Noah Ark 2016-6 Ukr

ІРИМ МИ В

О! О i РАЗОМ КРАЩЕ i ЧИТАЄМ О, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМ

6’2016 i noyivark.org

н— й а л Зіп- бава за лів а м тре с к е 17

ущі м я Т і свин 10

22

Нам ал ю вати пла нету мрії

Очерет шумить, е шепоч1

4

26

В

КОВ

wНОЇ

Г ЧЕ w

25

Р

ОКІВ

2

ФИМКОВА ПОШТА

l ПЮ РЕ , — ти — Натане, — запитує бабуся їстимеш пюре з картоплі? топлю не хочу!

— Я буду тільки пюре, а кар

№6’ 2016

Журнал для плекання та поширення християнських ідеалів сім’ї. Заснований у 1990 році. Виходить 8 разів на рік.

t «Квіти мальви дуже схожі на різнокольорових метеликів». q «Ластівки готуються відлітати в теплі краї». Назар Ш., 5, Львів, Україна

Засновник і видавець — Християнська місія «Живе слово». Журнал зареєстрований у Державному комітеті інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 7211 від 16.04.2003. Журнал виходить українською і російською мовами. НОЇВ КОВЧЕГ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки. Пожертви Ви можете: — надсилати грошовим переказом на адресу редакції з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ; — переказати на рахунок: р/р 2600401652891, Укрексімбанк м. Рівне, МФО 333539, Християнська місія «Живе слово», код 26259801, з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ.

­Íàøа àä­ðåñа: Редакція журналу НОЇВ КОВЧЕГ а/с 35, м. Рівне, Україна, 33010 ­òåë. (0362) 628-314, 628-379; ­ôàêñ (0362) 631-432; e-ma­il: contact@noyivark.org noyivark.org Марія Левценюк

асистент-редактор

іл о р у с ь Брест, Б

.

не звати Привіт! Ме нилося випов квітні мені ні У . м е т р А естричок д с їх о м в 8 років. А в серпні: Мілані я народженн и, Насті — один. ок вже три р м братом — дуже и ш р а Бути ст о! н ь л відповіда мок, тепіано за ковій р о ф а н о Навіщ ся в роли а навчити ило, — н ж о м о г о ч м к зварити школі та я 6. .2 читай на с

l ОЦЕ ТАК ЗВУК! Трирічна Женя знає по картинках як «розмовляють» тварини. Але вперше побачивши свиню, прибігла з величезними очима: — Я чула звук із свині!

відповідальний редактор

З ПРИВІТ ИНКИ, ОБК ЛАД або еся: Знайомт , ., 8 Артем Л

Іванна Дубенчук

переклад з російської

Надія Доля

Ірина Костюченко

літературні редактори

Олена Гармель

Надія Доля технічні редактори

Едуард Мулик Віра Фесянова

арт-директор

Олег Моргун

художній редактор

q Добре влітку в місті. Можна на сіні повалятися :) Мілана Л., 3, Настя Л., 1, Брест, Білорусь

Тетяна Кучер Ніна Олійник

головний редактор

Віктор Кузьменко

Дитяча

редакційна колегія: Анна-Марія М., 12 Дарина К., 13 Ілля Я., 9 Маргарита М., 13 Марк М., 11 Марк П., 10

На першій сторінці обкладинки: Артем Л., 8, Брест, Білорусь. Фото: Валерій Ушаков, 2016. При передруку матеріалів посилання на НОЇВ КОВЧЕГ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірник публікації. Наклад 4 000 прим. Íà­äðó­êî­âà­íî ÐТ ÌКФ «Õðè­ñòè­ÿíñü­êå æèò­òÿ», ­âóë. Ñòó­ñà, 3, ­ì. Ëóöüê, 43006; ­òåë. (0332) 71-08-74; e-ma­il: cli­fe.press@gmail.com © ÍέЇÂ КÎÂЧÅÃ, 2016

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua

l

+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

айте м, надсил Пишіть на тографії нки та фо свої малю на адреcу:

­ЧÅà ÍÎЇÂ КÎ іâ­íе .Ð ­à/с 35, м 010 3 , Óê­ðàї­íà 3 або K NOYIV AR 6 9 4 PO BOX 7 N, IL 6018 H W EATO A US е-ma­il: oyivark.org contact@n .org noyivark

u Граюся зі своєю улюбленою лялькою Барбі. Вона в мене нова. Єва М., 5, Запоріжжя, Україна

виконавчий директор

p «Місто, у якому живуть художники». Іванна М., 9, Кишинів, Молдова

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ: До с. 6. Хто скільки тримає? Жирафа тримає 15 кг, панда — 3 кг, мавпа — 0,5 кг. Числова гора. 3; 3,5; 4; 4; 4; 5; 10. До с. 8. Кого звинувачувати, якщо зла­ мається американська гірка? 1. Вавилон­ ська вежа (Буття 11:1-9). 2. Водопровід.

3. Силоамська (Луки 13:4). До с. 28. Готуємося до школи! Блокнот, гуаш, доброта, зошит, клей, ластик, лінійка, олівець, папка, повага, ручка, рюкзак, фарби, щедрість.

Привіт! Що ти колекціонуєш? Напиши.

3

p «Слоненя». Юліана Г., 6, смт Солоніцівка, Харківська область, Україна

Вони допомагають дітям: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost l +38 (099) 172 45 37

2

ФИМКОВА ПОШТА

l ПЮ РЕ , — ти — Натане, — запитує бабуся їстимеш пюре з картоплі? топлю не хочу!

— Я буду тільки пюре, а кар

№6’ 2016

Журнал для плекання та поширення християнських ідеалів сім’ї. Заснований у 1990 році. Виходить 8 разів на рік.

t «Квіти мальви дуже схожі на різнокольорових метеликів». q «Ластівки готуються відлітати в теплі краї». Назар Ш., 5, Львів, Україна

Засновник і видавець — Християнська місія «Живе слово». Журнал зареєстрований у Державному комітеті інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 7211 від 16.04.2003. Журнал виходить українською і російською мовами. НОЇВ КОВЧЕГ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки. Пожертви Ви можете: — надсилати грошовим переказом на адресу редакції з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ; — переказати на рахунок: р/р 2600401652891, Укрексімбанк м. Рівне, МФО 333539, Християнська місія «Живе слово», код 26259801, з поміткою: журнал НОЇВ КОВЧЕГ.

­Íàøа àä­ðåñа: Редакція журналу НОЇВ КОВЧЕГ а/с 35, м. Рівне, Україна, 33010 ­òåë. (0362) 628-314, 628-379; ­ôàêñ (0362) 631-432; e-ma­il: contact@noyivark.org noyivark.org Марія Левценюк

асистент-редактор

іл о р у с ь Брест, Б

.

не звати Привіт! Ме нилося випов квітні мені ні У . м е т р А естричок д с їх о м в 8 років. А в серпні: Мілані я народженн и, Насті — один. ок вже три р м братом — дуже и ш р а Бути ст о! н ь л відповіда мок, тепіано за ковій р о ф а н о Навіщ ся в роли а навчити ило, — н ж о м о г о ч м к зварити школі та я 6. .2 читай на с

l ОЦЕ ТАК ЗВУК! Трирічна Женя знає по картинках як «розмовляють» тварини. Але вперше побачивши свиню, прибігла з величезними очима: — Я чула звук із свині!

відповідальний редактор

З ПРИВІТ ИНКИ, ОБК ЛАД або еся: Знайомт , ., 8 Артем Л

Іванна Дубенчук

переклад з російської

Надія Доля

Ірина Костюченко

літературні редактори

Олена Гармель

Надія Доля технічні редактори

Едуард Мулик Віра Фесянова

арт-директор

Олег Моргун

художній редактор

q Добре влітку в місті. Можна на сіні повалятися :) Мілана Л., 3, Настя Л., 1, Брест, Білорусь

Тетяна Кучер Ніна Олійник

головний редактор

Віктор Кузьменко

Дитяча

редакційна колегія: Анна-Марія М., 12 Дарина К., 13 Ілля Я., 9 Маргарита М., 13 Марк М., 11 Марк П., 10

На першій сторінці обкладинки: Артем Л., 8, Брест, Білорусь. Фото: Валерій Ушаков, 2016. При передруку матеріалів посилання на НОЇВ КОВЧЕГ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірник публікації. Наклад 4 000 прим. Íà­äðó­êî­âà­íî ÐТ ÌКФ «Õðè­ñòè­ÿíñü­êå æèò­òÿ», ­âóë. Ñòó­ñà, 3, ­ì. Ëóöüê, 43006; ­òåë. (0332) 71-08-74; e-ma­il: cli­fe.press@gmail.com © ÍέЇÂ КÎÂЧÅÃ, 2016

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua

l

+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

айте м, надсил Пишіть на тографії нки та фо свої малю на адреcу:

­ЧÅà ÍÎЇÂ КÎ іâ­íе .Ð ­à/с 35, м 010 3 , Óê­ðàї­íà 3 або K NOYIV AR 6 9 4 PO BOX 7 N, IL 6018 H W EATO A US е-ma­il: oyivark.org contact@n .org noyivark

u Граюся зі своєю улюбленою лялькою Барбі. Вона в мене нова. Єва М., 5, Запоріжжя, Україна

виконавчий директор

p «Місто, у якому живуть художники». Іванна М., 9, Кишинів, Молдова

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ: До с. 6. Хто скільки тримає? Жирафа тримає 15 кг, панда — 3 кг, мавпа — 0,5 кг. Числова гора. 3; 3,5; 4; 4; 4; 5; 10. До с. 8. Кого звинувачувати, якщо зла­ мається американська гірка? 1. Вавилон­ ська вежа (Буття 11:1-9). 2. Водопровід.

3. Силоамська (Луки 13:4). До с. 28. Готуємося до школи! Блокнот, гуаш, доброта, зошит, клей, ластик, лінійка, олівець, папка, повага, ручка, рюкзак, фарби, щедрість.

Привіт! Що ти колекціонуєш? Напиши.

3

p «Слоненя». Юліана Г., 6, смт Солоніцівка, Харківська область, Україна

Вони допомагають дітям: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost l +38 (099) 172 45 37

4

С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ

Овечка Рябунька й бичок Тишко грають біля лісу у квача.

