Issuu on Google+

Усе про пенсії: консультують фахівці Соловей щебече у вишневому саду на картині, яку вишила родина Платонових

Ніна ДОРДА: Нас водночас змило хвилею

Ñòîð. 14

¹32 (21463)

Ñòîð. 6

Ñòоð. 20

45

ТВ каналів!

Ïåðøèé íîìåð âèéøîâ 17 (4) êâ³òíÿ 1917 ðîêó ï³ä íàçâîþ

з 29 квітня по 5 травня

24 квітня 2013 ðîêó

ÎÁËÀÑÍÈÉ ÑÓÑϲËÜÍÎ-ÏÎ˲ÒÈ×ÍÈÉ ÙÎÒÈÆÍÅÂÈÊ

Евгений Євген УДОД: УДОД:

Кращий європейський досвід — дніпропетровському регіону

Ñòоð. 13

Дніпропетровщина — регіон-лідер Майже 2 млн. дол. США інвестицій з Польщі В економіку Дніпропетровщини залучено майже 2 млн. дол. США інвестицій з Польщі. Інвестиції в основному вкладені в промисловість регіону, торгівлю та операції з нерухомим майном. Загалом на Дніпропетровщині працюють 20 підприємств з польськими інвестиціями. — Обласна влада реалізує ряд проектів, направлених на спрощення процедур та умов ведення бізнесу на Дніпропетровщині. Ми підтримуємо інвесторів, які ви­ явили наміри працювати в нашому регіоні, — сказав губернатор Дмитро Колєсніков. У 2012 році зовнішньо­ торговельний оборот між Дніпро­ петровщиною та Польщею збіль­ шився на 5,3% та склав 831,1 млн. дол. США. Експорт товарів становить 491,1 млн. грн., імпорт

— 340 млн. дол. США. З Дніпро­ петровської області до Польщі експортувалися руди, шлаки та зола (74,2% у загальному об­сязі експорту), чорні метали (11,6%) та вироби з них (7,1%), одяг текстильний (2,1%). До регіону з Польщі імпортувалися енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (51,4% у загальному обсязі імпорту), фармацевтична продукція (5,7%); папір та картон (4,6%), каучук та гума (4,5%), полімерні матеріали та пластмаси (4,4%), чорні метали (3,4%), машини, апарати і механічні пристрої (3,4%), молоко та молочні продукти, яйця, мед (2,7%), електричні машини і устаткування (2,4%), бавовна (1,4%).

Посівна проходить своєчасно й якісно На Дніпропетровщині тривають весняно-польові роботи. Вони проходять чітко за планом. Вже посіяно 2,5 тис. га ярого ріпаку, 21 тис. га кукурудзи, 43,4 тис. га соняшнику, 700 га цукрового буряку. Про це повідомили у департаменті агропромислового комплексу та розвитку сільських територій облдержадміністрації. В області в строк завершився посів ранніх зернових культур. Аграрії регіону навіть дещо перевиконали план — було посіяно 236,3 тис. га цих культур замість запланованих 235 тис. га. Зараз господарства області працюють над посівом пізніх зернових і технічних культур. Також розпочали посів картоплі та інших овочів. У середині травня в області розпочнуться роботи з посіву 10 тис. га гречки. Веснянопольові роботи на Дніпропетровщині закінчаться у травні та в цілому охоплять 1 млн. 220 тис. га. У структурі посівів будуть витримані науково обґрунтовані нормативи — 60% зернових та 20% технічних культур.

Читайте разом з дітьми

Ñòоð. 23


2

влада

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 ð.

Благоустрій Дніпропетровська та його прибирання після зими — корисна справа як для міста в цілому, так і для кожного дніпропетровця. Це дуже комфортно і приємно для кожного — жити у чистому місті. Я радий, що нам вдалося зібрати на суботник тисячі дніпропетровців і об’єднати людей навколо спільної мети та відчуття відповідальності за рідне місто!

Зазеленіють молоді дерева Під час суботника у країні висаджено близько 2 млн. дерев 20 квітня в Україні відбувся щорічний всеукраїнський суботник «За чисте довкілля». Під час суботника у Дніпропетровській області було прибрано більше 3,5 тис. га парків, скверів, алей і прибудинкових територій, ліквідовано близько 770 стихійних сміттєзвалищ, очищено від сміття понад 360 км берегових територій, проведено поточний ремонт більше 7 тис. кв. м доріг і тротуарів. — Я дякую всім, хто відгукнувся і взяв участь у прибиранні після важкої зими рідних міст. На Дніпропетровщині понад 220 тис. жителів регіону вийшли на суботник, а по всій країні в ньому взяли участь мільйони українців, — сказав Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Він також зазначив, що під час суботника по всій країні було висаджено близько 2 мільйонів дерев. Під час суботника в рамках

проведення всеукраїнської акції «Вахта пам’яті», присвяченої 68-й річниці Перемоги у Великій Віт­ чизняній війні, дніпропетровці впорядкували 700 пам’ятників, меморіалів і братських могил воїнів. Окрема увага приділялась благоустрою дитячих майданчиків, оновленню місць відпочинку дітей і молоді. Зокрема у Дніпропетровську було встановлено 7 нових дитячих майданчики, висаджене понад 83 тис. дерев та кущів. У всеукраїнському суботнику «За чисте довкілля» в Дніпропетровську взяли участь Віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, міністр регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Геннадій Темник, губернатор Дніпропетровщини Дмитро Колєсніков, голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, мер Дніпропетровська Іван Куліченко, видатні спортсмени області.

разом зробимо місто чистішим

актуально

Єâãåí ÓÄÎÄ, голова обласної ради

Коментар

На Дніпропетровщині за підсумками проведення суботника до акції «За чисте навколишнє середовище» долучилося 249 тисяч жителів регіону, хоча попередньо планувалося 220 тисяч. Загалом план з благоустрою Дніпропетровщини під час суботника виконано на 150%. Зокрема, встановлено 7 нових дитячих та спортивних майданчиків, хоча планувалося встановити лише 2 майданчики. Проведено роботи з благоустрою 731 пам’ятного місця Великої Вітчизняної війни, що на 65 пам’ятників більше від запланованого. На Дніпропетровщині під час суботника було впорядковано 5,6 тис. га території парків, скверів, алей та прибудинкових територій, що становить 156% від плану, ство-

рено 20 зелених зон, посаджено понад 30 тис. дерев, що на 10 тис. дерев більше від запланованого. — Я дякую кожному, хто долучився до суботника та зробив рідну вулицю, парк, місто та всю Дніпропетровщину чистою та ще кращою, — сказав Дмитро Колєсніков. Також під час суботника Олімпійські чемпіонки з академічної греблі заклали сквер Олімпійської надії. Яна Дементьєва, Анастасія Коженкова, Наталя Довготько, які здобули золото на ХХХ Олімпійських іграх у Лондоні разом зі своїми тренерами Діаною Міфтахутдиновою та Володимиром Морозовим посадили на Комсомольському острові у Дніпропетровську 17 дерев, які символізують 17 видів спорту школи вищої спортивної майстерності.

спартакіада

План з благоустрою в області виконали на 150%

Понад 50 000 городян вийшли на суботник, щоб зробити Дніпропетровськ чистішим 20 квітня за ініціативи Євгена Удода в усіх районах Дніпропетровська відбулися суботники, об’єднані гаслом «Разом зробимо місто чистішим!» Ініціативу голови Дніпропетровської обласної ради Євгена Удода підтримали тисячі мешканців міста. Тільки за попередніми розрахунками, які ґрунтуються на кількості замовлень про участь у заході, його учасниками стали понад 15 тисяч дніпропетровців. Але враховуючи те, що багато хто з городян приєднався до суботника безпосередньо у день проведення, загальна кількість людей, яка взяла участь у благоустрої міста, збільшилась практично втричі. До того ж активними учасниками суботника стали представники органів самоорганізації населення та ОСББ, п’ятнадцять національно-культурних товариств, вболівальники футбольного клубу «Дніпро» тощо. Враховуючи досвід попередніх суботників, обласна рада здійснила серйозну підготовку передусім щодо організаційних моментів. Цього разу всі учасники заходу були забезпечені необхідним інвентарем, а також була задіяна необхідна техніка: бульдозери та вантажні машини для вивозу сміття. За словами Євгена Удода, суботники мають стати не єдиноразовим заходом, а доброю традицією. Це — гарний приклад того, як поєднання громадської ініціативи та організаційної підтримки влади принесло реальні результати для всього міста. До того ж суботники не лише допомагають зробити своє місто чистішим, а й згуртовують людей для подальшої спільної роботи. Вони

створюють важливий прецедент, коли мешканці Дніпропетровська спільними зусиллями вирішують проблеми, що постають на порядку денному. Сьогодні це благоустрій міста, а наступного разу може постати інше важливе питання життєдіяльності рідного Дніпропетровська. У ході суботників, що відбулися 20 квітня, були прибрані від сміття не тільки міські парки та сквери, а й вулиці та прибудинкові території, ліквідовані багаточисельні написи на стінах будинків та висаджені сотні дерев. Результатами спільної роботи дніпропетровців стали 1600 кубічних метрів вивезеного сміття. До речі, цей обсяг сміття, якщо зібрати

його в одному місці, дорівнював би дев’ятиповерховому будинку. А в цілому було звільнено від мотлоху та сміття 1,5 мільйона квадратних метрів території міста. Це площа понад 300 стандартних футбольних полів. Євген Удод зазначив: — Благоустрій Дніпропетровська та його прибирання після зими — корисна справа як для міста в цілому, так і для кожного дніпропетровця. Це дуже комфортно і приємно для кожного — жити у чистому місті. Я радий, що нам вдалося зібрати на суботник тисячі дніпропетровців і об’єднати людей навколо спільної мети та відчуття відповідальності за рідне місто!

Започаткована нова традиція: спартакіада депутатів усіх рівнів 19 квітня ро��почалися фінальні змагання ІІІ обласної спартакіади депутатів органів місцевого самоврядування всіх рівнів, що присвячена Дню Перемоги. Серед учасників — і команда депутатів обласної ради. Обласна спартакіада проходить у Дніпропетровській області вже третій рік. За підсумками змагань з настільного тенісу третій рік поспіль перше місце серед чоловіків виборов депутат обласної ради Роман Ковальський, перше місце серед жінок посіла депутат Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради Анжела Гаращенко. У підсумку команда Дніпропетровської обласної ради

посіла перше загальнокомандне місце. Змагання з шахів та шашок пройшли на території шаховошашкового клубу ім. Уріха. За їх підсумками перше місце серед чоловіків посів представник команди Криворізького району, серед жінок переможницями стали представниці Кривого Рогу. — Ми вводимо нову спортивну традицію у Дніпропетровській області — проведення спартакіади депутатів усіх рівнів. Насамперед це особистий приклад депутатського корпусу для всього населення регіону, приклад необхідності занять спортом, здорового способу життя, — сказав голова обласної ради Євген

Удод. — Першочергове завдання обласної влади — піклуватися про створення матеріально-технічної бази, будувати і реконструювати спортивні об’єкти регіону. Фінальна частина змагань спартакіади з міні-футболу і волейболу проходила 19—21 квітня у с. Чкалове Нікопольського району. За її підсумками була сформована збірна команда Дніпропетровської області для участі у Всеукраїнській спартакіаді. Голова обласної ради привітав колег-депутатів з перемогами та висловив впевненість, що народні обранці гідним чином представлять Дніпропетровщину на третій Всеукраїнській спартакіаді.

Гуманізація без альтернативи Не можна сказати, що введення в дію у минулому році нового Кримінальнопроцесуального кодексу залишилося непомітним. Проте далеко не всі пересічні громадяни та навіть експерти-правники усвідомлюють його значення для нашої держави. Та все ж це зібрання законодавчих норм заслуговує на підвищену увагу. Варто нагадати, що Україна до листопада 2012 року використовувала Кримінально-процесуальний кодекс, який був ухвалений ще у далекому 1961 році. Очевидно, що про жодні аспекти гуманізації там не йшлося. Під час вступу до Ради Європи у 1995 році наша держава устами Президента Леоніда Кучми взяла на себе зобов’язання ухвалити новий КПК, який відповідав би правилам судочинства, прийнятним для цивілізованого світу. Проте лише після приходу до влади Віктора Януковича робота над розробкою та впровадженням нового Кримінально-процесуального кодексу вийшла на фінішну пряму. Президент констатував під час

наради працівників прокуратури, яка пройшла минулого тижня, що «положення КПК отримали високу оцінку з боку міжнародних організацій та експертів, які відзначили його відповідність існуючим стандартам та прогресивність його змісту порівняно з відповідними кодексами багатьох європейських країн». Цей прогрес — не лише констатація успіхів України у ході реформування засад правосуддя, але і надійна гарантія від юридичної сваволі, яка часом має місце у різних країнах пострадянського простору. Чим характеризується новий КПК, який є складовою вітчизняного законодавства з листопада

2012 року? Насамперед його вирізняють радикальні та системні зміни, базовані на міжнародному досвіді та європейських стандартах, які спроможні забезпечити ефективний перехід від обвинувальної до змагальної моделі кримінального судочинства. Віктор Янукович наголосив, що «нам вдалося створити законодавчу основу сучасного кримінального судочинства європейського зразка». Характерними особливостями, які стали нормами законодавства за 5 місяців функціонування нового КПК, можна назвати розширення процесуальних прав та можливостей захисту, широке застосування технічних засобів,

скасування інституту додаткового розслідування, розширення прав та гарантій потерпілих. Президент навів кілька показових фактів. Лише за 5 місяців дії нового Кодексу громадянами внесено у якості застави понад 65 млн. грн., тоді як за весь 2012 рік така сума становила 44 млн., а за 2011 рік — лише трохи більше 9 млн. Такий новий для українського суспільства запобіжний захід, як домашній арешт, на сьогодні становить вже більше 7% у їх загальній структурі. До того ж, практично вдвічі зменшилась кількість дозволів на проведення обшуків. На думку Віктора Януковича, пріоритетним є також завершення роботи над інститутом кримінальних проступків, впровадження якого дозволить ввести в дію відповідні положення Кримінальнопроцесуального кодексу України та сформувати цілісну концепцію кримінальних правопорушень. Гуманізація законодавства — не лише

принципова вимога Президента, а й очевидне підтвердження просування України шляхом євроінтеграції. Глава держави наполягає на тому, що зупиняти процес реформування правоохоронної системи не можна. Тому першочерговим завданням залишається підготовка законодавчих пропозицій щодо реформування прокуратури. Цей процес потребує зваженого підходу, ретельного вивчення досвіду інших країн, аналізу можливих наслідків. Янукович наголосив: «Подальші кроки в напрямі реформування прокуратури мають здійснюватися у співпраці з міжнародними експертами та забезпечити формування в Україні сучасного та ефективного органу, наділеного обсягом повноважень та інструментами для їх реалізації, які відповідатимуть вимогам європейських стандартів у цій сфері». Є підстави говорити, що Президент налаштований рішуче. Микола ГРАДОВ


ПАНОРАМА ОБЛАСТІ Àíãë³éñüêèé äåáþò äí³ïðîäçåðæèíö³â Бальна пара Матвій Хиль і Дар’я Федорищева з клубу «Сокіл» м. Дні5 продзержинськ взя5 ли участь у найваж5 ливішій танцюваль5 ній події світу — що5 річному Блекпуль5 ському фестивалі. Показавши свою майстерність у п’я5 тьох виступах у рам5 ках фестивалю в Блекпулі, їм вдало5 Äåáþòàíòè ðàçîì ç òðåíåðîì ся стати 865ми з 210. Разом Дар’я й Матвій танцюють два роки. І оскільки вік їхньої пари дозволяє, то свій рішучий бій у Блекпулі танцюристи мають намір дати вже у на5 ступному році. Äí³ïðîäçåðæèíñüê

Ó ðàéîí³ âèçíà÷åí³ êðàù³ äåðæñëóæáîâö³ У райдержадміністрації Царичансько5 го району був проведений І тур Всеукра5 їнського конкурсу «Кращий державний службовець». Працівників тестували щодо знання Конституції України, зако5 нодавства про державну службу та бороть5 бу з корупцією, складання ділового доку5 мента, також було завдання з володіння персональним комп’ютером. Відмінні результати у номінації «Кра5 щий керівник» показала начальник відділу економічного аналізу, фінансово5 кредитного забезпечення та соціально5 трудових відносин управління агропро5 мислового розвитку райдержадмініст5 рації Наталія Губенко. А кращим спеціа5 лістом визнано головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільго5 виків райдержадміністрації Ларису Хо5 рольську.

3

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 24 êâ³òíÿ 2013 ð.

Ïðîãðàìíå çàáåçïå÷åííÿ «Áþäæåò ì³ñòà» У залі засідань викон5 кому м. Тернівка відбув5 ся семінар з питань впро5 вадження програмного забезпечення «Бюджет міста». Він був проведе5 ний представниками Дер5 жавного підприємства «Головний проектно5ви5 робничий і сервісний центр комп’ютерних технологій». У семінарі взяли участь фінансове управління міської ради, керівники та головні бухгалтери бюджетних установ міста. Програма представляє єдину інформаційну систему управління бюджетом міста. Вона спрямована на підвищен5 ня аналітичних можливостей головних розпорядників бюд5 жетних коштів, забезпечення своєчасного надання повної інформації для прийняття виважених управлінських рішень та збільшення ефективності використання коштів місцевих громад. Òåðí³âêà

Öàðè÷àíêà

Ïîä³ÿ äëÿ îáëàñò³ é Óêðà¿íè

Ïðî âîäîïðîâ³ä ïîäáàþòü ñï³ëüíî

Конференція Асамблеї європейських регіонів у Дніпропетровську

Водопровідна мережа у Ми5 колаївці давно стала непридат5 ною. Щоб відновити її діє5 здатність, потрібно провести ре5 конструкцію, яка вимагає чи5 мало фінансових коштів та фізичних затрат: викопати старі, придбати нові металопла5 стикові труби, встановити но5 вий трансформатор для підви5 щення потужності електроме5 режі тощо. Словом, для роботи потрібна згода та участь самої громади. На зборах мешканців Мико5

25—27 êâ³òíÿ 2013 ðîêó ó Äí³ïðîïåòðîâñüêó â³äáóäåòüñÿ Êîíôåðåíö³ÿ Àñàìáëå¿ ºâðîïåéñüêèõ ðåã³îí³â (ÀªÐ). Ïðî ïåðñïåêòèâè, ÿê³ â³äêðèâàþòüñÿ ïåðåä Äí³ïðîïåòðîâùèíîþ çàâäÿêè ïðîâåäåííþ öüîãî çàõîäó, íà ïðåñ-êîíôåðåíö³¿ ðîçïîâ³â ãîëîâà Äí³ïðîïåòðîâñüêî¿ îáëàñíî¿ ðàäè ªâãåí Óäîä. У рамках заходу нашу об5 ласть відвідають депутати Євро5 парламенту, керівники та пред5 ставники європейських регіонів, члени АЄР — більше 100 пред5 ставників, понад 20 представ5 ників країн Східного Партнер5 ства, а також посли і дипломати з понад 20 країн Європи. Для проведення Конференції АЄР Дніпропетровську область обрали невипадково, адже саме Дніпропетровщина найбільше готова до цього. Крім того, нам вже є чим пишатися і ми проде5 монструємо досягнення Дніпро5 петровського регіон��. У нас є успішні проекти з розвитку

місцевого самоврядування, є що розповісти про розвиток культу5 ри та громадянського суспіль5 ства. За словами Євгена Удода, у Дніпропетровській області роз5 роблена та підготовлена база для впровадження кращих євро5 пейських стандартів з управлін5 ня містами у розрізі управління транспортом, екологічними про5 ектами та проектами розвитку інфраструктури. Саме тому Дніпропетровськ був обраний для проведення Конференції Асамблеї Євро5 пейських регіонів. У рамках за5 ходу відбудуться засідання двох

ворювань Олени Чорної, з по5 чатку року до відділення на5 дійшло 21 повідомлення про не5 щасні випадки та 70 повідом5 лень про професійні захво5 рювання. За результатами розслідуван5 ня складені акти про нещасні ви5 падки на виробництві на 15 пра5

Ñëóæáà ïîðÿòóíêó ïîâ³äîìëÿº 22 квітня у Дніпропетровській області сталося 20 пожеж, дев’ять з них у самому обласному центрі. Цього дня о 16.15 біля села Зелений Клин Томаківського району місцевий житель під час пошуку металобрухту на відкритій тери5 торії помітив предмет, схожий на снаряд, про що негайно повідо5 мив у службу порятунку 101. На місце події прибула оперативна група ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області, яка іденти5 фікувала небезпечний предмет як 1525міліметровий артилерійсь5 кий снаряд часів Великої Вітчизняної війни. Місце виявлення боє5 припасів обгороджене й охороняється співробітниками РВ ГУ МВС України в області. Надана заявка в групу піротехнічних робіт ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області на знищення снаряда.

