Noah Ark 2022-5

МИ ВІРИМО РАЗОМ КРАЩЕ ЧИТАЄМО, МАЙСТРУЄМО, РАДІЄМО!

5’2022 i noyivark.org

Гарбузи до воза!

6

о ня т н я

а в в С ку оч

і

Рі

з

а в д 16

і Л асощ о л іс о вог ласуна 18

Корисний ї о в с я л д країни.

Ж е н я Р ., 1 2 22

, а р ь е б от р Ге п о р Па р і т і К 20

2 Привіт! Ідея адвент-календаря на с. 12-13. №5’2022 Журнал для плекання та поширення християнських ідеалів сім’ї. Заснований у 1990 році. Виходить 6 разів на рік. Журнал виходить українською мовою.

u Люблю свою Україну і хочу, щоб швидше був мир. Аня, 10, Житомир, Україна

НОЇВ КОВЧЕГ потребує вашої молитовної і матеріальної підтримки. З питань фінансової підтримки нашого служіння, оформлення передплати, публікації матеріалів звертайтеся до редакції.

Íàøа àäðåñа: Редакція журналу НОЇВ КОВЧЕГ а/с 18, м. Дубно, 35604, Україна òåë. (097) 613-9040 e-mail: contact@noyivark.org www.noyivark.org www. noyivark.org

t ші Боже, збережи на поля від ракет. Аліна, 11, Брусилів, Україна

відповідальний редактор

Марія Левценюк літературні редактори

Надія Доля, Ірина Костюченко креативний директор

Євген Волостнов арт-директор

Віра Фесянова художній редактор

Тетяна Кучер головний редактор

Віктор Кузьменко На першій сторінці обкладинки: Женя Р., 12, Хуст, Закарпаття, Україна Фото Тетяни Дорогій При передруку матеріалів посилання на НОЇВ КОВЧЕГ обов’язкове. Просимо надіслати нам один примірникк публікації. примірни © ÍέЇÂ КÎÂЧÅÃ, КÎÂЧÅÃ, 2022

В

wНОЇ

30

Г ЧЕ w

Р

КОВ

ОКІВ

Вони допомагають дітям: Місія «Agape» agapeua.com l +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) (0552) 44 38 53

Вероніка жила в моєму будинку, тому що їхній будинок був пошкоджений російською ракетою. Ми з нею потоваришували! t Мілена Г., 7, Дубно, Вероніка, Д. 9, u Ірпінь, Україна

ФИМКОВА ПОШТА

П Р И В ІТ З О Б К ЛА Д И Н аб о Зн ай ом т ес

3

КИ,

ь:

Женя Р., 12,

Хуст, Закарп аття, Україна

p «Хто нас захистить». Уляна Д., 7, Ірина Д., 11., Городище, Україна

Мене звати Жен я, мені дванадцять рокі в. Нас у сім’ї п’ятеро. Нам ду же подобається їздити в гори на своїй всюдихідній «Нив і». Правило нашої сім’ї — допомагати одне одному. Чим захоплюєт ься і про що мрі є Женя, читай на с. 22.

Пишіть нам, надсилайте свої малюнки та фотографії на адреcу:

ÍÎЇÂ КÎÂЧÅÃ à/c 18, ­м. Дубíî 35604, Óêðàїíà е-ma­il: contact@noevark.org noyivark.org

та розглядати q Ми любимо читати ах. цікаві малюнки у книг К., 10, Аня С., 10, Максим раїна Рівненська область, Ук

ВІДПОВІДІ НА ЗАВДАННЯ: До с. 6. Першокласний обід школяра. 4-й і 12-й підноси. 3 апель­ сини, 3 банани, 5 кексів, 3 круасани, 3 курячі ніжки, 4 сардельки, 4 яблука. До с. 8. Чути та бачити невидиме! Слово «амінь» означає «насправді так». До с. 24. Папуги. 1 — 1. 2 — 2.

3 — 5. 4 — 4. 5 — 2. 6 — 0. 7 — 2.

t Осінні квіти, які на весні посіяла моя мама. Єлизавета І., 8, Житомирська область, Україна t «Золота осінь». Іванка Д., 8, Городище, Україна

t «Перші листки осені». Емма Я., 8, Рівне, Україна

Вони допомагають дітям: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» Київ l cofr iends.org.ua l office@cofr iends.org.ua l +38 (044) 360 07 24

4

С Т О Р І Н К А Д Л Я М А Л ЯТ

— Ой! Ти чув, Тишку?