— Ти чого, Рябунько? Треба попереджати.

5

Невдовзі Тишко та Рябунька опиняються біля великого мурашника.

Навіщо так різко? Ти не хочеш грати?

Уляна Шубіна

— Ціле місто! Раптом Рябунька так різко загальмувала, що Тишко налетів на неї ззаду.

Як живе місто?

— Скільки їх...

Малюнки Анни Желізних

— А ці донесли краплину, а інші її вилили в криницю.

— Дивися, оці припхали жука, а інші його затягнули до міста.

— Усі метушаться, працюють.

По вузенькій стежині вервечкою рухаються мурашки.

— Оце так… Коли хочеш побудувати місто, потрібні порядок і працьовитість.

— Здається, так. Поглянь! До нас прямує цілий загін.

— А куди вони?

— По-ди-вися...

— Не знаю ще. Поглянь, отой тягне стеблину.

— А ось ці четверо несуть краплину води.

— А ті штовхають жука.

— Куди веде їхня доріжка?

— Тебе теж хтось вкусив?

— Вигляд у них грізний…

— Час іти. Ці солдати захищають своє місто. Вони допомагають дітям: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua l е-mail: office@cofr iends.org.ua l +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24

Порядок і працьо­ витість потрібні для будь-якої справи.

Вони допомагають дітям: Вістка Євангельська — дітям е-mail: eurasiakids@eeinternational.org l +38 (04597) 6 20 24

4

С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ

Овечка Рябунька й бичок Тишко грають біля лісу у квача.

— Ти чого, Рябунько? Треба попереджати.

5

Невдовзі Тишко та Рябунька опиняються біля великого мурашника.

Навіщо так різко? Ти не хочеш грати?

Уляна Шубіна

— Ціле місто! Раптом Рябунька так різко загальмувала, що Тишко налетів на неї ззаду.

Як живе місто?

— Скільки їх...

Малюнки Анни Желізних

— А ці донесли краплину, а інші її вилили в криницю.

— Дивися, оці припхали жука, а інші його затягнули до міста.

— Усі метушаться, працюють.

По вузенькій стежині вервечкою рухаються мурашки.

— Оце так… Коли хочеш побудувати місто, потрібні порядок і працьовитість.

— Здається, так. Поглянь! До нас прямує цілий загін.

— А куди вони?

— По-ди-вися...

— Не знаю ще. Поглянь, отой тягне стеблину.

— А ось ці четверо несуть краплину води.

— А ті штовхають жука.

— Куди веде їхня доріжка?

— Тебе теж хтось вкусив?

— Вигляд у них грізний…

— Час іти. Ці солдати захищають своє місто. Вони допомагають дітям: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua l е-mail: office@cofr iends.org.ua l +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24

Порядок і працьо­ витість потрібні для будь-якої справи.

Вони допомагають дітям: Вістка Євангельська — дітям е-mail: eurasiakids@eeinternational.org l +38 (04597) 6 20 24

КМІ

СТР

М Й

ИК

Малюнок Євгенії Бриціної

А

Світлячки і Фе рверки

ЄМО

На малюнку вказана вага дитинчат тварин. Визнач, який вантаж тримає кожен із них.

чиш на цій и? Що ти ба фігур зрозумілі е ом Н і? ц ін р евним чин сто п о щ к я : ивися й образ А ти прид них, вийде знайоми пазл, деякі з ь окремий з’єднати іт в а Н ! т и, або силуе антазуват се ф о п о щ к я ту хожий. Ту на щось с … ь від тебе т и ж е л а з ься обит д а н з н, Тобі карто й и ьн бо l щіл оровий а ь кол ваний апір о гофр тивний п а ора ті т l дек иці (прос l нож ні) фігур

0,5 кг

2,5 кг

12 кг

Малюнок Оксани Шефер

Фото НК

50 кг

Числова гора Які числа треба поставити в червоних квадратах, щоб сума чисел у кожному стовпці була однаковою?

1 3

3

2 7 10

6 1

5 1

1

1

3

2

1

0

Вони допомагають дітям: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”» dom-nazaret.com l е-mail: dom-nazaret@mail.ru l +38 (06565) 20113

7

Пазли-фігури, образи-силуети

Хто скільки трима ?

Під час свята світлячок відстав від своїх друзів. Допоможи йому дістатися до друзів між феєрверками.

У

6

ИВЧ

ТЛ

Порядок виготовлення 1. Виріж п’ять або біль­ ше фігур довільної форми з кольорового картону, декоративного й гофро­ ваного паперу. Хоча б дві фігури мають бути у формі півкола, щоб можна було зробити підставку. один до одного, а потім 2. На кожній фігурі відірви тонку смужку па­ зроби дві-три виїмки за­ перу між ними. вдовжки 2 см. Для цього зроби два надрізи близько

3. З’єднай хрестоподібно два півкола або будь-які дві-три фігури, щоб вони могли стояти на столі. Додавай фігури, поки не вийде виріб, який тобі сподобається.

Спробуй зробит и тварину або щось інше, схоже на реальний пред мет.

сть Замі ивного еш рат деко еру мож апір пап тати п рис ок. вико листів для

5

mispos.ru

l

Вони допомагають дітям: Дитячий центр соціальної реабілітації +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 l Факс: +7 (495) 544 37 65

КМІ

СТР

М Й

ИК

Малюнок Євгенії Бриціної

А

Світлячки і Фе рверки

ЄМО

На малюнку вказана вага дитинчат тварин. Визнач, який вантаж тримає кожен із них.

чиш на цій и? Що ти ба фігур зрозумілі е ом Н і? ц ін р евним чин сто п о щ к я : ивися й образ А ти прид них, вийде знайоми пазл, деякі з ь окремий з’єднати іт в а Н ! т и, або силуе антазуват се ф о п о щ к я ту хожий. Ту на щось с … ь від тебе т и ж е л а з ься обит д а н з н, Тобі карто й и ьн бо l щіл оровий а ь кол ваний апір о гофр тивний п а ора ті т l дек иці (прос l нож ні) фігур

0,5 кг

2,5 кг

12 кг

Малюнок Оксани Шефер

Фото НК

50 кг

Числова гора Які числа треба поставити в червоних квадратах, щоб сума чисел у кожному стовпці була однаковою?

1 3

3

2 7 10

6 1

5 1

1

1

3

2

1

0

Вони допомагають дітям: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”» dom-nazaret.com l е-mail: dom-nazaret@mail.ru l +38 (06565) 20113

7

Пазли-фігури, образи-силуети

Хто скільки трима ?

Під час свята світлячок відстав від своїх друзів. Допоможи йому дістатися до друзів між феєрверками.

У

6

ИВЧ

ТЛ

Порядок виготовлення 1. Виріж п’ять або біль­ ше фігур довільної форми з кольорового картону, декоративного й гофро­ ваного паперу. Хоча б дві фігури мають бути у формі півкола, щоб можна було зробити підставку. один до одного, а потім 2. На кожній фігурі відірви тонку смужку па­ зроби дві-три виїмки за­ перу між ними. вдовжки 2 см. Для цього зроби два надрізи близько

3. З’єднай хрестоподібно два півкола або будь-які дві-три фігури, щоб вони могли стояти на столі. Додавай фігури, поки не вийде виріб, який тобі сподобається.

Спробуй зробит и тварину або щось інше, схоже на реальний пред мет.

сть Замі ивного еш рат деко еру мож апір пап тати п рис ок. вико листів для

5

mispos.ru

l

Вони допомагають дітям: Дитячий центр соціальної реабілітації +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 l Факс: +7 (495) 544 37 65

8

ІСТОРІЇ З

ВЕЛИКОЇ КНИГИ

9

Малюнки Тетяни Кучер

Одного разу в Єрусалимі збудували вежу. У Святому Письмі згаду­ ються понад десять різних веж.

Біля села Силоам у шилася. Або стався зем­ давнину був басейн. Па­ летрус… Біда в тому, що ломники, які приходили в під руїнами вежі загинули Єрусалим, там омивалися, люди. а тоді проходили через Ісус Сам згадав про , ш ає т міську браму й сходами вежу, що впала, щоб дати Пам’я як називали піднімалися до Храму для нам один важливий урок: найвідомішу? поклоніння Богові. нещастя може трапитись Швидше за все, вежу збу­ і з хорошими людьми, і з дували на стіні міста Єру­ поганими. Вежа... на стіні салима, над брамою, яка Ісус запитав: Єрусалим був оточений вела до — Ви пригадуєте ві­ Храмова. широкою стіною. Увійти Храму. сімнадцятьох людей, які Силоамська. в місто й вийти з нього загинули під руїнами Єрусалимська. вежі? можна було через кіль­ Вежа ка міських брам, роз­ — Пригадуємо, — , в. кі ни 3 м ло ш па міщених з різних відповіли Йому. є к ма сторін Єрусалима. Яти ду зивали вану — Ви думаєте, що о а д н у Одна така брама як вони були гіршими від зб мі? Ніхто не у, и була поблизу села веж русал інших мешканців Єруса­ винуватий? Є в Силоам. лима? Та одного — Мабуть, ні. р а з у трапилося лихо. я. ел Ск — Правильно, — ска­ Вежа впала. І це відбуло­ зав Ісус, — вони не були Сантехнік. ся тоді, коли паломники найгіршими. Але вони за­ Водопровід. йшли в Храм на покло­ гинули. Озеро. ж а ти в Я к є в ніння Богові! ш а мо Можливо, ніхто не же , щ ­ Ніхто не знає, чому був винуватий у тому, ти о озн а с впала вежа. Можливо, «си лово ча­ лоа винуваті будівельники. А м»? можливо, стіна не витри­ мала ваги вежі й обру­

Вони допомагають дітям: Дитяча місія childrenmission.net l e-mail: childrenmission@mail.ru

l

+38 (044) 550 26 64; +38 (097) 742 51 82; +38 (063) 136 05 53

що вежа впала й загину­ ли люди. Кілька років тому від­ булася аварія на одній з американських гірок. Ко­ місія, яка з’ясову­ вала при­ чини ава­ рії, дійшла висновку, що в тому, що відбулося, ніхто не ви­ нуватий. Так склалися об­ ставини. Чому трапляється лихо? На жаль, не­ щастя трапля­ ються і з хоро­ шими, і з пога­ ними людьми.

