Художньо-технічне редагування. Лекція 3.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Шевченко В. Е.

Художньо-технічне редагування Презентації лекцій для студентів Інституту журналістики

Тема3. Технічні параметри видання

Проблематика теми: Формат книжкового, журнального, газетного видання відповідно до Державних стандартів з урахуванням виду видання, формату паперу і частки аркуша. Вибір формату видання залежно від обсягу видавничого текстового оригіналу, категорії читача, умов користування друкованим виданням. Типометрична система вимірів. Ємність шрифту, розмірні показники. Розрахунок обсягу видання в умовних друкованих аркушах.

Повторити: Курс «Видавничі стандарти»: стандарти щодо поліграфічного виконання книжкових, журнальних і газетних видань: ДСТУ 29.5-2002 Видання книжкові: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.1-97. Журнали: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.3-2000. Газети: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. Курс «Шрифтознавство»: параметри шрифтів, гарнітури, групи шрифтів.

План теми

1. Формат паперу 2. Формат видання 3. Обсяг видання 4. Розмірні параметри шрифтів

1.Формат паперу Створення проекту друкованого видання починається з вибору його формату. Формат – ширина та висота – друкованого аркуша, сторінки видання або її частини: текстової чи зображальної. На вибір того чи іншого формату впливають тип видання, його обсяг, розміри зображень, приналежність до серії, читацьке призначення, вид видання відповідно до ДСТУ 3017-95

В основі формату видання – формати стандартного паперу, який випускає паперова промисловість і який фальцюється та розрізається на визначену кількість сторінок. Формати паперу регламентуються

державними стандартами. ДСТУ 2068-92. Вироби з паперу та картону. Технологія. Терміни та визначення), ГОСТ 6445-74. Папір газетний, ГОСТ 9094-89. Папір для друку офсетний ГОСТ 9095-89. Папір для друку типографський ГОСТ 1342-78. Папір для друку. Формати

Рулон – паперова стрічка довжиною до 7000 м, щільно намотана на картонну або дерев’яну втулку. Формат ролевого паперу дорівнює ширині паперової стрічки, яка утворює рулон. Ширина рулонів буває: 600,700, 750, 840, 900, 1000, 1080, 1200, 1260, 1400, 1680 мм. За замовленням рулонний папір може випускатися також шириною 300, 420, 640, 820, 1050, 1800 мм. Формат ролевого паперу є шириною паперового аркушу.

Аркушевий папір (флатовий) виготовляється у вигляді

прямокутників, розміри яких визначають формати паперу (у сантиметрах). Аркушевий папір є кращим за рулонний за якістю. Його формат – розміри сторін аркуша, де перша цифра – ширина, друга – висота. Наприклад, 60×90, 70×100, де 60 та 70 – ширина аркуша, а 90 і 100 – висота.

Аркушевий папір

стандартні формати (у см): 60×70 60×84 60×90 60×108 90×120

70×84 70×90 70×100 70×108

75×90 84×90 84×100 84×108

Додаткові формати (у см): 60×100 70×75 80×100 61×86 86×122 90×100 88×112 92×120 89×124 100×140

Видавничі стандарти ISO мають три серії: А, В, С. Формату ІSO серії А відповідають розміри 841×1189 мм, серії В – 1000×1414 мм, С – 917×1297 мм. А4 – 210×297 мм або 6 5/16×11 5/8 дюйма, Найближчий американський А4 – 8 1/2×11 дюймів або 279×216 мм. Найпоширеніший у США формат letter size, дорівнює 8,5×11 дюймів. Книжкові видання друкують на офсетному або крейдованому папері розміром 25×38 дюймів, газетному – 24×36 дюймів, текстовому – 25×38 дюймів, обкладинка 20×26 дюймів.

Формати серії А: А0 = 841×1189мм = 33,1×46,8" A1 = 594×841 мм = 23,3×33,1" А2 = 420×594 мм = 16,5×23,3" А3 = 297×420 мм = 11,6×16,5" А4 = 210×297 мм = 8,2×11,6" А5 = 148×210 мм = 5,8×8,2" А6 = 105×148 мм = 4,1×5,8" А7 = 74×105 мм = 2,9×4,1" A8 = 52×74 мм = 2×2,9" А9 = 37×52 мм = 1,4×2" А10 = 26×37 мм = 1×1,4"

Формати серії B В0 = 1000×1414 мм = 39,3×55,6" В1 = 707×1000 мм = 27,8×39,3" В2 = 500×707 мм = 19,6×27,8" В3 = 353×500 мм = 13,8×19,6" В4 = 250×353 мм = 9,8×13,8" В5 = 176×250 мм = 6,9×9,8" В6 = 125×175 мм = 4,9×6,9" В7 = 88×125 мм = 3,4×4,9" В8 = 62×88 мм = 2,4×3,4" В9 = 44×62 мм = 1,7×2,4" В10 = 31×44 мм = 1,2×1,7"

Формати серії C: С0 = 917×1297 мм = 36,1×51" С1 = 648×917 мм = 25,5×36,1" С2 = 458×648 мм = 18×25,5" С3 = 324×458 мм = 12,7×18" С4 = 229×324 мм = 9×12,7" С5 = 162×229 мм = 6,3×9" С6 = 114×162 мм = 4,4×6,3" С7 = 81×114 мм = 3,1×4,4" С8 = 57×81 мм = 2,2×3,1"

Приклади А5 і А4 форматів:

Приклади А4 і А5 форматів:

Приклади А5 і А4 форматів:

Стандарт ISO має два розміри для друкованих аркушів: для видань із відступом зображення від обрізаного краю (unbled) – серії RA і для видань, у яких зображення розміщені в обріз (bled) – серії SRA. Назва Розмір аркуша (мм) Розмір аркуша (дюйми) RA0 860×1220 33 7/8 × 48 RA1 610×86 24 × 33 7/8 RA2 430×610 16 7/8 × 24 SRAO 900×1280 35 3/8 × 50 3/8 SRA1 640×900 25 1/4 × 35 3/8 SRA2 450×640 17 3/4 × 25 1/4

Аркуш формату SRA0 900×1280 містить 16 сторінок формату А4. Аркуш SRA1 640×900 – 8 сторінок А4, SRA2 450×640 – 4 сторінки А4. Формат А5 удвічі менший за А4, відповідно, на аркушах вміщується в два рази більше аркушів А5, ніж аркушів А4.

Поділ аркуша форматів серії RA та SRA на

2.Формат видання Формат видання – розмір готового видання, що визначається шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах, або шириною і довжиною аркуша паперу видання у сантиметрах із зазначенням частини, яку займає на ньому сторінка видання. Сторінка друкованого видання є тим мальовничим полем, у межах якого розміщуються всі елементи видання, і, відповідно, зображення або текст за своїми розмірами не можуть перевищувати її розмір. Блок – складені (сфальцьовані) друковані аркуші примірника видання у вигляді зошитів, підібраних по порядку і скріплених між собою.

Стандарти оформлення видань: ГОСТ 5773-09. Издания книжные и журнальные. Форматы. ДСТУ 29.5-2002. Видання книжкові: Поліграфічне виконання.

Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 29.1-97. Журнали: Поліграфічне виконання. Загальні

технічні вимоги.

ДСТУ 29.3-2000. Газети: Поліграфічне виконання. Загальні

технічні вимоги.

ДСТУ 29.6-2002. Видання для дітей: Поліграфічне виконання.

Загальні технічні вимоги.

ДСТУ 29.2-1997. Підручники та навчальні посібники для

загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів: Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

2.1. Частка аркуша Формат паперу (розмір паперового аркуша) одержують шляхом розрізування паперу на визначену кількість частин. Ці частини мають назву частки аркуша.

Частка представляє собою два множники, які показують кількість частин, на які ділиться аркуш по горизонталі і вертикалі: 1/8 = 2×4, 1/32 = 4×8; 1/16 = 4×4; 1/64 = 8×8. Повний друкований аркуш - квад (quad) і містить чотири базових аркуші broadside, тобто 1/4 частка. Аркуш double є подвійним великим Поділ аркуша квад (quad) аркушем або 1/2. Великий аркуш broadside поділяється на два аркуші фоліо (folio) або 1/8 частки аркуша, чотири аркуші кварто (quarto) або

1

2

2

Фальцюванн я аркушів.

1

2

1

3

3 4

3

1/4=2×2 1/64=8×8

1/8=2×4

1/16=4×4

1/32=4×8

Формати можуть мати нестандартну частку: 1/40 = 5×8 1/36 = 6×6 1/24 = 6×4 1/20 = 4×5

1/18 = 6×3, 1/12 = 4×3, 1/6 = 3×2.

Розрахунок розмірів аркуша на 16 сторінок для нестандартного формату з використанням чотирифарбового друку.

На кількість згинів впливає товщина блоку: 7-14 мм для видань в обкладинці та 4-12 мм для видань у палітурці і шитті нитками, рекомендуються 6-сторінкові зошити, тобто тризгинне фальцювання. понад 30 мм - 32-сторінкові зошити, тобто фальцювання у 4 рази. Для видань, розрахованих на тривалий термін служби і часте використання, а також для високомистецьких, поліпшених, подарункових і мініатюрних видань виготовляють 16-сторінкові зошити, тобто використовують тризгинне фальцювання.

вертикальний формат 70*100/16 70:4×100:4=17,5×25 см або у міліметрах: 175×250 мм.

250

130

175

175

Горизонтальний формат 70×108/32 - 70:4=17,5; 108:8=13, або 175×130 мм.

60:4=15

Формат паперу 60×90 см, частка 1/24 (додаткова)

90:6 = 15 Для кишенькових і мініатюрних видань застосовують 1/128 частка (16×8), а для альбомів художніх репродукцій й аркушевих видань 1/4 (2×2).

2.2. Стандартні формати книг, журналів і газет Стандартні формати книжкових видань за виключенням альбомів, атласів, книжок-іграшок, буклетів, факсимільних, бібліофільських, нотних видань, календарів, видань, які випускаються на експорт і які друкуються на іноземній базі, а також мініатюрних, унікальних і експериментальних видань наведені у ГОСТ 5773-90.

