Вимова приголосних звуків української мови характери зується загалом ч і т к і с т ю й в и р а з н і с т ю як у позиції перед голосним, так і в кінці слова. Однак вимова окремих груп приголосних має певні особливості. 1. Дзвінкі приголосні не втрачають дзвінкості в кінці слова та в позиції перед глухими приголосними (крім [г], [з]): [горб], [пох’³д], [накàз], [дубкè], [н′³жка], але [н′³хт′і], [леихкèG], [ш:óмом] (з шумом); у префіксі без% [з] не оглушується. 2. Глухі перед дзвінкими вимовляються дзвінко внаслідок асиміляції за дзвінкістю: [бород′бà], [прîз′ба], [воґзàл], [фудбîл]. 3. Губні [б], [п], [в], [м], [ф] у кінці слова вимовляються твер до: [с′ім], [др′іб], [верф], а перед [і] — напівпом’якшено: [б’іл′], [в’ік], [м’іж], [п’ід], [ф’ігóра], у словах іншомовного походжен ня зберігають пом’якшення перед голосними заднього ряду ([у], [о], [а]): [б’урî], [ф’узеил′àж]. 4. Шиплячі в кінці слова і складу, а також перед голосними [а], [о], [у], [е], [и] завжди вимовляються твердо: [п’іч], [курчà], [чес′т′], [чàша]. Лише у позиції перед [і] ці звуки вимовляють ся напівпом’якшено: [нож’³], [грóш’і], [îч’і]. 5. У кінці слова завжди вимовляємо [ц′]: [к’інåц′], [хл′ібåц′], [сиенèц′а]; крім слів іншомовного походження та вигуків: [палàц], [бац]. 6. Буквосполучення дж, дз передають одну фонему в межах
P ирел°î], [дзåркал°о]; P або дві різні на межі мор морфеми: [дже фем: [від жеинè], [над зв°ук°овèG]. 7. Щілинний [г] в українських і в багатьох запозичених сло вах вимовляється як гортанний: [гай], [гор′³х], [горà], [гóси], [сн′іг], [агр°он°îм], а проривний [ґ] звучить у небагатьох словах: [àґрус], [ґàн°ок], [ґиерлèґа] та інших (З посібника).
P 237. Прочитайте вголос, правильно вимовляючи африкати [дж], P [дз]. Поясніть вимову ненаголошених голосних.
1. Бджола, джура, ґандж, воджу, ходжу, випереджати, догоджати, пересаджувати, відродження, джунглі, коледж, ґудзик, дзюрчати, дзьоб, дзвіниця, дзенькати, ґедзь, Ґандзя, дзиґлик, дзвонар, дзвін, дзеркало, кукурудза, родзинки. 2. Народ, зневажений, скривджений, зраджений, надією ще тільки тільки збуджений, розшарпаний, несталий, незгромаджений, на злигодні безвихідні засуджений, приречений на каторжні труди, все ж виходу шукає. Де? Куди? (М. Бажан). 106