Саме тому ніхто не має права говорити, що з ки­ мось трапилося лихо, тому що він у чомусь завинив. Хтось може припустити: «Людина потрапила під потяг, тому що вона не вірила в Бога». Але так стверджувати неправиль­ но! Під колесами може опинитися як віруючий, так і невіруючий. Хтось може сказа­ ти: «Ураган обру­ шився на село, тому що там жили злі люди, і Бог їх пока­ рав». Але й так го­ ворити

не можна! Села й міста, у яких живуть добрі люди, також руйнують урагани, повені й землетруси. Ще можна пригадати, що в Біблії написано, як Бог знищив кілька міст і їхніх мешканців за те, що вони багато грішили: були розпусними, розбещеними, гордими. Так, це правда: Господь покарав грішні міста. Однак Бог Сам ска­ зав, що Він це зробив, і пояснив чому. Саме тому ніхто не має права го­ ворити, що Бог когось по­ карав, якщо Він цього не ска­ зав.

Розповідь про вежу, про яку говорив Ісус, прочитай у Євангелії від Луки, розділ 13, вірші 1-5 l bibleonline.ru/bible/ukr/42/13/

Кого звинувачувати, якщо зл амається американська гірка?

8

ІСТОРІЇ З

ВЕЛИКОЇ КНИГИ

9

Малюнки Тетяни Кучер

Одного разу в Єрусалимі збудували вежу. У Святому Письмі згаду­ ються понад десять різних веж.

Біля села Силоам у шилася. Або стався зем­ давнину був басейн. Па­ летрус… Біда в тому, що ломники, які приходили в під руїнами вежі загинули Єрусалим, там омивалися, люди. а тоді проходили через Ісус Сам згадав про , ш ає т міську браму й сходами вежу, що впала, щоб дати Пам’я як називали піднімалися до Храму для нам один важливий урок: найвідомішу? поклоніння Богові. нещастя може трапитись Швидше за все, вежу збу­ і з хорошими людьми, і з дували на стіні міста Єру­ поганими. Вежа... на стіні салима, над брамою, яка Ісус запитав: Єрусалим був оточений вела до — Ви пригадуєте ві­ Храмова. широкою стіною. Увійти Храму. сімнадцятьох людей, які Силоамська. в місто й вийти з нього загинули під руїнами Єрусалимська. вежі? можна було через кіль­ Вежа ка міських брам, роз­ — Пригадуємо, — , в. кі ни 3 м ло ш па міщених з різних відповіли Йому. є к ма сторін Єрусалима. Яти ду зивали вану — Ви думаєте, що о а д н у Одна така брама як вони були гіршими від зб мі? Ніхто не у, и була поблизу села веж русал інших мешканців Єруса­ винуватий? Є в Силоам. лима? Та одного — Мабуть, ні. р а з у трапилося лихо. я. ел Ск — Правильно, — ска­ Вежа впала. І це відбуло­ зав Ісус, — вони не були Сантехнік. ся тоді, коли паломники найгіршими. Але вони за­ Водопровід. йшли в Храм на покло­ гинули. Озеро. ж а ти в Я к є в ніння Богові! ш а мо Можливо, ніхто не же , щ ­ Ніхто не знає, чому був винуватий у тому, ти о озн а с впала вежа. Можливо, «си лово ча­ лоа винуваті будівельники. А м»? можливо, стіна не витри­ мала ваги вежі й обру­

Вони допомагають дітям: Дитяча місія childrenmission.net l e-mail: childrenmission@mail.ru

l

+38 (044) 550 26 64; +38 (097) 742 51 82; +38 (063) 136 05 53

що вежа впала й загину­ ли люди. Кілька років тому від­ булася аварія на одній з американських гірок. Ко­ місія, яка з’ясову­ вала при­ чини ава­ рії, дійшла висновку, що в тому, що відбулося, ніхто не ви­ нуватий. Так склалися об­ ставини. Чому трапляється лихо? На жаль, не­ щастя трапля­ ються і з хоро­ шими, і з пога­ ними людьми.

Саме тому ніхто не має права говорити, що з ки­ мось трапилося лихо, тому що він у чомусь завинив. Хтось може припустити: «Людина потрапила під потяг, тому що вона не вірила в Бога». Але так стверджувати неправиль­ но! Під колесами може опинитися як віруючий, так і невіруючий. Хтось може сказа­ ти: «Ураган обру­ шився на село, тому що там жили злі люди, і Бог їх пока­ рав». Але й так го­ ворити

не можна! Села й міста, у яких живуть добрі люди, також руйнують урагани, повені й землетруси. Ще можна пригадати, що в Біблії написано, як Бог знищив кілька міст і їхніх мешканців за те, що вони багато грішили: були розпусними, розбещеними, гордими. Так, це правда: Господь покарав грішні міста. Однак Бог Сам ска­ зав, що Він це зробив, і пояснив чому. Саме тому ніхто не має права го­ ворити, що Бог когось по­ карав, якщо Він цього не ска­ зав.

Розповідь про вежу, про яку говорив Ісус, прочитай у Євангелії від Луки, розділ 13, вірші 1-5 l bibleonline.ru/bible/ukr/42/13/

Кого звинувачувати, якщо зл амається американська гірка?

11

Л

Тямущі і скороспілі свині Хто б міг подумати, що свиня, звичайна домашня паця, — одна з найуважніших та найрозумніших тварин? Здатні до навчання априклад, вона здатна зауважити для себе, на перший погляд, зовсім незначні деталі, щербинку або подряпи­ ну. Навіщо? Тут вона знайшла смаколик і на­ ступного разу повер­ неться сюди.

Фото: flickr.com

Н

Свиноматка може народжувати двічі на рік по десятьдванадцять і навіть більше поросят.

Колись я вже розпові­ дала, що свині — чудові футболісти. Усе через те, що свиня з першо­

мах, черв’яків. Восени й узимку — жолуді, букові горішки, звичайні лісові горіхи, каштани, зерно, картоплю, буряк та інші овочі. Однак це не все: свиня не відмовиться й Легко приручити від дохлих тварин чи Приручити свиню зо­ пташок. всім нескладно. Та зго­ дом з’ясувалося, що Свиняче м’ясо Більшість людей спо­ свині так само швидко живає свиняче м’ясо. можуть здичавіти. Це ви­ Його не­ кликає подив. Тому що а н і б складно багато диких а Шу Улян приготувати, і воно тварин, на­ м’яке та приємне на приклад тигр, ведмідь або олень, якщо смак. До того ж свиней вони народилися в роз­ дуже легко розводити. пліднику, можуть за­ Один дослідник назвав гинути в дикому се­ їх «найскороспілішими редовищі, оскіль­ тваринами». Ростуть свині набагато ки не навчилися добувати собі швидше, ніж корови або їжу й ховатися вівці, а корму для них потрібно вдвічі менше. від холоду. А от якщо А через рік молода домашня свиня свинка вже може втече із загоро­ народжувати своїх ди, вона легко поросят. пристосовується до Нечиста самостійного життя. тварина Хоча зір у свині не зо­ Проте Бог всім добрий, їй допо­ магають чудовий слух назвав цю тва­ та нюх. Ну й, звичайно, рину нечистою. те, що свиня — тварина Можливо, через те, що свині все­ всеїдна. У лісі та на полі свиня їдні, у їхньому легко може знайти в м’ясі накопичують­ ґрунті корм: гусінь, ко­ ся паразити та шкід­ ливі речовини, які не го разу засвоює урок. Собаки не мають таких здібностей. Щоб навчити собаку, потрібно багато працювати й повторюва­ ти пройдене.

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua l е-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua l +38 (044) 256 41 17, факс: +38 (044) 256 41 25

виводяться з організму з потом, як у інших тварин. У свиней немає по­ тових залоз, тому вони валяються в грязі, щоб прохолонути й захис­ тити себе від сонця.

Свиней використовують у наукових лабораторіях для дослідження ліків. Виявляється, свині хворіють на ті ж хвороби, що й людина, і лікувати цих тварин можна такими ж ліками, як і людей.

Треба ж — свині грають у футбол! Виявляється, щоб тварини не билися між собою, їх учать грати в м’яч.

Малюнок Тетяни Кучер

З

ЕМ

Я

ГО

ПОД

НЯ

10

С

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна фундація «Отчий дім» otchiy-dim.org l otchiydim@gmail.com l тел./факс (044)-239-13-34

11

Л

Тямущі і скороспілі свині Хто б міг подумати, що свиня, звичайна домашня паця, — одна з найуважніших та найрозумніших тварин? Здатні до навчання априклад, вона здатна зауважити для себе, на перший погляд, зовсім незначні деталі, щербинку або подряпи­ ну. Навіщо? Тут вона знайшла смаколик і на­ ступного разу повер­ неться сюди.

Фото: flickr.com

Н

Свиноматка може народжувати двічі на рік по десятьдванадцять і навіть більше поросят.

Колись я вже розпові­ дала, що свині — чудові футболісти. Усе через те, що свиня з першо­

мах, черв’яків. Восени й узимку — жолуді, букові горішки, звичайні лісові горіхи, каштани, зерно, картоплю, буряк та інші овочі. Однак це не все: свиня не відмовиться й Легко приручити від дохлих тварин чи Приручити свиню зо­ пташок. всім нескладно. Та зго­ дом з’ясувалося, що Свиняче м’ясо Більшість людей спо­ свині так само швидко живає свиняче м’ясо. можуть здичавіти. Це ви­ Його не­ кликає подив. Тому що а н і б складно багато диких а Шу Улян приготувати, і воно тварин, на­ м’яке та приємне на приклад тигр, ведмідь або олень, якщо смак. До того ж свиней вони народилися в роз­ дуже легко розводити. пліднику, можуть за­ Один дослідник назвав гинути в дикому се­ їх «найскороспілішими редовищі, оскіль­ тваринами». Ростуть свині набагато ки не навчилися добувати собі швидше, ніж корови або їжу й ховатися вівці, а корму для них потрібно вдвічі менше. від холоду. А от якщо А через рік молода домашня свиня свинка вже може втече із загоро­ народжувати своїх ди, вона легко поросят. пристосовується до Нечиста самостійного життя. тварина Хоча зір у свині не зо­ Проте Бог всім добрий, їй допо­ магають чудовий слух назвав цю тва­ та нюх. Ну й, звичайно, рину нечистою. те, що свиня — тварина Можливо, через те, що свині все­ всеїдна. У лісі та на полі свиня їдні, у їхньому легко може знайти в м’ясі накопичують­ ґрунті корм: гусінь, ко­ ся паразити та шкід­ ливі речовини, які не го разу засвоює урок. Собаки не мають таких здібностей. Щоб навчити собаку, потрібно багато працювати й повторюва­ ти пройдене.