— Знову осінь… Трава сохне, листя облітає…

Уляна Шубіна

— Не люблю її! Холодно, треба увесь день сидіти в хліві.

Сни до весни — Хтось шкряботить он у тому кутку.

— Що?

— Та-ак... Хтось шарудить і фиркає.

Малюнки Анни Желізних

Тишко і Рябунька з цікавістю підходять до кутка, звідки чути шарудіння.

— Я — їжак. Здрастуйте. А де я?

— Привіт! Ти хто?

— Ти у нас в хліві.

— Їжак? А як ти до нас потрапив? Вони допомагають дітям: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» Київ l downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost l +38 (099) 172 45 37

5 — Я шукаю місце для кубла. Пора влаштовуватися на зиму, бо вже ж осінь.

— Ми не любимо осінь. Усе завмирає. А до весни так далеко. Нудно!

— І все одно нудно. Ось що ти, їжаче, робитимеш узимку?

— А я люблю осінь. Стільки різних фарб і плодів!

— А ми не спимо взимку.

— Влаштовуйся, їжачку.

— Кажуть, що у вашому хліву розповідають історії. Може, і я почую якусь цікавинку крізь сон?

— Добрих снів!

— Тварини багато клопоталися, збирали їжу. Час усім відпочивати.

— Спатиму. Влаштую тут кубло й дивитимуся цікаві сни до весни.

А ти любиш осінь? Чому? Знаєш, як тварини сплі ще ять узимку?

КМІ

ИК

6

ИВЧ

ТЛ

Тарас хоче занести гарбузи на воза. Допоможи йому пройти городом так, щоб не заплутатися в шерехатих гарбузових стеблах.

Першокла

а р я л о к ш д і сний о б

и ршокласник Зазвичай пе колі. обідають у ш уся й анн Близнючки Г ди беруть Оленка завж и у. Допомож однакову їж айти свої дівчаткам зн підноси. ільки на Порахуй, ск підносах: ____ а) апельсинів ___ б) бананів _ _ в) кексів ___ ____ г) круасанів іжок ____ д) курячих н ____ е) сардельок __ ж) яблук __

1

4

Малюнки Оксани Шефер

Малюнки Яни Прока

Гарбузи до воза!

3

2

5

7

8

10

11

6

9

12

Вони допомагають дітям: Портал дитячих таборів childcamp.com.ua child camp.com.ua l info@childcamp.com.ua l +38 (098) 111 40 93

М Й

СТР

У

А

ЄМО

7

и к т у р к За ться адобля ша, Тобі зн уко, гру л б я : и т ук l фр слива р пе сик, або тканина а іл б l і паперов и серветк тон l кар ш l гуа

З середини літа до пізньої осені дорослі заготовлюють на зиму ягоди, овочі та фрукти. Це потребує багато часу та сил. Проте консервація дозволяє зберігати продукти довгий час. Пропонуємо тобі зробити декілька закруток. Вони не лише чудово збережуться на полиці у твоїй кімнаті, але й доповнять її інтер’єр.

Порядок виготовлення: 1. Виріж з картону заготовку у формі трилітрової банки.

2. Зроби штампи з яблука, груші, сливи, персика, розрізавши фрукти навпіл. Найкраще використовувати дрібні фрукти, щоб їх більше вмістилося в банці. Штамп умочи в гуаш і зроби відбитки на заготовці банки. Колір гуаші обирай на свій розсуд.

3. Домалюй кісточки та хвостики.

4. Накрий банку невеликим шматком білої тканини або паперовою серветкою.

Коли робит имеш виріб -закрутку чи допомага тимеш дор ослим у консервац ії овочів та ф р уктів, поміркуй на д словами мудрого Со ломона: «Біл ьше за все береж и своє серц е, бо з нього — д жерела жит тя».