Ñîô³¿âñüêèé ðàéîí

Òåðí³â÷àíêè íàðîäæóâàòèìóòü ó Ïàâëîãðàä³ найбільших комітетів АЄР — з економіки і регіонального роз5 витку та з питань культури. У п’ятницю, 26 квітня бу5 дуть презентовані конкретні програми розвитку європейсь5 ких регіонів, найкращі з яких у подальшому запроваджувати5 муться у Дніпропетровській об5 ласті. Євген Удод висловив споді5 вання, що Дніпропетровськ ста5 не традиційним майданчиком для проведення заходів міжна5 родного рівня. Äåòàëüí³øå ÷èòàéòå â ³íòåðâ’þ ãîëîâè îáëàñíî¿ ðàäè ªâãåíà Óäîäà íà ñòîð. 13

Òèæäåíü îõîðîíè ïðàö³ проходить у Першотравенську під девізом: «Запобігання про5 фесійним захворюванням». За даними страхового експерту з охорони праці міського від5 ділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви5 робництві та професійних зах5

лаївки, що відбулися за участі місцевого депутата районної ради, фермера Анатолія Левчен5 ка, начальника сектора містобу5 дування та архітектури рай5 держадміністрації Віталія Фе5 дорчука, представника підряд5 ної організації з Кривого Рогу та членів виконавчого комітету сільської ради, селяни дали доб5 ро: утворили ініціативну групу для надання допомоги у роботах та вирішили самі взяти участь у реконструкції водогону.

цівників. Протягом I кварталу 2013 року порівняно з аналогіч5 ним періодом минулого року рівень травматизму, пов’язаний з виробництвом, зменшився на 1 особу (22 травмовані особи про5 ти 21), рівень смертельного трав5 матизму зменшився також на 1 особу.

ІНФОРМУЄ ДАІ

Найближчим часом у Тернівці реорганізують полого5 ве відділення міськлікарні. За словами головного лікаря зак5 ладу Миколи Крадька, в стаці5 онарі функціонуватиме гінеко5 логічне відділення і зал для по5 логів. Але переважну більшість майбутніх мам будуть доставля5

ти машинами швидкої до Пав5 лоградського пологового будин5 ку. Це пов’язано з відсутністю у Тернівці реанімаційного від5 ділення, необхідних спеціа5 лістів5медиків, цілодобового чергування анестезіолога і не5 стачею спеціального обладнан5 ня на випадок складних пологів.

Òàëàíîâèòî ïðî ïîäàòêè У приміщенні актового залу Дніпродзержинсь5 кої міської подат5 кової інспекції на5 городжували дітей, які брали участь у першому турі всеукраїнсь5 кого конкурсу «Податки очима дітей52013». Свої таланти у малюванні, напи5 санні літератур5 них творів, а також художньо5прикладному мистецтві змогли про5 демонструвати 70 учнів з різних закладів міста. Подарунки пере5 можцям — мобільні телефони, книги, блокноти й почесні грамо5 ти — вручив заступник начальника міської ДПІ Олександр Лоза.

Ñâ³äêè ÄÒÏ, â³äãóêí³òüñÿ! Слідчим відділом з розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провад5 ження по факту дорожньо5транспортної пригоди, яка сталася 7 квітня 2013 р. близько о 11.30. в Амур5Нижньодніпровсько5 му районі м. Дніпропетровська. З боку вул. Казахстанської в напрямку вул. Водопровідної рухався автомобіль ВАЗ 21099, водій якого на вул. Передовій, у районі будинку №444 допус5 тив наїзд на велосипедиста. Внаслідок пригоди велосипедист загинув. З метою проведення повного та об’єктивного розсліду5 вання обставин зазначеної події прохання до свідків ДТП та осіб, які мають корисну інформацію, зателефонувати слідчому за номером 0965103514582. Ïðåñ-ñëóæáà ÓÄÀ² ÃÓÌÂÑ Óêðà¿íè â Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Валентина КОРДЮКОВА, Людмила ТИТАРЕВА, Євген ХРИПУН, Олена ЧЕРНЯВСЬКА, Дмитро ЯКИМОВ та за матеріалами сайту oblrada.dp.ua


Офіційно

Дніпропетровщина отримає майже 460 мільйонів гривень на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення. Завдяки цьому тарифи для населення на ці послуги зростати не будуть. Про це повідомив народний депутат України, голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету Верховної Ради з питань бюджету, голова Криворізької міської організації Партії регіонів Костянтин Павлов.

Тарифи зростати не будуть За словами парламентарія, субвенції з держбюджету надаються місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, водопостачання та водовідведення, що виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості вищезазначених послуг тарифам, які затверджувалися або погоджувалися органами влади чи місцевого самоврядування. Таким чином, згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» загальний розмір субвенції становить 5 мільярдів 125,6 мільйона гривень. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №167, якою здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами, сума субвенції,

Запитували — відповідаємо

акцент

www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

наданої Дніпропетровській області, становитиме 459 мільйонів 994,3 тисячі гривень. При цьому на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення заплановано 322 мільйони 39,5 тисячі гривень, на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію — 137 мільйонів 954,8 тисячі гривень. — Виділені з Державного бюджету України кошти на компенсацію підприємствамвиробникам за невідповідність комунальних тарифів економічно обгрунтованому рівню дозволили не підвищувати комунальні тарифи для населення на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення. Це питання знаходиться

на постійному контролі Віцепрем’єр-міністра України Олександра Вілкула, — відзначив Костянтин Павлов. Отже, завдяки злагодженій співпраці Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, що готувало принципи розподілу вказаної субвенції між місцевими бюджетами, та підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Верховної Ради вдалося значною мірою врахувати та задовольнити потреби Дніпропетровщини в отриманні субвенції. Це надасть області та підприємствам ЖКГ, теплокомуненерго додаткові можливості для вирішення поточних завдань, пов’язаних зі збалансуванням розрахунків та покращенням фінансової ситуації.

Барометр земельної реформи Проект «Барометр земельної реформи» розповідатиме громадянам про їхні права на землю, спосіб їх реалізації та перебіг земельної реформи Більшість повнолітніх громадян має право на земельну ділянку, однак мало хто розуміє, якими документами має бути підкріплене це право. Земельна ділянка, а це може бути город, присадибна ділянка, ділянка, на якій стоїть будинок тощо, як і будь-яке інше майно, може бути втрачене в першу чергу через незнання своїх прав. Перша хвиля опитування землевласників та землекористувачів у рамках проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія» виявила низький рівень обізнаності громадян щодо того, які документи гарантують право на землю та як їх отримати. Аби сприяти вирішенню цієї проблеми, ми починаємо цикл публікацій, де роз’яснюватимемо читачам належні їм права на землю та спосіб їх реалізації.

1. Який документ має бути у власника земельної ділянки, а який у землекористувача? Право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку. Однак є й інші документи, які можуть підтверджувати таке право. До них належать, наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, договір дарування земельної ділянки та інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки. Свідоцтво про право на спадщину теж посвідчує право власності на земельну ділянку. У той же час земельне законодавство встановлює вимогу, за якою державний акт на дану ділянку має долучатися до цих документі��. Нотаріус, який посвідчує чи видає документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, роблять на держакті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої. При цьому зазначається документ, на підставі якого він від-

бувся. Проте, бувають випадки, коли на державному акті немає місця для проставляння вище­ згаданих відміток. У такому разі законом передбачено, що протягом 30 календарних днів від дня подання документів громадянину має бути виданий новий державний акт. Землекористувачі, які орендують земельну ділянку, можуть підтвердити своє право оренди договором оренди, який має бути зареєстрованим відповідно до закону. Орган державної реєстрації речових прав на нерухоме майно має зробити на договорі відмітку про перехід права оренди із зазначенням документа, на підставі якого такий перехід відбувся. Право постійного користування земельною ділянкою підтвер-

джується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. З 1 січня 2013 року власність на земельну ділянку підтверджуватиметься її державною реєстрацією. На безоплатній основі громадянам видаватиметься Витяг з земельного державного кадастру про земельну ділянку. У зв’язку з цим нововведенням видання державних актів на право власності на земельну ділянку припиняється. Будуть видаватися Свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Проте державні акти, видані до 1 січня 2013 року, залишатимуться чинними. Петро Залізняк, Центр політико-правових реформ Київ

Якщо вас зацікавили відповіді на ці та інші питання, надсилайте запитання на електронну чи поштову адресу, які вказані нижче: Поштова адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигріська, 22, оф. 20. Електронна поштова скринька: zemputannya@gmail.com Ця публікація випускається Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проекту «Барометр земельної реформи: інформаційна та адвокасі кампанія», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні

Ваучери — як інструмент підвищення конкурентоспроможності жителів Дніпропетровщини Одним з нововведень Закону України «Про зайнятість населення», який вступив у дію з 1 січня 2013 року, є можливість отримання ваучерів особами віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, для підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці. Зазначена норма передбачена статтею 30 нової редакції Закону та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці» від 20 березня 2013 р. №207, що набрала чинності 4 квітня 2013 року. Затверджений Порядок визначає механізм видачі та оплати ваучера органами Державної служби зайнятості, а також перелік професій, за якими може бути виданий ваучер. На підставі аналізу та прогнозу потреб галузей економіки у робочій силі, до переліку включено професії для кадрового забезпечення таких пріоритетних галузей, як будівельна, агропромисловий комплекс, транспортна інфраструктура та інформаційні технології. Варто підкреслити, що ваучер не буде видаватися особам, котрі не досягли визначеного віку, не мають відповідного стажу роботи, професійнотехнічної або вищої освіти, а також у період перебування на обліку в територіальних органах як безробітні протягом останніх 5 років скористалися правом пройти перепідготовку за їх направленням. Вартість ваучера встановлюється в межах загальної суми оплати за весь період навчання, але не може перевищувати десятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, уста-

інформує податкова інспекція

Актуально

4

ЗОРЯ область

новленого законом на момент прийняття рішення щодо його видачі особі. До його вартості не включаються витрати, пов’язані з забезпеченням проживання особи на період проходження професійного навчання, проїзду до населеного пункту, де розташований навчальний заклад і у зворотному напрямку, попереднього медичного та наркологічного огляду. Вибір професії або спеціальності з затвердженого цією постановою переліку, форми та місця здійснюється безпосередньо особою. Громадянину для отримання ваучера необхідно особисто в територіальному органі Державної служби зайнятості подати заяву, а також надати паспорт, трудову книжку, документ про освіту, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від його прийняття). У разі, якщо трудова книжка знаходиться у роботодавця, особа надає її копію, засвідчену роботодавцем. Очікується, що вже цього року ваучерами зможуть скористатись близько 20 тисяч громадян по всій Україні. За консультаціями звертайтесь за телефонами: (056) 745-44-47, 46-21-34, 745-53-01. Тетяна Кардель, начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості

Декларація з ПДВ за березень 2013 року подається за новою формою Наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1342 були внесені зміни до наказу МФУ від 25.11.2011 №1492 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість». Змінилися форми податкової звітності з ПДВ. Наказ набрав чинності з 5 лютого 2013 року. Податкова звітність з податку на додану вартість за новими формами вперше подається: - за березень 2013 року — платниками податку, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю; - за І квартал 2013 року — платниками податку, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу. Водночас, нагадаємо, що для платників ПДВ, які звітують помісячно, останнім днем подання податкової декларації за березень 2013 року буде 22 квітня 2013 року, а для платників ПДВ, які звітують поквартально — 13 травня 2013 року. Оскільки останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день. Олена Володіна, начальник управління ДПІ у Кіровському районі

Міндоходів: Платник може перевірити правильність нарахованої суми податку на нерухомість У квітні власники нерухомого майна почнуть отримувати квитанції на сплату нарахованого податку на нерухомість. У повідомленні, крім нарахованої суми податку, будуть вказані платіжні реквізити, на які потрібно буде перерахувати кошти. Для цього громадяни мають змогу скористатися послугами банківських установ або поштових відділень, мешканці сільської місцевості можуть сплачувати податок через каси сільських рад. У разі незгоди платника з нарахованою сумою податку або при виникненні певних непорозумінь йому слід звернутися до податкових інспекцій та провести звірку даних. Для цього у платників є два місяці від дня отримання такого повідомлення. Отримати консультацію щодо нарахування податку на нерухомість можна в податкових інспекціях, Центрах обслуговування платників податків та зателефонувавши до кол-центру Міндоходів за номером: 0800-501-00-7. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська


Особливий випадок

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

5

Триметрову «Скорбну матір» зробив художник-самоучка Брат пішов на фронт, а фарби залишилися, я й почав малювати, згадує Анатолій ДУБОВИЙ Талановита людина талановита у всьому. Як вкотре не погодитися з цим, побувавши в жителя села Кочережки Павлоградського району Анатолія Дубового, чий будинок нагадує галерею мистецтв? А в центрі села на території військового меморіалу височіє триметрова скульптура «Скорбна матір» його роботи. Іскру таланту з віком вдалося роздути у вогник... — Пам’ятаю, років п’ять мені було, — розповідає Анато­ лій Тимофійович. — Відбувалося це до війни. Старший брат малює килими на мішковині. Тоді були такі в сільських хатах. Отож, він малює, а я стою й дивлюся, роз­ зявивши рота. Потім брат пішов на фронт, а фарби залишилися. Я й почав мазати. Бачу — виходить. Так почав малювати. У школі малолітній худож­ ник нарозхват. До свят, бувало, доручали писати гасла на стінах будинків. Старше покоління до­ бре це пам’ятає. — Іду ось так селом, я — п’ятикласник, драбина під пах­ вою, у руках банка з фарбою. Коли приставлю до стіни драби­ ну, коли дістаю й так — хати ма­ зані низькі. Який писати текст, говорили. Залежно від свята. Найчастіше я старанно виво­ див: «Слава великому Сталіну!». Поки на одній хаті пишу, а біля сусідньої хвіртки вже чекають: «Синку, і мені напиши. Отут, над ставнями». Нікому не відмовляв. На вибіленій вапном стіні писа­ лося дуже добре. Перші малярські доробки зберігає досі. У шкільних стін­ газетах він незмінний учасник. Іскру таланту з віком вдалося роздути у вогник. Зміцнів у армії, коли набивав руку, оформлюючи армійську наочну агітацію, дем­ бельські альбоми. І пізніше, навчаючись у гір­ ничому технікумі й працюючи на шахтах, відчував, що професія ніби йшла на задній план. Його вабило інше. І при кожній слуш­ ній нагоді віддавав себе цьому іншому. Шахтар за професією, худож­ ник за станом душі, сам себе він відносить до людей творчих. А взагалі цікаво: скільки талан­ тів може бути в людини? Ось, приміром, у випадку з Анато­ ��ієм Тимофійовичем: у нього їх кілька. У селі одні знають його як скульптора, другі назвуть художником, тому що декорації в Будинку культури всі його, де­ хто згадає, що він ще й чудовий столяр. Чимало знайдеться і та­ ких, хто скаже: «Це наш пись­ менник!», маючи на увазі, що односільчанин часто друкується в регіональних ЗМІ. Словом, у Кочережках Дубо­ вий — особистість відома. Його невеликий акуратний будиночок помітно дисонує з сусідніми бу­ довами ще колгоспної пори. Що ж стосується місцевості — вона просто зачаровує. Круто вниз спускаються городи, за якими голубіє русло Самари, відразу за рікою — стіна чудового кочерезь­ кого лісу. Настільки густого, що в роки фашистської окупації на

його території базувався парти­ занський загін. — Коли ми з дружиною на­ думали переїжджати сюди з міс­ та, найперше приїхали просто підшукати місце для будинку. Я спочатку вибрав інше, дружина забракувала. А от це відразу всім прийшлося до душі. …На приїжджого звернули увагу, коли почав підробляти у школі художником-оформлю­ вачем. Запросив його якось у конто­ ру голова колгоспу ім. Шевченка Черватюк. Сказав, що, мовляв, велику справу задумали: хочуть навести порядок на виробничих ділянках. Костянтин Максимо­ вич почав перелічувати: їдальні на фермах, сауни, кімнати відпо­ чинку. Та й територію перед кол­ госпною конторою не завадило б облагородити. — А я тоді ще на шахті пра­ цював, — говорить Анатолій Тимофійович. — Але погоджу­ юся, беру спеціально відпустку і роблю на фермах дві зони від­ починку. З тих пір пропозиції сипалися одна за одною. А кол­ госп був мільйонером, міг собі дозволити багато чого. У планах голови, наприклад, було відкри­ ти на території села ресторан, побудувати Палац культури, про­ класти водопровід і ще багато чого. І все це було б зроблене, якби не перебудовні 90-і. Скульптуру «Скорбна матір» виліплював не за ескізами, а за відчуттями Найвідповідальнішою вва­ жає свою роботу над військовим меморіалом, що на той час був на грані руйнування. Стерлися прізвища односільчан, котрі за­ гинули в роки Великої Вітчизня­ ної війни. Запрошені для ремонту шабашники наполягали на тому, що, мовляв, треба все знести, зро­ бити нову скульптуру солдата, виконати інші супровідні роботи. Щоб більше заробити, їм, при­ родно, потрібен був обсяг. — Може, візьмешся, Тимофі­ йовичу, шабаї таку суму залупи­ ли, а меморіал... Сам бачиш... Від районного начальства, дивись, перепаде, — голова колгоспу по­ мітно бентежився від того, що звертається до Дубового після того, як обпікся на заїжджих реставраторах. Зробив макет. Жодних запе­ речень і зауважень. Було лише побажання: меморіал має вра­ жати. Передати те невловиме, що бере за душу, — мрія багатьох художників, але йому в цьому плані пощастило. Тому, говорить, що живе здебільшого не логічною думкою, а чуттям, відчуттям. Пам’ятник солдатові він відреставрував, а от «Скорбну

Пам’ятник солдату Анатолій ДУБОВИЙ відреставрував, а «Скорбну матір» зробив за власною ініціативою

матір» зробив за власною ініці­ ативою. Адже стільки, говорить, винесли жінки на своїх плечах за роки війни! Цілком імовірно, що в майбутній скульптурі хотів відтворити свою матір. Але коли прийшов зі своїм ескізом на по­ раду до відомого в Павлограді скульптора Василя Івановича Гордієнка, почув від нього: — Не треба образу літньої жінки. Зроби жінку молодою. Їм, молодим, теж дісталося... На відкритті меморіального комплексу в Кочережках 7 лис­ топада 1988 року було багато­ людно. На стелі односільчани побачили знайомі імена земля­ ків, родичів, сусідів: загиблі, безвісти зниклі... Горів Вічний вогонь. Квіти на братській моги­ лі. І скульптура «Скорбна матір» місцевого жителя-самоучки. Торік 78-річний умілець з народу повернув селу погруддя Т. Г. Шевченка. Майже розвале­ не, воно тривалий час було десь у закапелках, і ось нині побачи­ ло світ. Навряд чи це вдалося б, якби не взявся Дубовий за його реставрацію. Закрив тріщини, водрузив на постамент. Тепер відчуття в людей таке, начеб­ то возз’єдналася родина. Адже довгі роки погруддя поета стояло у конторі колгоспу, що носить його ім’я. Будинок — і фортеця його, і острівець натхнення... Якщо в сам будинок можна закохатися з першого погляду, то, переступивши його поріг, хочеться до всього, що в ньому

