробників, які б не змогли вирішити поодинці.

– Наскільки відкритою є корпорація до нових партнерських стосунків?

– Розуміючи, що майбутнє аграрної сфери тільки за великими та сильними компаніями, ми завжди відкриті до співпраці. Ми зацікавлені в розвитку нових перспективних бізнес-відносин з вітчизняними та європейськими компаніями. Сварог націлений на динамічний розвиток та вертикальну інтеграцію, тому ведемо пошук нових агроринків, як вітчизняних, так і закордонних.

Сварог Вест Груп − 24

«Великі перегони» за європейським споживачем

Сварог Вест Груп − 25

З 1 січня 2016 року український продукт отримає більше шансів потрапити на європейський стіл. Саме з початку Нового року повинна запрацювати угода про зону вільної торгівлі. Чи готові до цього українські виробники? Наскільки просто вітчизняні товари зможуть завоювати європейського споживача? Хто зможе подолати всі можливі бар’єри та кордони на шляху до нових ринків, і що робити вітчизняному бізнесу, щоб підкорити ЄС? Досвідом успішного старту пошуку себе у Європі ділиться Інна Мєтєлєва, заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп».

– Чи погоджуєтесь Ви з тим, що на сьогодні українське агровиробництво неможливе без сучасної європейської техніки?

– Зараз аграрний сектор України за показниками ВВП лідирує серед інших. Це бюджетоутворююча галузь нашої країни. Аграрії сьогодні використовують найсучасніші зразки техніки. Більше того, світові виробники поставляють таку високопотужну техніку саме в Україну.

– Коли у Вас визріло рішення про те, що потрібно переймати досвід європейських сільгоспвиробників?

– Це був звичайний еволюційний процес, тому що сучасний український аграрій розпочинав свою справу 10-15 років тому за наявності існуючих на той час ресурсів. Сенс сільського господарства у тому, щоб отримати максимальну ефективність із кожного гектара землі. А для цього потрібні якісні технології, насіння, техніка, мінеральні добрива, розумний підхід до обробітку землі. Саме тому ми розпочали свою роботу з налагодження прямих контактів із закордонними партнерами.

– Як західноєвропейські партнери сприймали українських виробників? Вони не вважали їх конкурентами?

– Європейські фермери не вважають нас конкурентами, тому що в ЄС існують стійкі бар’єри у надходженні нашої продукції на європейський ринок у вигляді квот, імпортних мит і т. д. Більше того, зараз спостерігаємо, що європейські аграрії та студенти аграрних вишів приїжджають в Україну, аби перейняти наш досвід, побачити наші технології, а не навпаки. Це досить серйозний еволюційний крок. У переробній галузі наші виробники є стабільними партнерами європейців. Окрім цього, у нас налагоджені зв’язки з постачальниками-виробниками іноземної техніки та технологій. Європейські компанії дуже зацікавлені у такій співпраці. Більше того, вони пропонують спеціальні програми розвитку та навчання українським виробникам. Разом із тим, порівнювати європейського фермера з вітчизняним не варто.

Якщо середній розмір фермерського господарства у Європі складає 100 га, воно вважається досить великим. Корпорація «Сварог Вест Груп» має 80 тис. га земель в обробітку, при цьому вона не є найбільшою аграрною компанією України. Ми у двадцятці таких компаній. І тому європейський досвід не може бути повністю імплементований в Україні. Ємність як ринку ЄС, так і України – величезна, тому співпраця кожного року зростатиме. Із впевненістю можна сказати, що на європейському ринку місця вистачить усім.

– Скажіть, чи готові у Західній Європі купувати українські продукти?

– Така потреба існує, проте, першою чергою, це не пшениця чи кукурудза. Для України Європа встановила квоти (безмитне ввезення) на продукти, у яких є потреба: передусім, це нішеві культури немасового виробництва, мед, концентрати соків, продукція тваринництва та інші. Тобто Європа потребує нашої продукції у нетипових господарських напрямках.

– Чи не завдає це утиску нашим інтересам у виході української продукції на зовнішні ринки?

– Вихід нашої продукції на зовнішні ринки – плюс для українських виробників. Ми не тільки отримуємо додатковий дохід, але й можливості для розвитку наших компаній. Ми «підтягуємо» якісні показники власної продукції. Звичайно, стандарти якості продукції в Україні, у порівнянні зі стандартами якості європейського і світового ринку, є нижчими. Виходячи на зовнішні ринки, ми намагаємось покращити якість і безпечність нашої продукції. Для української продукції – це хороша можливість для виходу на європейський ринок.

– Європейський ринок уже сформований, а українські виробники змушені пристосовуватись до його умов. Чи стало це причиною переорієнтації діяльності корпорації «Сварог Вест Груп»?

– Будь-яка компанія у своїй діяльності рано чи пізно приходить до переорієнтації в аграрному виробництві. Причини цього очевидні: змінюється кон’юнктура ринку, впроваджуються нові технології, формується нова собівартість виробленої продукції і вартість реалізації цієї продукції на ринку. Виробник розпочинає пошук власної ніші на ринку, для чого обирає оптимальні напрямки покращення свого виробництва та його дохідності. Для корпорації «Сварог Вест Груп» початком переорієнтації стало вивчення європейського ринку та пошук шляхів виходу на нього для продукції, яку ми виготовляємо. Так відбулося знайомство з європейськими виробниками та переробниками, які тепер є

Сварог Вест Груп − 26

нашими партнерами. Ми почали вирощувати квасолю, олійний льон, гірчицю, штирійські гарбузи і стали виробником №1 цих культур в Україні. У промислових масштабах ми – найбільший виробник квасолі, австрійського голонасінного гарбуза, олійного льону та гірчиці в Україні. Це ті ніші, які сьогодні є незаповненими на європейському ринку. Ми маємо надійних європейських партнерів, які готові з нами співпрацювати, ділитись своїми зв’язками, досвідом та купувати нашу продукцію. Тепер можна з впевненістю говорити, що хмельницькі аграрії заповнили та можуть заповнити в майбутньому свої ніші на європейському ринку.

ний врожай, а, відповідно, і прибуток компанії. Говорячи про прибуток компанії, ми маємо на увазі дохід кожного нашого працівника та орендодавця, розвиток територіальних громад та України в цілому. У корпорації працює майже 5000 людей, і кожен робітник сподівається на те, що зростатиме разом із компанією. Ми також працюємо з територіальними громадами, вкладаючи кошти в регіональну інфраструктуру. Ми повинні вчасно розраховуватись і з людьми, в яких орендуємо землю. Ми також є сумлінними платниками податків до бюджетів усіх рівнів. Тому наш дохід не є виключно доходом компанії.

– Чи зіштовхувались Ви у своїй діяльності з проблемою корупції?

– У нашій країні змінювалися уряди, президенти, економічна ситуація, але питання корупції та бюрократії завжди залишалося. Усі аграрні компанії зіштовхуються з одними і тими ж проблемами: оподаткування, введення певних обмежень. На їх вирішення можна вплинути тільки разом. Сьогодні в Україні посилюється рух суспільних об’єднань, об’єднань фермерів і виробників у різних галузях. Наприклад, наша корпорація входить до складу Українського клубу аграрного бізнесу.

– Ваша компанія займається виготовленням екологічно чистих продуктів. Як Ви вважаєте, чи готові до цього українці?

– Наша держава давно про це подбала. В Україні вирощування, переробка, зберігання, споживання і реалізація продукції з ГМО законодавчо заборонені. Офіційно у нашій державі генетично модифікованих організмів немає, але належний контроль над вирощуванням ГМ продукції відсутній. Ми вирощуємо продукцію без ГМО, а також органічну продукцію, адже у нас є родючі землі, сучасні і безпечні технології, досвідчені фахівці. Ми робимо усе, щоб ця продукція була якісною і безпечною як для споживачів, так і для навколишнього середовища. Поширеною є думка, що вирощувати продукцію без вмісту ГМО дорожче. Але це міф. Вирощування не-ГМО продукції, навпаки, – перспективне, вигідне, безпечне і стратегічне. У корпорації «Сварог Вест Груп» однією з основних культур є не-ГМО соя. Минулого року ми зібрали щедрий урожай цієї культури – 150 тис. т. Фактично таким є урожай Угорщини. Європа здатна забезпечити себе не-ГМО соєю лише на 5%. Решту товару їй постачають. Основним експортером не-ГМО сої до Європи є Латинська Америка. Українські землі не поступаються латиноамериканським, а тому продукція, яка на них вирощується, має всі шанси завоювати європейський ринок. За матеріалами ХОДТРК «Поділля-центр»

– Менеджмент корпорації розглядає кризу як час тріумфу технологій. Як це втілюється на практиці?

– Хоча й аграрний бізнес починається з мінімальних вкладень, земля не пробачає недбалого ставлення до неї. До землі потрібно ставитись з особливою відповідальністю, використовуючи тільки якісні і захищені технології, правильні підходи до обробітку. За попередні роки корпорація вдосталь інвестувала в технології та інфраструктуру, і саме у кризовий рік ми отримали результат цього, саме це дозволило нам збільшити свої виробничі показники в рази. Сьогодні небагато компаній можуть собі дозволити значні інвестиції в технологічний напрямок, а це є основою сільського господарства. Саме від цього залежить гар-

УКРАЇНА-ЄС ГОТУЮЧИСЬ ДО ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ ЧИМ І З КИМ ТОРГУЄ УКРАЇНА?

17

31,5%

млрд доларів – експорт товарів до країн ЄС у 2014 р. Це на 2,6% більше, ніж у 2013 р.

частка країн ЄС в експорті України. За 2014 р. вона збільшилась на 5%

25 МІСЦЕ ЗАЙМАЄ УКРАЇНА СЕРЕД ТОРГОВИХ ПАРТНЕРІВ ЄС

ЕКСПОРТ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДО ЄС

ЗЕРНОВІ

НАСІННЯ І ПЛОДИ ОЛІЙНИХ

36,4%

ЖИРИ ТА ОЛІЇ

18,5%

ВІДХОДИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

16%

12,2%

ІНШЕ

16,9%

Сварог Вест Груп − 28

Валентин Дем’яненко: «Зі Сварогом ми вчимось, розвиваємось та зростаємо!»

Що посієш – те й пожнеш. Саме це відоме українське прислів’я найбільш влучно характеризує принцип діяльності компанії «SAATBAU»: високоякісне насіння, що дає добрий врожай; обрання такої стратегії роботи, яка забезпечила швидке освоєння українського ринку за короткий період існування на ньому; вміння вести діалог та співпрацювати, що завоювало беззаперечну довіру бізнес-партнерів. Про малі й великі перемоги «SAATBAU», успішну співпрацю з корпорацією «Сварог Вест Груп» розповідає керівник відділу виробництва компанії «ЗААТБАУ Україна» Валентин Дем’яненко.

– Ваша компанія працює на українському ринку всього кілька років, але вже встигла здобути хорошу репутацію серед аграріїв. Як Вам це вдалося?

– ТОВ «ЗААТБАУ Україна» як представництво австрійської компанії «SAATBAU» в Україні функціонує 2 роки. Своїм успіхом ми завдячуємо кільком факторам: імені та авторитету компанії на світовому ринку, якості продукції, яку виробляємо, та, безумовно, нашим партнерам в Україні, котрих знають в аграрній галузі. Саме це допомогло нам набрати обертів, завоювати

український ринок на початку діяльності, а сьогодні – є стимулом для подальшого розвитку.

– Ваші прогнози результатів збору цьогорічного врожаю. До чого слід бути готовим аграрію?

– Урожаї озимих культур цьогоріч – високі. Ми задоволені своєю роботою. У середньому вихід сертифікованого насіння становить 9 т/га. На жаль, погодні умови не сприяли отриманню високих врожаїв сої, як в окремих регіонах України, так і в цілому по Україні.

Сварог Вест Груп − 29

Це пояснюється посухою – відсутністю дощів у період цвітіння, формування наливу та дозрівання бобів сої. Як результат – вплив на елементи продуктивності – зменшення кількості бобів та насінин, зменшення маси 1000 зерен.

– Не секрет, що до виробленого в Україні насіння існує певна недовіра. Чи намагаєтесь Ви довести зворотнє?

– Це справді так. Зворотнє доводять результати врожайності компаній – партнерів, які купують наше насіння. Наприклад, корпорація «Сварог Вест Груп», використовуючи посівний матеріал нашої компанії, уже переконалась у якості насіння, стандарти якого є вищими за ДСТУ. Ми ставимо перед собою завдання: отримати високоякісний урожай. Хоча для цього якісного насіннєвого матеріалу мало. Хороші результати можливі лише завдяки використанню новітніх технологій, потужної техніки. Це все має «Сварог Вест Груп» – компанія, яка постійно вдосконалюється та ніколи не стоїть на місці. Наші покупці переконалися у тому, що насіння, вироблене «ЗААТБАУ Україна», не поступається іноземному. Маємо плани на майбутнє поставляти насіння за кордон. Рухаємось до цього разом з нашими партнерами.

– Від якості насіння залежить урожай. Якими є стандарти якості насіння у Вас? Якими показниками Ви керуєтесь, визначаючи якість насіннєвого матеріалу?

– Окрім того, що компанія «ЗААТБАУ Україна» постійно працює над удосконаленням якості насіння, ми використовуємо надсучасні технології очистки, забезпечуємо належне зберігання, постійно слідкуємо за рівнем його вологості. Важливою є також упаковка, яку ми використовуємо, а ще – захист від підробок за допомогою додаткового маркування.

– Які нетрадиційні культури з’являться найближчим часом на полях України? Яким є потенціал урожайності нішевих культур?