Фото НК

на зиму

8

ІСТОРІЇ З ВЕЛИКОЇ КНИГИ

Що сказав Ісус перед вознесінням на небеса, читай в Євангелії від Матвія 28:18-20. l bible.com/uk/bible/186/MAT.28.UBIO

Чути та бачити невидиме! Перед тим як пiднятись на небеса, Прочитай, будь ласка, ще раз Iсус сказав Своїм учням: «Вiд Бога попередній абзац. Затям, що видимим фізичним світом дана Менi всяка влада на небi й на реальність не обмежується. землi. — I додав: — Я завжди буду з вами аж до кiнця свiту». Чому зникав Iсус? Можливо, ти звернув увагу, Видимий свiт що після Свого воскресіння Ісус овнішній видимий світ кожного упродовж сорока днів лише являвся Своїм учням, а не постійно з ними дня закидає нас своїми перебував. бурхливими подіями. Подіями Чому Він не зустрічався з ними тривожними, які вриваються в наше життя вибухами снарядів чи бомб або кожного дня після воскресіння? Чому Він не жив з ними разом, сиренами поліцейських автомобілів як до розп’яття? та швидкої допомоги, і подіями Чому Він зникав? буденними, що повсякчас трапляються Тому що Ісус хотів, аби з нами та навколо нас. учні навчилися слухати й Зовнішній видимий світ є чути Його голос не бачачи і завжди буде шумним, галасливим Його. Так Він готував їх та вируючим, сповненим ситуаціями, до спілкування з Ним у які впливають на кожного з нас. невидимому духовному світі. Невидимий свiт Вибiр Натомість невидимий духовний З раннього ранку й до світ обходиться без гармидеру, пізньої ночі, серед шуму колотнечі та без настирності. Він не цього видимого світу, ми нав’язується нам і не вражає нас стоїмо перед вибором. приголомшливими новинами. Чи буду я вірним Тому, Кого Тому, прокидаючись уранці, не видно? мало хто міркує про Бога або про Чи буду я слухняним Тому, вічність — скоріш про свій сніданок Кого не чутно? і про те, як би не спізнитися Чи почую я Того, Хто до школи чи на роботу. є Невидимим? А тепер послухай уважно. Чи побачу я Його у Цей духовний невидимий світ не видимому світі? міститься десь далеко в просторі чи на хмарах, і говорить він до нас Коли ми намагаємось жити як на межі, так і в самому осередку духовним життям, Бог не просто речей та подій так званого видимого «реального» світу, в якому ми живемо. спостерігає за нами з висоти небес. Він говорить з нами, а ми з Ним, Бог невидимий, так само як невидимі і Його тихий голос майже пошепки за своєю природою наші душа та звучить у наших серцях. Ми — розум. Тому Бог і «я» зустрічаються Ісусові учні, живемо Його словом, в невидимому світі. яке окрилює нас і дає нам надію!

З

Вони допомагають дітям: Благодійний фонд «Пілігрим» Маріуполь l epublicpilgrim.org l fund.pilgr im@gmail.com l +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 906 97 58

9

Малюнок Тетяни Кучер

А. Кінець. Б. Крапка. В. До побачення. Г. Насправді так.

У х и к я е д х а д а перекл ія л Єванге слів наприкінці о, Ісуса: «І от тиму Я перебува нно сякде з вами пов іку!» — я в аж до кінц «Амінь». о н дописа : аєш, що Як ти дум слово? означає це

Тому видимий фізичний світ не може бути перешкодою для нашого спілкування з Богом. Навпаки, цей світ стає для нас Божим даром, у якому ми помічаємо і Божу дію, і

Божу ласку. В цьому ми відчуваємо вияв Божої любові до нас! І ми з радістю переконуємося, що коли ми бачимо Бога і спілкуємося з Ним, наше життя насправді варте вічності.

Вони допомагають дітям: Дитяча місія Київ l childrenmission.net l childrenmission@gmail.com l +38 (044) 550 26 64, +38 (097) 742 51 82, +38 (063) 136 05 53

З

ЕМ

Л

Я

ГО

ПОД

НЯ

10

С

Хто возить свій хвіст на возику?

Хотілося б тобі поглянути на цю дивовижу, приятелю? Хвіст на возику! Звичайно, возик змайструвати може тільки людина, тому тобі не важко було здогадатися, що йтиметься про домашню тварину.