є, доторкнутися руками. І я не можу втриматися, торкаючись поверхні витонченого столика на літній веранді, різьбленої спинки диванчика. — Невже ваша робота? — І все інше теж, але зараз уже нічого не роблю, — Анатолій Тимофійович показує покручені суглоби рук. — Я в перші пере­ будовні роки, коли шахтарі прак­ тично залишилися без зарплати, займався виготовленням меблів на замовлення. З веранди вид на зелену да­ лечінь. У широкі вікна ллються потоки сонячного світла. На про­ тилежній стіні — барвисте пан­ но. Тут фігурка рибалки у стані захвату від щуки, що потрапи­ ла на гачок, предмети кухонної атрибутики, рак поруч з кухлем пива, фрукти. Усе — майстерно виконане різьблення по дереву. — Мій будинок — це те, що я собою представляю. Дивлюся на все тут і можу без вагань сказати: ось він, я, — Анатолій Тимофі­ йович проводить екскурсію по будинку. У залі запалює камін: мовляв, дивіться, немає тут нія­ кої бутафорії. Святая святих хазяїна будин­ ку — кабінет. Стелажі з книгами, робочий стіл, зручні крісла. На­ звати обстановку діловою зава­ жає хіба що рожевий колір стін. — Рожевий колір — це той же білий, тільки ще більш опти­ містичний, — говорить Дубовий про свій улюблений колір. Кабінету теж дісталася частка уваги Майстра. В овальному об­ рамленні на одній зі стін скульп­

турне зображення музи музи­ ки Евтерпи. І це теж відбиття власного «я» Анатолія Дубового, котрий до музики, і культури взагалі, має пряме відношення. Виявляється, він десять років працював художнім керівником у сільському Будинку культури, а з гітарою не розлучається й досі. Мене чекало ще одне відкрит­ тя зі світу захоплень цієї над­ звичайно цікавої людини. Більш ніж у десяти пухких папках дуже акуратно зібрані газети, у яких він публікувався й продовжує публікуватися. — Тут і «Зоря» є. Зараз зна­ йду. Ага, ось гумореска за 1990 рік. «Кляті демократи» називає­ ться. А отут мене «Зоря» на­ друкувала на почесній першій сторінці. Я розмірковую про еко­ номічну ситуацію на селі, коли почали валити колгоспи. Учора відправив статтю в місцеву газе­ ту. Зачепила мене одна публіка­ ція. У таких випадках відразу ж беруся за ручку. Я полемізую в досить різкій формі. Може, і не надрукують. А взагалі, забери в мене журналістику — і я по­ мру, — зненацька зізнається мій співрозмовник. …Так і не вдалося довідатися, чому все-таки віддає перевагу ця людина. А, може, це й неважли­ во. Адже по-справжньому зна­ чимим у будь-якій творчості, на­ певно, варто вважати бажання творити. Валентина КОРДЮКОВА, власкор «Зорі» Фото автора Павлоградський район

Переступивши поріг його будинку, хочеться до всього доторкнутися руками — від барельєфів до унікального каміна


КОНСУЛЬТУЄ ПФУ

6

ВЕТЕРАН ПРИДНІПРОВ’Я

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 24 êâ³òíÿ 2013 ð.

Ïðî ñòàòóñ ³íâàë³äà â³éíè Я пенсіонер, учасник бойових дій. Став інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання. Чи можу претендувати на встановлення статусу інваліда війни? Ïåòðî ÒÊÀ×ÅÍÊÎ. Äí³ïðîïåòðîâñüê

Шановний Петре Миколайовичу, згідно зі ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військо& вослужбовців діючої армії й флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інваліда& ми внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, отриманих під час захисту Батьківщини, при виконанні обов’язків військової служби або пов’язаних з перебуван& ням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими за& конодавством України, у районі воєнних дій, на прифронтових ділянках залізниць, на спо& рудженні оборонних рубежів, військово&мор& ських баз і аеродромів у період громадянської і Великої Вітчизняної воєн або з участю в бо& йових діях у мирний час. До інвалідів війни належать також інва& ліди з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайма& ного складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворюван& ня, отриманих під час захисту Батьківщини, при виконанні інших обов’язків військової служби, пов’язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, ліквідацією наслідків Чорно& бильської катастрофи, ядерних аварій, ядер& них випробувань, участю у військових навчан& нях із застосуванням ядерної зброї, з іншим ураженням ядерними матеріалами; 2) осіб начальницького й рядового складу органів МВС і КДБ колишнього СРСР, МВС України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, кон& тузії, каліцтва або захворювання, отриманих під час виконання службових обов’язків, лік& відації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, при участі у військових навчаннях із застосуван& ням ядерної зброї, внаслідок іншого уражен& ня ядерними матеріалами; 3) осіб, які стали інвалідами внаслідок по& ранень або інших ушкоджень здоров’я, отри& маних у районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни, а також через вибухові ре& човини, боєприпаси і військове озброєння в післявоєнний період, при виконанні робіт, по&

в’язаних з розмінуванням боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни незалежно від того, коли вони були виконані; 4) осіб, які стали інвалідами внаслідок во& єнних дій у період громадянської і Великої Вітчизняної воєн або стали інвалідами із заз& наченої причини в неповнолітньому віці у воєнні й повоєнні роки; 5) військовослужбовців, осіб вільнонай& маного складу, а також колишніх бійців вини& щувальних батальйонів, взводів і загонів захи& сту народу й інших осіб, які брали участь у бо& йових операціях по ліквідації диверсійно&теро& ристичних груп та інших незаконних форму& вань на території колишнього СРСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання служ& бових обов’язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941&го по 31 груд& ня 1954 рр.; 6) учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок пора& нення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах; 7) осіб, що брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни й війни з Япо& нією, і осіб, які в неповнолітньому віці були призвані або добровільно вступили в ряди Ра& дянської Армії й Військово&Морського флоту під час військових призовів 1941—1945 років і стали інвалідами внаслідок загального захво& рювання або захворювання, яке дістали під час військової служби або служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; 8) осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами вна& слідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Відповідно до пункту 7 Положення про по& рядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Постановою КМУ від 12 травня 1994 року №302, посвідчен& ня інваліда війни видають органи праці й соц& захисту населення за місцем реєстрації грома& дянина. Особам, які мають статус інваліда війни, надаються пільги, передбачені в ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ßê ïîòðàïèòè íà ïðèéîì äî ä³ëüíè÷íîãî ³íñïåêòîðà ì³ë³ö³¿? Новомосковський міський відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області Адреса: 51200, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 7. Телефони чергової частини: (05693) 73166, (0569) 380067 Посада, прізвище, ім’я, по батькові

Місце прийому (адреса, телефон)

Дільничний інспектор міліції Піщанська с/р т. 097&393&48&04 СУХИЙ Олександр Миколайович

Територія, закріплена за дільничними с. Піщанка, с. Новоселівка, с. Соколове, с. Ягідне

Дільничний інспектор міліції Меліоративненська с/р, смт Меліоративне, с. Знаменівка, Знаменівська с/р БАГЛИК с. Підпільне, с. Новотроїцьке Володимир Володимирович т. 097&804&27&34 Дільничний інспектор міліції Центральний ринок, пл. Перемоги, 3 ПАРХОМЕНКО т. 067&800&98&42 Василь Іванович

Центральний ринок, пл. Перемоги, вул. 195&ї стрілецької дивізії, б. 3—7, Радянська, б. 10, 12, 14, 16; Шевченка, 1—6, Барикадна

Дільничний інспектор міліції м. Новомосковськ, вул. Жовтнева, 10 ПЛАТОНОВ (гуртожиток) Олександр Сергійович т. 050&237&27&73

вул. 195&ї стрілецької дивізії, 2—6; Сучкова, 5—13; пл. Леніна, 1—6; Радянська, 18—30; Комсомольська, 1—17; Українська, 1, 2, 5, 8; Шмідта, Д. Бєдного

Дільничний інспектор міліції м. Новомосковськ, вул. Жовтнева, 10 ЯШНИЙ (гуртожиток) Андрій Сергійович т. 097&801&14&83

м/р Перевал, м/р Подол, вул.: Новоукраїнська, 1&а Набережна, 2&а Набережна, Шкільна, Со& нячна, Комінтерну, Радянська, 1, 5, 7, Піонер& ська, Зелена, Глодянська, 2&а Паланська, Кри& вецька, Червона, Миру, Інтернаціональна, Хутірська, М. Головка, Шевченка (непарна), Дзержинського, б. 2—4, вул. Червоний кут, Кузнечна, Бойова, Р. Подрез (непарна), Робо& ча, Гавришев Кут, Заозерна, Подолянська, Шевська, Поперечна, Сагайдачна, Лісова; про& вулки: М. Головка, Річковий, Ломаний, Заозер& ний, Подолянський, Шевський, Комінтерну, 1

Дільничний інспектор міліції м. Новомосковськ, вул. Жовтнева, 10 БОНДАРЕНКО (гуртожиток) Олександр Петрович т. 097&267&31&53

вул. 195&ї стрілецької дивізії, 13—21, Радян& ська, 9—33, Сучкова, 15, 17, 19, 21; Україн& ська, 7, 9, 10, 11, 12; пл. Леніна, 7—16, Шев& ченка, 8а, 10, 14а, 18, 20, 22, 24, Червоноар& мійська (непарна сторона)

Дільничний інспектор міліції м. Новомосковськ, вул. Жовтнева, 10 БЄЛОВ (гуртожиток) Тимофій Валерійович т. 097&963&21&04

вул. Дзержинського, Р. Підріз (парна сторо& на), Шевченка, 12, Сучкова, б. 23—41 (непар& на сторона), Чайковського, Червоноармійська (парна сторона), Жовтнева; провулки:Дзер& жинського, Металістів, Прогонний, Будівель& ний, Тупиковий

щовівторка з 9.00 до 11.00;

ДНІ ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН: щочетверга з 18.00 до 21.00;

Інформація станом на 1.05. 2012 р.

щосуботи з 10.00 до 13.00

Продовження в наступному номері «Зорі».

Äîêóìåíòè äëÿ çíèæåííÿ ïåíñ³éíîãî â³êó Я учасник бойових дій. Які документи необхідно надати для при значення пенсії зі зниженням пенсійного віку на п’ять років?

²ãîð ÒÅÐÅÙÅÍÊÎ. Âåðõíüîäí³ïðîâñüê

Шановний Ігорю Яковичу, для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку вам, як учасникові бойових дій, крім документів, які обов’язково надають при призна&

ченні пенсії за віком, необхідно на& дати посвідчення учасника бойових дій і довідку військового комісарі& ату про період (періоди) військової служби й участі в бойових діях.

Ïåíñ³ÿ ä³òÿì-ñèðîòàì Роз’ясніть, будь ласка, як визначається розмір пенсії дітямси ротам у зв’язку з втратою годувальника? Âàëåíòèíà ÐÀÄ×ÅÍÊÎ. Ñèíåëüíèêîâå

Шановна Валентино Петрівно, згідно зі ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове дер& жавне пенсійне страхування» пен& сію у зв’язку з втратою годуваль& ника призначають у таких роз& мірах: & на одного непрацездатного члена родини — 50% від пенсії за віком померлого годувальника;

& на двох і більше непрацездат& них членів родини — 100% від пенсії за віком померлого году& вальника, які розподіляються між ними в рівних частках. Дітям&сиротам пенсія у зв’яз& ку з втратою годувальника при& значається в зазначених розмірах, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Ïðàâî íà ïåíñ³þ ïî âèñëóç³ ðîê³â Чи зараховують у стаж, що дає право на призначення пенсії по вислузі років, період роботи на посаді директора дошкільного на вчального закладу? Òåòÿíà ÄÎÐÎÕ²ÍÀ. Ïàâëîãðàä

Шановна Тетяно Павлівно, пенсії по вислузі років працівни& кам освіти призначаються згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Пе& реліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я й соціального захисту й посад, робота на яких надає право на пенсію по вислузі років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (зі змінами, внесеними Постановою

Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року №1436). Відповідно до Переліку у стаж роботи, що дає право на пенсію по вислузі років, зарахо& вується час роботи в дошкільних навчальних закладах на посаді завідувача. Однак період роботи на посаді директора дошкільно& го навчального закладу не зара& ховується в стаж, що дає право на призначення пенсії по вислузі років.

КОМПЕТЕНТНО

Áåçïëàòíà ïðèâàòèçàö³ÿ çåìë³ — ó ìåæàõ íîðìè Чоловік має 0,2238 га землі. За ст. 121 Земельного кодексу я можу приватизувати 0,10 га під домоволодіння і 0,12 га під садів ництво. Але у приватизації землі під сад мені відмовляють.

Íàòàë³ÿ ÊÀÐÀÊÓØÀ. ͳêîïîëü

Шановна Наталіє Вікторівно, відповідно до статті 116 Земельно& го кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної влас& ності за рішенням органів виконав& чої влади або органів місцевого са& моврядування. Частиною 4 вищезазначеної статті передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Ко& дексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Безоплатна передача земель& них ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання зе& мельних ділянок із земель держав& ної і комунальної власності в ме& жах норм безоплатної привати& зації. Згідно зі статтею 121 Земельно& го кодексу України громадяни Ук& раїни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності: для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара; для ведення са&

дівництва — не більше 0,12 гекта& ра; для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гек& тара; для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) відповідно до встановлених розмірів у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, у містах — не більше 0,10 гектара. Одночасно повідомляємо, що понад норму безоплатної пере& дачі громадяни можуть набува& ти у власність земельні ділянки для зазначених у вказаній статті потреб за цивільно&правовими угодами. Таким чином, після привати& зації земельної ділянки в межах одного виду використання вва& жається, що громадянином реа& лізовано право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, і він втрачає право додатково бе& зоплатно приватизувати земель& ну ділянку. Òåòÿíà ÏÎ˪ÉÊÎ, íà÷àëüíèê Ãîëîâíîãî óïðàâë³ííÿ Äåðæçåìàãåíòñòâà ó Äí³ïðîïåòðîâñüê³é îáëàñò³

Дорогі читачі! На сторінках «Ветеран Придніпров’я» та «Захистимо кожного» ви одержите відповіді на ваші запитан& ня. Пишіть на адресу: редакція газети «Зоря», вул. Журналіс тів, 7, м. Дніпропетровськ, 49051. Контактний телефон: (0562) 271652. Òåòÿíà ×ÎÐÍÎÁÈËÜÑÜÊÀ, âåäó÷à ñòîð³íîê


Актуально

акцент

www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

11

Бизнесмены поняли, что пора выходить «из тени» Многие годы бюджеты всех уровней не наполнялись должным образом из-за того, что наши бизнесмены работали «в тени», любой ценой уклонялись от уплаты налогов. Однако ситуация меняется в лучшую сторону — миллиарды гривен, поступающих в бюджет, начинают усиливать отечественную экономику. К слову сказать, объем теневой экономики Украины в разные годы составлял колоссальные суммы. В обход налогов, минуя кошельки граждан, получающих зарплаты из бюджета, деньги с помощью разнообразных бухгалтерских схем «конвертировались» и проходили «мимо кассы». Любой экономист скажет, что долгие годы это была главная беда нашей экономики. Из-за теневого оборота украинские бюджетники получают более чем скромные, а по европейским меркам и вовсе мизерные, зарплаты. А порой по нескольку месяцев и того не получают. Именно этих денег не хватает на ремонты отечественных дорог, которые во многих регионах страны давно стали не

Репортаж

ЗОРЯ область

проезжей частью, а направлением. Именно эти деньги должны были обеспечить комфортные условия в наших дворах, ремонты наших школ, больниц, театров, жилых домов, освещение улиц и многое-многое другое. В связи с этим не может не радовать тот факт, что за прошлый год одна только Днепропетровская таможня перечислила в госбюджет 9,6 миллиарда гривен и постоянно показывает положительную динамику по увеличению доначисления в государственный бюджет. И, как ни удивительно, это отнюдь не означает, что налоги для бизнеса были повышены. По словам экспертов, причина столь позитивных результатов не в ужесточении, а в либерализации

налогового законодательства и повышении уровня налоговой культуры самого бизнеса. Что это значит? Все просто. Ранее любым способом, как законным, так и не очень, бизнесмены старались уклониться от налогов, побольше спрятать, выдать и получить в конверте. При этом мало кто реально осознавал, что прячут они эти деньги не от бюджета, а от своих же сограждан — собственных родителей и детей. Отечественный предприниматель, сэкономивший с помощью «серой» бухгалтерии определенную сумму, ранее чувствовал себя успешным бизнесменом, перехитрившим систему. Однако фактически он обманывал сам себя.