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua l е-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua l +38 (044) 256 41 17, факс: +38 (044) 256 41 25

виводяться з організму з потом, як у інших тварин. У свиней немає по­ тових залоз, тому вони валяються в грязі, щоб прохолонути й захис­ тити себе від сонця.

Свиней використовують у наукових лабораторіях для дослідження ліків. Виявляється, свині хворіють на ті ж хвороби, що й людина, і лікувати цих тварин можна такими ж ліками, як і людей.

Треба ж — свині грають у футбол! Виявляється, щоб тварини не билися між собою, їх учать грати в м’яч.

Малюнок Тетяни Кучер

З

ЕМ

Я

ГО

ПОД

НЯ

10

С

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна фундація «Отчий дім» otchiy-dim.org l otchiydim@gmail.com l тел./факс (044)-239-13-34

12

13

Біла вежа — візитка Кам'янця Привіт, друзі! Я знову побував у Біло­ русі. Цього разу в місті Кам’янці, знаменитому своєю древньою тридцяти­ метровою вежею. Фото Олени Соколовської

З висоти пташиного польоту початку я піднявся на оглядовий майданчик, звідки побачив місто ніби в кадрах. Просто вежа увінчана чотирнадцятьма зубцями — і дивитися вниз можна тільки між ними, отже, кожного разу — нова картина. То зелені простори, річка... То дахи будинків, сади, городи... А ось гімнаЯким бачать Кам’янець зія (прилептахи, можна дізнатися на оглядовому глий район майданчику.

С

— територія середньовічного міста). Лівіше — католицький костьол, ще лівіше — пагорб з православною церквою, дитяча школа мистецтв. Не підступитися! Проте сімсот сорок років тому вежу будували не для того, щоб з її висоти милувалися околицями. З теперішнього оглядового майданчика воїни відбивали атаки ворога. У тринадцятому столітті на відстані ста метрів вежу оточував рів із водою. Щоб зайти всередину, потрібно спуститися кам’яними сходами, яким більше ста років. А раніше доводилося підійматися по приставній драбині відразу на четвертий ярус! Отож спершу я потрапив у холодний підвал, де колись

зберігали продукти та питну воду. Тут є бочки, скриня, мідний чан, макети дерев’яних і мотузяних драбин (їх використовували для підйому на вежу), каменюки — такі колись кидали на ворога. Чому «біла»? У другому залі я дізнався, що спочатку місто було дерев’яним і під час воєн згорало. А от вежу жодного разу не захопили! Можливо, тому її називали Білою. Цей колір — символ свободи й чистоти. Насправді цегла тут темно-червона й жовтава.

Розглядаючи полотна, можна уявити, якими були оборонні споруди.

Таємниці другого ярусу Другий ярус служив складським приміщенням для продовольства та одягу воїнів. А зараз — для археологічних знахідок із городища та курганних могильників (тобто древніх поховань у вигляді земляних насипів). Схоже, місцеві жителі займалися гончарством, обробкою металів, ткацтвом. Там, де оборонці відпочивали Для відпочинку воїни використовували третій ярус. Зараз він присвяче­ ний історії Кам’­ янця з чотирнадцятого

Товщина стін вежі біля основи — два з половиною метра, однак до вершини вони звужуються на п’ятнадцять сантиметрів.

по шістнадцяте століття, коли місто належало до Великого князівства Литовського. Серед археологічних знахідок, що розповідають про розвиток торгівлі, зберігаються мідні монети, фрагменти скляного посуду… А роги диких тварин свідчать, що городяни промишляли полюванням.

ськову історію Кам’янця та його вежі. Тут зібрано мечі, списи, арбалети, сагайдак зі стрілами. Саме звідси я піднявся на оглядовий майданчик: пройшов крізь невеликі вузькі двері всередині стіни — і двадцять дві вузькі круті кам’яні сходинки вивели мене на свіже повітря. Після екскурсії я охоче приНе важко уявити міряв княжі шати, кольчугу з На четвертому ярусі вежі ба- шоломом і середньовічні лижі. гато картин худож­ників вісім- Дозволили! J надцятого та дев’ятнадцятого віків. Сподіваюся, у ці місця я Зазирнути всередину ста- ще повернуся, а поки виру­ родавньої вежі допомагає її шаю далі. макет. Тоді на трьохстах дваБувайте! надцяти квадратних метрах Жоржик могло перебувати до трьохсот воїнів! Військові обладунки та двадцять дві сходинки П’ятий ярус (колись зброярня) розповідає про вій-

Макет вежі в розрізі допоможе перенестися у віках і побачити древній інтер’єр кожного ярусу.

Літнє місто з висоти 30 метрів.

Археологи розкопали багато цікавих «привітів» із минулого.

На п’ятому ярусі зібрано військові обладунки та зброю тринадцятого — чотирнадцятого століття.

12

13

Біла вежа — візитка Кам'янця Привіт, друзі! Я знову побував у Біло­ русі. Цього разу в місті Кам’янці, знаменитому своєю древньою тридцяти­ метровою вежею. Фото Олени Соколовської

З висоти пташиного польоту початку я піднявся на оглядовий майданчик, звідки побачив місто ніби в кадрах. Просто вежа увінчана чотирнадцятьма зубцями — і дивитися вниз можна тільки між ними, отже, кожного разу — нова картина. То зелені простори, річка... То дахи будинків, сади, городи... А ось гімнаЯким бачать Кам’янець зія (прилептахи, можна дізнатися на оглядовому глий район майданчику.

С

— територія середньовічного міста). Лівіше — католицький костьол, ще лівіше — пагорб з православною церквою, дитяча школа мистецтв. Не підступитися! Проте сімсот сорок років тому вежу будували не для того, щоб з її висоти милувалися околицями. З теперішнього оглядового майданчика воїни відбивали атаки ворога. У тринадцятому столітті на відстані ста метрів вежу оточував рів із водою. Щоб зайти всередину, потрібно спуститися кам’яними сходами, яким більше ста років. А раніше доводилося підійматися по приставній драбині відразу на четвертий ярус! Отож спершу я потрапив у холодний підвал, де колись

зберігали продукти та питну воду. Тут є бочки, скриня, мідний чан, макети дерев’яних і мотузяних драбин (їх використовували для підйому на вежу), каменюки — такі колись кидали на ворога. Чому «біла»? У другому залі я дізнався, що спочатку місто було дерев’яним і під час воєн згорало. А от вежу жодного разу не захопили! Можливо, тому її називали Білою. Цей колір — символ свободи й чистоти. Насправді цегла тут темно-червона й жовтава.

Розглядаючи полотна, можна уявити, якими були оборонні споруди.

Таємниці другого ярусу Другий ярус служив складським приміщенням для продовольства та одягу воїнів. А зараз — для археологічних знахідок із городища та курганних могильників (тобто древніх поховань у вигляді земляних насипів). Схоже, місцеві жителі займалися гончарством, обробкою металів, ткацтвом. Там, де оборонці відпочивали Для відпочинку воїни використовували третій ярус. Зараз він присвяче­ ний історії Кам’­ янця з чотирнадцятого

Товщина стін вежі біля основи — два з половиною метра, однак до вершини вони звужуються на п’ятнадцять сантиметрів.

по шістнадцяте століття, коли місто належало до Великого князівства Литовського. Серед археологічних знахідок, що розповідають про розвиток торгівлі, зберігаються мідні монети, фрагменти скляного посуду… А роги диких тварин свідчать, що городяни промишляли полюванням.

ськову історію Кам’янця та його вежі. Тут зібрано мечі, списи, арбалети, сагайдак зі стрілами. Саме звідси я піднявся на оглядовий майданчик: пройшов крізь невеликі вузькі двері всередині стіни — і двадцять дві вузькі круті кам’яні сходинки вивели мене на свіже повітря. Після екскурсії я охоче приНе важко уявити міряв княжі шати, кольчугу з На четвертому ярусі вежі ба- шоломом і середньовічні лижі. гато картин худож­ників вісім- Дозволили! J надцятого та дев’ятнадцятого віків. Сподіваюся, у ці місця я Зазирнути всередину ста- ще повернуся, а поки виру­ родавньої вежі допомагає її шаю далі. макет. Тоді на трьохстах дваБувайте! надцяти квадратних метрах Жоржик могло перебувати до трьохсот воїнів! Військові обладунки та двадцять дві сходинки П’ятий ярус (колись зброярня) розповідає про вій-

Макет вежі в розрізі допоможе перенестися у віках і побачити древній інтер’єр кожного ярусу.

Літнє місто з висоти 30 метрів.

Археологи розкопали багато цікавих «привітів» із минулого.

На п’ятому ярусі зібрано військові обладунки та зброю тринадцятого — чотирнадцятого століття.

14

15

Малюнки Тетяни Разінкової

Очерет шумить, шепоче

Переклад з російської Надії Долі

Біля річки, біля річки Я гуляю бережком. В небі хмарки, як овечки, Пропливають ланцюжком. Чайка Та на Щось, Стиха

ч а Мар Олен

ук

повагом кружляє, землю не сідає, напевно по секрету, шепче очерету.

Рибка плюскає в воді, Джміль заплутався в траві. Ліс задумався, дрімає, Птаство на гілках гойдає. Зупинився я, завмер, Все спостерігаю. І від Божої краси Серце завмирає. У присутності Творця Я себе тут чую. Розповім про це усім, Або намалюю!..

Гриб на суп і на пиріг Я сьогодні — Стриб-постриб — Та й знайшов великий гриб. Як спортсмен на старті, Як солдат на варті, Так він впевнено стояв, Тож недарма я стрибав. Гриб цей — справжній молодець, Проситься у козубець! Маму з татом погукав І гриба їм показав. Як вони зраділи! І мене хвалили! І на суп, І на пиріг — Всім гриба хватило.