– Думаю, що вирощування нетрадиційних культур буде зростати. На сьогоднішній день компанія «ЗААТБАУ Україна» пропонує 35 видів культур. Основними з них є кукурудза, соняшник, соя, озима і яра пшениця, ріпак, горох. Пропонуємо і нішеві культури: гарбуз, льон. Попит на них зростає. На мою думку, потенціал урожайності будь-якої рослини закладений генетично. Агроном – це лікар для рослин, завданням якого є розкриття потенціалу сортів с/г культур шляхом використання новітніх технологій, що передбачають створення найкращих умов для росту та розвитку рослин в певних умовах вирощування.

– Відомо, що соя є важливою стратегічною культурою в Україні. Чи плануєте Ви збільшувати виробництво її насіння у нашій країні?

– На світовому ринку зростає попит на сою, тому її вирощування набирає обертів і в нашій країні. У планах компанії «ЗААТБАУ Україна» – збільшувати її виробництво, розширювати сортовий асортимент.

– Ви тестуєте насіння в умовах, наближених до умов вирощування потенційними виробниками. Як це впливає на реалізацію продукції?

– Ми вирощуємо насіння в умовах, наближених до природних, та за допомогою техніки, яку використовують наші покупці. Окрім того, ми проводимо Дні поля та семінари, де будь-хто може побачити наші досягнення у виробництві насіннєвого матеріалу на власні очі.

– Чи шукаєте Ви шляхи економії, зважаючи на нинішні валютні коливання та економічну кризу? Чи плануєте Ви збільшувати свою частку на українському ринку?

– Вважаю, що криза – час для стрибка вгору. Саме зараз агрокомпанія може зайняти свою нішу на ринку. Це можливість показати, хто на що здатен. Звісно, ми шукаємо шляхи економії. Однак розуміємо, що на технологіях, які забезпечують необхідну якість насіння, економити не

Сварог Вест Груп − 30

варто. Ми не економимо на елементах технології вирощування, очистці насіння, оскільки в результаті це вплине на урожайність та якість насіння, а, отже, на об’єм продажу та авторитет компанії. Наразі ми зберігаємо продукцію на складах, розташованих в регіонах поблизу виробництва, в результаті маємо низькі витрати на логістику, а це один із шляхів економії коштів.

– Важливим у будь-якому виробництві є людський фактор. Ви надаєте перевагу співпраці з молодими та ініціативними чи з досвідченими спеціалістами?

– Ми завжди підтримуємо молодих спеціалістів, але, прийшовши на роботу, їм потрібно ще вчитись. Добре, коли є ті, хто може поділитися з ними своїм досвідом. Тому у нас працюють як молоді, так і досвідчені фахівці. З ними вчимось і ми. Варто врахувати й те, що час не стоїть на місці: з’являються нові технології, нова інформація, яку необхідно засвоювати. Для цього ми проводимо навчання наших спеціалістів, і знову ж таки вчимося самі.

– Ви – в числі тих компаній, які роблять ставку на технології. Це передбачає значні фінансові затрати. Чи будете Ви й надалі дотримуватись цього принципу у своїй діяльності? Які нові технології плануєте впровадити найближчим часом?

– Для того, аби наша продукція була конкурентоспроможною, ми постійно перебуваємо у пошуку нових технологій, удосконалюємо техніку для вирощування і доробки насіння. Кошти, які на це йдуть, рано чи пізно себе виправдовують. Технології – це один із найефективніших шляхів розвитку компанії. Окрім того, на сьогоднішній день найважливішим для компанії «ЗААТБАУ Україна» є розвиток складської логістики, зокрема, ми плануємо запустити власні склади для зберігання насіння.

– Яким чином Ви обираєте собі бізнес-партнерів? Якими принципами керуєтесь під час встановлення ділових взаємозв’язків?

– Коли я прийшов працювати у компанію, першим моїм завданням було скласти бізнес-план на кілька років. Один із його найважливіших пунктів – критерій, за яким слід обирати бізнес-партнерів. Такий критерій включає в себе декілька факторів. По-перше, ми досліджуємо питання репутації компанії як на ринку, так і в пресі. По-друге, підприємство повинне мати відповідні ресурси: землю, техніку. Важливим є також наявність спеціалістів, адекватного та відповідального керівництва. По-

Сварог Вест Груп − 31

третє, компанія повинна мати оформлену належним чином дозвільну документацію. Співпраця з нашими партнерами ґрунтується на довірі. Якщо й виникають суперечності, намагаємось усе обговорювати та знаходити компроміси. Ми продовжуємо шукати партнерів у всіх регіонах України, адже плануємо розширювати географію своєї діяльності.

– Як Ви оцінюєте співпрацю із корпорацією «Сварог Вест Груп»?

– Зі Сварогом ми вчимось, розвиваємось та зростаємо разом! Особисто мені приємно працювати з фахівцями корпорації, оскільки вони – майстри своєї справи. Оцінюючи співпрацю з корпорацією «Сварог Вест Груп», можу оцінити її на всі 12 балів!

Сварог і Yara: тандем лідерства, досвіду та професіоналізму Стати «формувачем промисловості». Таку ціль ставить перед собою компанія Yara – світовий лідер із виробництва мінеральних добрив та найбільший їх постачальник, що має виробничі потужності у 50 країнах світу. На українському ринку Yara веде свою діяльність із 2008 року, пропонує вітчизняним агровиробникам широкий асортимент високоякісної продукції, створюючи довгострокові та успішні партнерські відносини. Про розвиток бізнесу в Україні та співпрацю з корпорацією «Сварог Вест Груп» розповідає Тімо Рясянен, директор з розвитку в пострадянських країнах компанії Yara.

Сварог Вест Груп − 33

– Ваша компанія є світовим лідером виробництва мінеральних добрив та найбільшим їх постачальником. Ви завоювали хорошу репутацію серед аграріїв. Як вважаєте, завдяки чому вдалося досягнути таких результатів?

– Yara має прагнення бути провідним постачальником рішень в галузі комплексного живлення культур, підтримуючи виробників с/г продукції знаннями, якістю і продуктивністю. Цей фокус на виробників с/г продукції, у поєднанні з амбіціями і вдалим розвитком виробничої бази та процесів протягом багатьох років, привели нас до передових позицій на ринку.

– В Україні є 3 офіційних дистриб’ютори компанії Yara. Як і коли Ви розпочали роботу у нас?

– Yara відкрила дочірні підприємства в Україні в 90-х роках. ТОВ «Яра Україна» було засновано у 2005 році. З існуючими дистриб’юторами перші контракти були укладені в 2008-2009 роках. Особисто я працюю в Україні з початку 90-х років. У 1995 році я жив у Києві разом з родиною та керував фінсько-українським аграрним проектом. У мене багато приємних спогадів і набутих контактів за роки роботи в Україні, і тому вона займає особливе місце у моєму серці.

– Як розпочалась Ваша співпраця з корпорацією «Сварог Вест Груп»?

– Влітку 2014 року Олег Золочевський, директор департаменту з постачання корпорації «Сварог Вест Груп», зв’язався з регіональним представником Yara у Західній Україні Ольгою Іскрою з питань живлення с/г культур. Після цього група менеджерів «Сварог Вест Груп» зустрілася з комерційною та агрономічною командою Yara, а також відвідала виробничі потужності компанії у Фінляндії. У ході цих зустрічей з’ясувалося, що якість і переваги добрив Yara відповідають потребам Сварогу.

– На сьогоднішній день через економічну кризу спостерігається спад реалізації продукції на українському ринку добрив. Чи відчула це на собі Ваша компанія? Які маєте прогнози на майбутнє?

– У цілому минулий сезон в Україні виявився для нас хорошим, хоча криза, зміна курсу гривні та правила імпорту в цих умовах, звичайно, вплинули і на нашу діяльність.

– Які добрива пропонуєте українському споживачу? Чи є певні тенденції та особливості попиту на Ваші добрива у нашій країні?

– Ми пропонуємо рішення для живлення культур з фокусом на отримання додаткового прибутку с/г виробником. Це означає, що рішення включає в себе пакет різних добрив, необхідних для збалансованого живлення культур. Ми маємо повне портфоліо продукції: добрива для обробки насіння (YaraVita REXOLIN), добрива для ґрунтового внесення (YaraMila NPK), продукти YaraVita з мікроелементами для листкових підживлень, лінійки водорозчинних NPK добрив KRISTALON і FOLICARE для підвищення росту, що використовуються для листкових підживлень і фертигації. Ми бачимо, що значимість збалансованого живлення, яка включає NPK, макро- та мікроелементи, попит на високоякісні добрива все більше зростає в Україні.

– Які є проблеми на українському ринку добрив?

– Сьогодні все ще існує великий розрив між фактичною потребою культур в елементах живлення і застосуванням різних добрив.

– Які перспективи має Україна у виході на європейський ринок?

– Ми вважаємо, що Україна має хороший шанс стати одним з основних постачальників с/г продукції на європейські ринки.

– Які форми партнерства в агробізнесі Ви вважаєте найбільш ефективними?

– На наш погляд, найбільш ефективною є співпраця між різними суб’єктами в ланцюжку цінностей (виробники, переробники, постачальники), у ході чого кожен його елемент отримує хороші результати, а потреби споживача повністю задовольняються.

– Які нові технології плануєте впроваджувати на українському ринку найближчим часом?

– Ми активно розвиваємо наші рішення та продукцію для задоволення потреб різних с/г культур у живленні в різних умовах. Ми повинні працювати разом, щоб знайти найкращі варіанти, які задовольнять як потреби технологій Сварогу, так українські умови.

– Чи плануєте впровадження нових спільних проектів з корпорацією «Сварог Вест Груп»?

– Ми завжди відкриті до співпраці з такими відмінними партнерами, як Сварог, у проектах, що задовольняють інтереси обох сторін.

– Нещодавно на базі виробничих потужностей корпорації «Сварог Вест Груп» спільно з компанією Yara була проведена конференція, присвячена інноваційній технології вирощування сої. Які Ваші враження?

– Конференція мала величезний успіх і була організована на дуже високому рівні. У ході заходу була представлена вся технологія виробництва сої, включаючи насіння, живлення с/г культури, техніку та обладнання, захист рослин і т. д. Ми віримо, що захід приніс користь усім учасникам, у тому числі Сварогу та Yara.

– Чи плануєте Ви збільшувати свою частку на українському ринку?

– Головним чином ми зосереджені на якісному обслуговуванні наших клієнтів і залученні нових потенційних клієнтів, аби наша продукція задовольняла їх потреби. Ми віримо і сподіваємося, що це в кінцевому результаті позначиться і на збільшенні нашої частки на ринку.

– Як Ви оцінюєте співпрацю із корпорацією «Сварог Вест Груп». Ваші побажання та пропозиції щодо покращення роботи?

– Ми раді мати такого професійного партнера, який є провідною компанією в агросекторі України. Сподіваємося, що ця співпраця буде розвиватися і далі, і віримо, що об’єднавши знання у сфері живлення с/г культур і портфоліо продуктів Yara з амбіціями, досвідом і професіоналізмом Сварогу, ми можемо досягти стабільно високих результатів.

Майстер Клас

Ім’я групи компаній «Bayer» говорить саме за себе. Відкритість та зацікавленість, відповідальне ведення бізнесу, інтеграція у комерційну діяльність, програма стійкого розвитку – складові стратегії діяльності компанії. Пропонуючи дієву, перевірену та надійну продукцію, «Байєр КропСайєнс» є лідером українського ринку засобів захисту рослин, насіння та біотехнологій. Успішно співпрацюючи з українськими агровиробниками, компанія постійно залучає світових експертів, які є авторами новітніх технологій, що впроваджуються в Україні. «Байєр Майстер Клас» – спільний проект компанії «Байєр КропСайєнс» та Міжнародної фінансової корпорації (IFC), який включає навчальний цикл тренінгів, присвячених технологіям вирощування сільськогосподарських культур. Їх тренером є Джон МакГіллікадді – агроном із 36-річним практичним досвідом роботи у сферах насінництва, використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, агротехнологій та точного землеробства. Перейняти вагомий агрономічний досвід мають можливість і фахівці корпорації «Сварог Вест Груп», які відвідують тренінги Джона МакГіллікадді. Про співпрацю з нашою країною, перспективи розвитку українського аграрного ринку та складності роботи на ньому, – з вуст майстра своєї справи, Джона МакГіллікадді.

Сварог Вест Груп − 35

від майстра – Компанія «Байєр КропСайєнс» веде бізнес в Україні вже понад 20 років. Як Ви оцінюєте підсумки цієї діяльності, що вважаєте головними досягненнями?

– Компанія «Байєр КропСайєнс» має репутацію лідера як в Україні, так і в усьому світі, із більш ніж 150-річним досвідом у галузі технологічних інновацій, розвитку та досліджень, спрямованих на вдосконалення і полегшення роботи агровиробників. Пропонуючи якісне насіння, «Байєр КропСайєнс» допомагає виробникам підвищувати врожаї, а завдяки високоякісним інноваційним засобам захисту рослин «Байєр КропСайєнс», виробники можуть захистити посіви і зберегти сформований врожай. Агрорішення, які впроваджує компанія «Байєр КропСайєнс» для своїх клієнтів в Україні, такі як «Байєр Майстер Клас» та інші, відіграють дуже важливу роль в реалізації потенціалу та підвищення конкурентоспроможності сільського господарства України.

– Як розпочалась Ваша співпраця з Україною? Які Ваші враження від України, нашого сільського господарства?