Понимание этого пришло, лишь когда наш бизнесмен с конвертом хрустящих купюр в кармане рвал шины на разбитых дорогах, шел по темному и грязному двору, а потом из-за неработающего лифта поднимался пешком в свою квартиру и с удивлением узнавал, что дома нет горячей воды. При этом его родители жаловались на невыплату копеечной пенсии, дети — стипендии. А врачи скорой честно признавались, что выехать по его вызову не могут, поскольку нет денег на бензин. Похоже, отечественный бизнес осознал, что виноват во всех этих бедах не какой-то виртуальный чиновник-бюрократ, не какой-то политик или начальник ЖЭКа. Виноват в этом он сам. И начинать что-то менять к лучшему нужно с себя. В конце концов, предприниматели поняли одну простую вещь: честная уплата налогов нужна прежде всего рядовым украинцам. Благо, налоговики,

таможенники и другие госслужбы сегодня всячески содействуют либерализации бизнеса, стараются уйти от бюрократии, избавиться от коррупции, максимально пойти на уступки. И результат налицо. К примеру, Гостаможенная служба в первом квартале 2012 года обеспечила поступление в государственный бюджет почти 30 миллиардов гривен. Это на четверть больше, чем за аналогичный период 2011 года. Как результат — учителя, врачи и пенсионеры нашего региона сегодня начали забывать, что такое многомесячные задержки зарплат и пенсий. Сегодня можно наблюдать значительные перемены в самом принципе работы ведомств, которые стремятся взаимодействовать с бизнесом для достижения общих позитивных результатов. Бизнес также приходит к пониманию, что уход от налогов ведет лишь к ухудшению покупательной способности потребителей, что невыгодно самим предпринимателям. Ольга ЗАХАРЧЕНКО

З водієм маршрутки їздив кореспондент «Зорі» Грубіянять пасажирам, вщент набивають маршрутки, курять на робочому місці — таке нерідко почуєш в обласному центрі від пасажирів про водіїв маршруток. Приділяючи чимало місця темі громадського транспорту, «Зоря» не раз озвучувала точку зору пасажирів. Сьогодні ж наш кореспондент примірила на себе роль водія маршрутки. Аліна ВАСЮТИНСЬКА

Хто рано встає... Перше, з чим доведеться змиритися водієві-новачкові, це з необхідністю рано вставати (приблизно о 4-й ранку). Півгодини на «помитися», «поїсти», «поголитися» і ще півгодини на те, щоб добратися до станції. Там чекає черговий огляд у медсестри. — Головне, на що звертаю увагу, це зовнішність водія. Якщо він виглядає неохайно, зроблю зауваження, а потім може й до догани дійти, — розповідає медпрацівник Ірина Твердохлєб. — Обов’язково перевіряється тиск. Якщо він підвищений, відправляємо в поліклініку за довідкою. Таких водіїв ми записуємо в групу ризику. Це значить, що після робочого дня він пройде повторний огляд. А якщо стан здоров’я погіршиться, то водій одержить направлення до лікаря. Особливу увагу також приділяємо рукам. — Кожний водій повинен надати сертифікат від нарколога й психотерапевта, — говорить медпрацівник. — Раніше цього не треба було через що часом виникали проблеми. Сьогодні ж це строго контролюється. Випустити на рейс водія в наркотичному або алкогольному сп’янінні — неприпустимо. Якщо щось викликає підозру, то Ірина може застосувати наркосмужку і відправити водія в наркодиспансер. Також у кабінеті є алкотестер. — Але це все теорія. По суті, випадків, коли б водій прийшов п’яний, не буває. За останні 4—5 років водії стали дуже дорожити своєю роботою й уважно ставитися до свого здоров’я, — підкреслює Ірина Твердохлєб. Медогляд завершено. Ірина ставить свою печатку в «Подорожній лист». Такі листи

водії одержують щодня. Фактично, це допуск на маршрут. 110 машин через одні руки Далі вже огляд самої маршрутки, у механіка. Тяги, гальмова система, рульове керування — це перевіряється в першу чергу. Потім: наявність аптечки, вогнегасника, стан гуми. — Перевірка триває близько 7 хвилин. Я пам’ятаю всі машини автопарку, знаю, які в них слабкі місця, на що треба звернути увагу в першу чергу, — ділиться з нами Сергій Заморуєв, механік. — Часто ми перевіряємо машини ще звечора. Причина тому великий потік автомобілів (близько 110 за день). Сергій ставить заключну печатку — тепер водій може відправлятися на маршрут. Причина забитості маршруток — у культурі пасажирів — У нас є план — час, за який треба пройти маршрут, — розповідає водій автобуса Андрій. — Якщо маршрутник «настоює людей» (стоїть на зупинці довше ніж треба, набиваючи маршрутку пасажирами), то його можуть залишити на одну-дві години простою. А що таке один простий? Це мінус у зарплаті. Кожному водієві потрібно віддати фірмі денну норму, плюс заправити машину. — Те, що залишилося, — наша зарплата, — зазначає Андрій. Є й другий варіант, коли водії віддають всю виручку, а потім одержують відсоток від заробленого (близько 13% з гривні). — Один з головних недоліків такої роботи — невідповідна оплата праці, — розповідає Вадим Борисенко, начальник автоколони. Ось і виходить, що багато водіїв намагаються перезаповнити транспортний засіб — адже це їх заробіток. Однак далеко не завжди це відбувається винятко-

во з меркантильних міркувань. Якщо в годину пік пасажирові треба добратися на роботу, то його не зупинить ані набита маршрутка, ані зауваження водія, ані встановлена законом норма місць для стояння. Не викидати ж їх з маршрутки... — Причина забитості маршруток не тільки у водіях, а й у культурі самих пасажирів, — підсумовує Вадим Борисенко. Виховання батогом і пряником — Щомісяця в нас проводиться інструктаж з безпеки дорожнього руху, — говорить начальник автоколони. — Штрафи не передбачені, але є догани й стягнення. Скажімо, поскаржиться на водія пасажир за хамство — ми проведемо роз’яснювальну роботу. Але якщо така ситуація повториться два, три, чотири рази, то доведеться попрощатися. — Нехай ті, хто скаржаться, спробують хоча б півдня поїздити з водієм по маршруту, — захищає колег Юрій Строгін, маршрутник. — Я, наприклад, у конфліктних ситуаціях прагну промовчати. Але водії ж різні, і реагує кожний по-своєму. — У нас була ситуація, коли жінка написала скаргу на водіїв маршруту за те, що три маршрутки підряд не зупинилися, — підхоплює тему Вадим Борисенко. — Але потім з’ясувалося, що вона стояла прямо під світлофором. І як водій мав там зупинитися? — А взагалі найбільша проблема для водіїв — це наші дороги, — говорить Юрій Строгін. Одна��, крім цього, є ще й водії, які паркуються, де їм тільки заманеться. У результаті нам навіть зупинитися ніде — усе забито легковиками. Про пільговиків замовимо слово — За законом маршрутки (до 19 місць) повинні провоз-

Корисна інформація

Куди поскаржитися на недоліки в роботі автотранспорту? - У департамент транспорту й зв’язку Дніпропетровської міської ради за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Макса, 75, кімн. 317, електронна адреса: admintrans@miac.dp.ua. або по телефону (056) 744-87-63. - Перевізникові: у кожній маршрутці повинна бути інформація про назву транспортного підприємства, ПІБ керівника й контактний телефон.

ити двох пільговиків. Правда, у тому ж законодавстві говориться про компенсацію цієї вартості водіям. На ділі ж ніхто компенсації не одержує, — розповів Вадим Борисенко. — Арифметика проста: по два пільговики за 8 кіл — це 48 грн. Помножити на 24 дні — це вже 1152 грн. втрати на місяць. — Ми їх теж розуміємо, — говорить водій автобуса Андрій. — Якщо бабуся або дідусь чемно попросять провезти по пільговому посвідченню — завжди йдемо на поступки. — Пам’ятаю,— продовжує Андрій, — я щоранку катав одну бабусю. Посвідчення вона не пред’являла, але їздила постійно безплатно. Через два тижні я не витримав, зупинив маршрутку і просто її висадив. У водіїв терпіння теж не безмежне... Та й взагалі любителі покататися «на шару» — одвічна

проблема водіїв. — Вони ж не розуміють, що ми й так копійки одержуємо. А проїжджаючи «зайцем», любителі шари позбавляють нас частини зарплати. А в більшості водіїв сім’ї, діти, яких треба одягти й нагодувати, — підбиває підсумок сказаному Андрій. Будемо взаємоввічливі Отже, зі свого недовговічного досвіду «водія маршрутки» зробила висновок: всі учасники руху — і пасажири, і водії — хочуть їздити комфортно, швидко й безпечно. Але, на жаль, нерідко цьому бажанню самі ж і перешкоджають: хтось надто поспішає, у когось здають нерви, комусь бракує елементарного виховання... У результаті в програші всі. Тому й пасажири, і водії повинні насамперед з повагою ставитися одне до одного, тоді й проблеми будуть вирішуватися простіше...


12

персона

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

Павло Луспекаєв:

Абсолютний геній 17 квітня 1970 року, не доживши трьох днів до 43-річчя, пішов з життя чудовий актор, заслужений артист РРФСР Павло Борисович Луспекаєв. Пішов передчасно, не встигнувши зіграти і малої частини тих ролей, про які мріяв і на які був здатний у силу свого яскравого й багатогранного дару. Це був талановитий актор, абсолютний геній, як назвав його відомий Лоуренс Олів’є, який жив, як у кіно, — стрімко і яскраво. У партизанському загоні Павло Луспекаєв народився 20 квітня 1927 року в Луганську. Батько — Багдасар Гукасович Лус­ пекаєв — був родом з нахічеван­ ських вірменів, мати — Серафіма Авраамівна, у дівоцтві Ковальова — донська козачка. У 1943 році, п’ятнадцятиріч­ ним підлітком, Паша втік з дому і воював у партизанському загоні. В одному з розвідувальних рейдів довелося чотири години нерухо­ мо пролежати на снігу, і він дуже обморозив ноги — з тих пір кров по судинах уже не могла проходи­ ти нормально. Йому б відразу як слід пролікуватися, та коли — війна!

у Ленінградському БДТ, приїхав у Київ провідати рідних. Кирило Юрійович відвідав театр ім. Лесі Українки і звернув увагу на Петра Луспекаєва: «Він справив на мене величезне враження. Таке про­ никнення в суть характеру свого героя мені рідко доводилося бачити, хоча я знав багатьох прекрасних акторів». Лавров розповів про та­ лановитого актора Товстоногову і Луспекаєва запросили у БДТ. Протягом перших трьох років він випробовував тут небувалий творчий підйом, випускаючи по дві нові ролі в рік. Однак в 1962 році в нього загострилася хвороба ніг, і він був змушений надовго лягти в лікарню.

Молодий талант У 1944 році Луспекаєва зараху­ вали в трупу Ворошиловградського драматичного театру, але влітку 1946-го він приїхав у Москву і подав документи в Театральне училище імені М. С. Щепкіна. На іспитах, читаючи байку, він жестами ілюстрував кожне слово й зображував діючих осіб. Потім читав оповідання Довженка... Його темперамент захоплював, його ча­ рівність заворожувала, і Луспекаєв був прийнятий. У «Щепці» Павло познайомився зі студенткою Інною Кириловою. Це була підтягнута, строга дівчина, усім своїм зовнішнім виглядом на­ гадувала багатьом гімназистку. Їхня любов одне до одного була однією з найзворушливіших в училищі, і незабаром справа закінчилася ве­ сіллям. Вінцем цього шлюбу стала дочка, яку щасливі батьки назвали Ларисою.

Головна роль На початку 60-х актор зіграв у таких фільмах: «Народжені жити» (1960), «Балтійське небо» (1961), «Душа кличе» (1962), «Поїзд мило­ сердя» (1964), «Іду на грозу» (1965), «Капронові сіті» (1963). У 1966 році актор зіграв у фільмі «Республіка ШКІД», де йому діс­ талася роль учителя фізкультури Косталмеда. Головною роботою Луспекаєва за всю його творчу кар’єру стала роль, запропонована йому режисе­ ром Володимиром Мотилем у липні 1968 року, — митник Павло Ве­ рещагін у «Білому сонці пустелі». На момент зйомок фільму Лус­ пекаєв пережив чергову важку опе­ рацію — ампутували другу стопу, його мучили нестерпні болі. Однак, незважаючи на це, він дав свою тверду згоду зніматися у фільмі, але при одній умові — ніяких дублерів. Бійки, трюки — усе сам. Для цьо­ го йому сконструювали спеціальні

Успіх Закінчивши училище в 1950 році, Луспекаєву найбільше хоті­ лося опинитися у прославленому Малому театрі, однак у актора так і не зник південний акцент. І він опинився у Тбіліському драматич­ ному театрі імені О. С. Грибоєдова. Перший вихід Луспекаєва на сцену відбувся 3 листопада в ролі Мар­ тина Кандиби в спектаклі по п’єсі О. Корнейчука «Калиновая роща». Молодий актор по праву вважав­ ся тут одним з найпомітніших. Зре­ штою, слава про нього дійшла до вух кінематографістів, і в 1954—1955 роках зробили відразу дві пропози­ ції знятися в кіно. Він зіграв Бориса у фільмі «Вони спустилися з гір» і Карцева в «Таємниці двох океанів». У середині 50-х у тбіліському театрі ставив спектаклі режисер Л. Варпаховський, але потім він виїхав у Київ, у Театр російської драми імені Лесі Українки, і за­ пропонував Луспекаєву переїхати до нього. Павло забрал дружину з дочкою і приїхав в Україну. Його першою роллю на сцені цього театру став військовий моряк Бакланов у спектаклі «Другий подих» по п’єсі А. Крона. Ця роль Луспекаєва бук­ вально вразила театральний Київ — і критики, і глядачі виявилися однаково захоплені його грою. Бути знаменитим У 1959 році популярний актор Кирило Лавров, який працював

чоботи, які допомогли актору, хоча й не повною мірою, заглушити біль при ходінні. Після знімального дня Луспека­ єв ішов на берег Каспію, роззувався, опускав ноги у воду й сидів година­ ми: біль потроху відступав. Іноді він прив’язував до того, що залишилося від ніг, металеві плавники і плив від берега кілометра на два. Луспекаєв встиг пережити трі­ умф, який обрушився на нього після виходу на екрани країни фільму «Біле сонце пустелі». Це було в бе­ резні 1970 року. Не дожив, не дограв... Ледь закінчивши зйомки у цьо­ му фільмі, Луспекаєв відразу зі­ грав майора НКВД у пригодницькій картині Григорія Аронова «Зелені ланцюжки». А потім Михайло Ко­ заков умовив його знятися в картині «Уся королівська рать». До відходу актора з життя залишалося всього лише кілька місяців... 17 квітня о першій годині дня Луспекаєв подзвонив з готелю «Мінськ» Козакову. Поскаржив­ ся, що йому нудно, що він чекає не дочекається завтрашнього дня, коли відновляться зйомки. По­ відомив також, що вчора до ньо­ го приїжджали старі приятелі з Єревана й вони добре відзначили їхній приїзд. На цьому розмова закінчилася. А буквально через годину після цього Луспекаєв по­ мер. Лікарі констатували розрив серцевої аорти. У фільмі «Уся королівська рать» роль Віллі Старка зіграв Георгій Жженов. І зіграв прекрасно, але ті, хто бачив збережені на кіноплівці сцени зі Старком-Луспекаєвим, го­ ворять, що це незрівнянно...

25

Днепродзержинский театр им. Леси Украинки 25 апреля, четверг, 13.00. Д. Урбан. «ВСЕ МЫШИ ЛЮБЯТ СЫР». Музыкальная сказка. 26 апреля, пятница, 18.30. И. Штраус, Н. Эрдман, М. Вольпин. «ЛЕТУЧАЯ МЫШЬ». Опе­ ретта в 2-х действиях.

27 апреля, суббота, 12.00. С. Олейник. «ЖИВАЯ КУКЛА». 27 апреля, суббота, 17.00. Э.-Э. Шмитт. «ОТЕЛЬ ДВУХ МИРОВ». 28 апреля, воскресенье, 12.00. Б. Савельев, Д. Иванов, В. Трофимов. «СОКРОВИЩА КАПИТАНА ФЛИНТА». Мюзикл для детей, любящих приключения. 28 апреля, воскресенье, 17.00. М. Камолетти. «ЛЮБОВЬ-ЛЮБОВЬ, или КАК МЫ ПОПАЛИ!». Тел.: (05692) 3-26-82, 3-85-62, 3-76-43

25

Криворожский театр драмы и музыкальной комедии им. Т. Г. Шевченко 25 апреля, четверг, 19.00. В. Морозова. «ПОЦЕЛУЙ ИМПЕРАТРИЦЫ». Историческая авантюра. 27 апреля, суббота, 17.00. И. Нечуй-Левицкий. «КАЙДАШЕВА СІМ’Я». Музыкально-бытовой фарс в 2-х действиях.

28 апреля, 17.00. По пьесе П. Мирного. «ЛИМЕРІВНА». Драма в 2-х действиях. Тел.: (0564) 92-33-00, 92-33-01, 92-37-41, 92-33-00 (касса)

27 «Біле сонце пустелі» (1969)

Світлом осяяний Уже понад сорок років немає з нами прекрасного артиста Павла Борисовича Луспекаєва, а шанувальники його таланту пам’ятають і люблять його фільми дотепер. От що пишуть про Луспекаєва наші земляки. Леонід: «Павло Луспекаєв — легендарна особистість у кінематографі, талант помножений на особисту чарівність. Прізвище Луспекаєв означає світлом осяяний. Велика людина й талановитий актор». Віктор: «Бідний наш кінематограф. Він несе такі величезні втрати, які не можна заповнити. Одна з таких — Павло Борисович Луспекаєв. Брила, унікум. Мало ролей, але всі — шедеври і на століття». Олена: «Великий актор, мужня людина, особистість. Один з найулюбленіших моїх акторів. Він грав сильних і розумних людей». Сторінку підготувала Валентина Кармазіна

Павлоградский театр имени Бориса Захавы 27 апреля, суббота, 18.00. Еврипид, Л. Разумовская. «МЕДЕЯ». Спектакль. 28 апреля, воскресенье, 18.00. А. Чехов. «ЧАЙКА». Спектакль. Тел. (05632) 6-48-47

27

Криворожский городской театр кукол 27 апреля, суббота, 11.00, 12.30. В. Нестайко. «ПАН КОЦЬКИЙ». 28 апреля, 11.00, 12.30. Режиссер-постановщик С. Михайлова. Звездное шоу «СУПЕРСТАР». Тел.: (0564) 26-61-45


Міжнародна співпраця

тема номера

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

13

Кращий досвід європейських регіонів — Дніпропетровській області З 25 по 27 квітня в Дніпропетровську відбудеться конференція Асамблеї європейських регіонів (АЄР). У ній візьмуть участь понад 130 представників європейських країн. Напередодні важливої для країни і значимої для області події журналісти «Зорі» зустрілися для бесіди з Головою Дніпропетровської обласної ради Євгеном Григоровичем Удодом.

Зоря: Євгене Григоровичу, у яко­ му році Дніпропетровщина стала чле­ ном АЄР і навіщо ми вступили в цю асоціацію? Євген Григорович: У листопаді 2011 року Дніпропетровська область стала членом Асоціації європейських регіонів. Тим самим ми одержали можливість відкрити світу свій ве­ личезний інтелектуальний, культур­ ний, промисловий потенціал, а та­ кож продемонструвати інвестиційну привабливість одного з найбільших регіонів країни. Зоря: Чому саме наша область об­ рана місцем проведення конференції? Євген Григорович: Наш регіон уже давно відомий за кордоном. Не­ одноразово Дніпропетровська об­ ласть презентувалася під час слухань у Європарламенті. З нашими досяг­ неннями знайомі далеко за межами країни. Тому абсолютно виправданим є те, що саме наше місто обране для про­ ведення виїзного засідання Асамблеї європейських регіонів. Подібний захід проходить вперше в Україні, і вдвічі приємно, що зустрічати гостей буде саме Дніпропетровщина. Зоря: Який буде формат конферен­ ції? Євген Григорович: У рамках робо­ ти комісії Асамблеї будуть проходити засідання двох найбільших комітетів АЄР: з питань культури, освіти й міжрегіонального співробітництва. У функції даної групи входять питан­ ня: туризму, молодіжної політики й міжрегіональних відносин. Комітет з регіонального співробітництва обговорить питання з економіки і регіонального розвитку, включа­ ючи розвиток сільських регіонів, і регіональної політики. Крім цього бу­ дуть розглянуті питання з енергетики і кліматичних змін. Зоря: Скільки делегатів, з яких єв­ ропейських країн будуть працювати на конференції?

Євген Григорович: На конференцію приїдуть ке­ рівники регіонів з Євро­ союзу. У числі понад 130 гос­тей будуть депутати Єв­ ропарламенту, представники країн Східного партнерства, посли, дипло­ мати. До нас приїдуть делегати з понад 20 країн Європи. Найбільша кількість учасників буде зі Скандинавських країн — Швеції, Норвегії, Фінляндії. Будуть представники Німеччини, Польщі, Латвії і багатьох інших країн. Подія подібного масштабу в історії області відбувається вперше. Зоря: Яка користь Дніпропетров­ ській області від подібної конференції? Євген Григорович: Саме наш регіон є лідером серед українських областей зі співробітництва й обміну досвідом з країнами Європи. У Дніпропетровському регіоні вже розроблена і підготовлена база для впровадження кращих європейських стандартів з управління містом, транс­ портом, екологічними проектами, проектами розвитку інфраструктури. Тому ми плануємо впровадження європейського досвіду і стандартів управління на чотирьох рівнях: 1. На обласному рівні в Дніпропет­ ровській області 2. На рівні великого міста, це Дні­ пропетровськ 3. На рівні малого міста — Верхньо­ дніпровська 4. На рівні сільського району, це Пет­риківський район Хочу особливо відзначити той факт, що у Верхньодніпровську вже розпочата робота з впроваджен­ ня проекту благоустрою відповідно до німецьких стандартів у рамках співробітництва з Фондом Ханса За­ йделя. А в Петриківському районі впроваджується проект з обміну культурними традиціями, спадщи­ нами разом з Зеленогурським повітом (Нижня Сілезія, Польща). Так що Дніпропетровщина перша в Україні впроваджує й продовжить впрова­ джувати кращі європейські стандарти. Зоря: Як вплине ця конференція на розвиток області?