Формат паперу, см та частка аркуша 60М × 90/8 89 × 124М/16 86 × 122М/16 84 × 108М/16 70 × 100М/16 70 × 90М/16 60 × 90М/16 60 × 84М/16 100М × 140/32 89М × 124/32 88М× 112/32 86М × 122/32 84М × 108/32 70М × 100/32 75М × 90/32 70 М × 90/32 60М × 84/32

Формат видання, мм до обрізування після обрізування максимальний мінімальний 225 × 300 222 × 310 215 × 305 210 × 270 175 × 250 175 × 225 150 × 225 150 × 210 175 × 250 155 × 222 140 × 220 152 × 215 135 × 210 125 × 175 112 × 187 112 × 175 105 × 150

220 × 290 210 × 297 210 × 297 205 × 260 170 × 240 170 × 215 145 × 215 145 × 200 169 × 239 148 × 210 136 × 210 148 × 210 130 × 200 120 × 165 107 × 177 107 × 165 100 × 140

205 × 275 208 × 295 208 × 295 192 × 255 158 × 230 155 × 210 132 × 205 130 × 195 165 × 235 145 × 208 133 × 208 145 × 208 123 × 192 112 × 158 100 × 170 100 × 155 95 × 130

Формати книжкових видань, крім навчальних, факсимільних і експериментальних.

Журнальні 5773-90)

формати

Розмір аркуша (см)

Частка аркуша

Умовне позначення

70×108

1/8

60×90

(ГОСТ Розмір (мм)

максимальний

мінімальний

70×108/8

265×340

257×333

1/8

60×90/8

220×290

205×275

60×84

1/8

60×84/8

205×290

200×285

84×108

1/16

84×108/16

205×260

192×255

70×108

1/16

70×108/16

170×260

158×255

70×100

1/16

70×100/16

170×240

158×230

60×90

1/16

60×90/16

145×215

132×205

84×108

1/32

84×108/32

130×200

123×192

70×108

1/32

70×108/32

130×165

125×165

Формат журналів відповідно до призначення ГСТУ 29.1-97 Вид журналу, обсяг Формат (см) і частка арк. Літературно-художній великого та середнього обсягу

84×108/16, 70×108/16, 70×100/16,70×90/16, 60×84/16, 60×90/16, 84×108/32

Літературно-художній малого обсягу (16-56 84×108/16, 70×100/16, 70×108/8, 60×90/8 сторінок) Громадсько-політичний журнал 84×108/16, 70×100/16, 70×108/8, 60×90/8 Науково-популярний для широкого кола читачів

70×100/16, 70×108/16, 84×108/16, 84×108/32, допускається 60×90/8

Науково-популярний для школярів середнього та старшого віку Популярний журнал

60×90/8, 70×100/16, 84×108/16, 84×108/32

Реферативний журнал

60×84/8, 60×90/8, 60×88/8

70×100/16, 70×108/16, 84×108/16, 84×108/32, допускається 60×90/8 Виробничо-практичний ілюстрований 84×108/16 Виробничо-практичний з незначною 60×84/8, 60×90/8, 60×84/16, 60×90/16, 70×100/16, кількістю ілюстрацій 70×108/16 Науковий ілюстрований журнал 60×84/8, 60×90/8, 84×108/16 Науковий з незначною кількістю ілюстрацій 60×84/16, 60×90/16, 70×108/16, 70×100/16

Формат газети ГОСТ 9254, ГСТУ 29.32000 . Формат Основні формати Похідні формати газет, мм паперу

газет, мм (позначення)

Частка 60×84 80×90 63×84 60×84 60×84 84×110 70×108

1/2 420 × 594 (А2)

(позначення)

1/4 297×420 (А3)

450 × 598

299 × 450

420 × 630

315×420

420 × 598

299 × 420

420 × 578

289 × 420

420 × 550

275 × 420

350 × 540

270 × 350

1/8 210 × 297 (А4) 225 × 229 210×315 210×299 210 ×289 210×275 175×270

2.3. Застосування стандартних форматів Для видань з великою кількістю зображень, або з ілюстраціями, картами, схемами великого розміру, або зі значною кількістю цифрових даних застосовуються формати у 1/8 частку: 60×70/8 (170×290 мм) 70×90/8 (220×340 мм) 84×90/8 (220×410 мм) 60×100/8 (245×290 мм) 70×100/8 (245×340 мм) 60×108/8 (265×290 мм) 70×108/8 (265×340 мм) 84×108/8 (265×410 мм)

Таблиця 6. Застосування форматів для різних видів видань.

ФОРМАТ 60 × 84/8 205*275 мм

ФОРМАТ 70 × 100/8 350*250

ФОРМАТ 60 × 90/16 145*215 Підходить як для художньої, так і для технічної літератури, а також для наукових монографій, шкільних підручників і майже усіх видань в обкладинці.

ФОРМАТ 60 × 84/16 145*200 Він є зручним для друкування програм, навчальних, нормативних і методичних порад, текстів лекцій, оскільки для нього можна застосовувати стандартний папір і легко тиражувати.

ФОРМАТ 70 × 108/16 170*260

ФОРМАТ 70 × 100/16 170*240

ФОРМАТ 84 × 108/32 130*200 Застосовується як для книг і брошур невеликого формату, що друкуються великими тиражами в обкладинці, так і для довідкових видань великого формату. Його обирають для видань художньої літератури, серійних і багатотомних видань у палітурці.

ФОРМАТ 70 × 108/32 130*165

ФОРМАТ

70 × 90/32 107*165

ФОРМАТ

60 × 84/32 100*140

Формат паперу, см, та частка аркуша 75×90/32 70×90/32 84×108/32 57,8×90/16 84×108/8 70×108/16 60×90/16 57,8×84/16 60×84/32 70×100/16 60×84/8 70×100/32 60×84/16 70×100/8 57,8×84/8 60×90/32 60×90/8 70×108/32 70×90/16 84×108/16 70×108/8 57,8×90/8 75×90/16

Формат до обрізування, мм 112×187 112×175 135×210 145×225 270×420 175×270 150×225 145×210 105×150 175×250 210×300 125×175 150×210 250×350 210×289 112×150 225×300 135×175 175×225 210×270 270×350 225×289 187×225

Відношення ширини сторінки до висоти 60:100 64:100 64:100 64:100 64:100 65:100 66:100 69:100 70:100 70:100 70:100 71:100 71:100 71:100 73:100 75:100 75:100 77:100 77:100 77:100 77:100 78:100 83:100

Відсоткові значення відношення ширини сторінки до її висоти

Для малоформатних офіційно-нормативних, довідкових і навчальних видань (статутів, програм, пам’яток, словників, інструкцій, резолюцій, розкладів руху транспорту, путівників), календарів книжкового типу, окремих творів художньої літератури (віршів, детективів) застосовуються формати у 1/64 та 1/128 частки: 84×108/64 (100×125 мм) 84×100/64 (100×115 мм) 70×108/64 (82×125 мм) 70×108/128 (62×77 мм) 70×100/64 (82×115 мм) 70×90/64 (82×102 мм) 70×90/128 (51×77 мм) 60×90/64 (70×102 мм) 60×84/64 (70×95 мм) 69×70/64 (70×77 мм)

Таблиця 8. Формати журналів різних видів.

Пропорції альбомних видань найчастіше визначаються форматом репродукцій. Квадратні та альбомні формати підходять для нотних видань і для книжок із ілюстраціями поперечних форматів; причому пропорція сторінок 4:3 буде кращою за 3:2.

2.4. Нестандартні формати Якщо обрано нестандартний формат, технічний редактор повинен перевірити: 1. Відповідність цього формату друкарській та палітурній техніці.

2. Наявність потрібного формату паперу і відсоток його економії.

3. Існування можливості швидкого і економічного перевидання або репринту. Також перед вибором нестандартного формату для видання виконують попередні розрахунки обсягу і витрат на виробництво.

2.5. Типометрична система вимірів

При перекладі англо-американської системи мір у систему Дідо і навпаки користуються відношеннями: 1 point = 0,9348 пункти; 1 пункт = 1,0697 point. Найбільша одиниця типометричної системи вимірів – 1 квадрат, рівний 48 пунктам.

мм (mm) дюйми (inches) пункти (points) піки (picas)

дповідність типометричних одиниць міру.

Формат набору Сторінка без полів або формат набору – задрукована частина сторінки видання, яка може бути повною, спускною, кінцевою, одно- та багатошпальтною. Основою формату набору є формат видання, причому видання однакового формату можуть мати різні формати набору, відповідно до вибору розміру полів. Розміри формату набору можуть змінюватися відповідно до рішення дизайнера, стиля видання, обсягу і різноманітності матеріалів, що друкуються, а також матеріальних можливостей видавництва або замовника. Найкращими співвідношеннями ширини полів – бічного внутрішнього, верхнього, зовнішнього і нижнього є відношення 1-2-3-4 або 2-3-4-5

Формат набору

1-2-3-4

2-3-4-5

Формати набору і розміри полів для книжкових і журнальних видань різних видів

Перший варіант оформлення Другий варіант оформлення Розклад, Розклад, Формат Формат Формат Формат кв. після Розміри Формат кв. Розміри паперу, см,до обрі­ сторінк обрізу­ полів до сторінки полів до та частка зування, и без корін гол обрізуван­ без полів, корінеголовк обрізуванн вання, аркуша мм полів, ець овка ня, мм ць а мм кв. мм кв.