– До співпраці з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) мене залучив експерт IFC, який працює в галузі аграрного менеджменту, Брайан Уоткінс. Хоч я не мав особливого ентузіазму, наполегливість Брайана переконала мене погодитися на запрошення IFC до співпраці з Україною. Мій перший візит у країну відбувся в березні 2014 року. У серпні цього року я відвідав Україну увосьме. Країна має найбільші площі найкращих ґрунтів, що я бачив. Крім цього, тут спостерігається унікальна комбінація дуже довгих днів та прекрасних родючих ґрунтів, яка створює всі передумови якісного сільськогосподарського виробництва. На мою думку, Україна має потенціал виробляти набагато більше продукції, ніж зараз. Проте, аби досягнути цього, необхідно суттєво удосконалити практики сільськогосподарського виробництва, покращити транспортно-логістичні умови та підвищити рівень особистих якостей і професійних навичок людей, що відповідають за моніторинг та оцінку стану посівів сільськогосподарських культур.

– Які, на Ваш погляд, перспективи розвитку українського аграрного ринку? У чому полягають основні переваги та складності роботи на ньому?

– Основною перевагою агровиробників України є можливість експорту продукції в Європу, Китай та Росію, використовуючи наземні перевезення без залучення морських шляхів. Проте українському ринку притаманна низка обмежень, серед яких я би виділив наступні: схильність до «традиційних» шляхів вирішення проблем та викликів, поганий стан доріг і транспортна інфраструктура та невизначена ситуація із ринком землі.

– Запорукою успішного врожаю є вдалий вибір насіння, а також відповідна технологія. Що ще впливає на прибутковий результат?

– До важливих факторів, перерахованих Вами, я б додав можливість зберігання та продажу власної продукції за найбільш сприятливих умов на ринку.

– Фахівці корпорації «Сварог Вест Груп» мали унікальну можливість почерпнути знання під час Ваших тренінгів, які Ви проводили в нас минулого року та цією весною. Ви неодноразово бували на виробничих потужностях, дослідних ділянках та полях нашої компанії. Як їх оцінюєте?

– Корпорації «Сварог Вест Груп» та її спеціалістам я би поставив оцінку «відмінно», адже вони завжди відкриті для інновацій та готові впроваджувати нові технології і використовувати нову продукцію насінництва. Найбільшого успіху в рослинництві можна досягнути завдяки ретельно обміркованому системному підходу до випробування нових ідей та аналізу помилок, і компанія та її спеціалісти використовують саме цей шлях. Фахівці, які відвідували наші тренінги, були дуже зацікавлені та задавали багато продуманих та високопрофесійних запитань. Для мене це є показником того, що колектив Сварогу намагається краще зрозуміти технології, що використовуються на підприємстві, відкриті до навчання та підвищення рівня своєї професійної підготовки.

– Корпорація «Сварог Вест Груп» однією зі стратегічних культур обрала сою. Наскільки це вигідно?

– За хорошої врожайності соя є високоприбутковою культурою. Водночас важливим є те, що соя не потребує великої кількості дорогих азотних добрив для отримання високих врожаїв.

– У Вас була нагода ознайомитись з технологією стрічкового посіву сої, яку цьогоріч застосували у «Сварог Вест Груп». Наскільки вона є ефективною?

– У випадку правильного впровадження, система подвійних рядків може бути дуже ефективною. Головною умовою при цьому залишається дотримання рівномірного висіву і сходів, що дозволить максимально ефективно акумулювати сонячну енергію на посіві. Дуже розповсюдженою помилкою під час використання подвійних рядків чи вузьких міжрядь є загущення посівів (висока норма висіву), що може суттєво зменшити переваги, що виникають через висів подвійних рядків чи за вузьких міжрядь.

– Чи погоджуєтесь Ви з тим, що на якості насіннєвого матеріалу та дотриманні агротехнологій не варто економити?

– Витрати на агропідприємстві завжди мають відповідати його прибуткам. В сільському господарстві все, що ми робимо і не робимо, коштує нам грошей, і саме ми маємо обрати той шлях, яким будемо рухатись. Використання якісного посівного матеріалу – це, мабуть, остання зі статей витрат, на якій би я економив, адже без якісного насіння та генетичного потенціалу не працюватиме вся система. За низьких прибутків дуже важливо перерозподілити наявний бюджет таким чином, аби, першочергово, забезпечити виконання тих технологічних процесів, що безпосередньо впливають на виробництво. Високоякісне насіння і сорт (генетика) є критичним фактором успіху.

АГРАРНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Сварог Вест Груп − 37

Там, де зароджується життя рослини Чи відомо Вам походження назви одиниці маси коштовного каміння – карат? Так називають рослину, усе насіння якої має на диво сталу масу. Неймовірно, як природа все ретельно продумала. Життя рослини починається із насінини з живим зародком, який є «резервом» поживних речовин для її росту. Однак з різних причин зародок може загинути: через хвороби, шкідників, неналежне зберігання тощо. Як наслідок – насінина втрачає ті органічні речовини, які необхідні для живлення майбутньої рослини. Мудрий господар розуміє: наскільки здоровим і продуктивним буде насіння, настільки буде гарним урожай. Знають про це і фахівці корпорації «Сварог Вест Груп», які особливу увагу приділяють доробці насіння, що включає в себе очищення, сортування, калібрування, протруювання, інкрустацію та обробку. Технологічні підходи, що використовують у корпорації, дають можливість отримувати високоякісний насіннєвий матеріал, який значною мірою підвищує врожай.

Сварог Вест Груп − 38

Добре налагоджений технологічний процес доробки насіння забезпечується завдяки роботі новітнього насіннєвого заводу з очищення, калібрування, протруєння та фасування насіння зернових, круп’яних і бобових культур, що з року в рік удосконалюється новим очисним обладнанням та устаткуванням. Окрім того, на базі заводу постійно ведуться наукові дослідження, які починаються у лабораторіях і закінчуються у дослідному стаціонарі на полі. Очищення та сортування Насіння очищують та сортують, аби відокремити зернові та смітні домішки і підготувати до сівби найбільш повноцінне, вирівняне за розмірами й масою насіння. Очищення та сортування насіння відбувається за допомогою насіннєвої лінії, яка складається із кількох блоків. Перший блок – попереднього очищення зерна, де працюють машини попереднього очищення Delta 144.2 (40 т/год) і тонкого очищення Delta 107 (15 т/год). Тут видаляється сміття, пил і домішки, а також зіпсоване й бите зерно. Це забезпечує найвищу якість оброблюваного насіння. Другий блок – трієрний. Тут насіння очищується остаточно від великих і дрібних домішок. Наступним є гравітаційний сепаратор (або вібропневмостол), де насіння розділяється за питомою вагою. Тут можна відокремити зерно із прихованими внутрішніми дефектами, відділити пророслі зерна від непророслих, одну культуру від іншої.

– Вивчення впливу травмування насіння на його продуктивність – одна із тем нашого дослідження. Під час технологічних процесів насіння неодноразово зазнає ударів, стискання, тертя, що травмує поверхневі та внутрішні

тканини зернин. Результати досліджень показали, що зростання кількості пошкодженого насіння сої можливе через зниження вологості до 9,5% або через її підвищення до 18%. У період збирання культури зона мінімального травмування насіння сої знаходиться в межах 13-15% вологості. Ми дійшли висновку, що мікротріщини на насінні сої сприяють тимчасовому підвищенню енергії його проростання завдяки кращому доступу вологи до зародка в лабораторних умовах, однак при цьому різко знижується сила росту в польових умовах, схожість та пригнічення розвитку паростків при подоланні опору ґрунту, ураження рослин хворобами, – коментує Людмила Гроцька, начальник відділу насінництва, селекції та досліджень корпорації «Сварог Вест Груп». Калібрування Це наступний етап доробки насіння. Він включає такі процеси: • відділення дрібного насіння; • розділення його на фракції, що дає можливість забезпечити точність норми висіву при посіві; • відділення найбільш продуктивного насіння, що забезпечує високу енергію його проростання.

– Беручи за основу насіння масою 1000 зерен, дослідники корпорації провели низку досліджень як у лабораторії, так і на дослідному стаціонарі в польових умовах. Ми дійшли висновку, що велике і середнє насіння має значно вищу енергію проростання та схожість, ніж дрібне. Приміром, крупне та середнє насіння сої має більший запас поживних речовин, крупніший зародок, що обумовлює розвиток міцних паростків, і, як наслідок, продуктив-

ніших рослин. Це правило діє для середньонасінних та крупнонасінних сортів рослини. У дрібнонасінних сортів маса 1000 зерен становить 120-150 г, таке насіння дає повноцінні сходи та нормальний розвиток рослин. Більше того, дрібнонасінні сорти найбільш прийнятні для південного клімату, де не вистачає опадів, адже для отримання повноцінних сходів таким сортам необхідно менше вологи, – пояснює Людмила Гроцька. Протруювання та інкрустація Протруювання насіння – один із найефективніших способів мінімалізування шкоди від його травмування, що супроводжується нейтралізацією шкідливої негативної дії мікроорганізмів. Протруєння вдало поєднувати з інкрустацією, яка передбачає покриття насіння захисними плівками, до складу яких входять пестициди. Хімічна обробка захищає від шкідливих патогенів. Спеціалісти корпорації не один рік працювали над вирішенням питання, як вплинути на інтенсивний розвиток кореневої системи на ранніх періодах. Тільки вивчивши досконало фізіологію насінини та рослин, стало зрозумілим, якими елементами можна вплинути на гормональну регуляцію в процесах розвитку рослинного організму. Протруювання насіння відбувається у блоці насіннєвої лінії, який включає в себе машину протруювання насіння Cimbria Heid Centricoater CC 150. Вона забезпечує абсолютну рівномірність протруювання усього насіння, в результаті чого продукція відповідає усім міжнародним вимогам сертифікації насіння.

– Під час обробки насіння особливе значення від-

водиться підбору робочого розчину в правильній кількості. У лабораторних умовах найкращим виявився варіант – 4 л на тонну насіння сої. За такої обробки воно отримало стовідсоткове покриття діючої речовини. Ми хотіли змусити рослину працювати саму на себе. Результати фундаментальних досліджень з обробки насіння озимої пшениці були впроваджені на виробничих посівах у 2014 році. Після цього прибавка врожаю становила 8 ц/га при середній урожайності 88 ц/га. Апробацію цих досліджень продовжили в промисловому виробництві і в 2015 році. Результати нас не розчарували. Умови осені 2014 року нашого регіону були не зовсім сприятливі для посіву озимої пшениці з причини нестачі вологи. Результат обробки насіння спостерігався протягом усієї вегетації. Ті ділянки, які були оброблені краще, перезимували та зберегли належну густоту. Насіння, яке не оброблялось, розвивалось нерівномірно, а коренева система рослин була слабшою і на кінець вегетації уже відмерла. У рослин, оброблених солями, інтенсивно розвивалась вторинна коренева система на початковій фазі розвитку, і до кінця вегетації – інтенсивно функціонувала. Результати досліджень структурного аналізу показали, що на рослинах, коріння яких оброблялось, колос був довшим з більшою кількістю колосків та зерен. Результати трирічних досліджень вказують, що рослини, насіння яких було оброблене солями, добре розвинуті, добре адаптовані до несприятливих умов та проявляють стійкість до грибкових хвороб. Наразі дослідження продовжуються, – розповідає Людмила Гроцька.

Виробництво та реалізація базового і сертифікованого насіння озимої пшениці

Високопродуктивні сорти озимої пшениці, адаптовані до умов Центрального та Західного регіонів України Балатон Мідас Тацітус

Кубус Мулан Фіделіус

Контактні особи: Володимир Степанчук + 38 (067) 310 19 92, stepanchuk@svarog-agro.com

Людмила Гроцька + 38 (067) 310 19 70, groczka@svarog-agro.com

ВРОЖАЙ У КОЖНІЙ НАСІНИНІ Насіннєвий завод корпорації «Сварог Вест Груп»

Послуги з очистки та обробки насіннєвого матеріалу: Очистка, калібрування насіння Обробка та інкрустація насіння з застосуванням ЗЗР та мікроелементів Застосування нової технології обробки насіння Фасування насіння в мішкотару та контейнери (10 –1000 кг)

Надання агрономічних консультацій Підбір сортів для зони вирощування Технологічний супровід господарств та рекомендований підбір сортової агротехніки

Сварог Вест Груп − 42

Європа потребує української сої Останнім часом на світовому ринку спостерігається нова тенденція, а саме росте попит на не-ГМО сою. Особливо цього продукту потребує Європа – близько 5 млн тонн на рік. Європейські виробники поки що не в змозі забезпечити себе цим продуктом повністю. Враховуючи те, що не-ГМО соя підкорює усе більшу кількість споживачів, попит на неї буде зростати й надалі. Якщо в світовому масштабі Україна не здатна посісти лідируючі позиції з виробництва сої, то на території ЄС це зробити цілком можливо, адже вирощує вона майже вдвічі більше сої, ніж увесь Дунайський регіон. Про перспективи української сої на європейському ринку, плани співпраці на найближчий період говорять співзасновник і президент «Дунайської сої» Маттіас Крьон та заступник голови правління їхнього першого українського партнера – корпорації «Сварог Вест Груп» Інна Мєтєлєва.