Євген Григорович: Подібного роду заходи, безумовно, відіграють величез­ ну роль для розвитку нашого регіону. Іноземці, відвідуючи Дніпропетровську область, привозять з собою передовий досвід розвинених країн в управлінні і співробітництві. Представники АЄР приїдуть з доповідями, кон­ кретними пропозиціями, приклада­ ми й проектами ефективної роботи у різноманітних галузях науки, техніки, промисловості. Крім цього, проведення конференції суттєво вплине на форму­ вання іміджу Дніпропетровська зокре­ ма й Дніпропетровщини в цілому, допо­ може залученню іноземних інвестицій. Ми зможемо ефективно впроваджувати раніше апробовані кращі європейські практики і проекти. У свою чергу ми зобов’язані взяти для себе оптимальні ідеї, прислухатися до досвіду й проде­ монструвати краще, що є в нас. Зоря: Що ми представимо нашим шановним колегам, партнерам і гос­ тям з європейських країн? Євген Григорович: В області впро­ ваджуються передові проекти з розвит­ ку місцевого самоврядування, нові про­ екти зі збереження культурної спад­ щини регіону. У нас багато прикладів розвитку громадянського суспільства, одним з яких послужив недавній су­ ботник. Дніпропетровщина виходить на новий рівень управління — спів­ робітництво, створюючи механізм, здатний дати можливість жителям міста реалізувати свої ініціативи. Крім цього, у планах організація виставки, у рамках якої гості зможуть побачити також і перспективні бізнес-проекти. Тим самим буде надана можливість оцінити інвестиційну привабливість нашого регіону. Крім цього, гостям буде надана можливість познайоми­ тися з містом ближче — побувати з екскурсією в аерокосмічному музеї й Петриківці. Як відомо, номінаційне досьє Петриківського розпису в цьому році буде розглянуто ЮНЕСКО на пред­ мет включення в список Всесвітньої нематеріальної спадщини людства. Так що наш регіон має сильні сторони, і, повірте, нам є чим пишатися!

До теми Асамблея європейських регіонів (АЄР) створена у 1985 році. Спочатку в неї входило 47 регіонів Європи й 9 міжрегіональних організацій. На сьогоднішній день АЄР об’єднує понад 260 регіонів з 35 країн і 16 міжрегіональних організацій. АЄР є найбільшим у Європі незалежним об’єднанням європейських регіонів. Вищим органом АЄР є Генеральна асамблея, сесії якої проходять раз на рік. У структурі АЄР діють три робочих і два постійних комітети з інституціональних питань (зокрема тем, які відносяться до європейських установ) і з питань контролю й оцінки

(комітет, який забезпечує роботу АЄР залежно від потреб членів — учасників Асамблеї). Робочі комітети: - з економіки й регіонального розвитку (розвиток сільських регіонів, енергетика й кліматичні зміни, єдність і регіональна політика); - з питань соціальної політики й охорони здоров’я (здоров’я, демографія, надзвичайні ситуації, електронна охорона здоров’я); - з питань культури, освіти й міжрегіонального співробітництва (культурний туризм, молодіжна політика, міжрегіональні відносини).

Генеральним секретарем АЄР є представник Бельгії Паскаль Герген. Основна мета діяльності АЄР — сприяння процесам регіоналізації в Європі, міжрегіональному співробітництву й посиленню ролі регіонів у процесах європейської інтеграції. АЄР є мостом між її регіонами-членами і європейськими політиками. Регулярні прямі контакти з ними дозволяють АЄР впливати на політику ЄС. На сьогоднішній день членами АЄР від України є Дніпропетровська, Донецька, Херсонська, Кіровоградська, Київська, Львівська, Одеська, Вінницька області.

Основні заходи відбудуться у «Європейському містечку», яке розмістилося у Дніпропетровську на площі між обласною радою і облдержадміністрацією

Коментарі

У нас є чим поділитися з сусідами Генріх ЛИТВИН, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні: — Я дуже радий, що саме в на­ прямі розвитку між­регіонального спів­ робітництва відбува­ ються активні дії Дніпропетровської області. Дніпропет­ ровщина — один з лідерів міжрегіональ­ ного співробітництва між Польщею й Украї­ною. У нас є чим поділиться з нашими сусідами, адже саме регіональна реформа наблизила нас до Європейського Союзу. Без реформи регіональ­ ного управління європейська інтеграція неможлива. На даний момент основною відмінністю місцевого самоврядування Польщі від України є те, що гроші, зароблені на місцях, нікуди не йдуть. Місцевий бюджет формується й управляється місцевою владою. Я думаю, Україна також незабаром перейде на новий формат управління.

Дніпропетровщина розширила кордони Європи Ян ГРАНАТ, Генеральний консул Республіки Польща в Харкові: — Надалі у процесах розвитку європейської інте­ грації регіони будуть відігравати більшу роль. Кордони поки що існують, але ми намагаємося підтверджувати зна­чення регіонів, підтримувати вже існуючі контакти й залучати нових партнерів. Останнім часом ми активно зайнялися видачею довгострокових віз, щоб максимально полегшити комунікацію. Кордони, з погляду візового режиму, будуть спрощені. Хотілося б відзначити, що Дніпропетровська область, організувавши подібний захід, кордони Європи розширила. Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ, Анелія СЕРГІЄНКО


Сім’я

Соловей щебече у вишневому саду на картині, яку вишила родина Платонових Випадково побачила на виставці гарну картину: на полотні вишитий соловей, що співає на гілці квітучої вишні. Це була не просто картина — це розповідь, авторами якої є незвичайна родина з маленького села Шульгівка.

Володимир з дружиною (зліва) та кумою

Любов усе пробачає Він у минулому успішний хімік і бізнесмен, вона — медсестра та професійний масажист. Колись давно вони покинули велике місто заради тиші й спокою маленького села у лісі, щоб брати від життя те, чого не вид­ но за димом і байдужністю великого мегаполіса. Володимир і Наталя Платонови познайомилися в Дніпродзержинську, як говорить чоловік — «бачилися по роботі». У той час Володя працював фахівцем у сфері розробки медичних препаратів. — Усе у нашому житті невипадко­ во, — говорить Володимир Олексан­ дрович, — і ця зустріч також не була пустою. Я коли її побачив, відразу зрозумів, що моя жінка. — А я коли познайо­ милася з Володею, — підхоплює розмову На­ таля, — чомусь піймала себе на думці: «От такого чоловіка у мене ще тільки і не було. Родина спочатку жила у Дніпродзержинську, потім переїхали у Дніпропетровськ. Там організували невеликий сімейний бізнес, де трудилися вдвох. Після того, як фірма перестала задо­ вольняти фінансові потреби родини, було вирішено переїжджати ближче до природи. Так, продавши квартиру, обрубавши тим самим усі кінці, родина опинилася у маленькому селі в лісі. — Ми спочатку дуже сумнівалися у правильності свого вчинку, приїхали практично без нічого, взявши з собою тільки найнеобхідніше. Виявилося — дарма. Поступово, перетворили­ ся в справжніх сільських жителів, під чуйним керівництвом місцевих звичайно. Ми спробували все — зай­ малися рослинництвом, грибами, різними господарськими роботами. Говорять, у селі жити нудно — це дур­ ниця, прокидаєшся разом з сонцем і починаєш свої володіння обходити та облагороджувати, а ще про їжу для душі не потрібно забувати. Коли ж тут нудьгувати? — дивується Володимир. Світяться зсередини Наталя й Володимир належать до тих людей, про яких говорять: вони зсередини світяться. Вони живуть і радіють кожному дню. — Ми співаємо у церковному хорі, подорожуємо по святих місцях, вирощуємо квіти, хочемо засадити ними весь двір, — перераховує звичні спра­

ви й будує плани на майбутнє подружжя, — хочеться, щоб навколо була краса. А найголовніше, вони розуміють одне одного без слів. Вони народили дітей, разом боролися зі страшною хворобою Наталі і перемогли її, а зараз створюють вишиті картини-шедеври. Наталя займається полотном, а Воло­ димир вставляє готові картини в рамки, які виготовляє сам — під кожний візерунок індивідуальну. — Після хвороби життя розді­ лилося для мене на «до» та «після», — розповідає Наталя. — Я багато чого переоцінила, подивилася по-іншому на світ. Кожна вишив­ ка — розповідь про наболіле, кожний І у сім’ї голова, і на святі тамада!

візерунок — нова історія. Зараз жінка веде кружок вишив­ ки у школі, обурюється байдужістю вчителів, які ставляться несерйозно до подібних занять. — Ну, як можна забороняти дітям тягнутися до прекрасного, якщо їм цього хочеться, — дивується жінка. Секрет сімейного щастя чоловік і жінка бачать по-різному. Він у всепрощаючій любові, а вона — у жіночій мудрості й умінні вчасно про­ мовчати. А секрет у них дійсно є, адже жити одне одним та ще й встигати виховувати п’ятьох дітей — справа не­ легка, але можлива при правильному підході, вважає подружжя.

Потрібно берегти традиції Для кожної родини важливі традиції. Без них сім’я — це не одне ціле, а індивідууми, зібрані випад­ ковим збігом обставин під одним дахом. Платонови традицій дотри­ муються. — У нас усі співають, — відкриває завісу Володимир. — Дочки грають на різних музичних інструментах, разом вивчаємо англійську мову, з дружиною написали невеликі розповіді для дітей. Це маленькі тво­ ри про життя тварин очима самих чотирилапих, вийшло дуже забав­ но. А найулюбленіше хобі — похід всієї родини в ліс за грибами. Це за­ няття дуже захоплює й згуртовує. Влаштовуємо у лісі конкурси на швидкість і якість збору, потім гри­ би сушимо, консервуємо, а взимку готуємо наш фірмовий грибний пиріг за сімейним рецептом. Це дуже смач­ ний і водночас простий кулінарний шедевр. Потім збираємося за сто­ лом і п’ємо чай у теплій кімнаті, спостерігаючи за хуртовиною за вікном. Такі моменти варті цілого життя. — Нам часто гово­ рять, що ми живемо не у своєму часі, — розповідає подружжя. — Не підходимо під нього. А нам і заперечити немає чим. Навіщо підходити? Кожна людина прийшла в цей світ для добра, ми ніколи не забуваємо про це. Багато різних подій було у житті, які не до­ зволяють викреслити з пам’яті голов­ не. Потрібно бути вдячними за кожну прожиту годину й намагатися якщо не творити добро, то хоча б не робити зла іншим. У цьому сенс життя. У жіночому царстві — Мені часто ставлять запитан­ ня, — розповідає Володимир, — як вдається справлятися з шістьома жінками в домі. Адже в мене дружина й п’ять дочок. А я завжди повторюю

Рецепт від родини Платонових

Історія однієї родини

14

ЗОРЯ область

www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

Швидкий і смачний пиріг з грибами Інгредієнти: 500 г капусти, 250 г борошна, 3 яйця, 150 г сметани, 65 г масла, цибулина, склянка грибів, олія, сода, погашена оцтом, сіль. Перед готуванням пирога зробіть начинку. Для цього подрібніть цибулину, нашаткуйте капусту. На розігріту сковорідку налийте олію, обсмажте цибулю 5 хв. Підсоліть, додайте капусту, томатний сік і продовжуйте тушкувати. Після готовності додати до капусти нарізані маленькими шматочками гриби (підсмажені) і кріп. Тісто: збийте два яйця, посоліть (щоб тісто було пухкішим, можна додати 1 жовток). Не перестаючи збивати, додайте сметану й вершкове масло, попередньо розтоплене. Потім потроху всипте борошно і добре перемішайте. В однорідну масу додати гашену соду. Готове тісто буде схожим на густу сметану. Перед випіканням спочатку вершковим маслом необхідно змазати форму, а зверху трішки притрусити борошном. Після цього потрібно приблизно навпіл поділити тісто. Одну частину розподілити на формі, на тісто лягає начинка. Зверху викласти рівномірно тісто, щоб начинка була повністю накрита, верхній край з’єднати з нижнім. Духовку розігрівають до 180°С, випікається пиріг 40 хв. Коли на ньому утвориться золота скоринка, можна виймати.

— жінок потрібно просто любити. Родина — це найцінніше, що у мене є, те, що надає сили боротися за життя, вирішувати проблеми й без страху дивитися в майбутнє. Зараз спостерігаю, як потихеньку порожніє сімейне гніздечко — розумію, що це закономірність, але іноді трішки сумно. Дві старші дочки живуть зі своїми родинами, часто заходять у гості, але це вже інше. Молодші поки що під батьківським крилом, але теж поспішають дорослішати. Я пишаюся тим, що ми змогли навчити дітей правильно з практичної точки зору дивитися на навколишній світ, не боятися труднощів, справлятися з поставленими завданнями. Я сподіваюся, що вони обов’язково перенесуть отримані знання і навички в доросле життя й зможуть прожити його гідно. Анелія Сергієнко Фото з архіву родини Платонових


НА ПЕНСІЇ ЖИТТЯ ТІЛЬКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ

ОСОБИСТІСТЬ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 24 êâ³òíÿ 2013 ð.

19

 Iíòåðíåò³, ÿê ó ñåáå âäîìà, пенсіонер з Комісарівки Євген Наумчик 76-ë³òí³é ªâãåí Ìàðêîâè÷ Íàóì÷èê ³ç ñåëà Êîì³ñàð³âêà Ï’ÿòèõàòñüêîãî ðàéîíó òåïåð áåç êîìï’þòåðà íå óÿâëÿº ñâîãî æèòòÿ. Õî÷à âïåðøå ï³ä³éøîâ äî íüîãî âñüîãî äâà ðîêè òîìó, íèí³ öåé ÷îëîâ³ê â ²íòåðíåò³ — ÿê ó ñåáå âäîìà. ² ñòàëîñü öå, ââàæàéòå, âèïàäêîâî. Àëå ïðî âñå ïî ïîðÿäêó.

Îëåíà ×ÅÐÍßÂÑÜÊÀ, âëàñêîð «Çîð³» Ï’ÿòèõàòñüêèé ðàéîí Ôîòî àâòîðà

Ç äèòèíñòâà — ïðÿìî â «ðåìåñëî» Хто б міг колись сказати, що з цього простого хлопця з Во2 лині вийде не колгоспник, як його батьки, а добрий спеціаліст хімічного заводу? Війна міцно вкарбувалась у його пам’яті — спогади про неї будуть жити в ньому довіку. А потім, у повоєн2 ну відбудову, він, 102літній хлоп2 чина, уже возитиме колгоспним конем косарів на роботу і оброб2 лятиме ралом картоплю. Не гір2 ше за дорослих! У 512му, коли Євгену випов2 нилось 14 років, батьки відгук2 нулися на заклик піднімати на2 родне господарство і вирішили перебратися на Східну Україну. На залізничний потяг, у вагон, був завантажений весь їхній не2 хитрий скарб — аж до розібра2 ної хати. На станції П’ятихатки їх прийшов агітувати комісарів2 ський голова. Тож Наумчики вирішили їхати в Комісарівку, де і зараз, 62 роки потому, стоїть мало не за селом їхня хатина. І сьогодні Євген Маркович, став2 ши городянином, мешкає в ній разом з дружиною і все добудо2 вує гарний будинок для дітей з онуками... Тоді йому страх як хотілось вчитися. У Дніпродзержинську в ремісничому училищі він на2 вчався на електрика. Залізна дисципліна, до якої вчорашніх дітей привчав майстер Шепель, давалася взнаки: як ішли строєм «шепельці» в їдальню чи на заняття, то їх з іншими було не сплутати. Ті роки із щемом душевним ще не раз згадаються. Де ж сьо2 годні товариші його юнацьких часів? Як пройшло їхнє життя? Над цими запитаннями все ча2 стіше нині задумується Є. М. Наумчик. Шукає їх у соціаль2 них мережах, та марно... Çáèðàâ âðîæàé íà ö³ëèí³ Хімічний завод став єдиним на все життя його місцем робо2

ти. Сюди привела його доля по закінченні ремісничого учили2 ще, тут він працював на різних ділянках і виробництвах. Звід2 си і в армію пішов. Про армію кожен чоловік може згадувати безконечно. От і наш Євген Маркович так роз2 повідає про власну службу Бать2 ківщині, що хоч кидай усі спра2 ви, та й собі гайда до війська. А почалась його армія із... збирання врожаю на цілині. Його, такого звичного до роботи в колгоспі, кинули, наче щуку в річку. Віддалік від дому золо2 то кустанайської пшениці зі2 грівало його руки і звеселяло душу. Та і як же не радіти, коли в цьому багатому врожаї тепер і його частка? Було на службі всякого! І любительське водіння машини, коли мало не втрапив в аварію, і навчання в Саратові на меха2 ніка, і навіть несподіваний пово2 рот — служба механіком літака. А що? Євген Наумчик — ну, чисто вам Макарович із фільму «В бій ідуть одні «старики», тільки за віком молодший. Здається, і сьогодні тільки підійде до фюзеляжу літака, то зразу оцінить, готовий апарат злітати чи ні... Ті два роки пролетіли, а в душі полишили теплі спогади. Завод зустрів його, як рідно2 го. Звідти вступив до Дніпропет2 ровського гірничого інституту, де заочно вивчився на інженера електрифікації промислових підприємств. Так за час навчан2 ня він пройшов шлях від релей2 ника сьомого розряду до началь2 ника дільниці хлорного вироб2 ництва. Ïðèâîðîæèëà ï³ñíÿ У 1961 році Євген Маркович одружився на красуні з двома пишними косами і голосом та2 ким, що тільки слухати і мліти. Молодий, меткий, охочий до всього нового, він встигав і вчи2 тися, і працювати, і класичною боротьбою займатися, і співати в хорі, і брати участь у роботі драмгуртка. А танці вечорами! Без них же ну ніяк не можна. То й поспішав на танцмайданчик.

ªâãåí Ìàðêîâè÷ ÍÀÓÌ×ÈÊ — íåçì³ííèé õðîí³êåð óñ³õ êîì³ñàð³âñüêèõ ïîä³é

Ще була у нього одна при2 страсть, яка залишилася на все життя, — гармошка. Її парубок із завмиранням серця придбав на свою першу заробітну плату. Звела ж докупи Євгена та Зіну романтична поїздка у... село. Тут вони разом з іншими учасниками хору гастролюва2 ли, даруючи свій спів простим людям. Чоловік і досі з особли2 вою ніжністю говорить про ча2 рівний голос дружини, який його приворожив до себе на всеньке життя. Від їхнього кохання наро2 дився синок Ігор. Свого первіст2 ка щасливий татусь назвав на честь друга, якого вважав хрес2 ним свого сина і котрого молодя2 та прихистили на деякий час у своїй 22кімнатній «хрущовці», а Євген Маркович ще й влашту2 вав його до себе на завод. Тут, у тісній квартирці, яка здавалася їм раєм проти 92метрової кімнатки, у них знайшовся і другий синок — Юрій. А вже коли Бог послав їм третього сина Олега, то завод виділив Наумчи2 кам уже нову квартиру, де всім було по кімнаті. Так сталося, що всі їх троє синів свою долю пов’язали з морем. За старшим Ігорем до Одеси перебрався і середній Юрій, який став справжнісінь2 ким коком і вже обходив по воді практично всі континенти. Батькові й матері доводиться щоразу хвилюватися за нього, коли разом з командою корабля йде у далеке плавання. Ñïðàâà éîãî æèòòÿ Ще коли Євген Маркович навчався в училищі, вже тоді його манила кімната, де старші товариші чаклували над таким дивом, як фотографія. Йому страх як було цікаво, як прохо2 дить увесь процес народження фото. Тож ця цікавість скоро переросла у захоплення, з яким він не розстається і понині. Коли працював уже в цеху, там була кінокамера, якою він оволодів «методом тику». І з того часу знімав на кінострічку всі виз2 начні події, що відбувалось на заводі: від демонстрацій до гу2 лянь. Тому за роки роботи тут назбирався чималий архів. Саме на заводі у нього з’явив2 ся перший власний фотоапарат «Зоркий». Потім були «Смена», «ФЭД» — апарати з великими об’єктивами. За своє життя цей чоловік придбав дуже багато техніки. А нині йому вірно слу2 жить цифрова камера «Nikon», на яку він, як і раніше, знімає все, що хоче. От, наприклад, їде з Комісарівки, куди переселив2 ся після виходу на пенсію, до райцентру, і знімає щось доро2 гою. Це вже не кажучи про кад2 ри, які робляться в місті. Якщо ж буває в райцентрі, то щоразу й тут знайде таке, яке раніше не знімав. І це при тому, що вдома має великий архів старих фото — цілих два чемодани тих, які він у свій час не роздав. Друзі вже й дорікати почали: ну, для чого тобі цей мотлох? І людей уже тих немає, що на твоїх фото2

графіях, а ти їх все ще збері2 гаєш. Та куди їм зрозуміти, що в нього руки не здіймаються знищити історію. — У мене ящик відеокасет: великих і маленьких, — розпо2 відає Є. М. Наумчик. — Але ж всі їх і фотографії теж треба б пе2 ревести в цифровий формат, а це — марудна справа. Євген Маркович — незмін2 ний хронікер усіх комісарів2 ських подій: від свята остан2 нього дзвінка, Дня Перемоги до будівництва бази відпочинку біля ставка на Бджоляній і бу2 дівництва греблі. А ще в нього знято чимало разів виступи місцевих аматорів з ансамблю «Степові роси», керівник якого щоразу запрошує односельця на свої концерти. Причому цей пенсіонер знімає все не хаотич2 но, а періодами, щоб видно було увесь процес. Тож на його світлинах постають ті, кого вже немає між нами, а діти, що вчо2 ра були маленькими, тепер уже зовсім дорослі. Більше ні в кого немає стільки історичного мате2 ріалу з життя Комісарівки, як у нього.

