Фонетика. Орфоепiя
Вишгород [вижгород], на флешці [флес΄ц΄і], легкий [леихкий], берізка [беир΄ зка], танці [тан΄ц΄і], радість [рад΄іс΄т΄], на доріжці [дор΄ з΄ц΄і], білочці [б’ лоц΄:і], зсадити [с:адити], зжитися [ж:итис΄а]. 228 Прочитайте речення. Випишіть слова, за вимови яких відбувається уподібнення приголосних. Вимовте ці слова відповідно до норм орфоепії та запишіть фонетичною транскрипцією. Підкресліть звуки, які уподібнюються. Скористайтеся орфоепічним словником. ПИШЕМО ВИМОВЛЯЄМО ЗРАЗОК. Слід [с΄л΄ід].
-ться [ц΄:а] 1. У лузі пахне вогкою травою -шся [с΄:а] (О. Гончар). 2. З туману тихо, мов -жці [з΄ц΄і] русалки, ідуть берізки до води -чці [ц΄:і] (Д. Іванов). 3. Чого б ти не навчався, -шці [с΄ц΄і] ти навчаєшся для себе (Петроній). 4. А небо засніжене ніжно так ніжиться (О. Лященко). 5. Солодкий мед духмяно пахне в ніч (Г. Овсієнко). 6. Життя, кажуть, зжити – не поле перейти (Панас Мирний). 7. Ген-ген поміж кущів малини переповз по стежці вуж (Є. Гуцало). 8. Тепле слово і кішці приємне (Нар. творчість).
ЧОМУ ТАК? Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати подані нижче слова.
229
1. Мишці – (у) мисці. 2. Казці – (у) касці. 230 Прочитайте речення спершу так, щоб кінцевий звук у префіксах виді лених слів вимовлявся як [с], а потім – як [з]. Від чого це залежить?
– [беиçпечний] і [беиспечний]. 1. Та раптом пісня з закутків нічних розсипалась, як бісер, край дороги (Þ. Вавринюк). 2. Вербова гілка на столі у мене розцвіла... (М. Рильський). 3. Безтурботний і від води товстіє (Нар. творчість). ЗРАЗОК. Беçпечний
231 Прочитайте речення, дотримуючись правил орфоепії. Визначте, у яко му з виділених слів префікс з вимовляємо як [ж], у якому – як [с], а в якому – як [з]. Від чого це залежить? 109