Сварог Вест Груп − 43

– Розкажіть, будь ласка, про історію виникнення Асоціації: як народилася ідея, як вона розвивалася, з якими проблемами зіштовхнулися в процесі розвитку. Маттіас Крьон: Історія Асоціації пов’язана з моїм власним досвідом. Я був бізнесменом, керуючим компанією. 15 років тому ми розпочали виробництво соєвого молока, використовуючи сою з австрійських ферм. Наступним кроком стало заснування Австрійського соєвого об’єднання. Але незабаром ми зіштовхнулись з обмеженістю нашого потенціалу – ми могли виробляти тільки близько 120-150 т сої, в той час як потребували 600 т. Австрія – невелика країна, і забезпечити себе необхідною кількістю цього продукту було досить важко. Звідси виникла ідея міжнародного співробітництва. Ми одразу придумали проект, який поєднує в собі три необхідні нам якості. Перша – турбота про екологію та фермерство завдяки вирощуванню бобових. Друга – проект повертає споживача до місцевих продуктів, тому що люди не довіряють їжі, привезеної здалеку, яка, можливо, є генномодифікованою. Третя – допомога аграріям у взаємній інтеграції сільськогосподарських систем. Я захопився цією ідеєю, розуміючи те, що потрібно сконцентруватися тільки на ній, і навіть покинув своє попереднє місце роботи заради створення цієї некомерційної організації. Наразі в об’єднанні перебуває 190 членів, і щотижня до нас приєднується ще один або два. Також ми працюємо в інтересах суспільства – намагаємося створити проект, який буде корисним усьому регіону, а не тільки Австрії чи Німеччині. Для розширення установ, збільшення доходів, поліпшення логістичних систем, зміцнення зв’язків між Сходом і Заходом. І це мотивує нас кожен день. Зараз ми – невелика Асоціація, що має офіси в кількох країнах Європи. І ми маємо намір відкрити один із таких у Києві в найближчі 1-2 роки.

– У скількох країнах Ви вже відкрили представництва? І в яких саме? Маттіас Крьон: Це 16 країн: Франція, Швейцарія, Німеччина, Італія, Австрія... Тобто, всі країни Дунайського регіону. Дунай – це наш об’єднуючий елемент, тому ми й називаємося «Дунайська соя». До того ж це споживчий бренд. Люди можуть бачити його на упаковках молока, сиру, яєць, м’яса, які вони купують.

– Ви згадали про відкриття офісу в Києві. Чим Вас зацікавила Україна? Як Ви уявляєте собі український соєвий ринок? Наскільки він великий і який його потенціал? Маттіас Крьон: Європа імпортує близько 40 млн т сої, що відповідає приблизно 15-16 млн га соєвих полів. Більшість з цих полів знаходяться в Бразилії чи Аргентині. Європейці невдоволені через монокультурну спеціалізацію регіону, використання великої кількості пестицидів. Тому безліч споживачів зацікавлені в придбанні саме європейської сої. А Україна є найбільшим виробником сої в Європі, вирощуючи цю культуру на 2 млн га полів, в той час як усі інші країни Європи – лише на 1 млн га. Ваша країна відіграє ключову роль в Асоціації ще й тому, що вона – найбільша країна Європи. Україна – серце того, що ми будуємо, тому ми повинні бути і тут.

– Опишіть, будь ласка, що означає бути членом Вашої організації? Як вона працює в цілому? Маттіас Крьон: По-перше, ми сертифікуємо європейську не-ГМО сою. Цей сертифікат дозволяє взяти участь у спеціальних програмах для продуктів високої якості в

Швейцарії, Австрії, Німеччині, Франції та багатьох інших країнах. Маючи сертифікат від «Дунайської сої», можна отримати доступ на ринки сої високої якості в Західній Європі. По-друге, ми допомагаємо виробникам виходити на нові ринки: будуємо платформи для взаємодії бізнесу, створюємо мережі співробітництва, організовуємо зустрічі для виробників сої. Ми намагаємося згуртувати ринок. По-третє, працюємо над створенням кращої моделі виробництва сої та інтеграцією в неї наукових досліджень, технологій отримання кращого насіння. Ми готові обмінюватися досвідом для того, щоб виробляти кращу сою, яка буде екологічно чистою і прибутковою. рії?

– Як відбувається процес сертифікації? У Вас є власні лаборато-

Маттіас Крьон: Ні, лабораторій у нас немає. Ми стандартизуємо правила, за якими відбувається виробництво сої. А самі сертифікати видаються відповідними міжнародними сертифікаційними органами, на зразок SGS або українського «Органік Стандарт». Ці органи видають сертифікати про те, що продукт відповідає стандартам, встановленим «Дунайською соєю». Ми також надаємо підтримку виробникам, якщо ті хочуть взяти участь у програмі, розповідаємо, як це відбувається, і що потрібно робити для участі, а потім допомагаємо знайти ринок і покупців.

– Нам відомо, що сертифікація включає жорсткі вимоги до ґрунтів, на яких може вирощуватися «Дунайська соя». Які саме? Маттіас Крьон: «Дунайську сою» не можна сіяти на землях, де вирощувалася ГМО соя. Але земля залишається зміненою не назавжди. Через кілька років на ній можна знову працювати. Чому європейці незадоволені соєю, привезеної з Бразилії чи Аргентини? Тому, що там знаходяться великі площі амазонських лісів та інших дуже важливих природних регіонів, на зразок Серрадо. З кожним днем соєві поля витісняють природні регіони Бразилії та Аргентини, і це згубно впливає на клімат і цілісність природи цих країн. Ми б хотіли уникнути такого. Ось чому ми використовуємо землю в Європі, зареєстровану з 2008 року як сільськогосподарську. Ми хочемо припинити вирубку лісів в Бразилії і вирощувати сою на угіддях, призначених саме для цього. Земля повинна бути зареєстрована як сільськогосподарська, нехай вона і не використовувалася в цих цілях.

– Що Ви можете сказати на рахунок компаній, які виробляють насіння без ГМО? Маттіас Крьон: Таких компаній в Європі досить багато, в тому числі й українських. І якщо порівнювати врожайність, не-ГМ насіння дає врожаї не гірші, ніж модифіковане. Статистика USDA говорить, що врожаї в Європі рясніші, ніж у США. Італія дає кращі врожаї сої у світі, а не Бразилія або США. І це без використання ГМ насіння. Генна модифікація робить виробництво сої для фермера простішим. Але це тягне за собою значні негативні наслідки, такі як резистентність бур’янів. Це ми зараз можемо спостерігати в Латинській Америці і США. Але ми боремося не з модифікацією рослин, а за підтримку фермерів.

– Не могли б Ви розповісти про співпрацю між «Дунайською соєю» і «Сварог Вест Груп»? Як вона зародилася і які маєте плани на найближче майбутнє? Інна Мєтєлєва: Знайомство з Асоціацією «Дунайська соя» відбулося восени минулого року. Ми активували напря-

Сварог Вест Груп − 44

мок не-ГМ сої і проекту з її переробки, досліджували нові ринки для нашої продукції. Ключовим джерелом інформації на різних ресурсах (в тому числі, аналітичних) про ринок не-ГМ сої та продукти її переробки в Європі була Асоціація «Дунайська соя». Познайомившись ближче, ми дізналися про можливість членства в Асоціації і зрозуміли, що це саме те, що нам потрібно. Дуже швидко було встановлено контакт, з нами поділилися всією необхідною інформацією, експертними рекомендаціями та контактами. І вже 1 січня 2015 року ми першими з українських компаній стали членами Асоціації «Дунайська соя». Цього ж року ми розпочали процес сертифікації виробництва нашої продукції за стандартами «Дунайської сої». Маттіас Крьон: Я впевнений, що ця ініціатива дуже важлива для корпорації «Сварог Вест Груп». І завдяки їй ми налагодили контакти з іншими виробниками.

– Як відбувається процес сертифікації полів? Інна Мєтєлєва: «Дунайська соя» не володіє монополією на сертифікацію виробництва не-ГМ сої. Сертифікацію здійснюють міжнародні компанії та їх представництва в Україні, які мають на це право. До цього також можна залучати іноземних фахівців. Процес сертифікації включає в себе весь виробничий цикл: від перевірки якості насіння, полів, збору врожаю, контролю відсутності домішок ГМО на елеваторах до формування та відправки товарних партій.

– Які критерії відбору господарств для сертифікації від Асоціації «Дунайська соя»? Маттіас Крьон: Ми намагаємося працювати з хорошими і надійними компаніями будь-яких масштабів. Ми не є комерційною організацією і відкриті для співпраці з будьякими компаніями з різних регіонів. Учасники Асоціації мають можливість підтримати наш Статут, щоб уникнути корупції і зберегти відкритість та високі стандарти. Ми завжди відкриті для нових членів Асоціації.

– Що потрібно для того, щоб Ваша ідея отримала більш широкий розвиток в Україні? Інна Мєтєлєва: Для того, щоб в Україні розвивався напрямок виробництва не-ГМ сої (і в принципі виробництво не-ГМ культур і продуктів харчування), необхідно, щоб виробники дотримувалися чинного Закону України. На жаль, цього поки немає.

– Як можна контролювати дотримання Закону? Інна Мєтєлєва: Нещодавно у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного контролю за обігом ГМО (реєстраційний номер 2977 від 29.05.2015), в якому передбачається система посилення контролю, покарання, а також утилізації незаконної ГМ продукції.

– Чому вигідніше вирощувати не ГМ продукцію? Маттіас Крьон: Якщо подивитися на цінову піраміду європейського ринку, на її верхівці знаходиться органічна соя з обсягом виробництва 800 тис. т на рік, яка є вдвічі дорожчою, ніж ГМ соя. Можна заробити 700 € за т. Далі йде харчова соя, до якості якої висувається не менше вимог і яка має непогану ціну. Потім йде немодифікована соя, виробництво якої становить 7 млн т на рік. А в основі піраміди лежить звичайна модифікована соя.

Для виробництва органічної сої необхідне використання високовартісної технології контролю за бур’янами, що зумовлює більш високу ціну на сою. Для харчової та немодифікованої сої – ті ж умови. Вартість виробництва є вищою, але і ціна сої теж росте, збільшуючи Вашу вигоду. Питання в тому, з яким ринком Ви б хотіли працювати. Ми вважаємо, що в України є потенціал виробляти не менше 10 млн т сої. Різниця у виробництві модифікованої і не ГМ сої – невелика, але суттєво впливає на ціну продажу, що підживлює комерційний інтерес. Інна Мєтєлєва: Наразі ми ведемо переговори з великою німецькою агрокомпанією, з активами, в тому числі, і в Румунії. Середня врожайність органічної сої на полях в Румунії становить 3,5 т/га. Середня врожайність не-ГМ сої в нашій компанії – 3,8 т/га, при середній по Україні – 2 т/га (і при цій низькій врожайності більша половина – ГМО продукція). Тобто, калькуляція очевидна на користь не-ГМО. На початку травня ми були учасниками Європейського протеїнового форуму, де виступали з презентацією про соєвий потенціал ринку України. Було дуже цікаво спостерігати здивування учасників, які бачили виробничі показники України, що перевищують показники європейських виробників. Ми постійно говоримо про наш потенціал і можливості, але відомо це тільки в межах наших кордонів. Потрібно знайомити Європу і потенційних європейських партнерів з сільським господарством в Україні, поглиблюючи співпрацю на рівні бізнесу, за допомогою таких майданчиків, як Асоціація «Дунайська соя».

– Які кроки передбачає підписана нещодавно декларація про співпрацю з українським Мінагропродом? Маттіас Крьон: Ми активно співпрацюємо з державними органами країн, де є представництва «Дунайської сої». Ми зацікавлені у залученні дослідних установ та консультаційних служб держави, розширенні ринків збуту, підвищенні стандартів і показників якості та безпеки української продукції. Але наша основна мета – робота з компаніями.

– З яких джерел фінансується Асоціація? Маттіас Крьон: Асоціація існує завдяки членським внескам. Нас підтримує багато компаній. Ще частину доходів приносить бренд «Дунайська соя». Ми отримуємо приблизно до 3 € з 1 т від промислових переробників сої з нашим брендом.

– Що потрібно зробити, щоб мати право використовувати бренд «Дунайська соя»? Маттіас Крьон: Отримання права на використання бренду відбувається на трьох рівнях: вступ до Асоціації, підписання контракту і сертифікація продукції.

– Чи є у Вас плани на співпрацю з іншими українськими компаніями, окрім корпорації «Сварог Вест Груп»? Маттіас Крьон: Так, цього року ми плануємо показати урожай 2015 нашим партнерам з Європи, щоб довести, що в Україні можливе виробництво високоякісних не-ГМ соєвих продуктів, придатних для експорту в Європу. У нас є угода з «ТАС-АГРО», «ATK» та ін. Також ми співпрацюємо з українською сертифікаційною компанією «Органік Стандарт». За матеріалами Національного агропорталу Latifundist.com

Сварог Вест Груп − 45

Сварог Вест Груп − 46

«Зелений щит» здорової нації Усе більшої популярності у світі набирає органічний рух. Харчуватися органічною їжею, носити одяг з органічних тканин, облаштовувати дім, використовуючи органічні матеріали – тренди останнього десятиліття. «Натуральний» тренд торкнувся й України. Які продукти можна назвати органічними та які вимоги висуваються до них? Як розвивається вітчизняне органічне сільське господарство та органічний ринок? Відповіді на ці питання дає Ольга Шевцова, менеджер з якості ТОВ «Органік стандарт» – першого українського сертифікаційного органу, який здійснює інспекцію та сертифікацію органічного виробництва.

– Органік Стандарт розпочав роботу в 2007 році. Що стало поштовхом для створення першого національного органу в галузі органічної сертифікації?

– Сертифікаційна компанія «Органік Стандарт» була заснована провідними українськими організаціями, що представляють органічний сектор України. Це відбулося у рамках українсько-швейцарського проекту зі співробітництва та міжнародної технічної підтримки згідно з договором від 13 жовтня 1997 року між урядами України та Швейцарії щодо технічної та фінансової співпраці. Сьогодні Органік Стандарт – лідер у сфері надання сертифікаційних послуг органічного виробництва на українському ринку. Компанія включена в офіційний перелік сертифікаційних органів, визнаних у Європейському Союзі та Швейцарії.

– Для чого необхідно сертифікувати органічну продукцію?

– Сертифікація виробництва – це єдиний спосіб підтвердити статус органічної продукції та запобігти обману споживача. Згідно з Постановою Ради ЄС 834/2007, органічне виробництво – це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин. Головною специфікою сертифікації органічного виробництва є суворий і постійний контроль усіх етапів виробництва – від поля до столу.