60×84/32

105×150 100×140

60×90/32

112×150 107×140

70×90/32

112×175 107×165

75×90/32

112×187 107×177

70×100/32 125×175 120×165 70×108/32 135×175 130×165 84×108/32 135×210 130×200

4 1/2×6 1 1 1/2 9;13;15;20 4 1/4×6 1/4 1/2 4 3/4×6 1 1 1/2 9;13;18;20 4 1/2×6 1/4 1/2 4 3/4×7 1 1 1/2 9;13;18;23 4 1/2×7 1/2 3/4 4 3/4×8 1 1 1/2 9;13;18;21 4 1/2×8 1/4 1/2 5 1/4×7 1 1 1/2 9;13;21;23 5×7 1/2 3/4 6×7 3/4 1 1 1/2 9;13;18;23 5 3/4×7 1/2 6×9 3/4 1 1 1/2 9;16;18;18 5 3/4×9 1/2

1 1/4 1 3/4 1 1/4 1 1/4

1 3/4 1 3/4

11;16;18;2

11;16;20;2 24

11;16;20

1 1/4 1 3/4

11;16;20;2

1 1/4 1 3/4

11;16;24;2

1 1/4 1 3/4 1 1/2 2

11;16;21;2 13;18;18;2

57,8×84/16 145×210 137×200 6½ ×9½1 1/4 1 3/4 11;16;17;22 6 1/4×9 1/4 1 1/2 2

13;18;19;2

60×84/16

13;18;20;2

150×210 145×200 6¾×9 ½1 1/4 1 3/4 11;16;17;22 6 1/2×9 1/4 1 1/2 2 6½×10 57,8×90/16 145×225 137×215 1 1/4 1 3/4 11;16;17; 20 6 1/4×10 1/41 1/2 2 ½

13;18;19;2

70×90/16 175×225

170×21 8×10 1/4 5

1 1 11;16;20; 7 3/4×10 1/4 3/4 25

1 2 1/2

13;18

75×90/16 187×225

182×21 8 3/4×10 5 1/4

1 1 11;16;19; 8 1/2×10 1/4 3/4 25

1 2 1/2

13;18

70×100/16 175×250

170×24 8×11 3/4 0

1 1 11;16;20; 7 3/4×11 1/4 3/4 22 1/2

1 1 13;16 1/2 3/4

70×108/16 175×270

170×26 8×12 3/4 0

1 1 13;16;18; 7 3/4×12 1/2 3/4 24 1/2

1 2 1/2

84×108/16 210×270

205×26 10×13 0

1 1 11;16;19; 9 3/4×1 1/4 3/4 19 24/4

1 1 13;16 1/2 3/4

57,8×84/8 210×289

205×27 1 1 11;16;19; 9 3/4×13 10 х 13 3/4 5 1/4 3/4 25 1/2

1 2 1/2

13;18

60×84/8

205×29 1 1 11;16;19; 9 3/4×14 10×14 1/2 0 1/4 3/4 22 1/4

1 2 1/2

13;І8

57,8×90/8 225×289

220×27 10 3/4×13 1 1 11;16;20; 10 1/2×13 1 2 5 3/4 1/4 3/4 25 1/2 1/2

13;18

60×90/8

220×29 10 3/4×14 1 1 11;16;20; 1 10 1/2×14 2 0 1/4 1/4 3/4 27 1/2

13;18

210×300

225×300

1 2 1/2

13;18

70×100/8 250×350

245×34 12×17 0

13;18;21; 11 3/4×16 1 2 16;20 26 3/4 3/4 1/4

70×108/8 270×350

265×34 13 1/4×17 1 2 0 1/4 1/2

13;18;18; 13×17 21

84×108/8 270×420

265×41 1 13×20 3/4 2 0 1/2

13;18;23; 12 3/4×20 1 2 16;20 29 1/2 3/4 1/4

1 2 1/2

13;18

Основний текст, залежно від виду видання, може бути розміщений на одній, двох або більше шпальтах. Так, у газетах текст обов’язково розміщується у вигляді шпальт, кількість яких на сторінці залежить від формату. Реферативні журнали повинні бути оформлені у дві шпальти. У підручниках, книжкових виданнях для дітей від 6 до 14 років не допускається розміщення основного тексту трьома і більше шпальтами. На двох шпальтах у дитячих виданнях допускається розміщення: - основного тексту книжкових видань для підлітків від 15 до 18 років, якщо текст має розмір не менше 10 п. зі збільшенням інтерліньяжу на 1-2 п., а довжина рядка не менше 3 1/2 кв. (63 мм) та відстань між шпальтами не менше 9 мм.

- віршів, якщо відстань між шпальтами буде не менше 9 мм для дітей від 11 до 14 років, і не менше 1/3 максимальної довжини рядка шпальти для дітей молодше 10 років; - тексту науково-популярного видання з відстанню між шпальтами не менше 9 мм для дітей молодше 10 років ілюстрованого на 35% сторінки, при довжині рядка не менше 4 кв. (72 мм), а для дітей від 11 до 14 років у ілюстрованих на не менше 30% виданнях, якщо текст відтворений малоконтрастним шрифтом світлого широкого прямого на-креслення вічка місткістю не більше 9,5 знаків кеглем не менше 10 п. зі збільшенням інтерліньяжу не менше 2 п. і довжині рядка тексту не менше 4 кв. (72 мм).

Формат шпальт і розмір середника відповідно до формату журналу Формат Перший варіант оформлення Другий варіант оформлення паперу, см, Кількі Формат сторінки без Кількіст Формат сторінки та частка сть полів, розмір шпальти ь шпальт без полів, розмір аркуша шпальт та середника, кв. шпальти та середника, кв.

84×108/32 1 6 × 9 3/4 1 5 3/4×9 1/2 2 2 3/4 + 1/2 × 9 3/4 2 2 3/4+1/4×9 1/2 3 1 3/4+1/4×9 1/2 57,8×84/16 60 × 84/16 57,8 × 90/16

1 1 1 2

6 1/2×9 1/2 6 3/4×9 1/2 6 1/2 × 10 1/2 3+1/2 × 10 1/4

1 1 1 2

60×90/16

1 2 1 2 3

6 3/4 × 10 1/2 3 1/4 + 1/4 × 10 1/2 8×12 3/4 3 3/4+1/2×12 3/4 2 1/2+1/4×12 3/4

1 2 1 2 3

70×108/16

6 1/4×9 1/4 6 1/2×9 1/4 6 1/4 × 10 1/4 2 7/8 + 1/2 × 10 1/4 6 1/2×10 1/4 3+1/2×10 1/4 7 3/4×12 1/2 3 3/4+1/4×12 1/2 2 1/4+1/2×12 1/2 чи 2 1/2+1/8×12 1/2

70×100/16

84×108/16 57,8 84/8

60×84/8

57,8 × 90/8

60×90/8

×

1 2 3 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 1 2 3 4

1 2

8×11 3/4 3 3/4+1/2×11 3/4 2 1/2 + 1/4 × 11 3/4 10×13 4 3/4 + 1/2 × 13 3+1/2×13 2 1/4+1/3×13 10 × 13 3/4 4 3/4+1/2 × 13 3/4 3+1/2 × 13 3/4 2 1/4+ 1/3 × 13 3/4 10×14 1/2 4 3/4+1/2×14 1/2 3+1/2×14 1/2 2 1/4+1/3×14 1/2 10 3/4 × 13 3/4 5 1/8+1/2 × 13 3/4 3 1/4+1/2 × 13 3/4 2 1/2+1/4 × 13 3/4 10 3/4 × 14 1/4 5 1/4 + 1/4 × 14

1 2 3 4

7 3 2 1

3/4×11 1/2 3/4+1/4×11 1/2 1/4+1/2×11 1/2 3/4+1/4×11 1/2

1 2 3 4 1 2 3 4

9 3/4 × 12 3/4 4 3/4+1/4 × 12 3/4 3+3/8×12 3/4 2 1/4 + 1/4 × 12 3/4 9 3/4 × 13 1/2 4 5/8+ 1/2 × 13 1/2 3+3/8 × 13 1/2 2 1/4+ 1/4 × 13 1/2

1 2 3 4

9 3/4×14 1/4 4 3/4+1/4×14 1/2 3+3/8×14 1/2 2 1/4+ 1/4×14 ‘1/2

1 2 3 4

10 1/2 × 13 1/2 5+ 1/2 × 13 1/2 3 1/4+3/8 × 13 1/2 2 1/2 +1/6 × 13 1/2

1 2

10 1/2 × 14 5+1/2×14

Наприклад, при форматі видання 70×100/16 формати такі: 1 варіант – 8 × 11 3/4 кв.

2 варіант – 7 3/4 × 11 1/2 кв. Таке позначення відповідає одній шпальті. Двохшпальтна сторінка приймає такий формат: 1 варіант – (3 3/4 + 1/2 + 3 3/4) × 11 3/4 кв.

2 варіант – (3 3/4 + 1/4 + 3 3/4) × 11 1/2 кв. Це означає, що при висоті набору 11 3/4 квадрата при першому варіанті і 11 1/2 кв. при другому на сторінці розміщується дві шпальти по 3 3/4 квадрата, а середник дорівнює 1/2 квадрата для першого варіанта або 1/4 квадрата – при другому. Якщо видання цього ж формату має три шпальти, тоді їх формат може розподілитися таким чином: 1 варіант – (2 1/2 + 1/4 + 2 1/2 + 1/4 + 2 1/2) × 11 3/4 кв. або 2 варіант – (2 1/4 + 1/2 + 2 1/4 + 1/2 +2 1/4) × 11 1/2 кв. При цьому другий варіант допускає верстку у чотири шпальти, тоді ширина її повинна бути 1 3/4 кв. або 31,6 мм, а середник – 1/4 кв.

Фо рмат газет и

Формати набору газетних Формати видань Формати набору Формати рядків (приклади) шпальт основні

додаткові

осно додат вні кові

21 1/2× 29 А2 1/4

2 1/2 21 1/2×29 1/2 5 1/4 21 1/2×29 3/4 5 1/2

2 1/4 3 1/4 3 1/2

14 1/4×21 А3 15 1/2×22 1/2

15 14 14 14 14 14

2 3 4 5 5

1/2×21 1/2 1/4×21 2 1/4 1/2×21 2 3/4 3/4×22 3 1/2×22 1/4×22

1/2 3/4 1/2 3/4

2 1/4+1/4+2 1/4+1/4+2 1/4+1/4+2 1/4+1/4+2 1/4+ 1/6+2 1/4+1/6+2 1/4+1/6+2 1/4 5 1/2+1/45 1/2+1/4+2 1/2+1/6+2 1/2+1/6+2 1/2+ 1/6+2 1/2 2 3/4+1/8+2 3/4+1/8+2 3/4+1/8+2 3/4+1/8+2 3/4 4+1/4+4+1/4+2 3/4+1/4+2 3/4 3 3/4+1/8+2 1/2+1/8+2 1/2+1/8+2 1/2+1/8+2 1/2 5 1/2+1/4+5 1/2+1/4+2 3/4 2 1/4+1/8+2 1/4+1/8+2 1/4+1/8+2 1/4+1/8+2 1/4+ 1/4+2 1/4 3+1/8+3+1/8+3+1/8+3+1/ 8+3

Обсяг видання Обсяг видання – кількість облікових одиниць обсягу в одному примірнику видання. У видавничій справі як облікова одиниця обсягу застосовується друкований аркуш – фізичний, умовний, обліково-видавничий, авторський.