 ²íòåðíåò³ â³í — ì³ñöåâèé Відзнятий матеріал чоловік викладає цілими фотоальбома2 ми у соціальних мережах. При2 чому комп’ютер йому дістався від старшого сина, який вирі2 шив змінити власну техніку на нову, більш потужну. То й привіз батьку свого старого. І з того часу в Євгена Наумчика розпочалося нове життя. Як технік за фахом він швидко на2 вчився працювати на ньому. Звичайно, син показав, як кори2 стуватися мишкою і клавіату2 рою. З допомогою спеціальної літератури оволодів друкуван2 ням всліпу. — Для чого мені комп’ютер? — перепитує Євген Маркович. — Ну, по2перше, це — цікаво. А по2друге, я роблю альбоми для друзів, яких у мене чимало в Однокласниках. Там маю влас2 ну сторінку, яку завів для того, щоб відшукати своїх товаришів по ремісничому училищу, армії, заводу. З віком так хочеться дізнатися, як склалася їхня доля, але, очевидно, люди мого віку не дуже дружать з Інтерне2 том. Шкода... Наш герой щодня заходить у всесвітню мережу, щоб знати, якою буде погода днями, читає новини. А ще Інтернет він вико2 ристовує, як людина «просуну2 та»: наприклад, щоб не їхати до райцентру заради того, щоб відвезти одного папірця у якусь службу, хоч і в район електрич2 них мереж, тож він власноруч набирає його на комп’ютері і відправляє на електронну адре2 су відповідної організації. Для цього навіть вивчив англій2 ський алфавіт. На прикладі Є. М. Наумчи2 ка переконуюсь, що вчитися ніколи не пізно.

Оголошення про проведення конкурсу на право укладанная договору оренди майна: ЗАМОВНИК КОНКУРСУ: 1. Повна назва: Комунальний заклад «Дніпропетровська обласна дитяча клі2 нічна лікарня» ДОР». 2. Місцезнаходження: вул. Косміч2 на, 13, м. Дніпропетровськ, Україна, 49100. 3. Інформація про конкурс: Предмет конкурсу: 2 4 м2 — для використання під розмі2 щення банкомата та термінала на 12му поверсі головного корпусу; 2 2 м2 — для використання під розмі2 щення банкомата та термінала на 12му поверсі головного корпусу;

2 1,0 м2 — для використання під роз2 міщення кавового автомата на 12му по2 версі головного корпусу блоку №6; 2 1,0 м2 — для використання під роз2 міщення кавового автомата на 12му по2 версі головного корпусу блоку №3. 4. Кінцевий термін прийняття про позицій: 30.04.2013 р. о 9.00. 5. Проведення конкурсу: Місце — Комунальний заклад «Дніпро2 петровська обласна дитяча клінічна лікар2 ня» ДОР», 49000, Україна, м. Дніпропет2 ровськ, вул. Космічна, 13, ІІ корпус, 42й поверх, економічний відділ. 6. Дата: 30.04.2013 р. об 11.00.

ТОВ «ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ», м. Київ, вул. Старокиївська, 14 оголошує конкурс для визначення виконавця на будівельно2монтажні та пус2 коналагоджувальні роботи з встановлення турбоустановки у складі конденсаційної турбіни N5028.83 з генератором типу JPEF2XSEC25021 потужністю 50 МВт та до2 поміжним обладнанням, трансформатора S263000/110, в будівлі II черги турбін2 ного відділення головного корпусу (літ. А5) філії «ТЕПЛОЕЛЕКТРОЦЕНТРАЛЬ» ТОВ «ДВ НАФТОГАЗОВИДОБУВНА КОМПАНІЯ» за адресою: Україна, Харків2 ська обл., Чугуївський р2н, смт Есхар, вул. 1522ї стрілецької дивізії, 16. Термін виконання: друге півріччя 2013 року Кваліфікаційні вимоги та умови конкурсу надаються за письмовим зверненням. Термін подачі заявки: до 27 квітня 2013 року. Місце та термін проведення конкурсу: 3 червня 2013 року, м. Київ, вул. Ста2 рокиївська, 14. Контактна інформація: тел./факс: 04422369510. 408 Електронна адреса: info.dvngdk@gmail.com

КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16» ДОР» здає в оренду приміщення площею 51 м2, 19м2, 6,4 м2 з водою, опаленням і каналізацією. Проведення конкурсу 08.05.13. КУ «ДГКБ №16» ДОС» объявляет конкурс на площадь 19,3 кв. м по адресу: г. Днепропетровск, ул. Героев Сталин2 града, 19, под учебный процесс. Дата проведения конкурса — 8.05.2013 г. в 10.00. Подача заявлений до 8.05.2013 г. до 10.00. Победитель оп2 лачивает экспертную оценку. Тел. (056) 7497346 397


20

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

далеке — близьке Нина ДОРДА:

Нас в одночасье смыло волной Популярная в СССР певица — о своем романе под присмотром сотрудников НКВД, о «Ландышах», Фурцевой Еще несколько десятилетий назад имя этой певицы знала вся страна, хиты середины ХХ века в исполнении Нины Дорды пели миллионы. «Мой Вася», «Ландыши», «Старый клен» — под эти песни целые поколения строили, созидали, любили и расставались. Нина Дорда отметила 88-летие. Возраста она не скрывает, как не скрывает и то, что ждет еще от судьбы немного — легкой смерти, например. Читайте рассказ певицы о жизни и творчестве. Закончила карьеру с долгом… Было ли мне больно, когда дворцы культуры сменились на сельские клубы? Нет! Мне было больно несколько дней, когда меня фактически выгнали из «Москонцерта», в котором я проработала сорок три года. Один начальник полез ко мне с поцелуями — я его оттолкнула. И все, через неделю он меня вызвал и ледяным голосом сказал, что пришло постановление Министерства культуры избавляться от старых артистов… А у меня перед этим были шестимесячные гастроли в Японии, с полными залами. Детей у меня нет, потому я быстро взяла листок, ручку и написала заявление об увольнении. И не пожалела об этом ни минуты. Лучше уйти на три дня раньше, чем на день позже. Когда я закончила карьеру артистки, у меня было долгу две тысячи советских рублей. Наше поколение прожило трудную жизнь. Поколение моих артистов умерло нищими. Ставка — 13 рублей. О «левых» концертах тогда и думать не могли. Все прекрасно помнили случай с Муслимом Магомаевым — его на год вычеркнули из всех выступлений за то, что он где-то под Норильском спел «левый» концерт. А Буба Касторский, в миру Борис Сичкин, он же в тюрьме сидел за то, что не там выступил. В то время в столице была только одна организация, где можно было работать артисту, — «Москонцерт». Артисты были люди подневольные, помню, мама моя умирала от инсульта, а я на гастроли полетела. От слез людей не видела. Как откажешься от государственной задачи? Даже болеть нельзя было. В те годы публика билеты не сдавала. Время вообще было страшное. А сколько тогда артистов сидело? Зоя Федорова, Лидия Русланова... Ни за что сидели! Подальше от начальства Я вообще прожила жизнь с девизом «подальше от начальства», никогда не пела за столом. Я не умею это делать, слова забываю, отвлекаюсь. Я все эти правительственные концерты просто терпеть не могла — нас, артистов, запирали в комнату и не разрешали даже выйти в кулисы, пока все сановные зрители в зал не войдут и не усядутся на первые

ряды. Мы же были, как крепостные, зависели от их настроения и вкуса. Дать орден или не дать, присвоить звание или не присвоить? Многие не выдерживали и ломались. Человек-то слаб. Помню, как-то в Ереване с Людой Зыкиной поднимаемся по лестнице в гостинице, и она мне говорит: «Нин, хочешь завтра проснуться заслуженной артисткой?» Я аж отшатнулась и отвечаю: «Людочка, умоляю, не надо». Боже сохрани, чтобы за меня кто-то просил! Как потом с этим жить?! Потом, много лет спустя, Ельцин присвоил мне это звание. И что с того? Есть имя — и достаточно. Хочу о Зыкиной несколько слов сказать: у нее были две несочетаемые вещи — она одинаково нравилась и народу, и правительству. Таких больше не будет никогда. Вообще в ХХ веке у России было только два голоса: это Шаляпин и Зыкина. Единственная, кем я восторгалась из тогдашних начальников, — это Фурцева. Помню, в Армении был какой-то сбор деятелей культуры, выступал министр культуры РСФСР, он читал по бумажке и перепутал все армянские имена и фамилии. Позор был неимоверный. Фурцева не выдержала, вышла на трибуну и сказала такую речь, не сбилась ни в одном отчестве, без запинки и без бумажки. Ее выкупали в овациях! У нее была потрясающая хватка. У нее ничего не было от образования, у нее все было от Господа Бога. Все закончилось в одночасье Я вообще-то по молодости лет была глупая. Думала, что буду популярной всегда. Что мои «Ландыши», «Старый клен» и «Мой Вася» будут всегда актуальны и интересны. Думала, пусть Москва избалованная, но провинции на мой век хватит. В Тбилиси я пела «Мой Васико» на стадионе, народ просто рыдал. Все закончилось в один прекрасный день. Помню, в Курске у меня было четыре концерта с переаншлагами — на люстрах висели. А через несколько лет приезжаю туда же, а билеты наполовину не проданы. Вот так в одночасье моя струна оборвалась. Пришли Пугачева, Толкунова, Соня Ротару. И нас смыло этой волной. Гелена Великанова, Капа Лазаренко, я — у нас сборы кончились в одну минуту. Клянусь

Кстати Нина Ильинична Дорда родилась 27 августа 1924 года в Москве. В 1945 году поступила в оркестр ЦДКЖ под управлением Дмитрия Покрасса. В 1954—1959 годах выступала с эстрадным оркестром под управлением Эдди Рознера. В 1960 году вместе с супругом музыкантом Михаилом Липским Нина Дорда создала оркестр, где была солисткой. Одновременно работала в Московском мюзик-холле, с которым много гастролировала по стране и за рубежом. В 80-х годах певица закончила свои выступления. В 1995 году Нина Ильинична получила звание заслуженной артистки России.

вам, истерик со мной не было. Я поняла, что это закон природы. Все проходит. Нужно к этому философски относиться. Все у всех проходит. Только жизнь продолжается. Признаюсь честно: для меня главное было — не аплодисменты, а тишина зала. Когда в зале ни шороха, когда дыхания даже не слышно — вот это высший миг. Я ведь ребенка не родила не потому, что не могла сцену бросить. У меня до 36 лет не было своего угла, по подвалам и комнатушкам скиталась, только поэтому и не родила. А когда условия для жизни появились, здоровье кончилось. Бабий век-то короткий. Любовь под присмотром В жизни очень многое дается единожды. Любовь, например. Я со своим мужем прожила более 30 лет. Но самая большая любовь у меня была не к нему, и очень скоротечная. В ресторан «Москва» пришел красивейший молодой человек, просто само мужское совершенство. Во всем. Сел напротив сцены, и я не помню, как в тот вечер пела. Это был югославский коммунист Петр Когой, после ссоры Сталина с Тито он не поехал в Белград, а остался в Москве. За ним слежка была просто фантастическая. Вот такой у нас был роман, под присмотром НКВД. Он писал мне письма до востребования, на главпочтамт. И чтобы я знала, что меня ждет письмо, он вечером, сидя за столом в ресторане, закуривал сигарету, хотя и не курил. Наутро я бежала на почту и получала полное нежности письмо. Мы встречались тайно на Патриарших прудах. Меня могли арестовать в любую секунду за шпионаж в пользу Югославии. Но я его любила так, как любят в жизни только раз: пешком бегала через всю Москву к нему на свидания. Но проза жизни оказалась сильнее любви. Он первый перестал встречаться со мной. Говорил, что не может подвергать мою жизнь опасности. Сегодня я от жизни хочу банального и земного — как можно дольше не болеть и быть самостоятельной, и чтобы пенсии хватало. Я довольна своей жизнью. И еще, мне хочется легкой смерти, а она зависит только от Господа Бога.

Мой Вася

Музыка Оскара ФЕЛЬЦМАНА Стихи Георгия ХОДОСОВА Весенний цвет Футболки запестрели, легко роняет липа. как цветы. За ним к тебе летят И если сходу гол забил мои мечты. Ильин в ворота, В кино смотрела То мне казалось, я вчера Жерар Филиппа, это сделал ты, Авсеказалосьмне,чтоэтоты, Мой Вася! Мой Вася! С тобою хорошо Как нежный плеск при лунном свете веселого фонтана, Мечтать о недалеком Любимый голос ясном дне, песенки хорош. Когда начнутся И если слушала я даже путешествия в ракете, Ив Монтана, То самым первым будет То мне казалось, на Луне это ты поешь, Мой Вася! Мой Вася! Он первым будет даже на Луне! Свистит судья — и вновь кипит работа, 1956

Песня остается с человеком Музыка Аркадия ОСТРОВСКОГО Стихи Сергея ОСТРОВОГО

Ночью звезды вдаль плывут по синим рекам, Утром звезды гаснут без следа. Только песня остается с человеком. Песня — верный друг твой навсегда! Припев: Через годы, через расстоянья, На любой дороге, в стороне любой Песне ты не скажешь — до свиданья, Песня не прощается с тобой! Припев.

Наши песни носим в сердце с колыбели, С песней всюду вместе мы идем. Сколько песен мы любимым нашим спели, Сколько мы еще с тобой споем! Припев. В лютый холод песня нас с тобой согреет, В жаркий полдень будет, как вода. Тот, кто песни петь и слушать не умеет, Тот не будет счастлив никогда! 1964

Ходит песенка по кругу

Музыка Оскар�� ФЕЛЬЦМАНА Стихи Михаила ТАНИЧА и Игоря ШАФЕРАНА Где-то песня сочинилась Петь с конца и петь с начала, И со скоростью ракеты Просто солнце В то же утро очутилась в ней светило, На другом краю планеты. Просто речка в ней журчала. Припев: Мимоходом, мимолетом, Припев. Теплоходом, самолетом, Адресованная другу, Можно с песенкой сердечной Ходит песенка по кругу, И грустить, и веселиться, Потому что круглая И, как хлебом, Земля! с каждым встречным Можно песней поделиться. Эту песню можно было 60-е Подготовил Дмитрий КРАВЧЕНКО


ФУТБОЛ. ПРЕМ’ЄРЛІГА УКРАЇНИ. 25 ТУР

СПОРТ

ÇÎÐß îáëàñòü www.zorya.org.ua 24 êâ³òíÿ 2013 ð.

21

ͳ÷èÿ — ñïðàâåäëèâèé ðåçóëüòàò ͳ÷èÿ ó ìàò÷³ «Äí³ïðî» — «Øàõòàð» — çàêîíîì³ðíèé ðåçóëüòàò ïîºäèíêó â Äí³ïðîïåòðîâñüêó. Òðåíåðè ³ ôàõ³âö³ îäíîñòàéíî â³äçíà÷èëè: ÿêáè òàêèõ ³ãîð ó âíóòð³øí³é ïåðøîñò³ áóëî á³ëüøå, òî ÷åìï³îíàò Óêðà¿íè ñòàâ áè ñèëüí³øèì. Ùîäî àðá³òðàæó ìîæíà ñêàçàòè, ùî â³í áóâ îäíèì ç íàéîá’ºêòèâí³øèõ äëÿ «Äí³ïðà» ó âåñíÿí³é ÷àñòèí³ ñåçîíó ³ íå éäå í³ â ÿêå ïîð³âíÿííÿ ç ïîºäèíêîì öèõ æå êîìàíä ó ïåðøîìó êîë³ â Äîíåöüêó.

Вперше у весняній частині ниніш нього сезону «Дніпро» не виступав у ролі фаворита поєдинку, про що у своїх численних передматчевих про гнозах говорили і вітчизняні фахівці, котрі припускали або перемогу «Шах таря», або нічию. І це було зрозуміло: до очної зустрічі команди розділяло понад двадцять очок, а на своєму полі «Дніпро» не міг перемогти найпринци повішого суперника вже дев’ять років, і зовсім не знав радості перемоги над ним — шість. Але в Дніпропетровську, щоб не вибути зі «срібної» гонки, як раз необхідно було тільки перемагати. За рахунок чого? Рецепт був нехитрий: показати найкращу гру, зразка осінніх матчів, плюс розраховувати на спор тивне везіння, яке відвернулося від команди в багатьох матчах навесні. Підстави для успішного результа ту були. Дніпряни на вельми хорошо му рівні провели останні гостьові матчі в Одесі й Луцьку, а стартовий склад гри з «гірниками» практично був той же, що і в кубковій зустрічі в Луцьку: зміна відбулася лише в середній лінії поля, де Артем Федецький замінив Євгена Шахова. У «Шахтаря» перш за все звертала на себе увагу поява на останньому рубежі Антона Канібо лоцького, а в середині поля компанію націленим на ворота Алексу Тейшейрі і Генріху Мхітаряну склав Едуардо, який рідко виходить в основі. Поєдинок розпочався з активних дій Коноплянки. Спочатку його швид кісний прохід був перерваний фолом поблизу центрального кола, а потім у Євгенія не вийшов удар метрів з 22х. А ось Артем Федецький на 5й хвилині після красивої передачі Матеуса у ствір влучив, але удар сильним не ви йшов, і Каніболоцький легко з ним впорався. Могло принести успіх і стан дартне положення через чотири хви лини: удару головою Матеуса, після

Õóàíäå ÐÀÌÎÑ, ãîëîâíèé òðåíåð «Äí³ïðà»: — Рів ний матч видався — о б и д в і команди хо тіли вигра ти. Ми ви йшли впе ред і вели в рахунку тривалий період часу. У другому таймі «Шах тар» зрівняв рахунок з пенальті. У нас було достатньо часу, щоб вирвати пе ремогу і забити другий гол, але не змогли. В цілому, вважаю, команда провела хороший матч.