— Благодать послав нам Бог, — Мама пояснила. Я подякував Йому У молитві щиро Й ще одного попросив, Скільки того діла...

14

15

Малюнки Тетяни Разінкової

Очерет шумить, шепоче

Переклад з російської Надії Долі

Біля річки, біля річки Я гуляю бережком. В небі хмарки, як овечки, Пропливають ланцюжком. Чайка Та на Щось, Стиха

ч а Мар Олен

ук

повагом кружляє, землю не сідає, напевно по секрету, шепче очерету.

Рибка плюскає в воді, Джміль заплутався в траві. Ліс задумався, дрімає, Птаство на гілках гойдає. Зупинився я, завмер, Все спостерігаю. І від Божої краси Серце завмирає. У присутності Творця Я себе тут чую. Розповім про це усім, Або намалюю!..

Гриб на суп і на пиріг Я сьогодні — Стриб-постриб — Та й знайшов великий гриб. Як спортсмен на старті, Як солдат на варті, Так він впевнено стояв, Тож недарма я стрибав. Гриб цей — справжній молодець, Проситься у козубець! Маму з татом погукав І гриба їм показав. Як вони зраділи! І мене хвалили! І на суп, І на пиріг — Всім гриба хватило.

— Благодать послав нам Бог, — Мама пояснила. Я подякував Йому У молитві щиро Й ще одного попросив, Скільки того діла...

ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О

НА ЗДОРОВ’Я!

М’ята духмяна

Приборкання повітряного змія Легкий перекус нашвидкуруч

У давнину настій м’яти використовували як освіжувач, ним навіть натирали підлогу.

Легко приготувати повіт­ряного змія, який ширяє на тарілці! Здається, він ось-ось вир­ веться на свободу й по­ летить. Не відкладай пере­ кус. ;)

Т

рава ця скромна й непри­ мітна, проте досто­ їнств у неї чимало. Чого тільки не ви­ готовляють зі сма­ ком або запахом м’яти! Льодяники та шоколад, пар­ фуми й дезодоран­ ти, чаї та коктейлі, мазі й зубні пасти...

Текст і фото Христини Кузьменко l solodke.com

17

р о м ’я т у Згадка п е л ії в ід є в Єванг М а т в ія .

Знайомий запах Візитна картка цієї рослини — її свіжий аромат (за­ вдяки вмісту ефір­ ної олії — менто­ лу). Можливо, ти не куштував чаю з м’ятою, але запах ментолу в жуваль­ ній гумці знайомий кожному. Закладений ніс Чим же може до­ помогти ця запаш­ на трава? Коли в тебе болить голо­ ва або не вдається заснути — завари м’ятного чаю або випий склянку води з м’ятою. А за­ кладений ніс можеш вилі­

кувати інгаляцією з Долий мінеральної її парами. води. Перемішай і пий через соломин­ Модний мохіто ку. Найпопулярніший Марія Левценюк напій на основі ли­ стя м’яти — мохіто. М’яту розітри з цукром і медом, щоб вона пустила Є думка , що сік. Додай сік лайма. римські в чені Потім — лід, але не носили н а голові дуже багато, щоб не в ін к и з м ’я т и для покр застудити горло. :) ащ роботи

flickr.com

16

ення мозку.

Зіп-лайн —забава екстремалів Порядок приготуванн я Хліб виріж у формі квад рата. Потім розділи по ді агоналі на чо ти ри маленькі шматочки. Намаж масло м, зверху по клади сир і ковбасу. Із солодкого п ерцю виріж то нку смужку у формі нитки. Приклади до одного куточка бутерброда. Якщо на тар ілку насипати попкорн — твій повітряни й змій опинить ся в хмарах!

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua l +38 (06232) 71 271

З

flickr.com

Тобі я битьс знадо б l хлі о сл а l м р l си вбаса о l к перець за й и к д о д л кукуру l со а н я р віт l по орн) (попк

Спуск Важливі l використовуй взуття, «завжди» рукавиці та інше споряіп-лайн — ексП а м ’ я т а й дження, спеціально приз­ треправила без- начене для твого виду мальний вид пеки п р и спорту; l слухайся тренера й спорту: люс п у с­к у н а виконуй усі його вказівдина перезіп-лайні. Заки. правляється вжди: або спускаєтьl надягай Юліана Кусмина, ся з одного кінця каску; сімейний лікар каньйону, річки, лісу l захищай На зіп-л айні в інший кінець за допо- лікті та коліна; невели ким на з хи можут могою каната й захисних l користуйся ь спуск лом атися й діти тримачів. Швидкість спуску страхувальними три. може досягати від 40 до мачами; 120 км/год.

Вони допомагають дітям: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» abetka.info l e-mail: office@abetka.info l +38 (044) 468 93 43

ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О

НА ЗДОРОВ’Я!

М’ята духмяна

Приборкання повітряного змія Легкий перекус нашвидкуруч

У давнину настій м’яти використовували як освіжувач, ним навіть натирали підлогу.

Легко приготувати повіт­ряного змія, який ширяє на тарілці! Здається, він ось-ось вир­ веться на свободу й по­ летить. Не відкладай пере­ кус. ;)

Т

рава ця скромна й непри­ мітна, проте досто­ їнств у неї чимало. Чого тільки не ви­ готовляють зі сма­ ком або запахом м’яти! Льодяники та шоколад, пар­ фуми й дезодоран­ ти, чаї та коктейлі, мазі й зубні пасти...

Текст і фото Христини Кузьменко l solodke.com

17

р о м ’я т у Згадка п е л ії в ід є в Єванг М а т в ія .

Знайомий запах Візитна картка цієї рослини — її свіжий аромат (за­ вдяки вмісту ефір­ ної олії — менто­ лу). Можливо, ти не куштував чаю з м’ятою, але запах ментолу в жуваль­ ній гумці знайомий кожному. Закладений ніс Чим же може до­ помогти ця запаш­ на трава? Коли в тебе болить голо­ ва або не вдається заснути — завари м’ятного чаю або випий склянку води з м’ятою. А за­ кладений ніс можеш вилі­

кувати інгаляцією з Долий мінеральної її парами. води. Перемішай і пий через соломин­ Модний мохіто ку. Найпопулярніший Марія Левценюк напій на основі ли­ стя м’яти — мохіто. М’яту розітри з цукром і медом, щоб вона пустила Є думка , що сік. Додай сік лайма. римські в чені Потім — лід, але не носили н а голові дуже багато, щоб не в ін к и з м ’я т и для покр застудити горло. :) ащ роботи

flickr.com

16

ення мозку.

Зіп-лайн —забава екстремалів Порядок приготуванн я Хліб виріж у формі квад рата. Потім розділи по ді агоналі на чо ти ри маленькі шматочки. Намаж масло м, зверху по клади сир і ковбасу. Із солодкого п ерцю виріж то нку смужку у формі нитки. Приклади до одного куточка бутерброда. Якщо на тар ілку насипати попкорн — твій повітряни й змій опинить ся в хмарах!

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua l +38 (06232) 71 271

З

flickr.com

Тобі я битьс знадо б l хлі о сл а l м р l си вбаса о l к перець за й и к д о д л кукуру l со а н я р віт l по орн) (попк

Спуск Важливі l використовуй взуття, «завжди» рукавиці та інше споряіп-лайн — ексП а м ’ я т а й дження, спеціально приз­ треправила без- начене для твого виду мальний вид пеки п р и спорту; l слухайся тренера й спорту: люс п у с­к у н а виконуй усі його вказівдина перезіп-лайні. Заки. правляється вжди: або спускаєтьl надягай Юліана Кусмина, ся з одного кінця каску; сімейний лікар каньйону, річки, лісу l захищай На зіп-л айні в інший кінець за допо- лікті та коліна; невели ким на з хи можут могою каната й захисних l користуйся ь спуск лом атися й діти тримачів. Швидкість спуску страхувальними три. може досягати від 40 до мачами; 120 км/год.

Вони допомагають дітям: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» abetka.info l e-mail: office@abetka.info l +38 (044) 468 93 43

18

19

Сергій Рачинець

Сухе листя й новий гаманець Тетянка вийшла на вулицю погуляти. Як завжди, вона була не сама. На повідку тримала чорненького Джима. Йому тільки три місяці. А згодом це буде велика німецька вівчарка.

но велика. То вліво, то вправо натягував він по­ водок, винюхуючи все, що тільки можна було нюхати. Раптом Джим зупинився, кілька разів щось поню­ хав, і в його зубах Тетян­ ка побачила новісінький гаманець. Дівчинка миттю відібрала його в Джима, розкрила й не повірила своїм очам. Там лежали охайно складені купюри. Тетянка озирнулася, чи хтось бува не побачив її знахідки. Серце закалата­ ло від радості.

Кістки та купюри жим безперестан­ ку тикався носом у траву або знахо­ див і хапав якусь кістку й починав її ретельно гриз­ ти. Його цікавість до навколиш­ нього світу Приховати від усіх була над­ Гроші! Багато грошей! звичай­ О, за них можна тепер купити не тільки шоко­ ладку чи морозиво, а й справжню ляльку Барбі, яку так кортіло мати.

Д

«Оце так щастя! — роз­ мірковувала Тетянка. — Нікому не розкажу й додому не понесу: мама відразу почне допитувати­ ся, звідки в мене чужий гаманець, а за тата, то й говорити нічого — суво­ рий надто. Ні, ні, краще заховаю куди-небудь, а потім видно буде». Тривожно На душі було то радіс­ но, то тривожно — усе ж таки гаманець чужий. Тривога зросла, коли Те­ тянка побачила неподалік якогось чоловіка. Він на­ ближався до неї. «Мабуть, гаманець шукає». Руку з гаманцем Тетянка швид­ ко заклала за спину. А коли чоловік порівнявся з нею, не втрималася й запитала: — Ви, бува, нічого не загубили? Незнайомець усміхнув­ ся й відповів: — Вчорашній день. «Ну, слава Богу, — по­ думала дівчинка, — про­ несло. Значить, не його гроші». Вона швидко за­ ховала гаманець із гріш­ ми в кишеню куртки й повела Джима додому.

