Архітектура XV–XVI ст.
Церква Ризоположення в Кремлі 1484–1488 рр. — домова однокупольна церква московських митрополитів, збудована псковськими майстрами. Поставлена перед західним фасадом Успенського собору, вона зменшила простір перед ним, унаслідок чого головна соборна площа в подальшому формувалася перед південним фасадом Успенського собору. Нові цегляні укріплення Московського кремля збудовані під керівництвом італійських майстрів у 1485– 1495 рр. Пізніше, до 1516 р., збудовано гідротехнічні споруди, які забезпечува ли на пов нен ня ровів во дою, що посилювало обороноздатність. З 1487 р. — перебудова Кремлівського палацу. Грановита палата збу-
Духовська церква–дзвіниця Троїце Сергієва монастиря
дована в 1491 р., архітектори Марко Руффо (Фрязін) і П’єтро Антоніо Соларі (ймовірно, «парубок Петруша» — колишній помічник Аристотеля Фіораванті). Прототипи одностовпної Грановитої палати — палата Владичого двору в Новгороді 1433 р. та трапезні палати монастирів. Площа залу 500 кв.м. Назва походить від фасаду, оздобленого діамантовим рустом. Архангельський собор Московського кремля 1505–1509 рр. (архітектор Алевіз Новий) — хрестовокупольний, п’ятикупольний храм, вирішений принципово інакше, ніж Успенський собор. Особливості атектонічної, суто декоративної ордерної архітектури фасадів (італійське двоповерхове палаццо, вирішене в ордерній системі й увінчане закомарами з раковинами). Функція храму — усипальниця московських царів. Архаїчні храми в провінції: собор Різдва Ферапонтова монастиря 1490–х рр. — квадратний, чотиристовпний, триапсидний, однокупольний, на підкліті. Склепіння ступінчасто підвищуються до підбанника, зовні декоровані ярусами кокошників — риса, яка згодом стане характерною для всієї московської архітектури. Храми «іже под колоколи» (колоколенний жанр, за М. Гуляницьким) — комбінований функціональний тип, в якому на першому ярусі містився храм, у горішніх ярусах — дзвіниця: Духовська церква Троїце–Сергієва монастиря 1476 р. Храм Іоана Лествичника (Іван Великий) у Московському кремлі — 1505–1508 рр., архітектор Марко Руффо (Фрязін). Подальші добудови цієї споруди протягом XVІ — початку XVІІ ст. Інтенсивне будівництво мурованих кремлів у містах Московської Русі — з кінця XV ст. і протягом усього XVІ ст.: Новгород (кінець XV ст.), Нижній Новгород (1500–1511 рр.), Тула (1514– 1521 рр.), Коломна (1525–1531 рр.),
93