Частина 8. Архітек тура Польщі Слов’янські та балтські племена, які жили на території сучасної Польщі, мали свої ранні державні утворення, які групувалися довкола двох основних центрів — Кракова у Малій Польщі (вісляни) і Гнєзно у Великій Польщі (поляни). У другій половині ІХ ст. Краків був включений до складу Великої Моравії (див. розділ 9). Перша згадка польської держави династії П’ястів у західних хроніках датується 963 р., а прийняття християнства — 966 р. Надалі польські землі розвивалися в західному, латинському культурному контексті. Відтак, архітектура Польщі пройшла ті ж етапи стильового розвитку, що й інші католицькі країни Центрально–Східної Європи.
Періодизація розвитку архітектури: 1. Романська доба: Х — кінець ХІІІ ст. 2. Готика: початок XIV — середина XVI ст. 3. Ренесанс: друга третина XVI — початок XVIІ ст. 4. Бароко: початок XVIІ — середина XVIІІ ст. 5. Класицизм: друга половина XVIІІ — перша третина ХІХ ст. 6. Історизм, еклектика і модерн: друга третина ХІХ — початок ХХ ст. Етапними подіями для розвитку Польщі й польської архітектури стали запровадження королівської влади в 1025 р. (королівський титул польські
План середньовічного Кракова: 1–Вавель; 2–замок;
3–найстародавніша частина міста; 4–місто ХІІІ–XІV ст. 185