подачі Кравченка, зовсім трохи не ви стачило точності. У дебюті «Дніпро» атакував гостріше, але «Шахтар» пред’явив господарям чіткий контроль м’яча, тож про чиюсь перевагу мови не йшло. Більше того, маститий супер ник знайшов слабке місце на лівому фланзі оборони дніпрян, де дуже не впевнено почав матч Стрініч. Однак помилки Івана не йшли ні в яке порівняння з тим, що зробив на 13й хвилині Каніболоцький. Його ве дення м’яча у власному штрафному за вершилося підкатом Матеуса, після чого м’яч опинився у сітці воріт! Через чотири хвилини свої попередні огріхи Стрініч компенсував блокуванням уда ру Тейшейри, якого класною переда чею врозріз виводив до воріт Мхітарян. І буквально тут же відчайдушний ки док Лаштувки врятував становище після ударунавісу зі штрафного Срни. Зав’язалася цікава гра на зустрічних курсах. Зовсім трохи не вистачило точ ності хорошому удару Зозулі метрів з 22х, і буквально через дві хвилини Лаштувка ціною небезпечної гри ліквідував випад Тейшейри після чер гової найгострішої поздовжньої пере дачі. А до завершення 30ї хвилини гра стала повністю проходити під диктов ку «Шахтаря». Кілька разів у штрафній «Дніпра» було посправж ньому спекотно, але остання загроза в таймі прийшла з боку нашої команди. Після гарної подачі Кравченка зі штрафного Зозуля головою з декіль кох метрів пробив поруч з верхнім кутом. З перших хвилин другого тайму тиск на ворота «Дніпра» продовжив ся. Але при цьому гості отримали відразу три попередження — в числі покараних виявилися Кучер, Фернан діньо і Срна. Це говорило тільки про те, що дніпряни постійно були на

̳ð÷à ËÓ×ÅÑÊÓ, ãîëîâíèé òðåíåð «Øàõòàðÿ»: — Дуже інтенсивна гра — таких матчів мало в чемпіонаті. Зустрілися два суперники, які зав жди з’ясовують стосунки на футбольному полі. Іноді були жорсткі моменти в грі, але можу ска зати, що гравці сьогодні поважали один одного. Результат теж відповідає тому, що було на полі. Хоча ми більше контролювали гру, були хороші контратаки і у «Дніпра», з яких вони могли ство рити більш небезпечні моменти. Хотілося б відзначити і публіку, яка сьогодні вболівала так, як повинні вболівати в Україні. Не можу прой ти повз помилки Каніболоцького. Він тільки по чинає кар’єру в нашій команді, і ця помилка могла призвести до втрати очок. Добре, що інші гравці його підтримали і зрівняли рахунок. А він потім у двох епізодах виручив команду. Що стосується суддівства, то воно було ниж че тієї гри, яку продемонстрували команди. Хотів би повторити те, що го ворив після матчу з «Динамо»: якщо такі ігри будуть надалі, чемпіонат Ук раїни зросте на порядок. Ми зі свого боку спробуємо поважати чемпіонат, поважати суперників і домогтися у всіх іграх, що залишилися, перемог.

Голова наглядової ради Сергій ЧЕРНЯВСЬКИЙ Головний редактор Ксенія ЗАЙЦЕВА НАРОДНА ГАЗЕТА ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ ЗАСНОВНИК — Дніпропетровська обласна рада ВИДАВЕЦЬ — Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Редакція газети «Зоря» Видається з 17 (4) квiтня 1917 року. Свцтво про реєстрацiю ДП №1811—549 ПР вiд 8.11.2011 р.

цілені на проведення швидких контра так. Перевагу «Шахтаря» було мате ріалізовано по закінченні третини тай му. Юрій Можаровський витримав паузу, після чого всетаки вказав на 11метрову позначку після контакту Фернандіньо і Чеберячка. Даріо Срна вирок виконав безжально, обманувши Яна Лаштувку. Буквально відразу після цього Фернандіньо міг виявити ся причетним і до другого гола, але його простріл з кількох метрів не зу міли замкнути ні Мхітарян, ні Луїс Адріано. Ще хвилин п’ятнадцять після цьо го «Дніпру» було зовсім важко. Гості перевершували дніпрян у швидкості, і оборонні порядки останніх працюва ли з повною викладкою. А попереду атакам, на жаль, чіткості не вистача ло. Проте за вісім хвилин до кінця матчу на вдалій позиції опинився Кравченко, однак удар з лівої у нього не зовсім вийшов, і м’яч пройшов по ряд зі стійкою. Через чотири хвилини точності не вистачило й удару Матеу са метрів з десяти, після того, як бра зилець завершував швидку контрата ку. Значно кращим вийшов удар з лінії штрафного співвітчизника Матеуса Тайсона, та Лаштувка був напоготові і парирував удар. Завершився ж матч найгострішою атакою «Дніпра» і супермоментом «Шахтаря». Спочатку до м’яча після навісу Коноплянки з величезними труднощами дотягнувся Каніболоць кий, після чого Кулакову не вдалася точна подача Матеусу, і обстановку розрядив Срна. А потім Лаштувка відбив удар впритул, з кількох метрів, Мхітаряна, який зіграв на випере дження. Не використавши свої момен ти, команди змушені були задовольня тися нічиєю, але «Дніпру», враховую чи турнірне становище, повного задо волення вона принести не могла.

РЕДАКЦIЙНА КОЛЕГIЯ: С. ЧЕРНЯВСЬКИЙ, голова наглядової ради, К. ЗАЙЦЕВА, головний редактор, Т. КУЗЬМЕНКО, перший заступник, Н. НЕСТЕРУК, заступник, О. ТАРАНЕНКО, редактор відділу.

Приймальня: (0562) 27 " 16 " 52; 27 " 80 " 27 (ф.)

(0562) 38 " 83 " 53; 35 " 14 " 26 (ф.); 38 " 83 " 28; 33 " 78 " 03 Вiддiл передплати та маркетингу: (0562) 38 " 83 " 73 Відділ реклами:

21 квітня. Дніпропетровськ. «Дніпро" Арена». 11 градусів. 30530 глядачів. Арбітр: Юрій Можаровський (Львів). Асистенти арбітра: Микола Левко (Чернівці), Семен Шлончак (Черкаси). Резервний арбітр: Ігор Бицкало (Оде са). Додаткові асистенти: Юрій Мосейчук (Чернівці), Олександр Дердо (Іллі чівськ). Делегат ФФУ: Олексій Челишев (Севастополь). Інспектор ФФУ: Володимир Петров (Харків). «Дніпро»: 16. Лаштувка Ян, 4. Крав ченко Сергій, 5. Мандзюк Віталій, 10. Коноплянка Євген, 14. Чеберячко Євген, 17. Стрініч Іван, 18. Зозуля Роман (21. Селезньов Євген, 78), 23 Дуглас, 29. Ро тань Руслан — к. (7. Кулаков Денис, 49), 44. Федецький Артем, 99. Матеус. Запасні: 77. Шеліхов Денис, 9. Калініч Нікола, 11. Олійник Денис, 19. Кобахідзе Олександр, 28. Шахов Євген. Головний тренер: Рамос Хуанде. «Шахтар»: 32. Каніболоцький Ан тон, 5. Кучер Олександр, 6. Степаненко Тарас, 7. Фернандіньо, 9. Адріано Луїс, 11. Едуардо (28. Тайсон, 55), 13. Шевчук Вячеслав (26. Рац Разван, 55), 22. Мхіта рян Генріх, 29. Тейшейра Алекс (20. Ко ста Дуглас, 70), 33. Срна Даріо — к., 44. Ракицький Ярослав. Запасні: 30. П’ятов Андрій, 3. Хюб шман Томаш, 24. Гречишкін Дмитро, 27. Чигринський Дмитро. Головний тренер: Луческу Мірча. Голи: Матеус (13), Срна (62, пен.) Попередження: Ракицький (9), Мате ус (14), Кравченко (27), Шевчук (28), Кучер (48), Фернандіньо (53), Срна (55).

Ìàò÷³ 25 òóðó: «Іллічівець» — «Ворскла» —1:0, «Металург» З — «Кривбас» — 2:0, «Ме талург» Д — «Говерла» — 2:1 «Зоря» — «Динамо»—0:5, «Таврія» — «Волинь» —3:0, «Металіст» — «Чорноморець» — 3:1.

Òóðí³ðíå ñòàíîâèùå ë³äèðóþ÷èõ êîìàíä: 1) «Шахтар» — 70 очок, 2) «Ме таліст» — 55, 3) «Динамо» — 53, 4) «Дніпро» — 49 ... 8) «Кривбас» — 35.

Ìàò÷³ íàñòóïíîãî òóðó: «Динамо» — «Дніпро» (27 квітня), «Шахтар» — «Металіст» (28 квітня).

Газета сплачує гонорар за публiкацiю замовлених матерiалiв. Вiдповiдальнiсть за змiст реклами несе рекла модавець. Редакцiя не завжди подiляє позицiю авторiв публiкацiй. Матеріали, позначені буквою «р», розміщені на правах реклами. При передруку посилання на «Зорю» обов’язкове.

ВЛАСКОРИ:

Кривий Ріг (24) 90 "38 " 16; Павлоград (232) 6 " 05 " 08; Софіївка (250) 2 " 80 " 84; П’ятихатки (251) 3 " 06 " 78

«Äí³ïðî» — «Øàõòàð» — 1: 1

Друк ПП «СТПРЕС», 50025, м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 12. Обсяг 1,86 д. ар. Офсетний друк. Зам. №447

Ñåðã³é ÒÅÎÄÎÐÎÂÈ× Çà ìàòåð³àëàìè ñàéòó: www.fcdnipro.ua

НАША АДРЕСА: газета «Зоря», вул. Журналiстiв, 7, Днiпропетровськ, 49051. е"mail: zorya@ezorya.dp.ua;

ria@ezorya.dp.ua Газета виходить у середу і п’ятницю. Тираж 43000. Цiна договiрна.

© «Зоря»


22

особисте

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 ð.

З листів ведучій

Де ти, моя доле? Рубрику веде Олена ДЕСЯТЕРИК Володимир У. з Межівщини. Шановна Олено! На мою публікацію відгукнулося кілька жінок. З двома спілкувався. В кожної своя хата, своє господарство. А в нашому віці не так легко покидати насиджене місце... Мені 75, вдівець. Дітей немає, нікому доглянути мою старість. При телевізорі коротаю довгі вечори. Та з телевізором не поспілкуєшся. Бачу, що міняється мій характер, самітнє життя накладає свій відпечаток. Сильніша стає непевність у завтрашньому дні, іноді нападає депресія, починаю комплексувати. Хоча я сам обходжу себе, перу, варю їсти. Є трохи птиці, коза, вулик. Багато немає, бо мені вже і треба мало. Просив би, щоб писали жінки з розумною різницею у віці. Бо надходили листи від молодичок, навіть у віці 54 роки. Приємно, але нереально. Хата газифікована, через три хати Вовча. Город, свердловина. Є де відпочити і попрацювати. Можливо, жінці, як приїде подивитися, в мене сподобається? Можна тоді і обговорити все, і допомогти одне одному. * * * Віталій С. 65 років, ріст 160, худорлявий, пенсіонер. Не п’ю, не курю, люблю хазяйнувати. Маю сина й дочку, з ними не живу. Дружини нема, 16 років як похоронив. Як тяжко жити самому, не треба описувати. Живу в сестри двоюрідної, це Солонянський район. Згоден на переїзд. * * * Костянтин М. з Кривого Рогу. І я так само, як багато хто, почуваюся геть ніяково, що пишу. Раніше не доводилось. Синові 17, плачу аліменти. Мені 50, середнього росту, нетовстий, сивий. Робітник, у цеху скоро вже 30 років на однім місці. Зарплата невелика. У трикімнатці в Тернах я з матір’ю. Тато вмер шість років тому. Є в нас гараж, дача. На свято можу випити чарку. Курю, пробував кинути, та марно. Хочу ще раз попросити щастя в долі. А про любов? Але як говорити про любов, коли не бачиш людини? Та й любов, як хтось казав, — до першого повороту, а дальше починається життя зі своїми знегодами. Не вийде більшого — будем просто друзі. Я не ображатимусь, як не сподобаюся. Гуляти нікуди не ходжу, роки вже не ті. Не знаю, не вмію писати. Може, краще вийде в тієї, що мені напише? * * * Олексій О. Давно виписую газету, торік писав Вам три рази, але досі самотній. Ви помагаєте всім, Олено, а мені ні. У моїй хаті все є, тільки немає жінки, моєї дружини-половинки. Мушу робити і чоловічу роботу, і жіночу, ніякої не боюся. Хай би яка була чорна робота для мене, а я собі кажу «вперед!». Мені 43, ріст 175, вага 72. Не п’ю і не курю. На теперішній час стою на біржі, але скоро вже почнеться сезон, працюю в агрофірмі. Дуже, дуже люблю дітей. І хочу створити з хорошою жінкою сім’ю. Олено, хай Вам помагає Бог у Вашій добрій справі. * * * Сергій Ш. Читаю жіночі листи, і зачіпають своєю подібністю до моєї долі. Мені 34, ріст 170, живу разом з батьками, господарюємо на землі. Батьки ще й працюють. Молодший брат мешкає у Кривому Розі. Познайомлюся з ровесницею, яка хоче мати сім’ю. * * * Галя З. з Полтавщини. Вдова, живу в мальовничому місці Кобеляцького району, недалеко від станції Ліщинівка, і річка Ворскла близько. У хаті газ, вода, ванна, туалет, у сараї трохи живності. І трохи землі коло хати, маю пай. Наче все є, не вистача лише тебе, вірного і надійного друга, дорогого чоловіка, з яким можна було б ділити радість і горе. Хай буде і молодший. Мені 67, середнього росту, білява, життєрадісна, хороша хазяйка, на переїзд не згодна. * * * Наталя М. з Дніпропетровська. 61 рік, 162, вага 72. Життям дуже задоволена. По натурі доброзичлива, чуйна, рішуча. Уподобання: музика, поезія, читання.

!

Ëèñòè âåäó÷³é Îëåí³ Äåñÿòåðèê, çâåðíåííÿ ñàìîòí³õ ëþäåé íàäñèëàéòå íà åëåêòðîííó àäðåñó zorya@zorya-gazeta.dp.ua ³ ÷èòàéòå íà ñàéò³ www.zorya.org.ua

Росте розсада помідорів, за містом є ділянка з хаткою, там минули майже всі мої літні місяці-роки, і розлучатися з моїм квітучим клаптиком землі не хочу. Цей спадок від батьків не можна не любити: навесні — за білу пишноту саду, зоряні ночі, чайок над озером, пахощі бузку. Восени — за жовтий падолист на тлі блакитного неба, калинові грона, червоне листя дівич-винограду. Моє захоплення літньою порою мало хто розуміє і підтримує. «То вам там наймит потрібен?» — чую при знайомстві від чоловіків. Про що казати далі? Найти достойного не можу, а з будь-ким — не хочу. Хто любить землю, той має свою ділянку, додаток їм не потрібен. Діти живуть окремо. Онука кінчає універ і працює. Якби поруч був надійний, добрий, для кого хотілося б спекти пиріг, сплести пуловер, заспівати романс, послухати соловейка... * * * Любов В. з Новомосковського району. Кілька років тому Ви друкували мій лист, але жодного відгуку так і не надійшло. Я думаю, причина та, що чужі діти нікому не потрібні. Нині діти виросли. Старший оженився у другому районі. Менший скінчив навчання, працює. Мені 48, ріст 169, вага 80. Розлучена давно через пияцтво чоловіка. Він виїхав з області. Працюю в райцентрі, в комунальному дитячому закладі молодшою медсестрою. Хочу зустріти чоловіка 48—55 років, без шкідливих звичок, щоб разом бути до кінця в любові та злагоді. Як сподобаємося одне одному так, щоб бути разом, то на переїзд згодна. Шановна пані Олено, будь ласка, надрукуйте хоч коротенько. Багато розписувати не буду, бо і зараз не дуже певна, що хтось відгукнеться. А як отримаю відгук, то при спілкуванні більше дізнаємось одне про одного. * * * Тамара Л. Ніяково до Вас, Олено, звертатися, але що вдієш, як нема удачі в житті. Та я не втрачаю надію, сподіваюся знайти порядного, непитущого, хазяйновитого. Мені 41 рік, ріст 165, вага 65. Працюю. Привабливої зовнішності, врівноважена, спокійна. Проживаю з сином, хата у передмісті Дніпропетровська, приватний сектор. На переїзд не згодна.

«Розірвав шлюб, щойно я взяла квиток до Києва» Туга за рідним краєм змусила жінку вернутися Добрий день, люба Оленко. Так склалася моя судьба, що змушена була жити за кордоном, тридцять днів як вернулася. Важко було звикнути до того чужого життя, але так само трудно мені тепер і дома. Квартиру купила у Дніпродзержинську, тут вони дешевші... І так мені страшно та самотньо! Роботу знайти у моєму віці непросто, друзів розгубила, втратила, чоловік узяв розлучення відразу ж, як тільки я купила квиток на літак до Києва. Боїться він нашої Вітчизни, та й не бажає жити тут. Як заходжувалася з ремонтом, ненароком побачила газету, а там сторіночка для самотніх людей, напевне колишня власниця квартири лишила. Не знаю, чи можливо відшукати споріднену душу, але я надумала написати, сподіваючись принаймні знайти товаришів, приятелів, друзів, а може і... справжнього чоловіка. Того, що не кине в біді. Такому і я ладна бути опорою в найтяжчу пору життя — у старості, в самотності чи у нездужанні. Моя єдина дочка лишилася за кордоном, мої тато і мама давно вмерли, чекати нема чого і нема кого. Телефон мовчить так тяжко, що, здається, він зовсім не телефон, а камінь на душі. Я дуже хотіла на Батьківщину, таке сильне було те хотіння, що я й гадки не мала поміркувати: а куди та до кого я вертаюся?! Пробачте за сумбурність, я не літератор, та й за довгий час, що перебувала на зарубіжжі, чимало наших мовних зворотів, словосполучень і саму граматику просто забула. Маю надію, відредагуєте мої невмілі рядки. Дякую за розуміння. Лідія М., 53 роки, ріст 163, вага 57. Дніпродзержинськ

Тільки очима кліпнула, і тиждень промайнув Одинока вдова: маленька, гарненька, кучерявенька, веселенька. Наразі ще не соромно пройтися між людьми. Такий за себе висновок роблю, бо у трамваї ніколи не стою, поступаються місцем мені чоловіки. Один навіть з паличкою, а встав і попросив сісти. Я думала, виходити буде, а він вийшов зі мною. Кажу, мені стидно перед вами, а він відповідає: «Хотів вам зробить приємне». Моя хатина у райському куточку, поряд з рікою. Приватний сектор, птахи співають з самого рання до ночі, дуже гарна місцевість. Ме��і 73, без діточок і без шкідливих звичок. Життя так швидко пролітає, потрібно дорожить кожною хвилиною. ...Ще не встигла прочитати до кінця газету, як знову принесли «Зорю». Мені здалося, я тільки очима кліпнула, а тиждень промайнув. Дуже сподіваюся, що обізветься одинак, який так само дорожить кожним днем свого життя і хоче дожить його в парі. Згодна на переїзд. Зоя М. Дніпропетровськ

Щоб нàäðóêóâàòèñÿ íà íàøié ñòîð³íöi (âèõîäèòü ó êîæíîìó ÷èñë³ ãàçåòè), пèø³òü òàê, ÿê ó쳺òå. Àëå íå ñêóï³òüñÿ: ÷èì äîêëàäí³øå áóäå ðîçêàçàíà âàøà ³ñòîð³ÿ, òèì á³ëüøå ìàòèìåòå øàíñ³â íà óñï³õ. Íàïèñàíå íàä³øë³òü íà àäðåñó: Îëåíi ÄÅÑßÒÅÐÈÊ, «Çîðÿ», âóë. Æóðíàëiñòiâ, 7, Äíiïðîïåòðîâñüê, 49051. І свій лист-âiäãóê на ту чи іншу публікацію òàê ñàìî øëåòå ìåíi, а ÿ ïåðåøëþ тій людині, з якою хочете познайомитися. Дëÿ öüîãî íå çàáóäüòå ïîêëàñòè êîíâåðò ç ìàðêîþ. Індивідуального листування з дописувачами не веду. Àäðåñè ³ ïðiçâèùà íå ðîçãîëîøóþ, íå âèñèëàþ i ïðîøó до редакції íå ïðè¿çäèòè. Ùèðî âàøà Î. Ä.