І

у кого б, ти думав, виростає такий хвіст? У овечки! Атож. Є особ­ ливі вівці, у яких відростає такий довгий і громіздкий хвіст, що навіть рухатися тяжко. Тому люди створили для них маленький двоколісний возик, куди впрягають хазяйку хвоста — і він

Shutterstock.com

Як не див експер но, але именти підтве р дили що вів ці воло , діють відмін ною пам’ят тю.

тепер не раниться об потурбувався про цих каміння, та й не заважає тварин ще раніше, овечці. ніж за вівцями почали доглядати люди. Запаси А що ж там? жиру рятували овець від У цьому хвості голодної накопичується а смерті. ін уб Уляна Ш жир. Його Улітку вважають трапляються часті смачнішим і кориснішим посухи, а взимку за жир інших тварин. в рослинах дуже мало Тому люди й дбають про вітамінів. Ось коли жир овечі хвости. із хвоста необхідний! Взагалі-то не Але чом би овечці лише хвостаті вівці не накопичувати жир накопичують жир. рівномірно по всьому У інших він наростає в курдюку — відразу над хвостом. Творець

11 тілу, як ведмеді, наприклад, чи пташки? А от що цікаво: вівцям у їхніх і так дуже теплих шубах було б надто гаряче, якби під шкірою ще збирався жир. Оце так характер! Ти й сам знаєш, любий читачу, що вівці, швидше за все, одні з найперших тварин, яких одомашнила людина. Що ж тут дивного? Вони найбільш терплячі, лагідні й сумирні тварини. У їхній отарі немає ватажків, немає й відкинутих. ять юбл оти л і Вівц ися пр ру. о ат рух ру і вг віт

У овец ь гостри дуже й слух , тому в они боятьс я різки х звуків .

слухається Бога, любить Його, — це овечки в отарі. А ті, які не люблять, не слухаються Його і навіть знати про Нього не хочуть, — це овечки, що заблукали. Так от, Ісус прийшов для того, щоб відшукати таких овечок і привести до отари — туди, де безпечно, спокійно і радісно.

Усі рівні. Тиснуться одна до одної, слухняно йдуть за своїм пастухом. Їдять траву й рослини, полюбляють сухі та високі луги, їм дуже подобається сіль, а чиста Прочитай про свіжа вода просто заблукалу вівцю у 15-му необхідна. розділі Євангелії від Луки. Притча про нас? У Біблії дуже часто згадуються ці тварини. Вівці — І навіть Ісус, Божий Син, тварин стадні и. Вівц погано проповідуючи, розповів почува я ється і навіт притчу про овечку, що сильни ь відчуває й ст заблукала, виявивши живе н рес, якщо а само свій норов і відбившись ті. від отари. Ця притча про нас. Усі люди подібні до овечок. Ті, хто

ди я завжухатис і ц Вів ься р тла. т ві агаю ней ку с нам апрям ють ті ів а н в ик аст м. нтр и ун и Вон ких ко і світл з і м р і ни тем між

Вони допомагають дітям: Притулок «Центр християнського життя» detdom.info l +38 (06232) 71 271

12

А д в е н т . Свято

Фото Олександра Лясковського

Адвент-календар подобається усім дітям без винятку. Навіть дорослі з цікавістю щодня зазиратимуть за подарунком!

13

очікування Тобі знадобиться l вінок з гілок l стрічка l 24 паперові стакани l гофрований папір l зелений папір l канцелярські резинки l олівці або фломастери l подарунки l ножиці l клей

Адвент пере­ творить декілька тижнів перед Різдвом на захопливу подорож із цікавими завданнями та сюрпризами!

Фото .НК

Різдва

Порядок виготовлення 1. Купи вінок із гілок або зроби вінок самостійно.

2. Зроби отвір у дні паперових стаканів і протягни в них стрічку. Зав’яжи стрічку всередині стакана, щоб вона не могла прослизнути назад крізь отвір.

3. Розмалюй кружки з номерами, виріж і наклей на кожен стакан.

4. У кожен стакан поклади подарунок або записку із завданням чи побажанням.

5. Виріжи з гофрованого паперу кола діаметром 12 см. Закрий ними отвір стакана та закріпи гумкою. Наш адвент-календар готовий. Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна фундація «Отчий дім» Святопетровське l otchiy-dim.org l otchiydim@gmail.com l тел. +38 (044) 239 13 34

14

ПО

ДО

РО

ЖІ

Валбжих — місто загадко Літо закінчилось, і ми стрімко влетіли в осінь. Літо, якого не було. Ні, воно то було, але цілком ненормальне літо, не таке як зазвичай. Я відвідала більше країн, ніж планувала, але не з такої вже й доброї волі.