— Молодець, Джиме, — похвалила собаку, протягуючи в на­ городу шматок

ковбаси, — ти мене сьо­ годні ощасливив. У хаті не забарилася. Вийшовши надвір, піді­ йшла до огорожі ди­ тячого садка, що навпро­ Навіть у ти їхньо­ дрібни цях го дому, треба б ути знайшла правди вим! якусь суху тріску, ви­ гребла ямку, по­ клала туди гаманець і присипала знахідку зем­ лею, а зверху ще й сухим листям притрусила, щоб менш помітно було.

Після уроку відразу по­ прямувала до своєї схо­ ванки. Її думки весь час були тільки там. Вона вже уявляла себе в ма­ газині «Дитячий світ», де ось-ось мала здійснитися її заповітна мрія.

ставали її кроки. Ось і магазин. Тетянка зупини­ лася перед вітриною мов вкопана. Там, за склом, стояло безліч дитячих іграшок. Увійти всере­ дину не наважувалася. Якась незрима сила три­ мала її за руку, і хтось Зупинися! неначе тихо промовляв: Невдовзі той самий га­ — Не роби цього, не манець із грішми був у йди. Ти християнка, а дівчинки в руках. Для надійності Тетянка по­ клала його на дно свого ранця, що й без того був пухкенький від книжок і зошитів. Довго не розду­ муючи, попрямувала До схованки до магазину. Та чим Наступного дня Тетянка ближче підходила пішла до школи, та на до нього, тим по­ уроках була дуже неу­ вільнішими важна. На запитання вчи­ тельки української мови Галини Яро­славівни відповідала невпопад, плутала частини мови, ледь двій­ ку не отримала.

— І що це з тобою? — диву­ валася вчителька.

— Думками десь поза школою витаєш. Чи не хвора, бува? Після дзвоника можеш іти додому. Тетянці тіль­ ки того й треба було. Вона з нетерпін­ ням чека­ ла перерву.

18

19

Сергій Рачинець

Сухе листя й новий гаманець Тетянка вийшла на вулицю погуляти. Як завжди, вона була не сама. На повідку тримала чорненького Джима. Йому тільки три місяці. А згодом це буде велика німецька вівчарка.

но велика. То вліво, то вправо натягував він по­ водок, винюхуючи все, що тільки можна було нюхати. Раптом Джим зупинився, кілька разів щось поню­ хав, і в його зубах Тетян­ ка побачила новісінький гаманець. Дівчинка миттю відібрала його в Джима, розкрила й не повірила своїм очам. Там лежали охайно складені купюри. Тетянка озирнулася, чи хтось бува не побачив її знахідки. Серце закалата­ ло від радості.

Кістки та купюри жим безперестан­ ку тикався носом у траву або знахо­ див і хапав якусь кістку й починав її ретельно гриз­ ти. Його цікавість до навколиш­ нього світу Приховати від усіх була над­ Гроші! Багато грошей! звичай­ О, за них можна тепер купити не тільки шоко­ ладку чи морозиво, а й справжню ляльку Барбі, яку так кортіло мати.

Д

«Оце так щастя! — роз­ мірковувала Тетянка. — Нікому не розкажу й додому не понесу: мама відразу почне допитувати­ ся, звідки в мене чужий гаманець, а за тата, то й говорити нічого — суво­ рий надто. Ні, ні, краще заховаю куди-небудь, а потім видно буде». Тривожно На душі було то радіс­ но, то тривожно — усе ж таки гаманець чужий. Тривога зросла, коли Те­ тянка побачила неподалік якогось чоловіка. Він на­ ближався до неї. «Мабуть, гаманець шукає». Руку з гаманцем Тетянка швид­ ко заклала за спину. А коли чоловік порівнявся з нею, не втрималася й запитала: — Ви, бува, нічого не загубили? Незнайомець усміхнув­ ся й відповів: — Вчорашній день. «Ну, слава Богу, — по­ думала дівчинка, — про­ несло. Значить, не його гроші». Вона швидко за­ ховала гаманець із гріш­ ми в кишеню куртки й повела Джима додому.

— Молодець, Джиме, — похвалила собаку, протягуючи в на­ городу шматок

ковбаси, — ти мене сьо­ годні ощасливив. У хаті не забарилася. Вийшовши надвір, піді­ йшла до огорожі ди­ тячого садка, що навпро­ Навіть у ти їхньо­ дрібни цях го дому, треба б ути знайшла правди вим! якусь суху тріску, ви­ гребла ямку, по­ клала туди гаманець і присипала знахідку зем­ лею, а зверху ще й сухим листям притрусила, щоб менш помітно було.

Після уроку відразу по­ прямувала до своєї схо­ ванки. Її думки весь час були тільки там. Вона вже уявляла себе в ма­ газині «Дитячий світ», де ось-ось мала здійснитися її заповітна мрія.

ставали її кроки. Ось і магазин. Тетянка зупини­ лася перед вітриною мов вкопана. Там, за склом, стояло безліч дитячих іграшок. Увійти всере­ дину не наважувалася. Якась незрима сила три­ мала її за руку, і хтось Зупинися! неначе тихо промовляв: Невдовзі той самий га­ — Не роби цього, не манець із грішми був у йди. Ти християнка, а дівчинки в руках. Для надійності Тетянка по­ клала його на дно свого ранця, що й без того був пухкенький від книжок і зошитів. Довго не розду­ муючи, попрямувала До схованки до магазину. Та чим Наступного дня Тетянка ближче підходила пішла до школи, та на до нього, тим по­ уроках була дуже неу­ вільнішими важна. На запитання вчи­ тельки української мови Галини Яро­славівни відповідала невпопад, плутала частини мови, ледь двій­ ку не отримала.

— І що це з тобою? — диву­ валася вчителька.

— Думками десь поза школою витаєш. Чи не хвора, бува? Після дзвоника можеш іти додому. Тетянці тіль­ ки того й треба було. Вона з нетерпін­ ням чека­ ла перерву.

E NGLISH FOR K I D S

20 — Молодець, доню, що принесла знахідку. Я декілька місяців збира­ ла гроші, щоб придбати деякі меблі. А тут ось така трапилася біда.

— Візьміть і більше не губіть, — по-дорослому порадила Тетянка. Щаслива, усміхнена жінка, з усе ще зволо­ женими від сліз очима, міцно пригорнула до своїх грудей дівчинку й поцілувала.

— Спасибі тобі, доню, спасибі. Ти вчинила похристиянськи.

азу й зр іб и к д л Соло ікові х тий, в и о чол ою наж іску д ті п ав непр його ро е. в уд та... повно б 20:17 сті

l u o S s ’ t o A Carr

A

lthough Tiff the carrot grew in shaken off, and she was peeled with the ground, her soul strived a knife. No one who had never ex­ for something greater. With a perienced this would understand. happy green sprout above the ground, But Tiff experienced such joy once she was able to enjoy the sun and she was part of the boy the rain. whopicked her. She could r Krotov o t ic V Tiff lived a good life on look at the world with his earth, but one day came eyes and enjoy everything around her. to that unavoidable moment when she She could experience things that she had to part with it. It was not easy. couldn’t have even imagined while Her sprout was chopped, the dirt was sitting in the best of garden beds.

Translation from Russian by Tanya & Aaron Gray

схлипувала, а чоловік по­ тішав її: — Ось тільки оголоси­ мо по радіо, я вірю, що знайдуться добрі люди й повернуть вам загублений гаманець. Тетянка прочинила двері, просунула голову й тихо запитала: — Можна? Чоловік кивнув, і Те­ Зовсім доросла тянка сміливо підійшла У довгому коридорі до його столу й запитала вона зупинилася біля в жінки: дверей, за якими чулися — Це ваш гаманець? голоси: жінка — Мій, направду, мій, — озваласязаплака­ на жінка.

— Я знайшла його в сквери­ ку неподалік свого будин­ ку.

Малюнок Анни Желізних

Малюнки Ніни Королевич

тому не маєш права цьо­ го робити. Мимоволі дівчинка гля­ нула на протилежний бік вулиці. На одному з будинків виднілася виві­ ска «Редакція місцевого радіомовлення». Тетянка постояла ще хвилину-дру­ гу й, уже не вагаючись, рушила до того будинку.

21

іша пові Кул . При П клад Пере

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org l е-mail: info@revival-ua.org l +38 (0569) 50 50 71

E NGLISH FOR K I D S

20 — Молодець, доню, що принесла знахідку. Я декілька місяців збира­ ла гроші, щоб придбати деякі меблі. А тут ось така трапилася біда.

— Візьміть і більше не губіть, — по-дорослому порадила Тетянка. Щаслива, усміхнена жінка, з усе ще зволо­ женими від сліз очима, міцно пригорнула до своїх грудей дівчинку й поцілувала.

— Спасибі тобі, доню, спасибі. Ти вчинила похристиянськи.

азу й зр іб и к д л Соло ікові х тий, в и о чол ою наж іску д ті п ав непр його ро е. в уд та... повно б 20:17 сті

l u o S s ’ t o A Carr

A

lthough Tiff the carrot grew in shaken off, and she was peeled with the ground, her soul strived a knife. No one who had never ex­ for something greater. With a perienced this would understand. happy green sprout above the ground, But Tiff experienced such joy once she was able to enjoy the sun and she was part of the boy the rain. whopicked her. She could r Krotov o t ic V Tiff lived a good life on look at the world with his earth, but one day came eyes and enjoy everything around her. to that unavoidable moment when she She could experience things that she had to part with it. It was not easy. couldn’t have even imagined while Her sprout was chopped, the dirt was sitting in the best of garden beds.

Translation from Russian by Tanya & Aaron Gray

схлипувала, а чоловік по­ тішав її: — Ось тільки оголоси­ мо по радіо, я вірю, що знайдуться добрі люди й повернуть вам загублений гаманець. Тетянка прочинила двері, просунула голову й тихо запитала: — Можна? Чоловік кивнув, і Те­ Зовсім доросла тянка сміливо підійшла У довгому коридорі до його столу й запитала вона зупинилася біля в жінки: дверей, за якими чулися — Це ваш гаманець? голоси: жінка — Мій, направду, мій, — озваласязаплака­ на жінка.

— Я знайшла його в сквери­ ку неподалік свого будин­ ку.

Малюнок Анни Желізних

Малюнки Ніни Королевич

тому не маєш права цьо­ го робити. Мимоволі дівчинка гля­ нула на протилежний бік вулиці. На одному з будинків виднілася виві­ ска «Редакція місцевого радіомовлення». Тетянка постояла ще хвилину-дру­ гу й, уже не вагаючись, рушила до того будинку.