– Розкажіть детальніше про процедуру сертифікації виробників органічної продукції Органік Стандарт.

– Діяльність Органік Стандарт здійснюється за принципами, описаними в органічних стандартах здоров’я (ґрунту, рослини, тварини, людини, навколишнього середовища), екології (функціонування природних екологічних систем та циклів), справедливості (побудова довірливих взаємовідносин та поваги до навколишнього середовища) та турботи (відповідальне ставлення до навколишнього середовища та його збереження для наступних поколінь). Наразі компанія «Органік Стандарт» є єдиним українським сертифікаційним органом, що може запропонувати послуги сертифікації органічної продукції. Необхідно виділити дві складові сертифікації: інспекцію та власне сертифікаційний процес. Під час інспекції відбувається планова перевірка сільськогосподарського підприємства (полів, потужностей, документів тощо) на відповідність його діяльності до вимог стандартів органічного виробництва. Сертифікаційний процес – оцінка та перевірка інспекційних документів, виконання вимог до виробництва продукції протягом останнього року та прийняття сертифікаційного рішення.

– Що нині відбувається на українському органічному ринку? Експерти вважають, що Україна має чудовий потенціал для збільшення площ під органічне сільське господарство, Ви погоджуєтесь?

– На сьогодні в Україні діє близько 200 органічних

Сварог Вест Груп − 47

операторів (виробників, переробних підприємств, трейдерів) під контролем Органік Стандарт. Комісією ЄС затверджено вичерпний перелік 16 акредитованих сертифікаційних органів, які мають право працювати у нашій країні. Попит на українські органічні продукти зростає як зі сторони кінцевих споживачів, так і від переробних підприємств. Україна має перспективні умови для розвитку органічного виробництва внаслідок зростання зацікавленості міжнародних покупців, поступового підвищення рівня обізнаності населення щодо органічних продуктів та наявності активних представників органічного сектору. Попит на органічні продукти зростає і на внутрішньому ринку. В України є значні можливості для виробництва, переробки, торгівлі та реалізації органічної продукції.

– А як щодо державної підтримки? Закон – на боці виробників органічної продукції?

– Нормативно-правова база має бути привабливою для вітчизняних та закордонних інвесторів, щоб забезпечити підвищення якості та безперервність постачання органічної продукції. Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» було ухвалено 3 вересня 2013 року, однак він досі не реалізований. Близько двадцяти підзаконних актів все ще знаходяться на стадії роз-

робки. Між іншим, термін «органічний продукт» повинен бути чітко визначеним та законодавчо захищеним. Це дозволить підвищити прозорість взаємовідносин між споживачами та виробниками.

– Де ж шукати органічне?

– Насамперед, у невеликих спеціалізованих магазинах здорового харчування у містах-мільйонниках. Популярним також стає спілкування споживачів напряму з органічними виробниками. Із цією метою Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) pазом з українськими партнерами, починаючи з 2008 року, організував уже десять всеукраїнських та регіональних ярмарків органічної продукції під відкритим небом, більше 50 заходів з популяризації органічних продуктів, наприклад, у рамках фестивалів, продуктових виставок тощо. Магазини на фермах та система доставок кошиків з органічними продуктами ще не користуються популярністю серед українського населення. Уже присутній на ринку послуг і органічний кейтерінг (виїзне ресторанне обслуговування). У лютому 2014 року на найбільшій міжнародній виставці органічних продуктів «БіоФах» був уперше представлений український стенд, де була презентована найкраща українська органічна продукція, орієнтована на експорт.

Сварог Вест Груп − 48

Як розпізнати справжній органічний продукт? Органічний продукт має особливе маркування Назва продукту повинна вказувати на органічний метод його виробництва Відповідно до європейських стандартів, на етикетці органічного продукту повинно бути обов’язково зазначене наступне:

ПРОДУ К Т О РГАНІЧНИЙ Логотип ЄС («євролисток») Кодовий номер органу контролю Країна походження сировини

UA–BIO–108

АГРОВИРОБНИЦТВО УКРАЇНИ

Органічний продукт супроводжується відповідним сертифікатом, який підтверджується щороку Сертифікати від різних сертифікаційних органів можуть мати різне оформлення, але обов’язково містити наступну інформацію: Назву виробника та його адресу (має співпадати із зазначеною на етикетці продукту) Стандарти, згідно з якими сертифікована продукція Асортимент продукції Термін дії сертифікату Назву сертифікаційного органу

Сварог Вест Груп − 49

Що таке органічний продукт? Органічний продукт – це продукт харчування, вирощений у результаті ведення сертифікованого органічного виробництва, що передбачає заборону використання синтетичних пестицидів та добрив, інших штучних речовин та генетично модифікованих організмів.

Які переваги органічних продуктів? Органічне виробництво, першою чергою, забезпечує простежуванність будь-якого продукту на усіх стадіях – від поля до полички магазину.

Логотипи, які гарантують органічне походження продукції

Європейський союз

Україна

Японія

Франція

США

Великобританія

Штампувальна ділянка виготовлення металевих виробів, деталей з листового прокату, смуги, холодне штампування, холодне і гаряче пресування з використанням технологічного оснащення (штампи і прес-форми).

Токарні роботи • обробка зовнішніх та внутрішніх циліндричних поверхонь; • свердління, зенкерування, розвертання отворів; • нарізування зовнішньої та внутрішньої різьб; • накочування рифлень; • обробка деталей діаметром до 320 мм і довжиною до 2700 мм; • обробка деталей типу диску до 700 мм; • виготовлення деталей: вали, диски, осі, пальці, цанги, фланці, кільця, втулки, гайки, муфти тощо.

Фрезерні роботи

• фрезерні роботи на замовлення за зразками або індивідуальними кресленнями, ескізами; • фрезерування: уступів, торцеве фрезерування, профільне фрезерування, фрезерування пазів тощо.

Плазмова різка

• розмір столу розкрою - 6х2,5 метри; • плазмова різка по контуру (товщина листа до 28 мм); • газова різка по контуру (товщина листа до 150 мм).

Зварювальні послуги

• електродугове зварювання; • напівавтоматичне зварювання дротом в захисних газах; • ручне дугове зварювання; • зварювання під флюсом; • газополуменеве зварювання.

Термічна обробка • • • • •

відпал сталей; нормалізація; гартування сталей; відпуск сталей; цементація.

Розробка та супровід конструкторської документації

Контакти 098 024 7445, 067 380 2657 zk@svarog-agro.com

РЕТРОСПЕКТИВА

Людство і ГМО: хто кого? Той, хто контролює нафту, може контролювати держави; той, хто контролює продовольство, – людей. Генрі Кіссинджер, 56-тий Державний секретар США.

Із появою генної інженерії та ГМ-технологій почалася війна за виживання, і поки що людство її виграє. Проте якою ціною? Найбільш резонансним прикладом у цьому протистоянні є випадок, який стався у районі Відарбхі, штат Махараштра (Індія). За різними даними, починаючи із 1997 року, тут загинуло від 200 тис. до 250 тис. фермерів. Це найбільша «епідемія вбивств» за всю історію людства. Як загинули? Наклали на себе руки. Чому? Бо потрапили у кредитну пастку: вони «купились» на пропозицію однієї із компаній, що продавала ГМ-насіння. Це так зване «насіння-термінатор», запрограмоване давати лише один врожай. Тобто, зерном зі свого врожаю наступного року фермер засіятись уже не міг. Так, не маючи можливості купувати кожного сезону нові партії насіння, а відтак – вибратись із замкненого кола, селяни накладали на себе руки. «Випадок, вирваний із контексту», – скажете Ви. Але ми з цим не погодимось.

Сварог Вест Груп − 53

«Холодна війна» з генами Під час «холодної війни» військові обох супердержав – США і СРСР – покладали неабиякі надії на новітню біологічну зброю. Вона мала бути набагато ефективнішою, ніж термоядерна: не знищувати території та індустрію, а впливати лише на населення. До такої зброї відносили штучні та генетично модифіковані організми та організми, що містили штучностворені або запозичені з інших організмів гени. Це відкривало грандіозні перспективи, а саме: створення вірусів і рослин, котрі би знижували імунітет людей, несли нові хвороби, від яких не було б ні природного захисту, ні ліків. Після закінчення війни, звісно, виникла серйозна проблема з фінансуванням цих програм. Тоді групи радянських і американських спеціалістів у цій галузі почали звертатися до урядів із пропозиціями використати технології у мирних цілях. У Радянському Союзі такі програми не набули відповідної фінансової підтримки, а у Сполучених Штатах ідею підхопили корпорації, що спеціалізувались на агротехнологіях. Так, незабаром на світовому ринку з’явилися генетично модифіковані сільськогосподарські культури, а фактично – нові, штучні види рослин, що не пройшли природну або звичайну сільськогосподарську селекцію, а були синтезовані шляхом біотехнологічних операцій. Селекція і генна інженерія: хто є хто У свідомості пересічного громадянина ГМО нічим принципово не відрізняються від селекції. Між тим, у природних умовах схрестити камбалу з яблуком – неможливо. Натомість генній інженерії ця сумнівна ідея дуже навіть під силу. То що ж таке ГМО? Передусім, це не прискорена селекція, як дехто собі уявляє. Селекціонер не «ґвалтує» природу. Якщо пилок від груші не запліднить кокос чи скорпіон не запліднить пшеницю, то селекціонер нічого з цим не вдіє. Він буде продовжувати селекціонувати те, що не суперечитиме законам природи, і надалі виводити ідеальні сорти і породи. Генна ж інженерія дає можливість оживити чи то вживити в ДНК одного організму – ген іншого. А як відомо, ДНК – це програма розвитку організму. Так от: в цю програму роблять вставки чужої програми, взрізаючись «по живому». Як стверджують науковці, змінити один ген так, щоб решта генів у ДНК не відреагували на це, – неможливо. У процесі видозмін за принципом доміно будуть задіяні сотні, а може й тисячі генів. А кожен ген відповідає за якусь характеристику організму. Чим ця видозміна закінчиться – загадка. Експерименти з генами. Початок Населення нашої планети стрімко збільшується. Це спонукає учених і виробників не лише інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, а й почати пошук принципово нових підходів до розвитку сировинної бази. Вирішення – поява нової галузі – генної інженерії. Першим генно-інженерним продуктом став людський інсулін, а вже у 1987 р. були проведені перші польові випробування генетично модифікованих сільськогосподарських рослин. Наприклад, помідор, стійкий до вірусних інфекцій. У 1992 р. у Китаї почали вирощувати тютюн, який «не боявся» шкідливих комах.

Початком масового виробництва модифікованих продуктів вважають 1994 р., це офіційний рік народження ГМ-продуктів. Тоді в США з’явилися помідори сорту FlavrSavr, які не псувалися під час перевезення. Це помідори з відкладеним терміном дозріванням, які могли зберігатися до півроку за температури +14ºС…+16ºС. Їх дозрівання відбувалося за кімнатної температури. Із 80-х років ХХ століття стартував глобальний експеримент: почали культивувати нові генетично модифіковані рослини. Трансгенні культури набули нових властивостей, наприклад, стійкості до різних вірусів, бактерій, шкідників. Головною метою цієї розробки була можливість годувати населення нашої планети високоврожайними генетично модифікованими культурами. Трансгенні проблеми Поглянувши тверезо на нинішню ситуацію використання ГМ-продукції, можна визначити основні проблеми, які вже зараз створюють трансгенні культури.

10 Виникнення «супербур’янів» і «супершкідників» Рослини, яким додали ген інсектициду, стають стійкими до комах та шкідників. Проблема у тому, що пилок таких рослин стає токсичним, і корисні комахи, які ним харчуються, страждають. Так, виживають лише найсильніші, у результаті чого з’являється новий вид «супершкідників», стійких до токсинів. У 2011 р. вчені дослідили 13 основних шкідників і виявили, що 5 із них були нечутливими до отрути, яку виділяли ГМ-рослини (Bt-кукурудза і Bt-бавовна). Крім того, фермери борються із суперстійкими бур’янами, що не реагують на гербіциди. У результаті вони змушені використовувати ще більше хімікатів.

9 Смерть бджіл і метеликів Одним із рекламних трюків, які використовують для просування ГМ-культур, є думка про те, що засоби від бур’янів вбивають лише шкідників, що, нібито, збільшує врожай. На жаль, методи, які застосовують біотехнологічні компанії з захисту зернових культур від шкідників, також поширюються і на корисних бджіл та метеликів. Комахи опилюють 1/3 продовольчих зернових культур (бджоли – 80% із цієї цифри). Таким чином, замість того, щоб вирішити проблеми нестачі продовольства, генетично модифіковані продукти фактично можуть лише погіршити ситуацію.

8 Фермери не можуть збирати насіння Сільське господарство – це простий процес: із насіння рослин вирощують сільськогосподарські культури, збирають врожай і насіння на наступний сезон. Проте ГМО компанії цього робити не дозволяють. Вони лишають аграріїв останнього кроку, адже насіння, зібране із ГМ-культур для висіву непридатне. Неможливість засівати свої ділянки своїм же насінням насправді означає, що крупні корпорації-виробники ГМО зможуть контролювати усе насіння, його попит і ціну.

7 Перехресне запилення культур Це призводить до їх генетичного забруднення. Основна проблема – ГМ-культури важко утримувати від контакту з екологічно чистими рослинами. Тому у випадку, коли ми вирішимо від них відмовитись, це зробити буде вкрай важко. Зараз перед вченими стоїть

Сварог Вест Груп − 54

завдання: знайти спосіб контролювати перехресне запилення рослин. Незалежно від того, чи використовує аграрій органічні добрива і чи дотримується природних умов вирощування культур, він не може уникнути потрапляння пилку із сусіднього фермерського господарства на власне, як не може і контролювати запилення та перетворення його культур у гібриди.