M

ені мріялось провести це літо у бабусі в селі: пасти гусей, збирати полуницю і бігати босоніж по траві. Натомість Росія розпочала війну, я багато місяців провела у Польщі, у місті Валбжих, що біля Вроцлава. Потім я літала до Туреччини і два тижні ніжилася на березі Середземного моря, їла кавуни і багато мовчала. А ще я побувала у своїх друзів у Швеції, мандрувала Польщею та Німеччиною.

Але сьогодні розповім тобі про Валбжих — місто, повне загадкових історій і таємниць. До Другої світової війни то були німецькі землі, і місто називалось на німецький лад Waldenburg, що перекладається як Лісове місто. місто. Перша згадка про місто Валбжих датується 1426-им 1426-им роком. На той час воно перебувало в приватній власності. З 149 1492-го 2-го року впродовж майже 250 років Валбжих був власністю родини фон Четріц.

1738 року власником міста стала родина Хохбергів, яка в той час мешкала у замку

Подейкують про ще одну таємницю Замку. 2015-го року саме там востаннє бачили так званий «золотий потяг» — загублений бронепоїзд часів Другої світової війни, у якому є велика кількість золота, діамантів та зброї.

15

вих історій і таємниць Ксенж (з польської Князь Князь).). Замок і досі стоїть у цьому місті, він є одним із трьох найпопулярніших замків Польщі. Під час Другої світової війни Гітлер облаштував собі штаб у підземеллях цього замку. У Валбжиху є музей порцеляни, бо колись там був порцеляновий завод. Є гарні парки з надзвичайно мальовничими краєвидами, адже місто розташоване між гір. Є невеличка курортна місцина Щавно Здруй, дуже схожа на український Трускавець. Але знаєш що? Найкрасивіше у Валбжиху — люди. Працьовиті,

дуже схожі на українців, з подібними традиціями, завжди готові допомогти. Коли Росія розпочала війну проти України, вони відкрили для українських жінок і дітей свої домівки і свої серця. Понад 5 тисяч українців знайшли прихисток у Валбжиху. За останні 50 років це вже друга міграція українців до цього польського міста. Після Другої Світової війни багато людей із Заходу України, переважно з міста Борислава, приїхали туди на роботу. Там і залишилися жити. Валбжих — місто, яке назавжди залишило слід у моєму серці. Залюбки приїжджатиму в гості до друзів, яких там набула. Іванна Попудник

Фото pixabay.com

У тунелі під замком прокладено залізничну колію.

Місто славилося вугільними шахтами, звідки видобували високоякісне вугілля, як в українському Донбасі. Але шахти закрили наприкінці минулого століття. Зараз на їхньому місці відкрито музей Стара копальня, відвідувачі якого мають можливість спуститись під землю.

Вони допомагають дітям: Товариство євангелізації дітей Ірпінь l cefukraine.com l е-mail: office@cefukraine.com l +38 (04597) 6 27 02

16

a н и б о Гор та горох, Олена Ма

соня

рчук

Переклад з російської Надії Долі

* * *

Осінь ходить по землі. Завітай до нас, мерщій! Будемо стрічати. Що для нас ти припасла, Що з собою принесла Із полів до хати? Кошик горобини, Горох, помідори, Кавуни і дині, Соняшників гори. Яблук, груш багато — Всіх почастувати... Кольори барвисті, Казочок намисто, З літечком прощання, Зими сподівання… Богу вдячність ми приносим, Він для нас дарує осінь.

Вони допомагають дітям: Вістка Євангельська — дітям Ірпінь l eurasiakids@eeinternational.org l +38 (04597) 6 20 24

17

и к и н ш й груші * * *

Малюнки Алли Алексєєвої

Сірий дощик надворі Сльози ллє в калюжі. Клен перед вікном

тремтить, Бо боїться стужі. Сад віддав свої плоди, Пташки відлетіли, Листя падає з дерев, Трави пожовтіли. Котик проситься на піч, Пес гарчить сердито… Все це свідчить нам про те, Що минуло літо.