Одиниці виміру видавничої та друкарської продукції Авторський аркуш дорівнює 40000 друкарських

знаків, або 700 рядків віршованого тексту, або 3000 см2 зображального матеріалу. Друкарські знаки – літери, цифри, всі символи, розділові знаки, проміжки між словами.

Обліково-видавничий аркуш – обсяг твору (в

авторських аркушах) та обсяг додаткового тексту (передмова від видавництва, анотації, вихідні відомості, шмуцтитули, додатки, примітки редактора, колонтитули і колонцифри), а також зображальний матеріал, що розташований у виданні, але не входить до авторського оригіналу (наприклад, внутрішнє оформлення).

Паперовий аркуш характеризується

форматом аркуша паперу, який застосовують до конкретного видання та вагою 1 м2. На одному паперовому аркуші розміщується два фізичних аркуші

Фізичний друкований аркуш – фізичний

обсяг друкованого видання, дорівнює площі тих стандартних паперових аркушів, на яких друкується видання (60×90, 70×108). Якщо для друкування видання витратили 10 паперових аркушів формату 84×108 см, це означає, що його обсяг – 20 фізичних друкованих аркушів. З фізичного аркуша отримують стільки сторінок видання, скільки позначено у частці: при 1/8 = 8, при 1/16 = 16 сторінок даного формату.

Умовний друкований аркуш визначає обсяг видання на папері будь-якого формату у перерахунку на аркуш формату 60×90 см, який має площу 5400 см2. Кількість умовних друкованих аркушів підраховують шляхом поділу площ аркушів інших форматів на площу аркуша 60×90 см.

Для переводу фізичного друкованого аркуша в умовний потрібно обсяг видання у фізичних аркушах помножити на перевідний коефіцієнт. Наприклад, обсяг видання форматом 80×100/16 – 6 фізичних аркушів. Тоді умовних аркушів буде 6 * 1,48 = 8,88. Коефіцієнти формату розраховуються поділом площі набору у виданні (з урахуванням частки аркуша) на площу набору форматом 6×9 1/4 кв.

Коефіцієнти переводу фізичних аркушів в умовні 60×90 = 1,00

• 70×75 = 0,97

•80×100 = 1,48

60×70 = 0,78

• 70×84 = 1,09

60×84 = 0,93

• 70×90 = 1,17

60×100 = 1,11

• 70×100 = 1,29 •84×100 = 1,56

60×108 = 1,2 61×86 = 0,97

• 70×108 = 1,4 • 75×90 = 1,25

•84×90 = 1,4

•84×108 = 1,68 •90×100 = 1,67

Для переводу фізичного друкованого аркуша в умовний потрібно обсяг видання у фізичних аркушах помножити на перевідний коефіцієнт. Наприклад, обсяг видання форматом 80×100/16 – 6 фізичних аркушів. Тоді умовних аркушів буде 6 * 1,48 = 8,88 (тут * - множення). Існує поняття коефіцієнту формату – значення, яке вказує відношення ємності друкованого аркуша, надрукованого шрифтом певного гарнітурокегля на заданий формат набору до ємності друкованого аркуша формату 60×90/16, надрукованого тим самим шрифтом на формат набору 6×9 1/4 кв. Коефіцієнти формату розраховуються поділом площі набору у виданні (з урахуванням частки аркуша) на площу набору форматом 6×9 1/4 кв.

Підрахунок обсягу видання у фізичних і умовних аркушах Для того, щоб визначити обсяг видання стандартного формату в умовних аркушах, необхідно знайти співвідношення між форматом видання і умовним форматом 60×90. Фізичні аркуші підраховуються шляхом поділу загальної кількості сторінок видання на значення частки аркуша. Наприклад, видання форматом 70×108/16 містить 112 сторінок. Його обсяг – 112 : 16 = 7 фізичних аркушів або 3,5 паперових. 7 фізичних аркушів формату 70×108/16 становлять 7 * 1,4 = 9,8 умовних аркушів. Якщо відомо, що наклад видання – 10 тисяч примірників, тоді виходить, що на випуск всього тиражу потрібно 3,5 * 10000 = 35000 аркушів паперу формату 70×108 см. Або видання форматом 70×90/12 має 180 сторінок. Його обсяг складає 180 : 12 = 15 фізичних аркушів і 15 * 1,17 = 17,55 умовних друкованих аркушів. Таблиця 1 вказує точні значення кількості умовних і фізичних аркушів відповідно до обсягу, стандартного формату і частки аркуша. Обсяг видання нестандартного формату у фізичних аркушах підраховується шляхом поділу кількості сторінок цього видання на частку. Умовні друковані аркуші для видань нестандартних форматів підраховуються через площу аркуша і її відношення до площі умовного аркуша 5400 см2, помножену на кількість фізичних аркушів.

Підрахунок обсягу видання у фізичних і умовних аркушах Видання форматом 70×70/16 містить 176 сторінок. Його обсяг у фізичних аркушах складає 176 : 16 = 11. Умовні друковані аркуші підраховуються таким чином: Підраховується площа аркуша: 70*70 = 4900 см2. Ця площа співвідноситься з площею умовного аркуша 5400 см2: 4900 : 5400 = 0,91. Потім коефіцієнт множиться на кількість фізичних аркушів: 0,91 * 11 = 10,01 умовних аркушів. Наприклад, видання форматом 84×108/16 має вклейку форматом 28×29 см. Її обсяг у фізичних аркушах буде дорівнювати площі вклейки, поділеній на площу аркуша: (28 * 29) : (84 * 108) = 812 : 9072 = 0,09 фізичних аркушів. Умовних друкованих аркушів буде: 0,9 * 1,68 (коефіцієнт перерахунку формату 84×108 в умовні аркуші) = 0,15.

Обсяг газетного видання у друкованих та умовних аркушах підраховується із

розрахунку обсягу 4-сторінкової газети формату А2 (60×84/2).

Формат Кількість газети сторінок А2 2 4 6 8 12 16 А3 2 4 6 8 12 16 24 32 А4 2 4 6

Обсяг в аркушах формату 60×84 1 2 3 4 6 8 0,5 1 1,5 2 3 4 6 8 0,25 0,5 0,75

Обсяг в облікововидавничих аркушах 0,93 1,86 2,79 3,72 5,58 7,44 0,47 0,93 1,4 1,86 2,79 3,72 5,58 7,44 0,23 0,47 0,7

Підрахунок обсягу авторських аркушів Кількість текстових авторських аркушів підраховується відповідно до авторського матеріалу: текст прозовий, віршований, драматичний, таблиці, формули, зображення. Прозовий текст підраховується із розрахунку 40000 знаків у авторському аркуші, причому неповні рядки приймаються за повні. Заголовки та підзаголовки підраховують, зважаючи на те, що один рядок заголовка відповідає текстовому рядку, а кожен заголовок на полях (маргіналії) вважають одним рядком. З підрахунків виключають: а) зміст, якщо він точно повторює заголовки у тексті; б) титульні дані на титульному аркуші, авантитулі, контртитулі; в) лінійки, що відокремлюють зноски і примітки від

Підрахунок обсягу авторських аркушів Для підрахунків користуються такими способами: 1. При комп’ютерному наборі у текстовому редакторі Word у вікні статистики кількість знаків з проміжками підраховується автоматично. Тому, якщо їх співвіднести з 40000 знаків авторського аркуша, можна отримати кількість авторських аркушів. Але комп’ютерна статистика не враховує неповні рядки, тому авторських аркушів, підрахованих у таких спосіб, значно менше, ніж насправді.

2. Приблизну кількість аркушів можна отримати, якщо авторський оригінал надрукований відповідно до стандарту і містить 1800 знаків на сторінці – тобто 60 знаків і 30 рядків. Приблизно 23 таких сторінки складають авторський аркуш. Тому, якщо загальну кількість сторінок авторського оригіналу розділити на 23 отримують приблизну кількість авторських аркушів. Наприклад, авторський оригінал надрукований відповідно до стандарту і містить 100 сторінок. Тоді в ньому 100 : 23 = 4,34 авторських аркуші.

Підрахунок обсягу авторських аркушів 3. Точний спосіб. Якщо авторський оригінал надрукований рівномірно на одному друкувальному пристрої однаковим шрифтом і кеглем, тоді можна підрахувати середню кількість рядків на сторінці і середню кількість знаків у рядку. Помноживши ці два значення отримують кількість знаків на одній сторінці. Цю цифру потрібно помножити на загальну кількість сторінок і розділити на 40000 знаків (авторський аркуш). Наприклад, авторський оригінал складається з 100 сторінок, кожна з яких містить 67 знаків і 34 рядки. Тоді кількість авторських аркушів підраховуються таким чином: 67 * 34 = 2278 знаків на одній сторінці; 2278 * 100 = 227800 знаків в усьому оригіналі, який складає 227800 : 40000 = 5,69 авторських аркуші.

4. Якщо текст авторського твору надрукований різними способами, тоді попереднім способом підраховують кількість аркушів кожної частини тексту і складають значення.

5. Також можна дізнатися, скільки сторінок оригіналу складають авторський аркуш. Для цього 40000 ділять на кількість знаків на сторінці, підрахованому, наприклад, другим способом, а загальну кількість сторінок оригіналу ділять на отриманий результат. Наприклад, 40000 : 2278 = 17,5 сторінок авторського оригіналу відповідають авторському аркушеві. Якщо всього сторінок 100, тоді 100 : 17,5 = 5,7 авторських аркуші.