6 Якщо недозволена ГМ-рослина виросте у вас Питання «Як контролювати поширення ГМО?» зараз турбує як виробників, так і переробників. З одного боку, такі рослини вважатимуться незаконновирощеними, якщо Ви не купуватимете їх щосезонно безпосередньо в офіційного дистриб’ютора. З іншого боку, насіння і пилок цих рослин літають скрізь. Що ж буде з фермером, який через перехресне запилення виростить не звичайну картоплю, а культуру, яка не просто не боїться шкідників, а сама їх і знешкоджує? У такому разі компанія-виробник може подати в суд на фермера, який незаконно вирощує запатентовані рослини.

5 Високі показники самогубств Сільське господарство – це азартна гра, тим паче в таких країнах як Індія, де фермери розраховують на сезон мусонів, аби достатньою кількістю води забезпечити свої посіви. Але як селянам вижити, якщо мусонів нема? Вирощування ГМ-насіння, на жаль, вимагає удвічі більше води і не відповідає заявленим вимогам під час боротьби з комахами-шкідниками. Розчаровані фермери не знаходять іншого виходу, як накласти на себе руки.

4 Недостатній держконтроль Як не дивно, але виникнення «супершкідників», породжених ГМО, можна було б уникнути, якби фермери використовували безпечні методи ведення сільського господарства. Тим не менше, відсутність професійної

підготовки і ресурсів означає те, що більшість аграріїв не слідують техніці «сховищ», і «супершкідники» продовжують розмножуватись. У той час, коли 64 країни, включно із Китаєм і ЄС, вимагають спеціального маркування ГМ-продуктів, США (найбільший виробник генно модифікованих культур) все ще не мають таких законів. Тому людина, яка повністю відмовляється від споживання таких продуктів, уже не певна, що саме вона їсть.

3 Бумеранг між владою і біотехнологіями У той час, як противники ГМО кричать про їх шкоду, біотехнологічні компанії запевняють, що проведені наукові дослідження говорять про зовсім протилежні речі. Мовляв, ГМ-продукти цілком безпечні. Але чому ж висновки настільки різняться? Очевидно, що це комусь вигідно.

2 Шкода біологічній різноманітності рослин Промислове сільське господарство зменшує біологічну різноманітність, адже розчищає землі для своїх рослин і зосереджує увагу на виробництві лише одного їх виду. Це масштабне монокультурне рослинне виробництво з 1990-х років призвело до скорочення розмаїття рослин на 75%. Ситуація із ГМ-фермами ще складніша, бо вони не лише вирощують один вид рослин, а і всі рослини в межах цього сорту є ідентичними. Таке одноманіття викликає занепокоєння, оскільки робить наші продукти харчування особливо чутливими до зміни клімату, хвороб та шкідників.

1 Відволікають від екологічно чистих технологій Одним із головних принципів діяльності ГМкомпаній в сучасному сільському господарстві є обіцянка не допустити світову продовольчу кризу і нагодувати голодувальників з Африки та інших країн. Проте ці обіцянки так і не були реалізовані, бо ГМкультури напрочуд непостійні та й деякі країни просто

Сварог Вест Груп − 55

не бажають, щоб їжу для їх споживання вирощували в лабораторіях. Тоді, якщо ГМО не вирішують проблему голоду, як ми прогодуємо населення, чисельність якого постійно зростає? На щастя, є інші, безпечні та пропаговані фермерами і науковцями, методи. Наприклад, існує багато смачних і поживних культур, які мають здатність пристосовуватись до суворих кліматичних умов (просо, фоніо і американський рис). Крім того, можна застосовувати нешкідливу для навколишнього середовища систему рисової інтенсифікації, яка не потребує великої кількості води і покращує виробництво рису на 50-100%. Інші ідеї передбачають децентралізацію сільського господарства, будівництво теплиць поверх продуктових магазинів, застосування аквапоніки тощо. Відійшовши від ГМО, ми зможемо дати поштовх до процвітання одного або декількох із цих напрямків. Не-природні витвори Більшість зусиль науковців галузі генної інженерії було направлено на створення ГМ-рослин. На сьогодні уже існують Bt-рослини із геном Bacillus Thuringiensis. Наявність цього гена призводить до формування білка, який вибірково вбиває гусениць. Є також рослини, стійкі до певних гербіцидів. Тож тим

часом, коли гербіциди знищують бур’яни, культурні рослини залишаються неушкодженими. ГМ-рослини з покращеними смаковими якостями – це золотий рис (із великим вмістом вітаміну А), солодкий та фіолетовий помідор (із високим вмістом антиоксидантів, які здатні захистити від раку). Пшениця із геном скорпіона здатна витримувати посуху. Модифікують зараз і тварин. Британські вчені уже створили новий засіб для боротьби із лихоманкою. Ідея полягає в тому, що комахи-самці мають місію самогубця, вони повинні спаритись з дикими самками. Після він разом із потомством помирає. Проте генна інженерія пішла далі і «створила» лосося, який росте вдвічі швидше звичайного і може схрещуватись з фореллю, створюючи новий вид риб. Віднедавна у природі також існує корова, яка дає молоко, схоже до людського, адже у його складі є людський білок лізоцим. Як не крути… Незважаючи на усю користь «новоствореної» продукції, їх цікавий та яскравий зовнішній вигляд та не менш цікавий набір хромосом, можливість згубного впливу на людський організм виключати не варто. Адже ймовірність того, що через генетичні маніпуляції людина не просто хворітиме, а зникне як вид, така ж, як і ймовірність схрещення скорпіона з пшеницею.

ПЕРСОНАЛ

Мотивація, що спрямована на успіх

Сварог Вест Груп − 57

Війна, економічна криза, девальвація гривні, суттєве підвищення цін на товари й послуги – основні, але далеко не всі причини значного погіршення ситуації на ринку праці в Україні у поточному році. Чимало компаній вдаються до жорстких антикризових заходів, жертвуючи добробутом власних працівників: масові скорочення та звільнення, зменшення або заборгованість виплат заробітних плат, погіршення умов праці. Роботодавців, які адекватно сприйняли кризу та втримались на плаву, при цьому не втрачаючи прихильності свого найціннішого активу – працівників, – одиниці. Чи можуть співробітники «Сварог Вест Груп» почувати себе у безпеці, якою є ситуація із працевлаштуванням у компанії та що чекає на того, хто бажає приєднатись до команди найуспішнішої аграрної компанії Західної України говорить Світлана Кальчик, менеджер із добору, забезпечення та використання персоналу корпорації «Сварог Вест Груп».

– Світлано, які професії на сьогоднішній день найбільш затребувані? А хто знаходиться навпаки – «за бортом»?

– Зараз до найбільш затребуваних фахівців в аграрній галузі можна віднести професіоналів, робота яких безпосередньо пов’язана з виробничими процесами: агрономи, технологи, висококваліфіковані трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, інженери в галузі переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, інженери-конструктори. Ринок праці переповнений економістами, бухгалтерами, діловодами, юристами. Корпорація «Сварог Вест Груп» велику увагу приділяє інноваційним технологіям, суть яких полягає в автоматизації виробничих процесів, тому на сьогодні виник попит на фахівців у сфері комп’ютерних технологій і програмування. Бажано також, щоб у спеціаліста був досвід роботи у цій сфері та знання різних мов програмування.

– Чи може фахівець робітничої спеціальності, який отримав освіту давно, освоїти ті технології, з якими йому доведеться зіштовхнутись, працюючи у Сварозі?

– Стратегія розвитку корпорації «Сварог Вест Груп» передбачає інтеграцію системи навчання та розвитку персоналу, що дозволяє підвищити компетентність усіх категорій співробітників. Працівникам надається можливість отримувати нові знання, уміння та навички за допомогою участі в загальнокорпоративних програмах навчання (тренінгах, семінарах, майстер-класах), спеціалізованих курсах з урахуванням профілю діяльності, відкритих навчальних заходах.

– Які зарплатні реалії? В умовах кризи та через девальвацію гривні фактичний рівень доходів українців зменшився.

– Рівень заробітної плати працівників корпорації «Сварог Вест Груп» є одним з найвищих серед аграрних підприємств Західних областей. З метою забезпечення гідної винагороди своїм співробітникам, починаючи з 2011 року, корпорація бере участь у галузевому дослідженні заробітних плат і компенсаційних виплат та кадрової політики і практики, яке проводить консалтингова компанія Ernst & Young. Діючі інтегрована система оплати праці та система мотивації створюють умови, за яких працівники корпорації можуть максимально реалізувати свій потенціал та досягти високих результатів.

– Чи є у Вас система бонусів, премій, надбавок? За що їх сьогодні реально отримати?

– У корпорації створена та успішно функціонує система матеріальної мотивації співробітників: премія щомісячна, премія за високі досягнення, премія місячна разова, доплати за особливі умови праці та працю понад встановлені норми, премія за кінцеві робочі результати, а також інші заохочувальні виплати.

– Чи хочете Ви, як роботодавець, бачити лише досвідченого працівника?

– Працівники – це головний актив компанії та наша найбільша цінність. Займаючи одну із провідних позицій в українському агробізнесі, ми сприяємо постійному розвитку професійних та особистісних якостей наших співробітників. На підприємствах корпорації «Сварог Вест Груп» працює понад 4500 співробітників. У своїй бізнес-діяльності ми базуємося на тому, що добробут та безпека наших працівників – ключовий пріоритет компанії. Ми створюємо умови для їх розвитку і реалізації професійного потенціалу, стежимо за їх здоров’ям, піклуємося про дозвілля. Тому вимога щодо досвіду роботи у певній сфері не є пріоритетним у виборі потенційного працівника, адже підхід корпорації щодо створення умов розвитку та навчання своїх співробітників дозволяє бачити їх кар’єрний ріст разом із розвитком компанії.

– Де і як Ви шукаєте співробітників? На скільки грають роль рекомендації, досвід, наявність МВА («Master of Business Administration», що в перекладі означає «Магістр бізнес-адміністрування») та інших додаткових «здібностей»?

– У нашій компанії є зовнішній резерв, тобто вже напрацьована база резюме. Якщо в ній немає відповідного фахівця, ми публікуємо оголошення у місцевих друкованих виданнях та на спеціалізованих сайтах. Також ми користуємося послугами державних центрів зайнятості. До співпраці залучаємо й студентів старших курсів та випускників начальних закладів різних рівнів акредитації. До пошуку персоналу топпозицій іноді ми залучаємо до співпраці рекрутингові компанії. Досвід роботи, певні знання, навички та вміння, наявність сертифікатів MBA вітається та є додатковим плюсом для кандидатів під час проходження відбору на певну вакансію.

– Як Ви вважаєте, яку професію слід вибирати молоді у найближчі роки? Які професії зараз – найперспективніші?

– Майбутнє України – за аграрною сферою, тому перспективними будуть виробничі та робочі спеціальності, потреба в яких з кожним днем зростає.

– Яке ставлення у Вашій компанії до переселенців? Чи готові Ви їх працевлаштовувати?

– Корпорація лояльно ставиться до переселенців, тому є відкритою для працівників із зони проведення АТО. На сьогодні у компанії працюють спеціалісти зі східних регіонів, які досить ефективно виконують свої посадові обов’язки. Спеціальні вимоги чи критерії відбору до таких працівників не висуваємо. Більше того, одним з напрямків діяльності корпоративного Благодійного фонду «Зміцнення громад» є програма соціальної підтримки та допомоги переселенцям. За матеріалами журналу «Деньги»

Реалізація яблук врожаю 2015 року з яблучних сховищ із регульованою газовою атмосферою Джонаголд (калібр 7-9) Айдаред (калібр 7-9) Голден делішес (калібр 6-8,5) Гала (калібр 6,5-8,5)

Ренет Симиренка (калібр 7-9) Глостер (калібр 7-9) Гренні Сміт (калібр 7-9)

Яблука калібруються на сортувальній оптичній лінії Мінімальна партія – 7 тонн Ціни встановлюються за 5-10 днів до моменту продажу

Контакти: Микола Барицький +38 (067) 384 52 40 barickij@svarog-agro.com

КСВ

5 років успішної діяльності: як це було?

281 825 днів діяльності, більш ніж 5 000 проектів для громад, 42,1 млн грн, залучених для їх реалізації, і сотні тисяч відкритих сердець, які отримали допомогу, консультацію чи пораду і змінили свої життя на краще. Благодійний фонд «Зміцнення громад» відсвяткував перший ювілей своєї діяльності.

Сварог Вест Груп − 61

25 червня 2015 року театр ім. Старицького у м. Хмельницькому радо приймав друзів, гостей та партнерів із нагоди проведення Міжнародної конференції «Зміцнення громад: від волонтерського ентузіазму до професійної діяльності» та 5-річчя діяльності Фонду. Українські, закордонні громадські й благодійні організації, ініціативні групи, влада та органи місцевого самоврядування, представники малого й середнього бізнесу, партнери та представники ЗМІ. Здавалося, стіни театру ще не були свідками такої події: понад 500 людей, які знають, як зробити життя громад кращим, і радо діляться цими секретами з іншими. Півтора мільйони гривень. Саме стільки Благодійний фонд реалізував на потреби сільських та міських громад за перший рік своєї діяльності, а уже минулий рік дав можливість залучити 15,5 млн грн на реалізацію проектів, грантів та програм. Ознайомлення із досвідом самоорганізації і новими можливостями для успішного розвитку громадської діяльності – такою була мета цього грандіозного дійства. А воно було направду таким. Адже, окрім презентації діяльності провідних благодійних та громадських структур, учасники конференції отримали змогу відвідати виставку успішного досвіду громадської діяльності територіальних громад та виставку провайдерів, стати свідками відзначення кращих сільських, селищних та міських громадських ініціатив. Безцінний досвід спікерів, інтерактивне спілкування, вітання почесних гостей, церемонія нагородження, виступи дитячого хору та пісочне шоу під акомпанемент живої музики – усе це та багато іншого робило цей день унікальним. Відкривала офіційну частину заходу директор БФ «Зміцнення громад» Тетяна Василик.