18

ТУЄМО САГО МО С Т І Й Н О

Ул

л б ю

сощ і л іс а л і ово ен

го л а с у н а

ачкові Допоможи їж збирати гриби

Текст і фото Христини Кузьменко

Гриби Спочатку потріб но підготувати гриби. Тобі знадобит ься l 1 білок l 50 г цукру l щіпка солі

Порядок приготування Збий білок, додавши щіпку солі. р Потроху додавай цуко і продовжуй збивати. Після того як висиплеш увесь цукор, збивай ще приблизно 10 хвилин. Застели деку папером для випікання або фольгою. , Наклади масу в кульок відріж кінчик і видави ніжки грибочків, щоб чок вони стояли. Для шапо . зроби просто кружечки а Зверху шапочки можн присипати какао.

Випікати приблизно годину при температурі 105 °С. Їжачок Доки гриби печуться, зробимо їжачка. Ми використовували рисові пластівці, але підійдуть будь-які солодкі пластівці. Тобі знадобиться l 100 г розм’якшеного

вершкового масла l 0,5 банки згущеного молока l пластівці l мак l шоколадні цукерки l шпажки

Вони допомагають дітям: Міжнародна благодійна організація «Погляд» Київ l vzglyad.org.ua l vzglyad.vzglyad@gmail.com l +38 (044) 428 57 18

Порядок приготування Збий масло, додай згущене молоко. Змішай крем із пластівцями. Постав на півгодини в холодильник. Сформуй їжачка. Зверху посип маком. Із цукерок зроби очки й ніс. Запасливий їжачок Готові грибочки надягни на шпажки й застроми в їжачка.

НА ЗДОРОВ’Я!

19

Мед = імунітет Навколо нас живуть різні віруси та бактерії. Вони невидимі. Утекти від них неможливо. Ми їх їмо та вдихаємо.

З

а, але Шкод юдям мл деяки їсти мед, я жна лергі не мо них а кт. в о ду якщ й про на це

У природі немає іншого продукту з такою кількістю вітамінів. Для зміцнення імунітету за добу потрібно з’їдати 100-200 г меду в будь-якому вигляді. Солодкі ліки При застуді розчини мед у молоці (1 столова ложка на склянку теплого молока) і пий солодкі ліки. Змішай мед з маслом і потримай на язиці — це допоможе вилікувати кашель. Мед — вірний друг твого шлунку, печінки та шкіри. Він також сприяє роботі мозку. Уранці, крім звичного бутерброда, з’їж ще трохи меду. Юліана Кусмина, сімейний лікар

Фото: pixabay.com

Твій захист алишатися здоровим, тобто перемогти атаки маленьких ворогів, допомагає захист, що його Бог установив у нашому організмі. Це імунітет. Саме його й потрібно берегти. Головний помічник у цьому — мед! Мед містить понад 500 компонентів, необхідних організму. Увесь список оголосити не вдасться, надто довгий! Макроелементи, мікроелементи, 25 видів цукру, усі амінокислоти!

Вони допомагають дітям: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» Київ l abetka.info l office@abetka.info l +38 (044) 468 93 43

20

Малюнки Ніни Королевич

Анастасія та Олена Медведєви

Червона Гербера, Папоро Вона цвіла посеред лісової галявини навесні й не перецвітала. Цвіла собі й цвіла. Мала червоні велюрові пелюстки та міцне зелене стебло.

Садова квітка серед лісу ісові птахи, помітивши незвичну квітку, почали знайомитися: — Ти ромашка? — запитала її Зозуля.

— Ні, я Червона Гербера, — похитала головою квітка.

— О, у нас Папороть зацвіла! — сонно вигукнула стара Сова. — Нарешті я дочекалася цієї святкової миті. А то так і відлетіла б у чорні краї, не побачивши лісового дива!

— Ні, я Червона Гербера, — усміхнулася квітка. Сова щиро позіхнула: — А чому ти завжди цвітеш? Я вже не питаю, чому садова квітка виросла серед лісу. Це ще хоч якось можна пояснити…

— Я просто радію життю й цвіту. От і все. Сова багатозначно кивнула головою: — Можна подумати, що аби я раділа своєму життю, то весь вік літала б. Утомлено зітхнула й сховалась у дупло.