Обсяг в авторських аркушах відрізняється від обсягу видання, яке вийшло друком, що пов’язано з форматом: при вузькому форматі набору кількість аркушів збільшується за рахунок коротких і неповних рядків. Наприклад, предметний покажчик в авторському оригіналі складав 1,5 авторських аркуші (50 сторінок×30 рядків×40 знаків), а у виданні – на 0,2-0,4 авторських аркушів більше. Причина – у зміні кегля і вузькому форматі набору: покажчик верстався у дві шпальти на формат 3 кв. кожна (34 знаків 8 кегля). Тому кількість рядків збільшується: всі рядки авторського оригіналу, які мають більше 34 знаків, подвоюються. Якщо таких рядків буде половина, тоді обсяг тексту збільшиться на 0,4 авторських аркушів: 50 сторінок * 30 рядків = 1500 рядків. (1500 + 750 (половина від загального обсягу)) * 34 = 76500 : 40000 = 1,9. При підрахунках тексту можна користуватися таблицею (Таблиця 15).

Таблиця. Кількість сторінок в авторському аркуші прозового тексту

У драматичних творах обсяг прозового тексту реплік підраховується так саме, як звичайного тексту, а віршованого – як обсяг віршованого тексту. Імена дійових осіб, надруковані окремими рядками підраховують таким чином: кожні 5 рядків вважають на один рядок прозаїчного тексту. Якщо ж імена надруковані на полях, тоді кожні 5 імен вважають за один рядок. Кожний рядок заголовків також приймають за звичайний рядок. Ремарки, що надруковані окремими рядками вимірюються як звичайний прозаїчний текст. За віршований рядок приймають: а) кожний окремий рядок віршованого твору, у тому числі слово або частину віршованого рядка, виділені у окремий рядок як поетичний прийом; б) заголовок віршованого твору, скільки би рядків він не займав. Не враховують у віршованих творах: а) дату; б) декоративні елементи, які застосовуються для членування (цифри. зірочки тощо); в) порядкові номери рядків; г) неповні рядки, які утворюються при переносі віршованого рядка, який не вмістився у формат набору. Обсяг таблиці без лінійок (висновку), безпосередньо включеної у фразу як її продовження або закінчення (без заголовків з невеликою кількістю граф) підраховують через множення найбільшої кількості рядків у графі на середню кількість знаків у рядку на повну ширину.

У таблицях кількість рядків підраховується за найбільш заповненою рядками графою. Обсяг таблиці у знаках дорівнює кількості рядків, помножених на кількість знаків у рядку довжиною у повну ширину таблиці. Кожний рядок заголовків таблиці, приміток до неї вважають за рядок основного тексту. З підрахунків виключають: а) графи, які не заповнені на сторінці цілком; б) заголовки, які повторюються при продовженні таблиці на наступній сторінці, у тому числі і бокові; в) заголовки типу: «Продовження таблиці», «Закінчення таблиці»; г) горизонтальні лінійки (крім підсумкової). Кількість рядків у таблиці-проформі з текстом у боковику і заголовній частині та пустими графами поділяють на 2 та множать на кількість знаків у рядку довжиною у повну ширину таблиці. У таблицях-пустографках з текстом лише у заголовках граф кількість рядків у самому багаторядковому заголовку множать на кількість знаків у рядку в повну ширину таблиці.

Обсяг виділених в окремий рядок формул підраховують за

кількістю знаків, що містяться по довжині кожного формульного рядка. Обсяг зображального матеріалу підраховується по площі у см2, яку займе кожне графічне зображення у виданні при реальному масштабуванні. Тому необхідно знати точний масштаб збільшення або зменшення кожного зображення. Якщо форма зображення непрямокутна, його обсяг підраховують за площею прямокутника, у який воно може бути вписане. Сумарну площу ділять на 3000 см2. Перший спосіб. Всі ілюстрації розділяють на три групи: на повну сторінку; на половину сторінки; на чверть сторінки (повну сторінку складають 4 таких ілюстрацій). Після цього підраховують кількість сторінок, повністю зайнятих зображеннями. Відповідно до формату сторінки можна підрахувати її площу і дізнатися про площу зображень. Або з таблиці (Таблиця 16) беруть відповідне значення і множать на кількість ілюстрацій.

Таблиця 16. Площа зображального матеріалу відповідно до формату видання.

Формат видання

Формат набору

Площа у см2 ілюстрації на сторінку

1/2 сторінки

60×90/16

6 1/4 × 10

204,5

102,2

70×90/32

4 1/2 × 7 1/2

110,8

55,4

27,7

70×90/16

7 1/2 × 10

245,2

122,6

61,3

70×108/32

5 1/2 × 7 1/2

134,6

65,3

32,6

70×108/16

7 1/4 × 12 1/4

289,5

144,7

72,4

70×108/16

7 × 12

273,9

136,6

68,4

84×108/32

5 1/2 × 9

160,9

80,4

40,2

84×108/16

9 1/4 × 12 1/4

369,1

189,5

94,7

1/4 сторінки 21,1

Отримане число слід розділити на площу одного

авторського аркуша ілюстрацій 3000 см2 і отримати кількість авторських аркушів, зайнятих зображеннями. Наприклад, у виданні буде надруковано 7 ілюстрацій на повну сторінку, 12 – на половину і 26 на чверть сторінки. Тобто всього 7 + (12 : 2) + (26 : 4) = 7 + 6 + 6,5 = 19,5 сторінок, зайнятих зображенням. Якщо формат видання 60×90/16, але зображення займають всю площу сторінки, тобто 145*215 = 31175 мм2 на одній сторінці, 311,75*19,5 = 6203,825 на 19,5 сторінках, тоді площа зображень 6203,825 : 3000 = 2,07 авторських аркуші, зайнятих зображеннями. Якщо ж зображення містяться в межах формату набору, тоді їх площа (з таблиці) дорівнює 204,5*19,5 : 3000 = 1,3 авторських аркушів. Другий спосіб менш точний. Для підрахунку загальну кількість зображень поділяють на 30-40 (середня кількість ілюстрацій у авторському аркуші) залежно від наявності більших або менших за площею зображень. Чим менше площа, тим більше середня кількість ілюстрацій у авторському аркуші. Обсяг ілюстрацій у виданнях різних форматів можна також приблизно підрахувати виходячи з таблиці (Таблиця 17).

Розрахунок повного обсягу видання

Сторінка авторського оригіналу містить 1800 знаків. З 500 сторінок нетекстовими є 5: обкладинка, титул, зворот титулу, зміст, остання сторінка з випускними даними. Отже, текстом зайнято 500 – 5 = 495 сторінок. Але є 12 неповних сторінок. Будемо вважати, що 12 неповних сторінок приблизно дорівнює 6 повним. Тоді 495 – 12 + 6 = 489 сторінки оригіналу цілком зайняті текстом. 1800 знаків * 489 сторінки = 880200 знаків усього в оригіналі. Для видання, виходячи з цільового призначення і категорії читача, обрано формат 84 × 108/32, 2 варіант оформлення, шрифт 8 кегля. Це означає, що формат набору буде 5 3/4 × 9 1/2 і поля 13; 18; 18; 21 мм. Відповідно до формату ширина набору буде 5 * 48 + 36 = 276 пунктів. Ширина однієї букви ≈ 1/2 висоти кегля, отже, при 8 кеглі – 4 п.

276 п. : 5 п. = 69 знака в одному рядку. Висота набору 9 * 48 + 24 = 456 п. Підрахуємо кількість рядків на сторінці з урахуванням інтерліньяжу. Якщо кегль 8, тоді інтерліньяж буде 10 п. 456 п. : 10 п. = 45 рядків та 6 пунктів або 46 рядків при висоті набору 9

Підрахуємо кількість сторінок видання. Для цього кількість

знаків оригіналу потрібно розділити на кількість знаків на одній сторінці: 880200 (знаків в оригіналі) : 3174 = 277,3 або 274 сторінки. Додамо необхідні сторінки на зміст, титульні сторінки, випускні дані: 274 + 4 = 278. Отже, видання повинне складатися з 278 сторінок. Підрахуємо кількість фізичних друкованих аркушів: 278 : 32 (частка) = 8,68. Але фізичних аркушів може бути лише ціла кількість. Найближчий обсяг – 9 аркушів. Тоді видання повинне вміститися на 9 * 32 = 288 сторінок. Це означає, що технічний редактор повинен продумати способи збільшення обсягу видання на десять сторінок. Умовних друкованих аркушів у такому виданні 9 * 1,68 (коефіцієнт формату) = 15,2

Розмірні параметри шрифтів Шрифт (нім. Schrift) – це графічна, художня

форма зображення літер, знаків і цифр певної системи письма, комплект літер, який відтворює який-небудь алфавіт (латинський, російський, арабський, грецький), а також цифри і знаки, набір символів певного розміру і малюнка (наприклад, напівжирний шрифт New Baskerville розміром 10 пунктів).

Таблиця 18. Кеглі шрифтів у типометричних системах Піка та Дідо.

Кегль

Англо-американська система (Піка)

Система Дідо

мм

дюйми

мм

дюйми

1

0,351

0,013837

0,376

0,0148

3

1,054

0,041511

1,128

0,0444

6

2,109

0,083022

2,256

0,0888

7

2,460

0,096859

2,631

0,1036

8

2,812

0,110696

3,007

0,1184

9

3,163

0,124533

3,383

0,1332

10

3,515

0,138370

3,759

0,1480

11

3,866

0,152207

4,135

0,1628

12

4,218

0,166044

4,511

0,1776

14

4,920

0,193715

5,263

0,2072

18

6,326

0,249066

6,767

0,2664

24

8,435

0,332085

9,022

0,3552

Для правильного вибору шрифту і кегля, технічний редактор повинен знати відмінності пропорційних відношень різних гарнітур. Від ширини шрифту залежить кількість знаків на сторінці. Так, сторінка однакової ширини, що містить 45 рядків символів 12 кегля заповнена 7 100 знаками шрифту Traktir, 4 100 знаками шрифту Times New Roman, 3 800 знаками шрифту Arial, і лише 1 300 знаками шрифту Megen. Державні стандарти чітко регламентують кеглі шрифтів для основного тексту у різних видах видань. Для основного тексту обирають кеглі 8, 8/10, 9, 9/10, 10, 10/12, для довідкової літератури припускаються кеглі 6, 6/8, 7, 7/8. У виданнях для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку застосовуються шрифти кеглем від 12 до 24 пунктів. Зв’язок обраного кегля з форматом набору показано в таблиці (Таблиця 19): Таблиця 19. Відповідність кеглів шрифтів та формату набору.