– Ми раді вітати сьогодні представників найактивніших територіальних громад, постійних партнерів, які спільно працюють над розвитком України і створенням гарного потенціалу для реалізації найсміливіших думок та ідей. Кожен із присутніх тут є саме таким потужним акумулятором, генератором і головне – втілювачем важливих справ для своїх громад і для України. Якщо говорити про роботу нашого Благодійного фонду, який сьогодні має прекрасну можливість у дружньому колі відзначити 5 років своєї діяльності, то, безумовно, займатися благодійністю з одного боку непросто, але з іншого – надзвичайно приємно і важливо. Адже, дивлячись в очі людей, спілкуючись і вислуховуючи їх проблеми, відчуваєш, наскільки потужним є наш народ. Кожного дня, працюючи з людьми, оглядаєшся і розумієш, що за 5 років зроблено чимало. І все це – система змін. Звісно, ми не можемо самотужки докорінно змінити ситуацію, але бути помічником і об’єднувати навколо себе активних – повинні. Сподіваюся, що сьогоднішня конференція стане черговою можливістю для саморозвитку та самоорганізації, – коментує Тетяна Василик.

Сварог Вест Груп − 62

Засновником і основним фінансовим донором Фонду є корпорація «Сварог Вест Груп». Благодійний фонд «Зміцнення громад» левову частку коштів на реалізацію найсміливіших ідей отримує від 5 тисячного колективу аграріїв. Ці люди не тільки сіють, плекають і збирають хліб, а й дбають про плоди благочинності. Голова правління корпорації – ініціатор безлічі соціальних програм та проектів.

– Понад 10 років тому ми розпочали реалізовувати перші проекти і сьогодні, мабуть, немає людини, яка б особисто не відчула благодійницьку діяльність. Звісно, проблем у нашій країні вистачає, але благодійність і волонтерство у час агресії східного сусіда показують, що ми вміємо об’єднуватися і вболівати один за одного. Це вселяє надію і створює той фундамент, на який ми зможемо опиратися у майбутньому. Головні засади благополуччя нашої держави і кожної громади залежать від того, наскільки ми самі навчимося творити наш добробут. Благодійному фонду «Зміцнення громад» і усім партнерам бажаю переформатувати свою діяльність, адже нам потрібно давати громадам в руки не рибу, а роздати вудки і навчити людей її ловити, – говорить голова правління корпорації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук.

Сварог Вест Груп − 63

Спікери, передусім, вели мову про стан і перспективи розвитку громадського суспільства, децентралізацію та об’єднання громад. Проте йшлося і про співпрацю з іноземними фундаціями.

– Якщо Ви отримали багато, не залишайте все собі, а поділіться з людьми, які цього потребують! Співпраця зміцнює обидві сторони. Взаємна відповідальність та відкрите, чесне спілкування – необхідність для успішної співпраці. Поважаймо культуру один одного. Яка Ваша внутрішня рушійна сила? Для нас – це проповідування Божої любові, – говорить Яап де Мой, директор Благодійного фонду «OEKROE» (Нідерланди). Це був надзвичайно насичений захід, який вкотре підтвердив, що люди, які займаються благодійністю – знають, як волонтерський ентузіазм перетворити на професійну діяльність.

Сварог Вест Груп − 64

«Ліга керівників»: спільна робота на благо міста Кожен українець давно зрозумів: поодинці нічого не зміниш, а будучи осторонь того, що відбувається у країні, рідному місті, ситуацію не покращиш. Знайшовши однодумців, ініціативні громадяни об’єднуються, адже тільки так можна подолати перешкоди, які стоять перед нами. Згуртувались у єдине ціле і працюють на користь свого краю небайдужі шепетівчани, які вирішили створити громадську організацію «Ліга керівників». До неї увійшли найактивніші мешканці Шепетівщини – очільники діючих підприємств, організацій. З якою метою об’єднались керівники? Які завдання поставили перед собою? Про це розповідає голова ГО «Ліга керівників», генеральний директор ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» Микола Агарков.

– Миколо Миколайовичу, таке об’єднання – це щось нове на теренах нашого краю. Чим була зумовлена нагальність створення ГО «Ліга керівників»?

– Необхідність таких кроків, насамперед, пояснюється потребами сьогодення. У нашій місцевості ефективно працює чимало підприємств, організацій, котрі очолюють досвідчені фахівці. У кожного з них є свій багаторічний виробничий та життєвий досвід, кожний по-своєму вирішує певні проблеми, проте лише у рамках своєї компетентності. Ідея об’єднатись і спільними зусиллями почати вирішувати ще й проблеми міста, у якому ми живемо і трудимось, виникла під час ділового спілкування директорів. Вона сподобалась багатьом, була підтримана, а згодом і втілена у життя.

– Кожна громадська організація ставить перед собою певні завдання. Що на меті у «Ліги керівників»?

– Керівники, які увійшли до громадської організації, – місцеві мешканці, які зіштовхуються з тими ж проблемами, що й решта шепетівчан. «Ліга керівників» хоче спрямувати свої зусилля, аби покращити інвестиційну привабливість міста, щоб на його території з’явилось

більше підприємств, де б містяни могли працювати і мати добрі заробітки. Колись Шепетівка мала великий виробничий і кадровий потенціал, тож його потрібно відновити. Добре, що знову запрацював завод культиваторів, є спроби запустити в роботу деревообробний комбінат. Потужні підприємства можуть підтримати слабші, обмінюючись досвідом і вчасно ліквідуючи труднощі, що виникають. Тільки спільними зусиллями шепетівська громада може стати сильною. Ми хочемо разом із міською владою вирішувати проблеми освітян, медиків, правоохоронців та інших служб. Ми на порозі великої адміністративної реформи, тому маємо намір захищати інтереси територіальної громади і в цьому напрямку. Розпочато роботу з комплексного профорієнтаційного тестування школярів, адже значно зросла потреба у професійних кадрах. Також у планах покращення благоустрою міста.

– Миколо Миколайовичу, хто ж ці люди, які згодились взяти на себе додаткову відповідальність?

– До «Ліги керівників» увійшло десять осіб: депутат Хмельницької обласної ради, голова правління кор-

Сварог Вест Груп − 65

порації «Сварог Вест Груп» Андрій Гордійчук, радник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Микола Гончар, депутат Хмельницької обласної ради, директор ПП «МВМ-13» Врам Мовсісян, виконавчий директор ПрАТ «Добробут» Ничипорук Роман Миколайович, директор ДП «Шепетівське лісове господарство» Володимир Сасюк, директор ДП «Шепетівський ремонтний завод» Олег Турінський, голова правління ПАТ «Шепетівкагаз» Володимир Турінський, начальник вагонного депо станції Шепетівка Віктор Чехов, начальник локомотивного депо Євген Шмигун, і я, генеральний директор ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор».

– А як керівники такого рівня досягають консенсусу у вирішенні будь-якого питання, остаточного його затвердження?

– Звісно, усі нюанси роботи ГО ми передбачили у своєму статуті. І цей – також. Рішення ГО набуває чинності лише у тому випадку, коли за нього проголосували усі члени «Ліги керівників», тобто одноголосно. Якщо хтось проти чи утримався, то намагаємось дійти згоди, відкоригувати питання так, аби воно отримало право втілюватись у життя.

– У місті створено багато громадських організацій. Чи не загубиться ваша «Ліга» серед них?

– До «Ліги керівників» увійшли серйозні ділові люди, котрі звикли вирішувати усе конструктивно, ґрунтовно. Ми розглядатимемо найактуальніші проблеми міста, будемо виходити зі своїми пропозиціями на засідання виконкомів, сесій. Прикро, але сьогодні жоден керівник діючого підприємства не є членом міськвиконкому. Це нонсенс. Адже саме наші підприємства наповнюють бюджет. Хочемо, щоб наше об’єднання промисловців зробило свій внесок у розвиток міста, району і допомогло створити позитивний імідж краю.

– Відомо, що одна з ініціатив (реконструкція площі Героїв Небесної сотні) не була підтримана на засіданні міськвиконкому…

– Так, активні шепетівчани створили ініціативну групу щодо реконструкції площі, розробили кошторис, підготували розрахунки і вже були готові розпо-

чати роботи, та не отримали на це згоди від міськвиконкому. Коли є бажання вкласти гроші у розвиток міста, зробити його більш привабливим, сучасним, а влада проти цього, то виникає питання: «Чи все так, як має бути у нашому місті?». На місці не зовсім упорядкованого скверу планували зробити красиву паркову зону з вимощеними доріжками по периметру, вічнозеленими деревами та різнобарвними клумбами, сучасними ліхтарями, зручними лавочками. Ми б хотіли бачити наше місто гарним, охайним, затишним, аби у ньому з’явилося нове місце для проведення дозвілля і відпочинку. Однак цього можна досягти лише об’єднавши владу та громаду. Відмову ініціатори проекту вважають політично вмотивованою. Виконуючий обов’язки міського голови Михайло Полодюк зауважив, що він не проти такої ініціативи, але наполягає на укладанні тристоронньої угоди, мовляв, у проекті не дотримані необхідні технічні умови.

– Ви передбачали, що будуть ось такі розбіжності? Яким чином плануєте їх вирішувати?

– Ми не політична організація, а представники виробничих галузей, котрі мають бажання повернути Шепетівці втрачену промислову потужність, інвестиційну привабливість. Влада у будь-якому разі повинна прислухатись до пропозицій громадських організацій, враховувати їхні думки. Плануємо також запрошувати на засідання «Ліги» представників виконавчих комітетів Думаю, що такі зустрічі будуть корисними для обох сторін. Намагатимемось діяти спільно, правильно та неординарно. Упевнений, що «Ліга керівників» зможе впливати на рішення, які стосуватимуться життя міста. Громадська організація має свій сайт в Інтернеті (www.golk.org), тож ми відкриті для спілкування з усіма. Обґрунтовані пропозиції неодмінно будуть почуті та взяті до уваги. Отож, закликаємо шепетівчан долучатися, активно підтримувати починання «Ліги керівників», об’єднуватися і вболівати за інтереси територіальної громади. За матеріалами газети «Шепетівський вісник»

Сварог Вест Груп − 66

Хмельниччина обирає Нову Економічну Політику

Нецільове використання державних коштів, економічна нестабільність, нечітка система оподаткування, корупція та хабарництво, девальвація гривні та масове безробіття вкрай виснажили країну та призвели до наростання соціального незадоволення. Україна потребує змін та реформ, що змогли б відродити її та вивести з кризи, в якій вона опинилась. Залучення іноземного капіталу, нові технології, європейський досвід в управлінні малим та середнім бізнесом, курс на розвиток держави – ті ключові пункти, через які ведуться політичні дискусії сьогодення. Саме це спонукало підприємців Хмельниччини створити ГО «Громадський рух «Нова Економічна Політика», презентація якого відбулася 23 березня 2015 року. Концепцію діяльності організації обговорювали представники 8 районів (Хмельницький, Славутський, Шепетівський, Теофіпольський, Білогірський, Красилівський, Старокостянтинівський, Кам’янець-Подільський) та 7 міст Хмельницької області (Нетішин, Шепетівка, Ізяслав, Красилів, Старокостянтинів, Хмельницький, Кам’янець-Подільський). Мета новоствореної організації – провести економічні реформи у нашому краї, орієнтовані на європейський ринок, зробити українські товари впізнаваними та конкурентоспроможними. На думку засновників НЕПу, без вільної підприємницької діяльності, без чіткої системи оподаткування та прозорого використання бюджетних коштів, без інвестицій-

них вливань та антикорупційних законів, без залишку коштів на місцевому рівні, де вони і заробляються, Україна не зможе вийти із затяжної кризи. Саме ці програмні засади є ключовими у Статуті ГО «Громадський рух «Нова Економічна Політика». На порядку денному організації – важливі питання майбутнього розвитку Хмельницької області: регіональна та національна політики, перспективи агропромислового комплексу, інноваційні технології, розвиток туризму та зон рекреації, благодійність як інструмент розвитку територіальних громад та ін. ЗІ СТОРІНОК ІСТОРІЇ Поняття НЕПу для України не нове. Це економічна політика, яка проводилась на території України у 1920-х роках і мала позитивний вплив на сільське господарство, промисловість та підприємництво. НЕП дозволив швидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і громадянською війнами. У селянських господарствах України зросла продуктивність праці, розширилися площі оброблюваних земель. В Україні з’явилося чимало приватних закладів. Дозволялося засновувати власні фабрики й заводи, брати в оренду націоналізовані раніше підприємства. НЕП допускав вільну внутрішню торгівлю, передачу дрібних підприємств в оренду і приватну власність, іноземні концесії, набував розвитку кооперативний рух.

Сварог Вест Груп − 67

23 березня 1921 року Декретом ВЦВК було скасовано продрозкладку та замінено на продподаток, який був удвічі нижчим, що сприяло розвитку виробництва. На рівні міжнародних відносин сучасної країни, одна з найважливіших подій відбулась також 23 березня 1994 року. Цього дня у Брюсселі Леонід Кравчук підписав Угоду про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством. Саме відмова від цього курсу і стала причиною Революції Гідності в Україні у 2013 році. Символічно, що саме 23 березня 2015 року ГО «Громадський рух «Нова Економічна Політика» обрала для себе датою презентації. Які завдання ставить перед собою ГО «Громадський рух «Нова Економічна Політика» сьогодні? Своїм баченням напрямків діяльності організації ділиться координатор ГО «Громадський рух «Нова економічна політика» Олег Демчук.