Як передплатити «Зорю» Зробити це дуже про­ сто. На кожній пошті у Каталозі пе­р іодичних видань Дні­п ропе­т ро­в ­ ської області ви знайде­ те «Зорю»область» на стор. 12. «Зорю»город» мож­ на знайти на стор. 11 у тому ж Каталозі. Для пенсіонерів та ветеранів — пільгова ціна на передплату у тому ж Каталозі.

Вартість передплати на газети «Зоря»область» та «Зоря»город» на 2013 рік Індекс «Зоря»область» 89656 Для пенсіонерів пільгова 35380 Для індивідуальних передплатників 89657 Для пенсіонерів пільгова 61141 Для індивідуальних передплатників

Індекс «Зоря»город» 89658 Для пенсіонерів пільгова 91324 Для індивідуальних передплатників 89659 Для пенсіонерів пільгова 89661 Для індивідуальних передплатників

Вàðò³ñòü ïðèéìàííÿ ïåðåäïëàòè

Періодичність

1 міс.

середа

3,25 грн.

9,75 грн.

19,50 грн.

29,25 грн.

середа

4,08 грн.

12,24 грн.

24,48 грн.

36,72 грн.

середа, п’ятниця

8,50 грн.

25,50 грн.

51,00 грн.

76,5 грн.

середа, п’ятниця

10,58 грн.

31,74 грн. 2,10 грн.

63,48 грн.

95,22 грн.

2,55 грн.

3,90 грн.

0,9 грн.

3 міс.

6 міс.

9 міс.

Ö³íè ïîäàí³ áåç óðàõóâàííÿ ïîñëóã çâ’ÿçêó

Якщо вам важко самим передплатити газету, телефонуйте до редакції (0562) 388373, і ми допоможемо оформити передплату.


ДАРИНЧИНА ВІТАЛЬНЯ

Âèïóñê 32 (403) Âèïóñê Âèïóñê 32 32 (403) (403) Âèïóñê

Àáåòêà Айстра квітне у саду. Аїр в лузі я знайду. Бізон у двір забрався, Баран його злякався. Ведмеді вулика знайшли, Вовки під деревом лягли. Грак сидить на димарі, Голуб в’ється угорі. Дельфін живе в морях, Дракон — лише в казках. Жук до себе лізе в нірку. Жабка плигає на гірку. Зайчик вибіг із лісочку.

www.zorya.org.ua 24 êâ³òíÿ 2013 ð.

Тигр чатує на конячку. Удав лиш голову підняв, Утака кинувся у став. Фламінго на багно летить, Фазан на гніздечку сидить. Хрущ над вишнею літає, Хлопчик ловить — не піймає. Цап на тина злізти хоче, Цесарочка йде, цокоче. Чапля ходить під вербою, Чайка в’ється над водою. Шишка висить на ялині, Шершень сів на деревині. Щука в ночвах лежить, Щур до неї біжить. Юрта на снігу стоїть, Юшка на вогні кипить. Явір гнеться над водою, Ятір сохне під вербою. Îëåêñàíäð ÎËÅÑÜ

Ïî âîëîñèíö³

Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до лісу. Пер шокласник Петрик був леда ченьким хлопчиком. Збира ючись до лісу, бабуся дала йому нести вузлик з їжею й водою. Петрикові вузлик здавався дуже важким. Ба буся понесла їжу сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою. Прийшовши до лісу, бабу ся з онуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку. Петрик підвівся й глянув на кущ. Він побачив велике волосяне гніздо. Пташка швидко літала до гнізда, щоразу приносила по

Ö³êàâèíêà â³ä Äàðèíêè

картопля, ніякого відношення до родини гарбузів не має. Її родичі — помідор і паслін. Ро дич морквиці — звичайний буряк, а родичі квасолі — біб та горох. Їхня родина так і зветься — бобові. Дикі предки гарбуза та дині ростуть у Мексиці, а батьків щина огірків та кавунів — пе куча пустеля Калахарі в Аф риці. Бараболю та помідор привезли до нас з Південної Америки. А морквиця прийш ла з Середземномор’я. З Азії на нашу землю потрапили буря ки, квасоля, цибуля, часник, пшениця, рис... Радо зустріли люди за

морських гостей, що їх привез ли мореплавці, — помідори, какао. А от картоплі спочатку не пощастило. Ніхто не знав, як саме треба її споживати. Пробували їсти зелені кульки з насінням, але вони такі гіркі, що люди назвали їх «чортовим яблуком». Тож не дивно, що се ляни відмовлялися садити кар топлю, а коли власті примушу вали їх засаджувати нею лани, вони бунтували. А от гречка швидко розпов сюдилася по селянських нивах. Її привезли наші предки з Візантії, яку вони звали Гре цією. Томуто й названо гречку гречкою.

Часто в розмовах можна почути приказку: сивий, як лунь. Але, мабуть, не всі знають, що воно таке — сивий лунь. Не знав цього і я, хоча не раз і не два чув ту приказку. Але згодом вичитав, що лунь — це хижий птах. Є їх кілька видів: польовий, степовий, болотяний і луговий. Та назва «сивий» най більше пасує до польового луня. Старий самець має попелястосірі крила й спину, білу голів ку, майже білий живіт. Навчившись відрізнити луня від інших птахів, я почав спостерігати, як він полює. І ось що помітив: він завжди вилітає в один і той же час і дотримується облюбованого маршру ту. Політ його досить незвичайний — птах так ріпко махає крилами, що здається, ніби він дуже втомився й осьось упаде. А насправді

широко розплющивши очі. — Бабусю, — пошепки запитав він, — невже вона по волосинці носила й збудува ла таке велике гніздо? — Так, по волосинці, — відповіла бабуся. — Це пра цьовита пташка. Петрик стояв задуманий. Через хвилину він сказав: — Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто... Âàñèëü ÑÓÕÎÌËÈÍÑÜÊÈÉ

Соняшник потрапив до нас як декоративна рослина і довго прикрашав тільки квітники та оранжереї. Зго дом люди навчились видобу вати з його насіння смачну олію, і соняшник перейшов з гурту декоративних рослин до лав рослин сільськогоспо дарських.

Марійка прийшла раз до своєї подруги Валі, коли та годувала у дворі домаш ню птицю. Марійка запи тала: — Чи знаєш ти, скільки у вас курчат, скільки гусе нят і скільки каченят? Валя відповіла: — Я знаю, а ось ти по лічи: усього в нас 90 голів: курчат на 5 більше, ніж гусенят, а гу сенят на 5 більше, ніж каченят. Скільки птахів кожно го роду було?

Âîëîäèìèð ÓÒʲÍ

Êóäè ï³òè ç ä³òüìè â Äí³ïðîïåòðîâñüêó

Ïîâ÷àëüíà ³ñòîð³ÿ

Óðîê

в о л о  синці. Петрик від подиву й хвилю вання стояв,

Розв’яжи задачку

Ðîñëèíè-ìàíäð³âíèêè Наука ботаніка об’єднує найбільш близькі рослини у роди та види. Вид — це ім’я рослини. Рід — її прізвище. Прізвище та ім’я рослинам дають латинські, бо латинська мова у вчених вважається міжнародною. Жовта диня, наприклад, зветься куміс мело. А найближчий родич дині — огірок — теж куміс, але вже сатівус. Є й родини рослин, що складаються з найбільш близь ких родів. До родини гарбузів, таким чином, справді нале жить диня — «гарбузова гос подиня», а також огірочки та кавун. А от бараболя, тобто

23

Ïðî÷èòàé áðàòèêó é ñåñòðè÷ö³

Âåñåëèé â³ðøèê Зебра стала на горбочку. Й та Е буде Є, Й та І буде Ї. Їжачок, піймавши жабку, Їжачатку дає лапку. Курка сіла на гніздечко, Качка ходить недалечко. Лис попався у тенета, Лебідь виплив з очерета. Індик крутиться та дметься, Іволга летить, сміється. Мавпа плигає, стрибає, Мишка з нірки виглядає. Носоріг поліз у воду, Нирка теж шукає броду. Осел прив’язаний пасеться, Орел за пташкою женеться. Півень весело співає, Пугач цілий день дрімає. Рибка плаває, гуляє, Рак на неї поглядає. Слон синка свого купає, Сарна з лісу виглядає. Тхір піймати хоче качку,

ÇÎÐß îáëàñòü

Öèðê

лунь пильно вишукує здобич: мишей, ящірок, дрібних пташок. Якось блукав я в лузі серед високої та гус тої трави. Полудневе сонце вже перестало при пікати, але повітря було ще гаряче. Стомив шись, я ліг горілиць. Тихо шепотіло різнотра в’я, у блакитному небі пропливали маленькі білі хмаринки. Непомітно для себе я задрімав. Прокинувся від пронизливого крику якоїсь пташки. Підхопився. Наді мною літали луні. Літали не безладно, а мовби трьома поверхами. Найвище, десь метрів за сто над землею, летів старий досвідчений птах, трохи нижче — троє молодих, а ще нижче — стара самиця. Що воно за парад такий? Почав спостерігати. Старий лунь вправно хапав із землі здобич, злітав угору і кидав її. Молоді луні намагали ся зловити, але спочатку це їм не вдавалося. Тоді здобич підхоплювала самиця, що летіла нижче. Піймавши, вона підіймалася вгору, а самець займав її місце внизу, і навчання три вало далі. Нарешті один молодий лунь таки зумів упіймати здобич, і батько хутко почав шукати нову. Щодалі йому довелося робити це частіше та частіше — все спритніше підхоплювали здобич діти. Та раптом у небі сталося щось дивне. Двоє кмітливіших молодих птахів щоразу спритно ловили здобич, не даючи її третьому. Ніби на сміхалися з його неповороткості. Тоді розгні ваний батько стрімголов кинувся вниз і відігнав бешкетників. Тепер засвоїти науку полювання мав третій молодий лунь. На це пішло десь із півгодини. «Скільки ласки й суворості, наполегливості й терпіння, — подумалось мені, — потрібно батькам, щоб навчити ді��ей умурозуму». Ãíàò ÌÀÉÑÒÐÅÍÊÎ

28 квітня, 1,2 травня, 15.30. «Цирковий єралаш». Весняна яс крава программа. Тел.: (056) 7448659, (056) 7448679, (056) 7447725

Òåàòð ³ì. Ì. Ãîðüêîãî 28 квітня, 11.00. В. Рабадан. «Маленька чарівниця». Музична казкагра. Тел.: (056) 7428001, (0562) 313891

Òåàòð ³ì. Ò. Øåâ÷åíêà 30 квітня, вівторок, 11.00. Е. Т. А. Гофман. «Лускун чик». Казка. Тел.: (056) 7785555, (056) 7445235, (056) 7441127

Òåàòð ëÿëüîê 27, 28 квітня, 11.00, 13.00. М. Овсяников. За моти вами казки Г. К. Андерсена. «Русалочка». Казка. Тел.: (056) 3702506, (056) 7160010

Ìîëîä³æíèé òåàòð «Êàìåðíà ñöåíà» 27 квітня, субота, 11.00. Є. Чеповецький. «Дядечко Клоун і мишеня МицИк». Музична казка. 28 квітня, неділя, 11.00. В. Мазур. «Азбука здоро в’я». Лялькова казкаурок. Тел.: (056) 7453570, (056) 7781532, (056) 7781531, (056)7780093

Çîîïàðê ³ òåðàð³óì Бізон, койот, індійська антилопа (нілгау), косуля, дикобраз та інші тварини. Катання по парку на конях і поні. Прогулянки в царській кареті. Монастирський острів. Тел.: (0562) 471868 Афішу для дітей в інших містах читайте на сторінці 13 «Зорі»області»

ϳäãîòóâàëà Äàðèíà ÂÅÑÅËÅÍÊÎ

Використані методична література і матеріали ЗМІ


24

на дозвіллі

ЗОРЯ область www.zorya.org.ua 24 квітня 2013 р.

êàëåíäàð ñïðèÿòëèâèõ/

рецепт від зірки Вона знімається в різних російських фільмах і серіалах. На екрані Марина Могилевська зазвичай грає гарних, сильних жінок. А вдома... любить порадувати своїх близьких ексклюзивними стравами.

íåñïðèÿòëèâèõ äí³â з 29 квітня по 5 травня Овен: -/2 Телець: 30/4 Близнята: 29, 30/4 Рак : -/Лев: 30/Діва: -/4 Терези: 30/Скорпіон: -/Стрілець: -/4 Козеріг: 30/4 Водолій: 29/4 Риби: 30/4

Помідори, фаршировані гречкою, від Марини Могилевської Інгредієнти: помідори — 6 шт.; гречана крупа — 0,5 склянки; цибуля ріпчаста — 2 шт.; соєвий соус — 1 ст. л.; кріп — 1 пучок.

Молода дружина каже чоловікові: — Мені якось важко відразу відмовитися від своїх дівочих звичок. — І не треба! Продо­ вжуй брати гроші у свого тата. * * * Вовочка говорить мамі: — Мамо, сьогодні ди­ ректор запитував, чи одна я дитина в сім’ї? — І що ти сказав? — Що я один. — А він? — Слава Богу! * * * Підходить Вовочка до мами і каже: — Давай бабусю в божевільню відправимо. —Навіщо, синку? —Та у неї з головою погано. — Чому? — Коли я до неї в гості приходжу, вона завжди питає: «І хто це до нас прийшов?» * * * Новий вчитель, вирі­ шивши перевірити рівень знань у класі, запитує: — Діти, хто взяв Бас­ тилію? — Ми не брали... Вчитель пішов до ди­ ректора і розповідає йому це. Директор: — Та ви не турбуйте­ ся. Якщо не повернуть, у кінці року спишемо. * * * — Учора я отримав листа від жінки на вісім сторінок. — Що пише? — Що нема чого пи­ сати. * * * Розмова двох подруг: — Скільки тобі років? — 22. — В твої роки мені було 19. * * * Дружина до чоловіка: — Я не розумію тебе: часом ти поводишся як чоловік, а часом — як жінка. Чим це пояснити? — То все через спадковість. — Твій батько теж був такий? — Ні, але полови­ на моїх предків були чоловіки, а половина — жінки. * * * Якщо ви хочете по­ бачити усмішку Мони Лізи, не відвідуючи му­ зею, спитайте дружину, куди вона поділа вашу зарплату. * * * Дружина до чоловіка: — Знаєш, незабаром ти будеш татом! Чоловік, важко опу­ скаючись на крісло: — Отже, вона тобі всетаки розказала...

смажену цибулю, подрібнений кріп, заправити соєвим соусом. Отрима­ ним фаршем наповнити помідори. Фаршировані помідори запікати в гарячій духовці 10—15 хвилин. Смачного!

кроСворд від василя вербецького По горизонталі: 4. Найкращий засіб зупинити фонтан жіночої красномовності. 5. Одне з мистецтв, яке «запалює своїх зірок» за допомогою софітів. 6. Нарече­ ний Дюймовочки. 8. Весільний військовослужбовець. 11. У давньоримській міфології — богиня кохання та жіночої вроди. 15. Пляшечка для парфумів. 17. Маленьке любовне послання. 18. Мужчина, який тим­ часово виконує обов’язки чоловіка. 19. Оптимістка, яка сприймає світ крізь фату. 20. Жіноче платтячко на літо. 22. Різка відповідь, гостре заперечення. 24. Ласкава назва дівчини або жінки (розм.). 28. Проміжок часу від побачення до побачення. 29. Батьківська роль, яку грає не кожний батько. 30. Майданчик для боксерських боїв. 31. Стихія, яка час від часу гойдає «колиску людства». По вертикалі: 1. Мінімальний демографічний вибух. 2. «Дань», яку платять розлучені батьки. 3. Жінка на показ. 5. Колись — шикування піхоти, тепер — жіноча стрижка. 7. Весільний аксесуар, який допомагає нареченій приховати своє справжнє обличчя. 9. Перша весняна квітка. 10. Незвичайність, казковість чого-небудь, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення з боку людини. 12. Почуття, яке штовхнуло Отелло на тяжкий злочин. 13. Французький класик, чиє прізвище «стало» жіночим віком. 14. Предметна «розмо­ ва» в сім’ї. 16. Синонім бабника, який перекочував до нас з англійської літератури. 21. Подружня невірність. 23. «Дипломат», засланий в дім нареченої. 25. Те, що чоловік прагне зняти з жінки. 26. Північноамериканський індієць, який «став» зачіскою панків. 27. Овоч, яким частують небажаних женихів.

ãîðîñêîï 21.03 20.04

21.04 21.05

22.05 21.06

Відповіді: По горизонталі: 4. Поцілунок. 5. Кіно. 6. Ельф. 8. Генерал. 11. Венера. 15. Флакон. 17. Записка. 18. Коханець. 19. Наречена. 20. Сарафан. 22. Відсіч. 24. Ясочка. 28. Розлука. 29. Тато. 30. Ринг. 31. Землетрус. По вертикалі: 1. Пологи. 2. Аліменти. 3. Модель. 5. Каре. 7. Фата. 9. Первоцвіт. 10. Романтика. 12. Ревнощі. 13. Бальзак. 14. Скандал. 16. Ловелас. 21. Адюльтер. 23. Сват. 25. Одяг. 26. Ірокез. 27. Гарбуз.

анекдоти

Приготування. Помідори помити, зрізати у них верхівки. Невеликою ложкою вибрати з помідорів м’якоть. Відварити гречку. Нарізану цибулю обсмажити на оливковій олії. У гото­ ву гречку додати м’якоть помідорів,

22.06 23.07

24.07 22.08

ñóäîêó 3 1

7 3 9 9

8

6

7 9

6

1

4

2 9 7

1 2 5

2

5

9

6 8 1 2 4 3 4

Говорять діти —Вовчику, тобі подобається школа? — Подобається. — Чим? — Мені подобається, як там кричать! * * * Вихователька: — Як добре, що ти, Давиде, не забув хусточку, тепер буде чим носика витирати. Хлопчик: — Так це ж не для носика, а для сліз!!! * * * Вихователь: —Андрійку, чому ти запізнився на ранкову гімнастику? Андрійко: — Тому, що я маму не міг розбудити!

2 7

23.08 23.09

6 1

8 3

5 2

8 3 1 3 4 1 2 5 3 8 7 9 7 2

посміхнись

24.09 23.10

24.10 22.11

23.11 21.12

22.12 20.01

21.01 20.02

21.02 20.03

29 квітня — 5 травня

Овен Зараз у вашому житті починається підйом. Очікуються нові знайомства, у тому числі й роман­ тичні. Телець Відкладіть при­ йняття серйозних рішень до майбут­ нього тижня, а поки що все добре зважте й обговоріть. Близнята Уникайте ве­ ликого фізичного напруження, не на­ магайтеся робити більше, ніж ви мо­ жете. Рак Настає підходя­ щий час, щоб звер­ нутися до експертів і одержати від них ділову або персональ­ ну пораду. Лев Не дозволяй­ те почуттям ство­ рювати перешко­ ди професійній діяльності — це ваша головна проблема. Діва Бажано не прий­м ати ніяких подарун­к ів як від малознайомих, так і добре відомих вам людей. Терези Час знайти при­ ховані можливості. Прислухайтеся до ін­туїції: вона намага­ ється повідомити щось важливе. Скорпіон Можливі спільні проекти з колишніми конкурентами. Вико­ ристовуйте по макси­ муму всі свої резерви. Стрілець Вас чекає бага­ то справ, і всі вони врешті-решт підуть на благо. Знадобить­ ся допомога збоку. Козеріг Нові зв’язки з діловими партне­ рами можуть бути міцними. Тиж­ день успішний для пошуків нової ро­ боти. Водолій Контролюйте по­в едінку, не да­ вайте волю емоціям і почуттям, і ви зможете уникнути неприємностей. Риби Здоровий глузд дозволить вам знайти правильні рішення в ситуаціях і впорати­ ся з проблемами.


Газета Зоря