Кегль шрифту (пункти) 6, 7 8 9 10 8/10 9/10

Рекомендований формат (квадрати) До 4 1/2, До 5 До 5 1/2 5 1/2-6 1/2 До 6 До 7

Кегль Розміром шрифту або кеглем (нім. Kegel) називається відстань між верхньою і нижньою рифтовими лініями. Оскільки це поняття виникло у часи металевого набору, кеглем називали ширину місця, на якому розміщається знак (літера або цифра) або розмір знаку, який включає висоту літери (вічка) і заплечиків (вільного простору над і під вічком). Наприклад, кегль 10 пунктів дорівнює 3,76 мм (3,52 мм у системі Піка), але вічко знака, розміщеного на ньому, менше, тому що в розмірі передбачене місце надрядкових і підрядкових елементів (діакритичних знаків). На Рис. 6 зображені декілька кеглів однієї гарнітури: Кеглі шрифтів гарнітури Arial

За основу висоти малої літери без виносних елементів у мовах на латинській основі береться висота знака «х», в українській мові таким еталоном можна обрати літеру «н». У текстових гарнітурах вона коливається не сильно, хоча в акцидентних буває і дуже великою, і дуже маленькою. Розмір більшості кеглів, крім пунктів, ще з часів металевого набору позначається назвами, які і в сучасності вживаються друкарнями і фігурують у спеціальній літературі: •кегль 3 пункти – брильянт (фр. brillant – блискучий, сяючий); найменший із шрифтів, майже вийшов з ужитку; •кегль 4 пункти – діамант (нім. Diamant – діамант); •кегль 5 пунктів – перл (нім. perle – перлина); •кегль 6 пунктів – нонпарель (фр. nonpareille – незрівнянний); •кегль 7 пунктів – міньйон (фр. mignonne – крихітний); •кегль 8 пунктів – петит (фр. petit – маленький); •кегль 9 пунктів – боргес (нім. Borgis, від італ. borghese – міський); •кегль 10 пунктів – корпус (лат. corpus juris civilis – збірка цивільних законів, від назви першої книги, надрукованої шрифтом такого розміру); •кегль 12 пунктів – цицеро (лат. cicero – за ім’ям давньоримського політичного діяча, книга творів якого вперше була надрукована шрифтом такого розміру); •кегль 14 пунктів – мітель (нім. mittel – середній; середній за розміром шрифт, який існував свого часу); •кегль 16 пунктів – терція (лат. tertia – третя; свого часу третій за розміром шрифт); •кегль 20 пунктів – текст.

Зв’язок обраного кегля з форматом набору показано в таблиці Кегль шрифту Рекомендований формат (пункти) (квадрати) 6, 7 До 4 1/2, 8 До 5 9 До 5 1/2 10 5 1/2-6 1/2 8/10 До 6 9/10 До 7 З огляду на зручність читання шрифту, не варто забувати і про економічність. Економічність шрифту пов’язана з його ємністю, тобто кількістю знаків в одному квадраті. Ємність шрифту дозволяє визначити місткість рядка, а, значить, і ємність формату набору. Чим більше місткість шпальти, тим більш економічний шрифт, а отже, з’являється можливість зменшити обсяг видання, заощадити папір.

Ємність шрифту. Підрахунок обсягу текстового оригіналу Щоб вмістити текст у встановлений формат набору, необхідно підрахувати обсяг окремих текстових матеріалів у кількості знаків, і співвіднести їх із кеглем та форматом набору. Це можна зробити різними способами.

1. Для орієнтовного підрахунку спочатку підраховують середню кількість знаків у рядку оригіналу (залежно від обсягу тексту через 3, 5, 10, 15, 20 сторінок). Потім визначають середню кількість рядків на одній сторінці. При цьому неповні кінцеві сторінки не враховують, а заголовки, таблиці, формули приймають за визначену кількість рядків. Потім середню кількість знаків множать на середню кількість рядків і сторінок оригіналу разом із титулом. Отримане число співвідносять з обраним форматом, гарнітурою шрифту і кеглем.

Визначення кількості знаків, необхідних для заповнення вільного місця у форматі набору Якщо текст надрукований гарнітурою Times New Roman 8 кеглем на формат 5 1/2 кв., але при редагуванні викинуто 10 повноформатних рядків і 5 рядків оборки по 3 кв. Вільне місце необхідно заповнити текстом. За таблицею знаходимо, що 10 рядків складають 728 знаків, а 5 рядків оборки форматом 3 кв. – 116 знаків. Отже необхідно додати текст обсягом 728+116= 844 знаків. Визначення формату набору при відомій кількості знаків і кількості рядків тексту Необхідно набрати текст у 20 рядків гарнітурою Times New Roman 10 кеглем, якщо обсяг авторського тексту 925 знаків. Формат набору в цьому випадку буде між 4 1/4 (894 знаків) та 4 1/2 (970 знаків). Отже, текст має бути зверстаний на формат 4 1/2 кв. Переверстати текст на інший формат набору Наприклад, текст надрукований шрифтом Times New Roman 12 кеглем на формат 6 кв. у 20 рядків. Його необхідно переверстати на формат 3 1/2 кв. За таблицею визначаємо кількість знаків у 20 рядках формату 6 кв. – 1094. Така кількість знаків на формат 3 1/2 займе 37 рядків 12 кегля (1104 знаків), 31 рядок 10 кегля (1121 знаків) або 24 рядки 8 кегля (1100). Вибір шрифту для заповнення даної площі визначеним текстом Якщо текстом потрібно заповнити визначене місце на сторінці видання (це найчастіше потрібно для блоків у газетах, буклетах, проспектах, рекламних виданнях, плакатах), підраховують, скільки рядків при стандартному інтерліньяжі вміщується по висоті набору. Наприклад, 10 рядків 12 кегля, 12 рядків 10 кегля, 15 рядків – 8. Обсяг тексту –- 500 знаків. Тоді, щоб заповнити формат набору 4 1/2 кв., необхідно обрати гарнітуру Times New Roman 10 кегль або гарнітуру. Переверстка тексту іншим кеглем або іншою гарнітурою Наприклад, текст надрукований 10 кеглем Times New Roman на формат 6 кв. У 29 рядках слід зменшити кегль на 2 пункти. Необхідно підрахувати, скільки вийде шрифтових рядків. За таблицею знаходимо, що 29 рядків, набраних кг. 10, при форматі 6 кв. складають 1893 знаки, що при 8 кеглі займе 23 рядки (1911 знаків). Якщо цей текст необхідно надрукувати гарнітурою Impact 10 кеглем, тоді він займе 31 рядок.

ОБСЯГ Одиниці виміру видавничої т аВИДАННЯ друкарської продукції Обсяг друкованого твору (книги, окремої статті, віршованого твору) залежить від обсягу авторського оригіналу. Редактор, який приймає від автора його твір, повинен вміти зробити попередні розрахунки витрат на папір, друкування і редагування, верстку, виготовлення оригіналів ілюстрацій, а для цього необхідно знати обсяг видання в авторських аркушах. Авторський аркуш дорівнює 40000 друкарських знаків, або 700 рядків віршованого тексту, або 3000 см2 зображального матеріалу. Друкарські Обліково-видавничий аркуш – обсяг твору (взнаки, авторських аркушах) та обсяг знаки – літери, цифри, всі символи, розділові проміжки між словами. додаткового тексту (передмова від видавництва, анотації, вихідні відомості, шмуцтитули, додатки, примітки редактора, колонтитули і колонцифри), а також зображальний матеріал, що розташований у виданні, але не входить до авторського оригіналу (наприклад, внутрішнє оформлення). Обсяг облікововидавничого аркуша завжди більше авторського. Одиницею виміру кількості паперу для друкування видання є паперовий аркуш. Він характеризується форматом аркуша паперу, який застосовують до конкретного видання та вагою 1 м2. На одному паперовому аркуші розміщується два друковани аркуші – кожен бік цього аркуша паперу є друкованим аркушем. Тобто друкований аркуш – одиниця виміру обсягу видання, яка відповідає друкованому відбитку на одній стороні паперового аркуша стандартного формату або двосторонньому відбитку на половині паперового аркуша.

Розрізняють такі види друкованих аркушів: фізичний та умовний.

Фізичний друкований аркуш – фізичний обсяг друкованого видання, дорівнює площі тих стандартних паперових аркушів, на яких друкується видання (60×90, 70×108). Умовний друкований аркуш визначає обсяг видання на папері будь-як формату у перерахунку на аркуш формату 60×90 см, який має площу 540 см2. Кількість умовних друкованих аркушів підраховують шляхом поділу площ аркушів інших форматів на площу аркуша 60×90 см. Таким чином були обчислені коефіцієнти переводу фізичних аркушів в умовні: 60×90 = 1,00 70×75 = 0,97 60×70 = 0,78 70×84 = 1,09 60×84 = 0,93 70×90 = 1,17 60×100 =1,11 70×100 = 1, 29 60×108 = 1,2 70×108 = 1,4 61×86 = 0,97 75×90 = 1,25 80×100 = 1,48 84×108 = 1,68 84×90 = 1,4 90×100 = 1,67 84×100 = 1,56

Підрахунок обсягу видання у фізичних і умовних аркушах Розрахунок обсягу газетного видання Форма т газети А2

А3

А4

Кількість сторінок 2 4 6 8 12 16 2 4 6 8 12 16 24 32 2 4 6 8

Обсяг в Обсяг в обліковоаркушах формату видавничих 60×84 аркушах 1 0,93 2 1,86 3 2,79 4 3,72 6 5,58 8 7,44 0,5 0,47 1 0,93 1,5 1,4 2 1,86 3 2,79 4 3,72 6 5,58 8 7,44 0,25 0,23 0,5 0,47 0,75 0,7 1 0,98

Прозовий текст підраховується із розрахунку 40000 знаків у авторському аркуші, причому неповні рядки приймаються за повні. З підрахунків виключають: а) зміст, якщо він точно повторює заголовки у тексті; б) титульні дані на титульному аркуші, авантитулі, контртитулі; в) лінійки, що відокремлюють зноски і примітки від основного тексту. Для підрахунків користуються такими способами: 1. При комп’ютерному наборі у текстовому редакторі Word у вікні статистики кількість знаків з проміжками підраховується автоматично.