– Що спонукало створити подібну організацію?

– Відповідь на це питання дуже проста. Ми хочемо бачити Україну міцною та стабільною. Шлях до цього – в покращенні економічного становища та подоланні кризи. Коли починався Євромайдан, а потім – війна на Сході, волонтерський рух, малий та середній бізнес надавав і надає по сьогодні підтримку тим, хто її потребує. Вважаю, що саме малий та середній бізнес здатний «витягнути» країну з кризового стану.

– Чому Ви обрали саме таку назву? Адже коли чуєш слово «НЕП», одразу виникають асоціації з Радянським Союзом.

– Перше враження складається саме таке, і багато хто вважає, що нас спіткає така сама доля, як і в 1920-х роках, проте ми налаштовані оптимістично. У той період точилася війна і ситуація у країні була дуже складною. НЕП дав позитивний економічний ефект, що і допомогло покращити становище. Тому ми теж сподіваємося на хороші результати.

– Які завдання ставить перед собою «НЕП» на найближчий час?

– На сьогоднішній день пріоритетними завданнями

«НЕПу» є розвиток сільського господарства, харчової промисловості, відновлення машинобудування, підтримка кооперативів та налагодження функціонування туризму.

– Хто вони, члени «Громадського руху «Нова економічна політика»?

– Ми генерували ідею організації ще за півроку до її заснування. Спочатку нас було шестеро, зараз – більше трьох десятків. Наразі до членів громадської організації входять представники великих компаній, які працюють на Хмельниччині. Це – агровиробники, представники сфери видобування корисних копалин з родовищ, переробки сільгосппродукції та туристичної галузі Поділля.

– Із ким співпрацюєте?

– Намагаємось зібрати у своїх лавах найбільших виробників, зокрема, й аграрної галузі, запрошуємо до співпраці відомих діячів та політиків сучасності. Нещодавно на наші запрошення відгукнулися народний депутат Сергій Тарута та заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності, доктор економічних наук Михайло Довбенко. Спілкування з такими особистостями є дуже корисним, адже це дозволяє обмінюватись думками, пропозиціями, ідеями та обговорювати плани на майбутнє.

– Які маєте плани на майбутнє?

– Від самого початку ми не позиціонували себе як виключно Хмельницька організація. Найближчим часом маємо намір втілювати наші програми в Чернівецькій області, на Черкащині, Полтавщині, Херсонщині. Ми потребуємо людей, які бачать себе успішними підприємцями. Консолідація бізнесу є чудовою передумовою для його розвитку. Ми – гравці глобального світового ринку праці і претендуємо на свою частку світового економічного пирога. Україні час виходити на світову арену і вести бій серед професіоналів, тому ми запрошуємо всіх, хто готовий змагатися за Україну та перемагати.

«АГРО ПАТІ-2015» – найяскравіша подія року у Хмельницькому!

Сварог Вест Груп − 70

Хто добре працює, той гарно святкує 17 жовтня на найбільшій площі Хмельницького відбувся справжній «октоберфест». Саме так у народі назвали перший подільський ярмарок «АГРО ПАТІ2015», організатором якого став Перший національний аграрний кооператив. Органічні смаколики, цікаві розваги, запальна музика, чудернацькі виставки, мистецькі цікавинки, веселі забави – чого тільки не було на цьому грандіозному дійстві! Колоритний ярмарок органічної продукції був представлений різноманіттям сортів кави, меду, сирів, овочів та фруктів. Справжнім сюрпризом для подолян стали «Щедрі кошики» від Першого національного аграрного кооперативу, наповнені органічними ласощами: дієтичним екологічно чистим та таким корисним м’ясом кроля, цілющим медом, неймовірно смачною ряжанкою, справжнім маслом, делікатесним козячим сиром та натуральними овочами без «хімікатів»: капустою, буряками та картоплею. Бажаючі мали чудову нагоду отримати такий кошик до свого столу. У найбільшому казані країни рекордсмен України Олег Вощинський готував ароматну кашу, а на додачу гостей частували смачними буковинськими яблуками та корисним молоком з медом. Насичена розважальна програма «АГРО ПАТІ» включала в себе спортивні козацькі забави, богатирські ігри з найсильнішою людиною планети Василем Вірастюком, уроки танців, демонстрацію ковальської справи

та майстер-клас зі створення дерев’яних скульптур. Вправні фахівці демонстрували чудеса дерев’яного мистецтва, витинаючи чудернацькі фігури бензопилами. Чарівники-ковалі виковували вигадливі вироби. Дітлахи мололи спельту на кам’яних жорнах і збивали масло у дерев’яних маслобійках. Відвідувачі ярмарку мали змогу подивитись на породистих бичків та поросят, яких вирощують у господарствах Білогірського і Шепетівського районів. Поміж усього цього особливий антураж створювала виставка агротехніки, наданої корпорацією «Сварог Вест Груп», та ретро автомобілів. Усі охочі проходили безкоштовне медичне обстеження в Першому добровольчому мобільному шпиталі ім. Миколи Пирогова. Професійні ведучі вечірки Олександр Скичко та Ольга Цибульська не давали сумувати відвідувачам заходу жодної хвилини. Ввечері гостей запалювали українські хіти від гуртів Med Heads XL, Мотор’рола, Love Ukraine та скрипальки Майї Онищук. Свято завершилось лазерно-світловим шоу «Хмельниччина – зелене серце України».

– Ми намагались зробити подію яскравою та цікавою для наших гостей! «АГРО ПАТІ» пройшла на одному подиху, усі добре повеселились та отримали величезну порцію позитивних емоцій та драйву! Ми щасливі, що вечірка справила такий фурор, тому вирішили зробити її щорічною, – діляться враженнями організатори.

Сварог Вест Груп − 72

Агросвіт очима дітей

20 травня 2015 року сотні юних талантів зі своїми татами і мамами, представники Благодійного фонду «Зміцнення громад», туристичний комплекс «Услад» і вся Україна переживала грандіозне свято дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!». Вже увосьме учасники Конкурсу виготовляли і надсилали власні роботи у різних техніках декоративно-прикладного мистецтва на аграрну тематику, оргкомітет із 1 500 робіт обирав сотню кращих і нагороджував переможців на березі Дністра. Як це було?

Сварог Вест Груп − 73

…Ранок 20 травня 2015 року на березі Дністра був зовсім тихим: усі, затамувавши подих, очікували на грандіозну подію року – нагородження переможців конкурсу дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!». Сама атмосфера налаштовувала на те, що день буде незабутнім. Організатори Конкурсу закінчували останні підготування, усі перебували у передчутті свята: з хвилини на хвилину туристичний комплекс «Услад» прийматиме сотні юних талантів.

75 переможців, 10 представників найактивніших навчальних закладів, батьки, вихователі і наставники – ця чудова патріотична спільнота ось-ось стане частинкою величезного дійства. Ще секунда, і маса схвильованих дзвінкоголосих дітей порине у вир свята. Так, із першим звуком дитячого сміху стартувало неймовірне святкування під назвою «Моє майбутнє – з рідною землею!». Захоплені дитячі погляди і щирі посмішки – із таким арсеналом прибули на «Услад» переможці, аби відчути і пережити свято. Талановиті дітлахи, маса чудових робіт, закордонні гості, герої України, співаки, хореографічні колективи і фокусники – і усе це у місцині, що не залишає байдужим жодного.

– Україна споконвіків вважалася аграрним краєм. І зберегти цей статус – одне з головних завдань, яке ставить перед собою корпорація «Сварог Вест Груп». Для того, аби показати дітям важливість праці на землі, оселити у їх серцях бажання жити і працювати на благо рідного краю, корпорація стала ініціатором створення конкурсу дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!». Він дає можливість діткам задуматися над майбутньою професією і зрозуміти, що доля нашої країни – у їх маленьких руках, – стверджує Андрій Гордійчук, голова правління корпорації «Сварог Вест Груп».

Уже традиційно урочисту церемонію нагородження переможців із вітальним словом відкриває директор Благодійного фонду «Зміцнення громад» Тетяна Василик.

– Сьогодні ми знову вітаємо кращих із кращих, юних обдарувань, які не просто вміють малювати, писати вірші і займатися декоративно-прикладним мистецтвом, вони справді пов’язують своє майбутнє з рідною землею. І ми пишаємося тим, наскільки вони є талановитими і творчими. Атмосфера свята зачаровує: далеко не щодня можна спостерігати такий калейдоскоп талантів, чути стільки щирих слів привітання та подяк, бачити стільки щасливих очей. Сьогодні – особливий день, бо переможці Конкурсу на декілька годин потраплять в казку, – коментує Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад». Розважально-конкурсна програма свята дозволяла дітлахам відчути себе справжніми аграріями, відвідавши фотоінсталяцію і отримавши яскраві фотокартки. Окрім цього, юних талантів очікували перетворення у казкових героїв аквагриму, екскурсія у світ магії разом із фокусниками та спортивна гра «Лазертаг». Квест світом Галії разом із Астеріксом і Обеліксом переносив дітей у чарівний світ, а в науковій лабораторії переможці пізнавали секрети навколишнього світу. Цінні подарунки дітям вручали Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад», Юрій Гаврилюк, заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп», Яап де Мой, директор Благодійного фонду «OEKROE» (Нідерланди), Олег Бляхарський, волонтер, представник Українського козацтва, учасник Євромайдану і бойових дій у зоні АТО, Наталія Валевська, співачка і володарка премії «Кришталевий мікрофон».

Уже традиційно із вітальним словом звернувся до аудиторії заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп» Юрій Гаврилюк.

– Пріоритетом діяльності корпорації «Сварог Вест Груп» є виховання і формування стабільних трудових колективів і перспективних кадрів. Південний регіон – наймолодший за віком працівників. Найстаршому агрономові – 31 рік, решті – по 22 роки. І, зокрема, завдяки таким конкурсам виховання аграріїв відбувається із самого дитинства, – говорить Юрій Гаврилюк. На святі була присутня Наталка Валевська, адже крім співочої діяльності, вона ще й благодійник.

– Благодійністю я займалася змалечку. Особливої причини, чому так сталося, нема. Тоді ще це робилося несвідомо. Але зараз я не відчуваю, що подорослішала, я відчуваю себе тією ж таки дитиною. Я дуже хочу, щоб із цих талановитих дітей

виросли справжні патріоти, які будуть продовжувати наші справи. Ініціативу Сварога і Благодійного фонду підтримую усім серцем, душею і кожною клітиною у тому, що варто мотивувати людей до кращого майбутнього і бути добрими янголами один для одного, – коментує Наталія Валевська. До проведення Конкурсу долучилися і закордонні благодійники. Яап де Мой, директор Благодійного фонду «OEKROE» з Нідерландів, став почесним гостем церемонії. Із 2007 року вони разом із колегами реконструюють в Україні дитячі садочки, лікарні і школи. Щирість і відкритість іноземця вражала: він вручав грамоти і подарунки переможцям навколішки!

– Я – один із тих, хто приїхав з-за кордону. Перший проект, який ми реалізували, був у м. Гульськ біля Новоград-Волинського. Ми реконструювали лікарню в будинок сімейного типу. Сьогодні, коли я вручав нагороди переможцям, серед них виявився хлопчик із Гульська, із того-таки будинку сімейно-

Сварог Вест Груп − 75

го типу! Ви можете у це повірити? Зараз я відчуваю себе наполовину українцем, і це чудово. Те, що відбувається сьогодні, – доказ того, що діяльність організаторів Конкурсу – не даремна, – ділиться Яап де Мой. Свято, яке проводить Фонд разом із корпорацією «Сварог Вест Груп» – це те, що мотивує, надихає, а часом і допомагає. Так вважає і представник Українського козацтва, герой-учасник АТО, волонтер Олег Бляхарський.

– Віра, сила духу і дитячі малюнки – це ті речі, що допомогли мені вижити в зоні АТО. Малюнки – це наші обереги, їх нам присилають діти Вашого віку. Дивлячись на дитячі роботи, розуміємо, для чого ми тут, і знаємо, що саме для Вас творимо нове майбутнє. Як людина військова я дуже вдячний благодійникам і волонтерам, які допомагають нашим хлопцям на Сході. Вони діляться тим, що у них найсвятіше, – це

те, що вони – українці, і вони – нація, яку свого часу боялися турки, а тепер повинна боятися і Росія. Ми – справді нащадки козацького роду. Приємно, що є такі заходи, де дітей мотивують для створення патріотичних творчих робіт: написання віршів, малювання, танців і розвивають українську культуру. Вірю, що із них справді виростуть хороші талановиті молоді люди, визнані в усьому світі, – розповідає Олег. Свято підходило до свого завершення: переможців уже нагороджено, призи вручено, концертно-розважальну програму закінчено. Яскраві емоції, щасливі і задоволені діти та їх батьки, – підтвердження того, що свято вдалося. Цьогоріч Конкурс об’єднав навколо себе більше 1 500 учасників, для його проведення було залучено близько 600 тис. грн, але організатори впевнені: із кожним роком їх кількість та різноманіття робіт буде збільшуватися, а масштаби Конкурсу – невпинно зростати.

Конкурс дитячої творчості «Моє майбутнє – з рідною землею!» був заснований у 2007 році корпорацією «Сварог Вест Груп» у межах благодійної програми «З людьми і для людей». Із 2010 року її організатором став БФ «Зміцнення громад» за фінансової підтримки корпорації. За сім років кількість його учасників (діти віком до 14 років) зросла в 15 разів. Поширення ідеї важливості праці на землі, престижності сільськогосподарських професій, патріотизму – саме таку мету ставлять перед собою організатори Конкурсу.

60 840) 4 18 3 (0 : и т к , 33а а Конт окзальна в и р П а ш вул. Пер

Fresh PRoMo-студія