Л

Надія в погляді А Гербера цвіла. Позаздрила їй столітня Папороть і вирішила, що зробить усе можливе, аби та перецвіла. Намовила Вітер, щоб він зламав її. Вітер прилетів до лісу і став щосили дути. Ламалися верхівки високих дерев, облітало листя з гілля, а Червона Гербера навіть слова не мовила, лише низько-ни низьк о-низько зько нахилилася додолу й міцно вхопилася корінням за землю. У її погляді все ще жила надія. Побачив це Вітер і вирішив не зачіпати її більше. Розвернувся і здійнявся геть. Подякувати і всміхнутися Тоді стара Папороть намовила Дощ, щоб той залив її. Він прийшов увечері, коли всі рослини мостилися спати: одягали піжами й натягали на голівки нічні кептурики. Почав лити на Червону Герберу воду. Вона подякувала йому за цілющу вологу й усміхнулася. Дощ зупинився. Йому сподобалася її усмішка й щира подяка. Розвернувся й пішов геть. Теплі та солодкі Побачила Папороть, що не так-то легко позбутися цієї життєрадісної Гербери, і намовила Сонце, аби те спалило її. Воно стало щораз міцніше обіймати своїм промінням Герберу, а квітка тим часом стала ще дужче рости. Побачило це Сонце й злякалося її сили. Розвернулось і сховалося за обрієм. А Червона Гербера тим часом цвіла й цвіла. Розсердилася стара Папороть. Почала кликати зелену Гусінь для цієї лихої справи. Гусениця, вдоволена такою увагою до своєї бридкої персони, погодилася. Підповзла до Гербери й узялася гризти її стебло. У квітки покотилися сльози. Та такі теплі й солодкі, що Гусінь аж спинилася. Вона злякалася цієї щирості й поповзла геть.

21

оть і Кріт Співати від болю А Папороті все не йнялося. Вона від люті навіть всихати Сильний стала, але справу лиху той, хто вміє продовжувала. Намовила радіти. сліпого Крота, аби той знищив квітку. Він глибоко в землі почав гризти її коріння. Усміхатися снігу Червона Гербера зойкнула. Усе Настала осінь. Почало листя її єство пронизував сильний біль. з дерев облітати. А вона цвіла Зрозумівши, що вона доживає й не в’янула. Прийшла холодна останні хвилини, квітка заспівала. Зима, снігом замітала все довкола. Та так ніжно й гарно, що Кріт Підійшла вона й до Гербери. А та, від несподіванки спинився. задерши голівку до неба, ловила Прислухався. За все своє довге пухнасті сніжинки своїми червоними підземельне життя він ще ніколи пелюстками. Гойдалася й усміхалася не чув такої гарної пісні. Визирнув першому снігу. з-під землі й запитав: — Ти замерзнеш! — холодно — Ти хто? сказала Зима.

— Я Червона Гербера, — тихо — Знаю, — відповіла Гербера. мовила квітка й стулила пелюстки, — Я цвіла всю весну, все літо й аби не заголосити від болю. усю осінь… Не кожній квітці на — А чому ти співаєш? — світі випадає таке щастя. Життя здивовано продовжував Кріт. продовжиться в маленьких червоних герберах — моїх дітях.

— Тому що цвіту, а значить — живу.

— А як це — цвісти? — запитав сліпий Кріт. — Я ніколи цього не бачив.

— Цвісти — це означає радіти життю, насолоджуватися кожним днем і розуміти, що краса твого цвітіння саме в тому, що ти ще живеш. Кріт задумався. Тієї миті йому здалося, що він, сліпий, прозрів, бо зрозумів, що означає радіти життю. Розвернувся й пішов собі геть. Неймовірно розізлилася тоді Папороть і від тієї люті згоріла. Гербера тим часом одужала й ще яскравіше зацвіла.

22 ПРИВІТ З ОБКЛАДИНКИ

Продовження. Початок на с. 3

Корисний для сво ї країни сільськогосподар ська техніка, її непроста констр укція і незвична форма. Хочетьс я бути корисним для країни, дбат и про свій край , але також не ві дкидаю варіант, що фермерство — це фінансово цікавий бізнес.