2. Приблизну кількість аркушів можна отримати, якщо авторський оригінал надрукований відповідно до стандарту і містить 1800 знаків на сторінці – тобто 60 знаків і 30 рядків. Приблизно 23 таких сторінки складають авторський аркуш.

3. Точний спосіб. Якщо авторський оригінал надрукований рівномірно на одному друкувальному пристрої однаковим шрифтом і кеглем, тоді можна підрахувати середню кількість рядків на сторінці і середню кількість знаків у рядку. Помноживши ці два значення отримують кількість знаків на одній сторінці. Цю цифру потрібно помножити на загальну кількість сторінок і розділити на 40000 знаків (авторський аркуш).

Підрахунок обсягу авторських аркушів Прозовий текст підраховується із розрахунку 40000

знаків у авторському аркуші, причому неповні рядки приймаються за повні. Заголовки та підзаголовки підраховують, зважаючи на те, що один рядок заголовка відповідає текстовому рядку, а кожен заголовок на полях (маргіналії) вважають одним рядком. З підрахунків виключають: а) зміст, якщо він точно повторює заголовки у тексті; б) титульні дані на титульному аркуші, авантитулі, контртитулі; в) лінійки, що відокремлюють зноски і примітки від основного тексту.

Кільк ість рядкі в на сторі нці

Кількість знаків у рядку

55

56

57

58

59

60

61

62

63

29,1

28,6

28,1

27,6

27,1

26,7

26,2

25,8

25,4

28

27,5

27

26,5

26,1

25,6

25,2

24,8

27

26,9 26,5

26

25,5

25,1

24,7

24,3

28

26

25,5

25,1

24,6

24,2

23,8

29

25,1 24,6

24,2

23,8

23,4

30

24,2 23,8

23,4

23,0

31

23,5 23

22,6

32

22,7 22,3

21,9

25 26

33

22

34 35 36 37 38

64

65

66

67

68

25

24,6

24,2

23,9

23,5

24,4

24

23,7

23,3

23

22,6

23,8

23,5

23,1

22,8

22,4

22,1

21,8

23,4

23,0

22,7

22,3

22,0

21,6

21,3

21,0

23,0

22,6

22,2

21,4

21,5

21,2

20,9

20,6

20,3

22,6

22,2

21,8

21,5

21,2

20,8

20,5

20,2

19,9

19,6

22,2

21,9

21,5

21,2

20,8

20,5

20,2

19,8

19,6

19,3

19

21,6

21,2

20,8

20,5

20,2

19,8

19,5

19,2

18,9

18,7

18,4

21,6

21,3

20,9

20,5

20,2

19,9

19,6

19,2

18,9

18,6

18,4

18,1

17,8

21, 4 20,8

21

20,6

20,3

19,9

19,6

19,3

19

18,7

18,4

18,1

17,8

17,6

17,3

20,4

20,1

19,7

19,4

19

18,7

18,4

18,1

17,9

17,6

17,3

17,1

16,8

20, 2 19, 7 19,

19,8

19,5

19,2

18,8

18,5

18,2

17,9

17,6

17,4

17,1

16,8

16,6

16,3

19,3

19

18,6

18,3

18

17,7

17,4

17,2

16,9

16,6

16,4

16,1

15,9

18,8

18,5

18,1

17,8

17,5

17,2

17

16,7

16,4

16,2

15,9

15,7

15,5

У драматичних творах обсяг прозаїчного тексту реплік підраховується так саме, як звичайного тексту, а віршованого – як обсяг віршованого тексту. За віршований рядок приймають: а) кожний окремий рядок віршованого твору, у тому числі слово або частину віршованого рядка, виділені у окремий рядок як поетичний прийом; б) заголовок віршованого твору, скільки би рядків він не займав. Не враховують у віршованих творах: а) дату; б) декоративні елементи, які застосовуються для членування (цифри. зірочки тощо); в) порядкові номери рядків; г) неповні рядки, які утворюються при переносі віршованого рядка, який не вмістився у формат набору. У таблицях кількість рядків підраховується за найбільш заповненою рядками графою. Обсяг таблиці у знаках дорівнює кількості рядків, помножених на кількість знаків у рядку довжиною у повну ширину таблиці. Кожний рядок заголовків таблиці, приміток до неї вважають за рядок основного тексту.

З підрахунків виключають: а) графи, які не заповнені на сторінці цілком; б) заголовки, які повторюються при продовженні таблиці на наступній сторінці, у тому числі і бокові; в) заголовки типу: «Продовження таблиці», «Закінчення таблиці»; г) горизонтальні лінійки (крім підсумкової). Кількість рядків у таблиці-проформі з текстом у боковику і заголовній частині та пустими графами поділяють на 2 та множать на кількість знаків у рядку довжиною у повну ширину таблиці. У таблицях-пустографках з текстом лише у заголовках граф кількість рядків у самому багаторядковому заголовку множать на кількість знаків у рядку в повну ширину таблиці. Обсяг виділених в окремий рядок формул підраховують за кількістю знаків, що містяться по довжині кожного формульного рядка. Обсяг зображального матеріалу підраховується не за авторськими оригіналами, а по площі у см2, яку займе кожне графічне зображення у Існуєпри двареальному способи підрахунку площі зображень. виданні масштабуванні. Перший спосіб. Всі ілюстрації розділяють на три групи: •на повну сторінку; •на половину сторінки. Дві такі ілюстрації разом складають сторінку; •на чверть сторінки. Повну сторінку складають 4 таких ілюстрацій. Після цього підраховують кількість сторінок, повністю зайнятих зображеннями. Відповідно до формату сторінки можна підрахувати її площу і дізнатися про площу зображень. Або з таблиці (Таблиця 16) беруть відповідне значення і множать на кількість ілюстрацій.

Площа зображального матеріалу відповідно до формату видання. Форма Форма т т набору видання 60×90 6 1/4 /16 × 10 70×90 4 1/2 /32 × 7 1/2 70×90 7 1/2 /16 × 10 70×10 5 1/2 8/32 × 7 1/2 70×10 7 1/4 8/16 × 12 1/4 70×10 7 × 12 8/16 84×10 5 1/2 8/32 ×9 84×10 9 1/4 8/16 × 12 1/4

Площа у см2 ілюстрації на сторін 1/2 1/4 ку сторінки сторінки 204,5

102,2

21,1

110,8

55,4

27,7

245,2

122,6

61,3

134,6

65,3

32,6

289,5

144,7

72,4

273,9

136,6

68,4

160,9

80,4

40,2

369,1

189,5

94,7

Другий спосіб менш точний. Для підрахунку загальну кількість зображень

поділяють на 30-40 (середня кількість ілюстрацій у авторському аркуші) залежно від наявності більших або менших за площею зображень. Чим менше площа, тим більше середня кількість ілюстрацій у авторському аркуші. Обсяг ілюстрацій у виданнях різних форматів можна також приблизно підрахувати виходячи з таблиці К 60 × 84 × іль 90/16 108/32 6 6 6 5 5 кіс ¼ ½ ¾ ½ ¾ × ть зо × × × × × 9 бр 10 10 10 9 9 ¾ ¼ ½ ¼ ½ аж ен ь

84 × 70 × 108/16 108/16 6 9 9 9 7 7 7 7 7 ¼ ½ ¾ × × ¼ ¾ × × × × 12 12 ×1 × × 12 12 12 12 ¼ ½ 2 12 12 ¾ ¼ ½ ¾ ¾ ¼ ½

70 × 70 × 100/16 108/32 8 5 5 6 7 7 7 7 7 ½ ¾ × × ¼ × ½ ¾ ¾ × × 8 11 × 11 × × × 7 7 11 ½ 11 11 11 ¼ ¼ ½ ½ ¾

70 × 90/32 7 4 4 4 ¼ ½ ¾ × × × 7 7 7 ¼ 1/2 3/4

1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,07 ,07 ,08 ,05 ,06 ,06 ,12 ,13 ,13 ,09 ,09 ,10 ,10 ,10 ,11 ,04 ,05 ,05 ,08 ,09 ,09 ,09 ,10 ,10 ,03 ,04 .04 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,14 ,14 ,16 .11 ,12 .12 ,25 ,26 .27 ,19 ,19 ,19 ,19 ,21 ,22 ,09 ,09 ,10 ,17 ,17 ,17 ,19 ,19 ,20 ,07 ,07 ,08 3 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,20 ,22 ,23 ,16 ,18 .19 ,37 ,39 ,40 .28 ,28 ,29 ,29 .31 .33 ,13 ,14 ,15 ,25 ,26 ,26 ,28 ,29 ,30 ,10 ,11 ,12 4 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,27 ,29 .31 ,22 ,24 ,25 ,49 ,52 ,54 .37 ,38 ,39 ,39 .42 ,44 ,17 .19 ,21 ,33 ,35 ,35 ,37 ,39 ,40 ,13 ,15 ,16 5 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,34 ,36 ,39 ,27 ,30 ,31 ,61 ,64 ,67 ,46 ,47 ,48 ,48 ,52 ,55 ,22 ,23 ,26 ,42 ,43 ,44 ,47 ,48 ,49 .17 ,19 ,20 6 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ,41 .44 .47 ,33 ,36 ,38 ,74 ,77 ,81 ,56 ,57 ,58 ,58 ,63 ,66 ,26 ,28 ,31 ,50 ,52 ,52 ,56 ,58 ,59 ,20 ,22 .24

