Зроблено в Єлисаветграді

грунт догори дном і вщент заповнений жовтою глиною. Подібної глини поблизу кургану немає, її сюди принесли. Денце горщика орнаментоване солярним знаком у вигляді вписаних одне в одне чотирьох кіл. Плечики прикрашають невеликі циліндричні наліпи, нижче яких знаходяться 13 прокреслених фестонів, що нагадують пелюстки. При погляді зверху орнаментація горщика справді нагадує зображення квітки. Як виявилося, своїми наліпами горщик був орієнтований за сторонами світу, що поряд з відсутністю поховань у кургані свідчило про культовий характер цієї посудини. Скоріше всього, він уособлював собою Всесвіт (подібні уявлення про моделювання світу у вигляді горщика відомі з міфологій багатьох народів світу) з його плином часу, і був зроблений до якоїсь визначної календарної дати. Такою датою, виходячи із зображення на плечиках 13-ти фестонів, могло бути введення до року 13-го місяця, що робилося періодично, наприклад, населен-ням Близького Сходу ще у ІІІ тис. до н.е..

- Цей горщик пов’язаний з високосним роком, - говорить Микола Тупчієнко. - Датування горщика майже співпадає з періодом царювання Хамурапі (1793-1750 р. до н.е.). А цей цар Вавілону відомий тим, що провів календарну реформу. У творців горщика був місячний календар, який передбачав періодичне введення високосного року. У цьому році був не додатковий день як у нас, а додатковий місяць – 13й місяць. До Хамурапі не було системи, коли його треба вводити: коли помічали значні відхилення - тоді і уводили. За реформою Хамурапі, 13-й місяць з’являвся кожні 3-4 роки. Тобто був семирічний цикл: два роки високосний рік - три роки - високосний рік. У кургані висотою 0,5 м та діаметром 20 м поховань не було, на 196