21

іша пові Кул . При П клад Пере

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org l е-mail: info@revival-ua.org l +38 (0569) 50 50 71

22

23

Як намалювати планету мрії?

М Голов Інна

ньова

арічка й Бог­ дан сьогодні вдома самі. Марічка довго не хотіла вставати з ліжка. А брат Богдан із само­ го ранку розмістився у великій кімнаті: розклав на підлозі величезний ват­ ман, скляночки з водою й фарби, і малював. Крапки над квітами У кімнату ввійшла Ма­ річка. Кумедна така: сонна, у піжамці й бо­ соніж.

— Це що, мухи?

— Марічка присіла поруч із братом і уважно розглядала малюнок.

— Це квіти, — суворим голосом відповів Богдан.

— Я осьде тобі показую. Ось ці крапки над квітами. Мухи?

— Це не мухи. Це запах квітів.

— Але навіщо малювати запах?! — Марічка сплес­ нула рученятами. — Я ж його не відчуваю? Зобразити запахи і звуки? Богдан продовжував ма­ лювати. І, не піднімаючи голови, діловим тоном буркнув: — Зате я його бачу. Я ж не для тебе малюю, а для себе. От. Так я бачу, що квіти пахнуть. Марічка ображено на­ дула губки й притихла. Раптом її очки заблищали.

— А це літак летить?

— Так, — буркнув брат.

— А де ж звук? — уїд­ ливо запитала Марічка.

— Ти що, чудна? Як я тобі звук літака намалюю?

— Точно так само, як і запах! — Марічка по­ казала братові язика й відвернулася.

— Ну, це придумувати треба, як показати звук літака. А мені ніко­ ли, — викрутився Богдан.

— Таке не можна при­ думати, — заперечила Марічка.

— Ні, можна. Ноти ж приду­ мали, щоб за­ писувати на папері музи­ ку!

— Знову ти правий, — зітхнула се­ стричка й по­ чала розглядати все, що Богдан уже помістив на своєму ватмані.

еш Хоч світ? ити з змін очни і п з Ро . себе

Вони допомагають дітям: Товариство євангелізації дітей oed.ru l e-mail: oed@oed.ru l +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38

Вони допомагають дітям: Місія «Agape» agapeua.com l +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53

22

23

Як намалювати планету мрії?

М Голов Інна

ньова

арічка й Бог­ дан сьогодні вдома самі. Марічка довго не хотіла вставати з ліжка. А брат Богдан із само­ го ранку розмістився у великій кімнаті: розклав на підлозі величезний ват­ ман, скляночки з водою й фарби, і малював. Крапки над квітами У кімнату ввійшла Ма­ річка. Кумедна така: сонна, у піжамці й бо­ соніж.

— Це що, мухи?

— Марічка присіла поруч із братом і уважно розглядала малюнок.

— Це квіти, — суворим голосом відповів Богдан.

— Я осьде тобі показую. Ось ці крапки над квітами. Мухи?

— Це не мухи. Це запах квітів.

— Але навіщо малювати запах?! — Марічка сплес­ нула рученятами. — Я ж його не відчуваю? Зобразити запахи і звуки? Богдан продовжував ма­ лювати. І, не піднімаючи голови, діловим тоном буркнув: — Зате я його бачу. Я ж не для тебе малюю, а для себе. От. Так я бачу, що квіти пахнуть. Марічка ображено на­ дула губки й притихла. Раптом її очки заблищали.

— А це літак летить?

— Так, — буркнув брат.

— А де ж звук? — уїд­ ливо запитала Марічка.

— Ти що, чудна? Як я тобі звук літака намалюю?

— Точно так само, як і запах! — Марічка по­ казала братові язика й відвернулася.

— Ну, це придумувати треба, як показати звук літака. А мені ніко­ ли, — викрутився Богдан.

— Таке не можна при­ думати, — заперечила Марічка.

— Ні, можна. Ноти ж приду­ мали, щоб за­ писувати на папері музи­ ку!

— Знову ти правий, — зітхнула се­ стричка й по­ чала розглядати все, що Богдан уже помістив на своєму ватмані.

еш Хоч світ? ити з змін очни і п з Ро . себе

Вони допомагають дітям: Товариство євангелізації дітей oed.ru l e-mail: oed@oed.ru l +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38

Вони допомагають дітям: Місія «Agape» agapeua.com l +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53

24

25 — Слухай, не заважай, будь ласка, моєму творчо­ му настрою.

— Так я ж навпаки, — образилася сестричка, — я допомогти хочу. У кож­ ного художника по­ винна бути муза. От. Я буду твоєю музою. Буду тебе... еее... надихати.

— Ти? — посміхнувся Богдан. — Ти не муза. Ти — похмуре небо й нудот­ ний дощ, що мрячить! Марічка явно не хотіла відступати.

— Ой, а крила в анге­ ла які

гарні! А чому він із пал­ кою?

— Це меч, а не палка. Зрозуміло? Меч — це зброя.

— Ух ти. А навіщо йому зброя?

— Ангел захищає мою планету, — гордо відповів Богдан. Ангел-охоронець Марічка зручніше вмос­ тилася на підлозі поруч із братиком і зачаровано ди­ вилася йому в очі, очікую­ чи продовження розповіді. Богдан, натхненний таким непідробним інтересом се­ стри, почав пояснювати зміст малюнка.

— Це плане­ та доб­

Те добре, що ви зробили сьогодні, завтра люди можуть забути. Незважаючи на це — робіть добро! Мати Тереза

Вони допомагають дітям: Товариство євангелізації дітей е-mail: cefukr@irpen.kiev.ua l +38 (04597) 6 27 02 l Факс: +38 (04597) 5 67 47

рих людей. Тут живуть лише хороші діти. І деякі дорослі. Ну, там мама з татом, учителі, можливо. Дехто із сусідів. А різні погані люди теж хочуть на моїй планеті оселитися. Але ангел їх не пускає.

— Чому? — здивувалася Марічка.

— Набридли вони мені. Розумієш, багато є на світі злих, безвідповідальних, жадібних, заздрісних, під­ лих, жорстоких людей.

От я й поставив тут ан­ гела як охоронця, щоб він не пускав таких на пла­ нету. Тому що на моїй планеті все буде так, як я хочу. І як я люблю. По місту на білбордах усякі смішні фотки дітей і зві­ ряток... Дороги в кожному місті рівні. У кожного є затишний будинок, улю­ блена робота. Конфлікти люди вирішують без війни.

Життя без війни — А дідусь... — Марічка перебила брата. — Дідусь говорив, що війни завжди були на планеті. Це що ж таке потрібно приду­ мати, щоб такого ніколи не було?

— Виховувати правиль­ но потрібно дітей, щоб із них виростали люди, які з’ясовують стосунки без війни. А через те що на моїй планеті мої прави­ ла, то таке можливо! І крапка!

— І крапка! — по­ годилася Ма­ річка.

Малюнки Софії Андріюк

Муза Марічка Малюнок насправді був гарний і незвичайний: ве­ личезна планета, сонце й ангел із мечем. Марічка розглядала ангела й тіль­ ки було зібралася запита­ ти щось Богдана, як він її випередив:

24

25 — Слухай, не заважай, будь ласка, моєму творчо­ му настрою.

— Так я ж навпаки, — образилася сестричка, — я допомогти хочу. У кож­ ного художника по­ винна бути муза. От. Я буду твоєю музою. Буду тебе... еее... надихати.

— Ти? — посміхнувся Богдан. — Ти не муза. Ти — похмуре небо й нудот­ ний дощ, що мрячить! Марічка явно не хотіла відступати.

— Ой, а крила в анге­ ла які

гарні! А чому він із пал­ кою?

— Це меч, а не палка. Зрозуміло? Меч — це зброя.

— Ух ти. А навіщо йому зброя?

— Ангел захищає мою планету, — гордо відповів Богдан. Ангел-охоронець Марічка зручніше вмос­ тилася на підлозі поруч із братиком і зачаровано ди­ вилася йому в очі, очікую­ чи продовження розповіді. Богдан, натхненний таким непідробним інтересом се­ стри, почав пояснювати зміст малюнка.

— Це плане­ та доб­

Те добре, що ви зробили сьогодні, завтра люди можуть забути. Незважаючи на це — робіть добро! Мати Тереза

Вони допомагають дітям: Товариство євангелізації дітей е-mail: cefukr@irpen.kiev.ua l +38 (04597) 6 27 02 l Факс: +38 (04597) 5 67 47

рих людей. Тут живуть лише хороші діти. І деякі дорослі. Ну, там мама з татом, учителі, можливо. Дехто із сусідів. А різні погані люди теж хочуть на моїй планеті оселитися. Але ангел їх не пускає.

— Чому? — здивувалася Марічка.

— Набридли вони мені. Розумієш, багато є на світі злих, безвідповідальних, жадібних, заздрісних, під­ лих, жорстоких людей.

От я й поставив тут ан­ гела як охоронця, щоб він не пускав таких на пла­ нету. Тому що на моїй планеті все буде так, як я хочу. І як я люблю. По місту на білбордах усякі смішні фотки дітей і зві­ ряток... Дороги в кожному місті рівні. У кожного є затишний будинок, улю­ блена робота. Конфлікти люди вирішують без війни.

Життя без війни — А дідусь... — Марічка перебила брата. — Дідусь говорив, що війни завжди були на планеті. Це що ж таке потрібно приду­ мати, щоб такого ніколи не було?

— Виховувати правиль­ но потрібно дітей, щоб із них виростали люди, які з’ясовують стосунки без війни. А через те що на моїй планеті мої прави­ ла, то таке можливо! І крапка!

— І крапка! — по­ годилася Ма­ річка.