7 8 9 1 0 1 1 1 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7

0

0

,4 ,5 7 1 0 0 ,5 ,5 4 8 0 0 ,6 ,6 1 5 0 0 ,6 ,7 8 3 0 0 ,7 ,8 5 0 0 0 ,8 ,8 1 7 0 0 ,8 ,9 8 4 0 1 ,9 .0 5 2 1 1 ,0 ,0 2 9 1 1 ,0 ,1 8 6 1 1 ,1 ,2

0

0

.5 .3 4 9 0 0 ,6 ,4 2 4 0 0 ,7 ,5 0 0 0 0 ,7 ,5 8 5 0 0 ,8 ,6 6 1 0 0 ,9 .6 3 6 1 0 .0 ,7 1 2 1 0 ,0 ,7 9 7 1 0 ,1 ,8 7 3 1 0 .2 ,8 5 8 1 0 ,3 ,9

0

0

,4 ,4 2 4 0 0 ,4 ,5 8 0 0 0 ,5 .5 4 6 0 0 ,6 ,6 0 3 0 0 ,6 ,6 6 9 0 0 ,7 ,7 1 5 0 0 ,7 ,8 7 1 0 0 ,8 ,8 3 8 0 0 ,8 ,9 9 4 0 1 ,9 ,0 5 1 1 1 ,0 ,0

0

0

,8 ,9 6 0 0 1 ,9 ,0 8 3 1 1 ,1 ,1 1 6 1 1 ,2 .2 3 9 1 1 ,3 ,4 5 2 1 1 ,4 ,5 8 5 1 1 ,6 ,6 0 8 1 1 ,7 ,8 2 1 1 1 ,8 .9 4 3 1 2 ,9 ,0 7 6 2 2 ,0 .1

0

0

,9 ,6 4 5 1 0 ,0 ,7 8 4 1 0 ,2 ,8 1 4 1 0 ,3 ,9 5 3 1 1 ,4 ,0 8 2 1 1 ,6 ,1 2 1 1 1 ,7 ,2 5 1 1 1 ,8 ,3 9 0 2 1 ,0 ,3 2 9 2 1 ,1 ,4 6 8 2 1 ,2 ,5

0

0

,6 ,6 6 8 0 0 ,7 ,7 6 7 0 0 ,8 ,8 5 7 0 0 ,9 ,9 4 7 1 1 ,0 ,0 4 6 1 1 ,1 ,1 3 6 1 1 ,2 ,2 3 6 1 1 ,3 ,3 2 5 1 1 ,4 ,4 2 5 1 1 ,5 ,5 1 5 1 1 .6 ,6

0

0

,6 ,7 8 3 0 0 ,7 ,8 7 4 0 0 ,8 .9 7 4 0 1 ,9 ,0 6 5 1 1 ,0 ,1 6 6 1 1 .1 ,2 6 6 1 1 ,2 .3 5 6 1 1 ,3 ,4 5 7 1 1 ,4 ,5 5 7 1 1 ,5 ,6 4 8 1 1 ,6 ,7

0

0

,7 ,3 7 0 0 0 ,8 ,3 8 5 0 0 ,9 ,3 9 9 1 0 ,1 ,4 0 3 1 0 ,2 ,4 1 8 1 0 ,3 ,5 2 2 1 0 ,4 ,5 4 7 1 0 ,5 ,6 5 1 1 0 ,6 ,6 6 5 1 0 ,7 ,7 7 0 1 0 ,8 ,7

0

0

,3 ,3 3 6 0 0 ,3 ,4 7 1 0 0 ,4 ,4 2 7 0 0 ,4 ,5 7 2 0 0 .5 ,5 1 7 0 0 ,5 ,6 6 2 0 0 ,6 ,6 1 7 0 0 ,6 ,7 6 3 0 0 ,7 ,7 0 8 0 0 ,7 ,8 5 3 0 0 ,8 ,8

0

0

,5 ,6 8 0 0 0 ,6 ,6 6 9 0 0 ,7 ,7 5 8 0 0 .8 ,8 3 6 0 0 ,9 ,9 1 5 1 1 ,0 ,0 0 4 1 1 ,0 ,1 8 2 1 1 ,1 ,2 6 1 1 1 ,2 ,3 5 0 1 1 ,3 ,3 3 8 1 1 ,4 ,4

0

0

,6 ,6 1 6 0 0 ,7 ,7 0 5 0 0 ,7 ,8 9 4 0 0 ,8 ,9 7 4 0 1 ,9 ,0 6 3 1 1 ,0 ,1 5 2 1 1 ,1 ,2 3 2 1 1 ,2 ,3 2 1 1 1 ,3 ,4 1 0 1 1 ,4 ,5 0 0 1 1 ,4 ,5

0

0

,6 ,6 8 9 0 0 ,7 ,7 8 9 0 0 ,8 ,8 7 9 0 0 ,9 ,9 7 9 1 1 ,0 ,0 7 9 1 1 ,1 ,1 6 9 1 1 ,2 ,2 6 9 1 1 ,3 ,3 6 8 3 1 .4 .4 5 8 1 . ,5 1, 5 58 1 1 ,6 ,6

0

0

,2 ,2 4 6 0 0 ,2 ,3 7 0 0 0 ,3 ,3 0 3 0 0 .3 ,3 4 7 0 0 ,3 ,4 7 1 0 0 ,4 ,4 0 5 0 0 ,4 ,4 4 8 0 0 ,4 ,5 7 2 0 0 ,5 ,5 0 6 0 0 ,5 ,5 4 9 0 0 ,5 ,6

0 ,2 8 ,3 2 ,3 6 ,4 0 ,4 4 ,4 8 ,5 1 ,5 5 ,5 9 ,6 3 ,6

0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

Кеглі шрифтів у типометричних системах Піка та Дідо Кегль

1 3 6 7 8 9 10 11 12

АнглоСистема Дідо американська система (Піка) мм дюйми мм дюйми 0,01383 0,351 0,376 0,0148 7 0,04151 1,054 1,128 0,0444 1 0,08302 2,109 2,256 0,0888 2 0,09685 2,460 2,631 0,1036 9 0,11069 2,812 3,007 0,1184 6 0,12453 3,163 3,383 0,1332 3 0,13837 3,515 3,759 0,1480 0 0,15220 3,866 4,135 0,1628 7 0,16604 4,218 4,511 0,1776

Кегель шрифту, пункти

Довжина рядка мінімальна

максимальна

квадрати

Квадрати

міліметри

міліметри

Перший варіант оформлення видання 10* і більше 3 3/4 68 7 126 10 3 3/4 68 7 (6)** 126(108) 9* 3½ 63 6¾ 122 9 3¾ 68 6 108 8* 3 (2 ¾) 54 (50) 5 3/4 (5) 104(90) 8 4 1/2 81 5 90 Другий варіант оформлення видання 10, 10* і більше 3 1/2 63 7 1/4 131 9* 2 3/4 50 7 126 9 2 3/4 50 6 3/4 122 2 1/2 (2 8* 45 (41) 6 108 1/4) 2 3/4 (2 8 50 (41) 6 108 1/4) 2 1/2 (2 7 45 (41) 4 1/2 81 1/4) Зв’язок кегля шрифту та довжини рядка Примітки: * – зі збільшенням інтерліньяжу; ** – у дужках наведено довжину рядка наукового видання.

Питання:

1. Формати видань. Стандартні й нестандартні, їх позначення і застосування.

2. Формат набору. Варіанти розкладки, одиниці виміру.

3. Формати аркушевого і рольового паперу. Серії форматів.

4. Основні й додаткові частки, у яких випускається книжкова, брошурна і журнальна продукції.

5. Обґрунтувати застосування вертикальних, горизонтальних і квадратних форматів. Способи отримання квадратних форматів.

6. Формати журнальних видань.

7. Формати газетних видань.

8. Розмірні параметри шрифтів.

9. Друкований аркуш. Одиниці виміру друкованої продукції.

10. Умовний друкований аркуш. Способи отримання коефіцієнту переведення друкованих аркушів в умовні.

11. Вимоги до обсягу друкованого видання.

12. Схема підрахунку обсягу готового видання.

13. Схема підрахунку обсягу в авторських аркушах.

Література: Основна

•Гиленсон П. Г. Справочник художественного и технического редактирования. – М.: Книга, 1988.– С. 18–33.

•Справочник технолога-полиграфиста: В 3 ч. – М.: Книга, 1981. – Ч.1: Наборные процессы / М. В. Шульмейстер, Г.А. Таль. – 225 с.

•Шевченко В. Е. Художньо-технічне редагування: Тексти лекційдля студентів відділення «Видавнича справа та редагування». – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет, 2005. – 254 с. (С. 81-124).

•Ярема С. М. Технічне редагування: Навчальний посіб. – К.: Ун-т Україна, 2003. – 284 с. Додаткова •Мильчин А. Э. Издательский словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1998. – С. 411-412.

•Нормативные материалы по издательскому делу. – М.: Книга, 1987.

•Про видавничу справу: Закон України від 5.06.97 № 318/97-ВР // Офіційний вісник України. – 1997. – № 28. – С. 3-17 •Рывчин В. И., Леонардова Е. И., Овчинников А. И. Техническое редактирование. – М.: Книга, 1977.

•Сава В. І. Художньо-технічне оформлення книги. – Львів: Оріяна-Нова, 2003.

•Справочная книга редактора и корректора: Редакционно–техническое оформление издания / Сост и общ. ред. А. Э. Мильчина. М., 1985 •Стандарты по издательскому делу. – М.: Юристъ, 1998.

•Технологическая инструкция по набору и верстке книжных, журнальных и газетных изданий с использованием компьютерных технологий. - М.; ВНИИ полиграфии, 1999.

•Энциклопедия книжного дела / Ю. Ф. Майсурадзе, А. Э. Мильчин, Э. П. Гаврилов и др. – М.: Юристъ, 1998.

Стандарти

ДСТУ 29.1–97. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.2–97. Підручники та навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.3–2000 Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.4–2001. Обкладинки та палітурки. Типи ДСТУ 29.5–2001. Видання книжкові. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 29.6–2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. ДСТУ 3003–95. Технологія поліграфічних процесів ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види: Термін та визначення.