Фото із сімейного архіву

рифт неври, д , різкі ма мрію ь т іс к д и шв ще Я люблю інших. А тсот ись серед GT-R R35» на п’я і виділят н са іс «Н у н и мати маш ських сил. кін сімдесят

плювався о х а з я а дах, онедавн велосипе х и к ь с ір г ього їздою на си для ц ив а р т ю о к олон підготов мене зап р е п е т а рту, на виду спо ьна їзда л а м е р т ли я с Ек авила, ко ені ік футбол. ц а з е н — м ді ме велосипе я відео на ютубі, а явс схожим н ж и передивл т а т с ь тако отілос підкорив дуже зах л о б т у Ф ців. ціями цих хлоп вими емо а р к с я , ю активніст езультат р о ти. і тим, щ рорахува є п о в и л ж утн немо про майб Моя мрія ого ься від м відрізняєт рію бути лює хобі. Я м не захоп е м , м о р ферме

Д

У мене багато близьких знайомих, а також є дек ілька друзів. Для мене в дружбі важлива відкритість — це коли тебе приймають, коли мож на поговорити на різні теми.

Я би хотів, щоб дорослі простіше ставил ися до життя, менше думали про проблеми, більше раділи й бешкетували — одним словом, я бажав би, щоб вони довш е залишались дітьми: веселим и, безтурботним и і щасливими.

а

Щ

м

куля О

Є НУ

МО?

К

О

В

Простягни руки так, немов ти тримаєш м’яч. Попроси друга злегка притиснути твої долоні зовні, як показано на фото 1. Нехай він стисне долоні сильніше. А ти тримай руки непорушно, у тому ж положенні, стримуючи його тиск. Твій друг повинен стиснути твої долоні ще сильніше, а ти продовжуй тримати руки непорушно. Подумки порахуй до 60 і попроси друга заплющити очі. Повільно послаб опір і забери свої руки (фото 2). И

О

Д ВІ

Б УВАЄТЬС

Я

23

?

Після того як ти забереш свої руки, протягом кількох секунд твій друг відчуватиме, що він тримає невагому кулю (фото 3).

3

Фото НК

Щ

Нева

го

У ЧО У СЕКРЕТ?

В

1

ИТЬ?

А тепер поміняйтеся місцями: нехай твій друг простягне руки, ніби тримає м’яч, а ти стисни його долоні — відчуй кулю у своїх руках.

О Щ

И

Д ХО

2

Старайся зрозуміти, чому так стається У чому ж секрет? Спробуємо з’ясувати. Отож у тебе в руках немає ніякої кулі. Тобі тільки здається, що ти її тримаєш. Звідки таке відчуття? Поки ти стискав руки друга, твої руки були напружені. Вони будуть напружені ще деякий час навіть тоді, коли друг забере свої руки. Через це напруження й здається, ніби в руках куля. Часто, коли показують фокуси, просять заплющити очі. Моя порада: якщо хочеш щось зрозуміти, очі тримай розплющеними. Дивись уважно, що відбувається, і ти багато що зможеш пояснити. Дядя Міша

Привіт! Ідея адвент-календаря на с. 12-13.

сontact@noyivark.org noyivark.org instagram.com/noyivark/ facebook.com/noyivark pinterest.com/noevark l

l

l

l

Подивись праворуч, поглянь ліворуч! У книзі Біблії про зовсім маленьких діток сказано, що вони не вміють розрізняти правої руки від лівої.

А ти знаєш, де в тебе права, а де ліва рука? Якщо так, тоді ти вже не дуже маленький.

А якщо ти ще й умієш рахувати, тоді ти, звичайно, уже великий (хлопчик або дівчинка). І тоді ти зможеш виконати це завдання. Будь уважним. Якщо ти ще не вмієш писати цифри, попроси дорослих допомогти тобі.

1. Скільки зелених папуг з фіолетовими крилами дивляться ліворуч?

2. Скільки фіолетових папуг із зеленими крилами дивляться праворуч?

3. Скільки папуг із жов­ти­­ми дзьобами дивляться праворуч?

4. Скільки папуг із чер­ воними дзьобами й синіми лапками дивляться ліворуч?

5. Скільки червоних папуг із блакитними дзьобами, жовтими крилами й чорними лапками дивляться праворуч?

6. Скільки блакитних папуг з жовтими дзьобами, помаранчевими крилами й чер­воними лапками дивляться ліворуч?

7. Скільки папуг з черво­ними крилами дивляться праворуч?