Малюнки Софії Андріюк

Муза Марічка Малюнок насправді був гарний і незвичайний: ве­ личезна планета, сонце й ангел із мечем. Марічка розглядала ангела й тіль­ ки було зібралася запита­ ти щось Богдана, як він її випередив:

Фото з сімейного архіву

Роблю сувеніри Я із задоволенням відвідую гурток «Ке­ На роликах можна не просто ей кататися, ал дшу возити моло сестричку :)

Ролики, коні, мило Займаюся в роликовій школі. Там нас навчають об’їжджати перешкоди, стрибати на роликах, ката­ тися по сходах і, звичайно ж, гальмувати. А ще я беру уроки вер­ хової їзди. Після катання на конях потрібно приводити себе в порядок, і тут не обійтися без мила. Я варю його сам. Спочатку розтоплюю мильну основу в

Коли вільний… У вільний час не нудь­ гую. Нещодавно зібрав із конструктора Лего форте­ піано. Люблю фотографу­ вати, допомагаю мамі готувати. Не минаю до­ машньої швед­ ської стінки. Вона примітна тим, що дідусь при­ кріпив на канат шестигранник із фанери з отвором посеред­ ині — вийшла тар­ занка. Часто катаюся у дворі з друзями на велосипеді. До речі, буду радий мати друзів за листуван­ ням з інших міст і країн.

Схід

Сх ід

й авніши — найд н . о к м и о н н Ґн ий годи сонячн вертикальні кі і Це висо бо камені, як а і і н івн й стерж ли на р хні. а в ю л в встано альній повер нт , і за її горизо ли тінь час. а д и к д і и Вони в значал ною ви и ж в о д

Фото НК

Перші «новосели» — дві рибки-клоуни й ак­ тинія, які вчать мене від­ повідальності, тому що їх потрібно годувати.

ь

Ключ від фортепіано Батьки вчать мене й сес­ тер жити дружно. Іноді це важко. Особ­л иво, коли всім відразу хо­ четься грати на фортепі­ ано, хоча в музич­ ній школі займаю­ ся лише я. Коли я сідаю вчити елькою по З моєю вчит ю то ри га п’єси, ар фортепіано М граємо ми ою вн ві ла Міла­ В’ячес . в чотири руки на теж тяг­ неться до клавіш. Мій «Zimmermann» допомагає заспокоїти Настю, коли вона капризує. Тому та­ тові довелося зробити на фортепіано замок.

ен

? и т а в у ф а р г о т о Сф

вд

мікрохвильовій печі, далі — справа фантазії. Можу додати оливкову олію, мелену каву (для ми­ ла-скрабу). Беру лише на­ туральні барвники: зелень, жовту куркуму, червону паприку. Потім заливаю у форму. Готове мило дарую родичам і друзям.

Підсумок Провівши цей експеримент, ти зрозумієш, як стаМетод родавні єгиптяни винайшли 1. Разом із другом вийди на сонячний годинник. рівний бетонний майданчик, який більшу частину дня освіт- Висновок люється сонцем. Тінь міняється впродовж 2. Обведи крейдою тінь усього дня. Вона довша, коли свого друга. Відміть місце, де сонце перебуває низько над ви стояли, а в блокнот запи- горизонтом рано-вранці або ши час. під вечір, і коротша опівдні, 3. Через годину станьте на коли сонце стоїть високо над те ж саме місце. Знову обве- горизонтом. ди тінь друга, але вже іншим Застосування кольором. Усе на Землі під­ 4. Поміняйтеся місцями. Спостерігайте, як по­рядко­вується закозмінюється положення нам творіння: планей форма тіні впрота Земля обертаєтьдовж дня. ся навколо Сонця за 365,2422 доби й навколо своєї осі за 24 години. Матеріали Кольорова крейда

Пі

Сестра Мілана б рада од ержати ула дуже полуни милочку!

Тіні від предметів переміщуються протягом дня, і їх довжина змінюється. Побудь в ролі астронома й за­ разом розмалюй асфальт різнобарвними фігурами :)

іч

Шматочок Червоного моря У мене є морський ак­ варіум.

Рух тіні впродовж дня

Пі вн

Я

раміка», де стоїть спеці­ альна піч для випалювання сувенірів із глини. Вдома у мене є паяльник-випа­ лювач, і я працюю з його дев’ятнадцятьма насадка­ ми. Свої вироби зазвичай дарую.

хід

Не плутати з Францією! живу в білорусь­ кому місті Бресті, що стоїть на кор­ доні з Польщею. Місто з такою назвою є й у Фран­ ції, де я мрію побувати. Дуже люблю відвідувати нові місця! Ще мені подобається по­ дорожувати з біблійними героями на заняттях у церкві.

27

По лу де нь

ЕК С ПЕРИМЕНТ

За

ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ

Продовження. Початок на с. 3

26

Місяць обертається навколо Землі за 29 днів 12 годин 44 хвилини. У Бога немає безладу. Усе з точністю до долі секунди! Уноч і та п Творець хоче, щоб твоє ох днин и сон мурої я життя також було в поч ний годин н и к рядку. «не п р ацює

».

ней За напрямком ті про я ис ат зн ді можна орін розташування ст сонце горизонту: удень , уранці світить із півдня і— — зі сходу, увечер із заходу. Вони допомагають дітям: Наметовий табір «Гірська зупинка» tentcamp.com.ua l info@tentcamp-ua.com l +38 067 945-34-79

Фото з сімейного архіву

Роблю сувеніри Я із задоволенням відвідую гурток «Ке­ На роликах можна не просто ей кататися, ал дшу возити моло сестричку :)

Ролики, коні, мило Займаюся в роликовій школі. Там нас навчають об’їжджати перешкоди, стрибати на роликах, ката­ тися по сходах і, звичайно ж, гальмувати. А ще я беру уроки вер­ хової їзди. Після катання на конях потрібно приводити себе в порядок, і тут не обійтися без мила. Я варю його сам. Спочатку розтоплюю мильну основу в

Коли вільний… У вільний час не нудь­ гую. Нещодавно зібрав із конструктора Лего форте­ піано. Люблю фотографу­ вати, допомагаю мамі готувати. Не минаю до­ машньої швед­ ської стінки. Вона примітна тим, що дідусь при­ кріпив на канат шестигранник із фанери з отвором посеред­ ині — вийшла тар­ занка. Часто катаюся у дворі з друзями на велосипеді. До речі, буду радий мати друзів за листуван­ ням з інших міст і країн.

Схід

Сх ід

й авніши — найд н . о к м и о н н Ґн ий годи сонячн вертикальні кі і Це висо бо камені, як а і і н івн й стерж ли на р хні. а в ю л в встано альній повер нт , і за її горизо ли тінь час. а д и к д і и Вони в значал ною ви и ж в о д

Фото НК

Перші «новосели» — дві рибки-клоуни й ак­ тинія, які вчать мене від­ повідальності, тому що їх потрібно годувати.

ь

Ключ від фортепіано Батьки вчать мене й сес­ тер жити дружно. Іноді це важко. Особ­л иво, коли всім відразу хо­ четься грати на фортепі­ ано, хоча в музич­ ній школі займаю­ ся лише я. Коли я сідаю вчити елькою по З моєю вчит ю то ри га п’єси, ар фортепіано М граємо ми ою вн ві ла Міла­ В’ячес . в чотири руки на теж тяг­ неться до клавіш. Мій «Zimmermann» допомагає заспокоїти Настю, коли вона капризує. Тому та­ тові довелося зробити на фортепіано замок.

ен

? и т а в у ф а р г о т о Сф

вд

мікрохвильовій печі, далі — справа фантазії. Можу додати оливкову олію, мелену каву (для ми­ ла-скрабу). Беру лише на­ туральні барвники: зелень, жовту куркуму, червону паприку. Потім заливаю у форму. Готове мило дарую родичам і друзям.

Підсумок Провівши цей експеримент, ти зрозумієш, як стаМетод родавні єгиптяни винайшли 1. Разом із другом вийди на сонячний годинник. рівний бетонний майданчик, який більшу частину дня освіт- Висновок люється сонцем. Тінь міняється впродовж 2. Обведи крейдою тінь усього дня. Вона довша, коли свого друга. Відміть місце, де сонце перебуває низько над ви стояли, а в блокнот запи- горизонтом рано-вранці або ши час. під вечір, і коротша опівдні, 3. Через годину станьте на коли сонце стоїть високо над те ж саме місце. Знову обве- горизонтом. ди тінь друга, але вже іншим Застосування кольором. Усе на Землі під­ 4. Поміняйтеся місцями. Спостерігайте, як по­рядко­вується закозмінюється положення нам творіння: планей форма тіні впрота Земля обертаєтьдовж дня. ся навколо Сонця за 365,2422 доби й навколо своєї осі за 24 години. Матеріали Кольорова крейда

Пі

Сестра Мілана б рада од ержати ула дуже полуни милочку!

Тіні від предметів переміщуються протягом дня, і їх довжина змінюється. Побудь в ролі астронома й за­ разом розмалюй асфальт різнобарвними фігурами :)

іч

Шматочок Червоного моря У мене є морський ак­ варіум.

Рух тіні впродовж дня

Пі вн

Я

раміка», де стоїть спеці­ альна піч для випалювання сувенірів із глини. Вдома у мене є паяльник-випа­ лювач, і я працюю з його дев’ятнадцятьма насадка­ ми. Свої вироби зазвичай дарую.

хід

Не плутати з Францією! живу в білорусь­ кому місті Бресті, що стоїть на кор­ доні з Польщею. Місто з такою назвою є й у Фран­ ції, де я мрію побувати. Дуже люблю відвідувати нові місця! Ще мені подобається по­ дорожувати з біблійними героями на заняттях у церкві.

27

По лу де нь

ЕК С ПЕРИМЕНТ

За

ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ

Продовження. Початок на с. 3

26

Місяць обертається навколо Землі за 29 днів 12 годин 44 хвилини. У Бога немає безладу. Усе з точністю до долі секунди! Уноч і та п Творець хоче, щоб твоє ох днин и сон мурої я життя також було в поч ний годин н и к рядку. «не п р ацює

».

ней За напрямком ті про я ис ат зн ді можна орін розташування ст сонце горизонту: удень , уранці світить із півдня і— — зі сходу, увечер із заходу. Вони допомагають дітям: Наметовий табір «Гірська зупинка» tentcamp.com.ua l info@tentcamp-ua.com l +38 067 945-34-79

Привіт! Що ти колекціонуєш? Напиши.

сontact@noevark.org noevark.org twitter.com/noyivark facebook.com/noyivark vk.com/noevark l

l

l

l

Го ту є мо ся до шк ол и

Марк збирається до школи. Старша сестра Гануся підготувала список того, що повинно бути в кожного школяра. У її списку 14 слів. Знайди їх.